СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
від 06 жовтня 2015 року
Веде засідання Голова Комітету Т.В.КУТОВИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги. У нас сьогодні досить такий наповнений порядок денний. У нас є кворум, всіх радий сьогодні бачити, 20 народних депутатів на даний момент зареєструвалося. Згідно письмовою довідки про участь, уже от мені говорять, що двоє ще депутатів додалося. Можемо розпочинати нашу роботу. Вам був розісланий у четвер, як завжди, порядок денний, який пропонувався для сьогоднішнього засідання. Тому прошу висловити свою думку з приводу даного порядку денного.
Хто за те, щоб затвердити даний порядок денний на сьогодні на комітет. Прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Ви – проти? Утрималися? Микола Іванович просто… Дякую. Порядок денний затверджений.
Колеги, починаємо з розгляду законопроекту 3006 від 01.09.15 року. У нас авторський колектив, який складається переважно з членів аграрного комітету. Я думаю, що оскільки у нас перший серед авторів Олег Іванович, то він напевно нам і доповість цей законопроект. Прошу вас.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Доброго дня, шановні колеги. На ваш розгляд виноситься законопроект за номером 30306: "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли", це відумерла спадщина. Яку проблему цей законопроект вирішує?
Значна частина власників земельних паїв сьогодні є особами пенсійного віку і багато з них, на жаль, уже померло, не залишивши спадкоємців. За законом, якщо спадкоємців немає, спадщина за рішенням суду переходить у комунальну власність. Але цей процес рухається, на жаль, дуже повільно. Скільки таких земель в Україні зараз не знає ніхто. Називається різні цифри, там від 1 до 3 мільйонів гектарів. Ми порахували приблизні збитки від такої ситуації. Якщо брати площу десь приблизно у середньому півтора мільйона гектарів і середня нормативна оцінка у нас одного гектара 25 тисяч гривень і найменша орендна плата 3 відсотка від нормативно-грошової оцінки землі. Це десь приблизно 750 гривень.
Отже, якщо всі ці площі передати до комунальної власності, а потім в оренду, ми матимемо додатково – це мінімально – мільярд додаткових надходжень до місцевих бюджетів. І ще раз повторюю, це мінімум.
Що ми пропонуємо, авторський колектив, цим законопроектом? По-перше, зараз, якщо земельна ділянка розташована приміром в Полтавській області, а її власник жив та помер у Києві, то за відсутності спадкоємців ця ділянка переходить до Києва, до Київської міської ради. Але, по-перше, Київська міська рада про це взагалі нічого не знає, і, крім того, давайте подумаємо, кому ця земельна ділянка більш потрібна: місцевій раді Полтавської області чи місцевій раді Києва? Мабуть, таки Полтавській області. Земля має слугувати інтересам тих людей, які проживають в конкретній даній місцевості.
Тому законопроект передбачає передачу відумерлої спадщини у власність територіальній громаді за місцем знаходження нерухомого майна. Це перше.
Друге. Ми пропонуємо надати право звертатися до суду не тільки місцевим радам, але й кредиторам померлого та власникам і користувачам суміжних земельних ділянок. Саме на них негативно відображається те, що земельна ділянка роками не може знайти свого власника. При цьому земля все рівно перейде у комунальну власність так чи інше через рік.
І третє, що ми пропонуємо в цьому законопроекті. Істотною проблемою місцевих рад є те, що вони часто просто не знають про відумерлу спадщину. І це при тому, що сьогодні інформація про нерухомість є в електронних системах. Тому ми пропонуємо, щоб через рік після смерті власника інформація автоматично запитувалася через спадковий реєстр у реєстрі прав та земельному кадастрі та надходила до відповідного органу місцевого самоврядування.
Ну і ще одне, також важливе, - це те, що процес визнання спадщини відумерлої дуже тривалий. Навіть право звертатися до суду можна лише через рік після смерті її власника. Але ж відповідно земельні ділянки сільськогосподарського призначення мають свою специфіку, і вони зазвичай використовуються у великих масивах. Що робити, коли строк оренди закінчується після смерті власника? З ким підписувати додаткову угоду? Я, як результат, орендар автоматично стає правопорушником діючого законодавства, адже використовує відповідну ділянку без правових підстав.
Ми пропонуємо надати місцевій раді право передавати цю ділянку в оренду до того моменту, коли або спадкоємці знайдуться, або ділянка перейде до комунальної власності. Такими є основні положення даного законопроекту.
Зараз у Верховній Раді знаходиться ще один законопроект, і він сьогодні буде розглядатися, альтернативний. Номер його 3006-1. Не буду детально говорити про нього, але я скажу, про суттєву відмінність між нашим законопроектом і альтернативним.
Альтернативним законопроектом скасується судовий порядок розгляду питання і надається право сільським радам самостійно передавати собі у власність земельні ділянки відумерлої спадщини. Це, безперечно, пришвидшить процес, але ми, я думаю, що не будемо мати гарантій, що органи місцевого самоврядування не будуть зловживати цим процесом. І тим більше, що робити тоді, коли, наприклад, знайдуться спадкоємці? Як вони будуть відстоювати свої інтереси в судах? Це тривалий час, це зовсім не потрібна ситуація.
Тому наша принципова позиція: все, що пов'язане із зміною права власності, має проходити через суд. Тому я прошу колег по нашому комітету підтримати саме наш законопроект. Я впевнений, що він сприятиме збільшенню матеріальної та фінансової бази місцевих громад. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Іванович.
Перед тим як вислухати позицію міністерства, я думаю, що варто нам заслухати і альтернативний зразу. Оскільки у нас Андрій Олексійович відсутній сьогодні і Аркадія Олексійовича немає, керівника профільного підкомітету, я би тоді просив нашого спеціаліста. Сергій Григорович є на місці? Шумейко Сергій Григорович. Будь ласка, коротко по альтернативному законопроекту, які там відмінності.
ШУМЕЙКО С.Г. Як уже зазначили різницю між цими двома законопроектами, слід ще відзначити, що законопроектом 3006-1, альтернативним, не пропонується змінити місце відкриття спадщини. І у разі, якщо місце відкриття спадщини залишається, як визначає сьогоднішнє законодавства, то у нас виникне правова колізія, коли відносно земельних ділянок буде приймати рішення орган місцевого самоврядування, територіальна громада відносно майна, яке розміщено на земельних ділянках, буде приймати орган, буде приймати рішення суд за місцем, якщо людина померла в місті Києві, то буде приймати за місцем відкриття спадщини інший орган і у нас буде ситуацію, коли земельна ділянка буде находитися у власності однієї територіальної громади, а майно, яке знаходиться на земельній ділянці, находитись у власності іншої територіальної громади. При цьому не враховується, що у нас на фермерських господарствах велика кількість майна і в тому числі на землях особистого селянського господарства, де люди, які займаються зеленим туризмом, вони збудували певну кількість майна і тут виникне правова колізія.
І ще одне питання, що у нас, у разі прийняття територіальною громадою рішення про визнання спадщини від умерлої, у територіальних громадах виникне ситуація, коли, якщо спори між спадкоємцями, вони можуть затягнутися на роки, і коли територіальна громада прийме рішення, що земельна ділянка перейшла у власність територіальної громади і повернути її із власності, коли власність буде зареєстрована в Державному земельному реєстрі, реєстрі прав, то повернути спадкоємцям її буде досить складно, тому що скасування рішення органу місцевого самоврядування автоматично не повернуть земельну ділянку, вона попаде максимум у землі запасу резервного фонду територіальної громади і треба буде іти по новій процедурі знову надання земельної ділянки, оформлення, тобто там може виникнути теж правова колізія.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Позиція міністерства, Лапа Володимир Іванович, будь ласка.
ЛАПА В.І. Дякую.
Проблема від умерлої спадщини, вона зрозуміла і наслідки зрозумілі, місцеві органи влади недоотримують надходження, а сільгоспвиробники працюють поза правовим полем, оскільки не мають можливості в належний спосіб оформити права оренди. Тому Мінагрополітики підтримує 3006 і не підтримує 3006-1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Людмила Миколаївна Шемелинець.
ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Доброго дня.
Ми теж підтримуємо 3006, не підтримуємо 3006-1. І єдиний момент, ми хотіли б до другого читання там дещо уточнити у внесенні змін в одну із статей, в принципі, зауважень принципових немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колего.
Ми висловилися, у вас було?...
_______________. Так, дякую. ........ аналітична платформа АПК. Хочу висловитися в підтримку законопроекту 3006-1.
Значить, ну, по-перше, в 3006-1 пропонується передавати земельні ділянки, звичайно, за місцем знаходження саме територіальним громадам, не орендарям, не кредиторам, а саме територіальним громадам для ефективного розпорядження і одержання коштів.
