СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та
земельної політики
17 грудня 2024 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будемо починати. У нас є питання, три питання порядку денного. Тож, будь ласка, присідайте. Так, будемо починати.
До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання: про пропозиції комітету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 25-й рік; про схвалення рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Стан підготовки до переговорного процесу з Європейським Союзом у сфері сільського господарства", які були 28 листопада 24-го року у місті Львові; звіт про роботу Міністерства аграрної політики та продовольства України за 24-й рік та плани роботи на 25-й рік, та "Різне". Колеги, проект порядку денного було розіслано і пропоную його вам затвердити.
Будь ласка, Іван Адамович, голосуємо.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за порядок денний?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто за порядок денний?
_______________. Іван Адамович, я – за. Привіт, колеги. Привіт.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто – проти? Хто – проти? Утрималися? Одноголосно.
Колеги, починаємо з першого питання про пропозиції комітету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 25-й рік.
До комітету надійшло доручення Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана щодо надання пропозицій до вищезазначеного плану. Секретар комітету опрацював пропозиції, надані Кабінетом Міністрів України, і підготував проект пропозицій комітету. Проект пропозицій складається з двох розділів.
Розділ перший. Це перелік питань, що потребують законодавчого регулювання, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу в частині виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції.
І розділ другий. Це перелік інших питань, що потребують законодавчого регулювання. Проект пропозицій вам було завчасно розіслано, тож могли з ними ознайомитись. Ви будете, да?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, у зв'язку з тим, що сьогодні, хочу всіх привітати, був прийнятий надважливий законопроект, фактично конституція в рослинництві, 8340. Пропоную його зняти з цього переліку, тому що цей закон вже, який сьогодні Верховна Рада проголосувала. В проекті він ще є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хтось буде по цьому питанню?
Тоді ставлю на голосування пропозицію затвердити дані пропозиції комітету і направити їх до Апарату Верховної Ради України з тими пропозиціями, про що говорив Олександр Георгійович.
Будь ласка, колеги, хто – за дану пропозицію?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто – проти? Утрималися?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую.
Друге питання. Про схвалення рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Стан підготовки до переговорного процесу з Європейським Союзом у сфері сільського господарства", який був 28 листопада 2024 року у місті Львів. Ми зазначене слухання провели за підтримки програми USAID "РАДА: наступне покоління".
І дякую всім колегам, які були на цих слуханнях. Дуже така велика делегація була і слухання були такі більш активні, і багато пропозицій ми там розглядали. Ми заслухали та обговорили доповідь і пропозиції народних депутатів, представників Міністерства аграрної політики, Мінекономіки, Держпродспоживслужби, Представництва Європейського Союзу в Україні, Львівської обласної військової адміністрації, проекту ЄС IPRSA, програми USAID "РАДА: наступне покоління", програми USAID АГРО, провідних асоціацій та експертів. За результатами слухань секретаріат комітету підготував проект рекомендацій, в якому враховані та узагальнені всі пропозиції, що були висловлені. Проект рекомендацій було розіслано завчасно, тому ви могли з ними ознайомитися.
Колеги, якщо немає заперечень або доповнень, то я буду ставити на голосування наступну пропозицію. Схвалити дані рекомендації та направити їх Голові Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Віце-прем'єр-міністру України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністру юстиції України Стефанішиній, Міністерству аграрної політики та продовольства України.
Колеги, прошу за це голосувати. Будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИ І.А. Колеги, голосуємо. Прошу.
Олег Леонідович, 20 народних депутатів – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую.
Третє питання. Звіт про роботу Міністерства аграрної політики та продовольства України за 2024 рік та план роботи на 2025 рік.
Я до слова запрошую міністра аграрної політики Віталія Станіславовича. Будь ласка, Віталій Станіславович.
КОВАЛЬ В.С. Колеги, доброго дня! Дякую за можливість презентувати результати роботи міністерства за 2024 рік і представити вам пріоритети роботи на 2025 рік. Ми разом з депутатами Верховної Ради розвиваємо аграрний напрямок, і дійсно той важливий документ, який сьогодні був проголосований, для нас він має ключове значення, тому щиро дякую за підтримку саме по даному законопроекту.
Жнива майже закінчились і фактично можемо констатувати такі результати. Україна зібрала 75,5 мільйона тонн зернових і олійних, в розрізі культур це 54,8 мільйона тонн зернових і 20,7 мільйона тонн олійних культур. Порівняно з 2023 роком ми маємо, на жаль, на 9 відсотків менший врожай по зерновим та на 5 відсотків по олійним. Це, на жаль, є фактор саме природний, тобто посуха, яка була в цьому році призвела до втрат урожаю. Кукурудзи ми намолотили 25,1 мільйона тонн, пшениці 22,7 мільйона тонн, ячменю 5,4 мільйона тонн.
Лідери за врожайністю: Полтавська, Вінницька, Тернопільська, Одеська, Чернігівська області. І маємо констатувати, що центральні та західні регіони демонструють стійкі результати, на півдні та на сході України, на жаль, більш вплив природних факторів відчувається.
Наступне. Надважливий сектор – це доступ до фінансових ресурсів. Програма 5-7-9 набирає оберти, і в цілому всі аграрії України взяли кредитів у комерційних, у державних банках, включаючи програму5-7-9, на 97,6 мільярдів гривень. Про що говорить ця цифра? Ця цифра говорить про недостатній рівень кредитного забезпечення, тому що ми маємо співвідношення до аграрного ВВП, який у нас складає 1 трильйон 200 мільярдів гривень, всього-на-всього на рівні 8 відсотків, при тому, що в розвинутих економіках цей рівень сягає вище 60 відсотків. Тому є над чим працювати. Але саме програма 5-7-9 здешевлює ресурс і дозволяє провести вчасно всі посівні і збиральні роботи.
Якщо в 23-му році по програмі 5-7-9 було залучено 41 мільярд, то цього року вже 43,8 мільярда гривень. І позитивним фактором є те, що доступ до фінансових ресурсів порівняно з 2023 роком покращився на 24 відсотки, рівень кредитів для суб'єктів господарювання в агрогалузі вище. Тому дуже важливо продовжити даний напрямок підтримки і залучення фінансів саме на відновлення пошкоджених агровиробничих потужностей для деокупованих територій. Сьогодні, до речі, на Конгресі місцевих влад Президент доручив розглянути державним та комерційним банкам покращення умов кредитування саме для цих територій.
Наступний слайд, будь ласка. Підтримка аграріїв у зонах бойових дій та наближених до них. Ми зібрали за допомогою ресурсу ДАР заявки на компенсації, і 2 тисячі 309 аграріїв отримають 1 мільярд 585 мільярдів гривень за гектари, які знаходяться у прифронтовій території, – 1 тисяча гривень, 2 тисячі гривень – саме в зоні бойових дій. Середній розмір підтримки на одне підприємство в зоні можливих та активних бойових дій складає 686 тисяч гривень. Всього компенсацію отримають аграрії восьми областей. Найбільша кількість отримувачів буде з Харківської області, 838 аграріїв на суму 566 мільйонів гривень.
Хороший показник демонструє Державний аграрний реєстр. Також дякую вам за прийняття Закону про ДАР, тому що надзвичайно швидко опрацювали дані і забезпечено прозорість, рівномірність і об'єктивність нарахування цих виплат. Необхідну кількість заявок зібрали впродовж двох тижнів. До речі, побили рекорд Євробачення, у нас кількість кліків і заходів в систему ДАР під час реєстрації перевищило в п'ять разів кількість голосування на Євробаченні, так що це вже успіх.
Наступний слайд, будь ласка. Грантова підтримка. Продовжуємо грантову підтримку на розвиток садівництва та теплиць. На слайді ви бачите за вересень-грудень отримано: 47 грантів – на сади, 19 грантів – на теплиці. Через робочі місця розуміємо, що це 274 постійних місця робочих в садівництві та більше п'яти тисяч сезонних робочих місць в тепличному господарства. Площі садів збільшені на 538 гектарів, а площа теплиць – на 24,6.
Далі, будь ласка. Державна підтримка малих виробників. Цю програму нам дозволяють проводити і підтримують саме міжнародні партнери – Світовий банк. Вони таргетовані, дані програми, виключно на малих виробників. Залежно від програми, це аграрії, в яких в обробітку до 120 гектарів та до 100 корів або 500 голів маточного поголів'я кіз, овець.
Портрет середнього отримувача в розрізі програм – це власник або той, хто обробляє 27 гектар, шість корів або 50 кіз. Ці програми є наймасштабнішими за охопленням за весь час функціонування програми підтримки. Найбільший ресурс направлений саме на цю програму. Сукупно понад 23 тисячі аграріїв отримали державну підтримку. Площа, на яку розповсюджувались дотації, - 230 тисяч гектарів. Поголів'я, на яке розповсюджувались дотації, - 75 тисяч корів та 88 тисяч кіз та овець.
Кожна із цих хвиль програми достроково припинила прийом заявок, оскільки виділені в рамках програми кошти вичерпувались. Тобто попит на дану програму, на жаль, в рази перевищує той ресурс, який у нас є з допомогою партнерів закумульований.
І позитив в цьому є. Раніше кошти доводилось перерозподіляти на інші програми, тому що не було вибрано ресурс по даних програмах. Люди не хотіли займатися збором даних, і цей процес затягувався на місяці. Сьогодні за допомогою ДАР буквально в лічені дні ми заявки закриваємо.
Наступний, будь ласка. Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні. Вступ до ЄС – основний наш виклик. Нас очікує разом з вами зміна понад 2 тисяч нормативних документів. І виклики, з якими ми зіштовхуємося, - це міграція людей з сільських територій. У 2021 році на 10 тисяч осіб сільської місцевості 24 особи виїжджало. І важливо сьогодні розвивати аграрний напрямок як конкурентний і стійкий агропродовольчий сектор країни. Нам потрібно фокусуватись на конкурентоздатності сектору. І результати, які покажуть досягнення мети, - це продовольча безпека, захист навколишнього середовища, пом'якшення наслідків зміни клімату та зміцнення сільських територій.
Наступний, будь ласка. Інституційна спроможність. Формування аграрної політика та фітосанітарного контролю відповідно до принципів ЄС та посилення аналітичної спроможності Мінагрополітики. Ви знаєте, що наше міністерство – одне з найменших в структурі Кабміну, і робота над набуттям спроможності триває. Тому дякуємо за ті поради і за ту практичну допомогу, яка йде від Верховної Ради.
Продовжується реорганізація державних установ для розвитку сільського господарства згідно із сільськогосподарською політикою Євросоюзу. Працюємо над створенням та реформуванням платіжної агенції, проєкти FADN, IACS, LPIS, AKIS та інші. Гарантуємо внутрішню та глобальну продовольчу безпеку. І важливо, щоб ми відбудовували та створювали нові продовольчі системи на основі сталості, і особливо важливо – це інклюзивний доступ до фінансування. На кожній зустрічі з асоціаціями та аграріями ми чуємо про побажання покращити доступ до фінансів.
Розмінування і земельна реформа. Можемо констатувати, тут досить відчутні результати. Реєстрація земель, моніторинг ринку, ринкова оцінка вартості земель для цілей оподаткування. Також питання, які важливі на порядку денному, – це ощадливе використання ресурсів аграріями, відповідність внесення добрив та ЗЗР вимогам ЄС.
Розвиток переробки, саме про глибоку переробку, створення ефективної системи поширення сільськогосподарських знань та інновацій. І основна задача – зробити сільські території комфортним місцем для проживання та ведення бізнесу.
Наступний, будь ласка. Цифровізація документів із землеустрою – це той напрямок, над яким працюємо спільно. Тому що дійсно, чим більше автоматизації, тим більше прозорості і відчутного результату. Налагоджена електронна взаємодія між усіма сторонами, внаслідок чого спрощені процедури (Не чути)… розгляд документів, дотримання передбачених законом строків. Основна задача – це зменшення дискреції людини, фактично відчуваємо, що на шляху до досягнення цієї мети.
Децентралізація повноважень – це надання інженерам землевпорядникам повноважень державних кадастрових реєстраторів, делегування реєстрації земельних ділянок місцевим органам влади. Пілотний проєкт з масової оцінки земель розпочав свою роботу. Основа оцінки – це реальні ринкові трансакції. Оцінка проведена для кожної групи цільових призначень, і основний висновок, який можемо констатувати, – це те, що вартість ділянки відповідно до масової оцінки земель вища, ніж відповідно до нормативно-грошової оцінки.
І запушений новий функціонал в кадастрі, реалізовано 11 нових функцій, відбувається перехід на платформу "Трембіта" і удосконалення існуючих функцій: покращено форму витягів з ДЗК, функціонал електронного ресурсу "Е-сервіси" та автоматизовану перевірку документів. Наступний, будь ласка.
Основні показники держпідтримки і розвитку меліорації. В цьому році десять суб'єктів господарювання до кінця місяця отримають 39,4 мільйона гривень держпідтримки. Це ще недостатньо, але більше ніж в минулому році. Відновлено 2,5 тисячі гектарів зрошувальних земель. Діяльність організацій водокористувачів продовжується, зареєстровано вже 53 ОВК, які обслуговують 46 тисяч 800 гектарів і об'єднують понад 140 агровиробників в 13 областях України.
Допомога партнерів в цьому напрямку відчутна, програма USAID "Врожай" впродовж п'яти років планує перевести 50 тисяч гектарів землі на сучасні методи зрошення, під це закладено фінансування саме програми USAID Harvest. Програма USAID АГРО реалізовує 18 проєктів з 17-а ОВК. Процедура передачі майна в ОВК відбувається повільно, але є надія на те, що зміни, які вчора спільно з колегами з аграрного комітету та Комітету тарифної і митної політики обговорювалися про те, щоб відмінити сплату ПДВ в процесі передачі ОВК з балансу на баланс. Це, на нашу думку, і повністю згодні з цією ініціативою, покращить і пришвидшить передачу ОВК до… передачу гідротехнічних споруд на баланс ОВК. Далі, будь ласка.
