СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
16 червня 2021 року
Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, розпочинаємо комітет. Кворум є. Прошу займати свої місця. В нас наступний порядок денний.
Перше питання. Продовження розгляду законопроектів 3680 і 3681.
Друге питання порядку денного. Проект Закону про внесення змін до розділу XI "Перехідні положення" Закону України "Про основні принципи та вимоги щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", поданий нардепами Соломчуком, Заблоцьким, Грищенко та іншими (№ 5440).
Третє. Проект Закону про розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель, поданий нардепом України Остапенком (№ 4281).
Наступне, четверте питання. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються відносин у сфері перевезення живих тварин, а також окремих питань карантину, поданий нардепами Шкрум, Сольським, Овчинниковою та іншими (№ 2558).
П'яте. Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України про створення Фонду розвитку сільських територій, поданий нардепами Костюком Дмитром, Вацаком та іншими (№ 5584).
Шосте. Розгляд пропозицій МінАПК до проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Сьоме. "Різне".
Є питання до порядку денного?
Андрій Богданець.
БОГДАНЕЦЬ А.В. У мене прохання зняти з розгляду законопроект 4281, оскільки він був переданий мені на підкомітет і буде проведений на наступний тиждень підкомітет з представниками Міноборони по цьому питанню. Зауважень до Артема Нагаєвського… Ми з ним погодили ці всі питання. Так що він просто буде трішки відтермінований в розгляді. Якщо можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Думка Артема Нагаєвського. Не заперечуєте?
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Ні, я не заперечую. Єдине, що там у нас, якщо цікаво, просто, можливо, у наших експертів є зауваження до законопроекту, всім загалом, щоб їх озвучити, просто щоб всі були в курсі до підготовки, до підкомітету, який відбудеться на наступному тижні. Можна просто його проговорити коротко, а можна просто зняти. І тоді вже на підкомітеті…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, давайте так, щоб ми не розглядали по суті законопроект, запросіть експертів на підкомітет, обговоріть, а потім їх ще раз послухаємо в залі, коли будемо розглядати це питання порядку денного.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Тоді зняти і провести підкомітет. І передати його на підкомітет…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 4281.
Дмитро Костюк.
КОСТЮК Д.С. Щодо останнього питання порядку денного, там законопроект про фонд сільських територій, розвитку сільських територій. Ми його розглянули на підкомітеті в п'ятницю, рекомендували комітету його розглянути і прийняти. Спішили, щоб встигнути до канікул Верховної Ради його прийняти в залі. Але наш колега Вадим Івченко зареєстрував альтернативний законопроект, зняти його, певно, він не захоче. Тому маємо почекати і, певно, знімаємо сьогодні з розгляду. Прохання зняти з розгляду, його сьогодні не розглядати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Да, дійсно, ми тоді повинні дочекатися альтернативний. Ви тоді ще раз підкомітетом повинні ознайомитись з альтернативним і прийняти ще раз рішення.
5584 також через іншу причину сьогодні не є можливість розглядати.
Юрчишин Петро Васильович, я знаю, що ви хотіли щось сказати по 2558.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, присутні, вчора ми проводили засідання підкомітету з питань харчової промисловості, розглядався законопроект 2558. Як ніколи, були присутні 11 народних депутатів.
Хочу сказати, що висновок нашого підкомітету – відправити автору законодавчої ініціативи на доопрацювання вже в котрий раз. Там написано те, що сьогодні ми уже розглянули і включено в законопроекті, вже в Законі ветеринарної медицини. Тому як такий законопроект не потрібний нам, але ми повинні його відправити на доопрацювання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Разом з тим, Петро Васильович, ми спілкувалися і є лист від Альони Шкрум, яка просить, щоб її заслухати як автора, також сьогодні зняти це питання з порядку денного.
Петро Васильович, ви не заперечуєте?
ЮРЧИШИН П.В. Я вам скажу, не образимо і не обидим колегу. Я вам скажу, тому що ми теж приймаємо участь у розгляді законопроектів інших комітетів. Тому ми даний законопроект згідно її листа знімемо з порядку денного.
Можна на голосування чи не треба? На голосування будемо ставити?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дивіться, на порядок денний.
Є якісь ще зауваження і пропозиції до порядку денного? Тоді, якщо нема і нема заперечень, ставлю на голосування питання, озвучений мною порядок денний на затвердження, за винятком декількох питань. А саме: перенесення Закону 4281, 2558 і 5584.
Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Утримався? Одноголосно.
По першому питанню порядку денного, будь ласка, Шол Маргарита Віталіївна.
ШОЛ М.В. Дякую. Всім доброго дня. На попередньому засіданні комітету було прийнято рішення надати робочій групі час для доопрацювань законопроекту 36-д. Робоча група наполегливо працювала, дякуємо їм за це.
Вчора всім був надісланий проект закону і зараз нам його презентують. Так як це буде комітетський законопроект, в мене є пропозиція, сьогодні розпочати його обговорення, а прийняття рішення давайте перенесемо на наступне засіданні комітету. У депутатів буде час для детального ознайомлення. Тому що залишаються питання, які потребують додаткового обговорення та визначення позиції депутатів комітету.
Коротко хочу відзначити, що в законопроекті зменшується кількість стадій експертизи сорту, визначено чіткі терміни розгляду заявки не більше 20 днів. Удосконалюються норми щодо вимог до процедури експертизи сорту, доповнено та уточнено термінологічний ряд. Удосконалення процедури реєстрації прав на поширення сорту. З метою введення персональної відповідальності осіб, які безпосередньо здійснюють експертні дії по сорту, впроваджується Інститут експерту сорту. Вдосконалюються вимоги до ведення реєстру суб'єктів насінництва, для впровадження системи прослідкованості, вимоги до аудиторів сертифікації, органів з оцінки відповідності.
Також законопроектом більш повно гармонізовано до вимог ЄС та міжнародних правил з охорони прав на сорти рослин, до яких держава приєдналася на законодавчому рівні. Дякую.
І передаю слово Миколі Миколайовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Миколайович, у мене прохання до вас. Дивіться, ви надіслали таблицю, у вас працювала робоча група.
