Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань аграрної та земельної політики

17 червня 2020 року

 

Веде засідання голова комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте починаємо. Кворум у нас є. 18 чоловік зареєстровано. У нас сьогодні на прядку денному наступні питання.

 Перше. Обговорення основних положень проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, 2194. Законопроект великий і важкий. Ми його сьогодні тільки  починаємо в комітеті розглядати. І, я думаю, не одне засідання це буде відбуватись.

Друге. Про доопрацьований проект Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України, 3330 реєстраційний номер.

Третє. Про запровадження спеціальних квот на імпорт мінеральних добрив в Україні.

Четверте. Перегляд рішення комітету щодо проекту Закону про сільськогосподарську кооперацію (друге читання, 0856).

П'яте. Про затвердження розкладу засідань Комітету з питань аграрної та земельної політики (липень 2020 року).

Шосте. "Різне".

Хто за даний порядок денний, прошу проголосувати.

Хто – проти? Утримався? Одноголосно.

Колеги, у мене пропозиція, оскільки перше питання порядку денного Закон 2194 він займе достатньо в часі, я пропоную почати все-таки з другого і третього питання, четвертого вони… І після цього перейти до 2194. Немає заперечень? Добре.

Тоді розглядаємо питання доопрацьований проект Постанови про Програму Діяльності Кабінету Міністрів України. Хто у нас від Кабінету Міністрів України?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні колеги. У зв'язку із засіданням уряду, міністр він буквально хвилину-дві буде. Він уже вийшов 5 хвилин тому, я тоді розпочну, і долучиться, якщо ви не проти. Добре. Дякую.

Враховуючи обговорення на попередньому комітеті, на попередніх засіданнях комітету, Програма діяльності уряду по блоку сільського господарства, аграрної політики була доопрацьована з урахуванням подання комітету, і відповідно це відображено в тексті і внесено у Верховну Раду.

Зараз я коротко ще раз хотів би наголосити на основних пунктах, які там були. Будь ласка, можна другий.

В цілому фактично є таких два основних глобальних напрямки, які об'єднані під тезисами "продовольча безпека країни" та "земельна реформа". Ми розпочнемо з продовольчої безпеки України, а потім також прокоментуємо по земельній реформі.

Якщо ми говоримо про продовольчу безпеку країни, так як дискутували, є розвиток фермерства, воно стоїть в пріоритеті, в тому числі включає програми державної підтримки, дорадництва, технологічного супроводу і міжнародної технічної допомоги.

Другий блок. Знову ж це те, що було напрацьовано вже в ході дискусії безпосередньо на аграрному комітеті – це у всіх є розуміння, що систему оподаткування в аграрному секторі треба оновити, осучаснити, але також є розуміння, що якщо ми говоримо про фермерів як малих виробників. В нас сімейні фермерські господарства – це до 20 гектарів. І в європейських країнах є певна специфіка окремого оподаткування, підтримки, і ми вважаємо також, що треба було врахувати, оновлюючи систему оподаткування, суто цей блок сімейних фермерських господарств.

Хотів би наголосити – виключно за умови, що вони офіційно зареєстровані. Тобто це не одноосібники, це не тіньовий обробіток, це сімейні фермерські господарства, в яких може бути до 20 гектарів і вони мають бути офіційно зареєстровані, і все рівно сплачувати всі податки відповідно до чинного законодавства, в тому числі по найму членів свого господарства.

Третій блок, знову ж з цього, щоб підпункт фермерства завершити, – це розвиток молодіжного та сімейного фермерства, воно вже реалізується. В цьому році була спільно підтримана вами програма і відповідний порядок Кабміну прийнятий про підтримку новостворених фермерських господарств. Вони можуть отримувати до 60 тисяч гривень в рік, але не більше ніж 3 тисячі гривень на гектар, знову ж це ті сімейні фермерські господарства до 20 гектарів, тому такий алгоритм. Вона діє цього року і ми хотіли би продовжувати цю програму на наступні 2021-2023 роки пропонувати.

Крім того, також через систему Укрдержфонду оновити питання виділення поворотної, але безвідсоткової фінансової допомоги, наразі там є така програма по 500 тисяч гривень, до 500 тисяч гривень, якраз зробити наголос на підтримку молодіжного та сімейного фермерства.

Тепер, звісно, що крім фермерства є блок, який необхідно розвивати з точки зору фінансування та інвестицій. В цілому ці всі речі мають бути реалізовані також в підтримку експорту. В нас експорт є як окремий пункт, я тут не буду наголошувати, в Програмі діяльності уряду.

Але треба зазначити, що всі питання аграрних виробників, вони є складовою, тобто експорт – це не тільки про промисловість чи інше. Все, що стосуєтсья сільського господарства і аграрні виробники, вони будуть в фокусі і діяльність експортно-кредитного агентства, і відкриття відповідних представництв з точки зору торгових аташе і підтримки експорту, і узгодження фіто-санітарних, ветеринарних, інших сертифікатів, все, що необхідно для цього зробити.

Тому в пріоритеті саме нарощення експортної продукції тваринницької та з доданою вартістю. В нас, на щастя, є дуже гарні показники, ми входимо в топ-3, ви всі це знаєте, по зернових, олійних, але є гарний потенціал, який досі не реалізований по іншій – це продукція тваринництва, садівництва. І там, знову ж, просто уряду треба зробити багато, але зрозумілих завдань по узгодженню сертифікатів між різними країнами і по фактично налагодженню зв'язків з цими країнами.

Знову ж, в цілому ми знаємо, що є пріоритет для всієї економіки, це коли ми говоримо про компенсацію кредитів, окрім програм, які є в "5-7-9 відсотків", "Нові гроші", на них теж можуть аграрні виробники подаватися. Але для аграріїв завжди було і залишається в пріоритеті окремі фокусні програми по держпідтримці.

Ігор Ростиславович теж буде тут. Роман, треба, щоб ви якось з Тарасом. Помістимося всі.

Знову ж, хочу наголосити, що підтримка кредитування суто для аграріїв, вона має бути збережена як фокус.

Наступний слайд, будь ласка. І хотів би наголосити, що держпрограма цього року запущена. І зараз вже є заявки попередньо на 270 мільйонів гривень по першому півріччю і по січню-травню на компенсації відсоткових ставок за мінусом 5 відсотків, так, як ми анонсували.

Знову ж до блоку державної підтримки і фінансування відноситься ще запуск агрострахування. Ми вже концепт вам представляли. Дякуємо за підтримку.

Ми вже хочемо на початку липня вийти з конкретним внесенням змін до законопроекту. І тоді безпосередньо по цьому дискутувати.

Вся державна підтримка має систематизуватися через запровадження Державного аграрного реєстру сільгоспвиробників.

Наступний блок у нас є, те, що ми започаткували, і ваш законопроект 3012-1 і інші – це про завершення розпаювання і відповідно приватизації державних підприємств, перш за все ми зараз говоримо про аграрний напрямок.

І як результат в тому числі однозначно це все має йти в лінії ProZorro і, зрозумілої оренди через електронні аукціони. В тому числі враховуючи, що чинне законодавство внесло безстрокову заборону на продаж державних комунальних земель. То коли ми говоримо про приватизацію державних земель або комунальних – це виключно аукціон і виключно оренда в перспективі.

Є продовольча безпека, вона чітко пов'язана з блоком діяльності нашої Держспоживслужби. Це фактично тут є два фактора. Це знову ж ми говорили в рамках експорту має бути підтверджена простеженість і якість. Але також це надзвичайно важливо для українського споживача, щоб також кожен споживач чітко розумів, що він споживає, якої якості, маркування, походження і все, з цим пов'язане.

Тут треба максимально діджиталізувати, фактично все відкрити і просто робити необхідний моніторинг-контроль. І тут дякуємо за підтримку вам і всім депутатам сьогодні законопроекту 3318 про ветеринарну медицину та благополуччя тварин в першому читанні. Це знову ж є дуже суттєвий крок для того, щоб це все зафіксувати, наші споживачі були впевнені і імпортери також у якості нашої продукції.

Залишається блок… Ми знаємо, що ваше рішення – підтримувати, це коли ми говоримо про пестициди, насіння, інноваційні рішення, то дискусія триває і надіємося, що вона також позитивно завершиться.

Будь ласка, наступний. І знову ж також тут є великий блок, який інтегрується в цілому з точки зору підтримки економіки, імпортозаміщення, в тому числі через надання переваг для національного виробника, коли ми говоримо про систему ProZorro. Це є в цілому такий великий проект в масштабах економіки, але він для сільського господарства також буде актуальний.

І коротко я ще хотів би, тому що ви дуже постійно глибоко в дискусії, але ще раз наголосити, якщо ми говоримо про земельну реформу – це наступні два блоки, то знову ж тут можна було б всім стакани поналивати, 2280. Дякуємо вам і вітаємо з прийняттям вже не в першому читанні, а в цілому про просторове планування громад конституційною більшістю. Одна фракція тільки утрималась, але в цілому закон прийнятий, це добре.

Фактично ми говоримо з земельного блоку вже 3 з 5 прийнято як закони. Національної інфраструктури геопросторових даних і ринок землі – вже підписані. Просторове планування громад – сьогодні прийнято в другому читанні. Залишається 2194, він сьогодні у вас в порядку денному до другого читання, дерегуляція, і головне передача земель в комунальну власність громадам. І, звісно, електронні аукціони.

То крім цього блоку ще є блок урядовий, де треба максимально завершити розпочаті речі з точки зору прозорості діяльності Держгеокадастру. І у нас сьогодні новопризначений керівник Держгеокадастру з нами присутній.

Одна з останніх реформ,  ми про неї говорили – екстериторіальність у реєстрації вже запроваджена. Фактично контакт з чиновником, він ліквідований. Просто треба ще ці функції завершити їх умовно оцифрування з точки зору не пілотних проектів, а постійного софту. І, звісно, запровадити національну інфраструктуру геопросторових даних. Це великий амбітний проект.

Там і аерофотозйомки, там і топографічні роботи, кордон і в принципі об'єднання всіх ресурсів. Щоб кожен українець, кожен представник бізнесу чіткий мав доступ до всього, що відбувається у нас, які ресурси міг планувати, прозоро розвиватися та інвестувати. Ну, якщо коротко, це є основні блоки, які напрацьовані.

Дякуємо. Бо я тільки приймав участь в трьох обговореннях аграрного комітету цих тез, доповнень до Програми діяльності уряду. Вони тут представлені, надіємось, що спільно будуть якнайшвидше реалізовані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Будь ласка, Артем Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний пане голово, дякую за надане слово.

По-перше, хотів би привітати і бачити тут Ігоря Ростиславовича, так би мовити, з дебютом на нашому комітеті. А також щиро привітати Романа Лещенка з зайнятою позицією, должностью в Геокадастрі України.

Як голова економіки і фінансового розвитку України у сфері АПК ми всі знаємо, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова підкомітету.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Підкомітету, вибачте.

Програму діяльності Кабінету Міністрів України було розглянуто Верховною Радою України ще 4 червня 2020 року та за розглядом її повернули уряду на доопрацювання.

12 червня 2020 року урядом подано на розгляд Верховної Ради України доопрацьований проект Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Як зазначено у пояснювальній записці, Програма діяльності Кабінету Міністрів України розроблена на основі поданих міністерством пропозицій, узгоджених з профільним комітетом Верховної Ради України.

Отже, шановні колеги, проте 9 пропозицій залишено без врахування редакції комітету. Хочу зазначити, що редакційні зміни, що були запропоновані комітетом, відповідають також законодавчим ініціативам, ініціатором яких є аграрний комітет.

Дві пропозиції, які комітет на своєму засіданні не підтримав, урядом включено з уточненою редакцією. Перша пропозиція внесена до повноважень Мін'юсту, а саме: запровадження низки антирейдерських заходів та встановлення дієвих запобіжників щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки.

Дві пропозиції було виключено: визначення пріоритетності при виділенні земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності; боротьба з тіньовим аграрним ринком через запровадження ефективних механізмів регулювання.

Також Програму доповнено двома новими пунктами: здійснення перенесення до Державного земельного кадастру відомостей до земельної ділянки, обмеження обтяження у їх використанні, зареєстровані 1 січня 2013 року у Державному реєстрі землі; створення електронного реєстру інженерів-землевпорядників та надання їм повноважень і здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Артеме.

В кого є бажання ще виступити? Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Останнє, якщо бачу, що більше ніхто не хоче виступити, то я виступлю. По-перше, мені ця  Програма більше подобається, ніж була минула і навіть минулого уряду. Це щиро, це правда.

Я дякую, що в кінці кінців ми тут дивимось на всі форми господарювання, які існують в країні з точки зору в тому числі і  соціальної відповідальності. У мене є конкретні питання.

Перше. Ви говорите про розвиток сімейного фермерства. Ви знаєте, що з 2013 року, якщо ми з вами піднімемо дані  в Держгеокадастрі, а я надіюсь, що Роман Миколайович їх підніме в кінці кінців і скаже скільки державних земель є і скільки було віддано земель під ОСГ. По моїм даним це від 3 до 4 мільйонів гектарів. Якщо поділити це на 2, це мало би бути 1,5 мільйона ОСГ, тобто особистих селянських господарств, або частина з них там 20 відсотків сімейних ферм. Натомість статистика, яку нам сьогодні подає ДФС, а я тільки користуюся статистикою ДФС, це означає… Що таке статистика ДФС – хто сплачує податки.

Так ось до 30 тисяч фермерів і сільськогосподарських підприємств сплачують податки, я не буду зараз точну цифру піднімати. Що це означає? Це означає, півтора мільйона ОСГ, які мали бути створені, вони не створені, натомість кількість фермерських господарств тільки зменшилося за останні 5 років. Було 38 тисяч і потім воно постійно зменшується і зменшується, це значить, що часть землі ушла в тіньовий обробіток. А часть землі пішла просто в оренду. Фактично, розбазарили ці державні землі.

У мене питання. Ви собі прораховували якісь кількісні показники, яким чином ви будете взаємодіяти з кадастром, щоб віддаючи землі, ці землі не просто передавалися в оренду, а ви створювали робоче місце, тобто сімейну ферму? Який пріоритет в цьому контексті буде? Тобто це перше питання.

І друге питання. Проблеми в чому у нас. Ми 5 років приймали законодавство щодо сімейного фермерства, ви знаєте, що вони можуть бути зі статусом юридичної особи і без статусу. У будь-якому випадку, щоб створити сімейну ферму потрібна земельна ділянка, у будь-якому випадку. Дві речі, які мав зробити уряд. Ми робили. Я був особисто на засіданні уряду тоді Гройсмана.

Перше. Це податкові реєстри. Там потрібно було якось, щоб вони мали комунікацію з органами реєстрації.

Друге. Реєстрація мала бути. Там була проблема з Мін'юстом. Тобто ми, що зробили? Ми зробили: вирішили питання з Мін'юстом, ми разом з Міністерством АПК затвердили типову форму договору. Але, що ми сьогодні не вирішили: податкова тотально не хоче ставити сімейні ферми на четверту групу "б", яку ми прийняли і вона існує. Тотально, там є проблеми.

Минуле АПК воно збирало нараду з цього приводу і вирішувало питання, там є технічні проблеми. Я розумію, чому вони не роблять. Що це означає? Це означає, якщо ви просто пишете, бо на моєму досвіді, це вже четверта програма: Яценюк, Гройсман, Гончарук і Шмигаль – четверта.

Кількість фермерських господарств тільки зменшується. Земля державної власності теж уходить і тільки зменшується. Що це означає? Це означає, якщо ви не будете провадити розрахунки і нам сьогодні це ви не можете, наприклад, сказати, якщо ви можете – це добре, то це означає, це просто будуть гасла.

