СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
від 15 вересня 2015 року
Веде засідання Голова Комітету Т.В.КУТОВИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати свої місця, будемо починати, у нас є кворум. На даний момент, мені повідомляють, що є зареєстровано 17 народних депутатів, тобто комітет є легітимним, може почати свою діяльність.
Шановні колеги, дуже радий вас всіх бачити після роботи напруженої літньої в округах. І хотів би вам сьогодні запропонувати той порядок денний, який вам був розісланий у четвер. Чи є когось до нього зауваження? Чи ми можемо його прийняти у тому вигляді, в якому він запропонований вам? Зауваження є?
Будь ласка, Олексій Мушак.
МУШАК О.П. По другому питанню там про внесення змін до Закону України "Про особисте селянське господарство". Просто Вадатурського не буде і немає кому доповідати, тому прохання перенести.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную залишити в порядку денному, оскільки є висновок правового комітету з приводу цього закону, ми його просто розглянемо, там є важливі нюанси, які я оголошу, і ми його розглянемо. У мене теж є лист від Вадатурського, але, на жаль, там є певні нюанси.
Колеги, інші є зауваження? Немає. Хто за порядок денний запропонований, прошу голосувати. Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Дякую. Порядок денний прийнято.
Перше питання у порядку денному у нас є друге читання Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо вдосконалення механізму передачі земельних ділянок, відчужених для суспільних потреб чи з метою суспільної необхідності).
Шановні колеги, я в контексті підвищення ефективності роботи секретаріату і в тому числі, щоб ми бачили реальні результати роботи секретаріату. Хотів би, у нас в кожному порядку денному є відповідальні від секретаріату за законопроект, і я би хотів сьогодні запропонувати конкретно відповідальні, які від секретаріату вказані по законопроектам. Надати їм три хвилини можливість їхнього так само виступу для того, щоб вони висвітили, яку роботу вони провели в комітеті і яких конкретно висновків дійшли.
Тому по першому законопроекту запрошую Коляду Анну Миколаївну. Якщо можна, є мікрофон у вас? Будь ласка, тоді регламент, давайте до трьох хвилин.
КОЛЯДА А.М. Доброго дня! Постараюся навіть швидше вкластися. Законопроект у нас невеликий. З часу прийняття його в першому читанні надійшло п'ять пропозицій. Коротко нагадаю, що законопроект, пропонувалось доповнити статтю 122 Земельного кодексу новою частиною, в якій ми…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ближче до мікрофона, будь ласка.
КОЛЯДА А.М. …в якій ми визначали, що при наданні земельних ділянок у користування і власність, які були вилучені для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, надавалися повноваження органам, які прийняли рішення про таке вилучення, викуп або примусове відчуження, надавати ці земельні ділянки у власність, у користування для відповідних цілей.
Надійшло п'ять пропозицій народних депутатів. Чотири з них враховано, одну відхилено. Також доводжу до вашого відома, що 122 стаття Земельного кодексу, всі повноваження в частині розпорядження землями при дачі в користування і власність органами залишилася. Тобто всі органи, всі з повноваженнями, які у них були визначені, залишаються.
Що ж стосується виключення із повноважень Держгеокадастру, частини четвертої, виключення стосовно того, що вони не надають земельні ділянки для суспільних потреб, то ми цю пропозицію відхилили за пропозицією двох народних депутатів в зв'язку з тим, що законом, спеціальним законом, який визначає повноваження органів в частині викупу і вилучення земельних ділянок для суспільних потреб, Держгеокадастр не має повноважень для таких, для здійснення вилучення і викупу. Відповідно виключення є недоцільним.
Обґрунтування в таблиці я надала.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Олена Миколаївна.
Аркадій Олексійович, ваш підкомітет, прокоментуйте.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Наш підкомітет у неповному складі за відсутності кворуму розглянув це питання. Однозначного висновку ми не винесли, тому що була думка те, що можна його приймати у другому читанні, оскільки якийсь уже труд затрачений. Ну і, звичайно, була висловлена думка про те, що взагалі-то, як на мене особисто, то цей законопроект просто дублює ті положення закону, які уже є. Адже ж той орган, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреба, як правило, він сам його і оплачує. Раз він оплачує той викуп, то він і приймає на власний баланс у власність чи то державної структури, чи то органу місцевого самоврядування, і звісно тільки потім він і може цим розпоряджатися. Але оскільки у нас є така традиція законодавча дублювати неодноразово у різних законах одні і ті самі положення, то ми у даному випадку ще раз підтвердимо цю традицію. От така от ситуація з цим. Однозначного рішення не було, але воно не має ніякої юридичної сили у будь-якому випадку, тому що кворуму на засіданні підкомітету не було.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аркадій Олексійович.
Держгеокадастр, ваша думка, будь ласка.
_______________. Держгеокадастр підтримує цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, є у когось бажання висловитися з приводу даного законопроекту, висвітлення позиції, яке відображено в роботі комітету, безпосередньо секретаріату. У нас у врахованих правках є один дійсно там важливий момент, на який я би особисто зосередив увагу, що в моменті, коли ділянка передається фактично під суспільні потреби державній організації, то вона потім не може бути продана приватній організації відповідно до процедури вилучення і може бути передано тільки в оренду, це, насправді, ну той таки суттєва зміна, яка відбулася там на рівні правок. Якщо інших коментарів немає і ми погоджуємося з тією позицією. Дякую, Аркадію Олексійовичу і іншим позиціям. Є пропозиція прийняти даний законопроект, рекомендувати Верховній Раді підтримати його в другому читанні та в цілому. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто – проти? Утримались? Один утримався, інші – "за". Дякую. Рішення прийнято.
Колеги, була пропозиція і є, дійсно, лист від нашого колеги Вадатурського з приводу перенесення наступного питання в нашому порядку денному. Але у нас окрім наших висновків ще потрібні висновки інших комітетів. І от в порядку вивчення в інших комітетах ми отримали висновок правового комітету про не відповідність запропонованого законопроекту, Конституції, і фактично згідно регламенту це є підставою для повернення автору без включення до порядку денного. От основний мотив, якщо коротко сказати від правового комітету, що Конституцією в принципі заборонено відчужувати приватну власність без відповідної компенсації. Тому відповідно до рішення правового комітету ми будемо вважати, що ми його розглянули на нашому комітеті. Але маючи пряму норму регламенту ми його повертаємо автору з можливими іншими діями з його боку, і які вони у нього будуть він відповідно тоді комітет проінформує, або він новий законопроект зареєструє або відмовиться від цієї ідеї.
Дякую колеги. Якщо немає заперечень тоді ми так само, базуючись на рішенні правового комітету, є пропозиція проголосувати за повернення автору на доопрацювання цього законопроекту. Хто – "за"?
КОРНАЦЬКИЙ А.О. …рішення… (не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аркадій Олексійович, я, вибачте, не спитав вас. Є пропозиція підкомітету і є рішення правового комітету. Хто за те, щоб повернути даний законопроект автору на доопрацювання. Хто – проти? Утримались? Всі – "за". Дякую. Рішення прийнято.
