Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної  політики 

20 жовтня 2021 року

Веде засідання Голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, кворум є. Починаємо. Наступний порядок денний  пропонується сьогодні на засіданні комітету.

Пункт перший. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних с/г підприємств… далі по тексту. Друге читання, продовження розгляду. 3012-2.

Друге питання. Перегляд та уточнення окремих положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні (друге читання) (№ 2064).

Третє. Інформація Мінекономіки щодо встановлення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої.

Четверте. Інформація кадастру щодо готовності програмного забезпечення Державного земельного кадастру щодо реалізації законів. Там не один закон, який ми прийняли. А також функціонування офіційного геопорталу національної інфраструктури геопросторових даних. Стан на сьогодні: проблеми, шляхи їх вирішення, скажімо так.

П'яте. Інформація Мінагрополітики щодо загальнодержавної програми використання та охорони земель.

Шосте. Затвердження розкладу засідань комітету на листопад.

Сьоме. "Різне".

Є зауваження, пропозиції, доповнення до порядку денного?

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний Микола Тарасович, як я нагадував минулого вже разу на комітеті, до нас до комітету вже зверталися дуже багато працівників із різних державних підприємств. особливо це аграрна академія наук. І, знаєте, на моєму окрузі вже просто це як шквал йде рейдерських захоплень. Тому я хотів би запропонувати поставити в порядок денний обговорення та прийняти рішення від аграрного комітету, щоб була позиція аграрного комітету. Бо вже різні чутки ходять, що нібито члени аграрного комітету заангажовані в якихось певних рішеннях. І щоб це відміняти, щоб не було смути, хотіли би, щоб ми обговорили  пропозицію по ТСК, яка у нас і так вже сидить в залі, і вставити її першу зараз в порядок денний, обговорити і проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання про підтримку ТСК. Який номер ТСК? У нас різні ТСК є.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. ТСК, яка насамперед по Аграрній академії наук, по корупційних складових, які в неї є. Номер не пам'ятаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ознаки, голову тоді, який там є. Гунька? Анатолія Гунька. Зрозуміло.

Ще які пропозиції до порядку денного? Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня! У мене пропозиція зняти з розгляду законопроект 2064 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні. Поясню свою позицію. Ми обговорювали цю позицію з колегами по комітету. Хотілось би, щоб цей закон був, дійсно, про виноградарство та хмелярство, а не про розподілення і продаж комунальної та державної землі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми, звичайно, поставимо це питання на голосування. Просто, щоб уточнити питання. Цей закон вже рекомендований комітетом до другого читання.

Перше питання. Хочу вам нагадати, у вас був підкомітет, який рекомендував комітету це зробити, і комітет це зробив пару засідань назад. Це перший момент.

Другий момент. Секретаріат звернувся з проханням, щоб ми переглянули одне чи два положення, тому що вони там попросили щось додатково внести. Тому не йде сьогодні… в порядку денному нема питання щодо рекомендацій комітетом законопроекту 2064 до другого читання. Це він вже рекомендований. Йде питання - вислухати секретаріат щодо доповнень і внесення змін до рішення комітету щодо другого читання. Можна тоді уточнити, що саме ви маєте на увазі?

Да, Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. По-перше, рекомендовано підкомітетом моїм до другого читання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, і комітетом рекомендовано.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. А, комітетом було рекомендовано…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підкомітетом і комітетом.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Мова йде про уточнення окремих положень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас була дискусія тут в залі по цьому законопроекту, ми прийняли. Я просто хочу нагадати, там була позиція, коли ми цей приймали закон, була позиція одних і других асоціацій, пов'язана з відповідальністю при достроковому припиненні оренди земельної ділянки. Ми тоді прийняли  пропозицію Лабазюка Сергія і викинули там окремі речі з таблиці, і рекомендували цей закон до другого читання. Закон, якщо я не помиляюся, Івченка і інших депутатів, в першому читанні прийнятий ще попереднім парламентом.

Да, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, він не був прийнятий в минулому парламенті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В цьому був?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Він був в цьому і зареєстрований, і прийнятий. Це перше.

Друге. Це вже закон Верховної Ради, і тільки Верховна Рада може відкликати, або надавати погодження  226. Ось і все. І воно направляється на повторне  там друге читання і так далі.

Тому давайте діяти за Регламентом. Воно стоїть. Сьогодні уточнюємо там деякі положення, виносимо в зал, а в залі кожна фракція дійсно буде визначатися. У мене, до речі, є ще деякі питання  по цьому закону, але коли будемо розглядати, я скажу.

І у мене питання. Ми хочемо внести що саме по  академії наук? Я не зрозумів, як має звучати питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Богданець, давайте уточнимо. У вас пропозиція – зняти, не розглядати сьогодні пропозицію секретаріату. Там секретаріат пропонує уточнити два питання в цьому законі, щоб там не було, скажімо так, двоякого трактування, наскільки я розумію, ми їх можемо заслухати в цьому законі, який вже рекомендований Верховною Радою. Якщо ми знімаємо це питання, то воно просто буде розглядатися в тому читанні, в якому  ми рекомендували вже комітету.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В.  Ні-ні, давайте розглянемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто знімається пропозиція?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Уточнююче питання. Я так розумію, це до Артема Олеговича. Артем Олегович, від Вадима Євгеновича питання. Ще раз, Вадим Євгенович, яке? 

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я просто  хочу почути конкретно, який пункт ви пропонуєте включити. Як він має звучати? Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ні, я хочу, щоб зараз першим стояло в порядку денному дискусії та рішення комітету стосовно підтримки пана Гунька ТСК в Верховній Раді, яка вже є, зараз від аграрного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре. Давайте я… З вашого дозволу, Артем Олегович, у нас, коли йде рішення  Регламентного комітету по ТСК, інші комітети можуть… Ми є в переліку тих додаткових комітетів на таке рішення чи немає?

 

 СТАРИНЕЦЬ О.Г. Є, але головний там регламентний. Як правило, це різні закони. У нас закон на комітеті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Головний регламентний зрозуміло. Ще раз хочу тоді акцентувати: ми не головний комітет. Головним комітетом рекомендовано Верховній Раді розглянути це питання. Ми як додатковий комітет відповідно до резолюції Голови Верховної Ради можемо теж прийняти рішення рекомендувати Верховній Раді проголосувати за це рішення регламентного комітету, про створення ТСК… Уточніть, будь ласка, зараз, який номер там. є.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Номер 5196.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5196. Або не рекомендувати.

Вадим Євгенович, таке формулювання?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, подивіться точно, чи розписаний на нас, тому що це виключно регламентний комітет, я так думаю. Це перше.

А друге, навіщо нам обговорювати? Ми просто виносимо в зал, визначаємося, з якою ТСК, дві виносимо в зал, визначаємось, за яку голосуємо, і голосуємо. Ось і все.

Тобто фактично визначати буде Верховна Рада. Регламентний комітет не може. Що таке створення? Це регламентна норма. Регламентний комітет фактично фіксує створення одної ТСК і іншої ТСК. Якщо ви хочете залишити одну ТСК, то відкличте ту попередню. І все. І та попередня, наскільки я зрозумів, ви там є головуючий. Відкличте…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Вона вже відкликана.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А, ну і все. Тоді у нас залишається одна ТСК.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці,будь ласка, по черзі!

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Вадим Євгенович, я хотів сказати, що ходять чутки різного характеру, і аграрний комітет не робить ніяких кроків для того, щоб прискорити певне рішення -  створення і голосування Верховною Радою. Це просто лише рішення комітету.

Дякую, Вадим Євгенович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Хто за включення до порядку денного підтримання рішення регламентного комітету (номер озвучений Олександром Старинцем, головою секретаріату). Хто за те, щоб доповнити порядок денний і розглянути його спочатку цим питанням? Хто - за, прошу підтримати та проголосувати.

Іван Адамович, якщо можна.

Хто – проти? Утримались? 3 – утримались. Рішення прийнято.

По першому питанню… Ми не затвердили порядок денний. Порядок денний… Хто за те, щоб затвердити порядок денний, який був озвучений перед тим. Була пропозиція від Андрія Богданця, але вона потім знята: виключити друге питання порядку денного.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Ні, не одноголосно. Хто – за, ще раз прошу підтримати і проголосувати. Підніміть руку, щоб перерахував Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 18.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти? Утримались? Троє колег. Дякую.

Переходимо. По першому питанню порядку денному Артем Олегович вніс пропозицію. Будь ласка, виступи, обговорення. Якщо ні, то будемо голосувати. Будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Шановні колеги, дійсно, болюче питання, оскільки у нас і зараз стояло одне із перших питань в порядку денному – це 3012-2 (Закон про розпайовку). І, на мою особисту думку, те, що зараз твориться по всіх регіонах України, особливо на півдні, говорить дуже поганий дзвоник: про те, що зараз іде просто хвиля, шквал різних порушень зі сторони керівництва Аграрної академії наук, які не керуються ніякими правилами, цензурою або законом України.

Те, що ми бачимо,  воно просто не може стояти осторонь народних депутатів. І народні депутати, особливо аграрного комітету, якщо незаангажовані, якщо вони вважають, що це неправильне, те, що відбувається, а це дійсно, я вважаю, проти всяких правил моралі, повинні підтримати цю ТСК, оскільки вона повинна навести лад і бути слідчим органом, якщо я не помиляюсь, депутатськими дорадчим слідчим органом у вирішенні цих проблем.

Особливо я як мажоритарник, який по Миколаївській області, хочу зазначити, у мене зараз рейдерять три підприємства в Миколаївській області, особливо в той час, коли дозріває соняшник і він дуже дорого коштує. Також зверталась до нас Херсонська область з такими самими проблемами.

Тому прошу народних депутатів не стояти осторонь і не поширювати чутки, що деякі народні депутати заангажовані і зацікавлені в тому чи іншому питанні.

Щиро дякую, головуючий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання можна, але першим був Сергій Бунін, а потім Олег Тарасов.

Сергій.

 

БУНІН С.В. Доброго дня всім! Я теж за створення ТСК, але на базі нашого комітету. Ми створили нашу ТСК-  і щось вона ніяк не попадала в порядок денний, не проходила. Але чомусь створилась ТСК Гунько, і там, по-моєму, якщо я не помиляюсь, у нас один член комітету є в цій ТСК, і більше не представлено в ТСК ні одного нашого члена. Тому я за ТСК, але щоб вона була на базі нашого комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, Сергій.

Олег Тарасов.

 

ТАРАСОВ О.С. Що мається на увазі, ви кажете, рейдерять? Рейдерять, схему можна рейдерства?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Я спираюсь на чутки та звернення працівників цих підприємств, які звертаються до аграрного комітету. Схему, як ви сказали, я точно не можу, так би мовити, обмалювати, але по моделі, якою зараз керуються, це під збір урожаю змінюється керівник з порушеннями правил конкурсу. Навіть судові позови, які йдуть в чергу самого конкурсу Аграрної академії наук, зараз в дуже багатьох судових процесах. Просто замінюється керівник, заходить аграрна організація, яка блокує роботу минулих працівників, або минулі працівники намагаються блокувати роботу наступних, і хочуть завести комбайни.

І, що саме цікаве, що, як ви знаєте, шановний Олег Сергійович, що не можна з державних підприємств вивозити товар, завантажений в машину без зважування контрольного перед вивозом. А так саме і робиться. Вночі… Це те, що звертаються до нас люди, до аграрного комітету. Ви також можете почитати…

 

ТАРАСОВ О.С. Тобто рейдерять – це, мається на увазі, на державному підприємстві змінили одного директора на іншого директора державного підприємства. Це мається на увазі рейдерять?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ні, і вивозять вночі товар без зважування. Оце фінальна…

 

ТАРАСОВ О.С. Для цього є правоохоронні органи. Усі знають, що Національна академія аграрних наук – це дуже корумпована структура. ТСК, безумовно, потрібна. Але, на мою думку, треба прийняти рішення щодо закону 3112 і нарешті випустити його в зал, проголосувати, і тоді ніякі ТСК вже непотрібні будуть.

До речі, на Національну аграрну академію наук знову виділені кошти в розмірі 1,7 мільярда гривень. Так, щоб було зрозуміло. Вся країна знає, що це корумпована структура, туди виділяються кошти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Степан Чернявський.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, ще раз, всім доброго дня. Я підтримую повністю Артема Олеговича, колегу. Я думаю, ми вже це питання обговорювали десь два роки. Всі знають, що я колись зареєстрував ТСК 2451, потім ми її відкликали. Там були і питання по аграрній академії, і по Міністерству сільського господарства, і по Міністерству економіки. І за два роки ми знайшли все ж домовленість, що цю ТСК я відкликаю, і ми її розділимо на дві ТСК: та що буде працювати по Міністерству економіки і по міністерству,  колишньому Міністерству сільського господарства.

І я вважаю, що сьогодні ця ТСК потрібна. І ті зловживання можливі, які є, ця ТСК повинна виявити. І на сьогоднішній день без цього… Ну, не треба маніпулювати, що давайте забудемо те, що було, бо такі гроші постійно виділялися бюджетом і цей контроль повинен бути. І ми як народні депутати, одне із наших зобов'язань – це парламентський контроль. Тому давайте тут не маніпулювати, щось говорити: потрібно, непотрібно. Потрібно, бо хтось потрібен відповідати за ті дії, які вони вчинили за останніх там п'ять років.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Від мене слово і пропозиція. Якщо комітет підтримає пропозицію Артема Олеговича, у випадку підтримки я пропоную дослухатись також до Сергія Буніна і підтримати звернення тоді на голову ТСК, а також до керівництва фракції, про перегляд членів ТСК з урахуванням кандидатур від комітету.

Будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, я дивлюся на комісію, зачитую прізвища:  Гунько – голова комісії; Кіссе ("За майбутнє"), секретар комісії чи заступник; Заславський, Рубльов, Лаба, Мотовиловець, Одарченко, Салійчук, Нестеренко, Папієв ("Опозиційна платформа – За життя").

Яка є пропозиція тоді до рішення комітету. Звернутися до голови комісії  Гунька Анатолія Григоровича, щоб він доповнив комісію представниками з усіх фракцій парламенту. Тут я не бачу "Європейської солідарності", я не бачу "Голосу", я не бачу "Батьківщини", я не бачу "Довіри". Як мінімум, чотири фракції. Тому це буде справедливо і нормально. Тобто ми підтримуємо одну комісію, але вона повинна квотно бути наповнена всіма членами  фракцій. І це буде справедливо з точки зору, що тут весь парламент буде учасниками ТСК.

Але при цьому я тут погоджуюся з колегою, який  сказав  про те, що  підходити потрібно системно. Якщо не відбувається зважування, це питання до правоохоронних органів. Якщо вивозиться по формі там другій, це  питання до правоохоронних органів. Якщо змінюється керівник, то це питання до академії наук, яким чином вони беруть керівника, я не знаю, якоїсь там іншої області і так далі і ставлять, тобто який у них є, скажімо так, аргумент щодо призначення людини, образно, в Миколаїв з Закарпаття, чи з Харкова і так далі? Тому тут питання більш  глобальне. І ТСК, фактично вона підкреслить ті зловживання, які є сьогодні в академії аграрних наук, але, по великому рахунку, вона не вирішить питання.

Тут я погоджуюся з колегою, що нам потрібно вирішувати питання, а це потрібно, щоби була політична воля щодо прийняття відповідного законопроекту, який буде дозволяти частково розпайовувати державні землі по тих квотах, про які ми говорили. Тут нам  потрібно чітко  визначитися з ветеранами, яким чином будемо діяти, щоб вони постійно отримували, скажімо, від цієї землі, або розпаювати, або від постійної оренди наповнювати певний фонд, ветеранський фонд, який буде постійно отримувати. І це теж політичне питання, нам потрібно вирішувати. Бо інакше ми на ТСК, коли вона буде, ми через півроку, а ТСК діє тільки півроку, от уявіть, що ми прийдемо і скажемо Верховній Раді. Тому що треба буде говорити Верховній Раді, що потрібно зробити. Перше - що ми знайшли; і що потрібно робити для того, щоб ТСК було чинне. Бо через пів року воно вже чинне не буде.

Тому я тут би радив оцю річ додати, але при цьому системно давайте в комітеті і в підкомітетах попрацюємо над тим, щоб ми не поверталися більше до питань корупції в державних підприємствах, корупції там в державних підприємствах академії наук і так далі. І це було б правильно.

З приводу фінансування. Фінансування, звичайно потрібноаАкадемії наук. Тому що, знаєте, від однієї або двох людей не мають страждати цілі інститути. Там є на балансі сільськогосподарські бібліотеки, там є на балансі Інститут аграрної економіки, куча вчених, куча людей і так далі. І фактично від двох людей вони не мають страждати. Але тут хотілося б… що ми можемо зробити. Але це вже питання до бюджетного комітету. Ми маємо слідкувати за тим, щоб ці кошти використовувалися ефективно, тобто ефективне використання коштів академії наук. І тут я би пропонував працювати з бюджетним комітетом. Ми вже працюємо над цим питанням задля того, щоб слідкувати за тим, наскільки ефективно використовуються ці мільярди коштів, які йдуть на академію аграрних наук.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, ми зараз тоді поставимо пропозицію… Секунду, Сергій. Я ще надам слово Чорноморову Артему Олеговичу. Якщо вона пройде, то тоді ми перейдемо до тих пропозицій, які були озвучені там від мене, від Івченка Вадима Євгеновича, можливо, будуть інші, щодо звернень. І якщо вона не пройде, то тоді, звичайно, змісту обговорювати немає.

Будь ласка, Сергій Бунін.

 

БУНІН С.В. Ми вже більше трьох місяців обговорюємо це ТСК. І я пропоную… За цей час ми могли зробити свою ТСК і забути про це питання. Тому пропоную створити ТСК на базі нашого комітету і запустити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це як пропозицію проголосувати? Добре. Дивіться, у нас…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Не получиться. Я вибачаюсь. Потрібно, щоб ініціатор, наприклад ти, звернувся особистим листом…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Це правда, на базі комітету не створюється.

 

ІВЧЕНКО В.Є. … до кожної фракції, вона делегує…

 

_______________. (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Звичайно, ситуацію зрозумів. Але якщо ти хочеш таким чином, тобі потрібно вже тоді звернутися листом. У тебе буде 10 днів, тобто на наступному тижні ти  зможеш отримати рішення регламентного комітету по цьому питанню, по своєму.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дві пропозиції. Перша –  Чорноморова Артема Олеговича.

