СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
від 02 червня 2015 року
Веде засідання Голова Комітету Т.В.КУТОВИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати місця, будь ласка. Шановні колеги, є… Народний депутат Мушак Олексій, займіть своє місце, будь ласка. Ми чекаємо вас всі.
_______________. Тарас Вікторович, ваше доручення виконано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже добре, що у нас швидко всі доручення виконуються.
Шановні колеги, в нас вже зареєструвалося більше 20-и народних депутатів. Тому. З вашого дозволу, комітет оголошую відкритим.
Перше питання – порядок денний. Чи була можливість у вас, колеги, з ним ознайомитися? Я думаю, що була, оскільки він розісланий був минулого четверга ще.
Є зауваження до порядку денного? Є пропозиція щодо порядку розгляду. Розглянути першим законопроект 2155 народного депутата Підлісецького-Мірошниченко. Якщо не буде ваших заперечень, ми зробили б таким чином.
Потім є пропозиція від секретаря Валерія Валерійовича Лунченка законопроект 1680, до якого ми планували повернутися, все-таки зняти сьогодні з розгляду порядку денного, оскільки буде зареєстрований новий законопроект. Там враховані ті думки, які були обговорені на комітеті. І я думаю, що найближчим часом ми побачимо оновлений законопроект. Тому є пропозиція сьогодні з порядку денного його виключити.
І також є пропозиція нашого колеги народного депутата Івченка перенести законопроект 2052, оскільки іде робота з податковим комітетом. Я нагадаю, що ми не є основним комітетом по цьому законопроекту. Ми би його розглянули після розгляду у податковому комітеті, оскільки в даний момент йде робота авторів з членами податкового комітету щодо його розгляду, і ми би тоді вже визначилися з нашою позицією після розгляду його на податковому комітеті.
І є прохання нашого колеги народного депутата Антонищука розглянути законопроект 2454 також після законопроекту 2155.
Якщо заперечень не буде, то в такому форматі, з таким порядком денним прошу, хто "за" проголосувати. Хто – "проти"? Утримались? Дякую. Одноголосно "за".
Тому починаємо роботу. Прошу законопроект 2155 до доповіді.
_______________. Дякую, що дозволили розглянути законопроект в першому… ну якби першим.
Даний законопроект стосується питань відведення землі для суспільних потреб, особливо для інженерних об'єктів, таких як лінія електропередач, трубопроводи, дороги. Тепер важливим аспект полягає в тому, що будівля фортифікаційних споруд, оборонних.
Питання виникає в тому, що є дуже багато приватних власників, 53 проценти земель є в приватній власності, відповідно відведення земель є дуже ускладнене. І безпосередньо з цим стикалися… і мав можливість стикатися на практиці при будівництві лінії електропередач високовольтних для… для державних потреб і тому відповідно виникла ідея створення такого законопроекту.
Є відповідно залучений авторський колектив в особі представників земельних… Земельного інституту, представників Національного університету біоресурсів природного користування. Тому я би хотів передати безпосередньо слово для експертів і членів авторського колективу, а саме, Мартина Андрія Геннадійовича. Він є в нас, в залі. Якщо він… Якщо не заперечуєте, щоб він більш детально, технічно описав суть законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну перше, по слову я пропоную все-таки щодо стосується експертів, ну в порядку виключення, якщо колеги не заперечують, то ми так зробимо, але в нас, в принципі експерти долучаються вже на етапі обговорення. Але, якщо заперечень немає, можемо надати слово? Годиться. Добре, будь ласка, вам слово, до 3 хвилин.
_______________. Дякую. Вельмишановні народні депутати, члени комітету, в чому головний сенс того законопроекту, який представляється на ваш розгляд. Як відомо процедура викупу земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності з моменту прийнятті відповідного закону показала, що вона, на превеликий жаль, не така ефективна, як хотіла бути. У нас Євро2012 вже пройшло. Земельні ділянки під будівництво об'єктів ще до сих пір не можемо викупити. По величезним об'єктам такі, які необхідні державі як, наприклад, магістральні лінії електропередач протяжність яких може сягати
В чому головні новели. Перша і найголовніша новела, це запровадження окремої процедури надання земельних ділянок для тих випадків, коли у нас іде викуп для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності. Поясню, чому.
Діючий закон у нас переважно акцентується на землях приватної власності. В той час, як всі прекрасно розуміють, що, коли у нас ідуть великі лінійні об'єкти, вони проходять по землям абсолютно всіх форм власності і державні, і комунальні, і приватні, і землі з неврегульованим правовим режимом, такі як землі колективної власності, наприклад, і так далі. В результаті получається ситуація. Закон по землям, по тим, які єсть по примусового відчуження у нас регулюють тільки приватну власність, все решта зависає і дуже часто не рухається взагалі процедура надання земельних ділянок.
Друга важлива новела. Припиняємо, грохаємо процедуру попереднього вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів. Сьогодні всі прекрасно знають, що у нас це єдиний випадок залишився, викуп земельних ділянок для суспільних потреб, коли в три стадії іде надання земельної ділянки. Спершу, вибір земельної ділянки для розміщення об'єкта. Потім дозвіл на розробку проекту відведення. І потім надання.
Всі вже бачимо, що на оцих от перших двох етапах дозвіл на вибір земельної ділянки і дозвіл на проект відведення, одні і ті ж самі документи подаються, одні і ті ж самі чиновники розглядають. Але із за цих трьохетапності ми знову-таки втрачаємо інколи декілька років на те, щоби після вибору земельної ділянки перейти до її надання.
Наступна дуже важлива новела, яка, як я бачу, можливо, буде дискусійною. Вона пов'язана з тим, що ми хочемо запровадити, ну, спрощену процедуру формування земельної ділянки, яка надається для суспільних потреб. Якщо по простому, одразу формуємо земельну ділянку і реєструємо її в Державному земельному кадастрі, яка буде надаватися, наприклад, під будівництво ліній електропередач, а після цього вже врегульовуємо питання, пов'язані з поділом земельних ділянок, викупом земельних ділянок і так далі.
І вже остаточне вирішення питання відбувається після того, як врегульовані будуть земельно-майнові питання з громадянами, отримають компенсації, землекористувачі отримають відшкодування збитків втрати і таким чином закривається питання.
Сьогодні це проблема чому? Тому що ми інколи з тисячами земельних ділянок доводиться мати справу, і ми в результаті, по суті, не розібравшись з однією земельною ділянкою, можемо заблокувати інвестиційні проекти вартістю сотні мільйонів гривень, якщо воно таким чином застряє.
Врегульовується, трошечки спрощується склад і зміст документації з землеустрою проекту відведення, дещо вдосконалюємо процедуру оцінки земельних ділянок. Як відомо, у нас штучно з трьох методичних підходів, які застосовуються при оцінці земельних ділянок, при викупі для суспільних потреб штучно був виключений порівняльний підхід. Але в результаті це призвело до того. Що порушуються права власників земельних ділянок. Наприклад, навколо великих міст, так як навколо Києва і так далі ми вимушені оцінювати земельні ділянки тільки через капіталізацію рентної плати, яку вони можуть отримувати по паям, наприклад, дуже дешева ціна получається, і банально власники відмовляються від викупу, і треба йти на процедуру через суд.
В цілому, ну, спрощується фінансування заходів по проведенню, підготовці і оцінці земельних ділянок. Ну, це – головні новели.
Ми розуміємо, що цей законопроект, він дуже комплексний. Він торкає багато актів земельного законодавства – і Земельний кодекс, і Закон "Про Державний земельний кадастр", і реєстрацію прав. Але ми переконані, що навіть якщо будуть якісь до нього зауваження, то, в принципі, він спокійно доопрацьовується до другого читання. Ми абсолютно готові врахувати всі слушні зауваження, які є, і зробити цей закон максимально ефективним.
Ще раз підкреслюю, сьогодні по Україні викуп земельних суспільних потреб, фактично, стоїть. Він не здійснюється, і величезні проекти стоять, в основному, не тому, що не можемо договоритися з власниками земельних ділянок, а через те, що в нас недосконале, м’яко кажучи, оце законодавство, яке просто створює дуже багато формальних перешкод.
І хочу звернути увагу, що цей закон, він буде важливий не лише, наприклад, для об'єктів енергетики, тому що зараз це найбільш болюче, те, що "горить", тому що зараз нам треба будувати нові магістральні лінії, без яких Україна просто не буде мати енергетичної незалежності нормальної. Але це й стосується транспорту, оброни і багатьох тих інших об'єктів, де дійсно треба вилучати земельні ділянки з мотивів суспільної необхідності. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від міністерства Ярослав Васильович. Я ще бачу, що присутня Людмила Миколаївна, да, буде, можливо, ви від міністерства? Чи буде позиція окремо? Ну, якщо можна, виступіть, тоді хто? Визначіться між собою.
____________ Л.М. Доброго дня! Ми однозначно підтримуємо те, що процедуру викупу для суспільних потреб потрібно врегульовувати, що вона доволі складна на сьогодні. Цей законопроект в цілому можна підтримати. Але є деякі моменти, на яких хотілося б особливо звернути увагу. Наприклад, земельні ділянки для містобудівних потреб, законодавство не містить такого терміну. Є землі житлової та громадської забудови, чітко передбачено Земельним кодексом. Тому треба врегулювати цей момент.
