27 січня 12:17
В Україні намолочено 25,2 млн тонн кукурудзи докладніше
26 січня 19:00
Проект «Сімейні молочні ферми» на 22% збільшили поголів’я великої рогатої худоби докладніше
25 січня 14:55
95 тисяч агровиробників зареєструвалися у системі ДАР докладніше
24 січня 15:57
Комітет з питань аграрної та земельної політики прозвітував про результати роботи за період роботи восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання докладніше
23 січня 20:45
Аграрії Полтавщини намолотили більше 5 мільйонів тонн зерна докладніше
21 січня 10:39
З початку 2023 року Україна відвантажила 2,3 млн тонн агропродукції докладніше
20 січня 15:59
ФАО допоможе українським аграріям насінням 12 овочів докладніше
16 січня 19:15
У Комітеті з питань аграрної та земельної політики відбувся круглий стіл на тему: «Законодавче забезпечення державного регулювання в сфері обігу та поводження з генетично-модифікованими організмами» докладніше
17 липня 2015, 10:36

Стенограма засідання Комітету № 11 від 21.04.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

від 21 квітня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Т.В.КУТОВИЙ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас є кворум! Якщо можна, займайте свої місця, будь ласка. Значить, на даний момент уже 16 народних депутатів письмово зареєструвалися, ще наші колеги підходять, тому у нас є кворум, можемо працювати.

Шановні колеги, вам був запропонований порядок денний, от. Чи є до нього зауваження? Будь ласка.

 

________________. Доброго дня, шановні колеги. Є пропозиція доповнити порядок денний 10 пунктом "Різне".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Все, додаємо пункт "Різне". Інші зауваження є до порядку денного? Немає.

Хто за даний порядок денний, прошу голосувати. Хто – проти? Утримались? Немає. Всі – "за". Будь ласка.

Починаємо з першого порядку денного. У нас законопроект 2267 авторства нашого колеги народного депутата Корнацього Аркадія Олексійовича. Аркадій Олексійович, прошу вас.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Дякую. Законопроект 2267 в основному спрямований на ті ж самі цілі, що і знаменитий законопроект 1159. Тобто він покликаний якомога скоріше скасувати архікорупційні повноваження Держземагентства, про які вже тільки ледачий не вгорить і всі знають про це, і передати ці повноваження з розпорядження землями до органів місцевого самоврядування з 1 січня 2016 року. На період від скасування повноважень Держземагентства і до початку виникнення повноважень органів місцевого самоврядування пропонується повернути повноваження з розпорядження землями, в тому числі сільськогосподарськими землями, до попереднього розпорядника – до райдержадміністрацій. Чому – це завжди викликає, як правило питання. Ну, тому, по-перше, що райдержадміністрації мають досвід такої роботи і відповідні апарати, вони готові до такої роботи.

По-друге, районні державні адміністрації після Майдану здебільшого оновлені, вони очищені певною мірою, якщо не на всі 100 відсотків, то в значній мірі, від людей, схильних до корупції. Тоді як органи місцевого самоврядування ще не готові до такої роботи. І їм за той період, який залишається до 1 січня 2016 року належить підготовитися до здійснення цих повноважень. А оборот земель, всі процедури, всі процеси на земельному ринку, звичайно, не повинні припинятися ні на один день.

Я ознайомився з певними зауваженням до цього законопроекту. Хочу одразу і відверто сказати, що продиктовані вони виключно неправильним, категорично, на мій погляд, неправильним розумінням того, якою або якої власності є земля України. Автори зауважень посилаються на те, що мій законопроект торкається лише певної частини земель і не зачіпає багато інших земель. Вони виходять з того, що землі в Україні є державними.

Це дуже велика помилка. В Україні практично немає державних земель. Всі землі України, починаючи з 16 серпня 1990 року, починаючи з проголошення Декларації про державний суверенітет України, є власністю українського народу, що підтверджено і статтею 13 Конституції 1996 року.

І тому ті посилання на Закон "Про розмежування земель державної, комунальної власності" від вересня 2012 року, які часто застосовуються, вони не витримують ніякої критики, оскільки закон той є практично мертвим. І ніякого розмежування не відбулося, і віднесення народних земель до державної власності не відбулося. Тому мої формулювання, які застосовані, тобто розпорядження землями державного запасу і землями резервного фонду, вони є практично всеохоплюючими.

І наостанок. На відміну від знаменитого і багатостраждального законопроекту 1159, законопроект 2267 передбачає чітке скасування пункту Є.1 статті 15-1 Земельного кодексу України. Тобто скасування повноважень Держземагентства, про що всі кажуть, і про що навіть просить саме Держземагентство. Я мав нагоду спілкуватися з керівництвом. Оце, власне, все. Я готовий відповісти на будь-які питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович, підкомітет ваш же, рішення є підкомітету?

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Рішення підкомітету є, розглядалося. Але, на превеликий жаль, як і в усіх інших випадках, трошки у нас недотягувало до кворуму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я, можливо, давайте трошки змінимо практику. До обговорення народними депутатами дамо можливість виконавчій гілки влади з цього приводу висловитися, добре, а потім будемо обговорювати всі разом. Годиться?

В нас сьогодні присутній Мартинюк Максим Петрович, наскільки мені зрозуміло, так? Максим Петрович, якщо можна, ваша позиція, вірніше, не позиція, а ваша позиція Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

 

МАРТИНЮК М.П. Дякую. Доброго дня! Держгеокадастр в цілому підтримує ідею передачі повноваження органам місцевого самоврядування щодо розпорядження землями, але не підтримує законопроект (реєстраційний номер 2267) з двох основних причин.

По-перше, ним не враховується те, що відбулося розмежування земель державної та комунальної власності в силу закону. І друга причина, що практика розпорядження землями за межами населеного пункту, вони діяли згідно з перехідними положеннями Земельного кодексу до розмежування, такі повноваження, щодо розпорядження, були у райдержадміністрації і та практика довела в принципі низьку ефективність, низьку ефективність райдержадміністрацій, як органи, який розпоряджається землями, і в разі прийняття цього законопроекту, думаю, що до 1 січня органам місцевого самоврядування вже мало чим буде залишиться розпоряджатися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто хоче виступити? Григорій Михайлович, будь ласка, Заболотний.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Шановні колеги, я хочу сказати, що не можна сказати в загальному, що законопроект поганий. Законопроект має свої, як кажуть, позитивні плюси. Але я абсолютно хочу підтримати керівника Держкомзему по те, що сьогодні, не дивлячись на те, що прийшла більшість патріотичних сил в адміністрації, але треба сказати, що на відміну від того, що вони патріотичні, прийшло дуже багато людей непідготовлених, людей, які слабо розуміються і вони це визнають, вони кажуть: вчіть нас, показуйте, розказуйте. І ви зрозумійте, що коли одна підписує розпорядження голова районної адміністрації про використання земель за межами населеного пункту, і коли голосує в селі, там, 15 депутатів чи в районі голосує 45-50 депутатів, це різні речі, і не можна сказати, що вони всі там сидять регіонали і так дальше. Якщо в селі, то ви ж знаєте, що в селі всі люди знають самих авторитетних: там директор школи, там, як правило, фельдшер, який обслуговує село, там, так сказати, такі хазяї, який поважають і яких обирають. І я глибоко переконаний, що передавати право розпоряджатися землями поза населеним пунктом найкраще все-таки органам місцевого самоврядування.

