СТЕНОГРАМА

Засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

6 жовтня 2022 року

 

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу сідати на свої місця. Будемо починати.

Артем Нагаєвський, будь ласка, сідайте, вже ми будемо починати, бо всі хочуть максимально швидко розглянути всі питання. Сьогодні такий складний день. Так, будь ласка, скільки у нас зараз зареєстрованих?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. У нас зараз 23 зареєстровано. У залі знаходиться 19 депутатів. Засідання є легітимне. Єдине, що, Олександре Васильовичу, Іван Адамович відсутній з поважних причин. Відповідно до Закону про Регламент і про комітети, нам потрібно обрати депутата, який не є членом фракції, де голова комітету та перший заступник, для підрахунку голосів, щоб був виконуючий обов’язки секретаря.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Кого ми будемо пропонувати?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Сергія Петровича Лабазюка, у нас інших варіантів немає зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович, така місія на вас сьогодні, якщо ви не проти.

 

ЛАБАЗЮК С.П. А є можливість відмовитись?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На жаль, нема.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Треба проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, голосуємо тоді обрання нашого секретаря на сьогоднішнє засідання. Хто – за?

Так, одноголосно. Секретаря вибрали.

Сьогодні в складі нашого комітету відбулись деякі зміни. По-перше, з великим жалем ми прощаємося з нашим колегою Івченком Вадимом Євгеновичем. Прощаємося в даному комітеті, але він буде відстоювати інтереси аграріїв вже в іншому комітеті: у Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Але до нас приєднались ще наші колеги: Богдан Григорович Торохтій і Стернійчук Валерій Олександрович. Це наші нові колеги. Дякую вам за те, що ви вибрали наш комітет. І я дуже надіюсь, що ми будемо достатньо плідно працювати в нашому комітеті.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Я правильно розумію на правах секретаря, що ще не приєднались?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вони вже приєдналися.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Постанова з моменту, з дня прийняття. (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, колеги, ви повинні бути охрещені в нашому комітеті, як ви знаєте, у нас девіз нашого комітету цього скликання: “Нам не сеять, не косить, нам бы выпить, закусить!” Тому, будь ласка, ми від вас чекаємо. (Шум у залі)

 

Так, друзі, переходимо до порядку денного. Засідання я оголошую відкритим. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання.

Перше. Про проект Закону про географічні зазначення спиртних напоїв (друге читання) (реєстраційний номер 6480) (від 28.12.2021 року).

Друге питання. Повернення до розгляду проекту Закону України про внесення змін до законів України “Про охорону прав на сорти рослин” та “Про насіння і садивний матеріал” (друге читання) (реєстраційний номер 3680-д) (від 16.07.2021 року).

Третє питання. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану, поданий народними депутатами України Лабазюком, Гайду, Чайківським та іншими (реєстраційний номер 8025) (від 13.09.2022 року).

Четверте питання. Про проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, поданий народними депутатами України Гайду, Чорноморовим, Нікітіною та іншими (реєстраційний номер 8051) (від 19.09.2022 року).

П’яте питання. Презентація проекту Закону про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки (реєстраційний номер 5839), осучаснення регулювання у сфері ГМО.

Шосте питання. Законодавче забезпечення надання державної допомоги агропідприємствам у питанні грантів на створення або розвиток бізнесу.

Сьоме. «Різне».

Проект порядку денного вам було розіслано. Якщо ні в кого з наших членів комітету немає питань, то пропоную затвердити даний порядок денний.

Так, я думаю, що шосте питання, якщо ніхто не проти, ми перенесемо на п’яте питання. Нам потрібен буде кворум, тому на п’яте питання, шосте – на п’яте.

Будь ласка, друзі, голосуємо. Хто – за, порядок денний?

Одноголосно.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Запишіть ще Рудика. Він теж – за.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Сергій Рудик у нас приєднався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, Сергій.

 

РУДИК С.Я. Я – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре. Тоді пропоную переходити до порядку денного.

Перше питання. Про проект Закону про географічні зазначення спиртних напоїв (друге читання) (реєстраційний номер 6480) (від 28.12.2021 року).

До комітету для підготовки даного законопроекту до другого читання суб’єктами права законодавчої ініціативи внесено 231 пропозиція та поправка.

Також пропонується відповідно до пункту 4 частини першої статті 15 Закону України “Про комітети Верховної Ради України” внести до порівняльної таблиці 2 додаткові поправки від комітету, які надані для ознайомлення. Таким чином до порівняльної таблиці внесено 233 поправки та пропозиції.

За результатами розгляду пропонується врахувати 176 пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, з них врахувати повністю – 86, врахувати частково – 36, врахувати редакційно – 27, відхилити 84 пропозиції.

Хочу зазначити, що цей законопроект як євроінтеграційний тривалий час опрацьовувався в робочих групах. А 3 жовтня відбулося спеціальне засідання і спільне засідання двох підкомітетів, яке очолили наші колеги Богданець Андрій Володимирович і Нікітіна Марина Вікторівна, у розгляді доопрацьованого до другого читання проекту Закону (реєстраційний номер 6480).

Колеги, хочу звернути вашу увагу на пропозиції від комітету, які вам надані до проекту 6480. Пропоную вам обговорити поправку, якою встановлюється перехідний період для виробників спиртних напоїв, та які для виготовлення бренді використовують сировину, витримка якої відбувається у металевих ємностях емальованих чи нержавіючої сталі з використанням дубової клепки.

У цей часовий промежуток вони зможуть здійснити закупівлю дубових діжок та перейти на їх використання у своєму виробництві, як це вимагають норми Європейського Союзу, а отже, і наш майбутній Закон 6480.

На спільному засіданні двох підкомітетів, про яке я вже говорив, це питання обговорювалося. Було запропоновано встановити такий період у 10 років до 1 січня 2033 року. З огляду на термін гармонізації вітчизняного законодавства з європейським такий перехідний період є досить значним, але нормальним.

Тому прошу членів комітету в обговоренні висловити свою думку з цього питання: скільки років має бути дано виробникам для здійснення переобладнання виробництва.

Зараз я передаю своє слово Богданцю Андрію Володимировичу, голові підкомітету, який проінформує про результати роботи на підкомітеті.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Пане голово, дякую, в принципі ви, все озвучили. Єдине, що я можу зачитати, свій виступ. Насправді тут питання, скільки буде перехідний період. І міністерство і, в принципі, підкомітет не проти, щоб це було максимально. Ми погодили, в принципі, озвучили термін 10 років. І в принципі, вважаю, що в межах ситуації, яка склалася у нас в країні, давати максимальне збільшення всяких перехідних періодів для того, аби виробники мали можливість краще підготуватися, вважаю якнайкраще. Тому якнайбільше – так найкраще.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович.

Будь ласка, Висоцький Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні народні депутати члени аграрного комітету, присутні на засіданні! Дійсно, перш за все була змога з Андрієм Володимировичем переконатися в практичних аспектах потенційної реалізації цього закону, коли було таке робоче засідання міністерства і аграрного комітету на Закарпатті. Дійсно проговорили всі плюси і мінуси, подивилися, поспілкувалися, як практика в Європі.

Вимоги є в Європі, але не можна сказати, що вони такі стовідсотково там вимогливі в усіх аспектах. Те ж саме зрозуміли, що коньяк – він робиться з винного спиртного напою, а не завжди з бренді, й інші речі. Ну, до того, що кожен підходить практично для того, щоб не втратити власну галузь, якщо коротко.

Тому по правках депутатів, всі речі пояснили, там була частина – в тарі використання чи термінів, навіщо вони потрібні, чи категорії. А по цьому перехідному періоду логіка була розрахунку наступна: що, в принципі, для того, щоб почати виробництво вітчизняних бочок дубових, реально треба десь 3 роки, тому що до 2-х років робиться. 2 роки мінімум проходить: зрізали дуб, це в ідеалі, і з’явилась бочка. Зараз їх не роблять в Україні, так склалося в Україні, немає бондарів, які масово роблять бочки.

Тому виходить, що навіть даючи сьогодні сигнал, як ви зазначили, десятирічний, це значить, що люди розуміють: зараз починають робити замовлення умовно, тільки через 3 роки з’являться ці бочки, які можна купити. І тоді фактично там ще воно має настоюватися, мінімум від 3-х років і дальше, плюс кошти на їх оплату. І треба пам’ятати, що зараз уже є, наприклад, зараз виноград збирають, закладають спирти і вже щось настоюється в емальованій тарі, яким там вже 5-7 років. Їх вже не можна буде переливати, тільки виливати, але б цього не хотілося.

Тому, враховуючи ті всі фактори і те, що у нас є воєнний стан, це якби не було воєнного стану можна так швиденько можемо за 5 років зробити, а воєнний стан все-таки теж невизначеність дає.

Тому все-таки думаємо, що вдасться колегами з Європейського Союзу пояснити, що 10 років, враховуючи, що в війну і всі терміни виробництва, це обґрунтований, максимальний, тут, якщо є інші думки, можете обговорювати, але максимальний може бути обґрунтований термін.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Колеги, хто ще хоче по цьому питанню висловитися?

