СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
15 січня 2020 року
Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, колеги. Я пропоную відкривати. Зареєстровано 24 депутати. Кворум є.
У нас сьогодні… Секретар також на місці. У нас сьогодні наступний порядок денний. Питання перше. Про затвердження звіту про роботу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики за період роботи другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2019 року – січень 2020 року).
Друге. Про затвердження пропозицій до проекту порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий 2020 року – липень 2020 року).
Третє. Про затвердження плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на період роботи третьої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (лютий 2020 року – липень 2020 року).
Про затвердження пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2020 рік.
Про затвердження розкладу засідань Комітету з питань аграрної та земельної політики на лютий 2020 року. Різне.
Хто за даний порядок денний, прошу проголосувати.
Хто – за, прошу підтримати. Хто – проти? Утримався? Одноголосно.
По першому питанню порядку денного у нас доповідач – секретар комітету Чайківський Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня, шановні колеги. Протягом другої сесії до комітету надійшло 47 законопроектів, з опрацьованих яких комітет визначений головним. А з урахуванням прийнятих, відкладених або відхилених на сьогоднішній день в комітеті 31 законопроект, з опрацювання яких комітет визначений головним, та 63 законопроекти, з опрацювання яких комітет визначено не головним.
У комітеті за звітний період опрацьовано 1520 звернень від народних депутатів України, органів державної влади, громадських організацій та громадян. За звітний період відбулося 22 засіданні комітету, на яких розглянуто 70 питань, в тому числі 21 законопроект, з підготовки і попереднього розгляду яких комітет визначений головним.
За поданням комітету, Верховною Радою України прийнято два закони України: про внесення змін до статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" щодо підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок (від 14.11.2019 року) та про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству (від 05.12.2019 року).
За поданням комітету Верховною Радою України прийнято у першому читанні п'ять законопроектів:
реєстраційний номер 2178-10 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення;
реєстраційний номер 2194 про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин;
реєстраційний номер 2195 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електроні аукціони;
реєстраційний номер 2280 про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель;
реєстраційний номер 2370 про національну інфраструктуру геопросторових даних.
Комітетом підготовлені і очікують розгляду Верховною Радою України чотири законопроекти: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками (друге читання) (реєстраційний номер 0853); про сільськогосподарську кооперацію (друге читання) (реєстраційний номер 0856); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (друге читання) (реєстраційний номер 2178-10); а також про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України (за номером 2289).
Для обговорень та опрацювання законопроектів в рамках роботи комітету було проведено круглий стіл на тему: "Розвиток села за допомогою сільських громад. Новації в політиці"; п'ять робочих зустрічей, у тому числі ряд зустрічей з власниками та користувачами земель сільськогосподарського призначення, науковцями, експертами, представниками профільним асоціацій, громадських організацій, профільних міжнародних організацій, державних установ та значну кількість засідань робочих груп.
Комітетом на виконання Постанови Верховної Ради України від 01.11.2019 року проведено 4 грудня 2019 року парламентські слухання на тему: "Земельна реформа. Вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення" під головуванням Першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Участь у парламентських слуханнях взяли понад 600 учасників.
Народними депутатами членами комітету проведено особистий прийом громадян, де розглядалися питання, з якими зверталися громадяни, що стосуються діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, реалізації прав громадян у процесі передачі у приватну власність земельних ділянок, на яких розміщено нерухоме майно, що перебуває у їх власності.
Фактично, коротенько окреслена вся наша з вами робота.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По суті. У нас був активний комітет за останні декілька місяців. Ну, насправді, можемо задати Івану Адамовичу якісь питання, якщо такі є, будь ласка. Якщо питань немає, прошу затвердити звіт.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. 25 – за. Хто – проти? Хто – утримався? 1 утримався… 2 утримались. Дякую.
Наступне питання порядку денного: затвердження пропозицій до проекту порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (на лютий 2020 року - липень 2020 року). Вам роздані матеріали, вони розбиті на дві категорії, ці проекти законів. Перше – це проекти законів, які включені до порядку денного другої… це законопроекти, умовно, це на 1 сторінці, які вже пройшли перше читання або які вже рекомендовані комітетом до включення в порядок денний. І такі рішення, в принципі, були прийняті Верховною Радою, якщо я не помиляюся.
Тому в мене пропозиція рекомендувати ці законопроекти. Це з 1-го по 10 номери: 0850, 0853, 0856, 2178-10, 2194, 2195, 2280, 2289, 2370 і 2548. Якщо… і після цього ми обговоримо, у нас є два листки законопроектів, по яких не було рішень про включення до порядку денного. І ми їх там обговоримо по кожному окремо і приймемо рішення. Немає заперечень? Є у всіх матеріали такі? Якщо немає заперечень, пропоную включити до порядку денного наступної сесії законопроекти 0850, 0853, 0856, 2178-10, 2194, 2195, 2280, 2289, 2370, 2548.
Хто – за, прошу підтримати і проголосувати.
ІВЧЕНКО В.Є. Питання з мотивів. Я не розумію просто, можливо, у мене не такі документи. У мене є План роботи комітету в період роботи третьої сесії. Ми зараз за це говоримо?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. План роботи у нас третім питанням порядку денного іде. Це, пане Олександре, отакі матеріали у всіх, одинакові, як у мене?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, це питання пропозиції до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України. Згідно з листом Голови Верховної Ради…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можете підійти до Вадима Євгеновича і показати, які саме це матеріали.
Знайшли? У нас в плані роботи, Вадим Євгенович, відрізняється тому, що там ще є комітетські слухання і інші речі, виїзні засідання і так далі. Він просто більший документ має бути, якщо у вас там під руками, він має бути десь.
Ще раз. Хто – за, прошу підтримати і проголосувати. 22 – за. Хто – проти? Хто – утримався? 2 – утримались. Рішення прийнято.
Переходимо до обговорення необхідності включення в порядок денний з наступних законопроектів. Це: 0854, 1101, 1101-1, 1101-2, 1124, 1130, 2064, 2065, 2067, 2071, 2109, 2188, пробачте, 2230, 2366, 2405, 2488, 2522, 2537, 2558, 2616, 2664.
Перший законопроект 0854. Це законопроект, який приймався попереднім парламентом. Ну на мій погляд, ці питання, це пов'язано з передачею повноважень місцевим громадам, законопроект непоганий, ми вже обговорювали це осінню, але він охоплюється 2194, який ми прийняли. Тому є пропозиція не… рекомендувати не включати його в порядок денний.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Ми вже в першому читані за це проголосували.
22 – за. Хто – проти? Хто – утримався? Двоє утримались. Рішення прийнято.
Наступний законопроект 1101. Можливо, є хтось з авторів, щоб обґрунтувати доцільність?
ІВЧЕНКО В.Є. Хотів вказати секретаріату, ось дивіться, зараз другий пункт: Про затвердження пропозицій до порядку денного третьої сесії. Правильно? Проекти законів, які включені до порядку сесії, другої сесії. Ну, так, чому я і не знайшов, зрозуміло, да. Тобто ви не виправили цю річ.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну зрозуміло.
По 1101. Цей законопроект пов'язаний з референдумом по землях. У нас вже прийнятий в першому читанні законопроект 2178-10. Тому моя пропозиція не рекомендувати до порядку включення.
Прошу? Не рекомендувати.
Давайте так. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Якщо вона не пройде, ми обговоримо наступну.
Хто за те, щоб не включати даний законопроект, прошу підтримати та проголосувати. Хто – утримався? Троє – утримались. Хто – проти? Рішення прийнято. 22 – за.
1101 – законопроект альтернативний до 1101. Також пропоную не включати до порядку денного.
Хто за те, щоб не включати, прошу підтримати та проголосувати. Пане Олександр, перерахуйте, будь ласка.
22 – за. Хто – проти? Хто – утримався? Двоє – утримались. Рішення прийнято, рекомендовано не включати.
1101-2 – також як альтернативний. Пропоную рекомендувати не включати в порядок денний.
Хто – за, прошу підтримати. 21 – за. Хто – проти? Хто – утримався? Двоє – утримались. Пробачте, троє – утримались. Рішення прийнято.
ІВЧЕНКО В.Є. Олександр Георгійович, я ще просив би, от коли наступного разу будете таблицю роздавати, ви пишіть авторів. Тому що тут є, я так зрозумів, три закони, які продовжують мораторій. Але там зміни хтось після референдуму, хтось – після результатів і так далі, і так далі. Але пишіть авторів, бо це важливо. Щоб не було так, що депутат з групи голосує проти закону свого ж…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушне зауваження.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Вадим Євгенович, абсолютно правильно.
