СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

25 лютого 2025 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  до розгляду на сьогоднішньому  засіданні пропонуються наступні питання. Проект Закону про  хміль та  хмелепродукти (друге читання) (реєстраційний номер 9234-д від 09.02.2024 року).

Друге питання. Інформація голови Державного агентства України  з розвитку меліорації,  рибного господарства та продовольчих програм щодо стратегічного розвитку галузі та плани роботи агентства на 2025 рік та "Різне".

Колеги, також в мене є пропозиція включити  до порядку денного питання пропозиції до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону "Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України" та зміною адміністративно-територіального устрою України (реєстраційний номер 12447). Це питання ми на  минулому засіданні заслухали і обговорили,  але не прийняли по ньому рішення. Наголошую, що ми по цьому проекту не головні,  тому на прохання наших колег з Комітету питань організації державної влади,  місцевого самоврядування,  регіонального  розвитку та містобудування,  який  і є головний комітет,  та відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону про комітету пропоную включити це питання  до  порядку денного і проголосувати його першим.

І пропоную затвердити порядок денний з урахуванням зазначених пропозицій. Колеги, прошу голосувати. І сьогодні, так як у нас Іван Адамович захворів, в нього температура, я призначаю рахувати представника фракції "За майбутнє" Торохтія Богдана Григоровича. Хто за дану пропозицію,  будь ласка, голосуйте.

Ні,  ні,  я... не за секретаря,  за пропозицію... Ми зараз голосуємо  про затвердження порядку денного з  урахуванням моїх пропозицій.

 

_______________. А без?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З  урахуванням моїх пропозицій.

 

_______________. А без них?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Без" нема.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Шановні колеги...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Хто – за?

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  ...голосувати. Сім...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Одинадцять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми – це не головний,  ми – не головний комітет,  ми їм пропозицію надаємо.

 

_______________. Колеги,  доброго дня!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго!

 

_______________. Порахуйте мене,  будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас порахували.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  14 - за.

Утримались? Проти?

 

Утрималися. 1 –  утримався.

2 – утрималися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Проти – нуль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питань. Пропозиції до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону України "Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України" та зміною адміністративно-територіального устрою України, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 12447).

Це питання на минулому засіданні доповідав Сергій Біленко. Відбулось також його обговорення. Тому, колеги, якщо немає заперечень, пропоную проголосувати за пропозицію: підтримати напрацьовані нашими експертами пропозиції та зауваження до даного законопроекту та направити їх до Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, який визначений головним з опрацювання даного комітету. Біленко…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Пан Сергій, якщо я не помиляюсь, цей законопроект, я його перечитав, і ми його минулого разу не підтримали, ці пропозиції, ми тоді утримались, оскільки нас не задовольнили представники профільного міністерства. Скажіть, будь ласка, на вашу особисту думку, як експерта, якщо я не помиляюсь, в цьому законопроекті йдеться про те, що із зазначених територіальних одиниць – громад, які сформувалися після того, як… ну, в 2020 році, уже пройшли вибори, і сформувались нові громади, райони, і вони як окремі територіальні одиниці. В цьому законі йдеться про те, що голови громад, якщо я не помиляюся, по рішенню сесії можуть виділяти частку (пай), які були розділені попередніми ще підприємствами в рамках цієї однієї громади, а не в рамках того підприємства, в якому воно знаходилось. Ну, наприклад, якщо пайова участь безпосередньо потребувала в рамках одного цього підприємства, там, 2-3 тисячі гектарів, то тепер по рішенню може надатися пай цей в рамках всієї громади. Я правильно розумію? І як ви це взагалі… на вашу думку, чи це вірно, чи невірно: якщо людина пропрацювала безпосередньо на цьому підприємстві, вона, я так розумію, вона очікує на те, що отримає пай безпосередньо в рамках цього підприємства, а не в рамках всієї громади?

Дякую.

 

БІЛЕНКО С.Б. Я хотів би відповісти. Ні, законопроект цього не передбачає. У нас є існуюча норма про те, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств кожному працівнику підприємства виділяється земельна ділянка в розмірі земельної частки (паю). Ця норма була і залишається, і не пропонується змінювати цю норму законопроектом. Але при приватизації земель вказаних підприємств виділяються певні земельні ділянки меншого розміру працівникам установ культури, освіти, охорони здоров'я, розташованих от сьогодні на території відповідної сільради. Поняття сільрада – це…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Так громади.

 

БІЛЕНКО С.Б. Ну сьогодні от незрозуміло, що таке сільрада. От пропонується там законопроектом встановити, що розташовані на відповідній території. А тут ми не можемо зрозуміти, що таке відповідна – район, область, громада, населений пункт. І так, як там сформульовано неконкретно, пропонується все ж таки прив'язатись до громади, тому що ну просто більш прив'язуватися ні до чого.

Але він не змінює прав працівників самого підприємства, тобто вони як мали право на земельну частку (пай), так і залишається це право. Мова йде про працівників установ охорони здоров'я, культури, освіти, розташовані на відповідній території.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  На мою думку, особисту мою, це дуже упереджене рішення, яке ми зараз приймемо в підтримку як… Думаю, це зміни до Земельного кодексу, я правильно розумію, який основним комітетом виділений Комітет місцевої влади та містобудування?

 

БІЛЕНКО С.Б. У нас ці норми в Земельному кодексі України, в статті 25 Земельного кодексу України.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ну цей закон змінює Земельний кодекс?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Змінює, змінює. В тому-то і справа, що вони змінюють, але змінюють не дуже коректно. Там не можна зрозуміти, яка територія саме мається на увазі.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.   Я просто до того, що з 2019 року у нас політика і позиція комітету, що якщо якісь певні зміни йдуть до Земельного кодексу, то наш комітет повинен бути головним у цьому питанні. Я розумію, що регламентно це не вирішено або законом, але… дякую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  … можна, просто це великий закон, який включає зміни в 6 кодексів і 66 законів. Тому так нас і просили з комітету того наші колеги, пані Олена Олександрівна звернулася листом на ім'я Олександра Васильовича з тим, щоб ми фахово розглянули в межах наших предметів відання і подали пропозиції

 

ШОЛ М.В. А які саме пропозиції від нашого комітету, де їх побачити.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Минулого разу вони всі були розіслані, всі роздані були. Минулого разу на засіданні й обговорено. Сергій може основі сказати зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій, будь ласка, озвуч основні.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Зараз це трохи часу… зараз.

По-перше, я  це вже озвучив. У нас змінами до статті 25 Земельного кодексу України пропонується встановити, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств право на передачу у власність земельних ділянок належить крім працівників цих підприємств також працівникам державних і комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на відповідній території, а також пенсіонерам з їх числа. Ця норма завжди була в Земельному кодексі.

Термін "відповідна територія", він некоректний. Тут не можна зрозуміти, яка сама територія мається в виду. Тобто це район, область, це громада, це населений пункт. Пропонується все ж таки прив'язатись до громади. Якщо ми тут не конкретизуємо, у нас будуть численні спори щодо застосування цієї норми.  Це її кількість осіб, яка має право на приватизацію земельних ділянок буде збільшена, тому що відповідно може  трактуватися і область. А це досить серйозне розширення коло осіб, які мають право на приватизацію.

Далі. У нас пропонується змінами до статті 46 Закону України "Про землеустрій" пропонується визначити, що проект землеустрою щодо встановлення зміни меж району розробляється за рішенням відповідної районної ради, крім випадків, передбачених законом. Проте у нас існуючим законодавством і законопроектом не передбачено винятків от із цього правила, коли саме зміна меж району може і документації, пов'язаної із змінами меж  району, розроблятися за рішенням інших органів крім районної ради. Тому, щоб не було проблем із застосуванням цієї норми все ж таки пропонується виключити слова "крім випадків визначених законом".

Далі. У нас є зміни до Закону України "Про порядок виділення в натурі на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).  Тут та ж сама проблема. Пропонується визначити, так сформулювати змінену норму, що громадянам, у зазначеному абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена колективного сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, в скобках, територіальної громади.

Знову ж таки тут незрозуміло, що таке "територія відповідної територіальної одиниці" або "територіальної громади". Адміністративно-територіальною одиницею у нас є село, селище, місто, район в місті, район, область. Тобто це величезний перелік адміністративно-територіальних одиниць. Все ж таки, мені здається, що треба прив'язатися не до всіх адміністративно-територіальних одиниць, а до території саме територіальної громади. І, зважаючи на це, є доцільним у цих змінах слова "адміністративно-територіальної одиниці", "територіальної громади" замінити словами "територіальної громади" і все.

Тобто взагалі всі пропозиції – це конкретизація тих норм, які вже зазначені законопроектом. Вони по суті кардинально не змінюють земельне законодавство. Але просто треба конкретизувати, що саме мається на увазі, щоб, наприклад, земельну ділянку в результаті приватизації державного підприємства, розташованого там на території певного району, не отримали працівники, наприклад, освіти і культури, розташовані на території всієї області. Прив'язатися лише до громади, в межах громади. Якщо існують там ФАП, якщо існують там загальноосвітні школи, щоб саме їх працівники отримали земельні ділянки, а не там територія всієї області, наприклад.

Дякую за увагу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  В мене одна поправка лише до вас. Тому що, на мою особисту думку, відповідна територія – це територія безпосередньо підприємства. Це не яке розмите розуміння і воно так робилося 20 років в цій країні, воно не виділялося в інших громадах, в інших районах, як ви це зазначається. Відповідна територія – це була територія саме цього підприємства.

 

БІЛЕНКО С.Б.  У нас не було поняття "відповідного підприємства". Підприємство не має території. Тобто підприємство – це організаційно-правова форма. Відповідні речі… це зміни, які пропонуються цим законопроектом. У нас немає зараз цих слів "відповідного" в законі, у нас є прив'язка до сільради.  Сільрад вже не існує, як адмінтеродиниці.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  ... відповідно їх безпосередньо кадастрових всіх карт, тобто розділялась певна конкретна її частина. Тому 20 років це робилось, зараз ви вносите саме безпосередньо громаду, просто, щоб всі розуміли. Просто тепер це вноситься окрема територія, як громади, але відповідна територія, якщо воно 20 років працювало значить вона була, як відповідна територія певного підприємства або організації, бо вона має кожну свою територіальну одиницю.

Дякую. Більше у мене коментарів немає. Нехай вирішують члени комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги, дякую, Артем Олегович. І Сергій дякую за коментар.

Ставлю на голосування пропозицію підтримати напрацьоване нашими експертами пропозиції та зауваження до даного законопроекту та  направити їх до Комітету з питань організації державної   влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, який визначений головним з опрацювання даного законопроекту.

Колеги, прошу голосувати.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Хто – за?

11 – за.

Хто – утримався?

3 – утрималися.

Хто – проти? Сергій Володимирович, ви утримались чи проти?

(Не чути)

2 – не голосували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мейдич – підтримав.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  12 – за. 3 – утрималися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги, рішення прийнято.

Друге питання про проект Закону про хміль та хмелепродукти (друге читання). На минулому засіданні ми його вже обговорювали, тому я до слова запрошую Маргариту Віталіївну. Будь ласка,  Маргарита Віталіївна.

 

ШОЛ М.В. Добрий день, шановні колеги! Пару слів буквально. На виконання рішення комітету 21.02 був проведений підкомітет з питань розвитку базової галузі в агропромисловому комплексі. Для підготовки проекту Закону України про хміль та хмелепродукти до другого читання суб'єктами права законодавчої ініціативи внесено 111 поправок та пропозицій.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" підготовлена пропозиція стосовно внесення до порівняльної таблиці 37 додаткових поправок від комітету, таким чином до порівняльної  таблиці було внесено 148 поправок.

