СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
03 березня 2023 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
_______________. Доброго дня шановні народні депутати.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, уже є кворум, 17 депутатів зараз у чаті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки, Олександр Георгійович?
СТАРИНЕЦЬ О.Г.Олександр Васильович, 17 зараз.
_______________. Всім доброго дня, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня. Тоді ми можемо починати вже.
_______________. Добрий день всім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день.
Іван Адамович, може, почнемо вже перекличку нашу?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, давайте тоді керуйте та й працюємо. Чим швидше тим краще.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Тоді проводимо реєстрацію членів комітету. Будь ласка, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, Олександр Васильович Гайду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Є.
Мейдич Олег.
МЕЙДИЧ О.Л. Ваня, я на місці. Привіт.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Привіт.
Рудик Сергій.
РУДИК С.Я. На місці.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло. Халімон Павло.
Чернявський Степан.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, доброго дня. Всім привіт. Іван Адамович, присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Степан Миколайович, привіт.
Чайківський присутній.
Богданець Андрій. Богданець Андрій!
Бунін Сергій.
БУНІН С.В. Всім привіт. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, привіт, Сергій.
Герасимов Артур. Герасимов Артур.
Грищенко Тетяна.
ГРИЩЕНКО Т.М. Доброго дня, колеги. Присутня.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Тетяна Миколаївна.
Гузенко Максим. Гузенко Максим.
Кириченко Микола. Кириченко Микола.
Костюк Дмитро.
КОСТЮК Д.С. Всім привіт. Є.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, Діма, привіт.
Кучер Микола. Кучер Микола.
Лабазюк Сергій.
ЛАБАЗЮК С.П. Колеги, доброго дня. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Сергій Петрович.
Литвиненко Сергій. Литвиненко Сергій.
Нагаєвський Артем.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Доброго дня всім. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Артем Сергійович.
Нікітіна Марина.
НІКІТІНА М.В. Доброго дня. Присутня.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Марина Вікторівна.
Петьовка Василь. Петьовка Василь!
Салійчук Олександр. Салійчук Олександр!
Соломчук Дмитро. Соломчук Дмитро!
Стернійчук Валерій.
СТЕРНІЙЧУК В.О. Доброго дня всім. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Валерій Олександрович.
Столар Вадим.
Тарасов Олег. Тарасов Олег!
Торохтій Богдан.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня, Богдан Григорович.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Доброго дня.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тимофійчук Володимир.
ТИМОФІЙЧУК В.Я. Доброго дня. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Володимир.
Христенко Федір.
Чорноморов Артем.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Присутній.
ГУЗЕНКО М.В. Іван Адамович, а Гузенка зарахували?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артем Олегович, добрий день.
Гузенка ще не зарахував. Максим Васильович, дякую.
ГУЗЕНКО М.В. Я в дорозі, вибачаюсь. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Шол Маргарита.
ШОЛ М.В. Вітаю. Я присутня.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Маргарита Віталіївна, дякую.
Юрчишин Петро.
ЮРЧИШИН П.В. Активно беру участь.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Петро Васильович, дякую.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Іван Адамович, ще вмикається Микола Іванович Кучер, Салійчук Олександр В'ячеславович…
САЛІЙЧУК О.В. Іван Адамович, Салійчук є, вже на місці, колеги. Вітаю.
КУЧЕР М.І. І Кучер уже на місці.
КИРИЧЕНКО М.О. Кириченко Микола. Добрий день, Іван Адамович. Всім доброго дня.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день. Так, Микола…
КИРИЧЕНКО М.О. Дякую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Є, відмітив.
Кучер Микола Іванович, є вже?
КУЧЕР М.І. Кучер є, присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Микола Іванович, добрий день.
І того – 21 член комітету присутній на засіданні.
Олександр Васильович.
САЛІЙЧУК О.В. Салійчука відмітив, Іван Адамович?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кого?
САЛІЙЧУК О.В. Салійчука?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр В'ячеславович, відмітив, та.
САЛІЙЧУК О.В. Все, дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.
Починаємо наш комітет. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання.
Про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва, поданий народними депутатами України Гайду, Лабазюком, Фроловим та іншими (реєстраційний номер 8290) (від 19.12.2022).
Друге питання: про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди та приватизації державного та комунального майна, поданий народними депутатами України Наталухою, Мовчаном, Приходьком та іншими (реєстраційний номер 6102-д), від 13.02.2023).
Третє питання. Про продовження дії урядової програми "Доступні кредити 5-7-9%" для сільськогосподарських товаровиробників як інструмент забезпечення весняно-польових робіт у 2023 році. Та "Різне".
Проект порядку денного вам було розіслано. Колеги, може в когось є питання, може, додати щось треба? Тоді пропоную затвердити зазначений порядок денний. Прошу Івана Адамовича порахувати голоси членів комітету. Будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, хто за даний порядок денний, прошу голосувати.
Гайду Олександр.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.
МЕЙДИЧ О.Л. Підтримую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик Сергій.
РУДИК С.Я. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чернявський Степан.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський – за.
Бунін Сергій.
БУНІН С.В. За.
ХАЛІМОН П.В. Іван Адамович, Халімон ще – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, Павло Віталійович, відмітив тебе. За. Приймається.
Грищенко Тетяна.
ГРИЩЕНКО Т.М. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Гузенко Максим.
ГУЗЕНКО М.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кириченко Микола.
КИРИЧЕНКО М.О. Підтримую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Костюк Дмитро.
КОСТЮК Д.С. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кучер Микола.
КУЧЕР М.І. Я – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Лабазюк Сергій.
ЛАБАЗЮК С.П. За, підтримую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нагаєвський Артем.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, підтримую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нікітіна Марина.
НІКІТІНА М.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Салійчук Олександр.
САЛІЙЧУК О.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Стернійчук Валерій.
СТЕРНІЙЧУК В.О. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Стернійчук Валерій.
СТЕРНІЙЧУК В.О. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Торохтій Богдан.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Торохтій – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тимофійчук Володимир.
ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чорноморов Артем. Чорноморов Артем.
ЧОНОМОРОВ А.О. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шол Маргарита.
ШОЛ М.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин Петро.
ЮРЧИШИН П.В. Юрчишин – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 22 члени комітету є присутні на засіданні, 22 члени комітету за даний порядок денний.
БОГДАНЕЦЬ А. В. Іван Адамович, відмітьте Богданця, будь ласка. Доброго дня.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 23 член комітету зареєструвався Богданець Андрій Володимирович і за порядок денний…
БОГДАНЕЦЬ А.В. За порядок денний – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
І 23 члени комітету за даний порядок денний. Прошу, Олександр Васильович, продовжувати засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.
Перше питання: про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва, поданий народними депутатами України Гайду, Лабазюком, Фроловим та іншими (реєстраційний номер 8290) (від 19.12.2022 року).
Шановні колеги, зазначений законопроект є комплексним та має суто технічний характер. Основна мета – забезпечення ефективного державного контролю у сфері безпечності та якості харчових продуктів, селекції сільськогосподарських тварин, кормів, здоров'я та благополуччя тварин. Документ містить важливі інновації для споживання, бізнесу та держави.
До розробки даного законопроекту долучались представники Мінагрополітики, МОЗ, Держспоживслужби, профільних асоціацій, Ліга виробників харчових продуктів, Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата України та інші експерти.
Тож я до слова запрошую Висоцького Тараса Миколайовича, першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України. Будь ласка, Тарас Миколайович.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати. Дякую, за можливість обговорити з вами, дякую, Олександр Васильович, за надане слово. Перш за все вдячність Петру Васильовичу, який провів відповідно профільний підкомітет, де також ми представляли цей законопроект. Презентацію ми поширювали, щоб зберегти ваш час. Коротко представлю і, звісно, з радістю готовий відповісти на всі запитання.
Основні блоки. Дійсно він такий досить комплексний, як зазначалося, є з різних сфер регулювання. Наголос – це перш за все підтримати ремісничі продукти фактично невеликих виробників, крафтові які в народі називаються, для того, щоб можна було... цей сегмент розвивався, це важливо для економіки, спростити, іти на регуляцію, також давати більшу можливість доступу різних видів, у тому числі племінних ресурсів. Він сам не є таким, він дійсно по суті досить технічний, але є досить об'ємний.
Незважаючи на те, що працювали з вами в робочій групі і перереєстровували, ви знаєте історію, все рівно очевидно, що є такі суттєві і важливі речі, які треба було детально обговорити до другого читання. Ми від вас їх уже чули, в тому числі бачили у висновках відповідно ГНЕУ… інших. Звісно, що готові це все обговорити, там можуть бути принципові моменти, які треба буде чітко проголосувати до другого читання. Але щоб це відбулося, щоб можна було зафіксувати позицію народних депутатів кінцеву по цьому напрямку, треба надати цю можливість, внесення цих правок відповідно після розгляду в першому читанні.