Тому я хотів би вас запитати: а) чи знаєте ви за проблеми реєстрації в податковій четверта група оподаткування? І щоб ви взяли це питання на контроль. І я, до речі, вам це надсилав запитом – це раз.

І друге. Чи маєте ви бачення яким чином надаючи землю, створювати нове робоче місце? Якщо так буде, то я вам хочу сказати… І ще, якщо закон іще буде проголосований, про який ми говорили про один гектар, там, де будуть пільги, наприклад, перші два роки для сімейних фермерів, а потім через два роки ми їм даємо стимули, тобто вони будуть частково вже оподатковуватися. Це означає, що ті "сірі" оесгешники, які сьогодні обробляють землю і не сплачують податки, у них буде два вибори: або здати землю в оренду, або зареєструватися як сімейна ферма і бути платником податків в тих стимулах, які фактично ми запровадимо в нашому законодавстві.

Я цим виступом зробив, але ви зрозуміли мої запитання. Я хотів би просто, щоб ми чітко розуміли, що якщо ми пишемо – збільшення кількості фермерів, сімейних фермерів, то ми маємо на увазі що і що ми будемо робити. І те, що ви написали: врахування практики ЄС визначення фермера – я тут повністю погоджуюсь, нам, в кінці кінців, це потрібно буде зробити.

Тому що коли ви далі пишете, я закінчую, повну простежуваність тваринницької продукції. Знаєте, от ми сьогодні з другом, з колегою говорили про те, як би сказав Ляшко. Він би сказав: а що ми будемо, що бабця має порахувати записати в книгу скільки в неї кур, гусей і так далі? Ви розумієте, що це нереальні речі, а ще яєць, якщо це продукція і так далі. Це просто нереальні речі. Тому фактично ми її заганяємо в те, що вона буде відмовлятися або так далі, і так далі.

Тому скажіть просто, як ви бачите вот саме сектору сімейного фермерства, земельних відносин сімейного фермерства і тих проблемних питань, які існують. Бо якщо ви їх не вирішите, ви не зможете фізично створювати більше сімейних ферм. Дякую вам.

І ще раз хочу, Роман Миколайович, вас привітати з призначенням. І скажу, що ця програма мені, особисто мені те, що там впроваджені всі форми господарювання, подобається.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я буду відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Я просто для так, для неформальної обстановки хочу сказати, що я пам'ятаю свою бабцю, вона курей кожен ранок перераховувала, так що…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Вона перераховувала, а тепер потрібно вести книгу, тепер потрібно вести книгу обліку. Якщо курку лисиця з'їла вночі, вона повинна це записати, чому вона померла, куди вона це м'ясо діла, як вона утилізувала і так далі. Подумайте, що ви будете робити зі своєю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми по ветеринарії окреме питання, ми над цим будемо ще працювати.

Пане Тарас.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Вадим Євгенович. Від вас запит отримували і 2 з 3-х питань вже вирішено навіть по цьому запиту.

Хотів підтвердити, що реєстрація з Мін'юстом відбувається з грудня і ми щотижня з податкової робимо дзвінок і дійсно, якщо на початку квітня в нас було багато звернень від сімейних фермерських господарств, то зараз в тих, хто зверталися, вже відмов немає. Я не виключаю, що, може, десь ще є людський фактор, з'являються знову, але в нас є контакти, пряма лінія, можна, і до мене пересилайте, тобто реєстрація на четверту групу відбувається. Вона стартувала нормально з кінця квітня, це об'єктивно.

І щодо кількості сімейних фермерських господарств. Дійсно, для того, щоб переводити ОСГ, які отримують до 2 гектарів, в сімейні фермерські господарства, ми вийшли з ініціативою, надіємось, ви теж підтримуєте – зменшити поріг. Тому що зараз законодавство говорить, що сімейне фермерське господарство від 2-х, а 2 трактується, фактично 1 гектар – 99 соток, який під ОСГ, вже не рахується. У нас є паї на Західній Україні, де площа – гектар, 1 гектар 30. Тому середній показник показує 1 гектар 5 соток і це якраз корелює з законопроектом про єдиний податок на гектар.

Тому ми, в принципі, в податковий комітет вже подали цю пропозицію – зменшити поріг до 1 гектара 5 соток. Чому не просто гектар? Щоб дійсно це було розраховано. Ми порахували середній розмір паїв на Західній Україні. І це дозволить якраз багатьом цим одноосібникам попасти в цю категорію, бо ми отримали сотні звернень, що менше 2 гектарів і не можуть зареєструватися.

З цією зміною в Податковий кодекс ми розраховували, що може бути вже наступного року близько 10 тисяч реєстрацій. Це за перший рік не відбудеться, треба людям повірити, треба, щоб компенсації пішли, але на перший рік ми поставимо таку ціль і потім розвиватися.

В тому числі залишається ще не вирішеним питання найму працівників, теж по цьому зверталися.

Ми вже прописали і це в Податковому кодексі записано, щоб дозволити сімейним фермерським господарствам наймати хоча б на першому етапі до 10-и як ФОПи другої групи. Тому що вони завжди ж можуть і ФОП другої групи обрати, і там пільгове оподаткування. До 10-и. Як компроміс податкова каже, що сімейне фермерське господарство мають перш за все бути члени, не може бути масово, але до 10-и – це вже б допомогло.

Тобто ці речі, вони зафіксовані і наша ціль – розвинути сімейне фермерське господарство, зняти всі ці запобіжники. І з пільговим оподаткуванням, те, що буде перехідний, впевнені, що воно нарешті вже стартує масово.

Дякую.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А ви, я вибачаюся, а ви кажете за податковий, ви відповідні ініціативи подали чи вони теж в програмі є, як там?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фактично вони в нас є в, якщо розшивати вже план заходів, вони є, вони вже нами як урядом напрацьовані, ми вже їх заслали на ЦОВВи від уряду, але і в секретаріат комітету податкового подали. Якщо буде можливість раніше прийняти, вони вже прописані, так як юридично вони вже сформовані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Будь ласка, по приватизації держпідприємств. Ви сказали оренда на торгах. А можете просто нам це прояснити, щоб для себе було зрозуміло? Розпаювання, отримання земельних ділянок тим людям, які працюють на підприємствах, пенсіонерам? Чи це виключно передача землі в комунальну власність і потім реалізація права оренди на торгах?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Розпаювання залишається. Люди отримують в приватну власність і з відкриттям ринку землі вони зможуть розпоряджатися як приватні власники. А те, що ми казали, що 40 відсотків, які не розпайовуються, це знову 3012-1, можливо, до другого читання зміниться, але базова картина – 40 відсотків, які не розпайовуються, вони фактично можуть здаватися виключно в оренду безпосередньо. Тут, до речі, треба дискутувати чи в оренду цими державними підприємствами, бо це треба ще змінити правила оренди, чи передавати її в комунальну власність і в оренду. Тут це питання зараз відкрито.

 

ІВЧЕНКО В.Є. З мого досвіду, якщо передамо в комунальну власність, вони і ті розпаюють 40 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, пане Ігор.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Якщо можна, буквально слово, дійсно, бо у нас сьогодні, дійсно, такий графік. І я з Кабінету Міністрів вийшов, не завершивши засідання.

Я хотів, дійсно… Тут Тарас Миколайович вже зробив презентацію, розказав. Дійсно, було опрацювання і хочу йому подякувати в роботі теж з комітетом. Радий, що теж зібрався перший раз у вас, хоча вас бачив багатьох у себе.

І ще раз хочу наголосити, що, зрозуміло, аграрний сектор для нас і для Кабінету Міністрів являється пріоритетним. Незважаючи на то, що є великі досягнення попередніх періодів, які, швидше всього, можна сказати, що завдячують приватному сектору, ми також бачимо великі можливості і виклики для того, щоб посилити роботу, щоб дати в першу чергу фермерам і малим фермерам доступ до фінансування. Що, у свою чергу, дасть можливість для більш детальної переробки і подальшого нарощування продукції.

Всі питання, дійсно, які ми презентували досить детально, являються для нас пріоритетними. І ми приділяємо велику увагу, в тому числі дякуємо вам і за законотворчу, і іншу роботу. І те, що я бачу за останні ці декілька місяців, два місяця роботи – ми знаходимо з вами практично порозуміння по багатьох законотворчих ініціативах, там, де у вас є консенсус. Так само ми в більшості випадків все підтримуємо і вважаємо, що для нас це важливо – мати правильний формат співпраці з комітетом і з Верховною Радою. Тому що без багатьох речей, в тому числі по земельній реформі, яка прийнята, додаткові законодавчі акти, ми потребуємо правильно врегулювати правила для того, щоб не тільки 20-й рік, а 21-й і наступні роки дали поштовх для того, щоб сільське господарство, тут більше ми навіть говоримо АПК (агропромисловий комплекс) активно розвивався.

Я, Микола Тарасович, з вашого дозволу, якщо можна, бо у мене там з Прем'єром конфлікт вже часовий. Чи ще є питання до мене? Я готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого є питання до пана міністра?

Ігор Ростиславович, скільки у вас часу?

 

ПЕТРАШКО І.Р. Ну, часу, у мене вже 10 хвилин нема часу. Але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте 5 хвилин коротко по 30 секунд 4 питання. Пробачте, 5 питань. От якраз 5 питань. Давайте короткі питання, короткі відповіді.

Перший був Олег.

 

________________.  У мене є декілька питань до уряду…

 Доброго дня, шановні колеги. У мене є декілька запитань до вас. Перше запитання. Скажіть, будь ласка, офіційну позицію уряду щодо ситуації, яка склалася з квотуванням добрив?

Друге питання. Чим обумовлена ініціатива міжвідомчої комісії щодо квотувань дизпалива?

Третє питання у мене по компенсаціям. Ми обговорювали компенсації, що будуть надаватися на безповоротній основі. На Кабміні, як мені відомо, це досі не обговорювалося. Ще яка тут позиція?

І четверте питання. В Програмі дій уряду не зазначена допомога кооперації. Чи можна прокоментувати це. Дякую.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Я постараюсь дуже коротко. Перші 2 питання стосуються міжвідомчої комісії.

Так, Міністерство економіки організовує міжвідомчу комісію, але всі рішення приймаються… Це колегіальний орган. На даний момент рішення по тих двох речах, які ви сказали, не прийняті. Наше бачення в результаті, бачите, відкритості до дискусії останні 3 тижні, 4 тижні активно за участі і аграріїв, і хіміків з іншої сторони проводилися. Я навряд чи можу зараз коментувати про рішення, як і цей… Хоча ви бачили, були дискусії і в Офісу Президента, і позиції. І ми  також бачимо, що, напевно, що на даний момент ринок досить збалансований. Але знову ж таки кінцеве рішення приймає комісія. Тому з моєї сторони одноосібно я не можу вам прокоментувати.

Щодо дизпалива – це звернення виробників. І буде прийматися рішення. Це не є проведення чи при інших якихось обмежувальних, це звернення виробників. Ми про те, щоб розпочати розслідування. Ми активно спілкуємося також з іншими учасниками, які вважають, що не треба. Аналізуємо цифри. Теж будемо приймати рішення. Знову ж таки з моєї сторони зараз коментувати рішення колегіального органу, яке не відбулося, напевно, що неможливо.

Щодо компенсації втрат по Одеській області. Так я розумію? По півдню України?

Дивіться, в Кабінету Міністрів є обмеження щодо того, яким чином ми можемо допомагати, тому що з резервного, ми аналізуємо це питання, аналізували, але тут все ж таки, напевно, ініціатива має надходити від комітетів Верховної Ради. Чому? Тому що з резервного фонду на приватні компанії виділятися кошти не можуть, а в основному постраждалі – приватні. Те саме з фонду COVID. Передбачених бюджетом витрат бюджетних коштів для таких ситуацій немає. Тому тут більше все ж таки ініціатива має надходити від вас.

 

_______________. (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ігор Ростиславович, тут немножко ви не праві. Я тут хочу…

А це ж продовження, це не питання, це продовження. Я чому кажу – не праві. З COVID – це стабілізаційний фонд.

Так як у нас є в бюджеті програми підтримки, можна підтримувати, наприклад, на 1 гектар тих площ, які фактично загинули, і так далі, тих посівів. Це можна зробити, причому в COVID, в тих 75 мільярдах, ви це можете прийняти чисто виключно рішенням Кабміну, вам Верховна Рада тут  не потрібна. Ви можете це зробити або через страхування зробити, або через інше.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Давайте, в мене прохання просто дискусію окремо, бо це… Ми над питанням над цим працювали і поки що бачення от з юридичної точки зору таке. Але давайте, якщо у вас є аргументи, будемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Ростиславович, зрозуміло.

Артур Герасимов.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую. Я дуже швидко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кооперація. Пробачте, ще дійсно одне питання по кооперації, по програмі було питання. Чому немає кооперації?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Державна підтримка по кооперації, вона є.

 

_______________. (Не чути)

 

ПЕТРАШКО І.Р. Так вона вже діюча, Програма дій уряду, вона не включає, справа в тому, умовно всі напрямки. Кооперація діюча, вона є в 106 Постанові, вона далі буде діяти. Хочу наголосити, що ми в Програму не включали, бо тоді була б програма…, багато є речей, які вже працюють, які ми сюди більше як план розвитку. А кооперація, дорадництво, воно вже є, воно вже діюче.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Пане Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дуже швидко. До пана міністра і після того до Тараса Качки.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Якщо можна, до мене, я відповім. А потім Тарас залишається і буде спілкуватися.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Я знаю, я після того.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Так, дякую.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Перше. От у вашій програмі дуже багато речей, які  стосуються там фіскального стимулювання, фіскальних регуляторних та адміністративних умов, в цій частині програми це теж зашито. Але одночасно в Меморандумі МВФ, який підписаний вищім керівництвом держави, є така цікава  стаття:  "Відновлення економіки, ми будемо поступово проводити більш жорстку фіскальну політику для повернення до первинного профіциту бюджету в межах 1-1,5 відсотки ВВП з метою зменшення державного боргу до рівня нижче 60 відсотків ВВП", – і так далі.

От де правда? Просто написано в одному документі одне, в іншому  документі – інше. От до вас питання.

Дякую.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Ми куруємо, не куруємо, ми керуємося Програмою дій уряду. Тобто тут, напевно, що відповідь...

 

ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути)

 

ПЕТРАШКО І.Р. Дивіться, ми керуємося Програмою уряду, яка, сподіваємося, якщо Верховною Радою і вашим комітетом в тому числі буде підтримано, це для нас дороговказ.

 

ГЕРАСИМОВ А.В.  Пане Ігорю, я поясню... (Не чути)

 

ПЕТРАШКО І.Р. Можу відповісти тільки те, що відповів, що Програма Кабінету Міністрів, у випадку підтримання будемо...

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Артур, дякую.

Діма, коротке питання. Іван Адамович – потім.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одне питання знялося.

Діма.

 

(?)КОСТЮК Д.С. Можна, да?

 

ПЕТРАШКО І.Р. Якщо можна, ще одне і все.

 

КОСТЮК Д.С. Можна? Дякую. Питання до Ігоря Петрашко, не до Тараса Висоцького. Буду говорити як депутат від фракції "Слуга народу".

Розумієте, тут така ситуація – нас люди сприймають депутатів, членів Кабміну як одну команду, як монобільшість от. За  нас голосували, відповідно  думаю, що одним із перших таких моментів за що голосували, тому що ми обіцяли бути чесними і проводити політику деолігархізації. Тобто з нами немає олігархів і немає нікого, хто б нам спускав які-небудь рішення. І на підставі цього в мене є до вас запитання з приводу, звісно, квотування імпорту міндобрив.

