Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

12 травня 2016 року

Веде засідання заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

_______________. Исходя из того, что нас уже 29, то достаточно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так. Да, уже 15, да. Так, добрий день. Прошу займати місця. У нас є кворум, 15 народних депутатів, ще 3 на підході із 29-ти. Тому є пропозиція почати нашу роботу.

У кожного народного депутата є порядок денний. Є якесь зауваження, доповнення до порядку денного? Нема. Прошу затвердити. Хто за те, щоб затвердити порядок денний, прошу проголосувати. Проти? Утрималось? Одногласно.

Приступаємо до порядку денного. Перше питання. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, внесений народним депутатом України Фроловим. Реєстраційний номер 4253 від 17.03.16 року. Є депутат Фролов? Нема. Чернишенко Інна Іванівна, головний консультант, доповідайте.

ЧЕРНИШЕНКО І.І. Єсть. Так, шановні народні депутати, до вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу Україна щодо розмежування земель державної та комунальної власності, поданий народним депутатом Фроловим. Метою законопроекту є створення правової основи для визначення правового статусу земель під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які стали безхазяйним майном внаслідок реформування сільськогосподарських підприємств.

Законопроектом пропонується віднести дані зазначені земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які стали безхазяйним майном внаслідок реформування сільськогосподарських підприємств до земель комунальної власності відповідних територіальних громад. Та встановити заборону на передачу таких земельних ділянок у приватну власність.

Проте хочеться зазначити до даного законопроекту такі застереження. Автором не враховано, що земельні ділянки, про які йде мова у законопроекті, на даний час перебувають у колективній власності згідно з державними актами на право колективної власності на землю.

Тепер, віднесення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями шляхом визначення їх безхазяйним майно в наслідок реформування сільськогосподарських  підприємств та земель комунальної власності можуть зайняти тривалий час, адже процедура передачі, визнання  земельних ділянок полезахисними  лісовими смугами визначена  335 статтю Цивільного кодексу України. Згідно  цієї  статті безхазяйною  є річ, яка не має  власника або власник від неї відмовився. Безхазяйні  нерухомі речі на облік  орган, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно за заявою органу місцевого  самоврядування,  на території якого вони розміщені.  І про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться  оголошення в друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на  облік такої  безхазяйної  нерухомої речі, вона за заявою  органу уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади може бути  передана  за рішенням суду  і тільки   після цього в комунальну власність.

І ще одним важливим таким застереженням є, що обов'язковою складовою процедурою  набуття права власності на безхазяйну нерухому річ є офіційне оприлюднення інформації про взяття такої нерухомої речі на облік органом державної реєстрації  прав. Отже,  це дуже тривалий час і значні фінансові  витрати на це мають бути закладені в бюджеті.

І ще, назва законопроекту, зазначаємо, що не відповідає правовим нормам, які  пропонується врегулювати цим законопроектом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповідь.  Які будуть пропозиції народних депутатів?  Пан Давиденко.

ДАВИДЕНКО  В.М.  Шановні колеги, я пропоную відхилити даний  законопроект з врахуванням того, що членами нашого комітету напрацьований законопроект, який вирішує  питання …………. і він знаходиться на реєстрації. Я так розумію, що  найближчим часом  ми його розглянемо на комітеті.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Які ще є пропозиції?

Григорій Михайлович.

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М  Шановні колеги,  я абсолютно підтримую свого колегу, в тому плані, що автор напевно не знає про те, що всі лісосмуги, які були в районах, в областях створенні або комунальні підприємства, у н нас, наприклад, називається в Вінниці "Агроліс", і вони їм передані, а земельні ділянки дійсно знаходяться в колективній власності. Тому є пропозиція його відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я слово надаю Шемелинець Людмилі Миколаївні, першому заступнику. Ваша яка пропозиція?

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Доброго дня, дякую. Ми не підтримуємо даний законопроект, тому що як я вже неодноразово казала, питання земель колективної власності набагато ширше, не обмежується питанням полілезахисних лісових смуг. І ми вважаємо, що цей закон не врегулює питання використання лісових полезахисних лісових смуг, а взагалі ускладнить процедуру і зробить неможливим використання земель колективної власності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Поступила пропозиція відхилити указаний законопроект. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Хто – проти? Хто утримався? 1 – "утримався". Рішення прийнято. Відхилено.

На порядку денному проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії корупції на ринку зерна, внесений народними депутатами України: Мушаком, Кривенком, Кузьменком, Кулінічем, Івченком, Негойєм, Бриченком, Бакуменком. Доповідає Мушак Олексій Петрович, народний депутат. Прошу вас.

МУШАК О.П. Шановні колеги, трошки тихіше можна. Доброго дня. Маючи сьогодні доповісти вам законопроект 4454 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидій корупції на ринку зерна. Насправді всі ми з вами парламентарі займаємося і впроваджуємо парламентській контроль, і забезпечуємо в тому числі ефективність яка є.

Хочу нагадати, що минулого року ми з вами проводили комітетські слухання з приводу, ситуація яка склалася з ДПКЗУ, з аграрним фондом та іншими державними підприємствами, в тому числі був ще "Укрспирт". Як вам відомо, там були шалені а наразі вже багатомільярдні збитки. Причому ці збитки формувалися протягом двох років. Так в 2014 році ДПКЗУ отримала 3,500 мільярдів збитків, в 2015 році 3,8 мільярда збитків.

Крім цього, я хочу нагадати, що в 2014 році там було 2 мільярда гривень виведено через депозит і їх не повернуто.

Більш того, на минулих скликаннях, як ви пам'ятаєте, був… це був "Банк Радикал", якщо я не помиляюся, і в нас був представник "Радикал Банку", який казав, це надзвичайно хороший і надійний банк. Саме тому Аграрний фонд там розмістив свій депозит і про це можна не дбати, що ці гроші повернуться. Але ситуація склалася по-іншому, що знову ж таки буквально літом минулого року цей банк був визнаний неплатоспроможним і ці кошти також були страчені.

Про що це глобально говорить? Про те, що, насправді, державні підприємства, ДПКЗУ, аграрний фонд та інші це є, по суті, бездонна така бочка куди входять, куди вилітають гроші всіх платників податків. Це раз.

А друге. Якби ми навіть не можемо отримати на підтримку аграріїв навіть 1 мільярд, нам всього лиш 355 мільйонів запропонували і дали в цьому році. А через ці компанії державні… через ці компанії державні, ну, уже десятки мільярдів вийшли.

Саме тому, якщо немає… якщо наразі правоохоронні органи не можуть встановити винних, не можуть повернути ці кошти, то парламент, наш комітет повинен проявити свою позицію.

Тому в рамках запропонованого законопроекту пропонується наступне: зобов'язати суб'єктів ринку з зерна з часткою держави понад 50 відсотків купувати зерно та продукти його переробки на території України лише безпосередньо у сільськогосподарських товаровиробників. Це в тому числі зроблено задля того, щоб Аграрний фонд, який в минулому році 72 відсотки операцій робив тільки з одним підприємством, щоб цю ситуацію уникнути.

Друге. Зобов'язати державних суб'єктів викладати договори на відкритих аукціонах для великих партій зерна, тобто розміром понад 5 тисяч гривень. Це в тому числі… повинно 5 тисяч тонн зерна. Це в тому числі зроблено задля того, щоб деякі державні компанії не змогли по завищеним цінам купувати зерно. Яка ситуація? Я хочу нагадати, коли ми розглядали минулого року ситуацію з Аграрним фондом, то там, якщо не помиляюся, пан Кучер якраз цю схему описував, що зерно купувалося на 300 гривень дорожче ніж потім продавалося, буквально це були запарелелені операції. Та інші, ну, тут якби, там, сумарно 5 пропозицій заборонити державним суб'єктам здійснювати експорті, імпортні операції з  зерном та продуктами його переробки за участю резидентів офшорних зон. Хочу нагадати вам, що ДПКЗУ уклало контракт на 135 мільйонів доларів в свій час. Кошти були перераховані на, точніше, зерно було відгружено, а 135 мільйонів з офшорних компаній не було повернуто. Ну, можете порахувати, це по нинішньому курсу, це 4 мільярда гривень ці кошти набагато більше ніж те, що ми можемо отримати навіть на Міністерство АПК і, не кажучи вже про підтримку.

Та, абсолютно логічно випливаюча з цього ініціатива, зобов'язати державних суб'єктів регулярно звітувати про операції та послуги.

Прошу вас підтримати цей законопроект, оскільки це перший наш такий серйозний крок і, більш того, проявлення такої державницької позиції по наведенню контролю та створенню умов, коли неможливо, по суті, вимивати державні такі необхідні кошти з аграрних підприємств. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. 

Давиденко.

ДАВИДЕНКО В.М. Олексій, я хотів запитати. От ти кажеш: 72 відсотки у однієї компанії купувалися. Хіба це не сільгосптоваровиробник був? Сільгосптоваровиробник. Тобто, ну, я хочу сказати, що цей пункт – він не дає, ну, абсолютно нічого і не вирішує проблему. Ну, точно кажучи, як і офшори. Ну, ми продаємо, ну, практично 50 відсотків зерна в офшорні компанії. Тобто якщо ми говоримо… Ще і західні, да. Якщо ми говоримо про те, що там якась конкуренція, і чи вони зможуть його продати дорожче, тобто, ну, ми тут влізаємо в їхню господарську діяльність, по суті. І питання ми ніяк не вирішуємо.

Ну, і договори купівлі-продажу зерна – вони торгуються, в них є так звана аграрна біржа, і там на сьогоднішній день це проходить абсолютно відкрито, тобто ми цією новелою нічого не добавляємо абсолютно. Ну, я вважаю, що потрібно було б, можливо, доопрацювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошніченко. Ви руку піднімали.

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я думал, там очередь. Спасибо большое.

Мало что могу добавить к тому, что сказал Алексей с точки зрения ситуации, однозначно надо что-то предпринимать с точки зрения контроля. Абсолютно поддерживаю прозрачность: публикация цен, на бирже проводить торги. Но также и поддерживаю коллегу Давиденко, что ряд пунктов ставят в неконкурентные условия данных участников рынка с другими участниками рынка. И этого, в принципе, мы не имеем права делать, потому что мы, с одной стороны, хотим сделать благое дело, а тем самым их ставим в неконкурентную ситуацию, и оно может сработать в обратную сторону.

Поэтому, я считаю, нужно доработать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

И есть предложения еще у …? Вадатурский, пожалуйста.

