Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

21 березня 2022 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, робимо перекличку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Сольський Микола.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик Сергій. Рудик Сергій!

Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Є, присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Чайківський є.

Богданець Андрій. Богданець!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гайду Олександр.

 

ГАЙДУ О.В. Гайду є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов Артур.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, хлопці, будь ласка. Дивіться,  давайте ж відключіться, щоби не перебивали ми Івана Адамовича, ну, тих, кого не перепитують.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов Артур.

Грищенко Таня. Таня!

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Івченко Вадим.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.М. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кучер Микола. Кучер Микола!

 

КУЧЕР М.І. Є. Кучер є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Є.

 

КУЧЕР М.І. Іван Адамович, почули чи ні?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Почув, почув, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Литвиненко Сергій. Литвиненко!

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Є, присутній. Доброго дня всім!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Є, присутня. Доброго дня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. Да , є. Алло, є я.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мої вітання, Василь Васильович.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мої вітання.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Столар Вадим.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тимофійчук Володимир. Володимир Тимофійчук!

Христенко Федір. Христенко Федір!

Чорноморов Артем. Чорноморов!

Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  21.

 

________________. Іван Адамович, Богданець появився.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 22.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чорноморов теж, я так розумію, підключається.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артем Чорноморов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ну, підключиться, тоді вже цим…

 

________________. Він зараз підключається.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 22 на даний момент по перекличці.

Прошу, Микола Тарасович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Кворум є. Оголошую засідання відкритим. Колеги, у нас сьогодні на порядку денному один закон: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах…  Василь Васильович, раді чути вас. Поданий Солійчуком, Сольським, Кучером та іншими (номер 7178). І друге питання – "Різне".

Колеги, прошу, якщо можна ті, хто не виступає, не задає питання, відключить звук, бо перебиваємо один одного.

Хто за затвердження порядку денного… Давайте так, хто проти, якщо нема проти, будемо вважати порядок денний затвердженим. Нема заперечень?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Та мені все рівно треба перекличку зробити: чи проти, чи за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте уточнимо… Ну, давайте, добре, Адам Іванович, все як завжди робимо, без питань.

 

________________. Іван Адамович, відмітьте, я на місці теж.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я зрозумів, одмічено.

Сольський Микола.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдеч Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський – за.

Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунін.

 

БУНІН С.В. Підтримує. Єсть.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гайду Олександр.

 

ГАЙДУ О.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Івченко Вадим. Івченко!

 

ІВЧЕНКО В.Є. За, я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Петьовка Василь.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

 ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тимофійчук. Володя, підключився вже?

 

ТИМОФІЙЧУК В.П. Так, за. Чути мене, Іван Адамович?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да-да, чути, Володя. Все. Дякую.

Чорноморов Артем. Артем, підключився?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я – за, за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Одноголосно, колеги.

Микола Тарасович, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, Іван Адамович. Рішення прийнято.

Так, по цьому закону що хотів розказати. Закон напрацьований МінАПК. Ми зараз передамо слово Тарасу Висоцькому. Опрацьований також секретаріатом, займався від секретаріату Сергій Біленко.

Основні моменти цього закону. Основна ідея – щоби максимально спростити і дозволити максимально засіяти все, що можна, на час військового стану. Тому, Тарас Миколайович, передаю вам слово. Висоцький Тарас є? Олександр Старинець, Маркіян…

 

 ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, колеги! Дякую за запрошення, за можливість представити законодавчу ініціативу.

Значить, яка склалася наразі ситуація? Ситуація наступна. У нас немає можливості повноцінно реєструвати правочини, пов’язані з користуванням земель. Вони стосуються як мінімум декількох типів. Це продовження реєстрації оренди чинних догорів по приватних землях, тобто які зараз укладені і в того чи іншого господарства можуть закінчитися найближчим часом чи протягом року, чи воєнного стану.

Друге, що зараз недоступне, проведення повноцінних аукціонів і реєстрація результатів аукціонів по передачі оренди комунальних земель у відповідне користування.

Третій момент. Це недоступна аналогічно реєстрація договорів оренди по невитребуваних паях чи колективній землі, яка ще залишилася в громадах з …… року і не перейшла в статус комунальних. І також є питання щодо неможливості реєстрації договорів по користуванню земель постійного користування, які знаходяться в державних підприємствах, в тому числі в освітніх і наукових закладах.

 Чому це зараз неможливо? Тому що реєстр нерухомого майна відключений, скоріше за все він або не буде включений взагалі найближчим… протягом воєнного стану, щоб не було ризиків того, що… скажімо, понареєструють і потім ніхто не понаходить свою власність. Або якщо він і буде запущений, то в форматі буквально, говорили з Міністерством юстиції, там допуску там 10-15 реєстраторів до цього реєстру, які будуть контролюватися, в тому числі статут буде перевірятися щоденно, і в них буде можливість тільки реєструвати такі критичні речі, які необхідні для функціонування держави, як, наприклад, перенесення підприємств там на Західну Україну чи фіксація певних об’єктів, необхідних для військових цілей. Тобто вони точно не зможуть там реєструвати, як в нас класично є, сотні тисяч класичних договорів оренди чи там які в нас відбуваються в мирний час.

Тому для того, щоб не зупинити діяльність сільськогосподарського виробництва, плюс збільшити площу обробітку там, де немає воєнних дій і максимально задіяти всі землі, в тому числі ті, що були передані в комунальну власність Законом 2194, пропонується така спрощена процедура на період воєнного стану.

Що вона говорить? Що по всіх типах договорів оренди можна їх фактично укладати або перукладати, в тому числі передавати без згоди орендаря в суборенду терміном на один рік, всього на один рік. Менше  немає змісту робити, бо в нас цикл – хоча б рік. То навіть якщо воєнний стан закінчується завтра, все рівно на один рік, тому що в сільському господарстві цикл – рік.

Фактично як це буде фіксуватися? Повноваження по реєстрації таких тимчасових договорів користування, оренди з сільгоспземлями надається військовим адміністраціям. Вони мають фактично вести відповідні книги. Вони мають передавати всю інформацію по цих книгах регіональним структурам Держгеокадастру і відповідним територіальним громадам, в межах яких ці землі знаходяться. І також, якщо ми говоримо про передачу таким чином земель в користування, які відносяться до державних підприємств, знаходяться в постійному користуванні, має бути згода відповідного державного підприємства.

Це дозволить не зупиняти сільгоспвиробництво скрізь, де це можна фізично робити, враховуючи реальні воєнні дії. Це дозволить додатково швидко, ми бачимо швидкість укладання і проведення аукціонів, бо вона довга, дозволить досить швидко всі резерви, які є в комунальній власності, на рік вкласти відповідні договори з бажаючими місцевими аграріями і їх також по максимуму засіяти, щоб отримати врожай. Ну, і це, звісно, допоможе продовольчій безпеці нашої країни. Книги ці мають відповідно реєструватися і вестися в районних військових адміністраціях. Відповідні реєстри постійно в електронному вигляді кепом передаватися, ми будемо акумулювати, можемо так само ці звіти скидати на комітет профільний через Держгеокадастр, і дублюватися територіальним громадам.

Також важливо, що на цей період по тих типах земель, оскільки не можна реєструвати земельні ділянки, кадастр також відключений з безпекових перш за все цілей, то відповідно не буде діяти процедура безоплатної передачі земельних ділянок, щоб знову ж фактично не попередавали все, що уже в когось у приватній власності або в користуванні, згідно чинних договорів оренди.

Це коротко концепт. Готові з радістю дати відповіді на ваші запитання та коментарі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас.

 Колеги, в мене пропозиція, щоб ми все-таки послухали ще Сергія Біленка, може йому є що добавити,  після цього перейшли до обговорення. Єдине прохання, я знаю питання є, їх може бути багато, і прошу, щоби я знав кому надавати слово – тягніть року, щоб ми один одного не перебивали, відзначайте, щоби було відзначено, що хтось хоче голосувати, оце жовта рука біля…

 

________________. Де, де рука ця?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Маркіян,  як це нажати, поясни.

 

________________. Я просто з мобільного телефона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А з мобільного телефона.

 

________________. …там нажимаєш і там є кнопочка "рука".

"

________________. "Підняти руку".

 

________________. А бачу. Дякую, дякую. Бачу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивись: "подробнее" и нажимаєте "поднять руку".

Сергій Біленко.

 

БІЛЕНКО С.Б. Доброго дня! Ну, в принципі, мені додати нічого, в принципі, все сказано. Головна ідея, ну, одна із головних ідей – це забезпечити оформлення права оренди на землі сільськогосподарського призначення в умовах, коли ні Держаний земельний кадастр, ні Державний реєстр прав не функціонують. Наскільки я знаю, там робота якась ведеться щодо певного відновлення, але що буде далі – ніхто не знає. То от ми встановили таку  реєстрацію, яка дозволить, по-перше, вести єдину базу в межах України договорів оренди землі, ну, і забезпечити, скажемо так, безперервне використання земель сільськогосподарського призначення.

Це перша ластівка, і буде, я думаю, що ще один законопроект щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану, там вже буде по іншим  цільовим призначенням все розписано. Поки що от по сільськогосподарському.

В принципі, все,  я готовий відповісти на питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Перший Вадим Івченко,  а другий Стьопа Чернявський. Будь ласка.  

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, колеги. У мене одне питання. Я так розумію, що реєстр речових прав ДЗК і прав власності відключені по всій країні. Бо в мене інформація, вона була застаріла, десь тиждень тому, що там, де військові дії і інші території, скажімо там, де вони прифронтові. Ну, тобто  в Київській області точно я знаю відключений, я просто не знаю за інші території, які знаходяться західніше. Це перше. Тому, якщо воно підтверджується, я просто для себе буду розуміти і всі  ми будемо розуміти, що це не працює всюди. Це перше.

І друге. Пропозиції  до цього закону. 

Перше. Обмежити щодо земель постійного користування державних підприємств і так далі лише зоною там, де відбуваються військові дії або прифронтові території. Ну, це означає Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Полтавська, Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська,  Миколаївська і Херсонська, я так розумію, якщо  я не помиляюсь, колеги. Це перше.