По-друге, спадкоємці земельних ділянок матимуть можливість одержавити власність в разі одержання рішення суду. Жодної правової процесуальної колізії немає. Тобто земельна ділянка оперується і в розпорядження у територіальної громади до тих пір поки суд не визнає спадкоємцем ту чи іншу особу. В принципі, для спадкоємців процедура не міняється.
Ще один момент, ми би хотіли уникнути ситуації, коли в нас законопроектом про долю земельних ділянок регулюється де-факто доля всього нерухомого майна, це щодо, коментар щодо закону 3006 без дефісу. Зараз, ви знаєте, ситуація щодо судової процедури зросли ставки судового збору. Немає, скажімо, бачення, що вони будуть якось зменшені чи скасовані для цього випадку. Фактично судова процедура не працює для територіальних громад, адже до 2015 року включно територіальні громади могли йти до суду, могли визнавати своє право власності, на практиці цього не відбувається, це поодинокі випадки. Тому, залишаючи судову процедуру, ми фактично нічого не міняємо, дозволяємо лише агрохолдингам, великим операторам все ж таки, будучі там користувачами чи, знову таки, кредиторами померлих людей, одержувати права на земельні ділянки. Прошу на це звернути увагу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, у кого є бажання висловитися з цього приводу і які є пропозиції по підтримці законопроектів? Будь ласка, Сергій Петрович Лабазюк.
ЛАБАЗЮК С.П. Доброго дня, шановні колеги, пропоную підтримати законопроект 30067, тому що він – чітко виписаний механізм, те, що нам на сьогоднішній день, згідно чинного законодавства і того, що ми сьогодні вносимо, дає змогу прискорити процедуру оформлення від умерлої спадщини. І я переконаний, більшість народних депутатів, ті, хто є мажоритарники, отримували сотні звернень від наших голів сільських рад, де, дійсно, маса землі сьогодні не працює і вони не мають змоги переоформити.
До мене, один з прикладів наведу, звернувся в Хмельницькій області голова сільської ради, Грузевицької ради, де у нього стоять сьогодні сотні гектарів такої землі на території громади. Вона заростає бур'янами, він нічого не може зробити. Коли мої юристи втрутилися в цей процес, ми дійсно побачили, що процедура надзвичайно складна, навіть звертаючись до прокуратури, яка в інтересах сільської ради намагається вирішити дану проблему, вона розтягується як мінімум на рік-півтора часу.
Отож, ми недоотримуємо в бюджет кошти, перше. Ми не маємо змоги землю раціонально використовувати за її призначенням, друге. Ну, і напевно, в той період, коли ми говоримо, що сьогодні децентралізація, територіальна реформа, і місцевим органам самоврядування потрібно думати, як заробляти на себе, то це, дійсно, законопроект 3006 дає змогу швидше прискорити дану процедуру. Пропоную підтримати даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хтось із присутніх хоче ще висловитися з приводу цього? Добре. Сергій Петрович, пропозиція за основу, чи?
ЛАБАЗЮК С.П. Я думаю, що, так, за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки за основу. Добре. Олег Іванович, вам слово і будемо голосувати.
КУЛІНІЧ О.І. Ну, ще раз говорити про важливість цього законопроекту, я думаю, недоцільно. Я просто хочу колег запросити підтримати 3006. Тому що, дійсно, він відрізняється від альтернативного саме процесом судових рішень. І підтримати 3006 за основу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
(?) МУШАК О.П. Шановні колеги! Я б хотів ще сказати про іншу проблему, яка є. Ми насправді вже досить таки багато законопроектів напрацювали в земельній сфері. Але ще ні один з них не дійшов до голосування. Тому мені здається, от на цей аспект нам треба звернути увагу, да.
Ми можемо ще п'ять прогресивних законопроектів прийняти у себе на комітеті. Але, на жаль, навіть самий наш такий прогресивний і важливий законопроект як 1159 в порядок денний і до голосування ще не доходить. Тому мені здається, що наша повинна бути позиція, що все ж таки, хочете, почнемо публічно. Я готовий виступити, наприклад, завтра і сказати, що як же так стається, що всі законопроекти там попадають, але крім земельних… але земельні законопроекти не доходять до голосування. Да? Ну і там багато інших є крім 1959. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексій Петрович, ви, якщо мали можливість дивитися вчора Погоджувальну раду, то напевно, мали можливість побачити, що…
(?) МУШАК О.П. Не мав задоволення. Переглянув запис.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Да. Керівником аграрного Комітету це питання піднімалося. Крім того, були озвучені всі ті законопроекти, які від нас вносилися, від комітету, як першочергові.
Крім того, було зважено на необхідності питань дерегуляції, в тому числі, питань добрив про які ми з вами неодноразово говорили. І є розуміння, на мою думку спікера, який пообіцяв на наступному сесійному тижні суттєву частину тих законопроектів про які ми говорили поставити в порядок денний.
Олег Іванович, якщо можна, вже тоді останній штрих, щоб ми далі йшли по порядку денному.
КУЛІНІЧ О.І. Маленьку ремарку, Тарас Вікторович.
Справа в тому, що слідуючого сесійного тижня у нас не буде, ми ж проголосували, що ми змінили календарний план. Я хочу загострити увагу колег, що 2279, який вже у нас обговорений, залишилось тільки проголосувати, стоїть на п'ятницю, коли не буде в залі депутатів, ми знову його провалимо.
Я просив би ва, ну якби, як голові комітету, можливо, ми на четвер могли б проголосувати його, щоб озвучити це питання в сесійному залі до спікера. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну що стосується 2279, він в тому переліку, так само, був описаний. Наступний сесійний, мається на увазі наступний, який ми проведено, ми тільки сьогодні прийняли це рішення, що в наступний тиждень буде робота в комітетах. Тому звичайно, ми загостримо, в тому числі від комітету, відповідні подання зробимо.
Колеги, була пропозиція перша, яка була винесена – законопроект 3006, група народних депутатів на чолі з Олегом Івановичем Кулінічем прийнятий за основу.
Хто за це рішення, прошу голосувати.
Хто – "проти"? Утрималися? Дякую. Одноголосно. Рішення прийнято.
Тоді фактично вважаємо законопроект 3006-1 відхилений в зв'язку з підтримкою базового законопроекту. Дякую.
Колеги, наступний… наступне питання порядку денного законопроект 2083а, знову ж таки, народний депутат Видатурський Андрій Олексійович. Він сьогодні не присутній. Аркадій Олексійович, так само, не присутній.
Яке будемо приймати рішення? Переносити? Чи розглянемо з…
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переносимо. Все, колеги. Тоді приймає рішення про перенесення даного законопроекту на наступний комітет, будь ласка, секретаріат, це відмітьте.
Наступний по порядку денному у нас законопроект 2137а від 22.06.2015. Чи є хтось з авторського колективу сьогодні? Є у нас. Да, Леонід Петрович, будь ласка.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую.
Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу та Закону України "Про оренду землі" з метою, щоб дати можливість органам місцевого самоврядування надавати в оренду землі, запроектовані під польові дороги.
Також цей проект пропонує дати можливість оформлення оренди, одним орендарем декількох земельних ділянок, що належать різним приватним власникам. Про що йдеться. Ми знаємо, що сьогодні середній розмір поля в Україні складає приблизно
ГОЛОВУЮЧИЙ. Трошки ближче мікрофон, будь ласка, бо погано вже, як трохи далі, погано чутно.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Коротенький дуже там шнур.
Середній розмір –
Це поле завжди орендує один орендар. І тут пропонується спросити отримання в оренду цих так званих доріг під'їздних. Це перше. І друге. Це стосується особливо регіонів, які знаходяться на заході нашої країни, де власники земельних ділянок мають площу менше гектара там, 20-30 сотих. Таких багато власників. Як правило, в одному полі їх може бути там 30-40. Щоб можна було підписувати один договір оренди з усіма.
Тому що, якщо підписувати 40 таких договорів, ми сьогодні знаємо, що у нас по півроку, по року не можна зареєструвати договір оренди, плюс сама вартість самого договору. І тоді немає сенсу підписувати на 10-15 соток договір оренди, і платити за нього такі гроші за реєстрацію, чекати рік реєстрації. Тобто йдеться про спрощення системи підписання угоди і реєстрацію про оренду землі з дрібними власниками і йдеться спрощення отримання землі, яка відведена під так звані дороги під'їзні до окремих земельних ділянок в полі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Леонід Петрович.
У нас знову ж таки Корнацький Аркадій Олексійович голова підкомітету, будемо без рішення підкомітету приймати рішення комітетом сьогодні.
Олена Миколаївна Коляда, якщо можна від секретаріату ваша думка і будемо обговорювати.
КОЛЯДА О.М. Розглянувши цей законопроект, в принципі в цілому ідею, яку автори визначили вона дуже позитивна, і вона неодноразово піднімалась у Верховній Раді стосовно земель колективної власності надання їх в користування. Однак, слід зауважити, що більшість земель, які находяться під проектними польовими дорогами, в основному віднесені до колективної власності, вони не передані до власності органів місцевого самоврядування. Відповідно у них немає правових підстав її надати, на підставі чого можна надати те, що вам не належить, право власності вони оформити на нього не можуть.
