СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
30 вересня 2020 року
Веде засідання Голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, починаємо. У нас 18 чоловік присутні, кворум є. Засідання оголошую відкритим. Сергій! Діма!
Колеги, перед тим, як приступимо до порядку денного, у нас, як всі знаєте, Чайківський Іван Адамович на лікарняному через коронавірус. Є пропозиція: підрахунок голосів доручити Миколі Івановичу Кучеру. Є ще якісь пропозиції?
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Одноголосно.
Порядок денний. Перше: пропозиції Комітету до проекту Закону про Держбюджет. Друге: проект Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (друге читання). Третє: проект Закону про внесення змін до прикінцевих положень Закону України "Про безпечність та гігієну кормів", перше читання (доопрацьований). Четверте: проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів (2194), друге читання. П'яте: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України, перше читання (законопроект Кабміну, 3987) Шосте: проект Закону про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, друге читання (3318). Сьоме: стан інвентаризації земель сільськогосподарського призначення в Україні.
По сьомому питанню прийшла заява від Лещенка, який просить провести це слухання на наступному комітеті, оскільки він перебуває у відрядженні.
Восьме: затвердження розкладу засідань Комітету з питань аграрної та земельної політики на жовтень 2020 року. Дев'яте: "Різне".
Будь ласка.
_______________. Микола Тарасовичу, така пропозиція. Може, ми закони 3672, 2194 (благополуччя тварин) відсторонимо, оскільки, наприклад, по благополуччю тварин та ветеринарній медицині, моя особиста думка, оскільки нема очільника Держспоживслужби, як би вводити друге читання або ввійти в правки - немає ніякої різниці. Як би заправляємо пароплав, до якого немає капітана навіть, не зрозуміло, куди попливемо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене пропозиція наступна, про що, Артеме, ми з вами говорили в залі сьогодні. Пропозиція – почати сьогодні 3318, виділити йому 10-15 хвилин, тому що було рішення підкомітету вчора: заслухати, в якому напрямку, що робить підкомітет. І очевидно, що ми сьогодні тільки почнемо, закон великий (біля 900 правок), що нам треба буде по цьому окремо збиратися.
По 2194. Є прохання підкомітету, щоби… вони не встигли провести підкомітет, у мене прохання. Ми минулий раз про це говорили, і підкомітет не проведений, на відміну від підкомітету, наприклад, по 3295 (по ветеринарній медицині). Якщо ми затверджуємо порядок денний на наступний тиждень, де буде цей комітет, якщо ви встигаєте, то да. Ні, то тоді ми без підкомітету будемо це проводити.
Артем Нагаєвський, голова підкомітету, погодили?
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Так. Ми це проговорили і погодили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 3987 я пропоную все-таки сьогодні розглянути, кабмінівський законопроект. У нас дійсно проблема з кордоном, і ми минулий раз про це говорили. Він короткий, Артем.
Хто за даний порядок денний, прошу підтримати та проголосувати. Одноголосно.
По першому надаю слово… Марченко Сергій Михайлович перший стоїть по порядку денному. Є Сергій Михайлович?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Є Наврата Артем Ігорович, представник Міністерства фінансів. І мав бути пан Кава, профільний заступник міністра фінансів, він має підійти з комітету інфраструктури зараз до нас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто представник від Мінфіну?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Наврата Артем Ігорович. Ось він.
НАВРАТА А.І. Наврата Артем Ігорович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Ігорович, радий вас бачити. У мене прохання: до 3 хвилин. Після цього - Чорноморов.
НАВРАТА А.І. Добре. Дякую.
У мене коротко буде щодо проекту Закону про Державний бюджет на 2021рік в частині підтримки аграрно-промислового комплексу.
В цьому документі на безпосередньо підтримку виробничих програм у сільському господарстві передбачено 4,2 мільярда гривень, або піввідсотка, випуску продукції у сільському господарстві, що відповідає рівню поточного року. В тому числі збережено на рівні поточного року видатки загального фонду за бюджетною програмою "підтримка сільськогосподарським товаровиробникам" в обсязі 4 мільярди гривень.
Попередньо вказані кошти планується спрямувати за напрямками: здешевлення кредитів, часткова компенсація вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки і обладнання, розвиток тваринництва, підтримку фермерських господарств, розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства, дотація на один гектар нішевих культур.
Крім того, звертаю увагу, що у поданому проекті Державного бюджету передбачено також продовження таких інструментів державної підтримки, як державна програма "Доступні кредити 5-7-9%". В наступному році планується передбачити видатки на рівні поточного року. Проте, якщо в цьому році на компенсацію процентів за кредитами з цієї суми передбачено лише півтора мільярда, то на наступний рік на цю мету буде передбачено всі 2 мільярди, тобто обсяг фінансування програми буде збільшено на півмільярда гривень. Слід зазначити, що сільське господарство становить переважну частину у структурі кредитного портфелю державної програми – це майже 58 відсотків.
Крім того, також звертаю вашу увагу на те, що проектом закону передбачається запровадити ще один такий інструмент державної підтримки, який стосується підтримки в цілому малого і середнього підприємництва. А в пункті "в" статті 6 проекту закону передбачається, що в 2021 році державні гарантії можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України в тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб'єктам господарювання, мікропідприємництва, малого та(або) середнього підприємництва - резидентам України в обсязі до 10 мільярдів гривень.
Цей інструмент розроблений Мінфіном для підтримки малого і середнього підприємництва, які в більшості випадків не мають достатнього забезпечення для отримання кредитів у банках, таким чином, щоб максимальна можлива кількість підприємств цього сегменту, чия діяльність не заборонена законом, змогла взяти участь у програмі.
Таким чином, при обсягу державних гарантій на портфельній основі в обсязі 10 мільярдів на 2021 рік малий і середній підприємець зможе залучити в цілому до 20 мільярдів гривень кредитних коштів.
Це основні позиції. У мене все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов Артем Олегович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово. Добрий день, шановні народні депутати!
Рішення підкомітету стосовно бюджету винесло наступне: звернутися до Кабінету Міністрів України і Міністерства фінансів України щодо виконання пункту 42 з того Бюджетного кодексу України та забезпечити виділення бюджетних коштів на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників в розмірі одного відсотка випуску продукції у сільському господарстві.
Також треба внести зміни, і ми подамо поправку, до Бюджетного кодексу, щоб повернути справедливість і надати від одного відсотка. А також там стоїть норма по даті - до 2021 року. Ми хочемо змінити її на безстроково, щоб це було від одного відсотка і безстроково.
А тепер, з вашого дозволу, я прочитаю…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, ми за це проголосуємо, а потім далі?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Як окрему правку зараз? Ні, це я просто кажу, як було засідання підкомітету.
І друге…. Бо спочатку йдуть пропозиції до бюджету, а потім вже йдуть пропозиції до внесення до Бюджетного кодексу. Тому я просто нагадую, що є така у нас норма, вона була проголосована минулого року, ми хочемо її повернути заради справедливості аграріям. Це від одного відсотка та строки забрати, бо минулим скликанням було внесення це до 2021 року, а у нас 2021 рік вже закінчується.
З вашого дозволу, тоді я зачитаю рішення підкомітету стосовно нашого бачення дотацій на 2021 рік, і окремо по цифрах, не входячи глибоко в розмежування дотаційних програм.
Отже: "Рекомендувати Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України при доопрацюванні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік до другого читання передбачити додаткові видатки згідно відомчої програмної класифікації видатків і кредитування державного бюджету Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в розмірі 4,4 мільярда гривень за загальним фондом держбюджету, збільшивши загальну суму видатків за програмою підтримки аграрної галузі до 8,4 мільярда гривень за наступними напрямками державної фінансової підтримки.
Перше. Фінансова підтримка заходів АПК: страхування та кредитування – 2,25 мільярда гривень; підтримка виробництва нішевих культур – 295 мільйонів; підтримка фермерства – 727 мільйонів гривень; підтримка садівництва, виноградарства, хмелярства – 414 мільйонів гривень; виробництво картоплі – 160 мільйонів гривень, підтримка тваринництва – 3,63 мільярда гривень; часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, придбаних за власні або кредитні кошти – 957 мільйонів гривень.
Також буде внесено, і я прошу зазначити з голосу, допоміжну дотаційну програму, якщо вона не є відокремлена, це що стосовно зрошування та водопостачання.
Але кошти ми, я думаю, з якоїсь потім, коли будемо переглядати залишки, ми знайдемо, яка дотаційна програма буде мати не використані кошти, і по такому принципу ми сформуємо дотаційну програму стосовно зрошення та водопостачання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки я знаю, що був підкомітет по цьому питанню, і наскільки я знаю, він там одноголосно був проголосований. Чи ні? Тому, якщо є якісь питання, то задаємо, якщо ні, то можемо приступити до голосування.
Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.
Однозначно потрібно підтримати зміни до Бюджетного кодексу. І нам потрібно це рішення направити в… Артем Олегович, нам потрібно це рішення направити в Міністерство фінансів, тому що, коли бюджет будуть розглядати в другому читанні, саме вони будуть на уряді затверджувати зміни до Податкового і Бюджетного кодексів, щоб вони вже подали це. Тобто це рішення треба буде окремо виписати і окремо його подати до Міністерства фінансів. Однозначно потрібно підтримати це, як це було, бо ми, я ж казав, ми за це боролися 5 років, щоб це з'явилося в Бюджетному кодексі. На жаль, як уже трапилося - так трапилося, але давайте, якщо у нас сьогодні є така можливість, давайте ми цю історію повернемо. Це перше.
Друге. Підтримую зрошення. Я особисто ось ще подав правки сьогодні, тільки що, з приводу відшкодування вартості електрики. Ви знаєте, що, скоріш за все, буде підняття вартості. Воно не буде стосуватися там товаровиробників, воно буде стосуватися домогосподарства – ті, що до 100 кіловат потребляють електроенергії. Але в нашому контексті нам потрібно допомогти хоча б якимись програмами саме безпосередньо тим, хто буде займатися зрошенням: чи то відшкодування вартості електрики, чи то відшкодування вартості, скажімо, будівництва цих зрошувальних систем і так далі. Однозначно. І Закон про водні об'єкти, який у нас, по-моєму, ми ще не проголосували оцей, його теж потрібно прийняти. І, до речі, законопроект (перший автор, ми всі підписали, там Плачкова) з приводу кооперативів по воді – це теж потрібно його приймати вже. Ми маємо комплексно підійти в підтримку, а не так, такими точечними заходами.
І питання у мене одне: картошка. А чому 160 мільйонів і під кого це?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, ця цифра, вона була взята з аналізу, скільки ми імпортуємо на сьогоднішній день. І взагалі це було, якщо я не помиляюся, це були у нас комітетські слухання, на яких ви також присутні були, що треба було дотаційну програму по відшкодуванню по картоплянству.
ІВЧЕНКО В.Є. Я чому запитав, під кого це, тому що майже 98 відсотків картоплі – в домогосподарствах. Є деякі підприємства, я їх знаю, два, я знаю два, можливо, й більше, які займаються професійно картоплянством. Якщо ми це під них робимо, по ці два підприємства, то тоді потрібно так і називати, бо я комплексно хотів би побачити цю картинку. Чому ми на картоплю даємо 160 мільйонів, а, наприклад, не збільшуємо дорадникам? Тому що дорадники сьогодні - це ті люди, які мають залучити цих одноосібників, які не сплачують податки, в легальний аграрний сектор. Це їхнє завдання, і коли ми їм заплатимо, ми зможемо з них потім вимагати з приводу того, яка кількість з'явилася сімейних ферм, тому що законодавство у нас є.
Я вам скажу більше, коли я повернувся з Дніпропетровської області - та територія, де ближче до Донецька (Межова, Васильківка і так далі), - і коли я у місцевого фермера, ми з ним сіли з сільським головою і запитали, скільки у нього в об'єднаній громаді одноосібників, я, конечно, упав: 700 людей в одній об'єднаній громаді! 700! Я просто уявляю скільки недоотримується податків і скільки "в чорну" там обробляється землі, скажімо так, і скільки зерна, яке теж не сплачуються податки. Тому от тут потрібно стимулами. Я би тут додав би краще не картоплянство, а дорадництво. Але в цілому класне рішення.
Дякую.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, Вадим Євгенович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що би ви додали, Вадим Євгенович?
ІВЧЕНКО В.Є. Я би додав кошти на дорадників, там 10 мільйонів всього.
_______________. Дорадництво.
ІВЧЕНКО В.Є. Дорадництво, дорадчі послуги. Там всього 10 мільйонів, але їхнє саме завдання - оцю історію допомогти зробити міністерству, щоб якомога більше людей переходило з одноосібних господарств в сімейне фермерство і ставали товаровиробниками.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, а обговорювалося… там строка стоїть "картопля" чи "овочівництво?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Там картоплянство. Оскільки це було принциповою позицією… Вадим Євгенійович, відповім на ваше запитання.
Принципової позиції стосовно саме вирахування числа не було. Було внесення взагалі такого виділення, як "картоплянство", оскільки воно було рішенням тоді комітету, комітетські слухання, і ми внесли, в 3295 у з'явилось "козівництво" і тому подібне.
Тому у вас буде час, коли ми будемо розглядати бюджет між першим та другим читанням, для того щоб ці суми, так би мовити, обговорити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене питання до Тараса Висоцького.
Тарас Миколайович, скажіть, ми зараз подаємо, я так розумію, правки про загальні суми від комітету до бюджетного комітету. В рамках наступних засідань і слухань в комітеті, якщо ті правки будуть підтверджені, ми можемо коригувати бачення від комітету для міністерства, куди гроші будуть направлятися. Правильно я розумію чи ні?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня. Так, саме так. Фактично у нас описані інструменти наразі і напрямки, суми індикативні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, є пропозиція зараз не міняти рішення, вийти з рішення підкомітету, подати ці правки. Очевидно, ми будемо мати можливість ще раз це обговорити.
Які ще питання? Андрій Володимирович.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Да, доброго дня. Поправте мене, якщо я неправильно говорю, але я дивлюся, що в нас тут закладені кошти в Аграрний фонд, правильно, так?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. (Не чути)
БОГДАНЕЦЬ А.В. Власне, мені… просто я бачу тут суми, і для мене важливо це.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дивіться, що стосовно… Так, у нас є рішення комітету про створення міжвідомчої робочої групи по ліквідації Аграрного фонду, дійсно є. Але ці кошти, які зараз ми розглядаємо, оскільки рішення саме ліквідації не прийнято, чи воно залишається, ми повинні як би закласти ці кошти. Це не політичне, це технічне рішення, на превеликий жаль.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Я хотів просто пояснити. Міністерство подало своє бачення. Оце рішення підкомітету - це може стати рішенням комітету, тобто нашим баченням. І воно має бути… врахувати між першим і другим читанням своє, наше бачення і вивести той варіант, який потім буде голосуватися в залі Верховної Ради.
Тому зовсім слушно, щоб ми підтримали, якщо є інші пропозиції, додати до рішення підкомітету, і підтримали основне рішення підкомітету, тобто зробили його комітетським, але головне – розділили на дві частини. Перше – це зробити лист, або там, я не знаю, рішення на Міністерство фінансів по Бюджетному кодексу, бо це бюджету не стосується. А друге, звичайно, це бюджетні програми.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Слушно було б ці кошти направити, допустимо, там на компенсацію витрат людей, які втратили свої посіви від посухи і так далі, і так далі. Ми даємо ці кошти знову в ту прірву, яка вже 10 років… там не 10 років, декілька років просто ті кошти з'їдає, і кожного року додається і додається.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, а можете прояснити ситуацію по Аграрному фонду - те, що зараз обговорюється?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня ще раз, колеги. Тут і колеги з Мінфіну підтвердять, зараз перше хотів би наголосити, що в статті бюджетній, там є ряд організацій, бюджетних установ та Аграрного фонду. Не вся ця сума йде на Аграрний фонд. В нас ще є в підпорядкуванні Інститут імені Погорілого, який з випробування сільськогосподарської техніки; Інститут експертизи сортів рослин. Просто Аграрний фонд згідно законодавства виділяється окремим, і це трошки, ну, створює уяву, що це на Аграрний фонд. Ці кошти не на Аграрний фонд виключно. Відтак на Аграрний фонд, там буквально на утримання 12-15 мільйонів гривень. Це перший момент. (Шум у залі)
Я зараз закінчу. Це перше. Бо там є дві статті, де згадується Аграрний фонд.
А друге - там де спецфонд, не загальний бюджет, а спецфонд і Аграрний фонд, ці кошти, які з року в рік автоматично переходять на спецрахунку, вони акумулювалися ще тоді, коли в Аграрного фонду були об'єкти державного цінового регулювання, вони були продані і вони можуть використовуватись виключно по цільовому призначенню. Ці кошти вже чотири роки не використовуються, але в бюджеті їх не можна просто списати, ну, щоб вони зникли, бо рішення про ліквідацію "Аграрного фонду" немає. Тому вони просто там зазначаються, але вони вже чотири роки не використовуються.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Які ще питання?
_______________. Андрію Володимировичу, хочу доповнити, що Аграрний фонд розуміється, якщо ми говоримо про державні підприємства, то це ПАТ - публічне акціонерне товариство - і інша його структура. Лише в цьому, якщо розуміти, то тут закладено 12 мільйонів гривень, що в собі поєднує заробітну плату та комунальні послуги. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дивіться, я так розумію, нам треба сьогодні все рівно подати бюджетні правки. У нас є рішення комітету. Я так розумію, що в нас буде не раз ще між першим і другим читанням обговорення. У мене є прохання до підкомітету окремо звернути увагу, і, враховуючи, що в нас створена робоча група по визначенню можливості ліквідації доцільності Аграрного фонду, врахувати це при розгляді, ми вернемося ще раз до питання між першим і другим читанням, по цьому. І там послухайте пропозиції Тараса Миколайовича, когось іншого з МЕРТ.
Хто за те, щоб проголосувати пропозиції від комітету в редакції, яка викладена підкомітетом, повністю, як надано, тому що Артем не все зачитав, тому що це було б довго, воно ознайомлено, наскільки я знаю, це повністю відповідає тому, що ви вчора приймали, прошу підтримати та проголосувати.
Хто – проти? Утримався? Одноголосно.
Наступне питання порядку денного: закон 3295. По цьому був теж комітет. Артем Олегович, відволічіться на законотворчу роботу, 3295.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Так, вибачте, секундочку, відволікають. Ітак, 3295 – Закон про держпідтримку.
Ітак, сьогодні вашій увазі пропонується порівняльна таблиця до розгляду у другому читанні проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" та інших законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції.
Хочу сказати, що коли розглядались ці правки, їх подано 123, основну новелу ще раз хочу нагадати – це те, що створюється аграрний реєстр, що само собою спрощує подання документів та реєструє всіх сільськогосподарських підприємств, виробників для отримання дотаційної програми. Також в цьому законі були внесені зміни щодо самих дотаційних програм, таких як аквакультура, козівництво та інші.
По результатам підкомітету хотілось би зазначити, який пройшов 28 вересня, з 123 правок враховано було: 43, враховано частково 7 і враховано редакційно 16 та відхилено 58 правок.
Хочу окремо зауважити, що відповідно до пункту 2.15 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" статусу сільськогосподарського товаровиробника суб'єкт господарювання набуває за умови, якщо частка постачання власної с/г продукції становить не менше 75 відсотків у загальному обсязі постачання такої продукції.
Водночас згідно із Податковим кодексом України сімейні фермерські господарства не мають такого зобов'язання, а відповідно не ведуть облік реалізації с/г або іншої продукції.
У зв'язку з цим з метою визначення статусу сімейних фермерських господарств як сільськогосподарських товаровиробників і поширення на них усіх видів державної підтримки пункт 2.15 статті 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" необхідно доповнити абзацом такого змісту: "До сільськогосподарських товаровиробників також відносяться сімейні фермерські господарства, які зареєстровані платниками єдиного податку 4 групи згідно із главою першою розділу XIV Податкового кодексу України.".
Зазначена поправка була обговорена і підтримана народними депутатами - членами підкомітету. А отже, прошу комітет на виконання пункту четвертого частини першої статті 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" підтримати мою поправку та врахувати її в порівняльний таблиці. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли, дивіться, був підкомітет, я так розумію, ви там дійшли згоди і одноголосно затвердили, чи були дискусії?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Були дискусії лише з людьми, які подавали правки, я ж кажу, що трохи перечили самій структурі закону. Але, в принципі, всіма членами підкомітету було проголосовано одноголосно стосовно 3295 в тій редакції таблиці, яка зараз у вас на столі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю, що там і мер був, Тарас Миколайович присутні, ви разом відпрацювали цей закон.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є питання до правок? Будь ласка.
ГЕРАСИМОВ А.В. Перш за все, хотів би подякувати за врахування правок членів нашої фракції. Єдине прохання: правка номер 123, яка врахована зараз в "Прикінцевих положеннях", змінити тільки одну норму. Ми давали правку, щоб "Кабінет Міністрів у місячний строк з набрання чинності цим законом…" і далі по тексту. Повністю перелік дій збережений, але написано: " Кабінету Міністрів у 6-місячний термін".
Я розумію, я спілкувався, в мене прохання: 3 місяці, не місяць, не 6, а 3. Оцей компроміс врахувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кабмін не проти?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, 3-місячний, гаразд. Тому що згідно законодавства регуляторні акти – 30 днів публічне обговорення. Тому в місячний неможливо, а в 3-місячний – так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Заперечення є? Я так розумію нема заперечень. Тоді скоригуйте в таблиці 6 на 3 місяці.
Які ще питання, заперечення, пропозиції?
Ставлю на голосування: затвердити до другого читання порівняльну таблицю згідно рішення, наданого підкомітетом, в врахуванням зміни з 6 на 3 місяці в 123 правці. Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.
Питання третє: проект Закону про внесення змін до прикінцевих положень Закону України "Про безпечність та гігієну кормів" з метою стабілізації ринку кормів, поданий депутатами Сольським М.Т., Нагаєвським А.С., Нікітіною М.В. та іншими (3672) (доопрацьований).
Дивіться, цей законопроект я один з тих, що доповідає. Петра Васильовича я ще бачу. Яка ситуація з тою, що ми стикнулися літом, коли звернулись до комітету… першим законом? Ми його вернули, перший закон, бо були певні зауваження.
Суть проблеми. З початку цього року реєструються не готові корми, а кормові добавки. Нормативна база не готова. І є проблема з тим, що вони використовують кормові добавки та антиоксиданти, консерванти, я так розумію, вітаміни і так далі по всім кормам в Україні, що, якщо не прийняти цей закон, то буде проблема до кінця року з відгодівлею будь-якої тварини.
Були там зауваження асоціацій. Ми перенесли цей закон, Микола Іванович, і там у Вадима Євгеновича були зауваження і так далі.
Тому в кого є… Може, Глущенко Сергій, скажіть ви, це ваш профіль.
ГЛУЩЕНКО С.М. Вітаю, шановні колеги! Це доопрацьований варіант, з врахуванням позицій всіх зацікавлених сторін, і окремих асоціацій, і безпосередньо учасників ринку, і Мінекономіки, і Держпродспоживслужби, і інституту, який займається, власне, реєстрацією цих кормових добавок.
Проблема, дійсно, саме така, як ви описали. У нас закінчуються реєстраційні посвідчення. І, власне, є проблема і загроза, тому що з кожним днем все більше і більше виникає дефіцит відповідних кормів на ринку. Для того, щоб вийти з ситуації, нам треба ще трішки часу для розробки підзаконних актів, їх прийняття і набуття чинності. Але навіть це не вихід із ситуації, оскільки ми розуміємо, що процес наукового вивчення добавок, які подаються на реєстрацію, він тривалий, він близько півроку займає часу. І, власне, на цей час буде заблоковано ринок кормів.
Тому цей законопроект дозволяє на тимчасовій, я підкреслюю, основі дозволити використання ті кормові добавки, які зареєстровані вже в Європейському Союзі, пройшли відповідну реєстрацію, наукове вивчення і таке інше.
Знову підкреслюю, це тимчасове рішення, яке дозволить розблокувати, власне, ту ситуацію, яка зараз склалася.
Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки ви прийняли підзаконки? Скільки ще не прийняли?
ГЛУЩЕНКО С.М. З 19 потрібних підзаконних актів на сьогодні прийнято 13. 6 знаходяться в розробці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які питання по цьому закону?
Дивіться, у мене прохання прийняти його за основу і в цілому, там дві чи три статті, рекомендувати Раді. Ми його перевносили, ми збиралися, Артем Нагаєвський, пам'ятаєте, з асоціаціями уточняли. Марину я просив, Сергій Глущенко, з авторами погодити цей текст.
Якщо немає заперечень, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Один – утримався. Рішення прийнято.
Наступний закон - 2194. Артем Нагаєвський, коли… Є підготовлена таблиця. Цей закон ми вже четвертий місяць розглядаємо, він складний, важкий, кожен мав змогу долучитися, але у вас є бажання розглянути його ще на підкомітеті. Коли ви його думаєте розглянути на підкомітеті?
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дійсно, поступила пропозиція від деяких колег внести деякі донапрацювання і, можливо, комітетськими правками його доповнити. Тому я думаю, що ми до наступного засідання комітету, якщо у нас буде наступне в середу, будемо намагатися підкомітет провести, щоб надати ці пропозиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились. Я просто хочу нагадати вам. Ми почали цей законопроект розглядати в червні. Ми його розбили на блоки, ми по кожному блоку робили презентації і дискусії, починаючи з таких важливих питань, як з якого моменту передаються повноваження місцевим ОТГ. І тоді комітет зорієнтувався на пропозицію Нікітіної Марини - з 1 січня, були різні. І так далі, так далі по блокам.
Були не раз робочі групи. І я вас прошу, візьміть Сергія Біленка і Андрія Мартина, тому що він в деталях по цьому закону. Те, що він намучився з Мінприроди і з Мінекології, треба розуміти, тому що ми там забрали дуже багато погоджень від них. Це був непростий процес.
А взагалі в першому читанні ми його ще опрацьовували, якщо пам'ятаєте, в приміщенні Світового банку минулого року зранку. І ми, в принципі, значну частину земреформи "запхали" саме в цей закон. Тому подивіться, там зроблено багато роботи, вона зручна для того, щоб її переглянути, це вже доступно в таблиці.
Сергій і Андрій Мартин, приділіть час, посидьте з підкомітетом, щоб ми мали на наступний тиждень або готове вже рішення, або якщо якась дискусія, то, наприклад: по тому нема дискусії, а це – на рішення комітету. Нема заперечень?
3987. Дивіться, законопроект кабмінівський, ми минулого тижня його розглядали. І я ще раз дам слово Тарасу Висоцькому.
Коли я готувався до комітету, можу пояснити своє бачення цієї проблеми. В нас в кадастрі нема кордонів України, щоб ви розуміли. От нема на папері. В нас є стовпчики на кордоні з Польщею і так далі, і так далі. Чому існує ця проблема? Як у нас відбувається процес встановлення на папері кордону України?
Україна підписує, наприклад, угоду з Словацькою Республікою. Перед тим, а це довгий процес: Кабмін створює робочі групи, Уряд Словаччини створює свої робочі групи,і вони визначають, де цей кордон проходить. Ця угода йде на затвердження в Раду, Рада визначає, затверджує угоду з Словаччиною про кордон. Після цього, як вона затвердила кордон з Словаччиною, де в цій угоді і в додатках прописано конкретно, де проходить цей кордон, Кабмін України і Уряд Словаччини створюють робочу групу і роблять матеріали встановлення кордону, з координатами і так далі.
Чому не можна внести це в кадастр? Тому що є норма в Земельному кодексі, де написано, що проект землеустрою, який згідно Земельного кодексу ще треба додатково зробити, має затверджуватися Верховною Радою. Це суперечить рішенню Конституційного Суду, який говорить, що Україна може тільки робити те, що передбачено в Конституції. Друге: ніколи це не робилося. Третє: це, по суті, дубляж матеріалів міжурядової комісії, які розроблені на підставі угоди, затвердженої Верховною Радою. Зрозуміла суть проблеми?
Тому кадастр і Кабмін, для того щоб могли в кадастрі внести ці кордони, просить на одну сторінку там зміни, а саме: основна - це виключити повноваження Верховної Ради з затвердження проектів землеустрою.
Правильно я пояснив, Тарасе?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, якраз в цьому і є суть алгоритму.
І ще один факт. Оскільки є рішення Конституційного Суду, що Верховна Рада не має повноважень затверджувати, Кабмін навіть при бажанні не може виділити кошти на виготовлення технічної документації і подати, бо це одразу буде як нецільове використання коштів, відповідно з усіма наслідками тим, хто буде це робити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які думки є по цій проблемі в кого? Зокрема не тільки в нашої фракції. Артур, хотів у вас запитати. Закон Кабміну. Кордонів дійсно в нас немає з часів незалежності…
ГЕРАСИМОВ А.В. Дивіться, я одразу хочу сказати, я зараз під час голосування утримаюсь і додатково вивчу цей закон.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще думки?
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивись, внесення в кадастр матеріалів відбувається на основі матеріалів Кабінету Міністрів. Зміни в кадастр робляться тільки кадастром. Ну, це ні я, ні ти, ні Верховна Рада. Будь-які, навіть якби Верховна Рада затверджувала проект землеустрою, все рівно кадастр мав би внести цю інформацію. Просто кадастр хоче це вносити на основі матеріалів Кабінету Міністрів, робочої групи, погодженої з урядом сусідньої країни. А вони це роблять на основі угоди, які ми вже затвердили Верховною Радою. Як приклад, розбирався для себе, взяв чого приклад Словаччини. Я попросив Тараса, мені цікаво було, тому що, я розумію, чуттєве питання, що ми щось забираємо у Верховної Ради. Зрозуміло, що воно суперечить рішенню Конституційного Суду. Я дійсно вважаю, що це так, особисто моя думка, і не тільки моя. Але Рада визначає кордон і угоду. Просто технічно… Я просто не уявляю, як проект землеустрою буде затверджуватись Радою. Умовно там: від фарватеру з земельною ділянкою Іванова Петра Івановича або Чернявського Степана і так далі…
ГЕРАСИМОВ А.В. Дуже коротко. Проблема зрозуміла. Я думаю, в першому читанні його треба підтримати і голосувати. Але ми вже звикли, що треба вивчати, чи немає там в тексті якихось окремих моментів.
Тому ставте на голосування перше читання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за, прошу підтримати та проголосувати.
Микола Іванович, перерахуйте.
Раз, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п'ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять.
Хтось утримався?
КУЧЕР М.І. Один утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Один – утримався. Рішення прийнято.
У мене тут прохання від МЕРТу, вони упустили якісь питання до бюджету. Пропоную надати їм слово. Сергій Глущенко.
ГЛУЩЕНКО С.М. Микола Тарасович, дуже дякую. У нас по бюджету є два моменти. Я очікував, що народні депутати піднімуть це питання, подавши відповідні правки, які надійшли в комітет. Дивіться, в чому полягає суть питання. У нас дуже піджимають строки будівництва прикордонних інспекційних постів. Це перший момент. І другий момент: у нас критична ситуація по ветеринарних установах, до яких відносяться ветлікарні і ветеринарні лабораторії.
По прикордонних інспекційних постах. У нас є позика Світового банку, але вона передбачає фінансування таким чином, що нам потрібно спочатку витратити з бюджету 10 гривень для того, щоб Світовий банк профінансував і компенсував ці 10 гривень у зворотному напрямку в державний бюджет.
На жаль, якщо ми не закладаємо жодних витрат по будівництву прикордонних інспекційних постів, то, по-перше, ми не можемо скористатися позикою Світового банку, а, з іншого боку, ми не матимемо на середину 2022 року прикордонних інспекційних постів, і це буде порушення закону.
Тому прохання підтримати збільшення фінансування цих прикордонних інспекційних постів. А по другій частині питання: по заробітній платі для ветеринарних установ, - на жаль, у нас відбувається шалений відтік кадрів, ми за цей рік втратили близько 500 спеціалістів, і взагалі-то за пару років там вже мінус 10 відсотків людей. 15 відсотків взагалі там ніколи заповнювалось, при дуже низькій заробітній платі там ніхто не хоче йти.
На сьогоднішній день заробітна плата складає 4 тисячі 200 гривень, тоді як мінімалка - 5 тисяч гривень. Тому, якщо далі так продовжиться, то ми розуміємо, що ще не закінчився рік, а вже там мінус 500 людей маємо.
Тому треба принаймні збільшити до якогось середнього рівня. Ми розуміємо, що це складно зробити, але є статті бюджету, які, скажімо так, передбачають державне фінансування комерційної діяльності Національної академії наук.
Тому прохання повернутись до цього питання і збільшити витрати по цих двох пунктах. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, Микола Іванович.
Сергій, а є конкретна пропозиція?
ГЛУЩЕНКО С.М. Так, вони подані. Я думаю, колеги зараз …
ГОЛОВУЮЧИЙ. А подані куди?
ГЛУЩЕНКО С.М. Подані до комітету, наскільки я розумію. У мене на руках звернення Заблоцького Мар'яна, від Кучера є.
_______________. Ви подали в бюджетний комітет?
ГЛУЩЕНКО С.М. Арістову, так, вибачте.
_______________. Ну давайте хай зробить таке ж саме подання, або я зроблю таке саме подання на наш комітет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, кажіть, ви щось хотіли сказати.
КУЧЕР М.І. Я хочу повністю підтримувати, бо там дійсно ситуація така, надзвичайно важка. Все, що стосується Державної служби з питань безпечності харчових продуктів, по зарплатах, по всьому, я повністю підтримую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція в чому: винести на комітет рішення підтримати це звернення?
КУЧЕР М.І. Звичайно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте я запитаю у Степана Чернявського як заступника по цьому напрямку і Петра Васильовича. Що ви думаєте? По пропозиції Сергія Глущенка, яку підтримав Микола Іванович: зробити рішення комітету, яким підтримати внесення змін до бюджету в частині встановлення ветеринарних постів. Правильно я розумію?
_______________. Ні, ми говоримо за зарплату і ветеринарні пости – два питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А на скільки ви хочете більше грошей?
ГЛУЩЕНКО С.М. На заробітну плату, для того щоб збільшити на 25 відсотків, до рівня з 4 тисяч до 7-ми , нам потрібно 507 мільйонів… Зараз більш точно скажу, дві секунди.
ЮРЧИШИН П.В. Скільки зараз…
ГЛУЩЕНКО С.М. Точна цифра для збільшення на 25 відсотків: 507 мільйонів 434 тисячі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович питає, скільки зараз.
ГЛУЩЕНКО С.М. Середня заробітна плата чи сума?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сума, зі скількох до скількох ви хочете збільшити? Ви сказали, на 25 процентів хочете збільшити зарплату. В абсолютних цифрах це яка сума?
ГЛУЩЕНКО С.М. На сьогоднішній день передбачено 2 мільярди 80 мільйонів 650 тисяч 500 гривень – це загальна сума оплати по статті КПКВК 1209030.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто на 500 мільйонів ви хочете збільшити. Це приблизно 25 процентів від двох з чимось мільярдів.
ГЛУЩЕНКО С.М. Так, 25 процентів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов, ви щось хотіли сказати?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Сергій Миколайович, в мене питання стосовно пропускних пунктів. Ви дуже швидко говорили, і я не дуже почув деякі моменти. Але основне питання: як я розумію, Світовим банком було надано 200 мільйонів євро, які знаходились на наших розрахункових рахунках в Україні, і ми ще й платили проценти, мабуть, якісь, да?
А скажіть, на сьогоднішній день, що вже зроблено Міністерством економіки і безпосередньо самою Держспоживслужбою для того, щоб ці гроші були якось освоєні якісь, може, побудовані або частково побудовані, чи хоча би, як я знаю, потрібно відвести земельні ділянки для того, щоб ці пропускні пункти були відведені кадастром? Було хоч щось зроблено?
ГЛУЩЕНКО С.М. Артем Олегович, це велика проблема, тому що відсутність коштів у бюджеті не дозволяє почати той же самий процес відведення земельної ділянки, оскільки, як тільки почнемо витрачати кошти на оформлення землі або там примусового викупу для суспільних потреб, це буде нецільовим використанням бюджетних коштів, оскільки у нас навіть нема фінансування на будівництво там того, що треба побудувати.
Кошти Світового банку, вони знаходяться на рахунку Міністерства фінансів, вони не знаходяться у Держпродспоживслужби. Саме тому нам надо передбачити для Держпродспоживслужби певну суму витрат, для того щоб запустити процес будівництва.
_______________. Що Мінфін скаже по цій ситуації? Нема вже Мінфіну?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мінфін скаже: "Се ля ві".
Чернявський Степан хотів щось сказати.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я вважаю, що потрібно підтримати, бо, по-перше, потрібно гроші виділити, побудувати потім, так я розумію? Потім нам поверне ЄБРР гроші.
ГЛУЩЕНКО С.М. Потім нам Світовий банк компенсує це напряму в бюджет.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Тому давайте підтримаємо.
ГЛУЩЕНКО С.М. Суму по пунктах пропуску я озвучував: 150 мільйонів 26 тисяч 400 гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Соломчук.
СОЛОМЧУК Д.В. Міністерство фінансів і міністр це підтримує, в них уже є готові рішення. Вони мали чи сьогодні, чи на наступний Кабмін вже виносити, всі документи готові. Але так, кошти і потрібні, тому що Світовий банк виділив, але на умовах, якщо ми будуємо за свої, а вони компенсують потім сто відсотків. За кошти відсотки сплатять, але Держпродслужба точно до цього ніякого відношення взагалі не має.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Що зробила Держспоживслужба для того, щоб ці кошти отримати в бюджеті, як за нею вже рік це висить?
ГЛУЩЕНКО С.М. Артем Олегович, ви самі говорили, немає голови там постійного, і тому, власне, все так трошки важкувато йде. На даний час суттєвого прогресу немає, але, знову ж повторюсь, це буде нецільовим використанням коштів, якщо Держпродспоживслужба почне без відповідного фінансування оформлювати землю або щось там будувати чи сплачувати проекті роботи.
Тому ми очікуємо хоч якогось фінансування, яке дозволить цільовим способом використовувати ці кошти на ці цілі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Я хочу звернутися до всіх. Давайте не будемо шукати, хто винен, а давайте будемо шукати, як це зробити. Тому що, якщо ви знаєте, в цьому році в сільському господарстві не дуже гарні справи. Якщо ніхто не знає, то по Черкасах, якщо буде чотири тони кукурудзи, то добре. Тобто з тих 39 мільйонів десь під 30 буде кукурудзи. То якщо ми ще спинимо експорт тваринницької продукції, то буде дуже неприємно в державі.
Тому я вважаю, що і перше питання (я говорю за пропускні пункти), і друге питання (я говорю за збільшення видатків, видаткової частини, відповідно збільшення цих 500 мільйонів), я вважаю, що треба підтримати, і то дуже серйозна підтримка.
ГЛУЩЕНКО С.М. Колеги, можна звернути вашу увагу на ще один нюанс? Колеги, все ж таки, якщо ми не використовуємо кошти позики, ми все одно сплачуємо за те, що ми не користуємося цими грошима, але вони заморожені, зафіксовані для використання нами.
Там стоїть піввідсотка на рік, але піввідсотка від 200 мільйонів - це півмільйона доларів. Тобто 500 тисяч доларів ми просто сплачуємо за те, що ми не користуємося, за те, що ми не передбачаємо в бюджеті і нічого не будуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, зрозуміло. Скажіть, те, що ви просите, це збільшення затрат по двох напрямках: підвищення зарплати і встановлення постів, - правильно?ь Підвищення зарплати скільки?
ГЛУЩЕНКО С.М. Підвищення зарплати 507 мільйонів 434 тисячі рівно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Встановлення постів скільки?
ГЛУЩЕНКО С.М. Встановлення постів - 150 мільйонів 26 тисяч 400 гривень додатково до того, що сьогодні передбачено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Проголосуємо тоді по першому і по другому. Хто за те, щоб підтримати пропозицію Сергія Глущенка, міністерства щодо внесення правки як комітетської щодо збільшення затрат по бюджету на зарплату в сумі 500 з чимось мільйонів - те, що було озвучено, - хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Це зарплати.
Хто – проти? Утримались? Одноголосно.
Хто за те, щоб збільшити затратити по постах 150 з чимось мільйонів, як було озвучено Сергієм Глущенком, хто – за, прошу підтримати та проголосувати.
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перерахуйте.
Хто – за? 16. Хто – проти? Утримались? 3 – утрималось.
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Знаєш, є така приказка: "Більше просиш - більше дадуть".
______________. Просто, пане Микола, одне уточнення. Ми включаємо це в загальне рішення наше чи окремо?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Окремим. Як голосувалося, окремо рішення і включаємо.
Шосте: проект Закону про ветеринарну медицину та благополуччя тварин (друге читання) (3318). Петро Васильович, у вас вчора був підкомітет. Ми домовились, що ми сьогодні почнемо розгляд. В мене прохання, щоб ми всі зрозуміли картину, почати з тексту: скільки там всього правок, скільки враховано, скільки не враховано, які дискусійні. Щоб ми мали змогу, депутати, додатково вивчити і зосередитись на тому, на чому, з вашого погляду, треба зосередитись.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні депутати, вчора на засіданні підкомітету з питань харчової промисловості і торгівлі агропромисловими товарами було проведено дуже велику дискусійну роботу щодо розгляду порівняльної таблиці. Значить, проект закону, який підготовлений до другого читання, про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, це реєстраційний номер 3318. Адже в кожного із вас є сьогодні порівняльні таблиці, і ви бачите, що до законопроекту було подано 881 поправка. З них враховано – 448, враховано частково – 22, враховано редакційно - 155 і відхилено - 256. В цих відхилених були представники, виробники ветеринарних препаратів, які теж ставили як би сьогодні умови, претензії, що дуже велика сьогодні плата, а ми її зменшили з двох мінімальних зарплат до однієї. Це на перереєстрацію, реєстрацію… Там копійки, це 5 тисяч на один вид продукції.
Звичайно, ми це питання відхилили, тому що кожен повинен платити. Ви подивіться, на сьогоднішній день пенсія – до 2 тисяч. А де в бюджеті візьмуться кошти?
Ми сьогодні бачимо, що врожаю не буде, адже аграрний комплекс – це бюджетоутворюючий. Тому ми сьогодні, звичайно, повинні кошти економити. Бо якщо аграрний комплекс не запрацює, то ми не будемо мати ні м'яса, ні молока, а будемо бачити імпорт. Так далеко ми не потягнемо.
Дивіться, під час розгляду порівняльної таблиці були обговорені деякі дискусійні питання, які потребують рішення комітету, а також питання, для вирішення яких було подано поправки, які ще ми й не розглянули, але є дуже важливими.
Отже, за результатами обговорення підготовлено ряд пропозицій до законопроекту за моїм авторством. Я думаю, що сьогодні у вас є ці порівняльні таблиці, і не варто робити їх перелік, ви кожен можете ознайомитися. Я думаю, що саме головне я можу в кінці вам зачитати, що підкомітет пропонує комітету рекомендувати Верховній Раді України законопроект 3318 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції комітету з подальшим техніко-юридичним опрацюванням.
Я думаю, що варто мої пропозиції підтримати. І буде час, я вам скажу, цілий місяць, ви з ними ознайомитесь. При першому пленарному засіданні ми продовжимо засідання комітету, і кожному буде ясно, що робити. Правда?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, згідний. Дивіться, у мене прохання. У нас, в принципі, ще лишилося одне питання сьогодні. У нас є два закони, які важливі: 2194 і ця ветеринарія. Це вже друге читання, вже таблиці готові. Будь ласка, дочитайте їх, щоб ми їх закінчили, тому що ми не можемо приступити до двох важливих питань, які нам треба зробити, - це розпайовка і водокористування, об'єднані водокористувачі. Тому нам на найближче засідання треба закінчити з цими двома, щоб приступити до теж двох важливих питань: одне – в першому читанні, друге – в другому читанні вже. Тому зорієнтуйтесь на таблицю Петра Васильовича, яка через секретаріат…. І у мене прохання, щоб ще раз…… продубльовано.
Петро Васильович, у мене прохання, там, я так розумію, є якась частина асоціацій виробників незадоволені. Можете пояснити, чим вони не задоволені?
ЮРЧИШИН П.В. Дивіться, не задоволені тим, що, наприклад, нові ветеринарні препарати ми реєструємо безстроково. Ті, які залишились, ми їм дали можливість на п'ять років. Звичайно, сьогодні вони хочуть на копію документу, який сьогодні є в Європейському Союзі і Америці, зробити оригінал, якого сьогодні ветеринарного препарату у нас немає. Ну, як же ми можемо копію завірити і дати оригінал? Це ж взагалі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир, у мене прохання до вас. Ви точно знаєте добре, хто що хоче, де у нас дискусія. Можете теж пояснити, де є нюанси?
_______________. По-перше, було питання щодо вартості постреєстраційного моніторингу. Дійсно, як сказав Петро Васильович, у порівнянні з першою редакцією ця вартість вдвічі зменшена. Річна плата буде становити не дві мінімальні зарплати, а одну мінімальну зарплату.
І ми вчора після дискусії ще додатково порахували загальний бюджет. І з урахуванням того, що тепер виробники ветеринарних препаратів не будуть змушені кожні п'ять років їх перереєстровувати і платити за перереєстрацію, загальні витрати виробників ветеринарних препаратів на здійснення всіх бюрократичних процедур із прийняттям цього законопроекту зменшуються вдвічі.
І друге принципове питання, яке було, воно стосувалося того, щоб зробити безстроково зареєстрованими ті ветеринарні препарати, які були раніше зареєстровані по старому Закону "Про ветеринарну медицину". Але оскільки вимоги і процедура суттєво відрізняються, поширювати зворотну дію цього закону на раніше зареєстровані препарати, це не зовсім правильно і юридично, і змістовно, тому що це інший статус ветеринарних препаратів.
Виходячи з цього, законопроект пропонує п'ять років перехідний період, коли продовжується реєстрація, незалежно від того, коли вони були зареєстровані. Це у нас два роки перехідний період до того, як закон набуде чинності, і ще п'ять років зможуть використовуватись ці ветеринарні препарати. Тобто фактично сім років дається на те, щоб перереєструвати ці препарати по старому закону.
Зрозуміло, що на всі сто відсотків задовольнити… Ну, у кожного своє бачення. Ну, мені здається, що це така зважена компромісна редакція, яка в цілому задовольняє інтереси переважної частини бізнесу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Крім цих трьох блоків, де була дискусія, ще якісь блоки були, де була дискусія?
ШАБАРОВСЬКИЙ Б. Микола Тарасович, можна я відповім? Я просто представник асоціації…
ЮРЧИШИН П.В. Там були ще претензії, що за реєстрацію - 5 тисяч. Я вам скажу, заробляють мільйони, а 5 тисяч не хочуть сплатити. Ну, де ви таке бачили?
ШАБАРОВСЬКИЙ Б. Дозволите, Микола Тарасович?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтесь, будь ласка.
ШАБАРОВСЬКИЙ Б. Богдан Шабаровський, представник Асоціації виробників ветеринарних препаратів.
Щодо фінансового питання, то ми, справді, були почуті. Це питання знімається. Ми дуже вдячні і підкомітету, і міністерству за сприяння. Тому питання по постреєстраційному моніторингу, його платі, воно знімається. Ми вчора дійшли консенсусу з цього приводу.
Але справді були інші питання, які були озвучені вчора, і деякі з них не були озвучені, зокрема щодо двох таких досить, ну, ніби і не значних, запитань ми дійшли згоди з міністерством і, в принципі, готові їх озвучити, надати в письмовому вигляді. Це дві зовсім невеликі правки - це скоротити строк реєстрації генериків, тому що загальний строк 180 днів. Препарати генеричні, вони значно простіше реєструються, тому тут немає сенсу такий великий строк, 90 днів достатньо. Наскільки ми знаємо, міністерство має теж підтримку з цього питання.
І друге питання - це питання про те, щоби чітко прописати, що національна наукова установа, яка має проводити експертизу препаратів, щоби вона не мала змоги реєструвати власні препарати, тому що це буде конфлікт інтересів, оскільки вона матиме доступ до всіх взагалі матеріалів реєстраційних досьє, і це в принципі неправильно, щоби вона мала, навіть теоретично, можливість такими досьє скористатися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Глущенко, можете прокоментувати?
ГЛУЩЕНКО С.М. Микола Тарасович, у нас немає заперечень проти цих правок. Просто у колег прохання більш чітко написати, що національна установа, яка здійснює реєстрацію препаратів, не має права виробляти ці препарати і вводити в обіг, оскільки вона має ексклюзивний доступ до всіх досьє. Ну, це цілком логічно, нема тут заперечень. Якщо технічно можливо це внести, то ми не заперечуємо.
І по другому питанню також у нас не виникає… Ми проконсультувалися з інститутом, який здійснює реєстрацію, вони, дійсно, кажуть, що це можна робити за 90 днів, а не за 180, хоча європейське законодавство передбачає саме 180.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, докоригуємо тоді, щоб у нас менше дискусій було по цьому? Ну от те, що мер підтримує так само.
Ви щось хотіли ще, да?
БАШИНСЬКИЙ В.В. Доброго дня. Башинський Віталій Володимирович, голова Громадської Ради при Держпродспоживслужбі.
Останні правки, які озвучили колеги з асоціації, абсолютно підтримуються, вони правомірні, і я прошу також включити їх до пропозицій від комітету.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ще, на що звернути увагу, щоб ми більше підготувались до наступного разу?
_______________. Дякуємо. Ще є питання по реєстрації вакцин. Законопроектом хочуть в принципі заборонити в Україні реєстрацію вакцин щодо хвороб, яких немає в Україні. Тобто є певні хвороби, які в Україні не реєструються, але ми вважаємо, що необхідно все ж таки не забороняти реєстрацію вакцин, тому що наші виробники ці вакцини продають за кордон. І держави закордоном, вони для того, щоб купувати вакцину, питають, а чи ця вакцина зареєстрована в країні походження.
І європейська практика також є про те, що, наприклад, в Євросоюзі зареєстрована вакцина проти ящура, при тому, що ящура як хвороби в Євросоюзі не реєструється, тобто це відповідає європейській практиці про те, що можна реєструвати вакцини, які навіть проти тих хвороб, яких немає в цих країнах, з метою їх подальшого продажу за кордон. Це важливо для нашої галузі. І ми теж пропонуємо таку компромісну редакцію, щоб заборона була, але окрім тих препаратів, які виготовляються із інактивованих антигенів і атенуйованих штамів. Це так звані безпечні вакцини, мікроорганізми ці, вони вже убиті, тобто вони в принципі навіть теоретично не здатні привести до якоїсь хвороби. От у нас така позиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Глущенко.
ГЛУЩЕНКО С.М. Це дуже ризикований крок. Я поясню простими словами. Якщо в Україні немає сказу, наші колеги пропонують виробляти вакцину на живих організмах і випробовувати це на відповідних тваринах для її реєстрації. Ми маємо розуміти, що зареєстрована вакцина - це режим, коли ти маєш право використовувати, поширювати, вводити в обіг її в Україні. Тобто, як тільки ми погодимося з цим, це означає, що, власне, ми зареєструємо цю вакцину і вона буде дозволена для використання і обігу в Україні, чого ми не можемо допустити, оскільки ми наражаємо на небезпеку, ну, наш епізоотичний стан, благополуччя і таке інше. Ми можемо втратити по цілому ряду хвороб статус країни, вільної від відповідних захворювань.
Це ризиковий шаг, на наш погляд, і ми би не радили погоджуватися на нього. Але фахівці, я думаю, що більш професійно і докладно пояснять, до чого це може призвести.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лапа. Потім - Башинський, якщо можна.
ЛАПА В.І. Я також хотів наголосити на статусі. У нас по багатьох хворобах є так званий статус "вільної без вакцинації", коли ми не маємо хвороби і не вакцинуємо проти цієї хвороби. І це набагато простіше дозволяє продавати нашу продукцію тваринного походження на ринки збуту.
Відповідно, якщо ми теоретично даємо можливість виробляти такі вакцини наприклад, з метою подальшого експорту, ми повинні жорстко гарантувати, що воно ніде в Україні не використовується. Тут мова не йде про якусь там правку, де одне речення додати, там треба перебудовувати тоді всю систему контролю і всю відповідальність, і це дуже великий ризик.
Тому я би пропонував таким ризикованим шляхом не йти, як мінімум це потребує дуже детального окремого законодавчого виписування відповідних норм.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Башинський.
БАШИНСЬКИЙ В.В. Дякую.
Колеги, дивіться, на сьогодні в Україні ми маємо три хвороби, які ми маємо статус "вільні без вакцинації". І коли ми говоримо про реєстрацію вакцини до хвороби, яка в Україні не реєструється і заборонена вакцинація, ми повинні розуміти, що ми так, як і в Європейському Союзі, я абсолютно погоджуюсь з колегами, що, наприклад, ті самі Нідерланди на сьогоднішній день виробляють вакцину проти ящура. Але в них є чітка внутрішня політика і законодавство щодо реєстрації можливості виробництва та продажу із забороною застосування всередині країни. На сьогодні в нас такого механізму поки що немає.
Якщо в цій редакції ми пропишемо, що реєстрація із можливістю заборони використання для внутрішньодержавного, то теоретично це можливо, але практично такого механізму немає. Тому я погоджуюсь, що це ризиковано, але, з іншого боку, наша промисловість на сьогоднішній день готова виробляти вакцини для продажу за кордон, маючи відповідні потужності. Тому тут треба прийняти політичне рішення: або ми прописуємо додаткову строчку із забороною використання всередині держави і переробляємо порядок реєстрації імунобіологічних засобів, або поки що забороняємо і з часом, змінюючи законодавство, вносимо цю правку повторно.
Тобто це рішення за законотворцем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я вам ще надам слово, але не по цьому питанню, по цьому ми будемо ще… Які ще у вас є питання?
_______________. Питання так само пов'язане із вакцинами, воно дуже коротке. Нам здається, що воно технічне, і ми думаємо, що ми знайдемо підтримку і міністерства теж з цього приводу.
Коли подається на реєстрацію вакцина, то одна із вимог, яку передбачає цей законопроект, – це подати відомості про головну посівну культуру, так званий master seed. Цього немає в Регламенті Європейського Союзу, з яким ми маємо поєднати наше законодавство, до чого ми йдемо. І, в принципі, ця вимога до певної міри обтяжлива для нас. Нам треба певний масив інформації готувати, який, в принципі, в Європі не вимагається цього робити. І ми не розуміємо, чому це має бути у нас. Нам здається, що це якась помилкова ситуація. Ми би хотіли, щоб просто у нас був консенсус і ми вилучили цю правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Крім цього питання, скільки у вас там ще є питань?
_______________. Буквально декілька.
Ми ще підтримуємо вашу правку, Микола Тарасович, щодо державної реєстрації тих препаратів, які зареєстровані за чинним законом. Хоч її не підтримує міністерство, але ми її підтримуємо. Вона стосується… про те, що можна ті препарати, які вже перереєстровувались по чинному закону…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я вас прошу, ви озвучте зараз всі питання, і ми просто запитаємо думки ще раз всіх. І щоб ми просто знали, про що думати.
_______________. Дякую. Дуже дякую.
Ось це питання щодо реєстрації чинних препаратів, питання щодо набрання чинності GNP і GDP - це правила належної реалізації і належного виробництва, - щодо строків набрання чинності. Ми хочемо гармонізувати з законом, щоб одночасно, коли закон, тоді і вони набирали чинності.
І останнє абсолютно питання. Це є ще така процедура реєстрації на основі добре вивченої речовини, щоб на цю речовину не поширювати строки захисту, бо вона добре вивчена і тут потреби у строках захисту теж немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Глущенко, по цих питаннях.
ГЛУЩЕНКО С.М. Дивіться, колеги, ми зустрічалися, якщо не помиляюсь, раз так 35, а то і 40, в робочій групі. Все це проговорювалося, все це детально колегам пояснювалося, обґрунтовувалося. Це була розширена робоча група за участі там багатьох і експертів і європейських, і інших учасників ринку, які представляють іншу частину сегменту. Немає підтримки цим правкам. Оскільки немає, я пропоную не переходити знову в дискусію, яка вже багато разів була, а підтримати в тій редакції законопроект, за виключенням тих двох правок, які стосуються права національної установи… точніше, заборони для національної установи займатися виробництвом ветпрепаратів, і тієї правки, яка стосується… Нагадайте, будь ласка. Другий момент, на самому початку звучав. (Шум у залі) А, по часу: 180 на 90 днів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лапа, по цих питаннях, які колеги від асоціації озвучили, ваша думка.
ЛАПА В.І. Я би запропонував, можливо, ми експертно опрацюємо, тому що, я так розумію, там навіть для мене деякі питання, вони звучать занадто спеціально. Ми дамо просто пояснення, чому в деяких випадках там не відповідає воно практиці Європейського Союзу, в деяких випадках є інша аргументація. Ми відкоментуємо, дамо просто пояснення, вже до наступного засідання комітету буде ця інформація.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Башинський.
БАШИНСЬКИЙ В.В. Шановні колеги, стосовно master seed я вимушений підтримати наших колег з асоціації, тому що жодна країна світу не передає master seed. Що це таке? Це батьківська культура для виробництва вакцини. Вона є надбанням інтелектуального права, і тому як би не зовсім правильно, якщо ми перетягнемо його від виробника до науково-контрольного інституту. Жодна країна світу цього не робить, але в Україні це робиться задля того, щоб потім контролювати кожну серію виробництва, тому що у нас це прописано в законодавстві. А на сьогоднішній день Європа повністю віддає право контролю своїх вироблених продуктів своїм виробникам. Тому із-за цього й виникає ця колізія. Дійсно, в європейському законодавстві право передавати master seed не затверджено в нормативних документах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По інших питаннях ваша думка.
БАШИНСЬКИЙ В.В. Ну, стосовно інших питань. Я все ж таки притримувався б тієї позиції, яка була узгоджена раніше на наших засіданнях, і не переглядати ту таблицю, залишити її так, як воно є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дивіться, Петро Васильович, у мене прохання. Там Сергій Глущенко, і Володимир Лапа, і пан Башинський, і колега, ви оці моменти, що ви самі сьогодні підтвердили, що їх треба поміняти, то поміняйте; що не підтвердили - то не підтвердили; третє… так чи так, донесіть комітету наступного разу. І тоді вже якусь кінцеву таблицю, я так розумію, все рівно вчорашнє рішення буде базою, то вже винесіть на наступний комітет.
_______________. Микола Тарасович, я перепрошую, дозвольте, будь ласка. У нас Європейська Бізнес Асоціація, від міжнародних компаній буквально два коментарі, які для нас є важливими і принциповими.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кажіть.
_______________. Перше. В чинній редакції закону передбачається перевірка кожної серії препарату в Україні. У нас питання полягає в тому, що станом на сьогодні ми стикнулись з тим, що для тих вакцин, які вже є зараз, в нас біля 30 відсотків в Україні не можуть провести фізично такі дослідження, на жаль. Якщо ця правка залишиться в законі, всі інноваційні препарати не зможуть бути, на жаль, завезені в Україну тільки тому, що вони не зможуть бути перевірені саме в Україні. Ми пропонуємо залишити норму про обов'язкову перевірку на якість і безпечність, але передбачити механізм, коли визнається акредитація міжнародних лабораторій.
І друге наше питання стосується щодо… це вже більше політичне рішення, стосовно легалізації офіційних представництв міжнародних компаній. Законом передбачено, що вони повинні тут створювати "товку2, в той час як наш Господарський кодекс передбачає офіційне представництво, яке зареєстроване в Україні, але воно не є юридичною особою.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Глущенко.
ГЛУЩЕНКО С.М. Складно мені прокоментувати. Дивіться, я би все ж таки не відступав від всіх домовленостей, в яких приймали участь і представники всіх компаній, асоціацій і таке інше. Колеги, якщо ми зараз хочемо грати по-іншому, це не добре.
Таблиця узгоджена, логічно побудована, але зараз повертатися до тих питань, на які ми вже витратили 4 чи 5 місяців, це не є…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бог з ним, давайте по суті: ви це підтримуєте чи ні, скажіть мені?
ГЛУЩЕНКО С.М. Я утримаюсь, не можу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир.
_______________. Що стосується уповноваження лабораторій, така практика існує в інших сферах законодавства, наприклад, у сфері харчової безпечності є можливість використовувати референс-лабораторії країн Європейського Союзу. Я думаю, що тут можна було б розглянути, якусь позицію підготувати як довідкову для наступного засідання підкомітету.
Щодо уповноваження фізичних або юридичних осіб бути представниками міжнародних компаній, мені здається… ну, тут, по-перше, чітко імплементована норма Європейського Союзу, тому що Європейський Союз вимагає, щоб це були юридичні особи. І зрозуміло, що це більший статус і більша гарантія того, що ті препарати, які постачаються на ринок, вони будуть відповідати вимогам українського законодавства. Тому я би тут все-таки схилявся до тої редакції, яка відпрацьована робочою групою Мінекономіки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
_______________. Дякую. По цих двох правках.
Перше. По перевірці кожної серії, тут я погоджуюсь з Європейською Бізнес Асоціацією і з Володимиром Івановичем, ми можемо використати ті перевірки, які були здійснені в акредитованих лабораторіях Європейського Союзу, тому що, в принципі, перевірка кожної серії вакцини – це кропітка робота з використанням у тому числі піддослідних тварин. В Україні немає можливості перевірити таку кількість цих вакцин, які на сьогоднішній день мають потребу.
Тому тут, до речі, якщо я не помиляюсь, воно навіть уже було враховано, для того щоб ми могли використовувати дані про раніше проведену оцінку кожної серії, яка завозиться в Україну. Тобто для того, щоб не перевіряти, у нас навіть немає ресурсів для цього, щоб зробити це в Україні по всьому переліку.
Що стосується другої правки, в Європейському Союзі створюється юридична особа-представник саме з тією метою, щоб у випадку невідповідності або великої кількості, скажімо так, побічних реакцій на препарат можна було притягти до відповідальності або хоча було б кому запитати про те, що препарат не відповідає, яким чином його вилучати з ринку, якщо він наносить пряму шкоду.
І тому для того, щоб український препарат зареєструвати в Європі, спочатку треба зареєструвати там фізичну особу, щоб потім передати... юридичну особу, я вибачаюсь. Тому в Україні застосовується аналогічна, дзеркальна норма. Тому я хотів би, щоб вона все ж таки збереглась для України, і ми не гірші, ніж та сама ситуація, яка в Європі на сьогоднішній день відбувається у відповідності до відстеження ветеринарних препаратів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, колеги. Дивіться, на сьогодні все. Давайте, по 3318 готуємося, начитуємося до наступного засідання і перейдемо вже по суті питання по таблиці.
Артем Олегович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово. Уже на завершення нашого дискусійного важкого робочого дня. Шановні колеги!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це "Різне".
ЧОРНОМОРОВ А.О. А, це "Різне"? Вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку у нас графік засідань.
Яка у нас пропозиція по графіку засідань? (Шум у залі)
Колеги, давайте уваги трохи, треба обговорити. В нас комітетські тижні з 5-го по 9-е, з 12-го по 16-е. І виникає питання: ми робимо онлайн чи зустрічаємося так? (Загальна дискусія)
Давайте підніміть руку, якщо 7-го робимо комітет, хто буде тут, спочатку.
А хто не буде, той, хто має перевагу по онлайну? Хто хотів би 7-го онлайн?
Дивіться, в мене пропозиція: давайте ми затвердимо 7-го і 14-го засідання на… (Шум у залі) А, Покрови…
Давайте 15-го затвердимо. Якщо щось, зробимо онлайн або перенесемо, в принципі… Я пропоную 7-го і 15-го на 11 годину. Якщо щось, скоригуємо. Чи онлайн, чи так, ще на початку тижня вирішимо або в кінці тижня. Може, у когось будуть якісь коригуватися плани.
______________. Може пізніше?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пізніше - коли? (Шум у залі)
Добре. Давайте, які пропозиції? (Загальна дискусія)
Треба зараз рішення приймати.
Добре, є на 13-у, пропозиція, 7-го і 15-го.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.
"Різне".
_______________. Дякую. Вибачте за… (Шум у залі)
Петро Васильович, будь ласка, хвилинку уваги! Петро Васильович, стосується і вашого законопроекту, і всіх.
Шановні народні депутати, колеги, дивіться, ми дуже вже багато дискутуємо і проговорюємо законодавчі ініціативи стосовно Держспоживслужби. Але я наголошую і продовжую наголошувати неодноразово, і у вас зараз лежить на столах звернення до нашого Прем'єр-міністра Шмигаля Дениса Анатолійовича щодо звернення уваги, оскільки вже рік Держспоживслужба знаходиться без голови, без людини, яка повинна очолювати. Насамперед це людина, яка повинна показати програму Держспоживслужби, як вона її бачить, її розвиток і так далі.
Моя особиста думка, що без очільника такої служби, важливої для України, ми можемо втратити і певні відсотки ВВП, і взагалі нанести велику шкоду взагалі Україні і аграрному сектору.
Тому прошу підтримати моє звернення, наше звернення, від всього комітету до Прем'єр-міністра щодо пришвидшення кадрової політики, кадрових призначень, а саме в Держспоживслужбі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В Миколаївській області чи в Україні?
_______________. Очолити взагалі всю Держспоживслужбу. (Шум у залі)
Микола Тарасович, я пам'ятаю ви Львівську область…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.
Наступне засідання 7 числа.
_______________. Колеги, я перепрошую…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте... Пробачте. Були ще в "Різному": Микола Іванович, потім - Андрій Володимирович.
КУЧЕР М.І. Шановні колеги, крик душі. Я роздав вам деякі матеріали, вони такі, безпорядочні, але почитайте. Чотири роки в Україні заблоковано ввезення будь-яких інноваційних засобів захисту рослин. Все це роблять буквально кілька людей, в яких є свій бізнесовий інтерес, і реально 4 роки в Україну нічого нового не поступає.
Нам доказують, що погане DV, де-небудь куплене в Китаї, набагато краще, як препарати, які вироблені в Швейцарії чи в Німеччині.
Тому я звертаюся до вас. Це Закон 2289, дехто купується на ці речі і підтримує все це діло. Я вас прошу, ознайомтеся з матеріалами. І треба розуміти, що ми повинні проголосувати за цей законопроект. Я тільки що відкрив Фейсбук, і, бачу, "Український клуб аграрного бізнесу", бачу, Ліссітса теж пише про це. Давайте розберемося і давайте не будемо підтримувати всі ті фейки, а проголосуємо за цей законопроект.
Суть яка? Що на наукові цілі в Україну сьогодні не можна завозити препарати, які регулюються чотирма постановами Кабміну. Ніяких там великих проблем бути не може. Просто подивіться, розберіться, і давайте підтримаємо цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Дякую. Моя пропозиція: доручити голові робочої групи з розробки пропозицій щодо поетапної приватизації спиртової галузі змінити персональний склад робочої групи до 7 жовтня.
Прошу, підтримайте, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо доручити, а можна це зробити і без доручення.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Хотілося б, щоб все по процедурі йшло.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Утримались?
Закрито. Дякую.