Наступним моментом є те, що підстави для розробки проекту, для розробки проекту не потрібна згода землевласника. Ми вважаємо, що це абсолютно порушує права громадян. І на етапі формування земельної ділянки на існуючу, тут потрібно ще доопрацьовувати. Тому що у нас є сьогодні чіткі підстави, в яких випадках скасовується реєстрація існуючої земельної ділянки. Тому прийняття закону і невнесення відповідних змін до Закону про кадастр, це неможливо.
Тому я дуже просила б його доопрацювати. Ми готові підключитися до доопрацювання цього законопроекту. Але потрібно, щоб він був в законодавчому полі. Абсолютно не проти щодо спрощення процедури. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Миколаївна. Ярослав Васильович, позиція – перше читання, да? Я так розумію?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Так-так. І єдине, що ще по грошовій оцінці. У нас теж є, що експертно-грошову оцінку земельних ділянок, самостійно визначає підходи, методи та оціночні процедури для розрахунку вартості земельної ділянки. Проте, в умовах дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, це пункт 15 розділу Х перехідних положень, є можливість розрахувати вартість земельної ділянки лише на основі методичного підходу, капіталізації чисто операційного або рентного доходу від використання земельних ділянок. Оце теж безпосередньо врахувати і в цілому ми згодні з позицією.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, у кого є бажання висловитися з цього приводу? Будь ласка, Вадим Євгенович Івченко.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я хотів би вас закликати, щоб ми з вами були, перш за все, послідовними. Ви пам'ятаєте, що минулого пленарного тижня ми прийняли в першому читанні законопроект 1270, який врегульовує тільки частину того, що врегульовує даний законопроект.
Він більш комплексний, вже сказано. Для мене особисто є, ну, наприклад, приємним спрощення умови проведення переговорного процесу і, безпосередньо, витрати і ризики відходять від органів державної влади і органів місцевого самоврядування для тих, хто безпосередньо зацікавлений у відчуженні. Тобто той орган, який зацікавлений, він і проводить безпосередньо переговорний процес вже з власниками цих земельних ділянок.
Тому, колеги, якщо бути послідовними, наш той законопроект – 1270, який вже наш є, комітетський, він буде доопрацьований, але він регулює тільки маленьку частину. Цей законопроект, він більш комплексний, він підтримується державним земельним агентством, міністерством. Є пропозиція все ж таки, щоб ми підтримали за основу, а далі між першим і другим читанням доопрацювали згідно наших пропозицій. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Заболотний Григорій Михайлович.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Я хочу сказати, що, дійсно, законопроект заслуговує того, щоб ми його в першому читанні однозначно прийняли.
Але я з усіх зауважень, які в мене особисто були, і тих, що я почув, я абсолютно підтримую позицію Міністерства аграрної політики у тому плані, що обов'язково потрібно погоджувати, коли розробляєте там проект, з власником. І як це можна… Бо це нагадує, знаєте, такий законопроект, який ми вже законом зробили, коли ми говоримо про те… про добровільне об'єднання територіальних громад. Добровільне, але це… Нічого нема, кажуть, більш постійного, ніж тимчасове, і добровільне, яке переходить у примусове. Тому ми абсолютно підтримуємо, і я підтримую, в першу чергу, позицію Міністерства і вважаю, що треба обов'язково погоджувати.
Крім цього, він, дійсно, дуже широкий, і є речі, які, ну, наприклад, коли ви пишете отут зміст положення… доопрацьований проект акту, хто має право приймати участь в обговоренні цих питань і потім як ви маєте розрахуватися за земельну ділянку. Ми вважаємо, що можна вважати тільки тоді уже погодженою, коли власник одержав конкретну плату за ділянку, яку погодили вилучити у зв'язку з суспільними проблемами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Шановні колеги, шановний головуючий! Наскільки я зрозумів, то основним пунктом цього законопроекту є вилучення статті 151 Земельного кодексу, яка визначає як раз порядок погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок для суспільних потреб. Ця стаття базується на необхідності погодження з власниками землі, органами влади, самоврядування місця розташування, розмір ділянки та умови і викуп з урахуванням комплексного розвитку територій, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці, в прилеглих територіях і таке інше.
Зазначена стаття має на меті усунення протиріч та потенційних конфліктів, які будуть, якщо ми цю статтю вилучимо. Тому, в разі її вилучення, зникне механізм досягнення згоди. І мабуть, було б правильніше цю статтю залишити, там уже якісь зміни до неї внести. Там, наприклад, в четвертій частині, де є перелік, за яких умов погодження місця розташування об'єкту не проводиться. Я не дуже чітко розумію, чи зможемо між першим та другим читанням оці поправки внести.
Бо ми спочатку починаємо вести розмову про передачу більших повноважень на місця, а тут ми вилучаємо цілу статтю 151 Земельного кодексу. Це запитання у мене.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви хочете прокоментувати? Будете коментувати?
_______________. Якщо дозволите. Справа в тому, що ці ті питання, які ви кажете: погодження перше з органами влади місцевого самоврядування, погодження з власниками. Абсолютно ті ж самі погодження ідуть на етапі надання дозволу на розробку проекту відведення. Тому просто в силу того, що одні й ті ж самі питання вирішуються на двох стадіях, їх вирішено уніфікувати і звести до одної. Насправді абсолютно погодження є.
Крім того, по погодженням з власниками землі і землекористувачами. Я хотів підкреслити, це погодження як було, так і лишається. У нас є два випадки надання земельних ділянок: з мотивів суспільних… для суспільних потреб і з мотивів суспільної необхідності. Для суспільних потреб у будь-якому разі завжди без згоди власника ніколи ніякого вилучення не буде. Мотиви суспільної необхідності, їх дуже є обмежена кількість випадків – це надання земельних ділянок для потреб оборони, надзвичайні ситуації, це оці от магістральні лінії електропередач і так далі. Це там, де уже в держави люфту немає. Якщо, вибачте, навколо Маріуполя побудували украплення, їх побудували саме там, де їх подували, і потім просто тут треба буде викупати. З дорогами і те ж саме. У вас є пряма лінія, Укрзалізниця, якщо треба побудувати нову швидку трасу. І є конкретна лінія між пунктами А і Б, там вправо і вліво не получиться. Тому там ми просто одразу починаємо проектувати земельну ділянку. Якщо ми будемо неправі, нас зупинить суд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо прийняти цю позицію? Чи буде позиція про відхилення? Колеги, була… Аркадій Олексійович
КОРНАЦЬКИЙ А.О. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно, Аркадій Олексійович, без вас – жодне обговорення. Ні, ні в якому разі. Будь ласка, Аркадій Олексійович.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Ну, по-перше, цей законопроект не проходив через підкомітет. Що, звичайно, є певним порушенням процедури. По-друге, безумовно, законопроект як уже тут відзначалося спрямований на ушкодження земельних прав землевласників в плоть до того, що отут є у ньому така чудова формула, в пункті 2 цього законопроекту. От я її вам зацитую. Я раніше такої ще не зустрічав. Особи, зацікавлені в одержанні у користування земельних ділянок і земель державної або комунальної, в тому числі за рахунок земельних ділянок, які перебувають у приватній власності. Розумієте? Тобто тут в принципі десь власник земельної ділянки, Бог знає, його права залишаються.
І саме головне, саме головне. Вся процедура, вірніше всі проблеми із викупом земельних ділянок або відведення їх для суспільних чи інших державних потреб зараз, вони відбуваються виключно про те, що у власника, або навіть у користувача намагаються вилучити її за дуже низькою ціною, яка близька там до нормативно-грошової або якоїсь незалежної експертної оцінки. А ринкова ціна землі абсолютно не враховується. Оце – основна причина. І я впевнений, що оцей законопроект просто замовлений якимось інвесторами, які уже собі багато мали проблем із викупом земельних ділянок. Вірніше, із їх набуттям.
Тому я вважаю, що його, якщо там є якесь раціональне зерно, якого я поки що не побачив, його варто відправити на доопрацювання і подумати, наскільки, дійсно, потрібно нівечити Земельний кодекс і ті права землевласників, які в ньому захищені, на угоду якимось інвесторам, які дуже потрібним нашій державі, нашій країні. Тому відхилити, відправити на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аркадій Олексійович. Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, ну, вже сказали… Дійсно, законопроект замовлений. Він замовлений органами місцевого самоврядування.
Де ми з вами живемо? В містах і в селах. Саме там відбувається розширення кордонів, саме там відбувається вилучення земельних ділянок для суспільних потреб. Де потрібно побудувати поліклініку, де потрібно побудувати розв'язку, де потрібно провести нову дорогу під час укрупнення громад? Це і є суспільні потреби. Саме на замовлення органів місцевого самоврядування це відбувається.
Тому я ще раз кажу, звичайно, все розпочинається з Закону про регулювання містобудівної діяльності, коли робиться загальний проект. Потім це накладається на землі. І далі, правильно казали експерти, далі йде спілкування з власниками, скорочення процедури … проекту землеустрою, і головне – той, хто сьогодні зацікавлений, щоб це не було там органи державної влади, місцевого самоврядування, напряму виходити і безпосередньо спілкуватися із власниками землі.
Звідки, ми кажемо там немає риночної вартості. Сьогодні без погодження власника ніякої передачі під суспільні потреби не відбувається. Якщо сьогодні він домовляється і згоджується, що саме буде така ціна, значить, він домовляється. Це вже є ринок, коли люди безпосередньо спілкуються один з одним.
