СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
29 травня 2023 року
Веде засідання голова Комітету Гайду О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, сідайте, вже 15 хвилин пройшло. Я думаю, що всі, хто повинен бути, вже є. Сьогодні, так.
Так, Олександр Георгійович.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні-ні, Іван Адамович у відрядженні офіційному в Брюсселі, сьогоднішній наш іменинник, а решті всім повідомляли, 18 членів підписали заяву, щоб перенести саме на 29-е на 16-у годину. Так що це відповідно до тої заяви.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, я бачу, хоча я вже порахував.
_______________. Богданець ще був десь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, сейчас зайде, сейчас зайде, так.
_______________. Считайте, що є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, колеги, так як зараз кворуму немає...
_______________. Його не буде… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тоді в даному випадку працювати в режимі прийняття рішення ми не зможемо і ухвалювати рішення, але ми можемо заслухати інформацію.
_______________. Є кворум.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є кворум, да? Порахуйте.
_______________. Даже більше, ніж кворум.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. 15 – за, кворум – 16.
_____________. А секретар є?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 16. Супер. Тоді давайте будемо обирати, так, у нас секретаря. Ні, немає. Да, потрібно з другого.... (Не чути)
_______________. (Не чути)
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас по Регламенту, по Закону про комітети голова комітету, якщо немає першого заступника, так, секретаря комітету повинен… Це Закон про комітети, я перепрошую. (Загальна дискусія) Так, Олександр Георгійович…
Добре, хто у нас буде секретарем комітету?
_______________. Бунін.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бунін, добре. Так, о'кей. Тоді… (Загальна дискусія)
_____________. Головуючий… (Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді продовжуємо наш комітет. Продовження розгляду наступного порядку денного. Про створення робочої групи Комітету з питань аграрної та земельної політики щодо опрацювання положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки (друге читання).
Друге. Продовження розгляду питання щодо ситуації щодо ситуації стосовно експорту та транзиту вітчизняної сільськогосподарської продукції через території сусідніх держав. Про проект Закону про державне регулювання сфери захисту рослин, поданий народними депутатами України Нікітіною, Торохтієм...
_______________. (Не чути) комітет, який...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це все6 той же комітет.
Щодо результатів діяльності Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру стосовно реалізації державної політики у сфері національної інфраструктури, геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, Держаного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності тощо та стратегічні напрямки розвитку Держгеокадастру на 2023 рік.
Презентація основних положень проекту Закону про виноград та продукти виноградарства, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 9139).
Різне.
Добре. Тоді переходимо до розгляду... так, ми той порядок денний вже, ми вже затверджували, тому, да, тобто ми його продовжуємо фактично.
Так, переходимо до розгляду питань. Про створення робочої групи Комітету з питань аграрної та земельної політики щодо опрацювання положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки (друге читання) (реєстраційний номер 7588).
Минулого разу Богданець просив. Тобто, Андрій Володимирович, вам слово.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Так, дякую, колеги.
Те, що я говорив минулого разу. Дякую, що ми змогли цього разу зібратися. Ще раз суть створення робочої групи зачитаю вам. Що взагалі, як ми бачимо, минулого разу був дуже великий супротив у стінах Верховної Ради щодо цього законопроекту. Тому що є норми, які дійсно суперечать як би баченню багатьох депутатів про те, як має цей закон взагалі працювати.
Тому я пропоную створити робочу групу по проекту Закону 7588, який був відправлений 10 квітня 2023 року на повторне друге читання Верховною Радою. Наголошую, що цей законопроект є вкрай необхідним та актуальним. Проте, як завжди, через політичні розбіжності він не отримав необхідної підтримки в залі. Тому з метою узгодження та врахування пропозицій всіх зацікавлених сторін та фракцій пропоную створення робочої групи для більш детального опрацювання та повторного голосування.
До складу пропоную включити членів комітету, за бажанням народних депутатів України, представників Фонду держмайна, профільних міністерств: Мінекономіки, Міноборони, Мінагрополітики та Держгеокадастру.
Прошу підтримати мою пропозицію по створенню цієї робочої групи. І також передаю слово Буніну Сергію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Валерійович.
БУНІН С.В. Головуючим пропонує включити Богданця Андрія Володимировича.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Хтось хоче висловитися по цьому питанню? О'кей.