Рибництво. Розробка єдиної системи "Є-риба", вже 149 суб'єктів зареєстровано, 1 тисяча 401 судно підключено до моніторингу і в середньому 400 суден працюють щоденно під час сезону. В планах у нас на 25-й рік запуск програми відшкодування 30 відсотків витрат на вирощування, придбання рибопосадкового матеріалу на прифронтових територіях і приєднання до Угоди ЄС для боротьби з незаконним рибальством.
Наступний, будь ласка. Великий пласт роботи – це міжнародна діяльність, пов'язана з необхідністю євроінтеграції та відкриття нових ринків. Україна стала членом ІFAD, це значний прорив, тому що більше 30 років ми не були членом цієї організації. Нещодавно підписали угоду, і Україна є повноправним членом ІFAD. Це дасть нам доступ до фінансових інструментів для фермерів, доступ до участі в тендерах фонду для закупівель, додаткові можливості збуту продукції для українських аграріїв і доступ до інвестиції в сільську інфраструктуру та технології, що допомагають адаптуватись до зміни клімату.
Проведена чергова конференція Grain from Ukraine. Конференція відбувалась за участі Президента Володимира Зеленського та Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, 15 учасників на рівні голів держав, 20 учасників на рівні міністрів. Зібрано 42 мільйони 700 тисяч доларів внесків від міжнародних партнерів. 33 країни в цьому році приєднались до спільної заяви.
Проведено візити до десяти країн. Підписано меморандуми з ключовими партнерами. Вісімнадцять зустрічей з колегами міністрами сільського господарства інших країн, три меморандуми з профільними міністерствами. Зокрема, підписано меморандум про перевірку викраденого Росією українського зерна між Мінагрополітики, Великою Британією та Литвою. Перевірки здійснюватимуться за допомогою спеціальної системи GVC і унеможливить продаж та транзит через територію Євросоюзу викраденого на території України зерна росіянами.
Також відбулась зустріч в рамках Ради Міністрів сільського господарства AGRIFISH в Брюсселі.
Далі, будь ласка. Наступне – цифровізація. Запущено нові електронні системи єТваринництво, електронна система щодо присвоєння статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві. Реєстр селекційних досягнень та перелік порід тварин в єТваринництві.
В єРослинництві, електронна система ведення реєстрів в галузі рослинництва – це 7 реєстрів, включаючи реєстр сортів рослин, сертифікатів на насіння тощо.
Єдиний державний реєстр домашніх тварин реалізовано в першому етапі.
Реєстр складських документів на зерно. Можливість електронного обліку зерна, що зберігається на елеваторах, включаючи якість зерна, її вже використовують 960 користувачів. До речі, реєстр складських документів на зерно допомагає нам в режимі онлайн розуміти баланси споживання, баланси зберігання і можливі до експорту об'єми, які є агарної продукції в Україні.
Державний аграрний реєстр. Повторюсь, але це дійсно спільна перемога, і дякую вам за законопроект. Тому що уже сьогодні більше 180 тисяч користувачів зареєстровані в ДАР, сукупно це більше 19 мільйонів гектарів в обробітку.
50 програм підтримки реалізовано через платформу. Платформі вже довіряють міжнародні партнери USAID АГРО і ФАО, їхні програми також запускаються через ДАР. Приємний момент в тому, що технічно ДАР витримує навантаження. Найбільша кількість заходів в систему було 200 тисяч на секунду, це приблизно 30 тисяч користувачів одночасно.
Спрощено доступ до державних послуг, більше не потрібно забирати папірці для того, щоб отримати державну допомогу, і рішення приймаються автоматично, а не в кабінетах. Дуже важливо, що податись на програму підтримки можна онлайн.
Наступний слайд. Нормотворча діяльність. З лівої сторони ви бачите законопроект, який в стадії опрацювання, в просторі Мінагрополітики. А з правої сторони – це ті, що вже зареєстровані до роботи в Верховній Раді, для проходження комітетів.
У нас буде активний 2025 рік, п'ять законопроектів для імплементації регламентів ЄС. Перелік проєктів включає створення виплатної агенції, адаптацію законодавства в рибному господарстві та вдосконалення державного контролю за харчовою безпекою, здоров'ям тварин та рослин. Крім євроінтеграційних, створення інфраструктури геопросторових даних, удосконалення земельних відносин та посилення відповідальності за порушення правил рибальства та охорони географічних значень.
Вчора на засіданні Ради національної інфраструктури геопросторових даних ми презентували можливості системи і можу вас повідомити, що у нас уже є можливість повністю ідентифікувати по культурам весь спектр посівів, які є в Україні. На сьогодні доступно 23-й рік, з 1 січня ми вже будемо бачити 24-й рік. Це унеможливить ті незручності, коли місцеві органи влади або недобросовісні суб'єкти господарювання говорять, що ділянки не засіяні були або засіяні іншими культурами. Тобто фактично ми в системі аналізу даних вже можемо визначити, скільки гектарів якою культурою посіяно, яка врожайність цієї культури навіть. І це шлях до повної автоматизації аграрного напрямку, щоб у нас, в деяких суб'єктів навіть не виникало думок про те, що можна зробити щось нелегітимно і в темному способі. Також важливо, що вступив в дію реєстр географічних зазначень, уже перші географічні зазначення внесено в реєстр. У нас є прив'язка до територій і ці території будуть відомі на весь світ завдяки своїм продуктам.
Наступний слайд, будь ласка. Пріоритети Мінагрополітики на 2025 рік. Перший і дуже надзвичайно важливий пріоритет – це євроінтеграція. Підтримка аграріїв прифронтових територій, глибинна агропереробка, розвиток тваринництва, меліорація та розвиток зрошення, цифровізація, продовження земельного банку, відкриття нових ринків. Фактично кожен з цих пріоритетів сам по собі надзвичайно важливий, але перехресність і те, що вони взаємозалежні важливіше більше всього, тому що ми не зможемо запустити, наприклад, глибинну переробку без розвитку тваринництва, і з таким причино-наслідковим зв'язком є навіть розвиток насінництва напряму пов'язано з зрошенням.
Далі, будь ласка. Колеги, хотів звернути вашу увагу на цей слайд – глибинна переробка. Цей слайд чітко сигналізує про сировинне прокляття нашої економіки. Ви бачите на слайді, що середня вартість тонни експорту в Польщі 1 тисяча 554 долари за тонну, в Італії 2 тисячі 670, у Франції 1 тисяча 452 долари, а, на жаль, найнижчий показник цієї ціни 310 доларів. Це, до речі, дані, 310 доларів, за результатом 11 місяців 2024 року. 310 доларів – це сигналізує про те, що в нас надзвичайно мала складова доданої вартості в тонні агроекспорту. Тобто ми експортуємо сировину не переробляючи дану продукцію в ті продукти, які дають додаткові надходження у вигляді податків, у вигляді робочих місць і розвитку суміжних галузей. Над цим напрямком потрібно активно працювати.
Якщо можна, назад на секундочку повернути. З експортним потенціалом, що ми маємо? Ми маємо те, що фактично 86 відсотків всієї продукції агроекспорту уже знову експортуються через морські шляхи. Тобто ми відновили історичні шляхи експорту і це є позитивний факт. На сьогодні 55 відсотків всієї агропродукції експортується до ЄС, 45 відсотків експортується до країн світових. Фактично ми розуміємо, що Євросоюз основний наш торговельний партнер, тому євроінтеграційні потуги потрібно тільки підсилити, але важливо відкривати і нові ринки.
_______________. Вибачте, скільки відсотків в ЄС?
КОВАЛЬ В.С. 55 на 45.
_______________. Я відразу переб'ю. А як 55 відсотків в Євросоюз? Це якісь некоректні цифри, це не може бути.
КОВАЛЬ В.С. Це цифри Євростат і Держстат…
_______________. Це, можливо, просто експортується для... в подальшому як реекспорт іде. Але не може бути, щоб всі 55 відсотків агро...
КОВАЛЬ В.С. Андрію Володимировичу, у нас є повністю розкладка по кожному товару, по кведу, вони звірені з Єростатом, можемо надати окремо, тому що це є предмет діалогу з європейцями. Тому що по їхніх даних без аналітики вони вважали, що ще більше. І фактично цей показник за 24-й рік знизився, тому що на піку ми поставляли більше 60 відсотків. Фактично зараз це сигналізує про те, що експорти в Африку, в Південно-Східну Азію відновлюються. І чим краще ситуація з контейнерними перевезеннями, з портами, тим більше ми збільшуємо в сторону саме третіх країн.
_______________. Я вибачаюся, одне питання. Продовжу.
КОВАЛЬ В.С. Будь ласка.
_______________. Я дійсно підтримую тут Андрія Володимировича. То єсть я правильно розумію з цього слайду, що на зараз за 2024 рік 55 відсотків всієї агропродукції, ми включаємо туди вирощування зернових, масляничних культур, ми експортували з України, не включаючи реекспорт, це був реально виключно імпорт Європейського Союзу з України, правильно?
КОВАЛЬ В.С. Так, в цю категорію товарів попадають продукти з 1 по 24 категорію, вони включать в себе зернові та продукти харчування.
_______________. То єсть якщо ми відправимо просто запит на митну службу для того, щоб зрозуміти, скільки було вивезено з України через порти Чорноморського басейну, тому що за моєю інформацією ми більше всього експортуємо на сьогоднішній день це Індонезія, ми відправляли туди пшеницю, тому що там мукомольні мощностя знаходяться турецьких компаній, там вони роблять муку. Для нас відкриті такі ж ринки, як Китай, але було дуже багато рекламації з боку кукурудзи. Якщо не помиляюся, один із найбільших був у 2024, хоча б до середини споживач нашої кукурудзи, до того, як зібрався БРІКС. Також, якщо я не помиляюся, і Ізраїль бере останнім часом дуже багато пшениці. То єсть ви хочете сказати, що всі теплоходи, які виходять з Чорноморського басейну, там більше переважно "панамакси", які виходять з Одеси або Чорноморська, той же Кернел, Бунге, АДМ, Агропросперіс, це йдуть в Європу?
КОВАЛЬ В.С. Я вам скажу більше, більшість "панамаксів" йде до Іспанії, до Португалії. Тобто це фактично...
_______________. Я вам більше скажу, в Іспанії немає порту, який приймає "панамакси".
КОВАЛЬ В.С. Пане Артем, всі дані, які в цьому варифіковані і я за кожну цифру відповідаю. Тобто це реально дані.
_______________. Це транзит.
_______________. Я вам просто з боку свого досвіду, в Іспанії...
(Загальна дискусія)
Дивіться, я вам скажу, в Іспанії немає жодного порту, який може прийняти "панамакс".
КОВАЛЬ В.С. Дивіться, давайте тоді конкретно, щоб у вас не було неправильного трактування даних цифр. Дані цифри сформовані з аналітики медслужби та Євростату, вони у виразі грошовому, тобто це фактично грошовий вираз, 22,5 мільярда ми вивезли за 11 місяців цього року. Це рівно стільки, як за 12 місяців минулого року, тобто ми фактично нарощуємо агроекспорт. І закриємо рік ми очікуємо, що з показником 24,5 мільярда. Це буде другий показник за незалежність, найбільший був 27,7 в 2021 році. І ці дані повністю верифіковані.
Відносно реекспорту, відверто скажемо, що ми не бачимо доцільності експортувати в Європу, щоб звідти зробити реекспорт кудись в іншу країну.
_______________. А ми не експортуємо в Європу, в тому то і сама суть, що ми в Європу відправляємо до портів Європи, такі як Констанца і там інше, а вже звідти теплоходи уходять в інші порти для того, щоб зменшити страховий поліс на судна безпосередньо, щоб не заходити, я не знаю, як він зараз називається, коридор чи ні, але точно страховий поліс "панді", як називається ПНДІ, стоїть набагато дешевше, якщо судно йде в Констанцу, але точно не заходить в чорноморські порти, особливо після останніх атак, які були і були пошкоджені судна.
Там я бачу, що синій графік – це Франція. Франція в період з 2022 по 2023 рік і цифра 1 тисяча 452. Це що?
КОВАЛЬ В.С. Це ціна.
_______________. Це ціна за що?
КОВАЛЬ В.С. Це ціна тонна експорту.
_______________. (Не чути)
КОВАЛЬ В.С. Їхньої продукції.
(Загальна дискусія)
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вартість тонни, експортованої з країни. Наше там 310, а їхнє там 1400...
КОВАЛЬ В.С. 52.
_______________. Тобто весь агроекспорт.
(Загальна дискусія)
_______________. Це зрозуміло.
СОЛОМЧУК Д.В. Окей. А з Голландії тюльпани поштучно рахували в статистиці чи на тонни?
КОВАЛЬ В.С. На тонни. Я вам скажу більше...
СОЛОМЧУК Д.В. Які там займають величезний в сільському господарстві експорт з Голландії, тюльпани.
КОВАЛЬ В.С. Пане Дмитро, я вам скажу більше, в цю статистику попадає тютюн також. І тютюн в кілограмах, в тоннах він також рахується. Просто це аналітика використовується світовими бізнес-школами для того, щоб порівняти, які додані вартості є в тоннах продукції.
_______________. Якщо повернутися до питання, я вам, ну, реально як би не зауважую, а говорю, що не може експорт з України зернових і масляничних культур до країн Європи бути 55 відсотків. Це неможливо фізично. Тому що ми по рапсу основний конкурент, ми конкурент з Німеччиною, але ми не можемо конкурувати з Канадою, яка канолу вирощує.