І друге. Прибрати згоду керівника підприємства, тому що в більшості там посдажені люди, які просто фунти і ніякого рішення не приймають. І в часи, коли військові адміністрації будуть приймати рішення, ви ж знаєте, як директор буде погоджуватися, його позвуть і скажуть підписати, і так далі, і так далі.

Тому давайте тут не провокувати військових. Якщо ми даємо військовим адміністраціям приймати рішення, вони будуть приймати рішення, якщо будуть приймати рішення, щоб не було погодження ні з ким. Тому що  всі розуміють, що ці землі корупційно здаються в оренду, і ми будемо провокувати зворотню реакцію військових, а нам  би не хотілося б, щоб у військовий час ми провокували військових на якісь дії в тилу. Тому, мені здається, це  буде вірно, але це мої пропозиції.

І я, будь ласка, хочу послухати аргументи, чому ми, наприклад,   маємо це запроваджувати. І я знаю,  що є такі думки, запроваджувати і на інших територіях, мається на увазі там, де немає військових дій. Тому я запропонував таку  концепцію.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Вадим Євгенович, дивіться, у вас там є деякі  пропозиції, а деякі  були якісь питання, правильно я розумію, по реєстру?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Перше. Це питання по реєстрам, для того, щоб ми всі  з вами розуміли, тому що кожен, я так розумію, працює десь на своєму фланзі, і в мене тільки є розуміння по фронтовим територіям і там, де ідуть військові дії. Я не розумію просто, що відбувається з реєстрами права власності, там, я не знаю, в Хмельницькій області, в Чернівцях, там в Івано-Франківській, я просто не розумію. Тому це просто питання, щоб ми всі з вами розуміли.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я можу зразу по реєстрах сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Миколайович, будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так-так, щоб ми розуміли. А друге, це пропозиція.

Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Значить, по реєстрах, давайте два блоки.

Перше. Реєстри, які веде Мін'юст. ЄДР вони запустили, Державний реєстр  обтяжень  рухомого майна вони запустили. Наприклад, те, що ми кажемо, що зараз держава буде давати фінансування під заставу  зерна, це якраз є реєстр обтяжень рухомого майна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А аграрні розписки в  нас – це рухоме майно, в  цьому реєстрі?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, аграрні розписки, там дві речі, там і рухоме, і  земельне, я скажу про аграрні розписки. Рухоме майно запустили.

Мін'юст наразі реєстр нерухомого майна не запустив ніде, от просто ніде. Але думають над тим, щоб його запустити з обмеженим функціоналом, з точки зору того, що знову ж буде обмежена кількість реєстраторів …… І дійсно, вони зможуть це робити виключно на територіях, які там по щоденних довідках не відбуваються військові дії або не є прифронтові.

 Тепер по земельних реєстрах. Земельний кадастр наразі відключений повністю. Ми також по  аналогії, як і інші реєстри, працюємо над тим, щоб  його через тиждень запустити в певному… в хмарі, в обмеженому  функціоналі. І знову ж тільки для тих цілей буде виключно обмежена кількість реєстраторів доступу для того, щоб проводити  дії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, хто не виступає, фонить звук і перебиває виступаючих, відключіть поки що звук, поки ви нічого не говорите. Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Запустити для  критичної, скажімо, інфраструктури. Масові  неможливо буде робити дії.

І те, що ви запитали по аграрних розписках, також сам реєстр аграрних розписок – це (Не чути)… Він, щоб функціонував, він залежить від двох  реєстрів – це рухомого майна, який Мін'юст запустив, і ДЗК. Тобто з точки зору взаємодії по аграрних розписках, ми обмін інформацією дамо, тобто, в принципі, через тиждень-два аграрні  розписки мають бути доступні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Степан Чернявський.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Колеги, доброго дня. Радий до вас доєднатися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артур, доброго дня.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тарасе, скажи, будь ласка, реєстр речових прав, він буде запущений чи ні, реєстр речових прав? Тобто ти кажеш, через  тиждень якийсь  реєстр. Просто конкретно реєстр  речових прав буде...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Буде запущений з обмеженим функціоналом. Реєстр речових прав буде запущений з обмеженим функціоналом.

 

ІВЧЕНКО В.Є. З обмеженим можна буде реєструвати договори оренди чи ні?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Масово, не можна, там доступ…

 

ІВЧЕНКО В.Є. А якщо на територіях, невійськових територіях, можна чи ні?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Не можна?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Поясню чому. Тому що…  

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я зрозумів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там, Вадим Євгенович, як Тарас на початку говорив, що реєстри речових прав, вони, по-перше, обмежать, що це 10-15 реєстраторів, тільки нотаріуси будуть робити … (Не чути) по контролю і по найбільш пріоритетних завданнях, там пов'язані з переміщенням підприємств і так далі.

Степан Чернявський, будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, добрий день, ще раз, хто не чув. У мене було декілька питань, але Вадим  одне вже запитав.

Скажіть, будь ласка, до авторів, чому саме орендна плата не більше 8 відсотків, це перше, звідки взялася ця цифра?

І друге питання. Якщо ця оренда буде йти в місцеві бюджети, що робити з працівниками цих державних підприємств, вони ж повинні отримувати зарплату і так далі, як в  цьому випадку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Тарас  Миколайович. 

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Чому 8 відсотків? Думали компроміс, ви пам'ятаєте, що в нас стоїть  виставлення на аукціон не менше 8 відсотків, коли умовно аукціон і стоїть норма 8 відсотків, і далі торгуються. Є розуміння, що цей рік буде складний для всіх і в тому числі для аграріїв, тому що експорту немає. І для того, щоб  не почали ставити 15-20, такі суми, які просто не будуть рахуватися, якщо експорт не відкриється, тому це як певний компроміс. Ну, це дійсно до обговорення …(Не чути), 8, бо, в принципі, 8 було в нас історично мінімально і у всіх це в бізнес-план вкладалося, тому 8 як верхня межа, щоб знову ж, бо цей рік буде  по бізнес-плану складний.

А стосовно сплати оренди, тут дійсно вони йдуть в місцевий бюджет. Як і що робити з працівниками, була ідея наступна, що тільки є погодження з керівником ДП, тобто він бачить, що цю площу, яку можна обробити самостійно, він далі обробляє і працівникам платить. А якщо десь не може, іншого варіанту, яких працівників відправляти на соціальне забезпечення, на захист держави, не може бути, бо він там не може нічого зробити. Тому умовно на ту площу, яка би здавалася б в оренду, а ним оброблялася, по ідеї  мало би бути тимчасове скорочення відповідних працівників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Доброго дня, колеги! Що  хотів сказати по законопроекту.

Перша частина законопроекту з приводу подовження оренди землі на один рік – це підтримую на сто відсотків, бо люди там, реєстр не працює, люди можуть бути, а можуть і не бути, а от землю треба обробляти. 

А по другій частині,  щодо  державних та комунальних земель, це дуже складне питання, бо ті,   хто може обробляти, вони  і так обробляють їх. А те, що  на окупованих територіях, я думаю, що військові адміністрації там навіть якщо і захочуть, щоб хтось обробляв, це буде проблематично.

І ще яке питання велике, що зараз дуже багато зброї у людей, і любе погодження  до директорів, ви ж розумієте, що зараз махновщина така вже починається, що будуть приходити  і відбирати просто все, що можна. Навіть якщо люди вже засіяли землі, то директор все одно буде погоджувати і нікуди не дінеться. І ми можемо зараз зробити такий прецедент, що ми ще самі будемо потім тікати від цього, що ми наприймали. Тому це питання треба якось  обдумати.

І плюс, як ми будемо вирішувати, землі вже засіяні, не засіяні, які землі потрібно здавати в оренду чи не потрібно? Тут теж це треба якось прописувати. В мене от такі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Артем Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Доброго ранку, шановні колеги! Я, в принципі, повністю погоджуюся з даним законопроектом і максимально, наприклад, не погоджуюся з певними тезами, які сказав Сергій Бунін.

Оскільки говорити про махновщину, яка знаходиться, наприклад,  якщо з його взяти тези, півдня  України, то тут все спокійно, хоча це зона бойових дій. І, в принципі, військова адміністрація може повністю прослідковуватися, і вона, по-перше, керується  Президентом України. Тому  вважати  якісь дії ненормовані або незаконні, це взагалі, я вважаю, по суті в даній військовій ситуації не принципом, оскільки губернатор або військовий, який знаходиться  на військовій адміністрації, це людина Президента.

По-друге, я лише хотів би внести певний не коректив, я б хотів би на ваш розсуд, шановні колеги інше. Що якщо військова адміністрація подає подання, оскільки директор відсутній, злякався, як і інший любий чиновник міг злякатися і втік під час бойових дій, і під час воєнного стану на цій території, може зробити якесь певне погодження, але точно не з керівником цього підприємства, оскільки він  або відсутній, або дійсно, я підтримую Вадима Євгеновича, що це маріонетка, яка була поставлена до цього іншими, третіми особами, бенефіціарами, так сказати, того  активу, який там ті гроші, які були внесені вже в  це підприємство.  

Я просто хотів би, щоб воно якось би працювало ще на якийсь час після того, як зніметься, наприклад, воєнний стан або інше. Я не маю  конкретної думки, може це буде з погодженням, і ще раз, не з призначенням, а з погодженням, може не керуючого органу, а, от наприклад, вони ж як діляться, є  ганзали, а є обласні їхні  регіональні  ячейки, там якісь академіки, як у нас це Академія аграрна, яка знаходиться в Миколаєві і яка по суті керується, може з погодженням цього ректора, або… Це лише  думка, ще раз кажу.

А так, в принципі, мене повністю задовольняє цей законопроект, оскільки він хоч якось врегулює ті обставини і надасть можливість тим людям, які,  в принципі, мають бажання, уже в легальній формі, взяти землі в обробіток і навіть піти на ті ризики, які знаходяться в територіях, на яких зараз ідуть бойові дії. Я, наприклад, в своїй Миколаївській області кажу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Артем.

