Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

13 вересня 2023 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, дорогі колеги, я всіх вітаю! І давайте приступимо до реєстрації. Чим швидше ми проведемо реєстрацію, тим швидше ми почнемо порядок денний, який опрацюємо, і завершимо наш комітет.

Гайду Олександр

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  на місці. Доброго дня, колеги, всім.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. На місці, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Плюс.

 Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. На місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Є,  Іван Адамович. Всім добрий день. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський є.

Богданець Андрій. Богданець Андрій!

Бунін Сергій. Бунін Сергій! 

Друзі, у мене горло трохи болить.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Входить знову в чат Сергій Валерійович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов Артур. Герасимов Артур!

 

БУНІН С.В. Іван Адамович, Буніна зареєструйте, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Валерійович, не  бачу вас.

 

БУНІН С.В. Я тутечки.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Фоточки бачу.

 

БУНІН С.В. Схожий?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Красивий,  в окулярах, все, за рулем. Все.

 

БУНІН С.В. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Пристебнутий,  все, як має бути.

Так, Герасимов Артур.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Всім доброго дня! Грищенко присутня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Тетяно.

 

ШОЛ М.В. Всім доброго дня. Шол також присутня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко Максим.  

 

ГУЗЕНКО М.В. Всім доброго дня. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Добрий день.

Кириченко Микола. Кириченко Микола!

Костюк Дмитро. Костюк Дмитро! Костюк Дмитро!

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Микола Іванович.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Вітаю, колеги. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.  Вітаю, Сергій Петрович.

Литвиненко Сергій. Литвиненко Сергій!

 

КОСТЮК Д.С. Перепрошую, Костюк присутній. Вітаю. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю.

 

КИРИЧЕНКО М.О. І Кириченко. Доброго дня. Присутній, Іван Адамович. Всім доброго дня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да. Добрий день.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Всім доброго дня. І Нагаєвський присутній, якщо вдруг пройшли вже.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нагаєвський Артем – присутній.

Литвиненко Сергій.

Нікітіна Марина. Нікітіна Марина!

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. Доброго дня всім. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Василь Васильович.

 

ПЕТЬОВКА В.В. Да. Вітаю. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Є. Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Вітаю, колеги. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Іван Адамович, вітаю, колеги. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день. Дякую. Бачу.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. Усім добрий день. На місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Добрий день.

Столар Вадим.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. Усіх вітаю. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю, Олеже.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Присутній, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, дякую, Богдан.

Тимофійчук Володимир.

 

Тимофійчук В.Я. Всім доброго дня. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Володя.

Христенко Федір.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Добрий день.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Я присутня, Іван Адамович. Доброго дня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Вітаю. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю.

І так, Богданець Андрій.

Герасимов Артур.

Литвиненко Сергій.

Нікітіна Марина.

Столар Вадим.

І Христенко Федір.

Прошу, як хтось з'явиться, прошу реєструватися.

І того, Олександр Васильович: 24 депутати присутні на засіданні аграрного комітету, членів аграрного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Засідання оголошую відкритим. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання.

Перше. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України, поданий народними депутатами України Кисилевським, Чорноморовим, Марчуком та іншими (реєстраційний номер 9627).

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища, поданий народними депутатами України Дубновим, Качурою, Вінтоняк та іншими (реєстраційний номер 9676).

Про звернення Комітету щодо необхідності спрощення надання дозвільних процедур на будівництво мультимодальних комплексів та терміналів для перевалки сільськогосподарської продукції на річці Дунай.

Про схвалення Рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Логістичні шляхи експорту вітчизняної аграрної продукції суходолом в умовах воєнного стану".

Різне.

Проект порядку денного вам було розіслано. Пропоную його затвердити.

Іване Адамовичу, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я прошу голосувати, хто за даний порядок денний.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Підтримую, Іване.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Друзі мої, я дуже прошу, будь ласка, хто зареєструвався, відключайте мікрофони. Колеги!

Бунін Сергій.

Халімон Павло. Халімон Павло!

 

ХАЛІМОН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. За. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Салійчук Олександр. Салійчук Олександр!

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Торохтій Богдан.

 

САЛІЙЧУК О.В. Салійчук – за, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Салійчук – за. Дякую.

Торохтій Богдан.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

22 народних депутати, члени аграрного комітету, за порядок денний. Рішення прийнято.

Олександре Васильовичу, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу.

Тоді переходимо до розгляду питань. Про проект  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України (реєстраційний номер 9627).

Колеги, у нас залишається невирішеним нагальна потреба чіткого будівництва об'єктів промисловості та енергетики. Тому законопроект номер 9627 розроблений на заміну законопроекту реєстраційний номер 8178-1, який був підтриманий нашим комітетом. Однак спрощення механізму зміни цільового призначення земельних ділянок для будівництва об'єктів промисловості та енергетики дуже важливе і потрібне.

Тому зараз я запрошую до слова автора, першого автора цього законопроекту, народного депутата Кисилевського Дмитра Давидовича.

Будь ласка, Дмитро Давидович.

 

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Вітаю всіх членів шановних аграрного комітету. Дякую за можливість представити законопроект. 

Його мета –  спростити і суттєво прискорити зміну цільового призначення землі для потреб нашої відбудови, зокрема промисловості і енергетики. Зараз процедура зміни цільового призначення землі складна, часто корупціогенна і надзвичайно довготривала. І  займає в кращому випадку пів року, дев'ять місяців і аж до трьох років. Коли настане час відбудовувати зруйноване, подекуди це вже можна робити, у нас, на жаль, не буде стільки часу.

Законопроектом пропонується використати існуючу спрощену процедуру зміни цільового призначення землі. Ми з вами її підтримали в залі в 2022 році. І ми її тоді застосували для релокованих підприємств, портів, модульних містечок. А пропонується розширити її на перелік об'єктів промисловості та енергетики.

Спрощена процедура пропонується, щоб діяла до завершення воєнного часу плюс 5 років, тобто це умовний період відновлення. Вона працюватиме за межами населених пунктів і лише там, де немає затвердженої містобудівної документації, і для чітко визначеного переліку об'єктів промисловості та енергетики, який буде міститися  в законі та посилатися на відповідний державний класифікатор будівель і споруд. Підставою для зміни цільового призначення буде мотивований висновок уповноваженого органу будівництва і архітектури місцевої ради щодо можливості розміщення на конкретній земельній ділянці відповідного об'єкту.

Водночас цей мотивований висновок, він є особливим видом містобудівних умов і обмежень, який дозволить здійснювати проектування об'єкту будівництва. Тобто таким чином той, хто буде зацікавлений змінити цільове призначення землі, він в процесі цього буде розуміти, що у нього  потім буде перспектива почати будування цього об'єкту, а не вийде так, що цільове призначення землі буде змінено, а потім він навіть проектувати його не зможе й отримати відповідних дозвільних документів.

Застосування цього підходу дозволить скоротити процедуру зміни цільового призначення землі, за оцінками авторів законопроекту, до полутора місяців. Тобто це дуже суттєве скорочення.

Цей законопроект розроблений за участю, звичайно, народних депутатів у співавторстві, за участю експертів комітетів, в тому числі аграрного комітету, економічного  і  Комітету державного будівництва, і погоджений з відповідними профільними міністерствами (це аграрне міністерство, це Міністерство відновлення і Міністерство економіки).

Також зазначу, що ця ініціатива є частиною плану розвитку переробної промисловості, це те, що нам треба буде робити для нашого… для кращої   економіки після нашої перемоги. Тож я прошу членів комітету підтримати цей законопроект в першому читанні і готовий відповісти на питання, які такі будуть.

Дякую за увагу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, можна одну секунду. Запитання не до автора, а за моєї ініціативи я просив, я один просто з соавторів, я хотів би, щоб в деяких моментах, якщо дозволите, запитання до пані Козловської Наталії. Я попросив, щоб вона була, у нас з нею відбулося дуже гарне знайомство, якщо я не помиляюся, пів року назад. Вона, як на мою думку, дуже фаховий спеціаліст, яких, на превеликий жаль, дуже мало зараз у нас в Кабміні. Я б хотів її особисту думку, тому що, в принципі, отримав відповідь, що це не відноситься до в межах міста, тобто ми не будемо змінювати зональність міст, як ви мені тоді пояснювали, тобто зараз нічого не змінюється, і ваша особиста думка по цьому принципу, якщо там будуть питання створення генпланів щодо внесення певних, якщо люди будуть вносити свої пропозиції, як це буде корелюватися з цим законопроектом?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я до слова запрошую Козловську Наталію Вікторівну. Будь ласка, ми вас слухаємо.

 

КОЗЛОВСЬКА Н.В. Дякую, пане Олександре. Дякую, Артеме, за запитання.

Я в тій позиції, яку ми обговорювали раніше, залишаюся незмінною. Хочу сказати, що ті пропозиції, які наразі відображаються в законопроекті, вони вже апробовані саме на інших видах об'єктів, на модульних містечках, на яких наразі проживають внутрішньо переміщені особи. І ми розуміємо, що містобудівна документація якраз за межами населених пунктів – це проблемне питання, але розуміємо, що необхідно мати можливість створення об'єктів, в тому числі і промисловості, які дозволять все-таки мати розуміння їх створення. Тому зазначений законопроект, по-перше, спрощує процедуру, по-друге, він унормовує питання такого розміщення і подальшу можливість її реалізації. І ми тут якраз і убезпечуємо в тому числі особливо цінні території і особливо цінні землі, виводячи їх за дужки, для того, щоб не забудовувалися, наприклад, землі, віднесені до категорії природно-заповідного фонду, земель історико-культурного призначення, водного фонду, рекреаційного і так далі. Тобто ми таким чином обмежуємо забудову територій, які наразі для держави є особливо цінними для того, щоб все-таки залишити питання їх використання після затвердження містобудівної адміністрації. По-друге, ми надаємо і унормовуємо порядок саме розміщення об'єктів, враховуючи їх необхідність.

Тому, на нашу думку, закон абсолютно робочий, він дозволить всім суб'єктам, як органам місцевого самоврядування в подальшому, коли вони на виконання 711 Закону будуть розробляти комплексні плани територій і територіальних громад, які повинні охоплювати якраз території і за межами населених пунктів, врахувати ті схеми розміщення, які будуть розроблятися органами містобудування архітектури при розміщенні об'єктів промисловості, надати можливість об'єктам промисловості розвиватися і врахувати їх у подальшому при розроблені комплексних планів.

Хочу сказати, що наразі з усіх територіальних громад вже розпочали роботу по розробленню комплексних планів близько 360 територіальних громад. Із загальної кількості це не зовсім багато, але враховуючи, який це титанічний труд і обмежені фінансові ресурси тергромад, ми вважаємо, що це досить непоганий показник.

Тому, Артеме, дякую за запитання. Ми вважаємо, що це абсолютно робочий документ. І я дякую народним депутатам за таку ініціативу і розповсюдження вже запровадженої практики по іншим об'єктам саме на об'єкти промисловості.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Скажіть, будь ласка, Олександре Васильовичу, а присутній пан Біленко зараз у нас на Zoom чи ні, або хтось...