Запитання таке. По-перше… Два запитання.

Перше. Чи не вважаєте ви нонсенсом те, що вводити, в принципі, квотування в умовах, коли на ринку є монополіст Ostchem і монополістом цю компанію визнав Антимонопольний комітет у вересні місяці. Це перше.

І друге питання. Оскільки ми всі розуміємо, що там кінцевий бенефіціар Дмитро Фірташ. Дуже цікавить, чия, в принципі, ідея і чи не було якогось спілкування з представниками Дмитра Фірташа? Хто спустив ідею цю? Дякую.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Дивіться. В 2019 році це на  комісію подали. Тому я не можу коментувати те, що відбувалося в 2019 році ще задовго-задовго до, скажемо так, нового Кабінету Міністрів.

Щодо ідеї. Абсолютно підтримуємо ідею деолігархізації і Антимонопольний комітет прийняв рішення. І дані реагування – це вже залежить не від Кабінету Міністрів, а від судової системи, я так розумію, які зараз рішення проходять в судах.

Щодо того ми як Кабінет Міністрів і як комісія, як ми говоримо зараз, ми розглядаємо принцип не з точки зору власності, а з точки зору ринку. Розумієте, були такі приклади колись по метизних виробах досить давно, коли так само  багато було демпінгу зі сторони китайських виробників, через 5 років ціни виросли в 2 рази.

Тут також нас цікавить тому, щоби була збалансована позиція. В даний момент ми бачимо, що ринок в цьому році збалансований, в минулому році він також був збалансований. Але ми кажемо також, що ми хочемо зберегти виробництво в Україні, це є Союз хіміків, який з іншої сторони представляє інтереси, скажемо так, виробників добрив. І ми також бачимо, що багато підприємств позакривалися за період з 2010 року. Ми однозначно і це політика також і Президента, і Кабінету Міністрів, хочемо за те, щоб виробництво в Україні було присутнє і щоб відсутній демпінг. Все. Якщо я..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Адамович, я вас прошу, якщо можна… Марія, останнє питання …

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я перепрошую, а чому я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте. Ви перші були. Я думав, що ви, що ваші…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. У мене було декілька питань. Одне співпало…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, все правильно. Слушне зауваження. Перепрошую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. У мене є запитання. Здорожчання експортного потенціалу тваринницької галузі. За рахунок чого вона буде відбуватися, коли у нас у загальному на сьогоднішній день тваринницька галузь абсолютно по всіх напрямках йде до низу? За рахунок чого ви думаєте нарощувати цей потенціал? Це одна частина питання.

І через два місяці потрібно буде готувати бюджет на 21-й рік. Як ви ставитесь до того, що було у нас заплановано раніше, було, скажімо, проголосовано Верховною Радою попереднього скликання при переведенні аграріїв на загальне оподаткування, проголосовано за не менше 1 процента ВВП, укласти на підтримку аграрного сектору. Як ви ставитесь до тих двох речей? Прошу.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Дивіться, з точки зору тваринництва. Зрозуміло, ви підняли болючу дуже тему, тому що дійсно по кількості великої рогатої худоби, ми абсолютно з 27 мільйонів опустилися до двох і трьох. Тема добре для мене знайома. У світі зараз на даний момент є профіцит по молочному, але по м'ясному – це, я вважаю, перспектива, яка в першу чергу може бути цікава як додаткова переробка. У нас в тому числі в програмі, і в бажанні є в тому, щоб Україна переходила від експорту кормових культур до виробництва протеїну.

Абсолютно вірно кажете, що непроста дискусія, тому що і окупність, і всюди в Євросоюзі, і в інших країнах є, ця галузь дуже субсидується.

Тому ми плануємо як до цього підходити. У першу чергу, через вирішення питання довгострокового фінансування, створення, і роботу з тими перспективними проектами, які колись були в 7-му – 10-х роках, які до кризи 2009 року і після того ніколи не віджили. І зрозуміло, будемо працювати над тим, щоб корегувати якось державну підтримку. Тому що ми розуміємо, що без державної підтримки галузь тваринництва вона розвиватися не зможе.

По-другому питанню попрошу і Тараса відповісти, тому що я дійсно вже….

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Але це можна записати в Програму уряду, можна це вписати? Це є не проста ситуація для аграрного сектору в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, в дану Програму вже не можна.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Тарас може прокоментувати.

Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, як напрямок зафіксовано. А в Бюджетній декларації, хочу підтвердити, що ми подали 8 мільярдів 800, тобто 1 відсоток на наступний рік, вісім вісімсот. І з них половина – 3 мільярди 900 – на тваринництво.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В Бюджетній декларації подали 8 мільярдів 800, тобто один відсоток. І з них половина – на тваринництво як пріоритетну галузь. Там є ряд програм, як і обіцяли, на початку липня, коли буде найближче засідання, ви включите, представимо проект держпідтримки 2021-2023, враховуючи – у тваринництво додану вартість.

Тут я не знаю, 1 липня чи як будуть у вас питання розгляду, можете зразу зафіксувати дати, ми тоді представимо цю програму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Які у нас ще питання? Олександр.

 

_______________. Шановні представники міністерства, поясніть мені, будь ласка, яким чином чи яка модель має використовуватися? У вас є такий підпункт "Система простежуваності 100 відсотків продуктів тваринницького походження". Тому що це питання ми піднімали вже перед цим на комітеті. Просили, щоб ви не вказували 100 відсотків. Тому що ми не розуміємо модель, по якій це все буде відбуватись.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, це як ціль. Звісно, що тут треба розділяти. Є чітке розуміння, перш за все, є продукція промислово-експортна. Господарства населення, які виробляють продукцію для власного споживання, вони ніколи під це не підпадуть, і зрозуміло, що ніхто їх не буде заставляти вносити. Але, коли у нас, об'єктивно сегмент ми розуміємо, який самий критичний, це, коли, скажемо так, на жаль, у всіх є, так, у мене біля батьків є, у вас є родичі в селі, коли свинокомплекс 50 – запах, забруднення, всі історії. Дохід є. В мене просто це дуже болить, в мене батько ветеринарний лікар, він приходить, каже, що на преміксах годує, сам каже, я ніколи своїй дитині цього не дам. А як далі…? Ну, це ненормально.

От це перш за все цей сегмент, коли свідомо вирощують неякісну продукцію і фактично травлять нашу націю. Отут має бути простежуваність. Не ОСГ, не ті, що працюють уже прозоро, а оцей сегмент. Ось ціль.

До 100 відсотків, я пам'ятаю, це було обговорення. Я думаю, що просто вже відверто технічно це не відреагували, але хотів би підтвердити, що оце цей сегмент, а не зробити зараз якусь, включити бюрократичний механізм і йти до тих з інспекторами, хто, навпаки, на цьому виживає, для власного користування.

 

КАЧКА Т.А. Можна додати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

КАЧКА Т.А. Тут насправді досить просто, це питання проговорювалося, 100-відсоткова простежуваність для домогосподарств досягається тоді, коли власник тварини безпосередньо її продає споживачу у вигляді м'яса чи молока, це вже є простежуваність. А така промислова простежуваність, яка вимагає бюрократії, включається на стадії, коли є такі ситуації, про які Тарас Миколайович говорив. Тому тут 100 відсотків цілком нормально йде, просто на різних рівнях це різні інструменти простежуваності застосовуються. Але без цього ми не обійдемося, якщо ми хочемо тваринництво розвивати.

Дякую.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тарас Андрійович, дивіться, ви ж говорите оцю верхню межу, а ви ж кажіть всю техніку як це зробити, яким чином зробити цю 100-відсоткову простежуваність. І при цьому ми ж чітко з вами розуміємо, для чого це іде. Це іде задля того, щоб у нас чітко була простежуваність продукції, яка в тому числі виробляється в домогосподарствах.

В Європі ОСГ або одноосібник – такого розуміння немає. Тому я вже 5 років саме борюся за те, щоб вони всі перейшли в статус сімейного фермера як платника податків. Там можна і простежувати продукцію, і так далі, бо це буде сімейне, і в тому числі надлишки будуть продавати як вже промислово і так далі. Потрібно боротися саме за легалізацію.

Коли ви будете  боротися, вони самі будуть працювати з простежуваністю. Тому що вони захочуть взяти кредити.

Петро Васильович, ви хочете виступити? Скажіть, будь ласка, я так не можу… Я йому питання задаю, а ви…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, Петро Васильович просто допомагає сформулювати питання.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я просто закінчу. Вам про це потрібно говорити. Бо коли ви пишете 100 відсоткова простежуваність, ви лякаєте, бо у нас сьогодні це 9 мільйонів людей. 4 мільйона – це одноосібники. Вони, коли це чують, вони не розуміють яким чином вони будуть цю історію простежувати і що вони мають вести, які книги, які записи, яким чином вони будуть рахувати, як ви кажете, коли там курка загинула чи лисиця її вкрала і так далі, і так далі. Чи захворів хтось і тому подібне. Тому, звичайно тут потрібна нам  легалізація, і тоді нам легше  все це піде питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Андрійович.

 

КАЧКА Т.А. Я думаю, що ми просто… Це не потребує відповіді, крім того, що ми по суті говоримо про одне і те саме. Занадто сильна фільтрація і даже не чути, що я говорю. Ми говоримо про одне і те саме просто різними формулюваннями. Тобто ми один одному не суперечимо, взаємодоповнюємо. Тому тут, в принципі, цілком нормальна позиція.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Микола Тарасович.

У мене те, що я казав, одне питання до пана Тараса Качки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якого Тараса? Тараса Андрійовича.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Тараса Качки, я сказав. Тарас Андрійович.

Читаю: "Сприяння експорту, нарощування експортного потенціалу". В мене тільки одне питання. А що зараз коїться з Експортно-кредитним агентством? Тому що те, що було там декілька місяців тому, його просто вбили, на скільки я пам'ятаю. 

Дякую.

 

КАЧКА Т.А. З Експортно-кредитним агентством ми за час, за останні кілька місяців схвалили всю нормативну базу необхідну внутрішню в Експортно-кредитному агентстві, всі їхні внутрішні документи відповідно до закону. Вони зараз виходять на вже підписання першого, на першого клієнта. Тобто воно працює як таке.

Але при цьому ми бачимо, що нам потрібне  удосконалення законодавства. Ми з Комітетом економічної політики працюємо. І  сподіваюсь, що разом з депутатами з Комітету економічної політики це удосконалення законодавства винесемо на розгляд Верховної Ради найближчими тижнями. Але воно функціонує.

Ми передбачаємо на наступний бюджетний рік збільшення капіталізації, щонайменше, до 2 мільярдів, плюс – започаткування програми компенсації ставок експортних кредитів, як це передбачено в рамках OЕCD, того міжнародного порозуміння.

В принципі, на сьогоднішній день наша ставка на те, щоб воно запрацювало. Це буде поганенько, але тому що недосконале законодавство, але воно буде практично працювати і тоді в нас буде не теоретична розмова, а практична розмова щодо збільшення, щодо збільшення ефективності, кращих фінансових продуктів.

Експортно-кредитне агентство буде в першу чергу працювати і зв'язці з "Ексімбанком", тому що роль "Ексімбанка" – відкривати кредитні лінії, а Експортно-кредитного агентства – відповідно робити ці лінії доступними і дешевшими. Тобто, в принципі, ми будемо за такою моделлю іти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Андрійович.

Вадим Євгенович, да.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тарас Андрійович, я от тут хочу продовжити питання Артура про Експортно-кредитне агентство. Дивіться, у нас є промислові виробники, які поставляють своє обладнання за кордон. Тільки що міністр сказав, наприклад, про метізний завод. Знаєте, що зробив метізний завод і стекольний завод в Дніпропетровській області?

Метізний знаходиться в Жовтих Водах. Вони через Експортно-кредитне агентство взяти там, це один власник, 150 мільйонів китайське експортно-кредитне агентство, тобто китайці дали гроші своїм промисловцям, які поставили на наші заводи, які працюють в Україні, своє повністю обладнання.

 І коли ви говорите – ми, ми, ми, нам би хотілося одне єдине чути для тих виробників, які сьогодні працюють на експорт і хочуть свою продукцію поставляти, там то ли це турбіни, то ли це холодильники, то ли це інші там промислові речі, що воно вже є, коли це буде, коли будуть кошти і так далі.

Це важливо в тому числі і для агарного сектору. Тому що багато наших аграріїв, в тому числі використовують вітчизняний, скажімо, потенціал і будують відповідні, скажімо, переробні підприємства майже за кордоном. Мається на увазі, недалеко від кордону. Тому нам би хотілося оце чути. І коли Артур говорить про те, що ми боролися всього лише за створення за законодавством і так далі, вам сьогодні потрібно тільки вкладати кошти в це для того, щоби, в тому числі і зміни в законодавство, так, щоб ми рухалися далі. Бо у нас відбувається так, що ми сюди засовуємо китайське і інше експортно-кредитне, вони нас кредитують і так далі. До речі, багато сонячних санкцій теж прокредитовані Simosure китайським і так далі.

Тому нам би хотілося, щоб наші промисловці мали такі ж можливості, а то, що є розуміння з "Ексмібанком" – це вже добре. Єдине, що, якщо там будуть незалежні наглядові ради від держави незалежні, то я не думаю, що так все легко буде відбуватися з нашим вітчизняним експортом за кордон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Тарас Андрійович, якщо є бажання.

 

КАЧКА Т.А. В принципі абсолютна згода є. Треба визнати, що ми Україна як держава запізнилась на років 10 щодо розвитку Експортно-кредитного агентства. Був великий спротив там 14–15-й роки і з різних боків щодо розвитку. Зараз такого спротиву немає, навпаки, все добре. Просто хочу нагадати, що ми успадкували цю інституцію у форматі, коли вона фактично паразитувала на відсотках від депозиту свого статутного фонду і не видавала жодного... І для нас це великий виклик – зробити її дієвою. Я думаю, що вже цього року, сподіваюсь, що навіть цього місяця зможемо показати, як це буде працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Андрійовичу.

Дивіться, колеги, у нас ми вже трошки глибше пішли ніж там в принципі, скажімо так, по конкретиці. По програмі ми можемо прийняти три рішення: підтримати, відхилити, рекомендувати Верховній Раді визначитися. Будь ласка, давайте свої думки щодо цього. Тому що ми не чули ні від кого сьогодні щодо позиції, однієї з цих трьох, які я озвучив, щодо програми.

 

_______________. З того, що ви перерахували, нехай визначається Верховна Рада. Я би пропонував таку позицію.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я думаю теж, хай визначається Верховна Рада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адамович. Хто ще які? Саша Матусевич? Вадим Євгенович?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Як сказав мій колега, Дмитро Сергійович, ви ж команда, то ви перші маєте підтримати, а ми вже будемо дивитися на фракціях з приводу підтримки, тому наша позиція…

Я до чого веду, я думаю, може, ви не знаєте свої можливості, що ви зараз можете підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще думки?

Перше питання, яке озвучувалось, рекомендувати Верховній Раді визначитись по Програмі дій уряду.

Хто за дане рішення? Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято.

Переходимо до другого питання. До третього питання насправді. Про запровадження спеціальних квот на імпорт мінеральних добрив в Україні. Питання жваво обговорюється останні 2-3 тижні.