Сергій Лабазюк. Сергію, ви чуєте?

 

ЛАБАЗЮК С.П. Так, чую. Вітаю,  колеги! Дуже добре, що ми підняли дане питання, але давайте декілька моментів уточнимо.  Коли йде мова, що всі землі мають бути засіяні максимально, там, де це можливо, це єдино правильна теза, яка зараз є і об'єктивно це треба  зробити. Це перше.

Ми розуміємо, що є регіони Чернігівська, Сумська, можливо, частина Миколаївської під ризиком, точно Херсонська під ризиком, де не буде засіяно, або якщо і буде, то на превеликий жаль, нами не контрольовано. Є інші території, де, в принципі, станом на сьогодні вже йде закриття вологи і можливо вже навіть  хтось сіє ячмінь. Поки ми з вами говоримо про можливе прийняття закону, пройде два-три дні, тиждень часу і частина цих земель вже буде підготовлена до посівної і засіяна, і ще за два-три тижні, максимум за місяць вона буде засіяна вся.

Питання сьогодні, швидше треба обговорити і відверто поговорити про те, а що буде далі. Тому що я тут не погоджуюся з позицією  окремих колег, коли  говоримо, що військовим передати право, не провокувати їх.  Військові мають робити військову функцію, а аграрії мають робити аграрну функцію, кожен має робити свою роботу. Якщо ми  військовим дамо доступ до полів, щоб вони приходили і розповідали, хто має сіяти, ну, швидше за все, що військові прийдуть  не зараз, коли треба сіяти, а прийдуть, коли треба буде збирати. І питання, дійсно, зброя - не зброя, але ми і без зброї знаємо випадки, як це  відбувалося.

Тому моя думка, що ми маємо сьогодні відпрацювати позицію, а що буде  після посівної, куди мають ці гроші платитися, ця орендна плата. Нехай це буде 8 відсотків, погоджуюся з Тарасом, що це десь та золота серединка на сьогодні, ну, як мінімум для окремих регіонів, в якихось регіонах може і так.

Але в нас є ще моменти, в більшості державних підприємств є накладені арешти і виконавчі  служби. І відповідно  питання, що  раніше так  звані паї, так  звана підтримка жителів тих сіл виплачувалася не прямою  формою орендної плати, а там якимось іншим методом і фізично, і готівково, і зерном. Сьогодні, якщо ми ці гроші перенаправляємо всі в райдержадміністрації, військові адміністрації, то дійсно, що залишиться на місці цих підприємств, чи зможуть вони після цього року фізично існувати, якщо у них нічого не залишиться, чи не буде там завтра так званих в тому числі, озброєних хлопців тероборони, які будуть говорити, в нашому селі, а відповідно це наше, і ми підставимо в якійсь мірі і тих, хто сьогодні засіють ці землі.

Наше завдання як на мене – надати можливість засіяти землю і зібрати врожай, частину прибутку заплатити у вигляді орендної плати, нехай це буде в місцеві бюджети райдержадміністрацій, хоча також дуже цікаво.

У мене на території Хмельниччині три районних адміністрацій, колись було 20, хочу підкреслити, колись було 20 районів, тепер 3. І у нас є п'ять підприємств академій і у нас є ще десь зо два десятки училищ, в яких також є по 100, по 200 гектарів, у нас є два підприємства військових, які також оброблялися, і того десь у межах 30 тисяч гектарів землі на території області буде оброблятися тим чи іншим чином, що нам потрібно узаконити.

І на питання Вадима Івченка. Вадим, не працює на Хмельниччині також ні реєстратор, ні кадастр, ні нотаріус, я думаю, що по всій Україні ідентична ситуація. Тому питання, завершую, чи потрібно, щоби узгоджувались директорами, кимось поставлені, не кимось поставлені, але те, що якщо це виключно будуть райдержадміністрації, які швидше за все прийдуть до цих хазяйств через місяця 2-3 не раніше, поки ми приймемо закон, поки процедура, поки вони розберуться, то це пройде якийсь час. Ці поля вже будуть засіяні і потім буде породжений конфлікт, хто має збирати ті посіви. Давайте ми про це більш детальніше подумаємо і зробимо так, щоб дійсно завтра ми не мали нових проблем.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій.

Павло Халімон.

 

ХАЛІМОН П.В. Доброго дня, шановні колеги. У мене більш питання сьогодні до заступника міністра АПК. Ви знаєте, в принципі, цей закон складається з двох частин, і яка мета взагалі цього законопроекту? Що стосується благої мети, це автоматична пролонгація договорів оренди земельних ділянок з фізичними особами.

Кожен аграрій, який реально працює на землі, він знає, що перед тим, як заходити на посівну за три, за два роки ці всі договори проходять індексацію та підвищується орендна ставка. Наприклад, в тому підприємстві, в якому працював я, я це робив за пять років. Я збирав загальні збори, схід села, ми підписували договори, ми переглядали умови договору і робили це завчасно. Це, що стосується першої частини законопроекту.

Що стосується другої частини законопроекту, це загалом збільшення валового обробітку землі на території України, то в мене питання: а чим засіяти цю землю? Як сьогодні вирішити  питання з добривами, з пальним, що у нас по експорту? Може давайте спочатку дамо відповіді на ці запитання, а потім вирішувати будемо, який об'єм землі необхідний для посіву на 2022 рік.

Можна дати відповідь, Тарас Миколайович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Стосовно підготовки до посівної. Наразі ми зробили інвентаризацію по всіх основних засобах виробництва. У нас мінеральними добривами фактично забезпечені, бо їх є 80 відсотків від потреби в класичний, мирний рік, розуміємо, що будуть менше вноситись, менші площі, то проблем з тим немає. І більше того. два2 дні тому вже запустилися, бо вони стояли, далі запустилися для виробництва Рівне і Черкаси, "Черкасиазот" вже, "Рівнеазот" на старті.

Другий фактор – насіння. Знову ж по базових культурах насінням забезпечені, його вже в Україні є в розрахунку на посівних одиниць на 75-80 відсотків, це знову ж з покриттям всієї території, розуміючи, що частина, мабуть, не доїде, на жаль, під посівну, бо не зможе фізично перетнути ті регіони, де ведуться активні бойові дії. Тому насіння для тих площ, які би ми могли посіяти, достатньо.

По засобах захисту рослин. Те, що провели аналіз, що ввезено було минулого року і ввезли до 24 лютого, є достатньо. Зразу ми думали 50, чітко перерахували, навіть на 60-70 відсотків є. Знову ж технологія зараз буде більш екстенсивна і спрощена, тому це також фактор не є критичним.

Допоки що найскладнішим фактором залишається дизель, паливо. Дійсно, його забезпеченість тільки на 20-25 відсотків. Є чітке розуміння, що треба на первинні весняно-польові роботи близько 108 тисяч і 211 тисяч – це вже по серпень зі збиранням в межах тих територій, які зараз контрольовані.

Цей законопроект, який ви прийняли, допомагає з точки зору зробити його дешевшим, то акциз відмінили, ПДВ зменшили, то воно є ціна дійсно зменшилась. Зараз всі, перш за все два національних найбільших оператори і WOG та ОККО,  але крім  того є SOCAR  і інші, вже в рамках нових правил, нового акцизу і ПДВ збільшують поставки, підтверджують, що вони зможуть вийти на нашу необхідну потужність близько 3 тисяч тонн в час посівної фактично вже від цього тижня в добу для цілей аграріїв.

Тому з точки зору проведення, і ми знову ж оцінили, що якщо класично сіялося до 15 мільйонів гектарів ярих зернових культур, то зараз, враховуючи реальну воєнну ситуацію, виходить близько, на жаль, 9-10, це на територіях, де не ведуться активні бойові дії чи не є критично прифронтовими, до яких можна довезти ці ресурси з території України.

Тому всі ці цифри показують, що все-таки ми можемо говорити про потенційне збільшення площ обробітку земель, як мінімум за рахунок комунальних земель в межах поточної посівної кампанії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ХАЛІМОН П.В. А яке питання з експортом?  І до вашого відома, "Черкасиазот" не працює.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черкаси працюють чи не працюють, розкажіть.

 

ХАЛІМОН П.В. Не працюють.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Давайте окремо по цьому, я зараз наберу керівника міської адміністрації. В суботу мені сказали, що вже 3 тисячі тонн зробили. Я там, відверто, не був сам, оке'й, по цьому дам окремо.

 

ХАЛІМОН П.В. У мене особисто там предоплата, вони нічого не обіцяють.

І що стосується експорту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло, можна маленький жарт. Я тобі скажу, те, що вони нічого не обіцяють, і те, що вони працюють, може бути цілком в один і той же час.

 

ХАЛІМОН П.В.  Я згоден.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я після цього наберу вас, Павле, і ... (Не чути) дзвінок, спитаю, що це таке. Вони кажуть, що вони працюють з суботи.

Тоді щодо експорту. Дійсно, це другий критичний фактор. Наразі порти закриті, тільки працюють два південних, крайня Одеська область. Якщо ми говоримо про можливість відвантаження через західні кордони, через ЄС, то у нас складає 250-300 тисяч тонн в місяць. При тому, що через порти ми експортували 4,5 мільйона тонн. Звісно, що якщо дивитись з того, що порти будуть закриті, то можна по-іншому дивитись, ми виходимо з того, що порти будуть відкриті.

І якщо ми дивимось на можливість зберігання, то зараз є нереалізованих ще 20 мільйонів тонн  продукції. Це кукурудза, десь приблизно 12, близько 8  мільйонів тонн соняшнику і до 1 мільйона тонн сої –  20-21 мільйона тонн. У нас елеваторні можливості одночасного зберігання складають 75 мільйонів, 70-75 мільйонів тонн. Тому ми можемо говорити, ми розуміємо, що рекордного врожаю не буде, що можна виростити цей врожай і де зберігати його буде, а експорт  максимальний – це тільки з відкриттям портів з перемогою дійсно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Три руки станом на зараз ще є: Вадим Євгенович, Богданець Андрій, Дмитро Соломчук. Я надам слово Богданцю і Соломчуку Дмитру, тому що вони не виступали, а потім Вадим Євгенович ще раз вам.