ІВЧЕНКО В.Є. Вони ж не орієнтуються і не знають. Я теж не бачу, хто це автор..
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Дивіться, таблиця – це як верх матеріалів, як перші дві сторінки. Далі надані інформаційні довідки по всім законопроектам, де в тому числі і вказані автори-ініціатори подання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, зрозуміло. Там є дійсно інформаційні довідки, пане Вадим. Я розумію, що для зручності хотілось би зразу, тому, в принципі, зауваження слушне. Це не важко зробити. Прошу це врахувати.
Наступний у нас 1124 проект Закону про приватизацію та порядок виділення громадянам України в натурі на місцевості земельних ділянок с/г призначення, що перебувають у державній власності. Наскільки по інформаційній довідці бачу, це Нестором Івановичем подавався цей законопроект.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні, це Вадима Євгеновича законопроект 2064.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чий це 1124? Нестора Івановича. Нестора Івановича немає.
(Шум у залі)
Моя пропозиція у нас багато насправді роботи є. Далі і законопроекти, які також треба обговорити. Пропоную даний законопроект не включати.
Хто за цю пропозицію, прошу підтримати та проголосувати.
21 – за. Хто – проти? Хто – утримався? 3 – утримались. Рішення прийнято.
1130: проект Закону про введення мораторію на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в населених пунктах. Депутат Шпенов подавав. На скільки я знаю, це питання у нас буде регулюватися в 2280. Там є питання зміни цільового призначення. Тому я пропоную не включати цей законопроект в порядок денний.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати.
Да, будь ласка.
ІВЧЕНКО В.Є. Я просто дивлюся. Ось, дивіться, метою законопроекту є мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок: а) об'єктів благоустрою, зелених зон, об'єктів фізичної культури і спорту, в тому числі стадіонів, дитячих майданчиків і так далі. Треба дивитися, наскільки в 2280 там ці геопросторові дані. Точніше…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
ІВЧЕНКО В.Є. Новий підхід до планування територій, цей законопроект, наскільки він буде включати цю річ. Бо сьогодні, повірте, це потребує сьогодні підтримки, оскільки і стадіони забудовуються особливо у великих містах, і зелені зони не визначені, і вони постійно віддаються під будівництво або десь якісь інші проекти і так далі. Потрібно подивитися, наскільки ми врахуємо, щоб ми не відхилили те, що можна було просто там на рік, на два зробити мораторій, а потім в результаті цього закону, який ми приймемо, ми врахуємо всі ці пропозиції. Але при цьому цей мораторій буде діяти, бо нам потрібно, щоби ніхто не скористався цими лазейками в Земельному кодексі і не зміг ці землі відчужувати для своїх якихось корисних потреб, в тому числі корупційні органи в органах місцевого самоврядування або корупційні особи в органів місцевого самоврядування.
Тому я би що тут пропонував? Я би не пропонував зараз, наприклад, от такий закон приймати рішення, а все ж таки подивитися, наскільки він може як перехідний закон, ну наприклад, цей або інші подивитися закони, можуть в перехідний період відіграти роль по збереженню земель, в тому числі населених пунктах. Бо ми розуміємо, що коли передадуться землі, а не буде ще забезпечена, скажімо, і фінансово, і організаційно забезпечення об'єднаних територіальних громад, щоб вони робили ці свої там генеральні плани або там інші плани зонування і так далі, то будуть лазейки, коли будуть відтягувати певні земельні ділянки. Особливо це буде під Києвом. Слухайте, і у нас сільські голови – мільйонери під Києвом: Підгірці, Лісники і так далі. Чому? Тому що різали опушки і видавали під індивідуальні будівництво по 10 тисяч доларів. А чому? Тому що була лазейка.
Я б не хотів, щоб була, краще прийняти мораторій на рік, а за цей рік вдосконалити відповідне законодавство.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, дивіться, в корисних потребах, насправді, нема нічого поганого. В корупційних – да. В некорупційних – це корисно, корисні потреби.
Ми ж зараз не відхиляємо сам законопроект. Ми повинні просто на цьому засіданні визначитись, що включати, тому що є строки, в які Голова Верховної Ради сказав подати. Це не означає, якщо в лютому ще раз подасться цей законопроект, або ми це відрегулюємо в 2280, що ми це ще раз розглянемо. Але нам сьогодні треба одне з двох рішень прийняти. Враховуючи… я особисто нічого негативного не маю щодо тих аргументів, які ви навели, частину з них підтримую, але ми самі бачимо, що у нас великий об'єм роботи, скажемо так, концептуальної, принципової, основної, тому я би все-таки поставив на голосування це питання. Якщо він ще раз зареєструється, будь ласка, можемо його розглядати окремо, можемо в форматі правок до 2280, взагалі без питань. Ті аргументи, які ви говорите, доцільні. Це питання, яке ми зараз обговорюємо, воно більш технічне, воно абсолютно не по суті.
Дивіться, ми… буде зареєстрований, ще раз розглянемо його про включення. Його ж не зареєструє людина ще раз, якщо…
ІВЧЕНКО В.Є. Він зараз просто не буде включений в порядок денний сесії і не буде розглядатися парламентом. Він буде просто, ну, висіти, як і інші там закони і так далі.
Якщо потім ми захочемо повернутися, ми просто: а) маємо зробити попередній його розгляд, включити в порядок денний сесії. І потім повернутися в комітет, зробити перше читанні, ну і далі працювати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме так. Я просто, дивіться, ми зараз дамо величезну кількість від нас законопроектів до парламенту, їх і так багато. Це теж не зовсім доцільно. Якщо ми будемо бачити, що ми справляємося з основними, абсолютно я вважаю, що будемо включати додатково.
Хто за те, щоб не включати, прошу підтримати та проголосувати. 23. Хто – проти? Хто – утримався? Троє утримались. Рішення прийнято.
2064, це, Вадим Євгенович, ваш законопроект. я думаю, ви захочете пару слів сказати.
ІВЧЕНКО В.Є. Я просив би підтримати цей законопроект. Це законопроект про розвиток виноградарства, де ми даємо мінімальний строк оренди на 25 років, і далі в цьому законопроекті можна працювати там з першочерговим викупом, з переважним правом і так далі, і так жалі. Але хотілося б, щоб ми його підтримали заради цієї галузі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В принципі питання час від часу звучить. Прошу підтримати та проголосувати.
Хто – за включення 2064? (Шум у залі) Одноголосно, я так розумію. Одноголосно, 20. Рішення прийнято.
ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасовичу, можна?
Я поясню. Тому що… Чому цей важливий законопроект, я поясню логіку. Тому що попереднє скликання, наприклад, прийняло законопроект, який став Законом України про теруарні вина. Той, хто має відношення до вирощування вин в Україні, вони розуміють, що тоді цей законопроект, який насправді був невеликий, він взагалі дав могутній поштовх всій нашій винній галузі.
Тому саме я вважаю, що це треба підтримувати і …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
2065. Вадим Євгенович, це, здається, також ваш, да?
ІВЧЕНКО В.Є. Це питання земель постійного користування. І ми і надали пропозицію, оскільки ми не могли внести зміни в Земельний кодекс України, знову визначати питання постійного користування. Ми надали можливості цим людям просто успадковувати ці землі, тому що вони їх не можуть ні продати, вони не можуть їх нікуди діти, скажімо так. Вони після смерті засновника, вони переходять до земель запасу і потім діляться. Хотілося б дати людям можливість хоча б давати у спадок. Це буде безкоштовно. І це буде нормальний другий крок порівняно з Законом 2178-10, де хто захоче і буде мати кошти буде купляти, а хто захоче, буде давати у спадок своїм родинам. Це нормальний буде крок, якщо ми так підтримаємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто, що думаю. Насправді цей законопроект регулює… норми цього можуть бути врегульовані 2194. Але 2194 досить великий, об'ємний законопроект, він може зайняти час. В принципі, хтось за цей час, на жаль, в силу обставин, смерті, які озвучив Вадим Євгенович, може стикнутися з цією проблемою. Можливо, у нас получиться його окремо розглянути. Тому пропоную підтримати включення 2065.
Хто – за? Мені здається, одноголосно. Правильно? Хто – проти? Хто – утримався? 1 – утримався. Не голосували? Не голосували. 26 – за. Рішення прийнято. 2065.
2067. Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, Микола Тарасович, що ми сьогодні аж три законопроекти наших колег.
Я хочу сказати, по-перше, що ці законопроекти не тільки мої. Це Олег Мейдич, Іван Кириленко, Іван Крулько, Пузійчук, ну, тобто члени нашої фракції. Я дякую, що ми перші два підтримали.
