засідання Комітету Верховної Ради України
з питань аграрної та земельної політики
8 листопада 2023 року
Засідання веде Голова Комітету Гайду Олександр Васильович
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександре Васильовичу, в залі є 16 членів комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня. Будемо починати сьогоднішнє засідання. У зв’язку з відсутністю нашого секретаря Чайківського Івана Адамовича сьогодні пропоную відповідно до пункту 3 статті 44 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" доручити підрахування голосів на поточному засіданні комітету члену комітету Кучеру Миколі Івановичу. А ми будемо розпочинати.
До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів з попередження нецільового використання земель Каховського водосховища, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 10135) та про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель, яке займало Каховське водосховище, поданий народними депутатами України Торохтієм, Бондаренком, Буніним та іншими (реєстраційний номер 10135-1).
Про схвалення рекомендації виїзних комітетських слухань на тему: "Стан та перспективи розвитку вітчизняної галузі хмелярства".
По схвалення рекомендації комітетських слухань на тему: "Фінансова спроможність аграрних підприємств з окупованих та деокупованих територій, які працюють на підконтрольній Україні території: ключові проблеми".
Про кадрове питання у секретаріаті Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.
Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо ліцензування експорту української аграрної продукції до країн сусідів.
Презентація Концепції взаємодії ДАР з електронною системою публічних закупівель з метою сприйняття збуту аграрної продукції вітчизняними виробниками на внутрішньому ринку.
Інформація Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо реалізації експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану. (Постанова Кабінету Міністрів від 31.10.23-го року № 1132).
Та "Різне".
Проект порядку денного вам був розісланий. Пропоную його затвердити.
Колеги, голосуємо. Хто за даний порядок денний? Одноголосно. Миколо Івановичу, ви рахуєте. Ще в нас на Zoom Сергій Ярославович. Вітаємо вас.
Дякую, колеги.
Тоді починаємо з розгляду питання стосовно Каховської ГЕС. На ваш розгляд виносяться проекти, якими пропонується урегулювати проблему, яка виникла через війну, яку веде з нами Росія, і дійсно, на жаль, з багатьох її наслідків є руйнування Каховської ГЕС, тому Кабінетом Міністрів України та нашими колегами розроблено законопроекти 10135 та альтернативний 10135-1, якими пропонуються шляхи для відновлення Каховського водосховища та попередження нецільового використання земель, якими воно було зайняте. Я до слова запрошую…
ТОРОХТІЙ Б.Г. Пане Голово!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
ТОРОХТІЙ Б.Г. А тут написано у нас, що доповідач Сольський Микола Тарасович. Можна надати нам лист?
(Загальна дискусія)
ТОРОХТІЙ Б.Г. Я ж прошу надати народним депутатам на ознайомлення.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ми зараз запитаємо, Богдане Григоровичу, у канцелярії. Як тільки заходить в чат, надішлемо. Обов'язково.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова Людмилу Миколаївну.
ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Дякую. Хотіла б невеличку ремарку. Оскільки діє електронний документообіг, то ми "бумажки" не носимо з собою, за винятком виступів, якщо потрібно підглянути.
Доброго дня, шановні народні депутати! Сьогодні хочу представити законопроект, який розроблений Міністерством аграрної політики та внесений Кабінетом Міністрів до Верховної Ради - про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо невідкладних заходів з попередження нецільового використання земель Каховського водосховища. За нашими підрахунками, Каховське водосховище розташоване на території 27 територіальних громад трьох областей, тому існує ризик того, що до моменту, поки країна буде готова до відновлення зруйнованого Російською Федерацією Каховського водосховища, може не бути що відновлювати. Тому даний законопроект є дуже важливим і актуальним для запобігання нецільовому використанню земель та їхній роздачі в оренду.
Основними положеннями проекту закону передбачається встановлення заборони протягом 15 років з дня набрання чинності законом на формування, передачу у власність та користування, зміну цільового призначення земельних ділянок, за винятком передачі у користування з метою відновлення Каховського водосховища та судноплавних гідротехнічних споруд.
Також пропонується визначити, що землями, які займало Каховське водосховище, вважаються землі водного фонду державної власності під водним простором Каховського водосховища при форсованому підпірному рівні води, а також землі, на яких розташовані об'єкти, які необхідні для забезпечення функціонування водосховища. Межі масиву поверхневих вод дешифруються за матеріалами дистанційного зондування землі, виготовленими до моменту руйнації греблі.
Було проведено багато консультацій з різними спеціалістами і прийшли до висновку, що це можливо визначити ці межі за саме такими матеріалами.
