СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
21 березня 2023 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня! У нас так, як немає кворуму, ми будемо у форматі слухань. Є у нас питання стосовно молока та молочних продуктів, ми ніяк не можемо це питання проговорити. І в мене є пропозиція, щоб по цьому питанню так, як ми хочемо реєструвати там три законопроекти, які там похідні один від одного, щоб про це нам розповів міністр аграрної політики Сольський Микола Тарасович.
СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дякую.
Дивіться по молоку хотіли переговорити. У нас є підготовлена презентація і там є пару важливих законів, їх треба розглядати разом. В чому проблема на нашу думку? Одна з основних проблем, і на графіку Михайло Соколов покаже, які основні проблеми і що, на нашу думку, треба зробити?
Перша основна проблема. У нас дуже сильно падає споживання молока українцями протягом останніх 15 років. Якщо говорити про Україну, то ми в Європі найменше споживаємо молочних продуктів зараз. Хоча років 15-20 такого не було.
Перший момент, що ситуація не унікальна в принципі те, що ми спілкувалися, ми попросили там USAID, ІFC і деякі інші організації помогти нам розібратися в цьому питанні і канадців. У Канаді рівно 20 років назад була подібна проблема і вони поміняли її в другу сторону. Чим? Банально, рекламою.
Якщо ви зараз подивитесь всіх наших блогерів і так далі, таких дівчат, як от, наприклад, Артем любить і так далі. Наші комітетські слухання, вони всі з спортзалу рекламують воду, да, п'ють воду, ми всі. Навіть моя дитина знає, що молоко шкідливе, хоча це абсолютно не так. В принципі, європейці, якщо б не пили молоко, то не мали б цього зросту, цих і багатьох інших якостей. Це не замінник... нема іншого замінника кальцію для людини, яка росте, ніж молоко.
Але моя от дитина вважає, то там двоє дочок, що це... Старша дочка по крайній мірі, що це не дуже добре і розказує мені з піною на губах в 14 років наскільки молоко шкідливе.
Що відбулося в Канаді, в Європі і в інших країнах? Вони зібралися, абсолютна більшість виробників, і говорять: коли ми виводимо на ринок новий продукт і рекламуємо, наприклад, новий сир чи новий кефір, новий йогурт – ми палимо гроші нікуди, ми рекламуємо продукт з молока, який сам по собі непопулярний. Тому важливо, щоб ми тратили гроші в першу чергу на просування молока і це от, якщо ми чули історії, що Шварценегер п'є стакан молока там це постійно і так далі, це звітом. Тобто в Америці, в Канаді, в європейських країнах всі виробники – переробники молока скидуються грошима і самі вирішують куди вони їх, ці гроші, тратять на просування.
До речі, ця ідея подобалася Зеленському, бо ми з Гетманцевим були по цій історії в Зеленського. Він сказав, що ми із Залужним самі готові ввечері під час звернення пити молоко, тому що вони... ну, він вважає, що це тоже правильно.
Тому перше, чим займалися чотири чи п'ять місяців – це об'єднати всіх виробників і переконати, що вони мають робити відрахування раз в рік щоб просувати це.
Другий момент. Як компенсатори – правильна річ: вся Європа, і ви побачите на графіку, зменшує ПДВ до кінця, Петро Васильович, ми про це з вами говорили, а у вас ще... ну, і ви це знаєте, тобто до кінцевого продукту. Ми пропонуємо ставку до 10 процентів і це погоджено було Володимиром Олександровичем, і Даня це пам'ятає, надіюся.
Тому оці... це основні, як на мене, речі, є там деякі інші, які спірні, які неспірні, про які там Тарас Миколайович і Михайло поговорять. В принципі, ми асоціації переконали на це, переконали це і зробили презентацію, крім вас, ще раніше було ще в податковому комітеті. Чому ми робили в податковому комітеті? Тому, якщо в податковому комітеті просто "залетить" закон про зменшення ПДВ, вони його не поймуть як цілу картину і воно не буде працювати. Тому ми зробили цілу цю презентацію, пояснили як падає споживання, показали що відбувається з українськими фермами. Тут тоже є графік, що малі, в принципі, відходять в минуле і це європейська тенденція, не тільки наша. Пояснили чому треба зменшувати ПДВ – Європа зменшила. Тому що це стимулює: перше – споживання, тому що багато людей, особливо у віці, вони голосують кошельком, коли купляють молоко і так далі. І переробники то же будуть конкурентні з тими самими поляками, тому що частину, ну, правда, від цієї ціни, яка внаслідок зменшення ПДВ, вони залишать в себе і слава богу, це їм дозволить розвиватися.
Тому, тому ми думаємо, що зараз, нам так здається, оці закони відпрацьовані з асоціаціями, можна вже реєструвати і треба рухати далі.
Михайло, як будете показувати, в мене прохання розбити: перше – що відбувається з фермами, друге – особливо показати що відбувається з падінням споживання в Україні, третє – показати в Америці і в Канаді, які зробили цю реформу, що відбулося з доларом вкладених грошей потім на об'ємі споживання, на кількості продаж. І по ПДВ, якщо можна, показати графіки: Європа, яка почала зменшувати ПДВ, це був теж один з факторів, який впливав на збільшення споживання.
От, в принципі, основні речі, там є речі, пов'язані з добавками йоду і з дитячим харчуванням, це додаткові речі, вони дискусійні серед учасників ринку.