У нас сьогодні присутні декілька членів Міжвідомчої комісії: Тарас Андрійович – заступник голови комісії, Жовква Ігор Іванович. А є Жовква Ігор Іванович? А хто є від Жовки Ігоря Івановича?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Є пан Семенюк – представник Офісу Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Семенюк. Гаращук Валентин Петрович, радий вас бачити.

І від Антимонопольного комітету хто є? Як вас звати? А ім'я, по-батькові?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я пропоную наступним чином розглянути це питання. Тарас Андрійович, якщо можна, ми надамо слово вам першому як заступнику голови комісії, щоб представити, яке рішення в принципі обговорюється.

Після цього ми дамо висловитись всім членам комітету, всім бажаючим, які сьогодні присутні на зборах. А також можемо обмінятись думками з іншими членами комісії.

Будь ласка, Тарас Андрійович.

 

КАЧКА Т.А Ні тут ще члени комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Члени комітету і є ще члени комісії. Ще обміняємося думками із членами комісії міжвідомчої.

 

КАЧКА Т.А Я дякую за інтерес до цього питання. Єдине, що в рамках моєї компетенції це питання трошки інакше називається. Воно називається "Розслідування щодо імпорту азотних і комплексних добрив", два розслідування де-юре.

Ці два розслідування були відкриті в серпні 2019 року. Рішення про їх відкриття було прийнято ще до мого призначення. Відповідно ми впродовж 9 місяців вели це розслідування. Базуючись на тих номінальних цифрах, які є, ми бачимо, що за період до моменту завершення розслідування, до 1 липня 2019 року, починаючи з 2016 до 1 липня 2019 року, заводи, які є виробниками, справді зазнавали збитків і тиску від імпорту. Але хочу наголосити на тому, що заводи, тому що це буде дуже важлива деталь для того, щоб ми зрозуміли, в якому стані зараз дискусія.

За цей період в нас насправді помінялася досить докорінно ситуація на ринку і ми бачимо, що з 1 липня 2019 року по 1 червня 2020 року заводи знову ж таки досить активно… Помінялася економічна ситуація і в нас ми маємо ситуацію, при якій експорт добрив азотних з України росте, в принципі, навіть по комплексних є незначний експорт, і ми вийшли вже на певний паритет станом на червень цього року.

У зв'язку із цим в нас є дві можливості. Є можливість номінальна юридична запровадити обмежувальні заходи, тому що це нам дозволяє міжнародне право і відповідно це в нашому звіті відображено. Далі ми маємо на основі цих номінальних висновків знайти рішення, яке є в інтересах економіки. Ця дискусія досить бурхливо триває вже 3 роки.

Я так розумію, що і далі це є частиною цієї дискусії з огляду на пряму трансляцію, яку ми ведемо в соціальних мережах. Тому за цей час, після того як було завершено розслідування, підготовлено звіт, ми провели дискусію. Я особливо брав в дискусії між виробниками, тобто заводами, трейдерами незалежними і залежними від виробника і споживачами. І ми бачимо, що ані з точки зору цифр, ані з точки зору взагалі порозуміння між виробником і споживачем прийняти якесь рішення, то лише таке максимально на користь захисту виробника є неможливим, є досить важко.

В принципі, про це ми говорили і з керівництвом Кабінету Міністрів, і з керівництвом держави. І в принципі, у нас є розуміння того, що в тому вигляді, в якому ми могли би запровадити обмежувальні заходи щодо добрив, ми їх запровадити не можемо. Те, яким чином завершити це розслідування, чи повністю відмовити, чи продовжити, це буде залежати від членів комісії. Ми всі ці результати обговорень, які були і в міністерстві і на різних майданчиках, донесемо до членів  комісії. І сподіваємось, що вже 22 червня це питання буде остаточно закрите і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію зняти правильно це…? Тарасе Андрійовичу.

 

КАЧКА Т.А. Зрозуміло, що в тому вигляді, в якому воно початково могло пропонуватись, воно не буде прийняте. Але знову ж таки я хочу підтримати Ігоря Ростиславовича, в силу того, що в комісії є 11 членів, то буде одна пропозиція від міністерства –  врахувати результати всіх цих дискусій. А яке рішення остаточно буде прийняте, це буде відомо 22 червня.   Така от… Це не для того, щоб якось так тримати всіх в напрузі, а для того, щоб зрозуміти, що це знову ж таки, як і з Верховною Радою, колективний орган, і відповідно у нас  буде хтось "за", хтось "проти". Я думаю, що всі без винятку члени комісії стежать за дискусією і візьмуть до уваги ті аргументи, які були озвучені сторонами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Андрійовичу.

Олег.

 

_______________. Хочу в продовження, якщо можна, Тараса Андрійовича. Оскільки міжвідомча комісія та Кабмін генерує питання з такою швидкістю, що спільнота не встигає навіть вирішувати та реагувати на них…

Я розумію вас правильно, тобто 22 червня буде остаточне рішення щодо квотування імпорту добрив. І тоді підкажіть, будь ласка, на яку дату розраховувати з остаточним рішенням щодо квотування дизпалива?

Дякую.

 

КАЧКА Т.А. Щодо дизпалива, ми провели розмови знову ж таки з усіма стейкхолдерами з приводу того… Ситуація з дизпаливом набагато простіша і набагато, з одного боку, складніша в силу того, що будь-який запит на обмежувальні дії не може призвести до швидкого заміщення національним виробником того палива, яке ми імпортуємо.

І тому очевидно, що в цій ситуації в нас, з точки зору національного інтересу, рішення має прийматися щодо розвитку національного виробництва в іншій площині ніж будь-які обмежувальні заходи щодо імпорту. Це може бути якась національна програма підтримки національного виробництва, модернізації нафтопереробних заводів тощо, тощо. Тому що ми бачимо, що навіть на чутках про можливість відкриття цієї справи, цього розслідування ростуть ціни, зокрема автогаз в ціні додає по 5, по 6 копійок щодня. І це, в принципі, свідчить про те, що сам факт проведення розслідування, він негативно впливає на ціну на ринку.

Тому ми від міністерства пропонуємо не відкривати навіть це провадження. Знову ж таки ми будемо це дискутувати на комісії. Якщо члени комісії дослухаються до цього рішення, відповідно це питання навіть не буде розглядатися комісією.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Андрійович.

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ви знаєте, от я коли чую, що запроваджують квоти або піднімаються ціни на дизпаливо, то я хочу для себе зрозуміти. Ви розумієте, що будь-які отакі речі, вони впливають на собівартість цієї продукції, яка сьогодні там має 40 відсотків там валютної виручки? Якщо ви це, а я розумію, що це...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Має 40 процентів чого?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Валютної виручки. Якщо ви це розумієте, то чому ми піднімаємо постійно ґвалт навколо квот, якщо ми можемо зробити зовсім про-іншому? Ми можемо подивитися яка собівартість газу, яким чином цей газ доходить до цих азотних підприємств і для них же зробити програму стимулювання, щоб вони цю собівартість у себе трішечки зменшували.

Що це дасть? Якщо вони цю собівартість будуть зменшувати – в них буде падати ціна, вони будуть виходити в конкурентну ціну з імпортними постачальниками цих азотних добрив. А у нас 75 відсотків там в структурі – це селітра фактично і КАС, карбомідно-мідна суміш.

То я до чого просто веду? Чому ми таким чином не йдемо їм в підтримку, а збуджуємо постійно сільськогосподарську оцю всю спільноту, тому що в них росте собівартість? А ціна на цю продукцію висить, вибачте, на біржі в Чикаго, вона залежить, наскільки вона там росте чи не росте? Це перше питання.

І  друге питання. Ось дивіться, якщо би ми глобально підходили до, ну, наприклад, питання тепер дизелю, я вам скажу що робили раніше. Є така країна як Азербайджан, всі ж ми з вами розуміємо, що це глобальний ігрок в секторі нафтопродуктів. Є така компанія Socar. Так ось, коли ми сьгодні можемо їм продавати первинну перероблену продукцію, а в них брати... Вже ціна на нафту упала, тобто в них ціна собівартість відповідно того ж дизеля или бензину в них вона теж падає. Ми можемо їм продавати муку, а купляти в них дизель і потім роздавати по маленькій собівартості безпосередньо нашим товаровиробникам.

Я сказав це не нову річ. 90 відсотків таким чином відбувалося в 2000... по-моєму, 6-му році. Це була міжурядова програма між Україною і Азербайджаном, де ми майже більше мільйона тонн муки переробляли і відправляли в Азербайджан, вони нам поставляли дизпаливо. А потім, звичайно, воно вже, де у нас тут зникало – це по-іншому. Але, якщо би ми справедливо підійшли, ми би за дешеву сьогодні ціну купляли і працювали з нашими товаровиробниками.

Я до чого просто веду. Ви коли це як би розробляєте десь на уряді, або я не знаю в яких кабінетах, ви би глобально підійшли задля того, щоб ми зрозуміли, з однієї сторони цих хіміків, тому що, якщо поговорити з федерацією роботодавців, вони говорять одне: ми хочемо, щоб працювало наше виробництво. З іншої сторони – аграрна спільнота. Але аграрна спільнота не має бути збитковою. Розумієте? Значить, тут потрібно знаходити компроміс.

Теж саме – глобальні програми, задля того, щоб ми могли, вибачте, робити, як-то кажуть, бартер нашої продукції аграрної. Тому що їм, вибачте, і пшениця потрібна, їм теж потрібно там їсти, і вони купляють це, в них вона не росте, вони купляють на міжнародному ринку. І тут можна було б працювати через аграрний фонд, або через Держрезерв, можна було б працювати от з такими країнами, які точно мають низьку собівартість відповідних паливно-мастильних матеріалів.

Це я просто глобально кажу те, що я знаю. Але те, що сьогодні вам відомо як це склеїти, ми би зробили такі далекоглядні програми аграріям точно відповіли, щоб на наступні 3 роки в них така була ціна на дизель. Ми точно би вирішили питання з цими хіміками і воно з року в рік не піднімалося. І оце стратегічні речі, яких ми чекаємо від вас. І, якщо вам потрібна якась допомога в якихось там порадах, або "воспоменаниях", які були в 6-му році і в 9-му, я вам готовий це надати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме, я таке просто питання хочу, щоб зрозуміти ваше питання. Скажіть, щоб взяти в Азербайджані дешеві нафтопродукти, ми їм маємо давати муку давати дешево чи по ринковій ціні?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я сказав за наступне. Ми маємо стратегічно відпрацювати такі механізми, щоб якнайбільше отримувати собі дешевий продукт з іншої країни, якщо ми це можемо робити.

По-перше, якщо ми сьогодні говоримо про переробку, ми ж чітко розуміємо, яким чином у нас буде відбуватися переробка, яке податкове навантаження, яка у нас логістика і так далі. Ми можемо сформувати таку вигідну ціну для них, щоб вони таку ж саме ціну і сформували для нас. Тому що, якщо це міжурядові угоди, вони теж дивляться на якісь свої економічні показники. І ці економічні показники, до речі, працювали, скажімо, у шостому і дев'ятому роках.

Я до чого веду. Коли сьогодні нафта впала, ціна інша, ніж вона буде завтра. Якщо ми сьогодні закупимо в Держрезерв, образно, 100 тисяч тонн по ціні гривня, то ми можемо спокійно по цій гривні наступного року продавати. Аграрії прийдуть, вибачте, на ринок і будуть вже по гривні двадцять купляти.

Я до чого веду. Що ми маємо комплексно і стратегічно підходити взагалі до таких речей. А ми кожного року "латаємо дірки". Ось моє питання в чому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, дякую.

Тарас Андрійович.

 

КАЧКА Т.А. Вадим Євгенович, є один ризик найбільший з тим всім. Тому що в Держрезерві миші дуже-дуже з гарним апетитом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миші великі.

 

КАЧКА Т.А. Так, миші великі, там чомусь все з'їдається. Тому, я перепрошую за жарт, але частково… Я насправді повністю з вами згоден. Тільки треба трошки іншими термінами відповідати на це питання.

Насправді треба зрозуміти, що коли ми почали з'ясовувати, яке ж питання лежить в підґрунті такого прагнення наших виробників хімії отримати захист у вигляді мит чи квот. Головна їх проблема, коли вже там, грубо кажучи, "піна" дискусії зійшла, полягає в тому, що так, на сьогоднішній вони себе цілком нормально почувають в плані регіональному, на цей день, на сьогоднішній день.

Але є проблема. Проблема полягає в тому, що поки у нас була турбуленція, в тому числі і з їхньої вини, на внутрішньому ринку, там через ціну газу і так далі, зараз ціна газу нікого не цікавить, тому що ринок помінявся в принципі. Навіть не тому, що ціна впала, а в принципі ринок регіональний помінявся. Зараз цей газ, починають шукати, хто ж його купить? І парадоксально, що у нас газ дешевший, ніж навіть для російських виробників чи білоруських виробників. Тобто це нонсенс. Такого ніколи в житті не було, але зараз так є.

І головна проблема, яка є, така глибша, це проблема модернізації. Що поки в нас тут були якісь такі внутрішні перетрубації, які ми бачимо в тексті рішення Антимонопольного комітету, за цей час конкуренти наших виробників модернізувалися, модернізували обладнання, лінії, формули там, налагоджували комерцію свою. І зараз це треба надолужувати якимось чином. А як альтернатива справді ми пропонуємо хімікам працювати з урядом щодо того, щоб ми могли якось налагодити цю модернізацію. Яким способом?

В силу того, що там не докінця розв'язане питання з Антимонопольним комітетом, там є дуже багато і податкових питань, і так далі, говорити про якусь таку програму урядову досить складно, можливо, але ми налаштовані на це – налаштовані на те, щоб підтримувати виробництво в Україні. Зрештою для аграріїв це теж важливо, якби в Україні було нормальне привабливе конкурентне виробництво добрив тут і не треба було би імпортувати. В принципі, такий наш підхід.

Щодо міжнародних речей, щодо дизелю і так далі, ми вважаємо, що в реальності ми навчилися торгувати, ми навчилися експортувати, в нас зростає експорт борошна останні роки, не треба нам вже міжурядових цих програм. Зрештою навіть, якщо ми говоримо про Азербайджан, то це одне з питань в моєму портфоліо – розгрібати ті завали минулого, які були,  власне, на міжурядовому рівні, коли там формувалися якісь борги, невідомо які, і так далі.

Тому головна наша мета полягає в тому, щоб зрозуміти, яка є стратегія національного виробника, навіть дизелю. Якщо стратегія полає в тому, щоб нарощувати виробництво – зараз обставини в світі дозволяють це робити. Але питання полягає в тому, знову ж таки, в CAPEX, в інвестиціях на обладнання. Це досить великі гроші в національного виробника їх немає. Для того, щоб їх акумулювати, треба або доступ до кредитів, до довготривалих і по доступній ціні, або урядова якась підтримка. Але іти через те, щоб ці гроші акумулювалися суто через те, що це заплатять споживачі у вигляді вищої ціни – ми не можемо дозволити, тобто таку... Все.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, а як ви думаєте, ви знаєте яка собівартість селітри, ні? Або карбаміду, собівартість зараз? Я думаю, тут є бажаючі прокоментувати, я так розумію.  Да? Дамо слово.

Олександр. 

 

КОВАЛЬЧУК О.В. Дякую, пане голово. Я хочу звернутись до пана Тараса Качки. Пане Тарасе, добрий день. Ми з вами зустрічались в Трускавці. Я пам'ятаю ваші промови там, де ви говорили, що піднімати економіку потрібно за рахунок підвищення ефективності, дерегуляції, зменшення собівартості  і багато  різних  інших таких цікавих речей.

