СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

25 червня 2026 року

Веде засідання голова комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, ви, будь ласка, я не дуже бачу по  телефону.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, є кворум. 17 депутатів у чаті. І от включився Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Всіх вітаю, колеги. Олександр Васильович, мої вітання. Можемо розпочинати реєстрацію і проведення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня. Починаємо реєстрацію.

Іван Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я на місці. Доброго дня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю.

Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олег Леонідович, вітаю.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Привіт. Привіт, друже.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю.

Рудик Сергій. Сергій Ярославович, бачив тебе. Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Іван Адамович, що я там? (Не чути)…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Не чути було. Дякую.

Халімон Павло. Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, всім доброго дня. Вітаю, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Степан Миколайович, вітаю. Імідж міняєте, Степан Миколайович?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський на місці.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю, Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунін Сергій. Бунін Сергій.

Герасимов Артур.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Грищенко присутня. Всім доброго дня, колеги.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тетяна Миколаївна, вітаю.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. Гузенко присутній. Доброго дня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Максим Васильович, вітаю.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Всім доброго дня. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Вітаю.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. Присутній. Добрий день.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день.

Кучер Микола.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Іван Адамович, Торохтій присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Кучер Микола.

Лабазюк Сергій. Лабазюк Сергій!

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Присутній. Доброго дня, колеги.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаємо.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. Колеги, всім доброго дня. Лукашук присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Богдан Олегович, вітаємо.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Колеги, вітаю. Всім доброго дня. Нагаєвський присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Артем Сергійович, мої вітання.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Доброго дня. Присутня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Вітаю, Марина Вікторівна.

Петьовка Василь.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Вітаю, друзі. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаємо.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю, колеги. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Вітаємо, Дмитро Вікторович.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. Доброго дня, всім. Іван Адамович, присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю, Валерій Олександрович.

Столар Вадим.

Тарасов Олег. Тарасов Олег.

Тимофійчук Володимир. Тимофійчук Володимир.

Богдан Григорович Торохтій.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Присутній, Іван Адамович. Доброго дня, шановні колеги.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Добрий день.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Доброго дня. Присутній, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Артем Олегович, дякую. Вітаю.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Всім вітання. Присутня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Маргарита Віталіївна, мої вітання.

Юрчишин Петро. Юрчишин Петро.

Ітого, 20 народних депутатів присутні на засіданні. Олександр Васильович, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання:

Про схвалення рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему:  «Тіньовий ринок ветеринарних лікарських засобів: загроза державі та продовольчій безпеці».

І друге питання про проблеми з бронюванням для працівників малих та середніх сільськогосподарських підприємств.

Третє питання про проблемні питання приватизації державного майна та передачі на баланс територіальних органів Держгеокадастру приміщень, що перебувають у державній власності, в яких вони розміщуються.

Четверте – про проблемні питання припинення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, конфіскованих у державну власність.

П’яте – «Різне».

Колеги, проєкт порядку денного було розіслано, прошу його затвердити.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Прошу надати слово, пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний пане голово, шановні члени комітету, в мене особисте прохання, оскільки я зараз знаходжуся в суді, де я виступаю як людина, яка бере на поруки іншу людину.

Тим паче, безпосередньо щодо права земельних питань, земельних відносин, я прошу моє третє питання поставити першим питанням, зміни в порядок черговості слухань.  Я займу не дуже багато часу, в мене там є чітка позиція, оскільки був проведений по цьому питанню підкомітет. Прошу комітет підтримати і прошу мою пропозицію, пане голово, поставити в порядку черговості, яку я зазначив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тож ми голосуємо спочатку за порядок денний, який я запропонував, а потім зміну черговості.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Дякую, пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, спочатку за порядок денний. Будь ласка, колеги, хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, голосуємо.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перепрошую.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Підтримую..

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна. Грищенко Тетяна!

Гузенко Максим. Гузенко  Максим! Гузенко!

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Да, Іван Адамович! Кириченко – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іван Адамович!

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр. Салійчук!

 

САЛІЙЧУК О.В. За. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За, Іван Адамович!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко і Грищенко!

 

ГУЗЕНКО М.В. Гузенко – за. Іван Адамович, зареєструйте, бо зв’язку не було.    

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Підтримую. Грищенко  підтримую. Просто поганий зв’язок, чуть-чуть буду говорить.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Тетяна Миколаївна.

20 народних депутатів за порядок денний. Рішення прийнято.

Олександр Васильович, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За пропозицією нашого колеги Артема Чорноморова, просимо змінити черговість порядку денного, третє питання поставити першим, все інше по списку.

Будь ласка, голосуємо за пропозицію нашого колеги.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Мейдич.

 

МЕЙДИЧ О.Л. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Рудик.

 

РУДИК С.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Чернявський.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Чайківський – за.

Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Почув. Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За, Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Маргарита Віталіївна.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Одноголосно рішення прийнято. 20 народних депутатів підтримали рішення нашого колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Переходимо до розгляду питання. Перше питання про проблемні питання приватизації державного майна та передачі на баланс територіальних органів Держгеокадастру приміщень, що перебувають у державній власності, в яких вони розміщуються. На базі підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі, 4 червня 2026 року головою підкомітету Артемом Чорноморовим було проведено відповідну нараду.

Тому я до слова запрошую нашого колегу Артема Чорноморова для більш детального опису цієї проблематики. Будь ласка, Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово, за надане слово. Дякую, члени аграрного комітету, за підтримку моєї пропозиції.

І так, як вже було зазначено головою аграрного комітету, що 4 червня пройшов підкомітет з питань економіки і  фінансового розвитку АПК, в зоні відання якого є безпосередньо бюджет та приватизація.

За останні декілька років мною було дослідження питання бюджету і пропозиції від Міністерства аграрної політики, яке потім стало об’єднаним міністерством, і безпосередньо пропозиції від Держгеокадастру щодо надання їм допоміжних коштів на те, щоб вони могли повноцінно функціонувати.

Також ці кошти йдуть безпосередньо, прохання про надання цих коштів щодо оренди приміщень, де вони знаходяться. Після цих дуже багатьох звернень мною було досліджено це питання. Виявляється наступне питання, що Держгеокадастр знаходиться в інститутах землеустрою. Ці будівлі інституту землеустрою були передані Фонду держмайна, як ті, які повинні бути в управлінні та безпосередньо віданні в приватизацію.

Після досліджень матеріалів бюджетних та те, що було надано міністерством і безпосередньо Держгеокадастром, виясняється наступне питання, що Фонд держмайна має функцію, як управляти, але воно виставляє це на приватизацію. І що відбувається? Після приватизації, ціни дуже різні, деякі, як в Миколаївській області приватизація була 3 мільйона, десь більше, десь менше, але який ми бачимо ефекти, що безпосередньо Держгеокадастр –  це центральний орган виконавчої влади, який являється не прибутковою організацією, а тому не може самостійно виконувати ті чи інші функції, не може здобувати прибуток на свої спецрахунки для того, щоб покривати свої витрати. Він потребує завжди гроші з держбюджету.

Після того як … Вибачаюсь, поки Держгеокадастр знаходиться у  приміщеннях Інституту землеустрою вони платять розмір оренди в розмірі 1 гривні, що по суті з них знімає певну напругу щодо бюджетного дофінансування. Але після приватизації юрособа, яка приватизує ці приміщення виставляє свою ціну на власний розсуд, яку передбачає договором оренди. І після цього починаються самі основні проблеми, оскільки Держгеокадастр не може самостійно покривати цю оренду, а у Міністерства економіки на сьогоднішній день немає коштів для того, щоб перемістити Держгеокадастр в інші будівлі, і Держгеокадастр стає заручником цієї ситуації. Як на мене, виглядає дуже гарний бізнес для того, що в тебе є завжди гарантований орендар, тому що фізично Держгеокадастр від того, що немає коштів у міністерства не може забезпечити перевіз архівних даних, а це дуже великі об’єми паперу, серверів і тому інше. І після аналізу з 2022 року ми бачимо наступне, що у більшості відділень Держгеокадастру просто тисячні або стотисячні борги по оренді, де вже орендар, орендодавець починає блокувати, наприклад, комунікаційні системи, тим самим наводячи шкоду, органу, який на сьогоднішній день, по суті,  визначає об’єм землі, на якому проводяться бойові дії. Це орган, який єдиний контролює, по суті, де і як проходить державний кордон, і взагалі ті чи інші земельні об’єкти з системи кадастрових даних. По суті, на сьогоднішній день під час воєнного стану – це один із найважливіших органів, якщо тим паче ми говоримо про війну, і те, що земля – це основний скарб і надбання нашого народу.

Тому, коли проводили підкомітет. Я зараз наголошую, що це було дуже важливо, всі члени аграрного комітету я їм вдячний, які присутні були, чули заяви не навіть замміністра, а була представниця або керівник департаменту, який відповідає за приватизацію від Міністерства економіки, були профільні два заступники від Фонду держмайна питання піднімалося щодо  Львівського відділення, оскільки воно виставлялося з 16 червня на приватизацію, і воно не могло саме себе забезпечити. І воно виставлялося на  приватизацію. І я хотів би ще наголосити, що під час війни саме все Міністерство аграрної політики знаходилося безпосередньо в будівлі Інституту землеустрою, де знаходиться цей Державний геокадастр. Було зазначено позицію кожного і від нас як контролюючого органу по виконанню тих чи інших питань, а в системі видання мого – це приватизація, прохання призупинити це питання, поки не буде вирішення або переміщення, або взагалі врегульоване це питання щодо де буде знаходиться Державний геокадастр. Було багато різних дуже варіантів. Я озвучив, що Фонд держмайна може повернути назад в керування Міністерства аграрної політики,  економіки і екології всі будівлі Інституту землеустрою, назад в їхнє управління. Але всі сказали, що це питання буде дійсно опрацьоване. Ми зробимо робочу нараду. Якщо я не помиляюся, 4 червня – це було четвер або п’ятниця, всі пообіцяли, що робочі наради почнуть збиратися в понеділок, але, за моєю внутрішньою інформацією, яку я знаю з інших підрозділів, максимально із слів, що було мені сказано, було виконано,  це просто зробили чат в вотсапі і більше нічого.

І я хочу сказати, що 16 червня був виставлений на приватизацію і пішов з молотка Державний інститут землеустрою в Львівській області. І на сьогоднішній день вже є переможець, і ми вже змушені будемо або переміщати кудись Держгеокадастр, або так само до нас до комітету будуть надходити пропозиції щодо виділення допоміжного фінансування, щоб, я вибачаюся, але держава повинна за свій рахунок, по суті, фінансувати місце, де вигодонабувач, по суті, юрособа, яка повинна зараз, ну, буде за державні кошти отримувати гарантованого орендаря.

Хоча, якщо ми проаналізуємо діяльність, два мільйони, ну, добре, 20 мільйонів єдиноразової вигоди, яку отримає Фонд держмайна і виконав свою функцію, хоча міг просто керувати цим об’єктом, але здав на приватизацію, чи державний бюджет, який буде завжди витрачати кошти на протязі багатьох років для того, щоб проплачувати цю оренду. В Миколаївській області єдиноразово за цю будівлю отримали три лише мільйони. Але ще самий цікавий факт, шановні члени комітету, що в цих будівлях знаходяться деякі ще органи, наприклад статистика, як у Львові, але ці поверхи не виставили на приватизацію. Виставили на приватизацію лише поверхи, частину будівлі, які також знаходяться в інституті землеустрою, де знаходиться  Держгеокадастр.

Я вважаю, на мою особисту думку, це професійна недбалість, яка принесла шкоду державному бюджету, тому що ми не знаємо, скільки ми з вами будемо ще просити кошти у Міністерства фінансів для того, щоб Держгеокадастр зміг оплатити ту оренду. А на сьогоднішній день три або чотири відділення Держгеокадастру регіональних органів просто заблоковані і в них загроза виключення комунікацій, в тому числі електроенергії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович. Все, в принципі, зрозуміло.

Я тоді хочу вислухати Голову Держгеокадастру. Будь ласка, Дмитро Геннадійович, прокоментуйте.

 

МАКАРЕНКО Д.Г. Доброго ранку, колеги. Дійсно, Артем Олегович все правильно підмітив: ситуація не дуже добра. Ну, власне, говорити про те, що вже відбулося, я думаю, немає сенсу, тому що більшість інститутів вже були реалізовані. Я зі свого боку хочу зазначити лише ті області і ті головні управління Держгеокадастру, які все ще знаходяться в інститутах, які ще не приватизовані. Зокрема, я хочу сказати, що це волинський інститут. Там Головне Управління Держгеокадастру, в принципі, переїхало, але в приміщенні волинського інституту знаходяться архіви Держгеокадастру і фонд землеустрою.

Далі, що важливо. Житомирська область, Головне управління саме знаходиться в цьому приміщенні, і воно їм реально потрібно. І в них немає наразі можливості переїжджати кудись.

Також хочу сказати, що це Запорізька область. Там також альтернативної будівлі немає можливості знайти. Ну, область фронтова фактично, і дуже складно насправді знайти певні об’єкти для розміщення.

І Закарпатська область. Там тільки архів, але, в принципі, думаю, що вони з цим справляться, це не дуже критично.

По Харкову ситуація також була поганою і критичною, але наразі ми опрацьовуємо питання щодо передачі на баланс головного управління певного об’єкта державної форми власності, який знаходився у віданні Держґрунтохорони. Там умови не дуже, але, в принципі, я думаю, що поетапно можна буде розмістити головне управління там. Це все, що є на сьогодні із того, що нереалізовано. По тих, що реалізовано, все інше ви знаєте, Артем Олегович, в принципі доповів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозуміло.

Тобто у нас зараз чотири області, які під великим питанням, одна – там більш-менш ситуація прогнозована. І основне завдання, щоб у нас не було таких проблем з іншими чотирма областями. Окей.

Тоді з Фонду держмайна у нас хто присутній? Я просто не дуже бачу. Дякую.

 

ШРАМКО А.В. Доброго дня! Перший заступник Фонду Шрамко Андрій Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Андрій Володимирович, доброго дня. Будь ласка, прокоментуйте ситуацію.

 

ШРАМКО А.В. Так. У нас відбувся 15 числа червня місяця аукціон, на якому було реалізовано єдиний майновий комплекс державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою». Цей аукціон було оголошено іще до проведення підкомітету, про який говорив Артем Олегович. І на той момент аукціон уже тривав, на нього подавались відповідні заявки. За його результатами єдиний майновий комплекс повністю було реалізовано за 43 мільйони 570 тисяч гривень. Зараз ми очікуємо надходження грошей. Крім того, покупець має взяти на себе зобов’язання з погашення заборгованості підприємства у розмірі 8 мільйонів гривень, оскільки в нього був досить складний фінансовий стан, і також сплатити ПДВ на відповідну суму. Тобто це ті надходження до державного бюджету, які були забезпечені внаслідок цієї приватизації.

Щодо перебування Держгеокадастру, там є у нас договори оренди, на яких перебуває на сьогоднішній день Держгеокадастр, за умовами якого орендар строк тривалості цього договору до… на момент воєнного стану плюс 4 місяці. З приватизацією ці договори не припиняться, вони будуть зберігати свою чинність.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Вони будуть зберігатися під час воєнного стану, якщо я не помиляюся.

 

ШРАМКО А.В. Воєнного стану плюс 4 місяці.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Так, будь ласка, Андрій Володимирович, я прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плюс 4 місяці чи роки? Вибачте, 4 місяці чи 4 роки? Не почув.

 

ШРАМКО А.В. 4 місяці після завершення воєнного стану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Зрозумів.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, дозвольте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Андрій Володимирович зараз говорить трошки невірно. Якраз, коли проводився підкомітет, була підготовча робота до проведення аукціону. Сам аукціон, як ви зараз стверджуєте під стенограму, не проводився. Тому прошу вас говорити правду. І ви мені особисто разом з представницею Міністерства економіки сказали, що, дійсно, ви згодні з проблематикою і ви проведете робочі наради щодо вирішення цього питання. Жодної робочої наради з залученням членів аграрного комітету як контролюючого органу, у нас чітко в положеннях прописано функції контролю. Ми в рамках своїх повноважень виявили недоліки, виявили загрозу для бюджету України, ми зібралися, і ми з вами поспілкувалися. Але все ж таки жодної роботи з кожної сторони не було проведено і навіть зараз в своєму виступі ви кажете, що будуть зберігатися договірні відносини і тільки після моєї репліки, що є чіткі умови під час воєнного стану і декілька… якийсь термін після нього. Чому ви це замовчуєте? Це ж не пожиттєві умови?

 

ШРАМКО А.В. Звичайно.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Воєнний стан може.. Це воєнний стан…

 

ШРАМКО А.В. Звичайно, (Нерозбірливо) передбачає тимчасовість перебування…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Андрій Володимирович, і я дуже вдячний, що сейчас присутній наш народний депутат заступник аграрного комітету Ярослав Іванович, який чітко розуміє, більш навіть ніж ми всі, члени аграрного комітету, саме яка проблема мається на увазі, тому що дуже багато голів, керівників цих ГУДів регіональних органів просто стають заложниками цієї ситуації, а чому ми піднімали саме питання Львівського центру ДЗК і в тому числі Інституту землеустрою, тому що під час війни там знаходилось в цій будівлі майже все Міністерство аграрної політики, в тому числі Тарас Миколайович, який нас приймав там. Це була будівля форпостом  органу виконавчої влади, реалізуючого політику в аграрному секторі. І, як на мене той крок, який виконав Фонд держмайна, пообіцявши тоді всім присутнім членам аграрного комітету, що це питання буде розібрано і будемо намагатися вирішити разом було повністю проігноровано і зіграно, я вибачаюсь за свій сленг, всліпу.

Тому, я вам щиро кажу, що тепер кожного законопроєкт, тим паче ваші ініціативи по збільшенню ваших земельних банків я  особисто, як голова профільного підкомітету не спущу це просто так. Тому що це була особиста образа всім членам аграрного комітету, які тоді були присутні і чули ваші слова, і представниці Міністерства економіки.

Я чітко все сказав? Дякую.

 

 ГЕРАСИМОВ А.В.  Шановний Олександр Васильович, колеги, радий всіх бачити. Можете, будь ласка,  зареєструвати. Вам вітання з Гданська, оце включаюсь прямо з Recovery до вас. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  чи може прокоментувати Міністерство економіки, хтось з цього питання? Хто у нас присутні? Бачив Тараса Миколайовича.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Шановні колеги! Дарія Миколаївна, яка веде приватизацію у відрядженні, також на конференції з Recovery, тому я думаю, що в частині приватизації нікому сьогодні прокоментувати, міністр також у відрядженні. Навіть по заміні ті хто, також у відрядженні. Тому, на жаль, в частині приватизації сьогодні немає представників.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тоді був представник департаменту.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там була пані Ярослава, якщо не помиляюсь, два тижні як у декретній відпустці. Трошки виходить цей напрям зараз виходить... проходить реструктуризацію, скажімо так, по приватизації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

А від Міністерства юстиції я бачу Олена Миколаївна є. Олена Миколаївна, будь ласка, з вашого боку хотілося б коментар.

 

ФЕРЕНС О.М. Дякую, шановний головуючий. Шановні народні депутати, ну, я хочу прокоментувати дану ситуацію виключно з юридичної точки зору. Тобто питання дійсно піднімається як би важливе. Ну, Міністерство юстиції, як ми розуміємо, не відповідає на запитання як би безпосередньо приватизації, ні питання як би розміщення, але я хочу як би звернути увагу, що Закон України «Про приватизацію державного комунального майна» передбачає у нас на сьогодні, стаття 12, що є можливість відповідно прийняття рішення урядом України, у разі якщо якісь відповідні об’єкти виставляються... об’єкти великої приватизації підлягають, є уже рішення уряду бути виключене із цих переліків або Кабінет Міністрів може відповідно прийняти рішення по припиненню приватизації об’єкта малої приватизації державної власності.