Наступний законопроект, колеги, у нас групи депутатів переважна їхня більшість, в тому числі і члени нашого комітету тут у нас є і народний депутат Мушак. Я сподіваюсь, що ви, напевно, будете доповідати цей законопроект, оскільки ви перший у списку авторів. Прошу вас.
МУШАК О.П. Якщо буде на це ваша ласка, Тарас Вікторович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно.
МУШАК О.П. Шановні колеги, шановні гості, шановні присутні! Агропромисловий комплекс, насправді, наша задача як парламенту восьмого скликання, максимально розкрити його потенціал. І, безумовно, для цього є деякі обмеження в плані регулювання, оскільки агропромисловий комплекс, "аграрка" за визначенням повинна мати багато дозволів і всього іншого.
Це законопроект, насправді, готувався близько півроку. Протягом півроку були надіслані різні… були надіслані звернення до різних органів з проханням надати інформацію по дозволам, які вони надають і ті дозволи, які вони вважаю, що можна було би скасувати.
Наразі можу сказати, що агропромисловий комплекс… в агропромисловому комплексі є 110 дозволів. З них в рамках цього законопроекту пропонується скасувати 22 дозволи. Ці ініціативи погоджені з Держспоживслужбою, міністерством, Мінекології, з Держрибагентством.
Дуже коротко, ну, або не коротко, а розлого, якщо буде необхідно, розкажу про те, що пропонується в рамках цього законопроекту прибрати, щоб дати можливість економічній свободі. Перш за все це стосується мінеральних добрив. Ми з вами, колеги, ще три місяці тому назад дуже детально обговорювали, що ситуація на ринку добра, вона є монопольною. І в нас є завищена ціна на добрива. Більш того, навіть наші українські виробники на внутрішньому ринку продають продукцію дорожче, ніж вони експортують.
В рамках нашої ініціативи пропонується відмінити реєстрацію добрив, які будуть сюди ввозитися. Чому? Оскільки процедура, яка зараз є, вона займає 500 днів приблизно, і ніяких іноземний виробник сюди завозити свою продукцію не буде, оскільки це надзвичайно довга така гра. Не всі готові грати в цьому.
При цьому я хотів сказати, що… Ну, це є так звана от така реєстрація – 500 днів – це так зване нетарифне, нетарифний захисний бар'єр, да, коли як би по тарифах в тебе все нормально, але по факту ти не можеш нічого завести, бо це дуже довго і ніхто цим не займається.
Ми пропонуємо зробити так, як це зроблено в Канаді і в ЄС, чи перелік добрив, які не потребують реєстрації, ну, що значно спрощує їх ввезення в Україну, відповідно це призводить до збільшення конкуренції, ну, а збільшення конкуренції, як ми знаємо, дозволяє отримати кращу ціну – це одна складова.
Друга складова, це сподобається пану Козаченко, який протягом останнього року як раз каже про племінні справи, про все інше. В нас є 7 дозволів, які видає Міністерство агарної політики щодо реєстрації, там атестації племінних биків і всього іншого. Процедура приблизно наступна, значить, збирається комісія і виставляє свої бали, да, ну, скотині, да. Відповідно далі вона сертифікує людину, яка бере сперму і далі відбувається сертифікація суб'єктів племінної справи. Таких дозволів було надано 23. Ми пропонуємо і маємо підтримку Мін... А?
_______________. (Не чути)
КОЗАЧЕНКО Л.П. Продовжуй, продовжуй.
МУШАК О.П. Продовжую. От, пан Казаченко каже, щоб я продовжував.
Так от, це пропонується в чомусь зробити, в чомусь скасувати, в чому зробити добровільно і в чомусь зробити обов'язковим ще якщо бюджетні кошти отримуються. Я не знаю, просто в вас яка буде ця інформаційна довідка, яка в вас є, але якщо щось там в питаннях – я більше проясню.
І дивіться, є таке питання також, як нагляд тварин протягом профілактичного карантину. Зараз нагляд за цим має державний ветлікар, ми пропонуємо це розширити і щоб також мав право приватний ліцензований ветлікар.
Якщо ви ще... Да, якщо ви ще готові продовжувати далі, то я далі розкажу. Значить, у нас є сім дозволів в рибному господарстві. З них такі, як, значить, облік та присвоєння номерів суб'єктам господарювання, які здійснюють консервне та пресервне виробництво. У нас колись було, ну, коли ще Крим був українським, в Керчі у нас був завод. І якщо не помиляюсь, десь ще є, ну, таких дозволів було 8 штук видано. Це насправді дуже мало, і насправді цього і не потрібно робити. Також там є свідоцтво про стабільність і надводний борт судна, 36 дозволів було видано, ну, також як би питання, чи потрібно це, чи ні.
Ми маємо також підтримку, і тут представник Держрибагентства, який засвідчить підтримку Держрибагентства в цьому плані, в сфері природокористування. Наразі чинним законодавством передбачається, що підприємство на свої побутові витрати може брати 300 кубів води щодня, причому таке визначення – "побутові витрати" – воно призводить до деяких нюансів. Бо коли, умовно кажучи, собаку і охорону поїти водою, але якщо, там, чи можна поїти вже корову – питання: чи це побутові, чи це виробничі. І таке двояке тлумачення призвело до того, що насправді виписуються штрафи, і це призводить до деякої корупції.
Тому ми пропонуємо просто-на-просто сказати, що якщо є 300… ну, просто ви можете використовувати 300 кубів води щодня на свої витрати: виробничі, побутові, - немає значення. Це не стосується тільки того, якщо ви, наприклад, хочете виробляти фасовану воду. Тоді, будь ласка, платіть згідно чинного законодавства за використання води.
Є нюанс по… експлуатаційний дозволі для потужності з виробництва дитячого харчування. Там пропонується перейти… Значить, дивіться, експлуатаційний дозвіл для потужності з виробництва дитячого харчування відсутній як інструмент державного регулювання в законодавстві ЄС. Це пропонується об'єднати даний дозвіл з експлуатаційним дозволом на продукти харчування.
Колеги, ще готові приймати інформацію чи… Там 22 дозволи, просто про кожний розказати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Петрович. Переконливий виступ. Ми давно не бачили Леоніда Петровича, не знали, про що він думав останні півроку.
МУШАК О.П. Ні, ну в нього завжди було, що ми повинні поїхати і зібрати представників МінАПК, щоб подивитися на завод племінної справи, і як він там…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я думаю, що трошки елементу гумору нам не завадить там на початку нашої роботи цього скликання. Тому в принципі, я думаю, що давайте обговорення цього питання в контексті презентації законопроекту від народного депутата, можливо, якщо немає інших заперечень, припинимо.
Яка позиція міністерства з цього приводу?
______________. Доброго дня, шановні народні депутати! Вибачте, що не змогли заступник міністра або міністр бути присутні, тому що, на жаль, всі у відрядженні. Один заступник міністра Володимир Іванович Лапа, який зараз на урядовому, але він як тільки звільниться, підтягнеться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, він попередив мене.