Цей законопроект про державну підтримку сільського розвитку, і ми вносимо зміни в Закон про підтримку сільського господарства…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це зараз. 2067 обговорюється. Ми включили 2064, 2065, зараз 2067.
ІВЧЕНКО В.Є. А, я вибачаюся. Вибачте. Ну, теж Пузійчук, Мейдич, Кириленко Іван Горигорович. Це законопроект про успадкування, про успадкування права постійного користування. Це… да, я зрозумів.
Ми вийшли. Ми, коли дивилися, що можна зробити з землями постійного користування, у нас були два моменти, тобто, з однієї сторони, ми їм пропонували давати ці землі у власність безкоштовно, там 300 тисяч гектарів, з іншої сторони, ми давали можливість успадкування. Так само оцей Закон 2064, це давати в спадщину такі землі постійного користування. А попередній закон, він стосується земель… попередній закон – це землі, які видавалися на правах довічного успадкування, тобто ще до постійного користування ще були землі до 2002 року, які давалися на довічне успадкування. Тобто ці дві різні категорії земель, але вирішення питання одне і те ж: ми даємо право, щоб ці землі давалися у спадщину.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную… В принципі, питання також важливе. Пропоную підтримати.
Хто – за, прошу підтримати, проголсоувати. 25 – за. Хто – проти? Хто – утримався? Хто не голосував? Один не голосував. (Шум у залі)
2071.
ІВЧЕНКО В.Є. 2071. Колеги, ми вносимо зміни про державну підтримку сільського господарства, де ми визначаємо, кому сьогодні ну потрібно давати підтримку, дотації і так далі, там є граничні суми, там є виробники, в тому числі і ті, що займаються поливом і так далі.
Далі. Ми запропонували бюджетну підтримку тим виробникам, які хочуть отримувати відшкодування вартості електроенергетики для зрошення. Зміни зробили в Закон "Про сільськогосподарську кооперацію", де ми, ну, пропонуємо, щоб їм давали теж першочергову підтримку. І зміни до Закону про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування, це теж, по-моєму, ми пропонуємо, щоби відшкодовували вартість тим виробникам, які купляють українську сільськогосподарську техніку. І це, фактично, ті бюджетні програми, які є, тільки ми їх закладаємо в закон. І що це буде означати? Це буде означати, що наступний бюджет, який буде подаватися, він буде врегульовувати всі ті питання, які будуть в Законі про державну підтримку, і вони зобов'язані це робити. Фактично, ми врегулюємо, ну, щоб кожного року не битися за питання, в тому числі і відшкодування вартості цієї техніки, ми будемо це мати в Законі про державну підтримку сільського господарства. Це важливо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Вадим Євгенович, в мене є така контрпропозиція. Давайте… Дивіться, там дійсно наболіле питання у всіх, актуальне, пов'язане з держпідтримкою. Давайте ми в лютому зробимо комітетські слухання, визначимо напрямки держпідтримки. Або в березні. Да. І після цього ми в принципі… Дивіться, це якраз це питання не політичне, де з того, що я бачив у нас в комітеті відбувалось, де ми всі однодумці. Після того підготуємо разом і подамо законопроект. Ви не проти?
Тому я пропоную, ми в плані роботи зробимо комітетські слухання по цьому.
Пане Тарас.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні члени аграрного комітету! Прошу вибачення за запізнення. Я хотів би теж підтримати цю ідею, тільки не в березні, а в лютому. Тому що, дійсно, треба в цілому доопрацювати. Але зараз по факту кошти є в бюджеті, але виплати неможливі. Бо, якщо нам треба приймати …….. Кабінету Міністрів України по напрямках, які нові, а такі народні депутати подавали, то спочатку треба внести зміни в цей закон. Тому давайте в лютому, ми теж долучимося, спільно напрацюємо і…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я тоді пропоную… Дивіться, питання важливе, дійсно. І тим більше, якщо це просить Мінекономіки, я пропоную це зробити в перший робочий тиждень. Підходить вам? Ви підготуєтесь?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми до 1 лютого надамо всі напрацювання на розгляд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А що ви хочете на підкомітеті?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, аграрні асоціації подали пропозиції. Ми вже будемо готові з 20 січня надавати і представляти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас є пропозиції по напрямках, з 20 січня?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, на 20 січня вони можуть бути агреговані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми це коли будемо сьогодні розглядати план роботи, тоді перший робочий тиждень, і ми включаємо перші комітетські слухання по держпідтримці на цей рік.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Підходить?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Пропоную 2071…
ІВЧЕНКО В.Є. Я так зрозумів, що ми після комітетських слухань, коли у нас буде рішення або рекомендації, ми робимо, скажемо, доопрацьований комітетський закон. І цей закон разом з доопрацьованим комітетським нашим, він далі піде, і разом з пропозиціями міністерства воно піде в зал Верховної Ради.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В нашому плані подання від уряду. Але якщо депутати захочуть подати, звісно, ми підтримаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у вас є в плані уряду. Це те, що ви хочете, щоб комітет розглядав, це пункт четвертий, і ми до нього дійдемо ще. Добре.
Тоді я пропоную 2071 не включати в порядок денний.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. 23 – за. Хто – проти? Хто – утримався? 23 – за. Рішення прийнято.
2109. Це в нас чий законопроект? Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, цей законопроект пропонує встановити мораторій до 2023 року, відразу провести аудит і інвентаризацію ефективного використання земель державної і комунальної власності і офіційно оприлюднити висновки.
Друге. Ухвалити Стратегію управління земельними ресурсами. Визначити першочерговість і пріоритетність для фермерства. Державну підтримку, зокрема пільгові права на придбання землі дрібним фермерам і так далі, і так далі, що мають бути оприлюднення. Доступне банківське кредитування, розвитку аграрної інфраструктури, обмеження нерезидентів у правах, набування права власності на землю. А також пропонується продовжити дію мораторію на зміну цільового призначення землі, а особливо на об'єкти рекреаційного, культурного, історико-культурного і заповідного фонду, і спортивної інфраструктури.
Тому прошу підтримати даний законопроект як такий, що може дати можливість досить довго, але буде час для того, щоб всі ці питання напрацювати, зробити інвентаризацію і зробити першочерговість і доступність тих людей, які сьогодні, дійсно, мають бути першими у отриманні земельних ділянок, в тому числі їх купівлі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатись. Хто за те, щоб включити? Хто – проти? 9 – проти. Хто – утримався? Шість утрималось. Прошу… не пройшло включення. Не включаємо в порядок денний це питання.
2188. Чий це законопроект? Це Дубіля, щодо підтримання реалізації… Хтось знає щось про цей законопроект?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Цей законопроект реєструється шостий раз, вносяться терміни "молоковмісні" в Закон про молоко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, оскільки у нас є голова підкомітету Юрчишин, я знаю, що у нього є законопроект, який він там напрямок веде і так далі. Тому я пропоную зараз не включати, окремо уточнити у Петра Васильовича, як цим…
_______________. Я погоджуюсь, колеги, бо тут є законодавчо зобов'язати підприємства розміщувати молочні продукти окремо, тобто це має бути, ну, створена відповідна система, в тому числі в рітейлах. Ввести маркування молоковмісних, це теж, і інформування споживачів. Треба подивитися, ми, по-моєму, робили закони там про молоко, щось у нас є. Тому потрібно розглянути на підкомітеті, щоб чітко зрозуміти…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Пропоную не включати даний законопроект.
Хто – за, прошу підтримати.
Іван Адамович, я забув надати вам слово. Знаю, що ви до молока маєте пряме відношення.
20 – за. Хто – проти? Хто – утримався? Рішення про невключення прийнято.
2230. Олександр Матусевич.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Доброго дня, колеги! Микола Тарасович, дякую.
Колеги, даний законопроект є направлений на зменшення фінансового навантаження на суб'єкти господарювання – оператори ринку харчових продуктів, в управління яких перебувають малі потужності. Тобто простіше кажучи, це малі кафе і ресторани. Для… мені здається, що в 2020 році вступають в силу нові штрафи, і це буде дуже важке фінансове навантаження для того, щоб переобладнати ці об'єкти. Тому прохання підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
______________. Я просто веду цей законопроект. Можна, я пару слів скажу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
______________. Дивіться, в 2014 році був прийнятий Закон "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", яким передбачався перехідний 5-річний період набрання чинності положенням, які стосуються запровадження системи ХАССП для різного виду потужностей.
20 вересня 2019 року вимоги щодо запровадження ХАССП набрали чинності і щодо так званих малих потужностей. Тобто був 5-річний період для впровадження цієї системи, здавалось, для змоги ввести ці принципи ХАССП для малих потужностей.