Пропонується так само внесення відомостей про землі, які займало Каховське водосховище, до Державного земельного кадастру у вигляді обмежень у використанні земель на підставі спеціального проекту землеустрою, визначення особливостей проведення робіт із землеустрою, необхідних для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження і здійснення контролю за дотриманням встановлених вимог у порядку, визначеному Законом про державний контроль за використанням та охороною земель.
Цей законопроект, як я вже на початку сказала, сприятиме ефективному використанню земель і збереженню цих територій для повноцінного відновлення Каховського водосховища. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмило Миколаївно.
Будь ласка, до слова запрошую Богдана Григоровича Торохтія по альтернативному законопроекту. Будь ласка.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Дякую.
Шановні колеги, війна з Росією щодня серйозно руйнує нашу державу. Один із страшних її проявів – сталося знищення греблі Каховської ГЕТ, що спричинило масштабну екологічну катастрофу. Відбудова України без відновлення Каховського водосховища неможлива. Це є необхідною передумовою регулювання стоку Дніпра для забезпечення електроенергією, зрошення та водозабезпечення посушливих районів півдня України в умовах кліматичних змін, а також річкової навігації від Херсона до Запоріжжя.
В цілому підтримуючи законопроект реєстраційний номер 10135, який поданий Кабінетом Міністрів України, все ж маємо там, ряд народних депутатів як нашого комітету, так і екологічного, маємо ряд положень, які ми пропонуємо врегулювати трошки по-іншому.
По-перше, ми вважаємо, що не можна визначити розробника проектного землеустрою, який розробляється для внесення до кадастру меж зруйновного водосховища, без ProZorro. В одному проекті написано, що таким розробником має бути виключно центр Держземкадастру. На мій погляд, це не зовсім правильно. Має бути, мабуть, тендер: хто виграє, хто запропонує там найнижчу ціну, той нехай, будь ласка, і заходить, щоб держава не переплачувала на цьому.
Також ще хочу зазначити, що основним законопроектом встановлюється 15-річний строк заборони надання ділянок на дні водосховища. Але ж хто зараз може нам повідомити, коли у нас закінчиться війна? Ми не можемо відбудовувати водосховище в умовах, коли частина його території окупована. Тому альтернативний проект пропонує, що заборона не знімається раніше закінчення війни. На мій погляд, це трошки логічніше.
І враховуючи, що у нас такий гарний доповідач сьогодні був, Людмила Миколаївна, пане голово, можливо давайте зробимо тоді, поставимо на голосування та зробимо з нього депутатський?
(Сміх)
_______________. (Не чути)
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Не побачив, прослухав, що ви.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Можливо, давайте, моя пропозиція зробити депутатським, об'єднати ці два законопроекти. Вони схожі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
Я хочу спитати, Артеме Сергійовичу Нагаєвський, це ваш підкомітет, може є якісь доповнення?
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Добрий день! Дякую.
Шановні колеги, оскільки підкомітет ще не проходив, бо це у нас тільки подання іде, перше читання, я хотів би сказати, що, в принципі, враховуючи цю катастрофу і цей резонанс, питання дуже нагальне. І я би рекомендував його розглядати як пріоритетне і невідкладне. І як терміновий законопроект його треба розглянути в найкоротші строки.
У нас дійсно виникли і вже є факти там самозахоплення землі, там якісь городи починаються, якийсь обробіток починається. Нам треба це все терміново припинити і зробити так, щоб це не розповсюджувалось і на інші землі водосховища. Там, якщо не помиляюся, близько 250 тисяч гектарів внаслідок катастрофи вивільнилося.
Тому у нас є два законопроекти: основний і альтернативний. І я хотів би ще запитати у нашого експерта Сергія Біленка, якщо там є якісь технічні у нього зауваження.
Але я в принципі підтримав би нашого колегу Богдана, що частина депутатів подала альтернативний, вони мають альтернативну думку і тому було би правильно увійти в дискусію, термінову дискусію, вислухати всі сторони і прийняти правильне і зважене рішення. І якщо це буде доопрацьований комітетський, то тоді доопрацьований. Це вже хай вирішує комітет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артеме Сергійовичу.
Будь ласка, Торохтій Богдан Григорович.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Повністю погоджуюсь з Артемом Сергійовичем. Давайте його швидко доопрацюємо. Зробимо, можливо ми щось не врахували, можливо Кабінет Міністрів щось не врахував. Ми зараз його швиденько доопрацюємо, зареєструємо і винесемо відразу на комітет і розглянемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдане Григоровичу.
Сергій Біленко як експерт.
БІЛЕНКО С. Обидва законопроекти заслуговують на увагу і вирішують дійсно нагальну проблему. Проте певні недоліки в обох текстах є. В обох текстах землі Каховського водосховища названі як землі державної власності, проте у нас у зв'язку з прийняттям Закону 1423 частина земель державної власності була передана громадам. І на території цього водосховища стовідсотково є і землі комунальної власності. Тому якщо от піде саме така редакція, вона фактично може не спрацювати, тому що вона буде поширюватись лише на землі державної власності.
