СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

15 квітня 2025 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, сідайте, будемо вже починати. Кворум є. Колеги, будемо починати. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання.

Перше питання. Це інформація керівництва Фонду державного майна України та товариства "Державний земельний банк" щодо реалізації положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності" (№3272-IX). А також інформація міністра аграрної політики та продовольства України щодо мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, затверджених Постановою Кабміну від 21 березня 25-го року №331. Та "Різне".

Колеги, я пропоную затвердити даний порядок денний. Іван Адамович, будь ласка, голосуємо за порядок денний.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо за порядок денний. Прошу.

Хто – за?  Дякую. Утримались?

 

РУДИК С.Я. Ще мене запишіть, товариство.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Рудик Сергій, дякую. Одноголосно.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Іван Адамович, там і Халімон і Гузенко.

 

ГУЗЕНКО М.В. Іван Адамович, всім доброго дня. І Гузенко також присутній. І за, врахуйте, будь ласка. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

 

ХАЛІМОН П.В. І Халімон присутній, за. Вітаю, колеги.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

Тож починаємо розгляд питань. Перше питання. Інформація керівника Фонду державного майна України та товариства "Державний земельний банк" щодо реалізації положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності" (№3272-IX).

Колеги, 27 липня 23-го року був прийнятий Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності". Центральною нормою закону було перетворення господарських товариств державних підприємств, у постійному користуванні яких перебувають земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Закон передбачав, що постійне користування в такому разі переоформлюється на тривалу оренду. Також зазначені господарські товариства одержали право передавати ці земельні ділянки в суборенду на земельних торгах. Цим же законом Кабінету Міністрів було надано право вилучати земельну ділянку с/г призначення з постійного користування одних державних підприємств і передавати їх у постійне користування іншим державним підприємствам.

Сьогодні ми запросили керівництво Фонду державного майна та Державного земельного  банку,  щоб заслухати інформацію про те,  як цей закон реалізується, які проблеми виникають на практиці  і таке  інше. А  також у нас присутні представники Аграрної академії наук, бо є також ситуація, коли постановою Кабінету Міністрів зараз хочуть передавати деякий об'єм земель також в товариство "Резерв". Тому ми почнемо спочатку з доповіді керівника Фонду державного майна та Державного земельного банку, і далі будемо іти по такому плану.

Будь ласка, хто буде від Фонду?

 

_______________. А ви сказали,  що голова Фонду буде.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  На нараді, терміново викликали в Кабмін.

(Загальна дискусія)

 Дозвольте доповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да,  будь ласка, да. Дякую.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Шановні колеги, в нас буде дві короткі презентації. Думаю, багато буде цифр, тому ми вивели це на слайди для того, щоб ми розуміли, в якій ситуації ми знаходимося, чого досягли і відповідно запропонувати ті рішення, які ми бачимо в подальшій роботі Земельного банку.

Отже, на сьогодні земельні активи Фонду державного майна України,  які сконцентровані практично в управлінні, це управління державних підприємств Фонду державного майна, от представлені на слайді, це 405 тисяч 400 гектарів землі. Зауважу, що тут входять і ті активи,  які ми вже сконцентрували після реалізації,  в процесі реалізації першого пулу. Тут вони є, це ті землі, які на сьогодні є в товаристві "Державний земельний банк". Більша частина вже взята в оренду, і сплачується плата за оренду цих земельних ділянок.

В інформації самого товариства, я думаю, буде більш докладно по сплаті, по тих надходженнях, які на сьогоднішній день є від оренди земельних ділянок, ну і всі інші цифри.

98 тисяч гектарів землі в окупації, вона не змінилась з минулого року, так і залишається в управлінні Фонду державного майна. 70 тисяч 700 гектарів землі – це те, що ми вже пропонуємо в проекті розпорядження Кабміну, про який зараз говорилося. Це те, що включити в другий пул земель. Вони відібрані на основі того, що земельні ділянки, вільні від нерухомого майна, не мають якихось обтяжень і можуть передаватися в оренду і в подальшому в суборенду.

Якщо говорити про ті землі, які на сьогоднішній день ще не можуть вийти в другий пул, але ми ведемо розмову, передусім це землі під нерухомим майном, 42 тисячі гектарів землі, підлягають поділу земельні ділянки і подальшому виставленню. Це вже перспектива, будемо говорити, третього пулу.

Також є 41 тисяча 300 – це наявні обмеження до використання. Тут є арешти, земельні ділянки, які не придатні станом на сьогодні для ведення сільськогосподарського виробництва. Там можуть бути водні об'єкти, болота, лісові насадження і так далі. І залишається в управлінні Фонду державного майна 62,5 тисячі гектарів – це землі, які в управлінні, знаходяться в користуванні підприємств, що займаються тваринництвом.

Оце станом на сьогодні земельний банк, який в повній мірі в кінцевому рахунку підлягає подальшій передачі вже для реалізації прав суборенди і суборенди на аукціонах.

На наступному слайді основні результати діяльності товариства "Держзембанк". Ми вивели це з моменту реалізації проєкту по першому пулу. Бачимо, більше половини земельних ділянок, які були в першому пулі, вже… ну половина, якщо точніше, вже було оголошено 43 тисячі 504, проведено аукціонів 635 ділянок, тобто тут не враховано, що ті, які зараз тривають аукціони, і укладено угод на 22 тисячі 346 гектарів – 298 угод. І фінансовий результат: сплачено всього суборендарями за ті земельні ділянки, по яких укладено угоду. Тобто ми взяли ту цифру, яка вже кінцево є, саме фінансовий результат надходження від, зауважу, 22 тисячі 346 гектарів землі.

 

_______________. Це на яку дату?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Це станом на... буквально сьогодні. Напевно, вчора ввечері ще оновлювали. І таким чином ми в подальшому розкладемо ці цифри в інформації керівника ТОВ "Держзембанк" по укладених угодах, по можливих зривах аукціонів і так далі більш детальна інформація.

Якщо говорити про другий пул. Ми розуміємо, що перший пул – це лише початок реалізації великого проекту, який був підтриманий законом України, визначений рішеннями уряду і більше того, визначено і цифри в державному бюджеті, які мають бути у вигляді надходжень від реалізації цього проекту. Таким чином ми рухаємося далі по реалізації другого пулу.

За тими темпами як зараз виставляються земельні ділянки, ми очікуємо, що орієнтовно липень-серпень місяць земельні ділянки другого пулу будуть виставлені в повному обсязі і таким чином надзвичайною нагальною потребою є формування саме другого пулу земельних ділянок для того, щоб процес був безперервний і проект в подальшому реалізовувався. Якщо говорити про те, що ми включили в свої земельні ділянки – це 70 тисяч 700 гектарів. Тут ми вже включили, ви пам'ятаєте, що в першому пулі ми взагалі не включали землі державних підприємств, що займаються тваринництвом, тут вони вже є. За цей період вдалося дооформити, поділити окремі земельні ділянки і по окремих ділянках врегулювали питання арештів, і таким чином було сформовано пул 70 тисяч Фонду державного майна України.

Але для того, щоб виходити на ті показники, які стоять перед Фондом держмайна, Державним земельним банком, звичайно, 70 тисяч буде недостатньо для реалізації повноцінно того закону України і завдань уряду, які перед нами стоять. Тобто це за цими принципами ми підходили і формували нашу пропозицію, нашу позицію Фонду державного майна України по формуванню другого пулу земельних ділянок для переходу на абсолютно прозорі стосунки у відношеннях з виробниками, з сільськогосподарськими виробниками.

У мене коротко вступна інформація все. Ярослав Ярославський, директор підприємства, доповнить уже безпосередньо по аукціонах, що також буде цікаво, який перебіг аукціонів, які, можливо, виникають для розуміння процеси при укладанні угод, деякі специфіки аукціонів, є і зриви, буде поінформовано, є заміновані землі, які ми не можемо станом на сьогодні виставити ще на суборендні відносини, працюємо над тим. Це, зокрема, багато ділянок в Харківській області, невелика частинка в Чернігівській, але в основному це Харківська область.

Якщо дозволите, Ярослав продовжить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю Олександровичу.

Будь ласка, Ярослав Іванович, вам слово, доповніть Ігоря Олександровича.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Дякую, шановний Олександр Васильович, народні депутати. Хочу розповісти про основні результати діяльності нашого першого півріччя. Прошу включити слайди. Нагадаю, що розпорядженням Кабінету Міністрів 13 червня було передано із управління 59 державних підприємств землю у розмірі 104,2 тисячі гектарів.

В результаті ми перереєстрували 90,9 гектарів, ви бачите на слайді, що 13,3 тисячі – це державні підприємства. Це державні підприємства наукові, які були в арештах і нам не вдалося перереєструвати. Тобто на сьогодні в активі Державного земельного банку є 90,9 тисячі гектарів.

Я теж пройдусь коротко по цифрах тих, що говорив Ігор Олександрович. Так, оголошено більше тисячі аукціонів, проведено більше 600, укладено угод майже 300. Тут те, що здивувало нас, і те, що було, такий вау ефект на початку торгів, це середня вартість одного гектара. Пам'ятаємо, що 1 жовтня, коли були проведені торги, це була Вінниччина, це було 36-38 тисяч гривень за суборенду одного гектара сільськогосподарських земель. В середньому на сьогодні, аналізуючи укладені угоди, тобто це ті, по яких уже сплачені кошти, не підняті ставки, а сплачені,  це за 27,6 тисячі гривень гектарів в середньому по Україні. Сплачено суборендарями до Держзембанку 615,7 мільйона гривень.

Приклади, краще говорити на прикладах. І висновок, який з цього можна зробити. Якщо взяти земельну ділянку, ось 38,3 гектару  у Вінницькій  області стартова вартість була 170 тисяч гривень, кінцева фінальна вартість, яку сплатив переможець, мільйон 270 тисяч. Зростання в 7,4 разу. На цьому аукціоні був  51 учасник, торги тривали більше 9 годин.

Земельна ділянка, Черкащина. 88,3 гектару, стартова  вартість – 285 тисяч, фінальна – 1,6 мільйона. Зростання – в 5,8 разу, 11 учасників.

Є такі, як і дає… Два учасники. От земельна 35 гектарів – Закарпаття, 70,7 – старт, 102 тисячі – кінцева ціна. Зростання в 1,5 разу.

З чого можна зробити висновок, який висновок з цього? А можна зробити висновок такий, що чим більше учасників, тим вища вартість кінцева, кінцевої суборенди, тому що ми говоримо не про продаж земель, а ми говоримо про те, що  земельні ділянки передаються в користування, а земля залишається в державі. Тому важливо було нам зробити такий інструмент, який дав би можливість приймати участь з максимальною кількістю учасників. 

Я хочу продемонструвати, зробіть, будь ласка, доступ до інтерактивної карти.

 

_______________.  (Не чути)

 

_______________. А як зайти на цей сайт?

 

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Давайте покажу спочатку. Вводимо в ґугл Земельний банк.  Заходимо на сайт, натискаємо мапу. Ось вона є в доступі, робимо на весь екран. Можна знайти шляхом фільтрування, можна зблизити, натискаючи на саму карту. На карті є земельні ділянки зеленого кольору, це ті, вже по яких торги пройшли. Якщо  нас цікавить по них інформація, натискаємо "земельну ділянку", бачимо всю інформацію про земельну ділянку, стартову вартість, де знаходиться. Якщо цікавить сама інформація про торги, натискаємо на статус аукціону, переходимо на сайт Prozorro.Продажі відразу. Тут можна завантажити протокол і побачити, як відбувалися торги, хто був учасником і з якою вартістю заходили. Тобто вся інформація про самі торги. Якщо… це найбільша ділянка Земельного банку 4 тисячі гектар, ось тут ще триває прийом пропозицій. Тобто ми можемо теж натиснути на земельну ділянку і переходити відразу на Prozorro.Продажі. Тут є "подати заявку", подаємо заявку і приймаємо участь в торгах.

Разом з тим, якщо нас цікавить додаткова інформація, тут є  можливість переглянути на сайті Держгеокадастру. Натискаємо і переходимо, після оновлення переходимо і отримуємо інформацію більш детальну про земельну ділянку.

 

_______________. Сплата щорічна чи взагалі на період сьогоднішній? 600 доларів гектар, я вам скажу, що …(Не чути) Я посередньому взяв.

(Загальна дискусія)

 

_______________.  Сайт не загружається.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Завантажується, має працювати. Я інерактивно працював.

Тобто що дає така інтерактивна мапа? Вона дає можливість якраз і забезпечує вільний доступ до інформації, до земельних ділянок, які є в Державному земельному банку. Це є важливим, тому що сьогодні не потрібно…

Якщо порівняти для прикладу громади для того, щоб отримати інформацію про земельні ділянки в громаді, її в загальному доступі немає. Тобто ми сьогодні не розуміємо, в яких з громад є вільні земельні ділянки. Якщо інвестор хоче вкласти кошти і орендувати земельні ділянки в громади, то такої можливості сьогодні немає. Ми ж, аналізуючи і даючи можливість інтерактивної мами, даємо доступ всім бажаючим аналізувати, прогнозувати, безпосередньо користуючись нею, приймати участь в торгах. Це те, що стосується інформації.

Далі, що, я думаю, цікавить багатьох, - це кошти, куди Земельний банк витрачає кошти, які він отримує.

Так як звіт готується станом за місяць, то тут інформація станом на 30 березня. У нас надходження станом на той день було 602 мільйони. З суборендної плати це 587,2 мільйона. Для запуску проекту у нас була позика 15 мільйонів. Це все, що надійшло. Пів мільйона – це гарантійні внески, 200 тисяч відшкодування витрат за підготовку лоту, 9 тисяч –  це судовий збір. Це були надходження.

Витрати. Витрати 86,8 мільйона, це була сплачена орендна плата. Нагадаю, що з моменту реєстрації договору оренди з Держгеокадастром Держзембанк починає сплачувати орендну плату. Ще торги не пройшли, а орендна плата вже йде до державного та місцевого бюджетів, розподіляється 90 на 10. Потім ПДВ – 74,9, 13,2 –  це земельний податок. 55,7 мільйона –  це мінімальне податкове  зобов'язання, 0,8 – податок на прибуток, 15 –  повернення позики, яку ми брали в липні минулого року. 9,3 мільйона – це заробітна плата. 1,2 – придбання основних засобів, це комп'ютерна техніка, принтери, сканери. 1,3 – це реєстрація права оренди на землю. Це сума компенсовується після проведення торгів переможцям. Інші операційні витрати: 1,7 мільйона – це скасування та реєстрація права постійного користування. Оренда. Це  оренда приміщення, це витрати на папір, заправка картриджів і так далі. 2,1 мільйона – це ПДФО, 2,5 – ЄСВ і 0,4 – військовий збір. З цієї суми, у нас є залишок 337,9 мільйона гривень, з цієї суми в березні ми маємо сплатити 57,7 мільйона гривень. Ця сума сьогодні є на рахунку Держзембанку.

Наступний слайд, будь ласка. Державні землі – це не тільки рілля,  державні землі – це і пасовища,  сіножаті і багаторічні насадження. І ми маємо повний спектр земельних ділянок в першому пулі, є пасовища,  сіножаті,  пасовищ – майже 7,5 тисячі гектар,  сіножатей – 2,7 тисячі. Ми розпочали вже оголошення і найближчим часом будуть уже проведені торги і по цих земельних ділянках.

Наступний. Також серед земель є і земельні  ділянки з  багаторічними насадженнями,  де 100 відсотків угідь – це 60 земельних ділянок,  по всіх них в нас уже направлені листи  в Держгеокадастр,  ми плануємо  з наступного тижня оголошувати земельні ділянки із багаторічними насадженнями. Їх не так багато,  але 803 гектари є.