Хто за те, щоб підтримати пропозицію Чорноморова Артема Олеговича: підтримати рішення регламентного комітету щодо рекомендації Верховній Раді ТСК (номер озвучений Олександром Старинцем)? Хто – за, прошу підтримати і проголосувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. 18.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти? 2 – проти. Утримались? 1 – утримався. Діма? Утримався. 2 – утримались, 2 – проти.

Колеги, просто якщо ми підтримаємо цю комісію, логічно, щоб ми тоді переходили до звернень, а не говорили про створення  іншої комісії.

Правильно, Сергій? Я поставлю так, як ти запропонуєш. Я просто по логіці. Добре.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Для такого звернення шановному пану Гуньку треба буде відкликати, з метою доопрацювання подавати нові листи на фракції, інакше механізму внесення …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є процедура Регламенту, зараз я це зазначу.

Дивіться, наступне. Моя пропозиція звучала наступним чином. Звернутись до Гунька, а також до керівників фракцій, з дотриманням норм Регламенту замінити членів комісії з врахуванням кандидатур, які є діючими членами аграрного комітету. Правильне формулювання?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, секунду.

Моя пропозиція така. У Вадима Євгеновича, я так розумію, трохи інша. Будь ласка, тоді сформулюйте свою пропозицію.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, є норма Регламенту. Гунько звернувся до фракції. Фракція "Слуга народу", я зачитав прізвища, за поданням Арахамії чи кого там, хто керівник фракції, вона подала людей. Не може Гунько змінювати людей.

Що може зробити Гунько?  Є дві речі: або відкликає і потім заново переподає, але в тому ж контексті, в тому ж проміжку часу Сергій Бунін може зробити те ж саме; або ми… (Шум у залі)  Да, мається на увазі любий, хто буде ініціатором, звичайно. Або ми виносимо в зал  цю постанову,  голосуємо, і Гунько на першому засіданні може додати туди  ті фракції, які  не подали кандидатури. А депутати, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ІВЧЕНКО В.Є. … можуть, скажімо, написати  заяву вийти, і їх може фракція замінити. Але це вже буде процедурне рішення  комісії. Але все одно потім буде голосувати за цих людей Верховна Рада.

Тому тут Сергій вірно сказав, щоб ми просто для себе зрозуміли, два рази Рада буде голосувати за створення відповідної комісії: перший раз – за вже існуючий склад; другий – за розширений або змінений склад. Два рази.

Якщо ми почнемо… ми або хтось,  ініціатор з аграрного комітету почне робити ініціативу, точніше, напише листи фракціям, то тоді буде одне  голосування. Так буде два. Так буде одне. Просто щоб ми для себе зрозуміли логіку.

 

______________.  І ще питання, що для створення ТСК треба 150 голосів, а для зміни членів – вже 226.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги,  дивіться. Якщо ми будемо зараз змінювати, розглядати це питання, ще буде це, мабуть, рік. Цю процедуру ми вже проходили два роки.

Була домовленість, що Гунько після першого свого засідання, правильно ви сказали, якщо буде бажання, ті фракції, які надали своїх представників, вони їх замінять. Таке саме і у нас може бути.

Те, що "Батьківщина" не подала свої пропозиції, ну, тут є  процедурне питання. Тому я не знаю, як вам… Я розумію, що ви не попадаєте в  цю ТСК. Але є процедура, яку  зараз не можна порушувати. Якщо ми зараз будемо чекати, щоб відкликати і закликати, і так далі, і так далі, ніколи ця ТСК не поїде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, секунду. Вадим Євгенович, секунду.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я просто, щоби ми вірно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас тут всі говорять…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Заміна членів відбувається через голосування Верховною Радою. Зрозуміли?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович! Всі це зрозуміли.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Навіть якщо фракція замінить… (Шум у залі)

Правильно, то тут питання стоїть те ж саме. І "Батьківщина", коли подасть лист, він зачитає заміни і зачитає інші фракції, які подали. Ось і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А "Батьківщина" когось подала?

 

______________.  Вона не подала, в тому й проблема.

Був надісланий лист на фракцію "Батьківщина", там і "Європейська солідарність" не подала, "Голос" не подав.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

_______________. Ну, ми ж не можемо постійно чекати. Давайте ще будемо скільки, три роки, чи два залишилося, будемо чекати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є пропозиція. Колеги, є пропозиція. Тоді, оскільки у нас тут є зараз  різні думки, як це зробити, але ми в принципі співпадаємо всі в одному, що членів комітету в цій комісії має бути більше. Да? Щоб ми зробили правильне рішення, у мене є пропозиція: доручити двом людям (я пропоную Чернявського і Буніна) провести переговори з людиною, яка визначена керівником, Регламентним комітетом  головою цієї ТСК, це з Гуньком (це буде рішення нашого комітету) щодо того, щоби ви визначили і погодили з ними процедури добавлення або заміни членів ТСК з числа членів аграрного комітету. І провести по цьому питанню, можливо, там позачергове засідання онлайн на наступному тижні,  до того моменту, як воно йде в зал. (Загальна дискусія)

Сенат може все, як говорив… Рекомендувати можемо. 

Дивіться, тоді будемо по порядку голосувати: моя пропозиція, Вадима Євгеновича пропозиція.

Моя пропозиція – це звернутися до голови ТСК, потенційної ТСК Анатолія Гунька щодо того, щоб передбачити після голосування, очевидно, коли були… регламентні норми, щодо заміни членів ТСК на представників депутатів від аграрного комітету в цих межах або шляхом збільшення членства членами комітету.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Краще зверніться до фракції Арахамії на заміну своїх членів -  і все, що потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, я думаю, хлопці зроблять і без нашого заклику.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Гунько отримає лист від Арахамії - він зобов'язаний буде змінювати фактично, все. Вам не потрібно до нього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, дивіться, є думка, щоб це була просто не думка Сольського Миколи, Буніна Сергія, Чернявського і так далі, щоб це було звернення комітету і щоб, в тому числі з цим зверненням, була розмова з Давидом Арахамією. Це така відверта у нас зараз розмова, тому є така пропозиція. Можемо не голосувати, можемо голосувати. Мені здається,  що це підсилить цю історію.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Що ми звертаємося до Гунька з тим, щоб забезпечити і провести процедури з заміною або збільшення кількості членів ТСК для представлення більшості від членів аграрного комітету.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. 18.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти? Утримався? 5 – утримались. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання порядку денного у нас - законопроект  3012-2. Хочу нагадати, на яких моментах ми минулий раз зупинилися і які запланували обговорити сьогодні.

Перше: по питанню атовців. Ми запросили представників спільноти ветеранів щодо думки,щодо цього закону, раз. По-друге, ми хотіли  послухати Держгеокадастр, скільки в нас атовці не отримали ще землю, скільки з них бажають отримати землю. Я так розумію, всі бажають. В цій частині ми ще… У нас було питання, яке ми дискутували минулий раз. Це хто має визначати списки, і чи мають визначатися списки ветеранів АТО, і по конкретних підприємствах як це має працювати, якщо ми залишаємо норму, що у ветеранів АТО є квота при приватизації підприємств.  Це перший блок питань.

Другий блок питань. Ми очікували, і надіюсь, що вже отримали від Фонду держмайна ідеї, а також конкретно сформульовані норми, як вони бачать з точки зору Фонду держмайна, щоб воно ефективно працювало. Норми, які передбачають приватизацію підприємства, особливо в частині… Тому що залишається після розпайовки майна підприємства і частина землі. І ідея була, що земля разом з майном йде на аукціон. Тому процедури, які обговорювались з Фондом держмайна, що це повинно бути все приведено в якусь одну форму. Як варіант, це ТОВ, яке має мати право власності на землю, право власності на майно і право оренди на землю, яку не розпайовано, і на аукціоні продаються корпоративні права. Але ми готові обговорити інші моменти чи пропозиції від Фонду держмайна.

Ці два блоки питань ми планували обговорити сьогодні. Закон складний, зрозуміло, ще на одне засідання комітету.

Хто у нас є від ветеранів? Я бачу в списку, який надав секретаріат. Байдачний Віктор Сергійович.  Є? Є чи немає? А чого написано, що є?

 

 СТАРИНЕЦЬ О.Г. Яка була ситуація. Міністр Юлія Лабутіна прислала нам офіційного листа, що буде перший заступник Порхун Олександр Володимирович і два представника громадської ради, в тому числі і цей, якого ви назвали, Микола Тарасович.

На вході в будинок набрав мене на мобільний телефон перший заступник міністра і сказав, що їх викликали і що вони не будуть присутні на засіданні. Ось їх офіційний лист, який був.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нікого немає взагалі ніде точно? Клас!

 

 СТАРИНЕЦЬ О.Г. Тобто можна звернутися зі скаргою до Прем'єр-міністра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зі скаргою не треба звернутися. Треба набрати міністра і сказати, що вони точно не збільшують свої шанси, щоб ці закони враховували їх інтереси, і попросити, щоб на наступний раз прийти. Якщо не прийдуть, то тоді ми будемо без них вирішувати ці питання.

Фонд держмайна, є хтось? Добре. Тоді слухаємо вас. Тарас Ярославович, це ви? Тарас Ярославович, хочу відразу запитати по суті: ви скинули норми в своїй частині?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Доброго дня, колеги! Ми норми надсилали ще дійсно в травні. І насправді ще раз ми аналізували закон. Що стосується безпосередньо приватизації державних підприємств, в принципі, норми там виписані досить чітко. Тому що, як проходить приватизація? Приватизація буде проходити наступним чином: відповідно до цього закону земля розпайовується, 40 відсотків йде якраз на працівників, 20 відсотків на ветеранів приватизовується по Земельному кодексу, 40 відсотків землі лишається. Відповідно в рамках цієї землі, яка лишається, вона передається в оренду на 50 років, що написано якраз в статті 6 закону. І право оренди на 50 років, орендарем стає державне підприємство, якщо це є державне підприємство, або у формі господарського товариства, якщо воно перетворене.

Таким чином, приватизацію ми зможемо провести, в принципі, в рамках діючих норм закону, які були запропоновані.

Були у нас коментарі насправді щодо статті 4 закону, де сказано, що земля приватизовується і в процесі ліквідації. Насправді тут є такий момент, що землю ми не приватизовуємо, тому що приватизація… по 4 статті треба внести зміни, приватизація – це зміна власника землі, а передача в оренду не передбачає зміну власника. Передача в оренду передбачає, в принципі, власник цей самий, просто права оренди зможуть бути вже потім приватизовані.

Тому, в принципі, діюча норма закону, як вона зараз виписана, нам дозволить провести приватизацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Діюча норма закону, ви маєте на увазі норми першого читання?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Так, першого читання, а саме норма шість, параграф 6 нам дозволить провести приватизацію.

Що стосується параграфу 4, ми надсилали офіційно, там ми пропонуємо внести правки до пункту 4 параграфу 4, що передаються в оренду на земельних торгах. Це не приватизація, це оренда. Тобто тут треба поміняти термінологію, з чим, я так розумію, юристи комітету згідні.

Що стосується товариства з обмеженою відповідальністю чи державного підприємства. Дивіться, з точки зору приватизації насправді великої різниці немає. Єдина може бути проблематика, з якою ми стикаємося не тільки  по аграрних підприємствах, це у випадку, якщо у державного підприємства є  арештовані активи за борги в основному і немає можливості погасити ці борги. Тоді, дійсно, єдиний варіант є перетворення  державного підприємства в товариство в акціонерне товариство наразі або  потенційно в товариство з обмеженою відповідальністю. І насправді такі норми  ми внесли, є вже в першому читанні прийнятий закон, великий Закон про  зміни до законодавства про приватизацію, і якраз там є норма, яка  дозволить нам створювати товариства з обмеженою відповідальністю досить швидко, зі всіх   підприємств, не тільки з аграрних. Тому це питання буде знято щодо арештів якраз в цей момент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секунду. Ну, якщо цей закон, той, що ви назвали, я знаю, це великий, комплексний закон, який Комітет економіки розглядає, буде прийматися дуже довго, а цей прийметься швидше, то цей буде працювати чи ні?  

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Буде працювати ця норма для підприємств, в яких активи не знаходяться в арештах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте попробуємо спочатку. От є закон першого читання. Його вам достатньо чи ні?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Даного закону нам достатньо для того, щоб почати приватизацію цих державних підприємств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Вам його достатньо. Це добре.

Що саме, якщо, допустимо, буде прийнято саме в редакції  першого читання, ви будете робити? От конкретно, що ви будете приватизовувати?

Ми в цей закон… це можна поміняти, але ідея першого читання була, що земля, яка не розпайовується,  право оренди на неї йде разом з майном, яке залишається у державного підприємства, все разом.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Абсолютно вірно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  тут зрозуміло. Абсолютно вірно. Така логіка закладена. Але договір оренди земельної ділянки на 50 років не може бути оформлений на мехмайстерню № 6 як об'єкт нерухомості. Він може бути оформлений на юридичну структуру.

Тому у мене є питання. Якщо це продається разом, то це тільки шляхом перетворення, правильно чи ні? 

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Ні, дивіться, при приватизації державних підприємств, а радгоспи у нас є державними  підприємствами якраз, договір оренди оформляється на державне підприємство. Тобто державне підприємство – радгосп, там, не знаю, "1 травня" оформляє договір оренди на 50 років на земельні ділянки, припустимо, там на 100 гектарів. І він має, цей радгосп "1 травня" у формі ДП як юридична особа має право оренди на 50 років.

При приватизації державних підприємств закон передбачає наступне, що продаються всі активи, які є на державному підприємстві, і в тому числі покупець стає правонаступником всіх прав державного підприємства. Таким чином, покупець стає правонаступником договору оренди. І у нас зараз насправді є дуже багато таких продаж, коли приміщення є в оренді і покупець стає правонаступником цих договорів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, це по землях, які під приміщеннями. А по цьому, що ви говорите, я поки що не чув такої практики.

Сергій, можеш прокоментувати?

 

 _______________. На жаль, я теж не можу прокоментувати. Наскільки я розумію, там йдеться про те, що продаються активи, і серед цих активів якимось чином договір оренди. Я такої практики не чув.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Ярославович, можна, давайте ще раз уважно один одного  послухаємо. З того, що я зрозумів, ви кажете, є майно ДП конкретно, на ДП буде оформлений договір на 50 років конкретної землі, яка не розпайована. Ми зараз не говоримо, хто кому скільки. Просто…  (Не чути)

 От є ДП там, наприклад, "Ясенівське". На ньому є майно колгоспу, трактори, приміщення, і на ньому є оформлений договір оренди. Який лот конкретно ви будете виставляти на аукціон, можете мені сказати?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. ДП "Ясенівське" будемо виставляти на аукціон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лот – ДЕПУТАТ?

 

 ЄЛЕЙКО Т.Я. "Ясенівське".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що означає купити ДП "Ясенівське"? Це корправа чи майно?  Як це працює?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Там продається єдиний майновий комплекс державного підприємства. В єдиний майновий комплекс входить як майно, так і входять всі  договори, по яких покупець стає правонаступником.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І право оренди в тому числі?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Так, в тому числі і право оренди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можете мені от зараз дати ссылку на одну якусь таку  угоду і на один такий аукціон в ProZorro?

 

 ЄЛЕЙКО Т.Я. Добре, я зараз знайду.  Я попрошу, зараз знайдуть, і перешлю вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви хочете сказати, що договір купівлі-продажу на ProZorro ДП "Ясенівське" є підставою для Держгеокадастру внесення змін в договір оренди на 50 років? Є Держгеокадастр? Анатолій, є такі ситуації у вас?

 

______________.  Пригадати таких ситуацій не можу. Зараз уточню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Колеги, тут варто… Ми  зараз розбираємо кейс Фонду держмайна, тут варто говорити про  закон і концентруватися на  законі, що говорить закон. І потрібно саме так визначати подальші дії розпаювання.

Перше. Ми розпайовуємо, наприклад, якесь ДП. Приймається рішення керівним органом, наприклад Фондом держмайна. Воно, рішення,  прийнято: 40 відсотків йде на працівників і пенсіонерів, 20 відсотків йде на ветеранів. Залишається 40 відсотків. Ці 40 відсотків землі разом з майном йдуть   в оренду, продаються права оренди згідно закону, який ми прийняли, про оренду землі, про торги, про земельні торги, тобто вони здаються в оренду.  Вона залишається в державі, здається в оренду. Визначають, скажімо так, господарюючий суб'єкт, мається на увазі,  на балансі якого стоїть. Скільки  ця оренда може бути: 7, 10, 12  чи 50 років і так далі. І здається в оренду.

І саме по такій схемі потрібно робити закон. Що це означає?  Це означає, що 40 відсотків усієї державної землі залишиться в державі. Ви пам'ятаєте ці зобов'язання, які фактично ви давали тоді "Європейській солідарності", що воно буде. Воно залишиться у держави, а держава, щоб там не було корупції, здає ці землі в оренду згідно закону, який прийнятий, про земельні торги. Вони здають в оренду разом з майном. Ось і все.  І так потрібно цю історію робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз. Вадим Євгенович,   тоді у мене питання до вас. У нас розпорядник майна і розпорядник землі – два різні органи. (Шум у залі)  Секунду. Я хочу просто задати питання. Може, ми щось один одного не розуміємо трохи. По крайній мірі, я Фонд держмайна поки що не розумію, тому що в Цивільному кодексі я навскидку не можу знайти ні одну статтю, де би були  передбачені підстави набуття права власності, права оренди – ті формулювання, що вони говорять. Ну Бог з ним.

У вас два різних розпорядники. По землях державної власності. І договір оренди закладається з геокадастру. Перший момент.

Другий. У вас інший розпорядник по майну,:по тих тракторах, по цехах, по току і так далі, – це Фонд держмайна. Якщо два різних розпорядники, тоді це два різних лоти, ви маєте на увазі?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, як завжди відбувається. Ми робимо поділ землі і майно виділяємо з земельною ділянкою. І це ійе уже як майновий комплекс на продажу. Інша сільськогосподарська земля…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто дві різні дії, правильно я розумію чи ні?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дві різні дії. Конечно, делается поділ. Майно виділяється і продається безпосередньо як майно, а земля продається в права оренди згідно закону, який…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я зрозумів. Дивіться, я комітету і вам хочу нагадати. Насправді комітет може прийняти будь-яке з цих двох рішень. Одне з них - те, яке є в редакції першого читання, тільки ми поки що не знаємо, як реалізовувати це, коли це разом йде. Друге – так, як ви говорите. Це простіше, але має один нюанс, який я зараз пригадаю. Те, що ви пропонуєте: що Держгеокадастр просто по тих лотах відправляє на 50 років без роздроблення. Без питань.

Другий момент... Ні, просто землю, право оренди на землю, вона виставляє на 40 процентів право оренди на землю на 50 років по ProZorro по закону 2195 вперед. Фонд держмайна, в принципі, знає, що з цим майном робити, йому цього закону не треба. В нього достатньо іншого законодавства, по якому він або окремими, або спільними лотами буде продавати: або ЦМК, не ДП Талалаївське, а ЦМК ДП Талалаївське, або тракторний стан, квадратних метрів стільки на земельній ділянці такій-то. Це зрозуміла історія.

Але давайте тоді обговоримо комітетом, чому ми хотіли спільну історію. Вона має плюси і мінуси. Я особисто, в принципі, за будь-яку з тих двох історій, але в комітеті на першому читанні переважала інша думка. Яка переважала? Переважала така, що, в принципі, вся цінність – це права оренди на цю землю. Тому той, хто купить право оренди, там буде битва, а, в принципі, ці цехи вони нікому непотрібні, навіть за одну гривню. Тому, якщо прив'язати, то є шанс, там один з п'яти один з десяти випадків, що хтось буде це підтримувати, тому що він і так це купить разом і це буде мати якусь оцінку і так далі.

Ідея була тільки в цьому, чому ми це об'єднали. Якщо це настільки ускладнює, ми можемо це роз'єднати. Немає питань. Давайте це обговоримо.

 

 ТАРАСОВ О.С. У другому випадку кредиторська заборгованість, де залишається, в ЦМК?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут виникає питання. Правильне зауваження в Тарасова Олега. В першому варіанті - це коли йде разом шляхом перетворення в ТОВ, є важлива історія, тому що дебіторка і кредиторка  - це в зобов'язаннях цього ТОВ продаються просто корпоративні права.

В другому варіанті, коли Держгеокадастр виставляє право оренди на 50 років, а Фонд держмайна просто виставляє майно, ми стикнемося з тою ситуацією, що Укрспирт має… Я за любий варіант. А яку ситуацію має Укрспирт, ви знаєте, напевно. Вони продали майно, у них накопилась кількість боргів, і це як би… тому що воно не йшло при продажі разом. Очевидно, коли продається просто майно, воно не йшло як би в зобов'язаннях погасити ці борги. І вони висять зараз на центральній структурі. Це якісь по податках, по зарплатах і так далі. І у них є там, до речі, правки, які вони… Андрій Володимирович, здається, ви про ці правки говорили, чи в податковий закон, чи ще десь. Висоцький Тарас Миколайович по тому, що Михайло говорить, я розумію, що ви знаєте, про що мова.

Тарас Миколайович, можете прокоментувати, в чому проблем, з якою стикнувся Укрспирт?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня.

Фактично наразі не можна продавати майно відразу з боргами, не можна. Можна тільки юридичну особу. А в Укрспирті юридична особа – це там 20 заводів.

Тому правка, яку підтримав податковий комітет до другого читання, 5600, робить виключення, але виключно для заводів спиртових. Не для всього. Там чітко написано, що суто в продажі спиртових заводів можна продавати з боргами майно. Не юридичну особу, а майно з боргами. І новий власник фактично має їх покрити, після того буде переоформлення майна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Да, це я теж чув, цю історію. Наскільки вона пройде, це вже питання.

Тому у мене прохання. Давайте ми, у нас було не раз таке в комітеті, ми опитували думку кожного. І будемо розуміти, в якому напрямку там секретаріату і всім решта працювати.

Зараз, Іван Адамович. Перед тим опитуванням надам слово всім.

Якщо можна, давайте кожен скаже думку: він вважає, що нам далі треба працювати над тим, щоб це було би в межах одного (право  оренди і майно продавалося); чи він підтримує ідею, що це може продаватися окремо (Геокадастр виставляє на аукціон, Фонд держмайна займається майном)? Тобто разом чи по окремості? Зараз опитаємо -  і будемо розуміти, на що комітет зорієнтований.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня, шановні колеги. Відверто кажучи,  якщо це окремо виставляти, ви прекрасно розумієте, чим воно чревато.  Тобто фактично в тих населених  пунктах, де сьогодні є створені державні підприємства,  де є депешки, фактично майно, яке є там, тракторний стан, чи тік, чи там ферма, чи будь-що, воно стане нікому не потрібне, і це ще буде  одне КСП, те, що у нас відбулося. За якийсь певний період часу ніхто за  ним… держава не зможе це утримувати, тому що треба буде за це платити гроші, і в кінці кінців воно просто  там або  розвалиться, або його люди розтягнуть.

Тому відповідно моя думка, я би просив всіх на це зважити, що це тільки можна  виставляти єдиним лотом як єдиний майновий комплекс.

Але тут теж є  момент. Тому що державні підприємства, ви знаєте, вони сьогодні немаленькі, і фактично, якщо сьогодні державні   підприємства, які мають від тисячі, дві, три, п'ять і більше гектарів землі, якщо це виставляти одним лотом, це ми позбавляємо, скажімо, чесної конкуренції. Тому що тут можуть брати участь тільки, скажімо, доволі великі, потужні гравці на ринку, які будуть… І термін сьогодні, ми так почали зразу брати дуже так, мені здається, планку 50 років. А чому 50?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто в першому читанні.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я розумію. Яка різниця: перше читання, не перше читання? Ми ж в комітеті, ми ж маємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, можемо обговорити…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Звичайно, я пропоную обговорити. Чому 50 років? 50 років, давайте реально, ми з вами тільки проголосували ринок землі і ми з вами говорили про "сірий" ринок землі, що 50 років – це своєрідна тіньова "сіра" купівля. Тому давайте ці терміни теж їх треба обговорювати.

Тому у мене пропозиція. Перше - треба обговорити термін. Друге - треба обговорити, яким чином… Лоти однозначно, вони мають йти з майновим комплексом, але як цей майновий комплекс розділяти для того, щоб воно правильно було, тобто тут треба ці всі речі дуже добре обдумати. Це непросто.

Тому у мене пропозиція, щоб ми над цим попрацювали  і мали якусь спільну думку. Тому що це дійсно дуже складно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, згідний, ще над цим попрацювати. Я просто думаю, що було б добре сьогодні зрозуміти, на який напрямок комітет направлений більше, і тоді дати секретаріату доручення з Фондом держмайна, щоб вони в цьому напрямку попрацювали, щоб вони не займались десятьма варіантами, якщо ми визначились з одним. 

Андрій Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Микола Тарасович, у нас на минулому обговоренні, на минулому комітеті також була пропозиція, щоб розглянути також оренду, а не приватизацію і, умовно кажучи, фактичний продаж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оренду чого?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Оренду… Те, що ми говоримо розпаювання, то просто давати в оренду земельні ділянки ці, не розпайовку. А фактично зробити фонд, з якого будуть направлятися кошти, допустимо, на виплату тим самим атошникам. Тому що, як на мене, і, в принципі, колеги на минулому комітеті також виступали з цього приводу, для мене це є певні корупційні ризики і їх потрібно якось мінімізувати.

І питання до Тараса Єлейка. Як він вважає, наскільки це реальна схема, щоб можна було би здавати в оренду і за це отримувати кошти, реальні кошти в бюджет держави або якийсь спецфонд?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, давайте, щоб ми Тараса Ярославовича не заплутали. Андрій Володимирович, дивіться,  в нас один момент є. Ми в цій частині - це були пропозиції в першу чергу Діми Соломчука, - тому ми попросили атошників, які чекають цього закону, щоб обговорити з ними ці моменти. Це перший момент.

Другий. Там звучало, що є якісь правки, які пов'язані з компенсацією в бюджеті і так далі. Ми б хотіли Мінветеранів по тому питанню послухати і так далі. Те, що ми зараз обговорюємо, воно… і в цій частині нам точно, на мій погляд, треба їх послухати.

Те, що ми зараз обговорюємо, воно не зв'язано з цим. Пояснюю чому. Тому що ми зараз обговорюємо… В любому випадку, там буде оренда, так, як комітет прийме: вона буде або на частину державної землі, або на все, як ваша пропозиція. Нема питань. Тільки питання, як воно піде в ту оренду, оце зараз основне. І це доручення треба дати, техніку щоб виписував  комітет: воно піде окремо чи піде разом з майном. Розумієте, да, Андрій…

Будь ласка, Тарас Ярославович.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Дякую, за коментар. Звичайно, що можна законодавчо і всю землю здавати в оренду. Зрештою… Є у мене два коментарі по цьому питанню.

Дивіться, з чим ми стикаємося  в державних підприємствах при приватизації. На жаль, стан більшості підприємств дуже поганий, там є великі борги. І при приватизації, дійсно, борги погашаються, в тому числі погашаються борги дуже часто по зарплатах і по ЄСВ, які там висять деколи по 10 років і люди не можуть вийти на пенсію. Це так само ця ситуація є в державних підприємствах, на жаль.

І другий момент. Якщо продавати… Якщо окремо розділяти майно і землю, з чим ми стикнулися на практиці, у нас було декілька таких підприємств, які були колись аграрні, була земля, але вже в Фонд держмайна передали тільки будівлі. По суті, їх викупляють за ціною металобрухту. Тобто їх викупляють… Там навіть є борги, але ситуація така, що їх купляють просто для того, щоб зрізати металобрухт в більшості, на жаль. Оце, що ми побачили в такій ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Івченко Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Я по пунктам, колеги.

Перше. Розподіл землі, я тут погоджуюсь з Іваном Адамовичем, це не підприємство Укрспирту - це фактично ферми, свиноферми, токи. І якщо ми розділимо землю і розділимо майно, то це майно уйде за 2 гривні і ніхто не буде розвивати, в тому числі тваринницьку галузь, і всі ці ферми просто розберуться і все.

Тому, звичайно, якщо ми зможемо землю разом з майном, скажімо, виставляти на аукціони, то ми дамо шанс тим, хто хоче займатися, скажімо, в тому числі тваринництвом, бути учасниками цієї історії, тому що у них буде земля. Це раз.

Друге. Що б я ще зробив і тут додав би? Якщо є майно, можна… Зрозумійте, от є ферма, наприклад, і біля неї є, скажімо так, 2200 гектарів землі. Тобто є господарський двір і є 2200 гектарів землі. Тобто фактично можна ще зобов'язати, щоб покупці були певні, які будуть займатися, скажімо, робити інвестиції, будуть займатися тваринництвом. Це теж ми можемо зробити. Тобто фактично ми будемо обмежувати тих, хто буде спекулятивно приходити на купівлю там відповідної території. Це правильно. І це правильно, повірте, тому що побудувати з нуля щось - потрібно знайти, по-перше, землю, а зараз це детальні плани; друге - потрібно зробити проект; третє - потрібно зробити зміну цільового призначення; четверте - потрібно приєднання там електромережі і так далі і так далі. А тут все, в принципі, готово.

І тому, швидше, інвестор який захоче займатися такими трудомісткими галузями, він, швидше, прийде саме на купівлю цього майна, відновить ферму і буде використовувати землю для заготівлі сіна і так далі. Тому я тут повністю погоджуюсь. І тут повинна бути аграрна політика.  Це перше.

Друге. Великі об'єми землі. Ну, я скажу так, якщо 40 відсотків йде… Великі об'єми землі - це я собі записав просто пункти, те, що колеги казали, -  якщо у нас є 40 відсотків на пенсіонерів, це земля йде в приватну власність і люди самі визначають, кому здавати в оренду.  20 відсотків – це атошники. Вони теж можуть отримувати в приватну власність і самі будуть визначати, хто буде орендувати.

Якщо ми говоримо про так зване створене акціонерне  товариство задля того, щоб постійно гроші були в державі і ветерани постійно отримували з цього фонду ветеранів, постійно отримували компенсації певні, отримували разові допомоги, отримували можливість там купівлі квартир, в тому числі відшкодування першого внеску, якщо вони там кредити беруть. Це можна зробити на 40 відсотках землі, яка залишиться.

Микола Тарасович, ви чуєте, що я кажу? На  40 відсотках землі, яка залишиться. Тобто фактично ми можемо ці 40 відсотків землі передати в певне державне підприємство, скажімо так, назвати його "Фонд підтримки ветеранів", віддати туди, передати всю цю землю на баланс, потім передати в Мінветеранів, і безпосередньо Мінветеранів буде визначати керівництво, а кошти, які будуть надходити з відповідного підприємства, вони будуть  йти в спеціальний фонд задля певних програм і так далі. І тоді ветерани отримають  не 20 відсотків, а 40, а 20 вони отримують можливість отримувати в приватну власність і так далі. Такий теж варіант можливий. І він спокійно може працювати, тому що ці 40 відсотків землі, їх все одно потрібно кудись вішати на баланс.

Ну, ми не можемо створити сотню державних підприємств. Якщо ми створимо одне і поставимо на баланс всі ці землі, фактично на одне підприємство, це теж варіант, який  можливо обговорювати.

Третє. Якщо ми  говоримо про  здачу в оренду, то тут ми не можемо, в цьому законі, прописати ще Закон про оренду. Ми можемо прописати мінімальні строки оренди. Але у нас є діючий Закон  про земельні торги (2195), він чітко визначає: а) хто визначає  термін оренди (це фактично власник, у кого на балансі стоїть); б) він визначає  умови. Ну, наприклад, він може  розбити  там цю землю по 20 лотів, по 30, там, я не знаю, по  500 і так далі, і так далі, і потім він виставляє через ProZorro  ці права оренди.  Це є вже в законі. Ми можемо тільки сказати: "Мінімальний строк оренди на ці землі має бути там не менше  15 років". Але має бути аргументація, чому 15, чому не 7, або чому не 50  і так далі, і так далі.  Тобто це теж варіант.

В принципі, все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я просто хочу нагадати, що по Закону  2194 землі держпідприємств на постійному користуванні місцевим громадам не були передані. І по 2195 – закон, який, як виговорите, і правильно говорите, визначає, що орган визначає строк, лот не менше.. Є там певні обмеження, деякі не мають і так далі. Щодо цих земель абсолютно ми можемо встановити, якщо комітет буде вважати за необхідне, окреме правило, тому що це процедури, пов'язані з приватизацією. І також змінити якісь правила в цій частині щодо розміру лотів  і так далі, якщо комітет буде вважати за необхідне. Це, в принципі, два нормативних акти одного рівня сили.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Скажіть, будь ласка, як буде власник, фактично той, хто буде проводити аукціон, який закон він буде брати в дію? Він буде казати: у мене є закон 2195, там чітко визначено порядок проведення аукціону, я йду по ньому. Зрозумійте, просто ми тоді маємо вносити зміни в той закон, якщо ми хочемо щось там змінити. Не може бути два закони про земельні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я не знаю, як буде, в принципі, це комітет вирішить. Я тільки говорю до того… говорю, які можливості є у комітету. Можливості комітету –  підкоригувати закон 2195, тим більше, я не хочу зараз вникати, але мені здається, що орган розпорядження, очевидно, тут Держгеокадастр, тому тут, в принципі… Ми ж не дискутуємо те, що 2195 можна міняти, якщо він буде також мінятись, більше чи менше, рано чи пізно.

Колеги, давайте…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, статус цих 40 відсотків ви мені скажіть, статус землі? От 40 відсотків залишилось, який статус?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Статус в першому читанні який?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Вважайте, ми з вами пішли по процедурі: 40 відсотків, 20 відсотків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По процедурі першого читання.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Те, що в першому читанні. І у нас залишилось 40 відсотків. У нас вже нема державної землі. У нас статус цієї землі який буде?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Державна земля.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ми її залишаємо державною землею?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Значить, ми маємо поставити її тоді на баланс чогось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона в Держгеокадастрі, це в законі 2194, 2195 чітко прописано, які землі не передаються. Вона…

 

ІВЧЕНКО В.Є. І кадастр буде тоді її здавати в оренду, получається?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут ми зараз обговорюємо цей варіант.

Дивіться, ще раз, колеги, давайте, щоб ми просто розуміли питання і зробили… У нас ще сьогодні багато питань порядку денного, всі вже починають розходитись. У нас не останній момент.

Перше. Що є вже в законах? Землі держпідприємств у постійному користуванні, розпорядження навіть при відмові держпідприємств від актів постійного користування, зараз геокадастр, вони не переходять автоматично місцевим громадам. Це треба розуміти, воно так є. Перший момент.

Друге. Ми можемо, звичайно, це міняти.

Третій момент. Як вирішить комітет.

Четвертий момент. По закону цьому, який зараз є в першому читанні, чому я про це говорю, якщо ми йдемо… Самий простіший варіант, про що треба запитати зараз кожного члена комітету, перший варіант: просто геокадастр розпоряджається цими землями шляхом виставлення на аукціон права оренди, розмір лотів ми можемо… це вже техніка, просто принцип треба обговорювати. Це один спосіб. І другий спосіб: Фонд держмайна торгує тільки нерухомістю і рухомим майном, які належать підприємствам. Це перший варіант. Все, воно так є, це найпростіше зробити в законі, і найшвидше. Тобто в кожній ситуації плюси і мінуси, воно має теж свої проблеми, які сьогодні озвучені.

Другий варіант. Те, що говорив Біленко не раз, чому потрібен Фонд держмайна. Тому що вони повинні прописати і сказати нормальні процедури, які передбачають, що в конкретний момент те, що буде виставлено на аукціоні, людина, яка це купить, чи підприємство, вона отримає право власності на майно і право оренди на землю на цих 40 процентів. І, очевидно, що борги тоді в цьому варіант. Тобто це борги, дебіторку і кредиторку, борги і права.

Я всіх розумію, кожна з цих двох схем має свої плюси і мінуси, це теж треба розуміти. Тому давайте зробимо, якщо можна, все-таки є багато членів комітету, які нічого не сказали.

Іван Адамович, ми можемо зараз запитати просто кожного. Кажи, Діма.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я рахую, що на аукціон має виставлятися двома лотами: одна частина - це будівлі з територією і землею господарського двора як такого для обслуговування цих приміщень; а всі землі, якщо це тваринницький комплекс, візьмемо, якщо там для відгодівлі ще на пасовище  було 2 тисячі гектарів, вони мають здаватися тільки в оренду, ніяких продажів і розпаювань. Але якщо людина не змінює профіль діяльності, мати першочергове право  на оренду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яка людина не змінює профіль…? Тобто ти пропонуєш….

 

СОЛОМЧУК Д.В. Якщо профіль підприємства не здійснюється, все одно, хоч там будівлі десь і знищені, але там є транспортні шляхи, комунікації, а це сьогодні також багато коштує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правильно я розумію творю пропозицію, що тоді першим лотом Фонд держмайна виставляє ЦМК, і тільки ЦМК, тому що інакше не буде першочергове право, тому що, якщо кожен купить по одному трактору, кожен буде казати, що у мене першочергове право.

Тому, якщо, наприклад, хтось купив  ЦМК з аукціону і після цього другим, окремим далі лотом йде від Геокадастру право оренди на 10, 20, 30, 40, 50 років, як прийме комітет, цих земель, то тоді виходять всі, але оцей, хто купив перед тим як би це майно, він має першочергове право при рівних інших умовах.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Так. Без зміни виду діяльності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Він платить, по суті, за першочергове право.

Колеги, давайте по черзі. Володя Тимофійчук, твоя думка? Сергій Лабазюк, будь ласка.

Сергій Лабазюк, тоді починаємо з вас, і по черзі, просто думку: одним лотом все разом чи двома окремими? Да, Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Дякую.  Відверто скажу, вже так руку важко тягнути, так довго і високо, ви мене не бачите. Я розумію, що я в кінці сиджу тут.

Колеги,  у нас є два варіанти, як на мене, зробити щось надто складне - і в результаті нічого, або таки підійти об'єктивно до реальності. Я би хотів ще до одного питання, окрім того, про яке ви зараз говорите, повернутися. Тут звучить дуже часто сьогодні про атошників, але зовсім все ж таки ніхто не акцентує увагу на членах колишніх радгоспів. Бо якось так, АТО, АТО… Я розумію, що у нас актуально сьогодні у нас атошники, але всім атошникам землі з Аграрної академії наук, скажімо так, не вистачить. А от колишні члени радгоспу,  які точно такі ж самі люди, як колишні члени колгоспів,  не отримали землю при розпаюванні в 2000 році. І цю норму нам треба чітко зафіксувати, і ця категорія людей має отримати землю по процедурі,  яку, в принципі, ми вже раніше обговорювали. Це перше.

Щодо двох лотів або одного,  я, можливо,  вже повторюся і скажу  те, що говорили частина колег. Якщо ми будемо виставляти  окремо  майновий комплекс і окремо землю, ну, давайте об'єктивно, землі, точніше майнові комплекси радгоспів,  вони сьогодні  нічого не  вартують як  такі. Але якщо ми їх вставимо окремо, це буде купа металолому і глини, яку купувати або не буде ніхто, або за копійки, і на базі тих підприємств ніхто нічого нового створювати, швидше за все, не буде. Тому для того, щоби держава виручила якісь кошти з цих активів, точно виставляти потрібно одним лотом, разом і землю, і активи, так звані зернотоки і техніку, якщо її можна називати технікою.

Чи можемо ми прив'язати, зобов'язати займатися худобою чи чимось іншим? Ну, давайте об'єктивно, по чинному законодавству -  ні. І не факт, що це потрібно сьогодні думати, яким чином виписати, бо це буде щось надто складне і недієве. Але обмеження в роках і, можливо, якісь інші інструменти, які нададуть можливість приймати участь в аукціонах більшій кількості потенційних підприємств, які отримають таку можливість обробляти  завтра цю землю, потрібно однозначно. Тому не окремими лотами, а однозначно разом.

 І дуже  було конструктивне питання, яке обговорювали: а хто ж має управляти землями, хто має їх передавати в оренду чи то якимось чином здавати? А чому ми сьогодні не згадуємо Міністерство аграрної політики, яке ми разом з вами відновили роботу? І сьогодні  та земля, яка залишиться після розподілу, 40, чи 30, чи 50 відсотків, відійде на колишніх членів радгоспу, можливо, 10 чи 20 буде все ж таки  розподілено, чи то атошники, чи працівники соціальної сфери населених пунктів, можливо, це  актуальніше сьогодні було би питання. І частина землі, яка залишиться - це буде в  загальному об'ємі 100, 150, 200 тисяч гектарів землі, - вони могли би перейти на підприємства при Міністерстві аграрної політики і вже, в принципі, ця земля могла би передаватися через Фонд держмайна отаким чином, як ми говорили, в довгострокову оренду, якщо ми це так будемо називати, просто буде майновий комплекс з правом оренди на землю на 10, чи на 20, чи на 30 років. І Міністерство аграрної політики, яке буде виручати дані кошти з оренди, буде фінансувати далі аграрну науку - ту, про яку ми сьогодні говорили, де знову ж таки мільярд з лишнім виділяємо на науку. І це, можливо, єдиний, як на мене, реальний механізм, який ми тут можемо в комітеті прийняти і у вигляді закону воно буде прийнято у Верховній Раді.

Якщо ми будемо намагатися об'єднати всі землі державні, а вони є у нас і в пенітенціарної служби і так далі, ну, це дорога в нікуди. Ми просто цього рішення ніколи не приймемо, залишиться просто у вигляді розмови. Якщо є вже наболіла тема і ми вкотре її піднімаємо: Аграрна академія як неефективний управлінець землею, - давайте вирішувати в межах Аграрної академії і Міністерства аграрної політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Литвиненко, основне питання, якщо можна: двома окремими лотами чи одним спільним?

Микола Іванович, ви.

 

КУЧЕР М.І. Я вважаю, що потрібно двома окремими лотами. І, в першу чергу, ми повинні дійсно, я підтримую Сергія в тому, що він говорив, що в першу чергу говорити за тих людей, які працювали в державних підприємствах, за пенсіонерів, які працювали в аграрних підприємствах. Тому що  у мене на окрузі є два підприємства, на 10 ОТГ є два підприємства, які: одне належить Академії аграрних наук, інше - Міністерству освіти, - де люди тільки в двох селах із сотні сіл не отримали паїв. Вони чекають цього вже 20 років, більше 20 років. І я думаю, що перше, про що потрібно говорити, це про те, що вони повинні отримати оцих 40 відсотків земель, які  належать цим підприємствам, і отримати землю. Тому я кожен рік по кілька разів отримую від них звернення, підписи. Люди чекають, люди хочуть отримати цю землю. А те, що лоти, все-таки два.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитро Костюк.

 

КОСТЮК Д.С. Я перепрошую, я запізнився трошки. Зараз вийшов і повернувся, і пропустив. Який розподіл, зрештою, зараз пропонується? Треба розуміти, що ти коментуєш.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, давай я тоді пізніше тобі…

 

КОСТЮК Д.С. Почекайте, дайте висловити свою думку…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми не це зараз обговорюємо. (Шум у залі)

 

 КОСТЮК Д.С. Ну, тоді я пропускаю запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно не про розподіл  всередині.

Микола.

 

______________.  Я вважаю, цілим майновим комплексом, а строк оренди – 15 років, бо 50 – це дуже багато.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До строку оренди ми теж підійдемо. Ми зараз  це питання розділили на частини, і кожне…

 

______________.  Цілим майновим комплексом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. Цілісний майновий комплекс. Тому що ці ферми, на яких на сьогоднішній день  працюють люди, вони взагалі нікому не потрібні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цілісним.

Саша.

 

______________.  Наші колеги вже казали, що, дійсно, багато аграріїв, які  працювали на тих державних підприємствах, чекають на  розпайовку. І ще питання по атошниках, яке стоїть. Ми всі розуміємо, що всієї землі не вистачить для всіх атошників, тому  треба розробити цей механізм відшкодування.

А що стосується, цілісний чи не цілісний майновий комплекс, одним чи двома лотами, я вважаю, що самі будівлі, самі споруди, вони будуть не потрібні  без землі. Всі чекають землю. І я вважаю, що треба однозначно цілісним майновий комплекс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Колеги,  давайте тоді зробимо коротше, тому що там є ще декілька питань.

Хто за цілісний, підніміть руки. (Шум у залі)

Ти за цілісний чи окремо?  (Шум у залі)

Олег, у нас ще зараз п'ять питань для обговорення. (Шум у залі)

Що? За цілісний чи за окремий?

Володя,  цілісний, окремий? Окремий. Тоді не піднімай зараз руку. (Шум у залі)

 

______________.  Микола Тарасович!

(Загальна дискусія)

 

_______________. У мене є ремарка. Якщо це цілісний, але щоб борги не переходили.

 

_____________. От, правильно.

 

_____________. Це головне. Розумієте, якщо ми зараз тут будемо передавати цілісним майновим комплексом і передамо і борги, заберуть ці комплекси, заберуть ті підприємства, які їх банкротили завжди. Розумієте, тут хтось хоче дуже легко це зробити і швидко. Ми всі сьогодні розуміли,  що для воїнів АТО ми точно надаємо 20 відсотків. 40 відсотків ми надаємо людям, тут уже можна не обговорювати. Але давайте ми на той аграрний комітет, щоб ми зробили той механізм, щоб ті підприємства, які сьогодні банкротили ці державні підприємства, не забрали сьогодні задарма цю землю.

То я за цілісний, але без боргів, якось давайте так.

 

_____________. Але куди їх діти?

Микола Тарасович, ви ж не кажете про одну умову: куди діваються борги тоді при розподілі? Не цілісним майновим комплексом, а де залишаються борги?

Я правильно розумію, що більшість підприємств академії аграрної наук, вони знаходяться в кредиторській заборгованості? Ці борги накручені, зрозуміло. Будучи адекватним, нормальним бізнесменом, хто працював би з державним підприємством на кшталт академії аграрної наук? Ніхто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, пропозиція.

 

_____________. Пропозиція, щоб виділити, да, це майно, нехай борги залишаються на майні. Майно, воно нікому не потрібне, його судьба зрозуміла. А землю, да, віддати людям, розпаювати і віддати. А з цими боргами вони розберуться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте тримати фокус. Я просто хочу нагадати, що нам треба зараз зрозуміти по строку оренди, зрозуміти інші речі і дати…

Дивіться, нагадую, що в нас не останнє далеко засідання комітету, не перше по цьому.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, я абсолютно хочу, я абсолютно підтримую колег: тільки цілісним майновим комплексом.Відповідно ми повинні розуміти, оскільки це оренда, борги треба, звичайно, їх треба відвести на сторону, це мови навіть немає. Тому що багато хто вже собі підготував цілі підприємства, які готові зараз… вже в черзі стоїть. Тому це однозначно.

Друге. Я абсолютно погоджуюся із Сергієм Петровичем, практично під кожним його словом, крім одного. Можна виписати механізм сьогодні і дати перевагу тим господарствам, які займаються тваринництвом. У нас від початку цього року знову 7,6 відсотка зменшення поголів'я великої рогатої худоби. І сьогодні багато державних підприємств, де є ферми, дати перевагу тим підприємствам, які займаються виробництвом молока, м'яса і так далі. І це можна виписати, тільки просто треба сісти і подумати. То моя думка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Хто за два окремі лоти, підніміть руку. Шість.

В мене прохання до секретаріату. Оскільки більшість комітету стоїть на позиції цілісної історії, тому, будь ласка…

Тарас Ярославович, ви мене і членів комітету не переконали, що вам достатньо першої редакції для цілісного комплексу. Крім мене, ви не переконали геокадастр, який не знає, як це оформляти на підставі такого результатів аукціонів, як ви сказали. Тому, будь ласка… І Біленка теж не переконали, який написав ці всі закони.

Тому я вас прошу протягом двох тижнів, тижня-двох доопрацювати свою частину, не посилатися на те, що ви щось в травні скидали. Наскільки я знаю, в принципі, це не вирішило ту проблему, яка сьогодні… (Не чути) Я не приймав ні в одному, ні в другому рішенні зараз голосування, не підтримав ні одне, ні друге. Якщо комітет стоїть на варіанті, що це має бути спільна історія, значить, у вас робочий варіант - перетворення, договір оренди без аукціону, підписаний з цим… як називається, з підприємством, корпоративні права, які ви продаєте. І ми тоді стикнемося зараз з проблемою, по якій процентній ставці  воно має бути підписано і на який строк.

Процентну ставку відкидаємо сьогодні в сторону. Це не дискусія. Тому що, в принципі, яку би не поставили, держава просто один раз, ми так розуміємо, отримає основні гроші. Або передбачити якісь механізми індексації і так далі.

Наступне питання. Будь ласка,  Сергій Рудик. 

 

РУДИК С.Я. Я хотів просто уточнити у  представника, наскільки це питання  по 20 відсотках погоджено з учасниками бойових дій,  щоб потім не вийшло так, що  одна асоціація – за, друга асоціація – проти. Їх достатньо є багато на сьогоднішній день, і нам дуже важливо, щоби погодження… щоб це було консенсусне рішення. Щоб  ми розуміли, що, їдучі на округи і спілкуючись про цей законопроект з колегами в парламенті, і голосуючи за нього, ми робимо добру справу для людей. І не вийшло так, що комусь це буде 10, комусь 25, ну, і знову це все буде перетворено на якийсь там базар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніяк не погоджено. От ми б хотіли, щоб вони сьогодні прийшли і щоб ми  почали цю дискусію. Ну, перенесемо її на наступний раз, бо їх сьогодні немає.

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Старинець розказував, що вони в останній момент сказали, що якась термінова нарада. Вибачились. Там був перший замміністра і два атошники, які очолюють різні асоціації.

Ми б задали ці питання. От Сергій  Ярославович правильно задає: "А чому у вас така думка? А наскільки вона консолідована?" і так далі, і так далі. Тому що, в принципі, 20 процентів на першому етапі  було  таке рішення, ну, скажімо так, волюнтаристське просто. Половина –  туди, половина – туди, а їм там 20. Тому треба це обговорювати, для цього підготував кадастр статистику. Але ми не маємо, що з ними обговорювати поки що, тому що треба їх.

Дивіться, у нас є різні правки по строках договорів оренди, які, якщо ми приймаємо рішення, що ми працюємо над напрямком, що це цілісний майновий комплекс, що це продається все разом в якійсь формі, то зразу, очевидно, якийсь  договір оренди. В першому читанні був 50 років.

У нас є  різні правки. Я пропоную зараз проголосувати за три варіанти. Один - залишити, перше читання, 50 років. Другий - скоротити в два, 25 років. Третій варіант – 10 років, не 7, а 10 поставити, щоб якось виділити цю історію.

Є інші пропозиції по строках? Якщо ні, хто за 50 років, як в першому читанні, підніміть руки.

Хто за 25 років, як в першому читанні, підніміть руки.

Хто за 10 років?

Добре, якщо ми поставимо 15 років, за це буде більшість в комітеті? Хто за 15 років?

Все, робочий варіант - 15 років, ми потім обговоримо.

Сергій, що нам ще важливе до таблиці до другого читання? Назви зараз. Ще одне, у Сергія Лабазюка було зауваження, я хотів уточнити, і у Миколи  Івановича. У Миколи Івановича якраз був термін 15 років. Бачите, як ми співпали, Микола Іванович. Що члени радгоспів мали би взяти участь в цих процесах.

Хотів уточнити один момент. У нас є, наприклад, ОТГ зараз,   у нас є на території цього ОТГ це підприємство. Члени радгоспу – це  якийсь радгосп, який не попав під розпайовку і там їм видали акції?

 

_______________. Дуже просто. Члени радгоспу не в ОТГ, ми говоримо про конкретне підприємство, яке знаходиться на території конкретного населеного пункту. Всі ці  підприємства академії вони мають конкретний населений пункт. Там були радгоспи, і на 2000 рік… Чому 2000 рік я пропоную взяти до увагу? Тому що в 2000 році відбувалося розпаювання в Україні, колгоспи розпайовувались. Беремо на 2000 рік, хто працював на той  період  в радгоспі або вийшов на пенсію з цього радгоспу вже, і вони мають право прийняти участь  при так званому розпаюванні цієї  землі. Це точно  той самий принцип, який був по розпаюванню землі колгоспів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як радгоспи і депешки зв'язані?

 

_______________. Так це вони і є ж, ці депешки, колись вони називалися радгоспи, це вони якраз і є. От є конкретна юридична  структура,  є 2000 рік, є  статистика, конкретні прізвища, хто працював. Да, є, на жаль, люди, кого вже немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію, воно в першій редакції насправді так і є, але щоб не було там дискусій, тоді ми можемо прописати, що в процесі там були реорганізації, то стаж роботи зараховується на будь-якому з цих підприємств, якщо протягом 20 років вони називалися один раз, потім перетворились і назвались іншим, потім ще якось зробились, там  третій і четвертий раз. Правильно я розумію, Сергію?

 

_______________. Так і є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились.

Які ще питання в нас стримують таблицю, Сергій?

 

_______________. Тут по учасникам АТО.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Учасники АТО, ми  їх слухаємо наступний раз, там є цілий блок питань. Що крім цього?

 

_______________. Якщо розподіл, якщо він залишається таким же…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Розподіл ми після дискусії з атошниками зразу  обговоримо.

Так, колеги, по стажу працівників. Артем Нагаєвський минулий раз піднімав, ми за нього не проголосували. В нас перше читання яке, скільки пропозиція, Сергію?

 

_______________. У нас рік стояв, але на минулому комітеті 3 роки визначились.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  От якраз хотів, щоб ти це сказав. Минулого комітету комітет вже визначився стаж зробити 3 роки. Чи є в нас потреба до цього повертатися, Артем? Ми вже ж це в принципі визначили.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Бо у Івана Адамовича було питання, ми з ним дискутували по цьому питанню. І, в принципі, чи він може озвучити, чи я можу сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Іван Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перше: в мене розуміння 3 роки. В загальному перше. В мене розуміння того, що сьогодні ми  розпайовуємо державні землі, і ці люди, які сьогодні працюють на даний  момент на роботі, і не менше  вони працюють, не меншим стажем, як 3 роки, вони підпадають під  розпаювання. І ці люди, які вчора, чи там місяць, чи два місяці тому, чи почули в  минулому році, коли ми почали говорити за те, що буде закон по розпаюванню державних земель, і їх влаштували на роботу, і вони сьогодні відпрацювали там, скажімо, хто  кілька місяців, я рахую, що ці люди не підпадають під розпаювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна конкретно, які люди, ви вважаєте, не підпадають?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Не підпадають ті, які сьогодні не мають стажу роботу на місці роботи 3 роки. Тобто вони менше працюють на самому підприємстві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме так ми прийняли на минулому комітеті.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Ні, але просто тут до кінця не всі члени комітету розуміють це. Члени комітету це розуміють трішки по-іншому, що людина, яка відпрацювала 3 роки, звільнилася, поїхала десь в Польщу чи ще кудись на роботу, вона підпадає під розпаювання. Я проти цього. А чого так є?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пояснюю чому.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Ні, я вибачаюся. Що таке розпаювання? Давайте ми розберемося, що таке розпаювання. Розпаювання – це сьогодні держава дає частку за те, що людина працювала на роботі на цьому державному підприємстві. Людина, яка написала заяву, звільнилася з роботи і поїхала деінде чи пішла на іншу роботу, вона втратила цю можливість на розпаювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Так тому що вона пішла на інше місце роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пішла, у нас нема кріпосного права.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, у нас немає кріпосного права…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чим відрізняється людина, яка станом на сьогодні працювала 3 роки, а яка - 5 років назад?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Микола Тарасович, а тому, коли в КСП ми проводили розпаювання, ми розуміємо, що люди, які відпрацювали в КСП там до 1996 року і звільнилися з роботи, у 1994-му, 1993-му, 1992-му, 1991-му пішли на іншу роботу, вони втратили можливість отримати свою частку паю в тому КСП, хоча працювали по 10, по 15 років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.

Хто за пропозицію Івана Адамовича, що обмежити тільки тими людьми, які працюють станом на сьогодні 3 роки?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Або вийшли на пенсію. Або вийшли на пенсію з даного підприємства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або вийшли на пенсію.

Хто – за таку пропозицію? Троє. Четверо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Просто треба, щоб члени комітету розібралися з цим. Це треба подумати, це не треба спішити, це неможливо зараз сказати…. Тому що, я ще раз кажу, от ви собі уявіть, людина сьогодні поїхала кудись, тобто вона зрадила підприємство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що таке зрадила, Іван Адамович?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Ні, ну як, вона лишила підприємство, розрахувалася, пішла на інше місце роботи, тому що там зарплати не платили, ще чогось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Три роки, колись… Зрадила  через те, що зарплату не платили…  Колись вона три роки поклала свого часу, віку і так далі цьому підприємству, хтось зараз поклав. Їй дали кращу пропозицію, вона переїхала в інше місто. Причому тут зрада?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Хай     там і отримує свій пай, Микола Тарасович, які питання? Хай там і отримує свій пай. Вона там отримала свої преференції…

 

_______________. А можна змінити три роки на більше?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна змінити, тільки у нас в країні не буде розпайовки.

Хлопці, перше, давайте ще зрозумійте від важливі речі. Перше: чим більше ви збільшуєте стаж роботи, тим більше ви залишите в державній власності. Якщо задача така, давайте.

Другий момент. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  А у нас що, задача сьогодні роздати землю, кому ми хочемо, наліво-направо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас задача не роздати наліво-направо, у нас задача - зробити цей сектор ефективним і викоренити корупцію, а не перейменовувати орган з аграрної академії в якийсь банк, третє, четверте, п'яте, шосте.

Іван Адамович, якщо це вже у нас дискусія просто двох, а не по комітету… Знову ж таки, буде комітет приймати рішення.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.   Я просто, ще раз, Микола Тарасович, я ще раз звертаюсь до комітету і прошу колег це обговорити і добре обдумати. Тому що дійсно за тим криється.

Я думаю, що ви, Микола Тарасович, ви теж подумайте, тому що я рахую, що  в даному випадку я правий. Людина, яка пішла на інше місце роботи, вона отримала інші для себе переваги, чомусь вона туди пішла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артем Нагаєвський.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я думаю, що саме це питання, можливо, вирішиться за рахунок нашого стажу. Тобто я пропонував минулого разу, позаминулого  разу  5 років саме встановити, бо це той термін, який прибере всі ці зловживання і всі ці маніпулювання.

Бо людина, дійсно, яка там прийшла три  роки пропрацювала, можливо, там просто пересиділа або там ще щось, якісь моменти були. А вже коли людина 5 років  пропрацювала, вона вже має повне моральне право претендувати на пай в цьому підприємстві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозумів.

Сергій, пропозиції на наступний раз по таблиці, по голосуванню. Одна - як була в минулий раз; друга, - як сформує Артем Нагаєвський. Це, допустимо, збільшення стажу із  тих, що звільнились. Третя пропозиція - Чайківського Івана Адамовича. Чайківський Іван Адамович і Артем Нагаєвський, їх помічники мають тоді дати формулювання.   

Салійчук Саша.

 

САЛІЙЧУК О.В. Колеги, у мене уточнююче питання. Скажіть, будь ласка, я в Сергія питав, чи правильно я розумію, що якщо людина навіть працювала у 80-90-х роках і не отримувала пай, вона може отримати пай? Правильно чи ні? Перше питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно.

 

САЛІЙЧУК О.В. Правильно, добре.

І тепер питання номер два. Якщо людина отримала вже пай, не з цієї землі, а взагалі отримала пай, вона має право ще один пай отримати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні.

 

САЛІЙЧУК О.В. Ні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, що нам ще треба до таблиці?

 

_______________. Була правка, чи мають бути виключені із складу земель, що підлягають приватизації, землі профільних інститутів та дослідних станцій, що використовуються у фундаментальних та прикладних дослідження.?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми минулий раз відкинули цю історію, тому що ніхто не може ідентифікувати, що це таке, в тому числі аграрна академія, що вважається фундаментальною, а що не фундаментальною наукою.

Що ще?

 

_______________. І була ще правка, яка надавала Кабінету Міністрів право вилучати земельні ділянки з постійного користування с/г призначення, які використовуються неефективно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми теж просто не зрозуміли, як це робити, і тоді відкинули, якщо я не помиляюся. Можемо ще раз обговорити,  просто, мені здається, наше розуміння в цій нормі не просунулося.

Колеги, тоді ми готуємо таблицю так, як ми сьогодні озвучили. І це добре, що у нас є жваві дискусії по цьому закону. Є декілька норм. Перше: ми вислуховуємо атошників, їхній блок, і тоді приймаємо рішення комітету про розподіли, нерозподіли, ідеї Богданця, Діми Соломчука, в цій частині. Наступний момент: якщо ми далі все-таки йдемо по приватизації по розподілу, у нас є різні трактування щодо стажу; ми ставимо на голосування три варіанти, у нас зараз є як мінімум. Наступний момент, де ми ще будемо комітетом визначатися, крім всього іншого, це процедура, яка буде прописана Фондом держмайна разом із секретаріатом в частині як би того, що не розпайовується, якщо буде саме рішення таке комітету.

В принципі, зрозуміло що до чого, на якому світі ми зараз? Переходимо до наступного питання, надіюсь? Іван Адамович? Олег? Переходимо до наступної, якщо не проти, бо у нас ще декілька питань?

 

 _______________. У мене ще одна пропозиція, якщо можна, Микола Тарасович. Доручити Фонду держмайна на наступне засідання підготувати стан підприємств, фінансовий стан підприємств Академії аграрних наук. Чи вплине якось те рішення…

 

 _______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, як вони можуть це зробити? Я з радістю, але як вони можуть це зробити?

 

 _______________. А Мінагро?

 

 _______________. Да.

 

 _______________. Тоді Мінагро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Мінагро може Аграрну академію зробити…

 

 _______________. Добре, хто може надати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аграрна академія може сама дати.

 

 _______________. Нехай аграрна академія надасть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От у нас цей закон займає дуже багато часу. У нас, дивіться,  ще п'ять питань порядку денного. Якщо ми знову будемо ставити якісь аналізи, ми не приймемо закон.

 

 _______________. Цікавлять тільки так: борги і арешти. Якщо ми побачимо, що всі підприємства знаходяться в кредиторській заборгованості та під арештами, чи вплине це якось на голосування комітетом, цілісним майновим комплексом чи розподілити: майно - окремо, землю - окремо? Якщо ми зрозуміємо, що всі аграрні підприємства з накрученою кредиторкою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене пропозиція. Можеш підготувати запит на аграрну академію  надати. Нехай дадуть відповідь, і тоді ми це обговоримо.

 

 _______________. Запит на Аграрну академію – це все одно, що в небесну канцелярію писати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, я підпишу запити. Всі решта, хлопці підпишуть запит від аграрної академії. Просто підготуй з помічниками цей запит, бо секретаріат теж має зараз щодо роботи.

Колеги, переходимо до наступного питання порядку денного - 2064.

Біленко Сергій, що, ти вважаєш, треба змінити чи поміняти?

 

БІЛЕНКО С.Б. Значить, була з голосу при прийняті, при схвалені цього законопроекту внесена правка, яка виключає положення, які зобов'язували орендодавця при припиненні договору оренди відшкодовувати орандарю внесені ним поліпшення. Значить, ця норма була виключена, але така ж, дзеркальна, норма залишилась щодо договорів емфітевзису. Тобто ми пропонуємо узгодити ці положення і ту норму теж виключити.

І на минулому комітеті був виступ представника Аграрного союзу України. Була пропозиція щодо надання можливості власникам будівель та споруд, розташованих на земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, викупити ці земельні ділянки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, ти мені дзвонив, я попросив, щоб в таблицю внесений той варіант, щоб ми не міняли  закони, пов'язані з реформою, для юридичних осіб  з 2024 року, а до того для фізичних осіб, щоб ми не міняли цю всю історію, з  врахуванням суб'єктів земельної реформи.

 

БІЛЕНКО С.Б. Так і прописано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, думки, пропозиції щодо цього?  Є бажання скоригувати дві норми, щоби закон був… менше питань було до нього, щоб  він правильніше працював.

Хто – за, пПрошу підтримати і проголосувати.

Андрій, говори, якщо є питання.

 

_______________. Ні-ні, я просто…Зза що голосуємо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми зараз обговорюємо 2064. Біленко говорить, що треба  викинути одне слово - емфітевзис, бо ми минулого разу   викинули договір оренди, треба емфітевзис. Раз.

Друге. Додати право викупу землі під господарськими дворами з врахуванням норм земельної реформи, що юридичні особи з 2024 року, тому що це сільськогосподарська земля, фізичні особи - зараз, щоб врегулювати цю проблему. Там є дійсно стара проблема, КСПешні, не КСПешні землі і  так далі, і  так далі.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тобто, якщо сьогодні є господарські будівлі, тобто старі розвалені ферми, ці ферми, хтось сьогодні відновив ферму, а земля - або взяв в  оренду, або не взяв,  і хоче сьогодні  ту землю викупити. Просто в цій нормі дати  можливість з 2024  року, якщо це юридична особа має у власності ферму, з 2024 року щоб вона мала право цю землю викупити,  все. А якщо це фізична особа, це може зараз до ста викупити в межах того,  і крапка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артем Нагаєвський.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Наскільки я пам'ятаю, там йде мова про те, щоб викупити по нормативно-грошовій оцінці. А в нас є такі майнові комплекси оці, як ви кажете,  хтось там відремонтував,  хтось зробив, які там займають площу 2 сотки, 3 сотки, а під них землі виділено 10 або 20 гектарів, тобто вона використовується не так ефективно. І мова йде про те, що людина, яка має там якийсь сарай, грубо кажучи, на землі 10 гектарівх, має право 10 гектарів викупити по нормативно-грошовій оцінці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Біленко.

 

БІЛЕНКО С.Б. Там не нормативна оцінка, а експертна, тобто ринкова ціна. У нас в  тих змінах, що розіслані, там немає за нормативною, немає знижки, немає розстрочки. Тобто експертн0-грошова оцінка, тобто ринкова ціна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. У мене також пропозиція. Будь ласка, я її зачитаю.

Шановні колеги, перед фінальним розглядом доопрацьованого законопроекту 2064 я прошу голову комітету поставити на голосування пропозицію, якою пропонується дозволити власникам об'єктів нерухомого майна: будівель, споруд, побудованих на земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної комунальної власності, - викупити ці земельні ділянки у держави, територіальної громади за експертною грошовою оцінкою. Це так написано.

Я вважаю, що вищезазначена норма не може бути прийнята, оскільки вона суперечить нормам чинного законодавства. Зокрема, частині сьомій статті 130 Земельного кодексу, де чітко зазначено, що продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності забороняється.

Окрім цього, я не побачив даних щодо кількості таких земельних ділянок. Не було звернень від власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на яких побудовані будівлі, споруди, що десь там їм ця норма спричинила проблеми.

Тому я пропоную залишити чинну редакцію частини сьомої статті 130 Земельного кодексу без змін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я чув це на всіх конференціях і в кожній області, що там є реальні проблеми. Давайте послухаємо один одного.

Будь ласка.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Ми саме вносимо зміни до статті 130, тобто суперечності там немає. Ми саме в статтю 130 дописуємо виключення, крім оцих земель. Тобто тут суперечності немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представники асоціацій.

 

_____________. Крім яких земель?

 

БІЛЕНКО С.Б. Це землі сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь. Просто у нас зараз повна заборона. Тобто ми робимо виключення для тих земель сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, які забудовані, які вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в мене пропозиція. Сергій, візьми представників, там, де є проблеми, поясніть Андрію, голові підкомітету з цього питання, цю всю історію.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Не потрібно, тут просто треба зрозуміти. Якщо там, дійсно, от я знаю багато підприємств, в яких стоїть, допустимо, 20 соток, чи там, допустимо, стоїть склад 15 на 90 метрів, а під ними стоїть, виділено землі на 10 гектарів.

Тому, можливо, треба просто зробити коригування, що тільки ту землю можна придбати, яка потрібна для обслуговування цих будівель.

 

БІЛЕНКО С.Б. 10 гектарів там не буде, тому що ми прив'язалися до несільськогосподарських угідь. Це невеликі ділянки. І навіть штучно їх змінювати, угіддя, невигідно, тому що у них виросте нормативна оцінка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, у мене пропозиція. Оскільки це пішла вже така термінологія, буде, не буде, зберіться, будь ласка, окремо і розберіться з цією частиною. Поясніть Андрію, чи воно буде, чи не буде. Може, він десь правий, може, тут треба скорегувати і так далі. І тоді ще раз вернемося до цього питання. Нема заперечень?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я ще, якщо дозволите, я просто два слова добавлю. Воно, звичайно, якщо сьогодні дивитися чисто візуально, те, що Андрій Володимирович говорить, дійсно є дуже багато сьогодні навіть таких моментів, де не просто там 15 на 90 чи там 20 на 90 стоїть одне приміщення, а за тим приміщенням не те що 10, а 20 гектарів і 30 гектарів. Але ми повинні розуміти, що більшість - це 99 відсотків – це бувші господарські будівлі. На тих будівлях було маса забудови. І там сьогодні для того, щоб щось зробити, аби та земля була придатна для використання сільськогосподарського, треба робити рекультивацію. Це величезні суми грошей, які треба затратити на це, це нікому не вигідно.

Тому, якщо є сьогодні бажання, хтось хоче купити таку землю, це треба продавати. Бо інакше… це просто в нас в кожній області, в кожному районі, в кожній ОТГ маса таких господарських дворів, за які ніхто копійки, нічого не платить, і заставити їх неможливо навіть, платити за це.

Оце сама більша проблема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, Сергій, погоджуєтесь, що ви ще окремо розберетесь - і тоді вийдете на комітет з позицією по цій історії?

Наступне питання. Інформація Мінекономіки щодо встановлення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої, Кропивницький Роман Віталійович.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Доброго дня! Давайте почну з поточного стану погодження проекту.

Проект був розроблений Мінекономіки. На сьогодні в нас по Регламенту Кабміну є всі погодження від заінтересованих центральних органів виконавчої влади. Працюємо з ДРС над АРВ і працюємо з Мін'юстом. От погодження, і на наступному тижні маємо на Кабмін засилати.

Питання друге: Чому ми це зараз робимо в жовтні. Тому що МРЦ, в принципі, як будь-яке державне регулювання, воно прямо впливає на конкуренцію. А оскільки наша постанова стосується двох великих сегментів бізнесу – це міцний алкоголь і винороби, то по міцному алкоголю ми питання начебто всі вирішили, узгодили. У нас залишилось питання по виноробам, по тому, яка має бути мінімальна роздрібна ціна саме на сухі вина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це основна дискусія, давайте от зосередимося на цьому. Думка Мінекономіки, МінАПК щодо підняття мінімальних цін на виноробні… 

 

_______________. Цікавить саме сухе вино, тому що воно єдине залишилося по минулорічній постанові при мінімальних цінах… А, з 18-го року.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Дивіться, методологічно за законом України ми робимо розрахунки відповідно до мінімальних оптово-відпускних цін. Мінімальна оптово-відпускна ціна формується суб'єктом господарювання відповідно до його господарської діяльності. Тому ми, в принципі, не можемо залучати якийсь інститут, який нам обрахує її базово. Ми надали запити через асоціації і на місяць вивісили проект постанови для, того щоб отримати максимально велику кількість респондентів до нашого питання. І на сьогодні від того, які ми отримали розрахунки, ми обрахували саме 42 гривні, і методологічно по-іншому ми зараз рухатись не можемо.

Ми опрацьовували з асоціацією інший підхід. Нам закон дозволяє…

 

_______________. Можна запитання? За якими критеріями, а саме методологією розрахунку, розраховується мінімальна роздрібна ціна на вино звичайне, не ігристе? От ви говорите про методологію. От яка саме, де вона, де її взяти? Де ця методологія? Ви тільки про неї говорите, хотілось би її побачити.

Да, я вибачаюсь. Ви говорите по критеріям і методології, але саме методологію, ви її не показуєте. Де вона?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. О'кей, пояснюю. Дивіться, в 18-му році, коли останній раз передалось МРЦ при Мінекономіки було створена відповідна робоча група як дорадчий орган. На цій робочій групі протокольним рішенням було прийнято формат запиту, який мав би у підприємців запитувати їх собівартість і структуру по мінімальній відпускній ціні.

 

 _______________. Хто входив в робочу групу?

 

 КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Це робоча група з 2018 року, вона, мабуть, вже…

 

 _______________. Тобто вона вже розформована?

 

 КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Скоріш за все, так. Вона зібралась, прийняла рішення, зробила обрахунки, і за такою методикою ми працюємо на сьогодні.

 

 _______________. Тобто ви зробили запити?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Да, ми зробили запити за відповідною формою.

 

 _______________. Скільки запитів?

 

 КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В.  Ми зробили запити на асоціації всі, які є у нас в переліку асоціацій по лікеро-горілчаній промисловості. Плюс ми на місяць вивісили постанову для обговорення на сайті Мінекономіки

 

 _______________. Можете назвати основні п'ять асоціацій, до яких ви звернулись?

 

 КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Зараз з пам'яті вам не скажу. Якщо потрібно, я вам цю інформацію надам з повним переліком.

 

 _______________. Будь ласка. Можна моє запитання зарахувати як звернення до Мінекономіки? Будь ласка, надайте у вільний час.

Я чому питаю, дивіться, мій округ пов'язаний тісно з виноробною галуззю, як і Степана Миколайовича, в принципі. І я, дійсно, як людина з економічною вищою освітою просто не розумію деяких моментів. А саме, у нас з кожним роком піднімається мінімальна заробітна плата. Виноробство, а саме виноградарство, одне із самих, знаєте, таких трудоємких робіт і фермерських господарств. Тобто ми маємо виноградники, там працюють люди. У нас  все дорожчає, зараз газ дорожчає, мінімальна заробітна плата дорожчає. В принципі дуже багато факторів, які створюють певну собівартість продукту, яка стає дорожчою з кожним роком. А ви залишаєте собівартість вина, яке в принципі є похідним з первинного виноробного матеріалу, на рівні минулого року, або позаминулого, ну, 42 гривні. Воно не підвищується.

От по суті скажіть мені, собівартість піднялась, а мінімальна ціна, мінімальна яку ви…  (Не чути) залишаєте? От як це так?

 

 КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Дивіться, якщо ви економіст, то ви розумієте, що у кожного підприємства є своя собівартість. А мінімальна ціна – це не собівартість. Вона враховує собівартість, але ми виходимо від мінімальної.

 

 _______________. Я прекрасно це розумію.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. І на сьогодні ніхто не забороняє підприємству придбати винпродукт, придбати його за кордоном, придбати його в Україні, по тій ціні договірній, по якій він придбає. І на сьогодні у мене дві позиції від вдвох аграрних підприємств, які надали розрахунок 19 гривень мінімальної відпускної оптової ціни.

 

 _______________. Назвіть два підприємства.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Я вам в запиті відповім.

 

_______________. Будь ласка, ви наступного разу підготуйтесь, коли йдете до народних депутатів аграрного комітету, щоб не було: я потім, потім…

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Дивіться, це комерційна інформація підприємства, я не можу…

(Загальна дискусія)

 

_______________. Почекайте, у нас тут дискусія. Я чомусь готуюся до вашого приходу а ви до мого… По моїй інформації, одне із цих підприємств – ТОВ "Агродар". Тобто я його, в принципі, навіть в переліку толком не знайшов. Але я, наприклад, просто вільними даними дізнався, що воно, наприклад, не показало за 2020 рік, які шкідливі відходи по регламентній своїй роботі воно зазначило. Да, за що виписаний штраф їм. А саме, тобто якщо у них нема про відходи, а саме жмих і тому подібне, що вони зазначають, в мене тут є перелік, тобто вони скриваються. Що в свою чергу може дати, що вони або фальсифікують, перше, це саме головне, бо нема результату роботи. Ми не бачимо із вихідних матеріалів, який саме об'єм вони використовують. І це, значить, вони фальсифікують. Тому що на сьогоднішній день,  по моїм просто звичайним підрахункам, як людина, яка колись працювала в економічному секторі, я просто взяв порахував. І не може бути мінімальна собівартість ту, яку ви зараз зазначили. Це неможливо. Це або у вас в Мінекономіки люди ще по 2018 року мислять тими зарплатами і тому подібне. Воно просто неможливо. До мене звернулась ціла уйма асоціацій, і саме з мого округу, щоб я підняв це питання.

От просто поясніть, як може бути 19 гривень на вино сухе? І звертається компанія ТОВ "Агропродукт", хто це?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Це не, хто це. Це ліцензіат, який має ліцензію, по-перше.

 

_______________. ТОВ "Агродар".

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В.  Тому їх розрахунки були прийняті. По-друге, законодавчо у мене немає підстави не приймати ці розрахунки. Вони подані офіційним ліцензіатом і підкріплені їх звітністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Дякую.

Постановою Кабінету Міністрів  України про  внесення змін у додаток до Постанови Кабінету Міністрів  України від 30 жовтня 2008 року  № 957 пропонується підвищити розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. Чинний розмір мінімально-оптових відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої запроваджено у вересні 2018 року, окрім роздрібної ціни на ігристі та газовані винні напої, розмір якої було підвищено згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 13.01.2021 року.

Хочу зауважити, що Мінекономіки вже оприлюднювало на офіційному сайті для ознайомлення аналогічний проект постанови ще 30 квітня 2021 року. Проте  остаточне рішення щодо підвищення цін прийнято не було. Питання - чому?

Окрім цього, в порядку денному Верховної Ради на цьому тижні стоїть законопроект 5600, в якому ми розглянемо збільшення ставки акцизного податку на алкогольні напої. І вийде так, що ціни на алкогольну продукцію зростуть вдвічі за півроку, що в свою чергу може привести до подальшої тінізації ринку. Питання, власне, чи ми вже виграли цю з контрафактом боротьбу?

 Тому я як голова підкомітету пропоную більш ґрунтовно підійти до даного питання, заслухати виробників і реалізаторів, а, може, і ДПС, зокрема з питань, що стосується боротьби з  контрафактним алкоголем, і їхню експертну думку, чи вплине збільшення мінімально оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкоголю і на ситуацію з їхнім ціновим  обігом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, я так розумію, не питання, це виступ був.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Виступ і питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке питання?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, тобто це не питання, а просто виступ і пропозиція, щоб продовжити наступного разу, заслухати ще когось додатково, кого ви озвучили, зрозумів.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Микола Тарасович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я дуже поважаю свого колегу, голову підкомітету, з виноградарства. І нарешті, в принципі, ми приступили до того питання, яке ми з Андрієм Володимировичем Богданцем, ми неодноразово були в робочих групах з 2020 року, і у нас були з ним різні думки. Але зараз, дійсно, у нас, в мене з точки зору економічного обґрунтування цього, тобто я вже і в залі чув різні питання, що це все великі лобіюють, щоб малі… Але я просто не розумію, хто тут що лобіює, якщо навіть для малих це вигідно, якщо зросте їхня продукція, які займають полиці лоукосту, так би мовити, дешевої продукції, стане дорожче на 10 гривень? Тобто для них це навіть краще буде, що є мінімально допустима ціна. Чому ні?

Навіть, о'кей, якщо б ми з вами перейшли в якусь іншу дискусію, у мене є пропозиція,  допустимо, дешеві виробники вина більше всього виробляють це в тетрапаку, якщо б розділити ці продукції. Але не можна залишати вино, яке виробляється по всій країни, і дуже трудойомкий процес, ми залишаємо на тому ж рівні і орієнтуємося виключно на дві компанії. Я просто не розумію, може, вони тільки і ліцензовані, а інші зовсім не ліцензовані? "Баядера" і інші, наприклад, "Шабо", або "Шустов", або інші.

Я просто кажу від себе як людина, у мене  є і маленькі виробники вин, у яких 26 гектарів всього лише. Вони сказали, що у них портфель брендів дозволяє повністю, у Миколаївській області, розгалужити цю нову політику, але мінімальна ціна буде вигідна всім, якщо вона підніметься. Це впаде на плечі, да, дійсно, користувача вина, споживача, на їх плечі, але точно не вдарить ні по маленьким, ні по великим.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Шановні колеги, ви знаєте, два чи три тижні тому ми робили агрофорум на Одещині, і там набагато більше виноградників і підприємств, які працюють, крім "Коблево". І, мабуть, там 70 або 80 відсотків виноградників і виробників вина.

Я поспілкувався і з маленькими виробниками, і з великими. Скажу  так, вислухав дуже багато зауважень з приводу того, що раніше і була прийнята мінімальна роздрібна ціна  (МРЦ). Вони сказали, що це дуже сильно вдарило по їх виробництвам, в основному це маленькі. Розказую чого.

Якщо піднімається мінімальна роздрібна ціна, заходить великий імпорт, дуже багато імпорту. І коли стає питання, яке вино будуть купувати: або італійське, або українське, - одразу купують італійське.

Тому ціну мінімальну треба хоч залишити на тому рівні, щоб десь збалансувати і контрафактну продукцію, і не вбити маленького виробника, бо він не може сьогодні платити за полицю, у нього не так вона розкручена, ця торгова марка. І якщо ми піднімемо мінімальну розничну ціну, получиться, що він  буде зобов'язаний віддати сьогодні той виноматеріал великим. А великий його поставить на коліна.

Тому я вважаю, що підняття мінімальної розничної ціни – це необгрунтовано. І хотів би ще вислухати, може, асоціації. От В'ячеслав був зі мною на цих зустрічах, на цьому аграрному форумі, і він – голова Асоціації виноробів. Я думаю, що він ще додасть.

 

______________.  А можна одне? Я просто… Степан Миколайович, частково все правильно, але просто деякі факти, так би мовити, недоговорені.

Насамперед, мінімальна ціна на імпорт майже не впливає, оскільки з 1 січня 2021 року в Україні  почало діяти нульове мито на ввезення виноробної продукції з ЄС, тобто уже з 1 січня воно діє. Тобто вже заходить до нас з нульовим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте запитаємо спеціалістів. Нардепи – це спеціалісти в усьому, і ще в чомусь…

 

ПЕЧКО В.С. Голова Громадської спілки  "Укрсадвинпром", яка зараз на сьогодні  85 відсотків галузі об'єднує.

Питання таке, що, по-перше, імпорт навіть при 42 гривнях зріс на 40 відсотків. Захід імпорту на сьогоднішній день за минулий рік зріс на 40 відсотків. І у нас це низьке МРЦ не захищає виноробну продукцію.

По-друге, невеликі виноробні підприємства, їх взагалі не цікавить МРЦ, тому що вони продають і реалізовують свою продукцію, ті, що там  невеликі підприємства, реалізовують  150 і більше гривень.

Питання таке. 957 Постанова. В проекті постанови, який був поданий Мінекономіки,  було підвищено МРЦ на всі види алкогольної продукції, окрім вина. Навіть на ігристе вино 13.01.2021 року, МРЦ на вино – то ігристе вино, а то просто вино тихе, – було підняте МРЦ з 89 гривень до 109 гривень, на 20 гривень збільшили МРЦ. То вибачаюсь, а тихе вино від ігристого чим відрізняється, чи яка відмінність є?

Питання до представників Мінекономіки. По-перше, дійсно, чому не піднімається МРЦ на вино, якщо на будь-яку іншу алкогольну продукцію… з 2018 року? По-друге, чи перевірялося, Мінекономіки чи здійснювало економічну обґрунтованість даних, які були подані тими виноробними підприємствами, які дали ту мінімальну ціну?

На сьогоднішній день та мінімальна ціна, яка була подана, це 33 гривні, це пляшка води фактично. Дійсно, що це таке викликає занепокоєння.

І так помітки собі зробив, що непідняття МРЦ, воно, звісно, призведе до занепаду виноградно-виноробної галузі та зросту неякісної продукції виноробної на ринку України. Від мене, від нас, і на наш погляд, протиріччя в цьому навіть питанні, вони можуть бути наступного чину: як між компаніями, які розливають виноробну продукцію в різну тару. Тобто є тара bag-in-box пакет або скляна тара, і дійсно, що у нас нема розбивки цієї.

Тому у нас є один із варіантів пропозиції, який ми просимо аграрний комітет: рекомендувати Мінекономіки врахувати позицію Укрсадвинпрому розділити мінімальну роздрібну ціну на вина виноградні натуральні на два підпункти. Вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 літра, та іншій тарі - 1 літр, це 60 гривень вартість цих вин. І вина виноградні натуральні в іншій тарі місткістю 5 літрів і більше літрів за 0,7 літра – 42 гривні. Тобто розділити ці два пункти. Дійсно, одна пляшка, вона буде коштувати…

Вибачаюсь, все, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви хотіли виступити.

 

_____________. Я хотів би трошки прояснити суть конфлікту, тому що зараза ніби як Мінекономіки винувато відбивається від того, що не підвищує, і так далі.

Справа в тому, що, дійсно, питання насправді, воно не просте. Чому? Тому що частина галузі проти підвищення. Ну, насправді не проти підвищення, а вони за помірне підвищення, скажімо так. Але, коли декілька підприємств сказали "будемо піднімати майже на 50 відсотків", то всі інші сказали "вибачте, що таке відбувається, як на 50 відсотків?" Якщо ми зайдемо там до 55-60 гривень ціни, а сьогодні 42, то тоді що відбудеться: тоді ми всі зайдемо в ціну імпортної продукції і будемо конкурувати всі з імпортом. Якщо сьогодні ми ще, багато підприємств, стоїть нижче, розумієте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я просто чесно, я хочу зрозуміти проблему, я вам відверто скажу, я її ніяк не можу зрозуміти. Я, чесно кажучи, я так розумію, крім хлопців там з півдня України, любителі вина так само, от я просто собі хочу якусь базову річ зрозуміти.

От є товар, є кращий, гірший товар. Хтось продає по одній ціні, хтось продає по другій ціні. Навіщо вам чи комусь мінімальні ціни? Чого це для когось важливо?

 

_______________. Визначально спочатку мінімальну роздрібну ціну встановили для того, щоб не ухилялися від сплати податків, і це було на горілку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоп, ще раз, від мінімальної ціни…

 

_______________. Спочатку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, добре, спочатку…(Не чути) Зараз що?

 

_______________. Потім ввели ще на вино, на вино, правда, акциз одна копійка, і ця мета ніби взагалі не дотримується. Обґрунтування таке: для того, щоб не допустити фальсифікат на ринок. Тобто щоб обрахувати ту вартість, яка треба для того, щоб виробити чесне якісне вино, і таким чином ця мінімальна роздрібна ціна слугує цій меті. І я скажу, що в цьому є сенс, дійсно, рівень фальсифікату значно зменшився, скажімо так, на ринку, коли запровадили. Це було там в …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Податки якісь, обов'язкові платежі від цієї ціни не рахуються зараз.

 

 _______________. Ні. Тобто податки щодо вина, вони взагалі не мають, ну, столового вина, вони не мають жодного сенсу, бо там 1 копійка, прямий податок, акциз. Так, там є роздрібний акциз – 5 відсотків, але прямий податок – це 1 копійка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Івана Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я просто не можу зрозуміти: а як ви це контролюєте?

 

 _______________. А це контролює податкова. І якщо чек навіть проб'ється нижче мінімальної роздрібної ціни, то зараз встановлена відповідальність на рівні, якщо мені пам'ять не зраджує, 17 тисяч гривень. Тобто дуже велика.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Основні канали збуту вина = це які?

 

 _______________. Основні канали збуту вина у різних підприємств дуже по-різному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну узагальнене, середнє таке.

 

 _______________. Це лінійна, роздріб мережі і торгівля на розлив – це кіоски…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  От третя - це скільки процентів, третя категорія?

 

 _______________. Третя десь 10 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це можна контролювати, враховуючи що перші дві позиції 90 процентів? Правильно я розумію?

 

 _______________. Перші дві так, десь 90.

 

 _______________.  (Не чути)

 

 _______________. Суть і проблема полягає в тому, що одні підприємства хочуть дуже багато, на дуже багато підняти, а інші згодні підняти, але на …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дивіться, у мене тоді питання. От одні хочуть підняти, другі хочуть не так сильно, або не сьогодні, або по чуть-чуть. Яка спільна ознака в одних і в других по розміру, або по продукції, є чи немає?

 

 _______________. Ну, я можу сказати, ті хто торгує на розлив, наприклад, ті практично сто відсотків проти підвищення. І це зрозуміло, тому що у них тари немає, вартість виноматеріалу там сьогодні можна завезти за 14 гривень за літр. І 42 гривні - це досить багато для того, щоб торгувати цим вином із стовідсотковою рентабельністю, наприклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Які ще ознаки?

 

_______________. А можна ще таке питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, дай секунду. Я тільки почав щось розуміти.

А які ще ознаки в тих групах?

 

_______________. Є ще проти, наприклад, це ті, хто в бегінбоксах чи в третапаках, тобто продукція там 3, 10 літрів, тетрапак літровий, наприклад, вони теж проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Іван Адамович, можна ще одне питання, я просто щоб закінчити цю тему. Скажіть, вони при більшій ціні вважають, що  замість їхнього вина будуть купувати щось інше, рівень, об'єм продаж впаде, вони так вважають?

 

_______________. Так, рівень продаж впаде, і тому вони проти значного підвищення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, як правило, людина, коли вино дорожчає, вона просто сильно любить випити, вона що починає купувати?

 

_______________. Розумієте, тут треба керуватися, наприклад, хтось, якась частина йде до альтернативних, наприклад, алкогольних напоїв. Як альтернативних? Умовно альтернативних, тобто там пиво, в залежності від ситуації, і так далі, тобто шукає що дешевше. Інша частина боїться, наприклад, що вже сьогодні є на ринку імпорт за 50 гривень…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.

Іван Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Я так розумію, що це питання стоїть, швидше, не захисту національного виробника, а це якраз стоїть питання дати дозвіл цю бормотуху, яку везуть за 14 гривень, як ви сказали, щоб її розливати. От вони переживають. Тому що, якщо ми поставимо мінімальну ціну вищу, тобто не буде вигідно завозити цю бормотуху сюди і торгувати нею, я так розумію, по-простому. Оцей фальсифікат,  який везуть бозна звідки, оце є проблема головна.

 

_______________. Іван Адамович, я вам більше, що по тим даним, які у мене є, є деякі маленькі винороби…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  А наш виробник, він не може зробити, тому що він торгує, для нього це авторитет, він хоче, він каже: хлопці, підніміть от до такого рівня і не дайте тієї бормотухи труїти націю нашу українську.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Іван Адамович, я вам більше скажу, що з Бурґасу завозяться танкери в Одесу нелегально і виливається виноматеріал. Якщо проведете ви аналіз, то є, я не кажу всі, є такі, як в Миколаївській області, 11 гектарів всего лишь, і вони виписують, допустим, дуже маленькі… там Бейкуш, самі кращі вина України і одне із кращих в Європі вважається. Отримали в 2020 році критику кращого вина, не забувайте, 11 гектарів всього лиш.

Якщо ви проаналізуєте, є деякі винороби, як каже Іван Адамович, в них 10 гектарів, а вина вони випускають в два рази більше по показникам. От як? Я не кажу, що всі такі маленькі. Ні, є чесні маленькі, які на 11 гектарів виробляють, наприклад, 100 літрів на 1 гектар, приблизно, виноматеріалу, і в них б'є арифметика. А є такі хлопці, у яких там, я не знаю, 10 гектарів цих виноградників, а вини випускають 500 літрів вина. Як так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, скажіть, а взагалі, наскільки навіть теоретично можна сухе вино розділити по якихось підвидах, категоріях і встановлювати рівні мінімальні ціни, чи це не має змісту і не працює? (Шум у залі)

 Прошу?

 

 

_______________. Микола Тарасович, питання … Поясніть просто в двох словах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання я задав ніби.

 

_______________. Не питання, а, скажімо так, відповідь на питання. На сьогоднішній момент з 2018 році були зміни і збільшення ціни на виноматеріали, ціни на горюче-смазочные і таке інше, заробітні платні. І на сьогоднішній момент виробник каже, що ми не можемо вкластися  в ціну 60. Для того, щоб робити якісне і безпечне вино, ми на сьогоднішній момент, з 2018 року, тоді могли вкластися, а зараз ми не вкладаємося в цю ціну. (Шум у залі)

 Почекайте, я закінчу. І виходить так, що, на мій погляд, я не хочу нікого обзивати, там фальсифікат чи … Одні кажуть, що ми купуємо виноград по 14 гривень, тому що ціна збільшилась, а інші кажуть: ми купили його за 6 гривень. І показують 6 гривень, що вони його начебто купили.

Тому я просто бачу, що, можливо, розбити, розбіжність дати, але в реальності ті, хто проти підвищення, як правильно Вячеслав сказав, вони розливають загалом чи в bag-in-box, чи в іншу якусь тару. Такі розливають у пляшку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Шановні, дивіться, я правильно розумію, якщо, може, мене поправите, якщо сьогодні виробник зробив свою продукцію, а йому держава, або там міністерство підняло там планку, щоб він продавав цю продукцію не нижче 50 гривень, а він хоче її по 40 продати, у нього менша собівартість. Він не купує виноград, він сам його робить, чому він не має права його зробити?

Ми зараз підвищуємо до 50 гривень, заходить у нас пляшка з Чилі або з чогось, і вони стоять нарівні – 150 гривень там за пляшку в магазині. І купують чилійське, а не українське.

Тому, як сьогодні зрозуміти? Ми можемо зрозуміти сьогодні таких дрібних, у яких нема торгової марки, якщо вони не розкручені, як вони будуть торгувати? Вони змушені віддати свій виноград, підприємство зупиняється - і на цьому все закінчується.

Давайте ще зробимо, якщо можна, Микола Тарасович, давайте зробимо паузу, бо це буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми почали хоч чуть-чуть щось розуміти. Так і говорилось, що ми сьогодні рішення по цьому приймати не будемо. Тобто ми ще всіх заслухаємо, я думаю, один - максимум два рази.

У нас є ще два великих питання наступних, тому ми до них зараз перейдемо. Да, дивіться, ми надамо…

Будь ласка, вам слово.

 

_____________. Доброго дня. Корпорація "Миколаївсадвинпром". Дивіться, хочу тезисно, дуже коротко пояснити.

Мінімальна ціна сьогодні в Україні на виноробну продукцію вкрай важлива. Чому? По-перше, це дійсно дієва боротьба з фальсифікатом. Неможливо з винограду, дійсно з винограду, який вирощений на ділянці, і якщо воно не розбавлено водою, якщо не показана каліфорнійська врожайність з виноградників (у нас є такі екземпляри, не будемо говорити хто, які показують таку врожайність на папері), то виготовити в цю мінімальну ціну добропорядному виробнику просто є неможливим. Тому саме і переглядаються ці мінімальні ціни.

Стосовно імпорту. З імпортом ми завжди будемо конкурувати, тому що потрібен тарифний захист вітчизняному виробнику, якого у нас зараз немає. Дійсно, мито зараз нульове, тарифного захисту для українських вітчизняних виноробів не існує. Тому це вже Мінекономіки має право такий інструмент включати і відповідні мита вже, скажімо так, приймати.

Але стосовно мінімальної ціни. Якщо зараз не дійти консенсусу, то просто легальний виробник зникне з ринку, і весь фальсифікат… Сьогодні немає жодної лабораторії в Україні, яка би перевірила, чи є в пляшці вода, чи немає там води. І тому фактично ми зелене світло даємо всім фальсифікаторам.

Тому як консенсус що пропонує наша корпорація. По-перше, дійсно знаменник такий, що дійсно можна розділити. Є виробники, які виробляють в іншу тару, не скляну. Нехай вони, інші виробники, які хочуть зберегти ці 42 гривні, ми в постанові напишемо, їм залишимо 42 гривні, але напишемо "в іншій тарі". Аля скла тих, хто виготовляє вино у склі, ми переглянемо ці мінімальні ціні, ну, принаймні ми рекомендуємо по нашій корпорації (це більше 17 виробників) і приблизно це десь 60 гривень за 0,7 літрів. Але це у склі. І тут  ми доходимо консенсусу на ринку.

Але ще є одне прохання. Ми розуміємо, що Постанова 957 – це не лише вино, це ще і інший алкоголь. Тому як варіант, можливо, запропонувати таку  пропозицію Мінекономіки, щоб погодити, міцний алкоголь давати, нехай йде своїм шляхом, а тут якийсь, можливо, урядове там, не знаю, можливо, розпорядження нехай Мінекономіки, щоб доопрацювати, там за тиждень, за два, оці зміни в 957 Постанову, оце от розділення стосовно тари. І тоді ті виробники, які дійсно там бег ін бокси, в тетрапаки, в кеги розливають, вони будуть мати ціну, яку вони хочуть – 42; а ті, що виробляють зі скла… Ми розуміємо, що заробітна плата зараз підвищилася за останній тільки період на 59 відсотків. Газ підвищився, електроенергія підвищилась. Тобто ми розуміємо, що виробничі витрати у добросовісного виробника тільки підвищуються щодня. Не може вино з 2018 року не переглядатися.

Стосовно обсягів, я просто процитую. Ми розуміємо, що на ігристе вино з 89 на 109 підвищилася мінімальна ціна в січні, але обсяги реалізації збільшились. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте 30 секунд - і ми переходимо до наступного питання.

 

_______________. Тому є така конструктивна пропозиція, і ми хочемо, щоб комітет нас підтримав.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми ще її обговоримо, цю пропозицію. Давайте ми… Дивіться, тут вже всі, і в тому числі я трохи, розфокусувалися. У нас є ще одне, як мінімум, важливе питання, яке сьогодні треба послухати. Воно раніше стояло в комітеті ще, ніж ви. Просто чогось так був порядок денний сформований, ну бог з ним, ми його не переставляли. Тому, поки ще хоча б частина комітету є, нам це треба обговорити.

Тому ваше питання ми цього або наступного місяця, ми вийдемо на якесь розуміння. Я почув. У нас є різні думки в комітеті, поспілкуємося ще і повернемося до нього, і приймемо рішення.

Будь ласка.

 

_______________. Репліка. Асоціаціям – 5, Мінекономіки – 2.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне. Держгеокадастр, у вас презентація по НІГД? Анатолій, а скільки вам часу треба на це?

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М.  Я буду намагатись максимально коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скільки часу? Я просто хочу по суті, щоб зрозуміти по часу скільки.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М.  Намагатимусь в 10 хвилин вкластись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, за 10 хвилин всю земреформу можна розказати, а не НІГД тільки.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Там, крім НІГД, ще і функціонал по Державному земельному кадастру в порядку денному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте. Починаємо.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Я, як вказано в порядку денному, почну з функціоналу програмного забезпечення Державного земельного кадастру по двох основоположним законам.

Закон номер 711, планувальний закон. Передумовою для того, щоб запустити функціонал, є прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Підзаконні нормативно-правові акти всі прийняті, ухвалені, включаючи Постанову від 28 липня № 821, де, зокрема, затверджений класифікатор. Але функціонал під цей закон, під 711, не готовий повністю.

Закон номер 1423 – децентралізація, дерегуляція. Правова основа ще не повною мірою сформована. Зокрема, очікуємо на прийняття постанови Кабінету Міністрів про внесення змін до порядку ведення Державного земельного кадастру. Але по функціоналу зроблено досить багато, зокрема запущено систему моніторингу ринку земель, запущено необхідний функціонал для перевірки… Ні, це Закон номер 552, про це не буду говорити.

Запущено функціонал по витягам із інформацією про спецдозволи на користування надрами нещодавно. На картографічній основі ДЗК відображені землі, які потребують консервації. Це зроблено, тобто зосередились  на тих задачах, які є мінімальними для того, щоб система функціонувала.

Що потрібно тут важливого сказати? Кілька позицій я озвучив, у нас є список із приблизно 70 позицій, які потрібно щоб зробив адміністратор Державного земельного кадастру - Центр ДЗК.

Є "хвости" ще  пов'язані з попередніми законами, зокрема що стосується масивів земель сільгосппризначення, це як приклад. Таких позицій, повторюся, у зв'язку з прийняттям законів: 552, 711, 1423 - все це співпало в часі, таких позицій близько 70. В чому проблема? Проблема в низькій інституційній спроможності державного підприємства Центр ДЗК, яке адмініструє Державний земельний кадастр.

Був момент на початку року, коли  в центрі працювало два програмісти, по штату - 12, зараз - 8. Тобто проблема вирішується, але проблема в недофінансуванні.

І два роки Центр Державного земельного кадастру фінансувався на рівні десь 50 мільйонів гривень – це витрати поточні, без капітальних видатків. Є обладнання, яке знаходиться в критичному стані, і якщо воно вийде з ладу, то проблема з реалізацією функціоналу - це буде найменшою проблемою, яка пов'язана з кадастром в державі.

Пропозиції. В цьому році, спасибі і міністерству нашому, спасибі і підтримці комітету, в державний бюджет закладений вищий рівень видатків, який покриває хоча б першочергові потреби на Центр ДЗК. Але необхідно створити систему, яка була б життєздатною.

Нами розроблений проект закону, який запроваджує додаткову плату за певні адміністративні послуги і передбачає їх спрямування на спецфонд, з якого має фінансуватися в тому числі і закриття цих 70 позицій, які є на сьогодні по розробці програмного забезпечення.

Плюс треба пам'ятати, що 26 листопада нова порція змін по Закону номер 1423 набирає чинності, до тих 70 додасться ще кілька десятків позицій. Цей процес постійний, кадастр треба удосконалювати, обладнання треба підтримувати, безплатного нема нічого. От Закон про НІГД, качнувся маятник в сторону, що все всім і безплатно. Так не буває, хтось це фінансує, і бажано, щоб фінансували ті, хто звертається за відповідними послугами, не якісь абстрактні платники податків, якась абстрактна бабуся, яка там десь щось платить, якийсь маленький податок і фінансує якісь стартапи, які качають інформацію з Державного земельного кадастру.

Тому це важливе питання. Хотів би звернути увагу, що проблеми з функціоналом є, вони значною мірою є проявом того, що багато задач було поставлено, але є системна проблема в недостатньому фінансування Центру ДЗК. І хотілося б підтримки комітету цієї нашої ініціативи по створенню закону, який зробить Центр ДЗК фінансово спроможним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій, тут є, чесно кажучи, в мене основна претензія. Я згідний практично з усім, що ви говорите, ми теж зробили аналіз в комітеті, в секретаріаті.

Біленко Сергій, можеш вивести? Скинь і виведи тоді зараз. Там цих 70 речей зроблено просто поблочно: що зроблено, що не зроблено.

Ми по своїй ініціативі в комітеті почали робити цей аналіз. Там дійсно ситуація критична, як ви кажете. І ми самі зініціювали це питання в комітеті зараз. І основна претензія: чого ви за це не кричите? От ви коли говорите про ініціативу, немає ініціативи, ми її не чуємо. От після того, як секретаріат підняв питання і там якось так, неголосно Завадський про бюджет на наступний рік, Роман Миколайович, ми ні від вас, ні від заступників, ні від кадастру не чуємо, що там є проблема. І коли про це вже починає говорити ринок, ми тоді запрошуємо вас, робимо самі аналіз, і ви говорите про ці ініціативи, вони, напевно, правильні. Але чому ви протягом року це не говорите - оце основне питання.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Сприймаю критику. Над проблемою ми працюємо давно, цей проект опрацьовується фактично з кінця минулого року, але сприймаю, дійсно, зроблено недостатньо в публічній площині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анатолій, я не кажу, що ви нічого не робите, але цей проект, що ви кажете, це проект написання тижня-двох, там же не так багато питань, ну, місяця. Я думаю, що його точно можна було раніше подавати, чим ми перші запитали, що ви робите, а ви кажете: пишемо  цей закон. Там зрозуміло, що, в принципі, я абсолютно згідний, там має бути якась системність, і в принципі безплатно нічого не буває, або буває щось дуже таке погане. Але 2194 в першій редакції був ще минулого року. І, в принципі, було зрозуміло, чого очікувати. 

 

_______________. Микола Тарасович, у мене ще таке питання: а чому ми завжди слухаємо першого заступника? У нас що, цар Голова Геокадастру, чи його просто не існує?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Його немає, він у відрядженні.

 

_______________. Його взагалі ніхто не бачив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, він був пару разів.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Особисто запрошували Завадського.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я його в комітеті бачив два чи три рази, але тоді, Роман Миколайович, Тарас Миколайович, забезпечте, щоб він постійно приходив, а не тільки Анатолій.

 

_______________. Приймається, добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, давайте тепер, перше… Приймається воно - то приймається, зрозуміло. Ми, дивіться, я особисто, по крайній мірі, не для того це питання сьогодні підняв, щоб ми там сварилися і претензії один одному робили. Просто це питання категорично треба підтягнути, причому підтягнути цієї сесії вже.

 

_______________. Законопроект готовий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, він десь у вас готовий, десь лежить у шухляді, але ми про це не чуємо, а ми самі піднімаємо питання, а ви приходите кажете: проблем мільйон, законопроект готовий.

 

_______________. А в мене ще з округу є питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, якщо можна, секунду, Артем. Тут просто системна річ, давайте звернемо увагу на деякі речі і почуємо відповідь, це недовго, пару хвилин.

Дивіться, я так розумію, по НІГД - те, що я просто сидів ці дні, особливо після Трускавця, оболочка є, вона, в принципі, нормальна. Вона десь починає заповнюватися, але там багато… без грошей це буде нікому непотрібна річ. В тому стані, яка вона є сьогодні, вона непотрібна, тобто там дуже мало інформації і так далі. Анатолій, згідні? Тобто там є вже пару кроків зроблено…

_______________. Півтори хвилини, я ситуацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я до того, що коли ми, Роман Миколайович, заявляємо, що він класно функціонує, після цього дуже важко просити гроші на наступний рік.

 

_______________. Ні, секунду. Гроші ми маємо 18 мільйонів на наступний рік під цей проект. Але з точки зору бюджетування в цьому році нам грошей на нього не дали, об'єктивно. І все, що ми є, ми ж на сайті і написали, що це пілотний проект, щоб його повністю запустити, треба виділити гроші, а грошей на це не дали, видатки врізали відповідно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Класно! Дивіться, в комітеті ні Прем'єр, ні в Офісі, ні в комітеті не знають, що це проблема. Получається, ви дійсно не можете  зробити це без грошей, тому що це неможливо зробити без грошей. Ви не кричите про це, текст взагалі-то інший: що все дуже добре рухається. А потім получається якийсь дисонанс в заявах. Роман, розумієте, про що я говорю? Що ми, з одної сторони, говоримо, що все вже добре, а, з другої сторони, ми, в принципі, між собою зараз спілкуючись без камер, розуміємо,  що там є ще багато  чого працювати. Але після тих заяв ми приходимо зараз  в бюджетний комітет Арістова, Шмигалю Денису Анатолійовичу я кажу: "Там треба тих 60 мільйонів на…" Там 60 мільйонів, здається?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  70 я подавав.  Так я відпрацював з Тарасом Миколайовичем. Я цю людину… зовсім не чув, що є такі проблеми. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артем Олегович, що означає "цю людину"? Перший заступник, Анатолій в нас кожне засідання. Тому тут… (Шум у залі)

А оце вже правда! А оце правда, що ми не чуємо за цю проблему. Тому претензія велика і основна, ну, ви там щось робите, але цього мало. Для цього треба гроші, але про це ніхто не говорить. І закон якийсь треба і так далі. 

Якщо далі воно так буде тихо, то там і народиться якась  велика проблема і будуть знову емоції. Тому що, коли в Трускавці була ця історія, перед тим як я з Романом Миколайовичем вийшов, за день до того у депутатів було питання: "А чому НІГД, ніхто особливо ним не користується?" Сказали: "Завтра задасте Лещенку і Сольскому питання". Ну, такий…(Не чути)  текст.

Можна вивести? Дивіться, те, що ми розуміємо, Анатолій, з аналізу. Масиви треба доробити. Поставте, будь ласка,  дедлайни  і дайте нам інформацію, як ви це бачите і звідки фінансування: чи з бюджету з якихось строків, чи з Світового банку. І коли такий текст буде, його можна доносити Кабміну, Офісу…і так дальше.

Наступне. Може, Сергій пояснить, що це мається на увазі. Це ще Закон  від протидії рейдерству, один з перших, який ми  прийняли. Там є якийсь функціонал. Доробіть, будь ласка.

НІГД офіційний. Зроблено. Тепер треба рухатися далі і так далі.

Взаємодія. Там, дійсно, є як би прогрес, але є якісь речі, які треба доробити. Я так розумію, Анатолій, ви самі знаєте, які там доробити, тут не будемо зациклюватися, просто от загальне.

Далі. Відомості функціональні… Дивіться, це критична історія, і через планування… Тобто зараз міста, вони прийдуть всі до Шмигаля і прийдуть до Чернишова, вони просто нічого не можуть робити, інші закони вже не діють, і тут буде величезна купа емоцій. Це треба точно дотягнути. Поставте собі пріоритети по дедлайнах. Де це є, Роман Миколайович?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. У нас є ця аналітика. ДЗК недофінансовують. Мінфін, Тарас Миколайович, скільки Мінфін нам заборгував?      

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що є? Є аналітика… Я згодний, що є аналітика, але в нас закони вступили в силу, не можна буде міняти цільове призначення, не можна буде в містах робити через якісь місяці щось.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Є перехідний механізм, не всі розуміють, як він застосовується. От буквально на підписі у голови лист з…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудесно! У мене прохання, просто посидьте тоді з Біленком, поясніть, де що є, встановіть дедлайн і покажіть, що конкретно є.

Наступний. Це якісь процедури, пов'язані з примусовим відчуженням, суспільна необхідність і так далі.

Далі що там? Потім є якісь інші речі… О, дивіться, це критична історія. Це не зроблено, але у вас є термін виконання – весна 2022 року. Це ще не наступило. Анатолій, тут буде величезна історія, тому що Мінкульт зробить вас і нас крайніми, тому що ми за ці норми в 2194 билися, ми сказали, що ми їм підготуємо функціонал, коли ми забираємо в них погодження. І це критична історія також для Світового банку. Ви розумієте, про який функціонал? Цю річ також треба там якось рукава закотити і підтягнути.

Далі. Межі - це також історія, яка вже починає частіше і частіше звучати, функціонал там треба зробити.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Я вибачаюсь, межі територіальних громад, положення набирають чинності з 26 листопада,  але, дійсно, це сильно погоду не міняє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  26 листопада – це вже завтра. Це вже завтра, просто це треба розуміти, що як би цей момент є. Вони ще там пару місяців потерплять, але сильно затягнути це не можна буде.

Далі. Пілот - сертифіковані інженери-землевпорядники. Хлопці, це теж треба робити, тому що, я знаю, під це гроші Світового банку, вони за це нагадають і так далі.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Тут ми доопрацьовуємо, тут прогрес є в цьому питанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Супер, Роман Миколайович. Тоді просто зробіть графік, покажіть його.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Хорошо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І, дивіться, і виберіть, Анатолій, так, як ми тоді в  травні вибрали критичні точки по земельній історії, і воно якось пройшло з емоціями, але без архіемоцій, зробіть зараз перевірку того всього, сядьте з Біленком, не тому що Біленко краще знає щось, ніж всі решта, тому що він писав. Да, через  те, що він точно знає, по крайній мірі, ніж я там і інші, на яких речах треба сконцентруватись. І зробіть якісь принципові речі в першу чергу.

Що ще там? Це все? Прокрутіть вниз. Стоп! Автоматизована перевірка… Працює? Зроблено. Далі - зроблено. О'кей. 

Дивіться, оболочку НІГД, вибивайте гроші, наповнюйте. Там має бути якийсь прогрес. Насправді прогресу в очах людей, в принципі, немає. Тому що по потенціалу НІГД - це більше, ніж Дія. Про Дію говорять всі, про НІГД, навіть я не знаю толком, як вона функціонує. Не навіть я, навіть всі, що тут присутні.

 

_______________. Можемо показати, прямо сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вчора заходив, бачив, там просто кількість громад, яка внесена, у нас там їх десятки. Можемо зайти подивитися, там йде робота, але там треба…(Не чути) це сильніше. Там гроші треба.

 

_______________. Там функціонал не для пересічного споживача, там більшою мірою розраховано на машиночитання і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я розумію.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Тобто не всі ще знають, не всі вміють працювати, вже, кажемо, певні можливості, навіть дослідний це зразок, він надає, і достатньо широкий. Але, звичайно, що це… Поки включається презентація, то кілька слів скажу.

От згідно з державними стандартами системи такого роду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій, можна таку живу розмову зробимо? Ці територіальні громади - це ті, що були в пілотному проекті USAID, да?

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. USAID, так.

 

_____________. Майже всі ті громади, не тільки по USAID, а які вже потім по пілоту підключилися. Тобто на сьогодні 76 громад.

Сьогодні тривають роботи по залученню цих громад. Головний і заступники перші теж не розуміють, що від них вимагається…. (Не чути)

 І тому адміністратор НІГД пояснює, і в нас вже створено окремий розділ "Допомога", де вони зможуть зорієнтуватися, з чого починати взагалі роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Скажіть мені, там коли ми, Анатолій, створювали ту НІГД, там були різні моделі. І модель була, що функціонал і база даних в кадастрі, в законі був передбачений, якщо я не помиляюсь, Сергій, прямо формат, по якому інші органи можуть вносити якісь, лінійний, нелінійний… Прямо в законі було написано, в якому форматі інші органи можуть вносити дані в кадастр, в цю НІГД. Правильночи ні?

 

_____________. Вимоги, да, щодо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимоги до як би підключення. А взагалі розумієте, про що я?

 

_____________. Тут я не бачу цей документ… (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це в законі прямо написано, ну, неважно. Я думаю, що можна…

 

_____________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, є вимоги до…

 

_____________. (Не чути)

 

_______________. На стадії погодження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там базові речі точно є в законі. Я інше хотів запитати.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я хотів для себе зрозуміти, скажіть, от до цього, до НІГД, тоді, коли ми приймали цей закон і обговорювалося, може підключатися Служба автомобільних доріг, Держгеонадра, там сотні органів.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Але базова карта ваша має бути. Правильно?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А коли вона буде?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще базові дані має зробити кадастр для НІГД?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це все? 50 і 10 тисяч ці карти?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз до базових наборів повернемося. А скільки часу цю 10-тисячну карту робити?

 

_______________. (Не чути)

…вона розрахована до 2024 року, реалізація цієї угоди. Але так як вона, по суті, ще не стартонула, і реально близько 5 років може на це піти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого вона не стартонула?

 

_______________. Не знаю, з різних причин, організаційних, скажімо так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А гроші на це виділяє Світовий банк, чи хто?

 

_______________. Ні. Гроші на це виділяє держбюджет. Там угода зі Світовим банком. Він компенсує, як би не компенсує, а надає відповідний кредит на умовах. Якщо держава виконує…., які передбачені, скажімо, угодою Світового банку, там передбачено, окрім 10-тисячного масштабу, там ще є ряд інших також заходів. І при виконанні цих….. Світовий банк надає кредит, якщо я не помиляюсь, 200 мільйонів доларів Україні.

 

 _______________. Там такий інструмент: зробили завдання, знайшли ресурс, зробили завдання, кошти зайшли на рахунок Мінфіну, там, де держборг. Все. Це не живі кошти. Як кредитні. Просто на 20 років під 1 відсоток.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

 _______________. Ні, вони просто зайшли в держборг, в державний борг. Як залучальний бор,г можемо залучати під 7 відсотків валюту, а вони дають під 1 відсоток і на 20 років, а не на 3. Все. То вони покращують боргову ситуацію держави, але це нефізичні гроші, які можна використати на будь-яку ціль. Ну, щоб їх ці цілі досягнути, треба  в кожному бюджеті виділяти живі, фізичні гроші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, дивіться, те, що треба Шмигалю. Роман Миколайович, я думаю, що ви це добре розумієте. Будь ласка, зробіть план впровадження цього НІГД, підіть до нього, і він це просить вже всіх, причому другий місяць, я так розумію. Він вже і нас просить, комітет, про це говорить. Скажіть, скільки грошей, скільки Світовий банк, скільки на цей, отакі-то, такі-то органи мають зробити то-то, то-то, то-то… А 17 штук - те, що ви сказали, це 17…?

 

 _______________. (Не чути)

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, як вас звати?

 

 _______________. Данило.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило, скажіть, а Укравтодор не сам вносить дані, він передає вам? Правильно?

 

 _______________.  На момент, коли ще не був реалізований портал, це був фізичний орган. Але коли вже був реалізований портал, вони завантажили туди вже свої власні, бо вони оновлюються, вони не одноразово створюються. Вони один раз створились і  потім оновлюються. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А що, вони завантажили всі дані по дорогах в Україні туди?

 

_______________. Не всі., тільки міжнародні, регіональні і національні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А решта коли?

 

_______________. (Не чути)

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А вони звідки беруть гроші на цю роботу?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, я точно думаю, що вам треба міністерством ініціювати цю зустріч по НІГД з Прем'єром.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Ми ініціювали, рада НІГД, і оголосили, і були підключені всі представники. Це було буквально два тижні тому.

Микола Тарасович, я вам скажу відверто, тут без камер спілкуємося, логістика зрозуміла. Без грошей, без нічого ми зробили те, що ми могли зробити, в умовах, коли у нас бюджет тільки з'явився у травні місяці. І ці хлопці, я розумію, що там можна критикувати, але вони герої, тому що вони на ініціативі, вони це все роблять і продовжують робити, не маючи ні копійки грошей.

У мене є вся переписка, я знав, що цей момент настане, коли хтось мене запитає типу: а що там, а де геопортал і так далі? Я готовий по кожному питанню детально відповісти. Я знаю, що ми одна команда, ви підтримаєте, ми дамо цей дорожній план і карту. Але я по прізвищам і по іменам назву, хто нам дав яке фінансування.

Микола Тарасович …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Рома, я щиро абсолютно підтримую…

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Я знаю, Микола Тарасович, я знаю, що ви хочете допомогти. І ми відпрацюємо, ваша критика справедлива. Але, Бог свідок, ми з Мінфіном, Тарас Миколайович, особисто цим питанням займався, нас просто обнуляють, обрізають, перекидка, паспорти і так далі. Ми скільки робили підходів! У нас питання було 25 мільйонів по НІГД, ми просили депутатів по правкам 2021 року. Нас навіть  не вислухали - їх просто обнулили ті правки на 2021 рік, де ми просили 25 мільйонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На 2021 рік, я  пам'ятаю цю історію.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Так, Микола Тарасович, щоб ви розуміли, я до цього ходив у Мінфін, Тарас Миколайович ходив, ми принижувалися, ми просили ці гроші. Ніхто не дав ні копійки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Роман, дивіться, я це все, не те що розумію, я думав десь, що так, і є з того, що я узнавав і так далі, що там, в принципі, на   ентузіазмі це робиться. Претензія до Анатолія, яка була в цій частині, вона десь частково, мені здається, справедлива і в цій історії. Тому що, мені здається, кричати можна було більше. Не там без заохочення і так далі, і так далі.

 

_______________. Микола Тарасович, коли ми починали кричати, нам з іншої сторони казали: ми команда, у нас є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію.  Але нам тоді просто не треба було заявляти, що ми вже все зробили. Тут такий нюанс є.

 

_______________. Ні, ми не казали, що зробили. Ми запустили проект геопорталу, я можу дати всі прес-релізи наші. Дивіть, ми задачу зрозуміли. Анатолій Миколайович, Микола Тарасович справедливо все окреслив. Є таблиця, є Сергій, ми дедлайни, строки доповідаємо комітету і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, Бог з ним. Тобто воно десь там хтось один, хтось недокричав, хтось недозрозумів. Зараз є ситуація, яку треба рухати. Тому у мене прохання, зробіть до того, що ми говорили, окрема історія. Сергій, Анатолій зробіть для себе дедлайн і підійдемо разом до … Тобто, крім вас, комітет скаже Шмигалю, що є така проблема, що її треба вирішувати отак, отак,  Денисе Анатолійовичу.

По НІГД тоді давайте, це треба на один листок, не більше, такою максимально доступною, бюрократичною… максимально доступною мовою без ссилок написати, що до 22-го року Автодор повинен внести то-то, то-то. І косою, наприклад, лінією, як би я там робив питання, кошти на це Укравтодору.

І так по кожному, що повинні... Данило, ви зробіть такий робочий план. Уявіть собі, що ви це не для Кабміну робите, для міністра, а робите для себе і для людей, які з вами працюють. Тарас Миколайович… І тоді давайте підійдемо ще раз і скажемо: дивіться, там закон і те все прийняли, отак воно рухається, без того нічого не буде, треба просто… Ми хочемо заявити, і ми просто про це будемо згадувати, що це було, що все-таки ми от пробували, але воно так, от воно тільки так, а далі вже ніяк.

А що в нас сьогодні з Мінагрополітики інформація: загальнодержавна програма використання та охорони земель? Це чия ініціатива була і що за питання таке?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я пропоную, перше, можливо, її все-таки перенести вже на наступний раз. Ініціатива, те що ми казали, є рішення Ради національної безпеки України, пам'ятаєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, згадав. Давайте перенесемо на наступний раз. Немає питань, хай всі разом…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми спільно з проектом про охорону ґрунтів тоді представимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротко.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ще, можна, два, будь ласка, те, що давали доручення?

Перше було доручення зареєструвати законопроект про митний тариф. Ми вже фіналізували… Але я з ним переписуюсь, він підтвердив. Тобто ми зафіналізували з податковим комітетом, з Ковальчуком, з Мінфіном вчора…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є в Івана Адамовича зауваження. 

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Готовий з Іваном Адамовичем зараз залишитись поговорити. З рештою всіх колег вже всі зауваження зняті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є зауваження в Івана Адамовича по шкурах ВРХ, правильно?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По шкурах там нічого не міняється, залишається 10 відсотків.

 

_______________. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я поясню, в чому логіка. Закон про експортне та ввізне мито приймали 15 чи 20 років тому. Там в чинній редакції коди старі. В 17-му році ми гармонізували ці коди з міжнародним, вони змінилися. В цей закон ніхто не вносив зміни. Якщо зараз, ми вже говорили з Мінфіном, вносити зміни в закон, ми не можемо туди вносити зміни в старі коди і міняти просто відсотки. Тому треба викласти його в новій редакції з…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, тобто ви впевнено заявляєте Івану Адамовичу, що там нічого не міняється, є якась техніка, помічники між собою зідзвоняться, перевірять. Що ще?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я вам довіряю. Якщо там тільки… Саме головне, щоб у нас просто шкури не вивозили і наші національні виробники…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Єдина яка там зміна порівняно з попереднім комітетом, це вже був такий компроміс з податковим і з Мінфіном, що все-таки вони вважають, що зразу не готові, щоб запровадити нульову ставку на п'ять років. Подивитися, якщо воно дійсно ніяк не вплине, тоді безстроково. Що цю нульову ставку теж ми погодили на те, щоб більше 300 кілограм і дрібна рогата худоба на п'ять років: з 22-го по 26-й рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, і там ще один момент є, який треба теж обговорити. Ви написали: від 80 до 300 кілограмів. А там треба прописати на ввіз нульове, тобто ви написали, як би дзеркально получається, від 80 до 300 на ввіз нульова ставка. А якщо хтось хоче завезти теля 50 кілограм?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Теж нульова.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, там від 80, а до цього немає.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  А інше не регулюється, воно в інших йде. Ми обнулили…(Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. А, обнулили? Просто я там його не бачив, бо бачив від 80.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Я хочу запитати, я ж не заперечую, я просто розумію, де воно є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … питання ми вже йдемо сьогодні до… Тому просто візьміть, хай спеціаліст перепровірить…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я вірю, ми це і обговорювали. Якщо так все є, мені були ці критичні моменти. Я запитав…(Не чути)

    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ковальчук каже, що вони десь на виході. У мене прохання, щоб тоді ви, Ковальчук і Чорноморов контролювали це питання. Коли в СЕДО вони будуть зареєстровані, там було б добре, щоб побільше людей підписались з податкового, з нашого комітету і з інших.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Мабуть, першим автором хто буде - Степан Миколайович Чернявський перший… (Не чути) …а вони долучаться, чи як?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, можемо поставити Чернявського і Ковальчука першими двома авторами. Чи ти хочеш? Давайте вас трьох поставимо першими авторами. Одного - з податкового, Чернявського звідси і вас там. Ви кинете монетку, чи як хочете, хто перший, хто другий, хто третій.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  І друге. Було доручення законопроект,  пам'ятаєте, ми представляли по присадибним цим городам, для садівництва ділянкам і інше. Його розіслали на комітет тиждень тому, я розумію, пропозицій не було, тобто можна його реєструвати. Ми його з Мін'юстом погодили, з Нотаріальною палатою погодили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю, що за законопроект. Що за законопроект?

 

_______________. По проблемах договорах купівлі-продажу земельних ділянок для садівництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, дивіться,  пам'ятаєте ми минулий раз обговорювали, умовно назвали - баги земреформи, які треба виправити.  Пам'ятаєте, презентація була? Тоді реєструйте в СЕДО, секретаріат хай обдзвонить комітет, нагадає за це і будемо підписувати.

Ще одне…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Ви не заперечуєте, якщо … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не заперечую.

По календарю у нас які пропозиції?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. У нас пропозиції - 3 листопада і 17 листопада. Це  дві пленарні середи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як завжди, 14:30?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за, прошу підтримати і проголосувати.

Одноголосно.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Ще третій закон.  Ви сказали, що ДЗК важливо. Так нам закон цей 3 листопада ще представити, чи, якщо він у нас готовий по функціоналу ДЗК для НІГД, вже скидати на секретаріат? Як нам, чекати 3 листопада, представляти тоді в СЕДО, чи швидше це робити? Цей законопроект  по ДЗК.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так,  представте 3-го зранку. На початку, коли всі є, я пояснюю. Тоді закинемо в СЕДО. Всі призабули, зараз кожен буде думати, що там щось не те.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  О'кей, тоді готуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що ще сьогодні?

Все. Дякую. (Шум у залі)

Да, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. (Не чути) …де будуть три мої правки. Підтримати мої правки. Правки стосуються позбавлення птахівництва четвертої групи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скиньте в комітет номери правок.

 

КУЧЕР М.І. Я скину. Правка перша і друга - це  в принципі відмінити це. Але я вважаю, що це неможливо, з тої ситуації, як я дивлюся, як Гетманцев з цього починає, з цих 100 мільйонів. Не з 30 мільярдів, а з 100 мільйонів починає будь-яке своє інтерв'ю.

Але є третя правка, де передбачена заміна. Але я хочу, щоб  підтримали всі правки, де передбачена заміна і замість позбавлення четвертої групи, що я вважаю дискримінацією, тому що забирають одну галузь, замінити це збільшенням плати по четвертій групі в 30, 40, 50 разів.

Чому так? Ми не змінюємо систему оподаткування, яка 20 років працювала, яка зробила нормальне сільське господарство, нормальне рослинництво, нормальне тваринництво в Україні. Тому що я думаю, що  якщо ми це проведемо, повірте, через рік це буде свинарство, це буде ВРХ, це буде олія, це буде все - підуть по всіх.

Тому нас хоч 8 чоловік лишилося, я  звертаюся, хто хоче, хто може, підтримайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Микола Іванович, дякую.

А скажіть мені, а хіба ми завтра не йдемо по процедурі, аналогічній до "олігархічного" закону?

 

КУЧЕР М.І. Процедура буде трошки інша. Процедура буде називатися "по статті прим.". По цій статті кожній групі, кожній фракції буде надано по три правки, які вони можуть поставити. Тобто чуть-чуть краща процедура. Зрозуміло як? Дякую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ще просимо, за 10 хвилин в 206 залі з Олександром Васильовичем проведемо нараду щодо 6070, по сільськогосподарському машинобудуванню. Тарас Миколайович і хто ще є, просимо зайти.