 Я тут  в гостях в цьому комітеті. Зараз у мене у фінансовому комітеті теж відбувається важливий комітет, але я прийшов сюди для того, щоб почути з прямих уст, першу мову, так би мовити. Чому? Тому що, коли я повертаюсь на свій округ в місто Рівне, в Рівненську область, я зустрічаюсь і з аграріями в тому числі. І я знаю, що вони мене вже чекають в Рівному і будуть задавати просте питання. А ви поправте, будь ласка, якщо я помиляюсь.

Чому ми маємо платити на 30-40 доларів на гектарі більше, підтримуючи нашого виробника хіміка, який для нас, звичайно, важливий. Але не ціною в 30-40, це там умовно під 1 тисячу гривень, заробляючи півтори. Тобто ми підтримуємо наших хіміків поважних 1 тисячею гривень з гектара і 500 залишаємо собі гіпотетично. І питання до мене дуже просте буде і воно вже стоїть. А що ти там робиш і не захищаєш нас?

Я тут погоджуюсь з паном Івченком, який сказав, на мою думку, все правильно і задав правильне питання. Відповіді не прозвучало. У мене питання. Якщо це ціна підтримки вартістю в здорожчення в 5 відсотків… Поправте мене знову ж таки, якщо я помиляюсь, якщо це не 30-40 доларів на гектарі, а долар-два. То, я думаю, що аграрії би залюбки підтримали нашого виробника такою ціною, коли ми говоримо про долар-два, а не 30-40.

Друге питання. Ось ці квоти, вони завжди викликають певну підозру, підозру в тому, що хтось діє в чиїхось інтересах. Я буду називати речі своїми іменами, бо мене саме такими реченнями запитують мої виборці. Я впевнений, що депутати-мажоритарники повернуться до себе на округи і у них аграрії будуть запитувати саме так. Вони залюбки, депутати, повернуться зі своїх округів і, можливо, підтримають ідею створення тимчасової слідчої комісії, яка, можливо, дасть нам відповідь на питання: а хто і в чиїх інтересах колегіально голосував за те чи інше рішення?

Я би звернув увагу всіх і просив би бути дуже обережними стосовно введення будь-яких квот на паливо, на дизпаливо чи на добрива. Тому що воно обов'язково потім "прилетить" до нас, і нам потрібно буде давати відповіді. А ми відповіді будемо шукати у вас. Тому, приймаючи це рішення, зважайте на ці важливі питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пан Олександр.

Дивіться, давайте ми можемо трошки поговорити з цього питання.

 

КОВАЛЬЧУК О.В. У мене тільки питання: чи долар, чи два, чи 30-40? Наскільки здорожчено буде вартість обслуговування одного гектара? Якщо такі цифри є. Бо я не аграрій, я не можу дати відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, Саша, я можу дати відповідь.

Вона, відповідь така, що прямо зараз ти не скажеш. Можна сказати від і до.

 

 

_______________. В коридорі треба краще сказати, Микола Тарасович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від і до, я не знаю, ну, то залежить від ціни, яка конкретно буде осінню чи весною на моменті, ціна газу – так само. Чи це суттєве здорожчання буде… Такі, як ти параметри, чи може воно бути так, як ти говориш? Цілком. Чи може бути більше? Цілком.

Дивіться, давайте, тут цікаво. Хто знає ціну …. Вадим Євгенович, це без юмора зараз.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю, що є люди, які знають. Давайте, скажіть хтось.

 

_______________. Я просто беру цифры, которые сейчас. FOB Черное море… селитра. Я специально только селитру…

(Загальна дискусія)

 Сейчас объясню. Берем данные, которые объективные, это FOB Черное и Балтийское море, где торгуют наши европейские коллеги. Берем селитру. Почему селитру? Потому что по селитре у нас… (Не чути)

 Это тот продукт, который потребляют в основном малые фермеры, вы знаете, это самый популярный. Вот цена за 16 число этого месяца получается у нас 183 доллара, а на … – 135. Разница в 50 долларов почти без малого. 

Что такое 50 долларов? Это цена доставки. Вот любого трейдера спросите, он вам скажет, 50 долларов – это просто цена доставки. Соответственно по той же цене, которую я назвал, идет экспорт из Украины селитры сейчас, просто есть эти поставки.

Значит в какой ситуации это происходит? Происходит в ситуации, когда газ в Украине дешевле чем в ЕС. Он дешевле. Он дешевле уже с 18-го года. Раньше было по-другому, теперь – сейчас. То есть мы имеем парадоксальную ситуацию, сырье мы имеем дешевле, а цены мы имеем выше.

Теперь о рентабельности. У нас есть, сейчас я смотрю довідку, у нас есть такая штука… (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миша, извини. Это мы не поймем. Можно, смотри, есть карбамид и селитра. Я тебе чуть-чуть  підкоригую, якщо можна. Ціна на заводі – в біг-бегах… Можна сказати скільки? По скільки вона зараз продається будь-кому в Україні на заводах аміачна селітра і карбамід? Яка ціна? Це ринок весь знає.

 

_______________. Те расчеты, которые мы сделали, показывают, что себестоимость от цены составляет 60 процентов. Рентабельность составляет 40 процентов. Вот практически за последний год-полтора. Если мы это рассчитываем по данным международным публичным, которые опубликованы…

 

________________. (Не чути) 

 

________________. Нет, от 180. Это он нашей цены. Мы считаем от нашей цены, которая у нас внутри страны, от нашей цены рентабельность 40… В мире никто с такой рентабельностью не работает.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Українські виробники мають дві ціни: одну – для українських покупців, іншу – для експорту. Українська селітра і карбамід, які йдуть на експорт, дешевші суттєво, українська...

Аміачна селітра продається по п'ять 650 для українців, а на експорт – 3 тисячі 834 – це ціна с ПДВ на заводі, якщо її переводити.

А я так розумію, Рома Лещенко щось хоче сказати,

 

_______________. (Не чути)

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Шановні колеги... Міша, дозволь, будь ласка.

Я за останні дні, на мене дуже пішла серйозна інформаційна атака з різного роду суб'єктів, які почали коментувати з приводу того, що незрозуміло хто коментує незрозуміло що.

Так от, я хочу сказати, що дискусія ця триває дуже довго. І ми з Миколою Тарасовичем безпосередньо були на зустрічі з Президентом України в п'ятницю і це питання обговорювали. Президент України попросив надати відповідний коментар, незалежного від того, в якій посаді або статусі перебував Лещенко Роман Миколайович. І в цій ситуації було просто чітко сказано, що на даному етапі введення будь-якого роду квот є недоцільним. Це лише виключно цитата Президента України, не більше і не менше.

Так от, я вам хочу сказати, що ми обговорюємо і ми чекаємо рішення комісії. Обговорюється на рівні уряду, аграрного комітету, Офісу Президента, ми всі перебуваємо в дискусії, обговоренні, але ми всі перебуваємо виключно в законодавчому полі, ми з уважністю відслідковуємо всі процеси і ми чекаємо рішення НКТ, бо це уповноважений орган прийняти відповідне рішення.

В продовження того, що сказав Микола Тарасович, я хочу сказати, що за всі останні роки експортна ціна добрив від національного товаровиробника  була дешевша, чим на внутрішньому ринку. Ми продавали нашим міжнародним партнерам дорожче... дешевше, перепрошую, а ми купували дорожче.

Особливо яскравим прикладом такої чесної, прозорої, неупередженої політики ціноутворення до українського аграрія було реалізовано в 2017 році, де ми всі залишилися без належної кількості добрив в нормальному ціноутворенні. Ця вся інформація є публічна. Так точно, публічна та відкрита.

Проте я хочу наголосити, що ми всі  перебуваємо в обговоренні, і в тому числі Президент України має власну думку, але він не є суб'єктом прийняття відповідного рішення. Для цього є відповідна комісія. І Микола Тарасович з цього приводу виступає. Аграрний комітет робив відповідну заяву. Я особисто робив заяву. Ми всі маємо власну думку. Тому ми просимо тих, хто на нас нападає, атакує і принижує, усвідомлювати, що ми маємо право на власну думку, але ми всі  з нетерпінням чекаємо рішення комісії. І в розрізі цих питань, Миколо Тарасовичу, я б дуже вас попросив би ще про  аміачну селітру сказати, яка сьогодні – коридор рентабельності в національного товаровиробника. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте звернемося до спеціалістів, до практиків-аграріїв, будь ласка.

 

________________. Дивіться, ми проводили в "Українському клубі аграрного бізнесу" розрахунки по собівартості карбаміду зокрема. Тому що там найбільш просто розрахувати, виходячи із вартості газу. Якщо ми беремо вартість газу, яка є на  сайті "Нафтогазу" задекларована на червень місяць 3 тисячі 200 гривень за 1 тисячу кубів, то собівартість карбаміду виходить 3 тисячі 500 – 3 тисячі 600 гривень за тону. При нинішній ціні на карбамід на ринку внутрішньому від 6 тисяч 800 до 7 тисяч 200.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Тобто орієнтовний коридор рентабельності з тони карбаміду це скільки?

 

_______________. До 100 відсотків.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Дякую.

 

_______________. Нинішній коридор рентабельності.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Якщо дозволите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Знаєте, скільки років я займаюсь сільським господарством, я думаю, всі аграрії, які тут є безпосередньо присутні, ми постійно модернізуємо сільське господарство, модернізуємо машинно-тракторний парк, виробництва абсолютно всі модернізуємо. Я думаю, що наші заводи, теж… Дуже гарно було все сказано паном Тарасом, але треба від слів переходити до дії. Тобто має бути модернізація і має бути чесна на ринку конкуренція, інакше навіть мови не має бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Вы знаете, просто два моменты, считаю нужно добавить. Дело в том, что у нас действительно есть два периода – до 17-го года и после 17-го года. Так вот период до 17-го года исследован государственный учреждением – Антимонопольным комитетом. И он показал, что в этот период компания ASFEM, которая фактически главный заявитель, она работала прибыльно как группа и искусственно формировала убытки на заводах. То есть даже на тот период, на который они жаловались, они очень хорошо зарабатывали. И те убытки, которые они показывают – это фиктивные убытки.

Теперь, если мы говорим после этого. Вот мы живьем в другой ситуации у нас либерализирован рынок газа. Теперь как бы мы видим, что у них вообще все прекрасно, у них в 19-м году по отношению к 18-му по азотной группе рост производства превысил 70 процентов. У нас вопрос: это кризис? Вот если у нас что-то выросло на 50 процентов, производство, мы бы говорили, что это просто супер ситуация. Растет на 70 процентов и больше, а нам говорят – мы в кризисе, и нужно, чтобы вы нам помогли. Это естественно в аграриев вызывает не просто непонимание, а очень негативную реакцию.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Колеги, дозвольте Миколо Тарасовичу, з вашого дозволу одну репліку лише скажу.

Я прошу, щоб не склалася думка, що хтось із присутніх тут виступає проти хімічних галузей України. Ми абсолютно вітаємо, щоб хімічна галузь України розвивалася. Але розвивалася не за рахунок аграрного сектору економіки через монопольне формування ціни на непрозорій основі.

Хімічна галузь, може, з точки зору реалізації оновлення основних матеріальних фондів, національних програм підтримки і так далі. Можна відпрацювати стратегію розвитку хімічної галузі, і можна сісти за діалог аграріїв і хіміків, і домовитися на меморандній основі, як ми працюємо, так як нормальноу всіх цивілізованих країнах. Французькі хіміки сідають з аграріями, з аграрними асоціаціями, комітетами, підтягують під це безпосередньо парламент і спокійно напрацьовують у публічній площині.

Основна проблематика, як на мене, залишається одна – непрозора система взаємовідносин. Хтось розпочав розслідування, в останній день колишній віце-прем'єр підписує це розслідування, воно щось триває. Ми потім випадково про це якось дізнаємось з головою аграрного комітету, в синхроні перепитуючи один одного, і всі інші депутати. Основна проблематика – це прозорість.

Якщо ми сідаємо за стіл і відпрацьовуємо, то в залежності від ціноутворення, коливань, ринкових аспектів, позаринкових можна домовитись. Якщо працювати в такому ключі, буде результат. Якщо ні, то ми будемо лише з крайнощі у крайнощі перетягувати ці всі речі і не будемо мати нормальної роботи.

Тому я закликав би, в першу чергу, Союз хіміків України сідати за стіл переговорів і предметно спілкуватися. Зараз ситуація така склалась, вона може змінитись. Але в любому випадку ми повинні працювати в партнерстві, бо ми один без одного не можемо функціонувати. І ми є основний ринок збуту для хімічної галузі України. Тому або на засадах паритетства і поваги, або кожен сам по собі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія.

 

ДІДУХ М.М. "Всеукраїнський аграрний форум" громадська спілка. Хотіла би сказати на підтвердження слів Романа Лещенка, що шість провідних найбільших аграрних асоціацій не проти розвитку вітчизняної хімічної галузі. Ми – за. Ми лише будемо… Аграрії вітають те, що галузь буде розвиватися на конкурентних засадах. І ми будемо купувати вітчизняні добрива, нам не потрібні будуть іноземні, якщо вони будуть якісні і якщо вони будуть за конкурентною ціною. Тому не треба говорити, що аграрії лише проти хіміків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Марія.

Пан Семенюк, скажіть, а ви в матеріалі цього процесу трошки чи не дуже?

 

________________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Петрович, а ви?

 

ГАРАЩУК В.П. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, не чую вас, пробачте.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Ігор Сергійович.

 

_______________. В нас доволі зрозуміла позиція, тому що  конкурентне лідерство взагалі зазвичай виступає проти обмежувальних заходів, особливо на ринках, по яких у нас доведено монопольне положення компаній.

(Не чути) 

Це не є компетенція Антимонопольного комітету – давати податкову, оцінку таким діям, але цей механізм дозволяв компанії підвищувати собівартість і декларувати ту ціну, яка була на ринку у 2014 -2015 роках.

Другий епізод пов'язаний з зупинкою виробництва в 2017 році. Що теж, як на думку мене як людини яка проводила розслідування, є дійсно реальним порушенням і є ризиком в майбутньому залежності на сто відсотків українських аграріїв від дій монополіста, який може в будь-який момент  зупинити…

(Не чути) 

Відверто кажучи, це питання давно досліджується, у нас немає справи або дослідження цього питання, але ми аналізували під час засідань міжвідомчої комісії і під час певних розгляду заяв, які до нас надходили в попередні роки, в Україні немає достатньої кількості виробництва комплексних добрив. Ми імпортозалежні в цьому сегменті виробництва добрив і навіть при 100-відсотковому завантаженні і "Сумихімпрому", і "Дніпровського заводу добрив" ми не зможемо задовольнити потреби українських аграріїв у комплексних добривах, тому введення квот на цьому ринку теж не виглядає доцільним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є в когось ще бажання прокоментувати, сказати щось?  Дивіться, ми можемо…

Да, Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. В мене питання до Тараса Андрійовича. Підкажіть, будь ласка, якою ви бачите позицію саме Міністерства економіки на засіданні цієї міжвідомчої комісії? Якою буде ваша позиція?

 

КАЧКА Т.А. Олег Сергійович, в принципі, те, що я представляв раніше – це і є та позиція, на яку ми виходили. Ми, в принципі, разом з Романом Миколайовичем, Миколою Тарасовичем обговорювали це на зустрічі з Президентом теж.

І ми говоримо про те, що в тій ситуації ринковій,  яка є на сьогоднішній день, в тому форматі, в якому могли би запровадити квоти, ми їх запровадити не можемо, але одночасно нам треба думати, це та частина, яка ще не сформована, тому що теж треба розуміти, що це треба в партнерстві з хіміками розробити, це те, що справді ми маємо робити і вони мають робити щодо модернізації своїх підприємств, якої можливої підтримки від уряду вони повинні отримати. Тому що знову ж таки  будь-яка підтримка, будь-які рішення, вони не повинні бути на шкоду виробникам.

