Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

26 січня 2022 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, кворум є. Будь ласка, займайте місця і закривайте двері. Нас зареєстровано 20 чоловік. Комітет оголошую відкритим. Порядок денний запропонований на сьогодні.

Перше питання. Інформація Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів відповідно до запропонованих питань.

Друге. Презентація законопроектів щодо удосконалення порядку фінансування ведення Держземкадастру.

Третє. Проект Закону про внесення змін до частини першої статті 208 Земельного кодексу, поданий нардепами Тищенком, Лабою, Негулевським (6187).

Четверте. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об'єктів санітарних заходів, поданий Кабміном (№ 6248).

П'яте. Кадрові питання у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної та земельної політики.

Шосте. Затвердження пропозицій до проекту порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Сьоме. Про затвердження Звіту роботи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики за період роботи шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Восьме. Затвердження Плану роботи Комітету на період роботи сьомої сесії.

Дев'яте. Затвердження розкладу засідань комітету на лютий.

Десяте. "Різне".

Доповнення, пропозиції, зауваження до порядку денного?

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати.

 

 _______________.  Микола Тарасович, у мене, якщо дозволите, у мене є доповнення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

 ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. До мене звернулася Асоціація свинарів України. Є така проблема. В зв'язку з епідеміологічною ситуацією на території Європи, фактично Україна сьогодні заблокована від постачання племінного матеріалу в Україну. І вони звернулися і просять нас допомогти вирішити дане питання. Адже практично транзит сьогодні неможливий, там, з Данії в Україну, племінного матеріалу. Він тільки можливий був через Білорусь. Але ви знаєте, яка ситуація в нас і відносини з Білоруссю, і фактично сьогодні є проблема.

В Європі фактично транзитний транспорт дозволений через країни, які є небезпечні. А наше законодавство фактично не дозволяє транзит. Тобто нам треба просто підлаштуватися під європейське законодавство пошвидше, щоби наші аграрії могли завозити племінний матеріал. Вони написали законопроект, є Михайло Соколов, він тут є. Написаний законопроект, і вони просять нашої з вами підтримки. Я прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви просто хочете сказати, що є запропонований законопроект, написали зміст, і я так розумію, ви хочете сказати, що буде відкрита реєстрація і пропонуєте колегам приєднатися. Правильно?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Іван Адамович або його помічник скине ссылку в комітет для приєднання.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ми розіслали на адреси електронної пошти всім членам комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це не питання до порядку денного.

Які питання до порядку денного?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  І ще одне, я вибачаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, це питання до порядку денного, до змін, там доповнень і так далі?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ми в "Різному" це можемо обговорити, не виносити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Але я б все-таки хотів підняти питання довірчої власності. До мене, під час роботи в окрузі до мене звернулося ряд аграріїв, які фактично постраждали сьогодні від так званої довірчої власності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, знаю це питання. Зараз проголосуємо за порядок денний. Коротко задамо питання і отримаємо відповіді, і перейдемо до порядку денного.

Хто за порядок денний, прошу підтримати, проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно. Дякую.

Сергій Біленко і Міша Соколов, питання до вас, чесно кажучи. Ми от з Іваном Адамовичем перед комітетом хотіли коротко обговорити, щоб не забулось, поки всі є і не порозходились, як воно буває.

Є сигнали, скажемо так, від аграріїв, від учаснику ринку земельних відносин, що підписуються договори на довірчі управління договір довірчої власності, як говорить Іван Адамович, які по суті створюють проблеми належним орендарям. Чи є така ситуація? Що ви знаєте про неї?

Сергій.

 

 БІЛЕНКО С.Б. Ну, я спеціально не займався цим питанням. Но у нас, значить, є в частині третій статті 131 Земельного кодексу норма про те, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути відчужені лише, і там перелік договорів. Там немає довірчої власності.  Тобто вона за загальним правилом, якщо передається майно у довірчу власність, то воно припиняється у того, у кого була власність, і набувається вже у власність у довірчого власника.

Ну, треба, якщо можна, ще пропрацювати це питання. Якщо потрібно, можна підготувати зміни до частини третьої 131-ї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Міша Соколов.

 

СОКОЛОВ М.Ю.  Я поки що не стикався з цією проблемою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

У мене прохання, у Івана Адамовича є приклади цієї ситуації. Візьміть ці приклади. У нас 6199 вчора проголосований в першому читанні. Можливо, воно якраз туди буде логічним. І після того ми правки обговоримо в цій частині на комітеті до 6199.

Іван Адамович, підходить такий варіант?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, обов'язково підходить. У мене є приклади. Я думаю, Сергію варто підійти. Я його просив, щоб він ще в понеділок до мене зайшов, але так йому не получилося. Я прошу підійти. У мене приклади, абсолютно все є, з договорами, з копіями, як це відбувається, схема, повністю все це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А у нас що, є поняття окреме довірчої власності в Цивільному кодексі чи в земельному?

Будь ласка, Анатолій.

 

 _______________. За Цивільним кодексом "довірча власність", саме визначення містить посилання, що це різновид власності. Тому всі обмеження, в принципі, які Земельний кодекс передбачає по набуттю права власності, вони поширюються і на набуття довірчої власності. Тому от, дійсно, є сумнів, що можна цим маніпулювати.

Я згоден з Сергієм Борисовичем, що вони вписується у всі ці обмеження, які на сьогодні передбачені. Просто треба, щоб їх виконували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто можлива така ситуація, що це незаконно. Але, оскільки така практика є, можливо, ну, не тільки там правоохоронні органи цим мають займатися, можливо, нам щось підкреслити вартує в законі на рівні, наприклад, виконання нотаріальних дій, щоб було зрозуміло, що це незаконно. Логіка, Сергій, зрозуміла?  Добре. Дякую.

Переходимо до першого питання порядку денного. Хто від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів доповідає?

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Добрий день!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, добрий день!

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Буду доповідати я.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Ми спочатку перше питання по ПІПах, правильно? Чи по кому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, давайте так побудуємо. Були надіслані від комітету, від мене питання, які наразі є. Я так думаю, що, ну, очевидно, якщо ми сьогодні в такому широкому колі: депутати, ви з заступниками, асоціації, напевно – не обмежаться тільки цими питаннями. Ну, давайте по порядку, спочатку як би там послухаємо вас по питаннях, які надсилалися, а потім будуть питання депутатів, потім питання асоціацій, потім виступи, обговорення.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Ну, дивіться, у нас було три запитання до нас. Я пропоную почати з ПІПів, бо якраз з Мінекономікою ми опрацьовували, останні два тижні, це питання. Присутній наш профільний зам пан Тарас Андрійович Качка. І у кожного є презентація. Я не знаю, чи можна вивести презентацію на екран. Але у кожного є. Якщо можна, я б просила її завантажити. А пана Романа просила перегортати слайди. Пане Романе, хорошо?

Значить, у кожного є в роздруківках, ми намагалися, да, передати. Плюс, окрім презентації, там знаходиться ще лист від Світового банку дуже короткий, задля того, щоб ви знову-таки  були обізнані з позицією Світового банку.

Доброго дня ще раз, шановні депутати, всі присутні у цьому залі! Проект прикордонних інспекційних пунктів, постів є вкрай важливий для України, адже це дозволить підвищити рівень контролю безпечності харчових продуктів  і здоров'я тварин. Крім того, реалізація цього проекту допоможе  більш ефективно працювати у напрямку запобігання поширенню на території країни небезпечних інфекційних хвороб від тварин, які імпортуються в Україну. 

За минулий рік було досягнуто найбільшого прогресу за весь час реалізації даного проекту. Водночас спеціалісти Держпродспоживслужби зіткнулися з процедурними проблемами, які завадили вийти на кінцеву реалізацію проекту будівництва прикордонних інспекційних постів. І сподіваюся, що цього року проблеми будуть вирішені і усунуті.

І давайте ми відзвітуємо по порядку. Значить, перше розпочну з найважливішого – це земельне питання. Нами було розроблено проект технічного завдання для незалежного верифікатора, який розглянутий і погоджений зі Світовим банком без зауважень 13 квітня 2021 року. Цей документ був направлений Мінфіну. Далі було розроблено проект тендерної документації для закупівлі консультаційних послуг в галузях інженерії та будівництва та  направлення на погодження експертам Світового банку.

Це було зроблено 30 липня минулого року. Однак проект наразі знаходиться на погодженні банком в зв'язку з розглядом його експертами проекту соціально-екологічних рекомендацій, що повинні бути одним з додатків для кожного технічного завдання в рамках виконання програми "Прискорення приватних інвестицій в сільське господарство". Ми з банком про це говорили. Банк про це знає. Ми чекаємо від Світового банку відповідь на проект тендерної документації.

Разом з цим Держпродспоживслужба забезпечує здійснення заходів щодо відбору та оплати послуг закупівлі консультаційних послуг у галузі інженерії та будівництва за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету.  Проте ми зіткнулися з проблемою в затвердженому паспорті бюджетної програми, це КПКВК 1209610, десята, це Наказ Мінекономіки про затвердження паспорта бюджетної програми на 2021 рік, були відсутні такі послуги та відповідно вони були не передбачені в бюджеті на 2021 рік.

Далі. Наразі визначено сім земельних ділянок, які розглянуті експертами Світового банку. Вони межують з пунктами пропуску через державний кордон. Та проводяться такі заходи. 

Перше. Щодо оформлення права власності, оренди на "Краківець", "Нові Яриловичі", "Виступовичі", "Чоп (Тиса)". Здійснено реєстрацію речового права на нерухоме майно на земельні ділянки "Ужгород" та "Порубне". І проведено перемовини з банком щодо включення пункту пропуску через державний кордон "Орлівка". Отримано позитивний висновок банку.

І також Світовий банк як би підтверджує, да, що включення пункту пропуску через державний кордон "Орлівка" включений до списку ПІП, що підтримується програмою від Світового банку. Про таку позицію ми також проінформували відповідні державні органи України.

Тепер щодо документації про отримання права власності.

Перше. Отримано нотаріальне погодження від Державної митної служби України щодо погодження Угоди суперфікцію між розпорядником земельної ділянки в особі Закарпатської ОДА та суперфікцій Держпродспоживслужби на земельну ділянку, яка розташована поблизу пункту пропуску через державний кордон "Ужгород". Було також здійснено реєстрацію речового права на нерухоме майно на земельну ділянку площею приблизно 14 га для будівництва ПІП на ….. "Ужгород".

Друге. Здійснено реєстрацію речового права на нерухоме майно на земельну ділянку площею 14 га для будівництва ПІП на "Порубне" (Чернівецька область).

Наступний слайд. Третє. Нами отримано нотаріальне погодження від Овруцького спеціалізованого лісного господарства на вилучення земельної ділянки, що знаходиться в межах пункту пропуску через державний кордон "Виступовичі", це Житомирська область. При цьому відповідно до рішення Овруцької міської ради від 29 червня 2021 року про надання дозволу на розроблення індивідуального плану територій Держпродспоживслужбі надано дозвіл на його розроблення для будівництва ПІП "Виступовичі".

Четверте. Отримано нотаріальне погодження від Добрянського лісового господарства, це трапилося 7 квітня 2021 року, на вилучення земельної ділянки, що знаходиться в межах пункту пропуску через Державний кордон "Нові Яриловичі" (Чернігівська область).

Також за кошти Держпродспоживслужби було проведено процедуру закупівлі послуг з виконання топографічної зйомки в чотирьох регіонах: Житомирській, Закарпатській, Чернігівській і Чернівецькій областях.

Тепер щодо реалізації соціально-екологічної складової програми. Для восьми земельних ділянок, які межують з пунктами пропуску через державний кордон "Краковець", "Нові Яриловичі", "Виступовичі", "Ужгород", "Чоп (Тиса)", "Орлівка, "Порубне", "Ягодин", проведено екологічну та соціальну оцінку, чек-лист для оцінки соціально екологічних ризиків.

У зв'язку зі оцінкою соціально-екологічних аспектів, що зумовлені розташуванням ділянки "Ягодин" в межах Смарагдової мережі України його було виключено з міст потенційного будівництва прикордонного інспекційного пункту. Відповідно до розпорядження Ужгородської РДА від 25 травня 2021 року Держпродспоживслужбі було надано дозвіл на розроблення детального плану територій для будівництва ПІП "Тиса" в межах КПП "Тиса". Проте зазначену ділянку не вдалося оформити належним чином в зв'язку зі зміною використання ділянки під митно-ліцензійний склад. Наразі здійснюється робота щодо пошуку нової ділянки та вивчення місця для розташування прикордонного інспекційного поста.

Також інформую вас, що Держпродспоживслужба провела роботу щодо розроблення проекту екологічних та соціальних рекомендацій та залучила експерта з соціально-екологічних питань, і 15-16 вересня 2021 року здійснено виїзд для визначених міст будівництва ПІП в призначених пунктах пропуску через державний кордон "Ужгород", "Порубне", з метою детального опису в проекті екологічних і соціальних рекомендацій.

Фахівцями Держпродспоживслужби здійснено опис операційних процесів функціонування ПІП та надано експерту. Доповнено п'ять ……., що були направлені експертам Світового банку раніше ніж було заплановано.

7 жовтня 2021 року листом Держпродспоживслужби було направлено перший проект соціально-екологічних рекомендацій до банку. Для розуміння, обсяг цього проекту складає 222 аркуші. Це пророблена нами робота.

Наприкінці року, 21 грудня, ми отримали зворотну реакцію, експертами банку були направлені коментарі до проекту соціально-екологічних рекомендацій, які ми надали. Це було 21 грудня. І зараз Держпродспоживслужба проводить роботу щодо їх опрацювання. Варто зауважити, що без погодження їх Світовим банком неможливо розпочати тендерні процедури на закупівлю консультаційних послуг в галузях інженерії та будівництва.

Тепер щодо верифікації. 26 листопада та 2 грудня 2021 року були проведені зустрічі з проектним менеджером Боріс Антуновіч та Тоні Віл і іншими експертами проекту ЄС ILCA щодо залучення проекту ЄС "Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованість у сфері безпечності харчових продуктів, здоров'я та благополуччя тварин в Україні" як установи для верифікації, що може наймати експертів відповідно до навиків та специфікації, виконання DLI 3 Угоди про позику. Наразі отримано підтвердження від проекту ЄС щодо готовності долучитися до здійснення верифікації для двох прикордонних інспекційних постів.

Тепер щодо фінансування.

Перше. 22 січня 2021 року затверджено кошторис та розрахунки до нього за 10-ю програмою, це "Заходи з будівництва прикордонних інспекційних постів та покращення доступу сільськогосподарських МСП до експертних ринків".

