засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
2 лютого 2016 року
Веде засідання Голова Комітету КУТОВИЙ Т.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня. Всіх вітаю на засіданні комітету. Вибачте, що у нас там переносилось декілька раз місце проведення. Там відповідним чином Апарат Голови Верховної Ради теж планував свої заходи, тому добре, що вийшло так. Я думаю, що у даний момент все комфортно.
На прохання наших колег, ви бачили, ми додали до порядку денного спочатку 4 законопроекти, пов'язані з питаннями оподаткування, потім був додатково зареєстрований ще один законопроект, ми його додали до порядку денного, ще додатково до того порядку денного, який ви отримали. Я думаю, що у будь-якому випадку ми повинні всі їх до купи розглядати. Тому всі сьогодні, згідно пропозицій наших колег, 5 законопроектів ми маємо в порядку денного.
Хотів звернутися до Олега Кулініча з приводу його пропозиції по законопроекту, який ми хотіли розглянути 79, ми його перенесемо на наступний комітет, обов'язково в другому читанні повторне, оскільки сьогодні, ну я думаю, що розглядаючи цих 5 законопроектів… Будь ласка.
КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. Там не тільки 2279, там у нас іще є два законопроекти, які стосуються земельної децентралізації, це 3510 і 3510-1, вони вже готові до обговорення. І хотів би, щоб ви дали доручення апарату, щоб ми на слідуючому комітеті їх розглянули в пакеті з 2279.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все вірно. Ми насправді от всі ці питання зберемо всі до купи і 1159, нам треба загальне рішення прийнять, оскільки по ряжу законопроектів вони десь там перекликаються, щоб ми комітетське рішення прийняли, який саме напрямок ми обираємо. Добре?
Тоді у мене пропозиція, всім був розісланий порядок денний. Хто за цей порядок денний, прошу голосувати. Хто – "за"? Хто – "проти"? Утримались? Одноголосно рішення прийняте.
Перше питання порядку денного законопроект 3157 (народні депутати Хлань, Гордєєв). Сергій Володимирович, якщо можна презентуйте. Дякую.
ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, з метою врахування пропозицій Міністерства аграрної політики та продовольства 8 грудня на засіданні комітету було прийняте рішення про направлення на доопрацювання проект закону 3157. Авторами законопроекту повністю без змін у запропонованій редакції враховано пропозиції Міністерства. Таким чином, доопрацьований законопроект 3157 передбачає:
1. Шляхом внесення змін до частини 3 статті 51 Водного кодексу чітко і однозначно встановлюється, що водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди та за договорами оренди водних об'єктів.
Хочу зазначити, що наразі громадяни та юридичні особи в умовах суперечливого правового регулювання при отриманні в оренду водних об'єктів змушені укладати два договори: один – це договір оренди водного об'єкта, а другий – це договір оренди землі.
2. Шляхом внесення змін до статті 51 Водного кодексу, статей 59 та 134 Земельного кодексу запропоновано положення щодо непоширення вимоги про земельні торги на водні об'єкти у комплексі із земельними ділянками під ними, які використовуються для спеціального водокористування, пов'язаного із забором та використанням води для зрошувальних заходів на зрошувальних землях, а також скиданням забруднених вод цих земель (це у разі рисових чеків).
3. Шляхом внесення змін до статті134 Земельного кодексу запропоновано положення щодо непоширення вимоги про земельні торги на надання в оренду земельних ділянок, зайнятих водними об'єктами для рибогосподарських потреб, у тому числі, рибництва, аквакультури (це пропозиція Мінагрополітики).
Прийняття законопроекту 3157 забезпечить ліквідацію колізії окремих положень статті 51 Водного кодексу України, що передача в оренду водних об’єктів у комплексі із земельною ділянкою під ними.
Друге, встановлення додаткового захист прав сільгосптоваровиробників, фермерських господарств, фізичних осіб підприємців та спрощення процедури укладання договорів оренди водних об'єктів.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович.
Это по позиції, Максим Петрович, якщо можна, по землі, передача без аукціонів, прокоментуйте. І, якщо є позиція міністерства – також будемо раді вислухати.
МАРТИНЮК М.П. Що стосується надання земельних ділянок під водними об'єктами для рибогосподарських потреб без аукціонів, то ми вважаємо таку норму недоцільною, оскільки, по-перше, рибогосподарське виробництво, ну, принаймні за нашою інформацією, не є збитковим і тут не потребує якоїсь особливої підтримки в частині оформлення землі. Крім того, безаукціонна форма передачі призведе до зниження ціни, яку платить підприємець чи фермер, який займається рибогосподарською діяльністю, сільським, селищним радам.
Ну, і другий момент, що він є більш навіть важливим, що разом із землею, яка, власне, під дзеркалом водного об'єкту знаходиться, разом передаються і прибережні захисні смуги, це досить суттєві масиви землі і при збереженні нинішньої редакції законопроекту в даній частині можливі будуть різного роду зловживання.
Крім того, наскільки я розумію, законопроект виписаний з метою стимулювання і спрощення життя при здійсненні сільськогосподарського виробництва на зрошувальних землях при використанні цих водних об'єктів саме для зрошення, тому, на наш погляд, рибогосподарську діяльність із цього спрощеного... спрощеної процедури треба було би виключити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Владислава.
РУТИЦЬКА В.В. Значить, міністерство підтримує цей законопроект. Ви знаєте, що ми також працюємо в рамках нашого проекту із Світовим банком по системах зрошення. От, ми вважаємо, що законопроект дозволяє усунути колізії між Земельним та Водним кодексами і, по суті, те, що стосується, було зазначено щодо діяльності сільськогосподарських товаровиробників, ми вважаємо, що він допоможе в питаннях культури, він зачіпаємо, ми також підтримуємо по цьому. І, по суті, він спростить процедуру вкладання відповідних договорів оренди водних об'єктів, що дозволять збільшити надходження до бюджету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Владислава Валеріївна.
Аркадій Олексійович Корнацький вкотре відсутній у нас на комітеті, тому у нас немає висновку підкомітету, вірніше, доповіді від нього. Колеги, я переговорю з нашим колегою ще раз, і якщо, ну, буде така системна, принципова позиція депутата, то я думаю, що нам просто треба прийняти рішення про переобрання голови підкомітету і більш ефективно працювати, тому що так не зовсім правильно у нас питання сьогодні виглядає.
Колеги, у кого є зауваження до даного законопроекту, коментарі, питання? Немає. Із запрошених?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийняття?
_______________. …за основу в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, є пропозиція: за основу в першому читанні. Є якісь інші пропозиції? Немає.
Ставлю на голосування пропозицію: прийняти даний законопроект, рекомендувати Раді за основу в першому читанні. Хто - "за"? Проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Переходимо до другого питання порядку денного: законопроект 2155. Я бачу, присутні автори сьогодні. Ми уже розглядали цей законопроект свого часу і відправили його на доопрацювання. І сьогодні є автор. Тому прошу, вам слово, будь ласка.
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Дякую, що включили ще раз в порядок денний. Дійсно, ми вже розглядали на вашому комітеті даний законопроект. Були певні висловлені зауваження, зауваження всі були враховані. Також розглядався законопроект на Комітеті по боротьбі з корупцією. Також були там певні зауваження, які були поправлені і враховані.
Хотів би в двох словах ще раз нагадати про суть законопроекту. Законопроект стосується спрощення процедури відведення земель для суспільних потреб, в основному для лінійній об'єктів, таких як лінії електропередач, трубопроводи, мости, естакади і інші об'єкти, які мають велику протяжність. І як тільки починаєш вирішувати питання на першій ділянці або доходиш до якоїсь десятої, вже на першій ділянці вже всі вирішені питання вже як би втратили актуальність. Тому в цілому даний законопроект дає можливість спростити з трьохстадійної перевести на двостадійну процедуру відчуження земель, абсолютно не зменшуючи повноваження органів місцевої влади, оскільки навіть при двостадійному проходженні всі ж такі самі документи подаються в органи місцевої влади.
Усунені деякі дискретні визначення і нечіткість формулювання, що дає можливість уникати певних корупційних моментів. Дуже важливим є, що статті 151 Земельного кодексу, яка би нібито мала вирішувати всі питання щодо відведення суспільних потреб, фактично вилучається. Але створюється нова стаття 123...., яка більш чітко систематизовано описує всі процедури. які передбачені для цього.
Що важливо для землевласників, які фактично в кінцевому випадку будуть продавати, відчужувати свою землю на певних умовах оцінки, розширена можливість визначення оцінки даної ділянки, а саме дає можливість оцінщикам ліцензованим застосовувати різні методи оцінки, не тільки один метод, який був передбачений законом, який насправді звужував поле для оцінку, а розширено надано дозвіл застосування всіх інших.
Щодо, скажімо, таких дрібних речей, які насправді блокували повністю можливість будівництва ліній і лінійних об'єктів. Для прикладу. Для проекту землеустрою передбачалося надання згоди чи рішення суду власника землі або відповідні документи правовстановлюючі на майно, які є на цій ділянці. Це тільки на проект землеустрою. А якщо цей проект не буде затверджений, для чого тоді подавати в суд чи викуповувати цю ділянку. Це вже пізніше буде процедура наступна, коли буде погоджений проект землеустрою і затверджений, тоді відповідно заявник звертається до суду і отримує, чи викуповує, чи отримує у власність дану ділянку на рішення суду. Тобто є дуже багато таких дрібних нюансів, які насправді унеможливлювали будівництво чи ліній електропередач, чи, скажімо, об'їзної дороги навколо Києва, чи, наприклад, таких оборонних об'єктів, як є навколо Маріуполя.
Тому я би дуже просив прийняти за основу цей законопроект. І потім запрошуємо всіх прийняти участь, до обговорення до другого читання. Якщо будуть ще якісь зауваження, застереження, ми готові будемо поправити, щоб законопроект прийняти в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лев Теофілович. Я вам хотів подякувати за ваш поступ, крок за кроком ви постійно на комітеті відстоюєте цей законопроект.
Якщо можна, Максим Петрович, а потім ми до обговорення. Максим Петрович, будь ласка.