Тому все ж таки законопроект потребує доопрацювання і доцільно розповсюдити оці заборони на землі як державної, так і комунальної власності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію.
Колеги, тоді я ставлю на голосування відправити ці два законопроекти на доопрацювання, пропрацювати в рамках комітету з нашими колегами терміново цей законопроект і реєструвати депутатський.
Будь ласка.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановний Олександре Васильовичу, не на доопрацювання, ні-ні, бо ми так відправимо і так буде в рішенні. Просто на базі двох законопроектів комітет може зробити доопрацьований. Доручити секретаріату разом з колегами з міністерства фактично опрацювати доопрацьовану редакцію цього законопроекту і винести його на одне з наступних засідань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Георгійовичу, за уточнення.
Колеги, прошу голосувати.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Можна ще?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Вибачте, я думав, що в принципі сьогодні було б, мені здається, швидше проголосувати за один із законопроектів, який взяти за основу, щоб ми його проголосували вже в залі в першому читанні і вже між першим і другим читанням в процесі доопрацювання на комітеті внести або комітетські правки, або об'єднати їх і зробити доопрацьований. Якщо ми зараз підемо таким шляхом, як ви пропонуєте, то ми знову до наступного комітету будемо його там доопрацьовувати, розглядати. Давайте так, щоб ми якось в стислі терміни це все зробили і до Нового року, можливо, вже його прийняли в другому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артеме Сергійовичу, ми і так це зробимо в стислі терміни, якщо депутати пропрацюють. Ми це зробили максимально теж швидко. Так як потрібно пропрацювати обидва, то ми це зробимо максимально швидко, коли об'єднаємо зусилля, скажімо так.
Колеги, прошу голосувати. Олександре Георгійовичу, повторіть, будь ласка, по тексту, щоб під стенограму.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні-ні, не можна два законопроекти відправляти на доопрацювання у Верховній Раді. Просто Регламент нам дозволяє, якщо є два альтернативних законопроекти, по статті 110 комітет може дійти висновку, що напрацювати альтернативний, доопрацьований від комітету. На одному з найближчих засідань його винести одразу з поданням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, прошу голосувати. Хто – за?
Одноголосно. Дякую.
Переходимо до наступного питання - про схвалення рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему "Стан та перспективи розвитку вітчизняної галузі хмелярства". 29 вересня на Житомирщині ми провели виїзні слухання, за результатами слухань секретаріат комітету підготував проект рекомендацій, в якому враховані та узагальнені всі пропозиції, що були висловлені на слуханнях. Проект рекомендацій вам було розіслано, щоб ви могли з ними ознайомитись.
Тому якщо ніхто не має інших пропозицій, ставлю на голосування пропозицію схвалити рекомендації зазначених слухань і направити їх Голові Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Національній академії аграрних наук України та Житомирській обласній військовій адміністрації.
Колеги, прошу голосувати. Хто - за? Дякую. Одноголосно.
Наступне питання - про схвалення рекомендацій комітетських слухань на тему: "Фінансова спроможність аграрних підприємств з окупованих та деокупованих територій, які працюють на підконтрольній Україні території: ключові проблеми". Зазначені слухання були проведені в Києві 18 жовтня. За результатами слухань секретаріат комітету підготував проект рекомендацій, який вам було теж розіслано для ознайомлення.
Тому ставлю на голосування пропозицію схвалити рекомендації зазначених слухань, направити їх Голові Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Міністерству аграрної політики та продовольства України.
Колеги, прошу голосувати. Хто - за? Дякую. Одноголосно.
У нас додався ще один член комітету Дмитро Вікторович Соломчук.
Наступне питання - про кадрове питання у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
Будь ласка, Олександре Георгійовичу.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні члени комітету! У нас в секретаріаті з 2008 року по початок вторгнення Росії на територію України працювала Катерина Михайлівна Чужмир, вона присутня тут з нами. У березні 2022 року вона була змушена з двома дітьми виїхати до Великої Британії, працювала в Уельсі в органі місцевого самоврядування в комісії, яка опікується дітьми, вільно володіє англійською мовою, кандидат економічних наук, зараз прийняла рішення разом з дітьми повернутися та відбудовувати разом з нами Україну. Прошу підтримати на посаду головного консультанта нашого секретаріату.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за дану пропозицію? Будь ласка, хто - за? Дякую. Одноголосно. Ось кандидат. Вітаємо.
Так, наступне питання. Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо ліцензування експорту української аграрної продукції до країн сусідів. Будь ласка, Дмитро Вікторович Соломчук. Це ваше питання. Ліцензування експорту.