Друге. Затверджено порядок використання коштів, передбачених в державному бюджеті, для здійснення будівництва прикордонних інспекційних постів та покращення доступу сільськогосподарських малих та середніх підприємств до експертних ринків. Це було зроблено Постановою Кабінету Міністрів від 26 травня 2021 року № 528.

Третє. Першого вересня 2021 року Мінекономіки було погоджено та надано до Мінфіну план заходів Держпродспоживслужби щодо виконання  DLI 3 покращення доступу сільськогосподарських МСП до ринків експорту програми "Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство" в рамках Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Четверте. Затверджено паспорт бюджетної програми. Знов-таки 10-а,  це наказ Мінекономіки про затвердження паспорту та бюджетної програми від 13 вересня 2021 року № 546-21.

П'яте. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"  передбачені видатки загального фонду за КПКВК 1209610 заходи з будівництва прикордонних  інспекційних постів в обсязі 146 мільйонів 944 тисячі гривень для здійснення заходів щодо будівництва прикордонних інспекційних постів.

Наразі Держпродспоживслужбою здійснюється розроблення проекту плану заходів на 2022 рік та пропозиції щодо внесення змін до розпису Державного бюджету України на 2022 рік за спеціальним та загальним фондом державного бюджету.

Ми плануємо отримати погодження від проектної команди банку, коментарі щодо погодження технічного завдання для закупівлі консультаційних послуг у галузі інженерії та будівництва та розроблення технічного завдання для здійснення проектних та предпроектних робіт для будівництва шести ПІПів. Це буде можливо тільки після остаточного узгодження  соціально-економічних рекомендацій.

Окремим питанням на нашій сьогоднішній зустрічі стоїть ситуація з виконанням  DLI …1  і законодавства. Тож я зупинюся на ній окремо згодом.

І що  хочу сказати, наша команда активно працює над вирішенням проблемних питань. Ми робимо все можливе для того, щоб прискорити реалізацію цього надважливого для України проекту. В рамках законодавства, оте, що я сказала, ситуація з виконанням, у вас в листі Світового банку зазначене прохання до комітету і до народних депутатів щодо підтримки законопроекту.

Ми відкриті до дискусії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, зараз поки що без дискусії. Питання забезпечення… Зараз. Секундну, секундну.

У нас три питання було, забезпечення органами контролю безпечності та якості харчових продуктів в процесі виробництва. Третє – про заходи щодо стабілізації на товари. Ці два питання хто у вас буде розказувати?

Діма, якщо ми зараз з першого почнемо дискусію, ми друге і третє не зачепимо. Тому у мене прохання до ПСС…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, запишіть питання.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Я можу спокійно…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Діма, дивися, ми зараз попросимо вкластись по 3 хвилини по другому і третьому питанні. А потім в процесі питань далі розкриємо зміст того, що всіх цікавить. Не чути)

Да, зараз поставимо на 6 хвилин. Владислава, ви будете відповідати?

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Да. І тут є наші профільні зами, вони зможуть додати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Один чи два зами будуть? Кожен окремо чи…

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Кожен окремо. У нас же кожен…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді по 3 хвилини, будь ласка.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Хорошо.

Я тоді попрошу давайте почнемо з стабілізації цін на товари.

Ви знаєте, що 22 квітня 2020 року на засіданні уряду було прийнято Постанову 341 про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення. Я, напевно, буду тоді швидше говорити.

Але постановою, зокрема, визначено перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість, зміна цін на які підлягає декларуванню, в тому числі крупа гречана, цукор-пісок, борошно, пшенична найвищого сорту, макаронні вироби вітчизняного виробництва, молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка у плівці, хліб житній і пшеничний, природний газ, електрична енергія, бензин 92 та 95, дизельне паливо, соняшникова олія і тощо.

Тепер декілька прикладів на наступному слайді. Ви можете продивитися в своїй презентації, як відбувається процедура декларування. Вона має відповідно до зазначеного відсотку робитися  за встановлену кількість днів. 15 відсотків за 30 днів, 10 відсотків за 15 днів, 5 відсотків за 10 днів. І суб'єкт господарювання подає інформацію щодо об'єкту з роздрібної торгівлі в електронному вигляді шляхом подання відомостей за використанням кваліфікованого електронного підпису до Держпродспоживслужби через її офіційних вебсайт.

 Тепер що було зроблено? Наразі Держпродспоживслужбою забезпечений вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до реєстру роздрібних цін, з якими можна ознайомитися на офіційному вебсайті за посиланням: declaration.consumer.gov.ua. Ви можете знов-таки бачити там на екрані.

Так, спочатку запровадження процедури декларування представниками соціально відповідального бізнесу активно використовується реєстр роздрібних цін на товари та задекларовано приблизно шість з чвертю мільйонів роздрібних цін по  більше ніж, ну, майже 10 тисяч об'єктів роздрібної торгівлі. А крім того, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів від 12 січня 2022 року Держпродспоживслужбою здійснюється щотижневий аналіз задекларованих відповідно до постанови роздрібних цін на товари, що  мають істотно соціальну значущість.

Наразі я також, напевно, попрошу тоді, щоб зекономити час, переключитися на шостий слайд, щоб ви побачили, що в сфері контролю  за регульованими цінами нами здійснено 389 планових та 299 позапланових перевірок….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Владислава Валеріївна,  для інформації, просто 30 секунд – і переходимо до третього  питання.

 

 МАГАЛЕЦЬКА В.В. Хорошо. На цьому слайді ви бачите всі заходи державного контролю, які були проведені відповідно з отриманими до державного бюджету грошима в рамках притягнення до адміністративної відповідальності, до адміністративно-господарських санкцій. І ви бачите, скільки заплановано нами перевірок на 2022 рік.

Давайте тоді наступний слайд дуже коротко. Роман, наступний слайд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ще в другому питанні чи в третьому вже?

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Ні, ні, це ще… Я закінчую, буквально одна хвилина.

І ви бачите перевірки суб'єктів господарювання, які проводять свою господарську діяльність з реалізації товарів, планові перевірки, позапланові перевірки, порушення, суми, які були отримані в рамках санкцій і штрафів.

І знову-таки в заходах державного контролю план на 2022 рік.

Можемо наступне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступне питання – це забезпечення органами контролю безпечності та якості продуктів в процесі їх виробництва та реалізації.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Впродовж 2021 року нами було проведено 21 тисяча 287 перевірок операторів ринку. Державними інспекторами здійснено у сфері безпечності окремих показників якості харчових продуктів більше 17 тисяч перевірок операторів ринку. І причому з них 558 перевірено планово, а всі інші перевірено позапланово. Ви можете знову-таки цифри побачити на екрані.

Тепер  в сфері ветеринарної медицини за вказаний період здійснено 22 планових та 3 тисячі 404 позапланових заходів державного контролю. І знову-таки розподіл як державними ветеринарними інспекторами здійснено у сфері безпечності окремих показників якості харчових продуктів, яка кількість операторів ринку перевірено, скільки планово, скільки позапланово.

Далі. Суб'єктами господарювання видано 7 тисяч 57 у сфері безпечності окремих показників якості харчових продуктів. Також там певна частина ділиться на обов'язкові для виконання у визначенні строки письмових вимог, приписів. За порушення законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів 455 оператори ринку отримали від нас і притягнуті до адміністративної відповідальності. І ось знову-таки можете бачити, яка кількість скарг на нас надійшла у зв'язку з проведеними перевірками і для того, щоб провести позапланові перевірки.

І наразі можу сказати, що у нас  активно проводиться боротьба з фальсифікатом. Зараз фахівці служби ще підбивають підсумки минулого року. Інформація щодо боротьби  з фальсифікованою продукцією з'явиться на початку лютого. Тож для вашої уваги знов-таки статистика за період з листопада  20-го по жовтень 21-го, над чим ми працюємо по скаргах, і що ми робили з метою усунення порушень задля того, щоб забезпечити безпечність і якість нашої продукції.

Ви також знаєте, що дуже актуальна проблема безпечності та якості продуктів харчування стоїть в школах, цей напрям є для фахівців служби одним з найважливіших. Тому знову-таки ви можете побачити кількість перевірок, які ми провели в закладах… Попередній слайд, будь ласка. В закладах освіти, яка кількість була планових заходів, позапланових, скільки було перевірено постачальників харчових продуктів. І здійснили ми це в 14, більше чим в 14 тисяч закладів загальної середньої освіти. Тобто в кожній школі, яка є в нашій країні. Те саме стосується, до речі, і такої ж кількості дитячих садочків.

Знов-таки, посадовими… Ну, це останній слайд. Це територіальні органи Держпродспоживслужби, які здійснили перевірки, складені. І ви також бачите ту тенденцію по тому, як було здійснено, встановлено і прийнято з цими цифрами. Остаточний звіт буде наданий у лютому місяці у встановлений законодавством строк.

Присутній відповідний зам. Можемо обговорити всі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Переходимо до обговорення питання. Соломчук, Герасимов, Богданець, Чернявський, Павло.

Соломчук Дмитро перший.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую за надане слово.

Колеги, я там підготував для всіх пункти пропуску, такий коротенький звіт, реальна ситуація на сьогоднішній день, а не те, що нам показували тільки що по телевізору, те, що реально є. Цією історію я почав займатися спочатку власної каденції з колегами, що прикордонні інспекційні пункти були збудовані. На жаль, Держпродслужба останні 5-7 місяців взагалі нічим не займається в цьому напрямку. Мені взагалі здається, що… І вони не зацікавлені, щоб прикордонні інспекційні пункти були збудовані. Якщо ви пам'ятаєте, по Волині, ми навіть перший раз за історію парламенту українського голосували за земельну ділянку, яка відносилася до особливо цінних земель. Так само були виїзди на Закарпаття, в інші області, розмови з обласними державними адміністраціями, з обласними депутатами, виділені землі, так само тут, що стосується ДФС, там переводили землі, ну, під це все.

На земельну документацію потрібно було, щоб скоріше відбувалось будівництво реально, виділяти кошти спецфонду Держпродслужби. Цього не відбувалося, не виділялись, витрачались кошти Світового банку. А кожна сума там погоджується місяцями, дуже довго. Навіть топографічну зйомку Держпродслужба не могла зробити за власні кошти, хоча це коштує 20-30 тисяч гривень. Кошти були в держбюджеті. На спецфонді Держпродслужби такі кошти є і навіть значно більше.

Тепер, що відбувається? Нам Міністерство економіки подає законопроект, 6248, здається, номер, який ми відхилили на минулому комітеті. І знаєте, що там вказано? Відкласти будівництво прикордонних інспекційних пунктів на 25-й рік.

Значить, що виходить, яка ситуація? В грудні 19-го року Світовий банк дає 200 мільйонів євро. Кошти є зарезервованими. Держбюджет за це платить відсотки. Ну, бо ми, я не знаю, якісь як інваліди, ми не можемо це збудувати для бізнесу, бюджет втрачає, кожен рік платить відсотки. Хоча Молдова  і Польща по цій самі програмі збудували прикордонні інспекційні пункти за півтора року, вони всі вже працюють. Сьогодні даним законопроектом хочуть відповідальність перекласти на народних депутатів, щоб народні депутати прийняли це  в законопроекті 6248, і потім, коли будуть питання до Держпродслужби від бізнесу, Держпродслужба і Міністерство економіки скаже, ну, то ж народні депутати прийняли, закон вищий за будь-якусь постанову чи наше рішення. Ні, дорогенькі, так не буде.

Я рахую, що потрібно виступити перед бізнесом і чітко їм доповісти, що весь імпорт продуктів харчування, агропродукції, тих же корів, нетелів, ми ж хочемо розвивати тваринницький комплекс, повністю зупиниться в Україну з 1 липня цього року. Тому що згідно підписаної угоди і виділених коштів мав бути відбутися їх запуск  1 липня цього року. Нічого взагалі не зроблено.

Через рік, хочу всіх також повідомити, експорт зупиниться продуктів харчування, агропродукції до азіатських країн, Європи, Китаю, нашої вже власної в 2023 році згідно цієї угоди також.

Так що потрібно бути чесними. Тут є все на картинках, як же виглядають там, де збудували, які у нас стоять смердючі вагончики. І щоб ви розуміли, на сьогодні любий виробник українських продуктів харчування… Взагалі для чого прикордонні інспекційні пункти? Коли хтось випускає там  українські солодощі, ковбасу, будь-що і хоче підписати  угоду там з Теsсо, з Lidl, ще з іншими покупцями в Євросоюзі, у них перша умова стоїть – контроль продуктів при перетині кордону. Тому що вони недовіряють нашим внутрішнім лабораторіям. А у нас на кордонні стоять просто вагончики, в яких смердить, в яких немає ніякого обладнання.

Тобто наші, в принципі, коли Президент, Кабмін, депутати народні заявляють, що ми маємо налагоджувати внутрішнє виробництво, не бути  сировинним придатком світу, ми, якщо навіть будемо випускати цю продукцію, ми її не можемо вивезти, у нас буде заблоковано. Люди не хочуть підписувати контракти, тому що поляк, німець хоче розуміти, що він їсть, і хоче розуміти, що воно не було підмінене під час руху по областям України з заводу до митного переходу. Так що, вибачайте, але Держпродслужба, на мою думку, в цьому, якщо взяти, є тільки на папері, в Україні її не існує.

Якщо... ще одне по соціально значущим продуктам. Був в Рівному, прийшов на телебачення, був представник Держдпродслужби. Кажу, а чому ж ви не перевіряєте ціни, чому у вас на папері тисячі перевірок, а я захожу в магазин, гречка стоїть 82 гривні – соціально значущий продукт? Виробник рівненський, набираю власницю заводу-виробника, "Чемпіон", кажу, скільки відпускна ціна заводу? Вона щось там, 40 з копійками гривень, не пам'ятаю. То єсть в магазині націнка сто відсотків, хоча контроль Держпродслужбою за соціально значущими продуктами... Держпродслужба мала здійснювати не після останнього рішення Кабміну, а рішення Кабміну було ще прийнято в 2020 році, що це контроль мав би здійснюватися під час пандемії в Україні. Но він не здійснювався. В магазинах сто відсотків націнка, пенсіонери не можуть собі придбати крупи. Держпродслужба витрачає з бюджету десятки мільйонів податків, сплачених бізнесом, і не займається роботою.

Я не буду підтримувати, як, думаю, багато колег, відкладання вашого  законопроекту 6248, мало того, що хочете виключити реєстр добавок до продуктів є, щоб, це недопустиме, сертифікацію, і те, що хочете перекласти на плечі народних депутатів відповідальність. Півтора роки народні депутати робили все, документацією бігали займалися, щоб пункти були збудовані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, час.