Разом з тим, в результаті проведеного аналізу всіх земель,  які отримані Держзембанком,  ми виявили,  що більше як 5 тисяч гектарів практично розорані,  використовуються як рілля,  але в землевпорядній документації це: пасовища,  сіножаті або змішані  угіддя,  тобто не відповідає фактичному використанню.

Що... про що це говорить? Це говорить, якщо виставляти в такому стані їх на торги, буде стартова вартість нижча, так, буде при заключенні договору суборенди буде  незаконне використання,  тому що земельні  ділянки будуть продовжувати розорювати. Щоб не створювати різні корупційні ризики в майбутньому суборендарям, ми ці земельні ділянки... по них змінюємо угіддя, переводимо їх в ріллю. І сьогодні вже в нас на 60 відсотків реалізовано теж зміна таких угідь.

Серед земельних ділянок є і земельні ділянки в прифронтових регіонах,  і за інформацією,  яку ми отримали з Держгеокадастру, під час  заключення договорів оренди це Харківська область – 21,5 тисячі гектарів і Чернігівська область - 278 гектарів,  це земельні  ділянки,  які ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами.

Після цього ми провели перевірку на їх розорюваність,  на їх... на те,  чи там є посіви,  так, і направили інформацію в Центр протимінної діяльності і Центр гуманітарного розмінування. І отримали по частині земельних ділянок підтвердження про заміновані земельні ділянки. Тому теж працюємо в цьому напрямку. І хочемо після отримання сертифікатів, що земельні ділянки розміновані, теж по них проводити торги.

Не все так легко, тому що є в нас багато, не багато, але частина, близько 30 відсотків зривів по земельних ділянках. Тобто, про що йде мова? Мова йде про те, що, коли стартова вартість в середньому 3,5 тисячі гривень за гектар, піднімають вартість до 100, 200, навіть 740 тисяч гривень за гектар. Тобто піднімають, не підписують договір, протримують максимально по часу, і зривають такий аукціон. Потім ми знову оголошуємо, знову піднімають, зривають і не підписують такий договір.

В такому випадку ми бачимо, що одним-єдиним дієвим механізмом цього буде – це підняття гарантійного внеску, який зможе… Станом на сьогодні гарантійний внесок складає 30 відсотків від стартової вартості, а стартова вартість – це 12 відсотків від нормативно-грошової оцінки, тобто тисячу гривень, якщо говорити в гривнях.

Що це таке? Якщо переможець зриває раз у два місяці торги, то він за два місяці платить тисячу гривень, тобто практично це нічого. Якщо підняти її до ста відсотків, це буде все-таки більш суттєва сума, і в рік це буде близько 20 тисяч гривень, якщо хтось хоче це зривати. Але я думаю, що такий механізм саме з практики розмежує добросовісних учасників і недобросовісних.

Те, що стосується аукціону по найбільшій земельній ділянці – 3968 гектарів, - ми проводили його вже два рази. Там гарантійний внесок складав майже 4 мільйони гривень перший і другий раз. Перша вартість була 159, практично 160 мільйонів за земельну ділянку. Це близько 40 тисяч гривень за гектар. Тобто ми розуміли, що зрив можливий, тому що висока вартість, але цей орендар орендує по такій же сумі поруч у нас 2 тисячі гектарів.

Другий раз коли виставляли, вже була 90 мільйонів гривень, тобто вартість уже була менше 20 тисяч за гектар, але переможець дочекав до останнього часу і не підписав. Ми виставили ці земельні ділянки знову. Я був там минулої середи на земельній ділянці, земельна ділянка придатна уже для того, щоб на ній працювати. Тому є такі проблеми.

Львівська область. Чотири рази зірвані торги. Фізична особа те, що я говорив, 700 тисяч, 200 тисяч, наганяють такі суми і не підписують. На земельні ділянці були теж, не розорюються, не засіваються, не розуміємо схеми. Тобто якби її зривали і в той час обробляли, якби є логіка. Тут не зовсім зрозуміло.

Також у цьому році у нас створений відділ моніторингу, який виїжджає на земельні ділянки, по яких є зриви, по яких є незрозумілі угіддя. Станом на сьогодні ми вже об'їздили 90 земельних ділянок, найбільших 5,5 тисяч гектарів.

І аналізуючи практику проведення торгів, вважаємо за доцільне внесення змін в земельне законодавство, відпрацьовували його разом з Мінагрополітики і Фондом держмайна. І бачимо, що підняття гарантійного внеску, спрощення процедури зміни цільового призначення – це ті якраз механізми, які дозволять у майбутньому позитивну реалізацію проєкту "Земельний банк" і першого, і другого пулу.

Дякую. В мене все. Якщо є запитання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярославе Івановичу.

Давайте зробимо таким чином: зараз ще до слова запрошуємо голову наглядової ради Держзембанка Васильченка Олександра Анатолійовича (Є, так?), а потім, колеги, у кого є питання, будемо задавати питання. І потім ми будемо переходити вже до Аграрної академії наук. Я так думаю, що свіжо поки всі пам'ятають.

Будь ласка, Васильченко Олександр Анатолійович.

 

ВАСИЛЬЧЕНКО О.А. Колеги, доброго дня. Наглядова рада була створена в тому році, з того часу провели вже шість засідань. Відповідно до регламенту позатверджували положення про наглядову раду, положення про формування наглядової ради. На даний момент розглядаємо в робочому порядку фінплан підприємства. Також був затверджений стратегічний план розвитку підприємства до 2007 року.

 

_______________.  (Не чути)

 

ВАСИЛЬЧЕНКО О.А. 2027-го, так.

 

_______________.  (Не чути)

 

ВАСИЛЬЧЕНКО О.А. Дивимось в майбутнє.

Відповідно наглядова рада складається з п'яти членів, три незалежних і два від держави. Така ситуація. Працюємо згідно статуту, займаємось. Скажемо, основною діяльністю наглядової ради являється…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вас вибачаю, ви нам переказуєте Закон про наглядову раду. Ми його приймали і повністю знаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, нехай доповість.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Це ж просто положення про наглядову раду. Чим займається на даному етапі наглядова рада, ми всі знаємо. У нас багато наглядових рад, в Нафтогазі наглядова рада, в НАЕК "Енергоатомі" створюється, ми це все розуміємо.

 

ВАСИЛЬЧЕНКО О.А. Окей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас це вся доповідь?

 

ВАСИЛЬЧЕНКО О.А. Так. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще ми запросили в.о. директора ДП "Резерв", про який сьогодні йшла річ стосовно передачі нових земель Аграрній академії наук, але він пішов.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Олександр Васильович, нам підтвердили, що буде. Ми були в контакті із Фондом, представники Фонду підтверджували. Але ось вже в процесі засідання сказали, що захворів.  Це так, Ігор Олександрович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я думаю, що почнемо з запитів. Я думаю, що давайте поки, може, є питання до Фонду, і потім продовжимо наступне питання і доповіді по академії.

Будь ласка, колеги, в кого є…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Я все переслухав, і мені просто цікаво, дійсно, зроблена фантастична робота, як на мене, тобто воно видно все. Але в мене є питання. От що було, що ми мали, тобто що мала держава від цих земель? Тобто не всі ж землі пустували, тобто землі працювали, на них, напевно, щось заробляли, сплачували податки і так далі. От я би хотів побачити той аналіз. Тобто не просто от тут це…Тобто що держава мала і після того, як ми от сплатили скільки зробили всієї роботи, і що ми маємо. От це, мені здається, кожного  з колег цікавить.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Я відповім на це питання. Раніше… Зрозуміло, що не всі землі ще передані до Державного земельного банку…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, я розумію, ми не говоримо за всі. Ми говоримо, от ми маємо чітко от ті, що ви взяли, от за них ми говоримо. Я би хотів, щоб ви нам дали офіційну відповідь.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Так. Ми надіслали інформацію, скільки сплачено податків  в ТОВ "Державний земельний банк" від 1 жовтня чи 1 вересня, тобто фактично за пів року. Якщо підсумувати цю цифру, то вона буде виглядати: 231 мільйон гривень. Це податки, які сплачені. Зауважу… Не залишок. Зауважу, це податки сплачені з 12 тисяч гектарів землі, з 12. Тобто мається на увазі, що ті кошти, які надійшли там від орендної плати, від податку на прибуток, ПДФО працівників, мінімальне податкове зобов'язання,  земельний податок. Тобто от результат роботи Державного земельного банку. Сплачені, вони надані в довідці скільки всього сплатили до державного бюджету.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я, мабуть, або неправильно виразився і ви неправильно зрозуміли моє запитання.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  А тепер я до того, що було.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. То ми побачили. 

 

ТИМОШЕНКО І.О. А тепер до того, що було. Дивіться, для порівняння. От для порівняння беремо просту цифру сплати податків. Податки, сплачені підприємствами Фонду державного майна, І квартал 2024 року, це, якщо взяти сумарно, це 33 мільйони гривень. 33 мільйони гривень, це за І квартал 2024 року. 280 тисяч гектарів землі у постійному користуванні. От чи це переконлива цифра для вас, що підприємства, які були до формату Державного земельного банку, сплатили 33, Державний земельний банк сплатив 230 мільйонів гривень тільки за невелику частину того Земельного банку, який  перебував в управлінні Фонду державного майна України.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, цифри, звичайно, що вони переконливі, якщо вони такі є. Але, якщо ми аналізуємо, тобто ми даємо землю в суборенду на рік, і треба рік до року тоді аналізувати. Якщо при умові, якщо ця земля використовувалася, і треба ж дивитися, тому що якщо державні підприємства вони сплачували не тільки податок на оренду землі, вони сплачували і різні  податки.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Абсолютно вірно. Всі податки...

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мене просто це цікавить, як порівняння, все, щоб ви зробили наступний раз, якщо би можна було і нам надіслали в комітет таке порівняння  зробили. Тобто ті землі, які були вилучені і те, що держава утримували ці державні підприємства, що отримали і те, що зараз...

 

ТИМОШЕНКО І.О. Можемо з конкретними земельними ділянками.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. З тих підприємств. Ми ж розуміємо, що підприємства працювали, вони зараз зупинилися, тобто я так розумію.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Так. Коли я називав цю цифру, я не говорив, до речі, про суборендну плату. Це ще, наприклад, Державний земельний банк не сплатив дивіденди, а він буде сплачувати дивіденди від того прибутку, який він матиме. Він тут ще не нарахований, це чисто ті податки, мінімальне податкове зобов'язання, орендна плата...

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Окей. Дивіться, ми це розуміємо, ми це чітко розуміємо. Зробіть таку модель просто і все, і вона буде зрозумілою.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Без проблем абсолютно.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я не буду займати час. Дякую.

 

_______________.  Можна зробити такий висновок, що ви сказали, що у 2024 році сплачено менше податку. Тобто можна зробити висновок, того, що попереднє керівництво Фонду держмайна не вживало вичерпних заходів реагування на те, щоб збільшити надходження до бюджету. Правильно я так розумію?          

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Це можна зрозуміти таким чином, що кожне підприємство веде господарську діяльність, сплачує податки, продає, реалізовує продукцію і так далі. Наскільки ефективно і наскільки ефективніше саме здача в оренду з точки зору державного бюджету, напевно, так. Це наочний приклад, що ефективніше здати в суборенду і більше отримати податку.

 

_______________. Тобто до цього було неефективно.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Людмила Миколаївна, та я ж за керівництво Фонду. Тобто  вони до цього не робили...

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Людмила Миколаївна, закон коли прийнятий?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  А коли почав реалізовувати Земельний банк? В 2024 році.

 

_______________. Ні, так чому в 24-му? В 23-му році.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Мається на увазі вже...

 

_______________. Дивіться, почав реалізовуватися в 23-му, прийнято в 23-му, почав реалізовуватися в 23-му, тобто попереднє керівництво було неефективне.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Дивіться, давайте так. Закон України приймався з якою метою? Одна з важливих цілей неефективності підвищення. Проект демонструє підвищення ефективності? Напевно, демонструє.

 

_______________. Можна, будь ласка. Да, у мене є просто таке доповнення до думки Івана Адамовича. Іван Адамович як досвідчена людина він має на увазі, що одним роком це ми не можемо як би пояснити, оскільки це мультиплікаційний ефект може бути в майбутньому. Ці ж державні підприємства займались хтось селекцією, рослин, якісь державні підприємства робили незалежною  нашу державу щодо закупівлі посівного матеріалу і вирощували ціле покоління якогось... Да, що веде, як підказує Артем Сергійович мені, торгову безпеку України. І десь вирощувалось і покоління племінного скоту. Тому ми зараз просто оцінюємо податки, це елементарна математика, яку ми можемо побачити. Але щодо суті самої державності, на що натякає Іван Адамович, то це дуже велике запитання. І по моїй інформації, наприклад, дуже вибіркове є те, як Земельний банк або це Фонд бере державне підприємство, яке мало певний обсяг землі і виділяє окремі ділянки, а інші так і залишає. Воно ж виставляється на аукціон не цілісними майновими комплексами. Є відокремлені масиви ділянок, деякі залишаються досі в підпорядкуванні Фонду держмайна, а деякі виходять на    Земельний банк, це ж правда. Чому ви не берете все ДП, не виділяєте, наприклад, лише під будівлями землю не залишаєте, а все інше не виносите на аукціон …(Не чути), наприклад, по  тим раціональним ділянкам, про які ви кажете, а деякі ви все одно залишаєте за "депешкою", який досі керує Фонд держмайна.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Ми залишаємо за ДП лише окремі, там, де є тваринництво, і дійсно це так, там, де є арешти, там де є нерухоме майно. Все інше ми зараз, от ви звернули увагу, це другий пул,  це якраз ми віддаємо все, що є у Фонді державного майна, що може виставлятися на аукціон, все.

 

_______________. Дивіться, я тоді з вашого дозволу, цю інформацію перевірю. Виключно по Миколаївській області, скільки це, в якому знаходилося декілька державних підприємств, які зараз під керівництвом Фонду держмайна, щоб зрозуміти, скільки на балансі земель залишилося до ДП, а скільки передали у Фонд держмайна. І представлю комітету в наступний раз, щоб перевірити правдивість ваших слів.

 

_______________. Ігор Олександрович, а підкажіть тоді, будь ласка, а чому перший пул в Державний земельний банк не було передано 70 тисяч гектар ще додатково?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Ті, що в другий пул? Тому що потрібно серед цих земельних ділянок: перше – треба було вивільнити від арештів, треба було окремі поділити.

 

_______________. Це всі 70 тисяч.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Не всі.

 

_______________. А чому не передано, наприклад, з цих 70 ще там 20, 30?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Наприклад, я вам просто елементарно наведу приклад, де 70 тисяч. Там є наукова, яка, як тільки вийшло розпорядження Кабінету Міністрів, на наступний день з'явився позов, яким було скасовано рішення ці 12 тисяч були заарештовані і повернуті. Ми їх зараз виставляємо знову в другий пул.

 

_______________. Чому 58 тисяч з цих 70 не передали? На 12 тисяч згоден. Чому 58?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Нерухоме майно...

 

_______________. Нерухоме майно у вас окремо 42 тисячі в презентації.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Це те, що ми ще недовиділили.

Тепер слідуюче, ми не включали в цей пул тваринництво, якщо ви пам'ятаєте. Тепер ми включаємо і тваринництво.

 

_______________. Скільки у вас тваринництво? У вас 62 тисячі гектари –  землі під тваринництво. Скільки у вас поголів'я…

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Зараз в другий пул…

 

_______________. Ні, ви дивіться, землі тваринництва.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Це те, що залишається.

 

_______________. Залишається, я зрозумів. Яка кількість тваринництва в цьому пулі, поголів'я?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Поголів'я ВРХ,  я вам зараз неточну цифру...  звичайно, що...