Дякую.
Вибачте, мушу йти, назначили на Кабмін на 3-ю годину.
Подивіться ці...
_______________. ... (Не чути) мають 274 літри людина споживати, а споживає 200 ... (Не чути)
СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дивися, от дивися, от наприклад, це пов'язано з ПДВ, цікавий графік. Стандартна ставка ПДВ в 21-му… Відбувалось зниження, це дані 21-го року. Ми скинемо цю презентацію. Були ставки, наприклад, Хорватія – 25, впало до 5. Була ставка 23 в Польщі, з 11-го року – 5 процентів. Ви бачите, в 2009 році було 265 на людину, 317. Це по всіх країнах.
А можна графік показати, скільки ми їмо молочних продуктів? (Загальна дискусія)
Ні-ні, там такий великий графік по людині. О, дивіться, де ми є. Тобто, в принципі, отут розвинені країни, ті, що тим займаються. Європа – 250. Порівняйте з нами. 165, тобто це наші сусіди. Кацапи ще менше. Слухайте, да, там є чим замінити і так далі. Можна вернути назад? Навіть білоруси суттєво більше ніж ми, на 20 процентів їдять більше. Тобто всі країни, які для нас є орієнтирами, вони їдять цього більше.
_______________. А чому Індія так впала? (Не чути)
СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Не знаю, може, вона... Не знаю. Може, вона священна і через то її доїти не можна, не знаю. Східні країни, там є дійсно несприйняття через організм певних елементів в молоці, але ми ж не в Кореї живемо і не в Китаї.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Михаил, Міша Соколов, будь ласка, по цьому законопроекту, просто щоб ми розуміли. Ми хочемо цей законопроект максимально швидко я так розумію голосувати. Але вони не зареєстровані ці законопроекти, це у даному випадку тільки проекти. Якщо є питання, краще зараз їх запитати для того, щоб ми зареєстрували ці законопроекти і могли їх розглядати.
Будь ласка.
СОКОЛОВ М.Ю. Я дуже коротко, щоб… (Не чути) щоб люди почали його вживати масово.
_______________. Тут фактично дивіться, так-так Артем Олегович, дивіться… Артем Олегович первинна ціль, основна ціль - це збільшення споживання. Тому що збільшення споживання можна досягти як мінімум трьома шляхами, які пропонуються. Один з них: це зменшене ПДВ. Фактично менша ціна, більше споживання.
Другий. Оцей акциз, що вже зареєстрований законопроект 9032, 9033-1-2 акциз на солодкі напої формує спецфонд шкільне харчування зі школи прививати – це знову збільшення споживання.
І третє, це те, що вкладати в рекламу в ідеї в міксі ці три речі мають зробити, що там вона буде 165, потім – 185, потім умовно 210, зрости. А зростання споживання воно автоматично, звісно, підтягне агровиробників, бо більший буде попит, в тому числі воно буде доступніше і воно вже буде підтягувати. Але, якщо буде змога паралельно підтримувати і агровиробників, то тут ви зареєстрували законопроект 8051 про держпідтримку, де можна і паралельно давати гроші на виробництво молока. Але це був би ще як додатковий бонус, первинно збільшити споживання.
_______________. А є впевненість в тому, що, коли ми зменшимо НДС, що воно дійсно на поличці відіграє, може ціна залишиться та ж сама, але просто маржинальність залишиться в тих, хто його виробляє і продає. Тобто 40 гривень було літр, наприклад, ми зменшили ПДВ – 40 гривень літр так і залишиться, просто маржинальність збільшиться.
Дякую.
_______________. Я вам коротко. Шановні колеги, завжди в Україні підтримувалося змішане сільськогосподарське виробництво, це сьогодні рілля і тваринництво. Як правило, раніше було: на один гектар – одна корова, 10 свинок або там тисяча курок. Дивіться, катастрофічно сьогодні поголів'я упало, тим більше дойне поголів'я. Якщо ми не будемо виробляти молоко як би вітчизняного виробника і просувати, так – так ми будемо його споживати імпортне, то ми втратимо.
Сьогодні Європа знизила до 3 і нижче відсотків ПДВ. Тому будемо завозити з Європи. Якщо ми будемо стимулювати сільськогосподарське виробництво в частині тваринництва до 10 відсотків – ми дамо шанс сьогодні розвиватися фермерам. А якщо ні – ми не будемо конкурентоспроможні по відношенню до Європейського Союзу.
Звичайно, і інші питання є, тому і сьогодні ми маємо написати законопроект, тобто зареєструвати. Але я попросив, щоб нам зробили коротку презентацію – передпроектну ситуацію, щоб розказали що це дасть і це буде як дискусійне питання.
Тому от зараз хай Михайло Соколов розкаже коротко по таблиці.
СОКОЛОВ М.Ю. Колеги, я секунду, бо маю біжати. Колеги, ну вибачайте, біжати маю просто, ефір.
_______________. Та не можна, все ... (Не чути)
СОКОЛОВ М.Ю. Дивіться, все, що стосується молока, ми з Петром Васильовичем перше підписуємо, це гарантовано. Ми – за молоко, без молока нема життя.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, все. Колеги, доброго дня ще раз! Переходимо до розгляду....
СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Давайте до ... (Не чути)
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А так.
(Загальна дискусія)
Да, колеги, тоді переходимо до розгляду порядку денного. У нас було по порядку денному: перше – це інформація Міністерства економіки України щодо виданих ліцензій на експорт сільськогосподарської продукції всіх видів у 2022 році та прогноз на 23-й рік.
Друге – про повернення до розгляду проекту Закону про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки (друге читання) (реєстраційний номер 5839); проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення санкційної політики та підвищення ефективності управління державним, комунальним майном та арештованими активами, поданий народними депутатами України Мовчаном, Арахамією, Мотовиловцем та іншими (№ 8311), комітет неголовний; про схвалення рекомендації комітетських слухань на тему: "Актуальні питання виноградарства та виноробства в Україні на шляху до євроінтеграції"; про зміни до плану роботи комітету на період дії дев’ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та інше.
Але є вже декілька пропозицій. По-перше, до комітету надійшла інформація про відрядження Качки Тараса Андрійовича до Великої Британії на ці дати. І так як є доповідачем по першому питанню порядку денному, пропоную це питання зняти з розгляду сьогоднішнього засідання. Стосовно того, що сьогодні Микола Тарасович проговорив про презентацію про молоко, ми уже проговорили. І ще є декілька питань.
Будь ласка, Петро Васильович.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, прошу включити в порядок денний для розгляду, значить, рейдерського захвату землі посадовими особами в Хмельницькому районі. І я зробив звернення до міністра внутрішніх справ, і зробив звернення до комітету. Ми з вами, хочу сказати... Давайте проголосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. І ще пропозиція.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. І ще є одне питання, пов'язане з технічними проблемами підготовки на підпис прийнятого сьогодні тексту Закону 7616. Це стосується набуття чинності підпункту 31 пункту 6 розділу І цього закону. Так як там стоїть 1 квітня, а Верховна Рада має 10 днів на оформлення тексту і Президент України – 15 днів, то пропонується, сьогодні з голосу це звучало, Олександр Васильович озвучував пропонується замість "1 квітня" по цьому пункту зазначити "1 травня".
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Пане голово, а я вніс би пропозицію про зняття з порядку денного законопроекту 8311, оскільки у нас немає Мовчана сьогодні на комітеті і у нас в принципі немає консенсусу в комітеті по цьому питанню, немає з ким дискутувати.
МОВЧАН О.В. Шановні колеги, я тут.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
А, у нас пан Мовчан підключився.
_______________. Все. Добре тоді знімаю свою пропозицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так тоді, колеги, пропоную затвердити даний порядок денний з урахуванням всіх озвучених пропозицій.
Будь ласка, будемо голосувати: хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 18 членів аграрного комітету "за" порядок денний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до розгляду порядку денного.
Перше питання це стосовно внесення змін – те, що говорив…
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Уточнення тексту прийнятого закону в частині набуття чинності підпункту 31 пункту 6 розділу I замість "1 квітня" зазначити "1 травня".
_______________. Саша, я ж просив, вже порозходились.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, залишитись на декілька хвилин на місці.
_______________. Почекай…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, хто за дану пропозицію? Будь ласка, голосуємо.
_______________. Прошу голосувати.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 16 членів аграрного комітету "за".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу.
Друге питання – те, що вніс Петро Васильович.
ЮРЧИШИН П.В. Дякую.
Шановні колеги, ми з вами народні депутати законотворці збираємося за круглим столом, обговорюємо написання законопроектів, голосуємо і ми повинні аналізувати їх виконання. От якраз і до мене, до народного депутата звернулося фермерське господарство Хмельницького району, де проведено рейдерське захоплення землі, а саме, посадовими особами. Самі голова сьогодні... голова комісії, земельної комісії все це проголосував з депутатами, які входять до комітету... до комісії, так, винесли на засідання, проголосували, "віджали" землю і голова комісії забрав її в оренду. Ви представляєте що твориться? І от зараз, поки я це питання порушував прийшло до мене ще чотири звернення з Хмельницького району.
Тобто йде масове захоплення землі як фермерів, так і великі господарства. Тому ми їх повинні захистити від криміналу. Прошу, шановні депутати, я вам зараз зачитаю, дивіться, до мене як до народного депутата звернулося фермерське господарство "Пролісок" Калинівського району, так, з наступною проблемою. Так у провадженні слідчого відділу Хмельницького району у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження такі-то (номер) за ознаками кримінального порушення в частині першій статті 364 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що 04.04., ще на початку військового... воєнного стану, в чергову частину Хмельницького районного відділу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшла заява від представника фермерського господарства Калинівського району село, значить, Пролісок, про те, що посадові особи Калинівської міської ради, зловживаючи службовим становищем, незаконно заволоділи земельною ділянкою із кадастровим номером, яка знаходилася в користуванні фермерського господарства "Пролісок". Однак заявник вважає, що досудове розслідування здійснюється упереджено та з порушенням чинного Кримінально-процесуального кодексу, а тому потребує додаткових заходів контролю. Крім того, повідомляємо, що на розгляді комітету Верховної Ради, це я вже написав, агарної політики і земельних відносин також знаходиться на контролі питання правопорушення із законним обігом земельних ресурсів.
