СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

04 жовтня 2016 року

Веде засідання заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Шановні запрошені! Я прошу сідати всіх. Зареєстровано 16 народних депутатів. Є кворум. Будь ласка, всі присаджуйтесь. Наша робота сьогодні буде побудована відповідно до порядку денного засідання комітету. Про проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", внесений Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 5000) від 15.09.2016 року.

Прошу народних депутатів проголосувати про прийняття порядку денного засідання комітету. Хто – "за"? Хто – "проти"? "Утримався"? Одноголосно.

Мушак народний депутат, слухаємо. Щось, доповнення якесь?

 

МУШАК О.П. Олександр Борисович, шановні колеги! Я прошу півтори хвилини вашої уваги. Ну, я би хотів деякі роздуми з приводу нашого минулого засідання, буквально півтори хвилини. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як, народні депутати? Дамо півтори хвилини?

 

МУШАК О.П. Дивіться, я насправді ціную ту атмосферу, яка у нас слалась. Вона професійна, вона толерантна і ми один одного слухаємо. І те, що відбулося минулого разу, у мене є три тези по цьому.

Перше. Там були звинувачення в корупції. Що хтось корупційно проштовхував законопроект, ну, на жаль, колеги, якого звинувачували в цьому, серед нас немає. Але, тим не менш, там були звинувачення. Мені здається, що якщо у людини є звинувачення такі, то, слава Богу, ця Верховна Рада "наплодила" вже чи зробила антикорупційних органів 11 штук. Якщо є позиція, то, будь ласка, як би є різні органи, можна звернутися і свою позицію підкріпити не тільки словами, а і паперами відповідними.

Друге. Безумовно, оскільки тут є представники аграрного ринку – і фермери, і всі інші, – може бути конфлікт інтересів по деяким питанням. Тому, мені здається, що якщо у когось є думка, що щось неправильно і хтось лобіює свої інтереси, то відповідно треба заявити, що я вважаю, що ця людина на разі не може голосувати, бо у неї конфлікт інтересів. І тоді комітет голосує без неї. Це нормальна також європейська позиція.

Я думаю, що рішення, яке прийняв комітет, незалежно від того, чи була б ця людина чи ні, воно єдине, бо воно державницьке.

І третє. Мені здається, що коли був Віктор… Тарас Вікторович головуючим або Григорій Михайлович, або Олександр Борисович, ми завжди представникам громадськості і представникам профільних асоціацій давали слово. І це правильно є. Разом з тим, ну, те, що минулого разу сталося, що коли кричали, улюлюкували і все інше, ну, це категорично неправильно, бо наш комітет, мені здається, як ніхто інший дає можливість проявити себе громадськості. Інші комітети так не роблять.

Тому у мене буде пропозиція, на якій я буду жорстоко стояти, що якщо така ситуація буде повторюватися, знову будуть крики і все інше, і це буде відхід від професійної дискусії, то я буду наполягати на тому, щоб: перше – ця людина не могла, той, хто кричав, він не мав права відвідувати комітет; і друге – також буду наполягати на тому, щоб і організація, яка делегувала його, також не була присутня на комітеті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

… міністр аграрної політики, він зараз, от через 10-15 хвилин, буде на засіданні. Тому попросив, щоб ми починали засідання, і доповідати від Міністерства аграрної політики, я так зрозумів, буде директор Департаменту фінансового. Так? Ви готові до доповіді? І Тарас Вікторович зараз буде з нами разом.

Добре. Доповідайте по проекту бюджету.

 

_______________. Дякую.

Шановний Олександр Борисович, шановні народні депутати, дозвольте я вкратце спробую окреслити окремі риси проекту Державного бюджету на 2017 рік з точки зору Мінагрополітики.

Мабуть, у всіх було достатньо часу, вивчили статті бюджету. Якщо взяти по макропоказниках, видатки, які передбачені Мінагрополітики, майже 8,3 мільярда гривень, в тому числі за рахунок загального 5,4 мільярда гривень, і 2,9 мільярда гривень за рахунок спеціального фонду. Якщо взяти загальний фонд, він більше проти минулого року на майже 3,8 мільярда гривень.

Окремо хочу зупинитися на видатках, які передбачені на програми підтримки розвитку. Всього в нас 6 таких програм, серед них одна нова, за якою передбачені дуже великі видатки – майже 3 мільярди гривень, - з них 1,5 мільярда за рахунок коштів спеціального фонду і 1 мільярд 473 мільйони за рахунок коштів загального фонду.

Отже, щодо програм підтримки. Всього там передбачено майже 3,7 мільярда гривень, в тому числі за рахунок загального фонду 2,1 і 1,6 за рахунок спеціального фонду, що майже на 3,3 мільярда гривень більше проти видатків поточного року. Окрім того, що нам збільшили в абсолютному вимірі видатки у бюджеті 2017 року, через структурні зміни Держгеокадастр, видатки за ними були передані також до Мінагрополітики. Тобто, окрім абсолютного збільшення, збільшення видатків по Мінагрополітики відбулося шляхом трансформації по головному розпоряднику.

Два слова хочу сказати, за якими програмами підтримки що передбачено, і спробую дуже коротко, можливо, сказати, як ми бачимо щодо використання коштів за цими напрямками.

Програма 280.10.30 "Фінпідтримка на здешевлення кредитів" – 300 мільйонів гривень, так само, як було передбачено в бюджеті поточного року. Хочу сказати, що він практично діє в автоматичному режимі. Ми розподіляємо кошти пропорційно до валової продукції сільського господарства між областями, і далі обласні комісії приймають рішення, виходячи із тих пріоритетів, які виписані в порядку, в першу чергу тим суб'єктам господарювання, які мають обсяг реалізації до 10 мільйонів гривень, і друга черга – це розвиток тваринництва. Решта коштів, що залишається, на наступні.

Далі. Ще одна програма, яка є суттєвою, в поточному році ми її не фінансували, але в проекті бюджету на 2017 рік закладено 75 мільйонів гривень на програму державної підтримки розвитку закладання молодих садів. Ви знаєте, що і декілька разів ми розглядали це питання і в цій залі. Програма вкрай необхідна, ми плануємо здійснити за рахунок цих видатків як видатки поточного характеру щодо закладання садів, так і видатки капітального характеру будівництва холодильників, ліній з обробітку тощо.

Що стосується маленьких програм, окрім загальнодержавних програм, є програма 280.14.60 "Надання кредитів фермерським господарствам". Видатки за цією програмою у нас передбачені за двома фондами: 25 мільйонів гривень відповідно до проекту бюджету передбачено за рахунок коштів загального фонду та 40 мільйонів гривень за рахунок спеціального фонду від повернення раніше наданих кредитів.

Хочу поінформувати шановних народних депутатів, що в поточному році змінились трохи підходи до цієї програми. Ми збільшили верхню межу, яка була до неданого часу 250 тисяч гривень, зараз верхня межа 500 тисяч гривень. Вважаємо, що ця межа теж є недостатньою, але ми намагаємося зробити так, щоб ті кошти, які трохи знецінилися вони якось були  відчутні і для  фермерів, що вони одержали його в більшій  масі.

І наступна програма 2801580 – це те, що я казав, нова програма фінансова підтримка сільгосптоваровиробнитків, за рахунок неї ми плануємо спрямувати кошти відповідно до порядку, які будуть розроблені та затверджені урядом, переважно націлені на одночасне досягнення мети в трьох напрямках.

Перше, щоб це було переважно спрямовано на малий і середній бізнес.

Друге, щоб воно стимулювало власне переробку і  виробництво продукції збільшує додану вартість.

І третє, щоб ці кошти дали змогу  здешевити продовольчий кошик. Я дуже коротко, можливо, потім будуть запитання.

Далі. Те, що стосується видатків 2017 року вони дійсно є більшими проти поточного року. Але разом з тим      з урахуванням того, що  цих коштів нам  недостатньо через скасування з 1 січня поточного року акумуляції коштів податку на додану вартість. Ми надали пропозиції, обґрунтовані пропозиції, які не враховані у проекті бюджету на  3,3 мільярди гривень. Розшифровка цих коштів, переважно, це програми підтримки розвитку, невеличка сума, яка стосується по Держпродспоживслужбі – 155 мільйонів гривень для того, щоб вони мали здійснити заходи необхідні із тим станом, в якому є ми сьогодні. По Держрибагенству – 202 мільйони гривень, на Держгеокадастр – 26 мільйонів гривень для  того, щоб оцифрувати дані, на Держлісагенство – окрема тема, у нас дійсно немає програми, яка дозволить фінансувати ці заходи відповідно до Лісового кодексу, проте є нагальна необхідність, яку, можливо, треба вирішити за допомогою народних депутатів. І на підтримку розвитку АПК ми просили додатково передбачити мільярд 790 мільйонів гривень, з них мільярд на програму по здешевленню кредитів, 890 мільйонів гривень, це на підтримку розвитку галузі тваринництва.

Крім того, хочу сказати про те, що коли ми подавали наші пропозиції до проекту бюджету на 2017 рік, ми враховували також ті обмеження, які ми маємо у зв'язку із взятими зобов'язаннями перед Міжнародним валютним фондом та Світовою організацією торгівлі, ми вписуємося як в одні критерії, та і в другі.

І, крім того, ще є на завершення дві речі, які хотів би я наголосити. Окрім прямих видатків бюджету, є дві статті бюджету, які передбачають, в текстовій частині, які передбачають можливість фінансування за рахунок кредитів Європейського інвестиційного банку, нещодавно ви голосували за ратифікацію цієї угоди, це перша стаття. І друга, це надання гарантій за кредитами і позиками, які залучаються для фінансування інвестиційних проектів у сфері сільського господарства. Тобто за цими двома напрямками орієнтовно перший напрям передбачає 400 мільйонів євро, другий напрям розрахунково за даними Мінфіну 1 мільярд гривень, які також можуть бути використані як джерело для фінансування нестачі тих коштів, які вилучаються у зв'язку із переходом на загальних режим оподаткування.

І на сам кінець, я хотів би, можливо, воно не зовсім торкається бюджету поточного року, але я хотів би наголосити на наступному. Що з метою забезпечення прогнозованості підтримки у майбутньому, ми пропонували би запровадити норму щодо здійснення прямої підтримки підприємств АПК за рахунок коштів загального фонду державного бюджету в обсязі не менше 1 відсотка від обсягу виробництва валової продукції сільського господарства у фактично цінах року, що передує звітному, шляхом закріплення зазначеної норми у "Прикінцевих положеннях" Бюджетного кодексу України для того, щоб аграрії також мали можливість планувати, власне, видатки не сьогодні на завтра, а на середньострокову перспективу так, як і каже уряд, планування мінімум на 3 роки.

У мене коротко все. Я дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Вікторович приїхав. А потім – народним депутатам для виступу.

 

КУТОВИЙ Т.В. Колеги, всіх радий бачити у вашому новому старому приміщенні, вже технологічно обладнаному. Всіх хочу привітати! По-перше, я хотів би вибачитися за те, що не було нашого уповноваженого представника у Хмільнику. У нас технічна накладка насправді вийшла. Повинен був, да, повинен був бути заступник міністра, але в силу накладки це не вдалося. Перед цим ми, знаєте, були на виїзному засіданні на Чернігівщині.

Сьогодні присутні всі керівники ЦОВВів, згідно моєї вказівки. Так само присутній президент Академії аграрних наук для того, щоб ми сьогодні могли повноцінно дискусію провести з усіма першими особами, всіма, хто безпосередньо в міністерстві займається питаннями, в тому числі і бюджетування.

Що стосується безпосередньо бюджету. Певні цифри. Можливо, в сухому, в сухій подачі прозвучали від Баграта Рафіковича. Я хотів би наголосити на наступному. Це крок, що стосується нової програми. І ви знаєте, паспорт цієї програми ще не прописаний, який, на мою думку, створює іншу систему відносин у галузі. Цього не робилося. Цього не було раніше. І успіх цього кроку буде залежати виключно від того, яким чином ми пропишемо цю програму.