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Спасибо.

Ну, на самом деле я еще, наверное, десяток пунктов перечислю, где можно и как можно красть, будучи управляющим компанией такой державной, как ДПКЗУ. Я вообще считаю, что просто эти, ну, предложения, может быть, просто отвлекут внимание от ситуации. На самом деле, если мы хотим бороться с коррупцией, с теми миллиардами убытка, надо эти компании просто закрывать. Если мы не можем закрыть эти компании, то там просто нужно установить совершенно другой контроль, потому что контракты… Как заключаются контракты, внешнеэкономические контракты? Кто там перевозит эти товары? Кто там инспектирует? Там десятки компаний, которые могут, на самом деле, заниматься вместе з чиновниками злоупотреблениями. Поэтому я считаю, если мы хотим просто начать борьбу и показать действие, тогда мы должны голосовать за этот законопроект. Если мы хотим на корню решить этот вопрос, то там нужно на доопрацювання и решать этот вопрос на корню путем закрытия либо тотального  контроля этих предприятий, а не просто потом разбираться, почему у нас убытки получились там за прошлый год и миллиарды. Это наши с вами деньги. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

_______________. Доброго дня, шановні колеги. Ви знаєте, на початку нашої каденції ми багато законів про дерегуляцію приймали. Так?  Зараз стараємося задерегулювати. Прийняття, зокрема, цього закону в пункті першому – те, що говорив наш колега – те, що сталося в 2014 році, коли китайська сторона висловила нам ноту претензій непоставки кукурудзи, а в  СГ-виробників її майже не було, і ДПКЗУ купляла її в трейдерів.

Якщо би цього не сталося,  ми б платили  шалені кошти штрафів і пені. І міжнародні суди, повірте… Ці пункти просто деякі треба вичистити і допрацювати цей закон.

Думка блага. Розумію, що думка є хороша, але… ну тобто є речі, якими потім зайдемо самі з ними в штопор. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надаю міністру аграрної політики Кутовому. Дужне приємно, що він з нами знову.

КУТОВИЙ Т.В. Дякую. Ну символічно я хотів би з вами буть сьогодні, я з вами тут сьогодні, всіх радий дуже бачить. Ще символічно, що ми в цьому залі, в якому ми з Сергієм Петровичем  в попередньому скликанні, він пам'ятає,  знаходилися по різні сторони цього столу. Між нами був дуже відомий чоловік на той час. Всім – гарного здоров'я.

Що стосується цього питання. До зауваження Андрія Олексійовича. В принципі по підходу взагалі держава ніколи не була ефективним власником. В жодній країні. Прикладів  майже немає ефективної власності держави. Але  формулювання в контексті "давайте закриємо це підприємство", там є невеличкі нюанси. Компанія ДПЗКУ як така із себе нічого не представляє. Там є оборотний капітал кредитний і сьогодні компанія ДПЗКУ кожну хвилину. Вони так порахували просто для наочності, кожну хвилину  ДПЗКУ сплачує 142 долара відсотків, кожну хвилину. От ми з вами сидимо 15 – воно вже півтори тисячі заплатили. Крім того, треба розуміти, що компанія ДПЗКУ фактично має велику дуже проблему з вимитим оборотним капіталом. Ви знаєте, що  ж провадження кримінальні, які ні до чого не привели і декілька сот мільйонів доларів, які за міністерства іще попереднього перед Павленко були відповідним чином, ну, фактично вкрадені через компанії прокладки.

Щоб пропонувалося і як я дивлюся на всю цю історію? З великою пошаною до всіх авторів закону я розумію, за  що вони ратують і в чому  їхня як би справедливість, і це все так воно і є. Сьогодні бачення моє, яке я би хотів вам презентувати і бачення міністерства, я сподіваюся, там команда підтримає, це приватизація цієї компанії. Реально, згідно підписаного контракту, ніхто цю компанію приватизовувати не буде. Єдиний, хто її може забрати, це китайці в обмін на ті борги, які уже сьогодні сконсолідовані на підприємствах. Крім того, я всім нагадаю про специфічність цього моменту. Один мільярд, більше одного мільярда доларів сьогодні знаходяться на депозиті в "Ексімі", які через механізм цінних паперів фактично знаходяться в резервах України. Якщо сьогодні забрати мільярди з резервів України, то, в принципі, по значимості це подія дорівнює місії МВФ зараз в Україну. Тому що там ми говоримо про споріднені гроші. Тому, мені здається, зараз, коли компанія може заробляти, вона повинна заробляти. До кінця року я запустив цей процес і я направив відповідний лист китайській стороні із проханням розглянути можливість і їхнє бачення можливості входження в приватизаційний процес цієї компанії.

В чому полягає приватизація в різні сторони, тому що, згідно, на жаль, того дуже складного контракту з китайцями, який підписаний повністю не на користь України, всі активи  обездвижені, будь-які зміни структурні, продаж активів – все заборонено. Там все заморожено, ми із цією компанією нічого робити не можемо. Ви знаєте, там два портових елеватора, лінійний елеватор, тобто фактично ми, по великому рахунку, заручники китайської сторони в цьому питанні.

Тепер стосовно нагрузки. Компанія несе так само нагрузку. Ви знаєте, що з кожної тонни, яка продається не на китайську сторону, сплачується комісія 5 доларів, повинна сплачуватися. Сьогодні із-за того, що компанія ігнорує фактично цю вимогу, технічними такими нюансами вони посилають запит, на запит не відповідають, вони продають на третю сторону, – компанія фактично жодного разу ці 5 доларів не сплатила. Тому, розуміючи сказане, розуміючи важливість законопроекту, повертаючись до питання по ПАТу і по одному учаснику, сто відсотків підтримую це питання. Ситуація, яка склалась сьогодні в ПАТі в контексті участі, такої глобальної участі з одним із гравців, вона повністю не відповідає моїм особисто баченням розвитку цієї компанії і так далі.

Але знову ж таки повторюся, моє особисто бачення: компанія ПАТ  "Аграрний фонд" сьогодні теж не виконує тих функцій, які початково на неї покладалися. Регулюванням вона не може займатися. Вона навіть не може регулюванням займатися з точки зору розуміння економічної суті. У ситуації, коли через порти валиться 35 тонн мільйонів з її обсягом трейду, ну, не може вона вплинути на ціну на ринку, не може. Трейдери завжди, з таким обсягом завжди будуть формувати цінову політику. Тому це нонсенс, і цю компанію так само треба виводити на приватизацію. Ринкові стосунки, ми до них повинні прийти. Я знаю, що є на голосуванні список зняття з приватизації. Оцей документ я просив би підтримати.

Що стосується цього документу. Я не буду говорити про формальний. Ми написали лист-відповідь від міністерства, базуючись на формальних ознаках, пов'язаних там з протиріччями Цивільного кодексу, Господарського кодексу і створення не конкурентних умов, що стосується ДПЗКУ. В принципі, всі розумію, що коли цей документ приймається, ДПЗКУ перестає бути нормальним, ну, як би повноцінним гравцем на ринку трейдерів України. Він цього не зможе вже зробити, тому що в трейді рішення приймається іноді за 5 хвилин. Якщо трейдер буде приймати рішення після узгодження недільного, ну, це протирічить взагалі специфікі роботи, це не буде працювати.

У мене пропозиція по цьому законопроекту від міністерства відправити його на доопрацювання. З колегами авторами: виділити звідти ті моменти, які би не блокували діяльність підприємства, але унеможливлювали можливість зловживань в контексті, наприклад, того, про що говорилося у розрізі ПАТ "Аграрний фонд" я би просив підтримати таку позицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Мушак, слово…

МУШАК   О.П.  Дякую за можливість  сказати останнє слово.

Перше.  В плані оцінки ситуації, яка склалася, безумовно, ми всі мислимо  по-одному. А тепер  в плані того, як ми  з цієї ситуації будемо виходити. Я прокоментував  перші зауваження, які були моїми колегами озвучені. По ДПЗКУ і по китайському контракту, там є вилучення. Це раз.

Друге. Про одного гравця, який є на ринку, то насправді, який ……. працює з ПАТом, то через відкритий конкурс, насправді,  ця можливість для нього закриється.  Два.

Третє.  Шановні колеги,  ну не можна казати, що є проблема. Перше, що ми  боремося  за інтереси  аграрної галузі і при тому, що ми самі як би  попускаємо те, що кожен рік по  5 мільярдів або  може навіть в цьому році, ну в  минулому році це було більше навіть чим  5 мільярдів,  отримується збитку аграрними компаніями. Цей рік  теж  значить  у нас буде збиток. І розумієте, тоді виходить так, що комітет  просто цю ситуацію заморожує. А це означає, що кожен з нас, от давайте, як Тарас Вікторович порахував,  точніше для  нього порахували скільки за хвилину заробляє ДПЗКУ, а в рік порахував, що це якщо  вони нічого не будуть робити, то це плюс 500 мільйонів.  (Загальна дискусія)

Дивіться,  давайте можемо порахувати, умовно кажучи, скільки як би  кожна  хвилина продовження  цієї історії буде  вартувати для держави. Я думаю, що  це  трішки  цифра буде більше ніж  142, бо 142 я порахував в рік це  …….. мільйонів   доларів, а це всього лише там, ну   тисячу… мільярд  800 гривень щороку, а тут втрати більші в два рази. Тобто ми втрачаємо більше, ніж заробляємо.  Тому мені здається, що, о'кей,  є нюанс, є питання, давайте їх вирішувати між першим та другим читанням.  Яка проблема?  А займати ситуація погана, але нічого ми  робити не будемо,  я вважаю неправильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

Тарас Викторович, пожалуйста, ваша реплика.

КУТОВИЙ Т.В.   Дивіться, в контексті погана чи хороша, пропозиція, насправді, гарна. Єдине, що з формальної точки зору не відповідає законодавству – раз. По-друге, те, що стосується торгівлі, ви знаєте, що в контексті, ви говорите, виключення для торгівлі з китайцями. В минулому році ДПЗКУ проторгували із 3 мільйонів всього 300 тисяч з китайцями, а все інше торгувалося з іншими компаніями. Це одна важлива річ.

Тепер те, що стосується збитковості чи прибутковості. BDO закінчило звіт і ПАТ "Аграрний фонд", і ДПЗКУ. І та, і там компанія є по операційній складовій прибуткова. Єдине що, ДПЗКУ фактично на …………. працює, тому що всі зароблені гроші вона платить за відсоток. Фактично все, що вона заробляє, вона платить в оплату відсотків, які сьогодні в неї є. Крім того, скажу, що відсоток, який платиться в "Ексімбанку" по тому розміщеному мільярду, не перекриває вартість ресурсу, оскільки LIBOR підріс – і уже там мінусове сальдо по тому депозиту, який є.