Більше того, ви сьогодні всі чули на сесії, що сказав Голова Верховної Ради Володимир Борисович, він сказав так, що я сподіваюся, що найближчим часом (я, можливо, десь якесь слово переставлю) ми проголосуємо всі разом з вами так же дружно, 300 голосами для того, щоб змінити ситуацію і ввести зміни до Конституції по децентралізації влади. Так він сказав? Так. А раз так, децентралізація влади передбачає максимальну передачу повноважень органам місцевого самоврядування.

Тому я не можу погодитися з тим, щоб, так сказати, сьогодні передати районним державним адміністраціям, ще незрозуміло що після виборів буде з адміністраціями, я думаю, що буде, напевно, інший орган, і які в нього повноваження будуть, ми теж не знаємо поки що. Тому я вважаю, що не можна приймати цей законопроект сьогодні, принаймні сьогодні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція відхилити?

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є у кого ще думки? Кулініч Олег.

 

КУЛІНІЧ О.І. Дякую, шановні колеги. Законопроект 2267, хочу нагадати, що це вже не перший законопроект з питань децентралізації земельних повноважень. На сьогодні зареєстровано вже мабуть близько 10 подібних проектів. Зразу хочу констатувати увагу колег, що така кількість проектів здебільшого, які виписані не зовсім коректно, не зовсім якісно, не сприяє, а навпаки значно затягує вирішення питання передачі земель за межами населених пунктів у комунальну власність.

Я думаю, що нам, шановні колеги, потрібно зосередити свою увагу навколо законопроекту 1159. До того ж хочу зазначити, що його підписали більше 20 депутатів зі всіх фракцій і груп парламенту, а не плодити нові законопроекти, які не вирішують комплексно питання децентралізації.

Тепер щодо самого законопроекту. Ну, декілька зауважень. Перше. Передбачене законопроектом надання місцевим радам повноважень з розпорядженнями землями державної власності не узгоджується зі статтями 116 і 143 Конституції України. Відповідно до яких, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження лише майном комунальної власності, а земельні ресурси, це не виключення, а державним майном, це повноваження, які відносяться до компетенції виконавчої влади.

Друге. Законопроектом запропонований дуже дивний механізм передачі зазначених повноважень органам місцевого самоврядування. На півроку ці повноваження надаються районним державним адміністраціям і лише потім місцевим радам. Якось, термін такий, зовсім незрозумілий, враховуючи можливість прийняття цього законопроекту. Тому що це не менше, ніж півроку.

І такі умови надзвичайно будуть стимулювати корупцію, тому що незначний термін, районні державні адміністрації, при всій повазі до них, будуть намагатися максимально роздати наліво і направо ці землі, продати для того, щоб встигнути до 1 січня 2016 року.

І третє. Положення законопроекту виписані не дуже коректно. Зокрема зміни до статті 122 Земельного кодексу передбачають, що місцевим радам передаються в розпорядження лише землі запасу та резерву. Що це означає. За таких умов місцева рада буде позбавлена можливості або розірвання такого договору, або внесення якихось коректив. Тому що після реєстрації такого договору така земля автоматично перестає бути, вірніше, відноситися до категорії земель запасу чи резерву.

Тому, враховуючи вище викладене, шановні колеги, я прошу даний законопроект відхилити і підтримати колег. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Іванович. Колеги, є ще? Будь ласка. Давайте…

 

КУЧЕР М.І. Я повністю підтримую Заболотного і Кулініча, тому що всі закони, проекти законів, які появилися після закону 1159 їх не то 6, не 10, я вже збився, ціль одна, щоб не пройшов законопроект 1159. Нормальний закон, проект закону, нормально відпрацьований, враховано все, всі ці закони, які, я 6 встиг прочитати, в усіх законах якийсь вибірковий принцип будь-чого і в усіх законопроектах хочуть доказати, що, там, на певний період районна адміністрація, на певний період районна рада. Районним адміністраціям залишилось не так багато і на цей короткий термін можна пороздавати що хочеш. Те, що в селі немає такої, те, що говорив Заболотний, я повністю підтримую.

Всі чомусь розглядають, який би ми законопроект по селу не робили, де зв'язано тільки з сільськими радами всі дивляться і в усіх асоціація з головами сільських рад, які живуть, які в селах за 30 кілометрів від Києва, які торгували землею. То не ті голови сільських рад, повірте мені. Це люди, які виборні, це люди, за яких проголосували, це люди в основному, які по кілька строків уже працюють головами сільських рад. І, я думаю, що і це голосується, голосується на сесії сільської ради. Я думаю, тут корупції, ну, той мінімальний момент, про який ми говоримо. Тому, я вважаю, що при любих розкладах нам потрібно вертатися до 1159 і все-таки приймати 1159.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович. Вадим Євгенович, і будемо закінчувати.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Дякую. Шановні колеги, ну, по-перше, давайте ми не будемо порушувати Конституцію. Стаття 143, і правильно сказали колеги чітко визначає, майном і землею громади розпоряджається обрані органи, тобто місцеві ради. І це єдине сьогодні джерело, про яке ми можемо говорити.

Друге. Це стратегічно невірний законопроект, стратегічно. Ми сьогодні формуємо зміни до Конституції щодо децентралізації. Всі ви знаєте, що будуть скасовані районні державні адміністрації, виникнуть представництва Президента. Всі працівники районної державної адміністрації перейдуть в апарат районної ради. Районна рада буде розпоряджатися коштами ЖКХ, освітою, дорогою. Будуть створені виконкоми. Не буде районних державних адміністрацій, натомість буде представництво Президента, по-іншому можна назвати префекти, які будуть наглядати за дотриманням законодавства і координувати діяльність центральних органів виконавчої влади. Тому стратегічно законопроект невірний, правильно сказали колеги: сьогодні передати районам, які через півроку, районним адміністраціям, які через півроку просто будуть скасовані, що вони будуть роботи з землею – просто її дерибанити.

Третє. Шановні колеги, хотілося б, знаєте, дійсно отримати оці висновки і побачити хоча б проект децентралізації. І я буду наполягати на тому, щоб ми з вами все ж таки об'єдналися навколо законопроекту по землі, який буде передавати землі у власність територіальних громад. Тобто будуть створені об'єднані громади, які будуть мати у власності ці землі. Крім державної власності, це об'єкти воєнного призначення, це стратегічного призначення, там якісь аеродроми і так далі і так далі, ну, і звичайно приватна власність. Я б хотів, щоб ми чітко з вами розуміли, що коли ми отримаємо законопроект зміни до Конституції по децентралізації, щоб ми подивилися, наскільки всі законопроекти будуть узгоджуватися з тими змінами. І все ж таки, я надіюсь, що цей законопроект 1159 і залишиться найкращим законопроектом, оскільки і всі інші законопроекти, які дійсно розроблялися, вони частково вирішували питання щодо передачі у розпорядження земель. Дійсно, землі мають бути у власності територіальних громад. Тому моя пропозиція, колеги: відхилити і працювати далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович. Була перша пропозиція Григорія Михайловича про відхилення. Ставлю на голосування.