На підкомітеті були обговорені пропозиції до проекту закону, надіслані Міністерством аграрної політики та продовольства України. З їх обґрунтуванням виступив перший заступник міністра  Тарас Висоцький, він наголосив на важливості пропозицій, які пропонують внести до розділу ІХ "Прикінцевих та перехідних положень". А саме правки до діючих законів України – це "Про охорону прав на сорти рослин", "Про карантин рослин", "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", "Про ветеринарну медицину" та "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", та "Про виноград та продукти виноградарства".

Пропонується введення змін в перераховані закони одночасно з введенням та прийняттям діючих законів. На підкомітеті ніяких рішень не було прийнято, тому що кворуму не було, а отже пропоную підтримати до другого читання даний законопроект шляхом голосування.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Маргарита Віталіївна.

Будь ласка, декілька слів Тарас Висоцький по цьому  законопроекту.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати. Дякую, Олександр Васильович. Дійсно була така ґрунтовна дискусія на підкомітеті, дякую всім, хто долучилися, хто задавали питання, надавали пропозиції.

Підтверджуємо, що сам Закон про хміль та хмелепродукти є євроінтеграційним, відповідні таблиці відповідності підготовлені і це ще один крок до євроінтеграції. Також по "Перехідних положеннях" представили обґрунтування, чому. Тому зараз, щоб не займати час народних депутатів, в разі наявності ще якихось питань чи уточнень, з радістю готовий відповісти.

Запропоновану редакцію до розгляду Мінагрополітики підтримує.

Дякую. 

    

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Отже, колеги, ставлю на голосування пропозицію підтримати порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання, проекту Закону про хміль та хмелепродукти (реєстраційний номер 9234-д) з пропозиціями комітету та редакційним уточненням її положень. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект у другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням. Колеги, прошу голосувати.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Шановні колеги, хто – за?

16 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято.

Питання третє: інформація Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм щодо стратегічного розвитку галузі та плани роботи агентства на 2025 рік.

Колеги, я до слова запрошую Невеселого Владислава Валерійовича, будь ласка. Матеріали також роздані. І на екран, будь ласка, виведіть це зображення.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Доброго дня. По-перше, хотів би вибачатись, що я… А, є, да, є презентація, це дуже добре, бо невчасно її прислали. Я так розумію, що це треба зробити заранее.

Так як це наше знайомство і перший мій виступ, буду вдячний за зворотний зв'язок. Якщо якась інформація подана, можливо, не так, як потрібно, і ми це виправимо наступного разу. Вроде би ми старались, все зробили правильно, я так думаю.

Якщо можна, наступний слайд. Основні завдання агентства у сфері меліорації визначені планом пріоритетний дій уряду на 2025 рік, пріоритетними напрямами роботи Держрибагентства на 25-й рік, який затверджений Мінагрополітики. На слайді видно, що першочерговим є розроблення та подання у березні на Кабмін проекту Розпорядження уряду про схвалення довгострокового плану розвитку іригаційного комплексу України. Схвалення такого плану сприятиме масштабним інвестиціям в розвиток іригаційного комплексу, фінансування капітальних видатків для виконання заходів з розвитку меліорації у державному бюджеті непередбачено. Тому залучення інвестицій на проєкти відновлення, об'єкти інженерної інфраструктури, меліоративних систем на сьогодні залишаються єдиним та реальним джерелом фінансування цього важливого напрямку розвитку держави. На сьогодні Держрибагентство спільно з Мінагрополітики та експертами Світового банку розроблено проєкт такого плану, який пройшов процедуру СЕО (стратегічної екологічної оцінки) та в даний час погоджується з заінтересованими органами. Також на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів №131 від 18.02.25-го до плану пріоритетних дій уряду на 25-й рік у співпраці з Міністерством закордонних справ України, Міністерством аграрної політики розроблено алгоритм реалізації, надання гуманітарної допомоги в рамках програми "Grain from Ukraine", зокрема, внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів №253 щодо проведення тендерних процедур з подальшим постачанням гуманітарної допомоги. І, звичайно, євроінтеграція та імплементація європейських норм у сфері рибного господарства, а також виконання плану роботи МінАПК в частині покладених завдань на Держрибагентство, з якими, ну, на слайді можна ознайомитись. Якщо треба, я можу їх перечислити. Я думаю, що не треба, мабуть, щоб не затягувати час.  

Цифровізація… Можна наступний слайд, будь ласка. Цифровізація галузі рибного господарства. Сьогодні ми говоримо про один із ключових напрямків розвитку рибного господарства і його цифровізацію. Впровадження сучасних ІТ-рішень дозволяє зробити галузь більш прозорою, ефективною та конкурентоспроможною. У цьому контексті ми працюємо над розширенням і вдосконаленням Державної інформаційної системи "еРиба", яка є важливим інструментом для обліку звітності та аналітики у сфері рибного господарства. Завдяки співпраці з міжнародними донорами та партнерами ми запланували серію модернізаційних заходів. Вже в перше півріччя 25-го року заплановано третю ітерацію в розвитку "еРиба", яка включає удосконалення звітності, аналітики та інтеграції з державними інформаційними ресурсами.

Хочу тут зупинитись. Так як у нас зараз з USAID, ну, і так вийшло, що у нас фінансування як би зупинилось, ми наразі вже проводилися з МінАПК, з ФАО, з новими донорами проводимо зараз аналіз системи "еРиба" і попередньо хочемо домовитися про те, щоб вони підставили нам плече і ми далі могли, так скажемо, допилювати цю систему, робити її ще зручнішою, бо в неї також є деякі нюанси, баги, які вилазять, і вони на даному часі… Я вважаю, що у нас все вийде і вони підставлять нам плече, і ми далі зможемо йти відповідно до того плану по цифровізації, який у нас є.

До кінця 25-го року ми плануємо четверту ітерацію, яка охоплює не лише внутрішню модернізацію, а й інтеграцію з іншими країнами. Також передбачено цифровізацію природно-заповідного фонду, облік територій, внесення лімітів, інформацію про дозволи на вилов в цих зонах.

Ще один  важливий крок – створення компоненту для видачі цифрових міжнародних сертифікатів та інтеграція з Єдиним державним вебпорталом "Єдине вікно" для міжнародної торгівлі. Це забезпечить прозорість і спростить зовнішньоекономічні операції у сфері рибного господарства.

Окремо наголошую на цифровізації в сфері наукових досліджень, передбачення створення електронного багаторічного плану наукових досліджень, облік договорів та дозволів на дослідний вилов.

Щодо любительського рибальства, ми працюємо над створенням електронного обліку, що сприятиме контролю та дотриманню законності у цій сфері. Значить, по любительському рибальству, якщо, можливо, чули про той проєкт, який обговорювався вже – це електронний квиток для любителів. Наразі він, можу сказати так, не на часі, але ми провели в січні, спілкувалися вже із Чернівцями, вони виявили бажання провести як пілотний проєкт на собі, так що я думаю, якщо ми домовимося з нашими донорами і зможемо… і всі це погодять як… будемо сказати, таке питання, воно специфічне, але я думаю, що якщо вони зможуть почати інформаційну свою програму серед населення і готові взяти в цьому участь як пілотний проєкт, то можна було б спробувати, в принципі, потроху це впроваджувати. Це так, на мій погляд.

Окрім цього, до кінця 2026 року заплановано створення електронної системи простежуваності водних біоресурсів. На  всіх етапах від  вилову до реалізації це дозволить нам відповідати міжнародним стандартам, гарантувати легальність походження продукції та підвищити конкурентоспроможність  на світових ринках.

Значить,  простежуваність,  ну,  це реально дуже цікава річ. Я знаю,  розібрався там,  що у нас зараз не... ну,  как проект, непроголований закон,  розумію,  що, в принципі,  нам для того,  щоб він почав працювати,  нам потрібно ще зробити програмний продукт під нього. Якщо також ми зможемо вмовити донорів і включити,  і почати розробляти цей продукт,  я вважаю,  що він дуже допоможе нам ринок,  скажімо,  риби зробити більш...

 

_______________. Вибачте,  а який саме продукт? Трохи незрозуміло,  бо...

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. По простежуваності,  ну,  це ми хотіли розробити це документ,  який буде у нас іти від... з початку від вилову риби,  який супроводжувати,  це як налоговий,  як НДС,  скажімо, ну,  як документ,  який... виловив рибу,  є,  дається  там накладна,  ну,  там   не буду називати як цей документ буде називатися,  буде...

 

_______________. Ну, цей документ був зазначений  в  законопроекті про рибний промисел,  ми це пам'ятаємо.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Так,  так.

 

_______________. І якщо я не помиляюся, він уже в певній стадії повинен бути. Спочатку із запуском системи "еРиба", це називається: від лану до столу.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Так.

 

_______________. Загальна державницька політика для того, щоб простежуваність кожного товару була,  міг той,  хто придбає на прилавках ринків або безпосередньо в супермаркеті,  міг простежити що,  коли це була риба виловлена і все.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Так.

 

_______________. Але,  якщо я не помиляюся, це уже було, частина цього прийнята в першому законопроекті.

 

_______________. В 2023 році,  наскільки я собі... 

 

_______________. Да.

 

_______________. Да? В 2023 році воно... Ну,  я ... (Не чути)

 

_______________. І ви потім наладите це,  поліпшите це якимось продуктом чи..? Ви називаєте це продуктом,  хотілося би знати що ви маєте на увазі під словом "продукт".

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Ну,  продукт – це те,  що цей документ,  він повинен з'явитися. Для того,  щоб я вас просив,  ну,  наприклад,  ну,  з 2023 року він висить,  для того,  щоб його далі,  наприклад,  проголосували,  даже ми повинні  бути готові і повинні,  ну,  зробити якесь програмне забезпечення і як буде з'являтися цей папір, скажімо так,  і як він буде далі іти,  як потім,  наприклад, через QR-код,  через що він буде супроводжуватися для того,  щоб ми розуміли всю цепочку від того,  хто,  будемо,  купив цю рибу,  да,  ті посередники,  наприклад,  і до кінцевого споживача. Ну,  я так розумію. У нас повинна консолідація бути.

 

_______________. Це не папір,  це дані.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Так, дані.

 

_______________. Просто ви кажете за папір...

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Можливо.

 

_______________. Ми розуміємо, що це повинно бути, що ми відходимо від цифровізації і переходимо далі до паперової історії.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Вибачте, дані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Продовжуйте.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Дякую.

Можна наступний слайд, будь ласка. Євроінтеграція та імплементація європейських норм.  Держрибагентство продовжує активну роботу над імплементацією європейських норм у сфері рибного господарства. У Європейському Союзі діють суворі правила щодо сталого використання рибних ресурсів, зокрема Регламент ЄС 1380/2013 про спільну рибну політику. На даний час є ряд важливих законопроектів, по яким розраховано максимальну підтримку, відкритий діалог та сприяння. Зокрема щодо проект Закону про забезпечення простежуваності водних біоресурсів 9545, його ухвалення сприятиме сталому управлінню водними ресурсами, запобігання незаконному рибальству та захисту прав рибогосподарських підприємств. Також проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності у сфері простежуваності водних біоресурсів, 9546 від 31.07.2023, те, про що ми говорили, він встановлює відповідальність за порушення норм простежуваності рибної продукції. Також щодо законопроекту 12428 від 20.01.2025, який передбачає приведення національного законодавства у відповідність до європейських вимог у частині збереження водних біоресурсів, раціональне використання водойм та створення рівних умов розвитку галузі.

 

_______________. Я вибачаюсь, можна таке питання, яке стосується саме цього розділу щодо євроінтеграції. Як ви вважаєте чи цих законопроектів достатньо для того, щоб вдало підготуватись до переговорного процесу, який буде по розділу ХІІІ, чи ви як голова відповідного агентства плануєте ще вносити якісь законодавчі зміни? Або плани якісь маєте, щось туди додати чи скорегувати?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. На…

        

_______________. Відповідно до опитувальника, який нам надали наші європейські...

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  На...  (Не чути) ці проекти і закони, те, що я кажу, вони ідуть согласно того плану, який у нас є, який ми вважаємо на даний час...