Це мої коментарі до того, що сказав шановний колега народний депутат. Я все-таки залишаюся на позиції, що треба його доопрацювати. І залишається, що дуже важливо, почуйте мене, я дуже категорично ставлюся до цієї позиції: обидві ці компанії повинні до кінця року виходити, як мінімум мати вже меморандум, пропозицію для інвесторів, які будуть в неї інвестувати. Тримати ці компанії на балансі держави абсолютно неперспективно і неправильно.

Тому сьогодні, навіть з точки зору привабливості для майбутнього покупця, це не є правильно. Тому прошу відправити на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Григорій Михайлович.

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Я хочу сказати, що сьогодні можна розглядати це питання, якщо повернути медальку з однієї сторони і з іншої, що це за проблема. Чи є проблема? Є. Чи можна її вирішити, там, одним махом? Ні. Яким чином її позбутися? Пропозиція абсолютно правильна поступила, яким: дати їм доопрацювати сьогодні. Але поставити серйозний контроль, запобіжники, щоб там вони, дійсно, не купляли сьогодні так, як розказували: по одній ціні купляють, а по іншій продають, і сальдо це залишається, ми знаємо де. А в кінці року, дійсно, дати можливість інвесторам приватизувати цю компанію. Хай беруть на себе зобов'язання, хай беруть боргові зобов'язання, всі інші – і виходять цю компанію на відповідний рівень, а якщо вона буде або недержавна,  то це просто не стане кормушки куди всі  намагаються "всунути" вибачте свій писок, щоб там покорпатися. І я глибоко переконаний, що міністр правильну сьогодні пропозицію вніс і її треба підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Леонід Петрович зараз. Потім – Вадатурський.

КОЗАЧЕНКО Л.П. Я хотів, якщо розглядати це питання в такому контексті. Якщо Міністерство приймає і робить сьогодні  міністр офіційну  заяву про те, що він ставить на приватизацію ці два підприємства, то потрібно подавати законодавчу ініціативу і вносити відповідний проект закону один,  і другий.  Якщо впродовж оцього, достатньо для цього двох тижнів і можна провести це тому  що це у всіх  головний біль. Внесіть за два тижні проект закону з цього приводу і тоді немає  сенсу приймати цей, який ми зараз розглядаємо. А якщо це просто заява, а вноситися будуть проекти відповідні через рік, там півтора, або взагалі не будуть вноситись, то тоді треба приймати сьогодні рішення. Хоча теж воно, з моєї точки зору  сумнівне – оте, що ми  хочемо прийняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вадатурський.

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.  Я дуже коротко.  

Я хочу подякувати пану Тарасу Вікторовичу  за таку позицію і  готовий повністю  підтримати її. І пропоную просто створити робочу групу на базі міністерства з цих питань,  щодо виходу  з кризи цих двох держпідприємств.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мушак і потім – Тарас Вікторович  закончит.

МУШАК О.П. Шановні колеги, бачите, останнє слово стало ще раз останнім. Буквально 15 хвилин.

Дивіться: Кабмін зареєстрував законопроект по виключенню зі  списку підприємств, що не підлягають приватизації, в тому числі   і багато аграрних підприємств, але там немає є цих компаній. Я наступного тижня планую зареєструвати законопроект і хочу вас попросити долучитися  там де ми  ці компанії як би, це питання, про яке каже Тарас Вікторович, ми врегулюємо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давиденко і потім – Мірошніченко.

ДАВИДЕНКО В.М. Я хотів би все-таки, Тарас Вікторович вам сказав  іще раз, щоб ви почули його про те, що у нас є контракт і там є гарантія  держави на  півтора мільярда доларів. Ми не можемо нічого робити з ДПЗКУ. І правильно ви сказали, підприємства, які підлягають приватизації, вносяться і вони йдуть на приватизацію. По ПАТу по аграрному фонду це можливо, але знову ж таки ці підприємства створювалися як такі інвестиційні місткі. І ДСБУ, по ДСБУ зайшли ці інвестиції у вигляді півтора мільярда доларів, якоюсь частиною користується ДПЗКУ, інша лежить на рахунках "Укрсіма" як би. І, скажемо так, дозволяє в тому числі виплачувати і пенсії, і заробітні плати в бюджетній сфері. Тому я можу вам навести дуже велику кількість прикладів, коли приватні компанії були теж не ефективними. Тобто якщо ми хочемо сказати, що ми там здихалися цього активу і всім стало гарно, як би, я думаю, що можна ще було підійти по-інакшому. У нас тут в комітеті є, в тому числі, люди, які займаються трейдингом зерновим на протязі довгих років і я переконаний, якби система мотивації в цій компанії відповідала тим стандартам європейським, які там, чи міжнародним, які існують, то ці компанії не були б збитковими, мені здається так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошніченко, і потім – Тарас Вікторович.

МІРОШНИЧЕНКО І.В. До речі, в переліку об'єктів, які виключаються з заборони на приватизацію, більшість підприємств ДПЗКУ є і цей законопроект буде у нас сьогодні в залі виноситься на голосування. Але я згоден, що без проактивної, переговорної позиції Уряду України ми з китайською стороною, стосовно ситуації з кредитом ДПЗКУ, ми не знайдемо рішення.

Що я хотів відмітити? Тому сьогодні вже ці підприємства будуть виключені на ряду з портами та іншими підприємствами АПК. Але хотілося б що мати від уряду і міністерства? Це надати нам, який буде порядок їх подальшої приватизації? І це менше стосується на прикладі ДПЗКУ, тому що там, я вже відмічав, що треба з китайською стороною погодити, а по іншим підприємствам, якщо буде можливість, щоб ви надали порядок, який також ми могли б розглянути на комітеті або навіть в залі. Дякую.

КУТОВИЙ Т.В. На завершення, колеги, як пропозиція до того, що сказав Андрій Олексійович. Я пропоную зробити наступним чином, ми про це говорили, коли були в комітеті, на наступний ваш комітет я би вас просив включити в порядок денний заслуховування голови Академії аграрних наук, з приводу реформування.  На наступний, після цього комітету, можливо, голову керівника ДПЗКУ, зі звітом про роботу, аудиторським звітом і планами по… і все звіт по переговорам, по всім іншим позиціям. Після цього Аграрний фонд, якщо немає заперечень, після цього, ви знаєте,  звільнений керівник Державного лісового агентства, зараз там може ВО доповідати, але вона, чесно кажучи, суттєвої і якісної зміни від попереднього немає. У нас була доповідь Яреми з приводу Рибного агентства, тобто давайте так, умовно кажучи, аграрний, академія, ДПКЗУ і Аграрний фонд, якщо є на те ваша воля, щоб включити по кожному комітету, щоб ми заслуховували і приймали відповідні рішення. І зробити це дійсно так відверто, категорично, щоб приймати рішення.

Якщо приймається, то я би це як пропозицію від себе вніс…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Вікторович, ми б дуже вам за вашу пропозицію вдячні, тому що ми так саме і домовлялися, що десь протягом до кінця цієї сесії кожен тиждень пленарний будемо розглядати одне із питань, коли буде комітет з великим навантаженням, то може це буде в  середу. По-перше, Академія аграрних наук, секретаріат прошу вас, ми зараз проголосуємо за це. Далі: ДПКЗУ і Аграрний фонд можна в однин зробити. І далі, ліс і так далі. Якщо немає заперечень, я думаю ви всі звертались з цими пропозиціями, міністр це підтримує, це буде наша допомога парламентського контролю і для міністра в тому числі розібратися далі. І бистріше піти шляхом і приватизації, і приватизації і наведення порядку. Коли ви за таку пропозицію, давайте ми проголосуємо зразу ж за це. Пропозиція, кожен тиждень пленарний включати… зараз ми проголосуємо, добре, тоді в кінці в "різному" проведемо. Я просто думав йти по тому шляху, а… Хорошо в різному рассмотрим этот вопрос, потому что  он крайне важен и существенен для нас.

Тогда у нас по законопроекту поступило два предложения. Первое: направити на доопрацювання.

І друге – підтримати в першому читанні. Пропозиція від автора.

 _______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не відхилити, а відправити на доопрацювання.

КУТОВИЙ Т.В. Вона письмово йшла "відхилити" в силу формальних причин. Я розумію, що позицію треба зм'якшити, за формальними ознаками його звичайно треба відхиляти, але з поваги до членів комітету, можливо,  більш м'яку форму. Нехай комітет визначається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить давайте по тому як надходили пропозиції.

Перша пропозиція: направити розробникам на доопрацювання. Хто за цю пропозицію прошу голосувати. Рахуйте, скільки.

 _______________. 9.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9. Хто – "проти"? "Утримались"?  "Проти" скільки?

1 – "проти"?

 _______________. 4.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  4 – "проти". "Утрималось"?

 _______________. 2.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 – "утримались". 9 у нас хватає, да. Пропозиція прийнята, направлена на доопрацювання.

 Третій у нас законопроект, який на  порядку денному, проект Закону України про визнання такими що втратили чинність деяких законів України щодо державного регулювання  виробництва і реалізації цукру, внесений Кабінетом Міністрів України. Доповідає у нас Григорій Михайлович…

(?) ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Шановні колеги, це питання яке я зараз буду доповідати мав би Петро Васильович, но, його запросили на зустріч в адміністрацію. Воно мені в'їлося як кажуть, в кістки  і в кров. І я цим дуже багато років займався, і сьогодні законопроект пропонує скасувати Закон України про державне регулювання виробництва і реалізації цукру. Скасувати також Закон України про внесення змін до статті 5 до Закону України про державне врегулювання імпорту сільськогосподарської продукції, яким передбачена норма щодо обов'язку мінімальних цін на реалізацію, продаж, цукрових буряків для  виробництва цукру квоти А та квоти Б. А також мінімальна ціна на цукор квоти А. Ця норма вносилася відповідно до Закону України про державне регулювання виробництва реалізації цукру.

Що Закон України взагалі, про регулювання і виробництво і реалізацію цукру передбачав.