______________. Офіційно міністерство звичайно підтримує в цілому проект закону, тому що безпосередньо був долучений до його розробки і на базі нашої стратегії теж бралися ці дозволи, які потрібно скасовувати. Є ряд таких зауважень робочих, які від першого до другого читання, я думаю, ми зможемо в робочому порядку доопрацювати, їх зняти.
Дякую. Якщо коротко. Якщо більш детально, можем…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Валентин Володимирович, ваш підкомітет. Будь ласка, позиція підкомітету.
ДІДИЧ В.В. Шановні колеги, підкомітет… переглянути ми пропозиції, висновки і, дійсно, законопроект підтримуємо. Я думаю, що його потрібно в першому читанні прийняти, потім допрацювати. Є певне звернення, дійсно, Національної асоціації виробників дитячого харчування і молочних консервів та сокової продукції, Нагайцева Тамара Михайлівна, генеральний директор, яка буде вносити свої пропозиції. Але це, я думаю, допрацюємо до другого читання повністю і їх потрібно почути, тому що це дитяче харчування. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Будь ласка. Івченко Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.
Шановні колеги, я буквально хотів попросити… ну підтримка звичайно цього законопроекту має бути серед нас, але я хотів, щоб ми всі разом і звернулися, Тарасе Вікторовичу, до вас, щоб ви максимально швидко цей законопроект поставили в порядок денний, бо сьогодні це чекає і бізнес, сьогодні це і дерегуляція, сьогодні це і антикорупція, і ми просили б вас, щоб ви максимально швидко цей законопроект поставили в порядок денний, щоби ми може на цьому тижні, а може там через два тижні проголосували хоча б першому читанні і далі працювали між першим і другим. Це дуже важливо, повірте, колеги. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є одне зауваження, одну секунду. В контексті пропозицій, да. От у нас була пропозиція, я так розумію, автора проголосувати законопроект за основу і в цілому, і рекомендувати залу його підтримати зразу, є позиція голови підкомітету, який відповідне звернення. Тут є важливий дуже момент пов'язаний взагалі, ну, от з нашою посівною, з озимою… У нас є елемент дерегуляції по російським добривам. Якогось компенсаторного фактору на даний момент, чесно кажучи, у нас немає. З лементами оцього всього сертифікування і тих ускладнюючих моментів, які є, цей компенсаторний фактор, насправді, не з'явиться. І я дуже переживаю, щоб у нас внесення добрив, ну, фактично не було втрачене або не перетворилося знов в якусь таку напружену процедуру як це було до того, або в контексті ціни, або в контексті взагалі наявності добрив. Тому є дві пропозиції. Я би все-таки, можливо, пропонував і я зараз надам нашому колезі Сергію Лабазюку слово, так, підтримати його, можливо, в цілому і ті поправки, ті, що стосуються дитячого харчування, чесно кажучи, ми тут більше би зосередилися безпосередньо на добривах, а з дитячим харчуванням, можливо, зі слів, зі слова, я би як голова комітету це зауваження від комітету вніс і ми могли би його проголосувати з цим зауваженням, якщо така буде позиція членів комітету. Сергій Лабазюк.
ЛАБАЗЮК С.П. Дякую.
Шановні колеги, дійсно законопроект, який ми зараз розглядаємо є надзвичайно важливим і він не просто на часі, а десь ми вже з запізненням сьогодні починаємо говорити про цю тему, бо все восьме скликання, а це вже більше року часу, ми чуємо ті проблеми, які сьогодні є як і для звичайного селянина, так і для бізнесу у зв'язку з тими бюрократичними процедурами, які приводять і до корупції, і так далі.
Я підтримую колегу по питаннях, які він озвучив. І в даному законопроекті є важлива норма про надра. Я хочу під стенограму зараз внести не поправку, напевно, а доповнення, яке прошу, щоб його ми розглянули з вами.
Мною був поданий законопроект 1587-1, який звучить про наступне: щодо вдосконалення умов реалізації права та видобування прісних підземних вод, в якому є важливе положення, що передбачає, зокрема. І колега вже на цій темі зупинявся, але там є два важливих пункти, які нам дуже важливі і термінові, що на один вид діяльності видобування підземних вод треба буде отримати один дозвіл, який має назву "Спеціальне водокористування", це перше, а не декілька, як є на сьогодні.
І друге ще більш важливе, що, якщо передбачає звільнення від відповідальності ті підприємства, які розпочали процедуру отримання спецдозволу, але ще не отримали в зв'язку з процедурою, яка йде довгий час. Сьогодні це сотні тисяч штрафів, реально це вже мільйони йдуть. І підприємства, які розпочали виготовляти відповідний дозвіл, до них приходять, на приклади це свинокомплекс, якому закривають і говорять, що він там використовує воду без дозволу. Тому я пропоную ці дві правки внести вже, тим більше даний законопроект у першому читанні був розглянутий і його розробляли разом група Мінагрополітики, Асоціація свинарів, профільні асоціації інші. ГНЕУ підтримали і профільний комітет, екологічний комітет також рекомендує даний законопроект прийняти.
Але так як він уже довгий час чекає своєї черги внесення в сесійну залу, я пропоную, щоб ми зараз законопроект 2558а при прийнятті врахували норми, які є в законопроекті 1587-1, як варіант для того, щоб ми могли швидше прискорити дану процедуру. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.
Будь ласка. Сергій Миколайович Глущенко, будь ласка.
ГЛУЩЕНКО С.М. Сергій Глущенко, голова Держпродспоживслужби. Це мій перший виступ у новому статусі. Ви багато разів мене до цього бачили тут, але я представляв Мінагрополітики, тому я зараз прошу не плутати.
Перш за все хочу подякувати комітету, ви ж пам'ятаєте, наскільки важко відбувалося призначення. Я знаю, що багато разів комітет звертався з відповідною пропозицією чи позицією якомога скоріше вирішитице призначення. Воно відбулося, і тому я зараз уже в новому статусі тут.
Декілька пояснень по законопроекту. Лунала думка, що треба щось відкоригувати стосовно експлуатаційного дозволу на дитяче харчування. Насправді, цього не треба робити. Чому? Тому що те, що зараз закладено в законопроект, повністю відповідає законодавству ЄС. І якщо ми будемо відступати від того, що зараз закладено в законопроект, то ми просто-напросто будемо зберігати ситуацію, коли наше законодавство не відповідає законодавству ЄС, до якого ми намагаємося дійти.
У чому полягає нюанс? Справа в тому, що в ЄС експлуатаційний дозвіл вимагається лише для тих підприємств, які працюють з продукцією тваринницького походження. Якщо екстраполювати це на дитяче харчування, то, звісно, воно може бути виготовлено з продукції тваринницького походження, може бути з рослинницької продукції. Так ось, для тих підприємств, які будуть виготовляти кашу з якогось зерна: пшона і таке інше, - такі експлуатаційні дозволи не вимагаються. Як тільки вони почнуть виготовляти якесь там м'ясне пюре, то, звісно, вони експлуатаційний дозвіл повинні будуть отримати. Але головна ідея в чому полягає: не всі виробники дитячого харчування мають отримувати цей дозвіл. І в цьому полягає ідея законопроекту – те, що зараз закладено.
Є у нас базовий Закон "Про безпечність і якість харчової продукції", і там все дуже добре розкладено: якщо працюєш з продукцією тваринницького походження – будь ласка, отримай експлуатаційний дозвіл, в іншому випадку просто реєструй своє виробництво.
І тому діючий Закон "Про дитяче харчування" потребує виправлення, і ці виправлення вносить цей законопроект. Тому ніхто там, так би мовити, не треба нічого правити, воно все, як потрібно, зроблено.
З приводу того, що цей законопроект дійсно потребує швидкого прийняття. Так, підтримується ідея ця, і ми теж з боку своєї служби просимо про це. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Миколайович, щоб підрезюмувать. Тобто бачення, що елементи, ну, тобто ваша думка полягає в тому, що елементи, які пов'язані з дитячим харчуванням, фактично відрегульовані на даний момент, і ви вважаєте, що в тій редакції, яка запропонована народними депутатами, він має місце бути?
ГЛУЩЕНКО С.М. Перефразую. 20.09 вступає в дію новий Закон "Про безпечність і якість харчової продукції", який у частині експлуатаційного дозволу, і не тільки, приводить наше законодавства у сфері безпечності і якості харчових продуктів у відповідність до законодавства ЄС. Якщо не виправити, не внести відповідні зміни до Закону "Про дитяче харчування", то цей закон буде суперечити: а) законодавству ЄС; б) Закону "Про безпечність і якість харчової продукції".
Тому даний законопроект виправляє цю ситуацію і має бути прийнятий в запропонованому вигляді, без будь-яких правок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну, маємо тоді… Я просто тепер від себе резюме, щоб перефразувати.
Є декілька позицій. Перша позиція: підтримати в першому читанні. Є друга позиція: підтримати його за основу і в цілому. Крім цього, висловлені декілька зауважень. Одне зауваження – від народного депутата Дідича, інше зауваження – від Сергія Лабазюка. В контексті від Сергія Лабазюка: додати до даного законопроекту з голосу в редакції комітету ті положення, про які він сьогодні сказав.
І є у нас така, контраверсійна позиція – те, що стосується дитячого харчування. З позиції голови підкомітету і з позиції шанованої Агенції безпеки харчових продуктів. Давайте визначимося. І я пропоную, можливо, давайте ще подискутуємо на цю тему, там, 5 хвилин, щоб вийти на якийсь такий компромісний варіант.
Будь ласка, Люшняк Микола Володимирович.
ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановні народні депутати, пане головуючий, присутні! Беззаперечно, цей законопроект є дуже потрібний. Спішити кудись ми не маємо права, тому що він є надзвичайно важливий: він змінює дерегуляторну політику не тільки в агропромисловому комплексі, але і в загальному, в житті держави. Так, ламається багато корупційних схем.
Я би пропонував прийняти його, щоб ми дали рекомендацію для прийняття в першому читанні, і до другого читання його доопрацювати. Тому що в нас на підкомітеті було деякі речі – граматичні помилки, деякі речі, наприклад виробництво та утилізація особливо небезпечних хімічних речовин, ми змінюємо – фактично ми самі собі заперечуємо. І є пару таких уточнень, які про не можна пускати в цей процес.
Далі. Минулої сесії ми приймали Закон "Про фіто-санітарну службу". Зараз ми далі його регулюємо. Так само нам треба зробити відповідні висновки. Те, що Тарас Вікторович піклується про посівну, але я думаю, що ми його не встигнемо прийняти до початку чи середини посівної. Я думаю, що він буде, в кращому випадку, прийнятий в жовтні. І він нам не відіграє такої великої ролі, але я за дерегуляцію в мінеральних добривах, тому що на ринку справді є хаос, ціна в Україні завищена порядка тільки на аміачну селітру 2 тисячі гривень. Так, це спекуляція, в межах держави в нас випливає сума 20 мільярдів гривень – це те, що хоче сьогодні зекономити на знятті фіксованого податку, от, де беруться гроші, ми можемо показати Мінфіну.
Тарас Вікторович, я би просив в першому читанні...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла.
Будь ласка.
_______________. Шановні колеги, розуміючи, як ми з вами будемо працювати у вересні, у жовтні, розумію чи питання бюджету, зміни до Податкового, Бюджетного кодексу, я все ж таки, ну, технічно просив би, щоб ми: а) відпрацювали питання щодо мінеральних добрив під стенограму, коли голова комітету зачитає; питання щодо водозабору і ліцензування оцього виду діяльності, те, що говорив колега, і щоб голова комітету відразу поставив разом під стенограму зачитане за основу і в цілому. Якщо вдруг у нас в цілому не пройде, то тоді будемо між першим і другим читанням. Але, ви розумієте, ми приймали закон про сімейні ферми півроку, інші законопроекти – півроку, якщо сьогодні ми його навіть внесемо в зал Верховної Ради, то я впевнений, що на цій сесії ми до другого читання можемо не дійти, бо це будуть бюджети, зміни до Бюджетного, Податкового і все, все, все, все. А у нас ще будуть військові питання, у нас ще будуть соціальні, у нас ще будуть підвищення, індексація, яка буде в грудні.
Тому я просто пропоную, якщо ми хочемо швидко зробити, тому що розуміння є по всім пунктам, крім двох. Давайте відпрацюємо ці два пункти і постараємося це питання протягнути: за основу і в цілому. Якщо ні – ну давайте тоді працювати по процедурі, але я впевнений, що в цьому півроці ми в другому читанні не приймемо, бо є інші закони, які теж чекають у нас сьогодні до другого читання і так далі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є у когось ще бажання висловитися з цього приводу?
_______________. Голосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є декілька пропозицій. Ну, в контексті я спочатку поставлю пропозицію про підтримку в першому читанні. Якщо буде підтримана пропозиція про перше читання, то всі ті корективи, які сьогодні депутатами пропонувалися, вони фактично втрачають зміст з голосу, оскільки все це буде відпрацьовано на другому читанні.
Хто за те, після цього буду ставити пропозицію про друге читання, хто за те, щоб підтримати даний законо....
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що? Два, два, звичайно, ну, умовно, ну, логічно було би, чесно кажучи… Абсолютно, можна і другий раз це голосувати.
Колеги, хто за те, щоб підтримати даний законопроект, рекомендувати Верховній Раді підтримати даний законопроект у першому читанні? Хто – "за"? Рахуйте. І будемо голосувати потім у другому. Тобто, якщо перше читання не набере достатньої кількості голосів, тоді будемо ставити за підтримку у другому читанні з тими корективами, про які ми сьогодні.
Що, що? Ви хочете рейтингове голосування організувати? Ні, я вважаю, що якщо питання по першому читанню не проходить, то фактично, ну, абсолютно зрозуміло, що питання другого повинно пройти. Оскільки я так розумію, що проти законопроекту заперечень немає? Я так розумію, правильно?
Тому, хто за те, щоб прийняти даний законопроект, рекомендувати в першому читанні? Якщо це рішення не набере відповідних голосів, будемо ставити другий. Хто – "за"? В першому, тільки в першому. Не в другому, а в цілому. Зупинка.
Колеги, пояснюю. Є дві пропозиції. Одна пропозиція. Підтримати тільки в першому читанні і відправити потім після голосування в першому читанні в залі його на друге читання і доопрацьовувати ті речі, про які сьогодні казали наші колеги, в другому читанні. Оце одне рішення, яке може бути сьогодні. Проголосувати в першому і відправити на друге. І по другому працювати знову тут, в комітеті.
Є друге можливе рішення. Запропонувати, підтримати його в залі за основу і в цілому з тими правками, які сьогодні озвучені двома народними депутатами. От друге рішення, яке ми так само можемо прийняти сьогодні, з огляду на те, що є там позиція Вадима Євгеновича, моя в тому числі позиція з приводу того, щоб прискорити цей процес.
Тому прошу визначатися. Або перше, тільки перше читання і ми потім його відправляємо на друге, і знову повернемося до цього законопроекту в цьому залі, або зразу за основу і в цілому. І будемо сподіватися, що він буде прийнятий в залі.
Можна голосувати два рази. Якщо ти за другий варіант, навіщо тобі голосувати за перший? (Шум у залі)
_______________. Давайте за основу і в цілому…
_______________. Якщо набере зараз голосів за перше читання, то прийняти рішення…
ГОЛОВУЮЧИЙ. За перше рішення і все. Колеги, хто за те, щоб прийняти, рекомендувати Верховній Раді прийняти даний законопроект в першому читанні? Хто – "за"? Рахуйте.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є на цей варіант у мене свій варіант. Дякую.
_______________. Десять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять. Тобто рішення по першому читанню у нас фактично… Перерахуйтесь на присутність. Рішення прийнято у першому.
У мене є друга пропозиція, зважаючи, що ми обговорили це питання, запропонувати прийняти в першому читанні Верховної Ради зі скороченим терміном розгляду підготовки до другого читання даного законопроекту.
Хто за це рішення? Хто – проти? Один – проти. Народний депутат Омельянович – проти. Рішення прийнято. Будемо рекомендувати… (Шум у залі) Приймається рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти даний законопроект у першому читанні, а також рекомендувати скорочену процедуру підготовки до другого читання. От це те рішення, за яке сьогодні проголосував комітет. Дякую, колеги.
Переходимо до наступного питання порядку денного. Законопроект 2304а народних депутатів Антонищака, Батенка, Мусія, Матківського, Добродомова, Євлахова, Горвата, Пацкана. Є хтось присутній з авторів даного законопроекту сьогодні на комітеті? Є лист у мене від народного депутата про переніс. Я, чесно кажучи, шановні колеги, все-таки пропонував розглянути даний законопроект, щоб ми до нього не поверталися, особливо зважаючи на те, що присутності з такого широкого авторського колективу сьогодні на комітети немає.
Я прошу Олену Миколаївну, знов вашу позицію висловити. Сьогодні ми з вас будемо починати. Дякую.
_______________О.М. Значить даний законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 79-1 Земельного кодексу, якою визначалося і визначається формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Автори по свій суті, якщо проаналізувати сам законопроект, роблять спробу внести дві основні позиції. Перша, яка направлені на спрощення, тобто надання земельних ділянок, які уже використовуються не за проектами відведення, а за технічною документацією.
І другий момент, який важливий, слід врахувати, що вони міжду цими словами появляються фактичне використання земельної ділянки без документів, тобто самовільне зайняття, які тоже можна буде розробляти документи і отримувати у власність. От, якщо кратко по цьому законопроекту.
Також, автори законопроекту не звернули увагу на те, що спрощена процедура уже діє і визначена вона в Законі про державний кадастр. І дана норма, як вони переписують у положення 79 статті є дублюючою, тобто вона не покращує, не змінює, просто дублює. А от стосовно самовільного зайняття земельної ділянки це, взагалі, є недопустимим, тому що, яке використання земельної ділянки, яка документація, коли на неї не було прийнято ніякого рішення.
Також автори не врахували того моменту, що запропонований ним вид документації: проекти землеустрою… Перепрошую, я трохи хвилююся, так не врахували того моменту, що земельні ділянки, надання земельних ділянок з державної комунальної власності відбувається за проектами землеустрою при розмежуванні.
У зв'язку з тим, що у нас уже діє закон, яким встановлено, що земельні ділянки державної і комунальної власності уже розмежовані.
А другий моментом, який я зробила спробу сказати, не коректно стосовно застосування виду документації щодо створення та впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань. Не враховано було того, що прийнятий закон, який визначив оновлений та вичерпний список видів документації, яка зараз застосовується при розробці, при наданні земельних ділянок і, взагалі, при надання земельні ділянок. От, якщо коротко про цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Миколаївно.
Аркадій Олексійович, будь ласка, ваша думка.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Даний законопроект було розглянуто на засіданні підкомітету. На жаль, ми прийшли до висновку, що схвалювати і рекомендувати до прийняття бодай у першому читанні, тут немає що.
За тверезою оцінкою, при всій моїй повазі безпосередньо до Андрія Федоровича Антонищака, мушу сказати, що даний законопроект просто спотворює чинну статтю 79.1 Земельного кодексу і запроваджує, або намагається запровадити різні підходи до формування земельних ділянок в залежності від суб'єкта. Тобто не дотримується основна вимога законодавства щодо того, що закон повинен бути одним для всіх. Для одних – один порядок формування земельної ділянки, для іншого – інший порядок формування земельної ділянки. Це вже само по собі неприйнятно.
А по суті, ну, що можна сказати? Наприклад, про пункт 6: формування земельних ділянок не здійснюється, а відомості щодо меж та розмірів цих земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру без розробки проекту щодо відведення у разі, у випадку, коли ці земельні ділянки фактично використовуються юридичними чи фізичними особами або щодо них приймались рішення. Ну, щодо "коли приймались рішення", зрозуміло. Але коли земельні ділянки просто використовуються – і все, от показав рукою: оце земля до тих пір моя, до горизонту, і давайте будемо складати, формувати проект земельної ділянки. Це якась глупость.
П'ятий пункт: "Формування земельної ділянки, що здійснюється в процесі розмежування земель державної та комунальної власності, здійснюється шляхом визначення меж та розмірів за проектами землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих". Це взагалі якась загадка.
І 11 пункт: "Межі суміжних ділянок можуть бути змінені їх власниками без формування нових ділянок". Це не зрозуміло: два сусіди, чи три сусіди, чи чотири сусіди повинні зібратися і між собою домовитися, де чия межа проходить, і потім за якимось проектом землеустрою - невідомо, звідки він взявся, за чиїм дозволом створений, - установлюються, формуються нові ділянки.