Коло неї немає крапки. І крапку цю повинні поставити ви як народні депутати, парламент в кінцевому результаті, коли ви затвердите той бюджет, який запропонований урядом. Я розумію, що будуть певні доопрацювання і він буде знову внесений до Верховної Ради вже в тому вигляді, який, можливо, буде мати фіналізований як проголосований.

Що хочеться в цій програмі і коли буде там крапка. Крапка буде тоді, коли там буде повна прозорість і коли там будуть реальні механізми, які дадуть можливість сьогодні перш за все у тваринництві, овочівництві, садівництві досягати нормальних економічних показників всім тим, хто працює в цій галузі.

Так само крапка не стоїть і в питанні Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Знаєте,  закон в якому я був  автором разом з вами  передбачав, що ми подамо  відповідний Закон про обіг,  не ми, а ще на той момент міністерство, оскільки  я ще з вами разом  знаходився на березень  цього року. Чому це  не зроблено зараз? Тому що ми хочемо подавати в парламент закон, який може бути проголосований. Уряд відповідально ставиться до цього питання і ми розуміємо, що сьогодні ми повинні наскільки глибоко обговорити це питання, в тому числі і в контексті всіх будь-яких емоційних проявів, які можуть бути в галузі сьогодні для того, щоб виходити з документом, який може бути проголосований.

Особливо слід зазначити, якщо говорити про землю, я вибачте трошки невеличкий вступ, що Закон про обіг земель це не закон про те, як з 1 січня 2017 року будуть продавати землю. Всі, хто так говорять – говорять  неправду. Крім того, я скажу, в жодній  версії законопроектів, які  обговорювалися в  середині міністерства такої версії не було. Тому коли говориться про це – це   неправда, а правда є те, що  ми шукаємо компроміс і ми шукаємо формулу, яка повинна працювати. Що тут є важливим? Я би говорив не про складні речі, а про прості, всіх влаштовує той стан речей, який  сьогодні існує. Ну немає людей, які говорять ні, от система взаємин в земельних відносинах правильна. Немає людей. Знаходиться в цьому стані  скільки ще  треба років? І ще  25. Ну, чесно кажучи,   всі  пайовики, які  отримали землю згідно пайової реформи уже  не дочекаються цього моменту. Всі не дочекаються, чисто фізіологічно всі не дочекаються. Можливо комусь сьогодні, так само, вигідно, щоб система взаємин не змінювалася і це теж треба чути, і це теж гравці  ринку. Але треба робити кроки ті кроки,  про які я говорив неодноразово, це потрібно  започаткувати процес, коли ми можемо працювати з   правами на оренду. Вони вже є сьогодні.  Сьогодні  шляхом корпоративних прав вони вже  продаються масово по всій країні це і є ринок  фактично тільки в цьому ринку не можуть прийняти участь ті, хто не може оперувати тими обсягами, які сьогодні є на ринку. А це неправильно. І, почавши цей процес, ми можемо виходити на рівень два, три, чотири, п'ять… Мораторій само по собі, він сам по собі буде продовжений. Єдине, що треба визначитися з механізмом, з правилами і сказати, в рамках яких часових термінів ці правила починають працювати. І ми можемо різні пропозиції робити як міністерство, як Кабінет. Міністрів, але крапку в цьому питанні поставить Верховна Рада України. Тому я був, є і буду абсолютно відкритий до дискусії з цього питання, завжди буду готовий обговорювати.

Що стосується нашого діалогу. Я без перебільшення скажу, що та кількість зустрічей і з громадською радою, і з асоціаціями, які сьогодні відбуваються в міністерстві, на базі міністерства, на базі Кабінету Міністрів, такої кількості частоти зустрічей і глибини проробки не було. Це правда. Тому давайте будемо в дискусії, давайте шукати компроміс. Тому що ситуація, коли кожен займає свою позицію і ніхто не хоче один одному назустріч робити жодного кроку, вона ні до чого не приведе.

Крім того, на завершення я би хотів, повертаючись до бюджету, просити у комітету, і буду в тому числі просити підтримки у бюджетного комітету, в доопрацюванні бюджету і тих статей, які сьогодні передбачені на АПК, мене як міністра і міністерство не все влаштовує в тому бюджеті, який поданий, але той бюджет уже відображав хоча б якісь ключові, базові аспекти, які ми як міністерство відстоювали на Кабінеті Міністрів. Все інше – це вже доопрацювання, шліфовка і прийняття рішення разом з вами, колеги. Що би я хотів там бачити із того, що там немає, от ключове і перше – це відшкодування нашої заборгованості по попередніх програмах. У мене була позиція, я її запропонував Міністерству фінансів: що вся наша заборгованість, яка є і існує на даний момент, була погашена. Дуже сподіваюся на вашу підтримку, в тому числі і по цьому питанню, тому що, які би нові програми ми не запускали, які би нові форми взаємодії і співпраці з фермерами ми не вважали ключовими, якщо ми не будемо виконувати свої зобов'язання, в тому числі і попередні, все це буде мати значно менше сенсу. Тому я з вами в дискусії.

Дякую за запрошення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Тарас Вікторович.

Я несколько слов хотел бы сразу же добавить в тему нашего разговора.

Мы сегодня встречались с Парубием, часть народных депутатов, которые присутствовали, да, вместе с руководителями и ассоциаций, и аграрная партия там была. И я хочу выразить, наверное, мнение в большей части народных депутатов комитета, сейчас мы готовим проект Закона, в котором будем указывать о том, что мораторий на какой-то определенный период времени, сколько это будет, это мы решим с вами, будем думать над этим, сколько – 3-5 лет, 2 года. Далее мы выписываем дорожную карту законопроектной работы, где мы пишем какие необходимо принять законы, как наполнить геокадастр и все остальное за это время и дальше мы говорим о том, что когда убираем все эти перепоны, то через какой-то период времени, к какому мы приходим в конечном итоге, открываем рынок земли там через 5 лет и так далее.

У меня есть такое предложение, многие народные депутаты его поддерживают, что мораторий не ради моратория, а мораторий действительно в это время, сейчас нельзя рынок земли открывать, надо подготовить, надо свою законодательную базу и в это время улучшить экономические механизмы и то, что Тарас Дмитриевич говорит, поддержка сельхозпроизводителя, которая должна будет проходить и так далее в это время.

Поэтому думаю, что мы в течения ближайших 2-3 недель наработаем этот совместный законопроект, подпишем его, внесем в парламент и, я думаю, он найдет такое правильно концептуальное решение.

Второй момент. Я хотел бы, огромно извиняюсь перед всеми вами, дать на полминуты слово Кулиничу, потому что мы забыли один очень важный вопрос в повестку дня ввести.

 

КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги.  

Я хотів декілька слів в контексті того, що сказав Тарас Вікторович, Олександр Борисович, чисто технічне питання.

Ми на минулому засіданні підтримали проведення в листопаді парламентських слухань на тему ринку земель, але відповідно до статті 234 Регламенту, ми повинні визначитись за місяць з датою їх проведення. У листопаді такі слухання в парламенті вже заплановані 2-го і 16 листопада, проводити їх не в пленарний тиждень недоцільно, тому що, мабуть, явки не буде і депутатів, в першу чергу депутатів.

Тому пропонується провести парламентські слухання на тему ринку земель 21 грудня цього року. Тому прошу включити це питання до порядку денного комітету і прийняти його як рішення комітету.

І підписати я хотів би, хочу просити депутатів підписати дану постанову.

 

_______________. (Не чути)

 

КУЛІНІЧ О.І. У нас заплановані вже на листопад, заплановані 2-го, 16-го,  листопада, коли ми можемо в пленарні тижні слухання з інших тем заплановані в другі дні. Ну немає питань, давайте  визначимося…

Я запропонував… на 21 грудня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб ми внесли технічне питання, нам треба визначити, щоб ми зараз  підписали з вами всіма  проект постанови для того треба  порядок денний  внести, Олег Іванович… Олег Іванович,  я кажу, в порядок денний внести зараз, він не внесений був у порядок денний, проголосувати той день, коли  ми приймемо зараз з вами. Але треба внести в порядок денний, він був не внесений, а зараз як не внесемо ми строк пропустили, от за що. А потім число визначимо  з вами, яке число це немає питань. Я за те, щоб внести  в порядок денний пропозицію Олега Кулініча, щоб ми проголосували парламентські слухання, які ми з вами прийняли в листопаді на тему ринку землі. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати поки поставити в порядок денний.

 

_______________. А дата?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та без дати поки порядок денний.

 

КУЛІНІЧ О.І. Ми не можемо без дати, у нас у листопаді… ми не можемо у листопаді, у нас 2-го, 16- го заплановані парламентські слухання на іншу тему. Коли ми будемо проводити? У нас вільний день – 21 грудня, от я і пропоную.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, я ще раз голосуємо… я прошу давайте спокойно голосуємо. Хто за те, щоб  внести в порядок денний, ще раз питання  про… – ну, не рахували – проведення парламентських слухань в ноябре месяці. Хто - "за", прошу голосувати. Є. Проти? Утримались? Немає.

Внесли, а потім обсудимо зараз бюджет, а потім в кінці на цю тему.

Так зараз доповідь була і керівника департаменту, і міністр аграрної політики виступ. Зараз, хто має з народних депутатів бажання виступити?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, зараз по бюджету, бюджет у нас же… доповідь голови підкомітету Козаченка, а далі підемо по черзі.

 

КОЗАЧЕНКО Л. П. Шановний Олексій Борисович, Тарас Вікторович! Ну,  по-перше,  мені особисто трошки прикро, що  немає тут вашого колеги від Міністерства фінансів. Я сьогодні з ним говорив, він  казав, що буде  його заступник, тому що, власне, основна частина  відповідальності за те, що тут ми  маємо, це робота Міністерства фінансів.

Я хочу нагадати, колеги, що в поточному році ми маємо державну підтримку, яка становить близько 16 мільярдів гривень. Тільки спецрежим, який ми маємо, 50 на 50, - 30, 70 і 20, 80, - він дає майже 12 мільярдів. Решта, це фіксований податок на землю, який ми сплачуємо. Пільга, яка як би загальний режим і фіксований податок.

У поточному році, вже було сказано Багратом Рафіковичем, що ми маємо лише 2 мільярди 178 мільйонів. Це той загальний фонд, який реально ми можемо отримати. Решта, спецфонд, це від конфіскації майна бувшого президента Януковича, це від повернення коштів, які там збанкрутіли, агролізинг повинен, Асоціація фермерів, яка мала підтримку державну 40 мільйонів гривень тощо.

Що, на мій погляд, не можна очікувати. І взагалі це несерйозно, ставити в такий документ, який міг би сьогодні примусити нас повірити в те, що ми отримаємо ці кошти. Скажу, що ще дуже важливо. Уся та підтримка, яка запланована, я сказав, що вона мізерна, і я вам ще одну цифру приведу. Я називав, що ми в поточному році, маємо приблизно в 6,7 разів менше в наступному, ніж у поточному році.

Ще дуже цікаву цифру вам. От, ми порахували, ви знаєте, що ми рахували завжди в перерахунку на гектар, скільки мають українські фермери і скільки мають наші сусіди в Європейському Союзі. Так от, в поточному році державна підтримка у нас буде в 97 разів менша, в перерахунку на гектар, ніж у наших конкурентів основних з Європейського Союзу. Можна сказати, в 100 разів, можете перевірити це. Подивіться, я зараз вам дам лінк на сайт, ви побачите, що середня підтримка в Євросоюзі становить 489 євро. Це без окремих ще програм, які мають там окремі країни.

