засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
26 січня 2016 року
Веде засідання Голова Комітету КУТОВИЙ Т.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати свої місця, будемо розпочинати роботу комітету. Чи є зауваження до порядку денного?
Шановні колеги, щодо порядку денного. Надійшло звернення-прохання від народного депутата, члена нашого комітету Сергія Хланя про включення питання до розділу "Різне", що стосується робочої групи по внесенню змін до деяких законодавчих актів України щодо використання меліоративних земель та меліоративних систем. Я прошу це питання додати до розділу "Різне". Мається на увазі, якщо заперечень немає з цією пропозицією разом, то прошу проголосувати за порядок денний.
Хто – "за"? Хто – "проти"? Утримались? Одноголосно. Порядок денний прийнятий.
Колеги, ми починаємо, у нас перший законопроект (друге читання) про внесення змін до деяких законодавчих актів про… Да, будь ласка.
ДАВИДЕНКО В.М. Шановні колеги, шановний Тарасе Вікторовичу, я би все-таки хотів, щоб ми повернулися трошки назад і зрозуміли, що у нас відбулося, коли парламент проголосував за зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування сільгосптоваровиробників. Тобто ми скасували спеціальний режим оподаткування і після цього у нас пройшла хвиля або …. марш сільгосптоваровиробників, які вимагають повернення цього спеціального режиму оподаткування.
Також, я хотів би вам нагадати, що ми проводили 17.06 комітетські слухання, от, на яких прийняли рішення про недопущення скасування спеціального режиму ПДВ для аграріїв.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло..
ДАВИДЕНКО В.М. І я просто вважаю, що на сьогодні, це є найголовнішим питанням, яке хвилює усіх аграріїв нашої країни, от.
Також, я знаю, що ряд народних депутатів, в тому числі представник нашого комітету Вадим Нестеренко зареєстрував законопроект, згідно якого спеціальний режим оподаткування повертається на 2016 рік.
Також, я знаю, заяву міністра фінансів пані Яресько про те, що вони на протязі першого кварталу будуть розбиратися як буде працювати нова система оподаткування для аграріїв, тому що її дуже складно адмініструвати, от. І по результатам, вони все рівно хочуть її переглядати, а ми з вами знаємо, що аграрії в цьому першому кварталі вони будуть тільки закуповувати солярку, средства защиты растений там і таке інше. Тобто у них буде рости податковий кредит і буде там певна не розбериха…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Миколайович, я почув. Я пропоную поставити у нас ми його розглядали в "Різному", я просто, ви почали свій виступ, я пропоную його завершити в розділі "Різне" і прийняти рішення, яке ви запропонуєте.
ДАВИДЕНКО В.М. Тобто я пропоную, щоб ми поставили законопроект нашого колеги на голосування, а ви як член комітету…
ІВЧЕНКО В.Є. Який законопроект?
ДАВИДЕНКО В.М. Вадима Нестеренка.
ІВЧЕНКО В.Є. Слушай, у нас их четыре сейчас.
ДАВИДЕНКО В.М. Або чотири, давайте об'єднаємося всі в один…
ІВЧЕНКО В.Є. Валера, вашими голосами ви і зробили оце Податковий кодекс…
ДАВИДЕНКО В.М. О.М. Послухай…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колего! Колеги!
ІВЧЕНКО В.Є. Собирайтесь на фракции, зачем ты выносишь на комитет…
ДАВИДЕНКО В.М. Якими нашими голосами?
ІВЧЕНКО В.Є. Вашими…
ДАВИДЕНКО В.М. Ти подивитися, хто голосував. Я, голосував… Я голосував послідовно, послушай…
ІВЧЕНКО В.Є. А сейчас ты хочешь втянуть какой-то законопроект.
ДАВИДЕНКО В.М. Послушай…
ІВЧЕНКО В.Є. Так, будь корректен тогда…
ДАВИДЕНКО В.М. Я корректен…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Вадим…
ДАВИДЕНКО В.М. Подожди…
_______________. У нас есть…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги…
ДАВИДЕНКО В.М. Вадим, слушай, мне твоя политическая вот это кто принес, на самом деле, мне до одного места, понимаешь, дорогой мой друг, давайте мы сделаем дело и проголосуем, и вернем людям пускай они нормально работают.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, колеги є пропозиція…
ДАВИДЕНКО В.М. Ты посмотри, как я голосувал, а потом будешь говорить! (Шум у залі) Ну, так и все! Какие вопросы!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція… Вадим Євгенович! (Шум у залі) Вадим Іванович, дуже прошу! У нас є законопроекти, які в сьогоднішньому порядку денному. Є пропозиція нашого колеги розглянути так само питання, пов'язане із спец режимом. Ми його сьогодні додаємо в розділ "Різне". Так само обговорюємо в розділі "Різне", що стосується цього законопроекту, який на даний момент зареєстровані, як і інші пропозиції. І ми їх розглянемо у розділі "Різне".
Тому, щоб у нас вистачило часу, пропоную зараз плідно пройтися по порядку денному, там не такі складні законопроекти, обговорити питання, яке запропонував Валерій Миколайович, прийняти відповідні рішення.
Домовилися? Давайте, якщо можна, знімемо цю емоційну напругу, продискутуємо потім. Дякую.
Колеги, перший законопроект – законопроект 2920, друге читання, пана Корнацького традиційно немає на комітеті, на жаль. Я прошу від комітету доповісти пропозиції по другому читанні і розглянути народним депутатам.
Будь ласка, Інна Іванівна.
ЧЕРНИШЕНКО І.І. Доброго дня, народні депутати, доброго дня, присутні! Вашій увазі пропонується підготовлена до другого читання порівняльна таблиця до законопроекту про внесення змін до деякий законодавчих актів України (щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація.
Нагадаю вам, що цей законопроект був прийнятий за основу 8 грудня 2015 року. І до нього надійшло 10 пропозицій. Законопроектом пропонувалося внести зміни до Земельного кодексу та Закону України "Про оренду землі" та "Про меліорацію земель" і встановити строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація не менше, як 10 років.
Надійшло 10 пропозицій, з них враховано чотири, відхилено три, враховано редакційно три. Пропозиції, що стосувалися зобов'язання до укладеного договору оренди включити зобов'язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об'єктів інженерної інфраструктури, вилучили їх, за пропозицією народного депутата Нестеренка. І оці залучення інвестицій у дані проекти відбуваються згідно Закону України про інвестиційну діяльність, тому їх було виключено, всі інші пропозиції враховано або враховано редакційно. Просимо підтримати даний закон і прийняти його в другому читанні та в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є зауваження? Вадим Євгенович, ваша поправка відхилена. Якщо можна, ваша позиція?
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я подивився Закон про інвестиційну діяльність і скажу вам відверто, що не будуть орендарі земельних ділянок заключати ці договори. Практика буде показувати, що ми сьогодні цим законом дамо можливість тим людям, які будуть займатися сільським господарством на цих землях, мати 10 років, але вони по договору, по типовому договору будуть не нести жодної відповідальності за поліпшення або покращення зрошувальної системи. Тому саме я і запропонував правку, що до укладеного договору, тобто договір, який буде укладатися з людиною, яка буде здавати свій пай, включається зобов'язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об'єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації. Це вірно, якщо ми говоримо, що ми збільшуємо на 3 роки з 7 до 10, це вірно, коли орендар буде включати в договір зобов'язання – бути, займатися поліпшення цих систем, там відновленням систем, внесення інвестицій і так далі. Якщо він окремо буде робити інвестиційну угоду зі всіма пайщиками, це буде вже регулюватися окремим законом, тому що там є окремі пункти. А саме, в договорі оренди, коли він бере і прописує 10 років, я б хотів, щоб на протязі... Ну, тобто збільшення оренди на 3 роки, він враховував що йому потрібно зробити. Саме ці зобов'язання хотів би, щоб вони були вписані в договорі. Я скажу відверто, це правильно, це вірний шлях і люди будуть бачити, що вони здають сьогодні свою землю і на цій землі на протязі 10 років будуть відбуватися певні поліпшення, які будуть прописані, можливо, в інвестиційному договорі. Але ми не знаємо, чи будуть ці інвестиційні договори, чи ні, а договори про оренду землі, вони є і я б дуже хотів, щоб ви підтримали дану правку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Зрозуміло, зрозуміла суть. Дякую, Вадим Євгенович.
Сергій Володимирович, є коментарі, оскільки ви автор?
ХЛАНЬ С.В. Я можу погодитьсь із цією правкою, але хочу зазначити наступне.
Вже на сьогоднішній день сільгосптоваровиробника, який працює на зрошені, то він вимушений підтримувати ту систему, на якій працює. Тому що внутрішньогосподарські меліоративні системи, вони на сьогоднішній день знаходяться в такій турбулентності, вони знаходяться на балансах селищних рад, районних рад і фактично жодної відповідальності, ні селищна рада, ні районна рада, не несе на те, щоб підтримувати їх в належному стані. Тому сільгосптоваровиробника вже несе відповідальність за цю систему і він вже самостійно виконує ремонти цих систем, відновлює, покращує роботу їх. Тобто ця нагрузка вже є фактично, волею чи неволею, але вона існує.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну є позиція, можу своє коротко дати.
Основна суть закону, на скільки я розумію, була про збільшення терміну оренди всього на 3 роки. Таким чином у нас виходить ситуація, що той, хто підписав на 7, не має таких інвестиційних зобов'язань, той, хто підписав на 10, має такі інвестиційні зобов'язання. От я, чесно кажучи, в цьому маю, бачу якусь проблему.
Тому я пропоную колегам визначитись просто.
У нас в редакції комітету поправка Вадима Євгеновича відхилена, він пропонує її. Будь ласка.
ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я хотів ще сказати. Дійсно сказав колега вірну річ, в принципі так і є, але вимушені і зобов'язані, це різні речі.
Тобто якщо вони дійсно в такому стані, що їх потрібно підтримувати, вони підтримують, якщо вони в такому стані, що їх ще можна юзити, їх будуть юзити, і ніяких зобов'язань у цього орендаря не буде.
Тому я просто пропоную щоб ми відверто поговорили. Якщо ми збільшуємо, то ми збільшуємо за рахунок того, що ця людина буде вводити інвестиції безпосередньо в цій меліоративні системи. І це мають бути зобов'язання в договорі оренди. А окремі інвестиційні договори, якщо будуть заключатися, якщо будуть, це буде вже по іншому закону діяти. Тому я прошу підтримати, в принципі це ж була ідея даного законопроекту збільшити для того, щоб інвестор робив поліпшення цих меліоративних систем. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, пропоную поставити пропозицію на підтримку Вадима Євгеновича згідно його пропозиції.
Хто за те, щоб підтримати пропозицію. Звучить вона наступним чином. До укладення договору в абзаці другому пункту 2 розділу І друге речення викласти у такій редакції: "До укладеного договору включається зобов'язання орендаря здійснювати інвестицію у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних системи і об'єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації".
Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію… Я так розумію, що, Сергій Володимирович, суттєвих зауважень немає? Колеги, прошу підтримати.
ХЛАНЬ С.В. Я не проти, я…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати тоді цю пропозицію, щоб ми мали якийсь консенсус. Хто – "за", прошу голосувати. Хто – "проти"? Двоє – "проти". Утримались? Двоє утримались. Рішення приймається.
Колеги, тепер прошу, є пропозиція, якщо немає інших пропозицій по поправкам в тій редакції, в якій є, прошу, хто за те, щоб підтримати законопроект в розданій редакції таблиці, яка вам роздана, з поправкою на те, що поправка номер 5 Вадима Івченка врахована. Хто – "за", прошу голосувати. Хто – "проти"? Один – "проти". Утримались? Троє утрималось. Рішення прийнято. Дякую.
Колеги, переходимо до наступного законопроекту. Наступний законопроект 2150а. Сергій Лабазюк просив змістити його трошки назад, оскільки він якраз зараз підходить. Якщо він не встигне дійти, то тоді Вадим Євгенович буде презентувати його законопроект.
