Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної  політики 

30 червня 2021 року

Веде засідання Голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, займаємо місця, будь ласка.

Колеги, починаємо. Кворум є, засідання оголошую відкритим. Питання, які сьогодні на порядку денному. Петро Васильович. Колеги, давайте уважніше, щоб чути один одного. Сергій Литвиненко, виключи, будь ласка,  мікрофон.

Питання перше. Продовження розгляду законопроекту 3680 і альтернативного 3680-1.

Питання друге. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження вмісту трансжирних кислот в харчових продуктах (поданий  Кабміном) (№5543).

Третій. Проект Закону про розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель (поданий нардепом Остапенком) (4281).

Наступний законопроект, комітет не головний, проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу (№5636) (поданий Кабміном).

П'яте питання. Затвердження розкладу засідань комітету на липень 2021 року.

Шосте. "Різне".

Зауваження, пропозиції, питання до порядку денного?

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово. Шановні народні депутати, присутні! 5636 прошу перенести на наступне засідання комітету, оскільки не був опрацьований підкомітетом. Також було звернення від Мінфіну по деяких питанням, тому я прошу його, коли пройде підкомітет, винести на розсуд, хоч не головний наш комітет, але наступного разу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ще питання?

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я дивлюся, сьогодні у порядку денному з'явився законопроект Прем'єр-міністра 5543, який просто дає визначення, що таке трансжирні кислоти. Хоча нам із колегами, які є підписанти, всі майже члени комітету і багато депутатів Верховної Ради, більше 50 депутатів, поданий був 5148 законопроект, який стосувався саме трансжирів, гідрогенізованої пальмової олії, який чітко визначає обмеження, де можна використовувати,  де не можна, в якій кількості. Практики вивчені всіх світових країн. А тут з'являється чомусь сьогодні цей, не пройшов підкомітет, Шмигаля, який просто визначає трансжирні кислоти і нічого більше, можна так сказати.

Я прошу відкласти розгляд 5543 і розглядати разом з законопроектом, який подавали народні депутати нашого комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Щодо конкретики. 5543 дуже запізно зайшов і попав у порядок денний. Підкомітет не провели, ідентичний законопроект Дмитра Вікторовича Соломчука, і я думаю, що депутатський корпус потрібно поважати, і, я думаю, обговорити в слідуючому комітеті два разом законопроекти і дати перевагу тому, який більш варто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання до секретаріату, що з 5148 законопроектом?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Там немає по ньому висновку ГНЕУ, і тому він не включений у порядок денний. Він більший значно за обсягом, і тут було проще опрацювати експертам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. У мене є пропозиція дочекатися висновку ГНЕУ по 5148, а підкомітету розглянути тоді разом з 5543, і залежно від готовності підкомітету винести його не комітет. Немає заперечень?

 

_______________. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інші пропозиції, заперечення?

Дмитро Костюк.

 

КОСТЮК Д.С. Доброго дня, шановні колеги, як ви знаєте ми на 6-7 липня готуємо комітетські слухання на Житомирщині. Комітетські слухання на тему: "Актуальні питання соціального розвитку сільських територій".

Питання таке: чи нам треба це проголосувати, якесь рішення комітету, про скликання слухань комітетських, чи цього не потрібно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не знаю, зараз запитаю секретаріат.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Потрібно зміни до плану роботу, на поточну сесію включити проведення слухань 6-7 липня на Житомирщині.

 

КОСТЮК Д.С. Тоді пропозиція проголосувати за включення в наш план роботи комітетські слухання на Житомирщині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо це під 5 питанням, затвердження розкладу засідань?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Можемо в "Різне", це ж внесення змін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень, Дмитро? Розглянемо це п'ятим або шостим питанням порядку денного.

Ще які питання? Якщо нема заперечень, прошу підтримати і проголосувати порядок денний з виключенням  двох питань, які попросили члени комітету, в тому числі голови підкомітетів, другого і четвертого, перенести їх на наступний раз, коли підкомітету будуть готові.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. проти? Утримались? Одноголосно.

По першому питанню порядку денного нагадую. Ми вже не раз розглядали це питання в комітеті. Остання наша зустріч в рамках комітету закінчилась наступним: що ми підготували таблицю, роздали її, яку підготувала робоча група, всім депутатам, а також зацікавленим асоціаціям. І після цього ми сказали, що надаємо час для того, щоб ознайомитися з варіантом, який пропонується як закон "д".

Підкомітет, наскільки я знаю, зібрався, наскільки я знаю, визначився із законопроектом "д". І є одна-дві норми, де підкомітет вирішив винести на комітет. Правильно, Маргарита Віталіївна?

 

ШОЛ М.В. Так, Микола Тарасович, дякую, все вірно. Було погоджено три позиції щодо змін до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин", але було не погоджено два питання, які вирішили винести на обговорення в комітеті. Вони стосуються змін до статей 14 та 26 Закону України про насіння і садивний матеріал.

Ми можемо передати слово Миколі Миколайовичу, експерту по цьому питанню. Він більш детально нас введе в курс справи, та приймемо рішення на комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Миколайович.

 

_______________. Доброго дня! Питання перше, яке у нас було не погоджено, воно було як не узгоджене до кінця в рамках роботи робочої групи, і не було прийнято рішення на підкомітеті - питання щодо надання повноважень посадовим особам Держпродспоживслужби здійснення перевірок на предмет додержання вимог законодавства у сфері насінництва і розсадництва для будь-яких суб'єктів господарювання, - так як на даний момент Законом "Про насіння і садивний матеріал" визначено проведення перевірок контролю виключно суб'єктів насінництва і розсадництва.

Тобто на даний момент пропонується законопроектом одним із учасників розробки цього законопроекту розширити суб'єктний склад осіб, яких планується перевіряти. В рамках обговорень, узгоджень ми спільної позиції не знайшли, тому воно питання у нас як неузгоджене, в статусі як неузгоджене є. І враховуючи, що були зауваження від депутатів щодо, що зміни можуть призвести до додаткового адміністративного тиску на суб'єктів бізнесу, збільшення підстав їх перевірок, і ми не отримали позиції від Держпродспоживслужби, тому це питання було винесено на обговорення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А друге питання? Чи це два питання?

 

_______________. Так, добре, я зараз.

Друге питання, мабуть, найскладніше. Питання щодо надання органам оцінки відповідності будь-якої форми власності права видачі сертифікатів, які посвідчують сортові якості насіння і садивного матеріалу, відповідно до статті 18 Закону "Про насіння і садивний матеріал" для категорії "насіння сертифіковане". Також були додатково доповнення щодо уповноваження на визначення посівних якостей насіння суб'єктами насінництва на власних акредитованих лабораторіях. Це друге питання, по якому… І плюс, ще до цього в нас було запропоновано по всіх  сертифікаційних діях проведення вибіркового оцінювання цих робіт із залученням  також Держпродспоживслужби.  По цим питанням у нас не було  спільної думки абсолютно, кожна сторона по-різному вбачає цей процес.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тому два чи три питання?

 

_______________. Два.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

 

_______________. Воно стосується однієї статті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, чи є зауваження до тих норм, які були надані в таблиці,  опрацьовані робочою  групою і по яких   комітет прийняв рішення, тобто всіх інших, за винятком цих двох?

 

_______________. Тільки два питання були не узгоджені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це я розумію, це я маю на увазі на підкомітеті, ми вже знаємо, рішення було, що тільки, що ви затвердили таблицю. Тепер ми питаємося в членів комітету: чи необхідно обговорювати, чи є різні думки до інших норм, крім цих двох, і питання до таблиці в цілому, за винятком  цих двох норм?

Якщо немає, то тоді… Є? У Держпродспоживслужби? Будь ласка.

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. Дякую. Вадим Чайковський, Держпродспоживслужба.

Є пропозиція уточнити деякі питання щодо ввезення на   територію України зразків сортів, які ввозяться для кваліфікаційної експертизи та підлягають сертифікації, там є норма в статті 29 Закону України про охорону прав сортів.

І  є норма в Законі України "Про насіння і садивний матеріал". Норма, яка говорить, зараз вносяться зміни і існує там слово "без сертифікації". Ми пропонуємо як Держпродспоживслужба уточнити саме, без якої сертифікації, тому що слово  "сертифікація" передбачає  дуже  широкий спектр сертифікатів. Уточнити в рамках, що підлягає фітосанітарним сертифікатам, імпорт здійснюється обов'язково у всіх випадках, якщо включений до переліку об'єктів регулювання.

По даному питанні у нас є своя версія. Якщо приймете її, ми можемо надати свою позицію, без сертифікації OECD і ISTA, а проплату - там є також ряд уточнень. У нас є  норма, якщо погодитесь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це одне у вас зауваження чи є ще інші?

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. Якщо по питанню першому, ми готові коментувати, якщо ви нас послухаєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки всього питань?

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. По питанню першому, яке задавали, спірне питання, да, яке не узгоджене, ми готові коментар надати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, дивіться, ми зараз по неузгоджених питаннях, двох, які озвучили, ми зараз в даний момент не обговорюємо, трішки пізніше. Зараз ми обговорюємо по тому, що узгоджено робочою групою і що узгоджено комітетом. В цій частині у вас є, я так розумію, одне зауваження. Ще є якісь?