Будь ласка,  Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня, колеги, всім! Дякую за надане слово. У мене частину мого питання Сергій Лабазюк висвітлив, я абсолютно з ним погоджуюсь на рахунок, власне, збору врожаю.

Також я почув аргумент Артема Чорноморова, що там академія, треба поміняти. Тут нам треба чітко розібратися, для чого цей закон взагалі приймається. Для того, аби зараз змінити неугодних на тих, які угодні, які будуть обробляти ці земельні ділянки, чи, в принципі, дійсно дати можливість людям обробляти і сіяти, займатися сільськогосподарською діяльністю? Тобто це аспект, який потрібно чітко розуміти.

І наступним, в принципі, я підтримую автоматичне пролонгування договорів оренди на рік. Але, в принципі, надати військовим адміністраціям в ручному режимі займатися перерозподілом земельних ділянок, це насправді для мене трішки сумнівна історія, чому –  поясню. Тому що, наприклад, якщо ми говоримо там, де не ведуться бойові дії, в принципі, очільники військових адміністрацій мають чим займатися там: збір, розміщення біженців, збір гуманітарної допомоги і, в принципі, реєстрація нових підприємств, надання потужностей і так далі, так далі, займатися є чим. В принципі, ми можемо для фронтових і ті, які зараз анексовані, в принципі, їм дійсно також точно є чим зайнятись, аніж вести якісь книжки для того, аби передавати від одних рук до інших прав обробітку цих земельних ділянок.

Якщо ми хочемо зайнятися продовольчою безпекою, то ми просто робимо і пролонгуємо договори автоматично, як на мене, це абсолютно правильно. І, в принципі, все.

Дякую.        

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитро Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую за надане слово. Мені також здається, що комітет має підняти все-таки питання забезпечення насінням і всім іншим, як  добривами, дизпаливом, я не знаю, там мені здається, на фейсбуці так воно все забезпечено. Але якщо взяти навіть на сьогоднішній день, слава Богу, мирну Рівненську область, поспілкуватись з аграріями, що здійснюють  кожен день, аграрії хочуть, зрозуміло, засівати більше пшениці ярої, замість кукурудзи, сої на багатьох площах,  насіння немає, в принципі. Я не знаю, де воно є, але на Рівненщині, я тут на вихідні спілкувався з 12-15 аграріями, кажу, ви засіваєте яру пшеницю, буде питання, Діма, а де взяти? Кажу, як, там же є перерозподіл дають десь. Каже, де, що, каже, ніде немає.

Через те, мені здається, до питання землі потрібно підходити так спочатку з тим, щоб забезпечити повним чим засівати, як засівати, як збирати, як експортувати, скільки потрібно для забезпечення нашої країни. Якщо експортувати залізними коліями, шляхами, зрозуміло, на Волині там є можливість, на це налаштовано вже не один рік в одного з аграріїв, і це добре, але це не ті потужності взагалі.

За пролонгування, точно да, а за інші питання, мені здається, також військові адміністрації є більше чим займатися. Хоча це не зовсім військові адміністрації також хочу, щоб хлопці не плутали військову адміністрацію, обласну з військовими. Військові адміністрації інші мають трішки інший функціонал, вони не є військовими. Якби, як на мене, військові  військову функцію виконують, а ці там забезпечення області, інфраструктура, школи, садочки і все інше. Це моя позиція.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я дам короткий коментар, Микола Тарасович. Ми дійсно збирали перш за все інформацію по класичних ярих культурах, у нас історично пшениці ярої було 2 відсотки від посіву. Тому  так і є. Тут, звісно, по технології це не дуже правильно, але можна прокалібрувати існуючу продовольчу озиму пшеницю і з того піти. Але це буде поганий результат, це вже, якщо інших варіантів нема. Ярої пшениці, її не було, бо історично її не було. Тут ми погоджуємося, що яра пшениця не зможе стати масовим замінником.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, і я, так, щоб відволіктися, теж спілкуюсь з різними аграріями, як і кожен з нас. На пшеницю яру не хочуть дуже переходити. Зрозуміло, перший аргумент, що менше азоту, але хімії треба багато, а її, в принципі, немає.

А наступний момент важливий. У нас зараз заборонено вивезення пшениці, і судячи з усього, воно може бути досить тривалим. Тому вони, чуючи ці аргументи, все-таки вертаються або до кукурудзи, або банально дивляться у сторону соняшника там і так далі.

Просто я тобі кажу зі своєї розмови теж із ними.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович. Івченко Вадим Євгенович, не чуємо вас. Вадим, руку тягніть.

Добре, колеги, дивіться, я…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я включився, просто відключаюсь тут… я тут просто працюю.

Дивіться, колеги, концепт я б обрав, звичайно, інший. Мається на увазі, як працювати з державними підприємствами. Концепт би був такий, щоб ми спокійно… зараз, одну секунду, колеги, я просто тут працюю.

Колеги, концепт би обрав, звичайно, кажу, інший. І повірте, всі керівники державних підприємств мали б бути забезпечені і насінням, і міндобривами, і всім необхідним, щоби саме державні підприємства, в тому числі і підприємства академії аграрних наук працювали на продовольчу безпеку.

Я хочу вам просто розказати, як у нас. У нас на сьогоднішній день ми з усієї країни і з усіх хлібоприймальних підприємств виймаємо крупу, гречку, все інше задля того, щоб забезпечувати. У нас спортзали, у вас те ж саме, у нас вони полны людей: переселенцев, беженцев, тимчасово переміщених. У нас хати були пусті, сьогодні всі проживають і так далі, і так далі. Це я кажу про Київську область. Багато людей, ми сьогодні триста людей прийняли з Бородянки.

Тому ситуація такова, що у нас як цивільна адміністрація – це не тільки військові. У нас це голова адміністрації, це воєнком, це військові, які стоять. От у нас 72 батальйон, який під Гостомелем і так далі. І це, звичайно, воєнком, голова батальйону і керівник адміністрації, і вони разом приймають рішення.

І тут питання стоїть про забезпечення продовольчої безпеки. Що сьогодні потрібно? Наприклад: у нас біженці, у нас переселенці, тимчасово переміщені люди, територіальна оборона. Тільки, ви ж знаєте, в Києві скільки автоматів, а скільки по інших містах і так далі. І вони в більшості ті, вони живуть у казармах, вони в свої ночлеги, бомбосховища і так далі, і так далі. Я кажу, як у нас.

Тому для нас це важливо, мається на увазі, коли ми говоримо не про території, де не відбувається військові дії, – це я відповідь даю Сергію, і щоб пішли всі питання – а саме території фронтові або там, де є військові дії. Я назвав ці області, я не назвав там Хмельницьку й інші. І для нас це важливо, щоб у нас був запас того продовольства, який на сьогоднішній день потрібен. Це зменшить навантаження, щоб ми через гуманітарну і, вибачте, через різні інші механізми робили, я не знаю, як називається, там у майбутньому, коли тут буде важка ситуація, експропріацію певних речей і так далі. Тому що тут дійсно людям потрібно буде продовольство, а чим далі, тим, я думаю, воно буде потрібніше.

Тому ситуація яка, і я бачу, як би її правильно зробити. А) спокійно дати можливість на цих самих територіях, тому що, повірте, хто би не прийшов – це відповідь Сергію, вам, тобі – хто б не прийшов засіюватися, повір, у нього буде одне-єдине питання: кому ти там будеш нести врожай і так далі. Державі? Якій державі, в особі чого?

Тому тут постає питання: а) що вони можуть сформувати цей резерв, продовольчий резерв саме на державних землях, на певних територіях і спокійно забезпечити. І держава може сказати: ось будь ласка, ми надали для певних адміністрацій там на певних територіях, я не знаю, 300 тисяч гектарів землі задля того, щоб вони зробили продовольче забезпечення всіх тих, хто сьогодні працює і в тилу, і в теробороні, і на передовій на фронті.

Я говорю саме про це. Я не хочу зараз обсуждати концепт, який мав би бути, міг би бути і так далі. Це я кажу про другу частину закону. Тому тут я повністю підтримую: а) якщо цивільно-військові адміністрації, а в тому контексті це біженці, тероборона, адміністрація – вони всі разом сідають і дивляться, як забезпечити, за рахунок чого. І вони приймають рішення на рік віддати там певні землі в оренду і так далі.

Друге. Тут, да, соціальний аспект по людях по цих. А я думаю, ці ж адміністрації, вони й опікуються цими людьми, вони приймуть рішення, що робити.

Третє. Вісім відсотків, тут потрібно дивитися. Тому що за Одеську область я точно скажу, це забагато, просто забагато. Жоден фермер, який буде ще сплачувати там вісім відсотків, я не знаю, особливо це південні там райони і так далі, він просто не витягне цю орендну плату і так далі. Тому що я трішки там розумію ситуацію і скільки там… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там, здається, формулювання: не більше восьми. Правильно, Тарас Миколайович?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А, там до восьми, до восьми.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Якщо до восьми, це нормально, це нормально. Да, вибачте, якщо до. Якщо вісім і більше, то це їм трішки буде важкувато.

Тому я кажу наступне. А) виключно давайте для тих територій, все одно, хто там засіюється, вони все одно прийдуть до військових адміністрацій, тому що їм потрібно буде зробити собі, скажімо, не собі, точніше, а зробити гарантування збору врожаю. Всі ті, хто працюють сьогодні на цих територіях, вони все одно будуть намагатися собі гарантувати, тому що збори урожаю мають бути гарантовані. І це, Сергій, те, що ти задавав.

Тому, якщо ми обмежимо певну територію, дамо військовим адміністраціям можливість, не факт, що вони нею там воспользуются і так далі, взяти певні території для забезпечення продовольчої безпеки з певною посівною картою, яку вони будуть робити, тому що тут буде інша зовсім посівна карта, повірте, чим там на іншій частині території України, – це вірно. І обрати, от за що Сергій Бунін каже, у нас сьогодні оці погодження, вони просто будуть, знаєте, знущанням над цими директорами. І те, що Артем казав, це ж люди поставлені там, вибачте, у мене тут з Одеської області всі там керівники і так далі.