 

_______________. Це вичерпний? На сьогоднішній день, на цей квартал це вичерпний, да?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Ні, можливо, дивіться, можливо, будуть ще пропозиції, так як я на даному часі я вивчаю і дивлюсь, які можливі зміни, вони можуть бути. Да, і насамперед авжеж я буду це спочатку буду обговорювати, можливо, я не знаю, даже... авжеж, можливо, якісь будуть зміни, якісь будуть ідеї, які я буду пропонувати для того, щоб ви це розглянули, і на ваш розсуд уже будете приймати їх чи не приймати. Да, зараз... (Не чути)

 

ШОЛ М.В. Александр Георгиевич, скажите, 9545 – это законопроект, який до другого читання уже підготовлений? 

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, щоб ми з вами, Маргарита Віталіївна...

 

ШОЛ М.В. (Не чути)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так-так, абсолютно.

 

ШОЛ М.В. Все.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Про простежуваність водних біоресурсів.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Дякую.

Окремо ведеться робота над законодавчою ініціативою щодо посилення контролю за охороною водних біоресурсів. У цьому контексті проводиться супровід проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів. Усі ці законодавчі зміни є важливим кроком на шляху до нашої євроінтеграції, оскільки вони наближають наше рибне господарство до європейських стандартів і сприяють сталому розвитку галузі та забезпечують її конкурентоспроможність на міжнародному рівні.

Трошки тоді ще розповім, що ми хочемо також внести такі... У нас така проблема є. Рибоохоронний патруль, який виїжджає на місця, вони у нас допускають помилки в оформленні протоколів тощо каких-то там різних видів. Ми також хотіли би уйти, це в рамках цифровізації, в рамках, можливо, якоїсь зміни, це опять же я сейчас це вивчаю, я потім дам теж своє бачення для того, щоб ми могли автоматизувати цей процес, уйти від людського фактору, можливих, як скажемо, помилок, які можуть робитися спеціально...

 

_______________. Зловживання.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Зловживання, да-да. І ми це також зараз пропрацьовуємо і дамо своє бачення. Я думаю, що це дасть можливість нам ті штрафи, які зараз виписують, які не доходять до конечного, до того, що кошти заходять в державний бюджет, воно максимально це упорядочить так, щоб уйти від людського фактору, зловживанням цим процесом.

 

_______________. Так, а ви знаєте скільки проваджень було до кінця доведено згідно рибного патруля, який накладає адміністративні правопорушення?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Якщо взяти в рамках країни, не скажу у відсотках, не багато, можу предоставити...

 

_______________. Ні, тут не у відсотках, тут скільки коштів подано в бюджет?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я общую суму, я її  бачив, сказати не можу, я можу сказати, що не багато.

 

_______________.  Ну да, тому що  протоколів виписують дуже багато, але за рішенням майже нічого не потрапляє до державного бюджету. Я не думаю, що, якщо це якісь зміни в цифровізації зроблять, що це якось змінить ситуацію щодо надходжень бюджетних коштів.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Це не тільки в цифровізації, це в простежуваності в плані того, щоб ми мали єдину базу людей, які у нас порушують. Він порушив, ми далі не розуміємо, у нас немає як в поліції, скажемо так, у нас немає тієї бази, яка, я вважаю, що повинна бути. І я думаю, що ...

 

_______________. Вона не повинна вам бути, ні. Тому що це, я б хотів би трошки вас поправити і в деяких речах підтримати. Дивіться, це те саме, як, у нас було таке питання піднімалось, коли прикордонники затримують правопорушення і вони хотіли самі мати питання щодо ведення слідчих дій. От ви те саме зараз хочете, щоб у вас була можливість вести слідчі дії, але для цього є поліція. Коли ви затримуєте правопорушника ви повинні викликати поліцію і вже поліція повинна затвердити правопорушення і повинна почати вести слідчі дії при підтриманні головного слідчого керівника прокуратури. І потім вже в кінці це повинно принести певну, якщо правопорушення було безпосередньо доведено, то ту шкоду, яку наніс у вимірах бюджетних коштів правопорушник він повинен внести в бюджет.

Якщо  ви хочете собі, щоб вам Верховна Рада надала слідчі дії тоді у  нас получиться, що у нас дуже багато органів будуть, які будуть роздирати повноваження поліції.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Хоча б доступ бачити це, бо ми не завжди бачимо це, ми получається через дзвінки. Зараз організовано, я спілкувався з територіальними органами, в них юрист сидить, і він вручну просто заповнює таблицю, в яку я можу зайти і подивитись. Ну, мені хоча б бачити…

 

_______________. А навіщо вам це бачити? У вас є правопорушення, ви склали відповідний адмінматеріал і передали його далі. Навіщо вам це бачити?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Ну, дивіться, я розбираюся в цьому процесі чому? Можу пояснити…

 

_______________. Є якась, наприклад, частина перша, друга, третя, там, обтяжуючі обставини в даному правопорушенні?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Ну, ці обтяжуючі обставини також треба…

 

_______________. Ні, дивіться, в законодавстві…

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. В законодавстві…

 

_______________. Дивіться, поліція, якщо, наприклад, ви порушуєте Правила дорожнього руху, номерний знак: перше – це вам штраф, і друге – це, там, більший штраф. У вас в законодавстві є таке?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Ні, ну, авжеж є. Але воно, як на мене, не врегульовано до кінця, як на мене. І зараз я вивчаю це питання для того, щоб все-таки зробити його більш чіткішим, я би так сказав.

 

_______________. Ну, як чіткіше? Дивіться, якщо у вас порушник порушив сьогодні, завтра він також, ви його спіймали, за друге порушення є більш жорсткіші санкції?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Ні.

 

_______________. Так а навіщо вам тоді бачити?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. У нас може бути друге порушення. Якщо він фіксується… У нас немає реєстру, реєстру порушників немає. Я не можу бачити: він учора порушував, чи позавчора, чи…

 

_______________. Так а навіщо? А навіщо вам бачити це?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Для того, щоб порушник, який завжди… Ну, наприклад, вони в деяких областях, всюди, вони повторюються. Його сьогодні оштрафували – завтра він знову пішов. Для того, щоб… (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

_______________. … в тому смислі, якщо наступне порушення не тягне за собою збільшення штрафу?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Так і треба зробити, щоб воно було більше. (Загальна дискусія)

Це я кажу свої пропозиції, своє бачення. Ми ж дискутуємо, я бачу… Можливо, я десь, може… (Не чути)

 

_______________. А так в ваших твердженнях немає логіки. Вам непотрібно це бачити. Навіщо бачити? Ви хочете слідкувати? Вам, може, ще НСРД дати?

 

_______________. Ні, так я взагалі не розумію суть дискусії, коли у вас є все одно електронний документообіг. У вас же він є? Є.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. У нас немає, у нас правопорушників реєстру немає, у нас не ведеться це. У нас ведеться це в табличній формі, десь в ручному режимі. 

(Загальна дискусія)

_______________. Статистику вам буду скидати, хто, скільки і там з внесенням відповідних…

 

_______________. Да,ну, з ваших слів ми зрозуміли, що ви хочете мати доступ до  НСРД.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Можливо, бачити просто як воно, куди воно йшло, щоб воно ніде не пропадало. Так про це  ще раз кажу, процент виконання…

 

_______________. Можна…(Не чути)

 

_______________. У вас є матеріали, у вас є адміністративні матеріали. Правильно.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Да.

 

_______________. Ви його склали.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  … воно не доходить  до кінця, я вам скажу так.

 

_______________. Так це ваше недоопрацювання, якщо… Ви повинні тоді ви просите,  щоб воно  доходило. Копія там, наприклад,  на контролюючий якісь відділ чи на юридичний відділ, як ви затвердите, вони вам скидають і ви собі бачите, і вам же подають суху статистику, скільки правопорушень, скільки й було. А не ви хочете бачити …(Не чути) придумати. Далі ви захочете НСРД, далі ви захочете…

 

_______________. Вони просто…

 

_______________. Просто будете робити, а ви скажете нам оцих браконьєрів потрібно ловити… (Не чути) їхні телефони, що вони між собою спілкуються, і ще один правоохоронний орган створимо.

 

_______________. Ні, ми просто хочемо вам сказати, що ви правильно вибрали рух, але для цього вам не потрібні зміни до законодавства або надання більших повноважень. Тут є внутрішні накази і постанови Кабінету Міністрів, і, на моє переконання, Владислав Валерійович, я вибачаюсь, але за 5 років я чітко переконаний, що у вашому документообігу у вас все це є.

Тому що до ваших попередників ніколи не виникало цього питання. Вони чітко вели реєстри, і вони розуміли по кожному протоколу, в якому було видано, що ці протоколи зареєстровані і безпосередньо передані в правоохоронні органи. Давайте ми цю тему закінчимо…

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Дякую.

Так, а можна наступний слайд, будь ласка. Так вибір на користь національного виробника імпортозаміщення.

Сьогодні одним із ключових виробників для рибного господарства  є висока залежність від імпорту водних біоресурсів. Відповідно до митних даних у 2024 році імпорт риби та морепродуктів до України склав 356,7 тисяч тонн на загальну  суму 1,1 мільярда. Водночас значна частина риби та море продуктів, що закуповується за державні кошти є імпортною. Це відбувається через відсутність стабільного попиту на вітчизняну продукцію та механізмів пріоритету для національних виробників у державних закупівлях.

Щоб змінити цю ситуацію та підтримати українських рибоводів, пропонується збільшити частку вітчизняної рибної продукції  у державних закупівлях. Для цього необхідно: поновити каталог продуктів харчування, які використовуються державними установами, та передбачити в ньому споживчі види риб, що виловлюються в Україні. Внести зміни до технічних умов та технологічну карту з рецептурою страв із вітчизняної рибної сировини.

Хочу зазначити, що МінАПК та Держрибагентство вже проводить робочі наради з пенітенціарною службою, МОЗ, Міноборони та закладами освіти щодо розширення електронного каталогу Prozorro.Market. І вже додано нові специфікації рибної продукції вітчизняного виробництва, зокрема, під категорію "Риба заморожена прісноводна" тепер доступне філе та стейки толстолоба, та коропа. …(Не чути) також фарш з річкових видів риб. А до категорії "Консерви рибні" додано коктейлі з толстолоба у томатному соусі та толстолоб з додаванням олії. Ми працюємо далі над цим розширенням.

Такі заходи сприятимуть не лише зростанню частки національної рибної продукції на внутрішньому ринку, а й забезпечить високу якість та забезпечення харчування для тих, хто отримує продукти за державні кошти. І підтримка українського виробника – це не просто економічна необхідність, а й стратегічний крок до зміцнення продовольчої безпеки країни до сталого розвитку рибного господарства.

