Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

30 вересня 2022 року

 

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, кворум є, 15 депутатів в чаті. Зараз підключається Артур Герасимов, 16-й.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Чайківського, я так бачу, нема, так?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, Іван Адамович у відпустці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей. Добре. Тоді будемо починати.

У зв'язку з тим, що Іван Адамович Чайківський у відпустці, пропоную відповідно до пункту 3 статті 44 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" обрати виконуючого обов'язки секретаря комітету на поточне засідання комітету для ведення підрахунків голосів народного депутата України члена нашого комітету Кучера Миколу Івановича. Якщо ніхто не заперечує, прошу голосувати.

Хто – за?

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Герасимов – за.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як тоді підрахувати?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Тоді будемо вважати, якщо немає заперечень, то всі підтримали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заперечення є?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Миколу Івановича просимо провести реєстрацію. Так, Олександр Васильович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре. Тоді рішення прийнято. Микола Іванович…

 

КУЧЕР М.І. Слухаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, прошу провести реєстрацію присутніх членів комітету, будь ласка.

 

КУЧЕР М.І. А зараз мені треба відкрити список. Олександр Григорович, а можна мені список скинути.

 

_______________. Микола Іванович, я ж вам його ще вчора скинув і проговорили ж ми.

 

КУЧЕР М.І Зараз, зараз, хвилинку.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, доброго дня. Бажаю плідної праці. (Загальна дискусія)

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Слухайте, колеги, у нас в Одесі так тепло, що комарі з'явилися, купа, тобто щоб ви розуміли, десь 28 градусів зараз планується.

 

ЮРЧИШИН П.В. Так, шановні, я вам скажу, серед нас є одна сама прекрасна жінка, у якої сьогодні день народження. Людмила Шемелинець, давайте її разом привітаємо. Я її вже вітав, правда, послав їй повідомлення і вона дуже сміялася, так?

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Дуже неприлічне повідомлення було, але…

 

ЮРЧИШИН П.В. Я попередив, да?

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Але дуже смішне.

 

ЮРЧИШИН П.В. І.А. Ну попередив я, що це буде вульгарно?

 

_______________. Людмило Миколаївно, а можна всім повідомлення це, щоб ми там також посміялися?

 

ЮРЧИШИН П.В. Так, перестаньте, не можна!

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Це дуже особисті речі.

 

_______________. Ну ми ж друзі, ми ж тут всі друзі.

 

ЮРЧИШИН П.В. Третій – лишній.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. То не моє авторство, то авторство Петра Васильовича.

 

_______________. Я б хотів просто у Петра Васильовича навчитися так ощасливлювати дівчат. Я дивлюсь, що Людмила Миколаївна сидить і просто світиться вся, розумієте? Розумію, COVID, розумію все, розумію, день народження, але так, щоби аж.

 

ЮРЧИШИН П.В. Людмило, а буває в природі так?…

 

КУЧЕР М.І. Так, я вже на зв'язку. Робимо?

Гайду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Микола Іванович, да.

 

КУЧЕР М.І. Олег Леонідович. Мейдич Олег Леонідович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Немає.

 

КУЧЕР М.І. Рудик Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Є.

 

КУЧЕР М.І. Халімон Павло Віталійович. Халімон Павло Віталійович!

Чернявський Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Є, колеги.

 

КУЧЕР М.І. Чайківський Іван Адамович.

Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Присутній.

 

КУЧЕР М.І. Бунін Сергій Валерійович.

 

БУНІН С.В. Присутній.

 

КУЧЕР М.І. Герасимов Артур Володимирович.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. На місці. Дякую.

 

КУЧЕР М.І. Грищенко Тетяна Миколаївна.

Гузенко Максим Васильович.

Івченко Вадим Євгенович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Гузенко вмикається зараз в чат, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Да, добре.

Кириченко Микола Олександрович.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Всім доброго дня! Присутній, на місці.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Костюк Дмитро Сергійович.

Кучер – за.

Лабазюк Сергій Петрович.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Присутній.

 

КУЧЕР М.І. Литвиненко Сергій Анатолійович.

Нагаєвський Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Нагаєвський присутній. Доброго дня, ще раз.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Нікітіна Марина Вікторівна.

 

НІКІТІНА М.В. Присутня. Вітаю, колеги.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Петьовка Василь Васильович.

Салійчук Олександр В'ячеславович.

 

САЛІЙЧУК О.В. Колеги, вітаю. Присутній.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олександр В'ячеславович.

Соломчук Дмитро.

 

ГУЗЕНКО М.В. Доброго дня всім. І Гузенко, будь ласка, відмітьте.

 

КУЧЕР М.І. Да, відмічаю, Гузенко Максим Васильович.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Микола Іванович, доброго дня, доброго здоров'я, колеги! Мейдич присутній.

 

КУЧЕР М.І. Олег, доброго дня.

Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Соломчук. Микола Іванович, Соломчук присутній.

 

КУЧЕР М.І. Дмитро Вікторович, дякую.

Столар Вадим Михайлович.

Тарасов Олег Сергійович. Олег Сергійович.

 

ТАРАСОВ О.С. Всіх вітаю. Я присутній.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олег Сергійович.

Тимофійчук Володимир Ярославович.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. Доброго дня! На місці.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Христенко Федір Володимирович.

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Присутній.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Шол Маргарита Віталіївна.

 

ШОЛ М.В. Я присутня. Доброго дня!

 

КУЧЕР М.І. Дякуємо, Маргарита Віталіївна.

Юрчишин Петро Васильович, чули.

 

ЮРЧИШИН П.В. Приймаю участь...

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Петро Васильович, дякую.

І того у нас... Олександр Георгійович, скільки ви нарахували присутніх?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Микола Іванович, 20 присутніх і включається Костюк Дмитро – 21-й.

 

КУЧЕР М.І. 21-й. Да, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, колеги. Тоді кворум є. Засідання оголошую відкритим. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання. Перше питання…

 

КОСТЮК Д.С. Вибачайте. Доброго дня. Костюк присутній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Костюк присутній.

Про пропозиції комітету до проекту Закону про Державний бюджет України на 2023 рік, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 8000) (від 14.09.2022 року).

Друге – про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель (друге читання) (реєстраційний номер 7636) (від 05.08.2022 року).

Про затвердження рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Стан та перспективи розвитку аграрного сектору в Поліській зоні в умовах воєнного стану" 22 вересня 2022 року, місто Житомир. Та "Різне".

Проект порядку денного вам було розіслано. Є якісь пропозиції, може, до порядку денного?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Пане голово, пропозицій немає, є одне зауваження. Будь ласка, я би хотів висловитися, з вашого дозволу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. По законопроекту, по 7636, була роздана таблиця вчора після 22-ї години. Я просто попрошу секретаріат і вас прошу зробити зауваження. Реально навіть ми цілий день вчора просили, зідзвонювалися з секретаріатом, щоб дали таблицю, щоб розуміти, які йдуть там зміни. Говорили постійно про те, що поки що ще таблиця не готова: готуємо зміни, недороблена, недороблена. Ви якщо готуєте зміни, ви хоча би відмічайте, які зміни будуть, тому що цілу ніч сидіти і дивитися, які зміни в цьому законопроекті проведені і що там дороблено, це реально не вистачає часу. Ми, якщо хочемо конструктивно підходити до законопроектів, давайте ми конструктивно будемо підходити до цілої роботи і з повагою ставитися до роботи як і народних депутатів, так і до їхніх помічників.

Я дуже прошу на це звернути увагу і якось прийняти якісь хоча би, прийняти до уваги моє зауваження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович. Слушне зауваження, приймається.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Василю Васильовичу, можна відповім?

Андрію Володимировичу, дивіться, відповідно до закону таблиця була розіслана о 12:50. А деякі зміни електронною поштою дійсно були направлені о 21:47, це через те, що потребували узгодження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артуре Володимировичу, будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую.

Колеги, дивіться, що стосується бюджету, я просто не знаю, чи це буде вже в обговорені, це, мабуть, Олександр Георгійович підкаже, чи ні, але ми з Вадимом Івченком зареєстрували дуже… (Не чути) поправку, яка перекидає з дорожнього будівництва 3 мільярди на допомогу сільському господарству.

Я поясню. Я дуже серйозно спілкувався з фахівцями. Вони мені доповіли, що десь не менше ніж 25 мільярдів, вони трошки зайві на дорожньому будівництві. Я можу це на цифрах, кому буде цікаво, доповісти. І це, щоб ви розуміли, бюджет розрахований на старій податковій базі. З врахуванням того, що ми прийняли по акцизах, там буде ще більше, ніж ті 68 мільярдів, які ми зараз заклали. Тобто орієнтовно буде 80-85.

Саме тому з врахуванням того, що на підтримку сільського господарства виділяється, давайте будемо відвертими, майже нуль, я буду просити, щоб сьогодні під час обговорення наших пропозиції до бюджету нашу правку з Вадимом Івченком було поставлено на голосування комітету і прийняте рішення. Я буду щиро вдячний, якщо комітет це підтримає.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артуре Володимировичу.

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний Артур Володимирович, дуже слушне клопотання і піклування за аграріїв. Я прошу просто дослухати сьогоднішній мій виступ роботи підкомітету і роботи з Міністерством аграрної політики щодо створення бюджету і бюджетних програм, які ми опрацювали, і додатки, з яких ми вбачаємо їх. І загальна сума, яку я вам озвучу, теж до членів аграрного комітету звертаюся, прошу підтримати, де я, включаючи, проаналізував всі-всі сфери діяльності Міністерства аграрної політики та дотації, які були опрацьовані за три роки, і все включив.

Тому прошу, коли прийде час озвучити, я озвучу. Там я вважаю, що я передбачив і включив побажання всіх сфер діяльності агропромислового комплексу України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Тоді давайте будемо голосувати за затвердження порядку денного. Голосуємо. Будь ласка, рахуємо.

 

КУЧЕР М.І. Гайду Олександр Васильович.

 

ГАЙДУ О.В. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Мейдич Олег Леонідович.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Я – за, Микола Іванович. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олег Леонідович.

Рудик Сергій Ярославович.

Халімон Павло Віталійович. Павло Віталійович!

Чернявський Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Степан Миколайович.

Чайківський Іван Адамович.

Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець  – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Андрій Володимирович.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. За.

 

КУЧЕР М.І.Дякую, Сергій Валерійович.

Герасимов Артур Володимирович.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. За, за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Артур Володимирович.

Грищенко Тетяна Миколаївна.

Гузенко Максим Васильович. Гузенко Максим Васильович!

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Відключився Гузенко.

 

КУЧЕР М.І. Івченко Вадим Євгенович. 

Кириченко Микола Олександрович.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Микола Олександрович.

Костюк Дмитро Сергійович.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Кучер Микола Іванович – за.

Лабазюк Сергій Петрович.