 

БІЛЕНКО С.Б. Присутній.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Сергію, вітаю тебе. Скажи, будь ласка, пам'ятаєш, коли ми приймали 2194 законопроект, там було щодо спрощення, я так розумію, якихось можливостей або розміщення на землях історико-культурної спадщини. Я пам'ятаю, що там були певні зміни в цьому питанні. У мене ще тоді була з паном …(Не чути)  дуже плідна дискусія по цьому питанню. Я от чітко зараз не пам'ятаю, чи ми їх взагалі там чуть лі не скасували, тому що ми тоді, пам'ятаєте, пане Сергію, ми розуміння таке як "особливо цінні землі" ми тоді їх скасували, якщо я не помиляюся... або щось втрати по ним по особливо цінних. Ну, щось ми спростили питання особливо цінних земель, тоді дуже була палка дискусія в аграрному комітеті і за Полтавську область і інші області, де дуже великі і родючі чорноземи, питання було там стосовно …(Не чути). І в тому числі було питання щодо історико-культурних спадщин, там кургани і та інше.

Якщо ви пам'ятаєте, просто нагадайте, воно зараз, цей закон якось суперечить або навпаки доповнює ті принципи і ті правки, які ми тоді погодили, щодо саме в розміщенні от питання земель, які відносяться до історично-культурної спадщини?

 

БІЛЕНКО С.Б. Артем Олегович…

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Я вибачаюся за запізнення, прошу мене також зареєструвати. Дякую. Це Артур Герасимов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Якщо  голова підкомітету Артем Сергійович, буду щиро вдячний, якщо він…

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  В мене зв'язок поганий, пропадаю, появляюсь. Там дійсно у нас по особо цінних земля були питання, ми там деякі норми спростовували, але питання щодо категорії природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення і земель історико-культурного призначення, у нас це питання не порушувалося, вони осталися захищені, ці норми залишилися захищеними. І в цьому законопроекті також не чіпляються ці норми, вони не зачіпляються. Тобто всі земельні ділянки за межами населених пунктів, окрім земель, віднесених до категорій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення, земель водного фонду, рекреаційного і сільськогосподарського призначення. Тобто ці землі, всі категорії земель виключені в цьому законопроекті.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Артем Сергійович, я вам щиро вдячний, ви знаєте, ви справжній голова підкомітету земельних відносин.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Можна Богданця зареєструвати? Доброго дня!

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Ви щойно подали гарний приклад.

І таке ще маленьке уточнююче запитання. А скажіть, будь ласка, а якщо суб'єктом подання до зміни цільового призначення буде, наприклад, державне підприємство або щось зв'язане, ну наприклад, там лісового фонду. Ну, от якщо треба буде змінити цільове призначення земель, як там, наприклад, лісового фонду, чи воно буде якось працювати, чи ні?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, я думаю, що у нас державні підприємства не зможуть звертатися, бо мова йде про інвестиції,  а інвестиції ми залучаємо як від міжнародних партнерів, так і від приватного сектору. Тому я думаю, що державні підприємства навряд чи будуть ці інвестиції залучати при відбудові. А лісогосподарське призначення знову ж таки у нас заборонено буде перевід цільового призначення земель ...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. (Не чути)

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Ні, не через Кабмін. Але це Сергія Біленка можна запитати технічно, як це може бути, якщо у нас, наприклад, землі лісогосподарського призначення передані в  громади, і громада, в принципі, своїм рішенням депутатів місцевих може там приймати рішення з цими землями. Тільки такого питання може стосуватись. Державних лісогосподарських угідь стосуватися, я думаю, що воно ніяк не може.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Сергій, будь ласка,  відповісте на це питання.

 

БІЛЕНКО С.Б. Так. У нас, я щодо законопроекту 2194, тобто 1423 Закон, там по землям ... (Не чути)  призначення лише давався механізм внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження використання земель навколо історико-культурних об'єктів, тобто там суттєво не змінювалося. Я так думаю, що ви маєте на увазі те, що ми дозволили змінювати цільове призначення особливо цінних земель для потреб промисловості. Там така була у нас правка, і земель сільськогосподарського призначення. А тут, цей законопроект надає можливість швидкої зміни цільового призначення для потреб промисловості, земель за межами населених пунктів у разі, якщо містобудівна документація відсутня взагалі. Тобто воно не дуже стосується. А положення щодо того, що у нас зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності здійснюється за погодженням з Кабміном, ця норма залишається і законопроектом  не чіпається, ця норма 20 статті  Земельного кодексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Сергію.

Степан Миколайович Чернявський, будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги,  добрий день. У мене декілька запитань до авторів чи до автора, до Дмитра. Дмитро, дивись, а чи є якесь економічне обґрунтування  вашого законопроекту? Бо, скажемо так, ми за чотири роки вже настільки спростили зміну цільового призначення, що якось дивно воно виглядає, що давайте, тобто воно було ніколи, потім ми зробили місяць або 6 місяців, зараз ви хочете за два тижні. Я зараз вам... І чи є якісь запобіжники, щоб саме після майбутнього прийняття цього закону не було якоїсь спекуляції земель? Я вам поясню, як, якщо ви не розумієте, до чого цей закон може, якщо не буде запобіжників, до чого він призведе.

Ми як аграрний комітет у першу чергу повинні зберігати землі сільськогосподарські. Ви пропонуєте, якщо хтось захоче їх перевести в інше цільове призначення і там щось будувати. Но не факт, що там їх будуть будувати. Перше.

По-друге, дивіться, ми прийняли Закон про мінімальне податкове зобов'язання. Приклад приводжу. Людина має власну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, на якій вона повинна вести сільськогосподарську діяльність. Ми приймаємо цей закон, людина переводить... вона є власником цієї земельної ділянки, вона переводить цільове призначення, вона стає промислова діяльність, вона одразу звільняється від мінімального податкового зобов'язання.

І якщо ви мені скажете, що сьогодні сплата за земельну ділянку в промисловості більше, ніж за сільськогосподарську, якщо вона переведе... Різна. Наскільки різна? У нас є податок на власність землі промисловості, вона на багато менше, ніж оренда або мінімальне податкове зобов'язання. От візьміть і прорахуйте, у нас сьогодні мінімальне податкове зобов'язання десь 1,5 тисячі гривень з гектару, а податок після переводу, який ви хочете зробити, вони будуть платити десь там 500 гривень.

Що робить та людина? В основному це спекулянти. Вони забирають, паї скупляють, тримають їх, не ведуть там господарську діяльність. Зараз ми зобов'язали їх платити мінімальне податкове зобов'язання, і тут з'являєтеся ви зі своїм законом перевести їх в промисловість. Людина переводить і не сплачує нічого або там платить мінімально. Є у вас цифри, яка різниця буде економічно, от ви як член економічного комітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, будь ласка.

 

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Пане Степане, дякую за ваше запитання.

Дозвольте мені почати з наступного. Спрощення, от в нашій каденції ми робили спрощення процедури зміни цільового призначення землі для невеликої кількості об'єктів, про яких згадувала пані заступниця міністра відновлення у своєму виступі, це стосується модульних містечок, релокованих підприємств і ще однієї чи двох категорій. Це рішення ми прийняли вже під час повномасштабного вторгнення і це рішення, воно працює. Для інших ситуацій, для інших об'єктів, наскільки мені відомо, немає якихось спрощених процедур зміни цільового призначення землі, і вони як були довготривалі до 3 років, так і залишаються зараз довготривалими. Тобто, на жаль, в цій царині ми ще, скажімо так, суттєвого прогресу не досягли. І очевидно, що якщо ми потребуватимемо відбудови, то нам буде як би дуже складно залучати інвесторів, якщо вони по півтора-три роки будуть витрачати на те, щоб придбати землю і потім змінити її цільове призначення.

Стосовно вашого запитання по податках. Прямо зараз розрахунки я вам не надам, ми надамо їх в робочому порядку. Але у спілкуванні з усіма без виключення громадами, органами місцевого самоврядування, всі були б надзвичайно раді, якби у них було більше промислової землі. Тому що промислова земля приносить значно більше доходів громаді ніж земля сільськогосподарська, якщо це дві однакові порожні ділянки. Тобто оподаткування промислової землі воно вище...

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Правильно, якщо вона в оренді, але не власність.

 

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Так само громада встановлює ставки по земельних податках так, як вона хоче, і в усіх громадах промислова земля має вищі ставки ніж сільськогосподарська. Тому якщо людина переведе землю з аграрної, сільськогосподарської в промислову, вона сама собі повісить на шию додаткові сплати податків. І я думаю, що жоден власник як би в здравому умі не буде цього робити просто в спекулятивних цілях. Я думаю, що може бути якраз навпаки процес. Тобто якщо десь є промислова земля, яка стоїть порожня, то можуть власники її намагатися переводити в с/г для того, щоб менше платити податків.

Конкретні розрахунки ми вам надамо, це очевидний факт. Тому от така моя відповідь. Тобто просто зі спекулятивною метою це невигідно переводити землю з с/г в промислову, тому що це потребуватиме більших витрат ніж при статусі с/г. А для того, щоб щось будувати, тоді людина буде рахувати, вона буде платити більший податок, але зароблятиме прибуток від діяльності промислового підприємства.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Дмитро, я з тобою погоджуюся, якщо будуть розрахунки, те, що я зараз знаю, то там цифри не на користь державі.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Можна, Олександр Васильович? Тому що фінанси, економіка і там податки в деякій частині пересікаються з моїм підкомітетом, я з Дмитро Кисилевським обговорював цю історію. Ми вбачали певний економічний мультимодальний ефект від цього.

Від себе особисто хотів би сказати, що аграрний комітет не тільки піклується за землі сільгосппризначення, ми взагалі за земельні відносини, продукти харчування, навіть логістику і таке інше.

Що стосується саме, хотів би Степану Миколайовичу шановному відповісти, тому що кожна земельна ділянка, яка с/г призначення, наприклад, два гектари, якщо вона була в оренді у когось, то це по суті мультиплікаційний ефект для громади. Ми ж всі знаємо, що залучення робочих місць від громади, наприклад, на с/г на 10 тисяч гектар там трактористи, комбайнери, не так вже й багато, якщо це не використання багато річних насаджень.

Що стосується, якщо ми переводимо в забудову або під промисловість, то хотів би запитати, Степан Миколайович, економічний ефект на прикладі двох гектарів, одного гектара, чи ви хочете побачити, просто, щоб зрозуміти. У нас на сьогоднішній день до війни було 42 мільйони гектара с/г призначення, під час тимчасово окупованих, я не знаю, порядку, різні цифри є, 38, 36 мільйонів у нас на сьогоднішній день обробляється земель с/г. Ми ж не знаємо, скільки будуть люди переводити і де. От просто скажіть, яку економіку ви хочете побачити. На одному гектарі вам буде достатньо, щоб приклад одного гектару податку земельної ділянки, наприклад, там у Полтавській області або один гектар...  от один гектар с/г – який податок, один гектар промисловість і один гектар під забудову. Вам цього вистачить? Тому що один гектар ви можете перемножити, і ви самі побачити економічний ефект. Я правильно розумію вас?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Артеме Олеговичу, дивіться, це одне...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я вас правильно зрозумів чи ні?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Чекайте, я зараз відповім. Трохи по-іншому хочу сказати, дорисувати вам схематоз, який може бути. І якщо ми будемо приймати цей законопроект, надо звернути увагу і поставити запобіжники.