Ми з пенітенціарною службою, я думаю, що, якщо все буде добре, то буквально місяць, два і у нас пройдуть, в принципі, перші закупівлі. І також паралельно, як я вже сказав, ми вже працюємо ще з Міноборони і з МОЗ для того, щоб розширити. Для того, щоб зрозуміти ринок, ми зараз дали сигнал по територіальним органам, по тим, хто перероблює продукцію, для розуміння ринку, для розуміння, як сказати, спроможності цього ринку, для того, щоб ми далі, якщо йшли, якщо ми будемо збільшувати цей обсяг, щоб ми розуміли зможемо ми з цим справитися, можливо, це треба частково. І потім допомагати вже виробникам, щоб вони також збільшували свою продукцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А модерувати це хто буде, це агентство чи як?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Зараз збір інформації і модерацію – ми разом з МінАПК.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви модеруєте, щоб зібрати виробників, які виробляють з риби якісь консерви і потім... зараз інформацію, а потім ви хочете, щоб купляли державні підприємства у наших виробників.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Так, брали продукцію  нашу внутрішню, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо ціна буде імпортна дешевша?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Ну, ми ж пропрацьовували деякі варіанти, і та ціна, за яку я казав... пенітенціарна служба, то їм підійшла ціна і вони готові. Ми будемо опрацьовувати. Не просто казати, що давайте, от буде така-то ціна і ми... Ми пропрацюємо і цінові сегменти, все з тими, хто виставляє тендера на Prozorro.Market, щоб воно (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А наші получається... тобто наша продукція сьогодні вона... фактично ми розуміємо, що користується попитом в Україні, але все ж таки ми розуміємо, що ми не можемо цю ситуацію якось контролювати. Просто ви говорите, що ви хочете модерувати, а як контролювати можна цю ситуацію по державним закупівлям і так далі? Це якось...

 

_______________. Олександр Васильович, можна коротко прокоментувати? В "Різному" тоді дасте слово. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І тут ще питання, а ми... Ми можемо просто наших виробників стимулювати якимись там, скажемо, давати їм якісь преференції для того, щоб вони могли здешевити свою продукцію, і тоді це може бути дійсно наразі. Але як це можна зробити? Чи є у нас, думали ви про програму чи ні? Я все, питання...

 

_______________. Я вас доповню потім, Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарас Миколайович, ви хотіли там відповісти.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там просто короткий коментар, щоб було зрозуміло, що, звісно, що не можна модерувати, не можна вибирати, хто кого закуповує на Prozorro. Питання в тому, що не було в каталозі. Тобто фактично, наприклад, Міноборони ДОТ, Державний оператор тилу вони закуповують по каталогу, і в каталозі на сьогодні немає позиції вітчизняного виробництва,  їх просто немає,  хек є,  а вітчизняного немає. І просто наше завдання зараз першочергово додати в каталог,  так само додати в каталог  електронних закупівель Prozorro.Market. Коли вони з'являються в каталозі,  в Prozorro.Market вже з'явилося,  тоді буде виставлятися і тоді дійсно наші мають, ну, конкурувати вже по ціні. Тому тут питання в тому, щоб зараз створити умову, щоб,  в принципі,  вітчизняні виробники змогли прийняти участь в закупівлях в ДОТ або в пенітенціарній,  бо це не було пророблено. В електронний каталог уже додано,  пенітенціарна служба уже дійсно,  як  пан Владислав зазначив,  на наступний тендер має  це винести. А в Міноборони  ще фіналізується обґрунтування. І все,  а дальше все рівно конкурують ціною.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, так от тепер ви все вірно кажете,  що це ж питання каталогу,  який безпосередньо  розширює палітру всіх продуктів, які  можуть бути безпосередньо придбані пенітенціарною  службою та Міністерством оборони, но ні в якому разі, що рибне господарство разом з МінАПК домовляється, як це щойно нам було доведено.

А,  по-друге, ми вже  з вами і з минулим керівництвом і з  позаминулим керівництвом Держрибагентства  говорили: для того, щоб після того,  як каталог буде  добавлений  різними позиціями,  ми повинні прийняти ряд законодавчих ініціатив для допомоги інвестування в рибній галузі для того,  щоб рибна продукція стала доступніша для наших громадян України  і безпосередньо для всіх інших державних установ, які проводять  безпосередньо ці аукціони на Prozorro для її покупки.

І це було перше,  у нас повинні бути зміни,  це  для того,  щоб аукціони були не на один рік, а на п'ять років,  як ми це говорили. Тому що людина,  яка заходить в цей бізнес або... вона закупає снасті, дуже багато коштів,  вона це... і вона хоче певні речі ці  "одбити". На один рік якщо виграється лот,  то ми вже  це знаємо з досвіду,  це не працює.

І другий самий головний законопроект – це по СТРХ, тому що більшість риби, яка на сьогоднішній день у нас на прилавках, це безпосередньо від  спеціального товарного рибного господарства,  це риби: короп,  карась і всі інші риби,  які  основні,  являються споживчим кошиком входять для наших громадян. І чим ми спростимо систему роботи з СТРХ, тим дешевша наша продукція буде в переробці, як було зазначено головою рибагентства, в консервах і тому іншому для того, щоб уже ціна була конкурентоспроможною на цих торгах, на відміну від імпортної. От тоді це я розумію, про що ми говоримо, так. Але якщо це просто перемовини від того, щоб… але втратити слово "каталог", коли члени аграрного комітету розуміють, що є палітра певних продукцій, які внесені в певний каталог підприємств.

Дякую, Тарас Миколайович. Продовжуйте.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я вважаю, що, в принципі, все вірно, неправильно выразил свої мысли, скажемо так.

Дякую.

Можемо наступний слайд.

 

_______________. (Не чути)

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Можна той слайд, про що я казав, по поводу розробити єдиний реєстр правопорушників, ми його вже проговорили, если можно, наступний слайд.

 

_______________. Щоб ви для себе… я ж кажу, аграрний комітет завжди допоможе і плече поставить. Якщо я не помиляюся, в нас був зареєстрований законопроект Сергієм Петровичем Лабазюком для того, щоб ми вносили як локалізація в державних закупівлях, якщо я не помиляюся, 30 там відсотків…

 

СОЛОМЧУК Д.В.  До 2 мільйонів гривень.

 

_______________. До 2 мільйонів гривень. Я помню, що там певні норми були і цей законопроект був зареєстрований нами і Сергієм Петровичем Лабазюком. Це вам до відома.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. А який, можна… не пам'ятаєте случайно номер. Дякую.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Ще в грудні місяці, напевно, це було чи в листопаді.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Так. Стале використання та державне регулювання природних ресурсів загальнодержавного значення. Для забезпечення раціонального використання водних біоресурсів будуть розроблені та подані на погодження до Міністерства аграрної політики та продовольства України наступні проекти наказів: щодо лімітів спеціального використання водних біоресурсів у 2026 році, щодо квот добування, вилову водних біоресурсів в 2026 році, щодо встановлення режиму промислу в 2026 році з метою приведення чинних норм у відповідність до законодавства України та стандартів ЄС, розробляються проекти наказів про внесення змін до правил промислового рибальства в басейні Чорного моря для уточнення регулювання промислового вилову, про внесення змін до Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах для оптимізації умов промислового рибальства у внутрішніх водоймах.

З метою удосконалення регулювання любительського рибальства та врахування сучасних екологічних і рибогосподарських вимог розробляється наказ про внесення змін до Правил любительського рибальства, що дозволить покращити систему контролю, забезпечити сталий розвиток рибальства, туризму та підвищити рівень збереження водних біоресурсів.

Реалізація цих заходів сприятиме сталому розвитку рибного господарства, ефективному регулюванню, державному, та збереженню водних біоресурсів України.

Можна наступний слайд, будь ласка? Завершення передачі меліоративної інфраструктури від Держводагентства до Держрибагентства.

Щоб ефективно провадити реформу у сфері гідротехнічної меліорації, ще  у 2021 році уряд передав Держводагентству функції з управління меліоративною системою (ну, це всім відомо), які раніше були у віданні Держводагентства. Це включає експлуатацію державних водогосподарських об'єктів, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Для реалізації цих функцій Держрибагентство має отримати всю державну меліоративну інфраструктуру відповідно до розпорядження Кабміну 714. Вже передано 39 майнових комплексів міжрайонних управлінь водного господарства в кількох областях, зокрема в Одеській, Запорізькій, Рівненській, Луганській та частково в Херсонській і Миколаївській. Загалом це 143 зрошувальні системи, що охоплюють понад … (Не чути) га та 297 осушувальних систем площею 394 тисячі га. Проте значна частина меліоративних систем, які підлягають передачі, залишаються у сфері управління Держводагентства. Для прийняття цього майна було створено Державну установу "Українські гідромеліоративні системи".

Станом на 25 лютого 2025 року отримано згоду балансоутримувача меліоративних систем у Дніпровській… Дніпропетровській, Кіровоградській, Київській (басейн річки Рось), Донецькій, Полтавській, Херсонській та Миколаївській областях на передачу майна. Підписано спільні накази Держрибагентства, Держводагентства щодо передачі об'єктів у Кіровоградській, Донецькій, Херсонській, Київській та Полтавській областях. Готуються акти прийому/передачі. Першими заплановано підписати акти щодо Кіровоградської області. Після цього потрібно буде провести державну реєстрацію майна та отримати відповідні бюджетні призначення. Процес триває.

Зараз ми в процесі, постійно на зв'язку з Держводагентством. Ви знаєте, що процес, він іде не дуже швидко, але були уже спільні зустрічі на рівні міністерства. І процес даже з Кіровоградської області ...  (Не чути) перечислив раніше, вже він пішов набагато швидше.

Можна наступний слайд, будь ласка. Реалізується реформа у сфері гідротехнічної меліорації основних з прийнятим законом реформи про організацію водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель. На сьогодні створено та зареєстровано 55 організацій  водокористувачів у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Волинській, Житомирській та Чернігівській областях, з них 46 у зоні зрошення та 9 у зоні осушення. Держрибагентством надається  методологічна допомога зареєстрованим організаціям водокористувачів щодо розроблення документації із землеустрою для визначення меліоративної мережі з метою внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Можна, будь ласка, наступний слайд. Останнім слайдом ми вирішили показати з ким ми зараз співробітництво ведемо щодо залучення іноземних державних та недержавних інституцій до відновлення та розвитку гідротехнічної меліорації в Україні. Організовано співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку, японським агентством міжнародного співробітництва, корейським агентством міжнародного співробітництва, Світовим банком програма USAID АГРО ... (Не чути) та державними компаніями Великобританії, Франції, США. Частина проєктів вже практично реалізується, зокрема JICA реалізується проект з технічної допомоги шляхом надання машин, механізмів та обладнання для обслуговування та модернізації меліоративних систем в рамках проекту міжнародної технічної допомоги  програма екстреного відновлення. Цим сегментом грантової допомоги вже забезпечено постачання у лютому 2024-2025 року експлуатаційним організаціям Держрибагентства 98 одиниць сучасної техніки провідних японських та світових виробників. Розпочато реалізацію наступну спільного проєкту з JICA відновлення державних меліоративних систем у Одеській області, в 24-му році проводиться обстеження та вибір зрошувальних систем, які будуть модернізовані за рахунок допомоги у 2025-26 році.

Програма USAID АГРО на сьогодні призупинено, але не відмінено. Надано інформацію Мінагрополітики щодо пріоритетності 10 публічних інвестиційних проєктів у сфері гідротехнічної меліорації земель, внесені Одеською та Запорізькою облдержадміністраціями до Єдиного проєктного портфеля здійснення публічних інвестиційних… цифрової екосистеми для підзвітного управління відновленням DREAM з визначення їх концепції пріоритетних напрямків.

Також ми зараз починаємо співпрацю зі Світовим банком, вже проводили нараду, де ми сейчас розробляємо майстер-план. Спочатку була пропозиція Світового банку зробити деякі окремі області України. Запропонував їм, щоб ми долучили і водне агентство, і зробили єдиний план для всієї країни з басейнами і такий класний, який можна буде використовувати не просто для окремих точкових територій з якимись точковими проєктами, а це був класний план, який повністю охоплював всю нашу країну в рамках не тільки меліорації, а й всього остального. Так як я вважаю, що він багато дасть не тільки для нашої агенції, також і для водних ресурсів.

І на даному часі получено, от буквально на днях ми спілкувались, уже, в принципі, одобрення в цьому направленні. І ми будемо робити вже такий один великий план для… майстер-план і предпроєкт, скажемо так, для всієї країни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, будь ласка, оці от компанії іноземні, які нам допомагають, тобто є в них конкретні програми, на які вони виділяють кошти? Це вже затверджено, є кошториси, які там?...