МАРТИНЮК М.П. Держгеокадастр в цілому підтримує цей законопроект. Єдине, у нас є два зауваження. Перше стосується змін до статті 20 Земельного кодексу. Ті зміни, які пропонуються законопроектом, не вписуються в сам контекст цієї статті, яка визначає віднесення особливо цінних земель державної комунальної власності до земель інших категорій, а не надання земельних ділянок для суспільних потреб.
І більш, скажімо так, концептуальне зауваження. Пропонується для вилучених відповідного до даного законопроекту земельних ділянок встановити термін для наступної передачі в три роки, в той час як на сьогодні діє однорічний термін. Я розумію, що це пов'язано із тривалістю підготовки проектної документації, її узгодження. Але мені здається, що для комплексного вирішення проблеми створення сприятливих умов для будівництва лінійних інженерних мереж необхідно було би також спростити деякі процедури погодження для таких проектів. Тобто ми вирішуємо, ну, симптом, не вирішуючи проблему. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Владиславо Валеріївно, є коментарі?
РУТИЦЬКА В.В. Ну, наша позиція: ми готові прийняти участь в доопрацюванні. В принципі, минулого разу ми також висловлювали таку позицію. Здебільшого це стосується там, де йде оця грошова оцінка і методи її розрахування. Так що, будь ласка, ми готові доопрацювати. Якщо зараз буде розгляд, ми підтримаємо, але він потребує доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Владислава Валеріївна.
Колеги, у мене… Я зараз дам слово Олегу Івановичу. У мене є пропозиція. Ну, чесно кажучи, третя ітерація, багато чого доопрацьовано. Я би пропонував за основу підтримати в першому читанні, відправити в зал – і вже запустити нам роботу з цим законопроектом. Насправді там є нюанси, і до кінця, можливо, ми їх завжди не вичистимо, але є дуже багато нагальних питань, отаких важливих для держави, які ми не можемо вирішити через те, що ці проблеми існують. Крім того, вони затягуються. І якщо ми говоримо про розвиток інфраструктури, ну, це просто, там, в певних моментах навіть неприпустимо.
Тому є моя пропозиція підтримки в першому читанні. І прошу інші пропозиції від колег. Олег Іванович, будь ласка, Кулініч.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую.
Шановні колеги, я також хочу висловитися на підтримку даного законопроекту. На мою думку, він вийшов збалансованим. Це вже третя редакція. Я думаю, що всі недоліки попередні враховані і доопрацьовані.
Дійсно, законопроект потрібний, тому що він вирішує таку серйозну проблему – це питання оформлення землі під будівництво великих інфраструктурних проектів, це лінії електропередач, дороги, мости. І всі ми добре розуміємо, що оці зайві папірці – це час, який затягує процедуру оформлення землі. І взагалі, я повністю підтримую те, що пропонують автори. Це скасування погодження Верховною Радою питання відведення особливо цінних земель. Я думаю, що в Земельному кодексі чітко визначено такі випадки, коли такі землі можуть відводитися, а коли – ні. І я вважаю, що ми повинні законодавством займатися у Верховній Раді, а не відводити землю.
Тому треба обов'язково підтримувати в першому читанні. Далі доопрацюємо, в другому читанні вийдемо на збалансований законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Володимирович, ви як співавтор хочете щось додати7
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Є тільки прохання підтримати в першому читанні. І якщо потрібно буде щось доопрацювати, то до другого ми зможемо це зробити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, є інші пропозиції?
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає.
Будь ласка, Люшняк Микола Володимирович.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні автори законопроекту, у вас є деякі такі розбіжності, які, в принципі, десь суперечать і Конституції, і нормі цього закону. І те, що ми просили його доопрацювати, то майже доопрацювання немає.
Я розумію, що законопроект необхідний, але деякі речі – то просто є… Наприклад, стаття 49, стаття 28, перепрошую: "Розробники документації з землеустрою не несуть відповідальності за відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також затвердження документації з землеустрою або містобудівні документації, документів, що включаються до складу документації з землеустрою, але не складаються розробником документації із землеустрою". Я не розумію, чесно, цього пункту.
Тому, друге: якщо землевласник не погоджується на продаж земельної ділянки, йдемо в суд, так? Ну, ми сьогодні маємо не очищені суди, які приймають будь-яке рішення, яке потрібно чи "обленерго", які сьогодні є приватні, і ми знаємо, що вони майже нічого не платять в бюджет. Тобто є багато таких…
Тому я би пропонував прийняти за основу, тому що, якщо ми приймемо в першому читанні, ніяких змін і доповнень ми тут не зробимо. Я розумію цей… але закон треба вичистити, тому що є багато таких непорозумінь в ньому, які потім ми будемо набивати на лобі шишки.. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, тобто пропозиція? За основу.
Колеги, є одна пропозиція на даний момент: за основу. Лев Теофілович, хочете щось додати? Чи будемо голосувати?
ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ні, я би, дійсно, просив прийняти за основу. Там, я думаю, що оце… Ну, я не буду зараз дискутувати. Я думаю, що ми до другого читання можемо те все гарно обговорити. Якщо є дійсно об'єктивні якісь зауваження, то ми їх поправимо, доопрацюємо.
Так що прохання - за основу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, пропозиція: хто - "за" підтримати даний законопроект за основу, - прошу голосувати. Хто проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято.
І хай після цього, Лев Теофілович, ніхто не каже, що якщо направляють на доопрацювання, то потім вже точно не приймуть. Є прецедент розказати людям. Дякую вам за присутність на комітеті.
Колеги, переходимо до наступного пункту порядку денного: законопроект 2529а. Я бачу, що Олександр Григорович у нас присутній. Прошу вас до слова.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Доброго дня, шановні колеги. Я хотів би дуже стисло пояснити, про що йдеться в законопроекті 2529а: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури землевідведення для будівництва об'єктів з виробництва теплової та електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії або біологічних видів палива.
Мова йде про те, що у нас є діючий Закон "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів". І у зв'язку з тим, що у нас з точки зору безпеки, енергетичної безпеки в державі появилися нові об'єкти, новий клас об'єктів, такі як теплова генерація або електрична енергії з відновлювальних джерел, ми пропонуємо цим законопроектом дію Закону "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" розповсюдити на ці об'єкти, які от у нас на сьогоднішній день появилися, на новий клас об'єктів.
У зв'язку з цим пропонується фактично внести зміни в Земельний кодекс в одну статтю, для того щоб розповсюдити дію Земельного кодексу на ці об'єкти по відновлювальній енергетиці і Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині діючої норми про непоширення до 1 січня 2018 року дії статті 24 закону на території, де передбачається будівництво об'єктів енергетики, при умові, що там не затверджені плани зонування або детальні плани території. Тобто ми вважаємо, що це дасть можливість достатньо швидко і динамічно розвивати сферу біоенергетики, об'єкти теплової генерації і електричної енергії. І причому я звертаю увагу на те, що це в основному об'єкти, які використовують аграрну сільськогосподарську сировину – раз, а, по-друге, це ті об'єкти, які в основному, як правило, встановлюються в сільській місцевості для обігріву шкіл, будинків культури і так далі, і тому подібне. Дякую.
Прошу прийняти за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Григорович.
Максим Петрович, будь ласка, ваша позиція.
МАРТИНЮК М.П. У нас є декілька зауважень до цього законопроекту, зокрема, згідно із статтею 48 Земельного кодексу у разі будівництва об'єктів теплоенергетики на землях оздоровчого призначення, ці землі неможливо буде використовувати для профілактики захворювання і лікування людей. І це проблема міститься і в інших нормативно-правових актах, зокрема, такі об'єкти створюють навколо себе санітарну зону, тобто, фактично, відбуватиметься вилучення земель оздоровчого призначення з їхнього цільового використання.
Так само… Закон, на жаль, законопроект не диференціює окремі випадки для окремих категорій земель, і така сама проблема з об'єктами природно-заповідного фонду і землями відповідного призначення.
Ну, от, власне, це і є нашим зауваженням. А так законопроект, очевидно, може бути у першому читанні підтриманий з наступним доопрацюванням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, будь ласка.
РУТИЦЬКА В.В. Ну, офіційна позиція міністерства, що ми не підтримуємо цей законопроект, минулий раз ми також зазначали, там у нас були зауваження відповідно до статей Закону України "Про землі…", це закон України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальної зони енергетичних об'єктів і стаття 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Але якщо ви готові, ми надамо свої пропозиції, і можна буде його опрацювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу зауваження.
Колеги, хто? Будь ласка, Григорій Михайлович.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Шановні колеги, я хотів би вас попросити підтримати законопроект у першому читанні чи за основу, тому що був час, і ви добре це знаєте, коли ми з Олександром Григоровичем працювали, і були роки, коли півтори тисячі кілометрів прокладали газопроводів. Сьогодні багато є районів, сіл, які ніколи вже у перспективі… ну, не можна казати "ніколи", але багато років не будуть там мати вже джерела такого, як газ. І сьогодні не можна їх залишити просто на одинці з цією проблемою, тим більше, що ми повинні підтримати альтернативні джерела енергії. І я вважаю, що законопроект заслуговує на увагу, його треба підтримати, зауваження, звичайно, є, їх треба відпрацювати. І ми, я думаю, всі разом його відпрацюємо, разом і міністерство внесе свої пропозиції. І ми сьогодні з Геокадастром теж, я думаю, що знайдемо спільну мову. Але законопроект потрібно підтримати, тому що він має перспективу і він є сьогодні альтернативним в місцях, де не буде газу найближчі десятиріччя. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, беззаперечно, треба законопроект цей підтримати, тому що ви знаєте, з якими проблемами Україна зустрілася, коли нам підняли ціну на газ і на інші енергоносії.
Що сьогодні є відновлювальна електроенергія? Це є майбутнє сільського господарства, сміттепереробних заводів, інших біологічних відходів. Але в мене є одне зауваження до авторів, тому що тут треба чітко вказати, у вас об'єкти енергетики і виробляють теплову електричну з використанням відновлювальних джерел в процентному відношенні, тому що може бути ТЕЦ, яка буде працювати на вугіллі і спалювати 20 відсотків пелет, ну, у вас десь тут не прописано, тобто або мінімальний об'єм 50 відсотків відновлювального джерела енергії, тобто або це біомаса або пелети і так дальше. В принципі, за основу, я вважаю, його можна приймати, допрацювати і він має велике майбутнє в нашій Україні. Дякую.