 

ЛАБАЗЮК С.П. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Литвиненко Сергій Анатолійович.

Нагаєвський Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С Нагаєвський – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Нікітіна Марина Вікторівна.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Марина Вікторівна.

Петьовка Василь Васильович. Петьовка Василь Васильович!

Салійчук Олександр В'ячеславович.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олександр В'ячеславович.

Соломчук Дмитро Вікторович.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Дмитро Вікторович.

Столар Вадим Михайлович.

Тарасов Олег Сергійович. Тарасов Олег Сергійович! Олег Сергійович.

Тимофійчук Володимир Ярославович.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Володимир Ярославович.

Христенко Федір Володимирович.

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Артем Олегович.

Шол Маргарита Віталіївна.

 

ШОЛ М.В. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Юрчишин Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Петро Васильович.

19 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович.

Тоді переходимо до розгляду питань. Про пропозиції комітету до проекту Закону про Державний бюджет України на 2023 рік, поданий Кабінетом Міністрів (реєстраційний номер 8000) (від 14.09.2022 року).

Проектом Державного бюджету на 2023 рік для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам передбачаються видатки лише у розмірі 281 мільйона гривень, з яких на фінансову підтримку сільськогосподарським товаровиробникам – програма 2801580 – 201 мільйон гривень; за рахунок повернення раніше наданих з бюджету коштів фермерським господарствам на поворотній основі за програмою надання кредитів фермерським господарствам, код 2801460 – 80 мільйонів гривень. Крім цього, з метою запровадження часткових гарантій для суб'єктів господарювання – аграріїв, аграрного сектору, підприємств малих та середніх проектом Державного бюджету на 2023 рік для формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві передбачено 360 мільйонів гривень.

Тут також слід зазначити, що з урахуванням домовленостей між Україною та іншими європейськими партнерами зазначена сума коштів буде збільшена вдвічі. Нагадую, що на виконання Закону України від 4 листопада 2021 року "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві", який ми з вами прийняли, Кабінетом Міністрів України у лютому цього року утворено Фонд часткового гарантування (Постанова № 125 від 16.02.2022 року). Його метою є підтримка суб'єктів мікропідприємств малого та середнього підприємства, фізичних осіб – підприємців, що провадять діяльність у галузі сільського господарства шляхом часткового гарантування виконання зобов'язань таких суб'єктів за кредитними договорами.

Зараз до слова я запрошую першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Висоцького Тараса Миколайовича. Будь ласка, ми вас слухаємо.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович. Вітаю ще раз, шановні колеги!

Фактично в бюджеті на 2023 рік за номером 8000, дійсно передбачено, якщо говорити, розпорядників – три, і по кожному з них коротко пройдусь. Є розпорядник Мінагрополітики. У нас є два розпорядника наступного рівня – це Держгеокадастр та Держрибагентство. Що ми пропрацьовували з профільним підкомітетом, з головою профільного підкомітету Артемом Олеговичем Чорноморовим. Ми висловили пропозиції, він озвучить на розгляд депутатів.

Пропозиції в декількох сферах: перша – це сфера фінансування безпосередньо Мінагрополітики як орган, який працює… У нас фактично скрізь у бюджеті економлять, скрізь знімають фонд оплати праці, це зрозуміло. Але в цьому проекті бюджету вийшло так, що, якщо там в інших міністерствах, не буду називати, вони є, там середня зарплата 25 тисяч, то в МінАПК – 20. Зрозуміло, що це суттєва різниця, і ми як мінімум хочемо просити, щоб ви розглянули правку, яка б дозволила їх вирівняти на рівні інших.

Друга – у частині Мінагрополітики є у нас певні функції, які важливі, в тому числі по моніторингу земель. Ми розуміємо, на жаль, зараз іде, було велике замінування, йде розмінування, але є багато забруднених земель через бойові дії. Тобто ці речі треба проводити. Це наше багатство – ґрунти. Тому просили би також розглянути можливість додаткового фінансування в цьому напрямку. Ну, і звісно, держпідтримка.

Тут згадував пан Герасимов…(Не чути) подали. Однозначно не підтримується, там зараз на держпідтримку передбачено тільки 201 мільйон гривень. Тобто це відповідно недостатньо і зрозуміло. Ми пропозиції дали по всіх програмах і напрямках. Артем Олегович озвучить.

Вони навіть більше ніж 3 мільярди гривень, ну, тут на ваш розсуд. Там однозначно буду вдячний за підтримку, треба робити, є галузі, які критично постраждали і потребують її, з тваринництва починаючи і наступні. Ну, це коротко по Мінагрополітики.

По Держгеокадастру аналогічна ситуація вийшла, що там зарплата майже мінімальна, що ми розуміємо все-таки, його основна функція – це реєстрація земельних ділянок, ми про це постійно говоримо. Але при мінімальній зарплаті очікувати швидкості, прозорості і вчасності головних кадастрових реєстраторів, на жаль, складно.

Ситуація інша триває, вона хоча б була якась середня по ринку, хоча б 12 тисяч, де просять 20, а на 12 вийти, то вирівняти відповідно палку.

І також схожа є ситуація по Держрибагентству. В тому числі треба розуміти, що в нас Держрибагентство, ми вже отримали те, що ви започаткували реформу по меліорації, ЦМК передані, безпосередньо об'єкти по зрошенню, дренажу й інші є в областях. Тому треба це вирівнювати, плюс дуже важливий аспект – спецфонд. Ви підтримали в першому читанні, дякуємо, законопроект про комплексну реформу рибного господарства, так, вона передбачає створення спецфонду. Але наразі цей спецфонд в бюджеті не передбачений, однозначно треба це рухати. Ще є надія, щоб цю реформу цього року прийняти, стаття готується до другого читання, відповідно мати результат вже наступного року, тому і треба мати це і в бюджеті.

З правками по черзі з усіма попрацюємо, але як мінімум статтю спецфонду треба передбачити, а там дальше вже кінцева редакція скаже, як до його наповнення.

Тому це основні блоки, які ми обговорили на рівні керівника профільного підкомітету. Артем Олегович зараз ще додасть більш детально. Я готовий на всі питання, коментарі дати відповідь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, дуже дякую.

До слова запрошую заступника міністра фінансів України Каву Олександра Степановича.

 

КАВА О.С. Доброго дня, шановні народні депутати! На жаль, чомусь майстер конференцій відімкнув відео моє, тому я трансляції не маю, тільки голос.

Хотів звернути увагу на основні видаткові частини з приводу сільського господарства, які закладені в бюджеті, тому що велику презентацію ви бачили, коли пан міністр фінансів Сергій Михайлович показував це в парламенті. Дякую, відео з ним відбулось.

Щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників, то на 2023 рік в проект бюджету закладено 281 мільйон гривень, з яких: 201 мільйон – це загальний фонд для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, 80 відсотків – для кредитування фермерських господарств. Також в проекті закладено 360 мільйонів гривень для поповнення статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві, що дозволить фонду започаткувати свою діяльність із забезпечення підтримки суб'єктів мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва, фізичних осіб – підприємців, що провадять свою діяльність в галузі сільського господарства шляхом часткового гарантування, виконання зобов'язань таких суб'єктів та кредитними договорами.

Крім цього, в проекті 2023 року закладені кошти на продовження реалізації державної програми "Доступні кредити 5-7-9" та передбачені видатки загального фонду на бюджетну програму "Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва" на мінімально необхідному рівні 16 мільярдів гривень, з яких не менше 2 мільярди необхідно для компенсації відсотків за кредитами для сільськогосподарських товаровиробників.

На надання грантів для створення та розвитку бізнесу, в зв'язку з чим передбачено Мінекономіки видатки за відповідною бюджетною програмою в обсязі 1 мільярд 370 мільйонів гривень. Серед іншого будуть спрямовані на надання грантів для створення та розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства.

От, якщо будуть додаткові питання, колеги, я готовий відповісти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Степанович.

До слова запрошую Кашталян Тетяну Миколаївну – заступника голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, будь ласка.

 

КАШТАЛЯН Т.М. Доброго дня, шановні депутати! Тарас Миколайович вже озвучив проблему, яка у служби з'явилася. Вона з'явилася у зв'язку з тим, що пережили значне скорочення на 57 відсотків і фонд заробітних плат був знятий у зв'язку зі скороченням штатної чисельності.

Також відповідно до розпорядження Кабміну були зняті кошти, і це призвело до того, що початок 2022 року починали з середньої заробітної плати на 12,5 середню, а після скорочення вона стала 11,2. На сьогодні, в 2023 році закладена середня заробітна плата 10,1, а у разі, якщо підтримається ця правка, то ми вийдемо на 12,1.

Тому будемо дуже вдячні, якщо підтримаєте систему, це дозволить функціонувати. Ось сподіваємося на вашу підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Миколаївно.

До слова запрошую Клименка Ігоря Миколайовича, т.в.о. голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України. Будь ласка.

 

КЛИМЕНКО І.М. Дякую, Олександре Васильовичу. Доброго дня, шановні народні депутати, доброго дня, Тарасе Миколайовичу! Дякую за те, що вносите пропозиції для підтримки Державного агентства меліорації та рибного господарства України. І просимо вас врахувати наші пропозиції щодо збільшення коштів, видатків, за програмою 2804120 "Експлуатація державного водогосподарсько-меліоративного комплексу" на суму 1 мільйон гривень. Так як нам переходять 44 майнові комплекси…

 

_______________. Мільйон чи 1 мільярд? Ви сказали – 1 мільйон.

 

КЛИМЕНОК І.М. Вибачаюсь, 1 мільярд 3 тисячі 522 гривні. Дякую за правочку. Так як на сьогоднішній день за майновими комплексами до нас має перейти ще біля 13 тисяч штатних осіб з тим фінансуванням, що у нас є, – це 3 тисячі 200 гривень на одну людину, це без нарахувань. Якщо навіть ми врахуємо цю суму, яку ми просимо, середня заробітна плата буде 7 тисяч 700 гривень на одну людину. Навіть якщо не закриються всі вакантні посади, ми розуміємо, що зарплата в 10-12 тисяч – на сьогоднішній день це трошки більше прожиткового мінімуму, і набрати відповідних фахівців буде тяжко.

Також однією із структур затрат є комунальні послуги на електроенергію у розмірі 140 мільйонів гривень 397 тисяч. Це необхідно для того, щоб належно функціонувала система меліорації, зрошування, перекачування води в критичних точках. На сьогоднішній день у нас є великий дефіцит якраз у цьому напрямку.

Прошу підтримати, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю Михайловичу.

До слова запрошую голову підкомітету Чорноморова Артема Олеговича. Артеме Олеговичу, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Добрий день, шановні колеги!

 

_______________. Олександре Георгійовичу, доброго дня, зареєструйте мене, будь ласка, я запізнився.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Доброго дня, шановні колеги! Дякую, пане голово, за надане слово. Хотів подякувати також всім присутнім за те, що сказали певні позицію і обговорювали певні позиції по бюджету.