 

СОЛОМЧУК Д.В. У вас є ще шість-сім місяців, а потім ми визначимося далі що з цим всім робити. Але вийдіть і скажіть бізнесу, що, шановний бізнес, з 1 липня імпорт зупинений, дякуючи нам за нашу діяльність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, тобто це був виступ, а питання є?

 

 

СОЛОМЧУК Д.В. А які можуть бути питання, якщо нічого не зроблено…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Тоді у мене питання, я для себе хотів вияснити…

 

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Держпродслужба є на папері.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене є питання по 1 липню. Тобто 1 липня, це питання до Держпродспоживслужби, це дійсно критична дата, можете відповісти?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у мене питання до Держпродспоживслужби, виходячи з виступу Дмитра, по 1 липню, яке часто звучало у виступі, це дійсно критична дата? Критична дата для чого?

Владислава Валеріївна, або ви, або хтось із заступників тоді скажіть.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Доброго дня!  Лордкіпанідзе Андрій.

Дійсно, в законі таке визначення є, але ми спілкуємося і з Мінфіном, і з Світовим банком, і всі погоджуються на тому, що ми у цьому році зможемо збудувати максимально чотири пункти пропуску. І тому я не погоджуюсь з думкою про те, що ми нічого не робимо, ми, дійсно, кожного дня цим займалися і виїжджали на місця, і спілкувалися з місцевими органами влади, ми спільно з Міністерством економіки щотижнево проводили наради, спільні Zoom з місцевими органами влади і зі Світовим банком.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Після 1 липня які проблеми можуть бути?

 

_______________. Будь ласка, ви представтесь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це заступник, тільки що представився.

(Шум у залі)

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Він рік був заступником, у зв'язку з ковідним обмеженням з 5 грудня Андрій Юрійович Лордкіпанідзе є моїм радником, але все одно веде це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Андрій Юрійович, що після 1 липня, які наслідки можуть бути, якщо не буде цих пунктів або будуть тільки частково встановлені?

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Ми тому і пропонуємо трохи здвинути терміни, тому що у нас були об'єктивні причини для того, щоб не збудувати ці пункти. Тому що для того, щоб приступити безпосередньо до будівництва…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дивіться, один варіант – зсунути. Якщо не зсовується, це має бути закон прийнятий  по цьому, враховуючи, що я не виключаю, що Рада піде в карантин. Я не знаю як цей закон може бути прийнятий, навіть якщо ми всі захочемо прийняти цей закон, допустимо. Якщо не буде прийнятий, що буде відбуватися, який план "Б"?

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. У нас сьогодні є чотири пріоритетні ділянки, де ми вже продвинулися і розробляємо детальний план територій. Ми максимально…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Юрійович, це зрозуміло, що ви зараз робите, ми бачили презентацію. Що, якщо ви не встигнете це зробити, що буде після 1 липня, з якою проблемою стикнеться експорт, якщо стикнеться? Імпорт.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Ми будемо намагатися побудувати.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро правий в тому, що він говорить?

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. В законі так написано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Наступні питання. Хто був?

 

КАЧКА Т.А. Микола Тарасович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герасимов.

 

КАЧКА Т.А. Микола Тарасович, тобто давайте, просто, щоб ми просто всі зрозуміли без… 1 липня – це норма, визначена нашим законом. Ми самі, тобто було поставлено дедлайн законодавцем для виконавчої служби. (Шум у залі) Законом. Так, я ж кажу, що українським законом це сама взята собою дата.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тарас, скажіть, це якось можуть використати наші партнери, тому що в нас же завжди дуже конкурентна економіка. Дивіться, от буквальне питання, просте. Якщо… Я все-таки не почув відповіді перед тим. Якщо не встигне прийнятися ця зміна, що буде?

 

КАЧКА Т.А.  Дивіться, без огляду на те, що будуть зміни в 6248, не будуть зміни 6248 – в нас все одно треба всі ті, ми пройшли багато речей паперових минулого року і нам все одно цього року треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас, дивіться, це не відповідь. Пробачте, що я вас перебиваю. Ви можете сказати мені: все буде так, як було до сьогодні, ніхто на це не буде звертати увагу; ні, в нас будуть проблеми, наприклад, в тих, що перетинають кордон, тому що вони, получається, будуть в незаконній площині діяти, значить буде проблема, наприклад, з СБУ, МВД, прокуратурою, тому план "Б", наприклад, дати, зробити з ними зустріч. Можна от конкретно сказати?

 

КАЧКА Т.А. На сьогоднішній день план "А" – це добудувати чотири ПІПи за цей рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. План "Б" – перенести.

 

КАЧКА Т.А.  План "Б" – перенести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. План, якщо не получається "А" і "Б"?

 

КАЧКА Т.А. Ми готові представити на наступному засіданні комітету всі можливі опції, які будуть до 1 липня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Герасимов.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Миколо Тарасовичу, я секунду, секунду, Артуре, додам. Тут ще ситуація в тому, що як це пояснити іноземцям-покупцям, які вже два роки ставлять цю вимогу. У нас контракти не будуть підписуватися. Чотири. У нас контракти не будуть підписуватися і все.

 

_______________. Якщо дозволите, один коментар можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герасимов Артур.

Колеги, по черзі спілкуємося. Будь ласка, Герасимов.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Миколо Тарасовичу.

По-перше, мені дуже дивно чути від представників міністерства, що це наш закон. Це ви приблизно кажете: ну тут світлофор, ну ми поїдемо на червоне світло, ну це ж наш світлофор, ну поїхали на червоне світло. Це приблизно така відповідь.

Закон – це правило, закон – це закон, його треба виконувати. Це перше. Тим більше, наскільки я розумію, гроші у вас вже чотири роки у міністерстві.

А тепер друге. У мене дуже конструктивне питання. Зараз серед матеріалів, які роздані кожному члену комітету, є перелік оцих прикордонних інспекційних постів з поділом на ті, які будуть залишені, які під обговоренням, а які будуть виключені з цього переліку, тобто будуть зачинені.

Шановні колеги, в мене навіть не пропозиція, а дуже жорстке прохання. Коли ми говоримо про Маріупольський морський торгівельний порт і Бердянський морський торгівельний порт, то це вже не питання тільки інспекційної перевірки, це політичне питання. Бо Росія спеціально штучно створила блокаду Азовського моря. І якщо ми зараз закриємо ці інспекційні пункти, ми посилаємо просто вже не технічний, не технологічний, не логістичний, а політичний сигнал. Цього категорично не можна робити.

Тому, перше, я б хотів спитати голову Держпродспоживслужби, чи ви підтверджуєте, що ці пункти будуть закриті?

І друге. Велике прохання, досить серйозне, їх перенести в ту частину, яка буде продовжувати діяти, не дивлячись ні на що.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ДПСС.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Ми беремо до уваги. Ще я попрошу Ольгу Петрівну як профільного зама по ветеринарії відповісти за те, чим опікувалися народні депутати в планах зупинки чи не зупинки.

 

_______________. Я просто хочу прокоментувати план "В". Якщо на момент вступу в дію цієї норми закону буде побудований один або два ПІПи, фактично весь імпорт може хлинути через ці ПІПи. З точки зору навантаження це буде фактично весь імпорт, ми навіть зараз не говоримо про морські порти. Але максимально ми пропонували 6248 не міняти будівництво, а просто перенести термін, щоб добудувати їх за логічний період і паралельно працювати над будівництвом.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. А по Маріуполю і Бердянську?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна, я так розумію, ви відповіли частину питання те, що перед тим звучало, ну, прокоментували виступ. Але зараз було питання від Артура Герасимова по Маріуполю і по… що ще?

 

ГЕРАСИМОВ А.В. По Бердянську.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По Бердянську.

 

_______________. На сьогоднішній день по будівництву по тим територіям виділених ділянок немає. наскільки я знаю.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Тоді в мене велике прохання от реальне велике прохання, звертаюся зараз до всіх членів комітету, якщо треба, давайте піднімати цю проблему, бо це вже виходить за межі Держспоживслужби. Ну, слухайте, може, нам взагалі там все закрити і порти закрити, і взагалі закрити Азовське море і сказати росіянам: Кемска волость – забирайте. Ну, що це за політика? Що це за відношення? Ви ж державні службовці? Ну, ви маєте це розумієте. Я розумію, що іноземці можуть не до кінця це розуміти, вони технічно розраховують. Ну, ви ж маєте знати, що там українські люди, і це сигнал дуже серйозний. Ми взагалі за ці території чи не за ці території?

Тому, Микола Тарасович, я дуже прошу комітет взяти це на контроль і не допустити закриття цих інспекційних пунктів на цих територіях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. У мене, чесно, такі технічні питання. Я от дивлюся права власності на отримання земельних ділянок і дивлюся, деякі земельні ділянки по 2-3 гектари, а тут бачу 14,2, 14,2. На одному "Порубне" (Чернівецька область), і ………… територіальна громада, там вони практично поруч стоять, там, дивлюся, вони разом 18 гектарів… Чи наскільки це потрібно?

 

КАЧКА Т.А. Я, якщо можливо, відповім. Договір суперфіцію передбачає передачу всієї ділянки. Ми потім будемо робити поділ і буде виділятись там в залежності від умовностей від 2 до 3 гектарів, і нам того буде достатньо. Тому там такі різні цифри. Ми орієнтуємося…  

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. А інше?  Ну, ви три там виділите, а інші? Це ж ваша от, здійснення реєстрації речового права на нерухоме майно, на земельну ділянку 14 гектарів. Ви три, а потім що ви будете робити?

 

КАЧКА Т.А. Ми будемо робити поділ, і у нас буде по договору тільки та ділянка, яка нам потрібна, там 3 гектари, умовно кажучи.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Зрозуміло. Ну, я так розумію, що не я хочу, я розумію для чого беруться ці ділянки.

І тут наступне питання. Чотири роки 200 мільйонів євро лежать, мабуть, треба зробити запит, на скільки Україна втрачає кожного року на те, що вона сплачує ці відсотки і нічого не робиться по цим грошам, просто треба зрозуміти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто? З ДПСС питання, хто відповість? Владислава Валеріївна, хто?

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Ну, ми почули всі побажання от, я маю надію, що просто за словами, все ж таки всі читали документ, включаючи документ від Світового банку. Я впевнена, що всі можуть задати ще запитання про нашу працю нашому профільному міністерству, особливо по ПІПпах, послухати реакцію тих самих світових партнерів. Так що, ну, напевно, я думаю, що люди ж мають розуміти там не просто мову слів, а мову фактів.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  А я ще хотів додати, бо... репліку, секунду...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  ...що на 3 гектари вже поділено, ви не в курсі просто, але вже розподіл зроблено.

 

ГЕРАСИМОВ А.В.  Микола Тарасович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вже він зроблений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! В нас є якісь певні правила. (Шум у залі)

 Дмитро, ми так.. Дмитро!

 

СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)

 

_______________. (Не чути)

 

СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Юрійович, Дмитро! Зараз буде питання – можете задати ще раз.

Халімон, наступне питання, будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ А.В.  Микола Тарасович, перед цим, а відповіді ж нам по Маріуполю і Бердянську так і не дали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По Маріуполю, Бердянську була в Ніни Петрівни відповідь, що ділянок наразі там немає.

 

ГЕРАСИМОВ А.В.  Ну, це зрозуміло, а взагалі ваше розуміння, там це потрібно чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після того ваше звернення було до мене, щоб комітет взяв це на контроль. Я це прийняв до уваги.

 

ХАЛІМОН П.В. Перш за все мені, мабуть, хотілось би подякувати голові Держпродспоживслужби за те, що вона знайшла сьогодні можливість і бажання, і долучилася до засідання Комітету аграрної і земельної політики, підготувала доповідь і готова, мабуть, фахово і компетентно, всебічно і повно відповідати на ті запитання, які виникають у народних депутатів, а також представників комітету.

Ви знаєте, до мене постійно звертаються представники виробників агрохімікатів і пестицидів з одним і тим же питанням, і з цим питанням звертаються так само і аграрії. Справа в тому, що Держпродспоживслужба на своїх сайтах, відкритих джерелах інформації, в засобах масової інформації постійно закликає до необхідності в забороні деяких агрохімікатів і інших засобів захисту рослин. Також мені відомо, що нещодавно ви направили лист за вашим підписом до Апарату Ради національної безпеки і оборони з питанням заборонити так само невідомі або, які недавно надійшли агрохімікати і пестициди, а також інші засоби захисту рослин.

Питання полягає в наступному. Під час створення і формування, і надіслання цього запиту або листа до Ради національної безпеки і оборони, чи враховували ви норми Закону про агрохімікати і пестициди, якщо по моїй пам'яті, стаття 7, яка вказує на наступне, що центральний орган виконавчої влади, який безпосередньо реалізує політику і здійснює контроль за використанням захисту рослин, може самостійно заборонити їх використання тимчасово або повністю?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, будь ласка.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Павло Віталійович, добрий день.

Дивіться, я думаю, щоб задля того, щоб говорити про це питання, ви маєте почитати той запит, який ми отримали від Ради національної безпеки. На їх запит, а запит стосувався: "наведіть, будь ласка, аналіз, що з подібних речовин дозволено в Європейському Союзі, що дозволено в Сполучених Штатах і що дозволено в Україні?". Наша відповідь ґрунтувалася виключно, це не наша ініціатива. На запит, який ми отримали від Ради національної безпеки, і там привели виключно порівняльний аналіз, що, дійсно, в Україні дозволено на багато більше, ніж в Європейському Союзі і Сполучених Штатах.

Ми можемо цю табличку вивести на екран і подивитися.

 

_______________. Коли? …(Не чути) Ну, давайте подивимося.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Це не входило в перелік запитань...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, колеги помічники, я вас прошу слідкуйте за тим, що відбувається в комітеті, а не за чимось іншим, і реагуйте на те, що говорить виступаючий. (Шум у залі) Добре, виведеться пізніше.

Павле, є якесь питання ще з цього?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, давайте.

 

_______________. Давайте, може, перейдемо до наступних...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан, питання.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Питання до Владислави Валеріївни.

По будівництву цих ПІПів.  Скажіть, будь ласка, у вас був чіткий план по будівництву з датами, хто відповідальний? Бо ми цю історію по будівництву вже другий рік чуємо. Чи був такий план, і хто відповідав, з датами, можете відповісти? Бо я от тут читаю вашу презентацію і дивлюся: наразі ведеться пошук земельної ділянки поряд з пунктом. Це я вже чув, мабуть, два роки тому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владиславо Валеріївно, будь ласка.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Пане Степане, перше, знов-таки повторююсь, ви ж знаєте, що навіть у державному бюджеті не були заплановані гроші на відповідне фінансування. Це перше.

