Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

01 червня 2016 року

Веде засідання  заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги. У нас 15 народних депутатів зареєстровані, є кворум. Тому починаємо порядок денний.

На порядку денному у нас два питання: проект Закону України про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів щодо приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність з європейськими та міжнародними нормами і стандартами" (щодо відтермінування набрання чинності окремих положень), внесений народними депутатами України Бакуменком і Кулінічем (реєстраційний номер 4739); і друге питання, головне сьогодні – це заслуховуємо інформацію щодо діяльності Національної академії аграрних наук України. І ми тут так пропонуємо: 1 годину 45 на друге питання щоб ми з вами витратили.

Немає заперечень до порядку денного? Тому ставлю на голосування порядок денний. Хто - "за", прошу проголосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно.

Перше питання: законопроект реєстраційний номер 4739. З вашого дозволу, я коротко доповім.

Законопроект розроблено з метою недопущення припинення безперервного процесу сертифікації насіння та садівного матеріалу в Україні у 2016 році та забезпечення безперешкодного запровадження нового механізму сертифікації, яка відповідає вимогам ЄС та СОТ.

Міністерство аграрної політики та продовольства України відповідно до прийнятих 8 грудня 2015 року змін до Закону "Про насіння та садівний матеріал" та Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" повинно забезпечити організацію навчання та видачу свідоцтв аудиторам із сертифікації, агрономам-інспекторам, які будуть здійснювати контрольні функції в процесі сертифікації насіння. Однак з об'єктивних причин до 1 липня 2016 року міністерство не встигло провести ці організаційні заходи.

Тому пропонується відтермінувати на півроку, до 01.01.2017 року, перехід на нову модель сертифікації насіння. Міністерство агрополітики повинно до 1 січня необхідну кількість агрономів підготувати. Вони пройдуть навчання і зможуть ефективно виконувати покладені на них функції. Короткий законопроект.

Пан Краснопольський, прошу, від міністерства.

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Дякую.

Доброго дня, шановні народні депутати. Дійсно, виникла правова колізія, коли в "Перехідних положеннях" передбачено, що провести сертифікацію, мають уже бути сертифіковані аудитори, які визначені цим законом. А він де-факто вступає тільки з 1.07. Таким чином, у нас немає можливості виконати цю норму закону. Через то і є прохання підтримати цей законопроект, він абсолютно справедливий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які будуть пропозиції у народних депутатів?

_______________. Прийняти простий закон, нічого ж не зроблено до цього часу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Пан Люшняк, да.

ЛУШНЯК М.В. Доброго дня, шановні колеги. Тут є деякі технічні, я думаю, що це технічні помилки. Юридично коректною і допустимою є пропозиція відтермінувати дату набрання чинності пункту розділу закону до 1.07, крім норм в частині організації навчання та видачі зауваження …….. два несумісні положення. Ми прописуємо, що він діє з 1 січня, але тут проста, просто істина: викинути в пункті першому пункт 2, 3 цього розділу, який набуває чинності з дня наступного опублікування цього закону. Тому що в нас десь буде правова колізія. Це є суто технічна помилка, але прошу її врахувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, від секретаріату хто у нас, Жидков Олександр Євгенович. Є?

ЖИДКОВ О.Є. Да-да-да. Добрий день.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви почули народного депутата? Ваша точка зору.

ЖИДКОВ О.Є. Да, там пропонується з дня наступного за днем опублікування, крім сертифікатів …….., які вже діють на цей час і вже вступили в дію з тими змінами, законами, які прийняті 8 грудня минулого року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Тому, я думаю, з цим зауваженням прошу тоді проголосувати за прийняття закону в першому читанні. Хто –"за", прошу. Так, тут 3. Проти? Утримався? Одноголосно. Проект закону прийнятий.

Приступаємо… Спасибі вам. … До другого питання про заслуховування інформації щодо діяльності Національної академії аграрних наук України. Я хочу як головуючий, там, 3 хвилини у вас трошки по цьому питанню.

Ми розуміємо зараз, яка у нас ситуація в країні. Є великі проблеми в економіці, є проблеми сьогодні і в розвитку і правоохоронної системи, судової системи, де ми як народні депутати зараз приймаємо ряд важливих законопроектів, які приведуть країну вже до значного покращення в цій сфері. І наука теж потрапила в непросту ситуацію, бо країна і наука живуть одним й тим же життям.

У світі немає успішної країни ні одної, яка б обходилась без розвитку науки. Це ми розуміємо і це є. А як сказав один із наших вчених відомих: "Наука – основа розвитку та обороноздатності держави". Якщо ми втратимо науку, тоді у нас немає ні перспективи розвитку. Ви знаєте, я от особисто думаю, ми з вами всі як громадяни України чітко зрозуміли, коли воєнні дії почались на Донбасі, в якому жахливому стані у нас опинилася армія.

І я хочу, щоб ми аналогічне не допустили з наукою, коли вже будемо свої голови пеплом попускати, що у нас немає розвитку в науці, що у нас немає бази, у нас немає генофонду, який ще є тут і так далі. 

Тому я пропоную, щоб ми сьогодні заслухали доповіді президента Академії наук, керівників провідних інститутів, наукових господарств, почули ту проблематику, яка сьогодні є, які є сьогодні пропозиції від науки, як ми далі можемо розвивати, які можуть бути такі ефективні моделі розвитку між наукою і бізнесом українським, які нададуть новий поштовх. І, з вашого дозволу, трохи аналітична група попрацювала над даними Академії аграрних наук і викласти, я хочу півтори-дві хвилини, основні аналітичні довідки.

У сфері відання академії знаходяться земельні ділянки сільгосппризначення площею 396 тисяч гектарів. Що стосується кількості підприємств, за інформацією, 156. Банкротів – 10 підприємств, з банком 53 тисячі гектарів загальний, чистий збиток яких становив 426 мільйонів гривень. Збиткових – 17 підприємств, 36 тисяч гектарів. Чистий збиток становив 28,8 мільйонів. З нульовим фінансовим результатом 8 підприємств, 5 тисяч гектарів, прибуткових 121 підприємство, 302 тисячі гектарів з загальним чистим прибутком 221,6 мільйонів гривень.

Отже, загальний фінансовий результат всіх підприємств НАН складає мінус 233,8 мільйонів гривень. Кількість прибуткових підприємств становить 77 відсотків від загальної кількості, середній рівень прибутковості 1,8 мільйонів гривень, середній рівень рентабельності 9 відсотків.

Київських збиткових підприємств становить 11 відсотків від загальної кількості, середній рівень збитковості 1,7 мільйонів гривень.

Стосовно рослинництва. В складі НАН функціонує 135 підприємств, які реалізують насіннєвий матеріал, підприємства реалізують близько 26 тисяч тон насіння.

У сфері тваринництва. Станом на початок 16-го року у мережі академії займається 91 господарство, в тому числі 49 племінних. Підприємства реалізують свою продукцію на суму 21 мільйон гривень. Імпорт насіннєвого матеріалу на Україну для довідково в 2015 році складав більше 7,5 мільярди гривень. Разом з тим, на фінансування НАН у Державному бюджеті 15-го року було закладено 596,8 мільйонів гривень.

Тому, шановні колеги, я хочу перейти вже до доповіді Президента, щоб ми почули стан, операційну діяльність і як ми далі будемо рухати науку.

Пожалуйста, пан Гадзало.

ГАДЗАЛО Я.М. Дякую, шановний Олександр Борисович, шановні народні депутати, запрошені.

Я перш за все хотів би сказати слово вдячності народним депутатам, в першу чергу аграрному комітету і земельних відносин за можливість, надану сьогодні виступити на засіданні комітету, оскільки цілий ряд проблемних питань, які вирішує сьогодні в державі агарна наука і не тільки агарна  наука в цілому, вони не під силу вирішити самим науковцям, оскільки окремі з них потребують законодавчого врегулювання.

З вашого дозволу я не буду зупинятися на цифрах, які ми подавали комітетом, вони в вас є. Я хотів би  сказати, якою є аграрна наука сьогодні, якою вона була вчора і якою ми її бачимо завтра, тобто через 2-3 роки в перспективі. Хотів би сказати, що, не дивлячись на постійну оптимізацію, яку проводиться Національною академією аграрних наук з 1991 року ми провели скорочення, кількість наукових установ зменшилася з 91 до 47 і в цьому році, відповідно до Закону про наукову, науково-технічну діяльність, нового закону, я маю на увазі, буде скорочено ще  дві наукові установи, переведено, маю на увазі інститут, станції. В нас скорочено кількість науковців, із 7 тисяч до трошки більше 4. Разом із тим хотів би сказати, що якісний склад науковців залишився досить високопрофесійним і навіть кількість докторів на сьогоднішній день трошечки більша, чим вона була в 1991 році. Кількість отриманих охоронних документів, мається на увазі – патентів на винаходи і на... і патенти самі, кількість науково-ємної продукції, вона сьогодні у відсотках до всієї продукції, яка сьогодні випускається в нашій державі всіма науковими установами, вона залишилася практично на рівні 90-х років.

Хотів би також сказати, що  впродовж цих років Незалежності також зменшено кількість працюючих, які працювали в основному в академії, майже в 10 раз із 100, більше 100 тисяч людей до 12 тисяч. Скорочено кількість земель, які ми... земельного фонду, який налічувався в Академії. На 1.01.1991 року було 740 тисяч гектарів землі, майже, 220 тисяч відповідно до тодішнього законодавства передано на розпаювання через Міністерство агарної політики і продовольства і в тому числі із 541 тисячі гектарів релі, більше 200 тисяч – також передано на розпаювання.

Я хотів би наголосити, тому що багато в аналітичних статтях написано, що в академії було чи є більше мільйона гектарів землі, їх на 1991 рік не було мільйона. Крім того, хотів би сказати, що також скорочується, особливо останні 2 роки, майже на 42 відсотки скорочено бюджетне фінансування. Разом з тим надходження від реалізації інноваційної продукції збільшується  за останні 2 роки. І в цьому році ми отримаємо 380 мільйонів з спецфонду. Це коли звісно 278 мільйонів – бюджет державний, так це практично гривня на гривні ми  отримаємо від реалізації інноваційної продукції. І так само сплата податків і зборів різного виду, вони складають сьогодні до різного виду бюджетів складують 510 мільйонів гривень. В минулому році – 470. Це величезна цифра, тому, звичайно, складно працювати науковим установам при такому оподаткуванні.

На сьогоднішній день хотів би сказати, що наші наукові установи працюють за 45 програмами, включаючи 1 тисячу 600 завдань І і ІІ рівня. Ці програми затвердженні на наступні 5 років – 2016, 2020 роки. Міністерством освіти і науки погоджені, Національною академією аграрних наук. Основними з ним це розроблення і впровадження високопродуктивної, грунтозихистних екологічних систем землеробства, також запровадження дистанційного зондування ґрунтів по системі "Агрокосмос". На півдні України нами розроблено, нашим інститутом, концепцію відновлення зрощення на площі більше 656 тисяч гектарів, і ми будемо  вести авторський нагляд. Також наші установи працюють над розробленням і впровадженням в промислові виробництва альтернативних видів палива, біологічних препаратів захисту для виробництва їх, тому що її  практично не виробляється в Україні, а нашими установами вони розроблені. Крім цього, в галузі рослинництва основна ставка  робиться нашими селекціонерами на вирощування нових сортів і гібридів високоврожайних, які є по сухо- і жаростійкими, особливо для сьогодні для півдня України при змінах клімату. Також використання технологій ітерованого захисту рослин, особливо садів, виноградників, овочевих культур із використанням зменшення хімічного тиску, із використанням біологічних препаратів, які сьогодні вже є. Вченими нашої академії, економістами разом із групою депутатів на кінець минулого року розроблена національна доповідьщодо завершення земельної реформи, де прописані всі кроки, які треба зробити, і документи, які прийняти на державному рівні, тобто на рівні Верховної Ради і Кабінету Міністрів, щоб запустити ринок земель. Сьогодні проходить удосконалений механізм у ціноутворенні, і також іде розробка цілого ряду нормативних документів щодо управління якістю продукції до вимог Європейського Союзу, а також нових стандартів, які відповідають європейським вимогам. Таких стандартів на сьогоднішній день вченими розроблено біля двохсот – 196. В галузі зоотехнії, ветеринарії іде сьогодні робота по наближенню нашої інформаційної бази до вимог Європейського Союзу і міжнародних моделей.

Також вони працюють сьогодні над покращенням показників продуктивності м'ясної, молочної худоби. І сьогодні ми створюємо перші ферми, які показові для виробництва експортно-орієнтованого м'яса вівчарства.

Важливе значення має робота наших ветеринарних установ по напрацюванню і передачі в виробництво цілого ряду препаратів, які сьогодні використовуються в боротьбі з сибіркою, сказом, грипу птиці та цілого ряду інших хвороб, а також для профілактики хвороб як тварин, так і птиці, бджіл і риб.

Вченими-селекціонерами нашої академії останні роки впроваджено в виробництво цілий ряд сортів, високоврожайних сортів і гібридів. Ви бачите на цьому слайді, що окремі сорти пшениці, озимий ячмінь "Дев'ятий вал", кукурудза …….., особливо для півдня регіону нашого інституту, колишнього всесоюзного кукурудзи. Сьогодні інститут зернових культур Дніпропетровська. Окремі гібриди сьогодні на півдні дають 15 тонн сухого зерна. Щорічно вченими академії реєструється в Державному реєстрі до 200-т і більше сортів і гібридів високоврожайних сільськогосподарських культур, які вирощуються в нашій державі.

Крім цього, хотів би сказати, що по окремих культурах, по окремих культурах таких, як селекція круп'яних культур, рису, проса, гречки, практично ведеться тільки в установах нашої академії, і ці культури адаптовані до умов вирощування.

