Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

від 05 листопада 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Т.В.КУТОВИЙ

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Маємо кворум сьогодні на нашому засіданні, зареєстровано на даний момент 18 народних депутатів, тому можемо розпочинати.

Вам розданий порядок денний. Ппрошу проголосувати за порядок денний. Хто за те, щоб затвердити порядок денний в запропонованому вигляді? Хто проти?

Будь ласка.

КУЛІНІЧ О.І.  Доброго дня, шановні колеги, я просив би доповнити порядок денний ще питанням "Різне".

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, "Різне", якщо можна тоді, Олег Іванович, сформулюйте тоді ваше питання, бо ми в "Різне" можемо піти до шостої години вечора. Яке конкретно питання будемо обговорювати?

КУЛІНІЧ О.І.  Я б хотів проінформувати колег, що вчора на Комітеті з питань економічної політики був розглянутий законопроект, який повинен розглядатися в нашому комітеті. І щоб ми на слідуючому засіданні комітету його розглянули.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Додаємо питання про необхідність передачі на розгляд нашого комітету зареєстрований законопроект. Правильно я зрозумів?

КУЛІНІ О.І.  Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, Олег Іванович.

Хто проти, порядку денного? Утрималися? Одноголосно, рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги! Першим питанням порядку денного пропонується законопроект, який вам розданий всім на руки. Він зареєстрований за номером 3404. Не буду довго характеризувати його суть, але загальна суть його є об'єднавча в контексті двох позицій. Перша позиція. Ви всі знаєте, ми це неодноразово обговорювали, що фактично автоматичне скасування мораторію не наступає, оскільки не введений, не проголосований Верховною Радою Закон про обіг земель. Але ми чітко розуміємо, що він повинен бути проголосований, оскільки невпорядкованість на цьому ринку створює  тільки додаткові проблеми, по-перше, всім – і органам, які цим опікуються, і людям. Тому закон обов'язково повинен бути прийнятий.

Друге питання – це напруга навколо зняття мораторію. І насправді більше ми це робимо для наших громадян, які, чесно кажучи, не дуже сприймають відкладання умови або інші моменти. Тому для них потрібно дати чіткий сигнал з приводу того, що з 1 січня скасування мораторію не відбудеться. І у нас є час для роботи, для того щоб впорядкувати ринок, зрозуміти, яким чином  ми рухаємося далі.

Ви знаєте, ми провели з вами комітетські слухання. На комітетських слуханнях ми  дали декілька рекомендацій  різним   центральним органам виконавчої влади. Крім того, ми з вами запланували парламентські слухання. І я вважаю, що було би правильно провести ці парламентські слухання в більш спокійній ситуації, коли люди будуть розуміти,  і всі  будуть розуміти, що мораторій фактично продовжено, і ми маємо час для того, щоби опрацювати це питання.

В зв'язку з цим вам пропонується законопроект 3404, і я прошу всіх членів комітету, хто буде підтримувати цю пропозицію, долучитись до авторів, оскільки хотілося би, щоби це була об'єднуюча позиція членів комітету. Є дві позиції в цьому законопроекті. Перша позиція. Ми пропонуємо   в пунктах 14 і 15 розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу  України цифру "2016", а фактично заборона   там до 1 січня  2016 року, замінити цифрою "2017". Фактично, за суттю,  продовжити мораторій на 1 рік. 

Разом з тим, і це дуже важливо, ми в рамках цього закону, який набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, Кабінету Міністрів до 1 березня 2016 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради  України проект Закону про обіг земель  сільськогосподарського призначення. Скажу, чому це важливо в контексті наступної  дискусії.

Ми, по-перше, повинні зрозуміти від Кабінету Міністрів, коли буде завершення  формування   Державного земельного кадастру, які новели вони планують в контексті роботи з землею, в тому числі і з землею  Національної  аграрної академії, в тому числі земель, які обробляються сьогодні державними підприємствами Міністерства аграрної політики, земель державного резерву і так далі, і так далі.  Тобто нам треба чітка позиція, в які терміни і  з яким підходом ці питання будуть врегульовані. Розуміючи це як позицію, ми тоді зможемо вести   конструктивну фахову бесіду з приводу того, скільки нам часу необхідно для того, щоб врегулювати всі ці питання. В тому числі і питання, пов'язані, можливо, з утворення  державного уповноваженого органу, який буде здійснювати викуп земельних ділянок у фізичних осіб, які  таке бажання виявлять в інтересах держави,  яким чином буде фінансуватись  цей уповноважений орган,  і так далі, і так далі. Це ті  можливі новели, які можуть там з'явитися. Але, маючи тільки позицію по цим моментам, ми зможемо фахово говорити про ці моменти. Я прошу колег народних депутатів висловитися з цього приводу, з приводу цієї новели. Я зараз,.. якщо в процесі обговорення ми прийдемо згоди, просто всім народним депутатам, членам комітету буде дана можливість долучитися до авторського колективу. Прошу висловитися з цього приводу перед голосуванням. Будь ласка, бажаючі.

Іван Мірошніченко. Звичайно.

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Спасибо за предоставленное слово. Хотел просто констатировать факт, что мы, конечно, опять вынуждены продолжать мораторий по ряду причин. Хотел бы отметить, что для нас причины, которые, конечно, важные, но технические, такие, как там связанные и с вопросами с кадастром, и с распределением границ участков, мы все эти проблемы знаем. Но я их включаю в блок технических проблем. Они, конечно, очень важны, но они решаются. Этим мы должны принять необходимое законодательное решение и убрать их в сторону.

Вот вторая проблема, она более для нас значима. Это то, что перед открытием рынка земли мы должны предоставить нашим гражданам, собственникам земли, украинцам равные условия и возможность выбора. То есть альтернативу принятия решения: продавать им землю или на ней работать, создавать свой бизнес. Поэтому те моменты, которые мы не раз с вами обсуждали, как семейные фермы, поддержка мелких фермерских хозяйств, именно мелких фермерских хозяйств для нас является ключевой. Конечно, я думаю, наивно ожидать, что цена земли у нас скоро будет, как в Европе. Потому что постоянно все мы сравниваем, что у нас там она тысячу долларов, а в Европе – 15 тысяч евро, да, по качеству земли. И этот путь довольно длинный.

Но для нас ключевым моментом в принятии решения по открытию рынка земли будет то, что на момент его открытия у наших людей, у собственников должно быть право выбора, альтернатива принятия решения и равные условия по сравнению с другими участниками рынка.

А теперь по сути законопроекта. Конечно, еще раз говорю, что мы вынуждены продлить. Есть у меня сомнения, успеем ли мы за 2017 год принять все необходимые законодательные процедуры, вещи и законы. Я бы рекомендовал, может быть, поставить там 2 года, может быть, 3. Согласен, что если мы ожидаем и все вместе уделим этому внимание, что Кабинет Министров в те сроки, которые мы обозначим в этом законе, внесет закон, которым все эти моменты будут учтены, ну, можно на это согласиться, пойти на этот риск.

Поэтому еще раз хотел бы подчеркнуть внимание. Для нас определяющим будет при открытии рынка земли не технические моменты, а предоставление равных условий альтернативы выбора для собственников земли. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Я би надав слово Людмилі Миколаївні, Держгеокадастр,  з приводу того… Чесно кажучи нас цікавить питання, наскільки достатньо буде вам. як ключовій агенції, яка зараз цим займається, в рамках Кабінету Міністрів, для того, щоб підготувати відповідний законопроект.

Будь ласка.   

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Дякую.

Доброго дня! Шановні народні депутати, хочу сказати, що вже дуже багато напрацювань є. І у тих законопроектах які на сьогодні, їх є 6, це комплекс законопроектів, які врегульовують більшість питань, які задавав Тарас Вікторович на початку свого виступу, відповіді на всі ці питання є.

Ми пропонуємо своє бачення, це поетапне запровадження ринку. Ми готові презентувати вам окремо всі ці 6 законопроектів. І на сьогодні вони проходять стадію погодження заінтересованих в органах, і вони в Міністерстві юстиції на правовій експертизі. Я думаю, що найближчим часом урядом буде внесено ці законопроекти до Верховної Ради. Ми можемо до того презентувати їх комітету, виділить нам, будь ласка, зручний для вас час, і ми з радістю презентуємо і відповімо на всі питання, які виникли. Я думаю, що 1 березня 2016 року більше ніж достатньо для того, щоб всі наші напрацювання були розглянуті Верховною Радою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів. Дякую за позицію. Тобто по термінах теоретично ми встигаємо з позицією Держземагенства.

Будь ласка, Вадим Івченко.

Вадим, слово просив.

ІВЧЕНКО В.Є.   Ну, я просто побачив, що я, дякую Тарас Вікторович, що я  найперший підняв руку. Знаєте, колеги, іноді дивуюсь, про що ми з вами думаємо, яку послідовність відстоюємо. Чи не весь комітет підписав сьогодні законопроект 1159? Там чітко вказано, що ми маємо передати землі територіальним громадам. Це так?

Сьогодні, коли ми готуємо Закон про оббіг земель, який висить на сайті Кабінету Міністрів, то переважне право викупу земельних ділянок, спочатку має держава, а потім – територіальна громада. Не припиняється сьогодні питання, що державні землі залишаться державними. Що ми будемо передавати? Яку децентралізацію ми робимо? Це перше.

Друге. Знову з'являється питання державного земельного банку, так, я згоден, має бути інституція в державі, яка буде викупати земельні паї у тих власників, які сьогодні погоджуються продати. Але ж з іншої сторони Державний земельний кадастр говорить… чи Державний геокадастр говорить за те, щоб продавати землі виключно державної власності, тобто вони не хочуть викупати паї, вони хочуть навпаки продавати і вся земля у нас буде приватна.

Наступне. А хто ж купить ці землі? Ви сьогодні знаєте ціну, нормативно-грошової оцінки, 25 з копійками. 50 гектарів півтора мільйони, для того, щоб взяти кредит це треба заставу 3 мільйони. 3 мільйони будинок в Кочі Заспі коштує, що в селі можна заставити за 3 мільйони? А відсоткові ставки сьогодні, які, чи ми готові до таких відсоткових ставок? Де рівні умови людей? Де рівні умови людей? Люди мають, якщо запрацює ринок і навіть, якщо прийметься Закон про оббіг земель, вони мають право  щось придбати, як? Фінансово, не готові, тому що облікова ставка 22, ставки приватних банків 27, економічно не готові, тому що люди останні копійки витрачають, щоб жити. А сьогодні ми з вами ввели в нормальний оббіг сільськогосподарської продукції тих людей, які виробляють майже 45 відсотків цієї продукції? Ми ввели чи ні? Завтра ці, вибачте мене, псевдо сільгоспвиробники будуть формувати партії і поставляти в Європу. Отравятся завтра чехи, чи французи, що ми з вами будемо говорити, закриють ринок, піде все вниз. Колеги, ми з вами привикли жити на маржі.

Задайте питання  одне собі відверто: чому сьогодні вартість гектара в Польщі – одна, а у нас – інша. Тому що  у нас сільське господарство будується на маржі: зібрали землі з  трьох сіл, посіяли кукурудзу – і живи на маржі. А там питання зовсім в іншому.

Якщо у нас сьогодні  були працевлаштовані, або 2 роки тому працевлаштовані  в сільському господарстві 620, сьогодні по статистиці –  524. За два роки – мінус 100.  Дві з половиною  тисячі середня зарплата в сільському господарстві, на 12 місяців – це 30. Тридцять  помножте на 100 тисяч  людей (30 - це річна) – 3 мільярди. Ми зменшили   попит, купівельний попит сільського населення на 3 мільярди. Що ми хочемо? Як вони будуть жити? 

Яка пропозиція щодо цього тому, що я ще буду казати по нашому законопроекту. Дійсно, ми законодавчо не  готові, у нас дуже багато питань законодавчих, які зависли.  Перше – це передача землі територіальним громадам. Друге – це ми повинні прийняти Закон про консолідацію земель для консолідації  власників пайщиків, які будуть визначати і диктувати умови, а не орендар.

Наступне – методика. Нова методика,  яка буде будуватися на оренді,  а не так як вона сьогодні робиться: в Херсоні чи  в Чернігові, там, в Пісках - вона однакова.  

Наступне. Ми маємо сьогодні  дозволити, щоб права оренди  закладалися і бралися обігові кошти для будь-кого. Я вже не кажу, колеги,  про регулювання механізму щодо відумерлої спадщини. Я вже не кажу, колеги, про конкурентне  надання земельних  ділянок на торгах і аукціонах для того, щоб не було  у нас в одому районі  3 відсотки і 21.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

ІВЧЕНКО В.Є.  Тому.  Я закінчую. Тому. Я вже просто, щоб два рази одне і те ж  не говорити.

Тому, яка пропозиція: ми  за рік нічого не встигнемо – реально не встигнемо. Навіть, якщо ми з вами будемо "второпях"  приймати – це ж дискусія, це фахова  наша з вами дискусія і серед політичних сил. Далі – це треба імплементувати. Ну, не запрацюють  у нас наступного року ЦНАПи для того, щоб видавати швидко довідки, для того, щоб реєструвати договори і так далі. Це потрібне навчання, це потрібен ще час.

Тому, пропозиція: а) зробити постанову, щоб уряд негайно, разом з нами, зробили дорожню карту земельної реформи. Кожен з  нас з вами має свої пропозиції, щоб ми, дійсно, приймали відумерлу спадщину, 2279 наш і пішло, пішло, пішло. Напрацювали, наповнили наш кадастр, напрацювали по інвентаризації, все зробили так, щоб ми були готові.

Для цього потрібен час. Тому ми пропонуємо, щоб цей закон був не рік, а три і постанова повністю, це як компромісний варіант від "Батьківщини". І повністю ми маємо законодавчо забезпечити, для того, щоб далі говорити про обіг, але тут будуть концептуальні речі. Ми говоримо за обіг земель в якості продажу державі, і в якості обігу оренди, можливо, інші будуть думки. Але ми побачимо, як законодавчо будуть впроваджуватися ті норми, які ми з вами будемо приймати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Вадим Євгенович.

Я єдине, що хочу сказати, дуже слушні зауваження, все. Але, чесно кажучи, Верховні  Ради вже багатьох скликань вже мали більше 10 років для того, щоб це питання владнати, кожен рік із цього робили відповідні піар-акції, а реально питання не було врегульовано. Саме для цього ми ставимо відповідні терміни для Кабінету Міністрів, які, чесно кажучи, складають в даній ситуації всього три місяці для того, щоб всі ці питання винести на розгляд комітету, винести на розгляд Ради. Тому, чесно кажучи, якщо ми в рамках будемо  тримати і будемо ефективно працювати, я сподіваюсь, що ми встигнемо все робити.

Колеги, у нас сьогодні реально дуже багато запитань, я би дав слово Олександру Борисовичу і потім просив би переходити до голосування.

БАКУМЕНКО О.Б.  Я прежде всего уверен в том, что этот Верховный Совет, мы уже эффективно работаем и у нас ряд законопроекту уже напрацьовано. Думаю, если земельный кадастр, а он обязан выполнить, если мы сегодня в  законе примем на сегодняшний день свое, о том, что наполнить полностью правовое поле. Мы его обсудим на комитете, мы дали рамки им до первого квартала, я думаю, у нас еще рамки будут в течении 9 месяцев. Поэтому вполне достаточно года для того, чтобы заполнить законодательное поле. Я сейчас говорю только о законодательном поле. Мы же не принимаем сегодня решение об открытии рынка земли, мы принимаем решение о продлении моратория для того, чтобы прежде всего спокойствие было в общества в этом плане, и даем четкий график, который мы должны вместе с Кабинетом Министров сделать по наполнению всего законодательного поля, и это сделать реально. Поэтому дискуссия о том, что говорит Вадим, абсолютно правильная, но эту дискуссию мы говорим и на комитетских слуханнях, на парламентских. Ми напрацьовуємо закони, они уже есть. И 1159, и відумерла спадщина и так далее. Поэтому мое предложение: надо перейти к четкому определению, за год хватит, – уверен, законодательно хватит. А все остальное будем решать дальше. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крім того, колеги, в рамках прийняття… Дякую, Миколо. В рамках прийняття Закону про обіг земель можна буду дуже багато питань врегулювати. В тому числі, і питань стосовно термінів, стосовно наповненості. І я думаю, що це буде ефективна робота.

Колеги, в мене є пропозиція. Я буду ставити... Була пропозиція нашого колеги Вадима, – я її винесу другою на голосування, – підтримати даний законопроект за основу і в цілому. Хто за це рішення, прошу проголосувати. Хто проти? 1 – проти. Утримались? 1 утримався. Рішення прийнято, дякую.

Ставлю на голосування друге питання, яке запропонував Вадим. Воно насправді не знаходиться в рамках можливості реалізації, оскільки є вже закон, от. І такі зміни можна до нього вносити на другому читанні, якщо буде прийнято рішення про друге читання. І там ми можемо на другому читанні розглянути питання заміни на рік, на 3. Але така пропозиція від нашого колеги була. Я думаю, що на другому читанні, якщо таке рішення буде прийнято, ми його проголосуємо і відобразимо.

Колеги, дякую… Зараз, я завершу. Дякую за прийняте рішення. Ми зараз будемо розглядати інші законопроекти, які також мають якісь особливі новели, от. Але хочу зважить на один важливий момент. Ми сьогодні, по-перше, от Олександр Борисович намагався підрезюмувати. Ми не приймаємо якихось рішень сьогодні про відкриття ринку. Або якісь речі, які сьогодні можуть викликати якісь емоційні збурення в суспільстві. Навпаки, ми приймаємо комітетом, і в контексті цього закону підтримуємо рішення про наступні речі. І це повинно бути дуже чітко.

По-перше, абсолютно чітко і гарантовано у випадку підтримання цього законопроекту ніякого ринку продажу землі на наступний рік немає. Мораторій фактично буде продовжено, якщо це буде проголосовано. Перше.

Друге. У нас є дуже чіткі терміни для законодавчого заповнення тих прогалин, які сьогодні є. І коли ми зрозуміємо, яким чином це може бути реалізовано, тоді ми будемо визнавати і терміни, і будемо бачити змістовну складову цього питання.

Я дуже дякую за підтримку цього законопроекту. Прошу всіх членів комітету, які хочуть додатися до авторського колективу, будь ласка,  підписать цей документ, який сьогодні за вашими столами от разом з секретаріатом знаходиться.

Дякую за підтримку. Переходимо до другого питання порядку денного.

У нас виноситься законопроект 1070  народного депутата Головка і інших його колег із "Свободи", я так розумію, тому прошу вас до  слова.

ГОЛОВКО М.Й.  Шановні колеги, доброго дня! Так як ми вже тільки що почали розмову про мораторій щодо продажу землі сільськогосподарського призначення, цей законопроект 1070 якраз розрахований на те, щоби продовжити мораторій до… на 10 років до 2026 року. Враховуючи те, що це є надто важливе питання для українського суспільства,  українського народу, в першу чергу для українського села. Тому що реально від землі селяни дуже залежні, і, саме основне, відносини селян,  власників паїв, які здають свої паї в оренду фермерам і фермерським господарствам, в тому числі і аграрним холдингам, які маю відповідні взаємні відносини і  певну якусь залежність  ті ж самі і компанії мають від тих селян, воно зобов'язані   брати їх і на роботу, і допомагати соціальними внесками  на село, тобто йде якийсь контакт. Якщо в Україні буде впроваджено ринок земель і мораторій буде скасовано, це практично призведе повністю до зубожіння українського села, його вимирання, до урбанізації, до виїзду селян з сіл, тому що роботи, ні засобів до існування вони не будуть мати. В усьому світі йде жорстка конкуренція і гостра, так би мовити,  продовольча криза, населення Землі стрімко зростає на відміну від України, де Україна займає ганебне практично останнє місце   знизу по темпах приросту населення, і попит на землі стрімко зростає.

За даними ООН, кожного року земель сільськогосподарського  призначення  зношується завдяки меліорації, зношення грунтів і так далі, це приблизно  300 тисяч кілометрів квадратних, це дорівнює території Італії.

Звісно, що світова конкуренція Україну розглядає надто привабливою і сюди готові зайти іноземні компанії, які  скуплять  українську землю, як ми вже говорили, колеги,  по дешевій практично (практично за безцінь) ціні і які будуть  працювати на міжнародні, іноземні ринки.  Україна з того нічого не отримає, ні робочі місця  з того не отримають, не залишиться ця продукція на місцях, і практично надходження до державного бюджету ми теж не отримаємо. Практично  це буде, зазнаємо  такої втрати національної безпеки для нашої країни. І саме основне, 15 мільйонів селян, вони стануть абсолютно непотрібними. І куди їх будуть  дівати, я так розумію, що може вже заплановані плани по переселенню чи вивезенню всіх наших селян за кордон, чи там не знаю куди. Тому це є вкрай важливе питання, це є реальна небезпека.

Зараз наше завдання всіх депутатів, які мають все ж таки позицію державницьку, які стоять на позиціях  України, не дозволити цьому відбутися і продовжити мораторій на продаж землі. Адже у всьому сіті думають,   як вирощувати продукцію і продавати,  а ніхто не торгує землею: ні Франція, ні Німеччина, ні інші   європейські країни, вони не продають  ці  свої землі,  земля залишається у державній власності. Якщо ми говоримо за Національний банк чи   Земельний банк, який буде викуповувати в селян, і ця земля буде  в державній власності, то відповідно  і потім здавати в оренду, навіть  в довгострокову оренду, це є окреме питання.  А щодо  мораторію, то звісно ми категорично проти.

Тому ми закликаємо вас,  депутатів, підтримати  наш проект 1070 продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.   Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Йосипович, цікаві тези.

Насправді, я єдине, хотів би зробити поправку: і Німеччина,  і Франція  продають свою сільськогосподарську землю.

ГОЛОВКО М.Й.  Я готовий з вами подискутувати тому, що там як би   факти продажу – це є окремо взяті і в загальному, більше 80 відсотків земель є в державній власності.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це зрозуміло, але насправді, факт продажу  там присутній.

ГОЛОВКО М.Й.  Ті відсотки є в…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Микола Йосипович.

Колеги, хто  хоче висловитись з приводу закону? Колеги, я би все-таки дотримався процедури,   ми давайте пройдемо, там є певні новели. От у Наталії  Юріївни там є зовсім інша  позиція в контексті прийняття рішення по цьому питанню і так далі.

Прошу, Микола Люшняк.

ЛЮШНЯК М.В. Пане Михайло, беззаперечно, що на сьогоднішній день, ми не маємо права продавати землі, і мораторій продовжується. Але  на рахунок Федеративної Республіки   Німеччини, я можу вам заявити, тому що неодноразово був в Бундестазі, спілкувався з аграрним комітетом: земля в Німеччині  є товаром, тільки є норми  закону. Що сьогодні говорить німецький уряд? Що держава не є навіть ефективним власником тих земель, які знаходяться в державній власності. Тому до 2026 року йде повне роздержавлення землі в приватні руки. Так, там є чіткі рамки: людина, яка не має освіти, досвіду, продаж землі в одні руки. І це сьогодні нам потрібно напрацювати, тому що всі політичні сили вибити підґрунтя від політиків… Мораторію немає, є чіткі правила – земля продається в одні руки, 100, 200 гектарів тільки громадянину України. І таким чином ми просто заберемо спекулювання її перед виборцями. Тому що інакше,.. ми десять років товчемо воду в ступі. Мораторій-мораторій, передвиборчі лозунги, а дальше що закінчується? А далі невизначеність. А земля торгується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ЛЮШНЯК М.В. Я до вашого відома поставлю, що 30 відсотків землі в Україні фактично продано, вже продано. І регулювання на це немає.

ГОЛОВКО М.Й.   Узаконити цей продаж, так?

ЛЮШНЯК М.В. Ні, я не хочу узаконити. Я хочу знати чіткі правила, щоб селянин знав: якщо він може продати, це тільки українцю, і ніхто його ні в якому чині…

ГОЛОВКО М.Й.  Одне питання: важко отримати громадянство України, паспорт? Ви знаєте ціну?

ЛЮШНЯК М.В. Я… Ми зараз не про паспорт дискутуємо…

Пане Михайло, ми зайдемо в дискусію дуже довгу, і з неї не вийдемо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Володимирович, дякую. позиція зрозуміла.

Якщо можна, коротко тільки, Вадатурський Андрій Олексійович і Іван Мірошніченко. Тільки, якщо можна, колеги, у нас досить великий порядок денний. У нас сьогодні доповідь теж Рибагентстваі Рахункової палати. Прошу вас, коротко.

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Добре, дякую. Я тоді тезисно. Я зовсім не погоджуюся з тезисами і поясненнями чому це потрібно голосувати за цей закон. І не згоден з цими спекуляціями вокруг продажі землі і вивезенню іноземцям. Але, дивіться, я просто хочу сказати, що 1 рік – це мало. Чому?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз говоримо про законопроект, в якому пропонується 10 років.

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Да-да. 10 років, я вважаю, що добре. Чому? Тому що ми дамо нормальний сигнал ринку. Якщо ми даємо 1 рік або 2 роки, який ми сигнал дамо ринку? А хто буде власником через рік, хто буде сьогодні інвестувати? Ми не зможемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Ну, зрозуміло.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Олексійович,  я зрозумів, що ви підтримуєте законопроект.

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. За десять років ми зможемо підтягнути і законодавчу ініціативу, і рентне відношення, і навести лад на землі, і зможемо нормально підготовити з фінансовою стороною всіх власників і майбутніх власників землі.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І поховати переважну більшість пенсіонерів, які нею володіють, в принципі зрозуміло.

Будь ласка,  Іван Мірошніченко, і будемо переходити до голосування.

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Уважаемые коллеги, друзья! Просто хочу, чтобы вы меня поняли и  услышали, потому что нам придётся все-таки эту концепцию обсудить. Мы все знаем реальную обстановку и в зале, и в обществе касательно вопроса земли. Он в принципе может и государство разрушить, если не правильно сделать, мы это прекрасно понимаем.

С другой стороны, у нас уже больше миллиона граждан умерло, не воспользовавшись своим правом. Это ведь тоже правда. И мы не можем, как страус иметь стратегию, продлевать этот мораторий дальше и дальше, и дальше. Это не выход.

Какое, я вижу, решение может нас объединить и мы можем говорить цивилизованно и в справедливый способ о рынке земли. Не важно хоть через год, если мы выполним домашнюю работу или он будет через там два года или через 10. Вот когда мы дадим реально собственнику земли украинцу выбор  и альтернативу, и помощь. Вот здесь государство должно помочь. Вот здесь  будет роль государства. Не важно, это  будет банк, который дескридиторовали 150 раз, это будет какое-то другое государственное  учреждение. Государство должно дать деньги, проекты, помочь с проектами, деньги должны быть потрачены в стране, в Украине, чтобы поддержать  экономику, и тогда мы можем сказать, у людей есть выбор, альтернатива, мы можем открывать. И они не пойдут конкурировать с аграрными холдингами и с рынком аренды, потому что они не смогут быть эффективными, люди пойдут заниматься бизнесом, там, где они смогут быть  эффективными. Понимаете. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, прошу, я думаю, що зрозуміла позиція. Давайте переходити до голосування. Хто за те, щоб підтримати законопроект 1070 народних депутатів Головка, Іллєнка та інших… Михайло, пропонується за основу і в цілому, так? За основу і в цілому. Хто за це рішення, прошу  голосувати. Два – "за". Хто проти? Давайте підемо від утриматься. І хто утримався? Рахуйте утрималися.  8 – утрималося, двоє – проти. Рішення не прийнято. Два – "за". Рішення не прийнято. Дякую.

Дякую, Михайле, за альтернативу. Я б вас, чесно кажучи, дуже просив, вашим колективом долучитися до попереднього законопроекту, в будь-якому випадку він врегульовує це питання хоча б на рік. Є зараз законопроект тут, маєте можливість долучитися до авторського колективу, я думаю, що це було б правильно.

Колеги, наступний законопроект 1071, він фактично є альтернативним, зареєстрованим до попередньо розглянутого. Автор законопроекту Королевська Наталія Юріївна, я прошу вам слово.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Уважаемые коллеги, уважаемые присутствующие, я хочу представить очень коротко свой законопроект 1070-1, потому что достаточно высокопрофессиональный состав комитета и вы прекрасно понимаете существующую проблему. И продление моратория на год это лучше чем ничего, мы это тоже хорошо понимаем. Но, сейчас идея не в том, насколько продлить мораторий, на год, на десять, на тридцать либо на сто лет, да, а вопрос в том, принципа. Кто имеет право разрешать продавать украинскую землю? Либо это будет Кабинет Министров, который подготовит пакет з законопроектов, либо это будет Верховная Рада. Кто на себя возьмет эту ответственность? Ответственность, которая, мы понимаем, будет меряться уже не годом или десятилетием, а уже веками  и это то, что мы закрепим в истории нашей страны. Поэтому мое предложение, как автора законопроекта, это вынести вопрос на референдум, дабы не мы с вами решили и не 450 депутатов в парламенте, а чтобы был проведен всеукраинский референдум. И если люди принимают решение о том, что да землю в Украине можно продавать, то безусловно тогда мы расставляем сроки, пишем дорожную карту и уже проводим все необходимые реформы в данном направлении. Если на референдуме люди принимают решение, что нет, этот инструмент в нашей стране работать не должен, то соответственно и мы с вами должны урегулировать технически вопрос пенсионеров, как это будет переходить по наследству, как шесть миллионов пайщиков и так далее, и тому подобное. То есть я прошу сегодня определиться в принципах подхода, кто имеет право принимать такое решение в нашей стране. Спасибо большое за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, у кого є бажання висловитись?

Основна ідея, як Наталія Юріївна сказала, полягає в концепції референдуму, прийняття рішення. У мене до цієї концепції тільки одне зауваження, яке пов'язане насправді з розподілом населення. У нас насправді може вийти ситуація, коли міське населення, якого сьогодні стає переважною більшістю над сільським, проголосує фактично за долю сільського населення, які фактично є власниками паїв. Тобто я для себе бачу тут такий спірний момент, який би варто було б обговорити, але це, чесно кажучи, момент для прийняття рішення на комітеті.

Колеги, хто за те… Я так розумію пропозиція теж, основа в цілому, правильно? Там до другого читання допрацювати можна. Колеги, хто за те, щоб підтримати даний законопроект за основу і в цілому. Законопроект 1070/1. Прошу голосувати. Хто – "за"? 3 – "за". Хто проти? Рахуйте проти. Хто утримався? Рахуйте утримався. 6. Рішення не прийнято.

Дякую, Наталія Юріївна, за вашу законодавчу ініціативу, будемо з радістю чекати вас знову на нашому комітеті.

Колеги, у нас наступне питання з порядку денного, це так само в цій площині проект Постанови Верховної Ради "Про встановлення мораторію на купівлю, продаж та зміну цільового призначення земельних ділянок сільгосппризначення". Народний депутат Сергій Петрович Лабазюк, перший в авторському колективі, прошу вас до слова.

ЛАБАЗЮК С.П.  Доброго дня, шановні колеги! Дійсно, сьогодні надзвичайно важливий день, я вірю, що нам вистачить мудрості прийняти спільне рішення, щоб ми в ніякому разі не призвели до того, що буде 5-6 законопроектів які по тій чи по іншій причині попадуть в сесійну залу і в результаті ми там завалим.

В кожного з нас є позиція цілком справедлива та, що мораторій на продаж землі має бути продовжений. Питання чи на 10 років, чи на 5. Я погоджуюся з головою комітету про те, що багато раз відкладалося, але потім нічого не робилося протягом року, двох, трьох.

Щодо референдуму. Я думаю, що кожен, хто мажоритарник, чув думку людей на селі. Так, люди на селі категорично проти продажу землі. Але давайте вглибину питання вліземо, а чому проти. та тому що ми їм декілька років підряд і попереднє скликання Верховної Ради вкладали в голову, що продаж землі – це погано.   Але міське населення, молодь, як правило, які отримали в спадок  землю, вони хочуть продати. Рано чи пізно ринок землі мав би вступити, щоб люди мали можливість і використати своє право законне, це перше. Ну і звичайно ринок, про який сьогодні ми тут згадували вже, він очікує все ж таки сигналу. Любий сигнал – це вже сигнал. І в нашому випадку сигнал про те, що через рік має перспективу вступити  продаж землі в силу – це також позитивний сигнал. Гірше, коли не невизначеність. Тому я пропоную сьогодні, щоб ми все ж таки, дійсно, мудро підійшли  і  дані 5-6 законопроектів… я щойно підписав законопроект, який внесений сьогодні у нас є, я переконаний, що автори всіх законопроектів мали би долучитися для того, щоб ми прийняли швидке і правильне рішення. А саме: на рік відкласти, продовжити мораторій і за цей період в короткі терміни внести всі необхідні поправки, закони і прийняти відповідне рішення, яке дасть змогу вступити ринку землі на тих умовах, які будуть задовольняти, в першу чергу, наших громадян, власників земельних паїв.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.   

Колеги, дякую за позицію Сергію Петровичу. Я думаю, що давайте для Регламенту проголосуємо. Хто за те, щоб  підтримати за основу і в цілому запропоновану постанову, прошу голосувати.

Хто - "за", проти, утрималися? Дякую. Одноголосно утрималися. Дякую Сергій Петрович,  за позицію.

Наступний у нас законопроект до розгляду законопроект 2791, авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Я так розумію, що Вадим Івченко буде представляти законопроект. Тільки я прошу по часу, Вадим Євгенович.  Дякую.

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я дякую. що ви розумієте, що мораторій потрібно продовжувати, але я думаю, це,з однієї сторони,  сигнал, Сергій сказав. З іншої  сторони, це повна бомба сповільненої дії, оскілки ми рівно з березня почнемо, коли будуть заноситись з зал  законопроекти про обіг  земель,  у нас почнуться ті ж самі процеси.

На сьогоднішній день глобально має бути у нас розуміння, чи ми хочемо продавати землю, чи ми хочемо, щоб на цій землі господарювали ті люди, які дійсно будуть щось виробляти. Я приведу вам приклад тієї ж Польщі.

Польща сьогодні – третя в світі за м'ясом, вона завалила Європу фруктами, овочами. А в Польщі сьогодні всего лишь працює 1 мільйон 600 тисяч сімейних ферм.

Ми – другі по зерну, і 90 відсотків олії йде з України. Але купівельна спроможність наших селян в 5 разів нижча, ніж в Польщі. Тому там і земля, і вартість землі зовсім інша. Поки ми не змінимо наш аграрний устрій, поки ми не введемо одноосібників, і ті, не створимо сімейні ферми потужні, які почнуть працювати, розростатися і так далі, ми перетворимо ринок землі на те, що цю землю будуть покупати ті, хто будуть просто працювати на маржі. А потім нашурят, бере запозичення для того, щоб виплачувати компенсації там по безробіттю, виплачувати якісь там дотації, виплачувати людям там інші речі, які предусмотрені законодавством. А грошей-то немає. Поки люди самі не будуть заробляти, грошей немає. І це постійна боргова яма, тому що ми беремо кошти для того, щоб віддати нашим пенсіонерам, безробітним і всім іншим.

Поки ця політика не зміниться, я вам відверто скажу, от "Батьківщина" сьогодні, вона проти. І буде проти доки, поки ми повністю не зможемо з вами змінити аграрний устрій, і не цілеспрямовано створювати сімейні ферми, які будуть нарощувати… Скажімо, з продажу сільськогосподарської продукції у нас виробляється, я вже сказав, 45 відсотків в одноосібників. Але процент, коли вони заходять на організований ринок, разом з 39 тисячами фермерів, це 7 відсотків всього лише. Тобто, що це означає? Це означає: все інше – в тіні.

Тому "Батьківщина", звісно, вона, буде підтримувати будь-який законопроект, який набере більшість щодо мораторію. Але я вам скажу відверто, з березня почнеться опять процес. Опять процес буде йти до того, поки ми не зможемо знайти спільну думку. Тому в мене все ж таки була, Тарас Вікторович, пропозиція, щоб ми зробили на 3 для того, щоб чуть-чуть вгамувати суспільство, вгамувати Верховну Раду. І спокійно, виважено, головне – виважено, повністю брати всі сторони асоціації, Академії наук і проводити  реформування. Тому що сьогодні там швидко можна сказати: давайте розпаюємо землі. А що робити з наукою? От хтось знає стратегічно, що робити. А що робити  з тим, що вони сьогодні просять по 450 мільйонів, на колінах професора стоять, у якогось клерка, щоби той в Мінфіні написав їм строчку "450 мільйонів".    А з цим що робити? Ми маємо стратегічно. А для цього потрібна тиша, спокійно працювати.  Тому  ми і запропонували, давайте як компромісний варіант на 3 роки і тихенько  попрацюємо над ринком. 

З приводу Франції, я вам скажу відверто. От давайте Литву. Ми зустрічаємось з парламентарями Литви, з головою комітету.  Цей каже, не спіши, ви до цього прийдете: станете багатшими, у людей з'являться кошти   - ви прийдете. Ми, каже, 20 років  назад  запустили ринок, ми не знаємо, що робити, виловлюємо цих росіян кого де. То вони кпують в якомусь ПАТі,  потім ці ПАТи починають перепродавати землю, і виходить то "Альфа-банк", то щось інше". Це говорить голова комітету Литви. Говорит, шишек набили столько, ви собі не увляєте.

А французи що сказали. Сьогодні не належить французам,  Європа ж неоднорідна, 20 відсотків землі не належить: індуси, араби і так далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

ІВЧЕНКО В.Є. Тому я все  ж таки пропоную, колеги, давайте  компромісне, ми  і в залі будемо  це пропонувати, давайте на три і в тиші зробимо дійсно гарні речі , дійсно, зробимо це законодавче забезпечення, про яке ми з вами прагнемо. Для того, щоб далі рухати і інвестиції в сільське господарство, для того, щоби ми бачили, хто  дійсно сьогодні в цьому, в обігу цієї сільськогосподарської продукції для того, щоб  ми бачили, де місце цим одноосібникам, де місце  цим сімейним  фермам, які програми і так далі, і так далі. Давайте просто не будемо через  півроку знову чубитись. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, Вадим Євгенович.

Я, фактично,  хочу сказати, що  теоретично, якщо за подання Вадима Євгеновича, а у нього є відповідні повноваження від Юлії Володимирівни, внести таку зміну  в рамках  пропонованого ними  законопроекту пропонується 5 років відтермінувати. Якщо ми  в рамках вашого проекту  запропонуємо  зараз колегам  проголосувати  з урахуванням того, що в вашому законопроекті є   3 роки. Проголосуємо зараз, подивимося позицію комітету в контексті 3-х років.

Олексій  Мушак, дуже…

ІВЧЕНКО В.Є.  Я   одну хвилинку. Що в законопроекті, в чому різниця. Там не тільки мораторій, якщо  на 3 роки ми з вами погоджуємося, а там є  право держави викупати ті земельні паї, про які сьогодні говорив колега. Є право, а далі воно буде визначатися Кабінетом Міністрів, який орган, яка буде структура, специфіка і так далі. Але, ми даємо це право в рамках мораторію.

_______________. Вадим, там написано не раніше 01.01.2017. Воно якраз вийде на те, що ти хочеш.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олексій Мушак, дуже коротко і будемо голосувати.

МУШАК О.П. Шановні колеги, буду дуже стислим. Я п'ять тез маю, перше, ринок, фактично ринок тіньової землі на даний момент існує, це раз. Друге, аргументи проти запровадження ринку там чи це ринок, як товар чи ми продаємо право на оренду, вони що 10 років тому назад були, що зараз, насправді, нічого не помінялося, ми не готові, люди бідні і інші речі. Третє, у нас насправді під ногами, по різним оцінкам, там 30-40 мільярдів доларів лежить, які на разі не працюють. Я маю на увазі, що от запуск ринку землі у виді ринок, як товар, земля як товар, або у виді, що можна право оренди продавати, воно дозволяє запустити і отримати ці гроші. Четверте, ці всі речі і запуск ринку в тому або іншому виді дозволить, в тому числі, створити інфраструктуру. Дорога земля, вона ж не тільки тому, що вона хороша і якісна, а в тому числі, вона дорога в Нідерландах там, де вона найбільш, тому що у вас є інфраструктура вся відповідна поруч. Ну, і п'яте, як би, на разі аграрний комітет, на моє таке, скажемо, відчуття, ми перед собою ще амбітну задачу не поставили і не реалізували. От,  мені здається, що та задача, яка запропонована паном Кутовим, відтермінування на один рік з внесенням відповідних вже законів, вона є досить така амбітна і її можна виконати. І п'яте з половиною, насправді, вже бачення у основних гравців воно давно вже є, може роки три або чотири, або п'ять тому назад воно сформувалося. Наша задача як би їх поєднати і відповідно вийти на єдину напрацьовану позицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Петрович.

Колеги, ставлю на голосування питання за підтримку законопроекту 2791 з внесенням зміни щодо продовження мораторію на три роки з поправки фактично Вадима Євгеновича. Але якщо вона буде проголосована, то це буде правка комітетська.

Хто за те, щоб підтримати даний законопроект за основу і в цілому, прошу голосувати. Хто - "за"? Один. Хто  проти? Один. Хто утримався? Один – проти, один – "За", інші – утрималися. Рішення не прийнято.

Колеги, наступний законопроект в порядку денному,  законопроект 2906 народних депутатів Левченка, Іллєнка та інших.

Михайло, ви за них будете презентувати, да?

ГОЛОВКО М.Й.    Ну суть цього законопроекту це висловлює думку того суспільства тих людей, які проти продажу землі, які вважають, що це земля – єдина цінність, яка ще не вкрадена в українського народу. За роки незалежності все розібрали, залишилося єдине – засіб до існування особливо на селі за рахунок тих паїв і тому наша категорична позиція  в тому питанні: ми проти продажу земель сільськогосподарського  призначення. Цей законопроект якраз і розрахований.

Я би хотів сказати, що хотів почути, що тут дискусія особливо в вашому аграрному комітеті мала би бути з приводу думати як допомогти  селу у вигляді малому фермерству, тобто    дешевими кредитами, дотаціями сільськогосподарського сектору і таке інше, а не думати, як  забрати останнє ще в українського народу. Тому тут є питання стратегічне. І я вважаю, що… я розумію, тут є представники різні там бізнесу і  які відстоюють інтереси там, в першу чергу, можливо там аграрної компанії, там холдингів, але я думаю все ж таки, ви повинні подумати, в першу чергу, про інтереси  українського селянина, який сьогодні практично зубожіє, не знає, як кінці з кінцями зводити і… Так, він може продати. Ми бачили, як продавали землю в Аргентині, і наслідки можете почитати для себе чи особисто з'їздити і подивитися, чим це закінчилося для країни і якими дефолтами  для держави і так далі.

І тому я хочу сказати, що прошу вас підтримати  цей законопроект, який ставить за мету, в першу чергу, захист національних інтересів українського села і української держави і безпеки  нашої країни. І тому ми вимагаємо проти продажу земель сільськогосподарського призначення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Михайло Йосипович.

Я хочу вас запевнити, що в цьому комітеті працюють народні депутати, які мало того, що вболівають за галузь, більше того, дуже багато років свого життя віддали цій залузі. Крім того, повідомлю, що серед  членів комітету є  і Герої України, які нагороджені такими  високими  нагородами за своє  життя, віддане    сільському господарству. Тому, чесно кажучи,  я вважаю ваші коментарі  з приводу  того, що ви сказали не зовсім доречними.

Крім того, я ще раз наголошу, те рішення, яке сьогодні було прийнято комітетом на початку, якраз і говорить про те, іще раз наголошу, про те,  що мораторій продовжується і те, що підхід до цього питання буде  надзвичайно виваженим. І я хочу  запевнити всіх, що ніяких невиважених рішень ні в інтересах української громади, українських селян з цього комітету не вийде. Оце я можу гарантувати, знаючи кожного із членів комітету. І це абсолютно тверда позиція.  Тому дякую  вам за ваш виступ.

Колеги, чи є необхідність обговорювати цей законопроект? Тоді прошу визначитися з приводу підтримки даного законопроекту.

Хто за те, щоб підтримати цей законопроект за основу і в цілому, прошу голосувати.  Хто - "за"?  Хто проти? Рахуйте "проти". 7 – проти. Хто утримався? Решта утримались. Дякую. Рішення не прийняте.

Колеги,  наступний  законопроект  2291 авторства народних депутатів. Перший автор – Дерев'янко Юрій Богданович. Я знаю, він тут присутній. Прошу вас до слова.

ДЕРЕВ'ЯНКО Ю.Б. Доброго дня, шановні члени  комітету, шановні запрошені! Законопроект… Юрій Дерев'янко, партія "Воля". 

Законопроект 2291 розроблений групою  народних депутатів, і він був спрямований на те, щоб урегулювати питання, яке стосується розпорядження землями поза межами населених пунктів. І ви знаєте, що сьогодні  такі повноваження щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів, комунальної чи будь-якої іншої власності має Держкомзем.

Ми з  цим законопроектом реєстрували ще інший законопроект, який передавав це право місцевим громадам, тобто радам, і залучав  ради до прийняття рішень щодо таких земель поза межами населених пунктів. Але тоді наші політичні опоненти говорили про те,  що так як всі наші місцеві ради, ще сформовані в 2010 році, за часів режиму Януковича,  роздеребанять ці всі   землі, то треба, щоби був певний мораторій  до виборів, які ми мали недавно, які відбулися недавно.

Тому цей   законопроект з точки зору термінів часу, він був зареєстрований 3 березня 2015 року, і ми пропонували, щоби цей мораторій був до кінця 2015 року, він зараз втратив сенс. І ми зараз подали  відповідні зміни для того, щоби відкликати цей законопроект, і такий мораторій впровадити  до 1 січня 2018 року. Тобто мова йде про те, що  в 2017 році ми будемо мати децентралізацію, реформи, зміни, будемо мати створення громади.

І на наше глибоке переконання, землями  поза межами населених пунктів повинні розпоряджатися за участю  тих всіх громад, які  будуть  створені і які будуть об'єднаним, а не просто Держкомзем, який сьогодні одноосібно  розпоряджається цими землями, передає у власність спочатку безкоштовно  будь-яким фізичним особам, а потім створює так  званий тіньовий ринок без   участі громад.

Тому прошу вас цей законопроект зараз не розглядати для того, щоб ми його не втратили,  щоб ми могли  його зараз перереєструвати на доопрацювання  з тим, щоби ми  на вашому комітеті  могли його доповісти в наступний раз. Тому, що суть дуже важлива – це заборонити фактично Держкомзему землями позамежних  населених пунктів розпоряджатися  з точки зору відчуження, або передачі в довготермінову оренду більше як на 3 роки.  От така пропозиція від нашого колективу.

Ми вітаємо рішення  комітету стосовно земель сільськогосподарських, підтримуємо палко і свій підпис так само ставимо під цим законопроектом щодо продовження мораторію, а по нашому    законопроекту, просимо прийняти таке виважене рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юрій Богданович.

Колеги, є пропозиція автора перенести розгляд даного законопроекту  на наступний наш комітет. Прошу проголосувати. Хто за це рішення?  Хто проти?    Утримались?     Одноголосно. Дякую.

Юрій Богданович, будемо чекати вас з перереєстрованим законопроектом.

Колеги, я дуже дякую. Я вважаю, що ми сьогодні  прийняли дуже зважене рішення і я дуже сподіваюся, що Верховна  Рада так само підтримає наше рішення  про продовження мораторію, щоб ми зняли напругу  з наших селян, власників паїв, а разом з тим суттєво збільшили напругу в Кабінеті Міністрів в контексті термінової підготовки всього пакету законодавчих актів, які регулюють це питання. Якщо ми в зазначені терміни не отримаємо даних законопроектів, відповідні законопроекти будуть подані народними депутатами і членами комітету. І я думаю, що в будь-якому випадку ми взяли на себе амбіційне завдання в короткі терміни, а фактично за наступні, трішки більше, три місяці врегулювати законодавчо всі ці прогалини. Крім того, хочу сказати, що на даний момент майже всі члени аграрного комітету, за виключенням двох, підписали підтриманий нами законопроект 3404 про перенесення на один рік мораторію на продаж сільськогосподарських земель, а також розпорядження Кабміну до 1 березня підготувати відповідний пакет законодавчих актів. Я на цьому вам дуже дякую, я думаю, що ми зробили дуже гарний крок для того, щоб стабілізувати ситуацію навколо цього питання.

Колеги, у нас наступне питання в порядку денному – це інформація голови Державного агентства рибного господарства України про стан реформування галузі. Запрошується до слова Ковалів Ярема Богданович.

Я хочу сказати, що даний виступ і дана презентація здійснюється за ініціативи державного агентства, Ярослав Богданович має від агентства декілька законодавчих ініціатив, крім того, має бачення реформування галузі. Він новопризначений керівник і ми вітаємо його ініціативи з приводу плідної співпраці з комітетом в контексті зваження позиції, звірить годинники з цього приводу, тому прошу вас до слова.

Якщо можна, скільки вам потрібно часу для презентації?

КОВАЛІВ Я.Б.  Я займу небагато часу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, регламент до 10 хвилин. Якщо можна, бо у нас ще виступ Рахункової палати. Прошу вас до слова.

КОВАЛІВ Я.Б. Дякую, Тарасе Вікторовичу.

Шановні народні депутати, шановні присутні, постараюся максимально  тезово, стисло розказати вам про те, що таке рибне господарство сьогодні, що таке Державне рибне агентство собою її представляє і про ті напрямки реформування, які ми запланували? Хочемо почути ваші думки, якщо критику, пропозиції, готові плідно співпрацювати для того, щоб впровадити спільно напрацьовані заходи до реформування нашої галузі.

Отже, якщо коротко, то в сфері рибного господарства в Україні по нашим оцінкам задіяно приблизно 30 тисяч людей. З них 6 тисяч – це працівники Державного агентства рибного господарства, 4 тисячі 300 працівників працює в державних підприємствах. 32 державних підприємства підпорядковані державному агентству, з них тільки 7 підприємств – прибуткові, які в минулому році отримали 3 мільйони гривень прибутку. 25 підприємств збиткові, а показали загальні збитки 1,1 мільйон гривень.

Є сім науково-дослідних установ, що в галузі працює тисячу 300 підприємств, які займаються, мають право займатися, промисловим уловом. Фактично цього року працюють близько 560 підприємств, які займаються виловом риби у внутрішніх водах, а також в наших морях. Є 103 підприємства, виробники рибних консервів і 5,5 тисяч, приблизно, зареєстровано у нас в судновій книзі, суден, які саме займаються рибництвом, виловом риби.

Отже, хочу сказати, що наше рибне господарство найбільших втрат зазнало після анексії Криму, оскільки близько більше 60 відсотків загального вилову риби приходилось на Крим. Якщо, для прикладу, в 2010  році загальний обсяг вилову був більше 200 тисяч тонн, то минулого року це тільки 91 тисяча тонн.

Окрім того, мушу зазначити, що такі обсяги вилову за офіційною статистикою, прості підрахунки говорять про те, що на одного українця приходить абсолютно неприйнятний обсяг споживання рибної продукції. Якщо рекомендований обсяг, це близько 20 кілограм на душу населення, зараз за офіційною статистикою –  11 кілограм.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярема Богданович, це зменшення вилову пов'язаний з тим, що вилов йде нелегально, чи пов'язано з тим, що у нас риби уже не залишилось?

КОВАЛІВ Я.Б. Я от якраз хочу сказати, що це ми говоримо про офіційну статистику. За нашими  підрахунками, по певним видам риб в тіні знаходиться… в п'ять разів менше показується риби, ніж фактично виловлюється.

Я неодноразово приводив такий приклад, що у нас судак, наші спеціалісти перевірили, за митними деклараціями вивезений в п'ять разів більше, ніж ми видали дозволів на його вилов в Україні. Тобто ми можемо припустити, що  в тіні знаходиться, як мінімум, 50  відсотків від того, що показується реально за нашою офіційною статистикою. І цьому є дуже   багато причин: певна зарегульованість галузі, корупція  тотальна, в першу чергу, в наших органах  рибоохорони, незацікавленість і низька   інвестиційна привабливість нашої галузі. Причин дуже-дуже багато.  Наша ціль – ці причини подолати. І хочу просто довести до вашого відома куди ми рухаємося.

Ну ще такі декілька цифр скажу, що за площею внутрішніх водойм в Україні… Україна займає перше місце в  Європі. За виключенням Росії.

Якщо подивитися на наших сусідів, то у Польщі середній вилов з гектара 60 кілограм, в Угорщині – 152, в Україні – 30 кілограм. Тобто у нас шалений потенціал для розвитку  нашої галузі.

Отже основні проблеми галузі. Це непрацююча система існуючих органів  рибоохорони, непрозорість  і зарегульованість, що впливає на інвестиційну привабливість, відсутність надійної та достовірної інформації щодо запасів та вилову, зношеність основних фондів та матеріально-технічної бази.

Що… ми виділили два основних напрямків наших реформувань в наших реформах. Є багато  напрямків, над якими ми  працюємо. Скажу… почну з реформування рибоохорони. Поточна ситуація. Корупція, низька мотивація, низька ефективність, перевантаженість адміністративно-управлінським персоналом, катастрофічний стан матеріально-технічного забезпечення. Хочу сказати,  що у працівників-інспекторів, які працюють на воді,  у нас зараз заробітна плата 1,5 тисячі гривень. Я думаю, що тут коментарі зайві.

Що ми можемо вимагати від людей, які, скажімо, по певним даним… Я думаю, що тут багато хто в залі знає: в деяких регіонах для того, щоб вийти на воду, один човен може, пропонує нашим інспекторам 2 тисячі гривень в тиждень для того, щоб він мав право ловити без будь-яких, скажімо, проблем.

Що хочемо зробити? Уже сьогодні підписана відповідна постанова Кабінету Міністрів про повну реорганізацію органів рибоохорони. З сьогоднішнього дня ми починаємо повне, тотальне звільнення всіх працівників діючих. Хочемо набрати нових рибінспекторів на відкритих, абсолютно прозорих конкурсах, провести їх навчання, здійснити після цього атестацію, в тому числі фізичної підготовки. За рахунок внутрішньої оптимізації, за рахунок скорочення адміністративного українського персоналу ми вже зараз говоримо про те, що можемо запропонувати новим працівникам від 4 до 6 тисяч гривень заробітної плати. Уже зараз є розуміння: як пілотний проект ми повністю переоснащуємо матеріальне забезпечення нашого Києва і Київської області. Будуть закуплені нові човни, використовуватися сучасні методи для контролю за водною поверхнею, в тому числі дрони, прибори нічного бачення. Також належне забезпечення паливно-мастильними матеріалами, тому що це одна з великих проблем у нас. Деякі територіальна управління забезпечуються от таким чином, що 1 інспектор може вийти на воду протягом місяця на годину. Тобто йому вистачить цього пального тільки на годину. Зрозуміло, це теж ще одне з джерел проблем і корупції.

Напевне про новий рибний патруль достатньо. Хочу ще сказати, що у нас,.. активно ми співпрацюємо з нашими закордонними колегами. Норвежці діляться з нами досвідом і готові також підключитися до навчання нового рибного патруля. З Естонією у нас достатньо такі дружні і плідні стосунки. Також в рамках Організації Об'єднаних Націй, організація ФАО нам активно допомагає в тому, щоби провести необхідне навчання і перекваліфікацію працівників.

Наступне, про що хотів би сказати, наступний напрямок – це, ми називаємо для себе, нові правила рибальства. Йде мова про дерегуляцію в сфері промислового лову. Зараз для того, щоб підприємцю відповідно до законодавства вийти на воду і почати ловити, йому треба приблизно п'ять разів звернутися до агентства. Дякуючи уже прийнятому законодавству, відмінена ліцензія. Ми зараз переходимо від квотування на 1 рік до видачі дозволів на лов на 5 років, це європейська практика (в Європі це 10, і в деяких країнах до 20 років доходить), для того, щоб підприємства могли планувати якимось чином свою діяльність.

Хочемо перерозподілити цього року, якщо нам вдасться, встигнемо, квоти за новим принципом історичним. Тільки ті, хто дійсно займається ловом на наших водоймах, отримують право здійснювати цей лов на найближчі 5 років. Тільки ті, хто має належну матеріально-технічну базу, тому що ми зіткнулися з тим, що є підприємства, які просто торгують документами, у них нічого немає, у них є просто квота, і вони під себе підбирають браконьєрів, таким чином, ну, фактично є рантьє.

Наступне, це, ну, у нас там є така хороша картинка, мені здається, яка добре ілюструє наше прагнення, що ми хочемо зробити. Тобто дозвіл 5 років, но впровадження електронної системи моніторингу. Тобто кожне судно, яке виходить на воду, воно повинно бути обладнано  GPS-маячком, це теж, нам тут дуже допомагають, і у нас активно взаємодія іде з Норвегією. Необхідне програмне забезпечення, вже ми будемо найближчим часом говорити про переклад його і впровадження в Україні.

Ну, скажу так, що кожен підприємець, який виходить на воду, навіть у себе в смартфоні реєструється під своїм відповідним логіном, і відстежується його пересування по водоймі в онлайн-режимі. Виловлена риба одразу вноситься в електронний журнал вилову риби. Це дає можливість точково контролювати реальність звітування органам рибоохорони.

Ще  один з напрямків це впровадження бірж для продажу продукції. Зараз у нас ситуація така, що невідомо, де вигружають, ну, органам рибоохорони нібито відомо, але цих пунктів, де можна вигрузити рибу, на кожній водоймі їх там незчисленна кількість. Ми хочемо перейти до більш європейської практики, коли населений пункт, одне рибоприймальне місце, де в тому числі покупці мають можливість приїхати і купити напряму у рибалок продукцію. Зараз дуже часто ми чуємо від підприємств, які працюють, особливо торгують рибою, вони говорять, ми хочемо торгувати українською рибою, але не знаємо, де її взяти, там ходимо десь по кущах і скуповуємо у посередників. Це в тому числі і пливає на ціну. Якщо ми цю… зблизимо виробника, грубо кажучи, з продавцем, то це в тому числі повинно вплинути і на ціноутворення.

Важливий момент – впровадження зон для промислового та любительського рибальства. Дуже часто ті, хто з вас рибалки, знаємо, що, виходячи на воду, закидуючи вудку чи спінінг, натикаємося на сітки. Ми дуже часто чуємо, що це така тотальна проблема. Хочемо  запропонувати вирішення – за рахунок зонування. Повинні і любителі, і промисловики знати, де вони мають право ловити.Іде мова про, в першу чергу, промисловиків, за обмеження їх території, де вони мають право здійснювати лов.

Тут хочу зауважити, що зараз в Верховній Раді розглядається, ходить проект Закону про повний мораторій на здійснення промислового лову у внутрішніх водоймах. Ми вважаємо, що  цей законопроект не вирішить проблем, які є в нашій галузі. Потрібно не вводити мораторій, тому що мораторій призведе тільки до того, що соціально ми не вирішуємо проблему тих рибалок, які здійснюють лов на водоймах, ми їх ніде не працевлаштуємо. Здійснювати лов все одно будуть продовжувати, але тільки збільшимо корупцію для наших контролюючих органів.

Тільки, скажімо, комплексний підхід, це те про що ми… на чому ми настоюємо і що ми пропонуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярема Богдановичу, ваш час там добігає до завершення. Які у вас прохання до комітету, будь ласка.

КОВАЛІВ Я.Б.  Прохання… Ну ще один з напрямків, це те, що для того, щоби реалізувати ці всі напрямки, потрібно, необхідно належне фінансування. Ми хотіли би, по-перше, підтримати нас і звернутися до бюджетного комітету з тим, щоби наступного року нам трошки виділили більше коштів, тому що зараз нам виділяються кошти тільки на зарплату і це, в тому числі, приводить до тих проблем про які я говорив.

Друге. В нас є ініціатива щодо створення спеціального фонду для розвитку рибного господарства. Ну там маленький слайд є в кінці. От він зараз на екранах.

Зараз… Ну я два слова тільки скажу, що, наприклад, кожен підприємець, який здійснює днопоглиблювальні роботи, він сплачує компенсацію. Ця компенсація в своїй філософії, вона повинна направлятися на зариблення цих водойм. Але ніхто не контролює, і ми впевнені в тому, що ми знаємо те, що ці кошти не направляються фактично на зариблення.  Хочемо запропонувати, і це буде, відповідно законопроект внесений в Верховну Раду, певний механізм і збору цих коштів, і їх використання на підтримку рибогосподарського комплексу.

Окрім того, ну, якщо коротко дасте ще два слова по законодавчим ініціативам. Ми хочемо допомогти нашим підприємцям, які здійснюють діяльність в сфері екокультури. З минулого року, з провадженням останніх змін в законодавство збільшилася значно орендна плата для тих, хто орендує водні об'єкти наші. Це вже призводить до того, що або одні йдуть в тінь, другі просто, ну не вигідно вести свою діяльність. Нам треба просто… Ми пропонуємо привести їх до рівня… віднести їх до категорії сільськогосподарських земель, і це вже дасть можливість підтримати наших підприємців, які вирощують рибу.

Питання щодо підвищення відповідальності за, наприклад, вилов електровудками. Це дуже велика проблема для України. Нам треба збільшувати розміри штрафів, тому що зараз вони не стимулюють того, що ці жахливі факти, вони продовжують існувати на наших водоймах.

Ну, і є ще ряд законодавчих ініціатив, в тому числі і для того, щоби реалізувати ті речі, про які я говорив. Відповідні законопроекти будуть надходити у Верховну Раду. Просимо також уважно до них відноситись і підптримати їх розгляд.

Ну і останнє, те, що пропонуємо все-таки проект Закону України "Про введення заборони і мораторію на промисловий вилов водних живих ресурсів"  (2454а), не підтримати і не приймати у Верховній Раді. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ярема Богданович.

Колеги, будь ласка.

ЮРЧИШИН П.В.  Ярема Богданович, я хочу сказати, напевно, ми зрозуміли, що вся риба пішла в тінь? Да?

КОВАЛІВ Я.Б.  Ну не вся, але значна частина.

ЮРЧИШИН П.В.  30 тисяч гектарів, сама більша площа і самі менші врожаї. То де таке може бути?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Петро Васильович, за коментар.

Олександр Борисович Бакуменко.

ВАКУМЕНКО О.Б. Я, во-первых, доволен, что человек профессиональный, наконец, пришел в комитет, который я уже не знаю, шатало столько лет, одни только политические назначения туда шли.

У меня к вам два есть вопроси и в том числе предложение.

Смотрите, всегда на рынке рыбном, если мы говорим о внутреннем вылове, есть одна проблема – сезонность и продажа товара. И эта проблема серьезная, она в том числе и для супермаркетов и для всех остальных. И я понимаю, что всегда остановка стоит в инвестициях в перерабатывающее оборудовании, в тароупаковочный материал, в это все.

Как вы видите, на сегодняшний день привлечение ресурса  для того, чтобы могли сделать круглый год спокойно перерабатывать товарную рыбу, давать в нормальном потребительском виде сегодня для населения Украины и сделать это  так, как  это делается за Западе. Это первое.

Второй момент, который… вы хорошо прописали, надо глубже его проанализировать по спецфонду момент, то есть  есть элементы, когда может само агентство зарабатывать ресурс определенный. Это правильная тема, к которой надо возвращаться, ее  надо смотреть.

И у меня к вам один вопрос. У нас племенная база  рыбная, то, что я понимаю, ну во-первых, низкого качества, и она давно без государственной поддержки. Как вы видите проблему решения хорошей племенной базы нормальной, которая повысит продуктивность рыбы и так далее и как… где вы видите эти деньги?

КОВАЛІВ Я.Б.  Дякую. Дуже гарне питання.

Ну по-перше, для того, щоб реалізувати… абсолютно згоден з тим, що треба звертати увагу на ці два  напрямки. Зараз існують у нас бюджетні установи в  рамках Державного агентства рибного господарства, які  займаються в тому числі  й питаннями, пов'язаними з селекцією, з зарибленням наших водойм і… але проблема в тому, що вони зараз недостатньо фінансуються. Пропонуємо яким чином вирішити. В тому числі і за рахунок коштів і впровадження цього спецфонду, це перше. Друге, за рахунок… зараз, наприклад, ми ведемо активні переговори з Європейським інвестиційним банком. Вони в рамках програми фінансування не тільки нашої галузі, а також і інших напрямків агропромислового комплексу вони готові виділити  в загальному ліміті до 400 мільйонів на Україну. Планується, що на початку грудня буде підписана відповідна угода, і вони зацікавлені, в першу чергу, в фінансуванні приватних ініціатив, в тому числі от ми говорили про цю проблему, так, про те, що у нас сезонність продажу риби, ми говорили про якісь інфраструктурні речі. Вони готові підтримувати наших підприємців, які виступлять з ініціативою для  того, щоби такі речі побудувати там, чи …рибні бази у них так існували колись в Радянському Союзі. Це треба відновлювати, для цього треба йти для того, щоб забезпечити.

Але, мені здається, що не тільки тут є проблема в сезонності. Наприклад, в Польщі, вони пішли трішки далі, вони почати впроваджувати більш глибоку переробку риби. Проблема в тому, що у нас ще основне виробництво це короп, карась і так далі, вони не дуже переробляються, але є можливості для того, щоб і в тому числі звертати на це увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Мірошніченко, будь ласка.

МІРОШНІЧЕНКО  І.В. Дякую за презентацію. В мене три питання. Яке у вас було фінансування  в минулому році, яке ви очікуєте? Скільки людей зараз працює в рибному, не в агентстві, а в рибоохороні, і скільки буде в рибному  патрулі, і яка ситуація з флотом з рибальським, особливо той, який крупно каботажний для вилову риби? Дякую.

КОВАЛІВ Я.Б.  Минулого року ми фінансувалися в розмірі 120 мільйонів гривень, загальна гранична чисельність працівників 1 тисяча 700, фактично працює півтори тисячі, з них в органах в рибоохорони самих інспекторів 500 чоловік. Ми хочемо в рамках реорганізації максимальна кількість працівників буде тисячу людей, з них приблизно 800 людей ми плануємо, що це будуть наші інспектори, 800. Ну, зараз 500. Більше людей на воду, менше адміністративно-управлінського персоналу.

МІРОШНІЧЕНКО  І.В. (Не чути)

КОВАЛІВ Я.Б.  Ми говорили про 316 мільйонів з флоту. Напевно багато з вас знає, що Україна у 1991 році була однією з найбільших країн у світі, яка володіла найбільшим флотом океанічним, 238, наскільки я пам'ятаю, суден. Зараз залишилося з них у державній власності чотири, загалом їх, наскільки я знаю, включно з приватниками, сім, можливо я помиляюсь, там цифра буде плюс-мінус два. Фактично проблема з нашим великим флотом.

Перше те, що багато суден  ми втратили при анексії Криму. Друге – це ті судна, які в нас залишились. Вони виловлюють рибу не в акваторії Чорного моря, наприклад з них 4 знаходяться в Новій Зеландії, один знаходиться в районі Мавританії і весь вилов, він поступає на ринки найближчих країн, а в Україну нічого з цього не поступає.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую  за відповідь.

Олексій Мушак, а потім – Вадим Євгенійович.

МУШАК О.П.   Шановні колеги, шановний пан Ковалів! Насправді, рибна галузь, вона надзвичайно перспективна і в нас є всі умови.

Я б хотів звернути вашу увагу ще на один аспект, чому вона на даний момент не працює. Тому що по факту як би неможливо запустити повноцінного виробництва легального риби, коли є браконьєрство. От браконьєрство, от розумієте,  як би коли нуль – розходи у людини і тільки доходи, а воно  там приблизно відбувається наступним чином, це ж очевидно. Я просто  зараз наведу вам деякі факти, щоб  ви розуміли, про що йде мова.

Є там такий Дунай, наприклад, є там таке  село Вилково. І по різним оцінкам, там десь  приблизно 50 човнів довлять рибу – камбалу. Значить, плата кожного човна – 30 тисяч гривень…

_______________. (Не чути)

МУШАК О.П. Так. 30  тисяч гривень щомісяця…

_______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олексію Петровичу, ми  всі комітетом знаємо, що ви дуже глибоко володієте галуззю…

МУШАК О.П. Так от…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто дуже прошу, якщо можна, просто  Яремі Богдановичу запитання, бо в нас залишилося мало часу,  а в нас іще  Рахункова.

МУШАК О.П.  Питання насправді, що необхідно зробити, питання як би бачення, як побороти браконьєрство. І  все ж таки я би вас просив звернути увагу, я вважаю, що мораторій на вилов риби в деяких частинах Дніпра  або Дніпровських каскадів – це  насправді  вирішення  проблем не тільки браконьєрства, а це в тому числі вирішення проблеми відновлення біологічного різномаїття. Бо рибу уже такої, яка колись була... А ……, коли  він був в Україні в 1600  роках, він казав, що, коли кидаєш спис в Дніпро, то він стоїть, бо стільки риби іде вверх. То зараз цієї риби вже немає. Дякую.

КОВАЛІВ Я.Б. Я хочу сказати, що абсолютно правильна ініціатива і ми вже в Києві, і Київській  області, верхів'я Канівського водосховища  плюс все, що Дніпро в межах  Києва, це ми ввели заборону на промисловий вилов риби. Тобто певні зони будуть визначатися і заборонятися для промислового вилову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Вадим Євгенович, і будемо завершувати обговорення цього питання.

ІВЧЕНКО В.Є. У мене коротке питання. Я хотів… От ви запропонували спецфонд. Я хотів від міністерства услышать ваше бачення. Як сьогодні ви збираєтесь допомагати рибагенству, раз. Як ви збираєтесь розвивати очевнидцтво, садівництво і от все те, що ми затеряли з 12-го року? Ви якісь пропозиції в міністерстві давали, програми по наповненню? І звідки, саме головне. В тому числі рибагенства? Дякую.

_______________.  Дякую за запитання.

Ну, перш за все, ми діємо повністю у відповідності. Більше того, ця концепція, яка була розглянута на засіданні колегії Міністерства аграрної політики і продовольства, де якраз вона ця стратегія, і політика все була схвалено і в рамках чого ми хочемо її презентувати.

Тепер, що стосується аспектів фінансування. То в цьому відношенні я хотів, можливо, більше говорити за вашу якусь допомогу, тому що ті ініціативи або ті прохання, які ми звертаємося до Міністерства фінансів, в цілому починаючи практично з 1 лютого вони, на жаль, не находять відображення. І самою головною і самою великою проблемою це буквально навіть те, що відбувалося найближчими днями, це є перевід з 1 січня 2016 року на загальну систему оподаткування, що підріже в принципі нашу галузь ще на мінус 20 мільярдів гривень. Вже по цьому факту, ми по цьому року ми вже 20 мільярдів в сільське господарство не додали. Якщо рахувати, що буде далі то у нас, зараз у нас загальна підтримка сільського господарства являється 40 євро на гектар. Підтримки як такової бюджетної на сьогоднішній день, на жаль, не має.

В пропозиціях, які ми зараз дали на 2016 рік, за рахунок бюджетного фінансування ми попросили в межах біля 4 мільярдів, в тому числі в на рибне агентство і те, що ви називаєте і на другі програми, в тому числі і підтримка процентних ставок по кредиту. Це питання рибної галузі, це питання лісового господарства, це там теж є питання і потреби якоїсь  реорганізації і реформування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярема Богданович. 

КОВАЛІВ Я.Б.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Там дійсно вже не сприймається просто.

Колеги, в мене прохання, там технічний відділ наш просить, якщо можна, працюючі телефони від мікрофонів забирати, тому що воно перебиває, зараз здійснюється трансляція і перебиває звук, і неможливо громадянам якісно слухати про те, що ми тут говоримо.

У мене прохання, Ярема Богданович, якщо можна, два слова на завершення. Я підсумую речі, про які ви просили.

Ярема Богданович, тільки дуже коротко, бо ми не встигаємо, у нас ще Рахункова палата. Прошу вам слово, будь ласка.

КУЛІНІЧ О.І.   Дякую.

Шановні колеги, я хотів би проінформувати колег по комітету, що вчора на засіданні Комітету з питань економічної політики, був розглянутий законопроект за номером 3002, який, я вважаю, повинен був розглядатися на нашому комітеті. Незрозуміло, чого він туди був перерозподілений? Тому що дві третини його положень, вони стосуються земельного законодавства.

От я дуже коротко,  про що цей законопроект? Він надає можливість Кабінету Міністрів України передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності строком до 50 років будь-яким особам через укладання угод про розподіл продукції без укладання договорів оренди. Передбачається, що за цими угодами частка виробленої інвестором продукції надалі перейде, буде надана державі. Мова йде як про землі запасу так і про землі державної власності. Якщо цей законопроект буде якимось чином, я думаю, що так не станеться, проголосований, то взагалі це все поставить, ми поставимо хрест на тих ініціативах, які були нами вже напрацьовані. Це 1159, це мова йде за землі за межами населених пунктів і так далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович.

КУЛІНІЧ О.І. Да, да, я закінчую.

Я вважаю, що Кабміну є чим займатися, землею повинен не Кабмін торгувати у нас, а органи місцевого самоврядування. Тому я хотів би, щоб ми сьогодні прийняли рішення на нашому комітеті, проінформували Комітет з питань економічної політики, що цей законопроект взагалі неприпустимо далі, щоб він навіть в зал попав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, я пропоную наступним чином. Ярема Богданович, зараз до вас перейдемо, Олег Іванович переживає за це питання. Я пропоную звернутися до Голови Верховної Ради з проханням перерозподілу компетенцій по комітету, перевести даний законопроект 3002 в компетенцію аграрного комітету, щоб ми його тут розглянули і прийняли своє рішення. За вашим погодженням, якщо є заперечення з цього приводу…

КУЛІНІЧ О.І.  Тарас Вікторович, тільки це треба сьогодні зробити, тому що він ще з'явиться наступного тижня в сесійній залі, нам тоді буде набагато складніше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Я розумію, ми відпрацюємо це питання. І я буквально сьогодні даю розпорядження секретаріату підготувати відповідне звернення до спікера від комітету, як рішення.

Є заперечення з цього приводу? Немає. Одноголосно прийняли рішення.

Ярема Богданович, будь ласка, два слова, і я резюме, і переходимо до Рахункової палати.

КОВАЛІВ Я.Б.  Якщо можна, просимо комітет підтримати ці напрямки реформ запропоновані. Підтримати звернення щодо належного фінансування в 2016 році. Не підтримувати проект Закону про мораторій 2454а. Ну і можливо, в зв'язку з тим, що тут було багато хороших ініціатив створити певну таку маленьку робочу групу з представників агентств і зацікавлених депутатів, для того, щоб опрацювати ті ініціативи, які тут були озвучені, в тому числі і з боку народних депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасно. Ярема Богданович, давайте ваші пропозиції по наповненню цієї групи. Ми однозначно делегуємо наших депутатів для участі в цій роботі.

Колеги, що стосується даного виступу. Я не знаю як ви, я особисто виступом задоволений. Мені приємно, що були фахові відповіді на запитання, які сьогодні надавалися. Зрозуміла презентація, як на мене, але абсолютно очевидно з тих цифр і з тих речей про які сьогодні говорилось, що глибина реформування, яка вимагає це, насправді, ну дуже глибока. От. Тому давайте підтримаємо голову. Подякуємо йому за виступ сьогодні .

В контексті рішення комітету, я пропоную взяти до відома інформацію голови Держрибагентства України Ярему Богдановича.

Потім в контексті тих бюджетних пропозицій є пропозиція підтримати звернення їхнє до бюджетного Комітету з приводу належного фінансування рибної галузі на наступний рік, відповідно до їх пропозицій, без внесення будь-яких змін.

І так само, від них було прохання розглянути на нашому засіданні нашого комітету Закон України "Про введення заборони мораторію на промисловий вилов водних живих ресурсів на деяких водоймах України", це те про що сьогодні також згадав наш колега Олексій Мушак.

Якщо немає заперечень, прошу проголосувати за таке протокольне рішення нашого комітету. Хто - "за"? Хто проти? Утримались. Одноголосно "за". Дякую, колеги.

Переходимо до, і нагадую секретаріату в обов'язковому порядку, те питання, яке підняв народний депутат Кулініч, сьогодні спрямувати до спікера, щоб я міг підписати і ми це питання врегулювали.

Колеги, останнє питання в нашому порядку денному – це інформація голови Рахункової палати України про результати аудиту річної фінансової та бюджетної звітності центрального апарату Міністерства аграрної політики та продовольства України. Магута Роман Миколайович повинен бути, але я так розумію, що хтось інший.

Колеги, я пропоную наступним чином. По-перше, я бачу, що у нас мало часу залишилось. Ми можемо поступити так… Марія Яківна буде доповідати, так? У мене прохання наступне, Марія Яківна. Я не знаю, наскільки ви на нас образитесь, бо, чесно кажучи, у нас дивіться, півгодини залишилось, ми запросили першого заступника…

ШУЛЕЖКО М.Я.  Давайте я за три хвилини вкладуся.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте, якщо можна, то, чесно кажучи, от цього я і якраз боюсь. Колеги, я запропонував би наступну історію. Ми формально надамо, не формально,  а надамо можливість Марії Яківні висловити свою позицію, озвучити, про що вона хотіла б сказати. Після цього я просив би просто, щоб ми в друкованому вигляді опрацюємо, те, про що ви сказали. І я думаю, що буде слушним запросити на наступне засідання комітету, коли у нас буде трошки більше часу, можливо, подискувати з міністерством на предмет тих моментів, які сьогодні будуть озвучені.

Прошу, якщо можна, ви казали 3 хвилини, я вам даю 5 хвилин, спробуйте вкластись. Дякую дуже.

ШУЛЕЖКО М.Я.  Дякую дуже. Шановні колеги, доброго дня! Дякую за можливість довести рішення Рахункової палати з питання аудиту фінансової звітності центрального апарату Міністерства АПК.

Я хочу сказати, що цей аудит зроблено вже відповідно до нового Закону про Рахункову палату, який дає нам таку можливість. Інформацію про цей аудит ми направили Верховній Раді, Кабінету Міністрів, Генеральній прокуратурі, а також міністерству направили звіт з детальними рекомендаціями, як виправити всі помилки і порушення, які були встановлені в ході аудиту. Хочу сказати, що Кабінет Міністрів вже відреагував на нашу інформацію, є доручення Прем'єр-міністра міністру фінансів і міністру АПК внести пропозиції, які необхідні для того, щоб виправити ту ситуацію, яка склалася сьогодні у міністерстві.

Вам хочу наголосити, що ми надали комітету звіт в повному обсязі, надали висновок Рахункової палати повністю по цьому питанню і я не буду на ньому зупинятися. Єдине хочу сказати, що я опікуюся цим питанням останні 20 років, як народний депутат, член бюджетного комітету, який відповідала в свій час за АПК, і з 1997 року як член Рахункової палати. І хочу сказати, що вперше те, що ви побачили за 2014 рік, касове виконання бюджету по АПК склало 8 відсотків. Шановні колеги, такого не було за останні 20 років ніколи. Зараз, вже за дев'ять місяців, касове виконання бюджету складає лише по загальному фонду 18 відсотків, по спеціальному фонду 26.

Звертаю вашу увагу, що в цей момент, коли зараз формується бюджет на 2016 рік, в Міністерстві АПК кредиторська заборгованість бюджетна вже складає 1 мільярд гривень. Якщо ви, як народні депутати, не вмішаєтесь в цей процес, то можете на слідуючий рік чи через рік забути, що є таке міністерство. Тому що, ми звернули увагу Генерального прокурора на те, що втрачається майно Міністерства АПК в часності і те приміщення на Хрещатику, 24, на якому вони знаходяться, якщо так далі піде ситуація, то ви по драбині будете залазити на другий поверх, щоб попасти в своє міністерство, якщо не будуть вжиті заходи Фондом державного майно і міністерством. І також, якщо не буде вирішене питання відновлення кредиторської заборгованості в сумі 1 мільярд гривень для Міністерства АПК, яке набралося за 2014-й і вже 2015 рік, і попередні роки, то міністерство вже опинилося в ситуації, коли бюджет винен йому мільярд, але Державна фіскальна служба подає в суд на міністерство і стягує з нього заборгованість суб'єктів господарювання за 98, 99 рік, за 2009 рік. І рахунки міністерства блокуються в казначействі. І міністерство не має змоги провести елементарних розрахунків. Тому я не буду більше затримувати вашу увагу. Я звертаю вашу увагу як народних депутатів, що допоможіть при формуванні бюджету на 2016 рік Міністерству аграрної політики. Інакше воно просто зникне як міністерство. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Яківна, дуже дякую за ваш виступ. Колеги, я насправді ті проблеми, про які ви говорите, вони, в тому числі, повинні бути озвучені для нас Міністерством аграрної політики. В тому числі і що стосується приміщень. Я так розумію, що там перший поверх не знаходиться уже у вас у власності, да, Ярослав Васильович? Не у вас, а в міністерстві. А коли це відбулося, передача права власності? Мікрофон включіть.

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Починаючи з Присяжнюка, це і відбулося.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ну, якщо можна, ми на комітеті…

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Все, що можна, ми намагаємося востановить, де це, як кажуть, можливо. Але реально це дуже важко, але принаймні…

_______________. Можна точніше сказати, за який період? Між 13, 12, 14, і яка це площа? Витратьте одну минуту, дайте нам знати, будь ласка.

ШУЛЕЖКО М.Я. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте-давайте, Марія Яківна.

ШУЛЕЖКО М.Я. Я дам інформацію з листа, який ми направляли в Генеральну прокуратуру. Так, у 2013 році розпорядженням Кабінету Міністрів Міністерство аграрної політики було передано частину будівлі, яка складалася 11 тисяч 120 квадратних метрів. Потім, коли ми провели аудит, ми подивилися, що на балансі є 10 тисяч квадратних метрів. Тобто тисячу квадратних метрів не вистачає. Коли уже провели іще раз, то на сьогоднішній день Міністерство АПК розміщається на площі 9 тисяч 571 квадратний метр.

Тобто займає державне підприємство "Спецагро" 443 квадратних метри, "УкрСиббанк" і компанія "Mirand Consulting" ще 360 квадратних метрів. І 304 квадратних метри перебувають у приватній власності. Значить…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ну, я…

ШУЛЕЖКО М.Я. Міністерство зверталося у Фонд державного майна. Вони не прийняли собі на баланс ці приміщення, тому що фактично цих коштів не було.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Ярослав Васильович, у мене прохання, яка потрібно допомога комітету з цього приводу, ми готові відповідне звернення до Генпрокуратури підкріпити, додати до того, що зробила Рахункова палата.

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ  Я.В. Ми і самі зверталися разом, там позиція у нас спільна. І ми тільки в цьому плані дякуємо Рахунковій палаті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте наголосимо на цьому увагу. Але у мене зауваження. Чесно кажучи, Марія Яківна, я очікував більш такого глибокого звіту. Скажу чесно, весь ваш звіт він більше зосереджений на бухгалтерських помилках. А є дуже багато питань, які би хотілося в них трошки глибше подивитися з точки зору взагалі бачення.

А в контексті кредиторської заборгованості ми би так само хотіли би бачити пропозиції від міністерства, конкретики щодо використання тих державних підприємств, які насправді повинні бути прибутковими, на нашу думку, і яким чином можна відповідні перерозподіли в рамках бюджету за рахунок прибутку цих підприємств здійснювати для функціонування міністерства в тому числі.

Тому перший крок зроблено. Ми відгукнулися на прохання Рахункової палати. Прошу міністерство, Ярослав Васильович, взяти до уваги ті зауваження, які там висловлені. З того звіту, який прочитав, я не знайшов якихось там кричущих таких фактів, які би аж занадто занепокоєння у нас викликали. Але питання кредиторської заборгованості, звичайно, ми повинні урегулювати. Але на перспективу урегулювати не тільки за рахунок того, що ми постійно будемо просто закривати кредиторку, а за рахунок того, що ми будемо думати, яким чином міністерство стає саме ефективним. До певної міри, якщо ми маємо там активи. А якщо там активів немає, то тоді чітке бюджетне пряме фінансування.

Колеги, я вам всім дуже дякую за сьогоднішню роботу. Дякую всім виступаючим. Комітет оголошую закритим. У вівторок буде запропонований порядок денний, він, я сподіваюся, сьогодні до вечора або завтра зранку буде вам надісланий. Дякую всім.