СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
16 листопада 2022 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Присутніх 20 народних депутатів. Кворум є. Тож оголошую наш комітет відкритим.
У зв'язку з відсутністю на засіданні Чайківського Івана Адамовича, нашого секретаря, пропоную відповідно до пункту 3 статті 44 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" обрати нового секретаря комітету на поточне засідання комітету для ведення підрахунку голосів народного депутата члена комітету Кучера Миколу Івановича.
Прошу голосувати: хто – за?
Одноголосно. Рішення прийнято.
До розгляну на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання. Перше: інформація Голови Фонду державного майна України щодо прогнозованих планів діяльності Фонду на 2023 рік, зокрема, питання приватизації підприємств агропромислового комплексу.
Друге. Про повернення до розгляду проекту Закону про географічне зазначення спиртних напоїв (друге читання) (реєстраційний номер 6480), відповідно до частини шість статті 118 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України".
Третє. Про проект Закону про об'єднання сільськогосподарських товаровиробників, поданий народними депутатами України Гайду, Салійчуком, Торохтієм та іншими (реєстраційний номер 8149) (від 24.10.2022).
Четверте. Презентація Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо реформування галузі виноградарства та виноробства.
І п'яте – "Різне".
Проект порядку денного вам був розісланий. У кого з членів комітету є якісь зауваження та пропозиції щодо порядку денного?
Якщо немає, пропоную затвердити зазначений порядок денний.
Голосуємо: хто – за?
Одноголосно. Так я розумію? Дякую.
Тож переходимо до розгляду питання: інформації Голови Фонду державного майна України щодо прогнозованих планів діяльності Фонду на 2023 рік, зокрема питання приватизації підприємств агропромислового комплексу.
На минулому засіданні комітету ми виносили дане питання, але на прохання керівництва Фонду розгляд даного питання було перенесено у зв'язку з необхідністю збору та опрацювання актуалізованих та додаткових матеріалів з метою напрацювання шляхів ефективного вирішення питання приватизації підприємств агропромислового комплексу.
У нас на засіданні присутня Голова Фонду державного майна Рустем Енверович Умєров. Тож, будь ласка, ми вас запрошуємо до слова.
УМЄРОВ Р.Е. Доброго дня, шановні колеги. Радий вас бачити з часів, коли покинув Верховну Раду. Хотів би, по-перше, подякувати за те, що запрошуєте і допомагаєте в рекомендаціях або залучаєтеся до вирішення питань. Сподіваюсь, що агропромисловий комплекс буде наступні десять років один з драйверів економіки, він вже є, але буде збільшуватись. Тому хотів би почути також ваші рекомендації. Якщо будуть рекомендації або потрібно буде детально розглянути ваші пропозиції щодо приватизації щодо поліпшення ситуації з агропромисловим комплексом, завжди буду радий зустрітися і поспілкуватися.
По-перше, хотів би почати з трансформаційного питання, щоб ви були в курсі, чим займається зараз Фонд держмайна. Ми постійно як би дивимося, як ми можемо поліпшити ситуацію. В країні йде війна, але все рівно хочу вам повідомити, що ми робимо максимально для того, щоб бути прозорими, відкритими, зрозумілими не тільки суспільству, але і профільним комітетам або комітетам з кожної галузі. Тобто перший слайд тоді.
Зараз ми знаємо, нам потрібні гроші на оборону і відновлення. У нас збитків десь до трильйона доларів, бюджет ЗСУ на місяць складає десь 2 мільярди доларів. Всього було, щоб було зрозуміло з інформацію, яку отримав з Кабінету Міністрів, було залучено 50 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Тому ми завжди кажемо, що політика щодо економіки є, політика щодо… фінансова політика й інвестиційна політика іноді можуть бути, не в одному ЦОВВі зосереджуватись. Тому ми хочемо переробити це як Фонд держмайна в такий драйвер економіки або не тільки в ЦОВВку, а у фонд, інвестиційний фонд, який буде доходним. Зараз він виконує таку більш функцію торговельного майданчика, де ми можемо приватизувати маленьке підприємство. Всього зараз налічує в нас 3 тисячі 600 підприємств в країні, з них більш-менш, може, 3 тисячі 500 вже можна вважати єдиними майновими комплексами або нерухомістю.
Наша стратегія зараз: 70 відсотків того, що ми маємо в Фонді держмайна, вивести на приватизацію, це мала приватизація. Вона показала за два місяці, що вже є прогрес. Ми виставили ці майнові комплекси, маленькі такі площадки або майданчики з нерухомості, які допомагають регіонам або середньому, малому бізнесу придбати нерухомість і далі вже будувати своє підприємство, не втрачаючи часу. По-друге, воно допомагає їм не вкладати гроші в інфраструктуру.
Тобто 20 відсотків нашої стратегії, що до кінця року – це попрацювати з питаннями нерухомості і оренди землі. Тобто ми її не продаємо, ми поки інвентаризуємо, дивимося, які підприємства є, державні підприємства, атешки, депешки, де взагалі нерухомість знаходиться: вона в місті, поза містом, яка класифікація цієї нерухомості і так далі. Тобто ми, можливо, будемо до кінця року ще зустрічатися з профільними комітетами, міністерствами для того, щоб зробити стратегію, може, вивести нерухомість в окремий фонд, може, вивести те, що у нас зараз є, в, наприклад, землі в окремий там земельний фонд і так далі. Це просто напрацювання.
І 10 відсотків нашого фокусу зосереджені до кінця року – це подивитися державні підприємства, які ми всі знаємо як промислові підприємства. Тому 70 відсотків – приватизація, мала приватизація, хочу відзначити і велику приватизацію, оренда землі й оренда нерухомості і 10 відсотків – управління.
Далі наступний слайд. Ви можете бачити, що, якщо трансформація фонду буде проводитися, це буде єдиний центр відповідальності управління. Зараз у нас є в країні 151 орган управління, ці 151 орган управління керує 3 тисячами 600 підприємствами. І завжди потім виникає питання: чому Фонд держмайна такий неспроможний, чому дуже все погано. З іншого боку ми хочемо, щоб він був прозорий, зрозумілий – іноді він прозорий, але не зрозумілий. Тому ми хочемо і зробити, щоб Фонд держмайна був єдиним відповідальним за управління, але провести кластеризацію разом з профільними міністерствами, комітетами і Офісом Президента для того, щоб у нас була єдина позиція як у держави.
Цифровізація – не тільки гасло для нас. Хочемо розробити платформу для того, щоб подивитися, що ми за 31 рік приватизували, скільки у нас взагалі було підприємств, яка економічна модель була, фінансова модель, юридична модель. Просто трансформацію іноді треба теж показувати, що, наприклад, є такий міф, нібито у Фонд держмайна все перекидається. Хочу показати, що там було 200 тисяч підприємств, у нас залишилось 3 500, з яких – 3 600, вибачаюсь, з яких 3 500 – це просто нерухомість, більш-менш нерухомість. Є підприємства, де, наприклад, завжди кажуть депешки, атешки і так далі – це 75 тисяч взагалі гектарів землі, але у фонді не всі знали, скільки гектарів землі взагалі у фонді існує або квадратних метрів.
Про нове законодавство. Хочемо закон про Фонд, про діяльність агентів нерухомості, тому що взагалі у нерухомості у нас є такі питання між вашим комітетом і комітетом... іншими комітетами. Наприклад, земля під будівлею – це геокадастр чи природний фонд, наприклад. Є дві країни, які залишились, що земля під нерухомістю – це ми і Північна Корея. Тому ми хочемо, щоб вони залишилися одні, сісти з геокадастром і сказати: давайте ми вирішимо це питання, хай вони залишаються першими в цьому питанні, ми другі.
