Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

26 травня 2022 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Кворум є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, давайте будемо починати. Іване Адамовичу, давайте реєстрацію будемо проводити. Прошу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, доброго дня! Давайте, прошу проведемо швидко реєстрацію і за пів години завершимо комітет. (Шум у залі)

Гайду Олександр.

Друзі, давайте для того, щоб був зв'язок, хто зараз, хто не цей... будь ласка, відключайте свої айфони, айпеди, засоби зв'язку, щоб не мішати один одному.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На місці. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик Сергій.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Вмикається Рудик от прямо зараз.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Включається, отлічно.

Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. На місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт, Паша.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Добрий день всім. Колеги, присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт, Стьопа.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня, Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня всім.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Всім привіт. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт.

Герасимов Артур. Герасимов Артур!

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. На місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт, Таня.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Доброго дня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. Присутній. Всім доброго дня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день.

Івченко Вадим. Івченко Вадим!

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Доброго дня! Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт, Коля.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт, Діма.

Кучер Микола. Кучер Микола!

Лабазюк Сергій. Лабазюк Сергій!

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Присутній. Доброго дня всім.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Всім привіт. Привіт, Сергій.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Доброго дня всім. Присутній. Вітаю всіх.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаємо.

Нікітіна Марин.

 

НІКІТІНА М.В. Присутня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт, Маринка.

Петьовка Василь. Петьовка Василь!

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт, Саша.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт.

Столар Вадим. Столар Вадим!

Тарасов Олег. Тарасов Олег!

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт, Володя.

Христенко Федір. Христенко Федір!

Чорноморов Артем. Чорноморов Артем!

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт, Артем.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Присутня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт, Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Привіт.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П. І вітання, найкращого бажання. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Найщиріші вітання. 20.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Рудика допишіть. Є Рудик.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт, Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Вітаю.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 21 член комітету є присутній на засіданні аграрного комітету.

Олександр Васильович, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

На засіданні присутній 21 народний депутат член комітету. Засідання оголошую відкритим.

До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання.

Перше. Про проект Закону про географічні зазначення спиртних напоїв, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 6480) (від 28.12.2021 року).

Друге. Про дискусійне положення проекту Закону про внесення змін до законів України "Про охорону прав на сорти рослин" та "Про насіння і садивний матеріал" (друге читання) (реєстраційний номер 3680-д) (від 16.07.2021  року).

"Різне".

Порядок денний вам був розданий, надісланий. Пропоную його затвердити.

Будь ласка, Іван Адамович. Голосуємо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В.  За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко Максим.

Дякую.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іван Адамович. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Костюк Дмитро. Костюк Дмитро! Почув Гузенка, почув Кириченка. 

 

_______________.  За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що там зі зв'язком?

 

_______________. Так, виключили всіх.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Це у Івана Адамовича тільки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, у Івана Адамовича.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. У мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, щось там звуку немає, Іван Адамович. Все добре?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Нагаєвський – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тимофійчук Володя.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я – за. Тут тяжело микрофон включается, подождите одну секунду. Спасибо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Шол Маргарита.

Дякую.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Звичайно, за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Олександр Васильович, одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Колеги, переходимо до розгляду питань. Перше питання про проект Закону про географічні зазначення спиртних напоїв, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 6480).

Шановні колеги, даний проект розроблено з метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом частини правової охорони географічних зазначень спиртових напоїв … (Не чути) спиртових напоїв українського походження.

Розроблений проект закону імплементує в національне законодавство Регламент Європейського парламенту та Ради ЄС від 17 квітня 2019 року щодо визначення, опису, представлення та маркування спиртних напоїв, використання назв спиртних напоїв під час представлення та маркування інших харчових продуктів, захисту географічних зазначень спиртових напоїв, використання етилового спирту та дистилятів сільськогосподарського походження в алкогольних напоях та скасування Регламенту ЄС під № 110/2008, що відкриває Україні вихід на європейські ринки, створює належні правові основи для розвитку України сучасної правової бази, гармонізує законодавство України з ЄС, збільшує шанси на швидкий розгляд заявки України на набуття членства в ЄС.

Прийняття закону дозволить стимулювати розвиток крафтового виробництва, це, по-перше, спиртових напоїв та створення робочих місць для населення, зокрема в сільській місцевості.

Я прошу прокоментувати цей законопроект Висоцького Тараса Миколайовича. Будь ласка, запрошую вас до слова. Тарас Миколайович присутній?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, він в чаті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, він в чаті. Будь ласка, Олександр Георгійович, якщо зможете, зателефонуйте йому, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Роблю це вже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може Андрій Богданець зможе почати як голова підкомітету?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Можу почати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Андрій Володимирович, давайте ви почнете це питання, а Тарас Миколайович вже додасть потім.

Прошу, Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Дякую.

Шановні народні депутати, представники уряду, присутні! До вашої уваги пропонується проект Закону України про географічні зазначення спиртних напоїв (реєстраційний номер 6480)  (від 28.12.2021 року), поданий Кабінетом Міністрів.

Даний законопроект розроблено з метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії, їхніми державами-членами, з іншої сторони, в частині правової охорони географічних зазначень спиртових напоїв.

Потреба в розробці цього законопроекту виникла через відсутність у Законі України "Про правову охорону географічних зазначень" положень, які враховують і визначають особливості підготовки до реєстрації, використання та захисту географічних зазначень спиртових напоїв, а також контролю в цій сфері.

Проектом закону пропонується уточнення термінів у сфері географічних зазначень спиртових напоїв, зокрема, введено визначення  спиртних напоїв, запроваджено класифікацію спиртних напоїв та узагальнено правило до них. Також законопроектом встановлюються загальні правила визначення опису представлення і маркування спиртних напоїв, правила використання офіційних назв спиртних напоїв.

За результатами опрацьованого даного законопроекту із представниками галузі на підкомітеті з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК, а також по робочих групах при Міністерстві аграрної політики та продовольства України були подані пропозиції, якими пропонується даний законопроект доповнити.

А саме: уточнити термінологію шляхом введення нових термінів "горілка", "горілка особлива", "настоянка", "бальзам" із відповідними змінами до інших нормативно-правових актів (стаття 1 проекту закону). Передбачити можливість виготовлення продукції, які наразі має назву "бренді" не тільки в дубових бочка, але в тому числі і з використанням емальованих ємностей з дубовою клепкою – те, що у нас була дуже велика дискусійна дискусія з представниками бізнесу із Кабміном. Спростити процедуру підтвердження відповідно спиртного напою сертифікації (стаття 13 …(Не чути) цього проекту закону) лібералізувати контроль за введенням в обіг спиртних напоїв за географічним зазначенням шляхом внесення змін до статті 23, 25 проекту закону. Встановити прозорі правила до маркування спиртних напоїв за географічним зазначенням ( стаття 16 закону).

Прийняття проекту закону наблизить українське законодавство до законодавства ЄС, а також дозволить стимулювати розвиток крафтового виробництва спиртних напоїв та створити додаткові робочі місця для населення, забезпечити додаткові можливості для переробки сільськогосподарської продукції та збільшити податкові надходження до бюджетів усіх рівнів.

Шановні колеги, пропоную рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про географічні зазначення спиртових напоїв, внесений Кабінетом Міністрів України (реєстраційний 6480) (від 28.12.2021 року), включити до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Також рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 та статті 2, статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про географічні зазначення спиртних напоїв за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу із доопрацюванням до другого читання окремих положень, зокрема тих, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового рулювання законопроекту, зокрема щодо необхідності внесення змін до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Дякую за увагу.

Хотів би також зазначити, що цей законопроект був напрацьований зі всіма представниками галузі спиртової, були дискусійні норми в основному всі виписані. Якщо ще будуть якісь зауваження або неточності, між першим і другим читанням це можна поправити.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую, Андрій Володимирович.

Будь ласка, Олександр Георгійович, є Тарас Миколайович на зв’язку?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Із Тарасом Миколайовичем зник зв'язок. Зараз він пробує включитися знову. Просить, щоб надали слово Хомічак Людмилі Володимирівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Людмила Володимирівна, ви на зв’язку?

 

ХОМІЧАК Л.В. Так.

Доброго дня, шановні народні депутати! Хочу попросити вас підтримати цей законопроект, оскільки він дає той базис, який дозволить в подальшому запустити розвиток крафтового виробництва і буде сприяти розвитку малих форм підприємництва в Україні. Це надзвичайно важливо.

Ми комунікували з виробниками таких напоїв. Вони готові вийти, як кажуть, в офіційне правове поле виробництва дистилятів і спиртних напоїв. Цей закон встановлює основні базисні моменти для того, щоб, ну, по-перше, хоча би завести поняття, що таке "спиртний напій", тому що його зараз в українському законодавстві немає. А те, чого немає, воно  не може реєструватися як географічне зазначення.

Ще це сприятиме і туризму в Україні, і може представляти Україну, ви ж знаєте, як обличчя України, як унікальну державу зі своїми особливостями і виробничими, і тим потенціалом, тому що якраз географічні зазначення і містять оці особливі якості і особливі репутації, які дозволять представляти достойно Україну на зовнішніх ринках. Такі напої у нас уже є, тільки треба створити правову основу для того, щоб ці напої стали у нас, будемо говорити так в біле поле правове.

Ми багато працювали з цим проектом, ми максимально врахували те, що надавала галузь для того, щоб всім було зручно, навіть відступаючи трошки від європейських норм, але не порушуючи, але деякі моменти,  наприклад, там по бренді, зразу зазначаю, тобто ми не можемо відступати, тому що якщо у нас законодавство не буде відповідати європейському, то правова охорона не буде забезпечена в Євросоюзі тих географічних зазначень спиртних напоїв, які будуть у нас зареєстровані.

Але максимально врахувати те, що надавали нам виробники, ми змогли, навіть щодо такого терміну, такої категорії спиртного напою, як горілка, в нас були дуже великі дебати, тому що у всіх країнах Європейського Союзу ця категорія класифікується, як водка. Ну, у всіх є така як би асоціація, що це ніби російський продукт, але це має міжнародну назву. Ми знайшли компроміс, у нас така категорія спиртного напою буде класифікуватися через рисочку: горілка-водка. Тобто ми змогли врахувати і європейські вимоги, і пішли назустріч виробникам для того, щоб вони не застосовували додаткові маркетингові затрати для того, щоб споживач бачив той продукт, який він, власне, бачив до цього. Проект...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пані Людмила, дозвольте я вас переб'ю. А ви б не могли, будь ласка, просто на простому прикладі пояснити, які саме переваги дасть цей закон, як ви зазначили, крафтовим виробникам? Крафтові виробники, як правило, це маленькі підприємства, да, з якоюсь унікальністю. Наприклад, в Миколаївській області, в місті Миколаєві є там "Поверх 47" винодільня, якщо ви знаєте. Там роблять дуже якісне вино на 47 поверсі. Ну, унікальні такі речі. У тому числі, я так розумію, це настоянки і все таке, що має якусь особливість.

