СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань аграрної та земельної політики

24 лютого 2026 року

Веде засідання голова комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня всім. Будемо розпочинати наш комітет, наше засідання.

Сьогодні важкий для нашої країни день, 24 лютого сталася трагічна подія для нашої країни. І сьогодні цілий день ми вшановуємо пам'ять наших загиблих героїв, наших захисників і захисниць. Тож я попрошу вас вшанувати наших загиблих хвилиною мовчання. Будь ласка. Дякую.

Колеги, пропоную… По-перше, хочу зазначити, що сьогодні наш секретар комітету Іван Адамович Чайківський відсутній, бо захворів. Тому прошу розглянути пропозицію призначити на один комітет нашого колегу Торохтія Богдана Григоровича. Тож будемо переходити до порядку денного.

Я єдине, що пропоную, змінити черговість порядку денного. Першим питанням розглянути звернення комітету до Комітету з питань сільського господарства та харчової промисловості Парламенту Республіки Молдова щодо запровадження тимчасової заборони Національним агентством з безпеки харчових продуктів імпорту з України продукції птахівництва.

Другим – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління об'єктами державної та комунальної власності з метою відновлення та економічного зростання України (реєстраційний номер 13620). Комітет наш в даному випадку не головний.

Третє питання. Інформація Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів про результати роботи у 2025 році та стратегічні напрями діяльності на 2026 рік.

Четверте. Презентація основних положень проекту Закону України "Про імплементацію законодавства Європейського Союзу у сфері санітарних та фітосанітарних заходів".

І п'яте. Різне.

Колеги, якщо немає заперечень, я пропоную затвердити даний порядок денний. Будь ласка, голосуємо, колеги.

Богдан Григорович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Хто – за?

16 – за,  1 – утримався. Проти? Немає. Відсутні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Тож переходимо до розгляду питань. Перше питання: про звернення Комітету до Комітету з питань сільського господарства та харчової промисловості Парламенту Республіки Молдова щодо запровадження тимчасової заборони Національним агентством з безпеки харчових продуктів імпорту з України продукції птахівництва.

Шановні колеги, дане звернення вам було надіслано, щоб ви могли завчасно ознайомитись з його текстом. Тож я до слова запрошую нашого колегу Кучера Миколу Івановича.

Миколо Івановичу, будь ласка. У мікрофон, якщо можна.

 

КУЧЕР М.І. Ми з матеріалами ознайомились, і тут є звернення президента асоціації "Дністер", міжнародного агрокластеру "Дністер" про те, що звернулися українські товаровиробники, які здійснюють експорт продукції птахівництва до Республіки Молдова з повідомлення про виникнення системних перешкод у доступі їхньої продукції на ринок зазначеної країни. Пішли обмеження на імпорт м'яса птиці, яєць, кормів для птиці, мають ознаки непропорційності та потребують додаткового міждержавного опрацювання.

Зазначені підприємства працюють відповідно до вимог законодавства України, європейських стандартів, міжнародних норм у сфері безпечності харчових продуктів, їхньої продукції, підтверджується результатами державного контролю та лабораторних досліджень. Разом з тим, відсутність прозорих процедур комунікацій та своєчасного інформування з боку контролюючих органів Республіки Молдова створюють ризики для стабільного експорту і негативно впливають на розвиток двосторонньої торгівлі. Тому звертаються до комітету нашого розглянути можливість сприяння ініціювання відповідного парламентського і міжвідомчого діалогу з метою захисту корінних інтересів українських агровиробників.

Ось така ситуація. Тобто реально працюють, національне агентство молдавське з безпеки харчових продуктів заборонило імпорт м'яса птиці, кормів для птиці. З таким самим зверненням звернувся і УКАБ. І вони, і одна, і друга організація, готові долучитися до нашого діалогу разом з Молдавією по вирішенню цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Ми не будемо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка...

 

КУЧЕР М.І. Заборонимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша позиція, Тарас Миколайович, стосовно цього питання, і потім Сергій  Петрович теж.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати. Дякую, Олександр Васильович. Тут це ...(Не чути) дзвінок, розглядали всі деталі, вважаємо, що безпідставне обмеження, тобто ніякого зв'язку прямого немає, тобто в самій продукції нічого виявлено не було. А по факту того, що десь найдені якісь залишки там мікро цих... в машинах, які, щоб ви розуміли, приїхали…в молдавських машинах, навіть не українських, 100 машин поставляло продукцію, тільки в п'яти молдавських знайшли. Тому виникає дуже багато насправді питань. І вважаємо, абсолютно безпідставно, ми як країна пройшли черговий аудит Європейського Союзу, листопад-грудень, отримали звіт, розуміємо, які вимоги Європейського Союзу, все позитивно, все працює. Тому вважаємо, що тут немає підґрунття, ми всі зверталися з вимогою терміново скасувати таке обмеження і дальше працювати над розвитком двосторонніх відносин, а не входити в якісь такі, скажімо, необґрунтовані торговельні війни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Сергій Петрович, будь ласка, додайте.

 

ТКАЧУК С.П. Доброго дня, шановний головуючий. Доброго дня, народні депутати. Щодо ситуації по Молдові, дійсно, як сказав Тарас Миколайович, в нас відбувалися комунікації, ми отримали спочатку претензію до українських кормів виключно на початку січня, і була введена заборона по експорту з України кормів, де були знайдені залишки антибіотиків, які в такий... мікрограмах, які можуть використовуватися в лікувальних цілях. І вони були знайдені в кінці грудні лише в п'яти автомобілях з 102, які були експортовані цим виробником до Молдови в грудні місяці, і ці автомобілі приїхали саме з Молдови молдовським дилером на український завод під завантаження. Ми розуміємо специфіку транспорту, який перевозить корми, що вони не можуть інші речі перевозити насправді. Сьогодні він вугілля перевозить чи пісок, а завтра корми, це точно ні, це спеціально обладнаний транспорт. Тому потенційно ми розглядали і розглядаємо сьогодні, що це були залишки якогось корму, які залишились в тих автомобілях. По інших автомобілях не було виявлено молдовською стороною, вони всі були успішно реалізовані з цієї ж партії в грудні місяці на території Молдови.

Після цього, коли була перша заборона по кормах, ми з нею почали з'ясовувати, через тиждень Молдова забороняє експорт продукції птахівництва, мотивуючи тим, що в українській продукції вони нічого не знайшли в жодній партії, а в своїй птиці, яка вирощується фермерами Молдови, вони знайшли в крові антибіотик. Ну, причинно-наслідкового зв'язку, пов'язаного з українськими кормами, вони нам не надали.

Відбувалася комунікація на рівні міністерств, міністрів, компетентного органу. Сьогодні йде документальний опис ситуації, і ті заходи, які вживаються, з відповідними аргументами, які я щойно озвучив. Однак, отримавши ці аргументи, молдовська сторона не скасувала введені обмеження і заборони, вони сьогодні введені. Тому комунікація буде продовжуватись, але те, що ми це розглядаємо як недобросовісний жест в торгівлі з молдовської сторони саме по продукції птахівництва... Якщо по кормах ми допускаємо, да, і дійсно, потрібно далі було з'ясувати, то в українській продукції птахівництва в жодній партії будь-яких порушень або відхилень молдовською стороною знайдено не було.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

Будь ласка, Артем Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. В ході вашої доповіді, Сергій Петрович, яка змальовує дану ситуацію, яка викладена на двох аркушах паперу: Dnister Cluster Agro та УКАБ, - я так розумію, що питання стосується виключно одного експортера, загальна якась була певна партія, яка склалась ця проблема, яка переросла потім в проблему між двома країнами. Я правильно розумію?

 

ТКАЧУК С.П. Так, саме так. Це відвантаження було з Летичівського заводу по кормах.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А хто виробник, чи як компанія...

 

ТКАЧУК С.П. Ну, Летичівський... (Не чути)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тому що у нас є асоціація – УКАБ, а от агрокластер "Дністер" – це щось нове. Я не розумію юридичну форму даного звернення, в якого… юрособи, тут написано: президент. То єсть це асоціація…

 

КУЧЕР М.І. …(Не чути) виробництво, вона займається взаємовідносинами між виробниками італійськими і Молдови.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Все, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Є якісь запитання? Будь ласка, Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. Моя пропозиція: підтримати це звернення і доповнити його. Щоб ми не лише вимагали, щоб Молдова прибрала ці торговельні бар'єри, які чомусь вона створила. А щоб ми також запропонували нашим молдовським колегам розібратися в ситуації, провести спільний саміт з питань безпечності харчових продуктів. Я думаю, що ми всі разом комітетом зможемо представити Україну на цьому саміті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До аграрного комітету Республіки Молдова, наш комітет – до комітету.

Колеги, у кого є ще доповнення, можливо? Будь ласка, Дмитро Соломчук. Дмитро, будь ласка, да, Дмитро Соломчук. Будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. …Шановні колеги, звернення – це важливо. Але виходить яка ситуація, що наших фермерів виробників вже блокують зі всіх сторін, да. То відбувалась якась ситуація з Польщею, то зі Словаччиною, то з Угорщиною, то з іншими країнами. І тут навіть сьогодні Молдова, і ми знову звернення-звернення, незрозуміло коли буде відповідь.

Можливо, все-таки більше займатися якоюсь харчовою розвідкою, більше з ними комунікувати, в чому будуть питання, прогнозувати це і блокувати їм також якісь постачання продукції, працювати на випередження. А то виходить так, от вже два місяці заблоковано, поки вони розглянуть звернення, надішлють – ще місяць часу і три місяці немає ніяких поставок і це шалені втрати для українського бізнесу і українського бюджету. Хто в групі з Молдовою, поїхати на місце, поспілкуватись з ними, можливо, вина випити їхнього, да, чи нашого, можливо, вони більш відкритими стануть і скажуть правду, в чому ситуація відбувається.

 

_______________. У нас зараз перебуває група дружби Молдови, депутати в Києві і на …(Не чути) в нас запланована зустріч. Я думаю, це питання ми доведемо до них і проговоримо. Все ж, давайте все ж підтримаємо це звернення, але я думаю, що ближчим часом ми донесемо до них цю позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони, по-перше, цю позицію вже нашу знають і навіть те, про що говорив і пан Костюк, і Соломчук, що, перше, треба більше міжпарламентських зв'язків для того, щоб розуміти, як розвивається вектор розвитку сільського господарства між нашими країнами, тому що це з їх боку по суті перший такий серйозний бар'єр, бо до цього такого не було. Як мінімум не було якоїсь такої кількості і такої жорсткості.

А також, дійсно, я думаю, що наші представники міністерства теж можуть підтвердити, що ми теж готуємо контрміри стосовно заборони чи ліцензування імпорту продукції з Молдови, це як предмет для перемовин. Тому я думаю, що наш сьогоднішній… наше звернення до них – це теж буде одним з таких важелів, що ми на боці розвитку нашого експортера і на боці тих людей, які, в принципі, займаються виробництвом в такі тяжкі часи саме в нашій країні. Тому я думаю, що ми це питання вирішимо.

Тому, колеги, я… Да, будь ласка, Олександр Георгійович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні народні депутати, під час підготовки тексту звернення ми в робочому порядку відпрацьовували це з МЗС, з державним секретарем і з двома департаментами. І департамент економічного розвитку, дійсно, вносив пропозицію щодо можливого натяку на дзеркальні санкції разом з нашим урядом. Але політичний департамент не радив це робити, це право депутатів, але просто от позиція МЗС, у нас є представник сьогодні з нами. Можливо, варто утриматися і цей погоджений текст підтримати зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я теж вважаю, що, скажемо так, є МЗС, яке займається політичними питаннями, є Міністерство економіки, сільського господарства і екології для того, щоб вирішувати це питання на рівні урядів. Ми зі свого боку хочемо просто зазначити дану позицію, дану проблему і запропонувати швидке її вирішення.

Тому, колеги, ставлю на голосування пропозицію направити відповідне звернення до Комітету з питань сільського господарства та харчової промисловості  парламенту  Республіки Молдова. Колеги, хто за дану позицію? Будь ласка.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Хто – за?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджений проект.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  16 – за. Хто – утримався? 16 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання – про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління об'єктами державної та комунальної власності з метою відновлення та економічного зростання України (реєстраційний номер 13620). Колеги, наш комітет не головний. У нас на засіданні комітету присутній автор законопроекту, наш колега Мовчан Олексій Васильович. Зразу хочу додати, що питання нашого комітету саме до частин, які входять в предмет відання нашого комітету тобто не по всьому законопроекту, а в тій частині.

Будь ласка, Олексій Васильович, прошу прокоментувати.

 

МОВЧАН О.В. Дякую. Дякую дуже, шановний пане голово, шановні члени аграрного комітету. Законопроект 13620 є таким системним рішенням по пришвидшенню приватизації, але в тому числі вирішенню великої кількості прогалин законодавчих, які стосуються ефективності управління державною і комунальною власністю. І щодо... там є багато різних норм, це, знаєте, в нашій справі нашого комітету це вже така ітераційна історія, знаєте, десь там поправляємо, десь покращуємо якісь процедури, спрощуємо для того, щоб приватизація відбувалася швидше, бо ви бачите, що вона відбувається, м'яко кажучи, погано, і для цього ми і напрацьовуємо реформи.