Керуючись статтею 16 Закону України "Про статус народного депутата України", прошу вас розглянути звернення голови фермерського господарства "Пролісок" Калинівського району взяти під особистий контроль, забезпечити всебічний повний ефективний розгляд цього кримінального провадження виключно в рамках чинного законодавства. Про результати розгляду прошу поінформувати мене та фермерське господарство. І додаток на чотирьох сторінках. А саме вже мали вручати підозру, вказівки – далі не рухатись.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, давайте коротко, бо у нас час.
Колеги, хто за дану пропозицію, зробити звернення від Комітету аграрної політики щодо ситуації, про яку говорив Петро Васильович Юрчишин, будь ласка, хто – за, голосуємо.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 15 – за. Хто – утримався? 1 – утримався. Хто – проти? Немає.
_______________. Звернення до кого, можна уточнити. Петро Васильович, пропонуємо до виконавчої служби, тому що є рішення суду.
ЮРЧИШИН П.В. Прем'єр-міністра... (Не чути) я особисто знову звертаюсь до міністра внутрішніх справ. Я розумію, що... (Не чути) але до мене звернулися фермери і вже... (Не чути) ще чотири заяви.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас пройшло чи ні? Так, 16 голосів пройшло. Все, дякую, колеги.
Далі, про повернення до розгляду проекту Закону про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки (друге читання) (реєстраційний номер 5839).
Нам необхідно повернутися до розгляду цього законопроекту, переглянути рішення комітету, врахувати зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради та пропозиції, які були надані центральними органами виконавчої влади та представниками профільних асоціацій після проведення круглого столу 16 січня цього року. Додатково, частина шоста статті 118 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" у разі, якщо висновки юридичної експертизи та редакційного опрацювання містять зауваження до законопроекту, підготовленого до другого читання, головний комітет може розглянути на своєму засіданні пропозиції, поправки членів комітету підготовити з урахуванням таких висновків.
Я запрошую Петра Васильовича Юрчишина до слова як голову підкомітету.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники уряду, експерти, запрошені! Сьогодні ми розглядаємо порівняльну таблицю до проекту Закону України про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки (реєстраційний номер 5839).
Хочу зазначити, що законопроект розроблявся на основі єврорегламентів і передбачає законодавче регулювання сфери генетично модифікованих організмів відповідно до європейського законодавства. Це дозволить досягти системного, сумісного законодавства України з законодавством Європейського Союзу, що передбачено зобов'язаннями України та в рамках Угоди про асоціацію.
Зазначений проект закону тричі розглядався на засіданнях круглого столу. Так, за результатами заходу, який відбувся 16 січня 23-го року, учасниками було запропоновано надати комітету пропозиції та зауваження для опрацювання законопроекту. 15 березня 23-го року під час засідання круглого столу були обговорені напрацьовані робочою групою положення проекту Закону, реєстраційний номер 5839, з урахуванням зауважень Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України та пропозицій центральних органів виконавчої влади і профільних асоціацій, наданих за результатами круглого столу 16 січня 23-го року.
Отже, для узгодження та перегляду окремих положень порівняльної таблиці відповідно до частини шостої статті 18 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" та частини п'ятої статті 44 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" підкомітет пропонує переглянути рішення комітету від 9 грудня 22-го року, напрацьовані пропозиції оформити поправками від комітету, вони були вам всім роздані для ознайомлення. З огляду на зазначене підготовлена порівняльна таблиця має 521 поправку з них пропонується врахувати 254, врахувати частково - 49, врахувати редакційно – 51 та відхилити – 167. Враховуючи викладене, підкомітет з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами пропонує комітету рекомендувати Верховній Раді України законопроект 5839 прийняти в другому читанні та в цілому як закон в редакції запропонованій комітетом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я так розумію, кворуму немає голосувати? Так давайте сюди, чого ви вийшли. Ми голосуємо, так.
Колеги, ми вже це питання обговорювали по колу сто разів і вже всі питання були вичерпані по цьому законопроекту.
Тому я прошу колег проголосувати вже за цей законопроект і ставлю на голосування пропозицію: переглянути рішення комітету від 9 грудня 22-го року протокол номер 112 підтримати додаткові поправки комітету до законопроекту номер 5839 з дорученням секретаріату комітету внести відповідні зміни до порівняльної таблиці та порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання до проекту Закону про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки (реєстраційний номер 5839) з пропозиціями, внесеними від Комітету, та редакційними уточненнями її положень. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у другому читанні та в цілому як Закон у редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Направити після завершення процедур, передбачених частиною другою статті 117 Регламенту Верховної Ради України, законопроект реєстраційний номер 5839 для проведення додаткової експертизи стосовно його відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу до Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу та до Кабінету Міністрів України.
Колеги, прошу голосувати: хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто – за? 17…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую. Рішення...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 17 народних депутатів – за. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.
Питання наступне – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення санкційної політики та підвищення ефективності управління державним, комунальним майном та арештованими активами, поданий народними депутатами України: Мовчаном, Арахамією, Мотовиловцем та іншими (реєстраційний номер 8311).
Олексій Васильович, ви є?
МОВЧАН О.В. Так, я з вами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, бачу.
Дякую.
До слова запрошую Мовчана Олексія Васильовича – народного депутата України, нашого колегу. Будь ласка.
МОВЧАН О.В. Так. Доброго дня, шановні колеги! Дякую за можливість, дякую за запрошення на комітет, за те, що розглядаєте законопроекти, які ми розробляємо.
Значить, законопроект 8311 – це комплексний законопроект досить таки великий, 94 сторінки таблиць. Значить, він стосується кількох блоків. Ключові з них – це управління арештованим майном. Перше – це стосується арештованого в процесі кримінального провадження, тобто це все, що ви колись чули про скандали із АРМА, да. Там, де є неефективне управління через те, що зараз під час повномасштабної війни велика кількість активів росіян або пов'язаних з ними осіб арештовуються в кримінальному провадженні, вони потрапляють в АРМА.
АРМА управляє ними неефективно. Що це означає? Що вона не в прозорий, не у відкритий спосіб визначає управителів. Вона проводить аукціони з продажу частини цього майна виключно на якихось закритих майданчиках, про які мало хто знає, тобто не так, як діє практика в управлінні державною власністю вже, да.
Значить, тому ми виправляємо цю історію. Ми кажемо, що управління, будь ласка, через систему ProZorro – визначення управителів, що продаж активів арештованих у кримінальному провадженні – також через "ProZorro.Продажі". Значить, ми кажемо про те... Крім того, в законопроекті ми виправляємо питання, пов'язані з процедурами виконавчого провадження, да, це арештовані активи в рамках там господарських правовідносин, да, стягнення кредиторами застави, да. І це також досить таки непрозорий сьогодні у нас процес в Україні, тобто продаж цих активів, арештованих у виконавчому провадженні кредиторами, да, для кредиторів, також здійснюється в недостатньо прозорий спосіб: чи продається через майданчик державний СЕТАМ, до нього є велика кількість претензій і раніше було, та, в принципі, і залишається через певні системні ризики щодо розкриття інформації про учасників і так далі, це досить таки великий ринок.
Крім того, в процедурі виконавчого провадження ми визначаємо, я думаю, що це є там ключовим питанням для аграрного комітету, значить, ми переводимо продаж ділянок в... земельних ділянок у виконавчому провадженні, да, тобто, якщо кредитор стягує заставлену земельну ділянку, то її продаж має відбуватися по Земельному кодексу, да. А зараз це відбувається по Закону "Про виконавче провадження", що досить таки дивно. Тому що ми, ну, ми, ви – точніше, да, ви як комітет аграрний передбачили хорошу процедуру реалізації різного роду прав на земельні ділянки через електронні аукціони. Воно працює, воно працює успішно, конкуренція на цих торгах найвища от. І незрозуміло: чому ті самі земельні ділянки мають, але якщо у процедурі виконавчого провадження, мають продаватися по-іншому, да.
Значить, що ще? Окремо в цьому законі ми наводимо лад із питанням підсанкційних активів, тобто це ті активи, які були стягнені за рішенням ВАКСУ у підсанкційних осіб. Ну, останнє рішення, наприклад, це там ТРЦ "Ocean Plaza", да, і ми говоримо про те, що якщо державі Україна не потрібне якесь майно, яке воно стягує у підсанкційних росіян у дохід держави, то його треба одразу продавати. Мабуть, я особисто вважаю, але це управлінське рішення, що в сьогоднішніх умовах державі України ТРЦ "Ocean Plaza" не дуже й треба. Але державі Україна потрібні гроші для того, щоб фінансувати видатки на боротьбу з агресором.
Тому ми передбачили механізм примусової реалізації замість примусового стягнення в дохід держави. Примусова реалізація також через систему "ProZorro.Продажі", як це працює там в земельних торгах, приватизації в оренді і так далі.
Також там є ряд інших норм, які також стосуються, наприклад, і це те, що може бути цікаве аграрному комітету – те, що стосується питань забудови і визначення процедури конкурентної забудови земельних ділянок. Це кейси державного підприємства, там "Пуща Водиця", да, скандал із Stolitsa Group і також "Укрбуд" також був замішаний в подібних скандалах. І це те, коли державні земельні ділянки забудовуються за інвестиційними договорами і коли держава отримує не гроші за земельні ділянки, а, наприклад, там квартири, там певний відсоток від забудованої площі. І от, власне, ми кажемо, що така процедура вона має бути конкурентною. Тобто, якщо є там 3, 5, 10 забудовників, які можуть побудувати будинок і там 5 відсотків або якийсь відсоток віддати державі там умовній Національній гвардії або там переселенцям, або кому скаже держава, да. То нехай вони змагаються на прозорому конкурсі один з одним і хто дасть найкращу пропозицію, в частині кількості квадратних метрів, переданих державі, той і буде переможцем.
Тобто просто ми переводимо неконкурентне регулювання в конкурентне для того, щоб забезпечити прозорі і конкурентні правила гри для бізнесу. Це, мабуть, ключові. Це коротко дуже, але це ключові зміни, які запропоновані в законопроекті 8311.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Васильович.
Я до слова запрошую голову підкомітету Нагаєвського Артема Сергійовича.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.
Перше, шо я хочу сказати, що тут, в принципі, дійсно, законопроект треба розділяти на блоки. І перший блок, що стосується Фонду державного майна, він має місце бути, він навіть так і називається, цей законопроект про вдосконалення санкційної політики і підвищення ефективності управління державним майном. Тобто все, що там десь конфісковується, примусово вилучається, воно все має йти через виконавчу службу, Фондом державного майна реалізовуватися. Але я не розумію, чому в цьому законопроекті присутній блок, який стосується нашого комітету. Тобто я навіть по-іншому сказав би, він не має стосуватись нашого комітету, я цей блок взагалі виключив би, той блок, яким саме пропонується вносити зміни в тому числі в Земельний кодекс України, при тому, що у нас навіть у комітеті консенсусу немає по цьому законопроекту. У нас уже був минулий комітет в онлайн, ми цей законопроект обговорювали, робочі групи ми теж не проводили і тому консенсусу немає. Я особисто цей законопроект підтримувати не хочу і не буду.
Я хочу від себе, можливо, трошки суб'єктивно сказати, але я постараюсь коротко. Але мені здається, що цей законопроект, він такий прецедент створить не дуже гарний для ринку будівництва наразі. Даже не для ринку будівництва, а більше для громад і для комунальної, державної власності. Бо ви уявіть собі, скільки часу ми це наблюдали останні десятки років, ну, не будівельна мафія, забудовники ганялися за цими об'єктами, об'єктами комунальної власності, державної власності, які знаходяться саме в межах міста. У нас і так, в принципі, забудова відбувається дуже хаотично особливо в місті Києві, містах обласного значення. Уявіть, що може відбутися, які це ризики несе хаотична забудова, взагалі хаосу в цьому процесі, якщо ми дозволимо просто всім комунальним підприємствам, а їх безліч, їх навіть в Києві там, я знаю, тільки в Київській обласній раді, в Києві належать більше 400 об'єктів комунальної власності, які мають земельні ділянки, якісь приміщення, якісь комплекси майнові.
До чого це може призвести? Це просто, я думаю, по-перше, ризики корупційні дуже страшні і про це, в принципі, і Комітет з питань корупційної політики у своєму висновку від 03.02.2023 року зазначає, що проект не відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Я просто хочу, щоб ви проаналізували і подумали як це може відобразитися на наших містах. Тобто я, якщо навіть і підтримував би цей законопроект, або з повним виключенням цього блоку, що стосується нашого комітету, або хоча би з якимись обмеженнями, наприклад, забороною цієї забудови в місті Києві і містах обласного значення.
Ми прийняли гарний законопроект 711-й, да, закон у нас, Сергій, там, де ми спростили зміну цільового призначення, дозволили спрощену систему зміни цільового призначення, тобто у нас є межа міста і за містом у нас є земля с/г призначення. Будь ласка, якщо треба забудовувати, якщо треба житло для ВПО, треба житло для людей, які втратили своє житло, це треба робити, і ми так, в принципі, йшли по цьому напрямку, модель у нас була така, то, будь ласка, є вільний ринок, є власники земельних ділянок, які мають ці землі у приватній власності. Беріть, підписуйте інвестиційні договори або викуповуйте землю, робіть зміну цільового призначення і будуйте. Будуйте там ці 5-поверхові будинки, будинки сімейного типу чи комплекси цілі.
Це моє бачення таке. Я так це бачу. А дозволяти забудовувати комунальні підприємства – це просто, я не знаю, що це почнеться в містах. Уявіть, скільки недобросовісних навіть забудовників є, які просто будуть ці договори заключати і нічого там робити не будуть. Вони просто будуть нахапувати цю землю, щоб якісь зобов'язання були, щоб потім, коли війна пройде, коли ринок почне рухатися, підійматися ціна на нерухомість, вони, можливо, потім по якимось там, ви ж знаєте як вони можуть обходити різні заборони, санкції і все інше, і потім почнуть будувати. Тому я особисто проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Сергійович.
Я до слова запрошую нашого експерта Біленка Сергія Борисовича. Будь ласка.
БІЛЕНКО С.Б. Законопроект має і позитивні, і негативні норми. Ну, по-перше, те, що от сказав Артем Сергійович, в ньому дублюється норма, яка вже зазначена в іншому законопроекті, яка надає право, наскільки я розумію, постійним користувачам земельних ділянок державної та комунальної власності реалізовувати через торги якесь право, ну, грубо кажучи, забудови земельної ділянки, причому законопроект не конкретизує на підставі саме яких договорів це право буде переходити. На мій погляд, це не дуже гарна ідея, тому що вона призводить до ситуації, коли власником побудованої нерухомості є одна особа, а власником чи користувачем земельної ділянки є інша особа.
Крім того, от навіть той же запропонований механізм, він не місить такого завершеного механізму регулювання. Тому що не внесені відповідні зміни до будівельного законодавства, яке чітко визначає, що забудовником, замовником будівництва може бути лише власник та користувач земельної ділянки. Тому, на мій погляд, ну, от цю викривлену практику, яка сталася в Україні, яка передбачає можливість будівництва особою, яка не має жодних прав на земельну ділянку, треба не підкреслювати чи легалізовувати законом, а все ж таки припиняти і зробити якийсь інший механізм щоб постійний користувач земельної ділянки мав відмовитися від земельної ділянки чи продати земельну ділянку і вже на ній новий власник міг будувати певні об'єкти.
Але законопроект також містить і позитивні норми. Він узгоджує норми Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів із Законом України "Про виконавче провадження", Законом "Про іпотеку" і Кодексом з процедури банкрутства.
