06 грудня 15:00
Жнива-2022: Найбільше зерна намолотили аграрії Вінниччини, Кіровоградщини та Дніпропетровщини докладніше
05 грудня 10:50
Захист прав споживачів та ефективний контроль безпечності харчових продуктів. Про що йдеться у законопроекті 8150? докладніше
02 грудня 15:46
Україна експортувала у листопаді 7,2 млн тонн агропродукції докладніше
01 грудня 21:15
Верховна Рада України ухвалила Закон України про географічні зазначення спиртних напоїв докладніше
01 грудня 10:36
В Україні завершується сівба озимих культур докладніше
29 листопада 19:30
Аграрії залучили понад 1 млрд грн. кредитів у межах програми «5-7-9» докладніше
28 листопада 17:00
Олександр Гайду: Україна та Канада посилять співпрацю задля світової продбезпеки докладніше
27 листопада 10:14
ОЛЕКСАНДР ГАЙДУ: УКРАЇНА БОРЕТЬСЯ ЗА СЕБЕ І СВІТ! докладніше
12 вересня 2022, 09:26

Стенограма засідання Комітету № 101 від 06.09.2022

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

06 вересня 2022 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня. Я вже бачу, що є кворум. Я думаю, що можемо починати.

Так, скільки присутніх, 16, да, ви казали? Олександр Георгійович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 16 присутніх. Є кворум, можна починати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Добре.

Шановні колеги, сьогодні на нашому засіданні присутні 16 членів комітету, тому комітет оголошую відкритим.

До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 7616) (від 29.07.2022 року).

Друге питання. Про інформацію голови робочої групи щодо контролю доцільності, економічності та ефективності використання державних коштів щодо закупівлі товарів, робіт та послуг для задоволення нагальних потреб у продовольчій продукції під час воєнного стану в Україні.

І третє. "Різне".

Проект порядку денного вам було розіслано. В кого є якісь запитання, у членів комітету, прошу. Якщо немає… Богданець, ми почнемо розглядати, да, я думаю, він прийде.

Колеги, пропоную затвердити порядок денний. Будь ласка, голосуємо.

Хто – за?

Одноголосно. Проти? Нікого.

Переходимо до розгляду питання. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в сфері рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 7616) (від 29.07.2022 року).

Я думаю, треба встановити регламент, щоб не розтягувати обговорення. Давайте виступаючий від міністерства –  до 5 хвилин і члени комітету –  по 2 хвилини, асоціації –  по 2 хвилини.

Так, до слова запрошую Головню Віталія Олександровича, заступника міністра аграрної політики та продовольства України, будь ласка.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Доброго дня, шановний пане голово, шановні депутати, шановні присутні представники асоціацій! Хочу сказати, такі передумови для виникнення даного урядового, наголошую, законопроекту, що більше 20 років, по суті, реформа в рибній галузі не відбувалася. Останні закони, які були, і взагалі є два закони в рибній галузі, це Закон про рибне господарство і Закон "Про аквакультуру", який був останній прийнятий у 2012 році. Тому, враховуючи, що 20 років майже не було таких кардинальних реформ, це, мабуть, єдина галузь, де є природний ресурс, так вичерпний природний ресурс хочу наголосити, що залишилася, по суті, поза увагою і не була останніми роками реформована. Тому було прийнято рішення урядом для того, щоб провести певні реформи в рибній галузі.

Даним законопроектом передбачається вісім основних пунктів, на яких я зараз нижче зупинюся.

Тобто перший –  це декларування, яке ми запроваджуємо, і аукціони. Тому що останніми роками в промислі ми бачимо таку ситуацію, що нові представники практично не можуть зайти на ринок промислу,тому що існує законом передбачена процедура, що потрібно три-чотири роки мати досвід і як мінімум виловлювати протягом цього періоду 75 відсотків свого ліміту, які вони квоти отримують.

Тому нові всі, хто хоче зайти, вони не можуть, тому що вони не мають такого досвіду, і у нас буквально на 22-й рік, із прикладу, із 790 заяв 304 заяви було відхилено. 173, це для тих, хто взагалі новий хотів  зайти, десь 178, умовно, це були ті, які не мали тих чи інших вимог, не дотримувалися. Ну, і решта уже були ті, які не пройшли процедуру затвердження, невчасно подали документи, тобто вони відсіялися  ще на початковому етапі.

І тому ми запроваджуємо рівні права, рівний доступ для того, щоб відрегулювати даний ринок, тому що ми вважаємо, що він є частково монополізований тими ж самими, одними й тими ж традиційними рибалками. Для того, щоб розвивати ринок, ми маємо на увазі, що мають бути все-таки ринкові умови, де будуть рівні права доступу до вичерпного природного ресурсу, саме тому запроваджуються аукціони.

Далі, друге питання, яке передбачає законопроект наш, це дерегулювання повноважень територіальних органів Державного агентства рибного господарства. Тобто ми дозвільну функцію, яку мали територіальні органи, забираємо вище, до Держрибагентства. Тому що було так, що територіальні органи самі видавали дозвіл і самі контролювали. Тобто територіальні  органи, це мається на увазі в областях управління, які є на місцях. Тому ми цю функцію забираємо.

Далі, одна із таких основних речей, які ми вводимо законодавством, – це електронна система еРиба, яка буде повністю регулювати рибну галузь. Тобто в електронній системі буде все від реєстрації суб'єктів господарювання в рибній галузі до повної простежуваності походження риби і біоресурсів, вилову.

В даній системі буде створено чотири кабінети, так як в рибній галузі є чотири, ви знаєте, сектори: це промисел, СТРГ (спеціальні товарно-рибні господарства), аквакультура і любительське та спортивне рибальство. В даній системі передбачено, що кожен із цих секторів буде мати свій кабінет електронний, буде по секціям, і розроблений буде мобільний додаток, тобто всі, хто зможе скачати, тобто має певні девайси, вони зможуть скачати в App Store або  в Google Play собі додатки і користуватись. Так само доступний він буде на вебпорталі Держрибагенства, де вони зможуть зайти, зареєструватися і працювати, бачити. Це буде доступно.

Далі. Ми передбачаємо дерегуляцію також у видачі дозволів. Автоматично будуть видаватися дозволи, тому що зараз це було, забирало дуже багато часу, були нарікання, що рибагентство видавало в бумажному, паперовому, вигляді ці дозволи, і за ними потрібно було їхати там відповідно кожному промисловику до рибагентства і отримувати, чи до територіальних органів, отримувати дозволи. Зараз це буде автоматично, вони зможуть в себе побачити в кабінеті, роздрукувати, і вони будуть як в паперовому вигляді, так вони зможуть показати на електронних пристроях.

Вводимо також, у зв'язку з тим, що у нас є вимоги до євроінтеграції і є проблеми у наших суб'єктів господарювання в рибній галузі з експортом, а проблемі пов'язані з тим, що в Україні дуже важко в рибній галузі підтвердити походження, звідки саме походить ця риба і як. Тому з експортом у нас є проблеми.

І ми запроваджуємо, буде також в електронній системі простежуваність. Тобто це від самого вилову, коли знаходиться рибалка на водоймі, коли він сітками витягує на судно чи на човен рибу, до того, поки він не попаде на продуктовий ринок або відповідно якусь торгівельну мережу.

Даним законопроектом  також передбачено, що ми ставимо вимоги до рибоприймальних пунктів. Це має бути спеціально обладнана, зареєстрована, сертифікована потужність. Чому? Тому що на сьогоднішній день рибоприймальні пункти, це може бути такий варіант, як палета в комишах і на них стоять ваги – і оце  от рибоприймальний пункт. Вони  ніби переважили рибу і на цьому відбувається...

Тому ми приводимо до того, що якраз, до речі, це надає переваги для традиційних рибалок, тому що саме у них нові не будують і буде велика інвестиція для того, щоб побудувати нові рибоприймальні пункти. В кого вже є, той буде, звичайно, у виграшному варіанті.

Також ми передбачаємо на період довійськового часу, що ми будемо так як було питання по землі, автоматичне продовження, оренда в кого закінчується, оренда водойм, вони будуть отримувати, це стосується аквакультури лише, вони будуть отримувати автоматично на рік продовження оренди на тих самих умовах. А ті, хто буде заключати новий договір, то вони будуть заключати його без погодження з Держводагентством, про що ми з ними погодились, коли направляли до них на погодження законопроект.