Тому прошу перейти до законопроекту 2089, це друге читання, це питання, пов'язане із ціною на молоко. Нагадаю, що законопроектом до першого читання передбачалося встановити мінімальні закупівельні ціни на незбиране сире товарне молоко, розрахунку на один кілограм 4 гривні і доповнити перелік об'єктів державного цінового регулювання незбираним товарним молоком.
Ну, і так далі по тексту 23 поправки надійшли. Шість враховано, 17 відхилено.
По результату, що залишився після врахування поправок і відхилених поправок, мінімальна ціна – це той варіант, який залишається з урахуванням, якщо ми залишаємо правки в тій редакції комітету, мінімальна закупівельна ціна на молоко другого ґатунку буде затверджуватися Кабінетом Міністрів і розраховуватися відповідно до формули, де мінімальна ціна коригується до індексу інфляції на рік та коригую чого коефіцієнту, який встановлює Мінагрополітики. Вилучаються зміни до Закону "Про державну підтримку сільського господарства України", тобто немає, фактично, потреби у нас там в Агрофонді робити якісь запаси молока, що ми розглядали, є, фактично, технічно неможливим.
Я прошу пропозицію підкомітету. Будь ласка.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники уряду, експерти! Розглянувши даний законопроект щодо встановлення ціни на незбиране молоко другого ґатунку, підкомітет не визначився, тому що на сьогоднішній день ціну на молоко встановлює ринок.
Дуже багато є листів, які надійшли на нашу адресу, а саме асоціації, що такий законопроект неможливо прийняти, тому що він суперечить даному закону.
Тому комітет не прийняв рішення. Прошу визначитися шляхом голосування на комітеті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре! Ну, у будь-якому випадку… Рішення комітету у будь-якому випадку рекомендативне. Петро Васильович доповів позицію підкомітету. Сподіваємося, що наступний раз ми просто по голосам цю розбивку будемо розуміти, хто як голосував, щоб були якісь аргументи від однієї сторони на підкомітеті і від іншої. Я прошу позицію Міністерства. Якщо можна, Ярослав Васильович, озвучте.
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Міністерство не підтримує даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лаконічно.
Міністерство не підтримує даний законопроект. Я більш так чітко скажу цю історію. Якщо можна тоді в даній ситуації, я прошу від комітету пройтися по поправкам, що в нас враховано, що не враховано – дуже стисло. І після цього будемо обговорювати і приймати рішення.
Данченко Анатолій Анатолійович.
ДАНЧЕНКО А.А. Дякую.
Шановний Тарас Вікторович, ну. згідно матеріалів, які надані, значить, запропонована редакція законопроекту відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Головна теза висновку Головного наукового експертного управління сосредоточена на Конституции, статье 116, що саме Кабінет Міністрів забезпечує проведення цінової політки. Але сам висновок Кабінету Міністрів по цьому законопроекту в матеріалах відсутній.
Хочу наголосити, що 22 червня Українським науково-дослідним навчальним центром проблем стандартизації та сертифікації прийнято наказ, згідно яким, номер 61, згідно яким з 1 січня 2017 року молоко, сировина коров'яча, ну, міняється ГОСТ у нас, ДСТУ 3662, тобто готунків з 2017 року не буде.
Закон України про молоко і молочні продукти не зовсім підходить для регулювання закупівельної ціни на молоко...
ЮРЧИШИН П.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович. Це друге читання, комітет зобов'язаний розглянути всі поправки, які надійшли, і прийняти рішення.
ДАНЧЕНКО А.А. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому, якщо можна завершуйте. Тільки в мене єдине прохання: по поправкам, які відхилені і, будь ласка, мотивація під відхилення поправки, дуже лаконічно і коротко. Будь ласка.
ДАНЧЕНКО А.А. Доречно на сьогоднішній день звернути увагу в цьому контексті на регулювання цього питання, а саме, в Законі про захист...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Анатолійович.
ДАНЧЕНКО А.А. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Почуйте мене. Поправка номер 1 і пішли по поправкам.
Немировський – відхилено. Мотивація під відхилення?
Поправка номер 2, Євлахов – враховано.
Враховані залишаємо, відхилені обговорюємо і приймаємо рішення. Не треба ми тут всі досвідчені народні депутати.
По поправках, якщо можна лаконічно.
ДАНЧЕНКО А.А. Поправки враховані тільки Євлахова. Ми фактично відходимо від законодавства про державну підтримку сільського господарства від закону.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Анатолійович, я вас прошу зробити наступне: візьміть, будь ласка, порівняльну таблицю, беріть поправку і давайте мотивацію під поправку, чому вона відхилена. Проходимось по поправках і приймаємо рішення.
ДАНЧЕНКО А.А. Значить, поправка Левченка. Відхилено. Закупівельна ціна на молоко не може бути сталою величиною його латильність залежить від багатьох чинників об'єктивного…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте я по правках піду.
Левченко, відхилена поправка. Основна мотивація – це закупівельна ціна на молоко не може бути сталою величиною його латильність залежить завжди від багатьох чинників об'єктивного і суб'єктивного значення. А законом затверджувати конкретну фактично ціну неможливо. Мова йде про те, що є перший ґатунок, є другий ґатунок і так далі. Не можна це фіксувати одну ціну, тому що є різні показники якісні по молоку. Тому дана поправка відхилена.
Наступна поправка Немировський, відхилена. Закупівельна ціна на молоко не може бути сталою, рівно, така сама історія. Швидко, щоб пройтися по цим поправкам, ці поправки регулювали просто різні ціни. Наприклад, Левченко ставив 4.25 – 4, Немировський пропонує: 8 гривень за вищий ґатунок, перший ґатунок – 6, другий ґатунок – 4.
Те, що стосується поправки Бурбака. Відхилена, оскільки суперечить внесененим змінам, зокрема, по правці два Євлахова, яка врахована.
Далі поправкам. Народний депутат Міщенко пропонує формулу розрахунку відповідну. На нашу думку, та авторська формула, яка запропонована депутатом Євлаховим, є більш зручною у використанні і так само вона дає можливість використовувати корегуючий коефіцієнт.
7 поправка, Гуляєв. Молоко коров'яче незбиране, він просто говориться про молоко другого ґатунку, він просто трошки змінює формулювання.
На нашу думку, на думку комітету, не суттєва є ця поправка, вона взагалі ні на що не впливає.
Поправка 8, народний депутат Нестеренко. Відхилена. Така сама мотивація, що стосується сталої величини, волатильність і так далі.
Вадим, є заперечення по цій поправці, що вона відхилена?
Будь ласка.
НЕСТЕРЕНКО В.Г.Там же ж 4 другого ґатунку, 5 вищого ґатунку, якщо ми там намагаємося підтримати якійсь низький рівень ціни, то треба ж враховувати високоякісне молоко. Хотя в цілому цей законопроект чистої води антиринковий і далі його розглядати немає сенсу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Колеги, я вже пройдусь по поправкам. Вадим висловив свою позицію. Можу поставити поправку на підтвердження, Вадим, але, чесно кажучи, десь очікуючих результатів голосування, може, і не варто.
Колеги, є потреба, ви всі пройшлися по таблиці, є потреба проходити всі поправки? Оскільки ті, що враховані, ми вже з вами проговорили.
Є хтось із запрошених, хто хотів би з цього приводу асоціації висловитись.
КАРПЕНКО Л.О. Можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КАРПЕНКО Л.О. Спілка молочних підприємств України. Как здесь нажать? Спілка молочних підприємств України, президент спілки, Карпенко Лидия Алексеевна.
Вы знаете, в этот Закон "Про молоко и молочные продукты", который у нас единственный на пищевой продукции, существует з 2004 года, и проблема минимальной закупочной цены несколько раз поднималась, опускалась, ее исключали, потом снова вводили. С 13-го года, вот у меня все письма, где мы пишем о том, что в условиях рынка не возможно установить цену для молока, которые от населения, которые неякісна і небезпечна, чтобы мы его підтримували. Потому что на сегодняшний день не зря принят этот стандарт, молоко второго сорта уходит. Почему? Потому что любой аудит Европы, то ли Китая, то ли… Ну, если у нас говорим, что 75 процентов молока из 10 миллионов тонн выпускается от населения. И когда мы анализируем, что из этих 10 миллионов только полтора миллиона у нас уходит на переработку, потому что общий процент переработки молока 5 миллионов из 10. И всегда стоит вопрос: где остальные 5 миллионов? Насколько оно рационально используется? Если оно, действительно, в хозяйствах, то оно идет на выпойку телят, на теневой рынок. Вы понимаете, если цена на молоко мы устанавливаем 3, там 4 гривны, то посмотрите на тротуарах и даже хозяйства, которые имеют возможность продавать на завод это молоко, они его продают с цистерны в разливное. Эта вся часть молока она не облагается налогом, это все прибыль там в хозяйстве и все остальное. Но сейчас, когда заехали комиссары, то тогда, когда стоит вопрос поставки молока на экспорт, и когда мы говорим о том, что для того, чтобы на экспорт, нам нужно отдельную линию и для молока экстра. На сегодняшний день у нас только 500 тысяч тонн молока экстра вообще в целом за прошлый год, а там идет высший сорт и из них 56 процентов по качеству – это второй сорт. Поэтому этот вопрос по стандарту на молоко, он у нас стоял где-то с 2005 года…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо можна, резюме, будь ласка..
КАРПЕНКО Л.О. Поэтому если нельзя, так сказать, я смотрю, что если на друге чтение, то нельзя обгрунтувать, что это нецелесообразно делать и нельзя. Но почему нельзя обгрунтувать тем, что мы с 17-го года уже не будет иметь молока второго сорта. И нам нужно сейчас всю работу направить на то, чтобы повысить качество молока за счет тех программ, которые позволят нам увеличить молоко, которое идет от крупных хозяйств.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Ваша пропозиція?
КАРПЕНКО Л.О. Моя пропозиція: на друге чтение этот закон нужно обгрунтувать и снять з розгляду. Почему? Потому что есть стандарт.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я вас почув.
КАРПЕНКО Л.О. Это будет очередное только…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто хоче висловитися з даного приводу? Насправді, ми всі розуміємо, що це політичне питання. Я… моє бачення наступне: якщо підтримувати цей закон, то підтримувати його в контексті того, щоб підтримувати фермерів, які випускають якісне молоко.
Що відбудеться після прийняття цього закону? Закупівельні підприємства перестануть купувати по ціні неконкурентній у людей, а почнуть по тій самій ціні, якщо вона подібна до фермерської ціни, будуть купувати у фермерів. У результаті ціна у людей, не мою думку, впаде. Але, в свою чергу, це, звичайно, буде стимулювати фермерів робити його більше, оскільки той попит від них не буде задоволений.
Я прошу визначатися Якщо хтось може висловитися з цього приводу, будь ласка. Я не думаю, що вдасться регулятивним способом заставить закупівельні підприємства платити більше. Завжди знайдеться формула договірна, договірне трактування, яке ну уде давати можливість цього робити.
Ну, і я погоджуюсь з позицією комітету, що, дійсно, це нове регулювання, це не наша задача. І ми тут трошки в зоні такій популістичній, будемо говорити.
Будь ласка.
_______________. Я дуже коротко в підтримку того, що цей закон немає сенсу. Хочу просто сказати, що в мене на окрузі два молочних підприємства. Одне з них не працює взагалі, а друге працює, ну, з потужністю 50 відсотків, тому що вважають, що ціна на молоко дуже велика, да? І вони просто не можуть працювати.
Тому якщо ми будемо займатися популізмом і будемо піднімати ціни, то ми просто загонимо решту бізнесу в тінь. Тому це робити не можна.
Дякую. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги… (Шум у залі, сміх у залі) Я думаю, що повне відхилення буде… може бути лише у зв'язку з відміною мажоритарних округів. (Сміх)
Колеги! Дивіться… (Шум у залі) Ми не можемо… (Шум у залі) Петро Васильович, ми не можемо уже не виносити цей закон в зал. Він буде у будь-якому випадку у зал винесений.
Колеги, давайте порадимося, чи повинні ми переносити цей питання на площадку комітету, чи ми перенесемо це питання на площадку залу, і нехай зал прийме рішення: "за" – "за", "ні" - "ні".