Є питання з управління майном. У нас немає законодавства, є дуже багато речей, які Кабмін і Верховна Рада робили з діяльністю управління майном. У нас є поняття, коли батьки-засновники робили Фонд держмайна, вони з комунізму в капіталізм, мабуть, бажали. І вони тоді сказали, що, мабуть, це майно, на той час було зрозуміло, – це всі підприємства.
Зараз ми хочемо перевести це у філософію активів, а потім ресурсів. Просто ми іноді кажемо: це от майно, і самі навіть не знаємо, це майно або лайно. Потім починаємо дивитися, там в деяких речах немає юридичних документів, фінансової звітності. Тобто всі використовують його і потім будь-який керівник Фонду держмайна... стає непосильно, як би приходить до Верховної Ради, ОП або Кабміну і не може відповісти, що в нього взагалі є.
Тому тут хочемо, по-перше, розділити функціонал, розробити правильно закони, долучити профільні комітети, Кабінет Міністрів, Офіс Президента для того, щоб потім з єдиною позицією вийти до народу. Необхідні зміни до законодавства будемо, в третій колонці ви бачите, ми зі своєї сторони працюємо і будемо пропонувати Верховній Раді.
Наступний слайд, щоб не втрачати часу. Що ми робимо зараз? Ми дивимося, є недієздатні активи, які ми направляємо на ліквідацію, банкрутство. Десь таких на зараз 800 підприємств. В нас Закон не дуже досконалий по ліквідації, банкрутству, тому що люди не розуміють, що це не погана річ, тобто це фінансовий інструмент, треба з ним працювати і так далі. Ми разом з іншими профільними комітетами працюємо щодо цього.
Є стратегічні активи. Слово "стратегічні" теж дуже резонує іноді. Тому що ми вважаємо, що таке стратегія на сьогодні, що стратегія через 10 років. На зараз ми просто підхід зробили, що стратегічні підприємства вважаємо ті, які ми можемо на 10 років вперед приблизно подивитися: після модернізації, після того, як ми вкладаємо гроші, чи ми можемо його дивідендну політику бачити, скільки грошей він буде за 10 років привозити.
Таких підприємств наразі в Фонді держмайна немає, але ми працюємо з Кабміном, щоб перевести абсолютно всі ці активи, їх, мабуть, там 100: вважаємо Енергоатом, там Нафтогаз і так далі, отакі величезні – це стратегічні. Їх будемо переводити десь через 3-4 місяці. Але працюємо з Кабміном. І решту активів ми приватизуємо, це мала приватизація і те, що йде в оренду.
Далі наступний слайд. Ми просто завершимо в 2023 році оцю малу приватизацію, проводимо аукціони. І також хочемо провести або виводити проведення великої приватизації. У нас декілька таких відомих підприємств. Якщо наразі їх не виставляти, то до них і законодавство як би ставиться так, нібито нам стратегічно потрібно, а потім виводиш його на приватизацію, грошей немає, документів немає і так далі.
Що ми хочемо зробити? Якщо ми не будемо їх виставляти, ми не будемо підготовлювати юридичної, фінансової звітності і так далі. Вони із майна стануть нерухомістю, із нерухомості потім – землею.
Наступний слайд. Управління активами. Тут єдиний електронний реєстр підприємств. Діджиталізація для того, щоб кожен бачив, які підприємства у нас ще є. Кожній людині або напряму плани по капіталізації. Суверенний фонд або Фонд національного багатства і так далі, це те, що ми можемо вважати стратегічними, залишимо за державою.
Не буду дуже втрачати часу. Далі піду. Далі у нас йде оренда. Оренда буде ділитися у нас, це було попередньо, просто за два місяця, оренда буде ділитися на нерухомість і землі. З землями ви знаєте, яка справа, більш профільно як би працюєте в цьому.
Далі у нас є, маємо регулятор по оцінці. У нас майже 14 тисяч оцінювачів, 2 тисячі 500 оціночних компаній. Рецензуємо, проводимо уніфікацію до законодавства ЄС, але будемо в новому законі також указувати, що і Північна Америка і єесівські стандарти будуть у нас удосконалюватись. І працюємо на Закон профільно нерухомості.
Далі. Цифровізація. Тут трохи недоопрацьовано. Але основне те, що у нас електронна… Не електронна – фінансової звітності більшість підприємств, які нам підпорядковуються або були передані, взагалі не мають. Тому ми хочемо їх уніфікувати.
Наступні фінансові показники. Раніше плани були, просто скидають, наприклад, там Кабмін сказав, що: ми від вас чекаємо там 6 мільярдів або 10 мільярдів. Звідки 10 взяти і так далі – це не опрацьовувалося, якось залишилось в такій "сірій зоні". Зараз ми фактично беремо і працюємо на результат, сподіваюсь, до кінця року опрацюємо десь до двох мільярдів гривень, маленькі підприємства продамо.
От наступна презентація – це основні показники, якщо можна буде. Ми тут показуємо об'єкти приватизованих і зданих в оренду: скільки у нас було приватизації, скільки у нас в оренду було, скільки по сумах по вересень, жовтень і листопад. Тобто зараз вже в держбюджет з початку праці з 7 вересня ми перерахували 844 мільйони, провели 90 аукціонів. І загальна вартість, яка прийде до держави буде 2,2 мільярда, це на сьогодні. Але ми працюємо до кінця року і ще підвищиться.
Далі наступний слайд. Стан передачі об'єктів. Тобто, щоб ви знали, скільки ми згідно актів уряду, скільки зараз в роботі працюємо і фактично буде передано. Тобто там фактично трохи менше, тому що ми з урядом співпрацюємо для того, щоб пришвидшити ці питання.
Наступний слайд. Об'єкти управління Фонду держмайна за галузями. У нас є 253 підприємства аграрних, нібито на 1 січня 22-го року вартість цих активів була 2 мільярди гривень. У нас є добувна, інфраструктурна, енергетика, нерухомість і промисловість, на той час це все було 34 мільярди гривень, зараз оцінку ніхто не проводив. По міжнародному стандарту також міжнародно-фінансові корпорації теж просять, щоб ми почали працювати над тим, щоб нову вартість при війні робили. Але ми працюємо на цьому.
Наступне, це Фонд державних земель сільського господарства. Те, що у нас в управлінні, зараз ми маємо 76 тисяч гектарів землі, у стані передачі ще 125 тисяч. Ми розуміємо, що в резерві держави є землі у Мінагро, Мін'юсту, Міносвіти, Міноборони тощо і в Національній аграрній академії наук. Там ми більш детально працюємо, як із вашим комітетом, просто консультації, хочемо... проводжу і буду проводити, плюс міністерство, більш елітне міністерство зараз йшло. Тому ми просто долучаємося, щоб разом як з міністерством розробити стратегію. Тобто якщо в державі є землі, ми щоб співпрацювали разом з міністерством.
Далі, те, що ми робили оцінку, єдина база звітів, просто подивитися, що Фонд насправді і це виконує як оціночну діяльність по типах об'єктів нерухомості. Але стандартизація буде з Європейським Союзом, тому там десь до трьох, чотирьох типів будемо зменшувати.
Далі наші законодавчі ініціативи – і тут я буду вже закінчувати – які як Фонд ми будемо реєструвати, розробляємо або готуємо до реєстрації. Тобто по кожному напрямку з профільних напрямів ми працюємо, як я казав. У нас є п'ять стейкхолдерів. Це перше, ми починаємо, Верховна Рада – це профільні комітети, потім іде Кабмін, ОП, ми як сам Фонд і плюс люди, які є нашими громадянами.
Дякую за увагу, радий буду відповісти на питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Рустем Енверович.