Тобто ті об’єкти, які на сьогодні тільки ще не відбулося процедури відповідно торгів, не визначено переможець, тому що ми розуміємо, якщо процедура як би відповідно завершена, то питання її законності проведення – це вже питання судового розгляду. Але якщо, ну, дійсно є відповідна потреба, якщо є розуміння між відповідними міністерствами, центральними органами виконавчої влади, які є у безпосередньому віданні, тобто правовим механізм на сьогодні, згідно закону України, як би існує. Тим більше, ну, ви розумієте, що розміщення Міністерства юстиції також є відповідні наші територіальні органи, ми також опікуємося питаннями, деякі там є, ви знаєте, наші ДРАЦСи, як би в оренді і державне, і комунальне, тобто ми максимально опікуємося, займаємося цим питанням. Звичайно, тут має бути, ну, абсолютно об’єктивна позиція від Мін’юсту, це має бути взаємодія відповідно Мінагрополітики, яке спрямовує, координує відповідно як центральний орган виконавчої влади, Держгеокадастр, є Фонд держмайна, тобто має бути взаємодія на рівні центральних органів виконавчої влади, щоб врегулювати це питання, тому що питання розміщення територіальних органів, воно дійсно як би важливе, потрібно забезпечувати. І, я сподіваюся, що все-таки навіть це питання важливе, яке сьогодні було підняте на комітеті, що знайдуть взаємопорозуміння, знайдуть вихід, і тим більше правовий вихід, це абсолютно Законом на сьогодні про приватизацію відповідних об’єктів він передбачений. Це я ще хочу прокоментувати зі сторони Міністерства юстиції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую, Олена Миколаївна.

Колеги, питання, в принципі, розглянуте. Тут все зрозуміло. Я думаю, що як мінімум комітет повинен звернутися до Фонду державного майна про необхідність забезпечення виваженого підходу щодо приватизації. Тобто щоб таких випадків не було. І у нас попереду ще чотири як мінімум територіальних органи Держгеокадастру: Волинська, Закарпатська, Житомирська та Запорізька область, щоб у нас не було такої ж самої ситуації як у Львівській області.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, вибачаюсь. Що робити тепер з повністю проігнорованими як би народних депутатів словами, які тоді зазначив представник Кабінету Міністрів безпосередньо заступник Голови Фонду держмайна, що буде опрацьовано, але все зроблено по-своєму? Просто, коли ми отримаємо наступного разу звіт Фонду держмайна, де вони такі молодці, вони принесли в бюджет стільки коштів. Де ж там буде порівняльний аналіз, скільки державний бюджет тепер буде витрачати кошти на переміщення або видавання коштів для того, щоб була ця оренда? Де оцей аналіз буде? Я читав минулий звіт. Я і в Рахункову палату прийду. Просто мене більше це засмучує, що була повністю проігнорована наша функція контролю, яка передбачена Законом про комітети і Законом про статус народного депутата, повністю проігнорована. І я, якщо чесно, давайте ми звернемось до Фонду держмайна. Але я все ж таки з вашого дозволу, до наступного комітету підготую звернення щодо аудиту. І, на мою думку, це до притягнення до дисциплінарної відповідальності тих осіб, оскільки у нас будуть втрати в державному бюджеті. Я підготую до наступного комітету. Я сподіваюсь, що мене підтримають, тому що це я сприймаю як образу до всього комітету.

Дякую.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановний голово, Петро Юрчишин. Прошу включити мене до списку. Приймаю активну участь в засіданні комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Васильович.

Іван Адамович, Юрчишин на комітеті. Зареєструйте, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Зараз, хвилинку, Олександр Васильович. Тоді Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Присутній на засіданні комітету.

І, я ще бачив, до нас долучався Артур Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артур Володимирович, хочу почути вас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він вже відключився.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Його вже немає, Іван Адамович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, його вже немає, він відключився.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. То, Олександр Васильович, то мені розтлумачте, будь ласка, в такій ситуації як поступати.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Він присутній був, Іван Адамович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він під’єднався, да, він був присутній, відео включив, попросив зареєструвати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я зрозумів. Значить, так можна, тобто будь-хто може собі там вриватися в це і от...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, можемо не реєструвати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я запитав, як поступати, бо я як би не до кінця це розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, подзвоніть, будь ласка, Артуру, хай він підключиться ще раз. (Шум у залі) Да, будь ласка. (Шум у залі)

 Колеги, я пропоную від комітету звернутися до Фонду державного майна про необхідність забезпечення виваженого підходу щодо приватизації нерухомого майна, в якому розміщені територіальні органи Державного геокадастру, або пошуку альтернативних місць знаходження.

Принаймні цю ситуацію ми вже почали, всі почули про неї. Треба, як мінімум, до них звернутися, щоб вони розуміли, що далі аграрний комітет буде просити їх все це по кожному філіалу, щоб вони могли давати свою позицію як, по-перше, на приватизацію виносити, по-друге, як людей і ЦОВВ треба перевести на інше місце дислокації.

Колеги, хто за пропозицію звернення  до Фонду державного майна.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Можна ще одне питання від мене, будь ласка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я перепрошую, в мене питання до Держгеокадастру. Просто у нас в Тернополі приватизували їхню будівлю. Але я знаю, що абсолютно немає жодних проблем знайти приміщення і домовитися з облдержадміністрацією або з місцевою владою за оренду розміщення своїх там працівників в комунальних закладах.

Чи зверталися Держгеокадастр з відповідною ініціативою по областям, якщо так, то який результат, коли і так далі?

 

МАКАРЕНКО Д.Г. По деяким зверталися, а по деяким ні. По Тернополю, дійсно, будівля приватизована, вона була приватизована у складі єдиного майнового комплексу, який був… у Вінниці знаходився, в Тернополі і в Хмельницькому.

По Тернополю станом на зараз великої проблеми з новим власником немає, він лише говорить про те, що він буде піднімати орендну плату. І в принципі керівник станом на сьогодні з ним домовляється про те, щоб відтягнути цей час. А паралельно керівник, дійсно, опрацьовує моменти по переміщенню в інші державні приміщення або комунальні заклади. Станом на зараз процес триває.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Тобто я розумію, що навіть якщо будуть приватизовані будівлі Інституту землеустрою або Держгеокадастру, нема проблем зараз почати шукати там, де ще не приватизовані, нема проблем шукати і домовлятися з іншими власниками будівель, я маю на увазі або обласна рада, або міська рада. Тобто проблем нема як таких.

 

МАКАРЕНКО Д.Г. Керівники цим займаються постійно, просто в залежності від регіону є дуже велика концентрація переміщених підприємств і по деяким регіонам просто фізично немає приміщень, де би можна було розміститись. Тим більше, для того, щоб зрозуміти об’єми, які необхідні для розміщення, в середньому це починаючи від 600 квадратних метрів, – це якщо без урахування архіву, якщо з архівом, то це десь 900 квадратних метрів, необхідно для того, щоб розмістити головне управління в будь-якій області в середньому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ситуація зрозуміла, тобто хто активний, той намагається…

 

РУДИК С.Я. Олександр Васильович, дайте мені буквально 30 секунд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. … у цьому нашому листі, яким ми звернемо увагу Фонду держмайна, на всякі, коротше, слова, звернути увагу на той пункт, про який говорив Артем Олегович, про одному з приміщень, де виставляється поверх з Держгеокадастру і не виставляється поверх з управлінням статистики. Мені здається, що дійсно мова, може, йде про змову з метою отримання гарантованого доходу від Держгеокадастру, і вилучити з цього процесу управління, чи як воно називається, це підрозділ статистики, це очевидно. От я би просив, да. Якщо цього буде недостатньо, звернутися до правоохоронних органів. Тому що коли здається весь майновий комплекс, я насправді проти продажу майна в умовах режиму воєнного стану, але якщо це вже стається і продається весь комплекс, як у випадку зі Львовом, там хоча б є якась логіка. А яка логіка, коли наш підрозділ, який знаходився в нашому віданні контрольному, продається, а інший, – а що, типу з геокадастру можна щось узяти, а зі статистики нічого не візьмеш, – в цьому логіка полягає?

І звертати також увагу, дійсно те, що говорив Артем Олегович, прямо щоб було прописано в нашому зверненні, в редакційній останній версії, звертати увагу на те, які втрати понесе державний бюджет від зміни вартості оренди для державних установ після того, як змінюється власник. Тому що, ще раз скажу, мені здається, що дуже схоже на попередню змову. І саме тому Артем Олегович, якщо він ще мене чує, вони якраз роблять дуже професійно. Ви сказали, не роблять, це не професійно. Вони дуже професійно це роблять, свідомо, я більш ніж впевнений, за попередньою змовою. Але наразі цих даних, якими ми на сьогоднішній володіємо, цього недостатньо, але я думаю, що я вам складу компанію для того, щоб ці запити і наша діяльність була разом максимально професійною. Щоб ті дії Фонду держмайна і їх окремих представників, спрямовані на розкрадання, спрямовані на ухилення, спрямовані на те, щоб держава недоотримувала і державні органи важливих речей, в першу чергу коштів, були належним чином оцінені, принаймні в межах наших функцій депутатського контролю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Сергій Ярославович.

Андрій Володимирович Шрамко, ви сказали, що ви, що була реалізація у Львові як цілісний майновий комплекс. Це означає, що це вся будівля була чи частина будівлі?

 

ШРАМКО А.В. Я хотів пояснити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ШРАМКО А.В. Дякую за надане слово.

Ми продавали єдиний майновий комплекс, тобто  все, що перебувало на його балансі, і це мова йде не про будівлі, йде мова про весь баланс: і пасиви, і активи одночасно. І там продавалися, в склад активів входила не лише будівля у Львові на Чорновола, це і в Дрогобичі в них є приміщення, є приміщення гаражів, це стосовно нерухомості. А також, як я говорив, покупець придбав таким чином і заборгованість, яку він має погасити в розмірі 8 мільйонів гривень, зокрема. А що стосується статистики, то ця частина будівлі перебуває на балансі саме цього комітету Держстатистики, і воно не підлягає приватизації як майно державного органу влади.

 

_______________. (Не чути)

 

ШРАМКО А.В. Єдиний майновий комплекс.

 

_______________. Тобто частина будівлі була виведена з єдиного майнового комплексу як в окрему частину, правильно я розумію?

 

ШРАМКО А.В. Коли ми отримували Інститут землеустрою, в ньому уже не перебувала ця частина будівлі. Вона перебувала на балансі державного органу. А ми отримали саме державне підприємство з його активами, пасивами і частина будівлі, яка складає 1799,8 метра. Це те, що перебувало на балансі саме інституту землеустрою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, зрозуміло. Коментар зрозумілий.