Тому це не потрібно, ці соціальні речі робити, коли їх просто будуть заставляти там щось робити і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тому в мене три пропозиції, колеги, ще раз. Обмежити територіями фронтовими, давайте їх визначимо на сьогоднішній день. Тому що ми говоримо, що це буде на рік і виключно на маркетинговий рік.

Друге. Ми говоримо, щоб не було цих погоджень там і так далі, і так далі, тому що ми розуміємо, в чому там ситуація.

І третє. Повірте, це перш за все цей закон буде дбати про тих, хто сьогодні мають засіюватися на цих територіях. Тому що вони не будуть мати жодної гарантії збирати врожай. Іменно я кажу про території, де особливо на сьогоднішній день, скажімо так, така прифронтова територія, особливо приходить гуманітарна допомога і розкладаються ці продовольчі штаби і так далі, і так далі.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артем Нагаєвський.

 

_______________.  Дозволь одну репліку коротесеньку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Сергій.

 

_______________. Я прошу, давайте будемо обережні у висловлюванні такої тези. Ось щойно було декілька разів Вадимом сказано, що треба дати можливість громадам посіяти, щоб у них були запаси і так далі. Так ми говоримо про що: що ми ці землі даємо можливість комусь засіяти для того, щоб у них був хліб, чи ми даємо можливість в оренду взяти землю, виростити щось, сплатити орендну плату, а врожаєм розпоряджатися на власний розсуд того, хто буде сіяти?

Тому що, якщо ми зараз адміністраціям донесемо інформацію, що ця земля в них для того, щоб вони забезпечили продовольчу безпеку свого регіону, то питання: хто буде сіяти – адміністрація чи фермер? Якщо фермер, то фермер має сплатити орендну плату, а продукція його. Бо ми дограємося, що ми завтра будемо мати ситуацію: фермер сіє, платить орендну плату, а потім до нього приходять знову ж таки тероборона і говорить – це пшениця, яка потрібна нам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Сергій, я дам, якщо теза, я дам просто відповідь. Я сказав не про те, я дійсно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, будь ласка, ну, дивіться. Артем Нагаєвський чекає вже досить довго.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. А я взагалі ще не говорив, але хочу сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Артур Герасимов теж хоче сказати. Ми вас, при всій повазі, вже декілька разів почули. Давайте ще їх почуємо, потім якщо що, ще раз повернемось.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Але ж я мовчу, але ж ти дав сьогодні, зараз репліку на моє висловлювання. Я маю відповісти. Тоді не давай репліки, тоді не буде відповіді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, тоді це буде дискусія між вами двома просто. Давайте один одного трошки поважати. Важливе питання, ми всіх чуємо.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, ти ж йому дав репліку, тоді не давай – і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми хочемо всіх почути, щоб дійсно придумати якесь рішення, в принципі.

Артем Нагаєвський.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую, Микола Тарасович. Я, в принципі, деякі питання, вже не деякі, а більшість питань моїх були озвучені колегами. Я думаю, що ми будемо дискутувати по цих питаннях далі.

У мене питання, я думаю, що до Висоцького з приводу того, я просто не розумію, як буде відбуватися, хто буде оприділяти цю карту полів і як це буде відбуватися? Якесь квотування буде? Я розумію, що керівництво військове країни відповідає за продовольчу кризу, але хто буде визначати культури і площі посівів цих культур? Як воно буде відбуватися механічно: чи воно буде на розсуд тих фермерів, які будуть засіювати, буде відбуватися це, чи все ж таки буде якесь квотування і керівництво буде давати чіткі вказівки і площі, і культури, які мають засіюватися? Це таке риторичне питання для мене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Що закладено в концепт законопроекту? Там немає жодного регулювання по сівозміні чи по інших моментах, навіть у принципі механізм наступний.

Є районна військова адміністрація. Погоджуємося, що районну військову адміністрацію не очолюють військові, так, її очолюють бувші голови РДА у більшості випадків. Вони на рівні свого укрупненого району дивляться у більшості випадків, ми навіть їм допоможемо, дамо інформацію про те, які є землі в ДП у постійному користуванні, які є землі у комунальній власності. Тобто про приватні зараз не говоримо, де просто продовження договору оренди автоматично йде. Фактично ми бачимо, є певний резерв, наприклад, там на декілька тисяч гектарів. По логіці, суб’єкти господарювання, які знову ж є в цьому укрупненому районі, отримують інформацію, що є можливість взяти на рік в оренду ці землі зі ставкою до 8 відсотків для того, щоб вирощувати с/г культури.

Деталі двостороннього договору проговорюються вже. Якщо військова адміністрація хоче написати, що вона дає в оренду виключно для посіву гороху, вона це може зробити. Якщо вона каже, що треба там 4 відсотки, бо бачить ситуацію на місці, вона може поставити 4. Може цього не робити, а просто віддати в оренду і отримувати платежі, але тільки повноваження можуть на рівні договору цього бути на місці обговорені.

Ми виходимо з того, що все-таки люди на місцях розуміють, що війна. І вони будуть приймати рішення, перш за все давати перевіреним суб’єктам, які дійсно виростять, і рекомендувати, і в договорі навіть прописувати певні культури. Це може бути за рішенням місцевої військової адміністрації, але сама продукція, вона є власністю фермера, який її виростив. Але це знову ж навіть у договорі зараз військові адміністрації відчули, отримали можливість викуповувати цю госппродукцію, поки що тільки пшеницю і харчові продукти, за кошти бюджету. Тобто вони зразу можуть це так і прописати, що він вирощує з тим, що має перш за все потім реалізувати відповідні військові адміністрації, якщо ми говоримо про пшеницю.

Тому ці всі деталі, дійсно, їх неможливо буде на рівні закону врегулювати, вони делеговані для обговорення перед підписанням договору на рівні взаємодії районної військової адміністрації і аграрного підприємства, яке захоче цей договір підписати.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

Я просто думав собі, що якщо, наприклад, якийсь суб’єкт господарювання має посівний матеріал якийсь певний якихось культур, має під це запас ядохімікатів, пестицидів, гербіцидів і всього іншого, має забезпечити можливість– увесь цикл, а коли він бере в оренду, а потім йому приходять і там через певний період накануні посівної кажуть, що все ж таки ти не можеш сіяти, наприклад, якщо в тебе соняшник є і весь цикл ти може забезпечити, а ти маєш сіяти інші культури, а він не готовий припустимо буде, бо він розраховував на одне, а потім вийде, що в нього немає там посівного матеріалу пшениці чи якихось, можливо, нішевих культур, там десь якась адміністрація захоче, щоб нішеві культури посади або якийсь там ячмінь, вже строки пройдуть і все інше, і вийде, що він не виконає своє зобов’язання по оренді цих земель. Тоді як буде ця ситуація врегульовуватися?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Значить, додаткових повноважень немає. Після підписання договору якихось додаткових повноважень сьогодні …(Не чути) немає. Але я хотів би повідомити, що в рамках чинного законодавства всі військові адміністрації мають юридичне право доводити мобілізаційні завдання до всіх суб’єктів господарювання як приватних, так і державних, в тому числі з точки зору того, що вони мали би сіяти на їхніх землях, які в них зараз у приватній оренді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Дивіться, хто Олександр без фамілії не підписаний тягне руку. Це хто?

 

САЛІЙЧУК О.В. Салійчук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто?

 

САЛІЙЧУК О.В. Салійчук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саша, підпиши, щоб я наступний раз знав.

 

САЛІЙЧУК О.В. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

САЛІЙЧУК О.В. Колеги, у мене зауваження стосовно того, що на сьогодні Україну ділити на зони фронтові – це неправильно, тому що війна йде на всій території України, і ніхто з нас не знає, чи через місяць-два у Хмельницькій, Тернопільській, Вінницькій області також не буде фронтова зона. Тому фермери, які будуть сіятися, будуть по всій Україні в однакових умовах.

Тому я хочу сказати, ризикувати будуть всі абсолютно. Україна одна єдина і ділити її на зони фронтові і нефронтові, і ставити в якісь різні умови, на мою думку, це не є правильно.

Що стосується того, хто це має робити? Моя думка, що це має робити військова цивільна адміністрація, без погодження керівників державних підприємств.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре.

Артур Герасимов.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Миколо Тарасовичу. Радий вас бачити.

По-перше, хочу відреагувати. Знаєте, на жаль, ми будемо ділити на фронтові і нефронтові, не треба казати, що все однаково. От просто не треба, я вас дуже прошу. І те, що ризикують однаково на всіх територіях, от теж я вас прошу от ніколи більше цього не повторювати. Тому я підтримую пропозицію, дійсно це вживати тільки для фронтових територій. Ви ж розумієте, що якщо якась територія, на жаль, там хоча я в це вже не вірю, перейде в статус менш спокійно, назвемо це так, вона підпаде під дію нашого закону. Це перше.

Друге питання. Відносно першої частини закону продовження договорів. Звичайно, ми категорично підтримуємо, а другу частину зараз вивчаємо. Я почув зауваження колег.

І дивіться, Миколо Тарасовичу, зараз просто зі мною рядом ще Олексій Гончаренко, і я дуже радий, що у нас Тарас Висоцький присутній, бо там відносно експорту є певні коментарі, які я просто просив, щоб ви послухали Олексія.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.

Дякую, колеги, я хотів би буквально два слова.

Перше. Ну, дай боже, щоб у нас дійсно працювали Рені і Ізмаїл, тільки навряд чи вони зможуть там мільйон тон, це викликає у мене великі сумніви, я просто сам з Одещини.

