СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
21 листопада 2023 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, сідаємо, будемо починати.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, є 17 депутатів присутніх у залі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, у зв'язку з відсутністю на засіданні нашого секретаря Чайківського Івана Адамовича, бо він захворів, пропоную відповідно до пункту 3 статті 44 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" доручити підрахунки голосів на поточному засіданні комітету члену комітету Кучеру Миколі Івановичу. Дякую.
До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання. Про проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів з попередження нецільового використання земель Каховського водосховища, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 10135).
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель, яке займало Каховське водосховище, поданий народними депутатами України Торохтієм, Бондаренком, Буніним та іншими (реєстраційний номер 10135-1).
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для відновлення Каховського водосховища (доопрацьований комітетом).
Про проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів, поданий народними депутатами України Гетманцевим, Железняком та іншими (реєстраційний номер 10168); та три альтернативних до нього.
Про проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів, поданий народними депутатами України Гетманцевим, Железняком та іншими (реєстраційний номер 10169); і три альтернативних до них.
Про пропозиції Комітету по плану законодавчої роботи Верховної Ради України на 2024 рік. Та "Різне".
Порядок денний був розісланий. Пропоную його проголосувати.
Колеги, хто за даний порядок денний, будь ласка?
КУЧЕР М.І. 16 – за.
РУДИК С.Я. Рудик – утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, починаємо працювати.
Перше. Законопроект, який ми вже проговорили на минулому комітеті, який стосується Каховського водосховища. Ми доопрацювали його. Матеріали були розіслані.
Я до слова запрошую Біленка Сергія для того, щоб він зміг стисло проговорити, які там зміни.
Да, будь ласка.
БІЛЕНКО С. Внаслідок доопрацювання обох законопроектів був розроблений доопрацьований законопроект. Ну, я хотів би озвучити основні відмінності основного та альтернативного законопроектів.
По-перше. У визначені тих земель, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, як земля, яку займало Каховське водосховище, включені всі землі всіх форм власності, а не лише землі державної форми власності як було зазначено в основному та альтернативному законопроектах.
Також було визначено, що визначення виконавця робіт з розроблення проекту землеустрою, на підставі якого відомості про межі Каховського водосховища вносяться до Державного земельного кадастру, здійснюються на конкретних засадах в порядку встановленому законодавством про державні закупівлі. Також пропонується надати доручення Кабінету Міністрів України, внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які пов'язані з тим, що внаслідок спрацювання Каховського водосховища значна кількість земельних ділянок вже не може вважатися меліорованими землями у зв'язку з тим, що їх меліорація не здійснюється за відсутності води у водосховищі, а отже, їх нормативна грошова оцінка має зазнати змін. Крім того, пропонується встановити, що 15-річний термін заборони на надання земельних ділянок і зміну цільового призначення земельних ділянок дна Каховського водосховища не повинен закінчуватись раніше припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідній місцевості. Всі інші положення законопроектів залишені, текст був розісланий членам комітету.
Дякую за увагу.
Будь ласка, Людмила Миколаївна від міністерства по цим пропозиціям. Ваша позиція.
______________Л.М. На жаль, ми не мали змоги ознайомитися з текстом закону, бо нам його не надіслали. Але з приводу того, що я почула, можу прокоментувати, що в основному законопроекті було зазначено, що землі, які займали Каховське водосховище, відносяться до земель державної власності. Мова не йшла про те, що відновлювати і встановлювати межі або розробляти проект землеустрою потрібно лише на землі державної власності і не зачіпати землі інших форм власності. Це було прописано спеціально для того, щоб потім, коли потрібно буде відновлювати, не приймалися рішення 27 територіальними громадами, тому що Каховське водосховище знаходиться на території 27 територіальних громад. І Міністерство юстиції наполягало, і ми наполягаємо на тому, щоб вважати, в силу закону прописати, що землі, які... межі, про які відомості, про обмеження, за проектом землеустрою будуть внесені до кадастру, щоб ці земельні ділянки в межах Каховського водосховища вважалися землями державної власності.
Щодо визначення розробника робіт на конкурентних засадах ми не заперечуємо, єдине питання щодо внесення змін до методики нормативної грошової оцінки. Я не думаю, що доречно прописувати це в законі, тому що привести у відповідність Кабінету Міністрів нормативно-правові акти, то є достатня підстава для аналізу і внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, які необхідні будуть для реалізації цього проекту.
До того ж тут такий момент є. Надається доручення Кабінету Міністрів організувати визначення розробника проекту землеустрою щодо організації встановлення меж відповідно до Закону "Про публічні закупівлі". Але на декілька сторінок раніше ви прописуєте, що замовником цих робіт є Держгеокадастр. Тому тут якесь іде різнобачення, і до того ж Кабінет Міністрів не визначає розробника, він не може в принципі цього робити, бо Кабінет Міністрів – це колегіальний орган, який не є розпорядником бюджетних коштів, він навіть не є юридичною особою. Як можна доручати органу, який по факту не є юридичною особою і не може розпоряджатися бюджетними коштами визначити виконавця робіт? У нас визначено в законі, у цьому у нас точно немає різнобачення, і в кабмінівському, і в альтернативному, і в цьому доопрацьованому, що ці роботи виконує Держгеокадастр.