КОВАЛЬ В.С. Під стенограму можна спорити на віскі чи ні? Під стенограму можна на віскі спорити?
Дивіться, це, крім зернових, ще додається сюди борошно, олія, ну, всі.
_______________. Я ж сказав, да, масляничні. Ну, олія у нас іде зараз більшу частину в Іспанію або в Португалію. Добре.
КОВАЛЬ В.С. Наступний слайд, будь ласка. Їх небагато лишилося.
Відновлення тваринництва. Тваринництво – в першу чергу це сьогодні суміжна галузь для рослинництва і важливо диверсифікувати ризики для аграріїв. Ми бачимо, що ті аграрії, які мають в структурі своїй тваринництво набагато легше проходять складні періоди. І важливо, що це розвиток села, тому для нас пріоритет в розвитку тваринництва з декількох сторін: сталість сільських територій, запуск саме глибинної переробки. І нам важливо підняти продовольчу безпеку, тому що, наприклад, якщо порівнювати із Польщею, то сьогодні ми уже в промисловому масштабі уже в три рази менше доїмо молока, ніж поляки. У нас чотири мільйони тонн промислового молока, в поляків – 12,5 мільйона. М'яса ми експортуємо на 1 мільярд доларів, поляки експортують на 7 мільярдів. І в цілому наш агроекспорт вже програє європейським економікам в рази. Наприклад, знову ж таки поляки - 56 мільярдів проти наших 22,5 мільярда. В Італії – 69,5 мільярда агроекспорт, у нас знову ж таки 22,5.
Наступний слайд. Програма підтримки на 2025 рік. Перший показник – 4 мільярди 726 мільйонів гривень - це програма підтримки фермерських господарств та виробників с/г продукції. Те, що ви знаєте, до 120 гектарів і до 100 корів та 500 кіз. Фінансується цей проект на спецфонд за рахунок Світового банку. Це не державні кошти. Також розподіляються через ДАР.
Фінансова підтримка сільгоспвиробників (ви бачите внизу) – 1 мільярд 205 мільйонів. З чого від складається: 205 мільйонів – це з року в рік доведені граничні показники, з яких 200 мільйонів на меліорацію і 5 мільйонів на сплату ЄСВ сімейним фермерським господарствам. Мільярд гривень – це та програма, яка в цьому році завдяки вам з'явилась, в тому числі кошти від оренди Державного земельного банку надходять на спеціальний фонд на розвиток тваринництва та агропереробки.
Також продовжено Міністерством економіки надання грантів на теплиці та садівництво. 479 мільйонів – це ті кошти, які вже затверджені. І програма "5-7-9" продовжує своє існування на наступний рік, дуже важливо її продовжити.
З даних програм підтримки, на жаль, маємо констатувати, що в нас з загального фонду коштів немає, і нам потрібно буде спільно на початку наступного року при першому перерозподілі знаходити можливість все-таки, щоб внутрішньо перерозподіляти кошти і додавати ці кошти на загальну програму, тому що всі кошти йдуть на армію.
Далі. Це також плани на наступний рік. Адаптація законодавства до європейського, адаптація виробників до європейських вимог, протидія дезінформації про український експорт. До речі, саме протидія дезінформації – це величезний пласт, і ми з Олександром Васильовичем неодноразово говорили, що нам потрібно бути на різних рівнях в Євросоюзі і говорити про ці міфи, які Росія, на жаль, розповсюджує про українське АГРО.
І важливий момент, це відкриття спільних аграрних підприємств з іноземними інвесторами. Чим більше буде інвестицій в українську аграрну промисловість, тим більше буде доступу до європейських ринків. І євроінтеграція має бути без втрати інтересів українських аграріїв. Це важливий момент.
Коротко також хочу сказати про результати Земельного банку. Сьогодні ми бачимо 225 аукціонів, які вже завершилися, на суму трохи більше 550 мільйонів гривень, плюс 110 мільйонів ПДВ. Середнє зростання ціни аукціонів на 9,2 рази і середня ціна за гектар 28,5 тисяч гривень суборенди. Площа земель, які здано в оренду, вже 19,2 тисячі гектарів. Що говорять дані цифри? Останній слайд це був про те, що, незважаючи на складність, український аграрний сектор показує сталість і стійкість, саме "стійкість" є тим словом синонімом наших аграріїв. Дякую вам.
Крайнє, що хотів сказати, що ці декілька місяців постійний меседж, який ми даємо європейським партнерам, що разом з Україною Євросоюз з четвертого місця агроекспортерів світу може перейти на друге місце і ми партнер, а не загроза. Фактично в такому ключі рухаємося до євроінтеграції. Дякую вам за увагу. Готові далі обговорювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Станіславович.
Колеги, заслухали плани на наступний рік, в принципі, більш-менш зрозумілі, також звіт за 2024 рік.
У кого є якісь запитання? В принципі, я бачив, що були такі сумніви до інформації, які тут були, зараз саме час висловитися.
Будь ласка, колеги, хто готовий, хто буде задавати питання, будь ласка.
Степан Чернявський, будь ласка.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, всім добрий день! З приводу саме демонстрації звіту, відкриття нових питання… у мене декілька питань. Відкриття нових ринків. Для того, щоб відкрити новий ринок, це бізнес сам може його відкривати там десь, але у нас є питання по законодавству, по відповідності сертифікації. Чи дійсно міністерство щось робить?
Бо ми, наприклад, сьогодні візьмемо там міцну галузь, це до глибокої переробки, да, ми можемо експортувати і Польща може експортувати. Але в Польщі є можливість експортувати в інші країни, а в нас ми обмежені в першу чергу тим, що транзит через Європейський Союз просто він неможливий. Якщо, наприклад, виробництво потужність якась зробила продукцію, але вона не може це відправити, наприклад, в Іспанію, вона не може проїхати Польщу. Чи як міністерство діє, чи думає про це? Розумієте, да? Бо будь-яка продукція, яка може йти, наприклад, просто транзит неможливий. Перше.
Друге питання. Те саме, не тільки там м'ясо, яке… мабуть, тварини, які можуть поїхати, наприклад, там в Боснію, вони не можуть поїхати, бо, по-перше, транспортування у нас не відповідає, транспорт. У нас немає законодавчої бази для того, щоб вона поїхала, і немає домовленості з Європейським Союзом. Це про відкриття нових ринків.
Те, що ми побачили, що сьогодні через порти збільшили, збільшили. Це збільшили ми тільки сировину, про ту, яку ми говоримо, що її краще не відправляти, а тільки робити глибоку переробку. Це перше питання.
Друге. Питання політики по компенсації через ДАР. Да, от до мене зверталися дуже багато підприємств, які, малих, щоб отримати компенсацію. Що вони роблять? Заходять в ДАР – заявка закрита, все. Тобто раніше у нас було як, якщо були гроші, наприклад там 10, там 5 мільйонів, 10 мільйонів, збиралися всі заявки і потім однаково розподілялися серед підприємствами. А зараз получається, хто встиг перший відправити заявку, той і отримав. Що робити з іншими? Друге питання. Якщо можна, потім у мене ще два, і я от… Давайте я вже все…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, відповість?
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ну, давайте, потім я ще задам.
КОВАЛЬ В.С. Почну з першого. Дякую за запитання.
Дійсно, що таке відкриття нових ринків? Це та синергія бізнесу і влади, тому що бізнес краще всіх знає, куди йому іти, і він аналізує ринки. Наша задача зняти бюрократичні обмеження, підписати протоколи. І це не лише питання Мінагрополітики, а це питання Державної продовольчої служби України. І тут сьогодні є розуміння. Наприклад, до кінця року ми плануємо вже вийти на фіналізацію відкриття по китайському ринку декілька видів продукції, фіналізація по швейцарському ринку також деякої продукції. І ми маємо розуміти, що часто європейські колеги, наші партнери, де-юре ніби відкривають ринки, а де-факто транзит заборонений, тому що не гармонізовано наші фіто… ветеринарні сертифікати. І це є проблемою.
Як ми з цим працюємо? Працюємо в двосторонніх групах, ДПСС разом з Мінагрополітики і міністерствами інших країн. Непростий шлях, тому акцент сьогодні все-таки на не європейський ринок відкриття, а на міжнародні ринки інші. Тому що ми надіємося, що Євросоюз все-таки в переговорах з нами буде притримуватися позиції спільної аграрної політики, що наші сусіди не будуть нас висмикувати по одному, як сьогодні пробує робити Польща, як наприклад Словаччина, щоб з нами підписати двосторонні угоди, які обмежують наш експорт.
Тому працюємо над цим. І уже будуть перші результати найближчим часом.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Віталій Станіславович, я вам приклад один приведу, да. Ми разом з колегами і я, є така країна як Великобританія. Ми довго з ними говорили і на комітеті обговорювали про дозвіл нашої м'ясної продукції на ринок Британії. Вони відкриті. Нарешті ми з Качкою їх дожали і DEFRA, це їхнє управління по безпеці харчових продуктів, вони направили в ДПСС лист-опитування, і вони вже цей лист там, мабуть, місяць, а, може, уже два лежить. І коли я звернувся до ДПСС, що там з ним? А треба знайти. Тобто, може, для когось це місяць-два для ДПСС це так просто. Невже ми не зацікавлені. Будь ласка, якщо можна, зверніть увагу на це. Це я так приклад вам такий. Це дуже великий ринок, бо Британія сьогодні – це одна із країн, яка відкриває всі двері. І якщо ми не будемо користуватися цим, це так не по-господарськи.
КОВАЛЬ В.С. Дякую. Звернемо увагу.
І друге питання ваше було про черговість виплат. Ті, хто в цьому році отримає виплати, вони не мають права подаватись на програму наступного року. На жаль чи на щастя, але побудована бюджетна система так, що ми не можемо оголошувати збір заявок не маючи асигнувань під цю кількість. І по тим заявкам, де ми закриваємо програму, ми просто відсікаємо на наступний рік, щоб повторно не з'являлись ті, хто в цьому році отримав.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Тобто хто не отримав, в наступному році отримає. А ті уже не будуть приймати участь, так?
КОВАЛЬ В.С. Саме так.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ну, тут я не знаю, колеги, я думаю чи це справедливо, чи несправедливо. Не знаю, тут треба... міністерство веде політику. Я думаю, що той підприємець, який очікував і розраховував на якусь підтримку, йому скажуть – давайте в наступному році, а йому треба сьогодні платити і податки, і зарплати, і все інше. Це таке, скажемо так... Розширювати… хоч зарплати виплатити. Не знаю, чи це справедливо, чи ні, але тут, не знаю, нам вирішувати це питання, і міністерству разом з нами.
Зрозуміло. У нас, ми прийняли колегами до третього питання, з колегами прийняли Закон "Про ветеринарну медицину" і там є в нас, саме в законі, це в шестимісячний строк привести всі нормативно-правові акти у відповідність. Уже відтермінували, так? Тобто з цим питанням...
_______________. 1 вересня 25-го року набуде чинності.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Все, так.
І до цього, до відновлення тваринництва. Це, хочу пожартувати, не відновлення тваринництва, а, мабуть, рятування тваринництва, якщо пишете відновлення. Я думаю, що це так, неправильно написали. Ні, там просто відновлення тваринництва, порятунок, може, порятунок тваринництва. Я вам скажу, яке може бути відновлення, якщо у нас за 2023 рік, якщо я не помиляюсь, 12 відсотків зменшилось поголів'я крупнорогатого… поголів'я?
_______________. Це в приватному секторі.
_______________. Яка різниця?
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Яка різниця? У нас сьогодні в загальному. Правильно?
_______________. (Не чути)
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, ще звертаюсь і теж до міністерства, хочу, щоб теж ми це з вами і особисто проговорювали з паном міністром питання бавовни, компенсації. Я і колеги розраховували, що ви відстоюєте саме цю пропозицію про компенсацію, бо це питання іде не тільки у нас для підтримки сільхозвиробників, це і про обороноздатність. І коли ми пропрацювали рік і встигли прийняти відповідний закон, і все зробили, і зробили, і посіяли перші експериментальні поля, отримали непогані результати. Але вже коли пішли до… головне, пообіцяли нашим сільгоспвиробникам, що вони під ризик підуть разом з державою, підуть, що буде підтримка, що вони посіють ту бавовну. Бо її не можна посіяти там 10 гектарів, 20, її надо сіяти зразу 20 тисяч, 30 гектарів, щоб відповідно були комбайни і все інше, щоб можна було працювати.
Але наскільки мені відомо, на комітеті ми відстояли, було доручення уряду знайти ті гроші, хоч можна було б передбачити статтю якусь, щоб ми потім могли зробити перерозподіл. А зараз получається, що рік ми поспішали, приймали відповідний закон, аграрії сіяли, але в итоге нічого ми не маємо, ми ще на рік підемо назад. Як бути, чи є така можливість, чи ви будете це робити? Будь ласка, в цьому році щоб передбачити.
КОВАЛЬ В.С. Так, Степан Миколайович, на репліку, що відстояли, чи не відстояли. Повірте, міністерство як ніхто зацікавлений, щоб бюджет підтримки був більший. І на жаль, ні одна програма загального фонду не була профінансована, тому не було з чого відстоювати, тому що фактично коштів не вистачало на будь-які програми взагалі.
Що з нашим внутрішнім резервом, те, що я говорив, і те, що ми плануємо. Тому що не можна переривати експеримент, який почався і почався досить успішно. Ми на нашому рівні внутрішньоміністерському подаємо програму на Кабмін і перерозподіляємо потім кошти в межах діючої тої невеликої програми по меліорації, тому що ми очікуємо, що вона не буле використана в повному обсязі. Ми перерозподіляємо ті кошти на бавовну в межах…
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Правильно, но статтю не передбачили.