Що відбувається? Людина має пай, вони його переводить у землі промисловості, нічого на ньому не робить або ще скупляє декілька паїв, переводить його в промисловість, створює підприємств на єдиному податку і нічого не сплачує.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пояснюю вам. Ви попросили економіку. Вам буде достатня економіка на 1 гектарі?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Дивіться, я ж не до вас звернувся – економіку. Артеме Олеговичу, ви як (Не чути)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я просто, я другий автор законопроекту.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Дивіться, я ж ще, слава богу і замглави комітету...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я просто хочу відповісти (Не чути)

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я розумію. Розумієте, дивіться, давайте так. Я ж запитую про економічну складову і про запобіжники.

Дмитре, чуєш мене? Бо це може...

 

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Звичайно, звичайно, Степане, от...

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я ж не проти законопроекту. Що спрощується, будь ласка. Але у нас виходить, що власник земельної ділянки, який на ній не працює, а чекає свого часу, щоб її перепродати, тут народні депутати для нього роблять ще один подарунок. Вони роблять, він власник, вони роблять для нього дуже просте – зміна цільового призначення без компенсації, де ми дуже вдало або (в лапках) прийняли в 8225, да, без відшкодування. І він становиться власником земельної ділянки промисловості, яка вже набагато більше, і знову ж може там нічого не будувати, а чекати, спекулявативно чекати, щоб її потім використовувати. Розумієш? Тема...

 

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.  Степане, зрозуміло абсолютно. Я просто кажу про те, що якщо він чекає, то чекає із сільськогосподарською землею –  він платить одні гроші, а чекаючи із промисловою землею, він платить неспівставно більші гроші. Тому йому нема сенсу переводити і чекати, йому буде сенс займатися с/г, а переводити, коли вже буде покупець, от тільки тоді буде сенс. А спекулювати на цьому – це невигідно.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Погоджуюсь. Але ви говорите зараз загальними фразами, а цифри...

 

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.  Дамо розрахунки. Дамо всі розрахунки.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Всі розрахунки, да. А якщо держава від цього має прибуток – нема проблем, а якщо він десь не платить ті податки, які раніше, то навіщо нам цей законопроект? Або надо поставити ті запобіжники, так, щоб у нього не було бажання це зробити, щоб... Давайте без загальних фраз, а от дайте нам розрахунки. Бо ми зараз приймемо, да, цей законопроект, ну, погодимо його, рекомендуємо, а розрахунки покажуть нам щось інше. От якщо б у вас були ці розрахунки – питання нема. У мене є застереження. Бо ми, ми...

 

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.  Добре. Добре. Дамо розрахунки.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М Ми проектом зараз приймемо як корупціогенну схему.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Миколайович.

Будь ласка, Козловська Наталія Вікторівна.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, Олександр Васильович, Олександр Васильович, одну хвилиночку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я, шановні колеги, я щиро вибачаюсь. В нас доєдналися колеги, я хочу їх зареєструвати, мусимо провести процедуру реєстрації.

Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Так, Богданець...

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Андрій Володимирович!

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Вітаю.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Андрій Володимирович, не бачу. О, дякую, дякую. І чую тепер, бо я не чув і не бачив. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Так, доброго дня. Я щойно приєдналась. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, Марина Вікторівна. Добрий день.

І Герасимов Артур Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви його вже реєстрували.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я не реєстрував нікого, то, що хтось собі відкликається, це не означає, що я проводжу процедуру реєстрації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачаюсь.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов Артур Володимирович.

От, бачите, а його немає. Чекаємо до наступного разу. Попробуємо ще раз зареєструвати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Наталія Вікторівна, будь ласка. Наталія Вікторівна, включіть мікрофон.

 

КОЗЛОВСЬКА Н.В. Дякую, Олександре.

В продовження розмови, яка щойно відбулася, хочу вам сказати, що спрощена процедура переведення земель, зміни цільового призначення, вона стосується тільки тих земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, якщо немає містобудівної документації. Якщо вона є, все відбувається в зрозумілий спосіб. Тобто в чому проблема і взагалі навіщо нам необхідна спрощена процедура? Тому що немає містобудівної документації. Процедура переведення, вона існує, і розрахунки, вони… тобто це не якась новація, де ми дозволяємо щось робити і щось може змінитися, ця процедура і наразі є. Тобто там не зміняться взагалі можливості. Проблематика тільки в тому, що в деяких населених пунктах немає містобудівної документації за межами населених пунктів. Де вона є, то все зрозуміло і зрозуміло, що робити. І це можливо зараз перевести, це відбувається. А там, де її немає, то якраз цю проблему ми і вирішуємо, тому що розробка містобудівної документації – це складний процес. І зараз з настанням воєнного стану, коли нам необхідні відповідні знімання різного характеру, це проблематика ще ускладнилася.

Тому тут якраз, підтримуючи авторів законопроекту, я хочу сказати, що в цій частині вона не зміниться і розрахунки не зміняться. Тобто це не відсутність або якогось фінансування, або якась нова лазейка, яка дозволить в ручному порядку змінювати цільове призначення і накопичувати ці земельні ділянки, щоб їх продати. Вони і зараз можуть зробити там, де це можливо. От і все. Тобто тут якраз нічого не змінюється. І ми якраз про спрощену процедуру для того, щоб мати можливість це робити, де немає містобудівної документації.

Я перепрошую. Дякую, Олександре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Вікторівна.

Соломчук Дмитро, будь ласка, руку підняв.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую.

Чи будуть переписані якісь обмеження, одна фізична чи юридична особа, яку кількість землі може перевести, там 100 гектарів, 2 гектари? Я розумію, що містобудівельне – це містобудівельне, але все одно має бути кількість яка землі. І друге. Чи будуть встановлені таймери після переводу земельної ділянки, на протязі якого часу має бути введений об'єкт в експлуатацію промисловий?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, чи можеш відповісти7

 

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Станом на зараз в законопроекті таких обмежень нема. Тобто ми виходили з логіки про те, що оскільки це невигідно, оскільки земля сільськогосподарська і земля промислова, завжди оподаткування її відрізняється і більшу ступінь у промислової землі, то просто в здоровому глузді ніхто не буде переводити масово с/г землі в промисловість для того, щоб її тримати і нічого на ній не будувати.

Ми розуміємо, що якщо для сільськогосподарського виробництва може бути потреба там в тисячах, в сотнях тисяч гектарів, то для промислового виробництва таких площ непотрібно. Навіть металургійний завод, це велике виробництво, можна розмістити на ділянці там 30-50 гектарів. Тобто непотрібно тисяч гектарів для розміщення промислового виробництва. Тому як би я, може, вибачте, повторюся, те, що я казав пану Степану, що тут зі спекулятивною метою це навряд чи будуть робити, це будуть робити ті, кому це потрібно і просто так робити це не будуть, тому що вони просто будуть витрачати зайві кошти за землю, яка їм насправді непотрібна.

Стосовно термінів по вводу в експлуатацію, цього зараз теж в законопроекті нема. І я поки що не бачу якоїсь розумної можливості, як би це можна було зробити. Тому що різні об'єкти по-різному будуються, можуть бути різні обставини, якісь, наприклад, у нас в країні часто бувають кризи, термін будівництва заводу 2 роки, щось сталося, воно змістилося на 4, на 5 років, і якось заганяти інвестора в ці рамки буде не дуже добре. Тому що чиновник, який буде давати йому дозвіл на введення в експлуатацію, він це добре порахує і, мені здається, що знайде тут можливість збагатитись, тому я би не обмежував би це. Тут суто економічний стимул буде працювати добре. Перевів землю в промислову –  одразу платиш більше грошей, і все, і життя саме тебе штовхає якомога швидше почати там працювати. Ну, або плати, якщо ти дурний. Вибачте, за таке...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Давидовичу.

Будь ласка, Сергій Петрович Лабазюк.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Колеги, вітаю! Дуже добра дискусія, що в нас є сьогодні, але давайте повернемося до суті законопроекту в цілому. У першу чергу ми сьогодні під час війни приймаємо закон або хочемо прийняти закон, яким хочемо спростити бюрократичні, деколи корупційні процедури, які не дають можливості стимулювання розвитку виробництва або переробки, або продовження того якогось сектора, який вже є.

Ми декілька проводили з вами круглих столів, дискусій на прикладі проекту біометану. Його потрібно будувати або можна будувати ближче до сировини, наприклад, тваринницький комплекс. І сьогодні технічно досить складна процедура і вона буде забирати дійсно роки.

Якщо повернутися до теми дискусійної, про яку ми зараз говоримо, чи будуть на цьому спекулювати. Ідеального закону, напевно, неможливо розробити, прийняти, і лазейки так звані можуть залишатися. Але я тут з Дмитром погоджуюся на тисячу відсотків. І буквально, напевно, в цифрах от варто тоді наголосити, що 99 відсотків земель будуть раціонально невигідні і нецікаві для такої маніпуляції, тому що за сільськогосподарську землю платиться у межах 5 тисяч, за землю промисловості треба буде платити одразу 50-60 тисяч оренди, вірніше податку. Тому от воно відпадає. Тому що сама вартість гектару землі за рік часу буде менша, ніж вартість або сума сплати податків, втрати. Тому для 99 відсотків випадків така схема буде неактуальна одночасно.

Ми з вами сьогодні даним законопроектом... Перше. Ми не потребуємо ні копійки грошей з держбюджету, ми всього-на-всього переводимо в якійсь там Х належний стан технічну можливість, щоб розвивати, дати можливість, чи це релоковане підприємство, що сьогодні актуально, на язиці у нас в обговоренні, чи то синергії продовження переробки сільськогосподарської продукції, чи інші, не обов'язково сільськогосподарської продукції. Тому як на мене, сама тема законопроекту правильна, максимально врегульовано те, що можна врегулювати. А якісь окремі моменти, за якими хочуть там зараз вловитися, ну, насправді давайте відверто, хлопці, колеги, ми не знайдемо ідеальної моделі, яка дасть можливість нам поставити всі запобіжники.

