Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

30 серпня 2022 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки  присутніх, давайте порахуємо, скільки  нас.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 17 членів присутні, Олександре Васильовичу. Кворум є. Можна починати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, присядьте на міста. І тиша.

Всі ми хочемо сьогодні найшвидше провести комітет, бо деякі наші члени комітету дуже торопляться вже... поспішають по іншим справам.

Сьогодні на засіданні присутні 17 народних депутатів членів комітету. Тому засідання оголошую відкритим.

До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання:

Про затвердження Звіту про роботу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики за період роботи сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Про затвердження Плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на період роботи восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Про затвердження пропозицій до проекту порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Інформація Кабінету Міністрів України щодо деяких напрямків роботи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Про проект Закону про внесення змін до законів України "Про охорону прав на сорти рослин" та "Про насіння і садивний матеріал" (друге читання) (реєстраційний номер 3680-д) (від 16.07.21 року).

Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 7588 від 25.07.22 року) та про проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законів України щодо підвищення ефективності використання державних земель сільськогосподарського призначення, поданий народними депутатами України Гуньком, Чорноморовим, Галушко та іншими (реєстраційний номер 7588-1) (від 10.08.22 року).

Різне.

Проект порядку денного вам було розіслано. У кого з членів комітету є якісь пропозиції до цього порядку денного?

У мене є невеличка пропозиція змістити інформацію Кабінету Міністрів щодо деяких напрямів роботи державної служби на кінець цього порядку денного, бо треба найшвидше розглянути законопроект.

Якщо немає заперечень, прошу голосувати за порядок денний.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Є пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

 ІВЧЕНКО В.Є. Є пропозиція змінити пункт 6, розглянути 1, ну, в смысле, раніше ніж пункт 5. Тобто щоб два законопроекти, які ми в кінці розглядаємо, щоб ми розглянули спочатку законопроект про ефективне використання земель, а потім законопроект про садивний матеріал. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо  немає пропозицій, прошу...  Заперечень немає.

 

 _______________. По порядку денному є пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, це по порядку денному. Голосуємо тоді, так?

Будь ласка, Іван Адамович.

Хто за те, щоб затвердити цей порядок денний?

 

 _______________. В тому порядку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В тому порядку. Порядок наступний. Про затвердження звіту про роботу Кабінету Міністрів. Тобто перше, друге, третє питання. Потім шосте, п'яте та четверте. От в цьому порядку.

 

 _______________. Таким чином питання останнє звіт інформації. Передостаннє значить п'яте залишається п'ятим, а шосте залишається четвертим.

 

_______________.  Не знаю. Я думаю, що у мене пропозиція залишити той самий порядок денний, який є. 

 

 _______________. Це вже дві пропозиції будуть.

 

 _______________. Давайте дві пропозиції.

(Загальна дискусія)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте. Ставимо першу пропозицію Вадима Євгеновича першою.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу, колеги, прошу голосувати. Хто за даний порядок денний, запропонований Вадимом Євгеновичем, прошу голосувати.

(Шум в залі)

Шосте і четверте місцями питання порядку денного  переставляємо. Все.

Перше. Розглянути законопроект 7588, тоді 3680, а останнє питання –  інформація Кабінету Міністрів.

Хто за даний порядок денний, прошу проголосувати. Не затримуємо, бо ми  всі спішимо, але самі затримуємо.

Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я – утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Значить, 16 членів – за, 1 – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді починаємо.

Перше питання. Про затвердження звіту про роботу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики за період роботи сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

До слова запрошую Чайківського Івана Адамовича, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня, шановні колеги, шановні народні депутати! Дивіться, вам всім розданий звіт. Я думаю, кожен з вас детально зі звітом фактично ознайомився, буквально ще з вчорашнього дня. Я думаю, зачитувати сам звіт абсолютно немає ніякої потреби в цьому. Я прошу даний звіт затвердити нашої з вами роботи сьомої сесії, і все.

Прошу, Олександр Васильович.

Якщо ні в кого немає заперечень, якщо всі "за" мається на увазі, якщо ніхто не заперечує,  щоб я не зачитував, значить, прошу ставити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді голосуємо.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Затвердити зазначений…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, затвердити. Будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу, хто – за?

Так, одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, звіт про роботу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на період роботи сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання затверджено. Рішення прийнято.

Друге питання. Про затвердження плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на період роботи восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

До слова запрошую Чайківського Івана Адамовича. Будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, я вже не буду повторюватися. Знову ж вам всім було роздано, фактично ви всі ознайомилися з планом нашої роботи на восьму сесію. Я прошу, хіба в когось якісь є доповнення, зауваження і так далі, що стосується роботи круглих столів, зустрічей і так далі, значить, я прошу десь тоді висловитися. Якщо немає, я прошу затвердити план роботи на восьму сесію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, ставлю на голосування пропозицію затвердити план роботи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на період роботи восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Прошу голосувати, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу, колеги.

Так, одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Третє питання. Про затвердження пропозицій до проекту порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Шановні колеги, проект пропозицій вам було надіслано до цього, щоб ви могли ознайомитись. Чи будуть по цьому питанню заперечення? Будь ласка.

Добре. Ставлю на голосування пропозицію затвердити пропозиції до проекту порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Прошу голосувати. Будь ласка.

Рішення прийнято.

Так, наступне питання шосте. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 7558) (від 25.07.2022 року) та про проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законів України щодо підвищення ефективності використання державних земель сільськогосподарського призначення, поданий народними депутатами України Гуньком, Чорноморовим, Галушком та іншими (реєстраційний номер 7588-1) (від 10.08.2022 року).

Для доповіді по законопроекту, поданого Кабінетом Міністрів (реєстраційний номер 7588) запрошую Висоцького Тараса Миколайовича. Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати, члени комітету, всі присутні на засіданні. Дякую, Олександр Васильович, за можливість представити урядову ініціативу.

Сьогодні ви попереднім питанням затверджували план роботи законопроектів на наступну сесію і там чітко видно хронологію, що аграрний комітет уже не вперше підходить до вирішення проблематики земель постійного користування. Насправді ще перша ініціатива була зареєстрована в третій сесії, фактично вона була друга, номер 3012-2 і далі рухалися в п'ятій і в шостій. Були різні моделі. Кожна з цих моделей, на жаль, не набирала консенсусної більшості, тому ми зробили як уряд висновки на підставі цих трьохрічних обговорень, в тому числі в комітеті, в тому числі були виїзні засідання, були в Миколаївській області, в інших областях безпосередньо на державних підприємствах. Була змога оцінити реальний стан справ і пропонується наступний такий компроміс, який би був корисний для всіх учасників процесу, а саме: в урядовому законопроекті, перше, ділянки, підприємства і ділянки, які до 100 гектарів обробляють, вони фактично можуть, залишаються в користуванні тих же підприємств. Тому ми, коли говоримо, що десь там є певна критична необхідність в наукових дослідженнях чи в забезпеченні освітнього процесу, чи якихось інших цілей, там, профучилища, великі ділянки для випробувань, цього більш ніж достатньо.

Хотів би один приклад сказати, що, наприклад, Канада, яка також є великою аграрною країною і постачає насіння в більшість країн світу, ми також ним користуємося, має для всіх наукових цілей 3,5 тисячі гектарів для всієї країни, хоча у них орних земель більше ніж в Україні. І цього достатньо для того, щоб зробити наукові дослідження. Тому якраз до 100 гектарів залишається.

Те, що понад 100 гектарів, яке може мати в тому числі роботу по товарних цілях, пропонується залишити, немає проблем залишити в цих підприємствах, але має обов'язково бути сплачено 12 відсотків нормативно-грошової оцінки у відповідні бюджети. Якщо ринок приватний має змогу це робити в тому числі на цих землях, однозначно має бути змога це реалізувати. Якщо ж підприємство з тих чи інших причин неспроможне організувати відповідну ефективну діяльність і сплачувати ці 12 відсотків, які громади чекають, багато з вас мажоритарні депутати, знають, що чекають, є села, де державні підприємства і взагалі нулі в бюджеті, так склалося, то тоді це підприємство може здати через ProZorro в суборенду відповідні землі на підвищення. Відповідно знову, що отримується, там треба дискутувати до другого читання чи все в бюджет, чи трошки підприємству, 12 гарантовано в бюджет, можливо, різниця – підприємству. Але знову ж буде максимально ефект використання від кожного гектару товарного виробництва. Понад 100 гектарів – це вже є всі підстави сформувати якесь іноді мікро, але товарне виробництво.

Це важлива ініціатива. Хотів би чітко ще раз зазначити: форма власності земель не міняється, землі залишаються в державній власності безстроково. В прийнятій реформі по ринку землі безстроковий мораторій на приватизацію чи продаж земель державної власності. Тому вони залишаються в державній власності, єдине, що можуть мінятися користувачі або ДП трансформуватися в ТОВ, відповідно здавати або в суборенду. Користувачі можуть мінятися, але власність залишається державною. Це є основна ідеологія відповідної ініціативи для того, щоб все-таки... Це питання фактично одне з крайніх, яке не вирішено в рамках земельної реформи ... (Не чути) в постійне користування, а їх, нагадаю, в Україні в межах адміністративних є близько 750 тисяч гектарів, щоб було ефективно використано.

Тому готові з радістю відповісти на будь-які уточнення чи питання від народних депутатів. Просимо, будь ласка,  підтримати урядову ініціативу.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Ми будемо заслуховувати зараз доповідь по альтернативному законопроекту.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка.

