СТЕНОГРАМА
засідання Комітету від 24 листопада 2015 року
Веде засідання Голова Комітету Т.В.КУТОВИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте будемо розпочинати нашу зустріч. Я хочу сказати, що там до нас з візитом прямують представники аграрного… вибачте, будь ласка, Аграрного фонду. У них там є надзвичайні повідомлення, вони звернулися до нас з пропозицією і з проханням про підтримку. Там в даний момент в Черкаській області відбувається така надзвичайна ситуація, але прийде керівник Аграрного фонду, він нам доповість цю ситуацію, по-перше, комітету, і по-друге, ми вже разом з вами, колеги, приймемо рішення з приводу того, яким чином ми можемо діяти і допомогти в тих проблемах, які зараз у них виникли.
Що стосується комітетського засідання, вам був всім розісланий порядок денний, він досить-досить напружений. Ми сьогодні його повинні опрацювати.
В даний момент є зауваження до цього порядку денного? Якщо немає, хто за те, щоб затвердити даний порядок денний. Прошу. Хто проти? Утрималися? Прийнято одноголосно. Дякую, колеги. Починаємо.
У нас перший законопроект в порядку денному 2673. Єдине, що я, колеги, коли підійдуть представники Аграрного фонду, я з вашого дозволу, ми перервемося і заслухаємо їхню інформацію.
Сергій Рудик є присутній в залі? Немає, якщо Сергія немає, будь ласка, Олена Миколаївна Коляда, доповідайте по змісту. Якщо у вас є там… мікрофону немає? Якщо можна от сюди стільчик, щоб… і цей мікрофон візьміть, будь ласка.
Я перепрошую, у нас відхилення від стандартного приміщення, де ми проводимо комітет. Спікер Верховної Ради звернувся до нас з проханням надати йому можливість провести його заходи там, тому ми не могли йому відмовити.
КОЛЯДА О.М. Доброго дня! В зв'язку з тим, що немає автора, я вам коротенько розповім про даний законопроект, який є досить великим, але хочу зазначити головні тези, які в ньому викладені.
Значить, автором даного законопроекту зазначено, що його прийняття матиме дуже великі позитивні соціально-економічні наслідки, зокрема допоможу збільшити… покращити інвестиційні можливості аграрного сектору; зробити раціональний розподіл земель сільськогосподарського призначення та оптимізації їх використання та підвищити ефективність використання природного-ресурсного потенціалу земель сільськогосподарського призначення; унеможливити скуповування земель сільськогосподарського призначення.
Для досягнення деяких наслідків законопроектом пропонується, перше – повна заборона або продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності та земельних часток паїв.
Друге, встановлення мінімального терміну оренди земель сільськогосподарського призначення, визначення порядку переходу земельної ділянки у власність територіальної громади або держави у порядку визнання спадщини від умерлої, встановлення порядку відчуження оренди земельної ділянки, встановлення особливості припинення договору оренди у разі невиконання умов щодо строків виплати орендної плати.
Стосовно даних пропозицій слід зазначити таке. Що стосується законодавчого закріплення повної заборони на відчуження земельної ділянки, то дана норма являється неконституційною і не може бути застосована у зв'язку з тим, що стаття 22 Конституції забороняє звуження змісту або обсягу вже існуючих прав та свобод.
Щодо запровадження мінімального строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, то всі вже добре знають, що у нас прийнятим законом уже сім років встановлений мінімальний строк відповідно запровадження нових норм, з часу прийняття яких пройшло менше одного року, є не зовсім доцільним.
Друге, якщо застосовувати порядок продажу права оренди сільськогосподарського призначення, запропонований автором, то перше, що слід зауважити, що буде підміна понять, тому що зараз є право на продаж ………. Якщо буде право продажу оренди, то, відповідно, підмінюється поняття стосовно використання земельних ділянок. Крім того, таким способом можна буде обходити аукціони. На аукціонах буде отримуватися право на укладання на одну особу, а потім в позааукціонному порядку буде право відчужуватися іншій особі, яка має право,
Стосовно порушення строків виплати орендної плати, то дані відносини врегульовуються цивільним законодавством і договором оренди, який укладається з власником і орендарем.
І у зв'язку з тим, що статтею 94 Закону України "Про Регламент Верховної Ради" встановлено, що всі закони, які порушують конституційний, не відповідають Конституції, не включаються до порядку денного, а у зв'язку з тим, що він включений, то пропонує нам просто відхилити і на цьому все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую від комітету.
Колеги, у кого є бажання висловитись?
Ну є пропозиція від секретаріату щодо відхилення даного законопроекту. Є якісь заперечення або коментарі з цього приводу?
Ну, я хочу тільки сказати, що нам потрібно було його обговорити, насправді є висновок правового комітету з приводу того, що він протирічить Конституції, тому його не потрібно було би включити, але оскільки він включений вже в порядок денний сесії, то ми повинні прийняти з приводу нього рішення.
Хто за те, щоб відхилити даний законопроект? Хто проти? Утримались? Одноголосно. Законопроект 2673 на комітеті відхилено.
Колеги, наступний законопроект. До розгляду законопроект 2717. Народний депутат Гудзенко присутній? Відсутній.
Від комітету. Олена Миколаївна, ви, може, займіть це місце.
КОЛЯДА О.М. Автором зазначеного законопроекту вказано, що метою є додаткове наповнення джерел фінансування життєзабезпечення та розвитку українських сіл та селищ, і відповідні зміни вносяться до закону про оренду та до закону про нотаріат і про місцеве самоврядування.
Для досягнення вказаної мети автор пропонує надати повноваження сільським/селищним головам, виконавчим органам сільських/селищних рад посвідчувати договори оренди, суборенди землі у сільській місцевості. У населених пунктах міського нотаріальне посвідчення договору залишається за побажанням сторін.
Слід зауважити, що діючими положеннями законодавства посвідчення договору оренди чи суборенди здійснюється за побажанням сторін і нотаріальне посвідчення є необов'язковим. Однак, автор пропонує зобов'язати в сільській місцевості зробити посвідчення договору оренди, суборенди обов'язковим. Однак, в містах учасники будуть незобов'язані посвідчувати договори. Що неповною мірою відповідає статтям Конституції 21, згідно з якою усі люди рівні у всіх своїх правах.
В результаті запропонованих автором змін в сільській місцевості орендарі будуть зобов'язані спочатку сплачувати державне мито за посвідчення договору в сільській, селищній раді. Потім сплачувати чергове мито за державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. У разі, якщо право власності взагалі не зареєстровано в державному реєстрі прав, то потрібно буде спочатку зареєструвати, заплатити, посвідчити в сільській раді, заплатити і знову ж піти до реєстру зареєструвати право, і знову заплатити.
Також слід зазначити, що автори посилаються, що нотаріальне посвідчення договорів оренди сприяє законності і більше захищає селян при укладенні договорів. Однак, нотаріуси при укладанні договорів, при посвідченні перевіряють заборони, арешти на предмет найму не лише власника, а перевіряють ще, роблять запити до відповідних реєстрів.
Органи місцевого самоврядування такого доступу не мають і навряд чи в найближчий час будуть мати. Відповідно дана зміна буде просто декларативною і перевірятися не буде. От такі права.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, оскільки Аркадій Олексійович у нас хворіє ще, є у когось зауваження до цього законопроекту? Я думаю, що є пропозиція нашого колеги Лабазюка Сергія Петровича відхилити даний законопроект. Хто за те, щоб підтримати нашого колеги? Хто – проти? Утримались? Один утримався. Інші – "за". Законопроект відхилено 2717.
Колеги, наступний законопроект 2367а, народний депутат Соловей присутній на комітеті? Колеги, давайте, ну, я попросив секретаріат, щоб опрацювати порядок денний. Він досить напружений, ви бачите. Ми дуже багато законопроектів ставимо, і ви бачите, що ми їх так, дуже стисло, обговорюємо. Тому що насправді вони, ну, для фахівців виглядають абсолютно очевидно такими, дуже часто популістичними, дуже часто недопрацьованими. Тому я пропоную: просто ми будемо по них всіх проходитися, навіть за відсутності авторів, для того щоб розвантажувати порядок денний комітету і мати досить високу ефективність в подальшому.
Законопроект 2367а – Шумейко Сергій Григорович, від комітету доповідайте.
ШУМЕЙКО С.Г. Даним законопроектом пропонується врегулювати цілий ряд законодавчих змін, пропонується, як у сфері землекористування, так і містобудівної документації, благоустрою населених пунктів.
Основні такі моменти, на що хочеться звернути увагу. Стаття 120 Земельного кодексу передбачає у разі придбання майна переходить право власності на земельну ділянку. Автори пропонують поширити дану норму на об'єкти незавершеного будівництва. І пропонують, що у разі купівлі… ну, об'єкт незавершеного будівництва – це і промислові об'єкти, і житлові будь-які будівлі. І пропонується, що у разі купівлі цієї будівлі чи споруди укладення набувачем правочину щодо користування земельною ділянкою не вимагається. А документом, що посвідчує право набувача на користування ділянкою, і документ, який… договір купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації земельного права. І договір оренди не потрібно переукладати. Тобто, якщо, наприклад, на земельній ділянці декілька об'єктів незавершеного будівництва і приватизується один об'єкт, то не зрозуміло, на якій підставі буде визначатися і площа цієї земельної ділянкою, якою буде користуватися, і розмір плати. Тобто є багато неузгодженостей.