Я даю вам три хвилини. У мене прохання, оскільки, очевидно, що є думка голови підкомітету, я її теж підтримую, напевно, її підтримує багато членів комітету, що треба ознайомитись з цією таблицею, яка буде прийматися, як комітетський законопроект.
Є декілька, по моїй інформації пунктів, де є різні думки. Тому я прошу саме на них зупинитися, щоб члени комітету, по крайній мірі, на це звернули увагу.
А також ми після цього дамо слово членам асоціацій і іншим бажаючим, зрозуміло, щоб вони теж висловили свою думку. І в цих, ще у вас буде час, ознайомитись детально з таблицею, а нам подумати над варіантами запропонованих рішень.
Будь ласка, три хвилини.
_______________. Доброго дня. Стосовно питань, по яким ми в ході розробки законопроекту у нас різні були думки і не дійшли ми до спільного займенника. Це перше питання – щодо спрощення, а взагалі і скасування державної реєстрації батьківських компонентів овочевих культур.
Ми до кінця не проаналізували, чи не було часу, але у нас немає… Я може, буду дуже коротко з цих питань, щоб в аналіз не вдаватись, чи як?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як хочете, головне, щоб було зрозуміло. Хочете коротко, хочете довго.
_______________. Добре. Робоча група не дійшла спільної думки стосовно того, як це можна було зазначити в законопроекті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, ще раз, перша проблема – це, яка, де є різні думки?
_______________. Це скасування вимог…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон собі.
_______________. У мене включений.
Скасування державної реєстрації батьківських компонентів овочевих культур.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скасування.
Будь ласка.
_______________. Наступне питання. Також в ході обговорення і розробки у нас не було спільної думки по питанню вільного обігу сортів, які перебувають у статусі суспільного надбання.
Питання дуже складне. Ми чому це питання… Нами було запропоновано деталізувати або впорядкувати цю процедуру неоднозначну саме підзаконними актами. Тобто ми його взагалі… Ми в статтю 19-1 внесли…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Миколо. Тобто друге питання, по якому різні думки або не допрацьовано – це що?
______________. Право вільного обігу сортів, по яких статус "суспільне надбання".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Право вільного обігу… (Шум у залі)
Сортів суспільного надбання.
______________. Да. Є такий статус. По яких закінчений патентний захист.
Потім у нас питання щодо зміни суб'єктного складу. Це зміни і по Закону про охорону прав на сорти, і по Закону про насіння та садивний матеріал – збільшити суб'єктний склад осіб, по яким здійснюється державний контроль з суб'єктів рослинництва і розсадництва, збільшити його до суб'єктів господарювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто надаємо право ДПСС.
______________. Так, Держпродспоживслужбі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це те, що дискусійне питання. Перевіряти не тільки тих, хто вирощує і продають насіння, а і інших суб'єктів, які насіння це використовують.
______________. Так, так. Тут потрібна, в першу чергу, думка і як це може здійснювати Держпродспоживслужба. До цього часу у нас не було такої дискусії детальної з цього приводу.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, давайте…
______________. Також у нас питання, воно витікає також із державного контролю: зміни до статті 47 Закону "Про охорону прав на сорти рослин", де змінюються умови, при яких здійснюється контроль всіх суб'єктів господарювання, які використовують насіння і садивний матеріал для власних потреб.
Тобто там є пропозиція, щоб суб'єкти господарювання зобов'язані були інформувати власників сортів щодо використання цих сортів. Це те, що навіть використовується аграріями для власних потреб, не для реалізації. Але вони будуть зобов'язані звітувати, надавати інформацію власникам таких сортів, скільки вони використали.
До речі, до кінця ця норма, вона ще не була...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо, я, чесно кажучи, нечітко зрозумів. Якщо коротко, про що дискусія? Встановлення обов'язку тих, хто використовує сорти, звітувати тим, хто продає сорти, на їх вимогу?
_______________. Перед власниками сортів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ще?
_______________. І питання останнє – щодо надання органами оцінки відповідності будь-якої форми власності щодо видачі сертифікатів, які посвідчують сортові якості насіння і садивного матеріалу для категорій сертифіковане насіння.
Тобто надати право сортової сертифікації щодо категорії сертифіковане насіння приватним органам сертифікації, крім державного підприємства...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Право сертифікації сортового насіння всім іншим формам власності...
_______________. Так, органів сертифікації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто у нас є 5 питань, по яких є дискусія.
_______________. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто бажає, щоб ми почули думку перед тим, як почнемо обговорювати в комітеті, з асоціацій висловитися з цього приводу? Можете підняти руку? Ви. Хто ще? Все?
Добре. 2 хвилини. Можете по 5 пунктах сказати, за що ви – за, а за що – проти. Якщо можна, аргументувати. Якщо треба більше часу, то продовжимо просто, головне – по суті, я прошу, а не це…
ПРОХОДА Ю.Л. Дякую, Миколо Тарасовичу. Прохода Юлія, Асоціація "Українське насіннєве товариство". Я, по-перше, хотіла б трішки поправити Миколу Миколайовича, пунктів чотири, ми по пункту 47, це використання сорті для власних потреб зі звітуванням володільцю патенту, вже фактично згоди дійшли, навіть і по вордінгу, тобто насправді обсяг спірних питань навіть менша.
По решті питань. Питання по батьківським. Ми вважаємо, що оскільки батьківські компоненти – це рослини того самого ботанічного таксону, що й звичайні гібриди. Тобто батьківським компонентом для помідору є той самий помідор, їх неможливо розрізнити чисто біологічно, то для них має бути передбачена все-таки процедура державної реєстрації, просто вона має бути максимально простою за декларативним принципом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудесно. Можете сказати, який пункт з п'яти ви зараз обговорюєте?
ПРОХОДА Ю.Л. Це перший.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
ПРОХОДА Ю.Л. Це перший.