Перше. Він визначав основні поняття і терміни стосовно якісних і кількісних характеристик цукру, обігу цукру з цукрових буряків і цукрової тростини на внутрішньому ринку, баланс цукру та інші визначення, давав гарантії інвесторам щодо їх діяльності в галузі. Є також державним інструментом забезпечення беззбиткового функціонування буряково… цукрової галузі, потреб держави в цукрі.

Третє. Забезпечував партнерські взаємовідносини між державою  та національним виробником, давав соціальні гарантії для споживачів цього продуту. 

І четверте. Це створював можливості інтегруватися у світове та європейське співтовариство, у всіх країнах існують відповідні  економічні акти.

В пояснювальній записці там зазначались, я думаю, ви всі читали, що інструментом регулювання  в цукровій галузі, які були передбачені Законом України "Про державне регулювання виробництва  і реалізації цукру" не ефективні у  застосуванні і втратили свою актуальність.

Зрозуміло , що  закон, який регулює процеси на внутрішньому ринку цукру на сьогоднішній день потребує внесення змін.  І в чому тут проблема? Я знаю, що готується там альтернативний законопроект і це правильно, тому що  тут найбільше турбує мінімальна і максимальна ціна. Чому?  Тому що встановлювали мінімальну ціну, а ринок був продукцією перевантажений, продавали нижче мінімальних цін, і тоді, ви знаєте, і була  інспекція по цінах,  приходила, і різницю між мінімальною ціною і  тою ціною, що реалізовував товаровиробник, власник цукру забирала держава та ще й накладала 100 відсотків штрафу на цю ж суму.  Звичайно, це неправильно. Але сьогодні, якщо просто зняти це все, може, дійсно, треба в альтернативному законопроекті передбачити і познімати ці всі мінімальні ціни, хай ринок регулює, але відміняти цей закон – це просто неправильно. І я глибоко переконаний, що пропозиція щодо скасування Закону України "Про  внесення змін до статті 5 Закону України  "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" не відповідає  вимогам частини шостої статті 90 Регламенту Верховної Ради згідно з якою   законопроект може передбачати внесення змін лише до тексту первинного законодавчого акту, а не до закону про створення, про внесення змін до цього законодавчого акту.  Цей закон слід на сьогоднішній день відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

У нас надійшло на комітет лист  від  Асоціації  цукровиків. І я за вашою згодою  3 хвилини  хочу надати слово керівнику  цієї асоціації, голові ради директорів Загородньому Григорію Дмитровичу. Будь ласка,  3 хвилини вам.  Включите, пожалуйста, микрофон.

ЗАГОРОДНІЙ Г.Д. Ми розглянули декілька разів ці питання. І останнім разом розглянули на  раді 28 квітня і констатуємо, що скасування діючого закону без визначення правових інструментів функціонування  галузі може призвести  до розбалансування роботи усього бурякового комплексу, неконтрольованого ринку, можливого перевиробництва, завезення великої кількості сахару-серцю  і в кінці кінців повного руйнування галузі як такої.

Враховуючи таку ситуацію, у нас прийнято рішення, що ми  зараз розробляємо альтернативний проект з одночасним вдосконаленням інших положень про регулювання  цукрової галузі. І зараз завершується підготовка пропозицій щодо альтернативних  шляхів вдосконалення законодавчого  по  регулювання ринку. Я повинен підтримати Григорія Михайловича, у всьому світі,  дійсно, існують квоти. Ми зараз  звернулися,  у нас ми можемо більше цукру робити, щоб нам добавили квоту в ЄС, ніхто не хоче з нами, кожен захищає свого виробника. Кажуть, як ми  дали вам  20 тисяч, ми  вам і завеземо  20, ми вивезли  20, завеземо. Кажемо, ведемо розмови, дайте нам 300 тисяч, що ми можемо  зробити і вивезти, бо ми в Росію не грузимо зараз, кажуть,  ні, це   тільки должно дзеркально,  300 вивезете і  300 вам завеземо.

Через це ми  і пропонуємо, я підтримую пропозицію Григорій Михайловича, щоб  не розглядати його і  ми готуємо  альтернативний проект, який буде внесений на комітет і погоджений значить з усіма заінтересованими  органами.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Вікторович, яка позиція міністерства?

КУТОВИЙ Т.В. Дякую.

Оскільки ми вносили цей законопроект і ми його  реально підтримуємо. Підтримуємо чому? От скажіть мені, ви всі розумієте  приблизно реальні обставини як за рік до початку нового сезону цукроваріння можна встановити ціну? За рік – це ж абсолютний, вибачаюсь, бред.  Це можна було робити в умовах радянської економіки і доводити квоти: хто скільки буряку вирощує, яку ми ціну  встановлюємо і так далі, і так далі. Це перший момент.

Друге. Я свого часу мав можливість керувати компанією у якої на балансі був найбільший цукровий завод в  Україні, на жаль, він зараз стоїть. Але я хочу сказати що, всі ці елементи  квотування – це був елемент  готівкових взаємин. Завжди: коли є одна  ринкова ціна, є  мінімальна ціна і ти  про даєш все по мінімальній ціні, оскільки  ти законодавством обмежений, а все інше  готівочка і поїхало - це ж є, і це реально, і це правда. 

Мені здається, що та ситуація, яка є і  ще третє хочу додати, і я, можливо, на цьому моменті навіть зупинюсь і не буду додавати в контексті як це розглядається світовою спільнотою. Але хочу сказати: нам, якщо ми хочемо    підвищити і забезпечити цю галузь, насправді, кращої ніж ринкова конкуренція  - ніхто ніколи не придумав. І якщо там є попит, і  є нормальна пропозиція, а по балансу ми дивимося, що все це абсолютно завжди присутнє і  навіть все,  що пов'язане  з цим регулюванням - завжди має  негативний  вплив на галузь, а не позитивний. На цьому  як би свою частину хотів виступу завершити.

І, користуючись нагодою, я всім хотів за презентувати Олену Вікторівну Ковальову – це заступник міністра. Ви підніміться, щоб вас всі побачили, якщо можна. Олена Вікторівна, на мою думку, є дуже грамотний  фахівець і має дуже ґрунтовну, в тому числі теоретичну підготовку, і практичну. Я би її делегував у подальшому для представлення і в тому числі, і   я буду намагатись завжди бути присутнім, але, в тому числі доповідати ті законопроекти, по яким у нас є позиція, її, тому прошу любити і жалувати, як то кажуть, обміняйтеся після комітету контактами і зможете відпрацювати. Олена Вікторівна, якщо… Пане голово, з вашого дозволу, я б вам надав слово, будь ласка.

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую, шановний пане головуючий, шановні народні депутати, за надане слово. Можу сказати, що даний законопроект вже вдруге розглядається аграрним комітетом і вперше він отримав схвалення, за що ми вам вдячні. Це дійсно той закон, прийнятий у 1999 році, який на сьогодні не працює, жодної з його норм, де-факто, на сьогодні не працює. І цей закон приймається з тією метою, пропонується Міністерством аграрної політики, щоб усунути з чинного законодавчого поля недійсні норми.

Що передбачається чинним законодавством, чинним законом? Перш за все, про що вже говорилося, встановлення мінімальних, максимальних цін за рік до початку сезону, це перше. Реально? Не реально. Друге. Встановлення квотування на реалізацію цукру, не на виробництво, а на реалізацію цукру. Як показує практика, достатньо багаторічний аналіз, що жодного разу не було дотримано обсягів квотування реалізації та обсягів реальної реалізації на ринку цукру. Сказати, що впливає дана ситуація на баланс попиту і пропозиції цукру, ні, на сьогодні він діє за ринковими умовами.

Далі, які ще є норми в даному законів, в діючому? Це норми, які змушують і ставлять в обов'язковий порядок щомісячно встановлення обсягів доведення до заводів, встановлення обсягів виробництва і реалізації цукру. На сьогодні цей механізм не є діючим. Щодо загроз до імпорту? Можу сказати, що діє 50-відсотовий імпортний тариф. Внутрішній ринок є достатньо захищеним. Можу додати ще коментар по 300 тисячам тон, які, можливо, додати до нашої квоти ….., то дійсно в процесі двосторонніх відносин є вимога щодо трьох продуктів і один з цих продуктів це цукор, і це позиція двохсторонніх відносин, не тільки України, щодо дзеркального відображення в обсягах квот цукру – це не позиція України, це позиція Європейського Союзу двосторонніх відносин, я це хочу підкреслити.

Далі: щодо зауваження по внесенню змін до Закону України … статті 5 Закону України "Про державне регулюванню імпорту сільськогосподарської продукції" ця правка є суто технічною. Чому? Тому що в цьому законі просто згадується встановлення мінімальної і максимальної ціни, відповідно до закону по цукру. Я розумію, що є необхідність врегулювати певним чином галузь і надати можливість згуртуватись можливо асоціації "Укрцукру", яка на сьогодні є дійсно активним партнером Мінагрополітики, але це сфера відповідальності і це сфера іншого законодавчого поля – це поля по саморегулівні організації, які на сьогодні, на жаль, не є вирішеними. Якщо подавати законопроект або розробляти альтернативний законопроект виключно для аграрного сектору, або, наприклад, для однієї з галузі, то боюсь, що будуть певні застереження щодо можливості реалізації його в чинному законодавчому полі, бо немає загального закону про саморегулювання в АПК, який, напевно, має бути розроблений.

Ми вітає всі ініціативи асоціації "Укрцукру", готові підключитися до того законопроекту, який зможе якимось чином врегулювати, на думку асоціації "Укрцукор", позиції в галузі. Але, з огляду на те, що на сьогодні даний закон є не діючим, Мінагрополітики просить вас підтримати його.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Народні депутати, давайте по черзі. Григорій Михайлович, Лабазюк, далі – Давиденко.

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Я абсолютно згоден з вами, що стосується цін. Він не діє і це утопічна норма, а все інше, що ви кажете теоретично воно виглядає дуже хорошо, а на практиці, коли почнуть збирати цукрові буряки, я не кажу про великі господарства, про трейдерські, про великі господарства, які мають посіви по 5 по 6 тисяч гектарів. Я кажу за фермерів, які  їм сьогодні треба зібрати, а завтра забрати з заводу цукор, продати, бо у нього немає солярки чим виорати і посіяти. І вони змушені демпінгувати на внутрішньому ринку до такої межі, що цукрові буряки стали збитковими. І Вінницька область, яка завжди вважалася "цукровим Донбасом" і сіяла майже 200 тисяч цукрових буряків, сьогодні сіє 30, там 40 тисяч, і то з-під нагайки, з-під нагайки, це реально. А то показують, що сіють 60-70, потім перший дощик, який іде, чи град, – і всі складають акти на списання площ посіву.

