03 жовтня 15:21
В Україні тривають жнива – вже намолочено 26,1 млн тонн зерна докладніше
29 вересня 18:00
Експорт української агропродукції до країн ЄС перевищує довоєнний рівень докладніше
28 вересня 18:18
ОЛЕКСАНДР ГАЙДУ: ДАЙТЕ НАМ ВОДИ, І МИ НАГОДУЄМО СВІТ! докладніше
28 вересня 15:52
В рамках Меліоративного форуму "Комплексна реформа в секторі гідротехнічної меліорації України" Комітет з питань аграрної та земельної політики провів круглий стіл докладніше
26 вересня 15:10
За першу половину вересня з України експортовано 3,9 млн тонн агропродукції докладніше
23 вересня 18:30
Олександр Гайду: «Маємо підтримувати аграріїв, що постраждали від війни. Вони – герої» докладніше
23 вересня 15:30
Українські аграрії розпочали збирання кукурудзи докладніше
23 вересня 14:26
ОЛЕКСАНДР ГАЙДУ: МЕНШЕ ЗБЕРІГАТИ - БІЛЬШЕ ПЕРЕРОБЛЯТИ! докладніше
04 травня 2022, 10:52

Стенограма засідання Комітету № 88 від 18.04.2022

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

18 квітня 2022 року

Веде засідання перший заступник голови Комітету МЕЙДИЧ О.Л.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Добре, зараз вже можна проводити перекличку, вже є 17 депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добренько. Дякую, Олександре Георгійовичу.

Шановні колеги, доброго дня всім! Прошу Івана Адамовича провести реєстрацію присутніх членів. Будь ласка, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Друзі, всім бажаю здоров'я міцного і миру нам.

Мейдич Олег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик Сергій.

Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чернявський Степан. Степан Миколайович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Нема його в чаті. Набираю зараз, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я присутній.

Богданець Андрій.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гайду Олександр.

 

ГАЙДУ О.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Герасимов Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую. Радий всіх бачити.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Всім привіт.

Грищенко Тетяна. Тетяно Миколаївно!

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. Присутній. Всім привіт.

Івченко Вадим. Вадим Євгенович!

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Всім доброго дня. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро. Костюк Дмитро!

 

ІВЧЕНКО В.Є. Іване Адамовичу, ви мене відмітили чи ні, я не чую просто.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тепер тебе відмітив, тепер відмітив.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я просто не чую, у мене плаває звук, вибачте, будь ласка. Я тоді відключаюся. Всіх радий чути.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добре. Дякую.

Костюк Дмитро.

Кучер Микола. Кучер Микола!

Лабазюк Сергій. Сергій Петрович!

Чернявський, бачу.

 

_______________. Є. Да, Іване Адамовичу, я є.

 

_______________. Присутній. Щось дуже поганий зв'язок.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Відмітив.

Сергій Петрович, дякую, побачив.

Литвиненко Сергій. Литвиненко Сергій!

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Ще раз всіх вітаю. Я є на місті.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Привіт.

Нікітіна Марина. Нікітіна Марина!

Петьовка Василь. Петьовка Василь!

Салійчук Олександр. Салійчук Олександр!

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Всім вітання з Рівненщини. На місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Столар Вадим.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.   Привіт, Володя.

Христенко Федір.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Присутня. Доброго дня всім.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Присутній.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А.  Іван Адамович, приєднайте мене.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  18. Литвиненко – 19.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А.  Доброго дня всім.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня.

Олег Леонідович, 19 членів комітету присутні на засіданні.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іван Адамович. Дякую.

19 народних депутатів членів Комітету з питань аграрної та земельної політики присутні. Засідання оголошую відкритим.

Колеги, до розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонується два законопроекти і "Різне". Прошу проголосувати за наш сьогоднішній порядок денний.

Іван Адамович, прошу, вам ще слово.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Друзі, хто за даний порядок денний, прошу голосувати.

Мейдич Олег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Чайківський Іван – за.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гайду Олександр.

 

ГАЙДУ О.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Івченко Вадим.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Соломчук Дмитро. Соломчук Дмитро!

 

СОЛОМЧУК Д.В. Мікрофон виключив. Є, за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

17 – за, 1 – утримався, 1 – не голосував.

 

КУЧЕР М.І. Кучер теж "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 18 – за, да?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 18 – за, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, 18 – за, 1 – утримався. Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питань. Перше питання порядку денного, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану, поданий народними депутатами України Нагаєвським Артемом Сергійовичем, Салійчуком Олександром В'ячеславовичем і Чернявським Степаном Миколайовичем та іншими (№ 7289).

З часу реєстрації законопроекту секретаріатом комітету були проведені узгодження його норм з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України, Мінагро та Мінінфраструктури. За наслідками узгодження пропонується внести до тексту законопроекту норми, які були вам надіслані, колеги.

Зазначені норми стосуються узгодження норм законопроекту статті 88 Водного кодексу України, Закону України "Про транспорт" і Закону України "Про мультимодальні перевезення".

Колеги, на сьогодні законопроект узгоджений і підтримується усіма зазначеними структурами.

До слова запрошую Сольського Миколу Тарасовича, міністра аграрної політики та продовольства України. Прошу, Миколо Тарасовичу.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дякую, Олег.