Крім того, об'єкти незавершеного будівництва можуть бути на земельних ділянках, які знаходяться в постійному користуванні, тобто фактично припинення постійного користування теж не така проста процедура, і вона не узгоджується. Законодавчих змін до даного питання законопроектом не пропонується.
Дуже багато питань по принципу мовчазної згоди, яку пропонується удосконалити. Тобто, якщо чинна норма передбачає, що у разі відмови органу земельних ресурсів чи, наприклад, органу місцевого самоврядування відмовив надати дозвіл на розробку проекта, то чинне законодавство передбачає, що громадянин, якщо протягом місяця не отримав відмови, він письмово повідомляє про замовлення проекту органу, який є розпорядником земель. Законопроектом пропонується цю норму виключити, що не виключає у подальшому, що органи не будуть мати інформацію, будуть, інші особи можуть передавати і буде створювати правові колізії.
Наступне. Що пропонується змінити кардинально. Запропоновано, що фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок авансу, внесеного покупцем. Законопроектом пропонується, що фінансування робіт за рахунок коштів місцевого бюджету. Тобто в місцевому бюджеті ці кошти не передбачені, науково-фінансового обґрунтування до законопроекту не додається і може виникнути питання, що органи місцевого самоврядування не будуть мати коштів на виготовлення цих документів.
Вдосконалення орендних відносин. Дуже багато пропозицій, в тому числі пропозиції по проектах землеустрою щодо створення нових і впорядкуванні існуючих землеволодінь і землекористувань. Таких уже проектів немає, коли вносились зміни до Закону про землеустрій ці проекти були виключені. Крім того, вони пропонують не проводити експертизу документації землевпорядної на об'єкти виробничого призначення заклади торгівлі і громадського харчування, що також є проблематичним питанням.
Ще два моменти…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ШУМЕЙКО С.Г. Ще два моменти. Навіть по видаленню зелених насаджень пропонується, щоб ордери на видання зелених насаджень видавали органи місцевого самоврядування. З однієї сторони це і доцільно, але є протиріччя, архітектурно-будівельної інспекції видалення зелених насаджень здійснює на підставі документів з містобудівної документації. Тобто дуже багато протирічь в даному законопроекті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ваше бачення?
ШУМЕЙКО С.Г. Пропозиція відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Максим Петрович, будь ласка, Держземагентство.
МАРТИНЮК М.П. Законопроект містить досить багато норм, які не корелюються з іншими законодавчими актами, в основному із Цивільним і Земельним кодексами. І в зв'язку з цим Держгеокадастр не підтримує цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не підтримуєте? Владислава Валеріївна, позиція міністерства?
РУТИЦЬКА В.В. Ну, наша позиція, що він потребує доопрацювання. Бо ми вважаємо, що він є контраверсійним. Є певні норми, які дуже добрі. І ми зазначили саме в цьому відгуку, є, які потрібно доопрацювати. От, ну, особливо там ті, які ви зазначали, там, де 5 років, плюс там те, що стосується Закону про іпотеку.
Ми готові надати пропозиції по доопрацюванню. Але, ну, це наша офіційна позиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Владислава Валеріївна. Колеги, ну, насправді, ну, моє бачення, давайте обговоримо. Тому що, дійсно, щоб не поховати гарний законопроект. Напрямки, на мою думку, вибрані правильно. А от з точки зору формулювань і технічної опрацьованості, мені здається, можуть виникнути якісь певні перекоси.
Я би, чесно кажучи, позицію про відхилення, можливо, не підтримав. Моя особиста думка. Я би відправив його на доопрацювання. І тим самим, я думаю, що така, і Максим Петрович підтримує таку думку. Тому що там є гарні речі, які, можливо, варто було би впорядкувати. Але зараз не прописано там таким чином, як хотілося б.
Колеги, я, перше, ставлю пропозицію відправити на доопрацювання. Оскільки я бачу там по колегам, є згода по цьому питанню. Будь ласка, хто за те, щоб відправити даний законопроект на доопрацювання? Хто - проти? Утримались? Одноголосно.
Відправляємо даний законопроект на доопрацювання. І сподіваємося, що автори наступний раз до нас прийдуть, оскільки навіть за їх присутності ми все-таки бачимо...
Колеги, наступний законопроект у нас 2842. Народний депутат Вознюк присутній у нас в залі? Відсутній. Тоді, будь ласка, Чернишенко Інна Іванівна, доповідайте, будь ласка.
ЧЕРНИШЕНКО І.І. Так, доброго дня, народні депутати! Законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення суперечностей у сфері ліцензування, який поданий народним депутатом Вознюком, пропонується внести зміни до статті 6 Закону про оцінку земель та до частини 8 статті закону 128, до Земельного кодексу України з метою усунення суперечностей у зв'язку із прийняттям закону України про ліцензування видів господарської діяльності. Зокрема, даним законопроектом передбачається виключити норму Закону України про оцінку земель, відповідно до якої суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель повинні мати ліцензію на виконання землеоціночних робіт. Статтею 7 Закону України про ліцензування видів господарської діяльності ліцензії із проведення землеоціночних робіт відмінено і тому автори говорять про те що прийняття законопроекту сприятиме упорядкуванню даних відносин в сфері оціночної діяльності та покращить доступ до ринку оціночних послуг.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, колеги.
Владислава Валеріївна, позиція по 2842 Вознюка.
РУТИЦЬКА В.В. Ми його підтримуємо за умови врахування наступних зауважень, значить, перше наше зауваження було – це внесення зміни до статті 128 Земельного кодексу України, яким встановлено, що експертну грошову оцінку проводять суб'єкти господарювання, які є суб'єктами оціночної діяльності в сфері оцінки земель відповідно до закону, от. І це пов'язано з питаннями дерегуляції, ми стоїмо на нашому пріоритеті спрощення цих всіх процедур. Крім того, внесені законопроектом зміни до нещодавно змінених положень статті 1238 Земельного кодексу України не сприятиме стабільності законодавства та порушуватиме принципи державної регуляторної політки, встановлені статтею 4 Закону України. Це принцип передбаченості, який полягає в послідовності регуляторної політики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Максим Петрович, будь ласка.
МАРТИНЮК М.П. Держгеокадастр в цілому підтримує цей законопроект, оскільки запропоновані зміни висувають суперечності в частині визначення суб'єктів оціночної діяльності. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колего.
У когось є бажання висловитися з приводу цього законопроекта? Нема.
Колеги, є пропозиція підтримати за основу даний законопроект. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Хто – "за"? Хто проти? Утримались? Чотири – утримались. Рішення прийнято. Дякую. Підтримати за основу.
Колеги, до нас на засідання, з самого початку ми зробимо невелику перерву зараз у розгляді законопроектів, завітали колеги з Аграрного фонду. У Андрія Анатолійовича, я розумію, що є дуже важлива інформація, яку він хотів нам повідомити. І просить про підтримку у комітету.
Ви будете доповідати, чи ви?
_______________. Олег исполняет обязанности руководителя от ДСБУ. Поэтому от него как бы официально обращение. Я тогда лучше комментарий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо можна, тоді ви комітету доведіть вашу інформацію, будь ласка, і ваші прохання до комітету чим ми вам можемо допомогти.
_______________. Я являюсь исполняющий обязанности генерального директора от ДСБУ Аграрный фонд.
На сегодняшний момент в Черкассах идет рейдерский захват склада и овладение сервисным имуществом, сахаром. Все обращения в правоохранительные органы никаких результатов не дали. Не в прокуратуру, не в милицию, никуда. Приезжает милиция, разворачивается и уезжает. То есть куда не обращались, что только не писали, реакция нулевая вообще.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Подробиці розкажіть, коли це почалося, що відбувається.
_______________. Началось все еще с 2011 года это все происходит. Есть хозяйственный спор между товариством "Ольга" так называемым и "Актив-банком", когда был взят в залог кредит ………… миллионов долларов и под залог пошел сахар. Только почему-то на сегодняшний момент те споры спроецированы на Аграрный фонд. То есть у них спор, они судятся, отстаивают свои интересы, а в решении суда в итоге всплыл Аграрный фонд в разъяснении.
Фрг__05478*001*010<10:25:10><БорщІ.І.>
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чесно кажучи, розкажіть, будь ласка, от ми виділимо вам час, ви не хвилюйтесь, просто послідовно, нам важливо зрозуміти юридичну позицію, яким чином там… яким чином державна установа там перебуває в цьому спорі? Хто робив… Хто сторона спору? Хто робив відповідні звернення до правоохоронних органів? І яка відповідна реакція? І які ви вбачаєте подальші кроки? І яка допомога від комітету потрібна?
_______________. В 2011 году компания "Ольга" брала кредит в "Актив-банке" 15 миллионов долларов и давала в обеспечение собственный сахар, так написано в договорах обеспечения, в договорах залога банковских, давала сахар на 6 складах, к Черкассам вообще не имеет отношение, это сахар в Донецкой области, в Броварах Киевской области, в Луцке. После этого "Актив-банк" потребовал вернуть кредит, "Ольга" не вернула кредит и "Актив-банк" начал судиться с компанией "Ольга". То есть начал взыскивать предмет залога. То есть хотел забрать сахар.