Тому я хочу вам сказати, що проконсультуйтесь добре з асоціаціями в областях, спеціалістами, і потім запропонуйте. Я пропонував би сьогодні, можливо, не відхиляти, не повертати, а дочекатися. Сядьте разом, відпрацюйте альтернативний законопроект і внесіть його сюди, ми його розглянемо потім. Але проконсультуйтеся з тими, хто його виробляє, бо тим, хто має тисячу гектарів, півтори тисячі, – він здатний продати по демпінговій ціні 200 тонн цукру і купити собі всі необхідні матеріально-технічні засоби на продовження осінньо-польових робіт. А ті, хто мають 20 гектарів, ті здихають, вибачайте, що я так кажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович, да, Лабазюк.

ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, добре, що сьогодні ми підняли дане питання, і настільки жвава дискусія. Єдине шкода, що в сьомому скликанні це питання обговорювалося не один раз. І асоціація, на жаль, була пасивною, як і в сьомому скликанні, так і станом до сьогодні. Ви з'явилися буквально за декілька днів до прийняття даного законопроекту з пропозиціями, а насправді мали би бути більше активними в процесі розробки і запропонувати швидше свій законопроект.

Насправді питання надзвичайно тонке, і ми не можемо собі дозволити сьогодні його прийняти швидко, тому що десь там якісь там законодавчі моменти не врегульовані, або не діє або не працює даний закон. Те, що ціни в нас не може бути на рік вперед зафіксовано, це факт. То, що квоти не працюють, і не обов'язково вони повинні бути, це також правда. Мають бути ринкові умови.

Но в нас є ключове завдання зробити механізм, який захистить саме наш український аграрний комплекс цукрової галузі і не дасть змоги завезти в Україну цукор-сирець в необмеженій кількості, який знищить цукрову галузь до кінця.

На прикладі Хмельницької області. З 12 цукрових заводів, які працювали колись, сьогодні  працює 3. Вінницьку область ми щойно чули. Моя думка, що даний законопроект, можливо, і не відхилити,  но точно приймати сьогодні в  такому тексті, як він є, неможна. Давайте ми його відкладемо, подамо альтернативний і тоді на базі  цих двох приймемо рішення, як має бути. Але ключове завдання –  захистити цукровий ринок України, дати змогу розвивати  цю галузь, а не, не дай Бог, завезти  сюди троснік  і буряк взагалі викреслити із структури посіву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давиденко.

ДАВИДЕНКО В.М. Погоджуюсь з усіма колегами. Да, дійсно,  цінового регулювання не повинно бути ніякого, але якщо ми говоримо по квотам і по цукру там, то він практично в усіх країнах вилучених  із взаємної торгівлі, у нас  там   є  питання  ще тієї великої кількості цукрозамінників, які  завозяться  в Україну, його теж потрібно було б вирішувати.

Чому воно не працює?  Тому  що  механізм  квот  не має  в асоціації можливості яким-то чином  вплинути на, скажемо так, на виробника цукру, який там продає більше  квоти цього цукру, або менше, або недовиконує квоту. Тому якщо ми це передбачимо, я переконаний, що воно  тоді буде працювати.

Наостанок. Всі цукрові заводи – це  бюджетообразуючі підприємства і виращувать, ми знаємо, що таке  виращувать кукурудзу або пшеницю і що таке  цукровий буряк. І якість землі, цукровий буряк…  тобто родючість. Я вважаю, що ми нашу цукрову галузь повинні захистити і доопрацювати, але погоджуюсь, що асоціація сьогодні займає не активну позицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. ………….

_______________. Я скажу вам, что еще  лет 15 назад, когда мы считали и анализировали состояние рынка производства сахара на Черном море, не только в Украине,  в рамках  мировых балансов было  уже понятно, что  Украина должна быть  самодостаточной в производстве сахара, я бы так сказал. Мы не можем быть большим импортером, но и нам будет очень сложно быть большим экспортером.

В силу разных причин и себестоимости производства, и структуры. Поэтому, то, что происходит сегодня, к сожалению, с 280 заводов, я не помню точно там работает несколько десятков это абсолютно объективный процесс и мы мир не поменяем.  Так, к сожалению строится структура рынка и Украина должна быть самодостаточна.

С другой стороны держать то регулирование, которое есть сегодня у нас, это ценовое регулирование, квотирование, это абсолютно против многих правил. Потому что рынок Украины, что происходит? Он консолидируется – это один из ответов, почему Украина будет самодосточной, то есть, игроков будет несколько. На самом деле их будет пять, шесть и этот процесс мы уже видим, за десять с чем-то лет этот процесс происходит.

Поэтому путем таких ценовых и регулированных квот мы помогаем рынку консолидироваться, правильно ли это? Не уверен, потому что еще мелкие и средние производители. Поэтому у меня предложения, для того, чтобы дать все-таки возможность ассоциации как саморегулирующему органу отрасли все-таки дать еще шанс выйти с предложением, а не опаздывать все-время с каким-то законопроектом, если есть такая форма и решение у комитета перенести рассмотрение этого вопроса с учетом того, что ассоциация должна принести конкретное предложение на какое-то из следующих комитетов. Но не осенью, а постараться все-таки до… да, неделя, две. Пожалуйста, спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Козаченко Леонід Петрович, будь ласка.

КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую. Я не буду довго говорити, тому всі мої колеги приблизно однакову позицію займають. Єдине, що я хотів сказати, коли ми розглядали питання перед цим, то тут зрозуміла була мотивація і держави, і тих хто вносить законопроект, єдине, що ми ще не додали туди Держрезерв, де корупція і проблематика ще більша ніж в ДПКЗУ і в Аграрному фонді. Це питання, яке ми розглядаємо тут трошки для мене було, коли ще перший раз розглядали, питання чому це так хвилює державу, встановити справедливість не зовсім ринкові механізми діють, бюджет від цього нічого не втрачає, жодної копійки. Так спішити з цим законом, мене це дивувало, чим ми вмотивовані, чому ми так спішимо?

З іншої точки зору, все, що було сказано моїми колегами абсолютно правда. Я особисто працював три роки завідуючим майстернею цукрового комбінату, потім головою колгоспу, тисячу гектарів сіяв на 4,5 тисячах всього цукрових буряків, знаю, що більш ресурси затратної галузі немає. Якщо ми тут допустимо помилку і зруйнуємо цю галузь, то я не знаю чи ми її колись зможемо відродити, тому треба дуже приймати обдумане і обережне рішення. Я за те, щоб це питання відкласти, обов'язково треба розглянути пропозицію асоціації профільної і потім прийняти виважене рішення. Якщо ми зробимо так, як це прописано в цьому законі, ми зруйнуємо цю галузь дуже серйозно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, бачите, у нас якась консолідована така позиція вирисовується у народних депутатів, але є ще закон, норма. І у нас сьогодні, це я для асоціації кажу, останній день для реєстрації альтернативного законопроекту і це треба розуміти. Ми, як народні депутати, сьогодні кажемо вам, що ми стоїмо за тим, щоб зробити розумний, грамотний, з бізнесом поспілкуватися, зробити законопроект, але ринковий обов'язково. І тут у міністерства є абсолютно правильний підхід.

Але, ще раз наголошую, день для реєстрації альтернативного законопроекту. Завтра ви повинні зареєструвати альтернативний законопроект або сьогодні. Сьогодні вже, да, останній день? А як далі? Тоді будемо порушувати норми або інші закони вносити.

_______________.Написати новий закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді нам треба відповісти, на сьогоднішній день прийняти рішення по тому закону, який подано на розгляд, ми ж не можемо відтермінувати. Як відтермінувати? Законодавчо, як це відтермінувати? На доопрацювання можемо дати. Будь ласка, пан …..…

_______________. Я думаю, що в нас є вихід, ми можемо прийняти за основу і його вичистити, і доопрацювати, і це є логічне вершення. І ми не втратимо час, вставимо все, що автори вставлять, є сьогодні міністр, який дасть зобов'язання по, так як Кабінет Міністрів його представив, всі правки врахувати, доопрацювати, за основу можемо приймати. Ми нічого не втрачаємо. Дальше, тут, в мене ще є питання, не забудьте, що в нас в Україні це що наш колега сказав, цукрозамінники. А це 200 тисяч тонн цукру в рік. Це газовані напитки, морозиво і так далі, кондитерські. І це треба заборонити так само врахувати в цьому законі. А це є все імпорт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропозицію вашу почув. Але зможемо ми урахувати все це до другого читання? Це ж питання? Це питання.

 _______________.  Не зможемо, але представник асоціації каже, що в них законопроект вже напрацьований. Вони його сьогодні готові зареєструвати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді, колеги, є такий. Ви сьогодні його реєструєте, то ми можемо перенести, і вже два законопроекти будемо розглядати одночасно на другому комітеті. Це буде правильно, так? Да, Тарас Вікторовичу, слухаю.

КУТОВИЙ Т.В. Колеги, розуміючи настрій в комітеті. По-перше, просив би не відхиляти, тому що повірте, процедура проходження закону через Кабінет Міністрів зовсім інша, ніж у народного депутата. Нам, щоб довести закон до Ради, треба мінімум місяць. Він іде погодження по ЦОВВам, ви це знаєте прекрасно, Мін'юст, Мінекономіки і так далі. Тому нам треба буде мінімум півтора місяця для того, щоб з'явитися з якимось альтернативним варіантом або альтернативним зареєстрованим депутатом, або тільки процедура невідкладності.