 

_______________. 3012-2, він вже пройшов перше читання. Чому ви кажете, що його судьба там якась незрозуміла чи там він не проходить в залі?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Поясню. Ні, його доля дуже прогнозована. Я мав на увазі, що в рамках дискусії по 3012 також був отриманий певний досвід, який ми сюди заклали, бо там передбачалося і було виїзне засідання в Миколаївську область, як ... (Не чути) я пам'ятаю, на державне підприємство, яке вивчали по цьому процесу. Там інша річ, там розпаювання, розпаювання, це окремо. В державну власність, якщо суспільство вирішить і народні депутати так вирішать, завжди можна вернуть, це різне. Розпаювання, на жаль, зараз в час війни, мабуть, дуже буде соціально несправедливо, складно і багато чого змінилося. Але я мав на увазі, що досвід, отриманий в рамках   3012-2, ліг в цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, будь ласка. Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пане Тарасе, питання таке до закону. Перше – борги. Якщо через ProZorro здається в оренду, в підприємства є борги, а той, хто виграє конкурс буде віддавати борги, якщо ці борги, наприклад, за послуги? Це перше питання.

Друге питання. Ви ж розумієте, що потрібно цей законопроект робити до, хоча до, я не знаю, до кінця жовтня, щоб не зайти в озиму посівну, в купівлю мінеральних добрив, в обробіток землі і так далі, і так далі. Тобто потрібно його швидко зробити.

І третє питання – це хто приймає рішення щодо здачі в оренду під 12 відсотків, хто приймає рішення? Тобто як буде відбуватися в цьому законі оця процедура? Тобто орган управління видає 12 відсотків їм чи відразу приймає рішення і через ProZorro здає тим, хто буде платити 12 відсотків? Скажіть, будь ласка. Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Вадим Євгенович, за запитання.

Борги. Ну, борги не переходять на орендаря. Тому 12 відсотків, вони йдуть в місцевий бюджет, з них так чітко зазначено. Якщо буде суборенда…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, дивись, борги у підприємства є.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Правильно.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Підприємство здає в суборенду. Але ж підприємство здає в суборенду, борги є у підприємства.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Тут я поясню. 12 відсотків йде в місцевий бюджет, дальше в залежності, яке буде рішення до другого читання. Якщо рішення буде, що різниця між суборендою і 12 відсотками йде в доходи ДП чи ТОВки, тоді в тому числі всіх коштів треба буде, ну, буде право в кредитора їх стягувати. Якщо ще рішення прийнято, що воно йде на якусь захищену статтю, тоді не буде. По замовчуванню воно буде прихід підприємства і відповідно будуть кредитора права, але не на землю, а на кошти.

Друге. Осіння посівна кампанія однозначно це важливо. Насправді по ріпаку вже майже закінчується, активно йде, по пшениці вже почнеться. Але по цих землях, оскільки в них історична практика була більш використання однорічних договорів, то там озимі менше  мали, тому що ніхто не мав впевненості, що якщо він посіє, що весною йому інші не скажуть. Тому, однозначно, дуже важливо, чим швидше. Якщо вже це робить, чим швидше прийняти для того, щоб було чітке розуміння, як далі діяти.

І третє питання щодо процедури виставлення. 12 відсотків – це без аукціону, воно просто трансформується в трьохмісячний термін. Зобов'язані ті, у кого більше 100 гектарів, переоформити їх договори оренди і почати платити 12 відсотків автоматично. Якщо вони цього не роблять, керівник не хоче цього зробить, тоді через 3 місяці має право, передбачене повноваження Держгеокадастру автоматично зареєструвати договір оренди, перереєструвати без згоди цього підприємства на оплату.

 

ІВЧЕНКО В.Є. То ви хочете сказати, керівник підприємства по вашому закону приймає рішення щодо оформлення договору оренди на 12 відсотків?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, у тримісячний термін.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Керівник підприємства?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні. Дивіться, спочатку має Кабмін прийняти рішення про трансформацію...

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Про здачу цих земель в оренду.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, про трансформацію, а потім завдання оформити за керівником підприємства. Якщо він цього не зробив, тоді держава оформлює автоматично.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є якісь питання, уточнення?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. У мене питання. Орендна плата, ви сказали, що вона поступає виключно в громаду, я так розумію.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  А чому в громаду? Якщо є громади, які не мають державної землі фактично, чому не в державний бюджет? А ПДФО з оренди тоді в громаду так, як всі громади отримують?

 

_______________.   ПДФО зараз не буде.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я розумію, що тут не буде, тому що ... (Шум у залі) Мене цікавить цей якраз момент.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут логіка була, якщо ми говоримо про землі комунальної власності, там же повністю воно йде в громаду.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, комунальної власності, я згоден, я погоджуюся. А землі державної власності?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, тут я хотів би зазначити, що є паралельно ж законопроект 7587, зміни в Податковий кодекс, який говорить якраз про ці речі. Можна до другого читання дискутувати. Закладена модель, що 12 відсотків іде в місцевий бюджет, бо, в принципі, зараз там, де говоримо про землекористування державної і комунальної власності, іншої моделі немає. Якщо ви навіть державну землю виставляєте на аукціон, все йде в місцевий бюджет. Практики такої розщеплення платежів від користування державними чи комунальними землями на сьогодні юридичної немає. Тоді теоретично можна, але тут буде складно, це зовсім інша конструкція.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Для того ми законодавці, щоби продумати конструкцію так, щоб вона працювала нормально, правильно. В нас сьогодні получається військові, скажемо, частини реєструються в одній громаді, інші перетягують в другу громаду, ПДФО ці отримують, ті нічого не отримують. Державна земля фактично…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  За місцем розташування.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Правильно. Тут є…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можна, можна. Ви будете як… Профільний комітет податковий, але однозначно 7587 спочатку ви будете розглядати і складати свою позицію, тоді можна в тому числі в рамках його розгляду і рекомендації для податкового це … (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Між першим і другим читанням можна ці речі регулювати.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Так.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пане Тарасе, тут правий, має рацію Іван Адамович, питання в тому, що ці кошти можуть не в громаду піти, а, наприклад, у створений фонд, який потім буде розподілятися на підтримку аграріїв, або у фонд, де частково кошти підуть на підтримку Збройних Сил України, або фонд і так далі, і так далі.

Тобто я до чого веду, він правильно говорить, потрібно подивитися сьогодні, я вже не кажу про тваринництво, про все інше і так далі, а кошти з бюджету потрібно виділяти, щоби підтримувати, хоча б в ці часи, тому тут потрібно подискутувати, оці кошти куди підуть, тому що громада – це одне, а державна політика розвитку тваринництва або сьогодні зміна повністю парадигми державної підтримки має бути в зв'язку з логістикою, з усіма цими речами, які сьогодні відбуваються. Тому потрібно, може, подумати, куди ці кошти можуть піти, порахувати ці кошти і далі дивитися як розподіляти, частково, можливо, на сільське господарство, частково на Збройні Сили. Просто потрібна дискусія.

Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це треба проговорити, яке рішення прийме комітет, просто тоді не виключаю, що можна буде ще від комітету зареєструвати зміни в Бюджетний кодекс, бо якщо ми підемо в розщеплення, це не тільки Податковий, Податковий ми зафіксували, питання оподаткування, Бюджетний ми зараз не міняли. То, можливо, там треба буде ще просто цей розподіл та трансфери, це не складна конструкція, просто її треба обговорити і тоді вносити. Чому… Може бути гарна нагода, якщо, дійсно, швидко приймається основний закон, завжди під бюджет вносяться зміни в Бюджетний кодекс, це обов'язково. Буде бюджет 2023 і будуть зміни в Бюджетний кодекс. Якщо зараз з цим законом буде підтримка в залі, надіємось, і буде зрозуміла конструкція, тоді можна встигнути ще цього року разом із змінами в бюджет внести зміни в Бюджетний кодекс, щоб вони вже вступили з січня, з січня 23-го року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагаєвський, будь ласка.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

Тарас Миколайович, у мене ще питання з приводу інформаційної довідки. Тут в нас вказано, що суборенда... якщо здаються в  суборенду земельні ділянки на земельних торгах, орендар на період дії договору суборенди звільняється від сплати орендної плати, а суборендна плата сплачується до відповідного бюджету.

Ми так трохи подискутувати з нашим експертом шановним з комітету, як саме буде визначатися, в який бюджет буде сплачуватися. Коли це орендна – це зрозуміло, 12 відсотків в місцеві бюджети. А коли суборенда і орендар звільняється від сплати  оренди за землю, куди сплачуються ті 12 і плюс, які на торгах суборендар виграв оренду цю? Куди сплачується ... (Не чути) розподілятися? Можливо, це треба якось врегулювати, щоб це не на підзаконних актах було врегульовано, а все ж таки в законі якось його розподілити? Принаймні у нашого експерта, якщо можна, Сергію, може, теж озвучити, були претензії до даної норми. Або пояснення якесь, будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Артем Сергійович.

Тут дійсно ми погоджуємося, що треба доопрацювати і ми будемо просити вас в цьому підтримати, тому що так, як написано, не дуже чітко і воно би по замовчуванням мало би йти в місцеві бюджети, але вже бачимо, що буде дискусія. Тому варіантів може бути декілька. Можна буде зафіксувати, що воно може йти в дохід підприємства, різниця між суборендою і... щоб виплачувало, працювало. Можна зчепити місцевий бюджет, загальний, можна тільки загальний.