Я хотів би наголосити, що робота селекціонерів відіграє важливу роль в забезпечені продовольчої безпеки нашої держави, оскільки частка зайнятих посівами, особливо зернових культур складає на рівні 65-70 відсотків. Так ми втратили, я повинен це сказати, що за останні 20 років втрачено багато в селекції і в насінництві цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику і ми повинні сьогодні зробити, все-таки завдання ми ставимо нашим вченим, щоб ми зробили все, щоб все-таки ми продовжувати пошуки в цьому напрямку, в співпраці разом із іноземними трансконтинентальними компаніями такими, як …….., "Монсанто", "Сингента" та ряду іншими. Разом з тим, наші сорти, які зернових культур для забезпечення продовольчої безпеки, забезпечують високе виробництво зерна в Україні, і по прогнозах Інституту аграрної економіки, в цьому році буде вироблено не менше 63 мільйони тон зернових культур. Щорічно напрацьовується нашими установами для сорту обміну необхідна кількість основних продовольчих культур, в тому числі і пшениці, проса, гречки, гороху, і реалізація їх на ринку України досить жваво проходить, особливо в цьому році практично горох і гречка, рис, еліта, супереліта організовані повністю. До унікальних розробок наших …… я хотів би віднести картоплю "Солоха", яка має фіолетове забарвлення і підвищений вміст вітаміну Ставлю на голосування та антиоксиданти. Також картопля "Хортиця" має червоне забарвлення. Ці два сорти, вони передані на випробування 3 роки назад. Хто слідкує за Інтернетом, напевно, бачили, що в неділю була інформація, що вчені штату Колорадо винайшли два сорти картоплі якраз з такими ж аналогічними показниками. Так у нас ці сорти реєстровані 3 роки назад.

Сюди ж я хотів би віднести особливо гібриди  кукурудзи, які мають підвищений вміст каротину і використовуються для годівлі птиці і поголів'я тварин, а також єдиний в наші державі винайдені коноплі ……….., які використовуються в селекції, дуже багато країн, особливо Китай, який використовує для виробництва і інших матеріалів коноплі, інтересується цими сортами.

Хотів би також сказати, що Національна академія наук України виконує міжнародні зобов'язання нашої держави перед світовим співтовариством щодо збереження біологічного різноманіття. Наукові установи співпрацюють на сьогоднішній день із 55 кранами світу із профільними установами, а також сьогодні наші вчені приймають активну участь – 74 програми по "Горизонту" 2020, вони виконуються в наших установах і з відповідним фінансуванням. Унікальним є в наших установах збереження і отримання банку генетичних ресурсів рослин, тварин, а також мікроорганізмів, ці банки особливо банк рослин і мікроорганізмів, вони найбільші в Європі і вони використовуються для селекції практично селекціонерами всіх країн світу. Сьогодні оцінка банку даних генетичних, які зберігаються в наших установах, складає від 10 мільйонів гривень – для рослинницької продукції і більше 55 мільярдів, вибачаюсь, гривень, більше 55 мільярдів гривень – в тваринництві.

Особливе місце займає в нас біосферний заповідник, в якому налічується біля трьох тисяч рідкісних і  щезаючих тварин. Щодо вітчизняних порід тварин, хотів би сказати, що основою для селекції сьогодні і для ведення як молочного, так і м'ясного скотарства, а також свинарства, є наші вітчизняні породи. Основне базове стадо, племінне стадо отримується в науково-дослідних установах і використовується для селекції, для покращення порід, для того, щоби підвищувати продуктивність. Практично поголів'я  іноземних тварин складає від 2 відсотків в молочно-м'ясному скотарстві до 22 відсотків на сьогоднішній день у свинарстві. Ми бачимо, що частка тварин селекції НАН, які сьогодні вирощуються в нашій державі складає від 62 до 97 відсотків.

Нашими господарствами практично щорічно проводиться реалізація по декілька тисяч, від 3 до 12 тисяч голів молодняка великої… племінних голів, я наголошую, великої рогатої худоби, до 12 тисяч племінних голів свиней і овець реалізовується для агроформувань, в фермерські господарства, а також приватних власників.

Протягом роботи нової президії півтора року нової президії вжито цілий ряд заходів для стабілізації роботи Національної академії аграрних наук.

Перш за все, ми провели інвентаризацію майна і землі, ми скасували розпорядження Кабінету Міністрів від 6 лютого 2012 року, яким було передано в цілісні майнові комплекси в оренди, що зроблено з порушенням законодавства. Також при поверненні цих господарств, я хотів би сказати, це наше вчора, що академії передали із цими господарствами 340 мільйонів боргів, які не підтверджені документально. Але, разом з тим, ті, хто робив ці борги штучно звертаються в судах, суди займають різну позицію, в крайньому випадку, ми в минулому році повернули по судових рішеннях майже 87 мільйонів гривень.

Також повернено будівлю, яка була в незаконний спосіб, на Суворова 9, яка належала академії з 1931 року, повернена назад академії і на що у нас є відповідне свідоцтво на право власності.

Щодо земельного ресурсу нашої академії. Хотів би сказати, ви бачили на перших слайдах, що було 740 тисяч гектарів землі, це всього, це земля, яка і під фермами, під токами, під дорогами, під будівлями. Залишилося на сьогоднішній день 441 тисяча, з них 364 тисячі гектарів ріллі, вона використовується в основному в своїй більшості за призначенням це площа дослідних полів – 97 тисяч, це площа 117 тисяч – під насінницькі посіви, 61 тисяча – під кормовими угіддями, поскільки утримається велика кількість поголів'я тварин. Коли подивитися на динаміку результатів роботи дослідних господарств мережі академії, то ми побачимо, що за останні 2 роки виручка від реалізованої продукції і інноваційної продукції збільшилася майже на 1 мільярд гривень. Прибутки виросли від 2,7 мільйона гривень – в 2013 році до 192 мільйона гривень – в 2015 році. Тобто прибутки господарств виросли практично на 95 відсотків, а в цифрах майже на 190 мільйонів, це чистий прибуток.

Хотів би якраз наголосити на те, що говорив Олександр Борисович, що в нас в результаті після виборів, півтора року назад, в нас 10 господарств були банкрутами ще 5, а окремі 10 років назад. Тобто це земля, майно, воно рахується як би умовно за академією, воно рахується за академією, воно у нас на балансі, але ними розпоряджаються так званні арбітражні керуючі, які практично, наприклад, в Одесі може арбітражний керуючий може бути призначений, який живе на Хрещатику. І ми не маємо доступу до цих господарств, і практично знищується майно. Вони ведуть господарську діяльність, тому певні пропозиції ми підготовували. І я думаю, що  я в кінці їх озвучу, що все-таки треба зробити, щоб ця земля була розпайована і передана людям, щоб тоді в такий спосіб можна було роздержавити ці господарства.

В цілому в порівняні до попередні роки за показниками, що опубліковуються і порівнюються Міністерством освіти і науки серед національної галузевої академії, ми маємо за останні 2 роки досить при зменшенні бюджету фінансування досить високі показники. Ви  бачите їх на слайді, в нас практично не зменшено ні кількість реєстрованих сортів і гібридів, ні методів ……, не кількість друкованих робіт, зокрема, монографій ні статей, ні отриманих охоронних документів, що  є надзвичайно важливими, бо це патенти якраз на винаходи. Якщо глянути на динаміку фінансування за останні роки то ми побачимо, що практично в 2015 і 16-му році, коли в сумі брати до 13-го року, у нас фінансування скоротилося майже на 200 мільйонів, на 42 відсотки. І сьогодні у нас бюджетне фінансування 16-го року це 297 мільйонів гривень. І ви бачите, що поза 500 мільйонів гривень ми заплатимо податків і плюс 380 мільйонів гривень ми заробимо коштів від реалізації інтелектуальної продукції. Коли подивитися фінансування передових європейських країнах ми розуміємо в якому часі ми живемо. Разом з тим, окремі установи, наприклад, Інститут садівництва в Голландії сьогодні отримає бюджетне фінансування таке як Національна академія аграрних наук в цілому. Сьогодні 120 інститутів, які працюють, науково-дослідних, в Німеччині отримають фінансування, аграрного профіля маю на увазі, отримають фінансування більше 550 мільйонів гривень, в залежності від року. Розуміючи необхідність реформування і проведення…

______________. (Не чути)

ГАДЗАЛО Я.М. Євро, я вибачаюсь, євро.

Розуміючи необхідність реформування і проведення змін, в 2015 році вченими академії розроблено та затверджено, загальними зборами академії, концепцію інноваційного розвитку нашої академії. Яка передбачає на основі Закону про приватне державне партнерство, а також закону новоприйнятого, який дає більше можливостей, про науково і науково-технічну діяльність, створити науковий парк і ми його вже створили. Також ми плануємо при науковому парку, щоб у нас працювали агроторговий дім і дім насіння. Ми створюємо інноваційний фонд і якраз ці господарства, які ефективно працюють, ми будемо ставити питання, щоб частину коштів з прибутку вони перераховували саме на розвиток академії. Тому що, для нікого не секрет, що  20 років академія фінансувалася, в окремі роки, тільки на зарплату і сьогодні зарплата є надзвичайно низькою, вона в середньому складає на рівні 3 тисячі 600 гривень. А за придбання нового обладнання, за придбання нових лабораторій, які би давали можливість вести дослідження на високому чи на рівні, на генетичному рівні, на рівні ДНК. Ми сьогодні робимо дослідження, і наші досягнення в селекції сортів і гібридів, які можна зробити за 2-3 роки, ми робимо 5, 6 і більше років. Тому нам важливо, щоб ми могли нормально фінансуватися.

І також ми плануємо будівництво разом з інвесторами 4-5 насіннєвих заводів, особливо при наших великих науково-дослідних установах, наукових центрах. Це і в Одесі ……………, в Харкові, Миронівський інститут пшениці. І це дасть нам можливість буквально за 2-3 роки збільшити фінансування нашої академії від 500 мільйонів гривень до 1 мільярда.

Що ми просили народних депутатів і аграрного комітету, і в цілому для того, щоб нам можна було рухатися вперед, і ми прекрасно розуміємо, що Україна – найбільша аграрна держава в Європі. І, крім наукової ……….. академії, сьогодні нікому і, я думаю, що і не треба когось шукати, хто би виконував функції з забезпечення наукового розвитку галузі аграрної економіки. А установи нашої академії, для того нам треба прийняти закон України, який би дав можливість надавати нам частину земель, які сьогодні називав Олександр Борисович Рибач на слайдах, 10 господарств є збитковими, давати в оренду землю і 50 на 50 прибуток на якийсь період, 3-5 років, ну, 5-7 років окремі господарства, щоб ми могли 50 відсотків прибутку отримувати на розвиток аграрної науки.

Крім цього, я просив би, щоб, напевно, нам розробити, в нас напрацювання є в тому плані, все-таки прийняти Закон про приватизацію дослідних господарств, які є банкрутами вже впродовж багато років і практично ми не бачимо шляху, коли можна вийти із ними на те, щоб вони стали економічно активними.

І, крім цьому, в нас присутні директори наукових установи, директори дослідних господарств, дослідних станцій, вони, напевно, скажуть, що сьогодні ми будемо просити змін до Податкового кодексу, оскільки це зв'язує величезні податки, зв'язує руки нашим господарствам. Наприклад, господарство, яке має 3 тисячі гектарів землі в минулому році платило по 500 тисяч гривень податки, а сьогодні вони платять вже по півтора-два, а окремі –  і три мільйони гривень. І підтримати пропозиції, і прохання підтримати пропозиції Комітету з питань освіти і науки привнесені змін до державного бюджет на 2016 рік збільшити фінансування на фундаментальні дослідження до рівня 2015 року. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Ми по порядку денному, зараз до 5 хвилин, я дуже прошу регламент. Доповідь директора Інституту рослинництва імені... Нет, перший у нас НАН – Дудченко Володимир Вікторович. Правильно?

_______________. Інституту рису.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рису, Інститут рису. Прошу пробачення, да. До 5 хвилин.

ДУДЧЕНКО В.В. Да, дякую, Олександр Борисович.  Дякую, шановні народні депутати, що надали відносно невеликій галузі виступити першими. Але я хочу, щоб ніхто не скидав з терезів значення культури рису, тому що від культури, яка займає всього 3 відсотки площ зрошувальних земель Херсонської області та споживає при цьому 33 відсотки всієї зрошувальної води, як іде на херсонську область, залежить існування всієї найбільшої в Європі зрошувальної системи, мережі, яка будувалася саме для розвитку рисівництва і яка може забезпечувати саме використання цієї мережі в проектних завданнях.

На сьогоднішній день  рис в Україні, на жаль, вирощується лише в двох регіонах – це Херсонська область і Одеська область на площі 10 тисяч гектарів. Але якщо проаналізувати динаміку світового виробництва та динаміку світового імпорту, експорту, зрозуміло, що рис – це одна із топ-культур, яка до 2050 року, за прогнозами ФАУ, досягне валового виробництва 946 мільйонів тонн, перевищує в чому попит на пшеницю, що свідчить про те, що ця культура завжди є і буде маржинальною.

Якщо подивитися на валовий збір рису в Україні за... Наступні слайди. ...за 2000-2015 роки, видно, що до 2013 року галузь рисівництва досить динамічно розвивалася і досягла гарних показників, перевищуючи валове виробництво 160 тисяч тонн, при цьому забезпечуючи на 70 відсотків потребу України у власному рисі, при цьому, що в структурі споживання крупи рис займає 30 відсотків на рівні з гречкою, як основні круп'яні культури.