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Так, там є вже, поприходять сейчас і автомобілі, і техніка, і ще передаються там різноманітні камери нагрудні для… Починаємо з такої техніки, спеціальної, нагрудні камери, планшети, багато всього. Сейчас автомобілі стоять у нас, частина стоїть в Маяках, Одеської області, вони так сейчас розкидані, їх сейчас треба буде поставити на баланс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, тоді получается, це допомога іде саме рибагентству, я так розумію?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Ні, воно іде… Ну да, рибагентство, наприклад, автомобілі зараз вони пішли на меліоративні системи. Не в рибне направлення, я так назву трошки  (Не чути)…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все одно це рибагентство.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Так, рибагентство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Воно проговорено з донорами, і воно піде по, наприклад, тим же мувам і буде розкидуватись согласно того, як проговорено це з ними, проголосовано скажемо так. Погоджено. Погоджено.

 

_______________.  (Не чути)… які вам передані на баланс?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Так.

 

_______________. Тобто підтримка центральному органу виконавчої влади?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, будь ласка, ваше бачення по Закону 7577, з яким ми не можемо і комітетом, і міністерством вже якось зрушити його з місця вже другий рік. Ви по цьому питанню із Світовим банком, наприклад, говорили? З міністерством говорили? Просто, щоб ми розуміли ваше бачення по цьому. Або ви тут фактично в цьому законі ви активний співучасник. Просто, щоб розуміти, як ви на це дивитесь. Це передача меліоративних систем об'єднанню водокористувачів.

 

_______________. Ні, це створення операторів водних каналів.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. У мене є питання до цього направлення в рамках того, як вони будуть передаватися, які, будемо казати, до цих водокористувачів будуть, будемо казати, вимоги? Ну практично там я їх не побачу. Це опять же на мій погляд, те, що я зараз (Не чути)…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Владислав Валерійович. Ви повністю не про те говорите. Закон 7577 говорить про те, що у нас в країні є 4-5 стратегічних каналів. Зараз, чому я кажу 4-5, тому що є зазначений перелік, який був би раніше зазначений. Це було чотири канали. Але Міністерство екології хоче розширите це поняття стратегічні канали. І закон створює оператора безпосередньо цих каналів. То єсть до цього вони були на балансі Міністерства екології, а зараз там не йдеться мова про їх передачу, це безпосередньо створення нового такого органу, який буде називатися "оператор водних каналів".

Ви розбирали Закон 7577?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я проговорював його зі своїми відповідальними і заступником, на жаль, його зараз зі мною немає, він би мені далі прокоментував. Ну мені треба поглибитись точно в нього ще, хоча кажу як є, …(Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам його краще розібрати, оскільки…

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Добре, добре…

Інформації багато, ми проговорювали з ними, вони мені всі доповідали повністю по всім законам, тобто з …(Не чути) ну треба поглибитися мені. Дам обов'язково зворотній зв'язок зразу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну нам треба, ви розумієте, нам треба розуміння, чи Агентство підтримує, чи якось нейтрально до цього відноситься. Бо виглядає так, що аграрний комітет топить по цьому законопроекту, ринок просить, щоби ми його максимально швидко впровадили в реальність, але ніяких таких активних рухів за останній час від міністерства, від Рибагентства, не було.

Тому от ми і питаємо, бо чи це стоп, чи просто ви там набираєтесь сил і якось хочете  стартонути і вже подолати це, ну тобто для нас це дуже важливо.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я дам зворотній зв'язок і щоб я зараз не був голослівним, …(Не чути), якщо можна, дам буквально в найкоротші строки зворотній зв'язок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Бо ми вже не перший раз хотіли зібратися, саме представники Міністерства аграрної політики і Міністерства екології, ну не представники, а міністри і голови ЦОВВ, Водагентство і Рибагентство і аграрний комітет і можливо комітет екології для того, щоб ці питання ми вже раз і назавжди поставили велику крапку і якось зрушили з місця це питання.

Для нас воно дуже важливе, тому що ці от, про що ви говорили, ОВК створені 55 одиниць, ну вони це просять. І фактично на кожному такому, на кожній зустрічі, на кожному засіданні це їх основне питання, а коли? І ми не можемо відповісти, бо це фактично ми зі свого боку робимо все, але об'єднати це можуть саме міністерства.   

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А також Олександр Васильович я хотів би підтримати і додати, що ми бачимо із засобів масової інформації, безпосередньо від телеграм-каналів Міністерства аграрної політики, як за велику свою заслугу і, так сказать, досягнення показує кожного разу, скільки створено ОВК. Я не розумію трохи, в чому там заслуга Міністерства аграрної політики окремо, оскільки закон прийнятий був нами і повністю всі узгоджені позиції були з представниками агросектору, який займається безпосередньо зрошенням, тому що ОВК – це до них.

А ми вже провели місяць тому засідання з паном Гетманцевим, якщо не помиляюсь, два місяці, і Данило Олександрович, знаєте, це дуже рідко, коли Данило Олександрович іде нам на зустріч, але ми досі від Міністерства аграрної політики і безпосередньо від агенції рибного, водного господарства не побачили змін до законодавства для того, щоб були передані меліоративні системи. Тому що якщо, може, ви не в курсі, але там є питання з НДС, яке виникає не коли передаються меліоративи, ще раз, тому що я міністру це нагадував раз 5-6... (Шум у залі)  Да, ми це ще в "Різному" доповнимо. Що є питання виникнення НДС, але воно виникає не коли вам Міністерство екології передає на баланс в Міністерство аграрної політики. Тут не виникає НДС. НДС виникає, коли від рибводагентства меліоративні системи всі, від водозабору до всіх насосних станцій, будуть передаватися ОВК. Тут виникає НДС.

І від вас, вже пройшло більше ніж... не від вас конкретно, я вибачаюсь, ви як представник і новоназначений керівник, пропозиції, зміни до Податкового кодексу, як цей НДС нівелювати і подати його як нуль, якщо не помиляюсь, була позиція від Данила Олександровича така сама щодо меліоративних систем, але жодної пропозиції від вас ще не поступило.

Те, що там створились ОВК, їх може створитись мільйон, це просто громадська організація по суті, яка зазначає, що вона погоджується на розробку технічної документації по поліпшенню по суті зрошення в цих регіонах. То єсть ці люди, ці фермери, які створили ОВК об'єднання, вони дають погодження, що вони створені, вони готові розробити технічну документацію, як вони повинні... як вони намагаються збільшити кількість зрошуваних земель, але для цього треба передати і меліоративні системи. Ви їх зазначаєте, скільки їх створилось, але їх може і тисячі бути, но толку с этого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так воно і є, як сказав Богдан Григорович, бо тільки що мені Тарас Миколайович скинув розроблену правку по внесенню змін в Податковий кодекс, але її треба офіційно подати в якийсь закон чи Гетманцева, чи наш, там подивимось.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ні, в Гетманцева це може бути. Да, це зміни до Податкового кодексу, це тільки привилегия його комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто треба з ним це погодити і уже рухати якось. Артем Олегович, дякую, що зазначили, бо це дійсно дуже важливе питання.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. І у нас виникає дуже багато посмішок, коли ми бачимо, як у нас створилось ще 13 ОВК. Ура, товарищи, у нас створилось ще 20 ОВК! А що толку з цього? Ну їх створиться тисячу, дві тисячі, а ви їм не передаєте і ви не забираєте від Міністерства екології ці системи і не передаєте їм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене ще таке питання було. Дійсно, у нас...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А це вже завершений слайд? Я вибачаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз будемо питання, я просто для себе розуміти. У нас тринадцятий розділ в переговорному процесі з Європейським Союзом і там великий розділ рибальство. Тобто фактично це буде те, чим ви будете займатись. Я просто хотів для себе зрозуміти взагалі якісь перемовини чи підготовка до цих перемовин, якісь там уже рухи почались чи це тільки на папері?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство, да?  Все, вибачте. Я думав, що просто залучає профільне агентство для перемовин, бо це...

(Загальна дискусія)

Ні, це перемовний процес, то це… Але ми ж говорили, що там, я з Стефанішиною теж говорив, що там додали депутатів ще додатково, щоб могли в цьому процесі теж бути, не тільки там одна Нікітіна за всіх віддуватися, а щоб кожен по своєму напрямку.

В мене питань нема. Колеги, в кого є питання до голови?

Сергій Ярославович.

 

_______________. Ні, Сергій Ярославович, ви заступник. (Загальна дискусія)

 

РУДИК С.Я. Дивіться, я не буду вас… розумію, що ви нова людина в системі, не буду вас задовбувати питаннями, по чому кілограм скумбрії чи коли ви останній раз були на рибалці. Що би я хотів? Я просто почитав ці матеріали і ще до того як Тарас Іванович зробив роз'яснення по каталогу, хотів, власне, і запитати, які строки ви реально бачите, коли цей каталог ми маємо зробити, ви, ми. Бо це насправді сама проста дія, яку є сенс зробити найближчим часом і вивести вже вітчизняного виробника на якусь конкуренцію. Які ви бачите співвідношення, зразу похідне питання теоретичне поки що, на ваш погляд, співвідношення споживання через тендери, хоча би через годування, як ви написали там чи ваші фахівці, осіб чи харчування осіб, які харчуються за державні кошти. Туди, до речі, можна додати не тільки харчування, можна додати і зариблення малька, це ж теж десь той напрямок. Але це, звичайно, основне.

І таке загальне просто прохання, не пишіть в цих Луганську область, Крим, передача зараз, ми ж дорослі люди, розуміємо, що це все теорія і вона не дасть зараз доходів ні в державний бюджет, а просто… Добро?

Скажіть строки, як ви бачите, і ми тоді готові вам допомагати, тому що це для мене було насправді шоком, от я коли прочитав, думаю, як же, немає в каталозі вітчизняного виробника, а 61 відсоток – це морожена риба, там, селедка, скумбрія і так далі. Понятно, якщо немає вибору, то беруть те, що є, і тут важко навіть запідозрити когось в якихось абстрактних зловживаннях  і шукати якихось злих дядь чи тьоть.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  У нас получається в Prozorro.Market уже почався цей процес, в принципі, уже у нас. А если брать Міноборони, у них більш можливо, ми сейчас... (Не чути) в цьому процесі зараз ідемо, у нас як завдання стоїть це в кротчайшие строки зробити, в кротчайшие строки. Це залежить і від виробника, який нам надасть інформацію правильну, яку нам потрібно, і так же само як вони зроблять... (Не чути) Але вони також настроены на те, щоб швидко це розробити. Давайте я візьму.... Наверное, пару місяців я думаю, що маємо. 

 

_______________. Генштаб, Міноборони каже два місяці їм треба з моменту надходження обґрунтувань, рибагентство і сектор обіцяє до кінця лютого обґрунтування дати. Там же по калорійності розрахунок... (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Владислав Валерійович, дивіться, ми, я читаю ваші положення безпосередньо: реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, меліорації земель та експлуатації державного водогосподарського... Все це відноситься безпосередньо до вашої презентації, я особисто трохи не розумію вашої особистої думки щодо як ви бачите розвиток відокремленої галузі, то бишь було зазначено як звіт те, що було зроблено до цього. Але мене цікавить одне лише питання. Ми побачили рибне господарство, ми побачили меліорацію, але ми не побачили і трохи не розуміємо, що таке продовольчого забезпечення. Я лише побачив один підпис у вашій презентації - основні завдання діяльності Держрибагентства. Це, по суті, ви трактуєте  в презентації ваші положення, які прописані на сайті Верховної Ради. Там написано: "Зміцнення ролі України, як одного з гарантів світової продовольчої безпеки". І навпроти: "Підтвердження позитивного іміджу України, як  відповідального експортера продовольства  та надійного гаранта продовольчої безпеки для держав Африки та Азії. Сприяння розв'язанню проблеми голоду у державах Африки та Азії".