Другий пункт – з приводу сортів суспільного надбання. Насправді проблема трішки більш комплексна. Сорти суспільного надбання – це сорти, на яких були патенти, тобто було виключне право власника, але воно закінчилося. Але нас ще цікавлять сорти, на яких патентів ніколи не було, як правило, це загальновідомі сорти так, як, наприклад, сорти винограду Каберне, Шардоне, Мальбе і так далі. Треба дозволити їх вносити до реєстру сортів, придатних для поширення в Україні, максимально просто, для того, щоб люди потім могли вільно їх купувати із сертифікатами і розповсюджувати. Тому що Закон про виноград і виноградне вино забороняє в іншому випадку використовувати такі саджанці винограду для створення виноградників.
Насправді, знову ж таки у нас немає принципових відмінностей, ми всі вважаємо, що це треба врегулювати, що це на благо. Тут у нас іде пошук ідеального, скажімо так, вордінгу, ідеального тексту, для того, щоб ми максимально і додержали прав суб'єктів, які зацікавлені у використанні таких сортів і не ображали, скажімо так, право власників, щоб їх сорти раптом туди не потрапили. Це питання номер два.
Щодо третього питання по суб'єктам господарювання як об'єкту контролю. Знову ж таки це питання фактично частково вирішено, оскільки в Законі про охорону прав на сорти рослин вже сказано, що ніхто інший без дозволу власника патенту не може використовувати сорти рослин. Тобто У Держпродспоживслужби на сьогодні вже є повноваження контролювати виконання цієї умови. Тому ми вважаємо, що для додержання саме прав інтелектуальної власності на сорти рослин, нинішнього регулювання достатньо.
Що стосується розповсюдження і сфери дії Закону "Про насіння і садивний матеріал" на не лише суб'єктів насінництва і розсадництва, а на всіх. Ми принципово не проти, тому що наше розуміння є таким, що взагалі закон повинен бути один для всіх. Тому, якщо такі правила є для суб'єктів насінництва, вони можуть бути і для суб'єктів господарювання. Але знову ж таки питання – в якому вордінгу, в якій редакції. Тому, що, якщо просто надати право контролювати всіх суб'єктів господарювання, постає питання, яким чином визначати до кого перевірка буде приходити раз на три роки, до кого раз на п'ять років, а до кого ніколи.
Тобто запроваджувати таку норму можливо тільки за умови запровадження дуже об'єктивного механізму подальшого контролю з боку Держпродспоживслужби. І тут я повністю погоджуюсь з Миколою Миколайовичем, що нам треба обговорити, власне, це з органом контролю, оскільки від нього залежить, яким чином може бути реалізована або не реалізована ця норма.
І останнє питання, дійсно, проблемне питання – з приводу сортової сертифікації. Я хотіла дуже коротко просто сказати пару слів, що таке сортова сертифікація, оскільки, не завжди можна так просто зрозуміти, що це таке і яка вага цього процесу. Сортова сертифікація – це визначення того, чи сорт відповідає ознакам, певним ознакам сорту. Тобто, інакше кажучи, можна за сортовою сертифікацією встановити, що це сорт все-таки Каберне, а це сорт знову ж таки Шардоне, що це пшениця, наприклад Антонівка, а що це наприклад тверда пшениця Дюк.
Для чого це важливо і чому ця система взагалі виникла? Передумовою для виникнення системи сортової сертифікації була епідемія філоксери в ХІХ столітті у Франції, я думаю, що всі про неї чули, коли дві третини французьких виноградників взагалі мали бути знищені. Чому? Тому що знову ж таки безконтрольно були завезені сорти з США, із словами "а давайте ми попробуємо, як вони поведуть себе у Франції". Тому що в США не було епідемії борошнистої роси, а у Франції вона була. Вони були завезені, ці сорти, і вони за своїми морфологічними ознаками сприяли утриманню на корені якраз того шкідника філоксера, який повністю знищує виноградний кущ.
Через це частина насаджень загинула взагалі, решту треба було викорчовувати. Тому що знову ж таки без сертифікації, без визначення морфологічних ознак неможливо було зрозуміти ці сорти – це вже ці погані американські, або це ще ті старі гарні французькі.
Наслідки, в принципі, були критичні, деякі автохтонні сорти Франції, як Мальбек були знищені взагалі. Вони були потім відновлені через 100 років в Аргентині, вже в новому світі. Саме з цих підвалин, для того, щоб гарантувати можливість безпечного використання рослин у кожній країні відповідно до її ґрунту, клімату, біоценозу і була запроваджена система сортової сертифікації.
Я хочу сказати, що сортова сертифікація якраз в більшості країн залишається саме функцією держави. Оскільки саме держава зацікавлена в тому, щоб кожен споживач не просто купував, що він хоче, а купував те, що не може зашкодити будь-кому іншому.
Якщо є можливість у комітету, я з радістю надам презентацію з цього приводу. Але хотіла зазначить, що, наприклад, у Польщі польове оцінювання в межах сортової сертифікації здійснюють виключно інспектори державної служби. В Чехії сортову сертифікацію проводить інститут державний або уповноважена ним особа, але офіційні етикетки видає лише державний інститут. В Угорщині так само державна установа відповідальна за видачу офіційних етикеток на сертифіковане насіння, офіційний документ видається державою. У Німеччині до проведення польового оцінювання можуть залучатися, під контролем держави, приватні апробатори. Але сертифікати видають виключно федеральні органи сертифікації. Наприклад, Сільськогосподарська палата землі Schleswig-Holstein. В Естонії польове інспектування…
Перелік країн в принципі можна продовжувати. Так, існують країни, де система трошки інша. В якості прикладу наведу Францію. Але там за сортову сертифікацію відповідає некомерційна асоціація, голову якої знову ж таки призначає держава. Відтак дотримується дві основні умови. По-перше, орган сертифікації ніколи не може мати на меті саме одержання прибутку, його функція умовно контролююча, навіть, якщо це не державний контроль. І, по-друге, держава завжди має зберігати контроль над цим органом, або шляхом повністю виконання цієї функції, або шляхом призначення голови.
Дякую, Миколо Тарасовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще бажаючий?
Григоренко Сюзана. Ваша позиція по п'яти.
КУХАР О. Пане Миколо, ще УКАБ хоче висловитися. Кухар Ольга, координатор насінного комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Секунду.
Кухар Ольга.
