Засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
від 14 січня 2015 року
Веде засідання: Заступник Голови Комітету ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо розпочинати. У нас з 29 чоловік є 16, 17-й на підході, зараз Юрчишин уже подзвонив, що біжить, за хвилину зайде. У нас кворум є. Мені сьогодні доручено провести засідання комітету, враховуючи те, що голова трошки прихворів. В нас декілька питань. Буквально, я думаю, що ми оперативно, але в той же час, не будемо підганяти, бо є дуже серйозні законопроекти, яких люди чекають і будуть дуже вдячні, якщо ми дійсно, особливо перший законопроект, якщо ми його швиденько розглянемо, вислухаємо зауваження і приймемо його сьогодні відповідно до плану нашої роботи. Тому сьогодні, якщо ви не заперечуєте, то розпочнемо. Не заперечуєте? Дякую.
Тоді перше питання. Сьогодні це проект Закону України про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управління земельними ресурсами, внесений народними депутатами України Кулінічем і Лунчеком, там є цілий авторський колектив. Сьогодні… От є вже, ще є люди, так що ми маємо повне право. Сьогодні доповідають по цьому питанню Кулініч, народний депутат України, і Корнацький, голова підкомітету, який теж від підкомітету висловить свою думку. Якщо ви готові доповідати, тоді я прошу вас, будь ласка.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Доброго дня, шановні колеги! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управління земельними ресурсами за номером 1159. Якщо коротко, законопроект пропонує виправити помилку, допущену у 2001 році при прийнятті Земельного кодексу, коли у місцевих рад були відібрані та передані органам виконавчої влади повноваження з розпорядження землями за межами населених пунктів. Жодного позитиву з такої передачі не отримала ані держава, ані територіальні громади. Держава отримала слабке місцеве самоврядування, не здатне забезпечити свої потреби, не здатне нормально планувати використання території. Громадяни отримали надзвичайно складний порядок набуття земельних ділянок у власність та користування. Крім того, ситуація, за якою землею, що згідно Конституції України є власністю народу України одноособово розпоряджаються чиновники, призначені у Києві, надзвичайно живить корупцію. Законопроектом пропонується змінити цю ситуацію і передати землі державної власності за межі населених пунктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ та міст.
Ще один важливий момент. На відміни від інших законопроекті на цю ж тематику наш законопроект пропонує передати місцевим радам землі не у розпорядження, а у власність. За таких умов ніхто у подальшому не зможе знову відібрати ці повноваження. Слід пам'ятати, що функції з розпорядження державою землею з часу прийняття Земельного кодексу перерозподілялися вже 5 разів. До речі, цю позицію поділяють також і мої колеги, які нещодавно приєдналися до авторського колективу відповідного законопроекту.
Ще одне важливе положення. Законопроект не пропонує позбавити державу земельного фонду взагалі. Земельні ділянки, які необхідні для виконання державою своїх функцій, залишаються у державній власності. Ці ділянки, на яких розташовані органи влади, державні підприємства, інші – це ділянки, на яких розташовані органи влади, державні підприємства та інше державне майно. Але усе інше має відійти територіальним громадам і стати матеріальною основою місцевого самоврядування.
Дякую за увагу. І просив би підтримати колег даний законопроект за основу та в цілому. Тому що я не бачу, що тут можна робити для другого читання.
І більше того, я просив би членів комітету звернути увагу на те, що нам роздають проекти рішень. От я дивлюся проект рішення по відповідному законопроекту, ми ще його не розглядали, а уже є проект рішення. Ця ганебна практика була на початку роботи нашого комітету в минулому скликанні, давайте її припинимо. Тому я прошу вас, шановний головуючий, дати доручення секретаріату більше цього не робити. Тому що якщо читати це рішення, то це законопроект не антикорупційний, а корупційний. Я не можу погодитися із висловленими цими зауваженнями, тому, колеги, давайте відійдемо від цієї практики. І я прошу вилучити з проекту рішення комітету абзаци з 4 по 11, ухваливши рішення комітету по суті. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хочу вам сказати, що ми з Олександром Борисовичем, з колегами моїми теж це зауваження висловили. Але просто ви мене правильно зрозумійте, у відсутність голови некоректно буде розглядати. Ми хотіли розглядати сьогодні питання роботи нашого секретаріату в його присутності ми зберемося в узькому колі, потім разом з вами обговоримо, відлаштуємо організаційні питання в роботі секретаріату. Дякую.