 Тому моя пропозиція підтримувати дану ініціативу однозначно. Якщо і на етапі між першим і другим читанням ми побачимо, що потрібно внести якісь зміни – ми маємо ще можливість. Зараз старт потрібно давати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

Чернявський Степан Миколайович, коротко, будь ласка. Руку підняв.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ще питання. Чи саме отут ми виключаємо споруди та печі для спалювання відходів? Ну, я вважаю, що сьогодні це проблема дуже нагальна. І якщо ті землі теж включити, ми, може, зараз дуже багато тих налогів, які хочуть сьогодні будувати ті переробні заводи при населених пунктах,  де будуть зжигати ці відходи, чого їх виключають, якщо вони витримують всі ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Миколайович, ви виключили мікрофон. Будь ласка, включіть.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Миколайович, мікрофон.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми все почули, Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Да. Дивись,  тут саме в цьому, де споруди та печей для спалювання відходів, я б, мабуть, це не виключав. Бо якщо є, якщо підприємство, да, виконує всі зобов'язання або всі вимоги екології, чого це саме, ну, чого саме це виключається? Я б цього не виключав, бо сьогодні саме переробка відходів – це дуже така нагальна тема.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Миколайович.

Артем Олегович, дуже коротко, будь ласка. Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, я дякую Сергію Петровичу Лабазюку. Він дуже вірно простими словами зазначив, що дійсно одна… якщо в тебе один гектар землі, ти за нього згідно того закону, там він, це 4,5, якщо я не помиляюся, відсотка від …(Не чути) , ти платиш там, ну в Миколаївській області 1 тисяча 350 гривень обов'язкового податку кожного року. То як тільки ти переведешся в промисловість, неважливо, будуєш ти там, чи не будуєш, наприклад, ти будеш платити там 5 тисяч. Ну, кому це вигідно, я не розумію, в чому тут взагалі може бути спекулятивна схема, от просто взагалі.  Неважливо, в тебе товариство з обмеженою відповідальністю або ще щось, яка б компанія не була, скільки б ти земель не перевів, в тебе все одно цей податок на землю і її  цільове призначення.

І друге. Це, дійсно, Степан Миколайович  затронув дуже правильну історію, якщо,  і це до Дмитра і до всіх інших, дайте, будь ласка, відповідь. Якщо, дійсно, у нас є, якщо всі екологічні норми витримані, то чому не можна буде там тому  ж ОТГ, яке  має там 2-3 гектари, де в нього звалище, є інвестор там Норвегія або ще хтось готовий побудувати саме переробний завод, я розумію, що фасування і комбінування відходів, щодо органіки  і інших –  це одне питання, а щодо спалювання – це друге, але просто дійсно цікава історія. Тому дайте коротку відповідь і, мабуть, уже  можна голосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Дмитро, можете відповісти?

 

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д. Да. Шановні колеги, ми намагалися як би виключити ті об'єкти, які можуть мати там потенційний негатив з боку громад. Якщо шановні члени комітету  будуть готові до  другого читання цю правку підтримати, можна його врахувати. Це не становить жодної проблеми.  Тобто тут немає якоїсь виключної принциповості, що от категорично їх не можна включати. Якщо буде ваша згода, то можна таку поправку буде розглянути до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Дмитро.

І дуже коротко, позиція Міністерства аграрної політики, я так розумію, Тарас Миколайович дасть пропозицію.

 

_______________. Доброго дня. А можна, я?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, можна. Доброго дня, Людмила  Миколаївна.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М.  Ми, Міністерство аграрної політики, приймали участь  на етапі розробки як першого законопроекту, який був внесений і не прийнятий, не підтриманий Верховною Радою, так і цього, вже більш комплексного. Ми підтримуємо цілком законопроект.        

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Людмила Миколаївна. Дякую всім за таку розгорнуту професійну дискусію стосовно цього законопроекту.

Тоді переходимо до голосування. Іван Адамович, будь ласка,  підготуйтесь.

Я ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді  України даний законопроект прийняти за основу. Звернутись до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити на пленарному засіданні під час розгляду даного законопроекту відповідно до частини першої  статті 116 Регламенту Верховної Ради України про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроекту реєстраційний номер 9627.

Тут ми зможемо, колеги, відпрацювати до другого читання фактично все, що ми проговорювали.

Будь ласка,  прошу підтримати і проголосувати. Іван Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, ми зараз перед тим, як приступимо до голосування, я ще раз хочу зареєструвати Герасимова Артура Володимировича. Він пробував додзвонитися, долучитися, але потім знову щось з інтернетом у нього чи щось. Артур Володимирович! Немає поки.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Він у відрядженні. Його зараз в чаті, на жаль, немає.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тоді приступаємо до голосування.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую. За.  

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався?

 

РУДИК С.Я. Утримався. Так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався.

Халімон Павло.

Друзі, хто зареєструвався повиключайте мікрофони.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я утримався, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався.

Богданець Андрій.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Підтримуєте, так?

 

БУНІН С.В. Так.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Підтримую.

 

_______________. Артем Васильович, мікрофон, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Утримався.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За, підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Процитую в деяких випадках Тетяну Миколаївну. Сам підтримую і всіх запрошую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Юрчишин – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

І того: Чайківський – за. 21 народний депутат – за і 3 народних депутати – утрималися. Рішення прийнято.

Олександр Васильович, прошу, продовжуємо порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Друге питання. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих  актів України щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища (реєстраційний номер 9676). Я до слова запрошую нашого колегу, народного депутата Дубнова Артема Васильовича, основного автора цього законопроекту.

Будь ласка, Артеме Васильовичу.

 

ДУБНОВ А.В. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, Олександре Васильовичу! Доброго дня, Іване Адамовичу! Дякую за можливість виступити. Буду старатися виступити коротко, аби не втрачати ваш безцінний час.

До вашої уваги пропонується законопроект 9676, мета якого спростити та прискорити початок будівництва Національного військового меморіального кладовища. Майже щоденно Президентом України приймаються укази про нагородження державними нагородами та високими званнями Героя України посмертно військовослужбовців, захисників, захисниць, які, проявляючи особисту мужність і героїзм під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, залишаються вірними військовій присязі, але, на жаль, загинули внаслідок безпосереднього зіткнення з противником.

З метою належного вшанування їх пам'яті, а також з метою реалізації у строки планом-графіком до резолюції Прем'єр-міністра України був розроблений цей законопроект. Він вам знайомий.

Проектом, зокрема, коротко передбачається наступне:

Передача в користування та зміна цільового призначення земельних ділянок державної, комунальної власності для розміщення Національного військового меморіального кладовища, здійснюватиметься з можливістю вилучення лісових земель для будівництва та експлуатації цього Національного військового меморіального кладовища.

Також проектування Національного військового кладовища здійснюватиметься без одержання містобудівних умов та обмежень.

Можливість перепоховання на Національному військовому кладовищі Героїв, які починаючи з 2014 року нагороджено орденом "Золота Зірка", та перепоховання видатних борці за незалежність України.

Я впевнений, що ви всі ознайомлені із законопроектом, тому поставлю декілька акцентів, що цей законопроект розроблений авторським колективом народних депутатів, секретаріатів комітетів.  Дякую дуже секретаріату аграрного комітету …(Не чути), тому що дуже нам допомагали, погоджений з Кабміном і погоджений також з Офісом Президента.

Також відпрацювавши з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради, хочу під стенограму акцентувати деякі моменти. У зв'язку із набранням чинності 29 грудня 2023 року Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля від 13 липня 2003 року (номер 3227-ІХ), законопроект потребує доповнення змінами до зазначеного закону.

Крім того, законопроект реєстраційний номер 9676 потребує внесення інших змін техніко-юридичного характеру. Тому за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні пропоную комітету рекомендувати проект прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій комітету.

Перше. Розділ І проекту закону доповнити новим пунктом 9 такого змісту. Підпункт 2 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля" від 13 липня 2023 року № 3227-ІХ викласти в такій редакції.

Два. Абзац другий частини першої статті 3 викласти в такій редакції:  "Оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, прямо не передбачена частиною другою і третьою цієї статті, а також планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, зміна цільового призначення особливо цінних земель та інша діяльність, пов'язана із розміщенням Національного військового меморіального кладовища".

Друге. Пункт 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України викласти в такій редакції: "Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 9 розділу І цього закону, який набирає чинності з дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля" від 13 липня 2023 року № 3227-ІХ.

Дякую, Людмило Миколаївно. Вона допомагала нам це ормулювання зробити.

Тому, колеги, я прошу підтримати та прийняти... підтримати та рекомендувати Верховній Раді прийняти до першого читання та в цілому з техніко-юридичними правками та з цими змінами, які я назвав під стенограму.

Дякую. Буду радий відповісти на питання, якщо такі будуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Васильович.

У мене таке питання є від себе. Чи узгоджена та позиція, яку ви проговорили, з Міністерством екології та Міністерством аграрної політики?  У нас є представник аграрної політики Людмила Миколаївна, вона відповість, до екології, будь ласка, як узгодилось.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Доброго дня ще раз. Ми зранку мали коротеньку нараду за участю Олександра Георгійовича і за участю інших експертів з вашого комітету і на ній був присутній Олександр Васильович Краснолуцький. Він, на жаль, не може приєднатися зараз, бо він в Офісі Президента на нараді з міністром. Але він підтвердив, що вони підтримують таку позицію і зі свого боку як би так само прочитав її, і все нормально.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ваша позиція як Міністерства аграрної політики, будь ласка, коротко. Якщо коротко…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександре Васильовичу, я одну хвилиночку переб'ю вас. Вибачте, будь ласка. Я тільки проведу реєстрацію.

Герасимов Артур, бачу, появився, я би хотів його зареєструвати.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую.

А у мене якраз питання по цьому було, тому що по цьому було, тому що по меморіальному кладовищу, колеги, просто, щоб одразу відповідали.

Пам'ятаєте, ми голосували закон, розмістити його в Биківні, після того почалося кіно незрозуміле з усім цим, і зараз уже Гатне вспливає, там дуже великі скандали, сім'ї загиблих звертаються. Тому, колеги, просто я думаю, що треба десять разів, навіть не сім, а десять відрізати, точніше відміряти, а потім відрізати. Тому що з Биківнею ми вже, як то кажуть, влупили в штангу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Людмила Миколаївна, прокоментуйте саме…

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Щодо позиції Міністерства аграрної політики, то ми приймали активну участь у розробці законопроекту і підтримуємо його. Щодо тих побоювань, про які тільки що сказали, то в цьому законопроекті немає кадастрових номерів і немає чітко визначеного місця розташування. Це будуть повноваження Кабінету Міністрів, тому повторення цієї ситуації неможливе в реаліях цього. А я думаю, що відповідь конкретно щодо того чи іншого розміщення кладовища може дати Міністерство ветеранів, тут, я бачила, присутній був Олександр Порхун, перший заступник міністра.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нехай Олександр Володимирович декілька слів скаже, Порхун. Будь ласка.

 

ПОРХУН О.В. Доброго дня, пане Олександре! Доброго дня, шановні народні депутати України! Так, дійсно, Міністерство у справах ветеранів також було долучено до розробки даного законопроекту. І безпосередньо відповідаю на питання пана Артема від того, що був прийнятий законопроект безпосередньо і прийнятий, і проголосований закон України по Биківні, де попередньо планувалося розмістити Національне військове меморіальне кладовище. Але після ряду комунікацій, які були проведені з Інститутом національної пам'яті і безпосередньо з Міністерством культури та інформаційної політики, виявили ряд факторів, що під час розпочатку будівництва безпосередньо на локації Биківня ми можемо наткнутися на велику рештку захоронень, що призведе до повної зупинки побудови Національного військового меморіального кладовища.