Значить, цей законопроект є базовим, він напрацьовувався із Міністерством економіки, яке на той момент очолювала Юлія Анатоліївна Свириденко, і якби він був її одним із програмних таких речей, з якими вона приходила на посаду Прем'єр-міністра. Якщо ви пам'ятаєте, вона у своєму виступі говорила про приватизацію, так вона це згадувала. Першим автором був Наталуха, але виявилося, що після того, як депутат іде з парламенту, то першим автором стає другий автор. Тому до цього я з вами не комунікував цей законопроект, бо було кому комунікувати, голові відповідного мого комітету, де я є заступником.

Значить, дві норми, які стосуються сфери інтересу вашого комітету, але вони є не косметичні, це системні, важливі речі, над якими, я знаю, багато членів вашого комітету працювало раніше.

Значить, перша частина стосується управління активами Національної академії наук, це чорна діра в державній власності. Один з найбільших в державі власників державних активів і найменш прозорий. Чому так? Бо в них є спецзакон, який говорить про те, що вони по своїх правилах можуть управляти державною власністю, що є неадекватним, бо ми як би намагаємося все якось в одному режимі, там прозоро придумали, для оренди, для приватизації, ви зробили земельну реформу, нормально ідуть торги. І це все якби на одній платформі, щоб інвестор міг прийти, вибрати, дати найкращу пропозицію, відповідно держава могла заробити як можна більше. Але це не стосується Аграрної академії наук. І ми в одній поправці ми говоримо, що... не тільки аграрної, взагалі Національної академії наук, але в тому числі і аграрної. Ми у своїй поправці говоримо про те, що якщо в установи є майно і планується будь-яке відчуження або забудова, якщо мова йде про земельні ділянки, то це має бути на конкурентних засадах. Конкурентні засади визначаються в профільному законодавстві. Якщо це приватизація, то в Законі про приватизацію, це те саме Prozorro.Продажі, якщо це передача земельної ділянки в оренду, то в Земельному кодексі, як ви це передбачили, це те саме Prozorro.Продажі. І тому… Тобто проблема в неефективності. І ще проблема в зловживанні, є кілька ТСК в нашому парламенті, які досліджували питання забудови через схему інвестдоговорів. Це найкричущі кейси, про які ви точно знаєте. Це спроба забудувати Ботанічний сад. Між іншим, здається, це Ботанічний сад, це академія наук, також це їх майно. Це парк "Феофанія" і багато інших. Андрій Пузійчук, голова однієї такої ТСК, ми буквально на минулому тижні досліджували цю проблему. І моя поправка каже про те, що якщо і відбувається вибір потенційного інвестора забудовника на земельну ділянку, то нехай цей вибір буде на Prozorro, як і… як  і продаж або оренда землі.

І друга поправка,  вона теж стосується вашого комітету, да, предметів як би відання, інтересів, я впевнений, що ви це підтримаєте. Значить, ви зробили дуже круту реформу, Закон про Земельний банк так званий,  тобто логіку, там, де держава виділяє вільні земельні ділянки аграрні і передає там по спецпроцедурі в оренду через аукціони. Але ця спецпроцедура не поширюється на земельні ділянки академії наук. Ну, там Збройних Сил, СБУ і академії наук. Зрозуміло, чому Збройні Сили і СБУ, можна там обмежити від передачі в оренду на Prozorro, але Аграрна академія наук і просто академія наук володіє неймовірними масивами землі по всій країні, і це непоганий ресурс, який міг би приносити державі гроші. І поправка каже, щоб прибрати виключення оцієї, академії наук.

Я попрошу вас, я наполягатиму, щоб ви підтримали цей законопроект, бо це важливі норми. Зрозуміло, ми можемо працювати. Якщо є питання, я готовий відповісти, доопрацювати. Є дуже хороші ідеї і на ТСК, яку очолює Андрій Пузійчук, і інші щодо того як, в принципі, систему управління активами Національної академії наук врегулювати, бо це реально і корупційна діра і велика неефективність, але точно треба щось робити. У мене така проста поправка без великої крові, тобто кажемо, що якщо щось продаєте, то будь ласка, на Prozorro або там під забудову передаєте, або в оренду, хорошо, всі просто бачили.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Васильович

Будь ласка, Богдан Григорович Торохтій.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Шановний  колега, а можна вас запитати, яка кількість зараз земель знаходиться у Фонді держмайна України?

 

МОВЧАН О.В. Дивіться, я отримую... Я не Фонд держмайна, я  інформацію таким самим чином отримую як і ви. Заявляють вони про багато, там про якісь 800 тисяч гектарів землі, але по факту в Земельному банку там щось 90.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ні, так вони ж так не спромоглися, за ці два роки вони не спромоглися ефективно використати дану земельну ділянку. Тобто вони змогли тільки створити одне підприємство, в якому зі 107  чи 104 тисяч гектарів вони тільки 90 з чимось змогли і то, якщо ми поглянемо на цифри, то більшість вони, напевно, ще не здали.

 

МОВЧАН О.В. Дивіться, я ж...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, з цих навіть 90 з чимось, якщо я помиляюся, поправте мене.

 

МОВЧАН О.В. Я з того ж боку барикад, що і ви знаходжусь. Тобто і у мене є ті самі питання як тільки від нашого комітету і до Земельного банку, і ті самі питання я адресував керівництву попередньому, да, зрозуміло, попередньому керівництву Фонду держмайна, які розказували, дуже довго показували мені одну і ту саму презентацію, але час ішов і нічого не мінялося. Тому аргументи, я кажу питання …(Не чути), але я за них відповідати не можу.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Можливо, давайте поки не на часі, можливо, ваші правки. Можливо, краще вони покажуть свою ефективність, а потім… Це моя, Артем Олегович, ну зачекайте, будь ласка. Можливо, вам відомо, скільки залишилося взагалі землі гектарів там в Національної академії аграрних наук України, яка  кількість взагалі?

 

МОВЧАН О.В.  Зараз у мене немає цих даних. Можливо, Міністерство економіки і сільського господарства знає більше? Вони тут є просто. А Держгеокадастр? Ну, тобто це урядова історія, да?

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ні, ну тобто в них в декілька разів, за статистикою, що в  декілька разів менше земельних ділянок, чим зараз знаходиться у Фонді держмайна. А як ми знаємо, ефективність Фонду держмайна трошки хромає. Тому давайте якось спільно виправляти цю ситуацію, щоб ефективніше було використання земельних ділянок Фондом держмайна. А потім, згодні, якщо це покаже, буде гарний проєкт, а на даний час, наскільки мені відомо, там дуже багато неплатежів уже по цьому року в Земельному банку. І вони вже хочуть розривати руками шановного нашого бувшого колеги ці договори, щоб вся відповідальність лягла на нього.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов, будь ласка, Артем.

  

ЧОРНОМОРОВ А.О. В головній тематиці, що зазначив Богдан Григорович, я повністю його підтримую, повністю в плані неефективності роботи Земельного банку.

Я трохи прочитав  ваш законопроект, ті норми, які ви говорите, і хотів би сказати, Олексій Васильович, ми дуже багато про це говорили, але ви трохи  змішали одне з іншим. Ваші норми, в принципі, не суперечать основному законопроекту 7588, який дозволяє Кабінету Міністрів в одноособі  вилучати  землі Аграрної академії наук, якщо я не помиляюсь, потім їх передавати Фонду держмайна, який на цій основі перетворює  …(Не чути)  певний земельний, потім створює товку, як це вони зробили.

Якщо я не помиляюсь, ваша правка говорить більше не про землі с/г призначення, якщо я не помиляюсь, тому що землі с/г призначення підпадають під ту саму процедуру, яка й була, тому що вони всі знаходяться під актами постійного користування. І Аграрна академія наук не може  в одноособі, без рішення Кабміну, в подальшому передачі в Фонд держмайна, який перетворює потім це все в одне товариство з обмеженою відповідальністю, здавати це в суборенду, подальша суборенда. То єсть землі с/г призначення аграрна академія наук по сьогоднішній день без тої процедури, яка була закладена в законопроект 7588, не може здавати землі в оренду, окрім того, що самовилучення йде через Кабінет Міністрів у них, якщо я не помиляюсь.

Ваша правка стосується більше того, що аграрна академія наук має інші активи і землі не лише с/г призначення, а іншого цільового призначення. Я правильно говорю? І тоді ці землі, які не тільки сільгосп… поправте мене. Тому що процедура чітко визначена: всі землі аграрної академії наук знаходяться під актами постійного користування, це землі с/г призначення. Мене колеги трохи… ну, поправте, я просто хочу, щоб, тому що я хочу, щоб ви не мені пояснили, Богдану Григоровичу і всім колегам. Тому що ми дуже багато з вами були в дискусіях, коли приймали Закон 7588. Я думаю, що проблематика, якщо була також у 7588, пане Андрію, якщо я не помиляюсь, пам'ятаєте, тоді були виключені землі оборони, були виключені землі науки і обмеження поставлені до100 гектарів, якщо я не помиляюсь.

Якщо ця правка трохи змінює ці запобіжники, то дайте, будь ласка, поясніть мені, тому що це ніяк не стосується Земельного банку, якщо я не помиляюсь, ніяк. То єсть на сьогоднішній день є аграрна академія наук, яка входить в структурний підрозділ академії наук, в якої є землі різного цільового призначення, в тому числі земель с/г призначення, які використовуються по спецпроцедурі, яка була прописана в 7588, точка. Будь ласка, поясніть тоді, які саме землі ваша правка надасть змогу аграрній академії наук через Prozoro у прозорий спосіб здавати в оренду або давати під будівництво, або тому інше.

Дякую.

 

МОВЧАН О.В. Дивіться, тут дві правки, да. Одна стосується зняття заборони для передачі активів в Земельний банк, тобто земельних… давайте так, не передачу в Земельний банк, а вилучення Кабміном земельних… Ще раз? Зараз не може вилучати у академії наук. Ні-ні, дивіться, це норма, яку… Дивіться, стаття 149, порядок вилучення земельних ділянок із постійного користування, вона про це говорить. І тут у вас виключення. Це ви писали, ваш комітет.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олексій Васильович!

 

МОВЧАН О.В. Він говорить про те, що ця норма не поширюється на вилучення Кабінетом Міністрів земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з постійного користування державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук, а також на вилучення земельних ділянок з постійного користування військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Міністерства оборони, Збройних Сил. А я кажу, що треба прибрати цю частину речення про Національну академію наук і дати можливість уряду вилучати.

 

_______________.  Олексій Васильович, а можна ще одне питання. Наскільки мені відомо, то в Академії аграрних наук було 400… в районі біля там 400 тисяч гектарів. За цей період після того, як ми прийняли цю норму, значну частину, майже половину, з цих вилучено, з Академії аграрних наук.

 

______________. 200 залишилося.

 

_______________. А частину залишили. Тобто тоді могли, а зараз вже Кабінет Міністрів не може вилучати.

 

МОВЧАН О.В. Дивіться, це норма закону. Важливо, це була б добровільна передача там, де президія …(Не чути)

 

_______________. Ні-ні. Дивися, там Держзембанк примусово, розпорядженням Кабінету Міністрів, були передані земельні ділянки і так само з Міністерства юстиції і все інше. Тобто раніше можна було вже після того, як ми прийняли таку норму, а зараз ви стверджуєте, що не можна. Олексій Васильович, ну може …(Не чути)

 

МОВЧАН О.В. Давайте запитаємо уряд, тобто як вони це робили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную надати слово членам ТСК,  сьогодні працюють саме по цьому.

Будь ласка, Нагаєвський, голова підкомітету, який може прокоментувати.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я хочу трошки навести різкість, як то кажуть. Ми, коли приймали законопроект 7588, він стосувався земель с\г призначення, земель сільськогосподарського призначення. Коли ми врегульовували перелік установ, то ми дійсно виключили тоді, у нас був там певний супротив, певний діалог, ми виключили Міністерство оборони, СБУ і якимось чином ми вилучили Національну академію наук України, а Національну академію аграрних наук України ми залишили. Тобто у Національної академії аграрних наук землю с/г призначення Кабмін своєю постановою може вилучати, у Національної академії наук України землі с/г призначення Кабмін вилучати не може, вона попала повністю під цю норму, як Міністерство   оборони.

Я думаю, що Артем Олегович запитував саме про землі, тут трошки розбіжність пройшла, у нас є землі с/г призначення, а є землі іншого цільового призначення. Те, що має на увазі Олексій, це землі забудови чи землі там наукової діяльності чи якоїсь, яка знаходиться в межах міст, яких у Національної академії дуже багато, але в них є і землі с/г призначення також. І саме зараз, мається на увазі, дозволити цю норму, вилучити Національну академію наук України із переліку заборонених, щоб у них могли так само вилучати землі с/г призначення, як і у всіх інших установ.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  А куда передавать?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Так само по тій самій процедурі на інші державні підприємства або інші інститути, або так само в земельний банк, як це відбувається по пенітенціарній службі, як це відбувається в Міністерстві освіти і у всіх інших органах.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олексій Васильович, зі всією повагою до вас, максимально якою тільки можливо, я від себе можу, дивіться, це чисто я говорю, як було на порядок  чотири місяці назад. Прийшов Фонд держмайна, прийшов земельний банк, прийшли представники Кабміну або Мінекономіки, слава богу, ви тут присутні, показують новий список, які землі вони хочуть вилучити в Аграрної академії наук. Подивіться в обличчя цим людям, кожному з них, які сказали: ви в своєму глузді, ви минуле навіть не виставили на продаж. Якщо б ви дозволяли Аграрній академії особисто це робити, прозоро, як ви сказали це спочатку, без передачі Фонду держмайна, no question, как говорят ваши западные партнеры.