_______________. Я дякую. Ми приймаємо це зауваження. Ми відкоректуємо між першим і другим читанням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Борисович Бакуменко, будь ласка.
БАКУМЕНКО О.Б. Я полностью поддерживаю о том, что необходимо этот законопроект принимать за основу. Я так думал, он уже по времени даже запоздал, потому что масса уже начинается проектов очень мощных по відновлювальної энергетике. И нам сегодня, как никогда, надо дать законодательное поле и ускорять этот процесс, особенно в тех селах. Я согласен абсолютно с Заболотным, потому что он правду говорит. Там, где совершенно еще лет 10-15 не будет газа, мы можем это дело сделать. Более того, сырьем является действительно наша продукция во многом, которая решает также экологические проблемы в этом плане. Поэтому прошу народных депутатов поддержать за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну, від себе можу сказати, питання, в основному, Олександр Григорович, пов'язані з містом. Я з того, що чую, місто, плани генеральні по містам і так далі. Я думаю, всі ці питання можна буде допрацювати на другому читанні однозначно. А зараз від себе так само просив би підтримати у першому читанні. І ця думка моя співпадає з думкою інших наших колег.
Є пропозиція підтримати даний законопроект у першому читанні.
Хто за цю пропоизцію, прошу проголосувати. Хто проти, утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.
Вітаю вас, Олександр Григорович.
Дякую.
ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до наступного законопроекту, законопроект 3646. У нас там автор Вадим Євгенович, він попросив, щоб законопроект доповіли без нього.
Я тоді попрошу Зінаїду Василівну коротко по законопроекту. Потім рішення підкомітету, і будемо приймати рішення.
БОРЕМСЬКА З.В. Законопроектом про внесення змін до деяких Законів України про збереження державного фінансування робіт з ідентифікації та реєстрації тварин вносяться зміни до сьомої та десятої статей Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", а саме термін "система ідентифікації та реєстрації тварин" замінюється на термін "Проведення робіт з ідентифікації та реєстрації тварин.
Також вносяться зміни у Прикінцеві положення Закону України про внесення змін до Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", де теж термін "система ідентифікації та реєстрації тварин"замінюється на термін "проведення робіт з ідентифікації та реєстрації тварин".
Хочу зауважити, що у зв'язку з тим, що законодавчо терміни що "система ідентифікації", що "проведення робіт", вони не визначені. Тобто що включає в собі – незрозуміло, що входить, які складові… що складається система ідентифікації, а також що включає в себе проведення робіт, цього як би законодавчо на визначено, тобто не зрозуміло, на що конкретно повинні виділятися гроші з бюджету.
І в пояснювальній записці було сказано, що для того, щоб не допустити зменшення фінансування з державного бюджету для заходів з ідентифікації і реєстрації тварин, пропонувалося от термін "система" замінити на термін "проведення робіт". Але це, я думаю, що воно не вирішує як би цю проблему, це питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Владислава Валеріївна, ви гарно розбираєтеся в цьому питанні. У нас уже був законопроект 3565, там ми замінили "систему", виключили "систему", бо тоді Мінфін не розумів, що таке "система". Зараз "виконання робіт", щоб у нас не виникне такої самої ситуації з Мінфіном, що вони не будуть знати, що таке "виконання робіт" тепер? Якщо можна – прокоментуйте, щоб ми от, ну, по суті, по технічному – ми редакцію розуміємо, щоб по суті ми вникли глибше.
РУТИЦЬКА В.В. У нас, по суті, був відповідний законопроект, який подавався Кабміном, але не увійшов до порядку денного у Верховної Ради нещодавно, от, це по-перше.
По-друге, дійсно в нас були зауваження відносно термінів. Зараз, коли зазначали суть законопроекту, це було оголошено. Позиція міністерства, ну, не підтримує. Але ми радилися з Володимиром Івановичем, з Олександром Мар'яновичем, от, ми вважаємо, що його можна допрацювати, прийняти цей до розгляду і доопрацювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лапа, будь ласка.
ЛАПА В.І. Коли приймався попередній законопроект, ми всі пам'ятаємо цю історію, були зауваження Мінфіну аж до того, щодо застосування вето Президентом, зважаючи на наявність фрази: фінансування системи ідентифікації. Їхня позиція, що повинно бути чітко визначено коло реципієнтів підтримки і цим реципієнтом повинно бути не Агентство по ідентифікації, а фізичні та, або юридичні особи.
Законопроект в цій частині відзначає, що для фізичних осіб здійснюється компенсація. І з великою ймовірністю можна очікувати, що якщо в такій редакції законопроект буде прийнятий в першому і в другому читанні, то нас очікуватиме також пропозиція щодо вето Президента.
Тому в будь-якому разі треба вносити зміни, тому що ми повинні вичистити систему ідентифікації, яка ні для кого не зрозуміла. А сам законопроект повинен чітко передбачати коло реципієнтів підтримки. Якщо крім фізичних осіб, ми вбачаємо, що це можуть або повинні бути юридичні особи, значить тоді треба чітко пропонувати, хто фінансується за рахунок державного бюджету для того, щоб і Мінфін, і інші органи розуміли це чітко при плануванні державного бюджету. Тому те, що його треба доопрацьовувати між першим і другим читанням це однозначно. Але, в принципі, всі статті, які потребують доопрацювання, вони тут є. І я думаю, що ми матимемо можливість вийти на ту редакцію, яка буде прийнятна для Кабінету Міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, Володимир Іванович, ми приймаємо це рішення в контексті того, що ми створюємо платформу, на базі якої можна вичистити всю термінологію, яка буде в кінцевому результаті влаштовувати Мінфін, і закон запрацює. Я правильно вас зрозумів?
Колеги, хтось хоче висловитися з цього приводу? Немає.
Є тоді пропозиція у першому читанні підтримати з врахуванням сказаного мною, Володимиром Івановичем і коментарів. Хто за підтримку в першому читання, будь ласка, прошу проголосувати. Хто – "проти"? Утримались? Один утримався. Інші – "за". Рішення прийняте. Дякую, колеги.
Йдемо далі. Наступний законопроект 3750. Про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів", внесений Кабінетом Міністрів України. Оскільки Кабінет Міністрів… Владислава Валеріївна тоді. А, ви від Кабінету будете. Будь ласка. Дякую.
_______________. Це Міністерство енергетики, заступник міністра.
Шановні народні депутати, шановні присутні на ваш розгляд надається проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів", розроблений з метою встановлення повноважень Кабінету Міністрів України затверджувати Правила охорони теплових мереж, що дозволить у майбутньому прийняти постанову щодо затвердження цих правил.
На сьогодні чинне законодавство України не встановлює повноважень Кабінету Міністрів України затверджувати Правила охорони теплових мереж у зв'язку з чим виникає правова неврегульованість у законодавстві. Досвід експлуатації теплових мереж показав, що низка конфліктних ситуацій по забудові і нещасних випадках, пов'язаних з особливим режимом охоронних зон, виникає через неналежне правове регулювання питань в охоронних зонах теплових мереж, контролю технічного стану теплових мереж, проведення ремонтних робіт, розмежування прав, обов'язків та відповідальності користувачів цих мереж і третіх осіб.
Прийняття Закону України дозволить забезпечити технологічну безпеку використання, експлуатації теплових мереж, чітку регламентацію використання теплових мереж, і головне, запобігання аваріям у майбутньому, правове вирішення конфліктних ситуацій по забудові.
Прошу підтримати.
(?) РУТИЦЬКА В.В. Ну, я додам від міністерства. Також ми підтримуємо цей законопроект. Це дозволить затвердити правила охорони теплових мереж.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович, не заперечуєте?
МАРТИНЮК М.П. Підтримую
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є у когось пропозиції інші, окрім підтримки? Колеги, тут треба визначитися, наскільки є моменти доопрацювання. Я, чесно кажучи, не бачу їх і не було пропозицій. Тому давайте, можливо, за основу і в цілому? Я так відчуваю по написаному, що це просто треба навести порядок у певних моментах і врегулювати їх. У зв'язку з цим вношу пропозицію підтримати даний законопроект за основу і в цілому.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто проти, утрималися? Одноголосно рішення прийнято.
Дякую вам за презентацію.
Колеги, у нас з основного блоку вичерпані питання. (Шум у залі) Переходимо до блоку питань, пов'язаних з режимом оподаткування. Якраз у нас гарно так вийшло і я так планував, що у нас трошки більше часу для цього залишиться,
У комітет надійшов лист від народного депутат Міщенка, де він просить його законопроект розглядати без його участі.
Також у нас відсутній Вадим Євгенович Івченко, Іван Григорович Кириленко так само відсутній – теж відсутність авторі.
Народний депутат Яценко, присутній? Ні. Вадим присутній Нестеренко і авторський колектив так само присутній. Колеги, у нас їх 5. Я пропоную зробити наступним чином. Щоб ми не йшла закон за законом, оскільки там в кожному законопроекті є якась своя відмінні риса, але чесно кажучи, багато в чому вони перекликаються, майже у всьому, я пропоную обговорити всі ці 5 законопроектів, оскільки це буде широка дискусія, і потім кожен виступаючий може знайти якісь позитивні чи негативні моменти у тому чи іншому законопроекті і прийти до якоїсь думки, яким чином нам рухатися дальше.
Давайте, Вадим Григорович, ми напевно з вас почнемо.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Шановні колеги, ми багато балакали на цю тему спецрежиму про ПДВ для аграріїв, я не хочу займати ваш час, повторювати, які наслідки може призвести… вже почала призводити нова система оподаткування. Я також свідомий з того, що мій проект по суті є частиною того ж 3748-1, і ніяких таких особистий амбіцій я не маю особисто. Я пропоную наступне щодо мого проекту. Я пропоную прийняти рішення комітету рекомендувати прийняти його за основу, оскільки він не є альтернативним до остальних трьох проектів. Якщо проекти колег в залі не наберуть голоси, їх можна використати. Якщо ж потреби такої не буде, ми знімемо з розгляду та і все.