Хто за цю пропозицію? Хто – проти? Проти – 1. Утримались? 3 – утримались, 1 – проти, за… Рішення прийнято.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. А скільки проти? Чи за відхилення скільки по кількості?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 16 мінус 4 – 12. Можемо продовжувати? Дякую.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Пару слів, на заключення дайте, будь ласка. Я хочу просто підкреслити, що жодної зі статей Конституції, які тут цитувалися, не утримує абсолютно жодної перешкоди…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Аркадій Олексійович, хвилинку.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Я зараз, в двох словах. Не мають відношення ті статі Конституції, які тут цитувалися до цього законопроекту, я спеціально переглядав це вчора, аналізував ці статті і не один – жодної перешкоди статті Конституції не утворюють. Так, стосовно того, що повноваження райдержадміністрацій будуть нетривалими – це зрозуміло і вони повинні були вступити в дію тільки для того, щоб припинити якомога швидше повноваження Держземагенства. І всі чудово знають, що саме повноваження Держземагенства, які абсолютно безконтрольні, відірвані від місцевих громад і навіть від районних громад, вони і дозволяють масові зловживання у обороті земель, у наданні земельних ділянок. Тому я, відверто кажучи і не очікував ніякої іншої реакції, тут все ясно як то говориться, але відверто кажучи, просто мені особисто за таку лобістську позицію інтересів "Держземагенства" просто перед вами, колеги, соромно, не за себе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, колеги! Вадим Іванович, у мене прохання, давайте не будемо входити, є позиція нашого колеги, є позиція членів комітету з приводу законопроекту. До речі, у мене уточнення від секретаріату зареєстровано 21 народний депутат уже на даний момент, тому там цифра 17 у нас.

Шановні колеги, прошу переходити до наступного питання. І я би тоді запрошував до слова Різаненка  Павла Олександровича з законопроектом 1226. Будь ласка, сюди присядьте, вас видно буде добре.

 

РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня! Вітаю шановних членів комітету, запрошених, представників ЗМІ.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу, а саме, доповнити статтю 20, яка врегульовує встановлення та зміну цільового призначення земельних ділянок, пунктом 8 наступного змісту: "Громадянам, які набули права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності, в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим кодексом, забороняється змінювати цільове призначення таких земельних ділянок протягом 5 років з дня набуття права власності на них".

Дуже коротко, на що спрямоване дане доповнення цієї статті Земельного кодексу. Як ми знаємо, згідно Конституції та законодавства України передбачена безоплатна приватизація землі. Є п'ять підстав для здійснення такої приватизації. На жаль, дуже часті випадки, не те що часті, а прямо таки системні, зловживанням права приватизації для виведення земель державної та комунальної власності, які призначені для використання не передбачених для приватизації, безоплатно із державної власності. Що мається на увазі? Я продемонструю це на дуже яскравому випадку, який стався у мене в окрузі, коли 94 гектари земель промисловості та зв'язку, які були в користуванні державного підприємства, були через право приватизації виведені з державної власності безоплатно, тобто колишнє керівництво Державного земельного агентства роздало їх по 2 гектари для ведення особистого селянського господарства безоплатно. Буквально за 3 місяці ці всі земельні ділянки опинилися в руках приватного підприємства, і органами місцевого самоврядування було змінено цільове призначення землі назад, на промислове. І, таким чином, земля, яка згідно закону держава або орган місцевого самоврядування мав право тільки продати платно через торги – земельні аукціони, опинилася в приватній власності безоплатно. І вартість цієї землі становила приблизно 400 мільйонів гривень. Цей випадок не є поодиноким, це демонстрація саме зловживанням правом на приватизацію.

Даний законопроект не порушує права громадян на приватизацію, так як вони і надалі зможуть користуватись таким правом. Але я нагадаю, що це право є цільовим, саме ці 5 підстав для приватизації мають специфічне призначення. Так, наприклад, для індивідуальної забудови, для ведення особистого селянського господарства, будівництва гаражу, садівництва, для ведення фермерського господарства. Їх права не будуть порушені, але буде певне обмеження, що 5 років з моменту приватизації не можна буде змінити цільове призначення землі і відповідно не можна буде скористатися  певними, скажемо, певними схемами для вилучення з державної власності безоплатно земель для іншого призначення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович, я так розумію, що на підкомітеті, я тоді був присутній, правда не до кінця, там винесено на рішення комітету. Правильно? По цьому закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аркадій Олексійович. Максим Петрович, ваша позиція.

 

МАРТИНЮК М.П. Законопроект, який представлений, він не робить якихось диференціацій щодо напрямку, в якому змінюється цільове призначення, просто забороняється змінювати цільове призначення таких земельних ділянок протягом 5 років з дня набуття права власності на них. Таким чином цей законопроект суперечить положенням статей 2224 Конституції України, оскільки звужує права свободи громадян і також не забезпечує рівності конституційних прав і свобод громадян, і їх рівність перед законом. У зв'язку з цим Державна служба геодезії, картографії та кадастру не підтримує цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Автор просить короткий коментар. Якщо можна, дамо йому цю можливість, а потім обговоримо. Будь ласка, Павло Олександрович.

 

РІЗАНЕНКО П.О. Право, про яке ми говоримо, це право на безоплатне отримання земля для певного цільового призначення. Законодавством саме визначено не право приватизації будь-якої земельної ділянки для будь-якого використання, а лише право приватизації для 5 використань. Це право ні в якому разі не обмежується. Громадяни як мали право приватизувати землю під це призначення, так вони і будуть його мати. Це дуже дивна ситуація, коли громадяни пишуть заяву, що хочуть отримати безоплатну земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, а буквально через місяць після того, як Держземагентство наділило їх цією земельною ділянкою, вони продають цю земельну ділянку і змінюється цільове призначення під промисловість.

Я вибачаюсь, якщо держава хоче розпорядитися і надати якомусь бізнесу, підприємству землю під будівництво промислового об'єкту, Земельним кодексом передбачена процедура надання такої земельної ділянки виключно на платній основі через проведення конкурентних торгів, аукціонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, відкриваємо нашу дискусію депутатську. Я, якщо можна, почну. Я мав можливість бути присутнім на підкомітеті. Ми там досить довго сперечалися з цього приводу. Я в кінцевому результаті свою позицію вискажу. Мені здається, що можна було б цей законопроект підтримати. Там є декілька нюансів технічних, на які я би зважив. Наприклад, там питання вилучення земельних ділянок і зміна цільового призначення у зв'язку з вилученням для суспільних потреб. Можливо, у цих випадках там варто звернути на це увагу. Але в будь-якому випадку ми це можемо вичистити на другому читанні. Тому моя позиція – це підтримати в першому читанні і доопрацювати на другому читанні ті питання, які можуть виникати. У кого є ще думки з цього приводу? Вадим Євгенович, будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Шановні колеги, дійсно можливо даний законопроект прийняти в першому читанні. Але я хотів би, щоб ми чітко розуміли, що не власник ОСГшник, який отримує земельну ділянку, змінює цільове призначення. Він має право і пише заяву. Держава наділена правом змінювати цільове призначення. Держава!

Якщо держава вважає, що не потрібно змінювати, вона не змінює. Тому що цей закон має, я до чого веду, він має кореспондуватися із Законом "Про регулювання містобудівної діяльності", де чітко вказано, що мають бути розроблені схеми планування території, що мають бути розроблені схеми забудови, генеральний план. Тоді і не буде виникати необхідність, коли в схемі планування територій будуть виділені земельні ділянки під ОСГ. Тоді ніхто не буде це робити. Якщо буде змінюватися цільове призначення, то в цьому законі чітко написанпй механізм, коли інститут державний ……. корегує схему планування територій за рішенням сесії, підписує, далі рішення сесії приймається корегований вже проект, і далі буде змінювати цільове призначення. Але не однієї земельної ділянки, а масивами, оскільки це схема планування території.