По-друге, після того, як були проведені попередньо з архітекторами комунікації і з Міністерством культури та інформаційної політики в розрізі відведення буферних зон безпосередньо від заповідника "Биківнянські могили", то в попередніх розрахунках дана буферна зона була прорахована в розрізі 300 метрів від Биківнянських могил, але по факту, по тим даним, де захоронені, можливо, захоронені рештки, безпосередньо було перераховано і буферна зона складала вже в розрізі 500 метрів.

Ще було проведено ряд комунікацій з місцевими жителями Биківні, де безпосередньо по другу сторону Броварського проспекту, вже прямо впритул до дороги, розміщені житлові будинки, а по ДБН нам безпосередньо треба відводити, будівництво кладовища складає 300 метрів від житлової зони, тобто з 100 гектарів, які попередньо розглядалися в Биківні, ми вийшли  приблизно на 60 гектарів, які ми можемо отримати по факту. Відкидаючи ще безпосередньо побудову адмінбудівель для функціонування Національного військового меморіального кладовища, вхідну групу, парковку, адмінбудівлю, крематорій і тому подібне, дана територія скоротилася майже до 50 гектарів.

Розраховуючи 50 гектарів по факту поховання, ми вийшли на цифру в традиційних похованнях приблизно 30 тисяч осіб. Ми розуміємо, що Національне військове меморіальне кладовище створюється не на один рік і безпосередньо не для тих воїнів, які вже загинули в даній війні, яка відбувається з Російською Федерацією, а  і безпосередньо віддати шану на майбутнє, після нашої перемоги, як воїни будуть старіти і помирати своєю смертю, безпосередньо віддати їм шану і щоб вони були поховані на даному побудованому Національному військовому меморіальному кладовищі.

І плюс в даному законопроекті, який пропонується вам до розгляду, також вносимо зміни, щоб дати можливість перепоховувати воїнів, які нагороджені найвищою державною нагородою Герой України з орденом вручення "Золота Зірка" з 2014 року.

Тобто по складеним ряду причин і заходам, які склалися по Биківні, було доручення Прем'єр-міністра України на рахунок розгляду нової земельної ділянки по Гатному безпосередньо. І  також його доручення було по зобов'язанню Міністерства у справах ветеранів створити проект постанови про експериментальний проект для проектування Національного військового меморіального кладовища безпосередньо в населеному пункті Гатне. На що дана постанова була прийнята 21.08.2023 року і безпосередньо Міністерство у справах ветеранів та державна установа "Національне військове меморіальне кладовище" рахується по даній прийнятій постанові на рахунок проектування Національного військового меморіального кладовища.

Дякую.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую за відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександр Володимирович.

Будь ласка,  Артем Васильович Дубнов.

 

ДУБНОВ А.В. Ще від авторів хотів доповнити. Артур Володимирович, ви маєте розуміти, і ви ж в контексті цього питання, що питання трошки назріло або вже перезріло. І, на жаль, те, що ми ту інформацію, яку ми отримали по Биківні від Українського інституту майбутнього, може застопорити  питання будівництва та проектування досить надовго. Що на мій особистий погляд, я впевнений, що ви будете згідні, не заслуговують наші сім'ї героїв загиблих та сім'ї воїнів, які воюють за Україну зараз.

Тому це збалансований законопроект, який дає можливість досить швидко перейти до того, щоб цей проект відбувся не тільки на папері і не тільки на наших словах, але і в дійсності. Тому і просимо цей законопроект прийняти без кадастрових номерів, щоби, як ви сказали, в штангу ніхто не бив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Артем Васильович.

Чорноморов Артем Олегович, руку тягне, чи не поставилась минулого разу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я вибачаюсь, Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все. Дякую.      

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я підтримую Артема Васильовича, свого тезку і колегу, що можна, в принципі, поставити за основу і в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги...

 

РУДИК С.Я. Пане голово, дозвольте коротенько?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, Сергій Ярославович, будь ласка.

 

РУДИК С.Я. У мене два питання. Я розумію, що ми не даємо зараз кадастровий номер, але оскільки  ви відпрацьовуєте принаймні з того, що ми почули від першого заступника Мінветеранів, відпрацьовуєте локацію Гатне. Чи є розуміння від ветеранських організацій громадських, як вони ставляться до того, що це буде не столиця, а, скажемо так, самі розумієте, чим відрізняється Биківня по локації від Гатного?

І друге питання, таке вже риторичне. Автор сказав про те, що погоджено також з Офісом  Президента. Я сьогодні  рівно 18 місяців, як мобілізований в ЗСУ, може, за цей час якісь зміни в Регламент пройшли. Це обов'язкова вимога нормотворчої діяльності законопроектів –  погодження з Офісом Президента?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Володимирович перший, якщо можна.

 

ПОРХУН О.В. Так, дякую за  запитання. Безпосередньо ведеться комунікаційна робота і з ветеранськими громадськими організаціями, і з  громадськими організаціями членів родин загиблих захисників і захисниць України. І безпосередньо як би позиції в них різняться, але дехто, ну, я б сказав би, більшість підтримує дану ділянку, де планується розмістити Національне військове меморіальне кладовище, але є ряд громадських організацій членів родин загиблих, безпосередньо які вимагають, щоб Національне військове меморіальне кладовище було в межах Києва.

Розглядаючи всі земельні ділянки, які можливі в межах Києва, попередньо ми вже розглядали і Лису гору, і безпосередньо навіть КМДА було проведено ряд голосувань і схвалено рішення про передачу даної Лисої гори на Міністерство у справах ветеранів для розробки даного проекту Національного військового меморіального кладовища. Але в ході як би обговорення включилися екологи і плюс історики, які довели, що на території Лисої гори були поховані язичники і проводився великий  шабаш, з'їзд відьм, тому дане місце розташування для майбутнього Національного військового меморіального кладовища  як би є недоречним, тому що на місці шабашу ми плануємо хоронити саме найдорожче – це полеглих наших воїнів за  незалежність нашої держави.

Тоді Міністерство у справах ветеранів разом з громадськістю почало об'їжджати всі вільні земельні ділянки або які підходили під безпосередньо кількість гектарів для розміщення Національного військового меморіального кладовища, і ми розглядали як би два варіанти. Перший варіант – це Берковецьке кладовище і там безпосередньо є ще плюс земельна ділянка. Але в ході оцінки даної земельної ділянки ми підняли судові справи, що дана земельна ділянка знаходиться як би в судових провадженнях, і ми розуміємо, що це може тривати довгий час, і тому ту історію відкинули.

І повернулися до історії з Биківнею, де попередньо я уже розказав, чому ми не можемо там проводити старт побудови Національного військового меморіального кладовища. І якщо підходити комплексно, то в місті Києві земельні ділянки більше ніж 100 гектарів вичерпались.

Чому ми повернулися до Гатного? Тому що Український  інститут національної пам'яті, так, безпосередньо підняв архіви, і уже було доручення в 2015 році безпосередньо тоді Міністерству культури і інформаційної політики розробити і проговорити з громадськістю, де розміщувати Національне військове меморіальне кладовище. І були підняті документи, де безпосередньо була розглянута земельна ділянка в Гатному. Тому до даної земельної ділянки повернулися. Попередньо проведено і уже є в державній установі Національного військового меморіального кладовища "п'ятисотка" так звана з детальним описом дерев і безпосередньо рельєфу даної земельної ділянки. Дана земельна ділянка складає майже 270 гектарів, що дасть можливість нам зробити просторовий комплекс Національного військового меморіального кладовища. На перспективу також закладено побудову крематорію у дві лінії і безпосередньо розраховано на дуже велику кількість традиційних поховань дана ділянка, і буде доповнено безпосередньо також поховання шляхом колумбарію, і створенні колумбарію. В цьому напрямку ми можемо нарощувати дуже велику кількість. Це на майбутнє.

Надалі Міністерством у справах ветеранів проводиться комунікація безпосередньо з представниками ветеранських громадських організацій. Але ми розуміємо, що поки ми говоримо, люди гинуть і їх немає куди ховати. Я це дійсно підтверджую, тому що до нас на всі наради члени родин загиблих захисників і захисниць України безпосередньо приходять з урнами своїх полеглих, і вони живуть уже з ними хтось півтора року, хтось рік, хтось тільки починає жити, тому дуже крищуче і актуальне питання в розрізі початку будівництва.

Зі свого боку, по експериментальній постанові, яку я озвучив  вище, Міністерство  у справах ветеранів і Державна установа "Національне військове меморіальне кладовище" уже проробили до стадії ескізного проекту. Був об'явлений тендер безпосередньо на площадці ProZorro, є переможець тендеру, заклечається договір з переможцем 18.09.2023 року. І безпосередньо ми готуємо пакет документів на об'явлення тендера на площадці ProZorro на стадії "П". А безпосередньо для стадії "П" нам потрібна земельна ділянка.

Наразі  даний законопроект вирішить в стислі і скорочені строки передачу земельної ділянки безпосередньо на баланс державної установи "Національне військове меморіальне кладовище" і що дасть великий поштовх для відкриття тендеру на стадію "П". І ми, по нашим розрахункам, якщо будемо рухатися в тому темпі, в якому ми уже рухаємося, то безпосередньо будівництво плануємо розпочати в середині листопада цього року.

І як би стоїть амбітна мета – це проектування першої черговості, яка буде включати в себе в'їзну групу, частково парковку, частково обнесену  першу чергу парканом, це ті ДБН, які потрібні для вводу в експлуатацію першої черги для того, щоб почати заховання наших героїв.

І після того, як ми побудуємо і введемо першу чергу Національного військового меморіального кладовища і почнемо ховати своїх героїв, далі продовжимо будівництво самого комплексу Національного військового меморіального кладовища.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Володимирович, за вичерпну відповідь.

Колеги, я хочу вже поставити на голосування, думаю, тут уже все проговорили.

Ставлю на голосування наступну пропозицію проект Закону реєстраційний номер 9676 включити до порядку денного десятої сесії дев'ятого скликання. Відповідно до статті 101 Регламенту Верховної Ради України визнати законопроект реєстраційний номер 9676 невідкладним та скоротити строки внесених альтернативних законопроектів до початку його розгляду. За наслідками розгляду законопроекту реєстраційний номер 9676 в першому читанні прийняти його за основу і в цілому з урахуванням озвучених пропозицій комітету та з необхідним техніко-юридичним доопрацювання.

Колеги, прошу підтримати і проголосувати. Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, прошу, колеги, голосуємо. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, пане генерале.

Халімон Павло.