І останній момент, що ми врегульовуємо орендні відносини щодо гідроспоруд. Тому що існує проблема взагалі взяття, особливо безхазяйних гідроспоруд, які ми маємо взагалі по Україні. Тому що, ви знаєте, дуже складна процедура, якщо вона є, щоб її узаконити, це займає майже рік, щоб визнати, що це нічийне майно через суди. Це багато затрат, багато часу, довга процедура, тому ніхто не хоче цим займатися. Ми спрощуємо в даному випадку, що той, хто має водойму і землю під водойму, він автоматично набуває право на гідроспоруду. 

І ще одна особливість там, що він набуває саме право на той термін, на який у нього оренда водойми і землі під нею. Для того, щоб не було різного, що гідроспоруда ще буде два роки, а водойма умовно закінчилась цього року. Ні, має бути на той самий період гідроспоруда наскільки водойма, тобто ти отримуєш в комплексі. Раніше це була проблема, тому що водойму міг отримати один суб'єкт господарювання, а гідроспоруду міг отримати інший. І тоді вони не завжди домовлялися між собою або взагалі не могли отримати цю гідроспоруду, або були проблеми з тим як користуватися і вони не могли повноцінно використовувати дану водойму. У мене все. Прошу підтримати урядовий законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. У нас присутній ще Ігор Михайлович Клименок. Будь ласка, ми просимо вас до слова.

 

КЛИМЕНОК І.М. Доброго дня, шановний пане голово. Доброго дня, шановні народні депутати, члени аграрного комітету та присутні. Державне агентство меліорації та рибного господарства України просить вас підтримати даний законопроект. Оскільки даний законопроект починає, є першим кроком у загальній реформі рибної галузі; він впроваджує тотальну діджиталізацію всіх процесів в рибному напрямку; значно зменшить контакт бізнесу і державних органів: переведе дозвільні документи, їх видачу в електронний вигляд, де прийняття рішень буде закладено більш в логіку ніж в людський фактор.

Також даний законопроект покликаний значно зменшити ННН- рибальство, оскільки він закладає основи простежуваності, те, що сказав Віталій Олександрович, концентрує прийняття виловів в рибоприймальних пунктах, вже спеціально обладнаних, які будуть відповідати безпечності харчових продуктів, що значно покращить не тільки систему простежуваності, а також підвищить безпечність уловів. Тобто і ці улови будуть більш контрольованими на сьогодні.

Тому даний законопроект закладає основи... Також даний законопроект покликаний розірвати те коло нескінченне, в якому ми опинилися на сьогоднішній день, коли низькі вилови спричиняють встановлення низьких лімітів на вилови, що спричиняє значне зменшення надходження до бюджету. Тому прозорі механізми розподілу загальнодержавних ресурсів будуть стимулювати більші надходження до державного бюджету.

Дякую. Прошу підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Михайлович.

До слова запрошую голову підкомітету  Шол Маргариту Віталіївну.

 

ШОЛ М.В. Дякую.

На сьогоднішньому засіданні підкомітету з питань розвитку базових галузей в агропромисловому комплексі було розглянуто проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 7616).

Законопроектом вносяться зміни до Земельного та Цивільного кодексів України, а також до законів України: "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про аквакультуру", "Про оренду землі", "Про оренду державного та комунального майна", "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" та "Про внутрішній водний транспорт". На підкомітеті рішення ніякого не було прийнято, тому інформацію від заступника міністра ми заслухали. Прошу визначитись на сьогоднішньому голосуванні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Маргарита Віталіївна.

Будь ласка, хто з членів комітету хоче доповісти, хоче проінформувати, будь ласка.

 

КОСТЮК Д.С. Доброго всім ще раз дня. У мене серйозна аналітична записка, тому я маю її прочитати, підготовлена професійними фаховими людьми. Основною метою проекту закону є удосконалення державного регулювання у сфері рибного господарства, а також збереження та раціональне використання  водних біоресурсів. Основні положення проекту закону направлені на спрощення отримання дозвільних документів на ринку та оптимізація дозвільних процедур шляхом виключення частини  повноважень посадових осіб органів рибоохорони щодо видачі та скасування документів дозвільного характеру, що стосуються ведення рибогосподарської діяльності суб'єктом господарювання.

Також даний законопроект носить зміни щодо порядку та умов надання в користування гідротехнічних споруд, у тому числі безхазяйних, для цілей аквакультури, передбачивши чіткий алгоритм дії та повноваження відповідних органів виконавчої влади. Тому прошу підтримати цей законопроект і проголосувати "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро.

Колеги, хто хоче висловитись? Будь ласка, не стесняйтесь.

Нікітіна Марина, будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Від себе хочу…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Запросіть, будь ласка, Рудика і дайте йому потім слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Сергій.

 

НІКІТІНА М.В. Побувавши сьогодні також і на підкомітеті, заслухавши всю інформацію від представників міністерства, я можу сказати, що законопроект дійсно гідний. Мені дуже сподобалися норми, які запроваджують Єдину державну електронну систему в управління у рибній галузі, коли всі дозвільні документи будуть подаватися в електронній формі, це дійсно зменшує ризик корупції. Дійсно можливо собі навіть уявити як це все тоді втілиться в життя все, що прописано в законопроекті, що дійсно нам вдасться побороти ті величезні масштаби браконьєрства, які сьогодні у нас діють, особливо на азовському узбережжі, сподіваюся, що ми його повернемо з-під окупації найближчим часом.

Також від себе хочу зазначити, що в мене були деякі питання по даному законопроекту, зокрема по терміну не лімітованого ресурсу. Але мені дали чіткі пояснення, що все це буде регулюватися на основі наукових досліджень і прописано, що до не лімітованих ресурсів, саме водних біоресурсів, будуть відноситися насамперед шкідники, які не контрольовано розмножуються, я заспокоїлася. Питань до законопроекту в мене нема, я підтримую.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марино.

Рудик Сергій, будь ласка, ми слухаємо.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, всіх вітаю з українського Донбасу. Дозвольте мені кілька слів про, скажемо, нюанс законопроекту, який попри всі його плюси можуть  вплинути на його практичне застосування.

По-перше, …(Не чути)  що з його прийняттям ми утворимо браконьєрство, тому що загально, що …(Не чути) Це тільки старт для подій для того, щоб почати …(Не чути)  Як правило, …(Не чути)  , я не знаю, може ви когось знаєте, я не знаю жодного … (Не чути)

 

ГОЛОВНЯ В.О. Можна я відповім?

 

РУДИК С.Я. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій.

Будь ласка, Віталій Олександрович.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Дякую за дійсно слушні зауваження.

Сьогодні на підкомітеті також були в колег зауваження, щоб надати на діджиталізацію у перехідний період. Я думаю, що ми, звичайно, це обговоримо ще на робочих групах і дамо перехідний період, тут слушно. Єдине, в чому там залишиться, я думаю, стовідсотково, це потрібно буде, коли будуть декларуватися до аукціонів, на вебпорталі вони повинні будуть зареєструватися в комп'ютері … (Не чути) є, щоб зареєструватися. А далі там уже процедура самої простежуваності, то, так, ми на неї будемо давати, я думаю, будемо обговорювати і до другого читання ми врахуємо дане зауваження.

Я почув також по РПП це вперше. От дивіться, ми передбачали як, що в того, в кого немає зараз спеціально обладнаного рибоприймального пункту, що він укладає договір з тим, в кого вже є, тобто нормальний обладнаний пункт. Але я теж думаю, що це предмет для того, щоб врахувати і до другого читання зробити теж перехідний період певний для облаштування спеціально облаштованих РПП. Я думаю, що ми врахуємо. Я записав дані два пункти.

Дякую, за вашу зауваженість.

 

РУДИК С.Я. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артем Нагаєвський, будь ласка.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

Я хочу сказати, що діджиталізація у сфері рибного господарства –  це дуже позитивне і правильне річ, я б навіть сказав, що це такий правильний крок, хоч і запізнілий дуже. Але, сподіваюсь, що це дозволить нам виправити ситуацію в цій сфері. Як ми бачимо, що проект закону нам дозволяє зменшити підстави відмови у видачі дозвільних документів, запроваджується механізм декларування права на рибальство в електронні формі як інструмент захисту традиційних рибалок, що надасть можливість власникам з належною матеріально-технічною базою в подальшому брати участь в аукціонах.