КУХАР О. Український клуб аграрного бізнесу. Якщо говорити по пунктах, які було озвучено паном Миколою, в першу чергу хотілося сказати дякую, справді ми багато напрацьовували ці зміни і обговорювали їх. Загалом законопроект комплексний і врегульовує багато питань, але по тих основних проблемних, що би хотілось сказати.
По скасуванню державної реєстрації батьківських компонентів овочевих культур та взагалі питаннях реєстрації і обігу. Хочемо сказати, що овочеві культури, в принципі, мають особливості порівняно з іншими культурами. Наприклад, оновлення таких сортів відбувається набагато швидше ніж інших культур і це необхідно враховувати в нинішніх законодавчих змінах щодо реєстрації сортів і сертифікації насіння.
А також важливо врегулювати, про що ми говорили, питання щодо реєстрації … (Не чути) овочевих культур. Адже міжнародна практика показує, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга, дивіться, те що важливо врегулювати, ми в принципі всі розуміємо. Можна сказати, от конкретно: ви вважаєте, що так має бути врегульовано або так. От у нас є п'ять пунктів. Те, що потрібно врегулювати – це в принципі зрозуміло.
КУХАР О. Тобто скасувати державну реєстрацію батьківських компонентів овочевих культур. Раз.
По-друге, По іншому пункту ми підтримуємо, що все ж таки потрібно збільшити суб'єктність…. (Не чути) та перевіряти не тільки тих, хто виробляє насіння, але і тих, хто його застосовує. Тобто все ж таки розширити цей ланцюг.
І стосовно зміни до статті 47, ми все ж таки вважаємо, що потрібно підтримувати зміни…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Секунду, Ольга. Ви так швидко говорите. Ви говорили про овочеві культури.
Друге – право вільного обігу сортів суспільного надбання, де закінчується патент.
КУХАР О. Тут щЕ питання, яке ми обговорюємо внутрішньо. Ми ще не маємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто позиції немає.
Дальше. Надання права ДПСС перевірки тих, хто вирощує.
КУХАР О. Ми підтримуємо ланцюг.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Четверте – обов'язок звітування суб'єктів господарювання перед авторами сортів.
КУХАР О. Так, ми це підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. П'яте – право з сертифікації сортового насіння інших крім державних суб'єктів.
КУХАР О. У нас немає позиції. Це обговорення ще.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пойняв.
Сюзанна Григоренко, будь ласка.
ГРИГОРЕНКО С.В. Доброго дня.
Дякую за надане слово. Також хочу подякувати окремо і голові підкомітету, і дійсно, робочій групі, яка працювала, з приводу тих проблемних питань, які були зазначені.
Ну перше хотілося б, з приводу батьківських компонентів овочевих культур. Так як ця ініціатива була вперше запропонована в 3680. Отримано схвальний висновок Комітету з євроінтеграції, що це абсолютно відповідає тим нормам, які є в ЄС, і не суперечить…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сюзанна, це в якій частині? В якій частині?
ГРИГОРЕНКО С.В. З приводу батьківських компонентів овочевих культур. Ця норма була в 3680, не викликала дискусій…
ГОЛОВУЮЧА. Перше. Ви вважаєте, що це не відповідає…
ГРИГОРЕНКО С.В. Це відповідає.
ГОЛОВУЮЧА. Відповідає. Тобто ви підтримуєте це?
ГРИГОРЕНКО С.В. Відповідає вимогам, і при цьому це було зазначено у висновку Комітету з питань євроінтеграції, який був даний…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми це підтримуємо.
Друге.
ГРИГОРЕНКО С.В. Друге – з приводу вільного обігу суспільного надбання. Так, як це сорти, це ті сорти, які вже втратили правоохоронну, тут була пропозиція врегулювати в окремому порядку в підзаконному акті, як набуваються на це права.
Ми не заперечували. Це було висловлено до опрацьованого, що окремий підзаконний акт зробити на це, з приводу суспільного надбання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну окремий підзаконний акт – зрозуміло, можна зробити. Це в принципі…
Дивіться, якщо ми не зазначили якісь там принципові моменти, то ми просто це питання означає, що не хочемо розглядати. У вас якась позиція по цьому є?
ГРИГОРЕНКО С.В. Ні, у нас не було це принципові моменти. У нас була позиція, що суспільне надбання – це окремо, а загальновідомі – це окремо. Це було враховано і єдине стало питання з приводу того, який порядок далі подачі документів на суспільне надбання.
Ну так як це в законодавстві неможливо чітко передбачити, було запропоновано Миколою Миколайовичем…
ГОЛОВУЮЧА. Зрозуміло. Тобто ви вважаєте, що це треба робити так, як в принципі говорив пан Микола і колеги ваші з ринку? Правильно? Тільки вважаєте, що порядок хай встановлюється на підзаконці?
ГРИГОРЕНКО С.В. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Третє – надання права ДПСС перевірки тих, хто вирощує.
ГРИГОРЕНКО С.В. З приводу цього третього питання ми підтримуємо, оскільки і зараз в законодавстві і про насіння, і про охорону прав на сорти є норма про те, що всі, практично всі, хто використовують насіння, підлягають під планові перевірки Держпродспоживслужби. Причому планові перевірки, вони не просто так здійснюються за бажанням Держпродспоживслужби, а згідно затверджених критеріїв періодичності. І це перевірки для великих суб'єктів – раз у два роки, для малих – раз у п'ять років і менше.
Тому и вважаємо, що так як насіння для сівби використовується усіма аграріями, і всі зацікавлені в тому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сюзанна, зрозуміло.
Четверте – обов'язок звітування.
ГРИГОРЕНКО С.В. З приводу процедури звітування хочу зазначити, що, дійсно, це така вимога є. Але там вона не стоїть, як звітування, вона стоїть як звітування, коли використовуються сорти, які є зернової групи. Це вимога, яка була національними виробниками. Тому що дуже часто, коли купується насіння зернових, яке придатне для відтворення кілька років, не завжди можливо забезпечити виконання ліцензійного договору або далі договору про використання насіння для так званих власних потреб у господарській діяльності. Це якраз вимога, яка для національних виробників.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви підтримуєте?
ГРИГОРЕНКО С.В. Да, підтримую і просто хочу обґрунтувати, чому. Тому що наразі у зв'язку з тим, що це питання таке складне у взаємовідносинах. До чого це призводить? До того, що для аграрія у ціну насіння одразу закладається ціна цього паушального платежу або роялті, яке могло бути зібране. Тому вона не сприяє ні тому, щоб зниження цін для товаровиробника, ні тому, щоб сюди ми розуміли, що система охорони прав інтелектуальної власності на сорти працює, і ті ж самі селекційні компанії впевнено себе відчували і не шукали підтримки бюджетної, а могли отримувати повноцінну оплату. Тому підтримуємо, так як це теж була ініціатива передусім вітчизняних національних виробників і інститутів Академії аграрних наук.
П'яте – теж підтримуємо. Чому? Тому що з приводу сертифікації на сортові якості дуже багато говориться. В частині міжнародного законодавства це також абсолютно ініціатива, яка була запропонована 3680, оцінена Комітетом з євроінтеграції як така, яка не суперечить нормам законодавства ЄС. Крім того, у країнах ЄС, як правило, взагалі відсутній такий документ окремий як сертифікат на сортові якості, мається на увазі саме для внутрішнього обігу. Тому що дійсно є облік етикеток, облік етикеток у нас законодавчо закріплений окремим наказом Мінагрополітики, зареєстровано в Мінюсті, що облік етикеток на насіння здійснює виключно державне підприємство.
Щодо видачі сертифікатів міжнародного зразка, це взагалі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сюзанна, ви ще по четвертому чи вже по п'ятому?
ГРИГОРЕНКО С.В. Ні, це вже по п'ятому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. По п'ятому. Ви підтримуєте чи ні?
ГРИГОРЕНКО С.В. Ми підтримуємо, що необхідно впровадити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, що? Різних форм власності.
ГРИГОРЕНКО С.В. Так. Що це повністю відповідає вимогам законодавства ЄС.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. І інші представники асоціацій. Депутати…
ГРИГОРЕНКО С.В. Я ще хотіла єдине що зазначити, що ця норма була запропонована в 3680, і на підтримку висловились і Українська зернова асоціація, і Всеукраїнський аграрний форум, і Європейська Бізнес Асоціація. При цьому це все були письмові засвідчені звернення і ці всі вимоги уже перевірені на відповідність законодавству ЄС.
Окремо хочу подякувати просто робочій групі за те, що ми працювали, і ініціативи, які там опрацювали, вони дійсно всі були обговорені. Єдине, що здивувало – це питання 3-4, бо це були взагалі не спірні моменти між 3680 і 3680. Чому ми їх так зараз виділили, то чесно кажучи для селекційних…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Миколо, чому ми їх виділили, якщо ви їх і так погодили?
ГРИГОРЕНКО С.В. Вони були однакові.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не до вас, Сюзанна, питання.
ГРИГОРЕНКО С.В. Вони співпадали.
_______________. Навіть вчора на нашому фінальному обговоренні, я свої озвучив застереження з цього приводу. Тому я не говорив, що …. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, дивіться, ми в принципі, по-перше, було зрозуміло, що цей закон складний, тому що, м'яко кажучи, там дуже багато термінології з якої в більшість, це правда, для нас є невідома, галузь специфічна. Але як в лікуванні правильно головне – динаміка. Тобто ми вже маємо якось консолідований з ринком "д" законопроект. У нас питання, умовно, звузилися до п'яти, а можливо, навіть і до трьох. Я так розумію, що швидше навіть до трьох.
У вас у всіх є текст, який прошу перечитати до наступного засідання комітету і сформувати свою думку, в тому числі по трьох питаннях, які сьогодні звучали для того, щоб ми проголосували. Тобто, скажемо так, розуміння ми набрались, по крайній мірі я, більше ніж було раніше.
Ви з цим текстом, очевидно, ринок великий, можете з кимось кожен із нас порадитися ще і, звичайно, крім цих питань, по будь-яких інших нормам, які в запропонованому тексті як варіант доопрацьованого закону, також підняти питання.
Тому прошу всіх знайомитися, формувати думку до наступного засідання. Ми тоді, очевидно, що будемо пробувати приймати рішення.
Є якісь ще питання по цьому закону?
Переходимо до наступного. Соломчук Дмитро.
СОЛОМЧУК Д.В. Шановні колеги, представляю вашій увазі проект Закону України про внесення змін до розділу ХІ "Перехідні положення" Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" (реєстраційний номер 5440) (від 29.04.2021 року).
Відповідно до розділу VI Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва обігу та маркування органічної продукції, органічне виробництво та (або) обіг органічної продукції в Україні підлягає сертифікації, яка проводиться щорічно органом сертифікації, з метою встановлення відповідальності процесу виробництва продукції та її обігу вимогам законодавства обігу та маркування органічної продукції. У разі сертифікації органічного виробництва за нормами та стандартами, визнаними в іноземних державах або міжнародних організаціях особа має право додатково укласти договір з органом іноземної сертифікації.
Законом про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, який був введений в дію 2 серпня 2019 року і встановлював, що до 2 лютого 2021 року необхідно було створити: акредитовані органи сертифікації, державний реєстр операторів, що здійснюють виробництво продукції, державний реєстр органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції. Але, на жаль, ні орган сертифікації, ні реєстри не створені, однак норми закону, які вимагають наявності чинного сертифікату, виданого таким органом для виробництва на території України, ввезення за митну територію України та реалізації в її межах органічної продукції почали діяти по відношенню до виробників.
Водночас почала, затверджена нашим комітетом, почала діяти програма державної підтримки виробників органічної сільськогосподарської продукції. Однак долучення до неї виробників неможливе внаслідок відсутності їх в реєстрі та відповідно вимогам закону сертифікату, що є також наслідком відсутності органів сертифікації. Нагадаю, що на момент прийняття закону в 2019 році Україна експортувала 469 тисяч органічної продукції на загальну суму 189 мільйонів євро.