Тобто, на мій погляд, цей проект створює більше питань, аніж дає відповідей. Я пропонував би відправити його на доопрацювання, бо мені взагалі не зрозуміло, що хочуть автори законопроекту досягти у статті 79.1 цим законопроектом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. …можу відхилити Аркадій Олексійович. Якщо не зрозуміло взагалі суть, то що доопрацьовувати? Тоді може питання відхилення…
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Ну, можливо, вони настільки глибоко щось задумали, що просто ми нездатні зрозуміти це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Виходячи з виступу Аркадія Олексійовича, підкомітет не зміг осягнути глибини задуму даного законопроекту.
Шановні колеги, є інші думки з приводу цього законопроекту? Немає.
Є пропозиція голови підкомітету відхилити даний законопроект. Хто…
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Відправити на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На доопрацювання, да?
Добре, є пропозиція голови підкомітету відправити на доопрацювання даний законопроект для з'ясування глибини змісту.
Хто за дану пропозицію? Хто – проти? Утримались?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого була пропозиція? У вас. Вибачте, будь ласка ,я не почув вашу пропозицію.
Шановні колеги, дві є пропозиції. Одна пропозиція - відправити на доопрацювання, інша є пропозиція – відхилити даний законопроект.
В порядку надходження, хто за те, щоб направити на доопрацювання даний законопроект? Троє. Не приймається. Хто за те, щоб відхилити даний законопроект? Порахували? Ну візуально, ні, не всі. Хто – проти? Утримались?
1 – утримався, всі – "за". Дякую.
Прийняте рішення про відхилення даного законопроекту.
Шановні колеги, у нас залишилися законопроекти, в яких комітет не є основним.
Леонід Петрович, по підкомітету всі ці законопроекти ваші, я би вас просив, якщо на те ваша згода, можливо, ви би там нам пройшлися по всім. Оскільки комітет не основний, ми могли би приймати рішення в такому скороченому форматі.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Добре, я попробую по законопроекту, який реєстраційний номер 2888а, який передбачає скасування рентної плати за воду. Йдеться про те, що зараз потрібно платити рентну плату тим суб'єктам, які перейшли на загальну систему оподаткування. По тій реформі, яку пропонує уряд, в нас, власне, ну, скажімо, буде, якщо її приймуть, цю реформу, то у нас буде 90 відсотків у суб'єктів господарювання на загальній системі оподаткування і всі вони будуть вимушені платити рентну плату за використання води. Ідеться про значні кошти, які прийдеться додатково сплачувати тим, хто використовує систему зрошення. А тому була в депутатів така позиція, щоб все-таки не сплачувати цю рентну плату тими, хто на загальній системі оподаткування, а достатньо платити за воду і за електроенергію так, як вони сплачували раніше. Тому що тоді ці суб'єкти попадають в нерівні умови господарювання.
Також в цьому проекті передбачається, що цю рентну плату повинні платити члени садових товариств, які в основному використовують більшість води на технічні потреби. Тобто використовують там в цих, в своїх будиночках, а не для використання на ділянках тих, які вони мають там кілька соток. Отака ідея цього законопроекту.
В принципі, на підкомітеті ми його розглянули і підтримали. Вважаємо, що наразі це важливе рішення, яке, ну, дасть можливість продовжувати працювати над збільшення площ, які будуть використовувати під полив. Якщо рентну плату будуть примушувати платити в таких обсягах, то я думаю, що важко буде це робити в нинішніх умовах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, а питання по економіке взагалі, по ціні питання, чи розглядалося це питання в середині? Бо я цю інформацію не знайшов, бо я так розумію, що в нас там 2014 рік – більше мільярда збору, правильно, було? За водокористування.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А яка з них по зрошенню? Яка частина з цих грошей?
КОЗАЧЕНКО Л.П. Яка за воду? Яка за електроенергію?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Я зараз не можу це точно сказати, але йдеться не про плату за воду, а рентну плату, ще додатково рентну плату, яку встановлює уряд, і це буде становити кілька сотень мільйонів гривень. Я не знаю, чи тут є представники міністерства, щоб дати конкретно роз'яснення, його немає цього роз'яснення в тих документах, які уряд подав. Але йдеться про сотні мільйонів гривень, які додатково надійдуть в бюджет за рахунок застосування ренти проти тих господарств, які перейдуть на загальну систему оподаткування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Петрович.
Денис Сергійович.
ОМЕЛЬЯНОВИЧ Д.С. Если я правильно понимаю, то рентная плата применяется к использованию добываемой воды, а мы только что проголосовали за законопроект, разрешающий землепользователям или собственникам земельных участков добывать воду в количестве до 300 кубов на собственные нужды, за это не платя, между прочим. Поэтому когда мы говорим по рентной плате, это один вопрос. А то, что все сельхозпроизводители, использующие воду из сетей общего водоснабжения, платят за спецводопользование и предприятия, которые теперь выбрали общую систему налогообложения в том числе, это немножко другой вопрос, это два разных платежа. Рентная плата – это за добываемую воду из скважин, спецводопользование – это за потребляемую воду сельхозпроизводителям вне зависимости от системы налогообложения из систем общего водопотребления. Вот как бы так.
_______________. И какая ваша позиция?
ОМЕЛЬЯНОВИЧ Д.С. Мы живет в государстве, где если мы что-то из недр общенационального пользования добываем, мы должны за это платить, ну как бы это логично. Поэтому давайте просто определимся, как бы… Я согласен, что сельхозпроизводителя в части водопотребления нужно поддержать. Но тогда давайте шире смотреть на вопрос: а чем хуже животноводы? Чем хуже предприятие, которое строит комплекс по содержанию крупного рогатого скота на 1000 или 2000 голов, и какое количество воды потребляют они? Это практически сопоставимо с орошаемыми землями. Их же мы не снимаем с них плату за водопользование, за спецводопользование. Давайте смотреть тогда вопрос шире.
Поэтому данный законопроект, который снимает рентную плату, тут вопрос, я бы так не торопился его поддерживать. Здесь надо разобраться, действительно посмотреть цифры, понять, что выиграет сельхозпроизводитель, а что потеряет в итоге экономика.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бриченко(?).
(?) БРИЧЕНКО І.В. Шановні колеги! Коли ми розуміємо, що на один гектар зрошення, це 350 кубів, і на свинарник – теж 350 кубів, один гектар зрошення і один свинарник. Тут разниця, ну, дуже така. Так що сільгоспвиробника тут надо підтримати. І південні регіони, ну, вони просто-напросто не виживуть, якщо ми тут їх не підтримаємо. Так що я дуже хотів би, щоб ми тут підійшли, ну, з порозумінням.
(?) ОМЕЛЬЯНОВИЧ Д.С. Я полностью с этим согласен.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би попросив комітет. ………… Юрій Миколайович, якщо можна, прокоментуйте по законопроекту. Щоб ми все-таки всі правильно розуміли.
_______________Ю.М. Згідно інформації Державного агентства водних ресурсів, на зрошення в сільському господарстві без тимчасово окупованих територій в 2014 году використано 1,1 мільярд кубометрів води. І при ставці рентної плати за спецвикористання води у розмірі 33,9 гривень за 100 кубометрів втрати зведеного бюджету у 2016 році складуть близько 280 мільйонів гривень.
