СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань аграрної та земельної політики

 

29 квітня 2025 року

 

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго всім дня. Кворум є, будемо починати наше засідання.

До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання. Перше – це про проекти законів про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини у відповідність до актів права Європейського Союзу, поданий Кабінетом Міністрів України, № 12285.

Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу, поданий народним депутатом України Кучером та іншими (реєстраційний № 12285-1).

Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу (доопрацьований комітетом).

Друге питання. Інформація Міністра аграрної політики та продовольства України щодо мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2025 року № 331.

Третє питання. Про ефективність експорту агропродукції у 2025 році. Тут виключно логістична складова.

Та "Різне".

Колеги, пропоную затвердити даний поярок денний і проголосувати. Хто за даний порядок денний, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо. Хто за? Утрималися? Проти? Одноголосно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Ми будемо починати з першого питання. По першому питанню доповідь міністра Віталія Станіславовича. Тому хвилинку зачекаємо. Тобто перше питання – це про проекти законів про ветеринарну медицину (реєстраційні №№ 12285, 12285-1 та доопрацьований комітетом).

Будемо починати по черзі. Тому, будь ласка, Петре Васильовичу – голова підкомітету, може, ви почнете і ми. Будь ласка, мікрофон. Під стенограму треба, будь ласка, Петре Васильовичу.

 

ЮРЧИШИН П.В. Сьогодні свій день народження святкував би голова комітету Бакуменко Олександр Борисович, але, на жаль, він пішов у вічність і у нього сьогодні день народження. І я просив би всі разом вшанувати хвилиною мовчання.

 

(Хвилина мовчання)

 

ЮРЧИШИН П.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Васильовичу.

Віталію Станіславовичу, ми почали розгляд питання, законопроект 12285 – про ветеринарну медицину. Починаємо з кабмінівського, тож вам слово. Чи хто буде доповідати?

 

_______________. Давайте я разом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте спочатку Кабмін, потім – Кучер, потім – ви.

 

КОВАЛЬ В.С. Дякую, Олександре Васильовичу.

Шановні колеги ... (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні народні депутати! Законопроект 12285, поданий урядом України, є євроінтеграційним. Він включає блок, який стосується ветеринарних лікарських засобів, але на той момент, на момент подачі, не включав блок, який стосується благополуччя тварин. Тому ми підтримали ідею напрацювання доопрацьованого варіанту, який би включив також блок благополуччя тварин, тому що це є обов'язковою вимогою і по чинній Угоді про асоціацію з ЄС і для розвитку успішної нашої вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Ми приймали участь в роботі підкомітету, дякуємо, Петре Васильовичу, за постійну модерацію підкомітету, і погоджуємося з редакцією, запропонованою і обговореною на підкомітеті, яка включає також блок благополуччя тварин, ну і звісно блок ветеринарних лікарських засобів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.

Будь ласка, може, декілька слів скаже Кучер Микола Іванович?

 

КУЧЕР М.І. Дякую всім за те, що ми сьогодні маємо цей доопрацьований документ.

Я хочу звернути увагу, що в цьому вже законі передбачено і регулювання у сфері благополуччя тварин в частині необхідності і проходження відповідно навчання, здійснення державного контролю в цій сфері, і захист тварин під час утримання, транспортування, умертвіння, вимоги до ветеринарних засобів, створення правових підстав для цілого ряду підзаконних нормативно-правових актів у сфері благополуччя тварин, регулювання сфери здоров'я, регулювання сфери побічних продуктів. І я думаю, що всі ці зміни дадуть можливість показати прогрес України в рамках наших перемовин із європейськими колегами.

І хочу сказати, що європейські фермери дуже багато спекулюють і вони звертають увагу політиків своїх, що в Україні немає регулювання, яке присутнє в ЄС і яке мають виконувати європейські фермери, а ми типу ні. Тому саме українська аграрна продукція може бути в цьому плані дешевша, якщо ми не приймемо цього закону. Тому впровадження європейських вимог і наша продукція мати буде той доступ на ринки ЄС, який потрібно.

Тому хочу подякувати всім, хочу подякувати Петру Васильовичу за те, що ми сьогодні розглядаємо вже цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Миколо Івановичу.

Я до слова запрошую голову підкомітету Петра Васильовича Юрчишина. Будь ласка.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники уряду, експерти та запрошені в системі онлайн, у нас дуже багато очікується від нашого рішення. Я хочу сказати, що саме на базі двох законопроектів – 12285 та 12285-1 ми вирішили сформувати і написати законопроект на базі 12285-1 з новою редакцією. Тому 6 березня в режимі відеоконференції в рамках підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами відбулось засідання, і ми розглянули законопроект 12285 – про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини у відповідальність до актів права Європейського Союзу, поданий Кабінетом Міністрів України, і альтернативний до нього 12285-1 – про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідальність до актів права Європейського Союзу, поданий нашими колегами народними депутатами Миколою Кучером, Дмитром Соломчуком та Олегом Мейдичем.

В ході дискусій дуже багато звернулося бізнес-асоціацій, що їх не запросили. І вже 7 березня в режимі відеоконференції я брав участь у зустрічі з асоціаціями щодо обговорення законопроекту 12285-1. Я вам скажу, зустріч відбулася дуже плодотворною, бізнес-асоціації задоволені. І вже 14 березня відбулося засідання комітету, на якому були розглянуті зазначені законопроекти. І оскільки до обох законопроектів висловлені численні зауваження щодо необхідності їх суттєвого доопрацювання, комітет відповідно до частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради України прийняв рішення підготувати інший законопроект саме з цього питання, враховуючи положення проектів 12285, і на базі 12285, який буде винесено на розгляд Верховної Ради народними депутатами, тобто нашими колегами.

І 16 квітня на засіданні робочої наради в рамках підкомітету відбулася презентація доопрацьованого законопроекту – про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідальність до актів права Європейського Союзу.

Даний законопроект є важливим в рамках підготовки до переговорів, позиції України під час переговорів з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до Європейського Союзу, які заплановані саме на вересень. Тому запізнитись не можна.

Під час обговорення основних положень доопрацьованого проекту було висловлено певні зауваження і пропозиції. І за результатами спілкування учасників засідання домовились про напрацювання пропозицій з найбільш проблемних питань та про зустріч ще раз, в черговий раз. І отже 23 квітня пройшла ще одна робоча нарада щодо обговорення пропозицій, основних положень доопрацьованого проекту закону. Участь в цьому заході взяли: голова підкомітету Максим Гузенко, керівник секретаріату Олександр Старинець, перший заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький, голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, заступник голови Держпродспоживслужби Володимир Кустуров та представники бізнес-асоціацій.

Звичайно за результатами наради було запропоновано доопрацьований законопроект винести на розгляд та обговорення на найближче засідання, а саме сьогодні, тому що вже, будемо говорити, часу немає.

Тому, шановні народні депутати, представники уряду, експерти, я як голова підкомітету вважаю, що так ніколи ми не обговорювали всі законопроекти, як саме 12285-1. Питання саме в чому? Звичайно, дуже багато було пропозицій внести ще деякі напрямки до цього законопроекту. Я вам скажу, цьому не було б ні кінця, ні краю. Цей законопроект має право на життя як закон. І я попросив представників бізнес-асоціацій, депутатів, щоб ми частіше зустрічалися і напрацьовували нам більш важливі законопроекти, які б в декілька обговорень не менше набрали 226. От тоді нас будуть поважати аграрії і, напевно, ми будемо рахувати, що ми є депутати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Васильовичу.

Від Держпродспоживслужби у нас у залі присутній Кустуров Володимир Борисович, це заступник голови служби. Прошу вас до слова, коротко по цьому законопроекту.

 

КУСТУРОВ В.Б. Дякую.

Дійсно обговорювалося декілька разів на комітетах питання цього закону. Закон дуже важливий, закон є євроінтеграційний. Пропозиція Держпродспоживслужби, які були надані на обговорення, врахували. Держпродспоживслужба готова і далі приймати участь у роботі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Борисовичу.

Колеги, хто з членів комітету хоче декілька слів сказати?

Тоді буду ставити на голосування пропозицію підтримати редакцію доопрацьованого комітетом проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу", доручити народним депутатам – членам комітету, відповідно до частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради України, оформити та в установленому порядку зареєструвати цей проект і внести його на розгляд Верховної Ради.

Рекомендувати Верховній Раді України доопрацьований комітетом проект прийняти за основу, а проекти законів (реєстраційні №№ 12285 та 12285-1) відхилити.

Колеги, прошу голосувати.

Будь ласка, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо. Прошу, хто за дану пропозицію, голосуємо.

За – 24.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу.

Рішення прийнято.

Друге питання. інформація Міністра аграрної політики та продовольства України...

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Олександре Васильовичу, з процедури можна виступити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Литвиненко.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Колеги, у мене є пропозиція. Пропоную, щоб урядові законопроекти на засіданні нашого комітету доповідав виключно міністр, який є визначений Прем'єр-міністром нашим доповідачем по даній до Верховної Ради. В результаті відсутності міністра на засіданні урядові законопроекти пропоную не розглядати. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ваша пропозиція?

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у кого є які доповнення до цієї пропозиції?

Тоді,якщо не проти, ставлю на голосування дану пропозицію нашого колеги Литвиненка Сергія. Колеги, хто за дану пропозицію?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо. 15.

Рішення прийнято.

 

 ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Проти, утрималися, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Проти? Утрималися? Утрималися? 5 – утрималися. Хто проти? І не голосували?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до другого питання. Інформація Міністра аграрної політики та продовольства України щодо мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2025 року № 331.

Колеги, 26 березня поточного року на засіданні комітету головою підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому секторі Артемом Чорноморовим було порушено питання про прийняття урядом розробленої Мінагрополітики Постановою щодо мінімальних експортних цін, які ніяк не корелюються з ринковими, без їх обговорення та узгодження з основними експортерами зернових.