Тому, звичайно, жити в таких умовах буде надзвичайно складно. От, як порахували наші експерти, більша половина сільгосппідприємств, значно більша, в основному це дрібні і середні підприємства вони не мають перспективи на виживання. 

Дуже  серйозний  удар буде нанесений по тваринництву, це реалії. Тому що  знову наберіть зараз сайт Чиказької біржі, подивіться котировки, які прогнозуються на наступний рік, і ви побачите, що падіння не буде, але вони залишаться на такому рівні, на якому ми мажмо їх  сьогодні. Це значить, що ціни на сільськогосподарську продукцію надзвичайно низькі, вони мають найнижчий рівень за останні  25 років. В цих умовах виживати практично буде неможливо.  Якщо   хоче хтось доказати мені інше, я не заперечую. Прикро те, що той  1 відсоток, який обіцяли нашому міністерству, ми не отримали. Тому що мати   ту суму коштів, яку ми назвали сьогодні і на міністерство, на утримання його, і на підтримку фермерів – це  не  1 відсоток від валової продукції АПК.

Інше.  Що ще дуже важливо. Якби хтось сказав, що у нас немає джерел, звідки взяти кошти. Тарасе Вікторовичу, приблизно 65 мільярдів   гривень ми могли б  отримати від приватизації того майна, яке сьогодні скероване вами. Невластива функція, непотрібно. Правильно  ви зайняли позицію, треба "Укрспирт" приватизовувати, ряд  підприємств, але усі вони підприємства ці, вони не  потрібні міністру і Міністерству аграрної політики. Вони  будуть  ефективними лише тоді, коли вони будуть приватизовані.

Також земля та. Ну уявіть собі, найбільший агрохолдинг сьогодні в Україні – це Міністерство аграрної політики. Хочете спорити зі мною,називайте цифри. Бо Бахматюк він зараз має значно менший земельний банк. Для чого нам  ще такий агрохолдинг? З  ким він хоче  конкурувати? Давайте зробимо все, не декларуючи, а конкретними кроками,  65 мільярдів покладено  у  державну  скарбницю. Цього вистачить,  щоб  4 роки мінімум  мати хоча б те, що ми маємо сьогодні, мінімум  4 роки.  Усе це дуже серйозні речі.  Я думаю, що вони потребують детального розгляду і прийняття правильних  рішень.

Ще дуже скажу, що важливо. Тарасе Вікторовичу, от ми маємо  ці мізерні кошти,  2 мільярди практично гривень на підтримку. Ми говоримо, що це загальний фонд, і це буде розподілено міністерством правильно. Тобто, коли ми мали спецрежим, - це є автоматична підтримка. Коли це ми маємо, це не автомат – це кулемет. Добре, якщо він буде бити в десятку. Він, як правило, бив в "молоко". Молоко, бачите, ще й тут походження аграрне.

Ну, за останні 10 років мінімум 15 відсотків втрачали ті, хто отримував таку допомогу, до 40 відсотків доходило, тому що це районний рівень погодження, це обласний рівень погодження, це рівень погодження міністерством, а потім ще в казначействі треба оббивати лобом стіни, щоб отримати ці кошти. По-перше, це час великий; по-друге, ніхто на них не розраховує, на ці кошти. Хотілося б, якщо ви взялися за цю справу в цьому році, ради Бога, давайте попробуємо зробити крок такий, як в Євросоюзі. Перше: є саморегулівні асоціації, є профільні. Довірте їм основну частину розподілу цих коштів, зробіть державою, проведіть тендер серед банків, і нехай банки, а не чиновник – вибачте, я теж був чиновником, але скажу відверто, - зашкарублий, який сьогодні дуже в багатьох випадках не користь, а шкоду приносить державі, ділив ці копійки на там погашення вартості кредитів. Це може зробити місцевий банк, який, повірте мені, знає кожного фермера у тисячу разі краще, ніж я і ви, хоча я з маленького віку починав трактористом і закінчив отут разом з вами, у цій Верховній Раді. Місцевий банк краще знає, хто в нього знаходиться і кого він кредитує і фінансує. Тому давайте використаємо… Якщо буде це зроблено, тоді можна у щось вірити, але в цілому те, що я сказав, воно, безумовно, колеги, потребує сьогодні серйозної дискусії і наступних кроків, які б дали нам можливість вийти з цієї ситуації, щоб спасти галузь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Народними депутатами були підготовлені пропозиції, знаходяться у вас в роздаткових матеріалах, до проекту Закону України про Державний бюджет на 2017 рік у частині збільшення фінансування для АПК і перерозподіл окремих видатків. Ці пропозиції направлені у встановлений строк до бюджетного комітету. Це я кажу, щоб всі розуміли, що ми зробили свою роботу частково і дали сьогодні пропозиції бюджетному комітету по різкому збільшенню видатків для аграрного комплексу, а далі уже будемо з вами відстоювати свої позиції.

Зараз переходимо до обговорення чи, Тарас Вікторович, ви щось…

 

КУТОВИЙ Т.В. Я хотів прокоментувати. По-перше, дякую Леоніду Петровичу за завжди активну позиції, вона дійсно підтримується міністерством. Хотів лише сказати декілька речей про підтримку.

По-перше, ну, не треба говорити про тільки загальний фонд. І, до речі, це ж фіналізована позиція. На те є позиція депутатів, щоб її відстоювати.

Крім того, ви не згадали про майже мільярд державних гарантій, який, можливо, перерозподіляти в сторону загальному фонду, вони ніде не звучать. Про це треба говорити, вони так само є і це може бути гарною базою для якоїсь суттєвої кредитної програми.

Потім. Ви не сказали про майже 800 мільйонів, які рахуються Міністерством фінансів як підтримка АПК, а, насправді, є грошима, які направляються на Державну спеціалізовану бюджетну установу Аграрний фонд.

Тому в продовження того, що ви сказали про приватизацію, я вам хочу сказати наступне.

По-перше. Міністерство підготувало законопроект, яким ми пропонуємо взагалі в рамках державної підтримки скасувати таку установу як Державну спеціалізовану бюджетну установу Аграрний фонд. Нічого ніколи вона не регулювала і, окрім крадіжки грошей, нічого не доводила. Це перше.

Друге. Ви говорите про холдинг. Позбавте, нас, будь ласка, від державних підприємств. От ви нас сьогодні в 12-й раз питання про скасування заборони на приватизацію, проголосуйте, будь ласка, за цей законопроект, ви ж знаєте, що це в компетенції Верховної Ради, ви знаєте, що переважна більшість всіх підприємств, про які йде мова під забороною приватизації. Більше того, ви знаєте, що я як міністр подав всі підприємства, всі, окрім тих, які знаходяться в стадії ліквідації на приватизації, в тому числі ПАТ "Аграрний фонд", в тому числі ДПЗКУ. Не залишилося жодного підприємства, яке не пропонується Міністерством для того, щоб у нього був приватний власник. Просто треба прийняти Верховній Раді це рішення. І, коли ми говоримо про, міністерство, позбавтеся, ми зробили всі кроки, які необхідні від міністерства. І треба розуміти, що всі інші кроки знаходяться на  платформі парламенту, їх треба неодмінно прийняти. І я готовий проводити дуже багато часу в дискусіях з фракціями, з  депутатами для того, щоб ці рішення були прийняті. Я абсолютно вас підтримую, що це шлях незворотній. Тепер, що стосується обсягів підтримки.  Колеги, краще –  ворог хорошого. Коли  в минулому році було  300 мільйонів,  всього  300 мільйонів на компенсацію кредитів і 50 – на  тваринництво. А сьогодні  маємо  ті самі  300, плюс додатково 2 мільярди, плюс додаткові програми тваринництво, додатково додали програму на  овочівництво,  садівництво  і так далі – воно знов мізерне. Я вас дуже прошу, давайте трошки риторику міняти. Якщо збільшили підтримку в 20 раз, то це означає, що її збільшили  в  20 раз.  І є позитивний сигнал. І  повірте, це велика робота, робота людей, які працюють в міністерстві,  які працюють тут  з вами у Верховній Раді, вас особисто, коли  ви на зустрічах відстоюєте цю позицію.  Тому давайте в тому числі  іти трошки від позитиву.

І  я вважаю, що те, що ми маємо в цьому бюджеті, це дуже позитивна річ. Я вам чесно скажу,  так і було. Коли я почав говорити про  1 відсоток, всі говорили, що це бред, що  ніколи такого  даже близько не буде. Тепер уже, мені дуже приємно, що змінюється риторика, всі вже кажуть, 1 відсоток майже  даність, ми не дотягнули до  1 відсотка. Так давайте дотягнеме і буде абсолютно нормальна ситуація. Коли буде покращуватися життя, будемо підвищувати  до 2, до 3, до іншого.

І повністю на завершення. Було б дуже доречно  говорити, коли  порівнюються рівні підтримки сільського господарства в Європі  і в Україні, так само згадати, що в Європі немає єдиного податку, який у нас є  у розмірі  240 гривень, а є  загальна система оподаткування для сільського господарства. Так само треба згадати, що там немає жодної системи  спеціального оподаткування і це так само регулюється прямою  підтримкою. Тому коли даємо приклад про пряму підтримку  в Європу, то треба говорити, що да, але у нас реалії трошки інші, трошки інші. І не можна підтримувати  підтримку в умовах, коли ми маємо єдиний податок. Давайте тоді казати, що… Ну неспівставні трошки речі.

Тому дякую за зауваження. Але іще раз, я хочу подякувати Леоніду Петровичу, що на  всіх зустрічах, в тому числі і в міністерстві, і в тому числі там, д е участь є факультативною, він  завжди приймає участь і  висловлює свою  позицію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

… Тараса Викторовича о том, что мы получаем дополнительный ресурс в виде  прямой  підтримки, но мы должны понимать, что мы теряем ресурс в виде  12 миллиардов даже по сравнению с 2016 годом мы теряем 25 миллиардов по сравнению с 2015 годом. И поэтому то, что мы вас благодарим, тут нету вопросов, что вы начали уже системную работу, но надо понимать на сегодняшний день, если мы сейчас не дадим ответ что делать с животноводством, с садами, виноградарством, всем остальным по спецрежиму, то мы будем понимать, что следующий год, это будет еще минус 5, минус 10 процентов, как минимум, с ПАТ валового национального производства в отрасли животноводства и на этот вопрос надо давать ответ.

Мы сейчас как народные депутаты, готовим, подготовили законопроект, думаю, завтра мы его зарегистрируем, там будет единый социальный внесок и там будет спецрежим, и будем с коллегами отстаивать сегодня в парламенте реальную прямую поддержку, которая должна, по крайней мере, помочь пережить эти 2-3 года.

Теперь я, извиняюсь Тарас Викторович, сейчас я, если вы не возражаете, народным депутатам в порядке очереди. Люшняк, у нас Кит, Кучер, кто еще, чтобы мы сразу шли? Ивченко и Лабазюк.

Пожалуйста.

 

ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановний пане міністр, Олександр Борисович, народні депутати, присутні.

По-перше, хочу подякувати сьогодні Тарасу Вікторовичу, що в лиці міністра агропромислового комплексу і Кабінету Міністрів є представлення у нас бюджету по АПК в жовтні місяці, а не перед новорічну ніч, це вже є невеличке досягнення. Збільшення фінансування, це також показник, що сьогодні в воюючій країні, але ми збільшуємо видатки на агропромисловий комплекс.

І у мене загальне питання. Фінансова підтримка сільськогосподарських виробників ви закладаєте суму 2,9 мільярда гривень. На малі, середні… Малий, середній бізнес, які критерії у вас будуть визначати малий, середній бізнес і якщо вони вже визначені, можете чітко сказати? Тому є багато запитань від малих підприємств, які з сьогоднішньої податкової системи перейшли взагалі на спрощену систему оподаткування і трейдери купляють в них зерно без ПДВ, тобто вони втрачають на сьогоднішній день при реалізації продукції, як не маючи змогу і експортувати свою продукцію, втрачається саме ПДВ, яке мають великі підприємства і агрохолдинги. Яка сума розрахунку на гектар вами є розраховано і  закладено в бюджеті. Дякую.