По-друге, задля того, щоб був, як ви кажете, детальний план з відповідальними і з датами, чи було потрібно виконати всі вимоги, які є у Світового банку, плюс у Мінфіну, а також їх відповідним чином затвердити з Мінекономіки.

Так що, будь ласка, якщо ми говоримо про системну роботу з врахуванням того, що фінансування здійснюється не тільки державним бюджетом, а Світовим банком, ви маєте зрозуміти, в які дедлайни і які документи мали бути підготовлені. Вони всі підготовлені. Коли ми чекаємо інколи місяцями певних погоджень від тих самих партнерів, ми не можемо розпочати проект будівництва.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Тобто, Владислава Валеріївна, ви зараз не можете сказати, скільки вам потрібно часу для того, щоб побудувати ці пункти, так? Тобто це може бути рік, це може бути 10 років, так?

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. В презентації я зазначила, що в 2022 році… Да, Андрій Юрійович, додайте.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Я додам. Було протягом І півріччя 2021 року підготовлено план заходів, довго ми його узгоджували, але в кінці кінців ми його затвердили (не ми, а Міністерство економіки), де пошагово розписано, що хто робить з відповідальними і з термінами. І в цьому році теж проект такого плану заходів нами розроблений і поданий до міністерства, і найближчим часом він буде затверджений. Тобто пошаговий план є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступне питання. Там спочатку були.  Чорноморов, ви?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ні, я хотів сказати і, в принципі, і в подальшому, що те, що до нас зверталися дуже  багато і аграріїв, тому що це попало в масові засоби інформації, стосовно того, що саме Держспоживслужба звернулася до РНБО, у нас не було, на превеликий жаль, бачення іншого зворотного зв'язку, про який каже шановна Владислава Валеріївна, тому саме питання Павла Віталійовича стосувалося саме цього.

Але те, що нам відомо, що це не було, те, що ми прочитали в запиті до РНБО, в зверненні від Держспоживслужби, це те, що саме РНБО вчинило певні заходи для заборони даних активних препаратів, які входять в пестициди і гербіциди. Це те, що на сьогодні мені відомо, тому я хотів би трошки відкоригувати цю відповідь, що не... в зверненні самої Держспоживслужби не йдеться про таблички або ті чи інші речовини, це звернення до самого РНБО по  проханню заборонити цим.

І тому в мене наступне питання, як, в принципі, голови підкомітету економіки і фінансового розвитку, ми проводили нараду разом з Богданцем Андрієм, у нас суміжні комітети, в нього економічний... зовнішньоекономічний розвиток. Скажіть, будь ласка, ДПСС реалізує державну політику в галузі карантину та захисту рослин, головним завданням цих сфер – це є боротьба зі шкідливими організмами. Чи розроблений ДПСС план щодо забезпечення контролю за непоширенням шкідливих організмів у разі заборони цих самих речовин, про які ви зверталися? Це перше запитання.

І чи розроблений перелік пестицидів та агрохімікатів, які будуть використовуватися на заміну забороненим? Це друге.

І третє. Ну, чи це стосується безпосередньо того, що ми обговорювали на підкомітеті, чи проведені розрахунки щодо наслідків від заборони відповідних діючих речовин та препаратів на їх основі, зокрема щодо розміру втрат валового збору врожаю, валютної виручки країни та ВВП?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна.

 

ВОВНЮК А.В. Давайте я відповім. Давайте по першому, по пунктах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, представляйтесь, якщо можна, щоб ми могли звертатися.

 

ВОВНЮК А.В. Анатолій Вовнюк, заступник.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Анатолій Віталійович, будь ласка.

 

ВОВНЮК А.В. Да, давайте по пунктах.

Перше. При подачі подібного цього, у випадку погодження РНБО та заборони відповідний план буде здійснено, тобто як ми компенсуємо ті чи інші пестициди для того, щоб шкідники не розповсюджувалися. Це раз.

Друге. Стосовно коригування валютної виручки, я думаю, ми це також можемо зробити, наперед, звичайно, цього ніхто не контролював.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.   Скажіть, будь ласка, як вас звати?

 

ВОВНЮК А.В. Анатолій.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний Анатолій, дивіться, стосовно... дивіться, керуючись лише тим зверненням, яке було до РНБО, ми просто взяли листочки з главами підкомітеті і, в принципі, формували певні потім запити до інших служб для роз'яснення. Тому просто до вас запитання як до профільного зама, що відповідно статті 7 про пестициди і агрохімікати обов'язковою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів є наявність позитивного висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Чи відомо вам як заму, що ви протягом 2021 року видали 768 позитивних висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи для реєстрації препаратів, які в тому числі містять діючі речовини, які ви вказували, які служба рекомендує заборонити?

Я приклад наведу: ацетохлор – 11 позитивних висновків. Я найбільші висновки дам. Це імідаклоприд – 26 і тіаметоксам – 11, і їх дуже багато.

Виходячи з цього, що ми як народні депутати і разом з Андрієм бачили наступне: чого, з одного боку, ДПСС говорить і звернення робить до РНБО про загрозу здоров'ю та генофонд українців, і необхідності заборонити ці діючі речовини, а паралельно ви видаєте 768 позитивних висновків, щоб ці речовини далі працювали? Просто таке запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, питання: що помінялось за місяць-два, да?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ВОВНЮК А.В. Давайте все-таки по порядку.

Перше, коли видається висновок, він працюємо в межах та у спосіб. Якщо ці речовини не заборонені, у нас немає підстав не видавати висновок. Це раз.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, ви їх рекомендуєте заборонити.

 

ВОВНЮК А.В.  Стоп, дивіться, як ми говорили, ми не рекомендували, ми зробили порівняння з тим, що заборонено чи не заборонено в європейських країнах та США.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Анатолій, ви читали прохання, чи як це назвати, до РНБО, яке ви написали, ваша служба? Ви це читали?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В кінці.

 

ВОВНЮК А.В.  Ми зараз його знайдемо і подивимося, да?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ні, ви мені говорите зараз про якусь таблицю, а я вам кажу про ваше звернення до них, не від них звернення до вас.

Наразі ви зараз підставляєте Президента України, який, в принципі, веде політику в аграрному секторі, ми зробили земельну реформу, це перша реформа, яку Україна, в принципі, зробила за стільки років, якою пишається і Прем?єр-міністр, кожне засідання проходить, це про земельну реформу. Навколо вас сидять ті народні депутати, в принципі, які розробили цю реформу і прийняли її. Не всі, ну, ви теж нас підтримували, Сергій Ярославович.

А потім ви…

 

_______________. Ви ж з дитинства були за неї.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да. А потім от просто, до рук просто аграрії, знаєте, в них дибки волосся стало, коли нам висилають звернення на РНБО і просять нас роз'яснення дати, нас як народних депутатів аграрного комітету. А ми… Перш за все зі слова це можна сказати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, питання є якесь чи ви висловили позицію?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я просто сказав, от дайте відповідь як ви можете просити їх заборонити і даєте позитивні висновки?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Віталійович, я передам не… в мене не питання, тому що, в принципі, тут відповідь очевидна, в мене прохання.

Перше, я думаю, весь ринок і ви як орган, який д цього має відношення, знаєте ситуацію з дефіцитом гербіцидів, які вже є з осені цього року, глобально. Але це не основне насправді, це така маленька ремарка. Те, що має на увазі Артем Олегович і, я думаю, інші члени ринку і практично весь ринок, це, що має бути якась послідовність і логічність в діях. Ніхто насправді не проти заборони цих речей, які не працюють в цих країнах, які ви озвучили, тому що всі хочуть жити як в Америці і Європі. Да, це правда. Але в Європі і Америці такі дії є прогнозовані, американці не дозволяють бізнесу в листопаді ввести гербіциди під наступний сезон, а в березні їх заборонити. Тому мені здається, що правильніше би було донести позицію до ринку і донести якийсь РНБО раз цей орган проявив інтерес до, скажемо,  цих відносин, що ця річ повинна бути через рік або через два, тому що цього року ми дозволили ці гербіциди під новий сезон, тому що нікому на новий рік гербіциди не потрібно, з них салюти не робляться. І було питання, перейдемо на гумор, що такого за два місяці сталося? Навряд чи з'явилася нова стаття в якомусь науковому виданні, що щось таке нове ми всі взнали. Тому я розумію ваше прагнення, ми його підтримаємо, тільки є прохання бути в таких речах логічним і враховувати ці моменти також.

Наступне питання.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Просто просте питання. Я підняв тільки що сам запит у мене просто, а чому саме РНБО? Якщо, по-моєму, профільне Міністерство екології – це більш доцільніше було б, це звернення. Чому саме до РНБО от Держспоживслужба з метою виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України, з метою прийняття рішення? І потім там є такі слова, які мене просто, от людей ввели в жах "за рахунок хімічного впливу на життя, процеси, дія фумігантів може завдати довготривалої шкоди або призводити до смертельних випадків тварин та людей". І потім паралельно 760 висновків, що це нормальна історія. Тобто ми видаємо ці… Я просто логіки не можу зрозуміти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

В мене, дивіться, ще є в деяких людей питання, в мене є одне питання. Скажіть і без, в принципі, якихось…

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Поки ми все обговорюємо, ви можете дивитися на екран. Там та табличка, про яку ми говорили. Просто, щоб, знаєте, не тільки мовою слів.

Дякую.

 

_______________. А можна долучити асоціації? В принципі, ваші ж звернення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми перейдемо до асоціацій. Спочатку депутати задають питання.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Я просто хочу також нагадати, що в порядку денному цього питання не було. Я б дуже просила, щоб, якщо ви хочете ґрунтовну відповідь, щоб ми також мали можливість заздалегідь підготуватися. Наприклад, викликати свій профільний департамент, який відповідає за фітосанітарію. Окрім того, викликати профільне міністерство – Мінекології, яке по суті є регулятором в цьому, або звернутися до тих листів, які ми направляли до нашого профільного міністерства, Мінекономіки і почитати їх відповіді. Просто, щоб все було ґрунтовно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідний.

У мене питання тоді до двох зразу: до Мінекономіки і до ДПСС. Скажіть, будь ласка, ми рік назад прийняли Закон "Про ветеринарну медицину" великий, він вступив в силу, що в нас на сьогодні з підзаконкою по цьому нормативному акту?

 

КАЧКА Т.А. В нас справді минулого року було певне зволікання з підзаконкою. Ми зараз намагаємося пришвидшити, ви можете дивитися на нашому сайті Мінекономіки як ми збільшили кількість наказів на виконання Закону про ветмедицину, які на публічному обговоренні. Намагаємося темп взяти таким чином, щоб за наступні два-три місяці вийти на план, щоб ми не зверталися, як у випадку з ПІПами, до Верховної Ради з проханням про пролонгацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дивіться, от мої помічники підготували інформацію, що, і я просив це перед новим роком зробити, тому що я пам'ятаю, наскільки там багато роботи було по цьому закону, і всі тішились, коли його прийняли, і працювали в тому числі ДПСС. І, я так розумію, в Мінекономіки, крім ДПСС, як би іншого органу, який, в принципі, має найбільший інтерес до цього, немає. Тому, кажу, в мене питання до двох. Вони мені сказали, вони можуть помилятися, але навряд, що там є 85 підзаконних актів, які має зробити Мінекономіки разом з ДПСС. У мене питання, скільки зараз вже дій зроблено? Ну, приблизно хоча б.

 

КАЧКА Т.А. Дивіться, значить, по-перше, так, справді 85 – це абсолютно коректна цифра, це, якщо ми беремо і постанови Кабінету Міністрів, і накази… Значить, по наших даних передбачено 73 нормативно-правових акти, з яких 20 постанов Кабінету Міністрів і 53 накази. Можна, в принципі, надати інформацію по всіх, тому що в нас іде багато постанов, які розроблені і подані на секретаріат Кабінету Міністрів і багато наказів, які є в цьому… По цій динаміці ми виходимо все одно на те, щоб за наступні два-три місяці всі їх…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дивіться, оскільки ви, напевно, підозрюєте… Раз я це питаю, то в мене є інформація скільки як би реально прийнято, а скільки як би не прийнято. Дивіться, тому я вам скажу і просто без претензій покажу, яка реальна зараз ситуація з цією підзаконкою, і буде якесь відповідне прохання.

У нас станом на новий рік прийнятий один акт …(Не чути) По дорученню Кабміну ви на Кабмін повинні винести всі решта в лютому, тобто цей місяць, який приходить. Тому в мене прохання до наступного комітету, тому що це дійсно не було питання в порядку денному, ми його просто обговорюємо наразі попередньо, підготувати інформацію, це питання не тільки до ДПСС, а в першу чергу до Мінекономіки, про ситуацію з цією підзаконкою, щоб у нас не виникла ситуація подібна з  цією ситуацією, яку ми сьогодні обговорюємо.

Тому прошу вас надати інформацію, що прийнято, що в розробці, що не прийнято, що ви не встигнете, до якого лютого. І яке у вас бачення, що тоді дальше робити. Тому що там, наскільки я пам'ятаю, по ветеринарній медицині, по крайній мірі тоді, коли нас переконували це приймати і всіх депутатів, говорилося на різні речі, підв'язані з Євросоюзом, які значно, напевно, можливо, серйозніші, навіть ніж ті пункти. Тому чекаємо цю інформацію також.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Секунду додам, секунду...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку Тарас, потім...

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я додам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, додайте.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Якщо, колеги, всі пам'ятаєте, в липні місяці по органіці голосували законопроект, який став законом. …(Не чути)  позачергово  на 10 хвилин. А підзаконки на сьогоднішній день немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це МінАПК.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Мінекономіки. Органіку не передали в МінАПК.

 

_______________. (Не чути)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, по Мінекономіки дійсно, Тарасе, тут...

 

КАЧКА Т.А.  Дивіться, давайте так, по органіці вся нормативка є. У нас немає, дивіться, у нас...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що Висоцький в курсі цього питання.

 

СОЛОМЧУК Д.В. На новий рік не було.

 

КАЧКА Т.А.  Дивіться, давайте так, щоб ми все... бо я бачу, що вже все валиться в купу. Це дуже багато деталізованої інформації.

Справді, ми поставили в пріоритет Закон "Про ветеринарну медицину" всю нормативку розробити. Там є дуже великі переліки, і ми вам детально покажемо динаміку, що змінилося з нового року так, що ми в лютому всі постанови прийняли і накази, де вони в нас на стадії коментування, на стадії реєстрування в Міністерстві юстиції.

