СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
22 вересня 2016 року
Веде засідання перший заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, добрий день! Прошу сідати. На засіданні комітету зареєстровано 15 народних депутатів, кворум є, пропоную розпочати нашу роботу.
На порядок денний, він розданий народним депутатам, є якісь зауваження, добавки до порядку денного? Є пропозиція затвердити порядок денний, хто за дану пропозицію, прошу голосувати. "За"? Проти? Утримались? Одноголосно.
Там Дідич ще розписатися, візьміть, добре. Вже 16 народних депутатів, 17… о 18, так що кворум є. Сідайте, народні депутати, ми трошки… секретаріат підпишіть.
Перше питання порядку денного, з секретаріатом разом підготовлено проект рішення виїзного засідання комітету на тему:"Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення, пошук української моделі. Пільгові режими оподаткування сільхозтоваровиробників та пряма бюджетна підтримка. Державні механізми підвищення конкурентоздатності виробництва".
Даний проект рішення був надісланий всім народним депутатам, членам комітету для надання пропозицій. Я зараз зачитаю резолютивну частину і окрему думку, яку висловив народний депутат Івченко.
За результатами нашого виїзного комітету з метою недопущення згортання виробництва в галузі АПК, скорочення робочих місць, зростання соціальної напруги та ускладнення соціально-економічної ситуації в країні. За результатами обговорення комітет вирішив, перше, підтримати висловлений під час обговорення на засіданні комітету представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій, керівників суб'єктів господарювання щодо необхідності запровадження ефективних механізмів захисту прав селян і продовжена заборона купівлі-продажу земельних ділянок для сільськогосподарського виробництва та рекомендувати Кабінету Міністрів України врахувати зазначені пропозиції у проекті Закону України "Про обіг земель сільськогосподарського призначення".
Друге. Ініціювати проведення у листопаді 2016 року у Верховній Раді України парламентських слухань на тему: "Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі".
Третє. Для стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції з більш високою доданою вартістю та збереження рівня зайнятості сільського населення ініціювати розробку та внесення народними депутатами України, членами Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин проекту Закону України щодо збереження у сфері сільськогосподарського виробництва спеціального режиму справляння на додану вартість для галузей тваринництва, вирощування цукрових буряків, овочівництва, садівництва та виноградарства.
Це такий проект вам розданий, рішення резолюції, рішення нашого комітету. Поступила пропозиція від народного депутата, заступника голови комітету Івченка Вадима Євгеновича, пропозиція виключити абзац законопроекту 4355. Там, це я резолюцію прочитав, а там в частині було написано. Законопроект 4355 в зв'язку з незрозумілою ситуацією щодо долі даного законопроекту. Також з останнього абзацу виключити галузь вирощування цукрових буряків.
Які є пропозиції у народних депутатів згідно рішення? Давиденко, Хлань. По черзі. І Нестеренко.
ДАВИДЕНКО В.М. Я пропоную залишити редакцію комітету. Тобто я вважаю, що 4355 законопроект ми повинні винести в зал і проголосувати його. Те, що вважає Вадим Євгенович, невідома судьба, то, можливо, він там сам для себе щось вирішив. Воно не має ніякого відношення до нашого рішення комітету. А якщо ще врахувати те, що він проігнорував і його не було на засіданні комітету в Батурині, то…
А що стосовно 4355. Стосовно буряків, то я вам скажу, що це дуже трудомістка галузь. І її потрібно було би підтримати, тому що, ви знаєте, і по СОТу, там, і так далі, ми можемо цукрову тростину завозити, а для України - це буде негативно. Тому вітчизняних цукроварів я би підтримав. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Хлань.
ХЛАНЬ С.В. Я би пропонував виключити питання щодо продовження мораторію на обіг земель сільськогосподарського призначення, бо чесно кажучи, таке питання не обговорювалось і в комплексі з такими там важливими питаннями до яких є підтримка, продовження мораторію, особисто для мене, не є прийнятним. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестеренко народний депутат. Далі – Кулініч.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Шановні колеги! Я, навпаки, пропоную доповнити третій пункт там де перелік іде до кого приміняти цей спеціальний режим оподаткування ще й хлібом та хлібобулочними виробами. Тому що це ж основний продукт, який споживає наше населення, і якщо ми його не включимо, це призведе до підвищення його ціни в найближчому майбутньому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще?
Кулініч.
КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги!
Я пропоную проект рішення залишити в редакції комітету. І хотів би декілька слів сказати по законопроекту 4355.
Нам треба, Олександре Борисовичу, або в "Різному", щоб ми йшли по порядку денному, не втрачали час, треба залишись і визначитись. Щоб ми чітко сказали і на округах тому що хто працює на округах, то ці питання задають зараз постійно, яка доля земель за межами населених пунктів. І я взагалі не бачу ніяких застережень, законопроект пройшов друге читання, ми тричі збиралися і йшли по кожній правці всіх народних депутатів, кожну правку ми обговорили, він готовий для того, щоб він голосувався в залі. Якщо ми комітетом підтримаємо це, а ми про це говоримо уже більше 2 років, а люди від нас чекають, чи ми, дійсно, готові передати землі за межами населених пунктів об’єднаним громадам в комунальну власність, громадам, які не об'єдналися – в розпорядження. І якщо так, то ми повинні чітко про це сказати, у нас повинне бути консолідоване рішення комітету, давайте це рішення приймемо сьогодні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Ми вже прийняли рішення. Я вам доповідав позицію народного депутата заступника голови комітету – це його позиція і ми повинні її або врахувати, або відхилити. От все, на що я виставляю це питання.
Тому по порядку. Народний депутат Івченко.
Шановні колеги! Я б хотів, щоб дійсно ми виключили норму 4355, оскільки ніде не звучить номер законопроекту. Ми на аграрних форумах, ми з селянами говоримо про повернення розпорядження земель. В контексті того, що даний законопроект був з значними порушеннями з підготовки між першим і другим читанням. Я ж думав в комітеті корупцію ніхто покривати не буде. Якщо ці порушення є і у мене написана окрема думка згідно Закону про комітети Верховної Ради, згідно про регламент, цю окрему думку потрібно розглянути, тобто регламентний комітет, якщо він визначить, що це було в нормах чинного законодавства тоді ми можемо вписувати ті речі, які в принципі, ну, вони підтримані одним комітетом, наш комітет прийняв даний законопроект в другому читанні. Якщо регламентний комітет прийме, що при підготовці закону 4355 були значні порушення, а саме, я хочу нагадати, що з п'яти законів ще було додано три закони…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас прошу, еще раз, Вадим Евгеньевич…
ІВЧЕНКО В.Є. …зробили великий. Тому я прошу, щоб ми цю норму убрали. Оскільки… Давайте розберемось і чітко кожен для себе визначить, якщо він голосує він буде покривати такі речі значить завтра будуть з'являтися і інші такі закони і будуть безпосередньо говорити, що цей закон був, давайте будемо робити з іншими законами теж саме.
Друге. Про цукрові буряки. Я хочу сказати, що це дуже прибуткова культура. За даними Мінагрополітики цього року, я вам зачитаю, що за даними Мінагрополітики цукрові буряки 28.2 відсотки, виробництво соняшника 8.5. Це біржовий товар. З цього товару виготовляють біетанол. І ми всі з вами знаємо, який найбільший холдинг сьогодні має значні посівні площі цукрового буряку. Цей холдинг знаходиться в Вінницькій області. Значні площі, 2/3 площі цукрового буряку. У нас є декілька монополістів. На моє велике переконання цукровий буряк це сьогодні корупційна норма. Все інше я згоджуюсь, але давайте не будемо займатися і покривати корупцію.
Тому я пропоную, щоб ми і убрали сьогодні просто з висновку цукровий буряк. Залишили овочівників, тваринників, садівників. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Первое. Я хотел бы… Сейчас я хотел бы извиниться. Во-первых, вы своих как народный депутат имеете право высказывать то, что вы считаете нужным. Но то, что вы говорите слово "коррупция", это какое-то непонятное для меня… Если я понимаю, что такое "цукрові буряки" и 30 лет пропрацював в сельском господарстве и кто знает, что это такое в этом плане, и вы вдруг говорите на целую галузь, какая это коррупция. Поэтому давайте, ведите себя ответственно и говорите вашу точку зрения. Только не надо никому вешать ярлыки. Это первое.
Поступили… Григорий Михайлович, вы хотите высказаться? Пожалуйста.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М Шановні колеги, я думаю… Я хочу сказати, що той, хто вирощував цукрові бурки, знає, яка це каторжна праця. Це не ячмінь і пшеницю зібрати в майці на комбайні, а це треба тоді, коли мороз, коли холод, коли він уже змерзне, коли його треба толочити трактором, щоб погрузчик погрузив і вивезти ще на завод, і потім там ще його відморозити і зробити з нього цукор. Той, хто це розуміє…
Друге. У Вінницькій області було 40 цукрових заводів. На сьогоднішній день залишилося 8, працюючих – 6. Ми хочемо довести до того, щоб і ці 6 закрилися? Ми вже зробили, що насіння цукрових буряків у свій час… я вже не раз про це казав, бо мене як аграрника це пече, ми відмовились від власної селекції і сказали: "Нам дадуть насіння таке, як треба". Сьогодні воно стало вже в 12 раз дорожче, ніж наше, і дорожчає й дальше. Уже багато тих, хто вирощував цукрові буряки, відмовилися, бо на сьогоднішній день, щоб посіяти один гектар цукрових буряків і довести його до збирання, треба внести інвестицію понад 20 тисяч гривень. Скажіть, хто це сьогодні зробить, якщо ми крупні інвестори…. По великому рахунку, в Вінницькій області з 220 тисяч гектарів цукрових буряків сьогодні сіють 60 тисяч! Ще два роки такої політики, як ми отут будемо заніматися політиканством, а не займатися, хто там що там, інше, то уже і в Вінницькій області, яку називали "цукровим донбасом" не буде цукрових буряків. Бо це, ще раз кажу, надзвичайно важко затратна галузь.