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. Є ще пропозиція. Частина п'ята статті 50 прим. 1 Закону України про охорону прав на сорти, вона буде дуже важко реалізована, і тому тут також ми пропонуємо зробити уточнення, що після припинення чинності права на поширення сорту на підставі частини другої, тобто якщо не проплатили, зокрема буває така причина, дозволяється поширювати насіння сорту до 30 червня 2023 року. Уточнити: крім ввезення на митну територію України. Ввезення на митну територію України поновлюється у випадку усунення причин, визначених частиною другою цієї статті. Зокрема, після проплати він може спокійно ввозити на територію України цю продукцію, насіння. Уточнення у нас є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це все чи ще щось?

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. Є одна інформація. У нас зараз у Держспоживслужбі розпочав роботу цікавий проект… (Не чути) Європейської комісії, який присвячений саме насінництву, сортам і ГМО. За результатами цього проекту, звичайно, будуть якісь пропозиції від…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз є якісь пропозиції?

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. В принципі, більше немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Скажіть, ви ці пропозиції підкомітету, робочій групі надавали?

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. На жаль, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому? Це наша Держспоживслужба по цьому закону, якщо не на всіх, то на більшості комітетів була присутня, як мінімум, ми її запрошували.

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. На жаль, відверто скажу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, навіть, допустимо, при логіці ваших позицій є якісь часові рамки. Ми якщо зараз підемо на цю історію, а хтось завтра ще щось згадає? Тому ви розумієте, що це може бути безкінечно? Тому я зразу роблю зауваження, що як би цю інформацію треба доносити раніше. Тому, наприклад, голова підкомітету, наприклад, члени робочої групи, я не знаю, може у них всіх думка не сформована по цих зауваженнях?

 

______________.  Микола Тарасович, прийнято, але  ми їх побачили тільки нещодавно, вчора ввечері. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція голови підкомітету і голови робочої групи.

Маргарита Віталіївна.

 

______________.  Питання процедурні, ті, що були озвучені, їх потрібно аналізувати. Тут складно говорити, тому що зараз пропонується внесення змін в процедуру реєстрації, і тому ми не готові…

 

ШОЛ М.В. У будь-якому разі це  можна буде  врегулювати між першим  та другим читанням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви готові, щоб ми це обговорили тоді між першим і другим читанням?

 

ШОЛ М.В. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене нема зауважень щодо ваших правок, так само як у інших членів комітету, тому що закон  важкий, досить технічний, і я просто, чесно кажучи, не знаю, про що мова, напевно, як і більшість.

 

ШОЛ М.В. До вас буде прохання надати офіційного листа. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому у мене прохання: просто  більше  слідкуйте за робочою групою і за тим, що робиться там на рівні підкомітету, щоби вчасно це подавати. (Шум у залі)

Микола Миколайович, ви, якщо можна, тоді проаналізуйте це, щоб бути готовим, щоб воно не пропало.

По двом нормам, щодо  яких в комітеті були різні думки і щодо яких було прийнято рішення підкомітетом винести на комітет, ми по кожному тоді заслухаємо  позиції членів комітету і  асоціацій і по кожній проголосуємо окремо. Ще раз кажу, з моєю подачею прошу голосувати. І після цього проголосуємо за редакцію, де в цілому. Підходить такий варіант?

Будь ласка, у нас є два пункти. Перший, що стосується повноважень  ДПСС. Другий, що стосується питання видачі сертифікатів державними, недержавними підприємствами. (Шум у залі)

Можна. Зараз все можна буде. Тільки я просто хочу уточнити.

Починаємо  з першого. Це по повноваженнях ДПСС. Які питання до членів робочої групи, до голови підкомітету, якщо є бажання, щодо цієї норми, для того, щоб комітет визначився. Є в когось питання? Виступи по цій нормі є в когось?

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. У нас була палка дискусія останнє засідання підкомітету, і там був присутній Іван Адамович. Я, вибачте, трохи виходив, пропустив, саме Держспоживслужба, як я знаю, тоді був приклад наведений вами, це було виноградарство і сорти виноградарства. Я представляю округ, в якому найбільш поширене виноградарство, яке є в нашій країні. І, як  я знаю немає відпрацювання інспекторів Держспоживслужби саме по цьому напрямку.

І якщо я правильно розумію, якщо ми зробимо більш обширними ваші повноваження в  розрізі насівництва, чи дозволяє вам кадровий потенціал виконувати такі повноваження? І чи буде він в належному стані в розрізі контролю над цим?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ВОВНЮК А.В. Перше давайте все-таки. Анатолій  Вовнюк, заступник голови ДПСС. Давайте  по порядку: з точку зору повноважень і з  точки зору планування. Є така норма, яка називається "ступінь ризику", "частота" і все інше, на підставі цього планується кадровий потенціал, це само собою. На підставі наших планових перевірок  ми плануємо свій кадровий потенціал. Це раз.

По-друге, зараз у нас працює європейський проект стосовно підготовки наших кадрових спеціалістів в тому   числі.

По-третє, ми робимо досить серйозну роботу стосовно покращення автоматизації наших інспекторів. Щоб він, перше, прямо по місцю міг щось зробити набагато швидше, тобто ми оцінюємо підвищити їх продуктивність приблизно разів в два. Тобто, відповідаючи на ваше питання, ми сплануємо наші необхідні ресурси таким чином, щоб забезпечити відповідні планові роботи.

Я  не говорю зараз  стосовно непланових перевірок, вони робляться згідно доручення, але також плануються. Тобто це все питання просто якісного планування.

Якщо є конкретні зараз зауваження стосовно  невиконання нашими інспекторами  планових перевірок, будь ласка, якщо можна, до конкретики, і ми відповімо і розберемося  по місцю.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, це не в плані конкретики, мною було просто в рамках депутатського контролю, об'їжджав свою територію і спілкувався з виноградарями. І вони кажуть, що в них лише проблема була в тому, що якщо така норма існує, то вони навіть в плановому випадку ніколи не бачили Держспоживслужбу, яка  виконує в цьому свій контроль. Це, по-перше, що стосується садивного матеріалу.

І як наслідок – це контроль  виноматеріалу, який в наступному виходить. Ми ж говоримо, це як цепна реакція. Тобто в плановому такого нема просто на півдні  України? Дякую.

Просто хотілось зрозуміти: Держспоживслужба підтримує? Тому що потім народні депутати будуть просто з вас питати, чи зроблена ця робота, чи ні? І я хотів би, щоб ви під стенограму  чітко дали  собі розуміння: ви готові взяти ці повноваження? І ми про голосуємо за них.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Виступи депутатів. Саша Салійчук.

 

САЛІЙЧУК О.В.  Добрий день, колеги. З повагою відношуся, звичайно, до Держпродспоживслужби, але на сьогоднішній день у мене враження, що все рівно вона "підкульгує". І "підкульгує" не від того, що є неправильні керівники, а від того, що фізично спілкуєшся і у них фізично  не вистачає коштів на це все. І проводити перевірки ще якісь  певні додаткові, на сьогодні, мені здається,  що це нереально.

Чому? Тому що ті речі, якими вони мають  зараз займатися першочергово, а це саме безпека продуктів харчування, ми бачимо речі, які призводять до того, що замість того, щоб контроль йшов, то збільшується навпаки фальсифікація на ринках. Зайдіть і подивіться, будь ласка. Тому я не вірю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще члени комітету? Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня. Шановні колеги, питання не в тому, чи Держспоживслужба буде перевіряти, а питання, що буде  перевіряти. Мені здається, оце саме головне. І я би якраз  хотів це питання десь підняти, тому що в статті 14 пропонується поміняти "використання насіння, садивного матеріалу, сортів рослин суб'єктами господарювання". Тобто у нас насіннєві господарства, які виробляли насіння, значить, вони продавати насіння, і відповідно авторам сорту насіння сплачували відповідне роялті. В даному випадку зараз пропонується, щоби фактично всі господарства, які купили і навіть для себе, для власного використання виробляли насіння, вони фактично реєструвалися і від цього відповідно в якійсь мірі, навіть невеличке, але по договору сплачували роялті. І Держпродспоживслужба бере тоді на контроль це і йде з перевірками до кожного аграрія.

Тобто, для прикладу, маленький фермер, який, скажімо, там має 10 чи 20 гектарів землі, він висіває для власного… він купляє собі, умовно, 100 кілограмів насіння, посіяв, на слідуючий рік він висіває вже власний матеріал. Коли він посіяв власний матеріал відповідно, але на це не отримав сертифікат, і він на це, умовно, не має дальше права. Ми йому не дали, ми прийняли закон, що він має реєструвати. Він мусить до когось прийти, в когось взяти довідку. Якщо він такої довідки не взяв, значить, відповідно на нього накладаються відповідні адміністративні порушення.

Тому я проти оцих речей. Тут не питання в тому, що перевіряти, Держпродспоживслужба має йти і перевіряти. Але питання, який ми їм дамо для того інструмент, оце саме головне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Члени комітет? Держпродспоживслужба, будь ласка.

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. Дякую.

Дійсно, питання на сьогоднішній день з приводу надання перевірок суб'єктів господарювання і суб'єктів насінництва та розсадництва, я два коментаря зроблю.

Один – елементарний. На сьогоднішній день відповідно до Закону "Про насіння і садивний матеріал" Держпродспоживслужба виключно відповідно до цього Закону "Про насіння і садивний матеріал", не стосуючись ні продовольчої безпеки, ні фітосанітарії, нічого, вона має право перевіряти 600 осіб, які офіційно виконують, зареєстровані. Це пункт перший.

Другий. Вони зачастую добросовісні суб'єкти господарювання, які зареєстровані в Міністерстві аграрної політики і які зачастую за результатами всіх перевірок, навіть з урахуванням ковідних обмежень, інших обмежень, виконують законодавство, не роблять грубих помилок ці особи, які зареєструвались.

