СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

3 червня 2025 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будемо починати засідання. Олександр Георгійович, скільки людей?

Колеги, на засіданні присутні 20 народних депутатів членів комітету. Оголошую наше засідання відкритим. До розгляду на сьогоднішньому порядку денному наступні питання:

про проекти законів про внесення змін до деяких законів України  щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 13202);

про внесення змін до деяких законів України  щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі, поданий народними депутатами України Чорноморовим та іншими (реєстраційний номер 13202-1);

про проекти законів про основні принципи та вимоги до  органічного виробництва,  обігу та маркування органічної продукції, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 13204);

про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, поданий  народними депутатами України Нікітіною та іншими (реєстраційний номер 13204-1);

про проект закону про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел, поданий народними депутатами України Бондаренком та іншими (реєстраційний номер 11486);

щодо інформації НАЗК за результатами проведеної планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в Державному агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм;

і про стан виконання пріоритетних завдань Держрибагентства на 2025 рік, а також результати роботи Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Невеселого за 5 місяців роботи з питань реалізації державної політики в галузі рибного господарства і гідротехнічної меліорації земель.

А також "Різне".

Колеги, прошу затвердити даний порядок денний.

Іван Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу голосуємо. Хто – за даний порядок? Хто – проти? Проти? Утрималися?

Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л.  Іван  Адамович, все на місці, доброго дня, колеги. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Переходимо до розгляду питань. Перше питання – про проекти законів про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 13202) та про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі, поданий народними депутатами Чорноморовим та іншими (реєстраційний номер 13202-1).

Почнемо з першого закону. Я до слова запрошую Віталія Станіславовича Коваля. Будь ласка.

 

КОВАЛЬ В.С. Дякую, Олександр Васильович.

Колеги, доброго дня! Щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі (за номером 13202). Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, ми перебуваємо на важливому етапі, від якого залежить подальше функціонування системи підтримки фермерів і доступ українських виробників до європейських фондів.

Міністерством аграрної політики та продовольства України розроблено проект Закону за номером 13202, який пропонує цілісну систему впровадження принципів підтримки сільськогосподарських виробників. Разом з тим нами було проаналізовано альтернативний проект Закону № 13202-1, поданий народними депутатами України Чорноморовим, Гайду та іншими. Зазначений проект практично на 90 відсотків збігається з урядовим варіантом, проте має низку доопрацьованих норм, з якими Міністерство агарної політики погоджується.

Зокрема, альтернативним проектом враховано рекомендації Європейської комісії щодо обов'язкового SWOT-аналізу під час формування програми державної підтримки, а також вдосконалено механізми контролю і моніторингу виплат сільськогосподарським виробникам.

Міністерство підтримує альтернативний проект закону, однак просить врахувати наші пропозиції щодо доопрацювання окремих положень, зокрема, в частині визначення відповідального суб'єкта за систему аграрних даних та удосконалення методології їх збору. Отже, резюмуємо, що міністерство підтримує будь-яке рішення комітету в інтересах розвитку аграрного сектора України.

Дякуємо вам за ініціативність та державницьку позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Станіславович.

Переходимо до другого закону альтернативного. Будь ласка, Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово.

Шановні народні депутати, представники преси та профільні асоціації, які зараз присутні у нас по Zoom.

Дійсно, як зазначив міністр аграрної політики, даний альтернативний законопроект, який поданий мною та народними депутатами, в тому числі головою комітету, я щиро вдячний за підтримку і за допомогу в розробці даного законопроекту.

Зазначу одразу певні відмінності, про які коротко сказав Віталій Станіславович. Основні:

Це удосконалення термінології та внесення змін до  законодавчих актів у зв'язку із зміною назви Закону України "Про державну підтримку сільського господарства в Україні".

Це встановлення багаторівневої системи моніторингу виплат автоматизованої документальної і фізичної перевірок, що здійснюються виплатною агенцією.

Запровадження завершеного правового механізму для функціонування інтегрованої системи адміністрування та контролю, передбачається її запровадження з 1 січня 2027 року.

Запровадження завершеного правового механізму функціонування системи сільського господарських даних з врахуванням  відповідних положень законодавства з ЄС.

Шановні народні депутати, представники служби, прес-служби, хотів би зазначити, що даний законопроект – це по суті являється фундаментальним і одним із основних впроваджень для євроінтеграції  України, а також входить в систему законопроектів Ukraine Facility. Який дасть допомогу створити центральним органам  виконавчої влади механізм, по суті, який буде  прозорий   для отримання грошей з Євросоюзу для того, щоб вони в рівному ступені  розподілялися  по нашим агровиробникам, які їм  будуть  потрібні.

Ця система повинна запрацювати обов'язково, при вступі України в Європейський Союз. Тому, шановні народні депутати, пане голово, я прошу поставити законопроект на голосування після коментування.  Якщо  будуть такі запитання  до мене, буду радий на них відповісти і прошу підтримати поданий альтернативний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Артем Олегович.

Колеги,  хто хоче висловитись по даному питанню? Будь ласка, Торохтій Богдан  Григорович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Шановний Олександр Васильович, пропоную  підтримати  за основу альтернативний проект 13202-1, адже він більш комплексно врегульовує питання імплементації положень єврорегламентів щодо створення та функціонування виплатних  агенцій та інших систем. На чому і зазначив шановний  пан міністр Віталій Станіславович, що він більш ширший і трошки кращий, а в інших нормах  доповнює той же самий кабмінівський законопроект. Так що прошу поставити на голосування та підтримати альтернативний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдан Григорович.

Колеги, ставлю на голосування пропозицію включити проект законів реєстраційний номер 13202 та 13202-1 до порядку денного поточної сесії.

Рекомендувати Верховній Раді законопроект реєстраційний номер 13202-1 прийняти за основу зі скороченими строками його підготовки до другого читання, законопроект № 13202 відхилити.

Колеги, прошу голосувати за дану пропозицію. Хто – за?

Іван Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу голосувати. Хто – за? Дякую. Проти? Утрималися?

Олег?

 

МЕЙДИЧ О.Л.  Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

23 народних депутати – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Продовжуємо. Друге питання про проекти законів про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, поданий Кабінетом Міністрів (реєстраційний номер 13204) та про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, поданий народними депутатами Нікітіною та іншими (реєстраційний номер 13204-1).

Доповісти урядовий законопроект прошу міністра Коваля Віталія Станіславовича. Будь ласка.

 

КОВАЛЬ В.С. Дякую, пане головуючий.

Проект Закону України про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (реєстраційний номер 13204).

Прийняття проекту закону дозволить:

встановити вимоги до виробництва та обігу органічної продукції, ідентичні вимогам, встановлені європейським законодавством, наразі такі вимоги еквівалентні, що сприятиме в подальшому створенню спільно з Європейським Союзом ринку органічної продукції;

підвищити ефективність державного контролю шляхом проведення компетентним органом щорічного аудиту уповноважених органів сертифікації щодо результативності здійснення такими органами заходів державного контролю за діяльністю операторів органічного ринку;

також зменшити навантаження на операторів органічного ринку, чітко розмежувавши функції контролюючих органів, зокрема передбачивши, що планові заходи контролю здійснюються тільки уповноваженими органами сертифікації;

сприяти переходу до сталого розвитку сільського господарства відповідно до цілей Європейського зеленого курсу та подальшої гармонізації зі Спільною аграрною політикою Євросоюзу. Ситуація по даному законопроекту аналогічна з попереднім. Міністерство агрополітки опрацювало альтернативний законопроект, поданий народними депутатами Нікітіною Мариною Вікторівною, Гайду Олександром Васильовичем та іншими (за реєстраційним номером 13204-1). Міністерство агрополітики підтримує альтернативний законопроект. Він також доопрацьований спеціалістами Єврокомісії, тому вважаємо за доцільне для досягнення синергії рухатися по альтернативному законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Станіславович.

Марино, будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Дякую. Колеги, є презентація з якою можна ознайомитись. Тоді я коротенько пройдуся по презентації, якщо ви не проти і по основним відмінностям…

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Давайте  голосувати.

 

НІКІТІНА М.В. Да. Ну, добре. Тоді прошу підтримати.

Добре, колеги, тоді прошу підтримати альтернативний законопроект так, як він більш широко імплементує Регламент у сфері органічного виробництва Європейського Союзу номер 2018/848.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марино Вікторівно. 

Колеги, ставлю на голосування пропозицію включити проекти законів реєстраційний номер 13204, 13204-1 до порядку денного поточної сесії. Рекомендувати Верховній Раді законопроект № 13204-1 прийняти за основу з можливістю його доопрацювання відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради. Законопроект реєстраційний № 13204 відхилити.

Колеги, прошу голосувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ .І.А. Колеги, голосуємо.  Хто за дану пропозицію?

Дякую.  Хто – проти? Утрималися? Одноголосно.

Дякую.

Перепрошую,Олег Леонідович…

 

МЕЙДИЧ О.Л. Іван Адамович, я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу.

Третє питання – про проект Закону про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел, поданий народними депутатами України Бондаренком  та іншими (реєстраційний номер 11486). Цей законопроект ми обговорювали в робочих групах з колегами з Держводагентства, з Міністерством аграрної політики та Комітетом екології і Міністерством екології. Тому я коротко по цьому законопроекту надам слово Нікітіній Марині Вікторівні, щоб вона прокоментувала даний законопроект. Будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Шановні колеги, нещодавно ми з членами нашого комітету повернулися з відрядження з Литви, де ми переймали досвід Литви з виконання вимог нітратної Директиви Ради Європейського Союзу, 91/676/ЄЕС. І ця Директива – це ключовий інструмент захисту наших водних ресурсів від забруднення нітратами сільськогосподарських джерел. І ця Директива, вона усуває проблему, яка є критичною для здоров'я всього живого на землі.

Відповідно у нас є розроблений законопроект 11486 про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел. Цей законопроект має на меті утворення ефективної правової бази для уникнення забруднення поверхневих і підземних вод, а також встановлює вимоги до господарської діяльності і посилює державний контроль у цій сфері. Також у цьому законопроекті наявні положення, які передбачають можливість затвердження програми дії нітратної Директиви на всю територію України, фактично визнаючи всю територію України вразливою до нітратів.

І ми, порадившись на робочих нарадах із нашими колегами з Європейського Союзу, з парламенту Литви, з Міністерством сільського господарства Литви, з представниками Єврокомісії, дійшли висновку, що, беручи до уваги те, що територія України дуже велика і відсоток підземних вод в Україні сягає не більше 25 відсотків, до того ж у нас понад 40 відсотків території є степом, що уникає, виключає можливість забруднення з цієї території підземних вод, – ми вирішили відповідно до цього не запропонувати, врахувати при доопрацюванні проекту до другого читання, щоб ми заклали норми, які визначать конкретно вразливі зони території України, а не всю її територію загалом.

Що пропоную включити відповідно до висновку в наше засідання? Також хочу додати, що, крім того, є необхідність доопрацювати законопроект в частині розподілу повноважень між Кабінетом Міністрів України та центральними органами виконавчої влади щодо підзаконного нормативно-правового регулювання і сфери захисту вод від забруднення, спричиненого нітратами сільськогосподарських джерел, а також щодо внесення змін до Земельного кодексу, земельного законодавства в частині порядку встановлення обмежень у використанні земельних ділянок у зонах, які дуже вразливі до накопичення відповідно нітратів із сільськогосподарських джерел, і вразливі в тому плані, що ці нітрати там мають найбільшу вірогідність і загрозу потрапити до підземних вод. І тому треба внести порядок внесення цих відомостей про такі обмеження до державного земельного кадастру. Прошу, будь ласка, підтримати ці пропозиції до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є в кого побажання висловитися стосовно цього законопроекту? Тоді буду ставити на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді прийняти даний законопроект за основу з можливістю доопрацювання відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

Колеги, прошу голосувати за дане рішення.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Колеги, прошу, голосуємо. Хто – за? Дякую. Утрималися? Проти? Дякую.

Олеже Леонідовичу, ви є?

 

МЕЙДИЧ О.Л. Да, Іван Адамович, я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступне питання щодо інформації НАЗК за результатами проведеної планової перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в Державному агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Я до слова запрошую заступника голови Національного агентства з питань запобігання корупції Гуляка Сергія Леонідовича, будь ласка.

 

ГУЛЯК С.Л. Добрий день! Дійсно, Національним агентством в період з грудня 2024 року по березень 2025 року проведено комплексну перевірку організації роботи із запобігання і виявлення корупції у, коротко, Держрибагентстві. Перевірка включала в себе не тільки роботу уповноваженого підрозділу з питань запобігання корупції, не тільки роботи щодо якості антикорупційної програми і також реалізація інституту викривання, а також інших механізмів запобігання корупції, перевірка включала в собі також взагалі сферу, в якій працює даний орган. І сам орган, його діяльність з точки зору насиченості корупційними ризиками у сфері управління майном, у сфері здійснення своїх повноважень, щодо суб'єктів  інспекційних функцій та інше.