СОЛОМЧУК Д.В. Шановні колеги, ми бачили багато питань від наших аграріїв у минулому році, позицію польської сторони, інших, де звинувачували наших аграріїв в якомусь неправильному експорті, якісь там компанії якось там експортували щось. І так як сьогодні дійшли до домовленостей, що експорт буде ліцензуватись, я вважаю, ми як Комітет аграрної та земельної політики маємо бути на контролі цього, щоб хоча би чітко розуміти, що відповідати аграріям, хто саме ті ліцензії отримує, які компанії, бачити ці списки, бачити пояснення, чому саме ці, якщо до нас будуть інші виробники звертатись і не зможуть отримувати ліцензію, то ми розуміли, чому так відбувається. Через те, перше, підтримати це звернення і що ліцензувати, наскільки я розумію, буде Міністерство економіки, а в ДАРі це має через Державний реєстр. Так?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не пам’ятаю. Там в ... немає ДАРу.
СОЛОМЧУК Д.В. Немає там ДАРу?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В ДАР подається на підтвердження сертифікації отримання експорту.
СОЛОМЧУК Д.В. Ну мені Микола Тарасович казав, що мають подаватись через Державний реєстр ті, хто хочуть ліцензуватись, і щоб це відбувалось за погодженням нашого комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто з даного питання хоче висловитись? Будь ласка, Артем Олегович Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександре Георгійовичу, шановний, а скажіть, будь ласка, у нас, якщо не помиляюсь, є голова профільного підкомітету, який відповідає за зовнішньоекономічну діяльність стосовно експорту або імпорту і цих відносин агропромислового комплексу. Я просто не можу згадати, хто це на сьогоднішній день.
СТАРИНЕЦЬ І.Г. Андрій Володимирович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Андрій Володимирович Богданець.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я просто, або Андрій Володимирович, або Олег Сергійович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Хотілось зрозуміти, який порядок буде в Мінекономіки, по якому порядку будуть проходити ці ліцензії стосовно, взагалі постанову цю розібрати. І може це зробити, як в нас вже практикується, в нас вже практикуються від нашої фракції такі речі на базі підкомітету. Тобто якщо ми хочемо відновити депутатський контроль, то гарною площадкою для цього може бути підкомітет, на який голова може запрошувати профільне Міністерство економіки для того, щоб зрозуміти, які підзаконні акти будуть регламентувати безпосередньо ліцензування і отримання тих чи інших ліцензій. Я вважаю, що майбутнє, з тим, з чим ми зіткнемося, це саме відмови, тобто буде все одно багато звернень до аграрного комітету від різних компаній, щоб аргументація була, чому відмова. А от ми можемо піти навипередки і вже безпосередньо розуміти і бачити на базі підкомітету, як це буде все проходити, якщо будемо знати певні підзаконні акти або постанови, порядок їх і тому інше.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Є якийсь коментар? Андрій Володимирович.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Я можу тільки подякувати за таку велику довіру колегам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді ми це питання будемо пропрацьовувати на базі підкомітету, а я пропоную поставити на голосування саме звернення до Кабінету Міністрів України щодо ліцензування експорту української аграрної продукції до країн сусідів, який запропонував наш колега Дмитро Вікторович Соломчук.
Колеги, хто за таку пропозицію? Будь ласка. Дякую. Одноголосно.
Наступне питання нашого колеги Сергія Петровича Лабазюка - презентація Концепції взаємодії ДАР з електронною системою публічної закупівлі з метою сприяння збуту аграрної продукції вітчизняними виробниками на внутрішньому ринку.
Будь ласка, Сергію Петровичу, ми вас слухаємо.
ЛАБАЗЮК С.П. Вітаю, колеги.
Насправді сьогодні ми так гарно проходимо всі питання дуже швидко, тому буду також економити наш час, видно зручно нам зустрічатись зранку, може бути продуктивний день. Тому тема, яку сьогодні я буду піднімати, ми вже її обговорювали на одному з наших засідань.
І коротко передісторія. Суть проста. Станом на сьогодні в нашого аграрія не вистачає можливості продати свою продукцію через блокаду, через блокаду моря, кордонів і так далі, Відповідно в пропозиції, про яку зараз будемо говорити, є можливість за допомогою системи ДАР надати можливість спростити і надати можливість нашим аграріям брати участь в продажу своєї продукції для безпосередньо споживачів.
Якщо іти по слайдах, фактори, які не дають змоги працювати станом на сьогодні повноцінно в системі, яка діє, це декілька ключових моментів. В першу чергу неможливо згрупувати сільськогосподарські товари разом з іншими групами товарів, які не можуть надати виробники.
Простий приклад. Сільськогосподарський виробник може вирощувати яблука, але не може вирощувати банани в Україні. І відповідно якщо це буде згруповано, він уже не має можливості взяти участь в торгах.