Дивіться, малі потужності під визначенням в Законі про основні принципи по безпечності продуктів харчування, малі потужності – це потужності, які постачають харчові продукти кінцевому споживачу, мають не більше ніж 10 осіб робочого персоналу, займають площу не більше ніж 400 квадратних метрів, або потужності, які не постачають харчові продукти кінцевому споживачу, та мають не більше ніж 5 осіб робочого персоналу. Під визначення "малі потужності" підпадають насамперед заклади громадського харчування. Всі заклади, які надають послуги з харчування. Це і дошкільні, і шкільні, і вищі навчальні заклади, і лікувальні. Оператори, що займаються зберіганням, фасуванням та упаковкою вже готової продукції, та інші оператори, які проводять діяльність із харчуванням продуктів на малих потужностях.
Тому кожному, я так вважаю, українському оператору необхідно зрозуміти, що наявність на підприємстві діючої системи управління безпечності харчових продуктів, це є система ХАССП європейська, це надійне підтвердження того, що виробник забезпечує всі умови, що гарантують стабільний випуск якісної безпечної продукції.
В рамках підписаної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Україна взяла на себе зобов'язання наблизити національне законодавство до законодавства європейських країн, у тому числі і в галузі санітарних та фітосанітарних заходів. Тому і в Програмі уряду в розділі 7 "Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" Ціль 7.2 – це українські споживачі отримують безпечні товари та послуги.
Тому я вважаю, що не вводити ці принципи системи ХАССП на малих підприємствах ми не можемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, а ви представник, ви де працюєте?
_______________. В секретаріаті. Я просто веду цей…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Пробачте. Ще раз прошу вибачення.
Пане Тарас, ви хотіла щось сказати.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.
Цей законопроект надходив на розгляд урядом. І позиція Міністерства економіки теж схожа із секретаріатом: наразі не підтримувати. Але ми робимо все, Держпродспоживслужба в тому числі, для того, щоб інформаційно і консультативно надати можливість малим операторам пройти вимоги ХАССП. Розроблені вже методичні матеріали, розроблено і спрощення порядку, в тому числі тих штрафів не буде. Це вже на уряді. Дійсно згідно євроінтеграції зобов'язань і враховуючи, в якому пріоритеті безпечність продукції, у нас є програма по моніторингу дитячого харчування. Без цієї норми ми це не подолаємо. Ми готові допомогти всім малим виробникам, але без чіткої норми в законі не подобаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Пан Тарас, дивіться, я вже бачу, що питання, виявляється, актуальні. І я розумію, що є різні шляхи вирішення. Тому я як мінімум буду, я особисто там вважаю, що включити в порядок денний, щоб як мінімум це обговорити, це також доцільно.
Пане Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Я хотів піддержати Олександра Борисовича Матусевича. Дивіться, ви вірно сказали, є проблема, і нам… Що таке включення в порядок денний? Це для того, щоб ми змогли тут на комітеті розглянути в першому читанні. Коли ми в першому читанні розглядаємо, ми запросимо цих виробників, які мають малі потужності, і послухаємо їхні проблеми. Если проблеми у штрафах, питання, міністерство дасть відповідь. Если проблема в якомусь законодавчому забезпеченні, і чому це, або зміни там в Кримінальний кодекс, зміни в Кодекс про адміністративні правопорушення і так далі, то ми відповідно правками, наприклад, можемо зробити. Або навпаки, якщо не побачимо проблем, можемо відхилити цей законопроект.
Тому я тут повністю підтримую. До речі, він пише в пояснювальній записці, що 20 вересня був проголосований оцей Закон про РРО – розрахункові операції, і вони зробили ці підприємства залежними від цього закону. Тобто тепер вони фінансове ще мають відповідне навантаження, щоб закупити відповідне обладнання, і може призвести до їх припинення господарської діяльності.
Тому давайте як мінімум включимо, послухаємо в першому читанні, а потім приймемо рішення – так чи ні. Якщо у них є проблеми, це одне, якщо не буде, то не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пане Артур.
ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую.
В мене просте питання до представників Міністерства економіки. А скажіть, будь ласка, пане Тарасе, а там в наших євроінтеграційних цих речах немає оцих зобов'язань?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Є.
ГЕРАСИМОВ А.В. А, ну, так тим більше. Я думаю, що треба насправді виконувати це з урахуванням…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Відмінити неможливо. Але те, що треба шукати шляхи, погоджуємося.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну, дивіться, вже зрозуміло, що є проблема, тут дискусії нема. Ми не можемо просто взяти і проігнорувати.
Тому пропоную підтримати включити це до порядку денного, і буде якраз предмет юридичний, щоб ми це обговорили, прийняли рішення, з урахуванням, звичайно, євроінтеграційних процесів.
Прошу підтримати та проголосувати за включення. Хто – проти? Хто – утримався? 1 – не голосував. 26 – за. Рішення прийнято.
2366. Сергій Литвиненко. Це не ваш? Чекайте. Чий це?
______________. Шановні колеги, давайте…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 2366 – це чий?
______________. Це про рекультивацію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рекультивація. Тож ти говорив, що його треба відкликати на доопрацювання, не включати.
(Загальна дискусія)
Ну, то я питаю, 2366. Серьожа, дивись, це по бурштину. 2366, ми не включаємо його потім доопрацюємо?
______________. Я ж вас просив його відкликати на опрацювання, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, добре.
Тоді пропозиція не включати 2366. Хто – за, прошу підтримати невключення. Одноголосно.
2405: законопроект про державну інвентаризацію, поданий Рабіновичем Вадимом Зіновійовичем. Ну, наскільки я знаю, у нас іде інвентаризація, і насправді як би і без закону. Правильно?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Більше того, в прийнятому 0858 вами законопроекті передбачені чіткі терміни внесення цих даних в кадастр… Воно вже вирішено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную не включати це питання в порядок денний.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Хто – утримався? Один утримався. Рішення прийнято.
2488, депутат Герман. Дивіться, оскільки це знову ж таки щодо підтримки, тому я пропоную, у нас перший тиждень цей, і після цього ми напрацьовуємо законопроект. Тому пропоную не включати.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Хто – утримався? Один утримався. Рішення прийнято.
2522, депутат Савчук. Пропоную аналогічно. Це все стосується одного.
Хто – за невключення, прошу підтримати та проголосувати. Одноголосно.
2537, Колихаєв Ігор. По бджолах.
(Шум у залі)
Це вся аргументація? Ви – один з авторів законопроекту 2537 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту та розвитку бджільництва. Крім вас підписані Лаба, Загоруйко, Крулько, Горват, Петьовка.
Законопроект розроблено з метою захисту бджільництва та забезпечення прав власників пасік, встановленні кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері бджільництва щодо охорони бджіл, створення умов для розвитку цієї галузі в Україні, зняття соціальної напруги в регіонах з високим рівнем бджільництва. Тут, напевно, пропустили "рівнем зайнятості бджільництва".
_______________. Я думаю, що цей законопроект, треба внести його в порядок денний і так же само і обговорити його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте. А які проблеми з бджільництвом? Хто має до цього відношення? Пане Тарас.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Пасіки в мене немає. Але з точки зору пропозицій асоціацій там є дві речі.
Перше. Об'єктивно зараз немає передумов, їм дорого і складна процедура внесення в реєстр. Тобто в нас 98 відсотків пасік поза законом. Вони не проходять в Держпродспоживслужбі реєстрацію. Тому висловили пропозицію. І це ми в рамках першого тижня обговорення держпідтримки, виділити кошти. Їхні розрахунки 50 мільйонів гривень – виплати на бджолосім'ю для того, щоб всі …….., був стимул, це фактично буде покривати витрати. Там десь коштує це 300 гривень, але якщо в тебе багато бджолосімей, там багато пенсіонерів, …….… коштів, щоб вони зараз реєструвались. Це буде перший крок. Тоді це дозволить їм в разі смерті, падежу бджіл по отруєнню пестицидами, іти в суд.
Тому що зараз виходить, вносять пестициди з порушенням, але вони поза законом. Тому тут не так в законодавстві. Проблема є, але не на рівні законів. Це скоріше порядків і стимулювання взаємодії. І ми по цьому працюємо в робочій групі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. От дивіться, я тоді, пане Тарас, я бачу, багато колег підтримує, щоби, оскільки проблема є, і вона економічна, а не політична. Тому давайте, я пропоную включити в порядок денний. А потім ми вирішимо, буде предмет, обговорити цю проблему.
ІВЧЕНКО В.Є. Я, до речі, пане Тарас, хотів вам сказати, що саме в цьому законопроекті є обов'язковість органів місцевого самоврядування, повірте, вони точно знають знаходження пасік на своїх територіях, інформувати відповідні агропідприємства, які працюють в адмінтермежах.