Тобто ще раз, всі добре розуміють суть наших законопроектів усіх цих, це повернення спеціального режиму оподаткування, яке було у нас до 01.01.2015 року. Мій проект має окремий номер. Ті три проекти, вони… чи чотири, я вже не знаю, там скільки їх єсть там, вони мають номери і йдуть як альтернативні. Тобто якщо ми і цей, і той приймемо за основу і направимо в зал, і який будь-який, якщо набере інший голоси в залі, якщо до залу він вообще дійде, то цей ми знімемо просто з розгляду та і все. От така у мене пропозиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Григорович.
Одну секунду. І у нас є другий – 38. Ну, у нас дійсно, в нас є три законопроекти: 3748, 3748-1 і 3748-2, також є законопроект 3749 і є законопроект 3851. От там є авторський колектив, от хто з членів авторського колективу?
Микола Іванович, будь ласка.
КУЧЕР М.І. Я хотів по закону 3851 сказати, що він такий більш комплексний і він реально 6 позицій, які я хотів би зараз розказати.
Перша позиція – це те, що є в попередніх законопроектах: 3748, 3748-1, 3748-2, 3749 – це відновлення спеціального режиму ПДВ з моменту прийняття законопроекту і до 1 січня 2018 року, як це було описано в коаліційній угоді. В цілому ця норма збігається з цими законами. Але вона виписана більш коректно з точки зору нормо-проектувальної техніки, оскільки положення щодо продовження спеціального режиму ПДВ – це 209 стаття, перенесені з тіла в перехідні положення Податкового кодексу України.
Друге, незастосування фінансових санкцій за помилки в податкових деклараціях по спецрежиму ПДВ в сільському господарстві. Законопроект передбачено звільнення сільгоспвиробників від штрафів та пенів за помилки допущення при заповненні податкових декларацій в рамках спеціального режиму оподаткування, який діє з 1 січня 2016 року і до моменту відновлення спеціального режиму в редакції Податкового кодексу 2015 року. Ця норма є досить актуальна, якщо врахувати ту складність і ту неоднозначність правил розподілу податкового кредита між видами сільськогосподарської продукції.
Третє, відшкодування ПДВ при експорті і зернових, і технічних культур – це стаття 197 зберігається.
Четверте, запровадження єдиного реєстру заяв на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Законопроектом відновлюється початкова редакція 3688, яка передбачає формування єдиного публічного реєстру заявок на відшкодування ПДВ для всіх платників податків і відшкодування ПДВ в порядку черговості надходження заявок. Пропозиції здійснювати відшкодування ПДВ в першочерговому порядку платниками податків, які відповідають яким-небудь критеріям, те, що в нас сьогодні прописано, автоматником, є порушенням конституційного принципу рівності платників податку перед законом і створення сприятливого ґрунту для корупції.
П'яте, скорочення переліку підстав для виключення сум ПДВ з податкового кредиту, це стаття 198 і 201. Дану норму взято у законопроекті 3357 (щодо податкової лібералізації), який був підписаний 120-а депутатами, включаючи голову податкового комітету. Тут передбачається, що податковий кредит по зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних… податковим накладним може бути скасовано виключно у разі виявлення помилки в індивідуальному податковому номері платника або при формуванні його по неоподаткованим операціям.
Будь які інші помилки, допущені продавцем при складанні та реєстрації податкових накладних, не можуть бути підставою для виключення сум ПДВ з податкового кредиту.
Дана норма дуже актуальна у світлі того, що введення часткової акумуляції, яка працює з 1 січня 2016 року і можливість повної відміни ПДВ з 2017 року відкриває широкі можливості перед Державною фіскальною службою донараховувати аграрним підприємствам зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету шляхом безпідставного скасування податкового кредиту.
Слідуюче – це широке поширення практики в нас, коли скасовують податкові органи, податковий кредит всім контрагентам підприємств, чия діяльність визнана фіктивною на підставі свідчень директора, що начебто він діяльності не проводив, ніяких документів не підписував. Відповідні свідчення призводять до того, що директор звільняється від кримінальної відповідальності, а постраждалі платники податків – це надзвичайно серйозна норма – контрагенти не можуть оскаржити відповідні рішення. Відповідно до … на можливість заперечення представлені у коментарях на зі будуть розіслані вам у файлах.
І шостий пункт – це зниження ставки ПДВ до 7 відсотків.
З 2018 року після закінчення, згідно законопроекту і згідно Коаліційної угоди, дії спеціального режиму ПДВ запроваджується ставка 7 відсотків для виключного переліку соціально важливих продуктів харчування та сировини для їх виробництва, крім реалізації в закладах громадського харчування.
В умовах глибокої девальвації, коли імпортні товари, які не можуть конкурувати з вітчизняними за ціною, ціна продукції визначається: перше – це рівнем конкуренції, друге – це об'ємом платоспроможного попиту і третє – тими податками, сукупними податками, які існують на відповідну продукцію. Тому таким чином скасування спеціального режиму ПДВ і зниження ставки приведе до того, що підприємства зможуть зберегти наявну рентабельність як ……… підвищення ціни без ПДВ при збережені колишньої ціни з ПДВ.
Також я хотів би відмітити, що у другому читання як перелік продуктів, так і розмір ставки може бути відкоригований. Так, по попередніх розрахунках при ставці 10 відсотків баланс між податковим кредитом та зобов'язанням у сільгоспвиробників буде практично дорівнювати нулю, навіть в разі, якщо вони виробляють виключно продукцію, що оподатковується за заниженою ставкою.
Крім того, зазначаємо, що використання ставки для продуктів харчування широко розповсюджена у країнах ЄС. Ось звіт Єврокомісії: немає такої країни, де немає заниженої ставки в Європі, не існує. Всі мають або занижені, або суперзанижені ставки. То єсть вважаємо це нормальною нормою для цього законопроекту.
_______________. Так, понижена ставка буде розповсюджуватись, у тому числі на переробні підприємства? (Загальна дискусія)
КУЧЕР М.І. Буде.
_______________. Ну як, на всі переробні?
_______________. (Не чути)
КУЧЕР М.І.На соціально важливі продукти харчування.
_______________. … підпадає під ці пільги. Хлопці, це велика помилка. Давайте подивимося один одному в очі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, одну секунду. Леонід Петрович, якщо можна. Виключіть всі мікрофони, бо у нас уже 5 включено. (Шум у залі) Олексій працює просто дуже ефективно.
Давайте Миколі Івановичу дамо можливість завершити. Микола Іванович, ви завершили, да? Чи є якісь ще? Завершили.
Колеги, у нас по презентації, ну фактично по тим трьом зрозуміло. Микола Іванович підрезюмував по-своєму, Вадим по-своєму сказав. Я хочу… Можливо, у мене є просто зведена таблиця, яку готував секретаріат. В принципі, по розумінню. Щодо спецрежиму. Формулювання у всіх одне і те саме. Єдине, що у законопроекті 3851 воно трошки інакше прописано через Перехідні положення ж… Да! Але в принципі, по суті відображає рівно ту саму історію.
Те, що стосується дії спецрежиму, законопроект Міщенка – до 01.01.2019 року, законопроект "Батьківщини" – до 01.01.2017-го, Яценка – 01.01.2017-го, Вадима Нестеренка так само – 01.01.2017-го. 3851 – 01.01.2018.
Але на відміну від попередніх чотирьох, 3851 ще пропонує з 01.01.2018-го, тобто після завершення спецрежиму ставку податку на операції з рядом сільгосптоварної позиції дорівнює 7 відсотків.
Що стосується відшкодування ПДВ і реєстрів, Міщенко – два реєстри, Кужель-Кириленко – єдиний реєстр, Яценко – автоматичне (в редакції 31.11.2015-го, так, як і є в бюджеті, Вадим Нестеренко – два реєстри і 3851 – єдиний реєстр заяв.
Потім по особливостям, Яценко також пропонує на відміну від всіх інших, відшкодування тільки виробнику і першому постачальнику, так само у … на відміну від інших, у Кужель-Кириленка і Ільченка є пропозиція зняти індексацію по грошовій оцінці. Тобто заразу нас там 120, вони пропонують 100, тобто зменшити.
І що стосується ставки фіксованого сільськогосподарського податку, у Кужель і у Яценко, ну, майже у два рази зменшено. От оце такі принципові відмінності.
Тепер…Я їх просто оголосив. Тепер прошу відкрити дискусію, яка вже, фактично, відкрилася. Леонід Петрович, прошу вам слово, і ми так по черзі обговоримо. Потім після… потім – Мушак, потім – Нестеренко, потім – Лабазюк.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Щоб довго не говорити, от всі ці пропозиції, які були названі, вони можуть зараз бути проголосовані, тому що я, практично, з усіма переговорив, авторами цих законопроектів, вони готові на те, щоб ключові питання покласти в єдиний проект, який буде підтриманий Верховною Радою.
Ви знаєте, що навколо цього йде дуже серйозна дискусія на рівні галузевих асоціацій, які готують там свої заходи і так далі. Вони просили, щоб ми виступили із спільною позицією, усі депутати-аграрії, які знаходяться сьогодні під куполом Верховної Ради, щоб була спільна позиція і, власне, от тому всьому, що ми сьогодні обговорюємо є серцевина з якою всі погоджуються. А саме збереження спецрежиму тільки у когось – до 19-го, у когось – до 17-го, у когось – до 18-го тут треба проголосувати, щоб була спільна позиція до… протягом якого часу ми пропонуємо зберегти цю норму. Це не значить, що якщо ми це приймемо, то впродовж, наприклад, цього року і наступного, якщо до 2018 року ми її збережемо, не будуть напрацьовані якісь пропозиції з точки зору вдосконалення оподаткування в АПК. І потім ми ж, якщо буде наша Верховна Рада залишатися в такому складі, то ще раз проголосуємо колись. Але зараз йдеться, щоб повернути спецрежим.