І от, що нами було коротко можна резюмуючи сказати, що виявлено було ряд, на наш погляд, ситуацій, які містять високі корупційні ризики і внаслідок чого вже стали реєстрації конкретних кримінальних проваджень органами прокуратури.

Перше, якщо ми говоримо про майно, то налічується 2 тисячі 681 об'єкт, але до Єдиного реєстру речових прав потрапило 374. Це дає можливість зловживань, того, що поводження з цими об'єктами буде не прозорим, те, що їх належний облік буде поза увагою відповідних і всередині органу,  і ззовні.

Як наслідок ми бачимо, що запроваджена була така форма удаваних передач договору в оренду об'єктів підприємством колишнім ДП "Укрриба", його правонаступником стала ДП "Айфіш". В результаті через договори зберігання майна була запроваджена схема передачі в оренду об'єктів нерухомості.

Наступним таким елементом, який містять високі корупційні ризики є момент передачі в розпорядження майном, яке було вилучено в ході діяльності Держрибагентства. Ми знаємо, що частину майна відповідно до порядку Кабінетом Міністрів України має бути передано відповідно на потреби оборони, але на наш подив так не відбувалося в непоодиноких випадках. І, зокрема, вилучені риболовні сітки, інше майно, яке можна було б застосувати проти дронів, інші передавалися всупереч відповідного порядку до інших суб'єктів.

Що ще потрібно підкреслити? Також ми виявили високі корупційні ризики в питанні розпорядження вилученими біоресурсами. На жаль, встановлені факти, коли понад 68 тисяч кілограм незаконно добутих біоресурсів було без комісійної оцінки вартості передано суб'єктам господарювання, що не були включені до Єдиного реєстру торгівельних підприємств. А такими фактами зацікавилися, за нашими матеріалами, підрозділи Офісу Генерального прокурора і було зареєстровано п'ять кримінальних проваджень.

Крім того, потрібно також сказати і щодо співпраці з відповідними суб'єктами господарювання. На жаль, встановлені факти, що з понад 30 суб'єктів господарювання у сфері рибного господарства було з ними укладено договори зберігання, але мав бути зовсім інший порядок. Неналежною також була встановлена робота Держлісагентства щодо необхідності стягнення в дохід держави коштів через виконавче провадження.

В цілому були виявлені також інші порушення, детально проведена перевірка, детально розписана, матеріали в нас наявні. Сьогодні також присутній безпосередньо голова комісії перевірки – це керівник підрозділу Національного агентства запобігання корупції Святослав Гишта. Ми готові відповісти на ваші питання, а також більш широко розповісти про те, що відбувалося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Леонідович.

Тоді, може, якийсь коментар? Будь ласка.

 

ГУЛЯК С.Л. Пан Святослав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, вибачте. Пан Святослав.

 

ГИШТА С.І. Доброго дня! Я – керівник відділу перевірок Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів. Як вже було наголошено Сергієм Леонідовичем, я дублювати не буду,  питання, які були... які в нас привернули увагу, це питання, пов'язані із використанням майна підприємств сфери управління, тобто прискіплива увага була приділена використанню державного майна у вигляді гідротехнічних споруд. Ну, я не буду детально розписувати і розповідати в частині що це за об'єкти. Але все ж таки це є об'єкти державної власності і механізм, який визначений законодавством – це механізм законодавчо визначений шляхом укладення договорів оренди між суб'єктом господарювання і відповідно органом виконавчої влади.

Водночас, аналіз проведений в рамках комплексної перевірки засвідчив, що впродовж останніх 20 років відбувалася схема  використання майна без укладення договорів, більша частина договорів, яка була укладена, шляхом укладення договорів зберігання майна. Що це означає? Це означає, що укладаючи такі договори, фактично кошти до бюджету не поступали.

Але нами, ми прийшли до висновку, тобто комісія у складі 6 чоловік, значить, що основна проблематика пов'язана з використанням безгосподарного використання державного майна, пов'язана із відсутністю проведення реєстрації речових прав на державне майно. Тобто є закон, який визначає механізм проведення реєстрації речових прав на землю і на державне майно.

Водночас відсутність, такий механізм от щодо проведення реєстрації, призводить до того, що він указує на ймовірність задоволення посадовими особами, безпосередньо попереднього підприємства ДП "Укрриба", яке перейшло у сферу управління Фонду державного майна, приватних інтересів.

Результати проведених перевірок органами прокуратури показали, що системне використання державного майна без укладених договорів оренди, тобто це є так званий "удаваний правочин". В результаті якого  кошти до бюджету не поступали, а механізм нарахування орендної плати визнався в сумі, яка далеко різниться від методики нарахування передачі майна в оренду.

Таким чином практично більшістю органів прокуратури – це Вінниччина, Рівне, Київ, Одеса, Хмельницький, заявили, багато позовних заяв щодо розірвання договорів користування і повернення майна у власність держави. Значить як я наголосив, ми сьогодні в рамках перевірки зробили запит і на наш запит прийшла відповідь, що  вподовж останніх років  кошти з бюджету на виготовлення документації пов'язаної на об'єкти нерухомості, включаючи землі, які ідуть у прив'язці до об'єкта державної власності, не виділялися. Відповідно ця тенденція призвела до того, що майно є, використовується на власний розсуд суб'єктом господарювання або тими, які безпосередньо роками використовують його без укладених договорів. Тому в цій частині нам за результатами перевірки були надані рекомендації і безпосередньо в рамках завершеної перевірки. І ці рекомендації, вони, я не буду деталізувати, вони зазначені в актах.

 У частині... більш конкретно зупинитися  на повноваженнях, контрольних повноваженнях щодо вилучення живих біоресурсів і засобів незаконного улову, той самий механізм. Тобто укладалися договори із суб'єктами, які не наділені правом проводити реалізацію, на зберігання, у результаті чого майно... у незаконний спосіб проводиться його реалізація. Інформацію відповідно до порядку, який визначений законодавством, порядок 1340, не направляли в обласні адміністрації для того, щоб засоби незаконного  лову і живих біоресурсів в подальшому проводилися, виділялися на військові потреби в період, який на сьогоднішній день триває в Україні, тобто військовий період. Тому за кожним із наших виявлених корупційних ризиків нами надано рекомендації і ті рекомендації в рамках проведення перевірки керівництвом Держрибагентства взято до уваги. І останньою відповіддю, яка надійшла буквально 27 числа і попередньо в квітні місяці розпочаті службові розслідування в рамках кожного із виявлених фактів порушень. У мене коротко все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміло.

Будь ласка, Невеселий Владислав.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Доброго дня. Коротенький коментар. Станом на 03.06 у нас уже проводяться службові розслідування стосовно керівників управлінь Держрибагентства в Полтавській, Кіровоградській, Одеській, Дніпропетровській, Харківській, Миколаївській, Київській, Запорізькій та Черкаській областях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це по всім, я так розумію.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Да, ми взяли... (Не чути) провели, можна сказати, нам інвентаризацію даже... (Не чути) якраз допомогли нам все зробити.

 

_______________. А коли розпочато? Ви кажете, станом на 03.06.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Зразу як закінчились перевірки, ми зразу же розпочали службове розслідування. (Загальна дискусія)

 

_______________. У вас же є, ви ж розпочали, ви ж підписували.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Ні. У мене є дата закінчення перевірки і розпочалося службове розслідування. Ми реагували  на ті пропозиції, які нам були надані НАЗК в принципі, так сказати, миттєво.

 

_______________. Наказ чи розпорядження на проведення службової перевірки.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.   Буквально хвилинку, я вам …(Не чути)

 

_______________. Давайте далі.

 

_______________. Давай далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в кого є запитання, бо…

 

_______________. 7 березня.

 

_______________. 7 березня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги.

 

_______________. Шановний Сергій Леонідович, у мене дуже стисле запитання, на яке б хотілося народним депутатам почути від вас також стислу відповідь, воно дуже просте. На думку НАЗК, чи є порушення, які виявлені під час перевірки масштабними та чи носять вони ознаки системності, що може вказувати на причетність до них керівництва Держрибагентства?

 

ГУЛЯК С.Л. Як колишній правоохоронець можу вам сказати, що  це звучить як конкретне обвинувачення і тут однозначно відповідь можна сказати,  що ні. І тому, що ми знаємо, що керівництво змінювалося в органі. Але речі, які ми виявили, вони дійсно системні, вони тривають роками, при чому зі зміни одних депешок на інші. І, скажімо так, якщо  є велика ймовірність, можливо, того, що  деякі речі відбуваються з новим керівництвом за мовчазної згоди або за незалежної уваги до цих речей, от ця велика ймовірність є. І знову ж таки ми орган, який…

 

_______________. Я зрозумів, Сергій Леонідович. Да, дякую вам. Моє запитання воно не було конкретизоване до яких особистостей, бо, ні воно як не звинувачення, тому що я вказую взагалі керівництво, як ви самі підтвердили, воно змінюється. На превеликий жаль, за 6 років моєї практики в аграрному комітеті керівництво Держрибагентства змінювалось по меншій мірі чотири рази. Тому я так і запитав вас як профільного, так сказати, і професіонала в цій сфері, тому що, щоб ви дали певні ознаки .

У мене питання до пана Невеселого. Я прочитав документи, які надійшли до нас, до аграрного комітету стосовно порушень та приписів, які ви дали, да,  і перевірки, і відповідь почув пана Невеселого. У мене також коротке стисле запитання. Чи провели ви службові розслідування та які їх результати? Я зрозумів, ви тільки почали їх робити? А тепер, чи усунули ви порушення, зазначені в приписі, шляхом вжиття заходів, передбачених статтею 67 Закону "Про запобігання корупції"? Якщо вжиті такі заходи були, скажіть, які?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Дивіться, по-перше, по використанню біоресурсів, по Постанові Кабінету Міністрів України 1340. Для того, щоб у нас проходило це правильно, ця інвентаризація належним чином, вилучені засоби незаконного лову правильно оформили, скажемо так, щоб не було таких проблем у нас по всій Україні, так як ми бачимо, що дуже багато областей допустили такі помилки, – прийнято рішення зараз напрацювати по нашій компанії E Fish… (Не чути)

 

_______________. Ні, почекайте. Припис говорить конкретно, у вас є…

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Припис каже, що це є… дивіться, припис каже, що є системна помилка…

 

_______________. Дайте я закінчу. Я закінчу, давайте. У вас є згідно закону певний період часу, якщо не помиляюсь, Сергій Леонідович, щоб дотриматись припису. І в даний період часу всі вжити заходи для того, щоб це вже вирішити. Я так розумію, що ви зараз тільки плануєте це робити?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Ні, ми напрацьовуємо.

 

_______________. Напрацьовуєте – це значить в процесі.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Да. В процесі напрацювання, це если казати про використання біоресурсу. По всьому остальному ми проводимо службове розслідування согласно того…

 

_______________. Я це чув.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  … тої інформації, яку нам надало НАЗК.

 

_______________. То єсть на сьогоднішній день ви не виконали припис?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Чого це?

 

_______________. Тому що у вас є 10 днів.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Нам порадили, і не порадили, а написали про те, що ми повинні провести службове розслідування. Ми почали його проводили… (Не чути)

 

_______________. Ні, Владислав… ви, ми говоримо, конкретно ті документи, які надійшли від НАЗК, де конкретно говориться про виконання заходів. Там не тільки заходи, стосовно проведення службових розслідувань, там безпосередньо… певні недоліки в системі законів та правових нормах актів і вжити заходів, щоб їх вже врегулювати.

На сьогоднішній день у вас уже сплинув час. Ми подивились ті документи, які вже, якщо не помиляюсь, там дається на це, на подання цих всіх заходів, якщо не помиляюсь, до місяця. Скажіть, ви зараз тільки напрацьовуєте, правильно?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Я, наскільки… ні, це я кажу про те, як вийти з ситуації системної помилки. Нам, ще раз, сказано про те, щоб ми проводили зараз службове розслідування. В рамках службового розслідування ми розуміємо проблему, розуміємо, що бачимо і робимо ..

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Проблеми вам визначило НАЗК. У мене немає запитань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую, Артем Олегович.

Богдан Григорович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, я так зрозумів 7 березня у нас завершилась перевірка і НАЗК надало свої рекомендації, так? У нас, підкажіть, будь ласка,  у нас з якого терміну рахуються строки?

 

ГИШТА С.І.  З моменту отримання.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. З моменту отримання. А у вас є підтвердження, коли  отримали?