Да, будь ласка.
СОЛОМЧУК Д.В. Взагалі ініціатива колег дуже важлива, особливо під час війни ми маємо пам'ятати, що у нас мінімум пів мільйона військових стоять взагалі на розпаювання земель 3 черзі. І вони повернуться з фронту і їм потрібно буде розпайовувати, давати землю. Їх може бути вже не пів мільйона, а мільйон. Можливо, там площі будуть значно і менші в одні руки, так сказати, але вони якісь мають бути.
І чесно кажучи, мене в цьому законопроекті, в якійсь мірі він непоганий, але деякі пункти дуже сильно дивують і дивують про кого вони переписані. Я рахую, їх потрібно виправити. А взагалі я два роки казав і багато моїх колег казали, що державні землі уже давно потрібно було дозволити віддавати через ProZorro в офіційну оренду, створити земельний фонд в бюджеті України, куди стікались би всі ці надходження, і потім розподіляти їх частину на військовослужбовців, надавати їм не землю, а кошти, щоб вони самі викупили в себе паї в населеному пункті, де б їм це було потрібно, і інше – на держпідтримку сільського господарства. Якщо взяти кількість земель державних в Україні і середньостатистичну оренду паю, в рік візьмемо 5 тисяч гривень, напевно, це майже мінімальна, ви уявіть, скільки це мільярдів коштів було б за рік. І все офіційно красиво, а державні підприємства залишать працівників, щоб чисто здійснювали нагляд за тим, як обробляються поля, чи немає порушень і всього іншого.
Три роки ми це обговорюємо на комітеті. Чомусь більшість депутатів комітету, з ким це обговорювали, готові до такого правильного державницького рішення, а тут недержавницьке рішення по багатьох пунктах. Так що, колеги, давайте проголосуємо і напрацюємо реальний документ, за який буде несоромно нам усім.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тож будемо ставити на голосування.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. … Нагаєвський.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не бачив. Будь ласка, Артем Сергійович.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.
Я, в принципі, хотів би пару ремарок додати стосовно нашого засідання сьогоднішнього. Якщо я не помиляюсь, то представляти голову, головуючого на комітеті і секретаря не можуть депутати однієї фракції. Але це так, ремарка, я просто до слова говорю.
Що стосується законопроекту, то, в принципі, я думаю, що бажання наших колег можна підтримати, це цілком таке логічне нормальне явище – робочої групи. Але все ж таки як я собі розумію, робоча група створюється як превентивний засіб, механізм для того, щоб напрацювати якісь норми, якісь законопроекти, щоб злагодити всі непорозуміння в майбутньому голосуванні між всіма політичними силами. У нас процедурно, в принципі, всі рішення по цьому законопроекту прийняті і в першому читанні ми його проголосували, і друге читання, до другого читання він теж уже проголосований в комітеті.
Тому, на мою думку, в принципі, ця робоча група, вона не вплине на розгляд цього законопроекту в подальшому на комітеті. Але, в принципі, якщо колеги бажають, ми підтримаємо і теж, можливо, якісь висновки ми з цієї робочої групи зробимо і дійсно комітетом, можливо, щось треба буде доврахувати.
Дякую.
ХАЛІМОН П.В. Артем Сергійович, а можна питання до вас? А чи присутні сьогодні представники інших політичних сил фракцій і груп на комітеті?
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Це ж не моя задача контролювати, хто присутній, хто не присутній на комітеті.
ХАЛІМОН П.В. Погоджуюся. А як в такому випадку проводити комітет?
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я говорю трошки про інше. Я говорю про те, що коли законопроект був зареєстрований, у всіх була можливість, у всіх зацікавлених сторін працювати, в тому числі на підкомітеті, створювати робочі групи і напрацьовувати норми цього законопроекту.
Законопроект був напрацьований, він був проголосований в першому читанні на комітеті, рекомендований, був проголосований в залі, так само пройшли процедуру до другого читання. Тому я кажу, що нормативно ми всі процедури пройшли. Тобто створювати робочу групу зараз, мені здається, уже такий запізнілий трошки ефект. Але якщо колеги хочуть, я ж кажу, ми маємо дослухатись, пропрацювати, можливо, дійсно якісь будуть правильні речі озвучені, прийняті на робочій групі, які будуть заслуговувати увагу і прийняті потім комітетом як комітетськими правками додатково до цього законопроекту.