 

МОВЧАН О.В.  Ні, дивіться...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О  Но коли ви хочете ще збільшити і розширити пул, откуда забрати землю, ну, камон.

 

МОВЧАН О.В.  Дивіться, я... Можна?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  (Не чути)

 

МОВЧАН О.В.  Підождіть, до комітету, автором якого... який є автором цієї реформи про Земельний банк. Тобто це не те, щоби, знаєте, я тягнув якусь там свою історію. Ви зробили нормальну інституцію. Дивіться, вона працює криво на Фонді держмайна, то треба керівників міняти. Але інститут в законі якісно, і це ваша робота, і я вам за дякую... (Не чути) давайте знімемо блок, бо там відбувається корупція, там відбувається схематоз.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  (Не чути)

 

МОВЧАН О.В. Ні-ні, дивіться, давайте підженемо все під ваш винахід. Той інститут, який ви побудували, він класний. Земельна реформа класна. Закон про Земельний банк хороший. Ну, криво виконують, правда. Ну... (Не чути) треба міняти.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олексій Васильович, я сто відсотків підтримую вас, але я вам скажу потім подальшу роботу, яка буде з цими нормами. От я вам кажу, що це буде трохи не так, як ви це передбачаєте.

Ми з вами неодноразово в кулуарах Верховної Ради обговорювали питання, що аграрний комітет після того, як пройшов рік, розуміє, що є певні недоліки в тому законопроекті. І тоді була дуже велика суперечка, що державні підприємства, які входили в Аграрну академію наук, ще тоді, які мали від 2 до 10 тисяч гектарів, треба було здавати в суборенду цілісними майновими комплексами. І ви були зі мною згодні тоді. Тому що, що зараз відбувається: ті аграрні підприємства, ДП, які мали також тваринництво, Фонд держмайна в обличчі Земельного банку порізав їх на шматки землі і здає в суборенду, і повністю бездушно і безнаказано пустив по вітру всі ті активи тваринництва і інших промислів, які були на цих ДП. Тут великого ума не треба: ти забрав землю за 5 гривень – здаєш її за 10. Оце бізнес! І я вам скажу, що це великого ума не треба було робити. Так, мало того, вони зараз... у них, правильно Богдан Григорович каже, у них зараз потреба, вони б нам принесли ще 100 тисяч... Говорять: нам треба ще 100 тисяч. Ми кажемо: а покажите, сколько вы сдали с тех. Говорят: мы забрали 90, но смогли сдать 30. А куда еще? Ну, то єсть, а куди ще?

Так вони що роблять, вони кластери нарізають, вони беруть 5 тисяч гектарів в ДП, ріжуть її на дві частини, 2,5 здають, 2,5 досі в тіні обробляються. Це ж факт. Про це всі знають. Ярославський тут сидить отакими очима, як, я не знаю, в (нерозбірливо) заправках, знаєте, благанчики були: дайте мені ще 100 тисяч. Йому кажуть, ти купив ті машини, які були в тебе закладені в бюджет, щоб ти об'їжджав поля і дивився, чи обробляються, чи не обробляють ці місця. Ні, не купив.

Знаєте, що мені доводиться за приклад: сидить директор готелю і каже, ми боремося з тіньовою здачею… (Не чути) Скажуть, скільки в тебе номерів? 100. Скільки ти здав офіційно? 2. А ти просто сидиш сутки в цьому готелі, дивишся, а полотенця в усіх 100 міняються, люди заїжджають, ну, платиться за два номери тільки. Ну, це по факту зараз виглядає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Артем Олегович, ви дуже точно все описали. Будь ласка, Нагаєвський, і будемо переходити до прийняття рішення, бо ми можемо багато про це говорити.

Будь ласка.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Колеги, я трошки дивуюсь і не розумію, навіщо зараз відбувається такі, скажімо так, нівелювання нашої роботи, нашого комітету, ну, обнулення нашої роботи. Ми провели нормальну реформу, ми провели відмінну реформу, ми проголосували нормальний законопроект, ми дали всі правильні інструменти. Ідеї у нас і наміри були дуже благі, ми це створили, дали механізм, проголосували. Якщо у нас є якісь запитання по виконанню цього законопроекту, по нормах цього законопроекту, правильно Олексій Васильович каже, це питання до Фонду держмайна. Якщо там не виконується, якщо погано виконується або там зловживання якісь є чи ще щось, це в рамках парламентського контролю ми все це можемо робимо на комітетах, на тимчасових слідчих спеціальних комісіях різних, на робочих групах, виїжджати і все інше, це треба питати у Земельного банку або у Фонду держмайна.

Самих питань до законопроекту у нас не було, ми все погодили. Єдине, що я не розумію зараз, можливо, хтось добіг, давайте будемо відверто говорити, десь хтось пролобіював і, дійсно, якесь зробили виключення, і Національну академію наук України виключили з того переліку, який ми тоді затверджували. Міністерство оборони може бути виключене в сьогоднішніх реаліях, враховуючи сьогоднішні обставини і все інше. Це зрозуміло. У них особливий, надособливий статус. Всі інші, я вважаю, вони, правильно  Олексій Васильович робить, що подає таку правку, і ми маємо такі правки підтримувати. Це правильна нормальна державницька позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, хто з депутатів ще хоче слово взяти?

Будь ласка, Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Олексій Васильович, ще в законопроекті є норма про передачу третій особі права забудови земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні академії наук без надання жодного права користування такою земельною ділянкою.  Є ж така?

 

МОВЧАН О.В. Ну, вона не така. Тобто, дивіться,  я просто  ширше покажу. Це ми зараз проговорили одну поправку, Земельний кодекс, а це друга,  з якою я прийшов. 

Тобто зараз існує інститут інвестиційних договорів, це те, чим займається Андрій Пузійчук на ТСК. І це такий схемний інститут, дуже багато якраз академія наук цією схемою користується. І в цьому залі минулого тижня вони ну так і не пояснили, чесно кажучи, навіщо вони це роблять, бо це часто кримінально закінчується погано.

Значить, ми говоримо, що якщо ви використовуєте інвестиційний договір для забудови землі, це не аграрні землі зараз, для забудови або інше, інший механізм для девелопменту, то ви маєте це робити через електронний аукціон. Тобто не просто відбір забудовника відбувається того, хто краще заніс або скільки квартир там директору інституту дав, а хто дав найкращі умови на відкритих торгах, як це відбувається із земельними торгами. Між іншим є дуже хороші випадки зараз продажу землі або підприємств із землею державної власності під забудову, ну просто за нереальні цифри продають в місті Києві і в інших громадах. І ми просто про це і говоримо. Якщо таке  робите, то  робіть це конкурентно, все. Вони зараз це можуть робити, але можуть неконкурентно, можуть як би, ну, там як домовляться. Тобто не дуже, ну, це непрозоро. Тому ми кажемо, давайте, закінчуйте схематозом займатися, робіть це на аукціонах. А як це, а що це буде за договір –  інвестиційний або там  інший, там є різні схеми насправді цієї забудови іншим, третьою  особою. І це законодавство не земельне і не про академію наук, а це містобудівне законодавство, тобто воно дає такі…

 

БУНІН С.В.  Це ж треба прописати все нормально, щоб воно було…

 

МОВЧАН О.В. А воно там прописано. Тобто зараз вони це роблять відповідно до містобудівного законодавства.

 

БУНІН С.В.  Якщо вони там зараз це роблять, то ми ж повинні зробити так, щоб цього не було, щоб нормально воно було. Давайте, може доопрацюємо нормально, щоб був законопроект.

 

МОВЧАН О.В. Дивіться, він нормальний з точки того, що якщо може бути кілька претендентів забудовників на один об'єкт, то нехай дадуть найкращу ціну. От тільки про це ми говоримо. У мене немає експертизи міняти містобудівне законодавство. І, мабуть, це не у вашому комітеті теж, це у Шуляк. І нехай вони цим займаються.

 

БУНІН С.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас… ми вже… це не предмет відання нашого комітету, скажемо так, цей законопроект не головний, але ми застрягли саме в предметі відання нашого комітету, який є в цьому законопроекті, ті дві норми. І по цим двом нормам є багато дискусій, які ми фактично не проводили з нашими колегами з економічного комітету до того, як цей законопроект вони прийняли у себе на комітеті. Тобто консультацій не було. Є, дійсно, багато запитів до нашого комітету, чого, по-перше, цього не було, а по-друге, що є все ж таки питання і по тексту, і по суті. Основне бажання, щоб ми докопалися, скажемо так, до істини і зробили правильні речі, це дійсно, я думаю, що всі наші колеги будуть підтримувати, але в даному випадку у нас є питання саме по частині, яка стосується предмету відання нашого комітету, не по всьому в цілому законопроект.

Тому є пропозиція саме в цій частині відправити на доопрацювання саме питання, які стосуються предмету відання нашого комітету, провести додаткові комунікації, наради і вийти на якийсь остаточний результат, і при цьому вже цей законопроект в залі буде проходити набагато швидше і зрозуміліше…

 

_______________. Пане голово, дозвольте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов, потім Пузійчук.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А яке може бути доопрацювання? Тут просто ми або знімаємо запобіжник, або ні. Точка. Там дуже проста правка. Ми або відкриваємо двері, так правка про це говоре, або вся академія наук попадає з цим переліком, або ті запобіжники…

 

_______________.  (Не чути)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні. Ні. У нас написано: Аграрна академія наук – так, а Національна академія наук – ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузійчук Андрій, будь ласка.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дякую, шановний голово.

Добрий день, шановні колеги. Артем Олегович абсолютно правий, то єсть на сьогоднішній день є мораторій на землі, на землі сільськогосподарського призначення, які знаходяться у віданні саме Національної академії наук, аграрній дозволено вилучати, а Національна академія, вони знаходяться під мораторієм, і наш колега, він пропоную цю норму розширити.

І Богдане Григоровичу, Артеме Олеговичу, ви згадайте прийняття 7588, ви його адвокатували. І, дійсно, те, що каже наш колега Артем Сергійович, він, дійсно, саме законопроект, який ви непогано зробили, який працює.  Питання в тому, абсолютно ви праві, що його потрібно, наприклад, щоб він правильно працював, щоб він виконував. І у вас же є механізм парламентського контролю, де ви можете провести спільне засідання вашого аграрного комітету, комітету економіки і в межах парламентського контролю запросити голову Фонду держмайна і дослідити це питання. Тобто це не означає, наприклад, що не приймати. Це друга частина. Дивіться, що ми розглядали в п'ятницю в цьому приміщенні? Є Національна академія наук України, якщо почитати закон, Закон "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", закон пише наступне, що майновий комплекс Національної академії наук України є державною власністю. Майно, закріплене за Національною академією наук України та її установами належить державі та передається їм у повне господарське відання. Національна академія наук здійснює управління об'єктами державної власності, що належить до її майнового комплексу, забезпечуючи збереження та ефективне використання державного майна. Що відбувається по факту? Тобто по факту Національна академія наук України та галузеві академії мають право самостійно розпоряджатися цим майном. І ми розглядали який кейс. Там вулиця Булаховського, Інститут теплофізики в 2007 році був укладений договір і передали під забудову 80 соток землі. Академія повинна була отримати 10 відсотків і 2 тисячі 165 метрів. В 14-му році вносять зміни, збільшують показники забудови до 42 тисяч, частку академії залишають на рівні 2 тисячі 100, 5 відсотків. В 20-му році вносять ще зміни, збільшують до 84 тисяч, частку академії наук залишають на рівні 2 тисяч. Тобто фактично з 10 відсотків частка перетворилася в 3,5. По факту отримали 1 відсоток.

І те, що пропонує профільний комітет, профільний комітет пропонує наступну річ, щоб питання передачі майна під забудову приймалося урядом. Так працюють з землями оброни, є 715 Постанова Кабміну, де Міністерство оборони ініціює включення вільних земельних ділянок до переліку земель оборони, де може відбуватися будівництво житла за рахунок інвестиційних коштів. Кабмін приймає рішення дати дозвіл чи не дати будувати. Після прийняття рішення Міністерство оборони робить нормативно-грошову оцінку землі і виставляє ці ділянки на конкурси. І виграє ці конкурси той, хто більше надасть.

Тобто фактично це йде мова про те, щоб по аналогічній методиці землями Кабінет Міністрів регулював розпорядження. Тому я вас дуже прошу, підтримайте, це дуже правильна саме державницька позиція.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій.