 

_______________. Приблизно.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Не скажу вам точно.

 

_______________. Приблизно.  Це тисяча поголів'я?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Не скажу. Ви просто скажете мені наступного разу, що я помилився на 100 голів.

 

_______________. Приблизно. Ви можете формулювання: приблизно така-то кількість.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Приблизно?

 

_______________. Так.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Буде до 5 тисяч.

 

_______________. Тобто до 5 тисяч і ви не можете 5 тисяч цих голів... для 5 тисяч голів ви залишаєте 62 тисячі гектарів землі?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Я ж вам кажу...

 

_______________. Приблизно,  10 тисяч, для 10 тисяч гектарів землі ви... для 10 тисяч поголів'я ви залишаєте 62 тисячі гектарів, так?

 

ТИМОШЕНКО І.О.   Ну, так.

 

_______________. На даний час. Тобто Академія аграрних наук, я так розумію, вони також можуть так само зробити? Вимагати. Вірніше, вимагати, вимагати, так і зробити. Правильно?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Не забувайте, що там є, наприклад, всі цифри, 62 тисячі, там є, наприклад, конярство, яке в стадії банкрутства, і будь-яке вилучення земельної ділянки – це теж уже є ризик, і ми не можемо вилучати його.

 

_______________. Дивіться, у вас в презентації ви не показали.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Ми до підприємств вже не... але це в тваринництві.

 

_______________. Ні, я розумію...

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Там 29 тисяч і там 29 тисяч землі там.

 

_______________. 29 тисяч.

 

_______________. Вона в більшості на Східній Україні, якщо не помиляюсь.

 

ТИМОШЕНКО І.О.   По всій... Більшість – Центральна, Східна.

 

_______________. Можна ще? Можна? Я Ярославу задам одне питання, потім до вас вернуся.

Ярослав Іванович, скажіть, будь ласка, ви нам показали, що у вас передбачено витратити кошти в таких-то там цифрах, витрати 264,9 мільйона, так?  У вашій презентації. Орендна плата, ПДВ і так далі. А можна побачити якийсь документ, чим це передбачено?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.   Що саме?

 

_______________. Витрати. Відповідно до законодавства у нас державні підприємства, товариства можуть робити витрати відповідно до чогось. До чого? Чим у вас це передбачено, що ви будете робити дані витрати?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.   Взагалі в нас є затверджений фінансовий план на 2024 рік, і сьогодні ми працюємо над затвердженням фінансового плану на 2025 рік.

 

_______________. Тобто фінансовий план на 2025 рік ще не затверджений.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.   Так. У нас були зміни…

 

_______________.  Ігор Олександрович, підкажіть, будь ласка, а коли затверджується фінансовий план на підприємстві, ви як орган управління?

 

ТИМОШЕНКО І.О. (Не чути)

   

_______________. Включіть. Підождіть, ну включіть. Ви нам, дивіться, це підприємство, я так розумію, що Державний земельний банк відповідно у вашому прямому віданні, правильно?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Так.

 

_______________. Чому в даному підприємстві не затверджений фінансовий план на 2025 рік, які підстави цього були?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Ну, я скажу так, звичайно, що чому, тому що Земельний банк почав працювати наприкінці 2024 року, а фінансовий план затверджується.

 

_______________.  Коли почався?

 

ТИМОШЕНКО І.О. 2024 року почалися аукціони .

 

_______________.  Підождіть, коли почав працювати, в кінці 2024 року?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Так.

 

_______________. А можна більш детально?

 

ТИМОШЕНКО І.О. З жовтня місяця. Вірніше, з вересня місяця.

 

_______________.  З вересня місяця.

 

ТИМОШЕНКО І.О. З вересня, так.

 

_______________.  Тобто це кінець…

 

ТИМОШЕНКО І.О. Ну останній квартал 2024 року.

 

_______________.  Тобто фінансовий план не встигли підготувати. Хто винен?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Це новостворене підприємство, тому ми…

 

_______________. Дивіться, в законі не передбачено у нас. У нас передбачено, що повинен бути, правильно? Які заходи вживалися, щоб усунути це порушення вами як органом управління? Ніяких. Тобто ми можемо звертатися до Кабінету Міністрів як вашого безпосереднього органу управління для вжиття відповідних заходів. Правильно? Тому що вами…

 

ТИМОШЕНКО І.О. Я ваші права  не обмежую ніяк.

 

_______________. Дивіться, вами не вживаються заходи по усуненню даного порушення. Правильно я розумію? Ну якщо ні, то поправте мене, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Я маю з'ясувати причини. І тут же, я маю офіційну вам дати відповідь?

 

_______________.  Так це ж…

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Я вам не дам зараз офіційної відповіді.

 

_______________. Так це ж безпосередньо ваше  підприємство, яке не затвердило, тільки що нам керівник повідомив, не затвердило план, відповідно воно не має права витрачати кошти. А позику повернули вже? Молодці.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Ну, воно має право в межах…

 

_______________. В межах, у відповідних межах.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  А якраз позика затверджувала фінансовий план, от під це точно затверджувався  фінансовий план.

 

_______________.  На який  рік?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  2024-й.

 

_______________. А на 2025-й?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  І позика в 2024 році…

 

_______________. А ви повертали…  Позика в 2024 була?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  В 2024-му, так.

 

_______________.  А в цьому році щось потратили?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Ну, звичайно, орендну плату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Григорович, у вас всі запитання? Степан Миколайович хоче.

 

_______________.   Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

_______________.  Скажіть, будь ласка, на скільки ви виконали фінансовий план 2024 року?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.   Ми його виконали більш як на 100 відсотків по результатах, перевиконали.

 

_______________.  Перевиконали?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Так.

 

_______________. А яка фактично сума була сплачена? Яку суму ви фактично отримали, мільйонів гривень, скажіть, будь ласка?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. 343 мільйони було станом на 1 січня.

 

_______________.  300…?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  343 мільйони. Я можу зараз відкрити, у мене це все є.

(Шум у залі)

 

_______________.  Давайте, ми зачекаємо. (Шум у залі)

 Людмила Миколаївна, ну, дайте поспілкуватися. Дивіться, ми ж запросили. Ви хочете прийняти участь в наданні нам відповіді? Не потрібно, дякую вам.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Готовий розповісти. Дивіться, надходження: 343,9 мільйона – це суборендна плата, 15 мільйонів – це була позика, 0,4 – це гарантійні внески. Разом це склало 359,3 мільйона гривень. Витрати - це було 154,5 мільйона гривень.

 

_______________.  Підождіть, я, може, щось плутаю…

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  А ми направляли інформацію…

 

_______________. А у вас який фінансовий результат повинен був бути?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  3 мільйони.

 

_______________.  Скільки?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.   3 мільйони.

 

_______________. 3 мільйони гривень?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Так.

 

_______________.  З яких ви відповідно повинні були сплатити до державного бюджету…

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.   80 відсотків.

 

_______________.  80 відсотків з 3 мільйонів?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Так.

 

_______________. Це як дивіденди?

 

_______________. Дивіденди, так.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Але, разом з цим, ми ж сплатили і орендну плату 63,9 мільйона, 55,3 мільйона ПДВ, 15 мільйонів повернули позику, 10,3 мільйона – це земельний податок, 4,2 мільйона…

 

_______________.  Ні, ну, це витрати…

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Разом залишок був 204,8 мільйона станом на 01.01.

 

_______________.  Тобто фінплан перевиконано, так я розумію?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.   Так.

 

_______________. Добре. У вас в фінплані було 3 мільйони прибутку, з якого ви повинні були сплатити дивіденди. Скільки ви плануєте поставити в фінплані на 25-й рік прибутку, з яких сплатите дивіденди?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.   Плануємо близько 20-30 мільйонів.

 

_______________.  20-30 мільйонів, так, з яких сплатите 80 відсотків, інші 20 відсотків ви плануєте реінвестувати чи витратити їх на власні потреби?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Ні, власні потреби... Що таке власні потреби? Тобто витрати...

 

_______________.  Обслуговування...

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Обслуговування, це все включається у витрати, які є по результату різницею між доходами і витратами, які напряму впливають на чистий фінансовий результат. Тобто вони включені в фінансовий план.

 

_______________.  Добре. Тобто дивіденди...

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Взагалі дивіденди ми плануємо у разі такої можливості авансувати...

 

_______________. Дивіденди за 24-й рік ви вже сплатили?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Ні, ще не сплатили. Там є ще термін...

 

_______________. Я розумію. Тобто ви сплатите дивіденди 2,4 мільйона приблизно?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Близько, десь так.

 

_______________.  Ну, приблизно, ми ж не можемо тут... За 24-й рік 2,4 мільйони.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Хочу звернути увагу на те, що ми заключаємо спочатку договір оренди з Держгеокадастром, платимо орендну плату, виставляємо на торги і через місяць тільки йдуть, проходять торги. Місяця ще на підписання. Тобто з моменту заключення договору до моменту проведення торгів – це термін два місяці. Тобто якщо ми в листопаді зареєстрували договір оренди, оголосили торги, ми вже заплатили, припустимо, це 15 листопада, то 15 грудня пройшли торги і до 15 січня …(Не чути) ще може сплатити, а ми вже платимо в цей час орендну плату. Я вважаю, що це... Враховуючи, що підприємство новостворене, це непоганий результат для...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми це все розуміємо. Дякуємо вам.

 

_______________. Я просто хотів добавити. Ярослав Іванович, в принципі, да, це непогано, але по суті це ваш бізнес. Ви просто передаєте землю в оренду і все.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Це ж не приватний бізнес.

 

_______________. Ну, це ветовка.

 

 ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Засновником якого є держава.

 

_______________. Ні-ні, я просто кажу, це ваш заробіток,  ви просто передаєте землю в оренду,  все.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Ми є оператором Земельного банку... (Не чути)

 

_______________. Да, ...(Не чути) не високоінтелектуальна якась робота,  якою...

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Сто відсотків,  сто відсотків.

 

_______________. Так передбачає закон.

 

_______________. Закон передбачає... Я ще не бачив повністю устав ваш,  закон передбачає одне, а устав би почитати, що передбачає, що прописано в уставі товариства,  що дозволяє вам робити.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. А ми його надіслали вам вчора.

 

_______________. А,  ну,  я ще не дивився.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Григорович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Миколайович там на черзі.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ну давайте Степан Миколайович,  потім я після...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Шановні колеги, хотів звернути увагу,  ми десь рік тому або два говорили про ті критерії, да, і питання до Ігоря Олександровича,  я повторюю,  ще було два... півтора року тому. По яким критеріям ви передаєте з Фонду до земельного банку? Бо якщо ви просили конкретніше,  так,  я  вам говорю,  Одеська область "Богуновська еліта",  це в моєму окрузі, так, і я сподівався, що ви передасте їм цю землю, буде оброблятися і громада буде мати гроші, буде там все добре. Але те, що я знаю,  на сьогоднішній день,  це такий приклад, що там вже ростуть дерева,  ніхто нічого не обробляє. Чому саме ви і не передали? І наскільки мені відомо,  там немає тваринництва,  там немає судових позовів,  але воно не передано. От я думаю,  що в тому пулі – 70 тисяч,  про що говорив Богдан,  що саме от які критерії,  да,  коли ви  визначаєте,  да? От хотів  ще раз задати таке питання.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Головний   критерій,  взагалі головний,  він був і в першому, і в другому пулі – це перше, це вільна від нерухомого майна ділянка,  це найголовніше,  якщо немає,  вже ок. Далі,  якщо там немає арештів,  якщо сільськогосподарські угіддя ті,  які придатні для  виставлення на аукціон, немає там водних, заболочених,  наприклад,  об'єктів,  от,  власне,  це  найголовніший критерій. І я по "Богунівській еліті", ми її включали. А, є банкрутство по Богунівській, да. Тобто ми банкрутів ми не можемо, оскільки це веде до того, що доводимо до стану. І там арешти. Як правило, там арешти ще в стадії банкрутства бувають.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я до чого говорю. Дивіться, є, якщо так придивитися, що саме, критерії, да, ви вже нам розказали, але ви впевнені, що немає такого, якщо немає арешту або банкрутства, це ви не передали в Земельний банк? То єсть ми не зможемо знайти такі? Я це говорю про ефективність.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Якщо знайдете, мені сказіть обов'язково, я вам по кожній ділянці дам інформацію, чому саме. Можливо, та чи інша невключена.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чорноморов.

Колеги, і ми будемо зараз  …(Не чути), щоб перейти до Аграрної академії і продовжимо. Це, в принципі, в рамках одного питання. Добре.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Можна, пане голово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. У мене питання до голови наглядової ради. Оскільки ми почули екскурс і короткий спіч про функцію наглядової ради, ми її знаємо, у нас дуже багато доповідей різних. Скажіть, будь ласка, а ви совмєщаєте ці посади? Ви ще десь працюєте, чи ви лише голова наглядової ради?

 

_______________. Ні, я працюю у Фонді держмайна.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. То єсть ви голова… Колеги, послухайте, будь ласка. Відповідь дуже цікава. Чи голова наглядової ради Земельного банку, який знаходиться під управлінням Фонду держмайна, людина працює у Фонді держмайна. Чи немає конфлікту інтересів при цьому? Була відповідь від НАЗК? Тому що по суті управління, а наглядова рада повинна бути незалежною. То як тоді ми хочемо отримати відповідь від шановного Ігоря Олександровича щодо службової недбалості, як ми вбачаємо вже зараз, по  погодженню або неподачі фінплану на 2025 рік, коли голова наглядової ради являється також співробітником Фонду держмайна. Чи є конфлікт інтересів?

 

_______________. А в чому конфлікт інтересів, як я представляю державу?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пояснюю. Тому що наглядова рада повинна бути незалежною, а ви залежний, тому що ви співробітник керівництва.

 

_______________. Представник держави в любому випадку буде залежний.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні. Від держави народний депутат також може бути від держави, просто він повинен відмовитися тоді від свого мандату згідно закону.

 

_______________. Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Або, наприклад, Фонд гарантування кредитів, там в набсовєт входить також співробітник Мінфіну. Але знаходиться Фонд гарантування кредитів безпосередньо в Міністерстві аграрної політики.

 

_______________. Добре. А членом наглядової наради я можу бути?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А ви мене запитуєте?  Хочу запитати НАЗК це. У нас як брейн-ринг.

Я тому пропоную відправити запит до НАЗК, щоб НАЗК дало просто роз'яснення згідно чинного законодавства, чи може співробітник органу управління того товариства з обмеженою відповідальності бути ще не просто членом, а головою наглядової ради. Просто роз'яснення згідно чинного законодавства. 

 

_______________. Можна?

 

_______________. …(Не чути) обирають членами Наглядової ради.

 

_______________. Я розумію. Можна ще деталізація питання. Даний керівник, голова наглядової ради, він вчиняє будь-які дії щодо даного підприємства як суб'єкта управління? Тобто, дивіться…

 

_______________. Конкретизуйте, які дії можуть бути.

 

_______________. Приймає якісь рішення.  Дає якісь вказівки.

 

_______________. Дивіться, у Фонді державного майна рішення стосовно кадрових будь-яких питань приймає керівництво Фонду державного майна…

 

_______________. Я розумію. Дивіться, перепрошую, а яку ви посаду займаєте в Фонді держмайна?

 

ВАСИЛЬЧЕНКО О.А. Начальник управління АПК.

 

_______________. Начальник управління…

 

ВАСИЛЬЧЕНКО О.А. АПК.

 

_______________. Скажіть, будь ласка, начальник управління АПК дає якісь вказівки, вимоги від Фонду держмайна товариству "Державний земельний банк"?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Діяльність координується заступником Голови Фонду державного майна, яким є я. Я здійснюю керівництво, координацію цього…

 

_______________. Ігор Олександрович, а якщо буде якийсь лист з вимогою до товариства?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Від Фонду чи від керівника?