Чому це вкрай важливо? Тому що це мінімум 12 мільярдів гривень субсидій у галузі і це автоматична субсидія, не корумпована. Можна говорити, як це добре чи погано, там є з цього приводу різні міркування, хтось більше отримає, хто менш, у кого більша створюється додана вартість, то більше отримає, хто менше. Але, власне, це велика сума, яка прозоро отримується усіма суб'єктами.
Є пропозиція, щоб розглянути питання і проголосувати всім, хто представляють ці проекти подані, щоб зберегти це. Ну, давайте поставимо питання до 2018 року як прописано у коаліційній угоді.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І в діючому законодавстві.
КОЗАЧЕНКО Л.П. І в діючому законодавстві. Давайте поставте цю позицію на голосування.
Друге, що дуже важливо. Це дискримінація по двох реєстрах, один ви знаєте – автомат, другий – кулемет. До якого ви відноситесь, чи до автоматичного чи до кулеметного реєстру? Ну, немає обгрунтування цій позиції, чому так зробили. І при умові, коли є електронне адміністрування ПДВ, все прозоро і зрозуміло для фіскальної служби, немає сенсу мати дві категорії. Це питання теж тут всі "за" окрім, 3748-2 тільки він не підтримує цю позицію.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 3748 і 3749 два реєстри…
КОЗАЧЕНКО Л.П. Так-так, 48 і 49 вони не підтримую, а всі решта за те, щоб все-таки один реєстр був і не було дискримінації.
Тому давайте зараз приймемо це рішення.
Наскільки… для чого ці два реєстри потрібні, якщо хтось може пояснити. Тоді давайте поставимо на голосування.
Третє питання, яке важливе, єдиний – це 3748 пропонує, щоб було в нас першому тільки або власнику продукції, або першому постачальнику відшкодувалося ПДВ при експорті, всі решта цю норму вважають не важливою. Най... Є питання також по нікчемах, якщо вони в ланцюгу є, то чого, якщо ти його не бачиш в третьому ланцюгу, чому ти за це повинен нести покарання, це теж прописано добре у 3851, ми з цим погоджуватися. Але треба поставити на голосування: чи все-таки відповідає за нікчему, який у третій ланці – той, хто купив у того, хто дотримується законодавства і продав йому правильно, чи ні?
І останнє, це питання по 7 відсотках, яке доже строкате. Чому воно строкате? Тому що, якщо подивитися товарну номенклатуру, в якій пропонується використовувати цю пільгу, то це приблизно 30 відсотків від загальної товарної номенклатури. І дійсно тут виникають перекоси. В країнах Євросоюзу, там, де пан Микола сказав, це застосовується з єдиною метою – щоб зменшити вартість продуктів харчування на полиці магазина. Ми хочемо використати це для того, щоб окремі суб'єкти отримали додаткові 13 відсотків, при цьому не держава компенсувала цю суму, а саме його партнер у ланцюгу, якому він передає свою продукцію. Або ж треба як в Євросоюзі – всім без виключення, тоді пересічний українець буде дешевше купувати. Така норма діє у нас в аптечній індустрії. Можемо зараз запросити, я просив, щоб він сюди прийшов. Немає голови асоціації аптечної? Немає тут? Він хотів... він це розказати, що це ні в якому разі не можна робити: одним відшкодовувати, другим – ні. Або всім, або нікому, тоді пересічний українець отримає від цього плюс, бюджет отримає мінус.
І тут є ще представники Академії фінансового управління при Міністерстві фінансів, які дуже цим питанням занепокоєні. Вони попросили 7, якщо можна буде дати слово, вони ще додадуть до цього – чому цього не можна так, як ми прописали, зробити. Я підкреслюю: або всім без виключення, або нікому, це дуже важливо. І не говоріть, що тут всім передбачено, тому що я можу конкретну цифру назвати, скільки у товарній номенклатурі і хто саме - тоді ви будете на мене ображатися, - хоче в цьому отримати певну вигоду.
Тому оці питання головні. Якщо ми зараз за них проголосуємо, у нас буде на завтра готовий проект. Беремо за основу – він найкраще прописаний, - 3851, викидаємо звідти 7 відсотків. І все те, що я сказав, буде враховано. І всі його підпишуть, і ми з одним документом будемо голосувати у Верховній Раді, нас підтримають всі асоціації. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мушак Олексій, будь ласка.
МУШАК О.П. Шановні колеги, питання важливе і болюче для всіх. Мені здається, що якщо кожний законопроект буде окремо голосуватися у нас в комітеті, то кожний законопроект отримає підтримку. Але, разом з тим, мені здається, що це буде розпорошення. Ми повинні на якомусь одному визначитися. А визначитися на одному – це ми повинні відхилити інші всі. Мені здається, що це неправильно.
Тому я підтримую пропозицію пана Козаченка. Ну, я би, єдине, організував так, що все ж таки від комітету повинен вийти єдиний, погоджений всіма законопроект, і це посилить нашу позицію. Бо тоді ми будемо говорити від усього комітету, всі його підпишуть, від всіх аграріїв. І це як би ми тоді не будемо розпорошувати свої сили, а концентруватися конкретно на одному. Це раз.
І друге. Наскільки я зрозумів пана Козаченка, то пан Козаченко хотів сказати, що якщо хтось виробляє цукор і платить 7 відсотків, то кондитер не буде отримувати… А кондитер платить 20 відсотків, да?
КОЗАЧЕНКО Л.П. Більше. Якщо у нього додана вартість 25 відсотків, то у нього 75 відсотків виходить. Не 20, а 75.
МУШАК О.П. Леонід Петрович, ви ж мали про кондитерів, а не про когось іншого, чи як? Це моя пропозиція по… єдиний законопроект від комітету має вийти, і ми повинні це оперативно зробити. Я думаю, що у нас експертні ресурси на це є. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович Лабазюк. Потім – Мірошніченко. Потім подивимося.
ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, добре, що ми сьогодні почали діяти, а не говорити. На жаль, з затримкою, тому що дане питання все ж таки мало би стояти у нас на порядку денному в минулому році, в кінці року, коли нас ґвалтували і змушували під приводом МВФ і багато чого іншого, приводили до нас на комітет, обґрунтовували термінами олігархів і тому подібне.
Сьогодні насправді це вже не просто дискусія – це крик душі аграріїв. І 20 лютого, коли потрібно буде здати декларації і задекларувати ПДВ, аграрії точно цього зробити не можуть. Сьогодні бухгалтера, коли звертаються у фіскальні служби, не отримують пояснення, а як це зробити. Отож, з 20 лютого прийдуть податківці, понакладають арешти, штрафи і тому подібне. Тому насправді погоджуюся з тим, що ми не можемо собі дозволити такого дорого задоволення видати з комітету 5 законопроектів, нам потрібно один законопроект від всіх політичних сил, де не повинно бути ніяких політичних окрасів. І цей раз у залі, коли стане питання не тільки голосувати, а можливо іти до трибуни, ми точно маємо стовідсотково всі. Тому що, що у нас відбулося? Під Верховною Радою перед телекамерами і тому подібне заявляли кожен як любить аграрний сектор, як буде його відстоювати. Але насправді в кінці року під предлогом, що знову ж таки хтось лобіює десь там чиїсь інтереси, провалили ми наше питання. Це саме наше питання і протягом 15-го року, я рахую, це мало бути ключове відстояти, тому що є дві чуми для аграрного комплексу: перша – це ринок землі, незрозуміло що далі і як, і звичайно це наш спецрежим. Тому у більшості законопроектів у нас стоїть норма 18-й рік і насправді потрібно відштовхуватися коаліційна угода, діючий закон і так далі, тобто прописувати 18-й рік. Єдине, ми не можемо сьогодні з вами продумати до 18-го року і забути, що після 18-го року. Тому в ідеалі, щоб в законопроекті була позиція, а що 19-20-й рік. І це одна з норм якраз - це цих 7 відсотків.
Щодо двох списків. Ми розуміємо, що хтось попадає, хтось не попадає. Наша задача зробити один єдиний реєстр автоматичний по відшкодуванню ПДВ. Це єдино правильно не корупційна буде схема. Тому, насправді, закликаю сьогодні, щоб ми знайшли порозуміння із 5 законопроектів, які вже є, видали один, не приймаючи всі разом у першому читанні, а потім десь там… У нас часу є дуже і дуже мало. Тому пропоную, давайте ми детально обговоримо і приймемо єдине рішення, Тарас Вікторович. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Володимирович, будь ласка.
_______________. Кому слово?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Валерію.
_______________В. Я також підтримую єдину позицію, погоджуюсь із Леонідом Петровичем, що нам потрібен один законопроект. А виписати, я хочу сказати, що ми можемо, ну, умовно виписати таким чином, що коли ми будемо готові надати там, наприклад, пряму підтримку на гектар – да? – так, як воно єсть. ДО того часу повинен діяти спеціальний режим оподаткування.
Ну, і ми все проговорили, але ми не проговорили одне питання оподаткування при експорті зернових та технічних культур. В тому спец режимі, який діяв до кінця 2015 року, естественно, ми відшкодування при експорті не отримали ПДВ. І на сьогоднішній день, якщо ми положимо цей законопроект, 3851, але виключимо норму 7 відсотків, то при експорті зернових у нас виходить, буде відшкодування ПДВ. Правильно? (Шум у залі) Так, ну, буде нульова ставка.