У зв'язку з цим, незрозуміло, як вони можуть без аукціонів надати земельну ділянку під польовими дорогами.
Друге питання, формулювання оточуючих земельних ділянок викликає теж ряд, скажімо так, правових неточностей. Тому що незрозуміло оточуючих з якої сторони, і хто буде прерогативу мати зліва, зправа, не зовсім коректно буде воно викладене, а все, що некоректно викладено в законодавстві створюються такими суперечками в реальності, що потім дуже складно це розрулити.
Зокрема те, що, стосується багатостороннього договору оренди, то слід зазначити, що зараз немає застереження стосовно укладення багатосторонніх договорів. Однак, вибачте, якщо зважити на те, що і зміна і розірвання договорів оренди відбувається за погодженням учасників сторін, то якщо буде декілька учасників, навіть два, три, чотири, то треба досягати згоди з усіма. Тобто складно, на самій реалізації буде самого договору в реальності.
Таким чином, воно призведе теж до негативних наслідків суперечності, судові рішення, порушення чиїхось прав. От таке рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дяку, Олено Миколаївно.
Микола Володимирович Люшняк, будь ласка.
ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане головуючий, народні депутати, присутні! Цим законопроектом ми заходимо в правову колізію, ми заходимо туди, звідки не вийдемо. Хто має розпоряджатися тим, як видавати землю в оренду. Скажемо, є два паї: один дозволяє, у другого закінчується оренда. Він захоче під'їхати на свою земельну ділянку. Яким чином він це зможе зробити?
Тому я пропоную відхилили цей законопроект, тому що він просто нам… він не підходить.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванович, позиція міністерства, будь ласка.
ЛАПА В.І. Дякую.
Ми, чесно кажучи, не бачимо великих проблем у другій складовій щодо багатостороннього договору оренди. Тут є певні ризики, але це не зобов'язання, а право. Але що стосується першої складової по наданню земельних ділянок під польовими дорогами, вочевидь, воно повинно вирішуватися у комплексі з передачею права власності з колективної у комунальну, і тоді вже в раціональний спосіб надавати оренду Тому тут, ну, щонайменше, потрібне доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Іванович.
Людмила Миколаївна, будь ласка.
ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Дякую.
Ну, проблема колективної власності, насправді, дуже гостра, її у будь-якому випадку потрібно врегульовувати. Але не таким чином. Ми категорично не підтримуємо даний законопроект, оскільки не зрозуміло як би, хто і на яких підставах буде передавати ці землі, які не віднесені ні до комунальної, ні до державної власності. Вони є та форма власності на сьогодні, яка не має розпорядника. Не зрозуміло, кому, оскільки не визначена чітко особа, яка має переважне право на отримання їх в оренду.
До того ж, термін на територію відповідного органу місцевого самоврядування, ну, на сьогодні він не міститься в законодавстві. І що стосується укладання договору оренди з декількома орендодавцями, ну, ми вважаємо це неприйнятним, тому що оскільки це може порушити права якогось конкретного орендодавця. Тому ми не підтримуємо цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Є ще бажаючі виступити з цього приводу? Будь ласка.
_______________. Я погоджуюсь з усіма виступаючими, і хочу сказати, що нам потрібно врегулювати спочатку питання земель колективної власності. А хто цю землю візьме в оренду, чи той, хто її обробляє, чи хтось інший це вже, ну повинна вирішувати громада, сільська рада, тобто те, що ми говоримо, що ми повинні передати землі і повноваження їм і вони потім будуть знаходити, ну, орендаря, який буде платити більшу орендну плату. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Позиції зрозумілі. В нас була одна пропозиція про відхилення, Микола Володимирович Люшняк її висловив. Є якісь інші пропозиції? Якщо немає, ставлю на голосування пропозицію про відхилення даного законопроекту. Хто "за", прошу проголосувати. Хто "проти"? Утрималися? Одно... Леонід Петрович утримався, але рішення приймається. Дякую. Законопроект відхилено.
Що стосується наступного порядку, питання порядку денного, законопроект 2412. На адресу комітету прийшов лист з прохання народного депутата Голубова розглянути вказаний законопроект "без моєї участі". Прошу підтримати у зв'язку із висловленими певними можливостями не відвідати сьогоднішній комітет. Колеги, яке буде рішення? Будемо розглядати цей законопроект? Розглянемо, да? Колеги, тоді, оскільки за відсутності автори і, знову ж таки, відсутності Аркадія Олексійовича сьогодні на комітеті, тоді Чернишенко Інна Іванівна, якщо можна, від комітету просимо доповісти. Дякую.
ЧЕРНИШЕНКО І.І. Доброго дня! Даним законопроектом пропонується доповнити частину 10 статті 24 Закону України про Державний земельний кадастр положенням, відповідно до якого державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним реєстратором кадастровим, який здійснює таку реєстрацію у разі набрання законної сили рішення суду у порядку встановленому законом. Тобто якщо рішенням суду буде встановлено, що земельна ділянка зареєстровано в Державному земельному кадастрі з порушенням вимог законодавства, то реєстрація такої земельної ділянки підлягає скасуванню. Оскільки рішення суду, яке набирає законної сили, як ми вже знаємо, підлягає обов'язковому виконанню. Виключення відомостей з Державного земельного кадастру призведе до припинення існування такої земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав і запропоновані зміни фактично нададуть судам змогу скасовувати реєстрацію державну земельної ділянки.
Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
В мене, Володимир Іванович, я зараз надам вам слово. У мене запитання є взагалі колег до обговорення.
У нас рішення вступає в законну силу після рішення апеляції, але дуже суттєва частина рішення апеляції переглядається у Вищому суді, відповідно рішення і дуже часто вони приймають рішення про повернення на першу інстанцію, або про відміну і так далі.
Тому, чесно кажучи, я в цьому законопроекті бачу один ризик, який полягає в наступному, що в апеляції будуть прийматися рішення, відповідно реєстрація в кадастрі буде скасована, за цей час будуть подані відповідні документи або буде оформлення технічної документації, або відповідним чином в Мін'юсті буде зареєстрована реєстрація, потім людина, попередній власник, буде отримувати рішення Вищого суду, яке буде суперечити рішенню апеляції. В результаті у нас буде 2 власника правомірних на одну і ту саму ділянку, і знову у нас будуть люди з автоматами по полях бігати.
Тому це моє внутрішнє застереження з того, що юридичної точки зору я бачив в цьому законопроекті.
Володимир Іванович, ваша позиція і будемо обговорювати.
ЛАПА В.І. Ми підтримуємо ці застереження, які ви проголосити і також, вочевидь, що питання скасування реєстрації земельної ділянки, реєстрація прав повинно вирішуватися в комплексі, тому що таке створює правову колізію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо рішення суду не виконується, ну вибачте, у нас невиконання рішення суду, це не підстава під конкретне рішення суду писати законопроекти. Моя позиція така.
На жаль, у нас немає автора, ми можемо прийняти 2 рішення, просто запросити автора, все-таки наголосити на тому, щоб він з'явився, але оскільки є від нього лист розглядати без його присутності. Ну чесно кажучи, я за те, щоб даний законопроект відхилити, оскільки я бачу в ньому юридичний дефект. Якщо є інші думки, можливо, хтось більш фаховий юрист роз'яснить, то, можливо, давайте обговоримо.
Є інші заперечення? Немає. Тоді, колеги, зважаючи на той юридичний нюанс, який був сьогодні оголошений, я в принципі пропоную відхилити даний законопроект або, зважаючи на те, що сьогодні автора немає і, можливо, він нам запропонує якусь іншу формулу або зможе щось інше запропонувати, ми можемо йому повернуть на доопрацювання. Якщо у нього будуть відповідні аргументи, то він з ними з'явиться і він нас переконає тут. Добре? Тоді я ставлю на голосування пропозицію…
Будь ласка. Вибачте, будь ласка.
ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Ну дивіться, насправді ваші застереження вони мають місце існувати, але на сьогодні є така правова колізія уже існує, оскільки рішення суду є обов'язковими до виконання і при цьому в Законі "Про Державний земельний кадастр" є дві виключні підстави, на яких ми можемо виключити земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Відповідно, якщо Державний кадастровий реєстратор не виконує рішення суду про скасування державної реєстрації, які на сьогодні вже є непоодинокими, то він вчиняє кримінальне правопорушення, бо він не виконує рішення суду.
З іншого боку, кадастровий реєстратор не може видалити цю земельну ділянку з Державного земельного кадастру, тому що такої правової підстави на сьогодні не існує.
Що стосується ваших застережень по зміні власника. Скасування права власності і скасування державної реєстрації земельної ділянки як об'єкта права абсолютно не пов'язані між собою. Коли відбувається скасування права власності і виключається з Єдиного державного реєстру власник, то земельна ділянка все одно залишається в Державному земельному кадастрі і, поки той власник буде судитися там за своє включення назад в Мін'юст в реєстр, то ця земельна ділянка вже тисячу разів може перейти іншому власнику. Тобто ну є таке… неврегульованість є, і я все-таки думаю, що варто б розглянути цю норму, але трошки в іншому контексті – не у порядку, встановленому законом, тому що який це порядок, ця норма тягне за собою ще прийняття якогось закону, який буде окремо визначати порядок скасування. Тому, можливо, варто було б його по-іншому прописати, але ідея взагалі дуже слушна і дуже потрібна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Людмила Миколаївна, в принципі дуже слушні ваші зауваження. Насправді, просто, вона нікуди не зникає, в неї просто власник змінюється. Я в даній ситуації говорив не про право власності, а у нас в переважній більшості – це право оренди. І повірте, там з мого досвіду і з досвіду звернень до комітету, ми таких питань, чесно кажучи, спостерігаємо дуже багато.
Одне із останніх, і це, до речі, що стосується вашої організації от, я би хотів зауважити, і це зауважив віце-прем'єр-міністру з цього приводу, у нас є ситуація, коли ми прийняли закон згідно з якого, з 1 січня 13 року реєстрація, відповідно договорів оренди, здійснюється Мін'юстом. От.
А ми в свою чергу, коли приймали цей закон, зобов'язали Кабінет Міністрів передать бази Держкомзему в Мін'юст, для того, щоб вони відповідним чином дивилися на договори, які вже зареєстровані Держкомземом до 13 року.
Так от я вам хочу розказати ситуацію по Черкаській, Полтавській, частково Вінницькій області, Чернігівській, що у нас сьогодні відбувається. І це просто проговоріть з керівником, коли він з'явиться.
У нас людина, власник паю, підписує два договори. Один вже зареєстрований в Держземі. Він сьогодні підписує новий договір, відповідно до своєї там внутрішньої або іншої мотивації, іде з цим договором в Мін'юст. Мін'юст сьогодні в переважній більшості областей не бачить бази Держзему і він реєструє цю земельну ділянку.
Після цього людина з реєстрацією Мін'юсту приїжджає на поле і починає молотить врожай. Я таких ситуацій… у нас уже, ну більше 10 звернень в комітет. Приїжджає власник, який заключив договори до 13 року і які дійсні до 17-го, 18-го, говорить, ось в мене зареєстровано. А він каже, ну в мене ось зареєстровано, крім того, в мене зареєстровано більш свіжою датою, тому урожай збирати буде ми.
А ви знаєте, що у нас по законодавству, хто володіє земельною ділянкою і розпоряджається, той фактично і володіє тим, що на ній знаходиться, і не важливо хто сіяв той врожай.
Тому я вас дуже прошу, ви в середині на це питання уважно зверніть увагу. Можете це от як офіційне звернення від комітету розглянути. З великим проханням передати бази Держзему сьогодні в Мін'юст, щоб у нас таких колізій не відбувалося.
Що стосується ваших зауважень. Вони дуже слушні, безпосередньо, що стосується підстав, які напряму в законодавстві прописані, але в зв'язку з цим у нас, що один, що другий варіант, ви просто кажете, можливо, варто сформулювати якимось іншим чином. На жаль, сьогодні процедура не передбачає процедури для того, щоб це сьогодні сформулювати іншим чином. Тому ми можемо прийняти 2 рішення.
Перше. Повернути автору, нехай доопрацьовує, реєструє новий, скасовує той, відкликає і так далі. Або відкликати.
Тому для того, щоб, ну, витримати елемент можливості дій для автора я пропоную повернути автору на доопрацювання і ми з радістю розглянемо цей законопроект, коли він з'явиться знову на комітеті. Якщо інших пропозицій немає, я ставлю це рішення на голосування. Хто за те, щоб повернути автору даний законопроект на доопрацювання?
Хто – проти? Утримались? Одноголосно рішення. Повертаємо автору і будемо чекати від нього, а ви, до речі, ми йому наголосимо, що у вас була слушна позиція юридична з цього приводу і ви з ним доопрацюєте. Дякую. колеги.
У нас наступний в порядку денному законопроект, це законопроект 2732 щодо безоплатної передачі музеям земельних ділянок у користування. Колеги, тут є 2 підходи. Чесно кажучи, я пропоную нам коротко… Є лист від народного депутата Рабіновича, яким він просить перенести розгляд цього питання на інший термін. Але я пропоную наступним чином, якщо ми його обговоримо і у нас буде позиція, що ми його готові підтримати, то, можливо, я думаю, що автор не засмутиться, якщо ми його підтримаємо. Якщо… Давайте може коротко обговоримо, почуємо думки і потім приймемо рішення. Якщо є настрій на підтримку, підтримаємо, якщо ні, перенесемо. Микола Володимирович Люшняк, будь ласка.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні народні депутати, присутні, якщо ми візьмемо Закон України "Про музеї і музейну справу" стаття 7 "Створення музею". Музеї можуть засновуватись на будь-яких формах власності передбачених законом. Засновниками музею можуть бути відповідні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи.
Що трактує цей проект закону. Що ми повинні, держава повинна безоплатно передавати музеям землю у користування. У користування.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У власність.
ЛЮШНЯК М.В. Не у власність, у користування. Тобто таким чином ми позбавляємо людей конкурсу. Я згідний, що такий закон потрібний. Його можна прийняти за основу, доопрацювати суттєво, тому що дуже багато є в ньому таких речей, які неприпустимі. Але без авторів, без їхньої присутності, без їхнього обґрунтування, я думаю, що ми цього зробити не можемо. Ми можемо його просто обговорити.
Щодо моєї думки, я вважаю, що надання земельних ділянок юридичним особам, засновникам музею або створення діяльності музею, тобто ви… я вертаюсь до тих слів, що ми виділяємо земельні ділянки у будь-яких місцях без конкурсу, без нічого, просто надаємо їм у довгострокове користування. Я розумію, що музеї це є наша культурна спадщина, ми повинні їх берегти, оберігати, розвивати. Але ще раз повторююсь, що цей законопроект треба опрацювати і вислухати думку автора для правильного обґрунтування цього закону. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович.
Ну, в принципі, я десь погоджуюсь з думкою автора, у нас часто буває… Але тут більше питання не до самих музеїв, а до тих, хто їх реєструє і хто їм надає відповідний статус. У нас дуже часто там ресторан, одна кімната – це якісь глечики, там веретено і так далі, і це уже у нас музей. Але паралельно там відбуваються і не зовсім музейні, там якісь комерційні речі. Я думаю, дійсно, давайте надамо можливість автору захистити цей законопроект, тим більше, що він, Вадим Зиновійович до нас звернувся з письмовою пропозицією, тому переносимо на наступний комітет, і дамо автору можливість виступити. І заодно запросимо Миколу Володимировича Томенка так само, щоб він відстояв позицію як співавтор.
Колеги, наступний… Хто за те, щоб перенести на наступний… Хто – "за"? Проти? Одноголосно. Переносимо на наступний комітет.
У нас наступний законопроект 2863, теж групи авторства. У мене є зауваження. Є хтось з авторів сьогодні присутній на комітеті? Ні, у мене, я би просив спеціалістів комітету, якщо можна, висловитися з цього приводу. Оскільки от у мене…
Будь ласка, будь ласка.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники профільного міністерства, експерти, запрошені. До вашої уваги пропонується законопроект 2863 – це про побічні продукти, що не призначені для споживання людиною.
Я вчора був присутній на Погоджувальній раді, і були присутні всі голови комітетів, представники міністерств та Президента, де було озвучено, що зареєстровано понад 2000 законопроектів. Якщо такі законопроекти, а 2863 – який тупо переписаний із законопроекту 2150а, будуть подаватися, ми будемо мати 5000, і жоден законопроект не буде розглянутий.
Саме побічні продукти відносяться до другої групи, де самі вони свідчать, що віднесення побічних продуктів тваринного походження до категорії 2, вже само по собі свідчить про те, що ці продукти містять ризики для здоров'я людини і тварин. Тому я рахую, що є висновок Головного експертного управління, що відхилити. Висновок міністерства – відхилити. І вчора ми провели засідання комітету, висновок – відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, як завжди лаконічно, стримано.
Я би… У нас, вибачте, будь ласка, я зараз по номерам…
По підкомітету є. Зінаїда Василівна, є у вас зауваження? Будь ласка.
БОРЕМСЬКА З.В. Ну, я в принципі, тут погоджуюся. Я просто хотіла б уточнити, може, хто не зрозумів, що цим законопроектом, що вносяться зміни до статті 15, вони хочуть зовсім вилучити ту норму, щоб побічні продукти тваринного походження, які відносяться до другої категорії, використовувалися без їх обов'язкової попередньої стерилізації під тиском чи оброблення іншими рівноцінними методами, як це передбачено чинною нормою. І як сказав Петро Васильович, що відноситься… побічні продукти другої категорії, вони вже самі по собі свідчать про те, що ці продукти містять ризики інфекційних хвороб в результаті їх використання. Тому цю норму доцільно зберегти.
А в законопроект 2150, який ми розглядали, подали на розгляд Верховної Ради, там як би уточнюється, чи пропонується, що не у всіх випадках необхідно застосовувати стерилізацію під тиском. Тобто ця норма не прибирається, але ми можемо, наприклад, у випадку з гноєм, то обов'язкова попередня обробка гною – стерилізація під тиском є надмірним заходом. Тобто він може…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція зрозуміла.
Я єдине, ну, базову інформацію. Зараз, Олександр Борисович, я дам слово. Базова інформація: що в нас, в принципі, є позиція керівника підкомітету, яка для нас дуже важлива. Крім того, у нас є законопроект 2150а, який фактично вже був підтриманий комітетом. І там розглядаються дуже схожі норми.
Тому, Олександр Борисович. І будемо приймати рішення.
БАКУМЕНКО О.Б. Я коротко. Принципиально, когда говорим "обработка под тиском", это касается только губчатой энцефалопатии. Все остальное – это как обычно: навоз перегнивает, вносим в поля, - нет никаких проблем. Проблема одна: если мы сегодня примем такое решение, которое предлагает законопроект, мы ЕСовский законопроект можем подставить под сомнение весь по побочным продуктам. И это значит, что мы можем потерять рынки по молоку, свинине и всех остальных продуктов в Европейский Союз.
Поэтому предлагаю відхилити, потому что у нас есть законопроект, за который мы уже проголосовали, он в парламенте. И этот законопроект будет иметь право на жизнь. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Денис Сергійович, у вас є, що додати? Я бачу, ви хочете висловитися.
ОМЕЛЬЯНОВИЧ Д.С. Нет, я не имел какой-то отдельной позиции. Но раз вы даете мне слово, то я полностью согласен с коллегами, которые предлагают данный законопроект отклонить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Спитаю ще думку у міністерства, звичайно. Володимир Іванович, не заперечуєте?
ЛАПА В.І. Я ще локалічніший: відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, є пропозиція керівника підкомітету, Петра Васильовича Юрчишина, відхилити даний законопроект.
Хто за це рішення? Хто – проти? Утримались? Одноголосно.
Законопроект вважаємо відхиленим комітетом.
Ідемо далі по порядку денному.
Колеги, у нас такий масштабний законопроект, який відправлений був на повторний розгляд. Нагадаю, що при попередньому розгляді на комітеті ми звернули увагу на висновок Головного юридичного управління, яке нам, ну от у мене є копія цього документу, аж на майже 7 чи 8 сторінках обґрунтовувало неможливість прийняття даного законопроекту. На скільки мені відомо і ми, звичайно, зараз почуємо, фактично це комітетський вже законопроект, ця робота в даний момент проведена і ті неточності, про які ми говорили попередньо, вони були усунуті.
Тому, мені здається, з юридичної точки зору у нас на даний момент, я правильно розумію, немає ніяких пересторог. Хто від комітету може висловитися?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Іван, будь ласка.
МІРОШНІЧЕНКО І.В.Спасибо за предоставленное слово.
Абсолютно правильно, мы его уже рассматривали. Все замечания, которые были высказаны, юридической службой были учтены.
Но у нас еще произошло одно событие. Это были выписаны функциональные обязанности созданной инспекции Держспоживслужби, где произошли нюансы такие, как объединение функций между Держветфітослужбой и Госсельхозинспекцией, где в одних руках сосредоточились функции и контроля, и регистрации и так далее. Поэтому, внося уже изменения связанные с рекомендациями юридической службы, мы так же отреогировали на эти изменения и разграничили эти функции, потому что они должны быть разграничены. Поэтому все, что касается функций регистрации сортов, проведение формальной экспертизы, проведение технической экспертизы, квалификационной экспертизы. Все будет закреплено за Министерством аграрной политики либо за уполномоченным им органом.
Все, что касается физического контроля за проведением экспертизы, то есть работы в полях, подготовки документов и так далее, будет сохранено в данном случае уже за созданной службой – Держспоживслужбой. Поэтому это мы тоже учли и разграничили.
Также были высказаны замечания нашими коллегами, господином Китом и господином Заболотным. Тоже обе их поправки были учтены. А именно, что финальное слово и финальное принятие решений с точки зрения внесения в реестр новых сортов будет сохранено за государством. За уполномоченным органом Министерства аграрной политики.
Также проведение сертификации добазовых и базовых семян, также будет исключительно сосредоточено решение в руках также государственного органа либо уполномоченного.
Хотел бы отметить, что в разработке, еще раз, данного законопроекта принимали участие в рабочей группе и Министерство аграрной политики и семенные ассоциации, и Украинский клуб аграрного бизнеса, и Американская торговая палата. Поэтому, многие вещи, связанные с синхронизацией нашего законодательства с европейскими нормами, там также учтены. Поэтому прошу поддержать. Если есть вопросы, можно их обсудить. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Володимирович. Керівник підкомітету, будь ласка, Валентин Володимирович Дідич.
ДІДИЧ В.В. Сьогодні підкомітет розглянув. Закон слушний. І з зауваженнями, які озвучувалися, підтримуємо. І особливості, внесена редакційна правка стосовно контролю. Дійсно, залишити за державними органами. І це всіх об'єднало. І ми підтримуємо.
І крім того, що сота поправка народного депутата, колеги нашого Заболотного, також треба підтримати. І вона принесе, значить, залишить форму державного контролю. Комітет, підкомітет підтримує. І вносить пропозицію підтримати комітетом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але Григорія Михайловича поправку ми…. Добре. Сергій Іванович Мельник, тут, я бачу присутній. Земля, то у вас, то ваше головне слово все-таки. Не багато, не мало 18 тисяч все-таки, треба ж боротися за них.
МЕЛЬНИК С.І. Я, зауваження. 18 тисяч гектарів землі немає в інституті, вона практично сконцентрована ДП, напевно, ви знаєте. Але, якщо говорити про закон 1460, ми, я особисто приймав участь в тій команді, яка опрацьовувала, про яку вже Іван Володимирович доповідав. Закон треба приймати, він розв'яже багато питань, які сьогодні не затормозять ринок насіння, тому що у зв'язку з змінами структури управління в державі створення відповідної Держпоживслужби, функції розмежування контролю і реалізації політики самої виведені, формування, реалізація Міністерства аграрної політики і уповноважені органи, які будуть здійснювати кого уповноважить міністерство і контролю розведення. Таким чином приймати. Поправка, яка була і Григорія Михайловича Заболотного, де державна науково-технічна експертиза за державою має залишатися, вона підтримана, ми підтримуємо тоже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Іванович. Не могли не надати вам слово як керівнику інституту.
МЕЛЬНИК С.І. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Є у когось і ще зауваження? Володимир Іванович.
ЛАПА В.І. Ні. я не буду повторюватись. В принципі, основні зміни вже сказані, це враховувалися і ті зауваження, які обговорювались на минулому засіданні аграрного комітету, і враховуються ті зміни, які відбулися в структурі органів правління, ми достатньо тісно працювали з розробниками законопроекту, з авторами. Тому, вважаємо за необхідне, як найскоріше прийняти. І просимо комітет підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Я думаю, що можемо ставити на голосування. Хто за те, щоб рекомендувати залу підтримати даний законопроект.
Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Дякую. Рішення прийнято. Дякую, Сергій Іванович.
Колеги, у нас залишилося 3 законопроекти, по яким наш комітет не є основним. Давайте спробуємо швиденько відпрацювати їх.
Законопроект 2160, я не знаю, Микола Іванович буде доповідати? Микола Іванович, якщо… 2160. Ну, але у вас там є підстраховка, і Олександр Борисович з вами в авторському колективі, і Петро Васильович… (Загальна дискусія)
Добре, Вадим Григорович тоді виступить з альтернативним, а ми тоді повернемося до базового. Будь ласка, Вадим Григорович.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Доброго дня. Поки колеги шукають законопроект, мій законопроект майже один в один копіює їхній законопроект, навіть поданий в той самий день, тільки на 15 хвилин пізніше. Так буває, да, так буває.
І питання тут в наступному. Ми всі пам'ятаємо, коли при прийнятті бюджету на поточний рік нам представники уряду доповідали, що при збільшенні ставки фіксованого податку для платників, які зараз платять податок по четвертій групі, фактичне збільшення, нам обіцяли, буде становити не більше ніж у три рази з попереднім періодом. Але однією фразою в законі вони змінили ставку, і цей фіксований податок фактично зріс в 21 раз, що суттєво вплинуло на собівартість виробництва сільськогосподарської продукції.
І тому законопроектом і 2160, і моїм (2060-1) запропоноване основне – це зміни до статті 292.1, якою пропонується базу оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільгосптоваровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, проведена станом на 1 липня 1995 року. Тобто я так, як це було до цього, поточного року.
Ще хотів би зауважити, що ми, коли подавали цей законопроект, я і мої колеги, різними шляхами, але з єдиною ціллю, ми забули врахувати ще також, що Податковим кодексом внесли зміни до статті 289, яка змінила формулу, змінила формулу розрахунку показника інфляції. І якщо раніше формула передбачала зменшення на 10 відсотків, що фактично знівельовувало інфляцію при перерахуванні цього податку, то ці 10 відсотків були загублені в Податковому кодексі. Якби попередня формула існувала б, ми могли б на цей рік мати коефіцієнт не 1,249, а 1,149. Це щодо збільшення нарахувань на податок, на цей же єдиний податок.
Тому я пропоную ще раз, як казали колеги, все-таки звернутися на Погоджувальній раді, щоб оці наші законопроекти, в тому числі і цей, були віднесені до списку невідкладних. Бо щось ми тут непогано все й приймаємо, але, на жаль, до залу не доходить зовсім майже нічого. Тому доповідь закінчив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Григорович. Микола Іванович, будь ласка.
КУЧЕР М.І. Суть законопроекту 2160, це пропонується внесення мін до статті 292 Податкового кодексу України. Де буде, ну, суть дуже проста. Базові оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи повинні бути для сільгоспвиробників нормативно-грошова оцінка одного гектара сільгоспугідь, це ріллі, сіножатень, пасовищ, багаторічних насаджень. Та оцінка, яка була зроблена станом на 1 липня 1995 року.
Для земель водного фонду, внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ нормативна грошова оцінка проведена станом на 1 липня 1995 року. Якщо ви пам'ятаєте, коли ми голосували зміни до Податкового кодексу, говорилось про збільшення оподаткування платників четвертої групи в три рази. Получилось рівно в 21 раз. Середня оплата була десь від 6 до 7 гривень. Ми вийшли десь на 116-120 гривень. Тому суть цього законопроекту – просто перерахувати на базу 1 липня 1995 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Олександр Борисович як співавтор.
БАКУМЕНКО О.Б. Да, я хочу еще один вопрос добавить. Я со многими общался руководителями, кто занимается рыбой сегодня. Вы знаете, насколько уменьшилось рыбы, выловы во внутренних водоемах Украины почти в 10 раз, если брать еще те времена. И сегодня, нет, и сегодня нагрузка на гектар водного зеркала свыше 600 гривен доходит, то есть нету эффективного, нет эффективного на сегодняшний день, как мы можем, мы загнали просто отрасль эту рыбную, да, внутренние водоемы, благодаря такому, то, что мы даже и не поняли, когда голосовали зміни до Податкового кодексу, ниже плинтуса. И поэтому сегодня, если мы говорим о тех рыбах, сортах дорогих, которые приходят на Украину, то не по карману сегодня местному потребителю. Мы забыли коропа, мы забыли свою рыбу, которую можно здесь производить до 300 тысяч тонн, которые было еще время до 90-го года, а сегодня вылавливаем 30 тысяч тонн. И поэтому это один из элементов, который просто не дает эффективно развиваться сегодня водным хозяйствам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, знаєте, дякую, Тарас Вікторович, знаєте, я розумію звідки виникають законопроекти, давайте з вами вспомнимо 2014 рік, ніхто ж сьогодні нам не говорив про те, що через рік буде жорстко стояти питання про зміни оподаткування в агросекторі, всім обіцяли, що це тимчасово, ми розберемося, ми подивимося. Ви пам'ятаєте, що в 14-му році дійсно було 6 – 7 гривень, в кінці вже 15-го це 131, майже 131 гривня і це є факт.
Але, знаєте, сьогодні в такій ситуації патовій не тільки сільгосптоваровиробники. Ми сьогодні не можемо вирішувати питання, і так воно трапилося, одних за рахунок інших. Ви знаєте, що ми з вами і проголосували зміни до Податкового кодексу або парламент прийняв їх, які говорять про те, що у сел і селищ забрали все, сьогодні по суті годувальник на селі, це сільгосптоваровиробник, земельний податок сьогодні є базовим. Якщо в минулому році базовим податком був податок на доходи фізичних осіб, який залишався 25 відсотків, сьогодні фермер або сільгосптоваровиробник, хто орендує землю, він є годувальником села, будь-якого села, і вони це знають.
А тепер представте собі ситуацію, коли ми повернемося до 95-го року. В них сьогодні зросли бюджети, зросли, бюджети розвитку – ні, вони все віддають на проїдання.
Порівняно з 2014 роком воно десь в однаковому рівні. Але за рахунок того, що фермер сьогодні годує селян і місцеву раду. Я вважаю, що більш доцільним було б нам з вами не підтримувати, наприклад, такі законопроекти, а чітко стояти, щоб не змінювалась система оподаткування сільгосптоваровиробників. Саме стояти на цій позиції.
Тому що, якщо ми почнемо вирішувати питання одних за рахунок інших, воно дальше по цепочкє потягне інше питання. І нам потрібно буде вирішувати з вами ситуацію, а що ж робити із сільськими радами? Як їм наповнити бюджети? Звичайно, виникне питання, давайте повернемо податок на ПДФО. В принципі і це правильне було рішення. І ми як "Батьківщина" цей законопроект подали.
Тому що, якщо ми говоримо про об'єднання, говориться, воно у нас добровільне. А яке ж воно добровільне, коли забрали кошти і кажуть, а ми вам, ось, дамо 60 відсотків, але тепер зганяйте, будь ласка, і 20 рішень зберіть, і зробіть це добровільне об'єднання.
Ми з вами чітко завжди говорили, що повноваження, фінанси і відповідальність. Але ж повноваження по землі й досі не віддали. І ми не можемо з вами і дійти до цього моменту, і правильно сказали колеги. Я буду утримуватись по цьому законопроекту. Але я вважаю, що всі кроки, які були зроблені попередньо, вони були обманом, обманом уряду перед сільгосптоваровиробниками. Тому що поступово забирали із карману тих, хто сьогодні вирощує продукцію, поступово забирають і будуть забирати.
Але знаю, що позиція фракції - ми будемо до останнього стояти на тій податковій системі, яка сьогодні є і діє в Україні. Тому ми будемо концентруватися саме в боротьбі за це. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович. Будь ласка.
_______________. Ну, мені здається, мені здається, що питання тут підняте слушніше. Тому що проведена оцінка, ну, вартості ріллі, сіножаті, в тому числі водойм і озер, була в 1995 році. І тут мої колеги говорять, що цей штучний коефіцієнт, він взявся незрозуміло откуда якби. І індексація була проведена, скажемо так, не в законний спосіб, а це питання ми сьогодні піднімаємо.
Якщо ми говоримо про сільгосптоваровиробників, що вони залишать село без, ну, земельного податку, і тоді сільські ради не зможуть виживати, так, я тут теж погоджуюся. Але нам потрібно цю оцінку земель – і тут є представник Держгеокадастру, який підтвердить, що її потрібно… ну, хоча це не їхнє питання, - але нам її потрібно обов'язково провести, і в тому числі інвентаризацію цих земель, тому що у нас питання закінчення мораторію, парламентські слухання, ну, ми повинні рухатися вперед, не повинні стояти на місці. І я тут, скажімо так, погоджуюся, що важливіше питання буде відстояти систему оподаткування, діючий спецрежим і єдиний податок, але все рівно, ну, це питання потрібно піднімати, можливо, в такий спосіб. І я підтримую колег, які подали ці законопроекти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Іван Мірошниченко.(?)
(?) МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я коротко. Це питання треба також розглядати з ув'язки до питання одноосібників, і тих незареєстрованих паїв, і того виробництва, яке взагалі не сплачує ніяких податків. Тому, якщо ми можемо розглядати якесь і зниження стосовно даного законопроекту, але ми можемо також пов'язати з тим, щоб справедливо всі сплачували інші ці податки. Тому що бізнес, який працює легально, він платить ці 130-131 гривню. А сьогодні який, я не знаю навіть, відсоток, 20 відсотків незареєстрованого бізнесу паїв. Так? Скільки уже? 40 називають? Ці взагалі нічого не платять. Я хотів би ці питання теж ув'язати разом. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Я хотів би, щоб просто зрозуміли по цьому законопроекту. Я не проти і Вадима підтримати, бо стояла така ситуація, що, дійсно, для сільгоспвиробників сьогодні найважливіше – це зберегти спецрежим сплати ПДВ. Але нас півроку уже ніхто не хоче чути, з нами не хочуть говорити, з нами не йдуть на контакт: ні Кабмін, ні Мінфін. Коли приймався цей закон, ми всі розуміли, що це буде не в 3 рази, а в 21 раз. Але ми пішли на це. До речі, те, що говорив Іван Володимирович, щоб було зрозуміло.
Крім цих 120 гривень, які платять нормальні сільгоспвиробники, вони, що платять десь в середньому на гектар від 55о до 600 гривень на гектар. То есть ті, в кого все зареєстровано, хто чесно платить зарплату, в кого немає в конвертах зарплат, вони платять. Але якщо зараз позбавитись спецрежиму плюс оцей фіксований чи податок четвертої групи, який збільшився не в 3 рази, а в 21 раз, тому що, Валерій Миколайович прав, оцінка єдина була зроблена в 1995 році, після цього йшли індексації, індексації, індексації і в цьому році знову буде індексація як мінімум 1,25, всі це розуміють, або більше, або 1,5, десь так, в цьому діапазоні.
І тому ми, ну, це як крик душі ось цей законопроект, тому що ми зголосились, пішли на всі умови і сьогодні до цього всього ще відміна спецрежиму. Вибачте, ну, це вже все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую. Олександр Борисович, будь ласка, 2 слова.
БАКУМЕНКО О.Б. Я просто… В нашей дискуссии мы встречались, рабочая группа с Минфином, ДФС, Минэкономики на уровней заместителей министра и руководителя аграрного форума, мы с Леонидом Петровичем, 2 народных депутата, о чем мы договорились. Мы говорили о следующем.
На сегодняшний день вы идете по лживому пути, вы хотите убрать последний механизм поддержки у села, который в десятки раз ниже чем у наших конкурентов на экспортных рынках, а мы предлагаем вам путь другой. Давайте повысим базу оподаткування, вот, та земля, которая находится в тени, а с этой земли идет кешовые расчеты за зерно и все остальное, и мы как минимум дадим сегодня государству 5 миллиардов денег за счет того, что все будут честно платить налоги. Сейчас работает эта рабочая группа совместно и, я думаю, что в течении, там, ближайших двух-трех недель будут результаты и мы тогда, может быть, оформим законопроектом определенным, да. И, я думаю, вот, как раз наш комитет парламентский сделает правильный шаг – про детенизацию рынка земли и кешовых отношений по зерну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Борисович.
Колеги, давайте… Микола Володимирович, будь ласка, коротко, бо вже час у нас завершується.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, у нас на Тернопільщині відбулося, можна сказати, такий з'їзд аграрників Тернопільської області. І у нас відбулася дискусія щодо мораторію, щодо спецрежиму ПДВ, щодо оподаткування четвертої групи оподаткування.
Аграрники дійшли думки. Сьогодні ми платимо 100 гривень, на слідуючий рік ми готові 200 платити. Але, каже, у нас є одна несправедливість. І каже, ми би хотіли, щоб це було враховано. Щоб з 1 січня 2017 року платники єдиного податку четвертої групи, в яких середня облікова кількість працівників на 1 січня звітного року складає менше однієї особи на
Що це означає? Ці люди, ці фермерські господарства, які мають верха – тваринництво, для них буде ставка понижена. Хто займається тільки ріллею і в нього на три тисячі гектарів працює десять людей, може йти в загальному, на загальні умови оподаткування. Повертати ПДВ і бути на загальних підставах оподаткування. І сьогодні нам саме зараз не треба прив'язуватись до будь-яких коефіцієнтів, скільки є навантаження людей на один гектар землі. Тому що можна виходити на високі дилеми, так?
І крім цього, на законодавчому рівні утвердити, щоб в грудні місяці люди не оформлялись на біржу, а брати середньорічну зарплату, і щоб ПДФО платилось в місцеві бюджети. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня. Будь ласка.
ЛАПА В.І. Шановні колеги! Давайте ж не перескакувать, якщо є якісь інші пропозиції, робіть інші законопроекти, будемо розглядати на комітеті. Зараз нам треба прийняти рішення по цьому. Ми в марті місяці його подали, це тільки дійшли до його розгляду в першому читанні. Ну, давайте ж не будемо забалакувать питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Микола Іванович теж висловився. Давайте, у нас, ну, по-перше, комітет не основний. Але очевидно, що в цій ситуації комітет базовий буде зважати на наше рішення. Тому нам наше рішення важливе. А вони то приймуть своє. Я можу висловити свою особисту думку, чому важливо, що ми про все це поговорили. Підтримую думку колег, в принципі, те, що зараз є, і це не влаштовує мене особисто. Я вважаю, що той стан, який є сьогодні в галузі і в контексті оподаткування, і в контексті підтримки, він незадовільний. І тому сьогодні сказати, що якщо ми збережемо існуючу систему, то ми фактично будемо задоволені. Я не знаю, хто задоволений, но мені здається, що переважна більшість і фермери, і підприємства сьогодні скажуть, що немає якогось стану захвату від всього цього.
Я бачу один негативний момент, що стосується цього законопроекту – це тільки в контексті розпорошення наших зусиль в залі, щоб не використовувалося це, знаєте, коли ми, наприклад, боремося за спецрежим, там 25-27 ПДВ і так далі, щоб паралельно не звучали думки, та бачте, вони і те хочуть забрать, і тут вони і знизить знову в 20 раз назад хочуть. Тобто це тільки в контексті розпорошеності.
Щоб завершити це питання, я пропоную, між авторами, я не знаю, Вадим, як ви вирішите, ну нам один треба підтримати, один…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, якщо Вадим готовий підтримати, можливо, ви його додасте до авторського колективу. І ми тоді…
Я ставлю пропозицію підтримати нам законопроект 2160, рекомендувати його взяти за основу, ну і в цілому, напевно, да. Давайте за основу і в цілому 2160. Вадима Григоровича додаємо до авторського колективу і з таким рішенням підемо в зал. Але…
Давайте проголосуємо. Хто – "за"? Хто – проти? Один – проти. Один утримався. (Шум у залі)
Ні, вибачте, давайте ще раз. Хто – "за"? Хто – проти? Один – проти. Денис. Хто утримався? Двоє утрималось. Троє утрималось. Давайте так, щоб уже… Іван, ти, я, Мірошниченко…
Колеги, рішення прийнято. Будемо рекомендувати Верховній Раді про підтримку цього законопроекту. Я дуже прошу, давайте зразу поставимо законопроект 2553, у нас там Галасюк, Южаніна, Антонищак, Козаченко.
Леонід Петрович, якщо можна, дуже коротко.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Я дуже коротко. Йдеться про скасування додаткового імпортного збору на імпортні сировинні товари. Там дуже великий перелік. Це такі товари, як: засоби захисту рослин, мінеральні добрива, запчастини для сільськогосподарської техніки, деякі інші види сировини для виробництва продуктів харчування. Тобто все це дає можливість змінити трішки фінансовий стан галузі, а також вплинути на формування внутрішніх цін, вони будуть більш стабільними і трішки зменшаться на продовольство, що населенню дуже важливо. І це ще, якщо з політичної точки зору, відповідає обіцянкам, тому що були заяви міністра економіки, що з 1 жовтня відмінять імпортний збір додатковий взагалі на всі товари, потім було сказано – з 1 листопада. Але наразі немає такої впевненості, що таке буде.
Оскільки були звернення близько 40 різних асоціацій галузевих до уряду з тим, щоб розглянули це питання (воно не розглядалося), був підготовлений такий проект, законопроект, який пропонується для нашого розгляду, щоб зняти от цей додатковий імпортний збір на продукцію і сировину, яка використовується в галузі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Петрович.
Володимир Іванович, є якісь від міністерства побажання з цього приводу? Потім коротко висловимося, бо у нас уже час.
ЛАПА В.І. Ми, в принципі, підтримуємо ідею законопроекту. І міністерство неодноразово виступало, що той перелік продукції, який є критично важливим для галузі, він повинен бути віднесений до товарів критичного імпорту. Водночас, на нашу думку, той перелік продукції, який зазначений в законопроекті, він є надто широкий і його повною мірою не можна віднести до… Ну, я наведу лише одну товарну позицію: олія з кукурудзи сира для технічного або промислового використання, крім виробництва харчових продуктів. Ну що, ми кукурудзяну олію не можемо виробляти, чи що?