Тому можна зробити висновок, що прийняття проекту Закону забезпечить збільшення економічного потенціалу і міжнародну залежність від рибного імпорту, а також гарантує рівні права доступу до спільного обмеженого ресурсу. Зокрема, шляхом зміни механізму отримання дозвільної документації, розподілу лімітів і квот на ринку, запровадження принципу декларування, вдосконалення орендних відносин, можливість закупівлі права на вилов на відкритих аукціонних торгах, моніторинг всіх процесів в галузі шляхом запуску Єдиної державної електронної системи управління рибною галуззю, простежуваність обігу рибу та боротьба з незаконним підзвітним неконтрольованим рибальством.

Тому я пропоную цей законопроект підтримати і колег закликаю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Сергійович.

Чорноморов, будь ласка, Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Вже думав, що Артем Сергійович.

Да, колеги, хотілося би так би не те, щоб завершальне слово, підсумувати все, що сказано і резюме. Те, що сама головна новела, як для мене, цього законопроекту – це те, що ми можемо прослідкувати вилов риби до уже кінцевого споживача її, то бишь, як говорилося, від лану до столу. Це основна концепція, в якій, в принципі, і допомагає та частина діджіталізації, яка заложена в один із блоків цього законопроекту.

Тому, як казалося, на часі уже довго чекали і, в принципі, це саме зараз влучно, що можна було б прийняти для взагалі рибної галузі як ресурсу нашого. І, в принципі, на майбутнє правила, які зараз ми відформатуємо цим законопроектом, я вважаю, вони ще будуть доцільні років ще десять як мінімум.

Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Хто ще з членів комітету хоче висловитися? Будь ласка.

Так, якщо всі вже висловилися, то я тоді... В нас підключені асоціації деякі, в мене тут є список.

Будь ласка, якщо є Козак Сергій Павлович –  голова громадської спілки "Всеукраїнська бізнес-асоціація рибної промисловості та аквакультури". Є? Бачу, є.  Да, бачу, є.

Будь ласка, до слова, 2 хвилини.

 

КОЗАК С.П. Доброго дня, Олександр Васильович! Доброго дня, шановні присутні!

Така … (Не чути) позитивна картина дуже класна. Взагалі враження, що … (Не чути) Чи є представники… (Не чути) різних напрямків галузі, він нам озвучив, оскільки в нас дуже обмежений час, ми будемо наводити аргументи. Якщо буде можливість, бажання, ми у вільний час можемо це розширити і …(Не чути) напрямків галузі висловилися проти цього законопроекту. Так обґрунтовано, якщо коротко. Всі зауваження, які були направлені на міністерство,  залишилися без відповіді. Без відповіді чому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Павлович, час. Сергій Павлович, у вас є час, ще 20 секунд. Будь ласка, завершуйте.

Так, будь ласка, Неліпа Андрій Володимирович – президент Всеукраїнської громадської організації "Громада рибалок України". Є присутній?

 

НЕЛІПА А.В. Дякую.

Присутній, просто зв'язок дуже поганий. Я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас чути. Позиція у вас яка?

 

НЕЛІПА А.В. Ми підтримуємо даний законопроект в частині врегулювання через застосування електронної системи обліку і простежуваності, а також спрощенні рентних процедур і надання гідроспоруд і водойм в користування для цілей аквакультури. Це в цілому дуже потрібна історія. Щодо… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми слухаємо. Будь ласка.

 

НЕЛІПА А.В. Щодо того, що казав пан Рудик, насправді, може, в чомусь і слушно, тому що … (Не чути)  готові технічно в умовах воєнного стану, можливо де там до кінця року якийсь перехідний період. Але я …(Не чути) не варто, му що, знаєте, хто захоче, той і знайде, буде хотіти і в подальшому. Тому я вважаю, що довгий час не потрібно давати нам на перехід.

Щодо претензій інших представників підприємств,  (Не чути) я думаю, що для цього є і Держрибагентство, і відповідний підрозділ Міністерства аграрної політики, щоб всі зауваження почути шляхом реалізації там даних ініціатив вже в процесі врахувати ті моменти якісь робочі.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович.

Будь ласка, Шлапак Олександр Пилипович. Присутній? Голова правління "Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців рибного господарства". Є на зв'язку Шлапак Олександр Пилипович?

 

ШЛАПАК О.П. Чути мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, чути. Будь ласка, ми вас слухаємо.

 

ШЛАПАК О.П. Добрий день! Хотів би теж зразу сказати своє там зауваження. Хочу підтвердити те, що ми розглядали Закон про аукціон, і ні один з присутніх не підтримав цей закон. Чому? Тому що він суперечив, ми привели те, що його робила людина,  яка зовсім не працювала і не знає ту реальність, яка сьогодні в рибній галузі. Тобто взяли зовсім з іншої сторони і спробували його перенести чисто на нашу галузь.

Я хотів опонувати до … (Не чути) Чи можна нових користувачів, бо одна із задач в цьому законопроекті, чи можна ввести нових користувачів. Я хотів сказати, що це неправда, нових користувачів можна і тепер ввести, окрім …(Не чути)  видів. …(Не чути)  види на Чорному морі  це один всього вид. сьогодні. Ви розумієте, да? Тобто а якщо ми хочемо поповнити бюджет, то для цього є можливість, якщо ми зробимо, якщо ми за рахунок збільшення надходжень, то потрібно просто проіндексувати плату за ресурс, що було зроблено три роки тому в 3 рази.

А ми йдемо в Європу, а в Європі при передзамові працюють традиційні користувачі, які …(Не чути) 60 років тому, і так без змін і працюють. Бережуть ресурс, бо знають, що їх діти будуть тут працювати, як і вони.

А що нам пропонують цим законопроектом про аукціон? Кожен рік виходити на аукціон. А ви знаєте, як … (Не чути) люди, коли не впевнені, чи будуть тут працювати наступний рік? Ви можете представити, щоб землю кожний рік видавали якомусь, він виходив на аукціон – і хто виграє? Що з тої землі буде? Отак точно буде цієї зими.

Щоб стати професійним орендатором, потрібно попрацювати не один рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пилипович, у вас час, у вас час уже. Завершуйте. 30 секунд.

 

ШЛАПАК О.П. Одну хвилину.

Цілі династії. А от якщо ми не виростимо і в нас не буде таких професійних працівників, то і галузі не буде. Мені вбачається, що цим законопроектом вимірюються … (Не чути), що хочуть викупити квоти на вилов, а потім пропонувати рибалкам іти до них на роботу.

А взагалі мені кажеться, що даже, мабуть, ті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час, вже час.

Артем Олегович, хотіли щось добавити.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я би хотів, будь ласка, до виступаючих, до поважних людей з галузі. Якщо ви наводите якісь приклади, то не кажіть, як пальцем в небо: що нам не подобається, бо людина взагалі не цієї отраслі. Де тут приклад того, що не подобається в законопроекті?

Після першого читання, якщо вас якісь певні норми не до вподоби або вас не влаштовують, то подайте, будь ласка, від асоціації певні норми правок до законопроекту, щоб народні депутати до другого читання могли їх визначити і прийняти рішення.

І по-друге, лірика і філософія того, що це завжди робиться під великих або є маленькі, які страждають, – ви самі собі тут заперечуєте. Ви кажете, що є аукціони, які не гарантують, по суті, виграшну ситуацію.

І, по суті, ви говорите, що це квоти під великих. Так якщо є аукціони, тоді це є однакова позиція гравців, бо це аукціон, на те він і аукціон. Але зараз, вибачте, коли на Кременчуцькому водосховищі беруть квоту на 5 кілограм раків – це що, квота на весь рік, 5 кілограм раків? А витаскують кожний раз з лотки судака по 20 кілограмів, але в нього ліцензія на 5 кілограм раків. Ну, є така історія? Є. Так давайте правду ж говорити. І якщо...  Іще раз, кажіть конкретику, не кажіть загальними фразами. Ми обговорюємо закон України, а не обговорюємо, вибачте, думки. Це вже все, це слова покладені на папір, які зводять зміни в два закони. То есть це конкретні букви, це конкретні цифри, які під собою розуміють конкретні зміни.

Дякую.

 

ШЛАПАК О.П. Я це прекрасно розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

 

ШЛАПАК О.П. Я прекрасно розумію...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Це була не дискусія до вас. Це була не дискусія до вас, це було моє прохання для всіх виступаючих. Бо виступили двоє виступаючих, ми сидимо з головою підкомітету і ми не розуміємо, з чим ви все ж таки не згодні. От ми спілкуємось, ми просто не зрозуміли навіть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова громадської ради при Держрибагентстві Скарлат Віктор Петрович. Присутній? 