І тому я вас дуже прошу, шановні колеги, ми повинні все підтримати. В першу чергу те, що зникає у нас з сільського господарства, це тваринництво. Ви ж подивіться, ми вже скоро будемо корову бачити тільки в Червоній книжці, десь з кінофільмів. Ще залишилися корови в тих селян, які ще здатні сьогодні вести це виробництво.
Да, овочівництво – це затратна частина, треба підтримати. Да, тваринництво треба підтримати. Да, треба цукрові буряки. Да, треба хмелярство, садівництво. Ми зробили дуже добру справу, що ми сьогодні, ви бачите, як засоби масової інформації, що Інтернет робить після того, як ми прийняли цей закон, який тут довго спорили, про зняття ліцензій на виноробні підприємства. Всі підтримали, люди всі пишуть, дзвонять, дякуємо, дякуємо. Чотири малих підприємства залишилися в Україні. А рядом, у самій маленькій країні у Венгрії більше 4 тисяч. То це про щось говорить чи ні? Я просто дуже прошу усіх колег, я нікого не називаю по прізвищах, давайте не будемо робити політику з того, з чого не потрібно робити.
І останнє, що я хочу сказати. Я, Вадим Євгенович, я розбирався, і ще раз ми сідали, консультувалися по питаннях по Закону про лісогосподарські підприємства, про землі оборони, про землі природоохоронного фонду. Там чітко записано в законі, і ми залишили норму, що, якщо це міняється цільове призначення, то дозвіл дає виключно Кабінет Міністрів України, Таким чином, я думаю, що ми зняли проблему і виконали бажання ваше як абсолютно правильне як заступника голови комітету, як народного депутата, що ми захистили не тільки землі наукові, а захистили землі природоохоронного значення, землі лісогосподарського призначення і землі, по-моєму, там, якщо я не помиляюся, оборони. Так? Оборонні землі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, все, все. Я пока, уходим в дискуссию.
Народный депутат, пожалуйста, Мирошниченко.
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Уважаемые коллеги, я предлагаю проголосовать редакцию, которую мы проголосовали на выездном заседании комитета. Там есть спорные моменты, там и мораторий и земли, но это…… Я предлагаю проголосовать, как мы решили на комитете. Согласен, что внутренний рынок, нужно поддержать спецрежимом. И предлагаю нам всем готовиться к большой дискуссии с Кабинетом Министров.
Бюджетный проект нам уже внесли. Как видите, там спецподдержки какой-то специальной нет, спецрежима нет. Поэтому давайте прибережём наши патроны и энергию для того, чтобы качественно провести эту дискуссию. Поэтому мое предложение проголосовать в редакции комитета.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо. Я думаю мы… Давыденко и подводим черту.
ДАВИДЕНКО В.М. Я, на самом деле хотел сказать, что как бы не припустимо называть тут сидящего депутата Нестеренко Вадима Григорьевича либо Григория Михайловича Заболотного коррупционером, Вадим. Если тебе не комфортно, то пожалуйста, извинись. Потому что я в таких условиях работать не хочу с тобой, всех огульно называть, а в жизни не вырастить ни одного гектара сахарной свеклы, своими руками, ничего не сделать, это вот мы можем. Зато пройти по всем сель… сказать, что все плохие, мы этот законопроект 4355 в этом зале обсуждали не однократно и коррупции там я никакой не вижу. А то, что кому-то что-то приснилось, либо же с трибуны Верховной Рады говорить о том, что тут одни рейдеры сплошные везде аграрии – это не правильно. Вот и все. Вот это я хотел сказать. Я как-бы считаю, что мы должны уважительно относиться к друг другу в первую очередь, а если у нас есть какие-то там у кого-то домыслы, что кто-то коррупционер, пожалуйста мы створили НАБУ пиши заяву и … оставайся честным по отношению к себе и к своим коллегам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо. Я …
ДАВИДЕНКО М.В. Я Требую извинений.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо, сейчас Юрчишин и …
ЮРЧИШИН П.В. Шановний народні депутати, присутні! Підтримка вітчизняного товаровиробника в частині посіву цукрових буряків дає можливість нам сьогодні дуже хороший попередник. Окрім того, якщо ми зменшимо посів цукрових буряків, ми підтримуємо економіку іноземного виробника, а саме ввезення тросніка. Так скажіть, будь ласка, краще вітчизняного чи іноземного підтримувати – це економіка України? І ми не маємо прав знищити цю галузь. Перше питання.
Друге. Ми на виїзному засіданні піднімали питання, скоро завершується мораторій на землю. Ви скажіть. Ми не можемо продовжувати мораторій, але і не можемо продати землю. Тому ми можемо обмежитися емфітевзисом і підготовити низку законів, а потім тільки прийняти закон продажу землі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.
Я думаю, Вадиму Евгеньевичу, у него реплика в его адрес была высказана этот и от пана Девиденка. Полминуты, мы уже задержались.
ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я ще раз просто хочу, знаєте, коли ми щось говоримо, то щось підкріплювати. Коли я кажу про те, що підготовка законопроекту між першим і другим читанням була з значними порушеннями, я говорив про те, що коли заноситься от такий законопроект, а робиться такий, то в мене є підтвердження по статтям і по законам. Якщо, Валерій Миколайович, вам відомо, що таке Регламент, і вам відомо, що є окрема думка, яка підтверджена повністю, то я це зробив.
Чому я сказав, я не сказав, що корупціонери тут хто. Я сказав, що корупційно він готувався між першим і другим читанням. Я б хотів, щоб ми публічно це сказали, що у нас сьогодні є проблема. І тоді ми можемо виходити далі. Якщо ви розумієте, що є Регламент і хочете його дотримуватися, то дайте мені відповідь, скільки законів зміни ми вносили в першому читані і скільки ми проголосували в другому. І самі собі відповісте на питання, як було. Тому вибачатися з цього приводу я не буду. Я не хочу, щоб ви це покривали. Ось і все, Валерій Миколайович. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Спасибо. Одну минутку. Валерий Николаевич, Валерий Николаевич.
ДАВИДЕНКО В.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерий Николаевич, спасибо, я услышал вас. Я услышал вас. Тихо, тихо. Не ведите себя так.
Первое. Я хочу еще раз подтвердить, что мы два раза делали второе повторное читання згідно з Регламентом. Раз.
Все поправки, которые дали три народных депутата, были рассмотрены. На последнем заседании автор поправок, проигнорировав комитет, не явился, и мы без него рассматривали все поправки. Все определения, касающиеся нарушения, если они были, регламентных норм, ответит Комитет по регламенту, в который он как народный депутат подал свое заявление. Мы сегодня как комитет провели, я считаю, все достаточно правильно, честно и разумно. Законопроект принят во втором чтении и сейчас будет передан в Верховный Совет.
Если регламентный комитет найдет какие-то в нем загвоздки, или это там будет сказано и сделано. Все, давайте на этом остановимся.
Поступило... Нет, ну мы сейчас, мы порядок дня завалим сейчас, у нас восемь законов. Давайте.
_______________. Я хотів би зазначити, що корупція – це отримання неправомірної вигоди.
Вадим, якщо ти говориш, що хтось тут отримав вигоду, скажи яку і в чому. Якщо порушення Регламенту, я там не бачу і всі члени комітету не бачать його. Мова йде тільки про колективну власність, це все було обговорено. Як можна зробити збалансований законопроект, коли ми такі зачіпаємо важливі аспекти? Яку вигоду ми отримали, про що мова? Все це детально обгорнено було, і я підтримую колегу Давиденка. Ми три рази збиралися і останній раз ти не прийшов, і в тебе совісті вистачає говорити, що тут корупціонери сидять. Я теж вимагаю вибачення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лабазюк Сергій Петрович.
Ребята, мы, народные депутаты…
ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, ну якщо сьогодні стоїть мова про те, щоб дотримуватися регламенту, то давайте, що ми обговорюємо так довго. У нас є своя думка, у нас є своя позиція, ми рахуємо, більшість комітету, що ми прийняли і зробили все відповідно чинного регламенту і чинного закону, ставимо на голосування і приймаємо. Якщо є в когось політична складова в даному питанні, будь ласка, трибуну, будь ласка, телебачення, журналісти і нехай говорять.
Хоча мені шкода як народному депутату вже вдруге і вдруге члену аграрного комітету, що ми от оці якісь нюанси виносимо за межі комітету. Є підкомітети і можна обговорювати, приймати рішення.
А далі, все ж таки, Вадим Євгенович, більшість комітету прийняла рішення. Крапка. Пішли далі.
Тому, шановний головуючий Олександре Борисович, пропозиція ставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, на голосування ми ставимо по порядку надходження. Пропозиція підтримати в редакції комітету рішення. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Є. Хто проти? Утримався?
_______________. Зачекайте, це по 4359?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нет-нет, это мы решение комитета по Батурину, то, что мы обсуждали.
Все, значить, рішення прийнято.
Ідемо по порядку денному далі. На порядку денному законопроект (реєстраційний номер 4009) від 15.07.2016 року про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку проведення фітосанітарної експертизи та приведення законів у відповідність з міжнародними фітосанітарними стандартами. Внесений народними депутатами Мушаком, Кулінічом, Бриченком, Кучером, Мірошніченком, Дідичем, Лунченком.
Є слово, Мушак.
МУШАК О.П. Шановні колеги! Я прошу перенести розгляд цього законопроекту, там немає пана Лапи, у якого є своя думка з цього законопроекту. І нам ще треба внутрішні консультації провести. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поступила пропозиція авторів законопроекту перенести розгляд даного законопроекту, прошу за цю пропозицію проголосувати. Хто - "за"? Проти? Утримався? Одноголосно. Переносимо.
Слідуючий законопроект 4740 від 31.05.2016 року. Проект законопроекту про внесення змін до розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України щодо встановлення мораторію (заборони) на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення. Внесений народними депутатами України Мельничуком, Сольваром, Розенблатом.