_______________. Але йдеться про воду, ту, яку добувається свердловинчату, яку подається із каналів, про що йдеться? Сплата ренти за яку воду?
_______________ Ю.М. Це за рентну, за рентну сплату.
_______________. Рентна сплата за яку воду? Та, яка свердловинчата чи з водоймищ?
Денис Сергійович сказав, що йдеться про ту, що добувається із свердловин. Але в законі написано, що йдеться про ту воду, яка подається по системах водозабезпечення для поливу.
_______________ Ю.М. Це по системах. Це по системах.
_______________. Не ту. Тобто Денис помилився в своїх твердженнях про те, що йдеться…
_______________ Ю.М. Це вода, що подається по системах.
_______________. Ну, так от, я те ж саме й кажу. Де вода, яка подається по каналам з Дніпра і з інших водоймищ. І там треба платити рентну плату додатково до тієї, яку платять.
_______________. Колеги, я хочу підтримати Козаченка в тому плані і своїх колег, які висловилися за те, що тут не може бути плата на плату, тому що ті, хто добувають, вони продають тим, хто і бере воду. І сьогодні, враховуючи те, що сільське господарство не має ніяких пільг, що сьогодні сільське господарство - підвищили рівень плати: за оренду плату, плату людям і так дальше, - по великому рахунку, 200 мільйонів гривень, навіть якщо б були такі втрати, це що за гроші для держави?
Тому я вважаю, що треба підтримати законопроект і підтримати позицію Козаченка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Я те, за що питав Леонід Петрович, що я мав на увазі. От у мене цифри, які є, які готувалися до комітету: що в 2014 році – от просто зрозумійте, про що я, - збірне використання води становило 1,2 мільярда гривень. От я за що мову вів: що за спеціальне водокористування от сплачені оці 1,2 мільярда гривень. Якщо сьогодні, теоретично, ми скасовуємо ренту, людина, замість того щоб робити забір води і платити за спеціальне користування, робить у себе скважину, видобуває. То фактично вона не користується загальним забором і, відповідно, спеціальні платежі не сплачує.
Тобто моє питання, коли я вам задавав, було питання: скільки із цієї суми (1,2 мільярда гривень) зникне в контексті того, що люди почнуть видобувати, ну, не люди, а фактично підприємства видобувать це самостійно? Чесно кажучи, я для себе там крапку от в розрахунках не поставив, але в контексті загальної галузі, якщо є позиція комітету, яка насправді там я не до кінця задоволений відповіддю, така, то я пропоную поставити на голосування, бо була одна у нас пропозиція. Денис Сергійович є у вас альтернативна пропозиція?
ОМЕЛЬЯНОВИЧ Д.С. Если таки дискуссия у нас завязалась, то я все-таки уточню, что в Украине спецводопользованием называются две вещи, к сожалению: сбор за спецводопользование всеми сельхозпредприятиями, использующими воду из систем общего водопотребления для производственных целей – это тоже называется "сбор за спецводопользование"; и спецводопользованием точно так же называется разрешение, за которое взымается рентная плата при добыче воды из скважин. И то, то называется "спецводопользование". Но только второе выдает разрешение санэпидемслужба и служба геологии Украины, ну по крайней мере так было с февраля 13-го года, вы можете меня какбы поправить.
Поэтому я хотел просто уточнить. О какой рентной плате идет речь, о первой или о второй?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович, будь ласка.
ОМЕЛЬЯНОВИЧ Д.С. В любом случае я поддерживаю.
_______________М.П. Извините, так случилось, что работал одно время в Министерстве экологии. Есть 2 вида платежей при скважине, при использовании воды со скважины.
Плата за спецводокористування, вона стягується за підземні свердловини або поверхневі води при водозаборі з поверхневих джерел ставків і річок. І є окрема плата за надра користування, це є той рентний платіж, це так звана ліцензія на видобуток води і інших корисних копалин з надр. Просто така довідкова інформація, щоб ви говорили про одні і ті ж самі речі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Петрович.
Давайте резюме наступне, я так, якщо простими словами сказати.
Умовно кажучи, спецводокористування залишиться у будь-якому випадку, оскільки воно із забору береться і береться з видобутих скважин, але фактично ми знімаємо плату за те, щоб цей спеціальний видобуток здійснювати цієї води. От за це фактично іде мова в законопроекті, на скільки я розумію, ми там в кінцевому результаті в цьому розібралися. Правильно?
Дивіться, колеги, і була пропозиція Леоніда Петровича підтримати даний законопроект. Хто за цю пропозицію? Хто – проти? Утримались?
Вадим Євгенович утримався.
Вадим Євгенович, можна вашу позицію почути?
ІВЧЕНКО В.Є. Да.
Колеги, я, звичайно, хотів сказати, що є плюси у законопроекті і є мінуси у законопроекті, і я не хотів би, щоб ми сьогодні, наприклад, забирали рентну плату з садівників, з городників, потрібно розібратися, щоб не було потом соціальної напруги. Тобто одним даємо для зрошення, з іншої сторони нам дають статистичні данні, що на зрошування в південних районах пішло 10 відсотків всієї води з надр України, а тепер додайте всю Україну, тепер додайте садки, дитячі садочки в селах, які ідуть ставлю на голосування етого. Тобто на сьогоднішній день з цим питанням потрібно розібратися. Звичайно, це для сільгоспвиробника, для зменшення собівартості продукції, для ціни, для привабливості цих територій. Це звичайно. Але з іншої сторони, щоб у нас не було соціальної напруги, коли ми забираємо у городників, у садівників.
Далі, пункт, наприклад, 2.5.5.1.1., обсяг фактично використаної води в державних системах у зрошувальному землеробству визначають органи водного господарства. Тобто ми убираємо контроль навіть за використанням надр навіть з органів водного господарства. Що це означає? Це означає, може призвести до певної безконтрольності використання цих вод.
Тому я і утримався, я ще хочу вивчити це питання і буду вам уже на сесії, на пленарному засіданні доповідати, якщо у мене зміниться моя думка.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович. Цікава думка.
І я нагадаю, комітет не головний, але, дійсно, питання цікаве, і я думаю, що давайте ми до голосування в залі розберемося і потім у Леоніда Петровича ще раз додатково у залі проконсультуємося, насправді, що ми там…
КОЗАЧЕНКО Л.П. Ну, я ж не автор законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми до вас як до керівника підкомітету, який фахово роз'яснить це питання. Тільки виключно з цих позицій.
Колеги, наступний законопроект, також ми не основні, 2108а. Леонід Петрович.
КОЗАЧЕНКО Л.П. В цьому зі йдеться про те, щоб звільнити від сплати мита, податку на додану вартість і ввізного мита на тих тварин, які передаються безкоштовно із зоопарків, які знаходяться в Європейському Союзі. Там при приплодах, які відбуваються, які перевищують потребу цього зоопарку, цього об'єкту в утриманні цих тварин, вони їх безкоштовно передають іншим країнам.