Чорноморов, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Насправді, у нас з Андрієм Володимировичем була різного роду дискусія, ще коли ми закон в першому читанні цей голосували, якщо ви пам’ятаєте. Я тоді був і моя позиція була, що я був проти трирічного терміну, який так зазначений, якщо не помиляюся, в першому читанні, там трирічний термін. І моя позиція була тоді як представника округу, в який входять виробники виноматеріалу, а саме й винокурні є деякі, і моя позиція була – до 5 років.

Обґрунтую, чому? Тому що кожний бізнес має п’яти- і шестирічний цикл. Тобто ми, по суті, зараз даємо два цикли бізнесу для того, щоб переоснастити або, якщо я не помиляюся, дана правка дає змогу навіть не виготовлення окремої дубової тари, а навіть обичну тару металеву просто клепкою дубовою…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Після 10 років – ні.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Після 10-и – ні. А до 10-и?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. До 10-и – так.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. До 10-и, у нас є змога все одно виготовити, якщо я не помиляюсь, бренді. Моя пропозиція все ж таки залишається: або 5, або 6 років. Тому що десятилітній цей термін, він для мене максимально як би необґрунтований. І навіть зайшов я просто на любий сайт, можна купити бочку 350 літрів – 18 тисяч 480 гривень стоит. Це дубова бочка для винокурні, витримана. Ми ж всі знаємо, що дуб треба, чому так довго? Цей дуб висушується, якщо я не помиляюсь, до певної критичної вологості, яка знаходиться для зберігання всіх дубильних речовин, які знаходяться в дубі, для майбутнього винокуріння, якщо правильно говорити.

Тому, я хотів би, якщо дозволите, пане голово і Андрій Володимирович, все ж таки або 5, або 6 років залишити. Це моя особиста думка.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Торохтій Богдан Григорович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Тарас Миколайович, а підкажіть, будь ласка, а можемо ми – ви згадали, військовий стан ще у нас – а можемо ми зробити так: 3 роки після завершення військового стану? В такому форматі.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Формулювання прив’язане з воєнним станом, є нормативна практика, були такі голосування. Єдине що, тут все-таки 3 роки, може, все-таки бути замало, тому що моделюємо, що військовий стан потенційно в листопаді закінчився. І тоді за три роки ті, що вже в емальованих, не перейдуть. Тобто тут мінімальний все-таки 5, як каже Артем Олегович, чи просто їх давай зразу, чи прив’язувати до воєнного стану – тут можна подискутувати.

 

_______________. Можна 5 років після воєнного стану.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Давайте тоді пропозиція: 5 років після воєнного стану, після завершення воєнного стану.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут єдине, колеги, що нам треба розуміти, якщо ми з точки зору євроінтеграції, все рівно це важливо, ми маємо виконувати показники, якби це не звучало, ми маємо виконувати домашню роботу. І кожен акт після того, як він публікується, він або зараховується, чи ні. Європейські колеги все-таки нам скоріш за все не зарахують саме виконання, поки не скасується воєнний стан, бо не буде чіткості, коли воно вступить в дію. Якщо так, там 10, воно вже зрозуміло, прийнято і все. Якщо після воєнного стану, вони можуть сказати, що зарахують як виконання, одна з частин євроінтеграції, тільки, коли цей воєнний стан закінчиться і піде відлік цих 3-х чи 5 років. Отакий є мінус.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Тобто нам воєнний стан, ми не можемо прописувати, воно не зарахується?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Небажано. Краще тоді довше, дати із запасом, але все-таки визначеність.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Добре, а, якщо там завершується в листопаді і, як ви сказали, тобто ми 5 років, і 5 років буде достатньо.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Бажано не прив’язуватися до воєнного стану з точки зору вступу в дію.

 

__________. Якщо ми прив’яжемося, нам не зарахують.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Все-все, я зрозумів. Тобто у нас є пропозиція 5 від Артема Олеговича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, Артем Олегович, ви сказали: чи 5, чи 6. Яка?

 

_______________. Давайте: я – 5, Артем Олегович – 6.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте 6 і 10. Щоб не було там 5, 6, рік не…

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, ми обговорювали це… пане голово, можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богданець Андрій Володимирович, будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Ми обговорювали це на робочій групі, ми обговорювали це на зустрічі з виробниками. Може бути так, що от 5 років – це дійсно буде недостатньо для того, щоб перейти, закупити ці бочки. Те, що там можна десь знайти і щось купити там 2, 3 бочки, 5 бочок – це не те, що виготовлюється в промислових масштабах. Ми проговорювали це з виробниками, виробники…

Ще треба зрозуміти, що бочки виготовлюються тільки за кордоном, у нас в Україні вони не виготовляються. І говорити про те, що: а от, може, там нам хтось якийсь бізнес почне відкривати бондарну справу, це бабка надвоє гадала, вибачте, за формулювання.

Тому нам треба чітко виходити з показників, чи може ринок задовільнити потребу. Ринок європейський, тому що ми будемо закуповувати в Європі ці бочки. Якщо ми зараз чим менше будемо робити проміжок по перехідному періоду, тим більше буде така вероятность, що виробники просто не зможуть цього зробити.

Тому я все-таки наголошую, що нам потрібно максимально збільшити термін перехідного періоду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович.

Тоді так, будь ласка.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Я, можливо, декілька слів по цій темі. Ми можемо довго дискутувати, чому треба 10 років або ще менше, або більше. Давайте відверто скажемо: нам потрібно і незалежно від того, що відбувається сьогодні в країні, війна не війна, модернізовувати наше виробництво і йти до сучасних технологій, якщо ми хочемо бути конкурентними на ринку.

Я пам’ятаю, в сьомому і восьмому скликанні не один раз подібні теми ми піднімали і говорили: наші аграрії ще не готові, давайте їм дамо дуже багато часу. Тільки тоді, коли є якась екстремальна ситуація, ми рухаємося і вирішуємо, тому, напевно, що 6 років – це більше чим терміну для того, щоб перейти.

Є колеги, он говорять, що можуть виготовляти у Снятині на Закарпатті бочки. Якщо в них буде ринок, куди продавати, вони швидко будуть виготовляти і не стане питання купувати тільки іноземне, будемо виробляти в Україні, забезпечувати. І що таке 6 років – це більше чим часу, щоб придбати і технологію, і обладнання, і виготовити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

Тоді давайте поставимо на голосування ці перехідні положення стосовно строків.

По-перше, будемо голосувати за 6 років. Друге – будемо голосувати за 10 років. Я думаю, так буде нормально, щоб ми…

Так, колеги, тоді голосуємо. Голосуємо на 6 років.

Хто – за? Будь ласка, хто – за?

 

ЛАБАЗЮК С.П. 16.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що за 10 років можна не голосувати. Тут понятно. Тоді, добре.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Олександр Васильович, щоб це ж не вийшла дискомунікація: це не про вступ в дію цього закону. Це виключно про норму, де витримується бренді в емальованій тарі. Це немає відношення до всього закону. Ну, просто про всяк випадок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для протоколу: хто – утримався? Теж треба. І хто – проти? 2 – утримались. Проти – немає. Двоє – утримались.

Тоді ставлю на голосування пропозицію підтримати порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання, до проекту Закону про географічні зазначення спиртних напоїв (реєстраційний номер 6480) з пропозиціями, внесеними від комітету та редакційними уточненнями її положень. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект в другому читанні та в цілому як закон у редакції запропонованій комітетом з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням. Направити після завершення процедур, передбачених частиною другою статті 117 Регламенту Верховної Ради України, законопроект (реєстраційний номер 6480) для проведення додаткової експертизи стосовно його відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу до Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу та до Кабінету Міністрів України.

Прошу голосувати: хто – за? Одноголосно.

Дякую. Рішення прийнято.

Друге питання. Повернення до розгляду проекту Закону України про внесення змін до законів України Про охорону прав на сорти рослин та “Про насіння і садивний матеріал” (друге читання) (реєстраційний номер 3480-д) (від 16.07.2021 року).

Шановні колеги, на прохання Міністерства аграрної політики та продовольства лист за підписом Миколи Тарасовича вам було надано на ознайомлення. Є пропозиція повернутися до розгляду даного питання.

Я до слова запрошую Висоцького Тараса Миколайовича. Будь ласка, ми вас слухаємо.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович.

Шановні колеги, ви знаєте, що 3680-д також йде як євроінтеграційний. В рамках підготовки висновків відповідних і опрацювання юридично і літредакторами виникли декілька уточнень і декілька концептуальних позицій, які варто дати на ваш розгляд, і просимо підтримати.

Щодо уточнень. Перше: зафіксовано більш чіткий вступ в дію. То у нас в попередній редакції було декілька етапів: щось зразу, щось 3 місяці, щось 6, щось 12. Це складно було імплементувати з точки зору реалізації. Тому пропонується просто закріпити 6 місяців. Як міністерство вони зобов’язані за 6 місяців всі акти імплементувати, і щоб воно працювало. Це перше.