У нас доповідає народні депутати є, автори законопроекту? Ні, так? Тоді у нас, Чижмирь Катерина Михайлівна, консультант, доповідайте.
А підкомітет. Ви будете доповідати, так? Будь ласка, Кулініч Олег Іванович.
КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги! Підкомітет з питань земельних відносин розглянув законопроект 4740 та рекомендував комітету його відхилити, виходячи з наступного. Проект комплексно не вирішує проблеми зміни цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення. Замість мораторію доцільно було б встановити чіткі законодавчі критерії та умови зміни цільового призначення зазначених земель, які в законопроекті відсутні.
Запропоновані зміни необґрунтовано обмежують можливості органів місцевого самоврядування щодо належного планування та розвитку населених пунктів. Підхід запропонований в законопроекті не враховує зміну цільового призначення земель, яка має вимушений характер, зокрема це призведе до неможливості побудови доріг, об'єктів енергетики і інших суспільно корисних об'єктів інфраструктури.
Крім того це унеможливить віднесення земельних ділянок рекреаційного призначення до складу природо-заповідного фонду, лісогосподарського призначення водного фонду. На думку підкомітету, така зміна не несе жодної суспільної небезпеки. Більше того, законопроект негативно позначиться на громадянах власниках земельних ділянок призначених для дачного будівництва. Вказані земельні ділянки, відповідно до статті 51 Земельного кодексу України, теж відносяться до земель рекреаційного призначення. У разі прийняття законопроекту указані громадяни не тільки не зможуть змінити цільове призначення земельної ділянки, але і не зможуть знести дачний будинок адже ліквідація об'єктів стаціонарної рекреації буде заборонена. Користь від такої норми є, ну, сумнівною. Тому підкомітет рекомендує комітету даний законопроект відхилити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилити. Є пропозиція?
ІВЧЕНКО В.Є. Є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція…
Пожалуйста, Ивченко.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги! Використовуючи документи Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради і Міністерства аграрної політики і продовольства, я прошу даний законопроект або відправити на доопрацювання або все ж таки сказати, що він в принципі підтримує ідею, скажімо, продовження такого мораторію, щоби не було хаотичної забудови в містах, щоби не забиралися лісопарки і природозаповідний фонд будівельниками, щоби ситуація була впорядкована і з земельними насадженнями і впорядкована ……, ну, скажімо, з природними комунальними парками. Тому є слушна ідея, все ж таки, щоб ми відправили на доопрацювання, тому що є деякі неузгодженості, тому що воно зменшує, скажімо, кількість земельних ділянок, які підпадають під забудову. Бо ділянки рекреаційного призначення вони мають більшу структуру ніж вони виводять сьогодні в законопроекті. Тому я пропоную не відхиляти, а все ж таки направити на доопрацювання бо ідея слушна і нам потрібно цю, впорядковувати цю систему. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.
Мартыняк Максим Петрович. Як Міністерство аграрной политики?
МАРТИНЯК М.П. Міністерство не підтримує даний законопроект, оскільки в цілому, в цілому ідея то не погана, але є закон, який вже встановлював мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення. На нашу думку, варто в цей закон внести зміни і продовжити термін дії цього мораторію. Тому в цілому я, напевно, теж під тримав би ідею повернення на доопрацювання автору і… тому що цей закон може бути доопрацьований і врегульовувати ту проблему, яку він хоче врегульовувати в інший спосіб. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Максим Петрович.
Новаковский. Полминуты буквально, и будем голосовать.
НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я. Шановні народні депутати! Законопроект, який розглядається, вимушено внесений із-за того, що до цього часу не розроблений закон про землі рекреаційного призначення.
Цей закон повинен був бути розроблений до першого числа… місяця сьомого 2002 року. Він нікому не був потрібен.
В червні 2012 року Азаров вніс цей законопроект від Кабміну на розгляд Верховної Ради.
Цей законопроект проходив розгляд в Комітеті по екології. Його відхилили. Замість того, щоб розробити законопроект, зараз ставиться питання, щоб до 2015 року, поки розроблять цей законопроект, зробити мораторій. Це сміх! Яка може, питання, бути… що треба продовжити… Так законопроекти не робляться. Питання так не ставиться. Це не питання для Верховної Ради. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Поступило дві пропозиції.
Перша. Рішення комітету – відхилити.
І за надходженням друга від народного депутата Івченка і Міністерства аграрної політики – направити на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи.
По порядку надходження ставлю на голосування. Відхилити законопроект 4740 реєстраційний номер, від 31.05.2016. Хто - "за", прошу голосувати. Рахуйте. 14.
Проти? Утримались? Рахуйте. 2.
Рішення прийнято. Відхилено. (Шум у залі) Не понял. (Шум у залі) Три. Рахуйте правильно.
На порядок денний – про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства, внесений народним депутатом Дзюбиком (реєстраційний номер 4922-1), від 22.07.2016 року.
Надійшов лист від народного депутата Дзюбика відтермінування розгляду цього законопроекту. Прошу народних депутатів проголосувати відтермінувати розгляд даного законопроекту на комітеті. Хто - "за"? Прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.
Законопроект (реєстраційний номер 4010а) від 15.07.2016 року. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Внесений народними депутатами України Кучером, Мірошніченко, Кулінічем, Лунченком, Лабазюком, Бакуменком, Кузьменком та іншими. (Реєстраційний номер 4010а).
Доповідати у нас буде Кулініч Олег Іванович, чи Кучер? Кучер. Доповідає народний депутат Кучер.
КУЧЕР М.І. Шановні колеги! Законопроект 4010а про внесення змін до деяких законодавчих актів що вдосконалення правового регулювання користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб – емфітевзис. Авторський колектив законопроекту переконаний, що законопроект зможе вирішити ту низку проблем, які роками залишаються невирішеними як для сільгоспвиробників, аграрії так і для власників земельних паїв. При тому законопроект по суті не вводить в українське законодавство нічого нового, а лише коригує існуючі норми так, щоб механізм емфітевзису, нарешті, ефективно запрацював.
Договори емфітевзису у нас законодавчо закріплені в Цивільному кодексі, якщо пам’ятаєте, який прийнятий в 2004 році. Таких договорів в Україні є більше 20 тисяч тому нічого нового, нічого незрозумілого ми не вводимо.
Суть законопроекту: законопроект пропонує внести ряд змін до законодавчих актів щодо вдосконалення правового врегулювання відносин, пов'язаних з правом емфітевзису.
З метою використання зазначеного права для збільшення кредитних ресурсів аграрного сектору економіки, зокрема, цих законопроектом пропонується. Перше. Визначити правовий механізм звернення, стягнення на право емфітевзису. Встановлення граничного терміну емфітевзису, встановлення на землях всіх форм власності – 50 років. Якщо ви пам'ятаєте, сьогодні право емфітевзису роками повністю не обмежене. Надати землекористувачу, емфітевту, права передавати земельну ділянку в оренду залишаючись при цьому відповідальним перед власником земельної ділянки за виконання своїх зобов'язань за договором емфітевзису. Встановлення правила за якими в разі проведення земельних торгів з набуття права емфітевзису предметом торгу є вартість такого права.
На наше переконання всі запропоновані зміни є досить актуальними і в комплексі дозволять: перше – врегулювати питання процедуру звернення стягнення на право емфітевзису як право застави. Надати право користувачу емфітевзису право передавати земельну ділянку в тимчасове користування іншій особі. Обмежити терміни емфітевзису як я вже говорив 50 роками, створити умови для залучення додаткових кредитних ресурсів в аграрну галузь економіки України. Покращити можливості для наповнення місцевих бюджетів за рахунок вдосконалення особливостей розрахунку плати за емфітевзис. На нашу думку законопроект відпрацьований і звертаюсь до всіх підтримати цей законопроект в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Николай Иванович, доповідь, співдоповідь голови підкомітету земельних відносин Кулініча Олега Івановича.
КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги! Підкомітет з питань земельних відносин розглянув даний законопроект 4010а та рекомендував комітету прийняти його за основу. Як один із авторів цього законопроекту хотів би декілька слів про основні моменти даного законопроекту, не буду зупинятися на тих речах, які сказав колеги Кучер, скажу тільки деякі основні, які на мій погляд достатньо серйозні і важливі.
По-перше, що вирішує даний законопроект. Всі ми знаємо, хто і працює в округах, і хто… А тут всі зв'язані з аграрним сектором, що у нас є проблема – шахматок на полі, це, коли на одному полі є два, три або навіть чотири орендарі. І цю проблему вирішити неможливо на сьогоднішній день, і ще ніхто не дав рецепт, як це вирішувати. Тому що, щоб надати земельну ділянку в суборенду, то треба погодження власника цієї земельної ділянки. Ні один власник, ніколи таке погодження не дасть.
Ситуація з емфітевзисом. Ця проблема вирішується. Тому що емфітевт, коли заключає цей договір, власник уже погоджується, і ми даємо можливість емфітевту передавати її, цю земельну ділянку в оренду. Таким чином вирішується ця проблема, тому що зараз, як правило, ця ситуація вона не є в юридичній площині, тому що домовляються орендарі, і фактично обробляє орендар земельну ділянку, яку він не орендує, і вона абсолютно знаходиться поза правовим полем. Тому от в цій ситуації. от якраз це важливий інструмент, який цю проблему вирішує.
Друге. Дуже важлива річ, всі ми знаємо, який зараз рівень орендної плати, він десь є більше, десь є менше в залежності від тієї, чи іншої області. Наприклад в Полтавській області середній рівень ставок орендної плати 6-7 відсотків, і вже він може слідуючого року бути більшим. Але все рівно є договори, коли ставки орендної плати 3 відсотки від нормативно-грошової оцінки землі і ці договори, вони заключні там і на 25, і на 30 років і більше. І люди нічого не можуть зробити абсолютно, тому що термін дії договору достатньо довгий в часі.