 

_______________. Його не пустили.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Як не пустили?  Всіх пускають абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Шарило Юрій Євгенійович – директор Бюджетної установи "Методично-технологічний центр з аквакультури". Є присутній?

 

ШАРИЛО Ю.Є. Так, є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ШАРИЛО Ю.Є. Доброго дня, члени комітету, колеги, присутні! Я хотів би звернутись, загострити вашу увагу саме до тих проблемних питань у сфері аквакультури, тому що мені якось це більше всього болить, і на тих інструментах, за допомогою яких, в принципі, в законопроекті запропоновано їх вирішити.

За оцінкою багатьох фахівців, найбільшою проблемою, яка, власне, гальмує в багатьох аспектах сам розвиток цього важливого сектору економіки – це, власне, така неврегульованість законодавча в орендних відносинах. Орендні відносини сьогодні, на жаль, ну, є, ми маємо дуже багато проблем, які мають свій початок ще з моменту приватизації, коли штучно було розділено триєдиний такий майновий комплекс: це рибницький ставок ... (Не чути), це  земля, земельна ділянка, водні ресурси і гідротехнічний ставок.

Власне, Віталій Олександрович уже оголосив вісім цілей, на які була направлена розробка цього законопроекту. Серед них, ну, скажімо так, досить, знаєте, ну, актуальним – це саме врегулювання орендних питань, це і спрощення процедур оформлення дозвільних документів і, звичайно, проблемою сьогодні, на сьогоднішній день є це використання гідротехнічних споруд, які ...(Не чути) які використовуються для ... (Не чути)  аквакультури.

Ну, і також тішить те, що законопроект створює передумови для такого переведення управління, питань управління рибної галузі саме в цифровий формат. Ну, на мою думку, законопроект сучасний, направлений на підвищення ефективності, зокрема, в аквакультурі, я говорю про аквакультуру і такий, що, ну, його треба підтримати. Я прошу всіх членів комітету підтримати і я думаю, що він має місце ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Євгенович.

 

ШАРИЛО Ю.Є. ... (Не чути) Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Матвієнко Наталія Миколаївна доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту рибного господарства НАН. Будь ласка, присутня?

 

МАТВІЄНКО Н.М. Присутня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ми вас слухаємо.

 

МАТВІЄНКО Н.М. Доброго дня, шановні колеги! Я загалом хочу сказати про те, що в Законі реально є раціональне зерно і, можливо, після доопрацювання або певне внесення змін, він потребує своєї уваги. Але в мене є цілий ряд зауважень і я, власне, підтримую колег, які говорили стосовно механізму рибопереробних пунктів, теж дуже багато там питань, абсолютно хороша мета, але не розроблений механізм. І лякає те, що покладена умова до розробки гігієнічних вимог на Держрибагентство. Мені здається, що це не зовсім правильно.

Друге питання, з яким я не погоджуюсь і воно потребує детальної доробки, це аукціони. І мова йде про …(Не чути) все-таки, але потрібно до того питання теж серйозно відноситись. І видача дозволів на …(Не чути) аукціонах, як на мою думку, це є проблематична ситуація.

Звичайно, ми повинні звертати увагу на європейські норми, європейські закони і дивитись, як в Європі.

І третє зауваження, яке у мене є, то це питання … (Не чути) на сьогоднішній день. Про те, що в законі в основному говориться … (Не чути), а не обліковуються … (Не чути)  в тому обсязі, в якому вони дійсно виловлюють.

Власне, моя думка, підтримати. Але закон потрібно детально доопрацювати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Миколаївна, дуже вдячний за конструктивну таку доповідь.

Будь ласка, Віталій Олександрович.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Дякую вам.

Дійсно, ми теж пропрацювали деякі з ваших трьох пунктів. Я хочу прокоментувати щодо РПП, там дійсно гігієнічні вимоги. Ми до другого читання пропрацюємо і приберемо, тому що це там буде все-таки від ДПСС. Ми спеціально обладнане залишимо лише.

Друге. По аукціонах. На рік чи на більший термін, я думаю, теж будемо говорити. Але ми тут все-таки бачимо, що це поки що дискусійне питання. І любителі, до другого читання, теж у нас вже є там варіанти, теж будуть обліковуватись, тому що ми плануємо додати до другого читання розподіл на загальне і спецвикористання. Це ми пропрацюємо теж, я думаю, на робочих групах.

Дякую вам.

 

 МАТВІЄНКО Н.М.  Дякую за розуміння. І, власне, …(Не чути) для того, щоб не було проблемних моментів у наших прийнятих законопроектах.

Дякую ще раз.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Добре. Підключайтеся, на робочій групі, будь ласка, ми будемо розглядати дане питання.

 

МАТВІЄНКО Н.М.  (Не чути)

 

ГОЛОВНЯ В.О. Дякую.

Руку тягне Кафаджи Сергій. Я так розумію? Так, будь ласка.

 

КАФАДЖИ С.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас не чутно. Ми вас не чуємо.

 

_______________.  Ми вас чуємо, але не розуміємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не розуміємо, що ви говорите.

 

КАФАДЖИ С.В. Шановний голово комітету, шановні народні депутати, шановні колеги!  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Безсмертний Віктор Вікторович. Присутній? Присутній, бачу.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ В.В. Так. Доброго дня! Доброго дня, шановні! Взагалі … (Не чути)

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Дякую. Прокоментую.

Питання СТРГ ми врегулюємо в наступному нашому законопроекті, інвестзаконопроекті. Я думаю, що ми от буквально наступну п'ятницю презентуємо на робочій групі, обговоримо, вірніше там буде врегульоване СТРГ питання.

Щодо аквакультура по землях. Ми вже неодноразово на робочих групах зверталися для того, щоб показали економіку і зрозуміти, на яке взагалі обмеження нам по нормативній грошовій оцінці у відсотку, щоб ви нам надали економіку, що у вас виходить, де ми маємо, і як, на якому рівні її встановити, тому що, не маючи відповідних аналітичних даних, ми не можемо звертатися далі і аргументувати, чому ми маємо звертати на це зараз увагу.

Тому, будь ласка, до аквакультури ми зверталися неодноразово, надайте вашу взагалі аналітику, чому це питання настільки для вас важливе при ваших оборотах, при ваших об'ємах, при вашому, взагалі бізнесі наскільки це суттєво і скільки відсотків у ваших витратах буде займати саме орендна плата.

Це питання до обговорення і один з моментів до наступних законопроектів. Ми готові прислухатись і обов'язково додати дане питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Віталій Олександрович.

Ще хоче висловитись Лисенко Артем Олександрович. Присутній? Так, немає.

Ми вас слухаємо, 2 хвилинки.

 

ЛИСЕНКО А.О. Доброго дня, голова комітету! Доброго дня, народні депутати, колеги! Я директор підприємства традиційного користувача Кременчуцького  водосховища. Щодо аукціону є питання. От виходжу я на аукціон з новим, грубо кажучи, користувачем, який хоче отримати по аукціону квоту. І щось у нього не виходить і йде він оскаржувати це питання в суд. Аукціон буде блокуватися чи операції по аукціону далі будуть продовжуватись? Це перше питання.

І друге коротке питання. Аукціон  на лімітований вийде  чи на прогнози теж?

Дякую вам. Коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Артем Олександрович.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Пояснюю. Аукціони не будуть блокуватися, буде автоматично лот виставлений на наступний аукціон, не будемо... Тобто хто не буде відповідати, буде просто наступне проведення чергове аукціону.

Щодо лімітів і прогнозів. Прогнозів в даному законопроекті, як ви бачили, вже немає, вони будуть виступати як ліміти, у нас буде лімітований ресурс і нелімітований ресурс. Нелімітований ресурс буде відбуватися, як би продаж його буде стояти з зірочкою, це буде розумітися, що ви будете виловлювати його по олімпійському принципу. Весь лімітований ресурс, який ліміт і прогноз перейшов в ліміт єдиний, він буде продаватися окремо.

 

ЛИСЕНКО А.О. Зрозумів, Віталій Олександрович.

Дякую за відповідь.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Да, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І останній Бушуєв Сергій. Я бачу руку.  

Присутній? Так, будь ласка, ми вас слухаємо.