Тому пропоную пункти щодо доручення Кабінету Міністрів щодо організації виконавця і щодо змін до методики прибрати. У мене є обґрунтування, можу скинути більш детальну довідку, ну просто оскільки у нас взагалі не було часу, я цю таблицю побачила уже безпосередньо на комітеті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій.
БІЛЕНКО С. Якщо можна, я прокоментую.
У законопроекті основному, який подавався зазначено, що землі, які займало Каховське водосховище, вважаються землі водного фонду державної власності під водним простором. Тобто тут не йшлося про те, що ми землі комунальної власності в силу закону передаємо до державної власності. І, на мій погляд, цей пункт не має існувати.
Завданням цього законопроекту є попередження випадків надання земельних ділянок під Каховським водосховищем особам для цілей, непов'язаних з відновленням водосховища, а не вирішення питання власності на вказані землі. Якщо це є землями комунальної власності, мені здається, що ніяких перешкод для того, щоб вони продовжували залишатися в комунальній власності немає і змінювати в даному випадку форму власності не є завданням вказаного проекту.
Щодо зауважень стосовно доручень Кабінету Міністрів щодо методики нормативно-грошової оцінки можна погодитись і просто залишити пункт щодо приведення підзаконних актів у відповідність із вказаним законом.
Стосовно визначення розробника документації. В принципі, можна замінити вказаний пункт з доручення Кабінету Міністрів на доручення Держгеокадастру України. Але малося тут на увазі організаційні питання, а не конкретно укладання договору на розроблення проекту землеустрою. Можна перефразувати і просто вказане доручення надати Держгеокадастру України.
_______________Л.М. А давайте виділити кошти, наприклад, забезпечити фінансування, тобто якась така фраза, яка би мала якесь під собою змістовне навантаження, тому що наразі вона його не має.
Що стосується все-таки земель державної чи комунальної форми власності. Шановні народні депутати, я хочу просто, щоб ви розуміли, що якщо ви приймаєте закони, то їх потім далі треба реалізовувати. Коли ми говоримо про те, що ці земельні ділянки будуть виділятися для відновлення Каховського водосховища, коли ми маємо мову, ведемо мову з 27 територіальними громадами, то комунікація дещо ускладнюється. До того ж стаття 5 Водного кодексу каже, що об'єктами загальнодержавного значення є об'єкти, що розташовані на території декількох областей, водні об'єкти. У нас цей об'єкт саме підпадає під об'єкт державного значення. Чому ми не можемо… Ми не забираємо ні в кого ніяку власність. Якби воно існувало це Каховське водосховище і орган, який має його на балансі, уявимо, неважливо, який це орган, захотів би їх оформити, ці землі, то вони би були якими, безумовно, вони були б державними, тому що вони знаходяться під об'єктом загальнодержавного значення, який розташований на території декількох областей. Вони ніяк не можуть відноситись до комунальних. Те, що ця норма не була… цей момент не був врахований при розподілі земель в 19-му році, коли приймався закон і не було прописано, що землі під об'єктами водного фонду загальнодержавного значення.
Давайте усунемо цей недолік, тому що насправді реалізація проекту для відновлення Каховського водосховища буде неможлива, 27 – це нереально, 2 – нереально, 3 – нереально, 27 – це просто… Тоді давайте визнавати, що ми просто приймаємо цей закон, бо ми хочемо пропіаритися у фейсбуці і на цьому крапка. Тому що він не буде потім… кінцева мета досягнута не буде.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Фріс. Я вже надав слово. Будь ласка.
_______________. Я як передслово, передмова. Дякую.
Я тут не можу не погодитися і повністю підтримую Людмилу Миколаївну, що питання у нас саме Каховського водосховища має бути пріоритетно розглянуте таким образом, щоб ці землі, дійсно, перейшли в державну власність. Це має бути безапеляційно, бо, дійсно, потім при умові відновлення водосховища оці всі шкурнякові питання, всі ці торги, вони просто… ніхто не зможе їх пересилити. Просто, дійсно, 27 громад і кожному там щось дати, надати, віддати, оці всі торги, це просто буде нереальна річ і просто це питання затягнеться, тому, безумовно, загальнодержавне значення і ці землі мають бути державними.
Мене ще турбувало питання, я тому запросив нашого шановного колегу Ігоря Павловича Фріса, бо мені здається, що ми… закон один раз приймаємо і нам треба все ж таки запобіжники всі правильно прийняти. Мене турбувало питання того, що ми заборону вводимо на 15 років і все ж таки в мене великі сумніви і я не дуже вірю в те, що через деякий час, там 5-7 років, можливо, коли виконавча влада, Кабмін прийме рішення все ж таки відновлювати водосховище, ми не стикнемося з тим, що вже якісь десь розроблені технічні документації, щось вже десь виділено, щось десь обробляється.
Ми знаємо як у нас працює містечкове самоуправління, як працюють містечкові суди, оці всі шкурняки, договорняки, все, ми від цього не відійдемо. Тому я все ж таки наполягав би від себе більш суттєвий запобіжник врахувати в цьому законопроекті.