КОВАЛЬ В.С. Ні, ні, в нас є, все… Ми з вами мали вже розмову про це, повірте, ми зацікавлені в тому, щоб це воно було, і якщо би не були зацікавлені, то й не шукали цих варіантів. У нас є можливість внутрішньо, але немає ресурсу. Це як в магазин ти приходиш, а там продуктів нема, щоб їх вибрати з собою.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я це розумію.
КОВАЛЬ В.С. Тому тут команда міністерства підтримує цю ...
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Підтримує – добре. Чи знайдете цю можливість?
КОВАЛЬ В.С. Разом з вами, звісно, знайдемо.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. І розробите ці проєкти, порядок використання коштів...
КОВАЛЬ В.С. Я при вас доручаю першому заступнику це зробити.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Все добре. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Миколайович, ви закінчили?
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Можу ще.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у кого є ще питання?
Артем Чорноморов, будь ласка.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Віталій Станіславович, ми, коли з вами зустрічались перед вашим призначенням, ви говорили певні дві особливо для мене важливі речі. По-перше, це реформа меліоративних систем, зрошувальних систем меліорації і взагалі рибної галузі.
І, по-друге, це безпосередньо Держспоживслужба, її реформування ...(Не чути),. те, що ми зараз прийняли і таке інше. У вашому слайді я бачив певні речі, я зараз поетапно зазначу. У вас там було написано, що на 2025 рік у вас є бачення 30 відсотків на зариблення з тої, слава богу, яку ми за п'ять років, я особисто з 2019, ще коли був пан Оржель міністром поєднаного Міністерства екології і енергетики, я намагався створити цей спецфонд. У вас написано 30 відсотків. Скажіть, будь ласка, як ці прорахунки були зроблені, коли вчора в понеділок на основний Закон 8119 було накладено вето, яке безпосередньо передбачає зариблення?
КОВАЛЬ В.С. А суть питання?
ЧОРНОМОРОВ А.О. А як ви прорахували 30 відсотків?
КОВАЛЬ В.С. Так це ж території прифронтові, фронтові.
ЧОРНОМОРОВ А.О. На зариблення?
КОВАЛЬ В.С. Правильно зариблення на цих територіях.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Так як ви зарибите, якщо не буде можливості?
КОВАЛЬ В.С. Дивіться, аквакультура не...
ЧОРНОМОРОВ А.О. Почекайте, я до вас, СТРГ і аквакультура – це Закон 8119, вчора на нього наклали повністю вето. Там є аквакультура. Це повністю вето накладено на весь закон. Як можна прорахувати зариблення, якщо аквакультура – це водойми штучного походження, СТРГ – це безпосередньо природні внутрішні водойми, які використовуються з зарибленням. І основне зариблення, оскільки всі рибогосподарські комплекси були передані в Фонд держмайна, я знаю, наразі ні один ще не був приватизований, по суті це будуть приватні структури або під керівництвом Фонду держмайна, як ці кошти можна буде використовувати, якщо зариблення на сьогоднішній день при законі на вето, - це неможливо просто.
КОВАЛЬ В.С. Пане Артем, ми в цьому році зарибили з Іркліївського риборозплідника на… за останні декілька років це рекордна сума і кошти на зариблення знайшли з обласних бюджетів і з бюджетів місцевих громад. Йде мова про компенсацію зариблення. Вона насправді в цифрах дуже навіть невелика, це близько 3 мільйонів всього гривень на…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Компенсація кому?
КОВАЛЬ В.С. Тим, хто зарибить, 30 відсотків від зарибленого малька. Це ж про мальок йде мова, про…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію. Я в рибній реформі з 19-го року. Я просто… Добре. На сьогоднішній день скасована 4-а Інструкція щодо введення в функціонал спеціального рибного господарства. Вона була скасована п'ять місяців назад. На сьогоднішній… Тоді ще в 2024 це було актуально, на сьогоднішній день закон не працює, його немає, у вас було в цьому законі, можна його вже забути, там було доручення вісім місяців зробити на підготовку всіх підзаконних актів. Тобто якщо навіть новий закон буде в 2025 році, дай бог, в кінці січня, то у вас буде ще там, я не зміню свою позицію щодо підзаконних актів, вона так і буде вісім місяців, як можливо це зробити?
КОВАЛЬ В.С. Зариблення зробити?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, в цих комплексах.
КОВАЛЬ В.С. По аквакультурі…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Бо це основний споживач зариблення, це основний, це аквакультура і СТРГ.
КОВАЛЬ В.С. По аквакультурі в нас є можливість це зробити в межах діючого…
ЧОРНОМОРОВ А.О. По СТРГ.
КОВАЛЬ В.С. По СТРГ поки ні.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто вже дані по суті будуть неактуальні. А якщо ви кажете 30 процентів компенсація, а яка це стаття, я просто займаюся, безпосередньо агропідтримка – це предмети відання мого підкомітету, я не пам'ятаю, щоб там така була.
_______________. (Не чути)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Останній раз? Точно додали? Добре.
Наступне питання. Скажіть, будь ласка, яка ваша позиція по 7577 законопроекту?
КОВАЛЬ В.С. Скажіть, що це за законопроект, бо я по цифрах…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Це законопроект операторів каналів.
КОВАЛЬ В.С. Ви маєте на увазі розподіл функцій…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, це не розподіл функцій. Це державні канали, державного значення. І коли ми з вами спілкувались до вашого призначення, від майже всього аграрного комітету було прохання щодо доведення до фіналу безпосередньо реформи. От мені особисто цікаво як автору 7577, основного автора цього законопроекту, ваша основна позиція по цьому законопроекту, по-перше. А, по-друге, які кроки Міністерство аграрної політики в вашому обличчі зробило на рівні Кабміну, щоб цей законопроект був прийнятий безпосередньо? І, саме головне, позиція внутрі Кабміну щодо державних каналів.
КОВАЛЬ В.С. Пане Артем, реформу меліорації взагалі, цілої системи, підтримує Кабмін в цілому, Прем'єр-міністр, зокрема…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні-ні, то ми знаємо, що підтримує. Тоді у вашому слайді було видно, що тільки чотирьом системам передали, чотирьом ОВК передали безпосередньо обладнання. Це канали нижчого порядку, насосні станції. І причина тому – це безпосередньо, ми всі розуміємо, це НДС. Ми вчора були на цій нараді.
Добре, а скажіть тоді, будь ласка, зареєстровано 53 ОВК, як ви зазначили. Ну, це просто зареєстровані, але вони на сьогоднішній день не можуть нічого зробити, оскільки заблоковано питання між Міністерством екології і Міністерством аграрної політики. Які саме кроки ви зробили для того, щоб змусити Державне водне агентство передавати ці... Мене цікавить навіть більш Миколаївська область, вона у вас визначена була сірою зоною, одною із самих низьких врожайностей. І чому вони не передають меліоративні… зрошувальні, вибачте, системи? Тому що меліорація – це взагалі комплекс дій для поліпшення якості ґрунту. Ми говоримо тоді про зрошення більше. Які саме на сьогоднішній день? Може, були від вас робочі групи, наради - з ким вони проводились? – де піднімалося це питання щодо передачі майна до безпосередньо ДАРГ (Державна агенція рибного господарства).
КОВАЛЬ В.С. У бажання – тисячі можливостей, у небажання – тисячі причин. Так ось ті причини, які ми найчастіше чуємо, це неможливість сплатити ПДВ.
Стосовно вашого питання, яке ви задали, моя особиста позиція, якщо ми почали якусь реформу, ми маємо її закінчувати і ми її закінчимо, усунувши ті всі бюрократичні перепони. Січень, лютий, дай бог, ми усуваємо питання по ПДВ, тоді причин, які нам називають найчастіше, немає. Тому що, дійсно, немає передбачено в бюджеті коштів на сплату ПДВ. Якщо їх нема, то, вибачте, ні я, ні ви не зможемо заставити когось порушити закон.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію, ПДВ виникає…
КОВАЛЬ В.С. А можна я закінчу, будь ласка. І, виходячи з цього, ми забираємо питання з ПДВ, це вже наш великий плюс, далі ми рухаємося вперед.
Стосовно вашого питання, що нами особисто зроблено? Особисто на рівні міністрів три зустрічі, на рівні робочих груп п'ять чи шість. І, повірте, прогрес надзвичайно відчутний. Він вже є в погодженні, в переліку майна, яке передається. В усуненні тих проблем, які були на місцях, хтось не хотів в одній області, хтось хотів розмінятися. У нас нема зараз питання між Міндовкілля і МінАПК про те, що давайте поміняємося область на область. У нас є питання, виконуємо закон про передачу всього до Державної агенції меліорації і потім до самих ОВК. Тому от знімаємо питання саме з ПДВ і далі ця реформа набирає обертів і ми її завершуємо.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вибачаюся, ви зараз перекладаєте відповідальність на наші плечі.
КОВАЛЬ В.С. Це спільне.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, це не спільні, це наші плечі, тому що це зміни до Податкового кодексу.
КОВАЛЬ В.С. Так а ми з вами приймаємо участь у цьому всьому, ми будемо одним із ініціаторів в тому числі.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я, наприклад, не бачу, як Міністерство аграрної політики, наприклад, запрошувало хоча б нас на ці зустрічі, які раніше були постійно, я на них присутній був за часів минулого міністра. Мене просто цікавить які саме кроки? І, якщо вам не буде важко, направте, будь ласка, останній, як ви сказали, що був погоджений перелік. Перелік був погоджений ще, якщо я не помиляюся, у 2021 році. Якщо він був останній якийсь зі змінами якимись певними, будь ласка, направте його до комітету, щоб ми бачили, які системи було в цьому новому погодженому переліку, як ви кажете, і щоб ми бачили які зміни відбулися з 2021 по 2024 рік, якщо вони відбулися. Тому що на сьогоднішній день те, що ми бачимо, то жодної, жодної... майна жодного не передалося. Хоча ПДВ виникає уже в останній час, коли саме безпосередньо ДАР... водне агентство повинно передати його до ОВК, уже діючого і створеного. Це ми вчора, то єсть воно, в принципі, на сьогоднішній день передати вам не заважає, це ви можете уже, коли буде передавати ОВК, от тоді воно виникає.
Тому я прошу вас зазначити це і надіслати перелік. А ви мені так і не відповіли стосовно державних каналів, як ведуться перемовини щодо законопроекту 7577 щодо безпосередньо цієї позиції з реформи державних... каналів державного значення, вибачаюся?
КОВАЛЬ В.С. Давайте ми вам надамо ту інформацію...
ЮРЧИШИН П.В. Артем Олегович, зробіть письмовий запит... (Не чути) отримаєте відповідь. Давайте ми перейдемо до іншого питання серйозно.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Петро Васильович, я вибачаюсь. Але в даному питанні воно...
_______________. (Не чути)
_______________. Петро Васильович, що ви вмешуєтеся? Ну, це народний депутат, почекайте.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Добре. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, якщо можна, добавлю просто до того, що говорив Артем Олегович. Коли ми були в Житомирі, ми говорили про те, що для того, щоб рухати 7577, ми повинні як мінімум зробити таку двосторонню зустріч з міністром екології, з вами і з представниками Держводагентства і Держрибагентства для того, щоб... Ну, тобто всі там щось говорять якісь речі, ну, я не можу сказати, що вони обманюють, але вони недоговорюють. Тому тут дуже важливо, щоби коли будуть два міністра, два ЦОВВа, які підпорядковані під цими міністерствами, щоби вирішити те питання, як ми будемо рухатися стосовно цього законопроекту. Комітет готовий це робити хоч завтра. Але, ну, є супротив з Міністерства екології. І якщо буде у них підтримка, якщо між нами буде порозуміння, то ми до другого читання ми це максимально швидко зможемо зробити. Тобто для нас це взагалі не питання. Ми взагалі хочемо максимально швидко завершити цю реформу. Тому, якщо ви бачите таку зустріч, наприклад, на початку січня, то було б непогано це зробити.
КОВАЛЬ В.С. Підтримую. І я ще тоді, із Звягеля зателефонував Міністру довкілля, вона також підтверджує готовність до зустрічі. Давайте на початку січня визначимо склад і зустрінемось.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми тоді говорили, що ми це будемо робити фактично на базі аграрного комітету. Ми так і можемо зробити на цій базі, зібратися, широким колом це зробити. І з тим, що представники ОВК теж хотіли би з перших вуст як-то кажуть почути і побачити як рухається, саме в цьому напрямі як ми рухаємось.
Будь ласка, …(Не чути)
_______________. Да, у мене не те що ремарка, Олександр Васильович, дійсно в продовження водної можна сказати рибної реформи. Скажіть, будь ласка, перед тим як ми голосували за вас, ви сказали, що ваша основна ціль зробити потужне міністерство, яке підніметься з колін і буде… У нас на сьогоднішній день немає призначення ЦОВВу, якщо не помиляюсь, геокадастру. Но моє питання не в цьому. У мене питання, коли, чи є подання, чи буде призначення профільного професійного заступника щодо напрямку меліорації та рибного господарства і ЦОВВу, який там знаходиться, Державної агенції рибного водного господарства. Тому що без цих зараз ключових призначень у нас дуже патова ситуація в рибній галузі особливо після вето. У нас заблоковані самі великі водойми, які від 2 до 23 тисяч за гектар. І ми хотіли би, якщо така можливість, все ж таки побачити професіонала в цій отраслі, тому що ходять чутки різні, що може буде подання, або Кабмін людину, яка з Автодору була. Нам працювати треба з людиною, яка розуміється безпосередньо на водно-рибному господарстві, щоб ця дискусія з аграрним комітетом була на рівні якогось певного професіоналізму. І у нас дійсно патова ситуація, чертверта інструкція скасована, і у нас немає закону. Просто скажіть, чи в найближчий час побачимо ми заступника і голову центрального органу виконавчої влади по Державному водному агентству.