 

РУДИК С.Я. Ще не генерал…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ С.Я. Ну що за солдат, який не мріє стати генералом, Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Я би краще вже до вас вернувся. Сьогодні рівно 18 місяців.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Скоро ми до тебе прийдемо, не переживай.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іване Адамовичу. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За. Підтримую. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук  Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б. Г. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем. Чорноморов Артем!

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро. Юрчишин Петро!  Юрчишин Петро!

Мейдич  Олег.

Халімон Павло.

 

ЮРЧИШИН П.В. Юрчишин – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин – за. Дякую.

Мейдич Олег.

Халімон Павло.

Богданець Андрій.

І того: 24 народних депутати – за дану пропозицію. Олександр Васильович, рішення прийнято.

Рухаємося далі в поряду денному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Третє питання: про звернення комітету щодо необхідності спрощення надання дозвільних процедур на будівництво  мультимодальних комплексів та терміналів для  перевалки с/г продукції на річці Дунай.

Я до слова запрошую… Іван Адамович, ви доповісте по цьому питанню?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так.

Шановні колеги, дивіться, я довго не буду забирати вашого часу. До мене десь особисто, а також я бачу і листи  на сьогодні до нас як до комітету, прийшли від різних асоціацій і фермерських різних асоціацій про те, що сьогодні є, скажемо, біля  Рені, а також Ізмаїла, є підприємства, є господарства і підприємства, які мають у власності або в оренді земельні ділянки. Почали процедуру, почали якусь процедуру про оформлення дозволів на початок будівництва відповідної інфраструктури для погрузки зерна і стикнулися з, так, як у нас в країні, з рядом різних проблем, які сьогодні є. Тобто для того, щоби отримати дозвіл, сьогодні їм йде величезний період часу, це десь півроку, до року часу на те, щоб отримати дозвіл будувати сьогодні на березі річки, скажемо, якийсь перевалочний елеватор чи комплекс і так далі. Це сьогодні в умовах форс-мажору, тому що у нас, ви бачите, в країні зараз склався форс-мажор. Такого форс-мажору, дай боже, щоб ніколи ні наші діти, ні наші внуки його не мали на своєму шляху.

Україна сьогодні збере біля 80 мільйонів тонн зерна різного, також зернобобових, і це потрібно відправити. Тобто якщо навіть розділити, скажемо, помісячно, ми розуміємо, що це треба відправляти фактично десь біля 5,5 тисяч тонн зерна щомісяця. Якщо взяти зараз по наших даних експорту, те, що відбулося за 12 днів вересня місяця, ми відправили 1 мільйон 50 тисяч тонн зерна. Тобто до кінця місяця, якщо ми далі так будемо відправляти, десь біля 3 мільйонів тонн ми відправимо. Тобто реально у нас буде величезний перехідний залишок  зерна, це якщо буде складатися все так добре, як би нам хотілося на сьогодні.

Все рівно у нас залишиться біля там 25-30 мільйонів тонн зерна в Україні. Що це значить? Це значить, перше, що аграрії, які не продадуть зерна, вони не зможуть там посіяти, вони не зможуть завершити свій господарський рік, відповідно не зможуть там розплатитися із своїми працівниками, не зможуть заплатити до кінця процентів, кредитів, обслуговувати і так далі. Це  буде призводить до відповідного банкрутства.

Тому асоціації і в тому числі аграрії звертаються з дуже простим рішенням, дайте нам зараз можливість у зв'язку з тим форс-мажором, дайте можливість що-небудь будувати для того, щоб ми могли грузити, в тих форс-мажорах ми могли грузити лодки і відправляти зерно з України. Це сьогодні єдиний варіант, єдиний шлях. При тому ми бачимо, що росіяни сьогодні чітко розуміють фактично нашу десь в цьому сильну сторону. І кожну ніч фактично, ви бачите, що відбувається сьогодні в Рені і в Ізмаїлі, це кожну ніч там бомблять нашу інфраструктуру.

Я хочу сказати, друзі, якщо ми з вами приймемо таке звернення до Прем'єра, до Президента  дати можливість спрощено сьогодні забудовувати і спрощено робити ці мультимедійні, скажімо так, комплекси по завантаженню і вивантаженню зерна з України, це, я рахую, що це дуже буде класно і круто, коли хтось буде ще сьогодні в такій складній ситуації в це інвестувати. Але у нас сьогодні в Україні українці герої і у нас такі люди є.

Тому я прошу підтримати звернення і проголосувати, це потрібно для країни, для наших аграріїв.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адаме Івановичу.

Чорноморов Артем Олегович підняв руку. Будь ласка, Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Іван Адамович, дійсно, дуже важливе питання ви підняли. Але я все ж таки хотів би сказати, що перш за все, якщо мені не помиляється, в перші місяці війни ми прийняли законопроект, це був лютий-березень місяць, в якому ми спростили саме надання можливості певних речей щодо будування цих терміналів саме на річці Дунай, тоді ще була дискусія, була річка Дніпро, її виключили, щодо запобігання певних ризиків будування певних об'єктів рекреаційної діяльності, тому була залишена річка Дунай.

По-друге, хотів би процитувати колегу, який сьогодні сказав,  і задам це те ж саме, які конкретно дії, конкретно що заважає, тому що це поки що загальні якісь наративи, фрази узагальнюючого масштабу, що повинні бути також запобіжники, тому що дуже великі корупційні ризики. Тому я хотів би просто зрозуміти для себе, що саме заважає і що саме спростити, як наголошуємо, тому що я не бачив ні одного листа від асоціації, може до мене не надходили.

І, по-третє, я вважаю, що перед тим, як таке рішення, щоб до нас потім не було запитань щодо лобіювання якихось нездорових ідей і заперечень від інших аграріїв, наприклад, які не мають  земельні ділянки, як ви сказали. Моя пропозиція, у нас є чітко визначений підкомітет, в якому визначається інфраструктура і інновації, щоб це була як площадка для обговорення такого звернення, на яку прийдуть певні представники асоціацій і, може, й власники цих земельних ділянок, які розкажуть про конкретні проблеми, з якими вони стикаються, щодо дозвільних документів  для будівництва. Тому що, якщо я не помиляюся, ми говоримо зараз і про будування причальних стінок і про, це певні екологічні норми ми можемо порушити. Тому що, як ми знаємо, уже біля самого русла, де Сулина, там зараз міняються глибини і підводний ландшафт, що тепер в деяких місцях Дунай –  це ж, ми знаємо, сезонна ріка, вона інколи повноводна, інколи вона стає, глибина зменшується, це сезонна історія. І після деяких дій, які були скоєні, я чітко знаю цю інформацію, зміною, певно, в моменті русла глибини змінилися в частині деяких моментів його фарватерів.  Тому кожен захід судна, пароплава це збільшує трафік. Якщо ми збільшуємо кількість перевалки, який до нас нашими попередниками був розрахований, це певний трафік пароходів, який може заходити в фарватер Дунаю, а потім через Сулину і йти далі, як ми знаємо, на Констанцу.

Тому моя пропозиція, для того, щоб наш комітет не виглядав незрозумілим до Кабміну,  а у нас не було потім претензій  до Кабміну, що вони таких дозвільних документів не зробили або що, щоб ми чітко зрозуміли, які саме перешкоди в дозвільних документах є перед заявників. Тому що,  ще раз наголошую, процитую колегу, який казав, що це дуже  розмита інформація, вона дуже обширна і незрозуміла на сьогоднішній день.

І, по-друге, щоб ми потім не створили якихось дуже великих проблем, щоб не будували ці термінали хаотично, що в свою чергу створить дуже великий трафік суден малої, так сказати, костерної лінії, та, як ми знаємо, уже  в  деяких випадках навіть заходять пароходи 15-20-тисячники, що  в свою довжину збільшені там порядку до 100 метрів. До цього Дунай, в нього не було прецедентів, щоб такі пароплави в нього заходили. Тобто по суті на сьогоднішній день ми маємо безпрецедентний потік пароходів по цій річці. Тобто одна проблема може потім перейти в дуже велику іншу.

І насамперед, до речі, законопроект в першому читанні, який ми сьогодні подали, в ньому можна також передбачити певні норми щодо документації. Дякую.

Тому моя пропозиція таке звернення створити спочатку на площадці підкомітету інновацій та… вибачаюся, інфраструктури в агропромисловому комплексі, обговорити детально це питання, вислухати всіх зацікавлених осіб, щоб потім, не дай бог, аграрний комітет не звинуватили в лобіюванні певних груп інтересів і, що саме головне, створення перешкоди для відгруження вже тих можливостей. які на сьогоднішній день є. Бо кожний термінал це збільшення перевалочних потужностей, а кожна перевалочна потужність – це допоміжний судозаход в річку Дунай, я вам кажу як спеціаліст.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артем Олегович, я щиро дякую.

Якщо, колеги, дозволите, то, Артем Олегович, я якраз хочу сказати, що якщо б було прийнято таке спрощення рішення, я кажу, в тих форс-мажорних обставинах, які сьогодні для країни сталися. Ви бачили, я думаю, новини читали, що сьогодні на стоянці було спалено шість автомобілів, де попав безпосередньо "шахед", і шість водіїв сьогодні знаходяться в лікарні. Ви розумієте, що це таке є.

Тепер далі. Якщо ми хочемо спростити, це означає якраз ми хочемо прибрати всі корупційні складові, які сьогодні на тій дорозі є, для того щоб організувати, оформити ті отримати дозволи, це якраз в тому сьогодні найбільша проблема, що люди просто руки опускають. Це раз.

По-друге, ви прекрасний як фахівець, і колеги чітко розуміють і знають, якщо після нашої великої перемоги відкриються велику порти Одеси, відповідно Рені і наші порти дунайські, вони дунайські, вони не будуть мати такої активності. І ті інвестиції, які сьогодні будуть туди вкладені, вони точно залишаться там, вони звідти нікуди не підуть, вони будуть там на місці.

І останнє. Що сьогодні, як хто буде інвестувати кошти туди, він точно не буде викидати кошти на вітер, він  точно буде грамотно, правильно все розплановувати і правильно робити, щоб не тільки на сьогоднішній день, а й на завтра, на післязавтра, щоб це працювало, бо це є інвестиції, це є гроші.

Ну, і останнє. Ми говоримо про те і ми пишемо в зверненні проекту, і я думаю, що ви його читали, ми пишемо, що мати, враховуючи …(Не чути) Комітету з питань аграрної та земельної політики пропоную розглянути ініціативу децентралізації та посилення експорту вітчизняних зернових та олійних культур шляхом використання потужностей окремих об'єктів господарювання, які мають у своїй власності земельні ділянки або в оренді по річці, по берегах річки Дунай, забезпечивши спрощення надання дозвільних процедур на будівництво мультимодальних комплексів та терміналів для перевалки аграрної сільськогосподарської продукції. Це чітко написано, де корупція, яка складова і так далі. Це на розгляд Кабміну, ми до них звертаємося. Тому що крик, аграрії кричать, розумієте, про що мова. За 12 днів ми відправили 1 мільйон 50 тисяч тонн збіжжя з України, розумієте.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хотів би ще раз просто запитати, просте запитання, дуже просте. Що саме треба спростити? Це перше. Що саме? Бо спростити…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Все, що є, все. Конкретно спростити все, дати можливість сьогодні аграріям…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Будь ласка, не перебивайте, я ж вислуховував вас.