Прошу, чи є запитання до народного депутата Кулініча? Немає? Дякую. Тоді є пропозиція, щоб висловив свою думку ще голова підкомітету Корнацький.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Ну, по-перше, я хотів би також сказати, що з такою практикою роботи або організації роботи комітету, як ми маємо зараз, важко погодитися. Тому що практично уже не перший раз доводиться зіштовхуватися із розглядом питань, які попередньо не мали можливості ми розглядати ні на підкомітеті, або навіть просто у робочому режимі члени комітету аграрного, я думаю, так само як і я, не могли з ними ознайомитися. Я от зараз з цим законопроектом, який, безумовно, дуже важливий, ознайомився буквально за останні декілька хвилин.
Що я можу сказати. Безумовно, передача державних земель у комунальну власність на території сільських рад, на території міст, сіл, селищ, це дуже важлива і потрібна річ. Але те, як ми зараз можемо це зробити або як нам пропонується зробити, на мій погляд, абсолютно неприйнятно.
Пояснюю чому. Тому що, як ми знаємо, пару років назад була поламана в угоду корупційним реформам система розпорядження державними землями, зокрема, система приватизації сільськогосподарських земель. Функції із розпорядження землями від місцевих адміністрацій були передані до органів Держземагентства. Це грубе порушення було конституційних прав органів місцевого самоврядування, які делегували місцевим адміністраціям функції з розпорядження державними землями, і це було порушення призвело до того, що цей процес практично зайшов у тупік.
Що нам пропонується зробити зараз. Оминувши стадію повернення повноважень до тих же районних державних адміністрацій від Держземагентства, уповноважити місцеві органи самоврядування оцими функціями. Жодна сільська рада, а переважна більшість земель і, в першу чергу, земель сільськогосподарського призначення, як ми розуміємо, знаходиться на території сільрад, жодна сільська рад не готова до розпорядження землями. Тому ми із одного кінця можемо привести до другого такого самого тупикового варіанту. Я пропоную зробити наступним чином. Спочатку повернути, розглянувши відповідні законопроекти, які вже напрацьовані, скасування функцій Держземагентства із розпорядження землями, повернути ці функції районним державним адміністраціям. І запровадити передачу власності, державної власності, тобто власності на державні землі місцевим громадам і у спільну власність територіальних громад, починаючи, наприклад, із 1 січня 2016 року. У такому випадку цей законопроект можна приймати за основу, але не в цілому, і доопрацьовувати його з урахуванням оцих нюансів. В тому числі, з урахуванням того, що до дуже багатьох законів України потрібно внести зміну у зв'язку з прийняттям цього законопроекту.
_______________. Дякую. Я не погоджуюсь із моїм колегою Аркадієм Олексійовичем, тому що я вважаю, що всі сільські ради на сьогоднішній день готові до таких повноважень. Вони готові до цього з 1990 року, коли на підставі Постанови Верховної Ради. Всі вони об'єктивно існують, такі проекти, і є підставою для обчислення земельного податку, для обчислення орендної плати тощо. У нас зараз така ситуація, що у нас серйозні корупційні схеми. У того дійшло, я депутат мажоритарщик з Полтавщини, у нас зараз у багатьох сільських радах вже земель немає, які передавати, для того, щоб люди могли пасти велику рогату худобу, немає вже можливості для того, щоб виділити такі землі під сінокоси. Тому що всі ці питання вирішуються навіть уже не в обласних центрах, а в Києві через Держземагентство на підставі так званих корупційних схем.
Тому я вважаю, що розпоряджатися повинні органи, вірніше, тільки місцеві ради, тому що вони повинні встановлювати хто повинен орендувати земельну ділянку, які вони повинні платити відсотки, тобто рівень орендної плати, тому що вони знають, і це депутати місцевих рад. Тому дозвольте мені, Григорій Михайлович, ще одне слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. З мотивацією, я абсолютно погоджуюся і те, що сільські ради повинні вирішувати, або інші місцеві ради повинні вирішувати, кому саме повинна надаватися земля – це аксіома, це не підлягає сумніву. І колись, у сільських рад були повноваження із надання погоджень на надання земельних ділянок тим, чи іншим особам. Потім його було регіоналами скасовано це повноваження і от оце повноваження можна повернути, тут заперечень не має.