Порушення вимог пункту 4 розділу - важливий момент також, який в принципі не дає змоги продавати сільськогосподарську продукцію просто. Зумисне не застосування норм пункту 9 частини другої статті 22 закону, надмірне апелювання з боку замовників до процедур оскарження і так далі.
Наступний слайд говорить про те, що ми можемо створити механізм, який буде мати наступну структуру і пропонуємо до розгляду концепцію, яка матиме можливість впровадження дорадчих механізмів залучення сільськогосподарських товаровиробників до публічних закупівель, які будуть зв'язувати між собою замовників та виробників.
Ринок агропродукції, яка готова до споживання напряму від виробника, без проведення додаткової переробки. І по слайду бачимо, тут статистика більше, але обсяги виробництва агросектору за 2022 рік і середні ціни, які були на гуртових продажах.
Аналогічно ми можемо інтегрувати у цей процес Державний аграрний реєстр, що буде мінімізувати необхідність авторизувати майданчик з публічними закупівлями. Тобто в принципі в ДАРі станом на сьогодні вже аграрії зареєстровані, отож заходячи на площадку по продажу своєї продукції, той, хто хоче щось придбати, комунальне підприємство, школа, дитячий садочок, буде виставляти, відповідно аграрії зможуть брати участь.
Щодо доповнення самої системи ДАР порадами для фермерів, буде декілька пунктів. Це доповнюємо ДАР розділом "Взяти участь у закупівлях", створення підрозділу, де виробник буде згрупований по групах товару, фахівці Мінагрополітики зможуть перевірити виробника, доповнення авторизованого майданчика системи закупівлі розділом "Скористатися ДАР". Замовники можуть обрати групи товарів та перейти вже безпосередньо в систему. Отож фермери отримують заявку на закупівлю товару і беруть участь.
Отож ми даним інструментом ніяк не ускладнюємо процедуру, ми не змінюємо систему і закон, а надаємо можливість добровільно брати участь на площадці і застосовувати дану систему. Це дасть змогу нашим аграріям продати свою продукцію по цінах ринкових. Це дасть змогу тим, хто має бажання придбати цю продукцію, купити її без посередника. Отож це додатковий канал продажу сільськогосподарської продукції для фермера на сьогодні. Вважаю, що підтримуючи дану процедуру і запускаючи її в роботу, ми вже в короткі терміни надамо можливість нашим аграріям отримати виручку з тої продукції, яку вони будуть вирощувати і мати змогу реалізувати її.
Дякую. Пропоную підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Петровичу.
Колеги, хто хоче додати щось, може, пропозицію? Будь ласка, Артеме Олеговичу.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Сергію Петровичу, а скажіть, будь ласка, це буде на базі комунікатора між покупцем і продавцем, де будуть обговорюватися контрактні умови також? Просто ви сказали, що без посередника…
ЛАБАЗЮК С.П. Ні-ні, це вже не обговорюється. Це, в принципі, покупець виставляє свою заявку, що йому потрібно…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Як лот?
ЛАБАЗЮК С.П. Так. Він виставляється на Prozorro, що у нього є потреба в таких-то видах продукції, і аграрії мають можливість взяти участь і запропонувати цю продукцію.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Найкраща ціна виграє.
ЛАБАЗЮК С.П. Так, звичайно.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Тарас Миколайович Висоцький.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати. Дякую, Олександре Васильовичу, Сергію Петровичу. Дійсно, ДАР стає таким все більше універсальним майданчиком. Зараз там вже понад 120 тисяч зареєстрованих суб'єктів. І що добре? Що в Державному аграрному реєстрі є можливість отримувати автоматично верифікацію. Навіть по СМС або на "електронку" – під що ти підписався. Тобто перше, що фактично виробник, який виробляє одну з продукції, як тільки тендер з'явиться на ProZorro Market, він автоматично отримає повідомлення, там СМС, там закуповують сто тонн картоплі, хоче – бере участь, хоче – ні.
І друге. Відповідно закупівельні організації будуть зразу бачити, який об'єм є доступний, тому що виробник буде, у нього будуть зобов'язання зазначити обсяг, скільки він може поставляти. Тобто щоб вони теж реально бачили, що вітчизняні перш за все можуть це поставити, що важливо. Тому з точки зору технічної ДАРу це нескладно реалізувати, з точки зору корисності з урахуванням того, що все більше йде мова про безпосередньо пряме постачання виробника покупцю, це зможе допомогти більшій кількості дізнатися про ці тендери і взяти участь. Тому ми в разі підтримки депутатами готові це технічно реалізувати на базі Державного агарного реєстру.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.
Колеги, є у когось ще якісь пропозиції, зауваження? Тоді дякую. Пропоную цю презентацію взяти до відома.