Ми з Ігорем Павловичем це обговорили попередньо в залі, я хотів би, щоб Ігор Павлович своє бачення висказав, ми це теж обговорили.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка.
ФРІС І.П. Дякую, пане голово. Це буквально була п'ятихвилинна розмова, ми з Артемом обговорили питання саме в який спосіб це можна було б це забезпечити, через якісь правові процедури реалізації права власності на відповідній території. На моє переконання, я не є глибоким фахівцем в оформленні земельних ділянок в частині їх інвентаризації, але трошечки розбираюсь в порядку оформленні права власності на земельні ділянки і наступний перехід такого права власності. Тому ті запобіжники про які ви говорите, ключовим я хочу підтримати міністерство, це буде реєстрація єдиного масиву земельної ділянки як державна власність. Це перше.
Можливо, необхідно задіяти механізм стосовно вказаної конкретної земельної ділянки в "Перехідних положеннях" Земельного кодексу, який застосовувався, як мораторій на сільськогосподарські землі, подумайте, просто над цим, можливо, знайти таку конструкцію і вона мала би реальний момент для реалізації в наступному оформленні реєстрації речового права на земельні ділянки, реєстрації права власності на землю, можливої для розробки технічної документації на землю.
Але плюс додатково я би подумав над додатковим забезпеченням щодо здійснення процедурних питань пов'язаних з реєстрацією речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону про держреєстрацію щодо реєстрації обтяження відповідної земельної ділянки, яке унеможливить будь-які розробки, реєстрації, поділу цієї земельної ділянки на інші і реєстрації за ними окремого права власності.
Тому набагато легше це дійсно здійснювати стосовно одної виділеної в натурі земельної ділянки, яка буде відноситись до державної форми власності. Не забувайте, знов-таки 121 Земельного кодексу, яка говорила і говорить нам про одночасний перехід права власності на нерухоме майно, яке розташоване було навіть об'єкт нерухомого майна, яке було розташоване на земельній ділянці його правовий статус і самої земельної ділянки, воно є невід'ємно пов'язане одне з другим. Тому в принципі та ідея, яку міністерство оголосило, мною підтримується, а от ті ідеї, які я вам надав, ви можете взяти для, можливо, подальшої якоїсь реалізації, вдосконалення і узгодження позицій Мінагро з Мін'юстом в частині реєстрації відповідних обтяжень і обмежень на земельні ділянки щодо наступного оформлення права власності на них.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Павлович. Будь ласка, Людмила Миколаївна.
_______________Л.М. Я б хотіла уточнити. Те, що викажете, Ігор Павлович, у нас є у всіх трьох варіантах законопроектів є запобіжник і це 15 років. В доопрацьованому законопроекті пропонується, але не раніше скасування або припинення воєнного стану. В принципі, це мудро. Що стосується єдиної земельної ділянки, на яку накласти можна було б обтяження, ідея гарна, але дещо ускладнюється процес саме формування об'єкта цивільно-правових відносин тим, що частина територій знаходиться на окупованій, там, де ведуться бойові дії. І тому відновлення, формування цього проекту землеустрою, формування території, яку займає Каховське водосховище або займало, буде відбуватися на підставі різних знімків, карт і так далі. І буде вноситись Державний земельний кадастр не як об'єкт цивільно-правових відносин, а як обмеження, що відповідно в межах цих обмежень не дасть можливості далі розпоряджатися. І те, що казав Артем Сергійович, не вийде. Якщо все-таки ми зробимо так, як це було би правильно, на наше глибоке переконання, що це буде об'єктом земель державної власності, тоді не буде ніякого дерибану, ніяких договорняків, і тоді можна буде зберегти цю територію, на яку буде накладено обмеження саме для відновлення Каховського водосховища в тих межах, яких воно існувало.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ігор Павлович, будь ласка.
ФРІС І.П. Тоді я додам, якщо, може, просто хтось не згадує. Коли у нас були якраз "Прикінцеві і перехідні положення" там, де був мораторій, ми прописували таку чітку норму, яка встановлює відповідні правила для тих чи інших правочинів, правовідносин, які відбулися, умовно, з об'єктом цивільного права, на які ми не мали можливість вплинути. Ми визнавали, що довіреності, договори, в тому числі попередні, вони всі були нікчемними. Можливо, будь-які рішення, пов'язані з встановленням, переходом, припиненням, зміною права власності на земельну ділянку яка буде цілою або складовою, які будуть прийняті під час дії цих 15 років, вони є нікчемними. Тобто продумати саме форму цього мораторію і воно повністю знівелює будь-які ідеї і пропозиції тих чи інших суб'єктів, які будуть направлені на встановлення, зміну або припинення відповідних прав на вказані території.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в кого є ще якісь зауваження, може пропозиції? Тут дійсно були слушні деякі зауваження, які, на мій погляд, треба в цьому законопроекті, щоб ми прийняли. Якщо ніхто не возражает, ми їх підготуємо до другого читання для того, щоб вже нормально додати.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, що? Тоді давайте ми сам текст підготуємо після сьогоднішнього обговорення для того, щоб ми з даним текстом зареєстрували новий законопроект, і на наступному засіданні ми його вже з урахуванням доопрацьованого врахуємо.