Дякую.
ХАЛІМОН П.В. Так як без секретаря проводити комітет?
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Це знову ж таки не до мене питання, я ж не головуючий на комітеті. Павло Віталійович, вибачте, я просто озвучив, наскільки я пам'ятаю, коли з моєї практики те, що я знаю, це моя чисто суб'єктивна точка зору. Я просто цю норму не знаю точно, давайте можемо її почитати, подивитись, – що не можуть головувати і бути секретарем на комітеті представники однієї політичної сили. Можливо, я помиляюсь, але це я просто сказав до ремарки. У мене більше був коментар до самого законопроекту, до самої робочої групи.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Артем Сергійович, це стаття 6 – персональний склад комітету, пункт 5: "голова комітету і його перший заступник та секретар не можуть бути членами однієї фракції".
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Правильно, я ж кажу, я можу помилятися, можливо, це не може бути… Можливо, секретар не може бути саме обраний на комітеті. А якщо його виконуючий обов'язки або замість нього якийсь депутат виконуючий обов'язки, то, можливо, і може, да.
_______________. Голосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, добре. Тоді ставлю на голосування наступну пропозицію. Утворити робочу групу з членів Комітету з питань аграрної та земельної політики щодо опрацювання положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки (друге читання) (реєстраційний номер 7588). Обрати головою робочої групи народного депутата Богданця Андрія Володимировича. Доручити робочій групі в двотижневий термін сформувати пропозиції до законопроекту, реєстраційний номер 7588, та внести їх на розгляд комітету. Прошу голосувати. Хто – за?
_____________. Сімнадцять – за. Проти? Утримались?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти?
_____________. Один.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався?
_____________. Один.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.
Далі, продовжити розгляд питання щодо ситуації стосовно експорту та транзиту вітчизняної сільськогосподарської продукції через території сусідніх держав.
До слова запрошується Висоцький Тарас Миколайович – перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. Будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати! Дякую, Олександр Васильович.
Яка зараз... яка зараз ситуація в частині експорту, в тому числі різними шляхами? На початку травня, 2 травня було прийнято рішення Європейської комісії, яке ввело тимчасово до 5 червня обмеження на ввіз в режимі імпорту чотирьох культур – пшениця, соняшник, кукурудза, ріпак в п'ять країн-членів Європейського Союзу – Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія, Болгарія. І відповідно надано роз'яснення, що це не поширюється на будь-які інші культури і товари, і в тому числі не поширюється на транзит цих чотирьох культур в інші країни, в тому числі, за необхідності 90 днів може бути зберігання в умовах митного складу.
Після того було прийнято профільним комітетом і Європарламентом в цілому пролонгацію ще на рік без митних і без квотного режиму для всієї агропродукції. Нагадаю попереднє рішення, закінчився термін дії 5 червня, фактично і до 5 червня були ці тимчасові обмеження, тому після 5 червня ще на рік продовжено зону вільної торгівлі без мит і без квот. Це минулого тижня крайнє голосування для того, щоб це імплементувати, відбулося Європейською радою в минулий четвер, 26-го, 25 травня.
Також завтра буде відбуватися розгляд, дискусія в частині подальшої діяльності після 5 червня. В міністерстві, відповідно міністр перебуває офіційно у відрядженні, прийме участь у завтрашньому обговоренні. Тобто робляться, вже зроблені відповідні перемовини. Хотів би нагадати, що 12 країн-членів Європейського Союзу офіційно звернулися до Європейської комісії, що вони не погоджуються з рішенням, що може в односторонньому порядку щось обмежуватись, і кардинально проти нього, і проти будь-яких пролонгацій. Також завтра про це буде обговорено відповідно на профільному засіданні за участю міністра аграрної політики та продовольства України. Наразі немає нічого закладено про автоматичну пролонгацію відповідного рішення, тобто воно виключно до 5 червня і не може бути пролонговано автоматично або якимось іншим механізмом.