Тому я передаю слово Артему Чорноморову.

Будь ласка, Артеме Олеговичу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановні колеги, я вас всіх вітаю!

Дана проблематика була затронута в рамках того, що ми прийняли Закон про спеціальний експортний режим, в якому регулюються певні фактори, які ми разом з урядом повинні були побороти, другу форму та врегулювати експорт всіх товарів, включаючи зернові, масляничні та похідні товари за експортом.

Цей законопроект при вводі спеціального експортного режиму накладає такі певні функції, що Міністерство аграрної політики повинно видавати у певний період часу завжди постанову, в якій регулює мінімальну експортну ціну, але з певною валідністю в залежності від ринку.

Дана постанова, про яку я затронув це питання, була винесена на уряд без обговорення, а по-друге, було зазначено з певним формулюванням, яке не дає змогу, якщо ринок піде вниз і по суті ціна на певні товари, які прописуються в цій поставної згідно з кодами УКТЗЕД, в яких не прописано якість цих товарів, а лише зазначається лише вид цих товарів, тому унеможливлює їх експорт.

Тому моя пропозиція. Я дякую колегам за те, що підтримали моє звернення для того, щоб ми послухали міністра безпосередньо, який подавав цю постанову на Кабінет Міністрів, для того щоб зрозуміти, якими мотивами керувалося Міністерство агарної політики, для того щоб зрозуміти, якщо зупинився би, якщо би ця постанова запрацювала, експорт тих чи інших культур, які зазначені в цих кодах УКТЗЕД, якщо би, не дай бог, ринок пішов вниз, а принципово система якості в них ніяк не відображається, тому що, як ви знаєте, шановні колеги, всі експортери торгують не товарами, а торгують її якістю.

Пшениця ділиться не просто на класи, пшениця ділиться на кількість протеїну, це грає велику роль ціни. Тому я прошу дати відповідь міністра або представників міністерства, якою логікою керувалися і чи на сьогоднішній день змінена ця постанова, а найголовніше, чи була вона обговорена в рамках законності з усіма гравцями. Тобто постанова виноситься на обговорення, якщо не помиляюся, протягом 10 днів, і потім вона повинна була або зі змінами, або іншими проголосуватися урядом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артеме Олеговичу.

Віталію Станіславовичу, слово вам. Будь ласка.

 

КОВАЛЬ В.С. Дякую, Артеме Валерійовичу, за запитання.

Будь ласка, Тарас Миколайович Висоцький.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Шановний Артеме Олеговичу, дякуємо за звернення.

Фактично після попереднього комітету, коли воно не обговорювалося, але було вами ініційовано, 18 квітня було в Мінагрополітики проведено обговорення за участі Української Зернової Асоціації, зернового комітету Європейської Бізнес Асоціації та Американської торгово-промислової палати, також за участі Українського клубу аграрного бізнесу та Всеукраїнської аграрної ради. Крім того, було запрошено також ЦОВВ, такі як Міністерство фінансів України, Держмитслужба і Державна податкова служба.

Дійсно, профільні асоціації всі виступили із запереченнями, ну не з запереченнями, а з тим, що необхідно уточнити цю норму, яка у майбутньому після збору врожаю у третьому кварталі могла б вплинути на коливання ринку. В результаті була погоджена оновлена редакція, вона полягає в тому, що мінімальна експортна ціна не може бути меншою, ніж 0,714 від середньозваженої ціни. Всі учасники ринку погодилися, що це виходить майже 30 відсоткове коливання, його достатньо. Аналіз показував, що найбільше коливання з місяця у місяць було 24 відсотка, і то це було весною 2022 року, розуміємо, яким форс-мажором спричинено.

Тому, оскільки всі погодилися, що 30-відсотковий коридор достатній для того, щоб ринок міг регулювати себе як в одну, так і в іншу сторону, і за результатами цього обговорення минулого тижня проект змін до цієї постанови, яка регулює встановлення мінімальних експортних цін, було заслано на розгляд Кабінету Міністрів України.

Мінімальні експортні ціни встановлюються кожного місяця 10-го числа. Якщо 10-е випадає на суботу чи неділю, то наступного робочого дня, тобто в травні буде встановлено 12 травня. Фактично те, що заслано минулого тижня, дозволяє прийняти зміни ще до встановлення нових мінімальних експортних цін, зняти будь-які занепокоєння і далі реалізовувати.

Разом з тим хотів би зазначити, що мінімальні експортні ціни, прийняті у квітні, 10 квітня, вони, ну ринок підтвердив, що там ризиків ніяких не було, зупинок не було. Як ми бачимо, експорт впливає, це дійсно більш робота на перспективу, якщо будуть моменти зниження цін. Тому це фактично ще один крок залишився для повного врегулювання, це безпосередньо розгляд Кабінетом Міністрів України після опрацювання секретаріатом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.

Будь ласка, колеги народні депутати, у кого є питання? Будь ласка.

 

_______________. Ні, у мене уточнення. Це, дякуючи Тарасу Миколайовичу, ми зрозуміли вже причинно-наслідковий момент, коли міністерство виправило свою помилку після того, як розголосу і в соцмережах і в засобах масової інформації було щодо певної похибки, яка була допущена в цій постанові.

У мене було питання ще до саме міністра, Віталія Станіславовича. Чому саме були такі дії від Міністерства аграрної політики в обхід законодавства, що не виставили проект постанови для обговорення, а відразу заслали її в тій редакції на Кабінет Міністрів?

Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо можна за регламентом, я прокоментую.

Коли приймався закон, який дійсно запровадив експортне забезпечення, режим експортного забезпечення. Там для того, щоб швидко прийняти всі акти, було зазначено, тобто є в законі зазначено, що якраз підзаконні акти на виконання Закону про експортне забезпечення не попадають під дію законодавства про регуляторну політику, відповідно по них не є обов'язковим виставлення на обговорення на 30-денний термін і підготовка аналізу регуляторного впливу. Тобто в цій частині тут не було порушень, просто це виключення дозволено Законом про режим експортного забезпечення.

 В цілому сама ініціатива про встановлення цін на рівні не менше мінімальних, вона поступила від Держмитслужби і Міністерства фінансів України, користуючись тим, щоб не допустити різкого неадекватного заниження цін. Але знову ж обговорення знайшло компроміс в розрізі цього 30-відсоткового коридору, тому тут ні у кого наміру щось зупинити не було. Просто шукалась максимально конструктивна модель, її відразу не було можливості, не вдалося найти, але за декілька обговорень вдалось найти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хотів одну репліку. Я розумію, що всі мої запитання міністр буде все рівно на вас переключати або на іншого свого заступника. І я просто чому б це питання підняв? Якщо ви пам'ятаєте, у 2016 році був такий інцидент, коли першого класу пшениця 12,5 протеїну в міжсезонні впала в ціні через те, що на ринок вийшла Індонезія з протеїном 10,5, і тоді ціна низькопротеїнової пшениці виросла, а 12,5 впала в ціні. Тому ринок пам'ятає цей дуже серйозний інцидент так, як і подорожчання ячменя в 2017 році аномальне. Тому прошу певні речі, я вважаю, що обговорити з основними трейдерськими гравцями, особливо з групою АВСD (хто не знає, це AMD, Bunge, Cargill, Dreyfus) обговорювати на певних панелях дискусії, якщо є така можливість, і залучати народних депутатів, і робити посилання на Zoom, оскільки деякі з нас мають профільну освіту і безпосередньо досвід в цій сфері.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артеме Олеговичу.

Будь ласка, Степан Миколайович Чернявський.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Питання до міністерства: чи надходили до вас скарги від бізнесу, від експортерів або виробників, коли вони відправляли, чи надходили скарги по затримці і проблемам з формуванням цієї мінімальної ринкової ціни? І в який спосіб вирішувались ці питання? Яка кількість?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фактично надходили скарги тільки по двох групах товарів: по горіхах і меду. Була проведена під головуванням Віталія Станіславовича і Руслана Кравченка – голови Державної податкової служби нарада вже більше місяця тому по врегулюванню. Після того отримали зворотній зв'язок, що також найдене рішення, ну, експорт відновився.

По іншій продукції про фактичну зупинку не надходило. Приходила тільки інформація про занепокоєння про майбутнє. А так по факту зупинки тільки горіхи і мед.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасt Миколайовичe.

Будь ласка, Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я. Я тут переглянув інформаційну довідку щодо проекту закону нашого.

 

_______________. Ми вже його проголосували.

 

РУДИК С.Я. А тут виглядає так, що в зауваженнях прописано, що він не відповідає низці регламентів. На це звертали увагу?

 

_______________. Так, ми дешку вже зареєстрували. Ви запізнились трошки. Ми вже це пройшли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, по цьому питанню, щось хотів, Артеме Сергійовичу, додати? Все.

Тоді, якщо зауважень немає, ми прийняли інформацію до відома по другому питанню.

Переходимо до третього питання. Про ефективність експорту агропродукції у 2025 році, логістична складова.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я перепрошую, якраз на завершення цього питання хотів би репліку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артеме Сергійовичу.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую, Олександре Васильовичу.

З вашого дозволу, я хотів би запропонувати, поки у нас є кворум, у мене є пропозиція, щоб ми, як-то кажуть, змінили порядок черговості розгляду питань. Те, що мало бути в "Різному, розглянути зараз, поки є кворум.

Я звертаюся до колег, я просто трошки передісторії. У нас на минулому пленарному тижні була створена ТСК по Чорнобильській зоні. Там така ситуація зараз складається дуже цікава, дуже багато різних питань, я не буду заглиблюватися, щоб не займати час, але там зараз буде розглядатися питання, воно вже запущене, у нас є члени комітету наші, і Тетяна Миколаївна теж є членом цього ТСК і може підтвердити – буде відбуватися дозиметрична паспортизація Чорнобильської зони, тобто вона буде починатися там з якихось певних елементів, там із 900 з чимось населених пунктів буде 190, але цей процес буде набирати обертів і буде робитися дозиметрична паспортизація всієї Чорнобильської зони.