І по-друге. Я дуже шкодую і повне моє співчуття тим загиблим і пораненим, але я вам як фахівець з фрахту хочу сказати, чим більше буде непродуманих терміналів, тим ще гірше буде становище щодо черги судозаходу. І чим більша буде черга судозаходу, тим більша буде черга автомобілів уздовж всієї дороги, аж до Одеси. Це причинно-наслідковий зв'язок. Не будуть термінали працювати, якщо в річці Дунай є певні можливості щодо судозаходу. Якщо там є можливість зайти щодо Рені і до Ізмаїла 23 пароходи  загальним  тоннажем 500 тисяч тонн на місяць, якщо ми навіть терміналів на мільйон тонн збудуємо, ми не зможемо це горлишко збільшити. Тому що кожен пароплав має певну осадку, певну довжину і на кожному коліні повинен пройти по фарватеру річки Дунай. Тому я ще раз наголошую, ця річка Дунай є сезонною, інколи вона 7 метрів  3 сантиметри осадка, інколи вона падає аж до 3 метрів. Чим більше буде терміналів, тим більше будуть люди реалізовувати свої можливості щодо інвестицій, більше пароплавів не зможуть зайти, тому що є певна прохідна можливість річки Дунай.

Я би пропонував до того вирішення цієї проблеми підійти комплексно і дійсно її вирішити, по-перше, тому що це буде прибуток в нашу країну валютної виручки. Але спочатку нам треба звернутися до двох організацій –  АМПУ і  до …(Не чути), щоб вони дали свою оцінку, яка прохідна можливість в сезон і не в сезон  пароплавів костерної групи та хенді-групи, це пароплави  до 5 тисяч і до 20 тисяч, щоб ми чітко розуміли

А також звернутися безпосередньо до Міністерства відбудови, якого зараз Кубраков, щодо запитання, які саме документи на сьогоднішній день заважають побудувати причальну стінку або  навіть підвести  залізну дорогу на майбутнє, я так розумію, потім будуть інші запитання, для того, щоб  зрозуміти, що саме заважає цим людям використати свою можливість і спростити документи, тим паче, що в їхній власності є земельні ділянки або  в оренді. Це було би комплексно і правильно, що конкретні документи, які, наприклад, в них нема дозволу, наприклад, на будівництво від екології. Які саме документи? Тому що оми зараз звертаємося  до Кабміну і до Президента спростити це.

Я вважаю, що нас почуто, а саме головне, я переживаю за репутацію аграрного комітету, який виявиться некваліфікований, не вивчивши цю проблематику. До цього спочатку вивчити проблематику і  потім подати. Це лише моя пропозиція.   Але я все ж таки наголошую на тому, що більшість терміналів ні в якому разі не збільшить кількість пароплавів в Дунай, тому що річка Дунай, вона незмінна, і туди можуть зайти лише певна кількість пароплавів. Я в минулому як фрахтовий брокер вам просто говорю, бо це реальна істина стовідсоткова. Ми не збільшимо. Якщо ми розширимо річку – тоді да, якщо ми її углубимо до 10 метрів, тим самим ми дамо можливість заходити аж до пароходів 30-35 тисяч.

Дякую. В принципі, дуже гарна ідея. Вдячний Івану Адамовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Степан Чернявський. Степан Миколайович, будь ласка, руку підняв.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, хотів би…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але, якщо можна, дуже коротко, бо кворум падає.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Коротко. Чорноморов говорив пів годинки і, я думаю, що я маю те ж саме право.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Олександр Васильович, давайте, якщо хочете зупинити, то зупиняйте або робіть якийсь регламент. Добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Дивіться, по-перше, прецеденту ніколи не було не тільки по заходу, прецеденту ніколи не було і по бомбардуванню і портів. Тому в цих умовах, якщо у нас буде багато терміналів, як Артем Олегович сказав, як він колишній брокер фрахтовий, він звик працювати з однією або з двома людьми, які сьогодні зацікавлені, щоб більш ніхто не навантажив. Але це ризик. Ми завтра можемо зупинитися, бо ті термінали, які працюють, можуть бути знищені і експорт знову зупиниться. Це небезпека.

Щодо комплексів або саме по тим запитанням, з якими ми звертаємося до Прем'єр-міністра і що ми хочемо. По-перше, якщо це спрощення, кожне міністерство йому надасть своє бачення, що вони можуть спростити саме при дозволу на роботу цих терміналів. Це приклади, наприклад, це Міністерство енергетики, десь можуть знайти якісь потужності, які можуть надати для того, щоб підключити. Сьогодні теж підключитися до електроенергії – це дуже велика проблема. Друга проблема. Це Міністерство інфраструктури, в них теж є деякі позиції. Будівництво інженерних споруд на Дунаї – це теж проблема. Бо той законопроект, який ми прийняли, ми теж не все прорахували, коли прийняли будівництво річкових портів ні річці Дунай. А виявилося, що річка Дунай –  це акваторія морського порту і там неможливо побудувати сьогодні річковий порт. І це ми теж так ля-ля-ля і проголосували, і всі сьогодні говоримо, що все можна. Але є такі юридичні моменти, з якими сьогодні підприємці зіштовхуються з цими проблемами.

І я вважаю, що сьогодні, якщо буде цей час військовий саме… до екологів, да, тобто всі сьогодні переживають і Артем Олегович, всі сьогодні переживають за екологічний стан. Але це питання виключно саме в перевантаженні зернової групи, аграрної групи. І я не бачу в цьому якоїсь проблеми. Якщо нам сьогодні Прем'єр відповість як комітету і всі міністерства йому нададуть свої пропозиції по спрощенню, я не бачу в цьому якоїсь проблеми або якісь там хвилювання про непрофесійність або що. Ми  не всі професіонали в якихось там напрямках, але це робота саме міністерства, хай вони думають, як спростити, щоб сьогодні надати можливості зробити не один, не два, не три – сотню таких терміналів, щоб росіяни не могли знайти, або якщо вони знищать одне, а у нас відкрилося друге, і ми там починаємо знову перевантажувати зерно. В чому тут проблема? І не треба займатися популізмом, Артем Олегович. З усією повагою, я розумію вашу професійність і все інше.

Не прикривайтесь, будь ласка. Сьогодні немає лобіювання. Сьогодні отримали дозволи, я вам скажу, більше 70, мабуть, дозволів для того, щоби відкрити там річковий порт і термінал. Але ніхто сьогодні не працює. Чого? Бо погодження одне, друге, електроенергія, екологія, ОВД проблема зробити, бо це пів року надо робити ОВД – оцінка на довкілля. Хто знає що буде після пів року?

То я вважаю, що саме таке звернення, я думаю, воно було б доречне. І ми як аграрний комітет в першу чергу турбуємося саме за наших аграріїв. Бо якщо не буде у нас перевалки, зерно впаде ще в два рази. Хто в цьому зацікавлений? Зацікавлені тільки ті, хто працює сьогодні, два – три термінали, да, які можуть опускати скільки хочеш. Раніше, да, зазвичай, вони мали там п'ять доларів – ціну за перевалку. Чого сьогодні вони беруть до 20 доларів, хто може сказати? Артем Олегович, ви знаєте цих людей. Да, і що?

Безумовно, завтра буде їх 10 і він не зможе брати 20. Я вважаю, в цей військовий час надо зробити і відкрити сьогодні ринок для всіх, хай грузять. Дай бог, щоб всіх... в цій ситуації хтось буде вкладати гроші і щось робити.

Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Олександр Васильович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Миколайович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Оскільки Степан Миколайович перейшов на особистості в деяких питаннях навіть затронув питання, так сказати, образ в мою сторону. Ну, по-перше, Степан Миколайович ніякої уяви не має, як я працював і з ким працював до цього, це лише огласки його якихось догадок. А якщо є, то пускай зазначить це.

По-друге, я хотів би лише зазначити, що саме от криками, що ми допомагає аграріям і тим паче, по суті, вбачаємо в цьому зверненні, і наші колеги сказали конкретно, лобізм, тому що є люди, у яких... то єсть є конкретні люди, у яких ось є конкретні ділянки, які хочуть спростити. Держава, вона насамперед і держава, і ми повинні як народні депутати виважено мислити, тому що держава, екологія, енергетика, всі механізми повинні працювати. Якщо це не буде працювати, це буде хаос. А хаос ні в якому разі не призведе ні подорожчанню аграрної культури в нашій країні продукції, не збільшить кількість її можливості на вивезення. Хаос породжує лише хаос.

І в тому емоційному забарвленні, в якому виступав Степан Миколайович, як йому притаманно, це з криками і огласками, погрозами не тільки мені, а в деяких моментах навіть нашим колегам, розуміючи, щоб передавити позицію. Моя позиція залишається незмінною, вона...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович самоліквідувався.

Торохтій Богдан і будемо голосувати. Будь ласка.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Пане голово, що ви таке кажете – самоліквідувався. Трошки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, щось випав з дискусії.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, не можу підтримати всіх колег, але повністю згодний з Артемом Чорноморовим, нам потрібно вивчити питання щодо можливої логістики. Строительство елеваторів на даній території не вирішить дане питання. І тим паче в нас немає інформації, які заходи планується щодо розбудови там інфраструктури даних територій. Наскільки мені відомо, в Кабінеті Міністрів вже є свої напрацювання, вони вже йдуть шляхом вирішення цього питання, не саме там побудови якихось елеваторів, а є ще інші можливості, щоб зерно доставляти, наприклад, в Румунію, у ту ж саму Констанцу чи ще кудись. А так, давайте побудуємо елеватори. Ну, давайте.

І тим паче, що я не почув жодного аргументу, що потрібно спростити. З чимось можемо погодитися, що  якісь документи потрібно спрощувати. Але, наприклад, завтра Кабінет Міністрів спростить побудову там бомбосховища. А хто відповідальність потім буде нести, коли особи не зможуть сховатися в бомбосховище, а так будуть? Тобто потрібно комплексно, давайте підходити, давайте визначимось, що потрібно спростити, які документи, з чим стикається бізнес. Давайте, можливо, заслухаємо бізнес, тим паче, що 70 дозволів, як сказав мій колега, чи більше, можливо, може щось плутаю, вже отримано на побудову даних елеваторів. Давайте запитаємо у бізнесу, з чим вони стикаються, що вони не можуть там пройти, що потрібно. Можливо, там потрібно не пів року, а зменшити надання цих дозволів до місяця, до тижня, щоб відповідні структури працювали.

А так давайте все, Кабмін визначається. Дивіться, колеги, на нас подивляться, скажуть, сделайте что-то, непонятно что. Давайте конкретику какую-то, что нужно змінити, для того, щоб бізнесу працювалося, а також додатково потрібно запитати, наприклад, у пана Кубракова як у міністра, у Камишіна як міністра, що вони планують робити.