 

_______________. Хто писав?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, чому ти прикалуєшся, …(Не чути) нагодуємо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні-ні, дивіться, продовольча безпеки, вона пишеться тут через кому, вона ніяк не пов'язана тут безпосередньо з рибною промисловістю. Це по суті іде питання закупівлі і продажу аграрної продукції, яку Україна повинна, як гарант світової продовольчої безпеки. От я, вибачте, але я не розумію, як це взагалі може імплементуватися з діяльністю цього агентства і як ви бачите, як ми нагодуємо країни Африки?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Я розповім, є у нас зараз програми, домовленості з, ті, що раніше були, ще в минулому році – це з Суданом. Там на певну суму коштів, яку ми повинні були як агенція, ну через агенцію робилась і поставлялась, поставитись повинна була в цю страну.

А також є домовленість зараз з Сирією, також де зараз проговорюємо ми яку специфікацію і яку саме продукцію вони хочуть, будь-то зерно, будь-то масло, в чому воно повинно бути, як, і також як ми будемо…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні-ні, почекайте, а як ви?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Продовольчих програм, у нас якраз називається: для розвитку меліорації, рибного господарства та  продовольчих програм.

 

_______________. А в мене питання, що вкладає…

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.   От ми, так вопрос був заданий, так і кажу, якраз продовольча програма – це і є ці домовленості про допомогу цим країнам, що я назвав. Поки це є тільки Судан, який в минулрму році воно не вийшло у зв'язку з тим, що там програма ця не сработала.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Яка саме?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. По Судану, там на зернові було, суму не пам'ятаю.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Якщо я не помиляюсь.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. На суму, я не можу зараз суму.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Добре. А яким механізмом, де ви будете брати кошти на те, щоб цю агропродукцію, оскільки у вас нема земель для того, щоб вирощувати це як у агенції, для того, щоб  власноруч це відправляти? У вас нема потужностей для перевалки цього, оскільки вам треба брати  квоту або в оренду безпосередньо в тих терміналах, які зараз знаходяться на території України на Чорному морі. І як ви… хоча б звідки, добре, кошти? Звідки кошти будуть братися?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  …(Не чути) з Ukraine Facility ці кошти. …(Не чути) Вони повинні були йти за допомогою програми через ВПП. Наше завдання було, як агенції, вони розподілялися на нас, це закупівля…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.   А що таке ВПП?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Всесвітня продовольча програма.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.   World Food Programme.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Так, да.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Добре. А World Food Programme за свої кошти чи воно переправляє ці кошти безпосередньо в наш бюджет України, і ви використовуєте ці кошти на закупку?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Ми займаємося закупівлею даної продукції.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Як? Яким механізмом? Ви не державні закупівлі. В тому вся суть, Степан Миколайович.

Я підготував, я почитав постанову Кабінету Міністрів і я не побачив ні єдиного механізму зміни до Бюджетного кодексу, де Держрибводагентство може використовувати кошти для закупівлі аграрної продукції.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Через Prozorro дозволяється це робити.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ні, запускали World Food Programme. Я знаю як це відбувалося, це було ще при Миколі Тарасовичу Сольському. Тобто у вас будуть аукціони на Prozorro, ви будете закуповувати, а потім якимось чином транспортувати це до країн Африки та Азії.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  На даному часі це у нас Сирія. Зараз ми дивимося, як маршрут повинен бути туди. Ми ж не кажемо за кучу країн, ми кажемо за те, які домовленості…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ні, ви тут вказуєте Африку та країни Азії. Азія – це велика територія, Африка – це теж континент не маленький.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Можу підправити чи уточнюючий, скажемо так, той, який є на даний час.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Добре. Тарас Миколайович, я так розумію, Владислав Валерійович, до нього питань не так багато, він, може, ще не розібрався. А скажіть, будь ласка, у нас, як я знаю, нема механізму використання цільових коштів Держрибводагентством безпосередньо для того, щоб закупати аграрну продукцію?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Ще в кінці 2022 року… в січні 2023 року там, де постанова, яка регулює передання гуманітарної допомоги на рівні з ДСНС додано Держрибагентство в частині агропродовольчої продукції, зерна. Поки що там тільки зерно і треба буде ще ініціатива, щоб додати олію, борошно і цукор, то там додано зерно. Якщо кошти міжнародні, то заходячи з Ukraine24 є спецрахунок в НБУ, міжнародні донори заходять через Ukraine24. Потім окремим рішенням уряду приймається, що ті кошти спрямовуються для такої-то країни, як згадував пан Владислав, Судан наприклад, таким-то об'ємом. І відповідно ці гроші вони не заходять в бюджет...

 

_______________. Вони через спецрахунок...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Вони через спецрахунок НБУ, да і потім на цю суму оголошується закупівля через  Prozorro голландський аукціон на пониження, бо це ж, як закупівля.

 

_______________. З приватного сектору безпосередньо.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Да, з приватного. І там зразу мають бути зазначені умови поставки, наприклад, ФОП "Чорне море" або може бути зразу ... (Не чути) чи ще щось. Тобто зразу до тої точки, де партнер забере.

 

_______________. Я думаю тут  більшість з нас трохи розбираються... (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Да. От, в принципі такий алгоритм. Тільки що раз чи двічі було, раз точно було, двічі були закупівлі. Але, оскільки, там процедура триває два місяці, умовно, тобто сьогодні уряд має прийняти рішення про ціну закупівлі, яка стартова, а поки пройде ця процедура два місяці і ринок так міняється, що ніхто не виходить. Ціна зростає, ми бачимо зараз йде, літом прийняли рішення, осінню виставили, а ціна вже виросла. По такій ціні ніхто не заходить, двічі закупівля не відбувалася.

 

_______________. Да, ми розуміємо.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Немає пропозицій.

 

_______________. Воно так і буде.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Тому що механізм не гнучкий.

 

_______________. А навіщо це робити?

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. У нас просто колись ДПЗКУ, яке виконувало безпосередньо цю функцію...

 

_______________. Це щось нагадує.

 

_______________. Ні, а тепер це просто агентство, яке і, до речі, ДСНС, ви сказали, у них кошти ці були, якщо я не помиляюсь.   

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Зазвичай, коли виділялися кошти з Державного резервного фонду, то реалізатором було ДСНС. Наприклад, пам'ятаєте історію, як маски передавали ми медичні і інші речі певним країнам. Чи там, коли десь повінь і закуповуються якісь матеріальні резерви, наприклад там повінь, і ми передаємо. Тому, коли бюджетні кошти з резервного фонду, так це ДСНС. Але ж тут це не бюджетні кошти з резервного фонду. Це кошти міжнародних партнерів Ukraine24 є різні напрямки.  Ой,вибачте, United24 там є різні напрямки,там є один з напрямків Grain from Ukraine. Тобто там може rebuilding Ukraine – відбудова там будинків. Є там напрямок Grain from Ukraine, якщо партнер туди переводить гроші, вони суто використовуються для  Grain from Ukraine означає гуманітарна допомога зерна,  продовольства з України країнам-партнерам. Партнер, який переводить гроші він зразу каже, що  це, наприклад, на Судан, чи там на Сирію, чи там на Нігерію. Тобто …

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Все зрозуміло, Тарас Миколайович. Дякую.

І останнє маленьке питання, я трохи з вашої презентації хотів би, щоб ми роз'яснили таке розуміння, аграрний комітет 5 років намагався створити спецрахунок безпосередньо для рибної галузі, і нам це вдалося на 2025 рік, тепер кошти в певному процентажі безпосередньо від аукціонів, від продажу лотів будуть йти на зариблення. Скажіть, будь ласка, я не побачив у презентації, яким механізмом ви будете користуватися і в який термін для відновлення безпосередньо іхтіології і зариблення в тих чи інших регіонах, і яким принципом ви будете керуватися, що, який регіон потребує тої чи іншої аквакультури або виду риби для того, щоб  їх відновити ці можливості… Це ж природній ресурс, його треба відновлювати. Він хоча і самовідновлюваний, але ми для цього створили спецрахунок для того, щоб у вас була така можливість.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Значить,  кошти будуть заходити на цей спецрахунок від продажу, неправильно виразився, від квот, які …(Не чути)  то ми будемо їх розприділяти відповідно тих регіонів звідки в принципі надходили кошти. Ми не можемо взяти, забрати наприклад там регіони в Одеській області і кинути все там на  Чернігів, не знаю, чи Черкаську область. Вирішили так, що воно буде йти сугубо по тим областям, по тим зонам звідки…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Звідки ви будете брати малька, я уже скажу простою людською мовою.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. У нас є установи, які цього…(Не чути)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Державні установи?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Ну,  і державні,  я зараз сам механізм... дивіться,  я сам механізм, вибачте, я цей механізм не відпрацьовував, я ще чекаю, коли у нас закінчаться аукціони і я скажу,  що... я зараз підганяю всіх,  щоб у нас до кінця лютого вже,  в принципі,  всі лоти всі,  що є,  вони були вже виставлені на аукціон і далі з іншим механізмом я зможу  вам прокоментувати. Якщо можна...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ми просто... Да,  ми просто не хотіли,  щоб це був як звіт,  ми хотіли ваші думки  почути в розрізі безпосередньо вашого бачення як нового керівника, як ви готові поліпшити безпосередньо рибний промисел в Україні і,  ну,  вже як наслідок тому,  оскільки у вас іще функція є торгова безпека... продовольча безпека і меліорація,  як ви  поліпшите. Ваші плани на 2025 рік? Що нам чекати як аграрний комітет? Що нам людям відповідати на місцях? Оскільки, на превеликий жаль, в повній доцільності ми цього не побачили на сьогоднішній день, бо,  може,  ви трохи не  розібралися. Але попрошу вас звернути увагу на те,  що і голова аграрного  комітету вам говорив,  що зверніть увагу на Закон 7577 – це щодо питання меліорації,  це уже останній законопроект,  який фундаментально змінить безпосередньо меліоративні і зрошувальні системи, це закінчення вже реформи. І звернуть увагу на те, як ви готові  поліпшити питання щодо СТРГ – це спеціальне товарно-рибне господарство, яке включає в себе аквакультури, оскільки це більша частка дешевої риби на прилавках нашої країни. І,  по-друге,  це рибна промисловість,  це промисел, який у нас на сьогоднішній день невеличким залишився по каскаду Дніпра,  це Черкаське водосховище,  яке... там Полтавська область,  Черкаська,  Кіровоградська область. Як ви поліпшите життя промислу там? І це Дунай і Дністер,  оскільки,  на превеликий жаль,  Чорне море зараз зачинено.

Тому я думаю... і,  да,  ті законодавчі ініціативи,  які у вас будуть, ми  їх з радістю точно будемо роздивлятися і разом співпрацювати.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Дякую. Прийняв.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Васильович або Степан Миколайович.

 

Чернявський С.М. Владислав Валерійович,  я хотів би, по-перше, вам подякувати, що ви надали таку інформацію і таку презентацію. Але я хотів би вам як людині, яка на цій керівній посаді, тільки прийшла, і ця презентація, яку ви надали, я думаю, що, як і мій колега сказав, ми підставимо як комітет плече. Я передивився, і я хотів би вам побажати, щоб в кінці року, коли ми взяли… я з собою візьму цю презентацію, і в кінці року, коли ми побачимо і ваш буде звіт, і я думаю, що колеги погодяться послухати, саме ті терміни, ті критерії, які зазначили ви в цій інформації, щоб вони були виконані. Дуже прошу це.