Колеги, я пропоную все ж таки, щоб ми з вами підтримали ініціативу, бо це ініціатива місцевого самоврядування, це ініціатива наших міст, сіл, селищ і міст районного значення. А між першим і другим читанням ті речі, які є контраверсійними, ми з вами побачимо щось таке, то ми з вами, дійсно, відпрацюємо. На перший погляд, можна прийняти у першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я буду стави… Будь ласка, автору слово, і будемо переходити до голосування.
______________. Та я дякую за всі зауваження. Насправді, дійсно, цей закон дуже потрібний для відведення земель для суспільних потреб. Зокрема я хотів би сказати, приклад, от лінія 750, яка перекидає електроенергію з Рівненської атомної до Києва, в Макарівський район, підстанція 750 київська, там є 3,5 тисячі власників земель на лінії
Та сама ситуація є… (Шум у залі) Та сама ситуація є з лінією, яка веде з Макарівського району до безпосередньо до Києва. Тобто Київ без електроенергії і насправді в Києві спалюється дорогий газ півтори тисячі кубів… півтора мільярди кубів газу за минулий рік на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 було спалено, в тому числі які можна зекономити, перекинувши електроенергію. Тому законопроект є дуже важливий, наболілий, і я просив би підтримати в першому читанні. До другого читання ми допрацюємо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я би пропонував перейти до голосування. Я думаю, що позиції виловлені. Я буду ставити на голосування в порядку надходження. Була пропозиція від міністерства, озвучена підтримати в першому читанні і допрацювати всі проблемні моменти на другому читанні. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто "проти"? Хто "утримався"? Фактично утримався… добре, значить рішення не прийняте про перше читання.
Хто за те, щоб відхилити даний законопроект? Хто "за"? Давайте "відхилити" подивимося. А потім будемо доопрацьовувати. Відхилити. Є хтось "за"? Немає. Добре
На доопрацювання авторам направлення. Все. Ну при цій ситуації… Хто "проти"? "Утримались"? Рішення приймається: на доопрацювання авторам.
Шановні колеги, я в контексті відправки на доопрацювання і так далі. Треба розуміти, ну, оцю різницю яким чином доопрацьовувати, оскільки законопроект вже зареєстрований. Ми часто як би використовуємо цю формулу, а її насправді як такої особливо і не існує. Тобто фактично мова іде про перереєстрацію нового законопроекту. І в цій ситуації ми дуже часто опиняємося в ситуації от як із законопроектом 1680. Коли ми в намаганні зайняти більш м'яку позицію, не відправляємо на доопрацювання. А автори хочуть зареєструвати новий законопроект, приходять і їх той законопроект є вже зареєстрованим. Відповідно за тим самими предметом регулювання новий законопроект не реєструється. І законопроект підвисає.
Тому, чесно кажучи, ну, такі наші половинчасті позиції, вони не пройдуть до, ну, кінцевого результату. Тому у мене позиція така. Якщо ми його відхиляємо, то тоді давайте ми його відхиляємо. Але, якщо авторам є певна суспільна необхідність і вони говорили про це. Сьогодні виступав автор, Вадим Євгенович, який говорив про те, що так само органам місцевого самоврядування цей законопроект необхідний. В принципі ми сьогодні конкретно по розділам ми його не відпрацювали. І тому сьогодні конкретно сказати авторам, а що би ми хотіли, щоб вони забрали з цього законопроекту або змінили, чесно кажучи, на комітеті сьогодні не сформовано. Тому ми їх фактично відправляємо зі словом "ні" і без якоїсь конкретики.
Я не знаю будуть якісь пропозиції від авторів? Іван Мірошніченко, можливо, ви співавтор, давайте будемо дивитись.
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Ні, ну, питання і коментарі, які були вже озвучені, зрозумілі. Абсолютно вірно кажете, в цьому випадку це має вже новий законопроект, який має бути, вноситься. У мене тоді прохання до всіх. Так як вже другий раз ми цей законопроект заслуховуємо, прохання до всіх. Я знаю, що це актуально для багатьох із нас, щоб ви долучилися зі своїми поправками, чіткими формулюваннями, які б ми могли туди внести. І вже винесли вже узгоджений якийсь більш-менш варіант, щоб вже потім його мали можливість підтримати. Я так розумію, що в першому читанні ми не набрали голосів, щоб підтримати і потім вносити зміни. Дякую.
_______________. Якщо можна, да? Можна? А я думаю, що поставте ще раз на голосування. Ми поставили два питання, які треба виправити. Виправити, що погодження з землевласником, раз. І обов'язково проплачувати повністю земельну ділянку. А потім після проплати повної, розрахунком з власником, вважати, що вже, так сказать, сделка произошла, да?
Але я хочу сказати, чого ми його відправляємо… відкидаємо, просто відкидаємо, просто відкидаємо. Нам же ж завтра все рівно треба до нього повертатися. Якщо є якісь зауваження, давайте приймемо у першому читанні. Вносяться пропозиції, зауваження, зміни, і тоді ми будемо мати можливість над ним працювати. Оце просто відхилити – ну, колеги, це не серйозно, принаймні. Все рівно ж ці процеси йдуть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. ………
_______________. Я думаю, всім очевидно, що питання важливе, да? Треба знайти його вирішення. Я пропоную наступний варіант. Зараз ми просто не приймаємо рішення. Автори за два тижні, насправді, можуть подати доопрацьований законопроект. (Шум у залі) Ну, так яка різниця? Ще раз зробите.
Доопрацьований законопроект. І через два тижні ми під цим же номером доопрацьований законопроект можемо там або рекомендувати до першого читання, або, відповідно, вже тоді… Ну, зараз… (Шум у залі) Ні, дивись, ти можеш…
От дивись, ти можеш… От я просто, в мене точно вже така ситуація була, і… (Шум у залі) Доопрацьований ще раз. Відкликати той, і зразу ж реєструєш новий. Це можна, така процедура є. Дивись, ти відкликаєш…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій, все! Дякую за пропозицію. Ми насправді тільки що тут порадилися із секретаріатом. Ситуація полягає у наступному, різниця від законопроекту 1680. Даний законопроект не включений до порядку денного цієї сесії. Тому в цій ситуації ми можемо, ви можете як автори його відкликати, доопрацювати і зхареєструвати знову. Аби він був у порядку денному, ви би цього зробити не змогли, як в ситуації з нашими колегами 1680. Тому давайте тоді, колеги, розуміючи складність питання і важливість його запропонуємо авторам, і ми вже обговорили його, і будемо відповідно від членів комітету тоді мати позицію, що ми, як тільки він буде перевнесений і доопрацьований, а сьогодні були висловлені думки членів комітету, ми його зразу виносимо на наступний комітет. І я думаю, через тиждень якраз, фактично, ми можемо зробити це на наступному комітеті.
Якщо така пропозиція приймається, давайте тоді будемо рекомендувати авторам його відкликати, і будемо чекати на наступному комітеті його допрацьованим. Будь ласка.
_______________. Я би просив дати чіткі пропозиції, як змінити чи доопрацювати, щоб ми письмово отримали ці пропозиції і доопрацювали і винесли ще раз на комітет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене пропозиція до авторів, оскільки, ну, члени комітету точно не будуть ходить до авторів. У мене пропозиція до авторів. Якщо можна. ви сьогодні були свідками обговорення, були ключові зауваження. Якщо можна, з тими зауваженнями відпрацюйте, і я би пропонував для того, щоб була більш конструктивна дискусія наступного комітету, кожен, хто мав зауваження, на наступному комітеті нехай висловиться з приводу того, яким чином ці зауваження враховані, а не враховані. І тоді ми це обговорення зробимо коротким, результативним і тому я прошу авторів звернутися до кожного з членів комітету, хто мав зауваження, можливо навіть до кожного з членів комітету доопрацювати. Я думаю, що ми маємо тут спільне бажання обговорити його на наступному комітеті. Аркадій Олексійович, вам. Якщо можна, коротко.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Два слова буквально. Це репліка на пропозицію одного з авторів дати пропозицію, що треба вдосконалити.
Цей законопроект погіршує права землевласників і землекористувачів відповідно до тих, які є зараз. Ну які ми можем дати пропозиції, коли Конституції прямо забороняє приймати закони, які погіршують об'єм або звужують права, обов'язки… права чи інтереси, які зараз існують й закріплені законом. Які тут можна надати пропозиції? Воно виключно направлено на те, щоб звузити, погіршити права нинішніх землекористувачів або землевласників.
Ну там є маса інших проблем. Ви виходите з того, що всі землі кругом державні, а я виходжу з того, що нема державних земель у нас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Аркадій Олексійович, якраз оце от та дискусія, яку би ми хотіли, щоб ви провели з авторами. Всі насправді тут. У нас є декілька прецедентів, коли ми робили відповідні кроки. Але, як правило, робиться щось для покращання якоїсь іншої царини. Я думаю, що спільну мову хотілося б дуже, щоб ви знайшли.
Колеги! Тоді авторам прохання відкликати, на доопрацювання і на наступний комітет ми його розглянемо. Добре? Приймається рішення?
Все. Дякую, колеги. Тоді, якщо можна, наступний законопроект. Народний депутат Антонищак, доповідайте і будемо уже далі в більш такому активному темпі йти для того, щоб розглянути всі законопроекти. Будь ласка.
АНТОНИЩАК А.Ф. Доброго дня, шановні колеги! До загалу… (Шум у залі) Прошу. 2454.
До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінально-правової охорони земель водного фонду.
На землі водного фонду як елемент довкілля зростає негативний вплив, особливо небезпечний у випадках її самовільного заняття, нецільового використання, руйнування або нераціонального зняття поверхневого ґрунтового шару, а також інше негативне втручання в структури земель водного фонду. Такі дії стали причиною встановлення кримінальної відповідальності за суспільно небезпечні винні… посягання, які завдають шкоду землям водного фонду та негативно впливають на стан довкілля в цілому, спричиняючи екологічну небезпеку.
Методі і завданням закону є забезпечення можливості притягнення до кримінальної відповідальності за незаконні дії стосовно земель водного фонду, зокрема, незаконне зняття ґрунтового шару земель водного фонду в істотному розмірі, незаконне штучне утворення земельної ділянки на землях водного фонду, незаконне виведення земельної ділянки зі складу земельного фонду. Завданням законопроекту є підвищення ефективності протидії екологічній злочинності в Україні.
Проект Закону України передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України у вигляді вдосконалення назви і змісту статті 239 Кримінального кодексу України та змісту частини 2 статті 197 Кримінального кодексу України.
На даний час стаття 239 Кримінального кодексу України не працює, хоча випадків вчинення цього злочину дуже багато, злочинність дуже висока, але з 2009 року по теперішній час є тільки дев'ять обвинувачених вироків суду.
Поясню простою розумною мовою. Щоби побудувати будинок, від моря потрібно, від берегової полоси
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Позиція міністерства, будь ласка.
_______________. В цілому ми підтримуємо їх.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо. Аркадій Олексійович, ваш підкомітет.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Ну, я взагалі за посилення кримінальної відповідальності за будь-які порушення і земельного, і водного, і іншого всякого законодавства. Зараз ця відповідальність є. Але, якщо вона посилюється, то я думаю, що можна підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, є у когось? Нагадую, це не основний комітет наш по цьому законопроекту.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. У першому читанні принаймні можна прийняти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хтось хоче висловитися з цього приводу? Олексій Мушак, будь ласка.
МУШАК О.П. Шановні колеги! Ну, мабуть, всі знають ті, хто по річкам їздить або десь живе, що там абсолютно, ну, не можна назвати це бєзпрєдєл, але, скажімо, беззаконня 100 відсотків. І ми таке понатворювали. Екологічні проблеми зараз з цими забудовами надзвичайно великі. У нас дуже велика зарегульованість води, це погіршення відбуваються і її відповідно потім відбувається зазеленення. Це синьо-зелені водорості починають активно розвиватися. Ну, і ми по-тихеньку втрачаємо наші річки, вони просто починають заболочуватися.
Тому цей законопроект, ну, скажімо, це один з кроків для того, щоб ці проблеми вирішувати. Тому пропоную підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Леонідович Вітко.
ВІТКО А.Л. Артем Витко. Хотел бы свою думку сказать. Нужно поддерживать, потому что та вакханалия, которая сейчас творится вдоль берегов, она неприпустимая. Хочу поддержать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Є пропозиція підтримати даний законопроект в першому читанні. Хто "за"? Хто "проти"? "Утримались"? Одноголосно рішення "за".
_______________. Шановні колеги, щиро дякую, на полі відроблю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Колеги, переходимо. Ну такі, знаєте, нагальні швидкі, ті, що нас колеги просили, розглянули. У нас друге читання. Законопроект 0901 від 27.11.2014 року. Законопроект перехідний з минулого скликання. На жаль, авторів даного законопроекту не залишилося у восьмому скликанні майже, окрім народного депутата Деркача. Не знаю, він присутній сьогодні? І не присутній. Ну мусимо розглядать. Друге читання, є поправки. Тому я би слово надав Петру Васильовичу Юрчишину для доповіді як голові підкомітету з цього питання.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, члени уряду, експерти, представники виробничих напрямків! До вашої уваги пропонується законопроект 0901 про молоко та молоковмістні продукти, поданий народними депутатами сьомого скликання Деркачем, Пшонкою і Смітюхом. Даний законопроект прийнято в першому читанні. Автори законопроекту пропонують в законодавчому полі запровадити термінологію "молоковмістні продукти".
Я хочу сказати, що ми сьогодні маємо достатньо молока, щоб забезпечити виробництво якісним молоком. Тому молоковмістні продукти сьогодні недоречні. В разі прийняття закону про молоковмістні продукти дасть можливість узаконити фальсифікацію, а також знищити поголів'я великої рогатої худоби дійного стада, тому що так звані замінники молока значно дешевші і будуть конкурувати сьогодні з товаровиробником.
В Білорусії та Росії в Техрегламенті Митного союзу виключені такі, як молоковмістні продукти. Називати їх молочними заборонено. Молоко… Молоко застосовують в кондитерській та консервній промисловості. А їх же не називають молоковмістними. Є рецептура, де пишуть: молоко та інші інгредієнти, тобто харчові добавки. Ми знаємо таких народних умільців, які з одної тонни молока робили 100 тонн масла, отримали "героів".
І хочу зауважити, що Україна – одна з найбільших імпортерів олії, пальмової олії. Скажіть, ми працюємо для людей чи проти людей? Про які молоковмістні продукти?
Законопроект сьомого скликання за часів Януковича. Тоді ми мали можливість і експортували в Росію все. Но сьогодні Росія відмовилась. В Європі взагалі такого немає. Я взагалі пропоную народних депутатів долучитись до нового написання законопроекту, а саме про безпечність і якість харчових продуктів, де буде весь перелік продуктів. Ми не можемо сьогодні заборонити працювати по старому закону. Там все є. Але саме головне впровадження нового законопроекту - дасть можливість узаконити. Ну там хитро написано: "50 відсотків молоковмістних продуктів". Та взагалі не потрібно. І як же ми можем сьогодні з молоковмістних продуктів виготовляти продукти дитячого харчування? А хто ж нас зрозуміє?
Ми закриваєм заводи, тому що нема куди експортувати свою продукцію, а тут ще напівдешевше будем виготовляти продукти. Та потрібно це заборонити.
Тому я пропоную даний законопроект відхилити або відправити на доопрацювання, або в другому читанні. В інший спосіб цей законопроект, я вам скажу, буде відхилено.
Тому ми зібралися депутати і кожен дасть своє резюме. Я б сказав, визначення немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, дякую.
ЮРЧИШИН П.В. Відхилити!
ГОЛОВУЮЧИЙ. В цілому позиція ваша зрозуміла по закону. Давайте трошки зорієнтуємося на іншому. У нас, по-перше, законопроект зайшов на друге читання. Відхилять ми його вже не можемо. Ми можемо тільки розглянути поправки і відхилити або підтримати поправки. Насправді у нас поданий ряд законопроектів, вибачте, ряд поправок в основному з народним депутатом Мірошниченком і Міщенком.
Тому у мене пропозиція наступна. Враховуючи сказане Петром Васильовичем і для того, щоб повернутися до цього законопроекту у новому форматі, оскільки, чесно кажучи, абсолютно чітко зрозуміло, що введення поняття молоковмісного продукту, воно вже створює певний спектр діяльності для всіх гравців ринку і фактично дійсно легітимізує певну діяльність. Але разом з тим ми мусимо також, чесно сказати, що сьогодні насправді молоковмісні продукти, вони дійсно існують, і коли громадяни не мають можливості від'єднати одне від іншого, то є звичайно проблема.
Що стосується цього законопроекту, пропоную нам, якщо є зауваження до позиції фахівців, які працювали в комітеті в контексті підтримки або відхилення поправок, зараз обговорити. Якщо можна, щоб ми не по кожній поправці йшли, якщо в когось є зауваження до якоїсь конкретної правки, ми її розглянемо, підтримаємо в такому вигляді, в якому вони є з тими поправками, але будемо мати у виступі позицію комітету стосовно даного законопроекту у залі.
Крім того, у Петра Васильовича є пропозиція до членів комітету, в контексті створення нового законопроекту, яким би оці от контроверсійні речі, про які тільки що я дуже коротко сказав, ми могли би врегулювати. Я правильно вас зрозумів, Петро Васильович?
Тому, колеги, я тоді наступним чином спитаю. Є поправки до даного законопроекту минулого скликання народних депутатів широкого кола. У кого є зауваження до поправок в контексті роздрукованих і розданих вами? Насправді переважна більшість поправок врахована для того, щоб не змінена була архітектура у тому вигляді, в якому він є, але я знову ж таки повторюся, є загальна позиція підкомітету. Я зараз до народних депутатів звертаюся, потім позиція міністерства, обговоримо його і будемо приймати рішення.
Колеги, є зауваження до поправок? Поки колеги шукають поправки, на які би хотіли звернути увагу, тоді, якщо можна…
ЮРЧИШИН П.В. Там суттєвих таких поправок не внесено, тільки в законодавчому полі. Але, оскільки даний законопроект ми не беремо до уваги, я думаю, що в другому читанні він буде все-таки завалений, будемо так говорити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ця позиція буде в залі сьогодні. Ярослав Васильович, у вас було зауваження?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Да. Прохання пункт 23, поправка від чи Мірошніченка, "є на етикетці, упаковці та інших видах маркувань під основною назвою молоковмісного продукту та ознакам для товарів".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Васильович, який номер поправки, якщо можна?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. 23 рядок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, номер поправки?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Рядок, пропозиція ця № 7.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьома?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Да, сьома. І там врахувати частково. Зверніть увагу: "не менше, ніж 80 відсотків від найбільшого розміру тексту основної назви такого продукту". Крапка. А от слова "або знаку для товарів і послуг", це я кажу забрати чому. Тому що можна по відношенню до меншої частини якусь взять і врахувати, і тоді вже таким мілким шрифтом буде написано, що ви і не побачите, що це молоковмісний продукт. Це просто для того, щоб не було зловживань всього-на-всього.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Васильович, позиція зрозуміла. На жаль, по строкам внесення правок ми вже не знаходимося в форматі. Тому таку правку ми внести, на жаль, не можемо. Ми можемо правку сьому або підтримати, або відхилити. Насправді ми правку сьому депутата Мірошніченка врахували з викладенням "містити тест наступного змісту", замінити словами "розміщуватися текстом такого змісту. Вона абсолютно технічна, не змінює ніякого смислового навантаження. Тому ми вирішили її врахувати. Народний депутат Бакуменко, ваше зауваження?
БАКУМЕНКО О.Б. Я підтримую поправки пана Мірошніченка. А от поправку, стаття 16.1 "Державне регулювання закупівельних цін на молоко" пана Міщенка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер?
БАКУМЕНКО О.Б. 16.1 написано, "Державне регулювання закупівельних цін на молоко". Ну, тут 16.1.
_______________. 15 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 15, колеги, зверніть увагу.
БАКУМЕНКО О.Б. Державне регулювання закупівельних цін на молоко. Я категорично проти. Бо це антиринковий метод. И он не нужен никому. Мы уже отклоняли два законопроекта, именно которые антирыночные и говорят о том, что надо дать Кабинету Министров еще полномочия регулировать цены на молоко. Поэтому, я считаю, эту поправку поддерживать нельзя и прошу поставить тогда на голосование.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Борисович, ну насправді воно в такому вигляді відображено в нашій таблиці. Пропонується рішення комітету – її відхилити, тому у нас узгоджена позиція з цього питання поки.
Є якісь зауваження? Іван Володимирович, у вас було зауваження? Ні? Будь ласка.
_______________. Шановні колеги, взагалі цей закон не зовсім зрозумілий, бо назва начебто про боротьбу з фальсифікатом, а таке враження, ми наче його навпаки, легалізуємо. Да.
Наприклад, тут поправка 19 народного депутата Івахіва каже, що суб'єкт господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю, зобов'язаний розміщувати молочну сировину, молочні продукти та молоковмісні продукти окремо, а молоковмістні продукти окремо на стелажах, на полках, прилавках. Ну…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, яка це поправка?
_______________. 19-а поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 19-а?
_______________. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 19-а у нас Мірошниченко.
_______________. А Івахів це яка? 18-а? Це 18-а?
_______________. Я не бачу Івахіва.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чесно кажучи, не бачимо поправки Івахіва.
_______________. Ну вибачте тоді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Зрозуміло? Позиція є. якщо інших зауважень до поправок немає, я пропоную прийняти у тому вигляді, який я зараз коротенько зачитаю для стенограми, для того, що у нас був.
Поправка 1-а врахована. 2-а врахована. 3-а врахована. 4-а… Ну мається на увазі по тексту нумерування поправок. 4-а врахована. 5-а врахована, 6-а врахована. 7-а врахована. 8-а врахована, 9, 10, 11-а врахована. 12, 13, 14-а врахована. 15-а поправка, як зауважив пан Олександр, відхилена. 16-а врахована. 17-а врахована. 19-а врахована. 20-а врахована. 21-а врахована, 22-а врахована.
В такому форматі, якщо є, давайте тоді проголосуємо за те, щоб з тими правками, які внесені в форматі підтримки комітету, за нього проголосувати. у нас немає іншого варіанту, колеги, у нас є єдиний варіант, умовно кажучи, відправити його на повторне друге, але ми повернемося рівно до тієї самої ситуації, коли ми зможемо вносити правки до документу, який є, на скільки я розумію, він по філософському підходу просто не має підтримки.
Тому хто за, щоб підтримати поправки в тому вигляді?
Будь ласка, ви хочете висловитися? Будь ласка.
НОВІКОВ. Доброго дня. Шановні депутати, ви знаєте (Аграрний союз, Новіков). Ви, от зараз, якщо ми таким чином будемо іти, ви кажете, що з фальсифікатами і таке інше, то треба відмінити ковбасу з соєю, треба костюми зняти, бо вони не шерсть, а ще є матеріал іскуственний і так далі. Тобто навпаки, якщо ми називаємо те, що є, своїм ім'ям, своїм ім'ям, якщо це молоко, то це молоко і молочні продукти, а якщо це молоковмісний продукт, то він окремо продається і окремо маркірується. А якщо ми кажемо, що ми таким неприйняттям скажемо ні спредам і таке інше, то чогось не буде, розумієте, його не буде, вони будуть ці продукти, вони будуть дешевші, бо є категорія людей, які не можуть дозволити собі молочні продукти, тому що вони коштувати повинні досить не дешево. Інша справа, як зробити так, щоб вони мали можливість купити їх, це інша справа, але якщо ми просто не даємо їх назву і вони продаються окремо, то…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Скажіть по поправкам у вас є якісь зауваження? Бо ми зараз не закон по суті обговорюємо, це друге читання.
НОВІКОВ. По поправкам в принципі ми підтримали б, щоб все-таки своє назвали ім'ям, своїм ім'ям назвали…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну по поправкам у нас воно так і залишилось. Правильно?
НОВІКОВ. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, правка ми це враховано, тому це вже більше позиція народних депутатів в залі, яким чином визначаються за той законопроект. Філософські ваш підхід зрозумілий, дякуємо за позицію.
Колеги, я пропоную голосувати.
Хто за пропозицію Верховній Раді розглянути законопроект в другому читанні з тими правками, мається на увазі з підтриманими і відхиленими комітетом, як ми розглянули сьогодні.
Хто – "за"? Хто – "проти"? "Утримались"?. Четверо "утрималися". Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Ну питання непросте. Ми неодноразово обговорювали його. Треба проводити. Якщо це експортне середовище, проводити роботу з народними депутатами, роз'яснювати позицію. Якщо є позиція у народних депутатів, так само формулювать її в нових законопроектах і відстоювати їх в залі. Я думаю, що це буде ну справедливою позицією по відношенню до і авторів цього законопроекту, і для всіх учасників сьогодні ринку.
Колеги, наступний законопроект, до якого пропоную перейти зараз по нашому порядку денному… Де порядок денний? Дякую. Законопроект 2322. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо децентралізації у сфері земельних відносин. Народний депутат Нестеренко Вадим Григорович. Будь ласка.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Можна, да? Дякую. Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановні присутні! Більшість з нас особливо мажоритарні депутати, виступаючи на передвиборчих зустрічах з виборцями, обіцяли тим чи іншим чином повернути повноваження до місцевих громад на вплив до землі, особливо тої, що розташована за межами населених пунктів.
З 01.01.2013 року ці повноваження були передані центральному органу виконавчої влади у вигляді Держкомзему з цілком нам всім зрозумілих причин та з ясною метою. Як наслідки… які наслідки мало таке рішення? Ну, наприклад, такі як: невідомі особи почали якимось чином отримувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення з Державного резервного фонду, які жодним чином не стосуються до місцевих громад і ніяких податків не оплачують на цій території; якісь фізичні особи почали отримувати ділянки біля водоймищ, річок, ставків, таким чином перекриваючи доступ місцевих громадян до місць відпочинку. Територія, біля яких проходить видобуток вуглеводородів, а такі є на моєму виборчому окрузі в Магдалинівському районі на Дніпропетровщині замість безтурботного життя спостерігають за остаточним руйнуванням їхніх об'єктів соціальної інфраструктури, бо вони ніяким чином не спливають і не можуть задати жодних запитань до підприємств, які добувають вуглеводород. Навіть дозвіл на заготівлю дров сьогодні потрібно отримати не в сільській раді, як це було, за межами мається на увазі населеного пункту, а в тому самому органі центральної влади, який уж точно не опікується проблемами опалення будинків взимку.
Тому цім законопроектом ми практично повертаємося до повноважень місцевих громад станом на 2012 рік з урахуванням змін, що прийшли за цей період по розмежуванню земель державної та комунальної власності. Ми змінюємо якраз назви земель державних на комунальні і тому, шановні колеги, тому хто… Я знаю, що багато подібних законів є і ми в першому читанні, до речі, проголосували на комітеті 1159 і цей мій законопроект 2322 цілком і повністю якось практично доповнює цей 1159 і тому прошу вас підтримати, мені звичайно цікава ваша думка, особливо вас, Аркадій Олексійович, тому, будь ласка Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим. Аркадій Олексійович, ваш підкомітет, думка.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Ну законопроект дуже хотілось би підтримати. Я не дуже готовий, чесно сказати, детально його проаналізувати, тому що він не розглядався у нас на підкомітеті і я не встиг ґрунтовно з ним ознайомитись. Але по першим моїм враженням, які є, від того, що я проглянув законопроект буквально зараз, тут є і позитивні моменти, і негативні. Наприклад, позитивним є моментом пропозиція виключити із статті 12 слова "на території сіл, селищ і міст!, що автоматично дає підстави для розширення повноважень сільських рад, наприклад, на іншу територію, на території поза селами. Друге, негативно є, наприклад, от стаття 83, пропозиція виключити пункт 2 статті 83, де написано, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів і так далі. Чому це повинно виключатися, не зрозуміло.
Позитивним є і просто грандіозно позитивним пропозиція виключити пункт 1 статті 84, де написано, що у державній власності перебувають усі землі України. Це мертва стаття, яка протирічить статті 13 Конституції, безумовно, цей пункт перший треба виключити.
Тому я надав би пропозицію комітету порекомендувати підтримати цей законопроект у першому читанні, а потім його доопрацювати до другого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аркадій Олексійович. Позиція міністерства, будь ласка, і потім будемо виходити.
_______________Л.М. Дозвольте, будь ласка. Дякую. Ідея передачі повноважень щодо розпорядження землями в цілому абсолютно підтримується, ні в кого не викликає сумніву питання щодо необхідності здійснення такої децентралізації. Але даний законопроект абсолютно не комплексно підходить до вирішення цього питання і хочу наголосити, що сільські органи місцевого самоврядування в 2012 році не мали таких повноважень, це були повноваження органів виконавчої ради, а саме райдержадміністрації.
На сьогодні даним законопроектом не врегульовується що ж робити з тими земельними ділянками, які були з 1 січня 13-го року зареєстровані як державна форма власності, на інвентаризацію даних земельних ділянок було витрачено досить велику суму з державного бюджету і на сьогодні ці земельні ділянки є державною формою власності. Автоматичної перерегестрації за запропонованим законопроектом не передбачено, тому ці землі автоматично не стануть землями комунальної власності.
До того ж територіальні межі діяльності сільських, селищних, міських рад обмежуються територією населених пунктів, тому тут теж комплексно потрібно підходити до вирішення цього питання, є процедура встановлення меж населеного пункту і передача повністю внесення земель державної власності до земель комунальної власності нами не підтримується. Тому просимо законопроект відхилити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Миколаївна. Микола Іванович Кучер.
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Можна я добавлю? І тим паче, що ми дійсно 1159, як міністерство, підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Васильович.
КУЧЕР М.І. Да, шановні колеги, я хотів сказати це ж саме, що у нас підтриманий комітетом, підтриманий міністерством 1159 про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами. Це вже десятий законопроект альтернативний, якщо ми хочемо прийняти іменно, щоб ця ідея пройшла, що передача земель за межами населених пунктів з державної до комунальної власності, давайте об'єднаємося навколо закону 1159, проведемо його, а потім будемо правити. Давайте вирішимо принципово питання. Десятий законопроект, чим більше ми будемо їх розглядати, тим менше шансів, що 1159, який всіма підтриманий, пройде. Давайте все-таки об'єднаємося навколо законопроекту 1159, я звертаюся до всіх членів комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, слово. Ти ж руку підняв.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Дякую Тарас Вікторович. Шановні колеги, ми маємо рухатись в конкретній стратегії. Сьогодні є стратегії по децентралізації, сьогодні вже підписаний закон про децентралізацію адміністративних послуг. Законопроект 1159 саме розроблений для децентралізації повноважень. Стоять зараз питання: коли ми змінимо Конституцію? Коли будуть укрупнені громади? І так далі. головне питання, яке сьогодні ставлять наші партнери по коаліції: коли цей закон буде вступати в силу? Або ми передаємо повноваження сільським, селищним громадам і всі землі навколо сіл, селищ будуть, вони будуть розпоряджатися цими землями і вони переходять у комунальну власність, або ми передаємо укрупненим громадам. Даний законопроект передбачає передачу тільки там об'єктів атомної енергетики, та то, другоє, третє, четверте, він підходить не комплексно, комплексний законопроект 1159.
Тому є пропозиція. Все ж таки у нас маса законопроектів, ми, як співавтори одного з них, ми відкликали наш законопроект і приєдналися до 1159. Є пропозиція до нашого колеги з комітету, пана Нестеренка, зробити те ж саме. Коли проведемо цей комплексний законопроект, коли ми з вами, ну в першому читанні, ви знаєте, він стоїть в порядку денному на наступний тиждень, першим питанням у вівторок, або один з перших, буде законопроект 1159. Далі у нас з вами піде спілкування: коли ж він вступає в силу? Чи спроможні сільські громади зараз? Чи все ж таки піде на укрупнення громади? Коли вони будуть укрупненні: через рік, через 2, через 7 через 10? Якщо ви знаєте, то готується законопроект про новий адміністративно-територіальний устрій і оці перспективні плани, це є новий адміністративно-територіальний устрій, тому що деякі наші штовхачі цієї реформи, вони не хочуть затягувати процес об'єднання на роки. Тому ми можемо зрозуміти таку ситуацію, якщо це на роки затягнеться, значить ми передамо на сільські, селищні ради і так далі, але постають інші питання. Тобто є стратегія, якщо ми їм сьогодні передаємо, наприклад, з 1 січня 2016 року…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ІВЧЕНКО В.Є. … одну хвилинку, важливо. Але ж ми забрали податки, вони сьогодні міста районного значення села, селища, вони не мають коштів навіть на своє утримання, як же вони будуть утримувати землевпорядника і так далі? Тому ми маємо внести зміни до Податкового і повернути їм фінанси, або ці 25 відсотків, які були. А стимулом для них буде з 25-ти до 6-ти.
Тобто є стратегія децентралізація, є комплексна, тому колеги, просимо давайте ми не будемо подавати, давайте приєднаємося, ми подаємо вам руку, і дійсно, комплексний законопроект піде 1159. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Григорович, будь ласка, вам слово.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Дозвольте відповісти, дякую всім за ваші пропозиції, за зауваження. Перше, Аркадій Олексійович, ви ставили питання чому виключається пункт два статті 83? Він виключається тому, що тут якраз і написано, що в комунальній власності перебувають всі землі в межах населених пунктів, в межах, тому він і виключається. Це відповідь на ваше запитання.
Що стосується вашого коментарю, от дивіться, я зараз дивлюсь на порівняльну таблицю на 1159, у нас співпадає тільки стаття 12, а далі йдуть зміни до Земельного кодексу, тільки за змістом схожа стаття 12, зміни до статті 12.
Далі. Тут зміни до статті 20 "Встановлення та зміна цільового призначення" та все. Ще раз підкреслюю, що законопроект 2322 – це передача повноважень від центрального органу виконавчої влади, тобто Держкомагенству чи як воно там зараз буде називатися по новому, назад до місцевих громад, якщо в статті, яка це стаття? Скасовуємо в статті 22, скасовуємо ці повноваження центрального органу, то передаємо якраз районним державним адміністраціям, покищо вони ще фунциклірують…
повноваження по розпорядженню земельними ділянками це вже було в 12-му році. Я ні в коєму разі не проти закону 1159, а "за", тільки він зовсім, трохи інший спектр питань затрогує. Тому я ще раз вам кажу, що якби цей закон був повністю, як це кажуть, альтернативним, то він би мав схожий, на мою думку, схожий номер, тире 1, тире 2, а так він абсолютно про інші речі. Розумієте? Поетому дивіться, будь ласка, на ваш розсуд. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, можемо переходити до голосування? Аркадій Олексійович, якщо можна, заключне слово і будемо голосувати.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Я просто змушений ще раз взяти слово, тому що ми обговорюємо цей законопроект, ми не зібралися тут для того, щоб ще раз слухати, так сказати, рекламу законопроекту 1159, який я уже абсолютно, таким, який не відповідає потребам сільських громад і ніяк не може підмінити оцей законопроект. Я впевнений, законопроект 1159 не пройде, тому знімати цей законопроект, який може прискорити значно ситуацію і з повноваженнями місцевого самоврядування, і багато інший питань попутно вирішити, я пропонував би проголосувати комітету за те, щоб ми його розглянули у першому читані, потім вдосконалювати, це різні абсолютно законопроекти і у нього є те достоїнство, що він торкається статті 84 пункт 1 частини першої, можливо навіть не доведеться звертатися до Конституційного Суду, а таке подання вже готове, щоб визнати статтю 84 антиконституційною, воно такою є і це буде відповіді на питання, яке щойно було збоку Держземагенства висловлено. А що робити з тим, що землі вже передані у державну власність? Так землі у державну власність передані незаконно та ще і відповідно до статті 4.1 Закону "Про реєстрацію прав на нерухоме майно", яке встановлює особливий порядок, якого не може бути, це знову проти Конституції. Всі учасники правостосунків є рівними в Україні, а там сплошні рушення. Нічого страшного, буде визнано те, що віднесли, як віднесли, так і принесуть обратно і буде земля народною, а органи влади будуть мати тільки повноваження нею розпоряджатися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аркадій Олексійович. Колеги, висловилися всі, я сподіваюся. Якщо можна, тоді переходимо до голосування. Хто за те, щоб підтримати даний законопроект в першому читанні. Хто – "за"? Порахуйте, будь ласка.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Леонід Петрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 6 – "за". Хто – "проти"? Шість – "проти". Хто "утримався"? Рішення не прийнято.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. "За" було насправді більше, Тарас Вікторович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте перерахуємо ще раз, будь ласка. Хто – "за"?
_______________. Сім. Вісім з вами. З вами вісім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "проти"? Хто "утримався"?
_______________. Вісім, вісім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вісім. Хто "утримався"? Рахуйте. Три. То рішення не прийнято. Я не знаю, на яке рішення наступне виходити. У нас фактично вісім, вісім. Ну, і тримають ситуацію ті, хто утрималися.
Я не знаю, чи варто виносити питання про відхилення цього законопроекту. Колеги, пропоную зробити перерву. Вадим пропонує зробити перерву і конструктивно вирішити це питання.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте переголосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну, переголосовувати третій раз ми точно не будемо, як в залі. Я пропоную наступне рішення. Давайте, я не знаю, Вадим Григорович, є у вас якісь пропозиції? Як би ви бачили в цій ситуації?
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Дивіться, я ще раз звертаю всіх увагу, що ніяким чином не, ну, немає ніякого пересєчєнія закону 1159. Там зовсім про інші речі йде мова. Тобто ви зараз просто самі собі або зі слів своїх помічників зробили висновок, що це якийсь альтернативний закон. Але він на самом дєлє зовсім про інше йде, зовсім про інше. І ніяким боком він не відкладає. Якщо не пройде 1159 в залі, що ми тоді будемо робити? Наприклад, наприклад?
_______________. У нас адміністративно-територіальний устрій міняється.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Ну, а що цей закон до адміністративного устрою, яким чином? Ну, буде інший устрій, буде інший орган місцевого самоврядування приймати рішення.
_______________. Тут глобальне, глобальне питання яке. Все ж таки нам, ми визначимо, коли буде проголосовано 1159, що далі. Але в Конституції буде одна стаття: повсюдність місцевого самоврядування. Під це будуть розроблятися законопроекти. Не буде розпорядження, забудьте. Буде власність народу, територіальних громад. Що ввійде в цю власність, там крім атомних станцій, там те-то, те-то, це ми будемо визначати законопроектом про новий адміністративно-територіальний устрій.
_______________. Да не буде нового територіального устрою…
_______________. Дайте я скажу. Колеги, ви знаєте. Ну, дивіться, я ж не буду розказувати, що три обласні ради вже прийняли свої перспективні плани. Три обласні ради. Зараз Кабінет Міністрів буде затверджувати кожну. Тому різниця цих законопроектів колосальна. Якщо в змінах в Конституцію по децентралізації ми напишемо повсюдність, повсюдність, то звідти і підуть закони. Не буде Закону про розмежування земель, не буде, буде власність народу. Все буде у комунальній власності. А далі ми будемо визначати крім чого. До чого я веду?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час піджимає. Вадим Григорович, така позиція. Насправді, ну, і з того… (Шум у залі) Колеги, є пропозиція. Насправді, ну, із того, що я бачу всередині в комітеті, у нас не протиріччя стосовно законопроекту, а є бажання зосередитися на 1159 як на флагмані для того, щоб його провести. За цих умов, я думаю, що ставити питання про відхилення цього законопроекту, абсолютно недоречно. Я думаю, що правильним було б, якщо немає сьогодні голосів для того, щоб прийняти рішення виносити в першому читанні, оскільки, в тому числі законопроект не внесено в порядок денний. Сьогодні ми максимально чекаємо, коли 1159 з'являється в залі, і дивимося на його долю. Через тиждень один ми збираємося на новий комітет. Якщо на цьому тижні, наступному ми не бачимо його в порядку денному, мається на увазі 1159, ми повертаємося до розгляду цього законопроекту.
Тому є пропозиція відправити на доопрацювання за умови вивчити ситуацію як вона буде розвиватися на цьому тижні. І на наступному комітеті, якщо буде необхідність, повернутися і прийняти рішення про підтримку у першому читанні.
Хто за таку компромісну, я сподіваюся, позицію.
Хто – "за"? Хто – проти? Два – проти. Утримались? Один утримався. Рішення прийнято. Через тиждень, я сподіваюсь, повертаємося до цього законопроекту.
Колеги, наступний законопроект 2640. З вашого дозволу я коротко доповім суть даного законопроекту, делегованого Оксаною Петрівною Продан. Мова йде про те, що сьогодні у нас є обмеження при проведенні на конкурентних засадах торгів обмеження 12 відсотків нормативно-грошової оцінки, ми упираємось фактично в потолок. Сьогодні, згідно статті 135 Земельного кодексу, зобов'язую укласти договір оренди з переможцем, який запропонував найвищий розмір орендної плати, з іншої сторони, у нас обмежена стеля 12 відсотками.
В мене є пропозиція, вірніше є пропозиція у авторів законопроекту і в мене є прохання підтримати цю пропозицію. Якщо на конкурсі хтось із учасників, а це його особисте бажання, вирішить дати більше ніж 12 відсотків, то в цій ситуації було б недоречно обмежувати таку можливість для того учасника, який таку пропозицію зробив. Тому фактично законопроектом пропонується скасувати верхню межу у 12 відсотків нормативної грошової оцінки і дати можливість переможцю заплатити більше, якщо на те буде така потреба. Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, дуже слушні законопроекти, слушна пропозиція. Вносяться зміни у статтю 288 Податкового кодексу щодо орендної плати. Який приклад? У 2014 році 11 договорів оренди, які пішли з аукціону, середня ставка з 13,3 до 25,5. Тобто люди дали 13,3, а інші там 20, тобто до 25. Що відбувається далі? Згідно Податкового кодексу цей аукціон є не чинним, оскільки є гранична межа 12 відсотків. Тому пропонується статтю 228 додати, що вона можливо бути більшою граничного розміру орендної плати у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Якщо людина забажала, дала 13,3, будь ласка, підписуємо, якщо 25 – 25. Дуже слушні законопроекти, прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Васильович, є заперечення по законопроекту.
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Дуже велике прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, зважаючи на те, що Олег Валерійович сказав, що жодного дня в сесійній залі без підтримки села, я думаю, що треба підтримати.
Колеги, хто за підтримку даного законопроекту? Пропозиція підтримати його за основу і в цілому. Немає заперечень? Все. Хто "проти"? "Утрималися"? Одноголосно, підтримати за основу і в цілому.
Колеги, наступний законопроект до розгляду, останній сьогодні в порядку денному, це 2575. Леонід Петрович, ваш підкомітет. Є автор?
_______________. Немає автора.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Федорук Микола Трохимович.
_______________. Немає автора цього законопроекту. Але йдеться про те, щоби дати право обслуговуючим кооперативам користуватися тією пільгою, якою користуються...
_______________. Не тот.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не, не....
_______________. А про що?
_______________. 2575.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо мінімального розміру орендної плати, Володимир..., 2575.
_______________. Щоб збільшити її втричі там? Так чи ні? Ну, справа в тому, що в нас підкомітет не збирався, але в он-лайні фактично ті, хто вийшов на зв'язок - половина були категорично проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти?
_______________. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція нашого колеги Леоніда Петровича відхилити даний закон.
ІВЧЕНКО В.Є. Можна, Тарас?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є інші позиції? Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я б дуже просив, ну, перше, запросити Федорука. Я знаю, що цей законопроект розроблявся із Асоціацією міст України і він, напевно, не напевно, а він стосується індивідуальних гаражів, все, що входить в межі міст – земельний податок. Вони зробили свою таку таблицю, щоб презентували. Там ні в коєму случає не зачіпається рілля і сільськогосподарська... ну, оренда ріллі і так далі. Зачіпаються права тільки ті, які там гаражі під будівлями, під житловим фондом і так далі. Я сьогодні з ним спілкувався, він пообіцяв надати таблицю, але видно, перерва помішала йому це зробити.
Є пропозиція: на наступний комітет запросити безпосередньо його, представників асоціації міст, які розробляли, вони нам презентують, що хотіли зробити. Можливо, тут гарна думка. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, є пропозиція... Леонід Петрович, будь ласка.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Я скажу, що там дійсно йдеться про те, що було сказано, але окремим реченням прописано, що також до цього відносять і землі сільськогосподарського призначення. Якби не було цього речення, тоді б не було питань, а то там саме це вписали туди. Тобто не на трьох відсотків має бути орендна плата за землю – написано так. Там є таке. Окрім…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Васильович, є позиція?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Да. У нас – не підтримати. В такій редакції однозначно не підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є позиція підтримки, да?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Не підтримки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримки. Не підтримати. Вадим! Колеги, я думаю, по-перше, комітет не є основним. Давайте, комітет – не основний, основний комітет все рівно буде розглядати. Я пропоную, оскільки є прохання нашого колеги з комітету перенести на наступний комітет, точно нічого не станиться, якщо ми 5 хвилин йому приділимо на наступному комітеті. Добре? Добре. Переносимо на наступний комітет.
Колеги, ще буквально пару питань в контексті "Різного". Ну по-перше, перенесене питання з попереднього комітету в контексті роботи комітетів. Всі люди дорослі і всі відповідальні. Я би просто ще раз від себе хотів наголосити: давайте все-таки піднімемо дисципліну роботи в підкомітетах, бо у нас сьогодні фактично виступи від підкомітетів зводяться до особистих виступів голів підкомітетів. Тому, чесно кажучи, хотілося б уже узгоджену позицію чути. Я розумію, що у всіх задачі є необхідні там, якісь інші причини можливо виникають, але я все-таки наголосив би на підвищенні дисципліни в цьому питанні.
Друге питання із важливого. Завтра у нас, ви знаєте, заплановане заслуховування, скажімо так, наших силовиків з приводу питань, які ми піднімали на наших комітетських слуханнях. На даний момент у нас є дві ситуації. Перша ситуація. Ну завтра, ви знаєте, досить масштабна виставка відкривається. Залучений і міністр. Я делегований спікером так само, представлять Верховну Раду як керівник комітету. Сесійний день, на жаль, і я не знаю наскільки у нас такі можливості будуть, але в свою чергу є прохання від міністра перенести час розгляду цього запитання.
А тепер щодо прийняття того чи іншого рішення, взагалі розгляду. На даний момент ми от спілкувалися з силовиками. По стану на сьогодні на даний момент комітету до його початку. Від Служби безпеки у нас підтверджена участь начальника Головного слідчого управління СБУ генерала-майора юстиції Вовк Василь Васильович. Що стосується Державної фіскальної служби – Білан Сергій Васильович, перший заступник голови. По державній фіскальної інспекції рівень представництва, чесно кажучи, мене абсолютно не влаштовує: заступник директора Департаменту контролю… Ну чесно кажучи, це фіскальна інспекція. От.
Що стосується двох основних учасників. Що стосується МВС. Аваков не визначився з представництвом, Шокін знаходиться у відпустці, кандидатура так само ним, ну, умовно ним, там я розумію, що відносно комунікацій, які з ним відбуваються, так само не визначено.
Чесно кажучи, моя позиція наступна і я пропоную обговорити сьогодні. Ну з таким ставленням окрім Служби безпеки, чесно кажучи, я, ну голова, можливо й не варто голові, хоча було би приємно, але голова слідчого управління в принципі може нам якесь світло дати на дане питання. Те, що стосується МВС і Генпрокуратури, я боюся, що можливо, рівень представництва буде невідповідний.
Моя пропозиція наступна, для того, щоб ми повернулися до цього питання і його, чесно кажучи, не замилили. Якщо завтра, а зараз по часу визначимося, коли ми це проведемо. Якщо завтра це питання не буде належним чином розглянуте, я пропоную піднімати питання про створення тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів озвучених на комітетських слуханнях.
Тому що якщо у нас буде таке представництво силовиків, а я бачу, що ентузіазму, чесно кажучи, не дуже багато, то ми це питання забудемо, взагалі і колись похоронимо. Якщо є підтримка цього питання, я вже сьогодні пропоную його підтримати. От. І тоді відповідно до роботи в фракціях дане рішення проголосувати в залі.
Хто за це рішення? От в середині, в комітеті, щоб не виглядало прям, що ми там нагнітаємо. Хто – "проти"? Одноголосне рішення комітету.
Я чому говорю? Тому що часто іноді приходиться від імені комітету говорити, щоб потім не було голослівні ці висловлення.
І друга пропозиція була від міністра, перенести на третю годину. Я правильно розумію? Пане…
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Значить, тоді лишити на цей період. Він буде намагатися приїхати, бо в третій годині відкриття форуму. Він принаймні на початок однозначно приїде тоді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги тоді час не змінюємо. Як то кажуть "матч состоится при любой погоде". Дивимося, як це відбувається? Якщо це відбувається, ну, не гідно до уваги нашого комітету, тоді будемо піднімати рішення, про яке сказав. Вадим Нестеренко. Вадим.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Стосовно цього питання, що записано, про роботу підкомітетів. Я вважаю, якщо підкомітети у нас будуть проходити по понеділкам, ми ніколи в житті не зберемо кворуму. Може краще розглянути питання перенести основну дату засідання комітету на середу, а у вівторок проводити засідання підкомітетів. Бо ми не встигаємо ніяк на ці підкомітети.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим, ну, насправді, вони ж не реєструються у п’ятницю, щоб дивитися їх у понеділок. Їх можна дивитися попередньо у сесію у п'ятницю, у четвер, у будь-який сесійний день після сесійного тижня. Це ж не законопроекти, які зареєстровані і всього там один день.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. До мене черга дня доходить у п'ятницю накануні вівторка, коли ми розглядаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція… Яка пропозиція?
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Пропозиція – розглянути можливість проведення наших комітет не у вівторок, а в середу, у дві години, а у вівторок проводити підкомітети. Тоді у нас буде більше…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Два питання. Ну, по-перше, ми маємо з вами унікальну можливість: єдиний комітет, який може в середу присутній на інших комітету. Я особисто дуже багато буваю на податковому, бюджетному і так далі. Я знаю, багато з вас хто теж ходить по іншим комітетам.
Тому в нас дуже таке стратегічне, що ми у вівторок зайняли, а в середу ми можемо як депутати бути на інших засіданнях комітету і відстоювати точку зору аграрного комітету. Це перше.
Друге. Юрій, я до вас звертаюсь. По Білану. Ну, по-перше, це – керівник налогової міліції України, податкової, це дуже слушна кандидатура. По МВС вони займаються. Там є заступник, Купрієнко чи як його прізвище? Якщо ви мені скажете, він завтра буде визначений безпосередньо міністерством і буде представляти по розслідуванню цих справ. Я в перший раз чую, що міністерство нікого не подало, МВС. Я знаю, що вони сьогодні розслідують дуже якісно деякі з них. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. …………….
_______________. У меня есть одно предложение. У нас несколько вопросов очень серьезных, которые мы должны, как мне кажется, вот с секретариатом работаем продуктивно, провести комитетские слушания.
Первое у меня есть предложение – 17-го числа, это на следующей неделе, провести по збереженню пільгового режиму оподаткування ПДВ і фіксованого податку. У нас подана Бюджетная резолюция, где вопреки тому, что мы записали в нашей коалиционной угоде, уряд пропонує скасувати пільговий режим уже з 1 січня 2016 года.
Масса ассоциаций товаропроизводителей обращаются к нам сегодня. Поэтому я предлагаю провести 17-го числа, то же самое, это среда, комитетские слушания в два часа по этому вопросу с широким тут загалом, пригласить экспертов, пригласить общественность, телевидение, для того, чтобы обговорить це пытання.
Дальше мы планировали с вами стратегічні напрямки державної політики у сфері облігу земель.
Предлагаю эти комитетские слухання провести 1 лыпня. Опять-таки в среду. Вопрос по земле, то что мы уже договаривались, мы просто сейчас упорядочиваем, как и что затем идти.
И последнее, 15 лыпня, когда у нас еще будет работа этой сессии, напрямкы, шляхы та пидходы до реформування Національної академії аграрних наук. Чтобы мы три этих мероприятия…
_______________. Я категорично проти. 15 числа вже ми половину не знайдемо нікого.
_______________. Ну почему? Это рабочая у нас… тыждэнь сессионный.
_______________. Буде краще перенести або на осінню сесію, або раніше. 15 липня ми вже…
_______________. Григорий …вич, я не возражаю… Я не возражаю, я внес предложение, хочу чтобы мы сегодня вызначылысь ПДВ – первое, дальше – земля и третий – это Национальная академия. Считаем нет. Перенести сроки. Пожалуйста.
Я считаю надо проголосовать, для того, чтобы секретариату дальше было нормально работать, делать рассылку, получать информацию и готовить комитетские слухання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, озвучені теми. Я в принципі думаю, що заперечень по темам немає, є бачення по датам. Давайте в принципі ми будемо збиратись. Перший…
_______________. Это 17.
ГОЛОВУЮЧИЙ. …можемо на 17 сьогодні прийняти рішення, а потім, які ідуть далі, ми визначимося по датам уже ближче.
Годиться? Приймається таке рішення? Давайте. Оскільки, дійсно, питання там по спецрежиму, воно вже нагальне стає, давайте обговоримо.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Але є пропозиція, об обов'язково Міністра фінансів запросили. Тому що вона не правду говорить, дезінформує про те, що це є…
_______________. Ближе к микрофону!
_______________. Леонид Петрович, включи телефон!
КОЗАЧЕНКО Л.П. … пряма вимога Міжнародного валютного фонду.
Я кажу, є пропозиція, щоб обов'язково з такою ж настирливістю, як по цих слуханнях, які ми хочемо провести із силовими структурами, щоб була запрошена міністр фінансів. Тому що вона є конкретний виконавець і той, хто відповідає в уряді за це питання. Вона має тут бути.
_______________. Ну готовить надо их. Поэтому надо принять сегодня и дальше будем всех….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Годиться. Що стосовно запрошених, однозначно будемо запрошувати. Леонід Петрович, зауважень ніяких нема.
Микола Володимирович і будемо закривати комітет.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, я хочу, щоб ви з відповідальністю поставились до тих слухань. Чому? Тому що МВФ вимагає бюджет у вересні місяці. І ми потім впливу ніякого мати на ці речі не будемо, ви самі розумієте, чому. Тому нам це треба зробити в червні місяці, запросити міністра фінансів, керівника фіскальної служби і з ними опрацювати, пояснити проаргументувати. Тому що весь світ сьогодні має пільги в сільському господарстві. Ні одна країна не працює без дотацій – це дуже вадливі речі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
_______________. Голосуємо давайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Мірошніченко.(?)
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я в підтримку того, що всі сказали, особливо Леонід Петрович, ми виясняли це питання. В МВФ нема такої вимоги як скасування, в МВФ є вимоги дефіциту бюджету та іншого. А як його збалансувати, то це ми можемо їм допомогти, але не за рахунок спеціального режиму податків, є інші рычаги. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є заперечення по слуханням? Немає. Хто "за"? "Проти"? "Утрималися"? Одноголосно. Дякую. Рішення прийнято. Комітет закрито...
Вадим. Іще раз. По підкомітетам, колеги, одну секунду. Одну секунду, колеги, будь ласка, іще є. Давайте дійсно, ми не завершили по пропозиції Вадима Нестеренка. Давайте, була пропозиція, ми можемо її проголосувати. Є пропозиція: перенести комітет на середу, підкомітети – відповідно збирати у вівторок. Хто за цю пропозицію – прохання проголосувати.
Все, Вадим, дякую. Іще слово Ярослав Васильович просить від міністерства і будемо...
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. У мене уже коротке, у нас дійсно завтра починається виставка і я хочу, користуючись нагодою, від імені міністерства запросити всіх, бо з завтрашнього дня до суботи все-таки відвідати нашу експозицію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Васильович. Я думаю, що всі запрошені у комітеті... Все, комітет оголошую закритим. Дякую.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дякуємо, Тарас Вікторовичу. Спасибі.