 

БУШУЄВ С.Д. (Не чути)… депутати і присутні, я хочу остановиться коротко на той главной идее, на реформировании …(Не чути) – это ежегодный аукцион. Для того, чтобы ежегодно осуществлять аукционы по продаже квот необходимо, чтобы были, определялись лимиты, их нужно достоверно их оценивать и определять. Сейчас в соответствии с Законом о рыбном господарстве для большинства объектов промысла лимиты не устанавливаются. В принципе, так делается во всем мире, лимитируется только очень небольшая часть особо ценных угрожаемых видов. Основная проблемой всеобщего лимитирования заключается в том, что это очень дорого, сложно, неэффективно даже для развитых государств … (Не чути) При современных … (Не чути)

 (Шум у залі)

 состояние запасов … (Не чути) во главе угла должны стоять принципы устойчивого развития традиционного рыболовства … (Не чути) водоемов и ресурсов за традиционным пользованием…

 

_______________. Олександр Васильович, або ви зупиняєте зараз… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Ми маємо чітко розмовляти українською мовою. Я вибачаюсь, можливо, ми не тут зібралися і не для цього зібралися.

 

_______________. Тим паче пан Сергій, я бачу, що він читає з монітору текст, і можна було б, якщо текст читаєте, то можна було б його написати хоча б українською мовою з поваги до інституції і до комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушне зауваження.

Останній, хто тягне руку, це Агарков Іван Володимирович. Будь ласка, коротко, 2 хвилини. Так, чутно, чутно.

Будь ласка, українською мовою. 

 

_______________.  (Не чути)

 

_______________. …(Не чути) І якщо повернутися до того, щоб все-таки їх приватизувати, це величезне надходження.

Це перше.

По-друге, підтримуємо той …(Не чути)  Тому що нелогічно, несправедливо обраховувати податки, ми платимо податки, руслові ставки, платять податки  потрійні – це земля під водою, вода і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую вам за висловлювання.

Будь ласка,  Віталій Олександрович, прокоментуєте?

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Так. Дивіться,  зверталися по гідроспорудах, які належать Укррибі і Фонду держмайна. Ну, відповідно, це є державне майно і наразі воно  передбачено в здачу в оренду згідно Закону "Про оренду державного  та комунального майна".

Будемо давайте  працювати, я думаю, що,  але, можливо, вже не до цього законопроекту, до наступного, щоб врегулювати  дане питання про приватизацію. Але для того, щоб його врегулювати, нам потрібно спочатку пройти ще один шлях легалізації і узаконення, і поставлення на баланс безхазяйного майна, а тоді,  щоб відразу по всій Україні, випустити всі гідроспоруди на приватизацію.

І з іншої сторони, там є теж колізія, якщо ми віддамо гідроспоруди на приватизацію, а земля і вода,  це буде оренда, то розумієте, що в нас буде так, що буде  приватизована гідроспоруда, а земля і вода зможе набувати хтось інший, наступними роками. Тому це питання дискусійне і давайте ми його пропрацюємо на робочих групах і врахуємо  вже в наступних законопроектах.

І те питання, яке ви піднімаєте згідно Земельного фонду, я ще раз попрошу аквакультуру, щоб ви все-таки надали нам аналітичні дані по витратах. Для того, щоби ми врахували, щоб ми мали аргументи, коли ми прийдемо наступного разу до депутатів на комітет, щоб ми могли аргументувати цифрами.

На сьогодні я не маю даних, скільки відсотків у ваших витратах, у собівартості займає оренда землі і водойм. Розумієте? Я пів року  вже скільки тут прошу, щоб надали таку інформацію, ніхто з суб'єктів господарювання в аквакультурі досі не надав свою аналітику.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Олександрович, дуже жвава дискусія по вашому законопроекту взагалі.

Всі вже висловились по цьому питанню. Тому ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України включити до порядку денного сесії законопроект (реєстраційний номер  7616) і прийняти його за основу. Прошу голосувати.

Хто – за? Рішення прийнято одноголосно. (Загальна дискусія) Дякую.

Переходимо до другого питання про інформацію голови робочої групи щодо контролю доцільності, економічності та ефективності використання державних коштів щодо закупівлі товарів, робіт та послуг для задоволення нагальних потреб у продовольчій продукції під час воєнного стану в Україні.

До слова запрошуємо Богданця Андрія Володимировича, голову робочої групи, будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Пане голово, дякую.

Колеги, доброго дня всім. Прошу уваги, шановні.

Колеги, рішенням Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики від 26 травня 2022 року було створено робочу групу з контролю доцільності, економності та ефективності використання державних коштів при закупівлі товарів, робіт і послуг задля задоволення нагальних потреб у продовольчій продукції під час воєнного стану в Україні (надалі робоча група). Робоча група була створена з метою перевірки ефективності використання бюджетних коштів при закупівлі продовольчої групи товарів, зокрема обсяги, ціни на продукцію, що закуповується, розміри та строки попередньої плати під час воєнного стану в Україні центральними та місцевими органами влади. На виконання рішення комітету членами робочої групи було підготовлено та спрямовано запити щодо надання інформації про проведення закупівлі на адресу обласних військових адміністрацій, Київської військової адміністрації, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки України та Акціонерного товариства "Українська залізниця". Також членами робочої групи було прийнято рішення направити повторні запити на адреси обласних військових адміністрації, які були направлені 07.07.2022 року та 13.07.2022 року відповідно.

Задля уточнення раніше наданої інформації окремі запити було направлено на адресу Київської обласної військової адміністрації, Житомирської обласної військової адміністрації та Миколаївської обласної військової адміністрації.

Окрім цього, на засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики 15.07.2022 року було ухвалено рішення щодо підготовки та подальшого направлення запиту від імені комітету на адресу Дніпропетровської обласної адміністрації у зв'язку з відмовою адміністрації надавати відповідь робочій групі.

На даний час не отримано відповідей від Волинської обласної військової адміністрації, Луганської обласної військової адміністрації, Херсонської обласної військової адміністрації. Закарпатська обласна військова адміністрація та Чернівецька обласна військова адміністрація повідомили про те, що жодних закупівель не здійснювалося.

Не дали переліку продовольчої продукції пакувальних товарів відповідно до розрізу номенклатури:

Перше. Івано-Франківська обласна військова адміністрація: копії підтверджуючих документів відсутні.

Вінницька обласна військова адміністрація: надано копії підтверджуючих документів у вигляді накладних.

Київська міська військова адміністрація: надіслали копії матеріалів постачальники продовольчих товарів. Пирятинський сирзавод, Хмельницька маслобаза, Яготинський маслозавод і ЗТ "Міттрейд".

Київська обласна військова адміністрація: надіслали копії підтверджуючих документів у вигляді видаткових накладних, актів приймання-передачі та оборотно-сальдових відомостей.

Рівненська обласна військова адміністрація: надіслали копії підтверджуючих документів у вигляді заявок на закупівлю продовольчих товарів, актів приймання-передачі та заявок на закупівлю продовольчих товарів.

Надали перелік продовольчої продукції і пакувальних товарів для їх фасування, придбаних з метою забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до розрізу номенклатури.

Донецька обласна військова адміністрація: у переліку не уточнено вид круп, копії підтверджуючих документів відсутні.

Житомирська обласна військова адміністрація: у переліку не зазначено вид газованих напоїв, надіслані копії підтверджуючих документів у вигляді акта списання запасів видаткових накладних, накладних на списання запасів.

Запорізька обласна військова адміністрація надіслала копії підтверджуючих документів у вигляді актів на приймання-передачі видаткових накладних та накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей.

Кіровоградська обласна військова адміністрація надіслала копії підтверджуючих документів у вигляді видаткових накладних та актів прийому-передачі.

Львівська обласна військова адміністрація надала копії підтверджуючих документів у вигляді рахунків на оплату товарно-транспортних накладних відомостей, відомостей про вантаж, видаткові накладні, актів приймання-передачі товару.

Миколаївська обласна військова адміністрація надала копії підтверджуючих документів у вигляді видаткових накладних.

Одеська обласна військова адміністрація – копії підтверджуючих документів відсутні.

Полтавська обласна військова адміністрація надіслала копії підтверджуючих документів у вигляді видаткових накладних та актів прийому-передачі товару.

Сумська обласна військова адміністрація надала копії підтверджуючих документів у вигляді заявок на закупівлю продовольчих товарів, рахунків та актів приймання-передачі.

Тернопільська обласна військова адміністрація надала копії підтверджуючих документів у вигляді актів приймання-передачі, видаткових накладних та рахунків на оплату.