Тому це такі мої зауваження, тому що воно має кореспондуватися до закону, але я думаю, що між першим і другим читанням відпрацюємо. І просимо, прошу від себе підтримати даний законопроект за основу в першому читані. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Я хочу, буквально, сказати пару слів, що я абсолютно підтримує свого колегу Павла Різаненко, тому що це мається на увазі землі, які сьогодні найбільше розташовані, де іде найбільша боротьба? Десь біля мегацентрів, біля обласних центрів, біля міст промислових. І там, звичайно, намагаються сьогодні одержати начебто для ведення сільськогосподарського виробництва чи селянського господарства, чи там особисте фермерське господарство, а потім, дійсно, абсолютно, ви знаєте всі такі факти, коли їх біля мегацентрів там їх через місяць продають і просто роблять на цьому гроші і все.

Тому по великому рахунку законопроект, який Павло Різаненко представив, він заслуговує на увагу. І я теж вважаю, що його потрібно підтримати у першому читанні, а до другого читання попрацювати над зауваженнями і виносити його у сесійну залу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Михайлович. Є зауваження інші, колеги? Є пропозиція проголосувати даний законопроект, підтримати його в першому читанні. Хто за цю пропозицію? Хто проти? Утримались? 1 – проти, інші "за". Рішення прийнято. Дякую, Павло Олександрович.

 

РІЗАНЕНКО П.О. Дякую депутатам за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до наступного запитання. У мене, надійшов лист на адресу комітету від народного депутата Купрієнка з проханням розглянути його законопроект без його участі. Чесно кажучи, у нас така плаваюча традиція з цього приводу, ми іноді розглядаємо іноді ні. Я поспілкувався з народними депутатами, є пропозиція вислухати пропозицію профільного підкомітету. Аркадій Олексійович. 1593. Не розглядалося питання. Шановні колеги, в зв'язку з цим, тоді є дві пропозиції – одна розглянути. Насправді, я вивчав законопроект. Ну, моя особиста думка, там мова йде про відхилення більше, ну от з мого розуміння, взагалі, проблематики. Якщо ми не готові сьогодні його розглядати, давайте перенесемо на наступне засідання комітету. Максим Петрович, яка у вас думка з цього приводу?

 

МАРТИНЮК М.П. Ну, питання, які підняті в законопроекті (1593) не є предметом правового регулювання Закону про Державний земельний кадастр, оскільки мова йде про скасування державної реєстрації права власності, а право власності реєструється в відповідному Державному реєстрі майнових прав. І у зв'язку з цим, прийняття цього законопроекту не є доцільним з нашої точки зору. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію. Колеги, є у когось думки з цього приводу?

Є пропозиція відхилити законопроект. Хто за дану пропозицію? Хто – проти? Утримались? Немає. Одноголосно "за". Законопроект відхилено.

Колеги, наступним у нас по порядку денному йшов законопроект 2155. Я переговорив з авторами, один із співавторів, колега наш із співкомітету, якщо можна, два слова.

 

_______________. Дякую. Даний законопроект ми просимо зняти з розгляду зараз, відкликаємо, тому що є досить слушні вже зауваження і доповнення. Тому я пропоную всі ці доповнення і зауваження зараз врахувати. Буде внесений новий законопроект. І запрошую до співавторства, тому що так виявилося, що дуже важливий закон для дуже багатьох. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, то ми можемо, в принципі, прийняти рішення про направлення авторам на доопрацювання. А ви… фактично він буде відхилений, і ви зареєструєте новий законопроект. Годиться?

Колеги, є пропозиція відправити авторам на доопрацювання. Є позиція авторів, що вони будуть реєструвати новий законопроект. Хто за цю пропозицію? Проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято.

Колеги, наступний у нас в порядку денному законопроект 2279/1. Це альтернативний до законопроекту 2279, який вже розглядався на нашому комітеті, був підтриманий. Я прошу до слова Сергія Ярославовича.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, щоб не забирати у вас багато часу, тим більше що ви вже альтернативний варіант розглянули, суть законопроекту проста. Він був написаний, скажу вам відверто, ще мною як головою Держземагентства України влітку минулого року. З не зрозумілих для мене причин не був внесений до Верховної Ради тодішнім Прем'єр-міністром України, оскільки на мою думку, він дає можливість розблокувати одне з найбільш складних питань, яке впливає на прозорість ринку землі, - це питання конкурсних продажів через, ну, відомі, через лоти.

Об'їжджаючи Україну, а я тоді був призначений, у квітні місяці, от я квітень, травень, червень запитував, по суті, у всіх регіонах керівників обласних управлінь, чому не проводите аукціони. Ну, крім того, що було сказано, що треба, щоб була політична воля, я кажу: "Політична воля є. От я вам дуже рекомендую проводити більше аукціонів і продавати землю на конкурсних засадах. Що ще заважає?" А каже: "Відсутність коштів в бюджеті".

Я думаю, що за цей рік економічної кризи такі можливості однозначно не покращилися. А якщо ми перекладемо оплату лотів на виконавців таких торгів з наступним відшкодуванням на переможців, це вирішить проблему. От, власне, суть цього законопроекту. На скільки я розумію, позиція моїх колег Держгеокадастр з приводу цього не змінилося, вони пропонують його підтримати в першому читанні. Якщо би ви не заперечили, мені здається, це би вирішило проблему із надходженням до бюджету і з збільшенням тих конкурентних засад продажу і землі, на які ми всі зараз дуже розраховуємо. По суті він частково має відношення до законопроекту, який ви підтримали в першому читанні Павла Різаненка, максимальна прозорість, на скільки це можливо, в нинішніх достатньо складних умовах. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович, якщо можна, торкнутися питання 2279, оскільки у нас перший раз на комітеті, і 2279-1, оскільки нам треба буде прийняти рішення. Я скажу процедурно чому в нас так ситуація виникла. В нас. У нас з апаратом там, ну, є нюанси, законопроект альтернативний був зареєстрований, реально по датам, чесно кажучи, є трошки там порушення, але це абсолютно не впливає на нашу ситуацію. тому ми розглянули 2279 і, ви пам'ятаєте, ми його прийняли рішення рекомендувати в першому читанні. Сьогодні нам, можливо, треба буде прийняти рішення, чи колегам рекомендувати долучитися до авторського колективу 2279, а, можливо, все-таки будемо виносити і 2279-1 в зал, тому позиція агенції теж важлива. Будь ласка, Максим Петрович, будь ласка.

 

МАРТИНЮК М.П. Дякую. Держгеокадастр підтримує в цілому законопроект 2279-1. Вважаю, що він може бути прийнятий за основу і далі доопрацьовувати з урахуванням в тому числі зауважень, які ми маємо, але вони стосуються більше питань технічного врегулювання проведення торгів, методології визначення стартової ціни.

Що стосується законопроекту, іншого законопроекту чи першого законопроекту, то він теж підтриманий і я, нажаль, не можу дати якихось рекомендацій щодо того, який з них кращий. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З цим питанням ми розберемося. Олег Кулініч, будь ласка.

 

КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги, законопроект 2279-1, ще раз хочу повторити, він є альтернативним до 2279, який нами вже проголосований в першому читанні, в комітеті.

Хочу звернути увагу колеги на окремі… як би недоліки законопроекту 2279-1.

По-перше, проект 2279 визначає об'єктом торгів ціну оренди. Що це означає? Це означає, що переможець аукціону буде зобов'язаний сплачувати спочатку так звану плату за вкладення договору, а потім за саму орендну плату. По суті, це унеможливлює збільшення розміру орендної плати при проведенні торгів. Натомість як би створює відповідні складнощі, це фінансовий тягар у вигляді ціни вкладання договору. І це положення, на мій погляд, воно є не припустимим, тому що створює додатковий побір, який не передбачений Податковим кодексом.