Колеги, давайте вже будемо виносити на голосування рішення комітету стосовно цього питання. У нас, я так бачу, що думки розділилися на дві частини. Ти підтримуєш що? Все?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Колеги, скажіть, будь ласка, значить, у нас, дійсно, є… у нас є пропозиція одна – направити на фактичне доопрацювання в частині наших норм, інша пропозиція – просто надати наші пропозиції,  нашого комітету, відправити на ваш комітет і обговорити це в колі, в розгляді двох комітетів для того, щоб прийти до якогось правильного рішення.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Давайте по черзі, першу голосуємо та і все.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Пане голово.

 

_______________. Давайте, перша пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перша пропозиція: повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. 

Колеги, хто – за?

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Хто – за?

4. 4 – за. Не пройшла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 4.

Друге. Це узагальнені пропозиції аграрного комітету подати їх на Комітет економіки і провести спільну нараду для того, щоб вийти на... (Не чути)

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. 14 – за. Хто – утримався? Костюк, ти утримуєшся? Діма, ти утримуєшся? Утримуєшся зараз?

Все, 2 – утрималися. Проти? Відсутні.

Все, рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Колеги, дякую.

 

МОВЧАН О.В.  Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до наступного питання. Але я дуже прошу, колеги, якщо не проти, ми змінимо порядок, бо Тарасу Миколайовичу треба йти на нараду. То давайте, може, Тарас Миколайович представить законопроект і потім ми будемо...  Да, будь ласка. То єсть зараз питання: презентація основних положень проекту Закону України про імплементацію законодавства європейського союзу у сфері санітарних та фітосанітарних заходів. Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую. Дякую, Олександр Васильович. Дякую, шановні колеги, що є можливість представити законодавчу ініціативу. Ця робота відбувається в рамках 12 розділу, це не потребує голосування. В рамках 12-го, як ви знаєте, в нас є три розділи – 11, 12, 13-й розділ в частині євроінтеграції по аграрних питаннях.  В нас було представлення тиждень тому по 13 розділу комплексного законопроекту по рибальству. Дякуємо, хто долучився до підписання, номер 15040, ми будемо далі працювати, доопрацьовувати, рухатися. І так само ми підготували такий комплексний законопроект по ХІІ розділу. Фактично санаторні і фітосанітарні заходи, безпечність харчової продукції.

В цілому згідно затвердженого плану законопроектної роботи вашим комітетом, Верховною Радою, як ви знаєте, в частині ХІІ розділу на цей рік є в плані три законодавчі ініціативи: комплексний, це законопроект, який зараз коротко представлю, також питання по пестицидах та агрохімікатах, ми десь прийдемо до вас на представлення у квітні, як вам буде зручно, і також професійний контроль, великий, це десь вже буде червень звіт, бо це дуже великий законопроект.

І, в принципі, з урахуванням того, скільки ви прийняли до цього, ми фактично вже після цих трьох законопроектів виходимо на такий формат, коли просто раз в рік приблизно треба буде реєструвати комплексний, де ще залишилося доопрацювання. Фактично всі сфери з урахуванням цих трьох по ХІІ розділу будуть як сфери покриті, але, звісно, десь будуть ще якісь доопрацювання від  європейських колег, інше, просто буде раз в рік такий комплексний по ХІІ розділу законопроект для фіксації.

От в даному випадку це ж така ідея і є. Тобто про контроль і пестициди –  це окремі треки, а в межах всіх інших, те, що не увійшло у 1206,  Закон про ветмедицину та благополуччя тварин, ну, у 12285-д, те, що було на скринінгу представлено, не увійшло у 12285-д і не з сфери пестицидів чи офіційного контролю фундаментального, ось тут представлено.

І, як ви бачите, тут є перелік законів і в сфері, які основні по ХІІ розділу, тобто основні принципи безпечності харчових продуктів, молочна продукція, побічні продукти тваринного походження, держконтроль, гігієна кормів, інформація споживачів, матеріали, предмети контактуючими, географічні зазначення, генетично… ГМО, що також набирає у вересні чинності.

Будь ласка, наступний. Фактично які блоки… Презентація буде поширена, якщо не була поширена, тобто тут вся інформація буде доступна. Знову ж які блоки були, піднімалися на скринінгу в межах нашого обговорення у вересні і були отримані. Це в частині, в принципі безпечності харчових продуктів. По термінології ми отримали коментарі. Також обов'язок… обов'язок про отримання експлуатаційного дозволу оператору ринку, що проводить діяльність, пов'язану з виробництвом паростків. Такий нішевий напрям, але ж там треба сто відсотків провести у відповідність. Тому все рівно, де вже в нас є висновки, ми це включаємо.

Для нас, скажу, тут якихось глобальних змін правил гри не буде чи… відношень інших. Це дійсно коригування з урахуванням аналізу нормативки.

І вдосконалення вимог по ризик-орієнтованому контролю, ми маємо його повноцінно запустити. То контроль є обов'язковий в ЄС, він має бути дійсно ризик-орієнтований з мінімальними відсотками, тільки збільшуватися, якщо для цього є підстава. Наступний, будь ласка.

Також уточнюємо термінологію по відмінності до acquis ЄС. Тобто в назвах міжнародних організацій, в підходах до літих харчових продуктів, це з точки зору авторизації об'єктів санітарних заходів. І також будемо визнавати фактично в Україні підхід по авторизації acquis ЄС на сьогодні застосований. Наступний, будь ласка.

Ще ми тут включаємо питання оптимізації та прозорості державних реєстрів. Є багато цифрової роботи, так до відома, є така ініціатива "єФуд", це подальший інструмент цифровізації. Після… комітету вже вчора було подано на розгляд уряду, там ще ряд дозволів буде в цифровому. Глобальна ціль, в принципі, все, що стосується ДПС, щоб все було в цифровому форматі, щоб кожний міг у зручному методі подавати заявку, отримувати онлайн. Звісно, як треба інспекцію, то вона фізично,але з точки зору документообігу, щоб усе було онлайн, як би там взаємодії з людським фактором і відповідно якогось ризику корупції.

Також є EFSA, це така агенція, яка глобально регулює на рівні всього Європейського Союзу, питання безпечності, контролю, кормів, ГМО, пестицидів. Тому також по їхньому принципу авторизації процедури про твердження  про користь здоров'я, які не застосовані, також пропонуємо ці принципи тут застосовувати.

Наступний, будь ласка. Стосовно простежуваності, ще додається окремі категорії продукції, які поки що в нас не були враховані, це знову ж паростки, нішевий напрям, але… імплементація, це сто відсотків все. Навіть якщо сьогодні не розвинено, ми все рівно передбачаємо, тому вже є ці тексти готові, включаємо сюди.

І коли ми говоримо про повідомлення про ризик, введення нового розділу щодо повідомлення про ризик, визначення цілей в принципі плану повідомлення про ризик і чіткий розподіл ролей між оцінкою ризику та управлінням ризиків. Тобто ролей між там компетентними органами, взаємодією між компетентними органами на рівні ЄС і також протидії дезінформації, щоби  не було якогось шахрайства, умовно, як замовлення проти інших сторін.

Будь ласка, наступний. Так, з'являється блок обробки овочевих продуктів іонізуючим випромінюванням. Ми знаємо, що це на практиці відбувається, тобто такий же принцип буде застосований регулювання, як в Європейському Союзі. І запровадження благодійного… запровадження регулювання благодійного перерозподілу харчових продуктів.  Ну, це мається на увазі, що під благодійним, ви знаєте, є така практика, що  є там вжити до і є, умовно, безпечний до, мінімальний термін придатності. І це абсолютно гарна практика, дуже часто вже, якщо мінімальний термін придатності він досягнутий, продукт ще є безпечним, але вже споживачі не хочуть, він маркетинг, інше, щоб це не викидалося,  щоб дозволити це, є такі речі, як фудбенк – це банки продовольства. Які збирають, потім переробляють або там безхатченків годують, інше. Тобто вона точно безпечна, просто вже несвіжа, скажемо так, несвіжа. Тобто щоб це не викидалося, а в нас, на жаль, більше 6 відсотків досі викидається. В Європі  там, мені здається,  вже тільки до 15 відсотків не дійшли, що викидається. Тобто воно все дальше іде, навіть на біометан може йти, якщо вже зовсім погане. Але  в більшості випадків для харчування таких, скажемо, соціально не захищених, як благодійного  безкоштовного харчування. Це також щоб ми уточнили, що це можна було почати застосовувати. 

До речі, представництво цього банку продовольства в Україні вже є, вони дуже активно допомагають, ну, зараз в класичному, по благодійності, фудбокси роблять, роздають з 2022 року в прифронтових регіонах, в інших. Вони потім можуть, в принципі, це робити з цією продукцією  в межах всієї України, для соціально захищених, ВПО і тому подібне.

Дякую. Наступний. Так, алергенами та запобігання перехресному забрудненню прописуємо.  Знову, ну, щоб чітко дотримувались норми, щоб не вийшло так, що, ну, почистились лінії, інші розриви, щоб не вийшло... Бо, ми знаємо, на жаль, питання алергії, воно стає більш поширеним, то ми... колег деяких, на жаль, теж розуміються. Тому просто, щоб була чіткість і щоб не допустити якісь... Тому що, якщо буде заражено, воно не буде проінформовано. Якщо не почистять, там не буде написано, що алергени, воно просто буде на лініях, то просто такі розриви у виробничих циклах, щоб було чітко скоординовано.

І таке постійно... це більш такий як принцип, це більш як принцип, поняття, культура безпечності харчових продуктів, де кожен аналізує на своєму підприємстві і старається максимально постійно покращуватись. Це більш як принцип, а не регулювання.

Наступний, будь ласка. Це було по безпечності, тепер побічні продукти тваринного походження, призначені для споживання людини. Ми знаємо, це відходи різного класу.

Наступний, будь ласка. У нас поступово там є, перший, другий і третій клас, де можна переробляти на кісткове борошно, поступово приватні будуються, державні... Інше питання, є які не можна, яких виключно має бути утилізація, спалення, інше. Є категорія один, де найвищий ризик. Тобто в даному випадку у нас вже частково приведено у відповідність, але ми дальше хочемо на 90 плюс відсотків, може, на 95, вже привести у відповідність з європейськими вимогами. Це не включалось в 12285-д. Тобто тут більш про процедури, який поділ і що можна використовувати на різних рівнях.

Будь ласка, наступний. Уточнення термінології, що таке "ризиковий матеріал", які обмеження через хвороби. Тобто хвороби – це завжди саме складне і найбільша категорія ризику.

Наступний. Тоді в нас незначні речі, але ми побачили також корми... харчові продукти і корми побічного... (Не чути) благополуччя тварин. Тобто ми тут говоримо про захист споживачів, забезпечуючи простежуваність і ризик-орієнтований контроль імпортованої продукції без створення нових регуляторних механізмів. Тут уже більш, щоб вся інформація переносилася з ввезенням.

Наступний, будь ласка. В цій частині ми уточнюємо підстави для позапланового державного контролю, щоб знову ж не було якогось подвійного трактування, щоб було чітко виписано, за яких умов, які підозри, можна цей позаплановий контроль робити. Знову ж як в Європейському Союзі.

Я зразу на старті сказав, нашою ідеєю є після представлення вам почути коментарі, фіналізації, однозначно писати в Європейську комісію. От ми цей законопроект по рибництву зараз, зворотні таблиці готуємо і надсилаємо в Європейський Союз. Так само тут те ж саме буде, ми зворотні таблиці робимо і надсилаємо. Тобто без отримання висновку, тут уже виключно приведення у відповідність. Буде висновок, там де ок – так, там, де ні – доопрацьовуємо до другого читання чи в якій формі. Тобто виключно вже по цьому. Практика показує, що це займає 2-3 місяці. Чому знаю, тому що ми вже в березні до вас прийдемо, дайте закон про об'єднання виробників. Ми в грудні надіслали, в середині грудня, там "дешка", це, що було рішення, через 2 місяці отримали зворотній зв'язок, зараз доопрацьовуємо, прийдемо покажемо.

Тобто вони дають, але це займає до 2 місяців, цей великий може і 3 місяці. Тобто я до того, щоб потім по цих всіх… Ми так само кажемо всім: громадськості і асоціаціям, що тут дискусії не може бути, хочемо чи не хочемо, воно або біле, або чорне. Може бути дискусія виключно, коли набирає чинності, можемо сказати, що 27-й, 30-й, це вже більш політичне про вступи ці. А тут до того зразу скажу, що воно все буде відправлено і тільки після верифікації буде готовий текст, а ви вже приймаєте рішення, коли його застосовувати, які перехідні періоди.

Дякую. Наступний. Так, по контактуючим продуктам також ми чітко, коли які перевірки робляться, щоб була чіткість і не було питань знову ж до якоїсь дискреції інспектора.

Наступний. Чотири слайди, щоб ваш зекономити час. Так, безпечність, гігієна кормів. Тут незначні, багато речей по гігієні кормів було враховано в 12285-д, цей блок, тому тут наступний. Тут ми тільки говоримо знову ж про те, що там не було – алергени, тому що знову ж вони є, що передаються ще з кормів. Тобто якщо ми на етапі виробництва це врегулювали, то нам так само небажані речовини треба ще й на рівні кормів також такий же принцип застосувати. Дякую.