 

КУТОВИЙ Т.В. Дякую, Миколо Володимировичу.

Критерії насправді наступні, є два підходити і це підходи, які би ми хотіли, я як ваш колега у зовсім не давньому  часі. І зараз ваш колега, ми вважаємо на підтримку. Є два  підходи: перший підхід – підтримка на гектар і два підходи, які  повинні бути  абсолютно прозорі. Перше – підтримка на гектар ви в чіткому грошовому виразі. Але  підтримка на гектар дається не кожному, от є гектар і на тобі підтримку, а тому, хто здійснює господарську діяльність і потім далі по критеріям: перше – має тваринництво, друге –  займається нішевими продуктами, третє – має намір інвестувати ці кошти  в українське виробництво техніки, якщо іноземного виробництва техніку, то в іншій пропорції, тобто якщо на  українську ти хочеш українську на тобі  умовно кажучи 500 гривень тисяч, якщо  це іноземна – на тобі 300 тисяч. Так, тобто  якось стимулювати все-таки, я проти того, щоб просто заганяти якби в одну. Це перший підхід, в рамках цього підходу попередньо наш департамент розраховував, в залежності від кількості суб'єктів господарювання, які  подадуться на цю програму  відшкодування на один гектар може варіювати в діапазоні за умови застосування спеціального фонду, в діапазоні від 1 тисячі 400, до 1 тисячі  700 гривень на гектар  допомоги.  Тобто якщо фермер має сьогодні, якщо фермер сьогодні має 100 гектарів, то він 140 тисяч матиме підтримку без поворотної підтримки на ці сто гектарів, двісті гектарів – 280 тисяч і так далі. Але знову ж таки  це попередні розрахунки – залежить від учасників програми, залежить від кількості спеціального фонду і так далі.

Другий підхід, який в тому числі пропонується більше асоціаціями, це підхід, який пов'язаний з дотацією на одиницю виробленої продукції. На  кілограм виробленого м'яса, на літр  виробленого молока, але тут виникають  деякі питання, які треба відпрацювати і вони проблемні для  мене .

Перше, якщо це літр молока, то літр якого молока? Питання  чи є варіація по  якості, чи ми підтримуємо будь-яку якість молока, чи ми  підтримуємо стимулювання того, щоб молоко  було вищої якості. В контексті цього у нас була дискусія, щоб ця  допомога була направлена не на літр наприклад,  а на стимулювання в кооперативах наприклад, купування  автоматичних систем, щоб не було дотику людини до молока, стимулювання, фактично, на якісь кооперативні речі, які будуть піднімати додану вартість. Якщо це стосується м'яса, то міністерство'ясо тільки яке попало на бійню. І це, знову ж таки, важливо у контексті ….ЧС і так далі. Оце два основних підходи, в яких ми рухаємося. От в рамках цих 3 мільярдів гривень, і я думаю, що їх буде більше, бо я все-таки  кошти з аграрного фонду хочу забрати. Оце два ключових. Окрім інших програм. Тому що програма підтримки комплексів залишається. Дивлюся на… питання оптових ринків залишається. Тобто там є дуже багато моментів, які потрібно доопрацювати. Але от що стосується цих трьох мільярдів, отакий підхід.

В чому прохорість? Не визначають більше-меше. Є гектар, гектар зареєстрований, подаєш звітність, працюєш як господар на цій землі – будь ласка.

І, до речі, одна ремарка про прозорість і  передати фермерам на управління розподіл цих коштів. Стовідсотково підтримую. Тільки я розумію, що це повинні бути якісь фермерські конференції, на яких  люди один одному дивляться і приймають рішення. Тому що я вас здивую, у фонді підтримки фермерства  з комісії з 10-и чоловік – це представники асоціацій, вони мають більшість.

А норма повернення грошей по Фонду підтримки фермерства – 30 відсотків. Видавали по курсу 5 гривень, зараз курс 25 гривень, повертають 30 відсотків. Це стосовно того, як самі фермери можуть іноді приймати рішення. Але, у будь-якому випадку, мені здається, що це повинен бути широкий загал і широке прийняття рішення.

А що стосується цієї програми великої, я вважаю, що це повинно бути абсолютно  тут підтримано… Леонід Петрович, комерційні банки, їхні ради, максимальна участь покриття державних банків, комерційних першокласних банків для того, щоб вони згідно просто чітко визначених критеріїв видавали ці кошти. Міністерство  по всім програмам, які є, я хочу поставити в сторону. Не буде у Міністерстві окрім прийнятої програми прийматися рішення. Це те, чого я хочу досягнути. Міністерство разом з вами повинно визначитися, які напрямки підтримувати, а кого підтримувати, згідно критеріїв, повинні визначатися банки, асоціації, і так далі, і так далі. Тоді буде результат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Кіт.

 

КІТ А.Б. Шановний Тарас Вікторович, головуючий, ну, насамперед я теж хотів подякувати за вчасне внесення проекту бюджету до нас в комітет. Це вперше, я думаю, не тільки в цьому році, а, напевно, за всіх скликань Верховної Ради незалежної України. Але все-таки ми почали обговорення з видаткової частини бюджету, а пробуємо змінити дохідну частину бюджету. Останнім пунктом записки пояснювально-інформаційної є повне скасування спецрежиму оподаткування с/г виробників та збереження ставки нуль для оподаткування операцій з постачання зернових і технічних культур. Тому, якщо ми будемо входити в протиріччя на дохідних частинах, а, наскільки я розумію, проект, який зараз готовий вже за підписом багатьох депутатів, означає протиріччя в дохідній частині, яку передбачає Кабінет Міністрів, очевидно, що ми зарано почали обговорювати видаткову частину, яка, дійсно, є хорошою і перспективною, але за цієї умови, яку я тільки що зачитав.

І наступне. В мене є побажання. Дуже добре працював спецфонд, коли було чітко визначено джерело його фінансування. От як було визначено, півтора відсотка, наприклад, акцизу по спирту, то дуже було зрозуміло його наповнення фонду і було зрозуміло, куди направляються кошти з цього акцизу. Тому моя пропозиція: щоб все-таки спеціальний фонд по напрямках "молоко", по напрямках "садівництво", по напрямках ВРХ мав чітке джерело фінансування. Бо фінансування з продажу, як правило, може у нас нічим не закінчитися, крім невеликими надходженнями по спеціальному фонду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

КУТОВИЙ Т.В. Дякую, Андрій Богданович. Питання з дохідною частиною, я хотів сказати наступне. І тут, ну, абсолютно я справедливо говорю, це не те що наша відповідальність.

В рамках нашої політики ми працюємо з програмами підтримки. Оце є наш продукт, наш продукт в цій ситуації, от як ми бачимо підтримку, які програми, в яких обсягах. І ми боремося за це.

Те, що стосується системи оподаткування, – це питання, яке знаходиться в галузі Міністерства фінансів, податкового комітету, і ви це прекрасно знаєте. Ми можемо висловити свою позицію. Моя позиція полягає в наступному: я вважаю, що за умови збалансованості доходу, а ми вже таку пропозицію маємо і  вона знаходиться в Законі про єдине соціальне навантаження на гектар і приблизні розрахунки  говорять про те, що додаткова  доходна частина для бюджету буде приблизно в діапазоні  до 5 мільярдів гривень. А подібні видатки, так само, на спецрежимі на тваринництво і овощевідництво, садівництво, то якщо ці дві речі з точки зору доходної частини і видаткової по спецрежиму на тваринництво об'єднати в один законопроект і презентувати нашим міжнародним партнерам в контексті того,  що колеги, ви говорите за збалансованість бюджету. Ось, ось доходний, ось плюс, ось мінус, результат – щасливі аграрії. От, якщо ми це зробимо відповідний Закон про єдине соціальне  навантаження уже знаходиться на сайті в  Міністерства АПК його можна подивитися. Давайте просто ці дві речі збалансуємо, і якщо підтримка  я вже неодноразово говорив, що за умови  збалансованості позиції, я вважаю, що це може бути робочою моделлю.

Крім того, вона буде  дійсно позитивною. І я готовий це підтримувати, але треба розуміти, що Кабмін, це колегіальний  орган і є загальна позиція Кабміну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Викторович, спасибо.

И я вам хочу сказать, вот законопроект лежит уже в 25 народных депутатов, сбалансированный и то, о то чем мы говорили спецрежимы и единый социальный внесок. Я думаю, человек 50 народных депутатов его  подпишет, и мы будем максимально быстро его вносить и рассматривать.

 

КУТОВИЙ Т.В. Прекрасно, Александр Борисович.

І що скажу, колеги, дуже правильно, що  ми заходимо в конструктив, ось у жовтні, початок жовтня,  ми уже говоримо про конкретні рішення. І наша позиція не  полягає, в тому що ні, тому що ні і ніяких інших, от ми підготуємо пропозицію я з вами готовий дати лист підтримки від міністерства. І давайте просто планомірно йти до того, щоб цю позицію відстояти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Кучер.

 

КУЧЕР М.І. Шановні колеги! Ну я  так, як і всі ви  задоволений тим,  що  є якісь програми підтримки, що ми  зараз говоримо  за якісь тактичні технічні речі як їх видавати. Я  єдине одне  вважаю, що потрібно в першу чергу, дивитися хто як платить податки. Тому що як подивитися на  податкове навантаження я зробив у себе в окрузі аналіз воно від 1 тисячі 350 гривень, до  36 гривень на гектар. Уявіть, один платить 36 гривень на гектар, інший 1 тисячу  350 гривень на гектар. От так і живемо. Це перше.

Але саме головне питання – це  спеціальний режим оподаткування. Я хочу всім сказати і нагадати, що в минулому році і Прем'єр-міністр, і міністр фінансів вони відкрито показували всю зневагу до нас і зробили те, що хотіли. Єдине питання, що було вирішене, хоч якась частина податку, це те, що  ми звернулися до Президента,  в  п'ятьох ми ходили і було вирішене питання залишити оцей спецрежим  15 відсотків,  50 і 80.

 

_______________. (Не чути)

 

КУЧЕР М.І. Ми говоримо не за  16-й рік, ми говоримо зараз…  Я говорю за  16-й рік, а  я зараз  хотів би сказати  за 17-й рік.

Якщо ви пам'ятаєте по 17-му році була створена група Кубіва, яку очолював  Степан Іванович Кубів, на яку  я в період канікул  ходи  на всі стовідсотково засідання цієї групи.  І на цій групі на першому засіданні було  прийнято рішення проаналізувати 4 чи 5 варіантів – повні відміна спецрежиму, залишення спецрежиму для тваринництва, ягідництва, плодівництва і цукрових буряків і повне повернення спецрежиму. Зупинились і група потім розглядала тільки два варіанти – це повне повернення спецрежиму і  другий варіант – це  повернення  спецрежиму для тваринництва всього стовідсотково, для ягідництва, плодівництва, овочівництва і цукрових буряків. Інші варіанти не розглядалися. 

На цих групах  були присутні  постійно заступник міністра  фінансів  Капінус Євгеній Валерійович, який  ніколи нічого не говорив. Всі решта майже одноголосно говорили тільки за одне –  за два варіанти спецрижему. В результаті  ми получаємо цю записку, в якій, Андрій Богданович тільки зачитав, що тут не розглядається зовсім питання спеціального режиму оподаткування. Сьогодні  люди вийшли на вулицю. Таке враження, що нас спеціально тягнули, обманювали тільки для того, щоб протягнути повну відміну спеціального режиму оподаткування.