Тому там 90 відсотків речей, які просто врегульовуються, вони є також євроінтеграційні, у нас є підтвердження відповідно офісу Урядового, а 10 відсотків – це там, де має бути позиція – позиція народних обранців. Очевидно, що по цих 10 відсотків буде детальне обговорення до другого читання. Ми з радістю готові його провести, в тому числі потім на рівні робочої групи надати коментарі до всіх правок, пояснень, досить-таки ґрунтовно підійти. На сьогодні просили би, будь ласка, підтримати в першому читанні і готові для його вдосконалення, щоб в кінцевому результаті вийшло рішення, крім того, що євроінтеграційне, яке задовольняє народних депутатів членів аграрного комітету, і дійсно даватиме можливість бізнесу для розвитку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.
Я ще до слова запрошую голову підкомітету Юрчишина Петра Васильовича. Будь ласка, Петро Васильович.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники уряду, експерти, щодо резолюції підкомітету, то хочу нагадати, що 20 лютого поточного року в режимі відеоконференції відбулося засідання підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі промисловими товарами… на якому було заслухано та обговорено проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва (реєстраційний номер 8290).
Отже, рішення підкомітету. Пропонуємо Комітету з питань аграрної та земельної політики рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України (реєстраційний номер 8290) прийняти за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Васильович.
До комітету надійшов ще лист РНБО щодо звернення в. о. директора Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок Остап'юка Андрія Юрійовича. Андрій Юрійович, будь ласка, коротко прокоментуйте вашу позицію до цього законопроекту. Але в нас обмежений час, будь ласка, дуже коротко.
ОСТАП'ЮК А.Ю. Добрий день, шановний голово, шановні народні депутати. Я хочу передати слово заступнику по міжнародних відносинах, голові агенції Косенку Юрію Михайловичу, він зараз введе вас у курс справи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КОСЕНКО Ю.М. Дякую.
Шановний голово, шановні народні депутати, дякуємо за можливість донести наше бачення на питання про автоматичне визнання європейської реєстрації кормових добавок згідно законопроекту 8290 та хочемо навести аргументи, чому цього робити категорично не можна на даний час.
Практичний аспект. Що таке європейський реєстр кормових добавок? Це неофіційний документ, який постійно оновлюється та містить посилання на декілька тисяч регламентів, щонайменше по одному регламенту на кожну кормову добавку. Тобто загальний масив інформації на іноземній мові складає понад 10 тисяч сторінок, в той час як біля кожної з країн Європейського Союзу вони є перекладеними. Скажіть, будь ласка, чи може ветеринарний лікар чи інспектор на митниці швидко опрацювати цю інформацію, щоб переконатися в достовірності кормової добавки?
Друге – економічний аспект. При автоматичному визнанні вітчизняні виробники кормових добавок будуть зобов'язані проводити реєстрацію та витрачати немалі кошти, щоб зробити їх… щоб їх зареєструвати. Це зробить їх конкурентно неспроможними і на ринку з іноземними виробниками кормових добавок. Ринок буде переповнений преміксами та кормами закордонного виробництва, а Україна недоотримає коштів від державної реєстрації.
Третій момент – це є безпека. Україна, на жаль, ще не є членом Європейського Союзу і не буде мати доступ до повної інформації про кожну кормову добавку, особливо повних даних щодо її безпеки та методів аналізу. Відсутність методів контролю кормової добавки – це відсутність можливостей визначити її залишкові кількості в продукції тваринного походження, тобто молоці, яйцях, меді тощо, а це як наслідок призведе до проблем як у споживачів такої продукції, так і особливо, дуже важливо – у наших експортерів тваринницької продукції.
І четверте – це політичний момент. Система реєстрації кормових добавок присутня практично в кожній високорозвинутій країні, в кожній, тому що це найновіші наукові знання, які отримує країна, це можливість регулювання ринку, це захист вітчизняного виробника і саме головне – це так само додаткові валютні надходження. Так от для вашої інформації, тільки від того, що ми втратили реєстрацію кормів, держава недоотримає щорічно 25 мільйонів гривень.
Тому з огляду на вищесказане, просимо вас як шановних народних депутатів на даному етапі сприяти недопущенню автоматичного визнання в Україні кормових добавок, які зареєстровані в Європейському Союзі, зазначивши, що це можливо лише після набуття Україною членства в Європейському Союзі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію.
Надаю слово Кузнєцову Геннадію Дмитровичу – голові правління Ліги виробників харчових продуктів.
КУЗНЄЦОВ Г.Д. Дякую. Доброго дня, доброго дня, шановні народні депутати. Наскільки мені відомо, біля 10 асоціацій операторів ринку звернулися до комітету з проханням підтримати автоматичне визнання кормових добавок, вони написали багато аргументів. З метою економії часу дозвольте коротенько зупинитися тільки на трьох.
Перше. Запропонована норма не є новою для законодавства. Проблема автоматичного визнання кормових добавок, що зареєстровані в "Європейська солідарність", вже частково вирішено в Законі про корми, але тільки тимчасово до 2024 року.
Окрім того, в Законі про безпечність та якість харчових продуктів з 2015 року є норма щодо автоматичного визнання харчових добавок, які зареєстровані в ЄС, причому без жодних нарікань з боку споживачів, бізнесу, влади і торговельних партнерів в Україні. Тут необхідно зробити дуже важливу примітку: більшість речовин, що є харчовими добавками, є одночасно і кормовими добавками.
Другий аргумент. В законопроекті також системно вирішується питання автоматичного визнання харчових добавок, харчових ароматизаторів і харчових ензимів, що, я вже казав, в більшості випадках містять ті ж самі речовини, що і кормові добавки. При цьому не було жодних зауважень з боку влади або наукових установ щодо такого визнання. Прошу на це звернути увагу.
Третій аргумент. Якщо Верховна Рада не підтримує відповідні положення законопроекту, про це державна реєстрація кормових добавок, що зареєстровані в ЄС буде складною і дороговартісною процедурою із заздалегідь відомим результатом. Адже дуже важко уявити собі, що буде доведена хибність європейської багаторічної реєстрації кормової добавки, яку здійснює Єврокомісія і європейський орган з питань безпечності харчових продуктів з фінансуванням тільки з боку Європейської комісії більше мільярда євро на рік, і що має в своєму розпорядженні експертизу біля 400 наукових інституцій ЄС.
Отже, від імені операторів ринку закликаю народних депутатів підтримати положення законопроекту щодо запровадження в Україні автоматичного визнання кормових добавок, що вже зареєстровані в ЄС, як ще один крок на євроінтеграційному шляху, який призведе, ми не сумніваємося, до членства нашої держави в ЄС.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Дмитрович.
Колеги, хто з народних депутатів хоче висловитись з цього приводу? Хто з присутніх хоче висказатись?
Так, я бачу…(Не чути) Яна.
_____________. Доброго дня, шановні народні депутати, Олександр Васильович. Дякую за слово.
Надзвичайно важливе насправді питання щодо автоматичного визнання реєстрів кормових добавок. І тут потрібно зазначити, от інститут вказував на величезні втрати, якийсь дискримінаційний характер, але справа в тому, що саме визнання, автоматичне визнання кормових добавок, які зареєстровані в ЄС, вони передбачають саме рівні можливості для їх обігу і використання у складі кормів як імпортерами, так і вітчизняними виробниками.
Тут важливо відзначити, що виробники кормів в ЄС, вони несуть значні витрати, які пов'язані саме з реєстрацією кормових добавок в ЄС. Це опосередковано впливає на вартість, кінцеву вартість продукції, яку сплачують імпортери кормів в Україні. І саме фінансове навантаження, воно пов'язане саме з реєстрацією кормових добавок, це надзвичайно складна процедура. І дуже важливо відмітити, що коли буде автоматичне визнання реєстру, то більшість кормових добавок, які будуть зареєстровані в Україні, вони вже не будуть проходити повторну наукову оцінку, яка є надзвичайно дороговартісною. І більшість кормових добавок, як уже сказав Геннадій Дмитрович, вони є одночасно і харчовими добавками, реєстрація яких в ЄС автоматично визнається в Україні.
Тому нормальний європейський шлях, ця тематика вже обговорюється протягом двох років, ми виступаємо "за". Це набагато спростить процедуру реєстрації і спростить торгівлю, яка зараз дуже потрібна виробникам й імпортерам.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Яно.
В нас є ще один бажаючий висказатися. Але я не розумію… Так, Сергій Глущенко, будь ласка, бачу. Сергію, ми вас не чуємо. Будь ласка.
ГЛУЩЕНКО С.М. Вітаю, колеги. Шановні народні депутати, шановні присутні, декілька аргументів на користь законопроекту. Як вже було згадано, це не перша редакція законопроекту, не перша версія, під різними номерами аналогічні або схожі зміни вже пропонувалися багато разів, обговорювалися. І щоразу документ, проект становився все досконалішим, і вже хоча б з цієї причини можна було його однозначно підтримати. Але оскільки було підняте питання визнання європейського реєстру кормових добавок, то тут варто звернути увагу на наступні три речі. Перша – необхідність визнання європейських реєстрів закладена в програму дій уряду. І було б дивно, якби уряд або урядові установи, або хтось інший казав, що не треба виконувати цю програму уряду і не треба рухатись в напрямку імплементації європейського регулювання, і в тому числі європейських реєстрів. Це перший момент.