Наступний. Так, по дозвільній системі ще одне уточнення, замість автоматичного відкликання дозволів – тимчасове призупинення до 1 року. тобто це ж знов ризик-орієнтована модель. Умовно, якщо є порушення, це ми даємо час завжди на виправлення, не зупиняючи, якщо воно не критичне, а тоді тільки вже, якщо злісний, завжди є право на виправлення некритичного, в європейському так само тут застосовується по кормах. Хоча, ну, не буду... Закрили, ну, нічого, давайте наступний, будь ласка.

Так,  по кормових добавках уточнення. Також спрощується реєстрація кормових добавок. У нас, в принципі, вже на сьогодні ми йдемо по принципу – визнавати. Ну, ми визнаємо вже сьогодні європейський реєстр, в нас своїх зареєстрованих було вісім, ви знаєте, там була оцінка, що 20, тобто їх буде небагато, але все рівно хто вітчизняний хоче, ну, має право, буде по спрощеній процедурі реєструвати.

Наступний, будь ласка. Так, інформація по споживачах, по... інформація про споживачів, щодо харчових продуктів.

Наступний   законопроект. Тут, знову ж, як ви бачите,  тобто ми по всіх законопроектах, якщо вже ми алергени в блок взяли, алергени, кофеїн, тут ці лікувальні твердження, тобто ми їх по всіх: безпечності, виробництву ... (Не чути) інших... відповідність, щоб воно вже був комплекс покритий. Тут, бачите, які будуть правила, щоб чітко було позначено, …немає, алерген такий-то має кофеїн такий-то,  щоб чітко було 0,03 грама і тоді перерахують, що таке 0,03 грама в 100 міліграмах, а тих що міліграми, то все міліграми, ну, щоб однакові були вимірність, ну, метрика, так.

Дякую. Наступний. Тобто тут тільки такі уточнення по алергенам, бо він теж у нас досить вже приведений у відповідність. Так. Да, да, да.

Деякі ще речі були, ну, вже 12285-д підписаний Президентом, набирає чинності 2 березня. Деякі ще речі, він дуже великий, помічені, що... Наступний слайд. Буквально ще скажу, що в частині це здоров'я тварин, то ми 1206, 12285-д фокусувався на гігієні, на кормах і на благополуччі тварин. А здоров'я, ми тоді домовилися, відкласти в наступному, те, що ми не покрили в частині здоров'я тварин, суто спалахів, регулювання, хвороб, оце тут зараз включається. Тобто цього не було в 12285-д, але воно є в 1206, просто не повністю регулізоване. Будуть ці категорії хвороб  ... (Не чути) по цьому робимо, буде все чітко розподілено, як потім реагувати.

Наступний. Так  само план дії з надзвичайних ситуацій в межах знову ж таки категорій різних хвороб перш за все, "А", яка найбільш складна.

Наступний. От бачите невеликий блок, бо 1206 вже в оновленій редакції більшість включає.

Контактуючий, будь ласка. Тут буквально гнучкіші правила щодо декларації відповідності, знову ж побачили, що на практиці, коли це почали приймати, запускати, що необов'язково це все вимагати, уточнили в ЄС і все прописали.

Наступний. Також вже чітко прописано, що всі наші реєстри мають бути цифровізованими. І ми, в принципі, визнаємо все, що в ЄС є, і нам не треба буде обов'язкову реєстрацію речовин і пластику,  ми просто будемо використовуватися європейськими, якщо вже вони є у нас доступні. І те ж саме по нотифікаціях.

Наступний. Так, і крайнє ГМО. По ГМО, знову ж у нас більшість, там 90 відсотків …(Не чути) відповідність, частково було  ще деякі уточнення в 12285-д у перехідних.

І це вже крайній. Ми отримали висновок офіційний по ГМО. Будь ласка, наступний. То ми отримали висновок офіційний. Іи бачите там в шести статтях треба ще доопрацювати буквально. Тобто воно глобально правило не міняє, тобто ми уточнюємо про замкнену систему, уточнюються вимоги до маркування ГМО та ГМО продукції і кормів з ГМО в усіх етапах простежуваності. Ненавмисне, довільне при переміщенні, по цьому були питання. Тобто ми ж будемо вхід, ми зовнішній кордон – Європейський Союз, очевидно, тобто якщо хтось іде транзитом, також щоб було чітко регульовано, щоб не виходило, щоб через транзит до нас заходило. І також діяльність …(Не чути) лабораторій. Тобто глобальних принципів, які тоді затвердили, що там кукурудза… не ГМО,  реєстр, це все не міняється. Тут більш питання деякі уточнення будуть по термінології. Ми висновків …отримали, сюди також писали.

Нагадаю, по ГМО ми… у базовому законі написано, що до моменту вступу в ЄС ми просто визнаємо їхні реєстри, і такі ж принципи і культури як для вирощування, так і для користування, як в Європейському Союзі. Тобто тут у нас наразі і в перехідних чи в положеннях немає нічого щодо якогось виступу чи іншого підходу, то ми рухаємося тут виключно в Європейському Союзі.

Тому от так матеріалу досить багато. Але знову ж це все результат роботи, рік пішов на цей скринінг, підготовку, потім цей, потім звіт ЄС, просто звіт, це акумулювали. і бачимо, що десь воно так буде. У нас черговий звіт завжди Європейський Союз дає восени, буде наступний звіт, ми знову візьмемо. Можемо наступного року до вас приходити, можемо саме до вас ще багато років приходити і знову ж говорити, що треба вдосконалити. З усіх сфер, там їх є 10 плюс законів основних, просто де вже побачили, що була невідповідність, просто проведення і все, знову ж без глобальних змін правил гри.

Дякую. Готовий почути ваші коментарі, питання, дати відповіді. Я хотів вас попросити після того, після обговорення ...(Не чути) про підтримку, щоб ми... Бувало Європейський Союз, вони просять зазвичай факт реєстрації, щоб ми... можливість реєстрації заслали їм, отримали висновок і тоді його доопрацювали, якщо там будуть речі... Хоча тут, я думаю, буде не так багато, бо це все ми з документів брали, але все рівно десь інтерпретація, інші якісь речі доопрацювали, якщо це незначне, побачили, що можна доручити, і тоді тільки рухатись на якийсь там розгляд на комітеті в першому читанні вже маючи висновок європейських колег. І, до речі, є практика, я побачив  було по Закону "Про публічні закупівлі" вчора на економічному, в тому числі і підключення представників. Я думаю, може, теж розгляньте, у мене ця тільки що ідея виникла, розглядаючи європейський, який вже ми їм засилали по рибі чи цей, можна просто представника DG SANTE чи DG MARE також онлайн-включення, якийсь переклад забезпечити, щоб також інтегрувати поступово в розгляд саме таких  євроініціатив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Сьогодні я спілкувався з Європейською Бізнес Асоціацією, у них саме теж є багато питань і по контактуючих, і по інших напрямах, які, в принципі, вже ви підкреслили в цьому новому важливому законопроекті, тобто у вашій презентації. Тому, я думаю, може, є сенс теж попередньо з деякими асоціаціями проговорити, щоб текст першого читання, він вже був максимально адаптований до всіх, щоб була підтримка і від  асоціацій, і депутати тоді більш будуть розуміти, що голосують.

 

_______________. В цілому одразу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, в цілому бажано, але.  Я просто маю на увазі, щоб ми, можливо, деякі норми додали чи, можливо, щось змінили, щоб первинний текст він вже відповідав бажанням і асоціації.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я дякую за коментар. Просто так відповім. Дивіться, щоб ми зрозуміли, в даному випадку ми вже рухаємося, не можемо рухатися, бажання чи небажання асоціації, тобто він виключно євроінтеграційний. Ми можемо його голосувати, не голосувати, можемо сказати, що ми хочемо провести це у відповідність у 2035 році чи в 2030-му. Але тут ми відкриті завжди і готові пояснювати. Але зараз, як на мене, брати пропозиції немає змісту, не маючи висновків євроінтеграційного, тому що це не про внутрішні правила. Тобто десь треба оновити внутрішні правила, ми їх оновлюємо. Це не про те, що як ми працюємо до вступу в ЄС, це те, як має працювати з моменту вступу в ЄС. Тобто тут, з моєї точки зору, я просто знаю, як ми працювали з 2085-д, ми зараз підемо там в рік обговорення, а висновки Європейського Союзу – це 2-3 місяці.

Я б, якщо можна було, все-таки би засилав… реєстрував на експертизу. Там, де треба, очевидно, що вони покажуть, то підправити, просто асоціаціям тоді чесно говорити: ось це є, давайте, доручіть мені говорити про термін. Просто дайте свої пропозиції, що от це ми хотіли б через рік, це через два, це зразу, це з моменту вступу в ЄС. Тому що інше, ніж про терміни, євроінтеграційного нема що говорити, бо ми ж… Це можна робити, якщо щось треба на внутрішньому ринку змінити, тоді асоціація може прийти із своїми ініціативами: давайте от на сьогодні до вступу в ЄС оновимо такі правила, а тут суто він про виключно євроінтеграцію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Будь ласка, Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Тарас Миколайович, в мене просто питання не по суті цієї презентації, враховуючи ваш високий фаховий рівень, коли ви обговорюєте і презентуєте законопроекти євроінтеграційні, можна слухати і слухати. А в контексті якраз оприлюднення сьогодні інформації Європейської комісії, я принаймні сьогодні дізнався про неї зранку, я не знаю, чи можна говорити, про додаткові вимоги Європейської комісії до вступу України в Європейський Союз, і в пресі було максимально поширено інформацію про ХХШ і ХХIV розділи, які стосуються боротьби з корупцією і судочинства. Вони там такі достатньо цікаві, де Україна має на себе, наприклад, взяти  зобов'язання заповнити на сто відсотків прогалини  в кадровому потенціалі суддів. От я собі просто уявив на хвилинку ситуацію, хто в Україні може собі дозволити забезпечити стовідсоткове працевлаштування суддів, які масово звільнилися ще до широкомасштабного вторгнення. Це я просто як приклад.

В частині  нашій  є додаткові вимоги, можливо, ви вже проаналізували  їхні, знову ж таки я даже не знаю, чи це вимоги, тому що там, наскільки я розумію, таку застосували хитру формулу, де наслух міністр закордонних справ Данії, яка головує і відповідає за антикорупційний кейс, озвучила чергові вимоги до України, які Україна і так мала би виконати. І зберігаючи при цьому право в подальшому, навіть якщо Україна виконає ці вимоги,  ще і додавати, якщо представникам Європейського Союзу захочеться  додатково щось додати. І це все було сказано у четверту річницю широкомасштабного вторгнення. І я сьогодні, якщо чесно, коли вони всі поприходили такі святкові, знаєте, як в цирк, а не вшанувати пам'ять загиблих за чотири роки війни, даже вийшов на початку, не міг це слухати. Ну, я перепрошую, …(Не чути)  можливо, легкий  ПТСР, який ще лишився в мене після війни, але щось мене оце так...

Не складається у вас враження, що нам накидують, накидують? Ми, блін, по дві години сидимо по кожному законопроекту і думаємо,  як їх врегулювати, а це якийсь нескінченний процес, який  там направлений на те, щоб ми ніколи не були в Європейському Союзі, і постійно, якщо ми там не будемо, щоб завжди була можливість звинуватити Україну, що вона щось не зробила.  А як вона може це зробити, якщо там ізначально ставляться якісь заведомо нереалістичні вимоги. От в нашій частині щось можете сказати?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Сергій Ярославович, за запитання.

На сьогодні якихось додаткових уточнень в частині аграрних  розділів немає. В цілому ми розуміємо, що, ну, як,  з точки зору позиціонування …(Не чути) іншому ми 27-й рік – ні, але говорили, що стараємося, будемо старатись там до кінця 28-го року більшість впровадити. Десь 30-й рік. Ну, з точки зору того, що все-таки вступати в Європейський Союз. Тому тут додаткових немає.

Другий момент. Знову ж по цьому. Тобто тут не є ціль, там, умовно, його по цих речах прийняття обов'язкового, тобто тут з того, що ми проговорювали, в більшості речей бізнесу стане краще. Але знову ж, це різні блоки, різного цього, і тут можна буде просто потім сісти і відверто поговорити в частині, коли і що. У нас є приклад …(Не чути) набирає чинності з моменту вступу в ЄС. Окей. Ми привели. Все, чекаємо вступу. Будь ласка, набирає. А десь вже бізнес, як там визнання автоматичних реєстрів …(Не чути) вже сьогодні. Окей. Це набирає з моменту публікування. А десь, наприклад, бізнес каже, нам би це було добре, але там нам треба рік, щоб підготуватись. Окей. Тоді можна буде.

Тому додаткових немає. Це така більш планова поточна робота без якихось там дедлайнів, термінів, прив'язок до оплат чи чогось. Планова поточна робота. Але тут є речі, які бізнесу вже і сьогодні допоможуть там без моменту…

 

РУДИК С.Я. Настільки процедурно є вимоги по відношенню до України, а особливо в контексті  …(Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я вам дякую.