Наступне питання: інформація Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо реалізації експериментального проекту з верифікації суб'єктів агропромислового комплексу в умова воєнного стану, Постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2023 року № 1132.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Олександре Васильовичу, дуже перепрошую. Там у Сергія Петровича була пропозиція не "взяти до відома", а "прийняти результативне рішення щодо його презентації". Перепрошую дуже. Сергій Петрович.
ЛАБАЗЮК С.П. Так, саме так як ви озвучили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тоді хто за дану пропозицію? Колеги, будь ласка, тут буде голосування.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А яке результативне рішення?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Результативне рішення це що?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Пропонували же звернутися до Прем'єр-міністра. Так, Сергію Петровичу, коли обговорювали?
ЛАБАЗЮК С.П. Так. Звернутися на міністра безпосередньо нашого профільного і на Прем'єр-міністра.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Для того, щоб вони взяли це до уваги і просували це питання.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І просували, запроваджували це питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію.
Колеги, хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто – за? Дякую. Одноголосно.
Наступне питання: інформація Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо реалізації експериментального проекту з верифікації суб'єктів агропромислового комплексу в умова воєнного стану (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2023 року № 1132).
Тарас Миколайович Висоцький, будь ласка, ми вас слухаємо.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександре Васильовичу.
Уряд прийняв постанову про запровадження Переліку верифікованих суб'єктів. Коротко ще раз опишу, як працюватиме. Фактично з 11 листопада, тобто з цієї суботи, для того, щоб експортувати продукцію, там 12 кодів – це зернові, олійні та продукти переробки олійних культур, треба буде виконати експортеру одну з двох вимог. Або отримати ліцензію, класичну ліцензію автоматичну, яку видає Мінекономіки. До речі, ми також поширили через Олександра Георгійовича посилання на процедуру отримання ліцензії від Мінекономіки.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. На контракт. Ліцензія на контракт дається, так.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Не обов'язково, може бути відкритий. Але, зазвичай, єдине, до умов прив'язані: до пункту пропуску і до там цих "іксворд" чи CPT чи ФОП, до Інкотермс прив'язані. Так
Тобто ліцензію потрібно постійно брати, її не можна раз взяти там на рік і на всю продукцію. Це так, вона…
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. На контракт, на 7 тисяч...
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні. Може брати декілька. Головне - точка, пункт пропуску, де буде виходити, і умови. Так.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, але вона в принципі не відрізняється, вона виписується на тих самих документах, що потрібно. Це якщо ліцензія. Або бути включеним в перелік верифікованих суб'єктів АПК. Якщо є в переліку, тоді митниця автоматично бачить цей перелік, тому що він підтягується з Державного аграрного реєстру, і пропускає.
Відповідно яким критеріям необхідно буде відповідати для того, щоб в перелік попасти? 4 критерії.
Бути платником ПДВ станом на 23 лютого 2022 року, до початку війни.
Бути платником ПДВ станом на дату подачі заявки, цей критерій автоматично верифікується з податковою. Державний аграрний реєстр, він автоматично обмінюється інформацією з податковою службою і просто заявник вписує код платника ПДВ, здається, там 12 цифр, і по ньому зразу верифікує. Тобто або… Не в ручному, або був платником, або є, або немає. Все.
________________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Зараз розкажу. Я зараз прокоментую існуючий критерій, а потім потенційні зміни чи як далі обговорюється. Поки що такий критерій, що по ПДВ, потім в податкової є реєстр боржників, по яких нарахована пеня і існуючий борг за порушення валютних контрактів. Тобто якщо була "прострочка", нарахували пеню. Якщо сплатили пеню, ви не є боржник. А якщо все верифіковано, суди пройшли і пеня і не платиться, тоді боржник. Це повернення валютної виручки. Так. Тобто має бути відсутній в цьому переліку боржників.
Третя категорія - є підприємства, які експортують, закривають рахунки і пропадають. От через 180 днів по них є інформація, що вони не повернули валютну виручку, їх починають шукати, а їх вже немає ні за місцем знаходження, ніде. По них теж відповідні акти складаються. Тобто підприємство не може бути в цьому переліку підприємств, які пропали, яке просто не "живе". Так, яке не за місцем знаходження.
І четвертий критерій, треба дати листа з банку - підтвердження, що було успішне повернення валютної виручки хоча б одне по одній операції в період з 23 лютого 2022 року до 27 жовтня, ну до вступу в дію постанови 2023 року. Тобто в період повномасштабної війни до вступу в дію постанови. Якщо ці 4 критерії відповідають, підприємство попадає. Прийом заявок розпочався в понеділок о 12-й. Наразі надійшло заявок станом на ранок 795, по них уже щодня видаються накази, вчора був перший наказ, 188 суб’єктів вже включено в перелік, 558 зараз в обробці. Потенційно, якщо вони всі відповідають, будуть сьогодні включені в перелік. Ну і так щодня. Розуміння є, що абсолютну більшість треба розглянути до суботи, до вступу в дію в перелік, щоб було розуміння об’єму, тобто у нас в умовах війни в середньому в місяць було від 900 до 1300 експортерів. Це не десятки тисяч. А всього суб’єктів, які експортували з вересня 22-го року до жовтня 23-го, було 5400, які хоча б раз експортували за цей період. Тому це не десятки тисяч. Система досить легко може справитись. Ми бачимо, тут уже в нас є 800 заявок за два дні, які потенційно сьогодні будуть видані, ще й завтра можна подати, і в п’ятницю. Ну і потім можна подати, якщо в когось контракт не в суботу, то він може і в понеділок подати, вона буде постійно працююча. Але з точки зору подачі тих, хто відповідають, це не складно.
Слушний коментар, що робити компаніям, які зареєструвались після 23 лютого 2022 року і сумлінно працюють, і повертають валютну виручку, є експортерами. По цих компаніях наразі існуюча опція це отримати ліцензію на відповідний контракт, але вже також подані, в понеділок були обговорені і подані зміни в Постанову Кабінету Міністрів, щоб подивились середній розмір експорту таких компаній, які реєструвались після 23 лютого, і він становив в місяць, в місяць приблизно мільйон доларів, до 40 мільйонів гривень, середній розмір цих компаній. Тому є зараз, погоджуються зміни, щоб якщо ця компанія за цей період, півтора року воєнних дій, не експортувала, а повернула валютної виручки на 40 мільйонів гривень плюс, то також її автоматично включати. Я підтверджую, що вони зареєструвались не для однієї операції, щоб вивезти і все, а що постійно працюють, мають об’єм, це середньомісячний розмір, в цей період було 18 місяців, тобто там більшість компаній мають відповідати, хто дійсно повертав. Зараз це на погодженні з "цоввами", потенційно мали би бути наступного тижня розглянуті на уряді. Ось вихідна інформація по цій постанові і процедурі на зараз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Артеме Олеговичу Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. У мене питання. Дивіться, якщо компанія, наприклад, зареєстрована, там, два тижні тому, пройшла повністю весь банківський комплаєнс, отримала кредит на те, щоб проводити певні дії з закупкою зернових і потім продавати на тих же умовах СРТ, то для програми і для всього цього не буде розуміння того, що банківський кредит від українського авторитетного банку якраз є гарантом, що валютна виручка пройде і повернеться, і вона не буде компанією-одноднівкою, про яку ви говорите?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Наразі такого критерію немає, це новий процес, постійно буде, впевнений, змінюватися. Як одна з опцій, ви можете, якщо комітет підтримає, що цей критерій є такий, який треба було б враховувати, звернутися теж на Кабінет Міністрів України, бо там не тільки Мінагрополітики, там Мінфін, Податкова, митниця, Мінекономіки і Служба безпеки України – така робоча група. Тому краще було б звернутися на Кабінет Міністрів України.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я взагалі вважаю, що повинні декількох членів аграрного комітету до цієї робочої групи долучити, тому що все одно звернення будуть надходити до нас, а не до Служби безпеки України, що те чи інше трапилося.
Ну, у мене ще є така пропозиція. В розрізі тих подій, які ми бачимо щодо неповернення валютної виручки, позиція Національного банку України змінювалася за період війни двічі. Перший раз вони казали, що у них нібито все добре і все гаразд, а остання заява була, що є неповернення щось в розмірі 4 мільярдів доларів, якщо я не помиляюся.
Зі свого минулого життя і досвіду я би хотів сказати наступне. Я вважаю, що тут немає такого питання, щоб урегулювати або не врегулювати той чи інший простір, хоча це дуже правильні дії, і деякі колеги вже реєструють законопроект щодо ручного режиму, як на мій погляд, з боку податкової зупиняти експорт і зупиняти експортну декларацію, які вони вбачають там певні незаконні дії.
Але я звертаюся до вас, пане голово і всіх членів комітету, хто був колись долучений до аграрного сектору (до політики), а вам не здається, що було б дуже таким гарним кроком, якщо ми змінимо ставку фрахту для українського оподаткування на нуль? Чому? Зараз основні питання: тому що невигідно українській компанії на умовах СІF (cost a freight, insurance a freight) фрахтувати теплохід, тому що ти будеш платити фрахт 12 відсотків від вартості цього фрахту.
Так, є певні перепони: це закупка валюти через НБУ і потім проплачувати фрахт.