 

_______________. Від керівника відділу АПК до Державного земельного банку.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Ну, якщо цей лист носить якесь… надання інформації, то я не бачу…

 

_______________. А якщо не надання інформації?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Наприклад?

 

_______________. А якщо знайдемо?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Ну, якщо надання інформації, взагалі я не бачу ніякого конфлікту інтересів.

 

_______________. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще, будь ласка. Я зараз також надам слово Івановій. Будь ласка. Вона член наглядової ради.

 

ІВАНОВА І. Шановні народні депутати - члени комітету, мене звуть Іванова Ірина, я голова Комітету з аудиту Наглядової ради Державного земельного банку.

Я хочу пояснити, і трошки допомогти нашому директору, причини, чому нема фінансового плану. А об'єктивні вони чи ні, ви самі вирішите. Основна проблема полягає в прорахунку прибутку, тому що мета створення цього підприємства – це було отримання прибутку. І коли наглядова рада отримала проєкт фінансового плану з сумою 4 мільйони гривень прибутку, відверто скажу, дискусії почались серйозні, тому що якщо за 24-й рік це 3 мільйони, то 4 мільйони – це дуже занижений показник.

І тому саме зараз ми займаємося правильним обрахунком прибутку для того, щоб підприємство змогло на кінець року показати позитивні результати і сплатити потім дивіденди вже в 26-му році достатньо великі, а не 2 з чимось мільйони, як у цьому році буле сплачено. Тому вам вирішувати, що це правильно ми робимо чи ні, але 4 мільйони фінансового плану ми не змогли прийняти.

Я думаю в найближчі дні, тут є голова наглядової ради, ми приймемо фінансовий план, але цей показник буде не 20-30, як сказав директор, а це буде показник реальний. І ви про це дізнаєтесь. Я думаю, ми вам про це доповімо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино Миколаївно.

Нагаєвський, будь ласка, Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую, Олександре Васильовичу.

У мене така ремарка з приводу перевиконання плану. Щось у мене дуже великі сумніви виникають з приводу перевиконання плану, якщо ми говоримо про пул землі в 90 тисяч гектар і з них 20 з чимось тисяч передано, 30 з чимось у стадії підписання, а частина земель не передана, частина земель під арештами. Якщо ви виділяєте ту землю, яку ви просто взяли і змогли віддати, і виділяєте її у стовідсотковий пул активу і кажете, що ви перевиконали, тоді да, а якщо брати весь масив землі, весь пул, який ви отримали, то у вас недовиконання як мінімум на 50 відсотків іде. Просто ремарка, можливо, у вас буде якесь пояснення.

 

_______________. Дивіться, ми ж не планували передачу всіх земель до кінця минулого року. Тому те, що ми планували, ми перевиконали.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я цього по презентації не побачив.

І по-друге, що я по презентації не побачив, чому ви не розписали конкретно, яка кількість... це для нас, щоб було зрозуміло, яку кількість землі конкретної або державних підприємств, або масивів землі ви вилучили в конкретних державних підприємствах, наприклад у наукових підприємствах, наприклад у пенітенціарній службі, наприклад, в Академії аграрних наук, щоб ми мали статистику приблизно,  пропорцію,  в якій пропорції,  яка кількість земель була вилучена в цих державних підприємствах.

 

_______________. Звичайно, ми таку інформацію підготуємо і дамо окремо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги,  я хочу зазначити,  що в нас вже годину 15  хвилин триває засідання, і по другому питанню наші шановні заступники міністрів на 6 годину вже повинні бути в іншому місці,  тому давайте більш конкретніше і швидше.

Да,  будь ласка, Бунін Сергій Валерійович.

 

БУНІН С.В. Скажіть,  будь ласка, перший пул 90,9 тисячі гектарів,  43 тисячі проведено торгів, а 47 тисяч, яка їх доля і де вони? Чому не проводяться торги? Хто ними управляє?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Є замінованих 22 тисячі.

 

_______________. Давайте я відповім,  можна?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Дальше презентацію,  Ярослав Іванович,  там  була вся...

 

БУНІН С.В. Про ці  47 тисяч ніхто не нічого  не казав.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Була в моїй в презентації...

 

_______________. Ігор Олександрович, а ви ж казали,  що  окремо у вас 90 тисяч... 98 тисяч...

 

_______________. Я розумію,  що це є 70 тисяч, які другий ... (Не чути) там ще можуть  будуть заміновані і все решта,  90 ж вже підготовлені були.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Дивіться,  розповім, 21 тисяча – ймовірно забруднені.

 

_______________. Це як забруднені?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Ймовірно забруднені вибухонебезпечними  предметами,  так. Ймовірно забруднені.

 

_______________. Колеги,  ми не можемо виставити земельну ділянку,  якщо немає сертифікату про те,  що вона не замінована.

 

_______________. Це зрозуміло.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  ... тисячі підтверджені – заміновані,  …(Не чути)  з водними об'єктами,  передача в суборенду таких земельних ділянок забороняється.

 

_______________. З якими об'єктами?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. З водними об'єктами. 10,6 тисячі.

5 тисяч – зміна угідь, ті, які в документах – пасовища,  а фактично розорюються, по яких ми змінюємо угіддя,  після зміни угідь будемо виставляти,  5,4 тисячі – це Одеська область,  арешт і всі разом – це 44 тисячі.

 

_______________. Ще 3 тисячі загубили.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Це в роботі.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А 22 тисячі, які акти надані ...(Не чути) Саме три види акта,  саме  надані акти, що вони забруднені, чи акти поверхневого огляду,  опитування населення,  яке проживає?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Ні,  дивіться...

(Загальна дискусія)

 Так,  ну,  так,  є таке визначення. І ми от, коли... як це немає?

 

_______________. В законодавстві нема такого.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Ми отримали... звернулися для того, щоб передати земельні ділянки в суборенду, перед цим є етап заключення договорів оренди з Держгеокадастром. Тобто ми звернулися в Держгеокадастр, Держгеокадастр на частину земельних ділянок дав договори, а на частину земельних ділянок дав інформацію про те, що земельні ділянки, ймовірно, забруднені вибухонебезпечними предметами. Після цього ми звернулися в центр протимінної діяльності і в центр гуманітарного розмінування для підтвердження цього. По частині земель ми таку інформацію підтвердили, отримали ці листи, звернулися знову в Держгеокадастр для того, щоб отримати, оновити ту інформацію, яка була у них, тому що у них є взаємодія на рівні центру протимінної діяльності і Держгеокадастру в електронному вигляді, з цією інформацією вони нам надали. Тому ця інформація надана розпорядником землі.

 

_______________. Ці землі зараз обробляються чи ні? Що з ними  відбувається?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Частина цих земельних ділянок оброблялася в 23-му році, ми це бачимо по супутникових знімках, частина земель оброблялась у 24-му році. Тому у нас виникло запитання, як так вони, ймовірно, забруднені і ми не можемо передати їх в суборенду, тому що...

 

_______________. Це у вас виникають питання чи у нас?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  У нас, тому що... Дивіться...

 

_______________. І хто їх обробляє?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Правильно.

 

_______________. Фонд держмайна, хто їх обробляє?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Слухайте, тут немає нічого смішного, це серйозні речі, це державна земля. Тому тут важливо розуміти, що розпорядником землі є Держгеокадастр, це сільськогосподарські землі, розпорядник землі дав нам інформацію, що вони, ймовірно, забруднені. З таким формулюванням ми не можемо виставити їх на торги. Ми перевірили їх по супутникових знімках, побачили, що там є, по частині земель є посіви, тому звернулись в центр протимінної діяльності, хоча розпорядник нам уже дав інформацію, що вони, ймовірно, забруднені. Ми отримали інформацію, що менша частина земель забруднена і знову звернулись до розпорядника, щоб вони проаналізували інформацію з центру протимінної діяльності.

 

_______________. Дайте нам, будь ласка, письмову відповідь, які землі, ці 47 тисяч, що з ними, де вони і як вони, а ми уже самі звернемось до правоохоронних органів, якщо ви не можете.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Без проблем.

 

_______________. Ми це зробимо.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Ми можемо, ми можемо звернутися.

 

_______________. Ми чекаємо від вас відповідь.

 

_______________. Ігор Олександрович, підкажіть, будь ласка, ви приймали участь в даній передачі, яка відбулася 20 серпня 24-го року до   "депешки" Державний земельний банк України у підготовці документів.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Маєте на увазі, що саме, під передачею мається на увазі?

 

_______________. Ви готували чи не готували проект розпорядження Кабінету Міністрів, яке було офіційно прийнято 20 серпня 2024 року. Тобто пакет документів земельної ділянки і все таке. Ви готували?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Звичайно.

 

_______________.  А як ви могли допустити таке, що передали 10,6 тисяч гектар водному фонду, який не можна здавати, та інші землі, заміновані там, ймовірно?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Тому що ми…

 

_______________. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташованими  на них водними об'єктами.

 

_______________.  Водними об'єктами.

 

_______________.  Це землі водного фонду.

 

_______________.  Добре. Дякуємо, Людмила Миколаївна.

 

_______________. Які не можна передавати в суборенду, але можна передавати в оренду.

 

_______________. Добре. Мета підприємства яка у нас? Отримати прибуток і передача даних земельних ділянок в суборенду.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Так тому підприємство зараз і займається тим, щоб привести ці угіддя у відповідність і здати їх в суборенду.

 

_______________.  Дивіться, вони несуть фінансові збитки, тому що на даний час не можуть це зробити. Правильно?

 

ТИМОШЕНКО І.О. А давайте не будемо говорити про ідеальну модель, тут же немає ідеальних моделей.

 

_______________. Ігор Олександрович, мене цікавить, чому ви допустили, щоб ці землі, на яких розташовані водні об'єкти, були передані в Державний земельний банк і все?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Тому що є розпорядження Кабміну і ми зобов'язані діяти в межах і в спосіб.

 

_______________.  Ви погоджували проєкт? Чому ці 10,6 готували?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Григорович, я думаю, що на це питання вже…

 

_______________. Олександр Васильович, дайте, будь ласка, мені теж можливість задати питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас …(Не чути) був Кучер Микола Іванович, якщо одну хвилинку почекаєте. Микола Іванович, будь ласка. Наступний Рудик.

Будь ласка, Сергій Ярославович Рудик.

 

РУДИК С.Я. В мене наступне питання. Ви знаєте, що я вже давно лобіюю тему виділення землі учасникам бойових дій. А після 2022-го, 2024-го року відновлення цієї практики. Коли в липні минулого року, перепрошую, позаминулого року приймався цей законопроект, ключовим аргументом чому не можна зараз  виділяти цю землю учасникам бойових дій в частині 20 відсотків, які мали би складати частину резервного фонду, був названий контраргумент, що критично цю землю державних підприємств треба... (Не чути) конкурсних... для здачі в оренду на конкурсних засадах, тому що це великі гроші. Тоді на презентації, я маю цю презентацію, якщо колегам цікаво, я готовий в чат надіслати, нам називалася цифра, яка буде отримана щорічно від здачі державних... (Не чути) державних підприємств в оренду складатиме до 8 мільярдів гривень. Тоді мова йшла про 800 мільйонів... (Не чути) Фонд держмайна оціночно мав отримати 386 з гаком. Цифру, яку... (Не чути) представника ТОВ "Земельний банк", вона насправді правдива і відповідає тим цифрам, які анонсували влітку позаминулого року. Тому що 3 мільйони прибутку – це до 8 мільярдів  гривень. І 4 мільйони гривень, які могли би стати предметом розгляду, це теж до 8 мільярдів гривень. Але я думаю, що у всіх людей, які дружать з головою, оцінка в 3 мільйони і 8 мільярдів якось трохи, ну, воно ніби до, але якось дуже до. Тому я дозволю собі як учасник бойових дій, який відстоює позицію щодо землі учасникам бойових дій, задати питання. Скажіть, будь ласка, що нам заважало зарезервувати 20 відсотків землі в комунальній, державній формі власності в цих 800 тисяч га, які по цьому закону віддали на кілька суб'єктів державного управління, в тому числі Фонд держмайна, з урахуванням того, що з 386 тисяч га, які мали піти, а сьогодні ми почули цифру, що у них фактично в управлінні є 405 тисяч, тільки 90 управляється ТОВ "Земельний банк", з яких ви  самі чули цифру, скільки фактично здано в оренду. Мова іде про критичну, ну блін, мені важко останнім часом стримуватися, знаєте, ну критична невідповідність анонсованим даним з тим, що є на сьогоднішній день. Тобто мова йде про критичну невідповідність посадових осіб своїм обов'язкам, які намагаються в окремих епізодах, позитивний приклади, бо він дійсно є позитивний, коли показують деякі ділянки, де хотіли там стільки-то, там Черкаську область згадують, в п'ять з чимось разів збільшили, а Вінницьку область в десять. А ви показуєте цифри з 800 тисяч га скільки використовуєте, ви показуєте не 8 мільярдів, а 3 мільйони.

Дякую за увагу. Я питання, розумію, що риторичне, але  просив би колег розглядати це в контексті було і є, з того, що почав шановний Іван Адамович. Ми не отримали відповідь на це запитання, тому що відповіді то немає. Дякую за увагу.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Ярославович.

Кучер Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Шановні колеги, ми дуже багато вже часу приділили Земельному банку, хоча питання це не основне. Мені здається теж, як почав Земельний банк, почав добре, результати хороші. Я давно знаю Ярославського Ярослава, там все буде по-розумному і по-чесному, повірте мені.

Але тут же ж питання друге, питання академії, питання це більш складне питання. Тому що академія повинна бути, інститути повинні працювати, ті підприємства, які по якихось незрозумілих схемах роками передавалися в незрозумілі, я не знаю, суборенди, ну не було там суборенди, там були підряди і  так далі... ну, тіньові всякі  речі.  Сьогодні є підприємства прекрасні, яких потрібно залишити, які повинні працювати, є підприємства з тваринництвом, є підприємства, які займаються насінництвом, селекцією, інститути, ось це. А я так розумію, що контакту у Земельного банку із академією нема. Президент сьогодні не прийшов, а міг би прийти. Тому що питання  дуже складне, як зробити так… Багато років назад, якщо пам'ятаєте, тоді ж стояло питання: або самі реорганізовуєте академію, або вас будуть реорганізувати. Ви не хотіли. Сьогодні вас реорганізовують, то потрібен бути контакт, потрібні бути збережені гарні підприємства, ті, які можуть давати результат, і повинні бути, передаватися ті землі в суборенду, які погано використовуються. Оце основне питання. І я впевнений, що з цього нам потрібно починати, тому що ми повинні і академію зберегти, і заробити на цих землях, щоб держава заробляла.

І що стосується Рудика, то я хочу сказати, я його підтримую, тому що непогано було б зробити цей банк, і для учасників, ветеранів, і він… Ми там врахували, в принципі, такої  землі можна назбирати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу.

Дійсно, до комітету надійшов ряд звернень, і не тільки до комітету, а особисто до членів нашого комітету народних депутатів, від наукових центрів, науково-дослідницьких інститутів та підприємства Національної аграрної академії наук. І основне, це дійсно струбованість з приводу того, що Фондом державного майна направлено до Кабінету Міністрів проект розпорядження Кабінету Міністрів про вилучення і передачу земельних ділянок у постійне користування без зміни с\г призначення державної власності, які вилучаються з постійного користування державних підприємств, установ, та передаються без цього цільового призначення державному підприємству "Резерв". Окремими складовими цього проекту розпорядження є вилучення земельних ділянок національних наукових центрів, науково-дослідницьких інститутів та підприємства Національної академії аграрних наук загальною площею 135,2 тисячі гектарів. Фактично це те, що дійсно так сколихнуло та турбує навіть не тільки самі академії… підприємства Аграрної академії наук, але всіх депутатів, і ми стурбовані саме цим.