Хто за таку пропозицію? Будь ласка, голосуємо. Одноголосно. Дякую.
РУДИК С.Я. Запишіть ще Рудика.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Тоді переходимо до іншого питання.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Вас чутно, Сергій Ярославович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До іншого питання. Сьогодні на пленарному засіданні були розглянуті ряд законопроектів, загальна мета яких є мінімізація схем ухилення від оподаткування під час експорту зернових та олійних культур, а також засоби схем з неповернення в країну валютної виручки за такими операціями. Це законопроекти номер 10168 і пов'язаний з ним номер 10169 та три альтернативних. Незважаючи на те, що за результатами розгляду на пленарному засіданні ці законопроекти, які за авторством були голови податкового комітету Гетманцева (реєстраційний номер 10168-2 та 10169-2) були прийняті за основу. Тому у нас все ж таки по цим законопроектам були пропозиції нашого комітету. І з урахуванням того, що ця ситуація така непроста, я пропоную обговорити це питання для того, щоб ми могли підготувати свої пропозиції до другого читання цих законопроектів і подати від нашого комітету.
Будь ласка, хто перший готовий висловитися по цьому питанню? Давайте почнемо з міністерств. Будь ласка, Тарас Миколайович.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати!
Дякую, Олександр Васильович.
Почну з того, як працює зараз експеримент, ви попередній раз задавали питання про перелік верифіковних суб'єктів. Станом на сьогоднішній ранок включені в цей перелік тисячу 922 експортери, заявок опрацьованих додаткових 60, на сьогодні включаться теж в перелік до кінця дня в наказ, і фактично неопрацьованих - 10. Тобто ми, перше – бачимо, що, в принципі, така абсолютна більшість, які відповідають критеріям, вони ці заявки подали, вони включені і продовжують експортувати.
Альтернатива для тих, хто все-таки не відповідає критеріям - це отримання ліцензій. Тут може Тарас Андрійович прокоментувати: яка активність, ну, я маю на увазі скільки заявок є на ліцензії і видача яка в цій частині.
Цей експеримент приймався до кінця 2024 року і він немає ніякого відношення.... він має відношення до валютної виручки, відповідно до порушення законодавства в частині валютної виручки. Але не має відношення до походження продукції і відповідно до податкових накладних як внутрішніх, так і експортних, блокування їх відповідно.
Законопроекти якраз ці – основний, альтернативні 10168, вони говорять про те, що має відбутися зв'язка реєстрації податкових накладних і експорту. Їх треба розглядати в комплексі з 10169, як і зміни в Митний кодекс. По великому рахунку, говориться наступне, що: перше – якщо не буде зареєстрована податкова накладна, то не можна буде експортувати.
Друге. Якщо не буде зареєстрована податкова накладна, точніше, якщо не буде повернута валютна виручка, не можна буде отримати відшкодування експортного ПДВ. Наші пропозиції від міністерства і ми озвучували їх на профільному комітеті, зараз вам до розгляду, в наступному, що все-таки в цю систему інтегрувати Державний аграрний реєстр так, як зараз є з цим переліком. От є у нас в ДАР 1 тисяча 922 суб'єкта, хтось цікавився, працюють, автоматично митниця бачить, ніяких додаткових питань, блокувань, нічого нема, все їде. Аналогічно, що прив'язати до Державного аграрного реєстру, в Державному аграрному реєстрі автоматично підтягується інформація про землекористування в оренду або про власність.
Відповідно можна чітко бачити картину, хто як працює прозоро. І якщо в Державному аграрному реєстрі верифіковано походження продукції, щоб це був критерій безумовної реєстрації податкової накладної, безумовно, щоб не було можливості блокувати. Да, тобто безумовно автоматично має бути, автоматично безумовно реєстрація податкової накладної, це відразу надасть можливість автоматично експортувати. Бо, якщо є реєстрація податкової накладної, значить можна експортувати. І також щоб це вважалося достатньою підставою для повернення валютної виручки, щоб знову, якщо ти прозорий, якщо в тебе по портам є всі дані… Повернення ПДВ, відшкодування експортного ПДВ.
Чому? Тому що, якщо це не додати, то виходить, що всі мають пройти контроль цієї системи реєстрації податкових накладних, податкової по ризиковості. А що означає, якщо попасти в ризик чи зупинена реєстрація податкової накладної? Вона не їде, не можна там по ліцензію піти, інше, вона просто не їде, все, ваш експорт зупинився, там немає іншої опції, просто не їде.
А друге, якщо прив'язати до відшкодування експортного ПДВ, знову ж це абсолютно різні речі, якщо вже верифіковані в Державному аграрному реєстрі показав всю землю, є вся про те інформація, немає бути додаткових перепон. То дуже важливо, бо в реєстрації податкових накладних є два блоки, автоматична реєстрація безумовно, без людського фактора. І дальше, де там система вибиває, і дальше треба таблицю, пояснення, інше.