Але, знову таки, якщо ми говоримо про бюджет і про надходження, то я, скажемо так, ну, скептично на це дивлюсь, але хочу все-таки, щоб та система, вона працювала, завдяки тій системі було, ну… були значні інвестиції в аграрний комплекс країни. І я вважаю, що ситуацію або ж позицію вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позиції 1001-1008 згідно УКТЗЕД по технічним культурам залишити так, як це було раніше, щоби ми все-таки не завалили цей законопроект, а працювали, як ми працювали з 1998-го там року. (Шум у залі)
Що? по семи відсоткам я погоджуюсь, я сказав, що вони, ну… що воно в нас не буде працювати, і я погоджуюсь з тим, що повинна бути єдина ставка – 20 відсотків, я погоджуюсь з тим, що ці … переробна промисловість буде отримувати з одного… з однієї… тобто в неї буде більше податкового навантаження і ми не отримаємо більш низької ціни для наших… ну, потребителей. Тобто спец режим або ж неповернення ПДВ якраз і є, ну, скажемо так, тим експортним митом, який… ну, який дає ціну на сільгосппродукцію на українському ринку меншою. (Шум у залі)
Микола Івановия, я ж кажу вам про те, що у нас… у нас спецрежим повинен чимось замінитися, повинен бути якийсь компенсатор, ну, наприклад, там, програма Мінагрополітики по відшкодуванню відсотків по взятих кредитах, ну, які на сьогоднішній день, ви знаєте, облікова ставка 22; або ж є пряма дотація на гектар, так, як ми зробили сьогодні по субсидіях на газ, да, що ми не фінансуємо НАК, а даємо людям. Тобто, ну, якимось таким чином. Але ж ви погоджуєтесь, що спецрежим дав дуже серйозне надходження: і, там, експорт виріс сільськогосподарської продукції, зайнятість населення, інвестиції, і виручка. Це все, і той відсоток, 14 з половиною відсотків ВВП – те, що ми на сьогоднішній день займаємо, - це все якраз дія спецрежиму. Ну, що ми шукаємо, я не знаю, від "добра добра не ищут" (російською). Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Володимирович, будь ласка.
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я буквально тезисно, по пунктам.
Ну, у нас не 5 законопроектов – у нас их гораздо больше, касающихся НДС. Есть еще законопроект 3810, подготовленный мной и Остриковой, рядом авторов. Но мы будем придерживаться той же концепции, что мы сейчас с вами обсуждаем: что если мы сможем сейчас найти консенсус, с чем мы вместе выходим, мы будем его придерживаться и наш законопроект мы полностью интегрируем в общий. Там, в принципе, идет речь о том же самом.
Тепер по базовым пунктам. Я считаю, что мы должны поддерживать, сохранить спецрежим до 2018 года, потому что это было действующее законодательство до изменений плюс Коалиционное соглашение. То есть имеем полное моральное и юридическое право.
Второе. Мы не должны допустить ошибки, что при том, что нам вернут спецрежим, товаропроизводителям, мы потеряем экспортный НДС, не будет возмещаться НДС при экспорте. Нужно сохранить и то, и то. Почему? Потому что при тех низких ценах на товарных рынках, которые есть и будут оставаться дальше, то эффект от возмещения НДС при экспорте для растениеводческой группы выше, чем спецрежим. Когда кукуруза была 340 долларов, а не 160, то там была другая картина по спецрежиму: входной НДС, который приходил и который выплачивался, имел большую разницу. На сегодняшний день картина другая. Поэтому просто обратите на это внимание.
Еще раз, мы должны требовать то, что положено, да, чтобы поддерживать АПК и чтобы оно продолжало расти, а не падать. Поэтому я здесь с вами, и я полностью вас поддерживаю. Просто давайте мы очень взвешенно подойдем именно к этому моменту. Поэтому 2018 год, спецрежим, мы не должны потерять возмещение экспортного НДС, единый реестр, никаких двух реестров, один реестр, я думаю, это наша позиция.
По никчемам – списание НДС при нюансах, которые в цепочке, которыми пользовались годами, да, налоговые органы. Точно также полностью поддерживаем, это выписано и в нашем законодательстве. В случае, те более, что у нас есть спецсчета по НДС, которые сегодня должны работать, да где все видно и обеспечено все деньгами, то есть естественно мы этот риск с добропорядочного экспортера либо участника рынка должны снимать. Все остальное я, в принципе, поддерживаю.
А, по уменьшению налога до 7 процентов, мы к этому не готовы. Мы не готовы поддерживать, это отдельная дискуссия. Мне кажется, не нужно все бросать в одну кучу сегодня. Спасибо. Но обсудить это возможно, просто позже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестеренко Вадим.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Шановні колеги, в цілому з багатьма, хто виступав, я погоджуюсь, що треба зібратися, що треба розробити якийсь спільний законопроект, що треба потратити якийсь час. Но, враховуючий свій неба... ну, такий не дуже великий досвід роботи в Верховній Раді, я розумію, що зараз ми знаходимося на передодні якихсь там мероприємств: чи то відставка уряду, чи то перевибори Верховної Ради. Тому сейчас втрачати час, ще давайте підемо подумаємо, ще якийсь загальний законопроект напишемо, 7 відсотків розглянемо. В нас немає зовсім цього часу і, враховуючи те, що наш комітет є зовсім не головним по цьому питанню, ми можемо багато дискутувати, розказувати як правильно зробити, ми всі маємо досвід, ми всі ходили на комітет податковий, де там всі, там, значить, не мішайте, не заважайте працювати, ми тут своє, значить, розповідаємо, я ще раз наполягаю на тому, що давайте сейчас вот всі проекти приймемо усі за основу та перекинемо їх на площадку податкового комітету. Та якщо хоч один з них пролізе найближчим часом, то це, я вважаю, буде... будь-який інший в першому читанні, а тоді вже будемо доробляти їх пізніше. Якщо ми зараз ще раз візьмемо паузу і будемо виписувати сейчас єдиний якийсь законопроект. Ну, ми втратимо час, і я дума, що ми не дійдемо зовсім до залу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Кіт, будь ласка.
КІТ А.Б. Насправді, я бачу, що у нас в усіх концепції однакові, думки однакові, але я вважаю, що самим правильним є законопроект 3851, тому що в ньому передбачений відхід назад за умови, якщо податковий комітет спецрежим… все-таки спецрежим відхиляє. Тому що та річ, яка запропонована – 7 відсотків, це все-таки є пільга, яку можна розписати на певні види с/г-продукції і нам дає місток, який дає нам можливість торгуватися за свої переваги.
Вважаю, що ми просто маємо зараз за базу прийняти законопроект 3851.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Борисович.
БАКУМЕНКО О.Б. Ну, я первое, с чего хочу начать, почему 3851, практически, три недели готовился.
Вот у меня лежит письмо от всех ассоциаций украинских крупнейших – фермеров, Ассоциации аграрного союза. Всех крупнейших – молочников, свиноводов и так далее, которые поддерживают законопроект.
Почему поддерживают? Мы сделали, когда законопроект готовился совместно, от маленького фермера крупным холдингом заканчивая, мы провели экспертную оценку, просмотрели вместе с нормальными юристами, финансистами, всеми службами, посмотрели на действующее законодательство и сделали единый нормальный законопроект.
Я не то, что я там о чем-то хвалю. Я говорю сегодня, позиция должна быть одна, из комитета должен выйти один законопроект, нормальный, и все мы должны стать соавторами. Для того, чтобы иметь дальше перспективу принятия его в зале.
Если мы сейчас пойдем распорошенными, не вот таким кулаком, а вот так – перспективы ноль, в этом я уверен. Поэтому мы должны на базе законопроекта дальше его… в принятом, чтобы он вышел из комитета, отстаивать потом в базовом комитете, который… мы должны прийти туда, в налоговый, который есть, и потом вынести в зал.
Я в чем… в принципе, если мы берем 3581, ну, все согласились, там все нормально, кроме семи процентов. Это вопрос, который у людей занял какую-то… дискуссионный момент.
Так вот, подчеркиваю, вот письмо от всех ассоциаций. Это их предложение, это не предложение даже авторов законопроекта. Вот сидят и Аграрный союз, рада – они предложили. Это возможность – абсолютно прав мой коллега, - дальше мы будем говорить о товарных группах, нет проблем, дальше мы можем говорить не о 7 процентах, а о 9 процентах, считать. Но это дальше, в 2019 году нам надо понимать, куда мы плывем, когда, мы понимаем, потеряем спецрежим. Другого не будет, 3 миллиарда ограничена ВТО поддержка сельского хозяйства Украины. Ну, я 5 лет этим занимался! Я же это знаю, 3 миллиарда, все, ребята, другой поддержки нет. Стоимость спецрежима – 19.
Второй момент, очень важный. Поддерживаю Мирошниченко абсолютно: нам нельзя терять возмещение ПДВ при экспорте. Это была единственная отрасль, село, которое били по этому… Ни Ахметова с его металлом, ни с химией Фирташа – никого, только АПК.
Поэтому, я считаю, одно к другому – это совершенно… Спецрежим – это форма поддержки, а возврат ПДВ при экспорте – это обязанность государства, и ничего другого. Поэтому одно с другим путать нельзя. И то, и то надо сохранять.
Поэтому я вас призываю к чему: давайте остановимся, поддержим законопроект, четко, один, и с ним одним выйдем. Мы все будем авторы, еще раз приглашаю всех участников нашего комитета. Кроме того, и это будет часть людей, которая будет с Комитета налоговой политики. Их уже там человек 5-7 готово так же само подписать, такой законопроект. И так, чтобы нас было человек до 50-ти, авторов законопроекта, который будет иметь хоть какую-то возможность пройти в парламенте. Это мое предложение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Ну, тут є, я бачу, представники асоціацій, які готували ці законопроекти. Так я хочу все-таки сказати, запитати у вас. Якщо буде не 7, як ви говорите, а буде 20, - це буде гірше чи ні? Ні. Тому, Олександр Борисович, я вважаю, що те, що ви сказали: ми прибираємо 7 процентів, робимо 20, робимо один законопроект. Я погоджуюся і підтримую, наполягаю. Послухайте мене, я за повернення при експорті, але я думаю, що, враховуючи ту ситуацію, яка в економіці на сьогоднішній день, нам не дадуть можливість цього зробити. Але, ну, для торгу, мабуть, можливо, так воно і потрібно щоб було.
І хочу сказати, що на Погоджувальній раді Тарас Вікторович це питання виносив, і він говорив, і говорив про те, що буде у нас одна позиція, але в повістці дня на цей тиждень, ви знаєте, законопроектів цих немає і на цей тиждень податкового комітету також немає. Тому ми…Ну, хочу все-таки сказати, що ми втрачаємо час і законопроект у нас повинен бути буквально на завтра. І ми всі повинні ну, працювати з Володимиром Борисовичем про те, щоб він був все-таки внесений і розглянутий в четвер на пленарному засідання. На сьогоднішній день це номер один проблема. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Я все-таки пропоную, щоб ми зупинили дискусію. Давайте чотири автори ці, що готували законопроект, наскільки принципово ці сім відсотків із 2018 року. Можна не розподілений прибуток записати, записати субсидії на гектар туди в цей закон. Чому ми зараз це робимо, наскільки це важливо? І не всі асоціації це підтримують. Я ще раз підкреслюю, що із-за цього тупого от такого підходу ми…(Шум у залі)
Так давайте за це проголосуємо і все. Борис ……… уберем и все. И у нас у дискуссии нет смысла дальше в дискуссии. Завтра будет 40 подписей, утром зарегистрирован новый законопроект и будем идти с ним. Да?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, Миколо Івановичу, я зараз дам слово.