Також хотів би звернутися до Олександра Степановича. По-перше, подякувати за те, що певні норми і, так сказати, бюджетні програми, які ви перенесли з минулого року, які були невикористані, і вони зараз уже Мінфіном були зазначені і подані.

А також хотів би просто звернути вашу увагу, шановний Олександре Степановичу, як представника Мінфіну про те, що на сьогоднішній день агрополітика і взагалі міністерство, яке формує політику в цій галузі, в принципі, тягне за собою галузь, яка до війни складала 40 відсотків валютної виручки всієї країни. На сьогоднішній день, коли стоїть у нас металургія, у нас стоїть... вугільної промисловості взагалі майже нема, в принципі, на своїх плечах аграрії, це єдиний такий локомотив, який тягне економіку нашої країни. І це дуже неповажне ставлення щодо заробітних плат міністерства і всіх інших ЦОВВів, які входять до цього міністерства.

Хотів би зазначити також, що я провів деякий аналіз Міністерства інфраструктури і структури такої, як центральний орган МорАд, який там адміністрація річок і морських… там заробітні плати в декілька разів вищі. А за рік, щоб ви розуміли, цей орган видав три, всього лише три посвідчення водіїв на водоплавні засоби, які там, да, до 18 метрів. Тобто орган просто рік не працював, але зарплати платились.

Ми як тут всі члени аграрного комітету, народні депутати, то у нас залишається ще, слава богу, функція по використанню бюджетних коштів. Тому я хочу сказати, що дане відомство, просто як приклад, взагалі нераціонально їх використовує. Тобто заробітну плату отримують, а свої функції взагалі не виконують. А Міністерство аграрної політики і приймає участь в усіх форумах, і "коридор" коли створювався, і інші шляхи вивезення зерна, і допомога аграріям під час воєнного стану. І ще раз наголошую, що аграрії все ж таки являються локомотивом на сьогоднішній день нашої економіки. Якщо вже вони стануть, то, вибачте, буде взагалі важко.

Але все ж таки я дякую, що вислухали мою таку думку. Перейдемо, шановні колеги, до… я коротко сформую і зачитаю основні принципи і цифри бюджетотворення, які вже були озвучені паном Тарасом Миколайовичем, і зачитаю їх під стенограму.

На 2023 рік за бюджетними програмами для Мінагрополітики прошу збільшити видатки для загального фонду на 10 мільярдів 907 мільйонів гривень. За бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу" – на 10 мільйонів, за бюджетною програмою "Наукова і науково-технічна діяльність у сфері розвитку агропромислового комплексу, стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції" – на 5 мільйонів гривень. Що стосується бюджетної програми "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників", прошу, шановні колеги, це одна програма, вона йде в бюджеті як строчка, але, як ви знаєте, наш підкомітет потім розділяє по певних: і підтримка здешевлення кредитів, і там вже і меліорація, там лежить і аквакультури, і тваринництво, і компенсація з геотехніки. В бюджеті це одна точка, одна строчка і вона, на сьогоднішній день я пропоную збільшити на 10 мільярдів 257 мільйонів, оскільки аграрії зазнали дуже багато втрат під час війни. І є така пропозиція, все в записці вкладено, де я вбачаю, ми можемо ці кошти отримати. Це що стосується, пан Герасимов, те, що він також пропонував 3 мільярди, я передбачив 10 мільярдів 257 мільйонів.

За бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам" – на 500 мільйонів, за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері геодезії, картографії та кадастру" – на 135 мільйонів 63 тисячі гривень. Збільшення видатків за наведеними бюджетними програмами пропонується здійснити за рахунок відповідного зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 2801130 "Підвищення кваліфікації фахівців агропромислового комплексу", а також надходжень від приватизації державного майна. Оскільки ми прийняли Закон про велику приватизацію, тому я разом з нашими представниками Мінагрополітики передбачаю, що оскільки ми пішли вже у велику приватизацію, то можемо і звідти дістати коштів.

Доходів від державного майна і майнових прав, орендна плата, реалізація майна, дивіденди від акцій, якими володіє держава тощо. Податкових надходжень за рахунок суттєвого підвищення ефективності управління державним майном та адміністрування податків. Внести відповідні зміни у додаток номер 3 та додаток номер чотири проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік. Надіслати наше рішення до Комітету з питань бюджету.

Шановні колеги! Дуже скрутний час для всієї країни, і ще раз наголошую, що зараз економіка тримається на аграріях. Тому прошу підтримати зазначену пропозицію і подати цю пропозицію до бюджету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Зараз переходимо до обговорення. Герасимов Артур Володимирович, будь ласка, руку підняв.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую. Дивіться, колеги, що стосується, от дві речі, які хотілося просто сказати. Я дуже багато в останні дні комунікував відносно бюджету, ну, зрозуміло, тому що ми хочемо, щоб наша країна нормально пройшла 23-й рік, який буде дуже важким економічно, причому навіть більш важким, ніж на фронті.

І відносно того, я повністю підтримую те, що сказав Артем Чорноморов, повністю і буду за це, звичайно, голосувати. Але от зараз у нас присутній замміністра фінансів. І коли ми на підтримку виробника сільськогосподарського з Івченком писали 3 мільярди, цю цифру, скажімо так, ми не зі стелі знімали. Пам'ятаєте, минулого року це було п'ять. Із урахуванням, що і як коїться сьогодні в країні, я думаю, що просто три – це реальні шанси пройти. Бо якщо три не пройдуть, чесно скажу, я, наприклад, це буде одна з причин, чому я зроблю все, щоб цей бюджет завалити, просто завалити. Як валити, ми знаємо.

І питання в тому, що десять – я обома руками "за". Але давайте бути відвертими, з урахуванням того, які доходи у нас ідуть, я вам просто поясню важливий момент. У нас всі доходи, всі доходи нашого державного бюджету, я маю на увазі внутрішні доходи без іноземної допомоги, дай боже, щоб вони покрили наші військові витрати, бо це єдине джерело – єдине. Щоб ви розуміли, нам всі гроші, які дають наші партнери міжнародні, їх забороняється використовувати на війну, ми їх можемо використовувати виключно на, скажемо так, цивільні речі, в тому числі, між іншим, і на сільське господарство.

Але це означає, там важливий момент, у нас просто, давайте бути відвертими, грошей, які плануються зараз в бюджеті на наступний рік, не вистачає. І щоб ви розуміли, немає там ніякого збільшення на армію, там є зменшення на армію, тому що там плюс 50 мільярдів без урахування інфляції. Якщо ви візьмете інфляцію, навіть яку зараз планують, то, на жаль, все печально.

І другий момент. Дивіться, я пропоную зробити дві такі речі. Проголосувати, звичайно, комітетську, якраз там 10 мільярдів на підтримку і все інше, повністю підтримую, але одночасно спрямувати, давайте подумаємо тільки про механізми, нашу поправку. Тому що я розумію, яка рубка і битва буде відносно кожної цифри в бюджеті. Дійсно, в Укравтодорі 25 зайвих мільярдів – це правда. Але, на жаль, я не думаю, що треба все спрямовувати, навіть половину на сільське господарство, тому що в нас не вистачає грошей на закупівлю нових озброєнь. Розумієте, це ми обираємо з поганого і дуже поганого. І я все ж таки вважаю, що значну частину, більшу, 80 відсотків з тих 25 зайвих і вони хочуть закопати в дороги, відверто, треба спрямовувати на закупівлю новітнього озброєння, на закупівлю форми, якої немає. Ну, немає форми в нас, розумієте, бо три роки її просто не шили і не створювали запаси, тому що є певні процедури, на ці процедури забили великий, не буду казати що, чим грали на роялі.

Але питання в тому, що пропозиція дуже проста: підтримати комітетську, про яку сказав Артем Чорноморов, але одночасно, якщо ви не будете проти, підтримати і нашу, поясню чому. Тому що здається мені, що 3 мільярди – це та реальна цифра підтримки, яку ми можемо, як-то кажуть, видрати. Просто я дуже багато спілкувався, між іншим, у нас присутній замміністра фінансів, я хотів почути його думку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович.

Чорноморов Артем Олегович руку підняв.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Артур Володимирович, я хотів би просто зазначити, що я ні в якому разі не суперечу з вашого питання стосовно 3 мільярдів. І мене за три роки політики навчило те, що: проси більше, а отримаєш хоча б щось, хоча б три. Але я дуже ставлюся, вибачте, критично і не тільки по політичних переконаннях стосовно, що це з Укравтодору забирається. Поясню чому.

Я по своїй освіті логіст великого профілю широкомонтажного, і хотів би сказати, що під час війни основну функцію відіграє тилова логістика. І сказати, ні один спеціаліст під час війни не може вам сказати, що саме і як саме буде, ці кошти, 25 мільярдів, куди вони підуть.

Може, коли ми відвоюємо певні території, нам потреба буде швидко відновити мостопереходи для того, щоб тилова частина або контрнаступ відбувався ще швидше. Може, не дуже гарний я вам приклад наведу і всім колегам, але з уроків історії, якщо ви знаєте, то Німеччина швидко наступала по всім фронтам лише тому, що з 33-го року по 39-й Гітлер дуже багато вклав коштів саме в інфраструктуру і дороги всієї Німеччини аж до самої Австрії і далі вкладав під час цього.

Тому просто моє особисте переконання, що автодор і ті кошти – це більш як інвестиція в логістику воєнну, яка дасть змогу дуже швидко, дуже маневрово підвозити ті чи інші необхідні речі до наших військовослужбовців. А коли будуть відбуватися певні маневри, то це і відновлення мостопереходів, які стратегічно важливі під час воєнного стану і під час війни.

Дуже дякую за те, що вислухали. І ще раз, ні в якому разі не критикую… (Не чути)

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дивись, Артем, я тобі відразу відповім, при всій моїй повазі до тебе, це повна хрєнь. Я тобі поясню чому?

Перше. Нацистська Німеччина вкладала в дороги не тому, що вона хотіла нападати. Я тобі поясню. Якщо ви пам'ятаєте, в 29-му році вся Німеччина була в тотальному колапсі і в тотальному безробітті. І так само, як і в Америці, вони робили ці інфраструктурні великі проекти для того, щоб запустити економіку і зайняти людей. Це перше.

Тепер друге питання: а які ж гроші нам потрібні на дороги цього року?

Пункт номер 1. Проходження зимового сезону – 4 мільярди. Це так, знаєте, з головою на огірки. Повірте мені, я це знаю до того, скільки треба солі купувати, скільки палива треба витратити на ремонт техніки. 4 – запам'ятайте і запишіть цю цифру.