Дуже важливо написати такі критерії, щоб прозорі компанії були в автоматичному режимі, щоб там не було можливості, умовно, зупинити, а потім приходьте, умовно, будемо дивитися на вас. Це якщо про принцип. Звісно, що це не одна правка, його треба інтегрувати, Державний аграрний реєстр, вписати, туди вмонтувати.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, обмін інформацією між ними працює. Його треба, обмін, зробити. Є СМКОР – це система реєстрації податкових накладних, - її треба зв'язати з Державним аграрним реєстром в автоматичному режимі. І по ЄДРПОУ якщо ти там, то туди попадаєш, і йти зеленим коридором.
Тобто ми будемо вам на розгляд пропонувати правки в тій частині, щоб ви розглянули - надіємося, зможете їх зареєструвати, - щоб відразу на рівні закону. І плюс є інша річ: наскільки можливо убезпечити, щоб потім підзаконкою це не змінилося, щоб зразу було зрозуміло чітко, до кого які будуть застосовані критерії і яка буде можливість потім працювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Артем Олегович Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановні представники, бачу, декількох міністерств, поясність, будь ласка, я трішки, може, вже втратив ланцюг подій, які у нас є, але я так розумію, що все це веде до неповернення валютної виручки. Я правильно розумію, що на сьогоднішній день у нас є постанова Кабміну, як правильно зареєструвати експортера через ДАР?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Вона є, тобто є один блок?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Воно працює?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Це як запобіжник в тій же історії. І, як я почув, у нас досі є ліцензії. (Шум у залі) У нас є ще й ліцензії. Поясніть… Ще нема?
(Загальна дискусія)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо не в переліку…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Можна мені запитання? А навіщо нам ліцензії?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тому що в порядок верифікованих експортерів не можна попасти компаніям, які зареєстровані, почали експорт після 27 жовтня 2023 року. Тобто, якщо ви створили зараз, в листопаді, компанію і хочете працювати…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Це постанова, а ліцензія – це на експорт товару, я правильно зрозумів?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Ну, для новостворених компаній єдина можливість експортувати – це піти по ліцензію.
ЧОРНОМОРОВ А.О. А, це як варіант для новостворених … (Не чути) Це я отримую одноразову ліцензію на 5-10 тисяч…
_______________. (Не чути)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Контракт. А як вам подається це, подати гафтовський контракт треба чи це сіпітішний контракт, який простою формою українською може бути?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Будь-який.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто є спеціалісти, які GAFTA розуміють…
_______________. (Не чути)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто, звичайна проформа українського контракту, правильно, або його номер, чи він як відображається? Текст контракту. Все. І там подається… Тому що ліцензію, добре, якщо ми прив'язуємо до тих компаній, які не мали досвіду тоді, ліцензія – це ще не безглузда ідея, тому що для мене слово "ліцензія", вона у мене виражає, знаєте, такий тригер того, що нібито у нас дуже мало продукції і ми повинні контролювати її експорт. Вибачте, в нас куди не заїдеш можна втопитися в цьому зерні і фермери навіть кажуть, що нехай ця кукурудза згниє, але я її точно не продам. Це ж правда, да, шановні колеги? І я розумію, що в нас є ще третя історія, теж це стосується повернення валютної виручки – це закон, який на сьогоднішній день приймається… вже в Раді прийнявся в першому читанні. Дивіться, що я хочу сказати, колеги. Я от звертаюсь зараз до всіх колег аграрного комітету, хто в нас онлайн, асоціації … (Не чути) На сьогоднішній час ми бачимо таку ситуацію, що, по суті, з'являється дуже багато різних перешкод або це можливостей для кого, спочатку це перешкода, яка впливає безпосередньо на сектор електорату – це аграрний сектор, продовольчий. І на нього зараз впиває більш всього податкова історія. Я пропоную, щоб аграрний комітет або, я ж ще раз кажу, на базі підкомітету, або ще якось контролював цю історію, тому що, на мою думку, ми представники найбільшої сфери економіки, найбільшої. На сьогоднішній день працює тільки енергетика і аграрний сектор. Якщо ви почуєте, ніхто не говорить про те, що метал зупинився на кордоні або зупинився залізорудний концентрат, або ще щось. Все – це харчова продукція, це виключно наш електорат, шановні колеги. І зараз ми маємо три якісь певні бар'єри, я розумію, вони потрібні країні, тому що у нас… якщо ми послухаємо Нацбанк, то Нацбанк каже, що в порядку, скільки там? – 7 мільярдів неповернення валютної виручки. Хоча рік назад це була інші історія.
Я просто хочу зрозуміти, що якщо у нас є постанова, тепер ще закон, я вдячний Тарасу Андрійовичу, що ліцензія – це як альтернатива до постанови щодо реєстрації, щоб ми не могли заганяти, – то а чи не забагато, чи не забагато, де позиція аграрного комітету, те, що це наш електорат? Це ж не закони, які приймаються, по залізорудному концентрату, по вугіллю або ще. Вибачте, це чисто аграрна історія, а до нас відношення, как будто ми просто землю тут видаємо або кладовища розглядаємо. Ні, ну… я маю на увазі, що ми повинні більш жорстоко і чітко показувати свою позицію в цьому розрізі.