Дякую.
КОВАЛЬ В.С. Просте питання, проста відповідь: побачите.
_______________. В найближчий час?
КОВАЛЬ В.С. В найближчий час.
_______________. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На Zoom, от мені написав Сергій Рудик, хоче запитання до міністра. Сергію, ви нас чуєте?
РУДИК С.Я. Да, добрий вечір.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да,Сергій Ярославович, будь ласка, питання ваше.
РУДИК С.Я. У мене питання до пана міністра. Скажіть, будь ласка, скільки суб'єктів господарювання скористалися …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Не чутно було. Заново, будь ласка.
РУДИК С.Я. Скільки суб'єктів господарювання скористалися нормою, яка дозволила з 1 січня поточного року викупляти землі …(Не чути) …станом на момент проведення цього нашого засідання. Це перше питання.
І друге питання. Які кроки здійснило міністерство і ви з моменту приходу на цю посаду для того, щоб розблокувати питання безоплатної приватизації землі для учасників бойових дій? Я думаю, якщо ви знаєте, в чому проблема. Проблема на сьогоднішній день – закриті реєстри з першого дня широкомасштабного вторгнення. Всі спроби мої, зокрема депутатські і колег по нашому комітету розблокувати це питання через винесення його на розгляд пленарного засідання Верховної Ради, наразі не увінчалися успіхом. Комітет в січні місяці цього року розглянув цей законопроект і рекомендував його розглянути на пленарному засіданні у Верховній Раді. Але монобільшість досі не ставить його в порядок денний, таким чином не даючи можливості людям, які воюють і проливають кров за нашу країну, користуватися своїм законом передбаченим правом.
Дякую за відповідь.
КОВАЛЬ В.С. Дякую, пане Сергію, за запитання. Воно стосується не лише питань напрямку Мінагро, а і, в принципі, політики ветеранської. У нас зараз до кінця війни це питання не розблоковується, тому що ми чітко не можемо верифікувати кількість ветеранів і черговість, визначити сам механізм. Тому що, на жаль, війна не закінчилась.
А друге питання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Ярославович, перше питання було дуже погано чутно. Якщо можна, ще раз повторити, але, може, зжато якось.
РУДИК С.Я. Скільки суб'єктів господарювання скористалось з 1 січня поточного року і викупили землю …(Не чути) і на яку площу?
КОВАЛЬ В.С. Зараз ми поки будемо в дискусії, цю… От дані від профільного заступника: 75 тисяч гектарів купили юридичні особи з початку року. А скільки суб'єктів, у тебе є розріз?
_______________. (Не чути)
КОВАЛЬ В.С. 23 тисячі угод, 75 тисяч гектарів у цілому.
РУДИК С.Я. Дивіться, я на закінчення ремарку по вашій першій відповіді. Справа в тому, зі своєї ініціативи я зробив, ще будучи Головою Державного агентства земельних ресурсів в 2014 році, виділення землі учасникам бойових дій. Тоді теж була війна і тоді теж було незрозуміло, яка кількість військовослужбовців воює і буде воювати в майбутньому.
До початку широкомасштабного вторгнення цією нормою скористалося порядка 300 тисяч учасників бойових дій. Я просто не розумію, чим відрізняються учасники бойових дій з 14-го по 22-й від учасників бойових дій 22-го, 23-го і 24-го років. Очікування закінчення війни і підрахування кількості до виділення землі не мають жодного відношення, оскільки в цей момент, поки триває війна, юридичні особи мають право на викуп землі, а фізичні особи, які мають право на її отримання через механізм безоплатної приватизації, ні. Оскільки абсолютна більшість військовослужбовців зараз виконують трохи інші завдання, ніж ходіння по кабінетах, вибиваючи ту землю, виникає риторичне запитання. Якщо профільне міністерство на чолі з міністром вважає, що не на часі, то чого чекати тоді від держави в цілому?
Тому мені важливо було зрозуміти вашу позицію і позицію міністерства. Якщо жодних дій не було зроблено. Скажіть не було, я буду просто знати, кому дякувати після того, як колись ця війна закінчиться.
Дякую.
КОВАЛЬ В.С. Дякую за запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломчук Дмитро, будь ласка.
СОЛОМЧУК Д.В. Дякую, колеги, за надане слово.
Вітаю, Віталій Станіславович, в стінах комітету. Надіюся, нам всім приємно спільно буде працювати та ефективно, це саме головне. Ви знаєте, як ви сказали, що в ДАР зібрано вже більше лайків, ніж на Євробаченні, це десь важливо, напевно, і підписання меморандумів в презентації, але, на жаль, ні фермер, ні споживач на хліб це не намастить і користь з того немає. І хочу нагадати, що в процесі децентралізації саме в сільській місцевості малий аграрій, товаровиробник стає фундаментом розвитку безпеки громади і забезпечення продовольчої безпеки громад, тому що ми сьогодні багато спілкуємося, виключно експорт, Європа, діти Африки, я за них також дуже хвилююся, у мене великі занепокоєння. Але ви знаєте, у мене, як ви знаєте, в центрі Рівного в єдиного є приймальня біля драмтеатру і у мене купа кожен день бабусь, а їм їсти вже немає за що, немає за що придбати, тому що у нас в цінах на продовольство повна гіпертонія, скачуть: картопля – 8-50, цибуля – 10-80, все інше.
Я хочу нагадати, що ви очолюєте Міністерство не тільки аграрної політики, а і продовольства, а продовольство – це 30-40 мільйонів українців, я нічого не побачив, щоб ваші заступники підготували згідно планування на наступний рік, що будуть їсти українці, чим будуть харчуватись. Картоплею тою, що вже сьогодні з Єгипту везуть? Ні, не підходить, я цього не хочу. І чому... У мене питання. Міністерство по сьогоднішній день не підтримує Закон про внутрішню торгівлю, якої немає... єдина країна, в якій немає на європейському континенті. У мене бабуся заходить, бабуся у п'ятницю заходить на прийом, каже, Соломчук, дивись, ну чи я не така, чи ви там всі ненормальні? Я говорю, скоріше ми там десь ненормальні, спільно, і комітет, міністерство.
Значить, фермер, приїжджає спекулянт купляє свиню живою вагою 65, 60, 70 гривень кілограм. В магазині на полиці м'ясо вже, свинина, 250-280, сало 170-180, кишка, навіть від гімна почищена, коштує дорожче ніж купляють у фермера свиню. Воно, коли доїхало з ферми до полиці, в якості змінилося, м'ясо інше стало, сало інше стало? Ні, не стало. Але ми чомусь це не регулюємо, бо ми чомусь не підтримуємо Закон "Про внутрішню торгівлю". Я не бачив ні однієї позиції міністерства на рахунок цього. Ми добилися того, що нам соромно вже комусь навіть сказати за ці ціни, ми всюди кричимо: ми сільськогосподарська країна, забезпечуємо Близький Схід, дітей Африки. Що ми забезпечуємо? Ми своїх нагодувати не можемо, у нас американці людям посилки, ВПО, 5 мільйонам роздають, тому що вони купити їсти не можуть в сільськогосподарській країні. Добізнесувалися, докерувалися. Це одне питання.
Наступне питання. У вас в презентації також, я так розумію, помічники, міністерства, заступники зробили презентацію по розмінуванню. Але ні ви, ні міністр до вас нічого не зробили для розмінування, нічого. Я скажу в реаліях, фермери самі все розміновують, наймаючи в ДСНС хлопців, домовляючись з ними, в ЗСУ, там в інших піротехнічних інших бригадах. І розмінували сьогодні тільки на Херсонщині вже 280 тисяч гектарів, на яких вже зібраний врожай. Ну, ні міністерство, ні комітети, ніхто не може на себе це даже вішати і робити в презентаціях, тому що ніхто для цього нічого не заробив, але я надіюсь хочуть, що було це дуже зроблено. Це дуже важливо.
Тобто перше питання – це є внутрішня торгівля. Друге – це розмінування. Третє, те, що виказали, фітосанітарні норми, те, що у нас неузгоджені позиції з європейськими країнами. Так у нас ветеринари, фітосанітари в світовій асоціації не перебувають. Ми комітетом вибили у Світового банку ще у листопаді 2019 року більше 100 мільйонів на будівництво прикордонних інспекційних пунктів. Да, чи 200, я вже забув. Прикордонних інспекційних пунктів. Там кошти не можна було, ще країна відсотки за них платить, 0,5 відсотка, їх не можна по інших статтях використовувати. Ми, пам'ятаєте, голосували перший раз у Верховній Раді по одній земельній ділянці, тому що вона особливо цінна на кордоні, ділянки, все, по сьогоднішній… не будується.
Сьогодні, якщо ви хочете в любий супермаркет …(Не чути) будь-куди зайти, перша умова, вимога: контроль на кордоні. Я хочу, щоб це вони почали нарешті будуватися, кошти є, весь фундамент, вся платформа підготовлена.
Тарас Миколайович, не підказуйте, я вам також ще питання задам.
Далі. Прикордонні інспекційні пункти. Далі. Три недовіри ДПСС винесли.
І наступне питання – це переробка, переробка. От ми багато про це кажемо, але вона також стосується того ж Закону "Про внутрішню торгівлю". Поки ставлять вони завтра всі цехи на макарони, і що далі, куди вони їх дінуть, хто їх купить? Та ніхто їх не купить, нікому вони не потрібні, тому що перевага має бути в українських продуктів. І ми маємо розуміти те, що наші продукти і не тільки харчової промисловості, а й легкої, все має бути на полицях, а ми не шукаємо щастя десь, незрозуміло де. Якщо ми обдурюємо один одного тут спекулятивно і українець обдурює українця. Як таке може бути? Такого не може бути.
Також стосується, як я казав, фермерів малих, тому що вони є фундаментом після децентралізації цих громад. Сьогодні, ви їх знаєте, на Рівненщині і в інших багато молочних ферм маленьких, і інші, вони ж нікого забронювати не можуть, у них людей забирають. Вони не можуть по цим умовам бронюватися ніяк. Як людям працювати? Як корову доїти? Про що ми взагалі розмовляємо. Де позиція міністерства офіційна бронювати цих малих? Їх там вже майже не залишилося. У всіх є куча інформації, відео, останнього забирають вже, Ну якщо ми хочемо на них хрест поставити? Ну, ми точно не хочемо, я – ні, тому що вони є основою. Я хочу, щоб міністерство в лиці вас нарешті повернулися лицем до малих сільгоспвиробників. Великі компанії, великі товаровиробники, вони десь залучать кошти, в них є спеціалісти, їм трошки простіше. Зверніть, будь ласка, увагу на малих, це прохання дуже від всіх. І на ціни. Давайте вилічимо цю гіпертонію в цінах. Давайте по напрямкам будемо будувати і давати допомогу на будівництво овочесховищ, на підтримку малих овочевників, інших галузей.
Ми багато балакаємо, але презентація сира. Із цією презентацією, я вам скажу, українці в квітні будуть їсти: картоплю – по 60, цибулю – по 70, а м'ясо – по 350 і яйця – по 120. Тому що ні слова не сказано про українців, чим харчуватися, де взяти. А ми... до нас люди приходять до кожного, нам їм потрібно відповіді дати.
Так що, ну, зрозуміло, можливо, відповіді відразу всі і не будуть. Але ми точно хочемо, щоб в цьому... Я думаю, мене всі колеги підтримають, щоб точно по цьому напрямку були підготовлені професійні, глибокі відповіді, зрозуміло в короткостроковий термін – квартальний, піврічний, річний, як ми будемо виходити із цієї ситуації, як нам жити далі.
Дякую, колеги.
КОВАЛЬ В.С. Дякую.
Пане Дмитро, ви мене скільки років знаєте особисто?
СОЛОМЧУК Д.В. Я вже п'ять.
КОВАЛЬ В.С. П'ять. Тому звертаюсь до вас як до людини, яку вже п'ять років знаю. Ви знаєте мій підхід. Я в полях їжджу і де б я, на якій посаді я не був, я їжджу завжди в поля. І знаєте що я чую найбільше зараз, коли виїжджаю на будь-які віддалені території, особливо прикордонні чи прифронтові? Фермери, аграрії стоять, дивляться на мене як на міністра, говорять: ми вас просимо, тільки не обіцяйте нам багато, не розказуйте нам про щось велике. І "сира", як ви назвали її, презентація, вона не тому сира, що ми там щось намалювали, а потім будемо розказувати. Знаєте, як у тій приказці, шукаю чарівника, бо казкар уже був. Тут не так.
Наше міністерство при Ковалю буде працювати таким чином. Є впевненість у грошах, щоб я не червонів перед Степаном Миколайовичем, щоб я не червонів перед якимось Петром Івановичем, фермером, який дуже важливий для нас, маленький фермер, середній фермер, а щоб я розумів, що кошти будуть. І не в презентаціях тут справа. А питання в тому, що ми спочатку маємо знайти з вами ресурс, звідки, а потім, як ми будемо рухатись. Я, як і ви, хотів би допомогти нашим фермерам. І я як економіст у першу чергу можу вам пояснити ціни на багато продуктів, чого вони так складаються. І не в останню чергу, і ви це розумієте, це логістичні проблеми. Так, у нас не вистачає овочесховищ, так, у нас не вистачає глибокої переробки продуктів, тому що імпортне стало вже набагато дешевше, ніж наше. І це є комплексна проблема, до цієї проблеми потрібно підходити в загальному, ресурс і програма.