 

РУДИК С.Я. Підписалися, зробите сто процентів. Ну, я не знаю, щось надзвичайне може статися і унікальне. Але тут хтось усно сказаав, ви це робіть. Там отакий список  …(Не чути) Щоб не вийшло так, що ми ЄС  …(Не чути) чим ближче ми наближаємось до горизонту, тим воно віддалюється від нас…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Не можу прокоментувати. Але знову ж хотів ще раз донести, що ця ініціатива –  це не в межах якихось вимог усних чи письмових, це поточна робота, яка в тому числі для бізнесу буде корисна і просто будуть різні терміни впровадження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Колеги, є запитання? Будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Тарас Миколайович, ви таку фразу цікаву сказали, що ви ще дуже багато років будете ходити до нас. Ви щось знаєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже приємно з вами працювати, тому я...

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ні, ні, ви... тут щось було закладено щось інше…

В принципі, законопроект такий собі, чесно кажучи. От переглядаю презентацію, тут дуже багато є таких моментів... Зараз секунду, якщо  зачитати прямо.... Що багато що саме буде дозволено використовувати, предмети, матеріали, які зареєстровані і дозволені в ЄС, все, що виключно... (Шум у залі) Мається на увазі, що... чесно, багатьом українським виробникам гаплик прийде. А чому алергенне маркування не вимагається для емульгаторів, наприклад, завжди у нас вимагалося, вже не вимагається. Емульгатори європейські Е470а, Е471, Е477 можна використовувати і взагалі не маркувати його на упаковці.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, тому що …(Не чути)

 

СОЛОМЧУК Д.В. І тут  багато чого, можна  по кожному пункту...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дмитро Вікторович, ну, можна, звісно. Тут, щоб ви розуміли, у нас в певних випадках у нас є, можуть бути стандарти чи підходи, навіть скажемо, більш жорсткі, ніж в Європейському Союзі на сьогодні. Ну, тобто з точки зору… (Шум у залі)

 Тому це не означає, що... Десь, можливо, так. Але вступимо, тоді будемо змінювати їх зсередини. Тому я вам розказую логіку. То що на сьогодні вже було у висновках. Ми писали, було дійсно так, як на сьогодні так. Знову ж це нас не зобов'язує прямо завтра це, щоб набирало чинності. Про реєстри, навпаки, весь бізнес просить, тому що в нас вже є. У нас  своїх реєстрів не по  …(Не чути), ні по інших немає, контроль є, поки мораторій не застосовується. І щоб їх створити, це треба стільки грошей і ресурсів, що відверто це щось нереалістичне. Але в певних речах, якщо ми хочемо по інформуванню це не з'ясовувати сьогодні чи …(Не чути), це корисна річ. По інших, ми вважаємо, що у нас сьогодні більш захищено, не проблема, в цій частині просто пишемо, що ці речі набирають чинності з моменту вступу до ЄС. По-іншому вони не зможуть пізніше, тому що єдині правила всередині, тому тут ми можемо проходити диференційовано. Плюс об'єктивно ми розуміємо, що такі речі, висновок, потім обговорення, скажу відверто, то вже на розсуд ваших, але такі складні...  в комплексному речі, як ми бачили по "д", досить такий дієвий механізм є, в тому числі основний, альтернативний  і потім фіналізація "д", 12285-д показав, ми довго працювали, було багато дискусій, але якби ми не реєстрували, ми би досі це не прийняли, тому що поки завжди було так: є ініціатива, приходимо і знову 100 питань і знову 100 думок.

Тому якраз це нам допоможе до того вийти узгодження точно, що в ЄС, а дати, ми вважаємо, що у нас на сьогодні законодавство по інформуванню по ешках краще, ніж європейське. Пишемо, що ці норми набирають чинності з моменту вступу в ЄС. І можемо паралельно писати листа: розгляньте, будь ласка, нашу практику, змініть. Може, вони до того часу, як ми вступимо, змінять в себе і воно ще перейде. Це не проблема. Це реально предмет дискусій, але наша якась внутрішня така практика склалася, що, скажемо, робочі групи, обговорення без предмету у вигляді законопроекту, вони не стимулюють до максимального фокусу уваги і потім надання конструктивних пропозицій, які потім, як практика показує, завжди враховуються.

Дякую.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А що це таке - високі концентрації дозволені лише для кормів особливого поживного призначення з окремим дозволом? Особливого поживного призначення можуть бути комбікорми для культури, вони є високої концентрації, а тепер вони вже не дозволені, виходить.

 

ВИСОЦЬКИЙ  Т.М. Це по кормах, пам'ятаєте, що саме...

 

СОЛОМЧУК Д.В. Да, окремий дозвіл.

 

_______________. Передбачається... це більш широка лінія і коли концентрація якихось речовин як для харчової промисловості на такі види кормів доведеться отримувати... (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ  Т.М. Але вони не стали заборонені.

 

_______________. Це просто складніша технологія… (Не чути) 

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будемо відпускати Тараса Миколайовича. Дякую. Для презентації, думаю, достатньо. І тоді будемо вже очікувати текст і попрацюємо з текстом. Да, дякую.

Тоді переходимо до останнього питання. Інформація голови ДПСС про результати роботи у 2025 році та стратегічні напрями діяльності на 2026 рік.

Сергій Петрович, будь ласка.

 

ТКАЧУК С.П. Доброго дня ще раз, Олександр Васильович, колеги. Ну, згідно, детальної інформації, вся інформація для комітету була надана, щоб не зупинятися багато на цифрах, бо мені здається, ми зможемо не одну годину проговорити.

Стратегічно по ключових напрямках тих сфер, за які відповідає Держпродспоживслужба, незважаючи на виклики військового характеру, чотири роки, епізоотична ситуація в країні по деяких хворобах є складною, але по більшості хвороб епізоотична ситуація контрольована, що дозволяє Україні забезпечувати експорт своєї продукції і при цьому розширювати ринки.

Якщо говорити за 2025 рік, основний виклик щодо поширення ящуру в країнах Європейського Союзу, Україні вдалося не допустити поширення цієї хвороби в себе, в тому числі не допустити поширення блутангу, хоча ми розуміємо і по результатах оцінки ризиків, що блутанг – хвороба все наближається до кордонів України і потенційно вона може бути занесена в Україну в 2026 році.

В нас фактично фіксувалося чотири хвороби, з тих які контролюються по лінії Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин. З 19 хвороб в нас зафіксовано було грип птиці – 5 випадків, з них 3 –  в дикій фауні і 2 – в домашній птиці. Серед господарств і фермерських, слава Богу, ця хвороба в 2025 році не фіксувалася. В нас було зафіксовано АЧС,  в першому півріччі - 39 випадків, в другому півріччі – 13. В порівнянні з 2024 роком кількість цих випадків зменшено на 26. Стосовно сказу, в нас зафіксовано тисячу 89 випадків впродовж 2025 року, це менше... більше, ніж на 120 випадків порівняно з 24-м роком.

У нас відбувся суттєвий ріст лейкозу по ВРХ. Зокрема ми бачимо це зосередження  хвороби в Хмельницькій області, тому що там було зафіксовано 111 випадків, і це дуже велика кількість. Слава богу, що це не зафіксовано у фермерських господарствах. Це тварини, які утримуються в домашніх господарствах людьми. Тому причини ми встановлюємо, встановити не можемо, тому що інкубаційний період лейкозу ВРХ до 6 років. Дуже  багато  було переміщено тварин, дуже багато переміщено громадян, однак ці осередки в частині карантину наше завдання не допустити поширення в інші регіони та не допустити поширення цієї хвороби в господарства, які займаються тваринництвом.

Щодо епізоотичної ситуації, то це загальні цифри, однак викликів ми маємо чимало. Чому? Тому що вимоги по забезпеченню епізоотичної ситуації в країні, вони покладені не тільки на нашу службу, це комплекс заходів, які передбачають як і при переміщені тварин, якщо вони переміщуються без ветеринарних документів – це робота Національної поліції. У нас найбільше викликає така загроза, ми другий рік комунікуємо і з обласними військовими адміністраціями спільно з Тарасом Миколайовичем, з міністерством тоді Мінагро, сьогодні Мінекономіки  в частині полювання, тому що це критична ситуація – популяція лиса збільшується, популяція вовків, дикого кабана,  шакалів, всього збільшується і це є 90 відсотків переносників збудника цих хвороб. Тому без комплексних заходів ми на своєму рівні точно не зможемо самостійно подолати ці хвороби, тому що епізоотичний план від потреби фінансується в 2026 році 32 відсотки від потреби – це математичний розрахунок. Тому це потребує і додаткових фінансових ресурсів. Але без додаткових фінансових ресурсів це потребує і комплексу заходів і залученості інших органі в влади, в тому числі місцевого самоврядування та місцевих військових адміністрацій. Не знаю, чи вдасться. Не одне рішення державної комісії протиепізоотичної було прийнято в частині полювання, однак ситуація не зрушена. У нас є така ініціатива спільно з міністерством, що якщо не відкривається полювання, популяція велика, держава з державного бюджету не може дофінансувати, шановні голови громад, військові адміністрації, дофінансуйте відповідні заходи відповідно до популяції цих тварин на відповідній території. Ну, і там суттєві суми коштів потрібні будуть для того, щоб вони ці заходи… да, да. Ці рішення прийнято комісією, вона двічі фіксувалася в комісії ДНПК при Кабінеті Міністрів, вони не виконуються. Дозволяється санітарний відстріл. Но санітарний відстріл не вирішує проблему, це в частині, щоб можна було встановити, чи споживали вакцину, не споживали і для моніторингу хвороб. Але це не вирішує тієї проблеми по популяції цих тварин. Тому цей комплекс заходів потрібно підтримувати і продовжувати.

Щодо створення і облаштування призначених прикордонних інепекційних постів, то ця робота суттєво змінена. Чому? Тому що було прийнято рішення, і перед війною мало бути фінансування Світового банку по розбудові пунктів інспекційного контролю на автомобільних автошляхах по кордонах Європейського Союзу. Сьогодні ця концепція змінюється. Першим пунктом інспекційного контролю ми бачимо, це побудову в порту, а далі два аеропорти, це "Бориспіль" і "Львів" у подальшому. Чому? Тому що точка входу  товару буде в Європейський Союз в Україні в подальшому це через порти  і через аеропорти, коли буде відновлено. Зараз ми працюємо для того, щоб команди поїхали подивилися, як функціонують порти і пункти інспекційного контролю в Гамбурзі, там ми розраховуємо на …(Не чути) можливо, Болгарія підтвердить …(Не чути) для того, щоб бачити і в подальшому складати техніко-економічне обґрунтування, проектну документацію, ну, і звичайно …(Не чути). Це дуже дороговартісний проект і сьогодні концепція по розбудові і облаштуванню прикордонних інспекційних постів змінилась, тому що вони непотрібні сьогодні на кордонах з Європейським Союзом, тому що у нас буде вільний обіг товарів всередині Європейського Союзу.

Щодо забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, то ми розуміємо, що ми працюємо в умовах воєнного стану в мораторій, зараз перелік підстав для контролю, в лютому місяці, урядом частково розширений саме в харчовій сфері. Але, для розуміння, в 2025 році спільно з територіальними органами Держпродспоживслужби було проведено 11684 заходи державного контролю, з них 7984, фактично 8000, були проведені за заявою суб'єкта господарювання. Тобто дві третіх заходів ми проводили за заявою суб'єкта, який звернувся для проведення планового інспектування, або інспектування по вимогах Європейського Союзу, або для експорту в треті країни. До адміністративної відповідальності у вигляді штрафів було притягнуто 1481 особу на загальну суму майже 18 мільйонів гривень.

За 2025 рік було надано право експорту до Європейського Союзу, проінспектовано 44 українських підприємства. Фактично всі, хто зверталися, напрацьовується шлях, ми стараємося не робити відмову. Вносяться відповідні приписи, зауваження, які впродовж усуваються, і в подальшому український бізнес отримує право на експорт до Європейського Союзу.

Тому, я точно можу сказати, з моїм приходом ми перестали практикувати практику просто відмов. Ні, зробіть те, те, те; описують виїжджають фахівці, тому що десь бізнес не розуміє, не знає, дивляться регламенти, не знають законодавство; їм виписують, вони складають алгоритм. Вони по ньому працюють; якщо вони відпрацювали, далі звертаються, ми приходимо, інспектуємо і подаємо на Європейський Союз. Якихось зауважень по цьому від DG SANTE ми не отримували.

Тому щодо впровадження регламентів Європейського Союзу, да, ми спільно працювали з міністерствами, наша служба долучена до шести розділів по скринінгу була. Тому що у нас і захист прав споживачів, і вільний рух товарів, і ринковий нагляд. Ну і, звичайно, найскладніший блок – це XI, XII розділи, по яких ми працюємо спільно з аграрним блоком і спільно з вами.