В принципі я абсолютно щиро говорю, всі мажоритарники, розуміючи всю суть цього питання, все рівно в переважній більшості будуть голосувати за цей законопроект, оскільки ті складні категорії, про які ми тут говоримо, чесно кажучи, бабусям в селі дуже важко пояснити, чесно.
Тому які пропозиції?
МУШАК О.П. Можна, Тарас Вікторович?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
МУШАК О.П. Ну я, як людина, яка пройшов не по мажоритарці, а по списку, я пропоную винести все ж таки це в зал, хай зал визначається, на моє глибоке переконання, голосів, скоріше за все, не вистачить і давайте покінчимо з цим питанням, щоб воно не висіло, от, і перейдемо до більш важливих речей, які необхідно вирішити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка.
(?) ДАВИДЕНКО В.М. Я повністю погоджуюсь з пропозицією колеги Олексія, але хочу вам сказати, що голоси будуть за цей законопроект. І тому я пропоную, можливо, ще якийсь законопроект разом, наприклад, 1159. Ну тобто у нас є важливі законопроекти, які не вносяться в зал, і які ми з вами всі проголосували…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Миколайович.
Вадим Євгенович.
(?) ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я бачу таблицю і відверто скажу, що тут ще потрібно доопрацьовувати, тому що я, наприклад, не зрозумів питання коли відхилено, наприклад, поправа Гуляєва. Я не зрозумів чому ми сьогодні, наприклад, закріплюємо 7 днів, коли потрібно розрахуватися підприємствам за збиране молоко.
Тому я вважаю, що ще потрібно доопрацювати в комітеті…
_______________П. (Не чути)
(?) ІВЧЕНКО В.Є. Петро, я ж, коли ви говорите, я мовчу.
Тому я пропоную, щоб все ж таки ми ще доопрацювали в комітеті, можливо, подивилися на ці правки, а потім виносили в зал. Тому що якщо ми винесемо в зал, мені здається, в наших політичних реаліях і в тому, що хтось там готується до місцевих чи там нових парламентських виборів, цей закон може пройти.
Тому давайте ми його допрацюємо так, щоб він був якісний, щоб він дійсно вийшов з комітету таким от сильним законом, який з однієї сторони будуть довольні ті, які здають це молоко, з іншої сторони, будуть довольні ті, які збирають або переробляють. Тому я пропоную все ж таки ще залишити в комітеті і доопрацювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. ….. …., для того, щоб… Нас треба виходити на повторне друге через зал. І через зал, якщо ми вийдемо, то буде значить повторне друге, якщо автори… Я, чесно кажучи, у розрізі поправок, які надані, я думаю, що все, що можна було вичистить, уже вичищено. Як його ґрунтовно там доопрацьовувати і додавати туди змістовну складову, я, чесно кажучи, не знаю. Всі поправки крутяться навколо того, чи це 4, чи це 6, чи це 8 гривень, тобто хто більше хоче дати селянам. Є базова там по закону 4 йшло, я пропоную її залишити. Поправку автора ми врахували, там до 31 березня 16 року 4 гривні, щорічно потім Кабінет Міністрів переглядає. Цінове врегулювання в руках Кабінету Міністрів. Ми зробили, якщо зробимо політичний крок, передали в руки Кабінету Міністрів, в руки міністерства, яке заперечує проти цього законопроекту. І далі, я думаю, що там воно повинно регулюватися. Ну розумієте, завтра якщо піде це питання, завтра ми будемо регулювати ціну на свинину, будемо регулювати ціну на телятину, будемо регулювати ціну на льон і на все, що завгодно. Тому давайте вже на цьому поставимо крапку.
У мене пропозиція. Оскільки було 300 голосів на першому читанні, під 300 там, ну всі голосували, бо розуміли, що друге читання попереду, я пропоную підтримати даний законопроект, винести це рішення. Хто – "за", підтримати. І другий варіант. Комітет, ну можемо зробити, фактично продублювати позицію підкомітету і сказати, що комітет не визначився, але нам треба, умовно кажучи, вирівняти голоси, я би цього не робив. Давайте підтримає даний законопроект і передамо ці функції у Кабінет Міністрів, якщо вони будуть підтримані в залі. Але ми розуміємо, хай зал відповідним чином реагує на це все.
Будь ласка, остання репліка і будемо приймати рішення.
_______________. Якщо можна, то питання до профільної асоціації, Спілка молочників, да? Ви його вивчали, ви бачите можливість його доопрацювати, щоб він, дійсно, мав мету, ну, працювати над якістю молока чи ні? Можна його якось викрутити? Ні, да.
КАРПЕНКО Л.О. Понимаете, если бы это были фирмы или это был бы кооператив, то там можно было, об этом мы говорим годами, но это десятилетиями уровень производства молока от населения, вот у меня статотчетность с 2000 года, я уже те года не беру. Вы понимаете, мы сейчас его вынесем в зал, не знаю, когда это будет. Но уже в конце года мы должны работать уже по-новому стандарту. Не будет другого сорта, будет высший, экстра и первый и все. И сейчас, допустим, говорить как от населения, как у бабки, которая несет сборщику, сливают все в одну бочку, а потом, если нам его надо вернуть, куда его денем?
_______________. Тобто його не можна доопрацювати, так.
КАРПЕНКО Л.О. Поэтому я еще вам должна сказать, что молоко второго сорта… Не можно… Не можно у нас даже стандарт европейский, больше 10 корів должно быть на ферме, понимаете, должно быть, механизированное доение. Почему мы должны говорить о том, какой сук нам режут ветеринарные службы Европы.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми не можемо його переносити. Вадим Євгенович, я щоб звершити, довга дискусія і я скажу, уже багато дуже уваги до цього питання так, як воно виглядає зараз. Зараз виглядає так, що всі люди, які роблять на цьому собі там політичні якісь дивіденди, всі сьогодні це перенесли в площину, що комітет блокує прийняття цього рішення. Давайте ми рішення це приймемо і винесемо в зал. І тоді це вже нехай приймає рішення, коли його в порядок денний ставити, як його голосувати і так далі.
Колеги, прошу переходити до голосування у нас важливіші питання є сьогодні.
Хто за те, щоб підтримати даний законопроект у редакції комітету і запропонувати його розглянути в залі.
Я скажу наступне із важливішого, і чому вважаю, що, можливо, в такій ситуації вірніше?
Тому що, якщо ми не визначимося з цього, то в кінці таблиці, там скрізь будуть пусті місця. Тобто повністю Верховна Рада буде визначатися по кожній поправці, і в кінцевому результаті, які поправки Верховна Рада не голосує, і яка буде цілісність цього документу я абсолютно не гарантую. Тому, можливо, в тій редакції, яка як мінімум аграрний комітет із цієї історії забирає… Аграрний, вибачаюсь, фонд. Можливо, давайте проголосуємо його і запропонуємо на розгляд до залу.
Хто за те, Вадим Євгенович… Вадим Євгенович! Колеги, хто за те, щоб підтримати даний законопроект, рекомендувати Верховній Раді підтримати його у редакції комітету?
Хто – "за"? Хто – проти? 4 – проти. Хто утримався? 5.
Рішення прийнято.
Пропонуємо залу розглянути цей законопроект в тій редакції, яка запропонована комітетом.
Дякую.
Колеги, переходимо до наступного запитання.
Це законопроект 3297 народного депутата Мураєва. Чи присутній народний депутат? Відсутній.
Якщо можна, комітет, дуже коротко по суті законопроекту. Будь ласка.
_______________. Доброго дня.
Значить в своїй записці, в пояснювальній записці автор зазначив, що метою завдання цього законопроекту є забезпечення високоефективного промислового виробництва, стимулювання суб'єктів господарювання до модернізації агропромислової техніки та застосування сучасних засобів сільськогосподарського виробництва, в наслідок чого буде підвищена якість процесу вирощування сільськогосподарської продукції.
Зокрема законопроектом пропонується ряд змін.
Перше. Передавати в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності і громадян юридичних осіб, і державних, і комунально-державної власності виключно на земельних торгах.
Друге. Встановити, що договір оренди землі припиняється з моменту виявлення наступних порушень. Зокрема, це невиконання орендарем зобов'язань за договором оренди землі, не підтримання та не підвищення родючості земель, використання не за цільовим призначенням.
І третя зміна. Це накладати на порушників, зазначених вище норм, штраф у розмірі річної орендної плати, але на користь територіальної громади, орендодавцю мають відшкодовуватися лише завдані збитки.
Стосовно запропонованих змін маю наступні застереження.
Зокрема щодо зміни в частині передачі в оренду земельних ділянок приватної власності на земельних торгах, то це буде суперечити нормам статті 22 Конституції України, якою визначено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягів існуючих прав, адже зараз частиною другою статті 135 громадянам надамо право продавати земельні ділянки на торгах, якщо вони мають на це бажання. Також слід зауважити, що якщо заставити все-таки громадян іти на торги, то це створить додаткове фінансове навантаження, адже в середньому підготовка одного лоту і проведення торгів коштує в середньому 15 тисяч гривень. Тобто до орендної плати долучаємо ще 15 тисяч громадян. В результаті… Перепрошу, все-таки гривень. Відповідно будуть дуже підвищені ціна на сільськогосподарську продукцію.
Стосовно запропонованої процедури припинення договору оренди, то вона аж ніяк не узгоджується із спеціальними Законами про охорону землі та про державний контроль, адже вони не передбачають таких термінів як "непідтримання та непідвищення родючості". Положеннями цих законів визначено порядок охорони земель при здійсненні господарської діяльності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Аркадій Олексійович відстуній. Ярослав Васильович, ваша думка?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Однозначно міністерство не підтримує, тому що, дійсно, проведення по аукціону це порушує права власників земельних ділянок на право вільного розпорядження земельними ділянками, що належать їм на праві власності.
І друге. Це те, що є необґрунтованим внесення змін до статті 36 Закону України "Про оренду землі" в частині запровадження санкцій до орендаря. Оскільки обов'язки орендаря передбачені діючим законодавством та встановлюються безпосередньо договором оренди земельної ділянки, в якому якраз і передбачається відповідальність за порушення його умов. Через те такий законопроект приймати неможна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Васильович.
Максим Петрович, ваша думка по торгам?
МАРТИНЮК М.П. Враховуючи всі раніше наведені аргументи, з якими ми погоджуємося, Держгеокадарстр не підтримує даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є у когось бажання висловитися?
У мене декілька, да, там у мене… Мені одне не зрозуміло, в принципі, приватна власність. Чому, по-перше, втрата іде в сільраду, я не розумію. Тобто якщо це моя приватна власність, я втратив, умовно кажучи, родючість або ще щось. Чому це повинна мати держава, а не я особисто, оскільки це – мій товар? Ну, це така сама машина, якою хтось експлуатувався. Наприклад.
Друге, я дуже… ну, сумнівний тут момент, чесно кажучи, як визначати елемент втрати родючості. Ну, тобто сьогодні підписаний який договір оренди, і я завтра буду доводити, що родючість втрачена. Яким чином, на підставі яких лабораторних досліджень, хто буде приймати кінцеве рішення, які будуть судові процедури? Тобто я в цьому бачу, ну, такий.. особисто невеличкий хаосу, який ми створимо, якщо ми цей законопроект підтримаємо.
Вадим Євгенович, якщо можна, лаконічно, і будемо приймати рішення.
ІВЧЕНКО В.Є. Максим Петрович, у мене до вас запитання. Доброго дня!
А як сьогодні відбувається, скажімо, якщо орендар порушив вимоги законодавства про охорону земель, як відбувається, які там розміри, штрафи?
І друге, все ж таки по родючості. У вас це якось відпрацьовується? Бо раніше це була сільгоспінспекція, а зараз як це називається?
МАРТИНЮК М.П. Що стосується родючості, то є спеціалізована державна установа, яка перебуває у сфері управління Мінагрополітики і займається моніторингом родючості на державні замовлення. Ну, і на приватні замовлення власників земельних ділянок, якщо таке бажання у них виникає.