Тому ми також би просили, якраз в цій частині однозначно треба до другого читання доопрацювати і не залишати цю базову конструкцію як таку, що наразі недосконала. Але уже куди направити – отут якраз чекатимемо вашу позицію. Опцій є декілька: місцевий бюджет, загальний і безпосередньо підприємство, і пропорція між цими трьома джерелами. Оце можна буде зробити до другого читання, будь ласка.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Да, я думаю, що треба всім народним депутатам просто подумати над такими пропозиціями, щоб після того, коли уже відбудеться голосування, щоб ці пропозиції ми якось озвучили один одному, обговорили їх. Бо моя така попередня позиція, я думаю, що все ж таки 12 відсотків треба залишити орендарю  основному, який в оренді має цю землю, йому треба ці 12 відсотків обов'язково перераховувати, щоб він перераховував у місцевий бюджет. А далі вже різниця, це може бути і спеціальний фонд, як Вадим Євгенович сказав, і інші бюджети, вже розподілити формулу якось, але треба врегульовувати це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артеме Сергійовичу.

Іван Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, на мій погляд, що законопроект він дуже потрібен, його пошвидше треба приймати в першому читанні, але відповідно його треба серйозно доопрацювати до другого читання, тому що ви бачите все-таки, де ми не стикнемося, є дуже багато зауважень, дуже багато питань, які нам треба... Але кожен квадратний сантиметр української землі має працювати на державу, це однозначно. Тому я думаю на часі, тому що ми розуміємо, скільки це мільярдів гривень йшло поза бюджети будь-які, і державні, і місцеві, і які не хочеш.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Іване Адамовичу.

До доповіді альтернативного законопроекту запрошую одного з авторів, народного депутата Гунька Анатолія Григоровича. Будь ласка, Анатолію Григоровичу.

 

ГУНЬКО А.Г. Дякую.

Я послухав доповідь пана Тараса. Дійсно, прекрасна ініціатива уряду про те, що на сьогодні вже давно настав час... про те, щоб землі ефективно використовувалися, державні землі, які в постійному користуванні. Тому що юридична природа постійного користування земель, як право повного сповідування майном, взагалі нікому у світі не відомо, тільки це у нас залишки радянського минулого залишились. Тому, дійсно, прекрасна ініціатива, і вона б знайшла в мене також підтримку, я також був би "за", але є багато питань до цього законопроекту у мене. І от на зараз завміністра мені як би, коли було спілкування, не надав відповіді.

Мій законопроект пропонує наступне. Те, що всі державні підприємства мають право здавати... не право їх, це обов'язок здавати в оренду державну землю. Уже через 3 місяці вони мають сформувати базу земельних ділянок, які затвердить МінАПК, і землі будуть передані в оренду.

Також я залишив таку саму ставку 12 відсотків загально по Україні. Але не директори визначають. Директори подають органам управління цих державних підприємств земельні ділянки і визначають, здають в оренду органи управління майном або землею, або це Академія наук, або це Фонд держмайна, або це профільні вузи, в яких є установи. Тобто більш збалансовано і правильно, тому що я так і не розумію, хто взагалі передає землю в оренду. Корпоратизація – прекрасно, це абсолютно правильно. Але я проти вибіркової корпоратизації, тому що вже настав час так, що в Україні перестали функціонувати державні підприємства. Мають бути установи, організації. Але підприємства, які займаються діяльністю господарською, їх вже не має бути так само як не має бути, правильно сказав Кабмін, щиро дякую за таку ініціативу, що вже не може бути державної землі, на якій ведеться, скажемо так, вже по-новому, бізнес, тобто господарська діяльність в термінології юриспруденції. Діяльність, а землю … (Не чути)користування. Тобто правильно, щоб землі були в орендах, але це не тільки стосується сільгоспземель.

Корпоратизація має бути глобальною для України, нам потрібно вже вийти від тих залишків радянської системи, яка утримувала… на праві постійного користування, можуть бути землі в державних установ, організацій, які виконують представницькі функції держави. Але те, що зараз у нас до цього часу… Ми ж обсуждаем на цьому комітеті те, що сьогодні ще існує право постійного користування сільгоспземель, те, що давно мало б піти з України. Але, на жаль, сьогодні ми цим займаємося. Тому я і запропонував, щоб на перехідний період був законопроект, коли надано право було органу управління майно підприємств здавати в оренду, але, дійсно, з погодженням МінАПК постійно, тому що… Чому так? Тому що я не згоден з законом частково, який поданий Кабміном. Дійсно, правильно, що була земля в оренді. Хто отримувач орендної плати? Державний бюджет. Прекрасно. Суборенда? Це буде ще плюс 3-5 відсотків. Але давайте з вами згадаємо, що кожне ДП – це окреме село на Україні. І якщо ми з вами візьмемо, то за що вони будуть жити? Там і так боргів уже мільярди. мільйони, який понагнітали.

Добре. Уберемо борги. До речі, борги будуть заважати корпоратизації. Неможливо буде… Тобто, якщо ми ведемо корпоратизацію підприємства любого ДП, сільгосп, ми стикнулися з чим?  ,Що є, в основному є мільйони заборгованостей підприємств. Так а вони будуть, як ви складете баланс підприємства товариства товариство з обмеженою відповідальністю? Це неможливо. Тобто ми стикнемося з тим, що борги будуть на заваді корпоратизації. Тобто і директор підприємства нічого не зможе зробити, ніякої оренди. Сьогодні ДП має право …(Не чути) користування. Мій законопроект каже, що таке право припиняється. Тобто воно, право є, але має право здавати в оренду підприємству. І надходження будуть до підприємства на сьогодні.  … (Не чути) академії наук, нехай вже Академія наук вирішує, це на науку чи на життя підприємства. Або Бюджетний кодекс нам скаже, що там державний бюджет потрібний частково. Але все рівно ми не залишимо підприємства без грошей взагалі. А це села. У них є бази майнові і таке інше.

Тому я і запропонував альтернативний законопроект про те, щоб зробити прямо і зобов'язати всі підприємства сільгосп, де є земля, здавати землю в оренду, дати їм право і зобов'язати здати в оренду всю землю, яка у них є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошую Нагаєвського Артема Сергійовича – голову підкомітету.  Будь ласка.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

У нас вчора досить дискусійний підкомітет пройшов з цього приводу.  На жаль, Анатолій Григоровича не було на підкомітеті, але все ж таки представляв Артем Чорноморов як співавтор законопроекту.

Я просто коротко. По результатах обговорень на підкомітеті було прийнято рішення підтримати основний законопроект Кабінету Міністрів України. У вас у всіх рішення, протокол є, вам було надано. Це, що стосовно підкомітету. Також на підкомітеті були озвучені деякі норми, які ми проголосували також на підкомітеті, щоб включити їх в основний законопроект.

І також по результатах переговорів з представниками Міністерства аграрної політики, і також ми сьогодні з Анатолієм Григоровичем розмовляли, що, в принципі, було таке усне прийняте рішення, щоб об'єднати деякі норми двох законопроектів – основного і альтернативного. Тобто якщо ми візьмемо деякі норми і саме ті, про які ви говорили в тому числі. І в нас там ще є норма, в основному законопроекті не було враховано, що, якщо підприємство не реорганізувалося,  в нього земля постійного користування, він все ж таки  теж має право здавати цю землю в оренду. Тобто реорганізація оренди 50 років, суборенда, і, якщо титульна… право постійного користування теж має право оренди. Це те, про що ви тільки що говорили.

Тобто тому така пропозиція між першим і другим читанням доопрацювати цей законопроект основний кабмінівський, взяти за основу деякі норми з альтернативного законопроекту і в цілому приймати вже готовий законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Сергійович.

Будь ласка, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Однозначно в альтернативному законі є раціональне теж зерно, і досить вірно прийняв підкомітет, потрібно, щоб в одному із законів ми змогли об'єднати всі дві ідеї.

По-перше, потрібно уникнути питання "має право". Бо "має право" кожен буде трактувати так, що маю право або не маю право, хочу або не хочу. Зобов'язані сьогодні органи управління здавати.

Друге. Я би хотів, щоб у нас орган управління, який приймає рішення про здачу землі в оренду, був один. Не може Фонд держмайна здавати, МінАПК здавати, Академія наук здавати, Міністерство оборони здавати. Хоча вони і не здають, вони не можуть офіційно. Або, скажімо, пенітенціарна служба і так далі, і багато інших земель, які знаходяться у постійному  користуванні, вузи здавати. Має бути один орган, який проводить політику. Тому що це перетворить в те, що ми будемо бігти і ловити цих керівників вузів або інших, або п'ятих-десятих. Один орган управління.

 Тому це потрібно, щоб було за узгодженістю, якщо комітет так вирішить, наприклад, один орган – Міністерство АПК, воно приймає рішення, які землі і здаються в оренду. Звичайно, потім орган управління зобов'язаний після рішення МінАПК передати в ProZorro по тих умовах, які вирішить МінАПК. Або цілим лотом 3 тисячі гектарів, або поділить, або, я не знаю, там є ще, тому що там багато фермерів, або взагалі при фронтова територія комусь одному про забезпечення армії. Він прийме рішення і віддасть на ProZorro, і ProZorro, звичайно, по тим умовам, які виставить МінАПК, спокійно виставить землі постійного користування в оренду.

Друге. Обов'язково потрібно прописати, що поки ці землі здаються в оренду, орендар, ну, тобто потрібно подивитися по цим речам, як судові якісь позови, щоб не було... щоб ті, які, ну, кредитори, які фактично мають забрати з підприємства кошти, будуть арештовувати ...(Не чути) будуть ще щось займатися, через судові рішення. Потрібно тут чітко виписати, щоб орендар, який отримав цю землю, він не стикався з тим, що він буде відповідати за діяльність підприємства там в майбутньому. Бо кредитори прийдуть, скажуть, на цій землі мені там повинні там віддати там мільйон гривень, почнуться арешти, почнуться якісь виконавчі написи і так далі, і так далі.

