СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань аграрної та земельної політики
29 квітня 2026 року
Веде засідання голова комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня. Вибачте, за затримку, будемо починати. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонується наступне питання.
Проєкт Закону про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (повторне друге читання) (реєстраційний номер 13204-1).
Інформація Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Качки Тараса Андрійовича про напрямки подальшої імплементації законодавства Європейського Союзу у межах розділів 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 12 розділ «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та 13 розділ «Рибальство та водний промисел».
Третє питання. Про проєкти законів:
про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України щодо оподатковування сільськогосподарських товаровиробників, поданий народними депутатами України Соломчуком та іншими (реєстраційний номер 15123),
про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення обчислення мінімального податкового зобов’язання, поданий народними депутатами України Устенком, (реєстраційний номер 15123-1),
про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення обчислення мінімального податкового зобов’язання, поданий народними депутатами України Ковальчуком та іншими (реєстраційний номер 15123-2). Це комітет... Ми не головний комітет.
Четверте питання. Про внесення змін до Плану роботи Комітету з питань аграрної та земельної політики на період роботи п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Та п’яте питання. «Різне».
Колеги, пропоную затвердити даний порядок денний. Голосуємо.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, голосуємо. Хто – за? Дякую.
Колеги, хто...
_______________. Я – за, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. (Не чути)
Чернявський Степан.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Бунін Сергій. Бунін.
БУНІН С.В. (Не чути)
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Одноголосно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, починаємо розглядати перше питання. Про проєкт Закону про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (повторне друге читання) (реєстраційний номер 13204-1).
Я до слова запрошую голову підкомітету Нікітіну Марину Вікторівну.
Марина Вікторівна, будь ласка.
НІКІТІНА М.В. Дякую.
Доброго дня, колеги. До вашої уваги підготовлений до другого повторного читання проєкт закону, євроінтеграційний проєкт Закону про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. При підготовці до повторного другого читання було подано 1 тисячу 650 поправок, з них враховано 29 і враховано редакційно 7. Це ті поправки, які стосувалися змісту і питання законопроєкту. Всі інші поправки відхилені, і вони не стосуються сутності законопроєкту, регульованого ним питання.
Що хочу сказати, що основний текст, який ми бачимо у порівняльній таблиці в правій колонці, залишений такий самий, як і при першому… при першому другому читанні. Тож я прошу, аби бути коротко, лаконічно, підтримати цей проєкт закону. Він стосується лише регулювання, правил регулювання обігу, маркування органічної продукції і цього всього, що з ним пов’язано. Дуже важливий для експорту нашої органічної продукції, зокрема в країни Європейського Союзу. Тож прошу вас підтримати порівняльну таблицю до повторного другого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марина Вікторівна.
Слово Тарасу Миколайовичу Висоцькому від міністерства.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю. Дякую, Олександр Васильович.
Шановні народні депутати, я також буду лаконічним. Запропонована редакція слово в слово ідентична з тією, яка вже виносилася на розгляд зали. Вже у нас на той момент були висновки Урядового офісу від Тараса Андрійовича, що він відповідає, Іванни Орестівни, комітету, що він відповідає, бо воно тоді проходило. Тобто це один в один, тут аналогічно. Прикро, що тоді не було достатньої кількості депутатів, що ніхто проти не голосував. Тому ми абсолютно підтримуємо в аналогічній редакції, яка вже була підтримана комітетом раніше.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.
Тоді, колеги, може в кого є якісь ще питання стосовно цього проекту?
Тоді ставлю на голосування пропозицію відкликати поправку комітету номер 9, підтримати на засіданні комітету 13 січня 2026 року до другого читання даного законопроєкту; підтримати підготовлену до повторного другого читання порівняльну таблицю проєкту Закону України реєстраційний номер 13204-1 з урахуванням техніко-юридичного і редакційного уточнення деяких її положень; рекомендувати Верховній Раді прийняти даний проєкт закону у повторному другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій комітетом, з редакційним і техніко-юридичним доопрацюванням його тексту. Колеги, прошу голосувати.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо. Хто за дану пропозицію? 15.
Хто онлайн є?
_______________. Іван Адамович, я – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 16. 16 народних депутатів «за». Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Друге питання. Інформація Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Качки Тараса Андрійовича про напрямки подальшої імплементації законодавства Європейського Союзу у межах розділів 11, 12 та 13-го.
Тарас Андрійович, будь ласка, ми запрошуємо вас до слова.
КАЧКА Т.А. Доброго дня, колеги. Я, по-перше, хочу перепитати, чи всі отримали презентацію, яка від нас надійшла? Бо вона така, більше для використання під рукою, ніж по ній йти, бо тут символічних 45 слайдів. Це набагато менше, ніж вчора в економічному комітеті, там було 298 щось слайдів, ну, чуть-чуть до 300 не добивали.
Що я хотів розповісти? Щоб ми були з вами на одній сторінці, де ми знаходимось в переговорах. Ви знаєте, що в нас відбулася восени минулого року, у вересні, скринінгова сесія по всіх цих трьох розділах. Ну, в предметах відання комітету у нас три розділи знаходяться: 11, 12 і 13-й. І дякую за підтримку, тоді була від комітету делегація, досить репрезентативна. Я теж там брав участь, представляв регламент один. Так що ми, в принципі, спільними зусиллями досить добре пройшли скринінгову сесію.
Після скринінгової сесії Європейська комісія написала скринінговий звіт, де написала, все добре, що в нас є, відзначила. Це, значить, все добре взяли, відрізали і залишили, сховали на майбутнє. Залишилось тільки те, що не відповідає.
І на основі цих речей ми підготували свою переговорну позицію про те, яким чином ми виходимо на показники Європейського Союзу. І Європейська комісія підготувала свою переговорну позицію, і передала державам-членам, тому що ми ведемо переговори. Тобто комісія фактично є як найнятим юристом держав-членів Європейського Союзу, бо договір про вступ в нас буде між Україною і Австрією, Бельгією і так далі, 27 держав-членів. Тому тут комісія свої пропозиції подала. Держави-члени Європейського Союзу... незважаючи на те, що Угорщина блокувала відкриття кластерів на той момент, все ж таки взяла в роботу цю переговорну позицію і визначила свої вимоги. Свої вимоги – це бенчмарки. У нас за... ми, про них хочу, щоб ми поговорили.
Паралельно як в такій бухгалтерії дебіт, кредит Україна, український уряд розробили національну програму адаптації законодавства. За всі ці три розділи якраз Міністерство економіки відповідає, Тарас Миколайович, ми схвалили її 1 квітня. І в нас є така відповідність: бенчмарки – це їхні вимоги, а Національна програма адаптації – це наші вимоги. І воно співпадає, частково співпадає. Зараз ми побачимо, яким чином, що співпадає, що не співпадає.
Бенчмарки, в цій презентації у вас є, я пропоную відразу на дев'ятий слайд або восьмий слайд, восьмий слайд краще всього. Знаєте що, в нас за трьома розділами, які в предметах віддання... назад, в нас є 16 бенчмарків сукупно по трьох розділах, які є. І в нас є, ми їх ділимо на імплементаційні і інституційні. Я пропоную піти по банчмарку по 11 розділу. У нас в 11 розділі є три бенчмарки, це спільна аграрна політика. І тут в нас фактично вже немає законодавства, тому що дякуючи спільній роботі, законодавство у нас вже все є, в нас є Закон про платіжну агенцію, вона починає працювати.