Що стосується… чи ми як орган влади, якому держава доручила розпоряджатися державними землями, чи ми відслідковуємо родючість? Так, ми намагаємося, я намагаюся цю практику запровадити. Вона не в усіх областях поки що запроваджується. Але очевидно, що ми маємо при передачі земельної ділянки державної власності в оренду робити агрохімічну паспортизацію цієї землі і з певною періодичністю протягом договору оренди теж робити агрохімічну паспортизацію для того, щоб моніторити зміну показників ґрунту і запобігати виснажливому землеробству. Оскільки якщо ми передаємо на 49 років, а іншими словами, назавжди земельну ділянку, то, зрозуміло, за 49 років з нею можна, і навіть за сім, зробити пустелю.
Що стосується санкцій, то, на жаль, практика, я коли подивився договори, які ми підписуємо, ми... начальники мої обласні підписують по передачі земель в оренду, там в типовій формі договору як таких санкцій ні яких немає, але там розділ: інші умови і вони як раз створені, напевно, ці розділи для того, щоб прописувати певні санкції за зниження показників родючості. Але, на жаль, як правило, в цих інших умовах прочерки, тобто відповідь на ваше запитання – ніяка, ніяких санкцій немає на сьогоднішній день за погіршення якості ґрунту.
Що стосується передачі приватних земель, ну, там все договірними, договірними якимись умовами визначається між власниками і орендарем, але, оскільки першу скрипку в цьому грають юристи саме орендаря, як правило, тому що вони готують типові договори, а далі уже пайовики їх підписують такими, як воно. То там відповідні прописуються якісь норми і варіанти дій в випадку зміни показників ґрунту, але, як правило, це все прописується в бік орендаря, який, ну, реально також і інвестує в те, щоби поліпшувати родючість, якщо це відповідальний орендар. Дякую. В мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Максим Петрович.
Колеги, по суті даного законопроекту які будуть пропозиції? Я розумію, що була позиція і від міністерства, і від Держземагенства, і від депутатів: відхилити даний законопроект. Хто за те, щоб відхилити даний законопроект, прошу голосувати. Хто "проти"? Утримався? Одноголосно. Дякую.
Колеги, до нас завітав наш колега з Радикальної партії з презентацією законопроекту 3345. Я би просив його до слова, будь ласка.
КУПРІЄНКО О.В. Доброго дня. Дякую за запрошення.
Законопроект – дуже простий: встановити мінімальну ставку орендної плати на рівні не менше 10 відсотків від нормативно-грошової оцінки. На сьогоднішній день... Ну, розумію лобі сільськогосподарське, яке користується землею майже безкоштовно, молоко купують менше, чим... дешевше, чим вода. От треба засідання комітету до прямий ефір або як раніше була газета "Сільські вісті", де показати, хто що тут говорить і як насміхається з тих селян. Якщо порахувати в цифрах, зараз будуть мені розказувати про те, що там великі податки і НДСи, і переНДСи. Взяти цифри: на сьогоднішній день користувачі земельних ділянок уже готові платити і більше, вже і платять, і по 12, і по 13 я знаю випадки, і ця цифра не з неба впала.
От біля мене сидить мій товариш з Чернігівської області, Валерій Миколайович, він 7 з половиною плати уже, хоча міг би платити і значно менше, закон дозволяє.
Таким чином, а тепер якщо перейти до цифр. Скільки ж це у валовому доході з гектару? Ну якщо взяти ту ж саму кукурудзу, не будемо там враховувати
_______________. (Не чути)
КУПРІЄНКО О.В. Ну я так взяв...
(Загальна дискусія)
КУПРІЄНКО О.В. Я сказав за валовий.
_______________. Немає такого валового ніде.
КУПРІЄНКО О.В. Якщо взяти порахувати цифри, ну, можливо, там я десь помилився… У чому, в цині? (Загальна дискусія)
Врожай із кукурудзи 9,6 до 15 тон, тобто 60-150 центнерыв з гектару, так? (Шум у залі)
Якщо навіть взяти мінімально ту ж саму 60 центнерів з гектара, якщо порахувати по цінах продажу сирої, невисушеної, послухайте, частка у цих 2 з половиною - 3 відсотків, на яку можна підняти орендну ставку для селян, це буде на рівні десь 2-3 відсотків від валового збору, скажемо так, це не велика сума для тих, хто користується землею, але це дуже серйозна буде підтримка у тих бабусь на селі, які віддають земельні паї в оренду. Я розумію, що можна цих людей загнати за сині хмари, платити 3 відсотки, ця земля їм впала, скажете, на голосу, так, не було – не було, а потім, раз, розпаювали колгоспи, нате вам по
_______________. Можна запитання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, ……. Михайлович, давайте по процедурі просто пройдемо і обговоримо це. Олег Васильович, дякую за виступ.
Будь ласка, позиція міністерства. Ярослав Васильович.
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Міністерство однозначно не підтримує даний законопроект. Сам доповідач уже відповів на питання, що в одному випадку є 3, в другому – 13. Опять же це виходить із чого? Тобто на ринку є конкуренція за землю, і вона визначена, хто хоче працювати, які можливості в того чи іншого підприємства, то єсть ринок в цьому відношенні вже відлагодився. Навіщо сюди зараз втручатися, і там де піски чи там і так далі. Може Валерій Миколайович і міг би платити, тільки, дивіться, коли він там знаходиться на півночі і одні піски, і там 11 балів. Ну заплатіть 10, тоді і не дуже цікаво буде займатися цим землеробством.
_______________. На півночі немає 11 балів. (Шум у залі) 27 не нижче в Чернігівській області, там що не треба розказувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція міністерства зрозуміла.
Микола Володимирович.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, у вас непогана задумка для народу, так. Але як ми рухаємося у європейське суспільство, там оренда землі платиться по бонітету ґрунту. Україна є різношерстна, є по
Тому що певні регіони України, я згідний, вони можуть платити десять. Але деякі регіони України, просто там буде пустиня.
Тому я би вас просив відхилити свій законопроект, сісти з Держгеокадастром, з Міністерством, розробити законопроект, який існує в європейському суспільстві, де орендна плата залежно від бонітету ґрунту. Ну, так є всюди.
Не може бути одна ціна. Ви просто зробите з деяких регіонів степ, пустиню.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Микола Володимирович.
Вадим Євгенович.
КУПРІЄНКО О.В. Я коротко відповім. Це ж мова йде від нормативно-грошової оцінки, яка якраз і залежить від тих чинників, про які ви говорите. І, відповідно, якщо там 27 чи 30 бал землі, там і оцінка менше. І, відповідно, в абсолютному виразі воно буде значно менше. А там, де чорноземи, там зовсім буде інше. (Шум у залі) Це ж не стале, що от всім однакове.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Васильович.
Вадим Євгенович, будь ласка.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, от знаєте, я розумію автора законопроекту, тому що ми як депутати все ж таки приїжджаємо в округи, все ж таки спілкуємося з людьми, і в нас є ті підприємці, які якісно виконують або працюють з пайовиками. І я скажу відверто, якщо кажуть, у Чернігівській області 7-7,5 – це велика цифра, тому що я знаю, в Київській області, у Білоцерківському районі біля мого села шість платять. Хоча оцінка нормативно-грошова аж 36 тисяч.
І я розумію. І ви знаєте, ми маємо рухатися більш глобально у плані того, що ми вже прийняли між першим і другим, точніше, у нас навіть повторне друге читання.
Якщо ви відкриєте статистику, я до автора, то ви побачите, що менше 12 відсотків за земельні ділянки, які отримуються з аукціонів, з торгів або аукціонів, немає. І ми з вами разом, з вашим керівником фракції, ми скасували навіть верхню межу. Тому що в нас була верхня межа, а люди були готові платити і 20, і 25.
Тому глобально сьогодні, аби щоб ми не били списи, всякі там політичні баталії або амбіції в залі засідань, краще було б сконцентруватися і прийняти закон про аукціони або торги, який пішов на потворне друге читання.
Якщо цей закон запрацює, я знаю, вже Держгеокадастр не чекаючи цього закону вони вже підписують договори оренди зі ставкою 8. Тобто біля, вибачте, мого села один фермер, який зібрав скільки то там паїв, платить 6 або 8 тисяч з паю (у мене 3.78 середній розмір паю), а тут 8. Тобто вже Держгеокадарст більше пропонує, тобто держава ніж орендарі.
Тому я пропоную, все ж таки сконцентруватися саме на цьому законі. Якщо він запрацює, то, повірте, коли ви будете приїжджати в округи або ми з вами і люди будуть… Тобто підприємці будуть брати з торгів цю землю вони будуть пропонувати найкращі умови. Найкращі фінансові, перш за все, умови тим власникам паїв з якими вони будуть працювати.
Тому я пропоную все ж таки, щоб ми не били списи, бо ми розуміємо політичний підтекст. І, повірте, кожний з нас хоче допомогти. Але відверто, якщо ми глобально, тому що в цьому контексті я погоджуюсь з колегою, коли він каже, у нас все ж таки є одні землі, у нас є інші землі. У нас є землі Херсонська і Миколаївські області, що з ними робити, або, вибачте мене, Одеська область, що з ними робити? Там зовсім інші мають бути коефіцієнти. Або північ тієї ж Чернігівської області, як ми будемо визначати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Як ми будемо визначати, я закінчую. Тому я пропоную…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротко, якщо можна закінчуйте.
ІВЧЕНКО В.Є. …все ж таки, давайте сконцентруємось за законом, за торги, аукціони і звідки у нас піде збільшення орендної ставки за паї, а звідки і значно більший відсоток. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, автору законопроекту.
КУПРІЄНКО О.В. Це мені нагадує засідання Комітету з енергетики, коли розглядався законопроект про скасування плати за приєднання до природних монополій. Так, там представники "Самопомочі" сказали, що давайте ми його завалимо, бо ми свій пишемо. Так пишуть до цього часу. Оце теж така пропозиція, давайте ми це завалимо, бо ми свій колись напишемо.
ІВЧЕНКО В.Є. Він є, він у нас на повторне друге.
КУПРІЄНКО О.В. Вадим, це зовсім інші речі. Це відсоток від нормативно-грошової, а вартість от та і врахована, де Херсонська, де Миколаївська. І, якщо подивитися методику, взагалі, як обраховуються нормативно-грошова оцінка і ви там побачите усі чинники, про які колеги, я тільки що говорив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
КУПРІЄНКО О.В. Це ж відсоток.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги… Колеги, ми давайте в контексті є інші: другі, п'яті, ми розглядаємо конкретний законопроект і нам по конкретному законопроекту треба прийняти рішення. Тому у нас є інші закони, ми теж їх будемо розглядати. Зараз ми обговорюємо цей законопроект 3345.
Григорій Михайлович, будь ласка, слово.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Я хочу підтримати Миколу Володимировича, який абсолютно правильно сказав. Я теж саме хотів поставити питання про зони.
А, по-друге, я хочу вам сказати, яка б там не була ціна у різній зоні, а якщо воно сьогодні було 5 відсотків, а завтра – 10, станьте, попробуйте фермером там попрацювати і в вас зразу буде відповідь на це запитання. Тому ви не ображайтесь, колега наш, ми є тут багато людей, які все життя пропрацювали в сільському господарстві – знаємо, про що ми говоримо.
Тому, більше того, встановлення будь-яких відсотків - це антиринковий закон. Є ринок і перший заступник міністра абсолютно сказав, сьогодні, якщо хтось орендує землю і не платить відповідну плату, то люди від нього уходять, через суди розривають навіть дострокові... достроково розривають договори і уходять від них, ідуть до тих, хто платить нормально. Тому ринок сьогодні, я думаю, дасть відповідь на всі ці запитання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, коротко тільки.
ЛЮШНЯК М.В. Я хочу сказати, щоб ви розуміли, за останніх 10 років площа СГ-угідь в Херсонській, Миколаївській області зменшилася на 5 відсотків. Тобто степ збільшився, а по бонітету, воно обробляється, але просто в нас стоїть пустиня. І якщо зараз не змінимо деяких речей в меліорації, то і степ буде поступово з кожним роком збільшуватися. Ось бачите, що робиться в нас сьогодні з україно…том(?) і встановити чітко межу, я знаю, багато господарстві і платять 12 відсотків. Але ви зараз даєте поштовх агрохолдингам, які залучають дешеві гроші. А цей фермер бідолашний, який під 24 відсотки бере кредит, він, завдяки цій нормі.... створює робочі місця, він завдяки вашій нормі, якщо би кредитна ставка була 5-6 – всі вижили б. Дрібний фермер помре і ви прорахуйте це, я просто вам кажу відповідально. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлань Сергій Володимирович.
ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, я хочу сказати, що в Херсонській області на підні Херсонської області на сьогоднішній день ставка оренди землі 1000 гривень за гектар. Якщо з розрахунку на відсотки, це виходить 3 відсотки, там де немає зрошення. А чому така цифра? Тому що можна отримати 10 центнерів з гектару пшениці, а можна не отримати взагалі. І там буває рік через рік, не будемо брати цей рік. І я хочу сказати, що якщо ми примусово скажемо платити 10, то завтра будуть оброблятися тільки ті ділянки, які зрошуються, а всі інші будуть пустелею. І ніяк не можна в ринок втручатися неринковими методами, тому що на зрошені у нас є і 2 тисяч, і 2,5 тисячі за гектар, а на багрі, то хоч би за тисячу хто її брав. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є ще бажаючі? Будь ласка, Вадатурський.
ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. У мене просто коротке запитання. Скажіть, будь ласка, ви вважаєте, що цей закон, коли він почне діяти, якщо він почне діяти, він буде розповсюджуватися на договори, які вже заключені, чи на договори, які будуть заключатися після прийняття цього закону?
КУПРІЄНКО О.В. Закон вступає в силу з моменту його прийняття – це загальна юридична норма і розповсюджується на правовідносини, які починаються з цього моменту. Все те, що ви зараз сказали, воно може бути прописуватися у "Прикінцевих" чи "Перехідних положеннях" закону. У даному випадку, якщо договір був укладений уже до прийняття закону, то ставка по цьому договору залишиться та, яка була, і на нові договори вона буде розповсюджуватися виключно на договори, які вкладені після набуття чинності закону. Закон зворотної сили не має.
Але тут, оскільки вже така розмова. Дивіться, дуже багато випадків, коли приходять люди і кажуть: я тобі дам там на відсоток чи на півтора більше, і починають вихоплювати у того ж орендаря, хай навіть у місцевого фермера, клаптиками паї. Як можна на одному полі мати 5 паїв в середині і 35 навколо? Як їх обробляти? Такі випадки вже є. Коли це відбувається? Тоді, коли, наприклад, от хто займається обробітком землі знає, позалишалися паї або уже відумерла спадщина і десь переоформлення, коли договорів неможна переоформити, або там невитребовані, або ще щось. Хтось прийшов, каже, я 15 паїв, дам тобі 10 відсотків. Люди побігли. А ті, що позалишалися, куди? А це старим власникам. Якщо ми зробимо таким чином, що поставимо 10 відсотків, тоді він змушений буде підняти орендну плату, і не буде… менше буде оцієї біганини, ну, не хочу застосовувати слово "рейдерське захоплення", але в тій самій Чернігівській області, особливо після початку операції відомої, поприїжджали хлопці з чемоданами і почали бігати по селам, перекуповувати. А люди ж у нас! Хтось може за пляшку горілки передати. І почалась вся тяганина: хтось там розриває договори, хтось з цим прийшов, хтось прийшов. А потім приходиш, дивишся: 45 паїв на полі, 15 він викупив в середині, такий строкатий... собі така ковдра, а я кажу, а обробляти як будеш? Ти ж трактором не заїдеш. Ну, каже, буду судитися за суперфіци, да ще там за щось.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, у нас ще досить… (Шум у залі) Колеги! Дуже багато у нас ще питань. Є ще питання у Валерія Миколайовича, яке він підняв, і ми повинні встигнути його обговорити. є пропозиція, була пропозиція, в тому числі, від міністерства, відхилити.
Я єдине що, не дав слово Максиму Петровичу.
Максим Петрович, якщо можна, ще вашу позицію перед голосуванням по 10 відсоткам по цьому законопроекту, і будемо приймати…
МАРТИНЮК М.П. Дякую!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бо я бачу, ви заскучали! Будь ласка, якщо можна, коротко.
МАРТИНЮК М.П. (Сміх) Ну, я хочу сказати, що загалом наша нормотворча практика має приклади, і достатньо непоодинокі, визначення суттєвих умов договорів оренди. Це з останнього… Це визначення мінімального терміну оренди – сім років, а відтепер уже майже і в 10 в деяких, невідомо, правда, в яких випадках. І також і встановлення мінімального розміру орендної плати. Вперше це було ще встановлено Указом Президента Кучми.
В середньому по Україні зараз орендна плата складає 5 відсотків нормативно-грошової оцінки. На сьогоднішній день мною було розіслано лист, яким я рекомендував укладати договори ставкою не нижче восьми відсотків. В деяких випадках, в разі проведення аукціонів, ми маємо і 24 відсотки, а в Чернівецькій області, там в азарті торгів зайшли за 100 відсотків нормативно-грошові...
_______________. ...сто відсотків.
МАРТИНЮК М.П. Це в Чергівській. А в Черкаській… в Чернівецькій, перепрошую, там 120 чи... так, щоб не брехати, там за 100 пішли, ну, азарт.
_______________. (Не чути)
МАРТИНЮК М.П. Знаєте этот старый анекдот про то, как выходят два человека из казино. Один говорит: "За что я тебя уважаю, что ты умеешь вовремя остановиться".
Так от, в цілому ідея законопроекту, ну, вона, я не знаю: чи погана, чи хороша, вона відповідає нормотворчій практиці, яка склалася в земельних відносинах України. Єдине, що ми точно не зовсім розуміємо: чому 10, а не 11 і не 9 відсотків, як мінімальний розмір. Але встановлення мінімального розміру, ну, воно однозначно захистить права пайовиків, які передають землю в оренду.
Дякую.
_______________. (Не чути)
МАРТИНЮК М.П. ...можна захистити права всіх одночасно, можна або соціальні питання вирішувати, або бізнесові, звичайно, це не ринковий варіант регулювання.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу переходити... і у мене декілька просто зауважень перед тим, як ми перейдемо до голосування. По-перше, дуже слушне було у Андрія Олексійовича зауваження з приводу підписання наступних всіх.
Треба розуміти, що деякі угоди у нас сьогодні підписані на 10 років і ось недавно зовсім, от, і на 15, і на 20. Це значить, що наступні 15-20 років хтось буде працювати по одним умовам, а той, хто підпише на 8 років чи на 10 років після прийняття закону, буде працювати зовсім по іншим умовам. Чесно кажучи, в чому справедливість от в цій історії, я не бачу і я сумніваюсь в тому, що селяни розірвуть ті договори попередні, які вони підписали по меншій ставке. Це просто одне моє невеличке зауваження.
Друге зауваження, Олег Васильович, з усією повагою до вас, ми багато спілкуємося, я вас поважаю як юриста і дуже грамотну, порядну людину. У нас транслюються комітети, вони якщо не в прямому ефірі, то в записі транслюються. Крім того, на захист комітету хочу сказати, що у нас, чесно кажучи, от, як це кажуть, випадкових людей тут немає, тут всі люди дійсно з сільського господарства, мають до нього відношення, дійсно розбираються в галузі. У нас є один чоловік не з галузі, його ви прекрасно знаєте, але його сьогодні немає, він би апелював наступний раз.
Тому ми з великою повагою до вас зараз проголосуємо це питання, я думаю, що яким би не було рішення, ми завжди будемо раді бачити вас знову на нашому комітеті з новими пропозиціями.
Колеги, була пропозиція від колег і від міністерства відхили даний законопроект.
Хто за те, щоб відхилити даний законопроект, прошу проголосувати. Хто – проти? Утримались?
Давайте я утримаюсь. Заберіть мій голос, будь ласка, з першого голосування.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що?
Я сказав за пропозицію про відхилення, про відхилення.
Ну я ставлю першу ставлю на голосування логічної точки зору, ви ж юрист, напевно, що уже не варто ставити іншу пропозицію.
Колеги, будемо вважати даний законопроект відхиленим.
Олег Васильович, запрошуємо на наші комітети з новими пропозиціями. Дякуємо, що були у нас на комітеті.
Колеги, наступний законопроект, прошу, давайте щоб ми прискорилися, 3209 народного депутата Зубика. Законопроект стосується, я не буду запрошувати комітет, він максимально можливі потужності в технічних умовах повинні там в земельних торгах встановлюватися, виходячи з інженерних споруд.
Можливо, давайте дійсно комітетом пробіжимося. Хто відповідає? Щоб я тут, бо я по вершкам, а потім. Будь ласка.
(?) ЗУБИК В.В. Законопроектом 3209 пропонується врегулювати процедуру продажу земельних ділянок державної комунальної власності або прав на них, які ідуть під забудову.
Законопроектом, зокрема, пропонується зобов'язати організатора земельних торгів, тобто відповідний орган місцевого самоврядування, або державної виконавчої влади, отримувати технічні умови для підключення до водо, енерго, тепло, газопостачання для потенційного об'єкту будівництва.
Суть законопроекту полягає в тому, що орган місцевого самоврядування повинен при формуванні лоту погодити з усіма цими поставщиками послуг ціну, умови підключення. Зважаючи на те, що… і пропонується, що фінансування цих послуг здійснює організатор земельних торгів. Тобто орган місцевого самоврядування за рахунок якихось поточних послуг, як за поточних витрат… Поточного фінансування, вірніше, яке там поточне фінансування в органу місцевого самоврядування, звідки їм ці гроші взяти.
І крім того, пропонується заборонити організаціям, які теплоенерговодопостачання і газопостачання відмовлятися від укладених технічних умов, якщо вони вже підписали, відмовлятися. Ну, практика показує, що у нас зараз на сьогоднішній день відкриті всі державні реєстри. Тобто ніхто не мішає законодавчо врегулювати процедуру, щоб технічні умови любий інвестор, хоч український, хоч Західних бачив умови технічно. Є вулиця в любому місті, є земельна ділянка, і які там максимальні потужності підключитися і скільки коштує вартість підключення, це не секретна інформація, щоб органи місцевого самоврядування платив якісь… Погоджував це питання і платив за це ще кошти перед формування лоту.
Інше питання, що земельні ділянки ці не так легко продати навіть, якщо орган місцевого самоврядування отримує… Отримає технічні ці умови. У нас земельна ділянка показує практика продається через два-три роки і через два-три роки зовсім інші вартості будуть цих послуг.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозуміла позиція.
Максим Петрович, вам слово.
МАРТИНЮК М.П. На жаль, тут вимушений не зовсім погодитись з позицією секретаріату. Тому що треба було б, щоб секретаріат збудував якесь службове житло і спробував у відкритих реєстрах отримати відомості про можливі потужності підключення електроенергії чи газу. Це є проблемою. Цей закон виписаний для тих земельних ділянок, які виставляються на аукціон в межах населеного пункту. Однозначно, вони виставляють для забудови, однозначно, місто висловлює при цьому свої побажання щодо об'єкту, який там мав би бути збудований. І однозначно, якщо хтось купує цю земельну ділянку він має розуміти, чи він зможе збудувати цей об'єкт там, чи не зможе. А це залежить від того, чи може він підключитися до мереж і з тими потужностями, які би він хотів отримати там для підключення.
Тому норма цього законопроекту однозначно має бути підтримана. І я би просив її підтримати, хоча ніяким чином не долучався до розробки цього законопроекту, але вона однозначно корисна з точки зору того, щоб при продажу на аукціоні земельних ділянок в межах населених пунктів продавалися якісні земельні ділянки, тобто ті… Коли купуєш земельну ділянку для будівництва 16-поверхового будинку, то ти маєш розуміти, що ти на ці ділянці збудуєш 16-поверховий будинок, а не просто купиш ділянку і потім підеш сім кругів пекла проходити для того, щоб отримати всі технічні умови і так далі. В Європі ця норма діє. Там просто не те, що вони отримують технічні умови, вони підводять ці комунікації до ділянки і продають її уже в такому її вже у такому вигляді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Петрович.
Ярослав Васильович, позиція міністерства.
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Ну, на жаль, це не наша компетенція, це їхня компетенція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. От дивіться… Вадим Євгенович, ви хотіли?