На сьогоднішній день, тобто якою емоційною є позиція в споживачів-аграріїв, такою ж емоційною є позиція хіміків. Там можна це називати і "крокодилячими сльозами", але тим не менш позиція, яка декларується хімічною галуззю, що для них питання модернізації є дуже критичним і вони в перспективі кількох років програють конкуренцію іноземним виробникам. Тому відповідно, якщо ми навіть знімаємо питання про якісь захисні заходи, все одно лишається питання про те, якою буде політика щодо розвитку виробництва добрив в Україні. Тобто позиції щодо цього є поки що різними.

Але це не стосується питання того, чи ми там маємо шанси взагалі розглядати питання квот чи ні. Тобто на сьогоднішній день це питання, скоріш за все, не знайде підтримки в комісії. Відповідно це навіть не знайде… На тому ми і будуємо проект рішення, яке ми будемо виносити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги, дякую.

Дивіться, в принципі, у нас позиція комітету була сформована вже минулий раз, коли ми звертались до багатьох органів. Тому, оскільки, користуючись тим, що у нас сьогодні зустріч в тому числі і з членами комісії, є пропозиція винести на голосування. Ми можемо звернутись або рекомендувати щось комісії. Тому рекомендувати комісії не вводити дані квоти.

Хто за дане рішення, прошу підтримати та проголосувати.

Хто – проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Колеги, ми переходимо до законів. Всім, кому цікаво, залишайтесь. Всім, хто прийшли, дуже вдячні. Хто має залишитись, теж будемо вдячні, кому це буде цікаво.

Пані Ірино, вітаю! Так, продовжується. Ми переходимо до законів, Вадим Євгенович. Ні, я маю на увазі запрошених. Вадим Євгенович, ви все добре зрозуміли.

Дивіться, у нас є коротке, надіюсь, що коротке питання, пов'язане із Законом 0856. В процесі обговорення…

Тарас Андрійович, дякую.

В процесі обговорення між депутатами цього законопроекту перед другим читанням було висловлено ряд зауважень, які пропоную сьогодні обговорити і, можливо, прийняти відповідне рішення для того, щоб мати більше підтримки в залі по цьому законопроекту.

 

ДМИТРАСЕВИЧ М.О. В Головного юридичного управління було декілька зауважень до законопроекту. Основне зауваження стосувалося агенції підтримки сільської кооперації. На думку Головного юридичного управління передбачити законом саме таку агенцію з таким статусом, як воно прописано в законі, обмежує права громадян на вільне об'єднання в громадські організації та інші об'єднання. Тому вони рекомендували ці моменти виключити.

Крім того, у них були зауваження щодо формулювань, як сформульовано в законопроекті перелік органів управління. Там додається можливість додати також інші органи управління, які передбачені статутом. І в принципі, це основні питання. З

араз Регламент дозволяє після зауважень Головного юридичного управління комітету довнести відповідні виправлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. А є текст цих виправлень?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, звісно, є текст виправлень. Вони викладені у вигляді додаткової таблиці. Як сказав Маркіян, це вилучення статті 33 з тексту Закону, яка передбачала створення агенції, це як основне зауваження Головного юридичного управління.

Крім того, пропонується замінити термін "отримання субвенції, дотації". Юридичне управління вважало, що це порушення норм Бюджетного кодексу України. І замінити їх словами "отримання державної підтримки" згідно Закону про держпідтримку.  Це основні норми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ця таблиця?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так. Це додаткова таблиця, яка подана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми її розсилали всім?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Вона розіслана сьогодні, бо опрацьовувався ще матеріал, буквально вчора ввечері проводили нараду з цього приводу. Таблиця всім сьогодні була розіслана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. У мене тоді питання по таблиці, а потім у всіх інших колег.

 В нас в розділі IV "Управління земкооперативом" я бачу добавляється 4 пункт. Чи він формулюється по-іншому?

 

ДМИТРАСЕВИЧ М.О. Це 4 підпункт, це якраз про те, що я говорив, Головне юридичне управління каже про те, що потрібно передбачити можливість також інших органів управління, тому це буде при створенні кооперативу, при затвердженні статуту кооперативу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Майно сільгоспкооперативів. Що міняється? "Джерела формування майна сільськогосподарського кооперативу".

 

ДМИТРАСЕВИЧ М.О. Це те про те, що пан Олександр казав – "субсидії, дотації" замінили терміном "державна підтримка".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Що по статутному капіталу помінялося? Стаття 21.

 

ДМИТРАСЕВИЧ М.О. Також – державна підтримка, тут частина шоста, кошти...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В зв'язку із термінологією – зрозуміло.

Шосте, кошти отримані... Зрозуміло.

Що по кооперативній освіті помінялося?

Там просто, просто зробили коротко без цього всього додаткового тексту. Ну, воно і було кооперативна освіта.

І виключено: державну агенцію. Да?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Вся стаття 33 закону виключена, яка передбачала створення агенції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, які є в кого коментарі?

Дивіться, зауваження... Ми не завжди так робимо, це перший раз, ну враховуючи, що була реакція від колег, в першу чергу щодо агенції, ми вирішили звернути на інші зауваження Головного юридичного управління в цей раз і виправити їх рішенням комітету, а не техніко-юридичними правками.

Тому прошу підтримати та проголосувати ці зміни, які викладені в додатковій таблиці.

Хто – за?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По процедурі?

Як працює? Зараз.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г Дивіться, новий Регламент – це частина 6 статті 118 Регламенту. Її, навіть цієї книжки ще немає. Вона передбачає, що комітет може переглянути рішення, розглянувши пропозиції Головного юридичного управління.

Ми розглядаємо пропозиції Головного юридичного управління і їх враховуємо в тій чи іншій редакції, подаємо відповідно до статті 117 додаткову таблицю до законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Маркіян, а як звучить ця нова редакція Регламенту можеш зачитати?

 

_______________. У разі, якщо висновки юридичної експертизи та редакційного опрацювання містять зауваження до законопроекту, підготовленого до другого читання чи повторного другого читання, то головний комітет може розглянути на своєму засіданні пропозиції або правки членів комітету, підготовлені з урахуванням таких висновків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Пропозиції…

 

ІВЧЕНКО В.Є. У нас є правки, от їх кількість там сто. Ми зараз додатково до цих сто правок, ще робимо правки?

 

_______________. Оскільки це буде додаткова таблиця до основної, яка вже подана на розгляд до Верховної Ради, очікує, коли вона буде розглядатися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за, прошу  підтримати та проголосувати.

Вадим Євгенович, ми теж перший раз це… Головне юридичне управління рекомендує такий механізм.

Хто – проти?  Хто – утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне. Приступаємо нарешті – 2194. Ми сьогодні його почнемо. Дивіться я пропоную… Сергію, дивись ми розуміємо, що це величезний законопроект і ми поки що навіть не бачимо горизонтів цього процесу. Давай ще раз актуалізуємо, що ми прийняли в першому читанні і які там є блоки. І ми, виходячи з цього, зараз побудуємо у комітеті роботу по цьому законопроекту.

 

_______________. А можна вивести презентацію? Так після прийняття законопроекту у першому читанні було подано біля 2 тисяч поправок, всі вони внесені до таблиці. От ця презентація стосується проблемних питань законопроекту, по яких потрібно рішення комітету. І було б доцільно не йти по правках, а й ти по конкретних блоках питань, щоб комітет прийняв узгоджене рішення. А вже секретаріат з урахуванням цієї позиції, сформував текст правої колонки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давай тоді ще раз узагальнимо блоки. У нас був блок, пов'язано з переважним правом…

 

_______________. Можна наступний слайд, я всі ці питання озвучу зараз просто. Наступний слайд можна. У нас є перелік таких проблемних блоків.

Перше. Це переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Але у нас редакцією першого читання надано, зафіксовано, це право за орендарем, і детально прописана процедура його реалізації. Далі я розповім, які поправки подані до от цього блоку.

Далі. У нас є блок по державному контролю за використанням та охороною земель.

Редакцією першого читання було передбачено, що функції державного контролю передаються обласним державним адміністраціям, які після завершення децентралізації стануть префектурами, і органам місцевого самоврядування, тобто сільським, селищним, міським радам. І, значить, пропонується скасувати дублювання функцій в органах, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель та екологічною інспекцією, тому що сьогодні в Кодексі про адмінправопорушення одну і ту ж статтю ведуть декілька органів.

Далі. Наступним блоком є відміна погоджень документації із землеустрою. У нас передбачено було, що будь-які погодження землевпорядної документації скасовуються, скасовується інститут державної експертизи землевпорядної документації. Перевірка документації землевпорядної на відповідність її чинному законодавству здійснюється один раз органами Держгеокадастру при внесенні відомостей про певний об'єкт до Державного земельного кадастру.

Далі. У нас редакцією першого читання було передбачено передачу у комунальну власність за принципом – в силу закону, земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів, крім двох видів земельних ділянок. Це земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, установ, організацій, і земельних ділянок, на яких розташована державна нерухомість.

Далі. У нас було подано такий значний блок поправок до положень, яких не було у першому читанні, але це, в принципі, досить значні поправки. Це питання оформлення речових прав на земельні ділянки для будівництва об'єктів енергетики та потреб видобувної галузі. Це питання встановлення земельних сервітутів для цих питань. Питання щодо запровадження переважного права купівлі земельних ділянок не тільки щодо орендаря, а й щодо користувача надр. Тобто особи, яким виданий спеціальний дозвіл на користування надрами.

І є значний блок поправок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тебе переб'ю, судячи з тої кількості поправок, які там є, Сергію, у нас реально виникне питання черговості переважного права,того, що ми маємо обговорювати, там і місцеві громади, і так далі.

 

_______________. Крім того, щодо переважного права є ще одні поправки, які пропонують таке ж переважне право надати особам, які не є орендарями, але які в період дії договорів оренди заклали багаторічні насадження та виноградники. Це теж ще одна поправка.

І останній блок. Є значна кількість поправок, які спрямовані на особливості використання земель під об'єктами та територіями природно-заповідного фонду. Там я детально більш зупинюся потім. Це стосується, по-перше, резервування земель для майбутнього створення територій або об'єктів природно-заповідного фонду, питання внесення до Державного земельного кадастру відомостей про ці ж території та об'єкти природно-заповідного фонду. І збереження або незбереження погоджень органами екології документації із землеустрою.

Ще, крім того, є, в принципі, такі розрізнені поправки. Але це, я думаю, в самому кінці можна буде їх обговори. Це такі великі блоки, їх можна обговорювати. Я по кожному блоку можу дати приблизно спектр питань, які доцільно обговорити. Вони всі є в презентації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивись, в принципі, тоді виглядає на таке. Дивись, нам тоді буде легко побудувати розмову, наприклад, і з іншими колегами. Іриною і так далі, і так далі. Тому що, наприклад, напевно, і там переважне право орендарів менш, напевно, цікавить чим, наприклад, там другій, третій чи четвертий блок. Там на 5-10 комітетів підряд ходити… Ми вас запрошуємо. Я маю на увазі, що, напевно, є якась інша робота ще.

Дивись, давай тоді сьогодні починаємо з переважного права, це що нам найбільш зрозуміле. Я так розумію з розмов з тобою, є ідея поміняти чуть-чуть процедуру. Ми не говоримо зараз про суб'єктів переважного права, крім орендарів. Ми ще це разом будемо обговорювати, чи треба взагалі це робити, чи не треба.

Дивіться, колеги, я пропоную сьогодні почати з блоку переважного права і в комітеті так по чуть-чуть далі рухатись.

 

_______________. Микола Тарасович, ви не заперечуєте, якщо буде зараз обговорення переважного права, то Держгеокадастр поїде на наступні зустрічі. Бо я так розумію, ми державний контроль сьогодні не будемо розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю ні.

 

_______________. Тоді, з вашого дозволу, Олександр Васильович залишиться  на всяк випадок, а я тоді буде рухатись. Добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без питань. Добре.

 

________________. Тобто пропозиція щодо такого розгляду приймається. Да, я переходжу до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається, да.

 

_______________. Тоді, якщо можна, наступний слайд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, у мене прохання, щоб Мартин тоже приходив. Він може приходити ще?

 

_______________. Це треба узгоджувати. Тому що зараз він за мене лекцію читаю, тому що я тут.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 100 процентів. Починаємо переважне право, Сергій.

 

_______________. Можна наступний слайд. Значить, які… Я зразу скажу, чим обумовлені ці поправки, які тут представлені.

Що сьогодні передбачає переважне право, який механізм реалізації? Тобто власник, який хоче продати земельну ділянку, зобов'язаний повідомити суб'єкта переважного права, орендаря зараз, той розглядає пропозицію, або погоджується, або мовчить. І вже, якщо він мовчить, то укладається договір з іншою особою.

В принципі, є небезпідставні побоювання орендарів земельних ділянок, що будуть різні схеми з пустими конвертами і з іншими зловживаннями. А оскільки кількість таких транзакцій буде величезною після зняття мораторію, в принципі, треба якийсь більш такий ефективний механізм реалізації переважного права встановити, тому що рівень рейдерства буде зашкалювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Те, що ти зараз пропонуєш, як це виглядає?

 

_______________. Зараз я сказав… А, що пропонується. Пропонується всю процедуру реалізації переважного права проводити… Попередній слайд. Пропонується проводити всю процедуру переважного права із залученням нотаріуса, тобто щоб обов'язок щодо повідомлення суб'єктів переважного права здійснювався не власником земельних ділянок, а нотаріусом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як це виглядає? Дивись: я – продавець, ти – покупець.

 

_______________. Власник приходить до нотаріуса і говорить, що я власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення і я бажаю її продати. Нотаріус йому каже, що в тебе зареєстрований договір оренди в реєстрі, він має право користуватись реєстром, в тебе є суб'єкти переважного права.

Нотаріус сам згідно закону буде зобов'язаний повідомити орендаря про те, що от є намір власника продати. І вже орендар спілкується не з власником, а з нотаріусом. Йому надсилається проект договору купівлі-продажу із фіксованою вже ціною, із фіксованими умовами і орендар вже визначається, чи буде він реалізовувати це право…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивись, якщо я – твій орендар, ти – мій орендодавець, ми між собою зустрілися і це 90 з чимось процентів буде, пішли до нотаріуса, зразу підписали.

 

_______________. Це, звісно, не буде на ці випадки розповсюджуватись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Ця процедура коли включається?

 

_______________. Ця процедура включається лише тоді, коли покупцем не є орендар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, якщо ти, а я – твій орендар, хочеш продати на сторону, тоді ти ідеш до нотаріуса. Нотаріус повідомляє мене, каже, що у мене 3 місяці на угоду.

 

_______________. Ну, так. Пропонується, зараз місяць, зараз пропонується 3 місяці. Ну, це політичне в принципі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто хочу нагадати, як раніше було. Раніше було, що Сергій мені дає повідомлення, якщо на повідомлення я не відреагував, тоді я іду до нотаріуса і показую… Сергій іде до нотаріуса, показує, що він мене повідомляв, і це один з документів обов'язковий для вчинення цієї нотаріальної дії.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тут проблема. Ми ж маємо не ускладнювати процес, а ми маємо допомагати, як би стимулювати, якщо вже на то пішло, процес обігу землі.