Отже, у нас перша бенчмарка, це те, що Україна подає план впровадження інтегрованої системи управління та контролю, яка має бути повністю дієздатною до дати вступу. І далі опис цього плану. Тобто це робота вже на рівні міністерства, вона ведеться, вона, я так розумію, що за допомогою експертів теж ведеться, і тут все є добре. Я думаю, що треба просто з комітетом узгоджувати зміст цього плану, просто щоб було розуміння, як він працює.
Далі. Друга, наступна бенчмарка, наступний слайд покажіть, будь ласка. Це план виконання щодо створення платіжного агентства, воно у нас з 1 липня має запрацювати, менш-більш, де-юре з 1-го. Але від нас ніхто не чекає, що воно 1 липня має запрацювати, тому план треба подати, коли ми там, як ми його розгортаємо, як наймаємо людей, вимоги до цих людей, скільки їх має бути, бюджет. Класика жанру, тобто ми тут, в принципі... Їм важливо в силу того, що це агентство, яке має приймати гроші з ЄС і потім їх через інструменти дотацій роздавати суб’єктам господарювання, то питання довіри до роботи дуже велике. Тут питання не в тому, що це Україна, а питання в тому, що це проблема повсякчасна в Європейському Союзі, що знаходиться завжди хтось, хто ставить пластикові дерева оливкові, ще якісь методи не дуже порядні. Тому дуже велика буде увага до того, щоб ми нормально створили цю інституцію.
І третя бенчмарка, вона тут теж дуже подібна, інституційна, що в нас достатній прогрес у створенні ефективної системи управління, моніторингу та контролю фінансів, що забезпечує належне управління сільськогосподарськими фондами. Це те, що я казав, що є зовнішній контроль, що гроші не розкладаються. Це наш спільний інтерес, ось і все. Ви бачите, що по 11 розділу все, це три бенчмарки, законодавство у нас все є, нам треба інституційно розбудовуватися. Відповідно ми повинні бути на... тобто завдяки цим планам ми повинні бути готові бути включеними в спільну аграрну політику. А ось вже як ми включаємось в спільну аграрну політику, це вже переговори з Європейським Союзом вже безпосередньо на стадії підготовки договору про умови вступу. Тобто така історія.
12 розділ. Тут більше, тут у нас одинадцять бенчмарок. Це, в принципі, найбільший розділ, тому що в 13-му там всього-на-всього дві бенчмарки. Одинадцять бенчмарок. Чому тут їх одинадцять? Тут є тематичні і планувальні історії, тому що просто розгалужене законодавство, ви знаєте, це, в принципі, комітет займається якраз таки цим законодавством найбільше.
Отже, перша бенчмарка – це те, що ми подаємо комісії національну програму модернізації підприємств, тих підприємств, які... продуктів тваринного походження і виробництва кормів, які не відповідають вимогам Європейського Союзу, то ми повинні такий план подати.
Окремо відзначений молочний сектор, тому що ми знаємо, що в нас є на ринку ще сире молоко, яке не відповідає стандартам (Не чути) І плюс це історія фактично кожної країни-кандидата, вона повторюється усіма, тому тут окремо це відзначено.
Далі. Тут нам потрібно трошки законодавчої ще роботи (наступний слайд), що в нас є в програми адаптації імплементація 853 Регламенту і відповідно в нас ще будуть зміни до законодавства плануються.
Далі бенчмарка, Україна демонструє достатній прогрес у використанні побічних тваринного походження і створення ланцюга утилізації відповідно до ЄС.
Також тут в нас є законодавчі, якщо далі подивитеся, законодавчі зміни, які про побічні продукції зміни, щоб ми допасувалися.
Далі. 12.3 бенчмарк. Це достатній прогрес у створенні системи офіційного контролю живих... тварин і продуктів тваринного походження, що відповідає вимогам ЄС, включаючи фінансування. Це наш ДПСС, тут, в принцип,і теж відомі амбіції і задачі теж відомі.
Давайте далі, мабуть, на 12.4 бенчмарк. Так, це все законодавча історія. 12.4. Достатній прогрес у впровадженні… Так, це ідентифікація, реєстрація тварин, нагляд за хворобами, програма ліквідації хвороб, контроль за хворобами, зонування та надзвичайні заходи. Тут ще у нас є і законодавча частина, і імплементація цього законодавства.
Давайте далі, на 12.5. 12.5. Добробут тварин, благополуччя тварин. Тут теж історія така, що в нас ще є, тобто нам потрібно повністю імплементувати цей Регламент 842-й, є законодавчі зміни.
Давайте далі, на 12.6. 12.6. Це активні речовини по засобах захисту рослин. І от тут прошу дуже добре звернути увагу. У нас велика дискусія з усіма, і з ринком, і з вами, по засобах захисту рослин. Як бачите, тут в бенчмарку не сформульовано, що Україна приводить у відповідність із законодавством, а подає комісії затверджений план дій щодо гармонізації. Тому що у нас була, ми в своїй переговорній позиції за собою зарезервували право попросити перехідний період. Це було зроблено спеціально, тому що якби ми попросили перехідний період, в силу того, що в цьому розділі і в розділі транспорту наші країни-сусіди, а, точніше, одна країна-сусідка дуже така вразлива і дуже за нами там якось уважно стежить, то якби ви попросили апріорі відразу перехідний період, то був ризик того, щоб ця бенчмарка звучала, що Україна повністю відповідає по цьому законодавству. В силу того, що ми зарезервували, і те, що з боку ЄС є розуміння, що у нас тут є проблема, цей перехідний період, тому тут затверджений план дій. Тобто тут теж треба спільно з ринком, ну, уряд це розробить, і ми будемо по цьому рухатися.
Так, давайте сьома бенчмарка. Це МРЛ. МРЛ по пестицидах і харчових продуктах, і кормах.
Восьма бенчмарка. Це адміністративна спроможність в офіційному контролі. Тут питання лабораторій і прикордонних постів, це все те, що ми в принципі займаємося багато років, нам війна фактично зупинила всю цю роботу, бо це і гроші, і треба розуміти, де, які там лабораторії працюють і де прикордонні пости. Це теж треба… це інституційна історія.
12.9. Це впровадження… знову ж таки фітосанітарний контроль на імпорт. Тобто це інституційна історія тут, законодавчо не передбачається ніяких історій.
І наступна 12.10. Це насіння і інші репродуктивний матеріал. Виробництво, сертифікація, маркетинг насіння. Да тут ще потрібні законодавчі зміни, тому що визнано в скринінговому звіті, що у нас лише частково відповідає. Ми відповідно запланували, це тут найдовший строк виконання – жовтень 2028 року. Тому що, в принципі, ми намагалися все в 2027 рік.
І остання бенчмарка – це провадження acquis ЄС по генетично модифікованих організмах. Відповідно до скринінгового звіту нам тут законодавчі зміни не потрібні завдяки роботі по цьому скликанню, це питання впровадження. Це 12 розділ.
І дві бенчмарки у нас по рибі – рибальство, водний цей… Тут все просто. Перша – це високий рівень наближення до законодавства у сфері рибальства. В нас тут є кілька законодавчих кроків. Тут от відображено, покажіть. Так, це імплементація кількох регламентів. Далі прошу. Це в нас все законодавчі зміни, які по рибальству ідуть.
І другий бенчмарк, тут 13.2, достатні адміністративні інспекційні та контрольні можливості, тобто що в нас інституції працюють, які впроваджують і застосовують це законодавство.
Для таких розділів, як рибальство, яке таке нішеве і не дуже розгалужене законодавство, стандартно є дві бенчмарки: приведіть законодавство у відповідність і створіть інституцію.