ІВЧЕНКО В.Є. Я просто хотів сказати, Максим Петрович, все ж таки, коли в межах населених пунктів виділяються земельні ділянки, вони виділяються під щось. Там немає об'єкту, що це 16-поверховий будинок, там написано: під житлову забудову. Житлова забудова може бути 3-етажний котедж або 3-етажний таунхаус. І місцева влада може провести саме під це там електрику, водопостачання чи там водовідведення і так далі. А насправді, коли розробляють ескізні проекти, забудовники можуть зробити замість житлової там 3-поверхової забудови, про яку можливо думав орган місцевого самоврядування, 16-поверховий будинок, який вже буде мати іншу потужність. Тому відверто скажу, коли у містах даються земельні ділянки, вони даються під щось: під житлову забудову, під встановлення МАФу, під розміщення автостоянки, під адміністративний центр. А щ таке адміністративний центр? Це може бути будівля 2 на 2 чи там 5 на 5 з територією для парковки і так далі, а може бути будівля 30 на 30 п'ятиповерхова з підземним паркінгом. Тому тут ми можемо не вгадати. Ми можемо запропонувати це безпосередньо органу місцевого самоврядування, але ми ж маємо розуміти, що якщо орган місцевого самоврядування проводить все ж таки аукціонні торги і він виставляє 10 цих земельних ділянок, йому сьогодні потрібно туди підвести комунікації. І ми розуміємо, що ці комунікації сьогодні недешеві. Він буде власні кошти витрачати, потім проводити аукціон, потім це піде у відшкодування. Витрачати власні кошти на що і заморожувати? Не на те, щоб робити людям так дороги, ремонти і так далі, а буде витрачати кошти на підведення комунікацій.
Я вважаю, що тут потрібно залишитися норма, або, наприклад, щоб все ж таки була норма добровільна. Якщо орган місцевого самоврядування вважає, що в нього є кошти для підведення мереж, а буває, наприклад, підстанція, ми сьогодні розуміємо, що електричні станції, вони всі, ну… вся потуга, скажімо, використана: там надо міняти трансформатор, там через три кілометри з'єднати дві станції, тому що там замінюється трансформатор, а сюди надо вести там кабель.
Тому я просто вважаю, що якщо орган місцевого… на добровільній основі це залишити. Якщо ми це залишимо в зобов'язаннях, ну, по-перше, я не впевнений, що органи місцевого самоврядування у всіх, крім, можливо, там волимо, там великих міст, будуть достатні фінансові ресурси, щоб забезпечити дані земельні ділянки… А якщо це селища, а якщо ці спроможні громади, які сьогодні мають будувати інфраструктурні об'єкти?
Тому добровільно – да! А якщо це буде зобов'язання, я не вважаю, що це – правильний вихід із ситуації.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да! (Шум у залі) Будь ласка, Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги! Ми даємо можливість тільки інформувати, мати доступ до інформації. Я купляю земельну ділянку на сьогоднішній день, я планую будувати будинок. Я купив, мені прийшли, сказали, ти не можеш там цього робити! Просто не можеш!
Моє вважання… моє бачення – ми цей закон можемо прийняти за основу. Доопрацювати і рухатися дальше. Тому що й Держгеокадастр сьогодні також… Ми просто робимо доступ до інформації. І нема тут ніяких…
Цей законопроект є для великих міст, для забудовників, які повинні отримати інформацію перед тим, як купувати земельну ділянку. А не просто робити, а потім вибивати пороги департаменту і так дальше, виробляти дозволи і створювати дальше корупційну складову.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є у когось бажання ще?
_______________. Шановні колеги, буквально, одна хвилина.
Безумовно, треба в цьому напряму рухатись. Більше того. я вам хочу сказати, що якщо ми кажемо про Doing Business, то там одна складова – це підключення до електричних мереж. Наразі вона в Україні складає, якщо не помиляюся, десь 165 днів, в Німеччині – 17 днів. Тому в цьому плані важливо рухатись. Але, з іншого боку, я хотів би, щоб ви врахували, зараз дуже ж серйозно змінюється взагалі питання енергобалансу і енергогенерації. Років через 5, через 10 технології будуть вам дозволяти не підключатися до електричних мереж, а, маючи сонячні батареї, ну сонячні колектора і батареї, ви самі зможете генерувати всю необхідну для вас електроенергію. Тому підтримувати треба, але чітко розуміти, що насправді років через 10 все поміняється. Дякую.
_______________. (Не чути)
_______________. Зобов'язання, мабуть, робити не треба, але рухатись в цьому плані треба.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте от… Є ще, хтось хоче висловитися? Я дуже коротко пробігтися для того, щоб просто зрозуміти тут деякі речі. Є речі, які мені імпонують, є речі, які мені не до кінця зрозумілі.
По-перше, попередньо надані відповідні технічні умови. Якщо відповідна технічна організація водопостачання, електропостачання, ну в моєму розумінні, те, що написано в законі, видала технічні умови. І сьогодні говорить, що я готовий тоді дати, умовно, 2 мегаватта там на цю ділянку, да. Вона видала технічні умови. Місцеві органи провели аукціон, видали ділянку. Потім я, маючи цю ділянку, заплативши за неї землю, іду у те саме, там умовно кажучи, там Київ… Херсоненерго, а мені кажуть: та ні, договір ми з тобою ми не перепишемо. Він каже: там ви ж технічні умови дали мені. Ну, технічні умови були, але тепер от Василь забрав ці 2 мегаватта, тепер їх уже немає, раніше треба було підходити. Я думаю, що це можливо… Ну, за це іде мова із того, що я читаю конкретно в тексті.
І що стосується зобов'язати організатора земельних торгів, відповідний орган державний при підготовці до продажу земельних ділянок державної і комунальної власності під забудову отримувати технічні умови водо, енерго, тепло для потенційного об'єкту будівництво. Ну чесно кажучи, от те, що отримувати їх зобов'язувати, от тут би я, я вважаю, що це не зовсім правильно. Ми загрузимо місцеве самоврядування. Звичайно, в якійсь розвинутій країні це було б прекрасно, прийшов, купив ділянку, тобі всі технічні умови отримали. Ну, не впевнений, наскільки вони зможуть це реалізувати.
І третє зауваження, яке, можливо, може поправити по другому читанню, це в тексті вказано, що в технічних умовах повинно вказуватися максимально можлива потужність, виходячи з можливостей відповідних інженерних споруд. Тут для мене питання: якщо мені не потрібна вся ця максимальна потужність, чому я повинен включати в ціну цю максимальну потужність? Мені вона не потрібна. Тому я думаю, що це можна доопрацювати на другому читанні, ці моменти, технічно.
Є позиція Держземагентства, як е пропонує підтримати. У мене є пропозиція підтримати у першому читанні і... (Шум у залі) Ну, на даний момент… на даний момент те, що стосується земельних торгів, він уже на нас розписаний. Я думаю, не буде правильно, якщо ми від нього відмовимося. Тому пропоную, якщо це стосується нас, я думаю, на інші комітети він розписаний не як основний, і там ми визначимося.
Хто за те, щоби підтримати даний законопроект у першому читанні, прошу голосувати.
Хто "за"? Проти, утрималися? Двоє утрималися, інші – "за". Рішення прийнято, дякую.
Повертаємося до другого пункту порядку денного – законопроект 2150а. Вадим Євгенович, прошу вас, доповідайте, друге читання. 2150а.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, до вашої уваги пропонується розглянути у другому читанні проект Закону 2150а – про внесення змін до Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною" (щодо узгодження його положень у сфері поводження з продуктами тваринного походження, що належать до категорії другої з вимогами до законодавства ЄС).
Хочу нагадати, що законопроект є євроінтеграційним, і всі його положення спрямовані саме на приведення у відповідність Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною" і до норм європейського законодавства, зокрема, регламентів.
У частині визначення поняття "органічних добрив" та "покращувачів ґрунту" доповнення переліку побічних продуктів тваринного походження, які належать до категорії другої. І найголовніше, виправлення способів поводження з побічними продуктами тваринного походження.
Хотів би, користуючись нагодою, подякувати секретаріату комітету, народним депутатам, профільному міністерству, асоціаціям та ветеринарній службі в наданні пропозиції до проекту та проведення фахової підготовки до другого читання.
Всі народні депутати отримали порівняльну таблицю до другого читання. Інформую, що було подано 14 поправок, 12 було враховано і 2 було враховано по суті. Тому пропонується даний законопроект підтримати у другому читанні і винести в зал Верховної Ради. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.
Від уряду прокоментує хтось? Це ж у нас безпека харчова?
_______________В.Р. Так, ми аналізували законопроект. Дійсно урізноманітнюється можливість використання побічних продуктів, а саме гною, також диверсифікуються методи обробки. Зараз і так навантаження на сільгоспідприємства достатньо велика, тому ми підтримуємо законопроект і просимо його підтримати, аграрний комітет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу.
Колеги, по суті поправок є якісь зауваження? У нас надійшло 14 поправок, враховано в цілому 12 поправок, частково – 2. Всі поправки носять в основному технічний уточнюючий характер. Є зауваження до даних поправок, їх врахування чи ні? немає.
Колеги, є пропозиція підтримати в другому читанні і в цілому в редакції комітету. Хто за дану пропозицію, прошу проголосувати? Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято.
Колеги, пропоную, ми закінчили блок, пов'язаний з основними законами для нашого комітету, у нас залишився блок там, де комітет не основний. Я прошу, якщо можна, щоб ми швиденько пройшлися по цим законопроектам. Будь ласка, 5 хвилин там кожний законопроект, і могли перейти до розділу "Різне".
Перший законопроект (Пашинський, Вінник, Кривенко) (2230) щодо звільнення від сплати земельного податку воєнізованих підрозділів. Законопроектом пропонується військові підрозділи, заклади, установи та організації Збройних Сил, у тому числі Міноборони, Головного управління розвідки, далі по списку, Служби безпеки, відповідно до тексту, які повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету, звільнити від сплати земельного податку.
то, колеги, хоче висловитися з цього приводу? І я вже питаю і міністерство, в тому числі, щоб ми тут формально по процедурі не йшли. Є зауваження? Хтось хоче висловитися з цього приводу?
У мене є одне зауваження, яке стосується місцевих бюджетів. Насправді, я не побачив в презентаційній частині питань пов'язаних з місцевими бюджетами. В мене є зауваження, чесно кажучи, ну, у нас досить великий бюджет. Ми виділили на міністерство, от, мільярдні – дуже великі кошти, скорочуючи на інших статтях. І ми... мені не зрозуміло, які втрати для місцевих бюджетів будуть пов'язані зі цим законопроектом.
Будь ласка, Вадим Євгенович, ви хочете висловитися?
ІВЧЕНКО В.Є. Ну, не тільки на Міністерство оброни, а на всю нацбезпеку. Але, колеги, законопроект на одному листочку і він пропонує одну статтю. І мені б дуже хотілося б розуміти, що таке "об'єкти Міністерства оборони". Ну, наприклад, в Міністерства оброни є об'єкти і ще є там під об'єктами або разом з об'єктами по 2, по 4, по 5 тисяч гектарів землі, що, не будуть сплачувати податки? Але це є об'єкт Міністерства оборони, ліси і так далі.
Тут написано пункт 282 пункт 1, пункт 4: військові підрозділи, закади, установи, організації Збройних Сил, в тому числі Міністерства оброни, Головного управління розвідки, аби була б конкретизація певних об'єктів. Я розумію, що, наприклад, якщо це навчальний заклад Міністерства оброни, ну, навіщо, там спортивні якісь споруди, навіщо сплачувати. Якщо це, наприклад, батарея стоїть і там склади військові або стоять обладнання певні, ну, навіщо платити? А якщо це, наприклад, підприємства, які забезпечують там Міністерство оброни або не зрозуміло, підприємства, які не використовуються вже Міністерством оброни або стоять на балансі. Тому просто я пропоную, щоб від міністерства написали, перше: а) врахувати, звичайно, позицію там асоціації міст з приводу надходження або ненадходження до місцевих бюджетів, щоб вони дали аналіз і, друге, звичайно, більш конкретизувати дані об'єкти, які планується звільнити від оподаткування за землю. Це були дві логічні пропозиції до податкового комітету, які б, звичайно, вони відпрацювали разом з Міністерством фінансів та з органами місцевого самоврядування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, …… ……..