Це що означає? Це означає, якщо вони поінформують, то далі можна, тут треба буде дивитися по законодавству, накладати штрафи на адміністративні правопорушення. Вони можуть робити комісії місцевих рад, відповідно, і після цих штрафів вони можуть і стягувати кошти і так далі. Тому давайте включимо, а далі будемо дивитися. Те, що ви добру справу робите, коли ви вносите в реєстр цих пасік, взагалі в реєстр товаровиробників, в тому числі тих, які займаються бджільництвом, это классно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Пропоную підтримати та включити.
Хто – за, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.
2588. 58, пробачте. Дуже багато депутатів від різних фракцій. В тому числі, пане Артур, від вашої.
Пане Тарас, ви в курсі по цьому законопроекту, щось?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я після народного депутата…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.
_______________. Тут, я бачу, перший депутат… 2558, так?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший депутат Шкрум.
_______________. В чому суть закону? Ви пам'ятаєте, два роки тому завозили кіз…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вівці. Вівці на одеській митниці.
_______________. Вівць, пам'ятаєте. В чому тут питання, завозили вівць, і після того, як вони не змогли розмитнити, вони в цих водах вони перебували деякий час. І не було відповідальності за те, хто несе відповідальність. Бо баржа, це найомні люди, які перевозили груз, власника немає, а відповідальність несе власник. Ніхто їх не кормив, і їх тоді почали портовики вже скидуватися коштами, можливостями кормити. Тут саме про це і йдеться, скільки часу має бути затрачено, скільки часу в карантині, хто несе відповідальність, коли тварина на судні, і хто несе відповідальність, коли вона перетне територію України і так далі. Тобто тут законопроект про відповідальність тих, хто перевозить живу рогату худобу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Тарас, ви хотіли щось…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Об'єктивно просто зафіксувавши відповідальність, ситуацію не змінить. Що необхідно зробити? Це облаштувати. В нас з 130 митного пропуску жоден не облаштований для карантину і перевезення живих тварин. І тут, колеги, в яких є досвід в тваринництві, знають, що треба везти в пункт і назад.
Постанова про створення цих пунктів винесено на уряд. Має бути по плану 22 січня прийнято. І просто їх треба побудувати, і тоді цього не буде виникати. Тобто тут немає в разі потреби в законодавство вносити зміни. В попередніх актах передбачена процедура в рамках євроінтеграції. Просто треба взяти і зробити це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Тарасе, дивіться, я просто по логіці, яка була попередня. Дивіться, це економічна проблема. І вона, судячи з цього є. По кількості депутатів, які підписались, це як мінімум… Дивіться, я, можливо…
ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Артуре, секунду. Дайте я закінчу. І ви також. Тобто, можливо, так, як ви кажете. І, можливо, так, як не ви кажете. Ну, як мінімум, це треба обговорити.
Пане, Артур, ви хотіли щось сказати.
ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Микола Тарасович, шановні колеги, я вважаю, що треба обов'язково його включати. Поясню чому. Тому що одне іншому не заважає. Те, що робить Кабмін, дуже гарно. Вони це роблять з точки зору технічної. Але, коли мова іде про відповідальність, жоден Кабінет Міністрів жодною своєю постановою не може цього встановити. Це тільки може парламент встановити внесеними змінами до Кримінального та Кримінально-процесуального чи там інших кодексів з відповідальності. Саме тому я пропоную зараз підтримати і включити цей законопроект в порядок денний сесії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Пропоную підтримати та проголосувати.
Хто – за включення? Одноголосно.
2616.
ХАЛІМОВ П.В. Шановні присутні, дивіться, складається така ситуація, що, на жаль, Земельний банк в Україні він обмежений. Але є люди, які добровільно бажають відмовитись від отримання 2 гектарів, які їм, в принципі, положено по Конституції так называемая соціальна сфера. І вони погодились на отримання грошової компенсації внаслідок відмови від отримання 2 гектарів землі у власність. Але на сьогоднішній день я пропоную не вносити цей законопроект у порядок денний у зв'язку з тим, що він ще є недопрацьованим. І ми не визначились з остаточною схемою як ця компенсація буде, в принципі, встановлюватись і відшкодовуватись.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло, дякую за позицію.
Я просто боюсь, якщо ми таке озвучимо, то у нас зараз буде 30 мільйонів заяв в країні замість 2 гектарів. Дивіться, це питання комплексне. Я знаю від багатьох депутатів – і від "Слуга народу", і від БЮТу і так далі – є питання врегулювати безоплатку. І я думаю, це нам обов'язково треба зробити вже тої сесії, і тому дякую за позицію, пропоную не включати це питання в порядок денний, цей законопроект.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. (Шум у залі)
Що, що? Ну, там, крім одного автора, там ще 15 підписів.
Хто – проти? Хто – утримався? Проти – 1. А, двоє утримались. Хто – проти? Проти – немає.
2664. Хтось знайомий з цим законопроектом? (Шум у залі) Ну, він як би соціальний, я так розумію.
Так, будь ласка.
______________. Це сфера відповідальності безпосередньо по законопроекту Міністерства освіти і науки, бо воно, дійсно, (і МОЗу) стосується раціонів, норм, і на якому рівні мало би бути забезпечене харчування. То ми опосередковано з точки зору безпечності аналізували, там це не передбачається, ці пункти. І мені здається, що, скоріше за все, воно мало би просто по назві розписано на аграрний комітет, але по контенту це тема Комітету з охорони здоров'я і освіти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми можемо перенаправити, пане Олександре, це туди?
______________. Ми можемо звернутися листом до Голови Верховної Ради з проханням визначити Комітет з питань охорони здоров'я головним з цього питання.
На жаль, хочу зазначити, що навіть Комітет освіти цей законопроект взагалі не розписано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олександре.
Да, Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, от мені здається… Дивіться, освіта вирішує… Комітет освіти і науки, вони вирішують сам процес надання освітніх наукових послуг, функціонування установ і так далі. Він точно не вирішить матеріально-технічне забезпечення їдальнями і так далі.
Якщо це питання фінансів для переобладнання шкіл згідно сучасних норм їдалень і так далі, так далі, я думаю, що тут варто поговорити з Головою або звернутися до Голови Верховної Ради, оскільки сьогодні школи знаходяться на балансі, фактично, на балансах вони знаходяться органів місцевого самоврядування і дитячі садочки. Але послуги оплачує як делеговані повноваження безпосередньо держава. Тобто, фактично, тут стоїть одне єдине питання, кто за этот пир заплатит?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка пропозиція?
ІВЧЕНКО В.Є. Тому вірний законопроект, реально вірний, але він має бути прийнятий, але, скажімо так, без строків, дати можливості тим органам місцевого самоврядування, які можуть це робити, я думаю, вони і без закону це вже можуть робити, вони змінюють і ремонти роблять в школах, і переобладнання роблять, і так далі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, при всій повазі, ви вже по суті, як би обговорюєте. У мене питання до вас, яка пропозиція, включати, не включати, направити на інший комітет?
ІВЧЕНКО В.Є. На інший, це не наш.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Артур.
ГЕРАСИМОВ А.В. Місце самоврядування – це Комітет з питань державного будівництва і так далі. Я пропоную туди пропоную передати. Що скаже секретаріат, давайте спитаємо думку секретаріату.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що секретаріат каже?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Другим розписаний Комітет з питань охорони здоров'я. Логіка сектору реєстрації, я розмовляв з представниками Апарату Ради, була наступна, що, коли була санепідемстанція, вона належала до системи охорони здоров'я і там був контроль, в тому числі і за якістю харчових продуктів, це було їх питання. Тому що Держпродслужба буцімто знаходиться у віданні нашого комітету, на нас його і розписали. Можна звернутися, просто визначити інший комітет головним при опрацюванні цього законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Якщо ми таке рішення приймемо, вони вже ж, получається, ми його не включимо в порядок денний. Наприклад, Комітет охорони здоров'я вже не збирається до 4 лютого. Що відбудеться?
А якщо включимо, то не змінимо вже?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні, це все залежить…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо, питання так звучить, ми можемо включити і попросити змінити. можемо таке рішення прийняти?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Можемо таке рішення прийняти. Рекомендувати включити до порядку денного сесії та змінити головний комітет з доопрацювання і підготовки цього закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. У мене є пропозиція, як пропонує голова секретаріату, включити до порядку денного і звернутися про зміну комітету.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Одноголосно.
Дивіться, в нас… Дякую. Ми пройшлись по другому питанню порядку денного.