Що у нас відбувається. У нас, по-перше, нотаріусів в сільській місцевості немає. Представте собі 13 сіл навколо мого села, там нотаріусів немає. Тобто, якщо люди хочуть продати, вони мають їхати в Білу Церкву до нотаріуса і робити там реєстрацію відповідної заяви. Це, по-перше, буде ускладнювати сам процес з орендарями. Точно, точно буде ускладнювати.

Просто потрібно так зробити, щоб власник землі якось повідомляв. Ти правильно сказав, щоб не було пустих конвертів, щоб не було рейдерства і так далі.

Можливо, там вписати сільську раду чи що ще. Або, скажімо, землевпорядника в об'єднаній територіальній громаді. Тобто він не тільки має подати лист орендарю, а ще, наприклад, і повідомити землевпорядника і так далі. Бо у нас, коли не буде системи нотаріусів, у нас фактично все замкнеться там на 90 цих міст обласного значення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, у нас по-любому нерухомість, тут нічого не міняється і навряд чи поміняється, в тому числі і земля оформляється нотаріально.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так, два рази прийдеться їхати. Так мені потрібно раз повідомити...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Два рази...

 

ІВЧЕНКО В.Є. А так, коли буде право власності, слухайте, він прийде, він, дружина, може, ще сусіди, вони зберуться, приїдуть і продадуть там землі. Ми ж не знаємо як буде відбуватися, ми процес ускладнюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович. Я не знаю чи ми ускладнюємо, чи ні. Зараз всі порадимося разом.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Два рази їхати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут питання в тому, що це випадки, коли продається не орендарю. Тут якимсь чином, я так...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я кажу зараз про повідомлення. Я кажу про повідомлення. Тут же ж не питання в тому, орендар чи не орендар. Навіть якщо я орендарю буду продавати, я ж теж маю поїхати до нотаріуса. Я маю сказати, що цю землю я тобі даю в переважне право. Чому? Тому що хтось прийде і дасть більшу плату, розумієш, все одно через нотаріуса піде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну дивіться, ми ж розуміємо, що до нотаріуса не прийде просто сам власник земельного паю, він прийде з клієнтом, який хоче купити ту земельну ділянку. Ну, не буває чуда, правда, він приходить, для чогось він іде туда. От тому я думаю, що нотаріус має просто повідомити про те, що ця земельна ділянка обтяжена першим правом.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секунду. Дивіться, що пропонує Сергій поміняти, порівняно з першою редакцією…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я просто, розумієте в чому справа, я думаю, що нотаріуси просто вони не будуть повідомляти, скажімо, вже безпосередньо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть. Те, що вони це будуть робити в абсолютній більшості випадків – точно, тому що це порушення, за яке б'ють сильно по голові. І з цим вони бавитися якраз, я думаю, не будуть. А що думає ринок?

 

_______________. В принципе, механизм выглядит, на мой взгляд, интересно, действительно защищает достаточно хорошо от махинаций. (Не чути) 

Мы, в принципе, как бы обсуждали данную идею, идею, которая сейчас была озвучена, мы обсуждали. И идея достаточно здравая, потому что, действительно, если земельный участок приобретается, то кто-то его собрался приобретать, и все равно сделку нужно регистрировать. В этом плане есть, кого уведомить, можно подумать, о том, чтобы уведомлял не обязательно собственник, а, например, то лицо, которое собирается приобрести. Да, это обязательно должно быть через нотариуса. Важно что, чтобы нотариус получил данную информацию.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А яким чином нотаріус буде дотримуватися. Тобто два повідомлення власник має відправляти.

(Загальна дискусія)

 

 ________________. Можно я закончу? Мы эту редакцию поддерживаем и видим в ней возможность защиты от рейдерства, и наверное…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Михайле, ти не можеш казати ми, я тобі скажу, у вас 700 підприємств, ти не можеш казати ми, тому що я це теж ми. Розумієш, тому я до чого веду…

У вас 700 підприємств, які входять.

 

_______________. У меня правление есть.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так я до чого кажу, ти ж тільки зараз це бачиш і кажеш…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гарячі аграрії.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тому потрібно говорити, перше, реальну картину. Власник йде – раз до нотаріуса. Нотаріус має якось узнати, що земельна ділянка продається, він же має до нього піти, власник. І потім другий раз вже зробити "сделку" купівлі продажу.

(Загальна дискусія)

 Правильно чи неправильно?

 

_______________. Вадим, я только что сказал, что, на наш взгляд, возможна вторая редакция, когда первичное уведомление нотариуса осуществляется не лицо, которое продает, тоесть собственник, а лицо, которое имеет намір купить. Если у них есть предварительный договор, пожалуйста, иди к нотариусу, сообщай…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, я як орендар, мені пише не мій орендодавець, а пише якийсь Іван Іванович Іванов, тут Міша, мені кажеться такая …

(Загальна дискусія)

 

ІВЧЕНКО В.Є. А можна? Дивись я хочу продати землю, у мене є орендар, я маю його повідомити. Але я так розумію, ти хочеш, щоб не тільки я повідомляв, а ще і нотаріуси…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ти не зобов'язаний.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А тобто я не повідомляю уже, нотаріус повідомляє?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А яким чином нотаріус має узнати про те, що…?

 

_______________. До нього прийде власник.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чекай, чекай, який власник прийде?

(Загальна дискусія)

 

_______________. Можна, в принципі, зробити як, якщо орендар взагалі відмовився, можна не йти до нотаріуса, можна у орендаря взяти відмову письмову і зразу іти до нотаріуса укладати договір. Можна так, щоб два рази не ходити.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, зараз це ще обговоримо.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги! Вадим Євгенович! Вадим Євгенович, дозвольте, я ще два слова теж скажу.

Дивіться, проблема, я так розумію, я вже це зрозумів до кінця, фактично в 99 відсотках, коли є власник і орендар і між ними є згода, ніяких проблем не виникає. То есть тут питання закрите.

Виникати буде проблема тільки в 1 відсотку, тоді, коли, скажемо, власник земельного паю схоче продати в обхід, скажемо, того, хто орендує. Це буде дуже випадково. Тому що, коли власник орендує в когось, він перш за все, він прийде до цього власника, який в нього безпосередньо орендує земельний пай і йому запропонує, скаже – я хочу продати земельну ділянку. Тут може виникати вже далі, по ходу там будуть інші правки виникати, формування ціни, неузгодження ціни і так далі. А тут, мені здається, нормально, це нормальна правка, я вже її зрозумів теж до кінця…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Іван Адамович, дивіться, от ще раз. Навіть якщо я вам свою землю віддав в оренду, навіть вам, і якщо ви погоджуєтеся купити, я все одно маю поїхати до нотаріуса, повідомити нотаріуса, простояти там в черзі і зареєструвати в цьому реєстрі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зразу договір. Дивись, нотаріус, якщо ти продаєш орендарю, от ти власник, продаєш орендарю, ви просто…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ви дві різних процедури прописуєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нет. Подожди. Смотри, то не дві різних. Дивися, є переважне право. Ви двоє приїжджаєте, кажете, це мій орендар, це орендодавець.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я це зрозумів. Тоді у мене питання. Я ж зразу по цьому. Тоді у мене питання. А яким чином? От ми ж кажемо, переважне право – це будь-яке право, при будь-якій рівній ціні переважне право має орендар. Яким чином, наприклад, якщо я хочу продати свою землю, Іван Адамович готовий купити. Яким чином я візьму у колеги іншу ціну, який може мені на 100 доларів  більше дати? Розумієте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Вадим Євгенович, поки всі...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тобто я, все одно, маю в якийсь подати реєстр, щоби хтось зрозумів, що та ціна може бути більша, я потім заключу договор з вами, якщо я вам...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, поки ми всі є, давайте, і вернемося потім назад, бо я бачу по чуть-чуть розходяться, і вернемося назад, по порядку засідань на... Там, Олександр, озвучте на які дати.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Значить, пропонується затвердити графік засідань на липень місяць  цього року: це середа 1 липня, пленарний день, 14:30; середа 8 липня, це тиждень, передбачений для роботи в комітетах, 11 година; і середа 15 липня – також це пленарна середа в 14:30.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не проти? Якщо щось – поміняємо. Поки ми разом, прошу підтримати, проголосувати.

Рішення прийнято одноголосно.

Тепер вертаємося до цього. Вадим Євгенович, дивіться, якщо я правильно розумію Сергія, коли ми двоє приходимо до нотаріуса, ви – власник, я – орендар. Нотаріус перевіряє наші повноваження, дивіться в мін'юстівську базу доступ, що співпадає особа орендаря з покупцем і він каже: через півгодини оформляємо. Все, тут нема складнощі.

Но якщо він дивиться, що ви привели мене, а я – не орендар, а на вас зареєстрована ця ділянка, він каже: почекай, чоловіче, якщо хочеш продати, ми спочатку повинні повідомити орендаря, якщо він відмовиться – то тоді ви двоє ще раз прийдете, от текст. Правильно, Сергій?

 

________________. Або відмовиться, або промовчить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович. Да, або промовчить.

 

КУЧЕР М.І. (Не чути)

 

_______________. Справа в тому, що нотаріальні дії вони не будуть виконувати із посвідченням договорів оренди 100-відсотково. Там будуть максимум посвідчення, там я знаю, довіреності  і все. Цього не буде. Крім того…

 

КУЧЕР М.І. (Не чути) 

 

_______________. Теоретично це можна  зробити. Просто краще, щоб це один нотаріус робив взагалі. Сделку робить один нотаріус.

 

КУЧЕР М.І.  (Не чути)

 

_______________. Тут взагалі краще ще вносити інформацію в реєстр, щоб якийсь намір продажу. А давати ці повноваження місцевому самоврядуванню, якось я не думаю… Це все ж таки має робити людина, яка може зареєструвати право, а вони не можуть реєструвати  право.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Речових прав, то тільки там. Тому що він має пов'язаний бути з конкретною ділянкою.

 

_______________. А, якщо реєстратори будуть в ОТГ?

 

_______________. Теоретично можна. Теоретично можна це зробити. Просто я думаю, що це ускладнення …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, дивіться, давайте, щоб ми просто ще не ускладнили. Дивіться, ми ще  це будемо не раз обговорювати. Давайте чуть дальше хоч до другого питання перейдемо. Покрутимо в голові всі разом оці речі. В принципі, питання зрозуміле.

 Друге питання. Я так розумію є бажання в багатьох поправках збільшити строк відповіді орендаря реалізації переважного права з 1 місяця до 3 місяців. Нема дискусії?

Наступне. Надання переважного права купівлі земельних ділянок с/г призначення власником спецдозвільного користування надрами. У нас є багато правок навіть від  "Слуги народу" по цьому. Тут є нюанси. Давайте обговоримо їх.

 

_______________. Я скажу таким чином, якщо аграрний комітет отаку річ прийме, то я  вам скажу так, що ми з вами не знаємо, кому видали дозволи, в якому році. Ми ж не знаємо. Дозвіл хто дає? Інша зовсім інституція. От, представляете, а я скажу так. От у мене в ОТГ на тисячу гектарів взяли дозвіл на кар'єр, на тисячу гектарів. І це обробляє фермер Олег, його просто звуть теж Олег. І він знає про це. І я йому зараз кажу, що я буду переважне право тим людям віддавати.

Тут потрібно подумати, яким чином переважне право. Переважне право, коли він вже почав робити інвестицію – це одне діло. Тобто я вже почав розробляти кар'єр, робити цей ГОК, обогатительный цей комбінат і так далі, тоді так. А якщо я ще не почав і вже мав переважне право, викупив і почав сільськогосподарську діяльність, то тоді через дозволи, через ці махінації можуть проходити багато там речей. Тут потрібно подумати, розумієш, так? Тому що у мене в 12-му році взятий цей дозвіл. Сьогодні вже 20-й рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, я можна, от мені питання цікаве. А для чого їм переважне право, якщо в принципі для більшості з тих, що мають спецдозволи, це вони просто ціною переб'ють?

 

_______________. Вони бояться рейдерства теж. Вони бояться, що їм створять штучні перешкоди і вони просто не зможуть видобувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивися, є якихось 30 гектар під кар'єр, під чимось. Дивися, тобто вона точно для цього, хто має спецдозвіл, коштує більше ніж по 2 тисячі доларів за гектар, ніж для будь-якого господарства. Він приходить, каже, я даю по 10-20 тисяч доларів за гектар. Дивися, 99 процентів, що більшість фермерів не будуть з ним, будь-хто з  агропідприємств, УКАБ не буде теж, їхні члени не будуть гратися в цю гру. Тому що вони, ну, як би відпустять.

Може, тут передбачити якийсь просто механізм в такій ситуації компенсації для орендарів?

 

_______________. Щоб власник спецдозволу компенсував орендарю? Розумієте, вони бояться того, що викупить орендар і буде ці ділянки їм продавати за мільйон. Ну, і в принципі, дійсно, можна цим крутити, крутити можна цим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це теж може бути, так.

 

_______________. Це теж вірно. Чому? Тому що у нас, наприклад,  там Харківська, Дніпропетровська, Полтавська, у нас досить багато, ви знаєте, там під нафтопроводами, під нафтовими цими родовищами і так далі. У нас Житомирщина – багато кар'єрів, тобто це теж варіант. Можливо, подивитися те, що я кажу, коли вже інвестиції, вони починають розробку, можливо зробити, знаєш, як роблять під викуп суспільної необхідності. Тобто вони фактично...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що означає інвестиції робити? Вони ж не можуть туди приступити, якщо вони просто собі купили машину або бурову установку, яка стоїть на складі.

 

_______________. Ні, вони можуть, вони можуть через сервітути, вони можуть, вони можуть через сервітути це робити фактично. Вони власнику... Якщо у нас нафта, вони ж через сервітути забирають, там уже орендаря нема, вони з власником просто домовляються за відповідну річ. Я до чого веду? Просто щоб вони роками не тримали ці дозволи і не викуповували по переважному праву.

 

________________. Тут теж  така ситуація, є ділянки корисних копалин, вони великі і вони освоюються частково, поступово от. І тут неможливо, ну, завжди, от воно може бути заплановане у нього через  п'ять років і, в принципі, це теж  нормально. Особливо кар'єри, вони ж, поки не відробиться одна ділянка, іншу не роблять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що ринок думає? Вам ця проблема? Ви її раніше не чули, Міша? Про сади? Ні, не про сади. Переважне право купівлі земельних ділянок сільгосппризначення власником. В нас є багато правок, в тому числі фракцій, де хочеться надати одну з форм переважного права або в якійсь черговості, або ще щось власників спецдозволів. Аргументація їхня така: тому що ці орендарі викуплять в орендодавців за тисячу доларів, нам продадуть через мільйон, ми типу хочемо щось якимсь чином для себе тоже, ну, мати можливість  реалізувати право.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А є скільки землі от під такі дозволи от видали? А можна їх порахувати? Якщо це там 20 тисяч гектарів...

 

 

_______________. Ні. Це не 20 тисяч гектарів, їх дуже багато.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А можна хоч цифру побачити цього?

 

_______________. Можете на публічну кадастрову карту зайти і там є спецдозволи і ви візуально навіть побачите, де це є.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться це давайте ще раз. Дивіться це тема, будь ласка, подумати всім ще раз.

Надання переважного права купівлі земельних ділянок с/г призначення особам, які здійснюють…

(Загальна дискусія)

Нет смотри, против… Они могут быть против. Смотри, тут надо понимать, что даже без этой нормы их то, что мы обсуждали, Миша не слушал. Власники спецдзволів просто будут убивать их ценой. Потому что понимаешь, і там ніяке переважне право їм не поможе. Тому я думаю, що ви теж якось зацікавлені щось тут подумати.