Все. Ось так виглядає набір вимог. Як ви бачите, що по всіх без винятку напрямах в нас іде доведення до кінця впровадження європейських норм, на відміну там від деяких інших розділів тут прогрес дуже добрий. І комітет з міністерством дуже добре працювали, радилися, підтримували, тому думаю, що якщо ми таким темпом підемо, то все буде нормально в нас.
Тому ми і говоримо про те, що, як це, нам головне – знайти порозуміння з Європейським Союзом щодо входження в CAP. Ну, тут ви знаєте, я думаю, що для нас всіх реалістично, що ми увійдемо не в цей CAP, а в CAP 2034 року, тому що ми десь, якщо навіть за найбільш оптимістичним горизонтом вступаємо в ЄС в 2030 році, то треба розуміти, що якщо ми вступаємо в ЄС, щоб теж для ринку було зрозуміло, що якщо ми вступаємо в ЄС, в нас зникають квоти всі на експорт в ЄС, тобто ми, в принципі, спокійно торгуємо вже не в режимі експорту, а в режимі торгівлі всередині Європейського Союзу, і в нас з’являється доступ на ринки третіх країн таких, як наприклад Єгипет, який має угоду про вільну торгівлю з ЄС, а з нами не має, точніше, ми з ними не маємо. І тому тут дуже багато гарних інших новин щодо доступу на ринок. Тому навіть без CAP нам входження в Європейський Союз з точки зору можливостей ринкових надзвичайно вигідне. І відповідно там далі це кілька років займе з налагодження цих пріоритетів, куди йде допомога там малим фермерам, інші речі і так далі, в принципі, знайдеться для цього рішення, головне, там прорватися в цей діалог з Європейським Союзом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, будь ласка, у вас написано строк виконання – грудень 2027-го року, в принципі, практично по всій цій презентації бенчмарок. А чого така дата? Чи вона там дуже строга?
КАЧКА Т.А. Да, дякую за це запитання. Дивіться, ми виходили з того, що політичне завдання у нас було від Президента, від Прем’єр-міністра, що коли починали розробляти загальнодержавну програму адаптації, що все має бути виконано до кінця 2027-го року. Тому, коли ви бачите грудень 2027-го року, це значить брався найбільший період. Але теж треба розуміти, чому, тому що, ви бачите, що тут є і прийняття закону. Тобто це не те, що уряд подасть вам його в листопаді 2027-го року. Ми зараз працюємо над тим, щоб запланувати, щоб подати все максимально цього року, щоб далі просто мати можливість на парламентський процес час достатній, щоб на розгляди в комітетах, на схвалення, підписання і впровадження. Тому грудень 2027-го року досить часто звучить. Дуже рідко, коли ми заходимо у 2028-й рік, це справді значить, що є складна система, яка потребує довгої роботи. А так ідея полягає в тому, щоб скоротити ці строки, швидше рухатися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А у нас буде доступ до європейських грошей? Тобто у нас Виплатна агенція є, там, дай боже, буде працювати там з кінця цього року чи у наступному році.
КАЧКА ТА. Дивіться, треба зрозуміти що таке європейські гроші. Зараз, на сьогоднішній день, Європейський Союз фактично всі кошти фінансові, які є, пускає на Ukraine Facility і макрофінансову допомогу, і далі вже уряд визначає, куди їх спрямовувати, не спрямовувати. І думаю, як тільки створиться Виплатна агенція, з’явиться якийсь бюджет для того, щоб Виплатна агенція почала працювати і принаймні для найбільш вразливих там фермерів якусь програму допомоги запускати. А от вже доступ до спільної аграрної політики, я думаю, в повній мірі це реально 34-й рік – це така найбільш адекватна дата. До того це буде більше щось, дедалі більше, якісь програми. Але, якщо стовідсотково і повноцінно, то це скоріш за все... Ну, 35-го, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги у кого є питання? Іван Адамович, Нікітіна і Богданець потім.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тарас Андрійович, я думав, просто Маринці передати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Марина Вікторівна Нікітіна перша.
НІКІТІНА М.В. Дякую.
Просто у мене питання, яке продовжує тему Виплатної агенції. Ми всі розуміємо, що в період війни наша інституційна спроможність, вона обмежена у фінансовому плані. І ми розуміємо, що створювати Виплатну агенцію з нуля коштів бракує, вона реорганізовується з державного фонду, який до цього займався виплатами і контролем державної підтримки. І вже не секрет, що виникли певні проблеми юридично-організаційні з перетворенням фонду на виплатну агенцію.
На якій стадії зараз вирішення цих проблем, хотілось би запитати. Коли все ж таки оптимістично може створитися Виплатна агенція і коли вона може запрацювати? І чи потрібно вносити не в підзаконку, а в закони України якісь зімни для того, щоб допомогти вирішити цю проблему саме організаційної форми Виплатної агенції? Оце б хотілося почути, бо дійсно, це всіх нас хвилює.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую. З вашого дозволу я відповім. Дійсно, аналіз показав закону, який 31 жовтня Володимир Олександрович підписав про державну підтримку, що там було в частині повноважень по затвердженню положення трішки треба уточнити. Воно юридично зараз складається Кабміну повноваження по затвердженню. І, наприклад, один з комплексних законопроєктів будемо просити розглянути таку правку в частині повноваження затвердження Положення про Виплатну агенцію. То наразі воно просто іде трансформація Укрдержфонду як внутрішніми наказами, але щоб вже повністю це гармонізувати, це треба буде. Його немає в бенчмарках, бо це не цілий проєкт закону, це треба в одному реченні повноваження уточнити. Таких речей ще буде десятки, яких тут не було, тому вони відносяться більш до технічної реалізації, ніж це. Але ви тут праві, це треба уточнити. Тому... Ну, 1 липня було б супер, але об’єктивно, я думаю, що це реалістично до кінця року запустити Виплатне агентство, раніше буде складно.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тарас Андрійович, мої найщиріші вітання. У мене просте таке питання, більш, напевно, відповіді ніхто на нього не знає.
Ми останній раз як були в Брюсселі з колегами, ми піднімали питання... вірніше, європейці завжди піднімають питання, не розуміють українського складного аграрного сектору. Тобто вони бачать тільки декілька в Україні підприємств, які є, скажімо, які працюють, і вони думають, що в нас, крім холдингів, більше нічого немає. Ми їм пояснюємо, що український аграрний сектор різний; є в нас і великі холдинги, які не займають великої долі фактично в обробітку землі; в нас є середні; і в нас є дуже, і величезна кількість малих.
І ми вже говорили за останній період часу, що, можливо, провести таке грубе дослідження, не грубе, а точне дослідження, і визначити, от український аграрний сектор, з чого він складається: з яких фермерів складається, що туди входить, де є земля фактично сьогодні, там, дачників, що таке ОСГ і так далі, і так далі. І нам останній раз в Брюсселі сказали, що навіть виділені кошти на це, і вони будуть в цьому році фактично проводити таке дослідження, і фактично десь вже видадуть якийсь офіційний документ, з чого складається аграрний сектор. Чи у вас є якесь на це, скажімо, розуміння? Чи вони з вами консультуються, чи ні? І чи проводяться вже такі дослідження, роботи?
КАЧКА Т.А. Дякую.
По-перше, я думаю, що це нам займе досить багато часу, щоб переконати усіх стейкхолдерів, тому що, справді, дуже велике упередження щодо українського сільського господарства. Я думаю, що там не одне дослідження треба буде. Я думаю, перша частина, що впровадження бенчмарків оцих от по 11 розділу, там, де у нас плани всі йдуть, там плани і ефективної системи управління, інтегрованої системи управління по платіжному агентству. В контексті цих планів буде дуже багато збирати статистичної інформації, аналітичної інформації, якраз це буде насичуватись вся ця історія і розуміння того, що наскільки у нас розмаїте сільське господарство. Досліджень треба багато. Ми знаємо, що перше таке дослідження, щось робив Європейський банк реконструкції та розвитку, воно таке високорівневе вийшло, воно там не настільки глибоке як би нам хотілося. Я думаю, що буде багато-багато для цього речей. Тобто якісь там перші починають фонди капати на те, щоб цих досліджень більше робити, але це, з одної спроби це не врегулюється. Тому я думаю, що ми будемо ще довго це упередження долати.