Україна отримує таких тварин небагато. Точної інформації немає, але якщо не брати податки при перетині кордону цими тваринами і передачі їх в українські зоопарки, то бюджет втрачатиме близько 2 мільйонів гривень на рік.
Якщо до цього поставитися? На підкомітет не прийшли автори законопроекту і не прийшли представники від відповідних державних установ. Моя точка зору така, що, власне, йдеться про півтора мільйони гривень, які втратить бюджет, якщо ці тварини безплатно передадуть в зоопарки Києва, Миколаєва і інших країн… міст країни. Власне, обидва законопроекти про одне і те ж саме.
Я думаю, що це не є великою проблемою для держави, якщо ми втратимо менше 2 мільйонів гривень. І зоопарки, які сьогодні ледь животіють, у них немає грошей на утримання… утримують цих тварин.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Леонід Петрович.
Юрій Миколайович, а по кодам, ви можете нам зараз взагалі по кодам сказать, ви перевірили по цим кодам? Щоб ми зараз не прийняли рішення, а потім у нас виявиться по кодам трошки інша ситуація.
_______________Ю.М. Законопроектом пропонується…
ГОЛОВУЮЧИЙ. По законопроекту все зрозуміло, я по кодам…
_______________Ю.М. …звільнити від оподаткування податком, це іде зокрема примати, кити, дельфіни, морські свинки, ламантини, тюлені, морські леви, хижі птахи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозуміло, тобто священних високодойних корів там нема. Дякую.
Колеги, є пропозиція підтримати даний законопроект. Хто за це рішення? Хто – проти? Утримався?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми зараз, я оголосив, це 2108а, ми про цей законопроект говорили щойно. Дякую, колеги.
Хто – проти? Я ще раз. Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято підтримати даний законопроект.
Наступний законопроект 2108а-1. Я так розумію, що шляхом підтримки законопроекту 2108а ми фактично відхилили 2108а-1. Тому таке рішення комітету. Давайте, щоб у нас уже було.
Хто за те, щоб відхилити 2108а-1, просто – "за", щоб у нас було формальне рішення. Дякую. Проти? Утримались? Немає. Одноголосне рішення.
І останній законопроект 2136а: про створення стабільних умов оподаткування для залучення інвестицій у агропромисловий комплекс України, внесений народним депутатом Левченком Юрієм.
Леонід Петрович, прокоментуєте нам, ваш підкомітет?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте я тоді, я коротко, про що йдеться мова. Мова йдеться про те, що пропонується встановити, що єдиний податок для сільгосптоваровиробників не може бути змінений або скасований до 1 січня 2020 року, тобто четверта група платників єдиного податку, по-новому. Чесно кажучи, він такий для мене, змістовної нагрузки дуже мало несе.
Колеги, які будуть пропозиції від народних депутатів.
_______________. Колеги, я скажу так, ми запросили на підкомітет ніхто не прийшов. Я особисто його причитав він незрозумілий для мене теж. Тому я думаю, що він сьогодні не буде обговорюватися, взагалі. Моя особиста позиція проти цього, тому що там немає конструктиву в цьому тут проекті, просто до 2020 року нічого не приймати, я не знаю наскільки це правильно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є? Будь ласка, Мірошниченко Іван.
МІРОШНИЧЕНКО І.В Я пропоную відхилити. Але у нас, взагалі, стоїть більш важливе питання це, взагалі, податкова реформа, в тому числі й в АПК до якої ми, я думаю підійдемо і, може, пізніше будемо обговорювати. Тому цей законопроект він має бути відхилений. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, є пропозиція відхилити, хто за цю пропозицію. Інші є пропозиції. Немає. Хто – проти? Утримались. Дякую, колеги.
Ми вичерпали порядок денний, я дуже коротко звернуся до вас всіх у нас цей законо… Цей порядок денний, скажімо так, не такий насичений у мене є дуже велике прохання, щоб ми до наступного засідання комітету, зважаючи, я, по-перше, до секретаріату хотів би попросити, щоб вони стимулювали Науково-експертне управління для своїх висновків, відповідно і для всіх народних депутатів, щоб ми наступний порядок денний зробили набагато насиченим. У нас там є багато питань, які накопились.
Друге питання. Сьогодні о 7-ій 30, якщо я не помиляюсь, по часу будуть дебати в податковому комітеті. Те, що стосується податкової реформи в контексті запропонованих, в концепцій тільки вони до цього моменту не були досі озвучені. Але якраз законопроект Левченка, я думаю і був направлений на ці новели урядові. Скажу, що в цих новелах урядових із того, що я чув, а воно ще не презентоване урядом, а фактично Міністерство фінансів в рамках податкової реформи пропонується скасувати єдиний податок для сільського господарства. От, також інші новели пов'язані із спецрежимом, де пропонується його скасувати, але залишити, на жаль, для виробників, які мають оборот – увага! – 2 мільйони гривень. От, тобто в принципі, фактично його скасувати, я не знаю, хто із виробників може мати такий оборот. Тому є дуже багато таких дуже, дуже складних питань, які сьогодні, я думаю, що будуть виноситися Міністерством фінансів в зал.
Тому, по-перше, всіх депутатів прошу бути уважними до цих моментів, вивчати їх для того, щоб ми потім, я дуже хочу, щоб перед наступним розглядом цих питань в залі, щоб ми на комітеті їх обговорили і мали якусь спільну позицію з приводу і спецрежиму, і інших питань оподаткування. Добре?
Я всім... Є, є ремарки якісь? Люшняк Микола.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, 1 січня 2016 року в нас закінчується мораторій на продаж землі. Десь в кулуарах, в Верховній Раді витають дух перевиборів і я би попросив віднестися, там є зареєстровані законопроекти по продовженню мораторію, щоб ми це ініціювали...
_______________. Це дуже важливо.
ЛЮШНЯК М.В. ...в комітет, тому що 1 січня бамкне, а ми будемо стояти із розчиненими руками, що ми нічого не зробили. І народ нам цього не пробачить на сьогоднішній день.
_______________. (Не чути)
ЛЮШНЯК М.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, там є один запобіжний фактор, в принципі, там мораторій теоретично може, але до прийняття Закону про обіг земель, фактично він буде продовжувати свою дію, там є відкладальні умови.
Тому відкладальні умови, я думаю, що вони існують, тобто, ну, якоюсь такою категорично зразу ситуації 1 січня ми точно не отримаємо, але абсолютно погоджуюсь із тим, що і це питання, насправді, ну, тут представники всіх фракцій, його, напевно, що треба обговорити і виноситься питання вже потім в зал для прийняття рішення. Тому що дійсно затягувати нікуди. В зв'язку із цим так само ми би хотіли чути голосне слово і міністерства агарної політики для того, щоби, в тому числі, мати узгодженість дій в цьому питанні.
Колеги, дуже дякую всім за проведений комітет. Радий вас був бачити. До зустрічі. Комітет оголошується закритим.