Але дійсно, більшість українських компаній, якщо б мали нульову ставку на фрахт, якщо ми запросимо Мінфін і податкову і запитаємо: "За останні 31 рік". Або коли там ввели відсоток на фрахт? 12 він, якщо не помиляюсь. От якщо спитати: "Скільки українських компаній фрахтувало теплоходи?". Ви будете просто шоковані. Це, по-моєму, нуль!
_______________. Я впевнений, що нуль.
_______________. …так може зразу розішлемо звернення?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Просто я що бачу? Що деякі комітети і міністри, і тому інше зараз навипередки ідуть зі своїми пропозиціями, як же ж убрати, ну говоримо народну фразу, так, "другу форму" обігу долара в агросекторі.
Так одним із цих ключових питань – просто зняти ставку на фрахт. Зробіть її нуль і тоді українські компанії будуть, кожен фермер, у кого там є 5 тисяч тої пшениці, він зможе отримати квоту або по прямому варіанту перевалки в порту і зафрахтувати напряму з судновласником теплохід. І у вас буде декларація, як ви любите казати в міністерстві, "від лану до столу", тобто від виробника до кінцевого отримувача товару.
Ну це в мене, от я вже бачу це інформаційне поле, яке всі навипередки біжать.
Так просто давайте зареєструємо, запросимо пана Гетманцева, представника податкового закону, дізнаємось, яка на сьогоднішній день ставка оподаткування на фрахт. Від Мінфіну дізнаємось за 30 років незалежності, там 30 з гаком, скільки прецедентів фрахтувалось не державними компаніями, не державними – це ключове, а приватними компаніями: метал, генеральні грузи, я маю на увазі, коли у нас було велике виробництво трансформаторів, металургія, залізорудний концентрат, вугілля там і інше – скільки чи приватних компаній фрахтувало теплоходи по українському законодавству згідно зі ставкою фрахту? Я думаю, там буде відповідь.
І таким чином аграрний комітет дасть свою пропозицію, як піти від "другої форми". І я думаю, що навіть в Офісі Президента це буде дуже гарна така історія, що тепер українські аграрії, які мають правильні і чесні компанії, можуть фрахтувати на світовому ринку Чорноморського басейну теплоходи напряму.
І, до речі, ми ще збільшимо кадровий потенціал всередині кожної компанії. Тоді кожний фермер буде мати підстави взяти на роботу молоду особу, які закінчила той же самий Одеський морський університет, або той же спеціаліст, який розбирається в лондонському праві як фрахтувати теплоходи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в принципі, пропозиція непогана. Може в когось є ще якісь пропозиції стосовно цієї реалізації експериментального проекту, щоб ми могли там може підправити, якось допомогти? І дійсно, Артем Олегович говорить, що наш комітет повинен взяти ініціативу і пропрацювати ці проблеми. Тут багато аграріїв, які в реальному секторі працювали в минулому і знають, як це робити. Тому я пропоную, якщо ніхто не буде проти, сформувати лист...
________________. (Не чути)
_____________. Про валютну виручку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми говоримо про валютну виручку.
_____________. На ПДВ ніяк не вплине.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, це вже таке, ця дискусія може тривати довго. Давайте, колеги, якщо не проти, ми сформуємо лист на Кабінет Міністрів, в якому ми зробимо свої комітетські пропозиції щодо доповнення цього експериментального проекту. А також ми можемо долучити всіх наших колег для того, щоб разом з профільними комітетами і комітетом Гетманцева, і з Міністерством економіки, і з Мінфіном, і так далі пропрацювати питання, які зможуть покращити роботу наших аграріїв в даному напрямку – по експорту.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тому що всі компанії, які зареєстровані в інших країнах, в таких авторитетних як там Дубаї, Швейцарія, оперативні офісі все одно мають в Одесі або в Києві. І ви побачите, тому що ринок повністю змінився і всі фрахтують на умовах СІF, тому що ФОП, покупець, ніколи не хоче на себе брати зобов'язання по страхуванню пароплава, коли судно йде в зону риску бойових дій. Зараз автоматично зі збігом обставин все покладено на продавців.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, якщо не проти, давайте проголосуємо за таке звернення, такий лист від нашого комітету. Ми його підготуємо, попередньо узгодимо текст зі всіма членами комітету і надішлемо його до Кабміну. Може, ще там до Мінфіну і так далі, подумаємо.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Подумаємо, до яких органів і скинемо в "Групу" в чат, Олександре Васильовичу, так?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
Якщо не проти, прошу проголосувати за таку пропозицію. Хто – за? Дякую, одноголосно.
Колеги, у нас останнє питання "Різне". Якщо є якісь там пропозиції, зауваження?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) …такий згуртований колектив і просто всі пропозиції порядку денного одноголосно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бо пропозиції дуже хороші.
Колеги, дякую всім за ваш час. Комітет завершений.
Всім велике дякую.