Тому досить вірно, "а", і Іван Адамович правильно сказав – швидко потрібно приймати. Бо якщо ми цей закон, от повірте, якщо в першому читанні він не пройде в листопаді, а потім воно там затягнеться і потім на цих землях вже буде весняна посівна, і все,  ми на рік забудемо Або зараз, або ми його опрацюємо так, щоб це було дійсно, ну, законопроект на наступний рік. Але якщо зараз буде консенсус, потрібно штовхати в зал, приймати в першому читанні, доопрацьовувати швидко і приймати в другому. Тоді ми можемо на наступний рік все це зробити. А ідея ваша вірна.

Єдине ще хочу сказати, не має права, зобов'язаний і один орган, який буде приймати рішення. Ні академія наук, ні якийсь інший – один орган. Якщо орган вирішить, що в Академії наук потрібно залишити сто тисяч гектарів на дослідництво, а інші 200 тисяч віддати в оренду, це буде правильний крок. Якщо вирішить 50 на дослідництво, тому що їм потрібно залишити на дослідництво, це буде теж вірний. Але МінАПК буде приймати рішення, вони ж приймаються в тому числі і колегіально, але підписує міністр.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.

Будь ласка, Гунько.

 

ГУНЬКО А.Г. Дякую.

Вадим Євгенович, дійсно, ви праві. Дякую за конструктив.

Проте є маленькі також ремарки щодо цього, щодо єдиного органу здачі майна. Давайте не забувати, що у нас, ще раз нагадаю кожному з вас, що у нас не просто масиви землі, це цілі села з майновими комплексами. Тому також ...(Не чути) Не можна просто взяти сьогодні, якщо беремо єдиний орган, який здає в оренду, то це має бути не просто брати землю частково. Розумієте, от сьогодні беремо любе ДП "Х", ми назвемо його, так, приходить МінАПК і каже, я забираю у вас 3 тисячі гектарів землі і здаю в оренду. А академія каже, шановні, у нас там наука, це раз. По-друге, у нас там майновий комплекс. Повірте, ні, Євгенович, питань немає, у вас завтра буде лист від президента Академії наук на директора і відповідь, що прошу апробувати пшеницю такого-то сорту там і так дальше. І буде відповідь – да, я готовий, для цього мені треба 200 гектарів. Розуміємо, да, про що ми кажемо? Потім будуть там тваринницькі ферми, є 600 голів скота, 300, 500, свині, як з ними бути? Розумієте, якщо ми зараз землю тупо масивами заберемо в оренду і не врахуємо майновий комплекс, не врахуємо науку, інше, це цілі села людей, які там працюють, село живе за рахунок цього, це як колгосп в Радянському Союзі, то такого… теж це треба врахувати на майбутнє, тому що ми можемо помилку зробити.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Анатолій Григорович, ви знову маєте рацію, якщо ви уже до мене  звернулися, ви, дійсно, маєте рацію. Але скажіть мені, будь ласка, яка відповідальність тієї людини, яка прийняла рішення і вирізала 380 корів в ДП "Озерне" на 9 січня? В минулому році там було 380 дійних корів. Знаєте скільки сьогодні? Нуль. І це діяльність Академії аграрних наук.

Я до чого просто веду, є орган, який веде аграрну політику. Він має, дійсно, ви правильно говорите, якщо там потрібно залишити 200 гектарів на дослідництво на певне, на випробовування пшениці або інших сортів – будь ласка. Якщо, дійсно, там є корови, вони стоять на балансі, повірте, в більшості, я вам скажу так, ці корови стоять на балансі у тих, хто там працює, а не в Академії наук, це я вам точно скажу. І повірте, ці майнові комплекси, вони давно вже заброшені і ніхто не користується, тому що орендар приходить, обробляє там землю, і він ставить, вибачте, техніку в своєму місті, а не в тих майнових комплексах.

Тому, мені здається, потрібно довіряти одному органу, який реалізовує державну аграрну політику з точки зору розвитку тваринництва, з точки зору, що там є корови і він має дивитися, які там майнові комплекси, як використовується майновий комплекс, а, може, він уже там під бізнесом і так далі, і так далі, і він буде відповідати. А не, вибачте, той директор або ті люди, які сьогодні вирізають корів. Тому за перший законопроект дякую.

 

ГУНЬКО А.Г.  Про директора я також з вами подискутував би, тому що сьогодні є практика уже в судах, де підприємство подає на директора в суд за збитки, які доказані.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колеги, така дискусія була.

Хто з членів комітету хоче висловитись? Нагаєвський? Артем Сергійович, будь ласка.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я хочу просто прокоментувати запитання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки швидко.  

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. З приводу органу управління. Вадим Євгенович, з приводу органу управління. Тобто у нас іде механізм реорганізації цих підприємств і ми не можемо прямо в законі указати орган управління і перенаправити на нього всі ці підприємства. Тому ми це в законопроекті не обговорюємо, але, наскільки мені відомо, за тою інформацією, яка мені відома, то по замовчуванню це вже Кабінетом Міністрів оприділено, що це буде Міністерство аграрної політики.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я зовсім не про це сказав, я сказав приймає рішення про здачу в оренду. Орган управління залишається Академія аграрних наук, але орган,  міністерство поки приймає рішення, які підприємства здавати.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Так, про це говорив Тарас Миколайович.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Правильно, я ж про це і кажу, я не кажу, що буде...

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За постановою Кабінету Міністрів буде прийматись рішення і орган управління буде його затверджувати.

І ще одне з приводу дискусійних... Ладно. Добре, все тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, да, Артем Сергійович, всі – за, але тобі треба висказатись.

Хто ще хоче по цьому питанню висказатись? Добре.

Колеги, ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини три статті 93 Регламенту Верховної Ради України рекомендувати включити до порядку денного сесії законопроекти реєстраційні номери 7588 та 7588-1.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки (реєстраційний номер 7588) (від 25.07.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, прийняти за основу з необхідністю доопрацювання відповідно до частини першої статті 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" в частині внесення зміни до Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших законів, які передбачають право постійного користувача передавати земельну ділянку в оренду на земельних торгах без припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законів України щодо підвищення ефективності використання державних земель сільськогосподарського призначення (реєстраційний номер 7588-1) відхилити.

Прошу проголосувати. Голосуємо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо за даний законопроект. Прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одноголосно.

 

ІВЧЕНКО В.Є. І при цьому давайте подякуємо Анатолію Григоровичу, ми дійсно ті норми маємо взяти, бо законопроект має бути... ми маємо працювати по цьому закону, тому він має бути виписаний так у тому числі і з вашою   правкою.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, продовжуємо.

Наступне питання. Про проект Закону про внесення змін до законів України "Про охорону прав на сорти рослин" та "Про насіння і садивний матеріал" (друге читання) (реєстраційний номер 3680-д) (від 16.07.21 року).

До слова запрошую Шол Маргариту Віталіївну, голову підкомітету. Будь ласка.

 

ШОЛ М.В. До комітету для підготовки законопроекту реєстраційний номер 3680-д до другого читання було внесено 385 поправок та пропозицій, в тому числі 37 додаткових поправок від комітету. На засіданні підкомітету з питань розвитку базових галузей в агропромисловому комплексі, яке було проведено 15.08.22 року, була заслухана інформація від першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького щодо роботи робочої групи та розглянуто проект порівняльної таблиці до другого читання.

За результатами розгляду підкомітет пропонує комітету врахувати 110 поправок, врахувати редакційно 209 та відхилити 45 пропозицій.

Разом з тим підкомітет на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Комітету з питань аграрної та земельної політики визначитись щодо двох питань. Було подано 21 поправку, які вносять зміни до статті 18 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" стосовно видачі сертифіката, що засвідчує сортові якості насіння. Та друге питання – це щодо пункту 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" стосовно дозволу ввезення на митну територію України садивного матеріалу на період дії воєнного стану без їх державної реєстрації.

Перед тим, як ми будемо визначатися по цим двом питанням, я пропоную передати слово Тарасу Висоцькому для більш детальної інформації по даному законопроекту, який був підготовлений до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, будь ласка, ми вас запрошуємо до доповіді.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович. Дякую, пані Маргарита, за представлення рішення підкомітету.

Дійсно, сам номер законопроекту 36, так, перша цифра, порядок сесії, говорить, що тут довга дискусія, навіть побила рекорд ринку землі, фактично майже два роки обговорення по насінництву. Але продуктивна, тому що було дуже багато спірних моментів і в кінцевому результаті, оголосив голова підкомітету, залишилось буквально два для розгляду за результатами підкомітету.

Зразу оголошу, що було дискусійне, але зафіксували. Зафіксували питання врегулювання загальновідомих сортів та сортів суспільного надбання, тому що, дійсно, весь світ користується те, що вже є доступно для всіх, а в нас закрито і не можна садити, а є дуже багато перш за все саджанців цінних.

Також по овочевих культурах пройшлися без дискусії. Фактично зафіксували те, що наразі додаткові елементи контролю не на часі, які пропонувалось ввести. Тому є багато дуже критично важливих напрямків, в тому числі і компетентного органу ДПСС, яким треба було фокусуватися поки що в інших сферах, а не на насінництві. І також зафіксували, що може бути певний перехідний період для того, щоб… сортування, воно має певну специфіку, мінімум 12 місяців, для того, щоб прийняти всі підзаконні акти і потім рухатись.