Після того, у нас зруйновано 300 мостів – 300, це заяви Мініфраструктури. Тепер увага! У нас в Україні максимум 20 компаній, це максимум, скоріш за все 15, тому що зараз багато проектантів-інженерів поїхало, в армії, звільнилися і так далі, можуть будувати мости.

Окрім цього, я скажу вам, що навіть, якщо екстратемпами почати зараз цю роботу з 1 січня, мости почнуть будувати не раніше червня. І тепер увага! Навіть, якщо вони всі поляжуть героями під тими мостами, так, вони максимум збудуть 100 мостів. Це мега-мегамаксимум, і то ніхто в це не вірить, але не 300, а 100.

Тепер увага! Навіть, якщо будувати мости заново, підкреслюю, заново свайні, не арочні, а свайні з відводом русла і земляними роботами, якщо не п… гроші, то це буде 90 мільйонів на стандартний міст, який дві полоси тротуарів, 50-70 метрів, 800 метрів квадратних. Таким чином 90 на 100 – 9 мільярдів. 4 додайте до 9-и – це 13. Це я вам пояснюю, як вас усіх обманюють.

Наступне. Щоб ви розуміли, руйнування доріг снарядами – це, як правило, ямковий ремонт, ямковий. Я говорив із фахівцями, з врахуванням цього всього максимум 12 мільярдів у рамках всієї країни, крапка. 12 плюс 4 – 16, плюс 9 – 25.

А Укравтодор виділяє зараз на старій баз, без урахування нової 68, 18 – на повернення боргів. Залишається 50. Відніми 25, і 25 вони просто хочуть закопати в дороги і покласти в кишені. От вам просто звичайне людське пояснення. І ніхто мені не заперечить, тому що я провів два тижні з фахівцями із виїздом на місця. І я тепер дуже чітко знаю, скільки вартує побудувати міст, якщо не красти, скільки треба, що таке ямковий ремонт.

І знаєте, коли ми говоримо про переброску техніки, то ви знаєте, військова техніка, якщо ями зароблені, тобто вони зроблені, спокійно проїде.

Так що одразу скажу, що саме там закритий... ми ж знаємо, чому воно там лежить? Воно там лежить, тому що звідти, з цих 25-и порядка 10-и виймається в кишеню. В кишені – давайте правильно скажемо. Відверто про це говорю, всі про це знають. Просто мене змусили зараз цю розкладку сказати, але я просто, ще раз кажу, на цифрах у них 25... не 25, давайте так, 25 з 68-ми, а з врахуванням нової податкової бази – десь 45. Оце вам розклад.

Так що, підтримаємо сільгоспвиробника чи дамо їм п… гроші? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергію Петровичу, будь ласка.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Колеги, дозвольте? Колеги, а в мене запитання до нас всіх: а ми з вами аграрний комітет чи транспортний комітет? Ми так детально почали розбирати, що таке дороги? Знаєте, може, давайте ще я включуся і розкажу, що таке дороги, і ми тут годинки три посидимо.

Ну насправді абсурд повний, я при всій повазі, Артуре. Якщо ви хтось не знає...

 

ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути)

 

ЛАБАЗЮК С.П. Я не перебивав, Артур. Артуре, я не перебивав.

Якщо хтось не знає, то я можу даже цифри детально назвати, скільки сіль коштувала до війни, скільки сіль коштує зараз і звідки ми її веземо. І 4 мільярди на зиму – це капля в морі. І ми зимою з вами отримаємо непочищені дороги. Але не про транспортний же комітет.

І щодо мостів, хочу відкрити, можливо, таємницю, якщо хтось не знає. Хоча, Артуре, якщо їздили, то бачили. Мости фізично зараз уже ремонтуються, але поки що без виділених на них грошей. І ремонтуються вони вже четвертий місяць за кошти тих 15 компаній, які просто пішли сьогодні вкотре назустріч державі, тому що це глобальна проблема наша.

Тому давайте, дійсно, що аграріям треба кошти виділити? – звичайно, потрібно. У нас є набагато більше сьогодні проблем, ніж розбирати питання транспортного комітету, і де крадуть з 25 мільярдів 10 – ну, цікава схема. Я трішки орієнтуюся, що таке дороги, як їх будують і скільки, як, коли там хто заробляв. Ну, чесно, давайте не про популізм…

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Я тоді 30 секунд – і все, після того я взагалі цю тему не чіпаю.

По-перше, дійсно мости будуються. Знаєте, який бюджет? 20 мільйонів, 30 мільйонів, 40 мільйонів. Навіть не ті 90, про які я казав. Це перше.

І другий момент. Поясню: на проходження зимового сезону потрібно 230 тисяч тонн солі. А тепер увага! Вона зараз вартує від 7 до 9 тисяч тонна. Да, правильно, перемножте – і ви отримаєте 1,6 мільярда. Плюс паливо на техніку, плюс…

 

ЛАБАЗЮК С.П. А покажіть, де купити можна за 7 тисяч гривень. Я для Хмельниччини куплю завтра, по 10 готовий купити. Дайте рахунок, куди проплатити гроші.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. О'кей, покажу. 7-9 тисяч. До війни вона коштувала в рази дешевше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович зробив слушне зауваження, що ми не в транспортному комітеті, а в промисловому, скажімо так, і в нас зовсім інші питання.

Може, коментар дасть Олександр Степанович? Тому що Артур Володимирович звертався до вас. Якщо є коментар, прошу дати коментар.

 

КАВА О.С. Так, дякую дуже за слово, за можливість висловитися.

Дійсно, пан Герасимов дуже слушно звернув увагу на те, що у нас переважна більшість доходів, вони будуть, ну, не переважна, а половина доходів державного бюджету будуть формуватися за рахунок зовнішніх кредитів і зовнішньої допомоги від наших західних партнерів. І ті кошти, які ми отримуємо від наших партнерів, ми не можемо спрямовувати на сектор озброєння та сектор безпеки.

От просто так, сухі цифри. Якщо доходи загального фонду від податків і зборів у нас складатимуть згідно проекту 1 трильйон 146 мільярдів гривень, то при цьому видатки на сектор безпеки і оборони буде 1 трильйон 141 мільярд гривень. Тобто всі решта доходів державного бюджету, який плануються, це все буде зовнішня допомога, яка не зможе піти на сектор оборони. А зараз ми розуміємо важливість всіх секторів і розуміємо внесок сільського господарства в розвиток нашої економіки і підтримання нашої економіки. Але, на жаль, сухі цифри, вони зараз такі.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Степанович.

Дійсно, аграрії опинилися в таких екстремальних ситуаціях зараз і слід визначити, що підтримка нашого сектору повинна була бути набагато більша і коштів вкрай недостатньо зараз. Але те, що запропонував голова підкомітету Чорноморов Артем Олегович, його проект бюджету, я думаю, що він більш-менш збалансований. 10,7 мільярда гривень – це, думаю, що буде така слушна підтримка нашим аграріям.

Тому, якщо ніхто не проти цієї пропозиції, то я все ж таки прошу підтримати рішення підкомітету і направити це рішення на Комітет з питань бюджету і проголосувати за це.

Будь ласка, якщо не проти, Микола Іванович, давайте голосувати.

 

КУЧЕР М.І. Давайте будемо.

Гайду Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олександр Васильович.

Мейдич Олег Леонідович.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Підтримую, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олег Леонідович.

Сергій Ярославович Рудик.

 

РУДИК С.Я. Утримався.

 

КУЧЕР М.І. Утримався. Дякую, Сергій Ярославович.

Халімон Павло Віталійович.

Чернявський Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Підтримую, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Степан Миколайович.

Чайківський Іван Адамович.

Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець – підтримує.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Андрій Володимирович.

Бунін Сергій Валерійович.

 

БУНІН С.В. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Сергій Валерійович.

Герасимов Артур Володимирович. Артур Володимирович. Нема.

Грищенко Тетяна Миколаївна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Є. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Тетяна Миколаївна.

Гузенко Максим Васильович. Максим Васильович.

Івченко Вадим Євгенович.

Кириченко Микола Олександрович.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Микола Олександрович, дякую.

Костюк Дмитро Сергійович.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Дмитро Сергійович.

Кучер – за.

Лабазюк Сергій Петрович.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Сергій Петрович.

Литвиненко Сергій Анатолійович.

Нагаєвський Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Нікітіна Марина Вікторівна.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Марина Вікторівна, дякую.

Петьовка Василь Васильович.

Салійчук Олександр В'ячеславович.

 

САЛІЙЧУК О.В. Ну, колеги, підтримую, але в мене ще запитання. А чи можемо ми ще правку Герасимова про всяк випадок підтримати і поставити на голосування, щоб вона була, чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас сума, яка запропонована комітетом – 10,7 мільярда, це набагато більше, ніж пропонує Герасимов з Івченком. Вони цю правку і так, і так подають в бюджет, в пропозиції бюджету, вони там є.

 

САЛІЙЧУК О.В. Вони там є. Все, дякую, добре. Добре, колеги, дякую.

 

КУЧЕР М.І. Соломчук Дмитро Вікторович.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За, підтримую. Але в мене питання. Чи я прослухав, чи не казали. Чи буде там підтримка, компенсація на купівлю нетелів на тваринницький комплекс?

 

_______________. Шановний Дмитро, в 50 мільярдах всі програми, всі програми, навіть ті, які ми зазначили, пам'ятаєте, розподіл по 50 мільйонів лише б зберегти срочку, всі ми учли.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую.

 

_______________. І на підкомітеті просто, якщо нам нададуть більше коштів, ми сядемо і вислухаємо думки всіх аграріїв, всіх асоціацій, представників – винесемо зважене рішення, як розділити кошти. Нам би їх отримати.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую. За.

 

КУЧЕР М.І. Столар Вадим Михайлович.

Тарасов Олег Сергійович. Олег Сергійович.

Тимофійчук Володимир Ярославович. Володимир Ярославович.

Христенко Федір Володимирович.

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За.

 

_______________. Микола Іванович, у мене випадало там зі зв'язку. Прошу там за порядок денний – за, і підсумок питань також – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую. Дякую.

 

_______________. Дякую.

 

КУЧЕР М.І. Шол Маргарита Віталіївна.

 

ШОЛ М.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Юрчишин Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Юрчишин Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. За, за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Петро Васильович.

І того у нас: 17 – за. 1 – проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1 – утримався.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 18, Микола Іванович. 1 – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 18 – за, 1 – утримався, так?

 

КУЧЕР М.І. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Переходимо до другого питання: про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель (друге читання) (реєстраційний номер 7636) (від 05.08.2022 року).

До комітету для підготовки до другого читання суб'єктами права законодавчої ініціативи внесено 160 пропозицій та поправок. За результатами розгляду пропонується врахувати 48 пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи, з них врахувати – 11, врахувати частково – 5, врахувати редакційно – 32, відхилити 112 пропозицій.