Я до слова запрошую голову підкомітету Чорноморова Артема Олеговича. Будь ласка.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Доброго дня! Дякую, пане голово. Доброго дня, пане Рустем. Дуже раді вас бачити на комітеті і від імені підкомітету теж вдячні за те, що ви завітали на комітет.
Хотілося би сказати, що 31 жовтня 2022 року у нас відбулося засідання підкомітету, із запрошених Фонду держмайна була Яна Сергіївна, якщо я не помиляюся, це ваш заступник. За годину розмови підкомітет цікавило насамперед це кількість агарних підприємств, які наразі знаходяться у Фонді держмайна, їхній стан, яка поетапність їх приватизації і взагалі який алгоритм приватизації цих агарних підприємств.
На превеликий жаль, більшості запитань, які ми поставили, а це саме алгоритм дії щодо їх приватизації, зокрема, враховуючи останні зміни законодавства в частині формування так званих пулів, це, я так розумію, це були зміни в законодавстві стосовно галузевих розділів, відповідь ми не отримали. Щодо кількості агропромислової галузі, уповноваженим органом управління, яким вже є Фонд держмайна, в тому числі ті підприємства, які були передані вам за останній час від Аграрної академії наук. Але наразі нас більше цікавить ті, що були передані з 19-го по 21 рік. Ми керуємося тим мотивом, що у Фонду вже є певний банк земельний, якщо можна так сказати, підприємства, які складаються як із активу – це майно, яке знаходиться на цій землі, так і сама земля з сільгосппризначенням.
Хотілося б дізнатися, який Фонд робить кроки, а саме – алгоритм дії щодо їх приватизації: от як ви бачите, як ви це або можете або не можете і чому не можете це зробити?
На превеликий жаль, ми цю відповідь не отримали і фактичне надходження до бюджету Фондом державного майна. Тобто скільки коштів фонд планував у 2022 році, скільки фонд як би ми розуміємо, що до вас були попередники політичні, як кажуть. Але все ж таки на сьогоднішній день я розумію, що вже повинен у вас пройти аудит – господи, сьогодні тільки спілкувалися – Рахункової палати, якщо я не помиляюсь, да, ви звітували, якщо я не помиляюся.
Враховуючи вищезазначене, підкомітет тоді зробив певні висновки, які, ну, я не буду зачитувати, їх зачитає голова перед голосуванням, і хотіли побачити і почути вас.
Пане Рустеме, ми дуже сподіваємося насамперед, що ви як наш колега в минулому народний депутат і, в принципі, розумієте всі проблеми і стурбованість народних депутатів, особливо мажоритарників, на округах яких знаходяться певні підприємства с/г призначення стосовно їхнього стану. І насамперед, що турбує людей, які мешкають поруч з цими аграрними підприємствами: виплачується чи заробітна плата? Тому що в більшості випадків ці аграрні підприємства є єдиним способом виживанням для людей, які мешкають.
Тому, якщо вам неважко, ви б не могли надати нам, може, зараз цю інформацію, сказати скільки підприємств, і який алгоритм, як ви бачите, що буде Фонд в майбутньому з ними робити?
Я вам щиро вдячний.
УМЄРОВ Р.Е. До мого приходу, те, що зараз продовжується у нас аудит всіх підприємств, тобто ми приймаємо ці підприємства, дивимося, чи взагалі вони існують, хто ними керує, які керівники і так далі, на жаль, те, що звітність більшості підприємств не робиться. Зараз ми працюємо для того, щоб верифікувати всю інформацію, яку ми отримували раніше. Тобто вона дійсна чи недійсна. Тому що більшість цих підприємств були, на жаль, неприбутковими, тобто були збитки. Хоча ми дивимося, що зараз десь 250 доларів на гектар до 900 доларів на гектар… може робитись. Тому я і питаю, наприклад, у цих підприємств, чому взагалі вони збиткові? Тобто в країні середньостатистично може держава заробляти більше.
На сьогодні в управлінні Фонду всього орієнтовна площа 76 тисяч гектар. Наш очікувальний річний дохід в держбюджет від оренди плати, суборенди буде може десь 460 мільйонів. Раніше було мінус 60 мільйонів гривень. В цьому плані не хотів би заходити більш детально, тому що стратегічно опрацьовуємо разом з Міністерством аграрної політики і вашим комітетом, які питання у вас були ще для того, щоб більш детальніше опрацювати?
По агропромисловому комплексу фокус був останні два місяці – це продавати активи, які були виставлені, єдиного майнового комплексу спиртові заводи, тобто це теж можна вважати АПК. На цих підприємствах дуже багато, де були заборгованості, але ми все рівно їх виставляли, продавали, більшість з них були успішними.
Щодо стратегії як би користування землею: поставити стратегічно разом з іншими землями, які є в користуванні Національній аграрній академії. Ми провели разом з Міністерством економіки зустрічі з цими підприємствами, поспілкувалися, подивилися, які в них є застереження, відповіли на всі питання, які в них були. І сподіваюсь, найближчим часом почнемо вже, щоб вони вже передавалися нам. У деяких питаннях акти не підписуються, тому я і зазначив, що в більшості випадків, коли передається до нас підприємство, поки акти не підписані. Тобто де-факто вони…
_______________. В академії.
УМЄРОВ Р.Е. Да, де-факто. Де-юре ми ще не взяли їх на себе.
_______________. Пане Рустеме, а можна таке запитання, ви сказали 76 тисяч гектарів – це загальна площа всіх земель с/г призначення по компаніях, які зараз знаходяться під керуванням Фонду держмайна. І ви сказали, прибуток, який очікуєте, з оренди і суборенди. Можна, ви б назвали цю суму, просто для себе розуміти теж очікування ті, які ви, якщо що, будете подавати, я так розумію, у своїх планах по приватизації.
Ще раз цифру просто назвіть.
УМЄРОВ Р.Е. 460 мільйонів.
_______________. 460 мільйонів. А Фонд, просто таке розуміння як мажоритарника з півдня, буде чи диверсифікація орендної плати за гектар згідно кліматичних зон, в яких ці підприємства знаходяться.
УМЄРОВ Р.Е. Ми працюємо над зонінгом цих земель, ми працює над тим, що, які землі в прифронтовій зоні, які залишилися на окупованій території. Тобто будемо працювати з міністерствами для того, щоб подивитися, як диверсифікацію цих земель робити разом, і потім прийти до комітету і представити своє бачення.
_______________. Від себе особисто хотів би також порадити, що, якщо ви звертаєте увагу на зонінг так, якщо зараз у держави всі державні органи знаходяться дуже в нелегкім становищі, звертайтесь так, щоб до наших інститутів, які знаходяться під керуванням аграрної політики щодо якості ґрунтів, а також, якщо ви будете робити інвентаризацію земель, тобто і кадастр вам допоміг. Моє особисте розуміння, це побажання для того, щоб держава зверталася за послугами до державних підприємств, щоб вони також заробляли гроші, оскільки зараз йде планове скорочення всіх працівників.
УМЄРОВ Р.Е. Дякую, дякую, слушна пропозиція.
_____________. Це я думаю, це особисте побажання як народного депутата. Тому що ми бачимо, до нас звертаються дуже багато інститутів, щоб збільшити їм бюджет, правками в бюджеті. А коли державні органи звертаються до приватних підприємств для надання послуг, коли таку ж саму послугу в конкурентному ринковому становищі може надати той же Інститут ґрунтів. Це if you wish.
УМЄРОВ Р.Е. Ні, слушна пропозиція. Я просто, я хотів просто зазначити, що інвентаризація цих земель, питань, в достатньо дуже-таки скрутному стані залишилася. Тому я і хочу за два місяці, те, що я зараз відповідаю, це було зроблено за останні два місяці, поки ми не готові як би більш детально представити своє бачення комітету для того, що повинні всі речі закінчитися, тобто там аудит, інвентаризація, може, розробити разом стратегію або і взяти хоча би версію 1 для того, щоб принести вам і потім вже отримувати останні кроки, щоб вже підготовленим бути.