І ще одне побажання – це робота на місцях. Тобто рибалки, які… ми як народні депутати і люди, які нас вибирали, - це теж люди, які саме з цієї галузі. І я, коли їжджу на округ, постійно одні і ті ж претензії саме до рибної галузі. Це по цих ліцензіях, по квитках, по інспекторах і все інше. Хотілося б, щоб цих зауважень або претензій до нас як до представників влади не було.

Ми з вами попередньо говорили, що є звернення, потрібно відпрацьовувати, потрібно робити якісь зустрічі. І я з Одеського регіону, там, скажімо так, основна частина, там і Черкаська, Одеська – це основні регіони, де рибна галузь. Я прошу вас звернути саме з роботою саме рибалок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас Торохтій по черзі. Давайте Торохтій і, я так розумію, на завершення… (Загальна дискусія)

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Скажіть, будь ласка, на публічному звіті ви заявили, що необхідно скасувати декларацію та запровадити… (Не чути) водних біоресурсів. Ну, шляхом, я так розумію, прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів. Розкажіть нам, як ви плануєте це зробити, якщо це прямо передбачено Законом України про рибне господарство.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  У нас, получається, декларація береться 1-го... Я не пам'ятаю. Там в 24-му, наприклад, якщо брати зараз, вона береться в 24-му і береться потім ще перед ... (Не чути).

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Я розумію, на якийсь ліміт, правильно. А ви хочете зробити нелімітовану.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Ні, ми кажемо про декларацію, в якій вказуються повністю дані, пункт приема, определенные  характеристики. Я  вважаю, що ця декларація повинна подаватися за якийсь період перед самим лотом... (Не чути) Навіщо її робити два рази. Навіщо вона потрібна з 1-го... (Не чути) І там зазначено, що це подача самої декларації, так як на мене, воно вписано в те, що... що повинна вказувати ... (Не чути).

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. А як в регламенті ЄС врегульовано?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.   Як в регламенті...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Да, дане питання як врегульоване в регламенті ЄС.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.   Не зможу зараз відповісти.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. А щодо нелімітованого цього... нелімітовані види водних біоресурсів, те, що зробити ви хочете.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Також треба трошки вносити зміни. І це було звернення багатьох користувачів з приводу того, що є деякі види риб, які вони вважають, що повинні бути як нелімітовані йти. Я також це питання зараз вивчаю. Дивіться, до мене зараз постійно звертаються.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ви можете нам надати, хто до вас звертався з цією пропозицією, щоб зробити  нелімітований.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я вам скажу ... зараз не зможу сказати.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ні, не зараз, на комітет зможете нам надати інформацію, хто до вас звертався, які суб'єкти господарювання.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  По поводу нелімітовані, що  просили.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Так,... (Не чути)

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Вони ж неофіційно звертались. Мені зараз треба згадати. Я всіх не пам'ятаю.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.   Може тут є корупційні ризики.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Дивіться, я зараз ні... так вони можуть звертатися як хочуть до мене. До мене приходять на прийом...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.   Дивіться, до народного депутата в усному порядку можуть звертатися. До вас як до посадової особи, вам пояснить потім Тарас Миколайович, у вас повинен бути журнал реєстрації або прийому, або інший. Правильно, Тарас Миколайович.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Якщо людина дзвонить, мені починає щось висказувати в телефон

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.   А звідки вона взяла ваш особистий телефон?

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Мені треба просто класти трубку…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.   А звідки ви знаєте, хто на тому?..

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Ні, то я питаю іноді…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. В мене як у народного депутата профільного комітету, в мене нема вашого телефону, я не…

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Просто… (Не чути)… я питаю про це, все-таки є…(Не чути) я ж не видумую.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.   Давайте.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я можу, в принципі, якщо це реально…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.   Ні, повідомте нам, нам цікаво, хто до вас звертався, щоб це зробити. А ми з вами обговоримо і це питання, як це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, бо якщо є, пропозиція є, а ми не розуміємо, навіщо це…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми до цього там… (Не чути)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Богдан Григорович пояснює тим, що ви хочете збільшити вид нелімітованого вилову на основі пропозицій, з якими до вас звертаються, а ви не знаєте, від кого. То єсть ви змінюєте, по суті, хочете змінити процес і процедуру вилову аквакультури або безпосередньо природного ресурсу, ми ж хочемо зрозуміти, хто ініціатор.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я розумію, я слухаю. Ті пропозиції, які, наприклад, вони там дають, я слухаю, понятно, що аналізую, роблю висновки. Що значить, я ж не роблю це на основі якоїсь людини, яка дзвонить там і щось там "заряджає". Ну це ж неправильно, я розумію, що це неправильно, як це так?

 

_______________. … вам якась… телефонує, повідомте, будь ласка… (Не чути)…

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Так реально було? Я не знаю…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Владислав Валерійович, я сьогодні вас набирав для того, щоб сказати, що перенесено засідання. Ви ж збили мій дзвінок, і я писав есемеску.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я потім відповів. Я сидів на РДМ-4, я сидів у залі, ну я… я не міг взяти трубку, як я можу? Я реально, це ж не те, що я там сидів на роботі і просто не підняв трубку. Я сидів у залі, сидять куча людей, ну як? Да, вибачте…

 

_______________. (Не чути)…

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я ж відповів, зразу написав.

 

_______________. Можна, я візьму ваш номер телефону, роздам зараз в Кіровоградській області цей… вам зателефонують тисячі людей… (Не чути) і запропонують відповідні зміни зробити в законодавстві чи… (Не чути)

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я розумію, про що, я ж ще раз кажу: це слова, це слова, які я просто можу аналізувати. Це ж не значить, що я роблю так, як там хтось хоче і хтось… Я вас почув, почув.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Владислав Валерійович, я вас довго мучити не буду. Бачу, вам, ви недавно призначені, вам трішки треба ввійти в матеріал, в тему, валідолу, корвалолу з собою немає, нам потрібні всі здорові і міцні керівники всіх агенцій.

Дивіться, я завжди працюю в полі з людьми, в полі на землі, в селі. Що таке ставок? Що таке… де ви того карася візьмете, щоб нагодувати військових чи, може, впровадити програму карасі from Ukraine до Судану чи Сирії, як ви казали, продовольча безпека. Тільки в такому випадку, якщо кожен аграрій, який взяв в оренду того ставка, там буде ефективно впроваджувати свою діяльність, займатися. Я розумію, що це не тільки ваше зобов'язання, а й екологів частково, так. Але цього взагалі сьогодні не бачив в презентації. Сьогодні в презентації законопроект, законопроект, законопроект. Те, що ми маємо прийняти. Ми приймемо, але то Верховна Рада буде приймати.

А що стосується фермерів, щоб їх більше було щодо вирощування аквакультури. У нас в реальності більше 2 тисяч водойм в катастрофічному стані: повністю замулені, зарослі комишем, часто зливом каналізації, розорані з полів прямо під берег, що, значить, є засміченість від пестицидів, забрудненість від хімікатів і при посіві чи зборі врожаю пил, який осідає, і ще більше збільшується замуленість. Тобто в цьому є реальна технічна проблема.

Сьогодні ви казали, що вам японці, корейці джипи передають, ще щось там передають, то я вам скажу, у вас в програмі, от наступний раз коли прийдете до нас, я думаю, ми будемо вас просити прийти десь на початку квітня місяця, мають бути сотні земснарядів, якими аграрії мають чистити водойми і будувати серйозні фермерські господарства. У вас там мають бути в презентації сотні іноземних японських екскаваторів з довгою стрілою по 20-22 метри, так як це відбувалося в Польщі, що вони могли чистити, розбудовувати ці системи. Мальок –  де взяти, контроль за комбікормами, які комбікорми, де закуповувати. Це щоб була практика. Закони, ті, що були, законопроекти, ваші пропозиції, ми точно глибоко вивчимо, ми їх приймемо, але потрібно... І, до речі, ця ж техніка потрібна для меліорації, тому що канали, що на поліссі рівненському, житомирському, волинському, чернігівському забиті, зарощі, їх потрібно вичистити. У фермера немає чим його чистити, у нього немає можливості купити цю техніку.

 І так само на півдні України, і це саме у будь-якого ставку, де має заїхати чи  екскаватор для облаштування берегової зони, чи земснаряд має бути, щоб почистити. Питання дамб сьогодні катастрофічне, більше, я не знаю, 5-7 тисяч дамб, з ними проблеми повністю і Європейський Союз взагалі від цього відходить і по іншому будує. Я розумію, що це не всі питання вас стосуються, але в якійсь мірі і екології багато чого стосується. Але ви маєте в купі, як  ОЕСР, і тільки тоді буде результат, бо те, що зараз там тих 10-12 законодавчих актів прийметься і імплементується з Європейським Союзом, від того український став кращим не стане і продукції там більше не буде. І годувати вам не буде чим військовим, хоть вони в каталог включать, чи відправити тих карасів, як я кажу так, утрирую уже, до Судану чи до Сирії, чи кожній дитині Африки, але ж таке. Так що давайте, хочемо наступний... Практика, практика заїхали, зробили – результат, практика.

Дякую вам дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є ще питання? Бачу, що вже все вичерпано. Дякую вам, Владислав Валерійович.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В. Я дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... сьогодні в перший раз... (Не чути) як-то кажуть. Тому беремо це до відома і в наступний раз уже по тим питанням, по яким ми сьогодні давали зауваження чи пропозиції, будь ласка, будьте готові, щоб відповісти на них. І особливо на ті важливі, по яких там  особливості там підкреслили наші члени комітету.

 

НЕВЕСЕЛИЙ В.В.  Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, дякую.

У нас залишилося "Різне". Але так як у нас немає кворуму, багато чого ми не зможемо проголосувати, бо тут те, що ми минулого разу, по Укрзалізниці питання, у мене там ще було питання. Але давайте ми сьогодні, хто в "Різному", озвучимо, і наступного разу без обговорення проголосуємо. Це буде нормально, всі наші листи.

Будь ласка, Дмитро Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую, пане голово. Дякую, колеги, що надали мені слово.

Знаєте, ми оце з вами і спільно з міністром балакали-балакали, а фермери сіли, да заплакали, на жаль. Починається весняна посівна, ніхто забронюватись не може. Телефони всі обриваються. А багатьом головне – гарне фото на фейсбук. І ми стратегічно ідемо туди. Ми ідемо туди, де врожай у нас стане такий  (Не чути)… А який врожай? Хто сіяти буде? Там що, в уряді всі подуріли чи що, чи не розуміють? Я щось не можу зрозуміти. Чи есемески не пишуть, не приходять? Немає. Малі господарства. Ні власник, керівник, ні тракторист, ніхто не може забронюватись. Нереально визначити критичність. Як визначити критичність, зарплата 20 тисяч гривень 12 місяців на рік, наприклад, в постраждалих регіонах, що взагалі нереально. Просто нереально. А як працювати тим, хто має сезонну продукцію –  вирощення кавунів? То йому дозволять за три місяці забронювати працівників і три місяці платити заробітну плату, щоб вони вийшли місяць позбирали продукцію, чи хто іншими овочами займається. А в кого немає землі, в кого тваринницький комплекс 90-80 корів, 100 корів, взагалі нереально взагалі ніяку бронь отримати. То я щось не можу зрозуміти, яка стратегія? Щоб не було фермерів можливо, але ми цього недопустимо, нікому не дамо. Щоб приїхали бізнесмени з Саудівської Аравії. Ну, мені так здається простій людині з села, привезли з Бангладеш трактористів, комбайнерів, і ті працювали, вирощували врожай, вантажили великі судна і везли до себе дешеву продукцію. А за що тоді от Сергій, наш колега, воює, за що воюють інші наші хлопці? Не для цього точно. А для того, щоб самим працювати на цій землі і все.