Тому я хотів би просто зрозуміти і ми, члени комітету, хотіли б  зрозуміти позицію і Міністерства фінансів, і Міністерства економіки, і почути, Тарасе Вікторовичу, вашу позицію –  ви за який варіант, ви за які підходи? Тому що якщо ми, якщо нас і далі  будуть так обманювати, то в принципі ми повинні прийняти якісь свої радикальні рішення для того, щоб дійсно оцей Податковий кодекс, за який я, до речі, в минулому році не голосував. І не знаю, якщо буде так, і в цьому році не буду голосувати. Тому що відбуваються серйозні речі. Якщо говорити хоча би за спецрежим, все, що стосується виробництва зерна, там ситуація більш-менш нормальна. Тому що трейдери все-таки закладають, ціну НДС закладають в ціну зерна і ті підприємства, які працюють на експорт зерна, ті більш-менш оцей спецрежим отримують.

Ті ж підприємства, які працюють на внутрішній ринок, вони цього не отримують, перше. А друге, тваринництво ще й отримує дорогі корма для свого виробництва. Тобто рентабельність його падає катастрофічно. І те, що ми говорили торік, що 20 тисяч робочих місць, в 2017 році гарантованих 100 тисяч робочих місць не буде. Тому що займатися при такій рентабельності виробництвом продукції, яка йде на внутрішній ринок, просто нереально і не потрібно буде нікому.

Тому я вважаю, що нам потрібно все-таки запросити міністрів. І міністра економіки, міністра фінансів, їхніх представників і послухати, все-таки, чи нас обманюють? Ну, я не розумію цієї гри. Ми рік, ми літо говорили зовсім за другі речі. Сьогодні ми чуємо зовсім друге. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Николай Иванович, спасибо большое. Сегодня с нами Тарас Викторович, давайте, мы еще минутку послушаем его точку зрения. А потом обязательно будем говорить с Премьер-министров. Пойдем, несколько нас народных депутатов и будем говорить с господином Гройсманом на все эти темы обязательно.

Тарас Викторович, сейчас ваши ответы и дальше.

 

КУТОВИЙ Т.В. Коротко я буквально в попередньому вислові сказав, що спеціальний режим для тваринництва, садівництва, городництва за умови збалансованості є абсолютно робочою моделлю. Крім того, я сказав, що є механізм, він законний, Олександр Борисович каже, що він вже підготовлений, в рамках якого це можна зробити.

Що стосується попереднього бюджету. Попередній бюджет не мав, бюджет може подаватися тільки на базі існуючого законодавства. І якщо відповідне законодавство в пакеті бюджетному буде подаватися, то тут шлях наступний. Оце – пакет законодавства, цей закон заходить в пакет бюджетний. Відповідно голосується. І відповідно на ньому базуються всі показники державного бюджету. Я думаю, що це можна збалансувати.

Абсолютно вас підтримую в тому, що ціна по поверненню експорту вернулась зерновиробникам, майже там 17 відсотків з 20-ти. Те, що стосується тваринників, ситуація, дійсно стала гіршою, оскільки в собівартість почалась закладатися ця підвищення ціни. Тому я вас тут повністю підтримую, що стосується збалансованості бюджету – питань нема, готовий і висловлював цю позицію неодноразово на Кабінеті Міністрів і на урядових нарадах і готовий продовжувати це висловлювати в тому числі з трибуни парламентської.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Благодарен, Тарас Викторович, вам. Это мы снимаем все политические спекуляции, которые ходили вокруг министра, которые не поддерживают, оставят спецрежим, это очень важно, мы сегодня, это все демонстрируется по телевидению, я вас очень благодарен за вашу позицию.

Пожалуйста, господин Ивченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.

Шановні колеги, я хотів поділити думку попереднього виступаючого. Знаєте, Тарас Вікторович, вам досталась така спадщина невдячна, коли ми голосували Податковий кодекс, адже ми з вами свідомо розуміли, що з 17-гороку всі переходять на загальну систему. І в принципі в цьому році мали пройти перемовини – а як же діяти? І правильно колега підняв – а що з тваринниками, які тваринники, чи тільки м'ясо, молоко, чи інші всі, які сьогодні є, тобто там і свині, і птахівництво, і яйце, і так далі. Тобто ми мали зрозуміти цю картину повністю А що робити з овочівниками, тепличниками, садівниками і іншими, те, що говорив колега, культурами. Ми мали отримати відповідь.

Сьогодні проводяться аграрні форму, скажу відверто, сам особисто був на трьох тільки минулого тижня. Не тільки аграрії занепокоєні, вони не розуміють, в них забирають частину коштів, натомість щось пропонують в підтримці. А що, що пропонують? Як будуть розподілятися кошти, чи це буде на гектар, чи це буде на кілограм, скільки коштів на гектар? Тобто кожен фермер сьогодні, у нас по суті 51 тисяча 900 по четвертій групі оподаткування є, з них працюючих там вдвічі менше, я розумію. Але кожен хоче почути по своєму господарству – що ж нього залишиться з коштів, якщо у нього заберуть спеціальний режим оподаткування, чи буде знову підніматися єдиний податок, який 2 роки поспіль піднімається з 6 гривень до 240, що ж залишиться?

Тому, Тарас Вікторович, я б хотів, щоб ми що зробили і це був би відвертий діалог з асоціаціями,. З фермерами. По-перше, ми розуміємо і це офіційні дані ДФС, 86 відсотків всіх сільгосптоваровиробників, це маленькі до 500 гектарів. Це раз.

Друге. 26,4 мільярди загальний спецрежим. Нам би хотілось розуміти скільки в цьому загальному спецрежимі є дрібні і маленькі. Я кажу нам, тому що я чув це від аграріїв від… які вони давали мені ультиматуми і так далі.

Третє. Як же ми пропонуємо, яку систему підтримки. Якщо це буде автоматична система підтримки, якщо, наприклад, ти, там, здав декларацію і автоматично це отримав. Це одне.

Якщо це буде дійсно дотація, то, повірте, кожен правоохоронний орган буде приходити і перевіряти кожну копійку куди вона пішла, на що вона пішла, як вона витрачається. І, повірте, це буде морока, ми тільки зганьбимо те, що ми робимо. Якщо це буде  автоматом на гектар чи на кілограм і ви це визначите як уряд в порядку розподілу коштів, це буде, можливо, плюсом.

Наступне. Що робити з тваринниками? Ми повинні визначитись конкретно з цією галуззю, вона сьогодні турбує всіх. Тваринники? Які саме? Ми маємо дати відповідь і по всім тим категоріям, що казав колега.

Якщо у нас за місяць вийде ситуація, коли, крім того, що ви пропонуєте 5 і 5, а хочу, щоб це ж чесно було, а чесно це 2,97, а з 2,97 ще половина спецфонду. Тобто половина – це є загальний фонд, тобто образно півтора мільярда. Все інше це спецфонд. Це Закон спецконфіскації, який ми з вами не прийняли. А сьогодні є відповідь від Європейської комісії, що вони не погоджують зміни в статті в КПК і в Цивільний кодекс, в певні статті, тому що ми їх змінювали тоді, коли хотіли робити безвізовий режим. Вони ще не погодили і є відповідь голові правоохоронного комітету, і про це будуть говорити. А, якщо ми не приймемо закон, що робити зі спецфондом?

Тому мені б хотілось, щоб ми з вами разом працювали над тим, щоб це було: а) загальний фонд, максимально прямі кошти з загального фонду, щоб це були ті кошти, на які будуть розраховані. І за місяць ми показали порядок розподілу, ми показали всіх тих, хто будуть отримувати, щоб кожен фермер відчував скільки він на гектар чи я, ну, яка буде пропозиція ваша щодо розподілу цих коштів, як вони отримають. Тоді ми зможемо зробити діалог і, я вам скажу відверто, невдячна справа розпочинати. Але ви це розпочинаєте і, якщо це піде правильно і піде в правильному руслі, я думаю, що аграрна спільнота дещо буде заспокоєна.

І наступне. Ви казали по землі. Я на жодному форумі не чув, щоб аграрії казали і наші фермери про скасування мораторію, на жодному. Я хотів би, щоб ми так і працювали. Верховна Рада – це люди, які обрані народом. Вони обирають уряд коаліцією. І не потрібно, щоб уряд казав там про якісь речі і так далі. Є сьогодні мораторій. Звичайно, ми розуміємо, що потрібне законодавче забезпечення. Давайте пропишемо закони по законодавчому забезпеченню земельної реформи. Але потрібен діалог, тому що, наприклад, розуміють, що земля – це власність народу, і вони хочуть відкривати ринок взагалі чи вільний обіг тільки референдум. І це теж є позиція. А якщо запитати у народу, це теж плюс.

Тому я хотів би – я закінчую, - я хотів би, щоб ми, ну, от по оподаткуванню саме так попрацювали, щоб ми все врахували в загальний фонд і все ж таки обрали максимально зі спецфондів, щоб, дійсно, подивилися, скільки спецрежиму маленьких.

І наостанок, колеги, чуть не забув. Ми подали з колегами з комітету пропозицію: а що робити з сімейними фермами? Що робити сьогодні, яка аграрна політика взагалі по сімейному фермерству? Ми з вами зробили закон, але ж інший закон заблокований в Комітеті податкової політики щодо оподаткування цих сімейних фермерських господарств. Ми маємо їх поступово заводити в ринок, ми маємо їм давати програми. Ми ж сьогодні не можемо давати програми на сімейні ферми, тому що вони реєструються – і стають відразу на четверту групу, відразу на четверту групу, де є єдиний податок, де є всі інші податки. Вони відразу. Ми їм запропонували свою схему і відпрацювали, і, в принципі, це політика заведення малого з п'ятирічними канікулами, для того щоб він розростався, ріс, отримував підтримку.

Ви казали про молоко. А хто у нас сьогодні в державі займається гігієною доїння? Хто? Ми ж розуміємо, що з двору зовсім іншої якості молоко. А що з доїльними апаратами? Була ж програма по доїльним апаратам. Це нормальна програма, це гігієна доїння. І всі інші, я вже не буду, я вже закінчую. Дякую.

Тому я б хотів і подякувати, а, з однієї сторони, я б хотів, щоб ми за місяць зробили от такий комплекс питань-відповідей для наших фермерів-аграріїв по всій галузі комплексу. І давайте ж їх заспокоювати. А вони вже виходять на вулиці. І, повірте, дуже неприємно виходити, з ними зустрічатися і дивитися їм в очі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Вадим Евгеньевич.

Тарас Викторович, я вам хочу сказать, обязательно, если не сложно, определитесь, кто будет на комитетских слушаньях  как раз по семейным фермам, когда мы, 12, по-моему, проводим октября? Из Министерства аграрной политики  хотелось бы, этот вопрос он важный, но  это вопрос отдельного обсуждения и мы его будем обсуждать на отдельных комитетских слушаньях.

 И хочу  добавить ровно полсекунды до господина  Лабазюка. Я участвовал в массе программ  в свое время, которые делались для АПК, начиная  с компенсации кредитов, которая, как по мне, самая эффективная программа, наиболее четкая и понятная, когда даются дешевые деньги аграрному бизнесу.  Был программа  30-процентной компенсации  сложной техники отечественного производства, где заработали  отечественные заводы такие  как "Брацлав", "ТЕХНО" и так далее прежде всего для оборудования для животноводства, если мы говорим о  добавленной стоимости здесь,  а не трактор, насколько я  это понимаю. Была программа поддержки садов, виноградников у нас,  нормальная тоже, которая существовала, то есть масса программ, которые уже  имеют  право на  жизнь, которые уже прописаны и сделались. 

И  надо сегодня, я бы не разделял вот так вот жестко, есть разные уклады в нашем аграрном секторе, есть уклад крупнотоварный, есть уклад средний, есть уклад мелкий. Мы должны найти,  в моем понимание, стратегические подходы правильные, через кооперацию возможно фермерскую, то есть давать деньги на эту кооперацию, на оборудование,  и давать не бесплатные деньги, они должны быть возвратные. Бесплатные деньги просто они сегодня развращают людей, это тоже надо понимать. Поэтому я  вам благодарен за то, что мы начали диалог с народными депутатами, а здесь сидят профессионалы, которые только помогут  в этом диалоге  не просто кому-то что-то взять, а сделать целенаправленную работу.