І коли ми з вами розуміємо це, де знайти ресурс, тоді на багато легше. А до тих пір, поки ми приходимо і від міжнародних партнерів отримуємо позицію їхню, куди вони нам можуть надати ці кошти, і лише туди, ніяких змін у програму не вносять, тоді важко, розумієте. І настав час задуматися над більш серйозними змінами, колеги.
Я зараз говорю до вас як до народних депутатів. Давайте перейдемо до середньострокового планування. Ні один бізнес-цикл не витримує 12 місяців планування. Нам потрібні програми 3-7 років, це мінімум, тому що бізнес-цикл по овочесховищу чи по товарній молочній фермі він не 12 місяців. І що ми робимо з нашими фермами? Ми коли їм обіцяємо про якусь програму, бюджетний рік закінчився – програми немає. А нам потрібно перейти в середньострокове планування, коли ми підтримуємо вже на виході бізнес, який почав будувати, інвестувати, тому що повірив нам. Я говорю нам, це законодавчій, виконавчій владі, всім іншим. Тому питань багато,над ними потрібно працювати і переходити далі. Це однозначно.
Стосовно... Я зараз уже просто закінчу саме відповіддю вам. Стосовно Закону про внутрішню торгівлю, так? Я не знаю, звідки у вас ця інформація, що ми не підтримуємо. Якщо б ми не підтримували, то ми б не витягували Асоціацію ритейлу на зустріч. І от у нас на цьому тижні зустріч з ними, тому що цей розподіл маржі, що сьогодні заробляють продавці, а переробники в глибокій ямі, а потім десь змінюється процес – і маржа перетікає в іншу сторону, він неправильний. Має бути справедливий, сталий розподіл цієї маржі. Тому ми повністю підтримуємо. І я за те, щоб локальний виробник розвивався, і саме локальний виробник має бути продавцем в супермаркеті. Тому тут ми як міністерство на вашій стороні однозначно. Тут я тільки за ваші ініціативи, ми будемо підтримувати.
Дякую.
СОЛОМЧУК Д.В. Віталій Станіславович, кошти, так, це важливо, але про те, що я сьогодні розповідав, кошти і додаткові витрати в принципі не потрібні. На ті питання, які я задавав сьогодні, кошти в принципі, додаткові витрати не потрібні. Тому що прикордонні інспекційні пункти – кошти виділені (2019 рік). Для того, щоб зберегти хоч по декілька працівників на молочних малих сімейних фермах, кошти не потрібні, політична воля тільки потрібна. Для того, щоб офіційно виступити з підтримкою - і я зібрав підписи всіх асоціацій, більше, напевно, 40-50, по Закону про торгівлю, - кошти додаткові не потрібні, а просто вийти з позицією. А що стосується будівництва овочесховищ чи переробки, всі світові, урядові, неурядові, часто організації користуються порадами саме міністерства профільного. В сільському господарстві це Міністерство аграрної політики та продовольства. І коли навіть надавались рекомендації про те, щоб таку кількість рукавів ФАО видавало через ID, коли ми знаємо, що половина елеваторів порожніх стоїть, і немає вже в цьому році потреби взагалі в рукавах для мобільного збереження, то ці кошти можна було… прогнозувати потрібно наперед, для того є купа управлінь, департаментів – прогнозувати проблему наперед і ФАО, USAID наперед казати, в чому буде проблема, і щоб вони ті мільйони доларів не дали на рукави, які сьогодні в складах мохом покриваються, лежать, а дали на те, що сьогодні вже необхідно. Все. Я ні одного пункту не задав питання про додаткові витрати з загального державного бюджету чи з місцевого, ізбав боже, ні гривні не потрібно, тільки на все політична воля.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Лабазюк.
ЛАБАЗЮК С.П. Віталій Станіславович, я буду намагатися коротко. В мене два предметних питання, але перед тим маленький вступ зроблю. Ваша позиція щодо переходу на середньострокове планування – це дуже хороша позиція, але, на жаль, ми ж з вами розуміємо, що залежить вона не від комітету і не від окремого вашого міністерства, а в цілому від уряду, наскільки уряд сьогодні на це готовий.
Поки що розуміємо, що 25-й рік як мінімум ми живемо в класичній системі, тому відповідно маємо і ми з вами планувати і щось робити в класичній системі. Щодо позиції вашої, що будемо планувати, виходячи з реальних грошей, знову ж таки з точки зору людей практичних – окей, з точки зору, що ми в політиці, давайте будемо грати гру в ту, яку нас змушують грати. І тут ваші колеги міністри інших профільних міністерств будуть якимось чином викручувати, вимучувати більше грошей, відповідно ми також з вами маємо десь ставити планку максимум, не факт, що її досягнемо, але рухатися до неї.
Щодо двох предметних питань. Два предметні питання в мене. Дивіться, в нас станом на сьогодні держпідтримка на 25-й рік, именно ті кошти, на які ми гарантовано можемо розраховувати, окрім потенційних грошей від наших партнерів – це 1,2 мільярда, але їх ми розподіляємо на 13 напрямків. Якщо ми ставимо за мету, а ми сьогодні тут, я наскільки почув, саме про це йшла мова, щоб кошти раціонально спрацювали і повернулися у вигляді чи-то добавленої вартості, чи-то робочих місць і так далі, чи 1,2 мільярда розподілити на 13 напрямків, там і картопля, там і дрібне, і середнє, і велике, і все, і все, і все. Я думаю, що в результаті ми мало досягнемо позитивних показників на всіх 13 напрямках. А чи не було би правильно все ж таки, ми з вами дійсно говорили ні на одній зустрічі з комітетом про те, щоби максимально поставити ставку на 2025 рік підтримка тваринництва і, можливо, закцентувати увагу на практичних вже трьох напрямках, які у свій час 107 Постанова, якщо не помиляюсь від 2018 року, яка говорила про підтримку племпоголів'я, відшкодування, про відшкодування або підтримку через програму переробки і частково компенсацію будівництва тваринницьких комплексів. Це є практичні, як на мене, вже дії, які мають хороший досвід.
І друге питання, яке я хотів би підняти. Тут колега наш активно у свій час боровся за те, щоб відновити, відродити бавовництво. Ідея правильна, хороша, але чи знаєте ви, чи вже щось з цим робимо, що міністерство, Мінстрат, в принципі, станом на сьогодні нічого не робить для того, щоби використовувати бавовну для виробництва пороху в Україні, а саме під час війни тим більше. Була з ними особиста зустріч і розмова, і вони сказали, так ніхто ж не ініціює, ні з чиєї сторони немає реального руху.
І я вважаю, що сьогодні дійсно це суттєвий напрям, суттєва галузь як для і створення робочих міст, так і для відновлення в України бавовництва, і є реальний споживач – це в майбутньому виробники пороху, яких станом на сьогодні в Україні практично немає, але активно розмова йде, і буквально на одній з останніх конференцій Президент про це говорив. Тому, можливо, від Міністерства аграрної політики варто піднімати і з колегами з міністерства Мінстрат почати говорити про спільну програму.
У них на наступний рік є 42 мільярди гривень, які, в принципі, вони ще станом на сьогодні чітких напрямків не визначили. Я думаю, якщо об'єднати, а це якраз кошти, які можуть бути у вигляді замовлення Мінстрат, направлені на аграрну галузь як державного замовлення на вирощування бавовника, відповідно от вам мінімум мільярд-два, а може й більше, грошей може бути вже використано з їхніх запланованих ресурсів.
Дякую.
КОВАЛЬ В.С. Дякую.
Стосовно програм підтримки. Якраз мільярд 200, те, про що ми сьогодні говоримо, це перший крок до середньострокового планування. З мільярда 200 – 1 мільярд – це кошти, які прогнозовано мають надійти з Земельного банку і це якраз ідея з Мінфіном в тому, щоб кошти з відбілення одного ринку ідуть на програму підтримки другого ринку. І там, я не знаю, чи ви були в матеріалі, чи так співпало, там тільки три напрямки, саме тваринництво і агропереробка. Там немає 13. 13 у нас порядків розроблено, вони не стосуються цього мільярда. Прописано так бюджетною строчкою, що саме на тваринництво, в тому числі нетелі та племінне поголів'я нарощене, і якраз будівництво тваринницьких комплексів, компенсація. Тобто тут ми синхронізовані і ви зняли з язика.
ЛАБАЗЮК С.П. Віталій Станіславович, точно в матеріалі не був, просто, напевно, однаково думаємо.
КОВАЛЬ В.С. Дай бог.
Стосовно Мінстратегпрому. Моє останнє спілкування з міністром Сметаніним про бавовну, вони повністю підтримують. Ми закінчили на тому, що вони чекають результатів. Я, на жаль, не знаю, чи результати прийшли. Вони сказали, що вони дуже зацікавлені. Якщо приходять позитивні результати з-за кордону, які ми відправили, то вони готові розглядати передзамовлення і готові розглядати взагалі, в принципі, оцей підхід до бавовняної галузі. Чекаємо...
_______________. Термін по результатах є якийсь чи ні?
_______________. Сказали, місяць.
_______________. Вже місяць пройшов.
_______________. А можна почути, а яких результатів їм потрібно?
_______________. Енергетика.
ЛАБАЗЮК С.П. Так є практика, є досвід, порох виробляється з бавовника. Питання, що в нас просто не було методології, але методологія є в світі. Для чого ми будуємо якийсь велосипед. Ми беремо методику і виробляємо. Шостинський завод готовий виробляти. ЄС, там на сьогодні обговорення в Мінстраті підприємства бронетехніка починають будівництво порохового заводу правда, на жаль, поки що не на території України, а в Польщі, які мають цю технологію. В принципі, ця тенденція є. Чому не виробляли в Україні з бавовника, тому що не було бавовника, от це банально просто. Буде сировина, будуть виробляти, якщо воно буде в рази дешевше. В Україні сьогодні тотальна проблема з порохом. Скажемо так, на рівні пліток остання проблема, яку ми всі знаємо, на слуху, про міни, які не зірвались, там же проблема не з мінами, там проблема якраз з порохом і зривником.
_______________. Я розмовляв зі Сметаніним, він говоре, що вони чекають, їм треба дослідження зробити з бавовни саме по енергетиці, чи підходе воно для пороху. Я не знаю, це, мабуть, спілкування міністерств між собою, щоб вони вирішили, чи вона потрібна ця енергетика, чи ні.
_______________. (Не чути)
КОВАЛЬ В.С. В Україні ні одного. Давайте оновимо просто завтра дані про результати аналізу.
_______________. (Не чути)
КОВАЛЬ В.С. На сьогодні не було.
_______________. 20 відсотків буде енергетики.
_______________. Колеги, воно ж там залежить ще від сорту, те, що ми встигли, ми посіяли там чотири сорти. Якщо не буде там того сорту, який був, тоді засіювати інший. Але, я думаю, що це не тільки депутати повинні робити, я думаю, що разом з міністерством це треба все вивчати і йти далі. Бо, дійсно, проблема яка сьогодні? Сняради у нас до повномасштабної війни коштували 300 доларів, один снаряд 127-міліметровий, сьогодні 5 тисяч євро. А це ті гроші сьогодні, що так просто вилітають 5 тисяч євро за день. А чого? Бо немає сьогодні, ті складові, які йдуть для виробництва снарядів, воно в тому числі і порох там подорожчав там в 20 разів.
Я думаю, що завдання це перше, це потім скоротить у нас і витрати в загальному бюджеті на військових.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги… Андрій Володимирович, будь ласка.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Дякую. Нарешті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Шановний Віталій Станіславович, маю запитання до вас. У вашій презентації і згідно наданої міністерством інформації на підтримку сільгоспвиробників Донецької області виділено 176,3 мільйона гривень.
КОВАЛЬ В.С. Не виділено, а зібрано заявок.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Зібрано заявок. Окей. А виділятися вони тоді коли будуть?
КОВАЛЬ В.С. Це з тієї кількості 2 тисяч 309 отримувачів загальна сума мільярд 585. І от сьогодні ми отримуємо… Вже отримали чи ні? До кінця дня висновок Мінфіну, бо інші міністерства подали. Тому засилаємо на Кабмін, щоб до кінця року провести перекидку з резервного фонду на виплату цим прифронтовим територіям.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Я поясню логіку свого питання. Ми бачимо, на жаль, не дуже хорошу тенденцію у нас по, скажімо, веденню війни і, розуміємо, яка є складна ситуація в Донецькій області. Кожного разу і кожного дня ми втрачаємо території потрошку, потрошку. Питання в тому, чи ви контролюєте, будете контролювати видачу тих коштів? Чи це не буде так, що виділені кошти на ділянки, земельні ділянки, які вже є в окупації?
КОВАЛЬ В.С. Якраз ідея вся у взаємодії ДАРГ і долучення до цього процесу …(Не чути) адміністрації. Якщо якісь зміни відбуваються, то нас інформують. Із загально зібраних даних, вони були на 25 відсотків більше ці очікувані суми. Верифікацію не пройшли багато ділянок і суб'єктів. Тому у нас мільярд 585 – це вже верифіковані дані.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Так. Але знову ж таки, вони кожного дня змінюються ці дані. Я так розумію, що у вас онлайн дані подаються…
КОВАЛЬ В.С. Да, це за посіви, це ж допомога за посіви. Тобто якщо ви посіяли гектар…
БОГДАНЕЦЬ А.В. Тобто в цьому році, щоб був посіяний гектар, зібраний потім, і навіть якщо ці ділянки зараз будуть в окупації, все одно, скажімо, фермер, який на тій ділянці сіяв, він за ті посіви отримає компенсацію. Правильно я розумію?
КОВАЛЬ В.С. Так, якщо він є в системі верифікований.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Окей, зрозуміло.