Була дискусія по можливості допуску приватного сегменту до сертифікації батьківських ліній. Перш за все, я хотів би подякувати Івану Адамовичу, що він детально пояснив. Мені пощастило прийняти участь в комітетських слуханнях на Тернопільщині, де ми побачили, як працює система, як відбувається вирощування, контроль і як потім реалізується на практиці. Скажу чесно, хоча в аграрному секторі давно, на такому підприємстві був вперше з точки зору масштабу і диверсифікації. …(Не чути) кукурудзу, якесь одне насіння, інше.

Друге. Хотів би нагадати, що після восьмирічних випробувань, ми заявку подали в 2012 році, після восьмирічної процедури Україна отримала право експортувати насіння зернових культур, вирощених в Україні, в Європейський Союзу. І вже на базі цього досвіду подала заявку на право експорту насіння олійних культур і цукрового буряку, вирощених в Україні, в Європейський Союз. Всі компанії говорять, що природно-кліматичні умови в цілому,  розумію, у нас зараз форс-мажор – війна, але в цілому якість ґрунтів набагато краще ніж в Румунії, в Угорщині, де всі вирощують і ми купуємо. Тому Україна може стати таким позитивним хабом насіннєвим для експорту в Європейський Союз, а це продукція з доданою вартістю. Але, як ми знаємо, по експорту і тваринницької продукції, і інших речей європейські колеги завжди покладаються, що держава гарантує контроль і якість відповідної продукції.

Тому, проаналізувавши досвід, він є різний в світі, але в більшості випадків все-таки, в тому числі в Європейському Союзі, контроль залишається за державою. І той факт, що Європейський Союз визнав дієвість нашого контролю, пропонуємо особливо в такий турбулентний час, який зараз є, а це війна, все-таки не міняти, тому що будь-яка зміна це треба переатестація і атестація. А це треба, щоб інспектори приїхали. Розуміємо, що зараз жодний компетентний орган не відправить жодного інспектора під час війни в Україну.

Тому все-таки пропонуємо зберегти цю систему, дальше її розвивати. Звісно, це на розгляд депутатів, але позиція Міністерства аграрної політики все-таки, ми хочемо підтримувати розвиток доданої вартості насінництва і відповідно систему в Україні.

Разом з тим, друге питання, яке було піднято, стосовно спрощеного доступу багаторічних насаджень, саджанців для висадки в Україні. Дійсно, з нашої точки зору, важливо рухатися в розвиток садів. Це знову ж, ви знаєте, є гранти від уряду, це знову ж додана вартість, це робочі місця. І щоб не втрачати, особливо де розбомблені чи інші, треба відновлювати, щоб не втрачати там рік-два на випробування, пропонуємо, щоб на період війни дозволити ввіз без внесення в реєстр. Це бізнесмен, фермер, несе відповідальність. Якщо він щось не те і воно не виросло, це його кошти, він несе відповідальність. Але, звісно, що це не може бути безстроково, і є зобов'язання 90 днів після завершення воєнного стану треба внести в реєстр. Якщо ні, тоді зрозуміло, це теж відповідальність відповідного фермера.

В принципі, враховуючи, що запроваджується інститут суспільного надбання загальновідомих сортів, там процедура спрощення, заявка плюс зразок. Це абсолютно легко робиться за місяць-два, проблематики з цим немає. Ми точно як Мінагрополітики кожного підприємця, який скористається процедурою, будемо підтримувати для того, щоб могли реалізувати, в тому числі будемо закликати користуватися державними грантами на садівництво до 25 гектарів, які ми вам інформацію поширювали. Тому здається, що ця дерегуляція допоможе відновлюватися знову ж на ваше обговорення.

І один такий технічний момент виник ще після засідання підкомітету. Для того, щоб ці сорти в тому числі загальновідомих і суспільне надбання були упорядковані, треба запровадити реєстр представників. Ми зразу про це не написали, у нас був просто як базовий реєстр. Представники – це будуть ті, які мають право користуватися, все, але вони нікому  роялті не пишуть… не платять, бо вже вийшов час по цих сортах.

Тому пропонуємо, щоб все-таки розглянути і додати, після 41-го рядка в таблиці доповнити: "реєстр представників з питань інтелектуальної власності на сорти росли" (зі спільним визначенням, що це офіційний перелік осіб, які виступають від імені авторів сортів заявників, володільців патентів та власників майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту, підтримувавчів сорту) і доповнити після 60 і 65 рядок також слова "реєстру представників". Щоб він також був чітко, вже було  упорядковано і зафіксовано.

Дякую всім, хто долучався до дискусії. Порівняно дійсно з першим читанням бачимо, що цей інтелектуальний продукт завдяки вашій допомозі став набагато кращим. Просимо, будь ласка, підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович, за змістовну доповідь. Дійсно, дискусія була дуже бурхлива і не один місяць проходила. Тому я думаю, багато питань було вже вирішено в ході робочої групи та підкомітету.

Хто з колег хоче додати, висловитися? Будь ласка, Артем Олегович Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, шановні колеги.

Дійсно, хотів би подякувати міністерству і всій робочій групі, яка долучилася до цього законопроекту, особлива подяка шановному Івану Адамовичу, який на прикладі практичному, ми побачили, як воно працює. А також ми виїжджали до державного підприємства, але все ж таки немає, що особисто до мене, немає питань, яке рішення було прийнято, все вірно, ми залишаємо. Якщо у Міністерства все ж таки як в уповноваженого органу формування політики по сертифікації, воно може створити додаткове державне підприємство, це є в його повноваженнях, в його владі, це остається за ними. Але все ж таки є одна норма, які ми прийняли на підкомітеті, і все ж таки я її хотів би, якщо дозволите, 2 хвилини, щоб колеги у вільній дискусії, я поясню, і все ж таки визначилися особливо для себе.

У 2016 році сертифікацію посівного матеріалу було дозволено робити уповноваженому органу, що дало поштовх для створення нового бізнесу. На сьогоднішній день це чотири компанії, які, по суті, можуть сертифікати посівний матеріал. Якщо я не помиляюсь, Іван Адамович назвіть, є сортове, а є посівне, це вже коли насіння випускається для  товару. Зараз уже узгоджена норма стосовно тої, що ми даємо можливість сертифікати видавати самим виробникам цього посівного матеріалу.

До чого я веду? Я не проти,  особливо моя думка, я просто трохи не розумію, як ми рухаємося з точки зору державності. Якщо в 2016 ми створили окремий бізнес, який за шість років якось розвився там, ну, шибко, хибко, це вже не нам судити, по суті, в законодавстві і зараз є різні сірі плями, які, по суті, дозволяють це робити. Але все ж таки ми зробили бізнес, який уповноважує Міністерство агарної політики, так би мовити, проходити ліцензування, сертифікацію і, по суті, компанії створюються і можуть сертифікувати від свого імені посівний матеріал.

Ця правка ж дає можливість ще самим виробникам: я виростив насіння, я поставив лабораторію і сам це роблю. В свою чергу це ми забираємо клієнтську базу від того бізнесу, який влада України, ну, неважливо - попередники, не попередники, по суті, аграрний комітет, тоді поважні так само народні депутати вирішили створити це. Тому я хотів просто, якщо це можливо, я не знаю, це в режимі голосування, просто визначитися: чи ми випускаємо в свободне плавання, так би мовити, сертифікацію посівного матеріалу?

 Я спілкувався з різними, і з міністерством проговорив, і з Іваном Адамовичем говорив, і з поважними народними депутатами, хто колись до цього зіштовхувався з вирощуванням посівного матеріалу, ну, або сертифікованого насіння, да, про що ми тут дискутуємо, просто давайте або зробимо вольове рішення – чи ми так робимо, чи не так і голосуємо весь законопроект. Ми на голосування чи...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олександр Георгійович, ми по цьому питанню, що Артем Олегович додав, як по Регламенту можемо зробити?

 

СТАРИНЕЦЬ О. Г. По цьому питанню, ну, фактично редакція була прийнята на підкомітеті, Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, тому я і, якщо...

 

СТАРИНЕЦЬ О. Г. Наполягаєте її переголосувати – можна поставити на голосування: або підтвердити рішення підкомітету, або...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хотів би поставити її просто на голосування для того, щоб кожний для себе особливо визначився, може, хтось не був на підкомітеті не знає, просто така от історія є. Ну, говоримо простою мовою: в 2016 році ми створили окремий бізнес, зараз ми, по суті, його нівелюємо тим, що ми самому виробнику даємо право поставити лабораторію і просертифікувати свій посівний матеріал.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Поставити це питання на голосування. Тобто залишити це право за виробниками, якщо у них є сертифікована лабораторія...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Бо я дуже глибоко стурбований.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. ... отримувати ці сертифікати або ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будемо ставити це зараз? Це нормально, да?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, давайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, прошу тоді визначатися стосовно пропозиції, яку дав Артем Олегович Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я просто… Хто підтримує дану правку, проголосуйте "за", хто не підтримує …

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Георгійович, зачитайте цю правку, про яку говорить Артем Олегович.

(Загальна дискусія)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я не в коем разе не хочу забирати час комітету, поважних людей, які присутні, просто це…

 

_______________. Це 11 пункт, зміни до статті 18 прим. 3, вірно? 18 прим. 3 11 пункт, 211 сторінка порівняльної таблиці, якщо я правильно зрозумів.