Але, якщо подивитися на подальших розвиток, в зв'язку із анексією Криму, Україна втратила 50 відсотків своїх площ, а це 30  тисяч гектарів і таким чином валові збори і зібрана площа впали майже на половину. І на сьогодні Україна може себе забезпечити власним продуктом лише на 30 відсотків. Якщо проаналізувати урожайність рису в Україні за останні роки, то також видно, що вона динамічно зростає. І вже в 12-13 роках досягла рівня 6 і більше тонн з гектара, що, в принципі, є загальноєвропейською такою урожайністю. І Україна за цим показником наближається до найбільшої рисової країни в Європі, це Італії.

Якщо характеризувати економічну ефективність виробництва рису, вона завжди була прибутковою, і в різні роки коливалася від 9 до майже 60 відсотків, що свідчить про те, що культура має право на розвиток в Україні. Якщо ми бачимо, якщо проаналізувати кількість реалізованого рису та ціну реалізації, видно, що найбільший вплив на це в Україні мало все-таки те, що Україна втратила половину своїх площ. І кількість рису впала майже вдвічі, а при цьому ціна реалізації зросла внаслідок його нестачі.

Якщо проаналізувати імпорт рису в Україні, то зрозуміло, що найбільшими імпортерами є країни Азії. І в чому проблема? Тому що рис серед цих країн є найбільш дешевим. А, на жаль, на сьогоднішній день митні, митні бар'єри в Україну зовсім не є перепоною для потрапляння дешевого рису, який не є конкурентно… який робить не конкурентоздатним вітчизняний рис, тому… У зв'язку з чим? Тому що всього 5 відсотків сплачується мита від в'їзної індикативної ціни. Коли, в той час ще (10) 3-4 роки назад це було 15 відсотків, що давало змогу українському рису все-таки більш конкурувати на цьому ринку.

Інститутом рису розроблені різні складові підвищення конкурентоспроможності і напрями, і способи, засоби формування конкуренто……... галузі продукції рисівництва. Інститутом рису розроблені і технології, які дозволяють вирощувати і отримувати урожай на рівні 9-10 тонн з гектара. І створені високопродуктивні сорти з високою якістю крупи, які дозволяють в умовах України отримати врожайність на рівні 13 тонн з високим виходом крупи на рівні 75 відсотків.

Як, безумовно, будь-яка галузь, галузь рисівництва вимагає певної державної підтримки, тому що є певні проблеми. Вони всі прописані в комплексній галузевій програмі, яку розробив Інститут рису, в розвитку галузі до 20-го року.

Хочу сказати, що Україна має надзвичайно широкі можливості щодо вирощення рису від 45 до 50 градусу північної широти, що підтверджено дослідженнями, які проводилися в Україні ще з 30-х років.

Структуру галузевої комплексної програми, основними заходами є все-таки сприяння реалізації державної політики щодо розвитку галузі.

В чому вони полягають, вирішення основних галузевих проблем? Галузеві проблеми, які є. Загальна площа 32 тисячі гектарів втрачених ……. систем, тобто ми маємо надолужити принаймні ці 30 тисяч гектарів, щоб вийти на рівень 70-80 відсотків забезпечення України власним продуктом та зменшення імпортозалежності в цьому напрямку. В результаті реалізації аграрного сектору, 17 тисяч пайщиків отримали паї в межах рисо-зрошувальних систем, що практично унеможливлює використання їх цілісними комплексами, які вони побудовані, тому що на 20, на 30 гектарів гнати мільйони кубів води ніколи не буде рентабельним і тут вимагається така реалізація Закону про консолідацію зрошувальних земель.

Необхідно надзвичайно швидке проведення реконструкції меліоративних систем окремих суб'єктів інженерної інфраструктури, у першу чергу рисових зрошувальних систем, які побудовані були в земляному руслі. Особливо занепокоєння викликає високі ціни, тарифи. Постійно, щороку зростають ціни на зрошувальну воду, з якою ми намагаємося боротися, та електроенергія, яка …… сплачуть за найбільшим тарифам, але, що, безумовно, спричиняє зростанню собівартості, тому що рис, як ніяка культура, споживає зрошувальну воду, це 24-25 тисяч метрів кубічних на гектар.

Щодо недостатності фінансування науково-дослідних та конструкцій робіт вже сказав наш президент.

Інститутом рису розроблено стратегічне планування розвитку галузі рисівництва та заплановано три його сценарії. Консервативний, якщо відновити існуючі рисові системи в трьох областях до площі 15 тисяч гектарів і можливість, півхвилини, 105 тисяч гектарів на 50 відсотків забезпечити Україну рисом. Помірні, за рахунок будівництва контурних та краплинного зрошення, ми, Україна може забезпечити себе на 100 відсотків. І за оптимістичного сценарію, використовуючи всі наявні кліматичні, водні і ґрунтові ресурси, Україна може вийти на площу 125 тисяч гектарів, отримуючи таким чином 815 тисяч тонн і більше, 675 з яких може використати на експорт. Дякую.

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за доповідь.

У нас друге питання:  насінництво та авторські права. Доповідь директора Інституту рослинництва імені Юр'єва Кириченко Віктора Васильович. Прошу.

КИРИЧЕНКО В.В. Шановний Олександр Борисович, шановні депутати, шановні члени комітету! Наша держава має величезний потенціал в галузі насінництва, що є, навєрно, одним із пріоритетних напрямків розвитку АПК нашої держави. І  сьогодні, маючи чудові природно-кліматичні умови, можна подвоїти і потроїти так сказати бізнес в цьому напряму.

У період з 26 травня по 4 червня 15-го року експертами  продовольчої та ветеринарної служби європейських комісій проведено аудит з метою системи оцінки системи офіційного контролю та сертифікації насіння зернових в Україні. Необхідно відмітити, що всі експерти дали високу оцінку і  визнають виробництво насіння в Україні еквівалентному виробництву та сертифікованих у країнах ЄС. Позитивні результати цього важливого аудиту є  одним доказом, що ми можемо виробляти якісну продукцію насіннєву. Чому? Тому що за останні роки і малі підприємства і великі холдинги збудували достатню кількість уже заводів по виробництву насіння, яке може бути на рівні європейських стандартів. Але є у нас і ті недоліки, які сьогодні на початку розглядалися, що в нас несвоєчасно розробляються нормативні акти, затверджуються контрольні функції окремих інспекцій, що так сказати стримує ту роботу і викликає так сказати нервозність у виробників добазового, базового і сертифікованого насіння. Я думаю, що  сьогодні прийнято рішення, і за що ви проголосували, це дасть поштовх нам для того, щоб вирішити цю проблему і бути, так сказати, не вийти із ряду добрих виробників насіння, які сьогодні вже йдуть на рівні європейських стандартів.

Сьогодні наша держава володіє значним сортовим і генетичним потенціалом рослин, його ефективне використання як в Україні, так і за межами, має приносити нам істотні прибутки.

Реалізація права на сорти здійснюється на основі законів України про охорону прав на сорти рослин, які прийняті в стінах нашої Верховної Ради, про внесення змін до деяких законів України щодо проведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідності з європейськими та міжнародними нормами і стандартами.

Ці документи забезпечують прозору систему реєстрації майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин і узгодженість з відповідними документами та положеннями Ради Європейського Союзу.

Я хочу сказати велике дякую від колективу трудового Інституту рослинництва, тільки завдяки чітко організованій роботі нам вдалося залучити за останні 8 років 150 мільйонів недержавних коштів для того, щоб провести відповідні реконструкції в Інституті рослинництва і це, тут 30 відсотків, мається на увазі роялті, яке ми отримуємо в результаті продажу насіння.

Сьогодні в нас заключені угоди з 300 лісгоспами, а їх у нас сьогодні більше там, 700. І ми сьогодні маємо представництво у 16 областях України по різним культурам. Сьогодні Інститут рослинництва має 34 напрямки селекції. Це дуже розвинуті напрямки, які дають можливість вкінці-кінців створювати високоврожайні і, саме головне, необхідні для нашого… для наших громадян круп'яні культури, соняшник, сою, кукурудзу і так далі, і так далі.

Разом з цим, окремі державні селекційні установи сьогодні зареєструвати сорт рослин за кордоном самостійно не можуть. Тобто це надзвичайно важко. Сплата за процедури реєстрації та випробування при існуючому курсі гривні до євро є тяжкою проблемою.

Крім того, діюча постанова Кабінету Міністрів номер 65 від 1 березня 2014 року виключає фінансування зарубіжних відряджень навіть зі спеціальних коштів установ. Маючі такі кошти, ми не можемо проконтролювати випробування, наприклад, в Туреччині чи в Західній Європі.  Це робить неможливим контроль і є гостра необхідність  у призупиненні дій цієї постанови. На жаль, більшість зарубіжних селекційних компаній  не надають  національний банк, генбанк рослин, а  інститут є національним центром, де є сховища, де знаходиться… контролюється 147 тисяч зразків, яке є національним надбанням, за останні роки фінансується, на жаль, дуже слабо та практично постійно  припиняється  фінансування. І ми  вимушені за рахунок Спеціального фонду фінансувати ту  програму, яка для держави дуже велике  має значення. Відрегулювати… крім того,  більшість зарубіжних селекційних компаній не надають до Національного генбанку рослин  зразки своїх сортів, що реєструються в Україні, для подальшого можливого використання в селекції.  Я думаю, що відрегулювати це можна в порядках, що зараз готуються до відповідного закону.

Міжнародна угода з генетичних ресурсів рослин  для продовольства і сільського господарства передбачають також сплату роялті за використання зразків генофонду рослин в розмірі  1,1 від одержаного доходу.

Сьогодні із нашого центру, який має вартість  10 мільярдів доларів 6 тисяч зразків  уже участують в сортах не тільки  в Україні, а й в інших державах.

Переважна більшість країн світу  приєдналась до цієї угоди в  2001 році. Вона діє. Верховна Рада України до цього часу не розглянула Закон  про приєднання, потрібно терміново виправити це  становище і розглядати також підготовлений проект Закону  України про генетичні ресурси рослин. Це надасть  правову основу для використання нашого національного багатства, яким є генофонд рослин України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошується до доповіді "Селекційні досягнення в рослинництві та проблема експансії сортів іноземної селекції" директор  Інституту  біоенергетичних культур і цукрових буряків  Роїка  Микола Володимирович. Прошу.

РОЇК М.В.  Дякую.

Шановний Олександр Борисович!  Шановні народні депутати та всі присутні! В свій час  в Україні була створена досить потужна селекційна база і у тому числі  великі наукові селекційні школи. Слава Богу, більшість цих шкіл збереглась до сьогоднішнього часу, і ми таким чином маємо досить і досить хороші результати по селекції всіх сільськогосподарських культур, які найбільш необхідні в Україні.

І ви бачите з тих даних, які ми привели, що приблизно десь біля тисячі сортів гібридів за п'ятирічку створено селекціонерами нашої академії. Десь в межах 200-230 сортів гібридів створюється щорічно.

І, якщо говорити про потенціал цих сортів, то ви можете побачити, президент нашої академії в своїй доповіді показав основні результати цих сортів. Ну, я хочу показати, це ті результати, які ми отримали в нашому науковому інноваційному центрі в …………………. . І ви бачите, що, по минулому році ось такі результати отримані по наших сортах.

В даному випадку і по соняшнику бачите гібриди. Це всі гібриди української селекції. 3……………….. 2 перших гібриди там… Звертаю вашу увагу на пшеницю, ось…………….. Понад 100 центнерів з гектару в минулому році …………… і так дальше.

Тому досить і досить важливо якраз цю продуктивність довести до господарств.

І в свій час ще великий вчений Вавілов сказав, що результати селекції реалізуються через насіння. Якщо подивитись на цю схему, шановні колеги, то сама селекція займає в сорті приблизно 50 відсотків це генетична складова, але 50 відсотків це насіннєва складова. Це відповідно насінницька база, виробництво насіння і відповідно заводська підготовка насіння.

Тому, якщо це буде в комплексі, то тоді буде досить солідний результат і тоді генетика повністю буде відкрита для виробництва.

В даному випадку ми бачимо куди потрібні інвестиції. Маючі такі селекційні досягнення, звичайно, нам потрібно підтягнути насіннєву базу. І якраз до цього ми і запрошуємо бізнес, який повинен вкласти гроші, перш за все, в насінництво і заводська підготовка. Якщо ми поєднаємо сьогодні ці складові, то, звичайно, ми досягнемо досить і досить багато можливостей. Но в даному випадку нам важко сьогодні конкурувати з великими компаніями, які є сьогодні в Україні, ну, наприклад, 38 компаній потужних сьогодні пропонують насіння кукурудзи в Україні, десь більше 40 компаній, які пропонують своє насіння соняшнику і так дальше. По наших підрахунках, це десь щорічно лише основні культури десь до півмільярда євро забирається коштів з нашої держави іменно за насінництво.

Тому хотілося б, звичайно, щоби ці показники, які ми кажемо, чому ми сьогодні в якійсь мірі втратили значну частину ринку? Перш за все, я вже говорив про такий великий наступ іноземних компаній. Потім, ви знаєте, була ціла система, ми не вміли торгувати і в якійсь мірі програли ми маркетингові всякі, які знали іноземці. Тепер багато поєднаних таких умов і дають насіння разом із добривами, з кредитами, з машинами і так дальше, це тоже ми такого не можемо дозволити. І найбільш обідно, що багато років багато високих посадовців лобіювали як раз інтереси тих компаній, які в якійсь мірі проникали на наш ринок.

Тому... досить багато шкоди приносить фальсифікація нашого насіння, хороших гібридів, але тоже треба цьому поставити міру і, звичайно,  потрібно, я ще раз повторюю, інвестиції в матеріально-технічну базу.

В даному випадку, ви чули з доповіді президента, пропонується у нас в академії іменно перехід на поєднання інтелектуального капіталу з …………капіталом і таким чином в умовах під егідою наукового парку відповідно паркова трансферна технологічна мережа створюється і якраз є цивілізований вхід інвестицій і в науку. То  єсть поєднання інтелектуальної складової  академічної, плюс безпосередньо грошова інвестиційна складова. Таким чином, ми станемо надійними (ще раз повторюю, надійними!) захисниками свого ринку, а також треба вже думати про захоплення чи потужних іноземних ринків, де ми можемо бути досить  успішні. Тому ми готовимо зараз стартапи і таким чином запрошуємо до співпраці.

І останнє я хочу сказати, що ось один   із прикладів для інвестицій. Не треба ганятися за землями, щоб забирати в науки і посіяти соняшнику. Соняшнику насіяли вже стільки, що його вже, я думаю, що  хватить.  Є конкретна пропозиція. Ось дивіться, кукурудза. Коли ми … розрахунок такий. Якщо ми вирощуємо кукурудзу на зерно, наприклад, тут я взяв 7 тонн, 8 тонн зерна з гектара. Це по 3,50… 3 тисячі 500 за тонну. Ось вам. Бачите, цифра. 28 тисяч гривень  з гектара. Коли його  перевести на силосну кукурудз, перевести його на біоетанол, вихід буде майже 53 тисяч гривень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попросив регламент. Регламент. Притримуйтесь регламенту, бо  іншим не хватить часу.

РОЇК М.В. Я закінчую.

Тому якраз тут є реальна  можливість, дійсно, вложити гроші, отримати біоетанол і таким чином новий продукт, нова органіка і так далі. То  єсть, академія відкрита, у нас є дуже багато таких  перспективних ………… Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

До доповіді запрошується "Особливості господарювання державних підприємств, дослідних господарств мережі НАН в умовах сьогодення. Проблеми та пропозиції". Директор  ДП ДГ "Степне" Інституту свинарства Сокирка Петро Григорович. Та далі слово директору ДПГ імені декабристів полтавської, імені Вавілова інституту Цибенка, да.

По 5 хвилин. Притримуйтесь регламенту. Прошу вас.

СОКИРКО П.Г.  … державного підприємства "Дослідне господарство Степне" Інституту свинарства і ……… Національної академії аграрних наук України, який налічує 260 працівників. З  них 71 чоловік працює в галузі рослинництва, виробляючи насіння високих репродукцій зернових, зернобобових культур та багаторічних трав,  кормові культури, необхідні для утримання тварин.  98 чоловік працює в тваринництві. 16 чоловік – у переробній галузі, решта – в обслуговуючих виробничих підрозділах.

Я очолюю це господарство більше 30 років. В обробітку 3 тисячі 326 гектарів орної землі. В тваринництві успішно працює 2 племзаводи: велика біла порода свиней та українська чорноряба молочна порода корів. Це середнє господарство мережі академії.

Річний фонд оплати праці складає біля 9 мільйонів гривень. Ніякої заборгованості в господарстві немає. Кредитами не користуємося.  Доступність до них, до речі, державним підприємствам обмежена і на сьогодні  не вигідна,  хоча іноді і вкрай необхідна.

Середньозважені показники у виробництві, як того вимагає академія, вище середньо районних та  обласних. Для порівняння.  Урожайність зернових склала в минулому році 54 центнера з гектара,  в тому числі кукурудзи вітчизняних селекцій – 91,5 центнерів. Надій на корову – біля 7 тисяч літрів молока з рентабельністю 8,4 відсотки, яка поступово знижується у зв'язку з  низькими закупівельними цінами, які не регулюються державою, мають абсолютно необґрунтований обвал влітку, тоді як у великотоварних господарствах, де виробляється більшість молока за європейськими стандартами технології виробництва влітку не відрізняється від зими.  Переробників задовольняє і не тільки якісне молоко, а і  заготовлене в населення, яке також зменшується, і воно дешевше ще майже в 2 рази.  А ціни на молочні продукти і  не тільки на молочні, в торгових мережах  не знижуються.  Чому? За браком часу не буду пояснювати. Я думаю, що всі знають, чому.

Тваринницька галузь стає збитковою навіть при високому рівні продуктивності. Необхідно терміново виправляти  стан справ, бо з часом не буде що уже і  поправляти.  Біда тут не в низькій рентабельності галузі в порівнянні з рослинництвом, яким тільки й займається більшість земельних агрохолдингів, не в низькій платоспроможності зубожілого населення, можна сказать, пограбованого  податками та високими комунальними цінами, зменшенні  вживання продукції тваринництва на душ, а в тому,  що одна треть сільського населення після знищення тваринництва поповнює армію безробітних, яким платить держава з бюджету, а не навпаки. Селяни без роботи, деградують, вимирають села. Це є так воно ж і є. але на заваді цьому держава стає ще мало. Сьогодні ще є що порівнювати. Тому  все пізнається в порівнянні. Як би там не критикували дослідні господарства академії, але  вони  нормально функціонують, впроваджують у виробництво інноваційні  розробки вчених аграріїв, там і живе село. Задовольняються соціальні потреби селян, працюють дитячі садочки,  школи, амбулаторії. Там люди моляться, щоб   завтра ще якась реформа (звичайно, в кавичках)  не залишала їх без надії на завтрашній день. Жодна приватна фірма  без прибутків не візьме на себе подібних обов'язків. Прикладом таких господарств на Полтавщині можуть бути ………………. Миргородського району, це взірець села, "9 січня" Хорольського району, Степне Полтавського району і не тільки вони, що витримали  нелегке випробування часом. Це маже до 80 відсотків господарств академії. В її мережі необхідно удосконалювати між господарстві та економічні відносини між наукою  та виробництвом. В цілях  більш ефективного використання……. продукції та коштів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам. Я думаю… Спасибі. Давайте…

СОКИРКО П.Г.  Я вибачаюся…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ілі у вас якісь підсумки? Скажіть.

СОКИРКО П.Г. Підсумки  такі, що тваринницька галузь вона приречена на вимирання, як я вже сказав.  І вона повинна взагалі не обкладатися податком, я думаю, а навпаки,  дотуватися.

Я думаю, що треба для того, щоб розвивався середній, мілкий бізнес, відродити банківську систему і щоб  по європейським кредитним ставкам можна було брати кредити і розвивати малий бізнес. І як приклад цьому може служити  і наше село, де бізнес села – це свинарство, яке розвивається і успішно реалізується в життя. Це додаткове надходження коштів селян. Оце такий…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Цибенко Володимир Григорович.

ЦИБЕНКО В.Г. Доброго дня, шановний Олександр Борисович, шановні народні депутати. Я очолюю  Державне підприємство "Дослідне господарство імені декабристів", що знаходиться  в Миронівському  районі Полтавської області і в свою чергу підпорядковане Полтавському інституту свинарства Національної академії аграрних наук.

Господарство відносно невелике. В користуванні маємо  3 тисячі 135 гектарів землі. Господарство багатогалузеве. Маємо статус племінного заводу по миргородській породі свиней. Також  статус племінного  репродуктора по ……ширській породі великої рогатої худоби. Маємо 2 тисячі голів курей, 450 голів овець, 100 бджолосімей.

Середня кількість працюючих в господарстві складає 208 чоловік. Середньомісячна зарплата становить  3 тисячі 366 гривень.

Фонд заробітної плати в 2015 році  склав 7 мільйонів 654 тисячі. До речі, заробітну плату (я працюю директором уже 8… 9-й рік) не затримали ні на один день і згідно діючого законодавства  виплачуємо двічі на місяць: 7 і 20 числа кожного місяця.

В минулому році до Державного бюджету  було сплачено  5 мільйонів  565 тисяч гривень  податків. Крім  того, господарство живе і розвивається. Підтримується соціальна сфера села. Щороку більше 2 мільйонів гривень виділяється на  підтримку соціальної сфери. Господарство взяло на себе  підтримку школи,  дитячого садка, будинку культури.  ФАПу, доріг, освітлення. Також на полях і фермах проводиться і впроваджується виробництво… у виробництво  науково-дослідні… наукові досліди науковців Інституту свинарства і студентів Полтавської аграрної академії.

По пільгових цінах обробляємо городи для пенсіонерів села. Видається соціальний хліб. Утримується футбольна команда і художня   самодіяльність.

На базі нашого господарства постійно проходять різноманітні семінари і навчання. Тобто у нас навчаються як потрібно сьогодні працювати на селі.

В порівнянні з іншими господарствами наше господарство має одні з найкращих показників по рослинництву і по тваринництву в області.

Урожайність зернових в минулому році склала 64 центнера з гектара на круг, зокрема, кукурудза вродила по 102 центнера, на ……………….. корову надоїли 7 тисяч літрів молока. Звичайно ж, ми не в однакових умовах з великотоварними холдингами, пріоритетом яких являється виробництво рослинницької комерційної продукції.

На сьогоднішній день, що самим основним дефіцитом являється на українському селі, то це, звичайно, робота. А допомогти в зайнятості населення можна тільки за рахунок тваринницької галузі. На превеликий жаль, поголів'я серед тварин зменшується за рахунок низької прибутковості цієї галузі і остання податкова реформа суттєво вплинула на розвиток тваринництва, а це робота на селі круглий рік.

Тому ми, аграрники, просимо зменшити рівень податків хоча б для тих, хто займається тваринництвом.

Для порівняння. За 4 місяці 2015 року господарствам було сплачено податків на суму 1 мільйонів 793 тисячі, а уже в 2016 році 3 мільйони 1 тисяча гривень, майже в 2 рази. Тому для того, щоб галузь розвивалася потрібні обігові кошти, а вони всі йдуть на сплату податків.

Тому наші пропозиції по зменшенню податкового навантаження наступні: зменшити розмір відрахування частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету і 75 відсотків до 15.

Друге. Відмінити податок на прибуток, а це 18 процентів.

Третє. Переглянути розмір відрахування на зернові культури з 85 до державного бюджету і 15 на спецрахунок сільгосптоваровиробників до розмірів 50 процентів до держбюджету, а 50 процентів на спецрахунок так як …………….. підприємствах вилучається великі оборотні кошти і не залишається для розширеного виробництва. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за доповідь.

У нас іще є до слова Герой України у нас двічі міністр, а зараз людина, яка займається бізнесом, Карасик Юрій Михайлович. Вам 5 хвилин, Юрій Михайлович. Хочеться почути від вас і як адміністратора, науковця, а зараз як виробника, як ви бачите, який сенергізм науки, виробництва, які можуть бути нові моделі?

КАРАСИК Ю.М.  Шановні народні депутати, шановні присутні! По-перше, я хотів подякувати за запрошення сьогодні і подякувати за те, що  розглядається це питання.

По-перше, я хотів би проінформувати вас, що я як народний депутат другого скликання 1994- 98-го року, ми створювали наукові підрозділи, і ми тоді виступали єдиною командою. Єдина команда, це було міністерство, комітет і Національна аграрна академія. Це була, при любій розробці ми створювали законодавчу базу  держави. Тому що ми, дійсно, голосували за незалежність, ми приймали Конституцію, ми приймали Земельний кодекс, ми вводили єдиний або фіксований податок. Тобто ми створювали базу тоді. Цю базу не так просто було реформувати, тому що треба було жити. І тому наука за ці 25 років  підтвердила, по-перше, це державність. Без науки немає державності. Друге, це національна безпека. Третє, це основа бізнесу. І четверте, це інтелект.

І тому, коли ми створювали, я помню, як міністр практично один із  перших міністрів незалежної України, зібрали нас в Європі в той час. Я тоді ще почув і тоді, коли ми оцінили, то наші наукові досягнення були набагато кращими і використовувалися в інших країнах Європи, чим зараз. І тому тільки із-за того, що ми постійно  недооцінювали наші наукові розробки, що ми не відкрили,  жодна країна не відкрила іноземцям такі двері, як відкрили ми. І тільки із-за того, що просто іноземці заїхали із самими гіршими так сказати своїми розробками і сортами. Те, що була незавершонка, пішла на Україну. І тоді є приклад по вовні, є приклад по іншим, у нас краща була якість, у нас кращі були породи, у нас зараз наша пшениця краща в світі. Ми можемо провести, так сказать, виїзне засідання комітету, у той же Миронівки, в інституті подивитися, які сорти дають зараз пшениці.

Тобто я хотів би сказати, що, шановні народні депутати, шановні присутні, нам, перше, треба змінити відношення до науки. Як тільки появилось, ну, хтось комусь, якщо треба, якісь вирішити питання, то треба, зрозуміло, по законодавчому вирішувати. Ну, наука, ви подивіться, от я, як дважди міністр, як дважди лауреат державної премії, приїжджаю в іноземні компанії. Кого я там зустрічаю? Зустрічаю тих, хто працювали в міністерстві. Нам треба, зробили, ми практично порожнє міністерство, міністерство є і його немає. Я, як виробник вже 16 років, ну, яка, так сказать, роль міністерства? Мені, зрозуміло, перед людьми стидно, коли зустрічаюся. Ну, повірте, ми, коли були, так сказать, то ніколи не обходили комітет, ніколи міністерство, але основа, головним експертом являвся завжди науковець, завжди являвся професіонал, без нього ніяка реформа, ніякі законодавчі бази не готовили.

Тому перше, я хотів би все-таки, щоб після сьогоднішньої інформації, це дуже важливо, що сьогодні все-таки іде ця інформація. По-перше, після сьогоднішньої інформації, якщо цікавить любий круглий стіл, можна, так сказать, визначитися по тому чи іншому напрямку. Друге, я все-таки вважав би треба поступово, зрозуміло, ми не можемо закрити двері, тим паче, при такому, так сказать, … іноземній, але підтримка своїх сортів, підтримка своїх порід, підтримка наших розробок і іменно економічна підтримка, і політична підтримка. Тому що всюди люди дивляться, люди аналізують, вони все розуміють, тому це друге питання. І третє, я хотів би, щоб уже ми попрацювали над бюджетом 2017 року. Подивіться, які замовлення, що для міністерства, яка роль, так сказати, по замовленню і що, які наші перспективи. Тому що в нас є дуже такий приклад. Я вспоминаю всі ці роки, коли був і народним депутатом, і міністром, і губернатором області. Я вспоминаю наше відношення до армії. Армія – це считалося якийсь, ну, такий, я помню на засіданнях Кабінету Міністрів, коли міністр оброни – та подожди, то потім. А тепер же ми побачили, як нам і скільки ми вже зробили для того, щоб наша армія  ставала кращою. Отак, шановні народні депутати,  і для науки. Тому недоліки є тільки в тих, хто не працює – недоліки єсть, треба находити компроміс і рухатися, як кажуть далі. І це самий, як кажуть, результативний проект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Юрій Михайлович, спасибі вам.

Я... у нас по іде порядку денному, виступи народних депутатів. Прошу до дискусії Дмитренка, Козаченка і далі.

ДМИТРЕНКО О.М. Шановні народні депутати, шановні присутні, дійсно сьогодні ми почули доповідь Академії аграрних  наук і науковців. Що з цього я для себе визнав? Що після тієї інвентаризації 340 мільйонів боргів, як сказав Ярослав Михайлович, не задекларованих, 87 – вони сплатили.

Така сама ситуація, ми вчора заслуховували ДПЗКУ, що там втрачено 132 мільйони доларів. Треба цьому покладати край. Що ми не знаємо, хто наробив цих боргів? Давайте звертатися в НАБУ, давайте звертатися в Генеральну прокуратуру, таким чином ми захистимо і дієво захистимо Національну академію агарних  наук від банкрутства. Ми ж бачимо, для чого створюються ці всі прецеденти: виводять на банкрутство, далі вони втрачають контроль, назначають арбітражних керуючих і 10 років проводять цю процедуру, хоча її можна зробити за 1 рік. А вони 10 років пахають землю, бігає той арбітражний керуючий із портфелем – і ніякого впливу на нього немає.

Тому я вважаю, що ми як Верховна Рада повинні зробити постанову на рік хоча б, зробити мораторій на банкрутство в цих дослідних господарствах Академії аграрних наук, вихолостити оцих усіх дебіторів, які наробили оцих боргів, притягнути їх до відповідальності. Я думаю, це краще буде, ніж ми зараз обговоримо те, що, дійсно, важко живеться науковцям і треба їм підняти зарплату. Я думаю, це моя пропозиція, давайте розглядати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович.

КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую.

Дуже важливе питання сьогодні обговорюється. Україна сьогодні визнана в світі як одна із найбільших держав, яка буде забезпечувати глобальні потреби у продовольстві і є одним із основних глобальних гравців на світовому ринку.

Звичайно, це все не просто так дається. Безумовно, в такому успіху є безпосередня участь нашої аграрної науки. І ми повинні вдячні бути їй за це і повинні її підтримувати. Але питання, яке сьогодні обговорюється, треба трішки ширше дивитись, тому що я от, поки сидів, тут подивився в Інтернеті, пробував знайти, але, на жаль, тільки 2010 рік знайшов, взяв. Ми знаємо, що світовим лідером науковим таким є така країна, як Сполучені Штати Америки. От 2010 рік, їх дані у Держдепі такі. Я не буду цифри називати - загальні витрати на науку, щоб не перелякати всіх присутніх, тому що це не один бюджет нашої країни, якщо порівнювати з бюджетом України, скільки коштів йде на науку в Сполучених Штатах Америки, але цікаві інші речі. Наприклад, фундаментальні дослідження по фінансуванню всього становлять одну дванадцяту від загального фінансування, прикладна наука – в 12 разів більше фінансується, ніж фундаментальна. Але прикладна наука: 92 відсотки фінансування за рахунок приватних джерел. Тільки 8 відсотків прикладну науку фінансує держава. Я ще раз кажу, я цифри не назву, бо попадаєм під стіл, які це суми. Але  від  92 відсотки бізнес фінансує прикладну науку і 8 відсотків –  це держава. 

Фундаментальна. 73 відсотки – держава, 27 – це є недержавні джерела  фінансування.

Я хотів би, щоб ми хоч приблизно зрозуміли, які в нас цифри в цьому, і чому вони відрізняться від цих. Чому ви не фінансуємо науку,  бізнес наприклад, чому в Сполучених Штатах основне джерело це не є державний бюджет.

Далі про роялті. Все-таки  от скільки наші вчені отримують роялті? Якщо не отримують, то чому?

Далі от такі от ще важливі дуже речі. Юрій Михайлович  правильно сказав, що наша пшениця вона, дійсно, має величезний потенціал, і чому ми її не продаємо за межами  нашої країни. Дивіться, я подивився програму свою особисту на  наступний місяць, я  буду брати участь в трьох міжнародних   великих конференціях. Дві найбільші – це  Сполучені Штати Америки і Канада.  Де пряме відношення до  аграрної сфери?  На цих конференціях ну два десятки разів я буваю,  там в основному представники бізнесу. Науки там нашої немає. Української, аграрної. Але без представника бізнесу аграрного  жодна міжнародна конференція, де б вона не була – чи в Токіо, чи в Пекіні, чи в Стамбулі, чи в Нью-Йорку – не  буває просто. Сьогодні обов'язково  представники бізнесу українського там є, тому що ми займаємо якщо не  другу,  то третю, то п'яту сходинку в світовому рейтингу. Наша наука повинна хоча б в сотню попасти.  І я винен в тому теж, що цього немає.  Давайте подумаємо, що для цього треба  зробити. Якщо треба більше землі, то у нас її вистачає. 10 мільйонів гектарів держава ще має, її можна передати Академії аграрних наук, і я буду за це голосувати. Якщо треба фінансування, давайте подумаємо, звідки  його взяти. Якщо треба стимулювання наших вчених, то  всі вчені всього світу  отримують серйозну доплату за рахунок роялті. Як у нас із цим? Оце три такі… Мій виступ  і мої запитання,  давайте їх от все-таки обговоримо. Хоча б коротко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,  Юрій Анатолійович.

Кучер Микола Іванович.

КУЧЕР М.І. Шановні колеги, ну я б хотів би почати з того, про що говорив Юрій Михайлович і Бакуменко, що до 14-го року, поки не почалась війна, про армію говорили одне, сьогодні говорять зовсім друге, тому що зрозуміле і вся держава і бюджет, і люди роблять все, щоб наша армія була сильна і потужна.

Я б хотів би, щоб те саме, що стосується науки, щоб ці розмови, які деколи приходять в пресі, ми також їх зі своєї сторони як народні депутати зразу ж давали гідну відсіч, тому що наука дійсно потрібна, аграрна наука в аграрній державі потрібна ще сильніше.

Я б хотів би також сказати, що всі розмови, які є в пресі про аграрну науку, в першу чергу говорять про землю, а не про науку. А я думаю, що потрібно говорити спочатку про науку, потім говорити за тих 396 тисяч землі, про які всі говорять, і деякі люди говорять про це тільки із-за того, що ми не дали в оренду чи в суборенду, чи ще на якихось умовах 3 тисячі гектарів землі. І якщо ми сьогодні зібрались, то потрібно говорити яка наука буде в майбутньому аграрна і говорити про це чесно.

Ми розуміємо дійсно, що є речі, в яких ми дуже відстали, але не може бути добре в одній галузі, коли всі в державі не зовсім добре. Ми відстали в деяких речах дуже сильно, ми в деяких речах відстали не дуже сильно, слабше, але є речі, де ми сильні, є речі, які, де наука потрібна. Сьогодні потрібні інститути в першу чергу для того, що ми сьогодні повинні зберегти той генофонд, який має наука наша. В першу чергу генофонд в рослинництві, сьогодні говорили за Миронівський інститут пшениць. Там дійсно така колекція, такий генофонд, який буде потрібен не тільки Україні, а в усьому світі і ще в багатьох поколіннях. Ми сьогодні маємо дійсно десь якесь відставання, але ми маємо дуже серйозні наробки в тваринницькій галузі. Да, ті породи, які створені, вони створені на основі кращого світового досвіду американських порід, голландських, але вони створені, вони є українські і вони дають набагато більший ефект, чим та закупка. Пам'ятаєте, в 90-х роках дуже всі любили закупляти закордоном і всі зразу зрозуміли, що це шлях не правильний, а все-таки той шлях, який вибрала академія аграрних наук, був самий правильний і ті породи – українська чорно-біла, українська червоно-біла, я говорю за молочне тваринництво, вони сьогодні працюють і вони сьогодні потрібні.

Тому я вважаю, що в першу чергу, коли ми говоримо за академію, ми говоримо за науку, і потрібно зробити, щоб ця наука розвивалась. Да, це питання бюджету, це питання того, щоби ті землі, які є, також сьогодні заробляли на науку, вони повинні заробляти. Пока що результати показують, що є дуже ефективні підприємства, а є просто неефективні підприємства. Ви подивіться тільки по їхніх фінансових результатах і зразу видно. То есть тут дійсно потрібно робити так, щоб ці підприємства стали прибутковими.

Я хочу сказати, що оті розмови про оренди… Я був директором підприємства, де було 120 тисяч гектарів землі, ми не орендували ні одного гектара державної землі і ні одного гектара земель Української аграрної академії. Чому? Тому що не було прозорого, нормального механізму залучення коштів, залучення цеї землі, отой спільний обробіток, про який говориться, ну, скажем так, повністю незаконний шлях.

Тому, я вважаю, що як ми сьогодні говорим, потрібно дійсно створити умови для того, щоб були якісь створені умови, щоб чесно, можливо було дати якусь частину земель, невелику, там, де дійсно бачиться проблема співпраці з бізнесом. Але якщо ця земля заробляє 5 тисяч гривень на гектар то вона повинна іти в першу чергу половину на розвиток науки на наукові дослідження, а потім вже говорити, якщо підуть на таких умовах хай ідуть. Тому я вважаю, що з нашої сторони сьогодні потрібно зробити все можливе, щоб ми створили умови в першу чергу для Академії наук, як вона повинна співпрацювати з бізнесом, як на якийсь період, як ми говорили, так як і всі на 7 років можна було б дати в якусь суборенду цю землю. Потрібно процедуру банкротства. Ви знаєте я знаю, що таке процедура банкротства державних підприємств. Я, коли прийшов в "Хліб України", 2 мільярди боргів 99-й рік. 2 мільярди. Із тих 2 мільярдів після санації залишилось 360 мільйонів, тому що всі решта боргів були надуті, придумані, судами проведені, то есть це та сама ситуація. Сьогодні академії потрібно надати можливість відсудити ці борги, просто просанувати ці підприємства, можливо якусь частину землі, так як академія пропонує, потрібно пустити на розпаювання.

І питання оподаткування, те, що говорили сьогодні науковці. Я думаю це наші питання, щоб ми дійсно повинні для них створити  більш-менш нормальні умови для того, щоб  створити нормальну систему оподаткування державних   підприємств. Тому що  на відміну від інших аграрників, вони оподатковуються практично на загальних умовах, практично як промислові підприємства. Тому я думаю, що це також наше питання і те, що говорили  про доступність кредитних ставок, компенсації по кредитах,  це вже питання в бюджеті  і це питання, яке ми на ходу в г рудні завжди забуваємо, а воно повинно бути і працювати. І той Податковий кодекс, який сьогодні робиться, я думаю, треба  врахувати всім нам.

Так що я вважаю, що сьогодні академія  має можливість розвиватись, має можливість вийти з тієї важкої ситуації в якій вона опинилась. Уявіть собі,  якщо сьогодні ми не будемо мати нормального  Інституту аграрної економіки, який працює на випередження, який складає ту перспективу, які ми будемо, який складає і надає нам ті умови в яких ми будемо працювати через рік, через два і через   п'ять. Я думаю, що це була б колосальна  втрата для держави.  Тому я вважаю, що сьогодні  потрібно все зробити, щоб підняти рівень науки, підтримати інститути, підтримати академію, підтримати землю і  працювати на благо  держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Николай Иванович.

Очень приятно, мне лично слышать вашу доповідь  в том, что мы ищем конкретные механизмы співпраці  и бизнеса в том числе. И я думаю, пришло то время, когда мы как законодавці должны обеспечить, через принятие    определенных законных актов, возможности. А. Эффективному  бизнесу, нормальной науке работать 7 лет или сколько, это решится, 50 на 50 в прибыли, финансировать и так далее. Отечественные наши две ..…, я в этом уверен. По прозрачным процедурам убрать эти все вещи, которые до года спільні договори, мы знаем, чем они заканчиваются, что это за договора. Надо навести здесь порядок, это сто процентов. Надо решить вопросы налоговые. И я думаю, тут коллега говорил по животноводству, если нам не удастся отстоять спецрежим для животноводства, то для науки хотя бы мы должны его отстоять. Мы должны дать племенным хозяйствам возможность развиваться. Железно, это наша обязанность как депутатов доказать, решить и принять законы. Спасибо вам.

По очереди: Хлань, у нас Кулинич, Бриченко, Лабазюк. Пожалуйста.

ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, шановні присутні, хочу зазначити, що дійсно наша наука має дуже великий потенціал. І є певні досягнення. Ми можемо гордитися тим, що в нас насіння пшениці і насіння кукурудзи сьогодні із кращих насінь у світі. Хочу відмітити те, що на моїй Херсонщині є два інститути, один Інститут рису. І є певні досягнення. І ми знаємо про те, що вони досліджують вирощування рису на крапельному зрошенні. Вони експериментують, одержують певні досягнення. І це дійсно заслуговує похвали.

Але ще є інші інституції: інститут тваринництва степових районів Асканія-Нова. Я вам хочу сказати, дуже великий потенціал, дуже велика база. Але я зустрічався з керівництвом інституту і зустрічався саме з науковцями з цього інституту. Вони, знаєте, пожимають плечами і не можуть казати відкрито, тому що фактично, маючи дуже велику базу, маючи дуже великі досягнення в науці, у вівчарстві і на те, що є фактично попит, попит зі сторони арабських країн, да, у виведенні тих чи інших вівець, досягнення якихось наукових, вони фактично простоюють і не можуть нічого робити, бо дочірні підприємства, це "Іллінка…" і "Маркеєво", фактично віддані, знаєте, в таку скриту суборенду по договорах подряда. І це, мабуть, приклад не тільки того інституту. І фактично  наука стоїть, ми шукаємо гроші, а підприємства працюють лівими схемами, тіньовими схемами місцевим керівництвом віддані одному з підприємців.

І ви  знаєте, є і досягнення, а  є і чорні плями. Треба, мабуть,  зробити якийсь певний аудит по кожному з інститутів і подивитися, де можна шукати скритий потенціал. Бо я знаю, дійсно є замовлення, замовлення приватні на наукові розробки, але ж цього інститут не робить. Із цим розібратися, мабуть робити виїзні засідання по кожному з інститутів, щоб це дослідити і прибрати ці чорні плями. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас Кулініч.

Сейчас, по очереди мы.

КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги! Я хочу сказати, що я був одним з ініціаторів цих комітетських слухань, щоб ми заслухали Академію агарних наук.

Що спонукало мене до оцих ініціатив? В лютому місяці цього року до мене звернулися 257 осіб, це дослідне підприємство "Степне", це Полтавський район. До речі, керівник цього підприємства присутній на наших слуханнях. Він мав можливість розповісти про своє підприємство. Є всі підписи, не буду детально зупинятися на... по суті тих питань, які піднімали люди, це працівники цього підприємства. Але вони стурбовані були, що навколо підприємства якісь незрозумілі речі відбуваються. Начебто є бажання керівника перевести на іншу посаду. Керівник пропрацював більше 30 років на цьому підприємстві, практично створив це підприємство. І тому люди були стурбовані як раз оцією ситуацією. І в контексті оцих гасел про приватизацію, про те, що державні підприємства будуть приватизовуватися,  в тому числі і Академія агарних наук, в контексті оцих гасел про продаж державної землі, я звернувся до президента Академії агарних наук  з тими питаннями. Чи, які підприємства на Полтавщині, які підпорядковані міністерству... підпорядковані Академії аграрних наук і МінАПК ідуть під приватизацію, які не ідуть і взагалі можливість розпаювання земель на прикладі дослідного підприємства "Степне". Я мав таку можливість, я підняв це питання в сесійному залі, я виступив, особисто переговорив з Президентом академії аграрних наук. І треба віддати належне, я хочу вам подякувати, Ярославе Михайловичу. Питання навколо керівника прийшло в нормальний стан, ситуація змінилася, начебто все заспокоїлося. Тому хотів би вам подякувати з цього приводу.

На мої звернення, які я вам направив, це пропозиція була людей, люди звернулися з можливістю розпаювання земель. Ви мені дали таку відповідь, що відсутні підстави розпаювання земель даного підприємства. От наскільки мені відомо, дане підприємство науковою діяльністю не займається. Є в Полтаві інститут свинарства, який обслуговує, якщо я не помиляюся,  можу помилитися 4 великих підприємства. Це "Степне", підприємство декабристів, тут також  присутній керівник, доволі успішне і прибуткове підприємство, і підприємство "Тахтаулово". Так от, підприємство "Тахтаулово" знаходиться  також в Полтавському районі. Якщо говорити прямо,  то воно знаходиться через дорогу від інституту свинарства. І от два роки тому, чи рік тому, це підприємство, більшість землі цього підприємства було  віддано приватним структурам за договорами про спільний обробіток. Так от у мене питання, яка тоді логіка, коли ці землі ми віддаємо приватним структурам за договорами про спільний обробіток, тим більше, якщо говорити про земельне законодавство, то ці договори є взагалі незаконними. Що там ми отримуємо, що отримує державний бюджет від таких договорів? І в той же час немає можливості процес розпаювання, правильний процес, я вважаю, на підприємстві "Степне". От для мене це питання, і хотів би по можливості, якби дали таку відповідь.

Тим більше, що "Степне" не займається науковою робото. Я думаю, що це було б правильно зняти соціальну напругу, якщо вона є в таких підприємствах, і дійсно відділити тут землю, яка потрібна для наукової діяльності. Щоб  люди були спокійні, задоволені, можливо, ці речі зробити і провести чесний, прозорий процес розпаювання цих земель.

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі…

КУЛІНІЧ О.І. Я не закінчив. І хотілося б почути. Я почув, що 400 тисяч  гектарів знаходиться в обробітку в академії, оскільки землі роздано за такими договорами про спільні обробітки, якщо є такі цифри.

І хочу підтримати всіх колег, які передімною виступали, і колегу Кучера і Бакуменко. Дійсно нам треба займатися наукою, нам треба підтримати науку, але, можливо, треба і провести такий чіткий зрозумілий аудит і зрозуміти скільки землі потрібно для науки. Я не науковець, я практик, я практично працював в аграрному секторі, то на мою думку, можливо, 400 тисяч гектарів і забагато для наукової діяльності. І нам треба якусь таку модель виробити дійсно, щоб і наука працювала, і щоб науковці і академіки були, ну їхні роботи дійсно були в запиті від сільського господарства. І оцю соціальну напругу, яка є, і повірте, вона є, я мажоритарник я знаю її, вона є в тих підприємствах, де дійсно процес приватизації ще не пройшов, а, можливо, буде, щоб це було, оці речі відбувалися зрозумілим чином.

Тому підтримую пропозицію всіляко підтримувати науку, але треба зрозуміти що ми підтримуємо. Провести чіткий аудит і зрозуміти скільки дійсно землі необхідно для науки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Я дума, що, Ярослав Михайлович, потім записуйте це питання і потім відповісти народним депутатам або, може, керівники інститутів, господарств, буде часу трохи для цього.

По списку ідуть Бриченко, Лабазюк, Дідич, Мірошниченко.

_______________. Шановні науковці, ви знаєте, щиро хочу подякувати вам, що ви зберегли галузь, яка працює. Вас знищують – ви працюєте, вас знищують – ви  працюєте, вас знищують – ви працюєте, і це завдяки вам. Я розумію в що це вам виливалося. Це приступи, седий волос, а ви ж на цих підприємствах попрацювали, кров'яними мозолями це все создавали. І коли на ваших глазах це знищують, ну якось, знаєте, і ми стоїмо в стороні. Це не правильно, ми тут должні вас підтримати.

Тому що щоб нам не казали, без науки, без фінансування, якщо ви не дасте той продукт, який буде в очереді стояти вся Європа, Америка і всі наші підприємці до вас, щоб купити нормальні сорти, там пшениці, питань нема, у нас вони супер, ну, нам нада ще кукурудза, нам нада овочевий продукт, який зараз востребуваний, садівництво. Так що хотілося б, щоб наш комітет попрацював над тим, щоб вас підтримати, підтримати фінансово. І попрацювати над тим, щоб оці всі присоски, які присосались до вас і висасують послєдню копійочку з вас, о, щоб вони працювали на Академію аграрних наук, щоб працювали на вас і тоді будуть у вас кошти і ви не будете нам задавати оці питання, що дайте нам 90 мільйонів вижить потрібно. Вроде би кошти єсть, а у вас їх… Так що я розумію, розумію ваші, як, це вже не то, що, а крик душі. І надіюся, що комітет підтримає, відпрацюєм. Хоча чисто від серця скажу. Питань більше чим відповідей. Питань більше чим відповідей. Але нада підтримувати. І я думаю ми над цим дуже гарно попрацюємо. Тому що єслі…

Ще одне хочу сказати. Цей комітет він дуже гарний, тут фахівці, тут люди які, ну, прожили і знають, що таке сільське господарство. Сьомого скликання комітет у нас войлєболісти, баскетболісти. Я думаю, що, ну, ми з розумінням поставимося і отпрацюєм на Академію аграрних наук. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, ………….

Пан Лабазюк, ваш…

ЛАБАЗЮК С.П.  Шановні колеги! Шановні науковці! Ви знаєте, я, напевно, щоб довго не говорити, багато не повторюватися, бо приблизно думка в колективі у нас однакова буде. Але я хотів би зосередити увагу на наступному. За чотири роки роботи в аграрному комітеті в сьомому скликанні, восьмому… Я з колегою, до речі, не погоджуся, що у нас там були баскетболісти, футболісти. В сьомому скликанні у нас були толкові депутати, які знали роботу в аграрному секторі, можливо, за виключенням окремих. Отож дивіться в чому ключове питання. Ми з вами зустрічаємося раз в рік як правило, тоді, коли піднімається якесь одне просте, але наболіле питання, поговорили, можливо, прийняли якусь резолюція на тому закінчилось. Сьогодні ви дуже правильно сказали, потрібно вже попрацювати  над бюджетом 2017 року, це перше.

Сьогодні однозначно нам потрібно з вами більш тіснішу співпрацю. І давайте визнаємо: наука в Україні є, але вона є тільки завдяки тому, що є декілька ентузіастів, які без грошей ще щось там якось роблять. Але час змінюється, і ситуація вимагає наступного сьогодні. Ми живемо в надто заполітизованій країні, яка сьогодні, хочемо ми того чи не хочемо, от аграрна галузь, політика і бізнес – це ті три речі, вони або йдуть в одній упряжці, або нічого не получається. В даному випадку ви сьогодні от говорите – ваші досягнення. Вони напевне дійсно є, але про них мало знає бізнес. Чому мало знає бізнес? Може, ми залишилися десь в радянських часах і намагаємося це показувати в тій формі, як було тоді, а воно на сьогоднішній день не працює досконало. А може, потрібно тісніше співпрацювати з асоціаціями, раз.

Друге, я чотири роки в аграрному комітеті, но скажу відверто, я це повторюю сьогодні вже вкотре. В позаминулому році, як зараз пам'ятаю, у нас була подібна зустріч, і я говорив: "Шановні науковці, прийдіть з пропозиціями". Давайте відверто, не всі депутати і я, можливо, в тому числі далеко не ідеальні законотворці в галузі в тій чи іншій, яку ви ведете. Точно, що ви дасте кращі пропозиції, або як мінімум ваша пропозиція разом з нашою, з нашим розумінням політичної складової буде ефективніше. Так скільки з вас прийшло, внесли свої пропозиції? Ну, практично ніхто. Тому от моя думка, що ми сьогодні, не дай, Бог, не поговорили і не розійшлися, якщо ми хочемо, щоб ми дійсно відстояли ваші інтереси, наші спільні інтереси, інтереси аграрної галузі в той період, коли нам знову зовні, а зовні це, в тому числі за участі МВФ, нав'язують різні всякі нові правила гри… А ви там бачите в пропозиціях, які зовні нав'язують нам науку в Україні, ви там бачите виробництво насіннєвого матеріалу чи підтримку тваринництва? Ні.

Ми сьогодні, Олександр Борисович, ви говорите: "Гріш ціна, якщо ми не відстоїмо спецрежим для тваринництва". Та не відстоїмо, давайте відверто говорити, давайте шукати механізми, як підтримати ту тваринницьку галузь, тому що сьогодні твердо стоїть… І коли в сесійну залу у Верховній Раді будуть вноситися наші аграрні законопроекти, нас, на жаль, не 450. Ми побачили, коли голосувалися аграрні законопроекти, що даже не 40 депутатів, які мають відношення до аграрного комплексу, підтримували аграрний комплекс. Чому? Політика, вказівки і так далі, і так далі. Я пропоную перейти від обіцянок один одному, від там похвалянь один одному до конкретики: дайте пропозиції, давайте створимо робочі групи. Ярослав Михайлович, ви знаєте, як  працювати з депутатами, як ніхто інший. Вам приходиться терпіти наші походеньки до вас, там розмови, тому давайте перейдемо в конструктивну якусь співпрацю. Хтось сьогодні запропонував зробити виїзні комітети – супер. Кажіть: коли і куда – поїхали. Насправді, ось цих о кабінетів потрібно виїжджати в поля деколи, бачити, що робиться, насправді. Інститут буряків, ну, насправді, ми маємо сьогодні далі рости, ми маємо перспективу. Я знаю особисто ваші досягнення – честь і хвала. Але давайте так, щоб ще сьогодні  малий і середній агарний бізнес і, в тому числі,  агрохолдинги також це відчували не тоді, коли власник змусить свого агронома виїхати, щось побачити або агроном толковий зможе якось зарухати свого інвестора. Немає цієї співпраці: політика, наука і бізнес, немає. Якщо ми її не будемо мати протягом наступних півроку, нам не вдастся відстояти інтереси агарної галузі на 2017 рік.

Щодо землі, 390 чи 360 тисяч гектарів землі, це вже зараз не суттєво. Ми також розуміємо, на порозі ринок землі, хочемо ми того чи не хочемо ззовні цю історію нам нав'язують і будуть пропихати. Що нам потрібно зробити? Хто розкачує ситуацію? Що академія – самодостатня, нехай забере гроші там, де вона має в землі, ну, розкачують, в тому числі, на жаль, політики. ми нікуди не  дінемося від того, що нам потрібно знайти з вами разом інструмент, механізм, яким задовольнити людей в селах, де не отримали розпаювання землі.