Також до порівняльної таблиці внесені 16 поправок, які пропонується підтримати на засіданні комітету відповідно до пункту 4 частини першої статі 15 Закону України "Про Комітети Верховної Ради України". Зазначені пропозиції вам були надіслані для ознайомлення.

При доопрацюванні до другого читання законопроект доповнено положеннями, якими зокрема пропонується внести зміни до Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" при регулюванні містобудівної діяльності щодо створення та функціонування картографо-геодезичного фонду України, збільшити на один місяць строк, протягом якого землекористувачі, договори користування земельними ділянками щодо яких зареєстровані районними військовими адміністраціями, зобов'язані реєструвати речові права на такі земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Встановити, що у випадку зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення для розташування аеропортів, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва не сплачуються.

Звільнити фізичних та юридичних осіб від відшкодування втрат сільськогосподарського призначення під час дії воєнного стану.

Зменшити вдвічі розмір втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягатимуть сплаті після закінчення воєнного стану.

Звільнити від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у разі віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення до земель промисловості, транспорту. Доповнити нормами, які удосконалюють порядок адміністрування Державного земельного кадастру.

До слова запрошую Артема Сергійовича Нагаєвського голову підкомітету. Будь ласка, Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую, Олександр Васильович. Ви, в принципі вже все зачитали. Я єдине, що можу додати, пропонувати комітету схвалити законопроект у редакції, яка вам надіслана, із врахуванням техніко-юридичного доопрацювання.

Якщо є якісь питання технічного характеру, у нас є експерт Біленко Сергій. Прошу задавати питання, на які отримаєте відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Сергійович.

До слова запрошую Біленка Сергія Борисовича, консультанта Комітету з питань аграрної та земельної політики. Будь ласка.

 

БІЛЕНКО С.Б. Доброго дня! В принципі, сказано все. В принципі, більшість норм, які прийняті в першому читанні, збережені.

Головна ідея законопроекту: відновити ту систему реєстрації прав оренди на земельні ділянки, яка була змінена у зв'язку з введенням воєнного стану і тим, що Державний земельний кадастр і Державний реєстр речових прав на нерухоме майно протягом тривалого часу не працювали.

В принципі, таких досить значних доповнень немає. Є тільки доповнення щодо того, щоб зменшити розмір… сільськогосподарського виробництва з 30 до 15 відсотків різниці від нормативної грошової оцінки після розміру цільового призначення і звільнити від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва на період дії воєнного стану. Це стимулюватиме відновлення економіки.

В принципі, у нас в процесі доопрацювання порушувалося питання щодо взагалі відмови від такого інституту, як втрати сільськогосподарського виробництва. Це сприятиме… фактично це сприятиме, дасть поштовх до відновлення економіки, тому що земель сільськогосподарського призначення, їх досить, в принципі, значна кількість, і є досить значний інтерес інвесторів щодо їх використання для несільськогосподарських потреб.

В принципі, хаотичної забудови при цьому не буде, тому що в нас є чітка норма про те, що все має бути узгоджено з генеральними планами, іншою містобудівною документацією. Тобто, в принципі, хаосу не має бути, і якійсь поштовх до відновлення економіки воно дасть. Але цієї правки немає в порівняльній таблиці. Якщо комітет погодиться, то ми її тоді оформимо.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Борисович.

Богданець Андрій Володимирович, будь ласка. Руку підняв.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Дякую, пане голово.

В мене взагалі питання до Біленка. Я просто трішки розуміюся, скільки платиться взагалі за переоформлення і за втрати, якщо переоформляєш земельну ділянку, тому що мав деяке відношення в минулому житті до кар'єрів. Насправді, якщо серйозний інвестор, йому заплатити, допустимо, навіть 140-150 тисяч гривень за втрати – це не є велика якась різниця.

Тому говорити про стимулювання економіки – це не про стимулювання економіки. Не знаю, про що це, але не про стимулювання. Якщо ми говоримо тільки про аеропорти – прекрасно, про інфраструктуру – супер. Якщо ми говоримо, і це буде іти про добувні компанії, якщо ми будемо говорити про видобування корисних копалин ,і з-за цього буде, і ми із-за цього робимо цю правку, я категорично проти, щоб ця правка була взагалі оформлена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До нас приєдналась Галина Янченко. Будь ласка, ми вас слухаємо.

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Доброго ранку, колеги! Дякую за надане слово. Я рада знову з вами відновити цю дискусію, яку ми починали ще до вторгнення, щодо того, власне, що є сенс скасувати оці от, там не знаю, так звані збитки, якщо ми говоримо про переведення с/г земель у виробництво і в аеропорти. Це теж були, власне, правки колег.

Я хочу нагадати, що ми подали відповідний законопроект, який було погоджено з комітетом ще тоді, коли Микола Тарасович його очолював. І власне, було прийняте концептуальне таке як би попереднє рішення, що ми доопрацьовуємо законопроект і скасовуємо оці так званні збитки, якщо переводиться земля з с/г в промисловість.

Я дуже добре  пам'ятаю зауваження пана Богданця, тому зараз, коли ми подавали правки до цього законопроекту, ми запропонували кілька речей, в тому числі і так званих запобіжників. Що, власне, пропонується в моїх правках, я би дуже просила розглянути ці правки саме в такому вигляді. Ми пропонуємо повністю скасувати збитки, крім двох випадків, збитки при переведенні в землі промисловості, крім двох випадків.

Перше – це, якщо йдеться про якраз видобувну галузь, тобто те, про що говорив пан Богданець тільки що.

І друге – у випадку, якщо протягом 5 років буде знову змінено цільове призначення. Це теж ми з вами, колеги, детально обговорювали і, власне, пропонується така норма. Тобто, щоб не було ніяких інших зловживань, перевели в промисловість, а потім там вивели ще кудись, а лише як би щоб ми говорили про землі промисловості, і щоб там розвивалося виробництво, переробка, в тому числі агропереробка, машинобудування тощо, в тому числі сільськогосподарське, я б наполягала от саме на такому формулюванні.

Крім того, хочу повідомити вам, що також мали спілкування з заступником міністра екології, який свого часу теж достатньо довго працював в ДЗК. Його позиція збігається з тим, що ми пропонуємо в правках, тобто повністю скасувати ці збитки при переведенні в землі промисловості. Тому що насправді, якщо ми говоримо про суто таке питання поповнення бюджету, то бюджет якраз буде поповнюватися в рази більше, якщо скасувати так звані збитки.

Яким чином він буде поповнюватися, цей бюджет, більше? По-перше, податки на землю, вони більші, якщо ми говоримо про цільове призначення землі промисловості, ніж есгешні землі. По-друге, і це те, що як би цей аргумент, який я вам наводила минулого разу в грудні і в січні про те, що з одного умовного гектару переробки, виробництва тощо може бути створено на порядок більше і робочих місць, і сплачено податків до місцевих і національного бюджету.

Тому насправді, якщо ми говоримо про стимулювання, якщо ми говоримо про правильну державну політику, про правильні сигнали, то я б, чесно кажучи, наполягала на тому, щоб скасувати такі збитки повністю. На мою точку зору, зменшення вартості з 30 до 15 відсотків, воно суттєво ситуацію не змінить, все одно це адміністрування цієї виплати, все одно це теж як би про сигнал – сигнал, який держава шле інвестору, що нам важливіша есгешна земля, ніж виробництво і так далі.

І, вибачте, ми тоді в такому випадку будемо, якщо ми залишимося на таких позиціях, то нашу економіку можна буде характеризувати цитатами Шевченка "на панщині пшеницю жала", а не, власне, країну, яка іде вперед, яка розвиває виробництво, яка розвиває переробку тощо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина.

Будь ласка, Сергій Борисович Біленко, прокоментуйте, бо ми там багато правок врахували, щоб всі розуміли, які враховані правки Галини.

 

БІЛЕНКО С.Б. Її поправки враховані в частині звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у випадках зміни цільового призначення земельних ділянок для розміщення аеропортів.

І тут просто те, що я казав, що в процесі доопрацювання були… А, в неї ще була поправка щодо того, щоб звільнити також, щоб це звільнення поширювалось також на випадки віднесення земельних ділянок до земель промисловості та транспорту, ну, за певними виключеннями.

А те, що я казав, що в процесі доопрацювання лунали, в принципі, ідеї щодо того, щоб відмовитися повністю від цього інституту – втрати сільськогосподарського виробництва. Але якщо це буде підтримано і нам потрібно буде декілька інших законів змінювати, я їх потім перелік дам, ну, якщо комітет вирішить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Сергій Борисович, а ще ми хочемо розуміти стосовно надр, те, що Андрій Володимирович Богданець говорив. Там ці позиції, вони як там в цих правках?

 

БІЛЕНКО С.Б. Це рішення політичне. Тобто, якщо ми, дійсно, звільнимо від відшкодування втрат якісь… ну, оформлювати земельні ділянки буде простіше. Майже всі родовища корисних копалин розташовані на землях сільськогосподарського призначення. Тому, ну, добувній промисловості буде краще, скажімо так, якщо потрібен якийсь, ми говоримо, про відновлення економіки, то це питання може бути розглянуте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, якщо це буде виробництво, і ми, наприклад, якщо комітет вирішить зовсім не відраховувати ці збитки – не зменшити їх, а зовсім не відраховувати – і ми це, може, зміна цільового призначення цієї земельної ділянки, я для себе і мої колеги хочуть розуміти: це для виробництва, це для промисловості чи все ж таки можуть бути і добичі корисних копалин, щоб ми до добичі не дійшли. Бо я вважаю, що у Богданця Андрія Володимировича дуже таке влучне зауваження по цьому питанню, думаю, що...

Є таке чи ні?

 

_______________. Якщо ми повністю відмовляємося від втрат, то звісно, ми не можемо їх лише для розробки корисних копалин поширити. Тут просто треба визначитись політично. Тобто або ми даємо звільнення конкретному об'єкту, тобто конкретним об'єктам, наприклад, промисловість, аеропорти, чи повністю відмовляємось. А повністю їх скасовувати, залишити лише для видобувної промисловості, якось воно не дуже, якщо чесно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Андрій Володимирович Богданець, руку підняв, будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я ще хотів зауважити, що для переробної галузі сільськогосподарського призначення не потрібно переводити в землі промисловості. Вони можуть працювати і будувати переробні комплекси в яких там, я не знаю, не пам'ятаю, 70 чи 80 відсотків присутня сільськогосподарська продукція. Не потрібно переводити, вони мають право ставити переробні комплекси на землях сільськогосподарського призначення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Галина Янченко.

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Це не так. Друзі, це насправді як би не так, і ми теж з вами мали цю дискусію. Я вам теж пояснювала, що це не так. Якщо ми говоримо суто про агропереробку, то вона теж має багато компонентів, агропереробка буває різною. І умовно кажучи, там виробництво, наприклад, лимонної кислоти і виробництва якихось там, такої поглибленої переробки, воно потребує зміни цільового призначення. Це, по-перше.

По-друге, для того, щоб у тому числі аграрна галузь розвивалась, а не лише, потрібно, в тому числі, стимулювати і машинобудівельну галузь. І у нас була державна програма до цього року про компенсацію там частки виробництва. Ви ж сільськогосподарську техніку на сільськогосподарській землі виробляти не зможете, при всій повазі.

Крім того, якщо ми говоримо, наприклад, про індустріальні парки, ми сприйняли з вами недавно такі стимули, то індустріальний парк, щоб він там не переробляв, він так само не може бути навіть зареєстрований на землі сільськогосподарського призначення. І це ми не говоримо взагалі про розвиток виробництва будь-якого. І, знову ж таки, я наполягаю на тому, щоб будь-яке виробництво – чи то агропереробка, чи то інша переробка, чи то взагалі виробництво – воно створює на порядок більше робочих місць і воно генерує на порядок більше прибутку, а відповідно і відрахування до бюджету.

Друзі, я вам хочу сказати, що насправді як би, не знаю, нагадати комусь, комусь повідомити, що 13 відсотків українських компаній, українських підприємств релокувалися за межі нашої країни, тобто вони переїхали за кордон. І велике питання, чи ми зможемо їх повернути, яким чином?

Тому на сьогоднішній день оці от торги про те, що: може, ми не будемо стимулювати економіку, може, ми там будемо, але насильно, – вони, чесно кажучи, ну, ні до чого хорошого не приведуть. Нам на сьогоднішній день потрібно приймати досить радикальні рішення в інтересах економіки, в інтересах підприємства і в інтересах, звичайно, що виробництв, які генерують додану вартість.

Тому, друзі, все ж таки прошу розглянути можливість повністю скасувати оці от збитки при переведенні есгешної землі в землі промисловості і в окремі землі транспорту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина.

Артем Олегович Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, шановний пане голово.

Радий бачити Галину Янченко із слушною темою. Колись ми дійсно дискутували по цьому питанню.

Шановні друзі, колеги, я хотів би нагадати, що в нас дуже, можна сказати, жорстокий етап війни починається і він іде. На сьогоднішній день сім ракет потрапили в Миколаїв, дрони літали над Одесою. Деякі селища, деякі міста взагалі зруйновані, Маріуполь зруйнований вщент і дуже-дуже всього багато.

В свою чергу що інвесторам дає не те, що сигнал, взагалі війна – це максимально не інвестиційно привабливий, так скажімо, чинник, який не передбачається страховими компаніями, який не передбачається і банками, які отримують кредити під це. І коли ми піднімаємо дискусію стосовно того, чи компенсуємо ми родючий шар с/г землі під час воєнного стану, коли у нас вище 40 мільйонів цих земель, коли вони всі розбиті по одноосібниках, які не платять на сьогоднішній день податок, і піднімаємо питання, що це будуть аеропорти, або це буде навіть добування корисних копалень, яких, на превеликий жаль, не так вже багато добувається в нашій країні по різних причинах.

Може, це було колись в 1991 році такі політичні, так би мовити, рішення, коли все видобувається, нафта і газ з Росії, а потім просто через нас транспортується. Дуже багато чинників, які на сьогоднішній день ми не знаємо, і дай бог, одним із ключових питань вирішення цього – це, на превеликий жаль, це війна, що відкриє нам двері і дасть поштовх для розвиту. І коли ми встаємо, або йти по ліберальному шляху, або, вибачте, тисячу або там 100 тисяч, залежить від гектару родючого шару ґрунту, ми приймаємо рішення, що це ще треба розглянути.

Я хотів би всім членам аграрного комітету, членам і Кабміну. У нас колись, зараз це міністр АПК, був Микола Тарасович Сольський головою комітету. У всіх до нього різне ставлення було, але він колись казав дуже слушну думку, що, якщо ми наш – а він, ви знаєте, що аграрного сектору дуже гарно ставиться і має дотичність, а зараз як ніколи – то якщо на наших землях почнуть строїти заводи, це, мабуть, найвеличніше благо, яке може спуститися на нашу землю.

Я, одним словом, за те, що взагалі скасувати воєнний стан, бо якщо навіть скасуємо ми воєнний стан і будуть якісь прегради, то коли Миколаїв почнуть відбудовувати? Та немає ні одного вже живого місця. Сьогодні  зруйнована, не буду вже казати, яка будівля, і це, вибачте, вже просто абсурд, куди вже стріляють, помимо дев'ятиповерхівки. Де зруйновані села, де, коли закінчиться війна нашою перемогою і зніметься воєнний стан, ще 15 років мінімум треба, щоб, я не знаю, розроблялися ГОКи, якщо всі так переживають за добувну галузь надр. Щоб сюди переналаштувались заводи, або навіть ті заводи, які, Галина Янченко сказала… це правдива інформація, що до мене звертаються люди: куди ми можемо перенести своє виробництво з України – з. Тобто завжди в, а тут уже з України.

І тому я просто не розумію, які можуть бути навіть такі застереження, коли в нас нічого не працює на сьогоднішній день взагалі, а деякі села і міста уже зруйновані. І я просто наполягаю і прошу як людина з міста, де мої батьки і вже все зруйновано, вже нічого немає. І це єдине місто, яке стоїть сейчас щитом титановим перед тим, як буде захвачен весь, не дай бог, південь, і його треба буде вибудовувати.

Там повинні будуть пароходы будуватися, воєнні кораблі. Там повинні бути кар'єри, щоб було дуже дешеве плече того ж, якщо ми говоримо про звичайні кар'єри щебеню й піску, то щоб було максимально дешево для держави вибудувати ці міста.

Я розумію і дуже поважаю Андрія Богданця і, може, інших, але в Тернополі таких втрат нема, в Хмельницьку або в інших областях теж. Але я от тільки щойно повернувся – це жах. І якщо кар'єр треба буде зробити прямо в п'яти кілометрах від Миколаєва, бо там пісок, то якщо екологія буде, вибачте, проти, то пускай беруть свої руки і йдуть будувати самі.

Я про те, що взагалі зняти всі застереження. Якщо що, то приймемо новий закон, коли прийде час і повернемо це. Але на сьогоднішній день я підтримую повністю Галину Янченко, що треба сигнал інвесторам різного типу – вітчизняним, іноземним, різним інвесторам – всім тим, хто хоче в країну, в нашу країну вкласти гроші. Якщо хтось проти, то прошу, візьміть і самі вкладіть ці гроші зараз під час війни.

Тому я прошу всі… (Не чути) повністю всі і під час воєнного, все зняти просто, щоб сюди могли зайти інвестори і будуватися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович, за такий спіч.

В нас ще хоче висловитися Олег Сергійович Тарасов, підняв руку, будь ласка.

 

ТАРАСОВ О.С. Дякую за надане слово.

Я підтримую ініціативу Галини Янченко. Справді таки знаю, як складно побудувати підприємство переробки на землях сільгоспугідь. Тому її ініціативи вважаю доречними, коректними і абсолютно правильними. І прошу колег теж підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, Олег Сергійович.

Богданець руку підняв.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я хотів просто Артему відповісти. Так, я з Тернополя, але дуже добре розумію, що відбувається на сході і в Маріуполі, і в Миколаєві. Ми всі живемо в одній країні, тут не потрібно зараз тикати пальцями, хто звідки і хто де живе.

На рахунок того, що будуть відбудовуватися міста, то я хочу сказати, що міста відбудовуються не на с/г землі, а на комунальній, там трошки інше. Ви, може, не знаєте, я вам скажу.

А на рахунок якби самої ініціативи, от я послухав Олега Тарасова. В принципі, якщо йде розмова про, наприклад, якщо ми зробимо там у поправці – індустріальні парки або землі промисловості – ну, добре, хай будуть землі промисловості, але видобувну галузь або там, допустимо, як там була колись правка, якщо не помиляюся, землі... скажи, будь ласка, Сергій Біленко... кладовищ, якщо я не помиляюся. То, в принципі, трішки абсурд такий був для мене.

Я ще раз говорю, якщо великі промислові комплекси працюють, ще раз: за 10 гектарів заплатити 100 тисяч гривень втрат для великого інвестора не складає ніяких проблем. При тому всьому, що ми прийняли закон, що в межах земель, якими розпоряджаються територіальні громади або, зокрема, територіальні громади, вони мають право переводити і для інвестора виділяти землі, які знаходяться у них на балансі і ними розпоряджаються.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович.

Нагаєвський руку піднімав. Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

Я б хотів би підтримати Галину в цьому питанні все ж таки. І Артем Олегович, такий, в принципі, дійсно, емоційний спіч дав. Ми, дійсно, маємо зараз стимулювати економіку, і ми, дійсно, маємо створити всі умови для того, щоб відбувалась ця релокація, щоб відбувалось будівництво виробництва, переробки. Це, в принципі, зараз не те питання, за яке варто дискутувати.

І те, що я хотів сказати, Артем Олегович озвучив, що ми, проаналізувавши ці всі речі, зможемо поступово потім в майбутньому десь якісь запобіжники врахувати і знову ж таки поправити. Тому зараз, я вважаю, що треба голосувати в такій редакції, треба скасувати ці сільгоспвтрати і дати можливість бізнесу розвиватися на цих землях, на цих територіях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Сергійович.

Чорноморов Артем Олегович, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хотів просто вибачитися. Я ні в якому разі не хотів зазначити якось, звідки чи з якого регіону або народний депутат, або мешканці України. І дійсно, Андрій Богданець, він в залі, я дуже багато з ним завжди спілкувався, тому що він як ніхто знає з 14-го року, що насправді, і на собі відчув, що саме відбувається зараз з нашою країною, він це відчув.

Я просто хотів сказати, що основне, що те широкомасштабне вторгнення, яке зараз відбувається, і щоб його потім ліквідувати, наслідки цього всього, то на сьогоднішній день, навіть якщо навколо міста Миколаєва, що я хотів зазначити, зроблять просто, вибачте, як сир порозкопують навколо, за межами міста, щоб відбудувати саме місто, то я буду це тільки радий, щоб тільки це бистріше все було, знову створились домівки і все інше, де люди зможуть мешкати.

А стосовно, маючи досвід роботи з інвестором, дійсно, інвестору 140 по курсу або 180 по курсу – йому дійсно це небагато, це небагато. Але міжнародному інвестору, який не дуже розуміється взагалі в ментальності і в роботі на території України, але хоче долучитися… знаєте, наша війна на слуху у всього світу і кожний інвестор може мати даже за честь сюди зайти, щоб потім своїм внукам… або компанія хоче це як піар-акція, що я відновлював те чи інше селище. То коли вони дізнаються, що аграрна країна, яка, вибачте, стала аграрною тільки ось недавно, а в 91-му році ми, вибачте, але запускали в космос ракети і були другою космічною країною, просто вони ж не розбираються,
– це був сигнал, що вчепились за аграрну історію, не прийняли те. Їм так аналітики їхні скажуть, консультанти, той же Bain & Company, McKinsey, всі великі консалтингові компанії скажуть: дивіться, тут така історія, вони не підтримали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, зрозуміло. Я бачу, що всі...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Саме головне, третє, саме головне – податки, збільшуються податки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, все зрозуміло. Я бачу, що більшість членів комітету про всяк випадок, тих, хто висловлювався по цьому питанню, за те, щоб трохи змінити цю статтю, цей пункт і цю правку. Тому давайте ми за те будемо голосувати, і правка потребує виключення деяких моментів і зміни в ряді законів та кодексів у тому числі.

Тому, Олександр Георгійович, якщо ви мене чуєте, давайте сформулюємо правильно зараз голосування, з яких законів будуть якісь зміни, в яких законах, щоб ми, щоб всі правильно розуміли це, і тоді поставимо це на голосування. 

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, Олександр Васильович. Так, Олександр Васильович, дякую вам.

Треба поставити на голосування таку пропозицію щодо виключення з Земельного кодексу та законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про Державний земельний кадастр", про контроль за використанням та охороною земель, "Про охорону земель", "Про землеустрій" та "Про оцінку земель", поняття відшкодування втрат сільгоспвиробництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ставимо цю пропозицію на голосування. Будь ласка, голосуємо.

Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Так-так, давайте.

Гайду Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не проти, я – за.

 

КУЧЕР М.І. За.

Мейдич Олег Леонідович. Олег Леонідович!

 

МЕЙДИЧ О.Л. Микола Іванович, я – за.

 

КУЧЕР М.І. За. Дякую, Олег Леонідович.

Рудик Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Утримався.

 

КУЧЕР М.І. Утримався. Дякую, Сергій Ярославович.

Халімон Павло Віталійович.

Чернявський Степан Миколайович. Степан Миколайович!

Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Уточнення: ми голосуємо, щоб повністю зняти? Колеги, щоб повністю зняти оплату?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, повністю зняти відшкодування.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я – утримався.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Андрій Володимирович.

 

ЯНЧЕНКО Г.І. Колеги, а можна уточнити? Тобто повністю чи лише для земель промисловості і окремих по транспорту?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. От у мене по тому питання було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, зачитайте ще раз всю…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ми пропонували зняти повністю. Врахувати те, що сказав Артем Олегович. Пані Галина, це включає вашу правку, що виключити з тих всіх законів відшкодування витрат. Так, Сергій Борисович?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так, тобто виключити повністю поняття інституту "відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва" як із Земельного кодексу, так і з інших законів, не тільки в період воєнного стану, а також в інший час.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Які я озвучив.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Богданець Андрій Володимирович, то за чи утримався?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Ні-ні, я – утримався. Якщо повністю, то я – утримався.

 

КУЧЕР М.І. Утримався.

Бунін Сергій Валерійович.

Герасимов Артур Володимирович. Артур Володимирович!

Грищенко Тетяна Миколаївна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Гузенко Максим Васильович. Максим Васильович!

Івченко Вадим Євгенович.

Кириченко Микола Олександрович.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Микола Олександрович.

Костюк Дмитро Сергійович. Дмитро Сергійович!

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

КУЧЕР М.І. За.

Кучер – за.

Лабазюк Сергій Петрович.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Сергій Петрович.

Литвиненко Сергій Анатолійович.

Нагаєвський Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Артем Сергійович.

Нікітіна Марина Вікторівна.

 

НІКІТІНА М.В. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Марина Вікторівна.

Петьовка Василь Васильович.

Салійчук Олександр В'ячеславович. Олександр В'ячеславович!

Соломчук Дмитро Вікторович.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Колись був "проти", але враховуючи ситуацію, так, на сьогоднішній день це важливо. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Дмитро Вікторович.

Столар Вадим Михайлович.

Тарасов Олег Сергійович. Олег Сергійович!

 

ТАРАСОВ О.С. Я підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Підтримуєш? Дякую, Олег Сергійович.

Тимофійчук Володимир Ярославович.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За, підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Володимир Ярославович.

Христенко Федір Володимирович.

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Підтримую і вдячний всім, хто підтримав. Дякую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Шол Маргарита Віталіївна.

 

ШОЛ М.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Маргарита Віталіївна, дякую.

І Юрчишин Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

КУЧЕР М.І. І того: 15 – за, 2 – утримались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді я ставлю пропозицію підтримати сам законопроект.

 

_______________. Пане голово, а можна ще одне питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

_______________. Я хотів би поставити на голосування 147 правку, яку не підтримали. Це моя поправка, правка, вірніше.

Якщо можна, Біленко Сергій, прокоментувати, чому вона відхилена.

 

БІЛЕНКО С.Б. А можна номер правки?

 

_______________. 147-а.

 

БІЛЕНКО С.Б. Зараз.

Так, поправкою було запропоновано виключити із редакції першого читання положення про те, що Укрзалізниця може здійснювати будівництво на земельних ділянках, що належать їй на праві постійного користування, не тільки за рахунок власних, а й за рахунок залучених коштів.

Однією із цілей цього законопроекту є сприяння будівництву логістичних терміналів і взагалі відновлення транспортної інфраструктури. Ці землі з відповідними комунікаціями, з путями є в постійному користуванні Укрзалізниці. Укрзалізниця, наскільки я розумію, має, хоче отримати можливість залучати до будівництва вказаних об'єктів також і приватні кошти, тому що держава в повному обсязі не Зможе це забезпечити власними силами.

Тому це пропонується закріпити. Я хочу зауважити, що в принципі тут кардинальних змін взагалі не вноситься. Єдине тут… тому що будь-який власник та користувач земельний ділянки може залучати кошти для будівництва на власних об'єктах. Єдине, що тут вводиться, щоб не було таких серйозних зловживань, що порядок залучення цих коштів визначається Кабінетом Міністрів, все. Тобто у нас немає заборони, навіть зараз немає заборони Укрзалізниці залучати певні кошти для будівництва відповідних об'єктів.

 

_______________. Зрозумів. Сергій, а я от, просто питання до вас. Скажіть, от допустимо, хоче інвестор, вони побудували ділянку, побудували якийсь термінал або нерухомість якусь, так, і от вони там хочуть, допустимо, побили горшки між собою, хочуть вони якось розділити, хоче інвестор там вийти, а він кошти туди вклав, так побудував земельну ділянку. Якщо там на ній стоїть їхнє нерухоме майно, відповідно земельна ділянка може перереєстровуватися під нерухомим майном, і вже ця ділянка стає власністю того інвестора приватного, який вклав кошти в будівництво того нерухомого майна. Правильно?

 

БІЛЕНКО С.Б. Якщо це спільне будівництво, то там буде розподілятися, скоріше за все, відповідно до часток, які внесені з тих, хто робив інвестиції. І саме для цих речей включено норму щодо того, що має бути кабмінівський порядок, і ці умови мають бути визначені саме в кабмінівському порядку. Тобто тут мова йде про спільне фінансування, в тому числі за рахунок…

 

_______________. Спільне фінансування, але я не бачу, на жаль, я не знайшов спільне фінансування, в якій пропорції, бо все-таки ви розумієте…

 

БІЛЕНКО С.Б. Це Кабмін має визначати. Ми ж не можемо земельні питання визначати там, як має здійснюватися будівництво.

 

_______________. Моя просто пересторога тут, давайте не будемо все-таки робити, що Богданець там проти всіх інвестицій. Але просто в мене пересторога така, допустимо, хороший, ласий шмат, допустимо, якоїсь ділянки, який належить Укрзалізниці. Приходить інвестор, який хоче цю ділянку, умовно кажучи, просто забрати собі і там зробити собі бізнес. І це буде ділянка, побудована на державному, скажімо, на державній землі, вірніше, на землі, яка належить в постійному користуванні в державному підприємстві. Але це така буде скрита, скажімо, така скрита можливість просто цей шмат, допустимо, залізничного полотна або залізничної ділянки просто собі забрати, просто інвестицію в щось, розумієте.

Я б хотів, щоб це було більше якоюсь, скажімо, були запобіжники, щоб навіть при будівництві таких терміналів все-таки розпорядження тією земельною ділянкою і тим полотном залишалися в державі.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Можна я скажу, Андрій?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я думаю, що це не зовсім так, бо, всі ми розуміємо, що є законодавчий підхід, технічна розробка документації. І не може інвестор будувати там за свої кошти на державній землі, там постійне користування чи не постійне, якісь об'єкти. Все ж таки інвестиція – це буде залучення коштів у саму корпорацію, у саме підприємство Укрзалізниця. А вже Укрзалізниця буде сумісно з цими інвестиційними грошима, розпоряджаючись ними, будувати ці об'єкти. Якщо навіть інвестор захоче вийти з цього проекту, то він не зможе виокремити частину майнового комплексу і претендувати на якусь частину земельної ділянки. Ну, це просто буде процес відшкодування Укрзалізниці цьому інвестору, це буде грошова форма. Ні в якому випадку тут не може бути такого, що інвестор може претендувати на частину майнового комплексу, і будувати він також не може на землі постійного користування.

 

БІЛЕНКО С.Б. Можна ще от?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Сергій Борисович.

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, у нас це вже заборонено. У нас є стаття 84 частина четверта, яка визначає, що землі під державними залізницями в приватну власність передаватися не можуть. Тобто якщо мова іде саме, от залізниця сама, то воно не передасться. А воно чітко заборонено от статтею 84, яка визначає перелік тих земель, що не можуть взагалі передаватися до приватної...

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. У нас взагалі мораторій на передачу і на продаж ... (Не чути) форму, державної землі чи комунальної власності, чи державної.

 

_____________. Це все, все, добре, я  зрозумів. Дякую, дякую, Сергій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, колеги.

Отже, будемо вже голосувати. Пропозиція підтримати порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель (друге читання) (реєстраційний номер 7636), з пропозиціями, внесеними від комітету та редакційними уточненнями її положень.

Рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект в другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій комітетом з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням. Прошу голосувати, будь ласка.

 

КУЧЕР М.І. Гайду Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олександр Васильович.

Мейдич Олег Леонідович.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олег Леонідович.

Рудик Сергій Ярославович. Сергій Ярославович.

Халімон Павло Віталійович.

Чернявський Степан Миколайович.

Чайківський Іван Адамович.

Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Андрій Володимирович.

Бунін Сергій Валерійович.

Герасимов Артур Володимирович.

Грищенко Тетяна Миколаївна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Я – підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Тетяно Миколаївно.

Гузенко Максим Васильович.

Івченко Вадим Євгенович.

Кириченко Микола Олександрович.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Микола Олександрович.

Костюк Дмитро Сергійович.