_______________. Я цілком підтримую Вадима, да?
І хочу просто додати, зі свого боку додати, що на прикладі Миколаївської області, там є дуже багато землі, яка просто "в тіні", і здається в оренду компаніям, да? І просто вона з року в рік обробляється і просто сплачуються ці гроші. Тому ми іще і там звільнимо від оподаткування, і все буде добре.
Тому я підтримую запит до Міністерства оборони, по-перше. Раз.
І по-друге… Ну, да! І по-друге, просто розділити і з'ясувати взагалі, що робиться з тією землею, яка відведена до Міноборони.
Дякую.
_______________. Тарас Вікторович, я погоджуюсь, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
_______________. …це питання органів місцевого самоврядування. Якби… Якщо ми йдемо до шляху децентралізації, то нічого нам влізати в їхні запитання. Хай вони там на місці вирішуються ставки… (Шум у залі) Які "поза"?..
_______________. Поза межами населених пунктів...
_______________. Ну, ми ж говоримо… Ні, ну, ми ж говоримо, що цих меж не повинно бути. Тобто на сьогоднішній день вони існують, на сьогоднішній день Держгеокадастр розпоряджається землями "за межами", але ж все рівно… Ні, я розумію, що це не тільки Міністерство оборони, там і Міністерство внутрішніх справ, Державної спеціальної служби транспорту, служби безпеки там, і т.д і т.п. (Шум у залі)
Ні, Вадим! Ну, от послухай мене. От є у нас полігон військовий, там точно так же обробляються землі і точно так же вони знаходяться на території сільської ради.
_______________. І вони не будуть передаватися…
_______________. Чому? Ну, державні землі. Ми 1159, ми кажемо, що вони штучно з'явилися. Раніше землі належали якійсь громаді. Вони завжди належали. Були в межах якоїсь сільської ради, а не в межах населеного пункту. Що ні? 1159, ми говоримо, що землі державної власності ми повинні передати у комунальну власність. І питання буде вирішено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Петрович.
_______________. Я погоджуюсь із…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Володимир(?) Миколайович.
Максим Петрович, будь ласка.
МАРТИНЮК М.П. Ну, дійсно, логіка закону не зовсім вписується в політику децентралізації, оскільки ми зменшуємо навантаження на державний бюджет за рахунок місцевих бюджетів фактично.
Міністерство оборони відрізняється тим, що є фактичним і юридичним користувачем великих площ землі. Наприклад, там такі об'єкти – полігони, де займають досить суттєві площі, і при цьому, не вся ця земля використовується. Та, що використовується не вся використовується ефективно, та, що використовується не вся використовується за цільовим призначенням. І коли ми говоримо про те, що давайте ми щось візьмемо у Міністерства оборони із тих, наприклад, полігонів, які в межах населених пунктів і передамо учасникам АТО, то на це ми отримуємо відмову.
Тому я, чесно кажу, не бачу ніякого сенсу робити в даному випадку виключення і пільгу надавати по сплаті за землю за рахунок місцевих бюджетів тим більш.
І хочу нагадати, що землі, не зважаючи від того, де вони знаходяться в межах чи за межами, податки надходять до місцевого бюджету відповідного села, селища і міста. Тому, чесно кажучи, не підтримуємо причому категорично цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знайшов у пояснювальній записці цифру, що по 2015 року це було 1 мільярд гривень. Це один мільярд, якщо вже по 2016-му дивитися, це мінімум, ми забираємо з місцевих бюджетів.
Комітет не основний і я пропоную, є два варіанти: або відхилити або рекомендувати автору на доопрацювання.
Давайте будемо рекомендувати на доопрацювання, хай встановлять, які конкретно об'єкт, де, як і тоді комітет буде розглядати це питання.
Хто за те, щоб рекомендувати відправити даний законопроект автору на доопрацювання. Хто –"за"? Проти? Утримались? Дякую. Рішення прийнято.
Наступний законопроект 2038 щодо можливості здешевлення харчових продуктів.
Пропонується визначити, що оподаткування податком на додану вартість операція з постачання харчових продуктів на територію України та здійснення імпорту продуктів харчування проводиться за пониженою ставкою сім відсотків. Тобто пропонується розширити перелік товарів, серед яких є: лікарські засоби, медичні вироби, медичне обладнання, товари харчових груп.
Є у когось бажання висловитися з цього?.. Будь ласка.
_______________. Ну, за… скажемо так, за медичні препарати там у них і так, по-моєму, на сьогоднішній день діє понижуюча ставка, да? Да, от медичне обладнання погоджуюсь як би, а от продукти харчування… Ми і так знаходимося у зоні вільної торгівлі як би, у нас обмежень немає ніяких і преференції українські переробники повинні якісь мати. Тому як би я в частині харчових продуктів не підтримую це введення і вважаю, що воно повинно бути на загальних умовах, тобто із сплатою повністю 23 відсотки. Так, як є на сьогоднішній день.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція нашого колеги відхилити даний законопроект. Підтримується?
Хто "за"? Хто проти? Утрималися? Одноголосно рішення прийнято.
Наступний законопроект – щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, 2351а, народний депутат Козак.
Законопроектом пропонується податок на прибуток, який підлягає сплаті, зменшувати на суму земельного податку, що використовуються у сільськогосподарському виробничому обороті: "До 1 січня 2020 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість і імпортування та операції з першого постачання на митній території України обладнання для переробки м'яса та птиці.
До 31 січня 2020-го звільнити від оподаткування прибуток м’ясопереробних підприємств при умові, що суми коштів, виведених від оподаткування, будуть спрямовані переробними підприємствами на збільшення обсягів виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі і сплату процентів за ними". І скасувати 10-відсоткову ставку ввізного мита обладнання для переробки м'яса та птиці.
Колеги, хто хоче висловитися? Я шукав розрахунки по грошам, насправді, що це може бути, я їх не знайшов. Які є думки? Хто у нас більше з переробною галуззю стикався?
_______________. У нас м’ясопереробна галузь і промислове птахівництво має достатньо позитивний, ну, шлях розвитку як би, дуже серйозні інвестиції за тих умов, які були на сьогоднішній день. Тому як би, ну, я не знаю, якщо будемо обладнання для переробки м'яса виводити окремо, ну, тоді в мене питання: а чому все інше обладнання ми не будемо виводити? От, або ж взагалі там, ну, дуже великі суми були інвестовані точно так же в молокопереробний заводи, ну, не знаю, мені здається, що ці преференції не потрібні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є у когось ще таке? Міністерство.
_______________. Відправити на доопрацювання.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую за позицію.
Є позиція: відправити на доопрацювання. І є позиція про відхилення. Давайте відправимо на доопрацювання. Хто за те, щоб відправити даний законопроект авторам на доопрацювання. Хто "за"? Хто "проти"? Утрималися? Одноголосно. Рішення прийнято.
Наступний законопроект 2171а – про тимчасове призупинення застосування коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки земель. Народний депутат Мельник. Законопроектом пропонується з 1 січня 2016 року по 1 січня 2017 призупинити дію коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки земель. Зараз, ви знаєте, в нас 120 відсотків, таким чином, станом на 1 січня 2016 року нормативно-грошову оцінку прийдеться збільшити в 1,2 рази, середня оцінка гектара, ви знаєте, в залежності від оцінки. Тому які є пропозиції?
Це ми вже повільно переходимо до розділу "різне". Колеги, яка є пропозиція?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що зменшення навантаження – можна підтримати. І є пропозиція: підтримати. Комітет – неосновний, податковий комітет буде розглядати.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Хто за те?
_______________. Тарас Вікторович, я думаю, що якщо ми відмінимо, то соціальна напруга певна буде, ну, може...
_______________. В залі.
_______________. Ну, не в залі, чому в залі?
У населення, тобто ми не про індексуємо нормативно-грошову оцінку на 20 відсотків. Тому якби я вважаю… Я пропоную відправити на доопрацювання зазначений законопроект, якби на сьогоднішній…
_______________. По мірі поступлення: підтримати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція… Соціальна напруга.
_______________. Тому що ми, скажімо так… нормативно-грошова оцінка не буде проіндексована на 20 відсотків, хоча коефіцієнт інфляції, там у нас на сьогоднішній день більше 1.42, так. А в частині нормативно-грошової оцінки ми прийняли коефіцієнт 1,2. Тому, якби ну, я вважаю, це був той компроміс, який ми проговорювали при прийнятті Податкового кодексу. Але з урахування не скасування спецрежиму…
Так голосуємо за що? Я пропоную відправити на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є… Було дві пропозиції: одна відправити на доопрацювання, інша – підтримати. Давайте поставимо пропозицію про відправку на доопрацювання з урахуванням індексінфляції і так далі, щоб ми мали іншу якусь ситуацію.
Хто за те, щоб відправити на доопрацювання. Хто – "за"? Хто – проти? Утримались.
Хто за те, щоб підтримати даний законопроект. Сім. Фактично в цій ситуації будемо вважати його підтримано. Федір Федорович, дякую за вашу позицію.
Шановні колеги, комітет не основний, от давайте на податковому, хай вони приймуть рішення. Ваша позиція буде зрозуміла.
Колеги, остався… Залишився у нас останній законопроект, який нам потрібно розглянути, це законопроект 2225а – Андрієвський, Сташук, там досить багато речей, я не знаю, чи була у вас можливість ознайомиться. Я думаю, що там є декілька неузгодженостей, які можна доопрацювати до другого читання. От, і є ще там момент пов'язаний з мораторієм на будівництво об'єктів спадщини ЮНЕСКО. Наприклад, ну, мова йде про… у разі відсутності опорного генерального плану заборона будівництва у межах охоронних буферних зон об'єктів і так далі, от. Ну, наприклад, по Львову – там 3 тисячі га, там вся центральна частина, вся є історична, тобто і вся віднесена, то там взагалі нічого будувати, відповідно до цього законопроекту, не можна. Але, якщо мова іде про історичні ареали, в проекті нової забудови... Я думаю, що можемо підтримати цей законопроект в першому читанні. Є пропозиція: підтримати. Є якісь інші зауваження?
_______________. Нема.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Давайте за те, щоб підтримати його в першому читанні. Хто за таку пропозицію? Хто "проти"? Утрималися? Одноголосно рішення прийнято. Ми вичерпали порядок денний за виключенням розділу "Різне".
Я тоді, Сергій Володимирович, дуже прошу вас по вашому зверненню два слова членам комітету по робочій групу, от. І потім – Валерій Миколайович, по вашому питанню.
ХЛАНЬ С.В. Я дуже коротко. Шановні колеги, спочатку 2015 року в Україні почала працювати група фахівців Світового банку з питань розвитку та відновлення зрошення. В липні 2015 року при Мінагрополітики було створено координаційну раду, було створено 5 робочих груп, одна з робочих груп – це група законодавчого забезпечення, туди ввійшли народні депутати наші.
І в нас є така пропозиція, тому що одним з основних законів, який необхідний для гарантування інвестицій, для тих умов, за яких буде кредитувати Світовий банк розвиток зрошення, є такий фундаментальний закон – Закон про асоціацію водокористувачів, це якщо коротко. Звучить він: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання меліоративних земель та меліоративних систем. Для його розробки народними депутатами, які входять в цю робочу групу, пропонується зробити на базі комітету, створити робочу групу для розробки цього законопроекту. Усі напрацювання, які є в Світовому банку щодо розвитку зрошення в таких країнах як Молдова, Киргизстан, Таджикистан, Вірменія, Болгарія, Македонія, Німеччина, вони вже є, вони вже є напрацьовані.
У нас є прохання перенести цю площадку розробки закону на комітет для того, щоб всі народні депутати за бажанням йшли на комітет, змогли долучитися до напрацювання цього закону, створити робочу групу. І є пропозиція, головою робочої групи призначити нашого голову комітету Тараса Вікторовича Кутового. І просимо проголосувати за таке рішення, і просимо всіх бажаючих також, асоціації, там будь-яких фермерів і так далі, так само, долучатися до розробки цього законопроекту. Дякую.