Друге. Стосовно декілька було уточнень повноважень компетентного органу, щоб не було дублювання з експертним закладом. Також було уточнення по загальнопоширеним сортам та сортам суспільного надбання, де чітко додали, що порядок реєстрації визначається компетентним органом, тобто Мінагро, щоб також не було там у виконавців питань реєструвати, не реєструвати, щоб чітко все було виписано.

І що важливо, оскільки ми спілкуємося і бачимо зараз, реальна проблематика знову ж з насінням, втрати у військовий час, щоб відкрити більший доступ українським аграріям і фермерам до того, що є в ЄС і в Штатах, все-таки надати можливість, якщо відповідно і насіннєвий матеріал, і саджанці зареєстровані. Тобто пройшли випробування, є підтвердження, вони внесені в реєстр європейський або в Сполучені Штати Америки, що все-таки по скороченій процедурі без випробувань українські фермери, це їхній ризик, але вони просто брали і могли це все використовувати. З нашої точки зору, це суттєво збільшить доступ, в тому числі, можливо, і ціну, збільшить конкуренцію, а головне – швидкість. Тому що природно-кліматичні зміни й інші без прив’язки до війни, вони швидко відбуваються. І дуже часто реєструється там, а потім тут, два-три роки – лах. Я думаю, що наші фермери мають право мати доступ до інновацій відразу. Оскільки ми йдемо в Європейський Союзу, ми все рівно робимо цю євроінтеграцію. Я думаю, ми можемо ще до моменту вступу визнати їхні реєстри в частині насіння, щоб фермери могли цим користуватись.

Дякуємо. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Голова підкомітету Маргарита Віталіївна. Є заперечення?

 

ШОЛ М.В. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Заперечень немає. Хто ще з членів комітету хоче висловитись ще? Дякую.

Таким чином, у нас є 19 нових поправок від комітету, які містять в собі пропозиції Мінагрополітики та техніко-юридичні поправки, які пропонується врахувати. На засіданні комітету 30 серпня цього року ми підтримали порівняльну таблицю, до якої було внесено 388 поправок. А буде зараз відповідно 407.

Ставлю на голосування такі пропозиції. Переглянути рішення комітету від 30 серпня 2022 року, протокол під номером 100. Підтримати додаткові поправки комітету до законопроекту 3680-д з дорученням секретаріату комітету внести відповідні зміни до порівняльної таблиці та порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання до проекту Закону про внесення змін до законів України Про охорону прав на сорти рослин та “Про насіння і садивний матеріал”, (друге читання) (реєстраційний номер 3680-д) з пропозиціями, внесеними від комітету, та редакційним уточненням її положень.

Рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект в другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій комітетом з необхідними техніко-юридичними доопрацюваннями. Направити після завершення процедур, передбачених частиною другою статті 117 Регламенту Верховної Ради України законопроект (реєстраційний номер 3680-д) для проведення додаткової експертизи стосовно його відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу до Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу та до Кабінету Міністрів України.

Прошу голосувати: хто – за? Будь ласка.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Одноголосно. 18 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Третє питання. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану, поданого народними депутатами України Лабазюком, Гайду, Чайківським та іншими, (реєстраційний номер 8025).

Перед тим як надати слово Сергію Петровичу як одному із авторів цього законопроекту, я хочу нагадати, що є законопроект наших колег Богданця та Буніна та інших, про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстраційний номер 6072), який пропонується запровадити надання кредитної субсидії та відшкодування вартості будівництва і реконструкції складських об’єктів, об’єктів переробки сільськогосподарської продукції, переробки та утилізації відходів агровиробництва, а також об’єктів енергетичного господарства, якщо такі об’єкти використовуються в процесі переробки продукції тваринництва.

Даний законопроект ще не був розглянутий на засіданні комітету. Я пропоную ознайомитись з його положеннями. Можливо, деякі норми ми з цього законопроекту ми можемо врахувати в доопрацьованій редакції законопроекту 8025.

Зараз запрошую до слова Сергія Петровича Лабазюка. Будь ласка.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Дякую.

Колеги, даний законопроект я презентував в серпні місяці. Ми обговорювали і слайди дивилися, аналітику бачили. Нагадаю, що ключове завдання даного законопроекту – це підтримка експорту агропродукції під час воєнного стану. Ми розуміємо, що станом на сьогодні ми не можемо розраховувати на велику значну підтримку держави безпосередньо. Тому розраховуємо на міжнародні гранди та координаційну підтримку.

Що ми маємо за останній місяць? У нас є як позитив так і, на жаль, є і негативна тенденція. Щодо позитиву: ми експортували 5,5 мільйона тонн сільськогосподарської продукції завдяки і коридору зерновому, і в принципі, сухопутним нашим шляхам. Але, на превеликий жаль, черги на кордоні як із автомобілів, так і з ж/д не зменшилися. Вони стоять по 10-15 днів. Ми бачимо, що сьогодні критична ситуація продовжується бути як… так скажемо, на великій воді в Одесі, аграрії намагаються вивести свою сільськогосподарську продукцію.

Станом на сьогодні за рахунок того, що є великий попит, пропозиція недостатня на ж/д перевезення, зростає ціна, логістика. І дуже часто для аграріїв логістика стає дорожчою, ніж саме зерно. Тому ми ж розуміємо, що і сам коридор не є стабільним. Немає гарантій, що він буде працювати і в майбутньому в зв’язку з різними факторами.

Тому в моєму законопроекті разом з колегами напрацювали і розуміємо, що потрібно збудувати сталі маршрути експорту сільськогосподарської продукції декількома шляхами. Це збільшення пунктів перевантаження агропродукції 30-50 кілометрів від кордону. Це збільшення проведення європейської колії порядка на півтори тисячі кілометрів до елеваторів. І обов’язково це інвестування в переробні підприємства, які дадуть змогу нам не тільки зменшити навантаження на логістику шляхом переробки нашої сільськогосподарської продукції, а і збільшення валового продукту за рахунок переробки, а це робочі місця, сплата податків, нові ринки і так далі.

І, звичайно, збільшення парку зерновозів як ж/д, так і автомобілів і самосвалів, які, в принципі, до тієї пори, поки у нас вистачало логістики Чорним морем, ми не бачили такої потреби. І знаємо, що станом на сьогодні досить дефіцитні зерновози.

Тому в проекті 8025 передбачені ці всі шляхи. І хочу наголосити, що даний законопроект підтримав схвальну підтримку як і нашого профільного міністерства агропромислового розвитку, Міністерства інфраструктури, Української зернової асоціації, Українського клубу аграрного бізнесу і так далі.

Тому коротко щодо самої суті проекту, які статті по підтримці ми  пропонуємо. Це буде субсидування тіла кредиту від 50 відсотків та процентів. Будівництво або реконструкція об’єктів для експорту агропродукції, а також для зберігання навантаження, перевантаження перевалки. Будівництво і реконструкція об’єктів з переробки продукції та придбання основного обладнання для переробки. Важливий пункт, як для мене – виділення грандів для придбання зерновозів, те, що я вже наголошував. Запровадження страхування об’єктів зберігання або переробки сільськогосподарської продукції від ризиків у вигляді бойових та воєнних дій з виплатою від 40 до 60 відсотків страхового випадку у разі такого настання.

Ми знаємо, що станом на сьогодні страхові компанії обережно дуже відносять до даного страхування, тому що для них це велике навантаження. Отож нам потрібно находити альтернативні варіанти.

І надання Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві на гарантування кредитів для будівництва або реконструкцію об’єктів, призначених для експорту. Та надання права міжнародним організаціям на кшталт ООН, FАО бути операторами мультимодальних перевезень та допомагати з міжнародною логістикою нашої агропродукції.

Ми чуємо, що регулярно у нас є ситуація з нашими сусідами, я так хочу сказати, час від часу партнерами, час від часу якраз не зовсім партнерами, бо вони свої інтереси переслідують. Тому нам потрібні партнери, які будуть на тій стороні допомагати логістикою.

Отож всі ці механізми плануються фінансуватися за рахунок міжнародних допомог, що буде надаватися донорами. На минулій нашій зустрічі я говорив, що такі перемовини вже ведуться, і перспектива є отримати нам гранди, але ми маємо відповідно створити необхідне підґрунтя.

Тому, колеги, прошу підтримати даний законопроект. І звичайно, чим швидше, якщо він буде внесений в сесійну залу, нам потрібно буде попрацювати з нашими колегами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

До слова запрошую голову підкомітету Чорноморова Артема Олеговича. Будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово.

На превеликий жаль, ми не встигли на підкомітеті розглянути цей законопроект. Але все ж таки всі речі, які фактично освітлив і описав шановний Сергій Петрович, це дійсно проблематика нашого часу на сьогоднішній день в аграрній сфері.