Тому зараз, оскільки 5 червня – це вже через тиждень, зараз максимально сконцентровані всі зусилля для того, щоб після 5 червня просто діяла вільна, зона вільної торгівлі без мит, без квот з Європейським Союзом. Паралельно фактично відбуваються консультації в ці дні двосторонні з усіма членами ЄС для того, щоб це було реалізовано.
Якщо дивитись про об'єми відповідно експорту, то бачимо, сама актуальна інформація станом на сьогодні, що за травень, а саме перше… 28 травня, тобто по вчора включно, з України було експортовано 4 мільйони 400 тисяч тонн продукції, з них: кукурудзи – мільйон 900, пшениці – 980 тисяч, майже мільйон, олії соняшникової – 400 тисяч, шрот – 320, соєві – 216, ну, і потім інше по менших позиціях.
Дійсно в порівнянні за таких темпом очікувано, що в квітні було експортовано 5 мільйонів 200 тисяч тонн, в травні це все буде десь на… не 10, але майже 10 відсотків менше, десь 4 600 – 4 800.
В основному зараз експорт відбувається через Дунай, через Дунай, також через... неповноцінно працює "зерновий коридор", де погоджено тільки що поки робота двох портів: Одеси та Чорноморська, не погоджуються судна на "Південний". Ну, і відповідно транзит або імпорт через залізничні, автомобільні шляхи по цих країнах.
Також зараз ведуться перемовини з Молдовою для того, щоби здешевити вартість залізничного перевезення через всю країну для того, щоб зробити більш доступною також доставку продукції в Дунайські порти для експорту в треті країни.
З радістю готовий відповісти на ваші запитання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, а розглядалася інформація щодо включення миколаївських ще портів? Чи...
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це питання постійно піднімається, но поки що в межах поточної пролонгації, яка фактично до середини липня, не погоджено безпекових моментів по миколаївських портах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А стосовно дунайських портів, там об'єм експорту наскільки, ну, на ваш погляд, може збільшитися?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, наразі він становить до двох – мільйон 800, минулого місяця було мільйон 800, до двох мільйонів тонн.
Завтра також буде підніматися питання погодження ще більш, скажімо, радикально, дно поглиблення Дунаю до 7 метрів 20 сантиметрів. Це може дозволити ще більше вантажо... збільшує вантажність суднам заходити в Дунай.
В разі застосування таких заходів, в принципі, товаропотік можна збільшити мінімум до 2,5 мільйона тонн потенційно в сезон сприятливих погодних, коли достатня повноводність Дунаю – навіть до 3 мільйонів тонн.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Колеги, в когось є питання? Да, будь ласка.
СОЛОМЧУК Д.В. Тарас Миколайович, дякую вам за таку професійну доповідь, як завжди, у вас завжди чітко, рівно, зрозуміло.
Але я думаю, що ми після 6-го запросимо пана міністра на комітет. Тому що це дуже стратегічне питання і для всіх аграріїв фермерів надо чітку дати відповідь: скільки у нас будуть, яка потужність, через який кордон скільки експортувати в цьому році. Ну, щоб розуміти: через Румунію – стільки, по Чорному морю – стільки, при найгірших там розкладах, через Польщу – стільки, там Словаччину – скільки, Угорщину – стільки, щоб розуміти. Розуміти, вже аграріям давати рекомендаційний характер МінАПК, чим будемо сушити кукурудзу восени, щоб не бігали аграрії потім, пелети не купляли потім по 15-16 тисяч. Чи вже газ закуповувати, чи пелети закуповувати, чи щепу, чи взагалі чим – чи кукурудзу, кукурудзою сушити – тоже непоганий варіант, якби тестували його.
І також ці, такі будуть поставлені питання: чи МінАПК веде перемовини з Укрзалізницею? Тому що вони вічно граються з аграріями, інший бізнес вони не чіпають, а в них скачки в тарифах. То вони нормальний тарів дають на піввагони, то вони дають в зерновози тариф. І отак міняється, особливо все, що стосується сухих портів, вони їм тяжко перевантажувати, переналаштувати перевантаження як би, тому що нема прогнозованості в цьому.
І так само, якщо буде волога осінь, і ми при мінімальних можливостях експорту, якщо в нас буде залишатися великий залишок, скільки місця для зберігання? Нам площ не буде вистачати і де ми це будемо зберігати? Це є комплексне питання, щоб потім не тушити пожежу як би, коли вона вже є, а вже прогнозувати що буде восени, і краще бути підготовленим.
Те, що лишнє навіть закупиться чи десь завезеться, воно залишиться завжди на наступний сезон, воно не пропаде, а нам допоможе. Те, що стосується цього питання на комітеті, моя позиція, як і багатьох колег, що комітет в цьому питанні має разом з міністерством працювати і напрацьовувати якісь рішення. І не стояти осторонь, і не казати, що комітет – це недипломатична служба, у нас таких немає повноважень, тільки є в уряду такі повноваження.
У всіх країнах наших сусідів є відповідні комісії, як в нас комітет, і ми маємо з ними мати чіткий діалог, з головами комітету постійно зустрічатися, постійно спілкуватися і знаходити спільні рішення. Тільки в цьому місяці зустріч відбулась поки що онлайн з Польщею та Румунією, Литвою, офлайн ще зустрічей не було, надіюсь, що в ближчі два-три тижні вони відбудуться. Все-таки їхні комісії мають прямий вплив на їхнє міністерство, як і ми, в принципі, маємо прямий вплив, якщо ми дуже захочемо, правда, колеги? Я хочу, щоб комітет був такий активний, не імпотентний, а відстоював позицію фермерів, всі депутати до цього готові і щоб фермерам кожен день казати, що їх чекає через тиждень-два, тому що вони від нас просто чекають цю інформацію.
Так що хочеться, пане голово, щоб влаштували зі всіма зустріч як онлайн, так і офлайн, все, що для цього потрібно від нас, я думаю, всі нададуть по максимуму. Дякую. Я думаю, це рішення ми ж "за" будемо голосувати, напевно, да? За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Вікторович.
Як ви самі бачили, що коли ми організовуємо ці зустрічі, то нікого на них немає. І крім невеликої кількості депутатів, це нікому не потрібно, я так розумію. Тому ви, да, ви можете дійсно бути активним учасником цих зустрічей. І минула така зустріч між нашими колегами була дуже активна. І на мій погляд, можливий буде якийсь результат після цього. Ми розуміємо всі виклики і розуміємо всі ті моменти, які зараз в наших колег у прикордонних країнах, але все ж таки ми відстоюємо інтереси саме наших фермерів і нам потрібно це робити.
В нас заплановані ще зустрічі і будемо їх регулярно проводити спочатку в онлайн режимі, а потім в офлайн. Будь ласка.
СОЛОМЧУК Д.В. Я рахую, що потрібно визвати всі ЗМІ відповідні… (Не чути)
_______________. Дмитро Вікторович, це було так озвучено. На жаль, наші польські колеги дуже до цього віднеслися, я так зрозумів, голову в пісок встромили після нашої ініціативи поїхати. Тут взагалі, знаєте, наші колеги їздять в Страсбурги, їздять в ПАРЄ, але, знаєте, я ні разу не чув, щоб озвучили, підняли це питання. Воно реально надзвичайно гостре. І я би просто просив би, можливо, секретаріат, щоб і голова комітету долучилися до того, щоб просто ініціювати представників аграрного комітету, які би розповіли там на засіданнях в Брюсселі, розповіли, яка у нас ситуація в країні відбувається. Всім парламентарям, не прикордонним, а саме тим, які головують там, які приймають рішення, показати їм, можливо, дійсно ті кадри, які ми бачимо кожного дня, як працюють фермери. Ніхто ж цього не знає, всі якось дуже опосередковано до цього відносяться. І дійсно болить тільки аграрному комітету, представникам аграрного міністерства, які намагаються, які б'ються в це, але вони працюють профільно з іншими міністерствами.
Давайте ми винесемо на інший трішки рівень. Давайте поїдемо в Страсбург. Поїдемо, чому? Я з задоволенням поїду і розповім, і тоді буде зовсім інший ефект від того всього. Тому що, якщо нас ігнорують представники інших країн, інших аграрних, ну, мається на увазі... Да. От тому все-таки давайте, можливо, піднімемо і спільно спробуємо, за допомогою секретаріату все-таки якось делегуємо представників аграрного комітету, які би могли би поїхати туди і напрацювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Дмитро.
СОЛОМЧУК Д.В. Да, і потрібно от врахувати, да, для європейських виробників даже сільгосптехніки, добрив, насіння ми – сумасшедший ринок, який вони не хочуть втратити, мільярди. Тут виходить, нас, засадили нам з усіх сторін, а ми навіть не вибили дотації для наших фермерів, хоча там Польща, інші країни повибивали. Якщо вже поблокували – треба туди їздити, їм сказати: ну, дали б нашим аграріям хоча б 100 мільйонів євро, 150, їм би якусь логістику перекрити за ці гроші – ну, хоч щось. А нам засадили з усіх сторін і все. А ми сидимо і це... прогнозованості ніякої нема.
Так що давайте приймати скоріше рішення. Не хочуть вони до нас – ми сідаємо і їдемо до них. В чому питання? Сіли і поїхали.
_______________. Однозначно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
СОЛОМЧУК Д.В. Чого чекати? Поки ми будемо чекати, в нас 30 відсотків банкротів в цьому році стане.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Вікторович, тоді, якщо ви хочете поставити на голосування це питання, будь ласка, сформулюйте, ми його проголосуємо.
_______________. Робоча група буде по цьому питанню? Питання ... (Не чути) я хотів минулого разу це робити, я просто не знаю, як воно має бути.
СОЛОМЧУК Д.В. Давайте, знаєте, це таке питання дуже розширене, назвемо його так, що агрокомітет Верховної Ради України стає на сторону українських аграріїв по відстоюванню його позицій в Європейському Союзу та всіх світових та європейських асоціаціях, там об'єднаннях. І бере на себе представницьку позицію – представити українського фермера у Брюсселі, у Польщі – будь-де, всіх єврокомісіях.
_______________. Я трохи знаю польську мову, я ... (Не чути)
_______________. Я литовський знаю, я дуже добре знаю ... (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, я розумію, ваш гумор. Давайте, ми ставимо на голосування?
СОЛОМЧУК Д.В. Так.
_______________. Що? Поїздку в Страсбург?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ми будемо ставити на голосування. Що конкретно?
(Загальна дискусія)
_______________. Я не розумію, що...
СОЛОМЧУК Д.В. Представлення українських фермерів, інтересів аграріїв у парламентах інших країн, Європарламенту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як це ти бачиш? Як це ти бачиш?
СОЛОМЧУК Д.В. Ну, то як назвати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ми розглянули це питання, переходимо на інше питання.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Давайте звернемося до Голови Верховної Ради, щоб залучати депутатів для активної міжпарламентської діяльності і включати до офіційних делегацій від Верховної Ради України.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Щодо забезпечення безперебійного експорту української аграрної продукції в європейських країнах.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, аграрної продукції. Давайте так.
_______________. Супер. Колеги, голосуємо. Хто – за?
_______________. А також ще додайте: суворого і безкомпромісного засудження... (Шум у залі)
_______________. Ні-ні, таке вже треба в регламентний комітет…
_______________. ... представників судової гілки влади.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за дане рішення? Будь ласка.
_____________. Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Переходимо до третього питання – про проект Закону про державне регулювання сфери захисту рослин, поданий народними депутатами України Нікітіною, Торохтієм, Стернійчуком (8340).
Колеги, я предлагаю перенести на наступний раз, немає доповідачів. Якщо не проти, переходимо до наступного.
Наступне питання: щодо результатів діяльності Держгеокадастру (стосовно реалізації державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності тощо) та стратегічні напрямки розвитку Держгеокадастру на 2023 рік.
До слова запрошується Сергій Олександрович Завадський. Будь ласка.
ЗАВАДСЬКИЙ С.О. Дякую. Добрий день, шановний пане голово, шановні народні депутати та присутні! Доповідаю з цього приводу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 22-го року (№ 245) "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету" від 1 квітня 2022 року були здійснені скорочення видатків за бюджетними програмами: десятки, двадцятки, тридцятки. З огляду на скорочення видатків за вказаною бюджетною програмою деякі цілі і завдання, покладені на Держгеокадастр в 2022 році, досягнути не вдалося.
Управління та регулювання у сфері земельних відносин в умовах воєнного та післявоєнних періодів – одне з надважливих завдань Держгеокадастру. Нові реалії вимагають своєчасного реагування та внесення змін до законодавства у сфері земельних відносин. З введенням в Україні воєнного стану, з метою відведення загрози національної безпеки і недопущення використання відомостей Державного земельного кадастру сторонніми особами, робота автоматизованої системи Державного земельного кадастру було призупинено з 24.02. до 17.05.2022 року.
Так Постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року (№ 564) "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану" передбачено забезпечення захисту прав держави, фізичних та юридичних осіб шляхом визначення особливостей ведення Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану в Україні. Згідно з вимогами вказаної постанови, в 2022 році було затверджено перелік державних кадастрових реєстраторів, які в умовах воєнного стану здійснюють, визначені Законом України "Про Державний земельний кадастр", повноваження та перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до Державного земельного кадастру, а також оперативно вносилися зміни до них у разі потреби та невідкладно забезпечувалося відповідне надання припинення доступу до Державного земельного кадастру, що спрямовано на відведення загрози національної безпеки, недопущення використання відомостей Державного земельного кадастру сторонніми особами, захисту прав держави, фізичних та юридичних осіб під час внесення та користування відомостями Державного земельного кадастру в межах території низки областей: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської у цілому або окремих районів територіальної громади було припинено доступ користувачів до Державного земельного кадастру.
Водночас в умовах воєнного стану в Україні та протягом одного місяця з дня його припинення чи скасування вимоги законодавства щодо оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру через публічну кадастрову карту не застосовуються. Роботу публічної кадастрової карти на сьогодні призупинено. Наповнення державного земельного кадастру актуальними та достовірними відомостями здійснюється шляхом завершення інвентаризації земель державної власності, перенесення в повному обсязі до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, обмеження обтяжень в їх використанні, зареєстровано до 1 січня 2013 року в Державному реєстрі земель, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України, землю в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, територіальних громад, тощо.
В 22-му році до Державного кадастру внесено відомості про 3 відсотки земельних ділянок, права на яких виникли до 1 січня 2013 року. Внесення відомостей здійснюється з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року (№ 564) "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану" на територіях дев'яти областей було припинено доступ користувачів до Державного земельного кадастру, відповідно внесення відомостей не здійснювалось. Триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць із загальною кількістю населених пунктів на території України – 29 тисяч.
За заявами органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру внесено відомості про межі 10 тисяч адміністративно-територіальних одиниць, що становить 35 відсотків від загальної кількості населених пунктів, та про нормативно-грошову оцінку 8 тисяч населених пунктів станом на 29.11.2022 у 22-му році внесено до Державного земельного кадастру відомості про нормативно-грошову оцінку 2 тисячі населених пунктів. У 22-му році інвентаризація земель…
Продовжувати чи як? У 22-му році інвентаризація земель державного… (Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас зараз повітряна тривога. (Загальна дискусія) Все, якщо немає, продовжуємо. Продовжуємо.
ЗАВАДСЬКИЙ С.О. У 22-му році інвентаризація земель державної власності не проводилась з огляду на прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2022 року (№ 401) "Про спрямування коштів до фонду державного бюджету" та скорочення видатків загального фонду Державного бюджету України на 22-й рік. Передбачено головному розпоряднику коштів державного бюджету, зокрема за бюджетною програмою 20: проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи земельного кадастру у розмірі 138 мільйонів гривень.
Впродовж 22-го року здійснено заходи розроблення та впровадження функціональних можливостей програмного забезпечення Державного земельного кадастру, передбачених планом заходів із адміністрування Державного земельного кадастру на 22-й рік, а також заходи щодо доопрацювання функціональних можливостей програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
З урахуванням особливостей ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану, визначеного законодавством, розроблено та впроваджено, вдосконалено 22 функціональних можливостей. Зокрема у 22-му році забезпечена можливість подання заяв в електронній формі про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про землю в межах територіальних громад, функціональні зони, а також визначення державного кадастрового реєстратора, уповноваженого на внесення відомостей до Державного земельного кадастру за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості.
На сьогодні надання переважної більшості адміністративних послуг щодо внесення відомостей змін до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями, зокрема подання відповідних заяв, реалізовано в електронній формі. Крім того, у 22-му році прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів… (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Сергій Олександрович, ви точно щось знали.
Повітряна тривога, тому я закриваю комітет. Всім дякую, до наступних зустрічей!