Ще один такий момент, мене надихає, скажімо, хороші такі думки про те, що ми станемо однією з таких правильних і хороших сільгоспвиробників в Європі, разом з Європою ми станемо там другі в світі по експорту. Також хотів якось поговорити, розуміючи, що допустимо ми з західного регіону, в кожному селі, в кожному місті, в кожному маленькому, великому супермаркеті або магазині ми бачимо тотальну, повальну просто, більше ніж наших українських виробників агропродукції Польщі і інших країн ЄС. Якщо ми піднімемо статистику за 24-й рік, у нас експорту в Польщу було, можу трішечки помилитися, 933 мільйони, а імпорту з Польщі в Україну 1,6 мільярда.
_______________. (Не чути)
БОГДАНЕЦЬ А.В. Це загально. А харчова історія, ми можемо розуміти, що вона десь у такому дисбалансі так само.
У мене питання про те, можливо, вони не дуже, скажімо, дипломатичні, чи розглядаються, скажімо, дзеркальні санкції або введення додаткових документів, які потрібні нашим виробникам, які хочуть експортувати товар в країни Європи таких самих дзеркальних санкцій з країн Європи в Україну. Це перше питання.
І друге питання. Скажімо, глибока переробка дуже круто, я прямо в захопленні, я дуже хочу, щоб це було дійсно так, перевершити Італію, піти і 3 тисячі євро за тонну. Я дивлюся, от наприклад, по держпідтримці в Польщі на одну корову майже 700 євро. У нас підтримка, може, колеги дадуть, здається, 12 тисяч гривень. Як ми будемо, скажімо, стимулювати і глибинну переробку, і збільшення ВРХ, коли за кордоном підтримка дозволяє конкурувати з закордонним виробником тут в нас на місці.
Дякую.
КОВАЛЬ В.С. Дякую.
Стосовно цифр, тому що це мій підхід – говорити мовою цифр. За 10 місяців Україна і Польща, Польща експортувала до нас за 10 місяців на 5 мільярдів 615 мільйонів доларів, Україна експортувала на 4 мільярди 15 мільйонів. Тобто ми програємо на 1,6 мільярда за 10 місяців.
Ми виграємо лише по агропродукції. У нас більше мільярд 300, у них близько 700 мільйонів. Але щоб зрозуміти, що ми імпортуємо до себе, ми маємо з вами чітко усвідомлювати, що у нас імпортозалежна країна і ми не можемо себе забезпечити, наприклад, дизелем. З тої цифри, яку ми імпортуємо дизеля, 35 відсотків використовують фермери і аграрії в цілому. Ми імпортуємо з Польщі.
Мінеральних добрив на 364 мільйони за 2023 рік ми імпортували тільки з Польщі, засоби захисту рослин, насіння. Це я на фразу: допрацювалися. І дійсно у нас 75 відсотків собівартості тонни кукурудзи – це імпортна складова. Тому потрібно просто зрозуміти, що це об'єктивна реальність, проаналізувати що вдалося тим країнам і побачити, що корінь підняття економіки в структурних змінах і саме глибинна переробка. І якщо ми сьогодні не почнемо, то завтра буде пізно. Тому я говорю про ці речі, які потрібно робити.
Давайте відкинемо всі програми підтримки, які нам профінансували міжнародні партнери, цих 4,7 мільярда заберемо, лишимо 205 мільйонів, які у нас гарантовано перехідні. Скільки 205 мільйонів в грошах? Це всього-на-всього 5 мільйонів євро, в Угорщині – 3,8 мільярда, це несумісні цифри. Польща отримала від Євросоюзу в минулому році 8 мільярдів. В нас таких коштів нема. У нас питання, де взяти гроші на порох, на амуніцію і на все інше. Тому тут некоректно зараз співставляти, що ми зробимо завтра. Нам потрібно вижити сьогодні і точно тими методами, які в нас доступні зараз.
Я почекаю. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, Артем Олегович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Віталій Станіславович, я щойно поговорив з Мінфіном. Дивіться, не виникає ПДВ при передачі при передачі з одного ЦОВВ на інший.
_______________. Можливо, на інший ні, але при... (Не чути)
ЧОРНОМОРОВ А.О. А от у мене питання було саме від передачі майна Держводагентство і Держрибагентство.
КОВАЛЬ В.С. Артем Олегович, нам шашечки чи їхати?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я чую від вас, що нас всі підтримують, тільки у нас закони...
КОВАЛЬ В.С. Дивіться, якщо ми зменшимо ПДВ, ну, знімемо ПДВ,то ми передамо від Держводного агентства прямо на ОВК. Для чого нам потрібно буде робити ці транзакції?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дивіться, тому що реформа, як зазначає постанові Кабміну, чітко прописано, що майно повинно передатися від Державного водного агентства до Державного рибного агентства. Це прописано в постанові Кабміну. І там є перелік майна, який, як ви самі зазначили, який повинен передатись. Він повинен передатись не до ОВК, він повинен передатися безпосередньо до вашого центрального органу виконавчої влади.
КОВАЛЬ В.С. Вас влаштує, якщо зависне десь це майно і не дійде до ОВК як ініціатора ідеї цієї...
ЧОРНОМОРОВ А.О. А воно і так зависає.
КОВАЛЬ В.С. Я ж про що й говорю, якщо нам треба результат, то давайте знімаємо оці обмеження, які...
ЧОРНОМОРОВ А.О. …(Не чути) можна зняти.
КОВАЛЬ В.С. ПДВ можна зняти.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дивіться, питання ж не в ПДВ у мене стоїть.
КОВАЛЬ В.С. В ПДВ зараз питання номер один.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дивіться, в мене питання не стосовно ПДВ, у мене конкретно питання в передачі майна від Міністерства екології до Міністерства аграрної політики, як чітко зазначено в законопроекті і було постановою Кабміна. Немає ніякого питання ПДВ до передачі в ОВК.
КОВАЛЬ В.С. Ми ж з вами погодили, що на січень місяць у нас зустріч на чотирьох.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я просто чую, що нас всі підтримують, нас Міністерство аграрної політики, нас Кабмін підтримує. Але підтримує в чому?
КОВАЛЬ В.С. У впровадженні цієї реформи.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Нет, это не работает, она едет уже с 21-го года. Вона не може... Вони підтримують, але майно не передають. Ну, просто його не передають. Ви знаєте, які наслідки того, що не передають... От скажіть мені, в Миколаївській області, якщо ви знаєте, скільки меліоративних систем передали, скільки – ні і які наслідки для аграріїв, чому не передало водагентство, саме в чому їхня проблематика. Самий засушливий район на сьогоднішній день.
КОВАЛЬ В.С. У нас передано три системи. По країні передано три системи, ви ці цифри прекрасно знаєте.
Ми можемо зараз просто з початку на кінець, з кінця на початок. Але я говорю, якщо ми хочемо досягнути результату, то первинно, що треба зробити – це вирішити питання з ПДВ, в січні провести цю зустріч, щоб ви почули всі аргументи, і нарешті закінчити цю реформу.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, я під стенограму говорю, щоб всі розуміли: питання ПДВ – це передача з балансу на уже створене ОВК, коли там розроблена технічна документація, і тому це питання, яке повинно врегулювати змінами до Податкового кодексу безпосередньо Верховна Рада. Там не треба підтримка Кабміну, там не треба підтримка нікого, там треба політична воля пана Гетманцева, як він вчора зазначив.
Я чому кажу під стенограму: якщо не буде передано певний перелік, який нам повинне надіслати Міністерство аграрної політики, будемо проводити нараду безпосередньо з комітетом податків для того, щоб чекати спочатку перелік переданні в ЦОВВ згідно закону, який був прийнятий по ОВК. Тому що це алгоритм дії, він не може бути переданий напряму від Міністерства екології до ОВК. Воно все одно, майно, має передатися з одного ЦОВВ на інші, я вам кажу як автор цього законопроекту, і потім воно повинно перейти до об'єднання водокористувачів, яке створюється під егідою і флагом Державної агенції водного господарства і рибної промисловості.
_______________. Артем Олегович, можна на секунду, я просто ремарочку, тут показують. Від 20.11.2024 року є лист Міністерства не агрополітики, а Міндовкілля, під час розгляду законопроекту, Закону України "Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства", Міндовкілля листом від 01.11 надало пропозиції Комітету Верховної Ради України, бла-бла-бла-бла, природокористування до зазначених законопроектом, відповідно до яких не підтримує його і пропонує застосувати Президентом України право вето щодо закону. Тобто як може Міндовкілля підтримувати, коли воно написало, щоб…
_______________. (Не чути)
_______________. Ну, да.
_______________. У нас всі підтримують, у нас всі підтримують, просто у нас…
_______________. Але вето оце от надане Міндовкілля.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це вето по 8119.
_______________. Це риба, да?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Риба, да.
Колеги, є ще питання? Я тоді теж по 8119.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Давайте, я.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я хотів просто запитати за ті звернення, які були в нас при проведенні виїзного засідання в Хмельницьку, де аграрії зверталися за… Ми говоримо багато зараз за нестачу ресурсу і як аграріям допомогти цей, і в нас в Хмельницьку було звернення від аграріїв про те, яким чином спростити дозвільні документи на будівництво тваринницьких комплексів. А також це аграрії теж піднімали питання, в Умані ми з вами разом були, Віталій Станіславович...
КОВАЛЬ В.С. Потім у Чернігові, потім у Рівному.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. І потім у Чернігові, потім… Я не був з вами в Чернігові і Рівному, мене не запрошували, тому я тільки піднімаю питання за тих два.
Все-таки це дуже болючі питання, і я би хотів якось, щоб ми дальше продовжували з тим. Тому що чому я піднімаю це питання, тому що ми, наші українські аграрії, вони знаходяться не в рівних умовах, скажемо, з європейськими аграріями. В європейських аграріїв є тяглість історії, тобто вони переходили, скажемо так, від діда-прадіда, мали там ферму чи там приміщення, і так вони йшли, розвивалися і так далі. В нас, фактично в наших фермерів там у 17-му році чи на Західній Україні в 39-му році це було забрано і створено КСП. Тоді в 91-му році, коли розпалося КСП, ми теж втратили тяглість. Тобто тяглість раз втратили, силу спадкоємства, і потім зараз у 91-му році ми знов втратили вже після реорганізації КСП. І сьогодні дуже багато аграріїв, купивши, скажемо, старі приміщення, можуть там почати щось будувати, але юридичної тяглості фактично тих дозвільних документів нема. Їм треба заново починати все це. Як відновити ту справедливість, розумієте? Це юридична колізія, але це мова йде про відновлення тої тяглості спадковості фактично тих територій, на яких були забудовані фактично цей. Щоб ми не йшли зараз на різні формування, збори документів по екології і так далі, так далі...
КОВАЛЬ В.С. Я відповідаю на питання.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я би просив… Це ми можемо без грошей робити...
КОВАЛЬ В.С. Я просто відразу хочу відповісти, бо ми після того, коли на всіх зустрічах підняли це питання, ми дали доручення департаментам агропромислової політики в областях зібрати цю проблематику і систематизувати, які можливі виходи із ситуації, щоб не через далекий круг, а по простим змінам піти. В четвер у нас дедлайн по цьому питанню. І Мінінфраструктури на рівні заступника міністра інфраструктури вирішили зробити зустріч, на якому рівні, чи ...(Не чути) зняти ці питання, чи на рівні постанови Кабміну, тобто фактично це питання вже систематизується і ми до нього повернемося, бо це дійсно проблема для розвитку тваринництва, тут однозначно.
Дякую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
І в мене ще декілька є таких питань. Перше. Ми зараз бачимо, це теж стосується розвитку тваринництва, ми читаємо в багатьох аналітиків про те, що в Європі за 2024 рік йде скорочення виробництва сирого молока і йде спад поголів'я, але при тому ціна на молоко сире, вона в Європі зростає. Ми чуємо за останні два тижні, фактично повідомлення від наших молокопереробних підприємств, що молоко для закупівлі буде дешевшати, і це є проблемою. Тобто сьогодні аграрії, вони стурбовані тим, що є відповідна якась певна змова про те, що… і так далі. От яким чином міністерство може реагувати, рекомендувати і так далі, щоб не доходити до тих речей, які сьогодні відбуваються. Це одна частина питання.
І друга частина питання, те, що ми говорили за зовнішню торгівлю. Ми фактично це з колегами десь від самого початку ми за це говорили, тому що торгівля сьогодні, там є дві складові в проблематиці. Перша складова – це є те, що торгівля сьогодні за рахунок виробника розвиває свій бізнес, тобто беручи відтермінування, тобто бере у виробника хлібу, там в пекарів хліб і платить за цей хліб за 100 днів чи там дальше, там це є перша проблема. Ну, як кажуть, це хліб, яйця і так дальше, те, що є такими продуктами першої необхідності. А друге є питання, це в тому, що торгівля, вони мають прихований інтерес, прихований інтерес, він, коли звертається Антимонопольний комітет, допустимо, вони показують: от ми купляємо там у виробника, скажімо, по 100 гривень продукцію, там цибулю – за 100 гривень, для прикладу. Але йому виробник потім повертає ретробонусом, умовно там 15-20 відсотків і так дальше. І коли всі,. коли ми всі звернулися от за тим столом до виробника, тобто ми би всі від виробника отримали по 100 гривень продукцію. Але ретробонуси повернули би окремим – 20 відсотків, а окремим би – 2 відсотки повернули чи 3. І коли воно на полиці стоїть в магазині, тобто малі виробники, вони не можуть конкурувати з великими виробниками, тому що... І це неможливо навіть Антимонопольному комітету доказати, що там є порушення, бо порушень немає як би.