Ми розуміємо, що пан Гетманцев і його члени комітету – це наші колеги, але на сьогоднішній день вони зараз прижимають наш електорат, наше електоральне поле, в якому ми представлені як не тільки мажоритарники, а як і різні групи, фракції тому інше. Мова йде, якщо не сесія – то тільки про аграрний бізнес. Так аграрний бізнес раніше був тут увесь, тут. Як не зайдеш до нас на комітет, тут представники різної сфери були, починаючи від Всеукраїнської аграрної ради, закінчуючи свинарниками чи як їх, не пам'ятаєте, була жіночка.
То єсть я пропоную, що це точно треба виносити на все більше обговорення, щоб нас долучили офіційно до робочої групи. Бо я впевнений, що Данило Олександрович зробить робочу групу щодо розгляду законопроекту між першим і другим читанням. Тут багато представників, хто є, хто знає, що так ця процедура проходить. І перед тим, як ми повинні проголосувати, – а ви хочете, щоб ми зараз ці пропозиції проголосували?
_____________. Вони вже в залі проголосовані…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вони ж потім все рівно… (Загальна дискусія)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Перше читання.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться вам їх … (Не чути) реєструвати, ну ви можете всі ваші, але це вони не голосуються в комітеті, вам треба як правки реєструвати.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. За Регламентом це подається депутатом, але це політичне рішення, чисто політичне, не юридичне, Артем Олегович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію, але ж пропозиції будуть подані юридично, як від комітету…
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні-ні.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Як правки від окремих депутатів. Правильно?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Правки подаються від комітету тільки до проекту бюджету.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Так, я забув, вибачте. Я пам'ятаю. Вибачте, забув.
_______________. Тобто всі можуть підписати ці правки.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Да-да. Я ж це маю на увазі. Степан Миколайович, вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Чернявський Степан Миколайович.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, ще раз, всім добрий день! Хочу десь, хто не в курсі ввести в якусь там історію як відбувався весь цей процес. Це по експорту зерна, да, там упродовж цих півтора року. Тобто, скажімо так, біля року десь був такий хаотичний експорт, потім почали боротися з "чорним" експортом зерна і, слава богу, організувалася координаційна рада, де я, є присутнім, і хочу подякувати саме, колеги, нашому міністерству, представникам: міністру, замміністру, раднику Михайлу…Тарас Качка на тій координаційні раді. І скажу так, те лекторальне поле, яке там присутнє в тій координаційні раді воно дуже велике. І Микола Тарасович там організував непросто координаційну раду, де там п'ять, шість депутатів і там п'ять міністрів, там ще і присутній бізнес біля… Скільки? 300, 400 представників бізнесу приймають участь і знають як відбувається процес там і як буде відбуватися процес отримання ліцензій, отримання там верифікації. Зараз я вам скажу, одна із проблем, яка була, – це наказ Одеської військової адміністрації про, скажемо так, в ручному режимі контролювати експорт зерна. Тобто вони намагаються там законними або незаконними способами регулювати експорт зерна. На жаль, той експеримент, який зараз відбувається з верифікацією, він ще має і додатковий наказ від Одеської обладміністрації. Я думаю, що Міністерство економіки, і Міністерство аграрної політики повинні підняти це питання між собою, або то, або то. Бо зараз відбувається… Весь бізнес пройшов, "білий", да, пройшов верифікацію, але невідмінений. І ви поставте, будь ласка, це питання перед Кабміном. Але наказ невідмінений. І получається, подвійний, або мабуть більший контроль з боку держави. І получається навіть "білий" бізнес він сьогодні, я як представник Одеського регіону, до мене звертаються теж багато людей, які задають питання: ну, давайте щось ви вже виберете – або то, або то.
Далі. Я сьогодні погоджуюсь саме з… Ми сьогодні говорили з Михайлом Соколовим. Це по законопроекту, який подав Гетманцев, це по контролю експорту зерна. Там дійсно як податковий комітет вони перетягують, скажемо, на себе одіяло, і не хотілось би… Потрібно нам, тут з Артемом я погоджуюсь, дуже-дуже активно підключитися під самі ті правки, де саме Державний аграрний реєстр буде, скажемо, основною скріпкою, яка буде вирішувати питання експорту. Бо саме створення Державного аграрного реєстру, мабуть було тим запобіжником для роботи аграріїв і для полегшення роботи. Тому давайте, я всіх вас прошу долучатися до тих правок. І я думаю, що Михайло Соколов зараз скаже свою пропозицію, до неї потрібно дослухатися і ті правки підписати саме від аграрного комітету, бо це спростить процедуру "білого" експорту і не буде навантажувати додатково наших аграріїв. Бо будь-яке регулювання додаткове – це навантаження на наших аграріїв, на ціну на продукцію.
Дякую, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Кучер.