Виходячи з цього, скоріш за все ми найближчим часом, там можливо пів року, рік, можливо півтора року будемо спостерігати, я думаю, ситуацію по зменшенню самої зони, зменшенню зони відчуження, на якій заборонена господарська діяльність.

Тому у мене прохання: це в принципі і нам буде корисно як комітету з точки зору парламентського контролю, комітетського контролю за використанням, за впровадженням нашої земельної реформи по 7588, державних землях, які ми в суборенду передаємо для використання, хотів би запропонувати звернення на Держгеокадастр з приводу того, що вони в розрізі зони відчуження дали інформацію по категоріях земель, форм власності з зазначенням землекористувачів та площі земель, які перебувають у них у користуванні. Така у мене пропозиція.

Якщо можна, колеги, будь ласка, підтримайте. Це і для ТСК буде дуже корисно на наступному засіданні і для нашого комітету як для контролю за реформою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артеме Сергійовичу, дякую за вашу пропозицію.

Давайте так домовимося, що наступного разу, якщо це в "Різному", будемо розглядати в "Різному", але для збереження кворуму, окей, я тоді повторю те, що ви попросили.

Для подальшої законотворчої діяльності комітету є пропозиція Нагієвського Артема Сергійовича направити звернення до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з проханням надати інформацію про площу земель, розташованих у межах зони відчуження. Інформацію надати в розрізі категорій земель та форм власності із зазначенням землекористувачів та площі земель, яка перебуває у них у користуванні. Я правильно все?

Колеги, хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо.

Хто проти? Хто утримався?

 

ЮРЧИШИН П.В. Юрчишин – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу.

Колеги, третє питання, яке у нас у порядку денному, зараз це вже четверте питання. Про ефективність експорту агропродукції у 2025 році.

Тут саме логістична складова, тому так як питання порушив наш колега Дмитро Вікторович Соломчук, я думаю, може, там декілька слів як ініціатор ви скажете, і у нас присутній Валерій Анатолійович Ткачов, який може відповісти на ці питання.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю, шановні колеги. Дякую за надане слово.

Пане міністре, заступники, представники Укрзалізниці, питання піднімається уже декілька місяців, тому що усно вже обговорювалося у кулуарах серед Укрзалізниці, уряду ще в листопаді-грудні минулого року, що аграріям на 2025 рік піднімуть ціни на перевезення, аргументуючи це тим, що останніх чотири роки не було змін в тарифах. По-перше, це неправда, тому що, якщо пам'ятаєте, 2022-2023 роки ціни по логістиці Укрзалізницею для аграріїв були просто космічні, вони досягали таких сум, що якщо взяти з Сумщини чи Чернігівщини, не було сенсу везти до дунайських портів чи до Одеси, чи до польських кордонів, тому що навіть в Польщі була дешевша логістика ніж по території України. Ну і це все-таки державне підприємство, яке має працювати в першу чергу на державу та на бізнес.

Потім, після проведення жорсткого такого цікавого комітету з представниками Укрзалізниці, наскільки я пам'ятаю, через 2-3 місяці були ціни знижені для аграріїв і вже на 2024 рік більш-менш допустимі. Ну і в 2024 році, побачивши, що аграрії вже отримують якісь прибутки, здійснюють реалізацію по Чорному морю, вже логістика для них не стільки лягає на собівартість продукції, Укрзалізниця вирішила підняти на 37 відсотків. Це точно не вихід із ситуації, особливо враховуючи складні області, звідки важко вивезти і дорого. Найдорожче, це напевно що Сумська і Чернігівська області, Харківська область, яким везти що до європейських кордонів – ціна висока, що до Одеси – висока. І хочемо аргументоване пояснення і щоб односторонніх рішень такого плану ніколи взагалі не приймалось, а якщо комусь в голову таке і приходить, то, будь ласка, приходьте до комітету, обговорюємо – робочі столи, залучаємо асоціації і знаходимо якесь спільне рішення, взаємовигідне як для українських фермерів, так і для Укрзалізниці, так і для бюджету держави.

Але одностороннє рішення, в одні ворота грати не можна, Укрзалізниця захотіла – на стільки-то підняла. Розумію, що у вас є величезні борги, в Укрзалізниці, я розумію, що не всі проводяться розрахунки з інвесторами, але потрібно напевно шукати інші шляхи в себе всередині, а не доїти ту корову, яка і так доїться навіть під час такої складної війни. І вижимати з неї все. Надіюсь, що це обговориться і на маркетинговий 2025 рік для українських аграріїв буде стабільна допустима ціна для вивозу своєї власної сільгосппродукції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Вікторовичу.

Зараз послухаємо коментар від Укрзалізниці. У нас, як завжди, Валерій Анатолійович віддувається аз всю Укрзалізницю і вислуховує весь негатив не тільки нашого комітету, думаю, і інших теж.

Тому я до слова запрошую заступника директора Департаменту комерційної роботи Укрзалізниці Ткачова Валерія Анатолійовича. Будь ласка, вам слово.

 

ТКАЧОВ В.А. Добрий день, шановні панове депутати! Дозвольте прокоментувати питання індексації тарифів. По-перше, останнього разу АТ "Укрзалізниця" переглядала, індексувала власні тарифи у червні 2022 року. З того моменту майже 3 роки тарифи не переглядалися. За цей час вартість основних складових собівартості перевезень, а це вартість палива, електроенергії, металів, всіх інших компонентів, матеріалів, які ми споживаємо для організації перевізного процесу, вони дуже зросли в ціні. Якщо казати про електроенергію, це більше ніж 180 відсотків. По паливу це 140 відсотків і також по інших складових тарифу.

Таким чином, на сьогодні АТ "Укрзалізниця" вимушена пропонувати індексацію тарифу на перевезення перед своїм регулятором Мінрозвитку. Хочу зазначити, що тарифи на перевезення вантажів є державно регульованими, їх встановлює Мінрозвитку після узгодження з Міністерством економіки, з Міністерством фінансів і іншими цоввами, які дотичні до цього процесу. Тобто Укрзалізниця самостійно не встановлює тарифи, а дає пропозиції.

Тепер, щодо впливу на аграрну галузь України. Ми проаналізували, яка була вартість перевезення аграрної продукції у 2024 році і в 2025 році. Що ми констатуємо? На сьогодні за результатами 2024 року вартість середня перевезення зерна на відстань 650 кілометрів, а це середня перевезення залізницею, сягало 22 долари на тонну. Зараз протягом 2024 року і вже на сьогодні ми маємо фактичну вартість логістики приблизно 13-14 доларів. Завдяки чого було здешевлення реальне логістики? Це завдяки вагонній складовій. Тобто АТ "Укрзалізниця" отримує платню за перевезення – це тариф державно регульований, а друга складова тарифо перевезення – це вагонна складова, яка вона вже дерегульована, і вартість вагону визначає ринок.

Так ось, завдяки здешевлення стрімкому вартості вагонів, якщо рік тому вагон вартував тисяча 700 гривень на добу, зараз він вартує 50-100 гривень на добу. Таким чином на сьогодні актуальна вартість логістики залізницею 14 доларів. І хочу підкреслити, що за останній рік здешевилась на майже 7 доларів. Запропонована дійсно Укрзалізницею індексація це приблизно 4 долари на тонну. Таким чином ми вважаємо, що критичного впливу для аграріїв це підвищення саме тарифу на перевезення не буде, бо завдяки здешевленню вагонів ми маємо дуже низьку вартість залізничної логістики.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Анатолійовичу.

Будь ласка, коментар, Дмитро Вікторович Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А якщо знову станеться, як було в 2022-2023 роках, що чомусь не вистачало вагонів, чи десь вони стояли на відстойниках. І вартість вагона, ви кажете, сьогодні 200-300 гривень. Тоді вартість вагонів була 4 тисячі – 4 500, і Укрзалізниця чомусь не виходила з пропозицією знизити ціну, і аграрії платили там по 100 доларів … (нерозбірливо) по тонні по території України.

От, включилось. Вибачте.

Так, 2022-2023 роки, подивіться, вартість вагонів була 4-4,5 тисячі. Так сьогодні 200-300 гривень. Чомусь там чи всі вагони на той момент не надавались. І аграрії тоді платили шалені кошти за доставку по території України. Чомусь Укрзалізниця не виходила з пропозицією здешевити це. І тоді у 2022-2023 роках всі спрацювали у величезний мінус, приватний весь бізнес.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще додати хоче Степан Миколайович Чернявський.

Будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, я хотів би ще, це питання, воно повинно вирішуватися комплексно. Ми розуміємо, сьогодні Укрзалізниця захищає свій, скажемо, такий напрямок, свій бюджет. Але тут як для аграріїв дуже дивно Міністерство економіки, уряд для аграріїв підвищують ціни, тобто код товару там на зернові вони хочуть підвищити, але там ще на Укрзалізниці є ще і інші товари, там руда і все інше, вони йдуть і їх ніхто не чіпає. Зараз ми задаємо питання до Укрзалізниці – вони хочуть підняти, заробити грошей, це інше. Ми захищаємо свій аграрний сектор і нам треба всім звернутися до Прем'єр-міністра.

І я от, Віталію Станіславовичу, це, ну, як скажемо, він повинен відстоювати цю позицію, бо саме всі хочуть відкусити від аграрного сектору, а на інше ніхто не звертає увагу. То питання от, я думаю, може, Віталій Станіславович прокоментує цю позицію, чого саме на аграріїв іде таке навантаження. Бо на інші галузі цього немає.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степане Миколайовичу.

Віталію Станіславовичу, прокоментуєте?

Будь ласка.

 

КОВАЛЬ В.С. Дякую. Якраз з цього приводу просив слова. Дякую за репліку чи за питання.