Параллельно с этим "Активбанк" начал перепродавать свой актив. Сначала это одна компания по управлению активами, венчурный фонд, потом вторая компания по управлению активами венчурный фонд. На сегодняшний день это приватне підприємство "Афір". Соответственно везде идет переуступка на предмет залога компании "Ольга". Соответственно все участники этого процесса начинают, ну, начинают обращать взыскание на залог искать сахар. В один из моментов компания по управлению активами (венчурный фонд), там, ……………………. обращается в суд с тем, что какой-то сахар находится в Черкасской области на складе. И суд принимает решение, что этот сахар нужно взыскать в пользу, ну, того, кто обращается. На основании этого приезжают ДВС Украины, описывает остаток на складе, не разбираясь чей это сахар и принимают решения в пользу того, что нужно этот сахар отдать. По цепочке прослеживается все, что это заказные вещи. Соответственно в одной из инстанций, там, еще начиная с 2011 года были суды, была первая инстанция ……………… вообще никак не участвовала, начиная со второй инстанции ДСБУ втянули третьей стороной. И на основании этого сегодня, когда ДСБУ обращается, говорит, что этот сахар, на праве власності ДСБУ куплен четко на двух сахарных заводах, показаны все документы. Все говорят: "Мы этого не воспринимаем. Мы понимаем так, что есть какое-то решение суда в пользу третьего лица. Пусть они едут туда и забирают сахар". Вот в этом-то и состоит рейдерская атака. Пар… Цена вопроса – 30 тысяч тонн сахара по цене по сегодняшней рыночной там, пусть 12-13 гривен, вот. соответственно это порядка до 400-т миллионов гривен.
_______________. Це той факт, що був по телебаченню показаний?
_______________. Этот тот факт, который по телевиденью у нас там. Просто у нас же вооруженной охраны нет. У нас есть внутренняя служба безопасности, есть люди без оружия. Мы приезжаем туда просто, фактически фиксируем на видео, как машины въезжают, как погрузка идет, кто участники. Там присутствуют автомобили определенные с номерами Киевской области, которые там… В частности, один автомобиль, который сопровождает, это зарегистрирован на Веремійченко Анрі, который был связан с "Радикал Банком", он там присутствует постоянно. Присутствуют там представители компании "Афир", которые защищали Кирюка в судах, и они теперь представляют интересы этой компании. То есть налицо некие определенные связи. И подготовка эта там в течение, начиная с 2011 года. Естественно, мы,.. то есть летом был факт хищения с этого же склада 6-и машин. Машины выехали, мы их нашли, постарались вернуть. Вернули, возбудили уголовное дело. Прокуратура закрывает уголовное дело, не видит в этом состава преступления. На прошлой неделе выезжает 10 тонн сахара, выезжает автомобиль, – у нас просто не принимают заявление. То есть заявление принимают, но его не вносят в реестр, его не расписывают, вообще не рассматривают. Сегодня утром заехала еще одна машина, 10 тонн. Когда мы сюда ехали, – 20 тонн, машина погрузилась, выехала. Сейчас опять на загрузке стоит автомобиль. Вот такая вот ситуация происходит там.
Поэтому у нас фактически обращение. Мы сейчас провели пресс-конференцию, Олег обращался там и к Арсению Петровичу, и к Президенту, чтобы поставить на личный контроль это все, дать службам выяснить, ну, саму ситуацию. Обращаемся, собственно, к вам, чтобы не было потом обвинений, что ни министерство, ни аграрный фонд вообще никаких действий не предприняли. То есть факт вот такой. Мы ставим вас просто в известность со своей стороны, и просим вас обратится тоже и в правоохранительные органы, и в определенные службы, или там в Администрацию Президента, чтобы хотя бы начали разбираться и нас слышать.
_______________. (Не чути)
_______________. На складе, 29880 у нас по документам, но мы знаем о том, что туда заезжали неоднократно автомобили вывозили, и на сегодняшний день не представляется возможным его посчитать. То есть там представитель ДСБУ находится. Но параллельно с этим там находятся представители компаний "Правовой сектор". Они приезжают, это как охранная компания, они приезжают 50 человек в балоклавах, отодвигают, там всех двигают, машины запускают, нас в сторону. Мы пытались там поставить ДСО охрану на прошлой неделе, было очень сильное давление со стороны Министерства внутренних дел на руководителей службы ДСО. ДСО уехало, как только уехало, тут же заехали машины на погрузку. Причем когда стояло ДСО, их обкладывали шинами, то есть говорили, что будут палить. Вот такая ситуация с прошлой недели. Фактически остановили, в пятницу уехала одна машина, мы думали, что немножко приостановили, в субботу-воскресенье погрузки не было, со вчерашнего дня опять началось такое движение.
Поэтому обращаемся…
_______________. Тарас Володимирович, давайте я також трошки додам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Владислава…
РУТИЦЬКА В.В. Міністр особисто говорив з міністром паном Аваковим. Крім того, ми постійно працюємо і повністю підтримуємо ті дії, які робить керівництво. І також була наша ініціатива, щоб звернутися до комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, а реакція, була розмова міністра аграрного з МВС…
РУТИЦЬКА В.В. Вирішити це питання якраз от зараз…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є якісь дії, якась реакція.
Насправді реакції немає, значить, питання не вирішується. Колеги, інформативно вислухали. У мене пропозиція до комітету. Якщо є такий сигнал, якщо є звернення міністерства в тому числі, у мене прохання, ви тоді документально частину… фактично фактаж передайте, будь ласка, в секретаріат. Ми зараз проголосуємо це питання про звернення до… Я би звертався до міністра внутрішніх справ, можливо, до Прем'єр-міністра… В СБУ і прокуратуру, і давайте до всіх правоохоронців, тоді я там… Необхідності звертатися в Адміністрацію Президента не бачу. Давайте до трьох проголосуємо.
Хто за те, щоб відповідне звернення направити на керівників силових відомств з пропозицією і вимогою зараз терміново втрутитися в цю ситуацію. Просто як рішенням комітету давайте проведемо, після комітету підпишемо. І я пропоную, можливо, і я на вечірньому засіданні просто озвучу цю ситуацію і приверну увагу всієї громадськості до цього питання. Тому що я розумію, що тут вже публічність більше буде грати ніж просто…
Хто за те, щоб підтримати таке звернення, я прошу. Хто - "за"? Хто проти? Утрималися? Хочете висловитися? Ні. Всі - "за", одноголосно. Рішення прийнято.
Я вам дякую за інформацію. Якщо можна, будь ласка, Юрій, заступника секретаріату підготуйте документ, щоб ми могли цей документ після засідання оголосити і відповідним чином зреагувати на вечірньому засіданні. Дякую за інформацію і тримайте нас в курсі.
Колеги, ми переходимо до наступного питання порядку денного, у нас законопроект 3012 народного депутата Кривохатька. Він надіслав лист на адресу комітету з проханням перенести розгляд цього законопроекту. Тому я думаю, що ми підтримаємо його пропозицію, не будемо розглядати цей законопроект.
Наступний законопроект у нас. Є заперечення з приводу перенесення? Немає. Дякую. Тоді переносимо на наступний комітет.
Наступний законопроект – 3019. Є народний депутат Мельничук? Відсутній. Тоді просимо, Інна Іванівно, доповідь по законопроекту.
ЧЕРНИШЕНКО І.І. Даний законопроект, про який тільки що сказав Тарас Вікторович, він є таким, можна сказати, досить технічним законопроектом. У ньому пропонується усунути правову колізію між положенням Лісового кодексу та Земельного кодексу України.
Пунктом 5, розділу ХVІІІ "Прикінцевих положень" Лісового кодексу України визначено, що одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Законопроектом пропонується доповнити аналогічні норми і Земельний кодекс України, що дозволить врегулювати правову колізію між згаданими кодексами. Проте у законопроекті є така технічна помилка, де авторами запропоновано доповнити розділ 10 новим пунктом 15, який уже є в Земельному кодексі. Тому ми пропонуємо при доопрацюванні до другого читання просто змінити нумерацію пункту, виписати це як 21 пункт "Перехідних положень".
Іще хочеться сказати, що станом на липень 2015 року у нас є така довідка, у віданні Державного агентства лісових ресурсів України перебуває сім мільйонів 793 тисячі
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.
Владислава Валеріївна, будь ласка, ваша….
РУТИЦЬКА В.В. Значить, дивіться, позиція міністерства, яка була опрацьована нашими технічними спеціалістами, це не підтримати. І в основному це було в тому, що недоцільно дублювати ті положення, які в різних актах законодавства в Лісовому кодексі і в земельному. Але зважаючи на висловлені позиції, які є, я, в принципі, особисто вважаю, що можна доопрацювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович, будь ласка, прошу.
МАРТИНЮК М.П. Ну, в силу того, що сам законопроект містить низку норм, які не враховують актуальний стан законодавства, зокрема немає уже державних актів. Держгеокадастр не підтримує цей законопроект. Але, враховуючи те, що, дійсно певна проблематика з оформленням земель лісогосподарського призначення є, я би запропонував розглянути пропозицію щодо, ну, по-перше та норма, яку автор законопроекту пропонує врегулювати, вона і зараз використовується, тобто право землекористування здійснюється або на підставі відповідних прав, зареєстрованих у відповідних реєстрах, або на основі документів лісовпорядкування.
Я би запропонував, враховуючи необхідність все-таки оформлення земельні сільськогосподарського призначення підприємствами відповідними спеціалізованими, визначити кінцевий термін для такого оформлення. Наприклад, це могло б бути 1 січня 2018 року. Всі ці землі державного лісового фонду вони, як правило, перебувають у користуванні суб'єктів господарювання, які мають відповідні кошти оборотні і навіть прибуток і можуть собі дозволити відповідним чином зареєструвати правовстановлюючі документи на землю. Нереєстрація цих документів, неоформлення їх створює, по-перше, різного роду складності при оформленні суміжних земельних ділянок. Оскільки завжди виникає питання, це ліс чи вже не ліс, чи самосів, чи не самосів. А, по-друге, створює якісь в принципі можливості для зловживань.