Пожалуйста, Лабазюк Сергей.

 

ЛАБАЗЮК С.П.  Шановний Тарасе Вікторовичу, колеги, ви знаєте, на початку нашого комітету у мене склалося враження, що ми продовжуємо вже  таку негарну складену традицію, коли Міністерство   аграрної  політики  і комітет – це  дві різні речі.  Бо відбулося так: а ви то, а ми то, а ви депутати маєте  приймати… Тарасе Вікторовичу,  я прошу, ви – наш, і ми рахуємо, що ми ваші. Ви вийшли  з цього комітету, ви наш колега були  і залишаєтеся.

І якщо повернутися до теми сьогоднішньої дискусії, кожен говорив, так, якщо  згадувати про війну, згадувати про недостатність грошей  в бюджеті і про ряд речей, тоді ми скажемо: гарне досягнення та  пропозиція, яка у нас  є, порівняно з  16-им роком.  Але давайте ми подивимося на наступне.  А що аграрний сектор втрачає і що аграрний сектор отримує?  Отримує на багато менше ніж втрачає на  207 рік. Це перше.

Наступне. Ми сьогодні говоримо про те, що ми маємо перейти у конкурентне середовище, але не на конкурентних умовах з нашими так званими "європейськими світовими партнерами". Ми сьогодні маємо сухо дивитися на статистику про втрату у тваринництві вже у 2016 році, а в рази будемо мати більші втрати у 2017 році. Тому собі підкреслюю і хочу нагадати всім нам, ми з вами є аграрний комітет, ми сьогодні ведемо розмову і дискусію з міністром аграрної політики. Тому, напевно, всі проблеми, які є у державі, вони в нас болять, але, в першу чергу, в нас завдання – це відстояти аграрний  сектор.

Яким шляхом його відстояти? Ви знаєте, сьогодні, спостерігаючи за тим, які пропозиції до нас дійшли на кінець-то, скільки ми просили, мені пригадується історія, коли підлеглий  приходить до керівника, просить щось, то він відразу розуміє, що просити  у два рази більше, бо все рівно поділять на два. То, можливо, ми мало попросили, раз нам поділили на два, це два. І все ж таки ми отримуємо на сьогоднішній день, якщо дивитися по цифрах, 75 мільйонів в нас садівництво – це є нічого,тому що сьогодні збудувати один холодильник для зберігання фруктів і овочів – це так 50 і більше мільйонів гривень.

Сьогодні, якщо ми хочемо відновити хоча би або зберегти ту тенденцію, яка була 2010-2014 рік по посадженню садів і виноградників в Україні, то однозначно, нам цифри мінімум 200 або 250 мільйонів треба передбачати тільки на закладку садів, не говорячи вже на розвиток інфраструктури, де ми, втративши ринки російські, до речі, хочу наголосити, що ми більше поки що яблук нікуди продавати не можемо і фруктів, нам потрібно думати про переробку, про більш глибоку переробку, яку ми також без підтримки державної не отримаємо.

Отож якщо ми хочемо говорити про розвиток АПК, то однозначно воно має утримувати одну з ключових підтримок держави.

І також погоджуюсь із позицією більшості колег, які сьогодні висловлювалися, що гроші із спецконфіскацій, які якоби мають надійти, ну, це, швидше за все, "мыльный пузырь" їх не буде, тому що, одне діло, прийняти закон, а друге діло, чи є ще ті кошти. Ну, це не наша позиція – шукати. Нехай шукають відповідні органи.

Я би хотів, щоби ми з вами сьогодні разом – і комітет, і Міністерство аграрної політики – попрацювали над тим, як, дійсно, в цьому залі народити одну-єдину позицію і відстоювати її, щоби були внесені наші пропозиції до бюджету і були прийняті. Ну, це точно, не та цифра, яка є на сьогоднішній день, її буде недостатньо на фоні того, що ми втрачаємо.

Ми, швидше за все, втратили спецрежим. Я не песиміст, але я думаю, що перспективи його зберегти, можливо, в тій частині, яку ми зараз, от,  підписуємо законопроект. Десь для тваринництва, десь для садівництва. Але в цілому ми маємо на 2017 рік не зовсім втішні новини.

Тому конструктив, Тарас Вікторович, ми просимо все ж таки підтримки і розуміння. А з нашої сторони будемо намагатися почути максимум ваших пропозицій. Тому що, дійсно, говорити сьогодні виключно про все те, що хотіли би фермери чи аграрії, чи агрохолдинги, так неможливо, є якась позиція.

Ну, і ще один момент. З практики минулого року хотів би сказати, напевно, що нам відмовитися від процесу управління розподілом коштів по програмах зверху все віддати на місця, є гарна ситуація, яка, на жаль, негарно завершилась. В минулому році, коли ми передали можливості на місця визначити процедуру розподілу грошей, завершилось тим, що гроші були не використані, а залишені і повернені назад в бюджет. Сума, якщо не помиляюсь, 200 мільйонів. Тому, напевно, що якусь функцію зберегти потрібно і прописати механізм все ж таки зверху донизу. А не все передати на місця. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Сергей Петрович.

Буквально минутку, Тарас Викторович.

 

КУТОВИЙ Т.В. Дійсно, хвилину. Щоб виглядала правдою, відповідь на перше питання: проси більше, отримаєш менше. Баграт Рафікович, я от, мовчу, скажіть перший ліміт, який був доведений міністерством на підтримку. От, скажіть цифру. Ми ж не домовлялись, поруч не сидимо.

 

АХІДЖАНОВ Б.Р. 700 мільйонів гривень.

 

КУТОВИЙ Т.В. 700 мільйонів. Це перший ліміт, який був доведений до міністерства. Колеги, ви тут повірте, ви дійсно правильно, Сергій ……ович, сказали, ми тут одна команда. Я ж просто не хочу тут, знаєте, підскакувати і казати, ви знаєте, нам давали 700, а по результату є навіть півтора гарантованих в загальному фонді. Тобто роботи дуже багато зроблено.

Єдине, що моїм показником я відштовхувався не від семиста, які нам дали, і ми досягли в декілька раз більше від того, що пропонувалось. А відходжу від того, що ми хотіли цей один відсоток. Цей один відсоток є. Єдине, що він в різних формах прописаний, не ті, які дають ефективність реально на галузь.

Тепер дуже коротко машинобудівництву. Недавно був в Кропивницькому. В Кропивницькому був на виставці, зустрічалися дуже багато з машиновиробниками. Одне було ключове у мене питання до всіх: "Хлопці, яка форма підтримки сьогодні потрібна?" І до речі, рівень локалізації по переважній більшості виробників 60 плюс. Всі говорять: "Ліквідність у фермера, ліквідність у підприємства". Не треба прямої підтримки на виробництво, ніхто цього не просить. Кажуть: "Дайте попит, хай люди купують. Дайте гроші фермерам. Дайте гроші на підприємства, хай вони купують, ми тут самі справимося і з технологіями, з усім". І 25 в "Украгромаші" ключових заводів, які там, і "Червона зірка", і "Лазівські машини", там, і херсонські, і так далі. Всі говорять тільки про цей попит. І ми цей попит в рамках цієї програми хочемо забезпечити.

Сьогодні був на підприємстві Рубежанська, роблять картоплю. Питання холодильників, овочі і так далі. До речі, вот, я теж, я думав, що треба підтримати по холодильникам. Говорю з людьми, люди кажуть: "Тарас Вікторович, ми холодильники побудуємо, а переважну більшість вже давно побудували". Ви, каже, дайте нормальний тариф на електроенергію. У мене, каже, нерентабельно мати холодильник, електрика скільки коштує. Я задаю питання, кажу: Так у тебе, мабуть, якийсь радянський совковий холодильник?". Він каже: "Да, нет, 3 роки назад німецький поставили", каже: "Все рівно не вистачає".

Тобто це питання вже НКРЕ і тут його треба регулювати по зменшенню ставки для наших овочівників, щоб ціна була зовсім інша.

І кінцево, просто завершити. Колеги, я не хочу презентувати програму отих от грошей 3 мільярда перед комітетом. Є велика відмінність, я ні про кого нічого не хочу казати. Міністерство в контексті цієї програми абсолютно відкрите. Я готовий, щоб ми всі разом з вами, навіть ви, запропонуйте, всі дійсно тут спеціалісти, програму, яку ви будете вважати, буде працювати правильно, я з вами подискутую і прийму її як базу для того, щоб презентувати від міністерства. Немає взагалі ніякої навіть скляної перепони. Я дійсно хочу, щоб ця програма була стовідсотково ефективною і по питанню розподілу, і по питанню конкретно, які напрямки і галузі ми повинні взяти за дороговказ. Повністю відкритий, абсолютно щиро дивлячись кожному з вас в очі, давайте зробимо цей продукт.

От сидить Український аграрний союз, пан Новіков. Збиралися громадською радою, я всім сказав: "Колеги… (всі присутні, було присутньо десь 45 організацій, асоціацій і так далі) в письмовому вигляді від вас пропозиція, яким чином ви все це бачите". Я хочу все це звести в один документ і, щоб це була не презентація я для вас, але я по ходу вас не почув і ще, там, я вам все це презентував 25 грудня. Ні,ю сьогодні протягом кількох тижнів хочу вийти на спільну позицію і її відстояти. І, дай Бог, якщо вдасться, ота збалансована позиція по спецрежиму плюс оця підтримка, повірте, це буде дуже велика зміна напрямку.

А тепер що стосується відшкодування відсотків. Дуже реальна, ефективна історія. І чому ми започаткували цю програму, і в мене, я скажу чесно, в мене взагалі одна із перших ідей була: всі 3 з половиною мільярда на відшкодування відсоткових ставок. Але я потім почав дивитися статистику: із цих 300 мільйонів, які на відшкодування, у малих виробників – скільки, ви думаєте? – 2 відсотки. Все інше – підприємства, які більш стабільні, більші і так далі, і так далі.

Тому саме як моя пропозиція була: залишити підтримки ставки, вона ефективна, прозора і так далі, але додатково дати механізм для тих, хто не може сьогодні скористатися ні кредитом, ні кредитними ставками. От така була моя позиція. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо большое.

У нас сейчас Давиденко и Мирошниченко.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Дякую, Тарасе Вікторовичу. Я, чесно кажучи, перший раз приймаю участь так в обговоренні бюджету. Я вважаю, що ви, ну, поступили абсолютно правильно. Але ми як депутати, ну, які працюють із нашими ЦОВами там: Державне агентство лісових ресурсів, потім у нас є Держпродслужба, ну, і так далі, - ми напрацювали зміни до цього бюджету і направили вам, в тому числі із, скажімо так, із джерелами наповнення цих фондів.

І хотілося б, щоб ми зрозуміли також, де ви підтримуєте нас, де ви нас не підтримуєте. Тому що, ну, африканська чума, якщо ми будемо і далі протиепізоотичні заходи фінансувати через окремі… окремо в області, а не центрально, як це було раніше, то ми, ну, ніколи з цим лихом там не розберемося. Або точно так же, якщо ми зараз спільно напрацюємо зміни до Лісового кодексу в частині, скажімо так, більшої відповідальності чи, там, покарання за незаконні ці вирубки, які відбуваються, знову-таки гроші потрібні також і їм, для того щоб, ну, протипожежну безпеку підтримувати на належному рівні.