Але, якщо ви не знаєте в якому стані знаходяться, в технічному стані можливості сільських рад, коли вони не мають паперу на чому надрукувати, Коли вони постійно ходять з простягнутою рукою: дайте, дайте, дайте - вони не є готовими для того, щоб вести розпорядження землями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую! Я хочу вам, шановні колеги, сказати, що хтось знає, хтось не знає, я був 9 років головою адміністрації і 16 років керівником області, 5 з них першим заступником голови, а 5 років останні головою обласної ради. Я знаю в якому стані знаходяться сільські ради і знаю, що цей законопроект чекають сільські ради як манни небесної, без цього неможна. Адміністрації, ми ж ідемо до децентралізації, до зміни влади, ви знаєте, передачі функцій органам місцевого самоврядування. І сьогодні адміністрації, я глибоко переконаний, до в найближчій перспективі їх просто не стане, і ці функції будуть передані все-одно органам місцевого самоврядування. І тоді що? Новий законопроект, по-новому все розглядати, бо цей вже не буде діяти?
Тому, я підтримую, я наприклад, не хотів свою думку висловлювати перед тим, бо я вважаю, що головуючий не повинен попереду всіх бігти і казати свою думку, бо це неправильно і начебто як тиск. Але я хочу вам просто виходячи із свого досвіду сказати, що автор абсолютно правий і цей законопроект будуть голови сіл, і органи місцевого самоврядування, незалежно, селища, міста, району, будуть стоячи аплодувати нам за те, що ми його приймемо, і я впевнений, що це правильно. Тому, я хотів би ще, щоб ви висловились, колеги, будь ласка.
У нас присутній заступник міністра. Прошу вибачення, тільки що сказав, щоб ви знали, співавтор закону. Прошу.
_____________ Дякую, Григорій Михайлович! Шановні колеги, хочу повідомити, що в кінці 2014 року збиралося правління Всеукраїнської асоціації сільських рад, воно направило листи до голови комітету, до Голови Верховної Ради і обрало мене представником Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад у Верховній Раді України.
Я повністю хочу погодитися і з автором законопроекту, з головуючим, сьогодні ми рухаємось до децентралізації, але ми рухаємось неправильними шляхами. Якщо Тимчасова слідча комісія, яку ми зараз створюємо, ми в березні місяці внесемо в першому читанні зміни до Конституції, саме вони в Конституції вже закладуть підвалини в повсюдності місцевого самоврядування. А в липні, коли ми затвердимо зміни до Конституції, повірте, ці норми і від Президента, і від Тимчасової слідчої комісії, і від будь-яких фракцій, будуть незмінні щодо повсюдності місцевого самоврядування.
Тому передачу у власність, як це було до 2002 року, це дійсно сьогодні додаткове навантаження на сільські ради. Але, враховуючи ту ситуацію, яку ми з вами, колеги, прийняли щодо змін до Бюджетного кодексу, їм сьогодні конче необхідні засоби для наповнення своїх бюджетів. Ми сьогодні поки з вами засідали, ми розробили зміни до Бюджетного кодексу, разом з командою Петра Порошенка, з фракцією Петра Порошенка. І ми будемо в перший день нової сесії вносити зміни, де ми будемо запроваджувати додаткові фінансові можливості для сільських і селищних рад.
Щодо землі. Звичайно, коли забрали у них повноваження, виникло питання, а як же сьогодні можуть існувати сільські громади, коли один, наприклад, холдинг орендує землі у 137 селах, коли цей холдинг не відповідальний, коли ця людина, я буду казати за людину, коли вона не тільки не відповідальна, а вона по-хамські відноситься до органів місцевого самоврядування і під кожним Будинком культури висипає два "Камази" зерна і вони там як, вибачте мені, оті свині з мисками ходять і не мають ні важелів, нічого для того, щоб собі зробити, взяти свої відрахування за пай.
Тому ми розглянули, наш дійсно був законопроект, що повернення в розпорядження землі сільським територіальним громадам, тобто це був, групи депутатів, наш законопроект. Але враховуючи тенденції, що коли ми повернемо розпорядження і через 2-3 місяці нам прийдеться приводити свої нормативно-правові акти згідно Конституції, то ми прийняли рішення все ж таки підтримати саме цей законопроект. Якщо ми його сьогодні, колеги, проголосуємо за основу і в цілому, я маю на увазі, запропонуємо Верховній Раді в лютому або в березні місяці, він стане в порядок денний. Повірте через 2-3 місяці нам не потрібно буде його переробляти, оскільки він буде відповідати вже тим нормам, які будуть запропоновані в Конституції.
Тому дуже важливо і дуже хотів би попросити кожного з вас, ви, особливо мажоритарники, ви були в громадах, ви спілкувались з органами місцевого самоврядування, ви знаєте до чого йде, йде до укрупнення, йде до нового адмінтерустрою і так далі. Але ніхто не буде скасовувати повсюдність місцевого самоврядування, ніхто не буде забирати орендовані землі. Я закінчую… Ніхто не буде забирати орендовані землі, воно передається разом з орендарями, якщо є вже оренда на цю державну власність вона так і буде, договори будуть діяти, тобто, проблем не буде ніяких відбуватись. Але, коли будуть переукладатись договори, або на вільні земельні ділянки, то, звичайно, громада буде дивитись кому віддавати для того, щоб використати цей механізм землі, щоб наповнити і свій бюджет. Щоб зробити і якусь соціальну угоду і так далі, так далі.
Тому я дуже прошу вас і як депутат, і як представник підтримати саме цей законопроект за основу і в цілому, і винести у Верховну Раду – це повірте буде наша перемога і ми будемо в очі дивитися тим громадам вже спокійно, я дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Геннадійович. Прошу Валерій Валерійович.
ЛУНЧЕНКО В.В.. Шановні колеги! Я б хотів долучитися до підтримки даного законопроекту, оскільки не може попишатись таким досвідом як має Григорій Михайлович, але будучи на посаді голови обласної державної адміністрації спостерігав за таким ганебним явищем, коли Держземагенція за шість місяців розпреділили стільки, роздала земельних ділянок, як не роздала за попередній 2014 рік. По тій простій причині, що керівник відчував, те, що його буде замінено чи зміщено, і невідомо кому, невідомо яким особам у великій кількості земель розпреділялися там по максимально граничній допустимій нормі. При цьому сільські місцеві громади про це абсолютно ні сном, ні духом нічого не знали. Даним законопроектом ми повертаємо можливість в депутатському корпусі, в сільських, місцевих рад, яких обирала територіальна громада приймати безпосередньо рішення і брати участь у виділенні тої чи іншої земельної ділянки. Я думаю, що тут одноосібно ми підтримаємо даний законопроект. Якщо певні зауваження будуть, то я думаю, що ми їх, можливо, якось, таким чином, сьогодні в дискусії і переконаємось. Я думаю одноосібно треба підтримати даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є необхідність його ще обговорювати?
БАКУМЕНКО О.Б. Дві секунди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да? Будь ласка, Олександр Борисович.
БАКУМЕНКО О.Б. Я вот знаете, вот уверен в том, что здесь все люди, мы это поддержим. Вот не надо делать полумер. Закон абсолютно правильный. Мы сразу моментально, когда увидели это и говорим мы готовы в этот закон входить, як спивавторы, тоже самое. Почему? Он радикально правильно ставит все точки над "и". Поверьте, мы каждый знаем, что творится в селе, и это будет шаг, когда Верховный Совет примет, если мы нормально все…, а мы, я уверен проведем, что он примет его, - это будет шаг, когда мы придем на территории и нам все скажут спасибо. Почему? Потому что он правильный. Мы даем не просто правила определенные, мы даем возможности, когда территориальная громада будет распоряжаться. И она выбери, кто правильный или не правильный.
Я прошу поддержать, однозначно. Это очень правильный, нормальный закон.
_______________. Я ще хотів… на хвилину. Колеги, я буквально хвилину хотів просто…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Все. Давайте. Все, заспокоюємося. Я думаю, що всі переконані ті, хто знає виробництво. Все. Ви тут всі практичні люди, розумні, ви все розумієте, що це потрібен закон.