Тому визначити кінцевий термін для оформлення правовстановлюючих документів після сплину цього терміну передати ці земельні ділянки у комунальну власність, які не були оформлені лісогосподарським підприємством. Така наша пропозиція.
А що стосується безпосередньо цього законопроекту, то ми його не підтримуємо внаслідок більше технічних питань, ніж самого змісту законопроекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є дві позиції. Є в когось бажання висловитися з цього приводу. Давайте приймемо рішення і з висловленого комітетом і міністерством, і Держкадастром, є позиції, одна позиція – підтримати і є позиція так більша по настрою, від Максима Петровича я чую позицію, на доопрацювання відправити даний законопроект, чи можемо погодитися з позицією підтримки у першому читанні.
_______________. Доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція відправити даний законопроект на доопрацювання, ключовим базовим моментом із того, що ми почули, є елемент, пов'язаний з обмеженістю в строк. І тоді просто рекомендуватимемо автору доопрацювати з урахуванням пропозицій секретаріату, міністерства і подати на розгляд комітету, в тому числі з урахуванням пропозицій Держгеокадастру.
Колеги, хто за те, щоб даний законопроект відправити на доопрацювання? Хто проти? Утримались? Один – утримався. Всі інші – "за". Рішення прийнято. Було відправлення на доопрацювання.
Колеги, у нас наступний законопроект 3167: про внесення змін до Закону про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів (щодо привернення норм до вимог Митного кодексу). Народний депутат Козак є? Відсутній.
Від комітету мені доповідають, що Олександр Мар'янович Вержиховський зможе доповісти цей законопроект. Будь ласка.
ВЕРЖИХОВСЬКИЙ О.М. Шановний Тарас Вікторович, шановні народні депутати, є позиція Науково-експертного управління Верховної Ради з цього приводу, а наша позиція і її підтримує Міністерство аграрної політики в такому вигляді як він пропонує це його якби, він не може бути підтриманий. З яких позицій? З позицій, що там якби ПДК за пропозицією народного депутата Тараса Козака має здійснити лише тільки органи Фіскальної служби, коли самому ж, в самій статті 1, що можуть бути проведені і додаткові види контролю. І саме більше, що нас насторожує, що коли пропозиції народного депутата розділ 8 "Прикінцеві положення", він пропонує взагалі, якщо закон набирає чинності з моменту опублікування рішення Кабінету Міністрів України. Ну, тому, що така пропозиція, вона, ну, ніяк не може бути підтримана. Це така наша позиція від Держ….служби. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тобто ваша пропозиція, Олександр Мар'янович, про відхилення? Добре. Дякую.
У нас іще присутній і просив слово ………… Леонід Миколайович. Будь ласка.
МУРОМЦЕВ Л.М. Державна фіскальна служба, начальник управління заходів регулювання ЗЕД Муромцев Леонід Миколайович.
Державна фіскальна служба підтримує зазначений законопроект, тому що взагалі ця стаття закону 54, вона, цей пункт 2, положення пункту 2 суперечить положенню пункту 11, де сказано, що при здійсненні контролю посадова особа, контролюючий орган, видає відповідний документ, який підтверджує завершення цього виду контролю. Тобто, якщо в прикордонному інспекційному посту завершується зазначений вид контролю, для чого тоді ПДК, а якщо він не завершується тоді ПДК має здійснюватися. На сьогоднішній день фіскальна служба його здійснює, ніяких проблем з цього немає. Це, по-перше.
А, по-друге, коли цей закон… Ми також приймали участь у його написанні, то там було… Логіка цього закону була в тому, що якщо є прикордонний інспекційний пост у нас біля пункту пропуску, то там має завершуватися державний …. контролю повністю. А поки не буде цього інспекційного поста, то має здійснюватися ПДК. Це кореспондується з дорученням Президента про створення двох служб на кордоні, і така позиція вона спрощує перетин митного кордону. Оскільки пункт пропуску він не для здійснення якихось процедур, а, власне, для пропуску. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, поясніть, умовно кажучи, ви технологічно митне питання поясніть, якщо фура їде, умовно кажучи, з продуктами харчування, вона доїжджає до Києва, опломбована. Виявляється, у Києві на митному складі, що немає відповідних документів, які необхідні, що в даній ситуації відбувається? Ця фура з продуктами залишається у місті Києві і гниє чи… Ну, технічно це питання мене цікавить, яким чином його врегулювати?
МУРОМЦЕВ Л.М. Ну, по-перше, у нас таких випадків, ми робимо моніторинг таких випадків, дуже рідко трапляється, коли митники пропускають якийсь вантаж без документів. Це, по-перше. А, по-друге, власне, на кордоні перевіряються документи, але не здійснюється, не завершується контроль.
По-третє, якщо фура прибуває в Київ, і по якийсь причині тут контроль не завершується, то існують механізми, які закладуються у сам контракт, де контрагент зобов'язаний прийняти назад цей вантаж. Точно так же можна задавати питання, а якщо по дорозі помідори там згниують, що ми з ними будемо робити. Або знищувати, або повертати.
Тобто це питання, коли було, коли запроваджувалося ПДК, воно звучало і на той… у 2012 році ми його змогли пояснити, і за три роки, я не знаю, ну, щоб таких великих випадків, які призвели до якихось катаклізмів, не відбулося.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто я чому задав це питання. Якраз законопроектом, ви говорите, що не можливі ситуації, коли без документів він відповідним чином перетинає кордон, так от якраз законопроектом пропонується прибрати попередній документальний контроль. Тобто згідно законопроекту, який пропонується, попередній документальний контроль на митниці не здійснюється, перевезення харчових продуктів. І як другим пунктом цей законопроект пропонує введення в експлуатацію… Ну, припинити, відтермінувати порядок здійснення контролю із завезенням харчових продуктів до введення в експлуатацію достатньої кількості прикордонних інспекційних постів.
Ну, я… Ми до обговорення підійдемо. Але у мене одне питання, що, можливо, все-таки варто прискорити введення інспекційних харчових постів, а не знову передавати все, як воно було до того? Ми нещодавно там вважали, що ми велике досягнення маємо, прийнявши закон про безпеку… якість харчових продуктів, а тут ми, фактично, все розвертаємо в іншу сторону.
Ну, це тільки мій коментар. Олександр ……… я вам надам слово. Зараз Владислава Валеріївна, і вам слово.
РУТИЦЬКА В.В. Я підтримую позицію, яку висловив Олександр Мар'янович. І крім того, по ………… портах вже знаходиться на погодженні в ЦОВВах. А це також проект постанови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр …………. будь ласка.
_______________. Я хочу вам сказать, вы знаете, эта тема, особенно которая касается продукции и мясной, я ее уже знаю 20 лет. И когда уже завозились не просто фурами, а вагонами вещи, которые не соответствовали абсолютно, а потом возникал второй вопрос: а что с этим делать? А утильзаводы украинские не в состоянии обеспечить дальше утилизацию за счет бюджета. Поэтому я считаю, тот закон, который приняли, про безпеку і якість, ми его долго проводили и долго смотрели.
И вот эта штука на сегодняшний день рушит базовые вещи. Когда мы работали по борьбе с контрафактной продукцией, которая даже оформлялась правильно, а потом написано было "мясо птицы", а везли оттуда гнилые абсолютно каркасы, так я считаю, это вообще надо полностью сейчас зарубливать на корне, и работает пускай закон о безопасности.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в кого є думки з цього приводу і ще, хтось хоче висловитися з народних депутатів?
Будь ласка, вам слово.
_______________. Ви задавали питання, а як буде здійснюватися контроль. У нас сам закон звучить про приведення до Митного кодексу. У Митному кодексі написано, що в 319 статті завершення митного контролю… Митне оформлення завершується тільки після проведення всіх видів контролю. Тому, власне, цей закон і приводиться до 319 статті Митного кодексу.
З приводу того, що гнилі каркаси, це ПДК діє три роки, а до цього його не було, і оформлювати ми в будь-якому випадку після проведення ветеринарного контролю, так що тут як би претензія не до митниці, а до всіх контрольних служб, які цей вантаж пропускали. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, ………, за ваш коментар.
Колеги, є ще в когось бажання висловитися?
Є пропозиція, від міністерства була перша озвучена про відхилення даного законопроекту. Хто за те, щоб підтримати відхилення даного законопроекту. Хто проти? Утримались? Троє, утрималось. Інші – "за" законопроект відхилено. Дякую.
Колеги, наступний законопроект по порядку денному – законопроект 2239а народних депутатів Бондаря, Яценка. Народний депутат Бондар Віктор Васильович звернувся до мене з проханням розглянути даний законопроект без його участі. Тому я прошу Сергій Григоровича Шумейка доповісти. Якщо можна тільки стисло, тому що у нас важливі законопроекти ще.
ШУМЕЙКО С.Г. Стисло. Пропонується дві норми. Перша норма, у нас в статті 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, і там громадянин разом з заявою-клопотанням повинен подати до органу, який здійснює розпорядження землями, погодження землекористувача про вилучення, у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб. Вилучення земельних ділянок згідно Земельного кодексу у нас термінологія застосовується виключно щодо постійного користування. Тобто якби тут мова йшла про припинення права користування тією ж орендою, була б зовсім інша процедура. І, якщо у нас в статті 116 Земельного кодексу визначено, що лише після припинення прав власності, чи користування в оренду орган може розпоряджатися, то погодження землекористування… отримання землекористувачем погодження, згоди на вилучення хоч з постійного користування, хоч з оренди, у нас земельне законодавство не передбачає цільового вилучення на користь конкретної особи. Тобто дана правова норма трошки не ув'язана із земельним законодавством, тому і її автори пропонують вилучити. Ще одну норму, яку вони пропонують запровадити, що в раз зміни власника земельної ділянки переданого в її найм, оренду до нового власника переходять права і обов'язки наймодавця. Це вони пропонують внести зміни в Цивільний кодекс, що повністю відповідає статті 148-1 Земельного кодексу в якій встановлено, що до особи, яка набула права власності на земельну ділянку, що перебуває в користування іншої, переходять права і обов'язки згідно з чинними договорами як оренди … земельного сервітуту. Тобто ця норма в Земельному кодексі визначено. І вони пропонують ув'язати її з Цивільним кодексом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Підтримка, позиція від комітету?