 

КОСТЮК Д.С. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Дмитро Сергійович.

Кучер – за.

Лабазюк Сергій Петрович.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Сергій Петрович.

Литвиненко Сергій Анатолійович.

Нагаєвський Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Артем Сергійович.

Нікітіна Марина Вікторівна.

 

НІКІТІНА М.В. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Марина Вікторівна.

Петьовка Василь Васильович.

Салійчук Олександр В'ячеславович.

 

САЛІЙЧУК О.В. Салійчук підтримує.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олександр В'ячеславович.

Соломчук Дмитро Вікторович.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Дмитро Вікторович.

Столар Вадим Михайлович.

Тарасов Олег Сергійович.

 

ТАРАСОВ О.С. Підтримую, Микола Іванович. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олег Сергійович.

Тимофійчук Володимир Ярославович.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Володимир Ярославович.

Христенко Федір Володимирович.

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я – за. І після голосування можна мені слово на одну хвилину? Дякую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Артем Олегович.

Шол Маргарита Віталіївна.

 

ШОЛ М.В. Підтримую. Дякую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Маргарита Віталіївна.

Юрчишин Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Сказав – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

 

РУДИК С.Я. Колеги, я перепрошую, я виходив зі зв'язку. Ми за закон чи за правку?

 

КУЧЕР М.І. За закон.

 

РУДИК С.Я. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Сергій Ярославович.

І того: 18 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович.

Колеги, рішення прийнято і закон проголосований.

Артем Олегович хотів слово. Будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановні колеги, дивіться, дуже коротко. Коли у нас був турборежим, всі пам'ятають цю історію, тоді був один Закон 2194, була внесена певна норма, яка дозволяє орендарю без погодження власника землі передати земельну ділянку як заставу, або право її оренди як заставу, без погодження орендаря, або інше, що не передбачено в договорі.

Не знаю, у моєї мами 4,5 гектара землі пай, там в договорі, який складався 15 років, взагалі нічого не передбачено, тому що на той час земля взагалі не була таким активом. Тобто ніхто не думав, що її можна буде в заставу кудись передавати.

Тому, коротко, я подав правку на те, щоб цю норму убрати, бо я дійсно вважаю, що це несправедливо, що у когось є у бабусі земельна ділянка, хтось її взяв 7 років назад під контракт в оренду і зараз може в банк, без погодження право оренди передати під заставу. І мою правку не врахували, по певних там різних причинах, не буду говорити.

Я її не ставив на комітеті на підтвердження, поясню чому. Тому що, може, і комітет підтримав би, що треба все ж таки справедливість навести. Але я все ж таки буду просити голову комітету і вас, я хотів би цю правку поставити на голосування в залі. Нехай всі народні депутати визначаться, дійсно, чи готові ми дати різним формам власності – юрособам, фермерам, які взяли земельну ділянку в оренду – без погодження, ще раз кажу, власника, це те, що ми з вами прийняли, передавати право оренди в заставу в банк або в інші фінансові установи.

Дякую.

 

_______________. Можна, я репліку, Артем Олегович? Чи запитання. А яким чином це стосується власника земельної ділянки, якщо це право оренди земельної ділянки і ніяким чином право орендодавця не порушується? В нього є строк оренди земельної ділянки, наприклад, це 15 років, 7 чи 10 років пройшло, орендар чи на 10-й рік заклав своє право оренди в банк, але строк дії договору при цьому не подовжується. Він все одно припиниться через 5 років, коли 15-й рік наступить, і все-одно повернеться до орендодавця питання, з ким перезаключати договір. Воно орендодавця, в принципі, це право передачі своєї оренди, ніяк не стосується, воно його ніяк не  порушує.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вам відповім на це запитання, і я вам відповім на дуже простому прикладі: ви навіть не будете знати, хто може змінитися, вашому орендарю. Наприклад, ви дали машину мені в оренду, щоб я був таксистом. Ну, ви знаєте, що я непоганий таксист, хорошо їжджу і дуже уважно слідкую за вашою машиною. Так, як із землею, яка по Конституції вважається скарбом нашої нації і ми повинні берегти більше всього. А я взяв і передав Ашотіку. А Ашотік сємєчки жує в цій машині. І ви навіть цього не знаєте, вас це не стосується. Але це ваша улюблена машина, яку ви довірили мені.

А я вважаю, що земля, яку людина отримала… І зараз всі за ці паї просто в кожному селі, як мажоритарник я вам скажу, що за ці 2 гектари йде просто війна. То я вважаю, що власник землі повинен знати, хто користується його землею. А ця правка, яка була проголосована нами в 2194, взагалі скасовує якісь взагалі інтереси або маленький навіть контроль від власника цієї землі. Ну, я вважаю, вибачте, але повністю зав'язувати очі власнику землі і тим паче, коли ця земля передається в заставу, в заставу банківській або фінансовій структурі.

 

_______________. Я зрозумів. Тобто ви маєте на увазі виснаження або занедбання земельної ділянки. Ви про це говорите?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я навіть хочу вернути агрохімпаспорти, але дуже є великий супротив з різних агрохолдингів. Я думаю, ми до цієї теми потім повернемося, тому що, коли наші з вами внуки будуть щось саджати на землі, яка буде вже кольору, вибачте, як оця папка, а не як оцей коврик.

Дякую.

 

_______________. В принципі, якщо питання стосується виснаження і занедбання землі, то це питання має право на дискусію, тобто проговоримо це. Я думаю, що поспілкуємося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую колеги. Поки ми тут говоримо, у нас люди виходять з комітету. Нам ще треба третє питання проговорити.

Давайте перейдемо до третього питання. Артем Олегович, ми все зрозуміли. Дійсно, це ваше право в залі це поставити на підтвердження.

Третє питання. Про затвердження рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Стан та перспективи розвитку аграрного сектору в Поліській зоні в умовах воєнного стану" 22 вересня 2022 року в місті Житомир. 22 вересня цього року в місті Житомирі відбулися зазначені слухання. Ці слухання були за ініціативою нашого колеги народного депутата Грищенко Тетяна Миколаївна і всім колегам, які знайшли час приєднатися, всім дуже дякую.

Ми з вами переконалися, що попри військові та економічні виклики, завдяки фермерським господарствам, аграрним підприємствам, які працюють на забезпечення продовольчої безпеки, аграрна сфера Житомирщини розвивається, зокрема, ми мали можливість познайомитися з роботою місцевих агропідприємств. Так фермерське господарство "Збінський", де вся родина працює над вирощування індиків, а також займається рослинництвом, вирощує лохину, лаванду, а також має власну пасіку та переробні потужності. А товариство "Вега Агро" має свій елеватор та демонстраційні ділянки з вирощування кукурудзи, має сучасний агрономічний досвід у захисті посівів від хвороб та шкідників завдяки широкій сівозміні та використанню стійких до хвороб гібридів.

Особливістю роботи цих підприємств є впровадження інновацій, які будуть відігравати ключову роль в аграрному секторі і в відновленні економіки України та забезпеченні продовольчої безпеки держави. За результатами слухань секретаріат комітету підготував проект рекомендацій, в якому враховані та узагальнені всі пропозиції, що були висловлені на слуханнях народними депутатами і представниками аграрної спільноти. Проект рекомендацій вам було розіслано, щоб ви могли з ним ознайомитися.

Ставлю на голосування пропозицію схвалити рекомендації комітетських слухань на тему: "Стан та перспективи розвитку аграрного сектору в Поліській зоні в умовах воєнного стану" і направити їх Голові Верховної Ради України та до Кабінету Міністрів України.

Колеги, прошу голосувати.

Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Гайду Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Мейдич Олег Леонідович.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Микола Іванович, я підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олег Леонідович.

Рудик Сергій Ярославович.

Халімон Павло Віталійович.

Чернявський Степан Миколайович.

Чайківський Іван Адамович.

Богданець Андрій Володимирович. Андрій Володимирович.

Бунін Сергій Валерійович.

Герасимов Артур Володимирович.

Грищенко Тетяна Миколаївна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Я – за. І дякую, колеги усім, хто долучився до наших слухань.

 

КУЧЕР М.І. Дякую.

Гузенко Максим Васильович.

Івченко Вадим Євгенович.

Кириченко Микола Олександрович.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Підтримую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Микола Олександрович.

Костюк Дмитро Сергійович.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Дмитро Сергійович.

Кучер – за.

Лабазюк Сергій Петрович.

 

БУНІН С.В. Микола Іванович, Бунін – за.

 

КУЧЕР М.І. Бунін. Дякую, Сергій Валерійович.

 

ХАЛІМОН П.В. Микола Іванович, Павло Халімон – за.

 

КУЧЕР М.І. Павло Віталійович, дякую.

Лабазюк Сергій Петрович.

Литвиненко Сергій Анатолійович.

Нагаєвський Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Артем Сергійович.

Нікітіна Марина Вікторівна.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Марина Вікторівна.

Петьовка Василь Васильович.

Салійчук Олександр В'ячеславович. Олександр В'ячеславович.

Соломчук Дмитро Вікторович. Дмитро Вікторович.

Столар Вадим Михайлович.

Тарасов Олег Сергійович.

 

ТАРАСОВ О.С. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Олег Сергійович.

 

КУЧЕР М.І. Тимофійчук Володимир Ярославович.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Володимир Ярославович.

Христенко Федір Володимирович.

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Особисто від мене – найкраще на сьогоднішній  день виїзне засідання. Я – за.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Артем Олегович.

Шол Маргарита Віталіївна.

 

ШОЛ М.В. Я – за, Микола Іванович. Дякую.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Маргарита Віталіївна.

І Юрчишин Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

КУЧЕР М.І. Дякую, Петро Васильович.

15 – за.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Рівно 15, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. 15 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович. Рішення прийнято.

І четверте – "Різне". Колеги, в кого є якісь пропозиції, питання якісь, будь ласка.

Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Якщо мене в ефірі так багато.

Я хотів зазначити, що колись в 2021 році або в 20-му, я вже не пам'ятаю, ми декілька разів, була робоча група, де я – голова, зам був Бунін Сергій Валерійович. На сьогоднішній день уже дійшла до фінального завершення ця робоча група. І наступне комітету я хотів би прозвітувати, що, так би мовити, для протоколу щодо раціонального рішення по ліквідації аграрного фонду, обох: і ПАТ, і той, що державний. Хотілось би зазначити, що вже державою прийнято рішення, що один із них піде на приватизацію, а другий буде до кінця цього року, якщо не помиляюсь, ліквідовано.

Тому я хотів би на наступному комітеті, якщо можна, стисло зазначити, що така робоча група була створена і вже є її фінальне завершення. Олександр Георгійович скаже, чи є це доречним, чи ні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Колеги, у кого ще є якісь пропозиції, зауваження? Добре. Якщо ні, дякую всім. Комітет оголошую закритим. Микола Іванович, вам дуже дякую за допомогу.