Тому, якщо ви не заперечуєте я поставлю на голосування. Так? Хто за те, шановні колеги, щоб…
_______________. За основу і в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. За те, щоб внести цей законопроект і просити Верховну Раду проголосувати, як за основу і в цілому, прошу голосувати. Хто – "проти"?
_______________. А можна порахувати кількість голосів?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна. Хто – "за"? Прошу підняти руки. Хто – "проти"? Хто – "утримався"? 1, 2, 3, 4.
_______________. 4 утримались.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все.
_______________. У нас не вистачає підписів голосів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Беруться члени, які від загальної кількості, щоб був кворум, а потім від присутніх більшістю.
_______________. Давайте за основу проголосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж проголосували. Рішення прийнято. Дякую. Наступне питання. Я думаю, що доповідач автор, а співдоповідач Івченко. Не заперечуєте? Ні. Дякую.
Друге питання у нас було про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку тваринницької галузі агропромислового комплексу, внесений народним депутатом України Барвіненком, але він попросив його поки що зняти, в останній момент.
Наступний законопроект України про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" щодо деяких питань виробництва сільськогосподарської техніки, внесений народними депутатами України Головком, Осуховським, Іллєнком, Бубликом, Марченком, Левченком, Рудиком.
Доповідає закон народний депутат України Головко і голова підкомітету Дідич. Якщо немає заперечень, прошу Головка до слова. Немає його? Немає. Тоді відкладаємо його.
ДІДИЧ В.В.. ………розгляд перенести….(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечуємо, ми його відкладаємо поки що. Так? За вашої згоди.
Шановні колеги, четвертий законопроект про внесення змін до статті 21 Закону України "Про оренду землі" щодо розмірів орендної плати за земельну частку пай, внесений народним депутатом України Бобовим (реєстраційний номер 1267) (від 04.12.2014 року). Є народний депутат, прошу вас. І співдоповідь голові підкомітету Корнацькому, прошу.
БОБОВ Г.Б. Шановні народні депутати! Мова йде про те, що ви знаєте, що у нас на території України виплачуються паї в розмірі 3 відсотків. Тут йде поправка тільки в тому, що пай виплачувався людям в розмірі 4,5 відсотки. На території Черкаської області був цей проект запущений уже три роки назад, він існує, Черкаська область вже виплачує 4,5 відсотки на протязі останніх трьох років. Ми проаналізували, подивилися скільки виплачується по Україні, є три відсотки, є 2,8 відсотків, тобіш хотілось би, щоб ці правила гри були для всіх однакові – це перше.
Цей законопроект він не потребує ніяких бюджетних коштів – це перше. Що ми виграємо від цього законопроекту, якщо ми збільшуємо? По-перше, ми даємо змогу більше отримувати грошей на паї – це перше. Ми поповнюємо бюджет місцевих рад. Я рахую, що всі, хто десь, якось зв'язані з сільським господарством можуть прокоментувати це, що, якщо ми будемо людям більше виплачувати, не збіднішаємо, а люди хоч трошки десь якось можуть мати більше на пай, на свій пай, чи це будуть грошові кошти, чи це буде зерно не важливо, але вони будуть більше мати. І ті люди, які орендують землю будуть більше платити в бюджет коштів, от в принципі і все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Можливо запитання будуть, будь ласка.
БРИЧЕНКО І.В.. Шановні колеги! Я розумію Черкащина, прекрасний край, гарні врожаї, дай Боже, а південні регіони? Херсонщина, Миколаївщина? Ви ж прекрасно розумієте, що деякі господарства не можуть потягнуть, 3 відсотка для них навіть тугувато. 22 центнери, 14, 11. От як до цього відноситись? Самостійно, будь ласка, кожний, хто хоче, сельхозпроизводитель, благі наміри – плати, це тільки підтримувати потрібно.
________________. Мова йде про те, що в Херсонській області теж єсть свої плюси і…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, зрозуміло. Питання абсолютно правильно поставлене, кожна зона має своє. Будь ласка……..