 

ШРАМКО А.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тож питання ми вже розглянули, вже навіть так глибоко копнули. Тобто давайте все ж таки це питання будемо вже завершувати і поставимо на голосування звернення від комітету до Фонду держмайна про необхідність забезпечення виваженого підходу щодо приватизації нерухомого майна, в якому розміщені територіальні органи Держкадастру, або пошуку альтернативних місць знаходження. Можна ще додати, колеги, якщо не проти, можемо зробити звернення до Прем’єр-міністра щодо забезпечення безперебійної роботи відповідних територіальних органів Держгеокадастру з метою недопущення подальших проблем їх місця знаходження або пошуку альтернативних місць знаходження.

Колеги…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пане голово, давайте такий комплексний підхід. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, хто за таку пропозицію? Будь ласка, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, голосуємо.

Гайду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Мейдич.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Іван Адамович, підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Рудик.

 

РУДИК С.Я. (Не чути) Але дуже хотів би бачити останню версію … (Не чути) звернення… (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Ярославович, дивіться, ви – за чи проти?

 

РУДИК С.Я. За. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, Сергій Ярославович, просто вас не чути, вітер там чи що?

 

РУДИК С.Я. Я – за пункт, який озвучив головуючий, але я хотів би бачити останню редакційну версію самого звернення.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Зрозуміло.

 

РУДИК С.Я. Тобто, щоб не вийшло так, що ми проголосували дуже гарну назву, в якій немає…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергія Ярославович, я погоджуюсь, почув.

Олександр Васильович, перед тим, як підписувати даний цей…то, будь ласка, ознайомте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Домовились.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Іване Адамовичу, Олександре Васильовичу, шановні колеги, я надішлю в чат на узгодження текст.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Все. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, далі.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я – за. Тільки не розумію як ми можемо говорити Фонду держмайна про пошук альтернатив для Держгеокадастру. От для мене це якась дивна історія. Хай Держгеокадастр шукає сам. Я – за.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  У них просто в управлінні є дуже багато будівель.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. А на заміну. Окей. Я – за.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Герасимов Артур, появився?

Грищенко Тетяна.

 

БУНІН С.В. Іван Адамович, Бунін появився. Всім доброго дня! Я підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Валерійович, зареєстрували вас. Добрий день!

Дякуємо, що ви з нами. І ви підтримуєте, так, дане звернення?

 

БУНІН С.В. А вже проголосували якісь питання вже?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Валерійович, порядок денний... голосували зміну в порядку денному підняття... Ви теж підтримуєте, так?

 

БУНІН С.В. Все підтримую, да.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іван Адамович. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За, Іван Адамович. І ще прошу колег звернути увагу, що там в порядку денному стоїть законопроєкт щодо... яким хоче Фонд держмайна забрати оцінку земельних ділянок до себе з Держгеокадастру.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я – за, Іван Адамович. Всім дякую, хто підтримав.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Колеги, і того 22 народних депутати «за». Рішення прийнято.

Олександр Васильович...

 

ТАРАСОВ О.С. Мене чути? Мене чути? Алло.

 

 ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я перепрошую, Олександр Васильович...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, слухаю.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Поки що геокадастр ще є у нас на зв’язку зараз?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перепрошую,  Фонд держмайна?

 

ШРАМКО А.В. Я тут, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Володимирович є.

 

 ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня, Андрій Володимирович.  Дивіться, я хотів підняти там зараз в пресі трошки вже пішла така... 

 

ТАРАСОВ О.С. Вибачаюсь. Алло, мене чути? Алло.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олеже, будь ласка, відключіться на хвилинку.

 

ТАРАСОВ О.С. Та я хотів проголосувати, Іван Адамович. Привітати всіх.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перше, Олег Сергійович, ви вже трошки забули, давно не були в  нас. Спочатку треба зареєструватися, давайте я вас зареєструю.

 

ТАРАСОВ О.С. Іван Адамович, я хочу всіх привітати, сказати, що я на місці, радий чути, я слухав засідання …(Не чути). 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Все, дуже дякую, ми вам дуже раді.

 

ТАРАСОВ О.С. Все дуже конструктивно.

Хочу зареєструватись і підтримати Артема Олеговича.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олег Сергійович, дуже  дякуємо і дякуємо вам за підтримку.

І того в нас вже 23 народних депутати прийняли звернення.

Дякую.

 

ТАРАСОВ О.С. Дякую і вам.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. І ще раз, я би хотів підняти питання, я думаю, що нам потрібно на одному  з засідань аграрного комітету розглянути, ДПЗКУ. У нас фактично це компанія, яка боргує величезні кошти, державні кошти, перед, цей кредит, який ми з вами неодноразово обговорювали перед Китайською Народною Республікою, в формі там 1 мільярда доларів.

І на сьогодні фактично з державного бюджету вони витрачають на обслуговування цього кредиту і не тільки кредиту, а  ще й того майна, яке сьогодні є на балансі підприємства. І ці витрати, я не знаю, я з преси буквально десь недавно почитав – це 11 мільярдів гривень. Колеги, вдумайтеся, 11 мільярдів гривень!

Тому, я думаю, Олександр Васильович, нам потрібно десь запланувати і це питання розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Іван Адамович, зафіксували.

Переходимо до наступного питання, про схвалення рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: «Тіньовий ринок ветеринарних лікарських засобів: загроза державі та продовольчій безпеці».

10 червня у місті Василькові, за ініціативи нашого колеги Дмитра Вікторовича Соломчука, відбулись зазначені слухання. За результатами слухань секретаріат комітету підготував проєкт рекомендацій, в якому враховані та узагальнені  всі пропозиції, що були висловлені. Проєкт рекомендацій було розіслано, щоб ви могли з ним ознайомитись.   

Якщо немає заперечень або доповнень, то ставлю на голосування пропозицію  його затвердити.

Колеги, схвалити дані рекомендації та направити їх  Кабінету Міністрів України, Міністерству економіки, довкілля та  сільського господарства України, Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державній митній службі України.

Колеги, прошу голосувати.

Іван Адамович!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо!

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.  Мейдич Олег!

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Чайківський – за.

Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ  А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Бунін.

 

БУНІН С.В. Підтримую

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко.

Кириченко.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Костюк.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ГУЗЕНКО М.В. Іван Адамович, Гузенко – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Литвиненко.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Лукашук.

Нагаєвський.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Нагаєвський  – за, Іван Адамович.

Нагаєвський – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук.

 

САЛІЙЧУК О.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Стернійчук.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Тарасов.

 

ТАРАСОВ О.С. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Торохтій.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чорноморов.

Шол.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин.

 

ЮРЧИШИН П.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

 

ЛУКАШУК Б.О. Іван Адамович, Лукашук – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А Лукашук Богдан – за. Дякую.

І того: 21 народний депутат «за». Рішення прийнято. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович. У когось там мікрофон  включений, слухаємо.

Наступне питання про проблеми з бронюванням для працівників малих та середніх сільськогосподарських підприємств. До комітету надійшло звернення від громадської спілки «Всеукраїнський конгрес фермерів», і воно було вам розіслано для ознайомлення стосовно вирішення питання перегляду критеріїв  визначено критично важливих підприємств аграрного сектору.

У зверненні зазначається, що обласними військовими адміністраціями здійснюється перегляд критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань, та звертається увагу на проблему встановлення  обласними військовими адміністраціями значних відмінностей у підходах до визначення аграрних підприємств критично важливими. Фактично можливість отримання статусу критично важливого підприємства залежить не від реального внеску суб’єкта господарювання в економіку держави чи забезпечення продовольчої безпеки, а  від області в якій він здійснює свою діяльність. За аналогічним зверненням Всеукраїнська аграрна рада також звернулася до Прем’єр-міністра України, це звернення також було направлено на ознайомлення.

Таким чином, підводячи підсумок, в окремих областях запроваджуються значно підвищені вимоги щодо площі Земельного банку, обсягів доходу, кількості працівників, суми сплачених податків та інших показників. Така практика призводить до нерівних умов для аграрних товаровиробників, залежно від місця здійснення діяльності та створює ризики втрати можливості бронювання для значної кількості малих і середніх фермерських господарств.

І до вирішення цієї нагальної проблеми нам слід з вами, колеги, долучитися. Тож я хочу запросити представника Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Хто у нас? Кіндратів, бачу.

Віталій Зіновійович, будь ласка, коментар від міністерства.

 

КІНДРАТІВ В.З. Вітаю вас. Шановні колеги, дійсно, було прийнято зміни в 76 Постанову, яка визначає порядок визначення критичних підприємств. І одним з пунктів було доручено обласним адміністраціям всім та всім міністерствам, тобто всім органам, які визначають критично важливі підприємства, переглянути свої галузеві і регіональні критерії. Кожна область, виходячи із своїх особливостей та з регіональних критеріїв, прописувала і змінювала відповідні категорії критичності для визначення підприємств. Вони були після цього погоджені Міністерством оборони та Міністерством економіки, наразі частина з них вже пішла на процес юстування. Проблематику знаємо.

В нашій частині ми змінювали також критерії наші Міністерства економіки, критерії, що стосувалися агросектору, по суті, вони не змінювалися. Наразі нами визначено 4 тисячі 600 підприємств сільськогосподарських, Міністерством економіки, це по всій Україні. Аграрні критерії наразі у нас залишаються незмінними.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що треба послухати Міноборони, потім асоціації, які направили ці листи. Хто у нас від Міноборони присутній? Не бачу. Є у нас?

 

МАРКОВСЬКИЙ О. Бажаю здоров’я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня.

 

МАРКОВСЬКИЙ О. Бажаю здоров’я. Керівник Департаменту мобілізації Міністерства оборони Олександр Марковський.

Так, дійсно, інформація пана Віталія, ну, вона відповідає абсолютно дійсності. На сьогоднішній день Міноборони отримало завдання щодо погодження всіх критеріїв, які переглядаються відповідними центральними органами виконавчої влади, а також обласними адміністраціями. Зазначені критерії погоджуються нами оперативно, йдуть в тому числі і від різних територіальних громад. Ці комплексні зміни в 692 Постанову саме спрямовані на дотримання принципу єдності та збалансованого підходу до бронювання незалежно від галузей економіки, незалежно від профілю виконання... а саме щодо конкретного внеску в економічний розвиток. Міноборони в частині своїх повноважень погоджується, ну, висловлює позицію, і за результатом яких погоджують відповідні критерії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозуміло.