Я особисто бачу цей інструмент і ми з вами, Ярослав Михайлович, говорили. В селі, наприклад, півтори тисячі гектарів землі на Хмельниччині, а там 4 господарства академії є, якщо сьогодні взяти особисте селянське господарство до 2 гектарів землі, де можна давати, пайовиків ймовірних, а точніше, працівників, які  працювали на день розпаювання на 2001 рік, їх було в середньому 200 чоловік. І тому 400  треба роздати по 2 гектари землі, тисячу 100 залишається, все рівно, для академії, для всіх цілей, які потрібні. І ми знімаємо питання. І люди отримали  землю, і  завтра ніхто вже ні про що не говорить. То єсть з півтора тисячі максимум 500 потрібно розпаювати. Зняли питання з людьми, далі маємо можливість розвивати і використовувати землю.

Тому, будь ласка, ваші сьогодні доповіді, вони мають місце в цифрах і так далі, але, якщо ми хочемо мати результат у 2017 році і вже сьогодні невдовзі, нам потрібно більш конструктивну співпрацю, до чого вас прошу і закликаю. Вносьте пропозиції по законопроектах, ваші ідеї будуть кращі в деякій мірі ніж деколи депутатські, спільні ідеї будуть мати право на життя. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Пожалуйста, Давиденко.

ДАВИДЕНКО В.М. Шановні колеги, дуже слушні були пропозиції, я всіх підтримую, я дуже багато був в інститутах. От сьогодні говорили три рази про Мироновський інститут пшениці, там 16 числа буде проводитися день поля і побачити те, що зробив цей інститут, можна прямо там і те, що ми говоримо, зробити виїзне засідання. Вношу це як пропозицію.

Що стосується останнього, по поводу розпаювання землі і по поводу фінансування академії? Я хочу сказати, що це з одного боку може бути ресурсом гарним для того, щоб фінансувати академію. Тому все-таки пропоную, пропозиція Олега Миколайовича, вона слушна по поводу мораторію, розібратися, а потім вже йти, визначитися з тими землями, які можуть розпайовані бути, не відтягуючи це в довгу корзину, але при тому не вганяючи віз і не роблячи якихось помилок. Підтримую все і хочу сказати, що тут от сьогодні присутній Володін Сергій Анатолійович, це Інститут інноваційного …, мені дуже приємно його бачити. От якщо ми говоримо про законопроекти, то мені хотілося б, щоб представники академії завжди були присутні на наших комітетах і могли висловлювати свою думку по поводу тих чи інших законопроектів, які будуть прийматися Верховною Радою. Дякую. Я підтримую всі пропозиції, але, к сожалению, мені потрібно бігти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Дідич.

ДІДИЧ В.В. Я приєднуюся з пропозицією до Олега Миколайовича Дмитренка стосовно проведення інвентаризації і накладення мораторію на недопущення проведення цих мнітельних банкрутств, які ведуть до  руйнації Академії  наук. Ми розуміємо, що це такий великий-великий ласий, напевно, що    найсвятіший, який є на теренах  України, шматок   і на нього дивляться скоса, і є бажаючі його забрати. Тому я думаю, що треба комітету стати на захист і боротися за те, щоби не допустити цього, що відбувається в тому, такі зловживання, які  сама академія, без допомоги нашого комітету Верховної Ради, депутатів, не вистоїть і це треба признати,   і чітко розуміти. Тому ми зобов'язані йти і разом працювати.

І, звичайно, стосовно соціальної напруги і розпаювання, так, я підтримую пропозиції, які відбувалися. В мене, наприклад,  є господарство, наукове господарство "Руно", яке мало в свій час    20 тисяч   вівчарств, голів овець, яка займалася, дійсно, науковою роботою, а зараз в  зв'язку з тими подіями,  які відбулися, галузь вівчарства,  практично тварин може до тисячі залишилося голів, а може й того немає. Тому треба передивися і в обробітку там  знаходиться   11 тисяч гектар землі, і треба переглянути,  люди бастують, люди кричать, люди  шумлять. І треба подивитися на саму формулу, що потрібно залишити академії, обов'язково залишити, формувати певний напрямок. І якщо нема тваринницької галузі, то перепрофілювати  його на зернову, але вже подивитися формули підтримки  людей, розпаювати частину, дати, можливо, людині, щоб вона наповнилася змістом, а тоді  далі вже працювати. Але   ще одне: без оцієї  інвентаризації, ми  не можемо зберегти.

Тому я підтримую пропозиції і приєднуюсь до колег.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Мірошніченко у нас іде, потім – Люшняк.

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я не буду повторяться, сегодня, безусловно,      ценнее  человека и его идей,  ничего не существует: ни машины, ни  механизмы, ни информация, и даже не деньги. Самое ценное, что есть – это идея человека.  Поэтому говорить об науке  тут нет больше смысла, а нужно поддерживать  и развивать. 

Хотел поддержать то, что было сказано Сергеем Лабазюком, моим коллегой. Хотелось бы сегодня было больше услышать стратегию вашего развития. Цифры, которые вы показали, и статус сегодняшнего положения вещей, ну, с одной стороны он приятно удивляет, что есть такие результаты и есть еще, чем гордиться. С другой стороны, конечно, есть и куча проблемных вопросов, но нет стратегии. Лучше, чем вы, что делать никто не знает. Да, мы все здесь эксперты, и мы готовы помогать, содействовать в разработке этой стратегии, но авторами все равно должны быть вы. Если вы ее не сделаете, я думаю, что мы будем там через год-два-три собираться и, к сожалению, будем еще что-нибудь оплакивать.

Поэтому вы знаете свои сильные и слабые стороны. И хочу сказать, что здесь, естественно, все люди, которые здесь находятся, то, что говорил и Козаченко Леонид Петрович, здесь только ваши сторонники. То, что мы говорили с вами, Ярослав Михайлович, да, мы действительно много ездим и на конференции, и вы знаете наши возможности с нашей прошлой жизни, да, взаимосвязи и с инвесторами, и с бизнесом. Если вы сделаете правильную стратегию, мы только сможем вам помочь. Поэтому, если вы будете не против, для того, чтобы быть эффективными в принятии бюджета 17 года, то, возможно, нужно было бы с вами еще увидеться, может быть, где-то вначале осени, чтобы вы уже пришли и сказали: "Мы хотим видеть стратегию такой, бюджеты вот такие, мы реструктуризацию делаем вот такую, включая и землю, что мы хотим с ней делать. Что оставляем для науки, что там на распаевку, – вам лучше видней, – бюджеты для науки нужны такие, гранты мы хотим привлечь вот такие, совместную деятельность мы видим вот такую" и так далее и тому подобное. Я думаю, что здесь все, каждый возьмет на себя какой-то участок, где он является экспертом, будет только вам, только вам помогать. Ну, и все вместе будем помогать с точки зрения бюджетирования 17 года. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

Люшняк, пожалуйста.

МІРОШНІЧЕНКО І.В.  А так благодарю вообще за разговор и за то, что пришли и показали ситуацию. Спасибо.

ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановний пане головуючий, шановні наші науковці. Знаєте, дійсно приємно, що у вас не опустились руки, що ви щось робите, стараєтесь, як би вам важко не було. І ви працюєте над тим, щоб Україна дійсно не відставала і не пасла задніх. Я почув багато слушних пропозицій і особливо Кириченко Віктора Васильовича, який сказав, що нам найперше, що потрібно зробити для науки. Не виділяти кошти, нам потрібно змінити законодавство на право сортів і щоб винахідник міг отримувати гідну винагороду за свою селекцію, за свої патенти і за свої винаходи. Сьогодні, якщо ми прирівняєм наших науковців, професорів, докторів наук до європейських, ну, це просто речі не співставимі. І, коли наш науковець буде отримувати 2-3 тисяч чи 4 тисячі євро зарплату чи виплати, чи це буде в роєлті, повірте, що сьогодні цей склад людей, який сидить тут омолодиця. В науку прийдуть молоді люди, які захочуть змінювати, які захочуть рухати вперед.

Також підтримую… Я думаю, що… Я би хотів внести таку пропозицію, так, щоб сьогодні Академія аграрних наук дала всі пропозиції, тим більше є декілька директив ЄС, які в нас це на законодавчому рівні не врегульовано і наші винахідники сьогодні насправді отримують мізерні кошти за свої роботи. І це буде також стимулювати науку в Україні.

Друге. Ну, ми повинні, я думаю, що в нерівних сьогодні умовах знаходяться аграрні підприємства Академії аграрних наук і аграрні підприємства приватні, тому що вони на загальній підставі. І в 2017 році нам в кодексі чітко ми повинні прописати як будуть оподатковуватися землі Академії аграрних наук.

Третє. Розпаювання, ну, ми повинні до цього прийти. Я підтримую багатьох всіх наших колег. Але я би хотів звернути увагу, що ми повинні вернутись до закону, який діяв до 1996 року, тому ми поставимо в рівні умови тих людей, які не отримали пай і це буде законно, і я думаю менш-більш правильно. І ми так само з Ярославом Михайловичем спілкувалися. Це 20 відсотків максимум землі, яку треба розпаювати, і дати людям це законне право, які дійсно працювали на ній.

Третє. Що я би хотів сказати, що я думаю, що  Академія аграрних наук,  не думаю, я впевнений, потрібно плідно почати співпрацювати з ІТ-галуззю. Коли ми зустрілися з ІТ-шниками, я був здивований, тому що багато американських насіннєвих компаній замовляють сьогодні їхні програми. І ми сьогодні продаємо голий наш продукт, ІТ, який ми могли би поєднати в насінництві, генетиці, селекції. Розумієте, цей потенціал ми повинні використати. І це, що я прочитав про  винаходи в 15-му році, я тільки побачив маленьку ремарку, це про аерозйомки, де є впровадження щодо внесення мінеральних добрив. Ми могли би зробити бомбу таку  на весь світ.  З нашим потенціалом, з нашим  тим, що ми на сьогоднішній день маємо, коли ми з'єднаємо ці дві галузі. І, повірте, це буде дуже великий плюс.

Україна не тільки має великий потенціал генетики пшениці. Наша "Миронівська 63-я" це є стандарт, еталон пшениці по стійкості  до хвороб. І це знає весь світ. В нас є також великий, найбільший в світі генофонд сортів гречки. Це ми повинні визнати. Це є сьогодні для  нас перспективна культура, це наша культура, віками наша, і ми повинні її вирощувати, продавати, показувати цілому світу.

І на завершення я хочу подякувати сьогодні людям, які прийшли, які знайшли час, яким небайдужа доля України, яким небайдуже те, що  ми повинні змінювати світ. І хочу сказати велике вам дякую, що ви є і що ви знайшли час для спілкування  з нами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді Юрчишин, і Григорій Михайлович.

 ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, науковці. Я хочу сказати на прикладі, що я в політику прийшов із бізнесу, аграрного бізнесу. Сьогодні там продовжує працювати брат. Підприємство сьогодні обробляє 14 тисяч гектарів землі, 10 тисяч голів свиней, 1 тисячу голів дійного стада.  І все це з кредитів, де ставка була  понад 20 відсотків.

Я сьогодні уважно вислухав звіт Петра Григоровича. Значить, підприємство державне, але  сьогодні на його прибутках утримується весь соціальний тягар, тобто напрямок. От таким керівникам сьогодні працювати.

Саме головне, сьогодні потрібно провести аудит, одне. Друге, зняти напругу на селі, а в кожному районі, області є науково-дослідне господарство, по 50 сотих дати людям розпаювання. Тому що всю землю не віддасиш, на чомусь треба жити, працювати. Це однозначно. І я думаю, що земля ніколи не може бути збитковою, збиток можуть донести тільки менеджері, які на ній працюють. Тому потрібно підібрати менеджмент, зняти всі напруги, і я вас скажу, як правило, буде результат. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кіт Андрій, пожалуйста.

КІТ А.Б. Дякую.

Шановні народні депутати, шановні науковці. Насамперед, мені дуже сподобалась алегорія виступаючих, яка порівнювала нашу науку з армією до початку нашої війни. Я так само повністю погоджуюсь з тезою, що наша армія була напічкана російськими агентами, так само зараз наша наука і не наука, а наш парламент і наш Кабмін напічканий агентами, трейдерами іноземних компаній, які, ні для кого не секрет, роздають гроші, урядові в тому числі, для того, щоб протягувати свої продукти на українські ринки.

Я дуже хочу подякувати Ярославу Михайловичу. Я хочу вернутися все-таки до стратегії, стратегії, яка вибрала академія, а саме створення семи регіональних центрів, я вважаю, що вона є правильною, вона оптимізує структуру академії, а це означає – показує її слабкі місця і показує ланки, які просто треба відокремити або продати. Я вважаю, що дуже прекрасна ідея, яку ви сказали, стосується того, що при частковому розпаюванні дати можливість, а це наше право, академії надавати землю в пряму оренду. Простий розрахунок мені показує, простий розрахунок мені показує, що 200 тисяч гектарів землі наданих в оренду при прозорій ставці 5 дає 400 мільйонів гривень фінансування академії в рік, а це є ще один бюджет академії, який можна спрямовувати на їхні інноваційні речі.

Я вважаю, що говорити про насінництво і про підтримку насінництва можна дуже багато. Але, якщо не відновити, а знову ж таки, це завдання парламенту, але має бути за участі академії, не відновити дотацію на купівлю вітчизняного насіння для Сгвиробників, в даній ситуації це буде зробити дуже-дуже складно.

І останнє. Я знаю, що сьогодні була велика делегація з академії на бюджетному комітеті, де вони отримали повну відмову від додаткового фінансування. При такому рівні фінансування, який зараз має академії, а у нас директор об'єднаного регіонального інституту має 4 тисячі 200 гривень зарплати, я думаю, лишився максимум рік, максимум рік, щоб ця структура повністю розвалилась. Ми повинні все-таки роз'яснити і спробувати шляхом регіональних зустрічей, які пропонував от Сергій Петрович Лабазюк по конкретному, по кожному напрямку напрацювати виходи з, в кожному інституті, з тієї кризи, яку він зараз має.

І накінець, останнє. Немає в нас узгодженої дії, я констатую факт, в нас не існує роботи академії, окрім рідких випадів завдяки Григорію Михайловичу з Верховною Радою. І аналогічна річ відбувалася між академією і Міністерством агропромислового комплексу, якщо ми не утворимо робочі групи і в режимі онлайн не будемо працювати і напрацьовувати вихід з даної ситуації, це теж… це все, що ми тут говоримо, це ми просто тратимо час. Дякую за це, що ви найшли можливість до нас прийти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Півхвилини, Люшняк. А потім…

ЛЮШНЯК М.В.  Я перепрошую, одну секундочку. Я би попросив Ярослава Михайловича тісно працювати з міністерством і Держпродслужбою,. Тму що, ви ж знаєте, минулого разу ми заслуховували, в нас були проблеми з ветпрепаратам щодо бджільництва, так. Я бачу, у вас є декілька розробок щодо впровадження їх. Це також будуть додаткові надходження коштів, які ви зможете використовувати.

Бачу також, у вас є профілактичні препарати щодо діагностики  африканської чуми, це також дуже актуально і я б попросив, щоб на наших таких зустрічах був керівник держслужби і міністерство ці питання занотувало, і могли б давати свої заявки щодо розробки певних продуктів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, пожалуйста.

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.  Дякую.

Шановні колеги, я сьогодні чесно вперше от гордий від того, що колеги по-державному, по-державницькі обговорювали проблему Національної академії аграрних наук. Я дійсно дуже переживаю за нею. Чому? Я і виробничник, і науковець, і знаю всіх цих людей, які там сидять, бо ще з 23 років, будучи головним агроном, а потім району, я зустрічався з ними, запрошував їх на конференції, через них вчив людей, які мені були підпорядковані, головні агрономи і так далі. І це, повірте, це наш генофонд теж, от позаду нас, а попереду мене там це теж наш генофонд. І я часто воджу вже аспірантів до них на захист, ось недавно ще одна молода дівчина, дуже розумна, захистилася в Інституті землеробства. Я вам хочу подякувати, колегам своїм, в першу чергу, величезне вам спасибі за те, що ви по-державницькі, дуже по-розумному оцінили сьогодні роботу академії. Якщо сьогодні десь щось не так, ми повинні вирішувати питанням заміни менеджменту, а не науку ставити там в інше положення.

Друге. Хочу я вам сказати, що сьогодні науці дуже важко, повірте, є селекціонер, який попадає на жилу і може кожних три, п'ять років видавати ….. гібрид чи сорт, а є такий, що може прожити все життя, працюючи над матеріалом, і не знайти жодного сорту чи породи в тваринництві серед корів, серед свиноферми, маю на увазі маточного поголів'я свиней, там овець і так далі. Це дуже складна робота, це дуже важка робота, я знаю людей там таких, що правильно Сергій Петрович сказав, що там вони просто альтруїсти. Вони сьогодні за ці копійки академік, яким треба гордитися тільки цим ім'ям, у нього руки порепані, бо він тягне на плечах, немає солярки, немає техніки малої і він на селекційних посівах бороною, з аспірантом, тягне бороною,   щоб там навести порядок і якось сьогодні займатись питаннями, які їм держава довіряє. І однозначно, я це трошки емоційно, ви вибачайте, але  я хочу сказати,  що в нас є хороші, дуже хороші науковці і їм треба тільки правду  дати, їм треба дати можливості, щоб вони працювали, їм треба дати заробітну плату і вони  повинні відчувати турботу за себе, і вони тоді навчать, і молоду   заміну собі поставлять, і все стане на свої місця. Але, крім цього, дійсно, правильно було тут сказано, що треба дуже серйозна підтримка   держави.

І, Ярослав Васильович, я хочу вас попросити, передайте Тарасу Вікторовичу, ми  з ним мали на цю тему розмову і я чекаю зустрічі, і він мав призначити цю зустріч, щоб ми  поговорили. На будь-якій нараді, на будь-якому семінарі, на будь-якій практичній конференції,  ви повинні сидіти як не знаю, як перший заступник зліва, чи з права,   а з іншої сторони, біля міністра. Так було і   я вихований на цьому, я так  життя прожив: з другої сторони завжди сидів, або Михайло Васильович    Зубець, або сидів Ситник покійний уже, яких  і того, і того немає, тобто президент, або перший віце-президент Академії наук.  І всі молоді спеціалісти, всі керівники господарств чули на селекторній нараді, що каже наука, і завжди доповідь робив президент Академії наук, яка ситуація на даний час,    що треба робити і що треба змінити. А міністр потім казав: чули, я кожного запитаю. І на той керівник, щоб він мав один палець показувати тільки: ти, ти, ти. Але перед цим навчивши, бо не навчивши, нічого не буде.

 І ми дуже сподіваємося, що сьогодні  прийшов новий міністр з новим баченням, сьогодні є класні кадри і заступники міністра, що у вас вийде хороша співпраця. Та й міністр  і заступники повинні бути не тільки на річних зборах,  а на більшості засідань президії Академії аграрних наук. І тоді буде  знати: чим вони живуть, що вони роблять,  які в них проблеми, що в них найбільше болить.

І останнє, що я хотів би сказати, давайте зробимо от такі зустрічі системними. І, дійсно, тоді вам буде набагато легше працювати, бо  тут ніхто нічого не хоче зробити погане академії, тут всі  ті, хто шанує академію, хто розуміє, що це наша, так сказати, наукова альма-матер, і що   ми готові бути у вас в  помічниках ходити. Давайте свої побажання, законопроекти, які ви відпрацюєте, і ми обов'язково,  ми  ось переговорили з Олександром Борисовичем, будемо своїх колег просити, щоб згоду дали. Ми зробимо обов'язково по напрямках  експертне середовище із  науковців, наших наукових інститутів, тобто з Академією аграрних наук.

Але й ви знаєте, науковці шановні, вибачте,  що я вже так скажу, ви знаєте, що було два великих вчених  в свій час. Це Лисенко і Вавилов. Один в тюрмі сидів, а один казав: "Да, динозавры тоже  летают, но так только низенько-низенько". Знаєте….  І через те казали, визнали були,  що тоді ідеологія була і сказали: "Генетика – это  продажная девка империализма", і відкинули генетику і селекцію на 50-60 років ще в радянські часи назад.  На біле кажіть біле, на чорне кажіть  чорне, і ви будете мати ще більшу повагу від людей, від нас, від тих, хто сьогодні  розуміє, що таке наука, і як вона повинна поступати в даний час.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Григорій Михайлович.

Пан Краснопольський, і будемо підводити ітоги.

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ. Дуже дякую.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановні вчені! Дуже добре,  що ми сьогодні таку тему важливу розглядаємо. Це, дійсно, для всіх нас дуже важливо, і ми повинні сказати, що якраз питання науки і взаємовідносин з Національною академією аграрних наук і нас стоїть завжди в полі зору, і пане Григорію, ми завжди з вами  зустрічаємося на всіх засіданнях, якраз у Ярослава Михайловича, жодного не пропускаємо. І в той же час Ярослав Михайлович і віце-прем’єр… президент завжди знаходиться на наших апаратних і жодної селекторної наради у нас не проходить без участі Національної академії  аграрних наук. Завжди так воно і є, і ці традиції ми, слава Богу,  як кажуть, зберігаємо.

Над чим потрібно  думати і над чим потрібно працювати?   Перше питання – фінансування Національної академії  аграрних наук, тому що це питання, дійсно, важливе і серйозне. І ми розуміємо, що вона недофінансована, розуміємо причини, знову ж таки, чому. Але якщо ми хочемо бачити майбутнє, потрібно над цим працювати. Друге, ми повинні, абсолютно було правильно сказано народним депутатом, ми повинні чітко розуміти під що ми фінансуємо і як  фінансуємо. Для цього як раз ми зараз на... є доручення Кабінету Міністрів і міністерство розробляє разом із Національною академією агарних наук концепцію реформування Національної академії на основі інноваційного шляху розвитку. Буквально зараз цей документ буде підписаний міністром. Ви зможете його всі подивитися, там багато є таких цікавих підходів, в яких ми дійсно бачимо як подивитися майбутнє нашої науки і не тільки базової, а і прикладної.

І третє питання – це те, що сьогодні відпрацьовується питання, пов'язане з ефективністю використання земель Національної академії агарних наук. І з цього приводу створена комісія Кабінету Міністрів, де ввійшли... міжвідомча комісія, де як раз вона на протязі найближчого періоду, 2-3 місяці має проаналізувати як раз ефективне  використання земель академії і де, я дуже дякую Ярославу Михайловичу, тому що він теж сьогодні чітко і ясно окреслив ситуацію по... де воно використовується добре, де ні і є  той баласт, який в силу об'єктивних десь, а десь і суб'єктивних причин не дає можливості все-таки нам рухатися далі. Але нам потрібно це відсікти для того, щоб ми закрили питання взаємовідносин суспільства на рівні інформації, що академія, ну, якісь нехороші речі. Що є, то треба дійсно забрати, в якісь частині допомогти, а в цілому рухатися далі.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Я трошки підрезолюю нашу... По-перше, я думаю, що в нас сьогодні початок спільної такою буде робота, яка буде постійною. І я дуже радий тому, що така не суха беседа. От бачите, всі народні депутати, всі, я вже такого не пам'ятаю, ні по одному питанню, кожен виступив і має позицію.

Ми тут   з секретаріатом готували резолюцію з семи пунктів,  зараз їх уже  12, те, що сказали  народні депутати. Тому в мене є  слушна така пропозиція. Ми разом з Академією наук, з секретаріатом доробляємо цю резолюцію, відсилаємо народним депутатам, які далі ще раз її вичитують, вносять пропозиції, які можуть десь не враховані будуть. Далі, на цій резолюції, яку ми вже приймемо, ми поставимо там  і запитання  перед правоохоронними органами, і далі буде ясно, яка законопроектна робота потрібна, які закони, що ми зараз обговорювали і питання ті, ті  й ті, всі нанижемо.  І далі, оця спільна робота, вона буде системною. Це, по-перше.

Тому,  я думаю,  що сьогодні ми не голосуємо резолюцію, ми її доробимо там десь за  3-4 дні разом з Академією наук. Так? Приймемо до уваги те,  що ми обсудили, і далі  цю резолюцію  вже будемо виконувати. Це перше.

Друге. Це спільні робочі групи: і народні депутати, і аграрна Академія      наук. Ну, як ми зараз  працюємо з міністерством, на кожному  комітеті  у нас або  перший заступник міністра, заступник  міністра, або міністр.  І всі питання, і це і Геодокадастр, ви бачите, на всіх засіданнях, але Академія наук не за всіх. Тому в мене є пропозиція, щоб був присутній керівник або його перший заступник, якщо його немає, і фахівці ті,  які законопроекти ми розглядаємо: чи   земельні відносини, чи те-то,  по порядку денному. Щоб ці були робочі  групи, і ми разом з ними  працювали. Це друге.

Третє.  Ми з Григорієм Михайловичем теж   разом про це казали, і  є пропозиція від народних  депутатів.  Я думаю, що треба провести два, як мінімум, за 3-4 місяці, виїзних засідань комітету. Одне, це інститут або дослідне господарство  в рослинництві, і інші – в тваринництві. На базі. А Академія наук нехай сама  скаже, де це буде. Ми разом, який це період визначимо, і проведемо. Бо там буде… І послухаємо людей, подивимось, які питання на місцях. Я думаю, що ці пропозиції всі народні депутати підтримають. Ми їх з секретаріатом і з Академією наук узгодимо і далі проведемо. Немає, я думаю, заперечень проти таких спілкувань?

І, я думаю, дуже хотів би висловити подяку всім науковцям, які сьогодні присутні, президенту Академії наук. І в чому я впевнений, в тому, що ми разом, тільки разом, і вже це треба завтра починати, від законопроектної роботи до всього остального ми за місяць-два повинні вийти і на бюджет 2017 року, на системні закони, які дозволять, те, що Микола Іванович і всі казали, по прозорій, спільній роботі бізнесу і Академії наук, які дадуть і кошти значні для наукової діяльності. Ми подивились технопарк, який ви казали, давайте його також наповнимо таким уже і бізнесовим, серйозним уже наповненням. І головне, щоб ми зробили зміни до Податкового кодексу і тваринництва, і наукову діяльність. Ну, слушно кажуть, господарство, яке займається племінною справою, платить 3, 4 мільйона податків. Що це? Де це в світі, скажіть, щоб наука платила такі податки? Оце наше завдання як народних депутатів. Це не такі великі кошти на самому разі, але це може 100, 200, 300 мільйонів, але вони збережуть багато чого в нашій науці.

Тому, підсумовуючи всіх, хочу сказати велике спасибі. Це початок системної роботи комітету, Національної академії наук і Міністерства аграрної політики, воно …….. однозначно, що ми всі в троем. І, я думаю, від цього виграє, перш за все, Україна.

Спасибі всім.

А, Ігор. Вибачаюсь. Да, ще.

_______________. Олександр Борисович, дозвольте таку пропозицію. От давайте, якщо виїзні засідання, одне засідання проведемо там, де дійсно є що подивитися, а друге засідання проведемо, де борги накопичені, щоб це ми подивилися, щоб було порівняння.