Другий момент. Все ж таки зараз наше тваринництво потребує суттєвої підтримки, воно зараз не в тому гарному стані, як могло бути, і доступ до кормових добавок і передових кормів – це надзвичайно важливо на даний час.
І третє. Все ж таки рано чи пізно євроінтеграція, точніше так, вступ України в ЄС станеться. І ті реєстри, які діють в ЄС, вони стануть частиною нашого законодавства, нашого регулювання. І краще, щоб ми раніше отримали цей доступ до цих реєстрів і можливість використовувати те, що там зареєстровано. Тобто виступати зараз проти євроінтеграції і казати, що ми не знаємо англійської мови і тому ми не зможемо нічого вдіяти з цим, це трошки дивно. Тому ці три речі – євроінтеграція, підтримка тваринництва і необхідність виконання програми дій уряду – переконливо свідчать про те, що законопроект має бути підтриманий в запропонованому вигляді.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Так, ще у нас є… все. А, є ще Галина…
ЧУМАЧЕНКО Г. Галина Чумаченко. Добрий день, шановні депутати, добрий день, колеги, знаю, що ви тут присутні. Я є представником компанії Kormotech, яка є найбільшим виробником петфуду в Україні. І ми стали… ми підтримали лігу наших партнерів по ринку і ці ініціативи, які були висунуті Лігою виробників харчової продукції для того, щоб відрегулювати присутність кормових добавок в Україні.
І можливо, я скажу дещо декларативно. Мій виступ буде дещо декларативний, з яким ви знайомі, але все-таки я би хотіла на цьому наголосити увагу, щоб ви розуміли, наскільки це для нас важливо як виробників петфуду. Україна з початку своєї незалежності рухається в ЄС і компанія "Кормотех" в цьому русі перебуває в авангарді. Якщо коротко, то за цей час незалежності ми просунулись в десятку найбільших європейських виробників петфуду, і зараз ми знаходимося на амбітному 51 місці світових виробників. Із досягненням компанії ви можете познайомитися на перших шпальтах найвідоміших видавництв, присвячених петфуду, таких як "Петфуд Індастрі", "Forbes Україна", "Петфуд виробництво" і багато інших українських і міжнародних видань, навіть таких як New York Times. Якби не війна, ви розумієте, де б ми були.
І чи допомагає нам держава в цьому? В першу чергу я би сказала, що ми їй допомагаємо, бо компанія "Кермотех" є незмінним прозорим платником податків. Вона була цим платником з самого початку, вона є ним і вона буде ним.
Я вернуся зараз до допомоги від держави. Так, держава нам допомагає і в першу чергу ця допомога виражається в гармонізації кормового законодавства з законодавством ЄС. І скажу відверто, що це питання з самого початку дуже пробуксовувало і це в буквальному розумінні – це була війна за виживання. Поки що це раніше була війна і почалася вона з прийняттям Закону України "Про безпечність та гігієну кормів". Держава написала такий потрібний закон у сфері легалізації кормів, але не забезпечила підзаконними актами його виконання. І ми з партнерами по ринку змогли вибороти тимчасові можливості для використання кормових добавок, якими ми зараз користуємося. І чи полегшилась ситуація з легалізації кормових добавок за останній рік? Ні, вона тільки загострилась. В той час, коли Україна і ЄС ідуть назустріч один одному, ми маємо використовувати це, щоб не створювати додаткових перешкод для ведення бізнесу. І ситуація з легалізацією кормових добавок, зареєстрованих в ЄС, і небажання використати сприятливі умови можна трактувати як саботаж руху України в ЄС.
І я закінчу свій виступ питанням. Чи ті, що гальмують євроінтеграцію, будуть за це відповідати? Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галино.
Колеги, в принципі, все понятно. Я думаю, що цей законопроект дуже потрібний. І якщо будуть уже питання при обговоренні до другого читання, ті зміни, які потребує ринок, ми буде змінювати. Як говорив Тарас Миколайович, там осталось не більше 10 відсотків від самого тіла законопроекту, де треба буде обговорювати деякі питання. Думаю, ми до цього, до другого читання вже це проговоримо.
Тож ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва (реєстраційний номер 8290) прийняти за основу.
Іван Адамович, будь ласка. Прошу голосувати.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, приготувалися і голосуємо!
Олександр Васильович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Мейдич Олег. Мейдич Олег!
Рудик Сергій. Рудик Сергій!
Халімон Павло.
ХАЛІМОН П.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Чернявський Степан.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую
Чайківський – за.
Богданець.
БОГДАНЕЦЬ А.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Бунін.
БУНІН С.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Грищенко.
ГРИЩЕНКО Т.М. Підтримую, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Гузенко.
ГУЗЕНКО М.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Кириченко.
КИРИЧЕНКО М.О. Підтримую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Костюк. Костюк!
КОСТЮК Д.С. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Кучер. Кучер!
Лабазюк.
ЛАБАЗЮК С.П. За. Підтримую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Нагаєвський.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Нікітіна.
НІКІТІНА М.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Салійчук.
САЛІЙЧУК О.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Стернійчук.
СТЕРНІЙЧУК В.О. Я – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Торохтій.
ТОРОХТІЙ Б.Г. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Тимофійчук.
ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
ТИМОФІЙЧУК В.Я. За, за, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Шол.
ШОЛ М.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Юрчишин.
ЮРЧИШИН П.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Олександр Васильович.
ТАРАСОВ О.С. Тарасов – за, Іван Адамович. Доброго дня всім.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день. Тарасов. Зареєстрували Тарасова і Тарасов – за.
ТАРАСОВ О.С. Дякую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич, Рудик, Кучер. Мейдич, Рудик, Кучер.
21 член комітету – за.
Олександр Васильович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.
Продовжуємо комітет. Друге питання про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди та приватизації державного та комунального майна, поданий народними депутатами України Наталухою, Мовчаном, Приходьком та іншими (реєстраційний номер 6102-д) (від 13.02.2023 року). Наш комітет в даному випадку не головний.
Проект розроблений нашими колегами з Комітету економічного розвитку. На їх думку, він потрібен для удосконалення окремих етапів передачі державного та комунального майна в оренду та приватизації такого майна, що дозволить зробити процес більш зручним та ефективним. Разом з тим законопроектом пропонується внести зміни щодо правового регулювання земельних відносин, які доцільно обговорити на нашому комітеті, бо це наш предмет відання.
Хочу зауважити, зазначені зміни вносяться не до земельного законодавства, як мало би бути, а до Господарського кодексу. Разом з тим, що стосується суті цих змін, то коротко маю відзначити, що ми боремося з тіньовим використанням земель державної та комунальної власності на підставі спільних договорів, а цим проектом буде узаконено будівництво на підставі таких договорів.
Тож, колеги, я прошу висловити позицію по цьому законопроекту. Але до слова, по-перше, я запрошую Мовчана Олексія Васильовича, заступника голови Комітету з питань економічного розвитку.
Олексій Васильович, ви присутній?
МОВЧАН О.В. Так, я тут. Доброго дня, шановні колеги, шановні народні депутати! По-перше, хочу вам подякувати за ті реформи, які ваш комітет робить, вони показують дуже хороший результат, чесно, щиро.
Значить, щодо законопроекту 6102-д. Це законопроект, який досить-таки довго розроблявся і в нього включено велику кількість змін, які гармонізують законодавство, гармонізують Закон про оренду і про приватизацію з іншими законодавчими актами, які були прийняті протягом останніх трьох років після прийняття нової редакції Закону про оренду.
Щодо питання, яке стосується договорів спільної власності, мова йде про інвестиційні договори. Значить, ми насправді цією нормою ліквідуємо схему, при якій землю, земельні ділянки державної або комунальної власності, які знаходяться на балансах тих чи інших установ, забудовують в неконкурентний спосіб.
Тобто що відбувається? Найкращий приклад для розуміння, чому ця поправка важлива, – це рішення Рахункової палати, яке є публічним, від, здається, восени минулого року вони проводили засідання, значить, щодо державного підприємства "Пуща-Водиця", яке знаходиться в Києві, там, де через інвестиційні договори, які були укладені в неконкурентний спосіб, тобто умовно були укладені з тим, хто прийшов до державного підприємства. Вивели близько 500 гектарів землі і фактично державі було нанесено збитки. І Рахункова палата в своєму рішенні якраз і заявила, що збитки сягають близько 45 мільярдів гривень.