І якщо я не помиляюсь, ви, пане голово, говорили, що є нібито альтернативний, да, законопроект. Він не альтернативний, він, мається на увазі, схожий. Все ж таки при підтримці більш обширного законопроекту Сергія Петровича ми можемо до другого читання доопрацювати певними нормами, які були у пана Буніна і Андрія Володимировича, правками, більш його як би додати, якщо я не помиляюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Хто ще? Так-так, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні депутати, я перепрошую, але було би правильніше розглянути пропозиції Сергія Валерійовича в наступному законопроекті, а не в законопроекті 8025, а в законопроекті 8051.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, дякую. Я пам’ятаю, що у нас була розмова про даний, якщо Сергій Валерійович не проти. А даний, то на правах голови підкомітету прошу підтримати, Сергій Петрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, якщо, колеги, ні в кого немає зауважень, то я прошу поставити на голосування.

Ставлю на голосування пропозицію: відповідно до частини три статті 93 Регламенту Верховної Ради України рекомендувати включити до порядку денного восьмої сесії дев’ятого скликання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану (реєстраційний номер 8025). Рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу.

Прошу голосувати: хто – за?

 

ЛАБАЗЮК С.П. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання. Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, поданий народними депутатами України Гайду, Чорноморовим, Нікітіною та іншими (реєстраційний номер 8051).

До слова запрошується Чорноморова Артема Олеговича, голову підкомітету. Будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ви ж основний автор. На превеликий жаль, також комітет не встиг, тому що робота з бюджетом була дуже плідна і з міністерством…

Я вибачаюсь, шановні колеги. Оскільки я завжди стояв, так би мовити, на правилах того, щоб не розглядати законопроекти без підкомітету, да. Але все ж таки бюджетний рік закінчується і треба було все ж таки відстоювати і відстоюємо на сьогоднішній день інтереси в бюджетній програмі нашого міністерства і всіх агровиробників.

У мене запитання до секретаріату. А два законопроекти по держпідтримці можуть йти паралельно?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, звісно, якщо різні предмети регулювання і зміни в різні статті, так, можуть.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тому що наш законопроект, він 100 відсотків залежить від державного бюджету. А у Сергія Петровича там донорська історія. Я більш вірю просто в неї, чим зараз…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Саме так.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Добре. Все ж все одно як голова підкомітету теж, пане голово, рекомендую все ж таки внести зміни, які пропонуються в цьому законопроекті 8051.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я пропоную Буніну Сергію свої пропозиції подати, щоб ми змогли внести до другого читання до цього законопроекту ваші зауваження, які ви передбачаєте. Будь ласка.

 

БУНІН С.В. Шановні колеги, законопроект 8051, співавтором якого я являюсь, містить прогресивні інновації спрямовані на модернізацію механізму державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні. Разом з тим його положення не передбачають стимулювання розвитку промислової переробки сільгосппродукції, в першу чергу продукції тваринництва.

Водночас дане питання на разі є вкрай важливим з огляду на необхідність збільшення рівня переробки сільгосппродукції в Україні, зростання обсягів додаткової вартості, що формується вітчизняним агропродовольчим сектором, підвищення конкурентоспроможності харчових продуктів вітчизняного походження. Саме на це спрямований законопроект 7072, розробником та співавтором якого я теж являюсь.

Законопроектом 7072 передбачається уточнення базових підходів до надання державної підтримки сільського господарства з метою забезпечення пріоритетів для видів діяльності, що характеризуються значними обсягами створення доданої вартості та тривалим періодом окупності нецінного капіталу. Стимулювання збільшення обсягів переробки тваринницької продукції та підвищення конкурентоспроможності харчових продуктів тваринного походження вітчизняного виробництва за рахунок надання законодавчої можливості переробним підприємствам харчової промисловості у програмах компенсації з держбюджету частини інвестиційних витрат, пов’язаних зі збільшенням та модернізацією виробництва виробничих потужностей, будівництвом очисних споруд, придбанням обладнання для очищення стічних вод та викидів в атмосферу, реалізацією заходів з енергозбереження та газозаміщення. Удосконалення порядку виплати бюджетної дотації на молоко з метою зниження рівня детінізації ринку молока та молокопродуктів, який наразі є доволі високим.

Всі ми знаємо, що в наслідок російської військової агресії галузь тваринництва постраждала чи не найбільше. Зруйновано частину тваринницьких ферм, загинула значна частина поголів’я тварин, втрачено цілу низку виробничих потужностей.

Галузь тваринництва вирізняється високим рівнем створення доданої вартості та характеризується тривалим періодом окупності. Без реалізації системних заходів державної підтримки відновити дану галузь не вдасться. Саме такі заходи і передбачаються законопроектом 7072.

З огляду на вищезазначене, як співавтор обох законопроектів прошу посилити текст законопроекту 8051 положеннями щодо стимулювання виробництва та переробки продукції тваринництва, які містяться у законопроекті 7072. Порівняльна таблиця додається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Георгійович, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні депутати, дійсно можна врахувати це в нашому висновку вже до першого читання. Шановний Сергій Валерійович, там ще є питання про склади, тобто ви тільки, що стосується тваринництва, чи по всіх трьох основних позиціях, які передбачені у вашому законопроекті?

Якщо так, то є пропозиція в нашому висновку, Олександр Васильович, передбачити те, що відповідно до частини шостої статті 116 Регламенту Верховної Ради доопрацювати законопроект, прийняти за основу 8051, доопрацювати його відповідно з урахуванням положень 7072. І це прямо викласти в нашому висновку вже до першого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, так і зробимо.

Отже, ставлю на голосування пропозицію: відповідно до частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України рекомендувати включити до порядку денного восьмої сесії дев’ятого скликання проект Закону про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (реєстраційний номер 8051). Рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу.

Прошу голосувати, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. З урахуванням, що сказав я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, з урахуванням пропозицій, які озвучив секретар комітету Олександр Георгійович Старинець. Голосуємо.

 

РУДИК С.Я. Колеги, прошу приєднати мене. Я – за.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ще Рудик Сергій Ярославович.

19 – за. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно. Рішення прийнято. Дякую.

Колеги, хвилинку уваги. У нас секретар сьогоднішнього комітету, я так розумію, Сергію Петровичу треба якось піти по своїх справах. Тому у мене є невеличка пропозиція: там, де ми повинні голосувати, я з порядку “Різного” дуже прошу послухати мою пропозицію.

До початку повномасштабної війни в розпорядженні українських аграріїв були зерносховища для складського зберігання врожаю приблизно на 70 мільйонів тонн потужності. Наразі зерносховища потужністю понад 10 мільйонів тонн перебувають на тимчасово окупованих територіях та потужністю близько 2 мільйонів тонн було пошкоджено або знищено внаслідок воєнних дій.

Враховуючи складну ситуацію з експортом сільськогосподарської продукції, до кінця осені дефіцит потужності зберігання зростатиме. Також є розуміння, що немає стовідсоткових гарантій того, що зернова угода не буде порушена агресором. Як з’ясувалось, в країні є потужності зі зберігання і перевалки сільськогосподарської продукції, які не задіяні, зокрема окремі підприємства ДАК “Хліб України” та Державна продовольча зернова корпорація України.

Тому є пропозиція звернутися від комітету до Міністерства економіки щодо перевірки таких підприємств стосовно їх використання за призначенням, видами діяльності, стану їх матеріально-технічної бази, надання оцінки ефективності їх діяльності та оцінки ефективності управлінського персоналу, а також максимального долучення цих підприємств до зберігання, перевалки та подальшого експорту сільськогосподарської продукції, що наразі є критично важливо для нашої країни.

Якщо ніхто не проти, я прошу проголосувати це як лист від нашого комітету.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. До Мінекономіки, так, Олександр Васильович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це ініціатор – Мінекономіки. Звернення було від Мінекономіки до… заплутали мене. (Загальна дискусія) На Мінекономіки.

Якщо ніхто не проти, я прошу проголосувати за це. Хто – за?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер, дуже дякую.

Тоді ми переходимо до шостого питання. Ми проговорили, що ми одне питання піднімемо трохи вище: про законодавче забезпечення надання державної допомоги агропідприємствам у формі грантів на створення або розвиток бізнесу.

Через війну майже 1 мільйон людей в Україні втратили роботу, півтора мільйона працевлаштованих громадян виїхали за кордон, 600 тисяч ФОПів зменшили економічну активність. Тому фінансове стимулювання економіки за допомогою грантів дає поштовх для створення нових робочих місць. Загальний бюджет цих програм складає понад 40 мільярдів гривень.

На сьогоднішній день є декілька грантових програм для бізнесу, розпорядниками по них є Мінекономіки та Мінагрополітики. Міністерство економіки відповідно по програмі мікрогранту “Власна справа” та гранту на розвиток або створення переробних підприємств “Новий рівень”. Аграрне міністерство відповідає за грантовими програмами часткової компенсації вартості створення теплиць та підтримку розвитку садівництва, ягідництва і виноградарства.

На побудову теплиць для приватних підприємств та аграрних компаній, фермерських господарств від держави можна отримати грант у розмірі від 5 до 7 мільйонів гривень на теплицю. На закладку садів передбачено, що аграріям надаватиметься від 150 тисяч до 400 тисяч гривень за один гектар. Основною метою надання таких грантів є забезпечення наших людей робочими місцями як постійними, так і сезонними.

Тому сьогодні на засіданні комітету пропоную заслухати відповідальні міністерства, з’ясувати, які проблемні питання вже є і як аграрний комітет може допомогти виконати владі вирішити ці питання.