Колеги, дивіться до формальної сторони повернемося, у нас є три різні законопроекти, до одного з них є два альтернативних. Формально із того, що ми зараз може зробити, перше, в розрізі законопроектів 3748, 3748-1, 3748-2 ми можемо підтримати якийсь один із них або відхилити всі три. Потім у нас є окремо законопроект Вадима, який не є альтернативним ні до чого, ми його можемо або підтримати, або відхилити. І так само у нас є 3851, який ми так само можемо, або підтримати або відхилити. В принципі теоретично по формі ми можемо випустити з комітету сьогодні, оскільки вони зареєстровані управлінням як три різні законопроекти. Ми можемо випустити три законопроекти, один якийсь… один із 3748 визначіться, можемо випустити 3749 одночасно і можемо випустити 3851 одночасно або відхилити. Оце по формі так, як ми можемо сьогодні зробити.
Є ще один варіант, про який ми сьогодні говорили це якийсь спільний законопроект, який ми, можливо, можемо підготувати. Але тут є різні позиції. Є позиція, що у нас час минає і що ми не встигаємо. Тому я просто хотів на цьому так само зосередити увагу.
Я хотів іще Микола Іванович тоді, будь ласка, і Олег Дмитренко.
КУЧЕР М.І. Я хотів би по двох законопроектах 3748-1 і 3748-2. Якщо ви уважно читали, в цих законопроектах пропонується зменшити ФСП в 2 рази. Це удар по децентралізації, це те, що не пройде,тому що реально місцеві органи, місцеві сільські ради вже сформували свої бюджети, і зменшення в 2 рази це буде такий удар, від яких вони не опомняться і не скоро опам'ятаються. Тому я вважаю, про це говорити не потрібно.
Але я хотів би невеличкий екскурс. Коли уряд зібрався забрати спецрежим, він його забрав, тому що він використав, він зрозумів, що серед аграрників немає єдності. Він зрозумів, що в одних є одні цілі, одні хочуть повернення ПДВ при експорті, інші хочуть спеціального режиму. Це було якісно використано, і ми втратили. Я не хотів би, щоб ми йшли цим шляхом і ми знову втратили все. То я хотів би, щоб ми трошечки сконцентрувались, треба викинути 7 відсотків, давайте, давайте будемо вивчати питання, це може пройти окремим законопроектом. Але те, що найбільш відповідає Закон 3851, це гарантія.
Ще я хотів би. Нас потихеньку хочуть пустити таким неправильним шляхом. Давайте будемо ВТО, вести переговори, субсидії на гектар. Ну за два роки ці перемовини не закінчаться, це треба 4-5 років. То для чого нас пускати цим шляхом, давайте забудемо цю тему поки що. Є органи, які повинні державні вести ці перемовини, консультуватися, але розуміти, що на найближчі 4 роки це не вирішення проблеми. От і все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На моменті якраз, коли ми… Будь ласка.
_______________. У нас була стратегія міністерства, недавно буквально ми її розглядали, да. Там далі ми говоримо про те, що…
КУЧЕР М.І. (Не чути)
_______________. Ні, так от давайте ми далі… От дайте ми будемо йти, і поки Рада Європи не схвалить, не допоможе нам, давайте хай у нас залишається спеціальний режим оподаткування і преференції для внутрішнього сільгосппереродника на внутрішньому ринку.
КУЧЕР М.І. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Микола Іванович. Колеги, перед голосуванням, знаєте, як у нас було, "наконец услышим начальника транспортного цеха". Да, я хочу заступнику міністра надати слово. Владислава Валеріївна, будь ласка, все-таки була можливість у вас вислухати всю дискусію. Яка ж позиція міністерства? Будь ласка.
РУТИЦЬКА В.В. Значить, дивіться, якщо казати за всі законопроекти, які зазначені, які ми зараз обговорювали, позиція міністерства: ми підтримуємо їх, вот. Бо, по суті, реалізація проекту закону відновить сприятливу податкову систему для сільськогосподарських товаровиробників та яка надасть можливість розвивати власне виробництво, крім того, зніме соціальну напругу, яка зараз є в суспільстві, яка особливо загострилася у нас наприкінці 2015 року.
Крім того, сподобалося мені, сьогодні у нас члени комітету ще у Фейсбуку висловлювалися з приводу подачі аж 5 законопроектів, от, з дуже якісними коментарями по цьому всьому.
От, якщо казати за 3851, у нас є зауваження по ньому, да, це стосується оцих 7 відсотків, от. По суті, у нас є певні фінансові зобов'язання, які потрібно виконувати, да, країні. Ми їх зазначили, якщо ви будете за нього голосувати, давайте тоді спільно опрацюємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, по альтернативним все-таки позицію, оці 3748, до якого є два альтернативних, які в базі, якщо ви говорите, що всі ми підтримуємо, який із цих трьох, ваша позиція, ви підтримуєте?
РУТИЦЬКА В.В. Значить, Тарас Вікторович, в нас, ми офіційно підтримуємо кожен з цих законопроектів. Законопроект 3851 ми підтримаємо із зауваженнями, які стосуються як раз зазначеної відсоткової ставки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто в контексті двох альтернативних законопроектів ви і альтернативні підтримуєте, тобто вам?.. Зрозуміло.
Олег Дмитренко хотів висловитися.
ДМИТРЕНКО О.М. Шановні колеги, я думаю, сьогодні як раз сприятлива ситуація, ми вже до цього підійшли, що дійсно треба нам один законопроект подати у Верховну Раду, 5 законопроектів – це тільки внесе смуту. Ми повинні вийти з однією сталою позицією. Дійсно Сергій Петрович дав гарну пропозицію: зібрати 226 підписів, і щоб це від нас… аграрії цього чекають. Вже лютий місяць, їм треба робити фінансові плани, закривати фінансовий рік. 20 лютого податкова у них запитає. І тому ми повинні виправити помилки, взяти на себе цій зобов'язання і чітко, бистро, координовано робити. Під вашим керівництвом.
Тому сьогодні треба проголосувати, зібрати… (Шум у залі) Ні! Один! Один! 18… беремо 3851, відхиляємо 7 відсотків ПДВ і… (Шум у залі) Прямо зараз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег!... Колеги, ми, дивіться, ну, от давайте вернемося до Регламенту, до всіх речей, по складнощам, які виникають, Вадим правильно говорить. На що ми можемо… з чим ми можемо зіштовхнутися у залі? Зараз ми зіштовхуємося з цими сімома відсотками. В залі на голосуванні на першому читанні однозначно це питання підніметься, і він може бути завалений у першому читанні якраз з міркувань семи відсотків, ну, і з того, що ми зараз говорили, тому що люди скажуть, ну, заберете у другому, не заберете – це ще не ясно, давайте "валить" на першому. В нас тоді законопроект "злітає", і це очевидна історія.
Є більш… Ну, от по Вадиму, наприклад, там більш простий законопроект, він абсолютно чітко визначає позицію тільки пов'язану із спецрежимом, там легше ця історія виглядає.
По 3748 зауважу на наступному… зауважу наступний момент… Ви пам'ятаєте… (Шум у залі) Колеги, дивіться, по 3748, ми зараз вийдемо уже на якесь рішення… по 3748 хочу зважити, і ви пам'ятаєте заяву і ремарку Вадима на минулому комітеті по 3748-1, і ви пам'ятаєте, що це – законопроект "Батьківщини". Абсолютно очевидно, що цей законопроект вони будуть підтримувати, і у випадку, якщо він буде відхилений, то їхня позиція буде абсолютно очевидна для мне особисто. (Шум у залі)
Я розумію! Я розумію, але ми повинні розуміти у цьому випадку, що ми втрачаємо одну фракцію у головуванні. Це очевидно! (Шум у залі) Ви впевнені? (Шум у залі) Прекрасно! Все!
Тоді у мене є пропозиція. Ми обговорили… Я думаю… Ну, будь ласка, Олексій… (Шум у залі) Давай, давай! Говори! (Шум у залі)
_______________. Как человек, который…
_______________. На чем мы будем основываться?..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка.
_______________. Позвольте, я как человек, который имеет отношение к разработке этого и как один с участников этого коллектива скажу…
Позвольте, я выскажу несколько ремарок относительно ситуации, которая сложилась. Если мы говорим, например, о законе 3749, то мы должны понимать, что в нем нет норм, которые устраняют два реестра, то есть два реестра остается. Также в нем есть проблема, связанная с тем, что хотя внесли изменения в статью 209, не внесли в 200 прим 1. И получается, что остается все то, что написано… то есть ну, грубо говоря, мы одно меняем, электронное администрирование не меняем оно остается в нынешнее редакции с тремя субсчетами. Так не работаю, он не пройдет в налоговом комитете. Это просто невозможно.
То же самое, например, мы можем сказать о законопроектах 3748, обо всех, потому что авторы видимо по ошибке убрали так называемый овердрафт. То есть то, на что налогоплательщики имеют право, это по всем налогоплательщика удар. Опять же, в налоговом комитете такое пройти не сможет. Ну, вы представьте, мы все стране отменяем овердрафт, по ошибке. Это невозможно.
На самом деле, когда мы выписывали 3851, мы все эти ошибки увидели и все их убрали. Я могу там еще накопать, если мы, напримар, говорим о законопроекте, который подан уважаемыми коллегами и з БЮТа, то они вводят один реестр, но они забывают убрать критерий автоматического возмещения. И получается, что реестр попадают только те, кто отвечает критериям автоматического возмещения, а все остальные просто в воздухе зависают. Они вообще не будут получать возмещения НДС не то, что по второму реестру, они просто не будут его получать. Опять же, это не может пройти в налоговом комитете.