Чому це сталося? Це насправді законодавство раніше так працювало і фактично і зараз воно працює, коли інвестиційні договори можна було укладати в неконкурентний спосіб, тобто це така тіньова схема виводу земельних ділянок під забудову. Власне, ми просто цю проблему хочемо вирішити і кажемо, що інвестиційні договори можна укладати, але лише в конкурентний спосіб через електронні аукціони, так само ті самі аукціони, через які сьогодні проходять земельні торги, через які проходять торги на приватизацію, на вилов риби, продажу прав на вилов риби і так далі. Тобто ця поправка з'явилася після рішення Рахункової палати про збитки державному підприємству 45 мільярдів гривень. Це дуже великі гроші з точки зору державної власності, тому що ми там, знаєте, за рік приватизації заробляємо 3 мільярди гривень, а тут цифра 42. Тому, власне, є і це логічно, що ми пропонуємо вирішити це питання.
Чому Господарський кодекс? Тому що це стосується господарської діяльності конкретної, а саме будівництва житла або інших видів, там, де держава виступає партнером. Тобто це можна сказати, що це підвид державно-приватного партнерства, але це інша процедура, тому що державно-приватне партнерство має в собі дещо іншу філософію.
У мене все. Якщо є питання по інших частинах законопроекту, я готовий прокоментувати, але я думаю, що вас цікавить саме це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Васильович.
До слова я запрошую Нагаєвського Артема Сергійовича, голову підкомітету. Будь ласка, Артем Сергійович.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую. Доброго дня, ще раз.
В принципі, послухавши Олексія, то можна сказати, що треба це підтримувати. Дійсно проблема така існує і таких ситуацій, таких прикладів у нас, на жаль, по державі дуже багато і це треба виправляти, виправляти це треба терміново. Але все ж таки обговоривши з нашими експертами нашого комітету, в нас виникають деякі питання стосовно цих норм, які викладені в цьому законопроекті, які стосуються земельних відносин саме.
Тому більш технічно може Сергій Біленко сказати, зауважити ті моменти, до яких у нас є зауваження. І я не розумію, чому все ж таки автори законопроекту при написанні законопроекту не звернулись хоча б за якоюсь там консультацією мінімальною до нас, до членів комітету аграрного або до наших експертів, щоб потім уникнути оцих всіх дискусій. Але я думаю, що між першим і другим читанням там треба буде суттєво доопрацьовувати, бо в нас там є зауваження і стосовно цих норм, які вносяться не в ті кодекси, які, на нашу думку, вони мають вноситися.
Тому, якщо можна, Сергій Біленко хай технічно надасть свої зауваження. І в принципі, там вже на розсуд комітету, і будемо працювати далі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Сергійович.
Сергій Біленко, ми вас слухаємо.
БІЛЕНКО С.Б. Дякую. Є досить значна кількість зауважень до запропонованого механізму. Проблема, в принципі, всім відома. У нас дійсно постійні користувачі земельних ділянок часто укладають договори, непередбачені земельним законодавством, і за цими договорами масово здійснюється забудова, особливо житлова забудова.
Але та конструкція, яка запропонована в законопроекті, вона не є правильною, бо, по-перше, вона легалізує використання земельних ділянок без оформлення прав на землю. Тобто у нас буде продовжена абсолютно неправильна ситуація, коли одна особа буде володіти, мати право на земельну ділянку зареєстровану і мати згідно із земельним законодавством всі права щодо його використання, а зовсім інша особа буде будувати там, і буде власником тих об'єктів, які побудовані на земельній ділянці. Крім того, якщо подивитися в сформульовану норму, то там взагалі немає прив'язки на приватну землю. Тобто там право на забудову земельної ділянки може… бути і органами державної влади, і органами місцевого самоврядування, і державними підприємствами, установами, організаціями. І зовсім необов'язково, щоб у них взагалі було якесь право на землю. Тобто з цього формулювання, яке запропоноване, зовсім не можна з'ясувати, чи мається на увазі саме землекористувачі.
Потім виникає питання, по-перше, може бути ділянка, наприклад, у комунальній власності, вона може бути в оренді. А взагалі з орендарем якось це погоджується? Якщо там сервітут, що з цими правами відбувається? Тобто і взагалі, чи мається це право, що це право належить лише землекористувачам чи іншим там особам? Але саме головне в цьому і найголовніша проблема в тому, що у нас в результаті право на земельну ділянку і право на побудований об'єкт будуть належати різним особам. Це дуже неправильна ситуація, дуже неправильна, і вона створює ризик постійних конфліктів. Конфлікти такі постійно і зараз виникають у зв'язку з тим, от що я ж кажу, укладаються "ліві" такі договори в обхід Земельного кодексу України.
Цю проблему дійсно вирішувати треба, але я не впевнений, що запропонований механізм є ідеальним. І було б краще йти іншим шляхом і дати постійним землекористувачам право, як от у нас підтриманий законопроект комітетом, він дозволяє передавати земельну ділянку постійним землекористувачам в оренду с/г призначення, то таким же чином піти і по забудованим землям, землям не с/г призначення, і дозволити їм передавати в оренду або навіть продавати на аукціонах земельні ділянки під забудову. Це б було б нормально, і ніяких проблем, бо після закінчення будівництва…
Тому на мій погляд, це ця конструкція створює більше ризиків, чим вирішує проблеми. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій.
Будь ласка, бачу Стернійчук Валерій руку підняв. Валерій, будь ласка.
СТЕРНІЙЧУК В.О. Добрий день ще раз, колеги. В принципі, я хочу підтримати ту думку, яку висловлює пан Сергій Біленко, і саме в частині регулювання земельних відносин зауважити те, що дійсно міститься ряд недоліків.
По-перше, саме запропоноване внесення змін щодо регулювання земельних відносин має бути в земельному законодавстві, а не в Господарському кодексі України.
По-друге, сама пропозиція узаконити укладання державними і комунальними підприємствами різних договорів, зокрема договорів спільної діяльності, які передбачають здійснення забудови земельних ділянок державної і комунальної власності, які не передбачені земельним законодавством, це все призведе до ряду колізій в правовому полі. Я вважаю, що право забудови має належати виключно власнику чи користувачу земельних ділянок. І те, що вже говорилося, що дійсно по факту внесення самих цих змін буде виникати дійсно ситуація, коли і земельна ділянка, і побудовані на ній будівлі чи споруди будуть належати абсолютно різним особам. Тому що стає незрозумілим, чи є суб'єкт, який укладає договір на здійснення забудови земельної ділянки власником її чи користувачем відповідної земельної ділянки; на яких правах він взагалі використовує цю чи іншу земельну ділянку; чи обтяжена ця земельна ділянка правами інших осіб. І зважаючи на це все, дійсно можуть бути спровоковані численні конфлікти щодо самих прав на цю земельну ділянку.
І зважаючи на це все, є пропозиція все ж таки зазначений законопроект за результатами його розгляду у першому читанні направити до головного комітету для підготовки на повторне перше читання. Дякую, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позицію ми почули.
Олексій Мовчан хоче прокоментувати, але … (Не чути) Будь ласка, ви уже виступили. Олексій, слухаємо.
МОВЧАН О.В. Дякую.
Дивіться, ми маємо розуміти, що це норма, яка каже не про земельні ділянки, а про право на розвиток територій. Те, що там проблема, про яку ви кажете, про незареєстровані земельні ділянки або там… коротше, проблема існує. І насправді на кейсі Пущі-Водиці можна подивитися, як в державній власності залишились земельні ділянки, а на них побудували приватні будинки. Це неправильно, да, але ми кажемо, ми вводимо норму про те, що, якщо за формою буде договір спільної діяльності або інвестиційний договір, або будь-що інше, да, договір на розвиток територій, район – як завгодно, тоді це має бути виключно, вибір забудовника має відбуватися виключно в конкурентний спосіб.
Дивіться, те, що ми знімемо цей законопроект, воно не вирішить проблему того, що землю продовжують тягнути з державної власності через отакі схеми. Тобто нам все одно треба зафіксувати. І якщо хтось вже буде йти на процедуру визначення забудовника, да, то вона має бути конкурентною.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Артем Чорноморов, будь ласка.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Олексій Васильович, мій, мабуть, самий дорогий і самий шановний народний депутат з економічного комітету! Нічого особистого, друже, я от, знаєш, ти мене змусив більш уважно читати саме твої закони. Хотів сказати, ти взагалі хрещений? Бо те, що ти написав там, в мене просто, знаєш… всі копаються в цих земельних ділянках, зміни…
Друже, от я, по-перше, зміни до цілісних майнових комплексів. Я поясню нормально простою мовою своїм колегам. Дивіться, у нас є в аграрному секторі, який ми передали до Фонду держмайна, безліч підприємств зараз, вони передані. Деякі з них складаються із землі, якоїсь будівлі та тваринницьких комплексів. Деякі, наприклад – з виноградників, з заводу, щоб переробляти це вино, а вже ж землі, яка належить під с/г і тому інше. Це все цілісні майнові комплекси.