Я просто може Нагаєвському Артему Сергійовичу, чи після мене?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Будь ласка, Миколо Тарасовичу.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Добре.

Колеги, дивіться, ось цей законопроект, він – результат роботи, в принципі, нашої спільної з вами і плюс Мінрегіонбуду, і він стосується двох частин.

Перша. Сергій Біленко напрацьовував декілька тижнів норми, пов'язані із зміною цільового призначення із спрощенням процедур, пов'язаних з виділенням земельних ділянок для переміщення виробничих потужностей підприємств, які евакуюються з зон бойових дій. Це одна частина.

Друга. Це розміщення об'єктів тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб, це в першу чергу для будівництва от тих швидких збірних будиночків. Це другий момент.

Крім того, третій момент, що було важливо для Мінрегіону, це спрощення процедур, пов'язаних з будівництвом мереж електропостачання, газорозподільних, водопровідних, теплопровідних, каналізаційних мереж. Це була перша частина. Вона об'єдналася в ці три пункти з наступними двома пунктами. Як ви знаєте, у нас велика проблема з вивезенням зерна через блокування портів, і логістика пішла двома шляхами: перше –  через Дунай, друге – через залізну дорогу на всі західні країни (Польща, Словаччина, Венгрія, Румунія), тобто в ті країни, з якими ми маємо кордони. В цих місцях можливість перевезення зерна є наступним чином.

Перше. Це заміна колісних пар на наші вагони. Це як би непроста процедура, вона буде нарощуватися. Но непроста… сама по собі проста, непроста, виходячи з об'ємів. Тому що по великому рахунку, щоби вийти на ці об'єми, які нам необхідні, то, умовно, на кордоні Польщі тільки треба від тисячі до півтори тисячі вагонів, щоб проходило за день. Значна частина з них українських мають замінюватися колісні пари.

І в цих всіх місцях, де є стики з іншою дорогою – вузька-широка – важливим також є будівництво мобільних так званих мультимодальних терміналів виробничо-перевантажних комплексів. Така термінологія в законі, і тут, я так розумію, Сергій Біленко його продублював в інших законах, які були. Це як би важлива річ. І важлива річ – це спрощена процедура зміни цільового призначення та будівництво річкових портів в акваторії Дунаю, це, умовно, від Рені, Ізмаїл, Кілія і всі місця, які довкола цих міст. І в самих тих містах. Це основні норми, пов'язані з цим законом.

Є додаткові норми. Оскільки не функціонує кадастр, то є додаткові норми, які з цим пов'язані, які говорять, поки відключений кадастр, реєстрацію цих ділянок здійснюють місцеві адміністрації військові. Зміна цільового призначення здійснюється місцевими громадами ОТГ, які функціонують, процедура спрощена. Крім того є норми законів, які… Це, в принципі, так і розуміється, що МінАПК має, скажемо так, видавати наказ про відключення реєстру кадастру і включення. Но в законі діючому зараз немає. Тому Біленко просить і ми  підтримуємо, щоб уточнити ці норми, щоб ми могли запустити кадастр, по цьому робота теж ведеться.

Це основні речі, но я думаю, якщо Олег дозволить, щоб Сергій Біленко, можливо, щось додав до того, що я сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Тарасович… Сергію, вам слово.

 

БІЛЕНКО С.Б. Дякую.

В принципі, додати можна лише те, що от декілька годин тому відбулася ще нарада з Держгеокадастром і Мінагро, і є ще три їх зміни, які б ми б просили внести до тексту законопроекту.

Перше. Це встановити, що у разі, якщо змінюється цільове призначення земельних ділянок, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, то зміна цільового призначення здійснюється після внесення таких відомостей. Потім уточнити, що ми прописали в законі, що якщо договір оренди земельної ділянки державної та комунальної власності реєструється районною військовою адміністрацією, то в триденний строк після реєстрації військова адміністрація має надіслати примірник договору до Держгеокадастру, щоб це забезпечило облік всіх договорів, які реєструються. І виключити із законопроекту положення щодо тимчасових норм функціонування фонду документації землеустрою, тому що, ну, над цими речами ще треба попрацювати і краще це врегулювати в окремому законопроекті. І уточнити, доручити секретаріату здійснити техніко-юридичне доопрацювання законопроекту і перевірити ще раз, і узгодити всі посилання на статті, пункти, ну, і так далі, в тому числі у "Прикінцевих положеннях" Закону "Про землеустрій".

Ну, а так, в принципі, все було сказано. Єдине, ще що я хотів додати, що законопроект 7289 – це фактично складова частина великого законопроекту, який готувався разом з Мінрегіоном. Потім цей великий законопроект розділився на два. Наш регулює земельні відносини, їх  законопроект 7282 регулює будівельні відносини. І тому от там іншим питанням сьогоднішнього порядку денного є надання поправок до законопроекту 7282, щоб вони були узгоджені між собою.

Дякую і це все, готовий відповісти на всі питання.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Олег, а можна питання до Сергія?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Сергій, а скажи,  ви як з комітету спілкувалися зараз з кадастром, вони нам це..., ну,  це, я так розумію, було прямо перед засіданням. От ви згодні з цими проханнями, що  вони говорять?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Там було зауважень набагато більше. От саме ці три речі ми узгодили і вважаємо їх слушними.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Да, це чотири речі. У мене тоді питання, особисто у мене нема питань по другому, третьому, четвертому. По першому. Це означає, що несформовані земельні ділянки, не можна міняти цільове призначення. Правильно я розумію?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так. Це, в принципі, ідеологія була така, що розпочинати формувати можна, але твердження документації вже зробити тоді, коли  реєстр і кадастр буде запущений. Я маю надію, що  десь в радіусі місяця це має статися. Тому що інакше реєструвати ризиковано.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Я розумію. Но це означає, що кадастр, достатньо буде, щоби виконати цю норму, запустити хоча б для перегляду. Правильно я розумію чи ні?

 

БІЛЕНКО С.Б. Хотілося б так.  Хотілося хоча б, щоб ця функція була.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Зрозуміло. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артем Нагаєвський.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

Я, в принципі, Микола Тарасович те ж питання задав, що я хотів по першому пункту. Тобто я так  зрозумів для  себе, можливо, Сергій поправить, що готується перелік цих земельних ділянок, потім погоджується з Мінагро. Мінагро включає в кадастр, вони реєструються, і після цього відбуваються ці процеси подальші. Правильно? Не як було передбачено спочатку кадастровою книгою, яка  реєструється в РДА або в органах місцевого самоврядування, а саме по тій процедурі, як я сказав. Правильно?

 

БІЛЕНКО С.Б. Це щодо ділянок, які тільки формуються. А щодо вже сформованих земельних ділянок, то реєструється в книзі. Якщо вже є ділянка, є кадастровий номер, є все, тоді в книзі. А якщо…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Артем, там єдине, що не погоджуюся, то умовно, є якась частина земельних ділянок, якщо відкрити карту кадастру…

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Вони білі, да.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Да, вони білі. Це якісь проценти. Як правило, це до 10 процентів… Якщо це земельна ділянка державної чи комунальної власності… це дуже часто якраз державна і комунальна власність, тому що вони тим менше займалися, чим приватний бізнес. Якщо вона не сформована, тобто немає кадастрового номеру, вони чекають, поки… вони не чекають від нас погодження, вони чекають, поки запуститься кадастр, щоб мати можливість потім… ми їм даємо інформацію, що кадастр запустився, він не може запуститися в окремому регіоні технічно, наскільки я розумію, запускається по всій Україні, і вони отримують інформацію, що запустився, тоді вони можуть її по спрощеній цій процедурі формувати і міняти цільове призначення, щоб потім це було відображено в кадастрі.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Зрозуміло. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в кого є запитання? Може у когось з присутніх є запитання, не тільки в колег депутатів?

Якщо ні в кого нема запитань, тоді я ставлю цей законопроект на голосування, цю пропозицію.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Можна питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. У мене прохання, щоб ми рекомендували, якщо можна, закон за основу і в цілому. Якщо виникне питання у фракцій чи в іншого комітету, містобудівництва, тоді, якщо комітет не проти, разом тоді обговоримо. Якщо є така можливість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Приймаємо за основу?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Щоб ми рекомендували за основу і в цілому, якщо в нас зараз нема питань з урахуванням того, що секретаріат комітету з кадастром відрегулював. Якщо потім питання у Погоджувальної ради, у фракцій, буде, то очевидно, що значить нам його не поставлять, вам і нам як… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я розумію, про що ви говорите.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Тоді ще раз звернемося до цього між першим і другим.

 

______________. Да, просто, щоб ми комітетом зразу рекомендували, його проголосували і рекомендували за основу і в цілому. Теж підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добренько.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Єдине, хотів запитатися …(Не чути) призначення …(Не чути)  товарного призначення. Чи немає там якихось пересторог, якщо зміна цільового призначення їхнього? Просто щоби просто зробити заборону зміни цільового призначення цих земель.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Андрій, ми навпаки дозволяємо. Більше того, цим законом знімаємо відшкодування саме для тих п'яти категорій випадків. Це переміщення підприємств з зони окупації. Ну, вони і так постраждали, щоб їм зараз ще платити компенсацію. Мені здається, це невеликі об'єми, моя думка.

Друге. Це для… Друге, третє. Це для інфраструктурних об'єктів, щоб зерно могло їхати.

Четверте. Це для будівництва оцих будиночків для людей переміщених. Мені здається, тут тоже нема змісту відшкодувати. Тому що навіть якщо піти на цю логіку, що ми відшкодування робимо з тим бюджетом, який зараз є, ми значну кількість цих випадків просто підвісимо до погодження хто, як, коли і кому буде за це платити. Це виключно для цих речей. Там немає...

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Тобто там чотири тільки позиції таких, які можна... цю землю переводити з одного цільового призначення в інше. Тобто там чотири...

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Для кар'єрів, для нафти і газу, для всього решта не можна, тільки для цих випадків, Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я зрозумів.

 

_______________. А можна питання? А для будівництва тільки цих мобільних будиночків чи для капітального будівництва також там включено?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Там є два типи: і для мобільних, і для капітальних. Але вони чому не дозволили, Мінрегіонбуд, оце тільки на землях державної і комунальної власності, приватна земля сюди не підпадає ... (Не чути)

 

_______________. Приватні ні, поняв.

Дякую.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Ми якраз насправді просили, щоб порти і перевантажувальні комплекси на це поширювалися. Тому якщо буде перше і друге читання, ми Мінрегіон будемо просити і вас, комітет будемо просити, щоб в частині портів і перегрузочных комплексів це поміняти. А в частині будівництва капітальних будинків Мінрегіон проти, ми не проти туди лізти, вони вважають, що там буде занадто багато бардаку.

Якщо вони вважають, що для цих будівель достатньо, у них же там є свої розрахунки, державної і комунальної власності – то, будь ласка.

 

_______________. Все зрозуміло, Good. О'кей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в когось є запитання ще? Якщо ні, тоді переходимо до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді України включити даний законопроект до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні відповідно до статті 114 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" прийняти  його за основу і в цілому як закон з урахуванням пропозицій комітету і техніко-юридичними правками.

Прошу голосувати.  Іван Адамович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Із тими питаннями, які озвучив Сергій Біленко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да, із цим питанням, яке озвучив Біленко Сергій.

Дякую, Олександр Георгійович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Мейдич Олег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чернявський Степан.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Утримався?

 

БУНІН С.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Гайду Олександр.

 

ГАЙДУ О.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Герасимов Артур.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Івченко Вадим є?

Кириченко Микола.

Кучер Микола. Микола Іванович!

 

КОСТЮК Д.С. Костюк – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Костюк – за. Діма, дякую.

 

КОСТЮК Д.С. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Кучер Микола.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

 СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Христенко Федір

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Олег Леонідович, з усіх присутніх всі – за, одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто 19, да, я розумію?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 18.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 18. Одного не було, да?

 

_______________. Кириченко Микола десь відлучився. Я думаю, що треба йому передзвонити.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кириченко, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович. 18 – за. Рішення прийнято, колеги.

Переходимо до наступного питання. Наступне питання – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності, поданий народними депутатами України: Шуляк Оленою Олексіївною, Неклюдовим Владленом Івановичем і Кузьміних Сергієм Володимировичем.

Це не основний наш… комітет не головний в цьому питанні, реєстраційний номер 7282. Це будівельна частина законопроекту 7289, який ми тільки що розглядали.

Багато норм зазначеного законопроекту тісно перекликаються з законопроектом 7282. Обидва вони в певній частині стосуються зміни цільового призначення земельних ділянок для будівництва об'єктів тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб  …(Не чути)  та  інфраструктурних об'єктів.

Колеги, надаю слово раднику комітету Біленку Сергію.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олег Леонідович, два слова  хочу сказати. Саме в ці хвилини відбуваються засідання Комітету з питань будівництва пана Андрія Клочка. Олена Олексіївна знає, що наше засідання йде паралельно. Вони там планують його прийняти за основу. То наші пропозиції встигнуть дійти в їх остаточний висновок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександр Георгійович.

Сергій Біленко.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Дякую.

Законопроект, як було сказано, законопроект – це, скажемо так, будівельна частина нашого законопроекту. Щодо питань, які належать до сфери нашого комітету, там таким же чином, як і от було озвучено, врегульовується процедура в змінах цільового призначення земельної ділянки. Але там розвивається ця норма. І от той висновок органу архітектури, який ми будемо вимагати для зміни цільового призначення земельних ділянок в такому спрощеному вигляді для будівництва об'єктів для тимчасово переміщених осіб, для евакуації підприємств, для будівництва там інфраструктурних об'єктів, він буде одночасно містобудівними умовами і обмеженнями. І фактично після його отримання можна буде розпочинати роботу з проектування і будівництва відповідного об'єкту, тобто тут, дуже, дуже суттєво скорочується строк, необхідний для документального оформлення будівництва.

Фактично законопроекти, ці норми фактично дзеркальні в нашому законопроекті і в законопроекті 7282. Але там не враховано те, що у нас передбачено спрощений порядок зміни цільового призначення також для мультимодальних терміналів. І от ці пропозиції, які були надіслані, пропонується саме доповнити і рознести по всьому тексту можливість будівництва у такому ж спрощеному порядку мультимодальних терміналів.

І ще було проведено у нас узгодження тексту законопроекту із Головним юридичним управлінням, щоб термінологія одного законопроекту і іншого не відрізнялася, пропонується відповідним чином її відкоригувати.

Крім того, от годину тому були декілька нарад з Держгеокадастром та Мінагро і пропонується ще додатково внести пропозицію щодо того, щоб при складанні програм комплексного відновлення населених пунктів, ну, йде мова про ті пункти, які фактично знищені бойовими діями, враховувався також аспект рекультивації земельних ділянок.

 І крім того, щоб ми запропонували узгодити норму щодо надання висновку архітектора із тою процедурою, яка... погодження документації землеустрою, яка встановлено 186 статтею Земельного кодексу України. Тобто щоб орган місцевого самоврядування, який затверджував документацію, обраховував наявність цього висновку.

Ну, в принципі, пропозиції вам надіслані, і просимо підтримати. Теж готовий відповісти на ваші запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію.

Колеги, в когось є запитання? Активніше, колеги. Ні в кого немає? Тоді переходимо до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію підтримати пропозицію комітету до даного законопроекту. Дане рішення надіслати до Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, визначити головним в опрацюванні даного законопроекту.

Прошу голосувати. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, прошу, голосуємо. Хто – за?

Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чернявський Степан.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гайду Олександр.

 

ГАЙДУ О.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Герасимов Артур.

Гузенко Максим.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Іван Адамович, Грищенко – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тетяна Миколаївна, ми вас вітаємо на засіданні нашого комітету.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Я вас теж вітаю, я просто в дорозі.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Івченко Вадим.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Кириченко включився, він є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бачу, Кириченко проголосував "за".

Кучер Микола. Миколо Івановичу!

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Сергій Петрович.

Литвиненко Сергій. Сергій Анатолійович!

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тимофійчук Володимир. Тимофійчук Володимир!

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

18 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іван Адамович. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А 17, перепрошую, Олег. 17  – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 17 – за. Ніхто не проти, ніхто не утримався. Дякую, Іван Адамович.

Колеги, рішення прийнято.

Переходимо до розділу "Різне".  В кого які запитання, які пропозиції? Колеги?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. У мене є пропозиція зібратись всім через два тижні, поспілкуватись що до чого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Через два тижні?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Комітетом з міністерством, з заступниками під Києвом. Зробити це або в день сесії вечором, щоб тоді, якщо можна, не зразу їхати, а на наступну.

 

_______________. Микола Тарасович! Микола Тарасович і шановне товариство, ви вкрай болючу тему затронули до того, як ми голосувати почали. І, дійсно, Олег Леонідович прав, ми з Гайду проводили зустріч з фермерами Миколаївської області буквально три дні тому, і вони зараз, щоб ви розуміли, у деяких сейчас на складах по 30 тисяч тонн пшениці ще залишилося, і вони просто розгублені, тому що вони не знають, кому її продавати. Оскільки змінилися всі правила ігри, ті гравці, які ............, Бунге, Нібулон той же, який в цьому регіоні був основним ціноутворюючим гравцем і викупав все, наразі не проводить такі масові закупки, і фермери просто не знають, куди зараз дівати і яким чином це буде в майбутньому, два-три місяці.

 І взагалі, щоб ви розуміли, ми такий висновок зробили, що вони живуть тим, що це через буквально два тижні закінчиться.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Воно через два тижні не закінчиться.

 

_______________. Ні, я це розумію, просто для них зараз невідомі гравці, вони  сейчас всі обурені тим, що вони не знають, куди це все дівати. І основний у них тезис був, що держава має сейчас стати,  регуляторну функцію свою включити і як би вона повинна викупати у них, і там уже сама реалізувати, куди вона там вважає потрібно. От така була...

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Добре, давайте тоді по цифрах поговоримо. Є у всіх час хвилин 5-10?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да,  Миколо Тарасовичу, давайте.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дивіться, в нас 20 мільйонів тонн зерна із старого врожаю, які треба вивезти. Це приблизно по сьогоднішніх цінах 10 мільярдів доларів, доларів 10 мільярдів. Це в сучасних умовах, просто не знаю, на скільки місяців бюджет країни. У нас поступлення в бюджет, вголос не хочу говорити, но повірте, можете собі уявити, наскільки зменшилося від того, що очікувалося. Тобто там якби гострий дефіцит, зрозуміло, він там чимось покривається.

Вернемося до зерна. 20 мільйонів тонн. Ми вивозили 5 мільйонів тонн у місяць до війни. Ми, в принципі, спокійно мали це питання до нового сезону закрити. Ми його не закрили, у нас 20 мільйонів лишаються. І навіть якщо ми зменшимо прогноз зернових у два рази порівняно з минулим роком, нам плюс 30 мільйонів тонн ще вивезти. Тобто у нас цьогорічний об'єм зерна, що треба вивезти, 50 мільйонів тонн.

Ми вивезли в березні 200 тисяч. Це не показник, він сильно збільшиться за квітень, але це будуть все рівно сотні тисяч. До якихось мільйона і більше воно дійде, не знаю, чи в травні, но в червні шанси є. Навіть якщо ми дійдемо до 1,5 мільйона тонн, то оцей урожай, який є цього року в Україні, ми маємо вивозити 4 роки і наступні декілька років по логіці не сіятись, тому що залишок буде тільки об'єм збільшуватися, і відповідно, якщо не буде логістичних шляхів, не відкриються порти, з цим буде величезна проблема.

Тепер дивимося, куди це зерно може йти альтернативно, якщо не через наші чорноморські порти. Воно може йти через інші порти. Чому не напряму в Європу? Тому що дві ситуації. Перше – це квоти.

Друге. Навіть, якщо відмінити зараз квоти, що треба обов'язково зробити, тому що це важливо для переробки, но це план не одного року. Європі такий об'єм зерна не потрібен, бо вона сама вирощує. Тобто це може бути питання якихось мільйонів тонн, а не десятків мільйонів тонн.  Тому нам треба дійти до  портів.

До яких портів ми можемо дійти? До інших чорноморських, це румунський Констанца. Вона має десь 3200 мільйонів перевалки  потужності в місяць, з яких… Ну, вона в липні, це зараз все може туди їхати, но в липні вона буде дуже-дуже добре вже загружена своїм зерном, я думаю, на процентів 80. І румунським, венгерським, сербським. І як би нас не любили і не жаліли зараз, зрозуміло,  що своїх фермерів ніхто не відставить.

Куди? Інші варіанти. Це балтійські порти – Гданськ, Гдиня, Щецин, разом можуть до 3 мільйонів тонн за рік перевалювати. Тобто це не особливо вирішення, а тим більше у них своє зерно теж є. Тим більше, вони працюють на так званий реверс, деколи вони приймають для переробки або готову, або  продукти переробки сої, тому що  у них теж є своє тваринництво, і так далі.

 

______________.  Коля, а фрахт, а буде скільки коштувати фрахт з Балтики? Просто воно стане безплатним?  Ми просто його вивозимо,  щоб погрузити без якоїсь…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Да, фрахт буде дорогий.  А він що, зараз в Констанці дешевий? Фрахт зараз барж від Дунаю, від наших дунайських портів тільки фрахт барж гуляє від 10 до 50 доларів на тонні тільки до Констанці.

 

______________.  Ні, я це розумію.  Но з Северного моря, точно, фрахт буде. Просто я не знаю, куди буде переорієнтовуватися  потік зерна.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Давай так, якщо не відкриваються українські порти, от які у нас  варіанти зараз, крім балтійських портів? Балтійські чотири порти – Клайпеда, Лієпая, Вентспілс і Рига – разом можуть… перевалюють десь біля 10 мільйонів тонн зерна в рік. Це вже дуже багато. Но це з оборотністю приблизно 7 банок. Я думаю, що це, точно, є запас для оборотності – раз. По-друге, у них звільнились порти для прямого варіанту, тому що ні білоруського, ні російського транзиту немає, це теж великий об'єм.

Якщо ми зробимо, домовимося з поляками, з прибалтами тариф ж\д від кордону до цих портів від 40 до 60 доларів, в цих рамках, то це робочий варіант. Робочий варіант при умові, що ми налагодимо логістику по заміні колісних пар у величезному об'ємі. Тут є, звичайно, нюанси. На українсько-польському кордоні і на польсько-литовському, там вузьке горличко, там тільки одна спарена колія.

Тому це питання, я одразу доніс там, коли ми це все порахували Володимиру Олександровичу, буквально за тиждень, вони всі від цифр… ну, очі такі стали великі. Тому це питання винесли з минулого тижня на зустріч всіх п'ятьох президентів, які були тут – Дуди, трьох прибалтійських і нашого, і ми з Кубраковим це все розказали. Вони самі нахилились над картою, просто не очікували такого об'єму проблеми і цифр. Погодили створення операційної компанії залізничної по тарифікації цього маршруту, но там є нюанси з тарифікацією, не буду вас глибоко грузити, і про інші речі, які треба робити.

В середу буде зустріч спільна міністра транспорту і міністра АПК. З четверга я буду в цих портах. Можливо, ми дамо план. Не можливо, а я так розумію, варіантів особливо немає, є такий текст, як знаєте, я сильно не любив, що варіантів інших нема, но я, якщо не відкриваються інші порти, я просто дійсно не бачу варіантів, як займатися цією історією.

 

_______________.  Ну, я спілкувався з Олегом Леонідовичем, ми як би дійшли до якоїсь певної думки з того, що може якось починати якийсь процес внутрішнього збільшення споживання зернових?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Неможливо, Артем. Неможливо. Дивись, в нас із 110 мільйонів минулорічних внутрішнього споживання тільки 20 мільйонів. А це при тій кількості населення, яке було минулого року, і з раціоном, який вимагав більше зерна, тобто було  більше м'яса.

 

_______________.  Я маю на увазі, що свинину вже як … (Не чути) легше транспортувати в рефах, в тій же Констанці…

 

_______________. Слушна думка, Артем. 

 

_______________. Например, реф подається в той же там Миколаївській якийсь свинарник там, уже грузиться м'ясо і воно транспортується в ту же Констанцу, і в той же Ґданськ, де є термінали. Я розумію, але це історія на рік вперед, да, сучасна, ну, сьогоденна, це десь на рік уже ефекту, якщо через рік вони не звільняться ці порти. Просто логістика м'яса, вона проще, чим логістика продуктів, ну, зерна, я маю на увазі, сировини.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Це так.

І ми бачимо, що м'ясо зараз добиває до Гамбурга і Роттердама, тому що воно отримує зовсім іншу логістику. Тільки навіть якщо ми говоримо про свинину, про телятину навіть не будемо говорити, тому що це роки і роки, навіть якщо говоримо свинину, ми розуміємо, що там воно росте значно швидше, но це треба побудувати, це треба... це великі гроші все рівно вкласти, щоби ми не... Дивись, нереально десятки мільйонів тонн кукурудзи швидко переробити в країні, це програма на 5-10 років.

Для того, щоб ми її зробили, ми тоже накрутили всіх, кого можна, так дивись, не проблема  набудувати заводи, не проблема  робити свинину, не проблема  робити пункти переробки кукурудзи, навіть біоетанол в певних умовах має зміст і витримує конкуренцію. Питання: куди це про давати? Отут стоїть ключове питання. Тому що є декілька основних в світі ринків, там: європейський, американський, азійський, допустимо, якісь інші –  кожний із цих ринків захищаються.

І ти зі свининою, тут, я думаю, тобі деякі члени комітету підтвердять, попасти просто так, якщо ти їх десь виготовиш, так не получиться. Тому основний акцент зараз – це відміна квот по Євросоюзу, повністю обнулення, навіть не збільшення. І по Британії. Британія, тільки, будь ласка, не пускайте це в ефір, ніби має на наступний тиждень повністю обнулити квоти. Це буде прикладом по ЄС. Боррель буде в середу тут. З єврокомісаром я зустрічаюся наступного тижня в Вільнюсі, ми зарядили інших. Якщо ми обнуляємо квоти, тоді бізнес і ми всі знаємо, що робити і кого підтримувати. Тоді значно стає все простіше. Коли ти знаєш що робити, тоді робиться простіше.

 

______________. Микола Тарасович…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Ну, це, Артем, не швидка історія.

 

______________. Я розумію. Я розумію.

Ви проводили нараду з трейдерами основними? Ну, наприклад, там, я ж кажу про конкретних особистостей, не їхніх бенефіціарів, да, там пана Вадатурського або пана Веревського, я кажу про трейдерів, які фізично виконували цю роботу, хто продавав 1,5-2 мільйона тонн, таких гравців не так вже і багато, там хтось до 500 тисяч. То ми кажемо про кукурудзу, я взагалі, основну цю культуру, яка зараз в залишках у нас залишилась. Правильно? То есть от як ринок, як ринок відреагує на цей, от ціновий мені цікаво момент. От як буде коштувати українська кукурудза, наприклад, в Європі? Ну, то єсть чи можливо (Не чути)

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Вона буде в Європі коштувати рівно, як і інша кукурудза, яка добереться до портів. Тут якби відповідь проста. В Україні вона коштує ФОП Констанца або ФОП Гданськ мінус затрати до елеватора, наприклад, у Тернополі. Розумієш? Іншого варіанту немає.

Дивись, тепер ще одне питання. Що відбулось на ринку, що ми спостерігаємо за місяць? Неймовірна кількість малих фірм появилась, тому що там, що відбувається? От тих великих всіх трейдерів... було багато хлопців, які зараз по суті не мають роботи.

 

_______________. Я прекрасно знаю, что у них происходит. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вони переорієнтувалися на…

 

_______________. Большие трейдера, они не маневренные.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Вони переорієнтувалися на роботу самі для себе. Тим більше там оборотки багато не треба. Вони їдуть в Дунай, знаходять баржі по своїм знайомим, вибивають через знайомих квоту в Констанці, знаходять там брокера, дають йому, раніше було долар, зараз 5 доларів з тонни, домовляються з тими, з якими вони працювали в Україні. Хлопці беруть ту кукурудзу або пшеницю, знаходять транспортників, добивають її до порту. І їм треба менше оборотки, тому що в порту вже погружено на баржі, і їм дають гроші… Так ринок переорієнтувався. Я вважаю, що це навіть добре, що появилося таких багато людей.

 

_______________. А скажи, будь ласка, яка буде ситуація з ринком рапсу? Німці викуплять?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Я думаю, там буде найменше змін. Тому що рапс, як на Західній Україні, в Жені Дудки буде більше роботи, ще в когось буде більше роботи, які цим займалися на західні ринки.

 

_______________. Основний  покупець буде Європа? Німці заберуть рапс наш?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Я думаю, да.

 

_______________. Дякую. В мене питань більше нема.

Тоді я там ще фермерів буду настроювати все ж таки на найгіршу ситуацію, які вони собі уявляють в голові. Просто для них незнайомі ці назви компаній нові, які появилися на Дунаї і Ізмаїлі.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Тим їм скажи, що міністру вони теж і членам комітету незнайомі.

 

_______________. Деяких я знав малих тих, а там же не АДМ,  вони зовсім не знають, кому здавати це.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Дивися, вони стоять перед якою історією. Тобто це об'єме і хлопці там, якщо 50 тисяч перевалять в місяць, 20, це величезні гроші по цим міркам. А що таке 20 тисяч для АДМ чи 50 тисяч, чи 100?

 

_______________. Це копійки.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Да. Тому вони чухаються довше. Вони шукають якогось більшого політичного рішення.

 

_______________. Все, добре. Я вам щиро вдячний, Миколо Тарасовичу, за те, що прояснили трохи ситуацію.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дивіться, там є певні речі, які ми в публічно плоскість не виходимо, тому що вони трошки політичні. Ми через два тижні, от я думаю, ми вперше це обговоримо саме з вами оці всі наші розмови і так далі, і тоді вже будемо… буде це говоритися.

 

_______________. І прошу підштовхніть там пана Качку, тому що мені у фейсбук пишуть дуже багато моїх знайомих з минулого життя, кажуть, що затормозилось питання видачі ліцензій, а у людей вже в деяких там зафрактовані параходи. Ви ж розумієте, люди переживають і нервують.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Тарас Миколайович, зверніть на це увагу, вроді він каже, він старається, він вам там дає ці звіти. Просто скажіть.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Останню заявку вже він сьогодні випустить. Якщо десь будуть проблеми, пишіть, все зробимо.

 

_______________. Все, дякую вам. Дякую. Гарного вам дня і бережіть себе у Львові.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Всі заявки, які були до минулого тижня, Тарас  каже, сьогодні випустить. Вони там просто перебрали, тому що я їх попросив не видавати заявки більш ніж на 20-30 тисяч, тому що там є ідіоти, які поставили заявки на мільйон тонн.  Просто воно візьме заявку на мільйон, хтось візьме на 800 тисяч, воно в місяць дальше буде вивозити 5-10 тисяч, а інші не будуть получати квот.

 

_______________. Так, я чув це дурдом веселка.

Дякую вам. Гарного дня.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Взаємно, хлопці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Тарасович, де ми збираємося і коли? Який формат зустрічі?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Хлопці, дивіться, я в наступний четвер тільки буду у Варшаві. Звідти як вернуся, я думаю, що в ці два тижні я вернуся, потім... я не знаю, як же ж Рада зараз буде працювати. Якщо ви запрацюєте в нормальному режимі, то нам буде більше варіантів спілкуватися, якщо ні, то тоді виберемо сесійний день через два тижні, коли ми зустрінемося, коли ви будете в Києві.

 Тут є одне питання. У нас завтра-післязавтра все рівно з вами будуть спільні розмови, тому що я не виключаю, що на четвер буде виноситись питання по голові комітету. І завтра буде зі мною розмова по цьому питанню. Тому, звичайно, було б добре, щоб ми по цьому зібралися, а не говорили в онлайн. Я не думаю, що всі візьмуть і на завтра приїдуть. Тому вже як в мене буде інформація, тоді зробимо онлайн розмови по цьому.

 

ТАРАСОВ О.С. Можна питання?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Да, Олег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давай.

 

ТАРАСОВ О.С. А йде ромова про зменшення тарифів по Укрзалізниці? Так буде проще з поляками розмовляти при зустрічі.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. А як це, яким чином поляки до цього мають відношення по ... (Не чути) тарифів по Україні?

 

ТАРАСОВ О.С. В Укрзалізниці дуже високі тарифи до Польщі. Чи можемо ми собівартість якось зменшити за рахунок логістики?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Там тарифи, може і бути йти мова і про високі  тільки по одній вітці  …(Не чути), яка йде там через Ізов - Грубешів приблизно до Вроцлава.  Наскільки я знаю, УЗ не хоче там щось особливо міняти, тому що там і так величезний попит.

 

 СОЛОМЧУК Д.В. Можна питання?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Да, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Чи була відповідь по кредитах аграріїв та суміжних підприємств? Чи є все-таки є якісь кращі рішення на сьогоднішній день?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Все, що нам видали на аграрку, це 18,5 мільярда держгарантії. Приблизно 5, станом на вчора, якщо, Тарас Миколайович, поправте, якщо я помиляюсь, виправіть.  Яка проблема в цьому? Проблема в тому, що 90 процентів, там є двадцять банків, які готові це працювати, подали заявку. І гарантії розділили між всіма ними. Ну, реально ведуть тільки чотири банки. Ми сьогодні говорили з Тарасом Миколайовичем цього тижня до 20-го… Яке сьогодні у нас число?

 

СОЛОМЧУК Д.В. 18-е.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. До 20 числа буде справка прем'єру і Кирилу Шевченку, ми минулий тиждень назад з ними це погодили, якщо вони дальше не видають, а мають цю квоту, значить, перерозподіл інший, в рахунок інших банків.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Ясно, дякую.

Ну, а по свиням що говорили, я думаю, це теж трохи нереально, що які там дотації є на свинях в інших ... це збитково. Навіть у Польщі закривається куча свинофабрик, свиноферм. От і все. А в нас тим більше.

Дякую.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Добре, колеги.

Що ще в нас?

 

_______________.  Я по свинарству буквально два слова.

Ну, фактично, в Артема добра ідея є, але це я десь дійсно підтримую Миколу Тарасовича, що ця ідея потребує дуже великих ресурсів і часу. Але цю ідею треба розвивати, на ній не треба зупинятися, її треба розвивати.

Дійсно, свинарство, воно збиткове вже останніх два роки, і воно так, як будь-що в економіці, має свій такий спіральний розвиток. Просто ми зараз на самому низу знаходимося. Я відчуваю, що десь буде підйом фактично, і я думаю, що треба рекомендувати аграріям сьогодні нарощувати поголів'я.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Я згідний. Оскільки воно швидко нарощується поголів'я, тому на світових ринках і на локальних вічно ці є вверх-вниз падіння. Тому, Артем, варіант, що там 20 мільйонів тонн кукурудзи відправити, щоби там були свині, якщо по самому такому примітивному розрахунку, приведе до того, що через два роки це нікому не треба буде, тому що буде все дуже дешево. Це величезні об'єми,  насправді.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  В Рівному відкривається літом свиноферма на 30 тисяч голів. То я питав у них споживання, вони казали,  десь трішки більше тисячі тонн в місяць.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Діма, дивись, якщо ти візьмеш список квот, які є в Євросоюзі, весь той листочок, який ми вибрали, і там вони по всій позиції мінімальні, 80 процентів з них це напряму стосуються переробки кукурудзи і пшениці. Тобто це крохмаль, це біоетанол, це патоки, це всі види свинарства, це яйця. Яйця взагалі самий простий, напевно, … (Не чути) спосіб переробки кукурудзи. Тому ми говоримо тільки про свинину, но, насправді, це один з енної кількості товарів.

Дякую.  На зв'язку. Дякую, що підтримали всі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім дякую, друзі. Комітет оголошую закритим.