По-друге, не визначає механізму проведення аукціону за позабюджетні кошти. Не визначений ні порядок повідомлення осіб, які бажають взяти участь в аукціоні, ні сума витрат, які вони несуть у разі перемоги на торгах. Незрозуміло, кому саме переможець торгів має відшкодувати витрати при проведенні аукціону чи організатору, чи виконавцю торгів. Натомість 2279 повністю цю ситуацію врегульовує.

Ну, і по-третє, щодо питання випадків оренди без аукціонів. 2279 пропонує виключити із переліку випадків оренди земельних ділянок без аукціону лише ділянки для фермерського та особистого селянського господарства. Дійсно, слушна пропозиція, тому що якраз саме оці складові є надзвичайно корупційними, прикладання договорів оренди. Але є і інші моменти, і цим законопроектом всі ці випадки не врегульовуються. Якраз вони врегульовуються комплексно 2279, тому що є інші випадки, коли можна буде передавати, згідно діючого законодавства, землю без аукціонів в оренду.

Ну і є ще таке зауваження. Проект передбачає у статті 134 Земельного кодексу випадки безаукціонної передачі ділянок на праві сервітуту. Хочу нагадати колегам, що Земельний кодекс і так не передбачає обов'язковості укладання договорів сервітуту на аукціонах. Такі зміни, ну на мій погляд, є недоцільними.

Тому тут, яка може бути пропозиція: або колеги долучаться до нашого, якай вже проголосований, 2279, а якщо ні, то в мене пропозиція: даний законопроект відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Я повністю підтримую, тому що законопроектом 2279 набагато краще врегульовані всі питання. І самий великий недолік, я не хочу повторюватись, 2279-1 те, що крім щорічної орендної плати, получається ще й ціна права на оренду, тобто: приходять, купують права на оренду. А потім ще й получається, що буде зроблено так, що буде зроблена подвійна оплата і ніхто не буде зацікавлений. Тому я вважаю, що пропозиція: або щоб вони долучились до законопроекту 2279, або відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Ярославович, у вас офіційна пропозиція від авторів 2279, долучіться до авторського колективу.

 

РУДИК С.Я. Колеги, мені не горить, щоби це був Рудик в квадраті, тобто я готовий долучитись до колективу, якщо це буде законопроект, якщо це буде законопроект, відверто вам скажу, без…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасно. Колеги, давайте слово, якщо можна, Аркадій Олексійович висловить, і будемо приймати рішення.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Як і в законопроекті 2279, так і в 2279-1, є одна поправка до статті 134, з якою ніяк не можна погодитися. це поправка, яка вилучає землі для фермерського господарства і для ведення особистого селянського господарства із числа тих, які не підпадають під продаж на конкурсній основі. Ми знаємо всі, що ці землі можуть надаватися безоплатно у власність громадянам, це, так сказати, норма 121 статті Земельного кодексу України. І внесення цієї поправки до статті 34 створює конфлікт у законодавстві, створю таку конкуренцію, коли буде діяти за канонами права остання норма, яка прийнята і таким чином, практично буде унеможливлюватися безоплатне надання землі для фермерського особистого селянського господарства. Або ж, буде надавати корупційні можливості чиновнику знову ж таки, який буде вирішувати: чи на конкурсу спускати земельну ділянку, чи давати безоплатно. Тому, я вважаю, що це протиправна поправка до 134 статті і її пропускати неможна, а з іншим усім можна погодитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович. Будь ласка, репліка, Олег Іванович.

 

КУЛІНІЧ О.І. Є така маленька ремарка. Я думаю, що Аркадій Олексійович або просто не розуміє, може не дочитав він цю нашу як би пропозицію. Тому що в даному випадку ми говоримо тільки за …, це до 2 гектарів, це безоплатна приватизація, все. І для створення фермерського господарства, будь ласка, в межах планів.

Все інше, якщо ти хочеш орендувати більше, іти на аукціон і вигравай перемогою як би цю землю і все. Ніяких питань нема. Ми абсолютно не створюємо ніяких проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, Миколо Івановичу, якщо можна. Важливо?

 

КУЧЕР М.І. Діло в тому, що все це, стаття 124, враховано в 2279…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Годиться, все… Колеги, я нагадаю, що ми розглядаємо просто законопроект 2279/1. По 2279 ми вже прийняли рішення прийняти його в першому читанні. Я думаю, що там, якщо моменти якісь виникнуть, ми зможемо доопрацювати на другому читанні.

Колеги, оскільки Сергій Ярославович погоджується піти у співавторство в цей законопроект і автори підтримують цю ідею, я би виніс сьогодні, оскільки вже прийнято рішення підтримати за основу законопроект 2279, відхилити 2279/1 шляхом підтримання 2279. І запропонувати авторам законопроекту 2279/1 долучитися до авторського колективу. І внести свої в тому числі авторські правки на другому читанні. Годиться?

Хто за цю пропозицію? Хто – проти? Утримався? Одноголосно. Дякую, рішення прийнято.

Шановні колеги, у мене є одне недоопрацювання сьогодні. Але я думаю, що ми його виправимо. Я би просив Андрія Олексійовича Вадатурського бути сьогодні секретарем наших зборів. Оскільки мені поіменно реєстрацію принесли, наш секретар сьогодні відсутній. Якщо ви не проти, ми за вас проголосуємо.

Хто – "за"? Щоб на це засідання Андрій Олексійович був нашим секретарем? Дякую, одноголосно. Рішення прийнято.

Друге. У мене невеличке зауваження, колеги. Олег Іванович і для всіх колег на майбутнє. Там от, ну, бути трошки коректніше висловами в контексті розуміння законопроекту, вичитки і так далі. Ми тут всі розумні, підготовлені. Тому давайте тут гарну таку атмосферу будемо зберігати.

У нас наступний законопроект 2655 групи авторів, народних депутатів, членів нашого комітету, скажу, що відбулося. Насправді у нас в п'ятницю - самий продуктивний день, - на цей законопроект просто не було голосів в залі. В четвер, вибачте. І в кінці дня, і в силу того, що спікер не поставив на сигнальне голосування, а в залі не було на той момент голосів, ми фактично, ну, законопроект завалили. Він був перереєстрований нами під новим номером: 2655. Нам потрібно формально знову пройти процедуру. Насправді законопроект один в один… Є поправки якісь, так? Вадим Євгенович, будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, пане голово. Шановні колеги, голова комітету чітко вже сказав. Єдине що, що ми допрацювали згідно зауважень науково-експертного управління, тому що вони були, повністю ввели категорію завершення завантаження і скасували максимальну тривалість карантинного режиму. Тобто ми деякі питання допрацювали, тобто він не точно, точь-в-точь відображає, але на 99 відсотків він відображає законопроект 1875. І я дякую всім авторам – це: Мірошніченко, Лабазюк, Кутовий, Кулініч, Бакуменко, Мушак, - що приєдналися до даного законопроекту.

І головне: просимо вас, щоб відразу ми проголосували, запропонували Верховній Раді проголосувати за основу і в цілому. Тому що він вже доопрацьований максимально. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція нашого колеги. Є необхідність обговорювати? Будь ласка, представтесь.