То есть на самом деле, выбора у нас нет, к сожалению, не один из этих законопроектов вот четырех первых по техническим причинам не проходят в налоговом комитете. Это первый момент.
Второй момент. Позвольте, по поводу 7 відсотків. Да, это было предложение ассоциации. У вас есть письмо, мы там все подписались, мы это поддерживаем. Мы считаем, что для нас это выход после отмены спецрежима.
Если вы считаете, что по политическим мотивам это сейчас не может пройти, ну что мы можем, мы с этим согласимся, в конце концов, всегда можно подать законопроект на замену. Да. Но суть в том, что на данный момент у нас кроме 3851 нет законопроекта, который по техническим вопросам, по вопросу реестра, по вопросу штрафов проходит. Простите, не в одном законопроекте, кроме 3851, нет отмены штрафов для нас это просто, ну, жесточайшая ситуация… Ну, да! В вашем есть, я не спорю, но он сегодня здесь не рассматривается. Но там нет восстановления спецрежима, в том законопроекте, про который вы говорите, там нет. (Шум у залі) Поэтому, на наш взгляд, выбора-то нет. Вот все, что хотел сказать.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар'ян Заблоцький.
ЗАБЛОЦЬКИЙ М. Дякую.
Мар'ян Заблоцький, Українська аграрна асоціація. Я, дозвольте, просто назву факти, які, на мою думку, були опущені з обговорення, на ваш розсуд, рішення.
Перше, стосовно 7 відсотків. Там 7 відсотків стосовно не всіх продуктів харчування, там дається дуже конкретний перелік продуктів харчування.
Я на чому б хотів наголосити? Там, наприклад, є сире молоко, та, наприклад, вироблена з нього продукцыя: масло, наприклад, так. А, наприклад, є сире м'ясо, а немає ковбасних виробів. Тобто… (Шум у залі) Дивіться, я до чого веду, наприклад… Тобто там є окремі продукти, які мають повний ланцюжок переробки, вони отримають суттєву перевагу. А є окремі продукти, наприклад, є ковбасні вироби, які починають програвати як сирому м'ясу, так і, наприклад, продуктам переробки молока.
Шановні колеги, також стосовно єдиного списку відшкодування, дозвольте зауважити, що ті два списки, які зараз формально у Податковому кодексі, вони суто формальні, тому що були прибрані… прибраний механізм автоматичного відшкодування, який обмежував відшкодування 35-ма днями, тобто списки, фактично, не відрізняються, ніхто, насправді, не знає, як вони будуть працювати. Тобто що два вони зараз, що один – це не має значення.
І третє, давайте не забувати, що у спецрежиму теж є свої недоліки. На даний момент агрохолдінги отримують вдвічі більше пільг на гектар, ніж малі підприємства, тому що спецрежим так працює: чим більше рентабельність, тим більше пільг.
Друге, стосовно тваринництва. Вчора подивився у Держстаті: 72 відсотки тварин вирощених великої рогатої худоби – це господарства населення. Так само 56 відсотків свинини і тільки 15 відсотків птиці. Ну, не отримує, не є платником ПДВ бабуся, яка вирощує своє порося чи велику рогату худобу. В них що є спецрежим, що немає, але саме там знаходиться три чверті ВРХ. Тобто на нашу думку, потрібен більш комплексний підхід, який враховує не тільки спец режим, але й підтримує господарства населення.
Дякую.
_______________. В нас іншими законопроектами ми регулюємо підтримку господарств населення, у тому числі, і сімейні фермерські господарства – да? – який у нас на повторне друге читання. І якраз він базувався на цій системі оподаткування. Тому ну, спеціальний режим оподаткування нам потрібен для тих форм, які він був.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович Лабазюк, будь ласка.
ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, ми з вами вже політики з досвідом і ми розуміємо, що скільки би ми зараз тут дискусію не вели, все рівно законопроект, який попаде в податковий комітет, буде предмет торгу і розмови. Тому в нас є з вами, на мою думку, зараз два шляхи, виходячи з того, що ми говоримо. Перший шлях – це всі відхилити і внести нові, але ми втрачаємо час, якого в нас немає. Тому що ми розуміємо, як сьогодні йде ситуація. Інший – прийняти все ж таки 3851, в податковому комітеті підемо і будемо говорити. Сім відсотків, можливо, це і буде той предмет торгу, де ми відмовимося, внесемо зміни меж першим і другим читанням, скасуємо цей пункт і будемо говорити тоді тільки виключно про ті пункти, які ми говорили, які для нас важливі, щоби не затягувати час.
_______________. Треба в першому читанні приймати, не переходити на друге читання. Нам треба негайно прийняти рішення. Якщо ми підемо цим шляхом, то ми розтягнемо...
ЛАБАЗЮК С.П. Я саме це... Я саме це зараз пропоную, щоби прийняти 3851 і вести його далі весь шлях: комітет, сесійний зал і так далі.
_______________. Так він же в першому читанні тільки буде прийнятий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мірошниченко Іван, і в мене є теж своя пропозиція, я буду...
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван, знімайте питання.
Леонід Петрович, виключай мікрофон. Колеги, можемо піти...
(?) БРИЧЕНКО І.В. Запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Ігор.
(?) БРИЧЕНКО І.В. Ну, по-перше, коментар, що 7 відсотків – це нема нічого відносно політики, це суто економічне питання, яке потребує додаткової дискусії, дуже детальної. Як нам стосовно цих 7 відсотків діяти в наступному? Якщо ми зараз підтримаємо цей законопроект, в подальшому ми не будемо його підтримувати, 7 відсотків, як? Коли ми можемо його внести зміни, як?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, пропозиція, яка є, перше, ну, формально пропоную: ми по всім законопроектам пройдемо. Моє відчуття от зараз по залу, я сидів там в умі рахував, хто за що і проти чого, ми реально зараз всі завалимо.
В мене пропозиція наступна і вона досить швидка і кардинальна. Я, зважаючи на прохання наших колег, виставив всі питання, які є сьогодні з цього приводу зареєстровані. Насправді, по-хорошому ми повинні були дочекатися реєстрації альтернативних по цих законопроектам. Законопроект 3851, він зареєстрований 29.01., 14 днів на реєстрацію альтернативних.
Яка моя пропозиція може бути? Оскільки ми всі сьогодні зосередилися на тому, що є це питання, 7 відсотків, і воно багатьох стримує. Мене, чесно кажучи, воно теж там певні питання викликає. Що ми можемо зробити? Як пропозицію: ми можемо сьогодні абсолютно в рамках Регламенту зареєструвати 3851-1, у цьому 3851-1 зняти питання 7 відсотків, і, знявши питання 7 відсотків, виносити його як цілісний законопроект, який би ми вели від комітету. Це як від мене пропозиція. Якщо це робоча позиція, тоді би ми, якщо ми зараз цю позицію… якщо ми її проголосуємо, ми тоді попросимо, хто авторський колектив працював, відпрацювати ті моменти критичні сьогодні по стенограмі, про які ми сьогодні говорили, крім того, сформулювати вже на цей альтернативний законопроект авторський колектив, який би відображав позицію всіх аграріїв. Ми би попросили Леоніда Петровича Аграрну конфедерацію нашу всередині парламенту до цього долучитися. І ми би вийшли на якусь нормальну, грамотну пропозицію.
Вадим Нестеренко, будь ласка.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Тарас Вікторович, ще раз. Ми зараз зареєструємо цей 50… там, який там номер, тире один, і потім будемо дискутувати довго і нудно: 7, 8 чи 28 відсотків буде ПДВ. Коли ж ми його внесемо і приймемо за основу? (Шум у залі)
Так що, зараз усі погоджуються, що 7 відсотків знімаємо і не будемо їх розглядати? Усі? Усі, які автори цього законопроекту?
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Да. Шум у залі)
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Ще, до речі, хочу, щоб ви розуміли, зараз, якщо ми відхиляємо оті всі чотири відсотки, то засоби масової інформації напишуть, що аграрний комітет відхилив 5 законопроектів щодо повернення спрощеної системи. Це так, щоб було зрозуміло, як напишуть.
(Загальна дискусія)
_______________. Вадик, ты сейчас ведешь в никуда! Вадик, ты ведешь в никуда сейчас! Кутовой правильный подсказал вопрос, где мы идем на компромисс все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Люшняк Микола. І будемо приймати рішення.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, ви пам'ятаєте мораторій на продаж землі? Ми вийшли комітетом, зареєстрували, швидко провели – і проголосували в залі. І це зараз оцей підхід, що запропонував голова комітету, - це є комплексний, і ми повинні згодитись і сьогодні піти цим процесом. Дякую.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Ми за збереження спецрежиму голосували одноголосно "за". Як дійшли до голосування в залі, половина нашого комітету проголосувала за його зняття. Комітету!
_______________. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, на всі зауваження, на все, що сьогодні сказано, пропозиція є наступна: ми не приймаємо сьогодні рішення по жодному з цих законопроектів в контексті того, що ми якісь відхиляємо – не відхиляємо для того, щоб дійсно не збурювати зараз, в тому числі і медійний простір.
Ми приймаємо рішення, що ми обговорили всі законопроекти. Крім того, и не є основний комітет і ми можемо дійсно тримати ще паузу, оскільки податковий навіть не збирається за цей період, тобто рішення від нас, воно там навіть не з'явиться.
Ми приймаємо рішення, ми проговорили, я думаю, що ґрунтовно, більше години ми цьому питанню присвятили, висвітили всі напружені моменти, почули позицію міністерства. Приймаємо рішення про реєстрацію бажання членів комітету, їхнє бачення – зареєструвати альтернативний законопроект 3851-1, якщо ще такого не зареєстровано, і з цим законопроектом вийти на найближче засідання комітету. Відповідно його подавати як наш базовий на розгляд податкового комітету. Приймається таке рішення? Якщо таке рішення приймається… (Шум у залі) Ну, питання, якщо б воно технічно було готове… Хто за це рішення прошу голосувати. Хто "проти"? "Утрималися"? Одноголосно.
Колеги, дякую за участь у комітеті. Комітет оголошую закритим.