По органіці нормативка є. Чого не було  по органіці, це просто, щоб ми перевіряли? Не було проведено навчання інспекторів. Відповідно я сьогодні зранку цим 22 інспекторам, які пройшли навчання і здали екзамени, видав свідоцтва, тепер вони проходять акредитацію. Так що по ораниці ми на багато глибше і нормально...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, при всій повазі, давайте органіку чуть-чуть...

 

КАЧКА Т.А.  По медицині ми готові...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є питання як мінімум десяте, яке називається "Різне", можна буде обговорити. Дальше питання по...

Артеме, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Владиславо Валеріївно, дуже подобається ініціатива з першою леді. Просто говорю, що є на духу, тому що проводив колегію у Вознесенському районі, дійсно проблема, хотів би просто задати, от як і що буде, дізнатися, щоб передати на округ.

Створили меню, я просто не розумію, як воно створювалося, дійсно, заглиблювався у це питання, але так і не дійшло. У мене проблема, що на окрузі діти в школах не їдять те, що подають. Тому що, наприклад, не привикла дитина з Єланцю, де води просто навіть немає, їсти тушковану капусту, банан… Ну, просто я дійсно можу фотографію, викидають це. Вони звикли їсти там пюре, котлети. Коли вони хочуть вареники навіть запустити, Держспоживслужба дає заключення, може якісь зміни в закон надо зробити, що каже, якщо у вас немає цеху по вареникам, ви не можете робити борщ, якщо у вас немає то, ви не можете то.

Подивіться просто навколо, подивіться на цих хлопців і дівчат, які так добре виглядають, розовощокі. Ми виросли в дитячих садках, в яких точно не було цехів по ліпленню вареників і точно… Просто  що робити, що людям казати – просто викидають ці продукти. Я дійсно, це людське питання, не хочеться підводити перших осіб країни …

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Артем Олегович, я б дуже радила завітати на засідання до ваших колег, це Комітет охорони здоров'я. Розроблення меню – це не функція Держпродспоживслужби. Ми їх погоджуємо. Погоджуємо тільки з точки зору того, чи присутній там баланс відповідно білків, вуглеводів чи іншого. Так що в розробці Держпродспоживслужба не приймає участь.

Далі, Держпродспоживслужба залучена, щоб потім перевірити по ланцюжку це, от якщо щось трапляється в школі, там отруєння і все інше, так, звідки прийшла там ця їжа і як це буде. А от по самій реформі, я думаю, що якраз перша леді дуже детально дає пояснення, чому саме пропонується такий набір продуктів. Я також училася в школі, ми дуже любили котлети присмажені в олії і все інше, але, напевно, ви так гарно виглядаєте, може, також ходите до дієтологів, до… Ні, не ходите? Ну, поки що не ходите, будете ходити. Знаєте, з часом там інколи буває середній вік і все інше, затримання метаболізму. Так що, будь ласка, я думаю, що з точки зору здорового харчування… Ви, будь ласка, просто прочитайте трошки більше статей.

Дякую. 

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Владислава Валерьевна, я читал. (Шум у залі) Я просто намекаю на то, что дети не привыкли это есть.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Васильович, Іван Адамович, ми маємо регламент засідання, ми чекали цієї зустрічі два місяці. Останній раз ми збиралися у грудні.

Колеги! Так, питання від асоціацій. Будь ласка, прошу сконцентруватися. Артем! Дмитро!

Є питання від депутатів ще? Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Так, я хотів би ще маленьке, да.

(Не чути) 

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Степане Миколайовичу, як я мріяла, щоб на це були виділені державні кошти. На жаль, у нас виділено майже нуль на будь-яку… діджиталізацію як у 2021 році, так і в 2022-му.

Передаю слово якраз голові Держпродспоживслужби по цифровізації пану Анатолію Віталійовичу.

 

ВОВНЮК А.В. Давайте я тут, мабуть, скажу більш професійно, чим з точки зору фітосанітарії, але знаєте, є такий один добрий вираз: "Яку максимальну скидку ви можете дати? 100 відсотків: ви нічого не платите, я нічого не роблю". Оце приблизно така ситуація з цифровізацією.

Вибачте, але бюджетом ні в прошлому році, ні в цьому році… Нуль ми отримали на цей... Тільки по факту аварії, вибачте, серверів ми отримали півтора мільйона на закупівлю … (Не чути) під мегаполіс. Це з точки документообігу. І ви знаєте, і за рахунок того, що є проблема реальна з поставками в усьому світі, ми сервери отримуємо у квітні. Це раз.

З точки зору, давайте по пунктах тепер.

Перше. Система епізоотій працює. Так, вона можливо працює не в тому вигляді, як це хочеться, але вибачте, за нуль і за… (Не чути) за відсутності будь-яких спеціалістів це зробити досить важко.

Друге. Система "е-споживач". Наразі запущено на базі відкритого вихідного коду. Тобто безкоштовно знайдено продукт, налаштовані власними силами, повністю, жодної копійки з держбюджету не пішло. Там свої кошти вклали, тобто людям доплачували. Так, власні.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  ДПСС на митниці з 1 січня… достатньо коштів… (Не чути)

 

ВОВНЮК А.В. По-перше, давайте по пунктах.

По-перше, це не ДПСС підняло, а держава, це раз. По-друге, ці кошти це кошти спецфондів.

 

_______________. Прошу вибачення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Є фінансовий зам, зараз пояснить це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання по черзі.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Кошти спеціального фонду, про які ви кажете, заробляються територіальними підрозділами. Центральний рівень, про який зараз говориться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Юрійович, оберніться, будь ласка.

Діма, яке питання було? Чи держава, чи не держава встановила…

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Ще раз пояснюю про те, що центральний апарат, який відповідає за всю програму цифровізації, кошти не отримує. Частково кошти, так заробляються спецфондом, але ми, на жаль, у нас немає інструментів їх використовувати на рівні центральних рішень. Більш я вам скажу…

(Загальна дискусія)

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. … за це просили, як і коли подавали проект бюджету, ми дуже це підтримуємо.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, мене просили як голову комітету не тільки за перше питання порядку денного, щоб ми й інші проголосували.  Тому ми не перетворюємо зараз далі на базар це все і сидимо ще годину, тому що через  пів години половини членів не буде. Да, всі сказали, і не буде всіх до ночі.

Іван Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. У мене питання, що стосується аналізів крові, які сьогодні відбираються в тварин. Сьогодні вся країна, аграрії практично листами закидають про те, що послуги Держспоживслужби на аналіз крові надто дорогі. Ми сьогодні боремося з тим, щоб якимось чином підтримати аграріїв, які ще займаються тваринництвом, а Держпродспоживслужба в тому випадку піднімає надто високі ціни. І ці ціни були підняті у минулому році. Я прошу дати відповідь на дане питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Якщо дозволите, дивіться, в нас є нормативні документи, якими ми користуємося. У нас є юстований наказ, по якому ми надаємо послуги. Тому ми виконуємо нормативні документи, які нам доводяться до виконання. От і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Наказ, я вибачаюся, наказ на встановлення цін у вас є якісь формули...?

 

_______________. Да, на тарифи, там визначені тарифи на всі наші адміністративні послуги.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ви можете нам надати ці...

 

_______________. А хто тарифи встановлює?

 

КАЧКА Т.А. Тарифи міністерство встановлює. Давайте по тарифах окремо проговоримо, там формули, там дуже складні... тобто там досить...

 

_______________.  Ми чого питаємо, бо там ціни піднімаються десь на 200, на 300 відсотків, розумієте?

 

КАЧКА Т.А. Дивіться, давайте просто знову ж таки тарифи, я знаю це, я сам завжди прискіпливо ставлюся до всіх цих цифр, навіть підписував наказ про виправлення помилки орфографічної – кому не там поставили.

Тобто давайте, якщо є питання по тарифах на ті послуги, які надає ДПСС, тоді вони встановлюються наказом Міністерства економіки. Ми готові з вами отак просто вивести ці всі цифри, проговорити, де вони, як збільшилися, змінилися, щоб ви розуміли. Бо це знову ж таки, це баланс. Якщо ми встановимо, поставимо нуль, ці послуги не будуть надаватися, не буде торгівля, правильно? Тому це питання вічне, давайте, можемо всі їх провести, проказати, тому що це цифра. Це треба ретельно просто вивести, показати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюся, просто якщо ви маєте теж десь відслідковувати, що робиться в сусідів. Якщо в Європі сьогодні на послуги, скажемо там, відбір крові на експорт чи імпорт тварин вартує 50 євро, то у нас на ввіз цього вартує 100 євро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Дивіться, що ми робимо, у нас є сьогодні певні питання, які є проблемні, які були озвучені. Це питання пов'язані варіанти "А", "В", "С", можливо, у вас є "D" варіант, пов'язані з постами, ситуація Закону про ветеринарію, є інші питання, які сьогодні звучали. Тому всі інші питання, якщо звучить, що треба задати ДПСС, це, наприклад, тарифна політика, це Мінекономіка і так далі, тому я прошу до  п'ятниці надати Старинцю, і я сформую запит від комітету.

Питання від асоціацій. Є бажаючі?

 

_______________. Микола Тарасович, можна питання, коментар з нашого боку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Короткий, будь ласка.

 

КАЧКА Т.А. Так, просто більшість питань, які поставили, що по ПІПах,  що по цінах, що по ветмедицині – це питання до нас, ми готові, ми їх почули усно, я готовий їх представити на найближчому засіданні комітету коротко, ясно, по суті, з цифрами, щоб не з голосу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас, ми почули. Дякую.

Сластьон Роман.

 

СЛАСТЬОН Р. Доброго дня! Якщо можна, хотів би повернутися до питання заборони пестицидів і, зокрема, тої таблиці, яка була представлена. Якщо можна, її повернути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поверніть таблицю, будь ласка.

 

СЛАСТЬОН Р.  Був би дуже вдячний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, які сильно зайняті телефонами, поверніть таблицю на екран.

 

СЛАСТЬОН Р. Поки включають таблицю, ми абсолютно підтримуємо проведення окремо фахового діалогу стосовно діючих речовин, їхнього використання в Україні, в Європейському Союзі чи заборони причин, які дії ми зможемо зробити зараз для того, щоб зменшити ризик для навколишнього середовища. І тут абсолютно готові долучатися, мабуть, всі асоціації як аграрні, так і ті, які відстоюють принцип екологізації.

Стосовно, власне, переліку. Дещо дивний. Чому? Тому що, по-перше, в першій колонці, як ви бачите, відзначено червоним кольором діючі речовини, які, в принципі, не дозволені в Україні, і немає жодного препарату, який би містив такі діючі речовини і був зареєстрований на території України. Тому дивно, чому вони взагалі потрапили в цей перелік. Це один момент.

Другий момент. Якщо ви звернете увагу, немає жодної діючої речовини, окрім тих червоних, яких і так немає в Україні, яка була б заборонена і в США, і в Європейському Союзі. Ми бачимо, що якщо там є певні заборони, наприклад, у Європейському Союзі, то відповідно у США вони дозволені. Крім того, якщо ми візьмемо додатковий аналіз по іншим країнам з розвинутою економікою і з дбайливим ставленням до екології і до навколишнього середовища, і життя, здоров'я людей, то там теж побачимо, що в багатьох із них ці діючі речовини є дозволеними.

Крім того, по препаратам, наприклад, неонікотиноїдам, які є теж предметом особливої дискусії і заборонені в Європейському Союзі, але вони не заборонені повністю, тому що останніми роками є така процедура emergency (використання), коли саме ці препарати, які нібито заборонені, де-факто надаються дозволи в багатьох країнах на їх використання, тому що без них неможливо протистояти тим шкідникам, які є. Зокрема, по цукровому буряку, а також ряду інших культур такі дозволи надаються масово в Європейському Союзі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соколов Михайло.

 

СОКОЛОВ М. Дякую.

Дійсно, ми дуже стурбовані цими пропозиціями. Ми проаналізували, а що відбудеться, якщо от всі ці речовини, які зараз заборонені чи в ЄС, чи в США, будуть заборонені в Україні. І в нас вийшло, що десь 60 відсотків площі нам буде нема чим обробляти. От це виходить з тієї статистики митної, яка зараз є. І відповідно це буде катастрофа для аграріїв, тому що без захисту засобів рослин неможливе сучасне сільське господарство.

Більше того, ми приєднуємося до того, що сказав Роман. Дійсно, необхідно стежити за тим,  щоб були виконані екологічні норми і таке інше, але чинне законодавство встановлює, що будь-який препарат, який зараз зареєстрований, він може бути, його реєстрація може бути скасована, якщо є якісь дані, які свідчать про те, що він є небезпечним. Вони з'явилися. Це вже діюче законодавство.

 

_______________.  Це типу якісь наукові.

 

СОКОЛОВ М. Так. Тому якщо є такі дані… ну, от мені здається, що два тижні тому чи дещо більше було засідання в аграрній академії наук, яке було присвячене саме цьому питанню, і там не змогли назвати жодного такого факту, який би свідчив про те, що є наукові дані, нові наукові дані про те, що якийсь із цих препаратів є небезпечним. Тому якщо все ж таки такі дані є, то ми просимо надати їх для вивчення, і тоді, ну, дійсно, будуть підстави для того, щоб говорити про те, що необхідно щось заборонити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Дивіться, ми сформулюємо вам додаткові питання. Асоціації, будь ласка, мають додаткові витання – оцінку діяльності, чи пропозиції, чи зауваження, чи навпаки відзнаки, теж, будь ласка, передайте цю історію мені. Ми проведемо, запросимо ДПСС і Мінекономіки через одне засідання, тому що наступне засідання в нас буде повністю присвячене розподілу дотацій, а через одне, в них буде більше часі підготуватися, і тоді ми будемо надавати один одному рекомендації, висновки щодо якихось дій, і так далі, і так далі.

 

_______________.  А можна маленьке запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

_______________.  Філософське. А що ж було першим – курка чи яйце, ваш запит до РНБО чи РНБО до вас?

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Ви можете продивитися хронологію по документах: запит РНБО.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Владислава Валеріївна. А також інші гості, які були сьогодні з цього питання.

Будь ласка,  Діма Соломчук, остання репліка.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Ще з колегами будемо ініціювати, щоб міністр економіки все-таки прозвітувався в парламенті про роботи ДПСС, щоб депутати народні всіх фракцій дали свою оцінку. Тому що, якщо подивитися от звіт, то Малюська слідчі ізолятори збудував скоріше, якісніше, чим ми прикордонні пункти у вагончиках. Стартували всі в один час. Молдова збудувала півтора року, Польща збудувала півтора. Ми нагинаємо свій бізнес. Відповіді я так і не почув. Будемо звертатися до міністра економіки з повним звітом у стінах парламенту. Думаю, колеги підтримають.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре.