КУЧЕР М.І. Я хочу сказати, що в тому законі, який ми прийняли в першому читанні, в принципі, є одна проблема – вона називається податкова. То есть податкова включає експортера в ризикові і він уже не експортер. Якщо, це в мене запитання до Тараса, якщо це можна, дійсно, цю схему замінити через аграрний реєстр, то це в тисячу разів буде краще. Але це треба звертатись до асоціацій, тому що ми тут комітетом не проб'ємо це все діло, тому що вони включають в реєстр і експортер не експортер, от і все. Ризикових.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Андрійович руку тягнув. Будь ласка.
_______________Т.А. Якщо дозволите. Колеги, то есть повністю погоджуюсь з тим, що було сказано. Це, дійсно, ключовий ризик і фактично дискусія була вокруг цього. То есть там був також альтернативний законопроект, поданий Ковальчуком, до якого, зрозуміло, ми маємо відношення, який готували, який Мінагро підтримує, і там ідея була дуже проста, що ми в Державному аграрному реєстрі фактично запроваджуємо систему відстежування продукції від моменту її виробництва до експорту. Як воно робиться? Дуже просто. Ми бачимо вже зараз в аграрному реєстрі землю, яка офіційно оформлена у кожного виробника і в оренді, і у власності, все бачимо, відповідно ми розуміємо, яка є максимальна врожайність, і далі запроваджується система логічного контролю, що виробник може задекларувати, що він виробив не більше того, що він дійсно міг виробити, виходячи з того, скільки у нього площа землі, яка максимальна врожайність в цьому регіоні. Більше того, зараз аграрний реєстр навіть бачить які культури і де у нього були, навіть це ми бачимо. І більше того, в такому пілотному режимі навіть є оцінка врожайності фактичної саме на цих полях, але це ще таке майбутнє, бо там велика похибка. І далі все, от є у нього певна кількість в тоннах відповідних, ну, відповідної продукції, він своїм КЕП – кваліфікованим електронним підписом підписує, що він продав певну кількість там на трейдера, відповідно цей обсяг далі рахується за цим трейдером і трейдер бачить за собою в аграрному реєстрі, що на ньому є ця кількість.
І відповідно ідея була в чому? Що от цю кількість не можна заблокувати.
_______________. І податкова бачить це?
_______________Т.А. І всі бачать. Податкова, митника все це бачать, вони бачать навіть самі ці транзакції, які підписані КЕП з обох, двох сторін. Фактично в них з'являється ще можливість контролювати, щоб вчасно була зареєстрована податкова накладна, щоб не було там ухиляння. То єсть насправді це дає їм додаткову інформацію, але це не ризики якісь, а це фактична інформація – що було, ну, що насправді відбувається.
На жаль, було прийнято рішення податковим комітетом підтримати інший законопроект, але в рішенні податкового комітету є така позиція, що врахувати дані, відомості ДАР, коли вони будуть визначати цей ліміт на безумовну реєстрацію. Ліміт на безумовну реєстрацію – це той самий ліміт, по якому реєструються, навіть якщо ви ризикований, то єсть навіть якщо...
_______________. (Не чути)
_______________Т.А. Ліміт на безумовну реєстрацію – це той ліміт, в межах якого податкова накладна реєструється, навіть якщо відповідний платник визнаний ризиковим.
_______________. А хто встановлює цей ліміт?
_______________Т.А. О, і от це ключове питання. Зараз податкова каже наступне: ми будемо його встановлювати. Є формула, яку вони запропонували, як вони його будуть встановлювати.
Якщо так дуже грубо, то це наступним чином. Вони дивляться: скільки в тому, в попередньому році на яку суму було зареєстровано податкових накладних відповідних... за відповідними кодами УКТЗЕД в гривні, там далі збільшуються на певний коефіцієнт, який відображає інфляцію, і далі вираховує все те, що було куплено у ризикових платників податків. І оце вони вважають цим лімітом.
В чому проблема? Це ніяк не корелює з актуальною площею земель, це ніяк не корелює з актуальною врожайністю, яка в цьому році є, і це ніяк не корелює з актуальними цінами, бо ціни теж у нас змінюються рік від року.
Відповідно наша пропозиція була яка? Цей ліміт рахувати не в гривнах, а в тоннах, тому що агарна продукція, вона в тоннах, і відповідно рахувати його на підставі даних ДАР. От в ДАР є відповідний обсяг за цим виробником, значить оце і є його ліміт, безумовно, реєстрації в тоннах і ви не можете це заблокувати. І фактично вокруг цього і є дискусія, бо навіть на комітеті Гетманцев казав, що він не дуже хоче, щоб була пряма норма, яка буде казати в законі, що так і повинно бути, мов нехай про це домовляється податкова з Мінагро. На мій погляд, конечно, краще було б зробити правки, які б це встановили прямо в законі, щоб цього не можна було змінити.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. У мене є пропозиція, колеги. Дивіться, раз у мене… Колеги, в мене є пропозиція, якщо у нас таке є одностайне бачення по цьому питанню, я думаю, щоб зробити від комітету єдину позицію, яку ми будемо і відстоювати в залі, не тільки… тому що ця правка піде на податковий… від кожного депутата піде на податковий комітет, і вони їх там потрохи зіб'ють, і ми не можемо… получиться ми розіб'ємо їх, і вони нас роздроблять. Якщо це буде позиція всього комітету, я думаю, що це буде як умова для наших… як від агарного комітету, щоб її було важко збити. І ми її будемо відстоювати в залі. Це моя пропозиція.