І хотів застерегти. Дивіться, у нас найбільше коштів іде по новій програмі 1580, це фін. підтримка сільгосптоваровиробників. Тобто у нас по цій програмі немає паспорту і ми не бачимо як вона буде використовуватись. Ну і хочемо нагадати, що в 15-м уроці паспорт бюджетної програми за напрямком 1540 "Розвиток тваринництва" було затверджено тільки 828 жовтня 2015 року, що в свою чергу, ми всі були свідками, призвело до того, що було використано тільки 40 мільйонів із 250.

Тому можу констатувати, що Держрибагентство попрацювали достойно, вони збільшили свої видатки, але іншим ЦОВВам потрібно також допомогти і потрібно також, щоб вони були забезпечені і виконували ті функції положені державою так, як воно повинно бути.

Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

Тарас Викторович, пожалуйста, минуту вам.

 

КУТОВИЙ Т.В. Дуже коротко.

Дійсно я сьогодні зранку, була можливість, проводився форум національний "Національна свиноферма", ми обговорювали це питання про протиепізотичні ситуації, 55 мільйонів закладено, 207 мільйонів це те, що ми просили по мінімуму, сьогодні і з ветеринарами зранку обговорювали це, щоб, як мінімум, закрити профілактичні заходи, пропрацювати з вакцинами і закрити у нас фактично санітарні ті зони, в рамках яких ми можемо далі не пустити цю біду на нашу територію.

Тому буде Баграт Рафікович, ми вже попередньо обговорили, всі наші вимоги, те, що і по лісагентству, я зараз повернуся, і що стосується особливо Держпродспоживслужби, ми будемо категорично вимагати, щоб вони там були відображені.

Я скажу так, що у великому бажанні презентувати від уряду бюджет вчасно парламенту, у нас, як завжди, теж не вистачило там 1-2 ночі для того, щоб його, можливо, фінально там вичистити, але для нас принципово важливо було, щоб парламент отримав його вчасно, ми цього досягнули, тепер оце платформа для того, щоб його доколихать. А те, що стосується Держлісагентства, колеги, без реформи в галузі, а саме без укрупнення ми не витягнемо всю цю історію. Ми, от Христина, не дасть збрехати, чотири рази ми зустрічалися по питанню реформи, шукаємо прийнятну формулу, яку би ми могли презентувати і комітету, і на уряді, вона повинна з'явитися, як ми домовлялися, протягом тижня. Правда, ……………..? Така у нас була домовленість, минулий тиждень в п'ятницю ми останній раз зустрічалися з цього приводу. І, я сподіваюся, до кінця тижня у нас уже буде робоча формула. Ми її презентуємо, але там треба укрупнення і там треба фактично фінансування галузі, в тому числі на внутрішньому спеціальному фонді від деревини, тому що держава все це не потягне, там дисбаланс, і південні області, і так далі, і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я зараз хочу ще 2 слова сказати. Лесовое агентство, мы будем тоже проводить комитетские слухання, давайте ваши все  пропозиції, мы взяли тоже комитет такой, серьезную и напряжунную работу для того, чтобы максимально сделать все, то, что необходимо сделать на законодательном уровне, чтобы помочь и министерству в этом плане, и выполнить, вот, те реформы, которые намечаются. Сейчас, одну минутку.... уже Мирошниченко.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Ну, спасибо, я очень коротко, хочу сказать свою позицию, позицию своих коллег по вопросам, не буду углубляться в цифры, мы все их хорошо знаем.

Во-первых, рад, что у нас такая есть благородная проблема сегодня обсудить 5,5 миллиардов помощи АПК. Вот. Мы с вами, ряд депутатов, наработали наши рекомендации, чтобы эту проблему усугубить и добавить еще 3,2 миллиарда для поддержки программ в агропромышленном комплексе, о чем говорили уже мои коллеги. Вот. Эти предложения будут направлены. И еще раз хочу сказать, что это, да, это благородная проблема, слава Богу, что мы ее имеем. И благодаря, я думаю, что деятельности министерства, это удалось добиться.

Говорить о том как они будут распределяться сейчас, мы не можем, мы высказали только свое мнение. Увидим как, будет какой порядок и механизмы, тогда, я думаю, будет более детальное обсуждение. Но, как сказал Тарас Викторович, я тоже хотел это отметить, я думаю, что мы сами можем вносить предложения с нашей стороны каким бы образом мы видели использование этих средств и по каким программам. Поэтому, мне кажется, это дорога в два направления. Поэтому хорошо, что у нас есть такая проблематика.

Второе. Хочу сказать нашу позицию и свою позицию, что по спецрежиму мы будем отстаивать спецрежим как мы делали в прошлом году вместе, кстати, с Тарасом Викторовичем, как мы в том году стояли, и с Кучером Николаем Ивановичем, и с Бакуменко, и так далее. То есть, наша группа депутатов от комитета в прошлом году вот там наверху, когда происходят жаркие бои, баталии, я хочу сказать, что мы также будем отстаивать спецрежим. С точки зрения защиты внутреннего рынка это будет 200 процентов. То есть все, что касается животноводства, молока, будем говорить, сады, ягоды и так далее, это будет наша позиция.

И третье. Я хотел бы сказать, мы этот вопрос вскользь упомянули, но это не тема сегодняшней дискуссии. Мы опять затрагиваем вопрос о моратории земли. Еще раз хочу подчеркнуть: мне кажется, что это в наших силах и возможностях в том составе, который у нас есть, с тем уровнем профессионализма и авторитета, который у нас есть, найти решение, что касается развития участников всех рынков, включая собственников, и их подготовки к рынку; моратория и его судьбы. Поэтому просто хочу вас призвать, чтобы мы эту работу просто продолжали. И я уверен, что мы решение найдем. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам хочу сказать, вот сегодняшняя дискуссия, которая у нас происходит, оказалось, мне лично очень нравится почему: она идет на профессиональном уровне, мы сегодня видим министра, который вместе с нами мыслит примерно одинаково. Вопрос просто тактических решений определенных задач, они всегда будут разновекторны: кто-то будет одно предложение, второе… Но суть, самое главное, вот о чем: мы сегодня как народные депутаты выполнили часть своего долга, дали в бюджетный комитет свои предложения на увеличение по Министерству аграрной политики, в том числе, мы видим, это болит и министру, то, что касается Лесного агентства, противоэпизоотические мероприятия, которые больше 200 миллионов, и мы это как народные депутаты тоже подали. И будем, Тарас Викторович, вам здесь поддержкой и помощниками большими. Почему, потому что, я считаю, если мы сейчас не поддержим противоэпизоотические ситуации, то что мы дальше будем делать с животноводством? Это однозначно правильно.

Поэтому я хотел бы, с вашего позволения, еще дать завершающее слово министру аграрной политики, потом одну минутку народным депутатам у нас. И попросили у нас, представитель фермеров приехал специально к нам сюда. Ровно вам минута, то же самое, на выступление.

Пожалуйста, Тарас Викторович.

 

КУТОВИЙ Т.В. Шановні колеги, щоб в практичній площині подивитися на якісь гарні результати, яких ми можемо досягнути.

Перше. Я всім справді пропоную і всіх дуже запрошую до виробництва паспорту бюджетного тої програми, найбільшої програми, яка в нас є в бюджеті. Давайте всі разом відпрацюємо, запросіть мене. Хочете, я організую круглий стіл, я вас всіх запрошу. Щоб ми безпомилково зробили цю програму. І я  тому  її  не фіналізую якось для того, щоб вона була правильна. Це перше. Це там, де ми можемо досягти успіху.

Друге. Це питання  Закону про єдине соціальне навантаження і  його підв'язка під спецрежим в тваринництві, про який ми сьогодні говоримо. Давайте правильно відпрацюємо  назву, правильно технологічно вибудуємо це і спробуємо досягнуть успіху.

Єдине, що  дуже важливо для нас. Колеги, ви прекрасно все це знаєте, ми це пережили в минулому році, якщо ми всіма цими питаннями будемо займатись останні два тижні, у нас нічого не вийде. Для того, щоб досягнути результату всі ці речі повинні бути зроблені буквально на горизонті одного місця, тобто щоб два іще місяці доопрацювати, що дуже важливо, доузгодити все це з міжнародними організаціями і вийти на якусь збалансовану позицію. 

Я розмовляв з міністром фінансів і я йому пропонував цю концепцію, коли ми можемо  збалансувати надходження, які… втрати від спецрежиму по твариництву для бюджету збалансувати цим законом, який  ми запропонували, ну фактично асоціацією його підготували.  Яне скажу, що там був спротив, ми домовилися, що от якраз  зараз   повинні  відбуватися. І я буду в тому числі   його максимально мотивувати для того, щоб ці розмови відбулися і був результат.

Єдине, що  я би всім рекомендував. Колеги,  давайте на  хвататися  за назву, тому що назва приведе нас  не до правильного результату. Давайте його назвемо якось інакше, по формі нехай це залишиться рівно те саме, умовно кажучи,  але це буде нова позиція, з якої треба виходити, яка буде фактично відображати рівно все  те, що сьогодні хочуть і асоціації, і виробники. І ми підтримуємо, ви як комітет і ми як міністерство.

Я всім дуже дякую. Мені завжди було дуже затишно в комітеті, мені в  сьогодні  тут затишно. Я дуже радий, справді, я чесно  дуже радий, що такі серйозні державні питання обговорюються конструктивно, з пропозиціями і з дискусією і що вони не носять виключно емоційний  характер, без цього теж не можна, але вони носять  за собою конструктивну позицію. Я,  справді, всіх запрошую, я обіцяю, що  ми  і з своєї сторони зробимо ініціативу по обговоренню і закону, і бюджетної програми. І я так  само буду радо чекати від вас пропозицій. Це було моє крайнє слово на сьогоднішньому комітеті.

Дякую.

Народний депутат Барна.

 

БАРНА О.С. Дякую.

Пан Тарас, я не з комітету, але це  мені не байдуже, тому що це – мій округ, аграрний. Те, що надається допомога аграріям, це дуже похвально, збільшення – дуже похвально, тільки аграріїв турбує, як воно буде розприділятися і чи дійсно воно дійде до саме дрібних фермерів. І це – великий  сумнів на прикладі того, що творилося раніше.

Другий момент, податок платити ПДВ, питань  немає, але знову повернення, знову повертатися будуть ті, хто керує п'ятьма-шістьма агрохолдингами, трейдерами, зернотрейдерами, які будуть експортувати зерно. Знову посередники у більшості випадків, а ті, хто, дійсно, є роботягою на землі, їх не отримає.

Тому, очевидно, є факт того, що якщо країна в  такому стані, і є певний дефіцит бюджету, можливо, давайте не продовжуємо лобіювати ще подальше великі агрохолдинги.

І на остаток. Можливо, потрібно кардинально звернутися до розвитку фермерства, апелюючи саме пріоритетність, дійсно, дрібного і сімейних ферм і поряд з тим комплексно саме розвитку, поряд із вирощуванням зернових йти і паралельно, відповідно до кількості площі, тваринництва, рослинництва, садівництва, плодо-ягідства. І це встановити нормою на законодавчому рівні. І тоді ми позбудемося тих заїжджих агрохолдінгів, які приїхали, посіяли, ступилися, приїхали, зібрали, ступилися. А роботи люди на селі немає.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Вікторович, хвилину.

 

КУТОВИЙ Т.В. Дуже коротка ремарка. Хотів би сказати, що стосується прозорості і відкритості.

Абсолютно чесно скажу перед вами усіма, що я, напевно, один з перших, хто підняв питання про те, що  треба звернути увагу на той факт, що у нас підтримка, як правило, не доходить до малих гравців. І це я почав робити з першого дня, і це відображено в стратегії. Це перше.

Друге. Що стосується відшкодування, пане Степан. Сьогодні так само на форумі ми обговорювали. Є ініціатива, яка розроблена асоціаціями, Михайло Соколов тут присутній, яка стосується того, що автоматичне відшкодування і система автоматичного відшкодування вже прописана і повинна бути запущена Мінфіном.