Дякую.
Богданець Андрій.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня ще раз, колеги. Я швиденько. Питання на рахунок на рахунок модернізації наших підприємств. Чи буде доступ, за чиї кошти це буде зроблено? Тому що ми розуміємо, в якій ситуації зараз країна і наші платники податків, зокрема сільське господарство. Це фактично сектор, який найбільше зараз платить податків в бюджет України, і зараз додаткове навантаження. За чий рахунок буде це навантаження? Я розумію, що дуже багато тих, скажімо, на які сектори мають бути модернізовані, умовно кажучи, вільний вигул. В багатьох європейських країнах цього немає, але ми вимушені будемо це робити, я так розумію, згідно умов Європейського Союзу. За чий рахунок це буде модернізовуватися, великі, скажімо, напрямки в сільському господарстві? В принципі, все.
Дякую.
КАЧКА Т.А. Дякую.
Я думаю, що тут є кілька складових. Перша – щодо вимог Європейського Союзу. Справді, є така тенденція, щоб від країни, яка вступає в Європейський Союз, вимагати трохи більшого, ніж від себе самого, від когось іншого легше вимагати. Але це не означає, що від нас цього насправді вимагають. Завжди люди будуть раді, якщо ми самі щось таку амбіцію візьмемо. Але, як показує практика, то скоріше, навпаки, ці плани модернізації, вони потрібні для того, щоб пояснити, який час будуть працювати підприємства, які не відповідають тим чи іншим вимогам. Тобто щоб не було відчуття, що всі, хто не відповідають, мають закритися ось там завтра. Навпаки, план модернізації дозволяє зрозуміти, які є часові межі і які на це потрібні кошти, і далі розуміти, яка, можливо, підтримка з боку європейських інституцій на цю модернізацію. Тобто це така історія більш для нас використовується і тому саме так треба і підходити до цього планування.
Тому я думаю, що при привальному прагматичному підході ми можемо і достатньо перехідні періоди для індивідуальних підприємств зробити, що якщо воно, підприємство, працює і реалізує свою продукцію тільки на території України, але там чомусь не відповідає, то це може бути якихось там додаткових 5-7 років роботи, за який час це підприємство або виробить свій ресурс і закриється, або модернізується, або модернізується за допомогою коштів Європейського Союзу тих чи інших. Такі три базові сценарії. Тобто для цього цей план модернізації існує, щоб допомогти нам це м’яко все прожити наступні там років 10 фактично в інтеграції, вже фактично інтеграції на мікрорівні, на рівні кожного підприємства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломчук, потім Костюк.
СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю. Тарас Андрійович, у мене декілька пропозицій і питань.
Перше. Коли от їдете на перемовини, давайте, можливо, казати, що у нас все-таки 5 мільйонів господарств малої форми сільськогосподарських. Тому що 5 мільйонів будинків, які мають площі від 10 соток до 60, вирощують свою сільгосппродукцію власну і забезпечують там цією продукцією від 6 до 10 людей. В принципі, взагалі можна було б їх всіх перереєструвати, і це гарантувало б нам більше планування для внутрішньої навіть продовольчої безпеки. Тому що ми бачимо, що відбувалося на ринку овочів в минулому сезоні, аграрії відгукнулися почали засівати величезні площі все, але ніхто не враховує, що 5 мільйонів домогосподарств в принципі самі забезпечують зачасту себе. І щоб ми йшли з таким, знаєте, до Брюсселю, що в нас так, не тільки холдинги і великі компанії, а в нас в принципі 5 мільйонів фермерів. Тому що якщо людина вирощує на 10 сотках – це вже є фермер. Ну, наприклад в Польщі, да? І взагалі було б позитивно їх зареєструвати, як колись реєстрували бджолосім’ї, мотивувати людей, дати їм на це навіть фінанси, щоб вони не сплачували ніяких податків, але ми б чітко бачили б якусь картину. Це було б, на мене, на мою думку, позитивно, і це можна за якісь пів року точно реалізувати.
Потім щодо також колеги задавали багато питань, щодо Виплатної агенції. Мені їх особисто задають постійно, величезна кількість фермерів, через те, що коли приймався даний законодавчий акт, ми від уряду постійно чули перед цим, що коли буде от прийнята ця вимога Брюсселю і запрацює частина програм, хоча би якась частинка, яка доступна європейським фермерам. На сьогоднішній день нічого не запрацювало. І як Тарас Миколайович казав, що з 1 липня, можливо, там з кінця року, але було б добре, щоб хоча би частина, як ви казали, що кошти кредитні там, інші надаються, і вже уряд наш приймає далі рішення, що такі законодавчі акти всі по вимогам прийняті. І все-таки виділяти частково кошти саме на розвиток сільського господарства, і щоб вони могли адаптуватися до нових європейських стандартів.
Ну, і третє. Тарас Андрійович, таке питання. Як ви знаєте, немає взагалі ніякого прогресу в імплементації виробничих стандартів, які ми маємо імплементувати відповідно Додатку 1-Е до Угоди про асоціацію. Додаток ще, наскільки я пам’ятаю, був прийнятий в жовтні 2025 року, отже, минуло вже 7 місяців, як його прийняли. А жоден акт, зазначений у ньому, по сьогоднішній день не імплементовано за ці сім місяців, крім тих, що були імплементовані до його прийняття. І, як ви знаєте, це напряму впливає на квотування сільгосппродукції, тому що кожний рік ми звітуємо про прийняття даних актів, і це прямо впливає на прийняття квоти. Якби вони були прийняті, можливо б, на наступний рік квоти для постачання сільгосппродукції значно були б збільшені. То в мене питання, чому до сьогоднішнього дня за сім місяців не імплементовані дані акти згідно виробничих стандартів?
Дякую.
КАЧКА Т.А. Так, Дмитро Вікторович, дякую за запитання.
Значить, перше, по реєстрації фактично домогосподарств як фермерів. Це, думаю, політично цілком можлива, реалістична історія, кожна країна у свій спосіб там фіксує кількість фермерів. Справді, поляки дуже сильно велику ставку зробили на самих маленьких, на мікро-мікро фермерів, тобто навіть якщо там півтора-два гектара є землі, це вже фермер. Але з іншого боку там у стратегічній перспективі це створює також і проблеми для розвитку сільського господарства, з якими стикається і та ж сама Польща. Тому тут наше внутрішнє політичне рішення, я думаю, що ми готові завжди над цим працювати і зважено приймати всі ці речі.
По додатку по виробничих стандартах. Тут я не зовсім з вами згоден з приводу того, що від цього залежать квоти. У нас є чітка домовленість, що ми наступний перегляд робимо по квотах у 2028 році, відповідно і у 2028 році у нас мають бути імплементовані всі ці стандарти. Це збігається з нашою Національною програмою адаптації законодавства. І відповідно ми раз в рік подаємо звіт про впровадження. В кінці минулого року ми такий перший звіт подали в рамках торгівельного комітету асоціації. Так що тут все ситуація нормальна, під контролем, тут немає якогось окремого треку, тут ті ж самі нормативні акти, що і в Національній програмі адаптації. Тому 6-й, 7-й, 8-й рік спокійно працюємо, впроваджуємо, а далі, може, ми вже і вступимо в ЄС, і тоді, в принципі, трошки інший режим торгівлі буде.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
СОЛОМЧУК Д.В. Тарас Андрійович, там до 2028 року потрібно імплементувати всі виробничі стандарти. Спілкувався з європейцями, кажуть, на кінець року показувати потрібно прогрес і, можливо, тоді краще було б ввести зміни.