 

ГИШТА С.І.  Підтвердження я не взяв, але у нас є для коментарів в частині виконання припису, про те, що мною було наголошено, у нас були два питання, які були підняті. Питання, стосовно укладення договорів із суб'єктом господарювання на право зберігання. Це так звані удалені правочини, про які ми говорили, бо незаконні в частині і суб'єктом, який є  одночасно тим, який здійснює договори. Тобто це один блок.

І другий блок, провести службове розслідування. Нам прийшла відповідь, відповідь прийшла 20 травня про те, що по зазначених фактах визначених в приписі розпочато службове розслідування. Тобто в даному випадку встановлений місячний період і долучений наказ. Накази датовані 11 березня 2025 року.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Тобто вони 10...

 

_______________. Терміни були дотримані?

 

ГИШТА С.І. Перепрошую.

Я хочу наголосити, перепрошую, я помилився, 19 травня.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Накази 19 травня? Тобто вони, якщо у вас 7 числа було, то ви направили його по електронному документообігу, то десь 9 вони повинні були отримати.

 

ГИШТА С.І.  Ми вручили.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. А ви вручили?

А, коли ви вручити?

 

ГИШТА С.І. Я не можу пригадати тому що три дні після завершення перевірки.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Владислав Валерійович, ви можете, коли вам вручили припис?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  У нас получається припис прийшов два тижні тому. Я зараз питав...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Почекайте, два тижні тому, це, як вам могло прийти два тижні тому, якщо ви два тижні тому вже підготували наказ і повідомили НАЗК?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Наказ у нас був ...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.   Від 15 числа.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Я ж кажу по припису...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.   Ми вже з'ясували, від 15 числа наказ.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Ну да.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.   Тобто ви, можна сказати, що ви  в десятиденний термін не виконали вимоги.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.   (Не чути)  якщо   брати два тижня, то це треба і рахувати,  наскільки там ми   (Не чути)

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, 14 днів ми беремо, 31 день, це 20-е число. Тобто ви вже нам трошки кажете неправду, тому що ви 19 вже зробили відповідні накази і надіслали їх НАЗК 20, а два тижні це якраз десь 20 число. А ви нам кажете зараз, що вам припис надійшов десь два тижні тому.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.   Я ж кажу, я ж  (Не чути)

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Я зрозумів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломчук Дмитро Вікторович.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Шановні колеги, дякую за надане слово.

Коротке дуже питання. Щоб люди всі зрозуміли, питання до представників НАЗК та до Невеселого Владислава Валерійовича. Я наскільки зрозумів по-простому, якщо по-сільському, що було конфісковано 68 тонн водних ресурсів, це товстолобики, карпи, карасі, лящі, не знаю, що там було. І замість того, щоб їх передати на ЗСУ, їх миші десь з'їли, типа такого.

 

_______________. Ну, ми так зрозуміли, що начебто так.

 

СОЛОМЧУК Д.В. По-простому, щоб люди зрозуміли, 68 тонн було конфісковано. Можна було те, про що місяцями говорять, там роками, передати на ЗСУ в столові, щоб хлопці їли, вони зникли, їх немає цих 68 тонн. Чи ми можемо завтра виїхати, їх подивитися, десь в холодильниках на зберіганні вони лежать. Просто якщо десь вони лежать в холодильнику на зберіганні, скажіть зараз адресу, завтра ми виїдемо після засідання подивитися. Це досить великі мають бути холодильники, от і все, більше нічого не потрібно. Сітки там, там таке...

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ну, я не знаю, який річний об'єм... Я чув 68 тонн.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. ... прошлого року. Я готовий доповісти коротеньку інформацію про те, що було в прошлому році, хоча мене не було.

 Дивіться, ситуація наступна. Є договори, які, получається, у нас заключаються офіційно, хто у нас зберігає даний продукт. Вони деякі зберігали, деякі не зберігали, іноді, я знаю, що є листи до військових адміністрацій, де вони повинні бути звітувати, про що казало НАЗК, і воно підтвердить мої слова. І є листи, в принципі, від ОВА, де вони казали, не треба нам уже постійно звітувати, бо ви закидуєте нас листами. І наші територіальні органи, як виявилося, вони напряму мали контакт, скажемо так, з військовими, чи будь-то риба… (Не чути) чи будь-то сітка, яка була потрібна. От я вам вкратце розповів як воно проходить.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А де подивитися, де цих 68 тонн, куди поїхати, де вони?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Ні, ми сейчас повинні зрозуміти, дивіться, де риба, яка, якщо закінчилося судове розслідування чи, наприклад, там.. (Не чути) то можна підняти документи і подивитися, якщо вона десь лишилася, якісь остатки, я узнаю, поїдемо, подивимося.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ну, ваш інспектор її вилучив, положив  в сітку, поклав у багажник. Куди він її далі повіз?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Для цього ми почали службове розслідування, для того, щоб це з'ясувати.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А ви не можете в інспекторів спитати, де, куди ви її діли? Де от поїхати, куди подивитися.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я ж вам кажу, що вони заключають договори і хранят їх у тих, з ким вони заключили договори, де отримано дозвіл ДФС робити, працювати з конфіскатом.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так надайте нам всі договори, ми поїдемо до них подивимося.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Добре.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Завтра надайте всі договори, да і все.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Я розумію.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Да і все.

 

_______________. Я тільки що подивився приписи. Перший припис був отриманий, Богдан Григорович, допомагаю Владиславу відповісти, йому треба не 2-3 неділі там ще, один – 14 квітня, другий – 5 травня.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Так. Я щойно…

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Дивіться. Вибачаюся… мої юристи, що в мене все поки в термінах. Не питання, з'ясуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагаєвський Артем Сергійович, будь ласка, коментар.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

Я спочатку трошки уточню інформацію, потім в мене теж буде питання до Владислава Валерійовича. Скажіть, будь ласка, представники НАЗК, ви казали, що ви відправляли дві рекомендації, два приписи, і у вас було там два питання.

Перше питання було – це конкретно виявлені факти неправильно заключених договорів оренди, вдавані правочини так звані, як ви кажете. І другий вже – ті рекомендації з приводу службових розслідувань. Тобто перше питання ви вже виявили, ви конкретно вказали на першопричину, на зловживання в цьому питанні, правильно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

ГИШТА С.І. Перепрошую. Перший припис, він датований, перепрошую, він датований 10 квітням, і це за результатами проведеної перевірки. В рамках цього припису він був адресований 10 квітня, наголошую, відповідь про результати цього прийшла 25 квітня. В рамках цієї відповіді додатково надійшла інформація, вона датована 27 травня, наголошую, 27 травня, про те, що розпочато розслідування, повідомлено було до 27 червня.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Зрозуміло. Але у вас там…

 

ГИШТА С.І. Другий припис, він акумулює інформацію, пов'язану із укладанням договорів в частині порушення статті 54 Закону України  "Про запобігання корупції", яка говорить про те, що не можна укладати договори на зберігання із суб'єктами, тобто безоплатно. Тому що це є порушення законодавства.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Тобто це вже виявлений факт, в якому не треба проводити службове розслідування, а треба вжити заходів, правильно?

 

ГИШТА С.І. Да. В рамках цього припису, називається укладанні договори, які підпадають в розірвання у судовому порядку. Тобто одностороннє розірвання договорів законом не допускається.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Дякую.

 

ГИШТА С.І.  Тому, якщо є спір між сторонами, суб'єкт владних повноважень, тобто орган, який ініціює, він звертається до суду щодо розірвання, визнання  незаконними такі договори як такі.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Дякую.

Тому у мене питання до Владислава Валерійовича саме в розрізі цього розділу. Які вжиті заходи, і чи довели ви до особового складу, і чи ви врегулювали це питання в розрізі того, щоб подали відповідні там судові позови або скасували або розірвали вже в односторонньому порядку там, де це можливо, щоб уникнути цього зловживання, яке відбувалося на протязі багатьох-багатьох років?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Від керівника структури, якщо ми кажемо за гідроспоруди, я швидко інформацію не отримав. І керівник, який був раніше, попередній… Зараз новий керівник вже провів інвентаризацію, вона, в принципі… Я бачив чорновий варіант цієї інвентаризації. Бачив там, де є договори, скажу так, я ще не побачив, наскільки вони там 2003, можливо, року там. Тому що, якщо вони заключені ще  (Не чути)… і де, в принципі, є деякі получается гідроспоруди взяті... Скажемо так, є у людини земля і вона користується гідроспорудами, чому неможливо робити.  Я думаю, що я прискорюсь і постараюся швидко закінчити свою інвентаризацію з новим керівником і вже починати ... (Не чути)

Давайте так, ця історія, я не знаю, розповідали, не розповідали. Якщо даже брати НАЗК про цю історію, що вони зараз розповідають про ці порушення, да, 10 років. Я розумію питання ваше. Так, наприклад, за день, два як би тоже... Дивіться, інвентаризацію закінчуємо повністю всіх об'єктів...

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Я зрозумів. Ви зараз не готові дати відповідь чітку. Але ви, коли йшли на цю посаду, ви ж мали розуміти, в яку сферу ви йдете, який орган ви будете очолювати, які підприємства будуть підпадати під орган сфери вашого управління і які зловживання там відбуваються. Це ж певний аудит проводиться. Тобто ви, прийшовши на посаду, самі... Це не треба було чекати висновків НАЗК і рекомендацій. Це треба було самому ініціювати ці всі розслідування, перевірки, і розірвати вже давно ці всі договори.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Добре. Згоден.

 

_______________. Я хотів би зазначити, тому що я перевірив згідно закону у Владислава Валерійовича було, як це доповнити промову Олександра Сергійовича, 10 днів на те, щоб вжити заходів. Інвентаризація і тому інше, воно не входить під питання вжиття заходів. Вжиття заходів – це, дійсно, як сказав Артем Сергійович, суд, подання в суд, оскільки НАЗК уже виявило порушення  і це вже є факт. І тому я просто доповнюю. Тобто на це було 10 днів. У нас уже пройшло... Один припис був 14 квітня, нагадую, і другий припис був 5 травня. Тому я лише доповню... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Литвиненко Сергій Анатолійович.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. У мене питання до пана Невеселого. Скажіть, будь ласка, Владислав Валерійович, а з якого року ви працюєте на цій посаді голови... (Не чути)

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  З січня.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. З січня цього року, так. Дивіться, люди такого калібру як ви, коли призначають на такі посади, спочатку що приходять, роблять аудит. Я так зрозумів, його не робили.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Робили.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Робили. Тобто ви мали потім той  аудит протягом місяця чи двох предоставити у відповідні органи. Є у вас такий аудит?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Ми робили аналіз системи і аналіз тих напрямків, який у мене є. Ми робили це самостійним чином, а не через аудитслужбу. Аудитслужба у нас зайшла тільки зараз, і вона працює в нас в Держрибагентстві. Після НАЗК от зразу зайшла...

 

ЛИТВИНЕНКО С.А.  У мене питання до вас. Ви своїми силами скільки робили аудитів? Ну, своїми силами, я так зрозумів.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Ну, ... (Не чути) ВАР, скільки я працюю, ми знаходили вузькі місця, і їх напрацювання ми зараз виправляємо.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А.  Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, стосовно цього питання є ще пропозиції, якісь питання, можливо?

Будь ласка.

 

_______________. Ну, резюмуючи все, пропоную визнати незадовільною роботу щодо виконання припису НАЗК голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм; порушити питання перед Кабінетом Міністрів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності голови Держрибагентства;  голові Держрибагентства вжити невідкладних заходів щодо усунення порушень на виконання припису НАЗК у встановлений законодавством спосіб та термін, передбачений на виконання припису; про результати та виконання припису доповісти на одному з наступних засідань комітету. І пропоную ще додатково: контроль за виконанням даного рішення покласти на голову підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Чорноморова Артема Олеговича.

Прошу проголосувати, пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в кого є якісь ще пропозиції? Чи будемо голосувати дану?

 

_______________. Давайте звіт заслухаємо спочатку.  Як ми можемо визнавати незадовільною роботу, якщо ми ще звіт не заслухали?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз говоримо тільки по пункту НАЗК.

 

_______________. ... він вже пів року працює. Так терміни якісь мають бути вжиті на все. Ну, скільки...

 

_______________. Ні, колеги, я перепрошую. Давайте ми поставимо завдання, дамо якийсь період часу, він підготує, принесе звіт, а після цього ми будемо приймати рішення: або так, або так.

 

_______________. Потрібно, щоб закінчились терміни виконання всіх рекомендацій. Заслухати звіт, а потім приймати рішення.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Богдан Григорович, а можна питання? Незадовільну оцінку щодо роботи, ну, по питаннях НАЗК чи взагалі?