_______________. (Не чути)
ХЛАНЬ С.В. При міністерстві є п'ять робочих груп кожна по напрямку. Одна з робочих груп це є робоча група законодавчого забезпечення. Це група, туди входять народні депутати і ми пропонуємо цю площадку перенести… У комітет для того, щоб долучились народні депутати з усіх політичних сил, щоб це була узгоджена позиція і всіх народних депутатів і комітету.
_______________. А як буде називатися…
ХЛАНЬ С.В. Як буде називатисчя закон? Фактично це Закон про асоціацію водокористувачів або буде називатися "Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо використання меліоративних земель та меліоративних систем. Цей закон необхідний для того, щоб получити сталого водокористувача. Для того, щоб ми бачили, що є сталий водокористувач, який буде купувати цю воду. Це необхідний закон так званих асоціацій.
_______________. (Не чути)
ХЛАНЬ С.В. Ну так, звичайно.
_______________. Тоді це буде…
ХЛАНЬ С.В. Тому я й прошу всіх долучитися до цього закону.
_______________. Це як у свій час з газом: або бери або плати. Я правильно розумію.
ХЛАНЬ С.В. Так.
_______________. Да. А, якщо ти вкладуєш гроші в меліорацію, мається на увазі, то ти повинен платити, тобто ці інвестиції вони повинні, скажімо так, повертатися. А у нас буває таке, що в Херсоні йдуть дощі, правда, і тоді фермер може відмовитись. Це якби є одною з головних причин чому там немає розвитку, скажімо так, розвитку чи повернення до тих об'ємів меліоративних земель, які були там на 1991 рік.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович, колеги, я думаю, що створення робочої групи – гарна ідея. Щодо пропозицій мене – дуже дякую. Я думаю, що ви фахово займаєтесь цією проблемою, тим більше, це ваш профільний підкомітет. Я думаю, що комітет повністю долучиться до вашої роботи і ми максимум будемо надавати. Тому я пропоную робочу групу створити, можемо зараз зробити дві речі. Першу річ – ми запросимо у міністерства інформацію по їхнім робочім групам, щоби вони поінформували про роботу зроблену з їхнього боку і доручимо нашому колезі Сергію Володимировичу сформувати робочу групу з членів комітету для того, щоб ми могли опрацювати це питання. Приймається? Приймається. Рішення прийнято одноголосно. Нема заперечень? Немає. Дякую.
Валерій Миколайович, вам слово, будь ласка.
ДАВИДЕНКО В.М. Шановні колеги, ну, по питанню спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві, ну, по цьому питанню було дуже багато баталій, ви всі знаєте, що, ну, це суперечить і коаліційній угоді. Ну, і, як на мій погляд, то це взагалі-то суперечить, ну, самій державі, тобто це буде призводити до значних інфляційних ризиків, це буде призводити до скорочення робочих місць, до зменшення експорту. Тобто, якщо ми говоримо про аграріїв, то я би це питання, ну, відсторонив його в... там, на якийсь там п'ятий рівень, да. Самі більші негативи отримує, ну, в державний бюджет, якщо скажімо прямо. І якщо ми скажемо, то у нас, ну, що в цьому Податковому кодексі нас поділили, знову таки, експортерів на дві черги там – умных і красивых, і всіх інших як би.
Тому я пропоную дуже просто, єсть 4 законопроекти, те, що говорив Вадим, 3749, 3748, 3748-1, 3748-2, суть в них в усіх, ну, одна і та сама. Я пропоную, ну, і я хочу вам нагадати, по результату нашого, ну, наших комітетських слухань, на яких ми прийняли рекомендації про недопущення скасування спецрежиму ПДВ з 1 січня 2016 року. Да, тоді за це проголосувало 23 чоловіки нашого комітету. Я просто пропоную, щоб ми були послідовними і внести ці законопроекти, всі, будь ласка, по мірі надходження, щоб не було від політичних партій ніяких питань. Або ж, можливо, проговорити, об'єднати там, залишити один законопроект і внести його в зал, буквально, з наступного понеділка.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олександр …….
_______________. Шановні колеги, питання спецрежиму, воно, мабуть, буде основне для нас. І ми дуже багато про це дискутували і говорили. В принципі, позиція аграрного комітету, вона минулого року була визначена.
Разом з тим, дивіться, ну, я не вірю в те, що… ми ж… перед тим, як ми голосували перед Новим роком, домовилися, що протягом перших трьох кварталів буде напрацьований новий Податковий кодекс і з 1 липня він буде вступати в дію.
Тому окремо законопроект подавати – це не робочий момент. Це, може, зняття буде якоїсь там відповідальності або плюсік в …. , що ми зробили законопроект, да? Але він не пройде в залі, бо нам… тим паче, ми там є не основним комітетом, а основним комітетом є Комітет з питань митної та податкової політики. От якраз на цій площадці з ними треба спілкуватися і входити в групу робочу і там дискутувати.
Бо, розумієте, без, наприклад, голосів там "Народного фронту", інших голосів ми не отримаємо підтримку цього законопроекту по модифікації спец режиму. Тому мені здається, вносити один окремо законопроект, це не буде мати ніякої… не буде мати ніякого результату, а буде просто-на-просто для себе… ну, очистка совісті – да, ми це зробили! Але результату із цього не буде.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається.
Я єдину, що річ… От Вадим Євгенович мені буквально тільки що дав свій телефон там, з новинами. Поки ми проводимо комітет, міністр фінансів зробила заяву: Міністерство фінансів України… міністр фінансів України Наталія Яресько не виключає, що спецрежим для аграріїв буде переглянуто через складнощі його адміністрування до кінця… по результатам першого кварталу.
Я думаю, що… Там питань, насправді, дуже є багато. Я просто от оці пропорції, там це був якийсь переговорний торг і так далі. Але, наприклад, для мене залишається відкритим питанням, от я зранку заправив машину. Машина спочатку повезла силос. Потім – поїхала на поле забрала врожай, потім – все, мені пальне розкладати на тваринництво, на… Тобто з точки зору управління насправді… Де адміністрування цього процесу, там дійсно виникає дуже багато питань. Я думаю, що люди там на місці, вони уже бухгалтери так точно, уже не розуміють, яким чином це робити, от. Дослідно, ми подивимось за підсумком першого кварталу як функціонує цей спепцрежим для аграріїв. Тому дійсно дуже складно його… Тому що дійсно дуже складно його адмініструвати.
_______________. Тарас Вікторович…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів, це я просто інформативно.
_______________. … я це говорив на початку. Але хочу сказати, що, ну… Ви ж… Ви не бачите, чи не чуєте, що роблять наші фермери? Ви ж член аграрного комітету, Олексій Мушак, і ти ж голосував за недопущення скасування спецрежиму ПДВ. Да, потім ти не голосував, але заяву приніс якби… Це ну, якби не зовсім… Ну, я вважаю, як для члена… або ж людина, яка послідовно виконує те, що там обіцяє людям або ж аграріям. Тобто я хочу все-таки повернути, що у нас дуже багато перекривалися траси, наскільки я знаю там, Всеукраїнська аграрна рада готує нові такі, скажімо так, заходи прояву своєї… Свого не погодження з тим, що відбулося. От. І хочу сказати, що по результатам, тут от уже немає заступника міністра, за результатами 2015 року у нас уже негативні показники по всіх: по рослинництву, по тваринництву якби і ми можемо говорити, можемо там обкладати податками наших сільгосптоваровиробників, не маючи ніяких компенсаторів при величезній кредитній ставці, при зоні вільної торгівлі. Коли ми ж знаємо з вами чудово, що при експерті, там тонни сиру, поляк отримує 300-400 євро підтримки самої фінансової за те, що він це робить. Я вже не кажу про повернення ПДВ, не кажу про там пряму дотацію на гектар, не кажу про повернення акцизу на дизельне паливо, розумієте, як би, ну, ми, все-таки я вважаю, що аграрний комітет повинен зайняти чітку позицію: зрозуміло – іти на податковий комітет, зрозуміло – вносити в зал, тому що, я ще раз повторюю, аграрників просто будуть на місці раздевати, розбувати, банкротити, це буде перерозподіл землі, от. Потім той, хто залишиться, його гроші перекачують до експортера – це два. Ну, і в результаті, ну, я не знаю, ми тих надходжень до бюджету, ми не отримаємо, на які там хтось розраховує, можливо.
Тому як би я пропоную конструктивну роботу разом з податковим комітетом все-таки до повернення. І, ну, ми з вами рахували, немає прибутку, ну, тобто надходжень додаткових в бюджет на 2016 рік від скасування спеціального режиму оподаткування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестеренко Вадим, будь ласка.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Шановні колеги, якщо... Цілком підтримую Валерія Миколайовича. Якщо навіть Яресько зрозуміла, що його неможливо адмініструвати, вважаю, що ми потрібні якомога швидше внести на розгляд комітету всі чотири законопроекти, бистро отримати якийсь один варіант, запропонувати його як рішення комітету і поки вони будуть вивчатися, краще нам повернутися через зал путем голосування до спеціального режиму та хай далі продовжує міністерство ізучати, от таку позицію треба відстоювати на комітеті. Не чекати поки там хтось щось запропонує новий Податковий кодекс. Ми вже його дивилися цей, який нам принесли спочатку, ну, це було страхіття і жах – перший варіант Налогового кодексу.
Поэтому якщо ми на комітеті на слідуючому розглянемо як невідкладні ці всі 4 законопроекти і будь-який з них там щось набере, якісь голоси і ми будемо наполягати на тому, щоб він пішов у зал, так я вважаю, що точно так же як оце, за молоко за 4-5 гривень проголосують 300 голосів, так і тут назбираємо 300 голосів, повірте.
_______________. (Не чути)
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Це не так...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, я тільки що в секретаря це спросив. Чотири закони зареєстровано, один зайшов на комітет, три - не зайшло. Я зараз дам доручення, щоб ті, які не, щоб вони були розписані, щоб ми їх отримали в комітеті. Абсолютно немає… у нас є тільки одна стримуюча – висновок науково-експертного. І я попрошу – так само, щоби його швидше зробили, оскільки він там не має якихось суттєвих... Ми маємо висновок науково-експертного ми маємо розписаний його на комітет. Абсолютно немає питань розглянути його на комітеті. Я не заперечую. Ми не головні, але він все рівно буде на нас розписаний. Я не сумніваюсь. Тому заперечень немає.
І, дійсно, запитання вимагає от зараз аналізу після того, як його прийняти. Мені самому цікаво, яким чином проаналізувати, яким чином змінювалася ціна, закупівельна змінювалася чи ні, яким чином здійснюється адміністрування. У мене, наприклад, у цьому повідомленні небагато там позитиву, тому що вони не знають, як адмініструвати різні пропорційні рознесення, щоб все це пропорційне рознесення не повернулося до п'ятнадцяти для всіх. Ну, гіпотетично, да?
Тому давайте, щоб бути предметними просто, законопроекти зареєстровані, отримуємо науково-експертне, розписуємо на комітет, розглядаємо на комітеті. Питань абсолютно ніяких немає. З мого боку обіцяю ніяких так само перепон в цьому питанні не буде.
_______________. …ставити ще також ремарку, те, що ви сказали, як воно працює, да? От я був там на Чернігівщині, і фермер продає кукурудзу, 130 доларів за тонну, причому, продає там 12-и… ну, машин, 12 фур приїхало, йому там грузять, шість машин він продає за долари, йому дають просто "кеш", а все інше – гривні, по курсу тоді не 24, а, ну, там 27 – да? – який був на момент… вуличний курс.
Тобто я хочу сказати, що перші спроби, або вже скажемо так от, "перший блін" уже є. Тобто люди, вони починають торгувати за "кеш". Оце і все! (Шум у залі) Все идет в тень! Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую! Комітет оголошую закритим. Ідемо реєструватися, бо вже 10 хвилин сесія йде. (Шум у залі)
А, колеги, да! Завтра на 15-у годину, доповідає міністр разом із службою, разом з європейцями стратегію розвитку АПК. 15-а година, в цьому залі. Завтра! Завтра, 15-а година.