Колеги, тут важливо розуміти, що дійсно ми маємо думати по‑державницьки. І перекладати всі питання стосовно собівартості перевезень і тарифів на Укрзалізницю некоректно. Це питання дискусій і в уряді і в рамках нашого транспортного комітету, логістичного штабу точніше.

Інформую вас, що є доручення Прем'єр-міністра і прийнято два тижня тому протокольне рішення про напрацювання механізму здешевлення доставки з прифронтових територій саме агропродукції. І ми до 1 липня маємо напрацювати і ввести механізм компенсації, щоб унеможливити збитки саме фермерів з прифронтових територій.

Для розуміння бюджету, і будемо просити у вас підтримки, щоб аграрії це відчули фінансово, Укрзалізниця оплатила 332 мільйона гривень у вигляді знижки, із прифронтових територій було перевезено мільйон 574 тисячі тонн. Тобто якщо говорити мовою цифр, то це 211 гривень в середньому на тонну перевезення. І зараз задача уряду напрацювати механізм, щоб аграрії в прифронтових територіях отримали цю знижку.

Після поїздки безпосередньо міністра до Харківської і Донецької областей це було обговорено з активом аграріїв. Вони будуть також залучені. І будемо вдячні вам за пропозиції як народних депутатів з ваших округів прифронтових. Як ви бачите, механізм нарахування цих знижок і компенсацій, тому що це питання надзвичайно важливе, нам важливо зберегти саме економічну активність на прифронтових територіях. А також напрацьовуємо варіанти компенсації за посіяні гектари, щоб саме прифронтові території відчували цю підтримку насправді.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артеме Олеговичу, будь ласка, Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тут же немає суті у прифронтових територіях! Є коди УКТЗЕД стосовно виду товару. І Степан Миколайович задав реально слушне запитання. Є постанова Кабміну, яка там, або регуляторна функція, яка виконує тарифний план і тарифну сітку вибудовує щодо цих кодів товару. Чому завжди чіпають саме аграрний сектор і не чіпають металургію, конструкції, будівельну галузь, будматеріали? Їх не чіпають, а саме переглядають завжди тарифну сітку щодо агропродукції. Оце суть питання. Не система компенсацій щодо прифронтових територій або не фронтових. А що робити тоді, ну, добре, Рівненська область або там інша? Це не прифронтова територія. Полтава, це не прифронтова територія. А звідти одна із найбільших відстаней щодо кукурудзи, наприклад, до експорту, до портів. Чому Кабмін чіпає завжди саме аграрку, а не чіпає вугільну промисловість або іншу, яка ще залишилася в нас?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Дякую, Артеме Олеговичу.

Колеги, тому я в доповнення хочу сказати, ми з вами повинні, ну я думаю, що було б аграрним комітетом напрацювати звернення до Прем'єр-міністра саме щодо того, щоб тарифи були однакові для всіх. І саме обґрунтування там підвищення, щоб воно дійсно, щоб якось воно було виправдано, що воно дійсно потрібне. Тому я думаю, що давайте наступного разу напрацюємо таке звернення до Прем'єр-міністра, будемо відстоювати аграрний сектор і не будемо потім говорити, що тільки Укрзалізниця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степане Миколайовичу, ми просто це звернення вже напрацювали. Навіть сьогодні, так як є кворум, ми можемо проголосувати.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Там не було, там було просто звернення, а тут же ж ми не розуміли (ну як, не розуміли?), не звернули увагу, що тільки на аграрний сектор піднімається ціна, а інші ні. То я думаю, що ціна повинна бути однакова.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Валерій Анатолійович Ткачов, ваш коментар на ці зауваження.

 

ТКАЧОВ В.А. Дякую за надане слово.

По-перше, хочу уточнити, що індексація стосується усіх без виключення вантажів, тобто усі вантажі, які перевозяться Укрзалізницею, пропонується підняти на 37 відсотків. Це перше.

По-друге, стосовно того, чи повториться ситуація із зростанням вартості вагонів. Хочу затвердити, що вартість вагонів-зерновозів не буде зростати, бо на сьогодні ми маємо великий профіцит надлишку вагонів-зерновозів. На сьогодні ми маємо 27 тисяч в робочому парку вагонів-зерновозів, з яких лише 5,5 належать АТ "Укрзалізниця". Для задоволення потреб галузі аграрної достатньо 19-20 тисяч. Тобто на сьогодні ми маємо профіцит вагонів десь 7 тисяч, а якщо казати в міжсезоння, як зараз, це взагалі 12 тисяч вагонів надлишкові. Тому ставки на вагони, вони будуть на такому низькому рівні, як зараз є. На сьогодні це 50-100 гривень, найбільше, що можливо в сезон, це зростання там до 200-300 гривень.

Тобто завдяки великому профіциту, надлишку вагонів повторення здорожчання вартості вагонів не буде, а тариф я вам назвав, він мінімальний. Якщо казати в оцих 13-14 доларів загальної логістики, саме тариф перевезення десь 11 доларів. Тобто ситуація не повториться. І я вважаю, критичного для аграріїв немає, бо цей рівень вартості логістики, 14 доларів, це найнижчий за останні, мабуть, 20 років. Навіть до війни середній чек або вартість логістики залізничної вартували 25-35 доларів на тонні. Тому я не бачу критичних якихось ризиків для аграрної галузі України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степане Миколайовичу, будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ви трохи так красиво сказали, що змінюється всім однаково – і аграрному сектору, і всім іншим, але тарифи-то не однакові. Спочатку підняли (що ж ви промовчуєте?), спочатку підняли аграрний сектор, за копійки везлася саме руда і все інше, тепер зрозуміло, що аграрний сектор… Тарифи ж не однакові? Скажіть, будь ласка.

 

ТКАЧОВ В.А. Дозвольте прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ТКАЧОВ В.А. Дійсно, тарифна система Укрзалізниці, вона ділить вантажі на три тарифних класи. А також є вантажі позакласні. Дійсно, розрив вартості перевезення для низьковартісних, таких як щебінь, і для, наприклад, нафтопродуктів може сягати 2-2,5 разу. Якщо казати про зерно, то це другий тарифний клас, це по середині, скажемо так, тариф на сьогодні. У 2021 році Укрзалізниця вже робила кроки по зближенню тарифних класів, щоб зменшити цей розрив. І він був зменшений.

Крім того, минулого року ми пропонували провести уніфікацію тарифів, тобто привести, щоб не було три тарифних класи, а був єдиний тарифний клас. На жаль, бізнес-спільнота нашу ініціативу не підтримала, відповідно і Мінрозвитку також, тому цей розрив поки що залишається. Але залишається той принцип, що високовартісні вантажі повинні сплачуватися за перевезення трошки більше, бо економічна логіка в цьому є, це є така тарифна система, коли тарифи вираховуються з вартості самого вантажу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Дмитро Вікторович Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Пане Валерію, ви сказали під запис, що тарифна вартість вагону в сезон не буде підніматися, маркетинговий 2025 рік. Ви можете спільно з Міністерством інфраструктури на уряді, з Міністерством АПК зафіксувати ціну от на тому рівні, що ви сказали – максимум підніметься, там 200-250 гривень, щоб ми прогнозовано вийшли до фермерів і гарантували їм прогнозованість у агросекторі, і вони вже розуміли, скільки буде коштувати логістика, якщо ви піднімаєте тариф, то вагон буде коштувати 200 гривень, не більше. Можете таке гарантувати? Це ваші були слова. Якщо ви будете гарантувати це, можемо далі спілкуватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерію Анатолійовичу, є якась промова про це?

 

ТКАЧОВ В.А. Так. Прокоментую.

Як я і казав, з 2015 року ринок використання вагонів був дерегульований. Тобто з нього зняли державне регулювання. І на сьогодні це вже вільний ринок. Частка АТ "Укрзалізниці", я вам озвучив, загалом 27 тисяч вагонів, наших там 5,5. Якщо казати і дивитися на обсяги перевезення, то взагалі у вагоні АТ "Укрзалізниця" везеться від 1 до 5 відсотків вантажів. Тому за весь ринок я особисто і АТ "Укрзалізниця" не може гарантувати, але що ми як АТ "Укрзалізниця" пропонуємо? Ми вже зараз готові укласти довгострокові договори до кінця поточного року і готові зараз продати оці свої 5,5 тисячі вагонів. Це як вихід. Тобто повпливати на дерегульований ринок використання вагонів ми не можемо, маючи таку незначну частку, але зі свого боку ми зробимо все, щоб наші аграрії отримали наш вагон, найдешевший вагон. Тому така є пропозиція.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція слушна і для наших аграріїв дуже добра, але якщо те, що ви сказали буде реалізовано, я думаю, що аграріям це буде добра така новина.

Але у нас ще є підключений Соколов Михайло. Я бачу, руку підняв. Михайле, останній коментар, і ми вже завершимо це питання. Будь ласка.

 

СОКОЛОВ М.В. Дуже дякую.

Просто хотів прокоментувати ці два питання, які були поставлені. Перше, те, що стосується різної вартості перевезень. Ну, дивіться, постійно здається, що це якийсь ринковий підхід, але він можливий виключно саме через те, що ринковий підхід, який ми повинні у себе запровадити, тобто конкуренцію між перевізниками, у нас досі не реалізований. Тобто там, де у нас є конкуренція, у нас дійсно падає вартість вагонів, там, де у нас конкуренції немає, нам нав'язують різні тарифи. Жодної економічної логіки в цьому немає, це неправда. І це виключно через те, що ми не виконали наші європейські зобов'язання. І казати, що бізнес це не підтримав – введення єдиного тарифу, це теж неправда, бо ми це підтримували постійно і на цьому дуже наполягали.

Звичайно, це не підтримують ті, кого ми дотуємо як держава за їх перевезення. І це призводить до того, що ми перевозимо те, що перевозити не треба, бо можна було б знайти може дорожче, але ближче. Тобто це фактично ми як держава і як країна втрачаємо на цьому гроші, тому що хтось у приватному бізнесу на цьому заробляє.

Тому ми підтримуємо те, що було сказано колегами депутатами, дуже їм за це вдячні. І дуже просимо дійсно направити відповідне звернення до Кабміну, щоб ця ганебна практика була припинена, був встановлений єдиний тариф. І це, до речі, дуже позитивно буде впливати на фінансовий стан Укрзалізниці, бо в них не буде збиткових перевезень, як вони мають зараз по деяких класах. Це перше.

Друге питання, те, що стосується окупованих, вибачте, територій червоної зони, де було припинено субсидування і знижки. От наскільки нам відомо, гроші на ці перевезення залишились, тобто вони є, вони достатні. Більш того, ті цифри, які пролунали, кажуть, що витратили приблизно там 500 мільйонів з мільярда, а залишилось 500 мільйонів, там всі перевезення аграрних вантажів, якщо я не помиляюсь, коштували 333 мільйони. Тому зовсім незрозуміло, чому було припинено надання знижки. Є там якісь юридичні якби такі підстави, що от, мовляв, у нас змінився наказ, яким затверджений цей перелік територій, але є відповідь Міністерства юстиції про те, що незалежно від того, що змінився наказ чи змінилась у нас назва органу, який його надає, він повинен виконуватись. Тобто юридичних підстав для того, щоб припинити надання цієї знижки, немає, бо всі акти, на підставі яких вона надається, вони зараз є діючими, зареєстрованими, жодний з них не скасований і в жодному з них немає вказівки на реквізити того попереднього переліку, який був скасований.

Тому гроші є, підстави для надання знижки є. Чому вона не надається, зовсім незрозуміло.

Тому, так, ми підтримуємо ініціативу Мінагро щодо розробки механізму, який би дозволив в подальшому підтримувати аграріїв, коли ці гроші завершаться, але зараз вони не завершилися, тому ми теж наполягаємо і просимо, щоб комітет це врахував у своєму висновку і вимагав від уряду відновити надання знижки, яке, як на наш погляд, припинене незаконно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле.

В принципі такого плану звернення було підготовлене. Якщо депутати не будуть заперечувати, ми можемо сьогодні, бо у нас кворум є, проголосувати за це звернення до Прем'єр-міністра, а потім, якщо треба буде щось додати, ми можемо наступним разом ще додати.

Якщо ніхто не проти, я зачитаю суть цього звернення і поставлю на голосування. Звернутися до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення виконання АТ "Укрзалізниця" положень Постанови Кабінету Міністрів від 09.02.24 № 129 та Розпорядження Кабінету Міністрів від 30.04.24 № 380-р щодо надання знижки у розмірі 30 відсотків до встановлених тарифів на перевезення під час здійснення експортних перевезень сільськогосподарської продукції, що відвантажується із станцій, розташованих на територіях можливих бойових дій, територіях активних бойових дій або на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата їх завершення. На фінансування перевезень сприятиме залишок чистого прибутку АТ "Укрзалізниця" за 2023 рік у сумі 522 мільйона гривень.

Тобто якщо дана пропозиція підтримується, можемо проголосувати за звернення до Прем'єр-міністра.

Колеги, прошу голосувати за дану пропозицію. Хто за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо, хто за?

Будь ласка, хто онлайн підключений?

Хто проти? Утрималися?

Одноголосно.

Хто онлайн? Юрчишин був. Немає, так? Всі за одноголосно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу.

Дане питання ми завершили.

Переходимо до "Різного". Колеги, у кого є якісь пропозиції?

Рудик Сергій Ярославович, будь ласка. Наступний Чорноморов Артем Олегович і Соломчук Дмитро Вікторович.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, голосуючи за план роботи комітету на поточний рік, нагадаю, за моєю пропозицією було проголосовано рішення провести виїзне засідання комітету в місті Запоріжжя з розгляду питання: "Особливості ведення аграрного бізнесу в прифронтових територіях". Попередньо мова йшла про травень. Нагадую, що сьогодні 29 квітня і травень починається буквально за кілька днів. Знаю, що є проблеми, пов'язані з фінансуванням заходів окремих, в тому числі секретаріату нашого комітету, з USAID, але нагадую, що на USAID не закінчуються міжнародні агенції, які готові підтримати Україну на цьому тернистому шляху протидії російській агресії. Є приміром міжнародне агентство Японії, до якого можна було би звернутися не тільки з цього питання, яке могло взяти на себе частину організаційних витрат, пов'язаних з цією поїздкою. Головне – наше бажання. І звичайно вся приймаюча сторона докладе максимум зусиль, і я в тому числі як заступник й ініціатор цього. Прошу предметно до цього питання підійти.

Якщо ми його переносимо, то зорієнтувати людей, які чекають цього виїзного засідання, на якийсь строк, щоб ми не виглядали, вибачте мені, балаболами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Ярославовичу.

Ми завжди підтримуємо всі ініціативи, особливо які від наших членів комітету. Тому ми обов'язково будемо саме на вашому запрошенні в Запорізькій області, але треба вже попрацювати з секретаріатом, сформувати правильно порядок денний і визначити дійсно дати.

Тому, Олександре Георгійовичу, будь ласка, прийміть до уваги і сформуйте саме дати, коли можуть члени комітету поїхати в це… Так, червень, але давайте по датах.

Будь ласка, наступний Чорноморов Артем Олегович. Будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановні члени комітету, я хотів би, користуючись такою можливістю, що у нас міністр присутній, всі заступники, згадати той момент, коли ми приймали у Верховній Раді рішення щодо призначення Віталія Станіславовича. Ми тоді всі дружелюбно поговорили, поспілкувалися і у Віталія Станіславовича були основні тези, які наше серце тоді дуже розігріли.

Перше, основне, це те, що Віталій Станіславович зробить міністерство дуже міцним, спроможним і те, що поверне до нього основну таку силу, оскільки це основна галузь, на якій сьогодні будується більша частина ВВП України. І тоді аграрний комітет в це повірив, тому що під час війни, тоді перед нами були такі виклики, як бронювання робітників сільськогосподарських підприємств, у нас були питання щодо зрошення, оскільки воно не рухалося уже більше 2 років, а на це безпосередньо Президент звертав увагу, питання Держспоживслужби, щодо передачі її під керівництво Міністерства аграрної політики і таке інше.

Що ми маємо на сьогоднішній день? Я не полінився, оскільки я мажоритарник з Миколаївської області, звідки і наш голова Олександр Васильович Гайду, я відслідковую дуже пильно фейсбук, телеграм-канал міністерства і безпосередньо нашого міністра, дивлюся, як відбуваються зустрічі щодо посилення співпраці з Південною Кореєю, щодо посилення співпраці з іншими країнами, вплоть до Еквадору, що на сьогоднішній день, на превеликий жаль, ніяк не впливає на ціну продуктів в наших супермаркетах, на що нещодавно звернув увагу, до речі, наш спікер, сказав, що під час війни дуже багато продуктів є.

Але я хотів би зазначити, 29.01.25 Міністр агарної політики був в Миколаївській області і відвідав ряд підприємств, в тому числі одне з найбільших підприємств щодо виробництва овочів. На сьогоднішній день, хотів би зазначити, що після втрати Каховської ГЕС більша частина херсонських виробників овочів переїхала до Миколаївської області, і на сьогоднішній день у Миколаївській області вирощується 70 відсотків овочів всієї України, майже. Там залишилося дві зрошувальні системи: це Інгулецька система і Південно-Бузька.

Віталій Станіславович написав дуже гарний пост, що 8 тисяч 500 квадратних метрів підприємство, це найбільше овочесховище в Україні і те, що воно в принципі допомагає. Йому сказали тоді о певній проблемі, що уже два роки немає по Південно-Бузькій системі води. Описали цю проблему. Надали справку фермери. І пройшло три місяці, я поїхав і хотів подивитися, чи є вода.

Будь ласка, виведіть на екран це водосховище, після якого вода повинна спуститися по річці Березань до зрошувальної системи.

(Йде перегляд відео)

Води взагалі немає. Тобто що вже сьогодні декларується? Що фермери, які вирощували цибулю, не посіяли цибулю. Прогнозовано 30 відсотків подорожчання цибулі буде у нас в майбутньому році. 30 відсотків. Ми її імпортувати будемо.

Друге. Води досі немає, і Міністерство аграрної політики не зробило жодного кроку для того, щоб пустили по шлюзу воду. Питання дуже важке. Голова військової адміністрації разом з Міністерством екології розробили кошторис, який говорить про ймовірні втрати, але навіть з цими втратами на 70 відсотків потрібно 34 мільйони гривень для того, щоб підняти воду і пустити її по каскаду через Широколанівський полігон, далі через водосховище і безпосередньо відкрити шлюзи і пустити по річці Березань, яка дасть можливість фермерам зрошувати ті землі, які вони сьогодні чекають, чи треба їх засіювати овочами, чи ні в нинішній сезон. Вони досі чекають. Всі землі пусті просто.

Навіть, я хотів би сказати, тими питаннями щодо Земельного банку, де часто Міністерство аграрної політики пишається, дві тисячі гектарів, які вони пустили з аукціону, вони теж знаходяться в цьому регіоні і в них немає води, тобто їх як землі зрошення, у них води немає.

На сьогоднішній день я декларую однозначно, що ні однієї пропозиції на Кабміні, ні одного листа до Кабміну від Міністерства аграрної політики не надходило щодо питання або обговорення забезпечення води цим регіонам. Наслідки – це подорожчання овочів і найважчий наслідок це те, що три ОТГ – Коблевське, Березанське і Очаківське ОТГ втрачають прісну воду, оскільки в їхніх колодязях піднімається вже солона вода з Очаківського водосховища, куди впадає вже ця річка, яка є по каскаду уже кінцевою частиною.

Я просто хотів би зазначити, що наше міністерство після таких дій, воно має тільки лише публічну декларацію, але по факту не має ніяких дій, тому що я не полінився, я не можу перевірити, на превеликий жаль, протокол перемовин з Південно-Африканською Республікою, як вони нам допоможуть чи у нас буде тільки ВРХ, як нам допоможе Південна Корея в сільськогосподарській продукції (але в них техніка, добре, нехай хоч техніка) і інші. У нас є наші фермери, за яких повинно піклуватися Міністерство аграрної політики і робити, як зазначав Дмитро Соломчук, здешевлення нашої вітчизняної аграрної продукції – на сьогоднішній день просто ніяких дій. Просто ніяких. Приїхали, пофотографувалися, класний пост, дуже гарне підприємство – на сьогоднішній день овочів в цьому овочесховищі не буде. Цибулі вже точно.

Якщо у вас є якась репліка, Віталію Станіславовичу, тому що я один із членів аграрного комітету, який дійсно на сьогоднішній день просто обманутий. У вас немає позиції по закону 7577. До речі, це питання, це канали. Ми досі залежимо від Міністерства екології в якомусь чині і вони не передають це, систему. Але кошти ви могли б виділити. Винести на уряд і пролобіювати. 34 мільйони – це не так багато. На Інгулецьку систему виділено 630. ДПСС досі знаходиться під Кабміном, і воно там залишається. І найголоніше, нещодавно Міністерство екології разом з екологічним комітетом проводило нараду в Ужгороді щодо прийняття Закону, якщо не помиляюся, 8340. Як ми всі пам'ятаємо, колись весь аграрний комітет (пам'ятаєте?) вийшов до трибуни, Сергій Ярославович нас підтримав тоді, вийшов, де ми сказали тоді дуже сильну фразу всім аграрним комітетом: "Нас, може, мало, але ми в тільняшках". Це законопроект, який забирає у вас повноваження контролю над землею та контролю за рибним господарством.

Я запитав, чи була позиція від Міністерства аграрної політики. Жодної. Тобто немає позиції щодо збереження функції контролю в міністерстві, яких залишилося всього лише дві. Ми з кожним днем втрачаємо міністерство. Ну в плані того, що воно ніяк не поліпшує життя не те, що фермерам, а кінцевому споживачу навіть. Явний приклад я вам вивів щойно на екран. Це водозабезпечення не тільки зрошувальної системи, яка залишилась у нас друга… Тому якщо у вас є якісь слова… Тому що я один із 31 члена комітету, який вважає, що нас просто обманули.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Станіславовичу, будь ласка, репліка.

 

КОВАЛЬ В.С. Артеме Олегович, щиро дякую за увагу до нашого соціально-медійного життя. Я вже тепер нарешті зрозумів, хто ставить ті лайки. Це, мабуть, ви, тому що постійно дивитеся за цим. І ви знаєте, я насправді їжджу в ці віддаленні регіони, де найбільш потрібна підтримка, Миколаївська, Херсонська, в інші області саме для того, щоб почути від фермерів, що їм більше болить, що їм потрібно. І ми невтомною і тихою працею, а не галасливими фразами, змінюємо ці дії.

Стосовно наших овочесховищ і всього іншого. Я попрошу вас перечитати всі новини по Міністерству агрополітики і побачити, скільки вже зроблено для овочів в Україні. Зокрема прийнято розширення програми "5-7-9" на будівництво овочесховищ. А буквально два тижні тому це Кабміном проголосовано і сьогодні всі, хто будуть і реконструюють овочесховища, мають право на "5-7-9". До цього вони, на жаль, не мали. Перше.

Друге. Дуже багато форматів взаємодії з міжнародними організаціями, які нам допомагають і, слава богу, лишились в Україні. Сьогодні впроваджено і ми розпочинаємо Програму ФАО по малих, дрібних овочесховищах. І, до речі, ваша рідна Миколаївська область буде одна із перших в пілоті в цьому процесі.

Об'єкт, який ви показали, ви прекрасно знаєте зону відповідальності по цьому об'єкту. Ні Міністерство аграрної політики, ні агентство, яке є в підпорядкуванні в міністерстві, не відповідає, на жаль, за цей фронт. Але я був долучений до наради і чітко розумію доручення Прем'єр-міністра і діалог Віталія Кіма – голови обласної військової адміністрації, з Міністерством довкілля про те, щоб знайти і виділити ці кошти для запуску води. Цей процес на зоні відповідальності саме Міндовкілля, і ви це прекрасно знаєте.

Стосовно того, що ви розчаровані. Ну повірте, не для надлишкових ілюзій я на посаді Міністра агрополітики. Я разом з вами тут для того, щоб фермери відчували цю підтримку і щоб фермери дійсно працювали. Якщо ви говорите про те, що ми не маємо займатися зовнішньою політикою. То я вам скажу, що це мабуть єдиний шлях, куди має йти українська агропродукція при нестабільному прогнозуванні наших відносин з Євросоюзом. Тому важливо, щоб українська агропродукція як елемент геополітики, як елемент забезпечення продовольчої безпеки в світі, була на ринках різних країн. І саме тому у нас і в Африці зараз збільшується товарообіг, і в Південно-Східній Азії, і в Близькому Сході.

Про причинно-наслідковий зв'язок, ви викреслили цю фразу, вона дуже правильна. Причинно-наслідковий зв'язок є. І сьогодні наш експорт іде в дальні регіони по кращих цінах інколи. І сьогодні ми маємо на квітень середню вартість тонни агроекспорту 443 долара, порівняно до введення механізму контролю експортних цін – 315 доларів. Тобто зростання між 315 і 443 – більше 20 відсотків – це є результат роботи.

Стосовно ваших ініціатив – завжди відкриті, ви завжди можете подзвонити, зайти. Ви часто буваєте в Міністерстві агрополітики, будь ласка, ми готові. Тому що немає вашого чи нашого, є український аграрій, який має отримати цю допомогу. І саме ваші ініціативи часто бувають рушіями змін.

Дякую за них.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександре Васильовичу, мені здається, що Віталій Станіславович, у нього дуже гарно виходять певні ролі сарказму над народними депутатами, як-то кажуть, у нас ще є "година запитань до Уряду", ми повернемо. Але питання не в тому, питання не стояло в овочесховищі, для того, щоб їх будувати, їх треба чимось наповнити. Я задав просте питання, яке не потребує великої промови, як ви допомагаєте і як ціна зросла, яка ніяк не залежить від ваших дій, повірте. І 400 з чимось доларів, це точно не кукурудза коштує, про зернові, про які ви сказали.

Я просте питання задав. На сьогоднішній день, коли ви пообіцяли фермерам, що ви зробили для того, щоб були виділені кошти на те, щоб пішла вода? Все, от просте питання. Що саме ви як міністр або ваша команда, які дії прийняли для того, щоб пішла вода?

І я потім, для того щоб це не виглядало, що у нас якась є суперечка, я вас попрошу про одне прохання, під стенограму і при свідках, всіх, хто тут присутній, але ви спочатку дайте відповідь, і одне прохання у мене буде. Я думаю, що в очах всіх, якщо це прохання ви зробите, ми зрозуміємо, що щось працює дійсно. От скажіть, які дії ви зробили з 29.01, коли ви там були?

 

КОВАЛЬ В.С. Артеме Олеговичу, ви як ніхто знаєте, що міністерство діє у межах і спосіб. Ми прийняли участь в нараді по цьому питанню, і сьогодні це питання в зоні відповідальності Міндовкілля, і знайдений механізм вирішення.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Який?

 

КОВАЛЬ В.С. Запитайте у міністра довкілля. Ви ж також в матеріалі. У межах і спосіб.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дивіться, щоб просто розуміли. Це зона відповідальності на сьогоднішній день не зовсім Міндовкілля, це зона відповідальності обласної державної військової адміністрації, яка на себе взяла певні дії і зобов'язання, за що я вдячний Віталію Олександровичу Кіму.

І це знову неправда, що ви говорите. На сьогоднішній день в Міністерстві економіки лежать листи щодо виділення 34 мільйонів з резервного фонду, вже є. Вони були написані за допомогою народних депутатів Миколаївської області, військової адміністрації щодо звернення до Мінфіну, який дав вже свою відповідь, що він не заперечує. Було звернення до Мінекології, яке вже надало економічне обґрунтування. І Міністерство оборони. І на сьогоднішній день, дай бог, якщо ви нам допоможете, а ми просимо, щоб ви нам допомогли, Юлія Анатоліївна і ви можете за допомогою резервного фонду вирішити це питання. Тому що проект розпорядження вже майже на столі, потрібна лише політична воля. І я вважаю, що політична воля повинна бути виключно у міністра аграрної політики з однієї лише причині, тому що він тоді був там і пообіцяв вирішити це питання. Якщо ви вважаєте, що це не у межах і спосіб ваш, тоді вам треба було просто не обіцяти, що ви вирішите. Тому я вас просто прошу, на сьогоднішній день даний проект вже є готовий, і не Міндовкілля його робило, його робило Міністерство економіки, тому що вони є розпорядником резервного фонду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артеме Олеговичу.

 

КОВАЛЬ В.С. Я останню репліку скажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталію Станіславовичу.

 

КОВАЛЬ В.С. Я підтримую цей напрямок. І якщо щось залежить на даному етапі від Мінагрополітики, ми це зробимо. Але солідарна відповідальність Кабміну зараз в тому, щоб ми це довели до кінця. І ми це доведемо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Станіславовичу.

Будь ласка, Герасимов Артур. Будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, колеги.

Ну, по-перше, хотів би сказати, що в п'ятницю міністерка екології буде у нас в Раді, тому ми зможемо, як-то кажуть, очну ставку провести на "годині запитань до уряду". Я єдине, що порадив, Олександре Георгійовичу, а ми можемо в Міністерство екології оцю ситуацію завчасно надіслати, щоб, скажімо так, вона не казала під час відповіді на питання, що вона вивчить питання і колись десь щось там, можливо, щось станеться, да? Щоб прямо зараз ситуацію, яку Чорноморов описав, швиденько надіслали, щоб вони були готові до відповіді. Це перша історія.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Підтримується.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую вам.

Друга історія. Біорізноманіття, 9545, завтра в порядку денному. Так що, скажімо так, на Погоджувальній раді наш комітет був представлений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артуре Володимировичу, ви нам дуже допомогли.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Ключове, щоб ви розуміли, там, наскільки я розумію, станом на цю хвилину "Батьківщина" просто виступ, і все. Це ключове.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Але ви знаєте, я от хотів би звернутися до пана міністра. Ми з вами, якщо не помиляюся, зустрічалися, ще ви були головою обласної адміністрації. Тут дуже професійний комітет, дуже згуртований. Він реально робить дуже багато. Може, не так гучно, як це робить пан Гетманцев, але він робить дуже багато для того, щоб у нас просувалися галузь. І, чесно кажучи, з моменту призначення, мені здається, це перший раз у нас, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Третій? З моменту призначення?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми рахуємо, так.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Ну, дивіться, у мене яке прохання? Ну от якщо я так звертаюся, я, звичайно, вдячний, бо Тарас Висоцький тут живе, в цьому комітеті, матрац йому видали з подушкою там, все таке, але дійсно міністр має бути присутній. Я був би вам дуже вдячний, якби ви, по-перше, як мінімум через комітет були у нас, ну тому що тоді швидше закрутиться все. Швидше закрутиться, бо дійсно тут є дуже багато законопроектів і ідей, які треба просувати.

І другий момент. Дивіться, ви член Кабінету Міністрів, ви один з тих, хто приймає рішення в цьому закритому колі, так? Ну давайте так, Кабінет Міністрів до парламенту відноситься, м'яко кажучи, зараз так намагаюся м'яко сказати українською мовою, щоб не переходити на інший стан мови, з неповагою. З неповагою, скажу так.

От у мене велике прохання, ми зараз присутні на комітеті, от зверніться, будь ласка, до пана Шмигаля і до всіх інших представників Кабінету Міністрів, що Комітет з питань аграрної політики… Нехай не балуються. Бо я вам поясню, було вже декілька ситуацій, коли комітет приймав рішення і вилітало 40-50 голосів на кабмінівських законах. Ну я до цього не хочу доводити, але просто вам хочу сказати, це реально організовується, ви знаєте цю ситуацію. Тому велике прохання просувати сільськогосподарські питання і сільськогосподарський комітет наш, аграрний комітет на Кабінеті Міністрів.

І дійсно, моя просто порада, так, ми в опозиції, скажемо так, тут є представники влади, але через комітет ми б вас щиро хотіли тут бачити, а не третій раз. Я думав, перший раз, бачите, ну… Хоча, от Олександр Васильович не дасть збрехати, я майже на кожному комітеті присутній, 90 відсотків засідань комітету. Все.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артуре Володимировичу.

І ще раз вам дякую за те, що відстоювали позицію сьогодні на Погоджувальній раді по 9545, це для нас дуже важливо. Я думаю, що всі, хто був причетний до просування цього законопроекту, до відпрацювання його, вам дуже вдячні. Тепер будемо чекати, що буде в залі.

І ще Дмитро Соломчук, будь ласка, вам слово.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую, пане голово.

У мене також питання до міністра, тому що сьогодні міністр на комітеті, як не задати питання. Ви сказали, пане міністре, ми, депутати, працюємо на округах, більше бачимо проблематику і маємо її доносити. Всю не будемо доносити, бо мікрофон поплавиться, не дай бог ще.

Але в загальному ми хочемо повернутися до питання, яке було проголосоване в комітеті ще 5 березня, звернення щодо змін по бронюванню щодо аграріїв до 500 гектарів до Прем'єр-міністра України. І Прем'єр-міністр 7 березня надав резолюцію на Міністерство економіки, Міністерство аграрної політики та Міноборони. Від Міноборони прийшов лист-відповідь від командування Сил логістики. І зрозуміло, що він відписав, що порушені питання в принципі не відносяться до Сил логістики, не їхня специфіка, але послаблення методів бронювання вони не підтримують. Хоча це і не послаблення, а це є справедливість через те, що аграрій на селі не має доводити, що він є критичним, він і так є критичним. І система, яка сьогодні працює, що аграрій має знайти 50 відсотків, які реально працюють, і 50 відсотків там багатодітних, ще які мають відтермінування, це трошки неправильно. І мені здається, хай би аграрій… що це навпаки схема. І це міністерство мало б це доводить і має це доводить, що це більш схема, що аграрію потрібно саме агронома там забронювати, якщо це мале підприємство, керівника, сина керівника, якщо це сімейна ферма, зазвичай там немає найманих працівників. Там якщо більше господарство, одну людину на 100 гектарів, щоб бронювання було на 100 відсотків, а не ці 50 на 50. Ну це схема більше схоже. І ці пропозиції всі були враховані.

Потім, після відповіді командування Сил логістики прийшла відповідь від Мінекології. З Мінекології що відписали? Що згідно положення про Міністерство економіки і покладених завдань організовують бронювання військовозобов'язаних із державних органів влади, самоврядування, підприємств, яким встановлюється мобілізаційне завдання. І разом з тим згідно до положення про Міністерство аграрної політики та продовольства, затвердженою постановою Кабінет Міністрів України, саме Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що формують державну агрополітику і взагалі політику в сфері сільського господарства. І враховуючи зазначене, в разі надходження відповідних проектів нормативно-правових актів Мінекономіки візьме участь в їх опрацюванні та відповідних рішень. Саме при спілкуванні з іншими міністрами, усному спілкуванні, вони також це підтвердили.

Але на сьогоднішній день, з 7 березня, як лист надійшов і був розписаний по міністерствах від Прем'єр-міністра України, від МінАПК на уряд ніяких пропозицій, рішень взагалі не вийшло. Так, 7 березня Міністерство аграрної політики та продовольства провело нараду з обласними військовими адміністраціями, повідомивши їх, щоб вони надали свої пропозиції, хто які хоче зміни, як вони хочуть, в кожному регіоні. І вже 9 березня ви надіслали лист від міністерства на ті ж самі адміністрації – оці всі пропозиції терміново виконати, змінити там критерії, ще щось, забронювати. І я вам скажу, хтось в областях краще навіть виконав, в кожної області різні показники, все напевно від керівника залежить.

Але тут, мені здається, що як орган державної влади ви маєте формувати агрополітику, чіткі вертикалі, саме на області давати завдання. Тому що ми все-таки є, Україна є унітарною державою, до складу якої входить 24 області, 2 міста республіканського значення, Республіка Крим, ми не є федеративна республіка, не може прийматися по областях і підніматися нагору, тобто цю проблему не можна перенести туди, її потрібно вирішити тут. І по сьогоднішній день телефон обривається, всі пишуть, і відповіді ми не можемо їм ніякої надати, тому що у багатьох областях є реальна проблема.

До речі, моя рідна область Рівненська і ваша рідна Рівненська область такої катастрофічної ситуації точно не має, там все більш-менш. Але у більшості областей є катастрофічні проблеми. Це одне питання, що сказати фермерам на рахунок бронювання, коли міністерство на уряд винесе пропозиції пропозиції щодо стовідсоткового бронювання, але саме тих людей, які потрібно аграріям, а не щоб додатково набирати на роботу і вигадувати ті схеми.

Друге питання. Так як спілкуємось часто ми з Радою Європи, Брюсселем, травень на носі, ви ж знаєте, що в тому році по багатьох пунктах у листопаді звіт був негативний трошки по імплементації європейських законодавчих актів і не тільки, по багатьох пунктах. І вже травень, з серпняі почнеться готуватися новий звіт до 2025 року, в листопаді вже звіт вийде, він готується декілька місяців. Але в принципі в звіт врахується те, що буде тільки рішення, які будуть прийняті в серпні, там до 15-50 серпня. І навіть вересневі і жовтневі рішення рідко є у звіті. Травень, от уже 1 травня буде.

Як ми будемо рухатися в цьому напрямку? Тому що активності в цьому не видно, це тільки закон про ветеринарію з літерою "д", доопрацьований депутатами, в якому імплементується декілька пунктів. А згідно вимог Європейського Союзу там питань стільки, що потрібно цілодобово просто з 1 травня всім працювати над цим. Ще й долучати 50-60 експертів, які знають англійську мову і вміють перекладати, аналізувати з нашими асоціаціями, наскільки це буде накладатися проблематикою на наших аграріїв, можливо голосувати це з відтермінуванням, впровадження там через 10 років і через 5. Але у звіт це потрібно, тому що звіт може бути негативний.

От два короткі. Коли на уряд пропозиції внесуться, а вже ми побачимо, підтримують міністра чи ні, от хто як. Але винести, мені здається, потрібно. Завдяки Федорову я галузь відстояв, заброньовані в Дія.City майже на 100 відсотків. Ляшко – лікарі заброньовані. Там, значить, Оксен Лісовий – вчителі всі заброньовані і так далі. Ну агросектор, ну що це? Укрзалізниця хоче забрати останні гроші в того фермера, тут його не хочуть забронювати, хочуть кинути, тільки холдинги побронювали. Ну якісь, я не знаю. Але всюди в світі їдемо, хвалимося, що ми такі круті аграрії. Давайте щось якось… Потрібна підтримка на уряді? Ми всім комітетом прийдемо. Народних депутатів туди пускають, це допустимо, ми всім комітетом прийдемо вас підтримувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чтобы туда прийти, министерство должно хоть бумажечку какую-то отправить.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ми прийдемо з прапорцями, не знаю, з чим, підтримувати міністерство. Винесіть туди пропозиції, будь ласка.

 

(Загальна дискусія)

 

СОЛОМЧУК Д.В. І що по євроінтеграції? У нас буде просто дуже негативний звіт в листопаді, тому що врахують вони тільки те, що буде прийнято там до 10-15 серпня, більше ні. А тут вже залишилось нічого майже часу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Станіславовичу, будь ласка, прокоментуйте.

 

КОВАЛЬ В.С. Дякую.

Відразу статистику наведу. У нас міністерством заброньовано 3 тисячі 499 підприємств, а обласними адміністраціями тисяча 747. І якщо говорити про об'єктивні фактори, міністерство було переведено на майже цілодобовий режим роботи, і ми виконали строки, всі підприємства, які відповідали певним критеріям, я думаю, що багато із вас бачили в своїх регіонах, що ці підприємства були заброньовані. Так, дійсно, ми провели нараду з обласними військовими адміністраціями про те, щоб вони розвернулись до малих фермерів, тому що це їхня субсидіарна зона відповідальності, і багато критеріїв були в кращу сторону змінені. Це дало свій результат і ОВА визначили.

Стосовно того, що ініціатива на сто відсотків бронювання, ну я не готовий давати обіцянки, яких не буду дотримувати. Тому тут не йде мова про те, щоб сто відсотків аграріїв були заброньовані. Але те, що критичні аграрії потрібні в бронюванні і те, що сьогодні це про продовольчу безпеку, я думаю, ви також бачите в регіонах це питання.

Стосовно євроінтеграції, пане Дмитре, тут точно ми не пасемо задніх. Основний підхід до євроінтеграційних процесів – інтерес українських аграріїв передусім. Ми не біжимо за тим, щоб імплементувати, поставити галочку, що ми зробили якісь зміни, але ціла галузь впаде на коліна. Тому до всіх змін ми підходимо дуже виважено. Заступниця, яка відповідає за даний напрямок, Оксана Осьмачко є сьогодні в залі. Черговий візит стосовно перемовин по продовженню безмитної торгівлі та євроінтеграційному процесу запланований в Оксани в кінці цього тижня.

Якщо є щось додати, Оксано Сергіївно, то, будь ласка.

 

ОСЬМАЧКО О.С. Якщо дозволите, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Оксано Сергіївно.

 

ОСЬМАЧКО О.С. Доброго дня. Оксана Осьмачко. Відповідаючи на запитання Дмитра Вікторовича, хочу прокоментувати питання стосовно термінів. Так? Що буде написано у звіті Єврокомісії, який дійсно вони зазвичай готують, враховують наші всі ініціативи, прийняті до вересня. Тобто абсолютно так. У нас по Ukraine Facility Plan стоїть зобов'язання у третьому кварталі цього року проголосувати Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі. Це спрощена назва Закону про Виплатну агенцію щодо зміцнення інституційної спроможності агросектору України.

Ми планували, якщо була б можливість презентувати його навіть сьогодні. Тому що була вже засилка на уряд. Ми можемо зробити це наступного разу.

Важливо те, що по термінах, так? Тобто до третього кварталу нам треба прийняти цей законопроект. А далі у нас стоїть зобов'язання стосовно того, що 80 відсотків держпідтримки аграрного сектору було здійснено через ДАР. Це ми вже запровадили. І в 2027 році у нас стоїть зобов'язання стосовно мережі FADN, тобто це мережа сільськогосподарських даних. Це те, що стоїть у нас по вимогах Євросоюзу. Тому тут у нас терміни витримуються.

Стосовно впровадження і підготовки по євроінтеграції до скринінгу, у нас міністерство відповідальне за розділи ХІ, ХІІ і ХІІІ. Ви як народні депутати включені до робочих груп по кожному розділу. У нас щомісячно проводяться засідання робочих груп. Піднімайте, будь ласка, питання, які вас будуть цікавити. Ми звітуємо щодо підготовки до цього важливого питання, до скринінгу, який у нас буде відбуватися у вересні.

Також можна готувати і свої запитання стосовно всіх питань впровадження євроінтеграційних норм в агросектор і єврокомісії, які ми можемо зараз всі обговорювати, тому що питань дійсно багато, як нашій галузі під час війни це все запровадити.

Також ви можете слідкувати за тим, що ми вже почали проведення і імітаційних сесій по презентації по наших розділах. У нас вже відбувалося і по рибальству, готуються чергові по ХІІ розділу, по ХІ, по сільському господарству. Тому ми відкриті до ваших рекомендацій і до ваших запитань. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксано Сергіївно.

Дмитре Вікторовичу.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Віталію Станіславовичу, я сто відсотків мав бронювання і критерії, щоб змінити критерії саме по сто відсотків бронювання. Якщо порахувати, купа людей вивільниться, тому що по цій схемі, що зараз, воно навпаки працює не зовсім так і ще аграріям потрібно завжди шукати, ким перекритися. Так аграріям в реальності менше потрібно було б людей. От на маленькому аграрію потрібно було б не 26 людей оформити на роботу, а там тільки 12 і саме забронювати на сто відсотків.

І якщо подивитися по статистиці, згідно отаких критеріїв, всіх аграріїв більшості, 65-70 відсотків жінок позвільняли через те, щоб не платити їм 20 тисяч плюс, а чоловіка перекривати чоловіком. Якщо подивитися по всіх агропідприємствах, десятки тисяч жінок за останні місяці звільнені. І через те подати взагалі нову, це було прописано все в зверненні, яке проголосоване, і тоді навіть це не ляже проблемою на Міністерство оборони, а вони ще дякую скажуть всім, тому що буде підхід.

Дякую, Оксано Сергіївно, за відповідь.

Дивлюсь звіт за минулий рік, там негатив був, так, зараз він виправляється, згідно сільського господарства та розвитку сільських територій, недопрацювання допрацьовуються спільно. Безпека продуктів харчування, ветеринарна та фітосанітарна політика, рибальство та аквакультура допрацьовуються, так? Ну це таке основне. Але це те, що мало бути виконано в минулому ще році, дивлюсь просто зараз звіт, який прийшов там в перших числах листопада, і виділив собі. На цей рік, це ми от зараз поки що виправляємо помилки 2024 року, недопрацювання.

Те, що про фонд, це вже завдання на 2025 рік, так, але там є ще багато інших завдань, крім фонду. І я не знаю, як за 3-4 місяці це реально встигнути, а ще плюс є ж багато питань ще підзаконки, ще навіть підзаконка по ветеринарії не готова. Тарасе Миколайовичу, за який рік ми, 2021 голосували чи 2022 підзаконку? По ветеринарії ще не готова.

 

(Загальна дискусія)

 

СОЛОМЧУК Д.В. По ветеринарії закон 2022 рік був проголосований чи 2021?

 

(Загальна дискусія)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Підзаконки там тільки 40 чи 50 відсотків готово. А Євросоюз каже: 3 роки тому проголосоване, а підзаконки немає. А для чого голосувати? Ні, ну там наполовину є, наполовину. Десь орієнтовно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Вікторовичу.

Я хочу додати одну тезу. Дійсно, сьогодні говорили. І ви, Дмитре Вікторовичу, говорили, і Оксана Сергіївна говорила стосовно розділу про рибальство. І саме закон 9545, він підпадає під цей розділ. І для мене як для голови комітету дійсно було дуже дивно, що міністерство не відстоює цей законопроект. Його відстоюють всі, навіть опозиція, і ви сьогодні бачили, що Артур Герасимов – це прямий опозиціонер і не тільки в комітеті, а взагалі і в залі, він відстоював законопроект, який потрібен міністерству. Це дивна ситуація. І коли сьогодні ми багато умовляли колег з "Батьківщини" від того, щоб вони не ставили правки і на підтвердження і на врахування, ну це просто робота колосальна, яка була проведена за весь цей час.

І цю роботу, до речі, проводили люди, які вже не працюють в міністерстві. Але навіщо їм потрібно це відпрацьовувати сьогодні? Бо вони не хочуть своє обличчя втратити, бо вони працювали рік над цим законопроектом. А, на жаль, міністерство дуже пасивно до цього відноситься, хоча це буде в скринінгу і міністерство перше, яке в цьому зацікавлено.

А ми як депутати дійсно хочемо допомогти в цьому, щоб ми максимально швидко рухалися в ЄС. Це просто така маленька ремарочка, додаток до того, що говорив і Герасимов, і Чорноморов, і всі інші депутати, які сьогодні говорили про деякі, скажімо так, натягнуті непорозуміння по деяких питаннях з міністерством.

Дивіться, від мене все. Якщо є якісь пропозиції, ще якісь доповнення? Будемо вже закінчувати, бо час, колеги.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я маленьку тільки ремарочку. Я хочу всім колегам певно подякувати за відвертість.

І я думаю, Віталію Станіславовичу, ви розумієте, що тут точно ваші колеги, які хочуть допомогти. Ми з вами всі в одній лодці і лодка називається "аграрний сектор України". І ми маємо всі рухатися десь, і от ці проблеми, які виникають, звичайно десь їх разом, спільно вирішувати.

Звичайно, що те, що Дмитро Вікторович підняв питання бронювання, я дозволю собі сказати, я з ним не згіден абсолютно, тому що є різні фермери. І те, що сьогодні, скажемо, держава встановила певні критерії, ці критерії нам дозволять тільки побачите те, скільки у нас було в тіні і витягнути за вуха це все з тіні, щоб вони почали реєструватися, почали платити і так далі. Це була велика робота зроблена.

Але те, що сьогодні ми говоримо, Віталію Станіславовичу, це не те, що це крик душі аграріїв, це те, що немає спілкування, ну потрібне спілкування. Тобто ми вас запрошуємо, щоб ви були тут нашим, як кажуть, колегою, постійним колегою. І повірте, що воно набагато буде легше всім, і від цього виграють, найголовніше, аграрії, які за нас голосували, а ми за вас голосували. Це мені здається важливим.

Дякую, не буду затримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, тоді я оголошую наш комітет закритим, і ми виключаємося.