І от уявіть собі, коли за таким договором емфітевзиса людина отримує… Ну, ми до першого читання, ми пропонуємо норму 50 років, але можливо можна було десь 35 років говорити, 40 років, бізнес це підтримує. От уявіть собі, що людина отримує за таким договором зразу, зразу власник земельної ділянки 300, або 400 тисяч. Отам автоматом в цій місцевості зразу підніметься рівень орендної плати тому що зразу будуть говорити, що от тут виплачують такі кошти. І саме основне, власник земельної ділянки абсолютно ж не змінюється, у нас власник залишається. Тому це, я думаю, дуже серйозна така новація, яка достатньо зараз важлива, якщо ми говоримо про людей, тому що ми ж говоримо про людей, а про них забуваємо.
І дуже важливе як би також, я б сказав би новація та, що от зараз дуже багато людей, ну, наприклад до мене багато підходять в Полтавській області і цікавляться, як продати земельну ділянку. Це не всі, але таких є багато. І ви знаєте, що навіть підходять до орендаря і просять видати орендну плату на три роки вперед, на чотири. Тому що потрібні кошти. Для чого? Для навчання дитини. Для того, щоб будинок будувати, для лікування, для інших цілей. На 5 років просять.
А тут ми даємо можливість ті кошти отримати, тому що більшість людей, на жаль, похилого віку. Більшість і не проживає в цій сільській місцевості.
Тому в контексті якраз мораторію… ми ж говоримо про те, що ми продовжуємо мораторій. Якщо ми це, дійсно, робимо, і ми будемо продовжувати мораторій, ви повинні дати якусь альтернативу. І для бізнесу, і для людей, якщо ми, дійсно, за людей говоримо, і ми за людей вболіваємо. Тому я вважаю, що емфітевзис – це, дійсно, альтернатива мораторію. І я вважаю, що ну як би з свого досвіду як аграрія, що якщо власник довіряє тій людині, яка орендує земельну ділянку орендарю, то він завжди, якщо він уже орендує цю земельну ділянку 20 чи 30 років, то він спокійно піде на договір емфітевзису і підпише такий договір. Тому що він впевнений в тому, хто цю ділянку орендує. І ніяких нема обмежень.
І саме основне, що ця норма діє з 2004 року. Якби було так страшно, то ми б зараз би ні про що не говорили вже, тому що землі б не було. Вона вже дії 12 років. Залишиться і оренда, і у людини буде вибір: або оренда, або емфітевзис. Це не буде масово.
Тому я вважаю, що законопроект треба підтримувати в першому читанні. Ну а до другого читання обговорювати.
Я просив би і колег народних депутатів, і експертне середовище, і фермерів, які тут є зараз. Давайте будемо толерантними і говорити предметні речі конкретно по самому законопроекту. Без політики, а конкретно ті норми, які не влаштовують. І щоб ми чули не тільки орендаря земельної ділянки, а і власника. На жаль, ми власника не завжди чуємо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Олег Іванович. І я вам скажу, питання дуже таке… визвало широкий резонанс. Ми надаємо слово… зараз народні депутати, і потім будуть запрошені, щоб… тут є і фермери, тут є асоціація фермерів, тут є і наука, і тому ми… це перше читання, і ми запросили вас для того, щоб почути вашу думку, як ви її сприймаєте. Бо законопроект неоднозначно сприймається тому.
Але я закликаю усіх до фахової дискусії без політиканства, конкретні норми, конкретно чому не влаштовують. І ваші пропозиції, що треба зробити, щоб покращити даний законопроект.
Хто з народних депутатів бажає виступити?
Тоді переходимо до…
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Или давай уже послушаем людей, а потом выступим. Як? Давайте послухаємо людей.
У нас запрошені…
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по черзі.
______________. Я хочу сказати пару слів з цього приводу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А! Леонід Петрович… Ну, давайте ми вже… І Івченко хотел. Давайте мы потом…
______________. Так, Івченко ж сказав, що …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не, не. Он уступил. Потому что, давайте людей уже послушаем, а потом народные депутаты, раз мы пошли по этому… Если вы не возражаете, Леонид Петрович. Если вы настаиваете я дам слово.
______________. Не, не, я не заперечую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поэтому… У нас запрошені є по данной теме. Заступник Асоціації фермерів, Стрижак. Так. Є ви? Є. Є у нас Новаковський, наука. Є Сергій Біленко, Рада Асоціації земельна спілка України. І є фермери.
Я пропоную так от коротко дві хвилини кожному, щоб ми почули ваші думки.
Перший у нас виступ… У нас, хто? Я називав. Стрижак.
СТРИЖАК М. Добрий день! Шановне товариство, я прошу знову для всіх депутатів, так сказати, лікбез, політика це концентрований вираз економіки, і не лякати нас політикою. Це перше.
Друге. Ми в Батуріно обговорили досить предметно це питання. І всі знали і бачили, і коли ті люди, які писали для нас книжки, вчили нас і вас депутатів, всіх, як подивитися на цей предмет, то всім же ж висказали, якщо в 2004 році, чи в якому там, прийняли емфітевзис, нас обдурили, а сьогодні хочуть його підшліфувать. Всім же ж зрозуміло, в книжці написано, що емфітевзис це майже продаж землі, майже продаж землі. Тільки різниця, що продаж землі за гроші, а це геть заберуть.
Друге питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Конкретику можно.
(Загальна дискусія)
СТРИЖАК М. …там помилка, де там була прийнята емфітевзис, на сьогоднішній день пішла масова робота по, ще його не прийняли, а вже працюють, як ви кажете. Але ж вони працюють за межами законодавства. Де ж наша прокуратура? Де наші суди і органи, які дивляться за цим процесом? Ми вам пояснили уже не на пальцях, а вже дуже, дуже прискіпливо пояснили, що цього робити нельзя. І шліфувати інструмент для рейдерства не потрібно, тому що на сьогоднішній день, ще тільки у понеділок 100 чоловік проти 200 тітушек зі зброєю тримали на мушке один одного. А сьогодні звонять із Софіївки, вже вистріли пішли. Ми що хочемо довести до безтями оце все діло. Це дається інструмент для рейдерства і перший, хто взяв там емфітевзис, а потім перепродав це право, уже ніхто, ні один український суд, ні Печерський, ніякий, не найде ні кінця, ні краю. Тому ми кажемо давайте це питання поки що призупинимо до слухання на Верховній Раді по земельному питанню і там ми його будемо обговорювати у комплексі із обігом земель, не ринок, не базар, не продаж, не купля, а іменно обіг земель, так як це у всьому світі воно і звучить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо. Я вас почув. Але я щось не почув по законопроекту нічого.
Давайте, да… Надаємо слово далі Новаковський.
НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я. Шановні народні депутати! Шановні присутні! На жаль, заключення науково-експертного управління поступило зовсім недавно. І я працюю з землею, ви знаєте, уже дуже багато. Але я перший раз зустрів висновок, в якому не підтверджується ні одна позиція цього законопроекту. Для мене це новина, якої я не зустрічав в своїй багаторічній діяльності. Тому я прийняв для себе рішення, що у зв'язку з таким висновком науково-експертного управління, я повинен зібрати експертів науковців, і ми з урахуванням цього повинні зробити наукову експертизу цього законопроекту без урахування, чи з урахуванням думки тих, які були у Батурині і таке інше, оскільки це дуже серйозне питання.
Перше, що мене дивує дещо, те, що ми емфітевту дамо право здавати землю в оренду без погодження з власником. Це дуже серйозна норма, вона мене лякає. Всі інші норми, Олександр Борисович, те, що ми говоримо, що виступав доповідач Микола, те, що у нас по суті зараз ми робили, поділили землю з благими намірами, тепер організувалася якась решітка. Ми не можемо розібратися де чиї землі. В кадастрі вони одні, фактично вони інше. Обміну як такого ми провести не можемо. Через те шукати шляхи потрібно. Я вважав би, що ми повинні повернутися до земель сільськогосподарського призначення не з точки зору передачі їм… АТО, там іншим. Ми повинні впорядкувати цей процес, розібратися, де чиї землі, і попробувати їх якимось чином консолідувати. Я не виключаю, що цією формою може бути емфітевзис, але не за умови, що ми надамо право людині, тобто людині, яка буде стояти між власником і новим орендатором вирішувати питання без власника. Я вважаю, що це в принципі норму таку вряд лі щоб власники підтримали, якщо ми їх про це запитаємо. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це ви… зауваження ваше я сприймаю теж, але ж у нас же перше читання. Ми ж на щось збираємо вас всіх. Щоб ми почули вашу думку і далі зробили висновки.
Далі у нас Сергій Біленко, член ради Асоціації "Земельна спілка України".
БІЛЕНКО С. Шановні народні депутати! Я би хотів, по-перше, відреагувати на ту критику, яка пролунала щодо законопроекту.
В законопроекті жодним чином не йде про те, що емфітевзис буде укладатися безоплатно. Це будуть кошти. Ну це платний договір, це передбачено зараз і Цивільним кодексом, і Земельним кодексом. І ні одна людина в трезвій пам'яті, в нормальному розумі не укладе безоплатний договір емфітевзису. Інструментом для рейдерства це не стане. Цей договір реєструється. Воно все відображається в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Щодо того, що зараз емфітевзис діє в такому незаконному правовому полі. Це теж неправильно. У нас є статистика офіційна Міністерства юстиції, Держгеокадастру. Це право вже протягом там дуже величезна кількість років реєструється. На даний час більше 20 тисяч договорів. Це абсолютно законне право. Єдине що, що зараз термін емфітевзису може бути і 200, і 300, і 400 років. Це дійсний обход мораторію. Це правда. Тому що, що буде через 100 років, ніхто не знає, і людину дійсно позбавляють землі.
Ми пропонуємо навпаки, ми пропонуємо встановити 50 років, тобто на рівні з орендою землі, саме для того, щоб вона повернулася власнику. І це в принципі певний соціальний компроміс. Тому що саме мораторій, ну, знімати бояться саме тому, що бояться, що вона у людей піде і вже не повернеться до нащадків. Емфітевзис цю проблему вирішує. Тому прошу підтримати законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, я почув.
Є у нас представники фермерів, Олександр Журавель. Є такий?
ЖУРАВЕЛЬ О. Єсть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЖУРАВЕЛЬ О. Добрий день, Журавель Олександр, фермерське господарство "Журавель" Полтавська область, 950 гектарів землі. Дякую за можливість виступити.
В мене кілька тез. Перша. Хотів би попросити всіх депутатів, керуючись, коли мова іде за аграрні закони. Керуватися таким принципом, рівності. Щоб в усіх були рівні права, рівні можливості та рівна відповідальність. Тому що, наприклад, мені незрозуміло, чим кукурудза чи буряк краще за соняшник чи пшеницю, яблука, і так далі. Тобто, на моє переконання, всі повинні бути рівні перед законом – маленькі, середні, великі. І так само по галузях воно також повинно бути більш-менш рівне. Не можна забирати в одних і давати іншим тільки тому, що хтось прийшов у Верховну Раду, хтось не прийшов. Це перша теза.
Друга теза. Коли мова йде про речові права. Перш за все в нас є Конституція, в нас є 41 стаття Конституції, яка зазначає право власності. Право власності передбачає право володіння, розпорядження і користування. І от коли ми обговорюємо законодавство щодо оренди землі, щодо обігу, емфітевзису і так далі. То перш за все в нас повинна бути оця стаття. І чим мені подобається емфітевзис – тим, що він краще ніж від той пропозиції торгівлі прямо орендою. Тобто, коли іде пропозиція прямо торгувати орендою, то тоді дійсно право власника землі абсолютно нехтується, тобто він абсолютно втрачає контроль над своєю ділянкою. То вже під час емфітевзису людина, коли заключає договір емфітевзису, вона розуміє, що це вже не оренда, що це вже, як ви правильно говорите, майже продаж. Я б сказав би точніше, це тимчасовий продаж.
І взагалі моя позиція. Я за те, щоб землю можна було купувати, продавати. Тому що я не розумію, чому я, працюючи 12 років на землі, молодий фермер, я не маю права купити собі даже 50 гектар, які передбачені мені по Закону про фермерське господарство. В державі землі цієї немає, і купити я її не маю права. А хоча я працюю, маю освіту і так далі, і так далі. Але я права не маю. Але я розумію, що це питання вкрай політичне і якби неготова Україна відкрити прямо так ринок землі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
ЖУРАВЕЛЬ О. І саме емфітевзис є отим перехідною ланкою від тих умов, яких у нас зараз сталися до відкритого ринку землі. Тобто це така собі генеральна репетиція. Що це нам дасть.
По-перше. Це дасть легалізацію того права, що вже єсть. Адже те, що… заборонено, це не значить, що воно не відбувається. В Україні єсть ринок землі. Угоди відбуваються щоденно. Але так як воно під заборонено і толком неврегульоване, воно в певних збучених умовах відбувається. Це, по-перше.
По-друге. Це дасть змогу більш-менш впорядкувати кадастр. За державні кошти кадастр ніколи не буде сформований. Він буде тільки нормально сформований тільки за приватні гроші, тільки під час зміни купівлі-продажу або, наприклад, емфітевзису. Ну, це все в принципі.
А, ще… вибачаюся, дві пропозиції. Пропоную не 50 років, а все-таки, щоб це було одне покоління 25-30 років, тому що 50 років - це… По-перше.
По-друге. Щоб всіх вже улагодити можна ввести обмеження по іноземним громадянам, і можна ввести певні обмеження по площах. Щоб це не було мільйон гектар на одну особу. Це також можна добавити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Спасибі.
У нас ще три, ще два фермера щодо виступу. Тому я прошу вас 2 хвилини, бо у нас часу немає вже.
Роман Лещенко і потім – Наконечний.
ЛЕЩЕНКО Р. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні учасники даного заходу! Я все ж таки закликав би відійти від емоцій і все ж таки прислухатися до позиції саме фахової дискусії в контексті даного законопроекту.
На даний момент все, що я почув, це рейдери, стріляють, спасемо-врятуємо український народ і так далі. Тобто конкретно є законопроект, є відповідне питання по ньому, є пропозиції обговорити безпосередньо у контексті даного нормативно-правового акту.
Про що ми ведемо мову на даний момент. Тобто ми говоримо про те, що хтось там щось там підміняє.
Ну, по-перше, інститут емфітевзису він не існує, я хочу додати, не з 2004 року. Він існує з часів Римського права, і він існує дуже-дуже багато часу. В усіх європейських країнах без виключення інститут емфітевзис працює. Це перше.
Друге те, що ми інститут емфітевзис врегулювали в рамках Цивільного кодексу України і Земельного кодексу України в 2004 році, ми лише прийняли саме ту система електронного декларування систему координат, яка відноситься до романо-германської правової сім'ї. Тобто ми стали в цивілізовану правову систему і інтегрували не тільки інститут емфітевзису, а інститут сервітуту, ініціювали інші правові інститути. Це речове право, яке є обмежене, яке є строкове. І цей інститут на даному етапі він потребує відповідного вдосконалення.
Що ми маємо на сьогоднішній день? Ми маємо цей інститут, який абсолютно кожному дає можливість укладати договір-емфітевзис. Тільки є ситуація, яка полягає в тому, що на сьогоднішній день ми цей договір можемо укласти на 200 років, і нам не забороняє жодний закон. І на сьогоднішній день динаміка укладення договорів, будь ласка, подивіться по реєстрам. Їх масово укладають, договора. Як альтернатива – будь-яким іншим способом відчуження землі. Його укладають. І укладають на умовах незрозумілих нікому: ні по ціні, ні по строках, ні по всьому. Хто як хоче, так і укладає. Одна область укладає на 300 років, інша – на 150. Істотних умов ніяких. Умов – ніяких.
Ну ми можемо… давайте… (Шум у залі) Ні. Так я що… Допоможу. Я вам допоможу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну минутку… Давайте ж каждому мы дадим слово. Ну вы ж между собой…
ЛЕЩЕНКО Р. Ні, я відповім. Я відповім на репліку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Время. Пожалуйста, мы еще вам 20 секунд и заканчивайте, пожалуйста.
ЛЕЩЕНКО Р. Інститут оренди, інститут емфітевзису – це різні правові інститути і потребує відповідного правового врегулювання, обмеження його роками. 50, 25 – це проблема дискусії. Обмеження в частині платного користування та інших істотних умов емфітевзису, давайте врегулюємо це питання деталізовано, щоб не вводити селян в оману, нікого. І чим краще ми пропишемо всі ці умови, тим більш цивілізовано ми підійдемо до питання обігу земель в нашій державі. Спасибі і дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за таке. .. вот я сейчас слушаю человека, который говорит правильные вещи тоже самое.
Слушаем, предоставляем слово Наконечний, пожалуйста, фермер.
НАКОНЕЧНИЙ Г.П. Доброго дня всім присутнім! Шановні… Наконечний Григорій Прохорович, фермер, Київщина.
Я хотів би все-таки давайте звернемо увагу… вже пролунало сьогодні про власника, що сьогодні говорять власники? А власники сьогодні в недорозумінні. Теж говорили сьогодні мають мільйон гектарів землі сьогодні у власності. Сьогодні багато молодих людей, коли вже поникались по світу, по закордонах, повертаються назад і хочуть працювати на рідній землі, де вони народилися. Але ж такої можливості сьогодні немає, тій простій людині, яка повертається. Маючи у батьків, тому що, хто сьогодні є власником? Власником сьогодні люди, які мають 70 і за 70 років, а ми сьогодні говоримо 50 років давайте заключимо… ми ще того до толку не довели. І сьогодні люди в недоумінні, буквально вчора я був на Полтавщині, в Лохвицькому районі, якщо буде сьогодні підніматись питання, я теж попрошу слово, про тваринництво. Я це залишу, але скажу одне, давайте повернемося до того і повернемося до власника і особливо до молодої людини, яка хоче працювати…
_______________. Пропозиції?
НАКОНЕЧНИЙ Г.П. Пропозиція. Пропозиція оце, що сьогодні ми … значить, вивчити його досконало і провести роботи перш за все у населених пунктах, де ця земля із людьми проводити роботу. Тому що сьогодні вирішуються такі питання, а людина цього не знає. Зрозумійте! Ви поверніться до тієї маленької людини, яка має сьогодні пай, проконсультуйтеся з нею, що вона бажає. Що вона бажає своїм дітям, щоб вони не блукали по всьому світу, працювали на своїй землі. Оце пропозиція, я вам передаю пропозицію отих простих людей, які сьогодні на селі. Вони не знають, що їм завтра робить. Сьогодні вже на 50 років… незрозуміло, що ми робимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ми вас почули, спасибі вам.
Зараз переходимо до народних депутатів, у нас Козаченко, Івченко, далі Заболотний і Мірошніченко. Хлопці у нас часу не багато, давайте дискусію невелику.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Бачте не дають сказати навіть. Я буду коротко, власне, я не проти того, щоб ми приймали такий закон. Але те, що сьогодні сказали окремі виступаючі мене насторожує більше всього те, що ми не обмежуємо тих суб'єктів, які будуть мати право участі в такому процесі. В першу чергу я боюсь іноземних суб'єктів, які купуючи на 49 років оренду будуть набагато більш конкурентоспроможнішими ніж наші фермери, ніж будь-які великі наші агрохолдинги тощо. Ми ніколи не зможемо протистояти їм, тому що для тих та вартість, яка сьогодні приблизно існує, а я скажу про це трошки пізніше, вона для них мізерна, вони можуть і в сто разів збільшити і ви їх ніколи не обійдете. Тому у мене була така пропозиція, щоб ми обмежили максимум десятьма роками іноземним фізичним особам та юридичним взагалі особам емфітевзис, саме з цього, що я сказав попереду.