В чому взагалі питання, дуже велике? Змінено на вимогу законодавство, і є підприємства, які в принципі стандартизувалися, вклали величезні кошти в те, щоб продукція була згідно вимог європейських. Але вони так само підпадають під квотування, їхня продукція. Хоча, на мою думку, її потрібно виводити було б звідти. Але от коли даже по Zoom спілкуємося, останні наради, і вони кажуть...
КАЧКА Т.А. На мою думку, теж, але моя думка і ваша думка, вона десь далеко від думки держав-членів Європейського Союзу.
СОЛОМЧУК Д.В. Але вони кажуть, що виробничі стандарти хоча би імплементуйте до кінця цього року. Тому що за сім місяців не імплементовані. Я надіюсь, що до кінця року будуть, щоб з ними вести розмови. Якщо якась підтримка потрібна з нашої сторони, ми завжди «за», цілодобово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КОСТЮК Д.С. Дякую. Дмитро Костюк. Нашому комітету пощастило до нас приходять кваліфіковані, професійні люди з Кабміну, тому можна задати запитання, яке важливе для комунікації з виборцями. Повертаючись знову ж таки до 11 розділу саме до розвитку сільських територій, в тому числі про Виплатну агенцію, я буду повторювати цю історію вже не знаю який раз за п’ять років.
У 2020-му році ми проголосували Закон, скорочу назву, про ринок землі. Там в Прикінцевих положеннях ми зазначили, що ми доручаємо Кабміну за пів року розробити відповідну законодавчу базу, що дозволить створити Фонд розвитку сільських територій. Передбачалося тоді ще кошти з операцій куплі-продажу землі, вони якимось чином будуть акумулюватися в цьому фонді і потім відправляться, власне кажучи, на розвиток сільських територій. На жаль, цього не було зроблено ні у 2020-му, ні у 2021-му. Потім повномасштабне вторгнення Росії. Потім вже два рокиминуло, як у нас у Львові була зустріч з Єврокомісаром, можливо, і три роки. Я задавав це питання, що у нас з фондом, ми ж прийняли законодавство, чи в Кабміні розглядається це питання, чи міністерство його вивчає. І тоді заступник міністра, яка зараз не працює в міністерстві, і міністерство мало іншу назву, розповідала мені, що, так, скоро буде представлено, там з дня на день, новий проєкт. Але, як я розумію, вже по факту це було… вона сприйняла це питання про Фонд розвитку сільських територій як питання про Виплатну агенцію.
В мене відповідно два питання з цього. Чи питання створення фонду, можемо там чітко розказати, що воно зараз просто неактуальне, у нас віна і воно не розглядається, чи воно все-таки розглядається в міністерстві загалом, чи можна очікувати якесь рішення Кабміну?
І друге питання, відповідно Виплатна агенція. Чи можна сказати, відповідно посилаючись на попередню розмову з колишнім заступником міністра агрополітики, що Виплатна агенція якимось чином може замінити цей фонд? Тобто на що, грубо кажучи, може розраховувати село, український фермер на які кошти? Всіх цікавить, конкретно виборців, от що ми отримаємо? Ми прийняли би ту в Раді Виплату агенцію, чекаєте, коли вона там запрацює, там чекаємо кінця року, чекаємо, коли ми вступимо в ЄС. А що ми зрештою отримаємо за рахунок неї, на що ми можемо розраховувати?
Дякую.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую за запитання. З вашого дозволу, я прокоментую.
Тут є декілька аспектів. В Європейському Союзі, дійсно, є два фонди. Є фонд прямих виплат і є фонд, скажімо так, розвитку сільських територій. Доступ до обох фондів можна отримувати через інструмент Виплатного агентства. Там 300, майже 300 мільярдів прямих виплат і десь близько 98, десь 100 мільярдів сільських територій. Тобто є два фонди, вони на сьогодні окремо, але не виключаємо, що в новій хвилі спільної аграрної політики говорять про те, що їх об’єднають з 2028 року. Але все рівно компонент сільських територій залишиться в окремому чи в об'єднану, тобто цей компонент буде. Дійсно, для того, щоб отримати доступ, є дві, декілька передумов. Одна з них – створена Виплатна агенція, тому її треба створити до кінця року і подати на акредитацію. Вона має бути не тільки створена, а підтверджена Європейським Союзом, що ми акредитували, готові туди давати кошти.
І друге – політичний, скажімо так, доступ до цих фондів. З коментаря, який ви сьогодні почули, якщо говоримо, що вступаємо з 2030-го, тобто після 2028 року, то виглядає так, що в цикл Європейського Союзу, а він семирічний, наступний 2028-2034, ми, на жаль, не попадаємо з точки зору доступу до цих коштів. Тоді виглядає, що ми можемо мати тільки доступ до коштів, погоджених в двосторонньому порядку. До прикладу, як ви чули, було 25 мільйонів доларів виділено на підтримку тих, хто тримають до 100 корів, до 500 вівці, кіз, отримали гроші, прийняли заявку, виплатили. То не до постійного доступу до фондів, а до двосторонніх. Тут, до речі, тут все залежить від багатьох обставин, може бути і десятки мільйонів, може сотні мільйонів, але гарантованого, на жаль, ми не отримаємо. Це тільки в умовах є проєкт – домовилися, отримали. Є проєкт – домовилися. Кожен раз треба двосторонньо домовлятися, чи можна отримати гроші на такі речі. Буває в межах Ukraine Facility, буває відповідь, що додаткових коштів немає.
Тому насправді ситуація така, що гарантований якийсь по графіку з певною пропорцією доступ до фонду ми можемо отримати, тільки інтегруючись повністю в цикл зараз не раніше 2028 року, якщо не встигнемо, то не раніше 2035 року. Але для того, щоб знову, наприклад, написати запит, розрахунок на проєкт на 200 мільйонів там євро, на 300 на один рік чи два, щоб двосторонньо отримати, просто по двосторонньому договору, все рівно треба Виплатне агентство. Тому Виплатне агентство все рівно є передумовою. Поки що ці давали гроші тільки через те, що працює Державний аграрний реєстр, ви знаєте, всі заявки через ДАР, але більше на обіцянці, що після того буде заплачено Виплатне агентство. Той проєкт ARISE завершується, щоб новий проєкт відкрити, це буде Виплатне агентство. Тому поки що анонсувати кінцево можна тільки по підписанню договору повно. Вдасться, підписали такий договір наскільки років, можу вийти і сказати: ось такі гроші будуть доступні на такій цілі.
Зараз обговорюється проєкт на 50 мільйонів євро, обговорюється на підтримку сільського господарства. Там є компонент – прифронтові території, є окремий компонент – сільські території, гранти на співфінансування. Тобто як класично, частина фермерна є, частина від цього. Поки що це фаза першої ініціації розмов. Після того, як проведемо на експертному рівні, я думаю, що якщо ви не заперечуєте, ми ініціюємо до підписання експертне представлення оцих 50 мільйонів євро в комітеті, і тоді вже йти на фіналізацію підписання. Потенційно можна було б підписати вересень-жовтень.