Переходимо.... Дивіться, я знаю, що є ще одне питання, яке ми пробуємо десять раз уже розглядати. Це друге питання, по якому Тарас Висоцький чекає. Але я прошу все-таки зараз розглянути третє, четверте питання, поки в нас є голоси, потім вернемося.

Олександре Салійчук, ви будете на місці? (Шум у залі) На місці ще. Дякую.

Дивіться, по третьому питанню порядку денного прошу спочатку Нагаєвського Артема чи Сергія Біленка, хто з вас має бажання розповісти про закон? Артеме, як краще бачиш?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я скажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

Дивіться, ми декілька разів обговорювали. Тут законопроект пропонує звільнити від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва у разі зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського і лісогосподарського призначення для будівництва і розміщення аеропортів та об'єктів інфраструктури аеропортів, аеродромів і аеродромних об'єктів.

Тобто законопроект важко оцінити однозначно. З однієї сторони, запровадження запропонованих змін матиме наслідком здешевлення будівництва, капітального ремонту та реконструкції аеропортів та аеродромів на землях сільськогосподарського і лісогосподарського призначення.

А з іншої сторони, прийняття  законопроекту призведе до зменшення коштів місцевим бюджетам, які мають спрямовуватися на поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, охорону таких земель, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативно-грошової оцінки землі в тому числі.

Тому доцільно було б це питання обговорити на комітеті, вислухати думки колег, бо, з однієї сторони, получається, що ми наче благу справу хочемо зробити і наче правильні речі. а з іншої сторони, ми дійсно лишаємо місцеві бюджети додаткових надходжень. І там… ну, ми обговорювали попередньо, я просто для себе так це питання намагався теж вирішити, попередньо ми обговорювали із Сергієм Біленком, у переважній більшості ті кошти, які надходять до місцевих бюджетів (це селищні, сільські, міські, районні і області бюджети), вони ці кошти не використовують. Ці кошти в  переважній більшості кладуться на депозитні рахунки і просто громади користуються там відсотками, дивідендами від цих коштів.

Тому тут теж таке суперечливе питання: кошти начебто є, компенсація є, але кошти ці цільового… не використовуються, тому, в принципі… (Шум у залі) Ні-ні, вони просто не використовуються. І тому було б логічно саме для цих програм, для аеропортів, аеродромів погодити цей законопроект. Треба просто дискусію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Дивіться, в нас є насправді дійсно прохання від керівництва фракції по цьому закону, і тому що… і не тільки, від багатьох інших Кабміну. І зараз ми послухаємо нашу колегу Галину Янченко, в якої є  подібні пропозиції, зв’язані з інвестиційною радою експертною. Тому що там питання, те, що я розумію, не тільки питання відшкодування витрат – це одна частина питання. В нас є просто загальна норма пріоритетності, умовно, земель сільськогосподарського призначення над іншими. Вона, норма, красиво звучить, це зрозуміло.

Разом з тим ми всі розуміємо, що один гектар земель інфраструктури або один гектар земель промисловості, вони дають завжди більше робочих місць і податків, в тому числі для органів місцевого самоврядування, чим інші. Згідний, що це все треба обговорити, але такий момент є.

 

_______________.  Микола Тарасович, а перед прийняттям рішення в нас буде нарада по цьому питанню?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А в нас була нарада по цьому питанню.

 

_______________.  Ні, от у комітету є дуже багато питань стосовно відношення  інфраструктурного комітету до нашого комітету протягом декількох законодавчих ініціатив, і в комітету теж є питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Ми можемо… Дивіться, ми заслухаємо зараз Галину, ми можемо якби перенести  питання на наступне… якщо є питання, перенести питання на наступне засідання – такий варіант теж можливий.

Будь ласка, Галина.

Чому Галина? Вона не серед авторів цього закону, але вона зареєструвала разом із колегами інший закон, який подібний. І зараз, я так розумію, озвучить причина подібного законопроекту. Будь ласка.

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Усім доброго дня! Мене звуть Галина Янченко, я є народним депутатом, головою парламентської спецкомісії з питань захисту прав інвесторів і секретарем Національної інвестиційної ради при Президенті.

Чому сьогодні доповідаю? Тому що ми дійсно зареєстрували днями законопроект, який є умовно альтернативним до поданого колегою Тищенком законопроект. Умовно альтернативний, тому що Тищенко пропонує змінювали лише 208 статтю, а ми вважаємо, що потрібно змінити крім 208-ї також 123-ю і 207-у Земельного кодексу.

Тепер про проблематику, чому ми вийшли з такої законодавчою ініціативою. До нас на парламентську спецкомісію останнім часом почали надходити звернення обурених інвесторів, які відгукнулися на заклики і Президента, і парламенту, і Кабміну, що потрібно створювати виробничі потужності в Україні, потрібно більше займатися переробкою, а не експортом сировини, щоб ми зняли з себе, змили оцей ганебний статус просто сировинного придатку Європи чи світу.

І ось вони відгукнулися на цей запит, але стикнулися з неочікуваним для них сюрпризом таким неприємним, перешкодою. Виявляється, якщо фермер багато років вирощував пшеницю, якусь кукурудзу і хоче на частині своєї ділянки, на частині паю зробити переробку своєї ж агропродукції, то держава з нього стягує так звані збитки, збитки за нібито там зменшення посівних площ і так далі. У інвесторів викликає… це викликає просто людське обурення і нерозуміння така логіка або її відсутність, відсутність такої логіки і така держава політика. Тому що з умовного, як говорив Микола Тарасович, одного гектару його переробки, чи це аграрна переробка, чи це будь-яка переробка, він може створити на порядок, в десятки разів більше робочих місць, платити і до місцевого отегешного бюджету, і до державного бюджету на порядок більше податків, робити кращий, більший внесок в зростання ВВП України і так далі, ніж якщо він далі на одному із своїх гектарів просто буде продовжувати вирощувати там свою пшеницю, кукурудзу  чи що він вирощує.

У деяких випадках… чому це теж викликає надзвичайно гостру реакцію і там фермерів, які зараз зацікавились переробкою, і інших підприємців і, скажемо так, інвесторів? Тому що подекуди ця сума вона є просто космічною і вона робить інвестпроекти подекуди абсолютно нецікавими. Подекуди держава намагається стягнути з інвестора до 700 тисяч гривень з одного гектара оцих так званих збитків. У чому збитки, при чому знову ж таки чисто по-людські інвестори не розуміють, якщо вони роблять кращий вклад в економіки.

Тому, колеги, ми виступили з такою умовно альтернативною пропозицією до того, що запропонував пан Тищенко. Пан Тищенко як представник транспортного комітету, він, звичайно, опікується аеропортами, має право. Я ж опікуюся і парламентська спецкомісія опікується в цілому інвестиційним кліматом, інвестиційними умовами. Тому ми запропонували зняти оцю от норму про відшкодування, якщо людина переводить, змінює цільове призначення з сільськогосподарського на промислове. Знову ж таки  якщо оцінювати таку ініціативу законодавчу комплексно, якщо ми виступаємо як державники, то і для економіки України в цілому, і для економіки конкретних ОТГ, де буде змінюватися це цільове призначення, це лише в плюс в робочих місцях, по податках, по тому, що ми говорили.

Тому є така ініціатива, це теж, хочу сказати і анонсувати, може бути першою такою невеличкою ініціативою і Національної інвестиційної ради при Президенті, тому що ми зараз готуємо для Президента концепцію такої великої секторальної реформи по сприянню агропереробки в Україні, по створенню продукту з доданою вартістю.

І, власне, для реалізації цієї реформи запропонований мною і колегами законопроект є критичним і важливим. Я сподіваюся на вашу підтримки. Я сподіваюся, що стосунки між комітетами, якими б вони не були (колега вийшов), не стануть перешкодою для покращення інвестиційного клімату в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галино.

Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В.  Колеги, я тільки хочу до колег звернутися, може, Сергій Біленко підкаже. Наскільки я знаю, якщо с/г переробка, то зміну цільового призначення землі не потрібно робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, залежить, яка. Ну, хай Сергій скаже.

 

БІЛЕНКО С. У нас звільнено, дійсно, від сплати втрат сільськогосподарського виробництва в разі при внутрігосподарському будівництві. Тобто це звільнено дійсно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Внутрігосподарський – це тік, а тут, якщо ти переробку робиш, то там це є те, що Галина каже.

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Так, якщо потрібно завод збудувати, його не можна збудувати  на с\г землі …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут, як в тій старій пословиці, і ви праві, і ви праві. Андрій правий, тому що в частині, які, скажімо так, не є, по великому рахунку, об'єктами переробки, це об'єкти доробки зерна, назвемо їх так, то тоді це не потрібно змінювати цільове, а переробка потрібна.

 

_______________. Я ще хвилинку, буквально. Я просто відкрив презентований Галиною Янченко законопроект, і стаття 208, там чітко написано: "від відшкодування втрат сільськогосподарської і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи в разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, шкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення основних підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірнодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд державних об'єктів державного дорожнього будівництва, культових споруд, аеропортів та об'єктів інфраструктури, аеропортів, аеродромів та аеродромних об'єктів, релігійних організацій, кладовищ" і так далі, і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви діючу норму зацитували. На 90 процентів це діюча норма. Правильно, Сергій?

Тобто те, що ви зачитали, це більше… я так розумію, це просто нова редакція, яка пропонується Галиною, але більшість об'єктів і зараз не відшкодовуються.

 

_______________. …відшкодовують. Я точно знаю.

 

ЯНЧЕНКО Г.І.  Можна прокоментую?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можливо. Я просто багато знаю, що не відшкодовують.

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Можна, коротко? Колеги, такий технічний коментар.

Насправді, чому теж я сьогодні виступаю, я розумію, що законопроект, поданий мною, він може довше розглядатися, тому що ще 14 днів на альтернативні, висновки ГНЕУ і так далі. Тому є пропозиція взяти цей законопроект Тишенка, можливо, за основу. Але ми тоді би просили у комітету запустити  цю от процедуру по 116 статті Регламенту, щоб можна було змінювати не лише статтю, яка була предметом регулювання першого читання, а й інше, тому що знову ж таки є ще 123-я і 207-а, яку потрібно поправити. І в такому випадку оці от норми, які в нашому законопроекті, вони підуть як правки.

І тут шановному колезі Богданцю я хотіла б відповісти. Насправді, я думаю, що ми дещо переформулюємо правку, поставимо оцей от виняток, щоб не було ніяких сумнівів, в кінець. Винятки стосуються лише, в нашому розумінні, в нашій, не знаю, ідеологічній концепції, лише, якщо зміна іде з сільськогосподарського в промисловий, гірничу галузь ми не зачіпаємо. Тобто там буде більш, скажемо так, філігранно виписана ця правка, щоб у вас не було ніяких сумнівів у наших чесних намірах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться... Зараз, колеги, секунду.

Перший момент. Нам треба розуміти, що ми зараз... Галина висловлює свою позицію те, що її хвилює як керівника як би органу, який багато спілкується з інвесторами. Це перший момент. Відповідно це просто сформульовано в законі. Ми би навіть якби сьогодні  і хотіли якісь приймати рішення по закону, по Галині, то ми б не могли, тому що, якщо я не помиляюся, ви сьогодні його тільки зареєстрували. Но питання важливе, чутливе, тому було сьогодні... Я поставив, ми поставили з секретаріатом сьогодні це в порядок денний, щоб ми почали це обговорювання.

Є пропозиція, яка? Можливо, вона зніме питання. Є пропозиція. Оскільки в нас є законопроект Тищенка, який стоїть в порядку денному, і є там тільки один виняток – це аеропорти. Є бачення Галини по інших додаткових змінах, но такого ж характеру, по якій, можливо, частина депутатів тут згідна, а по частині хоче подискутувати. Тому є пропозиція, щоб ми цю історію розглянули на наступний тиждень в онлайні, в Zoom. Кожен із нас більше почитає, ознайомиться, ми погодимо позиції, лишній раз між собою поспілкуємося.

І в мене через це питання до секретаріату. Ми їх об'єднати не можемо як дешку, тому що воно не  йшло як альтернативний?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Не можемо об'єднати, вони не альтернативні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто об'єктивно вважаю, Галино, якщо б ваше ім'я стояло серед авторів, то, напевно, в залі вам було б легше спілкуватися. Я просто що думаю, я думаю, що якщо ми і так ідемо на карантин, то який  зміст, може, тоді краще їх два відізвати і подати  один з новим підписом. Якщо і так там декілька тижнів карантин, розумієте?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Обидва не включені у порядок денний сесії, це можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обидва не включені.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Обидва не включені, і Тищенка також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, давайте ми просто подумаємо такий варіант, просто зрозуміємо цього тижня, якщо ми маємо цей люфт, то ми, в принципі, воно нам нічого не дасть, що він буде стояти лежачий, можливо, ви такий варіант погодите.

Дмитро, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Колеги, я за що хвилююсь – щоб не вийшла  ситуація, якщо не буде ніякого відшкодування, щоби пачками люди не почали переводити сільськогосподарські землі у промислові тисячами гектарів, а згідно закону промислові землі можуть і іноземці купити, да, і німець, і  американець – будь-хто. І так получиться, що земельна реформа трошки направлена в іншу сторону.

На сьогоднішній день радянських земель з-під старих заводів ще купа, індустріальні парки біля кожного міста. Воно ще не все  забудовано. Аби ті інвестори були, хотіли будуватися. Якщо хочуть тут біля Рівного будуватися, тут є – заходять, будуються на старих майданчиках, хочуть зараз біля Львова будувати нафтопереробний завод, там інвестиція 5 мільярдів доларів, починають, будуть на старому як би майданчику.

Або був чіткий під що? От як у законі Тищенка чисто під аеропорти.  Тому що якщо там розширити список такий, ну, і під церкву, і під ... (Не чути)  - вибачайте. Я, здається мені, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Діма, церкви і зараз є, якщо я не помиляюсь. Церкви і зараз є.

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Дмитре, ви з Рівного. Одна із компаній, яка зверталася на парламентську спецкомісію нашу з такою проблемою – …(Не чути),  які будуються…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Слава богу, щоб вони закаялися і ніколи не відкаяалися. Не кажи мені…

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Це компанія, яка інвестувала в Україну більше 200 мільйонів доларів.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Бо в Рівному …(Не чути) впала на 40 відсотків в ціні. Тому що вони обіцяли нове обладнання, їх сволочі деякі завели, вони завезле німецьке беушне обладнання. Поїдь в Нововолинськ,  …(Не чути) – це жах для Рівного.  Екологічне було місто …

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як казав попередній спікер, логіка завжди є, но просто я…

 

СОЛОМЧУК Д.В. От ... (Не чути) - це зло для міста.