Що пропонує шановний Олексій Васильович? Він пропонує змінити і під окремі коди винести і розділити це майно, і потім в структурі лоту його продати. Наприклад, підприємство, яке має виноградники, 2,5 тисячі с/г землі, завод по переробці виноматеріалу та будівлі. Олексій Васильович пропонує відокремити винний завод, зібрати їх по всій країні, одним лотом виставити і приватизувати якійсь особі або підприємству, яке це хоче зробити, створивши таку маленьку галузеву монополію, що, в принципі, до цього ми дали йому змогу, як ви пам'ятаєте, не пам'ятаю, Льоша, – законопроект, в якому ми дали змогу назначати одного директора на п'ять, на шість підприємств державних, або дали змогу цілими лотами галузі продавати. Зараз Олексій Васильович пропонує просто відокремлювати і дробити підприємства, і окремими лотами їх приватизувати. Це перше.
А друге – це взагалі цікаво. Друге, от я дуже поважаю і сам їжджу на передню лінію зіткнення із Миколаєва, і, в принципі, все, що ми зараз робимо, це все на підтримку Збройних Сил України, і, по-перше, тим хлопцям, які віддають своє життя за наше з вами майбутнє. Але все ж таки є в мене одне зауваження до одної норми. Всі ми, шановні члени аграрного комітету, до війни пам'ятаємо велику кількість скарг на схему, коли було відчуження земельних ділянок с/г призначення по 2 гектари членам АТО. Ми навіть пам'ятаємо, коли виступав один із членів асоціації, голова асоціації АТО з Житомира, якщо ви пам'ятаєте, тут був дуже великий кіпіш стосовно проблем з цим геокадастром, коли просто скупляли ці земельні ділянки якоби під членів АТО.
Що пропонує пан Олексій Васильович? Він пропонує, в принципі, як для політики дуже гарну історію, але дуже цікаво, як це все потім Кабмін зробить. Право отримання в оренду без аукціонів, наголошую, без аукціонів державного та комунального майна особам з інвалідністю, отриманою під час війни, та взагалі особам, які мають статус ветерана бойових дій.
Я от, чесно, трошки… я просто чув дуже багато виступів різних наших високопосадовців, які казали наступне: що після війни у нас буде ще один етап дуже важких часів для нашої країни. І от, знаєте, я хотів би, щоб це якось було, Льоша, щоб це було дійсно якось без схематозу, тому що, наприклад, державного та комунального майна, я хотів би звернути, що дійсно там прописано, що це під те, щоб будувались стоянки для засобів пересування цих інвалідів, які отримали під час бойових дій. Але ми не розуміємо, яке державне підприємство? Це може бути будівля бути, якась комунальна будівля без права, без аукціону передається в оренду особі, я так розумію, для будівництва стоянки, якщо я не помиляюсь. То єсть тут трактації детальніше немає.
Я взяв для себе лише ці два моменти, Олексій Васильович, я чесно тебе прошу: от просто поясни, як ти бачиш по майнових комплексах? Бо ми уже їх дробимо як тільки можна, скоро просто один буде сарай стояти, який просто нікому не надо буде. А виноградники випалюються, виріжуть заводи під якусь маленьку майбутню монополію в цьому регіоні може бути. І це саме головне: як без аукціонів здавати комунальне майно людям з інвалідністю під час бойових дій для побудови стоянок, гаражів і стоянок?
Дякую.
МОВЧАН О.В. Дякую дуже за запитання.
По-перше, значить, що стосується єдиних майнових комплексів, ми якраз і уточнюємо в Законі про оренду, це не про приватизацію, що якщо... Коротше, як обходять Закон про оренду? Коли є завод і, наприклад, його здають окремими об'єктами: ти береш всі три об'єкти, всі кілька об'єктів і потім у тебе, фактично ти орендуєш єдиний майновий комплекс, тобто працюючий завод. Але треба розуміти, що ціна на аукціоні за окремі об'єкти заводу і за завод – це різна ціна, тобто це різна комерційна привабливість. І ми кажемо, що: якщо у вас є об'єкти, які пов'язані з виробничим циклом і ви їх називаєте окремими інвентарними об'єктами, тоді на них поширюється норма про режим оренди єдиного майнового комплексу, тобто цілого заводу або підприємства. І разом з усіма боргами або активами, і іншими видами відповідальності орендаря єдиного майнового комплексу, тому що раніше це використовували як схему: типу ти береш окремі об'єкти і на тебе не поширюється відповідальність по, наприклад, виплаті заборгованості по заробітній платі чи податках, чи ще щось, забираєш тільки смачненьке, от.
Щодо цих парковок для людей з інвалідністю. Це, дивіться, це не наша норма, це норма Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Це профільний комітет прийняв таку норму і сказав, що в своєму Законі, в цьому, да, про статус ветеранів війни, сказав, що треба, щоб була пільгова оренда. Але в профільний Закон наш про оренду не вніс відповідну зміну і там колізія. Тому ми просто приводимо до… унормовуємо законодавство.
ЧОРНОМОРОВ А.О. То єсть я так розумію, ви без аукціонів комунальне все рівно майно можемо здавати по цій нормі під забудівлю гаражів і паркомісця людям з обмеженими можливостями, правильно я розумію, да?
МОВЧАН О.В. Так, да. Це пільгова категорія орендарів.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ви в цьому не вбачаєте схему, яка була до цього в кадастрі?
_______________. Це такий же самий схематоз, як з атошниками.
МОВЧАН О.В. Дивіться, я скажу так, як автор законопроекту. Я не підтримую… я не люблю вносити зміни в 15 статтю, яка говорить про проведення, про передачу якогось майна без аукціону, тому що там завжди є ризики – є ризики того, що хтось буде зловживати. Але заборонити державі визначати пільгові категорії орендарів неможливо. Ми живимо в умовах, коли війна і у нас є люди з особливими потребами, і ми маємо враховувати моделі, по яких вирішувати їх потреби. Тому ризики завжди є, але мають працювати правоохоронці там, не знаю, притягувати до відповідальності тих, хто на таких парковках для людей з інвалідністю буде ЖК будувати.
_______________. Олексій Васильович, я вас дійсно вважаю одним із самих талановитих народних депутатів у созиві, і це воно так і є, ви ж знаєте.
Я, чесно, я от досі слухаю і я не розумію. Просто зроби мені кейс зараз сорокасекундний. От є комунальне майно, будівля, ти пропонуєш без аукціону її передати під що, під гараж? Там так написано. Там не розписано… (Не чути) комунальне майно і тому інше.
МОВЧАН О.В. Ні, ця процедура прописана в профільному Законі про статус ветеранів війни. А я кажу просто про те, що те, що там написано, дійсно можна брати в оренду без аукціону, тому що в моєму профільному законі цього немає.
Загалом, якщо в законі в 15 статті сказано конкретне цільове використання, то ти під інше не можеш взяти. Завжди є процедура притягнення до відповідальності. Вона у нас не завжди добре працює, якщо сказати чесно, да, тому що часто порушують орендарі умови договорів оренди. Але все залежить від органу управління. Якщо Фонд державного майна у них – одна ситуація, якщо орган місцевого самоврядування: деякі ефективно контролюють орендарів і не дають користуватися іншими, в інший профіль, ніж прописано в договорі. Тому, да, це відповідальність власників.
_______________. І я зроблю останнє своє зауваження. Дивіться, те, що по першому питанню, Олексій Васильович, я ваші правки не передбачають обмеження в рамках одного ЦМК, а надає можливість виділити різних ЦМК в одне – третє вже ЦМК. Тобто те, що ви сказали… (Не чути) трошки не так.
МОВЧАН О.В. Дивіться, ми можемо довго сперечатися, можемо зараз відкрити Закон про оренду і перечитувати статті, які стосуються режиму оренди єдиного майнового комплексу. Просто я не впевнений, що це саме той час, тобто ми все одно вирішуємо цю проблему в профільному нашому законі і ми… це фактично ліквідація схем. Тому просто я не думаю, що треба зараз от так багато часу тратити саме на це питання. Я сказав, як воно буде і яка ідея.
ЧОРНОМОРОВ А.О. (Не чути)… Фонд держмайна і наразі бачу дуже багато корупційних ризиків насамперед і в ЦМК, і стосовно агарних підприємств, які передані були у Фонд держмайна. Тому я вибачаюся, я, особливо я в даній редакції, притому я не можу оці дві норми, особливо перша в рамках роздроблення ЦМК, підтримати, я щиро вибачаюся, тому що всі поставили акцент на маленькій якісь колізії в рамках земельних відносин, я вже ж таки вбачаю в оренді цілісних майнових комплексів. Тому я би попросив вас доопрацювати і більше внести, більше конкретики в даний законопроект, тому що, знаючи Кабмін, знаєте, я колись з вами спілкувався, це ми з тобою дійшли згоди, що Кабмін більш може дописати те, що ми не передбачили. Тобто ми там передбачили, що на синіх дверях повинно було слово "мир" написано, а Кабмін вирішив, що це маленькими літерами в лівому углу буде написано. Тут можуть вони і дописати своїми підзаконними актами, таке зробити, що ми потім не зберемо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.
Будь ласка, пан Торохтій Богдан.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Доброго дня, шановні колеги. В мене, Олексій Васильович, якщо дозволите, до вас питання. А чому ви виключаєте з електронних аукціонів, торгів державно-приватне партнерство, договори державно-приватного партнерства, у тому числі концесії там й інше?