СОЛОМЧУК Д.В. Іван Адамович, чотири роки на комітеті Закон про цю внутрішню торгівлю обговорюємо, чотири роки.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Оце десь, ну, це фактично на цих грошей... на це не треба... На ці речі, друзі, я вибачаюсь, на ці речі нам з вами не потрібно гроші, тобто їх не треба, тобто нам потрібно це шукати можливості, інструменти, давати людям інструменти, а бізнес, він вже буде, він вже буде працювати, заробляти.
І вже, користуючись нагодою, це вже таке останнє питання, це фактично сьогодні в нас от торгівля... Ми от були з колегами фактично з Олександром Васильовичем були в Молдові, і наші колеги фактично, я десь навіть хотів би ініціювати в "Різному" про створення робочої групи. Ми так десь з молдовською стороною обговорили. Є дуже багато питань, які от сьогодні теж суперечать, одне і інше законодавство, де нам треба це все ув'язати, тому що, ну, є, скажімо, великий інтерес до українських, скажімо, того самого нетелю. От ми говорили там за живі тварини, які, скажімо, купляли би, там, в Європі, там, в Молдові, чи, там, умовно в Туреччині. Ми не можемо продати, тому що наше законодавство сьогодні так чи інакше не дозволяє. Я не кажу вже про наш ввіз навіть в Україну, скажімо, теж ми ж маємо багато питань. Тому десь з цим от нам треба працювати. Оце, мені здається, без грошей, без нічого, але те, щоб між міністерством і комітетом от був цей діалог, тісний діалог, щоб ми напрацювали ту кількість проблемних питань, які сьогодні виникають, і старалися їх вирішити. Я думаю, що від цього виграє ринок і виграє країна в цілому.
КОВАЛЬ В.С. Є потреба у відповідях? Чи це було таке, розгорнуте питання?
Стосовно молока я хочу сказати. Світовий ринок молока росте зараз на 3,7 відсотка в рік: 950 мільйонів тонн молока в річному виразі. Серед цих 950 мільйонів нашого молока лише 4 мільйони, тобто ми стали дуже маленькими. Хоча і це дозволяє нам бути в двадцятці.
Стосовно того, що зараз говорять переробники, ми не бачимо сигналів, що молока стало більше, що в них перестав бути дефіцит. В переробників є дефіцит, тому, можливо, хтось з них розмовами компенсовує цей момент. Тому це такий, важливий момент. Асоціації мають працювати, якомога більше асоціацій.
І стосовно таких, точечних відкриттів ринку, як Молдова. Я тут з вами повністю згоден, тому що, незважаючи на те, що маленька країна по розмірах, вона імпортує з України дуже багато продукції. Поголів'я корів в Молдові, знаєте, скільки? Як в одному районі Тернопільської області: 14 тисяч промислових корів всього-на-всього.
Тому, дійсно, нам потрібно їх забезпечувати продукцією і знімати усі обмеження. Підтримую, якщо по наслідках… От ми з Олександром Васильовичем після його поїздок обмінюємося основними тезами, тому що мені як міністру набагато легше поїхати кудись, де вже були ви, тому що ви зняли температуру з лікарні, почувши аргументи, а вам буде легше їхати після нашої делегації. Тобто це так має працювати, тут я підтримую. По міжнародній співпраці у нас Оксана Осьмачко, заступник, будь ласка, якщо є якісь напрацювання чи ідеї, то прохання одразу зкомунікувати чи зі мною, чи із заступником, щоб знімати ці обмеження.
_______________. (Не чути)
КОВАЛЬ В.С. Так що давайте готувати.
_______________. (Не чути)
КОВАЛЬ В.С. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів ще, це навіть не питання, це просто хотів зрозуміти фактично, як це відбувається, бо сьогодні ми дійсно були ошарашені цим вето по 8119. Да, це по інвестиціям у рибну галузь. І ми над цим законопроектом фактично працювали більше року, і, скажемо так, фактично всі стейкхолдери працювали над тим, міністерство дуже активно, Держрибагентство і так далі і після всього ми отримали такий результат при всьому при тому, що негативний висновок, один з великих негативних висновків написали, в принципі, наші колеги з Міністерства екології. І фактично по цьому на основі їх висновку і більша частина вето, вона... там було так і розписано.
Тому у мене таке питання, бо, розумієте, ми фактично відпрацювали рік, після цього ми навіть не побачили, що є якісь загрози по цьому закону, бо, в принципі, він нормально в залі пройшов, більш-менш, то есть не було таких великих зауважень по ньому серед фракцій та груп, а фактично його забанили на етапі підписання. Як, це питання більше стосується, може, взаємовідносин між міністерствами, як так сталося, що про це ніхто навіть не знав, що є якісь зауваження там в Офісу Президента чи в багатьох інших міністерствах, як це взагалі відбулося, що ми це пропустили.
КОВАЛЬ В.С. Розберемося з цим питанням. Тому що, насправді, тут уже факт відбувся, і тут треба глибше розібратися, чого так. Бо нас не повідомляли, що є якісь проблеми з цим законом. Тобто фактично ми взнали постфактум.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тоді дуже у підкомітету попрошу вас такі питання, ну, вони… ви ближче це бачите і ви на Кабміні це обговорюєте, і також даєте рекомендаційні листи після прийняття до другого читання в залі. Тут, якщо у нас будуть ветувати і ми не зрозуміємо, за що і чому, бо ми все це обговорювали з представниками міністерства і з профільним ЦОВВом , то ми тоді не розуміємо, як рухатись дальше, далі, вибачте.
Колеги…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тут питання в іншому, на цілий рік мінімум зараз стане реально рибна галузь в розрізі не промислу, а саме вирощування, на цілий рік.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це так, Артем Олегович наслідки говорить. Це дійсно може бути великою проблемою.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Віталій Станіславович, це перш за все буде проблема Міністерства аграрної політики на сьогодні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І ЦОВВа.
ЧОРНОМОРОВ А.О. А це під Міністерством аграрної політики. Це буде проблема Міністерства аграрної політики по факту. Тобто це дійсно, це настільки… Тобто скасована постанова, інструкція п'ять місяців назад – і не запущений закон. Це просто, це буде на рівні колапсу. Це реально трагедія.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, якщо немає питань… Чи є питання ще?
Так, тоді ми звіт закінчуємо.
ЧОРНОМОРОВ А.О. А ми як, звіт приймаємо, ми його відправляємо на доопрацювання, чи ми… є ж звіт безпосередньо? Тобто його затверджувати чи не затверджувати – це питання, я думаю, не дуже коректне, оскільки пан міністр тільки 15 грудня відпрацював 100 днів на своїй посаді. Тобто його… є різні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми можемо його прийняти до відома, цю інформацію, яку подав міністр, чи, якщо є інші пропозиції, будь ласка, висказуйтеся.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я думаю, що в розрізі ОВК, тому що у нас лише два центральні органи виконавчої влади, безпосередньо які є під керівництвом Міністерства аграрної політики, це Держгеокадастр і рибводагентство, воно ще й забезпечує торгівельну безпеку, за яку я не розумію, що воно там забезпечує на сьогоднішній день. Тому я пропоную відправити на доопрацювання з урахуванням наступної зустрічі, яка відбудеться тоді ж з міністром екології, на якому ми побачимо певні шляхи саме до цього, і тоді приймемо його вже, я вважаю, навіть затвердимо для того, щоб зрозуміти певні кроки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги…
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ще ремарочка по Держспоживслужбі, по передачі, ви розмовляли з Прем'єром, що там відбувається?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це питання політичне.
_______________. Це питання Кабміну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це питання політичне, Степан Миколайович.
Колеги, тоді, якщо ми виносимо на голосування питання стосовно того, що цей звіт потребує доопрацювання, я так розумію, Артем Олегович?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доопрацювання з урахуванням…
КОВАЛЬ В.С. Колеги, я вас прошу, давайте просто починати… Людмила Миколаївна.
(Загальна дискусія)
_______________. Два питання: або до відома, або так.
КОВАЛЬ В.С. Ми просто або взаємодіємо, або …(Не чути)
ЧОРНОМРОВ А.О. Ні, я ж кажу, враховувати або не враховувати – це некоректно з нашого боку. Тому що 15 грудня…
_______________. Ставте на голосування.
_______________. Ставте прийняти до відома і пропозиція Артема Олеговича. Ставимо на голосування, що набере більше, те й…
_______________. Яке може бути доопрацювання, це що законопроект? Якщо 100 днів пропрацювала людина, звітує, це що, законопроект, щоб виправити?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я не наполягаю, але вам вирішувати, пане голово. Я просто кажу, що дуже багато запитань, на які ми не отримали чіткі відповіді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді давайте, було дві пропозиції. Перша пропозиція була поставити до відома. Друга пропозиція – доопрацювання з питаннями, які сьогодні обговорювалися депутатами.
Колеги, ставлю першу пропозицію взяти даний законопроект до відома. Вибачте, будь ласка, звіт до відома. Хто за дану пропозицію, будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу, колеги, голосуємо.
16. Рішення...
_______________. Мейдича нема?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перепрошую, Мейдич, Рудик відключилися.
16. Цього хватає для рішення прийнято.
_______________. Дякую. Пропоную далі доопрацьовувати.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перепрошую. Проти? Утримались?
_______________. Я утримався.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався.
Ще хто утримався? (Шум у залі)
Тоді 17.
_______________. Ні, 16. Чому 17? (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, дякую. Рішення прийнято.
У нас ще є "Різне". Є якісь пропозиції по "Різному"?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Інформація щодо звернень до Прем'єр-міністра всім розіслана і у вигляді таблиці, і у вигляді тексту. Якщо потрібно, то можу озвучити.
З квітня місяця цього року на засіданнях у нас у "Різному" було направлено 8 звернень, з них до Прем'єр-міністра України – 6, до Мінекономіки – 1 і в МЗС – 1 звернення.
Основні, про що говорив Іван Адамович, звернення щодо регулювання дозвільних процедур були опрацьовані в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури, вони готові до опрацювання пропозицій, якщо вони прийдуть в належному стані. Мінекономіки також сказало, що варто підтримати. Знову вся проблема з Міндовкілля, де написано, що не підтримуються ці пропозиції.
Щодо пропозицій Степана Миколайовича, які були направлені до МЗС, вивчення досвіду по бавовнику в країнах Туреччини, Євросоюзу, Грецької Республіки, Болгарії, Румунії та Узбекистану, інформація нам надійшла. Вона була використана в роботі своєчасно.
Що стосується участі депутатів в робочих групах по переговорному процесу по входженню України до Європейського Союзу, також є проміжна відповідь, яка буквально сьогодні надійшла від Кабінету Міністрів, де проінформовано Віталієм Станіславовичем про створення цих груп і проведення їх перших засідань. По комплектації чіткої відповіді немає, але сподіваємося, що в робочому порядку буде вирішено позитивно.
Що стосується відповідей на звернення наші до Міністерства економіки, це щодо оплати річного внеску України до бюджету по Конвенції з торгівлею зерна, також нам повідомлено, що у фінансовому році передбачено 94 тисячі фунтів стерлінгів, щоб проплатити участь України у цій міжнародній організації.
Також одна з відповідей Міністерства економіки по мінімальним роздрібним цінам. Тут треба питання взяти на контроль і продублювати Постанову по МРЦ на виноматеріали, урядом ще не ухвалена. Проміжкова відповідь, що проект постанови в роботі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто вони дали проміжну відповідь.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Проміжну відповідь, що проект постанови розроблено і знаходиться на опрацюванні в Секретаріаті Кабінету Міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Колеги, є якісь питання ще? Будь ласка.
_______________. У мене до міністра, щоб частіше, густіше зустрічатися на засіданні круглого столу і вирішувати всі нагальні проблеми … (Не чути)
СОЛОМЧУК Д.В. Прохання до уряду і депутатів, подумати не тільки про дітей Африки і Європи, а нарешті про власне населення. І працювати не тільки словами і цифрами, а й ділом. Це дуже важливо.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я, колеги, я перепрошую, ще, будь ласка, одну хвилину, затримайтеся. Колеги, ще одну хвилину в "Різному". Нам ще потрібно один раз проголосувати.
Я пропоную… Після нашої поїздки з вами в Молдову, ви чули те, що… і ми висловили питання створення робочої групи, і їхня молдовська сторона висловила питання створення групи. Я пропоную, ті, хто їздили в Молдову, з тих членів, які були присутні з нами на зустрічі з їхньою комісією, я прошу їх включити всіх в члени робочої групи і фактично створити таку робочу групу з нашої сторони. Всі, хто їздили, всіх абсолютно включити.
Тому, колеги, прошу за це проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, я тоді ставлю…
_______________. З доповненням, не тільки ті, хто їхали, а ті, хто були включені в групу.
(Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, тоді ставлю на голосування пропозицію Івана Адамовича створити робочу групу та включити тих, хто повинні були їхати в рамках цієї робочої групи, для напрацювання…
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу голосувати. Колеги, прошу голосувати. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.
Колеги, хто – проти? Дякую. Хто – проти? Утрималися? Одноголосно.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, всім дякую. Оголошую комітет закритим. Всім дякую.
СОЛОМЧУК Д.В. Колеги, ще секунду. Колеги, колеги! Не чують вже.
Шановні колеги, хвилинка уваги. Бунін, присядь, будь ласка. Богданець, Богданець, присядь, будь ласка. Секунду.
Шановні колеги, завтра об 11-й годині … (Шум у залі) Ну, помовчи. А, післязавтра… в четвер об 11-й годині у "Парковому" буде відбуватися найбільша агроконференція "Жнива перемоги" за участю Говарда Баффета. Початок об 11-й, завершимо о 16:00. Можна після засідання, можна… (Шум у залі) Випишемо. Там буде аграріїв чоловік 400, вони підпишуть. Обов'язково.