У нас в третьому затвердження плану роботи. План роботи, це доповідає Чайківський Іван Адамович. В мене єдине прохання, я так розумію, пан Олександр, оскільки ми, ну, насправді перший раз це розглядаємо, план роботи комітету, це з чого складається – законопроектний, да?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. План роботи комітету складається з наступних розділів. Законопроекти, з яких комітет визначено головним: які вже підготовлені до розгляду Верховною Радою: які готуються до розгляду Верховною Радою; також законопроектів з яких комітет не визначений головним, але має подати свої пропозиції; а також з розділів, які стосуються заходів, які має здійснити комітет на наступних сесіях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тоді в мене питання. Просто я, Іван Адамович, щоби ми обговорили, це така робоча розмова. Тобто ми, допустимо, зараз ви… ми пройшлись по тому, що ми рекомендуємо до включення в порядок денний. Насправді, я так розумію, це і наш план законопроектної роботи, де ми є головний комітет.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Абсолютно правильно, Микола Тарасович…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А там, де ми не головний комітет, які рішення ми можемо приймати?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ми можемо приймати рішення, наприклад, це питання бюджету, податкової політики, митної або інші…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. В план як включати? Включити всі чи вибірково?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні-ні. Ми приймаємо рішення включати в порядок денний сесії тільки ті законопроекти, з яких наш комітет визначений головним. Що стосується плану роботи, ми маємо ті законопроекти, які ми не рекомендували щойно включити до порядку денного сесії, ми можемо їх вилучити з плану роботи, якщо буде таке рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це зрозуміло. Це ми вилучаємо з плану роботи, це зрозуміло. А там, де ми не основний законопроект, не основний комітет, ми теж повинні по кожному проходитись, що ми там дивимося чи не дивимося щось? Яке рішення ми по цьому приймаємо?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. По тому ми всі включаємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Формально всі включаємо.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Всі включаємо в план роботи. Якщо у нас будуть питання, ми подамо по ним позицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, будь ласка. Дивіться, я так розумію, в нас є пропозиція включити в план роботи по законопроектній роботі ті законопроекти, які ми рекомендували до цього. Ну, і дальше, я так розумію, в нас є багато чого по плану роботи.
________________. По плану роботи комітету, наскільки я зрозумів, в нас парламентські, вибачте, комітетські слухання будуть одразу на початку лютого по держпідтримці. Які ще там комітетські чи парламентські слухання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітетські слухання, з того, що я пам’ятаю, раз ви зачепили це питання, є два. Перше – це по науці, по реформуванню аграрної науки. І ще мало би бути, я не бачу листок, це відношення з ЄС. Ми домовилися з посольством ЄС В Україні, що ми проведемо слухання, тому що є багато зауважень до того, як в нас відкриваються квоти, як нам погоджують регламенти і так далі. Це комітетські слухання за участю ЄС і за участю Мінекономіки, зрозуміло, і за участю тих експортерів, яких це питання цікавить. І вони вже їх чекають з минулого року насправді. Ну ми всі знаємо, чим ми були зайняті, і ще зайняті.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, на період роботи третьої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання проектом Плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики передбачено розгляд: три законопроекти підготовлено до другого читання та п’ять законопроектів, що готуються до другого читання; десять законопроектів, які включені до порядку денного Верховної Ради України; дванадцять законопроектів, що дійшли до опрацювання в комітети за останній час; 52 законопроекти, які комітет має розглянути і податки свої пропозиції.
Відповідно до плану роботи заплановано вже проведення трьох комітетських слухань, так як одне комітетське слухання воно назріло якраз зараз під час нашого засідання. Перші – це по роботі по дотаціях аграрної галузі. Другі – значить, у лютому на тему "Розвиток зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом". А також треті – у березні на тему "Аграрна наука: шляхи реформування, виклики та завдання".
ГОЛОВУЮЧИЙ. А хто відповідальні в нас по цьому? Є там зазначені?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ми не зазначали.
Проектом плану роботи комітету також передбачено проведення у травні 2020 року двох виїзних засідань на тему. Перше: "Про законодавче забезпечення державної підтримки виробництва і реалізації молока і молокопродуктів в Україні", в місті Хмільник, Вінницької області. Друге виїзне засідання: "Про якість та безпечність харчових продуктів в Україні", місце проведення Державне підприємство "Укрметртестстандарт" в місті Київ.
За ініціативи народних депутатів членів комітету заплановано проведення низки засідань, круглих столів та нарад.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна запитати? А що в нас за "Укрметртестстандарт" виїзне засідання.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Це стосується безпечності і якості, в тому числі і харчових продуктів. Таке підприємство колишньої системи Держстандарту, яке пропонував Петро Васильович Юрчишин, відвідати ще в листопаді минулого року. Воно в нас стояло на 10 листопада і перенесли. Можемо зняти його, це питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А з якою метою?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. З метою ознайомлення з роботою цього підприємства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Для чого ми їдемо в Хмільник, в принципі, ми зрозуміли. А для…
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Відсутній зараз Юрчишин на засіданні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А є Тарас Висоцький? Він ще повернеться? Давайте це залишимо, поки прийде Тарас Висоцький і запитаємо, що це таке.
Тобто виїзне засідання, одне точно, я так розумію. Тому що більшість членів комітету, якщо не всі, обіцяли Петру Васильовичу Хмільник в травні. Я так розумію, є пропозиція, Іван Адамович, ще одне виїзне засідання зробити. А в який місяць?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я думаю, що можна зробити ще одне виїзне засідання на Тернопільщину в червні місяці. Якщо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. У червні? Добре.
А, пробачте, і Дмитро Соломчук, так, ще пропозиції.
СОЛОМЧУК Д.В. Пане голово, прошу, так, щоб провести виїзне засідання на територію Рівненської області з долученням аграріїв суміжних областей. Організаційні питання всі готові взяти на себе. Тема виїзного засідання у першу чергу – це ведення агробізнесу у Поліській зоні. Тема експорту, так як у нас експорт продукції, там на Польщу, Німеччину відбувається автотранспорт там. І також є багато інших…
ГОЛОВУЮЧИЙ. В який місяць, Дмитре?
СОЛОМЧУК Д.В. Який буде зручно комітету, будь-який.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто думаю, більше ніж одне виїзне засідання в місяць, це точно забагато. Тому є пропозиція – квітень. Підходить?
СОЛОМЧУК Д.В. Підходить, дякую. Тепло буде, буде тепло.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, дивіться, травень, травневі свята. Одне виїзне засідання вже є. До Юрчишина. В червні є на Тернопільщину.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Іван Адамович дав пропозицію також.
Тобто у нас пропозиція три виїзні засідання: квітень, травень, червень. Це Рівненщина, Вінниччина і Тернопільщина.
ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, з точки зору практики краще залишити два. Чому? Тому що ми сконцентруємося у лютому на комітеті на законопроекті, плюс – на круглих столах. Потім у березні ми сконцентруємося на Верховній Раді і на прийнятті законів. У квітні можливо перше виїзне, потім майські і після майських в травні, можливо, там друге. І ближче до липня тоді, можливо, третє – просто щоб розвантажити, бо повірте, буде важко і концентруватися тут на роботі законотворчій, і робити виїзні засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. А скажіть, а якщо ми такий варіант, Дмитро, зробимо: у травні зробимо, наприклад, в п'ятницю в Рівному, а в суботу – на Вінниччині.
СОЛОМЧУК Д.В. А дивіться, дуже позитивно зробить на Рівненщині із-за того, що в нас дуже хороший автошлях Київ-Рівне і дуже швидко доїхати, і це набагато комфортніше, чим щоб воно відбулося в інших обласних центрах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Артуре.
ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Микола Тарасович, шановні колеги, перше питання ж не про комфорт, да. Питання про те, щоб дійсно комітет, тому що там же і камери будуть і місцеві журналісти, вирішував питання, які дійсно є важливими для країни і важливими для галузі. Саме тому в мене яка пропозиція. Чи залиште всього два засідання, але якщо ми говоримо вже про три, то дивіться, теж таки з практики, є засідання у Києві, яке прив’язано, можливо, до оцих речей, які зв’язані зі стандартизацією. Є на Західній Україні, тобто це Тернопіль чи Рівне. Чи Тернопіль, чи Рівне, одне з них. Вінниччина – зрозуміло. Якщо ми вже зараз говоримо про ще одне, я б краще не Тернопіль чи Рівне, там, а одне б робив десь на Східній Україні. Тому що там свої проблеми, там своя проблематика. Вибачте, коли ми говоримо про Полтавську область, про Дніпропетровську, навіть про Донецьку область, скільки проблем там зараз. А там фермери працюють і потужно працюють, але, на жаль, ну, дійсно, проблематика є своя. Я б краще робив географічно рознесено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. От слушна пропозиція колеги. Дивіться, ми коли робимо виїзне засідання, ми маємо присвятити якійсь темі і при цьому підтягнути ті законопроекти, які розглядаються у нас, наприклад, в комітеті. От, наприклад, ми можемо виїхати в Херсонську область на Таврію і прийняти закон у першому читанні, зробити фахову дискусію, про виноградарів, підтримка їхня і так далі. Наприклад.