Я думаю, що абсолютно знайдеться можливість зареєструвати альтернативний законопроект. Я думаю що ну, у нас був досвід коли ми докладали зусилля і мали можливості і альтернативні законопроекти реєструвати. Він може бути зареєстрований, я би хотів, щоб ця ініціатива в міністерстві була, вона була у вас якби на робочому столі. Я би пропонував, перенести розгляд цього законопроекту до моменту реєстрації альтернативного і на одному з наступних комітетів тоді розглянути їх разом. Насправді, повірте, тут не має історії, що ми хочемо  свій законопроект або альтернативний. Є велика частина, я це називаю такого нафталінового блоку роботи, яка нікому в міністерстві вибачте будь ласка, не потрібна. Я просто, мені не хочеться, щоб люди сиділи там тратили якісь трудодні на те, щоб робити роботу, яка нічого в державі на краще не змінює. Це була, якби основна ідея  цього законопроекту. Тому з повагою до роботи людей в міністерстві і з вашої, давайте просто перенесемо. Але я вас дуже прошу, ще будуть з'являтися законопроекти, які просто "вичищають" абсолютно непотрібну роботу. А враховуючи  те, що є бажання ще і організаційно змінити міністерство в кількості людей, які там працюють, то оця лишня робота - точно там буде  не потрібна.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, ми підтримаємо міністра і витримаємо процедуру: сьогодні реєструється альтернативний законопроект, ми переносимо цей законопроект, не відхиляємо, не вето і на слідуючому уже засіданні комітету розглянемо вже обидва законопроекти і той, і альтернативний.  Я думаю, що коли народні депутати погоджуються з такою думкою, то давайте проголосуємо перенести  з врахуванням того, що буде зареєстрований альтернативний і на другому вже комітеті, на тому тижні  його розглядати. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.  Хто проти?    Утримались?  Одноголосно. Спасибі вам велике.

На порядку денному основні законопроекти ми розглянули, а де комітет не головний - у нас два законопроекти ще.  Ні, чотири, прошу.

Проект Закону про внесення змін до статті 283 Податкового кодексу  України щодо звільнення від сплати земельного податку земельних ділянок на яких розташовані приміщення, що  використовуються для вирощування та отримання сільськогосподарських тварин, внесений народним Шиньковичем – це наш колега, він на місці. Прошу доповідати.

ШИНЬКОВИЧ А.В. Шановний Олександре Борисовичу, шановна президія, шановні члени комітету, тут все дуже просто і прошу вашої підтримки.     Поки не буде відпрацьовано (а ми сподіваємось, цим урядом) системна  підтримка тваринництва як галузі  (системна, підкреслюю), окремі такі  з нашого боку, з боку  Верховної Ради дії, вони мають мати певний сенс. Ця ідея не нова, але цей законопроект  я підготував на прохання тих людей, як мають ферми, які вирощують худобу, вирощують свиней, вівців, коней в Хмельниччині, на  моєму виборчому окрузі, я мажоритарник. Тому прошу підтримати і тут, в даному випадку, думка вашого комітету надзвичайно важливо, в податковому комітеті ми також будемо відстоювати і просити підтримку податкового як головного. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Вікторович, як міністерство?

КУТОВИЙ Т.В. Міністерство підтримує цей законопроект, оскільки є два основних аспекти: аспект – це зменшення податкового навантаження, ми через зменшення будемо стимулювати так само фермерів, тому я вважаю, що варто його підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Козаченко Леонід Петрович.

КОЗАЧЕНКО Л.П. Шановні колеги! Підкомітет теж підтримує цей законопроект, хочу сказати лише одне, що ми маємо прецедент, проголосували всі в парламенті і таку пільгу надали окремим галузям машинобудування, яке не платить податок на нерухомість яка використовується, наприклад, в літакобудуванні, в інших галузях. Тому ми підтримуємо цей законопроект.  

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій є одне зауваження, от написала у нас наші фахівці, я як тваринник, який 35 років займаюсь тваринництвом, я вам дуже … ви зробили велике діло, нам через зал це провести, бо я знаю, що таке стоять корівники пусті за які гроші треба заплатити, чи свинарники, де там у людей і пташники, не мало важливо ті ж.

Дивіться, які питання треба доробити до другого читання? Не визначена сума втрат місцевих бюджетів, яка буде, а це для податкового комітету буде головним – перше.

Не зрозуміло кому буде надані такі пільги, треба уточнювати це питання. І третє, розмиті норми про суб'єктність пільг. Тому, я думаю, ми особисто свою позицію винесли як людина, яка 35 займається тваринництво, що це дуже важливо. Нам треба як народним депутатам бізнес український відстоювати, бо я це такі гроші, що там нарахували, що і так лягає тваринництво, і так ляже… але до роботи до другого читання цей законопроект.

Івченко Вадим Євгенович.

ІВЧЕНКО В.Є. У мене, насправді, запитання я тут прочитав законопроект і говориться про земельні ділянки на яких розташовані приміщенні, що використовуються для вирощування та утримання сільськогосподарських тварин, які є об'єктами бюджетної дотації. Тобто це ви маєте на увазі тварини, це вівці, кролі, чи що ви маєте на увазі?

_______________. (Не чути)

ІВЧЕНКО В.Є. Добре. Тоді у мене питання, що стосується великих, інтегрованих підприємств, які займаються вирощуванням даних тварин. Будуть їм пільги по сплаті даного податку чи не будуть? (Загальна дискусія) Я зрозумів.

Тоді я хотів би наступне питання. Щоб ми, коли голосували за такі законопроекти, ми отримували довідку, тому що це впливає, ми знаємо, на місцеві бюджети, тому що місцеві бюджети формуються саме з цих податків. Ми голосували з вами за децентралізацію, тому було б об'єктивно отримати, оскільки… Я вам приведу приклад. Коли ми з вами розглядали питання про землі фермерського господарства, які знаходяться в постійному користуванні, нам дали довідку, щоб це було 200 тисяч гектарів. Так ось, ми з Миколою Івановичем коли попрацювали над цим, то ми взяли цифру, що є 640, а не 200 тисяч гектарів. Це так, для прикладу.

Тому мені б дуже хотілося знати, скільки втратять місцеві бюджети саме з цього. Якщо це будуть незначні кошти, то, звичайно, потрібно підтримати, тому що, в принципі, ну, місцеві бюджети при збільшеному єдиному податку, вони отримали, зокрема сільські, селищні ради, вони отримали певні прибутки для утримання. А якщо це будуть значні цифри і ми дуже сильно вплинемо на місцеві бюджеті, вони не зможуть далі виконувати свої функції, я маю на увазі місцевого самоврядування, то потрібно тут якось буде думати тоді в залі. Скажуть, комітет підтримав, але де комітет був, коли ми маємо вперше розглянути цифри, оскільки це формування місцевих бюджетів.

Тому я б дуже хотів: давайте з вами подивимось все ж таки статистику, скільки це коштів, скільки оподатковується саме таке майно, ну, з такого майна надходить щодо цих тварин, які підлягають цій дотації. І далі будемо приймати рішення, щоб воно було виважене, щоб не було так, що одним ми даємо пільги, в тому числі не тільки маленьким фермерам. Ви ж сказали про маленьких фермерів, а я вас запитав: а великі, сильні, інтегровані підприємства, які, в принципі, і сплачують, і є базоутворюючими податками в багатьох, навіть районних центрах?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Евгеньевич, понятно. Спасибо вам.

Ваша позиция, Сергей Петрович, пожалуйста.

ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, цілі і суть даного законопроекту є, дійсно, надзвичайно правильною. І я хочу нагадати своєму колезі Вадиму, що в нас аграрний комітет – і ми в першу чергу повинні відстоювати аграріїв. І немає великої різниці між малим, середнім і великим підприємством, яке займається тваринництвом в нашій країні. Сьогодні потрібно ще дякувати тим, хто ще втримує  ту корову на селі і намагається щось робити.

Але тут, дійсно, є питання до автора, що в даному законопроекті нам потрібно було б чіткіше вказати і, якщо є  можливість, доопрацювати  між першим і другим читанням, то  це як мінімум треба доопрацювати, або, можливо, і на доопрацювання даний законопроект. Чому? Тому що  щоб не було, що будуть використовувати спекулятивно дану тему і не ті, хто займаються тваринницькими комплексами, малими, великими, а встановивши на  земельній ділянці будку і скажуть, що це корівник там в три корови, не будуть   сплачувати до бюджету кошти. А нам дійсно, і тут  я підтримую колегу, хоча  це не зовсім  наша аграрна тема,  що нам потрібно дбати за бюджети місцеві. І ми сьогодні вже говорили про дерегуляцію  і різні всякі інші речі ті, які були покликані на поліпшення можливостей місцевих бюджетів. Тому у даному законопроекті ціль і суть є правильно, але деталі не прописані, які  нам потрібно чітко прописати, щоб не було потім спекулятивних  речей,  через які будуть звинувачувати нас аграріїв, що немає грошей в місцевих бюджетах. Але  ключове питання –  підтримка сьогодні через те, що ми  на 16-й рік  в бюджеті не отримали… підтримки  дотації і втратили сьогодні  фіксований податок, звичайно, даний законопроект є корисний  і потрібний. Спецрежим, вибачаюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибо.

Пан Шинькович заодно  вам  слово.

ШИНЬКОВИЧ А.В.  Дякую. Я дуже коротко. 

Перш за все давайте думати і допомагати тим, хто працює, а не  тим,  хто хоче  якось зразу якусь схему намалювати. Крім земельного податку,  місцеві отримують і ПДФО, і єдиний соціальний внесок, і… (Шум у залі)

_______________. (Не чути)

ШИНЬКОВИЧ А.В.  Тому, тому, шановні члени аграрного комітету,  я думаю, що ви як ніхто  дбаєте за аграріїв, а в податковий комітет  ми  туди готуємося, просто насправді, дійсно, обрахувати реально діючі і ті, які стоять фіктивно на папері, це дуже, насправді, непросто. Нам жодна  установа державна не може дати, тому що  ми знаємо, що і в статистиці  є  великі дуже   проблеми з цим  питанням. Але  від цього не мають страждати, ще раз підкреслюю, діючі, ті, хто працюють, і ті,  хто сьогодні  дають робочі місця податки і таке інше. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Є ще у когось народні депутати?

Сергій Петрович.

ЛАБАЗЮК С.П. У мене  є ще  порада моєму колезі, ми окрім того, що  колеги у Верховній Раді, ми ще і сусіди по округах на Хмельниччині. Наступний законопроект, який пов'язаний з аграрною тематикою, кличте до співавторства колег з аграрного комітету і тоді точно будуть законопроекти ідеальні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Є пропозиція підтримати законопроект за основу, ми не головний комітет, але профільний. І я хочу ще раз вам нагадати, що, взявши з 1990 року рентабельність виробництва тваринництва, рослинництва, статистичні дані, то ви подивіться, що воно виходить? В тваринництві збитки, …… системні, в свинарстві, ну вже там трішки хоч 3, 5 відсотків рентабельності, птахівництва м'ясне, а ми кажемо, дайте ще нам.