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Ні, по питанню НАЗК. НАЗК ми вже вияснили. Тобто термін прострочений, отримали 9-го, 19-го тільки зробили наказ. Це вже 10 днів пройшло, можна рахувати, що 10 днів вже пройшло. Вони використали юридичну лазівку, скажемо так, і видали цей наказ. Тобто, щоб, як каже Владислав Валерійович, юристи йому порадили. Тобто вони порадили, щоб уникнути, скажімо так, відповідальності, за це знайшли лазівку і видали наказ, і повідомили вже 20 числа. Це перше. Тобто вони вже, скажімо так, на мою думку, вони порушили.

 

_______________. Добре.

 

_______________. Порушили що?

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Термін.

Дивіться, Владислав Валерійович не може нам повідомити, коли він підписував наказ про проведення перевірки. Йому юристи порадили дати…

 

_______________. Не порадили, повідомили.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Повідомили. Дивіться, ми ж питали, ми з'ясували термін.

Далі… у вас місячний термін. Дивися, якщо вам кажуть, що ти підписав цей наказ, перепрошую, …(Не чути), написали ви цей 19 числа.

 

_______________. Просто, що …(Не чути) відповіді нам, нам зобов'язалися надати результати судового розслідування до 27.06.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Тобто ви зобов'язалися. Ви підписували ці документи, а ви не можете нам повідомити їх.

 

_______________. Місяць терміну хватить, щоб ви доповіли нам?

 

_______________. Владислав Валерійович, шановні колеги, 27 червня це фактично три тижні. Давайте ми через три тижні і перше засідання через 21 день, це перше засідання.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.   Це повинно проводитися. Якщо підписали 19-го цей наказ, провести перевірку, вона повинна йти до 19-го, правильно я розумію, а не до 26-го і 27-го.

 

_______________. Богдан Григорович, давайте цю пропозицію, а ми ці ваші зауваження врахуємо, коли будемо звіт розглядати.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.   Шановні колеги, я прошу поставити… Пане голово, прошу поставити мою пропозицію і проголосувати. Це ми з'ясуємо. Я ж одну з пропозицій…(Шум у залі)

 Дивіться, Дмитро …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, в мене є альтернативна пропозиція, вона не така радикальна, як у Богдана Григоровича. Я розумію, що тут в даному випадку ще йдуть службові розслідування, тому  можливо ми змінимо формуліровки, щоб вона була,  по-перше, м'якша. А, по-друге, для того, щоб голова Рибагентства зміг максимально відпрацювати ті вже факти, як сьогодні НАЗК вже надало, щоб він вжив заходів.

І моя пропозиція наступна, визнати недостатньою роботу щодо усунення антикорупційних ризиків системи Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства, та продовольчих програм, голові Держрибагентства вжити невідкладних заходів  щодо їх усунення, на виконання примусу  НАЗК у встановлений законодавством термін.

Про результати службового розслідування  доповісти на одному із наступних засідань комітету, вже коли будуть результати.

Контроль за виконанням даного рішення теж пропоную залишити і покласти на голову підкомітету з питань економічної і фінансової політики Чорноморова Артема Олеговича.

Якщо ніхто не проти, це не глобальне і радикальне  таке рішення.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Пане  голово, так як моє рішення було першим, можете його поставити першим?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

 

_______________. А можете повторити?

 

_______________. А можна питання до НАЗК? Чи порушені терміни на виконання припису і на усунення недоліків і …(Не чути),   порушені чи не порушені?

 

_______________. Відповідь дається впродовж  10 днів з моменту отримання.

 

_______________. Тоді питання до НАЗК, а ви яких дій вжили? Хто притягнутий до відповідальності за порушення?

 

_______________.  В даній ситуації…

 

_______________. А що законодавством передбачено, яка відповідальність законодавством …(Не чути)?

 

_______________. В даній ситуації неординарна ситуація, оскільки суб'єкт, як і об'єкт перевірки, надав відповідь про початок проведення службового розслідування, тобто він долучив наказ, тобто він вчинив  дію з умовою на усунення виявлених порушень. Тобто в даному випадку можна  розцінити як факт такий, що…

 

_______________. Не порушив?

 

_______________. Тобто воно да, є момент порушення в частині відповіді, але є момент, коли суб'єкт розпочав службове  розслідування по факту виявлених порушень.

 

_______________. 188 стаття порушена, яку ви зазначаєте до звернення, до нас по припису?

 

_______________. Своєчасність – да. Своєчасність.

 

_______________.Своєчасність.

 

_______________. Стосовно термінів правильно.

 

_______________. Стосовно термінів. 

 

_______________. Все.

 

_______________. В усіх випадках термін може бути продовжений.

 

_______________. У даному випадку є визначені чіткі строки щодо результатів розгляду, але коли суб'єкт розпочав службове розслідування, тобто цей момент він є підставою у даному випадку до моменту закінчення дій по усуненню виявлених порушень. Тобто відповідь він надає, але він визначив механізм і порядок усунення порушень, їх не можна за день усунути, тому що це є чіткий механізм, який визначає  умови звернення до суду і одночасно встановлення осіб винних до вчинення певного дисциплінарного проступку. 

 

_______________. Розібралися. (Не чути) 

 

_______________. Тільки термін.

 

_______________. Відповідь надана.

 

_______________. Формат відповіді не порушений. А термін відповіді порушений і на це в приписі НАЗК 188 стаття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, колеги, давайте вже…

 

_______________. Давайте у нас ще звіт за пів року до речі.

 

_______________. Хочу розібратися, порушення терміну відповіді чи є достатнім для визнання роботи Рибагентства незадовільною. …(Не чути) Не достатньо, тому чекаємо звіт.

 

_______________. Да, я підтримую цю останню тезу, тому що насправді ми ж маємо розуміти  суспільні… як сказати, терміни порушення, так ми маємо враховувати. Ми ж маємо враховувати якість відповіді, яка надана і тому подібне. Зрозуміло, що з формальних ознак один день порушення надання відповіді може бути підставою для складання протоколу. Але, звичайно, що до кожної ситуації доходимо об'єктивно з тих чи певних обставин.

Тому останню тезу повністю підтримую, що  потрібно відповідь надана не зовсім своєчасно, але набагато більше буде значення, і що буде далі зроблено, які будуть службові розслідування, і чим закінчиться розслідування кримінальних проваджень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте, ми вже про все проговорили  і дуже багато навіть. У нас було дві пропозиції: одна Богдана Григоровича, а друга моя. Тоді ставлю по черзі спочатку пропозицію Богдана Григоровича, давайте, я думаю, що всі запам'ятали, вона була досить довга.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.

Будь ласка, хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, прошу голосуємо.  Хто – за?    

5. Колеги, я прошу, будь ласка, з телефонів голосуємо. Що, ніхто більше не голосує? 7. 7 – за. Хто – проти? Колеги, прошу, голосуємо. Хто – утримався?

 

ЮРЧИШИН П.В. Юрчишин – утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олег Леонідович. Хто – утримався, колеги?

 

ЮРЧИШИН П.В. Іван Адамович, Юрчишин утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Петро Васильович, ви утрималися чи за? Утримався, так.

Прошу, колеги, ще раз, мені треба порахувати, будь ласка. Утрималися. 11 – утрималися. І 12, Петро Васильович. Олег Ленідович, ви ще є?

 

МЕЙДИЧ О.Л. Я є. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 14.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за другу пропозицію.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Давайте за другу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за мою пропозицію? Будь ласка, хто – за?

 

_______________. А можно ж по второму кругу, да? (Загальна дискусія)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу, голосуємо. І того 18. Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. 19.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кучер. 20. 20. Рішення прийнято одноголосно.

 

_______________. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Проти, колеги? Утрималися? Олег Леонідович. Олег Леонідович.

 

_______________. І ще одне голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Переходимо до наступного питання про стан виконання пріоритетних завдань…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я сказав. Рішення прийнято. 20 – за. Ще раз повторити? 20 – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про стани виконання пріоритетних завдань Держрибагентства на 2025 рік, а також результати роботи Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Невеселого за 5 місяців роботи з питань реалізації державної політики в галузі рибного господарства і гідротехнічної меліорації земель.

 

_______________. Олександр Васильович, уже 6 місяців, уже півріччя, з 1 січня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Вибачте, 6 місяців.

Колеги, я до слова запрошую Голову рибагентства Владислава Валерійовича. Будь ласка.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Дякую.

В пріоритетні напрями роботи Держрибагентства, затвердженими Мінагрополітики, увійшли ефективне управління рибальством та раціональне використання водних біоресурсів, ресурсів, розроблений та затверджений наказом Держрибагентства наукові тематики, проведено ряд нарад та засідань науково-промислової ради щодо надходження до науково-біологічних обґрунтувань і запасів… Да. Та подальше затвердження лімітів та режимів рибальства на 2026 рік. Постійно проводяться роботи щодо покращення роботи еРиба.

Розвиток національної аквакультури, забезпечення – це друге – збереження та відтворення водних біоресурсів та їх біологічного різноманіття, імпортозаміщення. Розроблено та прийнято Кабінетом Міністрів України порядок використання коштів зі спецфонду для зариблення.

Охорона водних біоресурсів, також попередження та ліквідація незаконного і непідзвітного та нерегульованого рибальства. Постійно проводиться робота як відділом оперативного реагування Держрибагентства, так і територіальними органами щодо виявлення та попередження фактів браконьєрства, на постійному контролі і щотижневий звіт проходження нересту. Також працюємо зараз над простежуваністю.

Дякую вам.

Так, участь у роботі міжнародних організацій з управління рибальством, членом яких є Україна. Влітку планується перше підготовче засідання ККАМЛР щодо підготовки промислового сезону 2026.

Також буквально десь три дні тому спілкування було з організацією Eurofish. Кстати, також ми з ними провели гарні перемовини в плані того, що вони один рік, будемо казати, вступу в їхню організацію стоит 24 тисячі євро, про що ми домовились з ними безкоштовно перші 2 роки ми працюємо. Ця організація, туди входить дуже багато європейських країн, вона допомагає, скажемо так, привлекати гранти в нашу країну.

Також уже надіслано лист по вступу в комісію внутрішнього європейського рибальства, це асоціація. Також туди входять практично всі страны Євросоюзу, будемо так казати, вони на нас чекають і  також  я думаю, що з ними можна буде гарно попрацювати.

Далі, значить, утворення організації водокористувачів по передачі ... (Не чути) об'єктів інженерної інфраструктури, меліоративних мереж, що перебувають у держаній, комунальній власності або є безхазяйними, залучення інвестицій у модернізацію та відновлення державної меліоративної інфраструктури шляхом ініціювання пілотних проєктів, а також... це уже і, скажемо так, те, що ми зробимо, це завершення передачі зі сфери управління Держводагентства до управління Держрибагентства меліоративних систем, гідротехнічних споруд, допоміжної інфраструктури та каналів. Процес у нас уже совместными зусиллями, він двинувся, це по останньому питанню, уже зараз так важкувато, але ми йдемо, скажемо так, трошки з передачею, можна сказати, графіки, про які ми з вами розмовляли.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у кого є коментарі стосовно звіту голови Держрибагентства Владислава Валерійовича? Будь ласка, коментуйте.  Соломчук, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Пане голово, колеги, у мене буде більш загальний коментар, поки що це...  Ну, будь ласка, Богдан Григорович, ну, тихіше. Дивіться, поки ще є більшість, поки є більшість депутатів, є міністр, є заступники, представники інших гілок виконавчої влади, це дуже важливо, те, що сьогодні яка є проблематика в сільському господарстві, щоб всі почули. Я прошу Олександра Георгійовича все зафіксувати, обов'язково ми також направимо це на Прем'єр-міністра та на міністра для того, щоб вирішити ці питання. Як ви знаєте,  на Херсонщині 60 тисяч гектарів посівів посухою знищено з 300 тисяч, які були засіяні,  розмінованими самими аграріями, аналогічна ситуація на Миколаївщині. В інших областях, якщо взяти в загальному, і Західна Україна, центральна, там східна, північна велика кількість, майже у кожній області по 20, 30 тисяч гектарів чи повимерзало, чи були знищені посухою в загальному біля мільйон гектарів як посівів, так і садків були знищені, і аграрії несуть великі втрати.

Вже давно потрібно було визнати це надзвичайною ситуацією, яка потребує термінових рішень в сільському господарстві. Тому що ці аграрії, незрозуміло, як їм далі… чим пересівати, як працювати, чим виплачувати паї. І такого вже я не пам'ятаю, щоб за останні 20 чи 30 років ставалося. Мало того, що війна, так тут ще посухи чи були травневі, квітневі такі серйозні заморозки.