МОВЧАН О.В. Тому що договори ДПП по нашому, по Угоді про асоціацію з Європейським Союзом і, в принципі, по європейському законодавству – це є процедура публічних закупівель. Чому так, я вам…
ТОРОХТІЙ Б.Г. Я перепрошую. Це у нас десь прописано, що це є?
МОВЧАН О.В. Це наші зобов'язання перед міжнародними партнерами.
ТОРОХТІЙ Б.Г. А ми їх вже виконали чи це ми плануємо тільки виконати?
МОВЧАН О.В. Ні, дивіться, у нас є Закон "Про концесію", є Закон про ДПП і він за своєю… там процедура, да, конкурсна, вона за своєю суттю має повторювати процедуру закупівлі, державної закупівлі, тому що так написано в євродирективі, а ми підписали Угоду про асоціацію. Мені особисто це теж не подобається, тому що через те, що процедура ДПП довга, складна і ще із закупівлею, але фактично там має бути конкурс, звичайно, як в приватизації, в оренді, знаєте, ще з додатковими умовами. Але ми з цим нічого не зробимо.
І тому зараз в нашому комітеті проходить законопроект 7508, який до другого читання готується, якраз запустить процедуру відповідно до євродирективи процедуру ДПП. А те, що ми розглядаємо зараз як в Пущі-Водиці було, там, де Столиця забудовувала, то там історія якраз звичайного конкурсу, умовно аукціону, тобто це може бути аукціон з додатковими факторами визначення або ні.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, а чому тоді ті ж договори можуть бути по-іншому названі – державно-приватного партнерства, воно так десь фактично і є…
МОВЧАН О.В. Якщо ми назвемо концесія або державно-приватного, тоді процедура має бути як публічна закупівля. Але дивіться, ми в кодексі написали дефініцію, які це договори: це договори на забудову державних або комунальних земельних ділянок для різних категорій. І це може бути будь-який договір і зазвичай ті, хто використовують цю схему, вони по-різному їх називають. Називають інвестиційні, спільної діяльністю, там іще є.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Да, як завгодно його можна обізвати.
МОВЧАН О.В. Тому ми писали просто дефініцію, а ви там, якщо ви будете укладати такий договір, я маю на увазі, державна установа якась там, багато університетських земель так крадеться, то ви потрапите на цю норму в Господарському кодексі, і вона просто визначить, що у вас за договір, і вам треба буде тільки на конкурсі визначати забудовника.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Зрозуміло. Олексій Васильович, давайте 6102-д доопрацьовувати разом?
МОВЧАН О.В. Давайте.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Давайте тоді його повернемо...
МОВЧАН О.В. Ні-ні, давайте до другого читання...
ТОРОХТІЙ Б.Г. Ні-ні, ми вже не раз проходили.
МОВЧАН О.В. Дивіться, там є важливі норми, яких дуже чекає сьогодні Маріупольська міська рада, яка хоче, якій необхідно розміщати переселенців своїх з Маріуполя в державній власності, в об'єктах державної власності. І там є інші дуже важливі норми, яких теж багато хто чекає. Тому, дивіться, типу синхронізувати його з Земельним кодексом, я погоджуюсь. Давайте дивитися на позицію, це те, що Артем Нагаєвський казав.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Давайте, дивіться, Олексій Васильович… цей законопроект пропонує узаконити те, з чим ми не можемо погодитися. Тому ми змушені вам... тип паче, що, дивіться, щодо земельних відносин, нами вже підтримано законопроекти, якими ми пропонуємо внесення змін до Земельного законодавства, якими ми даємо можливість передавати в оренду земельні ділянки державної чи комунальної власності в користування, виводимо з тіні ці землі, даємо можливість наповнення бюджету та зменшити там корупцію. Тому вашу концепцію....
МОВЧАН О.В. Виглядає так, що ми з вами на одному боці, ми з вами разом це робимо.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Бачите, дивіться, я ж чому і пропоную вам: давайте разом його доопрацюємо і подамо вже.
МОВЧАН О.В. Там немає чого доопрацьовувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дискусія заходить в тупик Богдан, будь ласка, ваша позиція…
ТОРОХТІЙ Б.Г. Я пропоную його разом доопрацювати, повернути назад до головного комітету для підготовки на повторне перше читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ТОРОХТІЙ Б.Г. І ми доопрацюємо разом і він… зразу будемо йти голосувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Людмила Миколаївна Шемелинець, руку тягнула. Будь ласка, ми вас слухаємо, Людмила Миколаївна, заступник міністра.
ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Дякую, шановні народні депутати.
Дійсно як би питання користування земельними ділянками чітко визначено Земельним кодексом, види користування майном визначені і Цивільним кодексом, і Господарським кодексом. І для забудови земельної ділянки це не право користування, це вид, для якого отримується земельна ділянка, чи то в оренду, чи то в суборенду.
І тому до другого читання буде доволі складно доопрацювати. Дана норма не буде працювати в такій редакції, в якій вона зазначена в цьому кодексі, тому що, як сказав вже Артем Олегович, Кабінет Міністрів може приписати порядок, яким чином рухатися по визначеній законом процедурі, в якій послідовності подаються документи і так далі. Кабінет Міністрів не може розкрити те, чого не розкрив закон. А закон в даному випадку каже, що це буде якийсь окремий вид договору, окреме, тобто право користування. Як воно буде зареєстроване, незрозуміло. Тому тут як би така історія.
Спільні договори. У нас є Закон "Про управління об'єктами державної власності", який каже, що спільні договори – це поділ, частки 50 на 50. Тобто це така історія, в яку… Чому зараз ці земельні ділянки, про які каже Олексій Васильович, використовуються за такими нелегальними схемами? Тому що ніхто не хоче йти в законну схему, бо це складно, бо це невигідно. Тому ми зараз цим законом, да, там я вбачаю якусь ще одну легалізацію, можливо, якогось неіснуючого права користування для забудови земельної ділянки. Тому його дуже складно буде доопрацювати до другого читання, бо це треба буде вносити ще зміни в ряд законів і прописувати процедуру, яка вже сьогодні, в принципі, прописана: і державно-приватне партнерство, і оренда земельних ділянок. Є законопроект 7588, який передбачає з права постійного користування передачу земельних ділянок в оренду. Тобто буде прийнято ряд актів одночасно, можливо, буде прийнято, які будуть між собою конфліктувати. І Кабінет Міністрів точно не зможе своїм рішенням, підзаконним нормативно-правовим актом визначити процедуру, яка врегулює цей конфлікт.
Щодо оренди майна – це не наше питання, не питання Міністерства аграрної політики, тому тут нічого не можу прокоментувати. Але з приводу земельних ділянок є таке глибоке переконання, що ця норма не буде працювати, бо механізм повинен бути прописаний в законі більш чітко, і до того ж в спеціальному законі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Миколаївна.
Тоді… голосувати, дуже так довго ми вже обговорювали це питання. Ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді України направити законопроект №6102-д до головного комітету для підготовки на повторне перше читання, визнавши при цьому основні положення, принципи, критерії, яким повинен відповідати доопрацьований законопроект чи його структурні частини.
Колеги, хто за дану пропозицію, прошу голосувати.
Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, ваша позиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Направити на повторне перше читання.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ви – за. Дякую.
Мейдич Олег.
Халімон Павло.
ХАЛІМОН П.В. Підтримую голову комітету.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чернявський Степан. Чернявський Степан.
Богданець Андрій.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Підтримую дану пропозицію. Не дамо узаконити розбазарення землі.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунін Сергій.
Дякую, Андрій Володимирович.
Бунін Сергій. Бунін Сергій.
Грищенко Тетяна.
_______________. Іван Адамович, а мене почули? Я – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За повернення до першого читання, так?
_______________. Так, так…
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. На доопрацювання. Дякую. Все, дякую.
Бунін Сергій.
Грищенко Тетяна.
ГРИЩЕНКО Т.М. Я теж за повернення.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Гузенко Максим.
ГУЗЕНКО М.В. За повернення до першого читання.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Кириченко Микола.
КИРИЧЕНКО М.О. Теж повернення.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Костюк Дмитро. Костюк Дмитро.
Кучер Микола.
Лабазюк Сергій.
Нагаєвський Артем.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нікітіна Марина.
НІКІТІНА М.В. За. За відправлення на повторне перше. І не слід вносити безлад в земельне законодавство, дуже прошу колег.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Салійчук Олександр.
Мейдич Олег.
САЛІЙЧУК О.В. Однозначно – за.
МЕЙДИЧ О.Л. Іван Адамович, я – за. Вибачаюсь, поганий зв'язок.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, дякую.
МЕЙДИЧ О.Л. Почули, да?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Почув, Олег Леонідович.
Стернійчук Валерій. Дякую.
СТЕРНІЙЧУК В.О. Стернійчук, звісно, за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Тарасов Олег. Тарасов!
ТАРАСОВ О.С. За повернення на перше…
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Торохтій Богдан.
ТОРОХТІЙ Б.Г. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Тимофійчук.
ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. З усією повагою до Олексія Васильовича, я підтримую голову комітету.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Шол Маргарита.
ШОЛ М.В. За повернення на повторне перше.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин Петро.
ЮРЧИШИН П.В. Підтримую голову комітету.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Олександр Васильович, одноголосно за вашу пропозицію, за повернення на повторне…
БУНІН С.В. Іван Адамович, я теж за повернення. Це Бунін, вибачаюсь.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Сергій Валерійович, дякую.
Одноголосно з урахуванням голосу Сергія Валерійовича Буніна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
У нас ще одне питання дуже важливе про продовження дії урядової програми "Доступні кредити 5-7-9" для сільськогосподарських товаровиробників як інструмент забезпечення весняно-польових робіт у 2023 році.
Колеги, на жаль, Міністерство фінансів України новим проектом Постанови Кабінету Міністрів України щодо надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва суттєво обмежує дію урядової програми пільгового кредитування "Доступні кредити 5-7-9" для аграріїв на 2023 рік. Це означатиме необхідність повернення для аграріїв минулорічних кредитів, це близько 35 мільярдів гривень і це напередодні посівної кампанії, на яку додатково необхідно залучити ще приблизно 40 мільярдів гривень. Такий кредитний зашморг призведе до банкрутства багатьох аграрних підприємств, це дуже важливо зараз, підтримати наших аграріїв.
Посівна 23-го року вже в деяких регіонах почалась і може бути на межі зриву. Тому провідні аграрні асоціації: Всеукраїнський аграрний форум, Аграрний союз України, Всеукраїнська аграрна рада, асоціація "Союз птахівників України", Українська аграрна конфедерація, асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" наголошують про необхідність подовження термінів дії та збільшення обсягів пільгового кредитування. Зокрема залучення державних портфельних гарантій задля уникнення можливих масштабних обсягів недосіву сільськогосподарських культур, падінню валового збору та обсягів експорту агропродукції.
На засіданні присутній Драганчук Юрій Олегович, заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції. Пане Юрію Олеговичу, будь ласка, що ви зможете сказати з цього приводу? Дуже чекаємо.
ДРАГАНЧУК Ю.О. Дякую, колеги, за надане слово. Дякую за запрошення.
Вас явно хтось дуже сильно дезінформував. Ми подали проект постанови уряду, в якому передбачаємо продовження дії програми "5-7-9" для аграріїв на 2023 рік. Гарантії портфельні зберігаються в повному обсязі – 80 відсотків, як було. Підвищується ставка, нульових кредитів вже не буде, але будуть кредити від ставки 5-7-9 відсотків, як це погоджено з аграріями. Тобто все залишається, в принципі, врахували всі зауваження.
Є щодо погашення, ви говорили, що погасити потрібно всі кредити, це також не відповідає дійсності. У нас є умова, що для того, щоб отримати нові кредити, потрібно погасити до 25 відсотків, але це стосується тільки середніх та великих аграріїв, тобто малим і мікро все буде продовжено автоматично. Дальше ще запроваджуються пільгові відсоткові ставки для підприємств з деокупованих територій, тобто це буде 5 відсотків для мікро та малих суб'єктів підприємництва, та 7 відсотків – для середніх.
В принципі, програма залишається як була, ніякої сенсації і нічого нового, отак от. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Олегович. Але ми ж отримали велику кількість листів, тому мусимо реагувати.
ДРАГАНЧУК Ю.О. Зрозуміло. Я того тут для того, щоб заспокоїти, що все нормально.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас на засіданні присутній Соболев Олексій Дмитрович – заступник Міністра економіки України. Будь ласка, якщо ви підключені, просимо вас.
СОБОЛЕВ О.Д. Доброго дня всім. Мене чутно?
Міністерство так само із Міністерством фінансів і Міністерством агро приймало участь к розроблені цієї процедури і внесення туди змін. І зараз вони відображають можливості, скажімо так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, Олексій Дмитрович, не почули.
СОБОЛЕВ О.Д. Відображають наявні можливості. Тобто те, до чого зараз домовились – це збільшення суми до 90 мільйонів максимальної і повернення до 25 відсотків.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, Олексій Дмитрович.
Тарас Миколайович Висоцький, прокоментуйте, будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович. Ми підтверджуємо, що в кінцевій згаданій постанові питання всі, крім максимальної суми кредитів, враховані. Але що таке 90 мільйонів гривень? 90 мільйонів гривень, це діяло минулого року, знаєте, вже осінню було це продовження. І фактично для підприємства, яке дійсно з середніми…(Не чути) від 5 тисяч гектарів, цей ліміт не дозволяє залучити додаткові кошти для проведення посівної кампанії.
Ми аналізували, таких підприємств є близько 180. З них потенційно близько 50 підприємств якраз потребують додаткового фінансування, тобто суму більшу ніж 90 мільйонів гривень на цю посівну кампанію, що в перерахунку на гектари є обґрунтованим. Треба мінімум від 18 тисяч гривень на гектар.
Також варто зазначити, що ці підприємства, вони не така велика кількість, там всього 180 плюс 50 і більше там, але вони роблять значну частку, вони формують близько 10 відсотків валового виробництва зернових, олійних. Там зайнято близько 52 тисяч працівників, і в принципі, з тих даних, які ми отримали від Державної податкової служби, ними минулого року сплачено тільки ПДФО, бо є прямий податок без ПДВ, без інших, то ПДФО близько 2 мільярдів 200 мільйонів гривень.
Тому в самому офіційному висновку Мінагрополітики лежало обґрунтування збільшити під час кредитів під посівну. Це можна зробити не на постійній, це можна зробити до 31 травня 2023 року, щоб саме зараз можна було взяти ці кредити. Збільшити суму, наша пропозиція була вдвічі – до 180 мільйонів гривень, знову ж до 31 травня, щоб дійсно ці кошти були отримані і посівна кампанія, в тому числі цими підприємствами могла бути виконана.
По інших позиціях підтверджуємо, що дійсно за результатами дискусії вони були врегульовані, і за це колегам дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Дмитрович, будь ласка, руку підняли.
СОБОЛЕВ О.Д. Я хотів додати, що коли була дискусія, цього єдиного питання, яке лишилося, да, 90 чи 180, ми запропонували компромісний варіант на 130-135 прийти. Тому що це, і розуміємо позицію Мінфіну, і в той же час розуміємо позицію аграріїв, бо більше компанії порівняно з тим, щоб кредити були більше на МСБ, вони дійсно обробляють на гривні додатково залученого ресурсу більше площі і буде більший економічний ефект. Але ми пропонуємо якийсь компромісний варіант досягти. І от наша була ідея: не вдвічі збільшувати стелю, а десь там на 40-50 відсотків.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Дмитрович.
Колеги, хто хоче висловитись по цьому питанню? Будь ласка. Добре. Я бачу… Олег Тарасов, будь ласка, ми вас чуємо.
ТАРАСОВ О.С. Шановні колеги, дуже хотілося побачити список, що це за 180 підприємств. Де його можна побачити? Чому саме 180?..
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, це як умовно. Це фактично… це 180 підприємств… Ніякого списку не буде, звісно, що ніхто не буде затверджувати жодний список. Просто якщо подивитися підприємства минулорічні, які брали кредитування, от з них близько 180 – це якраз обробляють більше п'яти тисяч гривень, що в них є дефіцит в межах цих кошів.
Однозначно не йде мова про затвердження будь-яких списків, просто як орієнтир. В разі прийняття рішення про збільшення, будь-яке підприємство, звісно, яке має… офіційно працює, банківську звітність, зможе його отримати. Це просто як приклад, не йде мова про затвердження будь-яких списків.
ТАРАСОВ О.С. Дякую, Тарас Миколайович. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Марія Дідух руку підняла.
ДІДУХ М. Колеги, доброго дня. Шановні народні депутати, шановні заступники міністрів, представники уряду, від імені все-таки всіх організацій Всеукраїнського аграрного форуму хотіла би наголосити на важливості саме для таких середніх виробників, ті, мова про які йшлася у виступі Тараса Миколайовича, на збільшенні порогу кредитування. У них реально проблема. До нас звертаються як до громадських організацій і кажуть, що: нам зараз підходить період сплати по кредитах, у нас зараз потрібні кошти на посівну, і ми далі не можемо продовжувати свою діяльність. Вони дійсно роблять значний внесок в АПК, і для них це вкрай важливо. Просимо підтримати, будь ласка. Можливо, якщо хоч компромісний варіант, там до кінця травня, до кінця завершення весняної посівної кампанії, і компромісний варіант по обсягах фінансування теж сприймається, але це вкрай важливо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Отже, проблема всім зрозуміла. Я дякую всім.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, якщо дозволите.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я би хотів просто для себе зрозуміти. От ми розмовляємо, для того, щоб збільшити ліміт, умовно, зараз визначається: чи то до 140, чи до 180 мільйонів, треба 25 відсотків від існуючого кредиту, я так розумію, треба погасити. Це у мене запитання.