Тепер, Вадим Євгенович, я чому хочу вам сказати одну річ, если бизнес в сельской территории, особенно тваринницький, где задействовано 90 процентов людей, остановится, о каких территориях мы дальше говорить будем, о каких налогах? Поэтому в данной ситуации, я считаю, что нам надо поддержать сельхозпроизводителя. Почему? Потому что он, прежде всего, социально сориентирован на той территории, где он работает. Поэтому есть у меня предложение прийняти і проголосувати в першому читанні, далі до другого читання вже навести порядок и дать те данные, что вы просите, это правда абсолютная. Пожалуйста.

_______________. Я колезі з Хмельниччини Лабазюку Сергію хочу сказати, дійсно, законопроект, він потрібен, якщо підтримувати  бізнес. Але ми не тільки депутати аграрного комітету, ми депутати Верховної Ради. І тут потрібно просто дивитися в комплексі. Якщо ми говоримо про підтримку товаровиробників, тваринників, маленьких фермерів, ті, які там десять корів утримують чи там якісь там фермери маленькі, там курячі, свинні, які хочете, це одне питання. Якщо ми говоримо про те, що це буде підтримка великих інтегрованих підприємств, великих аграрних холдингів, які отримують надприбутки, які будуть входити в цю територію і не будуть сплачувати кошти на місцеві бюджети, то я вам приведу приклад.

Держава забрала у товаровиробників через спецрежим там певні відсотки, там по-різному, держава, а ми як, вибачте мені, аграрний комітет і в цьому числі люди, які підтримують товаровиробника, забираємо у місцевих бюджетів ці кошти. Тобто, по большому счету, держава забрала у товаровиробників, а ми забираємо у місцевих. Хто буде в цьому втрачати? А втрачати буде саме сільський житель, тому що вони не будуть доотримувати кошти на отримання своїх територій.

Тому що б я запропонував? Я б запропонував дві речі. Перше –  перенести дане питання, взяти дані: конкретно скільки коштів взагалі збирається з цього майна, скільки втратять органи місцевого самоврядування. Інакше я буду голосувати і пропонувати, щоби даний законопроект відхилити. Дякую. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну минутку, Валерий, Валерий, Валерий Міхайлович, одну минутку. Кулинич, потом – Давиденко.

КУЛІНІЧ О.І. Дякую.

Доброго дня, шановні колеги. Я хотів би сказати, що ми всі тут із сільської місцевості. І ми всі знаємо, як важко утримувати і велику рогату худобу, і свинопоголів'я, і взагалі як важко займатися тваринництвом. Повірте, що всі тут дуже добре про цю ситуацію знають і розуміють. Але тут хотів би підтримати колегу Вадима Івченка. Нам дійсно треба розуміти, які втрати отримають місцеві бюджети. Тому що давайте не будемо займатися популізмом, тому що це земельний податок, це величезні кошти. І тому, щоб не створювати напругу, давайте дійсно, можливо, чи відхилимо, чи допрацюємо цей законопроект, отримаємо усі показники, тобто цифри, дані, а тоді будемо приймати рішення.

А, і в мене ще одне, в мене величезні сумніви, що цей законопроект пройдено в податковому комітету, давайте відверто говорити. Тому я пропонував би таким шляхом. І ще, шановні колеги, у нас дуже багато питань у "Різному". Давайте якось, може, ми до керівництва комітету, може, трішки швидше будемо рухатись, тому що ми не встигнемо розглянути питання у "Різному". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давиденко. Давайте, я согласен, что "Різне" осталось.

ДАВИДЕНКО В.М. Я хотів би сказати, що дуже велика кількість оцих тваринницьких ферм на сьогоднішній день майно було розпайовано, да. І воно, десь частина його висить на сертифікатах. Тобто я хочу сказати, що тільки в основному великі господарства їх пооформлювали, тому що вони ставлять доїльно-молочні зали там і т.д., і т.п. А як правило, цього майна, ми ж їдемо, – воно безхозне стоїть. І ніхто нічого там не отримує в місцеві бюджети. І погоджуюся як би, що місцеві бюджети отримують більше, коли люди працюють на цих тваринницьких комплексах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так у нас, я извиняюсь уже, Сергій Петрович, давайте…

(?) ЛАБАЗЮК С.П. Пропоную прийняти за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Понятно.

Я хочу предоставить слово еще  министру и заканчиваем. У нас еще пан Лапа доповідь, еще 2 законопроекти, мы не успеем,  4  часа уже…

КУТОВИЙ Т.В. Дуже коротка ремарка. Просто як  до друзів і політиків  звертаюся, основний комітет – податковий, він несе за собою красиву історію. Мені здається, його треба підтримати, відправити у податковий комітет і податковий комітет врахує всі  зауваження, у тому числі і імплікації  на бюджет. От мені  здається,  це може бути корисним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Тарас Викторович. 

Я по мере надходження. Прийняти законопроект  у першому читанні.  Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.  Рахуйте.  Дев'ять. Ну все, раз  9, ми  порахували, це вже  є більшість на сьогодні.  Хто – "проти"? Один. "УтрималИсь"? Чотири, да? Чотири. Все. У першому  читанні прийнято… у нас  17 чоловік. (Шум у залі)

 Значить щось не так рахували. 17 підписів у нас стоїть, 17 народних депутатів. Значить хтось не голосував, не знаю. (Шум у залі)  Рахуйте самі. 

Це у нас законопроект слідуючий. Проект Закону України про внесення змін до додатку №3 до Закону України про державний бюджет щодо фінансування забезпечення  реформування рибної галузі України, внесений народними депутатами України  Мушаков,  Амельченком, Савченком.

Доповідає, хто, Мушак?

МУШАК О.П. Ну, давайте я дуже коротко, якщо головуючий дозволить.

Дивіться, шановні колеги, у свій час ми з вами бачили презентацію, яку  нам запропонував голова рибного агентства  пан Ковалів, про те, що вони будуть суттєву модернізацію робити і зовсім на іншому рівні боротися з браконьєрством. Суть цього законопроекту дуже проста: це перерозподіл  15 мільйонів  гривень з одної статті витрат на іншу, зі здешевлення кредитів для  АПК  на підтримку рибного господарства. На ці кошти будуть закуплені  нові  катери, машини, безпілотними і це таким чином  буде,   насправді,   пілотний проект по Києву та Київській області реформування рибної галузі. І відповідно після цього, зрозуміло, відповідно після цього, вся модель  спрацює, то вона  буде розповсюджена по всій  Україні.

Дякую. Вчора бюджетний комітет підтримав.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Тарас Вікторович, ваша як…

КУТОВИЙ Т.В. Там є домовленість, я пояснюю: є попередня домовленість і з Мінфіном, і з бюджетним комітетом, щоб в рамках збільшені бюджету на   підтримку, який я особисто лобіюю і зараз виглядає, що це буде приблизно півмільярда і що з тих грошей, ми знову назад це просто включимо. Єдине, у них дійсно програма провисає і там є "в дорозі"   збільшення бюджету про яке я сказав, і  ми його потім повернемо назад на програму і саму програму збільшимо, але для того, щоб дати йому можливість   зараз цю програму завершити, ми  пішли на це крок. Тому від міністерства просимо підтримати і там це  буде перезакрито іншими грошима.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Які є пропозиції у народних депутатів? Голосуємо?

(?) МУШАК О.П. Ну якщо міністр гарантує і просить, то мусимо підтримувати. Хоча, насправді, забирати кошти сьогодні  з компенсації кредитів на те,  щоб віддати на позашляховики - десь трошки не зовсім є  правильним. Тоді підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поступила пропозиція підтримати в першому читанні. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Спасибі. Хто проти?   Утримався?  Рішення прийнято. Це так, для Тараса  Вікторовича.

КУТОВИЙ Т.В. Це для риби і це не для мене.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Законопроект у нас – проект  Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів  України щодо врегулювання  окремих питань правового режиму територій, що зазнали радіоактивного  забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи внесений Президентом  України. Доповідач – Шумейко Сергій Григорович, головний консультант.

Коротко.

ШУМЕЙКО С.Г. Даним законопроектом пропонується врегулювати ряд питань. Відносно повноважень  нашого комітету слід висловити наступні застереження. Зокрема, законопроектом пропонується дозволити будівництво об'єктів на земельних ділянках Зони відчуження і безумовного обов'язкового відселення, на замовлення Державного агентства України управління Зоною відчуження. І визначено, що це будівництво може здійснюватися за відсутності документа, що посвідчує право власності чи користування відповідною земельною ділянкою. Чинним законодавством правовстановлюючі документи скасовані і замінено реєстрацією права на земельні ділянки. Тобто ця норма, запропонована законопроектом, не узгоджується із Земельним кодексом, внесення змін відповідних до Земельного кодексу не пропонується.

Також передбачено внесення змін до закону, створення чорнобильського радіаційного екологічного, біосферного заповідника. Україна ще у 1988 році ратифікувала Верховна Рада конвенцію, якою визначено, що біосферні заповідники мають статус міжнародного значення, законопроектом пропонується визначити, що цей заповідник загальнодержавного значення. Основна мета створення цього заповідника, пропонується здійснювати там наукові дослідження у сфері охорони навколишнього природного середовища, збереження природної різноманітності ландшафт і генофонду тваринного, рослинного світу. І безпосередньо у Законі про природно-заповідний фонд пропонується визначити, що ці землі, сам Закон про природо-заповідний фонд передбачає, що повинна бути якась природна цінність. І землі, які зазнали радіоактивного забруднення, дуже сумнівно, що можна віднести до природних категорій і об'єктів, які підлягають особливій охороні, як цінні природні об'єкти.

Крім того, у нас є Закон України про екологічну мережу і в Законі про екологічну мережу чітко визначено щодо складових структур, елементів екомережі, включаються окремо території, об'єкти природо-заповідного фонду і окремо радіоактивно забруднені землі, що не використовуються, і підлягають окремій охороні, як природні регіони з окремим статусом. Тобто Закон вже про екологічну мережу вже передбачає радіоактивні забруднені землі, що на них можна проводити науково-дослідні і не потрібно для цього створювати спеціальний заповідник.

Крім того, Закон про природо-заповідний фонд пропонується доповнити нормою, яка забороняє будь-яку діяльність, яка не забезпечує режим радіаційної безпеки.

У нас на всіх категоріях земель така діяльність зрозуміло що заборонена і це ж не означає, що треба вносити до всіх законів, до Водного кодексу, до Земельного кодексу норму, яка забороняє діяльність, яка порушує режим радіаційної безпеки.

У нас є спеціальний закон, який визначає правовий режим території, яка зазнала радіоактивного забруднення, всі ці питання повинні регулюватися в спеціальному законі …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пропозиція ваша?