Далі: те, що сказав пан Новаковський, я … як це можна по простому сказати, от біля мене сидить Іван Мірошніченко, я у нього позичу 20 мільйонів доларів, приблизно цієї суми достатньо, щоб сьогодні… (Оплески)
Ні, ні, я не знаю, за кого ви радієте за Івана, чи за мене? І візьму приблизно 55 по тих розцінках, які сьогодні фактично існують на ринку, мінімум 55, а то і 60 тисяч гектарів землі на 50 років, передам їм потім пану Сергію Хланю в оренду і буду на лазурному берегу, чи, не знаю, де, чи в Монако, продовжувати життя, і мої нащадки будуть це робити. Тому це є теж питання, над яким треба подумати.
Є ще деякі, менш важливі речі. Але, якщо їх не врахувати, то тоді ми можемо створити замість користі проблему для нашої держави.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонид Петрвоич, спасибо, мы как раз перше читання, ми ж народні депутати. Мы поэтому и пригласили людей, чтобы послушать нормально, чтобы мы потом внесли, если считаем необходимым. По времени тоже согласен не 50, а может быть 30 или 25, это же дискуссионные вопросы, мы с вами по деньгам… Одну минутку.
Поэтому у нас по порядку – Вадим Евгеньевич. Давайте время только, пожалуйста.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги! На жаль, мушу сказати, що ми не можемо даний законопроект розглядати як законопроект. Оскільки ми маємо опиратись на той аграрний устрій, який є.
Сьогодні є дві системи. Великі латифундисти, які зажали маленькі фермерські господарства і не дають їм розвиватися. Поки ми не вирішимо питання, і у нас сьогодні в цьому законопроекті не вирішено питання, не врегульована концентрація земель. Це перше питання, яке потрібно врегульовувати, для того, щоб говорити, що ми говоримо за людей, за фермерів. Концентрація земель в одних руках.
Друге. Повністю не вирішене питання щодо цієї системо-утворюючої соціальної групи на селі, маленьких фермерських господарств. Ми сьогодні говоримо про емфітевзис, я взяв договори, договори емфітевзису, їх дійсно заключають по різним, скажімо, по різним областях, по різному. Але вони дають право на відчуження під заставу, щоб ми з вами розуміли.
Друге. Внесення до статутного капіталу, ми з вами дуже багато законопроектів і деякі з них уже є, скажімо, у нас в комітеті. Де ми хочемо внести в статутний капітал юридичних осіб ці землі, які емфіте візьме в оренду.
І третє – це звичайно роки, на яку кількість років. Так, звичайно, сьогодні це може бути багато років, але ті договори, які я сьогодні зміг отримати я не знайшов більше 59 років. В принципі це є факт, який є. тому, що пропонується, я вже не кажу про, якщо ми говоримо за асоціації і за людей. Слухайте, асоціації для того і створені, щоб вони збирали думки і робили колегіальні рішення. У мене досить багато звернень асоціацій, асоціації Рівненщини до Президента, де закликають авторів відкликати даний законопроект і не приймати його.
Учасники Хмельницького селянського форуму і деякі народні депутати там були, чорним по білому написано, що вони, по-перше, проти, тобто за мораторій і вони проти надання права укладати договори емфітевзису. Це от, до мене офіційні прийшли листи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Извините, в комитете ассоциаций восемь, которые поддерживают.
ІВЧЕНКО В.Є. Давайте слухати, не перебивати.
Друге. І до вас же ж теж приходять і про це треба говорити. Комітет захисту рідної землі, це асоціації всі, які в принципі сьогодні маленького спрямування. Я маю на увазі, маленькі фермерські господарства і ті, які працюють з одноосібниками і так далі. Всі ті маленькі, які сьогодні відбиваються постійно від рейдерів, які сьогодні на аукціони дати адекватну ціну. Тому що ми розуміємо хто ж сьогодні може зайти на аукціон і дати адекватну ціну, той у кого кошти. Вони не можуть. І в цьому контексті, я розумію, що ми маємо врегулювати деякі земельні речі, маємо. Але давайте спочатку ми навчимося дивитися як ми будемо змінювати цей аграрний устрій? Який пріоритет будемо надавати, як вони будуть розвиватися, за рахунок яких земель, якщо ми говоримо, що у них немає земель? Я вам приводив статистику, я звернувся до Державної фіскальної служби і попросив, скільки суб'єктів платило в 2015 році, фермерських господарств до 500 гектарів і скільки платять, офіційно платять в 2016 році? Я приводив з трибуни Верховної Ради 27,5 тисяч офіційний лист, тобто до 500 гектарів офіційно мали 2 мільйони гектарів землі. В цьому році, в цьому році вже 20,5. Вже 20, тобто на сім тисяч зменшилась та кількість фермерів, які офіційно працюють, серед маленьких… Я подивився по землі, може щось вони в тінь пішли, ні, ви знаєте з 2 мільйонів гектарів у них залишилось мільйон 730, а де інше? А беру іншу статистку, а на скільки ж … я закінчую ще 30 секунд…А як же по іншому відбувається з тими, які сьогодні мають там більше 5 тисяч гектарів, а там іде збільшення, кожного року іде збільшення на 200 тисяч гектарів.
Колеги, ми маємо врегулювати емфітевзис. І те, що відбувається по областям, повірте, ті договори, які до мене прийшли, воно просто кричущі. Маємо. Але давайте це зробимо системно і комплексно, і тоді ми будемо говорити, що дійсно, ми захисники селян, чи захисники фермерів. А я вам передав офіційно, всі інші документи я офіційно кожному на пошту розішлю, щоб ми знали, якщо ми опираємося на людей, якщо ми опираємося на асоціації, то давайте, будь ласка, їх слухати. Також інші асоціації, я знаю, що вони теж мають свої думки, в тому числі і асоціації, точніше, скажімо, партії, які сьогодні називаються там аграрного спрямування, вони теж свої позиції говорять, що вони проти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Евгеньевич, восемь народных депутатов уже ожидают выстуления, уважайте других.
ІВЧЕНКО В.Є. А у нас, что есть регламент по выступлениям? Александр Борисович, не нарушайте, пожалуйста!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Еще раз, не кричите, пожалуйста, вы не трибуне Верховной Рады, а это профессиональный комитет. Не кричите. Здесь есть доводы спокойные, есть народные депутаты.
ІВЧЕНКО В.Є. Не надо нарушать. Где они?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 8 человек, еще раз повторяю, руки подняли.
_______________. Дозвольте.
Шановні колеги, насправді регламент є по виступу в комітеті також, і давайте, хто його до кінця не знає, почитаємо. Це перше.
Друге. Якщо ми хочемо вирішити те, чи інше питання, має бути конструктив, а не в кожного своя правда, ми маємо шукати "золоту серединку". Сьогодні і є ситуація. Мораторій не продовжуємо, ми говорили, в Батурині, хто був присутній, тому що його не буде внесено в зал, ринок землі також, швидше за все, не буде проголосований, тому що немає політичної волі і, можливо, не на часі. Але ми не маємо морального права сьогодні просто вступити в 1 січня 2017 року без якогось інструмента, який буде більш-менш дієвим і реальним, в тому числі і для малих фермерів.
Сьогодні є у нас присутні на комітеті малі фермери, є представники, хто знає, що таке великі агрохолдинги. Давайте не будемо лякати малих фермерів холдингами і навпаки, деколи малі фермери набагато більш стійкі фінансово, ніж великі агрохолдинги, які ми бачимо, деколи надуваються дуже гарно як мильні пузирі і лопаються.
Сьогодні закон, який запропоновано, цей закон його потрібно, дійсно, можливо обговорювати було раніше більше, але сьогодні ми маємо перспективу втратити все.
І, Вадим Євгенович, сьогодні, дійсно, у нас тут відбувається якийсь тут пінг-понг в одну сторону. Ви згадали про Хмельниччину, це моя територія, мій округ, і я завжди присутній на всіх аграрних форумах, які проходять на території Хмельниччини, не було рішення щодо не підтримування емфітевзису або закону, не було такого, я був там присутній. Напевно, ви, Вадим…
______________. (Не чути)
______________. Вадимич Євгенович, я вас не перебивав, коли ви були… Я був присутній там. Так, аграрії Хмельниччини виступали категорично проти продажу землі, це правда. Тому давайте не будемо перекручувати факти. І питання сьогодні є. Є внесений законопроект. Більшість представників аграрного комітету, членів аграрного комітету виступили його співавторами. Я думаю, що ми повинні розглядати і приймати рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошніченко у нас Іван, да, просил.
А, Григорий Михайлович. Извините.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Дякую.
Дивіться, давайте будемо мислити по простому.
Вадим, ну, заспокойся. Я тобі зараз дам відповідь.
______________. (Не чути)
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Я по своєму віку повинен бути консерватор. І, якщо по великому рахунку, а я послухав спочатку асоціації, потім фермерів, так я вам хочу сказати, треба опиратися не на асоціації, а на фермерів, бо асоціації це бюрократи, це керівництво, а фермери – це ті, що пашуть з вдосвіта до досвіту до досвіту знову.
Я хочу вам сказати, що я теж збирав у Вінниці усіх фермерів. І вони мені там спочатку десь півтори години давали такого перцю, що я не знав куди дітися він них. А потім… Бо я їхній, виріс разом з ними. А потім вони мені сказали, що, слухай ми не готові до ринку землі. А от емфітевзис нас зацікавив. Ми ще до кінця не знаєм, що це таке. Ти скажи, ти знаєш, що це таке до кінця? Я їм сказав, до кінця не знаю. А ти за чи проти? Я кажу, якщо сьогодні те, що я знаю, я б, наприклад, зробив деякі правки, наприклад. Я абсолютно підтримую молодого фермера, який сказав, що треба обмежити віком одного покоління, тобто 25, 30 років, це правильно, бо ми тоді даємо можливість вірити людям в те, що це повернеться до власника чи до нащадка.