ШУМЕЙКО С.Г. Позиція, можна підтримати і за основу. І якщо є…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Максим Петрович, будь ласка, ваша…
МАРТИНЮК М.П. Відверто кажучи, спроба врегулювати деякі речі, нами підтримується в цілому, але реалізація цієї спроби потребує суттєвого доопрацювання. Тому при умові підтримання ідеї спрощення деяких процедур стосовно переходу там права власності, захисту прав орендарів земельних ділянок, все-таки, вважаємо, що цей законопроект потребує доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
РУТИЦЬКА В.В. Позиція міністерства, що потребує доопрацювання, ми в… те, що в принципі там підтримує скасування статті 18 там було зазначено. І ми вважаємо, що це буде … орендарів, зокрема фермерів, більшість яких орендують земельні ділянки, що може ускладнити процес виробництва ……… продукції. І разом з цим, в разі вилучення зазначеної норми, потрібно передбачити інший порядок поводження землекористувачем, орендарем вилучення земельної ділянки, що перебуває в його користуванні. Це от наше те, що ми запропонували, доопрацюйте, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція про те, щоб відправити на доопрацювання, є пропозиція про відхилення. Колеги, прошу висловитися.
Олег Кулініч.
КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. Я пропоную відправити цей законопроект на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція про відправлення на доопрацювання. Хто за те, щоб підтримати цю позицію про відправлення на доопрацювання. Хто – "за"? Хто проти?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, на доопрацювання.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви проти того, щоб відхилити? Відправити на доопрацювання цей законопроект. Ви проти? Два – проти, три – проти. Відхилення. Вибачте, на відправлення на доопрацювання цей законопроект. Добре. Утрималися? Рішення приймається. Відправляємо даний законопроект на доопрацювання.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви взагалі за відхилення? Чесно кажучи, по суті, воно буде десь зовсім близько, тому ваша думка врахована.
Колеги, до мене звернувся наш колега Анатолій Матвієнко, він присутній, на відміну від багатьох колег, які сьогодні повинні були присутні на комітеті, не з'явилися. Він приготував презентацію свого законопроекту, це законопроект 3002. Тому я пропоную відхилитися нам від порядку денного і надати йому слово, щоб він міг презентувати свій законопроект, оскільки він має наступну зустріч, яку не хотів би… Да, і тим більше комітет, колеги. Тому прошу вас до слова, пан Анатолій.
МАТВІЄНКО А.С. Дякую, колеги. Я себе вітаю із святом, оскільки довгий час провів саме в рамках роботи у Верховній Раді в цьому комітеті. Тому своїх колег із аграрного комітету вітаю із святом. Друге. Себе із святом, а вас вітаю і дякую за слово. Ні, вас дякую, а себе із святом.
Друзі, по суті, я дуже багато наслухався, я з багатьма з вас говорив, знаю певний настрій, а тим більше начитався. Хочу сказати вам, що я вніс законопроект в 2005 році про місцеву поліцію, і тоді мене носили на вилах по всій Верховній Раді. Сьогодні ми на-ура прийняли те, що ще було започатковано багатьма депутатами в той час. Багатий не той, хто знає більше, а хто знає раніше. Я саме з цього принципу хотів би звернути вашу увагу на цей законопроект.
І друге: просити… Людина по своїй суті консервативна, і ми не виключення, ми також люди. Але зняти гальма консервативності. Мені видається, що ми маємо виходити з того: якщо нас влаштовує те, що є, то тоді нічого не треба змінювати. А якщо нас не влаштовує те, що є сьогодні в аграрному секторі, то, очевидно, варто було б змінювати правила.
Я свої міркування хотів би побудувати по суті, а не на дискусії довіри до того чи іншого інституту, бо багато із тих, з ким я говорив, говорить: "От прийде злочинна влада – понесуть нас в невідомі краї". Ну, так вони прийдуть – вони й без нас приймуть цей закон. Очевидно, не можемо, або не маємо довіри до Кабінету Міністрів, ну, так давайте пропишемо регулюючу норму профільного комітету, в яких це можливо масштабах, до другого читання, або навіть і в першому читанні. Я готовий на такі пошуки компромісу йти.
Тепер суть проблеми. З чого виходжу? Виходжу з того, що ринку землі у нас ще довго не буде, ну, принаймні відчуття таке, що суспільство політизоване, і популізмом займаємося. І ми його ще довго не будемо мати. Раз не будемо мати, взагалі порядок в землі нам треба наводити. Можливо, ми підемо: викуп паїв і перетворення земельного масиву у державну форму власності. Ну, очевидно, подивіться, що робиться з державною формою власності і з землею державної форми власності. Ну, повний безлад. Ну, немає ніякого контролю, немає ніякого ефекту, ефект мінусовий. Я вже не кажу навіть про якісь прибутки.
Сам земельний ринок дає можливість залучення в Україну інвестицій від 100 до 200 мільярдів, ну, це мої скромні розрахунки, доларів інвестицій. Немає ринку – немає інвестицій. Інвестиції потрібні, тому що без інвестицій те, що робиться сьогодні, ми практично тільки торгуємо продуктами рослинництва, тваринництво загубили.
Подивіться, що робиться з богарними землями, все, що південніше, там півдня Вінницької області в зрошенні вже немає особливої перспективи, тим більше з потеплінням. Подивіться, що робиться з рисом, ми його не вирощуємо і не будемо вирощувати, хто буде вкладати інвестиції в такі види особливі. Я говорю за м'ясну галузь, яка взагалі загублена, якщо подивитись на те, що ми аграрна держава і яка у нас галузь виробництва м'яса, особливо, яловичини, то це викликає велике запитання. Тому, вноситься пропозиція, використати те, що світом уже придумано, кажуть, що це нафта й газ, якби ж це експертне управління, але не нафта і газ, і не надра, а перша інвестиція, одна із перших умов розподілу продукції було і Індонезії по виробництву рису, а не по нафті а газу. Більше того, ми маємо, мені здається, що для таких інвестицій, як скажемо м'ясна галузь, або як зрошення, або як вирощування рису потребує дуже тривалого часу для того, щоб окупити цю інвестицію, принаймні, від 10 до 12 років із сфери про які я кажу. Ніхто не ввійде в інвестицію, серйозно, якщо ми не запропонуємо відповідний механізм. І третє: про державні землі йде мова що їх сьогодні навіть ніхто не полічив, ніхто не може сказати, скільки у нас державних земель. Я не знаю, може Максим Петрович вже там розібрався, але як мені видається і він ще не знає. Від 5 мільйонів, 7 мільйонів, до 8 мільйонів. З рештою, скільки у нас земель не затребуваних паїв тоже ніхто не може знати, це все треба перевести в державну форму власності.
І закінчую, проект, який пропонується мною, що це йде на розподіл продукції буде стосуватися, можливо, двох, можливо трьох відсотків земельних обсягів державних земель. Це йде мова про пілотні проекти, які ми маємо попробувати потім запускати їх відпрацювавши деталі.
Тому я, думаю, що дути на холодну воду тут не варто, я просив би все-таки говорити по суті і запропонувати ще один механізм залучення інвестицій в аграрний бізнес. При цьому держава отримує плату за оренду як гарантовану, чого сьогодні вона не отримує. Друге. Держава має право на частину продукції по розподілу, в залежності від того, що це за вид інвестиції. І третє. По завершенню не подобається, ми кажемо до 50 років, давайте зробимо до 30. Я не знаю, ну, якщо є тільки змістовна пропозиція до дискусії. Після цього вся інфраструктура, інвестор, який вклав свої гроші в Україну, залишається в Україні, ніяка земля не переходить у власність, земля залишається державною.
Тому я все-таки просив би, ну, запустити механізм обговорення цієї проблеми. Ну, зрештою відхилення, це найпростіше сховати голову в пісок і дійти разом з комітетом до досконалої форми більш-менш для того, щоб підтримати перспективу розвитку аграрного сектору в Україні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Сергійович.
Колеги, ну, я не буду комітет просить висловлюватися, оскільки по суті законопроекту, суть законопроекту зрозуміла, я думаю, що всі мали час ознайомитися з ним. Ми неодноразово, я просто інформую вас, Анатолій Сергійович, з приводу законопроекту, неодноразово піднімали на комітеті два рази це питання з проханням до Голови Верховної Ради перенести даний законопроект в компетенцію розгляду нашого комітету. Вчора на погоджувальній раді я дізнався, що даний законопроект вже розглянутий на комітеті у пана Іванчука. Тому відповідно ми уже як неосновний комітет тільки можемо в даний момент розглянути. Тому… Ну, ситуація є така як є. Ми точно осторонь цього процесу не хотіли залишатися. Тому я прошу, колеги, хто хоче висловитися з приводу даного законопроекту я готовий надати слово.
Будь ласка, Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Я категорично проти цього законопроекту. Законопроект корупційний надзвичайно. І не тільки в тому, що вводиться нове право на користування земельною ділянкою сільгоспризначення, ну, на умовах угод про розподіл продукції. Що пропонується. Пропонується те, що у нас сьогодні є землі запасу, резерву, землі наукових установ, державні землі, які там військові бувші радгоспи, не знаю як вони зараз… Це десь в районі від 7 до 9 мільйонів гектар.
Пропонується всі ці землі, що можна уде працювати по вище сказаних угодах, і я так думаю, що тут попрано все. Тому що ми говорили за землі і запасу, і резерву, щоб передати у власність, або, у крайньому випадку, користування місцевим радам. Місцевим радам, тому що ми говоримо про серйозну децентралізацію. Тепер ми це хочемо забрати.
Друге, землі державних установ, землі Академії аграрних наук. Да, там є лишні землі. Але вони, якщо вони лишні, вони повинні паюватись, вони повинні роздаватись людям, вони повинні… люди… Яка різниця між тими людьми, які живуть у селі Лепківка, де був колгосп, а стало сільгосппідприємство, де земля розпайовані, і рядом радгосп "Олександрівський", який був, і землі Академії аграрних наук? Люди теж хочуть отримати свої паї. Ми сьогодні говоримо: "Давайте ми це все зберемо, віддамо Кабінету Міністрів, він знайде якихось там дуже красивих інвесторів, ці красиві інвестори приїдуть, кинуть нам купу грошей – і буде красиво". Красиво буде, коли в нас не буде корупції, коли ми створимо прозорі умови для бізнесу. Тоді в нас буде все нормально, тоді будуть всі вкладати кошти, хто хоче працювати в сільському господарстві. І буде конкуренція, конкуренція за виплату на паї. Ви бачите, що зараз відбувається з конкуренцією по виплаті на паї: уже дійшли до 7-ми, до 8-ми, до 9-ти відсотків, і зараз тільки індексація 1,44, і побачимо, що в нас буде.
Тому я категорично проти цього законопроекту. Я вважаю, що його навіть сильно розглядати не потрібно. Я за те, щоб його відхилити і не розглядати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович Івченко. Потім – Олег Кулініч.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, Тарасе Вікторовичу.
Знаєте, Анатолій Степанович, ви так дивно почали: ви розпочали з історії. Але ж і потім перейшли популізм. Але ж ви всі ці роки саме цим і займалися: ви працювали, і саме ви винні в тому, що в нас сьогодні відбувається в аграрному секторі. Чому немає інвестицій… (Шум у залі)
Це я, щоб було розуміння, з чого ми починали. Тому що ви по суті законопроекту нічого не сказали. А по суті, я вбачаю в цьому законопроекті простий земельний перерозподіл – передєл. Ми сьогодні говоримо, щоб у нас був такий, новий аграрний устрій. Ми завтра будемо голосувати в другому читанні Закон про сімейні ферми. Сьогодні американське агентство, яке надає колосальні кошти – USAID, воно саме займається. Вона направлена на людину, тому що в селі ніколи не буде робити, і про тих інвесторів, про яких ви згадуєте, то вони за два роки скоротили зайнятість у сільському господарстві на 100 тисяч людей. А якщо взяти середню зарплату в сільському господарстві по статистиці – 2.500 гривень - це 30 тисяч в рік. І на 100 тисяч – це на 3 мільярди. Саме оці інвестори.
Тому київський інвестор, я вважаю, він… той, хто там, уряд буде його знаходити, правильно сказав мій колега, він не дуже адекватно може працювати з територією. Що, ми не знаємо, що сьогодні відбувається в Черкаській області і в інших областях, потрібно: а) передати землі територіальним громадам. Сьогодні для нас важливо, щоб територіальні громади вирішували чи потрібна інвестиція, чи вони будуть віддавати під пасовища, чи вони будуть створювати сімейні ферми і там будуть якесь виробництво чи там щось інше, переробка? Чи вони будуть створювати кооперативи? А держава має працювати над дерегуляцією, що сьогодні ми зробили, держава має залучати міжнародні кошти, робити так, щоб ці люди робили дійсно якісну і безпечну продукцію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ІВЧЕНКО В.Є. З приводу всіх інших, я взагалі не хочу коментувати безглузді речі там в концесію на 49 років, це навічно, це навічно. Краще зробити вже ринок землі і продавати, тоді буде капіталізація зрозуміла. А передати навічно незрозуміло кому і за які речі… І вилучення земельних ділянок. Колеги, що це означає? Сьогодні ми прийдемо в село, заберемо там у трьох сіл земельні ділянки якомусь інвестору, тому що він має сьогодні мільярд. А що робити з орендарями? Що робити із соціальним навантаженням на цього фермера? Що робити, що він там працював там 10 років, якісь вклади робив? Анатолій Степанович, я вважаю, що цей законопроект, він відверто шкодить дуже сильно галузі і, я думаю, що вам потрібно його відкликати, щоб в залі ми не біли списи і не показували там про популізм, і на дійсно ті речі, які сьогодні є кричущими в даному законопроекті. Я дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.
Олег Іванович Кулініч, будь ласка.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую, Тарас Вікторович.
Шановні колеги, сама ситуація, що даний законопроект розглядається в комітеті не профільному, а в Комітеті з питань економічної політики, наприклад, у мене викликає здивування. Я просто змушений думати, що там якась закладена корупційна складова в цьому законопроекті. І я хочу підтвердити це не демагогією, а конкретними речами. От дивіться, ми, на початку грудня буде майже рік, як зареєстрований законопроект 1259, який ми всі тут підтримали, як би, члени комітету. І ми домовилися, як би, цим голосуванням, що вся земля за межами населених пунктів повинна бути передана в комунальну власність. Про що ми говоримо? Я вважаю, що не уряд повинен торгувати землею, уряд повинен здійснювати формування законодавства, законодавчою політикою повинен займатися, а землею нехай торгують люди через обрані ними ради відповідні, от і все. І зараз, ми сьогодні проголосували, у мене є надія, що ми проголосуємо і друге читання, 2279, аукціони, абсолютно нормальний законопроект. Це наповнення місцевих бюджетів, це та кошти, які повинні йти в місцеві ради, а не в кишені чиновників. Оце ті речі про які треба говорити.
Тому я категорично проти даного законопроекту і прошу шановний пане Анатолію його відкликати, тому що в залі не буде там підтримки і буде незручна ситуація. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бакуменко.
БАКУМЕНКО О.Б. С глубоким уважением к господину Матвиенко, действительно, с глубоким уважением, но когда мы говорим о таких важных вещах, которые в этом законе, то прежде всего мы должны понимать. Сегодня весь парламент, весь парламент, понимает, что децентрализация – это главная одна из наших функций, это принять эти законопроекты. И все коллеги подтверждают, мы отдаем самое главное, то что 1159, уже во владение. Но пускай будет вопрос в распоряжении это можно говорить, но надо дать … подождите, одну минутку. Я это говорю в другой концепции, я чуть о другом, я говорю о том, что самое главное концептуальная позиция, что органом местного самоуправления надо отдать и финансовые вещи и власность и землю. Чтобы мы не просто декларативно говорили, что мы громадам это помогаем, а они управляли. Что это решит, самый главный вопрос? Придёт, если мисцева громада будет решать вопрос земли, значит она выберет эффективного, кто больше даст за аренду, кто выполнит социальный пакет. И тогда, на первый этап, на самом деле, уже рыночных отношений. Дальше мы приняли с вами все законопроекты, на год, на мораторий, но мы закончим этот год обязательно законопроектами и самое главное, вы же говорили Анатолий … мы ж работаем уже від умерлої спадщини. Зарегистрирован на эти полтора миллиона земли, которые есть закон, мы свою дорожную карту выполним, однозначно, для того, чтобы запустить рынок земли. И поэтому сегодня в моем понимании этот законопроект – это совершенный шаг, не просто назад, а против течения. Если мы говорим о децентрализации, если мы говорим о наполнении реальным содержанием местном самоуправлении. То этот законопроект говорит обратное, давайте державу самому не эффективному собственнику, мы знаем как работает "ДПЗКУ", в котором 5 миллиардов убытков. Мы знаем, как работают державні всі інституції , и теперь еще одного коррупционного органа какого-то? Категорически проти такого законопроекта.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Борисович.
Колеги, я думаю, достатньо. У нас ще є порядок денний, будь ласка.
_______________. Шановні колеги… Буквально було зібрання у Дніпропетровській області фермерів, вони будуть ……..і, і не потрібно бударажить людей, підтримую Івченка, колегу, і колегу Кулініча підтримую, колегу підтримую Кучера. Стосовно треба відкласти і не йти по цьому. Це хибний шлях, це шлях в нікуди. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я, звичайно, я обов'язково, Анатолій Сергійович, надам слово. У мене одне зауваження змістовне. Насправді, угоди про розподіл продукції має сенс тоді, коли є ризики з точки зору прибутковості базового активу. І коли мова йшлася про газ, то насправді, коли відбувається буріння, незрозуміло, чи є там те родовище, чи немає, і таким чином фактично об'єднуються зусилля, наприклад, держава-інвестор в умовах невизначеності. Коли є земля, базовий актив, із зрозумілою бальністю, із зрозумілими абсолютно параметрами, де тут є елемент ризику і чому необхідно робить угоду про розподіл продукції. Оце для мене як би незрозумілий елемент.
Якщо треба залучати інвестиції є багато інших інструментів, які даються можливість гарантовано державі отримувати орендну плату, гарантовано отримувати податки і відповідно здійснювати бюджетні прогнозування. Оце технічний момент, який мене насправді… для мене не до кінця зрозумілий.
Тому від себе хочу сказати, що, Анатолій Сергійович, у вашому слові все-таки от хочеться розуміння: чи ми його будемо розглядати, чи є у вас інша позиція. Тому надаю вам слово, будь ласка.
МАТВІЄНКО А.С. Тарас Вікторович, я почув єдине, що ви сказали з приводу змісту. Все решту, вибачте, ну це емоції. Корумпованість. Я прошу вибачення у всіх присутніх і в усього українського народу за те, що я розвалив сільське господарство. Я прошу вибачення. Я не знав, що я маю таку силу, так. Тому я, дійсно, на це реагую як зрадник або майже зрадник. .
Корупція. От кричать корупція, ніхто нічого не каже. Це корупційний закон. Який корупційний закон? Аргументів ніяких – емоції. Ми що, державну землю як інститут права знімаєм? У нас не буде державної землі? Якщо не буде, то тоді цей закон не має перспективи. Ну якщо буде, ну тоді очевидно ми маємо розпорядитися нею ефективно. Я пропоную один з механізмів.
Далі. Я кажу, у вас 3 сторінка, пілотний проект, я думаю, що ви читали, тому я не повторюю те, що я вам роздав як презентацію. Я тільки коментував тут те, чого немає. Написано, потрібно 200 тисяч гектар землі. Скажіть в якій сільській раді ви зможете взяти 200 тисяч гектар землі? Більше того, чи треба там її брати чи очевидно не потрібно, якщо ви децентралізуєте. Вся державна земля це буде 2-3 відсотки до державних, до обсягів державної землі, те, що ми пропонуємо, а не вся державна земля кудись раптом дівається. Тому це також дискусія. Ну, ми один одного не чуємо. І до децентралізації немає ніякого відношення.
А тепер ваші запитання, Тарас Вікторович, абсолютно справедливі. Що є дійсно ресурс, ресурс абсолютно, ну, якби прозорий, це не там пошуки корисних копалин і ризики. Але в чому відсутність сьогодні інвестицій не вітчизняних інвесторів, я говорю швидше за іноземних інвесторів, які сюди мають прийти з технологіями, а не за вітчизняних і не якісь там агрохолдінги в мене є на меті лобіювати, а іде мова про те, що постійно зміна законодавства, постійна нестабільна ситуація в Україні, дійсно сьогодні відлякує інвестора, і ви знаєте, чому він не йде. І друге, це інвестиція в м'ясну галузь, це інвестиція в 10-12 років, для повернення тільки вкладених коштів, я вже не говорю для отримання прибутків.
Тому саме з цих міркувань і пропонується механізм. Коли ми позбудимося цієї нестабільності? Ще не скоро. Але, на превеликий жаль, ми вже сьогодні є імпортерами м'яса і скоро будемо молока і сала. Тому йде мова про турботу, щоб в цей період вижити. Виживемо, подивимося. Можемо запустити пілотні проекти, можемо покласти на Верховну Раду, на комітет функцію контролю. Але давайте щось робити, а не просто казати, ні, це не годиться, а те, що є, тим більше нас не влаштовує.
Тому ще раз повторюю, я нікого не звинувачую. Але я просив би і мене не звинувачувати в тому, до чого я не маю ніякого відношення. Мотивацію. Абсолютно правильне запитання, яке мені задали, я відповім. На інші запитання, ну, я їх не маю, що коментувати, тут немає змістовної дискусії. Вибачте, тут є просто, ну, боїмося, тому що боїмося.
Тепер стосовно моєї позиції. Я буду наполягати на тому, щоб цей документ розглядався в залі. Хай він отримає один голос. Але виходити треба на публічне обговорення і хай люди чують, що є ще якась точка зору, а не просто та, що давайте нічого не робити, бо все, нас може захлеснути корупція. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Сергійович, дякую за ваше слово. Вадим Євгенович просить слово, я думаю, що він зараз зніме напругу.
ІВЧЕНКО В.Є. Анатолій Сергійович, я просто хотів, ви знаєте, що я до вас з великою повагою, щоб ви почули. От сьогодні є концепція уряду Верховної Ради і бачення. А децентралізація. Сьогодні готуються закони, сьогодні йде дискусія навколо того, хто буде розпоряджатися? Або вона у власність переходить, земля. Або земля буде розпоряджатися територіальними громадами.
Сьогодні уряд про це говорить, що розпорядження передаються сьогодні сільським, селищним радам. Ви ж в законопроекті говорите, давайте 200 тисяч, це десь 200 сіл. 200 сіл по тисячі людей, це 200 тисяч людей. Тобто ви сьогодні пропонуєте не спитати у 200 тисяч людей щодо там відведення певної кількості землі! Уряд сьогодні пропонує зовсім інше і депутати. Депутати говорять передати взагалі в комунальну власність. А це стоїть питання номер один в об'єднанні територіальної громади. А законопроект, який сьогодні готується в уряді, він говорить, які не об'єдналися громади, в розпорядження.
Тобто на сесії вони будуть приймати рішення, або приймати цього інвестора, або не приймати. Як це буде на екологічну ситуацію? Або якого інвестора їм потрібно прийняти, от в чому я хочу, щоб ви почули.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ІВЧЕНКО В.Є. Тому я розумію, що ви сьогодні хочете залучити інвестиції. Ми говоримо, що течія зовсім інша. Тому давайте разом пливти по течії, а не вносити законопроекти, які сьогодні не підтримуються ні залом, ні аграріями, ні урядом. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
МАТВІЄНКО А.С. Зовсім остання репліка, зовсім, вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Сергійович.
МАТВІЄНКО А.С. Я одну секунду. Моїм законопроектом, більш того, я за те, щоб посилити можливо до другого читання, що всі розподіли продукції мають стосуватися місцевих органів влади, і вони мають бути зацікавлені в тому і за погодженням в тому, щоб вони були учасниками. І я не заперечую це, навпаки, я це підтримую і вважаю, що це діюча норма, яку я не пробую обійти або, тим більше зліквідувати. Я - "за".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Сергійович. Я думаю, що жінка зараз всіх об'єднає. Владислава Валеріївна, позиція міністерства і будемо голосувати, колеги.
РУТИЦЬКА В.В. Дякую дуже.
Ви знаєте, ми не підтримуємо законопроект. Якщо коротко казати, то по суті він порушує права використання, причому відповідального використання, і він не узгоджується це з положеннями, які прописані в Конституції по захисту прав власності.
Я можу також обґрунтувати позицію, яку офіційно зазначило міністерство. Наприклад, є недоцільне внесення до статті 5 Закон України про угоди та розподіл продукції, яким передбачено створення міжвідомчої комісії і декількох робочих органів. Така модель іде в розріз з державною політикою щодо децентралізації владних повноважень і передачі їх максимально до органів місцевого самоврядування.
І також наступне. У разі прийняття проекту, незрозумілим є позиція щодо державних підприємств, що знаходяться у сфері управління Мінагрополітики та Академії наук, які здійснюють виконання цільових державних та наукових програм. Ще в нас прописано чотири зауваження, я з радістю їх можу потім передати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Владислава Валеріївна.
Я єдине, що хотів додати від себе, що при переході на голосування, що пропонується, Владислава Валеріївна, пілотний проект. В управлінні міністерства є багато державних підприємств, я думаю, якщо у Анатолія Сергійовича є конкретні пропозиції по пілотному проекту, то я думаю, що на базі тих державних проектів.
РУТИЦЬКА В.В. Пілотні проекти ми можемо розглянути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Підприємств, можливо ви зможете їх реалізувати і підняти ефективність цих державних підприємств.
Колеги, була пропозиція про відхилення даного законопроекту. Хто за те, щоб даний законопроект відхилити? Я нагадую, що наш комітет не є основним по цьому законопроекту, наша позиція відповідно консультативно-рекомендативна, і ми будемо свою позицію висловлювати в залі. Але прошу визначитися комітет.
Хто за те, щоб відхилити даний законопроект? Хто – "за"? Хто проти? Утримались? Рахуйте, будь ласка. П'ятеро утримались.
МАТВІЄНКО А.С. Я дуже поважаю вашу точку зору. Дякую вам за відверту дискусію. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Сергійовичу. Будемо чекати вас на комітеті кожного разу, щоб ви фактично як додому повертались. Анатолій Сергійович, я хочу сказати, що Вадим якраз, коли говорив, він помилився, він назвав, Анатолій Степанович. Но фактично він не до вас звертався, тому знімаємо це питання. Все, дякую, колеги.
Давайте по порядку денному пройдемося далі. Я хочу повідомити, що провівши консультації з авторами законопроектів є позиція авторів по законопроектам 2313а і 2313а-1 про перенесення розгляду цих законопроектів. Тому ці законопроекти ми сьогодні розглядати не будемо. Базовий складний законопроект ми вже тільки що розглянули. Тому у нас, я прошу, щоб ми лаконічно дуже пройшли по законопроектам.
Наступний законопроект у нас 3127 народного депутата Гаврилюка Михайла. Присутній у нас в залі сьогодні? Відсутній. Тоді, якщо можна, Олена Миколаївна, буквально дуже стисло я вас прошу, щоб ми встигли з порядком денним. І будемо приймати рішення.
КОЛЯДА О.М. Значить, по цьому законопроекту дуже стисло можна сказати тільки те, що автор зазначив, що необхідність законопроекту є, розроблення цього проекту, вирішення проблеми, яка виникає у зв'язку з тривалою реєстрацією договорів оренди земель сільськогосподарського призначення. В результаті складність реєстрації як платника єдиного податку групи …… або раніше фіксованого сільськогосподарського податку в зв'язку з тим, що ускладнюється оренда, право оренди, включення його в об'єкт оподаткування.