Є ряд осіб, які суб'єкти господарювання, які не є суб'єктами насінництва і не зареєстровані в Мінагрополітики на сьогоднішній день. Там йде фальсифікат, там йде підробний насінневий матеріал і так далі, і тому подібне. Держпродспоживслужба нічого не має до них і немає права навіть зайти їх перевірити, саме там, де порушується законодавство у сфері насінництва і розсадництва.

Якщо говорити про критерії і які питання Держпродспоживслужба буде задавати під час перевірок. Значить, на сьогоднішній день Постановою Кабінету Міністрів від16 січня 19-го року номер 23 затверджено критерії (я буду коротко), по яким розцінюється суб'єкт, висота і низька перевірка.

 Суб'єкт господарювання відповідно до постанови Кабміну і Закону про держнагляд і контроль має право перевірятися: з високим ступенем - не частіше одного разу на два роки, середній - не частіше одного разу на три роки, низький – один раз на п'ять років.

Основні критерії, якими оцінюються, я маю на увазі, ми складаємо список і на "автоматі" Державна регуляторна служба виставляє ці критерії певному суб'єкту господарювання.

Перше - це порушення вимог законодавства у сфері насінництва, розсаднцтва. Порушив – на високий ступінь.

Наступне. Обсяг виробництва або реалізація насіння і  садивного матеріалу протягом року, що передує плановому. Великий об'єм, звичайно, проводяться певні перевірки. Протягом року, що передує плановому, суб'єкт господарювання одержував підтвердження на ввезення на територію України зразків насіння і садивно… не зареєстрованих відповідно до реєстру там OECP і ІSТА. Це основні критерії ризику, якими виміряється: тебе частіше провіряти і тебе до нижчого ступеню ризику.

Мало того, якщо суб'єкт господарювання не порушував законодавство протягом певного і знаходиться в низькому ступені ризику, його коефіцієнт перевірки знижується. І коефіцієнт, здається, якщо не помиляюсь, у півтора рази, тобто його вже не перевіряють  не 5 років, а десь біля 6 років чи 7 років. Він веде правильно свій бізнес - і о'кей.

Наступне. Якщо ми говоримо про перелік питань, що перевіряє служба. Мінагрополітики затверджено наказ про уніфіковані форми актів. Тут чітко сказано, самі ті питання і більше ніяких питань, які основані на базі …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Миколайович, ще хвилину, якщо можна.

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. Я перепрошую. Саме там сказано, ті питання, які перевіряються. Якщо законом, а тут є лібералізація в цьому законі, знімаються ті питання для перевірки, на "автоматі" переробляються уніфіковані акти. Тобто, я вас запевняю, нам на сьогоднішній день, я думаю, суспільству і народу цікаві ті, хто порушує, а не ті, хто веде правильно свій бізнес.

Дуже дякую за увагу. Держпродспоживслужба пропонує все-таки надати можливість зайти до суб'єкта господарювання, який порушує законодавство в сфері насінництва, розсадництва. Вибачте, якщо щось було не так.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Представники асоціацій – до 2 хвилин, позицію в цій частині. Будь ласка, підніміть руки, в кого є бажання сказати свою думку. Бачу. Можна чуть вище руки? Двох бачу, так, троє. Будь ласка, ви перші.

 

ПРОХОДА Ю.Л.  Дякую, Миколо Тарасовичу. Прохода Юлія, асоціація "Українське насіннєве товариство".

Я перш за все хотіла зазначити, що ми підтримуємо доопрацьовану редакцію Закону 3680. Вважаємо, що ми досягли згоди вже по більшості позицій. І вже даний законопроект може йти в життя, за умови, можливо, якогось доопрацювання між першим і другим читанням, але тим не менше.

Щодо цієї конкретної норми, що б ми хотіли зазначити. Перш за все, я хотіла б її прочитати. Ми прописуємо в Закон "Про насіння і садивний матеріал", що суб'єкти господарювання можуть використовувати насіння і садивний матеріал відповідно до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин". Тобто ми вписуємо в один закон норму зовсім з іншого, і вона там є насправді. Це порушення нормопроектувальної техніки.

По-друге, в мене просте питання. Я не проти того, щоб контролювати взагалі всіх, особливо як суб'єкт насінництва і розсадництва, але питання про те, як ми будемо визначати цих всіх суб'єктів насінництва і розсадництва. Ми взяли реєстр суб'єктів насінництва і розсадництва, визначили, хто там є, прийшли до них на перевірку згідно критеріїв ризику. А суб'єктів господарювання як визначати, до кого ми прийдемо? КВЕДа спеціального такого немає, у нас КВЕД один – 46.21 "Оптова торгівля зерном, насінням, кормами, тютюном". Як визначити, до кого йти, до кого – ні? Тобто ми вносимо в цю норму реально правову невизначеність.

І останнє, що б я хотіла зазначити, що в нас до 2015 року, до останніх змін до даного закону, в нас взагалі була яка система: всі, хто виробляв насіння, всі, не зважаючи на те, що ми для себе, чи просто ми хочемо сіяти, вносилися до реєстру, всіх контролювали і так далі.

В 2015 році в рамках легалізації ми цю норму прибрали, звузили коло суб'єктів контролю. Відтак постає питання: за яких підстав ми знову його розширюємо, якщо в нас дійсно суб'єкти насінництва вже 2 роки проходять перевірки Держпродспоживслужбою і, слава богу, нарікань нема?

Я прошу не підтримувати цю норму, залишити статтю 14 в діючій редакції.

Дякую за надане слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сюзанна. У вас 2 хвилини.

 

ГРИГОРЕНКО С.В. Доброго дня, шановні колеги! Дякую за надане слово.

З приводу цієї норми хотіла б зазначити, що абсолютно вірно зазначив представник Держпродспоживслужби, дійсно, на сьогодні діюче законодавство, яким керуються при складанні  планових перевірок, визначає критерії для суб'єктів господарювання у сфері. Тобто воно не обмежує лише на суб'єктів насінництва, згідно яких планові перевірки можливі або раз  у 2, або раз у 3, або раз у 5 років, або згідно  понижувального коефіцієнта. І, дійсно, є та практика, що суб'єкти насінництва, які реєструються, як правило, при перевірках, у них порушень немає. Тому що,  зрозуміло, вже коли там постійно  проходиш перевірки, постійні реєстрації, перереєстрації, то тут важко шукати порушників.

З приводу того, що як і кого визначати, суб'єктів господарювання, я думаю, що присутні представники   Держпродспоживслужби, вони мають інформацію включно про товаровиробників через постійні  моніторинги, які вони роблять, як добровільно, звертаючись до суб'єктів, направляють інформацію про надання.

Тому  ми вважаємо, що щоб усунути законодавчі колізії між Законом "Про насіння і садивний матеріал" і між документами, які регулюють критерії перевірки, уніфіковані акти і в частині державного нагляду, контролю, то це необхідно. Інакше, в принципі, система не зміниться. Закон діє для всіх  суб'єктів господарювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

КУХАР О.О.  Доброго дня, Микола Тарасович. Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" Ольга Кухар.  Я також хотіла б сказати, що ми підтримуємо  розширення суб'єктного складу. В принципі, стосовно самих суб'єктів  господарювання, просто визначення цього складу можна буде доопрацювати з Держпродспоживслужбою, як це все врегулювати. І, в принципі, ми загалом підтримуємо доопрацьований законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

У мене питання до Маргарити Віталіївни. Які два варіанти ми можемо поставити на голосування?

 

ШОЛ М.В. Микола Тарасович, нам потрібно поставити в новій редакції на голосування, і вже по голосуванню за цю редакцію, за нову,  ми зрозуміємо, підтримується вона чи ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нова редакція передбачає додаткові повноваження?

 

ШОЛ М.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А залишити в старій редакції - це так, як ви казали, це буде означати непідтримка…

 

ШОЛ М.В. Розширення повноважень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Тому дивіться, колеги, ще раз, я буду просити голосувати за проект змін, які озвучила Маргарита. Стаття в новій редакції, вона розширює повноваження про те, що ми говорили. Якщо це комітет не підтримає, то залишиться діюча редакція, яка теж сьогодні обговорювалась.

Хто за підтримку діючої редакції, прошу голосувати. Пробачте, підтримку нової редакції, яка розширює повноваження, прошу голосувати.

Хто – за?

 

_______________. 1.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – утримався?

 

_______________. 19.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти?

Колеги, дивіться, тоді ця норма не проходить, залишається діюча редакція. Разом з тим, до Держпродспоживслужби хочу зазначити, у мене є відчуття по сьогоднішньому комітету, що в цій частині можлива дискусія, тобто основне, напевно, зауваження, яке переконало комітет, – це правова невизначеність. Мені здається на це звернули увагу, те, що ви казали. Тому між першим і другим читанням, крім ваших двох правок, ми готові ще раз це обговорити. Якщо буде більш конкретика, я думаю, це має точно там шанси, щоб це ще раз обговорити і в якийсь іншій формі це приймати.

Друге питання у нас. Друге питання – це по сертифікації. Тому, Маргарита Віталіївна, Микола Миколайович, хто з вас має бажання пояснити? Ви, в принципі, пояснювали. Тому питання… Тоді робимо наступним чином, як і по цій нормі, що ми тільки що обговорювали: запитання до авторів, потім виступи, потім думки членів асоціацій.

Будь ласка,  хто має питання до робочої групи? Немає?