ШУМЕЙКО С.Г. Пропозиції, якщо будуть доопрацьовувати цей законопроект, то доопрацьовувати його потрібно з врахуваннями цих зауважень, головний комітет – Комітет екологічної політики.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Які будуть пропозиції у народних депутатів?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.  За основу.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб прийняти законопроект за основу, прошу проголосувати. Хто – "проти"? "Утримався"? Один – "утримався". Прийнято.

У нас в порядку денному, ми запізнюємося трохи, є по нашому… Вадим Євгенійович… В порядку денному у нас інформація про діяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Лапа Володимир Іванович.

Володимир Іванович, скільки вам часу потрібно? Скільки?

ЛАПА В.І. 10 хвилин.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доповідайте, будь ласка.

ЛАПА В.І. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є час, 10 хвилин.

ЛАПА В.І. Шановні народні депутати!..  (Не чути)

 _______________. Вас не чути.

_______________. Покиключайте мікрофони…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка.

_______________. Так, а як це така важлива служба, як ми можемо за 10 хвилин… ви.. як таке може бути? Прохання перенести, Президент на 16 приїжджає, що ми будемо запізнюватися в зал? 

_______________. Давайте перенесемо…

_______________. Давайте перенесемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте тоді, одну хвилину, я почув…

Як народні депутати за те, щоб ми перенесли це на середу того тижня, перенесли десь на годину, щоб ми заслухали, задали питання і помогли вирішити час питань, який поставиться в службі? Не проти?

_______________. Тобто, Олександр Борисович, дивіться. Комітет ми проводимо у вівторок, як завжди, а в середу працюємо, там, з академією, наприклад…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, все, я зрозумів.

Володимир, ми перед вами вибачаємося, але ви бачите, який день сьогодні буде напружений. Ми вас запросимо на середу і вас заслухаємо.

У нас залишилося питання "Різне". В цьому "Різному" – я хочу до уваги, - перше: ми почули пропозицію Тараса Вікторовича Кутового, яка збігається з пропозиціями народних депутатів, що до кінця цієї сесії кожну середу заслуховувати на комітеті, перше, Академію аграрних наук, далі у нас… Ну, ми ж… По-перше, це Лапа в нас, да, ми заслухаємо? Академія аграрних наук. Далі, ми кажемо, ДПЗКУ, Аграрний фонд, ліс, "Укрліс" і Держрибагентство. Оце ж якраз 5 тижнів, на яких… І "Укрспирт".

Зараз ми доручимо секретаріату зробити уже у нас, як це буде по тижнях виглядати, але це не буде проводитись в день проведення комітету, бо ми не встигнемо. Комітет у вівторок, а в середу засідання буде комітету, присвячене окремій тематиці. (Загальна дискусія)

 Закрите, зробимо закрите. Нема питань, це ми вирішимо. (Загальна дискусія)

 Та нема питань, але як ми зберемо тут людей, ви ж зрозумієте? Це перше.

І останнє. Кулініч, слухаю вас, по "Різному". І Мушак.

КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги, дві пропозиції у "Різному". От сьогодні ми на пленарному засіданні не включили до порядку денного законопроект 4536: про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (щодо деяких об'єктів сільськогосподарської та транспортної галузей). Тому я просив би вас, Олександр Борисович, як головуючого чи керівництво комітету, звернутися до Голови Верховної Ради, щоб цей законопроект був направлений на наш комітет і розглянути як не головний. Тому що там дійсно, багато питань, які стосуються приватизації державних підприємств в сфері АПК. І, наприклад, у мене є ряд сумнівів, і що дійсно приватизація підприємств АПК, яка запропонована в цьому законопроекті, буде відбуватися чесно і прозоро. Мається на увазі те, що я почитав по цьому законопроекту з пояснювальної записки багато підприємств, взагалі люди не отримують земельної частки-паї. Тому я хотів би, щоб цей законопроект був розглянутий і в нашому комітеті як не головний. Це перше.

Друге, що стосується по Академії аграрних наук. Більше місяця пройшло, я ж вносив цю пропозицію в "різному", і мені здавалося, що ми це  рішення прийняли. Я не знаю, що ми зараз обговорюємо. Я повністю підтримаю міністра. Давайте ми проголосуємо тоді, якщо ми не прийняли це рішення сьогодні, і у вівторок коли у нас буде день комітетський, заслухаємо Академію аграрних наук. Це важливе питання це приватизація державних підприємств, які дійсно, я хотів би почути керівника, президента академії аграрних наук, з його баченням. Я підготував, я хочу зачитати конкретні питання, які ми повинні направити до керівника академії, щоб ми могли почути на них відповіді. Якщо треба, я їх зачитаю. Я хотів би, щоб ми проголосували, щоб це було у вівторок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться. Ми сьогодні рассмотрели сім законопроектів, так, чи вісім. І ми не змогли заслухати Лапу, його доповідь і тому що не хватило часу. Академія наук, як мінімум, це по півтори години, а може і два, і три, а може два і три. Тому винести в один час з проведенням комітету, це не діло. В середу, як ми домовилися, три часа, чотири, скільки це потрібно, ми будемо проводити комітет.

КУЛІНІЧ О.І. Перелік питань зачитати мені, чи   секретаріат?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секретаріату віддати перелік питань. Ми далі направляємо академію наук, вони дають відповіді всі, готуємо це професійно.

КУЛІНІЧ О.І. Коли ми будемо слухати академію?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що приймемо рішення, і Лапа у нас, ми ж його сьогодні повинні були заслухати. Перенесемо на середу. Далі – академія наук слідуюча, далі піде ліс і так далі. Ми зараз секретаріату доручення дамо, кожен народний депутат отримає план проведення і це буде розумно. Що ми проведемо у вівторок, на півгодини він виступить нічого не вирішимо, галочка  навіщо вона потрібна?

КУЛІНІЧ О.І. Я вніс пропозицію і це не галочка. Я пропоную заслухати у вівторок, поставте на голосування – Академію  аграрних наук.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає питань. Є вимога народного депутата я ставлю на голосування, заслухати Академію аграрних наук у вівторок на слідуючому тижні. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

_______________. В середу.

_______________. Середа була перша пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви мене почули, чи ні? Я першу ставлю пропозицію, один – "за", є.

Друга пропозиція,  у середу визначити по порядку як ми домовляємося, проведення комітетських слухань, які будуть йти Лапа, Аграрна академія наук, "Укрліс" як ми домовились, кожну середу, буде це 2, 3, 4 години як воно буде, ляже… Хто за цю пропозицію,  прошу проголосувати. Хто "проти"? То вирішимо в середу…

КУЛІНІЧ О.І. Олександр Борисович, я не зрозумів?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, я виконав…

КУЛІНІЧ О.І. Я не зрозумів, якось так розмито, коли ми заслухаємо Академію аграрних наук? В яку середу, слідуючу, чи через два, чи через місяць?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз… ми ж проголосували. На наступний сесійний тиждень.

КУЛІНІЧ О.І. В яку середу? Він же говорить Лапа в середу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, ще раз. На наступному тижні в середу розглядаємо Лапу, потім буде тиждень, де буде пленарний, розглянемо Академію наук.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухаю пане …

_______________. Шановні колеги! У нас є тиждень роботи в комітетах і ми можемо за два дні вислухати і зробити те, що нам треба на п'ять тижнів, за два дні вислухати, ліс, і всі агенції, які є в міністерстві. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає питань, як ви приймете рішення так і зробимо.

_______________. Це є перекладальний момент, який ми перекладаємо чесно в комітеті уже півроку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає питань. У мене є ваша пропозиція дуже слушна, давайте доручаємо секретаріату, коли це, на тому тижні 3-4 дні проведемо?

_______________. (Не чути)…  Роботи в комітетах…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але ж треба так, щоб ви були тут, мажоритарщики.

_______________. А як же…ж… (Шум у залі)

_______________. А де він?

ГОЛОВУЮЧИЙ. А там буде ж, ми сказали…

_______________. Это первый и последний раз ……. не будет, это первый и последний раз будет…

_______________. Чому?

_______________. (Не чути)  … всі були… (не чути) …на комітетах обговорювали…

_______________. Правильно, Микола Володимирович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, Микола Володимирович, приймається ваша пропозиція. Одну минуту, давайте так: ми проголосувати в принципі, ми голосували за кожну середу на пленарному тижні. Це була перша пропозиція, за яку ми проголосували. Ви внесли іншу пропозицію, що в тиждень, де розглядається робота в комітетах, на цьому тижні 2 чи 3 засідання провести, які будуть там, академію наук, як визначимося. Давайте от за це проголосуємо. Хто за це, щоб один із тижнів, який буде комітетський, провести 2 там чи 3 дні, як ми виробимо, етот, академію наук заслухати, то. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Рахуйте.

_______________. І вже не хочуть… Вже не хочуть їхати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10, всьо, нема питань. Прийнято. Секретаріату доручення на… прорахувати і… Да, і кожному народному депутату направити…

_______________. … все рівно – червень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Першого, второго, другого. Зрозуміло, да?

Останнє питання, яке-яке у нас іще… Ні, дуже важливе, я щитаю, питання. У нас уже більш, мабуть, 15 комітетів нема пана Корнацького. Нема голови підкомітету. І моя розмова з ним, він каже: "Я ходити не буду, мені такий комітет не потрібен" і так далі. А це земельні…

_______________. Хай іде в другий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це земельні відносини. В мене є пропозиція, щоб ми з вами зараз перепризначили голову підкомітету. Які будуть ваші пропозиції? Бо це не робота, коли нема голови підкомітету, який не просто як голова підкомітету, а як народний депутат вже не ходить на наші зібрання. Прошу ваші внести пропозиції на голову підкомітету по земельним відносинам.

_______________. Прошу розглянути Кулініча Олега кандидатуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція. Ще є які пропозиції у кого?

_______________. Погодиться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція розглянути кандидатуру, підтримати кандидатуру…

_______________. …її спочатку зняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, зняти, да. Так, я извиняюсь, правильно.

Перша пропозиція: зняти з голови підкомітету пана Корнацького. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

_______________. Не ходить, відмовився.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не ходить. Хто всі, да? Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Одноголосно.

Друга пропозиція: призначити головою підкомітету з питань земель – как он правильно звучит у нас? – земельних відносин народного депутата Кулініча. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Олег, ви? Колегами підтримали.

Спасибі всім. Порядок денний вичерпаний.

_______________. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу…