СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
08 липня 2022 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі доброго дня. Давайте будемо починати. Кворум є, так? Скільки людей?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. 18 Депутатів присутніх зараз в залі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, в залі присутні 18 членів аграрного комітету. Оголошую комітет відкритим.
До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання: інформація Кабінету Міністрів України щодо окремих питань діяльності Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; і друге питання - про затвердження рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Аграрні інновації як фактор росту української економіки", яке було 23 червня 2022 року в Тернопільській області, та третє – "Різне".
Але в мене є пропозиція, так як ми почали трохи раніше, змінити порядок розгляду питань. Пропоную змінити черговість розгляду питань порядку денного і першим питанням розглянути питання про затвердження рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Аграрні інновації як фактор росту української економіки". По-друге, також пропоную доповнити порядок денний питанням про поїздку до Румунії на запрошення парламенту Румунії для обговорення питань логістики експорту української сільськогосподарської продукції через територію та порти Румунії і розглянути це питання другим. І, по-третє, "Різне". Четвертим питання вже інформацію Кабінету Міністрів України щодо окремих питань діяльності Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Пропоную по цьому голосувати. Пропоную затвердити порядок денний. Будь ласка.
Рішення прийнято одноголосно.
Переходимо до розгляду питання: про затвердження рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Аграрні інновації як фактор росту української економіки", який був 23 червня 2022 року, Тернопільська область.
Як ви знаєте, 23 червня в Тернопільській області відбулося зазначене слухання. Ми вдячні нашому колезі Івану Адамовичу за цей прийом, який запропонував цю ідею та виступив організатором цих заходів. Ми мали можливість оглянути виробничі потужності компанії "Агропродсервіс", оглянули демоділянки та товарні посіви, відвідали комбікормовий, насіннєвий та соєвий заводи, насіннєву лабораторію, відгодівельний комплекс ВХР, молочнотоварну ферму. Все облаштовано сучасним обладнанням за кращими світовими стандартами, запроваджені ІТ-технології у рослинництві.
За результатами слухань секретаріат комітету підготував проект рекомендацій, в якому враховані та узагальнені всі пропозиції, що були висловлені на слуханнях народними депутатами і представниками аграрної спільноти.
Проект рекомендацій вам було розіслано, щоб ви могли з ним ознайомитися, і сьогодні на засіданні нам необхідно його схвалити. Але перед голосуванням за проект рекомендацій пропоную обговорити пропозицію народного депутата України - члена нашого аграрного комітету Дмитра Соломчука про включення в рекомендацію пункту щодо введення акцизного податку на солодкі газовані напої з подальшим переведенням 50 відсотків від суми на підтримку молочної галузі. Дана пропозиція є дискусійною та потребує окремого голосування.
Так, Дмитро Вікторович, якщо є… Будь ласка.
СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю, колеги! Мене продукти харчування турбують з дитинства, це моя тема – пальмова олія, кока-кола, все інше. Як ви знаєте, що у всіх країнах Євросоюзу, а ми туди йдемо стрімкими кроками, ввели акциз на солодковмісні, саме газовані води, і з 1 січня вже такий акциз діє в Польщі, ну, зовсім близько біля нас. І ми нічим від поляків не відрізняємося, навіть кращі, сильніші. Але ці кошти направляються на розвиток тваринництва, на забезпечення дітей у школах молоком.
Розмовляв я ще у листопаді місяці із комітетом Михайла Радуцького, тому що це як би також його зона відповідальності. Його комітет усно сказав, більшість, що "за", це суперідея, дуже хороша, так як солодковмісних газованих вод споживання в Україні дуже високе, і дуже високе неякісних, взагалі буває таких якихось цехів дуже… і використовується, де сильні хімікати.
Отже, на сьогоднішній день, зрозуміло, потрібно рахувати точні цифри, які б надійшли до бюджету. Якщо в тому році рахували, це було б декілька мільярдів гривень, є пропозиція швидко підготувати такий законопроект і перейти в комітети та сесійний зал, і 50 відсотків коштів направити на розвиток тваринницького комплексу, щоб не просити в цей складний час із бюджету якісь кошти, а знайти от модель, де взяти, і модель, куди віддати. А частину коштів, 50 відсотків, тоді направити на безкоштовне молоко для всіх школярів в українських школах, але на умовах, що тільки українського виробництва. Це внутрішньо ми можемо такі законопроекти приймати, вони не порушують ніяких там угод з ЄС, це внутрішня наша як би ситуація.
Виходить, що виробники, переробники молока гарантовано будуть мати додатково велику кількість споживачів, отримувати за це кошти. Як на мене, це буде стрімкий розвиток. Тому що солодковмісна газована вода, можливо, ще й більш, знаєте, шкідлива, ніж цигарки чи щось інше, що обкладається акцизом. Пальмова олія, да, також…
Олександр Васильович, прошу, бо білборди замучились уже висіти. Прошу, давайте в другому читанні винесемо, приймемо вже, і вже напишемо… (Шум у залі) І тоді всіх… так, ми заборонили. От така як би це…
Дякую, колеги. Надіюсь на стовідсоткову підтримку. Це важливо для всіх. Краще стимулювати щось корисне, а не шкідливе. Давайте.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Маленьке запитання. Безкоштовно для дітей, але по якому формату буде закупівля цього молока йти? Тобто це місто закуповує чи окремо школи?
СОЛОМЧУК Д.В. Якщо ви знаєте, Артем Олегович, перша леді займається реформою дитячого харчування в школах, реформа була прийнята ще рік тому. І там прописано, і прийнята вся система закупівлі будь-яких продуктів харчування.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Там не зовсім система закупівлі, там йде саме меню. Я як мажоритарник, то там йде меню, і з цим дуже було багато дискусій, от з Степаном Миколайовичем ми дискутували. Наприклад, в моєму окрузі дітям дуже непривично їсти квашену капусту або ще..., вони звикли до котлет з обичним пюре. Це так в сільській місцевості. Просто як внести це молоко в саму цю історію?
СОЛОМЧУК Д.В. Значить, Артем Олегович, давайте підготуйте один з пунктів законопроекту. Давайте, щоб ви його підготували, що з територіальною прив'язкою. Притому ми проголосували недавно територіальну прив'язку і до... для крафтових виробників, ще буде простіше згідно останнього законопроекту прив'язати, що регіонально... (Не чути) питань в цьому взагалі ніяких немає, притому що реформа децентралізації завершена. Просто ще може бути, що якісь регіони не мають молочних виробників. Я хочу...
_______________. Дмитро, я так зрозумів, що кошти від реалізації солодких напоїв акумулюватися…
СОЛОМЧУК Д.В. Акциз. На спецрахунку.
_______________. На місцевих бюджетах, вони будуть закупляти якісне молоко.
(Загальна дискусія)
СОЛОМЧУК Д.В. Ребята! Ребята, це має бути спецрахунок, на спецрахунок мають заходити ці кошти, а коли формується бюджет на наступний рік, агрокомітет цей бюджет розписує, скільки, а може, якийсь рік на тваринництво більше потрібно дати. А можливо, комплексу, а можливо, на малі молочні ферми. Це ж потрібно буде кожен рік дивитися по ситуації. Ситуація ж кожен рік може відрізнятися. Головне, щоб кошти були. Це обов'язково надо, щоб був спецрахунок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, хто за те, щоб включити пропозицію Дмитра Соломчука у дану рекомендацію? Будь ласка. (Шум у залі) Одноголосно.
Добре, тоді, може, хтось хоче по рекомендаціям стосовно виїзного засідання висловитись? Добре, якщо ні, тоді ставлю на голосування пропозицію схвалити рекомендації комітетських слухань на тему: "Аграрні інновації як фактор росту української економіки" і направити їх до Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України та Голові Верховної Ради України. Пропоную голосувати.
Хто – за? Одноголосно.
Друге питання. Про поїздку до Румунії на запрошення парламенту Румунії для обговорення питань логістики експорту української сільськогосподарської продукції через територію та порти Румунії.
До комітету надійшло запрошення від віце-президента Комісії у закордонних справах парламенту Румунії відвідати Румунію для зустрічі з членами парламенту Румунії, а також з іншими неофіційними особами, включаючи зустріч із членами уряду щодо обговорення питань логістики експорту української сільськогосподарської продукції через територію та порти Румунії.
Пропоную підтримати доцільність поїздки делегації до Румунії. Будь ласка.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Миколайович.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, дивіться, класна ідея. Сьогодні логістика – це, скажемо, одне із основних.