 

_______________. Та почекай. Миколо Тарасовичу, Миколо Тарасовичу … (Не чути)  Одна репліка. Одна репліка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, дивіться, ще раз, ще раз. Дивіться, колеги, увага!

Ще раз кажу, ми зараз дивимося по процедурі, ви всі читаєте закон, а на наступний тиждень ми вертаємося до цього питання. Секретаріат запропонує один з варіантів, чи ми йдемо по варіанту, який ми планували сьогодні, чи ми об'єднуємо ці закони і  тоді разом розглядаємо.

У вас щось з процедури?

 

_______________. У мене одна репліка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас з процедури щось чи …(Не чути)

 

_______________. Я можу доповнити до цієї правки. Я керівник філії "Фінінпро" у Закарпатській області.

Чому вона з'явилася? Тому що, саме про аеропорти, тому що зараз є програма "Велике будівництво", і в Закарпатті саме будується перший в історії незалежності держави нашої аеропорт з нуля. Там є сільськогосподарські землі, призначення яких і власність, які є державні. Тобто ми зараз маємо перевести ті землі для будівництва аеропорту "Фінінпро", держава державі має сплачувати кошти. Також саме це є...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я розумію, що ситуація "держава-держава" це ви просто тратите пів року на різні документи. Питання не стільки в грошах. Я це дуже добре розумію. І це все ми пояснимо.

Дивіться, по аеропортах поки що найменше питань, судячи з усього. Тому давайте ми зараз просто, дивіться, навіть якщо ми зараз сьогодні приймемо рішення, цей закон буде чекати пару тижнів, хоч ми будемо його просити всі разом, допустимо, зразу, він буде чекати пару тижнів через те, що, судячи з усього, Рада збереться через пару тижнів, об'єктивно. Тому ми хочемо просто зробити все правильно, щоб у залі було більша підтримка. Тому що в тому числі те, що Галина має подібну ідею, для вас плюс, тому що у Галини є авторитет у Раді, і це вам поможе, в тому числі в питанні аеропорту.

Будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пані Галино, до вас запитання. Ви перерахували...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов, перепрошую, Рудик Сергій був спочатку. Дійсно, Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Колеги, минулого тижня я здійснив робочу поїздку в Луганську і Донецьку області і почув проблему, яка напряму не має відношення до інвестицій, але має відношення до звільнення від оподаткування земель, які опинилися заміновані і під фортифікаційними спорудами. Луганчани кажуть, що приблизно 80 тисяч га в Луганській області, вірніше, в Донецькій області і невідома цифра в Луганській. Я зараз про звільнення від податку, тобто ними не можуть скористатися власники, і їх не звільняють звідси. Якщо ми підемо по шляху, умовно кажучи, об'єднання все в одне, то я пропоную ці історію теж підключити. Якщо воно по своїй суті може, по формі відрізняється зрозуміло, але по суті так само, давайте хто хоче, під'єднаємося. Я хотів би внести законопроект з Лубінцем як з головою профільного комітету, хто відчуває, що це важливо, приєднуйтесь, тому що об'єктивно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, Сергій Ярославович, питання важливе. Дивно, що  ми за нього забули при 5600. Це не питання з відшкодуванням, яке ми зараз обговорюємо, це питання з поставленим податковим зобов'язанням, яке прийняли перед новим роком. Дійсно, воно буде мати зараз проблему, проблему через ту причину, через якийсь час… у свій час Маргарита Шол не могла написати один закон. Це те, щоб зробити виключення з певних земельних ділянок, де є оборонні споруди, хтось має видати справку, що там є оборонні споруди. Міноборони не видасть цю справку… і по мінних полях теж не видасть справку, десь хтось не знає, десь інформація засекречена і так далі.

Тому є пропозиція краща. Це треба зміни в Податковий кодекс у цій частині, але виключити "районами", бог з ним, що там чуть-чуть попаде, або "з населеними пунктами". Може не "районами", а "населеними пунктами". Як тимчасовий захід, до моменту там звільнення і так далі. От це і поставлення податкове і, якщо чують помічники, то такий текст помічники Сергія Ярославовича напишіть,  думаю, ми його підпишемо, і  Гетманцев, напевно, по ідеї, не має бути проти, тому що там зрозуміло, для чого це треба.

Ще питання? Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пані Галино, спочатку у своїй доповіді, ви перерахували дуже багато регалій, які у вас є, і в тому числі це зацікавило до одного запитання. Я на своєму окрузі отримав запити від вашої ТСК стосовно, в принципі, я так розумію неправомірних дій, коли хтось помирає із власників сг-компаній і питаються роздерибанити, так би мовити, землю.

Але є і другі випадки, наприклад, коли аграрний комітет приймає закон у 2020 році, який дає змогу створити, наприклад, креветочну ферму на моєму окрузі, а прокуратура зараз шантажує... От чи є зворотній бік ТСК, коли ми питаємося вплинути не на людей, які нібито вчиняють злочинні дії, а люди, які працюють в правоохоронних органах, коли вже створене підприємство, воно працює, приїжджає наш голова фракції туди, ми доносимо, що є прокуратура, яка з Харкова приїхала до Миколаївської області, і робить просто уголовні діла? Чи зворотній бік ТСК працює? Що треба зробити?

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Дякую вам за запитання, Артеме Олеговичу.

Сподіваюся, що я його зрозуміла. Тобто чи розглядаємо... Хоча я не впевнена, що я зрозуміла ваше питання, воно було дуже довгим і заплутаним.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Есть инвестор. Инвестор 4 миллиона евро вложил, построил ферму креветочную. Это 380 рабочих мест. Работать будет в…  А прокуратура наводит на него уголовные дела, что якобы незаконно была земля отведена под это. И вы ж понимаете, зачем это сделано?

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Да, тепер я зрозуміла ваше запитання. На мою точку зору, це неприпустимо, коли правоохоронні органи...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Что делаем?

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Что делаем? Давайте ми розглянемо цей кейс на ТСК. Я сподіваюся, що зможемо допомогти.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. (Не чути)

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Конечно.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, колеги, увага! Колеги, колеги, колеги, ну, тихіше, ну в кінці кінців. Хлопці! Петро Васильович! Діма!

Дивіться, у нас по цьому питанню останнє слово вам, тому що це вас найбільше стосується. І переходимо дальше.

 

_______________. Если можно, почему мы выделили в законопроекте именно слово "аэропорты"? Потому что это непростая история и требует очень много дискуссий, манипуляций. В связи с тем, что мы идем и выходим на строительство аэропорта, еще раз говорю, и по сроку он внесен в развитие аэропортов Кабинета Министров и так далее. На конец года мы должны выйти в строительство. Если же эта правка единая не будет принята, мы не сможем обьеднать, земли забрать, у нас не начнется строительство и так же затормозится строительство в Днепропетровской области и еще в одном регионе на юге. Вот почему это было отдельная история про аэропорты сказана, чтобы не было никаких манипуляций, связанных с инвесторами с сельским хозяйством, тут сугубо государственные инвестиции, программа "Велике будівництво".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Понятно.

Колеги, переходимо до наступного питання.

Ще раз кажу, ми погодили, що по третьому питанню порядку денного по обидвох законах ми розуміємо, як працює "Рада" і потім приймаємо рішення, чи ми розглядаємо закон по технології законопроект Миколи Тищенка і Лаби, і додаємо правками, чи ми робимо один закон, об'єднуючи два, і тоді розглядаємо.

Галино, дякую.

 

_______________. Є прохання, розглянути зараз питання з п'ятого по дев'яте, поки є кворум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А четверте, що не треба голосувати?

(Загальна дискусія)

Хлопці, то я розумію все, у нас комітет раз в півтора місяці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я прошу розглянути п'яте, по дев'яте питання. Діло в тому, що є Регламент. У нас так само є зустрічі, ми не можемо сидіти тут цілодобово. На наступний раз попереджайте, що у нас засідання буде чотири години.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Адамовичу, дивіться, давайте так.

Перше, коли у нас попередній раз у нас було засідання комітету? У минулому році…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 17 грудня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ми, коли обговорювали план на цей місяць, ми говорили, що ми зробимо один комітет, а не будемо робити ще минулого тижня один комітет. Тарас, що 10 питань процедурних, було відомо ще минулого тижня, направив. Те, що займе питання велике пов'язане з цим, має бути повага теж до комітету, ми можемо теж приділити раз в місяць йому три години, наприклад. Тому я пропоную, щоб ми зараз не розвертали ту дискую, що в кого, просто оперативно рухатися, по 3 хвилини на кожне питання порядку денного. Підходить?

Колеги, якщо у вас засідання фракції, то, значить, ми проводимо дальше комітет без вас, при всій повазі. Ну, що я можу зробити, ми не перенесемо зараз комітет або його нам треба закінчити, бо в когось засідання фракції. (Шум у залі) Я пропоную перейти до роботи, і ми все встигнемо.

Четверте питання. Дивіться, ми зробимо деякі виключення. (Шум у залі) Четверте питання. В нас питання, Петро Васильович, коротко, що вирішив підкомітет по 6248?

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники уряду, експерти, присутні! Вчора на засіданні підкомітету з питань харчової промисловості і торгівлі агропромисловими товарами ми розглянули законопроект 6248, поданий Кабінетом Міністрів, який доповідав заступник міністра Тарас Іванович Качка. В зв'язку з відсутністю кворуму у депутатів рішення не було прийнято, взяли до відома. Тому я просив би сьогодні  Тараса Андрійовича коротко зробити презентацію проекту, а нам, народним депутатам, прийняти відповідне рішення щодо рекомендацій і розгляду в Верховній Раді. Прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Андрійович, коротко.

 

КАЧКА Т.А. Дякую.

Хочу сказати, що 1 листопада цей законопроект подався від уряду, пройшов дуже багатомісячне обговорення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротко, будь ласка, прошу.

 

КАЧКА Т.А. Чотири закони міняються, тому він називається пакетний законопроект, чотири закони: про основні принципи та вимоги до безпечності, якості, про державний контроль, про принципи, вимоги до органічного виробництва, коротко, і про інформацію про споживачів щодо харчових продуктів.

Знову ж таки хочу сказати, що обговорень і узгоджень було дуже багато, як урядовий проект. Що найголовніше по суті? Це вдосконалення механізму простежуваності товарів: крок назад – крок вперед, по тій інформації, яку будуть подавати всі наші виробники, і потім, при транспортуванні і дистрибуції товарів. Врегулювання питання спрощеної реєстрації ремісничих харчових продуктів – це другорядне. Головне – це спрощення процедури видачі, анулювання і переоформлення експлуатаційного дозволу як головного документа взагалі і в цій частині вдосконалення державного контролю за діяльністю уповноважених ветеринарів, працівників бійні і уповноважених, акредитованих лабораторій, що теж є дуже важливо, спрощення процедури погодження методичних настанов, і з нових таких новел – це запровадження відповідальності за харчове шахрайство і запровадження рейтингу дотримання загальних гігієнічних вимог. Як додаткове питання тут також включено продовження перехідного періоду щодо будівництва та облаштування ПІП, це в продовження цієї дискусії, яка є, пропозиція є. Тому що ми бачимо ризики, це як пункт… план "Б" в нашій роботі по ПІПах. Я думаю, що ми дискутували. Хочу додати, що… хочу запросити особливо Дмитра Вікторовича і взагалі інших членів комітету до роботи нашої робочої групи по ПІПах, ми щотижня збираємось. Зараз переоформимо цю робочу групу на мене, я буду на її вас теж запрошувати.

Це всі зміни. Є технічні зміни, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це всі?

 

КАЧКА Т.А. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, у нас по одному виступу. Один – Діма, коротко, і один – Степан. І в нас будуть дві пропозиції на голосування.

Будь ласка, Діма, коротко.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Шановні колеги, по-перше, зміни в 6248 мають точковий і безсистемний взагалі характер. Змінюється норма в одному законі і не змінюється така сама норма в інших законах. Наприклад, щодо видачі експлуатаційних дозволів для потужностей.

Потім далі. Закладаються невідповідності, різні процедури для одних і тих самих дозволів для різних видів потужностей. Системні проблеми не вирішуються, а робиться лише точковий тюнінг, як так сказати, цього. Потім, проект закону вбиває державну реєстрацію харчових добавок і ароматизаторів. То єсть, харчові добавки, ми боремось за якість продуктів харчування, а цей законопроект її вбиває повністю, державну реєстрацію. Ну, такого нема ні в одній країні світу.

Друге. Держпродслужба даним законопроектом хоче перекласти за прикордонні інспекційні пункти відповідальність на Верховну Раду України. Потім виступити перед бізнесом і сказати, ну, вони ж, депутати, прийняли, ну, отак. То єсть таке не переконає, не получится.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Діма, пропозиція?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Українські оператори ринку будуть змушені нести більші витрати та виконувати більший обсяг обов'язків, порівняно з конкурентами, з іноземними конкурентами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Діма, тут всі знають, як голосувати. Пропозиції?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Мої пропозиції. Як на минулому комітеті я сказав, комплексний законопроект, який реально систематизує…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або ми… Дивись, ні, секунду. Або ми вкладаємось кожен у 30 секунд і ми сьогодні це голосуємо. Або ми сьогодні не голосуємо, а будемо це на наступному комітеті. Тому що у деяких членів комітету, в тому числі в секретаря, є обмеження по часу.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую, Микола Тарасович, за 30 секунд, що ви надали хоч.

Далі. Є комплексний законопроект, який ми маємо, подамо колективом як агрокомітет. А цей я пропоную відправити на доопрацювання, тому що він не відповідає тому реальному, що потрібно. Я зараз скину в чат порівняльну таблицю депутатського законопроекту дієвого і будуйте, а ні – будете відповідати перед всім бізнесом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, ми не дискутуємо, ще раз кажу. У нас зараз може бути Степан, я так розумію, підтримає Тараса, ми зараз надамо слово. Тому в нас будуть дві пропозиції. Дмитро, треба правильно сформулювати. Дивися, доопрацювання – це означає, що нам завтра відправити цей закон і попросити зал рекомендацію комітету і підтримати на доопрацювання. Я пропоную час на це не витрачати.

Тому, якщо підтримається твоя пропозиція, то пропозиція може повернути Кабінету Міністрів. Правильно? І тоді, якщо комітет підтримає, ми чекаємо закон, який ти з колегами готуєш. Це одна пропозиція. Правильно, да? Тобто є пропозиція Дмитра, за яку ми будемо голосувати і є пропозиція Тараса, тобто Кабінету Міністрів і щодо цього Степан хотів слово.  