Колеги, ви, мабуть, можливо, не знаєте, а, можливо, там буде найближчим часом будуватися залізниця, а, можливо, якісь мости будуть додаткові будуватися чи ще щось. Можливо, давайте, спочатку запитаємо, що планується робити Кабінетом Міністрів  і відповідними міністерствами для поліпшення ситуації?

Зараз, я погоджуюсь з Артемом Олеговичем, зараз ми набудуємо там елеваторів, машини будуть стояти не в два ряди, а в три ряди, і взагалі громадяни не зможуть проїхати, тому що комусь потрібно вивезти зерно. Це дуже необхідно вивезти зерно, але якщо ми навіть побудуємо там логістику, щоб відвантажити це зерно на судно, а автівки будуть їхати. Можливо, потрібно ще додаткові шляхи розбудувати, зробити дві полоси, чотири полоси, ще якусь, потрібно комплексно підійти, а не так, давайте щось спростимо. А далі що?

Дякую, колеги. Давайте проголосуємо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І, останній Артем Нагаєвський. Але дуже коротко, я тебе дуже прошу, Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

Я хотів би сказати, що, в принципі, це було таке якесь переливання води, останні коментарі і все інше. В принципі, як сказав Богдан Григорович сказав, він правильно сказав, не те …(Не чути) стояли,  нам треба зерно вивезти, нам треба повернути валютну виручку, нам треба дати аграріям можливість реалізувати продукцію. Тому я тут Степана Миколайовича повністю підтримую, нам  треба робити на упередження. Це нічого нікого ні до чого не зобов'язує, ми робимо цей запит, на нього отримуємо відповідь. Якщо Міністерство інфраструктури і розвитку, там Кубраков чи Прем'єр-міністр будуть вважати, що воно має бути по-інакшому, вони дадуть  відповідну відповідь нам на комітет, що ми бачимо це інакше, ми бачимо це в іншому напрямку, ми готуємо відповідні зміни, нормативні акти або законодавчі ініціативи будемо пропонувати. Я вважаю, це так.

Зараз ми маємо працювати на упередження, зараз ми маємо підштовхнути їх на те, щоб вони дійсно, якщо вони не мають запасного плану, дати можливість все ж таки інфраструктуру цю будувати, оскільки цей Дунайський регіон, він завжди був портовим. І тому тут нічого такого немає в тому, щоб дати можливість забудувати там портову інфраструктуру. Бо коли ми голосували законопроект про зміни цільового призначення під порти, він розповсюджувався на всю державу, там виключили Дніпро річку, але там все одно там і Дністер був включений, і Дунай був включений, воно не працює, воно зараз не працює. Працює, всі розуміють, тільки Сулина, тільки  Дунайський  цей регіон. 

Тому нічого тут такого нема. Робимо запит – отримуємо відповідь. Відповідь позитивна – працюємо далі, самі напрацьовуємо якісь зміни. Відповідь негативна – підлаштовуємося, можливо, під роботу Кабінету Міністрів. Все, моя така думка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Сергійович, дуже слушна думка.

Я хочу поставити пропозицію Івана Адамовича на голосування. А паралельно все ж таки думаю, буде доречно, щоб ми теж опрацювали питання стосовно тих зауважень, які давав Артем Олегович Чорноморов, ми можемо це зробити на базі підкомітету Максима Гузенка, ну, паралельно, я маю на увазі, краще паралельно.

Тому, колеги, давайте, я ставлю на голосування пропозицію Івана Адамовича підтримати зазначене звернення і направити його Прем'єр-міністру України.

Іван Адамович, голосуємо. Будь ласка.  

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, я прошу голосувати. Я, звичайно, я шкодую, що я не чув дискусії, яка проходила, бо в мене щось  з інтернетом серйозне, я вже на  телефон підключився. Але добре, що хоч щось є, що я можу далі.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Мейдич Олег.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Герасимов Артур.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іван Адамович. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Я – за. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Лабазюк Сергій.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я – за, Іван Адамович.

Іван Адамович, Нагаєвський – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нагаєвський Артем Сергійович, записав: за.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Я – за. Нікітіна – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Петьовка Василь.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

Стернійчук Валерій.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Але хотів би сказати, просто звернутись, щоб колеги не переходили на особистості і  тримали себе в руках.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, це неправильно, да.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тому що ми всі... ми всі тут народні депутати,  ми всі до політики маємо якийсь професійний рівень. В чому… І ніхто, я вважаю, ніхто із народних депутатів колег не має давати оцінку тій чи іншій роботі народного депутата. Єдиний, хто може дати оцінку народному депутату, – це народ, який його обрав.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артем Олегович, дякую. Я погоджуюся з вами, я, колеги, теж закликаю всіх до толерантності. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро. Юрчишин Петро!

І того...

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. Іван Адамович. Стернійчук. Перепрошую. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Стернійчук Валерій – за. Дякую.

Соломчук Дмитро.

Юрчишин Петро.

Богданець Андрій.

Халімон Павло.

Мейдич Олег.

Гузенко Максим.

Лабазюк Сергій.

Немає.

І того: 18 народних депутатів – за. Рішення прийнято.

Всім дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Останнє питання, дуже прошу, ми його швидко розглянемо. Про схвалення Рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Логістичні шляхи експорту вітчизняної аграрної продукції суходолом в умовах воєнного стану".

Я до слова запрошую нашого колегу Стернійчука Валерія Олександровича. Будь ласка, Валерій Олександрович.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. Шановні колеги, ну, по-перше, хочу подякувати пану голові комітету, подякувати кожному із членів нашого аграрного комітету за те, що дійсно підтримуєте таку гарну ініціативу, яку ми вже проводимо традиційно, йде мова про виїзні комітетські слухання.

І 28 серпня наш комітет, дійсно, відвідав аграрний край – це Волинь. І неспроста, адже ми розуміємо, що в цей час, коли зараз закритий зерновий коридор, то всі акценти робляться на Дунай і саме на прикордонні області. І Волинь, дійсно, є прикордонним краєм, і тут панує доволі комфортний клімат для того, щоб не лише працювати з релокованими підприємствами, яких у нас вже понад 11 і працюємо далі над цим, а Волинь слугує і для того, щоб розвивати тут дійсно логістичну інфраструктуру для експорту нашої сільськогосподарської продукції.

І, власне, ця гостра проблема і це питання стало актуальним при такому доволі широкому колу, яке ми організували за присутності всього керівництва області, це і Волинської обласної військової адміністрації, це і Волинської обласної ради. Були присутні також керівництво Держпродспоживслужби, керівництво Волинської митниці, Держмитслужби, а також керівництво Державної служби України з безпеки на транспорті. І, звісно, не обійшлося без наших вельмишановних аграріїв, від малого до великого.

Власне, саме в присутності цих і членів комітету, і всього керівництва області, ми обговорили це питання і обговорили ряд інших питань, які зараз потребують доволі, можливо, таких рішучих важливих кроків, і питання розвитку логістичної інфраструктури, це стало самим гострим і самим актуальним. Тому, окрім того, нам вдалося ще відвідати і сухі порти, відвідати і надсучасний технологічний млин та інші підприємства.

Я всім дякую, хто приїхав. Дякую тим, хто приїде на Волинь. Прошу схвалити дані рекомендації, які ми напрацювали, а також продовжити ту гарну традицію.

Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Олександрович.

Я ставлю на голосування пропозицію схвалити рекомендації комітетських слухань, направити їх Голові Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, ДП "Укрзалізниця".

Колеги, я прошу голосувати. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чути мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас чутно.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський – за.

Богданець Андрій.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Герасимов Артур.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро. Костюк Дмитро!

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лабазюк Сергій.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина. Нікітіна Марина!

Петьовка Василь.

 

НІКІТІНА М.В. Нікітіна – за.  Я вибачаюсь. Нікітіна – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Марина Вікторівна, дякую.

Петьовка Василь.

Салійчук Олександр. Салійчук Олександр!

Соломчук Дмитро.

Стернійчук Валерій. Стернійчук!

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За – Стернійчук.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тарасов Олег. Тарасов Олег!

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

І того, Олександр Васильович: 15 народних депутатів – за.

Колеги, хто ще добавився?

 

_______________. Зараз ще переговоримо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, я прошу, ще один народний депутат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

Халімон Павло.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Салійчук зараз вмикається, Іван Адамович.  

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Салійчук.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Салійчук, о'кей.

Лабазюк.

Салійчук.

Гузенко.

Герасимов.

Соломчук.

Тарасов.

Юрчишин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Салійчук, в чаті є?

 

САЛІЙЧУК О.В.  Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Салійчук.

 

САЛІЙЧУК О.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Олександр Васильович, все, дякую, я почув. Олександр Васильович…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Петро Васильович підходить.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Петро Васильович!

 

ЮРЧИШИН П.В. Я ж кажу – за. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

17 народних депутатів – за. Рішення прийнято. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, сьогодні була така бурхлива дискусія стосовно наших законопроектів і навіть стосовно направлення листа.

Всім дуже дякую за ваш час. Всім до побачення. Гарного  дня.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Почекайте. Дозвольте звернутися, там ще "Різне" у нас взагалі було.

Шановні колеги, дивіться, я просто нагадую як від імені свого підкомітету,  Кабмін вже подав до 15 вересня проект бюджету. Там хто має можливість, може розглядати на сайті Верховної Ради. Просто нагадую, що у нас до 1 жовтня ми повинні подати пропозиції до бюджету як від народних депутатів, так і від безпосередньо комітету. Тому я в найближчий час проведу підкомітет, на якому, я розумію, що дотацій, мабуть, авжеж не буде, ми живемо, наші аграрії допомогу отримують тільки за рахунок наших донорів, це у вигляді грантів.

Все ж таки я б хотів з вами зустрітись на підкомітеті, обговорити ряд питань, які будуть нагальні від комітету, може пропозиції. Всі ми з різних груп, фракцій, тому я думаю, що ми можемо розглянути декілька речей, звернень від комітету щодо змін до бюджету. Це по-перше.

А, по-друге, хотів би звернути увагу, шановні колеги, давайте таку практику, щоб працювали підкомітети, давайте може деякі питання, які у нас потрапляють від аграріїв, ми все ж таки запрошували на обговорення в підкомітети, а навіть в комітет. Дуже різних дуже випадків, і рейдерство зараз дуже поширюється, тому що… і правоохоронні органи дуже працюють як і по боротьбі з окупантами, і по суті з колаборацією, і в них на все рук не вистачає, і дуже багато випадків на півдні України, в Центральній Україні, де зараз рейдеряться землі, незаконно заволодівають державними землями, засіюються. Щоб ми такі кейси теж практикували, таке роблять наші західні партнери, в принципі, щоб розуміли, що аграрний комітет, він всесторонній і він готовий реагувати на всі потреби суспільства і бізнесу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Колеги, дякую за ваш час. Комітет оголошую закритим. До побачення. Гарного дня.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Всім гарного дня. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. До побачення, друзі. Дякую за сьогоднішній комітет. Все було чудово.