Тому я би побудував наступним чином. Сьогодні присутній представник науковців Національної академії аграрних наук України, і я би дуже попросив вас якось так зжато свою доповідь і стосовно цієї ситуації.  Можливо, навіть, якщо будуть запитання у народних депутатів, щоб ваші колеги, які теж присутні, з різних напрямів могли, можливо, по своїх регіонах, по своїх "депешках" прокоментувати.

Будь ласка, Гриник Ігор Володимирович. Ігор Володимирович, будь ласка.

 

ГРИНИК І.В. Дякую, Олександр Васильович.

Шановні народні депутати України, я хотів би почати інформацію з того... було питання, скільки отримано коштів, скажемо, від певної кількості землі чи з гектара до Держфонду майна. Якщо порівняти землі і продукцію науково-дослідних установ і землі рядового, продукцію рядового сільхозвиробника, це зовсім різні речі. Чому? Скажемо, приклад наводжу, академія за 2024 рік, інформація у вас є надана, попередньо виробила продукції і продала на 4,5 мільярда гривень, до бюджету перераховано орієнтовно мільярд гривень. Що це за продукція? Це продукція, яка оцінюється одноразово, в цю продукцію входять:  племінна худоба, насіння зернових культур, насіння картоплі, насіння овочевих культур, насіння плодових... плодові насадження, хміль. І в середньому ця продукція... потрібно оцінювати мінімум в десять разів помножувати. Чому? Тому що в залежності від напрямку, якщо зернове господарство, добазове, базове насіння, яке продається, воно одноразово оцінюється, але воно, підприємство аграрне працює 3-5 років. Садівнича продукція працює до 50 років, овочеві культури і ряд інших – є різний термін, скажемо, нетель, який працює десяток років.  То есть додаткова вартість, яка не оцінюється.... (Не чути) вона приносить на протязі певного періоду іще прибутки для держави, яка йде, вже безпосередньо сплачується рядовим товаровиробником. Це різні види продукції.

І я перейду далі до нашого діалогу, який розпочався. І тут було сказано про критику відповідну, яка була за академією, певні речі, які відбувалися у свій час, академія, яка не хотіла реформуватись. У 23-му році згідно доручення Кабінету Міністрів, по суті, академія почала свою реформу. Що відбулося? У 23-му році був діалог з Держфондом майна, академія  передала Держфондмайна по відповідних напрацюваннях 210 тисяч гектарів землі. Ви вже ту цифру чули, із них  це 166 тисяч гектарів ріллі. Це рівно половина дослідних господарств, які були в системі академії.

Що відбувалося далі? 2024 рік, діалог цей практично почав продовжуватися. Але у травні місяці, 8 місяців, у нас в академію зайшла аудитслужба державна, яка працювала 8 місяців. І це якраз було функцією аудитслужби, яка проходила, вся наша система, починаючи від президії, науково-дослідні установи, дослідні станції, дослідні господарства, все-таки розібратися, скільки потрібно і що потрібно аграрній науці для того, щоб вона могла повноцінно і фахово працювати.

Згідно результатів, я тільки назву одну цифру, аудитслужби,  яка пропрацювала 8 місяців в системі академії, була озвучена цифра і прописана в аудиті для того, щоб вона, академія, виконувала і …(Не чути), і свої функції, потрібно 196 тисяч гектарів землі для забезпечення всіх галузей, значить, повноцінно і давати ту продукцію, яка потребує АПК від вітчизняної науки.

Подальші кроки. Служба працювала, відповідні напрацювання відпрацьовувались. У грудні місяці Кабінетом Міністрів було сформовано перелік підприємств, які відносяться до стратегічно важливих, це (нерозбірливо) господарства, і ті, які, можливо, можуть бути передані в подальшому для Держфонду майна. 

Цього року Президентом України, на початку року, було підписано Закон 4196, який академія, який прийнятий вами, почала, по суті, приступила до його реалізації. Там передбачено чітко: із 28 серпня цього року по 28 лютого академія повинна надати пропозиції, що вона повинна, які підприємства повинні йти на акціонування, які переходити в товки. І третій пункт: ті землі, які ми вважаємо, значить повинні бути передані в подальшому Держфонду майна. До реалізації цього закону академія створила відповідну комісію, і ми почали працювати вже на початку року.

І тут виявляється в першу чергу з неофіційних джерел про те, що академії поступив проєкт Кабінету Міністрів від Держфондмайна щодо вилучення 135 тисяч гектарів землі. Тоді з'явилося на сайті Держфондмайна роз'яснення щодо цих земель і про те, що там говорилося, там землі неефективні, не використовуються, що ці землі не мають відношення до науки. І якраз ми попросили вас, народні депутати, щоб ви сьогодні вислухали нашу позицію щодо тих земель, які пропонуються в даному проекті.

По-перше, з тих 135 тисяч гектарів землі 25 тисяч гектарів землі це сугубо землі науково-дослідних установ, де знаходиться збереження генофонду, скажемо, у галузі садівництва. Колекція, яка майже 200 років і розпочата закладка колекцій ще з часів Симиренків і колекція, скажемо, тієї ж Мелітопольської черешні, яка сьогодні перевезена була різними шляхами і сформована вже на базі київського регіону для того, щоб вона могла працювати на наші покоління  і надалі, і створювати нові сорти цієї культури, і багато-багато інших культур.

На тих землях знаходиться, сьогодні ведеться, і селекційний процес в рослинництві, селекційний процес в тваринництві. Із 135 тисяч 25 тисяч це попало якраз землі сугубо науково-дослідних установ і ще 110 тисяч гектарів: це землі, в більшості випадків землі, які найкращі господарства системи і не тільки системи Академії аграрних наук. Це землі, які передові господарств нашої держави, де є відповідне племінне тваринництво. І що факт, вилучається земельний ресурс в цих підприємствах, тут є директори, вони вам інформацію нададуть, майже 100 відсотків залишається приміщення, худоба і люди без земельного ресурсу, пропонується  вилучення земельного ресурсу.

Про те, що не говорив Держфондмайна. І якщо говорити про 2023 рік, коли ми передали 80 дослідних господарств і 210 тисяч гектарів землі, там передавалися цілісні майнові комплекси. Зараз іде пропозиція в проекті Кабінету Міністрів якраз що там люди не потрібні, що там майно не потрібне, воно повинно залишитись в академії, але, на жаль, без земельного ресурсу. І як далі буде академія утримувати поголів'я і вести селекційний процес, наукові дослідження, збереження генофонду, це нікого не цікавить і питання цього ніхто не висвітлює.

Звичайно, академія, так, як я вже озвучив, згідно Закону 4196 вона ці пропозиції напрацьовувала, вона готовилась до того, що потрібно ще більш глибока ревізія не тільки в плані дослідного господарства, і в плані наукових інститутів. Ми до цього готуємося, ми розуміємо, що зміни потрібно робити, адаптації сьогодні до країн і до тих наукових установ, які працюють в Європейському Союзі в усьому світі, нам необхідно це робити. І ми спілкуємося сьогодні тісно з нашими колегами Євросоюзу, з аналогічними інституціями і ми бачимо, як вони працюють, як вони функціонують і які у них є них механізми і ресурс для їхньої повноцінної роботи.

Я хотів би подякувати також народним депутатам, тому що вперше в 2024 році ви відгукнулися і надали фінансування для створення унікальної лабораторії в інституті Таїрова, це 35 мільйонів гривень додаткове фінансування, де лабораторія вже сьогодні створена, яка буде світового рівня, буде забезпечувати визначення якості виноматеріалу, який заходить в Україну, який виробляється в Україні, і  не тільки наше виробництво власного, а і іноземного виноматеріалу. Це по суті вимоги сьогодні Євросоюзу і так працює Євросоюз в цьому напрямку. Це, звичайно, допомога нашим науковим установам, тому що останні 20 років практично такої допомоги не було.

Якщо аналізувати, сьогодні багато питань говориться у пресі і  раніше говорилось, знаєте,  щоб дискредитувати науку. Якщо аналізувати за останні  10 років, фінансування науки з державного бюджету було на рівні 50 відсотків від потреби до захищених статей, а це зарплата і енергоносії. Решту наука заробляла і утримання науковців відбувалось за рахунок якраз тих коштів на тих землях.

Порівняно 2024 рік, я тільки цифри озвучу,  з бюджету ми отримали на наукові дослідження 700 мільйонів гривень. До бюджету, я не називаю господарств, а називаю тільки наукові устави, було повернуто у вигляді виплати налогів 1 мільярд гривень. 700 отримали. Ну, є питання, чи наука себе окупляє, чи ні. Це на прикладі, скажемо, минулого року. Звичайно, що окупляє, і, звичайно, сьогодні забравши цей ресурс у наукових установах дослідних станцій, ми не тільки знищимо нашу аграрну науку, тому що без землі  нічого робити.

У минулому році на засіданні у Брюсселі комісія, яка перевіряла наукову і освітянську діяльність взагалі в Україні, і президент Нідерландської (жіночка) Королівської академії сказала таку річ: в Україні заслуговують три напрямки розвитку науки, це фізико-математичний, це ядерна фізика і якраз аграрна наука, які ще працюють і дають відповідний результат. Це я констатую слова якраз фахівців Євросоюзу.

Ну, я закликаю народних депутатів, не тільки я, наша академія і вся спільнота, яка звернулась, все-таки розумно підійти і виважено до того питання, ми аграрна держава і ми сьогодні не можемо втрати науковий потенціал, який формувався декілька століть в Україні. Воно працювало, працює. Є сьогодні, звичайно, питання до аграрної науки, ми чудово розуміємо, є певні позиції, які ми б хотіли покращити. І сьогодні кожний із вас народних депутатів може сказати, що є у вас проблеми по сої, бо іноземна селекція, є питання по кукурудзі, можливо, по ріпаку. Я дам дуже просту відповідь. Якщо наш виробничник і наше законодавче поле, яке ви створили і є чітка заборона щодо генномодифікованих тих культур, які я озвучив, і вони не повинні працювати на ринку України, і закон буде діяти, повірте, ті напрацювання, які сьогодні є в аграрній науці по сої, по кукурудзі, вони готові будуть забезпечити сто відсотків потребу нашого виробника в цьому насінні.

Я приклад наведу по сої…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорю Володимировичу, давайте у нас регламент, бо всі хочуть  висловитись. Ми вашу позицію зрозуміли.

 

ГРИНИК І.В. Один єдиний приклад по сої. Значить, ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знаєте, в принципі, ваша позиція  зрозуміла. Давайте, хочуть висказатися народні депутати.

 

ГРИНИК І.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Кучер Микола Іванович. І наступний  Богданець,  я бачу руку.

 

КУЧЕР М.І. Ігор Володимирович,  в мене одне питання. Чому нема контакту академії із Земельним банком? Якби був контакт, то ті  підприємства, які попадали в постанову під передачу, ви б, мабуть,  погодили б,  а так ніякого погодження  нема. І я перед цим питав ось Ярослава Івановича,  він каже: так 10 місяців контактів нуль. То розкажіть,  будь ласка, чому так відбувається.

 

ГРИНИК І.В.  Я даю відповідь. Ну,  те,  що я вже озвучив,  2023 рік при нашій спільній праці ми передали половину землі у відповідний орган. Значить, 2024 рік академія проходила повний аудит. І було звернення Держфонду майна,  ми те,  що... ми надали  пропозиції по 60 тисячах гектарів,  що ми можемо передати,  але я  хотів би сказати,  із 270 тисяч,  які сьогодні має  академія, 70 тисяч гектарів – недоступні, це землі або на окупованих територіях, або які сьогодні неможливо передати, вони перебувають в процесі банкрутства: 40 тисяч – це  окупована територія і 30 тисяч – в процесі банкрутства. Залишилося біля 200 тисяч,  які в обробітку реально, із них аудит чітко визначив 196 тисяч потрібно для забезпечення наукового процесу в державі.

 

_______________. (Не чути)

 

ГРИНИК І.В. Ну, це спільна... це спільне рішення, і там було обґрунтування чітке, чому та цифра виникла по кожному напрямку: по тваринництву,  по рослинництву. І ця цифра є обґрунтованою для цих потреб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богданець  Андрій Володимирович,  будь ласка,  рука,  Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В.  Так. Доброго дня,  колеги! Шкода, що не міг долучитися офлайн,  але дуже цікаво слухати онлайн. В мене питань декілька,  перше питання: в 2023 році було передано 210 тисяч гектарів землі Фонду держмайна,  питання до Фонду держмайна: який статус цих земель? Чи всі вони передані? Чи всі вони задні в оренду? Якщо ні,  надайте,  будь ласка, інформацію: скільки. І я так розумію,  що передані були ті землі,  яких можна було передавати. Чому вони,  якщо є які не передані, чому вони не  передані за два роки, коли вони вже у вас?

І питання до НАН. Дійсно, спілкуючись з Фондом держмайна, в них одне зауваження: про те, що ви абсолютно ігноруєте всі, скажімо, повідомлення про контакти їхні і напрацювання якихось певних позицій по передаванню землі, повний ігнор з вашої сторони. І ви кажете, що є питання до Національної академії аграрних наук по прозорості, і, ви кажете, там по напрацюваннях. Якщо ви знаєте, які є питання неефективності або якоїсь корупційної складової, підкажіть нам, тому що ми не знаємо. Ви кажете, що ви знаєте. Тому хотілось би, щоб ви поділилися цією інформацією.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович.

Будь ласка, Фонд держмайна.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Так, пане Андрію, якщо можна, ми готові в розрізі підприємств, тому що 210 тисяч, я вам зараз просто навіть по переліку підприємств не скажу точно, що там повністю передано, що, можливо, залишилось в Академії наук.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Звичайно, ми розуміємо.

 

ТИМОШЕНКО І.О. … (Не чути) але все, що ми прийняли за актами приймання/передачі ДП, а передавалось, дійсно, державне підприємство зі сфери управління Академії наук до сфери управління Фонду державного майна, ми всі прийняли. І вони отут от в першому і в другому пулі всі присутні. Ми по конкретних ділянках готові говорити, але самі ДП, вони у нас в Фонді державного майна знаходяться.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Так, я розумію, що вони знаходяться, але питання в іншому: про ефективне управління землею. Якщо воно у вас знаходиться, але воно не передане і держава недоотримує кошти, мені просто треба, ну, логічне запитання, як і Івана Адамовича, і як Сергія Рудика, чому саме так і чому недоотримує держава кошти, от і все. Просто от чисто формальне питання. Якщо можете, прокоментуйте; якщо ні – надайте, будь ласка, інформацію, враховуючи… можна рахувати, що це мій офіційний депутатський запит.

Дякую.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Тут серед тих земель, звичайно, будуть з об'єктами нерухомого майна, будуть з арештами, знову повторююсь, тобто ті, які ми на сьогодні ще не можемо передати в суборенду. Але питання це другого і третього пулу. І давайте так, от аукціони тут знову ж таки… аукціони проходять, ми ж не проводимо аукціони, там, щоденно 100-200 ділянок, це неефективно. От якраз це було б неефективно. Ми виставляємо стільки ділянок, скільки може поглинути ринок і з цих принципів ми поступово їх виносимо.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Тобто ще уточнення. Тобто я правильно розумію, що є ділянки, які фізично не можна там, юридично не можна виставити на торги, тому що там є якісь процедури, які не дозволяють це зробити, правильно?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Є і такі.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Зрозуміло. Дякую.

 

_______________. А пришліть все-таки, будь ласка,Ю відповідь, які землі взагалі у вас в управлінні, в якому вони статусі, що вже пройшли торги, що не пройшли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь, аграрна академія, ще на запитання Богданця. Будь ласка, але коротко дуже.

 

ГРИНИК І.В.  Ще щодо діалогу із Фондом держмайна, так я розумію? Діалог… Ну, по-перше, тих… Академія, я вже озвучував, що академія сьогодні чітко пропонує, буде пропонувати уряду згідно Закону 4196 про структуру самої академії, про ту кількість мінімальну необхідну для наукових цілей, для дослідних станцій для випробування розробок, технологій і безпосередньо в дослідні господарства для обслуговування тваринництва племінного і з тими землями ми практично визначилися.

Ми йшли і працювали згідно Закону, який прийняли народні депутати, 4196. І позицію свою для уряду згідно тих термінів, які законом передбачені, ми готові були запропонувати і будемо пропонувати, які наступають. І цифра 135 тисяч гектарів землі, яку запропоновано вилучити без погодження, без навіть аналізу, що знаходиться на тих землях, значить, це для нас було якби новинкою.

Фонд держмайна чітко дав, Тимошенко у своїх коментарях кореспонденту, які є офіційно на сайті, коли його запитали, чому ви не хочете отримати позицію або підтримати академію щодо… по якому вони йдуть шляху, це по Закону 4196, пан Тимошенко озвучив, що чекати ніколи. Тут позиція – нам спішити нікуди, тому що виважено підійти треба. Наука формувалася 200 років і за один день такі питання не вирішуються. Аргументовано сьогодні ми розуміємо, частина територій під окупацією. Ми розуміємо, частина наукових установ втратила свої позиції, вони також під окупацією і не можуть надавати тих послуг державі і нашому виробнику, які вони надавали. І сьогодні іде переосмислення, як кажуть, перегляд і робота самих наукових, кількість наукових установ і фахівців. Сьогодні згідно воєнного стану дуже багато фахівців, ми це чудово розуміємо, втратили свою роботу, виїхали за кордон, особливо з окупованих територій.

Оцей весь комплекс питань, зараз іде підготовка і аналіз і уряду, згідно Закону 4196 якраз ці пропозиції будуть надані щодо подальшого бачення і структури системи Академії аграрних наук. І ми готові будемо до компромісу, і ми готові будемо до передачі. Ми не говорили, що ми не хочемо передавати, ми не можемо передавати, але це треба аргументовано підійти до кожної земельної ділянки. Я хотів би, шановні колеги, щоб все-таки по 2-3 хвилини дати, якщо є питання до мене...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, уже часу немає. Ми вашу позицію почули. Ви багато сказали, в принципі, практично пройшлися по всьому.

 

_______________. Можна один коментар? Я перепрошую.

У мене одне питання. Ми коли надавали взагалі наповнення, управління Фондом держмайна надавали можливість управління землями, там був один момент, підкажіть, якщо я помиляюся, що будуть збережені робочі місця і люди будуть збережені там, скажімо, 80 відсотків буде збережено людського капіталу, вони будуть продовжувати працювати. А якщо зараз передаються ці землі, що буде дійсно з науковцями, людьми, які працюють у наукових установах, дослідних станціях? Тому що якщо у них не буде, а я бачу, що передаються просто цілими масивами землі і забираються всі землі дослідних станцій у деяких регіонах, що буде з людьми, що буде з науковцями, які, фактично втративши землю, втратять свою роботу?

Дякую. Це останнє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одного директора послухаємо. Будь ласка, питання було до Фонду держмайна.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Ключове, колеги, і неодноразово звучало питання співпраці. Ми за співпрацю з Національною академією аграрних наук. Вона принаймні в офіційному листуванні тривала мінімум пів року, у мене є ці  листи-звернення до Національної академії аграрних наук, і найбільш показовим є крайній лист, де, до речі, ці 135 тисяч, вони ж теж так образно не зі стелі з'явились. Ми запропонували, проаналізувавши всі земельні ділянки, 7 січня направили в Національну академію аграрних наук пропозицію розгляньте, надайте пропозиції, додаток на 54 аркуші, де всі ці земельні ділянки перераховані. На жаль, ми отримали відповідь про те, що є, дійсно, є пропозиції, які Національна академія аграрних наук пропонує. Там, проаналізувавши ці підприємства, які в офіційному листі, лише 7 тисяч, що можуть бути передані в суборенду. Ми не маємо права зупинятися на таких площах, тому що зрештою і спитають і в комітеті Верховної Ради, і Кабінет Міністрів України, як план виконується по наповненню земельного банку. Ми мусимо діяти і це була наша дія, яка була покликана для того, щоб все-таки реалізувати закон, вивести в прозорий спосіб і продовжити роботу земельного банку. 

 

_______________. Ігор Олександрович, а у вас тільки відповідь чи є лист, яким ви до них зверталися?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Так.

 

_______________. А в цьому листі, який термін ви просите надати вам відповідь?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Якщо по термінах, до речі, на крайній лист відповідь була дуже швидка.

 

_______________. Тобто відповідають вони. Дивіться, поправте мене, якщо я неправий, скажіть, будь ласка, проект постанови ви просили погодити в триденний термін, правильно?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Ні, це не проект постанови, ми пропонували... (Не чути) земельні ділянки.

 

_______________. Я про проект постанови. Якщо ні, то поправте мене, будь ласка, ви проект постанови просили погодити в 3-денний термін.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  3-денний, є Регламент Кабміну, так.

 

_______________. Який об'єм інформації?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Об'єм великий, це 205 тисяч гектарів.

 

_______________. Фонд держмайна може опрацювати сто з чимось тисяч гектарів, проект, за 3 дні?

 

_______________. Олександр Васильович, можна?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Давайте будемо відверті, на сьогодні не всі ще центральні органи виконавчої влади, хоча вже минуло більше як два тижні, надали свої пропозиції. Ми чекаємо, телефонуємо, наразі ще не отримали ми всіх погоджень від...

 

_______________. А проект рішення вже зробили?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Ні, проект рішення ми подаємо як Фонд державного майна на опрацювання міністерству, центральні органи виконавчої влади.

 

_______________. Тобто ми можемо зробити, що академія опрацьовує ваші документи, але не так швидко, як вам би цього хотілося. Так я розумію? Інші відомства і міністерства, які вам погоджують те ж саме розпорядження, також не можуть опрацювати їх в той термін, який ви там зазначаєте.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Про терміни це зовсім інші річ. Тобто коли ми вже засилаємо проект розпорядження, там дійсно є Регламентом Кабміну визначені терміни. Це йдеться про простий лист, не про подання проекту розпорядження Кабміну, коли ми співпрацюємо...

 

_______________. Добре, про простий лист, тобто є терміни, де вони відповідають вам швидко, і є терміни, де вони, скажімо так, затягують з того чи іншого випадку, якісь у них об'єктивні чи суб'єктивні якісь моменти.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Ми тут не встановлювали 3-денний термін, скажу так відверто.

 

_______________. Тобто вони працюють?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Так.

 

_______________. Співпрацюють. То єсть у вас...

 

ТИМОШЕНКО І.О. З академією у нас є спілкування, якщо це можна назвати, але результат цього спілкування, на жаль, не задовольняв нас.

 

_______________. Не задовольняє вас.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Так.

 

_______________. Тобто вам бажаєте ви найкращого, а вони хочуть також для себе найкращого. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло…

 

_______________. Можна, шановні народні депутати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз Соломчук Дмитро Вікторович як народний депутат, будь ласка, перший.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую, колеги, за надане слово.

Вислухав всіх уважно. Я вам можу сказати, що, мені здається, до землі, яка є найціннішим ресурсом України з українцями відношення має бути трішки інше. В любому випадку наука має бути. Зрозуміло, що Фонд держмайна, його функція інша, з молотка пустять мох і болото, передадуть гривні, завтра розійдуться і не буде ні науки, нічого. У нас працює грантова політика по цим же саджанцям, щодня з'являються невеличкі нові фермерські господарства і сімейного типу, які займаються садівництвом, і я часто чую, що навесні чи восени не вистачає українських саджанців, завозять з-за кордону, значить науку потрібно розвивати, для чого нам польські чи італійські саджанці, якщо у нас можуть бути наші, і вони у нас є, але їх не вистачає, але немає дофінансування.

Ми дивимось, що згідно Green Deal, хоч він теж там трошки призупинений в країнах Східної Європи, але Західна Європа більш розвинута, переходить повністю на виробництво не ГМО, і частково в більшій мірі, навіть як Австрія, Швеція і інші, на органічне виробництво, де вже по 50 відсотків площ переведено під дане виробництво. Нам потрібно буде насіння. І знову ж заходимо сьогодні на любе підприємство, яке займається насінням, в магазин – імпорт, імпорт, імпорт. Наше є, але дуже мала присутність. Хоча я навіть закуповую завжди там на свої заходи, на допомогу навіть от бабусям часто українське насіння, і воно дуже якісне, свіже завжди і за доступною ціною.

То єсть наука має бути, і науку маємо підтримувати в любому випадку в тій мірі, наскільки це потрібно і можемо. Я рахую, що такими стратегічними планами стратегію в сільському господарстві, яке воно буде, як воно буде розвиватися, має займатися точно не Фонд державного майна, а спільно з асоціаціями, долучати в любому випадку, асоціації фермерів, господарств, долучати овочівників, долучати господарства, які займаються тепличними комплексами, ягідництвом які займаються, садівництвом, і їх слухати також думку. Тому що похоронити, порізати, продати за дві копійки чи в оренду віддати у нас точно 30 років всі дуже добре вміли. Але давайте думати стратегічно, по-державницьки. І якщо не може Фонд знайти спільну мову з наукою або наука з Фондом, значить, давайте проводити все спільно, спільні робочі столи. Залучати всіх і залучати асоціації і спілкуватися. Це має бути відкритого типу, щоб кожен аграрій, кожен землевласник, кожне домогосподарство в селі чуло і бачило, як і що, і стратегічно куди ми йдемо. Це моя думка. Я впевнений, що всі колеги комітету мене, як завжди, підтримають в цьому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Вікторович. Дійсно, слушна думка. Я думаю, що дійсно всі підтримають.

Нагаєвський, будь ласка, Артем Сергійович Нагаєвський.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Ви знаєте, я просто так, послухавши ці всі спічі, які відбулися, і наш діалог, у мене, задається, враження... Я просто хотів би, щоб ми зрозуміли і розділили це питання на економічну і наукову складову. У Фонду, звісно, що у них видно, що не завдання, у них перегони. У них просто перегони, їм треба нахрапом швидко, швидко. Вони ще до ладу не довели те, що у них вже є, те, що вони отримали, те, що вони вилучили. А вони вже хочуть нове, бо у них там проблема якась, частина проблемних земель, якась частина з майновими комплексами, десь арешти. А їм треба далі показники якісь робити, показувати роботу і тому, звісно, вони намагаються вилучити якомога більше землі, бо їм треба якось цей результат показувати, але це економічно складно.  Ми як державники маємо державницьку позицію показати в цьому питанні, бо в них економічні показники, а у нас є наука. Ми не можемо дозволити, щоб нашими руками, вибачте, це нашими руками, бо ми цей законопроект приймали. І коли ми його обговорювали, якщо ви всі згадаєте, у нас були питання, бо навіть Андрій правильно підняв питання, у нас були питання, пов'язані з наукою, пов'язані з академією, з науковими установами, з дослідницькими станціями, що там є люди, там є тваринництво, є реальна робота, є наукова спільнота, яка там працює. Ми не можемо дозволити її залишити без бази, без ресурсу, без землі. І ми про це тоді говорили і зараз ми теж маємо це підтримати. Ми не можемо нашими руками дозволити залишити науку без цієї бази.

Тому я, звісно, підтримав би Дмитра Вікторовича в плані того, що треба створити якісь спільні робочі групи, щоб спільними зусиллями напрацювати. Я не розумію, чому не було діалогу у Фонду з академією. Звісно, кожен як би бореться за своє. Але все ж таки ми маємо розуміти, що наука, вона теж генерує дуже сильний потенціал. Дуже сильний потенціал і в тому числі продовольчий потенціал, і продовольчу безпеку нашої держави. Тому, якщо немає спільної мови, давайте створювати якісь робочі групи спільні і напрацьовувати це питання, але науку без землі залишати не можна.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Увімкніть мікрофон, бо не чути.

 

_______________. Я кажу, Андрій Вікторович, що вами і мною були тоді подані правки… Андрій Володимирович, да. Для того, щоби були створені комісії перед тим, як передаються землі державного підприємства, щоб в комісію входили народні депутати з тих  округів, і з аграрного комітету навіть пропозиції були, щоб комітет економіки долучав своїх членів. Щоб ця комісія голосувала за те, що доцільні ці підприємства, щоб були виїзні засідання, щоб ми бачили, чи є племінний скот, чи проводяться роботи наукової діяльності. І після рішення цієї комісії, ця правка з цією була задумкою подавалася, і тоді при рішенні комісії тільки передавалася ця земля.

Якщо ви бачите, пане голово, ви займались також разом з міністерством розробкою цього законопроекту, і тоді ця правка була, на превеликий жаль, збита в залі Верховної Ради. І наразі ми бачимо реакцію, що ми все одно повертаємося до того, що треба якісь робочі групи створювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я буквально, щоб не забирати багато часу. Те, що ми бачимо і зрозуміли сьогодні з нашого засідання, те, що, дійсно, нам як аграрному комітету нам десь треба втручатися фактично в ту ситуацію, яка склалася. І треба  зробити все, щоб зберегти нашу науку, тому що це наша, це українська наша наука, і нікуди не дінешся. До неї стоїть генетика, до неї стоїть сьогодні дуже багато речей, які потрібно зберегти для майбутніх поколінь, але треба сідати розбиратись.

Я не розумію тих  речей, що у  нас там  проходив аудит цілий рік. Вам же не забороняв ніхто сідати і спілкуватися,  навіть при тому,  що аудит проходив,  ви ж не були там закриті в тюрмі чи ще десь, не дай боже. Тобто тут треба находити компроміси і говорити,  що отак і так,  ну, це реальні речі.  Тому що було десь колись допущена велика помилка, коли створили фактично такого величезного монстра, який фактично в якійсь мірі не давав собі тої ради, тому десь і ми маємо наслідок сьогодні,  що є,  є створено інше,  тому що це правильно,  фактично  що потрібно найти от ці моменти компромісу,  які є це. Але наука має бути збережена і це є факт.

Тому я думаю, що  варто ставити на голосування і дальше нам потрібно шукати фактично оці моменти якогось  компромісу,  чи  створювати  робочі групи на базі,  скажімо, нашого комітету, чи ще якусь модель, але нам потрібно десь знайти до чого розумного, щоби вкінці-кінців фактично ми зберегли те, що було напрацьоване  десятиліттями.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо,  Іван Адамович.

Будь ласка, Богдан Григорович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. В мене,  напевно,  запитання до Ігоря Олександровича,  ну,  можливо,  спільно з  …Івановичем. Ми зрозуміли,  що не зовсім якісно було підготовлена попередня Постанову по передачі земельних ділянок. Скажіть, будь ласка, чи може таке бути, що відмова від земельних ділянок зараз відбувається в зв'язку із тим, що вами надана неправдива інформація чи недостовірна на аукціон? Тобто ви, наприклад, зазначаєте,  що в даному земельному лоті там 100 гектарів,  а по факту в цьому земельному лоті там 70 гектарів.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Дивіться, ми користуємося інформацією офіційною, яка є в Державному земельному кадастрі, це єдиний офіційний документ,  який сьогодні...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Чи відповідає  дана інформація, що у вас є,  фактичним...

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Це питання до Держгеокадастру.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  ...сумнів,  якщо... питання  геокадастру.

 

_______________. (Не чути)

 

ТИМОШЕНКО І.О. Ну,  звичайно.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, ми вже багато, вже навіть по кругу ходимо. Зрозуміло, що є, дійсно, багато питань і до Фонду держмайна. І ці питання чи об'єктивні, чи суб'єктивні, але все ж таки і Фонд, і Земельний банк прозоро показує свою роботу. Дуже крутий сайт, як на мене, але все одно є питання. І саме тому, що є питання, що ми сьогодні обговорюємо стосовно додаткових земель Аграрної академії наук і незрозуміло саме, які це землі, в якому вони об'ємі. Я маю на увазі саме дослідницькі інститути і наскільки вони потрібні, вилучати саме такий об'єм, можливо, менший, можливо, взагалі не треба вилучати і так далі. Тому тут багато питань саме в цьому. І я пропоную вже завершувати обговорення для того, щоб прийняти рішення і вже голосувати за рішення.

 

_______________. Я перепрошую, а можна хоч одного представника дослідної станції, там я бачу, що прийшло дуже багато людей, щоб хоча б хтось розповів про своє підприємство. Я так розумію, що прийшли ті підприємства, в яких мають вилучати всю землю. Нехай би вони презентували себе, хоч хтось один, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є ще друге питання, чи ми його переносимо і завершуємо тільки одне? Бо ми тримаємо заступника міністра, він чекає друге питання.

Тоді, колеги, ми друге питання переносимо. Вибачте, Тарас Миколайович, за ваш час. А ми продовжуємо саме в цьому.

Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді давайте, поки є кворум, ми проголосуємо за наше рішення, потім надамо слово представнику академії.

Колеги, з урахуванням сьогоднішнього обговорення, ми з колегами поспілкувалися і сьогодні вирішили про наступне, прийняти таке рішення. Рекомендувати Кабінету Міністрів визначити оптимальний обсяг землекористування наукових установ і підприємств Національної академії аграрних наук України, який забезпечить виконання державних програм і статутних завдань та збереження галузей селекції насінництва, садівництва, виноградарства, мікробіології та племінного тваринництва.

Друге. Доручити Фонду державного майна України переглянути та внести зміни до проекту Розпорядження Кабінету Міністрів України про вилучення і передачу земельних ділянок у постійне користування без зміни цільового призначення, який направлений листом Фонду державного майна від 31.03.2025 року №10728 НПА на розгляд та погодження центральним органом виконавчої влади з урахуванням визначеного оптимального обсягу землекористування наукових установ і підприємств Національної академії аграрних наук України, які забезпечать виконання державних програм і супутніх завдань та збереження галузі селекції, насінництва, садівництва, виноградарства, мікробіології та племінного тваринництва.

Друге. Фонду державного майна України відкликати проект розпорядження Кабінету Міністрів України про вилучення і передачу  земельних ділянок у постійне користування без зміни цільового призначення до визначеного оптимального обсягу землекористування наукових установ і підприємств Національної академії аграрних науки України, які забезпечать виконання державних програм і статутних завдань та збереження галузі селекції, насінництва, садівництва, виноградарства, мікробіології та племінного тваринництва.  Та забезпечити виконання планових показників надходжень до спецфонду бюджету від здачі в суборенду земель, що передані товариству "Державний земельний банк", помісячно до 15 числа надавати інформацію щодо виконання основних показників діяльності товариства "Державний земельний банк".

 

_______________. Пане голово, можна ще добавити з подальшим доопрацюванням?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З подальшим доопрацюванням даного рішення.

Да, будь ласка.

 

_______________. У мене ще одне зауваження. Як говорив представник НААН, був аудит і аудит визначив оптимальний об'єм. Чи це якось корелюється, можна це використати, чи знову Кабінет Міністрів буде звертатись до аудитслужби для того, аби вони переглянули своє рішення, щоб не було потім ніяких у нас нестиковок?

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Якщо можна, Олександр Васильович. Шановні присутні, шановні депутати, за результатами обговорення можна було би ще пропонувати посилити констатуючу частину, де привести до того, що говорив Іван Адамович щодо порівняння показників ефективності в різних напрямках, не тільки в економічному, що було з цими землями до того, як були передані у Фонд, і як відбувається останній рік у 2024 році.

Окрім цього, звернути увагу на те, про що говорив Богдан Григорович стосовно земель водного фонду, 12 тисяч гектарів, констатуючу частину. Якщо ви знали, що законодавство не передбачає подальшої його передачі в аукціони, то навіщо було вилучати і передавати на Фонд? Це в констатуючу частину. В постановляючу, от що зачитав Олександр Васильович, у пункті другому пункт 2 "забезпечити виконання планових показників", коли готувався проект рішення, навіть уявити собі не могли, що немає фінансового плану. Тут треба невідкладно затвердити фінансовий план, узгодити з Кабінетом Міністрів і окремим листом звернутися до Кабінету Міністрів – чому немає на цей час фінансового плану? Хто винен і що робити? І доопрацювати нам у цих напрямках з урахуванням стенограми обговорення, те, що всі говорили.

Дякую.

 

_______________. І ще доповнити, щоб дали письмову відповідь про всі землі, які у вас в управлінні, в якому вони статусі і яка їхня доля.

 

_______________. І пропорційно по... (Шум у залі)

І Фонд, і Земельний банк, пропорційно землі, які вилучені у пенітенціарки, у освітніх закладів і у академії.

 

СОЛОМЧУК Д.В. І акти  про замінування,  будь ласка, додайте, саме які вони у вас, хочу подивитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми додали ще додаткові пропозиції від депутатів. Хто за дане рішення? колеги, прошу голосувати.

Іване Адамовичу.

 

КОСТЮК Д.С. Шановні колеги, Костюк – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дмитро Костюк – за. Ще, будь ласка, хто за?

 

ГУЗЕНКО М.В. Гузенко – за.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. Іване Адамовичу, Тимофійчук – за.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Іване Адамовичу, Мейдич – за.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло.

 

ГУЗЕНКО М.В. І Гузенко – за, Іван Адамович, теж.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, дякую, Максим.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Іван Адамович, Богданця записали? Богданець – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Записали, все записали. Богданця, все пишемо. (Загальна дискусія)

 

ХАЛІМОН П.В. І Халімон – за. Запишіть, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон – за, записав. Я прошу відключатися, бо тут вже нічого не чути, хто – за, хто не за.

 

_______________. (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов – за. Дякую.

Проти? Утрималися? Немає. Дякую.

Олександр Васильович, фактично те, що я порахував, то 22 – за. Проти, утрималися – немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Рішення прийнято.

Продовжуємо про те, що говорили. Будь ласка, представник аграрної академії наук, декілька слів, але дуже зжато, коротко. Будь ласка. Хто буде говорити? Є мікрофон, будь ласка, в мікрофон.

 

ВОРОТНЮК О.А. Дякую, Олександр Васильович.

Я директор державного підприємства "Олександрівське", яке знаходиться у Вінницькій області, Гайсинського району, в якому працюють десь біля 200 чоловік працівників. Загальна площа земель 3528 гектарів, з них орної землі 2 тисячі 801 гектар. Згідно проекту розпорядження планується у цю кількість земель, 135 тисяч, входить 100 відсотків наших земель господарства. В господарстві ведеться ефективно діяльність, в господарстві з 2 тисяч 801 гектару ріллі 1 тисяча гектарів під зерновими культурами, 1,5 тисячі десь гектарів разом із конс-кормами під кормовим клином і десь решта технічні культури. По проекту планується вилучитися вся земля з постійного користування господарства.

Господарство в своїй структурі сівозміни висіває тільки вітчизняну селекцію зернових культур з наукових установ Національної академії аграрних наук України. Для нас це, для всіх, для всього колективу, для нас це зовсім незрозуміло як надалі… ми на своїй території забезпечуємо переважну більшість фермерів-одноосібників насіннєвим матеріалом, і в цьому є  потреба.

Звичайно, що такого попиту великого немає в насінництві, який би ми хотіли реалізувати, але це досить значна кількість. І якщо підприємство на тій території не буде функціонувати, не буде забезпечувати їх насінням, це також здорожчає вартість імпортного насіння. І такі фермери, які мають там в обробітку 20, 30, до 100 гектарів землі, вони не будуть мати можливості закупити насіннєвий матеріал.

Але саме основне те, що господарство повністю закриває всі соціальні питання на тій території. Господарство розміщене на території двох населених пунктів… трьох населених пунктів: Олександрівка, Демківка, селище Демківське. У підприємстві за рік ми отримуємо виручки з одного гектара ріллі в районі 60  тисяч. Тут просто багато  звучало цифр, я тут собі записала, проаналізувала, я не знаю, де є  така економіка…

 

_______________. Скільки податків ви платите? 

 

ВОРОТНЮК О.А. Податків ми платимо 10 тисяч гривень приблизно з 1 гектара землі. Соцсфера плюс податки – це десь 15 тисяч гривень на 1 гектар складає сьогодні.

І в підприємстві утримується галузь тваринництва, 1122 голови поголів'я, з них 430 корів. Ми сьогодні, на протязі багатьох років, ми завжди  рухалися в плані нарощення поголів'я. Це не так легко сьогодні зробити, сьогодні велика проблема з відтворенням. Ми сьогодні можемо утримувати в підприємстві, у нас є приміщення, 600 голів дійного стада. Ну, ми маємо сьогодні 430. І ми готові нарощувати, аби можливо якийсь державний проект, щоб ми закупили нетель, ми можемо виробляти це молоко.

І сьогодні уряд закликає до того, щоби зберегти тваринництво, а наше підприємство стовідсотково включено у передачу до Фонду з  подальшою передачею на аукціон. От я сьогодні послухала, що липень-серпень планується уже передача через аукціон цих земель, які ввійдуть до другого пулу. Так нам дальше як їх: не засівати, чи як воно має це все відбуватися?

От питання до представників Фонду. Скажіть мені, будь ласка, щоб ми  донесли там на  місцях, мене люди, в принципі, для цього сюди і відправили, соціальна напруга дуже висока. Ми тут обговорюємо, теоретично – да, а практично – це зовсім все по-іншому.

У нас в підприємстві… от там в нас 2 тисячі населення, оцих два населених пункти. 150 чоловік військових, 32 чоловіки з підприємства. Ми сьогодні виплачуємо зарплату, ну, як би допомогу цим військовослужбовцям. Якщо завтра підприємство передадуть на Фонд держмайна, чи зможете ви це забезпечити? І на дальше як воно це все має відбуватися? Це так, однобоко: наповнення державного бюджету. А на місцях ці ж люди, там які працюють – я також звідти родом, з тої території, - і, виходячи з цього всього, вони вважають, що вони працюють на цій землі, ці підприємства створювалися із колгоспів також, як і інші КСП, які розпайовані сьогодні. І ці люди хочуть обробляти цю землю, вони аби її обробляли. Але питання зараз не стоїть… От підприємство увійшло в цих 135 тисяч гектарів, які мають передатися. То я хотіла би запитати Фонд держмайна, яка процедура буде цієї передачі, який буде правовий статус під час цих всіх процесів? Як це все має відбуватися з ефективними підприємствами?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хай відповідь нададуть, і потім ви.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Процедура в даному випадку, якщо говорити про цей проект розпорядження Кабміну, дещо відрізняється від того, що МИ опрацювали в першому пулі. Якщо ви пам'ятаєте, передавалось повністю державне підприємство від сфери управління Національної академії до Фонду державного майна. Ми брали державні підприємства і потім включали.

На сьогодні те, що пропонується в цьому проекті розпорядження, відповідно до закону земельні ділянки рішенням Кабінету Міністрів України вилучаються з постійного користування в підприємства Х і передаються в постійне користування державному підприємству, що є оператором Земельного банку. Отака процедура. Станеться це в липні, в серпні, ну, тут я вам точно цього не скажу. Зважаючи на сьогоднішнє засідання комітету, я бачу, що, так чи інакше, потрібно, напевно, якимось чином враховувати думку виробника.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Олександр Васильович, поки є хвилинка, можна, будь ласка? Герасимов підключився.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачимо, будь ласка, Артур Володимирович.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Хотів просто сказати, що я теж підтримую рішення. І от якраз ці моменти, які зараз піднімаються, вони дуже важливі. Я дякую за це засідання комітету і за запрошення тих, хто зараз присутній.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Врахуємо в протоколі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, у нас ще Сергій Миколайович Рижук, я бачу руку. 

 

РИЖУК С.М. Дозвольте, я буду стояти, щоб бачити обличчя.

 Була мета виступити зовсім не так, як я зараз хочу сказати коротко. Микола Іванович багато сказав правильно і все, я не хочу повторюватися.

Але така вдячність вам не тільки за те, що розглянули, взяли на себе відповідальність, а за таке мудре рішення. Тому що внести до народних депутатів пропозиції такого арифметично-механічного зразка, ви правильно  розкусили, вибачте, за таке слово. Тому що те господарство, я на прикладах, коротко. "Нова перемога", яке як би належить до Інституту сільського господарства Полісся, яке я маю очолювати, воно в минулому році перерахувало до  державного бюджету 24 мільйони гривень. Це 11 тисяч із 2,5 тисячі ріллі. Але …(Не чути) 450 корів племінної зразків худоби. І на весь ареал той, на третину області Житомирської забезпечує елітною продукцією тваринництва корів.

Друге. Ми не забуваємо, що 2 тисячі тонн молока виробляється. Директори маслозаводів навіть до мене телефонують, Сергій Миколайович, хоч таку тонну другу, щоб нам зберегти, що колектив, підприємство, там же податки теж. Тобто вони справді зав'язані кореляційно на цілому ряді от таких підприємств.

Дуже багато питань ставили правильних. В Інституті сільського господарства Полісся було чотири дослідних господарства. Три з них ми, це 12 тисяч гектарів,  передали до Фонду державного майна.

Рихальський племінний завод був,  знищений вщент,  жодної голови худоби. І всі три тисячі гектарів,  беру  на себе відповідальність,  заросли кущами,  хвощами,  бур'янами.

На Городецьке під Сарнами,  5 тисяч гектарів. Зруйноване вщент тваринництво і сьогодні, то бурштином знищили,  а тепер теж заростає кущами,  хвощами.

Ще одне Грозинське, яке безпосередньо належало Чорнобильській зоні,  3 з лишком тисячі гектарів,  сьогодні теж. Кілька років, як ми передали вже в Фонд державного майна.

Хай дадуть по цих трьох підприємствах колишніх інформацію, як вони використовуються. Я маю інформацію, що 800 гектарів підпільно торік використали під кукурудзу і отримали по 12 тонн  кукурудзи з кожного гектара,  такі там землі,  таке інше. То це тіньова економіка і вони що цього не бачать?

Я ще раз дякую за таке мудре рішення, тому що народні депутати піклуються не тільки про бюджет державний,  там є територіальна громада. Відрізати по живому і відрізати коли? Коли сіють, коли підготували площі під пізні  культури,  коли закладається кормова база. Ну, це,  знаєте,  мені приходиться багато турбуватися і  нервів тратити,  щоби заспокоїти там,  там трудовий колектив – це майже 200 чоловік,  з них... крім них ще 30 служать в Збройних Силах,  тому що це механізатори – молоді хлопці,  щоб не було там соціального вибуху.

Правильно ви відчули, що тут не тільки ото  механічно,  куди там земля, поділити, поділити,  роздати,  як Шариков казав, Каутського  начитавшись. Ну,  а мова про те,  що тут і глибоке соціально-економічне і політичне питання,  і авторитет аж до голови держави,  і це  правда.

І наостанок. Якщо треба шановному Фонду державного майна земля, то я як директор інституту Полісся кажу: Полісся – це 750 кілометрів від сходу до заходу, і шириною 200; і на Поліссі 1 мільйон 100 тисяч гектарів чорнобильських земель. То давайте ми на цих чорнобильських землях, ми, академія, візьмемо на себе, створимо заповідник, як "Асканія-Нова". Більше того, ми, академія, маємо чіткі розробки, стратегічні, технологічні, як звільнити від радіонуклідів оцей 1 мільйон 100 тисяч гектарів, тому що там все рівно підпільно вирощують продукцію, спихають туди, і їдять її наші діти, і ми теж їмо. І там стронцій, цезій, плутоній, думаєте, він щез? Він перетворюється в америцій.

 Закінчую, закінчую, це я вже входжу, як-то кажуть, в агітаційну чи пропагандистську таку… Тобто, будь ласка, ми готові, і ми подали заявку на 2026 рік, і 2030-й, ми, академія, щоб нам дозволили застосувати такі технологічні і наукові дослідження, щоб витягнути врешті-решт радіонукліди, і щоб не було вертикальної міграції, і щоб ці радіонукліди не пішли у Дніпро, а все-таки спрацювати повинна наука, як зобов'язана.

Дякую щиро вам і уклінно за сьогоднішню позицію підтримки Академії наук.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Пане голово, можна питання, будь ласка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. У мене питання до двох керівників підприємств.

Перше питання. Скажіть, будь ласка, ви кажете, що ви вирощуєте селекційні культури. Скажіть, будь ласка, по якій ціні продаєте за тонну, і якої культури? І скажіть, будь ласка, яка ціна такої ж культури, але товарної, знаєте, ну, мається на увазі не селекції?

І друге питання. Скажіть, будь ласка, скільки ви в процентному співвідношенні платите податків до державного бюджету, яка це сума? І скажіть, скільки ви за рік отримуєте дотації від держави, також суму.

Цих три питання. Дякую.

 

РИЖУК С.М. Ми дотацій не отримуємо…

 

_______________. Я, мабуть, дам відповідь. Це завжди питання академічне. Жодне наше підприємство, дослідне господарство не отримуює жодної копійки дотацій з держави, вони на повному госпрозрахунку. Це перше.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. А скільки ви оплачуєте, скільки ви сплатили в бюджет?

 

_______________. В бюджет за минулий рік дослідні господарства академії заплатили 1 мільярд надходжень до бюджету, за 2024 рік, гривень.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. І не отримали жодної копійки, я правильно розумію, натомість дотації не отримали.

 

_______________. Жодної копійки підтримки на розвиток дослідних господарств, жодної копійки не було.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Зрозуміло. І по селекційних культурах, які вирощуєте, по якій ціні продаєте і аналогічно така ж, скажімо, фуражу.

 

_______________. Я скажу так, практично всі культури, які є в обігу в нашому аграрному секторі, всі культури… ведеться селекційний процес і відповідно розмножується насіння або садильний матеріал цих культур у рослинництві. Також і в тваринництві – це племінна худоба: свиней, ВРХ, птиці і так далі.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Зрозуміло. Ви можете просто назвати, наприклад, насіння сої в нас, ми продаємо, умовно кажучи, по 30 тисяч. Соя звичайна фуражна коштує 11. Є отакі порівняння, щоби зрозуміти, наскільки ви науково доповнюєте додану вартість, додаєте до тієї самої тонни посівного матеріалу або до тонни гектара, скажімо так.

 

_______________. Зрозуміло. Значить, дивіться, на кожне насіння, є різні категорії насіння, скажемо, якщо це любу культуру візьмемо, пшеницю для порівняння, тому що вона всім відома. Є рядова пшениця і рядова  пшениця формувалася, якщо брати цю осінь, в межах скільки, 8 тисяч – 10 тисяч гривень, так, цінова політика. Є сорт-надбавка для вищих категорій насіння, таке насіння відповідно, якщо це була еліта, елітне насіння, яке йшло уже безпосередньо для подальшого розмноження і для продажу, вартість такого зерна складала в межах 14-15 тисяч гривень. Це по пшениці я вам цифру наводжу. Якщо порівнювати аналогічну цінову політику на насіння вітчизняне і на насіння іноземне, цінова політика вітчизняного насіння вдвічі нижча чим іноземного насіння. І тут є ще небезпека. Якщо ми сьогодні...

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. А урожайність?

 

_______________. Урожайність любого насіння формує технологія. Я скажу так, любий сорт вітчизняного насіння, він, якщо дотримуватись технологічного процесу, він відповідає урожайності іноземній селекції. Є різниця в гібридах і в сортах, там є нюанси, тому що гібриди зазвичай, ми розуміємо, ідуть більш генномодифіковані комбінації і там урожай дещо вищий. Але є питання: чи можна сьогодні генномодифікованою культурою засівати українські землі, коли законом це заборонено? На жаль, це не дотримується, це питання сьогодні потребує подальшого вивчення, контролю і більш жорсткого відношення, тому що в країнах Євросоюзу, як уже і народні депутати тут сказали про це, заборонено це робити.

 І сьогодні наше вітчизняне насіння, як приклад, тут присутні директори, наше насіння української селекції, сої, кукурудзи іде вже за кордон. Буквально 10 днів назад Євросоюз оприлюднив відкриття кордонів для української селекції, українського насіння багатьох культур, в частности соя, яка не є генномодифікована, льон олійний і багато інших культур. Це говорить про те, що світ бачить, світ аналізує селекційний процес, який відбувається в нашій державі, і він бачить, які культури можна допустити до свого ринку. Перші партії, сьогодні присутній директор Інституту кормів Корнійчук Олександр Васильович, перші партії, буквально 10 днів назад такого насіння вітчизняного насіння вже було відправлено в інші країни. Селекція працює, це підтверджується і це за рахунок все-таки дешевшої робочої сили в Україні за рахунок багатьох факторів. Сьогодні українське насіння вдвічі-втричі, а то і більше разів є дешевше порівняно з іноземним. І це дуже важливий аргумент для нашого аграрного виробника. Люба культура, сьогодні взяти сорт вітчизняного яблука, взяти сорт вітчизняної картоплі, якщо дотримуватись відповідної технології, воно не уступає ні по урожайності, ні по якості іноземній селекції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Володимирович.

Анатолій Москаленко руку тягне в  Zoom. Будь ласка.

 

МОСКАЛЕНКО А.М. Дякую.

Шановний Олександр Васильович, члени Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, присутні! Насамперед хочу подякувати за можливість виступити на такому  авторитетному зібранні. І відразу приєднатися до вдячності Сергію Миколайовичу за виважене, мудре рішення, яке прийняте було нещодавно, яке дає перспективи для розвитку аграрної науки.

Я представляю Науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва, в якому планується вилучити всю ріллю, 100 відсотків. У нас 344 гектари і вся рілля планується під вилучення в проекті постанови. У зв'язку з цим хочу зазначити, інститут є єдиною в Україні науковою установою подібного профілю. Ми організовуємо, проводимо дослідження в галузі сільськогосподарської мікробіології, сприяємо впровадженню їх результатів у виробництво, координуємо ці дослідження в інших установах. І наша робота проводиться у руслі зеленого курсу країн Європейського Союзу.

Інститут є єдиний в Чернігівській області системи Аграрної академії, який віднесено до об'єктів державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки нашої держави. Маємо єдину в Україні колекцію корисних ґрунтових мікроорганізмів, яка має статус національного надбання.

Хочу сказати, що два земельних масиви, які ми маємо 45 гектарів, це дослідне поле, яке виключно використовується для проведення дослідження ефективності нових мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Також ми проводимо дослідження, які унікальні з метою стабілізації концентрації парникових газів у атмосфері. І відділ наукового забезпечення агропромислового виробництва, де основні це насінницькі посіви вівса, жита озимого та люпину жовтого, білого та вузьколистого.

Зразу хочу сказати, було запитання, ми люпин реалізували товарний по 8-9 тисяч гривень, а насіннєвий по 14-18 тисяч гривень за тонну в залежності, як казав Ігор Володимирович, в залежності від того сорту надбавки, яким був люпин. Хочу сказати, що частка сортів кормового люпину нашої селекції в реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, становить 43 відсотки. Отже, ті незначні площі, які у нас є, вони повністю використовуються в наукових дослідженнях та селекційній роботі.

Крім того, на поточний рік завдяки нещодавно виграному міжнародному гранту заплановано практично повне оновлення парку сільськогосподарської техніки для виконання робіт на дослідному полі. А в селі Прогрес також заплановано створення демонстраційного полігону щодо дослідження ефективності застосування мікробних препаратів, технологій як вирощування технічної коноплі. Таким чином вилучення земельних ділянок інституту призведе до втрати багаторічних досліджень і ліквідації наукових підрозділів відділу наукового забезпечення агропромислового виробництва. Крім того, хочу зазначити, що втрата схваленого міжнародного гранту, за яким поряд із технікою надається і дороговартісне наукове обладнання рідкісне, буде для зарубіжних партнерів негативним прикладом в співпраці з нашими науковцями.

На завершення хочу сказати, виступала моя колега директор ДПДГ, вони якраз користуються нашими розробками, мікробіологічними препаратами у своїй діяльності. А от те, що сказав Ігор Володимирович, відновлено експорт нашого насіння, то разом із насінням сої, мені приємно констатувати, пішов і наш препарат "Ризогумін" за кордон мікробний для обробки насіння. Те, що у нас до повномасштабного вторгнення був наладжений експорт в країни Північного Євросоюзу.

На завершення ще раз хочу подякувати за можливість виступу і за підтримку аграрної науки. Сподіваюсь на ваше розуміння даної ситуації.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Михайлович.

Ну, в принципі, ми сьогодні обговорили дуже багато питань, які стосуються саме науки. І рішення це прийнято через те, що ми не розуміємо дійсно, скільки земель буде залишено державним підприємствам, які займаються саме наукою. І як треба розраховувати саме той об'єм, який потрібен для проведення наукових досліджень.

Тому я хочу ще раз нагадати, що сьогодні ми говорили про те, щоб ми в рамках робочих груп працювали спільно Земельний банк України, Фонд державного майна, Аграрна академія наук, представники депутатського корпусу та Міністерство аграрної політики для того, щоб, в принципі, вивірено зрозуміти, які об'єми земель треба більш ефективно використовувати, надавши і передавши їх Фонду держмайна, а потім Фонд передасть в Земельний банк України чи в резерв, тут вже буде вирішено саме Фондом держмайна, а які землі ми повинні залишити для того, щоб наука не вмерла, в принципі. 

Будь ласка, Нагаєвський Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Олександр Васильович, хочу вас ще раз підтримати, ви все правильно говорите.  У нас закон 7588, який ми приймали, він саме і говорить про ефективне використання земель сільськогосподарського призначення. Тобто вилучення, на нашу думку було, коли ми розробляли цей законопроект і коли ми проговорювали його в комітеті і готовили до голосування в залі, заключалося в тому, щоб вилучали саме неефективні землі або землі неефективних підприємств. Тобто ми не можемо говорити про наукові інститути, про дослідницькі станції взагалі в розрізі вилучення. І про ефективні підприємства ми також не можемо, в принципі, говорити.

Я хочу, щоб нас представники Фонду держмайна почули, що не можна дозволяти, якщо підприємство ефективне, сплачуються податки, працює енна кількість людей, немає кредиторської заборгованості, щоб це підприємство було ліквідовано ще в такий, просто я не знаю як назвати це, аморальний просто метод. Давайте ми у вас землю заберемо, ви ж не почули до кінця, вони ж хочуть забрати землю, а майновий комплекс з людьми, з тваринами з усім просто кинути комусь там на голову, хай воно десь... Якби мова ще йшла, що ви забираєте цілісний майновий комплекс, ціле підприємство на баланс Фонду держмайна, що люди знають, що в них там ще якийсь відлік часу буде, що вони там пропрацюють, що їм там дадуть комусь до пенсії допрацювати, комусь там десь перевестися, ще там щось зробити, реорганізуватися в цьому підприємстві. А тут, ні, тут давайте ми просто землю заберемо, а людей просто кинемо напризволяще. Все, людей, корів,  тварин, всіх, кого тільки можна, викинемо на вулицю просто. Ну так воно не робиться.

Тому ефективні підприємства мають працювати теж, якщо в нього немає там тваринництва, дослідницької станції, чи ще щось, чогось нема, але підприємство, державне підприємство наприклад, і воно ефективне, воно теж має працювати, бо воно так само генерує валовий продукт, воно так само генерує валовий продукт, воно так само генерує робочі місця і сплачує податки.

Тут, в принципі, якщо економічно порівняти, Іван Адамович самий перший задав питання, і він його дуже правильно задав. А що ми отримали від того, що ми зараз маємо на Фонді державного майна і на Державному земельному банку? Якщо порівняти економічну ефективність, то, можливо, ми нічого нового і не отримали. Можливо, находження у вигляді валу, у вигляді податків, всього вони, в принципі, складають плюс-мінус рівні суми. Тому треба чітко розбиратися з цим питанням, не можна дозволяти так просто брати і це робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Сергійович.

Давайте вже на завершення, будь ласка, Валерій Васильович, вам слово.

 

АДАМЧУК В.В. Шановний Олександр Васильович, шановні народні депутати! Я приємно вражений вашим державницьким відношенням до такого важливого питання. Тому що сьогодні наукова спільнота попала в той варіант штопору, як кажуть, з якого незрозуміло, який буде вихід.

Я розумію Ігоря Олександровича, він чиновник, він виконує свої задачі. Але сьогодні стоїть питання: продовольча безпека держави, вона вже нікого не цікавить? Що буде з Україною через певний час? Ми що, селекцію, насінництво, зоотехнію, ветеринарну медицину, аграрну інженерію – це все хоронимо? Ну якщо так, то тоді зрозуміла річ.

Я директор Інституту механіки і автоматики. Щоб ви розуміли, що це за інститут, це інститут, який в свій час створив українську потокову технологію збирання зернових, комбайн з серегою. Це  інститут, де були розроблені БЦС, який випускав  …(Не чути) житомирський. Це інститут, який створив доїльне обладнання, коли Україна стала незалежною, …(Не чути). Це інститут, який перший створив електротрактор. Це інститут, який працює зараз над роботами. Це інститут, який створив  …(Не чути) автотрактор з КрАЗом. І виникає питання. Сьогодні сказали, в мене землі залишається нуль, тільки для будівлі.  Вибачте, шановні, а де досліди проводити?. Ви ж знаєте, техніка зразу, вона не працює, є макетні, експериментальні, дослідні зразки, і це десь його треба робити.

Друге питання. Сьогодні батьківщина мені дає фінансування на рівні 16 мільйонів. Я єдиний, чи мій інститут єдиний в Україні, який займається цими питаннями. Всі решта померли, не вистояли.  Чому? Тому що з 2011 року ми на російській газ не тратили жодної гривні. З 2011 року стоїть  теплогенератор, і ми з дослідних полів, якщо там 468 гектарів, то 50 гектарів йде на те, де ми беремо солому і опалюємо інститут. І це все зав'язано в єдиному комплексі. В мене по сьогоднішній день в інституті температура там на рівні 20 градусів, люди сидять, нормально працюють.

Те, що сьогодні пропонується, це антиукраїнське по відношенню до мого, до других інститутів. І я вам дуже вдячний, що ви в себе знайшли і мужність, і мудрість сьогодні вислухати нас, підтримати. І я Ігоря Олександровича прошу, чорт побери, їй-богу, невже можна робити такий антиукраїнський проступок?

Дякую. В мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю, що тут немає питання про антиукраїнський проступок. Але, як ви сказали, у кожного є свої завдання. І мета законопроекту, який сьогодні виконує Фонд держмайна, - саме зробити ефективне використання земель. Ми всі знаємо, багато питань і корупційних питань, які були саме в Аграрній академії наук, на жаль. І це, в принципі, спровокувало прийняття такого законопроекту. Але, дійсно, все повинно бути зважено. Тому наше завдання -  зробити все зважено, об'єктивно і щоб це використовувалося максимально ефективно для держави.

Тому, колеги, всім дуже дякую за сьогоднішню таку активну дискусію. Я буду завершувати комітет. Друге питання ми перенесли на наступне офлайн-засідання при міністрі аграрної політики пану Ковалю, щоб він доповів, як і ми і просили.

Дуже дякую. Завершуємо наше засідання. Дякую.