_______________. Степан Миколайович, повністю вас підтримую. Я ж про це… великий мій спіч був саме про це, що на наше поле…
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. А я трьома словами.
_______________. На наше поле залізли, нам потрібно одним монолітом виступити за одну чітку позицію, тому що це податки стосуються аграрного сектору.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, за результатами обговорення, що пропоную, ми збираємо всі пропозиції, про які ми сьогодні проговорили. В принципі і Михайло Соколов дуже хороші пропозиції вже надав, і ще, коли була дискусія, ще виникли деякі, скажемо так, запобіжники. Тому давайте ми всі їх оформимо, якось між собою узгодимо, це основне, і вже подамо в комітет наших колег, як пропозиції, проголосуємо ці пропозиції, можемо навіть так зробити, щоб це було офіційно, грубо кажучи, на найближчому комітеті. Подамо їх до нашого колеги Гетманцева і будемо їх відстоювати з розумінням того, що ми робимо все правильно і це дійсно, як на мене, дуже нормальна така буде пропозиція.
_______________. В мене ще є одна пропозиція і прохання, щоб від комітету звернутися до Кабінету Міністрів про відміну наказу Одеської ОДА. Бо сьогодні велика кількість бізнесу пройшла верифікацію, але сидять і думають, чекайте, ми пройшли верифікацію, все одно зіштовхуємося з проблемою наказу Одеської ОДА.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, будь ласка, Олександр Георгійович, ми пропозицію Степана Миколайовича стосовно листа на голову ВЦА Одеської.
_______________. Не ВЦА, до Кабміну, Кабінет Міністрів приймав рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В плані про відміну листа. Ми можемо це без голосування робити.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ми можемо це зробити як листа від голови, так. За результатами обговорення, якщо у нас зараз кворуму немає, кворум на жаль відсутній, то ми обговорили це питання і ви підписали цього листа, за це не потрібно голосувати, звісно. Тим більше, це вопиющий факт, я б сказав, середньовіччя і феодалізму, коли регіональна влада приймає рішення в компетенції центральної влади. Питання експорту, податків, зборів, такі питання – це питання центральної влади країни. Регіональна влада має діяти в межах Конституції і законів України, де в функціях обласних адміністрацій прописано те, що вони роблять своїми наказами. В законі ж цього немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, якщо ніхто не проти, зробимо такий лист до Кабінету Міністрів.
Колеги, тоді давайте так. Подаємо свої пропозиції, більшу частину вже Михайло Юрійович Соколов нам їх озвучив. Тарас Миколайович також частину пропозицій від міністерства озвучив. Якщо є якісь ще додаткові, щоб ми їх максимально швидко об'єднали і надали нашим колегам з податкового комітету. (Загальна дискусія) Це вже зробили. Ми це проголосували на минулій сесії.
Тоді, колеги, всім дякую. Будь ласка, Олександр Георгійович.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні народні депутати, у нас ще було питання про План законопроектної роботи на наступний, 2024 рік. Він складається з двох розділів, всього 30 законопроектів включені в два розділи: одні – євроінтеграційні, інші – які потребують врегулювання. Прошу на наступне засідання це питання поставити як один з пріоритетів, тому що доручення є Голови Верховної Ради його розглянути.
І що стосується, Олександр Васильович, якщо можна, дисципліни на наших засіданнях. Була така практика в шостому, в сьому скликаннях: якщо депутати не приходили, не були на засіданнях комітету, були відсутні, або виходили і не було кворуму, зверталися голови комітетів до керівників фракцій з проханням вжити заходів дисциплінарних по тому, щоб була явка на засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, ми якось між собою розберемось.
_______________. Треба, щоб комітет суб'єктивний був, щоб сюди… Ми не самураї, як-то кажуть, щоб йти без цілі, просто для того, щоб йти. Комітет треба збирати, щоб були певні цілі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім дякую. (Загальна дискусія)
Сергій Ярославович.
РУДИК С.Я. Шановні колеги, я, щоб довго не розповідати, розумію, що кінець робочого дня, я зареєстрував вже більше двох місяців тому законопроект 10027, про виділення землі для учасників бойових дій. Звертався я з цим питанням до голови і до голови секретаріату. Ми ніби нормально переговорили. Пройшло два з половиною місяці, а його досі нема на нашому комітеті.
Я сьогодні відправив офіційного листа на СЕДО, Олександре Васильовичу, до вас. І якщо хочете, продублює до всіх члені в комітету. Два з половиною місяці! Комітет непрофільний трансформації розглянув його 19 жовтня. Давайте на наступне засідання винесемо і проговоримо. Я не розумію, які там проблеми, ніби нормально підготовлений документ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По цьому законопроекту ми ще не отримали висновок ГНЕУ, але треба узнати, попрацювати, що там з цим висновком.
_______________. Там я знаю, була зустріч, чи мала бути, учасників бойових дій з міністром АПК, там ідуть процеси, триває дискусія. Ну, скільки можна його гальмувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка, Костюк Дмитро.
_______________. (Не чути)