ХЛАНЬ С.В. Хочу підтримати колегу Ігоря. Я є представником Херсонщини. І, до речі, вам хочу сказати, що дійсно, можна платити і 5, і 6 відсотків, але на зрошенні, а на багарі в деяких крайніх південних регіонах і 3 взагалі не можуть фермери платити. Тому що вже 3 рік поспіль взагалі немає врожаю. Вигорів соняшник в минулому році, вигоріли зернові в позаминулому. Тобто це питання особливе для кожного регіону і узагальнювати усю країну неможливо.
ЮРЧИШИН П.В. Хотів би підтримати Геннадія Борисовича, в якому плані. На сьогоднішній день, я впевнений, що відсотків 10, як мінімум, сільгосппідприємств недобросовісних фермерів, які орендують під 0,1, під 1 відсоток, страждає місцеве самоврядування, страждає район, страждає область, бо вони не на чесних умовах конкуренції. Один платить 7 відсотків, він також платить 7 відсотків, але офіційно на папері у нього 1 відсоток, заключений договір, там, з людьми чи з кимось. Недофінансування, ну, останній раз, я знаю, Указ Президента був 3 відсотки, але воно носило, так сказати, чисто декларативний характер. Треба, якщо прийняти, то може він виплачувати і 1 відсоток, але в державу він повинен сплатити фіксовану суму. Тому що недобросовісні фермери і конкуренти. Вони заключають договір, ставлять 1 чи 2, чи 3 відсотки, ті, які задекларували, а платить і 7, і 8, я знаю таких багато прикладів, а в бюджет нічого не отримує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
________________. Це треба на державному рівні регуляторно: хочеш, врожай, не врожай, але держава повинна і громада наповнитись коштами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, кожен має право на свою думку.
НЕГОЙ Ф.Ф. У мене є запитання. Це без коефіцієнта 1,756? Чи з коефіцієнтом 1,756? Значить, тут нада розложить на декілька питань. Значить, перше питання: Юг України – це зона рискованого земледелия, - раз.
Во-вторых, грошова оцінка земель, я знаю, що в нас по Херсонській області земля дорожче стоїть ніж в Полтавській області, – це два. Значить, нада переоцінити землю. Третій вопрос. У нас хоч в Херсонській області сама найбільша зрошувальна система, але вона працює тільки на 30 відсотків від стопроцентних мощностєй, - це чотири. П'ятий вопрос. Знову ж по поводу процентів, якщо це без коефіцієнта 1,756, то в принципі це нормально, якщо з коефіцієнтом 1,756, це получається 7 процентів десь, по-моєму.
_______________. (Не чути)
НЕГОЙ Ф.Ф.. Да. Ну від орендної плати получається. Орендна плата. Поэтому тут надо подивиться конкретно до кожного регіону…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно правильно. Ми вислухали всі думки і все обговоримо. Будь ласка, Петро Васильович.
_______________. Шановні колеги! Я в минулому керівник підприємства, яке обробляло 13 тисяч гектарів землі. Якщо врахувати ще індекс землі, то я рахую, що 3 відсотки це достатньо. Но це повинно бути гарантовано. А, якщо передбачається 3,75, то вийде цілих 15, то ми сьогодні собі самі припишемо приговор. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Добре. Якщо можна я скажу свою думку і якщо ще є бажаючі, будь ласка. Я хочу вам сказати, шановні, от гляньте, що в нас на сьогоднішній день? Практично пальне піднялося, тільки ось зараз, у два рази. От послухайте, особливо ті, хто… бо Вінниччина теж відноситься до тих, хто має кращі землі і тому я дуже розумію степовиків. Я там часто буваю і теж бачу. Але підвищення цін на пальне в два рази піднялось, хімія у три рази, добрива теж в три рази. Ставка орендної плати сьогодні, якщо порахувати, ми ніхто не знаємо, який коефіцієнт Кабінет Міністрів застосує до індексації по вартості землі, ніхто ще не знає. Да? І, якщо завтра ще як піднімуть, і нам скажуть 10 коефіцієнт там чи 8, то ви уявляєте скільки цих три, яких ми сьогодні збережемо, наприклад, в скільки він виросте?
Ми положимо всіх малих виробників, всіх! Бо ще крупні, ще якось виживуть і в нормальних умовах, а середні виробники, ті хто має до 5 тисяч гектарів землі, я вже не кажу про фермерів малих, про одноосібні, вони там просто ляжуть, ніхто не витримає такі показники.
Якби ми сьогодні чітко знали, яка буде індексація грошової вартості землі, що завтра буде, чи буде врахований цей процент індексації, чи не буде врахований, можна було б сьогодні говорити про встановлення чіткого відсотка. А так, сьогодні ринок, рекомендаційний характер носить Указ Президента про 3 відсотки. Але всі знають, що цей рекомендаційний характер так сприйняли як закон, що нижче неможна, у нас сьогодні вже є багато підприємств, які платять значно більше 5 відсотків.
І я наприклад, підтримую тих людей, які вважають, що треба залишити, тому що 3 відсотки поставили в основу Податкового кодексу, там же ж вони їх заклали туди 3 відсотки, і все. А якщо ми поставимо 4,5, так, начебто ми думаємо за людей, але завтра буде знову крайня ситуація, що вже появляться такі, хто не зможуть розрахуватися з людьми по таких ставках. І тоді знову їх з'їдять латифундисти: заберуть самі сильні і всіх дрібних, і середніх виробників ми просто положимо. Тому я вважаю, що 3 відсотки, які сьогодні є, їх треба залишити і не говорити ні по які 4,5, 4 і 5, доки не будемо знати відсотки по індексації грошової вартості землі.
Якщо ви погоджуєтесь на таке, то я вважаю, що це правильно, а якщо показувати, що буде в перспективі не знаючи, що нас завтра чекає – це неправильно. Треба, щоб "карти всі поклали на стіл" і Кабмін, і ми, тоді будемо знати, що воно буде. Будь ласка, зам. міністра, прошу.
_______________. Я буквально один коментар. В коаліційній угоді положення щодо перерахунку нормативно-грошової оцінки землі, відповідна методика була розроблена ще в попередньому році і ми зараз її опрацьовуємо із асоціаціями сільгоспвиробників. Відповідно ми розраховуємо, що дійсно відбудеться та диференціація, яка повинна бути, нормативна оцінка із усіма індексаціями зараз розрахована на основі економічних параметрів 1995 року, коли всюди вирощували тільки пшеницю, коли пшениця на Півдні нормально росла. Тому ми дійсно маємо таку ситуацію, коли на Півдні нормативно-грошова оцінка, та сама Донецька область, Луганська, весь Південь України, вона часто навіть вища, але не сильно відрізняється від Черкас і Полтави. Там отримують 8 тон кукурудзи, там отримують 2 тони пшениці і давайте платити однакову зарплату. Тому є пункт "Коаліційна угода" щодо методики, щодо перерахунку нормативно-грошової оцінки. Ми будемо робити все від нас залежне для того, щоб нову методику затвердити і щоб перерахувати, щоб вона була актуальною, і потім на цій основі вже можна приймати рішення про відсотковий платіж, тому що ми не можемо одне відірвати від іншого.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно правильно. А це ринок, тим більше, три узаконюємо, залишаємо, а хто може більше, а хто, якщо той недобросовісний платить два чи там, умовно кажучи, півтора, то його роздеруть і люди зараз вже не настільки такі, щоб вони не грамотні були. Вони все дуже швидко рахують і вони в нього заберуть той пай, і віддадуть тому, хто дає більше.
_______________. Юрій Михайлович, тут же мова йде про те, ми ж для себе всі розуміємо, що всі платять …… чи три.
_______________. Є пропозиція відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Він вже закінчить.
_______________. Я одну хвилинку. Ми всі розуміємо, що давно всі платимо більше ніж 3 відсотки. І ви правильно сказали, і платять чотири, п'ять, шість і сім, по-різному платять. Ми говоримо про те, що, по-перше, бюджет недополучає коштів, це ж правда, ми ж це знаємо. Платимо і п'ять, і шість, і сім місцевий.
_______________. Місцевий? Зараз по новому ………
_______________. Ще раз. Сьогодні ми бачимо, Херсонська область платить 2,1 відсотка, Запорізька область на сьогоднішній день платить 2,2 відсотка.
_______________. Тому що в них немає можливості, ви ж чуєте, яка ситуація. Ми знаємо всіх, хто там був, хто розуміється в цих проблемах, знаємо, що таке зона, не те, що ……, а зона недостатньо …… Будь ласка, давайте думати за всіх, шановні.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Дуже багато можна було б сказати, чого, так сказати, не схвалення цього законопроекту і, в першу чергу, звичайно те, що нормативно-грошова оцінка землі, як критерій, вона абсолютно не придатна для розрахунку, тим більше, на території такої великої країни як Україна, вона була придумана на асфальті в Києві. І земельний пай, два гектара, наприклад, десь в Київській області або Тернопільський має стоїти таку ж саму грошову оцінку, як
Тому збільшувати коефіцієнт є в кого бажання в Черкаській області і можливість – будь ласка, немає питань. Але вирішувати питання, ви наголошуєте на тому, що недополучають бюджети. Знову ж таки якими непрямими методами дбати про бюджет – це неправильно. Точно так же, як дбати про повноваження місцевого самоврядування внесенням змін до Земельного кодексу, коли є Закон про місцеве самоврядування. Тому я пропоную відхилити цей законопроект.
(Вимкнено мікрофон)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Проінформую про те, що Дирів сказав. Я знімаю його, тому що написано так, що землі, які розташовані за населеними пунктами, селами, селищами там розглядають органи місцевого самоврядування, а за містами обласного підпорядкування – міські ради. Я кажу, так не може бути, бо це землі можуть людські бути чи вже там чи державні землі, чи землі акціонерного товариства, чи ще когось там. Тому кажу, це неправильно і цей законопроект не пройде. Він його теж попросив зняти.
Шановні колеги, враховуючи те, що у нас залишилося "Різне", а законопроекти ті, які сьогодні нам подали, ми їх практично розглянули або їх зняли з розгляду. Я хочу сказати про те, що ми розглядаємо поставили питання, чому так мало законопроектів? Розглядаємо законопроекти, на які є експертна оцінка Науково-експертного центру, управління. Якщо вона є, його ми маємо право розглядати. Якщо немає оцінки, поки що ось на ці законопроекти була реакція і резолюція, і оцінка Науково-експертного управління, на всі інші поки що немає. Ми їх чекаємо, найближчим часом нам обіцяють на цілий ряд законопроектів подати, тоді ми зможемо розглянути всі інші законопроекти.
"Різне", у когось є щось? Ми мали ставити це питання. Да, Олександр Борисович, прошу.
БАКУМЕНКО О.Б. У меня один вопрос. Вот в первом чтении прошлой каденции был принят законопроект 0944 щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливості реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, автор Кулініч, і він прийнятий в першому читання. Дуже важливий законопроект. Я прошу, если можно, включить на следующий комитет, чтобы мы рассмотрели этот законопроект.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Я підтримую, да.
БАКУМЕНКО О.Б. Да, да, очень важный законопроект. Причем его поддерживают полностью все ассоциации украинские аграрные, да, да, да. Есть этот законопроект. Я прошу секретариат этот законопроект отправить народным депутатам до рассмотрения комитета. Подкомитету господина Карнацкого проработать его, нормально посмотреть и вынести на следующий комитет, потому что ждут этот законопроект все товаропроизводители. 0944, по памяти.
Він перше читання проходив, право регистрации договора-аренды у нотариуса и так далее, в обще то, что мы ждем. Поэтому секретариат пускай каждому народному депутату разошлет уже в першому читанні прийнятий законопроект. Мое предложение подкомитету, господину Корнацкого проработать и вынести нам на следующий комитет, чтобы мы могли его обговорить и принять.
_______________. Там же основний Комітет правової політики розглядає.
БАКУМЕНКО О.Б. Хто у нас?
_______________. Комітет правової політики, базовий. Ми не можемо його розглядати.
_______________. Мы рекомендацию можем …
_______________. Рекомендацію можемо.
_______________. Давайте дадим рекомендацию.
_______________. Рекомендацию нужно…
_______________. Он там еще сто лет может лежать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Для нас головне, щоб був результат, а не хто його розгляне. Важно, щоб був прийнятий в сесійній залі і тоді буде все добре. Шановні колеги! Якщо немає, прошу заступника міністра на хвилинку залишитись, я вас дуже прошу, вибачте. Всім дякую за роботу, до побачення. Спасибі.