 

_______________. Вітаю. Департамент фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України. Я з приводу даного законопроекту, 2655, хотів би наголосити наступне. У цьому законопроекті є норми, які суперечать Міжнародній конвенції захисту рослин і міжнародним стандартам з фітосанітарних заходів. Саме в таких випадках даний законопроект необхідно розмістити через центр обробки запитів Мінекономіки – і його подати як арбітру всьому світові, тобто всім фітосанітарам. Вони надсилають повідомлення нам про те, що, оскільки є порушення стандартів, пропоную його саме розмістити там, через центр обробки запитів, аби почути вимоги або колег наших – фітосанітарів. Він повинен відповідно до Угоди СОТ СФЗ там знаходитися протягом 60 діб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можете чітко зазначити, які там порушення?

 

_______________. Будь ласка. Перше. У даному проекті запропоновано визначити, запровадити окремі переліки об'єктів регулювання для імпорту, експорту, реекспорту, а також контролю переміщення територією України. Це порушує Міжнародний глосарій фітосанітарних заходів, порушується ряд міжнародних стандартів фітосанітарних заходів номер 5, номер 10, номер 12, номер 19, номер 17, 20, 23. І також номер 32.

Крім цього, це в контексті Угоди СОТ СФЗ є методом щодо дискримінації продукції. Оскільки наша продукція не може бути, будемо так говорити, на сьогоднішній день кукурудза на території України може бути не кукурудза, а в Італії чи в Іспанії вона вже стає кукурудзою, тобто об'єктом регулювання. Це є дискримінація і порушення знову-таки 12-го міжнародного стандарту також.

Крім цього, виключення прав фітосанітарного інспектора затримувати вантажі у випадку невідповідності об'єктів регулювання фітосанітарним вимогам, виключно пропонується законопроектом врегулювали питання щодо візуального огляду. Адже фітосанітарні вимоги – це комплекс заходів, які повинні враховуватися під час здійснення фітосанітарного контролю. Це є також порушенням деяких моментів, що визначено статтею 10-ю.

Крім цього, така сама ситуація в статті 10-й існує щодо дискримінації, порушення міжнародного стандарту номер 6, вказівки щодо нагляду, де запропоновано скоротити об'єкти державного нагляду у сфері карантинно-рослинному, застосувати його виключно до потужностей об'єктів.

Крім цього, запровадження декларативного принципу реєстрації. Це не є нормою, оскільки є ряд знову-таки стандартів, які вимагають від суб'єкту господарської діяльності саме певних потужностей. Наприклад, стандарт номер 15 є регулювання дерев'яно-пакувального матеріалу, передбачає, щоб у суб'єкта, який здійснює цю господарську діяльність, були потужності щодо сушки, нагнітання тієї ж самої температури…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозуміло. Дякую, просто всі деталі все рівно, вони не будуть зафіксовані членами комітету. Але ваше зауваження зрозуміле. Володимир Лапа, якщо можна, від міністерства.

 

ЛАПА В.І. Дякую. Частково ті зауваження, які були у фітосанітаріїв, вони дійсно врегульовані, вони враховані. Частково вони залишились, зокрема в частині необхідності нотифікації. Очевидно, що тут є питання.

Єдине, що я не зовсім погоджуюся із дискримінацією, тому що імпорт і експорт в одному режимі, а внутрішнє приміщення відбувається в іншому режимі, тут експортно-імпортні операції не дискримінуються, вони в рівноважному режимі. Я можу сказати, однозначно ми готували позицію щодо підтримки в першому читанні і мабуть доцільно було б, із врахування того, що все-таки нотифікацію треба провести, прийняти в першому читанні цей законопроект, повідомити наших торгівельних партнерів і, можливо, на підкомітеті із Фіто-санітарною службою відпрацюємо ті зауваження, які є слушними, для того, щоб їх врахувати і вже приймати. Але ми підтримуємо цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну, є позиція міністерства. Насправді я по позиції бачу, тут питання рішення тільки в першому читанні його приймати чи за основу і в цілому. Є зауваження міністерства. Я би все-таки поставив, можливо, ми і попередньо тут проговорили з основним автором законопроекту, можливо, давайте поставимо на голосування в першому читанні. Якщо буде, не наберемо голосів, будемо ставити за основу, якщо буде тверда позиція комітету. Я ставлю на голосування про підтримку даного законопроекту в першому читанні.

Хто – "за"? Хто – проти? Утримались? 1 – утримався, всі – за.

Рішення прийнято про прийняття даного законопроекту в першому читанні, рекомендувати Верховній Раді приймати його в першому читанні. Дякую.

В нас залишилися законопроекти, які не є основними, де наш комітет не є головним. Перший з них – це законопроект 2585. І я прошу до слова Олександра Борисовича Бакуменка.

 

БАКУМЕНКО О.Б. Спасибо большое. Первое у нас... Слышно нормально? Первое, мы готовили законопроект больше 2 месяцев в составе нескольких рабочих групп. Цели и задачи поставили такие, как мы принимали с вами решения на комитете о том, что нам надо все-таки готовить более комплексные законопроекты, что зачастую у нас получается, ну, мешает, какая-то проблема создалась, мы ее в законопроекте регулируем. Мы подошли комплексно. Вы знаете, как мы принимали Податковий кодекс, когда никто в глаза его, к сожалению, практически не видел перед принятием. И отработали с украинскими аграрными ассоциациями, с украинским аграрным бизнесом те вопросы, которые им сегодня мешают жить при принятии Податкового кодекса. Поэтому получился достаточно серьезный, большой законопроект, который решает 10 вопросов, и я хотел бы коротко на каждом из них остановиться.

Первое. В нем вносятся уточнения перечня сельхозпродукции для  целей налогообложения, включив в него побочную продукцию. О чем мы говорим? На сегодняшний день и солома, и полова, и ботва, и тем более, сейчас и навоз, и помет, уже являются источником сырья на самом деле, а не отходами. И в данной ситуации, мы считаем, что их надо включать в перечень группы товаров 1.24, потому что и отчетность ведется по ним, тоже самое статистическая, как сельхозпродукции. Это первый вопрос.

Второй. Разрешить производителям электрической энергии, полученной от конгрегационных и альтернативных источников, быть плательщиками единого налога четвертой группы с определенными ограничениями. А ограничения – это 25 процентов, чтобы они оставались с сельхозпроизводителями. Принцип этого всего мы понимаем сегодня: альтернативная энергетика в Украине имеет огромные перспективы, уже ряд передовых компаний на сегодняшний день ставят установки, достаточно серьезные ресурсы вкладывают и мы получаем альтернативную электроэнергию, которая во всем мире поддерживается, а у нас наоборот, она попадает под акциз. И поэтому, мы решаем таким вопросом, расширяя возможности инвестировать сегодня людям  и создавать альтернативные виды энергии на аграрном сырье.

Третий момент. Это освободить плательщиков единого налога четвертой группы, ну мы же уже перешли с фиксованого податка на четвертую группу, у нас внесли по податковому. Да? Четвертая группа в этом на нежилую недвижимость. Что имеется в виду? Это элеваторы, склады, птичники, коровники и так далее. Чтобы эти все предметы производственной инфраструктуры, которые участвуют в сельхозпроизводстве, не попадали у нас под это налогообложение.

Четвертый момент. Исключить требования регистрации прав на землю для целей налогообложения. Мы знаем, что 20-30 процентов реально договоров не успевают регистрировать наши товарищи из Минюста. И дальше, сельхозпроизводитель невиноватый в этом деле, может быть исключен из налогообложения, как сельхозпроизводитель. И поэтому, вот этим пунктом мы убираем эту коллизию, на которой настаивают практически все сельхоз товаропроизводители.