Тому законодавчі ініціативи Тарас Миколайович озвучив, однак дуже багато підзаконних актів для імплементації сьогодні потребують, і над ними команда Держпродспоживслужби та міністерство з залученням міжнародної технічної допомоги і експертів працюють в напрацюваннях. Тому що прийняти закони – це одна частина, а їх імплементувати і реалізувати, звичайно, дуже багато колізій виникає, і потрібно розробляти і приймати  підзаконні нормативно-правові акти. Перелік нормативних актів  підзаконного характеру, вони надані аграрному комітету, просто їх перечитувати там фактично п'ять сторінок, я думаю, зараз немає доцільності. І на виконання нових законів, які будуть прийняті, звичайно, будуть розроблятися і підзаконні акти для того, щоб вони були імплементовані і реалізовані.      

Щодо питання по стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значимість. Якщо брати виключно цей пункт, то жодних заходів під час війни нашою службою здійснено не було, тому що Міністерство економіки жодного рішення по цій частині не прийняло і доручення не надавало. Тобто скільки ми не зверталися, там більше 5 тисяч звернень точно було до Міністерства економіки, в цій частині рішення щодо здійснення позапланових заходів контролю прийнято не було.

Однак, я думаю, ви чули, в минулому році  ми  здійснювали  за дорученням  Президента і дорученням уряду, це просто інший пункт,  по контролю за цінами на ліки, і зараз ми  це здійснюємо. Там в більшості, десь майже 35 відсотків встановлюються порушення, притягуються особи до відповідальності.

Зараз ми фіксуємо те, що аптечні мережі піднімають  ціни. Зараз пішла масова практика недопуску до перевірок. Чому? Тому що легше великим мережам  заплатити 34 тисячі гривень штрафу за недопуск, оскаржити постанову, що унеможливить кожен день складання цієї постанови в суді, це приблизно розгляд  адмінматеріалів до 6 місяців, і вони вважають, що легше заплатити штраф ніж допустити перевіряючих до перевірки. Я думаю, що ці заходи спільно з міністерством охорони та урядом будуть продовжені.

Зараз ми отримали також доручення, я думаю, ви бачили, прийнята Постанова Кабінету Міністрів в лютому місяці, яка діє з 1 січня, щодо перерахунку теплокомунальними та іншими надавачами комунальних послуг в сфері житлово-комунального господарства, перерахувати за період відсутності і змінити.

У нас залишаються контрольні функції. Ми очікуємо, що це мають зробити підприємства по результатах лютого місяця, як  люди отримують платіжки. Побачимо, перерахували, не перерахували, будуть звернення, тут скарг нам не потрібно, ми маємо доручення уряду і будемо  забезпечувати реалізацію цієї постанови, щоб громадяни, які не отримували відповідних послуг, вони не повинні за них платити. Ця робота підготовча проведена і буде продовжена після отримання, побачимо, які рахунки виставлять, зарахують/не зарахують платежі по січню місяцю підприємствам, які надають ці послуги у сфері житлово-комунального господарства.

По інших соціально значимих товарах, зараз не здійснюється в силу мораторію і будуть зняті відповідні, або прийняті відповідні рішення урядом чи на законодавчому рівні. Служба буде працювати. Хоча сьогодні ми маємо дуже обмежений кадровий потенціал і, на жаль, плинність кадрів суттєва. Я думаю, і дякую за ту підтримку, що аграрний комітет надавав і надає. Я надіюсь, що вдасться врегулювати питання з оплатою праці територіальних підрозділів. Тому що в місті Києві ми сьогодні маємо 60 відсотків вакансій. 13 тисяч гривень коли отримують на руки спеціалісти, бажаючих працювати немає. Ми скоротилися з моїм приходом, і коли було прийнято 32 відсотки в кінці 23-го року, штатна чисельність запрацювала з 24-го, так як була реформа. Сьогодні ми можемо констатувати: в нас знову наявність вакантних посад 22 відсотки. Це в нас залишилось десь 3 відсотки вакансій після скорочення в 23-му році, ну, фактично плинність кадрів, не плинність, – це відтік кадрів, складає 18 відсотків у системі. На жаль, це катастрофічна ситуація насправді, тому розраховую тут на подальшу підтримку конструктивну цього комітету і всіх інших.

Пріоритети у нас на наступний рік: це, звичайно, ми працюємо по відкриттю ринків. У минулому році ми відкрили 16 нових ринків для експорту української продукції, в цьому році розраховуємо відкрити не менше. Євроінтеграція, втримання епізоотичної ситуації, ну і цифровізація. У нас, досить суттєво ми підготувалися, вийшли, і по eFood, я думаю, постанова буде прийнята. Ми знайшли міжнародну технічну допомогу, щоб починати оцифровувати наші реєстри і робити справді цифровий сервіс, і щоб більшість простежуваності і перевірок інспекційних заходів проходило в онлайн-режимі, коли можна забезпечити простежуваність продукції, ніж з виходом на підприємство.

Далі прийняття законодавчих актів. Звичайно, також хочу зупинитися. З ініціативи, ми розраховували раніше і МРГ були напрацьовані, що від нас заберуть частину сфер в напрямку сг-техніки, що це буде здійснювати Міністерство внутрішніх справ, були відповідні напрацювання, однак рішення не прийнято, техніку забрали лише від Держпраці. Ця сфера по сг-техніці залишилася в нас. Там дуже суттєво потребує оновлення як законодавство, так і підзаконні акти. Тому якщо форматор політики залишився, це залишиться у відання аграрного комітету, є пан Дмитро, спільно потрібно створювати робочі групи і по тій частині також приводити нормативні документи в порядок. Якщо воно не переходить, ну, політичного рішення немає, що воно переходить в МВС, тому потрібно в цьому напрямку працювати. Ми йому достатньо уваги не приділяли в частині законодавства, бо розраховували, що формування політики і все перейде до Міністерства внутрішніх справ і тоді це змінить.

Перейшло Держпраці, ми тоді маємо таке домашнє завдання. Да, воно, можливо, не євроінтеграційне, але там потрібно також попрацювати із законодавством, тому розраховуємо на вашу підтримку і конструктивну роботу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

Колеги, в кого є питання?

 

_______________. …(Не чути) Пане Сергію, дивіться, в жовтні, листопаді, грудні, потім ця ситуація, на жаль, повторилася в січні, в Чернівецькій області в двох районах,  в Сторожинецькому і Вижницькому, були непоодинокі випадки африканської чуми серед свиней. Якби воно було локалізоване в жовтні-листопаді, можна було би до цієї теми не вертатися, сприймати все епізод, але оскільки воно мало місце продовження ще в січні, відповідно виникає питання щодо ефективності діяльності вашого підрозділу в Чернівецькій області. Проясніть ситуацію на сьогоднішній день. Тобто мене цікавить, наскільки безпечною на сьогоднішній день є продукція, яка продається принаймні в магазинах і на базарах, більшість людей сало купляє саме на базарах. Скільки правових наслідків по суб'єктам господарювання? Там було навіть, ну, масово пішла інформація про те, що один суб'єкт господарювання приховав падіж 200 свиней, наразивши відповідно на небезпеку і навколишніх людей. Але це епізод, можливо, таких випадків було більше. І як на сьогоднішній день людям себе поводити? Бо я, приїжджаючи до своє мами, періодично чую: не ходи, синку, на базар, не купляй свиняче сало, не купляй свиняче м'ясо, тому що це небезпечно. І воно явно питання не стосується не тільки мене одного і нашої родини.

Дякую.

 

ТКАЧУК С.П.  Дякую за запитання.

Та ситуація, яка є, вона однакова приблизно по різних регіонах. Найбільше у нас фіксувалося по африканській чумі це Вінницька область, 10 випадків, в Чернівецькій області було зафіксовано чотири. Вони не фіксувалися на фермерських господарствах. Те, де було повідомлення, про що ви говорите, прихована інформація, вона передана органам поліції, щоб займалися. Епізоотична ситуація, якщо не буде проведено комплексу заходів по відстрілу, по всьому, по всьому, ми в жодному регіоні цю чуму не можемо подолати. Якщо, я навів би приклад, там просто чуть-чуть по-іншому іде методологія, щоб ви розуміли, в Польщі випадків за минулий рік африканської чуми свиней, мені здається, десь біля 3 тисяч, щоб ви розуміли. Тому проблема… У них тільки обліковується чуть-чуть по-іншому. І в цьому є така різниця. У нас обліковується населеними пунктами, у них обліковується дворами. І по частині європейських країн в усіх є африканська чума, де вводяться заборони. Ми зараз боремось за відкриття ринку. По свинині у нас буде аудит Європейської комісії.

З приводу питання по рику. В силу мораторію, наші лабораторії на ринку працюють. Але в силу мораторію на інспекційну частину, те, що можуть на ринку реалізовуватись недобросовісними громадянами вирощеними в своєму приватному секторі з африканською чумою і в обхід лабораторій,  суто  теоретично і практично це можливо. Чому? Тому що ми не можемо здійснювати позапланові заходи на ринку. Якщо люди в лабораторію не привели, і вони всі функціонують на всіх агропродовольчих і не дослідили цю продукцію, немає зразків дослідження, то тут має свідомість громадян бути. Якщо вони купили м'ясо, яке не пройшло дослідження в лабораторії, то, звичайно, вони можуть наразитись на таку небезпеку. Лабораторія контрольних функцій не має, а інспекційні – нам по агропродовольчих ринках зв'язані руки.

Але точно ситуація некритична, і те, що в Чернівецькій області станом на зараз залишився один неблагополучний пункт, але в фермерських господарствах не допущено, тобто по біобезпеці, щоб масово знищували поголів'я свиней по Чернівецькій області немає.

 

_______________. (Не чути)

 

ТКАЧУК С.П. Завжди краще купувати сало і в магазинах? або в тих пунктах і точках, де воно пройшло відповідний контроль. Воно або реалізовується з м'ясокомбінатів і має пройти... і ми до цієї практики маємо дійти, просто в силу мораторію у нас подвірний забій і відгодівля дозволена лише п'ять голів свиней в суб'єкта не господарювання, а в громадянина для власного споживання. А якщо вони в подальшому, і ця практика має бути, хочуть реалізовувати на ринках, вони мають здати на м'ясопереробне підприємство, підприємство має здійснити забій і  реалізувати згідно тих законодавчих актів, які прийняті. В силу, я думаю, того в якому стані в нас знаходиться населення і в силу мораторію і інших причин дані норми повною мірою сьогодні нереалізовані. І питання реалізовувати, я думаю, що сьогодні в умовах війни населення... точно ми нарвемося на таку історію, що... 

 

СОЛОМЧУК Д.В. Сергій Петрович, дякую, що сьогодні завітали на комітет, презентували такий звіт за роботу, 2025 рік. І хочу подякувати і вам, і Тарасу Миколайовичу. Тарас Миколайович є, там в кінці залу, вітання. І за швидку реакцію на ситуацію, яка відбувалась при реєстрації сільгосп, спецтехніки, будь-якої будівельної техніки. Як знаєте, що в Україні відбувається орієнтовно  100 тисяч реєстраційних дій за рік, і для будь-якого зняття з обліку, постановку на облік потрібні висновки спеціаліста. Є 84, здається, спеціалісти сертифікованих і плюс у вас є, напевно... Ні, немає у вас, а, уже немає. Це колись були спеціалісти. І виходить, бланк (нерозбірливо) звітності можна було друкувати просто на принтері, здійснювати огляд, ставити печатку і підпис і за 120 гривень офіційного платежу до бюджету реєстрацію проводити. Але знайшлись якісь ділки і за бланк просили  6 тисяч гривень, що (нерозбірливо)висновок спеціаліста, як, в яких областях по 10-12 тисяч за одиницю  техніки. Уявляєте, скільки коштів, мільярдів гривень за рік вони могли акумулювати собі це? А тут виходить, що людям немає чим заробітну плату платити в ДПСС і не вистачає людей.

Але… Дякую вам за це, за швидкі рішення. І надіюсь, що щомісяця будуть, Тарас Миколайович буде проводити нараду з аналізом, як тоді розмовляли, по областях цих. Ну, знаєте, щоб не відпустити десь і не почали знову з аграріїв знімати додаткові кошти.

Але для реєстрації потрібно ще впровадити дуже багато змін. Я напрацював тут порівняльну таблицю до проекту постанови  Кабінету Міністрів. Хочу вам надати для вивчення. Тут  враховані, я думаю, всі важливі пункти, з  якими  стикався бізнес. Це, що перереєстрація проводиться після перевірки відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів за єдиною автоматизованою інформаційною системою митних органів. Сьогодні поставити на облік, потрібна паперова декларація з печаткою. А її вже не дають, і суб'єкти незрозуміло де мають її взяти. Це потрібно виправити.

 І щодо гуманітарної техніки, перереєстрації гуманітарних машин, їх сьогодні багато… тракторів, екскаваторів, бульдозерів, щоб перереєстрація відбувалася згідно наявності письмової згоди отримувача і донора, і цього було достатньо. Ну, і всі інші пункти. То я вам передам, щоб ваші спеціалісти повчили, ну, вивчили, дали якщо зауваження, що потрібно …(Не чути)  на комітеті будемо змінювати в Верховній Раді, а що там постановами Кабміну.

Але, враховуючи ситуацію, мені здається, що у вас мають бути також додаткові ці спеціалісти, які б здійснювали ці всі висновки, огляд техніки, змінити прайс по реєстрації техніки і наповнювати бюджет.

