Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

19 лютого 2020 року

 

Веде засідання Голова Комітету Сольський М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Кворум у нас є. Відкриваю засідання комітету. Пропоную затвердити порядок денний. На порядку денному у нас наступні питання.

Про проект Закону про національну інфраструктуру геопросторових даних (друге читання) (реєстраційний номер 2370).

Другий пункт. Усунення дублювання положень у тексті підготовленого до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками (№0853) у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству".

Пункт третій. Про затвердження Рекомендацій комітетських слухань на тему: "Концепція державної підтримки сільгоспвиробників в рамках реалізації аграрних реформ".

Четверте. Затвердження Рекомендацій комітетських слухань на тему: "Розвиток зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією в рамках Угоди про асоціацію з ЄС".

П'яте. Затвердження розкладу засідань Комітету з питань аграрної та земельної політики на березень 2020 року. "Різне".

Хто за даний порядок денний, прошу проголосувати.

Хто – за? Хто – проти? Утримався? Одноголосно.

Колеги, якщо ви не проти, у нас перше питання найбільш об'ємне, ще там є правки. Якщо можна, почнемо з другого, третього, четвертого, а потім перейдемо до закону. Немає заперечень?

Пункт другий. Усунення дублювання положень у тексті. Доповідач Нагаєвський Артем Сергійович – голова підкомітету.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Доброго дня. В листопаді минулого року ми підтримали у другому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками (реєстраційний номер 0853). Сьогодні законопроект чекає на розгляд у сесійній залі Верховної Ради України. Проте за цей час було прийнято два законодавчих акти, які потребують внесення змін до нашого законопроекту. 

По-перше. Був прийнятий Закон від 14 січня 20-го року (№449), що змінює законодавче найменування органів, які займаються збором податків. Раніше воно називалося "органи доходів і зборів", зараз "податкові органи". У зв'язку з новою термінологією потрібно корегувати передбачені законопроектом зміни до статті 25 Закону України "Про оренду землі".

По-друге. Передбаченні законопроектом зміни до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про оренду землі" вже внесені нашим Законом України від 15 грудня 19-го року (№349) щодо протидії рейдерству. Тому ці зміни потрібно виключити із законопроекту.

Враховуючи вищевикладене, прошу підтримати вказані зміни і додатково порівняльну таблицю до законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, пане Артем, нам треба, щось забрати з того, що ми рекомендували до другого читання з 0853?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Так, корегування внести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Корегування?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Да. Зміни внести до 25 статті Закону України про ринок землі. І виключити із законопроекту 449 щодо протидії рейдерству деякі положення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Почекайте, до якого про ринок землі, статті 25?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. 14 січня 20-го року був прийнятий Закон 449, що змінює законодавчі найменування органів, які займаються збором податків. Раніше воно називалось "органи доходів і зборів", зараз – "податкові органи".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я зрозумів, то не Закон про ринок землі.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Ні-ні, у статтю 25.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Земельного кодексу?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Про оренду землі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, оренду землі.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Є питання? Прошу підтримати та проголосувати.

Хто – за? Хто – утримався? Нуль. Проти? Нуль.

Рішення прийнято.

Пункт третій. Затвердження рекомендацій комітетських слухань на тему: "Концепція державної підтримки сільгосптоваровиробників в рамках реалізації аграрних реформ".

У нас були комітетські слухання минулого тижня, ми разом з Мінекономіки пройшлись і прийняли рішення щодо розподілу дотацій на цей рік. Пан Тарас, якщо можна там скажіть, пару слів перед тим, як ми будемо голосувати це.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, дякуємо. Доброго дня.

Після наших зустрічей, комітетських слухань ми, так, як домовлялися, інтегрували в робочі групи. І, як приклад, сьогодні вже о 9-й ранку було засідання робочої групи по садівництву, виноградарству, хмелярству, де ми знову ж долучались і врахували всі побажання. Тому продовжуємо працювати так, як домовилися. Зараз формуються напрямки. Наступний крок – порядки. А після того вже – наказ про розподіл безпосередньо конкретних сум, де знову всі робочі групи будуть, відповідні народні депутати, долучені.

Фактично концептуальних змін за цей період не відбулося, але така операційна щоденна робота вже розпочалась спільна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є щось в цих рекомендаціях, у нас на 11 сторінках, щось інше, ніж те, що ми обговорювали минулого тижня? Щось, може, відкоригували або ще щось?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Уточнення по садівництву, але це процедурне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По садівництву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А яке уточнення?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я фізично ще не встиг, скажу відверто, у нас відповідний працівник була на робочій групі сьогодні вранці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не по сумах, не по напрямках?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні-ні. Ще раз, по сумах, так, як ми домовлялись, буде прийняття рішення в березні після прийняття порядків. То ці концептуальні речі ми не поширюємо, скажу відверто, всі операційні речі всіх робочих груп фізично не встигають приймати, участь брати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Які питання є до рекомендацій? Вони вам роздані, на 11 сторінках. Скажіть, було питання відпрацювати. Пан Колихаєв Ігор, роздано ж всім?

 

КОЛИХАЄВ І. В. Да, і роздано всім, і розіслано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розіслано чи роздано?

 

КОЛИХАЄВ І. В. Роздано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, там... Я просто хочу ще раз нагадати, що, пов'язані з поливом питання, треба цього року якимось чином вирішити, виходячи з тих розмов, які ми минулого тижня мали.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. У нас уже внутрішня робота в даному напрямку розпочалась, ми будемо готові на початку березня представити концепт. Знову ж для того, щоб це реалізувати, необхідно прийняти зміни в Закон про держпідтримку. На початку березня ми його вже будемо готові представити для обговорення депутатам і тоді, після обговорення, направляти на подачу як урядовий або іншим шляхом. На початку березня ми прийдемо з концепту.

Але без зміни в закон ми в чинній постанові нічого вирішити не можемо, на жаль.

Ще раз хотів би наголосити, коли ми говоримо про обладнання, фрегати, інше, чинна постанова передбачає стовідсоткове виконання зобов'язань по обладнанню, купленому в цьому році. Навіть якщо коштів не буде в бюджеті цього року, то держава має це компенсувати в наступному. Тому виділяти в окрему пріоритетну чергу змісту немає. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якісь є…? Я просто хочу, щоб просто люди перечитали ще раз ці рекомендації. Давайте, 2 хвилини прошу ознайомитись і вернемось.

Колеги, є якісь зауваження, питання?

 Хто – за? Прошу підтримати і проголосувати.

22 – за. Хто – проти? Хто – утримався?

Рішення прийнято одноголосно. Дякую.

Наступне питання. Про затвердження Рекомендацій комітетських слухань на тему: "Розвиток зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією в рамках Угоди про асоціацію з ЄС". Доповідач – Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний пане голова, шановні народні депутати та шановний пан міністр! 13 лютого ми провели комітетські слухання на тему: "Розвиток зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією в рамках Угоди про асоціацію з ЄС". Тема комітетських слухань була актуальною та вкрай важливою, що в свою чергу дозволить в майбутньому Україні бути конкурентоздатною на ринках Євросоюзу.

Крім того, доступ на ринки ЄС надає можливість підвищити конкурентоздатність вітчизняних продуктів тваринного та рослинного походження та забезпечити українського споживача безпечними харчовими продуктами.

За результатом слухань підкомітетом було підготовлено проект рекомендацій з наступними рекомендаціями, які вам роздано.

Перше. Верховній Раді України першочергово розглянути:

проект Закону України про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітних та інших олійних або прядивних культур та Схеми сортової сертифікації насіння цукрового та кормового буряка Організація економічного співробітництва та розвитку (реєстраційний номер 0029) (від 14.01.2020);

проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" що визначається… пестицидів та митну територію України (реєстраційний номер 2289) (від 18.10.2019);

також проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання вітчизняної сировини (реєстраційний номер 2431) (від 13.11.2019);

також проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного врегулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами (реєстраційний номер 2548) (від 06.12.2019).

Прошу комітет підтримати зазначені комендації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є питання? Прошу підтримати та проголосувати.

Хто – за? 22. Хто – проти? Нуль. Утримались? Нуль.

Рекомендації затверджені.

Зараз, дивіться, переходимо до законопроекту про національну інфраструктуру геопросторових даних. Графік ще в кінці тоді обговоримо.

Пане Артеме, скажіть, а скільки в нас там правок всього?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. 96 правок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підкомітет скільки рекомендує врахувати?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Врахувати – 62, відхилити – 34.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  32 – врахувати.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  62, а відхилити – 34.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  64 – врахувати.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. 62 – врахувати, відхилити – 34.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 34 – відхилити.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Всього 96 правок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. А давайте, їх небагато, давайте, ми по них пройдемося все-таки.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Якщо ми будемо по правках іти, тоді я пропоную надати слово співавтору законопроекту Біленку Сергію. Щоб він стисло  по правках розповів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте. Це кому?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Біленку Сергію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А є Сергій Біленко? Сергій, а можете пересісти, щоб ми вас тут бачили, за перший ряд.

 

БІЛЕНКО С. Я хотів би сказати декілька слів щодо підготовленого другого читання законопроекту про національну інфраструктуру геопросторових  даних. В процесі доопрацювання було враховано більшість правок, поданих суб'єктами законодавчої ініціативи. Поправки здебільшого стосуються…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, хвилину. Я секретаріат хотів запитати. А є таблиця по правках?

 

_______________.  Так, звісно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А можете роздати?

 

_______________. Вона роздана, у всіх в матеріалах  є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте.

 

БІЛЕНКО С. Можна продовжувати? 

Враховані поправки стосуються здебільшого редакційного уточнення положень законопроекту. Єдиною суттєвою новацією, якою пропонується доповнити законопроект на другому читанні, це зміни до Закону України "Про топографо-геодезичну та геодезичну діяльність", з врегулюванням питання введення державного адресного реєстру.

Коротко, в чому полягає проблема. В Україні до цього часу немає єдиного порядку формування та присвоєння адрес об'єктам нерухомого майна. В результаті такі адреси присвоюються хаотично, жодних єдиних нормативів щодо цього немає. Єдиної бази даних щодо адрес немає. В результаті складається ситуація, коли, наприклад, в одному місті є декілька вулиць з однаковими назвами, коли нумерація відбувається абсолютно хаотично. Відомості по адресам в Державному реєстрі прав і в Державному земельному кадастрі різні. Ну, і так далі.

Тому пропонується, по-перше, встановити, що має бути створений в державі єдиний Державний адресний реєстр. І покласти повноваження щодо ведення цього реєстру на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної діяльності. Тобто зараз це Держгеокадастр. А вже порядок функціонування цього реєстру буде визначений окремим законом, який буде розроблений теж на виконання цього закону.

Якщо ця пропозиція буде підтримана, то просимо оці положення, щодо введення адресного реєстру, відтермінувати на рік, щоб дати можливість розробити законопроект і прийняти, і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна ще раз? Всі звернули увагу на правки. Насправді важливе питання. Можна ще раз це пояснити?

 

БІЛЕНКО С. По правках я готовий дати коментар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не по правках. Оце концептуальне зауваження, тільки що ви говорили.

 

БІЛЕНКО С. Концептуальні по адресному реєстру. Законопроект у доопрацьованій редакції передбачає створення Державного адресного реєстру України – єдиної бази даних, яка буде містити відомості про всі адреси, присвоєні об'єктам нерухомого майна і взагалі адреси. Так, і пов'язані з топографічною основою, і у вигляді геоінформаційної системи. І покласти повноваження щодо ведення такого реєстру на Держгеокадастр України. І умови функціонування цього реєстру – це буде окремий закон, в якому все детально буде виписано: як він створюється, як він наповнюється і так далі. Тобто зараз це просто одна строчка, що Держгеокадастр уповноважується вести Державний адресний реєстр в порядку, визначеному законом. Закон буде розроблений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ще один реєстр? Можна пояснити, в чому зміст.

 

БІЛЕНКО С. Прокоментувати може Держгеокадастр ще раз, якщо якісь є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

_______________. Микола Тарасович, шановні народні депутати, це не новий реєстр. У нас на сьогоднішній день адресні реєстри ведуться різними органами. Але єдиного порядку його ведення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якими, наприклад?

 

______________. Це і органи місцевого самоврядування, це і Міністерство юстиції, це і Центральна виборча комісія. Тобто, для того, щоби присвоїти адреси, кожен орган веде його в якомусь певному порядку, якого нема єдиного. Крім того, він не прив'язаний до карти. Якщо на карту подивитися, то по великих містах ще адреси можна побачити через Google maps, це знову ж таки неофіційні адреси, то по невеличких селах номери вулиць і номерів будинків не видно. Для того, щоб створити  нормальні сервіси для функціонування і в будь-якому населеному пункті, навіть у великому місті, для функціонування сервісних служб потрібний єдиний підхід для ведення такого реєстру і присвоєння адресів. І це має бути чітко прив'язано до картографічної основи, тому що те, що на сьогоднішній день ведеться, це воно є просто екселівські таблиці. Органи місцевого самоврядування в комп'ютері там записують, які вулиці, які номери будинків. Але де воно знаходиться – неможливо. Це призводить до чого? Що коли відводиться земельна ділянка, земельна ділянка може мати один адрес, а будівля, яка на ній розміщена, має інший адрес. Відповідно потім, коли відбуваються цивільно-правові угоди маються певні проблеми з продажем земельної ділянки разом з будівлею і так далі. Щоб це все усунути і створити єдиний підхід і прив'язати до картографічної основи і пропонується запровадити цей Єдиний державний адресний реєстр. Він буде вестися органами місцевого самоврядування, але основу Держгеокадастр створювати, і це все буде відображатися на картографічній основі Державного земельного кадастру, на єдиній картографічній основі України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Тарасе, це якраз на Кабміні обговорювалося?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. У нас рішення уряду немає. Це на рішення уряду не може виноситися. На рівні взаємовідносин з міністерством – так. Міністерство юстиції – є застереження з точки зору діяльності. Але знову ж пов'язані більш з тим, що лідерство хочеться мати Міністерство юстиції, я думаю, що на рівні напрацювання закону ми чітко пропишемо розподіл повноважень і не буде потім непорозумінь. Ідею, що це має бути єдиний  підхід, підтримано. Є ще дискусія, хто мав би це вести. Але тут знову ж повертаючись, що ми запроваджуємо національну інфраструктуру  геопросторових даних і це є основа, є карта, то все-таки, з нашої точки зору…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А нема дискусії, хто веде, хто створює цю карту?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А її більш ніхто не може створити крім Держгеокадастру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто нема дискусії?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, а цей закон без цього другого закону запрацює?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Який без якого?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну оцей, національна інфраструктура геопросторових даних, без закону про адреси.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Без? Так. Просто на базі існуючих реєстрів, але вони не точні. То якщо ми вже фіксуємо в єдину, то воно додасть. Національна інфраструктура геопросторових даних – це ж об'єднання, це об'єднання реєстрів. Це не єдиний, це платформа для об'єднання реєстрів, куди всі будуть накладатися. В Нідерландах їх 200 шарів.

Ми зараз говоримо в Україні по пілоту про п'ять, по закону – одинадцять, в Нідерландах їх двісті. І так само в нас їх може бути дуже багато, вони накладаються як різні шари. Тому це не взаємовиключні.

Просто є ідея зараз, умовно, щоб не вносити зміни в Закон "Про національну інфраструктуру геопросторових даних" через рік зразу, закласти туди все, щоб хоча б 3-5 років працювало. Потім буде певне знов оновлення, коли вже це все напрацюється все. А так ми запровадимо і ми інші реєстри природних ресурсів зможемо об'єднати, а адресний – буде далі подвійне трактування. Все.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, я так зрозумів, що ви просто зайняті були Законом про ринок земель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну як і в, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ми це питання піднімали у першому читанні і я намагався, щоб мене почули. Ще раз хочу сказати, що в Європі існує система INSPIRE. Це, скажемо так, така інфраструктура геопросторових даних, така 3D, скажімо, система, де на карту лягає все те, що знаходиться на земельній ділянці. Але головне тут ми про що говорили. Ми говорили про безпеку. Ми говорили, щоб ідентифікація людей, які будуть брати мої дані приватні з цієї карти. І третє, ми говорили про наповнення джерела, вони мають прописані бути в законі.

Ну, що там має бути? Там має бути містобудівна документація. Наприклад, є ділянка, ти туди заходиш і бачиш, що розроблено містобудівна документація, отримано дозвіл на будівництво і так далі. Присвоєна юридична адреса і так далі. Тобто, які джерела наповнення?

Тобто ці питання і плюс кібербезпека, щоб у нас не було так, щоб щось хакнули і так далі, і так далі. Їх вот так вот структуровано, потрібно було подати правки, як я зробив, і подивитися, які правки прийняті, ні, а потім, скажімо, уже спілкуватися чому ці правки не прийняті.

Але ми виконуємо цей закон згідно директиви Європейського Союзу. Вони, коли він уже буде готовий, вони подивляться як ми гармонізували це законодавство і теж дадуть свій висновок, тому що фактично в них це існує, а ми робимо теж саме тільки в Україні. Тому ідея класна, але її потрібно не тільки прописати, а ще подивитися наскільки ми можемо туди вносити реальні дані, щоб не було так, що джерелами внесення цих даних були органи місцевого самоврядування, а органи місцевого самоврядування не мають ніяких інших баз, вони будуть вносити просто так ці дані і у нас вона фактично не буде відповідати реальності, що відбувається на території. Тому, в принципі, ідея класна, але потрібно, і цей закон потрібен, але його потрібно зробити таким чином, щоб він точно і відповідав інтересам безпеки, щоб він надавав інформацію і щоб не надавав іншим особам, скажімо, входити в базу даних приватних осіб або приватних юридичних осіб. Ось і все.

Тому в мене будуть питання по моїм правкам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Особливо в базі даних народних депутатів.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо можна прокоментувати. Насправді ми слухали в рамках… Вадим Євгенович, в рамках першого слухання я пам'ятаю ваші ці зауваження, ми їх чули і вони враховані, ваші правки в даному випадку.

Перше. Можна буде ідентифікатор виключно через ЕЦП. Користувач має зайти через ЕЦП, а це автоматично електронний підпис, який витягується, правка номер 32 була врахована. Потім країни-агресора доступ…

 

ІВЧЕНКО В.Є. 32-а у мене відхилена. У мене відхилено, де я запропонував лише ідентифіковані користувачі. Якщо вона врахована, можливо, я… Ні, країна-агресор врахована, а 32 правка, яка стосується…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Є країна-агресор, є вхід тільки через ЕЦП, що буде розуміння хто заходить і хто цей користувач. І ця база теж будується по принципу INSPIRE,  він вже друга – так? –  серія – INSPIRE-2. А безпосередньо захист даних, він відбувається, як і всіх нас, і відповідний ЦОВ спеціальний, це буде забезпечено так, як і по захисту інших даних, в Держгеокадастру є там три, якщо я не помиляюсь, рівня доступу і захисту даних наразі вже.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тарасе, дякую, що ви тут врахували… Микола Тарасович, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вадим Євгенович, я знаєте, що пропоную? Дивіться, зараз давайте ми перейдемо, по правках будемо говорити, і там якраз розберемося з тими питаннями. Є багато питань.

Так, правка номер 1, Пузійчука Андрія. Врахована, вона, я так розумію, не суттєва – по назві.

2-а, відхилена. Вона насправді теж не суттєва, більше по назві, по визначенню термінів.

Так, правка Пузійчука, 3-я, відхилена. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Це редакційна правка. Пропонувалося дати визначення виробника геопросторових даних, у нас більш чітко це врегульовано. У нас визначено, що це може бути як фізична, юридична особа, так і орган державної влади, орган місцевого самоврядування.

А там пропонувалося визначити просто термін "суб'єкт". Що таке суб'єкт? Ну, мало що відомо, тому в нас краща термінологія. Тому вона відхилена. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правка 4. У пункті 5 частини першої статті 1 розділу І законопроекту слова "та пов'язані з ним відносини" виключити. Враховано редакційно. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Це редакційна правка. Вона врахована в інших положеннях  законопроекту. Вона фактично врахована, просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правка 5, моя. У пункті 7 статті 1 слова "і може мати власний геопортал" виключити. Врахована. Чому врахована?

 

БІЛЕНКО С. Наявність у особи і у суб'єкта права мати власний геопортал, вона не оспорюється ніким і не потребує фіксації в законі. Просто термінологічна правка. Тобто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка Івченка Вадима Євгеновича, 6-а. Врахована. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Це редакційна, теж редакційна правка. Вона більш чітко визначає, що таке є діяльність з геопросторовими даними та метаданими. Вона вдале формулювання пропонує: це діяльність, дії з виробництва, оновлення, оброблення, зберігання, оприлюднення, візуалізації та використання геопросторових даних та метаданих. Тому вона врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 7, Пузійчука. Відхилена. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Теж суб'єкт. Суб'єкт – поняття не дуже визначене юридичне, тому у нас більш чітке визначення, у нас перелік суб'єктів є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 8, Пузійчука. Врахована редакційно. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Тут редакційна правка у визначення метеоданих. Фактично все, що пропонувалось, усе враховано. Метеодані, пропонувалось визначити, що це "довідкова інформація про геопросторові дані та/або сервіс, яка надає можливість їх пошуку та використання". Вдале формулювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 9, Сольського. Врахована редакційно. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Там тавтологія іде, просто профільні, галузеві і тематичні, у нас, да, все це – галузеві, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого ви, а чому ми викидаємо галузеві?

 

БІЛЕНКО С. Тому що немає визначення, що таке галузеві. Тобто ми все віднесли до тематичних, все воно охоплюється поняттям. Тавтологія просто, 2 слова з аналогічним визначенням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Правка Пузійчука 10. Відхилена. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Тут пропонувалось теж термінологічно. У нас, ми пишемо, що таке базові геопросторові дані і що таке тематичні геопросторові дані. А тут пропонувалось використати термінологію: базовий набір геопросторових даних та тематичний набір. Базові дані, воно більш вдало звучить, тому відхилено.

Ми ще враховували Директиву INSPIRE, щоб воно було узгоджено з тою термінологією, яка використовується в INSPIRE і національних стандартах, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 11, Сольського. Відхилена. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Чисто термінологічні речі. Слово "відносини", замінити слово "діяльність". Слово "відносини" саме використовується в законодавчих актах, воно більш вдале.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 12, Пузійчука. Врахована. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Теж термінологічна правка, вона більш чітко визначає сферу дії цього законопроекту. Пропонується визначити, що дія цього закону поширюється на відносини, що виникають у зв'язку із створенням, функціонуванням та розвитком системних і просторових даних методаних, геопорталів, геоінформаційних систем. Все це сфера Національної інфраструктури геопросторових даних.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, Андрій Мартин, що я хочу сказати. Ми зараз пройдемося по правках, закон складний. Я думаю, нам треба буде додатково дещо ще зробити, щоб зрозуміти, як воно функціонує на рівні... Як мінімум, презентацію зробити, як функціонувати. Зараз ми давайте пройдемося по правках, це якесь один, два, три засідання і ми вийдемо на розуміння і приймемо рішення.

Правка 13, Івченко. Відхилена. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Бо тут принципові речі. Тут пропонувалося зробити так, щоб національна інфраструктура функціонувала на принципах самоокупності. У нас тут принцип безоплатності. Принцип безоплатності, всі дані, які є офіційними, вони безоплатні, якщо там, звісно, іншого закону немає, який встановлює платність. Це принципова річ.

Ми вважаємо, що це і поштовх інвестиціям дасть, і сприятиме взагалі забезпеченню прав та інтересів громадян та юридичних осіб. Це розглядалось в тому числі і на рівні Кабінету Міністрів. І я знаю, що офіційна позиція і Прем'єра така, що це має бути безоплатно. Нехай воно по функціонує. Якщо колись ми побачимо, що за це треба брати кошти, будуть внесені зміни. Але це дасть поштовх інвестиціям. І взагалі я думаю, що це вигідно Україні зробити, щоб ця система функціонувала безоплатно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Вадиме Євгеновичу, ви щось хочете сказати?

 

ІВЧЕНКО В.Є. У мене просто питання в цьому контексті. От аби я бачив презентацію, теж би зрозумів. Ось дивіться, будуть офіційні органи влади отримувати якісь офіційні витяги з цього порталу, офіційні. Тобто якщо я звернувся до порталу через відповідний ІР-адресу, я отримав офіційні дані, якими я можу оперувати чи то в органах місцевого самоврядування, чи то там в реєстрах якихось... Тобто вони будуть рахуватися офіційними?

 

БІЛЕНКО С. Так, всі ці витяги, які ви будете отримувати, всі дані які будуть вноситись, будуть непросто інформаційніше, це будуть офіційні дані який веде кожен орган згідно законодавству, яке за ним закріплено. Містобудівний кадастр, значить це офіційні дані містобудівного кадастру. Земельний кадастр, це офіційні дані земельного кадастру. Реєстр праці, офіційні дані реєстру праці. Тобто всі дані будуть офіційними. Це не  довідкові дані.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Добре. Тоді адміністратор цього порталу звідки буде отримувати кошти?

 

БІЛЕНКО С. Адміністратор порталу він створює тільки підоснову, куди через акт будуть надходити дані. Тобто вони будуть підтягуватися дані. Кожен кадастр веде свій реєстр, веде окремо свій кадастр і реєстр, ЯК передбачений законом.

 

ІВЧЕНКО В.Є. В законі предусмотрен адміністратор. Тобто хто буде адмініструвати цю історію. Я так розумію, що це буде орган, це буде  там департамент чи відділ.

 

БІЛЕНКО С. Це державне підприємство, яке буде на там…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Державне підприємство. Тобто державне підприємство  яким чином буде заробляти на цьому? Просто я для себе.

 

БІЛЕНКО С. Воно не буде заробляти. Це система…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тобто воно не заробляє?

 

БІЛЕНКО С. Ні.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тобто воно постійно буде дотаційним, держава буде дотувати державне підприємство, яке буде адмініструвати цей портал.

 

БІЛЕНКО С. Насправді це може бути побудовано на тому, як функціонує центр державного земельного кадастру, який є адміністратором державного земельного кадастру. Вони виконують інші роботи за рахунок чого вони можуть виконувати безкоштовно там певні роботи з адміністрування…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Передбачено, що адміністратори цього порталу будуть виконувати інші роботи, щоб фактично перекрити?

 

БІЛЕНКО С. Вони незаборонені.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тут просто в чому питання. Чому я хотів, щоб це була самоокупність? Тобто, якщо ти прийшов к нотаріусу, взяв відповідний витяг, тобі підтягнули по собі витяги з реєстру, з реєстру речових прав, земельної ділянки. Ти за це сплатив як за послугу. А ця послуга пішла адміністратору, який адмініструє це. І тоді ми робимо класну річ, ще й самоокупну річ, яка фактично збирає ресурс задля того, щоб адмініструвати класно, і щоб точні дані були внесені в дану річ. Якщо це безоплатна, то ми провокуємо систему, яка фактично колись може завалитись, хтось не дасть кошти, бюджет не виділить кошти і так далі. Вона може завалитися ця система, і вона не буде існувати, тому що не буде адміністрування цієї речі. Тобто більш довголітнім буде, якщо буде самоокупність. Менш довголітня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я так розумію, тут трошки інша річ є. Тут необов'язково як у нотаріуса прийти взяти справку. Тут можна просто заходити в неї, аналізувати, щоб приймати якісь рішення.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Якщо ви будете заходити, ви будете брати персональні дані мої, його, тому що земельна ділянка в полі розбита на паї. Ви тільки зайдете, ви не візьмете по номеру безпосередню інформацію цієї земельної ділянки, тому що  вона:

 а) має приватну власність, можливо, приватні будівлі і так далі.  Ви не візьмете, ви тільки зможете побачити всю загальну картину як це є в кадастровій карті. Це для органу місцевого самоврядування, хоче побудувати якусь там лінію приєднання до якоїсь ТП і він знаєте, що це проходить 5 земельних ділянок, він може взяти, що це за земельні ділянки. Чи то енергетики землі, чи то сільського господарства. Чи там є приватні будинки, а  може хтось уже дозволи на будівництво отримав. А може хтось там насіннєву станцію будує, може там кар'єр якийсь і так далі. Це для органу місцевого самоврядування і для держави, яка робить зонування і планування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, зрозуміло.

Андрій Мартин.

 

МАРТИН А. Тут, насправді, Вадим Євгенович, позиція не в тому, що адміністратор буде всі дані збирати, акумулювати, оприлюднювати і так  далі. По суті, єдина функція адміністратора буде полягати в тому, що він буде отримувати національний геопортал – місце, через яке можна буде  подивитися на все те, що зібрали земельщики, лісники, органи місцевого  самоврядування, геологи, хто завгодно. Вони самі і надалі будуть збирати цю інформацію, і, якщо мова йде про те, що  цю інформацію треба створювати, опрацьовувати переводити в електронний вигляд, це вони, як і зараз, будуть робити в рамках своїх бюджетів.

Мова полягає в тому, що ми маємо зробити єдине вікно, в рамках якого   кожен зможе подивитися на все те, що зробили органи державної влади.  Якщо інформація є платною, наприклад, законом встановлена платність якихось відомостей або вони надаються у вигляді  адміністративної послуги, звичайно, ця плата зберігається. Але ми ще раз підкреслюємо, ми зараз не  кажемо про те, що треба якось монстра зробити, який буде всі ці дані збирати. Ми просто створюємо єдине вікно, а утримання геопорталу, повірте мені, у масштабах держави це не якісь там захмарні гроші, це спокійно в рамках нинішніх бюджетів, держава може фінансувати.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я вам скажу відверто, передбачено на інвентаризацію  лісів 12 мільйонів. Це я вам скажу наступне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це різні речі.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Це коли вам дадуть "Запорожець" і не дадуть бензину, скажуть доїхати до Львова. Я просто веду до наступного, щоб це, дійсно, був такий портал, який і функціонував, і надавав послуги, і ми як депутати, які  прийняли відповідне законодавство разом з урядом, втілили цю систему  INSPIRE, щоб вона була довговічна. Її потрібно зробити так,  щоб вона точно ну, я так думаю, не залежала від бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, "Запорожець"  – це  реєстр від  ручки. А це ж INSPIRE Tesla на сонячних батареях, без бензину. Розумієте, так? Дивіться, секунду, я що пропоную.

По 13 правці поставити галочку. По тих правках, по яких, можливо, ми ще вернемось, і перейти до 14-ї. Не проти?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Якщо так бачить уряд, якщо, дійсно, він буде функціонувати. Просто я намагався зробити так, щоб він дійсно функціонував. Аби він якусь плату прав і за цю плату існував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, логіка хороша, зрозуміла. Дивіться, ми залишаємо ту редакцію підкомітету рекомендовану як відхилену. Але ставимо галочку. Коли ми будемо ще раз дивитися презентацію, як це працює, зрозуміємо до кінця там нюанси змісту. Це означає: якщо захочемо, вернемось, ні – питання відпадуть і забудемо за це.

14 правка, Пузійчука. Відхилена. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Це редакційна. Пропонувалось використати термін "базовий набір даних", а не "базові геопросторові дані". На наш погляд, наша термінологія краща.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15-а, Івченка. Врахована. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Була пропозиція внести до переліку законів, які регулюють відносини, пов'язані з функціонуванням національної інфраструктури, Закон "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України". Це дійсно слушна пропозиція. Ми доповнили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 16-а, Івченка. Врахована. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Термінологічна правка. Вона більш чітко визначає сферу регулювання статті 5.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, технічна.

17-а – врахована, Івченка. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Тому що визначення "діяльність з геопросторовими даними та метаданими" перенесено зі статті 5 в терміни, в статтю 1. І у зв'язку з цим вилучена частина перша. Воно, дійсно, більш там краще. Там і пропонувалось іншими правками Вадими Євгеновича, якщо не помиляюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 18-а, Івченка. Врахована. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Аналогічні речі. Тобто дано більш чіткі визначення видів геопросторових даних: що є базові геопросторові дані і профільні тематичні геопросторові дані, які створюються на основі базових геопросторових даних.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  19-а, Пузійчука. Відхилена. Зрозуміло чому, технічна така була.

20-а і 21-а.

 

БІЛЕНКО С. Термінологія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, це термінологія, так я розумію? Враховані.

22-а, відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Пропонувалось внести до переліку базових геопросторових даних території та об'єкти природного заповідного фонду. Ну це не базові, це тематичні дані, тобто як і природо-заповідний фонд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Зрозуміло.

А які є дані, тематичні, базові, ще які?

 

БІЛЕНКО С. Базові і тематичні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чим вони відрізняються, наведіть приклади базових і тематичних?

 

МАРТИН А. Дивіться, базові – це, по суті, топографічна карта, це те, що ви можете побачити зараз всі об'єкти, які є. Але, якщо ви хочете побачити, наприклад, межу земельної ділянки, її дуже часто на поверхні немає. Це тематичні дані, які беруться із Державного земельного кадастру.

Хочете побачити природно-заповідний фонд, межа об'єкта, вона на місцевості може і не бути, вона є лише в даних Міністерства екології. Тому це різниця між тематичними і базовими. Базові – це об'єкти реального світу, які ви бачите на топографічній карті. Тематичні – це все те, що ми далі намальовуємо поверх цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Умовно, базові – це те, що зробила природа, а тематичні – це те, що люди?

 

МАРТИН А. Природа і люди те, що зробили. Інженерні комунікації, Вадим Євгенович, – це базові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Базові? Дороги – це базові?

 

_______________. Да, базові.

 

МАРТИН А. Те, що ми бачимо топографічні об'єкти місцевості –  це базові дані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Дякую.

23-я.

 

БІЛЕНКО С. Там просто виправлена нумерація, там помилка була в першому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

24-а.

 

БІЛЕНКО С. 24-а – теж саме, це тематичні дані. Це вже те, що поверх базових.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А автори хотіли, щоб вони були базовими?

 

БІЛЕНКО С. Да, містобудівна інформація, екологія, туризм, історія, геодані економічного характеру, промисловість, с/г виробництво і так далі. Це все вже тематичне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, що ми точно хотіли би бачити на презентації? Як візуально це виглядає? Які дані є базові і як вони туди попадають? Які дані є тематичні? І ті, що ви вже розумієте, тематичні дані, які будуть там? От ви говорите 11, ми вже бачимо, в Голландії – 200. І хто з органів буде їх вносити? І роль Геокадастру. Що він адмініструє? Як зв'язана база базових даних і базово-тематичних?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, ще одне питання. Якщо можна, коли буде презентація, приватні компанії мають свої бази даних. Наприклад, Київстар. Вони повністю мають мережу цих радіостанцій, які там по країні, і ми чітко можемо бачити, де, наприклад, є покриття чи де немає і так далі.  Чи може, наприклад, адміністратор заключити меморандум і при добрій волі  Київстар, щоб він, наприклад, надам, щоб ми на цю карту кинули, бо це ж на землю, відповідно станції. І ми можемо відповідно як орган місцевого самоврядування дивитися, яке оподаткування, що, як і так далі. Чи можливо такі дані підтягувати, як, наприклад, мережа вишок, я не знаю, мережа радіолокаційних якихось речей від авіаслужби і так далі? Чи вони будуть внесені в цю систему?

 

МАРТИН А.  Це відкрита система. Туди можна буде добавляти все, що завгодно за угодою з адміністратором. Будь-який постачальник даних зможе просто  додаткові  шари на системі показувати.

 

БІЛЕНКО С. У нас просто встановлено  те, що має бути обов'язково, а все інше, будь що, що має геопросторовий характер – може бути теж, відображатися. Щоб була інтероперабельність, взаємосумісність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  25 – врахована. Що там?

 

БІЛЕНКО С.  Те ж саме. Були два терміни: галузеві і тематичні. А стали просто тематичні.  Ну щоб менше термінів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 26-а.

 

БІЛЕНКО С. Визначення тематичних геопросторових даних. Вони там   пропонувались назвати їх профільними, ми їх тематичними назвали. Але визначення вдале.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 27-а.

 

БІЛЕНКО С. 27-а – це надання повноважень Кабінету Міністрів щодо  визначення складу базового набору геопросторових даних і взагалі затвердження порядку ведення національної інфраструктури геопросторових даних. Це враховано. У нас єдине що, що редакційно ми назвали його порядок функціонування національної інфраструктури, тому що інфраструктура не ведеться, це не база даних, це просто система взаємопов'язаних інформаційних систем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

28-а.

 

БІЛЕНКО С. Термінологічні речі, абсолютно. Там просто термінологія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 29-а.

 

БІЛЕНКО С. Теж термінологія. Це корегується норма, яка визначає, що базові геопросторові дані не повинні містити закритих відомостей, тобто відомостей, які мають державну таємницю. Це відкрита база і всі базові дані мають бути відкритими для всіх без обмежень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30-а – технічна.

31-а.

 

БІЛЕНКО С. Пропонувалось визначити, звідки беруться всі геопросторові дані, тобто джерела геопросторових даних.

По-перше, запропонований перелік, він, по суті, не може бути вичерпним. Тобто існує безліч профільних законів, в яких визначено звідки беруться ті чи інші геопросторові дані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дивіться, це частина тих правок, вони корегуються після того, як ми розуміємо, що це таке. Це зрозуміло.

32-а.

 

БІЛЕНКО С. Значить, пропонувалось визначити, що ідентифікація користувачів відбувається. У нас немає обов'язковості ідентифікації користувачів, база даних вільна, вільний доступ. У нас заборона там використовувати закриту інформацію. Тобто не думаємо… Якщо ведемо мову про доступ до персональних даних, то у нас там є застереження, що доступ до персональних даних здійснюється відповідно до законодавства, яке регулює доступ до персональних даних, а вся інша інформація, вона відкрита і ідентифікацію особливо ні для чого робити. Якщо треба подивитись правовий режим певної території, подивитись рельєф і все інше, ідентифікатор користувача якось ми… У нас є, да, застереження, що з території держави-агресора не можна заходити, але це технічні засоби і ідентифікація тут, на мій погляд, не потрібна.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я просив би, щоб ми тут поставили знак питання, тому що є, наприклад, досить багато речей, на які потрібно давати відповідь. Тобто дивляться мої дані, моє майно, дивляться земельну ділянку, будь-якої людини. Я хоча б маю знати хто заходив, дивився мою землю, хто дивився майно і так далі. А вдруг це якийсь, я не знаю, з країни іншої. А вдруг це якийсь рейдер. А вдруг це ще хтось. Тому ідентифікація має бути, пусть вона не в загальній системі, але ми маємо чітко розуміти, якщо я, наприклад, моє майно, мій будинок, мою квартиру, що там передивилися там 305 осіб, я міг розуміти хто її передивився і хто заходив і брав ці дані. Розумієте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо поки знак питання, подивимося, який там набір даних і вернемося до цього.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Да. Хоча би власник відповідної земельної ділянки або майна хоча б міг взяти витяг хто дивиться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я розумію, Вадим Євгенович. Ми теж розуміємо, що це повинно бути публічна річ, в масі своїй.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так я про це і кажу. Вона пусть буде публічна, це нормально. Питання в іншому. Воно публічне, але відбувається ідентифікація хто заходив, щоб це не було 10 ботів. Тобто я чітко розумію, що мільйон людей зайшло на цю карту. Але конкретно на майно певної людини зайшло 200 тисяч. Чому? Повірте, це буде відповідна аналітика. Чому саме на майно там відповідного холдингу зайшло 200 тисяч людей? Чому? Тому і взяли дані: чи то по землі, чи то по тому, чи то по тому. Хоча би щоб був якийсь збір інформації, хто взагалі користується системою і хто бере яку інформацію. Давайте подумаємо, можливо, якусь кращу правку придумаємо, не мою. Але давайте подумаємо, щоби ми ідентифікували людей, які заходили, щоб ми чітко розуміли і кількість людей, які заходять і які люди заходять. І вдруг це будуть мільйонів засобів масової інформації, наприклад. Ми маємо чітко з цього питання робити ідентифікацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, зрозуміло. Давайте пану …… дамо можливість виступити.

 

______________. Вадим Євгенович, дивіться, воно нічим не відрізняється від того, що зараз працює в кадастрі. Коли ви заходите дивитеся публічну кадастрову карту, вам не потрібно ідентифікуватися, ви дивитесь на всі земельні ділянки. Але, якщо ви хочете отримати інформацію про того, хто є власником земельної ділянки, то ви маєте ідентифікуватися. Так само і тут прописано, воно абсолютно нічим не відрізняється від того, що вже зараз в нас працює в кадастрі.  Якщо я просто хочу подивитися, заходити через портал геопросторових даних, дивитися на геопросторові дані зверху, то я не ідентифікуюсь. Але якщо я хочу отримати інформацію про вас, хто там є власником і так далі, то я вже маю ідентифікуватись. Це так і прописано.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я зрозумів. Просто ви убрали. Дивіться, у мене правка звучить просто: не користувачів, а ідентифікованих користувачів. Тобто фактично, якщо я просто споглядаю, там відкрив і дивлюся, це одне. А якщо я починаю брати дані, я хочу, щоб була ідентифікація.

 

_______________. Як тільки ви дивитеся – ви вже користувач.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Мартин, Сергій Біленко, у мене прохання. Я так розумію, що всі однаково розуміють, про що мова. І дискусії на рівні розмови немає по суті. Тоді у мене прохання: зробіть може якійсь варіант комітетської правки, щоб ми це питання вирішили.

Мартин Андрій щось хотів сказати.

 

МАРТИН А.Г. Я просто хотів сказати, що всі знають, що таке публічна кадастрова карта. На публічній кадастровій карті в середньому от зараз одночасно сидить 400 чоловік і щось лазять на ній дивляться. Із них подивляться, чиї там земельні ділянки, чия власність, ну може чоловік 5 із 400. І таким чином ми заставляємо ідентифікуватися всіх, тобто додаткові технічні ресурси і для самих користувачів, це не зручно. Хоча більшість з них взагалі не будуть...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, Вадим Євгенович мав на увазі, щоб саме так, як було в кадастрі. Коли захочеш перевірити, наприклад, скільки у Вадима Євгеновича ділянок, щоб він просто знав, хто це робить.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Питання в іншому. Я тут хотів би, щоб ми не переводили в гумор. Питання в іншому. Це буде 3D така Україна. І в місті, в Києві, людина зайшла, вона бачить, що стоїть будинок на комунікації на какой-то, на каналізації стоїть і так далі. Він чітко має розуміти, ця комунікація вона приватна чи там, я не знаю, ЛЕП лежить, чи він належить обленерго. Він зайде і він має отримати цю інформацію. Я просто веду до того, що має якась бути ідентифікація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Якщо це сільська територія, якщо це сільська територія, слухайте, ну, у нас же ж куча людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, у нас ще 60 правок. Дивіться, ми однаково розуміємо...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я просто маю на увазі, давайте подивимося...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, давайте ми подивимося...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Бо приватна земля, а, вибачте, а комунікація лежить державна чи там власність обленерго.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, ми зрозуміли. Ми всі згідні з вашою позицією, з позицією авторів. І в цьому плані, я думаю, воно доврегулюється. Сергій і Андрій Мартин, якщо можна, прошу на це звернути увагу.

33-я – врахована редакційно. Що там?

 

БІЛЕНКО С. Значить, там пропонувалось заборонити доступ до даних, якими оперує національна інфраструктура з державою-агресором. Вона врахована, але її більш слушно врахувати не тут, а у цій же статті, але у частині тринадцятій. Ми написали, що доступ користувачів до національного порталу геопросторових даних з території держави-агресора, блокується, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, заперечень немає.

34-а.

 

БІЛЕНКО С. Абсолютно термінологічна правка, яка визначає... Були побоювання щодо того, що ми створюємо єдиний геопортал і що дані інших реєстрів можна буде подивитись виключно через цей геопортал. Ні, тут написано, що користувач зможе подивитись як-от через геопортали інших органів виконавчої влади, а хоче – через єдине вікно, як йому зручніше буде. Тут просто термінологія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30? Да.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Якщо дозволите, я просто, колеги, дивіться, в чому просто суть закону. Ми зараз пройдемось, тут, зрозуміло, всі технічні речі. Нам важливо зробити таку систему захисту і приватної власності, і захисту інформації від ботів або тих користувачів, які заходять з ІР-адрес країни-агресор або інших і так далі, ви маєте зрозуміти, що це буде 3D Україна. Тому я хотів би, щоб ми ще, можливо, Микола Тарасович, передбачили або проконсультувались з тими нашими колегами. Я знаю, у фракції "Слуга народу" є Жмеренецький, я знаю, що в уряді працюють, які працюють з блокчейном, з захистом інформації і так далі. Оце важливі моменти.

Бо зробити класний продукт – це ми робимо. А захистити ту інформацію, яка буде в тому числі, скажімо, приватна власність і так далі, оце зробити потрібно, щоб експерти сказали, щоб ми проконсультувались, яким чином вони зроблять цей захист блокчейн.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, зрозуміло.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Бо якщо ми, наприклад, пишемо з ІР-адрес країни-агресора не можуть заходити – це класно. Але скажіть, бот може зареєструватися в Швейцарії, російський, і зняти всю інформацію? Звичайно, може.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, 60 правок ще. Зрозуміло. Хто в нас голова підкомітету по цьому закону?

 

_______________. Нагаєвський.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагаєвський? Артем, якщо можна, можеш порадитись з питань безпеки по тих питаннях, які Вадим Євгенович сьогодні озвучив по законопроекту? З колегами там і так далі.

Так, 35, 36 правки – зрозумілі, я так розумію. Не озвучуємо їх? Для всіх користувачів залишається.

Пузійчука правка відхилена.

Правка Сольського, вона технічна, наскільки я розумію. Правильно, Сергій?

 

БІЛЕНКО С. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 37-а – це як і 35-а, по суті.

38-а.

 

БІЛЕНКО С. Тут пропонувалось виключити норму, яка… Це, в принципі, одна із центральних норм, яка зобов'язує всі органи, які виробляють геопросторові дані, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які виробляють геопросторові дані, відображати їх на своїх геопорталах, а також забезпечити можливість їх відображення через національний геопортал, який буде створений на виконання закону. Це, на наш погляд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 39, 40-а – те саме?

 

БІЛЕНКО С. Да, те ж саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 41-а.

 

БІЛЕНКО С. Тут, значить, просто редакційна правка. У нас, на жаль, існує ситуація, коли геопросторові дані виробляються, але власного геопорталу відповідний орган, який виробляє, не має або має неякісний геопортал. Тут надана можливість звернутись до іншого органу виконавчої влади, який геопортал має, і відображати там дані.

От зараз, наскільки я знаю, на виконання доручення Прем’єра здійснюється наповнення Публічної кадастрової карти, відомостями про там родовища корисних копалин, видані дозволи, спецдозволи на користування надрами і так далі. Їх, в принципі, немає бути на публічні кадастровій карті, але воно дійсно зручніше для користувачів. Тут от ця ситуація закріплюється. Якщо орган сам не може на своєму геопорталі їх відобразити, він домовляється з іншим органом і заливає дані туди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились.

42-а.

 

БІЛЕНКО С. Тут пропонувалось виключити теж дуже важливу норму, яка говорить про те, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не можуть зменшувати обсяг або знижувати якість наявних у них геопросторових даних для їх оприлюднення в мережі Інтернет.

На жаль, у нас є така ситуація. У нас, наприклад, згідно закону мають оприлюднюватись та ж сама містобудівна документація, плани зонування і так далі. Так, вона має оприлюднюватись. Їх оприлюднюють в форматі JPEG, в форматі картинки. Щоб такого не було, будуть відповідні вимоги до такої інформації і вже оприлюднювати в такому вигляді їх не зможуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

43-я.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, от мені просто пишуть, бо іде пряма трансляція. Скажіть, будь ласка, а є такі ж самі законопроекти, які напрацьовані в цій сфері? Немає? Бо мені кажуть, що те, що запропоновано, воно поступається з точки зору безпеки тим законопроектам або не проектам, або  напрацюванням в цій галузі.

 

МАРТИН А. Колись був законопроект Держгеокадастру, який ми вносили в минулу Верховну Раду. Він був повернутий. І ми спільно з експертами доопрацювали цей законопроект. 

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Я сам перевірю. Але я хочу просто, щоб ми випустили класний продукт, бо мені він теж подобається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 43-я.

 

МАРТИН А. Тут мається на увазі, що є дані растрові і є дані векторні. Тобто хто в комп'ютерах трохи розуміється, просто картинка і самі лінії вже. Так от, векторний формат, він завжди кращий. Тому вказується, що якщо є векторний формат, оприлюднюється саме векторний формат, це покращення доступу  до користувачів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, скажи мені, а завтра ж можуть придумати ще якийсь третій формат?

 

МАРТИН А. Навряд чи?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не те питання, яке має вирішувати Кабмін, наприклад?

 

МАРТИН А. Ні-ні. Тут бажано просто закріпити обов'язок, якщо є векторний формат, щоб це був вектор. Щоб ви розуміли, містобудівна документація, їЇ роблять в спеціальній комп'ютерній програмі як лінії. Але публікують її  дуже часто, як растрову картинку. Інколи голова сільради на стінку повісив, сфотографував на телефон і оприлюднив фотографію. Тобто якість повинна первинна та бути і вона найкраща в векторному форматі саме буде.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  (Не чути)

 

МАРТИН А. Вектор – це дані. Це дані, це опис уже конкретних ліній, координат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 44-а – це з того самого?

 

БІЛЕНКО С. Це теж саме абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 45-а.

 

_______________. Тут, наскільки я розумію, просто автори не зрозуміли суть національної інфраструктури. Національна інфраструктура – це не єдина база даних, це просто, грубо кажучи, сервіс доступу до інших баз даних через єдине вікно. Тобто тут говориться про те, що органи місцевого самоврядування мають право отримувати інформацію з національної інфраструктури. Ця інформація розкидана по мільйонах різних реєстрів. Просто національна інфраструктура надає можливість всі ці бази даних подивитись з одного місця. І все. Тобто своєї бази даних у них не буде. І це теж корелюється із зауваженнями Вадима Євгеновича стосовно доступу до персональних даних і до даних про майно. Якщо в Законі про кадастр написано, що якщо ти береш витяг про земельну ділянку із зазначенням власника, то має чітко зазначатись, хто саме взяв цей витяг. То теж саме буде працювати і тут, тільки цей витяг ми будемо замовляти не через Державний земельний кадастр, а через Національну інфраструктуру. Але всі вимоги Закону про кадастр чи інших там, Закону про реєстрацію прав, вони будуть дотримані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Дивіться, мене хвилює 46 правка, тим більше вона за моїм підписом. Можете мені її пояснити?

 

БІЛЕНКО С. Значить, тут фіксується, що держателем національного геопорталу є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних і головне, що майнові права інтелектуальної власності належать державі. Ми маємо дуже сумний досвід з Державний реєстром речових прав на нерухоме майно, за використанням якого держава щорічно платила роялті...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто зміст цієї правки, що майнові права інтелектуальної власності, нацпортал належать державі, правильно?

 

БІЛЕНКО С. Да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, добре.

47-а.

 

БІЛЕНКО С. Тут фіксується, просто фіксується...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це те саме?

 

БІЛЕНКО С.  Ну да, в принципі, те саме, да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 48-а.

 

БІЛЕНКО С. Тут у нас в першому читанні була норма про те, що на національному геопорталі відображаються лише базові геопросторові дані. Але, на наш погляд, це невірно. І правка пропонувала встановити, що на національному геопорталі відображаються не тільки базові геопросторові дані, а всі геопросторові дані, які ведуться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Тобто все, що згідно закону органи влади мають створити, все має відображатись на національному геопорталі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, ще раз можна? Вибач, я відволікся чуть-чуть.

 

БІЛЕНКО С. У нас вона врахована редакційно. У нас в першому читанні було визначено, що на національному геопорталі відображаються лише базові геопросторові дані. Але є тематичні геопросторові дані, які ведуться органами влади відповідно до закону. Вони не базові, але відомості про ті ж земельні ділянки, межі земельних ділянок, відомості про ті ж поклади корисних копалин, спецдозволи і так далі.

Тут ідеологія закону. Якщо в законі чітко визначено, що держава створює відповідну інформаційну базу даних, то доступ до цієї інформаційної бази даних може здійснено через веб-сайт національної інфраструктури. Тобто не тільки базові, а і всі тематичні, які ведуться відповідно до закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

49-а і… 49-а – подібна, я так розумію? Тільки до іншого пункту?

 

БІЛЕНКО С. Так-так. 50-та – це майнові права інтелектуальної власності, те, що я казав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 50-та подібна?

 

БІЛЕНКО С. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 51-а.

 

БІЛЕНКО С. Пропонувалось виключити норму, як надає Кабінету Міністрів право визначати перелік підстав, які можуть відображатись для відмови відображення геопросторових даних на національному геопорталі. Але ці повноваження Кабміну необхідні.

По-перше, є ті дані, які, несумісні з національною інфраструктурою і які просто не можна буде переглянути. Потім є  якісь закриті дані і так далі. Тобто Кабінет Міністрів має у порядку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю це треба лишити.

 

БІЛЕНКО С. Да-да, абсолютно нормально речі, тому ми відхилили поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Які зауваження до цього? Тобто важливо.

52-а.

 

БІЛЕНКО С.  Редакційне  уточнення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 53-я.

 

БІЛЕНКО С. Теж саме – редакційне уточнення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  54-а.

 

БІЛЕНКО С.  Якщо можна, Андрію дати слово.

 

МАРТИН А.   Там просто в Євросоюзі є директива INSPIRE, вона  як закон, далі є Регламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович,  ваша правка велика. 54-а.

 

МАРИТН А. У нас просто, Вадим Євгенович, технічні  регламенти, як окремі документи, і технічний регламент, і порядок ведення інфраструктури, визначає Кабінет Міністрів. Тому навіщо робити два документи, хай в одному документів Кабінет Міністрів просто визначить, тому це просто, щоб не дублювати, плодити якісь додаткові документи, буде один порядок, він буде працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, поміняють, це якась нова система буде. Хай це затверджує  Кабмін.

 

МАРТИН А. І так, і так  він затверджує,  Кабінет Міністрів, тому смисл  смисл робити.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Це потрібно, щоб Кабмін, от дивіться ми ж зробимо це  набагато років вперед, щоб Кабмін таким чином затверджував технічні регламенти, щоб вони співпадали з нашою директивою. Тобто  гармонізувалися, я  написав, що це, якщо будуть технічні регламенти вони точно мають співпадати з Open Geospatial Consortium або INSPIER. Тобто це означає, що будь-який Кабмін, який прийде і захоче змінити дані, змінити  регламенти і так далі, щоб воно не так працювало, як зараз працює, щоб він точно  керувався от цією європейською нормою INSPIER Consortium.

Просто подивитися, бо сьогодні вони зроблять, можливо, вірно, а  завтра вони будуть по-іншому робити регламенти і вносити дані, щоб воно  не було постійно якихось змін. І може в законі написати цей регламент, на основі чого Кабмін і хай дальше він може вдосконалювати. Але точно немає зробити худшим систему внесення даних.

 

МАРТИН А. Вадиме Євгеновичу, Open Geospatial Consortium, це прямо згадується в законі це буде виконуватися, директива INSPIER також, тому  відхилятися від них, я сподіваюсь, ніхто не буде. Але, я ще раз підкреслю,                    директива INSPIER вона носить рамковий характер. Якщо ви подивитися по країнах Європи, там  кожна  країна далі затверджує власні імплементаційні  закони, свої власні правила, яких буде вже дотримуватися національне агентство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу. Я, дивіться, я поставлю галочку біля вашої, якщо захочете після презентації це ще раз обговоримо – 54-а.

55-а.

 

БІЛЕНКО С. Це редакційна правка. Там є… Дивіться, є, значить… пропонувалося встановити принцип, що всі дані мають бути достовірні, точні і так далі. Розумієте, в чому справа? Ще раз, національна інфраструктура власної бази даних не має, це досить велика кількість баз даних. В нас тут вводяться правила: відповідальність за точність, достовірність несе виробник даних певної бази даних, все. А національна інфраструктура просто забезпечує їх взаємосумісність і можливість користування за допомогою єдиного вікна. Тобто проконтролювати достовірність всіх баз за допомогою цього неможливо просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, така собі історія.

 

БІЛЕНКО С. Але в нас є повноваження адміністратора, який має здійснювати моніторинг достовірності і точності, і повідомляти про виявлені там помилки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, в мене тоді прохання, Андрій Мартин, Сергій Біленко. Давайте ми цю правку відхилимо і зробимо комітетську, що не центральний орган, а ті, наприклад, що наповнюють. Хтось перевіряти, в принципі, контролювати на повноту, достовірність і так далі.

 

БІЛЕНКО С.  У це є. У нас є така норма, що відповідальність за достовірність, точність даних несе держатель цих даних. В нас є ця норма, просто в іншому місці. Це є в нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Покажете мені тоді.

Якщо не покажете, то це відхилено. Добре? Не враховано, а відхилено, якщо не переконаєте у зворотному.

56-а.

 

БІЛЕНКО С. Оце саме повноваження щодо здійснення моніторингу, наявності, достовірності, актуальності цих, інтероперабельності, даних, повноваження адміністратора.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. 

Савчук, Батенко, 57-а.

 

БІЛЕНКО С. Що написано у статті 10-й? Що фінансування робіт зі створення, розвитку та функціонування національної інфраструктури здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Пропонувалось виключити "місцевих бюджетів". Але знову ж таки національна інфраструктура власної бази даних не має, вона, наприклад, оперує даними містобудівного кадастру, містобудівний кадастр створюється за рахунок місцевих бюджетів. Тобто не можна виключати місцеві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 58-а.

 

БІЛЕНКО С. 58-а – врахована. Значить, це повноваження Кабінету Міністрів України. Пропонувалось надати йому повноваження щодо координації роботи органів виконавчої влади з питань створення розвитку національної інфраструктури і затвердження порядку виробництва, оновлення, оброблення, зберігання і постачання геопросторових даних. Єдине що, що ми там написали, що все це увійде до затвердженого Кабінетом Міністрів порядку функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних. Абсолютно слушна правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

59-а – зрозуміло.

60-а. Відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Значить, у нас тут, на жаль, ми з чим постійно стикаємось. Баз даних у нас безліч державних. І, на жаль, є такі відомчі інтереси. Не завжди органи виконавчої влади бажають співпрацювати одним з іншим. От у нас була декілька днів назад нарада з Мінкультури…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Як формується ця рада національної інфраструктури?

 

БІЛЕНКО С. Затверджується Кабінетом Міністрів і координує роботу центральних органів виконавчої влади. Якщо її буду очолювати віце-прем'єр, то я думаю, що вони знайдуть якісь важелі для того, щоб змусити органи виконувати вимоги цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони мають консультативну функцію і є колегіальним дорадчим органом, зрозуміло.

 

БІЛЕНКО С. Але мають звітуватись, ці органи мають звітуватись цій раді про виконання положень цього закону і вони мають спільно збиратись і якимось чином спільну мову знаходити щодо функціонування національної інфраструктури. Тобто стаття потрібна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 61 правка – подібна була.

62-а. Врахована. Що там?

 

БІЛЕНКО С. Це надання повноважень центральному органу виконавчої влади щодо здійснення нормативно-правового забезпечення у вказаній сфері.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це Держгеокадастру, по суті?   

 

БІЛЕНКО С. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 63-я.

 

БІЛЕНКО С.  Ні, це Мінекономіки, не Держгеокадастр, я вибачаюсь, це міністерство, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство економіки, да?

 

БІЛЕНКО С. Зараз – да. Там Кабмін, да.

Центральний орган, що забезпечує формування державної політики. Формує у нас міністерство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Хай підзаконний акт тільки зроблять там.

63-я.

 

БІЛЕНКО С. Те ж саме, те ж саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 64-а.

 

БІЛЕНКО С. Це, значить, пропонувалось виключити положення щодо обов'язку звітування органів от до Ради. Звітування потрібне, тому що мають бути якісь важелі і має бути інформація взагалі, як виконується закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 65-а.

 

БІЛЕНКО С. Термінологічна, там заходи і повноваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

66-а – зрозуміло.

67-а.

 

БІЛЕНКО С. Це така ж правка у нас була 63-я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

68-а – зрозуміло.

 

БІЛЕНКО С. Термінологічна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 69-а.

 

БІЛЕНКО С. Термінологічна. У нас було закріплено те, що держателем національного геопорталу є центральний орган. Це просто до переліку його функцій включає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 70-а. Технічна, я так розумію.

 

БІЛЕНКО С. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 71-а.

 

БІЛЕНКО С. Надання повноважень щодо міжнародного співробітництва центральному органу, що реалізує державну політику, щодо міжнародного співробітництва у відповідній сфері.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію, скажіть мені, а без цієї справки вони не можуть міжнародним співробітництвом займатися?

 

БІЛЕНКО С. Вони можуть, просто так побудовані у нас традиційно закони, коли перелік іде повноважень, там дається, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

72-а. Технічна?

 

БІЛЕНКО С. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 73-я.

 

БІЛЕНКО С. Те ж саме, технічна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Технічна.

74-а.

 

БІЛЕНКО С. Значить, тут пропонувалось, тут закріплюється правило, за яким адміністратор, тобто цього геопорталу, адміністратор геопорталу є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, ви пропонуєте: Кабміном замість Мінекономіки.

 

БІЛЕНКО С. Ні, ми чітко пишемо, що це… Тобто це державне підприємство, яке визначене центральним органом виконавчої влади, що реалізує…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, ви правильно говорите, тут же для того, щоб готувати правки, потрібно, мало б мати презентацію. Я зараз розумію, звичайно, що я ускладнюю процедуру, але я при цьому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не про те. Ніхто не ускладнює. Галочку ставимо?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні-Ні. Це не принципова правка. Я думаю, що все ж таки краще, щоб адміністратора призначав відповідальний орган, який буде відповідати за внесення, скажімо, даних, в заведення цього реєстру. Якщо це Держгеокадастр, то значить адміністратор має бути в його підпорядкуванні. Якщо ми адміністратора виведемо на рівень вищий, або ще на рівень вищий, це ускладнить просто роботу ведення цього порталу. Тому я тут повністю згоден з колегами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

75 правка.

 

БІЛЕНКО С. 75-а. Пропонує більш чітко виписати функції адміністратора геопорталу. Тобто установити, що воно, це підприємство уповноважувати виконувати функції зі створення, підтримання геопорталу виробництва бази метаданих, інтегрування геопросторових даних, що надходять від виробників до базового набору  і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.  Ви її врахували частково?

 

БІЛЕНКО С. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 76-а. Це технічна, я так розумію?

 

БІЛЕНКО С. Да. Технічна. Термінологічна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 77-а.

 

БІЛЕНКО С. Пропонувалося визначити, що значить, встановлюється відповідальність за порушення законодавства про національну інфраструктуру геопросторових даних. На жаль, сформульована вона не дуже вдало, вона декларативна. Тобто пишеться про те, що покладається відповідальність відповідно до закону. Яка саме відповідальність – невизначено. Ніяких реальних змін там, я не знаю, до Кримінального кодексу, КУпАПу чи будь-якого іншого акту немає, тобто ми вважаємо, що декларативні норми краще не доповнювати в законопроект.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Читаю я декларативні норми. Стаття 16.1. Я цілу статтю написав.

"Особи винні у порушенні вимог цього закону несуть цивільну, кримінальну, адміністративну відповідальність".

Пункт 2. "Порушення порядку створення і використання геопросторових даних, – тобто несуть за…, – особи винні несуть цивільну, кримінальну і адміністративну за порушення порядку створення і використання, втрата і несанкціоноване знищення, несанкціоноване знищення цих даних, незаконне привласнення геопросторових даних, – там продаж, – законом встановлена, може бути встановлена відповідальність за інше порушення законодавства в сфері національної…"

Тобто що пропонується? Пропонується, щоб ми до відповідальності все ж таки віднесли певні пункти, щоб у нас не було зловживань цими адміністраторами під час ведення. Цим законом просто нема ніякої відповідальності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, це зрозуміло. Це важливий момент. Вибачайте, що переб'ю. Просто, що хлопці кажуть? Вони говорять, що має бути кримінальна стаття, де написано: порушення геопросторових даних, втручання або ще щось, вчинене групою чи не групою, вчинене фракцією чи не фракцією і так далі, за  змовою, без змови – така-то   відповідальність. Те саме про Кодекс про адмінправопорушення. І щоби з цих норм ця стаття, на підставі цієї статті ви не притягнете до адміністративно-кримінальної  відповідальності. І тут я абсолютно згідний.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тут питання стоїть в чому? Давайте сформуємо правку по відповідальності разом. Можемо попрацювати з юристами задля того, щоби ну визначити статті, подивитися, до якої відповідальності притягують  реєстраторів, там нотаріусів, подивитися просто, яка має бути відповідальність за певні ці речі. Я готовий допрацювати сам цю правку і по новому її як би сформулювати. Але питання в тому, що я ввів  відповідальність, якої не було в  цьому законі до держателів цих баз даних.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 77-а. Ставимо галочку.

Якщо можна, авторів, підготуйте комітетську правку по аналогії. Можливо, з відповідальністю, щоб вона була робоча, там  мін'юстівських реєстраторів. Можливо, тут можна зробити якусь адміністративну відповідальність в плані… Не адміністративну,  це не дисциплінарна… От у них, наприклад, позбавляють ключів в Мін'юсті, да, є, наприклад, така відома річ, ще щось. Ну ви розумієте про що я?

 

БІЛЕНКО С. Да. Але розумієте, в чому справа? Має бути затверджений порядок функціонування інфраструктури Кабміном, що там буде встановлено, ми ще не знаємо. І встановлювати відповідальність  за те, що ми не знаємо, ну це теж не дуже коректно. Тобто або це буде пуста стаття там… Є загальна відповідальність за там використання даних і так далі. Воно діє.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Сергій, вищий законодавчий орган – це парламент. Якщо ми це пропишемо, то не буде ніяких шансів по-іншому Кабміну прописати відповідальність. Ніяких. Вони можуть або доповнити, а зменшити вони  не можуть. Якщо ми тут вірно пропишемо, Кабмін буде відштовхуватися від норми, яка прописана в законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій і Андрій, прохання, якщо можна, подумати. Покрутіть, що можна, правильне, робоче саме, зробити.

78-а. Технічна.

 

БІЛЕНКО С.  Технічна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 79-а.

 

БІЛЕНКО С. Те ж саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 80-а.

 

БІЛЕНКО С. Технічна. Там просто посилання на закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  81-а.

 

БІЛЕНКО С. Значить, це поправка, яка стосується, це блок поправок, який стосується введення Державного адресного реєстру. В поправці пропонувалося встановити, що Кабінет Міністрів встановлює порядок створення і ведення Державного адресного реєстру. Все ж таки, на нашу думку, це має бути не підзаконний акт, це має бути закон.

По-перше, він зачіпає інтереси органів місцевого самоврядування, і це підзаконкою не може регулюватися. І взагалі, ми маємо розуміти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Через це ви відхилили 81-у, прийняли 82?

 

БІЛЕНКО С. Да. А 82-а, вона абсолютно нормальна, вона взагалі передбачає ведення Державного адресного реєстру. Державний адресний реєстр потрібен, і вже потрібен дуже довго в Україні і потрібно його створювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

83-я.

 

БІЛЕНКО С. Це враховано редакційно, тобто там, значить, надає повноваження центральному органу визначати адміністратора геопорталів  Державної геодезичної мережі бази топографічних даних.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  84-а. Ви визначаєте перелік геопорталів тут. А ви ж казали, що тих геопорталів може бути багато. А, "та інших кадастрів".

 

БІЛЕНКО С. Тобто користуванням… Давайте я…

 

МАРТИН А. Тут мається на увазі, що в нас ще є база топографічних даних у Держгеокадастру і портал Державної геодезичної мережі. І теж передбачається, що ці ресурси, має доступ до них бути в електронному вигляді, і через геопортал має бути доступ до них. Тобто це просто ті наявні ресурси, які в Держгеокадастру, щоб приєднали і забезпечили доступ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна ще раз. 82 правка – ведення Державного адресного реєстру, вона просто говорить, що це встановлюється законом чи відносить якомусь органу?

 

БІЛЕНКО С. Воно відносить до компетенції органу і визначає, що ці повноваження орган здійснює в порядку, визначеному законом. Тобто тут дві речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А до якого органу воно відноситься?

 

БІЛЕНКО С. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної діяльності. Зараз це Держгеокадастр України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. А тут 84 правка, написано: "Функції адміністратора здійснює державне підприємство".  Воно між собою...

 

МАРТИН А. Адресний реєстр, то інше було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте. Дійсно, не звернув.

85-а, технічна?

 

БІЛЕНКО С. Да, 85-а, 86-а, 87-а – це термінологічні речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 88-а.

 

МАРТИН А. Мається на увазі, що державна... То есть ті ресурси, які є зараз в Держгеокадастрі, що вони безплатно надаються, якщо по-простому. Це відомості про Держану геодезичну мережу і банк топографічних даних, який зараз є в Держгеокадастрі, щоб вони безплатно надавалися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

89-а.

 

БІЛЕНКО С. Давайте трошки пізніше повернемось до неї, ми перевіримо просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не забудьте. Сьогодні ще вернемось. Сьогодні треба пройтись по цьому, щоб ми на наступний раз могли прийняти рішення.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да. Я просто хочу зрозуміти, які перехідні положення збирались виключити, в чому була логіка цього. Тому що, знаючи  депутатів, які це підписували, я розумію, що їм готували ці правки, значить, закладали якусь логіку.

 

БІЛЕНКО С. Окей. Ми передивимось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 90 правка.

 

БІЛЕНКО С. Значить, термінологічні зміни. І також вона кореспондується з правками щодо ведення Державного адресного реєстру. Тобто там встановлюється правило, за яким Державний земельний кадастр використовує дані Державного адресного реєстру щодо відповідних адрес.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 91-а.

 

БІЛЕНКО С. Це редакційна правка, яка пропонувала встановити, що перелік копіювання, роздрукування інформації про власників, користувачів земельних ділянок здійснюється з додержанням вимог Закону "Про захист персональних даних". Це зміни до Закону України "Про Державний земельний кадастр". У нас і так ця норма існує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Де?

 

БІЛЕНКО С. В інших положеннях Закону "Про Державний земельний кадастр". Там, мало того, якщо використовуються відомості про чужу земельну ділянку, то власнику надається інформація, хто саме отримав цю інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я розумію. Тут я зараз, Вадим Євгенович просто, я так розумію, чи Пузійчук мав на увазі, що тут, в цьому кадастрі, в національній інфраструктурі геопросторових даних не тільки земельний кадастр, а є багато іншої інформації. І оцю норму поширити на всіх. Правильно я розумію?

 

БІЛЕНКО С. Ну, ні. Саме тут стосується саме Державного земельного кадастру. Це зміни до Закону про ДЗК. І ця норма є, просто в інших положеннях законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, так, зрозуміло. Якщо воно є, я пропоную на ній не зупинятися.

92-га.

 

БІЛЕНКО С. Фактично врахована правка. Тобто фактично… Дивіться, що було, що пропонувалось в першому читанні: "Встановити, що до створення сервісів вивантаження даних у мережу Інтернет уповноважені органи влади мають одержувати безоплатно на власних носіях інформацію Державного земельного кадастру".

Ну, по-перше, що таке "власні носії" – незрозуміло. У нас більш вдало сформульовано положення. Написано: "Щодо створення сервісів вивантажених даних у мережі Інтернет органи влади мають право одержувати безоплатно відомості кадастру, що підлягають оприлюдненню на території поширення повноважень цього органу". І надається відсилка до порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджує Кабінет Міністрів України. І там вже цей порядок отримання цих відомостей буде визначений детально. Тобто вона фактично врахована редакційно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  93-я.

 

БІЛЕНКО С. Значить, це теж досить суттєва норма. Значить, вона була передбачена і в першому читанні. На даний час ми маємо, Державний земельний кадастр має певні проблеми із відображенням відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць. Це межі, ну в більшості своїй, населених пунктів. Закон "Про Державний земельний кадастр" в "Перехідних положеннях" каже про те, що якщо немає землевпорядної документації, яка відповідно до сьогоднішнього закону визначає межі села, селища і міста, то беруться старі проекти формування територій сільських, селищних рад. Вони розроблялись в 90-х роках. Але вони є, на жаль, якщо я не помиляюся, лише на 85 відсотків населених пунктів в Україні. Є там випадки, коли можна визначити межу по межі сусідньої громади чи сусіднього населеного пункту. Але є випадки, коли взагалі нічого немає. І тут надається можливість брати дані про межі села, селища, міста відповідно до радянської документації, яка  затверджувалась… Законодавство, тодішнє законодавство визначало, що можна встановлювати межі саме за цієї документації. Але, на жаль, ми маємо випадки, коли навіть такої документації радянської немає.

Тут надається, якщо взагалі немає жодної документації або сьогоднішньої, або проекту формування, або якоїсь радянської документації, то використовуються межі адмінтеродиниць, які зазначені на індексних кадастрових картах. Це фактично воно так і є фактично. Повністю без меж  кадастр не може працювати. Треба кудись платити земельний податок, треба якийсь… Тобто фактично межі там і фіксуються. Просто пишеться, якщо немає взагалі ніякої інформації, береться інформація визначена в індексних кадастрових картах. Індексні кадастрові карти розробляли саме з урахування тих меж які склалися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, в мене прохання є по цьому пункту. Маркіян, у нас там були зауваження по 2280 закону. Якраз в контексті там Закону про столицю, можуть бути якісь нюанси з встановленням меж.

Маркіян, розумієш, що я маю на увазі? Будь ласка, от цю 93 правку  перепровірити, як воно між собою співвідноситься там.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тут дивіться, ще нам потрібно що врахувати. В Верховну Раду подали закон уряд про адміністративно-територіальний устрій. І вони там чітко вже в законі прописують адміністративно-територіальні межі. На основі чого вже будуть податкова збирати податки, а Центральна виборча комісія буде оголошувати вибори відповідних громад.

Тому нам потрібно тут уніфікувати цю історію. Тому давайте, щоб ми подивилися, як вони в тому законі прописують в урядовому, як це буде  по фіналу виходити, щоб у нас вона була уніфікована. Бо виходить, що вже будуть межі і нам треба ці межі, які будуть визначені в Законі про адмінтерустрій, просто перенести в кадастр. І раз і назавжди поставити крапку з адміністративними межами сільських і селищних рад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, Андрій, Маркіян! Великий знак питання по цій нормі. Треба просто звірити зі всіма. Я логіку розумію. Але щоб ми не зробили, це ж друге читання вже, якусь неправильну річ.

94-а. Правка зрозуміла. Прийнята. 

95-а. Величезна правка.

 

БІЛЕНКО С. Термінологічні речі. Це коригування додатку, додаток визначає види геопросторових даних.

 

_______________. Там просто з самого початку, в першій  редакції, до першого читання, був просто переклади директиви INSPIRE. Зараз його доопрацювали, в тому числі з центральними органами виконавчої влади. І, скажемо так, транспонували це вже на національну термінологію, по назвам того, як називаються ті чи інші інформаційні ресурси в кадастрах, реєстрах і так далі. Щоб потім уже не було різночитань при застосуванні на практиці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

96-а.

 

БІЛЕНКО С. Це те ж саме, це додаток. Просто воно внеслось в одному вигляді, у нас було безліч робочих груп і виписали ту редакцію, яка відповідає сучасній  термінології, яка використовується в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, у мене прохання. Давайте на наступне засідання, щоб ми не забули, що ми сьогодні пройшли. Зробіть презентацію, як це працює і те, що ми сьогодні обговорили. І ми вернемося до тих правок, в яких ми поставили "галочки". Пане Олександре, візьміть, я ставив "галочки" тут.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Їх чотири, пане Миколо. 13-а, 32-а, 54-а і 77-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І всі депутати, які сьогодні були, мають змогу там самі ще раз перечитати, задати питання. Підкомітету дякую за те, що провели цю роботу з розробниками і з представниками виконавчої влади.

Тому ми сьогодні голосувати не будемо. Ми ще раз зробимо засідання по цьому і вже остаточно, я думаю, рекомендуємо його до другого  читання.

Останнє питання – по засіданнях.

У нас середа 4 березня на 15:00. Я пропоную змістити на 14:30. У нас закінчується в 14:00 Рада і тут досить часто ми просто годину, забагато вільного часу. Або 14:15, або 14:30. Які думки? (Загальна дискусія)

Тоді середа  14:30.  4 березня о 14:30.

Є пропозиція: середа 11 березня. Це комітетський тиждень, так?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так. Це робота в комітетах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  11:00 і середа 18 березня (це пленарний тиждень) – також не  15:00, а 14:30. Підходить?

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати.  Хто – проти? Утримався? Одноголосно.

Сьогоднішнє засідання  закрито.

Дякую.

Ми, дивіться, по плану роботи, я підкомітет земельний хотів попросити. Сергій!

А, ще одне рішення, пробачте. У нас "Різне". Якщо  можна, залишіться на секунду.

Ми закриваємо національну інфраструктуру просторових даних на наступний раз, я думаю. У нас є декілька законопроектів між першим і другим читанням. Секретаріат, нагадайте, які у нас між першим і другим читанням законопроекти?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. У нас, крім цього законопроекту, ще три: 2194, 2195 і 2280.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки з них правок до кожного?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. До кожного: до 2194 – 2 тисячі 343 правки; до 2195 – 736 правок, і до 2280 – 236 правок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І це все – підкомітет Нагаєвського?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, це все питання регулювання земельних відносин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, Вадим Євгенович, я знаю, що ви хотіли долучитися. Я що пропоную. Дивіться, нам… Там 2194 є і по змісту, є і політика. Я пропоную, хай підкомітет спочатку опрацює це все. Подивіться, де є дубляжі, тобто проведіть роботу, яку ми вже проводили, вже один раз як мінімум проводили. Вадим Євгенович, я знаю, вас це питання цікавило.

І потім ми зараз зробимо таблицю по 2194, тому що там, я думаю, від деяких фракцій просто задубльованих багато правок. А ті, що по суті, ми ще раз… В нас всі правки по суті. Тому ми після цього, коли буде таблиця від підкомітету, ми сядемо в рамках робочої групи по 2194.

 

ІВЧЕНКО В.Є. В мене є пропозиція, щоб ми спочатку взяли закон 2195, тому що він уже буде визначати проведення аукціонів, етапність, доступ і так далі. Щоб ми тут чітко розуміли, як воно буде відбуватися. Тому що в 2194 будуть питання там переважного права, доступу органіків до землі. Щоб ми чітко бачили, яким чином ці люди по переважному праву будуть діяти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, там є в 2194 цілий розділ, пов'язаний з передачею повноважень від Геокадастру до місцевих громад. І там є питання, як вони можуть розпоряджатися. Я би все-таки почав з цього. Тому що, в принципі, питання аукціонів якраз залежать від цього. А там є правки такого характеру, що, наприклад, місцеві громади не можуть розпоряджатися більше такої-то кількості. Воно впливає на лоти і на процедури. Да! Я би все-таки почав з 2194.

Нема заперечень? Тому в мене прохання до підкомітету, починайте в комфортному нормальному режимі дивитись разом з секретаріатом 2194 і ми по чуть-чуть до нього перейдемо.

Дивіться, в мене ще одне прохання. А де цей лист? Секунду. Нам треба: "Комітету з питань аграрної і земельної політики є пропозиція відзначити роботу працівників секретаріату комітету. І враховуючи вагомий внесок особистий у вдосконалення сучасної нормативно-правової бази у сфері земельних відносин за сумлінну працю, в тому числі і за належну організацію проведення 4 грудня 19-го року парламентських слухань на тему: "Земельна реформа – вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення", порушити клопотання перед керівництвом Верховної Ради України щодо відзначення роботи керівника секретаріату Комітету з питань аграрної та земельної політики Старинця Олександра Георгійовича орденом "За заслуги" ІІІ ступеню, головного консультанта секретаріату Боремську Зінаїду Василівну почесним званням "Заслужений працівник промисловості України", головного консультанта секретаріату Шумейка Сергій Григоровича Почесною грамотою Кабінету Міністрів, головного консультанта секретаріату Коляду Олену Миколаївну Почесною грамотою Верховної Ради України, старшого консультанта секретаріату Кантур Світлану Володимирівну подякою Голови Верховної Ради України та цінним подарунком Голови Верховної Ради України. Якщо немає заперечень, прошу підтримати та проголосувати".

Хто – за? Вадим Євгенович? Хто – проти?

Рішення прийнято.

1 – утримався.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я не проти людей, але я не розумію... Героя ІІІ ступеня чи там інші грамоти, вони дають за что-то. Наприклад, провів я Закон про сімейне фермерство і мене нагородили, що я був єдиний і так далі. А тут я просто не розумію, тому я не хочу приймати участь в голосуванні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За належну роботу.

Дякуємо.