Але є ще от ті моменти, які, на мій погляд, не є позитивними. По-перше, виключається норма із Земельного кодексу, відповідно до якої земельні торги проводять в електронній торговій системі, яка є державною власністю. Тобто ця норма замінюється нормою, відповідно до якої земельні торги проводяться в електронній системі, адміністратором якої є визначений Кабміном суб'єкт. Все ж таки, на мій погляд, норма, яка закріплює на законодавчому рівні електронну торгову систему в державній власності, на якій проводяться всі торги щодо земель державної та комунальної власності, от не варто цього робити, цю норму краще зберегти.
Також є дискусійною нормою, яка виключає із Земельного кодексу України положення про те, що, якщо у нас на земельних торгах продається земельна ділянка сільськогосподарського призначення, то при виставленні її на продаж. Ой, при наданні пропозицій щодо її ціни, відповідний учасник надає ті документи, що підтверджують можливість учасника бути власником земель сільськогосподарського призначення. У нас є досить багато обмежень: іноземці не можуть, юридичні особи певні і так далі. Оця норма виключається, все ж таки краще, щоб ця норма була збережена. Тобто законопроект потребує суттєвого доопрацювання, чи на повторне перше читання, чи там інший механізм.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Борисович. Все в принципі зрозуміло. Є, що, може хтось добавити. Добре.
Колеги, тоді ставлю на голосування пропозицію.
МОВЧАН О.В. Перепрошую, можна я все-таки відкоментую про те, що вже було сказано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви вже своє слово сказали, ми вже все почули в принципі у нас є вже.
МОВЧАН О.В. Дивіться, я презентував законопроект, який ми розробили, але я маю право апелювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хорошо, будь ласка.
МОВЧАН О.В. Дякую.
Перше. Щодо рішення антикорупційного комітету, то вони стосуються інших норм не про те, що ви сказали. Тобто вони зазначили, свою позицію в частині арештованих активів, тому що це є їх профіль і вони вважають, що це має бути інакше. І, дивіться, щодо основної норми, яка вас бентежить, ваш комітет, тому що це вже друга наша зустріч, ми говоримо про одне і те саме, це, правда, написано в двох законопроектах. Дивіться, в чому помилка? Ви на біле говорите чорне, на жаль, тому що сьогодні є погана практика, погана практика того, що органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства, у яких є на балансі земельні ділянки, державні підприємства, органи державної влади і так далі, вони мають право розпоряджатися своїми земельними ділянками. І яскравий приклад вам, ви можете поїхати на державне підприємство "Пуща-Водиця", де більше 400 гектарів за такою схемою в місті Києві виведено із державної власності і держава отримує мізер за них. І, на жаль, ви не реагуєте саме на ці кейси, а я нагадаю, що державне підприємство "Пуща-Водиця" є аграрним підприємством державної власності.
Тому ви не реагуєте саме на це, ви нічого не кажете про рішення Рахункової палати. Ми пропонуємо виправити цю ситуацію для того, щоб якщо хтось, суб'єкти господарювання в країні комунальні або державні будуть розпоряджатися своїми земельними ділянками по закону, щоб вони при забудові її використовували виключно конкурентну процедуру. І в чому проблема? Вони називають ці договори по-різному. Це може бути інвестиційний договір, як в Пущі-Водиці, це може бути договір спільної діяльності, це може бути договір щось схоже на державно-приватне партнерство і так далі, тобто сотня варіантів, як обійти один закон.
Тому ми говоримо в Господарському кодексі, що якщо ви забудовуєте земельну ділянку і ви хочете отримати якийсь відсоток квадратних метрів як орган управління або балансоутримувач цієї земельної ділянки, то ви робите це виключно в конкурентний спосіб. Тому я хочу, щоб ви це зрозуміли, і це дуже важливо якраз для наведення ладу в питаннях управління державною комунальною землею. І це важливий point в роботі вашого комітету, не тільки нашого. Останній коментар щодо електронної торгової системи, її адміністратора. Державне підприємство "ProZorro.Продажі", корпоратизувалося, відповідно державне підприємство стає після проведення корпоратизації, стає суб'єктом господарювання державної форми власності, а не державною власністю. Це, вибачте, хтось придумав давно до нас і тому в нас такі колізії в законодавстві, що державні підприємства відрізняються від акціонерних товариств, де 100 відсотків належать державі. Тому ми, власне, це і передбачили.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Васильович.
Будь ласка, Нагаєвський.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я, в принципі, в чомусь десь погоджуюся в плані того, що якщо забудовувати, то треба це робити через систему ProZorro або через інші аукціони, бо, дійсно, ринок забудови цей, він неконкурентний і там, де хтось кудись добіг, там шапку докинув і починає будувати. Але все ж таки ми створюємо прецедент, і ми створюємо прецедент все ж таки того, що все-таки є можливість відбудовувати нові оці будівельні пірамідки.
Я просто не розумію механізму, як це буде передаватися, як це буде відбуватися все з тими зауваженнями, які Сергій Біленко озвучив, що коли власник земельної ділянки один, забудовник інший, бо все ж таки на практиці все по-іншому відбувається, але уявіть собі ситуацію, я просто моделюю для себе і вам говорю, що з'явилась енна кількість підприємств, підприємців, забудовників, наприклад 100, вони заключили ці, на тендерах виграли ці 100 договорів забудови з якимись підприємствами комунальної або державної власності.