Переговорити з Мінфіном, щоб ці кошти можна було використовувати для заробітної плати. Враховуючи 100 тисяч реєстраційних дій за рік, точно кожна область може акумулювати 3, 5, 7, 10 мільйонів. Цього з головою вистачить для солідної заробітної плати на 5, 6, 10 спеціалістів. Люди будуть працювати високого рівня.

І тут питання ще в тому, що на днях з'явився якийсь експериментальний проект також, я долучався до Zoom-наради, але, мені здається, цей експериментальний проект по реєстрації писали ті самі ділки, які впровадили оцей платіж 6 тисяч гривень за бланк. Тому що в них там прописано, що, наприклад, огляд техніки може… обстеження машин може бути тільки в таких-то встановлених людей, да, але ніяк не може, навіть нова коли техніка, власник скористатися державним інспектором.

Там також немає рівних умов по реєстрації, а вони мають бути як для дилера техніки сільськогосподарської, як для імпортера, щоб він здійснював, як в ЦНАП, щоб можна було проводити реєстраційні дії, так само обов'язково, чи в державних органах, і щоб реєстратори несли відповідальність. Тому що в цьому експериментальному проекті вся відповідальність на власника техніки лягає. Тобто це якось, я… його на комітеті ще не було, він так був в Zoom-обговоренні, але я думаю, що колеги його не підтримають, і в нього не буде шансу ніколи перейти. А щоб реально зробити нормальну реєстрацію і щоб кошти йшли до державного бюджету, на заробітні плати спеціалістам ДПСС, а не незрозумілим там ділкам-підприємцям.

І у мене ще... По цьому всьому дякую вам. Але в мене, я собі накидав тут декілька питань. Зараз секунду, мені надо це все для фіксації.

В мене є ще декілька питань. В грудня 2025 року Верховна Рада прийняла в другому читанні євроінтеграційний важливий дуже закон, який стосується ветеринарної медицини щодо сфери благополуччя тварин. І закон набуває чинності вже 2 березня, через декілька буквально днів. Ви коли презентували звіт за 2025 рік, частково плани на 2026 рік, я нічого взагалі не почув саме, що потрібно запровадити законом, тому що з 2 березня він набуває чинності. Якщо не будуть прийняті всі рішення ДПСС і не буде підзаконка вся прописана, прийнята, в принципі, у нас може повністю зупинитись експорт м'яса до Європейського Союзу от буквально через декілька днів. Це в мене питання.

І також питання. Ви багато казали щодо розширення експорту і наших можливостей. Дякую. Так, є нові країни з'явилися, нові товари, позиції з'явилися, які можемо експортувати. Але я нічого не почув щодо ветеринарних препаратів. У нас є досить якісні, найкращі виробники в Україні, кращі навіть часто європейських, і в нас є величезні експертні можливості цього високотехнологічного продукту. Ринок може сягати орієнтовно за рік мінімум 1,5 мільярда євро. І чому ми не ведемо перемовин, не відкриваємо якісь нові направлення саме по ветеринарним препаратам? Тому що все-таки це не пшеницю, не сою експортувати, а там фактурна вартість, вартість контейнера як пів танкера завантаженого пшеницею. І це набагато вигідніше як для нас і для країни.

Дякую.

 

ТКАЧУК С.П.  Дякую за запитання.

В принципі, можу по с/г техніці ...(Не чути) по експериментальному проєкту, ми його точно не розробляли, не дивилися. Всі матеріали, які надсилаються вам, міністерству, нам, вони будуть опрацьовані, але вони точно мають бути опрацьовані в комплексі, бо там законодавство потребує таких суттєвих змін, що одним експериментальним проєктом вирішити  всі питання неможливо. Тому ці матеріали... я знаю, і ви в комунікації знаходитесь з нашими фахівцями. Ми підтримуємо ту ситуацію щодо наповнення спеціального фонду за рахунок реєстрації техніки. Мені здається, у нас якраз закінчився аудит не так давно і там викладено якраз позицію аудитслужби, що і вони до Мінфіну і все будуть звертатися щодо збільшення вартості і зміни концепції по надходженню коштів до спеціального фонду державного бюджету по реєстрації с/г техніки. Тому ця робота точно має продовжитись в комплексі, бо ми самостійно законодавство не змінимо.

Щодо Закону про ветеринарію по благополуччю тварин, то в частині благополуччя тварин ряд наказів та інших підзаконних актів набрали чинності вже з 1 січня і ми почали працювати. Якщо сьогодні найбільша проблема, можна сказати, це видача свідоцтв і сертифікатів для людей, які поводяться з цими тваринами. Станом на сьогодні видано 249 таких свідоцтв і в подальшому потрібно уповноважувати, і це має бути прийнятий порядок Кабінету Міністрів, уповноваження навчальних закладів, які будуть навчати. Звичайно, роз'яснювальна робота до цього тривала, дуже багато зустрічей було проведено,  Тарас Миколайович по регіонах їздив з нашими фахівцями стосовно роз'яснення бізнесу до впровадження по благополуччю тварин. Ми розуміємо, що, напевно, не всі впроваджені, але Україна свої вимоги виконує, для того щоб експортні ринки не були закриті. Ну, а далі залежить від свідомого бізнесу, який має ці нові стандарти, прийняті Верховною Радою, імплементовані і впроваджені в державі, виконувати. Ну, хто, на жаль, не зможе їх виконувати, ну, звичайно, може втрачати експортний потенціал і в подальшому при контрольних заходах притягнутий бути до відповідальності.

В частині ветеринарних препаратів з вами погоджуюся. Це також дуже суттєво, цей закон, який вже набере чинність з 2 березня, змінює, і ці зміни по 12285-д, вони напрацьовувалися, опрацьовувалися з асоціаціями, з нашою службою. Все щодо експорту ветеринарних препаратів, ми цю тенденцію підтримуємо, однак ті питання, які виникали від експортерів десь там по Єгипту, ще щось, ми їх вирішували. І якщо до нас будуть запити, по яких країнах, по якій категорії ветеринарних препаратів потрібно працювати, воно, звичайно, буде завжди в порядку денному того, що проходять торгово-економічні комісії, комітети. Не на всіх я беру участь, але в багатьох беру участь. Але від нас точно на всі такі комітети збирають пропозиції, будуть запити від конкретних виробників, по яких хворобах, по яких ветеринарних препаратах, ми і їх будемо тримати в фокусі і подавати всі порядки денні для обговорення на торгових комітетах або на інших двосторонніх зустрічах для розширення експортного потенціалу, а в цій частині також.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую. Олександр Васильович вже на місці також.

І тут, знаєте, Сергій Петрович, крім висновку спеціаліста при реєстрації техніки, сьогодні ще є дуже велика проблема – це декларація про відповідність комбайна, чи бульдозера, здається, згідно 62 Постанови, можу помилятися з номером, і є в ДПСС визначені якісь там фірми... Да, ДПСС визначає?

 

ТКАЧУК С.П. Ні, не ДПСС, ми не уповноважені...

 

СОЛОМЧУК Д.В. Не уповноважені. А хто це...

 

ТКАЧУК С.П. Міністерство агрополітики уповноважило... (Не чути)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ну, на сьогоднішній день виключно уповноважена одна компанія в Україні, така собі, і вона за кожну одиницю техніки бере від 26 тисяч гривень до 35 при реєстрації, да, да. Це десятки тисяч одиниць техніки за рік.

Коли я задав питання дилерам – CLAAS, John Deere і всім іншим, Трипілля, а чому ж ви не видаєте, ви ж дилери, представники, ви маєте це надавати.         Ви ж надавали десь два роки тому. – Ну, нас перевірки до нас прислали і сказали: не лізьте сюди, не видавайте, от є фірма така-то, тільки там. А вони безкоштовно надавали.

То я прошу Олександра Васильовича, голову комітету ініціювати на наступний комітет, запросити керівників усіх дилерських центрів України – CLAAS, John Deere, New Holland, Case, Трипілля, Komatsu і так далі, перелік підготовимо. Обов'язково, щоб був Тарас Миколайович, обов'язково запросити Сергія Петровича і запросити колись Мінагрополітикою уповноваженого у цю фірму, яка на сьогоднішній день є, якщо не помиляюсь, вона одна сьогодні, да?

 

_______________. А взагалі чотири…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Але, ну, Погорєловій я вже… тоже вони кажуть: їм сказали, подзвонили, ні в якому разі не давайте, тільки ці. "Авікс-Драйв", здається, така є компанія в Україні, яка одна дає декларацію, що комбайн CLAAS відповідає, що це комбайн CLAAS, чи John Deere, що він є… поняли, да? І так само це стосується сертифікації будь-яких тракторів, коштує 8-10 тисяч гривень на сьогодні.

Уявіть, коли людина купує беушний комбайн фермера з Херсонщини за 10 тисяч доларів привозить, да, старенький якийсь, йому тисячу доларів потрібно, поставити щоб його на облік, просто зайти туди-туди і якомусь дядьку, який там штампики ставить, оплатити. І це 100 тисяч реєстрацій в рік, реєстраційних дій. Дякуючи, говорив, що Сергій Петрович, Тарас Миколайович, така боротьба була січень серйозна, то хоча би по висновку спеціаліста це все скасували, бо вони 10 тисяч гривень брали висновок спеціаліста, просто на ФОП, є списки ФОП, де запаковані просто в Київській області за рік по 40, по 70 мільйонів, ну, і у всіх областях, а в ДПСС немає чим заробітну плату платити.

Тобто ви щоб розуміли, вся реєстрація оце людина платить, комбайн, 26 тисяч гривень, наприклад, плюс йому потрібно оплатити було висновок спеціаліста 10-15, і він з цими бумагами приходить в ДПСС до реєстратора і щоб йому внести в реєстр цю техніку зареєструвати, до держави потрібно було в тому році... ні в тому році було 90, а на цей рік ми з 1 січня підняли до 120 гривень. То яка може бути зарплата в ДПСС і хто туди піде працювати. Давайте... В кожного фермера питав в любій області, в кожного імпортера, кажуть, та ми готові 10 тисяч платить, але хай ці кошти ідуть до державного бюджету, а не якимось аферистам. То давайте на наступний комітет обов'язково їх всіх викличемо, один з один почуємо, що каже дилер, що кажуть ці фірми, які  Мінагрополітики колись ліцензували, да, і почуємо імпортерів, і побачимо всю картину. Я думаю, буде дуже всім цікаво, тому що там схеми на мільярди гривень.

 

_______________. (Не чути) на непідконтрольній території там стільки всього і правди ні в кого не допитаєшся... (Не чути)

 

_______________. Там сама дивна ситуація, що реально на свою техніку представництва не видають, бо це чуть-чуть воно ненастільки при реєстрації, там ще є питання ринкового нагляду, який не ми здійснюємо на агротехніку, бо в нас тут і навісне обладнання ринковий нагляд, а ринковий нагляд на самі комбайни по цій декларації, що Caterpillar на свій п'ятирічний  Caterpillar не видає, що підтверджує, що... все, да, а видає тільки ліцензованого …(Не чути)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Видавали, два роки тому всі видавали… (Не чути)

 

_______________.  (Не чути)

 

СОЛОМЧУК Д.В. За кожну одиницю… А ви уявіть …(Не чути) або купляють там як в Одесі …(Не чути) японські беушні, 5 тисяч доларів, 4, 6 тисяч доларів. А уявіть, те заплати, те заплати, йому на облік поставить …(Не чути) От такі собі відбуваються …(Не чути) всієї спецтехніки, всієї будівельної техніки. …(Не чути) всі ці 80 з чимось були спеціалісти і висновок спеціаліста, і один там задає питання, а я вже купив 250 бланків по 6 тисяч гривень, хоча вони безкоштовні, бо там… спеціально тихенько давали, якщо …(Не чути) немає, потім в реєстр вони вносили 120 гривень. Якщо перереєструвати, тендер …(Не чути) 250 одиниць комунальної техніки …(Не чути) реєстраційні дії зробити, зняти з обліку, поставити на облік. Що мені зараз робити,  це скільки грошей …(Не чути)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Якщо можна, Олександр Васильович. Дмитро Вікторович, єдине що, для того щоб підготувати питання, ми би спочатку запити направили і до Сергія Петровича, і до Мінекономіки, і так далі взяти статистику, можливо, на митницю, скільки завозилось… Все є. І щоб сказати, що на одне з наступних засідань, не строго на наступне, щоб ми направили запити …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я взагалі думаю, що по цьому питанню треба окремо нараду провести, щоб це в балаган, щоб не перетворилося в балаган, бо давайте на комітеті все ж таки затверджувати якісь вже остаточні рішення. Зробити щось у вигляді круглого столу, запросити, Дмитро може очолити цей круглий стіл, ми всі прийдемо і там…

 

СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути) 

 

_______________. Ти не знав. Ну, і друга ініціатива, яку ми щойно проговорили …(Не чути)  вступає в силу Закон про благополуччя тварин, давайте інспектувати, у нас є контрольна функція в парламенті. …(Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, всім дякую. Завершуємо наше засідання.