Будь ласка, я до слова запрошую тоді Соломчука. Будь ласка, Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую за надане слово.

Ми запрошували міністрів. На жаль, немає нікого сьогодні чомусь. Мінекономіки є?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Денис Кудін у нас приєднаний.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А, приєднаний уже.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Перший заступник міністра економіки, Дмитро Вікторович, так.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вже бачу.

В чому питання. Три місяці в ЗМІ всюди розповсюджується інформація, що Мінекономіки, агрополітики надаються гранти як на теплиці, так і на садівництво, так і для ведення переробки. Але, на жаль, за 3 місяці видано в загальній кількості, ну, якщо я не помиляюся, сьогодні там біля 30 грантів по всіх напрямках взагалі.

Весь бізнес постійно, кожен день звертається, і вони не можуть отримати. Постійно йдуть відмови, відмови, відмови, відмови. Значить, в цьому є якась проблема, і бізнес каже, що хтось їх обманює, що по телевізору, в соцмережах – гранти дають, в реальності гранти не дають. Якщо за 3 місяці 30 грантів, є в цьому проблеми. І хотіли от запитати, що потрібно змінити, щоб 30 грантів оформлювались тиждень – мінімум в тиждень 30 грантів, а не 30 грантів за 3 місяці. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро.

Будь ласка, Тарас Миколайович. Якщо є що доповнити, будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, я дякую за запитання. МінАПК в цій частині грантів відповідає за два напрямки – це садівництво і теплиці. По кожному окремо.

Спочатку садівництво. По садівництву сама актуальна на сьогодні статистика. В нас уже видано 35 наказів по садах, тільки по садах, на суму 165 мільйонів гривень. Фактично при цьому зараз ще обробляється 3 заявки. І вже по 7 отримувачів з цих наказів почали отримувати кошти. Вони внесли свою суму, почали отримувати кошти для реалізації цих грантів.

Якщо по теплицях, на жаль, дійсно по теплицях наразі виданих немає взагалі наказів. Після прийняття програми були такі зауваження, рекламації, що трішки занадто амбітна вимога стосовно 40 працюючих на одну теплицю.

Тиждень тому були прийняті зміни в Порядок 738, де було змінено з 40-а на теплицю на 14 людей на один гектар, тобто те, що, скажімо, більш відповідає можливостям найняти працівників. І ми про це прокомунікували і очікуємо, що… бачите, три заявки вже є, але вони ще в роботі, і очікуємо, що це все-таки прискорить можливість подаватися і відповідно отримувати гранти на теплиці.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас присутній ще Денис Ігорович Кудін на zoom-зв’язку. Будь ласка, Денис Ігорович, ми вас слухаємо. Якщо у вас є пропозиції, будь ласка.

 

КУДІН Д.І. Дякую, Олександре Васильовичу.

Шановні народні депутати, я хочу відповісти. Я зрозумів питання пана Дмитра, чому видається мало грантів. Давайте я почну зі статистики.

У нас дійсно запущено одночасно шість програм. Мабуть, до відання комітету цікаво буде подивитися на три з них, але я, з вашої ласки, назву всі шість.

Одна програма – це мікрогранти. Це на розвиток власної справи для тих людей… ну, ми розуміємо, мільйони українців зараз залишилися без роботи, і от для них можливість взяти грант до 250 тисяч гривень, започаткувати власну справу під зобов’язання створити не менше двох робочих місць, плюс сама людина працює, тобто три робочих місця. Ну, ясно, що це якраз дрібне підприємництво, в основному ФОПи.

Друга програма – це гранти на перенавчання, там, де людина може отримати до 30 тисяч гривень і змінити свою професію. Бо часто у нас структурне безробіття, людина не може працювати за спеціальністю, немає роботи, треба буде перенавчитися. Це ми робимо спільно з Мінцифри.

Третя програма – це програма на ІТ-стартапи через Фонд розвитку інновацій.

В принципі, ще три програми, які прямо пов’язані з агросферою. Це ті дві програми, про які сказав Тарас Висоцький: гранти на садівництво – там, де можна взяти гроші на закладення саду до 25 гектарів; і на створення теплиць – там, де можна поставити модульну теплицю розміром орієнтовно 2 гектари, плюс-мінус 20 відсотків.

Ми почали ці програми в тестовому режимі з 1 липня. Насправді, дійсно, за нашим прогнозом, якби ми рекламували цю програму і активно видавали гранти, на неї потрібно було б біля 40 мільярдів гривень. Зрозуміло, що таких грошей сьогодні в державному бюджеті немає, бо всі гроші йдуть на армію. Але Прем’єр-міністр, Президент, міністр економіки, міністр агрополітики на всіх міжнародних зустрічах просять донорів надати нам кошти для того, щоб ми могли через грантову програму підтримувати розвиток підприємництва.

Як говорять донори. Вони кажуть: “Запустіть програму, покажіть, що вона працює; покажіть, що у вас є відпрацьований механізм; ми на нього подивимося і тоді приймемо рішення, чи можемо ми вам на це виділити грошові кошти”.

Наприклад, коли в Лугано була конференція, ми під цю конференцію запускали програму, і там вперше поговорили з USAID, з американцями, щоб вони нам мільярд доларів виділили на такі програми. Ясно, що це додаткові гроші до тих, які потрібні на підтримання витрат бюджету; до тих, які потрібні на підтримання нашої обороноздатності, на ЗСУ.

Станом на сьогодні, якщо ми говоримо про власну справу, малі гранти, до 250 тисяч гривень, надійшло 10 тисяч 800 заявок. І прийнято позитивних рішень – тисячу 281. Це 12 відсотків заявок стають успішними. Тобто фактично кожна восьма заявка отримує фінансування.

З грантів на переробні підприємства, там, де можна взяти максимум 8 мільйонів гривень, з початку програми до нас надійшло 992 заявки, і по них ухвалено 137 позитивних рішень. Необхідна сума коштів для того, щоб видати ці гранти, 850 мільйонів гривень. Фактично зараз перераховано 44, але ми працюємо з Мінфіном і маємо попереднє підтвердження, в робочому порядку, як тільки гроші будуть з’являтися в казначействі, вільні від витрат на армію, на, скажімо, бюджетну сферу – лікарі, вчителі – то ці гроші будуть перераховані заявникам.

В принципі, тут також зберігається пропорція: одна з восьми заявок отримує фінансування. Ми вважаємо, що, в принципі, це ситуація непогана. Чому сім заявок відхиляється? Враховуючи, що бюджетних коштів дуже мало, ми поставили дуже жорсткі вимоги до заявника: відсутність податкових боргів – раз; підприємство має бути платоспроможним і не підпадати ні під які ризики банкрутства або виведення його з ринку як неплатоспроможного. Там, до речі, власний внесок підприємства має складати не менше 30 відсотків вартості проекту.

Крім того, у нас чітко передбачено, на що можуть витрачатися кошти. Наприклад, на імпортне обладнання – не більше половини суми, на оренду – теж там не більше 25 відсотків. В основному ці гроші мають йти на виробниче обладнання, його підключення, все, що з цим пов’язано.

Відповідно люди в цілому не завжди уважно читають умови. І основні причини відмов – це власний внесок, який підприємство заявляє, менший ніж 30 відсотків; або цілі в бізнес-плані інші, ніж передбачені постановою уряду.

На сьогоднішній день ми не плануємо пом’якшувати умови, оскільки ми не бачимо джерела фінансування. У випадку, якщо наші західні, взагалі партнери підтвердять більші суми, якими ми зможемо розпоряджатися, ясно, що в один момент через засідання уряду можна спростити вимоги. І тоді більша кількість отримувачів буде, в принципі, ці гранти отримувати.

Потік заявок стабільний. Якщо говорити про власний сад, садівництво, подано 188 заявок, по них 35 позитивних рішень. Сума позитивних рішень – це 165 мільйонів гривень.

Всі грантові програми затверджені постановами Кабміну, в які ми на постійній основі вносимо зміни технічного характеру. Оскільки такого досвіду роботи з грантовими програмами в уряду було небагато, ми на практиці відпрацьовуємо ці речі.

По переробних підприємствах агентом уряду виступає Ощадбанк. Ощадбанк проходив навчання Світового банку в 2018 році, вміє працювати з такими програмами. Вони повністю опрацьовують пакет документів і приймають по ньому рішення. Передають це рішення в Мінекономіки, яке ми оформлюємо наказом, фактично фахівці міністерства участі в опрацюванні заявок не беруть. Ми тільки оформлюємо рішення Ощаду.

Якщо коротко, це все. Готовий відповісти на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Ігоровичу.

Ми ще передамо слово представнику від Мінфіну Артему Ігоровичу Наврату. Будь ласка.