 

_______________. В порівняльній комітетській?

 

_______________. Ні, ні. Це комітетська правка. Да, вона комітетська, правка ця.

(Загальна дискусія)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Підкомітет вже врахував.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підкомітет її вже врахував, я так розумію, Маргарита Віталіївна?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Так, підкомітет врахував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підкомітет це вже врахував. Тому ставлю на голосування… Да, вона вже врахована, Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я ж її прошу поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ставлю на підтвердження…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я просто хочу, щоб всі зрозуміли, що ми робимо цією правкою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Артем Олегович…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Цією правкою ми даємо змогу виробникам насіння сертифікувати особисто посівне насіння для…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ви пропонуєте вилучити це право для виробників насіння, Артем Олегович?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, я пропоную, щоб кожен член комітету для себе вирішив: залишити так, як є, або вилучити.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, будь ласка, прокоментуйте.

 

_______________. От ваша позиція і позиція міністерства. 

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Дивіться, наша позиція...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Просто вы убьете рынок. Мне все равно.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Позиція. Оскільки уже була дана можливість дерегулювати і запустити ринок чотирьма...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я, если что, поставлю в залі на голосування.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  ... все-таки продовжувати це і цю правку залишити в редакції підкомітету. Якщо ми вже відкрили для товарного  насіння, ну, хай хтось зробив в лабораторії як виробник, хай він буде п'ятим в цій історії, зараз є чотири, хтось буде шостим, да і все. Все-таки залишати, тут принцип максимального поширення да і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, хто ще хоче висловитись по цьому питанню з членів комітету? У нас ще підключені асоціації. Олександр Георгійович, хто у нас присутній?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. У нас підключені експерти. Хто може шляхом підняття руки взяти слово з цього питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте так зробимо: ми поставимо на голосування те, що запропонував Тарас Миколайович Висоцький.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, згідно статті 18, там 21 правка потребує визначення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Друзі, так,  нам необхідно визначитись стосовно 21 правки, які подані щодо змін до статті 18 Закону України "Про насіння і садивний матеріал". У нас є пропозиція від робочої групи, що суб'єктами видачі сертифіката, що засвідчує сортові якості насіння, є державне підприємство, яке входить до сфери управління МінАПК, про що доповідав Тарас Миколайович.

Ставлю на голосування зазначену пропозицію робочої групи. Будь ласка, голосуємо.  Хто – за? 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Нам необхідно визначитись стосовно пункту 9 "Прикінцевих та перехідних положень", про які доповідав Тарас Миколайович Висоцький. Хто за пропозицію, запропоновану МінАПК? Будь ласка, голосуємо. Хто – за?   

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Одноголосно.  Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нам необхідно визначитись щодо доповнення порівняльної таблиці пропозицією Мінагрополітики  щодо доповнення законопроекту новим терміном "реєстр представників" та відповідно до тексту додати ці слова в трьох місцях. Те, що доповідав Тарас Миколайович. Будь ласка,  голосуємо.

Хто – за?

 

ЧАЙЧКІВСЬКИЙ І.А.  Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, я так бачу, з урахуванням того, що Тарас Миколайович вів всі ці робочі наради і на підкомітеті Маргарити Віталіївни було прийнято відповідне рішення, я  пропоную поставити на голосування цей законопроект.

Ставлю на голосування пропозицію підтримати порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання до проекту Закону про внесення змін до законів України "Про охорону прав на сорти рослин" та "Про насіння і садивний матеріал" (друге читання) (реєстраційний номер 3680-д) з пропозиціями, внесеними від комітету, та редакційними уточненнями її положень.

Рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект в другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Направити після завершення процедур, передбачених частиною другою статті 117 Регламенту Верховної Ради України, законопроект реєстраційний номер 3680-д для проведення додаткової експертизи стосовно його відповідності міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу до Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу та до Кабінету Міністрів України.

Будь ласка,  друзі, прошу голосувати.  Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одноголосно. 15 – за.

Дякую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Олександр Васильович, з процедури можна сказати репліку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Шановний, Артем Олегович, якщо поставити на підтвердження в залі, це ж правка носить і інші значення, багато. Вона ж там викладає текст, якщо її в  цілому відхилити, то весь текст полетить. Краще в частині, так, як ви і говорили.

Вирішимо? Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Переходимо до наступного питання. Інформація Кабінету Міністрів України щодо деяких напрямків роботи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Шановні колеги, ми вже неодноразово розглядали ці питання стосовно діяльності ДПСС (Державної служби з питань харчових продуктів та захисту споживачів), лише в липні цього року комітет розглядав це питання двічі, 8 та 15 липня. За результатами розгляду комітет звертався до  Прем'єр-міністра Шмигаля Дениса Анатолійовича щодо закріплення повноважень із координації ДПСС за Мінагрополітики та щодо звільнення т.в.о. Голови ДПСС Вовнюка.

Комітет також висловив недовіру заступнику голови Держспоживслужби Лордкіпанідзе, на якого Кабінетом Міністрів України було тимчасово покладено виконання обов'язків голови Держспоживслужби. Визначив незадовільною роботу керівника Головного управління  Держспоживслужби  міста Києва Рубана та Керівника Головного управління Держспоживслужби в Миколаївській області Мельникова. Висловив недовіру  начальнику Головного управління Держспоживслужби у Волинській області Лозинському.

Ми отримали від Міністра  Кабінету Міністрів  Немчінова Олега Миколайовича відповідь в частині того, чому на даний час повноваження із спрямування та координації ДПСС закріплені за  Кабінетом Міністрів. Однак питання належного функціонування ДПСС залишається в полі зору контрольної функції нашого комітету, тому що позитивних змін  ми зараз не бачили.

При підготовці до цього засідання ми звернулися до Міністра  Кабінету Міністрів  України пана Немчінова в частині вжитих заходів    реагування стосовно кадрових питань, адже погодження питань призначення та звільнення керівників територіальних органів ДПСС здійснено саме  міністром. В той же час, а також і з інших питань щодо діяльності ДПСС, ми звернулися до самої служби, відповіді колегами нам були надіслані для ознайомлення. В результаті ми маємо купу позицій: Міністра Кабінету Міністрів України, міністра аграрної політики та продовольства і міністра охорони здоров'я і Мінекономіки.  Але не маємо єдиної позиції, з якою нам потрібно рухатись в Європейський Союз в частині формування політики щодо компетентного органу ДПСС.

І одразу хочу звернути вашу увагу, колеги, що лист комітету до Прем'єр-міністра від 18.07.22-го року навіть не був розписаний на ДПСС, на що ми вже отримали відповідь. Думаю, що члени комітету щодо цих подій зроблять свої висновки.

У нас є голова підкомітету Богданець Андрій Володимирович, який хоче висловити свою позицію. Будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Так, дякую, пане голово.

Я тут прочитав відповідь, шановний Олександр Васильович, від пана Олега Немчінова. Я тут просто прочитав: з метою отримання інформації щодо можливих неправомірних дій з боку начальника Головного управління Держспоживслужби в Києві Рубана, Держспоживслужба листом від 12 липня 2022 року звернулась до народного депутата України Богданця Андрія Володимировича щодо можливих неправомірних дій. Тут я читаю лист, одразу вам читаю, який я отримав від продспоживслужби: Шановний Андрій Володимирович, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі Держспоживслужба) стурбована інформацією, яка була висвітлена під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, та з метою всебічного об'єктивного і неупередженого її опрацювання просить надати всю наявну інформацію щодо доцільності звільнення неправомірних дій, а доцільність звільнення.

Як я маю надати, яку дати інформацію Держспоживслужбі про доцільність звільнення? Доцільність звільнення –  це коли всі можуть піти по ярмарках, як я зробив в один з днів, коли проводилися ярмарки і подивився, що відбувається у Тернополі, в принципі, не тільки в Тернополі, якщо ми підемо по своїх округах і по базарах, ми подивимося те саме. Справа не в тому, що є персональна якась там, не знаю… Це ярмарок, щоб ви розуміли, це м'ясо лежить, там відео одне було, на жаль, ви подивитесь, як привозять це м'ясо. Прямо в причепах, просто в причепах. Там стоять причепи, далі подивитеся, просто причепи стоять, туди м'ясо накидане і з причепа продають м'ясо. Щоб ви розуміли, як відбуваються продажі в ярмарках. Мух куча просто.

Я би хотів просто звернутися також до Держпродспоживслужби. Цікаво, чи хтось поніс покарання за таке недбальство?

Зараз там причепи стоять. Отак продаються ці… Ні холодильників, нічого немає, ребята. Он причепи стоять, бачите? Ми це їмо, друзі.

 

 _______________. Без охолодження.

 

 БОГДАНЕЦЬ А.В. Немає. Яке охолодження? Тут в будці, от холодильник стоїть, немає самого підключення до генератора. Немає.

Поїхали в лабораторію на одному з ринків. Колеги, в лабораторії  холодильник не працює два роки. Прекурсори зберігаються просто на столі. Це ми виділили 240 мільйонів, якщо я не помиляюсь, минулого року на Держпродспоживслужбу на закупівлю? Холодильників немає, ви як проводити ті дослідження тих товарів?

 

 _______________.  (Не чути)

 

БОГДАНЕЦЬ А.В.  Я розумію.

 

 _______________.  (Не чути)

 

 БОГДАНЕЦЬ А.В. Причепи стоять. Стоять, з причепів продають м'ясо.

І от просто питання до Держпродспоживслужби. Колеги, а от дайте відповідь, шановний виконуючий обов'язки, вибачте, чи… був там також голова Рубан разом зі мною. Скажіть, будь ласка, хтось поніс покарання за таке недбальство?

 

 ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Доброго дня, шановні колеги народні депутати. Дійсно, спільно з народними депутатами було проведено окремий виїзд на ярмарок за ініціативою Держпродспоживслужби у Київській області. Там було дійсно зафіксовано ряд зауважень. Можу повідомити, що, згідно наказу лабораторного центру, який відповідальний за це, три посадові... трьом посадовим особам  оголошено догану, і всі зауваження на сьогодні усунуті. Плюс зроблено ротацію в межах цієї юридичної особи, тобто фактично за ті ярмарки, за які відповідав відповідний структурний підрозділ, більше відповідати не буде, їх ротували.

Щодо приміщень. Теж проведено ревізію, з прекурсорами все добре, холодильне обладнання замінено. Я не знаю про два роки, мені доповідає керівник, що на той момент, коли ви були, він не працював тільки два дні. Ну, але незважаючи на ці обставини, холодильники замінені.

Що хочу сказати, що дозвіл на проведення ярмарків видає міська адміністрація, а ми повинні контролювати. На сьогодні за 2,5 місяці проведення таких заходів – це моніторинги на рішення комісії ТЕБ та НС, та рішення КМДА вже проведено дуже багато таких досліджень, 124 тисячі на сьогодні. Є недоліки, ми виписуємо санкції. Більше половини санкцій вже підтверджено в судовому порядку, тому працюємо.

Ще хочу сказати, що якихось отруєнь, нарікань до нас не надходило і на наші дії от тільки від шановного народного депутата є зауваження. Але на сьогодні ми їх виправили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Юрійович.

Будь ласка, Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, користуюсь можливістю, тут, до речі, зараз присутній  заступник Секретаря нацбезпеки України, хотілося би зазначити наступне, що є прифронтові міста. Я, наприклад, з міста Миколаєва, яке на сьогоднішній день страждає від пострілів окупантів. І наразі у нас в Миколаївській області, в місті Миколаєві налагоджена певна система, як видається гуманітарна допомога. Згідно… вона підв'язана під соціальний захист і тому інше. І у нас є очільник в Миколаївській області пан Мельник. До мене в п'ятницю надійшов ще раз лист, який… звертається жінка, як так розумію, вона власниця того закладу, в якому було скоєно перевищення своїх повноважень, я навіть не знаю, як це сказати, я просто процитую, що чоловік заспокоївся, але не надовго, він пішов до вбиральні і, не дочекавшись своєї черги, вирішив зайти на кухню. Типу йшов в вбиральню, але потім пішов на кухню. Там зайнято, а на кухні, видать, було не зайнято. То есть… І це голова Держспоживслужби.

Чому я спочатку почав з заступника, секретаря ради і тому… Що взагалі ця людина повинна контролювати якість харчових продуктів, які входять в споживчий кошик гуманітарної допомоги в місті Миколаєві, наразі де із 500 тисяч людей мешкає 180, але по підсумкам мера це 220. Якщо ви приїдете туди з робочою групою, ви побачите, що після 16:00 в місті взагалі нікого немає. Тобто немає, в принципі, достатньо харчових продуктів, в людей просто немає коштів для того, щоб їх придбати, тому працює соціальна допомога, працює і гуманітарна допомога, яка по певній моделі роздається людям кожного тижня по певній групі, категорії людей, харчові продукти. Питання. А це не ДРГ, може бути диверсія, якісь неякісні харчові продукти. Людина, яка повинна їх перевіряти, просто замість вбиральні іде на кухню. Лист на п'яти листках. Який стан речей зараз з паном Мельником? Що зараз з ним?

 

_______________. Менін –  це хто? А, Мельником?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Мельником.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Дякую, Артем Олегович.

Пане головуючий, можна відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Андрій.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Артем Олегович, дійсно, на прошлому засіданні було висвітлено ряд недоліків в роботі головного управління. Згідно матеріалів, які отримані від Артема Олеговича та ще звернень безпосередньо суб'єкта, де відбувся інцидент, була створена дисциплінарна комісія. Згідно рішення дисциплінарної комісії начальнику головного управління було оголошено догану і попереджено щодо персональної відповідальності при виконанні посадових обов'язків. Хочу зауважити, що це був неробочий день, але це не є полегшуючим фактором, тому ми відреагували.

Щодо гуманітарної допомоги. Артем Олегович, дивіться, якщо ініціативно громада виступить і нас залучать в комісію, ми будемо приймати участь і безпосередньо, згідно своїх повноважень. Якщо ініціативи не буде – у нас не є, ми не можемо, згідно своїх повноважень, проводити дослідження гуманітарної допомоги. Тому якщо адміністрація звернеться, то ми проведемо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Але ви повинні досліджувати ті склади, ті склади, в яких вона зберігається, це в рамках ваших повноважень.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Там повинна все ж таки виступити ініціатором військова цивільна адміністрація, за ініціативи – ми, звісно, це зробимо. Самостійно не можемо, тому що в тому числі є мораторій на проведення сьогодні контрольних заходів, як визначено в постанові Кабміну, тому за ініціативою ВЦА це робиться.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да. Андрій Володимирович, до речі, голова робочої групи стосовно гуманітарної допомоги. Я, в принципі, вважаю, що в прифронтових містах це одна із головних обов'язкових таких речей, де...

Да, тому як би це, в принципі, було б доречно, я вважаю, як ініціативою виступити того, що це може бути диверсія любого чину, що якщо поступлять продукти неякісного характеру в місто Миколаїв, в мене особисто як би там дуже близьких людей багато, тому що я сам з Миколаєва, і на сьогоднішній день це дуже доречна історія.

Ну, а стосовно пана Мельникова, я думаю, що, в принципі, якщо скарга не буде задоволена, то, ну, це, в принципі, як би... Я не впливаю на ваше кадрове рішення, я просто говорю про те, що зазначалося в листі, який прийшов до мене в п'ятницю.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Зрозуміло. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Будь ласка, Чернявський Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, у мене є пропозиція. Ми всі бачимо, що ці всі недоліки або порушення і нам всі говорять, дайте нам факти,  і так далі. В мене є пропозиція ініціювати перевірку в тих областях, в місті Києві, в Держспоживслужбі є своя служба безпеки, щоб вони перевірили саме там керівництво або роботу Києва, Київської області, Миколаїва, Миколаївської області, хочу попросити і Одеської. Бо саме кадрова політика для мене незрозуміла, бо зараз є інформація, що там, наприклад, Вовнюк в останній день, коли його вже звільняли, приїхав, назначив команду з Дніпропетровська. Тобто у нас получається, що у Держспоживслужбі так, як раніше було, донецькі приїхали – зараз приїхала команда дніпропетровських. Поназначали там керівника там лабораторії, все, командою приїхали, як це, на заробітки або це щось інше. Ми не можемо це стверджувати.

 

_______________. Волонтери.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Волонтери.

Але є у нас в Держспоживслужбі, думаю, там є і відділ безпечності. І я хотів би, щоб ви підтримали, щоб ми зараз рекомендували Держспоживслужбі призначити перевірку саме в тих областях, в місті Києві, і ми потім в місячний термін, теж визначитися з терміном, щоб ми послухали звіт саме служби внутрішньої служби безпеки Держспоживслужби. І тоді у нас з'являться, і факти, і все інше. Якщо у колег є щось додати, прошу.

 

_______________. Да, я прошу також, якщо ми будемо таке звернення з проханням перевірити внутрішню безпеку, долучити ще Запорізьку область як прифронтову.

Дякую.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Але підкреслюю, надати їм там місячний термін, щоб було визначено місяць, щоб ми вже послухали остаточно, і потім ми зробили висновки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богданець, будь ласка, Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, тут декілька моментів.  Перевірити що? Самого себе перевірити? Тобто точно, як в цій приказці, главное не выйти самих на себя. Чи це буде дієво? Ну, не знаю.

Тут, мабуть, потрібно все-таки, перше, питання контролю і питання все-таки передачі Держпродспоживслужи в МінАПК, воно стоїть надзвичайно гостро. Тому що все, що зв'язано зараз з діяльністю Держпродспоживслужби, чіпляє практично 99 відсотків діяльність Мінагрополітики. Ну, не справляється Кабінет Міністрів, в якого просто, ну, куча, зараз на ньому стоїть ціла країна, не може він справлятися ще з продспоживслужбою. Ну, що це таке, моральний облік такої величезної структури і такої важливої структури, ми чуємо про те, що очільники областей їм висловили догану? Ви серйозно? Догана? Та це звільняти просто з позором потрібно за такі речі. Яка догана? Про що ви говорите? Ви собі уявляєте, якби міністр так би зробив? Бориса Джонсона, що він потанцював, його зняли з цього… А ви говорите про такі речі – догану виставили? Або депутат, не дай боже, так би зробив.

Ну, колеги, це смішно говорити про такі речі: ми догану зробили.  Ви маєте бути взірцем, тому що ви перевіряєте безпечність. А ви догани людям виставляєте за те, що вони на цьому штампи ставлять, дають людям, вірніше, продавцям на ярмарку дають свої штами, щоб вони на свій товар ставили клейма?  Ну це, чесне слово, це просто не в які рамки не лізе. Ну, це кошмар якийсь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще з депутатів хоче висловитись по цьому питанню?

Будь ласка, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я просто хочу ще раз підгадати, я вже не знаю, скільки засідань у нас було, напевно, комітету, я завжди піднімав питання, що стосується тарифів. І я би хотів знову сьогодні це питання підняти. Адже ви знаєте, що два роки тому у нас були затверджені фактично нові тарифи на лабораторні дослідження Держпродспоживслужбою. І ці лабораторні дослідження для дуже багатьох аграріїв сьогодні є непідйомними. Ми це піднімали, ви завжди давали нам відповідь про те, що це ніби відання є абсолютно Мінекономіки, Мінекономіки затвердило тарифи і ви користуєтесь цим. Я чітко це розумію, що це так воно відбулося, але все рівно я думаю, що якби ви теж звертались про зниження, скажімо, тарифних ставок для ваших послуг, для сільського господарства, для аграріїв, я думаю, особливо для тваринництва, тому що це дуже серйозне питання, яке стосується сьогодні тваринництва, яке так занепадає в країні.