Тому ці речі як би ми готуємо, але відкриті завжди зустрічатися і заслуховувати пропозиції до того моменту, як ми можемо прийти зі звітом до вас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Рустем Енверович.
Колеги, у кого є питання ще, може, пропозиції якісь? Будь ласка, Олександр.
САЛІЙЧУК О.В. Доброго дня, колеги. Скажіть, будь ласка, я почув там 3 600 підприємств в управлінні в Фонді держмайна, з них 3 500, 100 – більш-менш нормальних, я так зрозумів. Так, дієвих – 3 500?
УМЄРОВ Р.Е. Я відповім. Дякую за запитання.
На жаль, цю цифру, вона змінюється кожного дня на одне ДП або АТ. Ми спілкувалися з Кабміном, і ми попросили, щоб Кабмін не реєстрував кожного дня одне депешку або атешку. Тому з Мін'юстом ми разом, з Прем’єром будемо якось відслідковувати.
На сьогодні в тому стані те, що ми отримуємо або проаналізували зверхньо, проаналізовано, бачимо, що 3 тисячі підприємств не буде вважати, тобто суспільство не буде вважати їх стратегічними. І вони приносять, на жаль, з інформації Кабміну, 75 мільярдів гривень збитків. І це майже, ці компанії, в яких є просто земля, в деяких є єдині майнові комплекси, на деяких є підприємства, колись існували підприємства.
Тому ми вважаємо, що треба закінчувати з приватизацією, виставити їх на майданчики і приватизувати. Те, що залишилося 100, це ми просто враховуємо такі підприємства, починаючи з Нафтогазу, і так далі, тобто ті, які ми можемо вважати, що вони прибуткові на даний момент.
_______________. В чому питання? Хотів запитати: які критерії першочерговості виставлення на приватизацію? Тобто є підприємства, чи це найбільш збиткові спочатку виставляються? Чи всі в одних умовах – прибуткове і збиткове? Чи коли прибуткове, це, можливо, там воно десь трошки може ще побути у Фонді держмайна? Щоб прояснити цю ситуацію.
УМЄРОВ Р.Е. Так. Ми зараз ділимо тільки на два критерії. Це мала приватизація – до 250 мільйонів гривень і велика приватизація, що вище 250 мільйонів гривень. Якщо Кабмін вже вирішив виставляти це на приватизацію, ми імплементуємо цю як би стратегію і виставляємо це на ProZorro, і приватизуємо. Тобто поки критерії були: мала, велика. І таким чином ми виставляємо це максимально все прозоро на приватизацію.
_______________. Тобто немає, що найбільш збиткові – в першу чергу, наприклад?
УМЄРОВ Р.Е. Ні, ми дивимося, ми дивимося на це, але до сьогодні такої стратегії не було, ми просто... Все було зупинено, ніхто не очікував, що взагалі приватизація буде іти. Ми взяли ризик на себе і почали цю приватизацію разом з Верховною Радою, Кабміном для того, щоб почати показувати, що ми будемо воювати. Тому що, з одного боку, нам потрібно ці гроші відправляти на сили оборони. Тому, да, на сьогодні ми тільки виконуємо те, що Кабмін нам доручив.
_______________. І ще одне. Оренда – це стосується лише землі, чи так само і комплексів?
УМЄРОВ Р.Е. Ні, комплексів також. Там працюємо, дуже багато 14 тисяч договорів. На жаль, з однією... з вартістю 1 гривня, яка приносить... (Не чути) Я вважаю, що це неправильно. Ми іноді як народні депутати, як екснародний депутат я завжди вважав, що, може, іноді користь соціальна є. Але коли подивився з точки зору виконавчої влади, що одна гривня, у нас дуже багато людей просто витрачають час, щоб оцю одну гривню… на одну гривню оренди ми маємо іноді 200-300 людей, які просто оформлюють цю одну гривню. Тому ми зараз вважаємо, що нам потрібно пройти, проаналізувати фонд нерухомості і запропонувати Верховній Раді переглянути такий підхід, щоб ми вважали, що, якщо корисно міністерству здавати, то ми повинні поставити якусь-то ціну, щоб не вбивати якби економічний ефект від цього. Тобто нерухомість – окрема стратегія зараз, 14 тисяч договорів оренди, але 20 або там 100 підприємств приносять нам 85 відсотків доходу. Тобто там теж є такий дисбаланс.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, хто ще хоче задати питання?
РУДИК С.Я. Пане голово, запишіть ще мене, я на зв'язку. Просто не міг зразу включитися бо на Донбасі їхав, поганий зв'язок. Рудик.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергія Ярославовича ще записуємо.
РУДИК С.Я. Можна задати запитання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, да.
РУДИК С.Я. Пане Рустем, скажіть, будь ласка, скільки з підприємств, які підлягають приватизації в найближчий час, знаходяться в зоні LBS, 50 кілометрів в нашу сторону та в щойно деокупованих містах Балаклея, Ізюм, Херсон, ну і далі по зоні зіткнення? Чи є якийсь запобіжник з боку Фонду держмайна щодо їх приватизації в зв'язку з їх явною зараз непривабливістю з цієї точки зору?
УМЄРОВ Р.Е. Дякую за запитання. Ми спеціально створюємо дирекцію, яка буде займатися окупованими територіями, або деокупованими територіями. Тому що деякі підприємства, вони знаходилися на тимчасово окупованих територіях з 2014 року і не маємо жодної інформації, деякі були окуповані після 24-го. Тому зараз ми інвентаризацію робимо, але заходимо на ці підприємства, дивимося, що залишилося, що орки з ними зробили. Тому в цьому плані окрема стратегія зараз відпрацьовується. Якщо будуть у вас рекомендації, пропозиції, радий буду почути. Просто там окремо ми виділили дирекцію, яка зараз займається станом інвентаризації, що зроблено, що не зроблено, тому що на деяких деокупованих територіях, наприклад, Судмаш в Херсоні і так далі орки просто вивезли все, що можливо було, і залишили просто підприємство як, вибачаюсь, як землю.
Тому в цьому плані там іде також окремо, як ми будемо, наприклад, в оренду здавати чи ми будемо її приватизовувати і так далі, ми зараз розглядаємо окремо.
РУДИК С.Я. А коли по часу ви плануєте мати бачення?
УМЄРОВ Р.Е. До кінця року.
РУДИК С.Я. Плюс. Дякую.
Колеги, в кого ще є питання? Все, дякую, питань немає.
Тому за результатами обговорення ставлю на голосування пропозицію: рекомендувати Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України як органу, що координує його діяльність, першочергово здійснити заходи щодо закінчення приватизації підприємств, установ та організацій, зокрема агропромислової галузі, які були передані Фонду в період 2019-2021 років. З метою підвищення економічного ефекту заходи щодо приватизації підприємств, установ та організацій, зокрема агропромислової галузі, які були передані Фонду у 2022 році, здійснювати лише після аналізу проблемних питань та економічного впливу за результатами приватизації підприємств, зазначених у першому пункті.
Колеги, прошу голосувати за це: хто – за?
Одноголосно.
Дякую, Рустем Енверович.
Так, ще питання, да.
_______________. Пане Рустеме, просимо дати вказівку прислати нам вашу презентацію, щоб могли ознайомитись ще раз депутати в чаті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І там ми давали вам звернення, але не отримали досі відповідь від вас. Да, якщо можете. Дякую.