Перша хвиля експертного обговорення має закінчитися до середини травня. Тому ми могли б, коли було зручно, на кінець травня, початок червня, дамо сигнал, як є, прийти показати ось. І тут можемо чітко сказати: потенційних 50 мільйонів євро на такі-то речі, підписання тоді-то. І так буде кожного разу, поки ми не інтегруємося вже в цей …(Не чути) Тільки такі двосторонні угоди. Попередня була, знову ж нагадаю зараз, скажу, це було сумарно 150 мільйонів доларів, це, пам’ятаєте, на гектар було по 4 тисячі гривень від 1 до 120 гектар, ну, і на корів, і на вівці, кози. Ось такі угоди, поки що це наша перспектива на найближчі роки.
Дякую.
НІКІТІНА М.В. В продовження і в контексті нашого обговорення про гранти європейські, державну допомогу і захист малого фермерства, про яке згадував мій колега Дмитро. І я загадала той факт, що у нас законодавчо немає розмежування, нема диференціації, хто такий малий фермер, хто такий середній і так далі. І диференціація, яка використовується в країнах ЄС, нам не зовсім підходить по специфіці нашої держави, наших площ оброблювальних. У мене таке питання і, можливо, пропозиція, ми з колегами вже це колись так обговорювали в тісному кругу. Чи не потрібно нам ініціювати прийняття якогось законодавчого акта, де ми розгалуджимо ці поняття для того, щоб було і простіше тоді рахувати, і отримувати допомогу на малого фермера, і щоб у нас дійсно на законодавчому рівні було закріплено. Бо в нас дуже складні знову ж таки ці організаційно-правові форми ведення сільського господарства, в нас є одноосібники, і в нас це дуже намішано всього купа. Чи треба створювати, якусь уже починати робочу групу і працювати, розглядати цю проблему? Чи поки що, так би мовити, умови терплять, і працюємо з тим, що є? Яка ваша думка?
Дякую.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. З вашого дозволу, я відповім.
Зараз в міністерстві фіналізується напрацювання методики, скажемо так, розрахунку, скажемо так, типового доходу. Тобто що мається на увазі? Оскільки тільки ділити по землі, це не завжди об’єктивно, так, тому що може бути декілька гектарів садівництва – це одна історія, тваринництво – інша, то ідея наступна. Ця методологія буде через коефіцієнти переводити всю продукцію до такого умовного показника. Вона так і буде означати, що тонна зерна – це один, а тонна молока – це п’ять, яблука – це інше, всі види с/г продукції, вони будуть з певними коефіцієнтами. Тобто можна буде перевести, умовно, що підприємство чи фермер за рік виготовив ось таку-то кількість умовної уніфікованої продукції. І тоді ми можемо тоді піти представити, і тоді треба буде легше вже обговорити оцей поділ. І показати це, і тоді можна сказати, що ми вважаємо, що, наприклад, до 100 умовних одиниць – це малий, той, хто середній, – той більший. Це насправді можна і на рівні урядового рішення, методика, це взагалі наказ міністерства, бо це спосіб розрахунку. Поділ, це може бути і урядове рішення, але, звісно, завжди можна і в законі зробити. Тому наша пропозиція, важливо також по завершенню розрахунку цієї методики представити, і тоді вже можна було, Закон про держпідтримку крайні зміни передбачають певну можливість диференціації, але це питання, як порахувати. Тому зараз як буде… вона до кінця травня має бути готова. Ви пропозиції представите методику, і тоді далі продовжити діалог в цій частині.
НІКІТІНА М.В. Дякую.
_______________. Я хотів би доповнити слова Тараса Миколайовича. Оскільки ми приймали, якщо не помиляюсь, три закони, які, в принципі, визначають не те, що об’єми фермерства, а взагалі це перший був, це коли голосували ДАР, потім Фонд гарантування кредитів і Виплатну агенцію, якщо я не помиляюсь. І от якраз у Фонді гарантування кредитів було чітко визначено, що до 500 гектар. І якщо не помиляюсь, а вже ж там, мабуть, чіткого визначення великий, середній і малий фермер немає, але там є чітко сказано певним лексичним значенням, що являє собою до 500 гектар.
І, по-друге, в принципі, щодо дотації як голова профільного підкомітету хотів би сказати, що перед тим, як якісь ініціювати законопроєкти щодо розділення, об’ємів, виробництва або земельного банку того чи іншого фермерського господарства, спочатку треба подивитися на імплементацію законопроєкту по Виплатній агенції. От як буде Міністерство економіки нинішнє готувати підзаконні акти і орієнтувати на європейські, євроінтеграційні інші норми, от так ми і повинні плюс/мінус щось, десь, якось коригувати. Але як обов’язкову історію робити і прописувати виключно з об’єму земельного банку, я особисто дуже проти цього.
Дякую.
КАЧКА Т.А. Я думаю, що Тарас Миколайович якраз сказав, що робота йде про те, щоб не лише з земельного банку, не лише цей критерій брати, тому що різна природа, це ми всі розуміємо. Але підхід такий, що це треба, що політику треба робити достатньо гнучкою для того, щоб можна було правильно пріоритети там в разі чого калібрувати, тобто уточнювати, це так роблять всі, і ми тут абсолютно спокійно це можемо робити. Тобто чим більше ми знаємо про фермерів, чим більше інформації в ДАР і інше, тим легше відповідно критерії визначати і визначати пріоритети підтримки. Я думаю, що це якраз таке, дивіться, що доброго в сільському господарстві на відміну від інших сфер, які залежать від... то тут від володіння інформацією. То якраз таки завдяки тій роботі, яка була по законодавчій... законодавча по ДАР, по Виплатній агенції, по всьому, по фонду по кредитах, по всіх без винятку інструментах, і потім щоденна робота по впровадженню, вона дозволяє тепер відповідно будувати цю політику максимально виважено. І тут головне, щоб діалог між нами зберігався, та й все. А інструменти ви дали, інформація накопичується, і це, ну, прямо реально конкурентна перевага. Тому що багато хто з інших сфер вам просто заздрить, абсолютно спокійно можна так сказати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Андрійович.
Колеги, тоді пропоную інформацію, яку ми сьогодні заслухали від віце-прем’єр-міністра взяти до відома та рекомендувати Кабінету Міністрів продовжити на постійній основі роботу щодо проведення консультацій з нашим комітетом стосовно тих розділів 11, 12, 13 і кластеру 5 – ресурси, сльське господарство та політика згуртованості, а також інших напрямків адаптації законодавства України до права Європейського Союзу в межах відання нашого комітету.
Дякую, Тарас Андрійович за те, що завітали до нас.
Третє питання. Про проект Закону про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників (реєстраційний номер 15123) та альтернативні до них. Наш комітет не головний по цьому питанню.
Тому я до слова запрошую свого колегу Соломчука Дмитра Вікторовича, основного автора законопроєкту.
Будь ласка, Дмитро Вікторович.
СОЛОМЧУК Д.В. Дякую, шановні колеги. Як ви знаєте, величезна кількість, тисячі аграріїв працюють в надскладних прифронтових територіях, в надскладних умовах, і в них точно нерівні умови з іншими регіонами. За їхнім проханням був розроблений та зареєстрований законопроєкт, щоб знизити мінімальне податкове навантаження. Хочу подякувати Тарасу Висоцькому, який активно долучився спільно з міністерством. Він невеличкий законопроєкт, але важливий. Чого він стосується? Згідно законопроєкту 15123 пропонується зменшити податкове навантаження сільськогосподарським товаровиробникам на період військових дій та які здійснюють господарську діяльність на прифронтових територіях шляхом внесення зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких наступні роки, закінчуючи роком у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коефіцієнт «К», визначений підпунктами такими-то цього кодексу для земельних ділянок, земельних ділянок (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій та на деокупованих територіях, що були в окупації п’ять і більше місяців, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, застосовуються із значенням 0,025. Не поширюються норми щодо мінімального розміру мінімального податкового навантаження на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на деокупованих територіях, що були в окупації п’ять і більше місяців.