Друге. Я обов'язково обмежив би в кількості землі. Я не кажу скільки це буде 10 тисяч, чи 15, чи 20, чи може півтора, чи три. Я не готовий сьогодні відповісти на це питання. Але я кажу, що обмеження таке повинно бути.
Повинно бути обмеження, однозначно, до іноземних громадян. А можливо ще зовсім не дати їм право сьогодні. Я не стверджую, я не претендую на істину в останні інстанції. Я просто кажу те, що я думаю.
Я вважаю, що ніколи нетреба казати ніколи Бо життя іде, воно рухається, воно швидше за нас виставляє вимоги, ніж ми мислимо. І ось ці молоді хлопці, які виступили, вони правильно мислять. Треба давати дорогу чомусь тому, що сьогодні ставить перед нами різкі вимоги. Чи треба емфітевзис? Треба. Яким він повинен бути? Давайте будемо всі думати, вносити пропозиції і шукати варіанти, щоб запропонувати тим людям. Поїдемо всі в області разом. Щоб не бути так, що на одній зустрічей з асоціацією один депутат, свою думку висловлює, поїдемо давайте, зробимо групу робочу. Одна група поїде в одну сторону, в Західну Україну, інша - на схід, третя – на південь, четверта буде в центрі України. І почуємо думки. І потім прийдемо і скажемо. Але ми повинні прийти до них і щось їм запропонувати.
І мене, Леонід Якович, сьогодні здивувало те, що ви надзвичайно потужний вчений, академік, якого я дуже поважаю, багато років знаю, ще з пацана, коли я вас просив, коли був головним аграномом в районі, просив вас на конференції науковій. Давайте терміново збирайте вчених експертів, і давайте своє якесь своє рішення, щоб ми повинні опиратися на вас, а потім вже чимось наповнювати, може чимось тільки доповнювати вашу експертну оцінку.
Тому я шановні друзі, пропоную слідуюче. Перше. Не відкидати і не казати ні. Бо це найпростіший варіант. Да, ми беремо на себе велику відповідальність, да, ми будемо чути багато неприємних речей, але ми повинні щось запропонувати в результаті обговорення, в результаті аналізів, в результаті експертних оцінок. Тоді з кожним днем будемо мати можливість його покращувати до кінцевого результату. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Мірошніченко. Кучер далі. Хто там ще…
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Спасибо. Я не буду про за законопроект, потому что я его соавтор. Поэтому я буду поддерживать.
Я еще раз хотел бы отметить, что я рад, что у нас такие дискуссии происходят. Очень рад. И считаю, нужно их продолжать, и считаю, что наш комитет способен решить вообще проблему оборота рынка земли, начала рынка земли. И эмфитевзис – это как один из элементов. Хотел бы всех призвать, чтобы мы продолжали работать, спорить, ездить, потому что мы способны найти решение. Когда-нибудь нам нужно закрыться, и пока, как говорится, белый дым не пойдет, чтобы мы не… приняли это решение.
Теперь по сути проблематики. На сегодняшний день, мы уже годами говорим об этом, там нужен рынок, не нужен рынок. А на самом деле 400 тысяч людей умерли и не воспользовались своим правом, и это тоже аргумент, и о нем тоже нужно говорить. Мы все знаем, что рынок существует "серый" или "ползучий", как хотите, его можете называть. Четыре миллиона гектар уже сегодня сконсолидировано в такой способ, что являются практически собственностью. Это тоже реальность, и от нее не нужно убегать.
А решение нужно искать и решение комплексное. Вот смотрите, о чем мы сейчас с вами говорим, каждый, кто не говорит, неважно, это ассоциация либо бизнес, либо политики, мы говорим о вопросе равных возможностей и альтернатив принятия решения, чтобы оно было от людей, кто собственник пая до агрохолдинга. Сегодня вопрос нужен рынок или не нужен рынок не находится в плоскости участников рынка или собственников. Если вы спросите у крупного агрохолдинга, он скажет: "я за рынок", а второго спросите: "да нет, я не за рынок". Спросите одно фермерское хозяйство, и оно скажет: "я за рынок", а второе скажет: "я не за рынок". И так, если мы придем в село, кто-то тоже скажет: "я за рынок" по причине, что нужно кого-то лечить, либо учить. А кто-то скажет "я за рынок и я бы вообще работал на земле, но мне никто ничего не помог, и у меня вот кроме земли ничего нет, ни ресурса, я не могу бизнес начать" и так далее.
Поэтому решение идти к рынку, не идти – не находится в плоскости участников и оно вот так пересекает вдоль, А решение нам придется принимать и его не надо бояться.
Поэтому, я считаю, первое: эмфитевзис – это просто инструмент, который позволяет некоторым участникам приобрести определенные возможности. И те, кто работает на правах аренды, смогут иметь как инструмент финансовый, могут получить, возможно, доступ к финансам. Даст Бог, времена будут в стране и в мире лучше, значит, он будет еще лучше работать и он так же поможет привлечь финансы и, возможно, направить часть их на выкуп земли.
Что нам не хватает? Мы сегодня вот в зале дискутировали, и я считаю, что вот когда мы сейчас обсуждаем эти 5.5 миллиардов помощи, которые идут в АПК, мы же тоже там, министерство говорит, это будут мелкие фермеры, средние фермеры.
А вот это вопрос доверия равных возможностей. Я считаю, если бы мы с вами смогли, с правительством, принять еще одно решение, чтобы принять программу на следующие 3-5 лет, с четко фиксированной суммой денег и направить ее реально на семейные фермы, которые мы с вами все вместе легализовали, на мелкие фермерские хозяйства и направить им, еще дать проекты, чтобы они не конкурировали с холдингами, они не смогут конкурировать в растениеводстве, но дать им возможность под землю, не бесплатно, создать теплицу, посеять сад, заняться ягодами, медом, чем угодно. Мы в состоянии им дать эти проекты и дать деньги. И мы им дадим, что? Равную возможность, альтернативу, когда откроется рынок. Они не пойдут конкурировать с крупным товаропроизводителем. Мы должны им подсказать еще и научить куда им идти. И тогда мы всех участников сравниваем. И тогда, когда мы зайдем с вами в зал с таким пакетом договоров и законопроектов то у многих политиков, которые сегодня кричат "Рынку никогда не быть", будет тяжело наверное ответить на вопрос, а что делать с теми, кто умер. И что сделать с теми 10-20 процентами людей которые …… землю, хотят заняться бизнесом. Вы им тоже не хотите дать это право? Я думаю, что эти аргументы у них заберем.
Поэтому я хочу еще раз призвать, что я считаю, что именно наш комитет способен эту сложнейшую задачу в комплексе решить, конечно при поддержке правительства.
Спасибо.
А этот закон нужно поддерживать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, я согласен полностью, пользуясь своим право на полминуты времени, о том, что сейчас говорил Иван, мы с ним эту дискуссию долго вели, в том числе я согласен в том, что мы должны подойти комплексно, мы должны дать возможности, мы должны дать возможность заработать отечественному производителю. Ввести мораторий на определенный период времени, 5 или 10 лет, это мы будем с вами думать и решать. Но мы должны дать четкий ответ дальше, а что дальше. Должен быть комплексный законопроект, где мы говорим об арендных отношениях и эмфитевзисе, и рынку земли через 10 лет к примеру. Потому что мы все время говорим о моратории ради моратория, а что дальше за ним ни о чем… Это сложные вопросы на которые надо давать ответы. Гораздо проще выйти к микрофону и закричать "Село гине! І ми за це". А мы…
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
А мы с вами сегодня должны принять, дальше будем, решение правильное. Действительно мораторий нужен в это время, я согласен. Но мы должны дать ответ, помочь фермеру, помочь стать ему на ноги, сделать программы, дать финансовую підтримку, помочь животноводству, о ком мы с вами тоже сегодня говорим, и дальше выйти на решение комплексное: а что будет потом.
Я еще, Николай Иванович, вы просили? Да, Кучер. Пожалуйста.
КУЧЕР М.І. Шановні колеги, я звертаюся і до народних депутатів, і до тих колег, яких ми запрошуємо. У нас часто-густо якісь прості елементарні практичні закони перетворюються в якісь політичні речі, і дехто до нас приходе просто з політичними цілями пропіаритися і ще чимось, показати себе. Я вважаю, що це недопустимо, тому що сугубо практичний закон.
Всі розуміють сьогоднішню ситуацію. Сьогодні дуже багато говорять про обіг земель сільськогосподарського призначення, але всі разом з тим розуміють, що а) цей закон, ті законопроекти, які є, вони в принципі неякісні, не готові навіть для того, щоб їх розглядати. Всі розуміють, що навіть, якщо буде закон, то він не пройде в залі, про обіг земель сільськогосподарського призначення. І всі починають розуміти, що і просто сидіти, нічого не робити тоже це неможливо. Потрібні кроки, потрібні рішення, потрібно шукати шлях, як працювати в такій ситуації. Ми ж не хочемо з вами, щоб купляти і продавати землю, це я говорю про Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, коли наші сусіди купляють і продають. Це коштує 600 доларів. Гумус – 3- 7,5. 600 доларів сьогодні коштує земля у наших сусідів. Ми ж не хочемо такого ринку, ми хочемо нормального ринку, ми хочемо якісь зробити певні заходи, щоб підняти ціну землі, щоб підняти ті можливості, які є у селян.
Тому, я вважаю, що сьогодні потрібно говорити з емфітевзис по багатьох причинах, тому що дійсно у нас багато людей не можуть реалізувати своє право власності на землю.