Хмельницька обласна військова адміністрація надала копії підтверджуючих документів у вигляді видаткових накладних.

Черкаська обласна військова адміністрація надала копії підтверджуючих документів у вигляді актів приймання-передачі, накладних та товарно-транспортних накладних.

Чернігівська обласна військова адміністрація надала копії підтверджуючих документів у вигляді видаткових накладних.

Міністерством аграрної політики та продовольства України було надіслано копії звіту про здійснення виплат за тристоронніми договорами, за якими платником є Укрзалізниця, надісланого Укрзалізницею листом від 02.06.2002 року, на виконання пунктів 3 та 4 плану заходів забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 року.

Міністерством економіки України було повідомлено про відсутність інформації стосовно переліку імпортованих продовольчих товарів, придбаних із метою забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а також те, що договори укладені для імпорту продовольчих товарів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 року №185 "Деякі запитання здійснення публічних закупівель, товарів, робіт і послуг для  задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" на погодження до Мінекономіки не надходили.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" надало інформацію щодо   перерахування коштів Укрзалізниці відповідно до заявок на оплату від військових адміністрацій.

За результатом  попереднього розгляду отриманої інформації членами робочої групи вирішено продовжити вивчення  та опрацювання наданих документів.

Колеги, як з такими документами можна було визначити рівень і якість закупівлі, ну, це на розсуд членів комітету і членів робочої групи. Тому що те, що було опрацьовано, те, що було надано і опрацьовано працівниками і нашими колегами, насправді виявився такий масштабний саботаж. А нормальних, щоб навіть порівняти ціни між закупівлями з різними регіонами просто неможливо, тому що документи просто не надаються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То я так розумію, нема якоїсь  чіткої позиції по цьому питанню?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Немає, немає нічого, є товарно-транспортні накладні або…

 

_______________. А яка пропозиція? Давайте якось…

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, ми в рамках  комітету, пропозиції, ми можемо викликати  відповідальних осіб, які по кожному регіону і просто проводити роботу, кропітку роботу. Тому що ми побачили на прикладі Запорізької, ми побачили, що взагалі відбувається. Наступним кроком, я так собі думаю, що це не кінцева.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Дмитро Вікторович Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую, пане голово, за надане слово.

Але тут взагалі, мені здається,  що тільки агрокомітет стоїть на захисті як фермерів, так і продовольчої безпеки країни. Ми заходимо в осінь, ми заходимо в зиму – запасів в областях взагалі ніяких немає, гуманітарні склади в більшості, от я скажу за Рівне, п'ять великих складів у Рівному зачинені, не завозять сьогодні. Тому що купа є спотикачів по дорозі, да, для того, щоб завозити. А ще ж волонтер свої  кошти витрачає на транспорт, оренду складу, працівників, усе інше. І ми заходимо в осінньо-зимовий період без будь-яких запасів.

Ми знаємо, що в кожну область західну, як Рівненську, Волинську, Тернопільську, Львівську, Франківську, Чернівецьку зараз на зимній період будуть переміщені додатково від 25 до 50 тисяч на кожну область. І люди їдуть бідні, голодні реально, тому що хто мав якісь запаси, автомобілі, кошти, вони вже виїхали.

Нам усім, і в нас у всіх будуть питати, потрібно їм кожен тиждень щось надати, якусь коробку з чимось. Я взагалі рахую, що потрібно викликати зі всіх областей представників, хто за це відповідальний, хто відповідальний в Україні за державний запас на цей період. І спитати, наскільки він сформований на сьогоднішній день, які плани на формування до 15 жовтня. Тому що 15 жовтня починається опалювальний сезон, 15 жовтня люди починають більше споживати калорій, тому що холодніше.

А що ми будемо людям казати? Я для себе от також із помічниками, я думаю, так багато і вас, народних депутатів, визначилося. Зараз почали вже там закупку, формування запасів на склади, щоб людей можна було чимось підтримувати, допомагати в цей період. Але ж має бути десятками тисяч тонн сформовані запаси в кожній області. Цього немає. Це буде катастрофа, це буде реальна катастрофа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Вікторович.

Хто хоче по цьому питанню висказатися? Є, може, якісь пропозиції, крім того, що озвучили?

 

_____________. Можна, пане голово? Все-таки я розумію, що цим питанням займається і взагалі погодженням закупівель, погодженням цін займається Міністерство аграрної політики. Все-таки просто така рекомендація і таке, я би сказав, просто вимагання включити до цієї групи представників аграрного комітету, щоб ми розуміли. Без образ, ні до кого немає, ні на що не натякую, але щоб кожен з нас навіть по регіонах розумів, що ці регіони закуповують за державні кошти допомогу і продовольчі якісь запаси формували, витрачаючи абсолютно правильно кожну копійку, абсолютно правильно, тому що на даному етапі те, що я бачу, що там виділяються кошти, ніхто не дає відповіді, ми навіть не можемо проаналізувати по тих… Щоб ви розуміли, це просто стоси товарно-транспортних накладних, які не говорять ні про що, абсолютно ні про що.

Заявка на закупівлю. Звідки ми знаємо, по якій ціні кінцево вони закупили, по більшій чи по меншій. Заявки на закупівлю дають те, що, наприклад візьмемо тушонку, дають в кілограмах, хоча вона приходить в літрах, розумієте? Це реально саботаж робочої групи і за це треба відповідати в кінці-кінців. Ну, дійсно, ДПСС, аграрний комітет, закупівля, аграрний комітет. Таке відчуття, що більше немає чим займатися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, друзі, пропоную інформацію голови робочої групи взяти до уваги, і якщо в когось будуть якісь пропозиції по цьому питанню, може, треба буде викликати на комітет деяких глав воєнних адміністрацій чи тих людей, які відповідають, да.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо це така пропозиція…

(Загальна дискусія)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Може, спочатку звернутися до Міністерства економіки та Мінаграрної політики, щоб надали інформацію щодо стану продовольчих резервів, що є? Бо Мінекономіки відповідає за індикатори продовольчої безпеки в тому числі, тому що Держрезерв у них у віданні. А потім заступників голів обласних військових адміністрацій у воєнний час… Ну, як скажете.

 

НІКІТІНА М.В. Можна пропозицію?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. То це цілі слухання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Щоб подивитися як піде справа на комітеті, я пропоную в якості прецеденту викликати спершу представників Запорізької військової адміністрації у зв'язку з останніми подіями, які у ЗМІ яскраво висвітлювалися, і хай нам нададуть цифри саме.

 

_______________. Разом з Міністерством економіки.

 

НІКІТІНА М.В. Разом з міністерством, так. Спробуємо на прикладі цієї області за те, що як вони відзначились в цій сфері.

 

_______________. На наступне засідання, правильно?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте тоді, Олександр Георгійович.

 

СОЛОМЧУК Д.В. …(Не чути) переселенці, пенсіонери, соціально незахищені будуть ходити в наші приймальні зимою... (Не чути)  Туди вони не зайдуть, на високі этажи, не дійдуть ... (Не чути)

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре, тоді що, на слідуюче засідання чи на найближче засідання викличемо запорізького главу чи представника від воєнної адміністрації по цьому питанню конкретно, бо в нас був прецедент.

 

_______________. …(Не чути) жовтня вже починається опалювальний сезон і дійсно ... (Не чути) Ми викличемо одного, когось не викличемо... (Не чути) викликати на комітет, щоб вони пояснили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У Андрія Володимировича, він бачить, де так бортують, як-то кажуть.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В.  Колеги, у мене пропозиція трішки інша. Давайте ми, колеги, ми можемо насправді виділити час і просто, чи можемо ми зробити таким чином, щоб ми засідання комітету робили, допустимо, тільки по, скажімо, додаткові засідання зробити тільки для того, аби заслуховувати військові адміністрації, які нададуть абсолютно виважені цифри, не те, що вони понадавали товарно-транспортні відомості, в яких не можна не зрозуміти нічого, а просто, щоб вони прийшли, і ми би просто в розрізі цього, що закуповувалося в розрізі, в який термін, щоб ми могли правильно сформувати і наскільки правильно були використані державні кошти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Будь ласка, Дмитро Вікторович.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Олександр Васильович, дивіться, в кожній ВЦА є департамент по сільському господарству, соціальному захисту і створені, як розпочалась війна, по гуманітарці відповідальні особи. Я думаю, їх потрібно викликати всі, зі всіх, посадити,  хай пів дня, щоб вони прозвітували, що було і що буде завтра. Хай звітами скажуть: "У нас сформовано такі-то, це-то у нас прийде в жовтні, це в листопаді, це в грудні, те то, те то, те то, стільки-то переміщених осіб, тим-то будемо годувати".