УМЄРОВ Р.Е. Я дуже вдячний за те, що ви запросили. Буду радий будь-яким рекомендаціям стосовно того, що потрібно робити в агропромисловому комплексі. Завжди радий буду підтримувати це як Фонд держмайна.
Дякую.
_______________. Дякую, пане Рустеме.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Рустем Енверович.
_______________. Будемо спостерігати за вашою діяльністю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до другого питання: про повернення до розгляду проекту Закону про географічні зазначення спиртних напоїв (друге читання) (реєстраційний номер 6480). Відповідно до частини шість статті 118 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" нам необхідно повернутися до розгляду законопроекту, переглянути рішення комітету і врахувати зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради.
Так, до слова запрошую Висоцького Тараса Миколайовича – першого заступника міністерства. Будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати члени комітету. Дякую, Олександр Васильович.
Фактично з точки зору 6480 ГНЕУ висловило ряд зауважень, які всі юридичного характеру, які по суті законопроекту, в тому числі те, що ми проговорювали, пам'ятаєте, з точки зору перехідного періоду, коньяків, інших – не впливають, але з точки зору юристів мають суттєвий правовий характер.
Вони з точки зору повноважень, там, де враховано, і дійсно відповідності рішенням Конституційного Суду і практиці. Тому тут ми можемо їх зачитати, але вони знову ж по суті запуску, по географічних зазначеннях спиртових напоїв або період імплементації – нічого не міняють. Просили його просто розглянути і підтримати. Це зробить для юридичної чистоти сам законопроект більш правильним, в тому числі потенційні зніме ризики звернень когось до Конституційного Суду на кшталт таких роз'яснень. По-іншому – не міняє жодного з тих питань, які ми з вами дискутували в частині бочок емальованих і тому подібне.
Ми просимо, будь ласка, підтримати. Якщо є до цих юридичних уточнень, у нас є обґрунтування просто, ну, воно досить суттєве з посиланням на конституційне , інше, ну, ми можемо зачитати, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Георгійович.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановний Олександр Васильович, шановні депутати! Дійсно підтримую сказане Тарасом Миколайовичем щодо цього законопроекту. Єдине для стенограми уточнення: це опрацювання не ГНЕУ, а Головним юридичним управлінням Апарату.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, вибачте.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Саме ключове питання, яке є в зауваженнях, чому юридичне управління просило його усунути: це стосується спеціально уповноваженого органу, який визначений урядом України як центральний орган виконавчої влади, ми пропонуємо проголосувати за редакцію далі, якої нема зараз в тексті. "що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки країни".
От в такій редакції пропонуємо, як основне зауваження. решта – це техніко-юридичне опрацювання на кшталт там: "законодавчі акти України" замінити на "законодавство України". От такого характеру дев'ять положень.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто з присутніх хоче по цьому висловитися, є якісь побажання? Так, Олександр Георгійович, треба покликати наших колег, які вийшли, щоб проголосувати.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Зараз напишу, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре. Тоді ставлю на голосування такі пропозиції. Переглянути рішення комітету від 6 жовтня 2022 року, Протокол номер 104, підтримати додатково поправки комітету до законопроекту 6480 з дорученнями секретаріату комітету внести відповідні зміни до порівняльної таблиці та порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання до проекту Закону про географічні зазначення спиртних напоїв (реєстраційний номер 6480) з пропозиціями, внесеними від комітету та редакційними уточненнями її положень. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій комітетом з необхідними техніко-юридичними доопрацюваннями, направити після завершення процедур, передбачених частиною другою статті 117 Регламенту Верховної Ради України, законопроект (реєстраційний номер 6480) для проведення додаткової експертизи стосовно його відповідності міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу до Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу та до Кабінет Міністрів України.
Колеги, прошу голосувати: хто – за?
Так, дякую. Рішення прийнято.
Третє питання. Про проект Закону про об'єднання сільськогосподарських товаровиробників, поданий народними депутатами України Гайду, Салійчуком, Торохтієм та іншими (реєстраційний номер 8149) (від 24.10.2022 року).
До слова, як завжди, запрошую Висоцького Тараса Миколайовича.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександре Васильовичу. Прошу, будь ласка, вивести наші земельні…
Раніше вам поширювали презентацію про законопроект 8148 – про об'єднання сільськогосподарських товаровиробників. Прошу, будь ласка, можливості зараз коротко представити відповідно суть, та і готовий відповісти на ваші запитання. В чому, можливо, навіть, щоб зекономити, я не піду по всіх слайдах, а скажу суть, якщо будуть уточнення – пройдемося.
Фактично законопроектом пропонується створити три рівні. Наступний там, де будуть ці рівні зазначені, наступний, це на виконання ЄС – є.
Наступний. Три рівні об'єднань сільгоспвиробників: організація виробників, асоціація організації виробників, міжгалузеві організації виробників. Фактично ці асоціації будуть реєструватися в Державному аграрному реєстрі після оцінки відповідних критеріїв. До кожної з них створюється, якщо організація виробників – це ті, хто виробляють однотипний вид продукції, наприклад, організація виробників там молока, так чи хліба. Якщо асоціація організація виробників, тут уже декілька об'єднань, може бути по ланцюгу: об'єднались з асоціацією і виробники молока, і переробники молока, наприклад, обладнання для молочного виробництва. Це вже буде асоціація. І міжгалузеві організації виробників – це вже може бути об'єднання, наприклад, і молока, і м'яса, і зерна, найбільш широкі. Навіщо ідея є їх оцінювати критеріями і реєструвати офіційно міністерством у Державному аграрному реєстрі? Тому що законодавство загальне про громадські об'єднання, асоціації дозволяє їх створювати, навіть якщо є один чи два члени, не обмежують людей. І воно не фіксує факту репрезентативності. Тобто є асоціація, вона каже: ми є асоціація таких-то, але з цього факту реєстрації зрозуміти, чи вона представляє більшість чи не більшість, і взагалі чи не двох людей, а там працює 10 тисяч – неможливо.
Тепер будуть критерії – можна далі, будь ласка – ну, в разі прийняття. Фактично чітко зазначено, що членство добровільне, що сама організація не займається прибутковою діяльністю, тобто вона не комерційна, вона дійсно представляє інтереси, те, що туди входять відповідні виробники. І головне, вона має представляти не менше 10 відсотків ринку, але не більше 25. Теж не може бути, певно, щоб хтось створив як монополію. Тобто більше 25, це вже може бути накладка, просто умовно можуть створювати якусь олігополію, а менше десяти, здається, що це можна створювати, але це не те, щоб мало факт репрезентативності.
І після цієї верифікації що буде змога? Перше: цим організаціям сільгосптоваровиробників різного типу будуть надані повноваження представляти, приймати участь у розробці нормативно-правових актів, давати свою позицію і висновки. Але тоді буде зрозуміло, що якщо хтось каже, що там не так, в тому числі для агарного комітету, то вони дійсно представляють когось: там 10, 15 чи 25 відсотків ринку. Тобто, що це дійсно позиція сегмента, а не одного чи двох бажаючих. Тобто інтегрувати їх як одного з учасників: вони не голосують, звісно, не прийматимуть акти уряду чи закону, але вони офіційно зможуть подавати свої висновки і пропозиції і вони точно мають бути розглянуті і дати на них зворотній зв'язок.
Як от пані Марина знає дискусію по бджолярах, там десятки асоціацій. Але ж дійсно мала бути основа тих, хто репрезентативні, де входять хоча б 10 відсотків, а не там... П'ять – об'єдналися, можуть на своєму районному рівні і робити ці ініціативи, але вони не можуть сказати, що національна політика має бути саме така, як п'ять, вважай. А якщо це вже 50 тисяч і це 10 відсотків всіх пасічників – це зовсім по-іншому. Для такої організації нормативної роботи і чіткості в ній.