 

НАВРАТА А.І. Доброго дня! Тут з приводу програми вже багато було сказано. Я лише хочу зазначити тут пару моментів з приводу бюджетної програми, в межах якої фінансуються вказані програми. Значить, для Міністерства економіки як головного розпорядника бюджетних коштів передбачена бюджетна програма "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу", яка фінансується за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

З приводу 23-го року: в Законі про Державний бюджет, в проекті закону, зареєстрованому за номером 8000, передбачено за відповідною бюджетною програмою для Міністерства економіки як головного розпорядника бюджетних коштів мільярд 370 мільйонів, які можуть бути спрямовані за відповідними напрямами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитро, є якісь ще запитання стосовно цього?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я так розумію, що статистика статистикою, погоджені, але реальні люди, ті, що отримали на переробку – це і на сади, і на теплиці – це там не більше, орієнтовно 30 підприємств. Ну, орієнтовно тих, що реально кошти…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Сади – 35, сади.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Уже отримали кошти? Чи погоджено, чи кошти отримали? Це різні речі просто.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я розумію, так-так. Якщо відверто, погоджено – 35, отримали кошти на рахунки, якщо вже так брати, з садів саме сьогодні – 7.

 

СОЛОМЧУК Д.В. 7. Я отож і говорю, давайте реальними цифрами. Люди отримали кошти, які можуть починати бізнес на сьогодні, що по садах, теплицях, переробки не більше орієнтовно 30 підприємств за три місяці в Україні. Я розумію, що проблематика в тому, що коштів немає, більше ні в чому, виходить?

Але є багато питань, які в програмі потрібно змінювати. От звертається до мене там позавчора підприємець. Йому погоджують на переробку – він будує переробку по олії – кошти. Приходить електронний лист: вам погоджено, коли у вас буде час, зверніться в Ощадбанк. А він відсутній був як би територіально, їздив там на схід і завозив. Він приїжджає і каже, що побачив цей лист, приходить в Ощадбанк, а кажуть: ви прийшли вже на день пізніше і ми вам вже не дамо, ми вам, все – не дамо. А він каже: а на скільки днів я пізніше прийшов? Чому там у листі, наприклад, не вказано, що маєш з'явитися на п'ятий день, на сьомий, на двадцятий? Цього немає. От він з'явився там на одинадцятий день після отримання листа і йому сказали “до побачення”, хоча грант Мінекономіки погоджений.

Друге питання. Підприємство подає заявку, все о'кей у підприємства, історія, все повністю, але Ощадбанк на Мінекономіки дає довідку, що в підприємства податкова заборгованість. Але Ощадбанк помилився, податкової заборгованості немає, ну так, помилився просто. І це масово він так помиляється, це десятки, сотні випадків. І грант все – відмова. Заново подать, там складні процеси. І кажуть: як, у нас немає податкової заборгованості, а Мінекономіки каже: ну, вибачте, нам Ощадбанк таку довідку дав. І можна там з юридичними особам, із засновниками, здається, це вже там виправили, тому що вони також на переробку не могли подавати, в кого є юридична особа засновник. І багато ще різних нюансів.

То просто чи можливо тоді, враховуючи, що сьогодні присутні представники трьох міністерств, можливо тоді там сказати, що ми можемо там у місяць видавати не більше 10 грантів. Тому що на марафоні це постійно звучить як від народних депутатів, так від Тараса Миколайовича, так само від представників Мінекономіки. У соціальних мережах це постійно розміщують, як у комітетах, міністерствах, як народні депутати, а потім виходить, що реально за три місяці гроші отримали по всіх напрямках – крім мікрогрантів, мікро я сюди не враховую, до 250 тисяч – 30 підприємств. Те, що там отримали сотні, погоджено, але їх нема. Вони є на папері, в реальності немає. То можливо якось, якщо немає коштів, то і пояснювати: є державні гранти, але не більше 10 в місяць, щоб люди тоді розуміли. Із-за того, що получається, що ми їм кажемо, а він каже: ну а де, як? От чому він в Ощадбанк з'явився на 11 день, у нього Мінекономікою погоджений грант і йому кажуть: до побачення. А він каже: а на який я день мав з'явитися? Чому в листі це не вказано? Ну, він не знав, на який день він мав з'явитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артеме Ігоровичу, будь ласка.

 

НАВРАТА А.І. Слушне зауваження від Дмитра Вікторовича. Але я все ж таки що міркую по цьому приводу: оскільки кошти не наші, а кошти надходять від донорів, тому спрогнозувати…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Кошти наші.

 

_______________. Гранти наразі наші.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ще ніхто донорів не дав, це наші кошти.

 

НАВРАТА А.І. Да. У мене запитання тоді до Дениса Ігоровича. Денисе Ігоровичу, скажіть, будь ласка, там ви кажете, що є процедура відмови або погодження. А скажіть, будь ласка, ця процедура – це комісія при Міністерстві економіки, чи як проходить ця процедура? Людський фактор, я ж впевнений, присутній. То єсть переглядаються документи завдяки комісії, яка голосуванням… який механізм?

Дякую.

 

КУДІН Д.І. Я, якщо можна… можна відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вас слухаємо.

 

КУДІН Д.І. Я хочу і пану Дмитру, і пану Артему відповісти.

Спочатку, якщо можна, пану Дмитру. Дивіться, видача гранту – це не обов'язок держави, а її право. Оскільки мета – не роздати гроші з гелікоптера, а створити робочі місця, тому вказівки в Ощадбанку не приймати позитивні рішення на підставі того, що в державі бракує коштів, немає. Порядок видачі грантів визначений двома постановами уряду. Зараз ми говоримо про 738 Постанову, ухвалену в червні 22-го року зі змінами, внесеними в липні і, по-моєму, у вересні. Там чітко регламентовані дії банку.

Чому ми не розглядаємо заявки в Міністерстві економіки? Тому що вважаємо, що грант дуже подібний до кредиту, тільки кредит ви віддаєте грошима в банк, а грант ви віддаєте податками державі. Це поворотна допомога, тобто підприємець повертає ці гроші державі, сплачуючи податки три роки з моменту початку діяльності, відповідно до отриманого гранту.

Чому ми вибрали Ощадбанк? Тому що в банка є Кредитний комітет. І так само, як не кожен заявник, який звертається в банк за кредитом, його отримує, так само не кожен заявник отримує грант.

Дійсно в нас тестовий режим був ці три місяці, і ми не просто так вдосконалювати наші нормативні документи. Тому що, як кожен продукт, який тестується, є і помилки. Зокрема на початку в нас були дуже жорсткі вимоги до цільового використання, це ж бюджетні кошти. Потім це все буде перевіряти там ДАСУ, наприклад. Відповідно тут цільовий характер коштів має дуже високе значення.

На мою особисту думку, я от зараз перерахував, конкретно по переробних підприємствах 137 позитивних рішень, це 14 відсотків позитивних рішень. В принципі, воно корелює з видачею банківських кредитів. Коли людина скаржиться, що її не повідомили про кількість днів, ми можемо з вами по цьому конкретному питанню дати запит на Ощад, у них всі розмови записуються. І ми з'ясуємо, чи правду говорить та людина, яка до вас звернулася.

Ми вже кілька разів піднімали записи розмов, де виявляється, що банк дзвонить, переконує, називає конкретну кількість днів, а у людини фізично немає грошей, щоб внести свій внесок. Бо у нас звикли, як? Грант – це означає, що тільки держава дає. У цій програмі заявник…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я секунду переб'ю. Гроші внесені вже, по-перше. Коли подавав документи на грант, вніс він 2,5 мільйона на рахунок автоматично в той самий день. Кошти є на рахунку.

 

КУДІН Д.І. Пане Дмитро, це неможливо, тому що не можна внести кошти до моменту отримання позитивного рішення. Бо відкривається спеціальний, фактично ескроу-рахунок, на який людина вносить свою суму, а казначейство перераховує державну частку. Тому те, що людина поклала 2,5 мільйона на депозит у банку, не означає, що банк може ці гроші зарахувати в грантові. Бо потім банк здійснює так зване проектне фінансування: тобто з цього рахунку гроші списуються відповідно до поданого бізнес-плану.

Тепер, відповідаючи пану Артему на його запитання – людський фактор. Звичайно, оскільки в Кредитному комітету банку, Ощадбанку в даному випадку, працюють люди, то, мабуть, можна вважати, що є людський фактор, тобто рішення приймає не комп'ютер. Але ми вважаємо, що Ощад – один з чотирьох найбільших державних банків і взагалі банків в Україні. І в принципі, можемо з вами разом досліджувати якість прийняття ними управлінських рішень…

 

НАВРАТА А.І. Денисе Ігоровичу, я маю на увазі Міністерство економіки. Чи є при Міністерстві економіки там інструменти різного типу: комісія чи що, яка затверджує чи не затверджує певний перелік пакетів документів і передає потім в Ощадбанк? Чи Ощадбанк у своєму особистому обличчі це робить?

 

КУДІН Д.І. Ні, немає, Артеме Ігоровичу.

Як бізнес-процес побудований? Заявник подає заявку через Дію. Відмовити неможливо. Дія – це комп'ютер, вона приймає заявку.

 

НАВРАТА А.І. Це я розумію.