І зараз саме мале сільське господарство має бути збережене. І це наголошує Європейський Союз постійно і це видно через їхню дотаційну політику, яка є тільки на 120 гектарів землі, хто має, обробляє, хто має там до 100 корів чи 500 кіз. Через те, що вони кажуть: ми будемо підтримувати малі господарства, ми хочемо, щоб в селі чим більше було фермерів, щоб село сплачувало податки, щоб в селі була менша соціальна напруга. Тому що якщо в селі 10, 15, 20 фермерів, то й нема соціальної напруги, а село живе, а не стає просто територією для того, щоб засіяти, покропити, зібрати і вивезти.

І мені в цьому позиція не зрозуміла уряду. Ми як комітет проголосували на початку січня, направили всі пропозиції. Інші міністерства, інші міністерства, ІТ і інше свої галузі відстояли, свої галузі заброньовані. З того часу, як були пропозиції надані, я питав, на засіданні уряду ні разу це не прозвучало навіть, ні разу ніхто пропозицію не виніс. Та що це таке? А нам пишуть відписку на наші всі пропозиції: якщо будуть зміни, ми вам повідомимо. Коли повідомите, коли бангладешці будуть їздити в комбайнах і саудити засівати? Ну, хлопці, не для того Верховна Рада призначала міністрів, не для того ви там знаходитесь, а для того, щоб вдягати чоботи, йти в село і питати в людей, що їм потрібно і давати нам пропозиції, Верховній Раді, а ми їх маємо приймати. А не ми розробляємо пропозицію завдяки асоціаціям, які долучалися. Багато від асоціацій листів. Ми значить замість уряду розробляємо пропозицію, даємо готовий документ, тільки на уряді відстоюй, проголосуй і дякувати вся буде Україна, кожне село. Ні, відписка, якщо будуть зміни, повідомимо. Що ви повідомите? Я розумію, сьогодні немає міністра, це дуже погано. Але моя пропозиція, я думаю, це пропозиція кожного народного депутата. Знову надішлемо розширене, з листами, з повідомленням чітким, що так не можна комітету відписувати і народним депутатам. І будь ласка, хай ходить на Кабмін і відстоює позицію українських аграріїв. Для нас це саме важливе. І тоді буде йому честь і хвала, і максимальна завжди підтримка. Крапка. Це моя позиція, я надіюсь і кожного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Дмитре.

 

_______________. Олександр Васильович, ми спілкувались з колегами, Степан Миколайович, я, Дмитро і взагалі з більшістю із нас в залі. І ми хотіли б, дійсно, у нас остання коли зустріч була з міністром і ми його запрошували наприкінці також з паном Владиславом, це ж було не просто так, ми запрошували, оскільки у нас було до нього тоді звернення. Я нагадую, що в кінці січня по рішенню комітету, коли він зачитував свій звіт діяльності, для того, щоб він по певним пунктам, в тому числі за бронювання відповів нам, що було зроблено. Наразі вже настигла інша проблема, окрім бронювання, де ми не чуємо позицію міністерства. Це проблема, яку озвучував нещодавно нам у Верховній Раді, ми спілкувались, Степан Миколайович щодо підвищення тарифних ставок на ж/д рівні. Ми не чуємо позицію міністерства не по цьому, ми не чуємо позицію міністерства не по іншому, також ми не бачимо кроків до вирішення питань стосовно безпосередньої меліорації. Проблеми, які у нас є зараз і в кадастрі щодо зняття постанови Кабінетом Міністрів щодо відновлення перевірок використання земель с/г призначення. У нас від міністерства надходять дуже багато пропозицій щодо змін законодавства, до нас як народних депутатів. Ми виконуємо свої повноваження, приймаємо ці рішення. Але ми не бачимо, які рішення і які зміни готове приймати міністерство і відстоювати як орган виконавчої влади для наших аграріїв. Нема ні єдиного кроку, окрім фотографій, відкриття ринків. Хоча відкривають ринки безпосередньо Держспоживслужба,  але щоб ви... я спілкувався з ними,  за два роки не було проведено ні одної фітосанітарної наради, в якій би ми відкрили... Ми втратили В'єтнам, ми втрачаємо інші країни  Азії. То єсть якщо ми їх втрачаємо на рівні ринку фітосанітарної служби,  я не розумію як Владислав Валерійович буде виконувати свої повноваження,  де він готовий допомагати дітям Азії,  якщо ми втрачаємо ринки Азії.

Я вважаю, що ці проблеми вкрай важливі і наступна зустріч міністра,  якщо він... вона повинна бути у найближчі терміни і нехай, якщо буде,  то приходить зі всіма представниками ЦОВВ,  які в нього на сьогоднішній день є,  із заступниками для того,  щоб ми почули ці його відповіді на проблемні питання,  які я щойно говорив, і ми з колегами спілкуємося разом на своїх округах і чуємо це від фермерів.

Дякую.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Секундочку. Ще забув от,  Тарас Миколайович,  ви – спеціаліст високого рівня, всі це знають. Вас поважають аграрії, да. От, наприклад, міністерство доповідає: грантів на теплиці дали стільки,  на садівництво – стільки,  ягідництво – стільки,  класна історія  спільно колись піднята,  розпочата,  суперісторія. Але  це ж взяли малі аграрії і вони мають ці через податки повернути кошти, стільки-то взяти працівників, через податки  повернути кошти в державу за якийсь там період якусь суму. А вони сьогодні ці всі малі,  вони не можуть цю критичність визначити. Колись було мобзавдання,  працювало, а вони не можуть визначити. Як він може сьогодні далі працювати,  повернути чи в них арештують,  виходить,  бізнес,  грантом який був наданий. Вони, ну,  вони не можуть працювати. Це в любе село  от в Україні заїхати, спитати,  далеко їхати не потрібно,  у всіх однакова ситуація.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. ... (Не чути) гривень тут отримання гранту  ... (Не чути) економіки є передбачуваним,  бо вони  ... (Не чути)  по грантах,  якщо  мають право. Але наразі виключень по заробітній платі немає ... (Не чути)

 

СОЛОМЧУК Д.В. А якщо це сезонні працівники? Теплиця три місяці працює чи чотири в якийсь сезон, як йому платити, якщо це збір кавунів, потрібні чоловіки, 100 тонн з гектару зібрати чи овочі: капуста?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  20 тисяч гривень має бути середня зарплата по підприємствам.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За 3 місяці.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  ...(Не чути) три людини  на весь сезон, на підприємстві працює три постійні людини, протягом кварталу зарплата 20 тисяч, все. Підприємство проходить по критеріям, отримує право бронювати, але потім інші працівники сезонні, які  візьмуть це, вони мають отримувати не менше 20 тисяч. Якщо вони там пропрацюють 6 місяців після того, як починають отримувати менше, бронювання скасується.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Воно малих цих, що мають 20, 50 гектарів, 70, 100, воно не працює це все, ці умови, особливо в постраждалих регіонах.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  В багатьох я погоджуюся, що …(Не чути)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Просто великим зробили які умови, що великі реально можуть визначити критичність, у них є на це можливості, тому що великі, як би, комусь да потрібні, да. А маленькі таке собі, якось там, якось навпаки до них потрібно більшу увагу приділити, це важливо і відстояти.

Я розмовляв з відповідними міністерствами, з ними на цю тему ніхто не розмовляв. А Кабмін були за цих останніх майже півтора місяці, коли всі від нас пропозиції надійшли. Наразі це від міністерства, реально на Кабміні не піднімалася тема. Навіть ніхто з Кабміну не виступав, не підняв цю тему. Якби там міністр прийшов на Кабмін виступив чи хтось і там Кабмін не прийняв рішення, окей. Але якось…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, дозвольте мені ще, я коротко. Сьогодні так співпало, ми сьогодні чуємо ті зауваження від народних депутатів і сьогодні про рибну галузь: "Риба гниє з голови". І що ми вибрали? Міністра, який сьогодні не відстояв ні бавовну, обіцяв.

Сьогодні у нас вже скоро початок березня треба робити зміни в бюджеті, не зробили, немає пропозицій, ми їх не чуємо. Питання сьогодні по бронюванню, ми теж не почули. Теж, колеги, потрібно робити якісь нам висновки. 

По тарифам Укрзалізниці. Я був на нараді, координаційна рада, у нас кожного тижня або два тижні є координаційна рада, Тарас Миколайович деколи її веде, але тоді був і сам міністр на цій координаційній раді, і коли задали питання про підвищення тарифів, міністр просто висловив занепокоєння, тобто, як наші європейські партнери.

Більше нічого ніхто не робить, колеги, потрібно щось робити. Давайте, сьогодні немає кворуму, я підготував, як обіцяв звернення до Прем'єр-міністра, але проголосувати сьогодні неможливо. Давайте у мене є звернення, у Дмитра є звернення, я думаю, у голови. Давайте щось робити і може, чи можна викликати тоді міністра і на ці питання, давайте його кожен раз так його викликати поки не буде дійсно саме ці питання не будуть нами почуті, відповіді на ці питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Степан Миколайович.

Я згоден з кожним, хто в "Різному" додав свої пропозиції, дійсно це дуже важливо, у мене теж, тобто поступають листи. Я ще хочу додати в кошик тих всіх листів, про які говорив і Степан Миколайович, і Дмитро Соломчук, лист від голови Громадської спілки Всеукраїнський конгрес фермерів Слободяника Івана, щодо проблеми з бронювання для фермерських господарств, які обробляють до 500 гектар землі, те про що Дмитро сьогодні говорив.

Тому ми тоді всі ці звернення підготуємо і на наступний комітет давайте гамузом їх всі і проголосуємо. Але те, про що сказав Степан Миколайович теж дуже важливо, коли буде офлайн комітет, я думаю, що буде доречно закликати міністра для того, щоб він особисто по всім цим питанням нам доповів.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, дякую за слово.

Ми обговорювали в робочому порядку звернення Івана Леонідовича Слободяника щодо бронювання. Виникає питання, в нього ініціатива – один працюючий на 100 гектарів. Чи, може, зробити пропозицію на 50? Треба радитися, що реально. До малих, до 500 гектарів.

 

_______________. Давайте…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так. Звернення Степана Миколайовича стосовно тарифів на Укрзалізницю в групу я скинув, люди бачать.

І ще є питання, Олександр Васильович, шановні колеги, ми вже три рази зверталися і до Прем’єр-міністра, і до Кабінету Міністрів, і до пана міністра освіти і науки Лісового стосовно ліквідації спеціальності "захист рослин". Дійсно, в Законі "Про карантин рослин" передбачено, що фітосанітарним інспектором може бути людина з освітою "агрономія" або "захист рослин". На жаль, зараз МОН своїм наказом цю спеціальність скорочує.

Ми зверталися три рази на прохання двох громадських організацій: Європейська Бізнес Асоціація зверталася, Український клуб аграрного бізнесу і зверталася навіть академія аграрних наук з цим питанням, неформально ректори університетів. Варто би теж проголосувати і, можливо, з цього питання просити або міністра порушити це питання, або піти на прийом до Прем’єр-міністра, бо це важливе питання, стратегічне, на роки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, давайте зробимо таким чином. Підготовте, будь ласка,  всі ці листи, про що ми сьогодні говорили, пропозиції Дмитра, Степана Миколайовича, мою пропозицію, те, про що ви зараз… Чорноморова. Тобто ці всі пропозиції підготувати…

 

_______________. І поставити їх в порядок денний першими.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми їх зможемо проголосувати на наступному онлайн-засіданні, там коротке буде питання після проведення підкомітету, 9545, і потім ми зможемо зразу поставити на голосування і проголосувати всі ці пропозиції. Але на офлайн-засідання на найближче по всіх цих питаннях…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Підготуємо обов'язково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросити міністра для того, щоб він зміг все… (Не чути)

Колеги, всім дякую. Оголошую комітет закритим.