СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
від 03 лютого 2015 року
Веде засідання Голова Комітету Т.В.КУТОВИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, добрий вечір, прошу всіх займати свої місця. У нас на даний момент згідно особистої реєстрації вже 20 народних депутатів – членів Комітету. Тому кворум є. Я відкриваю наш комітет. Валерій Валерійович Лунченко на місці, секретар є, голова є, я прошу, починайте.
До вашої уваги пропонується порядок денний, який був розданий. Я зразу, забігаючи наперед, скажу наступні речі, ми з вами неодноразово говорили про порядок підготовки до комітетів, про терміни надсилання матеріалів, обговорювали, що бажано, щоб це було мінімум 3 дні. От. Я вам хочу гарантувати, що на наступні засідання ми саме так і будемо планувати це робити. Цього разу у нас є 2 об'єктивні причини, які не дали можливість цього робити. Ми фактично запустили роботу в підкомітетах. І завжди на старті це викликає трошки, там, більше часу, організації і так далі. Це перший момент.
Другий момент. Це наші організаційні зміни майбутні в секретаріаті. От. На тому комітеті, на якому мене не було, там, в силу важних причин, обговорювалося народними депутатами членами комітету зауваження до секретаріату, перш за все, до керівника секретаріату. От.
Хочу вас повідомити, що в бесідах відповідних було прийнято рішення про те, що керівник секретаріату буде замінений. От. Він певний момент знаходився на лікарняному. От. Зараз займається питаннями, там, свого працевлаштування. Тому, я думаю, що на наступний комітет у нас все буде значно ефективніше і швидше.
Що стосується сьогоднішнього порядку денного. Він вам розданий. В ньому є 11 пунктів, включаючи 11-й "Різне". Я хочу спитати, якщо немає заперечень до порядку денного, прийняти його за основу от і потім внести туди відповідні додатки, якщо у когось є такі пропозиції.
Хто за порядок денний запропонований? Хто проти? Утримались? Немає. Одноголосно приймається порядок денний.
Тому я прошу з точки зору розгляду. Ми, оскільки підкомітети вже запущені, будемо розглядати, в тому числі і як базовий, звіт керівника підкомітету. Перший законопроект у нас внесений народним депутатом Апостолом, він сьогодні не в наших лавах, законопроект в другому читанні.
Тому я би просив Аркадія Олексійовича, можливо, з вас почати розгляд цього питання.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Питання щодо цього законопроекту особливого, особливих заперечень або пропозицій, додатків, доповнень не викликало. Законопроект перехідний і він пов'язаний із певними змінами в законодавстві, які уже відбулися. І попросту його можна, сформулювати його задачу, задача полягає в тому, щоб не заставляти осіб, які оформляли документацію, технічну документацію на землевідведення, робити по новому ту ж саму роботу у зв'язку із змінами в законодавстві. Тому дане питання і даний законопроект були розглянути учора на підкомітеті земельних відносин і було рекомендовано рекомендувати, було прийнято рішення, проголосовано, рекомендувати аграрному комітету схвалити цей законопроект і рекомендувати його для прийняття в другому читанні повністю цілком.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аркадій Олексійович. Від уряду є представник? Добре. Шановні депутати, у кого є зауваження і якісь особливі думки в розрізі або рішення підкомітету, або проти нього? Нема? Особливих думок немає, тому я виношу на голосування пропозицію підкомітету підтримати цей законопроект в другому читанні.
Хто – "за"? Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Дякую.
Другий законопроект в порядку денному подавався Кабінету Міністрів теж в другому читанні. я прошу нашого колегу Петра Васильовича від підкомітету, якщо можна, доповісти цей законопроект.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, законопроект 0905, який був внесений Кабінетом Міністрів, пройшов в першому читанні і був прийнятий за основу. Були внесені поправки: Бакуменком 25 поправок. Зауважень більше немає. Тому прошу прийняти його в другому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Васильович. У кого є зауваження до рішення підкомітету, якісь коментарі? Немає. Є пропозиція підкомітету прийняти його, рекомендувати Верховній Раді його до прийняття у другому читанні. Голосуємо.
Хто – "за"? "Проти"? Утрималися? Одноголосно. Дякую.
Сьогодні присутній на засіданні наш колега депутат Барвіненко, у нього там розписаний графік. Якщо, з вашого дозволу, ми дамо йому доповісти його законопроект, який у нас десятий по порядку денному, але ми б мали можливість його відпустити. Якщо заперечень немає, тоді я вас прошу.
БАРВІНЕНКО В.Д. Дякую, шановні колеги. Дуже коротко. Цей законопроект має певну історію, який я сьогодні хочу презентувати. У шостому скликанні ми намагалися внести його, коли приймався Податковий кодекс, минулого скликання він був зареєстрований групою народних депутатів, в тому числі мною, але було те, що було. Знову зараз я це питання намагаюсь підняти.
В чому суть питання? Є особливо ті, хто мажоритарники, мають певні сільські округи, розуміють, що сьогодні питання заготівлі молока у населення є досить проблемним і особливо з точки зору пунктів збору молока. Тому пропонується центром заготівлі молока надати статус сільськогосподарського підприємства з належним спеціальним режимом оподаткування, якщо протягом попереднього року більше 75 відсотків від його обороту займало саме збирання молока у населення, саме як центр заготівлі молока. Центр заготівлі молока, за умовою надання йому статусу сільгосппідприємства, належним спеціальним режимом оподаткування стане повноцінним учасником молочного ринку. Необхідність застування спеціального режиму зумовлено специфікою його хозяйствования, тобто його постачальниками є громадяни – неплатники ПДВ, а покупцями – молокопереробні підприємства, для яких дуже важливим є отримання податкового кредиту з ПДВ і закупівля матеріалів та сировини. Тому центр заготівлі молока буде мати лише податкові зобов'язання із зазначеного податку. Спеціальний режим оподаткування дасть можливість беззбиткової роботи центру заготівлі молока та забезпечує конкурентність ... на молочному ринку, тобто це основне таке, момент такий єсть.
Єсть заключення, я так розумію, Науково-експертного управління, яке пропонує його відправити на доопрацювання, цей законопроект. Але все ж таки хотів би звернути увагу членів комітету до цієї проблеми і вважаю, що вона є досить актуальною, особливо в умовах, коли є дуже багато скота сьогодні у населення, іде збір молока. Фактично сьогодні ці збір-пункти не мають ніякого статусу, не мають ніякого определения. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в кого є зауваження? Аркадій Олексійович, будь ласка.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Питання дуже важливе. Ми всі. Або майже всі, напевно, знаємо, що молоко – це практично одне із останніх джерел, яке дає можливість селянину заробити якусь копійку. І я вважаю, що підхід до вирішення проблеми заготівлі молока, а також і власне виробництва молока, потрібно зробити комплексним. І уже на одному із засідань нашого комітету я пропонував і повертаюсь до цієї пропозиції: запланувати у роботі нашого комітету розгляд питання стосовно головного напрямку або одного з головних напрямків державної агарної політики, яка б була спрямована саме на те, щоб допомогти селянину виробляти у своєму дворі і молоко, і м'ясо, і яйце, і інші продукти. Ми зараз начинаємо займатися еклектикою і, ну, приймаючи за аксіому, що це питання – дуже важливе, ми, не знаю, можемо більше нашкодити, отак от його вирішуючи, чи якусь користь дати. Ніяких центрів заготівлі молока зараз ніде нема, є заготовачі молока, які їздять хто на возі, хто на козі, а хто там на газелі, і збирають хто в що може те молоко, і потім перекачують його десь в молоковози або везуть його в райони на молокозавод. це перше.
Друге. Я так розумію, що тут якась пропонується реєстрація. Всі реєстрації, які ще ми зараз навалимо на селян або на тих, хто заготовляє молоко, це тільки додатково буде причина, щоб зменшити виробництво молока.
Тому я вважаю, що із цих міркувань, а також із тих міркувань, які викладені при попередньому розгляді цього законопроекту, відправити його на доопрацювання, об'єднати його, можливо, із законопроектом 1171, а ще краще – імплементувати його, інкорпорувати у нову політику державну на селі. Це моя пропозиція: повернути його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аркадій Олексійович. Колеги, у кого є ще зауваження? Леонід Петрович.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Я хотів додати до сказаного те, що в більшості заготівельні пункти сьогодні створені, корпоративно пов'язані переробними підприємствами, менше от тими випадковими людьми, які заготівлею. Це перше.
Друге. Якби це були сільськогосподарські кооперативи обслуговуючі, які створені, скажімо, дрібними фермерами чи приватними власниками, то ще можна було б думати, чи давати їм статус такий, чи не давати. Якщо це є корпоративно пов'язані з молокопереробними підприємствами, а вони не мають молокопереробних підприємств, це фактично дати молокопереробним такий статус. Я думаю, що ми до цього зараз це не готові. І б відхилив цей проект. Не тому, що не потрібно підтримувати це, а тому що просто нам не дадуть ці кошти, ми втратимо можливість їх використати в аналогічних проектах, які сьогодні будуть розглядатися, але вони будуть направлені саме, ці кошти, на підтримку виробництва молока, виробників молока, а не посередників. А в даному випадку в більшості, я підкреслюю, це є корпоративно пов'язані структури із молокопереробними підприємствами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша пропозиція, Леонід Петрович, щоб резюме. Відхилити?
КОЗАЧЕНКО Л.П. Відхилити, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо можна, слово автору. І будемо голосувати.
БАРВІНЕНКО В.Д. Я розумію з приводу кооперативів…, про які який сказав Леонід Петрович, розумію позицію комітету. В той же час запрошую всіх бажаючих на Одещину, на мінімум трьох округах, де діють абсолютно не пов’язані ні з якими корпоративними моментами діючі нормально обладнані холодильні установки … пункти збору молока. Я думаю, що в тому числі два із них … сільгоспобслуговуючим кооперативам.