 

КУДІН Д.І. Заявка автоматично передається в Ощадбанк. В Ощадбанку є 10 робочих днів на опрацювання цієї заявки. Вони перевіряють фінансовий стан заявника, його ділову репутацію, дивляться на бізнес-план, проводять співбесіду і видають рішення, яке своїм листом направляють в Мінекономіки. Мінекономіки після Ощаду документи не перевіряє. І там, де Ощадбанк пише “надати грант”, ми видаємо наказ про видачу. Там, де пише “відмовити”, там з конкретних причин (виключний перелік причин перерахованих у постанові), ми видаємо наказ про відмови.

Спеціально побудували це таким чином, щоб чиновники не брали участь у цьому процесі. Тут немає впливу на прийняття цих рішень.

 

НАВРАТА А.І. Дякую. Дякую за максимально відкриту відповідь. Дякую вам.

 

_______________. Пане Денисе, одне запитання ще є. По програмі переробників ви сказали, що 992 заявки зареєстровано, так? Перша тисяча заявок мала йти по співфінансуванню 70 на 30. А вже другий тиждень підряд не реєструють 70 на 30, а лише 50 на 50. Чи є перспективи?

 

КУДІН Д.І. Відповім. Так вирішено було на нараді у Прем'єр-міністра. Дійсно з 1 липня ми приймали заявки з фінансуванням 70 на 30: 30 відсотків – заявник, 70 відсотків – держава. Там написано, що це працює для першої тисячі заявок.

Я думаю, що якщо зараз система не пропускає нові заявки…. У мене ж там дані, я не знаю, на 30 вересня, мабуть, чи, може, там на минулу п'ятницю. Ну да, це й було 30 вересня. Значить, у системі вже є тисяча заявок. Це можна все перевірити, електронна система це все дозволяє побачити. Відповідно, значить, наступні заявки вона пропускає тільки 50 на 50. І так визначено в постанові уряду. Дійсно, так і є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Ігоровичу.

Колеги, є ще в когось питання з цього приводу?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ще є питання. От заявки, які перша тисяча, які мали фінансуватися 30 на 70, мається на увазі: тисяча поданих заявок чи тисяча погоджених вами заявок мали фінансуватися 70 на 30 згідно постанови? Бо у вас погоджених тільки…

 

КУДІН Д.І. Тисяча поданих заявок.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А не погоджених? Так а як?

 

КУДІН Д.І. Ні, не погоджених. Мета була заохотити людей швидше подавати документи.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я не знаю, що сказати, чесно… ну, ладно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Ігоровичу. Ми приймаємо цю інформацію до уваги. Дякую за те, що ви підключилися до нас.

Ми переходимо до останнього питання. Презентація проекту Закону про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки (реєстраційний номер 5839). Осучаснення регулювання у сфері ГМО.

До слова запрошуємо Тараса Миколайовича Висоцького. Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.

Вітаю, колеги, ще раз! Є законопроект 5839, ви бачите, від 5 серпня 2021 року. Вносився урядом, вносився тоді на уряд від імені Мінекономіки, оскільки тоді ця частина була ще частиною Мінекономіки, маю на увазі це регулювання. Сам законопроект, сьогодні є мій колега, який долучався, фактично вів роботу по внесенню на уряд, Сергій Миколайович Глущенко також є в залі. І рік пройшов часу, була можливість у всіх подивитися, ознайомитися, висловити зауваження.

Пропонуємо зараз його представити, щоб все-таки, так як він є євроінтеграційний, є в нашому плані по євроінтеграції, пробувати на наступні можливості виносити на комітет і потім у зал, і далі приймати по суті.

Значить, про що сам законопроект? Зразу хочу сказати, що він вноситься як урядовий, відповідно всі міністерства його бачили, погоджували, нам не треба додаткових висновків Мінфіну чи інших.

Перш за все він комплексно переглядає законодавство у сфері ГМО, запроваджує європейські правила регулювання (наголошую, що він євроінтеграційний). І звісно, що в тому числі чітко визначає відповідальність за порушення. Ми знаємо, не буду наголошувати, яка об'єктивна зараз ситуація, коли в нас ГМО немає, але, в принципі, продукція різного походження.

Наступний слайд, будь ласка. Значить, щоб було зразу зрозуміло, як зараз. Думаю, що мало хто з нас пам'ятає, що насправді 14 років, у нас уже з 2008 року де-юре є можливість згідно із Законом про державну систему біобезпеки реєструвати ГМО. Просто, що вона там так прописана, що це неможливо по факту, і ніхто цього не робив. Але сказати, що в нас є мораторій на ГМО, то такого немає. От мораторій на ринок землі в нас був до вашого голосування, до 2019 року, а мораторію на ГМО у нас і немає зараз. Просто, що воно так визначено недолуго, що воно, в принципі, не працює.

Є Закон профільний "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні ГМО" чинний. Звісно, що пропонується після прийняття 5839 його вже не буде, цей замінить відповідний законопроект 2008 року.

Отож, 5839. Зрозуміла, чітка процедура державної реєстрації ГМ-джерел, чітко прописується система оцінювання ризиків впливу на здоров'я людини та довкілля, вимоги до маркування, щоб обов'язково було розуміння, вимоги до простежуваності, щоб потім не було таких ситуацій, якийсь момент десь виявляється, не знаю, звідки, куди, що, щоб воно… Якщо воно і буде, то воно має бути точно простежено від початку реєстрації, випробування навіть, реєстрації і до кінця його споживання. І відповідний контроль за рухом ГМО по всьому ланцюгу, те, що показало: створення, випробування, виробництво, вирощування, обіг, маркування.

Наступний, будь ласка, слайд. Фактично треба розуміти, що є такі дві основні системи. Є генетично-інженерна діяльність у замкненій системі, тобто там, де відбуваються випробування лабораторні чи польові, але як випробування, де воно ззовні не виходить. І є відкрита система: там, де вже безпосередньо в польових умовах, не лабораторії закриті, а в польових умовах аналогічно і де може бути взаємодія з іншими елементами. І звісно, третій блок – це безпосередньо процедура державної реєстрації та обігу потім.

Тому що навіть якщо йти по європейському законодавству, ми знаємо, що в Європі ГМО не заборонено, в принципі, немає такого мораторію. У них дозволено приймати рішення на рівні країн-членів. І в певних країнах є дозволена реєстрація певних фактично ГМ-джерел, в деяких немає, але знову ж такого, щоб в Європі був повний мораторій, бан на все ГМО, такого немає. Десь не дозволено вирощування, а дозволено для кормів. Тобто воно дійсно регулювання підлаштовано під реальність.

Наступний слайд, будь ласка. Відповідно фактично є декілька рівнів ризику, який запроваджується законопроектом. І відповідно від цього з точки зору в замкненій системі можуть подаватися або науково-дослідні установи, або лабораторії. Це все було випробування закриті. І це тут делеговані повноваження для контролю із залученням МОЗ, коли ми говоримо про лабораторні випробування в закритій системі.

Наступний, будь ласка. Якщо ми говоримо про створення незалежних експертно-дорадчих органів як Державної комісії з оцінювання ризику ГМО, зараз є певний такий, на кшталт щось цього органу в Міндовкілля. Він також не збирається і не працює, тому що сам закон заклав неправильні основи. Тут робиться на кшталт European Food Safety Authority в ЄС, тобто де чітко є розуміння, що учасники матимуть компетенції і фахівців у сфері ГМО і зможуть з усіх сторін дійсно оцінювати результати досліджень, те, що буде даватися, досьє, які можуть бути ризики для людини, для довкілля. І приймати відповідні кваліфіковані експертні рішення.

Наступний, будь ласка. Має бути запроваджений Державний реєстр – єдиний реєстр ГМ-джерел. Та фактично буде всім зрозуміло: якщо щось і піде випробування і буде дозволено, що це, так як я вже казав, у деяких країнах це дозволено, в Європейському Союзі є ці реєстри, і там зрозуміло, які гени є зареєстровані і відповідно будуть.

Ці функції пропонується, якщо делегувати Мінагрополітики, тому що, в принципі – це відповідно з блоку насінництва, рослин – логічно, щоб вів реєстр безпосередньо профільний орган компетентний Мінагрополітики.

Будь ласка, далі. Фактично зареєструвати зможе тільки власник, певно, зрозуміло. Абсолютно витримані всі питання інтелектуальної власності. Фактично комісія те, що я казав, яка буде багатопрофільна, оцінюватиме відповідні ризики. І видно, що чітко вписується термін розгляду заявки – до 180 днів і термін дії реєстрації – 10 років, якщо все-таки вона відбудеться.

Наступний, будь ласка. Потім у разі реєстрації того чи іншого ГМ-джерела і хто буде виробляти, однозначно має бути забезпечено, те, що ми казали, простежуваність, має бути відповідний декларативний, але перелік виробників, щоб завжди було зрозуміло, де, що знаходиться. І чітке маркування: “з ГМО”, “без ГМО” або “вироблено з використанням ГМО сировини”, щоб була правдива інформація.

Далі, будь ласка. Державний контроль розділяється фактично, якщо ми говоримо про обіг вирощування – це ДПСС, якщо ми говоримо –дореєстраційні випробування закріплюються за Держекоінспекцією.