Але що я хочу у вигляді пропозицій. Ви обговорили залізничний транспорт, морський, але ж є ще автотранспорт. Проблема в тому, що Євро-6 оцих "траків", у нас в Україні майже їх немає. Чому ми… я звертаюся зараз у першу чергу до уряду, але прошу і колег підтримати, доручити уряду відповідно відпрацювати з Польщею, Румунією, Словаччиною, Угорщиною, щоб нам дали дозвіл, щоб наші фури могли їхати в незалежності, тобто створити коридори по вивезенню нашої продукції фурами в незалежності від того, Євро-6, не Євро-6, їде слава богу і їде. Я думаю, що нам треба на цьому наполягати і це ставити питання зараз в тому переліку, який ми ставимо перед європейськими колегами.

Дякую, всім бажаю здоров’я і бережіть себе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Короткий коментар. Це дуже слушна пропозиція, ми вже над нею працюємо, подали її минулого тижня Прем’єр-міністру України для перемовин перш за все з польською стороною, бо там можна на Гданськ активно, і також Німеччиною і Нідерландами, щоб на Роттердам. Дійсно, у нас є багато зерновозів стандарту Євро-4, Євро-5, яким зараз не можна в’їзду, створення такого зеленого коридору на найвищому рівні наразі опрацьовується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Чернявський, ти щось хотів, задати питання.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. А Румунію подали?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я вибачаюсь, я просто хотів сказати, не забудьте, будь ласка, про Румунію. Це важливо, це теж важливий напрямок: Чернівецька, Одеська області. Румунія –  це важливо.

Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.

Ми в цілому з Брюсселем говоримо, але окремо ще наголосимо, щоб пропрацювати з Бухарестом. Дякую за слушний коментар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан, це просто ти хотів запитати.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так-так, я ж сказав про Румунію теж і Болгарію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, дякую за таку жваву дискусію. Дивіться, я хотів пару слів також сказати. Зрозуміло, що… тут, в принципі, вся дискусія сконцентрована навколо одного, а щодо іншого закону більш-менш, наскільки я розумію, всі або більшість погоджуються.

Щодо цього питання. Насправді зрозуміло, що в мене з великою кількістю у вас крім комітету були інші розмови в процесі як би підготовки і обговорення його вчора цього закону, і давайте я узагальню різні думки, висловлені сьогодні зараз тут, а також не висловлені на комітеті, але висловлені мені особисто. Які є пропозиції в цій частині? Я не говорю свою особисту думку до кожної з них, це, очевидно, будемо всі рішення разом комітетом приймати, просто наведу перелік і наведу певні аргументи за і проти по цій ситуації, по цих позиціях.

Перша пропозиція. У частині земель державних підприємств, які в постійному користуванні, не міняти нічого, залишити так, як є. І ці норми проекту закону, які сьогодні обговорюються, просто викинути.

Друга пропозиція. Залишити так, як пропонується в проекті закону, а це військові адміністрації за погодженням з директором.

Аргументи, чому за цю позицію. Перше. Тому що військові адміністрації згідно законодавства про військовий стан – це основний орган.

Друге. Є різні ситуації, де дійсно є підприємства, де інвестори, які були станом на сьогодні, і їм перестало це бути цікаво, вони в різних зонах насправді, очевидно, що є більше в зонах, де ближче до війни. Але таких ситуацій також хватає і на них не треба реагувати.

І чому ті з вас, що просять підтримати цю норму, яка пропонується за погодженням з директором, наводять наступний аргумент, що директор підприємства, він… підприємство може працювати і планує працювати, в них куплений насіннєвий матеріал, в них куплете інше, вони вже в полях. Тому чому обов’язково має бути за погодження. На думку тих, що підтримують діючий проект закону в тій редакції, в якій він є. Частина депутатів говорить наступне: викинути за погодженням, тому що один із основних аргументів, що за погодженням зведеться до чистого… Зрозуміло, до того, до чого зводилось завжди, директори почнуть цим погодженням просто торгувати. Це аргументи, наприклад, колег наших, які підтримують те, щоб виключити за погодженням тільки військові адміністрації.

Є два компромісні варіанти, які також мають свої нюанси, я їх озвучу зараз.

Перший варіант. Я не говорю про поділ на прифронтові і неприфронтові зони, напевно, це можна обговорювати, ми можемо ще зараз запитати  питання до Тараса Миколайовича, що нарівні Кабміну, які трактування є прифронтові, неприфронтові і, в принципі, чи може воно бути в законі відображено, чи десь вже відображено, чи може чи не може, а може десь вже відображено. Як я тільки що говорив.

Але які дві компромісні історії, які, в принципі, обговорювалися із значною частиною вас і від вас в першу чергу були ці пропозиції.

Перша пропозиція. Зробити наступне формулювання, що військові адміністрації за погодженням з директором. Тобто так, як зараз пропонується. Але добавити наступний абзац, що у випадку ненадання відповіді на запит військової адміністрації та наявності об’єктивних обставин, що підприємство не сіється і не проводить роботи по посівній, така згода не вимагається. У цьому контексті найбільша складність –  це достовірно або максимально достовірно встановити, що підприємство не сіється або не планується сіяти. Тут є складнощі, можливо, якщо Тарас Миколайович і Сергій Біленко прокоментують, чи є в них думки, як це можна зробити, тоді, напевно, цей варіант можна обговорювати.

Є наступний варіант ще додатковий, який частина з вас вчора пропонували, це встановити ситуацію… Тобто військові адміністрації за погодженням це зроблять. Але якщо директор відмовляється і йде на нього скарга, і є обставини вважати, що він дійсно або не планує це нічого робити, або, на думку заявника, просто я кби, скажімо так, шантажує своїм посадовим становищем як би дайте, щось обіцяйте, то створити комісію зі складу, наприклад, представника МінАПК на рівні замміністра або першого замміністра, членів комітету, яка буде розглядати ці скарги і встановлювати, чи обгрунтована відмова, чи не обгрунтована, якщо деякі з вас наполягали на цьому варіанті, якщо розглядати цей варіант, до якого я особисто дуже спокійно ставлюся, але якщо ви хочете наполягати на цьому варіанті, на мою думку, то тоді, на мою думку, я не озвучував вам, щодо цієї комісії таке формулювання в законі викличе зрозуміле питання в залі. Тоді це означає, що крім представника МінАПК, крім членів комітету зі "Слуга народу", очевидно, що в цю комісію має ввійти представник "Батьківщини", представник "За майбутнє", представник "ЄС", тих фракцій, які є в комітеті. Якщо в цьому є логіка, можемо це теж обговорювати. У нас є дві… ми можемо зараз зробити дві речі. Перше. Попробувати зараз от з того, що ми всі разом наговорили, вибрати якийсь варіант і за нього проголосувати. Друге. Вибрати якийсь варіант і доручити, наприклад, Біленку і Висоцькому пропрацювати його до кінця і зранку завтра вже цей варіант, на якому ми всі разом максимально разом згідні, ще раз переглянути, позадавати один одному питання, скорегувати і завтра зранку проголосувати. У нас час є. Чому ми скликати з секретаріатом, я з секретаріатом комітету на сьогодні, а не завтра, хоча від деяких з вас було прохання на завтра, тому що планували, що завтра може бути Рада. Очевидно, Ради завтра не буде, вона буде десь в кінці тижня, тому у нас ще цей день є.

Тому прошу, якщо можна, прокоментуйте оці всі ідеї і те, що я зараз сказав.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо можна, Миколо Тарасовичу, ви питали думку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От дивіться, у мене, секунду, дивіться, у мене знову є чотири руки, я не знаю, чи це старі, чи нові. У мене тоді прохання, хто не хоче говорити, зніміть свою руку, а хто хоче, тоді ми зараз надамо ще слово.

Да, Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. У вас було питання стосовно визначення різних територій. Скажімо, у нас вся територія визнана такою, де відбувається війна.

Друге. У нас є документи з грифом  "Цілком таємно", щоденно військові дають, де ведуться активно бойові дії. Але я не впевнений, що ми можемо їх щоденно… військові адміністрації їх теж по ДСК отримують, але тоді теоретично можна прописати, що Кабмін інформує там щотижнево чи щоденно, які це території відповідно військовим адміністраціям. Але публічно про це не знатимуть все рівно ні фермери, ні громади територіальні, ні інші. Це щодо того, наскільки можливий розподіл в залежності  від таких територій, бо він, у військовій адміністрації знатимуть, але не більше.

Друге, стосовно комісії. Ми вважаємо, що в даних випадках Сергій Лабазюк абсолютно правий, якщо ми зараз приймемо закон в кінці тижня і ще скажемо комісії, то у нас вже посівної не буде, якщо ми ще будемо на комісію виносити, незважаючи хто туди вклав. Вважаємо, що треба, або це робити, щоб мати ефект уже, аб,о в принципі, тоді воно якось відбудеться на територіях, і тільки тоді приймати дійсно продовження договорів оренди приватних, а розуміти, що інші всі землі будуть на самоорганізації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.

Колеги, я ще раз хотів декілька тез сказати.

Перше. Ці всі землі державної власності, якщо ми говоримо про другу частину закону, ми маємо поставити на забезпечення продовольчої безпеки. Якщо вже обрана така тактика, саме через здачу в оренду на один рік, це означає, що ми маємо покластися на військово-цивільні адміністрації, які працюють з усіма на сьогоднішній день верствами на своїй території, і з ЗСУ, і з теробороною, і з біженцями, і з переселенцями, і так далі.

Третє. Я погоджуюсь те, що сказав Тарас, вони в двосторонніх договорах самі визначать потреби, які потрібні на певній території, і визначать ті підприємства, переробники, які будуть робити там відповідні крупи, гречки і так далі, і так далі. Це третє.

Четверте. Всі прекрасно розуміють і знають, особливо, я чому кажу, на таких територіях, скажімо, як фронтові при Київській області і так далі, що там вже визначені три роки тому, два роки тому або рік тому люди, які сіють. От в Київській області з Харкова хлопці, які на сьогоднішній день, мені здається, десь на Західній Україні. Тому питання буде стояти у військових жорстко, чому ми не можемо ці землі поставити на забезпечення продовольчої безпеки наших семи районів, і, я впевнений, так будуть стояти і по всій країні.     