 

_______________.  (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ромо, я можу її теж не підтримувати. От дивись підприємство, до якого я мав відношення, от є там 300 гектар, у нас є переважне право. От прийде там хтось і скаже, тобі там дадуть по дві, а ми дамо по 10. Воно мені по 10 не прораховується нікому і нікому з ваших членів, а їм прораховується навіть по 50, і це не закінчиться нічим. Тобто закінчиться тим, я би просто, що зробив, чого вони бояться, я б сказав, у мене переважне право, давай ти не будеш масажувати пайовиків, я тобі перепродам потім не за 50, а за 30, я сам викуплю за дві. Розумієш, да? От вони кажуть, і це теж має право. І це правда теж.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ми получається даємо переважне право орендарю, бо він вкладається в землю. Але, я не знаю, через 10 років я на твоїй землі візьму дозвіл на спецкористування надрами і так далі, через 10, а ти вже викупиш цю землю. І правильно каже, Микола Тарасович, ти за 2 купив, мені ти за 30, за 40, скажеш, бери за 30-40, а я еще себе какое-то состояние сделаю. Але тобі держава дала переважне право законом як людині, яка обробляла землю і взяла там надовго і так далі, а ти скористався цим переважним правом і просто собі заробив мільйони. Розумієш, от тут потрібно, Микола Тарасович правильно сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба обмежувати людей заробляти мільйони, це нормально.  Но тут щось треба теж зрозуміти.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, щось треба думати, так, Сергій. Дивіться, ми сьогодні це перше винесли. Тут накопилось до другого читання, дійсно, багато цікавих насправді речей.

 

_______________. Тут щодо корисних копалин ще одна в принципі. Якщо ви подивитесь на публічну кадастрову карту, там навіть візуально є, де видані спецдозволи на користування надрами.

Корисні копалини теж різні бувають. Одна справа – питна вода, а інша справа – газ та нафта. На питну воду там величезні взагалі, спецдозволи там, може, і не треба давати. На пісок теж я не думаю, що це правильно давати. Але нафта і газ чи там метали, це, дійсно, державні речі.

 

_______________. І відшкодування, дійсно, передбачити. Те, що Микола Тарасович сказав. Тобто якщо там продовження оренди ще на 3 роки чи 5…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми можемо що встановити. Ми можемо встановити. Допустимо, ми кажемо, власники спецдозволів, якщо ви не хочете, щоб на вас заробляли, а в першу чергу ці гроші отримали люди, давайте встановимо так, і це їх може задовольнити. Ви орендарям сплачуєте за час договору оренди, наприклад, який ще залишився, наприклад, отаку компенсацію, виходячи з НГО. І тоді ви получаєте переважне право на викуп.

 

_______________. Фактично він викуповує переважне право у аграрія. Викуповує, але тільки по нормальній ціні, згідно НГО і так далі.

(Загальна дискусія)

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подумайте ще такий варіант. Ми тоді задовольнимо і одних, і других. Надання переважного права купівлі земельних ділянок призначеним особам, які здійснили закладення багаторічних засаджень, але договір оренди землі з якими припинений.

 

_______________. У нас є така. Таких випадків не дуже багато. Але в чому полягає проблема.

В чому полягає проблема? Виноградники і сади. Уклали договір оренди, тяп-ляп його уклали без там визначення відшкодування поліпшень так далі. Потім люди узнали, що буде продаж земель с/г призначення і не хотять продовжувати договір.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сережа, моє перше відчуття, що це порушує норм 30 від Цивільного кодексу до чогось, якихось загальних статей Конституції. Ну дивися, я, ти знаєш, то що тяп-ляп, це тяп-ляп, це проблема тих, що роблять тяп-ляп. Дивися, і получається, я з тобою ніяких договірних відносин не маю, а в тебе виникло щодо мого права власності якесь право.

 

_______________. З однієї сторони – так. А з іншої сторони – в період дії договору оренди і виноградники, і багаторічні насадження – насадження абсолютно законно, і в них вклали кошти, дійсно вклали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну слухай, я розумію. Це не я робив. Розумієш? В мене тут, здається, велике питання. Щодо там питання – під час багаторічних засаджень, там дійсно можна докручувати, навіть виходячи з того, що ми вчора прийняли. Ну тут, я думаю, треба, швидше за все, я думаю, швидше навіть –  ні.  Ми просто заліземо в щось таке, звідки не виліземо.

Встановлення черговості реалізації переважного права декількома суб'єктами. Мені здається, що ми, судячи зі всього, в процесі правок другого читання по цьому пройдемо, по цьому закону.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ну, якщо буде власник спецдозволу на користування надрами і орендар одночасно мати право, хтось із них має бути першим.

(Загальна дискусія)

 Тоді буде власник корисних копалин, але з умовою відшкодування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да, у нас просто було... в нас тут декілька варіантів, Вадим, ми ж їх зараз обговорюємо всіх. Відшкодування – хороший варіант, тому що, в принципі, якщо ти на цей бізнес не претендуєш, ти займаєшся аграркою, ти спецдозволи не робив, то тоді, ну, можна робити так.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А місцеві громади ми обговорюємо чи ні?

 

_______________. У нас немає таких… Може, і є правки, я трохи не пам'ятаю. Но, в принципі, ці, от ці три суб'єкти там от їх багато, цих правок. Це, значить, орендар, користувач надр і багаторічні насадження. По громадах у нас і сьогодні немає цього права, в принципі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На що? Громади? Дивися, я думаю, ринок і комітет настроєний, що це точно… Воно не може бути більш переважніше ніж орендаря.

 

_______________. (Не чути) Ми кажемо за пріоритетність. Ніхто ж не говорить, є орендар і далі є місцева громада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть торгувати… Я боюся, щоб торгували. Дивись, будемо обговорювати це. Єдине, що я боюся, що будуть торгувати цим.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, обговоримо.

 

_______________.  Громади і так мають право викупити для суспільних потреб. Тобто для будь-яких із своїх інфраструктурних проектів вона буде мати переважне право.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ти не зрозумів. От у громади є розуміння свого розвитку. Вона бачить, що розвиток вона буде мати, вона собі порахувала, коли, наприклад, у неї будуть 30 відсотків, вона буде в оренду здавати. Не розпайовувати, не продавати, тому що вона розпаювала і земля ушла. Вона буде здавати і в неї буде 20 мільйонів від оренди йти, по 7 тисяч гривень здала і так далі. І вона це розуміє, що це її розвиток. І ти сьогодні забираєш розвиток у неї, розумієш, якщо ти убереш переважне право.

Тобто сьогодні землі всі розбазарились, їх немає в громадах, їх немає фізично, їх немає. Ну, якщо там не робити якісь схемки. Що це означає? Це означає, що громади передали те, що вони вже не мають, і те, що в оренді. І ти забираєш  в них переважне право. Я не думаю, що це правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте обговоримо.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Якщо орендар купив – да, але якщо орендар не купив, відмовився, ще щось, то громада сьогодні приходить і каже, у нас є ресурс, ми хочемо там коттеджный городок в майбутньому построить під Києвом. Розумієш? Ми хочемо, щоб наше місто розрослося, ми хочемо викупити цю землю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим! Вадим Євгенович!

 

ІВЧЕНКО В.Є. А потім здати в оренду комунального підприємства під щось інше.

Ні, це не буде суспільна потреба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович!

 

ІВЧЕНКО В.Є. Та не буде це суспільна потреба, коли ти хочеш коттеджный городок сделать. Суспільна потреба – коли ти хочеш зробити розв'язку і так далі. Не можеш ти зробити коттеджный городок під суспільну потребу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, ми ще обговоримо. Коттеджный городок під суспільну потребу теж навряд чи можна зробити.

Дивіться, наступне питання – порядок передачі переважного права купівля ділянок с/г призначення іншим особам, обмеження кількості випадок. Я думаю, дійсно, треба  обмежити одним разом тоді.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тут у нас ще одне питання. Все ж таки оце право передачі буде стосуватися усіх земель сільськогосподарського призначення чи лише тих, на які зараз накладений мораторій? Тому що погіршувати, я не знаю, становище…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивись, можна ми прийняли рішення, що можна переважне право уступити іншій особі.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Да, це нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нормально. Є ідея, щоб це 10 раз не перепродувати, типу 1 там чи 2 рази дозволити.

(Загальна дискусія)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так напишіть, що обмеження кількості випдаків передедачі такого права на одну і ту ж землю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На одну і ту ж  саму землю. Сергій трошки інше має на увазі. Він має на увазі, от в мене є переважно право  щодо Сергія ділянки. Я його уступив Олександру. Він уступив Саші. Саша уступив тобі. Можна це робити чи ні? В цьому дискусія. Декілька раз.

 

_______________. Зловживань буде багато. Дійсно, буде зловживань багато. І потім ми не можемо не відслідкувати кому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, тоді заборонити. Дійсно 1 раз. Ринку це підійде, я так розумію.

Добре. Поки що робоча – в оренду 1 раз. Що у нас  далі.

(Загальна дискусія)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, ні якось. Ось дивись, ти ж юрист. Ти вже зробив дію, продав переважне право, а потім ти законом забороняєш тому  робити іншу дію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це дивіться, переважне право там дальше написано, як Біленко нам…

 

ІВЧЕНКО В.Є. А, якщо я це зробив, то яка відповідальність?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивись, переважне право, якщо ти продав, то тоді воно дійсно може бути реалізовано, якщо воно відобразиться в реєстрі мін'юстівському.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Я тобі з практики кажу. Ось дивись, ти своє переважне право продав Олександру, а він продав мені переважне право. Я зробив собі

купівлю-продаж. Людина отримала гроші, переважне право пройшло. А якщо мені це не дозволяється, то що, людина тепер не може продати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми приймемо рішення, що тільки один раз, то не може. Ну, ми обговорюємо.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тобто я напряму потрібно щоб прийшов до людини?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дивись, є питання таке: чи ми обмежуємо? От у мене є переважне право щодо Сергія ділянки. Я його захотів продати по якихось причинах, по різних, там є насправді об'єктивні і суб'єктивні причини, но я продав Олександру. Олександр заплатив мені якісь гроші. В Мін'юсті відобразилась ця дія, що переважне право на цю земельну ділянку у Олександра.

І наступне питання: чи можна Олександру продавати дальше, чи не можна?

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Я думаю, ми тут уповільнюємо речі. Ось дивись, у кожного ж свої… Ти продав переважне, ти своє підприємство, ти там вирішив залучити кошти, там продав переважне право, там продав, там продав. А тут вирішили люди щось побудувати і ще щось залучити. Вони частину із 200 гектарів, там п'ятидесятку десь продали. Це буде у нас більше стимулювати інвестиції. Тому що просто так переважне право не продасться. Воно продасться або, якщо ти кошти або залучити кошти з ринку, якщо банки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ти за те, щоб взагалі не обмежувати кількість продажу?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні. Ну, цепочку, як ти говориш, таку, вона, конечно, ну, чуть-чуть противно виглядає. Але, якщо це два рази, тобто людина, яка взяла і другий раз зробила, ну, тут потрібно подумати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подумаємо.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так, тут потрібно подумати. Тому що ми стимулюємо що? З однієї сторони у нас хтось бере в банках гроші, а хтось буде з ринку брати гроші, і таким чином буде працювати. Це нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, запиши, будь ласка, робочий варіант, який комітетом обговорюється: один-два рази.

 

_______________. І буде здійснюватись державна реєстрація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Державна реєстрація.

 

_______________. Все. Єдине, що я ще хочу зауважити. Ми будемо здійснювати державну реєстрацію не всіх переважних прав, тому що вони є, вже існують, а тільки у випадку, коли вона продається іншій особі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажи мені, по цьому блоку це ключові питання, чи є ще якісь?

 

_______________. Ну, треба виписувати черговість. Ну, випишемо. В принципі, це головне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, у нас там майже всі розійшлися, давайте перед тим, там велика таблиця, там дві з чимось тисячі правок – 2 тисячі 340.

Вадим Євгенович, дві хвилини, вже всі розходимося. Тому давайте ми це в голові подумаємо, це практичне заняття воно стосується в принципі кожного тут.

І наступне, що ми погодили. Три місяці – підходить. Перше – ніби, да, але всі ще хочуть подумати.

По надрам є варіант з компенсацією, покрутіть ще в голові.

Потім коли припинився договір, багаторічні – я думаю, ні.

Черговості – дискусія в контексті місцевих громад.

І останнє – да, один чи два. Десь виходячи з того, тоді покрутимо наступний раз.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тут краще ще раз, от дивіться тут краще два. Тому що у нас є вже люди, які одалживают деньги, є люди, які користуються якимись послугами фінансовими от так тет-а-тет. Я от только что сказав, тобто воно що означає, що людина взяла і як заставу дала переважне право. А потім вона не віддала, а мені ця земля не нужна, мені грощі потрібно. Розумієте, ми маємо стимулювати цей процес. Тут два рази два – це да, а якщо цепочка, то вже буде якась сетка, она…

 

________________. Ми процедуру продажу ділянки з кожним новим суб'єктом ще на три місяці відкладаємо. Це буде скандал. Ми і так …

І дійсно цього не треба робити. Один раз – це я думаю, бізнес влаштує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді треба думати в тому ключі, проблема я вже поняв схему. От дивись там же ж, якщо ти хочеш продати на сторону, ти власник, ти не хочеш мені продати, ти пропонуй більше..

 

ІВЧЕНКО В.Є. Якщо ти хочеш продати на сторону, ти відразу продаш…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дослухай, от там, наприклад, є нафта і газ або ще щось, або не знаю що, не хочете мені продати. Ти мені повідомляєш, я три місяці думаю. Я два місяці подумав і продав Тарасу. Що тоді відбувається? Тоді тримісячний поширюється на Тараса, чи ще раз повинен повідомляти Вадим Тараса?

 

________________. Цими маніпуляціями можна просто фізично… Змінили за день до правочину. Розумієте? І тут стільки зловживань…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді треба цю частину продумати.

 

________________. Я думаю, одного разу от так вистачить.

 

ІВЧЕНКО В.Є. У нас багато грошей ходить в ринку от так через розписки і так далі. Я до чого веду? Переважним правом будуть користуватися, коли захочуть у заставу взяти землю, коли не зможуть борг віддати і так далі. У нас буде якийсь рух і стимул. Зрозумійте систему. Але мені земля не потрібна, там він мені 200 гектарів переважного права відписав, вона мені не потрібна, мені гроші потрібні. Тому я 100 гектарів і далі буду.

Зрозумійте ця система має працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, подумай про варіанти двох людей, з врахуванням того, що може тоді, якщо переважне право уступається в межах трьохмісячного строку, коли діє пропозиція, то, значить воно по новому не рахується.

Смотри, щоб не була така історія. Дивись у нас пунктом 2 написано, що переважне право, коли ти не попередив, я маю три місяці тобі сказати: так чи ні. Три місяці ти не можеш зробити. Я можу ним торгувати і кожний раз новий покупець повідомляється, власник переважного права кожного треба нового повідомляти. І так ті три місяці, навіть між нами можна 20 чоловік торгувати 5 років …

Ні, ми тоді, якщо ми говоримо, що може бути не одна, а дві продажі, то, якщо продаж цього права відбувається у межах трьох місяців, коли мене попередили, що продадуть на сторону, то новий строк не відраховується. У межах трьох місяців навіть новий власник переважного права повинен сказати так або ні. Зрозумів чи ні?

Колеги, давайте на сьогодні все. Наступний раз зустрінемося.