Наступний. Все. І хотів би ще зазначити знову ж, що сама процедура, вона є така, так, як в Європі, досить скрупульозна, фактично в тому числі має бути оцінка впливу на довкілля, інші елементи. Тому тут не можна сказати, що… вона буде чітка, але навіть у цій процедурі це не буде, що декларацію подав і ГМО йде. Тобто там дуже багато запобіжників, які треба пройти. Я б сказав, що навіть з цим усім ОВД – оцінкою впливу на довкілля, що і зараз це буде дуже складно, але хоча б все рівно буде певний зроблений крок, який відповідатиме європейському законодавству.

Штрафи також у суміжному законопроекті 5840, він іде про адмінвідповідальність, там збільшується зі 170 до 17 тисяч гривень, щоб хоча б була якась… Він іде як суміжний 5840, Іонушас комітет, там, де адмінвідповідальність. Ясно, що він буде розглядатися тільки, якщо комітет підтримає основний, вони йдуть як парою. І фактично в комплексі це дозволить, в принципі, запровадити складну, але потенційно дієву процедуру, щоб зрушитись. Можна буде також реєструватися, якщо приймається рішення тільки для використання як корми, суто для цих цілей. Так, як і в Європі: ГМО імпортують сою, але не вирощують певні країни. Тобто можна бути досить гнучким у тому чи іншому рішенні.

І в принципі, якщо треба ставити якісь додаткові запобіжники, це можна до другого читання зробити. Це фактично нове викладення законодавства, там можна буде все додатково прописати. Наприклад, якщо ми хочемо якісь певні обмеження, як в Європі, що кожна країна приймає самостійно рішення, ми можемо також із перехідними періодами чи іншими задати правила, але поставити додаткові запобіжники, якщо вважатимуть народні депутати і суспільне обговорення, що наразі треба було б трішки перестрахуватися.

Тому дякую, готовий відповісти на питання. Я більш впевнений, що Сергій Миколайович повинен також прокоментувати. І будь ласка, слухаємо вас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Артем Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую за презентацію Закону про ГМО. Чекали вже довго, десь два роки.

Дивіться, в мене дуже, я був і на робочій групі, дякую, що залучили мене до цього обговорення. У мене наступне, це навіть не питання, це більш зауваження. Якщо я не помиляюсь, то орган нагляду і контролю – це Держспоживслужба, а формує політику і представляє нам закон Міністерство аграрної політики.

Я просто користуючись нагодою, що ви, шановний Сергій Миколайович, радник в Олега Миколайовича Немчінова – це ж під Кабміном зараз, досі? – тому від комітету, мабуть, комітет мене в більшості підтримає, передайте привіт, да. І ми, коли будемо приймати закон в першому читанні за основу, то хотілось би все ж таки, щоб орган управління був присутній, представник від Кабміну, потім представник Держспоживслужби, наголошую, як дуже важливо. Тому що я хотів би зрозуміти і повну інформацію отримати: які ринки збуту вони нам презентують після прийняття цього закону, де наш фітосанітарний сертифікат акредитують як фінансовий також документ. Прошу пам’ятати, що це один із ключових фінансових документів, які подаються для відкриття кредиту в банк, або якщо ми по кодах торгуємо, то також. Фитики везде.

Мене більш цікавлять ринки. От які ринки збуту наша доблесна Держспоживслужба готова відкрити після прийняття Закону про ГМО? А презентував щоб закон, якщо не помиляюсь, представник Кабміну також. Теж було б цікаво їхнє бачення. Або все ж таки нехай приймуть вольове рішення і передадуть Держспоживслужбу під орган управління і формування політики в Міністерство аграрної політики.

Це, я думаю, буде більш доречно і ми на цьому поставимо крапку і приймемо закон, і буде все, як по маслу. Це я вам гарантую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович. Дуже так четко все сказав.

Сергій Глущенко, якщо є коментар якийсь до законопроекту.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Я можу тільки привітати. Дякую за надане слово. Шановні колеги, я можу тільки привітати, що ми сьогодні розглядаємо цю презентацію. Вона вже давно назріла і перезріла. І можу приєднатися до побажань якнайшвидшого розгляду цього законопроекту і прийняття, бо він дійсно вирішує багато проблем перш за все нашого вітчизняного аграрного бізнесу і знімає ті ризики, які на сьогодні існують. І пов’язані з тим, що у нас де-факто неможливо пройти сьогоднішню існуючу чинну процедуру реєстрації ГМО. І внаслідок цього весь бізнес знаходиться в зоні ризику, який пов’язаний з тим, що ті врожаї, які ми отримуємо, і з тих чи інших причин знаходять ГМО, підлягають фактично вилученню, знищенню і таке інше, а це все збитки, втрати і таке інше.

Законопроект, я можу приєднатися до раніше озвучених меседжів, бо його перевагою, необхідністю є не тільки вирішення проблем бізнесу, а й інтеграція в те правове поле, яке існує сьогодні в Європейському Союзі. Законопроект вводить дуже багато додаткових інструментів і, скажемо так, запобіжників, про які сьогодні говорилось – це і прослідковуваність, це і ризик-орієнтований підхід до видачі тих чи інших дозволів на використання ГМО в закритій системі, це і маркування європейське і таке інше.

Тому підсумовуючи, ще раз дякую, що сьогодні розглянули це питання. І будемо сподіватись як на найшвидший розгляд на засіданні комітету і винесення в зал. Дякую за слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій.

Будь ласка, Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Кожний із членів аграрного комітету дуже глибоко стурбований питанням ГМО в нашій країні. І основна задача, що ми розуміємо, що це, по-перше, буде збільшення навіть податків і бюджетних всяких потоків збільшиться. Оскільки, якщо я не помиляюсь, сертифікацію ГМО може виконувати – і ми в законі це пропишемо, я думаю, правками – це, якщо я не помиляюсь, державне підприємство, яке поки що державне підприємство, яке формує… да, дай бог, стане державною установою.

А якщо все ж таки не буде передачі, то ми правками відрегулюємо, створимо новий орган, який буде підпорядковувати Мінагрополітики, яке буде контролювати обіг ГМО в межах держави Україна і за її межами, як відкриття нових ринків.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже круте зауваження. Я думаю, всі члени аграрного комітету будуть згодні з цим.

Колеги, є якісь ще пропозиції, зауваження стосовно цієї інформації, презентації і так далі? Якщо зауважень нема, я хочу запропонувати: можна на найближчому засіданні розглянути в першому читанні цей законопроект. Я бачу, там глобальних… так, з поправками попрацюємо, можемо навіть заздалегідь ці поправки, деякі поправки можемо проговорити, прописати для того, щоб було зручніше приймати цей законопроект як на комітеті, так і в залі.

Тому, якщо ніхто не проти, ми цей законопроект на найближче засідання вже будемо виносити на комітет. Дякую.

У нас є ще “Різне”. Якщо є в когось якась інформація чи пропозиції? У мене є одна невеличка пропозиція. Так як вже не перший раз ми, коли проводимо офлайн комітетські засідання після закінчення сесійного дня і в нас є фракція – це вже в третій раз – я пропоную, якщо ніхто не проти, все ж таки проводити засідання, може, на 10 годину першого сесійного дня. Це дасть можливість, у нас на 12-у дня десь. На 5-у, да? Ну, це була моя пропозиція. Багато людей, це вже третій раз, ми три рази і отак скомкано у нас же проходить. Так, ми все встигли.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 15:30 – зручніше, можливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді в мене більш пропозицій немає. Якщо у когось є пропозиції, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Підкомітет було розписано на Петра Васильовича Юрчишина, бо це, так-так, безпечність, якість харчових продуктів, тому це…

І Сергій Миколайович працював над цим законопроектом, це цей напрямок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене таке чисто технічне питання. Олександр Георгійович, будь ласка, скажіть, у нас два нових члени комітету. Вони повинні бути десь розписані в підкомітетах, де вони будуть приймати участь. Як це…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, у нас є рішення про розподіл обов’язків входження в склад підкомітетів. Ми підготуємо проект рішення на наступне засідання і вже проголосуємо після того, як буде постанова вже підписана Головою Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи нам треба буде голосувати, так?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Напишуть заяви за бажаннями, так, включимо до складу підкомітетів. У нас же вони затверджувались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре.

Да, це після прийняття присяги. (Шум у залі)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, можна одне слово ще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олександр Георгійович, будь ласка, ми вас слухаємо.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Вибачте, шановні колеги, ще хвилинку уваги. От буквально зараз мені пишуть есемес-повідомлення із сектору реєстрації нашого Верховної Ради, що зараз поданий на реєстрацію депутатом Кузьміних і колегами законопроект про внесення змін до деяких актів щодо покращення обігу окремих видів продуктів харчування. І там прописується центральний орган виконавчої влади в сфері охорони здоров’я.

Боротися нам за головного?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як же ж.

 

__________. Так у нас великими літерами написано на сайті Міністерства АПК: формує політику безпечності харчових продуктів.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так-так, таку відповідь зараз даємо. Да, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, якщо нема питань, то оголошую наше засідання закритим. Всім дякую, хто досидів.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку