СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
21 грудня 2023 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, сідаємо вже, будемо починати.
Колеги, доброго дня ще раз всім! Будемо починати. У нас сьогодні по порядку денного декілька питань.
Перше. Це інформація Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо стану виконання та дотримання вимог Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" від 4 листопада 2021 року та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури" від 21 березня 2023 року.
Друге питання. Інформація щодо діяльності Фонду державного майна України та здійснення державної політики у сфері управління сільськогосподарськими підприємствами державної власності в частині виконання основних фінансових показників в поточному році та планування діяльності в наступному році з урахуванням положень Закону України від 27 липня 23-го року та "Різне".
Колеги, тож прошу голосувати за даний порядок денний. Будь ласка, Іван Адамович.
Хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, зараз, минуточку. Дивіться, я пропоную трошки порядок денний змінити і хочу пояснити чому найперше. Значить, дивіться, ми маємо інформацію, що буквально вчора Україна провела переговори з нашими польськими друзями і, м'яко кажучи, не краща ситуація в нас. Тобто ми розуміємо, що сьогодні вже який період часу в нас заблоковані західні кордони. І я як народний депутат, сьогодні до мене звертаються мої виборці з великим питанням, що робить Україна як держава в напрямку розблокування державних кордонів і в загальному торгівлі з нашими сусідами, Європейським Союзом. Я хочу сьогодні перше питання, щоб ми винесли, тому що ми сьогодні аграрний сектор… я знаю, що Діма, він це питання вже пробував неодноразово це підняти. Я йому за це дякую. Можливо, ми тоді до кінця не зрозуміли і не дослухалися до нього. Але я би хотів, щоб ми як аграрний сектор, є представники міністерства тут зараз, обговорили дане питання, поскільки воно надзвичайно гостре сьогодні в країні, обговорили його, і з тим, щоб, можливо, на наступний раз запросити сюди представників Кабінету Міністрів, які могли би нам чітко доповісти, що сьогодні робиться в напрямку переговорів Україна-Польща. Я хочу це розуміти, я думаю, ви також як народні депутати це хочете розуміти, тому що аграрії нам ставлять запитання: що ви робите як народні депутати.
Дякуючи сьогодні, що наш Президент робить все в захисті нашої держави, а ми як народні депутати маємо робити все в економічному напрямку і підкладати сьогодні плече нашій державі. Тому я прошу поставити це першим питанням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богдан Торохтій.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сформулювати його обговорення блокування кордонів, я прошу це питання поставити першим. Воно є нагальне сьогодні і першочергове.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Іван Адамович, з усією повагою, сформулюйте, як буде звучати це питання.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Обговорення ситуації, яка склалася на державних кордонах зі сторони наших сусідів. Про блокування державних кордонів.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Обговорення сьогодні? А хто доповідач?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Блокування до того і сьогодні. Сьогодні 5 тисяч… Артем Олегович, сьогодні 5 тисяч...
ЧОРНОМОРОВ А.О. А доповідач по цьому питанню хто буде? Це ж обговорення, а хто доповідач?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Всі народні депутати. Вас не цікавить це питання?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, нас цікавить. Но ми законодавчий орган влади, ми можемо подавати законопроекти, постанови Верховної Ради, але ми не виконавча влада, не представники Міністерства внутрішніх справ і не Кабмін. Ми можемо контролювати в рамках депутатського контролю, наданий нам Конституцією України. Я зі всією повагою, я хотів би зрозуміти, хто нам доповість, щоб ми як депутати змогли це обговорити?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ви зараз, ми народні депутати, Артем Олегович…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте зробимо так.
ЧОРНОМОРОВ А.О. А, звернутися, без питань. Щоб звернутися, я сто відсотків підтримую. Будь ласка, у нас же ж тут парламентаризм, ми говоримо, це і є наша робота.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, це все зрозуміло.
Діма.
_______________. Дякую.
Насправді це надзвичайно важливе питання, головне питання. І найважливіше за все, що ми розглядаємо в порядку денному – питання кордону. На жаль, ми довгий час не були активними в цих справа,х чекаючи якихось дій від Міністерства зовнішніх справ, від Кабміну, що ось, там той, хто має цим займатися, питання вирішить. Але маємо вже три смерті на кордоні, маємо 7 мільярдів збитків для митниці, маємо величезні проблеми. І маємо як депутати народні, як представники аграрного комітету, як багато мажоритарників всім нам задають питання: що ви робите для того, щоб розблокувати кордон. І нам зараз немає що відповісти. Тому що ми от покладаємо відповідальність на когось іншого, самі, можливо, не здійснюючи відповідні кроки.
Тому вважаю доцільним першим питанням, оскільки воно головне, розглянути питання по нашим кордонам. Звернутися до Кабінету Міністрів України, щоб наших депутатів включили в якісь робочі групи, якщо вони, в принципі, існують, в делегації, якщо вони існують, щоб ми разом могли долучитися і зробити свій вклад в те, щоб вирішити це питання. Тому що складається таке враження у виборці, складається враження і у мене так само, що просто Кабмін чекав, пройдуть вибори в Польщі, все стане нормально, кордон буде розблокований. Цього не відбувається, не видно ні плану А, ні плану Б, нічого не видно. Я думаю, що ми як мінімум маємо бути проінформовані в тій ситуації, яка відбувається, а взагалі маємо безпосередньо приймати участь і разом із представниками Кабміну працювати над тим, щоб розблокувати кордон. Тому, справді, це питання номер один і воно має бути в порядку денному номер один.
І в мене також є інша пропозиція. Оскільки у нас є Голова Фонду держмайна України, новообраний Голова Фонду держмайна, за якого ми будемо вболівати, що будуть нарешті налагоджені справи в фонді, ми хочемо послухати інформацію про плани розвитку, ну, людина…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Діма, це вже є в порядку денному, читай дуже уважно.
_______________. Людина має свої посадові обов'язки. Тому, щоби не затримувати, пропоную після питання кордону розглянути питання Фонду держмайна, а вже після того перейти до першого питання. Тому пропозиція перенести, питання номер два поставити питанням номер один, але перед ними також підтримати пропозицію Івана Адамовича з приводу того, щоби кордон поставити ще перед ними. Так що кордон – питання номер один, друге питання – Фонд держмайна і третє питання – яке зараз є першим.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рудик, будь ласка.
РУДИК С.Я. Шановні колеги, повністю підтримую пропозицію Івана Адамовича щодо того, що законопроект про розблокування кордону з Польщею має бути першим в порядку денного цього засідання.
Також звертаюся до вас, другим пунктом порядку денного поставити законопроект 10027, який два тижні тому вже доповідався в цій залі, я був тоді на Zoom, про виділення землі учасникам бойових дій.
Це останнє, я так розумію, засідання комітету в цьому році, і ніяких фактично обговорень, які б звершилися результативно, не було. Обговорення ради обговорення – це не те, що чекають сьогодні військові. Першого січня кожна юридична особа в нашій державі зможе викупати 10 тисяч га, а з 24 лютого 2022 року учасники бойових дій, протиправно, не мають можливості передбачені законом 2 гектари землі ОСГ і все, що їм положено по законодавству. Відтягування і заговорювання цієї тематики, повірте мені, не додає авторитету ні парламенту, ні нашому комітету. Ми проговорили це питання вчора в кулуарах з головою комітету, сказали, що, да в січні будемо активно обговорювати, тобто це не варіант.
Ви прекрасно розумієте, що ці люди сьогодні під Раду не прийдуть, їм є чим зараз займатися, чим я буду займатися вже з понеділка, ось тільки взяв рапорт на три дні. Але вони прийдуть тоді, коли буде демобілізація, і мало нікому не покажеться. Я не хочу нагнітати, але ви це самі прекрасно розумієте. Не хочу, щоб прецедент із Закарпаття помножилося по всій країні, але наше небачення існуючих реальних проблем, не тільки в цій сфері, провокує людей до протиправних дій, яким немає виправдання по своїй суті, але ми розуміємо в чому їх причина, це небажання дивитися на проблему, яка вона є.
Я вчора в залі виступав двічі з військових законопроектів. Один свій виступ виставив в соціальних мережах "Фейсбук". Знаєте, що більше всього людей збурило, навіть не те, про суть законопроекту, вони дивились, як сраки в парламенті, в президії, в прямому сенсі цього слова, чотири сраки обговорювали непонятно що, поки я виступав. Їх збурило те, що військові мають на увазі під 25 пріоритетом. Це більше всього людей збурює.Я розумію, що не можуть бути сто відсотків законопроектів присвячені Збройним Силам і членам родин загиблих, але просто класти на них, перепрошую, це не вихід.
Тому, давайте, законопроект він є, він зареєстрований, 9 вересня, пройшло вже більш ніж достатньо часу. Якщо ви проти, латифундисти, в цьому залі є представники латифундистів, то скажіть, Іван Іванович Пупкін категорично проти, бо тоді не лишиться землі мені і моєму агрохолдингу. Але хай люди знають цих Пупкіних в особу, а просто так технічно переносити його на завтра, післязавтра і робити вигляд, що нас не стосується, вибачте мені, це повна фігня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, тоді давайте зробимо… Так, я вибачаюсь, будь ласка, Дмитро.
СОЛОМЧУК Д.В. Дякую. Дякую, колеги, що підняли питання по логістиці. Ми, пам'ятаєте, ще в квітні це обговорювали, була одна зустріч з представниками польського Сейму, на тому все заглохло як би, але в квітні було зрозуміло, що нам будуть блокувати, і далі ще інші виникнуть зараз питання весною нові. І це потрібно прогнозувати, і сьогодні вирішувати.
І тут ще питання в логістиці з Укрзалізницею, також потрібно обговорити. Тому що доба вагон зерновозу на початку літа була 350-400 гривень, коли прийшов сезон експорту, вивозу зерна там до Одеси чи до Польщі, замість 5 тисяч вагонів, які стоять в депо, на торги виставляється 600-700 вагонів, і ціна зросла вже до 4 тисячі 200, і доставка з Рівненської області до Одеси стоїть по 12-14 діб. І от пшеницю легше висипати, чим вести Укрзалізницею. І коли обговорюю питання з колегами, з знайомими в тій же Польщі, Словаччині по блокуванню, в них є ця вся інформація, а вони кажуть, а чому ваше саме державне підприємство саме останні штани знімає з аграріїв, а ви від нас хочете підтримки, якщо у вас всередині країни відбувається спекуляція один на одному. Тобто це потрібно обговорити, щоб був обов'язково спецтариф для аграріїв, як колись був спецтариф на руду, там чи на вугілля, чи на метал, вводився, я думаю, це дуже важливо.
І також Сергія Ярославовича підтримую, тому що питання військовослужбовців потрібно піднімати терміново, я ,рахую і дати їм все по максимуму, тому що вони воюють за нашу землю, відвойовують по 20-30 метрів на фронті, гинуть. І тут немає що блокувати, просто хлопцям віддати все, це українці, захочуть, хай вони в оренду ту землю здають, хочуть самі сіють, чим хочуть там хай займаються, це їхня справа. Але це точно земля їхня, тому що вони боронять її і гинуть за неї.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро.
Колеги, дивіться, у нас є порядок денний, який встановлений, потім є питання, які підняв Іван Адамович, потім є питання, які Сергій Ярославович підняв і Дмитро Соломчук. Тоді давайте якось вирішимо, що ми будемо зараз обговорювати, тому що… (Шум у залі)
Дивіться, у нас саме, да, у нас саме зараз немає кворуму для голосування, тож треба почати обговорення. Давайте щось будемо, почнемо обговорювати. Я не проти, якщо Дмитро почне, чи Іван Адамович, з вашого питання. Якщо ніхто не проти, можемо почати обговорення.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну, можемо, звичайно, можемо.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, просто...
_______________. Почекай, яке обговорення, коли у нас є порядок денний, давайте його затвердимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас нема кворуму для того, щоб затвердити порядок денний, то ми можемо обговорювати ті питання, які ми пропонуємо.
_______________. У нас просто три депутати вийшли, щоб не було кворуму, і в нас його немає. Прошу звернути увагу.
_______________. Тоді закривайте комітет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми можемо обговорювати. Будь ласка.
_______________. Колеги, навіщо закривати комітет, коли ми запросили людей і вони прийшли. Давайте, ну, все-таки якусь повагу будемо мати, хоча би послухаємо. Ми не можемо нічого затверджувати, але про те, що люди прийшли, і ми будемо... треба їх послухати, ну це як мінімум повага.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я думаю, що в нас фактично по питанню там Фонд держмайна, це інформація, яку має довести Голова Фонду держмайна, давайте ми послухаємо цю інформацію, яку доводиться, і це... ну, і рухаємося дальше, і потім почнемо обговорювати наше питання, яке ми... Давайте відпустимо наших колег, по крайній мірі давайте...
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви самі говорили, що хочете першим питанням поставити ваше питання.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні. Я хочу, якщо ми проводимо засідання комітету. Коли ми не проводимо сьогодні засідання комітету, тому що немає кворуму, так стається, то давайте послухаємо зараз колег. Це буде інформація, я так розумію, недовго, визначений регламент для доповіді, для надання інформації, напевно, що.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Тоді давайте іти по...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вийдіть... рішення ж приймати ніяке не будемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніхто не проти?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Або давайте обговорюємо тоді питання перше – железної дороги.
_______________. Кворум вже є?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та немає кворуму.
Все, давайте, давайте тоді ідемо по порядку денному, йдемо по порядку денному.
(Загальна дискусія)
Так, колеги, вже кворум є. Тоді давайте спочатку ми голосуємо за порядок денний, потім за пропозиції, які надали Іван Адамович з Дмитром, Сергій Ярославович та…
_______________. Пропоную внести в порядок денний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно, спочатку голосується порядок денний.
(Загальна дискусія)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, дивіться, оскільки питання не були до цього, це наші колеги, зі всією повагою до них, внесли їх з голосу, я пропоную по всіх питаннях, в тому числі які були до цього вставлені в порядок денний, обов'язковий регламент щоб був, щоб ми, як-то кажуть, знову не поговорили – і розбіглися. Бо оце обговорення я пам'ятаю. Я так і не почув від Івана Адамовича, я не почув від пана Дмитра, що конкретно ми хочемо побачити: ми хочемо звернутися до Кабміну, ми хочемо звернутися до Міністерства закордонних справ? Просто обговорення… (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, Іван Адамович, давайте спочатку проголосуємо за порядок денний, а потім будемо обговорювати, бо ми зараз… масло масляне.
Перше: ми голосуємо за порядок денний, який був розісланий. І, по-друге, за ті пропозиції з урахуванням першого питання, яке проговорив Дмитро Костюк з Іваном Адамовичем. Потім, як ми говорили, фонд, потім доповідь міністерства, потім Сергій Ярославович, і потім Соломчук Дмитро.
_______________. Колеги, ну, ви ж розумієте, що якщо ми зараз проголосуємо... (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте почнемо, установимо регламент. (Шум у залі) Колеги, давайте установимо регламент, дійсно, по кожному питанню по 15 хвилин. І це буде нормально, ми встигнемо по всіх питаннях.
Будь ласка.
(Загальна дискусія)
_______________. … (Не чути) Ну, ми два тижні тому вже слухали дві години чос про те, що це давайте думати, давайте обговорювати. Ну, зареєстрована законодавча ініціатива. Ну, хрен з ним, військовий, я вже зрозумів ставлення до військових вчора в сесійному залі. Ну, я заступник голови профільного комітету! Ну, три місяці розглядати і не ставити його на порядок денний, тому що хтось розіслав інший список? А хто формує список? Ну, от дві людини! Я що, буду їздити постійно з "беерки" виходити? Мені щоб приїхати сюди до вас, мені треба вийти з сил і засобів ОСУВ "Таврія", піти в ОК "Схід", з ОК "Схід" оформити розпорядження, приїхати сюди, два дні потратити, щоб мені печатку поставили, що я у відрядження законно поїхав? Ну, тут керівник діловодства відповідає: "Ну, мы вас туда не посылали, ми вас не відряджали в Збройні Сили". Мені, щоб сюди приїхати, кучу бюрократичних процедур треба подолати. Мені важко пояснювати командуванню, якого хрена я сюди приїжджаю, якщо тут таке ставлення до колег.
_____________. Колеги, так давайте дійсно…
_______________. Просто прошу, дайте, офіційно внесіть у порядок денний, проголосуйте…
_____________. Давайте проголосуємо з порядком денним.
_______________. Ви – за чи проти. Все, я від вас відчеплюся. Я скажу просто своїм побратимам, от люди, які за, а от які проти, робіть з ними, як вважаєте за необхідне по законах воєнного часу, відповідно до Конституції, до всіх регламентів. От ці люди – за, а ці хочуть, щоб 10 тисяч га кожна юридична особа брала, а ви сосітє…
_____________. Сергій Ярославович, ми повністю вас підтримуємо. Оскільки Міністерство аграрної політики порушує закони завжди, завжди порушує закони, ми їх ставили в порядок денний, і вас ми завжди готові підтримати.
Дякую.
_____________. Давайте голосувати пропозицію Рудика. Голосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагаєвський, будь ласка. Нагаєвський, будь ласка.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Олександр Васильович, дякую. Я тоді, раз така ситуація, ми з вами обговорювали, що ми сьогодні законопроект розглядати не будемо, але якщо пан Рудик наполягає на законопроекті по розпаюванні, то я тоді наполягаю на розгляді законопроекту про Каховське водосховище 10135. Це теж нагальне пріоритетне питання, ми його визначили на позаминулому комітеті як пріоритетне.
_____________. Пане голово, на розгляд питання щодо Каховського водосховища я прошу залучити тоді депутатів з Херсонщини, Запоріжжя та Дніпра, всіх тих депутатів, які дотичні до Каховського водосховища, яких округи знаходяться поряд з цим.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, друзі, давайте будемо, все ж таки ми сьогодні зібрались, у нас є чуть більше однієї години. В нас був розісланий порядок денний, всі його підтвердили. Ми голосуємо за порядок денний, потім по черзі, як ми це проговорювали. Бо ми так ніколи не закінчимо це питання.
_____________. Ми можемо затвердити порядок, потім будемо ще й обговорювати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Регламент 15 хвилин буде на кожне питання. Давайте так встановимо регламент, це буде нормально. Колеги, будь ласка, голосуємо…
(Загальна дискусія)
_____________. Це називається "операція спасти Віталія Олександровича"!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте проголосуємо за порядок денний, який був вам розісланий, всі з ним ознайомились. Потім будемо голосувати.
_______________. (Не чути)
_____________. Да, Сергій Ярославович, вийти із залу.
_____________. Колеги, якщо ми не ставимо законопроект Рудика, я також виходжу з залу. Я як учасник бойових дій…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так давайте ставити, ви ж не хочете голосувати. (Шум у залі)
_____________. Пане голово, я попросив, дав пропозицію проголосувати порядок денний з урахуванням пропозиції Рудика. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, тоді голосуємо за порядок денний і потім голосуємо, перше, за зміну порядку денного, на перше питання поставити обговорення законопроекту Рудика, на друге питання поставити те, про що ми говорили з Іваном Адамовичем, потім фонд, потім міністерство.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, я, шановні колеги, я пропоную за порядок денний не голосувати, я пропоную проголосувати за зміни до порядку денного зараз, перше, за зміни до порядку денного, щоби не голосували, щоб не було зараз двійного трактування в нас в порядку денному.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чого? Ми просто змінюємо черговість.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, я ще раз кажу, голосуємо за зміни до порядку денного зараз же і довключаємо ті питання, які сьогодні колеги поставили в нас на це… в порядку всіх цих…
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, робиться це так. На порядку денному стільки-то питань, але зі слова виступає, бере слово депутат, прошу внести в порядок денний, голосується. Оскільки зараз в нас немає кворуму, ми запросили сьогодні для звітності, ознайомлення голову державного фонду майна. Давайте ми вислухаємо, тому що залишилася одна година до початку сесії. Скільки можна вислуховувати оцих… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я повністю підтримую Петра Васильовича, тому що ми запросили людей, а потім зі слова почали ставити інші питання. Не проти ніхто їх розглядати, колеги. Давайте відпустимо тих, хто були запрошені, і потім будемо розглядати питання, які нагальні, те, про що ви говорили. Це ж нормально. Ми так завжди робимо, колеги.
_______________. Колеги! Дозвольте, пане голово. Дивіться, колеги, давайте так, щоб більш конструктивно було, є пропозиції колег включити до порядку денного питання, які були озвучені, і потім проголосуємо черговість, бо, дійсно, залишилася година і ми так і черговість… визначимося з черговістю.
_______________. У нас кворуму немає.
_______________. Тоді, пане голово, давайте так, порядку немає в комітеті. Що це таке?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви самі цей порядок робите…
_______________. Так наведіть порядок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. …коли сьогодні був порядок денний, почалися якісь питання, які ми не проговорювали, зараз хотіли змінити черговість. Про що ми говоримо? Я ж вам говорю, голосуємо порядок денний, потім зміну черговості. Що тут незрозуміло, я не...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, ми можемо проголосувати, колеги бояться, що перше питання буде... першим питанням воно не пройде, а друге питання колеги, частина колег вийде із залу, як вже було це неодноразово. Тому я пропоную компроміс, зробити зовсім по-іншому: зразу проголосувати за зміни до порядку денного, тобто ми зразу голосуємо за зміни до порядку денного, не голосуємо цей порядок, а за зміни до порядку денного. Тоді ставимо на першочерговість те, що ми обговорювали і голосуємо в цілому за порядок денний. Все, і всіх задовільняє. Ніхто не боїться, ніхто не переживає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Георгійович, підкажіть процедурно, як ми можемо зробити, щоб не порушити Регламент.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, на жаль, саме зараз ми за порядок денний голосувати не можемо, бо кворуму немає у нас. Зараз в залі присутні 14 депутатів, можемо голосувати тільки коли 16.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте почнемо обговорення питання. Яке питання будемо...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, колеги, якщо ми зараз проголосуємо за зміни до порядку денного, я думаю, колеги стоять в коридорі, ми можемо їх сюди запросити, якщо вони ще десь не пішли далі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас немає кворуму, ми не можемо...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тут немає в залі, зараз тут немає, але за дверима є, можливо, ще народні депутати, яких можна запросити зараз до зали. Давайте... Ми голосуємо за... Ви поставити питання за зміни до порядку денного?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю питання перше – порядок денний і зразу зміни до порядку денного. Це нормально?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Не будуть голосувати за порядок денний, ви бачите, що голосувати не будуть, люди покидають зал.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ладно, давайте за зміни, так можна по Регламенту чи ні?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Звичайно, що можна. Це... Ні, як кворум буде можна, звичайно, можна, і так робиться.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Як правило, робили спочатку за основу розісланий і потім голосували, як правило, робили... (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так завжди робили, сначала призначали, потім змінювали черговість, це нормальна історія. Ми голосуємо за порядок денний і за зміни зразу. Це регламентна процедура, колеги. Іван Адамович, ми завжди так працюємо, чому ми повинні змінювати саме сьогодні наші процедури. Скажіть, будь ласка. Це ж нормально. Люди прийшли…
_______________. Там написано чітко і ясно, якщо ми маємо кворум, може бути засідання круглого столу. Ми запросили людей, давайте виступимо, осталася одна година до початку. Немає, нехай сидять там… Давайте ми зберемося на наступний раз …(Не чути) Осталася година. Для чого люди відривалися з роботи і вони сидять, дивляться, вони просто сміються з нас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді давайте почнемо з Фонду держмайна, якщо ніхто не проти. Почнемо з вашого питання у формі обговорення. Якщо колеги підтягнуться, то будемо голосувати, як ми говорили.
Будь ласка, Віталій Станіславович.
КОВАЛЬ В.С. Дякую, Олександр Васильович.
Колеги, доброго дня! Дякую за запрошення, наше перше офіційне знайомство у форматі комітету. Насправді сьогодні рівно місяць, коли я приступив до виконання обов'язків на посаді Голови Фонду держмайна. Тому зрозуміло, що просив би вас піти у форматі саме пошуку правильних моделей співпраці Фонду держмайна і Комітету аграрної політики. Тому що маємо системні кризові явища в управлінні державним майном, особливо в сфері сільського господарства. Не відкрию таємницю, але підприємства, які попадають в структуру управління фонду...
Олександр Васильович, можу продовжу чи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, ми вас слухаємо.
_______________. (Не чути)
КОВАЛЬ В.С. До речі, весело у вас тут.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ми вас слухаємо.
КОВАЛЬ В.С. Системна проблема десятиліттями у сфері управління державним майном в тому, що підприємство або активи, які попдають в Фонд держмайна, інколи схожі на клієнта, пацієнта, який перейшов спочатку через морг, потім попав в реанімацію. На жаль.
Стосовно аграрних підприємств. У сфері управління фонду 339 аграрних підприємств. З них 200 – підприємства, сільськогосподарські підприємства, з яких всього-на-всього 58 мають стан активних, тобто здійснюють хоч якусь діяльність. Нагадаю, що основна задача Фонду держмайна – це поповнення державного бюджету через приватизацію. Тобто допуск приватного бізнесу до управління активами, які вже, на жаль, є пасивними. Тому філософія фонду на 2024 рік – це відкриття більших можливостей у сфері аграрної політики для приватного бізнесу через приватизацію і через прозорі аукціоні.
Особливо важливий момент нашої взаємодії з вами – це поводження з державними землями. Для статистики скажу, що у нас близько 805 тисяч гектарів землі залишилось в постійному користуванні державних підприємств, це різні органи управління: Мін'юст, Міносвіти, Національна академія аграрних наук тощо. З них 386 тисяч гектарів у Фонді державного майна, 277 тисяч в Академії аграрних наук, 99 тисяч в Міносвіти, 41 тисяча в Мін'юсті і 1 тисяча 600 гектарів в Мінагрополітики. На жаль, частина з цих земель, трохи більше 100 тисяч гектарів на тимчасово окупованій території.
Фактично задача номер один: державну землю перетворити в актив, який приносить дохід державі. На наступний рік Фонд державного майна бачить перспективу в тому, що близько 154 тисяч гектарів землі виставити на прозорі аукціони по оренді землі. Дякую вам за ті законодавчі ініціативи, які дозволяють нам сьогодні говорити про те, що наступний рік буде переломним і фермери дрібні, середні, великі агрокомпанії зможуть прийняти участь в аукціонах по оренді державної землі, 14 років для однорічних культур.
Фактично для цього нам потрібно буде спільно з аграрним комітетом, Верховною Радою провести ряд нормотворчих ініціатив і змін до законів, це стосується Земельного, Податкового, Бюджетного кодексів. Тому прохання активно включитись в напрацювання цих ініціатив і підтримати для того, щоб процес був не лише на папері, а в реальних надходженнях до бюджету.
Якщо говорити тільки про 150 тисяч гектарів землі, то це сума, яка зайде в державний бюджет від цих гектарів, орієнтовно більше пів мільярда гривень, це лише 12 відсотків від нормативно-грошової оцінки. Середня нормативно-грошова оцінка трохи більше 27 тисяч гривень. 12 відсотків – це орієнтовно 3 тисячі 300 гривень з гектара доходів державного та місцевого бюджетів
Є ряд перепон, ми розуміємо чітко, що не буде легко, тому що є судові процеси, які відбуваються на цих землях, і є протистояння певних груп впливу стосовно розпорядження цими землями. Настрій дуже оптимістично-радикальний, назвемо його так, в Фонді держмайна. Тому що ми зобов'язані знайти внутрішні резерви і поповнити бюджети коштами від земель. Нагадаю, що на сьогодні лише від 0,3 відсотка до 1 відсотка земельного податку від державних земель надходить до бюджетів.
Якщо говорити про фінансовий стан цих державних підприємств, які розміщені на активах земельних, то за результатами 9 місяців 2023 року досягли виконання фінансових планів лише 30 сільгосппідприємств, це 52 відсотки від активних, з яких 14 всього отримали прибуток 10 мільйонів 400 тисяч гривень, 16 отримали збиток, 108 мільйонів гривень. Загальний фінансовий результат за 9 місяців склав (увага, будь ласка) 98 мільйонів гривень збитків, що вдвічі перевищує плановий показник 41 мільйон.
Планування збитковості за 9 місяців пояснюється сезонним характером робіт сільгосппідприємств, при цьому за результатами 2023 року заплановано отримати 116 мільйонів гривень прибутку. Ми впевнені, що, на жаль, не буде досягнуто цей показник з багатьох причин, в тому числі що підприємства вже перейшли до фонду, без директорів деякі, в стані банкрутства, в стані ліквідації, тобто в дуже нехорошому фінансовому стані. Притому є підприємства, які сформували значні збитки, такі як "Червоний землероб", дослідне господарство Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії, Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", ДП "Благодатне", дослідне господарство Суворова, Інститут сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук. При цьому негативі.
Колеги, тепер до позитиву. Нова команда має державницьку задачу: вивести ринок землі особливо у форматі оренди в прозорий напрямок. Тут допомога потрібна ваша. Землі, розміщені у всіх 24 областях України, які будуть передані до оренди, і принциповість позиції – йти вперед до результату. Перші надходження від оренди державних земель ми очікуємо в липні, в серпні місяці. До того нам потрібно разом із вами провести зміни до нормативно-правової бази, міжвідомчі робочі групи, провести процедуру вилучення та передачі землі, реєстрації права постійного користування за державним підприємством "Фонд аграрних інвестицій" та відокремлення нерухомого майна. Провести корпоратизацію, зафіксувати орендні відносини і провести земельні торги. Перша гривня, яка буде залучена до бюджетів, буде вважатися перемогою. У перемоги багато батьків, лише поразка – сирота. Тому закликаю вас стати цими співавторами перемоги в земельній реформі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Станіславович.
Дивіться, в мене є невеличке питання. Ось ми неодноразово говорили, що є підприємства, які підлягають під приватизацію, а оце декілька підприємств є земельним банком. Як ви плануєте віддавати їх на приватизацію, чи окремо буде земельний банк сформований саме по цим підприємствам? Як ви вважаєте, як ви будете це робити?
КОВАЛЬ В.С. Відправна точка – це готовність земельного банку до передачі в корпоратизацію, в Фонд аграрних інвестицій. Що це означає? Для того, щоб передати, ми маємо розуміти, що має бути кадастровий номер і має бути сформована земельна ділянка. Фактично землі – це є пріоритет номер один. І вони передаються до Фонду аграрних інвестицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Литвиненко Сергій.
ЛИТВИНЕНКО С.А. Віталій Станіславович, у вашій доповідній записці чув, такі були цифри, що є деякі підприємства державні, які на сьогоднішній день мають прибуток. Питання таке. Навіщо їх тоді виставляти на приватизацію?
КОВАЛЬ В.С. Прибуток по фінплану інколи сягає 10 гривень мінімальний, тисяча гривень. Фактично ми розуміємо, що ключова компетенція державного сектору в тому, щоб управляти природними монополіями і тими підприємствами, які не може замістити приватний бізнес. До прикладу, яка природна монополія в тому самому КХП, який роками формує збитки, або там готель, який знаходиться в державній власності, якщо держава може закупити ці послуги при потребі в готелі чи в того самого КХП, якщо потрібно зберігати зерно країни. Тому тотальна позиція на роздержавлення і допуск приватного бізнесу до активів, ну, які називаються активами, але, на жаль, пасиви.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нагаєвський Артем, потім Богдан Торохтій.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Скажіть, будь ласка, у нас згідно закону, який ми проголосували, з моменту вступу в дію закону у вас є рік, щоб реорганізувати державні підприємства, товвки або акціонерні товариства і передати їх в подальшому... Як немає? Ми голосували законопроект, там рік дається часу, щоб це все підготувати і зробити. На якій ви зараз стадії знаходитесь? Є якась інформація, скільки у вас підприємств вже готово або скільки ви плануєте з 1 січня, коли вступає в силу норма про передачу в оренду чи в суборенду цих земель, скільки ви підприємств підготували і який це банк землі приблизно? Сказали про всі підприємства. Мається на увазі, скільки буде з першого…
КОВАЛЬ В.С. Готовий відповісти. У нас підготовлено державне підприємство "Фонд аграрних інвестицій" – це підприємство, в яке передаємо зараз 150 тисяч гектарів і воно буде корпоратизуватися. Тут якраз потрібні законодавчі зміни, щоб ми мали право перевести ДП в ТОВ, тому що на сьогодні в нас є тільки переведення в акціонерне товариство.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Ні, товвка там теж є.
КОВАЛЬ В.С. Нормативка ще не готова.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Нормативка, то інше.
КОВАЛЬ В.С. Нормативка до того ще не готова. Тому в нас буде дійсно 365 днів, щоб від моменту, коли в ФАІ (Фонд аграрних інвестицій) землі заходять, ми маємо привести це до … (Не чути)
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Зрозумів. Тобто оцей Фонд аграрних інвестицій – це те, що мало бути землі України, те, що казали, що буде ніби землі України.
______________. У вас мікрофон виключений, стенограма… (Не чути)
КОВАЛЬ В.С. Це буде одне з підприємств, тому що наступний пул, на 150 тисячах ми не зупиняємося, наступний пул буде наступне підприємство.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Ви будете дробити, ви будете на декілька підприємств це все?
КОВАЛЬ В.С. Ми будемо йти хвилями, тому що корпоратизація має відбутись по визначеній кількості. І наступна кількість в наступному…
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Все. Зрозуміло.
_______________. Декілька підприємств?
КОВАЛЬ В.С. Та, декілька підприємств.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Торохтій. Потім приготуватися Чорноморову і Богданцю Андрію.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Віталій Станіславович, можливо, це не ваша провина, тому що чому затягнулися дані зміни в АТ і таке інше, і наповнення, але гадаю, що ви повинні цим зайнятися і зробити. У мене питання, декілька питань, якщо дозволите, перше – це коли ви плануєте провести перші аукціони? Це буде восени чи з 1 січня, чи як?
КОВАЛЬ В.С. По плану. У нас перші земельні торги на 15.07.2024 року. Це стриманий оптимізм. Мегапозитивний оптимізм, може наступити на декілька місяців раніше, якщо ми всі включимось…
ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, нам шановний пан міністр, наш колега бувший стверджує, що якщо б в нього були такі повноваження, як у вас, то він би вже весною провів перші торги.
КОВАЛЬ В.С. Дивіться, з вельмишановним паном міністром мали робочу зустріч. І ми будемо докладати всіх зусиль, тому що Прем'єр-міністр вчора наголосив, що це має бути спільна робоча група і міністерства, і Фонду держмайна, щоб ми якомога швидше запустили, тому що гроші державі потрібні вже.
Стриманий оптимізм – 15.07. Є розуміння, що при попутному вітрі у нас буде квітень-травень, але орієнтуємося зараз … (Не чути)
ТОРОХТІЙ Б.Г. Добре. Тоді скажіть, будь ласка, з чого буде, от ви повідомили, що там 12 відсотків від найнижчої оціночної вартості земельної ділянки, да, – буде 2 з чимось, неважливо, десь 34, десь ще більше, – буде йти у фонд держави. А з чого буде взагалі виплачуватися заробітна платня працівникам, які будуть там, як казав мій колега, ДП "Землі України" чи інше товариство, чи атешка, платитися заробітна платня?
КОВАЛЬ В.С. Бізнес-модель Фонду аграрних інвестицій виглядає таким чином. 12 відсотків – це безумовна сплата і старт аукціону. Різниця між стартовою ціною і кінцевою ціною аукціону йде в стовідсоткове державне підприємство ФАІ, і за рахунок цих коштів ФАІ проводить дальше інвентаризацію земель, проведення всіх заходів, пов'язаних з оформленням цих земель, і утримання самого апарату для функціонування цього аграрного…
Вкінці кошти, які залишаються, вони вилучаються в державних бюджет.
ТОРОХТІЙ Б.Г. А ФАІ під яким міністерством буде чи під Фондом державного?
КОВАЛЬ В.С. У Фонді державного майна України.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Буде у Фонді державного майна України?
КОВАЛЬ В.С. Стовідсоткове державне підприємство.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Тобто те, що обіцяли деякі певні особи, які подавали законопроект і його… було, що збільшення буде надходження до державного бюджету в 12 разів, – це трошки лукавство було з їх боку?
КОВАЛЬ В.С. Ні скажу, що ні, тому що зараз у державний бюджет надходить максимум 1 відсоток від нормативно-грошової оцінки. А буде заходити, безумовно, 12. Це безумовно вже.
ТОРОХТІЙ Б.Г. А затратна частина на заробітні платні на…
КОВАЛЬ В.С. Це вже за рахунок різниці …
ТОРОХТІЙ Б.Г. А ви хочете… Ага, добре, а за рахунок різниці, добре. А як ви плануєте це зробити, якщо зараз не можна в суборенду здавати землі, вищої за...
КОВАЛЬ В.С. Саме питання суборенди у нас в нормативно-правовій базі, де ми маємо внести зміни разом з вами. Тому є ряд питань, які на первинному етапі можуть, на жаль, притормозити процес реформування. Але я думаю, що ми знайдемо...
ТОРОХТІЙ Б.Г. Тоді до аукціонів ми можемо перейти не наступному року, тому що ми 7588 приймали більше року.
КОВАЛЬ В.С. Пане Богдане, бачите, в нашій дискусії дуже хороша тишина і синергія. Всі готові, всі затихли.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Віталій Станіславович, не те, щоб я зараз перед колегами нібито я захищаю Фонд держмайна, просто це профільний мій підкомітет, хотів би наголосити колегам деякі моменти, що в законі чітко не виписано, що це повинен бути Фонд держмайна. І дійсно, ви праві, щоби законопроект, який зараз знаходиться у пана Гетманцева, ми не можемо зробити суборенду вищою, ніж безпосередньо дванадцятивідсоткову ставку, яка зазначена в законопроекті, яка переходе до громад, якщо я не помиляюся, по цьому законопроекту.
Ну, до мене... від мене до вас є наступне запитання. У вашому виступі я почув, що негативну фінансову динаміку, яку ви вбачаєте в підприємствах страшними цифрами заборгованості, а скажіть, будь ласка, фонд якось враховує кон'юнктуру ринку сг-продукції, я маю на увазі, реальну ціну, яка на сьогоднішній день є, при оцінюванні роботи підприємства?
Дякую.
КОВАЛЬ В.С. Дякую.
Фонд в реальності дивиться на кінцевий результат, тобто реалізацію активу на ринку, на якому цей актив дотичний, наприклад, КХП, спиртзавод. І ми маємо сьогодні надзвичайно успішні кейси, коли стартова ціна зростає там в десятки разів, при тому, що внутрішній ринок капіталів, ми відчуваємо, що він є, особливо підприємство, яке може...
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вибачаюсь, моє питання трошки в іншому. Ви кажете, що підприємство мають заборгованості. Но сг-підприємства заробляють тим, що реалізовують сг-продукцію, таким чином вони погашають свої борги. Чи враховує фонд ціну, яка на сьогоднішній день є в кон'юнктурі ринку сг-продукції? Я маю на увазі ті профільні підприємства, які вирощують: кукурудзу, пшеницю, сонячник, на них є якась певна ціна. Чи враховує її фонд, коли вираховує заборгованість? Дякую. Не саму, актив, а ми говоримо про збитковість.
Дякую.
КОВАЛЬ В.С. Да, Артем Валерійович, зрозуміло, що врахуємо, тому що ми в одній екосистемі. Але наголошую на тому, що більшість боргів уже сформовані до року назад, два роки назад, тобто активи, які переходять до Фонду держмайна з метою приватизації чи якоїсь іншої визначеної задачі, він уже окиснений боргами, назвемо це так. Тому розуміємо, що не може бути в державних підприємствах сільськогосподарських краща кон'юнктура, ніж в приватних. Поправка є на це, але ми говоримо про ті системні проблеми створення боргів попередніх періодів.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую вам.
КОВАЛЬ В.С. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Богданець Андрій Володимирович, будь ласка.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня. Віталій Станіславович, радий вас бачити. У мене декілька питань. Звичайно, Фонд держмайна, ми розуміємо, що це один з таких самих ключових підприємств, структур в українській державі, скажімо так. І в мене питання два.
Перше питання. Ми розуміємо, як взагалі формується, зараз, дійсно, дуже велика збитковість державних підприємств. І дякую за запитання, яке озвучив Артем Олегович, про те, що, дійсно, зараз аграрії просто доїдають останню скибку хліба, тому що з тою ціною і проблемами.... Колеги, можна тихіше. Людмила Миколаївна, ви дуже сильно кричите. Дякую. І, дійсно, треба вважати, враховувати ці проблеми в аграрній сфері. І скажіть, коли формується заборгованість і коли у вас ідуть, арбітражних керуючих ви ставите на збиткові підприємства, я так розумію, ідуть суди, як ви формуєте, як ви закуповуєте юридичні послуги на відстоювання своєї позиції, позиції Фонду держмайна? Тому що я знаю, що по деяким підприємствам великим, дуже великим підприємствам, на яких сформована дуже велика заборгованість, закуповують юридичні послуги на ProZorro по схемі, хто запропонує меншу ціну. Чи ви не вважаєте, що це є якраз ризиком компетентності тих людей, які відстоюють позицію держави і Фонду держмайна?
Дякую.
КОВАЛЬ В.С. Дякую, Богдан Володимирович.
Колеги, ще раз, не ще раз, а завантажу вас в темну сторону негативу. В управлінні фонду 2 тисячі 264 підприємства, з них потребують ліквідації 900 близько. Тобто це підприємства, які померли 10 років назад, 20 років назад, давним-давно.
І сьогодні, до речі, буде проходити друге читання Закон 9387, де відбудеться з вашою підтримкою революційна зміна, що дозволить Фонду держмайна зробити процедуру ліквідації досить швидкою. Ми зможемо бути ініціаторами цієї ліквідації і кошти від ліквідмаси, які будуть надходити, вони будуть зараховуватися в спеціальний фонд держбюджету для продовження ліквідаційних процедур, щоб ми цей шлак, який є в державному секторі у вигляді документарних компаній з боргами, ми його нарешті очистили.
Стосовно ліквідаційних процедур, я оцінюю департамент ліквідації як один з найпрофесійніших у фонді. На жаль, є проблеми з перевантаженням справами саме працівників, тому що велика навантаженість на одного співробітника, але це обмеження, які ми не можемо обійти, крім залучення міжнародних партнерів, які допомагають нам з експертизою і з консультаціями.
Фактично ми в правовому полі маємо працювати, якщо визначено через ProZorro закупівлі, ми змушені їх проводити через ProZorro. Якщо є якісь законодавчі ініціативи чи поради, радо почуємо.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Просто питання, як ви вбачаєте як керівник фонду, тому що я вбачаю, що це може бути відповідною такою… професійними, скажімо, люди, які свої послуги видають дешевше, і ви закуповуєте ці послуги, значить, люди себе оцінюють, свої послуги і свій розум трішки нижче там рівня, який потрібен для забезпечення, умовно кажучи, ведення справи, яка має… От буквально у вас була програна справа, де підприємству було нанесено збитків біля 60 мільйонів гривень, Фонд держмайна його програв. А програв із-за того, що були послуги куплені на ProZorro. Я ні в якому разі не хочу сказати, чи це людина була компетентною, про її компетентність говорити, але про те, що та людина з місцевості, в якій знаходиться це підприємство, я в цьому бачив все-таки трішки конфлікт інтересів. Тому, коли ми закінчимо, я підійду, вам надам інформацію і поспілкуємося, я думаю, що вам буде цікаво.
Дякую.
КОВАЛЬ В.С. Добре. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Торохтій, потім Костюк.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Віталій Станіславович, скажіть, будь ласка, ще, ви сказали, там буде пул там 150 тисяч гектарів, з якого переліку там підприємств ви будете формувати ці 150 тисяч гектарів. Ні, непотрібно назви, взагалі це буде з підприємств, які зараз показують позитивну динаміку чи які показують негативну, такі як там "Червоний землероб", "Пуща-Водиця", "Благодатне", там Суворова та інші.
КОВАЛЬ В.С. Богдан Григорович, вони будуть сформовані з системного підходу готовності документів земельних. Тобто підготовка…
ТОРОХТІЙ Б.Г. Тобто інший підхід взагалі.
КОВАЛЬ В.С. Так, підхід в тому, що є кадастрові номера, є виведені чіткі межі, ми готові ці масиви включати в Фонд аграрних інвестицій.
ТОРОХТІЙ Б.Г. А чому тоді не взяти взагалі ті, які неліквідні підприємства, їх в першу чергу не пустити? Ті, які у вас позитивну динаміку показують, вони ж генерують якийсь прибуток. Якісь, я не кажу, там, можливо, там ви праві, 1 тисячу гривень може формулюють, але є у вас в першу чергу є негативні, ті, котрі генерують…
КОВАЛЬ В.С. На жаль, у негативних компаніях негативне відношення до земельного законодавства і не оформлені землі. Я скажу іншими словами, будуть виставлені на оренду всі, просто по черзі.
ТОРОХТІЙ Б.Г. По черзі, ми розуміємо. Но ви ж сказали перші 150 тисяч.
Добре, тоді скажіть, будь ласка, ще. У вас 339 підприємств, ви доповіли. А станом на 8.12 затверджені тільки 23 фінансові плани. Наскільки мені відомо, там зміни трошки були, там до 20 липня повинні були всі підприємств подати фінансові плани, і там є у Фонду держмайна десятиденний термін відреагувати на ці фінансові плани. Я розумію, що це не ваш період, там і таке інше, але ви вже прийшли, і вони досі там... Ну, якщо є вмотивована відповідь, це зрозуміло, ну, відмова. Ви нам не повідомили, що там відмовлено іншим там 300 підприємств. А якщо немає, може такий факт бути, що просто не погоджують?
КОВАЛЬ В.С. Ні, у звіті Рахункової палати цей факт відмічено, що низький відсоток подачі фінансової звітності. І особисто я як керівник поставив задачу, щоб 24-й рік був переломним у цьому форматі. Державне підприємство по закону має скласти фінансовий план і фонд на це...
ТОРОХТІЙ Б.Г. І фонд затвердить, як орган управління затвердити цей фінансовий план.
А що з іншими оцими 300 підприємствами, вони не склали фінансовий план чи відмовили?
КОВАЛЬ В.С. Серед них є підприємства в ліквідації, серед них є підприємства повністю вже... в документальній тільки формі, тобто це різні підприємства. Гамузом передану фонду на певному етапі.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Тобто 300 підприємств у нас є, які взагалі не діють.
КОВАЛЬ В.С. Активних 58.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Активних 58. Ну, навіть з... 43 відсотки тільки затверджені. А інші не подали, чи якісь є питання?
КОВАЛЬ В.С. З активних 58 підприємств 43 відсотки подали, інші не подали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Костюк, будь ласка.
(Загальна дискусія)
_______________. Олександре Васильовичу, третє запитання. Ну, чого ви, ви ж дали запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Дмитро – останнє запитання. А, Іван Адамович – останнє запитання і...
_______________. Ми не голосували регламент, тому якось зараз його...
_______________. Ну, голова встановлює регламент.
(Шум у залі)
До побачення.
Запитання таке. Хотілось би почути певні цифри, певний прогноз, тому що, я бачу, це питання приватизації загалом, і аграрних підприємств в тому числі, воно дещо політичне. Спілкування з виборцями, коли приїжджаєш на округ, спілкуєшся, дуже такий є великий негатив в принципі до питання приватизації. Так вже склалося історично, в нас такий є певний досвід, України, непрозорих аукціонів. І от з людьми це треба комунікувати і пояснювати, що приватизація – це добре, що держава не може бути ефективним господарником, і приватний власник – це краще, буде більше податків, більше наповнення бюджету. Але все одно люди сприймають це як… певний елемент зради сіється, що ось ми там приватизуємо те, що не треба, не буде коштів в бюджет і все інше.
Тому в мене питання до вас з приводу прогнозу певного, щоб можна було донести виборцям, що ось, особливо під час війни це питання дуже таке гостре, що держава справді, державний бюджет отримує певні кошти. Який об'єм цих коштів від приватизації, в першу чергу аграрних підприємств, щоб можна було це комунікувати?
З тої інформації, яка є в доступі, то, наскільки я розумію, Фонд держмайна від початку малої приватизації з вересня 2022 року… аграрні активи – це якраз є найбільш такі цінні, найбільші популярні. 1 мільярд 240 мільйонів гривень було залучено за рахунок аукціонів в державний бюджет, з них більше 600 мільйонів гривень – це саме спиртзаводи. Це певний об'єм коштів, які можемо говорити, що ось кошти залучені, отримані, зароблені державою. Замість того, щоб дотувати за рахунок державного бюджету збиткові підприємства, ми залучаємо, навпаки, в держбюджет, ці кошти йдуть на армію. Це можна комунікувати.
Тому такі от питання до вас. Який прогноз від майбутньої приватизації? Скільки можна теоретично отримати в державний бюджет коштів від приватизації аграрних підприємств?
Дякую.
КОВАЛЬ В.С. Дякую.
З першого пункту почну: про формування позиції в суспільстві, про формування наративів. Ми хочемо змінити, і ми вже почали це робити, і прошу вас підтримати: комунікувати про приватизацію не про як розпродаж державного майна. Тому, дійсно, асоціюється, що пиляють-пиляють, ніяк не можуть допиляти.
А насправді приватизація – це ефективне рішення в складні часи. Ніхто не говорить про ті збитки, які генерують державні підприємства, ніхто не говорить про проблеми управління державними підприємствами. Якщо я зараз вам детально розкажу процедуру призначення керівника державного підприємства, ви заплачете і обіймете мене. Тому що десятки підприємств державних без керівників, тому що, виявляється, вони працюють без заробітної плати, їм потрібно подати декларації повністю і стати ПЕПом. І це багато таких моментів, які є в законодавстві, ми на них маємо звертати увагу.
При тому, що кошти, виручені від приватизації, ідуть напряму в державний бюджет. Кошти, які виручені від приватизації санкційного майна, йдуть у Фонд відновлення. Тобто фактично, якщо в цьому році Фонд державного майна перерахує близько 4 мільярдів гривень до державного бюджету, ми розуміємо, що це прямі витрати на заходи оборони. Тому ще це кошти в держбюджет, з якого вони далі трансформуються.
Плюс ми не артикулюємо те питання, скільки боргів погашено. Ви знаєте, що майже кожне підприємство, яке продається, має умови приватизаційні: погасити борги по зарплаті – відповідно це ПДФО, ЄСВ і все інше, відповідно погасити борги перед контрагентами, і сума грошової маси, яку ми розблоковуємо через приватизацію, вона інколи надзвичайно більш важлива, ніж кошти, виручені від приватизації. Тому що продається підприємство умовно за 20 мільйонів гривень, приватизується, але гаситься боргів на 80. Тобто ми розблоковуємо економічний простір на цій території і це більш важливо, ніж сама сума від приватизації.
Переходячи до вашого питання, скільки ж ми виручимо, ми одночасно виконаємо план в 4 мільярди гривень і налаштовані на перевиконання, тому що основні резерви внутрішнього фонду – це подолання скритої оренди, яка є, на жаль, ми це визнаємо, що вона є. Скрита оренда, вона має бути легалізована і доходи від неї будуть не менше мільярда гривень, від оренди. І приватизація активів плюс приватизація санкційних активів. Тобто оптимістичний прогноз: плюс 4 мільярди гривень.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє питання. Іван Адамович, будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. В принципі, частину десь Дмитро вже цього питання, і я від Віталія Станіславовича почув відповідь на дане питання. Але я підтримую абсолютно приватизацію, я з першого дня завжди говорив за те, що держава до кінця не є ефективним власником, і вона не може справитися з тим об'ємом величезним державних підприємств, який сьогодні є.
В мене питання просто ще одне. Чому з тих 386 тисяч гектарів, які в Фонді держмайна, чому ви тільки 154, а не всі 386, тому що в мене питання. Давайте… чимшвидше ви це дасте на приватизацію, чимшвидше це, тим ефективніше будуть… Це одна частина.
І друге, я ще хотів би підняти таке питання, бо є знайомі, які неодноразово до мене зверталися з великою затримкою оформлення документів, і от в нас є Залозецький спиртзавод, який пройшов приватизацію досить давно, я не знаю, чи питання вже до сьогодні вияснилося, бо… Ще не вияснилося, не вирішилося, да? От Залозецький спиртзавод, якась там, якийсь туалет на території земельної ділянки, забули його оформити фактично, все майно оформили, а туалет не оформили. Із-за того туалету сьогодні вже півтора року громада не отримує, вона не може переоформити землю і півтора року громада не отримує плату за землю, тому що… От клінч, зайшли в такий клінч і все. Це абсурд, нікуди не це…
_______________. А сам завод працює вже?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Та нічого не працює, завод не працює, і туалет не працює, і земля не оформлена, коротше. Отака...
(Загальна дискусія)
Це проблема є, тому що Фонд держмайна проводить аукціони, проводить, а з затримкою документів досить серйозно. Я знаю так само по місту Чортків було таке саме, але вже там, слава богу, вже завершилося …(Не чути) тобто вісім місяців оформляли документи. Тобто інвестори, коли йдуть, і коли стикаються з такою ще одною проблемою, яка, я не знаю, я думаю, що вона штучно зроблена, відповідно вони між собою теж обговорюють ці моменти, що…
_______________. Віталій Станіславович, хотів доповнити Івана Адамовича. І чи от ті люди, які готують документи, і якщо є такі помилки, ви як новий керівник як ви будете реагувати саме чи це навмисно зроблено? І ви ж розумієте, наскільки бюджет втрачає від цього, громада, бюджет. І як ви будете реагувати саме на це, щоб ми зрозуміли, тобто як керівника саме по цьому питанню?
КОВАЛЬ В.С. Дякую.
Це ключові питання і дуже важливо внутрішньо корпоративно... дуже важливо працювати над внутрішньою корпоративною культурою і процесами всередині фонду. Сьогодні ми маємо 12 регіональних відділень і центральний апарат. Дійсно, термін проходження документів мене як керівника на сьогоднішній момент не влаштовує, тому що немає КРІ по строкам передачі документів. І фактично приватизація за керівника фонду Коваля Віталія Станіславовича має виглядати як не білет до проблем, а як отримання активу, який оживає і дає робочі місця. Одна гривня приватизації приносить чотири гривні інвестицій приватним структурам. І наша кінцева мета не здихатись об'єкта, наша кінцева мета, щоб на місці того об'єкта працювала нова бізнес-структура. Ось наша мета.
Тому такі моменти, на жаль, в ручному режимі, але ми змушені відпрацьовувати. Задача – зробити системне рішення системних проблем, над цим буду працювати однозначно. І тут прошу колег сигналізувати про такі проблеми, тому що вам з території краще видно, збоку, ніж нам інколи з центру. Стосовно 386 і 150 тисяч, важливий момент – ми маємо певний пул одразу виштовхати, тому що ми розуміємо, що перший пул буде також з проблемами. Щоб не нагромаджувати всю кількість гектарів і не заштопоритись в пулі, то ми змушені будемо виштовхувати перші, які вже готові, з кадастровими номерами і з визначеними межами, а наступні в цей момент готувати. Це також затратний процес. І кошти, які будуть надходити в ...(Не чути) вони будуть використані саме для підготовки наступних гектарів. Ось так.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Бачте, Віталій Станіславович, стільки людей хочуть задати вам питання, мабуть, будемо більш частіше бачитись. Тому я... Ще двоє колег хочуть задавати вам питання, це Дмитро Соломчук та Нагаєвський Артем.
Будь ласка, Дмитро перший.
СОЛОМЧУК Д.В. Як рівнянин як не задам питання рівнянину, це ж якось не по совісті буде. Віталій Станіславович, як ви знаєте, багато цих земель, які мають іти, як ви казали, з сьомого місяця на аукціон, дай бог, щоб пішли, вони засіяні осінню озимими культурами і за неперевіреною інформацією хтось планує навіть на них сіяти весною ярі культури, вже є в людей плани такі. Чий буде врожай, хто буде збирати пшеницю, якщо вже аукціон буде проводитися, ну, чи жнива трошки пізніше почнуться. Нас оце членів агрокомітету дуже цікавить: чий врожай? (Шум у залі)
КОВАЛЬ В.С. Зараз іде стенограма, я не зможу пожартувати так нецензурно.
_______________. Ви можете жартувати, ми виріжемо.
_______________. Треба заявити про конфлікт інтересів.
(Шум у залі)
КОВАЛЬ В.С. Ви знаєте, я просто хотів пожартувати, чому... (Не чути)
Дмитре, дякую. Питання правильне. Під час проведення аукціону буде визначена кінцева дата збору врожаю. Якщо, наприклад, ми в липні місяці проводимо аукціон і розуміємо, що на цих землях є посіви, то кінцева дата збору врожаю буде там визначена груднем місяцем. Тобто це питання ми зараз якраз доопрацьовуємо в робочій групі, щоб було визначено, що ті, хто засіяли, вони збирають. А з певної дати, агрономічної дати, вже починається користування...
_______________. (Не чути)
КОВАЛЬ В.С. Жнива перемоги.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Нагаєвський, будь ласка.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.
Віталію Станіславовичу, все ж хотілося б до кінця розуміти, що саме не вистачає вам, яких правових механізмів або законодавчих для того, щоб все ж таки розпочати процес перетворення і процес передачі в оренду. Я так розумію, що у нас паралельно з нашим законопроектом подавався законопроект по комітету Гетманцева. Незрозуміло досі для мене особисто, чому він досі не прийнятий. Я вважаю, що... Я, в принципі, вам пропоную як голова підкомітету майданчик нашого підкомітету профільного з цього законопроекту, ми саме його опрацьовували і приймали на підкомітеті, щоб це питання обговорити, наприклад, створити, знову ж таки робочу групу провести з податковим комітетом, запросити представників від податкового комітету, обговорити, що саме їм не вистачає, щоб цей процес прискорити. Ми все ж таки поспішали, ви всі бачили і, мабуть, розумієте, що ми поспішали цей законопроект приймати, бо він був актуальний, він нагальний і були, в принципі, сигнали певні були, що його треба прийняти якомога швидше. І тепер незрозуміло, ми його прийняли, а в нас ці терміни якось відтягуються.
Тому давайте так, щоб, як ви сказали, оптимістично було, щоб ви на червень-липень могли провести все ж таки, проводити, вже починати проводити перші аукціони, завершити ці всі процеси, обговорити з податковим комітетом. Також пропоную на базі нашого підкомітету провести робочі групи, те, що ви з самого початку казали, якісь напрацювати ініціативи додаткові, що вам там по нормативці треба, звернення, можливо, на Кабмін від комітету, можливо, доопрацювання деяких положень законів в нашому комітеті і щоб ми це все зробили, і прийняли, і вам в цьому плані допомогли. Пришвидшили.
КОВАЛЬ В.С. Дякую. Приймається.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
У нас є кворум, давайте все ж таки порядок денний і потім зміни до порядку денного. Я пропоную поставити порядок денний на голосування. Хто – за?
_______________. Саша, почекай. Ми ставимо що?
ГОЛОВУЮЧИЙ. А потім зміни… зараз проговоримо.
_______________. Так давай спершу зі змін почнемо.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Хто – за порядок денний, який вам було розіслано?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 10.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – утримався?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 8.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Порядок денний прийнято.
Тепер ставимо на голосування зміни до порядку денного. Так як ми вже Фонд держмайна заслухали, то перше питання – це питання Фонду держмайна.
Друге питання. Іван Адамович, те, що ви пропонували обговорити питання…
_______________. Пане голово, а по фонду ми тоді переносимо рішення?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз будемо голосувати. Ми ще…
ЧОРНОМОРОВ А.О. А можна запитання до Олександра Георгійовича? А як можна вносити зміни до порядку денного, якщо ми щойно погодили порядок денний?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, зміни можна вносити.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Прийняли розісланий, Артем Олегович, за основу. Прийняли за основу. Це було в процесі обговорення.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто, схема робоча, да?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. А потім можуть пропозиції. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді Фонд держмайна – перше питання, тому що ми вже фактично проговорили все. Друге питання – це те, що ми говорили, блокування українських кордонів. Третє питання міністерське. І четверте питання Рудика. П'яте питання Соломчука, те, що ми проговорили.
Колеги, хто за таку пропозицію, будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу голосувати. 16 народних депутатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми розглянули тільки що доповідь Голови Фонду держмайна. Я так думаю, що якщо є якісь пропозиції, перша пропозиція, те, що я почув, це робота в робочих групах. В принципі, я думаю, що ми з вами будемо більш частіше бачитися на нашому комітеті для того, щоб максимально там розглядати і ми були інформовані.
У кого є ще якісь пропозиції?
_______________. Можливо, пане голово…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. … делегатом на польський кордон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Панове, давайте тоді…
_______________. Давайте голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Григорович Торохтій.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Давайте тоді по Фонду держмайна. Ми прийняли доповідь, порадимося ще в комітеті і зробимо рішення вже комітету на наступне там засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це нормальна пропозиція.
Колеги, хто за таку пропозицію, будь ласка, тоді голосуємо.
Хто – за?
Пропозиція перша про створення робочої групи.
_______________. По чому робоча група?
ГОЛОВУЮЧИЙ. По роботі з Фондом держмайна, ми тільки що говорили про…
(Загальна дискусія)
Так, тоді, колеги, яка пропозиція, про що ми голосуємо? Будь ласка.
_______________. Прийняти доповідь Фонду держмайна та підготувати на наступне засідання рішення комітету.
_______________. Давайте просто зараз проголосуємо, є звернення до Кабінету Міністрів щодо відповідності нормативних актів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція прийняти доповідь Голови Фонду держмайна та на найближчий комітет підготувати ще питання та пропозиції для співпраці.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Тільки, може, взяти до відома доповідь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, взяти до відома. Взяти до відома доповідь.
Будь ласка, колеги, хто – за таку пропозицію?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно.
Віталій Станіславович, дякую. Ви можете працювати вже йти.
КОВАЛЬ В.С. Дякую вам, шановні народні депутати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, друге питання, це, про що ми говорили. Іван Адамович, будь ласка, ви тоді спікер.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, дивіться, по другому питанню я б хотів, щоб ми, перше, це десь між собою обговорили. Я не знаю, я не знаю рішення і я не знаю, як з даним питанням, я думаю, можливо, ми би послухали зараз міністерство, що робиться в плані розблокування наших кордонів. Тому що воно виходить так, спочатку як би польська сторона, блокуючи кордони, фактично не згідна була з тим, що Україна отримала від Європейського Союзу пільгу на транспорт, який фактично рухається по території Європейського Союзу. Але ми бачимо, що за останній період часу, ну, не все так воно в транспорті і не все там так просто складається, але ми бачимо, що за останній період часу долучилися до акції вже і фермери. Ну, і ми бачимо теж заяви з польської сторони йде про те, що Україні заборонити експорт аграрної продукції на 20 років. Тобто ми розуміємо, що це є досить таке, знаєте, це такі я б сказав перші дзвінки, на які просто не реагувати або просто зі сторони спостерігати, як відбуваються всі події зараз. Я рахую, що це абсолютно неправильно з нашої сторони як зі сторони аграрного комітету.
Тому я пропоную це питання обговорити. Я не знаю зараз, напевно, до кого звертатися. Ми до Прем'єр-міністра там зверталися вже, я не знаю, десятки раз і фактично якоїсь конкретики зі сторони Прем'єра я не бачив в нашу сторону чи в сторону аграрного комітету. Тому, я думаю, що сьогодні при тому, що ми заблоковані в країні, ми навіть не можемо, скажемо, там десь, умовно, поїхати в польський Сейм, значить, зустрітися з польськими колегами і почати якийсь діалог вести, куди ми рухаємося, чи варто нам рухатися в сторону Європейського Союзу в загальному, чи ми не будемо заблоковані і так далі. Я цих речей просто не розумію і хочу розуміти для себе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарас Миколайович Висоцький.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, народні депутати, Олександр Васильович, Іван Адамович! Тут декілька речей, які поточно відбуваються, перемовини на рівні трьох груп міністерств, є перемовини на рівні Мінінфраструктури. Просто фізично їде без зв'язку, вранці набирав, він відписався, що, на жаль, не може, які відбувалися вчора в Мінінфраструктури, дати деталі. Але вони відбувалися, ми чекаємо, я думаю, що проведемо сьогодні чи завтра Конституційну раду і запросимо всіх депутатів, двох міністерств. Потім є перемовини на рівні Мінекономіки, Єврокомісії, тому що все-таки це дії в тому числі порушують, скажемо, нормативи і регламент Європейського Союзу, там теж є готовність нас підтримувати, там Мінекономіки активніше долучається, і зараз ми запросили перемовини на рівні двох відомств. Тому що, як ви знаєте, відомство воно тільки сформовано, воно там тиждень, маю на увазі Мінагрополітики, ні рівні двох міністрів. Тому тут на рівні міністерств і урядів це буде активно проходити. Я думаю, що ми в тому числі на ці дзвінки, через Олександра Георгійовича будемо поширювати інформацію, щоб долучати всіх бажаючих народних депутатів.
А з точки зору можливості проговорити з вашими колегами, там що нові колеги, можливо, десь переобрані, але новий сформований, це точно не завадить. Тому що зараз Україна отримала статус перемовин щодо членства в ЄС і питання, що це якийсь інший курс треба, воно точно не піднімається. Але як в цьому процесі, щоб все вдалося, в тому числі, по висказуванню заступника міністра, який ви бачили в новинах, ми вже через посольство подали і на Європейський Союз, і інші з обґрунтуванням, яка в нас ситуація, який у нас уклад, що у нас 41 відсоток ОСГ виробляють, якщо всю продукцію взяти, тваринництво і інше. 41 відсоток – це дрібні взагалі, яких 3 мільйони 900 тисяч, скільки у нас тисяч фермерів і інших. Тобто ця інформація є, важливо, якщо вона вам теж буде корисна до комунікацій… Можемо через Олександра Георгійовича поширювати з точки зору того, що то фейки, те, що там говориться, це фейки, воно спростовується фактами.
Моя пропозиція, тут просто або зробити окреме, але із залученням обов'язково ще двох міністерств – Мінінфраструктури і Мінекономіки, щоб вони зразу сказали, що на рівні Єврокомісії на рівні перемовин, може, в Zoom позачергове засідання комітету чи круглий стіл. А ми зі своєї сторони по поточних подіях також будемо запрошувати членів комітетів долучатись. Ось такий зараз статус.
_______________. Тобто це буде якась не комісія, а, мабуть, група з Міністерства аграрного і транспортного, так?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Воно паралельно, Мінінфраструктури з Мінінфраструктури говорить. Ми би долучились, фермери, ми як Мінагрополітики з їх Мінагрополітики, і Мінекономіки з Європейським Союзом, з Європейською комісією говорить.
_______________. Тарас Миколайович, а дозвольте питання, чи є якісь наработки, чи вихід якийсь? Ми розуміємо, сьогодні всі по-різному пишуть, біля 3 тисяч сьогодні вантажівок стоять на кордоні. 5 тисяч, це ж... І ми розуміємо, що польська сторона, вона захищає свій ринок, і для всіх це зрозуміло. Чи є шляхи, я теж говорю, колеги, десь я випадково попав на один захід, де обговорювали з УЗ, чи є якась пропозиція збільшити, може, пропускну способность, саме через УЗ пускати ці грузи?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По УЗ є.
_______________. Я до чого веду, я поспілкувався з Качкою, говорю, слухай, я знаю, десь 6 чи 7 на кордоні західному десь станції, де колись була узкоколейка. Говорю, слухай, а, можливо, через УЗ зробити це, через залізничну колію. Він говорить, що воно там не рухається, воно там щось ще. Я думаю, що тут аграрний комітет надо якось може звернутися до Міністерства економіки, щоб вони прорахували. У нас десь п'ять, а може і десять таких є шляхів, де саме там можна зробити хаби і вони можуть їхати. Бо я так вважаю, що вантажівки будуть стояти ще довго-довго. Чи є якісь наработки, Тарас Миколайович?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, тут насправді певні напрацювання є, тобто проблематика у наступному. Три тижні назад, ви були на цьому... це вже три тижні пройшло, як піднялось питання збільшення контейнерів фактичних перевезень УЗ різної продукції. Я не говорю про те, що фури перевозять як продукцію, рефрижераторні і інші. За два тижні там було буквально 13 пропозицій від бізнесу про готовність. Чому? Тому що не проблема в пункті переходу, проблема, що на європейській стороні не можна знайти. Пункт є, а вагонів-контейнерів, які би на вузькій колії доїхали до цього пункту і переставити, європейських, їх немає. Можна тільки зараз працювати з контейнерами, які на фурі. Зрозуміли, так? Фура підвозить, а вони, виходить, що в тому числі з оцих всіх, що стоять, менше 3 відсотків сказали, що готові це робити …(Не чути) хоч перевантажувати туди.
Тобто тут треба зрозуміти, що, перше, це запуск тільки 2-3 місяці. Знову ж ми проходили це по вузькій колійці зернових і олійних, мінімум на два-три місяці розписані вагони. От колись у березні кинулися, за два місяці був експорт 300 тисяч, на 1 мільйон вийшли тільки з червня, бо вони розписані. Їх немає, от ви зараз хочете, а їх немає. Плюс у Європі логістика не налаштована. Тобто в одиницях виробництв є підвіз до залізної колії, вона не налаштована на те, щоб із заводу Х, не знаю, там будь-що, вантажити на цей. Тому воно не злітає через те, треба перебудовувати всю систему. І дуже часто багато хто замість того, щоб в це інвестувати …(Не чути), їде в об'їзд, інше. Тому що немає такої послуги, що я раз – і замовив, і довіз. Ось в чому проблема. Навіть не в нашій залізниці, а в тому, як туди довести, бо там інша побудова. В них фури, в них не побудована логістика на такі речі. А переставляти з фури контейнера на це, це можна, але це буде капля все рівно. Бо вони не всі пристосовані, мається на увазі, до відповідних умов перевезення, інше, а просто, умовно, причіп, напівпричіп взяти і переставити його неможливо. Є певні ініціативи, що там бачили фуру… це все рівно не вирішить питання, там масово не можна тисячами це робити.
_______________. Тарасе Миколайовичу, якщо є така можливість, може, для колег буде цікаво, якщо будуть такі зустрічі, да, долучати ще народних депутатів.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Обов'язково.
_______________. Бо, дійсно, нас запитують, куди ми…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. За результатами вчорашніх перемовин має бути така зустріч в Zoom, ми зразу скинем, і ви є в цьому штабі.
_______________. Добре. Дякую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Та це питання навіть не...
_______________. (Не чути)
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну я перепрошую, я думаю, що я буду просити зараз, …(Не чути), щоби наші питання порядку денного сьогодні не закривати і щоб ми обговорили наш порядок денний на наступний раз. Тому що, ну, ми що зараз знову будемо формувати порядок денний новий? Нам треба допрацювати цей порядок денний, який ми сьогодні прийняли. Я прошу сьогодні не закривати засідання комітету і на слідуючий раз ми розпочинаємо з даного порядку денного.
_______________. Давайте після засідання продовжимо.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я, колеги, я прошу... Дозвольте мені, будь ласка.
_______________. ... (Не чути) щоб не закривали, його питання. Ну, скільки там, проголосували і все.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Будь ласка, дайте мені, дайте мені доказати, висказати, не збивайте мене з думки.
Перше. Дивіться, ми, якщо навіть те, що пропонує Степан Миколайович, ми вагонами не вирішимо самої проблеми, бо проблема є в іншому, проблема є в тих пільгах, які отримали українці. Але я ще знаю іншу історію, бачите, от я би просив, щоби членів аграрного комітету доключали до тих робочих груп, якщо це можливо. Тобто я готовий брати в робочих групах, теж їхати в Польщу і працювати разом з вами, і говорити з колегами, щоб хоча би розуміти які моменти. Я думаю, багато хто з колег готовий це робити, це абсолютно нема...
Але проблема криється в іншому. Поляки, коли зрозуміли, польські підприємці, коли зрозуміли, що українці отримали пільгу і ще отримали її на певний період часу, польські підприємства почали реєструватися на території України, перереєстровуючи автомобілі свої, але надаючи послуги в Європі, тим самим вони економили якісь кошти. Я не знаю ,які, я в цьому не розбирався і не знаю, які це, але це стало відбуватися досить масовим явищем, розумієте, і це масове явище, оце якраз спричинило ці всі проблеми, які сьогодні ми маємо на кордоні. Але це всього-на-всього, умовно там, з якихось певних слухів, я не знаю, є така інформація чи немає.
_______________. Є.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Є, да? Давайте тоді скажемо чесно, якщо ви хочемо бути хитренькими і так далі, ну так воно тоже не получається, то треба якось шукати між якимись тими моментами компроміс. Тому що блокування українського кордону, давайте чесно скажемо, і не забуваємо за це, воно наслідки ми будемо очікувати ще весною від цього. Тому що йде недопоставка сьогодні: мінеральних добрив, засобів захисту рослин, медикаментів для тваринництва, кормів, і пішло-пішло. Це можна там нараховувати і нараховувати. Це сьогодні є величезною проблемою. Це раз.
По-друге, воно постійно накалює іншу ситуацію. Інші країни це підхоплюють, наші сусіди. І ви бачите, що, рано чи пізно, ми будемо заблоковані. Це воно нікуди не годиться таке.
СОЛОМЧУК Д.В. Там ще Іван Адамович питання також, що на польських машинах 60 відсотків працює українських водіїв. Польські водії сюди їхати не хочуть.
(Загальна дискусія)
_______________. Колеги, у нас за 3 хвилини розпочинається пленарне засідання. Я пропоную зробити перерву в комітеті і не закривати його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, нам треба вже йти на сесію. Давайте вирішимо дату, коли ми будемо продовжувати комітет, щоб всім було комфортно по даті.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Яке, 10 число в нас засідання?
(Загальна дискусія)
Після сесії всі роз'їдуться, це нереально.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи ми робимо на наступному тижні і дату чітко проговоримо?
(Загальна дискусія)
Колеги, у нас є запрошені представники нашого міністерства. Ми не знаємо, коли в нас закінчиться засідання. Ну, ми об'єктивно не знаємо. Треба чіткий день, чіткий час, але ми не знаємо про це. Давайте ми вирішимо, на яку дату, та й все, і затвердимо.
Всіх влаштовує 27-е? В онлайні вже прийдеться робити.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так а як змішаний формат?
ГОЛОВУЮЧИЙ. В онлайні доведеться робити. Ну, це як нове засідання. Давайте тоді як нове засідання, включимо до порядку денного питання Рудика. Включимо до порядку денного питання Рудика.
(Загальна дискусія)
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, я пропоную не закривати і перенести на наступне засідання. Це абсолютно нормально. Якщо в нас 10 січня… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переносимо, дату узгодимо ще. Все, колеги, дякую.
(Загальна дискусія)
СТАРИНЕЦЬ О.Г. 10 січня, це офлайн, тут, в цьому залі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую всім.