Враховуючи, що з ряду обставин на дату введення в дію закону підзаконні акти не були прийняті та відсутні органи сертифікації, які можуть сертифікувати виробництво і обіг органічної продукції, проектом закону пропонується ввести зміни до розділу ХІ "Перехідні положення" тимчасово, до 1 липня 24-го року, та дозволити суб'єктам господарювання реалізувати сільськогосподарську продукцію як органічну в разі наявності у них чинного сертифіката, виданого органом іноземної сертифікації.
Також проект закону пропонує тимчасово, до 1 січня 21-го, визначити зазначених суб'єктів господарювання виробниками органічної сільськогосподарської продукції та надати їм можливість отримувати державну підтримку.
Прошу членів комітету підтримати даний законопроект. Якщо в двох словах, там довго можна читати і розповідати, виходить, що реєстри не були здійснені, сертифікаційні центри не були здійснені, які мали працювати згідно закону, який вступив з 2 серпня 2019 року, і потрібно продовжити дію даних сертифікатів, відтермінувати, які є на сьогоднішній день. Так як вже створено МінАПК, то надіємося, будемо на них впливати, щоб чим скоріше…
(Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова підкомітету Олександр Гайду.
ГАЙДУ О.В. Доброго дня. Голова підкомітету інновацій та інфраструктури у сфері АПК. 31 травня було проведено засідання підкомітету, де було заслухано інформацію щодо законопроекту 5440, який буде… Метою цього закону, зазначеного законопроекту, є недопущення зупинення торгівлі органічною продукцією на території України, пов'язаною з неможливістю виконання вимог законодавства, а також усунення перешкод для отримання українськими виробниками державної підтримки у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції.
Як доповідав Дмитро Соломчук, в цьому році було виділено на підтримку сільгоспвиробників 4,5 мільярда гривень, 50 мільйонів з яких – це на розвиток виробництва органічної продукції. Я вважаю, це перший крок для розвитку цієї галузі і ми повинні підтримувати цей напрямок. Тому чому це важливо? Закон 5440, по-перше, регулює процедуру реєстрації, а, по-друге, він дозволить українським виробникам отримати держпідтримку.
Що пропонується. Дозволити виробникам, які маркують свою продукцію як органічну за іноземними стандартами, реалізовувати та маркувати цю продукцію на законних підставах до 1 липня 2024 року. Цей строк зумовлений тим, що для рослинництва має пройти мінімум 2 роки перехідного періоду на органічне виробництво. І, по-друге, дозволити українським виробникам, які виробляють органічну продукцію за іноземними стандартами, отримувати у 2021 році підтримку.
Також додам, що органічна продукція – це не тільки здоров'я нації, а ще й розвиток економіки. Тому вважаю, що цей напрямок треба підтримувати.
Підкомітет з питань інновацій та інфраструктури у сфері АПК пропонує підтримати даний закон за основу та в цілому та винести в зал.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. У мене питання. Цей закон треба буде МінАПК виконувати, я так розумію, там реєстри якісь створити? Ви з ними працювали по цьому закону?
Тарас Висоцький, а можете коротко пояснити? Я так розумію, там є питання. Цей закон дозволяє технічно українським виробникам щось зробити, в результаті чого вони можуть отримати дотацію експортувати і експортувати цю продукцію. Можете чуть-чуть, якщо можна, по суті коротко добавити до колег?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, Микола Тарасович, шановні члени аграрного комітету. Дійсно, нормативка – вже все зроблено, тобто всі передумови для запуску реєстру є. Єдине, що фізично так як зазначали колеги, зможуть там з'явитися виробники не раніше ніж через півтора року. Бо є певна технологія виробництва продукції рослинництва і відповідно сертифікації. Тому фактично реалізація законопроекту, вона не зобов'язуватиме нічого додаткового робити, просто фізично за цей час зможуть сертифікуватися і внестися. А оскільки в умові отримання державної підтримки є наявність реєстру, треба це перенести. Якщо це не перенести, то цього року в реєстрі фізично ніхто не зможе з'явитися, відповідно державну підтримку випустити не буде можливо.
Дякую. Ми також підтримаємо в цілому цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є якісь зауваження, які треба виправляти між першим і другим читанням? Це великий закон? Чи треба рекомендувати за основу і в цілому?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. За основу і в цілому. Це законопроект на два абзаци.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Які питання в колег?
_______________. Тут одне питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, він не почує без мікрофона.
_______________. Я перепрошую. Коли міністерство гарантує, що реєстр запрацює, от дата, з урахуванням тих обставин, які ми знаємо?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вже працює. Вже є останній наказ виданий і зареєстрований в Мін'юсті. Тепер фізично треба виробникам пройти процедуру сертифікації. Дальше справа тільки за виробниками. Але та процедура півтора роки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Два роки на що? Це на що строк?
_______________. Це перехідний період для рослинництва… (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, представтесь.
БЕРЕЗОВСЬКА О. Олена Березовська, "Органічна Україна". Справа в тому, що в діючому законі в статті 25 вказаний термін перехідного періоду: від 24 до 36 місяців. Тобто ми вказали мінімальну дату перехідного періоду. Тобто від моменту, коли виробник стане в реєстр, він все рівно не матиме право маркувати свою продукцію як органічну, тому що він буде проходити перехідний період.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви? Будь ласка.
МИЛОВАНОВ Є.В. Євген Милованов, Федерація органічного руху України. Хотів би доповнити ще пана Тараса, виправити навіть. Залежить не лише від суб'єктів господарювання, тобто від органічних виробників, але також залежить на нинішньому етапі від органу акредитації. Тому що на сьогоднішній день жоден орган сертифікації ще не акредитований.
Тобто для того, щоб приступити до процесу сертифікації господарств згідно українського законодавства, необхідно, щоб органи сертифікації були акредитовані у наступний період сертифікації.
Саме тому ми і піднімаємо питання про липень 2024 року. Це якраз той мінімальний термін, який дозволить запустити процес акредитації і першими органами сертифікації – сертифікація господарств.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Є питання є? Нема заперечень, щоб ми рекомендували за основу і в цілому?
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались?
Одноголосно.
Наступне питання шосте. Про розгляд пропозицій МінАПК до проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів.