Я пропоную, ще раз, пунктом один в цій ситуації визнати це офіційно надзвичайною ситуацією в сільському господарстві державного рівня, зібрати всю інформацію і шукати кошти, щоб допомогти цим аграріям на кожен гектар, мінімум, хоча б в сумі 10 тисяч гривень. Внести зміни щодо… і в законодавстві, і підзаконних актів щодо сплати МПЗ податків на землях, на яких був втрачений врожай і звільнити їх на цей рік від цієї сплати.

Так само дуже прошу, ще в лютому місяці народні депутати, за моєю пропозицією, внесли пропозиції щодо бронювання малих фермерів. Ці пропозиції так і не були винесені на засідання уряду. Я все-таки прошу їх винести на засідання уряду, щоб аграрії, які займаються тваринництвом, садівництвом, овочівництвом і взагалі малі фермерські господарства, мали можливість забронювати надважливих людей, саме  для здійснення своєї діяльності.

Так само ми не раз обговорювали питання Укрзалізниці, підняття  тарифів, яке було  здійснене і хоча би його повернути назад, на регіонах, що постраждали – це дуже важливо.

Потрібно врахувати те також,  що 6 червня Євросоюз повертає нам режим експорту нашої продукції до ЄС на рівні 2021  року. Так, всі кажуть, що за 2 місяці будемо, 2-3 місяці будемо вести перемовини, все вдасться, відстоїмо позицію.  Але ситуація не зовсім така, тому що Євросоюз на останніх перемовинах вимагає внести 28 стандартів до виробництва європейських змін.

Ось вони ці стандарти, тільки про це ніхто офіційно не каже, їх офіційно ні один виробник наш не може виконати, якщо ми виконаємо, всі виробництва закриються. Те, що ми не зможемо експортувати на тому рівні, який експорт був 2023-2024 рік, український агросектор втратить мільярди доларів, а інші країни будуть маніпулювати нашою продукцією і купувати її дешевше, тому що будуть знати, що у нас там перекритий ринок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Вікторович, то це все дуже добре, але це не стосується питань до Невеселого, а скоріш за все загальні питання.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ні, я ж сказав загального, бо зараз всі розійдуться і все, але це важливі питання, які стосуються кожного сьогодні аграрія і це надважливо.

Через те,  згідно того, що Євросоюз все-таки вдається, хоче, буде вводити ці зміни, я прошу також міністерство терміново, Наказ 18-й Мінагрополітики, визнати в односторонньому порядку підприємства, що знаходяться на території ЄС такими, що мають право постачати в Україну продукцію тваринного походження, іншого без будь-якої інспекції, без будь-якого контролю, скасувати, щоб здійснювався контроль сільгосп цієї продукції і підприємств Європейського Союзу, які постачають нам продукцію. Також як імплементувати тарифи при перетині кордону на рівні Європейського Союзу. Ми експортуємо до ЄС, у нас, наприклад, тариф 200 євро, Євросоюз експортує до нас, у нас тариф 200 гривень за контроль. Такого не має відбуватися, імплементуємо законодавство, імплементуємо європейські тарифи, наповнюємо бюджет при імпорті.

І також Постанову Кабінету Міністрів 303, яка була прийнята 13 березня 22-го року визнати нечинною, щоб повернути контроль за товарами на кордоні імпортними на наявність пестицидів, залишків антибіотиків і інших товарів, те, що здійснює Євросоюз за наші товари. Це дуже важливо, тому що якщо цього всього не зробити, українські споживачі вже в жовтні місяці побачать підвищення ціни на продукти на 50-60 відсотків, а більшість аграріїв малого і середнього рівня будуть банкрутувати.

Дякую за увагу. Олександр Георгійович бучу все зафіксував, викладемо це все на папері, відправимо пропозиції Прем'єр-міністру та міністру. Надіємось, що в ближчий час рішення будуть прийняті, тому що сьогоднішня ситуація вимагає дуже швидких рішень і підлаштовуватися потрібно під ту ситуацію, яка є сьогодні в аграріїв.

Дякую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Можна. Да, дякую. Можна я буквально два слова скажу. Ми в наступний вівторок 10 червня проводимо виїзні слухання в Запоріжжі якраз те, що ви сказали це дуже гарний блок для рекомендацій цих виїзних слухань, які ми направимо на уряд і там їх використати. Це буде ефективніше. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую, Дмитро Вікторович. Це в принципі все, що ви сказали, дійсно, дуже важливо. Дуже добре, що ці ваші пропозиції і зауваження заслухав міністр, Віталій Станіславович я бачив, що теж занотував і думаю, що це буде якраз така гарна ідея, дійсно, це подати на уряд і вже вживати ці заходи, які сьогодні турбують саме аграріїв. Але ми все ж таки зібралися по 5 пункту зовсім по іншому. І Владислав Валерійович доповів стосовно результатів своєї роботи за  п'ять місяців…

 

_______________. Шість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шість. Да, шостий місяць зараз йде, це п'ятий місяць. Тому в кого є питання, давайте ми вже цей блок завершимо і…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович,  я можна сказати, був здивований виступом Дмитра Вікторовича, але він дуже доречний, і він перевів нашу всю дискусію в інше русло. І в мене теж там уже одне маленьке питання до Віталія Станіславовича дуже, і я би попросив питання щодо Владислава Валерійовича перенести першим пунктом у порядку денному, яке буде через тиждень. Оскільки у нас присутні асоціації, ці люди зараз відложили всі свої справи і вони були присутні на комітеті для того, щоб теж задати декілька питань. Тому, якщо можна, через тиждень, коли у нас буде пленарне засідання, ми зберемося, оскільки, ми звіт вже заслухали. У нас вже, дякуючи,  Владиславу Валерійовичу, за його кропітку роботу, щодо роздрукуванню і роздачі матеріалу, ми проаналізуємо його і у нас будуть певні матеріали. Оскільки, у мене вже є щодо певних речей, які тут зазначені питання. І дуже стисло 15 хвилин і навіть, я думаю, у нас буде привід щодо прийняття якогось певного рішення.

З вашого дозволу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію сьогодні рішення по звіту не приймається?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, ми ще запитання, через тиждень,  коли буде пленарне засідання, я думаю, члени комітету погоджуються, тому що ...

 

КОВАЛЬ В.С. Олександр Васильович, можна слово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

КОВАЛЬ В.С. Колеги, насправді дякую вам за запрошення. Досить така відкрита, конструктивна і детальна дискусія.

Артем Олегович, у мене є пропозиція зустрічна, питання досить широко розкрито, повністю звіт заслуханий, поставити все-таки його на голосування, сьогодні закрити. У нас з вами дуже багато проблем, які потрібно вирішувати, а не починати наступне питання знову ж з того самого питання, яке ми почнемо.

Те, що сказав Дмитро Вікторович, колеги, надзвичайно важливо, особливо Херсон, особливо Запоріжжя, особливо ті моменти з Укрзалізниці. І сьогодні вже ряд цих питань в процесі вирішення. Вони, дякую народним депутатам, дякую профільним асоціаціям, підняті на найвищий рівень, ми в процесі вже підходу до вирішення.   

Тому у мене наполегливе прохання, як міністра до комітету, закрити сьогоднішній блок заслуховування Невеселого Владислава Валерійовича.  П'ять місяців – це строк набору динаміки групової тільки. Тому, щоб ми на наступні питання вже на наступному комітеті розглядали ту більшість питань, які нам потрібно вирішити для в загальному галузі. Щоб сьогодні ми вже закрили це питання і не повертались до нього, а через три тижні буде і НАЗК, і всі інші.. (Не чути)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Пане голово, дивіться, взагалі ми не задали жодного питання Владиславу Валерійовичу, ми тільки заслухали, я б сказав, з точки зору народних депутатів, його  точку зору про те, як він виконав свою працю. Але ми не заслухали рецензію безпосередньо поважних асоціацій, які зараз нас слухають, не задали їм питання, і не дали можливість народним депутатам, оскільки, у нас дуже згаяний був час.

 

КОВАЛЬ В.С. Продовжувати далі?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Тому питання не в тому, чи ми готові, чи ні. Я так бачу, що в нас і нема повністю кворуму на прийняття певного рішення. І це не є проблема, це не є проблема, Віталій Станіславович. Через тиждень, якщо ви... якщо ваша пропозиція зібратися, коли вже буде відповідь НАЗК і заслухати те саме ще раз питання, але просто через три тижні ваша пропозиція стає в цьому?

 

КОВАЛЬ В.С. Моя пропозиція состоїть в тому...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Щоб більше до нього ніколи не повертатися?

 

КОВАЛЬ В.С.  ...що ми будемо через кожен місяць повертатися і це нормально. Тому що ми у взаємодії з всіма гілками влади, це важливо, щоб в нас був постійний діалог.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Це безперечно.

 

КОВАЛЬ В.С.  Просто я говорю про те, що ми маємо закрити питання, які розпочали, тому що багато інших питань.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. У нас "Різне" потім.

 

КОВАЛЬ В.С. Будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, я пропоную просто його перенести через тиждень. Члени аграрного комітету, ви згодні щоб у нас було 15 хвилин маленької дискусії через тиждень?

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович.

 

_______________. Тема наступного разу з першого... перше в порядок денний.

 

_______________. Да, першим  питанням ... (Не чути)

 

_______________. Дякую.

 

_______________. Сьогодні ви це питання не розглядаєте?

 

_______________. Ми ... (Не чути)

 

_______________. Ми ... (Не чути) це питання, ми просто  не приймаємо по ньому рішення.

 

_______________. Тому що немає кворуму?

 

_______________. Тому що ми не запитували асоціації.

 

КОВАЛЬ В.С.  Ну, так давайте заслухаємо. Ми ж тут для того, щоби чути один одного, друзі, ми ж для того, щоби чути один одного.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Віталій Станіславович, перепрошуємо. Ну, була позиція народного депутата.

 

КОВАЛЬ В.С.  Так.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Він відповідно до Регламенту має таке право. Вашу думку ми врахували, ну, враховуємо...

 

КОВАЛЬ В.С.  Богдан Григорович, я просто хочу щоб ми з вами і перед асоціаціями були щирими, так. Якщо ми збираємося тут для того, щоби знайти рішення якоїсь проблеми, підняти її на поверхню, обговорити, то давайте це робити. Ми ж тут приїхали для цього.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Віталій Станіславович, для того, щоб знайти об'єктивно, щоб проаналізувати ті матеріали, які надав нам шановний Владислав Валерійович, всі остальні, потрібно... народний депутат України попросив термін для того, щоб вивчити і перенести даний... розгляд даного питання на наступне засідання.

 

КОВАЛЬ В.С.   Сьогодні ми можемо заслухати асоціації, тому що це ж важливо, щоб почути.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, ви ж мене також не чуєте. Я вас почув, я розумію вашу думку. Дякуємо вам, що ви нам доповіли, що ви нам висловили, що ваше бажання таке, але відповідно Регламенту ми можемо тільки врахувати, ви не можете поставити...

 

_______________. І нас треба проаналізувати.

 

КОВАЛЬ В.С.    Звісно. Я просто прошу, щоб ви дали слово...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  І ми його вишлемо асоціаціям.

 

_______________. Артем Олегович, можна?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, Валерій Станіславович, народний депутат просить час для того, щоб він заслухав, він отримав, він просить час у голови для того, щоб її вивчити і перенести на наступне засідання.

 

КОВАЛЬ В.С.  Богдан Григорович, дякую за пояснення.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Віталій Станіславович,  два слова. Дивіться, я за те сказав, людина такого калібру мала підготуватися до цього комітету, тобто роздати нам матеріали по його... за 5 місяців звіт. Він цього не зробив. Ви сьогодні полягаєте те зробити, що не можемо. Ми ж маємо аналітику зробити, подивитися на бумазі, що він написав, і прийняти рішення. А ви газуєте, давайте все... Ну, як можемо ми це зробити, рішення швидко прийняти, коли звіт треба? Він же мав підготуватися, за неділю до комітету нам розіслати.

 

КОВАЛЬ В.С. Сергій Анатолійович, я вас поважаю як людину дії, ви сам з виробничої сфери, так? І ви розумієте, що будь-які засідання для того, щоб приймати рішення. Якщо ми розкриваємо питання, починаємо по ньому йти і не приймаємо рішення, то це питання чого взагалі?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте, щоб цю дискусію ми вже припинили, бо якось воно затягнулось вже, і всі поглядують на часи, що ми говоримо про одне і те ж вже 10 хвилин. Тому давайте переносимо на наступне засідання комітету. Звіт ми заслухали, якщо... Почнемо з питань. Це буде офлайн засідання, яке буде найближче. Першим питанням ми почнемо, щоб... Да, першим його виключимо, щоб з нього почати. І давайте на цьому вже зупинимось, бо ми зараз будемо дуже довго про це говорити.

 

_______________. У мене ще питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. А скажіть, а які громадські організації ми запросимо, щоб заслухати їх, на наступний раз? Щоб зараз знову не було так, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Профільні асоціації.

 

_______________. Які?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, скільки їх там є?

 

_______________. Вони всі зараз присутні. Не всі, але деякі, хто знайшов час. Деякі вже відключилися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто є асоціації профільні, хай вони висловлять своє бачення, тим паче є вже звіт.

Колеги, наступне питання – "Різне". В кого є пропозиції якісь? Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. У мене одне запитання. Віталій Станіславович, я знаю, що коли ви проводили нараду з агросектором стосовно 5 червня по тих діях, які зараз будуть в Євросоюзі стосовно введення квот і... ну, скажімо так, як відповіла пані Стефанішина, "повернення до воєнного часу", цитую, це цитата. Тоді була висловлена думка щодо, якщо я не помиляюсь… ні-ні, тоді була висловлена думка стосовно того, щоб саме на ріпак, – мене це здивувало, на ріпак, – це хтось із асоціації, по-моєму, з олійних сказав щодо… зробити певні запобіжники, або навіть чуть ли не запрет на експорт ріпаку.

Моє просто, моє питання до вас як, можна сказати, профільного міністра, і я колись працював у цій галузі. Чи є це доцільним, і чи може це взагалі поєднати, може, як на вашу думку, певну групу олійних, куди входить соя, в принципі, ріпак? Насіння соняха у нас, як ви знаєте, і так 10 відсотків стоїть. Чи доцільний взагалі цей механізм? І я знаю, що ваша відповідь, вона, в принципі, була позитивною, мені з галузі сказали. Прокоментуйте для аграрного комітету, чи є у вас думка стосовно окремо ріпаку, чи всієї масляничної групи?

 

КОВАЛЬ В.С. Артем Олегович, дякую за глибоке питання. Колеги, я повернусь до своєї позиції про яку ми говорили з вами неодноразово, що Україна – не сировинна країна, а Україна – країна з глибокою переробкою, і ми маємо йти до товарів доданої вартості.

Тому в процесі напрацювання рішень ми маємо відповісти на два питання ключових. Перше: як завантажити всі переробні заводи на рівень більше ніж 65 відсотків. Тому що сьогодні наша галузь, маючи 22 мільйони тонн спроможності переробки, переробляє, на жаль, всього близько 16-ти, 15-ти мільйонів тонн. Тобто наша задача підняти ступінь переробки на наших заводах українських.

Друге. Наша задача: ні в якому разі не образити виробника фермера, щоб він недоотримав прибутку. Якщо він…

 

_______________. (Не чути)…

 

КОВАЛЬ В.С. Так. Тому це рішення має бути правильно виважено, щоб фермер не втратив, а українська переробна промисловість стала фундаментом для підняття економіки.

Нагадаю, що в минулому році 243 мільярди гривень сплатили саме виробники, переробники в агросекторі податків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Станіславович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Соя, рапс, то єсть вся маслянична група чи тільки до рапсу ви таке відношення маєте, таку позицію, вибачте?

 

КОВАЛЬ В.С. Моя позиція була озвучена стосовно економічних процесів. Переробка в країні має бути більше.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. До всіх товарів?

 

КОВАЛЬ В.С. Ми маємо надлишок переробних потужностей сьогодні лише в олійній галузі.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. То єсть соя… Маслична група.

 

КОВАЛЬ В.С. Маслична… олійна група включає в себе сою, ріпак, соняшник.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, от ви про неї кажете. Добре, я для себе зрозумів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Насправді, колеги, дуже-дуже слушно піднімають колеги питання. І дійсно, і Віталій Станіславович дуже правильно говорить про те, що нам потрібно думати за переробку. Тобто ми маємо з країни сировинної перейти в країну фактично з доданою вартістю. Це, мені здається, сьогодні таке спільне завдання має бути і аграрного комітету фактично, і міністерства нашого профільного, і це дуже важливо.

Але нам треба найти механізм, от нам саме основне – найти механізм, яким чином сьогодні підтримати переробників, щоби вони хотіли переробляти. Тому що не просто сьогодні експортується, чи не просто – візьми заборони для того, щоб, скажемо, всередині країни почали аграрії труситися від того, що переробники зловживають фактично на тому, що понижують ціну на внутрішньому ринку. Це є велика проблема, тому має бути вільний ринок.

Але мені здається, оцей механізм, один з варіантів механізму: нам треба разом подумати в аграрному комітеті над тим, що можливо створити відповідний фонд. Відповідно при експорті ріпаку брати якусь, скажемо, якесь мито, але це мито сплачувати в фонд відповідно за сировину. Брати сплачувати фонд, а тоді фактично звідти вже платити доплату за готовий продукт – продукт з доданою вартістю, тобто олію або шрот. Тобто якщо ми беремо, говоримо про ріпак, тобто ми за олію доплачуємо именно з того. Як хтось продає, він сплатив там умовно долар, а потім той долар ми розподілили вже на ту додану вартість. І таким чином ми механізм, в країні можемо створити фактично такі фонди, які будуть підтримувати, сама культура буде підтримувати себе.

Для прикладу, експортуємо кукурудзу, тобто величезна кількість, у нас кукурудзи зараз мало переробляється в країні. І тому фонд буде мати, скажемо, більше грошей, чим більше ми будемо переробляти, тобто ті переробники, хто експортує не в нутрі виробляє, а хто переробив і експортує фактично вже продукти, крупу, або, скажемо, там лізини, ще якусь там глибоку переробку, він отримав, скажемо, доплату именно з цього фонду. От треба подумати спільно якраз отакий механізм, який би, мені здається, був добрим інструментом.

 

КОВАЛЬ В.С. Іван Адамович, просто я посію думку в комітеті. Також дуже важливо визначити механізм і знайти його спільно. Я озвучую проблематику цілої галузі справедливого розподілу маржі між регіонами України. Тому що ми сьогодні бачимо критичну ситуацію на прифронтових територіях, де вести агробізнес збитково, тому що не такі доступи до ресурсів, площа доставки більша. І краща ситуація в центральній частині, в західній частині.

Тому дуже важливо при знаходженні механізмів не забути про прифронтові території. Я попрошу одразу це зерно посіяти, щоб ми про нього говорили одразу, тому що прифронтові території сьогодні, це дуже важливо те, що сказав Дмитро Вікторович 5-6 тисяч гектарів пересіювати в Херсонщині, Запоріжжі і інших регіонах, це складна ситуація.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Богдан Григорович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Віталій Станіславович, ми за переробку. Ми готові вас підтримати. Скажіть тільки, будь ласка, якісь комплексні рішення опрацьовуються міністерством для того, щоб зробити більшу переробку там, наприклад, за бронювання? Тому що підприємства дуже страждають від того, що у них низька там численність броньованих, невідключення там від електропостачання. Це як приклад якийсь там. Можливо, ще якісь ви нам представите як комітету якісь напрацювання, що робиться міністерством для того, щоб збільшити відсоток переробки (Не чути)… Тому що у нас зараз війна не припиняється і прильоти бувають. Можливо, там якісь додаткові там запропонуєте зони, де менше обстрілів, можливо ще щось. Ну, якісь можете нам надати якісь підстави?

 

_______________. Можливо, вже є якісь напрацювання.

 

КОВАЛЬ В.С. У нас зараз, знаєте, як в тій приказці: попробуй зробити щось без грошей. Ми зараз насправді без коштів, які, на жаль, сьогодні ідуть на війну, ми сьогодні напрацювали ряд механізмів, можу їх озвучити зараз, і не зупиняємося напрацьовувати інші.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Можна... Ви сказали дуже гарну фразу – попробуй зробити. З грошима, як кажуть в народі, і дурак зможе, а ви без грошей спробуйте.

 

КОВАЛЬ В.С. Так ось саме про це і іде мова. Сьогодні є повне розуміння з організаціями, які підтримують Україну. Вважаю, що найбільше досягнення в діалозі з міжнародними партнерами  сьогодні те, що нарешті ми побачили повернення до проблем аграріїв від міжнародних організацій лицем. Тому що перестають сприймати допомогу аграрію як підтримку конкурента, а розуміють, що 5 мільйонів людей, які працюють в агросекторі і ті особливо, що в прифронтових територіях, потребують  в першу чергу допомоги. Сьогодні ряд організацій міжнародних, які підтримують Україну, розгортають свої бюджети на підтримку прифронтових територій. І на конференції в Римі буде знакова подія, ми хочемо її анонсувати – про виділення коштів підтримки саме українським фермерам для подолання наслідків війни.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Дивіться це фермерам, а ми ж про переробку балакаємо.

 

КОВАЛЬ В.С.  Фермери, вони є суб'єктами виробництва і переробки. Якщо говорити про конкретну переробку, то сьогодні номер один інструмент, який працює, це "5-7-9". Насправді це дуже дієвий механізм, який працює.

Друга програма, яка дає результат і мультиплікатор в економіці – це 25 відсотків... компенсація 25 відсотків від техніки, придбаної в українських виробників. Також це та програма, яка дає максимальний ефект. Інші програми починають фінансуватись в межах затверджених бюджетом України в кінці року. Там буде овочесховище, це переробка в першу чергу овочесховище, плюс первинна переробка овочів, тому що ми з вами розуміємо, що недостатність потужностей зберігання призводить, в тому числі до продуктової інфляції. Тобто у фокусі підтримки фінансової через держбюджет є  саме овочесховища, тваринницький комплекс, це реконструкції і будівництво наших молочних ферм. Скажу, що лише декларація і прямий діалог з молоковиробниками призвело до того, що сьогодні вже 125 ферм реконструюються і будуються в Україні. І тут дуже важливо додати, що також фінансування придбання нетелів, тобто племінного поголів'я в Україні також  буде профінансовано в цьому році. Суттєвий плацдарм для створення молочної бази, а молочна база потягне за собою переробку.

 

_______________. А у нас експорт молока зупинено, якась є квота?

 

КОВАЛЬ В.С.   У нас експорт молока не зупинений. Але я вам скажу, 200 мільйонів доларів імпорт молокопродуктів, 296 – експорт молокопродуктів. Тобто ми маємо зараз невеликий профіцит – 6 мільйонів доларів…

 

 _______________. Тобто сировину так надалі і продовжують …

 

КОВАЛЬ В.С.   Ні, експорт молока з України не відбувається в сирому вигляді. В сирому вигляді – ні, в переробленому – так.

 

_______________. Перероблене – це пастеризоване?

 

_______________. Сири, сухе молоко.

 

КОВАЛЬ В.С.   Сухе молоко, сироватка, казеїн – ця група.

 

_______________ У нас в Молдову вивозиться сировина.

 

КОВАЛЬ В.С.   Повірте. Якщо це відбувається в якомусь мікро, що навіть не попадає в статистику. Тому що основні продукти експорту – це цікаво – морозиво, казеїн, сухе молоко, вершкове масло.

Потенціал експорту ще більше, але, на жаль, не вистачає самої бази переробки молока. І от саме через запуск виробництва молока веде за собою переробку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  У вас дискусія двох,  це прекрасно. У мене є пропозиція інша. Ми вже давно не піднімали питання державних підприємств, які сьогодні є неліквідні фактично, а є обузою для нашої держави. Я не буду говорити за всю Україну, я скажу за Тернопільське підприємство, комбінат хлібопродуктів, який знаходиться в місті Тернопіль. Тобто величезне підприємство, на яке сьогодні держава тратить кошти. Так давайте це підприємство продайте… І таких підприємств по Україні є   тисячі, просто тисячі. Давайте ці підприємства продати, хай туди заходить ефективний господарник, воно буде приносити користь регіону безпосередньо, а ми будемо мати кошти сьогодні на прифронтові території, на підтримку аграрного сектору прифронтових територій, те, що казали сьогодні наші колеги, там іде... де сьогодні страждають, Херсонська  область і не тільки Херсонська, в загальному всі прифронтові.

 

КОВАЛЬ В.С.   Олександр Васильович, дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

КОВАЛЬ В.С. Хочу запросити аграрний комітет до Міністерства агрополітики для такого круглого столу стосовно... просто навіть в закритому форматі, щоб ми поспілкувались про те, що ми можемо спільно зробити для другого півріччя, тому що друге півріччя важливо. Як міністр запрошую вас, пане голово, з комітетом до нас, давайте визначимо дату.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Зустрічатись, наскільки важливо зустрічатись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Хотів би додати ще. Я вчора був на одному насіннєвому підприємстві державному і, на жаль, це єдине підприємство в Одеській області, яке залишилося, яке працює, це селекційний інститут "Дачна". П'ять підприємств, крім нього, вони закриті і там бур'ян або хтось щось обробляє. Я до чого веду? Що Іван Адамович сказав по елеваторам, я хотів би, щоб взяли теж собі на контроль саме це, щоб... або по обговоренню саме з цими підприємствами, долучити туди Міністерство юстиції, там є проблеми по цьому. Я до чого веду?  У нас, ми це питання піднімали уже відколи, це про створення насіннєвого банку, саме зараз, під час війни, це дуже актуально, бо, не дай боже, що може бути, якщо наша аграрна країна залишиться без насіння, без сортового насіння я хочу сказати. Всі країни в світі такі спроможні і так далі, вони мають свій банк насіння, крім нашої. І ви як міністр, і ми як аграрний комітет повинні про це подумати, як це зробити разом, бо, дійсно, все може бути, може бути і ядерна небезпека, і все інше. Але якщо ми залишимося без насіння, це буде крах і це буде просто голод. Ми цього не можемо допустити. Тому ми зараз теж розуміємо, що вітчизняне насіння є, зараз проблеми немає, але ми знаємо, що дуже багато імпорту іде з насіння. І якщо країни наші сусіди, не бай боже, європейські закриють нам транзит, це може бути, ми останемося без насіння.

І хотів би також це питання проговорити про створення саме того банку, це як золотий запас, щоб це насіння саме сортове та безцінні ті сорти, які повинна тримати держава як золото, або може ще важливіше. Тому я закликаю вас подумати як міністерство, ми з аграрним комітетом, може щось таке запропонувати, щоб саме це насіння було у нас у закромах.

Дякую.

 

КОВАЛЬ В.С.   Степан Миколайович, слушна пропозиція.

Доповню ваші слова. Коли ми були на зустрічі на 21-й день після повалення режиму Башара Асада в Сирії, їхній новий лідер перше питання на зустрічі з нами підняв, чи можемо ми їм допомогти підняти питання насінництва, тому що, на жаль, країна, яка була в ізоляції, відчула, що таке бути без насіння. У нас в Україні є проблема з насіннєвим фондом. Ви знаєте, що, на жаль, п'ятий рік підряд не виділялись кошти на закупівлю насіння. Цю систему збереження насіннєвого фонду потрібно трансформувати, можливо через мобзавдання для підприємств, які вирощують насіння, щоб у них була завжди певна кількість насіння для резерву. Це слушна пропозиція, давайте на одній із зустрічей про це подискутуємо. Я підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Станіславович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. І до Земельного банку, який ви там організували, треба десь звернутися, бо дійсно ці підприємства, вони не працюють. І це жах.

 

КОВАЛЬ В.С.   До речі, я записав питання "Дачна". Я по пам'яті не пам'ятаю, кому воно підпорядковане. Підпорядковане кому?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Одеський селекційний інститут. Аграрна академія наук.

 

КОВАЛЬ В.С.    Степан Миколайович, ви як ніхто знаєте...

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Але, якщо ми разом це не вирішимо, воно ніколи не вирішиться.

 

КОВАЛЬ В.С. Стосовно селекційних таких установ насінництва Міністерство освіти закінчує аудит установ, які займаються селекцією. І після результату аудиту від Міносвіти ми будемо розуміти, хто продовжує далі свою діяльність як інститут насінництва, а хто не продовжує. Це буквально має бути на днях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хотів ще додати до вашої відповіді, коли ви говорили, що зараз буде виділено кошти на овочесховища. Це, дійсно, класна ідея, але овочесховища, я вважаю, що в такій кількості по Україні не потрібно дуже багато, але холодильників потрібно багато.  Якщо це комплекси – це дуже добра ідея, тому що там крім овочів є горіхи, ягоди, риба і так далі.

 

КОВАЛЬ В.С.   Овочесховища маємо на увазі температурний режим з мінусом і з переробкою. У нас, колеги, доведу до вашого відома   дефіцит потужностей зберігання овочів, фруктів сягає 1 мільйон 100 тисяч тонн одночасного зберігання. Росіяни знищили 281 тисячу тонн овочесховищ одночасного зберігання. Тому нам потрібно відновити і перебудувати систему зберігання – це про продуктову інфляцію, це про реагування на ті виклики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це просто було таке доповнення. Ви на нього відповіли. Дуже дякую.

І так як сьогодні ваш заступник в Брюсселі знаходиться,  я думаю, що там з полів, може, ви краще знаєте, що нас буде очікувати, наших аграріїв після 5 червня.

 

КОВАЛЬ В.С. Олександр Васильович, на даний момент можу сказати, що після 5 червня буде 6 червня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це дуже добре.

 

_______________. А я думаю, где вас видел, в шоу экстрасенсов. Победитель 5 тура.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переговори йдуть. Сьогодні другий день робочих груп, завтра буде третій день. Фактично чогось такого, щоб озвучувати, на сьогоднішній день ще не напрацьовано. Це залежить в тому числі від євросторони.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Соломчук і потім Богданець.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Євросоюз вже вимоги виставив, от вони є. …(Не чути) обговорюються і вони дуже складні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Вікторович, можна якось зжато.

 

СОЛОМЧУК Д.В. По переробці, да, дуже важливо. Але для того, щоб допомогти сьогодні переробникам, давайте на уряд виносити і збільшувати ліміт цих 200 євро відшкодування відсотків по "5-7-9". Тому що їх за 3 роки війни  всі використали і сьогодні "5-7-9" для переробників не працює, вони не можуть закупити під ці державні низькі відсотки обладнання. Воно не діє вже по 6-7 місяців.

По овочесховищам також рішення дуже важливе, але це кредити. Чи будуть реальні дотації на овочесховище? Це просто було враховано і збільшені суми кредиту до 160 мільйонів. Кредит є кредит – це не допомога.

І ви сказали, що іде вже компенсація закупівлі нетелів, і будівництва молочних комплексів. Так, ця програма є на 1 мільярд гривень. Але вона не наповнена грошима ще на сьогоднішній день. Чи заплановано? Все-таки вона буде наповнюватися. Тому що поки що земельний банк не може цього здійснити і чи реальні будуть компенсації там восени, все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Богданець, будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Дмитро Вікторович, дякую за запитання. Стосовно кредитів і безкоштовних грантів. Політика, яку зараз ми розвиваємо, це кредит для спроможних, грант для прифронтових. Тому фактично розуміємо, що брати кредит, коли в тебе поруч є небезпека, то набагато складніше.

Стосовно підключення до програми будівництва по овочесховищам. Ми сьогодні маємо діалог не лише і сподівання на держбюджет, а на міжнародні кошти, які, в тому числі, зайдуть на цю програму.

Стосовно нетелів і реконструкції тваринницьких ферм. Прийом заявок буде закінчений в кінці вересня, так, перепрошую, до кінця жовтня. Ми будемо розуміти скільки у нас нетелів і об'єктів реконструкції, будемо розуміти скільки у нас коштів з різних  джерел. Тому що, дай бог, Земельний банк – це одне стабільне джерело, але ми не зупиняємося і шукаємо інші джерела. Тому після того, як у нас буде дебет з кредитом зведений, 31 жовтня, ми зрозуміємо хто і скільки отримає, до речі, через систему "Дар". Дякую за цей закон проголосований в минулому році, вона показує хороший результат, коли без  дискреції, без дотику чиновника розподіляються кошти напряму фермерам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Радий вітати нашого високоповажного міністра. У мене питання, якраз дискусія, яка також дуже цікавить, особливо, про зерно, про посівний матеріал. Ви були в Сирії, а я якраз трішки пізніше був в Курдистані і в Іраку. І у них таке саме запитання, саме перше питання було не про те, щоб закуповувати у нас сировину, а їм цікаво розвивати своє насінництво, свої посівні площі розробляти, особливо, в Курдистані, це дуже легко робити тому що у них трішки інший клімат ніж в Іраку.

Так от, у світлі цього всього у мене два питання. Перше питання, дійсно де ми, коли у нас була дискусія, коли був Фонд держмайна, ми запитали ті підприємства, які забираються з НАНу, чи вони будуть зберігати той профіль, який був і забирається з НАНу у Фонд держмайна, чи вони будуть  так само займатися насінництвом? Нам сказали, що ні. Хто це буде робити, якщо цим не будуть займатися ті люди, які цим займалися все життя?

А, по-друге, ви сказали про аудит Міністерства освіти. Я трішки знаю, як проводиться аудит, там аудит один – скільки наповнено в одному з тих підприємств скільки працює наукових керівників, не про те скільки вони виростили, скільки вони продали, а чи воно відповідає науковій установі,  скільки працює наукових виробників. Я знаю скільки отримує науковий працівник в тих структурах, ставка – 7,5 тисяч гривень плюс надбавки за роботу і так далі,  виходить приблизно 12 тисяч. Як ми будемо, якщо по такому підходу буде йти Міністерство освіти, скільки, цікаво, буде відповідальних структур, тому що це структура як би наукова, вона підпорядкована... підпадає під Міністерство освіти,  скільки буде, скажімо, ратифікованих, не знаю, скільки буде тих наукових установ взагалі по всій Україні після цього аудиту?

 

КОВАЛЬ В.С.  Дякую, пане Андрій.

Важливий момент і питання насінництва – це питання національної безпеки, тут уже всі розуміють цей момент. Що ми бачимо сьогодні? Дуже важливо не допустити, щоб наукою прикривали ті речі, які не зв'язані з наукою взагалі.

Якщо це підприємство і воно належить до певних установ, які не в Фонді держмайна, ні в Міністерстві АПК, але вони дійсно займаються насінництвом, вони є такими, дійсно їх небагато, на жаль, але вони є, про них знає кожен, що, наприклад, в одній з областей є один потужний селекційний центр, всі інші тільки назву мають.

От мова іде про те, що крім навантаження на штатний розпис ми маємо розуміти скільки вирощено, що зроблено для того, щоб ця установа була насіннєвим центром. Тому я думаю, що з вашою допомогою ми точно відсепаруємо зерно від полови, а насіння від не того, що має відбуватися на українській землі, і підемо правильним шляхом.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я якраз хотів просто попросити, щоб до цього долучилося також Міністерство аграрної політики, тому що ви, як не хто інший, знає скільки  вирощено, які працюють селекційні, які не працюють, тому що по одному такому моменту, що тільки скільки наукових працівників працює в цій установі, це абсолютно непрозорий спосіб розуміння, чи буде існувати ця наукова установа, чи ні, це дуже важливо.

Дякую.

 

_______________. Я вже скористаюся наукою думаю впродовж теми насіння…

 

_______________. Щось трошки розумію.

 

_______________. Скажу за генетичний матеріал у нас ще є інші питання, у нас ще є генетика. Тобто  ми маємо розуміти, що у нас ще є фактично породи корів, які сьогодні зникають, тобто українські породи корів: українська сіра, їх одиниці залишися в Україні, їх треба теж якось підтримати. І це не тільки там українська сіра, українська білоголова, червона степова і так далі. Це наша генетика, яка фактично… її не буде скоро, реально.

Тому тут нам теж треба подумати як це підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Торохтій, будь ласка.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. А взагалі у міністерстві наявні є селекційні якісь центри, які зберігають …(Не чути) там ще щось. 

 

_______________. Богдан Григорович, ви про тварини …(Не чути)

 

КОВАЛЬ В.С.  Сьогодні в структурі Мінагрополітики, на жаль, немає таких установ, підприємств, які зберігають. Є в структурі Фонду держмайна деякі підприємства, які мають заморожені  спермодози. І, до речі, стосовно генетики і селекційної роботи в світі зараз відбувається цікавий… (Не чути) генетичні матеріали 80-х років, 90-х років, тому що не було тих хвороб, які зараз є і починається така досить хороша генетична робота.

Стосовно України нам дуже важливо відтворити репродуктори, які можуть давати дози прямо в Україні без заморозки. Тобто, щоб ми були самодостатні тут і вже тут, я просто розумію, що іде трансляція і мовою аграрною це звучить досить звично, але для людей не з цієї сфери буде звучати незвично. Ось саме відтворення і національна безпека в генетиці в тваринництві вона дуже важлива сьогодні. І тут бізнес має ключитись. Після мого відвідування таких ключових підприємств як, наприклад, VikingGenetics – це найбільший центр в Швеції. Коли ми побачили, на якому рівні вони зараз працюють, з якими лінями працюють, ми розуміємо, що доганяти їх буде дуже складно. Але до нас залучити їхній досвід і спільно з нашими аборигенними породами цю роботу відновити, нам під силу і це треба робити.