Наскільки мені зрозуміло, Міністерство фінансів, Данилюк на останньому засіданні уряду презентував, що він буде презентувати буквально на цьому тижні систему автоматичного відшкодування, яка повинна бути в тому числі і закріплена законом. Якщо це запуститься абсолютно без впливу, який є сьогодні, ви знаєте, два реєстри сьогодні є, ну, тобто є дуже багато нюансів.

Я більше того вам скажу. Це не тільки в державі. У нас, наприклад, що стосується відшкодування Державній продовольчо-зерновій корпорації, держава сьогодні їй винна мільярд гривень на відшкодування. Їй теж не відшкодували.

І останнє. Що стосується пропорційності навантаження. Отой закон, про який я сьогодні говорив, єдиного соціального навантаження на гектар, він якраз частково вже відображає оту ідею пропорційності навантаження тваринництва на гектар. Тобто, маєш тваринництво, відповідно пропорційно балансуєш. Не маєш – несеш додаткову нагрузку. Я думаю, що це повинно якимось чином відобразити те, про що ми всі сьогодні говоримо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

Еще фермер, вам -- минута. Потому что нам надо проголосовать. Еще коротко, пожалуйста. Слушаем.

 

ОВІДКО М. Доброго дня, шановні народні депутати, гості, представники засобів масової інформації! Мені дуже приємно сьогодні знаходитися в цій залі з вами. Мене звати Михайло Овідко, я – представник фермерів Чернівецької області.

Хочу сказати, що нам, фермерам, незрозуміло, незрозуміло оцей розвиток сільського господарства у нас на сьогоднішньому етапі. Спочатку, рік назад, нам було піднято єдиний податок в 20 разів. Тепер у нас спецрежим фактично забирається. І замість того нічого не пропонується таким, я маю на увазі малим фермерам.

Тому, от, хто сьогодні звернув увагу, під стінами Верховної Ради, там всього-на-всього два питання, які у нас більше болять, це є продовження мораторію землі і повернення спецрежиму. Спецрежим – це одна з прозорих форм, яка є не корупційна і дозволяє працювати і автоматично повертати ті кошти, ПДВ і давати їх для того, щоб розвивалися підприємства. Повірте, що якщо  буде система така обдурювання,  у тому  році говорилося, що буде половина, у цьому році в бюджет закладені кошті, повністю знятий з нас  цей спецрежим. Це не є  нам  якась така пільга, яка нам, допустімо, якісь дає великі привілеї, це одна  з форм, яка  дозволяє розвиватися  сільському господарству в Україні і  стратегічно бути збереженому як в державі. Тому що якщо  сьогодні  будуть виникати маніпуляції, там ми дамо  3 мільярди, хтось їх получить,  а ви  знаєте, що кошти, які йдуть  державні, це є корупційна  складова, обов'язково відкати йдуть. Ви  ж прекрасно розуміли, як це  було раньше: дали комусь гроші, він  мав віднести  назад  20 відсотків.  А спецрежим – це є форма, яка дозволяє на сьогоднішній день працювати прозоро, тому що підприємство зацікавлене працювати чесно, тому що  ті кошти вони зразу йому повертаються на дизпаливо, на техніку і на міндобриво. І це була одна з форм розвитку сільського господарства, яка була, декілька років працювала чітко. Я не розумію, чого народні депутати сьогодні хочуть це зняти. Мені приємно, що в залі підтримують, аграрний комітет підтримує це, але, на жаль,  не всі народні депутати, проаналізувавши на сьогоднішній день, підтримують спецрежим. Я  не знаю, якщо це буде відмінено, тут буде біда…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибо  вам.   Мы вас услышали. Вы сегодня побыли  у нас, и вы услышали как раз, что народные депутаты, которые здесь находятся, всі підтримують.  Поэтому мы то, что от  нас зависит, будем в Верховной Раде делать. Больше того, министр аграрной политики сегодня убрав  все политические инсинуации, сказал: я это тоже поддерживаю и буду  вместе  с вами идти и воевать  за этот бюджет. Поэтому  я  хочу, чтобы вы там, приехав на место, понимали, что у вас здесь есть люди, которые будут защищать и специальный режим. И хотел бы, чтобы вы тоже поняли то, что сказал Тарас Викторович. Давайте не говорить о том, что было, давайте говорить о том, что будет. И сегодня и народные депутаты, и министр настроены сделать такие программы: которые будут: а) прозрачные; б) доходить до конечного потребителя, где маленький также  не будет обижен. Поэтому спасибо  вам за выступление.  У меня…

 

ОВІДКО М. Я дуже  всім дякую теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У меня последнее предложение. Сейчас  мы дадим, я хочу, чтобы мы проголосовали, а потом  5 минут  как раз  у Люшняка.

Я прошу вас, народных депутатов по предложению Кулинича, оно правильное было, мы принимали решение провести парламентские слухання в листопаді, чуть больше, одну минутку, мы сейчас проголосуем, в листопаді… Какого числа там получается, наиболее удобное? Секретариат какую дату называл?

 

_____________. У нас в листопаді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 21-е, да?

 

_______________. У нас в листопаді дати немає. Це якщо листопад, то треба проводити в не пленарний тиждень. От у мене сумніви, що буде кворум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо, пленарный, какое число мы предлагаем?

 

_______________. Я пропонував те, що нам дату дали юруправління – 21 грудня. Якщо є інші дати, то треба тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас услышал. То есть юридическое управление Аппарата Верховного Совета рекомендует нам провести парламентские слухання, чтобы мы попадали в нормальные рамки, 21 листопада… 21 грудня, да? 21 грудня…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да мы сделаем закон, мы говорим о другом, это рынок, мы говорим о другом, о концептуальных вообще, чтобы людей готовить к другим вещам. Это не относится к тому, что мы сделаем закон раньше, не из… Поэтому у меня есть предложение проголосовать.

Одну минутку подождите. Я понимаю, что вы были народный депутат, дайте сейчас комитет провести.

 

ЗАЄЦЬ І.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З якого приводу?

 

ЗАЄЦЬ І.О. З парламентських слухань…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо, давайте полминуты, пожалуйста.

 

ЗАЄЦЬ І.О. Я вважаю, що переносити пленарні слухання із ринку землі із початку листопада на кінець грудня, це просто відмовитися по суті розглядати це питання. Ми чудово розуміємо, що у третій декаді грудня місяця нікого ви тут з депутатів не знайдете, тому це не є причина. Це перше.

Друге. Можна їх провести і в не пленарному режимі, якщо захочуть депутати прийти і вони зацікавлені, вони прийдуть.

І третє. Якщо ми переносимо під кінець року пленарні слухання, це означає, що ми втратили, що найменше, бюджетний рік і втратили взагалі рік у плануванні наших реформ.

Тому я думаю, що, я висловлююся від Асоціації фермерів і сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і вважаю, що ці парламентські слухання щонайпізніше треба проводити це у першій декаді листопада місяця, тоді ми будемо мати результат. Інше, то не результат, то галочка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, мы вас услышали.

Инна, какое у нас получается по возможностям?

 

ОСТРАДЧУК І.В. 21 грудня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А листопад ніяк у нас не получається?  Ну, мы по Регламенту можем только проводить 21 декабря. (Загальна дискусія)

 Давайте руководителя секретариата послушаем.

 

ОСТРАДЧУК І.В. У Верховній Раді згідно Регламенту можуть бути проведені лише одні парламентські слухання, других не може бути. На листопад місяць у нас більше немає дати. Уже зареєстрована постанова про проведення, тому у нас залишається тільки грудень. Прийнятна дата – 21 число друга половина дня. І, більше того, вони мають бути проведені лише в пленарний тиждень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, коротко.

 

_______________. Шановні колеги, якщо коротко. Хотів підтримати віце-президента Асоціації фермерів і сказати, що на листопад фермери збираються на потужні акції щодо мораторію. Навіщо нам опісля, якщо ми маємо діяти на упередження. Я пропоную, щоб ми все ж таки залишили дату відкритою, попрацювали з секретаріатом, попрацювали з Головою Верховної Ради. Це стратегічно важливе питання для країни. Давайте відмінимо ті парламентські слухання одні, подивимося, чи можливо, і інші, чи іншу дату знайдемо… Ну давайте попрацюємо, бо 21-е – це, повірте, ми відтягуємо те, що ми мали зробити ще…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, я услышал Вадима.

Есть предложение такое: давайте сейчас проголосуем без даты про проведення, поручаем секретариату в максимально короткий срок попытаться как можно быстрее перенести дату проведения парламентских слушаний, подписываем потом постанову – и делаем.

Кто за то, чтобы провести парламентские слушания, пока без даты, в максимально короткий срок, просим проголосовать. "За"? "Против"? Все однозначно.

Порядок денний вичерпано. Спасибі всім.

... пожалуйста, 5 минут, Люшняк, 5 минут. Вадик, 5 минут, пожалуйста, 5 минут! Я извиняюсь перед Люшняком. 5 минут.

 

ЛЮШНЯК М.В. Я хочу зараз вам показати один кричущий файл, який був знятий на Тернопільському ветсанзаводі, в якому на сьогоднішній день він стані, і скільки там зберігається продукції, і в якому вона стані. (Шум у залі)

 

(Трансляція відеороліка)

 

ЛЮШНЯК М.В. Ігор, виключай! Я зараз хочу звернутись до голови комітету, до Тараса Вікторовича, хай дасть…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосніше!

 

ЛЮШНЯК М.В. ... необхідне завдання керівнику Держпродслужби, який в нас знаходиться вже рік. Ця ситуація є непоодинока. На питання до керівників, які виконуючі обов'язки Держпродслужби в Тернопільській області, так, давайте закриваємо. А, коли ми закриваємо, в нас ця дохлятина, вибачте на слові, валяється в посадках і на смітниках.

А питання полягає в чому? На заводі немає ваги і піч, на яку виділили кошти, просто вкрали, вона не працює, питання стоїть в 5 мільйонах гривень. Коли нам треба було на рибне господарство перекинути бюджетні кошти, ми їх знайшли, тому що до нас звернулися. Я рахую, що сьогодні Держпродслужба по питанню ветсанзаводів працює незадовільно і треба прийняти рішучі кроки по вирішенню цієї проблеми. На завод приїжджаю, на заводі немає елементарної ваги. Коли приїжджають машини у накладній значиться 7 тонн, фактично приходить 33 тонни. І ці факти вже на протязі багатьох років – це десятки тисяч. ми говоримо, чи можна це закопати і вирішити, вони сказали: "такий же об'єм є внизу".

 

КУТОВИЙ Т.В. Дякую, Миколо Володимировичу.

Дане питання вчора буквально ввечері ми обговорювали з губернатором області. Більше того скажу, подібна ситуація по різним областям варіюється, і дуже подібна. Дякую вам за вашу візуальну презентацію ще одного питання необхідності приватизації в галузі. Це дуже прибуткова галузь, дуже багато людей хочуть її приватизувати, але дайте їм таку можливість, і я думаю, що вони  радо це зроблять і будуть гарними господарями.

А що стосується керівництва по цих підприємствах, то я вас просто закликаю – ви, народні депутати, – зробіть запит, дізнайтеся, коли призначалися ці директори, скільки часу вони знаходяться на лікарняних, відпустках і яким чином вони здійснюють свої службові обов'язки. На жаль, ефективних методів, окрім як через правоохоронні органи заарештовувати людей, немає звільняти цих людей, це в тому, що згідно законів, в рамках яких ми сьогодні живемо.

Дякую.

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

21 жовтня 2024 09:49
01 жовтня 2024 10:35
20 вересня 2024 10:34
13 вересня 2024 09:52
20 серпня 2024 11:10
16 серпня 2024 11:09
25 липня 2024 11:08
19 липня 2024 11:07
25 червня 2024 15:00
25 червня 2024 09:39
Переглянути ще