І п’яте. Якщо ми говоримо про тих, хто там сьогодні, скажімо, там інвестують і так далі, то саме для них це буде вихід із ситуації, тому що до них будуть приходити і коли вони будуть показувати бумагу, що це державне замовлення і продовольче забезпечення таким чином, і вони будуть мати собі гарантії по збору тих інвестицій або врожаю, який буде.

І п’яте. Виключно в двосторонніх договорах, це, Сергій, я тобі хочу сказати, виключно в двосторонніх договорах буде визначено що фермер буде віддавати, крім 8 відсотків, можливо, вони визначать, що там тонна пшениці, три тонни того чи 20 тонн того і так далі, вони самі визначать це. Але, повірте, однозначно мільйон гектарів, які сьогодні є в державній власності, мають сьогодні служити Збройним Силам України і непотрібно тут думати як спасти певних корупціонерів за цей рік і так далі, потрібно думати яким чином ми будемо годувати влітку безпосередньо все населення України, спочатку населення, а потім вже будемо думати за експорт.

Тому я тут погоджуюсь, якщо хлопці колеги не хочуть ділити території, значить залишимо, як є в законі, я дав пропозицію. Ми говоримо про погодження з державними керівниками і так далі, так тут багато нюансів і багато проблем, і Тарас сказав: перше, це комісії і вже посіяться всі і так далі, якщо вони потрібні. А друге, я вам скажу більше, якщо на сьогоднішній день державний керівник прийде і скаже, що він може посіяти, перше, покажи виписку з рахунку, грошей немає, до побачення, і все. Ми ж чітко з вами розуміємо, що він буде йти до когось, просити, щоб йому надавали послуги, тому що коштів, фактичних коштів на рахунках на сьогоднішній день цих державних підприємств на посівну немає, і я вам це скажу як мінімум за більшість підприємств академії аграрних наук.

Тому, колеги, давайте ж чітко говорити, що якщо ми хочемо, щоб вони працювали на Збройні Сили, давайте ми це зробимо, якщо вибрали такий механізм, давайте максимально спростимо. Я готовий, якщо потрібно відповісти на репліки, але, я надіюсь, я відповів на все і сказав те, що Тарас сказав, в двосторонніх договорах кожен фермер або ті, які там працюють, або нові, які визначать військова адміністрація, вони визначать повний об’єм співпраці безпосередньо з усією тією громадою, мається на увазі Збройні Сили, тероборона, біженці і переселенці, вони визначаться в двосторонніх договорах, крім тих 8 відсотків, які підуть як податки в бюджет центральний або місцевий і так далі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артем, потім Сергій Лабазюк. Нагаєвський. Артем!

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. То я підняв і опустив, щоб переконатися, що опущена рука.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.

Сергій Лабазюк. Сергій!

 

_______________.  Він вийшов тільки що, я дивився.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться…

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Микола Тарасович, можна я хвилинку?   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, звичайно.

 

ГЕРАСИМОВ А.В.  Піднята ж, я, не видно чи що?

 

_______________. Артур, не було видно.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур, дивіться, не видно було, тому що дійсно не видно, там треба нажимати кнопка "Подробнее", ми самі сьогодні навчилися, "руку".

Будь ласка, Артур, потім Богданець.

 

_______________.  Була піднята, я чітко бачу.

 

ГЕРАСИМОВ А.В.  Дивіться, колеги, значить, три моменти.

Перше. Нехай юристи попрацюють, але формулювання в тих областях чи на тих територіях, на яких ведуться наземні бойові дії. Оце, мені здається, дуже просте формулювання, бо навіть з новин всі розуміють де, що до чого, раз.

Друге питання. Я теж підтримую Сергія в тому, що жодних комісій, не треба цього робити, треба вже от ВЦА приймає рішення і поїхали, от я теж в цьому. Якщо когось щось там, я не знаю, смущає, треба якесь формулювання, яке ключове буде швидке, от ключове швидке.

Оце два моменти, які я хотів сказати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідний, швидкість в цій ситуації дуже важлива.

Наступний –  Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я тут погоджуюсь з Артуром Герасимовим. Єдине, така трішки репліка до Вадима Івченка, в принципі, ще б військові адміністрації визначали що сіяти, для цього у нас є Міністерство аграрної політики, яке знає що, де сіється, в якому об’ємі, все це зводиться, статистика додається їхнім підрозділам в областях і тому, мені здається, що надавати таку інформацію, давати визначати військом адміністраціям, які не є, абсолютно не володіють інформацією, не є аграріями, для мене здається, що це трішки неправильно. Є міністерство, міністерство цю функцію повністю виконує і не треба підміняти функцію міністерства.

Дякую.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я, дозвольте, тоді дам відповідь.

Я ж не сказав, що вони мають підміняти, я сказав наступне. Я працюю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, ми все почули, що ви говорили.         

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, ну, неправильно ж мене трактували. І на сьогоднішній день от, наприклад, якщо нам пропонують муку, ми беремо, а якщо нам будуть пропонувати, наприклад, щось інше, то ми не будемо брати, тому що у нас потреби є або потреби, які заповнені. Якщо ми говоримо, що ВЦА визначає, що потрібно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, ми зрозуміли, справді.

 

ІВЧЕНКО В.Є. То вони визначають це в двосторонніх договорах на цих землях, які в них є в наявності, для забезпечення, власне, от цієї території або, скажімо, області, в цьому контексті спілкуючись з…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Да, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чайківський Іван Адамович, потім Олександр Салійчук.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, для мене одне незрозуміло, а якщо, скажімо, з осені посіяна була озимина на тих землях, державних землях, і вони сьогодні так чи інакше або є в оренді, або офіційно, або неофіційно, і це, як воно буде з тими землями? От мене цікавить це питання.

Я так, відверто, дивлюся, що якщо ми почнемо регулювати щось, ті землі взагалі не будуть посіяні, тому що як вони сіялися, то вони точно не будуть посіяні, оце моя думка.

Я б хотів дальше отримати відповідь на це …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.   Дивіться, тут ситуація наступна.

Перше. По землях, які в державному підприємстві, на них озима пшениця легально посіяна бути не могла, тому що там договір спільного користування, він може бути тільки в межах календарного року. Якщо є нелегальний обробіток, тут я не можу коментувати що робити з нелегальним обробітком.

А якщо ми говоримо знову ж про те, що це землі державного підприємства і вони посіяли цю пшеницю, тому ми якраз надавали цей елемент погодження, що на такі землі, навіть якщо військова районна адміністрація захотіла би комусь передати, такого би погодження не було, це перший елемент погодження.

Другий. Це державне підприємство має знайти спільну мову в умовах війни з місцевими адміністраціями і прокомунікувати. По ідеї, ми ж не даємо функцію рейдерства військовим адміністраціям, вони би бачили, є пшениця, ДП її обробляє, все, на цю землю ніякий додатковий договір не включається. Треба говорити, що ми в будь-якому разі дамо повноваження приймати рішення, надіючись, що воно буде раціональне, поставити його і прописати неможливо, бо тоді, в принципі, це нічого не дасть, але надіятись на те, що воно буде раціональне, це єдина можливість у військовий час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Колеги, дивіться, я би все-таки залишився би на двох варіантах. Це або з погодженням, або без погодження, без будь-яких там уточнень, тому що воно працювати не буде. Тому я би хотів сказати, хай би комітет визначився, проголосував би, яке б рішення прийняли, таке б прийняли. Бо уточнення нас точно не спасуть, ніяка комісія нас точно не спасе, тому що у нас насправді немає на це часу взагалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас є… Саша Салійчук, у тебе пропозиція зробити зараз сигнальне голосування по цьому, чи хай ще всі подумають так, як я пропонував, до завтра до ранку?

 

САЛІЙЧУК О.В. У мене пропозиція, я думаю, що, в принципі, в кожного є рішення і всі розуміють, що варіант з уточненнями, він не підійде. Тому що там, де було уточнення, це час, затягування часу, а сіяти це треба на протязі місяця, і ніяка комісія, нічого вона не допоможе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді, дивіться, для того, щоб ми зрозуміли, секретаріат і я зрозумів, на що ми орієнтуємося, є три пропозиції. У Чайківського Івана Адамовича, я так розумію, по суті пропозиція…

 

СОЛОМЧУК Д.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Діма.

 

СОЛОМЧУК Д.В. От якщо стосується Західної України, я не від одного керівника не чув на сьогодні, що є проблема з тим, що немає кому засівати чи вже не засіяно, я …(Не чути) можливо, десь я, да? Зрозуміло, на інших територіях України ця проблема є. Можливо, якщо керівник підприємства повідомляє, що, так, немає кому засівати, не засіяно, тоді визначає і займається пошуком військова адміністрація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поняв.

Діма, дивіться, Іван Адамович, у мене прохання таке, можете зараз зробити опитування, щоб ми знали, на що орієнтуватися і, наприклад, що дай бог ми завтра можемо проголосувати що і в якому ключі ще треба доопрацювати.

 

СОЛОМЧУК Д.В. У нас всюди йде підготовка до посівної повним ходом, питань взагалі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, Діма, тому у нас є три варіанти.

Перше. Ми взагалі викидаємо ці норми, закон приймаємо без цих норм, воно працює так, як зараз працює.

Друга норма…

 

_______________.  Перший варіант: це так, як працювало, так працює, нічого ми не вводимо, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це перший варіант: як працювало, так працює. Колеги, уважно прошу, тобто просто сказати: перший, другий чи третій варіант. Другий варіант.   І третій варіант, це те, що сказав Салійчук Саша. Тобто другий варіант: за погодженням з директором військової адміністрації, за погодженням з директором підприємства, так, як пропонується в проекті закону. Третій варіант: військова адміністрація, без погодження військової адміністрації.

 

 _____________. Коля, а давайте ще четвертий варіант по першій частині закону по подовженню дії договорів оренди без…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так це перший варіант, Сергій.