 

_______________. Можливо, на тому, що наявні у нас генетичні матеріали там (Не чути)… і можливо ви створите якийсь, ну, не відділи, перемістите всі ці зразки, які залишилися, в одне місце, щоб не було що розморожувати.

 

КОВАЛЬ В.С. До речі, для закінчення цієї теми скажу, що всі провідні генетики визнають, що найкращий шлях – це поліпшення місцевої генетики. Тобто, коли ми поліпшуємо світовими лідерськими лініями місцеву генетику, тоді результат стає краще.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чорноморов, давайте вже останній.

 

КОВАЛЬ В.С.  Артем Олегович, можна на позитивному.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я дуже позитивний. Віталій Станіславович дуже сказав попереднє питання і дуже правильну відповідь. І, до речі, на превеликий жаль, мабуть, зі сплином часу і його тоді не було з нами на позиції міністра. Андрій Володимирович, пам'ятаєте, ми подали з вами правку стосовно створення робочої групи при аграрному комітеті, в якому буде входити представник міністерства, представник Фонду держмайна, представник аграрної академії, представник того чи іншого підприємства та мажоритарний депутат з того округу, на якому знаходиться дане підприємство по вилученню землі з цього підприємства? Ця правка, на превеликий жаль, була тоді скасована паном Мовчаном. Ну я з ним вже обговорював, він, в принципі, згоден, що іде дуже неправильний відбір, і Віталій Станіславович щойно сказав таку фразу. Каже, Андрій Володимирович з вашою допомогою ми відділимо те від іншого. І це мене наштовхнуло на думку подати цю правку знову в законопроект, який зараз поданий Кабінетом Міністрів, доповідати його буде міністр аграрної політики, щодо доцільного і раціонального використання земель сільського призначення, де є певні норми щодо поліпшення аукціонів і того іншого. По суті, профільний законопроект, шановні колеги. Я вважаю, що зал в принципі народних депутатів, де питання стосовно Аграрної академії, де є питання насінництва, того чи іншого, і роботи Земельного банку вже, як каже... наша улюблена фраза є в народних депутатів: на часі. Вже на часі створити таку робочу групу, яка буде вписана в законопроект як правка, з того, щоб був представник і аграрного комітету, представник міністерства, представник фонду. І ця комісія при дорадчому голосі, нагадую, мажоритарного депутата, який представляє той округ, на якому знаходиться це підприємство, щоб визнати, доцільно чи ні вилучати землю і переводити Фонд держмайна в ті чи інші активи. Як сказав Віталій Станіславович, подивитися, де правда, де неправда, хто займається...

 

_______________. (Не чути)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. О, я просто, да, не дуже запам'ятав цю фразу, яка, по суті, цією правкою ввійде в історію, я вважаю.

Дякую.

 

КОВАЛЬ В.С. Дякую.

Артем Олегович, поділюсь спостереженнями, що дуже хороші результати дають системи автоматизовані. От Державний аграрний реєстр, він дав дуже хорошу транспарентність і збільшив довіру міжнародних організацій до України в цілому. Тому що той факт, що благодійна допомога, яка надається міжнародними організаціями, уже надається через ДАР, тому що вони розуміють, що там система відбору автоматична. Критерії виставляються, по цих критеріях йде верифікація, і допомога йде.

От саме запрошую вас, і хотів би, щоб тут депутати допомогли якомога швидше зробити цей трансформаційний перехід, розробити систему. Якщо по критеріях підприємство підпадає, то тут уже ніхто не змінить ні міністра, ні хтось в кабінетах чи на місцях не змінить безупинність процесу. І питання не в тому, щоб передати від одного органу управління до другого органу управління, питання ефективності. Якщо земля дає збитки, борги і кримінальні провадження, а потім після передачі в іншу інституцію, але державну без права, без зміни форми власності, вона як була державна, стала державна і далі, але вона дає дохід і цей дохід прогнозований на декілька десятиліть вперед. Ось це той позитив, який ми можемо зробити, якщо розробимо цей механізм.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я дякую, що ви зазначили позитивно мою роботу, оскільки я основний автор був законопроекту по ДАР і взагалі просував його з міжнародним... Світовим банком разом з Тарасом Миколайовичем, дякуючи йому, і що воно  працює. Але, на превеликий жаль, не завжди автоматизована система, особливо в прийнятті певних чи інших рішень  може замінити тим паче народних депутатів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дозвольте, я репліку. Я говорив за ДПЗКУ, за продаж підприємств, я фактично десь завжди стояв на тому, що держава ніколи не була і не буде ефективним власником, тобто вона не може проводити відповідно на високому рівні господарську діяльність, тому що надто багато потрібно задіювати ефективних керівників в даному... Тому я думаю, що це... від тих речей... (Не чути) Але це моя думка, у кожного є своя думка. Тому дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Ви, Віталій Станіславович, ви затронули Держзембанк, я так розумію, правильно?

 

КОВАЛЬ В.С. (Не чути) я говорю про принципи, підхід до управління землею.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Ні, можна прогнозувати і таке інше, але, наскільки нам повідомляв керівник і Фонд держмайна, то вони можуть здати лише половину земель, а інші чомусь з певних причин об'єктивних чи суб'єктивних вони не можуть здати. Тобто 40 з чимось тисяч гектарів вони можуть здати, а передано 98, здається. Тобто частина, більша частина у них здається на даний час, тобто можна сказати не зовсім, не в повному обсязі ефективне дане було рішення, ми можемо зробити, це одне. А інше, наскільки мені відомо, можливо, у вас є інша інформація, то, крім загальнообов'язкової орендної плати, яка 12 відсотків, дивідендів від даного підприємства в державу не надійшло. Якщо так, у вас є інша інформація, можете повідомити. Тобто тут зменшився обсяг гектарів, тисяч гектарів, за які, скажімо так, можливо, підприємство і платить  за них 12 відсотків, але вони не можуть їх ефективно використовувати і отримати з них прибуток. Тому тут можна, як позитив... Дивіться, це як останній звіт Рахункової палати, він, можливо, не в усіх ще є, коли можна казати, що відомство, яким ви до цього керували, Фонд держмайна, приніс якісь там шалені прибутки в державу, але в них обліковувався тільки там 1 ярд приблизно, до 1 ярда активів підприємства, ну, таке по бухгалтерії. А після того як Рахункова палата провела аудит, то виявили... з 2 тисяч внесли до 300 підприємств і активи Фонду держмайна зросли випадково до 16 мільярдів. Цифра ... (Не чути) А коли продавалося будь-яке підприємство, воно за 5 мільярдів продалося, супер, клас, побігли вішати гарний прапорець зелений чи український. А те, що по факту, можливо, якесь підприємство обліковувалось і воно не 5 коштувало, а 7, 8, 10 чи таке інше. Чому по балансовій вартості якесь там приміщення у Вінниці коштує якісь там мільйони гривень, а трошки більші приміщення у місті Києві, десь у Печерському, наприклад,  районі вартується по балансовій вартості 1 гривня.

 

КОВАЛЬ В.С.  Богдан Григорович, стосовно  агронапрямку. У нас унікальна ситуація, що чим менша державна присутність, тим ефективніше. В агронапрямку 0,8 відсотка від всього, що є в Україні, це державне, а 99,2 відсотка – це приватний сектор.

І стосовно результатів надходжень коштів від Земельного банку скажу, що це проєкт, який набирає проєктну потужність. І особисто як міністр зараз можу сказати, що все, що вище нуля – це дуже позитивний результат, в реальності.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, я це зазначив, що…

 

КОВАЛЬ В.С.  І от для вашого розуміння, там більше 56 тисяч гектарів виставлено на аукціон зараз. Тобто фактично ми ж розуміємо, що є зриви аукціонів…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. 56 тисяч?

 

КОВАЛЬ В.С. 56-и і постійно ця робота йде. Досить відкрита інституція, я думаю, що у вас є доступ до…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, ну по факту там 90 з чимось, а вже ось, в серпні здається, буде рік підприємству.

 

КОВАЛЬ В.С. І ви ж бачите результати – результати феноменальні насправді. Феноменальні результати тому, що таку вартість оренди, яку платить…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, якщо, Віталій Станіславович,  якщо рахувати  від нуля?

 

КОВАЛЬ В.С. Ні, ми рахуємо від того, що було, скільки земля, яка була до передачі в Державний земельний банк, скільки вона приносила. Вона приносила збитки, кримінальні провадження і мінуси. Сьогодні вона приносить на постійній основі, будучи далі державною…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Віталій Станіславович, ви можете, дивіться, ви можете, я вас розумію і ви можете казати, що все, що вище нуля – це позитивно. Але коли до вашого приходу надходження до підприємства в аграрній були не менше, з гектара, не менше 4 тисяч, а зараз на ряд підприємств, як знаходяться в Управлінні фонду держмайна в середньому десь 3, 3 з половиною тисячі гривень дохідна частина з гектара. Я не кажу про держзамовника, там  окреме питання…

 

КОВАЛЬ В.С. Почекайте, це принципове питання, дохідність середня гектару сьогодні більше 20 тисяч – це чистий…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, якщо ви берете сигментарно тільки по Держзембанку…

 

КОВАЛЬ В.С. Богдан Григорович, я просто…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Я можу з вами погодитися. Якщо ми беремо взагалі по Фонду держмайна у якого ще близько 200 тисяч повинно бути  землі, вони його не включили, не зробили…

 

КОВАЛЬ В.С. Богдан Григорович, я вважаю нас з вами батьками земельного банку, депутатів і іншу сторону. І що принципово важливо, земля дає орендної плати 20 тисяч  гектарів і суб'єкта, який на ній працює…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Вона не може давати орендної плати 20 тисяч гектарів.

 

КОВАЛЬ В.С.  Суборенди  в цілому. Суборенди, вона...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, і суборенди.

 

КОВАЛЬ В.С.   Зараз закінчу. Просто я хочу, щоб ви були також співучасником цієї…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Співучасником не хочу. Будь ласка, самі.

 

КОВАЛЬ В.С.   "У перемоги багато батьків", так. І що важливо, земля була державною і лишилася. Вона отримає у вигляді суборенди, наприклад, 20 тисяч гривень і суб'єкт, який туди прийшов, створює додану вартість, засіює, обробляє, платить заробітну плату, і він створює доданий  ефект. Це дуже важливо.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Віталій Станіславович, доданий ефект там, можна сказати, нульовий, нема. І додану вартість ніхто не створює, а тільки збільшується надходження до підприємства.

 

КОВАЛЬ В.С.    До державного підприємства.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. До товариства, до державного товариства.

 

КОВАЛЬ В.С.    І не збільшується.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Але на даний час ми не побачили жодного дивіденду, яке б сплатило дане підприємство. Натомість воно хоче потратити кошти, які на автомобілі, на принтери, Інтернет і таке інше. Винаймають вони приміщення, орендують в Києві, а також додатково, здається, у Вінниці, якщо не так, поправите.

Тобто поки ці кошти і те, що ви кажете, що надходження від суборенди, дивіться, ми ж 6 років, ми ж розуміємо як можна маніпулювати. Це маніпулятивне трошки твердження. Тому що держава ще не отримала тих коштів, про які ви кажете. Держава отримує там в середньому там 4,5 тисячі гривень це з 12 відсотків і поки що все. Коли пройде там певний час і сплатять дивіденди дане підприємство в державу, тоді вже ви зможете казати, що там 20 тисяч, 30, скільки вийде вже. Тоді ми можемо вже порахувати, що даний Держзембанк чи взагалі землі… це наступне буде трошки пізніше. Скільки отримають, от має Фонд держмайна там 370 тисяч, от скільки загалом отримала держава у вигляді податків  або, можливо, там дивідендів від даного товариства, тоді ми можемо вже порахувати. Зараз 20 тисяч гривень це красива презентація, яка не веде …(Не чути)

 

КОВАЛЬ В.С.    Я просто розумію, що у нас час обмежений. Я просто закінчу на тому, що вже сплачено до державного підприємства більше 800 мільйонів. Це сплачено живих грошей.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Дивідендів?

 

КОВАЛЬ В.С. Дивіденди також в цьому розрізі…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Можете, будь ласка, надати, якщо у вас є, можете надати. Дивіться, ми чули цю всю презентацію…

 

КОВАЛЬ В.С.  Вона базується на цифра, її дуже легко перевірити.

Тому я вам рекомендую, якщо це цікаво, однозначно зануритися глибше, і ви відчуєте натхнення від того, що ви, народний депутат, зробили, голосувавши за цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Станіславович.

Я думаю, будемо завершувати. Ми вже в таку дискусію глибоку зайшли.

Всім дякую. І оголошую комітет закритим. Колеги, дякую. Віталію Станіславовичу, дуже вам дякую. Тарас Миколайович, дякую.