Якщо ми говоримо за власників земельних паїв, то структура від того, що було в 99-му, 2000 році і сьогодні власників паїв, кардинально змінилася. Якщо ви пам'ятаєте, в 2000 році це було 100-відсотково власники, які отримали паї згідно законодавства. Потім їх стає менше і менше, менше, і сьогодні право власності безпосередньо тих людей, які отримали акти, я так думаю, десь максимум 50 відсотків. А більша частина, у багатьох випадках більша частина це люди, які отримали цю власність як спадкову, да, через спадщину. І, відповідно, багато серед них є людей, які хотять все-таки реалізувати своє право, яке в принципі сьогодні дуже дешеве і нічого не коштує. І я думаю, що шлях через емфітевзис – досить такий нормальний шлях і те, що ми починаємо отут розмовляти і є різні думки, це тоже нормально. Але я вважаю, що законопроект, який потрібно приймати, це законопроект, який потрібно обговорювати. Все решта, що стосується… я вважаю, що у нас назріло питання десь великого закону по АПК, де б ми могли, дійсно, сформулювати ідеологію того, як ми маємо розвиватися. Це те, що казав Максим Петрович десь кілька засідань в цьому залі. Ви розкажіть, що ви хочете, да. То єсть треба розуміти, що ми хочемо.
Ми розказуємо, що холдинги погані. Давайте розберемося, а скільки холдинги дають робочих місць, що вони виробляють.
Ми хочемо підтримати фермерів? Значить для того, щоб підтримати фермерів відповідні потрібні програми. Потрібно розуміти на які ми цифри вийдемо, що ми хочемо, яким чином ми повинні підтримати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Николай Иванович, извините, я вас прерываю. Время просто у нас… мы не успеем проголосовать. Вы меня простите…
КУЧЕР М.І. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. И господин Хлань. Кто еще? Всё, народные депутаты? Пожалуйста, Сергей. Если можно, коротко, Сережа.
ХЛАНЬ С.В. Да. Шановні колеги, я прошу підтримати цей закон, законопроект, тому що ми всі знаємо, що будь-яка довгострокова інвестиція в нашій країні – чи то закладка саду, чи то побудова теплиць – відбувається або на викуплених ОСГ, або на земельних ділянках, які… в яких є договірні відносини на 49 років. Або відбувся скритий продаж чи купівля землі. Це перший шаг до того, щоб гарантувати право інвестицій. Це перший шаг до того, щоб можна було залучати великі інвестиції в сільськогосподарське виробництво.
І я ще одне хочу сказати. Закликаючи проголосувати за цей закон, я ще хочу закликати народних депутатів не відкладати питання мораторію на 10 років. Ми повинні це зробити в нашій каденції. Бо в прошлому році ми всі голосували за продовження мораторію на один рік з умовою, що влітку цього року буде внесений законопроект про обіг земель. Де він? Його немає.
Ми будемо знову відкладати з року на рік. Ми повинні зробити це в нашій, в цій каденції. І зробити, дійсно, завершити земельну реформу, і дійсно, злучити інвестиції в сільське господарство. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.
Пан Мартинюк, вам 2 минуты, пожалуйста, потому что вы профессионал. Мартинюк Максим Петрович, в этом плане, 2 минуты вам.
Вы нам еще ответьте на вопрос, как народным депутатам, когда будет Закон про обіг земель, который вы должны были подать.
МАРТИНЮК М.П. Скоро.
Законопроект про обіг наразі проходить погодження із центральним органом виконавчої влади і буде винесено на засідання Кабінету Міністрів. І я думаю, що за два тижні і відповідно буде якщо схвалений на Кабінеті Міністрів, буде переданий в Верховну Раду. Текст опублікований на сайті тому попередньо з ним ознайомитись можна і я не думаю, що він якихось сильних змін зазнає.
Що стосується законопроекту про емфітевзис. Складний законопроект і не всі аргументи, які тут наводилися на його користь, я можу собі дозволити не піддати критиці. Наприклад, такий аргумент, як те, що раптом після того, як ми приймемо відповідний закон, з якогось дива має зрости рентна плата чи цінність землі. Вона не зросте, тому що від того, чи буде це передано в емфітевзис чи в оренду, чи ще в щось, рентабельність сільськогосподарського виробництва навряд чи якось зміниться.
Що стосується того прикладу, що, наприклад, селяни приходять і просять там рентну плату на 3-4 роки наперед, так вони її просять, тому що в них немає де заробити гроші в селі і емфітевзис точно не створить там нових робочих місць.
Що стосується самої практики емфітевзису. Вона, на жаль, містить таку велику як на мене небезпеку, як передачу тому, хто бере в емфітевзис землю і право розпорядження цією землею. Нехай воно обмежене і воно обмежене правом передавати третім особам в оренду, чи це вже четвертим особам в оренду цю землю, але тим не менше це є квазі власність і при умові укладання договору на тривалий період, ймовірність того, що власн
ик землі, який передав її в емфітевзіс доживе до завершення цього договору емфітевзісу, дуже не високий.
______________. (Не чути)
МАРТИНЮК М.П. Правонаступник – це прекрасно. Але ми говоримо про те, що де-факто відбувається продаж землі, де-факто відбувається продаж, і ми отримаємо на 49 років, там, плату наперед і продаємо її. Давайте говорити тоді про запуск ринку.
Якщо ми говоримо про ті ризики, які, ну, от називаються політиками різні ризики, які містять в собі гіпотетичний запуск ринку, серед цих ризиків основними є те, що відбудеться надмірна концентрація, що 2, 3, там 5 осіб в державі скуплять українську землю. Так цей закон, взагалі, ніяких запобіжників не виставляє і 2, 3, 4 особи, і 5, можуть взяти в емфітевзіс всю землю країни, це питання тільки фінансового ресурсу.
Більше того, такий ризик як спекулятивний капітал в цьому законі абсолютно присутній. І я думаю, що з імовірністю 100 відсотковою він буде мати місце, тому що, знову ж таки, причина в цьому міститься в можливості далі розпоряджатися цією землею, тобто взяти в емфітевзісі передати в оренду на цьому можна спекулювати. Можна спекулювати на купівлі і наступній продажі. Тобто той, я би сказав фундаментальний принцип, який мав би застосовуватися до сільськогосподарських земель, що сільськогосподарськими землями мають володіти і користуватися ті, хто на них працює, в цьому законі не витримується.
Якщо ми говоримо… І останнє. Коротко. Якщо ми говоримо про те, що при запуску ринку землі є імовірність того, що її скуплять за безцінь, то яка імовірність того, що скуплять за безцінь чи з емфітевзіс, чи емфітевзіси оформлять за безцінь, за пляшку горілки, цю міфічну, да. Які у нас запобіжники у цьому законі для того, щоби за безцінь не зібрані були землі в емфітевзіс. Немає запобіжників. Тому цей закон однозначно, попри всі його потенційні користі, він потребує повернення на доопрацювання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вашу думку почули, на повернення та доопрацювання.
Народні депутати.
_______________. Александр Борисович, я прошу для справки слово, моє прізвище називав Заболотний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Подождите, извините пожалуйста, давайте так. Мы с вами дали слово. Дальше, мы, Григорий Михайлович от имени комитета, я думаю, мы все поддержим, давайте экспертное ваше научное заключение. Мы его с удовольствием будем не просто воспринимать, а будем в своей работе, а здесь народные уже депутаты пошли. Извините, поэтому мы дали слово всем участникам этой дискуссии.
Значит, по порядку надходження предложение підкомітету прийняти за основу законопроект (реєстраційний номер 4010а), від 15.07.2016 поступив. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Рахуйте. 18. Хто проти?
_______________. Ганьба буде, як будемо сидіти і нічого не робити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 4 – проти. Рішення прийнято.
Я прошу вас слова "ганьба" не казати. Ми вам всі надали можливості, і далі ми вас запрошуємо в роботі до другого читання приймати участь: науку, фермерів, всіх остальних. Ми ж дамо вам можливість. Це, по-перше.
_______________. Можна, можна…
(Шум у залі)
_______________. Бачу, бачу земляка шановного пана Якуба. Так скажіть, ви займаєтеся землею, ви фермер, скільки ж у вас землі?
_______________. Да, я – фермер. Я починав...
_______________. Два дня.
_______________. (Не чути)
_______________. На сьогоднішній день.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерий Николаевич.
(Загальна дискусія)
Спасибо. Валерий Николаевич, я прошу вас, я прошу вас.
Пан Стрижак, мы вам дали слово, спокойно, ведите себя нормально. Вы на комитете Верховного Совета. Вам слово дали, вы выступили, мы вас выслушали.
_______________. Ви виступали в Батурину, говорили одне...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну минуту, я вас прошу еще! Валерий Николаевич! Ну я прошу, спокійно! (Шум у залі) Я прошу еще раз, спокійно вести себя.
Пан Стрижак, ми вас запрошуємо. Если вы так себя будете вести, на заседанне комитета больше запрошувать не будем. (Шум у залі)
Еще раз.. Еще раз, успокойтесь.
_______________. …пропозиції…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте пропозиції від Асоціації фермерів конкретно до законопроекту, які ви рахуєте за потрібне. Будем учитывать. Так.
_______________. Дніпропетровська трагедія буде поіменно… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект Постанови Верховної Ради… (Шум у залі)
Одну минутку. Валерий Николаевич! (Шум у залі) Валерий Николаевич!
(Загальна дискусія)
Одну минуту! Владимир… Одну минуту. Все! Валерий Николаевич!
У нас, давайте примем решение. На сегодня уже без семи четыре. У нас получается законопроект… у нас постанова… проект Постанови Верховної Ради, законопроект Мушака і там питання "Різного". Я думаю, мы его просто сейчас не успеваем, давайте перенесемо на…
______________. Шановні колеги, прохання на наступне перенести.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому ми переносимо на наступний комітет.
Одну хвилинку Юрчишину. Він просив по виїзному комітету на Вінниччині. Народні депутати, одну хвилинку, я вас прошу. (Шум у залі)
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати! Я нагадую, що 24 буде виїзне засідання нашого комітету в місті Хмільнику Вінницької області. Прошу дати заявки на поселення, хто приїде в п'ятницю. Якщо в суботу, то на 9 – реєстрація в санаторно-курортному комплексі "Радон".
Я думаю, дуже буде інтересно. Тим більше, ми приймаємо Закон по молоковмісних продуктах, це здоров'я наших дітей. Прошу дбати… турбуватися за здоров'я наших дітей. Дякую.