 

_____________. Це перший варіант.

 

_____________. Все зрозумів.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А чому не може бути варіант, якщо підприємство повідомляє військову адміністрацію, що, так, проблема,  немає кому засівати і немає як, тоді військова адміністрація визначає … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це другий варіант, це, по суті, різновид другого варіанту. Хлопці, дивіться, якщо ми сконцентруємося на одному з трьох варіантів, це буде більшість, тоді вже можемо обговорювати деталі під варіанти і так далі. Це все рівно передбачає якусь згоду.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Друзі, давайте я тоді… Ви просто називайте перший, другий, третій варіант, я ставлю.

Сольський Микола Тарасович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Другий.

Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Який?

 

МЕЙДИЧ О.Л. Другий, другий.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Є.

Рудик Сергій. Немає його.

Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. Перший варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перший варіант.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський –  перший варіант.

Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Перший варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перший варіант.

Бунін.

 

БУНІН С.В. Перший варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перший.

Гайду.

 

ГАЙДУ О.В. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Другий.

Герасимов. Артур!

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Третій варіант, але з поділом територій. Але ВЦА – прямі права.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гриценко Таня. Так, немає.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Взагалі-то Грищенко.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Грищенко Таня, вибач, будь ласка.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Друзі, а я думаю, хто це в нас новий.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко Максим. Вибачте, будь ласка.

 

ГУЗЕНКО М.В. Другий, другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Другий?

 

ГУЗЕНКО М.В. Да.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Другий.

Івченко. Вадим!

 

ІВЧЕНКО В.Є. Третій варіант. І теж я би зробив з поділом територій.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кириченко.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Перший варіант, перший.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Костюк Дмитро. Дякую, Діма… Микола.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. Другий.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Другий.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Другий і третій.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так нельзя, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Я голосую і за другий, і за третій.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну, немає так.

 

КУЧЕР М.І. Другий, другий.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Другий, поняв.

Лабазюк Сергій. Лабазюк Сергій! Немає.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Перший варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Перший варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нікітіна Марина. Нікітіна Марина! Зв’яжіться, будь ласка, хто там з Мариною.

Петьовка Василь. Василь Васильович! Теж немає. 

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Третій.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Третій.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Перший варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перший варіант.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. Без погодження – це другий?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без погодження – третій.

 

ТАРАСОВ О.С. Третій, тоді третій.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Третій.

Тимофійчук Володя.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. Другий.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Другий. Дякую.

Христенко Федір. Немає.

Чорноморов Артем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов Артем відключився, десь там поїхав, але ви не ставте галочку, але він за третій варіант. Не ставте галочку, що він за третій.

 

_____________. Він вроде за перший казав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я кажу, не ставте галочку, хай він… самі його напряму запитаємо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Другий варіант.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Другий варіант.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Другий варіант.

Значить, итого в нас Марина…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Буніна ви ще не питали.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Буніна я питав.

 

БУНІН С.В. Перший, перший я сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ви питали. Перепрошую, перепрошую.

 

 НІКІТІНА М.В. Нікітіна, я за варіант без погодження з керівниками. Я вибачаюсь, у мене дуже…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. То есть за третій, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій варіант, да.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, Нікітіна Марина – третій варіант.

Ітого, значить, перший варіант, немає тільки Чорноморова, не знаю, за який він. Значить…

 

_____________. Він зараз говорив, що не може включитись.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я зрозумів. Спитайте, за який варіант він.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте без нього, Адамович, давайте без нього.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Значить, перший варіант – 8, другий варіант – 11 і третій варіант – 5.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Іван Адамович, тут получается, дивіться, другий і третій варіант, він противоположный первому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я теж розумію, що ті, хто за третій варіант…

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Потрібно зараз врахувати і другий, і третій варіант.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто, дивіться…

 

_____________. Чорноморов за варіант без погодження. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Третій, да?

 

_____________. Да.

 

НІКІТІНА М.В. Нікітіна теж: без погодження.

 

_____________. А Коля за який був?

 

_____________. За другий.

 

_____________. З погодженням?

 

_____________. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, дивіться, в нас, ну, давайте об’єктивно. Я так розумію, що ті, що за третій варіант, вони скоріше проголосують за другий варіант, чим за перший. Але я що пропоную, оскільки це було оголошено сьогодні в нас, ви всі чули один одного, маєте можливість всі сьогодні поспілкуватися або прислухатися до думки колеги, або переконати його в чомусь навпаки, тому завтра о 9 годині буде голосування. Якщо ми нічого іншого не придумаємо, то буде голосування вже процедурне по одному з трьох формулювань.

 

КУЧЕР М.І. Микола Тарасович, ви сформулюйте… Микола Тарасович! Микола Тарасович, одне слово. Кучер. Ви сформулюйте всі три варіанти письмово і скиньте  всім, тоді буде більш понято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно. Абсолютно правильно.

 

КУЧЕР М.І. Я вам вдячний. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, тоді в мене прохання до Біленка, до секретаріату і Тараса Миколайовича. Ви чули… до секретаріату. Ви чули сьогодні цю дискусію, сформулюйте в цій частині норму, три варіанти редакції, щоб це було правильно, щоб всі побачили, і завтра буде три голосування. Буде голосування, ми визначимося на одному з варіантів.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Але, Миколо Тарасович, врахуйте, це я до Біленка звертаюсь, Сергій, врахуй, будь ласка, те, що сказав Бунін. Просто щоб ми зрозуміли. Потрібно… Якщо керівник з погодження, він має давати або вмотивовану відмову, або погодження, щоб не було так, що те, що казав Бунін, що почнуть торгувати, а його потім будуть заставлятьс… (Не чути) і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я теж згідний.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Отут потрібно. Якщо він дає вмотивовану відмову як мінімум виписку з банківського рахунку, що в нього достатньо коштів для посівної, то вони просто йому дають заказ, госзаказ, або відбувається у них спілкування. А якщо він дає вмотивовану відмову з нулями на рахунку, тут є проблеми. Просто подивись, як це правильно прописати з приводу вмотивованої відмови або невмотивованої.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Біленко, в принципі, якщо ви дійсно зможете оце добавити і це всім буде зрозуміло, це хороший варіант. Це, що відмова має бути вмотивована з обґрунтуванням і підтвердженням. Якийсь розумний варіант, якщо запропонуєте, це би, можливо, об’єднало максимально комітет.

 

_____________. Можна питання? Якщо ми напишемо, що підставою відмови може бути лише наявність посівів, вже які є на земельній ділянці?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, не тільки. Дивися, в нього посіви озимих, а ярі культури, в нього може бути ґрунт закритий, гроші є, добрива є і так далі. Тоді теж така собі історія.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Сергій, по озимим взагалі це 20 відсотків територій, а інші 80 можуть здаватися. Тут подумай, як це робити. Навіть якщо в нього із 3 тисяч гектарів … (Не чути) 600 під озимими, то інші можуть фактично здаватися. Просто подумай, як цю історію обіграти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З озимими найпростіше. Дійсно, в його випадку підтвердженням може бути це те, що він подавав до війни статистику за минулий рік, що він це засіяв. Це зрозуміло. А в іншій частині треба подумати.

Так, колеги, тоді, дивіться, завтра давайте о 9 годині, з самого ранку, потратимо небагато часу, всі вже, я думаю, визначаться що до чого. Ще сьогодні перечитаємо те, що нам скине Сергій Біленко з Тарасом Висоцьким, і приймемо рішення. Підходить так?

 

_____________. Підходить.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Да, супер.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Радий всіх чути.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякуємо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ще ні, Микола Тарасович, "Різне".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте, пробачте, Іван Адамович. Да, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Є питання "Різне", давайте… є питання, які теж треба підняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, перепрошую, переходимо до другого питання порядку денного. Дивіться, ми комітет не закриваємо сьогодні, а робимо перерву до завтра. Тому в мене, Олександр Старинець, прохання: ті, що відключились і не чують це зараз, ви їх обдзвоніть, щоб вони завтра були на зв’язку.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Всім скажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, ми робимо перерву до завтра.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, друге питання.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, я хотів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Значить, я би хотів підняти питання критичного імпорту. До мене звертаються аграрії, які десь поплатили, скажемо, аванси за сільськогосподарську техніку: сівалки, трактори. І сівалки, трактори, їх не поставили в критичний імпорт. І сьогодні їх…

 

_______________.  Комбайни то проголосували.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. А сівалки і трактори…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В суботу проголосували.

Тарас Миколайович, розкажіть по цій ситуації. Ми займалися, так що Іван Адамович…  

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вчора, не в суботу, вчора було засідання уряду. Воно ще не опубліковане рішення, але вчора проголосували ввечері внесення змін по критичному імпорту. Там, дійсно, якщо ми говоримо про обладнання, питання закрите, там є ще декілька пропозицій від аграріїв по тваринництву. Ми їх подамо вже як опублікується окремо, бо там не враховано все-таки було поки що племінні нетелі, по великому рахунку, чи там ферма для запліднення. То по техніці, по рослинництву питання закрито, по тваринництву доопрацюємо. Вже після публікації ці декілька кодів, вони в нас є, їх подамо, щоб цього тижня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, у мене прохання. Я знаю, що ми ж напрацювали з асоціаціями, з Кудіним по тому,  вони вносили на вихідних. Вчора був додатковий список, що добавити, і ви ще раз добавте. Ви скиньте тим, хто цікавиться, або в комітет оцей список…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Через Олександра Георгійовича я поширю, що вже прийнято, і прошу  додати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що прийнято, що погоджено, що добавляється, а що ще в роботі. І якщо будуть якісь ідеї, то добавиться.

 Да, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я щиро дякую. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачите, працюємо, МінАПК працює. Да, вони багато по критичному імпорту зробили, в принципі, можете подивитись список, так що вони там мучили Мінекономіки і Кабмін. Там злетіло одне питання в четвер, тому що там аграрні позиції ставили разом із сигаретами і ще з чимось, тому вирішили це виділити окремо. Ну, бог з ним.

Тарас Миколайович в курсі, можна там напряму, що треба уточняти по критичному імпорту для того, для кого це важливо.

Ще питання по "Різному"?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. То просто список чекаємо і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ще по "Різному" питання? Все, колеги, дякую, до завтра до 9-ї. Всіх був радий бачити.  Бережіть  себе.