Просто на простому прикладі. Якщо у середньостатистичного мешканця півдня Одеської, Миколаївської чи Херсонської області є там 20 гектарів виноградників. В цьому законі я бачу, що ми дозволяємо використовувати там ємкості, які не обов'язково повинні бути дубові (це було, пам'ятаю, принципове таке рішення), це можуть бути обшиті… Я не спеціаліст в цьому, алюмінієві…

Які дасть цей закон їм переваги?  От що саме вони здобудуть після прийняття цього закону зі всіма тими положеннями, які ми в ньому зараз зазначаємо? 

Він вирощує виноград. Ми вже спростили землевпорядну документацію стосовно багаторічних насаджень. У нас є держпідтримка виноградництва. То єсть аграрний комітет доводить цю історію вертикально інтегровану до кінцевого виробництва продукту, і от наразі цей виробник  винограду, який виробляє виноматеріал, потім робить готовий продукт. Що саме цей закон йому дасть? Які переваги?

 

ХОМІЧАК Л.В. Дякую.

Дивіться, цей закон не стосується абсолютно вина. Цей закон врегульовує…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Настоянки.

 

ХОМІЧАК Л.В.  Ні. Міцні алкогольні напої.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Коньяк.

 

ХОМІЧАК Л.В.  Що, що?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Бренді.

 

ХОМІЧАК Л.В. Бренді за визначенням має витримуватися  тільки в дубових бочках. Це європейська норма. Інакше це не бренді.

Те, про що ви говорите: унікальні  напої, які створені і  можуть використовуватися шляхом витримки в алюмінієвій тарі з дубовою клепкою, це, наприклад, коньяк французький. Це не бренді. Це винний спиртний напій.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пані Людмила, я вибачаюся,  може, я сказав цю фразу, до якої ви, так сказати, дуже цінно  причепилися, вибачте. Мені просто простий приклад простого крафтового виробника любого напою, на вашу думку, якого ви відстоюєте, бо ви зазначили стільки переваг, там туризм, те, те. Я хочу зрозуміти на прикладі, будь ласка, простими словами, приклад.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можна я, Артем Олегович?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я закінчив нардепство, хочу випускати настоянку імені Чорноморова і Степана Миколайовича, наприклад. Да от що мені дасть цей закон? Я ж його приймав.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Артем Олегович, можна я? Я прошу вибачення, в мене щось… в найважливіший момент вибило цей, таке буває.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дійсно, дуже-дуже вибачаюсь.

Дивіться, у вас дійсно дуже предметне запитання. Відразу зрозумійте, що цей законопроект, він масштабно галузі не підтримає, що там буде такий швидкий. Він може підтримувати ніші. Тому якщо ви, наприклад, хочете зробити там той чи інший крафтовий міцний алкогольний продукт імені Степана Миколайовича та Артема Олеговича або кожний індивідуальний, фактично обирайте локацію. Я опишу, як буде по закону, і зразу скажу, чому зараз це неможливо, так.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Просто він буде гарно звучати: ЧЧ – Чорноморов, Чернявський.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да-да, до речі, да.

Вибирайте місце, шукайте в ньому щось в ідеалі особливе, щось унікальне, да, там в історичному або інше в будь-якій точці України.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Територію Інкермана, да, там…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, в будь-якій точці України, да. Фактично берете сировину, вона може бути в тому числі вишняк…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я зрозумів, да.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Все, що має те, що бродить… обираєте, з чого робите. Практично, а просто подаєте дві речі. Перше. Для того, щоб себе захистити на майбутнє і в тому числі мати право експортувати, я думаю, ця справа піде у вас успішно, ви фактично реєструєте. От реєструється це географічне зазначення, що настоянка, яка "П'яна вишня" умовно, теоретично львівська там "Вишня ЧЧ" чи там з такого-то регіону інкерманського, ваше географічне зазначення, у вас буде право тільки у вас ці лейбли робити. Будь-який інший виробник в цьому селі чи там із цього ж сорту вишні, чи винограду, не зможе це вже робить. Він зможе робить цю продукцію, но він не зможе її так називати, використати цю вже назву. І ви по чуть-чуть цей бренд розвиваєте. Плюс буде як крафтовиробника, ну, там це вже воно в законі про регулювання там, знаєте, є трошки пом'якшені вимоги ніж до класичного виробника алкоголю, там по ДПС, по реєстрації, ну, по цій звітності, інші речі.

Тому фактично, якщо вже так геть просто, вся різниця в тому, що зараз в нас процедури створити бренд якийсь такої назви, який би визнавався в світі, ну, в Європі – це значить і в світі, немає. Ви можете її зараз робити, можете ліцензію отримати, можете продавати, акциз сплатити, але її може будь-який сусід вкрасти рецепт і сам почати робити, і все, особливої відмінності не буде.

Тому це перший крок. А потім на нього вже нав'язуються такі речі. Вже як ви створили бренд, то будується там якийсь географічний маршрут чи туристичний маршрут, який буде сюдою проходити, може буде офіційно зазначатися. Потім, в принципі, можна продавати, заробляти роялті. Якщо хтось захоче футболки продавати з вашим брендом відомим, якщо це не ви будете, будуть платити вам за використання бренду цього зазначеного.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто я правильно зрозумів, що той унікальний рецепт, який ми ще з старих болгарських часів принесли в нашу компанію з Степаном Миколайовичем, ми його ще прив'язуємо до територіальної, географічної, розташування нашого виробництва, для того, щоб вибудувати в майбутньому велику гарну брендову історію. Правильно?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, є шотландське віскі, он через 300 років буде, я не знаю, як назвати, Чорноморське… придумати якусь назву.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я зрозумів. Все. Щиро вам дякую, Тарас Миколайович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, це стосується тільки міцних напоїв або всіх напоїв…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А від якої там градусів?

 

______________. Від п'ятнадцяти.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Від п'ятнадцяти. Ну, тобто от просто… Бо ми міцні думаємо, що це від сорока – це від п'ятнадцяти. Тобто наливки, це вже рахується міцний напій. Он та сама львівська "П'яна вишня" 17 градусів. От вам потенційний географічний брендовий крафтовий напій, який можна було би поширити, від 15 градусів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що стосується ...(Не чути), того, що зазначила Людмила Володимирівна, назва "горілка" чи "водка", поясніть, будь ласка, в даному випадку теж, як ви говорили, це іміджеві якісь можуть бути втрати від зміни назви?

 

ХОМІЧАК Л.В. Дивіться, воно буде позначатись як "водка", "горілка". Да, дивіться, от ви зайдіть зараз в будь-яку мережу і ви подивитеся, що наші виробники горілок уже пишуть "водка" англійськими. Тобто воно вже маркується і експортується ця горілка уже з таким маркуванням, що це водка. Просто на внутрішньому ринку більше звикли до горілки, і тому ми врахували цю особливість. Ми дамо такий період, можливо, ми колись відмовимось від цього чи ще знайдемо якийсь вихід, але поки що ми пішли назустріч виробнику і зробили такий комплексний варіант для того, щоб було зрозуміло і внутрішньому споживачу, і, наприклад, споживачу, той, хто приїде до нас як турист і побачить щось на полиці.

Я хочу ще поінформувати членів комітету про те, що у нас зареєстровано ще один законопроект, це 5762, і я просила би його також долучитися чи підтримати. Це якраз спрощені процедури для отримання ліцензії для оцих крафтових невеличких виробників. Тобто ми там зменшуємо вартість ліцензії оптової. Ви знаєте, що оптова ліцензія коштує 500 тисяч в рік, будь-який такий виробник невеликий, він не тягне просто це. Тобто ми зробили 30 тисяч як для малих виробників пива, наприклад.

Ми пропонуємо відмінити атестацію виробництва, яка теж коштує певних грошей, і вона досить такий складний процес, будемо говорити так. Тобто там якраз ті всі позиції, які в поєднанні з цим законопроектом дозволять розвинути крафтове виробництво в Україні. Ми його ще дотягнемо, тому що там деякі норми єсть такі, що треба буде, ну, теж підрехтувати, будемо говорити так. Законопроект цей Гетманцева, я уже веду, так сказати, перемовини там з помічниками народних депутатів для того, щоб все-таки його внести, особливо це зараз актуально. І виробники, які зараз виробляють або в "сірому", або в "чорному" ринку, от якраз прийняття цих двох проектів дозволить і вони хочуть, це саме головне, бо я комунікую з ними. Вони вийдуть в "білий" ринок, і держава буде отримувати ті надходження, про які ми зараз говоримо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, Людмила Володимирівна.

Хто з членів комітету хоче висловитися ще? Будь ласка. Так, добре. Хто з присутніх хоче висловитися? Добре.

Тоді ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді України  прийняти  зазначений законопроект  за основу з пропозиціями комітету. Прошу голосувати.

Іван Адамович. Іван Адамович!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я тут, зараз, одну хвилину.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я.  За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Халімон Павло. Халімон Павло!

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Богданець Андрій. Дякую.

Бунін Сергій. Бунін Сергій!

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Я – за, Іван Адамович, на 100 відсотків. Гарна пропозиція.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іван Адамович. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Халімон Павло.

Бунін Сергій.

Олександр Васильович, 19 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже добре. Рішення прийнято. Вітаю з початком.

 

 ХОМІЧАК Л.В.  Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне питання про дискусійне положення проекту Закону про внесення змін до законів України "Про охорону прав на сорти рослин" та "Про насіння і садивний матеріал" (друге читання) (реєстраційний номер 3680-д) (від 16.07.2021 року).

Шановні члени комітету, нагадаю вам, що метою розробки даного законопроекту є необхідність удосконалення ряду положень законів України "Про охорону прав на сорти рослин" та "Про насіння і садивний матеріал" щодо процедури експертизи нових сортів рослин та спрощення процедури  ввезення на територію України  насіння і садивного матеріалу.

Цей проект закону був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні 21 жовтня минулого року і наразі триває робота в комітеті по підготовці його до другого читання. Таблиця дискусійних питань для обговорення вам була розіслана, так як по цьому питанню у нас має бути щонайменше п'ять голосувань, перед початком розгляду пропоную встановити чіткий регламент: народним депутатам – до 2 хвилин по кожному питанню, запрошені можна по 1 хвилині, якщо не проти.

 

_______________. Олександр Васильович, може добавити присутнім, бо вони нам більш пояснять...  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте, я не проти. Скільки, до 2 хвилин?

 

_______________. Да. Народні депутати мало, я думаю, скажуть, хай спеціалісти більше скажуть, а ми вже приймемо  рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Тоді запрошені –  теж по 2 хвилини.

Зараз запрошую голову підкомітету Маргариту Шол для інформування про хід підготовки цього законопроекту.

Маргарита Віталіївна, зможете пояснити?

 

ШОЛ М.В. Дякую.

Шановні члени комітету, до проекту Закону України про внесення змін до законів України "Про охорону прав на сорти рослин" та "Про насіння і садивний матеріал" (реєстраційний номер 3680-д) для підготовки його другого читання надійшло 348 пропозицій народних депутатів.

Під час їх опрацювання робочою групою було проведено декілька засідань, на яких обговорені всі поправки, подані народними депутатами. Проте залишились питання на робочій групі, які викликали палкі дискусії. Тому вирішили підготовити ключові дискусійні питання для їх обговорення на засіданні комітету та прийняти рішення по кожному з них.

Після визначення по кожній позиції буде сформована остаточна редакція порівняльної таблиці, яку ми в подальшому розглянемо на засіданні комітету.

Останнє засідання робочої групи проводив Тарас Миколайович Висоцький, тому  для презентації цих питань прошу надати йому слово.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, колеги. Дякую за підтримку в попередньому голосуванні за 6480. Я не знаю, можливо, було б зручно, що  вам  розіслано, ще на екран виведуть ці питання, і будемо по ньому? Чи кожен дивиться в себе, як скажете?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, зручніше на екран, мені здається, так.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Давайте спробуємо.

Виходить, що, дійсно, в рамках… сам законопроект, він вже в роботі фактично два роки з моменту реєстрації. І було досить багато різних правок фахових, компетентних, які до другого читання варто врахувати за результатами нашого розгляду. Але є декілька блоків питань, які на рівні робочої групи немає спільної позиції, лишаються дискусійними. Тому, звісно, що перш за все для фіналізації таблиці ми готові в рамках робочої групи орієнтуватися на бачення народних депутатів. Пропонується їх обговорити по кожному з них згідно Регламенту, запропонованим Олександром Васильовичем, і тоді вже, коли буде кінцева ваша позиція, готові будемо фіналізувати відповідну таблицю до другого читання.

По яких питаннях, їх там дійсно п'ять, по яких виникла дискусія в рамках робочої групи?

Перше з них. Перше питання – це щодо видачі сертифікатів, що засвідчує сортові якості насіння. Фактично тут є аргументи. Про що це? Насіння, його сертифікація поділяється, процес на два типи. Тобто звичайне товарне насіння, яке відразу висівається на полі, це для нього виписуються товарні сертифікати. Тобто може будь-який, хто має право виростити насіння, який хоче продати фермеру, і сказати, що ось насіння кукурудзи, я готовий продавати фермеру. Для того, щоб його продати, спочатку отримується товарний сертифікат, він підтверджує товарні якості: схожість там, вагу, інше. Тобто фермер, купуючи, бачачи цей товарний сертифікат, може бути впевненим в характеристиках, що це не підробка, а якісне насіння, що він отримає майбутній врожай.

На цьому етапі  в нас дерегуляція чи демонополізація уже відбувається. В нас товарні сертифікати видає одне підприємство, державне підприємство в підпорядкуванні МінАПК, і уже є чотири приватні, приватні підприємства, які видають відповідні сертифікати, ну, там воно працює.

А тепер є другий тип. Фактично для того, щоб виростити насіння, треба знову ж насіння, тільки кращої категорії, да, там еліта, супереліта по батьківській, материнській лінії. Тобто сіючи поле, з якого будемо збирати насіння, а не кормову кукурудзу, закладається знову ж насінням сортовим. Фактично це насіння також треба верифікувати, щоб бути впевненими, бо вирощувати насіння не держава ж вирощує, вирощує приватний сектор. І для того, щоб люди, які вирощують насіння, розуміли, що вони... а це вже більше до новацій, заклали якісне сортове насіння, і теж відбувається сертифікація. Наразі оцю перевірку фактично серед кількісних, якісних характеристик насіння, з якого вирощується насіння, має право тільки держава і державне підприємство при МінАПК, яке для цього уповноважене.

Практика міжнародна різна. Є такі кейси, де тільки держава, є такі, де є право іншим, але все рівно там приватний сектор не завжди в це йде. Дискусія про те, чи надати право приватному сектору, тій чи іншій організації, яка могла би витримати всі вимоги, які необхідні, сертифікувати сортове насіння, з якого вирощується насіння. Тут ризики відповідальності більші об'єктивно, тому що одна... Звісно, ми коли сіємо там товарну продукцію, прикро, якщо вона не виросте і буде не такої якості. Але коли ми закладаємо основу для насіннєвої продукції і щось буде не так, це не просто рік втрачається, фактично втрачається потім можливість засіяти з цього гектару ще сотні інших гектарів. Ну, тут треба дійсно підходити дуже, ну, тим, хто буде видавати це підтвердження, фахова відповідальність.

Ось про це і дискусія, чи надати право приватним установам сертифікувати сортове це насіння, яке потім використовується для вирощення насіннєвого матеріалу.

Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тарас Миколайович, дозвольте, ще доповню вас. В моєму ще розумінні, що ДП, воно виконує функцію польової перевірки, правильно, експертизи?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В тому числі. Період сертифікації включає і польову верифікацію і перевірка … (Не чути)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  О, там же ж цілий комплекс іде певних речей, певних дій, в кінці якого видається сертифікат. Правильно?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вірно. Але право виписки сертифікату зараз у ДП, да.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да. Ну я там завершене слово скажу стосовно права видачі сертифікату. Тому що я уже рік як відстоюю думку, що наказ, який був сьомий з 2017 року від Мінекономіки уповноважити ДП видавати сертифікати, це як би закрита монополія, тому що видавати сертифікат повинен центральний орган виконавчої влади. А у нас це Мінаграрної політики, а саме ви міністерство це представляєте. А державне підприємство, воно повинно виконувати функцію саме польової верифікації, як ви сказали, ну, там цілий процес. Вони даже навіть залучають інститут, якщо я не помиляюсь, да, там висаджують там на грунти. 

Ну, ви продовжуйте. Я потім просто… Ви зрозуміли мою думку.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, ґрунт-контроль, да, учасники, потенційно в рамках процесу можуть бути там субпідрядники, умовно. Грунт-контроль здійснює Український інститут наразі експертизи сортів рослин. В них є польові ділянки, в ДП немає польових ділянок, це правда. Але тут скоріше про право, хто може все-таки оцей весь аналіз зібрати, проаналізувати, скласти, дать або не дать сертифікат.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. От до питання видачі саме сертифікату ми повернемося трошки пізніше. От сам процес видачі сертифікату. Дякую.

Продовжуйте там, це ж перше питання, у нас ще декілька там дискусійних.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут, Олександре Васильовичу, як, по кожному обговорюємо, чи я маю всіх представити, а потім обговорюємо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що буде зручніше, якщо ви... Ви зараз по першому питанню доклали, і якщо депутати та присутні захочуть висказатись, давайте будемо по такій процедурі.

Хто з членів комітету, з народних депутатів хоче висловитись? Будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Олександре Васильовичу, якщо можете дозволити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да. Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, добрий день! Є таке вираження: коли не знаєш, що робити, роби те, що роблять розумні люди. Давайте звернемося до норм Європейського Союзу і подивимося, як у них. І ми тут чітко бачимо, що в Європейського Союзу немає процедури видачі приватним суб'єктам документів на сортові якості. Давайте не будемо щось видумувати, а будемо робити, як роблять розумні люди, і теж підлаштовуватися. Бо ми завжди зазначаємо...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А ви можете, Степане Миколайовичу, зачитати цю європейську норму, будь ласка?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Друже, я не на екзамені. Якщо хочеш приїхати до мене, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, так ви кажете, що є європейська норма. Будь ласка, озвучте її.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Артеме Олеговичу, я не відповідаю вам і не на іспиті, я говорю колегам. І, будь ласка, дотримуйтесь якоїсь там субординації, добре?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тоді я скажу. Можна?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ви можете говорити  …(Не чути) дозволити і попросити в мене дозвіл, добре?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ну, я дозволю... Ви говоріть, добре.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, я думаю, що не можна щось видумувати, я думаю, що потрібно залишити діючу норму закону.

І хотів би ще уточнити. Тарасе Миколайовичу, а ви як вважаєте як міністерство?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Наразі ми фактично забезпечуємо всі функції. Система функціонує, і сказати, що відчувається в рамках чинної діяльності, що є проблеми, чи ми отримували би скарги масові від ринку, що даний підхід і модель, яка є в Україні, не працює, такого немає. Ми завжди стараємося по принципу, я погоджуюсь, що зміни, вони завжди можуть мати як позитивний, так і непередбачуваний ефект. Тому наш же все-таки такий підхід: там, де працює і немає якихось критичних заперечень, а ми, скажу відверто, якихось критичних заперечень від фермерів чи аграріїв, що є проблема в цьому напрямку, не отримали, все-таки вважаємо, що краще те, що працює, хай працює ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Дякую, Тарас Миколайович. Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, дозвольте слово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артем Олегович, до слова.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую.

Я не вважаю, що зазначення певної норми або не норми – це екзамен. Я вибачаюсь, якщо я може не правильно сформулював запитання до Степана Миколайовича. Я просто вважаю, що якщо ми зсилаємося на якусь норму закону або зсилаємося на якусь постанову, то бажано її зазначити, оскільки її потім можна відшукати, дослідити і зрозуміти про що. Це так само, як у вас зупиняє правопорушення ГАІ і каже, ви порушили, правила дорожнього  руху і не говорить яке.

 Тому щодо сертифікації, щодо видачі сертифікації на сортові якості органами оцінки незалежно від форми власності. По-перше, ми всі з вами говоримо про уповноважені та акредитовані органи, які працюють за єдиним для всіх незалежно від форми власності умовами, зокрема акредитацію по ІСО, наприклад, 17025 і ІСО 17065. Це міжнародні стандарти, хотів би зазначити. Персонал, аудитор, сертифікація, агрономні інспектори і атестовані міністерством та внесені до відкритого реєстру – це ми можемо все перевірити.

Щодо ЄС, конкретно європейських стандартів. Сьогодні у всіх директивах, що стосуються реалізації насіння,  це саме 66/402 (це зернові) і 2002/57 (це олійні), офіційні заходи, польове інспектування, тобто сертифікати на сортову якість, це заходи, які проводять: а) органи державної влади або, там чітко написано підпунктом "b", будь-якої юридичної особи публічного приватного права, що діє під юрисдикцією держави. У нас може бути зареєстрована юридична особа під юрисдикцією нашої держави? Може. У нас акредитація та уповноваження від держави.

А тут я попрошу всіх, хто робив зауваження і хто казав, що не треба видумувати велосипед, все це правильно. Тому що держава в нас на сьогоднішній день в одноособі – це Міністерство аграрної політики, тому що воно реалізує державну політику в аграрному секторі. А державне підприємство як люба інша юридична особа, але просто започаткована державою, несе свої права, повноваження і, саме головне, роботу в рамках всеобщих правил, законів на общем ринку роботи.

Тому та колізія, яка сталася в 2017 році, і я вважаю, що вона дуже несправедлива, тому що це був штучний наказ, виданий Міністерством аграрної політики тоді, і який уповноважив саме ДП, яке робить польову перевірку, і видавати сертифікати, хоча наразі підстави для цього немає, тому що ДП, видача сертифікатів є функцією ЦОВВ, і це чітко прописано в законі, а ЦОВВ у нас – це Міністерство аграрної політики. Але уповноваження на видачу сертифікатів на сортові якості відсутнє у ДП. Однак самовільно за мовчазною згодою видає сертифікати на сортові якості. Статус на сьогоднішній день цього ДП – монополія. Тобто ми або продовжуємо монополістичну дію, або ні. Або моя думка: відмінити цей наказ, повернути сертифікати, видавати повинно Міністерство аграрної політики, а державне підприємство в рамках загального ринку конкурентоздатності наряду з іншими юридичними особами, які можуть зареєструвати себе в нашій державі, проводити польові дослідження, збирати це насіння в мішечки і передавати їх в інститут, де вони повинні висіюватися і провірятися їх якість: це правда соя така або неправда. І тільки на уже зазначеному цьому матеріалі Міністерство аграрної політики вручає і видає сертифікат. Це воно так було до 2017 року, хотів би вам всім зазначити, а потім наказом було це змінено.

Тому, шановне панство, я вважаю, що це навіть не приклад дискусії, це ми просто повинні зрозуміти весь цикл і явно не посилатися  на норми ЄС, бо там норма ЄС – це така ж сама норма, як і у нас. Це повинно видати ЦОВВ -  центральний орган виконавчої влади, а не державне підприємство. Можемо віддати цю функцію Держспоживслужбі, видавати ці сертифікати. Ми у них вже хочемо забрати сейчас фітосанітарний сертифікат і віддати його в  общий ринок, хоча цього, кстати, немає в загальній державній практиці міжнародній. Але ж ми можемо це зробити під час воєнного стану.

Тому я прошу, шановні колеги, не спекулювати даним питанням. І також хотів би запропонувати, що ряд дискусій, які ми зараз тут проведемо по п'яти категоріям цих питань, потім кінцеву редакцію і кінцеву дискусію все ж таки повернути в підкомітет, оскільки робочі групи вже закінчились, робочі групи выработали певну стратегію і пять проблемних питань. І з цими п'ятьома проблемними питаннями після цього комітету ми повинні повернутись вже до підкомітету, на якому повинні винести рішення.

Дякую за те, що заслухали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Хто з народних депутатів хоче висловитись? Будь ласка. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Якщо дозволите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Іван Адамович.

 

   ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я десь хотів би підтримати в даному випадку Степана Миколайовича. Ми маємо розуміти, ми захищаємо свій ринок, ми захищаємо ринок України, а не якийсь інший ринок чужий. І тому фактично сертифікати, вони мають видаватися безпосередньо державою. Державне підприємство – він же є орган державний, це не є приватна структура. Те, що це є одне державне підприємство чи їх декілька, ну, звичайно, це є питання. Можливо, це надати ще двом, трьом підприємствам державним або наплодити тих державних підприємств, які мають видавати.

Державне підприємство має пряме підпорядкування Міністерству аграрної політики, і за це все сказано. Воно ж не є самостійний орган, який працює без наказу міністра і без підпорядкування міністра. Тобто ми ці речі маємо розуміти. Ось підприємство, яке поїхало, перевірило в полі насіння, воно ж і логічно видало на це сертифікат. Тому що кваліфікований спеціаліст поїхав, він побачив, що робиться у насіннєвому господарстві чи на насіннєвих ділянках, провів всі апробаційні і так далі роботи, і приїхав, і на це видав сертифікат, перевіривши документи походження даного… звідки це насіння прийшло, куди воно пішло і так далі. Тому я рахую, що ця функція має виключно залишатися за державою і не за ким іншим. Це перша частина.

Друга частина. Ми маємо розуміти, що насіння є різне. Є походження насіння, є  насіння, яке вироблено українськими селекціонерами, воно теж потребує захисту. Не тільки насіння, яке ми завезли просто і тут зробили репродукцію з нього, а є насіння, яке вироблено і треба захищати і авторські права безпосередньо. І це треба відслідковувати, щоб це не було ніяких там зловживань на цьому ринку. І це має робити держава, і держава має це захищати.

Це моя позиція, що даний контроль має бути виключно за державою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще з депутатів хоче висловитися?

Так, тоді …

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Можна я, Олександр Васильович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ти вже висловлювався, давай експерти.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, одну ремарку, будь ласка, одну ремарку. Я в цьому виступі повністю підтримую Івана Адамовича. Я завжди стояв на боці контролю держави над всіма життєво важливими для неї процесами, все, я і вважаю повернути функцію контролю до геокадастру як органу. Але я прошу зазначити, Іване Адамовичу, державне підприємство форми власності – це не орган, це господарська діяльність. Тому, якщо ми хочемо, щоб це був орган, то це повинен бути центральний орган виконавчої влади. Наразі це Міністерство аграрної політики, яке єдиний уповноважений по Конституції і по своїм повноваженням. А державне підприємство веде лише господарську діяльність. І якщо ми звернемося до його уставу і положень, то там нема такого розпорядження, як видавати сертифікати.

Дякую. Вибачаюсь, більше не буду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Юлія Мовчан підняла руку. Будь ласка, Юлія.

 

МОВЧАН Ю. Дякую.

Доброго дня! Експерт проекту ЄС "Інституційна та політична реформа дрібнотоварного сільського господарства в Україні".

Я б хотіла озвучити три позиції з точки зору відповідності законодавству ЄС. Так, дійсно Директива 66/402, вона передбачає можливість делегування певних функцій приватним суб'єктам, але мова йде виключно про польове оцінювання. Це те, про що ми говорили, що це функції, які виконують аудитори сертифікацій. І на сьогодні закон дає можливість, щоб ці фізичні особи як приватні суб'єкти брали участь у самому процесі визначення цих якостей.

Якщо ми говоримо про видачу сертифікату, то ця Директива передбачає, що має бути виключно official document, тобто офіційний документ, який виданий офіційним сертифікаційним органом. Тобто таким органом в нашому законі на сьогодні визначено суб'єктом видачі два... є два суб'єкти. Насправді в силу закону делеговано ці повноваження Мінагрополітики та органам з оцінки відповідності, які входять до сфери його управління, тобто депешка. Тому закон сьогодні напряму дає можливість видачі виключно державному органу, який є certification agency та всім тим депешкам, які перебувають під його прямим контролем. Тому закон, дійсно він містить норму, яка дозволяє таку видачу сертифікатів.

В Європі не передбачено можливості видачі сертифікатів, що засвідчують сортові якості, приватними суб'єктами. І чому саме так норма ця побудована? Тому що для держави це великі ризики. Сортові якості насіння перш за все для нас важливі з точки зору експорту цього насіння. Тому що для держави є значні ризики, якщо велика кількість приватних суб'єктів буде залучена безконтрольно до цього процесу. Ми дуже довгий період проходили приєднання до міжнародних схем сертифікації. І тому тут треба, якщо приймати це рішення, треба враховувати всі ризики, як може нести в собі уповноваження приватних суб'єктів на видачу сертифікатів.

Крім того, якщо буде прийнято таке політичне рішення, треба враховувати ще такий нюанс. Що зі збільшенням кількості приватних суб'єктів держава автоматично зменшує інституційну спроможність своїх суб'єктів з видачі цих сертифікатів. І якщо не залишиться жодного приватного органу з видачі сертифікатів, по факту ми можемо втратити можливість сертифікації в Україні. Це перший момент.

Другий момент. Немає жодних запобіжників, не запропоновано стосовно кількості цих органів і кількості можливості виданих сертифікатів. На сьогодні у нас діє єдина система державна. І суб'єктом видачі є держава або державне підприємство в її підпорядкуванні. Як тільки ми збільшуємо кількість суб'єктів видачі, по факту у нас може виникнути ситуація, коли незалежний аудитор може принести свій висновок в один орган сертифікації, в другий, в третій і в четвертий, і ми стикнемося з тією ситуацією, коли на одне і те ж польове оцінювання може бути видано кілька сертифікатів. І це також треба враховувати як запобіжники.

Тому законодавство ЄС напряму не передбачає видачі повноважень щодо видачі сертифікатів приватним органам. Можливість є залучення приватних органів тільки до польового оцінювання. І треба зважати на всі ті ризики, які несе ця система. Якщо голосувати за підтримання видачі сертифікатів приватними суб'єктами, то потрібно також зважувати на певні запобіжники щодо неможливості видачі декількох сертифікатів на одне й те саме насіння.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія.

Ще руку підняла Ольга Кухар. Будь ласка.

 

КУХАР О. Доброго дня! Дякую. Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу". Ми також хотіли висловитися стосовно цієї норми.

На жаль, як ми бачимо, міжнародна практика, справді, не передбачає такого делегування саме повноважень з видачі сертифікатів та офіційних етикеток. І ми наразі бачимо теж застереження стосовно  можливості подальшого експорту насіння, на яке, справді, Україна чекала досить довго, і нарешті в 2020 році вона це отримала.  Тому, якщо говорити що наразі,  наразі незалежні аудитори і так залишаються … (Не чути) якостей насіння, але без видачі таких сертифікатів.

Тому враховуючи ситуацію, яка наразі є в країні, військовий стан, і є застереження, щоб ми не зробили гірше нормами, які збираємося прийняти,  можна все ж таки  наразі пропрацювати і залишити чинною редакцію, яка  зараз діє. Хоча УКАБ підтримує лібералізацію і ті ініціативи, які є в законопроекті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло.

Ще руку підняла, Прохода Юлія.  Будь ласка.

 

ПРОХОДА Ю. Доброго дня! Дякую, пане Олександре.

Я повністю підтримую попередніх експертів і також хотіла б зазначити буквально пару моментів.

Дійсно, у нас зараз законом передбачено, що суб'єктом видачі сертифікатів, що засвідчує світові якості, є або  ЦОВВ – Мінагрополітики, або орган з оцінки відповідності,  що входить до сфери його управління. Наразі єдиним таким органом є, дійсно, ДП, і воно уповноважене здійснення цих дій ні наказом, ні статутом, ні будь-яким іншим документом, а саме нашим законом, який був прийнятий в 2015 році, пройшов експертизу на відповідність європейському законодавству саме тому, що, як зазначали мої колеги, до окремих робіт з визначення  сортових якостей можуть залучатися незалежні аудитори будь-якої форми… чи відносяться до  будь-якої форми власності, але ось до видачі самого документа сертифікату може залучатися лише держава: або ЦОВВ, або державне підприємство, що відноситься до сфери його управління.

Пару слів, щоб пояснити, чому це так. Що таке видача сортового сертифікату? Це закінчення процесу сертифікації. Він передбачає одержання заявки, в якій вказується, де було взято те насіння, яке аналізується потім в полі, яке перевіряється полем. Далі цей процес передбачає одержання офіційного опису сорту, який перевіряється, від розпорядника цих відомостей, яким є Мінагрополітики. Тільки держава має в своєму розпорядженні ці відомості. Далі вже на поле безпосередньо виходить фізична особа, яка має необхідні знання, агроном-інспектор. І закінчується цей процес видачею сертифікатів і внесенням його до державного реєстру сертифікатів.

Саме тому є доцільним залучення експертів, як це робиться в Європейському Союзі, аудиторів інспекторів на стадії польового оцінювання. Однак функції розгляду заявки і функції видачі офіційного документа дійсно в Європейському Союзі і в Україні мають залишатися за державою.

Як цей процес виглядає з агрономічної точки зору? А з фактичної точки зору я от хочу просто наголосити на тому, що зазначили мої попередні колеги. Зараз під час воєнного стану ми добре побачили, як працює той чи інший ринок, навіть якщо він повністю демонополізований.

Звернемо увагу на рівень перевезень. Перевізників приватних у нас було безліч, а згадайте, скільки з них працювало в перші дні і перший місяць війни. Держава має зберігати за собою основні функції, тому що вона їх виконує завжди. Не може бути такого, щоб держава не виконала свою роботу.

Саме тому ми підтримуємо пропозицію залишити редакцію і чинного закону, і те, що було підтримано в першому читанні, і залишити суб'єктом видачі сертифікатів, що засвідчують сортові якості, ЦОВВ та органи з оцінки відповідності, які входять до сфери його управління.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще має намір висловитись? Будь ласка. Я не бачу рук. Так.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вже тільки Степана Миколайовича рука, то може, з попереднього разу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, забув.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я не піднімав, але можу сказати тут теж ремарочку, якщо можна, да. Колеги, ми почули асоціацію. У нас є добра традиція і слухати ринок, асоціації і приймати рішення, почувши їх. То я думаю, що потрібно приймати там або залишати цю норму закону, як вона була, і якщо нема там зауважень в ринку, то я не бачу тут ніяких проблем.

Я хотів ще зазначити, що допуск приватних, це дійсно може бути ризик, бо може бути, що і приватних компаній, які можуть видавати сертифікати. Бо може бути випадок, коли вони самі будуть вирощувати і самі ж будуть робити свої сертифікати, і це може буде ризики. То залишити за контролем держави, я вважаю, це буде правильним. Тому дякую.

Переходимо до голосування чи як ви будете, Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, там Заставний підняв руку, я бачив.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це може випадково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Випадково. Добре.

Ми можемо пройтися далі по блоках або перенести дискусію в підкомітет, бо я бачу, є якась неузгодженість. Я вважав, що буде цей законопроект більш відпрацьований.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я не бачу, ми вже це сто разів опрацьовували, я не бачу ніяких там суперечок, крім одного виступу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді підемо по другому блоку. Давайте ще один блок пройдемо.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Олександр Васильович, а як ми будемо знати, як комітет до цього відноситься? Давайте, може, будемо по кожному, так бистренько проголосуємо, та і все.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хотів би зазначити, що ця дискусія, це тільки робоча група, ще підкомітет не проходила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це дискусійне питання, я теж так вважаю.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Була робоча група, після робочої групи повинен бути підкомітет, як у нас зазвичай прийнято в комітеті.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Олександр Васильович, тоді навіщо робити, виносити на комітет, коли ми ще не зібрали підкомітет?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це дискусійна… Дивіться, це ми дискутуємо по цьому законопроекту, щоб…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Якщо дискутуємо, ми повертаємося на підкомітет, ну, що це за цирк? Ми гаємо час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так не вважаю, бо є певні думки по цьому законопроекту, і ці думки ми повинні вислухати від як членів комітету, так і експертів. Тому я вважаю, що по блоках потрібно це… По блоках, ми повинні пройтись по блоках, щоб розуміти, яке ставлення, і звузити ці питання до мінімуму, і проголосувати потім. От і все.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ну, давайте, якщо по блоках, давайте по блоках. Якщо ви хочете повернути на підкомітет вже, то давайте на підкомітет. Що ми втрачаємо час?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Тоді давайте так. Давайте ми повернемо на підкомітет для того, щоб ми удосконалили цю таблицю, звузили ще більше, щоб питань було менше на дискусію.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Дозвольте, у мене пропозиція. І комітет, хочу, що поставте її на голосування. Давайте визначимося зараз з цими принципіальними питаннями і проголосуємо. А якщо ви хочете повернути на підкомітет, теж давайте проголосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ви вважаєте проголосувати за що? Будь ласка, Степан Миколайович. 

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я пропоную, якщо ми винесли це блоками, давайте проголосуємо за це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо голосувати поблочно чи як?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ну, давайте визначимо. Поставте пропозиції тоді на комітет, може хтось з колег хоче висловитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так колеги і висловлюються, Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Якщо ви одразу задумали повернути на підкомітет, то навіщо нам підкомітет, якщо ми зараз комітетом визначимося?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Визначився спочатку підкомітет, який є профільний,  в який вступили люди, і ця таблиця повинна повернутися на підкомітет. Там таблиця, тут п'ять суперечливих питань, які прийшли сюди для дискутування, а не для прийняття рішення по цим п'яти проблемним питанням.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. … зараз обговорюється це питання на комітеті. Комітет, який приймає рішення. А підкомітет, він рекомендує. Це різні речі. Давайте якось по порядку.

 

_______________. Олександр Васильович, можна слово?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. В порядку денному написано про дискусійні положення проекту закону.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович!  Дозвольте мені слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Сергій Бунін, будь ласка.

 

БУНІН С.В. Олександр Васильович, я пропоную, щоб не було таких дискусійних питань у нас на комітеті, для цього у нас є підкомітети, які повинні працювати. І думаю, якщо б це підкомітет був, то ніяких питань би не було, а потім вже рішення підкомітету на комітеті приймається рішення загальне. І всі асоціації можна запрошувати і на підкомітет.

А зараз тепер лайка йде, не понятно куди, може, прислухайтесь до цього да подумайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановний Олександр Васильович, ви формували порядок денний. Якщо ви сьогодні поставили в порядок денний законопроект, значить він мав би пройти до сьогодні і підкомітет, і фактично всі обговорення. Я рахую, якщо він сьогодні стоїть в порядку...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми поставили дискусійне питання, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, дивіться, Олександр Васильович, це дискусійне питання у нас другий рік. Я пропоную зараз поставити на голосування. Якщо набирає голоси – проходить, не набирає – ми його повертаємо в підкомітет. І крапка.

 

_______________. Ні, так не буває. Якщо воно не набирає голосів, то воно злітає вообще.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, ще хочу додати, що підкомітет по цьому питанню  вже неодноразово збирався і ці питання теж обговорювались. Чого ви мовчите про це?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Степан Миколайович, підкомітет до другої таблиці ще ні разу не збирався.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. А навіщо, Олександр Васильович, ви його виносите на комітет? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми виносили, подискутували по питанням, які незрозумілі зараз.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так навіщо ви зараз зібрали цілий комітет, щоб потім повернути його в підкомітет?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановні колеги, а скажіть мені, будь ласка, а 3012-2 про розпаювання скільки раз він був на комітеті по дискусіям? Аж цілий рік. Кожний комітет ми збирались і размусолювали, рассасывали 3012-2. Запитання тепер до всіх, хто робить зауваження, де зараз знаходиться цей законопроект?

 

_______________. Він там і знаходиться, Артем Олегович.  

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М  Колеги, давайте не гаяти час, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Мабуть, це ж важкі законопроекти?

(Загальна дискусія)

Я ні за той, ні за другий, я не хочу приватним компаніям давати сертифікацію, ну, я і не хочу, щоб ДП було в монополії видачі сертифікації.

 

_______________. Зараз зайде кабмінівський законопроект…

 

_______________. Друзі, в нас комітет іде, йде запис, давайте, може, зустрінемось і поспілкуємось з цього приводу? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зробимо так. Ми по цьому законопроекту робимо паузу. На підкомітеті відпрацюємо, щоб було менше дискусій, щось багато дискусій по цьому питанню, і перейдемо до третього питання, бо нам ще треба третє питання розглянути.

 

_______________. Олександр Васильович!

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Олександр Васильович, чекайте, майте повагу. У мене є пропозиція поставити на голосування поблочно. Будь ласка, поставити перед комітетом. Не пройде, значить не пройде. Ну, я не бачу тут втрачати час, ну, хтось щось хоче.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А можна запитання? Якщо ми ставимо на голосування і якщо не проходить, це значить, що питання взагалі знімається повністю, правильно, і убирається закон?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Ні, питання повертається в підкомітет.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А, здрасьте, а если приймається, то що це?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М Ми можемо знову його повернути в підкомітет, ми все це можемо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Так не буває. Якщо питання ставиться на голосування, то воно вже приймається або відкликається.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М  Але не буває завжди як ви хочете.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я кажу на увазі по прикладу минулих комітетів, коли минулий голова ставив на  голосування, то завжди в традиційній формі спірне питання. Наприклад, за два роки роботи на державних підприємствах перед розпаюванням чи п'ять. Коли ми приймали п'ять, то значить два не поверталось на підкомітет. Це значить, що все вже.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М У нас комітет. Давайте… Є регламент, є пропозиція. Якщо ви щось хочете, ставте на голосування.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В.  Колеги, можна одне слово, будь ласка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Пане голово, а мені можна таку пропозицію: просто поставити на голосування чи відправити на підкомітет, чи розглядати поблочно, і нехай комітет визначається. Насправді, я, наскільки бачу, скільки дійсно такої на повышенных тонах дискусія йде, що я, наприклад, не знаю, яке рішення навіть і приймати. Тому що я, з однієї сторони, і асоціації чую, звичайно, і для мене зрозуміло і правильно все, що вони озвучують і вони пропонують, і я їх підтримую. З іншого боку, і колеги є, які хочуть як би педалювати цю ситуацію і там закрити це питання цим законом.

Пропоную поставити на голосування. Як визначиться комітет, так і будемо працювати. Це моя пропозиція. Але все-таки голова комітету має приймати рішення і виносити їх. Як ви скажете, так і буде.

 

 _______________.  Дуже слушна думка.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, давайте використаємо вашу пропозицію і поставимо на голосування.

Чи ми будемо розглядати це поблочно на комітеті, чи ми повернемо на підкомітет для зменшення питань щодо цього законопроекту, бо їх багато. Хто за таку пропозицію?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, я так розумію, що, чи ми продовжуємо розглядати зараз на комітеті це питання, буде простіше, чи ми його переносимо в підкомітет?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Давайте першу і другу пропозиції, хто за першу, хто за другу, пройдемо голосування швиденько і все.

Бо знаєте, чому? Просто Іван Адамович сказав з самого початку, що ми маємо комітет пройти за пів години, а в нас вже воно півтори. А я люблю, щоб отак от, як Іван Адамович сказав, так щоб і було.

 

_______________. 100 відсотків.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Андрію Володимировичу, золоті слова, золоті слова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ладно, друзі, давайте ставити на голосування.

Перша пропозиція. Ми йдемо поблочно і голосуємо поблочно.

І друга пропозиція. Ми вертаємо в підкомітет для того, щоб опрацювати більш детальніше цей законопроект.

Іване Адамовичу, давайте будемо голосувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, хто за розгляд даного законопроекту поблочно, а хто за повернення в підкомітет?

Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я за другий варіант – повернення.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Повернення.

Мейдич Олег. Мейдич Олег!

Рудик Сергій. Рудик Сергій!

Халімон Павло. Халімон Павло!

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За перше – поблочно.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перший варіант.

Чайківський – перший варіант.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Другий варіант.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Повернення – другий.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Другий.

Герасимов Артур. Герасимов Артур!

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Умикався і вийшов він.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. Повернення в підкомітет.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Івченко Вадим.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. Другий варіант.       

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Другий варіант.  

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Литвиненко Сергій. Литвиненко Сергій!

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Другий варіант, підкомітет.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Другий.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Соломчук Дмитро. Соломчук Дмитро!

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. Доброго дня, всім! Так, другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Я також за другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Звичайно, другий.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Олександр Васильович, більшість членів комітету за другий варіант, а точно: 16 членів комітету – за другий варіант, 2 – за перший.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді повертаємо цей законопроект в підкомітет. Маргарита Віталіївна, welcome, як говорять.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Маргарита Віталіївна, дивіться, в мене, колеги,  дивіться,  в мене є прохання. Давайте організуємо виїзд на це ДП, яке організовує всю сертифікацію, і хай ДП, державне підприємство, хай нам запрезентує, як це вони роблять, як це в них відбувається все.

 

_______________. Підтримуємо.

 

_______________. Всі підтримують.

 

ШОЛ М.В.  Прекрасно, прекрасно, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тарас Миколайович, якщо ви мене чуєте і...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Звісно, чую, Іван Адамович, як я можу вас не чути. Тільки "за".

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Всі – за, я дякую.

Тоді просимо, Заставний теж, Юрій Богданович, якщо ви нас чуєте, будь ласка… 

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, в рамках цього, будь ласка… Ми організуємо цю поїздку, виїзд, так би мовити, і треба буде запропонувати якісь дати, щоб всім було членам комітету зручно поїхати в ці дати і подивитися на даному підприємстві на власні очі.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Зробимо опитування в групі і визначимо, Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Олександр Васильович, можна ще я ремарочку скажу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Давайте іще, якщо ви виносите щось на комітет, будь ласка, по перше, не втрачайте наш час, бо хочеться або визначитися, або ні. Бо ми зараз втратили десь годину, всі вже, як Андрій сказав, всі розраховували на пів години, а пішло вже година-півтори. Кому цікаво зараз це обговорювання? Навіщо тоді ви виносили це на комітет?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Степан Миколайович, я… Чесно, моя думка… Ми так рідко спілкуємося, ми так рідко щось обговорюємо на комітетах, що як для мене це свято, що ми зібралися, один одного побачили, думки якісь вислухали.

Коли в нас взагалі бувають комітети? Очно ми взагалі не зустрічаємося, по Zооm якщо зустрічаємося, то в кожного свої справи. А так дискусійні питання… В дискусіях знаходиться правда, істина, до якого ми, в принципі, завжди повинні приходити.

Якщо не будемо сперечатися, дискутувати, то взагалі, хто країну на аграрному фронті буде захищати?

 

_______________. Давайте тоді підкомітетами зустрічатися більше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це було дискусійне питання, тому воно так і було у порядку денному – дискусійне питання. Ми не мали приймати рішення, ми мали дискутувати.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Олександр Васильович, можна я додам ще, я хотів сказати. Я просто  хочу  сказати на власному прикладі, що і комітет, і підкомітет –  і те, і те являється майданчиком для обговорення і для дискусій, і для всього. Але як  показала практика, підкомітет, він менш ефективний. На підкомітет взагалі депутати не з'являються у повному складі, в тому які зареєстровані у підкомітеті, які запрошені підкомітет. Тому навіть сьогоднішнє повернення його на підкомітет, я думаю, що не призведе до якихось там  результатів обговорення його. Все ж таки на комітеті є можливість обговорити більшим складом, і він більш результативний і більш надає можливість  зрозуміти позицію депутатів по тих чи інших питаннях. Особливо дискусійних.

У нас минулий голова комітету постійно виносив ці питання такі дискусійні, як Артем Олегович правильно зазначив, 3012-1. Ми його разів шість чи сім обговорювали на комітеті, і постійно він повертався у нас, ми його так і не завершили. Підкомітет ми два рази намагалися провести, ми його не проводили, бо не було людей, не було депутатів, там з'являлися 3-4 депутати, і в принципі таким вузьким кругом обговорювати було… не було сенсу ніякого.  Тому, в принципі, я думаю, що можна було б і сьогодні обговорити його, і на наступному комітеті обговорити. Я думаю, що підкомітет такого результату не дасть. Це моя думка така.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Артем, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Переходимо до  третього питання, останнього.

Нам необхідно внести зміни до плану роботи комітету на період роботи сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання і проголосувати за проведення виїзних комітетських слухань в Одеську область в першій декаді червня.  Тема: "Стан рибного господарства та шляхи його…" (Не чути) з 1 по 3 червня … (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, виключіть мікрофон, будь ласка. Дякую.

Чи є заперечення у членів  комітету по цьому питанню? То єсть в рамках того, що голову рибагентства України на цьому тижні було звільнено, і міністр аграрної політики зараз дуже активно взявся за розгляд питань розвитку рибного господарства країни, то я вважаю, що такий виїзд був би для членів комітету дуже корисним. Тому, якщо є заперечення, будь ласка,  висловлюйтесь. Якщо ні, прошу голосувати.

Дати: 1-3 червня. 

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Олександр Васильович, може дамо якусь ще область там, де не тільки… в Одесі точно я зустріну, це не є проблема. Але ж не тільки в Одесі є риба, скажімо так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так, ми можемо продовжувати цю історію.

 

_______________. В Херсоні. У Херсонській області. Пропоную, може, в Херсонську область на дельту Дніпра.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Додамо Черкаську, тобто там є, може, додамо Вінницьку область.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не проти.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Один із представників Вінницької області не буде проти. І ми так після сесії можемо проїхатися два дні, там дві області відвідати, я думаю, що це буде більше корисно. Бо якщо ми в Одесі поїдемо в одне місце, воно може не так нам дасть… об'єм тої інформації не дасть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за вашу пропозицію. Але є таке зауваження.

По-перше, оргпитання по Одеські області і по нашому виїзду якось вони вже согласовані. Разом з міністерством це питання обговорювали, і тут же є якесь для нас поняття, що у нас там буде програма, яка дозволить нам це питання зрозуміти, на мій погляд.

Але ваша пропозиція про Черкаську область чи Вінницьку область, я теж вважаю, що це теж дуже добра пропозиція. Може, ми зробимо таке виїзне засідання пізніше, або якщо зараз, то треба оргпитання вирішити по цьому питанню.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Давай так, Олександр Васильович, якщо зараз там колеги підключаться і хтось запропонує якусь програму, по ходу ми б заїхали там, наприклад, у Вінницьку область або там Черкаську і потім в Одеську. Якщо знайдемо, то включаємо, якщо ні, їдемо тільки в Одеську. Так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так. Ми можемо, якщо зараз ми все не знайдемо, то ми можемо організувати такий виїзд, там може через пару тижнів. Не тоді, коли до Івана Адамовича ми їдемо в Тернопільську область, а може пізніше там на тиждень.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Два слова хочу сказати, як це за законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Стаття 29 частина п'ята визначає, що ми маємо не менше як за 7 днів запросити запрошених і визначити місце проведення. Ми у Вінницьку, Черкаську область не встигнемо це зробити, бо з Одеською областю вже працювали.

 

_______________. Зрозуміло, Олександр Георгійович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді у даному випадку пропозиція Степана Миколайовича, на мою думку, дуже вчасна. Ми розглянемо ці області. Якщо колеги допоможуть в цьому або Тарас Миколайович Висоцький допоможе нам організувати такі виїзди теж...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Олександре Васильовичу, так може Петро Васильович, Вінниччина, можна з Києва через Петра Васильовича на Одещину.

 

_______________. А він з Хмельниччини.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Та ні, Петро Васильович з Вінниччини.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, …(Не чути) будь по яким питанням я готовий вас зустріти. По питаннях молока, м'яса, відпочинку, все. Будь-які питання, які вас будуть інтересувати, я готовий провести засідання підкомітету. Ми вже проводили двічі і всім сподобалось.

 

_______________. Риби немає, да, Петро Васильович?

 

_______________. Здесь рыбы нет.

 

ЮРЧИШИН П.В. Є щука і рак. Є щука і рак.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Але на Вінниччині по рибі теж є. Ми можемо організувати, якщо це всіх влаштує. Є там і ДП одна,  і Вінниччина … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте, Тарасе Миколайовичу, це дуже добре, давайте ми це влаштуємо і визначимо дати, коли ми зможемо поїхати і подивитися. Я вважаю, що в рамках реформи в рибному господарстві, я думаю, що  це буде корисно для всіх членів комітету, для прийняття...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. І Черкащина – зробимо, там Канівське водосховище, Кременчуцьке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді пропоную зараз проголосувати за Одеську область і потім повернемося до Черкаської та Вінницької області.

Якщо немає зауважень чи інших пропозицій, прошу голосувати. Хто за таке рішення?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег. Мейдич Олег! Олег Леонідович, ми через Вінницю другий раз поїдемо.

Рудик Сергій.

Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, я – за. Єдине, хочу таке маленьке уточнення. Я за зміни в календарний план, а куди ми поїдемо, я думаю, що не варто акцентуватись тільки на Одесі. Якщо зможуть секретаріат і міністерство нам запропонувати інший маршрут, це немає ніякого значення. Зміни в календарний план ми проголосували. Я – за зміни.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Андрій.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Підтримую, за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов Артур.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Івченко Вадим.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За. І давайте вже до Івана Адамовича з'їздимо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Правильно.

Кучер Микола.

Литвиненко Сергій.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Соломчук Дмитро. Соломчук Дмитро!

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Христенко.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я – за. І я довго просив до Івана Адамовича, я вже здався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин Петро.

Дякую, дякую.

 

ЮРЧИШИН П.В. Друзі, завжди "за". Питання безпеки та гостеприимства гарантовано.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я даже дітей, коли питаю, куди ви хочете – в Діснейленд, на Гаваї, вони кажуть: до Івана Адамовича.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 17 – за. Олександр Васильович, 17 – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Дякую.

 

ЮРЧИШИН П.В. …питання будівництва Дельфінарію, тоді в Одесу не поїдете.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще має пропозиції якісь в "Різному"?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В.  Я, пане голово. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Так, Андрій Володимирович.  Прошу.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, така ідея виникла. Вже попередньо  спілкувалися з паном міністром, він також її підтримує, не має нічого проти,  створення на базі комітету з членів комітету робочої групи.  Я зацитую: "робоча група з контролю доцільності, економності та ефективності використання державних коштів щодо закупівлі товарів, робіт та послуг для задоволення нагальних потреб у продовольчій продукції під час воєнного стану України". Я би попросив членів комітету підтримати і, так як це була моя ідея, вибачте за мою нескромність, підтримати головою робочої групи мене.

Чому це важливо і чому на цій робочій групі не зазначено, кого саме, а саме там ВЦА або інші органи? Тому що там дуже багато коштів і дуже багато органів закуповують цю продукцію через них, тому хотілось би все-таки перевірити доцільність.

Якщо можна поставити цю пропозицію на обговорення, а потім і на голосування. Дякую.

 

______________.  Олександр Васильович, дозвольте доповнити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

______________.  Я підтримую сто відсотків Андрія Володимировича пропозицію. І оскільки сам знаходжуся як мажоритарник в одному із самих  великих  бюджетів міста і бачу, як використовуються кошти, інколи завдяки місцевих бюджетів, які дотують СЗУ, але це може не стосується цього, бо оскільки ми говоримо про обласні бюджети. Але я хотів би, щоб робоча група мала  якийсь певний дедлайн (це моє просто прохання до пана Андрія, якщо це можливо),  в кінці якого ми  повинні… будемо якось заслуховувати звіт, ми теж, якщо будемо долучені до цієї робочої групи, теж будемо готові відзвітувати. І саме головне, щоб ми знайшли ті недоліки в системі, які зараз. І наш результат робочої групи, саме головне, щоб був почутий. Тому може якісь дедлайни створимо і я готовий підтримати в любому випадку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це буде в рамках членів комітету, ця робоча група в рамках членів комітету.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Саме так, всі члени комітету, будь ласка, долучайтеся, тому що насправді роботи дуже багато буде і кожен може внести, скажімо так, лепту, правильну лепту по своєму округу, по своєму регіону. Тому що кожен розуміє і кожен знає, і кожен знаходиться на місці в даному моменті, і буде працювати власне у своєму окрузі. Мені так здається, і можна було б це дуже гарно скомпонувати.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  І, якщо дозволите, так як я працюю з бюджетом останні три роки з аграрною політикою як профільний підкомітет, це моя просто порада. В робочу групу вам би краще було б додати когось з бюджетного комітету, на ваш розсуд кого. Тому що як книгу розглядати, як правильно взаємодія йде органів бюджетних установ, вони краще за все знають  там за три роки. Я маю на увазі, які інструменти може використати Рахункова палата, які інструменти може казначейство вам надати. Тому що, як на мене, за три роки бюджет – це як лабіринт, з якого, як в пісні, немає виходу.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є в когось ще по цьому питанню? Добре.

Андрій Володимирович, я думаю, ми поставимо на голосування.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную підтримати Андрія Богданця. І так, як він скромно запросив дати йому як ініціатору стати головою цієї робочої групи, це теж в цьому питанні проголосувати. І я думаю, що треба в якийсь термін, наприклад, у триденний чи у п'ятиденний термін створити склад цієї робочої групи, щоб ми розуміли, хто буде у складі цієї робочої групи, чи тільки члени аграрного комітету, чи, як говорив Артем Олегович Чорноморов, і члени бюджетного комітету, чи можете когось ще, думаю, долучити до цього питання.

 

_______________. А можна скромно попросити стати заступником?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо в одному питанні це проголосувати, якщо це можливо. Олександр Георгійович, так можливо?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, можливо це, доручити Андрію Володимировичу сформувати склад і затвердити його своїм рішенням.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді прошу підтримати та проголосувати.

Іван Адамович, будь ласка. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гайду Олександр. Налаштовуюся, чекайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  – за, за таку пропозицію.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

Рудик Сергій.

Халімон Павло.

Чернявський Степан. Чернявський Степан!

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов Артур.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Я – за, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кучер Микола.

Литвиненко Сергій.  Литвиненко Сергій!

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нікітіна Марина

 

НІКІТІНА М.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Салійчук Олександр. Салійчук Олександр!

Соломчук Дмитро.

Тарасов Олег.

 

 ТАРАСОВ О.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.  

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шол Маргарита.

 

 ШОЛ М.В. За.  

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.    

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 16 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Рішення прийнято.

Андрій Володимирович, як говорять, флаг вам в зуби чи в руки.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прапор.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, дуже дякую за довіру і прошу всіх долучатися до цієї робочої групи. Я всім розішлю запрошення, думаю, разом ми зробимо дуже хорошу справу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу нагадати, що у нас в червні ще запланована поїздка до Івана Адамовича. Це ми голосували ще в минулому році, наскільки я пам'ятаю. Так?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ми вже голосували за це тричі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Адамовичу, єдине прохання, якщо це можливо, на один день перенести поїздку, не 24-го, так, там у нас було заплановано, а 22-го та 23-го, якщо це можливо і ніхто не буде проти.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тобто 22-го ми плануємо заїзд, бо все-таки Тернопільська область, 22-го заїзд, 23-го у нас робоче засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ми розглядаємо дві теми. Це тема насінництва. Виїжджаємо в поле, відповідно дивимося насіннєві ділянки, дивимося товарні посіви, заїжджаємо в насіннєвий завод, дивимося насіння, як виробляється, як цей… І друга у нас тема – це молочнотоварна ферма. Млочнотоварна ферма, як, яким чином від будівництва, від нуля, завіз нетелів і так далі, все це ми можемо на одній фермі продивитися, ну, там, можливо, дві організуємо. Так підходить членам комітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Там, що касається животноводства. Ми теж хотіли… або це молочна ферма, це теж касається…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тваринництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тваринництва. Вибачте, будь ласка. Теж буде?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так-так, дві теми. Тобто ми розділяємо… Дивіться, ми можемо, Олександр Васильович, дивіться, ми 22-го заїжджаємо, ми можемо 22-го щось, скажімо, з часом запланувати вечером якусь поїздку, якесь фермерське господарство. Просто треба розуміти, о котрій годині зберуться члени комітету. Давайте ми це доручимо помічниками. Відповідно вони між собою зідзвоняться, і тоді всі речі, що стосуються проживання, готелю і так далі, бо мені треба теж розуміти, завчасно треба все забронювати, щоб воно було. Бо получається, це в нас дві ночі, це з 22-го на 23-є і з 23-го на 24-е, тобто дві ночі, ми бронюємо готель на дві ночі.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. І як з Одесою нам треба чітко визначити, хто їде з депутатів, щоб подали інформацію в чат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, всі члени комітету, хто буде їхати в Одеську область і дивитися про стан рибного господарства, зазначити в чаті, хто їде, щоб ми також змогли замовити готель, авто, переїзд, щоб ми це організували.

 

_______________. Пане голово!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

_______________. Іван Адамович, ви як господар, до якого їдуть, я би, може, порадив би вам, щоб ви просто розробили програму, і всі члени комітету, ну, вони їдуть до вас в гості, і так би було краще, щоб вони би приїхали, ви показуєте, як буде починатися, коли і куди їхати, а всі члени комітету безмолвно будуть цього следовать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я теж так вважаю. Так що, Іван Адамович, м'яч на вашому боці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, звичайно. Все, я дякую, хлопці, за довіру, я дякую всім членам комітету. Ми обов'язково це з понеділка надішлемо програму, як вона буде це… Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає питань, то дякую всім членам комітету…

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, прошу хвилину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, будь ласка.

 

ЮРЧИШИН П.В. До мене як до народного депутата, голови підкомітету з питань харчової промисловості,  надійшов  лист-звернення від Асоціації молочників України щодо податку на фізичних осіб, а саме здатчиків молока.

Ну, на минулому засіданні, звичайно, там пролунало з вуст деяких народних депутатів, що це не відноситься до компетенції нашого комітету. Тому я просив би, Олександре Васильовичу, в нас є Артем Чорноморов, який саме член податкового комітету, щоб ми направили звернення від комітету і в найближчому законопроекті розглянути питання змін оподаткування фізичних осіб. Чому?

Дивіться, просто чисто по-людськи: молоко сьогодні база 3,4 –  8-9 гривень, плюс ПДФО, плюс сьогодні збір молока, плюс ПДВ – і молоко виходить 14.60, а господарства здають по 13.30.  Хто сьогодні буде тримати корову і хто буде заправлятися молоком? Кому воно потрібно?

Тому це помилково 14… який там був законопроект? Оце про воєнний стан, це помилково десь там внесли корективи і неясності, і, звичайно, його потрібно виправити.

Олександр Васильович, давайте, я роблю до вас лист-звернення, і обов'язково направимо його до податкового комітету. Як ви на це дивитесь?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, добре.

 

ЮРЧИШИН П.В. Тарас Висоцький, ви як замміністра, як ви на це дивитесь?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Абсолютно підтримую, Петро Васильович.  Господарства не будуть без цієї пільги тримати, виріжуть всі корови.

 

ЮРЧИШИН П.В. Це просто помилково. Все, гамуз було прийнято, ви розумієте? А зараз закон не має зворотної сили, і оцих 3-4 місяці все піде утримання з людей, і люди будуть обурені. Або з 8-9 гривень знімати ПДФО, або нараховувати ПДФО. І це вийде така сума катастрофічна. Ніхто не буде мовчати. Або піде все в тінь, в сіру зону, будемо так говорити.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Спрямовуйте його нам, і ми відправимо податковій.

 

ЮРЧИШИН П.В. Сьогодні вам буде направлений лист.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тарас Миколайович, можна запитання ще одне?

Поки присутній Іван Адамович і і Степан Миколайович як люди, які більш обізнані в тваринництві.

Я пам'ятаю, що ми розглядали законопроект, була робоча група, там був Максим Гузенко, Артем Нагаєвський, пам'ятаєте, щодо скасування в'їзного мита на племінне покоління, потім вивозимо його, поки воно маленьке, нельзя, потім на відгодування, так би мовити, сказано в Україні. Пам'ятаєте, це був такий законопроект. Мені хотілось…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Був, але це…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. У ньому щось позапихали, я знаю, там і якісь сепаратори молочні, коротше, я до чого.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Та ні, там почали інтенсивно з'ясовувати всякі там непонятні речі, і Мінекономіки його блоконуло.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я до чого, дивіться, є Степан Миколайович. Для мене Степан Миколайович і Іван Адамович – це авторитетні люди стосовно рекомендацій і спілкування по тваринництву. Я неодноразово зазначав, що на сьогоднішній день, якщо я не помиляюсь, у нас навіть був спір з Іваном Адамовичем нещодавно, але за три місяці ми майже нічого не вивезли.

За останніми підрахунками, я звертався до різних організацій, у нас досі на складах 20 мільйонів тонн зернових. Якщо ми не будемо ввозити, от я так розумію, цих тваринок, яких ми тут можемо вирощувати, а м'ясо вже легше потім експортувати, на мою думку. По крайней мере, я зі Степаном Миколайовичем це завжди обговорюю, дискутуємо, коли їдемо в Одесу, щоб ми скасували це мито.

Давайте запишемо це в законопроект і від аграрного комітету будемо його штовхати просто безбожно, вибачте за таке слово, і проламаємо комітет податків. Хай там будуть тільки тваринки, без компромісів якихось там різних груп.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, Артем Олегович, я дякую за…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артем Олегович, я дякую, що ви піднімаєте це питання. Насправді це дуже глибоке державницьке питання. Його просто треба негайно прийняти, тому що тих 10 процентів вивізного мита, яке сьогодні є на тваринництво, ми вбиваємо сьогодні маленьких теляток. Я за це вже три роки воюю.

І Тарас Миколайович, він знає. Я прошу, Тарасе Миколайовичу, як заступника міністра десь виступити теж з такою ініціативою.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. У нас гниє, все гниє. Так дайте завезти тварин, щоб це згодувати їм. Воно ж гниє.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, є проблема, і дійсно треба працювати з нашим податковим комітетом, бо це їхня, скажемо, зона відповідальності. Тому тут тільки наш може якось… Олександр Васильович, а ми можемо звернутися на комітет податкову чи як, я не знаю? А може просто зареєструємо та й усе?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зробимо так…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. А потім вони в нас… потім вони зарубають у себе на комітеті, розумієте? Якщо ми зараз з ними не знайдемо порозуміння, то ця ідея просто буде тільки балачки.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Степан Миколайович, дивіться, я вважаю, що треба зареєструвати законопроект, в якому ви з Іваном Адамовичем, ви більше цю галузь розумієте, виступити як основними авторами, а ми підпишемося. Нехай зробимо ми так хитро, як завжди зараз прописують: під час воєнного стану. Або там кома, надзвичайного стану і пішло поїхало…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Я ж проходив це. Ти ж розумієш, що все одно буде основним комітетом це буде податковий.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, дивіться, там не було…

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я все понімаю, але ми відмовимося голосувати за їхні закони. У нас комітет – це 30 членів, 30 членів галузі. 

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Дивіться, там погоджено, є погоджена позиція. Ви ж вже питали. З Олександром Ковальчуком, якому доручив це Гетманцев розібратися, у вівторок, за два дні до війни зустрічалися, готовий був. Просто зараз війна. Просто треба… Це ж ваш колега. Наберіть Олександра Ковальчука, скажіть, для нас це актуально. Все, хоч завтра реєструвати чи сьогодні.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Так, все правильно. Я теж хотів би додати, що я пам'ятаю, що по податковому комітету в нас не було питань. Наче це питання було узгоджено. І ми це проговорили. І з Гетманцевим неодноразово проговорювали, і з Ковальчуком проговорювали. Тому я думаю, що це питання дуже нагальне, треба просто його  активізувати, актуалізувати, і зразу включатися за нього голосувати.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Вибачте, але мене вообще це роздражає: щоб спасти галузь, ми повинні задовольнити всі групи, чуть лі не групи сексуальних меншин ми повинні задовольнити в цьому законі.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Ні, ну, Артем  Олегович, податковий комітет же ж теж якісь зобов'язання має і теж контролює якісь питання важливі для держави, ну, в тому числі податки, ці п'ять відсотків коштів, чи як воно називається. Мито: 5 відсотків – ввіз, 5 відсотків – вивіз, експорт-імпорт. Тому з ними теж треба було дискутувати, теж треба було це обговорювати. Але, ну, я ще раз повторююсь, це питання було обговорено неодноразово і воно було погоджено, там було порозуміння.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Тоді що? Степан Миколайович, Іван Адамович, може, дійсно,  зареєструємо законопроект? Ми всі його проголосуємо і будемо його тягнути.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Та ні, не законопроект зареєструємо, піднімемо той старий, який два дні до цього був заторможений в цьому комітеті.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, давайте, давайте порушимо це питання з нашими  колегами з податкового, погодимо і повернемося до нього. Давайте так.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Це повинен не ви, а Олександр Васильович звернутися до свого колеги пана Гетманцева, оскільки…  

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, ви як голова комітету ви зберіться з Гетманцевим  і обговоріть це питання. Нам, дійсно, не хватило два дні перед війною, щоб ми це питання прийняли. Там все було абсолютно погоджено, абсолютно все було погоджено.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. А тим паче зараз у нас ще більше причин для того, щоб цей законопроект голосувати. У нас, дійсно, є великі залишки сировини, і у нас, дійсно, це питання актуалізує розвиток комбікормової галузі. І ми, дійсно, зможемо частину своєї продукції направити на комбікорми на тваринництво.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійсно, так.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, я кінцеву редакцію скину Олександру Георгійовичу, весь пакет. Можна просто ще раз подивитись, треба щось вичеркнути звідти, якщо ви там… Вичеркнути, це швидко робиться. Додати, додати. Може, Олександр Георгійович, дати кінцевий пакет, проговорити ще раз, щоб формально, Ковальчук, Гетьманцев, і все. Там все готово. Весь пакет тільки що Олександру Георгійовичу скинув.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, давайте так і зробимо.

 

______________. Слався Україно!

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Уже скинув у групу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді дякую…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Олександр Васильович, ще одне питання до секретаря. Олександр Георгійович, а скажіть, будь ласка, ми можемо звертатися до колег з іншої країни?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. З іншої країни з парламентів –  так, звісно.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, ще одну хвилинку, почекайте, дуже важливо. Дивіться, у нас, ну, знаєте, з експортом проблема і так далі. У нас є сусід такий – румуни. У них є канал, називається  Суліна, там перед цим каналом, з цього каналу заходять кораблі, які повинні вантажитися тут, в Рені або Ізмаїлі і так далі. Але румуни, вони якось в ручному режимі і дуже повільно пропускають наші кораблі. Уже наш Прем'єр-міністр зустрічався, там зараз, сьогодні зустрічаються на рівні Міністерства інфраструктури.

І в мене така пропозиція: давайте, може, якось звернемося до них, текст ми підготуємо, для того, щоб колеги наші з парламенту з аграрного зрозуміли наші проблеми і звернулися до своїх міністрів, щоб ті якось активізувалися, щоб дозволити нам деякі речі зробити і збільшити прохід у цьому каналі. Дійсно, це дуже важливо, бо зараз міністри зустрічаються, не міністри, там зами, і румуни просто не хочуть пропускати, не хочуть, круглодобово щоб канал працював, не хочуть добавити лоцманів. Тобто є такі там моменти, які збільшать об'єм проходу цих наших суден, які б завантажували б грузом.

То в мене, колеги, пропозиція, щоб ми звернулися до наших колег, а може навіть і відвідали їх, переконали, і щоб вони до свого  уряду звернулися і посприяли вирішенню цього питання саме в цьому… в пропуску збільшення або об'ємів пропуску судів до наших портів. 

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дуже актуальне питання, я думаю, вважаю.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я читав позицію нашого АМПУ, яке було складено з листа, якого вони назначили, і уже відповідь від Румунії, тому що теж був долучений до робочої цієї групи, оскільки два роки я колись працював морським агентом, тому трохи розумію, як проходить лоцманська проводка. Це, дійсно, дуже проблемне питання, оскільки тільки чотири лоцмани працюють на Суліні, і вход, виход – це зміна чотири лоцмани, критична маса, щоб зняти, це треба десять лоцманів. Румуни вкрай не хочуть бажати наших лоцманів бачити, хоча в Миколаївській області і в Одеській зараз лоцмани без роботи сидять, особливо в Миколаєві.

Що стосується моєї суперечки з замміністра транспорту Румунії, я входив в цю дискусію, він сказав, що різні рельєфні технологічні карти каналу, я йому зазначив, що БДЛК Миколаїв являється самим складним і дорогим каналом після Конго по заходженню судозаходу для …(Не чути),  це дійсно. Але малотоннажні – це менш ризиковані. І єдиний ризик в Дунаї, який є, і в каналі, це рівень річки, а не його фарватерний рельєф. Оскільки фарватерний рельєф складний лише в БДЛК. Фарватерний рельєф в Суліні і фарватерний рельєф в самому Дунаї, він не так залежить як від самого рельєфу, як від рівня води, який сезонний,  якщо я не помиляюсь, Олександр Васильович в цьому більше обізнаний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …канал, там немає ніяких поворотів складних.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Так, це пряма дорога.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це пряма...

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Один поворот є. Ми запропонували його освітлити, але румуни не хочуть.

Я до чого веду? Зі сторони міністерства, наш прем'єр наш працює, може ми якось вийдемо на наших колег з їхнього аграрного комітету і з різних боків все ж переконаємо допомогти нам. Бо, я вважаю, дуже скоро почнуться жнива і не тільки в нас, а й у них, і вони  зовсім не зможуть нам пропускати ці судна, розумієте. То треба це робити терміново, може навіть і, якщо у когось є зв'язки, давайте, колеги, підключаємося, дуже важливе питання.

Бо відкриття цього каналу або збільшення хоч в два рази проходу, це порівнює з всіма ж/д проходами, за які зараз борються наші урядовці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Степан Миколайович, ми цим питанням займаємося десь пару тижнів вже і наразі у нас є позиція, і, мабуть, буде нагода поїхати в Румунію. Якщо ми зможемо це зробити найшвидше, може завтра-післязавтра мені дадуть відповідь і запрошення членів комітету аграрного до Румунії для того, щоб ми ці питання логістичні обговорили на місці. Це буде, на мій погляд, це буде важливо для нас в першу чергу, для нашої країни, і це буде дуже зручно поїхати нашим комітетом і поспілкуватися з членами Міністерства аграрної політики Румунії та транспорту, щоб ці питання ми змогли якось вирішувати і ініціювати як комітет Верховної Ради теж, не тільки Прем'єр-міністр України, але і ми теж. Тобто це питання зараз на розгляді. Якщо нам організують цю поїздку, то я про це всім розповім, і може навіть ми зможемо це зробити на наступному тижні.

Але я не знаю, Олександр Георгійович, як це зробити технічно, зможемо ми додати цю поїздку після нашого відвідання в Одеській області? Як це зручно буде зробити чи ні технічно?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Зараз сказати це складно. Принаймні треба буде готувати листа на Корнієнка і хоча б мати оце узгодження, і краще це б розпорядженням. Якщо в нас буде запрошення, то по положенню це треба проводити узгодження з комітетом Мережка. Це є складності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як може поїхати? Ми ж частным порядком не можемо поїхати, це…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Краще за розпорядженням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За розпорядженням, так, я розумію.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, для цього треба час і офіційне запрошення з тієї сторони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Офіційне буде, ми працюємо над тим, щоб було офіційне запрошення зі сторони уряду Румунії по цьому питанню.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Як буде, так одразу зробимо листа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Степан Миколайович, працюємо в цьому напряму. Я дуже сподіваюся, що ми зможемо це зробити найближчим часом. Степан Миколайович!

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так-так, я почув.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо питань більш нема, то всім дякую за сьогоднішній комітет, був дуже такий жвавий.

Всім дякую. Оголошую комітет закритим.