А як будується будівельний бізнес? Будівельний бізнес будується, це та сама піраміда. Тобто вони ж не за власні кошти будують. Якби це якось було десь обговорено, описано, ця процедура або як воно працює, а вони починають залучати інвестиції, скажімо так, інвесторів ринку, які приходять купляють житло, купляють ці квадратні метри. І таких 100 енних компаній, наприклад, в Києві візьмуть ці 100 підприємств почнуть будувати, продадуть 100 відсотків всіх площ за мінусом тих, які вони по договору повинні будуть віддати державі, і потім просто кинуть будівництво. Уявіть, що буде на ринку, коли така ситуація відбудеться, коли таких укрбудів, еліт-центрів буде сотнями по всій країні. Я про це говорю. Якщо ви не зрозуміли, я думаю, що я більш детально вам розповів. Тому немає механізму, немає процедури, немає про що говорити. Блок треба виключити або закон треба на повторне перше доопрацьовувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Сергійович.
Колеги, якщо ні в кого немає пропозицій, то я пропоную голосувати вже. Тоді я ставлю на голосування пропозицію голови підкомітету рекомендувати Верховній Раді України направити законопроект, реєстраційний номер 8311, до головного комітету для підготовки на повторне перше читання. Направити цей висновок до Комітету з питань економічного розвитку, визначеного головним з опрацювання даного проекту. Колеги, прошу голосувати.
Хто за цю пропозицію? На доопрацювання.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 16. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято.
У нас ще два коротких питання технічних. Прошу на місцях залишатися, дуже швидко. Питання четверте – про схвалення рекомендації комітетських слухань на тему: "Актуальні питання виноградарства та виноробства в Україні на шляху до євроінтеграції".
Колеги, 14 березня цього року під час слухань в комітеті ми обговорили актуальні питання виноградарства та виноробства в Україні на шляху до євроінтеграції. Участь у заході, окрім членів комітету, взяли керівники апеляційного сектору сільського господарства, продовольчої безпеки та земельних ресурсів, представництва Європейського Союзу в Україні, Крістіан Бел Хелл, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, тимчасово виконуючий обов'язки Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко, директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Алла Стоянова, директор Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова", Національної академії аграрних України Олена Ковальова, представники Мінекономіки, Мінфіну, Державної податкової служби, керівники галузевих асоціацій, а також керівники виноградарських та виноробних господарств України. За результатами слухань секретаріат комітету підготував проект рекомендацій, в якому враховані та узагальнені всі пропозиції, що були висловлені на слуханнях. Проект рекомендований вам було розіслано, щоб ви могли з ним ознайомитися.
Тому, якщо ні в кого немає заперечень, ставлю на голосування пропозицію схвалити рекомендації комітетських слухань на тему: "Актуальне питання виноградарства та виноробства України на шляху до євроінтеграції". Направити зазначені рекомендації Голові Верховної Ради України, Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Кабінету Міністрів України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Міністерству освіти і науки України, Національній академії аграрних наук України, Одеській, Закарпатській, Миколаївській, Херсонській, Львівській обласним військовим адміністраціям, Львівській міській раді.
Колеги, прошу проголосувати за дане рішення.
Будь ласка, голосуємо: хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Одноголосно.
17 членів аграрного комітету проголосували за дане рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Рішення прийнято.
Про зміни до Плану роботи Комітету на період роботи дев’ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. До слова запрошую секретаря комітету Чайківського Івана Адамовича.
Будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, відповідно до затвердженого плану роботи комітету на поточну сесію у квітні в Одеській області у нас заплановано проведення комітетських слухань на тему: "Рибна галузь: простежуваність від вилову до споживання". Пропоную на ці дати у квітні в Одеській області запланувати проведення ще одних слухань на тему: "Актуальні питання управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності", дату проведення будемо уточнювати. Я думаю, що це буде після Пасхи десь наприкінці квітня місяця.
Тому, шановні колеги, якщо немає заперечень, прошу проголосувати відповідні зміни до плану роботу комітету на поточну сесію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за дану пропозицію, прошу голосувати: хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, 17 членів комітету – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Ще у нас є "Різне". Може, ви скажете, Олександр Георгійович?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні депутати, ви знаєте, останнім часом в країні відбувається війна, складнощі з фінансуванням і от сьогодні, можемо подивитися, в жовтих папках знаходяться роздруковані таблиці законопроекту 5839, які налічують більше 300 сторінок. Я прошу прийняти таке протокольне рішення, щоб в подальшому їх не друкувати. Все розсилається в електронному вигляді. За потребою, за окремим зверненням будемо це робити, але витрачати бюджетні кошти марно в такі складні часи – це вважаю неправильним. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це треба голосувати?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. А зекономлені кошти відправити на Збройні Сили України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер.
_______________. А як ми їх відправимо? Як ми будемо знати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не будемо знати про ці…
Колеги, хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую.
Сьогодні питання, які треба голосувати, вже розглядатися не будуть.
_______________. А молоко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми залишаємося, хто буде про молоко, кому цікаво.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. А молоко? А молоко? (Загальна дискусія) То що, підписуємо законопроект, колеги? Це потрібен законопроект, який потрібно підписати. Всі три. (Не чути)(Шум у залі)
Підписуємо і реєструємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді будемо підтримувати ці три законопроекти, будемо їх підписувати. Всім дякую. Оголошую наш комітет завершеним, закритим. Всім дякую за час.