Пятый. Это четко предусмотреть, что авансовый взнос  по налогу на прибыль, при выплате дивидендов, не уплачиваться лицами, которые не являются плательщиками налогов на прибыль или освобождены от обязанности начисления уплаты и представления налоговой отчетности по налогу на прибыль.

О чем это говорит? Мы с вами сегодня платим единый фиксованный податок, который в 21 раз увеличился, 2,5 миллиарда денег поступает в доход бюджета, поступит. И мы в четвертой группе находимся, то есть мы не платим налог на прибыль в данной ситуации. И так выписали в Налоговом кодексе, что если вы выплачиваете дивиденды, то вы будете попадать под налогообложение.

Мы такое письмо, я депутатское звернення отправлял на фискальную службу, и господин Билоус ответил, что это действительно так. Что это значит, кроме того? Если мы с вами привлекли инвестиции на Украину и обеспечили… инвестор входил на сегодняшний день с таким налогообложением, которое было,  как сельхозпроизводителя, и вдруг он не может… мы не можем отдать в дивиденды, ну понятно, какая инвестиционная привлекательность сегодня будет у украинского аграрного рынка.

Шестой вопрос. Это решающее. Предусмотреть для плательщиков единого налога четвертой группы норму освобождающую от уплаты налога по фактическим зарплатам, затратам на выплату и доставку пенсий. Ну, притча во языцех. Все мы знаем, какая глупость была допущена. И мы… там есть и отдельный законопроект, возникал поэтому. Мы комплексно считаем, что его надо сюда включать и решить эту проблему.

Седьмой вопрос. При продаже товаров ниже цены их приобретения или себестоимости использовать для расчетов базу налогообложения исключительно договорную стоимость. Что это значит? У нас есть группы товаров скоропортящейся продукции, мы берем это и овощная продукция, и ягодная, плодоягодная и часть животноводческой продукции, такая как яйцо, молоко и так далее, где имеются сезонные цены.

И к сожалению, приходится моментами продавать, реализовывать эту продукцию по цене ниже себестоимости. Это факты, это я… эти факты абсолютно логичные, понятные. И тут у нас уже говорят, малого того, что мы несем потери от того, что вынуждены, так как рынок определяет цены, спрос и предложение, мы уже несем убытки и при этом нам еще Налоговая говорит, нет ребята, вы еще здесь доплачивайте, потому что ниже себестоимости продали товар. И вот мы в пункте этого законопроекта решаем эту проблему. Это много, да. Я же говорю, яйцо и молоко, часть и овощи, фрукты и так далее, цукор. Да, это разные. То есть это очень важный момент где мы, получается, дважды страдаем, продавая по цене ниже себестоимости, еще получая от налоговой определенные вещи.

Дальше. Восьмой, это временно, в течении первого года, с момента введения данного налога на 2015 год, отменить штрафы за нарушение порядка исчисления и правильности заполнения декларации по налогу на нежилую недвижимость. Мы знаем проблемы, которые могут быть у АПК с бухгалтерскими вещами, отчетностями. И поэтому просим хотя бы отстрочить срок, если где-то неправильно что-то заполнили, штрафы, в этом плане. Так.

И последний. Исключить из объекта обложения налогом недвижимость детские сады. Школы, сельские клубы и другие объекты социальной инфраструктуры села, а так же освободить от уплаты налога на нежилую недвижимость здания, сооружения сельскохозяйственного назначения, независимо от субъекта права собственности на них.

Мы с вами прекрасно знаем, что у многих предприятиях, здесь даже сидящих людей, которые возглавляли в этом плане на, сфера социальная висит, ну как бы мы все ее поддерживаем. И на сегодняшний день, я считаю, что и так, когда мы платим, помогаем и садикам, и школам сельским, мы еще раз подчеркиваем, мы долго думали об этом, но мы подчеркиваем, это сельские школы, это сельские клубы, там, где надо на сегодняшний день решить эту проблему.

Вот эти 10 вопросов, которые я вам перечислил, в данном законопроекте учтены. Более того, соавторами этого законопроекта является и руководитель комитета по налогов и таможенной политике господин Насиров, Продан Оксана так же самое, то есть группа народных депутатов с разных фракций и групп. Я считаю, прошу вас поддержать его и принять его в первом чтении.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную підтримати законопроект. І моя пропозиція, якщо немає інших зауважень, я думаю, що досить ґрунтовна доповідь нашого заступника.

Хто за цю пропозицію? Хто – проти? Утримались?1 - утримався. Всі – "за". Дякую.

Наступний законопроект. Микола Іванович, будь ласка. Насправді там частково…

 

КУЧЕР М.І. Та я дивлюсь, що тут деякі питання врегульовані попереднім тільки що законом, який розглядався. Але там є підтримка Міністерства фінансів, тому що там якісь положення, не можу чітко сказати, але якісь положення потрібно залишити іменно у цьому законі 1821.

 

КУЧЕР М.І. Можна поєднати? Ні воно вже не поєднається. Там получається, що перша частина врегульована…

 

КУЧЕР М.І.  2585. А друга…

______________. На доопрацювання.

КУЧЕР М.І.  На доопрацювання. Там буквально

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відправляємо 1821 на доопрацювання? Пропозиція авторів відправити на доопрацювання. Хто "за"? Хто проти?

 

КУЧЕР М.І. Є інший варіант. Можна прийняти, але потім викинути ті питання, які врегульовуються законом 2585.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, ми додамо просто на другому читанні. Насправді у нас на другому читанні додавати особливо не можемо, ми можемо тільки змінювати або виключати положення на другому читанні. Тому тоді, можливо, ми залишимо його.

 

КУЧЕР М.І. Давайте залишимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді… Є пропозиція від автора в першому читанні його підтримати і ґрунтовно над ним попрацювати перед другим читанням, тому що, дійсно, певні моменти ми не зможемо врегулювати 2585.

Колеги, хто за те, щоб підтримати в першому читанні? І тут наш комітет не головний, але наша позиція теж важлива. Хто проти? Утримались? Всі "за". Дякую, колеги. 

У нас залишився один законопроект мого авторства. Він насправді звужує дію законопроекту 2003, який вже був прийнятий нашим комітетом, це в контексті відшкодування. Він поставлений в порядок денний.

Суть законопроекту полягає в наступному. Він пропонує новелу наступного характеру, якщо суб'єкт господарювання, який знаходиться на єдиному податку приймає для себе рішення, що спеціальна, спецрежим по ПДВ для його не є пріоритетним і він не хоче ним користуватися і при цьому при закупівлі зерна сплачує вхідний ПДВ то при експортній ціні цього зерна в результаті, якщо він сплатив свій вхідний ПДВ, він має можливість його відшкодувати. Це перша позиція по цьому законопроекту яка новельна по відношенню до 2003.

Друга, це питання по відшкодуванню сільгоспвиробнику в повному обсязі, оскільки вхідний ПДВ сільгоспвиробником сплачується.

До речі, ми провели роботу з Міністерством фінансів і у нас цікаві цифри. Що вхідного ПДВ, от вони там по своїх розрахунках рахували, вхідного ПДВ, якщо дивитися на залишок цього року, там по їхніх розрахунках формульних, залишилося 3 з половиною, аграрії – сільгоспвиробники заплатять, мільярді; реального відшкодування – 3. Тому ефект для бюджету насправді позитивний: плюс півмільярда гривень.

Скажу, чому виникла необхідність, і там було прийнято мною рішення зареєструвати цей законопроект. Тому що працювали над законопроектом 2003 – там, де є група депутатів - співавтори цього законопроекту, у тому числі і члени нашого комітету. Ефект впливу на бюджет є досить великий. І у нас є підозри, що в такому обсязі відшкодування на даний момент не будуть можливими. Тому ми, в принципі, робимо перший крок до повної, ну, умовно кажучи, це навіть не перший крок, а тестування відміни спецрежиму, яке насправді, я вам відкрию секрет, яке насправді покаже, що сама відміна спецрежиму по розрахунках самого ж Мінфіну є невигідною для держави. Якщо сьогодні відмінити спецрежим і повністю повернути відшкодування ПДВ, то ефект для бюджету на обсязі попереднього року – мінус 4 з половиною мільярда гривень. Тому оця теза про те, що спецрежим треба відміняти і це нам дасть якісь суттєві преференції, насправді вона не відповідає дійсності.

Тому отакий проміжний варіант, який дасть можливість не суттєві кошти в ринок влити, але хоча би якісь, щоб, ну, врегулювати ситуацію, побути трішки лобістами галузі. Скажу, чому. тому що, ну, це уже питання (я трішки забіжу на "Різне"), питання… ми будемо, у нас, ви пам'ятаєте, ми проголосували заслуховування міністра і керівників ключових державних підприємств у нас на комітеті. Це, напевно, одне із питань, в тому числі до цього заслуховування, тому що Прем'єр-міністр обіцяв, коли відміняв під час прийняття бюджету всі преференції для сільської галузі, обіцяв додаткові вливання в галузь. Насправді ні в якому напрямку я, чесно кажу, от спілкуючись з аграріями, їх не побачив. Можливо, вони десь є, але мені невідомі. Ну, це одне із питань, яке можна задати.

У нас теж не головний комітет по цьому питанню. Податковий комітет з приводу 2527 засідав учора. Прийнято рішення підтримати його в першому читанні. Я прошу колег так само підтримати нашим комітетом цей законопроект в першому читанні.

Хто –  "за", прошу. Хто – проти? Утримались? 1 – утримався. Всі – "за".  Рішення прийнято. Дякую.

Колеги, ми переходимо до "Різного". І якщо можна, Олег Іванович, була  ваша пропозиція по "Різному". У мене одне тільки запитання від себе. Ви пам'ятаєте, що в попередній розсилці нами було прийнято рішення про заслуховування міністерства в п'ятницю, після ранкового засідання. Зараз ситуація виглядає наступним чином. Прем'єр-міністр, і ми перевірили цю інформацію, разом з міністром профільним нашим їде дивитись поля, простими словами що там: як озимі у нас пережили зиму і так далі, це дійсно він не зможе бути в нас. У нього є пропозиція: або в четвер він готовий з цим заслуховуванням, з керівниками бути, або в інший час, який призначить комітет.

Я думаю, що якщо ми це призначмо  на наступний тиждень, то у нас просто буде малий кворум, і це буде неефективна робота. Тому у нас одне питання вирішити: в четвер в обід ми це робимо з 14 до 16, чи в четвер ми це робимо після18 години. Які є пропозиції? Є плюси і мінуси там: плюс по обіду – ми збираємо більше членів комітету, плюс по вечору – у нас буде більше часу до роботи. Але, чесно кажучи, теж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На вечір? Добре. Колеги, тоді якщо є там, тим більше пересторога, приймаємо рішення в четвер, після сесійного дня. Годиться? Добре. Все. Тоді як проголосовано, і ми тоді міністру передамо цю позицію. Олег Іванович, будь ласка, ваше питання.

 

КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Шановні колеги, сьогодні в суспільстві широко обговорюється питання відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. З цією ініціативою виступив і Президент нашої держави, і голова Адміністрації президентської. Тому я думаю, що ми не повинні стояти осторонь, і народні депутати, в цілому Верховна Рада, і наш комітет.

Тому в мене така є пропозиція: включити до порядку денного слідуючого нашого комітету питання про проведення парламентських слухань на цю тему. Я думаю, що треба провести такі слухання, залучити широку аудиторію. Це і науковці, і політики, і експертне середовище, і представники обов'язково місцевих рад, щоб вони були дійсно дієві і, ну як би пройшли в нормальному форматі. Проект постанови на слідуюче засідання комітету я підготую. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я… Нема заперечень? Я думаю, напевно, не повинно бути заперечень. У мене тоді прохання до секретаріату, в порядок денний наступного засідання, щоб ми це рішення проголосували. Будь ласка, народний депутат Мушак.

 

МУШАК О.П. Шановні колеги, буквально на хвилину. Ми з вами минулого разу говорили про те, що наш комітет, і це було б дуже цінно, зробив би деякі рухи, які б фундаментально змінювали би правила гри або розвивали галузі.

Я би хотів сказати, що є дві, як мінімум, галузі, які зараз знаходяться в занедбаному стані. Це, перше – це рибальство. Якщо ви знаєте, ну в Україні дуже великі водні ресурси і які там використовуються зараз, можливо на 3-5 відсотка, в тому числі там є проблеми з збереженням біологічного різноманіття, це одна складова.

Друга складова – це полювання. Якщо ви знаєте в Австрії, ну це досить таки серйозний бізнес, це досить серйозні кошти для держави. В нас, якщо я не помиляюсь, ми ще живемо в радянському законодавстві, в тому числі, якщо іноземець хоче приїхати пополювати в Україні, він там повинен отримувати якийсь спеціальний дозвіл і все інше. Да?

Тому моя, насправді, ініціатива, якщо в когось є якесь бачення, я ці теми буду так чи інакше розвивати, якщо хтось хоче приєднатися або якесь бачення є… Ну, більш розроблена тема, це з рибальством, бо і … ми працюємо, бо треба щось робити, дійсно у нас дуже фантастичні можливості, які ми не використовуємо. Да?

Я готовий працювати, якщо комусь буде цікаво, то приєднуйтесь. Дякую, пане головуючий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олексій Петрович. Ну, ми чекаємо тоді від вас базову історію. А якщо у колег є якісь ідеї, напрацювання, будь ласка, долучайтеся. Сергій ….

 

_______________. Шановні колеги, я хотів би підняти питання і ініціювати проведення комітетських слухань, в майбутньому парламентських, з питання продажу землі сільгосппризначення.

Тому що дуже багато на сьогоднішній день йде обговорень цієї проблеми. Навіть ми чули останні часи заяву Ложкіна, що не продовжувати мораторій на продаж землі вже з 1 січня 2016 року, то я вважаю, що ми повинні підходити до цього питання дуже зважено і бути підготовленими до цього питання. І треба почати вже обговорення цієї проблеми зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, тут і рішення комітету, розглянемо на наступних засіданнях, якщо буде воно підготовлено протокольно. Разом зможемо знову-таки прийняти рішення про комітетські слухання з цього запитання.

Колеги, є ще в розділі "Різне" запитання? У нас ще одне запитання з приводу, у нас минулий раз робили, коли чекали міністра. Питання з приводу того, в якому форматі ми проводимо комітет за участю міністра, знову відкрите чи закрите. Відкрите зробимо.

Я думаю, що, якщо зауважень немає, і в принципі, я думаю, що напруження, я думаю, що ми там зняли певне. Тоді зробимо його у відкритому режимі. Спеціально ми нікого запрошувати точно не будемо, але якщо у когось буде якась потреба, то зможуть долучитися до комітету.

Добре? Якщо запитань більше нема, комітет оголошується закритим. Дякую вам усім.