Тарас Миколайович, якщо можна, поясність, що це таке і для чого потрібно.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Щороку фактично вноситься урядом Програма діяльності на розгляд Верховної Ради. Минулого року, пам'ятаєте, ми спільно весною опрацьовували. У нас була спільна позиція, комітетом підтримана. В залі Програма діяльності не була підтримана, але уряд все рівно її приймав.
Тому зараз іде мова про фіксацію на наступний рік, 2022 рік, Програма діяльності. В пропозиції, які надані, ми фактично взяли пункти, які були детально з вами обговорені і затверджені минулого року, які мали би бути реалізовані в 22-му році, пізніше. Фактично їх продублювали. Залишаються основними блоками, які уже ми обговорювали, вони залишилися, – це земельна реформа і продовольча безпека. Додається великий новий блок, який тоді ми не обговорювали, – це меліорація. Оскільки відновлення зрошення і дренажу, і, в принципі, блок меліорації передано на МінАПК.
Тому земельна реформа, продовольча безпека – це в контексті того, що ми буквально проходили в попередні рази, воно далі рухається. А меліорація – це новий блок. Якщо необхідно, можемо більш детально обговорити.
Раді, що представили. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, це програма уряду. Матеріали вчора були роздані. Я дивлюся, це те, що, в принципі, ми минулого року розглядали. Які по цьому питання?
Якщо немає, хто – за, прошу підтримати та проголосувати.
Хто – проти? Утримався?
Одноголосно.
Наступне питання.
______________. З процедури.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.
______________. Шановні члени комітету! Відповідно до статті 227 Закону "Про Регламент Верховної Ради" Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради затверджену на засіданні уряду Програму дій Кабінету Міністрів.
Сьогодні це просто пропозиції міністерства до цієї програми, які погоджені з комітетом. Програма може бути внесена через рік після її розгляду на пленарному засіданні. Вона розглядалася 18 червня минулого року. Після 19-го числа вона буде внесена до парламенту і парламент протягом 15 днів має її розглянути. Тому ще раз доведеться розглядати саму програму 30 липня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Завтра відправте… Зараз тоді відправте той лист, той, що вони просили до 15-16-го, де ми казали, що спочатку буде рішення комітету.
"Різне". В кого які питання? Спочатку було у Чайківського. Ой, пробачте, Іван Адамович, не у вас. У Соломчука було питання перше.
СОЛОМЧУК Д.В. Шановні колеги! Це питання стосується Рівненського краєзнавчого музею і музею "Пересопниця". Це, напевно, вперше буде таке в сесійній залі за історію взагалі парламенту. Я знаю, одне таке питання було колись, але воно стосувалося дороги "Київ-Чоп".
У нас є комунальне підприємство "Рівненський краєзнавчий музей" обласний. Краєзнавчий музей вирішив в Пересопниці, де було перше письмо написане – Пересопницьке Євангеліє, на якому президенти всі дають клятву, збудувати музей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це там де штунди зараз живуть?
СОЛОМЧУК Д.В. Ні, там якраз штунд взагалі нема, там всі православні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Штунди – це теж наші громадяни. Просто я знаю, у них теж Євангеліє якесь старе було.
СОЛОМЧУК Д.В. Ні, ні, це територіально вони у нас живуть більш на Поліссі під Білоруссю, якщо територіально.
І Пересопниця була збудована, там знаходиться копія Пересопницького Євангелія ідентична повністю, відтворене повністю історичне село. Потім обласна рада вирішила створити окремо комунальне підприємство "Культурно-археологічний центр "Пересопниця". Приміщення від краєзнавчого музею до нової Пересопниці передали, землі – ні. А землі на сьогодні за краєзнавчим музеєм, але ці землі є, так як це був створений культурно-археологічний центр, то вони є особливо цінні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Особливо цінні в силу статусу. Зрозуміло, це те, що ми в 2194 залишили повноваження Верховної Ради і Кабміну. Правильно я розумію?
СОЛОМЧУК Д.В. Так, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І що треба від комітету і Верховної Ради?
СОЛОМЧУК Д.В. І виходить, що від комітету і від Верховної Ради потрібно, щоб краєзнавчий музей сформувати, погодити право…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Припинення права постійного користування.
СОЛОМЧУК Д.В. Постійного користування зазначеними земельними ділянками припинення. А потім після цього обласна рада їх…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз надає.
СОЛОМЧУК Д.В. Ще раз надає, але вже Пересопниці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Це має бути зареєстрована постанова у Верховній Раді і після цього ми маємо її погоджувати. Правильно? Постанова вже зареєстрована чи ні? Ні, це по якості землі скасували, а оце в силу статусу не скасували, там дійсно Верховна Рада.
_______________. Постанова розроблена, вона може бути зареєстрована тільки за рішенням комітету, за поданням комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А є звернення облради по цьому?
_______________. Є краєзнавчого музею… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А облрада це підтримує? Облрада підтримує? Дивіться, у мене тоді є пропозиція. Ми там готові підтримати музей, але давайте так. Є звернення музею, якщо ми сьогодні… Дмитро, якщо ми сьогодні проголосуємо позитивно, в Раду воно йде після звернення облради. А є звернення облради? Є звернення облради і вона не заперечує.
Добре. Які питання по цій ситуації?
Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Ще можу сказати, от коли там різні опозиційні сили з трибуни завжди кричали за особливо цінні землі … (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Покажемо їм прецедент. Да, добре.
Хто – за, прошу підтримати і проголосувати, якщо питань немає. Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Дякую.
Микола Іванович, був Чорноморов, другий руку тягнув, потім, якщо…
Артем.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово.
Дивіть, у мене дві пропозиції. Я, може, процедурно трохи неправильно скажу, але мене прошу секретаря поправити.
Дивіться, у нас наразі скоро буде відкриватися ринок землі і, шановні народні депутати, Кабінет Міністрів досі не розробив порядок, по яким будуть зміни до цільового призначення земель згідно Закону, який ми прийняли, 2280. Тому я прошу від комітету звернутися до Кабінету Міністрів для того, щоб вони, так би мовити, пошвидше розробили порядок по тому, як будуть люди взагалі використовувати і змінювати цільове призначення землі. Це перше.
А по-друге, я б хотів би внести також пропозицію, що згідно процедури, ми це обговорювали на підкомітеті економіки і фінансового розвитку, потім ми коли голосували, так би мовити, не те що недовіру, але недієздатність Фонду держмайна, то процедурно би комітет правильно звернувся до міністра аграрної політики… Зараз є один… Два замміністра.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Знов з недовіри?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні. Наразі, ні. Щоб міністр аграрної політики вніс пропозицію до Кабміну щодо повернення державних підприємств, які були до цього в Мінагрополітики з Фонду держмайна, і щоб це розглянулось на наступному комітеті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. По мірі озвучення пропозицій.
По першій пропозиції давайте заслухаємо, я бачу, є перший заступник голови Геокадастру, уточнимо. Я думаю, що вони задіяні в цьому процесі.
Будь ласка, Анатолій.
МІРОШНИЧЕНКО А.М. Так, дійсно, розроблений проект Постанови Кабінету Міністрів, яким затверджено класифікатор функціональних зон, класифікатор видів цільового призначення і таблиця переходу між ними. І наразі знаходиться на погодженні центральних органів виконавчої влади. Погодження, за нашими оцінками, в завершальній стадії. Якщо все буде гаразд, можливо, і на цьому тижні матимемо всі погодження, передамо на затвердження уряду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Робимо звернення чи ні? Дивіться, крім цього там є ще інші підзаконки. Давайте так: секретаріат більш правильно в деталях сформулює звернення до Кабінету Міністрів із закликом щодо того, щоб всі передбачені підзаконні акти до 2280 і 2194 були прийняті в строки.
Хто за, прошу підтримати і проголосувати. Проти? Утримались?
Друге питання. Звернення до МінАПК, щоб МінАПК звернулось… Я правда, не розумію, чому…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну комітет не може давати доручення МінАПК. Це дві різні гілки влади.
_______________. Тема цікава, тому що куча підприємств, які МінАПК передали у Фонд держмайна… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Микола Іванович. Формулювання.
(Шум у залі)
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте звернемося до МінАПК із закликом ініціювати ці процедури…
______________. А потім перевіримо, чи було ініційовано.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можна коментар, будь ласка, колеги?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пане Тарасе.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Микола Тарасович, згідно чинного законодавства і нормативно-правових актів ініціювати передачу розпоряджень тих чи інших державних підприємств має право виключно орган, який є розпорядником на сьогодні. Тому у даному випадку, якщо мова йде про ініціювання передачі, це може зробити виключно Мінекономіки або Фонд держмайна, в залежності від тих підприємств, куди вони передані. У МінАПК виходити офіційно з такою нормативною ініціативою немає законодавчих підстав.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо. Давайте тоді ми можемо… (Шум у залі)
Дивіться. Ми можемо закликом до міністерств ініціювати. Прийняти таке рішення. (Шум у залі)
То тоді, оскільки є питання, що МінАПК і Мінекономіки пропонується, напевно, звернутися до двох, щоб вони вже розбиралися між собою, хто з них правонаступник в якій частині.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались?
Одноголосно.
Ще питання?
Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Є ж два законопроекти: 5600 і інший, я не знаю, як він називається, про збільшення в два рази фіксованого. А ми збираємося це діло оговорювати? Звичайно, наш комітет не головний, але хоча би обговорити, бо це стосується ну дуже кардинальних ідей в аграрному секторі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, обов'язково. Дивіться, чий це підкомітет?
______________. Артема Олеговича.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артема Олеговича.
Коли у нас наступне засідання комітету?
______________. За графіком 30 липня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так.
______________. Червня. Я перепрошую, в червні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, там є два… По одному… Колеги, давайте, щоби економити один одного час.
Два законопроекти. По першому – 5600, строк для альтернативного закінчується цього тижня. Другий законопроект поданий минулої п'ятниці, тобто строк для альтернативних закінчується наприкінці наступного тижня. Очевидно, що податковий комітет, я думаю, з понеділка в найближчі два тижні буде приймати рішення по першому читанню. Тому давайте обговоримо дві пропозиції.
Перше. Ми готуємося і включаємо це питання в порядок денний на 30 червня. Артем Нагаєвський, не чую нічого. Якщо можна, то важливе питання, давайте коротко послухаємо, я думаю, що це сьогодні, напевно, останнє питання.
Другий момент. Ініціюємо для цього позачергове засідання комітету, наприклад, онлайн, наприклад, наступного тижня по першому, а потім, коли буде закінчуватися строк альтернативний – по другому.
Які думки?
_______________. Коли буде раціонально провести підкомітет тоді в понеділок 30-го?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться тут, в принципі, як ви самі вирішуєте. Ви можете проводити підкомітет, можете ні, тому що ми там не основний. Якщо ви хочете додатково зібратися посидіти, із задоволенням, можете хоч 5 раз зібратися, в принципі, всі тільки "за". А можемо не робити цю аж таку формальну процедуру, просто запланувати засідання комітету і всі разом це обговорити.
Ще раз кажу, два варіанти: перший – ми робимо це 30 червня по двох законах, другий варіант – 30 червня тільки по другому закону, а по першому закону, наприклад, наступного тижня.
_______________. (Не чути)
_______________. Я думаю, Микола Тарасович, питання надзвичайно важливе для галузі. Я думаю, що 30 числа якраз би було самий раз, щоб ми обговорили і мали би ще запас тоді, якщо вже в онлайні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто одне додаткове засідання комітету?
Маргарита! Хто ще, які думки? Тоді в мене пропозиція, щоб ми зробили це на наступному тижні – середа, четвер. Якраз ви перечитаєте, підготуєтесь… Немає заперечень? Хай тоді секретаріат подивиться що до чого там.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А що це означає? Ми не можемо комітет проводити?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, онлайн кажуть. (Загальна дискусія) Ми твоїх виборців знаємо, Артем Батькович.
Давайте тоді, середа чи четвер? Якщо немає інших думок, то тоді в середу приблизно в обід онлайн-засідання комітету по цьому питанню порядку денного – по 5600. По другому закону після, на наступному засіданні комітету, який буде не онлайн.
Ще які питання?
До зустрічі завтра в парламенті.