Яка може виникнути проблема? В тому, що цим ще займається Міністерство інфраструктури. І вони вже не раз їздили туди і мали якісь там зустрічі, якісь наработки і так далі. Було б цікаво ще долучити до нашої поїздки, може, якогось представника зама, скоріше за все, Міністерства інфраструктури, хоч для того, щоб не повторювалися ті домовленості, які були раніше. Бо ми зараз поїдемо, вони нам щось розкажуть, а це вже було напрацьовано. То повинна бути якась ісходна спільна позиція, розумієте? Тут треба, може, секретаріат хай навіть дасть, мабуть, якесь запрошення. Може, вони виділять замміністра якогось – правильно? - щоб ми знали, про що вони там домовились, які там у них є побажання, плюс ми щось додамо, і вона більш буде продуктивна ця зустріч.
_______________. (Не чути)
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Або інформація, яка була… про що говорити. Бо ми зараз поїдемо, подивимося, а що вони зробили, ми не знаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ми будемо готувати свої питання, але прошу секретаріат зазначити це. Якщо є якісь меморандуми чи вже домовленості, щоб ми мали на увазі, про що це було.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Направимо їм запит сьогодні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще якісь зауваження по цьому? Добре.
Якщо нема зауважень, прошу голосувати за це, будь ласка. Одноголосно.
Питання "Різне". До комітету надійшло звернення від асоціації "Українського клубу аграрного бізнесу" щодо забезпечення бронювання критичних працівників аграрного сектору, які можуть бути призвані на військову службу під час воєнного стану, Оскільки заброньовані працівники є важливими для роботи підприємств, установ, організацій, що забезпечують функціонування критично важливих галузей України. До слова запрошую Сластьона Романа Миколайовича, будь ласка, генеральний директор УКАБ.
СЛАСТЬОН Р.М. Доброго дня, шановний Олександр Васильович. Доброго дня…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Звуку нема.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Марк, зробіть звук.
СЛАСТЬОН Р.М. Доброго дня. Чи чути зараз?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, чути. Будь ласка, ми вас слухаємо.
СЛАСТЬОН Р.М. Доброго дня, Олександр Васильович. Доброго дня, шановні народні депутати. Дійсно, питання бронювання, воно є доволі важливе. Добре, що все ж таки згідно постанови, яка була прийнята, 194-а, протягом березня і квітня вдалося провести бронювання працівників. І фактично це теж дало змогу багатьом сільгосппідприємствам провести посівну кампанію. Проте з травня місяця у нас дещо змінилися підходи, а саме певні роз'яснення, які були надані, і порядок окремий від постанови Кабміну з боку Генштабу. Фактично ці бронювання, які були проведені в квітні-березні місяці через відповідні списки Мінагрополітики, які подавалися, узгоджувалися з Міноборони і видавалися накази Мінекономіки, наразі не всі вони можуть працювати і не всі вони працюють, тому що зараз є вимога додаткова, яка не передбачена, власне, Постановою 194, про необхідність брати витяги з наказу Мінекономіки і ставити фізично печатки і підписи начальників територіальних центрів комплектування. Не завжди це можливо з огляду на те, що потрібно надавати документи безпосередньо військовозобов'язаним, у нього забирати, по суті, військовий квиток. Крім того, особи, які відповідальні за військовий облік, не завжди можуть самі фізично доїхати до цих центрів територіального комплектування. Наприклад, це покладено зазвичай на відділ кадрів, і не завжди ці працівники можуть фізично дістатися до цього. Плюс є ще теж певні питання і проблеми з відмовами, власне, у територіальних центрах комплектування по підтвердженню такого бронювання.
З травня місяця ще в нас також вийшло додаткове зобов'язання, по суті, по необхідності укладення договорів на виконання мобілізаційних завдань. Це норма, яка була зафіксована доволі давно. Самі територіальні центри комплектування не зовсім розуміють, що ж саме їм писати в цих мобілізаційних завданнях. Наприклад, якщо для безпосередньо с/г підприємств, які займаються виробництвом, вони ще можуть писати, там умовно поставка стільки-то тонн пшениці чи іншої продукції, але при цьому до безпосереднього укладення договору чи контракту, звісно, не доходить, тому що це передбачає ще узгодження ціни.
В більшості випадків самі центри комплектування не знають, як їм діяти в цій ситуації. Тому формально десь вдається це робити, але назагал процедури зрозумілої, щоб вона працювала, немає по заключенню цих мобілізаційних завдань, на жаль.
Крім того, для компаній, які забезпечують власне виробництво сільськогосподарської продукції, я маю на увазі ресурсних компаній, які постачають насіння, добрива, пестициди, для них у більшості випадків взагалі не передбачено. І центри комплектування не знають, які їм визначати мобілізаційні завдання. Відповідно для них можливості провести бронювання, принаймні критичної кількості працівників, які могли б забезпечувати їхню роботу, що важливо для функціонування сільського господарства, агросектору, наразі неможливо.
От, власне, з питаннями і проблемами, які ми виклали в листі, ми й звертаємося до народних депутатів, до комітету, для того щоб зі свого боку ви мали змогу чи за можливості звернутися до Міноборони, до Генерального штабу для того, щоб узгодити процедуру бронювання. Адже в нас вже ми приступили, сільгоспвиробники приступили до збиральної кампанії. Ті накази, які були видані на бронювання, вони були видані на 6 місяців, з березня місяця фактично до періоду осінньої кампанії, як збірної, так і посівної, по озимим культурам, вони будуть вже недійсні. Відповідно, що це питання важливе і воно потребує вирішення.
_____________. Колеги, запишіть мене. Колеги, запишіть, що є люди. Просто дивлюсь, що в нас тільки чотири учасники. (Шум у залі)
О, бачу, бачу більше вже учасників.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре. Ставлю на голосування пропозицію....
Так, будь ласка.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Смотрите, класна ідея, надо це зробити. Але тут говориться тільки виключно про сільгосппідприємства. У нас в державі є підприємства, які мають… компанії не сільгосппідприємства, але мають ферми, і, наприклад, їхніх працівників зараз забирають на фронт. Вони...
_______________. Степан Миколайович, це критичні працівники.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Але вони не відносяться до сільгосппідприємств, які... (Не чути) підприємства, які мають… (Загальна дискусія)
Правильно. А є підприємства, у яких форма власності не сільгоспвиробник, а є ферми, є переробка і так далі. Тоді получиться так, що ми заберемо - і ті підприємства залишаться без людей, які не зможуть обслуговувати ті ж ферми. То тут можна якось ще додати, може, так: якщо компанія є не тільки сільгоспиробник, а компанія, в якій є переробка або тваринництво, теж розглянули це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, можемо додати це до нашого листа?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. До нашого листа так. Ми підготували проект листа, який був вчора розісланий всім депутатам. Можемо сформулювати, але там же просто по КВЕДам іде діяльності, Степан Миколайович.
(Шум у залі)
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Смотрите, якщо тут ми тільки пишемо сільгоспвиробниче підприємство, то воно сільгосп, а там форма власності може бути.... тобто не може бути сільгоспвиробник, він може бути якась компанія, але у нього є відділ або напрямок ще і тваринництво, або переробка і так далі. І якщо людей заберуть, це стане. Хто буде годувати той скот?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Зазначимо в листі, значить.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Соломчук, будь ласка.
СОЛОМЧУК Д.В. Дякую Роману, що підняв це питання, тому що це реально надважливо. По-перше, резерв той, що подавали з березня, він не зовсім працює. Тих, що офіцерський склад, все одно приходять забирають, хоч люди, хлопці і під резервом, він взагалі не діє. І що сьогодні відбувається? Замість того, щоб піднімати патріотизм Збройних Сил України, в селах лякають Збройними Силами України. Сьогодні комбайнера знайти днем с огнем, вже агрокомпанії звільняють комбайнерів і ховають їх по іншим будинкам. Держава недоотримує податок, а комбайнер ховається від… Навпаки, потрібно рівень патріотизму піднімати, а не ходити, знаєте, лякати.
Зрозуміло, змолотити потрібно і викопати буряки потрібно, і посіятись, без цього неможливо. І мають бути, от колеги сказали, як Степан, не тільки сільгосппідприємства, а дотичні підприємства, тому що сервісників позабирали, а хто буде обслуговувати техніку? От сьогодні подзвонити на сервіс якогось дилера - по 50 відсотків сервісників немає, які вміють користуватися комп'ютером, підключити, сьогодні сучасна техніка, налаштувати GPS-навігацію, все інше. Тобто сільгосппідприємства і дотичні. КВЕДи, Олександр Георгійович, це не проблема, можна посидіти виписати КВЕДи, додати, в цьому питання немає ніякого. Тому що агросектор і так, бачимо, що відбувається, і скрутна ситуація, і потрібно хоча би, щоб були люди, якими можна зібрати, посіяти і далі працювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро.
Олександр Георгійович, ми можемо це додати до постанови?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, звісно, Олександр Васильович, в листі написано більш широко: працівників аграрного сектору.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Добре.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Тобто це враховує всі категорії працівників.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді ставлю на голосування пропозицію направити до Кабінету Міністрів України звернення від комітету з даного питання. Будь ласка, голосуємо.
_______________. Хто за дану пропозицію, колеги, прошу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
До комітету надійшло ще одне звернення від Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" щодо кризової ситуації у експорті зерна, насіння, олійних культур та продуктів їх переробки залізничним шляхами.
Будь ласка, по цьому питанню, Тарас Миколайович Висоцький. Будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати, члени сьогоднішнього засідання! Дякую, Олександр Васильович.
Були отримані звернення, вони розглядалися в середу, позавчора, 6 липня на координаційній раді з логістики. До речі, звернення, рішення комітету виконано - і заступник голови комітету доданий до координаційної ради з логістики, він долучається, дякуємо.
Було звернення щодо того, щоб запровадити квотування мінімального обсягу, який має виводитись с/г продукції через, перш за все, пункт Ізов, бо там найбільший зараз товарооборот через вагони.
Вчора це було рішення винесено на засідання уряду як протокольне доручення, підтримане… (Не чути) оформлене. Тому чекаємо на його імплементацію Укрзалізницею, що це дасть відповідне збільшення обсягу, перш за все зернових, олійних, їх переробку, залізничним транспортом в напрямку країн Східної Європи, перш за все транзит через Польщу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.
Роман Миколайович, добавите щось? Будь ласка, ми вас слухаємо.
_______________. Це, з одного боку, позитивна новина. Тому що, дійсно, обговорювався саме цей пункт пропуску Ізов-Грубешів як один із основних, де дійсно у нас в першу чергу є конкуренція по типу вантажів за пропускну здатність цього пункту пропуску.
Справа в тому, що ми всі чуємо і говоримо про необхідність вивезення ,чи експорту, скажімо так, надлишків зерна, продовольства, яке є в Україні, як для вирішення питання глобальної продовольчої кризи, голоду у світі, так і для фактично виживання агросектору нашого, України, який дійсно є експортоорієнтованим.
При цьому теж аналізували статистику, і бачимо, що більшість з того, 54 відсотки вантажів, які везла Укрзалізниця на експорт в травні місяці, це була залізна руда. Другим йшло – аграрна продукція, це, власне, зерно, продукти переробки. Але зерно та продукти переробки склали лише 20 відсотків. Інша продукція, як-то олія соняшникова, яка теж складає велику частку валютних надходжень, теж, на жаль, не є пріоритетом по вивезенню.
При цьому в квітні місяці ще були обговорені і запропоновані з боку тієї ж самої Укрзалізниці квоти, чи то лімітування, власне, передачі через пункти переходу кордону певних типів вантажів. Згідно того розподілу по кожному пункту пропуску було визначено скільки, яких типів вантажів можна передавати, і саме по зерну та зерновим продуктам було визначено до 560 вагонів на добу що це може бути передача. По оліям рослинним – 140 вагонів на добу. Де-факто у нас, звісно, передача, вона в рази менша. Тобто, якщо зерно брати, то середня була близько 360 вагонів, не 560, а 360 вагонів на добу. По олії також – це десь на рівні фактично половини від заявленої спроможності.
Натомість, якщо ми дивимося на залізну руду чи чорні метали, то по ним все ж таки ситуація краще виглядає. І, дійсно, ми розуміємо, що частково це через наявні історичні зв'язки і постачання до металургійних заводів в тій самій Польщі чи Словаччині, чи інших країнах Європейського Союзу. Тим не менше, все ж таки в нинішній ситуації, мабуть, було б доречно з боку держави певне регулювання, балансування, скажімо так, між різними типами вантажів проводити, і не лише заявляти, що у нас є певний пріоритет по вирішенню продовольчої безпеки в світі, по можливості експорту агропродукції, але і підкріплювати це, власне, такими рішеннями по певному квотуванню і наданні переваги. Мало того, це додаткові валютні надходження, адже ми розуміємо, що тонна руди – це 120-130 доларів на тонну. Якщо ми говоримо про зерно, це 250 до 300 доларів на тонну. Якщо ми говоримо про олію, це в 10 разів вища вартість кожної тонни, ніж ми говоримо про ту саму руду.
Власне, конкуренція в нас по таким типам вантажів, вона відбувається як за пропускну здатність, так, на жаль, і за ті самі вагони, яких в нас є дефіцит. Вагони в Європейському Союзі вузької колії. Багато з вас, мабуть, знає, що експорт зараз відбувається і перевантаження, власне, зерна, в напіввагони, тому що інших варіантів немає. Є дефіцит зерновозів в Європейському Союзі, доводиться перевантажувати в напіввагони, які зачищаються з-під вугілля, з-під руди, з-під інших вантажів, і таким шляхом вдається в умовах заблокованих наших морських портів проводити все ж таки експорт і його нарощувати.
Тому пропонуємо в подальшому після, скажімо так, позитивного досвіду з розширенням і збільшенням квоти по Ізову, запропонувати також варіант підтримувати аналогічний підхід до інших пунктів переходу, і там, де в нас є можливості перевалки, відповідно підганяти обсяги фактичної передачі до цього вузького горличка по перевалці, до можливості перевалки по зерновим.
В цьому контексті можна і, в принципі, напрацьовувати також разом з колегами зміни до правил перевезення вантажів, залізничних вантажів, з метою пріоритизації в тому числі по класам вантажів, адже ми розуміємо, що ці вантажі Укрзалізницею діляться на певні тарифні класи: чим вищий клас, тим більший, в тому числі, і заробіток Укрзалізниці, яка зараз має недофінансування, нестачу коштів, і для неї, і для економіки в цілому було б логічно пріоритизувати ту чергу, яка сформована, стосовно продуктів з вищою доданою вартістю, які…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Миколайович, ми зрозуміли, але в нас регламент є. Дякую за вашу пропозицію.
Тоді, ми всі бачили цей лист, прошу підтримати колег та направити цей лист, підготовлений нашим комітетом лист, до Кабінету Міністрів України, це звернення від нашого комітету. Будь ласка, хто – за? Дякую.
Так, наступне питання. Ще, може, у когось є пропозиції по "Різному"? Будь ласка.
_______________. У мене.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. ... (Не чути) теж по "Різному" взяти слово. Я так розумію, що ми вже не будемо повертатися до"Різного"…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, не будемо повертатись.
_______________. Дивіться, шановні колеги, я б десь хотів звернутися найперше до комітету. Зараз в Україні розпочалися жнива, ми бачимо фактично, що відбувається в цілому по тих регіонах, де раніше почалося, а це особливо зараз регіон Півдня України, фактично де сьогодні вперше наші аграрії збирають в дуже непростих умовах врожай. І цей врожай сьогодні, по різних даних, скупляється фактично за безцінь. Це по ціні від 2 до 3 тисяч гривень за тонну зерна. Тобто на поле приїжджають ділки, які просто закупляють, фактично це чорний ринок, які скупляють це зерно.
Ми розуміємо, що при собівартості зерна сьогодні в межах 5-6 тисяч гривень за тону, в аграрія фактично забрати, в безвиході, забрати зерно по 2 тисячі, ми розуміємо, чим це грозить для аграрного сектору в цілому, для нашої країни і що це буде завтра.
І саме основне, що такі слухи від аграріїв, від фермерів йдуть про те, що частина, хтось, хто вимушений і в нього викручені руки, він це продає, але 90 процентів, чи 95 процентів наших аграріїв… (Не чути) це зерно ховають по складах, і говорять про те, що сіяти ніхто під урожай 2023 року не буде.
Що це значить для нашої країни? Ви самі прекрасно розумієте, я не буду тут зараз це питання обговорювати. Але я рахую, що якщо аграрії сьогодні не мають ресурсу і нема можливості, так склалася ситуація, що не мають можливості продати по нормальних цінах зерно, я рахую, що ми маємо сьогодні прийняти звернення до уряду, вишукати можливість фінансування посівної кампанії під урожай 2023 року. Тому що, якщо ми не найдемо такої можливості, якщо уряд не найде, якщо ми з вами не найдемо такої можливості профінансувати посівну кампанію, то ви зрозумійте, що на наступний рік в нас, не те що не буде комбайнерів, в нас не буде фермерів і не буде в загальному абсолютно аграрного сектору як такого, він пропаде.
Тому я десь прошу до цього досить серйозно поставитися і з розумінням підтримати, і разом напрацьовувати, разом з урядом напрацьовувати якусь систему фінансування, тому що, ми розуміємо, сьогодні це наші пайовики, людям треба заплатити за пай. Рік часу пройшло після жнив - аграрії платять за пай. Зараз населення України буде чекати оплату, тобто сільське населення буде чекати оплату. Якщо не буде грошей, аграрії не будуть мати, чим заплатити, ви це прекрасно розумієте, а це сьогодні з кожного гектара 6-7 тисяч гривень, які отримали аграрії в попередньому році, тобто це досить великі суми грошей.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Іван Адамович, ми це розуміємо. Ваша пропозиція?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Моя пропозиція – звернення до уряду вишукати можливість фінансування посівної кампанії під урожай 2023 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
СОЛОМЧУК Д.В. Якщо там уряд вже працює тиждень чи два над тим, щоб створити світовий продовольчий фонд, на який багато країн світу скинуться грошима, і якби викупити хоча б 10-15 мільйонів тонн з відповідальним зберіганням в аграріїв, що були на посівну, а також з аграріями... от взяв для себе зробив таку статистику, обдзвонив більше 200 підприємств на тому тижні, кажу: щоб відбулася пастівна, що потрібно? Вони кажуть: трактор є, людина є, сівалка є, насіння є; якщо хоча би буде 50 відсотків компенсація за дизпаливо, на посівну, в принципі, не так і багато потрібно, це десь біля 100 тисяч тонн, це максимум, то точно посівна відбулась би.
То тут ще питання, чи буде створений цей фонд, але це, напевно, більше знає Тарас Миколайович чи Микола Тарасович. Я знаю, над цим вони точно працюють вже не один тиждень. І якщо буде можливість, по дизпаливу допомогти аграріям, то посівна точно була б. Але щоб також цим не спекулювали ті, в кого все добре. Тобто я рахую, що якщо і допомагати з дизпаливом, то саме потрібно в тих регіонах, в кого найскладніше. Я думаю, що на Вінниччині, Рівненщині, Тернопільщині, Львівщині все непогано. Я думаю, посіємося.
(Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Гузенко.
ГУЗЕНКО М.В. В нас логістика на сьогоднішній день з Сумщини, не порівняти її… Везти із Сум взагалі, то я пропонував би, також із Тарасом Миколайовичем ми спілкувалися, щоби… (Шум у залі) Автомобільний вообще не рахується: 230 євро для того, щоб доїхати до кордону із Сум. Якщо автотранспорт.
_______________. Це немислимо.
ГУЗЕНКО М.В. Да, немислимо. То хоча б можна було розглянути питання пріоритетності нашої зони, якісь направити вагони, щоб… Ми знаходимося на сьогоднішній день найближче до кордону з агресором, цей врожай потрібно просто забрати і вивезти. Якщо ваші території, вони там можуть зачекати, і хай там люди зберігають на елеваторах, на складах, вони хай чекають ціни, але звідти потрібно його витягнути. Якщо 20 кілометрів до кордону і ми його звідти не заберемо… (Загальна дискусія)
Ні, я кажу, ризики там і там. (Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, цей лист, який ми будемо відправляти до Кабінету Міністрів України, секретаріат розширить трохи стосовно того, що вказали наші колеги, і викладемо ми його в більш розширеній редакції. Якщо так підходить Іван…
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Там шість блоків питань. Один фінансування, останній. Просто пропозиції Івана Адамовича розширимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
За це треба голосувати? Тоді хто за цю пропозицію, будь ласка, голосуємо. Дякую.
Переходимо до крайнього, і головного, нашого питання: інформація Кабінету Міністрів України щодо окремих питань діяльності Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Хочу звернути вашу увагу на те, що комітет неодноразово заслуховував керівництво Держспоживслужби по різним напрямкам її діяльності. Зокрема, це стосувалося питання щодо надання територіальним органам служби та бюджетним установам, що належать до сфери її управління, платних послуг, які в умовах воєнного стану суттєво збільшують витрати підприємств тваринницької галузі. З цього приводу комітет надіслав листа до Держспоживслужби щодо перегляду тарифів на деякі ветеринарні послуги. Компромісу не було знайдено.
На засіданні комітету 17 червня цього року народні депутати - члени комітету в черговий раз заслухали керівництво Держспоживслужби. Обговорювалися проблемні питання, які стосувалися рибної та тваринницької галузей. Так, комітет отримав багато звернень від суб'єктів господарювання про незабезпеченість ДП "Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин" підприємств та господарств вушними бирками для свиней, кошти за які були сплачені ще в квітні-травні. І, як з'ясувалося, Держспоживслужбою ніяких заходів на вирішення цього питання не було вжито до цього часу.
Під час обговорення проблемних питань від представників служби не було отримано жодної обгрунтованої відповіді, а посилання під час своїх відповідей на чинні норми законодавства та підзаконні акти наштовхує на думку про нерозуміння його застосування або навмисне маніпулювання ним. І ми ще раз переконалися в тому, що керівництво, як не брало до уваги попередні зауваження комітету щодо покращення роботи служби, так і не збирається. Бачимо, як через бездіяльність керівництва Держспоживслужби виникли проблеми з вушними бирками.
Також не зрозуміла ситуація щодо невмотивованої відмови в реєстрації сільськогосподарської техніки або реєстрація її вибіркова територіальними органами Держспоживслужби.
І ще, що стосується рибної галузі. У той час, коли Держспоживслужба мала б сприяти розширенню ринків збуту, відбувається перешкоджання господарській діяльності. З огляду на це на засіданні 17 червня комітет ухвалив рішення про визнання роботи керівництва Держспоживслужби незадовільною та звернулися до Прем'єр-міністра України Шмигаля щодо цього питання.
Служба відіграє одну з ключових ролей в аграрній галузі країни і особливо сьогодні, коли Україна стала кандидатом у члени Європейського Союзу. Але, як бачимо, служба є – роботи не видно.
Комітет завжди налаштований до співпраці. Але, як з'ясувалося, це не потрібно керівництву Держспоживслужби. Члени комітету хочуть почути позицію Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України з приводу ситуації, яку я озвучив. Потім будемо приймати рішення.
Будь ласка, до слова запрошується Немчінов Олег Миколайович, міністр Кабінету Міністрів України.
НЕМЧІНОВ О.М. Дякую, Олександре Васильовичу.
Доброго дня, колеги! Ми бачили звернення комітету. Прем'єр-міністр доручив його опрацювати фактично всім профільним міністерствам. Хочу вам нагадати, я думаю, що ви і так знаєте, що політику щодо ДПСС формують три міністерства: найбільший блок питань є у сфері компетенції Мінагрополітики і два значних блоки питань є у сфері Міністерство охорони здоров'я і Міністерства економіки.
Саме тому, що в попередні періоди виникали непорозуміння в координації діяльності, адже один з міністрів, окрім того, що формував політику, координував цей центральний орган виконавчої влади, на початку року було ухвалено рішення за поданням Першої віце-прем'єрки – міністерки економіки про те, що координація діяльності ДПСС при завершенні формування політики у трьох міністерствах буде здійснюватись через Кабінет Міністрів України. Цей процес відбувався якраз напередодні початку активної фази інтервенції Російської Федерації, і фактично рішення крайнє, яке приймалося, це була передача кадрів з Міністерства економіки в Секретаріат Кабінету Міністрів бюджетних призначень тощо. І понад чотири місяці збройної агресії Російської Федерації, фактично вся робота, яка була пов'язана з боку Секретаріату Кабінету Міністрів, - це координація виведення підрозділів ДПСС, їхніх державних підприємств з тих територій, де відбувалися активні бойові дії.
Окрім того, думаю, що ви так само знаєте, що зараз немає керівника цього органу, є виконуючий обов'язки. Спочатку проблемною ситуацією була відсутність проведеного конкурсу. Після того, як завдяки рішенню Верховної Ради цей процес був розблокований, я думаю, що в найближчий час Кабінет Міністрів України, я думаю, після консультацій з профільними комітетами, з вашим комітетом, з Комітетом охорони здоров'я, з комітетом пана Наталухи так само буде рекомендувати керівника, для того, щоб орган мав повноцінного керівника з усіма повноваженнями, тому що зараз навіть подання виконуючого обов'язки Секретаріат Кабінету Міністрів мусить розглядати з достатньо великою увагою, оскільки з боку всіх народних депутатів, не тільки вашого поважного комітету, а й інших, є посилена увага до призначення керівників територіальних підрозділів, до призначення навіть заступників керівників територіального підрозділу, особливо столичного регіону, до питання призначення керівників структурних підрозділів апарату ДПСС тощо. Тому для того, щоб не зробити помилок, фактично кожна біографія такої людини достеменно вивчається. І оскільки немає зараз повноцінного механізму спецперевірки, всіма можливими, неможливими способами в межах чинного законодавства проводиться моніторинг діяльності таких посадових осіб, або відхиляється, або погоджується, інколи навіть з певною затримкою в часі.
Що стосується тих зауважень, які були викладені, а також тих фактів, які наводилися. Мною було проведена коротка оперативна нарада з керівництвом ДПСС із залученням Секретаріату Кабінету Міністрів України. І на моє прохання було підготовлено коротку презентацію. Я думаю, що якщо ви надасте слово виконуючому обов'язки, він поінформує, тому що на моє прохання фактично на кожне із зауважень, які ви надали, було отримано відповідні відповіді. Ми готові дальше співпрацювати з вашим комітетом, а також з двома іншими комітетами, для того щоб ДПСС не просто був ефективним органом, а, як ви і зазначили, Олександр Васильович, у своєму виступі, став тим органом, який дозволить Україні впевнено крокувати по шляху кандидатства і від кандидатства до членства у Європейському Союзі.
У мене, в принципі, коротко все. Я готовий буду відповісти на ваші запитання і пропозиції.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що, по-перше, ми дамо слово Тарасу Миколайовичу. Давайте тоді почнемо з презентації, це буде, напевно, найкраще. Будь ласка…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, я просто хотів одну репліку, можна? Можна коротку репліку…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Олег Миколайович, ми щиро дякуємо від імені всього аграрного комітету, що такий представник поважний Кабміну присутній зараз на комітеті. На превеликий жаль, ви зараз присутні по результатам минулого комітету, як ви розумієте. Особливо моя думка з того, що ми бачили, дуже багато презентацій минулого керівника. Наразі жоден з пунктів тієї презентації не був виконаний, починаючи з ПІПів, чи правильно ПЕПів, пропускних пунктів, що загрожувало, в принципі, імпорту і експорту харчової продукції з території України. І, знаєте, війна з боку Росії і України, яка зараз нависла над всіма нами, на сьогоднішній день просто зупинила цей процес.
Тому, якщо ця презентація, яка виконана нинішнім керівництвом Держспоживслужби, лежить у форматі тих зауважень і плану розвитку, то це просто, як на мою особисту думку, просто затягування часу, бо минула презентація просто не була реалізована жодним чином.
НЕМЧІНОВ О.М. Артем Олегович, я направду не бачив попередню, я читав протокол вашого комітету. Я знаю, що, власне, за вашою ініціативою мене запросили. Я із задоволенням би і на минуле засідання прийшов, тому що мій досвід попередніх років роботи в уряді говорить, що тільки спільна робота члена уряду з профільним комітетом, а я їх маю декілька, в силу того, що координую декілька центральних органів виконавчої влади, може бути ефективною.
Тому я, на жаль, не знаю, що було в попередній, в цю презентацію я просив вкласти, власне, питання, які задавалися, і короткі відповіді…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Віталійович, ми вас слухаємо.
ВОВНЮК А.В. Шановні народні депутати, доброго дня. Дякую, що запросили. Якщо можливо, я буду говорити, давайте наступний слайд відразу. Можна наступний слайд?
Шановні колеги, дивіться, презентація складена у вигляді коротких відповідей на питання, які були задані вами на попередніх двох зустрічах.
Давайте перше: стосовно риби та термінів реалізації і відбору зразків. Згідно ваших зауважень ми підготували семінар для суб'єктів господарювання, офіційне є оголошення у нас на сайті…
_______________. Можна голосніше?
ВОВНЮК А.В. Згідно ваших зауважень було підготовлено семінар, який ми готові провести для суб'єктів господарювання, за допомогою якого ми пояснимо їм, як можна зробити, організувати експорт риби так, щоб непотрібно було перевіряти кожну партію риби. Оголошення про проведення такого семінару принаймні є на нашому офіційному сайті.
Наступний слайд, будь ласка. Стосовно сертифікатів по Туреччині. За результатами останнього комітету ми направили ще раз лист до компетентного органу Туреччини стосовно узгодження сертифікатів. Але хотів би зазначити, що наразі існує можливість експорту до Туреччини за загальною формою сертифіката, якщо він буде прийнятий вашим імпортером.
Наступний слайд, будь ласка. Форма номер 1 та відбір проб, стосовно кількості і об'ємів відбору проб. Наразі ми при реалізації державної політики у відповідних сферах керуємося чинними актами, в тому числі з точки зору об'єму і кількості відібраних проб. Якщо є будь-яка інформація, що ми перевищуємо ці нормативи, будь ласка, дайте знати. Ми зробимо відповідну роботу з нашими територіальними органами.
Наступний слайд, будь ласка. Відсутність пункту пропуску на тваринну продукцію. З березня-квітня цього року за зверненням Держпродспоживслужби було відкрито два додаткові пункти пропуску на територію Румунії – це Викшани - Вадул-Сірет та Ісакча - Орлівка. Також наново сформований додатковий запит на пункт пропуску, на зміну графіку роботи пункту пропуску на території Молдови Табаки - Мирне наразі відповіді від них, на жаль, немає.
Наступний слайд, будь ласка. Форма №2 та її обов'язковість. За результатами обговорення попередньо комітету нами було направлене відповідне роз'яснення ще раз до наших всіх територіальних органів стосовно порядку застосування та випуску форми 2. Лист надійшов на всі територіальні органи.
Пункт 6. Бирки та питання їх відсутності. Питання розділене на два етапи, тому що воно досить велике. Станом на дату, навіть на сьогодні, так, як ми перед цим говорили, до Держпродспоживслужби не надходило жодного звернення стосовно того, що бирок немає, ми вперше дізналися від комітету.
Пункт 2. Стосовно погодження договорів. З метою мінімізації ризиків та втрат коштів в умовах воєнного стану з боку фінансового Департаменту Держпродспоживслужби було зроблено відповідний запит на агентство ідентифікації тварин стосовно надання інформації по планам закупки бирок, кількісних параметрів, поточних залишків на складах, плану відновлення виробництва і так далі. На жаль, на зараз повної інформації поки що ще не надано, це унеможливлює узгодження договору.
І останнє питання, яке (можна наступний слайд, будь ласка) було задано стосовно АІРТ, власного виробництва. Я повністю згоден з позицією депутатів про те, що ми маємо і зобов'язані використовувати бирки власного виробництва. По-перше, на це вже потрачені досить великі державні кошти, це більше 10 мільйонів гривень було потрачено на обладнання. По-друге, це дозволяє робити бирку більш дешевше. І, по-третє, це надає незалежність від постачальників, так як ви говорили про те, наприклад, ми говоримо, що казахстанські бирки недоступні.
Тому ми повністю на додаток до цього направили офіційний запит в агентство АІРТ пояснити строки відновлення виробництва.
Наступний слайд, будь ласка. Стосовно тарифів. Наразі ми керуємося чинними тарифами. У випадку, якщо…(Не чути) ми готові долучитися до роботи з Мінагрополітики стосовно зміни чи коригування тарифів. Але, ще раз повторюсь, ми в цьому плані виконуємо політику.
Останнє питання – сільгосптехніка. Згідно з наданою інформацією ми уважно проаналізували всі випадки, які нам надіслало Мінагрополітики. Фактів необґрунтованої відмови в реєстрації техніки ми не виявили, про що додатково був повідомлений Тарас Миколайович, і було продемонстровано на нашій спільній зустрічі про те, що в нас реально були в боку Інституту Погорілого помилки в оформленні документів.
Додатково хотів би сказати, що два тижні тому була проведена спільна нарада за участю Мінагрополітики і Інституту Погорілого, на якій в тому числі була розказано і показано типові помилки, які виникають при оформленні сертифікатів, для того щоб на майбутнє уникнути і зменшити їх.
Станом на зараз уже 267 сертифікатів з боку Інституту Погорілого оформлені успішно, тобто він робить свою роботу над помилками.
В цілому в мене все. Додатково хотів би зазначити, що два дні тому ми направили клопотання до Мінагрополітики стосовно відміни сертифікату на викиди. Чому? Тому що зараз, в умовах війни, ми розуміємо, що досить важко втримати, особливо для вживаної техніки, норми по викидах.
В мене в цілому все. Дуже вам дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Анатолій Віталійович. Дякую.
Соломчук, будь ласка.
СОЛОМЧУК Д.В. Взагалі я дивуюся, але десь, напевно, і наша є вина, що ми, коли прийшли, не взяли Держпродспоживслужбу під жорсткий контроль, тому що одна з самих серйозних служб, а виходить… (Не чути) за три роки під нуль. Толку вообще ніякого. Керівництво нульове, нічого не розуміється.
І от ви тільки що кажете про сільгосптехніку. А ви знаєте, що мені сьогодні в Рівненській області комбайни ваші на облік не поставили, тому що у вас Держпродслужба в Рівненській області працює по постановці на облік сільгосптехніки тільки чомусь понеділок, середа, четвер, а інші дні у них вихідні. А зарплату їм також за ці дні нараховуєте? Це одне в мене питання.
В мене їх штук п'ятдесят, але три вам задам, з поваги до Олега Миколайовича, щоб час не забирати.
Наступне питання. Вам Світовий банк виділив 20 мільйонів євро на проектно-кошторисну документацію по прикордонним інспекційним пунктам. Скажіть мені, де 20 мільйонів євро? І де проектно-кошторисна документація? Якщо є, будь ласка, презентуйте.
І третє питання. Як ви знаєте, сьогодні проблема з експортом зернових, і на фоні цього аграрії розраховуються за паї не коштами, а сільгосппродукцією. І це призвело до того, що всі українці масово збільшують поголів'я свиней дома. Навіть ті менеджери, які заробляють досить великі кошти, зараз заводять дома по 5-7 свиней. Зараз заїжджаємо в любе село, от будь-яке, просто от їдемо Київ-Чоп, заїжджаємо, і їдемо по селам, стаємо в селі, вашого ветеринара не знайдемо. Я можу поспорити на любі кошти, без підготовки, з Олегом Миколайовичем, з будь-ким. Ви розумієте до чого це може, до якої катастрофи, епідемії, привести в найближчі місяці? І потрібно розуміти, що наш ворог також тут може чітко спрацювати і тільки цього чекає. Де ваша ветеринарна служба?
Будь ласка, дайте відповідь на цих три питання.
ВОВНЮК А.В. Давайте на перше питання. Стосовно Рівного я розберусь, інформацію прийму до уваги, розберусь стосовно графіка роботи, чому…
СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Віталійович, будь ласка.
(Загальна дискусія)
ВОВНЮК А.В. На друге питання надасть відповідь Андрій Юрійович Лордкіпанідзе, він відповідає за цей проект.
СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)
ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Доброго дня, колеги! Андрій Лордкіпанідзе, заступник голови. Згідно секвестру бюджету на 22-й рік ці кошти, на жаль, було перераховано на окремий рахунок в Держказначейство для загального їх використання, і це погодив Світовий банк. Тому на сьогодні немає можливості виконувати цю програму, тому що кошторисні призначення, вони нульові. Тому ми продовжуємо роботу і з Мінфіном, і з Світовим банком, звіти приготували. Але на сьогодні ситуація, на жаль, така.
Дякую.
СОЛОМЧУК Д.В. На жаль, ви неправильно подали інформацію, я вам подам, яка вона є реальна. Але ви не орієнтуєтесь в ситуації з 20 мільйонами євро та проектно-кошторисної документації на прикордонні інспекційні пункти взагалі. В людей свині, всі по 5-7 свиней вдома заводять. Де ветеринари? Нема в селі, в любе село заїжджаємо – немає. (Шум у залі)
ШЕВЧЕНКО О.П. Доброго дня. Заступник голови Ольга Шевченко. Дозвольте по 3 пункту прокоментувати.
На сьогоднішній день обслуговування у будь-яких видах сіл, міст здійснюється лікарнями ветеринарної медицини державними, які відповідають за обслуговування конкретних населених пунктів. Якщо стосується питання того, що фізично лікаря ветеринарної медицини не було на місці в офісі, то це може бути пов'язано з тим, що безпосередньо вони здійснюють обходи подвірні, можливо, на підприємствах. Але якщо лікаря не було там взагалі знайдено, то, якщо є конкретна інформація, де це перебуває, це потрібно перевірити. Тому що не в усіх населених пунктах на сьогоднішній день, враховуючи мережу Держпродспоживслужби, майбутнє скорочення і перехід на приватну практику, є ветеринар. Він може просто обслуговувати декілька населених місць і не перебувати фізично в кожному.
Тому, якщо буде конкретика, ми перевіримо, чи він там взагалі на сьогоднішній день передбачений, і хто закріплений, і чого його не було на місці, якщо він фізично там має перебувати.
Дякую.
СОЛОМЧУК Д.В. Ольго, із повагою, тут не те що потрібно визначати, де проблема, в якому селі, проблема на всій території України, повністю. І ви також добре за це знаєте. І немає ветеринарів. Сідаємо в машину, зараз їдемо в любому напрямку, нікуди не дзвонимо, заїжджаємо в село, питаємо. Все, більш нічого не потрібно. Це найкращий показник. Не вірите, я в понеділок з відеореєстратором проїдусь по селах, всі відео скину на комітет, чи у вівторок, чи в середу. Чи у фейсбук, щоб побачили всі, як працює Держпродспоживслужба, та і все.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Дмитро, дозволь я додам трохи. Ще проблема в кадровому питанні, бо деколи призначаються, Олег Миколайович, деколи призначаються люди, які насправді не ветеринари і до цього не мають відношення зовсім.
От якщо ми поїдемо в якийсь територіальне управління, ми побачимо керівні посади, хто їх займає. Вони не можуть відрізнити корову від бика.
І ми як народні депутати, велика кількість наших виборців – це ветеринари. І всі люди знають ветеринарів на селі, скажімо так. Головна людина. І якщо всі між собою говорять, і що нам говорять: от призначили там налоговика, призначили там ще когось, - це камень в наш огород. А нам потім йти на вибори, і ми за це відповідаємо. І ви коли призначаєте ці територіальні управління, будь-яка область, ми зараз зайдемо, зараз давайте подивимося, хто заходе, хто заходе на посади. А ви говорите, що ви радитесь, де спеціалісти, де - ні. Давайте зараз от беремо, як Дмитро сказав, любу область зараз, хто керівники. Або якісь там… Ну, всі знають про це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Миколайович.
Будь ласка, Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Олег Миколайович, дійсно, це моя пропозиція була, щоб ви були присутні. Я не буду задавати питання, я просто скажу, ви як дуже досвідчений функціонер, політик, у вас, дійсно, дуже прекрасна біографія, і ви спеціаліст, і те, що я зараз скажу, ви зрозумієте.
Минулий керівник, цей керівник, я побачив ще одну презентацію. Просто по-людські. Дивіться, перші слайди - це відповіді, на мою думку, це відговорки на те, що ми давали, які посилаються на законодавство. Правильно ж? Правильно.
Дивіться, беремо просто положення Держспоживслужби. Відповідно до пункту 4 Положення про ДПСС, Держспоживслужба узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів. І пішов перелік, не будемо… Президент і тому інше, який забезпечує формування державної політики.
Ми ж, по-моєму, говоримо про роботу, а не відписки. За два тижні є пропозиції до органу, який формує політику? Питання до Тараса Миколайовича. Була хоч одна пропозиція до зміни законодавства чи законодавчих актів? Ми ж тут не просто балачки говоримо. Зі сторони здається, що народні депутати просто прийшли поговорити - і все. Конкретні були питання, конкретні були кейси. Відповідь Голови Держспоживслужби на те, що це згідно законодавства. Ми ж і кажемо, що це проблема, треба її вирішувати. Де пропозиції? Були, Тарас Миколайович, від Голови Держспоживслужби зміни до законодавства хоч одного разу?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Зміни до законодавства чи нормативно-правових актів в частині цих питань протягом цього періоду не надходили.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую. Что и следовало доказать. Це просто відписки, що згідно законодавства. Пункт 4, хоч почитайте положення, коли ви заходите на свою посаду, яке положення і який функціонал вашої Держспоживслужби. Олег Миколайович, я ж правильно говорю? (Шум у залі)
Олег Миколайович, щиро, просто моя мрія - стати колись міністром Кабінету Міністрів, чесно. І до цього був Дубілет, зараз ви цю посаду займаєте. Ну, я колись добіжу, я думаю. Але я не підсиджую.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, можна я, можна мені слово? Сорок хвилин тримаю руку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богданець Андрій Володимирович.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Алло, чути мене? Доброго дня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ми тебе чуємо. Андрій Володимирович, ми вас чуємо, будь ласка, але не бачимо.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, я перепрошую. Просто вислухавши все, що зараз презентував і виконуючий обов'язки Голови ДПСС, моя пропозиція надзвичайно лаконічна, і надіюсь, що підтримається колегами нашого комітету: висловити недовіру голові за некомпетенцію, а також моє прохання висловити недовіру начальнику Держспоживслужбі в місті Києві Рубану Олегу Миколайовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, ви пропали, але ми все почули.
БОГДАНЕЦЬ А.В. (Не чути) Алло!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ми слухаємо вас.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Ця людина не має права займати таку високу посаду, і мають займати ці посади люди, які хоча би орієнтуються, не хоча би орієнтуються, а є кваліфіковані спеціалісти в цій широкій галузі. А ми тільки чекаємо, щоб нам відповідали на наші запитання презентаціями? Колеги, це обурливо просто!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, ми почули вас. По-перше, про незадовільну роботу...
БОГДАНЕЦЬ А.В. Це не так має працювати. Прошу... (Не чути) незадовільну роботу виконуючого Голови України ДПСС і Держпродспоживслужби у місті Києві Рубан Олегу Миколайовичу. Якщо буде виставлятися, мій голос "за", бо у мене пропадає дуже зв'язок постійно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Вікторович. І потім Салійчук Олександр.
СОЛОМЧУК Д.В. До Олега Миколайовича секунду. Ви там спочатку сказали, що Держпродспоживслужба, що і Михайло Радуцький, Комітет охорони здоров'я, має політику формувати, і Наталуха Дмитро, Комітет економіки. З повагою до колег, але до чого Радуцький до ветеринарії? Яка політика, до чого? Це завжди було Міністерство сільського господарства. Ну, як три міністерства можуть політику Держпродспоживслужби формувати? Це міністерство. У Михайла Борисовича вистачає, чим займатися, не треба йому до корів, до кіз лізти, і до свиней. І так само Наталусі є, чим займатися: і металургія, і все інше. Як три міністерства можуть одного органу формувати політику? Розірветься на частини, нічого не буде, це ж біда буде, катастрофа буде.
_______________. Дивіться, формують політику, звичайно, перепрошую, при всій повазі, не комітети формують політику, міністерства. Але, я ще раз кажу, що призначення керівника, на мою суб'єктивну точку зору, оскільки у нас є спеціальна процедура, воно має бути погоджене з комітетами. Тому я прошу це...
Дивіться, насправді, якщо подивитись функцію ДПСС, особливо в період пандемії, то там насправді складова Міністерства охорони здоров'я була значуща.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Салійчук Олександр, будь ласка.
САЛІЙЧУК О.В. Колеги, давайте все ж таки ми повернемося до того, від чого почалася ця проблема. Створення ДПСС - це 2014-2015 рік, підпорядкування Міністерству аграрної політики. Куча законодавства, куча пророблено законодавчих ініціатив, баз, воно поїхало. Ми прийшли в 2019 році, ми мали це просто продовжити.
Що вийшло в 2019 році? ДПСС стало одним з десяти напрямків якогось міністерства. Міністерство, яке має там вісім основних напрямків, а ДПСС десь залишилось на дев'ятому-десятому місці. З цього всього розпочалися всі питання і вся проблематика. Ми вже два роки слухаємо ДПСС, ми вже два роки дивимося на презентації. З цих презентацій через три місяці нічого не відбувається, і всі ми залишилися на етапі там вересень 2019 року.
Так в першу чергу, що потрібно зробити і необхідно зробити? Це перепрофілювати, значить, ДПСС під Міністерство аграрної політики, яке розпочинало діяльність взагалі цієї служби. І коли міністерство дійсно буде цим займатися, то тоді ми відчуємо всі насправді якісь зміни і побачимо ці зміни, а не будемо щомісяця дивитися презентації нового керівника або тимчасового виконуючого обов'язки керівника.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я підтримую абсолютно 100 процентів Олександра. Знаєте, я вже... фактично ми третій рік фактично постійно слухаємо Держпродспоживслужбу і третій рік у нас одні ті самі проблеми, і вони не рішаються. Чи це на митниці те, що Діма каже за кошти, які не освоєні були, і нічого не зроблено, не збудовано. Це постійно якесь непорозуміння.
Точно так само, як знаєте, як з самого початку я от відписку зараз читаю по моєму питанню, яке я підняв по поводу відбору крові тварин. Я просто, шановний Олександре Миколайовичу, хочу вам пояснити. Сьогодні в Європейському Союзі для того, щоб купити корову фермеру, фермер, щоб купити корову, йому тільки потрібно в реєстр увійти, єдиний реєстр, який у них сформовано. У нас, щоб купити, фермер, щоб купив, скажемо, в когось корову, значить, йому потрібно поставити її на карантин, відібрати кров, заплатити за цю кров приблизно десь біля 100 євро, це десь 3 тисячі гривень. Уявляєте собі! І це все падає на руки фермера.
І я запитую, от попередній раз кажу: давайте так, якщо підприємство купляє умовно там тварини чи за кордоном, чи всередині України, значить, бере не в кожної корови там це, а з ферми, коли купується з однієї ферми, він може взяти партійно там якийсь цей.
Мені приходить відписка, от зараз, от в цій презентації кидали, значить цей, вжиті заходи: "Держпродспоживслужба при здійсненні реалізації політики у відповідних сферах керується чинними нормативно-правовими актами". Це вирішення питання економіки сьогодні, це державницький підхід, ви мені скажіть, будь ласка, друже мій? Ну хіба сьогодні ми так побудуємо країну? Коли сьогодні 7-8 відсотків щороку фермерів відмовляються від утримання великої рогатої худоби свиней і загального поголів'я, що це наша є переробка, що ми маємо сьогодні шукати той ключик і стимулювати сьогодні українського фермера в розвитку тваринницької галузі, а ми сьогодні займаємося такими… Щоби підприємець чи фермер сьогодні, маючи в одному селі ферму власну, перемістив в інше село на свою є ферму, він має прийти в Держпродспоживслужбу, де ніхто не приїжджає, якщо чесно руку на серце, але він має сплатити за це гроші, взяти довідку і тоді перемістити цих тварин. Це чесно по відношенню сьогодні до нашого українського підприємця, фермера, який зараз знаходиться на такій самій передовій, як наші військові? Хіба отак ми можемо далі продовжувати вести господарську діяльність?
Поки сьогодні Держпродспоживслужба буде знаходитись в інших міністерствах в підпорядкуванні, поки вона не буде в міністерстві, яке формує аграрну політику в державі, повірте мені, толку ніякого не буде, це треба сказати раз і чесно.
Я прошу, будь ласка, винесіть це питання на уряд і передайте це, кінець-кінців, в Міністерство аграрної політики, і поставте крапку на цих всіх питаннях. Бо інакше ми це будемо, отаке буде перетягування, і кого би ви там не призначали, цей поїзд не поїде, не поїде цей поїзд, поки не буде все сконцентровано в один конкретно руках, хто відповідає сьогодні за аграрну політику. Крапка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович, за емоційну речь.
Будь ласка, хто хоче висловитись? Степан Миколайович.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, ми всі продивилися ще раз обіцянки виконуючого обов'язки, подивилися презентацію. І минулого разу теж ми чули, що "ми розберемося, по кожному пункту розберемося, вирішимо". Це було стосовно і риби, це було і з приводу переміщення. Це було і по бирках, обіцянка була, що вирішиться питання, бо… Зараз, може, там я бачив керівника ДП.
Що ми побачили? Проблема, тобто відбувся конкурс на ProZorro, місяць уже для підписання договору на ці бирки лежать документи на погодження. Ніхто не погоджує умисно, я так… більш, я думаю, комітет так вважає. Але питання було, обіцянка була – скільки? – за тиждень або два це питання вирішиться. Питання не було вирішено, а було вирішено питання тиску на керівника ДП, на його звільнення. Отак вони вирішили.
Але зараз це буде зрив - і бирок не буде на свиней. Ми зараз говоримо там про бирки, що там сказали, що є там обладнання, будуть виробляти. Але там обладнання різне є. Ми зараз не будемо говорити. Там є на КРС, є десь на дрібну рогату худобу, десь є на свиней і так далі. Але я хотів би, щоб ще сказали з ДП.
А, ще я забув сказати. Анатолій... (Не чути), скажіть, будь ласка, а ще ми запитували, питання теж, Олег Миколайович, керівники знали по переміщенню. Ми говорили, що є одна компанія, яка має дозвіл на Ліван, якось теж закриває очі керівництво, що є монополія, що одна компанія не проходить карантин в Україні, а відразу відправляє. І всі мовчать.
І це питання ми піднімали, щось я сьогодні не почув це теж. Було таке? Було. Скажіть, будь ласка, можете відповісти, ви вирішили це питання?
_____________. Доброго дня. Так, справді, це питання піднімалося минулого комітету. Ми проговорили, що умови мають бути однакові для всіх, не в залежності від того, чи ця форма погоджена з компетентним органом Лівану. Вже був дзвінок з ліванською ветеринарною службою, що ми пропонуємо цей перегляд. На сьогоднішній день вони очікують офіційний лист, який вже підготовлений, і будуть приймати до уваги, так як це йде міжнародний договір, за яким ми звертаємо увагу на необхідність дотримання національного законодавства і урівняння всіх українських виробників в однаковому підході по нашому національному законодавству без виключення, навіть за зверненням компетентного органу Лівану.
Копію листа ми надамо комітету.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. І по звільненню… Анатолій Миколайович, скажіть, ви подали листа на звільнення директора ДПР за що, які підстави?
______________. Дякую за запитання. Підстави досить прості насправді.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Нечутно. Якщо можна, голосніше.
______________. Питань декілька.
Перше питання – це те, що на протязі чотирьох місяців не відновлено виробництво. Це номер раз. Номер два – це порушення контрактних умов згідно результатів перевірки. І є контракт з директором, в якому є чітко пункти, у випадку настання яких контракт розривається.
Я можу надати комітету. Ми надішлемо результати перевірки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас присутні представники цього ДП. Будь ласка. Але дуже коротко, стисло.
______________. Стисло і коротко.
Добрий день, друзі, депутати. Дивіться, яка ситуація. Так, як склалася у нас війна зараз, я на сьогоднішній день прийняв рішення і вивіз обладнання, яке було в Київській області, вивіз його за межі, в Хмельницьку область. На сьогоднішній день це великий станок, який коштує дуже багато, і цей станок зараз знаходиться, сама прес-форма станка, на обслуговуванні. Ті бирки, які виробляє станок, ще є запас. Чому, бо ми весь час їх робили, робили, і в нас є по ним запас. Тому станок запуститься. Ця спеціалізована фірма вже привезла на сьогоднішній день обладнання. І його на наступному тижні запустять, цей станок. Але мене одне дивує: чому на сьогоднішній день я не ознайомлений ні з результатами перевірки, чому до мене підходить корупціонер Держпродспоживслужби і говорить "купляй далі казахські бирки". Скажіть, як це може бути?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло.
Колеги, хто ще хоче? Будь ласка, Чорноморов.
______________. Ще начальник юридичного відділу… (Не чути)
______________. Доброго дня! Хотіла б доповнити з приводу того, що були оголошені підстави, чому нам було не погоджено договір. Начебто, що ми не подали ніяких документів до сих пір. Але у мене є всі ці навіть копії з собою. Ми вже направили на сьогодні шість листів. В кожному із листів, в направлених листах було зазначено підстави, чому необхідно, яка кількість, чи яка має бути очікувана вартість, звідки ми брали потреби з аналізу 2019, 2020, 2021-го років. Ми надали повне, ґрунтовне… ну, інформацію яка, вивчивши її, не можна не зрозуміти, чому підприємству необхідна така кількість бирок і звідки ми взяли її очікувану вартість.
Більше того, ми 30.06 і 05.07 повідомили про те, що вже пройшли торги, у нас вже є учасники, у нас уже реальна ціна є за результатами ProZorro. А сьогодні зранку ми отримуємо лист, де e нас знову запитують одну і ту саму інформацію, питають: а чи ви здійснювали моніторинг на ProZorro? Розумієте? І ми зараз на цей лист, сьогодні вже була вимога терміново надати відповідь, ми на сьогодні надали відповідь з приводу очікуваної вартості і про те, що нам терміново потрібен договір.
______________. Копію листа можемо показати.
______________. Ну, тобто всі документи є. І навіть є роздруківки, коли і кому вони були направлені на робочі електронні пошти Держпродспоживслужби.
Тому, я вважаю, що це твердження неправильне, про те, що ми чогось не обґрунтували.
З приводу перевірки дозвольте слово?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, цього достатньо.
Будь ласка, Артем Олегович Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Фінальна, знаєте, вишенка на торте.
У вас на екрані… Да, я хочу, щоб колеги мої побачили. Очільник Миколаївської області, хотів би сказати прикордонного міста… ой, прифронтового міста, який в скрутний час для нашої країни, свіча своєю корочкою і нібито авторитетом голови Держпродспоживслужби Миколаївської області, вимагає вже під комендантський час, там 19 година, щоб його погодували.
І от тут у нас ДП, якого звільняють, а от в рамках тої всієї акції… кроку і вектора, як ми йдемо в Європу, коли ми бачимо приклади, коли Прем'єр-міністру Великої Британії виносить кворум недовіри за те, що якісь вилились кадри з його якогось, може, маніфесту, відпочинку, в мене таке просте запитання до голови Держпродспоживслужби: от скажіть, будь ласка, після такої ганьби - це ж просто ганьба, - чи було хоча б дисциплінарне провадження? Хоча, на мою думку, його навіть не треба запускати, це просто людина, щоб відстояти свою честь, повинна просто написати заяву про звільнення, просто написати. От скажіть, ви хоча б його викликали до себе і хоча б поспілкувались, і почато чи дисциплінарне провадження по цьому?
_______________. Дозвольте відповісти? Стосовно цього факту, я про нього не знав.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та вся Україна знає, в ЗМІ це вже.
(Загальна дискусія)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ви мучаете ДП, заганяєте його, вибачте, на звільнення керівника, розриваючи контракт, хоча, я впевнений, через суд він відновиться через два-три місяці, а тут людина зі своїм секретарем і бухгалтером в п'яному виді по Миколаєву гуляє і вимагає поїсти, коли Миколаїв обстрілюють! Голова комітету - з Миколаєва, Миколаївську область представляє, мажоритарник, я з Миколаєва, та ми були в шоці, ми були просто в шоці! Нам люди пишуть у ватсап, кажуть... у фейсбук, вибачаюсь, просто думають, ми з глузду злетіли всі, що в нас тракторист, вибачте, який по освіті, їздить і вимагає у всіх їсти. Що, в нього їсти нема що? В п'яному виді.
Олег Миколайович, просто, ну от... це ж дело чести. Якщо ти вже заганьбився, ну, напиши звільнення, або це...
Все, я тоді прошу, мабуть, ми будемо завершувати, і пропозиції від Івана Адамовича, від членів комітету, щоб ви поставили на голосування в порядку, в якому було зазначено, по рішенню.
Дякую. Олег Миколайович, дякую, що ви були присутні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Миколайович, дякую, що ви присутні на нашому комітеті. Дійсно, це не перший вже комітет, коли ми обговорюємо ці питання. І стосовно і очільника Миколаївської області ми вже не вперше це проговорюємо, і ніяких не було реакцій на це.
Ну, зараз це зальот, який ми бачимо вже, і не тільки ми бачимо, вже вся країна бачить цей зальот. І стосовно того, що Богданець Андрій Володимирович говорив, стосовно міста Києва очільника. Тому ми всі неодноразово вже всі питання ці підіймали, тому, я думаю, що нам треба якась реакція.
Тобто я ставлю на голосування, колеги, пропозицію.
Визначити координацію Держпродспоживслужби Кабінетом Міністрів України через міністра аграрної політики та продовольства України з огляду на те, що Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, рослинництва, розвитку сільських територій, а також задля забезпечення оптимізації та ефективності діяльності Держпродспоживслужби як єдиного органу.
Також звертаємося до Кабінету Міністрів України щодо звільнення т.в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Вовнюка Анатолія Віталійовича.
Визнати незадовільною роботу керівника Головного управління Держпродспоживслужби міста Києві Рубана та керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області Мельникова.
Прошу голосувати. Будь ласка.
Одноголосно рішення прийнято.
_____________. Ще мене запишіть.
_____________. Ще Рудика запишіть.
(Шум у залі)
БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець – за, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Прошу секретаріат оформити це рішення.
Колеги, якщо ви не проти, будемо закінчувати наше засідання. Всім дякуємо.