І також можна буде потім за рішенням окремим делегувати їм певні повноваження. Тобто, наприклад, за рішенням законопроекту або уряду є ідея. Дмитро Вікторович, пам'ятаю, презентував у нас на аграрному комітеті, щоб запровадити платіж на солодкі напої, створити фонд, якесь мито на кока-колу, інші солодкі напої і за рахунок цього шкільне молоко запровадити. Хтось це має менеджерити, да? Бере потім школи, перевіряти і слідкувати в тому числі. Оскільки стратегія 20-30 відсотків скорочення держслужбовців апарату, це можна делегувати таким асоціаціям, але вони мають знову ж представляти 20 відсотків виробників молока. З точки зору, щоб потім фільтрувати, хто буде постачати це молоко в школи, щоб воно було якісним, щоб точно виконувались рамки... Це як один із прикладів.
Сам закон такого нічого не дає, він говорить про те, що як ці асоціації будуть створюватись. Він не делегує жодних повноважень. А вже потім, якщо виникнуть питання делегування таких повноважень, в кожному окремому випадку буде обговорюватись і відповідно може делегуватись. Тому зараз ціль створити умови для верифікації, що ці асоціації репрезентативні, а потім уже за окремим рішенням можна в тому числі їм делегувати певні функції.
Тому тут ви бачите критерії для організації – це не менше 10. Наступний, будь ласка. Тут частка не більше 50, це ми ще проговоримо, щоб не було монополії.
Наступний. А, дуже важливо, там розподіл голосів: також що не може бути ні в кого,.. стосовно більше одної третьої голосів, щоб всередині асоціації також не було якоїсь монополії там найбільшої, щоб вони не прийняли рішення, що членські внески від обороту і кількість голосів від обороту. І тоді хтось, умовно, заходить, він великий просто, платить великий членський внесок і вирішує. Тому це теж, пам'ятаєте, як в об'єднаннях водокористувачів, дворівнева система голосування, де з однієї сторони площа, а з другої сторони кожен має право голосу – 50 на 50 ділиться, що не може той, хто там 10 тисяч гектарів, приймай сам рішенням, якщо поруч тільки тисяча гектарів 10 фермерів. Тобто оцей баланс також закладено, щоб була дійсно думка кількості репрезентативності, що важливо. Це я зазначив.
Наступний, будь ласка. Звісно, вони подаються в Державний аграрний реєстр і потім буде моніторинг. Вони мають подавати звіт там раз в рік, моніторинг їх діяльності і підтвердження статусу. В принципі, мені здається, по презентації, будь ласка, да, все.
Тому ось така ідея. Це тільки перше читання. Це знову ж базовий. Для того, щоб це започаткувати як таку нову інституцію, така практика в ЄС, він також на виконання Угоди про асоціацію з ЄС і є в блоку євроінтеграційному.
Дякую. Готовий відповісти на запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.
Давайте ми заслухаємо ще Марину Вікторівну Нікітіну – голову підкомітету. І потім ми перейдемо до запитань.
Будь ласка, Марина Вікторівна.
НІКІТІНА М.В. Даний законопроект є повністю євроінтеграційним. Він направлений на імплементацію актів права Європейського Союзу, а саме Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013, і делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 2016/232.
Відповідно даний проект закону стосується зобов'язань України у сфері європейської інтеграції щодо предмета його правового регулювання, зокрема статті 405 Додатку 38 Угоди про асоціацію між Україною – з однієї сторони, та Європейським Союзом – з іншої сторони. А отже, можна такий висновок надати, що прийняття цього законопроекту сприятиме наближенню законодавства України до вимог Європейського Союзу і відповідно наблизить Україну до виконання Угоди у сфері європейської інтеграції.
Тому як голова підкомітету з євроінтеграції хочу зазначити: дуже важливий законопроект і до першого читання рекомендуємо його прийняти, а надалі вже дивитися, щоб всі його норми відповідали нашому законодавству, зокрема в частині надання повноважень таким об'єднанням виробників сільського господарства. Це вже будемо більш детально потім розглядати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марина Вікторівна.
Будь ласка, Артем Олегович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. В мене таке запитання. Скажіть, будь ласка, я трошки, може, пропустив, але я… от мені це нагадує французьку модель кооперативів, чи це щось інше? Коли кооперативи прибуткові, коли…
НІКІТІНА М.В. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Підприємницькою діяльністю не мають права займатися.
ЧОРНОМОРОВ А.О. А, то єсть, вони можуть…
Чого? Ви кажете, що вони реєструються в ДАР, можуть зареєструватися в реєстрі, тому я щось…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. ДАР: через те, що це єдина електронна платформа є "Дія", через те, да, що просто зручно, але вони не мають права займатися підприємницькою діяльністю. Кооператив має право: він може бути прибутковий, неприбутковий, він займається підприємницькою діяльністю. Ці не мають права, до відношення вони до…
ЧОРНОМОРОВ А.О. А тоді є асоціації, які приходять, відстоюють права свої, може, може – чужі.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, да.
ЧОРНОМОРОВ А.О. І тепер є, і тепер будуть ще приходити фермери і відстоювати ще раз свої права. Я правильно розумію? Будуть як дорадчий орган.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні. Фактично більшість з чинних асоціацій, хто дійсно репрезентативні, вони просто після прийняття цього закону подадуть заявку в міністерство, це не будуть нові, і просто отримають підтвердження: да, ми репрезентативні. А інші, їх можна буде слухати, але всі будуть розуміти, немає там репрезентативності, вони не представляють, вони хоча б 10 відсотків сегмента.
Але слухати, звісно, будемо, в нас же ж вільна, демократична країна. Це просто буде орієнтир, всі будуть розуміти чітко, що чи це просто якісь побажання, чи це дійсно сила.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто вони повинні в спайку йти з асоціаціями, щоб більше ефекту якогось досягнути? Я правильно…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні. Фактично всі виробники мали би бути членами асоціацій. Ну, це нормальна європейська практика, так.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, в нормальній європейській практиці є Закон про лобізм ще.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це в американській вже, так. Да, це правда. Ну, це...
_______________. (Не чути)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Це ми – асоціація, яка зареєстрована в ДАР. Ні, ну, я...
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, ні, ну, вона не зможе бути, ні, це то не може будь-хто зареєстрований в ДАР. Реєстрація в ДАР буде після підтвердження міністерством по критеріях, що дійсно є ось члени, їхній обсяг, що це дійсно від 10 відсотків ринку, тобто там...
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я просто хочу... а який мультиплікаційний ефект ми очікуємо від цього, ну, от просто?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Який мультиплікаційний ефект?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, да.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут дві речі. Ну, перше – що ви зможете, приймаючи рішення для себе, більш чітко розуміти, позиція кожного з асоціації, яку вона має реальну вагу в кожному секторі і в галузі. Ви вже будете розуміти по цьому статусу: да, оці вагу мають, а, да, це просто... ну, це об'єднання, ну, вага менша.
А друге – цим, хто мають вагу, можна буде розглядати делегування повноважень різні... В Європі там, наприклад, реєстрація техніки делегована, реєстрація насіння делегована в деяких країнах, там видача дотацій...
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто від рейтингу і авторитету їх залежить?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да.
_______________. Типу: ми довіряємо, ми делегуємо?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, да, приймається рішення – делегуємо. І вони вже, наприклад, можна делегувати програму по розподілу коштів там дотацій, да, на одну корову... міністерство… (Загальна дискусія)
Ну, наприклад, тобто... але сам закон нічого не делегує, він створює умови, щоб потім, якщо це потрібно було би, в рамках, таким структурам можна було б це робити. Але це вже пізніше.