В результаті законопроектом нехитро пропонується скасувати обов'язковість державної реєстрації права оренди земельних ділянок і встановити, що державна реєстрація здійснюється виключно за бажанням сторін. Встановити, що право оренди виникає з моменту укладання договору оренди земельної ділянки.
Щодо запропонованих змін, хочу зауважити, що в результаті їх запровадження, вся оренда земельних ділянок вийде з правового поля. У зв'язку з тим, що можна буде зареєструвати право оренди земельної ділянки, яка буде мати вищий пріоритет над не зареєстрованим правом тієї земельної ділянки. На сьогодні державна реєстрація це офіційне визнання прав і держава гарантує достовірність зареєстрованих прав. В результаті прийняття цього законопроекту, право оренди не буде нічим гарантуватися і держава ніде, ніяк не зможе підтвердити, що право зареєстроване і що воно укладено в законному порядку.
Друге. Слід зауважити, що Комітет з питань запобігання і протидії корупції зазначив, що проект акту не відповідає вимогам антикорупційного законодавства. У зв'язку з цим пропоную законопроект відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція по відхиленню даного законопроекту. Позиція міністерства, Владислава Валеріївна.
РУТИЦЬКА В.В. Не підтримує, у нас багато зауважень, може пройтися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, спільна позиція з міністерством про відхилення даного законопроекту, надзвичайно активна позиція антикорупційного комітету нашого. Хто за те, щоб відхилити даний законопроект? Хто – "за"? Хто проти? Утрималися? Одноголосно. Дякую. Рішення прийнято.
Два наступних по порядку денному питання ми зняли. Питання 3002 розглянули.
Наступний законопроект – 0060. Я прошу, якщо можна доповісти, Шишкіну Олену В'ячеславівну. Заступник директора департаменту Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, будь ласка.
ШИШКІНА О.В. Доброго дня, шановний головуючий, шановні народні депутати! Подається на розгляд законопроект, яким передбачається виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності, протоколу при застосуванні договору про зону вільної торгівлі між сторонами та Республікою Узбекистан. Цей законопроект подається з метою ратифікації та виконання внутрішньодержавних процедур стосовно набрання чинності.
Слід зазначити, що Україною зазначений протокол було підписано у 2013 році. І відповідно до цього протоколу вилучаються із зони вільної торгівлі низка переліку товарів. Однак позиція, яка стосується агропромислового комплексу, - це позиція насіння соняшника. При цьому експорт зазначеної товарної позиції у Республіку Узбекистан за підсумками 2014 року складає лише 7 тисяч доларів США, тобто ця товарна позиція, яка вилучається з переліку і на яку накладається експортне мито Україною, не має великого значення. Пропонується схвалити зазначений законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам за доповідь.
Колеги, є у когось зауваження до даного законопроекту? Є пропозиція від міністерства підтримати. Профільне міністерство наше…
РУТИЦЬКА В.В. Нас підтримує. Прийняття закону дозволить зміцнити наші стосунки і Договір про зону вільної торгівлі, який йде з нами і Республікою Узбекистан. Ми не виклали жодних зауважень, ………. документів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, давайте зробимо сміливий крок назустріч Республіці Узбекистан – і підтримаємо цей законопроект. Хто за те, щоб даний законопроект підтримати? Хто - "за"? Хто проти? Утримались? Одноголосно.
Колеги, швидко переходимо до наступного законопроекту. Також не основний. Законопроект 1251: про внесення змін до Податкового кодексу. Леонід Петрович, там ваш підкомітет.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Так. Власне, ідея, яка викладена в проекті закону, вона, на мій погляд, може розглядатися. Але проблема, я думаю, полягає в тому, що готувався цей проект ще в 2014 році і реєструвався. І тут йдеться про те, що надається право сільськогосподарським товаровиробникам сплачувати податок на доходи фізичних осіб не за місцем реєстрації, а за місцем… дається право на вибір: або за місцем проживання. Наприклад, якщо ти живеш в Конча-Заспі, а в Полтавській області в тебе земельна ділянка, зареєстрований у Києві, ти вибираєш, де ти сплачуєш, чи в Києві, де зареєстрований, чи в Полтаві, де знаходиться земельна ділянка, чи Конча-Заспі, якщо ти там проживаєш. Це перше. І ти сам приймаєш рішення, де тобі краще сплачувати.
Друге, що більш не серйозне, йдеться про те, що фіксований сільськогосподарський податок наразі його вже немає. Є спеціальні податкові режими, тобто є платники єдиного податку четвертої групи. І ми не можемо писати і приймати рішення так, як пропонується в цьому законопроекті.
Тому пропонується… Є така пропозиція: повернути його доопрацювати і подати вже з урахуванням тим, що відбулися за цей час зміни в законодавстві і треба привести у відповідність цей проект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція відправити на доопрацювання. Є в когось зауваження?
Будь ласка, колеги, немає заперечень відправляємо на доопрацювання.
Владислава Валеріївна, є у вас.
РУТИЦЬКА В.В. Міністерство підтримує цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримує позицію по відправленню на доопрацювання, давайте для нашого колеги Долженкова тоді звернемося, щоб він доопрацював. Хто за те, щоб відправити на доопрацювання даний законопроект. Хто проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято.
Колеги, останній, насправді наступний законопроект дуже схожий 1254.
Леонід Петрович, якщо можна так у двох словах.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Дійсно, тут приблизно та ж сама проблема, пропонується внести зміни до статті 65 Бюджетного кодексу України. Наразі її вже немає у Бюджетному кодексі 65-а, вона була вилучена Верховною Радою кілька місяців тому.
Тому треба цей законопроект також доопрацьовувати. І в декількох місцях є різне… прописані різні підходи. Наприклад, в одному місці в цьому проекті пропонується податок на доход фізичних осіб сто відсотків залишати у місцевих бюджетах, в іншому місці написано, що треба у районних бюджетах та територіальних громадах 60 відсотків, у в обласних – 15, і до державного бюджету – 25. Тобто є така, якась колізія в самому проекті, в двох місцях по-різному написано, що пропонується. Тому треба доопрацювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Петрович. Дякую.
Колеги, є пропозиція: відправити на доопрацювання. Хто за те, щоб підтримати? Владислава Валерійовна, не заперечуєте?
РУТИЦЬКА В.В. Підтримаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, хто за те, щоб відправити на доопрацювання? Хто - "за"? Проти? Утрималися? Одноголосно.
Колеги, останній порядок... питання в порядку денному, ми дуже успішно пройшли сьогодні по основному. Я вам всім дуже дякую.
Єдине, я би хотів запропонувати, ми в робочій групі розглянули декілька питань і хочемо в комітеті отримати інформацію стосовно використання земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій віднесених до сфери управління НАН України та Міністерства аграрної політики та продовольства України. Як сьогодні Анатолій Сергійович сказав чи Максим Петрович розібрався, то ми як комітет, Максим Петрович уже, напевно, точно розібрався, ми би хотіли як комітет розібратися. Тому я як рішення зачитаю, якщо не проти, ми його проголосуємо: звернутися до Міністерства агарної політики, продовольства, Державної служби з питань геодезії, картографії і кадастру, Національної академії агарних наук з запитом про отримання до 24 грудня 2015 року інформації стосовно земельних ділянок, які перебувають у користуванні державних підприємств, установ і організацій за формою, що додається. Секретаріату Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин забезпечити аналіз і узагальнення зазначеної інформації. Скажу, що вкрай важлива інформація з багатьох точок зору, але в тому числі ми, пам'ятаєте, зобов'язали Кабінет Міністрів запропонувати Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, ми повинні розуміти, з чим ми працюємо і який реально стан справ і відповідно до цього приймати рішення комітету. Колеги, хто за те, щоб ..?.
Будь ласка, одне зауваження, Микола Володимирович.
ЛЮШНЯК М.В. Я перепрошую, але я би хотів добавити також Міністерству освіти, тому що у них є також землі, які нам треба...
_______________. (Не чути)
ЛЮШНЯК М.В. ...і оборони.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, з поправкою нашого колеги Миколи Люшняка додаємо Міністерство совіти до Міністерства оборони.
Хто за те, щоб підтримати відповідне рішення комітету? Хто - "за"? Проти? Утримались? Дуже дякую.
Колеги, я дві секунди, дві важливих. Я, по-перше, хотів подякувати секретаріату. Ви бачите, що в нас трошки змінилося підхід до роботи, і ми надаємо слово спеціалістам. Чесно кажучи, до цього таких речей не спостерігалося у комітеті. Мені дуже приємно бачити якісну підготовку. Я хотів би подякувати всім спеціалістам, і керівнику секретаріату за те, що ця робота здійснюється. Я думаю, що ми робимо багато для того, щоб комітет був набагато якіснішим в прийнятті рішень. І ви, насправді, закриваєте велику недоробку, яку народні депутати роблять, коли не з'являються на презентацію своїх законопроектів.
Хотів би завершити приємним моментом. У нас сьогодні Владислава Валеріївна святкує свій день народження. І я від комітету і від всіх колег, у нас, на жаль, у комітеті немає жінок, але ми з великою повагою ревносно ставимося до Міністерства, що у них жінки є. Тому вас з Днем народження, усіляких вам гараздів. Дозвольте вам подарувати квіти від комітету.
Дякую, колеги. Комітет оголошую закритим.