Будь ласка, Соколов Михайло. Потім – Іван Слободяник. Соколов, будь ласка.

 

СОКОЛОВ М.В. Доброго дня, колеги. Дуже дякую за надану можливість висловити нашу позицію.

Дивіться, ну, мені здається, що те, що пролунало, воно не пояснює, чому  в країні, яка є єдиною країною, у нас в різних областях різні критерії. І іноді ця різниця, відмінність, вона дуже суттєва. Чому в одних областях це може бути 100 гектарів, в інших – 200, в деяких може бути 300 гектарів? Ну, люди ж всюди однакові, урожайність теж приблизно однакова, кількість зайнятих на гектар теж однакова. Чому ми ставимо малі господарства в різні умови?

Більше того, давайте відверто, що за поточних умов, якщо ми ставимо рівень 200 чи 300 гектарів, то ми фактично всі господарства, які менше, ну, вони через рік вже існувати не будуть. Бо там нема кому буде працювати. Тобто ми фактично таким чином кажемо, що нам в деяких областях маленькі господарства просто не потрібні. Ну, їх не буде – це факт з життя. А тому, ну, здається, що в одній країні повинен бути однаковий підхід. І ми пропонуємо, щоб на рівні відповідно постанови були встановлені ці базові критерії. Так, ми розуміємо, що Міністерство економіки неспроможне обробляти весь цей вал заявок і що частину їх треба делегувати на рівень ОДА, це ми підтримуємо. Але давайте ми встановимо на рівні Кабміну оці єдині критерії, за якими будуть розглядати ці заявки, в тому числі ОДА. І нам здається, що це буде справедливим просто по відношенню до всіх.

Ну, і друге питання. Вибачте, я з вашого дозволу все ж таки поставлю, бо воно було в нашому зверненні. Це питання пов’язане з тим, що у нас, на жаль, мобілізація не є справедливою і врівноваженою для всіх галузей економіки через те, що, ну, так просто склалося. Фактично ще на початку війни більше за все потрібні були механізатори. І ця мобілізація йшла перш за все по аграрним підприємствам. Але чомусь в квоту для бронювання рахуються не всі, а лише ті, хто був мобілізований після травня 2024 року. Ми тому маємо, що в одному випадку є підприємства, в яких там вже значно більше, ніж 50 відсотків працівників з початку війни мобілізовано і вони зараз не мають достатньої квоти, щоб хоча б ці останні 50 відсотків собі забронювати, а в інших майже ніхто не був мобілізований і вони в зовсім інших умовах. Тобто умови нерівні  і тому ми і тут просимо: ну давайте зробимо щоб умови були рівні, щоб врахувати просто все, не тільки комусь давати,  а просто рахувати все, всіх тих, хто був мобілізований з початку війни. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло.

Іван Слободяник, потім – Дмитро Соломчук.

 

СЛОБОДЯНИК І.Л. Дякую, пане Олександре. Дякую, що знову підіймаєте цю тему. Тема уже піднімається не вперше, вже ми цю ситуацію обговорювали десь пів року назад, і комітет тоді підтримав наше бачення, і звернулись тоді до Прем’єра, але тоді і почалася прем'єріада, якось воно все завмерло. Я теж не розумію одної простої справи, коли ми звертаємось до Мінекономіки, щоб якщо не постановою, то хоча б якимись методичними рекомендаціями або іншими документами регламентувати  єдиний підхід, ми чуємо, що нехай самі там розбираються. Но ми поки що не є федеративною державою. Ми унітарна держава. Вони розуміють, що Міністерство економіки в даному випадку самоусувається від цього обов’язку. Так, я теж погоджуюсь з тим, що великий потік буде заявок. І нехай це обласні адміністрації  (Не чути)… Але до чого це зараз призводить. Я не хочу виходити там в публічний простір в медійний. От дивіться, от у нас є історія з ТЦК, вони нам всім відома. Якщо ви думаєте, що вона не стосується в деяких областях фермерів, вона стосується, причому це іноді проходить у зв’язку з тим, що немає чітких критерій, і у зв’язку з тим, що немає чітких процедур виписаних, бо процедура теж дуже важлива. Я знаю випадки, наприклад, коли до фермера приходить ТЦК і озвучує цифру з гектару. Я знаю випадки, коли до фермера, до керівника ТЦК і до голови РДА чи голови ОВА приходить місцевий агробарон і каже, а давай ми це підприємство помножимо на нуль, і прямо в поле приїжджають і забирають, і так далі. І це все пов’язано з тим, що немає чітких процедур.

Тобто перше – це критерії. Друге – це процедури. Тому що, наприклад, в Черкаській області можна зібрати весь пакет документів, надіслати листа і не отримати взагалі жодної відповіді, тому що немає термінів, за які ОВА має надати відповіді.

Тому ми теж наполягаємо і дуже-дуже просимо про справедливий підхід. Це може бути підхід, який, в принципі, з того, що ми проаналізували всі критерії, для нас найбільш прийнятним є той критерій, ті підходи, які вже сьогодні, наприклад, в Дніпропетровській області і військовій адміністрації. Область яка прифронтова, напевно одна із найбільш по кількості загиблих  воїнів, і притому там доволі лояльні, нормальні підходи до бронювання. Тобто ми не вигадуємо щось неіснуюче. Тобто ми просимо застосувати вже працюючі норми, але є області, в яких ти просто дивишся на критерій і ти розумієш, що ніхто не зможе їх виконати, вони нереалістичні. Відповідно питання, я розумію, що це не питання до всіх присутніх, це питання до Служби безпеки. Блукають же тікттоками просто неймовірні фантазії, що це війна штучна, це для того, щоб винищити українське населення, завезти іноземців, знищити малий бізнес і так далі. То навіщо ми створюємо передумови для того, щоб давати підтвердження таким міфічним дивним речам для ворога?

Тому має бути єдиний підхід, мають бути чіткі критерії. Вони не мають бути драконівськими, умови, вони мають бути тими, які можна виконати. Тому що це не кіоск і не завод, ти не можеш просто взяти закрити, наприклад, склад чи магазин, піти повоювати, дай бог, виживеш, повернутися і далі працювати. Там є пайовики, там щось росте, це стосунки, це дуже така непроста історія. Тому на неї не можна дивитися просто як на звичайний бізнес, тому що там є специфіка, яка конкурентна. Ти тільки пайовику не додаси якоїсь оплати вчасно, він тебе до іншого, ти повернешся ні з чим. І плюс буде задавати питання: за що я воюю? Якщо ми воюємо за свою землю, то де це наша земля? І це дуже, ну, це питання саме так лунає в кулуарах оцих великих фермерів, які будуть адаптивні до різних маніпуляцій в засобах масової інформації.

Тому, шановні члени комітету, просимо вас. Ми парламентсько-президентська республіка, власне кажучи, ваше рішення має бути прерогативою в державній політиці. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пан Іван.

Соломчук Дмитро, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Доброго дня, колеги. Дякую, пане голово, що дослухались до моєї ініціативи, колег і зібрали комітет по дуже важливих питаннях. Надіюсь, це буде щотижня.

Питання бронювання дуже складне, і підтримую повністю як Михайла Соколова, так і Івана Слободяника. Тому що по малих фермерах ситуація реально катастрофічна. Кожна область виставила умови, як їм захотілось, знаєте кожна область як хоче, так і вершить долю людей. Це точно неправильно.  Вибачаюся, але  є прийнятий Закон про мобілізацію у нас є Верховна Рада, у нас є уряд, і так ми як Слободяник Іван сказав ми не Федеративна Республіка, слава богу, на сьогоднішній день, да, завдяки нашим військовим і всім, і не може кожна область як хотіти, так собі на свій розсуд приймати рішення. Тому що не може, наприклад, у Сумській області фермер в якого 100 гектарів виконати їхню умову 8 мільйонів дохід. Якщо немає за рік 8 мільйонів доходу, фермер не може там забронюватись, як він зі 100 гектарів акумулювати такі кошти. Чи може фермер, які умови там в інших областях, якщо у нього до 100 гектарів навіть землі, він має обов’язково мати офіційно оформлених заброньованих 5 людей. Так у нього порахуйте по заробітній платі, по податках, він у житті це не виплатить, не виплатить, тому що він на цьому не отримує скільки прибутку. Правила мають бути єдині, чіткі. Але кажу ще раз, хто, як під себе щось там прописує і міністерство має, по-любому, надати пропозиції уряду, і міністерство, і уряд на себе взяти відповідальність і розіслати єдині критерії для всіх областей. Особливо для малих фермерів це дуже важливо. Як ми говорили раніше і голосували це вже, щоб власник один був заброньований, один хоча б агроном і потім якась кількість людей наскількись гектарів. Але не так, як сьогодні. А то в Рівненські області можна, наприклад,  працювати, да, а в Черкаській нереально чи навпаки у Дніпропетровській можна, а в якійсь фермер, що переїжджати, релокуватися, тому що там адміністрація сіла собі, намалювала, що захотіла. Так ми для чого тоді і уряд? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре. Колеги,  хтось хоче висказатися з цього приводу?

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександре Васильовичу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Якщо дозволите, я буквально кілька слів.

Перше. Я підтримую абсолютно колег, я підтримую асоціації,   ну, і Дмитра також.

Ну мають правила, це точно мають бути правила, тому що в нас, чому зараз так відбувається, я так розумію, по областях? Тому що ну, на превеликий жаль, як би  ми там сьогодні не говорили за багато речей, на превеликий жаль, у нас сьогодні аграрний сектор ще глибоко в тіні, глибоко в тіні. І найбільше,  що в тіні сьогодні – це якраз сьогодні є фермери.

Тому що вони не хочуть реально там,  не реєструють землі до кінця, ну не всі чесні, скажемо так. У більшості з них, да, звичайно, це порядні і чесні люди. Але є ті, хто сьогодні прикриваються,фактично фермерством прикриваються і прикриваються всіма речами, якими можна там десь зі сторони зловживати. 

Тому я думаю, що нам потрібно рекомендувати певні умови. Тому що я розумію, там 8 мільйонів зі 100 гектарів, ну це як  би зі однієї сторони, чи це багато, чи мало? Ну давайте, порахувати, там середній збір з гектара і фактично взяти в тій самій Полтавській  області і подивитися, скільки сьогодні підприємства мають виручку. Там середнє на підприємстві поділити на кількість гектарів і можна розуміти, чи ті критерії реальні були, скажемо, чи не реальні, чи там фермер зловживає, чи не зловживає.

Тобто я за те, щоби звичайно виробити правила, які будуть єдині правила скажемо для всієї  території України і ніхто з ними не зловживав. Тому що, дійсно, фермер – це є сьогодні цей підприємець, який не закриє  на колодку господарство, піде там на фронт, повоює рік-два і повернеться і знову буде господарювати. Фермерство – це живий організм, яким треба працювати щодень.

Тому я десь за те, щоби оці критерії їх виробити і щоб воно працювало, але чесно і правильно, тобто тут вже держава має стояти теж на першому місці. І має бути  так: або  ти працюєш на державу, або ти йдеш зі зброєю в руках і захищаєш  державу, іншого не має бути.

 

РУДИК С.Я. Олександр Васильович, дозвольте мені теж дві репліки!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Ярославович!

 

РУДИК С.Я. Дивіться, я хотів би підтримати колег в частині регулятивних норма, які ми маємо запропонувати Міноборони, щоб не зникли малі підприємства. Я для представника, начальника цього Департаменту мобілізації МОУ, якщо він ще присутній на Zoom, хотів би навести приклад Укрпошти, державного підприємства, де після 5-6 років урядування СЕО, тобто керівництво отримує величезні кошти, а систематично скорочуються регіональні, особливо сільські відділення у зв’язку з тим, що вони неефективні, забуваючи про те, що держава – це не тільки функція заробітку коштів, це ще соціальна величезна функція. В даному випадку, якщо малий фермер припинить своє існування, тому що... по різним суб’єктивним, об’єктивним недолугим правилам він піде воювати, то найбільш ймовірний варіант, що це мале фермерство припинить своє існування і тут все ми це просто розуміємо.

На останній зустрічі депутатів, по-моєму, першій і останній з міністром оборони Федоровим, він клявся всім нам, хто був присутній, я був від нашої депутатської групи присутнім, він казав, що до кінця червня він оголосить правила і концепцію реформи мобілізації. Лишилося чекати 6 днів. Давайте ми об’єднаємо наші рекомендації комітету, щоб вони були максимально об’єктивні з суб’єктивним грало і, дійсно, не було цих різних підходів як по областях, так і в розрізі малий і великий підприємець. І з тим, що запропонує Міністерство оборони, якщо воно запропонує, і будемо вже наполягати. Ще раз кажу, дуже не хотілося, щоб ми втратили тисячу, 2 тисячі, 5 тисяч малих підприємців, які ніколи не відновляться, а їхні землі просто перейдуть латифундистам, які собі будуть чесати руки і радуватися. І ми тоді остаточно станемо державою великих феодалів, а не державою малих і середніх підприємців. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Ярославович.

Колеги, так я бачу руку підняли, не бачу хто. Представтесь, будь ласка.

 

ОВЧАРЕНКО Я. Ярослава Овчаренко, представник Всеукраїнського конгресу фермерів. Є ще коментар і звернення до Олександра Марковського, так, до Міноборони. Можу я, будь ласка,  сказати позицію також...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, коротенько. Слухаю вас.

 

ОВЧАРЕНКО Я.  Я повністю підтримую і пана Івана, і пана Михайла стосовно того, що повинні бути єдині критерії. Але в нас ще є одна така  проблема, ми як ті, хто постійно працюють з фермерами, в тому числі з допомогою отримання статусу критичності та консультації по бронюванню працівників стикнулися з ще такою дуже великою проблемою. Це те, що обласні адміністрації одним із критеріїв і однією з основних вимог, зокрема по Чернівецькій, Сумській, Харківській і Полтавській областях ставлять таку вимогу як обов’язкове надання довідки з центру комплектування стосовно того, що це підприємство дотримується правил військового обліку.

Чому це критично? На перший погляд здається логічною вимога, так, але саме в цей момент починаються сильні зловживання. Це практичні кейси, коли в Сумській області підприємство рік, маючи всі критерії, відповідаючи повністю всім тим економічним вимогам, не може отримати статус критичності, тому що центр комплектування зловживає, прямо погрожує, і поки підприємство отримувало цю довідку, проходило всі перевірки, звірки без будь-яких термінів, без будь-яких процедур і рамок, втратило 70 відсотків своїх працівників. Тобто навіть уже отримувати цей статус критичності для бронювання вже не було сенсу, тому що вже не залишилося, кого бронювати.

І через те… і навіть зверталися до обласної адміністрації, що от ми відповідаємо критеріям, ми передали всі документи, не вистачає довідки, а довідку не можемо отримати, тому що зловживання, розтягування строків, відсутність будь-якої комунікації незалежно від того, надає підприємство документи чи не надає. І адміністрація дала відповідь, що нічого, звичайно, від них не залежить, це компетенція центру комплектування. Центр комплектування має голос свій у комісії по визначенню підприємства критичності.

І це тільки один кейс. Насправді є 5-6 областей, де це відбувається систематично і неодноразово навіть з Чернівецької області зверталися фермери малі, що вони всьому відповідають, але їхні документи не розглядаються, і поки вони намагаються пройти цю перевірку, їхні працівники мобілізуються, вже не залишається, кого бронювати.

Тобто знову ж таки диспропорція і як сказав пан Олександр, що критерії і політика покликані на дотримання єдності та збалансованості, але цього не відбувається. Тобто деякі області проходять через такі випробування, деякі області отримують критичність легше, але навіть якщо залишається така вимога отримувати довідку по Постанові 1487, то повинні бути якісь поставлені рамки центру комплектування, за який час вони повинні провести цю звірку. Вони проводять її по пів року, по року. Підприємства не можуть отримати статус критичності, навіть маючи всі відповідності, навіть завищеним критеріям, відбувається зловживання. Тому цю довідку треба або прибирати або ставити конкретні рамки для центрів комплектування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ярослава.

Дмитро Соломчук руку підняв. Будь ласка, Дмитро Вікторович. 

 

СОЛОМЧУК Д.В. Якщо реально подивитися, проаналізувати умови, які прописані урядом, адміністраціями, все під великі підприємства. Тому що великі, да, їм легше зайти в адміністрацію, легше там то-то-то, а фермер завжди якийсь не такий. Він там якось незареєстрований, щось він не сплачує. Хоча фермер, це не тільки прибуток, це і соціалка на селі. І вообще, якщо він незареєстрований, якщо він офіційно орендує паї, то він так і так не може податись на критичність. Але нам важливо їх зберегти, а не тільки умови для великих.

Давайте аналізувати може великі. Скільки в офшори грошей виводять. Ну і інших багато питань.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дмитро Вікторович, дивіться. Дмитро Вікторович, з дозволу от кілька слів. Дивіться, у мене є така пропозиція, давайте разом з асоціаціями, там для, прикладу, ви більше в тій темі, сісти і сказати, там тиждень часу, відпрацювати і фактично якусь пропозицію чітку зрозумілу. Ми зараз з вами всі говоримо забагато речей, але має бути чітка пропозиція. Виробити ті самі критерії. Уряд сьогодні, вони ж не фермери. Вони ж сьогодні іншими справами займаються. І себе поставити на місце, скажемо там, Прем’єр-міністра. Поки ми їй не дамо певні якісь рекомендації, звичайно, ніхто там не буде розглядати. Давайте, напрацювали рекомендації, проголосуємо в комітеті і тоді будемо звертатися до уряду.  Ми всі за те, щоб зберегти нашого фермера.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Давайте на понеділок всі подамо. Окей. Подивимось, почитаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Те, що я просив, пане Дмитро, подати твої особисті рекомендації, щоб ми могли тут проговорити. Але, в принципі, я повністю згоден. Колеги, я, як народний депутат подав своє бачення. На Прем’єр-міністра я написав в понеділок. Я взагалі вважаю, що раз таке чутливе питання сьогодні, в принципі, всі згодні з тим, що є проблема і проблема немала, то можливо взагалі ініціювати проведення такої спільної з представниками профільних аграрних асоціацій, ОВА, комітету, міжвідомчої такої наради для того, щоб ми взагалі там могли проговорити всі ці питання і сформувати рішення. Важливо навіть і є сенс проголосувати за створення, ну, за проведення такої наради. А що сказав Іван Адамович, дійсно, давайте напрацюємо кожен свої напрацювання в цьому напрямі, сформуємо це в єдину позицію і направимо на Прем’єр-міністра. Якщо ніхто не проти, давайте так і зробимо. Направити звернення на Прем’єр-міністра України щодо прохання ініціювати проведення спільно з представниками профільних аграрних асоціацій, обласних військових адміністрацій, нашого комітету, міжвідомчої наради щодо формування єдиних та прозорих підходів для визначених критично важливих підприємств аграрного сектору. А також як ми вже сьогодні неодноразово говорили, застосування уніфікованих критерій обласних військових адміністрацій визначених критично важливих підприємств аграрного сектору, які базуються на фактичному здійсненню сільськогосподарської діяльності та підтверджених показниках такої діяльності.

Колеги, якщо не проти, давайте проголосуємо за таке звернення до прем’єра.

Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександре Васильовичу, давайте себе поставимо на місце прем’єра, одного тижня ми даємо звернення невідомо про що і через тиждень ми вже знов звертаємося… Може давайте ми сьогодні це питання залишимо його не розглянутим, перенесемо його на наступний тиждень і на наступний тиждень умовно розглянемо це питання, і дійсно звернемося вже до Прем’єр-міністра фактично з цифрами і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З пропозиціями.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добре з пропозиція. Мені здається, що це буде логічно і нормально. Але, колеги, у мене є ще прохання, обов’язково один з критеріїв – це має бути сплати до державного бюджету коштів умовно з гектара і також  сплата фактично до місцевих бюджетів коштів з гектара, тому що це теж такий важливий є фактор, про який сьогодні варто говорити. Я не знаю, це моя пропозиція, як колеги скажуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона слушна пропозиція, щоб ми вже звернулися, якось як говориться, єдиним фронтом, щоб всі пропозиції, які будуть надані нашими членами комітету давайте до понеділка чи там давайте визначимо термін, давайте до вівторка, щоб ми могли ще у вівторок з вами у залі проговорити, і узгодити цей лист, і направити на Прем’єр-міністра. Якщо ніхто не проти тоді ми це питання залишимо, скажімо, в такому стані не розглянутим. Тобто без рішення, ми його розглянемо, але без рішення до відома. Якщо не проти, давайте тоді …

 

СОЛОМЧУК Д.В. Але ж податок МПЗ там з гектара (Не чути) МПЗ  платить до місцевого бюджету, а не до державного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте кожен свою пропозицію надасть, ми потім її обговоримо ще,  і після цього підготуємо лист у на Прем’єра. Я думаю, що це буде… Ну, це справедливе рішення.  Дякую. Тоді це питання до відома ми прийняли.

Переходимо до наступного питання про проблемне питання припинення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, конфіскованих у державну власність.

Наш колега Артем Сергійович Нагаєвський підняв це питання, бо є конкретні кейси.

Будь ласка, Артем Сергійович, хотілось би вас послухати з цього питання.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую, Олександре Васильовичу. Вітаю ще раз колеги, хотів би попросити, щоб не відклювалися по можливості, я думаю, що ми швиденько це питання розглянемо, і я доведу до суті питання. Хочеться трошки повернути нас у недалеке минуле. Але все ж таки у минуле – час, коли ми розробляли і голосували, пропрацьовували і голосували законопроєкт про земельну реформу, так називаємий «обіг землі». Звісно, що ми максимально намагалися врахувати всі пункти положення, всю практику все, що ми могли туди делегувати в цей законопроєкт, ми делегували. Але ми не можемо всі деталі врахувати і з часом деякі деталі випливають, і зараз у нас складається така не дуже хороша практика, коли ми дійсно, якщо пам’ятаєте в законопроєкті про обіг землі була норма у нас, ми її обговорювали дуже багато разів про конфіскацію земельних ділянок, земельних паїв у іноземців, там є норма, є термін, коли вони мають при отриманні у власність цю землю передати її або продати, або відмовитися від неї. І таким чином зараз у нас складається ця така нехороша практика, коли дійсно відбуваються такі вже процеси, закон виконується, земля, земельні паї конфіскуються або націоналізуються, хто як каже, в державну власність переходять, вони переходять по закону в обласні державні кадастри. І після чого відбувається наступна річ, те, чого законопроєктом не передбачено, те... по тих нормам, які, в принципі, і Земельному кодексі відсутні, це прокуратура в особі обласних або районних представників органів прокуратури подають наступні позови про припинення договорів оренди.

Тобто ми маємо ситуацію, коли добросовісні орендарі, наші фермери, наші підприємства аграрні, які зараз забезпечують і продовольчу безпеку в державі, і валютну виручку забезпечують, і працюють кожен день на благо країни, вони зараз стикаються з такою проблемо, що безпідставно, так складається ця ситуація, що, в принципі, безпідставно, бо законом не передбачено, подаються позови після конфіскації на припинення оренди цієї... цих земельних ділянок. Я просто хочу, в нас є інфодовідка, ми можемо її надати, ми, в принципі, з експертами нашими її пропрацювали, окремо можемо надати і можемо... я запросив Сергія Біленка, щоб він теж на комітеті був присутній, можливо, Ігор Фріс підключиться, ми з ним теж про це проговорили, я думаю, що Ігор – поважний спеціаліст в праві і він теж з нами погодився, і він теж свою думку висловив. І якщо він підключиться – він її скаже.

У нас в Земельному кодексі дуже багато... перелік пунктів, які передбачають там конфіскацію і все інше, але судячи з того, що... з тих позовних вимог і з тих рішень судів, які зараз є, у нас конфіскація земельної ділянки не включена до визначеного Земельним кодексом України переліку  підстав проведення права... припинення права користування земельною ділянкою, у тому числі її оренди. Тобто стаття 43 Земельного кодексу України, на яку зроблено посилання в позовній заяві,  не встановлює самостійного переліку підстав припинення прав на землю,  вона лише визначає у якому разі припинення прав на землю у випадках, визначених статтею 140, 141 Земельного кодексу України здійснюється в судовому порядку. Серед яких підстав пункт «в» частини першої статті 143 Земельного кодексу України визначає конфіскацію земельної ділянки. Отже, зазначений пункт поширюється лише на припинення права власності шляхом конфіскації земельних ділянок. В той же час ані Земельним кодексом, ані Законом України «Про оренду землі» не передбачено обов’язковості припинення права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орендодавцем якої виступив іноземець, у якого така земельна ділянка була конфіскована.

Тобто таким чином з урахуванням вимог частини першої статті 148 Земельного кодексу України права та обов’язки орендаря земельної ділянки, яка була конфіскована, переходять до держави, а конфіскація не є підставою для припинення договору оренди. Тобто розумієте суть питання, технічна начебто річ, але вона створює дуже негативні наслідки для наших фермерів, для добросовісних фермерів, які на сьогоднішній день користуються цими земельними ділянками.

І також хочу додати коротенько від себе, що ініційоване оці прокуратурою промислове припинення права оренди на земельні ділянки – це наслідки, які перейшли до державної власності внаслідок конфіскації. Передумови штучно створюють через суміжжя у масиві земель сільськогосподарського призначення, в якому розташована земельна ділянки. Це перше.

Друге. Створює необґрунтовані складнощі для добросовісного орендаря, про що ми говорили раніше, і фактично позбавляє бюджет надходження від орендної плати, оскільки зараз у нас законом заборонено до кінця воєнного стану розпаювання земельних ділянок і проведення аукціонів з оренди земельних ділянок обласними держгеокадастрами, ну, в принципі, держгеокадастрами. Тому у нас, в принципі, ця земля заморожується і фактично оренда, яка надходила власнику цієї земельної ділянки, а зараз мала би надходити в державний бюджет, в обласний бюджет, не в обласний, а в казначейський бюджет, вона зараз, в принципі, по суті, припиняється.

Тому, якщо є Сергій Біленко, я хотів би, щоб він від себе прокоментував, якщо Ігор Фріс є, теж просив би, пане голово, надати йому слово. І щоб потім уже не брати слова, я просто хотів би попросити, щоб ми, якщо це можливо, поставили питання, проголосували декілька питань на комітеті. Перше – це звернулися до Офісу Генеральної прокуратури, щоб вони надали інформацію, скільки зараз у них таких судових позовів перебуває. Скільки вони, скільки зараз вродить і скільки вони ще планують подати, скільки у них взагалі таких земельних ділянок уже конфісковано і вони планують по них працювати?

І хотілось би звернутися, я думаю, що колеги підтримають, до прокуратури, щоб вони відкликали свої позови про припинення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, конфіскованих в іноземців, та утримання від подання подібних позовів у майбутньому. Це на зараз, бо наступним питанням я пропоную все ж таки, щоб ми вже розробили відповідну правку. Це одна правка, її треба подати в якийсь поточний законопроєкт, вона технічна: внесення змін до Земельного кодексу України із зазначенням конкретним, що конфіскація земельної ділянки не є підставою для припинення прав похідних від права власності на таку земельну ділянку. Отакі в мене пропозиції.

Тому, якщо є можливість, будь ласка, якщо є час, надати Біленку й Ігорю Фрісу слово, і прийняти рішення по цьому питанню. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Сергійович.

А є Ігор Фріс? Просто не бачу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Немає начебто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Біленко, я бачу. Давайте з Біленка почнемо. Сергій, будь ласка.

 

БІЛЕНКО С.Б. Добрий день. Чутно мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, чутно.

 

БІЛЕНКО С.Б. Тут, мені здається, справа не стільки в Земельному кодексі. Земельний кодекс дійсно не визначає, що права оренди припиняються через конфіскацію земельної ділянки. Такої норми немає в Земельному кодексі. Але, на жаль, у нас є судова практика, зафіксована в Постанові Верховного Суду України, яка зараз у силу закону є обов’язковою для застосування всіма органами влади от. В цій постанові зазначено, що на думку Верховного Суду, всі права, похідні від права власності, а це і оренди, і суборенди, і сервітут, суперфіцій, емфітевзис, вони припиняються у разі якщо земельна ділянка конфіскована.

Тому те, що запропонував Артем Сергійович, мені здається, правильним. І нам було б непогано чітко зафіксувати норму пряму в Земельному кодексі про те, що всі права похідні від права власності не припиняються через конфіскацію земельної ділянки. Тобто права і обов’язки орендодавця переходять від іноземця, у якого конфіскована земельна ділянка, до держави в особі того органу, який розпоряджається землею, от сьогодні це Держгеокадастр. Тому що інакше ми цю практику судову, яка вже є обов’язковою в силу закону, дуже важко її буде обійти. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. А чи є у нас ще на зв’язку Дмитро Геннадійович Макаренко?

 

МАКАРЕНКО Д.Г. Так, звичайно, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте коментар.

 

МАКАРЕНКО Д.Г. Я дам коментар. Перше, я хотів сказати, що погоджуюся з тим, що озвучив пан Артем Нагаєвський. Тому що по факту, да, дійсно, процедури немає по тому щоб договори оренди під час конфіскації скасовувалися. Але, на жаль, судова практика говорить про те, що з урахуванням того які були позовні вимоги, інколи суди приймають рішення про скасування і похідних речових прав. Але тут проблема, на наш погляд, ми аналізували глибоко ситуацію, складається з декількох частин.

По-перше, якщо не говорити про договори оренди, а про конфіскацію, то на сьогоднішній день у Держгеокадастру відсутні правові підстави для того, щоб реалізовувати права речові, саме першочергові речові права, по конфіскованим земельним ділянкам. Тому що відповідний законопроєкт, він пішов на інше коло розгляду. Ми основні положення з цього законопроєкту включили наразі до законопроєкту по лібералізації, який наразі знаходиться у Верховній Раді. Тому я сподіваюся, що після його прийняття ми зможемо вже далі рухатися по виставленню цих земельних ділянок на торги.