Це стосується по простому на сьогоднішній день є коефіцієнт 0,057, він знижується на 0,025, що знизить податкове навантаження і спростить роботу для фермерів на прифронтових територіях.
Перед реєстрацією були проведені зустрічі зі всіма керівниками фракцій в українському парламенті. Всі погодилися на це рішення, щоб прийняти чимскоріше. Ви бачили, що законопроєкт підписали 72 народних депутати зі всіх, з різних фракцій, груп українського парламенту.
Тут є ще пропозиції від фермерів, вони також надіслали. Щоб доповнити пункт 67.1 нормою щодо можливості подання уточнених декларацій за 2025 рік для коригування МПЗ платниками, які вже задекларували зобов’язання до внесення змін. Це дозволить уникнути непорозумінь з Державною податковою службою, а також це, в принципі, відповідає вже застосованій практиці, зокрема пункту 69.15 Податкового кодексу України.
Так як ви бачили, ще є подані альтернативні законопроєкти, але питання, ще раз наголошу, в тому, що перед поданням, і Тарас Миколайович це знає, були зустрічі зі всіма керівниками фракцій, щоб швидко прийняти за основу і в цілому, було питання, щоб його не наповнювати чимось ще, да, і не затягувати цей процес, тому що аграрії щодня дзвонять і за це питають.
Як би в деяких законопроєктах було вказано, альтернативних, щоб вказати в дужках «крім територій активних бойових дій». Але я не зовсім з цим згоден, тому що якщо почитати Податковий кодекс України, 69.15, там і так не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. І ми не зобов’язуємо даним поданим законопроєктом сплачувати податки чи звільняти від податків, ми просто змінюємо коефіцієнт, знижуємо коефіцієнт, а в Податковому кодексі, в принципі, де проходять активні бойові дії, де вони і так звільнені згідно пункт у 69.15.
Дякую. І надіюся, що законопроєкт швидко стане законом, за це будуть вдячні тисячі і тисячі фермерів України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Вікторович.
Колеги, у нас по альтернативним законопроєктам, Михайло, ти два слова скажеш. Давайте тоді. Михайло... Тире 2. Окей.
_______________. Дуже дякую за надану можливість. Фактично, якщо казати про законопроєкт тире 2, то його різниця лише в тому, що там є додаткові положення, які також регулюють сферу МПЗ, але зосереджене на адмініструванні цього податку.
Перше. На жаль, ми досі стикаємося з тим, що податкова формує пепеерки і надсилає податкове повідомлення рішення по земельним ділянкам, які фактично здані в оренду. І, на жаль, зараз норма кодексу така, що для того, щоб піти в податкову і просто сказати, що ви помилилися, це повинен робити саме пайовик, а пайовик у нас може бути ...(Не чути) наприклад, особливо це на прифронтових територіях. І тому виглядає так, що іноді це неможливо. Більше того, на жаль, ці помилки мають систематичний характер, і дуже часто це 200-300 пепеерок, які надходять фактично по одному підприємству. Тому пропонується надати можливість з такою заявою щодо звірки, надати можливість приходити підприємству, яке є орендарем тої самої земельної ділянки і фактично і є платником МПЗ за законом. Це значно спростить адміністрування, бо можна буде разом приходити по всім цим пепееркам і дуже швидко це питання вирішувати, оскільки орендар може довести, що він орендар і відповідно МПЗ пайовику нараховано бути не повинно.
Друга норма, вона стосується пропорційності нарахування мінімального розміру МПЗ, пропорційності до часу, який відповідно земельна ділянка була у володінні чи в оренді. Справа в тому, що у нас деякий час тому було встановлений мінімальний розмір 1400 або 700 гривень в залежності від того, яка частка ріллі у такій земельній ділянки. І, на жаль, податкова інтерпретує це наступним чином, що навіть якщо хтось впродовж року користувався такою земельною ділянкою місяць, він все одно повинен сплатити 1400.
І той, хто 11 місяців користувався, теж повинен сплатити 1400. Тобто обидва вони разом. Якщо там три було користувача, кожний повинен сплатити за один той самий рік 1400. Є роз’яснення зараз Мінфіну, яке як би зняло цю проблему, але є пропозиція все ж таки це владнати на рівні закону, щоб далі такі питання не виникали. Бо в нас бувають зміни в керівництві тих чи інших органів, після чого позиція змінюється.
І останнє (зараз, вибачте), що було запропоновано. Це норма, яка стосується договорів суборенди. Бо у нас зараз в МПЗ є чітка норма, яка каже, що якщо хтось орендує земельну ділянку державної власності, то відповідно 20 відсотків зараховується до МПЗ. Але не було враховано, що у нас з’явиться Державний земельний банк, який здає державну землю, але не в оренду, а в суборенду, і формально ця норма не поширюється на ці землі, які здає Державний земельний банк. Відповідно є пропозиція саме в цьому випадку поширити норму і теж зараховувати 20 відсотків до МПЗ.
Це фактично просто технічна правка, але важлива, бо зрозуміло, що за змістом, що оренда, звичайно, на конкурсі, що суборенда на тому самому конкурсі вони однакові, та інша земля вона державна, і там не виникає ПДФО та військового збору з орендної плати на відміну від випадків, коли це здається, береться в оренду від фізичної особи.
От такі норми. В іншому погоджується, що редакція, яка була запропонована в основному законопроєкті, вона не має юридичних вад і не потребує змін. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло.
Ще хтось хоче висловитись стосовно цих законопроєктів?
_______________. Якщо можна, одну репліку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
_______________. У проєкті Олексія Устенка є небезпечні норми, які стосуються розширення кола суб’єктів на фінансові установи. Це може привести до відсутності простежування і вихід на ринок землі іноземців. Такі норми небезпечні, щоб вони з'явилися десь в якихось інших проєктах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
СОЛОМЧУК Д.В. І хочу ще раз наголосити, що перед реєстрацією даного законопроєкту були зустрічі зі всіма керівниками фракцій, вони всі читали текст, і тільки коли кожен сказав ок, він реєструвався. І зараз якщо там з’являться, мені здається, інші пункти, потрібно іншим законопроєктом, бо вийде затягнемо, і ті ж аграрії Миколаївщини, Херсонщини, Запоріжжя, Харкова, Чернігова, Сум скажуть, чому Верховна Рада не приймає, пів року ще пройде, що ви не можете зібратися, а вийде, самі собі створимо для них додаткові проблеми. Я рахую, що іншим законопроєктом, норми хороші, але іншим подати додатково.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, Дмитро Вікторович.
У нас, на жаль, потенціал чуть-чуть впав.
РУДИК С.Я. Товариство, добавте потенціал, ще Рудика по Zoom, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
РУДИК С.Я. Я дуже перепрошую, у мене був запланований захід заздалегідь, тому я тільки по Zoom. Чи мого голосу вже недостатньо буде для...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, я прошу, будь ласка, відзовіться, хто є в Zoom, щоб ми могли вас...
ГРИЩЕНКО Т.М. Грищенко – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Грищенко – за. Добре. Рудик, Грищенко.
РУДИК С.Я. Рудик – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. По одному, по одному прошу.
САЛІЙЧУК О.В. Салійчук – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Салійчук – за. Три.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чотири.
РУДИК С.Я. Рудик – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чотири.
І нас 9. 13. Сорі, при реєстрації у нас сьогодні було на засіданні 16 чоловік, тому якщо... Прошу, я думаю, Олександр Васильович, ставити на голосування?
СОЛОМЧУК Д.В. Це ж не основний наш комітет, Тарас Миколайович... (Не чути)
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. По Регламенту фактично від більшості зареєстрованих, фактично у нас більшість є, чому... (Шум у залі)
БОГДАНЕЦЬ А.В. А Богданця зареєстрували?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Зареєстрували Богданця.
РУДИК С.Я. Рудика зареєстрували?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудика ще не зареєстрували, тільки ідентифікували, що він є у нас. (Шум у залі)
Юрчишин появився? Дуже прекрасно, Петро Васильович.
ЮРЧИШИН П.В. Він був, є і залишається.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Був, є і залишається. Добре. Як той казав: нашу маму і там показували, і там.
ЮРЧИШИН П.В. Ну, хто як собі думає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це в нас... ми ж не основний комітет. Колеги, тоді ми голосуємо за що? У нас є три законопроєкти, один з яких точно небезпечний; один, про який говорив наш колега Дмитро Вікторович; і один, про який говорив пан Михайло Соколов, з доповненнями до основного. Там багато різних доповнень. Тож треба визначитись, за який ми будемо голосувати і як ми будемо голосувати.
Була пропозиція підтримати нашого колегу, за основний. Я думаю, це основна пропозиція, правильно ж? (Загальна дискусія)
Так, тоді давайте зробимо наступним чином: я поставлю на голосування, а ми порахуємо. Якщо будуть люди - то зарахуємо, ні – то перенесемо на наступний раз і першим питанням його поставимо.
Колеги, я тоді ставлю на голосування: підтримати пропозицію нашого колеги Дмитра Вікторовича Соломчука і прийняти його редакцію...
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Рекомендувати Комітету з питань податкової політики прийняти за основу основний... (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, рекомендуємо Комітету з питань податкової політики прийняти за основу законопроєкт нашого колеги Дмитра Вікторовича Соломчука. Колеги, хто за дану пропозицію? Давайте будемо голосувати.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо. Хто за дану пропозицію? Прошу голосувати.
У нас в залі дев’ять чоловік. Дякую.
Колеги, хто онлайн, будь ласка, голосуємо.
БУНІН С.В. Бунін підтримує.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик - десять, Бунін – одинадцять...
ЮРЧИШИН П.В. Юрчишин – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перепрошую?
ЮРЧИШИН П.В. Юрчишин підтримує.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 12 – за.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець – за.
САЛІЙЧУК О.В. Салійчук – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Салійчук – за. 13.
БУНІН С.В. Буніна порахували? Бунін – за.
ГРИЩЕНКО Т.М. Грищенко – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, будь ласка, не збивайте. Бунін – за. Бунін – за. Раз. Богданець – за. Два. Салійчук – за. Три. Рудик – за. Чотири. Юрчишин – п’ять.
ГРИЩЕНКО Т.М. Грищенко.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тетяна Грищенко – шість.
ГРИЩЕНКО Т.М. За. Да.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ще один голос, колеги. Порахували.
БУНІН С.В. Бунін ще раз – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Валерійович, щиро дякую.
Чорноморов був тут буквально... Тимофійчук.
Колеги, я ще попрошу зараз, будь ласка, не відключатись, бо в нас ще є одне питання – зміни до роботи, до порядку роботи нашого... Хто? Добре. То я прошу ще, будь ласка, не відключатись, у нас ще буде одне голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, Торохтій є?
ТОРОХТІЙ Б.Г. Присутній, присутній, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Пане Богдане, за, да? Дякую. Я, колеги, прошу не відключатись, бо у нас ще одне голосування – це зміни до плану роботи.
Тому 16 народних депутатів – за. Рішення прийнято.
ГУЗЕНКО М.В. Іван Адамович, і Гузенко, будь ласка, врахуйте також за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 17-й народний депутат Гузенко Максим. Дякую. 17 – за. Рішення прийнято. Колеги, не відключатись, потенціал тримаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, наступне питання: про внесення змін до Плану роботи Комітету з питань аграрної та земельної політики на період роботи п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.
Іван Адамович, вам слово.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, на минулому засіданні нашим колегою Дмитром Соломчуком, який виступив з ініціативою щодо проведення у Василькові комітетських слухань на тему: «Тіньовий ринок ветеринарних лікарських засобів: загроза державі та продовольчій безпеці», - захід планується провести 10 червня. Оскільки цих слухань немає в плані роботи комітету на поточну сесію, то пропоную підтримати цю ініціативу – і проголосувати за відповідні зміни до нашого плану роботи.
Колеги, прошу, голосуємо. Хто – за? Колеги, голосуємо. Хто – за?
БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. В нас тут вже 10 є. Значить, Богданець – одинадцять. Колеги, голосуємо, прошу, хто в онлайні.
ГУЗЕНКО М.В. Гузенко – за.
(Шум у залі)
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перепрошую, ну, будь ласка, Дмитро!
Колеги, прошу ще раз.
ГРИЩЕНКО Т.М. Грищенко – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Таня Грищенко – за. Раз.
КУЧЕР М.І. Кучер – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кучер появився, за. Два. Рудик – три. (Шум у залі) Перепрошую, колеги!
ТОРОХТІЙ Б.Г. Торохтій – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чотири.
РУДИК С.Я. Рудик – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Порахований Рудик.
ГУЗЕНКО М.В. І Гузенко – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко - п'ять.
БУНІН С.В. Бунін – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунін – шість.
Колеги, 16 народних депутатів – за. Рішення прийнято. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас ще є «Різне». Хтось хоче щось сказати?
Олександр Георгійович.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні члени комітету, вчора було прийнято законопроєкт 15150, нова редакція Цивільного кодексу, зі скороченням строків подання правок та пропозицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зі збільшенням.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Збільшення, я перепрошую, збільшення. Плануємо підготувати правки до нього, декілька блоків. Сама основна правка, яку б хотілось, щоб окремо підписали члени і нашого комітету, і колеги з екологічного комітету, можливо, соціальної політики. Це те, щоби не превалювало цивільне законодавство над галузевими – земельним, водним і лісовим кодексами, Кодексом законів про працю тощо. Тому що в майбутньому фактично це призведе до того, що всі серйозні питання будуть вирішуватися в Комітеті правової політики, і земельні питання в земельному законодавстві будуть превалювати норми Цивільного кодексу.
То ми підготуємо ці правки, просимо активно опрацювати, хто може з помічників, підключитися, для того щоб максимально подати цю норму, а також блоки, які стосуються функціонування фермерських господарств як інституції, бо там пропонується прибрати форму господарювання як фермерське господарство, а також сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи з неприбутковим статусом. По кооперації там також норми, які відкидають нас на рівень артілей ХІХ століття.
_______________. І насінництво.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. І насінництво також, да. Так що декілька блоків підготуємо…
БОГДАНЕЦЬ А.В. Олександр Георгійович, а можна?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Слухаю.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Коли виступала Піпа, вона говорила про якийсь блок, в якому узаконюється незаконна приватизація. Чи можна подивитися, чи дійсно там таке є, щоби дійсно ми не допустили того, що земля, яка була незаконно приватизована, вона в цьому Цивільному кодексі ця норма, узаконюється це?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Опрацюємо, Андрій Володимирович, опрацюємо.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Дякую вам…
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Сказати зараз не можу, чи є, чи немає, але, можливо, якісь ризики по майнових правах є точно.
БОГДАНЕЦЬ А.В. От-от, нам також це треба подивитись, щоб потім не було ніяких нюансів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Ми закінчуємо, закриваємо наш комітет. Всім дякую.