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мені здається, щоб якісно це було, краще це зробити на прикладі однієї якоїсь області, Марійка, добре каже. Але просто детально підготуватися, зробити якісно і так дальше, щоб зрозуміти це. Тому що накликати людей і не отримати від цього нічого – це неправильно є, розумієте. Правильно зробити на чомусь одному, хай буде чи Запорізька, чи Київська не важно, покликати, дійсно, по напрямку, хто там, заступники голів, ми розуміємо, що голови, ніхто не приїде, але по напрямку заступників покликати сюди і заслухати. Дійсно, тоді розуміти, що робити далі, вже тоді приймати рішення і рухатись далі. Бо по-іншому воно не буде. То просто прийміть рішення… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, а стосовно заслухати представників міністерства по цьому питанню?

 

_______________. Економіки і Мінагро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

_______________. Можна. Вони будуть залучені до цього процесу.

 

_______________. (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, колеги, я поділюся, для прикладу, от, скажемо, як Тернопільська область працювала. Замовлення йшло, умовно від Харківської області на формування якихось продуктових наборів і відповідно це через Укрзалізницю все проплачувалося. Тобто воно транзитом проходило, там область до цих речей, вона фактично, я так розумію, скільки стільки вона там не мала якого відношення великого. Тобто всі контракти відбувалися в Укрзалізниці. Так що ви покличте сюди зараз… (Загальна дискусія) Все правильно. Все погодження відбувалося… Воно все погодження відбувалося: Укрзалізниця, обласна адміністрація і так дальше. Там не було прямих. Тому, кажу, покличте одну область і чітко це питання вивчіть як воно це відбувалося і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, нам потрібно це на голосування ставити?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, Олександр Васильович, краще поставимо на голосування інформацію Андрія Володимировича як голови робочої групи взяти до відома. На одне з наступних засідань комітету запросити представників Міністерства економіки та Міністерства аграрної політики щодо інформації про стан продовольчих резервів. І так як запропонувала Марина Вікторівна одну із областей – Запорізьку в контексті, в розрізі цієї області  подивитися. Тоді які пропозиції? Може, це з грифом ДСК просто ситуація та інформація. Розумієте, тут індикатори продовольчої безпеки – це ж фактично інформація з обмеженим доступом. То як його слухати, є нюанси. (Загальна дискусія)

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, тут, дивіться, тут ситуація в іншому. Ми до 15 числа будемо чекати, щоб заслухати одну якусь область. Давайте будемо пробувати все-таки  зміни в календарний план засідань комітету будемо вносити і, дійсно, ми заслухаємо всі області, які проводили закупівлі. Бо взагалі-то робоча група називається – контроль доцільності, економності та ефективності. Все-таки пройшли закупівлі і, як ми побачили, по одній області закупівель було стільки зловживань, наскільки я розумію, там на 200 мільйонів. То якщо ми візьмемо кожну з областей і зараз почнемо дивитися, давайте ми подивимося наскільки правильно використовуються ці кошти, тому що це кошти платників податків в кінці-кінців. Там … (Не чути) дивитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагаєвський, будь ласка, Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

Андрій Володимирович, я просто не ознайомлений з переліком питань, який ви надсилали для голів адміністрацій  військових, ну перелік питань, який ви просили надати, документи саме які надати. Але з тих відповідей,  що надійшли, що я почув, там було майже в усіх областях були надані видаткові накладні, акти прямої передачі, ну і десь ТТН були надані (товарно-транспортні накладні). То в принципі це і є первинна документація з цих документів і я думаю, що ми можемо якусь хоч інформацію взяти і вичерпати, бо видаткова накладна є підтверджуючим документом і актом прийому-передачі в якому вказується кількість і вартість переданого товару. Це просто я не знаю, які  саме документи ви запрошували, хотілось би ознайомитись ще.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Повірте, що я запрошував правильні документи.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Ні, я розумію, я просто…

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Просто в моїй кваліфікації або в кваліфікації … (Не чути)  правильно  сформулювати запит…

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Ні в якому випадку не ставлю під сумнів  вашу кваліфікацію, Андрій Володимирович, я просто… Можливо ви тільки запрошували видаткову накладну, товарно-транспорту накладну?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, ми вже затягуємо час. А давайте рішення, яке рішення ми будемо приймати?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Олександр Васильович, а з приводу того запрошувати чи не запрошувати, я тут погоджуюся з Іваном Адамовичем в плані того, що  не варто, я думаю, голів військових адміністрацій або їх заступників.

Я погоджуюся  з Дмитром Вікторовичем, що все ж таки, якщо  і  орієнтуватися, то треба орієнтуватися на керівників профільних управлінь і з ними спілкуватися. Бо я впевнений, що ніхто не приїде і  ніхто не буде займатися, у них там багато інших питань і в принципі вони це все просто переорієнтують на свої департаменти, на своїх керівників департаментів і воно все цим закінчиться.

І, можливо, так, якесь закрите засідання, якусь одну область  взяти за основу і на прикладі цієї області розібратися з цим питанням. Але не в погрожуючій формі як правоохоронний орган, а просто як в інформаційному напрямку: викликати, попросити, надати, керівники департаменту щоб приїхали. Або можливо навіть в онлайн-форматі, щоб це було в закритому форматі, щоб це було в закритому форматі, я собі так це бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В онлайн-форматі ми можемо зробити як закрите засідання, чи тільки офлайн?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Та ні, складно, це ж тоді треба виходити виключно всім не з телефонів, а з службових планшетів, по особливій  програмі, а   це складно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ми можемо це організувати офлайн  засідання, визначити дату, але повинні глави військових адміністрацій підготуватись до цього засідання і треба дати їм час. Але ми повинні проголосувати зараз, були пропозиції щодо одного голови адміністрації чи його представника, Запорізької наприклад, який доповість стосовно цієї ситуації, яка склалася, та представників Мінекономіки, які будуть доповідати, або ми всіх запрошуємо і з усіма працюємо. Тобто тут треба прийняти якесь рішення.

 

_______________. Олександр Васильович, у мене ще є інша пропозиція. А чому не зробити виїзне засідання комітету, допустимо, на базі там, скажемо, Київської обласної військової адміністрації?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ми можемо зробити.

 

_______________. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все в наших руках, як то говорять.

 

_______________. Будь ласка, домовляйтеся, для чого їхати сюди, давайте поїхати туди та і все.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ні, це не діло в тому, ми проводимо засідання комітету, вони надають приміщення, а приміщення – власність держави Україна. Яка різниця в якому ти приміщенні сидиш, чи ти в приміщенні сидиш, умовно, там, де ми зараз з вами чи ми сидимо в обласній адміністрації Тернополя, Запоріжжя чи будь-де.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут я теж згоден з Дмитром Вікторовичем, коли до нас приїжджають, вони приїжджають до нас на нашу територію, і ми тут маємо більш жорстку позицію щодо них.

Колеги! Давайте якесь вже рішення будемо приймати, бо, я не розумію, чи ми взагалі всіх будемо чи одну.

Тоді давайте проголосуємо за те, щоб на наступне засідання ми викликали голову військової адміністрації чи його заступника, чи представника, який нам доповість від Запоріжжя та представника Міністерства економіки.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Економіки та Мінагрополітики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та Мінагрополітики. Я думаю, що це буде розумно, ми перший раз чуємо їх, може, як Дмитро Вікторович сказав, протестуємо спілкування з ними. Для того, щоб ми, наприклад, на слідуючий раз вже викликали по тій же схемі вже з інших областей.

Якщо ніхто не проти того, тієї пропозиції, ми можемо розпочати голосування.

Ти щось хотів сказати? Нагаєвський, будь ласка.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я все ж таки хотів зазначити, щоб не визивати голів військових адміністрацій, а надати їм можливість, запросити їх і надати можливість призначити уповноважену особу або заступника, або керівника профільного департаменту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Був керівником профільного, абсолютно вірно, департаменту.

(Загальна дискусія)

Колеги, тоді голосуємо за цю пропозицію.

Хто – за?

 

_______________. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одноголосно.

Так, колеги, і у нас ще є "Різне". У когось є якась пропозиція в "Різне"?