Зараз основне з точки зору, щоб вони приймали участь, ну, в роботі, от ми завжди запрошуємо. ГМО, тоді круглий стіл був – запрошували, там про виноградне вино – запрошували, ну, і інші, щоб вони дійсно... був орієнтир: чи це нішова, скажімо так, без образи, асоціація, чи це дійсно секторальне представництво.
_______________. Я вже ж вибачаюсь, але я чесно, ну, я не розумію, ну, про одну, це я не розумію їхню от суть в майбутньому. То єсть у нас, в принципі, ці люди повинні бути якось згуртовані...
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.
_______________. У них повинна бути єдине мислення...
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А так і буде.
_______________. Ну, може, років через 50 – да.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, це ж еволюційний процес, це допоможе. Тому що люди зрозуміють, що для того, щоб я відстояв позицію, мені треба все-таки бути членом асоціації, яка вже там має 10 відсотків плюс і не створювати нову.
_______________. … розігнали.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Кого? То інше.
_______________. Я знаю. Чекаю, поки повернуться чорні …(Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, зазвичай, членами є юридичні особи, виробники, так. Але сімейне фермерське господарство чи ФОП, де працює тільки одна людина, він теж може бути, це теж юридична особа. Але це все-таки не робітники, це не профспілки. Це все-таки мають бути юридичні особи і там тоді відповідно, або керівник або керівник когось делегує приймати участь у засіданні, інше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, є ще якісь питання по цьому законопроекту?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні члени комітету, я хотів би звернути увагу на окреме положення цього законопроекту, яке стосується запропонованих змін до Регламенту Верховної Ради.
Тобто це така новація, яку існуючий Регламент не передбачає. Тобто при розгляді Верховною Радою або комітетами законопроектів з аграрної сфери обов'язкові висновки оцих новостворених організацій сільськогосподарських виробників. От як ми не можемо розглядати без висновку ГНЕУ, у нас у порядку денному було написано: за умови висновку ГНЕУ. Він з'явився вчора.
От така новела пропонується. Висновок ГНЕУ на 16 сторінок, хоч 16 аж сторінок він надав зауваження в тому числі, якщо б ми приймали рішення, мені здається, варто було б рекомендувати Верховній Раді, що зміни до Регламенту вилучити на другому читанні. Ми цю… (Не чути) в робочому порядку.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Не заперечую.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. …з паном Дмитрасевичем Маркіяном Орестовичем, він також це не заперечував.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Не заперечував, ні.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Але, Олександре Васильовичу, на жаль, зараз у залі присутні 13 депутатів нашого комітету. Нам для кворуму необхідно 16. Можливо, прийняття рішення – ми сьогодні обговорили, задали запитання – прийняття рішення, голосування перенести на наступне засідання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дійсно. Будемо переносити голосування на наступне засідання. Тому фактично будемо вважати, що питання ми розглянули, але голосувати будемо… Да, заслухали, але голосувати будемо наступного разу.
Тоді переходимо…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні.
_______________. У нас скільки зареєстровано? (Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте будемо…
_______________. Одноголосно.
_____________. Ні-ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, будемо голосувати тоді наступного разу, бо дійсно кворуму немає.
Давайте перейдемо до четвертого питання: презентація Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо реформування галузі виноградарства та виноробства.
До слова запрошую опять, як завжди, незмінного Висоцького Тараса Миколайовича. Будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Шановні народні депутати, пам'ятаєте, був зареєстрований законопроект 6010, де було там ряд звернень асоціацій виробників щодо нього, плюс пропозиції, плюс висновки Європейської комісії. Ми зверталися з проханням його не включати в порядок денний цієї сесії для того, щоб доопрацювати і потім уже, щоб була мінімальна, скажемо, кількість правок до другого читання, максимально врахувати в первинній редакції.
Відповідно сам законопроект повторно не зареєстрований. Ми хотіли б зараз представити вам результати цього доопрацювання в рамках робочої групи для обговорення, потім врахування у разі наявності додаткових коментарів і після того зареєструвати, і потім по процедурі розглядати. Фактично, більш відома, у нас дійсно зараз в стагнації галузь виноградарства, відповідно виноробства, бачимо, які площі незначні в порівняні з іншими країнами світу.
Наступний, будь ласка. Разом з тим і географічні умови, і людський потенціал, і знання дозволяють таки збільшувати виробництво і навіть різних сортів в Україні для внутрішнього ринку, для конкуренції з імпортом. І що також важливо для експорту, тому що всі бачили, є в нас, дійсно, гідні виробники, які можуть це робити. Плюс пам'ятаємо, що в нас зараз іде, отримали кандидатство на членство в ЄС, відповідно можливість, ЗВТ також дозволяє експортувати, в тому числі відкривається ринок Європейського Союзу.
Будь ласка, наступний. Тут перелічено фактично ряд регламентів, які є в переліку Угоди про асоціацію з ЄС. Це також законопроект відноситься до блоку євроінтеграційних для того, щоб на базі, які були опрацьовані в рамках роботи робочої групи, для того, щоб кінцевий результат відповідав, був адаптований під наші умови, але відповідав європейському законодавству та практиці.
Будь ласка, далі. Безпосередньо потенційна структура, тобто це не правки, це новий, такий досить ґрунтовний законопроект. Попередній був в 2000-х прийнятий, який зараз чинний, фактично майже 20 років тому. Він, бачите, по структурі видно, описує: вступ, термінологія, чітко повноваження органів, безпосередньо про виноградарство, про простежуваність, про виробництво вина з винограду, як без додавання спирту, тобто неспиртових напоїв, ароматизовані винні продукти та фактично державний контроль в даній сфері.
Я зараз в наступних слайдах детальніше зупинюся. Чітко так, як в ЄС, теж було прохання, визначають, що таке вино ігристе. Фактично зараз вино ігристе підпадає під спиртовий напій, а як в ЄС в нас з 4,5 до 8,5 відсотка, у нас зараз – від 9. Це фактично обмеження наших виробників. Багато хто хотіли б виробляти з таким же – там 5 відсотків міцності, 6, а зараз у нас тільки від 9 відсотків. Це дозволятиме ширший спектр виробництва в… (Не чути) від 4,5. Чітко прописані вимоги до ароматизованих винних продуктів. Ну, я бренди не буду називати, вони дуже популярні, в тому числі на ринку.
Фактично прописується процедура упорядкування використання сортів винограду з точки зору реєстрації, простежуваності, щоб потім було зрозуміло, який продукт кінцевий, яке вино зроблено з якого сорту винограду. І така основна велика, яка потребуватиме так багато роботи, це запровадження виноградарсько-виноробного реєстру. Це фактично знову ж можна було зробити в ДАР, де буде чітко зрозуміло, де, які є посадки і площі насаджень виноградів, винограду яких сортів. Відповідно потім з цього винограду, коли воно йде на переробку, які типи вина виробляються і дальше постачаються.
Фактично повністю ця лінія, це допоможе боротися з фальсифікатом. На жаль, його велика частка на ринку, як ми знаємо, те, що кажуть, це міф, що з порошку роблять, але те, що фальсифіковано багато – це правда. Тут завжди можна буде потім цифровізацію і в принципі дійти до того, що там з телефоном – РR-код і зрозуміло. Вино зроблено з винограду, який виріс в такій-то громаді, такого-то району, такого-то типу, таким-то виробником. Це така вже кінцева довгострокова ціль цього реєстру. І цього зараз немає в законодавстві, відповідно немає фактично в імплементації.