Тому я вважаю, що тим не менше, не зважаючи на рішення комітету, ця проблема актуальна. І якщо ми не будемо надавати їм якогось спецрежиму, то ми ніколи не построїмо систему і не розів’ємо тю систему, яка вже є, принаймні на Одещині і в ряді районів по збору молока у населення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, була пропозиція відхилити, була пропозиція відправити автору на доопрацювання. Є якісь інші пропозиції? Давайте в порядку надходження.
У Аркадія Олексійовича була пропозиція направити автора на доопрацювання.
Хто – "за"? Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Утрималися – 1 утримався, Леонід Петрович. Двоє.
Колеги, у мене прохання, якщо можна, з членами комітету. Я розумію, ви самі розумієте, є там нюанси, які абсолютно очевидні. Якщо можна, з членами комітету ми могли би доопрацювати. Можливо хтось би із членів комітету ……. автора. Ми б разом змогли його розглянути на комітеті, добре?
БАРВІНЕНКО В.Д. Дякую, дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, перегодимо до 3 пункту порядку денного нашого. Наш колега Гордєєв, якщо можна. Він присутній у нас? Да, вам слово, будь ласка.
ГОРДЄЄВ А.А. Доброго дня, шановні колеги. Проект Закону (№ 1128) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони приватизації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем та земель, на яких ці об’єкти розташовані.
Зокрема законопроектом передбачається: розширити перелік об’єктів земель комунальної та державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, зокрема: землі під об’єктами інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських та міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності; друге – землі під відповідними об’єктами загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності.
Крім того, пропонується внести зміни і в Закон України "Про приватизацію державного майна", зокрема до переліку об'єктів загальнодержавного значення, які не підлягають приватизації, а саме: включити об'єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних, міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем, а також землі державної та комунальної власності, на яких ці об'єкти розташовані.
Слід зауважити, що ГНЕУ дало позитивний висновок щодо цього законопроекту, з можливістю прийняти його в першому читанні за основу. Є декілька там розбіжностей, але в цілому – за основу, є таким, що можна його прийняти, а потім вже в комітеті відпрацювати його редакційно над тими поправками, які є у колег і зокрема і в ГНЕУ.
Хотів би ще додатково, шановні колеги, звернути вашу увагу, що ми з колегою Хланем Сергієм нещодавно прийняли участь у місії Світового банку щодо якраз питання зрошення і зокрема вивчали досвід інших країн з цього питання. І однозначно у всіх тих країнах, де працює зрошена система, там перебуває вона вся у державній власності, а вже потім держава, водогосподарники, водокористувачі визначаються з формою взаємовідносин між ними і державою. Оце якби такий фундамент, на якому базується весь міжнародний досвід.
Хотів би ще зауважити, що в цілому і місія Світового банку, і інші суб'єкти висловили зауваження щодо того, що в Україні… А ви знаєте, що проблема меліорації і зрошених систем, їх відновлення – досить актуальне питання. Так ось, в Україні немає концепції розвитку або стратегії розвитку цієї галузі. І я впевнений, що за вашою підтримки ми сьогодні зробимо перший крок, ми зробимо основу для того, щоб ми вже могли розмовляти про ту концепцію, яка десь там через півроку разом з вами ми її відпрацюємо і вона буде працювати у всій країні.
Дякую за увагу. Готовий відповідати на запитання і запрошую всіх приймати активну участь.
Ну, як постфактум ще добавлю, що на сьогоднішній день створюється робоча група за участю як Комітету з аграрних питань, так і профільних міністерств, на яких би це питання можна було б досить ґрунтовно і розширено вивчити і дати пропозиції і як Верховній Раді, так і уряду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колега. Якщо можна позиція уряду. Є у вас позиція?
ЛАПА В.І. Ми підтримуємо зазначений законопроект. Єдине, в частині "заборона на приватизація земель і меліоративних систем" під ними можна буде перед другим читанням ще подумати, тому що, якщо в комплексний масив іде, то ми там проблем особливих не бачимо, але в цілому ми просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, в мене тільки одне… Олексій, у мене запитання. От, ну в цілому не має якби заперечень по внутрішньогосподарських, загальнодержавних, внутрішньогосподарських, в принципі можна якусь мотивацію, чому саме …? Тому що ми всі розуміємо, що це суттєві інвестиції, вони знаходяться в середині, у господарстві і насправді, з точки зору стимулювання цих інвестицій, можливо, це буде не правильно.
Я розумію, що це ми можемо зняти на другому читанні. І напевно, що так воно і буде, але якщо можна, мотивацію, бо мені цікаво.
ГОРДЄЄВ А.А. Справа в тому, колеги, що на сьогоднішній день в нас не має жодного суб'єкта з яким можна було би розмовляти про інвестиції. Жодного. Сьогоднішній день, меліоративна система, як і загальнодержавна, так і внутрішньогосподарська про яку ви зауважуєте, знаходиться у віданні: а) суб'єктів господарювання; б) сільських рад; в) районних рад; г) обласних рад або, ну д) іще варіант, у самого Держводгоспу.
І тому на сьогоднішній день, коли в одній сільській раді знаходяться певні після розпаювання частини меліоративної системи внутрішньогосподарської, але частини. Да? І вона здається сільськогосподарським товаровиробникам, наприклад, в одній сільській раді, які межують між собою, в одній там, наприклад, за 100 гривень, а в іншій за 200 гривень.
Але жодна з цих копійок, яка надходить до тих чи інших сільських рад, жодна, не вкладається знову ж таки в цю зрошену систему. Тобто парадокс в тому, що якщо орендар здає в оренду якесь своє майно, він знає, що це є амортизація, він знає про те, що йому необхідно робити капітальний ремонт, там в майбутньому і так далі, він відповідний фонд закладає на цей ремонт, а в даному випадку жодної. Ми не можемо засуджувати голів сільрад, які ці гроші там направляють на дитячі садочки, але побудувати маємо систему таку, щоб ми могли завтра, ну бути із зрошувальною системою.
Ви знаєте, що я мажоритарник з Херсонської області, як і Сергій Хлань, єсть Федір Негой, і ми боліємо за Херсонщину, тому що саме у нас припадає 50 відсотків всіх зрошених земель на Україну навіть більше. І саме в нас вони найбільше розкурочені і так далі. І ми заінтерисовані в тому, щоб їх відновити, тому що відсутність таких зрошень, це буде просто пустеля. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Аркадій Олексійович.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. На мій погляд обґрунтування проекту і все, що зараз тут докладалося, воно ставить абсолютно все з ніг на голову. Пояснюю чому. Я недалеко від Херсонщини, маю досвід знайомства з сільським господарством. Миколаївщина, і, зокрема 132 виборчий округ 5 районів на території яких є багато господарств з меліоративними системами. Може, вони не такі великі, не такі потужні як на Херсонщині, але вони є, вірніше, вони були. на даний момент вони практично всі знищені. І знищені вони саме тому, що вони свого часу не були приватизовані. Їх просто не передали, не розробили належний порядок передачі сільгоспвиробникам, і їх розкрадають усі, кому не ліньки уже більше ніж 15 років. Розбирають, навіть розбивають плити залізобетонні по каналам по тим водовідним, витягують звідти петлі, здають на металолом. Я вже мовчу про всі труби і так далі і тому подібне. Це перше питання.
Друге. Земельні ділянки під цими меліоративними системами насправді давним-давно роздержавлені. Вони всі передані у колективну власність в середині 90-х років. Візьміть будь-який державний акт, будь-якого КСП про передачу землі в колективну власність, ніде ви там не побачите так званих посторонників під меліоративними системами. Там суцільні квадрати або прямокутники полів, які передані у колективну власність. Тому ставити питання зараз про те, що залишати у приватних сільгосппідприємствах, а вони всі уже приватні, за винятком деяких державних, які також треба, безумовно, приватизувати. Зараз повертати, так сказати, якогось господаря стороннього у чужі поля, це само по собі контрпродуктивно і не дозволить, просто буде конфлікт прав, прав земельних у першу чергу.
По-третє, як уже було сказано і самими авторами законопроекту, ніде навіть близько не відсвічує жодного інвестора або інвестиційного потенціалу для того, щоб відновити ці системи. Єдиний потенціал інвестиційний, який є, це приватні сільгосппідприємства, яким треба якомога швидше за прийнятною ціною передати залишки тих меліоративних систем і вони можливо ще будуть відновлені. У всякому разі на території 132 виборчого округу я знаю приклади, коли вони діють, коли вони збереглися ці меліоративні системи. Це тільки саме в тому випадку, коли сільгоспвиробники викупили їх із комунальної власності. А в комунальну власність вони попали із Держводгоспу або із відання інших органів. Звичайно, як правило, все це робилося через корупційні, хабарницькі шляхи і оці 15 років бідування цих меліоративних систем, якраз і служили для того, щоб чиновники різних штибів і рангів могли отримувати хабарі.
Я вважаю, що цей законопроект може тільки продовжити цю практику, я буду виступати категорично проти нього і закликаю… До речі, я хочу уточнити: безумовно, не абсолютно всі меліоративні системи повинні бути передані у приватну власність – ні. Ті, які називаються магістральними, ті які є системо утворюючими, вони напевно повинні залишитися в державній власності і нехай держава дбає про них. А ті, які знаходяться всередині сільськогосподарських підприємств, вони всі підлягають приватизації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аркадій Олексійович. Григорій Михайлович. Колеги, я прошу, всі по регламенту, щоб ми швидко.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Я буквально два речення, я хочу просто зрозуміти. Ви ж розумієте, що той, хто користується поливною технікою (а те що вона вже сьогодні "кам'яний вік" – це однозначно, ця техніка), він же ж повинен купити електроенергію і купити воду. А потім він що, ці послуги продає тому, хто користується землею? Я цього не розумію і, я вважаю, що і абсолютно підтримую колегу, що або передати, подивитися як, і передати у користування, чи в оренду, то вже інше питання. Визначити, який стан, скільки вона коштує і яка користь від того тому, хто користується землею і нехай він платить за оренду цього обладнання і сам купує електроенергію, купує воду. Бо ви ж розумієте, що сьогодні електроенергія і вода – це складає десь близько 30 відсотків собівартості продукції на поливі, а може й більше. Я вже сьогодні навіть не володію цією ситуацією. Тому я підтримую, що треба, якщо передавати, то передавати тому, хто користується цією землею.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, авторам – слово, якщо немає ні у кого з інших членів комітету. А, будь ласка.
БРИЧЕНКО І.В. Шановні колеги, дуже гарно все було сказано, але передавати вже нема чого. Все розтянули і це перший, перший шаг для того, щоб востановити оросітельну систему. Ми завтра будемо мать проблему, коли буде це все приватне. Ми не зможемо, ну держава не зможе вліяти на розширення і підняття зрошення на Півдні України. В того дамбочка, в того гребелька, в того ще шо-небуть, спорудження – все. І ми не зможем двигаться… Держава профінансує. І нада нам так попрацювати, щоб вона профінансувала це все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги.
БРИЧЕНКО І.В.… вже віддали, там немає нічого, вже немає що передавати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Віталійович,зрозуміла позиція, дякую. Колеги, авторами…
БРИЧЕНКО І.В. Я прошу підтримати колегу Хланіна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, я хочу зазначити, по-перше, що розграбування те, яке відбулось, воно саме відбулося тільки не в тих участках, де було так зване роздержавлення. Найбільше зрошувальна система збереглася саме там, де вона залишалася в державній власності.
Ми не розмовляємо зараз і не кажемо в цьому законопроекті ні в якому разі про будь-яку реприватизацію. Ні. Ми кажемо про те, щоб сконсолідувати в державній власності те, що залишилося на сьогоднішній день, там де ще не розпайовані землі, там де ще не приватизовані, бо ми знаємо, що деякі там зрошувальні системи є приватизовані. Зараз не йде мова зовсім про реприватизацію, зараз іде мова про те, щоб сконсолідувати в державній власності все те, щоб залишилося. Це буде першим кроком для інвестиційної привабливості.
По-перше, це не дасть можливості, знаєте, як розбирати по частинам і тоді буде дуже важко залучати інвестиції. По-друге, це забезпечить захист тих меліоративних систем, які на сьогоднішній день ще є. І, по-третє, це унеможливить створення монополіста на ринку подачі води. Тільки під державною власністю ми можемо казати про стратегію розвитку і про залучення інвестицій.
До речі, я хочу сказати, що є дуже велика зацікавленість зі сторони Світового банк, ЄБРР, інших, скажемо так, ми бачили інформацію щодо можливості фінансування Саудівською Аравією, але треба визначитися із власником і консолідацію в одних руках. На сьогоднішній день це може бути тільки держава.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Володимировичу, яка позиція підкомітету?
ХЛАНЬ С.В. Я прошу підтримати цей законопроект. І його можна взяти за основу, а далі доопрацювати, всі разом те, що там є якісь там…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги. Якщо можна, слово автору, коротенько, і будемо приймати рішення.
ГОРДЄЄВ А.А. Колеги, я хотів би, Аркадій Олександрович, до вас звернутися. Справа в тому, що ми кажемо в цьому законопроекті про магістральне загальнодержавне значення каналу. Те, про що ви зазначаєте, це є часності, це є … деякі. І саме, до речі, є з цього приводу зауваження ГНЕУ. І тому прохання до вас до другого читання, щоб ми з колегами, давайте зберемося і це відпрацюємо, це механізм, і все.
Тобто саму по собі ідею про те, що державною повинно бути власністю, давайте не загубимо. Бо на сьогоднішній день, от в залі є нас "Держводгосп" присутній тут на засіданні, він підтвердить, що за всю історію України те, що перебувало в державній власності, жодного метра не розграбовано навіть. Воно все функціонує, і завдяки саме цьому є якесь зрушення на півдні країни.
Тому прохання до вас, давайте підтримаємо його в першому читанні і з вами сядемо розберемося ще раз, експертів запросимо і випишемо цей пункт саме щодо оцих часностей, про те, що ви кажете.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Дозвольте, я тільки зачитав, я все-таки добавлю. Якщо виключити звідси внутрішньомеліоративні системи і ділянки під ними, то тоді з цим можна, безумовно, погодитися. Але тільки тоді, коли йдеться про скелетну мережу меліоративних систем. Без внутрішніх господарств…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович, якщо можна… Це в принципі те, з чого я почав, де в мене були певні там застереження. Аркадій Олексійович їх так само підтримав. Колеги, в мене є пропозиція, підтримати, рекомендувати Верховній Раді комітетом підтримати цей законопроект в першому читанні, внести в нього необхідні зміни, які ми сьогодні вже частину з них обговорили.
Хто за таке рішення, будь ласка, прошу голосувати. Хто – проти? Утрималися? Один утримався, інші – "за". Рішення прийнято. Дякую. Дякую авторам.
Наступний пункт порядку денного це Закон про внесення змін до деяких законів щодо стимулювання, створення та діяльності сімейних фермерських господарств. Прошу нашого колегу Вадима доповісти цей законопроект.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, шановний голово. Шановні колеги, просимо підтримати законопроект. Хочу сказати відверто, що це соціальний законопроект, ви знаєте, що сьогодні робота в одноосібних селянських господарствах це єдина сфера доходу селянина, а з іншої сторони це таким чином держава досягає такого належного рівня продовольчої безпеки. Я вам не буду приводити дані скільки виробляється в одноосібних селянських господарствах. Але належних ринків збуту цієї продукції ще не сформовано. Саме спрощення порядку перетворення особистих селянських господарств у сімейні ферми дозволить легалізувати і ввести в правову поле діяльності особистих селянських господарств, посилить соціальний захист їх членів, сприятиме створенню на основі особистих селянських господарств системи сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.
Також, шановні колеги, це дозволить і дасть можливість цим сімейним фермам мати, бути доступними до бюджетних програм, а також мати стимули розвитку та кооперації з іншими господарськими формуваннями на агропромисловому ринку.
Я, шановний голово, просив би передати ще слово співавтору, це проект USAID "АгроИнвест", це експерт цього проекту пан Микола Гриценко. Якщо дозволите, дві хвилини.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, дві хвилини.
ГРИЦЕНКО М.П. Доброго дня, шановні депутати і присутні. Я хотів би висловити думку групи і експертів, які працювали довго над цим проектом. Декілька таких важливих, на нашу думку, меседжів.
Сьогодні де-факто багато молодих особистих сімейних господарств так званих, вони працюють уже як сімейні фермерські господарства, вони виробляють продукцію на товарний ринок. Але вони не мають статусу сільськогосподарського товаровиробника. У багатьох регіонах, щоб вийти з цього казусу, окремі члени сім'ї реєструються приватним підприємством і через цього приватного підприємця там якоїсь відповідної категорії, хочуть продати цю продукцію, або до них заїжджають інші приватні посередники.
Сьогодні наш приватний підприємець у зв'язку із всіма колізіями Податкового кодексу знову ж таки не може мати статусу сільгоспвиробника і не може користуватись тією податковою системою, яка як і інші сільгоспвиробники.
Інше. Сьогодні багато сільськогосподарської продукції, як ви знаєте, яка виробляється фізичними особами, вона не може виходити на організований ринок і вона як продається за каналом так званої "продажі з поля", за готівку. За нашими розрахунками це десь держава втрачає 4-5 мільярдів від того, що ця продукція не проходить офіційними каналами, а уходить за готівку і цей законопроект – це як перший місточок такий, щоб допомогти виокремити групу оці сімейних фермерських господарств, щоб вони могли вийти на організований ринок. За нашими думками це може бути 10-15 відсотків від тієї кількості там чотири, говорять, мільйона особистих селянських, нехай вони не всі, 10-15 відсотків, це буде пару тисяч сімейних фермерських господарств, це та буде нова категорія, яка буде формувати уже організований ринок сільського господарства. І накінець члени сім'ї от цього сімейного фермерського господарства будуть повноцінні учасники сільськогосподарського ринку.
Ми вивчали досвід інших країн. Скажу, що така категорія як "сімейне фермерське господарство" як юридична особа і як сімейне фермерське господарство в особі голови як фізична особа-підприємців є в багатьох країнах пострадянського простору, і вони користуються цією спрощеною системою оподаткування і мають статус сільськогосподарського товаровиробника як суб'єкт підприємницької діяльності, а не юридична особа. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колега. Є зауваження до законопроекту? Аркадій Олексійович.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. На превеликий жаль, при всій моїй великій повазі до авторів проекту і до співавторів, зокрема, і колег по фракції, мушу сказати, що, на мій погляд, це закон – категорично різко антиселянський, який призведе просто до непрогнозованих наслідків. Скажіть зараз селянам, які самі себе годують, які ледве-ледве зводять кінці з кінцями, щоб дітей вивчити, одіти, виростити і не хватає грошей на лікування і на все, що хочеш, що вони ще повинні те що вони роблять у дворі зареєструвати, перевести у формат юридичної чи не юридичної особи, це повстання на селі буде. Такого робити ні в якому разі не можна.
Більше того, є Закон України "Про особисте селянське господарство", який визначає в першій статті, що особисте селянське господарство – це вид діяльності який здійснюється, який не прирівнюється до підприємницької, який ведеться з використанням майна особистого селянського господарства, з простою реєстрацією у по господарській книзі місцевої сільради. Все! Селянин виробляє продукти для себе, якщо виробляє надлишки він має право його продавати без усяких дозволів, без усяких оподаткувань. Якраз у цьому напрямку лежить та моя пропозиція, та моя ідея, яку я вже давно хочу запропонувати аграрному комітету, з точку зору зміни пріоритету державної аграрної політики.
Експерт сказав тільки що абсолютно контраверсійну річь, він сказав, що є молоді, їх уже багато господарств, яким начебто треба зареєструватися. Я хочу вам сказати навпаки, що молодь з кожним родом все менше і менше займається у дворі у батьків господарством, тому що воно грязне, середньовічне, важке. І от отут якраз повинна бути державна політика, допомогти зробити його сучасним, а не заставляти їх починати реєструватися, викликати на селі повстання і збуджувати проти нашої влади все село.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович, дякую.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Тому я вважаю, що цей законопроект підлягає повному відхиленню або переробці його, так сказати, у тому руслі нової державної політики, яку нам треба виробити, інакше ми будемо такі закони щодня розглядати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Аркадій Олексійовичу, по-перше, я насправді зрозумів, що це взагалі абсолютно добровільно відбувається. Тобто там вже примусової форми нема.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Та навіщо пропонувати, ніхто не буде добровільно це робити. Вони і зараз мають право добровільно зареєструватися фізичними особами і підприємцями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович, ваша позиція зрозуміла, приймається. Будь ласка, слово уряду.
ЛАПА В.І. Колеги, тут є певне питання, питання пов'язано з тим, що в транзиті від особистого селянського господарства до нормального товарного бізнесу дійсно є ланцюжок суб'єкта підприємницької діяльності. Парадокс полягає в тому, що для цього суб'єкта підприємницької діяльності реальне податкове навантаження більше ніж для сільгосппідприємства, в силу того, що податок з обігу, а якщо ти ще не платник ПДВ, то в тебе ще вищий податок з обігу. І виходить так, що оце якраз середній бізнес, він найбільше страждає від податкового навантаження.
З іншого боку, ми бачимо, що в нинішньому законі визначення фермерського господарства достатньо розмито і виглядає так, що фермер це той, хто обробляє
Тому я думаю, що там можна звичайно доопрацювати до другого читання, а в першому читанні я просив би підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир. Дві хвилин вам, будь ласка, для слова.
_______________. Шановний голово, шановні народні депутати! Я представляю тих, про кого ви говорите, Асоціацію фермерів приватних землевласників, сільськогосподарські кооперативи і особисті селянські господарства. Я вдячний авторам, я вдячний комітету за поставлене питання на розгляд. Хотів би звернутися до коаліційної угоди, де чітко записано, підтримка сімейних фермерських господарств та забезпечення підвищення добробуту громадян.
А тепер, скажіть, будь ласка, як ми будемо вирішувати питання в якості безпеки інтеграції мільйонів виробників, поступово їх трансформацію до європейського ринку, які виробляють 98 відсотків картоплі, 82 відсотки молока, 90 відсотків фруктів і овочів, 70 яловичини і іншої аграрної продукції. Ми сьогодні розплачуємся за те, що ми не маємо стабільності в аграрному секторі, добробуту громадян, за те, що протягом 20 років ми не вирішували дане питання – це питання сільського устрою, це питання стабільності і добробуту.
Тому, Рада асоціації фермерів 30 січня розглянула дане питання, добре проаналізувала. Рекомендуємо прийняти в першому читанні, до другого ми разом з авторами доопрацюємо. Безумовно, є питання, наприклад, державна підтримка, як її здійснювати для багатьох сотень, тисяч, якщо будуть такі, це тільки через сільськогосподарські обслуговуючи кооперативи. Тому, як ми хочемо вирішувати і не відтермінувати той закон, який я приймав відповідно до СОТ, що стосується молока і м'яса, а вирішити загалом, тоді просим підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вадим Євгенович. І будем приймати рішення. Аркадій Олексійович, виключіть мікрофон.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я дійсно прошу кожного, ми ставили за мету і повірте ми працювали майже півроку над цим законопроектом з донорами, з міністерством, тоді ще з тодішнім міністром і так далі, ми відпрацьовували всі ці питання.
Так, звичайно, ми сьогодні побачили від експертів те, що потрібно сьогодні доопрацьовувати між першим і другим читанням. Але головне, що ми хочемо досягти. Ми хочемо досягти те, що ми надамо цьому особистому селянському господарству статус товаровиробника. Якщо він отримує статус товаровиробника, він спокійно зможе продавати свою продукцію офіційно на ринку. Ми підрахували, десь на один адміністративний район це плюс 12 мільйонів, якщо буде офіційно збуватися продукція.
Друге. Він зможе залучати кредитні кошти, брати державну підтримку, займатися і створювати на основании своїх сімейних ферм, займатися обслуговуючої корпорацією і так далі, і так далі.
Для тих, дійсно колеги, хто є, ну, не хоче реєструвати, тут чисто добровільно. Якщо сьогодні бабця вона не хоче реєструватися, вона отримає цей статус товаровиробника без юридичного оформлення. Але для тих, хто дбає про майбутнє, оскільки потрібно буде колись отримувати пенсію, він спокійно може зареєструватися як єдиноплательщик, платити податки, і через деяких час він буде отримувати свою пенсію, згідно чинного законодавства. Ми хочемо доопрацювати і повірте, колеги, ми залучимо всіх. І цей соціальний такий законопроект прошу кожного з вас підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович. Микола, будь ласка. Якщо можна, коротко.
_______________М. Шановні народні депутати, знаєте, ми сьогодні не підтримуємо важливий законопроект, це є розвиток села. Сьогодні Західна Україна хоче сімейні ферми, не їздити за кордон. Сімейна ферма, по моїх підрахунках, приносить в сім'ю 6-7 тисяч гривень доходу. Що сьогодні здає селянин? 2-2,5 молоко. Давши йому кошти, дешеві кошти на доїльні апарати, на утримання, на утримання пасовищ, підтримка, ми отримаємо високоякісне молоко і, повірте, громада, сімейна ферма.
_______________М. Почекайте, одну хвилиночку, дослухайте, я вас не перебивав. Сімейна ферма може поставляти в даному селі в садочок молоко, а молоко не будуть везти за 20-
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола … Колеги, в мене одне прохання в контексті дискусії. Ми висловлюємо думки, а не входимо в дискусію один з одним, добре, щоб у нас це не перетворювалось. Дякую.
Я думаю, вже достатньо сказано по цьому законопроекту. Є дві пропозиції: одна пропозиція – підтримати в першому читанні, друга була пропозиція Аркадія Олексійовича – відхилити. Я по надходженню, якщо можна, перша позиція була відхилити від Аркадія Олексійовича.
Хто за таку пропозицію? Один – "за". Хто – проти? Утрималися?
От я мушу зворотно поставити питання. Хто за те, щоб підтримати цей законопроект в першому читанні? Хто – проти? Хто утримався? Видно, що колеги фермери дуже чекали цей законопроект, оскільки не дочекалися результатів голосування… Все. Добре, я дякую авторам.
Колеги, давайте переходити до наступного питання в порядку денному. У нас той же автор Вадим Євгенович. Просимо вас доповісти.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, насправді цей законопроект був зареєстрований ще минулого скликання, ми просто його перепідписали. Ви знаєте, як сьогодні на практиці відбувається створення особистого селянського господарства. Сьогодні виділяється земельна ділянка і всі члени родини, які проживають з цією людиною, вони є безпосередньо членами цього одноосібного селянського господарства. Що ми пропонуємо? Просто вдосконалити вхід і вихід до цього одноосібного селянського господарства. Це технічний законопроект. Просимо вас підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у кого є зауваження? Аркадій Олексійович, будь ласка.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Продовження того, що запроваджують колеги у попередньому законопроекті – бюрократизація залишків селянської діяльності. Особисте селянське господарство, яке регулюється Законом України відповідним, передбачає, що це не підприємницька діяльність, вона не потребує реєстрації ніякої. Зараз навіть надання землі особистому селянському господарству або для ведення особистого селянського господарства прив'язується, ув'язується вже з регістрацією, ну і маса інших всяких бюрократичних, безумовно, корупційноємких, тому що там де появляється бюрократ, де потрібність реєструватися і так далі, там виникає і хабарництво, і корупція. Тому я знову ж таки пропоную відхилити цей законопроект навіть без його детального обговорення. Це антиселянський і не соціальний, як казали про минулий законопроект, а антисоціальний і антиселянський законопроекти і перший і другий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у кого є ще зауваження? Аркадій Олексійович, прошу, виключайте мікрофон після… Колеги, в кого є ще коментарі? Тоді я прошу уряд. У вас є бачення?
ЛАПА В.І. Ну тут є питання, певні зауваження, пов'язані з тим, що трансфер земель від одного учасника особистого селянського господарства до іншого він буде ускладнений у зв'язку з прийняттям цього законопроекту. Мова йде про те, що члени особистого селянського господарства зможуть передавати свої ділянки тільки іншим членам особистого селянського господарства, це до певної міри обмежує його права. Звичайно, що між першим і другим читання всі норми повинні бути підкореговані, так само в частині успадкування і деякі інші моменти. Але в цілому ідеологію ми підтримуємо і вбачали би за можливе прийняти за основу і з урахуванням того, що треба буде серйозно попрацювати перед другим читанням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вадим Євгенович, будь ласка, прокоментуйте, перш за все те, що говорив сьогодні Аркадій Олексійович. Якщо можна.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги! Тут дійсно, знаєте, якщо взяти практику, то на практиці ви знаєте, що якщо ми в трьох живемо в одній хаті, ми отримали земельну ділянку, ми всі є членами одноосібного селянського господарства. Якщо я сьогодні хочу вийти, чому я повинен залучати чужу людину? Звісно, як в будь-якому товаристві, я маю передати тільки тим, хто зі мною проживає в першу чергу. Але я маю право вийти з цього одноосібного… і також само я маю право зайти зі своїм майном і так далі. Це перше.
І друге. Дійсно, якщо всі долучаться між першим і другим читанням, що потрібно доопрацювати, як сказало міністерство, то прохання підтримати в першому читанні, ми обов'язково з урядом доопрацюємо і внесемо між першим і другим більш якісне для того, щоб було розуміння, що це ми не просто заганяємо людей, а створюємо їм механізм легально вийти і не бути самозайнятим, оскільки якщо ти вже в одноосібному селянському господарству ти по закону є самозайнятий. Якщо ти хочеш вийти з цього статусу, ти можеш вийти з цього господарства і передати своє майно і так далі. Тому ми просто створюємо їм механізми.
До речі, якщо є коментарі, Тарас Вікторович, тут є з Академії аграрних наук пан Третяк Антон. Якщо є коментарі, будь ласка, якщо ви дозволите. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокоментуйте, будь ласка, в контексті соціальних виплат і всіх пов'язаних з цим речей, якщо можна. Наскільки це впливає. Я так розумію, що в результаті у нас з'явиться дуже велика кількість самозайнятих осіб.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Їх не стане, якщо регламентувати все. Слідуючий буде огород, присадибна ділянка, вже добралися до регламентації передачі або відчуження землі особистого селянського… ще один мораторій, там на огороди далі буде… (Вимкнено мікрофон)
Створювати …… це просто … і я про це буду писати, буду говорити, буду вам намагатися довести, що це хибна політика … … говорити, якою повинна бути державна аграрна політика. Ми знову …… Кабміну або …… можливо навіть і добросовісним ідеям, але можливо…
НАКОНЕЧНИЙ Г. Я вибачаюсь за втручання. От виступаючий сказав, що європейські фермери.
ІВЧЕНКО В.Є. Пане Григорій, це Григорій Наконечний, це фермер, Київська область, "Віра, Надія, Любов". Дякую.
НАКОНЕЧНИЙ Г. Я зараз піднімуся і дам цій людині, що тільки що говорила, оце моя біографія і я фермер, і сьогодні багато піднімалось питань. Шановні, ви забули одне, що в селі сьогодні, ви далекі-далекі від села. Я сьогодні лягаю в селі і встаю в селі, і бачу цих людей. І ось я зібрав сьогодні три заяви від молодих людей, які закінчили, мають дві вищі освіти, сьогодні вони не можуть оформити землі, тому що її вже нема, вона вже продана. І те, що ви наголошуєте бюрократія, бюрократія якраз із ваших виразів получається демократія. Весь світ живе на фермерстві, весь світ, а ми сьогодні пішли на гігантоманію і пішли на те, що тільки великотоварний господар повинен бути на землі. Оце цим ми знищили, не фермером знищили землі.
_______________ Пропозиції які?
НАКОНЕЧНИЙ Г. Пропозиції – підтримати цей законопроект і доопрацювати, і доопрацювати разом. Прислухайтесь! Тому що, що ми сьогодні робимо. Ставимо воза, нагружаємо його, потім ставимо коняку спереду воза і ставимо хомуття з заді до хвоста.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
НАКОНЕЧНИЙ Г. І потім не знаємо, чого воно не їде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую вам дуже. Шановні колеги! Ну, у мене, по-перше, перше зауваження. Якщо можна там, слово брати з дозволу головуючого, бо ми зараз тут перетворимо трошки в інше комітет. Це перше.
Друге. Якщо можна, з повагою до народних депутатів. Я абсолютно переконаний, що кожний депутат в цьому залі відстоює у тому числі ваші інтереси. Тому тут можуть бути різні думки. Для того комітет і проводиться для того, щоб це тут обговорювати. Тому, якщо можна так…
Я прошу, якщо немає інших зауважень, є дві знову у нас думки: від Аркадія Олексійовича, є думка, яка цього разу першою прозвучала – підтримати цей законопроект в першому читанні. Тому я ставлю на голосування питання підтримати цей законопроект в першому читанні з доопрацюванням тих моментів, які ми сьогодні обговорили. І я абсолютно переконаний, що Вадим Євгенович сьогодні почув Аркадія Олексійовича точно з приводу тих моментів, можливо на які потрібно звернути увагу.
Хто – "за"? Хто – проти? Хто утримався? 4 – утрималося. 1 – проти. "За". Рішення прийнято.
Ну відхилити. Ну проти, мається на увазі відхилити ваше рішення. Дякую, колеги. Ми досить швидко ідемо. У нас є ще два законопроекти, які залишилися у віданні нашого комітету сьогодні розглянути.
Шостий пункт порядку денного сьогодні. Якщо можна… Я так розумію… Є хтось із авторів сьогодні у нас в залі? Там великий авторський колектив: Головко, Осуховський, Левченко, Іллєнко, Марченко, Бублик, Рудик. Немає. "Свобода" нас сьогодні проігнорувала, на жаль. Якщо можна, тоді Валентин Володимирович, ваш підкомітет. Будьте ласкаві, прокоментуйте бачення підкомітету з цього законопроекту.
ДІДИЧ В.В. Ми розглянули…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ближче мікрофон, якщо можна. Посуньте його просто.
ДІДИЧ В.В. Розглянули на підкомітеті і дійшли висновку, що є негативний висновок науково-експертної ради Верховної Ради про те, щоб направити його на доопрацювання. І у зв'язку з тим, що він створює деякі незручності, тому є думка така, що відкласти його, доопрацювати і відкласти його, не розглядати, не виносити його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилити?
ДІДИЧ В.В. Відхилити. На доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І відправити на доопрацювання автору.
ДІДИЧ В.В. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Позиція уряду, будь ласка.
ЛАПА В.І. Тут певні юридичні зауваження є в тій частині, що в країні існує певна система акредитації і органи акредитації. А тут в цьому законопроекті така фабула, що існує намагання створити паралельну систему акредитації для певної сфери оцінки відповідності. Якщо ми підемо цим шляхом, то ми цих систем акредитації в країні будемо створювати потім десятки і на багато більше. Тому чисто з цієї точки зору очевидно, що концептуально треба було б суттєво над ним попрацювати, тобто в такому вигляді, я думаю, що не можна приймати.
ДІДИЧ В.В. Доопрацювати – пропозиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, давайте з голосу… Іван, будь ласка.
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Дело в том, что 1460 и 1460/1, они очень сильно перекликаются на самом деле. Перекликаются в том смысле, что касается вопросов существующей монополизации на сегодняшний день на рынке по регистрации семян и сортов. А также соответствия, скажем так, сортов и семян, которые производятся в Европейском Союзе, и их адаптация и сертификация у нас. Поэтому когда мы будем говорить о 1460/1, то я эти вопросы тогда отмечу и подниму, в чем там разница. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По 1460, Миколо Володимировичу, є зауваження?
ЛЮШНЯК М.В. В мене в принципі зауваження до загальної нашої роботи нашого комітету. Перед початком, є люди, подали законопроект, якщо вони є в залі, значить, ми його беремо на обговорення. Це вже другий раз, що авторів немає. Ну, це просто, розумієте, нам дають роботу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте я вам коментар з цього приводу свій дам, і в тому числі і з точки зору рекомендацій підкомітету відправити авторам на доопрацювання.
Нам треба розуміти, що кожен раз, коли ми щось відправляємо на доопрацювання, але при цьому розуміємо, що ми його насправді відхиляємо, то ми начебто робимо толерантну якусь поведінку, але потім все це до нас знову повертається і ми знову його будемо розглядати. Насправді у нас не так мало законопроектів надходить на комітет. Тому якщо є позиція підкомітету, я прошу її більш чітко формулювати. Я розумію, що ми всі колеги, там, не хочеться когось образити, але якщо ми вважаємо, якщо є позиція підкомітету, що цей законопроект можна відхиляти, а я от по загальному настрою, чесно кажучи, відчуваю, що загальна позиція відхиляти, то давайте його відхиляти. Навіщо нам повертатися до цього потім другий раз? У нас по 10-15 законопроектів в порядку денному, і я думаю, що нам просто важко буде потім працювати.
Ми можемо переформулювати позицію підкомітету на відхилення цього законопроекту, особливо зважаючи на ту позицію, яку Микола Володимирович сьогодні висловив, що автори законопроектів, яких насправді там більше шести, не знайшли часу прийти і захистити свій законопроект? Можемо?
_______________. Можемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування питання про відхилення даного законопроекту. Хто - "за"? Хто проти? Утрималися? Одноголосно. Дякую, законопроект відхилений.
Наступний законопроект – 1461. Ну, в даній ситуації я і автору даю слово, і Іван Володимирович мав коментар від попереднього законопроекту. Тому прошу вас.
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Да-да, … о том, что эти два законопроекта в некоторых вещах очень перекликаются. У нас сейчас …… на 1460/1. Данный законопроект, мы все здесь аграрии и сталкивались с этими моментами, каким образом у нас происходит сертификация новых гибридов, новых сортов, и отечественных производителей, и западных. Мы все прекрасно знаем все эти проблемы и какие сложности вообще из года в год стоят перед производителями семян, которые работают в Украине.
Поэтому я говорю суть этого законопроекта. Первое: он ликвидирует монополию, которая существует сегодня у нас в Украине. То есть это Государственная сельхозинспекция вместе с институтом в эксклюзивном порядке производит и оказывает все услуги, связанные с сертификацией новых сортов, новых гибридов, новых семян, которые и производятся в Украине, и те, которые импортируются западными производителями. Это первое.
Данный законопроект разрешает в установленный способ, пройдя аккредитацию, пройдя соответствующую сертификацию, регистрационную комиссию, коммерческим компаниям и другим участникам рынка оказывать эти услуги. Это первое.
Второй важный момент, который регулирует это законопроект, – это те семена и та продукция, которая сертифицирована, не ГМО – хочу подчеркнуть, не генномодифицированная, которая прошла соответствующую сертификацию в Европе, и используется уже в странах Европейского Союза абсолютно в упрощенный способ имела бы доступ к регистрации в Украине и в доступе на рынок. Хочу подчеркнуть, не ГМО.
Данный законопроект готовился экспертами всех крупнейших производителей и украинских, и западных семенной продукции, также представителями и специалистами Американской торговой палаты, "Украинского клуба украинского аграрного бизнеса". Здесь присутствуют все эксперты, которые участвовали в подготовке. Этот закон направлен, еще раз, на демонополизацию и на либерализацию рынка. Если есть вопросы в плане детальных вопросов, можно их будет задавать. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Володимирович. Позиція уряду, будь ласка, Володимир.
ЛАПА В.І. Ми розглянули цей законопроект, і були декілька дискусій в Міністерстві аграрної політики з приводу законопроекту. До нього є певні зауваження, зокрема, які стосуються того, що, можливо, варто розглянути варіант, коли базове, добазове насіння все-таки буде сертифікуватися державою, а репродукції – вже на ринку. Також, можливо, варто розглянути варіант, коли органи сертифікації проводять сертифікацію, готують пакет документів, а сам сертифікат буде видаватися уповноваженими державним органам, тому що це відповідає, в принципі, і правилам міжнародним, і більшості... практиці більшості країн.
Але в цілому в ході консультацій зі спеціалістами міністерства, сьогодні буквально я також проводив, ми дійшли висновку, що, ну, ті зауваження, які є, їх абсолютно спокійно можна буде врегулювати між першим і другим читанням. Тому що редакція законопроекту це дозволяє. І тут питання актуальне, що в зв'язку з тим, що, як ми всі знаємо, сільгоспінспекція в стадії ліквідації, і нам, навіть Міністерству аграрної політики, не зовсім зрозуміло, чи буде можливість фізично здійснювати сертифікацію, якщо ми покладаємося тільки виключно на державний орган. Тому очевидно, що зміни тут назріли і перезріли. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, є в когось питання? Будь ласка, Андрій Олексійович.
ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Є питання. Андрій Вадатурський. С одной стороны, я понимаю, что делается, мета добра. У меня питання. С одной стороны, мы видим, что вот для зменшення витрат суб'єктів насінництва та розсадництва передбачається визнання в Україні сертифікату на насіння Міжнародною асоціацією з контролю за якістю насіння. То есть мы признаем сертификаты, которые, я так понимаю, издаются в Европе, в ЕС? С другой стороны, это хорошо, я с этим согласен. С другой стороны, мы демонополизируем рынок и создаем достаточно какое-то количество компаний, которые будут аккредитировать. У меня вопрос: а какую функцию они будут выполнять, если мы, с одной стороны, берем сертификат европейский, они не будут заниматься никакими ни исследованиями, ни оценкой? Вот чем они будут заниматься? Или мы просто сразу тогда вот скажем, признаем эти европейские сертификаты на территории Украины, и все, и не надо тут заниматься дополнительной функцией. У меня вопрос: вот функцию на том рынке, который мы сейчас создаем. Спасибо.
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Абсолютно правильный вопрос, просто хотел уточнить, что демонополизация по оказанию услуг, которые вы перечислили, будет в большей степени касаться отечественных производителей, которые производители семян украинских компаний. А в том плане, что вы сказали, те семена, семенной материал, который уже сертифицирован, он не будет проходить, где все бюрократические вещи будут просто регистрироваться. Если есть здесь эксперты, могу добавить, прокомментировать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович. Я бачу вас. Будь ласка.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, ви знаєте, безперечно, закон хороший. Його треба доопрацювати. Тому що, наприклад, один пункт: "Видача, підтвердження на ввезення в Україну зразків насіння і садівного матеріалу, рослин, не занесених до реєстру сортів" або "та/або реєстру сортів рослин, організацію економічного співробітництва і розвитку для селекційних дослідних станцій".
Тобто, ви розумієте, що якщо вони в нас не в реєстрі, але є в організації, значить ми можемо їх завозити. Сьогодні в організацію входить Латинська Америка, входить Данія. Наприклад, Данії досвід мені подобається, тому що там селекція сімейна. Там бізнес селективний, понад 150 років деяких компаній. Зараз це є пропозиція французька схема. Але у Франції, ви знаєте, теж це сімейні компанії, які мають понад 150 років. Вони мають великий досвід, на разі в нас цього нема.
Закон хороший, от просто доопрацювати разом з насіннєводами, з господарствами, з селекціонерами. І я думаю, що він має велике майбутнє в Україні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, пропозиція: перше читання і доопрацювання на другому?
ЛЮШНЯК М.В. Я пропоную доопрацювати його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Без першого читання.
ЛЮШНЯК М.В. Доопрацювати. Доопрацювати на громадських обговореннях.
_______________. В комітеті, з-під комітету вивчили, і пропозиція доопрацювати імення в комітеті, підкомітетах і потім тільки виносити на розгляд, на перше читання.
_______________. Шановні колеги, ми відкриваємо ворота для нас всіх. А зараз ми бачимо, коли у нас проблеми, ми наодинці з тими проблеми, немає ні Європи, ні Америки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, він буде в комітеті, коли він буде на другому читанні. Сьогодні ми можемо його поверну автору просто і все. До комітету це не має ніякого відношення. Ми або повертаємо його автору, або ми його приймаємо в першому читанні. Тому треба розуміти якби сукупність дій, які ми можемо зробити.
Шановні народні депутати, є ще якісь додаткові зауваження, у нас є експерти руку тягнуть?
_______________. Послухати експертів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще? Будь ласка, слово вам, дві хвилини.
ХАДЖИМАТОВ В. Дякую. Будь ласка, Насіннєва асоціації України, Хаджиматов Валерій. Закон, вказано в статті 4, що він базується на Законі про підтвердження відповідності, про акредитацію органів оцінки відповідності і про стандарти і технічні регламенти. Хочу нагадати вам, що ви, буквально, 15 січня прийняли новий Закон про стандарти і технічні регламенти, в якому чітко сказано, що насіння не підпадає під дію цього закону. Тому уже база цього закону вона не є в законодавчому руслі країни. Більше того, все, що там написано сьогодні, якщо його впроваджувати, воно практично хоронить сьогодні українську селекцію, українське насінництво.
Сьогодні зміни до одного закону, ще і вносяться зміни до іншого закону, де захищаються авторські права на сорти рослин. Де передбачається, що іноземні компанії можуть реєструвати в Європі, а нашому українському селекціонеру треба їхати в Європу реєструвати свої батьківські компоненти для того, щоб у себе у своїй країні вирощувати насіння. Отакий законопроект сьогодні поданий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ТЕРЕЩЕНКО О. Шановні народні депутати, доброго вечора. Моє ім'я Олександр Терещенко, я експерт Українського клубу аграрного бізнесу. Ми приймали активну участь у розробці даного законопроекту. Хотів би сказати, що попередній оратор він співавтор того законопроекту, який був відкликаний, тому ця особа є зацікавленою.
Щодо цього законопроекту, який ми розглядаємо? Все не зовсім так як представив попередній оратор, основна мета даного законопроекту – це одержання статусу еквівалентності українського насіння із європейськими вимогами. Це дасть якраз можливість українському насінню потрапити на ринок ЄС. Без цього статусу жодна країна не може постачати своє насіння на ринок ЄС. Спочатку експерти оцінюють рівень законодавства певної країни, оцінюють, як працюють певні механізми в цій країні і тільки після цього надається статус еквівалентності. Якщо ми будемо десять років розглядати цей законопроект – наше насіння ніколи туди не потрапить. Це щодо захисту національного виробника.
Тепер щодо імпорту. В Україну імпортується дуже багато насіння. Тепер дивіться, що відбувається. Спочатку насіння сертифікується в Європі, потім це насіння сертифікується в Україні. Тобто фактично відбувається одна і та ж сама робота, за яку сплачує хто – імпортер. Потім імпортер продає це насіння фермеру і відповідно фермер закладає у вартість своєї продукції. Для чого робити одну і ту ж саму роботу двічі? Україна приєдналась до схем сертифікації організації економічного співробітництва розвитку до Міжнародної асоціації контролю якості насіння. Ми уже, ратифікуючи ці міжнародні конвенції, зобов'язались приймати ці сертифікати. Але насправді воно не працює. Тому цей законопроект він просто ліквідує ці прогалини. Такий законопроект також підтримують Американська торговельна палата, є представник, якщо треба, він висловиться, міжнародні експерти Світового банку.
В кінці 14-го року був прийнятий звіт Світового банку щодо статусу сільського господарства в різних країнах. Стан насінництва в Україні на жалюгідному стані і його треба негайно реформувати. Цим законопроектом передбачається спрощена реєстрація суб'єктів насінництва, зараз вона неймовірно обтяжлива, хто цим колись займався знає. Реєстрація сортів в Україні в шість разів дорожча ніж в Іспанії. Даний законопроект спрощує ці процедури. Сертифікація в Україні здійснюється виключно державою. В усіх європейських країнах це можуть здійснювати і держава, і недержавні установи, які пройшли акредитацію. Те ж саме закладається в цей законопроект. При роботі над цим законопроектом ми керувались додатком 38 глава XVII "Сільське господарства, Угода про асоціацію".
Ми проаналізували регламенти європейські і заклали в цей законопроект основні ідеї. Тому короткий висновок. Цей законопроект буде сприяти розвитку галузі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега, якщо можна завершуйте. Вам ще півхвилини, будь ласка.
ТЕРЕЩЕНКО О. Буквально одна хвилина. І ще я хотів зачитати, є позитивний експертний висновок Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук.
Я зачитую, цитую. "Узагальнюючий висновок. За результатами системного аналізу законопроектів 1460 (це попередній, який обговорювався) і 1460-1 (це наш) рекомендується зняти з розгляду законопроект 1460 попередній, оскільки він не відповідає вимогам законодавства, а законопроект 1460-1 розглянути у першому читанні". Ну, і так далі. Тобто я…
______________. А заключення Академії аграрних наук України у вас є? Не тільки права, а Академії аграрних наук є у вас?
ТЕРЕЩЕНК О.О. В мене є заключення тільки Академії правових…
______________. А чого ви не поцікавились? А я хочу вам сказати, я прошу вибачення. Я хочу вам сказати, я, наприклад, підтримую попереднього виступаючого, тому що вже був один раз такий випадок, коли нам так розказували, точно так, а я – аграрник, і ми втратили насіння цукрових буряків в Україні, втратили насіння кукурудзи. І сьогодні посівна одиниця нашого насіння, яке ще чуть-чуть там залишилось, 50 євро, умовних одиниць, а імпортне – 240. Вони спочатку нам давали рівну ціну, потім добили наше, що ми не могли вернутися до свого насіння, все угробили, і тоді підняли в п'ять раз вартість свого насіння.
Тому треба, будь ласка, врахуйте. Ми будемо голосувати за перше читання, але врахуйте оці зауваження, які ми кажемо. Вітчизняна наука, вітчизняне насінництво повинно бути захищене. А якщо воно не буде захищено, ми його в другому читанні похоронимо.
ТЕРЕЩЕНКО О. Я повністю з вами погоджуюсь. Цей законопроект не покликаний захищати міжнародні компанії. Він сприяє…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякую. Я вам дуже дякую. Ми не будемо вступати в дискусію. Дійсно, контраверсійна історія. Я в ній насправді Аркадія Олексійовича десь в філософії підтримую, що нам, дійсно, в цьому питанні, в питанні насінництва, особливо, коли ми розглядаємо питання майбутнього Академії аграрних наук, селекційних підприємств і так далі, от нам його треба, дійсно, в комплексі розглядати.
В мене є моя пропозиція. Я все-таки вважаю, що от ну були пропозиції колег відправити на доопрацювання авторам, фактично мова йде про те, що нам треба їм новий готувати і так далі.
Я би пропонував все-таки підготувати… ну це моя пропозиція, тут були так само пропозиції відхилити, ми зараз всі по черзі їх проголосуємо. Я би пропонував в першому читанні підтримати, в тому числі дослухатись до позиції уряду. У вас… Якщо можна, давайте, коли ми всі обговорюємо, а не коли вже…
БІЛЯВСЬКА Л.Г. Шановне товариство, якщо дозволите. Український Інститут експертизи сортів рослин, директор інституту Білявська.
Фахівці інституту ознайомились з законопроектом 1460/1 і виявили, що ряд змін суперечать положенням Конвенції UPOV, Міжнародного союзу з охорони сортів рослин. В 53 директиві ЄС Регламенту ЄС про охорону нових сортів рослин 2100/94. З зауваженнями офіційно направили в профільний комітет Верховної Ради, оформили листом. Просимо їх врахувати обов'язково.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження ми обов'язково врахуємо. В мене прохання до всіх, якщо можна? У нас от є, знаєте, одна точка в яку все зливається – профільний міністр або заступник міністра і так далі.
Якщо можна, ви знаєте, що виноситься законопроект, говоріть до цього. У нас дуже багато запрошених. Зводьте все до одного спікера і він відповідно буде і зауваження оголошувати, і взагалі, це буде певним чином впливати на кінцеву позицію.
Шановні колеги, в мене є пропозиція підтримати в першому читанні, дійсно плідно попрацювати на ньому, там є дуже позитивні речі, є речі контроверсійні. Я думаю, що ми будемо мати можливість комплексно подивитись, взагалі, на питання насінництва в контексті тих речей про які я сьогодні сказав.
Я пропоную поставити на голосування питання підтримати цей законопроект в першому читанні.
Хто – "за"? Будь ласка, прошу голосувати. Хто – проти? Проти не має. Утримались? Троє утрималось. Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Один колега нас покидає. Я одне тільки хотів сказать, що у нас, насправді, це вже до завершення, але у нас дуже гарний кворум. Насправді, у нас при 30-ти членах комітету сьогодні присутні 25 членів комітету. Тому я принагідно хотів всім дуже подякувати, що навіть в вечірній час ми можемо ефективно дуже працювати.
Колеги, у нас залишилося три законопроекти, які не є профільними нашим, але нам обов'язково треба їх розглянути. Вони всі розглядалися на підкомітеті у Леоніда Петровича. Тому, Леоніде Петровичу, якщо можна, один за одним пройтися з позицією і думкою підкомітету, щоб ми могли швидко прийняти рішення і перейти до розділу "Різне".
КОЗАЧЕНКО Л.П. Я постараюся. Тут перший законопроект стосовно внесення змін до Податкового кодексу щодо підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби, алкогольні напої та пиво в рамках процесу євроінтеграції України, внесений Гопко та іншими.
Скажу, що стосовно цього проекту. Він розроблений був ще раніше і поданий, ніж ми після цього проголосували новий Податковий кодекс і нові зміни в оподаткуванні цих підакцизних товарів, і там ми вже підвищили ставки. Тому сьогодні, якщо ми будемо ще раз їх підвищувати, ми створюємо дуже велику проблему для галузі.
Сьогодні ми розглядали це питання, були представники галузевих асоціацій. Звичайно, вони категорично проти, щоб це робили. Йдеться про те, що по деяких видах підакцизної продукції підвищення становить 2,5 раза, по деяких видах – 40 відсотків, по деяких – 50 відсотків. Пропозиція: відхилити цей законопроект. Це законопроект, я його назвав, а номер його 1474.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосовать будем, так? Извините, я отвлекся.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Є пропозиція підкомітету – відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є інші думки? Інших думок немає? Прошу голосувати. Є пропозиція – відхилити. Хто – "за"? Хто – проти? Утрималися? Прийнято. Відхилено.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Другий законопроект, він аналогічний цьому, але трошки інше регулює. Тут йдеться про збільшення вартості ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Пропонується збільшити вартість цієї ліцензії. Є пропозиція, тут 2,5 мільйона, але хочуть внести в залі 3,5 мільйона, це після, у нас зараз 500 тисяч вартість такої ліцензії. Але знову ж таки це питання розглядалося і воно дуже турбує, починаючи від пивоварів, тому що в нас багато, тільки в місті Києві, у нас сотні маленьких пивоварень, які змонтовані в ресторани і кафе. Так от ці пивоварні мають купити ліцензію на торгівлю пивом, заплативши за нею 2,5 мільйона гривень. Також від цього страждають не великі підприємства, які виробляють вино, це є не великі підприємства, я підкреслюю, які на сьогоднішній день не можуть купити ліцензію навіть на торгівлю, сплачуючи за неї 500 тисяч.
Тому наша пропозиція, підкомітету – також не погодитись з цим проектом і відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, пропозиція?
КОЗАЧЕНКО Л.П. Відхилити, я сказав. Відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилити. Колеги, є пропозиція підкомітету відхилити. Хто – "за"? Хто – проти? Утрималися? Відхилено.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Далі. Законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо розвитку тваринницької галузі агропромислового комплексу. Йдеться про відновлення. А, починали з нього, я забув, я перепрошую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, дуже дякую. Шановні колеги, я прошу, я розумію, вже час і у всіх справи. Два питання у нас в "Різному", і, можливо, якщо буде щось внесено з голосу, ми ще раз розглянемо. Я б хотів надати слово нашому колезі, секретарю комітету Валерію Валерійовичу Лунченку з приводу питання плану роботи. Будь ласка.
ЛУНЧЕНКО В.В. Доброго дня, шановні колеги! Це чисто технічне формальне питання. Ми повинні з вами затвердити план роботи комітету згідно Закону про комітети. Тому вас були роздані матеріали. Я прошу вас переглянути. Відповідно, якщо є зміни до плану роботи, то прошу їх озвучити, і внесемо. А якщо немає, то ми можемо затвердити план, який сьогодні вам внісся на розгляд. А по ходу надходження інших, скажемо, законопроектів ми можемо завжди їх на засідання комітету і включати їх до наступного засідання кабінету. Якщо є таке бачення, пропозиція тоді це затвердити і проголосувати "за".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є якісь заперечення? Насправді, гнучкою позицією є те, що ми на кожному засіданні комітету можемо внести сюди зміни. Тому, чесно кажучи, я пропоную виконати цю регламентну норму…
ЛУНЧЕНКО В.В. Виключно формально…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, виконати цю регламентну норму, щоб у нас не було ніяких проблем з організацією нашої роботи. Якщо заперечень немає, я пропоную проголосувати за відповідну пропозицію. Хто - "за"? Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Дуже дякую. Шановні колеги, останнє питання…
ЛУНЧЕНКО В.В. Пане Тарас, дозвольте ще. Затвердження розкладу засідань комітету, також це формально, обов'язково. Давайте ми тоді з вашої пропозиції затвердимо…
МУШАК О.П. Колеги, буквально на 30 або навіть на 20 секунд. Є надзвичайно важливий законопроект 1159, згідно якого ми передаємо землі з державної власності в комунальну, мені здається, що всі там готуються підтримати. Просто цього четверга буде якраз по децентралізації пакет, і хотілося б, щоб цей законопроект було включено. Це питання в першу чергу до Тараса Вікторовича. Якщо можна, якось допомогти в цьому питанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, даю відповідь на це запитання. По-перше, ми говорили на цю тему декілька раз. Я сьогодні мав зустріч із спікером, ми обговорювали необхідність включення до порядку денного ряду законопроектів, які важливі, в тому числі 1159. Він у мене сьогодні попросив час для того, щоб узгодити ряд позицій, які, на його думку, є контраверсійними, він хотів би там підсилити свою позицію для подальшої розмови з комітетом шляхом висловлення її голові.