Костюк, будь ласка,  Дмитро Сергійович.

 

КОСТЮК Д.С. Питання продовольчої безпеки. Продовжимо.

До мене звернулись хлібороби з Новоград-Волинського району Житомирської області також це питання опрацювала міжфракційна депутатська група "Житомирщина" під час свого засідання, місто Новоград-Волинський. Звертаються з такою проблемою, зараз думаю, що всі ви в курсі, загалом внаслідок таких проблем, як ціна на газ і те, що потрібно переходити, оновлювати виробництво, технічні можливості наших, зокрема, хлібозаводів і інших підприємств доволі обмежені. Немає оборотних коштів, а цих коштів і не буде, якщо буде така ситуація на ринку, яка зараз є, коли є певна змова торгівельних мереж і наші виробники недоотримають кошти, які би могли отримувати на своїй продукції. Тому звернулись до мене з проханням, щоби наш комітет якось підняв з колін законопроект, який у нас дещо потух в економічному комітеті. Проект Закону про основні засади торгівельної діяльності харчовими продуктами – це законопроект 6155 там ще є альтернативні законопроекти, який був зареєстрований ще в жовтні 2021 року. Тут великий  авторський склад, серед авторів законопроекту депутати нашого комітету: Соломчук Дмитро, Лабазюк Сергій, Івченко Вадим, тут може не всіх назву, пробіжуся, Кучер Микола, Чайківський Іван,  тут багато наших депутатів, Нікітіна Марина, які є співавторами цього законопроекту. Загалом авторський колектив потужний, законопроект, його виробники визначають, як дуже важливий для галузі. Але, на жаль, комітет основний економічний і в економічному комітеті під натиском такого торгівельного лобі цей законопроект зараз не розглядається, він буксує. Тому є пропозиція, яку я прошу поставити на голосування. Пропозиція наступна: рекомендувати включити в порядок сесії та розглянути на засіданні законопроект 6155, і щоб цей законопроект запрацював. Потім ми будемо до другого читання теж вносити свої правки, його поправляти, але насправді він дуже важливий є для наших виробників, в принципі, кого ми захищаємо, наш комітет.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Сергійович.

Якщо ніхто не проти цієї пропозиції, я прошу проголосувати.

Хто – за?

 

_______________. Рекомендувати головному Комітету з питань економічної політики розглянути якнайшвидше цей законопроект.

 

_______________. Одноголосно.

 

_______________. Може, звернутися до Стефанчука, щоб до нашого комітету передали?

 

_______________. Там питання розрахунків мереж з агропостачальниками сільгосппродукції і це питання більш торговельне, то воно за ними в предметах відання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Будь ласка, Дмитро Вікторович Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую.

Олександр Васильович, дивіться, це голосувати не потрібно, у нас же є рішення комітету. Я прошу, коли будуть подаватися законопроекти на наступний сесійний тиждень, то включити, попросити, щоб включили в друге читання по трансжирам. В принципі, він вже, якби рішення комітету є, і вже давно воно там, вже місяців сім чи вісім тому.

І надалі така є пропозиція, я думаю, колегам можна часу подумати з тиждень, от у нас в кожного в регіоні, в більшості, є велика дуже кількість переселенців, переміщених внутрішньо осіб з різних регіонів. Їм багато допомагають різні асоціації наші всеукраїнські, але чомусь всі… Андрій Володимирович, прошу послухати, це до вас я кажу. Я бачу як він слухає. Дивіться, більшість асоціацій їм допомагають, але не завжди асоціації когось нас згадають чи комітет, хоча ми спільно багато чого робимо для розвитку агросектору в Україні.

В мене така є пропозиція: обрати якусь одну з областей в Західному регіоні чи в Києві, немає різниці, знайти приміщення, я думаю, для нас це не буде проблема, надається кілька тисяч квадратних метрів, і своїми силами можливими всіма сформувати до нового року запас 4-5 тисяч тонн різних продуктів харчування, замовити від агрокомітету пакети, все, розформувати цю продукцію і, починаючи з 1 грудня, по своїм регіонам розвести по всім внутрішньо переміщеним особам від аграрного комітету, тому що ми маємо перші стояти на безпеці, продовольчій безпеці, все. Це моя така пропозиція. Якщо хтось... Я думаю, від агрокомітету це було б дуже класно і правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Це така сума грошей, така трохи, коло 100 мільйонів, так що плюс-мінус коло 100 мільйонів. Навіть якщо поділити на всіх членів, цього, я думаю, що...

 

_______________. А є іще ж багато... (Не чути)

 

_______________. При зарплаті, я чув, сьогодні, оказується, зарплати не платять вже давно. Хтось жаліється, там зарплати не платять. Ні, Дмитро Вікторович, ні, ідея дуже добра. Я думаю, що кожен зможе долучитися, хтось мішок картоплі дати, хтось меду може привести, хтось тушонки може. Я вам хочу сказати, що в мене є досвід, ми можемо навіть разом сісти і тушонки накрутити.

 

_______________. Я буду крутити.

 

_______________. Да, все це. То есть, ні, якщо потрібно, звичайно, я думаю,  це нешутка, звичайно, що ми можемо всі докласти, і я думаю, що ідея досить чудово, дай бог, щоб ми її реалізували.

Я хотів би, я вибачаюсь, я би хотів ще одне теж питання, з вашого дозволу, підняти, яке, якщо, відверто кажучи, я просто його змучився вже піднімати – це в нас мито на вивіз ... (Не чути) То есть цих 10 відсотків, за які ми вже говоримо два роки фактично, вони сьогодні існують. І це теж фактично законопроект, який застряг в податковому, якщо я ...

 

_______________. Так-так, в податковій політиці.

 

_______________. ... в податковій політиці і нам з дня на день обіцяють, що це постійно іде торг – то хтось один перший підпише, то завтра другий перший підпише. Ми вже кажемо ми можемо навіть з аграрного комітету ніхто не підписувати, ви, будь ласка, підпишіть і тільки подайте його, щоби фактично якимось чином хоч трошки прибрати фактично ті перепони, які сьогодні є для розвитку українського тваринництва, в першості це для великої рогатої худоби. Це ж з 1994 року фактично ми... фактично цей процес тормозимо, відколи прийняли рішення, щоб обкласти українських сільгоспвиробників митом, відтоді фактично ми не можемо розвивати фактично українську велику рогату худобу.

Я вон буквально сьогодні читаю, знову 15 відсотків зменшення поголів'я від початку року. П'ятнадцять відсотків, уявляєте що таке, 15? Це корів тільки - 15 відсотків корів. Вчора читаю історію про те, що на Запоріжжі знищили одну із самих більших молочно-товарних ферм, там дві тисячі, бачив відео, біля двох тисяч корів, які фактично там рашисти розвалили і це...

То єсть, ну, друзі мої, ну, хіба ж це, я це звертаюся так само і до міністерства, і ми Миколі Тарасовичу за це говорив, і казав все, все і цей. Ну, дальше воно, воно дальше тормозиться. Я десь прошу всім включитися в це і фактично десь все-таки дотиснути податковий комітет. Держава від цього тільки виграє, держава від цього виграє, тому що за тим є створення робочих місць, там є оплата інших податків зовсім і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, ми також і як Костюк дав пропозицію?

 

_______________. Ні, Олександр Васильович, він же не зареєстрований.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А все.

 

_______________. Ми в липні дали цей законопроект пану Ковальчуку з податкового комітету, який мав його реєструвати як перший депутат і з ним вели ці перемовини, зокрема Висоцький Тарас Миколайович, і якось це питання зупинилося.

Іван Адамович абсолютно правий, це питання треба підняти з колегами з податкового комітету неофіційно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, ми все зрозуміли. Ми проговоримо з колегами з нашого комітету, щоб їх підштовхнути, як то говорять, щоб вони максимально швидко змогли там зареєструвати. А ми вже... вони ... (Не чути) Бо якщо вони не зареєструють перші, то цей законопроект не пройде, як ми розуміємо. Тому нам треба, щоб хтось з комітету зареєстрував і ми підпишемо вже другий, третій і так далі. Як соавтори. Дякую.

 

_______________. Я думаю, що вам на своєму рівні …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да, ми нагадаємо.

 

_______________. … і давайте відпрацювати і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Іван Адамович.

 

_______________. Ми зараз у них в гостях. Це їхня зала.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Іван Адамович.

Якщо в "Різному" більше немає питань, тоді оголошую наш комітет закритим. До побачення.