Наступний, будь ласка. Фактично дуже важливо, що ця інформація буде збиратись на декларативній основі. Це не те, що там якась, це не буде додаткові акциз, ліцензування чи інші речі. Просто будуть форми, які можна буде онлайн, в тому числі в Державному аграрному реєстрі на рівні декларації подавати. Зібрали врожай – дали декларацію, який там врожай і скільки, чого зібрали. Виробили яку-то кількість продукції або пляшок – дали декларацію. Переробку забезпечили – дали. І фактично єдине, що ми будемо забезпечувати, що це важливо, нагадування з точки зору, що це треба подавати, ці декларації, тому що реєстр має бути наповнений. В тому числі, якщо там хтось не встиг, додаткову можливість доподати, і вже в крайньому випадку покаранням, це не те, що штрафи, а просто виключення з реєстру. Бо якщо ти не надаєш інформацію, ти не можеш бути в реєстрі, тоді ти поза полем, про яке всі знають.
Тобто тут немає принципу, як там в ліцензії на паливо чи інше, якщо там зразу штраф 500 тисяч. Є декларація, подання, а якщо ні – вийдеш з реєстру. Хочеш назад в реєстр, щоб про тебе всі знали – подай всю інформацію за періоди, коли не подав – повернувся в реєстр.
Будь ласка, наступний. Це умовно коротко, будемо бачити, що буде в самому реєстрі. Це такий один з прикладів, реєстр такий існує в Європі. Ми бачимо один з витягів, де фактично є ідентифікатор, зрозуміло, хто це, який виноградник, інший користувач. Тобто це практика, яка вже європейська, вона існує там. Я думаю, що ми зробимо не менш сучасним, але постараємося ще більше, щоб дійсно воно допомагало.
Будь ласка, наступний. Також однозначно це така буде суттєва зміна правил гри. Тому пропонується, щоб там вступав в дію не раніше 1 січня 26-го року, тобто мінімум три роки перехідного періоду. Ми знаємо, завжди це така дискусія, дійсно скільки треба вже до другого читання. Але це треба буде для того, щоб відповідно могли всі підготуватися, реєстр створити і подати інформацію, запрацювати і тільки після того мають змінюватися правила гри. В принципі, всі пам'ятають, це… будь ласка. Все, так.
Тому ось короткий виклад. Бо які були побажання знову ж по вимогах, типу до вина, винопродукту, ігристого, іншого, – враховано, що були від асоціацій. Якщо готові, питання чи коментарі. І після того рухатися вже по процедурі його реєстрації, і потім вже офіційно обговорення і прийняття рішення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Фактично це така жорстка регуляція в цій галузі, так я розумію?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вона не те, що жорстка регуляція. Це точно має бути забезпечено чіткість і простежуваність. Це не регуляція, щоб наказувати, це просто стимулювання подання інформації, щоб було зрозуміло, дійсно на якому етапі що відбувається. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло.
Колеги, хто, у кого є запитання? Будь ласка, Артем Олегович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тарас Миколайович, вибачаюсь, що я повторююсь. А скажіть, будь ласка, всі асоціації підтримують цей законопроект – ті, які зв'язані з виноградарством?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Навіть в цій редакції продовжується дискусія, але вона... знову ж як практика показує, завжди дискусія в частині, що робити з коньяком – коньяком України, коли вступає в дію. Тому для того, щоб цю дискусію зняти, ми запропонували вступ в дію законопроекту після 1 січня 2026 року. Тому що згідно прийнятих уже нормативних актів і підписаної Угоди про асоціацію у нас є перехідний період до 1 січня 2026 року, потім вже це може використовуватися. Маю на увазі коньяк з точки зору географічного зазначення.
Тому це в 6010 не було, і це було основне, це було знято. Тому якоїсь критичної дискусії до цього тексту немає. Є побажання зробити його ще більш ліберальним. Тут треба дивитися. Мається на увазі що? Є асоціації, які виступають, щоб зробити вино харчовим продуктом. Зараз це підакцизний продукт, одна копійка акцизна марка, і не такий, але підакцизний.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Держаний бюджет собі наразі не може дозволити такого.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми, в принципі, не проти, але це зовсім інша сфера. Це, перше, треба спільно аграрний комітет з податковим, бо все підакцизне там. Тобто, скажемо так, тут зараз немає якихось критичних пропозицій до цього законопроекту, а є пропозиції, щоб туди треба було ще додати, але ми не вбачаємо, що це зараз можливе прийняття. Це просто сфера, яка дискусійна і не має визначеності, вона просто зупинить законопроект.
Тому наша пропозиція інша – розглядати окремо. Є 5306 про малих виробників вина, він в податковому комітеті – хай там іде дискусія. Тобто от тільки в цьому, не до цього, а що там ще би мало бути. Ми позабирали такі всі гострі, щоб воно не зупиняло.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Нехай асоціації краще сконцентрують увагу на популяризації споживання вина, ніж на скасуванні податку, ну, акцизу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. В даному випадку я теж підтримую Артема Олеговича. Тут важливо, щоб було наше вино, наші винороби були якось не тільки в Україні, а вживалися ці напої за її кордонами. Тому я вважаю, що потрібно тут увагу таку значну потримати.
І може, є в нас які від асоціації, теж це дуже важливо, щоб ми розуміли, що асоціації в даному випадку підтримують цей законопроект, то в них теж є, може, якісь пропозиції. І до розгляду, ну, до реєстрації цього законопроекту ми б хотіли, розуміти, чи... які асоціації підтримують. Ми ж... ми б хотіли, щоб більшість була галузевих асоціацій, які підтримують виробників... собственно, виробників вина та винопродуктів. Тому, якщо зможете зібрати якісь там, може, листи якісь, щоб ми розуміли, що вони наразі підтримують цей закон.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. У нас заплановано 28 листопада – також в кого буде змога, будемо раді підключити онлайн чи офлайн – на 15:00 робоча група по виноградарству, виноробству під головуванням міністра Миколи Тарасовича Сольського. Ми вже їм розіслали, щоб також вони там виступили. Таке, як ми робили фактично як круглий стіл, так, обговорення. Тому, ну, і після того вже буде абсолютна чіткість всієї картинки, можна буде дальше рухатися,
Тому також зараз запрошуємо. Ми офіційно скинемо, якщо... міністру порядок денний, також щоб поширити, там і онлайн буде можливість, і після того вже будемо фіналізувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую-дякую, Тарас Миколайович.
Якщо більше запитань нема, то я пропоную прийняти цю інформацію до відома і перейти до останнього питання "Різне". Тож, колеги, в кого є якісь питання, може, пропозиції в "Різному"? Так, ми вас слухаємо.
ГЕРАСИМОВ А.В. Олександр Васильович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
ГЕРАСИМОВ А.В. Через те, що тут не видаються пледи, взагалі нема барбекю-костра і дуже холодно, то ми, порадившись з Олександром Георгійовичем, вносимо пропозицію повернутися до 12 зали, де, мені здається, буде краще трошки нам збиратися, де ми, в принципі, маємо збиратися. Як ви знаєте, вона за Регламентом зараз і за розподілом належить "Європейській солідарності". Але я от одразу як співголова фракції можу погодити це питання і давайте писати все по процедурі, і переходити туди вже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович. Це найкраща новина… (Не чути) "Різне".
ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую. Але, можливо, все-таки давайте ще альтернативна пропозиція, звернутися до Апарату, нам сюди надати барбекю, значить, камін і там до нього…
_______________. Артур Володимирович – мій депутат, я голосую за Артура Володимировича, це краща передвиборна кампанія, яка тільки була.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Артур Володимирович. Ми вас підтримуємо.
Так, ви хотіли слово.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні, я щиро дякую. Тоді плануємо наступне засідання в пленарний день, яке буде офлайн у 12 залі. Так, Олександре Васильовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, якщо ви не проти, ми будемо дуже раді, там провести.
То ж, колеги, якщо ніяких пропозицій більш немає, то дякую всім і оголошую наш комітет закритим. Дякую.