Тому, мені здається, з того, що я почув сьогодні в обід, на цей четвер, на жаль, він не попаде в порядок денний, мені здається. Але давайте сподіватися, що на наступний четвер, коли буде розглядатися суттєва частина аграрних законопроектів, можливо, він буде там.
МУШАК О.П. Дякую, пане головуючий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, Тарас Вікторович. Шановні колеги, я б хотів ще підняти організаційне питання, з яким сьогодні прикладом я зіткнувся особисто. Ось дивіться, ті законопроекти, які ми напрацьовували, я напрацьовував особисто з: а) асоціаціями; б) з відповідними фахівцями. То Академія аграрних наук, то лі, наприклад, наші партнери донори …
Що б мені дуже хотілося? Оскільки у кожного з нас є свої експерти, мені б дуже хотілося, щоб у нас одна була потужна група експертів біля комітету. Що це означає? Це означає, що наступну образу, я б приніс би цей законопроект нашій групі експертів, в якій ми консультуємось, і ми б відпрацювали дійсно такий законопроект, щоб сьогодні не виникало питань, що давайте там суттєво доопрацюємо і так далі. Це організаційне питання. Але, повірте, сьогодні зіткнувся я, завтра зіткнеться кожен з нас. У нас повинен бути чи секретаріат, хто конкретно буде, чи група експертів, яка буде допомагати разом напрацьовувати ці законопроекти. Це друге. Я намагаюся, коли я напрацьовую ці речі, щоб це були і асоціації задіяні максимально, бо це практика і так далі, і це теорія, тобто науковці, Академія аграрних наук і так далі. Тобто я рахую, що в нас має бути потужна група експертів.
І друге, колеги. Я сьогодні особисто як депутат "сліпий", я не бачу що сьогодні відбувається в АПК. Я сьогодні не бачу, які відбуваються реформи. Я сьогодні не бачу, які мають бути напрямки стратегічні, що ми маємо досягти і так далі. В мене є прохання. Все ж таки, щоб ми провели комітетські слухання, щоб кожен з нас зрозумів, в якому напрямку сьогодні ми рухаємось. От я на сьогодні, якщо я працюю з кооперацією, я сьогодні працюю з одноосібними селянськими господарствами, з сімейними фермерами, я не розумію сьогодні, яка позиція: а) міністерства, які стратегічні бачення міністерства, які бюджетні програми і так далі і так далі. Я розумію, що зараз біготня, але все ж таки, коли ми це проведемо, кожен отримає відповіді на ті питання. Сьогодні правильно пан Аркадій казав, ми отримаємо ті відповіді на ті питання стратегічні, які ми через рік отримаємо. Там по насінництву сьогодні у нас були питання. У мене сьогодні питання безпосередньо по кооперації, бо вона сьогодні затормозилася, не відбувається. Можливо, по іншим галузям, як воно у нас буде розвиватися а тому подібне. Мені б дуже хотілося б, щоб ми підтримали все ж таку пропозицію, ми всі ввійдемо в курс діла, і нам буде легше всім разом працювати і допомагати міністерству, оскільки ми бачимо, що воно кваліфіковано сьогодні, ну безпосередньо, розглядає наші законопроекти, воно дає свої висновки і так далі. Але хотілося б розуміти, ну кваліфікація – це одне, яке стратегічне бачення тих чи інших напрямків в АПК. Я вам дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, ну, стосовно роботи я скажу, що робота по пунктам просто. Перше – робота по експертному середовищу. Почалася, вона не сформована. У мене є позиція з приводу того, я думаю, що комітет підтримає, що повинні бути радники поруч з комітетом. Сьогодні я звернувся з відповідними проханнями, в тому числі……, всі ми мали відповідні зустрічі. На мою, на моє прохання відбувається пошук людей, які б могли той досвід, який вони вже багато хто з ним навіть 10, там 15 років напрацьовує, щоб сьогодні з нами поділилися. Це перше. Друге – експертне середовище. Третє – це Академія аграрних наук, міністерство і так далі. Тобто ми все це повинні скомпанувать, і у нас, дійсно, повинен бути, ну, робочий орган такий стратегічний, так … такий при комітеті, який може нам сьогодні давати ті дороговкази.
Я в організаційному розумінні ще не виконав ту обіцянку, коли, про яку я говорив, що ми почнемо вже розділами це обговорювати і на перших засіданнях комітету в цьому році. Я думаю, що на наступному засіданні комітету ми почнемо з того, що погалузево ми просто виберемо координаторів всередині. Ну, насправді, ми можемо це робить по підкомітетах, але взагалі погалузево у нас є спеціалісти, хто розбирається. От, наприклад, там Олександр Борисович там чудово володіє ситуацією в птахівництві. Там ми можемо йому делегувати розробку стратегії в цьому напрямку. Я думаю, що краще ніхто в нашому комітеті, можливо, цього не зробить. Хтось в іншому напрямку. У нас є питання меліорації, у нас є питання дуже багато. Виберемо ключових людей, зосередимо навколо них експертів. І я би тут, чесно кажучи, тут курка - яйце, хто повинен бути першим, міністерство чи комітет? Давайте будемо робити те, що ми від себе можемо робити. Міністерство буде робити те, що ми від комітету можемо їм запропонувати.
Єдине, в чому є дуже стійке бачення, у мене, що без стійкого, давайте позитивно сприймемо це слово "лобі аграрне". Я, до речі, сьогодні про це із спікером говорив, у нас насправді нічого не відбудеться. Стійке лобі – це сьогодні зал повинен розуміти, що аграрні питання, які виносяться в зал це не розмішати порядок денний, а досягнути результатів. І мені, насправді, у нас дуже багато було розмов і з приводу внесення змін до оподаткування, я вам скажу наступну річ, що сьогодні, в тому числі Кабінетом Міністрів у взаємодії із МВФом розглядається питання про скасування режиму спецоподаткування для сільгоспвиробників. І таке сьогодні розглядається. Тому у нас повинна бути дуже чітка і стійка позиція. Насправді із того, що я сьогодні бачу, так, міністр має позицію на Кабміні, але ми знаємо, як Кабмін приймає рішення, маємо елементи харизматичного прийняття рішень Прем'єр-міністром. Тому мені не хочеться, щоб не популярні для галузі рішення, в тому числі для села, які виносяться в зал, проковтувалися так легенько, і потім цього ніхто не помічав.
Я абсолютно переконаний, що протестувати нашу стійкість в цих намірах у нас буде можливість на наступному тижні. По-перше, в бюджеті, якщо ми все-таки його побачимо, ми знову побачимо якісь новації для аграріїв. В тому числі у нас є ініціативи членів нашого комітету. В тому числі 1159. В тому числі і питання по ПДВ, яке зареєстрований законопроект нашими колегами. Тобто ми будемо бачити, як зал може на це реагувати, яким чином, ми всі як члени фракцій відповідних в парламенті можемо проводити цю роботу з нашими фракціями.
Тому, Вадим Євгенович, приймається. У нас, дійсно, такий великий масив інформації накопився, і я дуже сподіваюся, що, от навіть зважаючи там на ефективність роботи нашого комітету, сьогодні навіть, можу сказати, що у нас є потенціал для того, щоб вирішувати.
Крім того, я хочу сказати, що на кожну Погоджувальну раду виноситься статистика роботи комітетів. І я хочу сказати, що підготовлених до розгляду до Верховної Ради, до розгляду законопроектів, ну ми насправді на другому місці серед всіх комітетів Верховної Ради. Тому, якщо нам іноді і здається, що ми десь може повільно там працюємо і так далі, у нас великий пласт роботи доопрацювання, але результати у нас в принципі непогані.
Єдине, що дуже би хотілося, щоб ми не кількістю засипали зал, а результативними голосуваннями. От тоді у нас буде повага і від ринку, і від учасників ринку, і у нас самих до себе. Я всім дуже хочу подякувати. Олександр Борисович, і …
БАКУМЕНКО О.Б. Я хотел бы все-таки еще раз, вот Вадим об этом сказал, и я это поддерживаю. Считаю, что необходимо провести комитетские слухання, пригласить министра. И я хотел бы тоже лично услышать, какая стратегия развития АПК. Чтобы мы понимали из уст министра отношение на сегодняшний день к налоговой политике, к реформированию, к кадровым составам, чтобы мы в следующий комитет включили, пригласили министра, его послушали. Это же не значит, что мы его там собираемся какие-то противниками. Нет. Мы должны услышать стратегию, в том числе реформирования АПК. Что с кадрами…
БАКУМЕНКО О.Б. Сто процентов. Поэтому пригласить сюда министра, пригласить сюда ассоциации и поговорить на тему: куда идет АПК?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, Олександре Борисовичу, пропозиція наступна. Я дуже погоджуюся з Аркадієм Олексійовичем, це повинні бути рівнонаправлені рухи. Щоб ми не вислухали міністра, а потім просто увійшли в дискусію, ми повинні на його пропозицію мати свою пропозицію, вирішити, де наші позиції співпадають, а де в нас є моменти, де нам треба попрацювати і все-таки визначитись, який напрямок є правильний. Тут ніяких заперечень немає.
В тому числі, можливо, по тим якимось проблемним питанням ми будемо ініціювати якісь наші комітетські слухання, щоб не на комітетах безпосередньо, а на якихось більш розширених засіданнях, в більшому залі ми могли ці питання обговорювати і приймати рішення. Я всім членам хочу подякувати за шикарну дисципліну, за високу явку. Юру Змія привітати з довірою комітету і всім побажати плідної праці на цьому тижні. Дякую.