Тому я думаю, що стратегічно да, але по переліку, звичайно, треба працювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, у мене теж, чесно кажучи, от ті позиції, які ви просто озвучили, що критично необхідні для харчування, ну, тут у нас, там: щетина диких свиней, кварц, - тобто є ряд позицій, які, ну, чесно кажучи, там…
КОЗАЧЕНКО Л.П. Тарас Вікторович, це було напрацьовано в іншому комітеті, подавалось десь 30 відсотків від того, що тут в додатку, спочатку. А потім воно було добавлено в комітеті розвитку підприємництва, збільшений перелік, який вважають, що, враховуючи обсяг імпорту, і на сьогоднішній день виробництво внутрішнє, вони вважають, що це треба збільшити. Тому можна переглянути цей перелік. Але основне те, що я назвав – це запчастини, це мінеральні добрива, це засоби захисту рослин…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги… (Шум у залі)
КОЗАЧЕНКО Л.П. Як це немає? Там є. Там в переліку півтори тисячі позицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, є пропозиція… Колеги, я, питання ж зрозуміло, давайте не будемо… В мене є пропозиція наступна. Є запитання до переліку. Я пропоную підтримати за основу і в другому читанні відпрацювати по переліку, тому що є декілька дійсно позицій, ну, вони зразу кидаються в очі і, які, там, ну, насправді, не є, можливо, такими…
КОЗАЧЕНКО Л.П. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Тому давайте, щоб у нас… Ну, у нас наче продукти харчування, але я тут бачу код 271019 "Нафта та нафтопродукти". От. Що тут має до харчування в нафтопродуктах, я не знаю, там, бензин наче не їдять, не п'ють. Вот. Ну, тобто вазелін нафтовий, напевно, дуже важливий. Але, можливо, є до нього так само запитання.
Колеги, колеги, зважаючи, зважаючи на ту частину, яка була озвучена Леонідом Петровичем, те, що стосується нашого комітету, давайте будемо мати позицію підтримати за основу, але з чітким зауваженням, що по переліку ми повинні відпрацювати. І, якщо ми його приймемо за основу, то в другому читанні його знімемо.
Колеги, ми пройшли… давайте голосувати тоді. Хто за те, щоб підтримати в першому читанні?
Дякую. Хто – проти? Утримались? Раз. Два. Три. Чотири. Чотири. П'ять. П'ять – утрималось.
_______________. Можна я скажу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Я з мотивів. Колеги, ми однозначно маємо підтримати даний законопроект, однозначно. Але ми маємо з вами зрозуміти одну річ. В залі ми будемо боротися за те, щоб взагалі скасувати імпортний збір. Взагалі. Це не відповідає вимогам СОТ.
_______________. (Не чути)
_______________. Ні. Він, він… Колеги, він запроваджений…
_______________. З 23 лютого.
_______________. На рік.
_______________. Іван…
_______________. На рік.
_______________. …Він запроваджений на рік.
_______________. Да.
_______________. Але уряд може ще подовжити нам на рік. І ми чітко маємо зрозуміти, що ми маємо стояти не тільки для аграрної продукції, і гуми, і нафтопереробки, а для всієї продукції.
_______________. В частині харчових продуктів я тільки за, щоб ми, наші російський ринок закрити, на європейський, там система оцінки зовсім інша, ми не попадаємо. Тому якщо ми будемо завозити жир свинячий і сири всіх видів, вибачте мене, то хоть там наш внутрішній виробник повинен мати якісь преференції.
_______________. На мене показуеш?
_______________. Ну конечно, а як. Поетому 10 процентів імпортний збір якраз трошки нас урівняти може.
От це і все, я за ці обмежувальні, я за вітчизняного сільгосптоваровиробника.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте так, оскільки законопроект вже зареєстрований по позиціям, починаючи від…
_______________. І насіння непотрібно знімати. Надо дати можливість нашій Академії аграрних наук, щоб вона працювала, тому що якщо ми будемо завозити насіння, так в один прекрасній момент ми його просто не завеземо.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я розумію, що там багато позицій з переліку нас надихнули на розважливі розмови.
Колеги, хто за те, щоб підтримати даний законопроект в першому читанні, в першому, тільки в першому і в другому працювати з переліком? Хто – проти? 1 – проти? Утримались? 5 – утрималось. Рішення приймається. Підтримати в першому читанні.
Колеги, дуже коротко, я буквально дуже коротко. Я пропоную зробити наступну річ. У нас, на жаль, наступний сесійний, ну ми проголосували за це, є вже таке рішення, але в нас є декілька питань, які ми повинні з вами обговорити.
Перше питання. У нас є рішення про парламентські слухання пов'язані з зняттям мораторію на продаж землі. Це перше. Він у нас стоїть в графіку, нам потрібно обговорити попередньо ще раз це питання в комітеті, ми робили наші комітетські слухання, але все рівно сконсолідувати якусь позицію. Це перше.
Друге питання. У нас на порядку денному, я думаю, що після цього довгого переліку ми однозначно побачимо в парламенті дві речі: перше – це податкові зміни, друге – ми побачимо, я так сподіваюся, проект бюджету. Мені здається, що в цих двох речах будуть якраз і сконсолідовані всі позиції, про які ми з вами сьогодні там дискутували, базуючись на малому питанні.
Нам потрібно буде, і у зв'язку з цим я хочу порадитися з вами, яким чином нам призначити наступне засідання комітету, зважаючи на поїздки, роботу на виборах, роботу в комітеті, роботу на округах і так далі, і так далі. Давайте визначимося, чи зустрічаємося ми на комітет наступного тижня. Якщо ми зустрічаємося, то в який день…
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги… Колеги, дивіться, що ми можемо зробити. (Шум у залі) Колеги, ж така сама пересторога, що як не доїдемо до Києва, то до Тернополя теж можемо не доїхати, але певним депутатам ближче, звичайно.
Давайте поставимо на голосування просто, щоб це було колегіальне рішення, тобто… Є два варіанти, Вадим. Є два варіанти.
Один варіант. Давайте, можливо, оскільки є там питання, які потрібно розглянути, у тому числі це, можливо, комітет, який планувався на наступний тиждень, може перенесемо давайте на післязавтра. Але є одне питання, ми не встигнемо… Можливо встигнемо, якщо всі готові якісно підготуватися до комітету і в четвер провести комітет, давайте у четвер його проведемо, так само в обід. Я думаю, що там дня нам буде достатньо секретаріату, щоб сформувати якийсь порядок денний. Така пропозиція є.
І є пропозиція – проводити комітет у сесійний тиждень і зробити його там подвійно навантаженим з врахуванням всіх питань, які ми планували на порядок денний наступного тижня.
Давайте перше ставлю питання – провести у четвер комітет і розглянути там ті питання, які… У нас багато є питань, які з висновком Науково-експертного чи ні? Скільки?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, у нас є 5 питань, які з висновком Науково-експертного, давайте я поставлю, приймемо рішення і все.
Перше – провести у четвер; друге – провести з подвійним порядком денним, мається на увазі, з навантаженням наступного тижня, в сесійний тиждень.
Перше питання – проводимо в четвер. Хто – "за"? Рахуйте, будь ласка. 10. Рішення не приймається.
Друге питання – провести з подвійним навантаженням на порядок денний комітету і, можливо, провести два в сесійний тиждень. Хто – "за"? На наступний сесійний тиждень проводимо два комітети. Все, рішення прийнято. Колеги, тоді плануємо наступний сесійний тиждень – два комітети: один – у вівторок, другий – в середу.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Тарас Вікторович, я одне, дуже важливе питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Леонід Петрович.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Комітет податків та митної справи готує зміни до системи оподаткування. Ми наполягали, ходили постійно на їхні засідання, і не знаємо наразі, що вони пропонують. Ми запропонували їм провести спільне засідання двох комітетів - і остаточно прояснити, як вони бачать зміну системи оподаткування. І прийняти спільне, узгоджене рішення.
Вони не проти, але не голосували за це, доки ми не проголосуємо. Тому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, сьогодні мав розмову з керівником податкового комітету. На щастя, чи на жаль, чесно кажучи, у них кінцевої позиції по змінах немає, ви розумієте. От сьогодні, з моєї розмови з керівником комітету, вони ще досі знаходяться в роботі по змінах, які вони хочуть пропонувати. Тобто у них робота не завершена.
Тому я пропоную: секретаріат у разі необхідності, у разі скликання податкового комітету і необхідності прийняття такого рішення секретаріат розішле відповідне повідомлення. Якщо ми зможемо всі зібратися, зібрати кворум, ми зберемося і приймемо відповідне рішення. Добре?
БАКУМЕНКО О.Б. …секунду можно?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Олександр.
БАКУМЕНКО О.Б. Значит, у нас два парламентских слушания было запланировано на сентябрь-месяц: по обігу земель і по спецрежиму. Значит, на сегодняшний день мы можем согласно законодательства, Регламента, провести это 11-го и 18 ноября. Я считаю, что надо принять сегодня решение – и провести парламентские слушания по обігу земель і по спецрежиму. 11-го – спецрежим, а 18-го – по обігу земель.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Борисович, давайте так. Я по датах, ну чесно, не готовий навіть я голосувати, бо я не знаю, що там в ті дні, і так далі. Давайте так: попередньо визначаємо дати, прогнозні - ті, що запропоновані Олександром Борисовичем: 11-е 18-е ви пропонували. Потім, якщо що, ми їх відкоригуємо. Добре? Щоб не вийшло так, що у когось там якісь плани і так далі. Попередньо як драфт приймаємо 11-е, 18-е. Добре? Все. Дякую.
Все, комітет закритий. Дякую.