Тому я ще раз  звертаюсь до вас, ще раз з проханням, будь ласка,  візьміть пропишіть собі і зверніться до Мінекономіки про зниження тарифної сітки для послуг в аграрному секторі, особливо в тваринництві.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю.  Дякую, Іван Адамович, за запитання.

Дійсно, ви неодноразово звертались. Дійсно, ми виконуємо наказ, і, дійсно, він відповідає європейській шкалі. Але на зауваження комітету ми все ж таки звернулись до МінАПК. МінАПК сьогодні відповідає за цей напрям роботи щодо перегляду низки тарифів і на сьогодні виробляємо спільну позицію щодо доопрацювання цього наказу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви до МінАПК звернулись, так?

(Загальна дискусія)

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю.  Так ми вийшли з ініціативою.

Тарас Миколайович, ми вийшли, ми, якщо потрібно, окремо ще зберемося, проговоримо. Це був доволі великий проміжок часу вже пройшов.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Андрій Юрійович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую за відповідь. Я думаю, що це ваша ініціатива, щоб вона тільки далі продовжувалась і поскоріше би, аграрії  будуть країни всі вам дякувати за це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

Хоче висловитись Олексій Станіславович Соловйов, заступник Секретаря Ради національної безпеки оборони України. Будь ласка.

 

СОЛОВЙОВ О.С. Олександр Васильович, дякую.  

Шановні народні  депутати, насамперед Артеме Олеговичу, те, що зауважили ви, стосовно якості і безпечності харчових продуктів. Є такий інструмент комісії ТЕБ та НС, які є, існують в кожній області, в кожному місті, і вони дійсно можуть зібратися і вирішити питання щодо контролю тих об'єктів, де  розповсюджується гуманітарна допомога. Вони мають, в змозі залучати до такої роботи будь-кого на рівні області.

Я погоджуюся, що у них, я маю на увазі у Держспоживслужби, немає зараз таких великих повноважень щодо проведення перевірок.  І це дійсно там не суб'єкт, оці склади, вони нас теж бентежать, тому що у нас був нормальний досвід відпрацювання з Держпродом під час активних бойових дій в Київській області, відпрацювання пунктів роздачі гуманітарної допомоги. І дійсно, там було виявлено багато продуктів харчування та ліків, які не були придатні для цього,  тому через цей механізм дуже добре було б зробити.

І взагалі я хочу, дійсно, в питанні нашої постійної уваги знаходиться питання продовольчої безпеки, це зазначено і в Стратегії національної безпеки. Тому при розгляді таких двох важливих законопроектів, я дякую, Олександре Васильовичу, що ви запросили нас до цієї дискусії. Вибачаюсь, я хочу дати коментар до законопроекту, який розглядали, 3680.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

СОЛОВЙОВ О.С. Дійсно, ця редакція, вона набагато краща, там прибрані і корупційні моменти, там дуже багато, він став дійсно  європейським. Але я, ми не надавали зауважень, тому що Тарас   Миколайович запевнив, що деякі процедури, які стосуються розвитку насамперед малого підприємництва в цій  сфері, а я маю на увазі, що для них повинні бути абсолютно доступні  сорти рослин, які рахуються, які набули статусу для суспільного надбання, там, де немає патентних цих вимог.

Тому от Тарас Миколайович мене завірив в тому, що процедура внесення в реєстр буде абсолютно там буквально декларативна. Якщо це буде так відповідно до вимог цього проекту закону, то дійсно ми будемо підтримувати зі свого боку такі прагнення. Але після вашої відповіді.

Все. Я всім дуже дякую. І дуже у вас цікаво, запрошуйте, будемо приймати участь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Станіславович.

У нас ще присутній Олег Михайлович Войтович, заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України.  Будь ласка, просимо вас до слова.

 

ВОЙТОВИЧ О.М. Дякую.

Добрий день, шановні народні депутати! Дякую за можливість участі у засіданні комітету.

Щодо питань, які були поставлені народними депутатами. Можу сказати, Андрій Володимирович, що ваші відеокадри дуже схожі на ярмарку у нас на Оболоні. (Шум у залі) На Оболоні приблизно таке саме. Тому я думаю, що це справді є гостре питання і його треба абсолютно контролювати.

Щодо питань, які ставляють народні депутати про звільнення. Я вже може як не заступник державного секретаря, а як член Комісії з вищого корпусу державної служби, ми розглядаємо просто дисциплінарні провадження, багато. І можу вам сказати з досвіду, що будь-яка неправильно оформлена процедурно звільнення державного службовця тягне через суд, тут же… На жаль, суд стає в 99 випадках, може не на жаль, не завжди, на жаль, це не наша бюрократія, це судова система.

Тому до чого це я сказав? Просто коли мова йде про звільнення державного службовця, все має бути дуже, як би таке слово вжити, доказуємо і в межах тих процесуальних норм, які виписані при звільненні державного службовця. Просто так взяти звільнити, ви ж розумієте, не можна, бо людина через два дні, три йде в суд, суд її поновлює. І більше того, вона ще й отримує компенсацію. Як бувший Державний секретар одного з міністерств, мушу вам сказати, що люди отримують там по 200-300 тисяч компенсації за неправдиве звільнення. І це ставить… Тому ми будемо і надалі всю інформацію до уваги. Я проінформую Міністра Кабінету Міністрів і максимально будемо приділяти увагу тим фактам, які були зазначені.

 

_______________. (Не чути)

 

ВОЙТОВИЧ О.М. Щодо координації Держспоживслужби, то наразі ситуація така, що Мінагро, є розроблений відповідний акт Кабінету Міністрів, він перебуває на погоджені в центральних органах виконавчої влади. І за результатами цього погодження тоді буде приймати рішення Кабінет Міністрів України.

Дякую.

 

_______________. Скажіть, будь ласка, на погодженні, ми так можемо також отримувати, є якийсь термін? Ми, народні депутати, ми чекаємо, ми ведемо цю політику, у нас є Міністерство аграрної політики. Може, якось, щоб ми почули саме терміни, коли це буде?

 

ВОЙТОВИЧ О.М. Звичайно, Регламентом Кабінету Міністрів визначені терміни надання погодження. Якщо центральний орган не надає погодження у визначений термін або взагалі ніякої чи погодження, чи непогодження, просто не реагує, то вступає в силу так званий 39 параграф, коли за умовчанням він висловив згоду з проектом даного акта Кабміну.

 

_______________. Скільки?

 

ВОЙТОВИЧ О.М.  Я зараз не можу сказати, бо я не знаю, коли заслано. Можливо, Тарас Миколайович знає.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Завтра погоджувальна нарада крайня і все, в принципі, пакет буде готовий.

 

_______________. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Завтра погоджувальна нарада. Тому що є органи, які не погодили …(Не чути), ДПСС, наприклад. Завтра погоджувальна нарада і після того надсилаємо.

 

_______________. Давайте почуємо, чому ДПСС не погоджувало?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Завтра проводимо згідно процедури, якщо ЦОВВ висловив заперечення до акта, тоді має проводитися погоджувальна рада. Оскільки ДПСС не підтримало ініціативу Мінагрополітики щодо передачі у підпорядкування Мінагрополітики, завтра об 11-й годині офіційна узгоджувальна нарада,  після того пакет документів може бути переданий на розгляд Кабміну.

(Шум у залі)

Завтра проговоримо. Завтра проговоримо… 

 

_______________. Я просто, Андрій Юрійович, можна питання особистого характеру. А чому ДПСС не погодило, яка ваша позиція щодо цього питання?

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Дякую за запитання.

Дійсно, була засилка, але ми не висловлювали позицію, тому що я підтримую Кабінет Міністрів України, заступника держсекретаря в тому, що повинен визначатись Кабінет Міністрів України. Нам неетично висловлювати свою позицію щодо своєї координації, чесно кажучи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Позиція понятна.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Процедурно маємо провести узгоджувальну нараду, запротоколювати і передавати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Друзі, є ще  якісь пропозиції? Якщо ні, то я тоді пропоную проголосувати таку пропозицію.

Хоч Тарас Миколайович сказав, що позицію будуть приймати на засіданні уряду, але ж все ж таки як члени комітету ми йдемо своєю дорогою, ми пропонуємо в черговий раз звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією визначити спрямування та координацію Кабінету Міністрів України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів через міністра аграрної політики та продовольства України.

Рекомендувати Міністру Кабінету Міністрів України Немчінову Олегу Миколайовичу та т.в.о. Голові ДПСС Лордкіпанідзе Андрію Юрійовичу вжити заходів реагування в частині кадрових питань, бо для нас це дуже важливе питання, особливо для мажоритарників в їх областях.

 Також пропоную підтримати пропозицію Чернявського Степана Миколайовича щодо рекомендації керівництву ДПСС провести перевірки у зазначених регіонах. Мається на увазі тут Миколаївська, Одеська область, Запорізька, місто Київ, і ми пропустили Волинську область.

 

_______________. Місто Київ і Київська область, Андрій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Місто Київ та Київська область. Одеська, Миколаївська, місто Київ, Київська область, Запорізька та Волинська. Та про результати зазначених перевірок повідомити  комітету до кінця вересня.

Якщо немає заперечень, прошу голосувати за таку пропозицію.

Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую.

У нас ще є "Різне". Є в кого якісь питання?

Якщо немає питань ні у кого, тоді оголошую наше засідання комітету закритим. Дякую.