У кого є виступи з членів комітету?

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово.

Шановні народні депутати, представники асоціацій, державних підприємств і центральних органів виконавчої влади! Скажіть, будь ласка,  от тут лежить переді мною маніпулятивна книжечка, я би сказав, більш така… словесне ганчір'я, в якому написано "Сортова сертифікація в країнах Європи та світу. Роль держави і делегування повноважень недержавним органам".

Я поспілкувався з Комітетом євроінтеграції. Від  мене був запит… звернення до Антимонопольного  комітету. Що я отримав? Просто сортова сертифікація лежить в повноваженнях лише центрального органу виконавчої влади –  Міністерства аграрної політики, який веде за собою політику в аграрному секторі.

Що це говорить? Що навіть в інших європейських державах, яка регламентує  сортову сертифікацію, це уповноваження авжеж держави, яка не те що дерегулює, вона може їх надати іншій юридичній особі,  в чому зараз в Україні в принципі, якщо ми можемо сказати, нема суттєвих змін. Якби не Постанова 2017 року, яка в свою чергу веде, що Державне підприємство сертифікації рослин, воно робить польову перевірку і надає ці сертифікати. Хоча до цього року  воно таких повноважень  не мало.

Тому по суті маніпуляція слів, тому що держава й так  повинна видавати ці сертифікати на польову сертифікацію. Міністерство, це повноваження суто міністерські.

Якщо у нас є представник  Тарас Миколайович, от скажіть, будь ласка,  Міністерство економіки і сільського господарства коли останнього разу видавало цей сертифікат? Хоча це його повноваження.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства такі сертифікати не видало.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Не видавали, хоча це її повноваження по суті, якщо ми беремо постанови ЄС…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В тому числі, але міністерство має право делегувати і уповноважувати інші органи на виконання функції.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Якщо це не перечить самому головному, ви ж знаєте, тобто якщо сам контрольний орган не видає ці сертифікати. Тобто він контролює польову сертифікацію, а потім сам уповноважує комусь видати. Це замкнуте коло по суті.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, контрольний орган у нас теж Держпродспоживслужба, контролюючий орган.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, польовий контроль виконує …

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Польовий контроль приватні агрономи можуть виконувати або працівники…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Але не сертифіковані. По суті, держава, і так прописано, що вона сертифікує, і це Міністерство аграрної політики, і ніхто інший. І в інших країнах Європи так само. Або інша юридична особа, кстаті, яку теж уповноважує центральний орган виконавчої влади, по суті, як і у нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми це проговоримо.

Ще члени комітету. Іван Адамович Чайківський.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. Шановні колеги, я фактично за насінництво можу розказати не з чуток, а тому що роками до своєї роботи в парламенті я займався насінництвом, і фактично дуже добре знаю і розумію фактично цей процес, як він відбувається насправді в реальному секторі економіки.

Знаєте, хто б нам не розказував про сертифікацію, і  що б не розказував, ми і так розуміємо, скільки сьогодні є фальсифікату в насінництві в реальному секторі. І, повірте, ще дати сьогодні в приватні руки сертифікацію, ви зрозумійте, чим це буде закінчуватися для країни.

Я рахую, що це виключно має Міністерство аграрної політики контролювати даний процес, виключно,  і це має бути сконцентровано в руках. Відповідно дальше хто це має робити: чи в нас мають бути приватні агрономи, які будуть виконувати цю роботу, цю функцію безпосередньо там відбору насіння, відбору проб і так далі і тому подібне, - це, звичайно, можна віддавати в приватні руки. Але сертифікація, вона має бути виключно сьогодні сконцентрована в Міністерстві аграрної політики, яке має формувати аграрну політику. І по-іншому я не бачу.

Тому давайте, ми з вами встановлюємо правила для господарювання на десятки-десятки років, так давайте не будемо зараз допускати певних помилок, від яких потім нам буде дуже важко просто відмитися. Ми й так фактично насінництво, власне насінництво, власні інститути в країні втратили, просто втратили. А ще як ми зараз просто наведемо бардак, який сьогодні не до кінця є в насінництві по... то в загальному я рахую, що це буде дуже і дуже погано. І потім нам вернути назад, відкрутити колесо назад практично буде неможливо.

Дякую. Я надіюсь на мудрість і на підтримку, що це має бути контроль у руках держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інші члени комітету.

Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. Я хотів би підтримати Івана Адамовича. Ми не перший раз обговорювали цю тематику, цей законопроект, теж не тільки сьогодні, працювала робоча група. Але я вважаю, що держава має сертифікацію залишити за собою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще члени комітету?

Заставний Юрій Богданович, державне підприємство "Держцентр сертифікації і експертизи с/г продукції". Я так розумію, якраз ваше підприємство уповноважено. Будь ласка.

 

ЗАСТАВНИЙ Ю.Б. Так, добрий день. Я хочу коротенько доповісти ситуацію про сортову сертифікацію в країнах світу. І я, щоб не повторюватися і кожну країну безпосередньо не згадувати, можу сказати офіційно: ні в одній країні світу немає приватної сертифікації, органу із сертифікації. Так, є залучення приватних агрономів, що на сьогодні державне підприємство успішно використовує, теж залучає приватних агрономів до проведення сортової сертифікації. І це повністю відповідає міжнародним стандартам і міжнародним вимогам.

Щодо слів щодо міністерство не віддає, хочу просто коротеньку історію. До 2010 року органом сертифікації насіння була насіннєва інспекція. У 2017-му шляхом ліквідації реорганізації була утворена Державна інспекція сільського господарства, яка теж була  міністерством уповноважена на видачу цих сертифікатів.

В 2015 році Держсільгоспінспекція ліквідована. В 2016-му вона ще продовжувала своє виконання функцій, і після повної ліквідації Держсільгоспінспекції було утворено на базі цього державного підприємства орган з сертифікації, яким саме від 2017 року міністерство уповноважило на здійснення даного виду послуг.

В штаті державного підприємства на сьогоднішній день 94 посадових особи агрономів-інспекторів. Що це означає? Що вони повністю несуть юридичну відповідальність за достовірність всіх даних і за проведення  результатів робіт. Вони подають декларації, вони повністю відповідають Закону "Про запобігання протидії корупції".

Крім цього, ми залучаємо, державний центр залучає приватних агрономів. В тих областях, де не хватає державних, залучаються, вже є практика, другий рік підряд залучаємо приватних. І це не перешкоджає діяльності приватних агрономів-інспекторів. А у всьому світі державний орган видає сертифікати.

Тут стоїть питання тільки спору, хто буде видавати бланк. І оце з державної передати в приватні.

На сьогоднішній день, я вважаю, що залишити в даній редакції і, можливо, здійснювати, якщо хочуть більший контроль, це теж повинні і асоціації, і виробники, якщо є скарги. Я просто одне слово: за останній рік ні однієї скарги на роботу державних інспекторів. Тому пропоную залишити в даній редакції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представники асоціацій.  Будь ласка.

 

ПРОХОДА Ю.Л.  Дякую, Микола Тарасович. Юлія Прохода, асоціація "Українське насіннєве товариство". Я хотіла б спочатку відповісти на одне питання, яке було Артемом Олеговичем порушено, як юрист. Хто може виконувати повноваження держави по  сортовій сертифікації і кому держава може їх передати?

У нас згідно Закону "Про центральні органи виконавчої влади" владні повноваження державою, дійсно,  делегуватися не можуть. З одним виключенням. Стаття 2, частина третя, передбачає, що "підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, не можуть здійснювати владні повноваження, крім випадків, визначених законом".

Тобто делеговані від держави повноваження можуть бути лише державним підприємством у сфері управління відповідного ЦОВВ, якщо це передбачено законом.

Діючим законом, статтею 18, передбачено, що суб'єктами видачі сертифікатів, що засвідчують сортові якості, є ЦОВВ - Мінагрополітики або органи з оцінки відповідності, що входять до сфери його управління. Саме на цій підставі повноваження держави видавати сортові сертифікати були видані державному підприємству, яке відноситься до сфери управління цього підприємства.

З цим все юридично ок, і ми цілком підтримуємо збереження даної системи. Чого ми підтримуємо збереження системи? Я вже, з вашого дозволу, розповім як дипломований агроном, як людина, яка фактично займається вирощуванням насіння з 2001 року.

Коли ми починаємо використовувати сорт, у чому ми маємо переконатися? Перш за все ми маємо переконатися лише в тому, що сорт буде безпечним для всіх інших, у тому, що він за генетикою своєю не несе ризиків і для нас, і для всіх оточуючих.

Прикладів я вже наводила багато, не буду вас втомлювати. Два за останні роки. Це вовчок – це хвороба соняшника, від якої не постраждав, мабуть, тільки лінивий. І друге – це минулорічна хвороба того ж соняшника – філодії. Проявляється нестійкість до обох захворювань на генетичному рівні. Визначається генетична стійкість при сортовипробовуванні, і далі вона перевіряється на етапі сортової сертифікації. Тобто на етапі сортової сертифікації ми визначаємо, чи можна цей сорт сіяти, чи це цей сорт, що безпечний, чи ні.

Тому сортова сертифікація завжди має бути сконцентрована в одних руках. І, дійсно, по маніпуляційній табличці ви можете побачити, що є деякі приклади, коли, наприклад, сортову сертифікацію виконує не державна, власне, установа бюджетна, а наприклад, як у Франції, умовно кажучи, некомерційна організація, яка все одно вважається державною.

Тому я вважаю, що сортова сертифікація має залишитися за державою. Може, з часом, в той момент, коли ми створимо єдину базу даних, там, де можна буде це контролювати і так далі, ми зможемо перейти до цього моменту. Але поки що діюча норма цілком відповідає Закону про ЦОВВ і може залишатися в діючій редакції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. В деяких частинах я не такий кваліфікований юрист, як ви, я навіть не юрист, я більше був пов'язаний з інвестиціями. Ну, я вам так чисто скажу, як є, на духу: коли є конфлікт інтересів і чітко провидняється монополія в одних руках, коли і сертифікацію, і польову перевірку робить одне і те ж саме підприємство, – це чіткий конфлікт інтересів.

Що стосується вашої асоціації, то я зайшов на веб-сайт - і з 2017 року не побачив ні одної статті, що, в свою чергу, мені здалося, що це якийсь фейк. Ну, це особисто моя думка, вона ні в якому разі неповинна бути публічною. 

Тому я лише вважаю, що держава, якщо видає сертифікат, нехай, але вона може уповноважити інші юридичні особи, щоб зняти монополію з державного підприємства, бо це є дійсно конфлікт інтересів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд.

 

 ПРОХОДА Ю.Л . Я хочу зазначити, не буду говорити про мотиви, хто з якою частотою друкує оновлення, хочу сказати про одне: польове оцінювання, про яке ви кажете, польова перевірка – це не контроль, це якраз складова сортової сертифікації. Сортова сертифікація якраз складається з того, що агроном виходить в поле, проходить там три ряди, або там дві діагоналі, в залежності від об'єму, і таким чином в полі оцінює морфологічні ознаки сорту.

Таким чином, неможливо розвести по різних суб'єктах польове оцінювання і, власне, відокремити його від сортової сертифікації. Без польового оцінювання сортової сертифікації не існує. Тому ніякого конфлікту інтересів тут немає. Це складові єдиної процедури, так само як, наприклад, реєстрація народження РАГС, створили монополію в країні.

Перепрошую. Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Це ми дізнаємося, коли направимо запит до Антимонопольного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, дивіться, ви можете обмінюватися репліками до ранку.  (Шум у залі) Голова підкомітету знає.

Олейніков Євген Володимирович. Ми дуже раді, що ви є. Це виконуючий обов'язки голови Державної податкової служби. Але якщо у вас раптом є свої справи, то хочу сказати, що 5636 сьогодні перенесли. Але ми там з задоволенням, можете добути до кінця комітету, і ми з радістю з вами ще можемо і поспілкуватися. Це просто ремарка до того, що, я так розумію, що ви прийшли на 5636. Але його перенесли.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Тоді є питання до Голови Державної податкової служби не зараз, а після розгляду цього питання порядку денного сьогодні?

 

_______________. В приватному порядку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В приватному порядку можете привести Голову Державної податкової служби і переговорити по роботі, по законах і так далі.

Немає?  Дякую, Євгене Володимировичу.

І заступник міністра охорони здоров'я, ви теж також сьогодні. Ми трансжири сьогодні не розглядаємо. Тобто ми також вас раді бачити, і раді будемо, якщо ви добудете до кінця комітету, але сьогодні питання ваше в порядку денному не розглядаємо. Ми це з самого початку прийняли. Рішення комітету на початку було, що ми будемо розглядати разом на комітеті 5148, поданий нардепами, разом з кабмінівським 5543, і після цього повернемося до комітету. Тому що є зауваження аргументовані членів комітету, що ми почали розглядати цей закон. А є інший, на думку членів комітету, більш об'ємний закон, який зареєстрований раніше, і мали би вони розглядатися по логіці разом.

 

_______________. Так, дякую. Тоді з вашого дозволу  вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

Сюзанна по цьому питанню. Хто, пробачте?

Іван, будь ласка, 2 хвилини.

 

СЛОБОДЯНИК І.Л. Як голова Агро-Продовольчої Ради, до якої входить насіннєва, власне, Сюзанни організація, яку очолює Сюзанна. Дивіться, я теж не розумію, рік назад була ініціатива, власне, щоб були приватні органи сертифікації, і за рік все категорично помінялося. Якість, як проводить ДП і як проводить приватна компанія, яка сьогодні одна-єдина на ринку, їх вже чотири, але лідером є там одна компанія, ми знаємо, причому  там певний час це був взагалі  зговір, якщо реально говорити. І тому дерегуляція і демонополізація є тут найкращим шляхом, щоб була конкуренція на цьому ринку і відповідна була якість.

От мені здається так як би, тому я підтримую правкою Сюзанни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще члени асоціації? Сюзанна, будь ласка.

 

ГРИГОРЕНКО С.В. Дякую. Я з приводу цієї норми хочу зазначити, щоб правильно розуміли. Дійсно, коли ми говоримо про так звану  сортову сертифікацію, вона  контролюється державою, але сама сертифікація – це платна послуга. І враховуючи, що у міністерства немає можливості  залучати стільки співробітників і нема стільки по регіонам, був визначений цей процес через уповноваження. Окремо є аудитори, які атестуються, і окремо є органи сертифікації, які акредитовуються, уповноважуються  і далі проходять контроль.

Тому навіть якщо взяти на сьогодні, от якщо брати, що можуть бути задіяні тільки штатні працівники державного підприємства, у нас  по деяким областям рівень навантажуваності на аудитора в сезон, тобто в цей обмежений сезон, тому що тут в обмежений період, в 3 місяці, треба зробити сортову сертифікацію по в сій території., от наприклад, у Полтаві аж 1400 днів йому треба працювати робочих, щоб зробити по всім посівам, які заявлені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В мікрофон, будь ласка. 

 

ГРИГОРЕНКО С.В. Наприклад в Полтавській  області йому треба працювати 1400 робочих днів, щоб зробити польове інспектування усіх посівів, які заявлені до сертифікації, в Дніпровській області – 700. При цьому атестовані і приватні інспектори, яких є близько 315, не можуть бути задіяні, тому що їм, щоб бути задіяними, обов'язково треба або вкласти контракт з ДП, або решта.

З приводу того, щоб перед іноземними  органами, в нас не значиться ДП,  а в нас перед   органами ЄС, перед OECD значиться, що в нас є один відповідальний орган - Міністерство аграрної політики та продовольства на сьогодні.  І ми запропонували норму, що ми делегуємо… залишається, що відповідальним є Міністерство аграрної політики та продовольства  або органи оцінки відповідності усіх  форм власності.

По категорії "сертифіковане насіння", знову ж таки, це лише часткова монополія ДЕПУТАТ, по категоріям "базове" і "добазове" буде  повністю зберігатися включно видача міжнародних сертифікатів.  Хоча я зазначу, що в міжнародних організаціях відповідає держава Україна, міністерство.       

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Зараз, хвилинку. Юрій Богданович, виступлять всі. Є ще представники асоціацій, які мають  бажання виступити?

 

ГРИГОРЕНКО С.В. Я хотіла ремарку зробити. Генетична стійкість визначається в процесі реєстрації, коли сорт досліджується 2-3 роки. По сортовому інспектуванні ніяка генетична стійкість не визначається, це  задача реєстрації сорту - провести дослідження 2-3 роки і зрозуміти, і це вкладається в опис сорту.

А вовчок  визначається при фіто-санітарному стані Держпродспоживслужбою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Сюзанна.

Юрій Богданович, будь ласка.

 

ЗАСТАВНИЙ Ю.Б. Шановні колеги, я хочу доповісти чітко на підставі цифр, які є в загальному реєстрі, не знаю, де маніпулюють цифрами тисячу годин чи тисячу днів. Є чітко встановлені норми, які затверджені на підставі науково-дослідного інституту, розроблені нормо-години. І ця маніпуляція цифрами, не взявши в рахунок кількість гектарів, не можна озвучувати взагалі будь-які цифри.

У нас є статистика, я її офіційно можу надати будь-кому, і це відповідає нормі. Навантаження сьогодні 104 дні на агронома, але тут найбільша маніпуляція - три місяці польове інспектування, а насправді польове інспектування від травня до жовтня, і не треба вводити в оману. Польове інспектування починається з травня до жовтня, а не три місяці, як ви констатуєте, і це є факт.

І на сьогоднішній день у нас залучаються приватні агрономи. Чітко в кожній області, де не хватає, у нас є підписані договори з приватними агрономами, вони працюють повноцінно, і всі їхні документи визнаються.

Тому ДП в повному обсязі готове і може працювати і надавати певні послуги, і ніякого конфлікту інтересів немає, тому що це є польове оцінювання,  а не контроль, це процес.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юрій Богданович.

Ще бажаючі?

 

ГРИГОРЕНКО С.В. Буквально просто відповісти. Ми готові надати файли розрахунків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сюзанна, 30 секунд - і все.

 

ГРИГОРЕНКО С.В. Добре. Я хотіла зазначити, у нас 90 відсотків сертифікатів видається по культурам: кукурудза, озима пшениця, соняшник, - тобто це один період вегетації. Всі інші, я маю на увазі садивний матеріал, те, що там говорить до жовтня, до листопада, це 5 відсотків всієї кількості сертифікатів.

Я теж цей файл абсолютно всім надам, щоб було видно, з чого взяті цифри. Взяті цифри з відкритих...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Маргарита Віталіївна, які в нас варіанти голосувань?

 

ШОЛ М.В. Микола Тарасович, потрібно поставити запропоновану норму про зміну щодо надання органами оцінки відповідності будь-якої форми власності права видачі сертифікатів, які посвідчують сортові якості насіння. Це зміни до статті 26... 18-ї. І по итогам голосування ми зрозуміємо, підтримується чи не підтримується, як і в перший раз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, ще раз, якщо ми голосуємо за цю норму, то МінАПК чи Мінекономіки зможе уповноважити інші особи, крім держпідприємства? МінАПК. Якщо не підтримаємо, то залишиться діюча норма? Зрозуміло.

Хто за запропоновану головою підкомітету норму? Ще раз, голосування за цю норму дозволить уповноважувати недержавні підприємства в тому числі. Неголосування за цю норму залишить діючі норми, по яких сертифікації сортової залишаються… уповноважено ДП "Державний центр сертифікації".

Тому прошу голосувати. Хто за цю норму? 14. Хто – проти? 4. Утримався?

 

_______________. 2.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, норма прийнята. Але, дивіться, по цій нормі тут є навіть, мало того що є дискусія в комітеті, є дискусія навіть між асоціаціями. Я точно вважаю, що ми осінню після першого читання, я от сам можу сказати, що ми точно вернемося в комітеті до цієї норми. Можливо, ми її трансформуємо в другу. Можливо, передбачимо якийсь пріоритет державних підприємств. Можливо, ще якісь інші речі будуть змінені. Але на даному етапі… Або порядок уповноваження буде якийсь добавлений. Але на даному етапі, от моя особиста думка співпала з думкою з більшістю комітету, що нам треба закон вже відпустити в зал. Він насправді вже на 99 процентів погоджений. І буде ще час, я думаю. Тому що ми, ну, займаємося півроку вже першим читанням і він ще не пішов в зал. І давайте об'єктивно, він восени піде в зал. Ми 2289 два роки приймали. Тому там ще є поле для дискусій і для обговорення.

Хто за те, щоби, в погодженій редакції комітетом, запропонувати зазначений законопроект до першого читання в варіанті "д", прошу підтримати та проголосувати.

 

______________. 20.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти, утримались, є? Одноголосно.

Колеги, ще раз, дивіться, мене от в цьому законі, ні мене, ні інших членів комітету, ні голову робочої групи, ні голову підкомітету, не звинуватять в тому, що ми з чимось спішили, когось не слухали і так далі. Ще раз, ця дискусія буде ще раз восени. Я одразу кажу в принципі і прихильникам цієї норми останньої. Тому що по попередньому, якщо не доведе Держспоживслужба, не переконає, то, напевно, залишиться так, якщо ви не переконаєте вчасно. Тому ми ще раз вернемся на це коло, одразу кажу. Тому що я знаю, що в міністерства є трошки інша позиція по цій ситуації.

Друге питання порядку денного у нас сьогодні не розглядається.

Третє. Закон про розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель. Остапенко Анатолій Дмитрович, автор, є сьогодні?

 

______________. Ми запрошували його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова підкомітету, будь ласка, Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Шановні колеги, був проведений підкомітет по цьому проекту. Виникло дуже багато зауважень, які неможливо виправити між першим та другим читанням.

Питання принципові, стосуються взагалі можливості реалізації даного законопроекту. Наприклад, на які земельні ділянки буде розповсюджуватися обмеження використання площі, яким чином це вплине на права громадян та компенсації порушення такого права.

Даний законопроект вносить неузгодженість із чинними нормами законодавства та інше. Тому прошу перенести розгляд даного законопроекту, для того щоб визначити шляхи правильного вирішення питань Міністерства оборони із землями. Сьогодні завдяки працівникам секретаріату була проведена перша зустріч, і робота буде продовжена.

Також на засіданні є представник Міноборони. Якщо він хоче додати щось, він може взяти слово і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна питання до представника Міноборони і до представника, до голови підкомітету: про що сам закон, можна коротко?

 

ГРОМ С.М. Сергій Гром, представник Збройних Сил України. Законопроект про розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання вносить понятійний апарат насчет навколо об'єктів зберігання боєзапасів. Він встановлює...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте, що робить, що встановлює?

 

ГРОМ С.М. Встановлює межі заборонених зон навколо об'єктів зберігання боєзапасів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів, пробачте. Далі.

 

ГРОМ С.М. Він вносить понятійний апарат: що таке зона з особливим режимом, яка включає в себе заборонену зону і контрольований район.

Продовжуючи виступ пана Андрія, я підтримую пропозицію перенести. Ми згодні з тими зауваженнями, пропозиціями, які були надані. Ми сподіваємося, що ми знайдемо порозуміння і ми найдемо шляхи вирішення тих проблемних питань, які були визначені. І ми в найкоротший термін досягнемо того завдання, яке ми для себе поставили.

Я доповідь закінчив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна запитати: скажіть, а яка проблема є, яку має вирішити цей закон? У чому проблема є?

 

ГРОМ С.М. На сьогоднішній час цей закон повинен визначити дві проблеми. Перше - це довести до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не визначити, а вирішити.

 

ГРОМ С.М. Вирішити, врегулювати. Це довести до місцевого населення, які мешкають навколо потенційно небезпечних об'єктів, ті причини, проблеми або наслідки можуть бути внаслідок надзвичайних подій. Це перше.

Ну і друге. Після надзвичайних подій, які мали місце на території України в період з 15-го по 20-й рік, надати допомогу командирам з забезпечення недопущення надзвичайних подій шляхом визначення заборони находження на територію, своєчасне виявлення сторонніх осіб та забезпечити повну ефективну життєдіяльність об'єктів зберігання боєзапасу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Тобто цей закон має на меті  врегулювати відносини між Збройними Силами України і, умовно, людьми, які проживають в певному радіусі між певними зонами особливого призначення, в зв'язку з тим, що там зберігаються певні військові боєприпаси або інші там якби необхідні для армії засоби, правильно я кажу?

 

 ГРОМ С.М. І саме головне, в подальшому заборонити хаотичне будування або інших заходів, які будуть перешкоджати забезпеченню безпеки життєдіяльності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Андрій Володимирович, будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, насправді закон, він важливий. Дійсно, ми знаємо, скільки складів боєприпасів вибухало в період насправді проведення АТО навіть, коли ми були воюючою державою. Але тут є пару неузгоджень, як і говорилося. Є,  умовно кажучи, заборонна зона, але в цій заборонній зоні вже живуть люди. І компенсацій там не передбачено, от не можеш ти там будувати і не можеш жити. Немає механізму, як це робити. Плюс там вводиться норма, яку ми зауважили, що, допустимо, є можливість забудови, але цю забудову, дозвіл на забудову дає командир частини з погодження Міноборони. Тобто ніби не можна будувати, але якщо командир дасть дозвіл, то будувати можна. Тобто є такі моменти, які дискусійні і для мене досить неправильні.

Тому ми говоримо про те, що можна навіть на доопрацювання, і зробити новий фаховий закон, який урегулюю ці всі неузгодженості.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. А що з цього приводу думає Остапенко, він щось казав?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Ми були, коли проводився підкомітет, він погодився  з нашими зауваженнями, так, як і Міноборони, для того, аби напрацювати новий фаховий законопроект, який не буде ветований і ми там не будемо виглядати, умовно кажучи, нормально.

 

РУДИК С.Я. Тоді у мене порада до представника Міністерства оборони.

Дивіться, в минулому скликанні ми з групою колег, я організував поїздку кордоном українсько-російським, ми проїхали всі без винятку КПВВ. В кожній з областей ми проводили особисті прийоми громадян в районах, які примикають до зони зіткнення або до кордону. І в усіх без винятку областях стояло питання номер один, коли прикордонники наполягали на тому, що є зона, де нічого не можна робити і де має бути встановлений як мінімум кордон там 50 метрів, припустимо, або вона має розширюватись до якихось там інших меж, у людей уже згідно з ключовим Законом про приватизацію давним-давно приватні ділянки земельні, і ніхто не ставив питання про компенсацію місцевим громадянам цих земельних наділів, які вони втратять після того, як ці землі потраплять в зону прикордонної служби, в охорону державного кордону.

Аналогічна норма, швидше за все, буде присутня і тут. Тобто, якщо ви не передбачите, порадьте автору, якщо ви з ним маєте тісний контакт, або якщо ви напрацюєте законопроект, який підтримає уряд, що якщо не буде там механізму компенсації, а він однозначно має бути, тому що я переглянув законопроект, у вас є зона 400 метрів, а є зона 3 кілометри, є заборони ведення господарської діяльності. Якої діяльності? А сільськогосподарської діяльності? Уявіть собі, скільки територій землі треба буде взяти закрити і віддати на штучне управління командирів, і ми розуміємо про що іде мова, правильно? Ми ж всі дорослі люди, розуміємо, що три кілометра нікому не можна, але комусь можна. І воно може породити масу якихось непонятных, не потрібних нікому… Бо оборона – це є оборона, держава – є держава, а шкурники – є шкурники.

Так от, завдання в доопрацьованому варіанті цього законопроекту розділити мухи і котлети, щоб, ну, не було ні у кого ніяких там соблазнів вийти за межі правового поля. Але не робити занадто, ну, там великі, наприклад, ці ділянки землі, які виходять за межі, ну, доцільності, скажімо так.

У мене на території округу є кілька таких ділянок, де є те, що не прийнято називати своїми іменами. І там виникають з місцевим населенням проблеми, пов'язані із спільним використанням цієї землі. Але вона в даному випадку у нас вирішена, тому що це в лісах. А там, де не ліси? Тому просто от, ну, попрацюйте над цим.

Це, до речі, проблема дуже складна, бо ніхто не хотів за неї братися. Ніхто не хотів обговорювати компенсацію, бо це або кошти, або земельні наділи за межами цієї ділянки десь, ну, в іншому місці. І всі якось намагалися питання перекласти на органи місцевого самоврядування. Ті розводили руками, і все от так воно собі роками йшло, аж поки не почалася війна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться. Я тоді пропоную підтримати голову підкомітету і представника Міноборони. Ну, моя рекомендація, що оскільки така проблема є і у нас все-таки оборона - пріоритет в країні, то якісь рішення постарайтесь пошвидше знайти, щоби, ну, не було відчуття, що ми гальмуємо це питання.

Тому, дивіться, ну, як би… Нема заперечень? Розклад засідань який у нас на липень?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Зараз пропонується провести 14-го числа…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, як скажеш. Твоя рекомендація була відкласти, ти таку дав пропозицію. Хочеш іншу - дай іншу, проголосуємо.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так краще можна було би направити на доопрацювання. 14-го у нас буде пропозиції в порядку денний наступної сесії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, хочете таку пропозицію - ми поставимо на голосування. Але ставити на доопрацювання такий важливий закон - це вам треба чекати в Раді черги, щоб це відправити на доопрацювання і потім внести новий. Тоді просто заберіть його з реєстрації зараз і завтра внесіть новий. Для чого всім бігати і цим займатися і цим займатися? Поміняйте його просто.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Не можна забрати з  реєстрації. Четверта сесія…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми його не перенесемо в наступну сесію через два тижні і можна буде забрати.  Тому що в два тижні ми його і так не поставимо навіть якщо, чесно кажучи, було би позитивне рішення сьогодні комітету, а його немає.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 14 числа пропонується о 14:30 провести наступне засідання з розглядом питань: про план роботи на наступну сесію, звіт за поточну сесію, пропозиції в порядок денний наступної сесії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є щось таке, що нам треба ще встигнути, питаю в членів комітету і питаю у першого замміністра АПК, в комітеті?

Дмитро Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  На жаль, після того, як був звільнений Глущенко Сергій, тема будівництва прикордонних інспекційних пунктів знову повністю зупинилась. В листопаді у нас минає два роки, коли Світовий банк нам надав кошти для цього. Це буде позорище для країни. І  наступний рік, здається, липень місяць, просто зупиниться імпорт, через те, що згідно коштів, які виділялись і тоді рішення Кабміну з Євросоюзом, імпорт мав здійснюватись через пункти тільки ті, де будуть тільки збудовані прикордонні інспекційні пункти. Знову цим питанням взагалі ніхто не займається, ДПСС не займається, Міністерство економіки не займається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Там є новий перший зам, який корує це питання.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Немає визначеного зама по цьому питанню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас, у мене прохання, ви можете підняти …

 

СОЛОМЧУК Д.В. Немає зама по цьому питанню. І в кого не питаєш, просто як об бетонну стінку, кажуть: це не питання номер один для країни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А що буде, Дмитро, якщо не буде це прийнято, ще раз, що буде?  

 

СОЛОМЧУК Д.В. Зупиниться повністю імпорт через рік, через два роки експорт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А чому зупиниться? Тому що …

 

СОЛОМЧУК Д.В. Тому що це є погоджено з Євросоюзом, що весь імпорт має відбуватися через кордони, де будуть збудовані лабораторії, нові, сучасні, в цих прикордонних інспекційних пунктах. Земельні ділянки на Чопі і по Волині вже виділені. Обласні ради переголосували, їздили, цим займались, домовлялись з обласними радами, податкова передала земельні ділянки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А для чого закон потрібен?

 

 СОЛОМЧУК Д.В.  Ні, не закон. Я хочу, щоб було звернення, можливо, від комітету, позиція до пана Любченка, щоб він розумів, наскільки це важливо, і реально чи призначив собі зама по цьому напрямку….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас, у мене прохання, ви можете це підняти? Там буде зустріч у вас першого зама наступного тижня, наскільки я знаю, з першим замом з Мінекономіки з Гринюком, якщо я не помилюсь, можете це питання також підняти? Звернення ми зробимо. Коли ви хочете, сьогодні звернення чи наступного…? (Не чути)  

Підготуйте це звернення наступне, 14:30.

 Що ще до порядку денного, є бажання?  Дмитро Костюк.

 

КОСТЮК Д.С. Комітетські слухання, про які я говорив…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є зауваження додати - 14 липня 14:30, у нас ще одне засідання? Якщо  буде  якась нагальна потреба в позачерговому, то…

 

 КОСТЮК Д.С. Ні. 6-7 липня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 6-7 липня комітетські слухання. Добре. Добавимо тут, щоб були затверджені вони.

У Сергія Рудика була пропозиція ще якась.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, дивіться, ми нещодавно після дискусії схвалили в першому читанні законопроект по меліорації, грубо скажемо, щоб довго не розповідати. І під час обговорення цього законопроекту дійшли до спільного розуміння, що ніхто в державі не знає, скільки, чого є тих меліоративних систем, що де відбувається. Хто мажоритарщики, які походять з областей, де їх багато, десь вони  так трошки в курсі. Але ми в цілому як комітет, малоймовірно що знаємо стільки, скільки мали би знати, приймаючи такі дуже важливі законопроекти.

У мене є пропозиція. Я розумію, що закінчується вже сесія. У нас там по суті два тижні: один - пленарний, другий - непленарний. Чи не хотіли би ми зробити кілька виїзних засідань? Одне, можливо, ще би встигли на цій сесії. А якщо не встигнемо значить на цій сесії, можливо, винесемо в формат депутатських канікул за бажанням членів комітету, за бажанням. І об'їхати ключові, принаймні ще цього літа, мінімум чотири області південні Україні і подивитися, що насправді там відбувається.

Я проговорив у робочому режимі з міністерством. Їм ця позиція, в принципі, подобається. Я думаю, що головою комітету теж проговорено. Але це питання не нашого бажання. Тому що я розумію, одна справа, щоб перейти з купола по підземному переходу сюди, провести засідання комітету і піти займатися своїми справами; інша справа – поїхати в Херсонську, Миколаївську, Одеську, на вибір комітету, і почати так швидко це...

Тому що цей законопроект зайде в зал, я так розумію, восени. І нам би як фахівцям, принаймні з формальної точки зору, варто було б про це знати набагато більше, ніж ми знаємо на сьогоднішній день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас ця поїздка як мінімум з дорогою на три дні. Тому цікава думка комітету, в тому числі мажоритарників з півдня України. Якщо його проводити, то його проводити.

В нас коли останній тиждень пленарний?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. У нас останній пленарний день – це 16 липня, тобто останній – через тиждень. Виходить, з 13-го по 16 липня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після 16 липня? (Шум у залі)

Ні, ми так завжди пишемо і завжди їдемо. Хтось готовий у другій половині липня або на початку серпня, в першій половині – я правильно розумію, Сергію, десь так? – поїхати на три, плюс-мінус чотири, дні на південь України об'їздити меліораційні системи разом з водоагентством? Я думаю, Тараса Висоцького і Кузьменкова можемо попросити там от за цю річ. (Загальна дискусія)

 Сергій Бунін. Дивись, по дорозі з Миколаєва на одеську меліоративну систему є Ібіца, подумай. (Шум у залі)

Давайте зараз запитаємося. Є плюси літом, є плюси… Пробачте, Артем  Нагаєвський

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Вибачте,  не хотів вас перебивати, у мене просто пропозиція маленька до  комітету 14 липня, який буде, щоб його проводити не  о 14:30, а о 15:00.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чому?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Просто після засідання у нас там часто спливають деякі питання, треба їх обговорити, і ми постійно запізнюємося на комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, я не проти, але як вирішите, мені… як хочете. Хочете о 15-й... Давайте, якщо йде 14:15  - 15:00, тоді залишаємо 14:30.

Таня - вересень. Микола? Діма?  Микола  Іванович, поїдете по меліоративних системах?  Літо чи вересень? Сергій? Вересень, я так розумію, ти кажеш?

 

_______________. Вересень, лечу з Миколою Івановичем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володя Тимофійчук. Саша. Марина. Саша, ти літом, чи вересень? Ти вересень. Артем Нагаєвський.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Та  без  різниці, головне, щоб з Миколою Івановичем.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег. Маргарита. Діма. Петро Васильович.

Дивіться, все-таки більшість за вересень, я утримуюсь. Тому поставте три…

 

_______________.  …щоб встигнути до того, як це питання ми винесемо в зал.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Плюси в вересні, що, з однієї сторони, в нас менше часу, а, з другої сторони,  більшість з нас на місці і трошки холодніше. Тому пропоную включити в план на вересень і назначити відповідальним  заступника голови комітету, до сфери яких і іригація відноситься, і полив.

Сергій Рудик і від МінАПК Тарас Висоцький, ви не проти тоді, щоб організувати? На вересень на три дні.

Хто за те, щоб ми… Немає заперечень по розкладу засідань, 14:30 і так далі? Які ще питання?

 

_______________. А "Різне" буде?

 

_______________. Ще "Різне".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я кажу, які ще питання? Переходимо до "Різного", які ще питання? Ми затвердили комітетські слухання.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 24 липня набуває чинності Закон України "Про планування земель". На минулому засіданні було проголосовано звернення до уряду щодо підготовки правових актів на виконання цього закону.

Прем'єр-міністр визнав роботу міністерств неналежною, з цього питання розписав на багато міністерств. Є пропозиція 12 липня провести круглий стіл з цих питань з запрошенням Мінрегіонбуду для підготовки правових актів, пришвидшення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чий це підкомітет і хто із замів відповідає за це?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Артема Нагаєвського підкомітет, по замам - Степана Миколайовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Візьметеся за цей круглий стіл, Артем Нагаєвський?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ми обговорювали це із Сергієм Біленком.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. А у нас є вибір?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є, можна пізніше провести.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я так розумію, якщо більшість комітету бажає провести цей круглий стіл, обговорити ці питання, то треба проводити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю, чи більшість комітету вважає так. Є нюанси з підзаконкою.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я, якщо чесно, я відповіді цієї не бачив, не читав її, тому …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У мене тоді прохання.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можна я прокоментую?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, Тарас Висоцький.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, там по даному закону  п'ять актів має бути прийнято. Один уже прийнятий, фактично три заслані на КМУ, і один ще засилається до кінця цього тижня. Просто, що 13 липня, там вже предмету дискусії не буде. Якщо треба в цих актах щось змінити, то треба дискусію робити буквально сьогодні-завтра до рішення уряду. До 13 липня ці рішення уряду будуть прийняті. Тоді просто перейдемо на дискусію і скажемо: ось акти, ми з ними живемо. Тому якщо питання, щось треба в цих актах щось змінити, бо вони заслані на Кабмін, тоді це треба робити при першій нагоді.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А не хочуть асоціації підключитися до підзаконки?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дві є.

Артем, я просто, щоб облегшити і щоби, ну, не було формалізовано, пропоную. Є асоціації, подивіться з Біленком підзаконку, розкажіть Артему, і він прийме рішення, що робити: чи робити як круглий стіл, чи просто, ну, наприклад, звернення від депутатів комітету, підійде, підпише і щось… От в такому ефективному, без формальностей, порядку це зробимо.

 

______________. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підходить так?

Сергій Біленко.

 

БІЛЕНКО С. Тут є нюанси. Значить, у нас декілька місяців триває пілотний проект по впровадженню от вказаного закону, коли він ще не став законом. Є декілька питань. Люди вже побачили, ну, як це має працювати, які проблеми виникають в процесі реалізації. І було б дуже непогано провести це за участі саме депутатів, хоча б декількох. Взяти ключові міністерства, які надають вихідні дані для розробки комплексного плану, і щоб, ну, все ж таки обмінятись думками, як це має працювати і хто що має виконувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, я розумію все. Але Тарас говорить, 15 липня вже пізно.

 

 БІЛЕНКО С. Тут навіть не в підзаконці справа. Тут справа у виконанні, щоб нам озвучили, які проблеми виникають при реалізації цих норм і, ну, яким чином їх можна вирішити. Тут справа не тільки в підзаконці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді у мене пропозиція інша. Ви все-таки працюєте в тому форматі, який ми тільки що погодили, тобто збираєтесь, вивчаєте і звертаєтесь до Кабміну. Ви знаєте, хто там займається, Тарас вам поможе. Якщо вам треба, щоб формалізувати це звернення, реєструйте в СЕДО, всі члени комітету підпишуться.

Сергій, 15 липня пізно окремо робити це. Тому… Або, скажімо так, яка різниця робити 15 липня, якщо ми 14 липня можемо окремим питанням порядку денного поставити це на комітет, і ви розкажете, що там відбувається, і всі, крім Артема, послухають, підходить такий варіант?

 

БІЛЕНКО С.  Ну просто це… Ми дивились, там дві години десь треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, що ти пропонуєш, поясни?

 

БІЛЕНКО С.  Щоб був круглий стіл.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли?

 

БІЛЕНКО С.  Ну, от ми говорили там 12-го числа. На дві години.  Там взяти ключові міністерства, які надають вихідні дані для розробки комплексних планів, і спитати у них: вони будуть надавати ці… Тому що є вже напрацьована практика, по Харківській області два "пілоти" проводяться. Я думаю, що всім буде цікаво, у кожного є округ, як там будуть ці комплексні плани робитись. Тут навіть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ладно. Це цікава робота насправді. Михайло, я думаю, що реально навіть цікаво, що там де відбувається. Це  ж зміна цільового і ці всі можливості і так далі. Я тоді пропоную…

 

_______________. Можна ще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

_______________.  Це пропозиція на 12 липня провести круглий стіл? Просто 12 липня ми ж виїжджаємо в регіони.

(Загальна дискусія)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Це понеділок, пленарний тиждень.

 

_______________. Ні, у нас просто з Сергієм окремо запланований і з Віталіком Безгіним виїзд у Черкаську область по питанню децентралізації.

 

_______________. Можемо на вівторок, на будь-який інший день. На будь-який інший день. Просто це дійсно, я думаю, всім цікаво.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А хто підготує цей круглий стіл? Підготує Світовий банк, USAID?

 

_______________. Ні, ми все підготуємо. Є домовленість з USAID, вони презентацію зроблять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте що, підготуйте круглий стіл (вони підготують, Артем) на вівторок після обіду, після сесії. Точно, хто з депутатів захоче, скиньте в групу…

 

_______________. Ні, так ми ж говоримо, що 12 число –  це у нас тиждень роботи в комітетах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це якраз…

 

_______________. А, це пленарний. Тоді на вівторок можна після сесії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо буде знати, що позачергова. Це ж не є щось під камери, там ще якась історія. Тоді змістимо, чи на день перенесемо, чи після комітету перенесемо цей круглий стіл. Орієнтовно, якщо не буде позачергової, готуйте це на вівторок, а до цього доопрацюйте. Запросіть Артема і всіх решта членів комітету на 13-е. Підходить?

Андрій Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, ми закінчили, я так розумію, порядок денний. Я хотів би в "Різному" озвучити дуже неприємну річ. Я хотів би трішки уваги всіх членів комітету.

Ви, як знаєте, півтора роки тому, навіть більше, була створена ТСК, в яку входили практично всі члени комітету. Протягом півтора року нам говорили про те, що були там, наприклад, в мене запрошення по ТСК по вибухах на складах,  я як атошник, мене хотіли там бачити. І коли я хотів виходити, мені говорили про те, що, Андрій, ні, тому що наша ТСК зараз запрацює, і якщо ти вийдеш, то порушиться цілісність цієї ТСК.

Пару тижнів тому створена була, вірніше місяць тому, була створена ще ТСК, яка дублювала роботу нашої, яка створена півтора роки тому, і вчора наша ТСК була відізвана, не порадившись з членами тої самої ТСК. Як на мене,  це величезна неповага до членів і неповага до аграрного комітету, неповага до народних депутатів, які чекали, що вони нарешті почнуть працювати і виявляти корупційні схеми, про які ми всі прекрасно знаємо.

Тепер я розумію, що та ТСК, яку я чекав півтора року, її немає.
І я хотів би почути пояснення, хто прийняв це рішення, і направити звернення комітету, до Голови Верховної Ради, а, можливо, і до голови фракції, що ми обурені таким поводженням і ми не дозволимо, щоб з нами так поводилися. Тому що я насправді надзвичайно  обурений такою поведінкою. Я - народний депутат, чи хто, в кінці кінців? Я прошу наступного разу бойкотувати, якщо не  буде вирішене це питання, бойкотувати проведення комітету, допоки це питання не буде вирішене.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, ви знаєте, не комітет вирішує, які ТСК створювати, а вирішує зал. І дійсно є позиція як  би там Голови Верховної Ради і голови фракції, враховуючи, що декілька ТСК не створені, а пропонується створення щодо тої ситуації.

А щодо тої, щоб направити звернення або зустрітися з Головою Верховної Ради, а я  думаю, що в першу чергу треба зустрітися з головою фракції, абсолютно підтримую, давайте це зробимо, і формально, можемо неформально запросити. 

 

 _______________. Формально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Формально?

 

 _______________. Звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тобто, якщо ми голосуємо за це, щоб назначити зустріч голові фракції, тобто ми таке рішення приймаємо, ви їх там по своїх… В зв'язку з ситуацією, яка склалась, для її вияснення… Як це має виглядати, пан Олександр?

 

 СТАРИНЕЦЬ О.Г. У нас же окремий Закон про комітети. Ми не можемо розглядати у себе питання щодо створення ТСК. Це предмет відання регламентного комітету. Тут просто як група депутатів - членів комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, група депутатів, які, допустимо, поставили таке питання на комітет. Комітет, допустимо їх підтримав, вони можуть вимагати зустрічі, комітет може вимагати зустрічі офіційно з головою фракції, в принципі, по будь-яких питаннях.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Безумовно. Безумовно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як це все оформлюється?

 

 СТАРИНЕЦЬ О.Г. Звернутися до голови фракції від комітету з проханням щодо проведення робочої зустрічі з нагальних питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо ситуації, яка склалася з декількома проектами ТСК, а також відкликання ТСК, яку в проекті очолював Степан Чернявський.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правильно, да?  Воно потім іде в СЕДО, чи як воно йде?

 

 СТАРИНЕЦЬ О.Г. Воно іде в СЕДО, направлення звернення на Арахамію,  підписуєте ви і члени комітету, всі, кого ми хочемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за дане звернення, прошу підтримати та проголосувати. (Загальна дискусія)

 До спікера також? (Шум у залі)

У нас є звернення щодо офіційних зустрічей до Голови Верховної Ради і до голови фракції з питань, які я озвучив.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Ви нас візьмете до голови фракції своєї?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, скажіть, пригадайте хоч одну історію, де взяли з собою, на відміну від Сергія.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Хто – утримався? Є люди, які  не голосували, але напишемо, що одноголосно.