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Шановні колеги, ми вчора дійсно послухали, на підкомітеті зібралися, хто бажав прийшли і ми послухали, що дійсно цей законопроект треба рекомендувати, тим більше це перше читання, і якщо є якісь там зауваження по ПІПам, по строкам, це теж можна виправити. По технічним зауваженням теж є питання, теж можна подати правки. Але, колеги, ті доводи, які ми послухали, да, на сьогоднішній день, дійсно, треба жорстко відстежувати той імпорт, який сьогодні заходить. Сьогодні, що відбувається? Заходить імпорт на однодневку, компанію, яка не реєструє потужність і ця продукція растворяется в Україні. То я вважаю, що те. що ми можемо відслідковувати і надати для ДПСС більше повноважень, це дійсно потрібно.

Друге там питання у нас ще було, крім того, тобто ті доводи, які надав нам Тарас Качка, я думаю, що колеги, цей законопроект надо прийняти в першому читанні, а до другого ми, я думаю, що виправимо технічно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Дивіться, ставиться два питання на голосування, перше – рекомендувати цей закон у Верховну Раду, друге – це повернути Кабміну, на розсуд кожного депутата.

Будь ласка, прошу голосувати. Хто за те, щоби рекомендувати цей закон, прошу підняти руки. Хто – за? Один… Двоє. Хто... Три.

Хто за те, щоб повернути цей закон?

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я не голосую ні за одне, ні друге.

 

_______________. Одинадцять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що я не голосую, у вас... ви не дійшли згоди з цього закону, я вирішив утриматися.

Дивіться, ми повертаємо цей закон, тому що у нас 11 – це більшість від тих, що сьогодні присутні. Тому в мене прохання: попрацюйте разом тоді… Хто в нас підкомітет очолює цей?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Петро Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович? Значить, працюєте разом, є Степан, який зацікавлений в цьому, він і цим напрямком керує, Діма, тому це має бути з ним разом зроблений закон. Я думаю, що він має бути нескладний, оперативний, тому що ми теж повинні поважати Мінекономіки. І Мінекономіки має бачити цей закон.

Тарас Андрійович, підходить такий варіант? Я розумію, що це не те, що ви хотіли, но по крайній мірі...

 

_______________. Ну, тобто ви зупините імпорт, я думаю, що той, хто підбурив вас до цього, він собі в штангу стрелив, тобто...

 

СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, колеги, колеги, при всіх претензіях до один до одного, робимо всі разом... Колеги, ми робимо всі разом одну роботу, що і Тарас Андрійович, що і Дмитро Вікторович. Це означає, будь ласка, подивіться між собою цей закон і зареєструйте наступний тиждень, і ми його винесемо зразу. Він би... навіть, якщо ви сьогодні ось підтримали...

(Загальна дискусія)

Секунду. Навіть якщо би ми... Ми і так швидко рухаємося. Навіть якщо би ми це підтримали, воно б раніше не пішло, якщо би ми підтримали наступного засідання.

Кадрові питання. Старинець, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні члени комітету, це питання складається з двох питань.

У листопаді відбувся конкурс на посаду заступника керівника секретаріату. За результатами конкурсу листом, який нам направив Вячеслав Штучний, перемогла Олена Рудень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Рудень, підніміться. Це працівник  секретаріату. Добрий  день.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. З 2017 року працює у секретаріаті, кандидат юридичних наук. Працювала заступником директора Департаменту правової роботи Мінагрополітики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олена Рудень, працівник секретаріату з 2017 року, іде на підвищення заступника.

Наступне питання.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Наступне питання. Лихоманова Тетяна Григорівна, яка більше 30 років працювала в Апараті Верховної Ради, пішла на пенсію. Пропонуємо на посаду консультанта перевести колегу з Комітету соціальної політики Олену Димко. Це приймальня голови, ведення табелю і робота у СЕДО.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Хто – за, прошу підтримати і проголосувати. Проти? Утрималися? Одноголосно.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наступне швидко. Пропозиції до порядку денного, ви хотіли щось поміняти.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, пропозиції до порядку денного. У нас є станом уже на сьогодні за результатами голосувань у залі вчора і сьогодні 57 законопроектів на перше читання і сім – других читань. Пропонувалося до останнього голосування не включати в порядок денний сесії три законопроекти. Це урядовий 5543, який ми рекомендували відхилити, по трансжирам, бо підтримали проект  Дмитра Соломчука.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Дальше.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Дальше, це проект  3342 Ярослава Железняка, який пропонував ввести в дію Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення не з 1-го, а з 2 липня 2021 року. Строки минули.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дальше.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Третє питання: 2558,  законопроект щодо перевезення живих тварин. Ми його… Альона Шкрум говорила, що доопрацює, так і не доопрацювала. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми з нею погодили, що ми це забираємо.

Хто – за, щоб виключити ці три закони з порядку денного?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Можна? Але в результаті цього голосування для того, що уряд відкликав, нам треба і той законопроект включити… не включати в порядок денного сесії. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це по трансжирам, те, що ми зарубали Мінохорони здоров'я, і ви зробили свій, там все нормально. Пам'ятаєте цю історію?

Чотири закони не включати.

Хто – за? Прошу підтримати і проголосувати. Проти? Утрималися? Одноголосно.

Затвердження звіту. Іван Адамович, ми його всі читали, хочете почитати?

Хто – за, прошу підтримати, проголосувати.

План роботи всім розданий. Зауваження і пропозиції є?

Хто – за, прошу підтримати, проголосувати. Одноголосно.

Розклад засідань.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Складне питання. Пропонувалося 2 лютого, якби працювала Рада в пленарному режимі, – середа і 16 лютого. В зв'язку зі зміною календарного плану, якщо 1 лютого все-таки буде пленарний день, бо це визначено в Конституції, може провести у вівторок реально або в Zoom, як вирішать депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, шанси, що в нас не буде роботи на наступні два тижні, значно більші, що буде через карантин. Тому я пропоную лишити дату, яка є. Тому що це означає, що на вівторок половина з вам цілком не приїде, може, і буде хвора. Тому що лишити тільки в Zoom на середу. По часу –  зранку чи в обід? (Шум у залі) Ми маємо бути всі, а чи будемо, це інше питання.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Пропонували 14:30. Якщо, то 11-а, як кому зручно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, трошки раніше. 11-а підходить?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 11 година в Zoom.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 11. Хто – за, прошу підтримати і проголосувати.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. І 16-го так само.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 16-го так само. Хто – за? Одноголосно.

Колеги, дякую за швидку роботу. Да, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Може, Мірошниченко презентацію нехай розкаже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке друге питання?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Висоцький просить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас! Так, колеги, нас ще багато є. Будь ласка, давайте нарешті послухаємо 15-20 хвилин важливе питання, тому що нам треба підписати ці закони. Прошу залишитись, тому що це впливає на роботу кадастру напряму цього року вже.

Тарас Миколайович, ми вас раді чути. Починайте.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, Микола Тарасович, народні депутати!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погано чути.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо не заперечуєте, Анатолій Миколайович Мірошниченко зробить презентацію в залі, а я дам відповідь на всі питання, які будуть в колег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хлопці, давайте.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Якщо можна, прошу включити презентацію, я намагатимуся дуже коротко.

На одному з минулих засідань говорили про проблему із введенням кадастру. Критично не вистачає фінансування. Більше 70 позицій по функціоналу. Про обладнання уже навіть мови немає. Фінансування на 21-й рік 50 мільйонів. Цього недостатньо ні на що. На цей рік фінансування дещо більше, але його також критично не вистачає.

Рішення пропонується. Передбачити незначне збільшення плати за адміністративні послуги, приблизно на 20 відсотків, і запровадження нової плати за таку адміністративну послугу, як державна реєстрація земельної ділянки, що зараз безоплатно. Пропонується встановити на рівні, який буде співставний із розміром плати за реєстрацію речових прав. І в результаті ось таке незначне підвищення на 20 відсотків існуючих розмірів і встановлення плати за нову послугу... Скажу, скільки це буде в цифрах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію, а це законом треба вирішувати?

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Так, це положення Закону "Про Державний земельний кадастр", і, на жаль, без зміни закону тут не обійтися. І плюс іще треба змінити Бюджетний кодекс, тому законопроекти два. Пропонується...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це два комітети?

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що пропонується?

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Пропонується змінити насамперед Закон "Про Державний земельний кадастр", нова послуга – реєстрація земельної ділянки плюс витяг. У грошах це 372 гривні. Це 80 відсотків іде в загальний фонд, як і йшло, що, в принципі, дозволить нам претендувати на вирішення інших нагальних потреб Держгеокадастру. Ну, про них тут всі знають, включно і з матеріальним забезпеченням, і з зарплатами, які низькі, і немає простору для маневру наразі через фонд економії зарплати. У ДКР зарплата 7 тисяч гривень, ну це несерйозно просто. При тому що людина може переписати одним кліком 100 гектарів, як у Києві, там десь на Совських ставках, або туди або сюди.

І відповідно загальний фонд, і спецфонд –  20 відсотків. Оцих 20 відсотків повністю вистачить, щоб закрити всі потреби центру ДЗК і по обладнанню, і по новому функціоналу. Все те, що заплановано, всі ті закони, які поки що залишаються невиконаними, включно із цим бородатим питанням єдиних масивів, яке з 18-го року тягнеться...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ці закони добре, якщо б зайшли від Кабміну. Тобто було б зрозуміло.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Це час. Ми дуже розраховували на те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, ми не проти вам підписати їх, пам'ятаєте, перед новим роком я вас сам накручував за цю історію.

У мене один момент, я вже не буду… зараз нам зрозуміло, щось зробимо. Але якщо б ви минулого року задвинули це від Кабміну, за пів року чи за рік прийшло, це би виглядало нормально. Якщо підпише зараз Сольський, Богданець, Чорноморов і Халімон, це буде там… це будуть вважати, що… будуть щось нас дурне питати в Раді . Тому ми це… У нас, Тарас Миколайович, у нас немає ніякого закону в Кабміні десь це вставити?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Такого комплексного, щоб воно пройшло, немає. Але дійсно просто ми постійно обговорювали, що внесемо, і так вийшла міжкомунікація. Якщо ми завтра зашлемо навіть ЦОВВи, це все рівно, чотири-п'ять місяців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, перед підписанням дайте нам текст, і я переговорю з Гетманцевим і з Арістовим, і з Арахамією, скажу, що є позиція по комітету підтримати. Я думаю, така позиція є у масі своїй при всіх зауваженнях.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Тим більше, тут збільшення надходжень до бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ви мені коротку справку одну зробіть, що ви пропонуєте. Тобто надходження, той перерозподіл.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Є презентація, готова ось вона...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Презентація – добре, тільки  немає часу її читати. Ви мені все дасте і дасте справку. І тоді я, дасте завтра, піду завтра з ними говорити, і після цього, якщо вони хоча б скажуть о'кей, тоді ми зареєструємо і будемо дальше це рухати.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у нас, ще питання в "Різному"? Немає.

Сергій, у мене прохання, при всіх прошу, тут Діма Соломчук, в принципі, підняв цікаве питання. Я, в принципі, Галину розумію, зв'язано з цими відшкодуваннями і компенсаціями. Я просто не знаю, в її законі тільки вони забирають відшкодування чи компенсацію також, оця різниця НГО?

 

БІЛЕНКО С. Ні, так це ж і є втрати сільськогосподарського виробництва. І вони пропонують зменшити втрати з 30 відсотків різниці до 15 відсотків різниці. І плюс ще до цього звільнити всю промисловість, в тому числі і гірничодобувну. Ну, і там ще певні речі є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна піти такою логікою. Дивися, в принципі, тут як би яка історія,  в принципі, зрозуміло, дивись, підприємці, вони ж таки люди, вони кажуть, за що я маю це платити, якщо воно суперечить логіці. Їм можна, в принципі, пояснити, що, наприклад, це якийсь запобіжник проти зміни цільового, якщо воно йде безкоштовно, щоб, ну, як частина земреформи також те, що звучало. Можливо. Але, з другої сторони, в принципі, ми всі розуміємо, що завод в селі – це більше на 1 гектарі чим на 1 гектарі кукурудзи. Чи може працювати? Тому що я пам'ятаю, що вони платять до моменту прийняття рішення ради чи ні?

 

БІЛЕНКО С. Ні, ні, там дається банківська гарантія, а потім вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Протягом якого часу вони це…

 

БІЛЕНКО С. Я точно не пам'ятаю. Десь місяць, два тижні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухай, ну, якщо вони платять по факту і так по факту, тобто, може, зробити таку історію, що якщо це промисловість і якщо вони кажуть, що вони там побудують завод, давай ми їм скажемо, що на цю суму компенсації вони протягом трьох-чотирьох років повинні заплатити ПДФО, наприклад, або ще щось, з якихось інших надходжень. Розумієш, да? Артем, ти розумієш логіку, да?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не знаю. А в тебе ж і так воно по факту платиться.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Вони сказали, збудували завод, проробили один рік і все, і закрилися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді повинна бути якась зворотна реакція. Покрутіть це в голові, добре? Подумай, будь ласка, бо це точно треба зробити наступним часом. Я просто, ну, там багато було звернень і прохань по цьому, і воно точно як винесеться в Офіс це Президента, ми приймемо вже в тій редакції, за яку будуть дуже просити. Краще самі подумаємо, як зробити правильніше.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Тобто якщо ми говоримо про звільнення оце від компенсації, то тоді взагалі, можливо, розглядати це питання комплексно, звільнення від всіх видів, ну, будь-якого переведення цільового призначення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не знаю. А що Міша Соколов думає?

 

СОКОЛОВ М. В мене нема позиції асоціації, але, як на мій погляд, то це дійсно якась така странна річ, коли ми змушуємо платити за те, щоб виробляти більше добавленной стоимости.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Согласен.

Но вас как там... вас як ринок не лякає оці страшилки, що переведуть промисловість, куплять іноземці і будуть вирощувати кукурудзу?

 

СОКОЛОВ М. Ну, тут є інший запобіжник. Ми можемо і, мені здається, що це і зараз вже зроблено, що не можна обробляти землі промисловості в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це є, да. Збільшити штраф за це?

 

СОКОЛОВ М. Ну, наприклад, і тому ... (Не чути) повертати. А коли вони їх повернуть назад в статусі сільськогосподарських, вони повинні будуть їх позбутися. От я б через це йшов. Якщо це землі промисловості – не можна робити сільськогосподарське виробництво.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, підключи тоді. Це важливе питання, ми від нього не відійдемо.

Колеги, комітет закрито.