Якщо ми їдемо в Рівне, то, наприклад, взяти закон, от колега казав, про рекультивацію тих земель, де є бурштин там і так далі, і так далі. І взяти тих аграріїв, які розкажуть і про специфіку ведення землеробства у поліській зоні і так далі. Тобто нам надо підв’язати закон відповідний, який ми будемо робити, підв’язати до тематики.
Якщо це Хмільник, то у нас там є кооперативи, у нас там є молокозаводи, у нас є там виробництво сиру і так далі. Вони теж розкажуть, як вони від людини беруть молоко, як вони дивляться за якістю, потім яка переробка, який продукт, яке маркування і так далі. Було б дуже гарно подивитися просто по тим законами, які у нас вже є , і під це підтягнути тоді наші засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, пане Артур, я щодо… нам же ніхто нічого, в принципі, комітету не мішає визначити там, скорегувати дати, поміняти, погодити з Дмитром, погодити з Іваном Адамовичем ці речі. Я пропоную все-таки Укрметр… Пане Тарас, а що таке, не скажете, "Укрметртестстандарт"?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фактично, у них є, повіряють, сертифікують всі лічильники, але не тільки в агро: заправочні, газові інші. То це є орган, еталонний орган дотримання вимог і стандартів. Він не є у підпорядкуванні аграрної частини, він у Мінекономіки в цілому координується. У них є в кожній області осередки. Фізично орган, який повіряє, сертифікує і ставить на всіх виробах, які вимірюють, те, що воно не обманює.
Тому чому Петро Васильович пропонує саме …… зараз, я не можу сказати. Там є поточна проблематика, але якоїсь такої по аграрній з точки зору критичної я не фіксував.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную тоді "Укрметртестстандарт" забрати і зробити замість тих двох засідань – три, ті пропозиції, які надійшли, – квітень, травень, червень. Досвід показує, що дуже часто, по-перше, міняється, хтось відмовиться, хтось накладеться і так далі. Залишиться два – залишиться два. Якщо у нас буде накладно, значить, ми погодимо перенесення там цих речей. Вадими, Євгенович, підходить така пропозиція?
Тоді: квітень – Рівне, травень – Вінниця, червень – Тернопіль.
По комітетських слуханнях. Дивіться, оскільки в нас перший тиждень лютого добавили, зараз тут тільки два комітетських слухання, зараз три, добавилось – по держпідтримці, і воно, я так думаю, найважливіше з тих комітетських слухань, які зараз є. Питання: чи зможемо ми в лютому провести два комітетські слухання?
_______________. Якщо друге, по зовнішніх ринках, то Мінекономіки зможе підготуватись і підготувати матеріали по держпідтримці, і по зовнішній торгівлі в нас актуальна інформація є з представництвом ЄС фізично і у вас доступності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Залишаємо це тоді? Добре, залишаємо.
Тоді, якщо не проти, два засідання комітетські слухання держпідтримка і ЄС на лютий, березень – наука.
По аграрній науці запропоновано відповідальним за підготовку Івченка Вадима Євгеновича, по торгівлі з ЄС – Чорноморова Артема. По держпідтримці які пропозиції? Хто у нас голова профільного підкомітету по цьому питанню?
_______________. Чорноморов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я думаю, два… А де Артем? Я думаю, два питання на одну людину може не надто доцільно. Які ще…? Є бажаючі за держпідтримку, з тих, що не відповідальні за інші? Крім мене, ще які є пропозиції?
Є пропозиція Степана Чернявського по держпідтримці. Степан і минулий раз дійсно, ми пригадуємо всі, був ініціатором і листів, і звернень і так далі. Підходить такий варіант? Нема заперечень? Інших кандидатів? Добре, тоді три відповідальних.
Є питання круглих столів. Сім круглих столів, да? Є якісь зауваження, щоб їх не зачитувати? Чи Іван Адамович, може зачитаєте?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Практика показує, депутати самі організовують. Наприклад, був досвід Дмитра Костюка. Їх проводять. Де потрібно, допомогу надамо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу колег, перечитайте зараз, якщо в когось є зауваження або доповнення, просто добавте. Немає зауважень? Немає.
Тоді ставиться на… Так-так.
ІВЧЕНКО В.Є. Я хотів, щоб ми, де є законопроекти до третього запропоновані… на третю сесію 2020 року, щоб ми строки не ставили. Чому? Ну, наприклад, ми можемо провести комітет і 6 законів прийняти в першому читанні і відправити в зал Верховної Ради на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб строки по чому не ставили?
ІВЧЕНКО В.Є. Наприклад, є закони у нас там будь-які, що там березень, а потім в травні у Верховну Раду виносимо. Наприклад, там в березні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, не ставимо строки.
ІВЧЕНКО В.Є. Ми не ставимо. Чому? Тому що це перше читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, що ще?
ІВЧЕНКО В.Є. Ми що робимо, ми можемо всі в березні розглянути, 5-7 законів чи 10, відправити в зал Верховної Ради. А потім тут уже працювати півроку, рік над тим, щоб доопрацювати закон до досконалості.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте я озвучу пропозицію на голосування, а ви чи там хтось інший зробите зауваження.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Я перепрошую. Не можна строки не ставити. В листі Разумкова, Голови Верховної Ради, на комітет додана форма, по якій ми маємо подати. Просто поставити раніше. Це можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поставте в березні. Добре.
Дивіться, ставиться пропозиція на голосування по плану робіт, по законотворчий діяльності. В план робіт поставити всі ті законопроекти, які ми включили в порядок денний, коли голосували друге питання. Це перше.
Комітетські слухання. Три комітетські слухання, зі строками, які ми погодили, з відповідальними, які ми погодили.
Виїзні засідання – три, зі строками, які погодили, в місця, які погодили.
Круглі столи. Згідно розданих матеріалів.
Є зауваження? Прошу підтримати та проголосувати. 23 – за.
Дивіться, у нас наступне питання на порядку денному…
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Розклад засідань
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це ще не це. Про затвердження пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2020 рік.
Про що іде мова. В нас прийняті зміни до Регламенту в статтю 19, де говориться: комітети до 31 грудня року, що передує поточному, подають пропозиції щодо питань, які потребують законодавчого врегулювання з урахуванням програми діяльності та орієнтовного плану законопроектних робіт Кабінету Міністрів України. Незважаючи на те, що ми цей строк прострочили, нам ці рішення треба прийняти і матеріали передати.
Є лист Прем’єр-міністра України… Хвилинку. Направлений на Голову Верховної Ради України Разумкова Дмитра Олександровича з пропозиціями Кабінету Міністрів України до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 20-й рік. Лист від 20.12.2019 року.
Є представник Кабінету Міністрів України і є запропоновані законопроекти, які Кабінет Міністрів хоче внести на розгляд до комітету нашого. Де ці матеріали, я просто…
Які це законопроекти? Є у всіх така табличка? 21 законопроект. Зрозуміло, що це орієнтовний план. Ігор, отака річ. От перша сторінка така. (Шум у залі) А, в книжечці, в книжечці, тому що мені ще читати зручніше.
Це про внесення змін до Закону України про фермерські… Пане Тарас, ви не проти, якщо я вам слово дам, ви прокоментуєте ці законопроекти. Я так розумію, ви безпосередньо брали участь у цьому.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Перший: про внесення змін до Закону України "Про фермерське господарство". Це буде іти, фактично, він має одночасно розглядатися про держпідтримку, коли ми спільно напрацюємо. Ви бачите, це в нас, це друга позиція про державну підтримку сільського господарства.
З точки зору підтримки сімейних фермерських господарств. Там, скоріше, є певні коригування з точки зору взаємодії з асоціаціями і Укрдержфондом. Насправді ми їх представимо спільно вам на обговорення перед подачею. З асоціаціями вони вже обговорювалися. Тобто, скажемо, це не є якийсь фундаментальний законопроект по змінах, просто в певних частинах сімейні фермерські господарства випали як юридична форма з точки зору отримання держпідтримки. А оскільки вони існують, і це якраз і малий бізнес, треба було б їх додати, з нашої точки зору.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Можете там і наступні дальше проекти?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да. Другий є про держпідтримку, це спільно. У нас якраз березень стоїть по плану, проведемо комітетські слухання. Тобто при прийнятті рішення, які будуть наступні програми, треба внести коригування в основоположний Закон про держпідтримку. Ми напрацюємо спільно і будемо тоді подавати, так, як ви казали: чи народні депутати, вже вирішимо, чи від уряду – це непринципово.
Третє: про географічні зазначення. В принципі, знову ж в рамках євроінтеграції тут 3 буде по географічних зазначеннях. Активно працюють у нас три структурні підрозділи. Є європейський проект, де буде визначення по традиційних продуктах: що це, щоб був захищений бренд. Аналогічний буде про вино, виноробну продукцію, да, 9 пункт. Тобто це 3-й, 9-й – "Про виноград та виноградне вино", це знову ж з цієї ж сфери. І 8 пункт: географічне зазначення вин та ароматизованих винних продуктів. Тобто ми далі захищаємо українські бренди в рамках євроінтеграції.
Четвертий пункт: про харчові продукти та інші об'єкти санітарних заходів. Цей законопроект, тут основне: є визначення фальсифікат. У нас зараз його нема в законодавстві. Відповідно моніторинг і контроль недієвий, коли ми… дитяче харчування і інше. То тут буде уточнення термінів, які дозволять краще виконувати моніторингові і контролюючі функції Держпродспоживслужби і забезпечити безпечність продукції. Він уже як урядовий, зараз узгоджується, буде незабаром поданий.
П'ятий пункт: про ветеринарну медицину. Це вже іде давно дискусія, близько 5 років. Там чинне законодавство застаріле. Приватна ветеринарна практика не передбачена. Є багато напрацювань вони реєструвалися, але не проходили дальше, навіть перше читання, в попередньому скликанні. Ми представимо повноцінний комплексний новий законопроект, який регулюватиме питання ветеринарної медицини.
Шостий: щодо предметів, які контактують з харчовими продуктами. Знову ж, це в сфері безпечності адаптує законодавство згідно наших вимог Угоди про асоціацію.
Сьомий: про основні засади розвитку сільського господарства та політики сільського розвитку. Тут це фактично він на грудень стоїть. З точки зору стратегії, теж давно дискутувалося, визначення термінології і єдиного підходу. Зараз ми його позначили в грудень, але я навіть не впевнений, що фізично ми встигнемо з вами опрацювати і перезавантажити цей підхід по стратегії, тому це скоріше буде на наступні роки.
Восьмий, я говорив. І дев'ятий: про насіння та садивний матеріал. Знов ж, тут адаптується до Європейського Союзу. Уже є він, до речі, зареєстрований 0029 про визнання схем хрестоцвітих та цукрового буряку. Це надасть можливість експорту насіннєвої продукції, вирощеної в Україні, в Європейський Союз.
Одинадцятий: про захист рослин, це якраз концептуальний, так як і про ветеринарну медицину. Там застаріле законодавство 90-х років, яке не відповідає сучасним вимогам. Ми представимо, знову ж, на розгляд концептуально оновлене бачення.
Дванадцятий: про регулювання, обіг і розміщення пестицидів. Ну, насправді 2548 вже депутатами зареєстрований, тобто уже уряд це вносити не буде, цей пункт 12.
Тринадцятий: там, де ГМО. Тут не питання введення обігу чи не введення генетично модифікованих організмів. Це знову ж контроль за ГМО в рамках експорту і в рамках європейської інтеграції. Він як урядовий вже вносився попереднього разу. Ми, знову ж, тема складна – ГМО, але дамо на розгляд.
Чотирнадцятий пункт: створення державного фонду земель. Це в рамках земельної реформи. Все-таки багато було дуже пропозицій регіональних, що мала би держава бути активним учасником, ми напрацюємо і дамо вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А що це таке, можна зрозуміти?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут було дві ідеї. Перше. Щоб цей фонд виконував функцію за тих умов, коли чинний орендар не має можливості викупити земельну ділянку, а власник хоче продати, а не має можливості, бо іноземний бенефіціар або там концентрація норма, то щоб був інструмент переоформлення в довгострокову оренду цієї земельної ділянки, щоб структура користування не порушувалася. Якби у нас обговорювався ліберальний ринок землі, потреби не було б. А так, щоб зберегти можливість користування тими, хто не зможуть купувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, пане Тарас. Що ще у вас?
ВИСОЦЬКИЙ Т.В. Так, фактично, 15-й, там, де демаркація кордону. Так? Так, спрощення процедури. Бо у нас, на жаль, досі кордон не демаркований. Це Держгеокадастр напрацює.
Шістнадцятий. Це нові правила оцінки земель. Ви самі чули багато рекламацій, що нормативно-грошова оцінка застаріла, не відповідає, викривлена в різних районах, то запровадити міжнародний, більш такий сучасний підхід до масової оцінки земель. Тобто це знову ж правила оцінки.
Про консолідацію земель, 17-й. Ну, це ми спільно про це говорили, що є проблема шахматок тут. Я думаю, будемо спільно напрацьовувати.
Про ринок деревини – це ініціатива Держлісагентства. Зараз це в іншому міністерстві, але це знову ж про облік і продаж на електронних торгах.
Аналогічно 19 пункт і 20. Це три ініціативи, їх буде подавати Мінекоенерго через уряд.
І те саме двадцять перший.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це по лісах?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Сімнадцять – це Мінекономіки, наступні чотири – Мінекоенерго.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я хотів трошки пояснити, бо ми вчора розбирались. Є таке прохання від Кабміну, щоб ми це врахували в плані роботи аж на цілий 2020 рік. Зрозуміло, що він орієнтовний, і зрозуміло, що він буде коригуватись. Зрозуміло, що сам комітет буде визначати пріоритети. І в тому числі, я вже бачу, в найближчі декілька місяців у нас є відкладені питання орошення і приватизації в агросфері, за якими в тому числі і в першу чергу візьмемося.
Я пропоную цей план затвердити. Нам його треба подати в Верховну Раду, щоб він був той же орієнтир для Кабміну, для нас і так далі. Це орієнтовний план заходу документів в комітет і дискусії в комітеті на рахунок того, що цього доцільно, не доцільно і в якій формі.
Які є коментарі?
Прошу підтримати та проголосувати. Хто – за? 20 – за.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти? Хто – утримався?
Наступне питання порядку денного: розклад засідань комітету на лютий. Пропонується…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можна, з вашого дозволу, бо у нас там ще є засідання. Якщо до міністерства немає питань, будемо на зв'язку. Із колегами ще побачимось при можливості.
А, будь ласка.
_______________. У мене питання от я дивлюся, що з 18 по 21 пункт ми ставимо третій-четвертий квартал, а технічна можливість є вже от цього закону дивитися перший-другий квартал? Тому що це насправді дуже суспільно важлива тема по обігу деревини. Щоб ми його винесли якнайшвидше на розгляд.
Дякую.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можна я зараз буквально з колегами з Лісагентства, Мінекоенерго прокомунікує і секретаріату повідомлю. Я не можу, на жаль, відповісти за лісників, але ми повідомимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я ще раз кажу, колеги, якщо ви вважаєте, що є питання в цьому списку кабмінівському, крім того, що можуть бути актуальні питання, яких в цьому списку немає, частину озвучили. Готуйте законопроект, реєструйте хоч завтра, Кабмін буде радий, що комусь менше буде писати. Це в тому числі відноситься до деревини.
Дякую, пане Тарас.
По розкладу засідань на лютий пропонується середа 5 лютого 15:00 і середа 19 лютого 15:00 також.
Хто – за, прошу підтримати, проголосувати. Одноголосно. Скільки нас зараз? 20.
"Різне". Є звернення на мене від, ну, серед багатьох інших звернень це звернення від фермера Фокіна. А є Олександр Гайду? Якщо можна, Олександр, прокоментуйте, якщо ви в курсі ситуації.
ГАЙДУ О.В. Насколько я знаю, це вже друге звернення. В Запорізькій області цей фермер працює. Там є ряд зловживань. Натомість один із місцевих олігархів, як він його в цьому листі описує, він знімає його врожай, вже не в перший раз. Всі кримінальні справи не розглядаються. Тому він вже звернувся до аграрного комітету як профільного, щоб розібратися з цією ситуацією, вже в другий раз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
В мене тоді пропозиція, ми, в принципі, деколи такі рішення приймаємо, звернутись комітетом до правоохоронних органів: Генеральної прокуратури, Нацполіції. Чи там є якісь інші органи, які можуть, не ДБР і не НАБУ, я так розумію, підслідність. Генпрокуратура тоді і Нацполіція, з питань розслідування фактів, викладених в заяві.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Ну, одноголосно, 20 чоловік.
Є ще щось по "Різному"?
Оголошую засідання закритим. Дякую, колеги.