Я просто хочу це розуміти, тому що дуже багато аграріїв зараз задають це питання, не в 25 відсотках, а задають питання в тому, що ложка дорога до обіду, і аграріям потрібне фінансування зараз, а не десь там обіцяне на травень місяць або то й пізніше. Аграрії почали посівну компанію. І зрозуміло, що зараз не вистачає ресурсу для того, щоб провести ефективну посівну компанію. Тому що будь-як, як посіємо, так ми і в жнива зберемо будь-який врожай, а ми розуміємо, що сьогодні країні потрібно зібрати як мінімум це хороший врожай для того, щоб потім мати надходження валюти. Це палка, яка має два кінці. Якщо ми сьогодні аграріям не допоможемо, потім аграрій і країні не допоможе.
_____________. Давайте я поясню. Ми аграріям допоможемо. Саме для того у вівторок буде прийняте рішення про продовження програми. Умовою є погашення для середніх і великих – до 25 відсотків. Це необов'язково 25, але як тільки вони погасять ці відсотки, які там определить банк, вони зможуть отримати новий кредит, тобто відразу.
Тепер щодо 180. Ми категорично проти і не будемо підвищувати до 180, я кажу про це відверто і чесно. Чому? Тому що програма Фонду розвитку підприємництва, вона спрямована і все життя була спрямована виключно на малий і мікробізнес. Під час війни ми розширили його на великий для того, щоб допомогти, на великий бізнес і на середній бізнес. Сума ліміту була спочатку 60 мільйонів гривень, збільшили до 90. Навіть з тими лімітами, які є зараз, 90, у нас на програму не вистачає зараз 4,7 приблизно мільярда гривень на цей рік. Якщо збільшити до 180, то це приблизно буде 6,8 мільярда. Крім аграріїв, є ще також інші підприємства, які ми також підтримуємо. Аграрії зараз становлять значну частку, це я не виключаю. Тому в межах обмеженого бюджету 90 мільйонів, вважаємо справедливо.
Дякую. Всі інші умови я назвав, тобто все продовжується, ми додаємо державних гарантій, 80 відсотків будемо покривати. Дякую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тобто я розумію, що більше 90 мільйонів аграрії не можуть розраховувати, ті підприємства, які є середніми і більшими? Чи 90 мільйонів і буде плюс 40-50 відсотків? Бо я так розумію, що 90 мільйонів – це був ліміт ще встановлений восени минулого року.
_______________. Так, правильно, правильно ви розумієте, і він продовжується далі.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Він продовжується... і плюс до 90 мільйонів ще яку суму ви пропонуєте?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, Міністерство фінансів пропонує 90 тільки, а ми пропонуємо збільшити, тому що є підприємства, в яких не вистачає ліквідності. І вони насправді, ці підприємства, вони візьмуть потенційно плюс 2,5-3 мільярди гривень.
_______________. Дивіться, у нас по статистиці середній кредит 5 мільйонів, щоб ви розуміли, 5. Тобто давайте ми або відверто говоримо, що це за підприємства, які хочуть 180. От конкретно, хто зайде в банк і візьме 180, ми на них в Мінфіні подивимося, проведемо бесіду з банком і побачимо, яким чином і кого ми фінансуємо.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Їх, 180 підприємств зараз ми можемо, ми вам їх всі передавали і так само комітету скинемо. Суть не в тому, знову ж це суттєвий сегмент, плюс це диверсифіковані підприємства, в яких є тваринництво, в яких є інше.
_______________. Тарас, я розумію, що ви захищаєте аграріїв, це ваша робота. Ми бачимо весь сектор і весь бюджет. Він обмежений, якщо би могли допомогти більше – із задоволенням. Наразі такої можливості немає.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ми повинні розуміти ще одну річ. Я розумію вас, з одної сторони, що грошей не вистачає, ви думаєте, як правильно розподілити це, але, з іншої сторони, ми маємо розуміти, наскільки здорожчала сьогодні посівна, наскільки здорожчали затрати на один гектар посіву. Тобто тут треба теж то розрахувати. Коли аграрії могли вписатися в 15-20 тисяч гривень гектар, то сьогодні посівна, вона буде відбуватися від 30 до 50 тисяч гривень одного гектара, залежно яка культура і що аграрії хочуть.
Я спілкувався з цукровиками недавно, це сьогодні посіяти один гектар цукрового буряка – це буде під 50 тисяч гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Тарасов, ти підняв руку чи не опустив?
ТАРАСОВ О.С. Ні-ні, я підняв руку, хотів спитати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
ТАРАСОВ О.С. А яка ще галузь вам дає таку валютну виручку, окрім аграрної? Ви бачите весь сектор економіки, хто потребує коштів, чи є ще така галузь яка вам?…
_______________. Ми проведемо цей аналіз, але, наскільки я знаю, валютна виручка вся зазвичай залишається за кордоном, але ми перевіримо цю інформацію.
ТАРАСОВ О.С. Це ж не питання ваше, це питання, я не знаю, жуликів якихось. Чому вона залишається за кордоном? Є строки повернення валютної виручки, є порядні нормальні компанії. Чому вона залишається за кордоном, для мене це загадка. Якщо можна, поясніть, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не дискусія цього питання. Зараз питання зовсім в іншому, зараз питання в збільшенні об'ємів під програму "5-7-9" кредитування.
ТАРАСОВ О.С. Зараз питання бюджету виживання у більшості компаній. І якщо не надати їм відповідних коштів для посівної, то, звісно, що ні про які там врожаї, а, можливо, і про банкрутство буде йти мова. Ось у чому питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олег.
Колеги, я пропоную таку пропозицію. Звернутися з листом від комітету нашого до Прем'єр-міністра України щодо продовження дії урядової програми "Доступні кредити 5-7-9" на 2023 рік для підтримки сільгосптоваровиробників та забезпечення продовольчої безпеки. В принципі, як ми бачмо, і Міністерство фінансів, і Міністерство економіки, і Міністерство аграрної політики глобально узгодили основні питання. Там буквально деякі питання стосовно збільшення ліміту і об'єму кредитування. Це, я думаю, що вже на Кабінет Міністрів буде вирішено остаточно.
Тому давайте таку пропозицію підтримуємо, будемо голосувати стосовно направлення такого листа.
Колеги, хто за дану пропозицію, прошу підтримати.
Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, Олександр Васильович. Але, я думаю, в листі треба зазначити фактично і збільшення ліміту, про який ми говорили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так. Іван Адамович, ми обов'язково в даному листі це пропишемо, скинемо в загальний чат цей лист на те, щоб ми його затвердили, текст цього листа. Сьогодні ж це зробимо.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добре. Дякую.
Гайду Олександр.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.
МЕЙДИЧ О.Л. Підтримую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Халімон Павло.
ХАЛІМОН П.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Чернявський Степан.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Чайківський – за.
Богданець Андрій.
Бунін Сергій. Бунін Сергій.
Грищенко Тетяна.
ГРИЩЕНКО Т.М. За, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Гузенко Максим.
ГУЗЕНКО М.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Кириченко Микола.
КИРИЧЕНКО М.О. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Костюк Дмитро.
Кучер Микола.
Лабазюк Сергій.
Нагаєвський Артем.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Нікітіна Марина.
НІКІТІНА М.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Салійчук Олександр.
САЛІЙЧУК О.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Стернійчук Валерій.
СТЕРНІЙЧУК В.О. Іван Адамович, я – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А Дякую.
Торохтій Богдан.
Тарасов Олег.
ТАРАСОВ О.С. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А Торохтій Богдан. Торохтій Богдан!
Тимофійчук Володимир.
ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А Дякую.
Чорноморов Артем. Чорноморов Артем!
Шол Маргарита.
ШОЛ М.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Юрчишин Петро.
ЮРЧИШИН П.В. Іван Адамович, схвалюю і підтримую рішення.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А Дякую.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Чорноморов включився, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Артем Олегович включився.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Торохтій – за.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Чорноморов теж – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чорноморов – за. Торохтій Богдан Григорович – за. Дякую.
Так, і хто включився ще? Олександр Васильович, 18 членів комітету за дане звернення. Олександр Васильович, прошу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Іван Адамович. Дякую, колеги.
У нас ще є четверте питання – "Різне". Колеги, в кого є якісь пропозиції? Будь ласка.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Олександр Васильович, Нагаєвський, можна? У мене технічне питання. Я, мабуть, мені здається, пропустив одне голосування, якщо не помиляюсь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє?
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Ні, останнє я голосував. Скільки у нас було голосувань?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Три, три голосування.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. А, ні, все тоді, не пропустив, вибачайте, все нормально.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артем Олегович, ви... Артем Сергійович, ви голосували все, зареєстровані всі голосування, 4 ви голосували.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую, Іван Адамович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є якісь пропозиції до питання "Різне"?
Колеги, дякую всім за вашу присутність, за ваш час і за позицію комітету.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякуємо всім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні, так, показали, що ми єдині в питаннях захисту нашої аграрної галузі. Всім дякую і до побачення. Гарного всім дня.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Всім дякую, друзі. До побачення, до зустрічі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До зустрічі!