Тепер що стосується договорів оренди. Власне так, було дуже чітко і влучно підмічено, що з урахуванням того, що договори оренди скасовуються, а власне процедури по тому що далі робити з цими земельними ділянками немає, виникає так званий люфт, який, на наш погляд, веде до того, що земельні ділянки все одно використовуються, але вони вже використовуються «всіру». Тобто немає ніяких надходжень до державного чи до місцевих бюджетів і відповідно держава втрачає, тому абсолютно підтримуємо підхід. І, звичайно, хотілося б вже пропрацювати над легалізацією процедури, власне, самого порядку на законодавчому рівні, щоб в подальшому таких випадків не було. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Геннадійович.

 

МАКАРЕНКО Д.Г. На сьогоднішній день ми бачимо по конфіскованим, якщо цікавить, колеги. Станом на кінець травня місяця у нас конфісковано за рішенням суду за нашою інформацією 3 тисячі 834 земельні ділянки загальною площею 7,5 тисячі гектарів, до яких входять землі товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського садівництва та інші цільові призначення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміла статистика. Я бачу, Ігор Фріс підключився.   Ігор, будь ласка, прокоментуй.

 

ФРІС І.П. Вітаю, друзі. Вітаю, колеги. Дивіться, ситуація досить проста і банальна, відверто кажучи. Ви говорите зараз про загальні, скажемо так, відносини і проблеми, які виникають в територіальних громадах, в людей, в держави. А мені здається, трошечки ми... (Не чути) за сферу правового регулювання, враховуючи те, що ми повинні виключно дивитися. У нас в  Земельному кодексі є чіткі... (Не чути)  переходу та припинення відповідних прав. Право оренди, право користування, будь-яке інше право – це є похідне право від права власності. Якщо законом у нас чітко встановлена підстава, коли у нас відбувається конфіскація за рішенням суду або припинення права власності за рішенням суду і це стосується права власності, це абсолютно логічно і законно. І тоді в цьому випадку у нас пряма норма Земельного кодексу регулює порядок припинення відповідного права в державному реєстрі.

Якщо ми говоримо про припинення права користування земельною ділянкою, то при всій повазі до Генеральної прокуратури або до прокуратури і фахівців, які приймають відповідні рішення, у нас немає підстави припинення права на користування земельною ділянкою внаслідок конфіскації або припинення права власності. Натомість, навпаки, у нас передбачена норма, що перехід права власності до третьої особи не припиняє право користування земельною ділянкою і воно залишається валідним і не може бути жодним чином обмежене. Тому на моє глибоке переконання, вказані норми, які пропонуються автором законопроєкту, абсолютно логічні і законні. Жодним чином не можна припиняти  право користування земельними ділянками в спосіб, невизначений Земельним кодексом  або іншими законами України. 

Враховуючи це, я абсолютно підтримую авторів в їх прагненні врегулювати вказану проблему. Я би не сказав, що вона колізійна, тому що законодавець чітко встановив відповідні процесуальні права і правила, натомість правозастосування на підставі певного рішення суду, яке набуло, скажемо так, чинності і потім використовується іншими судами, на моє глибоке переконання, не є абсолютно вірним. І тому вказана норма і вказаний порядок, що при у випадку конфіскації за відповідним рішенням суду право користування, право оренди не буде припинятися, воно абсолютно є валідним, законним і правильним, і треба такий закон приймати. Якщо була цікава моя думка, дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігорю. Давайте думку Офісу Генерального прокурора вислухаємо, я бачу, є представники, бо питання таке дуже серйозне.

 

_______________. Добрий день.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня. Будь ласка.

 

_______________. Начальник, заступник начальника відділу організації представництва з питань земельних відносин ... (Нерозбірливо) Олександр. З вашого дозволу коротко хотіли би коротку ремарку, що конфісковані земельні ділянки у іноземних громадян не переходять в державну власність в прямому розумінні цього слова. Держава лише зобов’язана продати ці земельні ділянки і в силу чинного регулювання, нормативно-правового, перевести кошти попередньому власнику. І відповідно до частини четвертої статті 145 Земельного кодексу України Держгеокадастр стає не повноцінним власником цих земель, і він виступає не як орган управління землями державної форми власності, і не орган розпорядження земельними ділянками, а як орган контролюючий, який уповноважений перевіряти позови щодо конфіскації земель.

Тому всі проблемні питання, які виникають в цьому правозастосуванні, вони пов’язані більше з прогалиною, як правильно сказали, цього проміжного періоду між реєстрацією на підставі рішення суду про конфіскацію права власності за державою і моменту реалізації земельної ділянки, введення її в обіг, продажу громадянину України або юридичній особі, яка є резидентом України.

На наше переконання, запропонована зміна щодо того, що конфіскація земельної ділянки не припиняє похідні права, вона не вирішить проблему, яка існує зараз, бо в період до моменту продажу взагалі ніяк не врегульовано питання повноважень Держгеокадастру чи органів місцевого самоврядування щодо вимоги сплати орендної плати, як діяти, якщо договір оренди закінчиться, період, до моменту, як реалізовано земельну ділянку. Тому треба, якщо вже і вирішувати це питання, то більш комплексно.

Якщо говорити про нормативно-правове регулювання і підстави для припинення прав оренди, то я не впевнений, що це майданчик, де треба було б зараз дискувати щодо цього. Але хотів би звернути увагу, що співвідношення статті 140, 141-ї, 143-ї Земельного кодексу України вже було предметом розгляду не тільки об’єднаної палати, а і Великої Палати Верховного Суду. І вона у своїй постанові 14 грудня 2022 року у справі 477/2330/18 висловила про те, що стаття 143 Земельного кодексу є самостійною, достатньою підставою як для припинення права власності, так і для припинення права користування, навіть якщо така підстава не прописана в одній зі статей, 140-ї та 141-ї.

Тому на цей час прокурори, дійсно, керуються, по-перше, чинною практикою Верховного Суду, по-друге, чинним нормативно-правовим регулюванням. Але хотів би запевнити, я не знаю, аналітики не прозвучало, ми зі свого боку маємо певне розуміння обсягів. Окремо статистика не ведеться у нас в розрізі категорій позовів, але можу сказати, що в цьому році було задоволено лише вісім позовів, у яких була позовна вимога про припинення права оренди. Сьогодні звучала статистика, скільки всього конфісковано, а я не впевнений, оскільки це проблема глобальна.

Якщо буде звернення, звичайно, ми порахуємо, скільки у нас таких позовів у провадженні. На цей час така ситуація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Ігор Фріс руку підняв, чи не опустив?

 

ФРІС І.П. Так, я трошки апелюю прокуратурі.

Дивіться, мені здається, що питання сплати орендної плати і питання вирішення проблемних питань, пов’язаних з виконанням договорів оренди або інших договорів щодо користування нерухомим майном, можливо це і постійне користування або ще щось інше, воно не є взагалі предметом оцінки вказаного законопроєкту. Законопроєкт направлений виключно на дотримання похідного права, права користування земельною ділянкою, відмінного від права власності.

І якраз правозастосувальні процедури на підставі рішення Верховного Суду, які було винесено в певній частині, шляхом тлумачення певних норм, на власний розсуд і є предметом законодавчої ініціативи,  щоб унеможливити подвійне тлумачення вказаної норми. Щоби чітко було зазначено, що є підставою, а що не є підставою для припинення права користування у випадку конфіскації земельної ділянки. Тобто наслідком конфіскації є припинення права власності, як і будь-який інший спосіб припинення відповідного права.

Якщо за іншими способами припинення не відбувається припинення похідних прав, які в тому числі регламентовані і гарантовані державою, відповідними нормами Земельного кодексу і відповідними нормами Конституції України, мені здається, що треба так само забезпечити належність наявних прав постійного або тимчасового користування земельними ділянками орендарям, які в законний спосіб їх набули і виконують встановлені договором або законом умови такого правочину. Ось і все.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігорю!

Колеги, в принципі питання серйозне, давайте…

 

ФРІС І.П. Я відключаюсь. Олександре, дякую за можливість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную, щоб Артем Сергійович ще раз озвучив пропозицію і ми винесемо це на голосування.

Будь ласка, Артем Сергійович!

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Олександр  Сергійович, я просто читаю чат і бачу, що у нас вже нема в принципі кворуму, мені здається, хоча можна ж зробити перекличку.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Може спробуємо зібрати?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я доєднався. Артем Сергійович, я навіть вийшов з суду і доєднався.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую, Артем Олегович!

В мене було декілька пропозицій. Перша пропозиція – це надіслати відповідний запит на Офіс Генеральної прокуратури задля отримання інформації, яку вони озвучили в принципі щойно, представники прокуратури.

А так само і направити такий самий запит на Держгеокадастр,  щоб теж  цю статистику отримати і розуміти  обсяг з яким ми зараз зіштовхнулися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це перше.

А друге, що?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я не знаю, чи варто, просто прокуратура вона в принципі апелює своїми переконаннями і чи варто до них звертатися, чи не варто, щоб вони все ж таки розглянули варіант відзову своїх судових позовів на час того, поки ми не врегулюємо це питання законодавчо. 

У нас підготовлена ця правка. Я її можу озвучити колегам, щоб всі розуміли. Я хотів би цю правку поставити, не правку поставити, а зробити пропозицію, щоб ми комітетською правкою цю норму включили в найближчий законопроєкт, який в нас підходить по врегулюванню, і подали його вже на голосування.

Якщо це питання більш складне і воно потребує доопрацювання, тоді ми можемо створити на базі підкомітету робочу нараду з представниками Офісу Генпрокурора і правниками нашими, тим же Ігорем Фрісом, нашими експертами, спеціалістами пропрацювати, можливо, винести це в окремий законопроєкт.

Але все ж таки я не бачу, як Ігор Павлович сказав, я теж не бачу підстав більш глибше його зараз розглядати. Ми зараз маємо виправити те, про що ми проговорили, бо питання сплати і всього іншого, в нас зараз або… Да, у нас зараз купа є аукціонів, на яких продається безліч земельних ділянок с/г призначення, паї в тому числі, які з правом оренди продаються, і там так і написано, що земельна ділянка продається з правом оренди, в оренді там до такого-то, такого-то року.

Тобто це все нормально абсолютно воно сприймається. Тобто якщо воно переходить не у власність державну, а під контроль Держгеокадастру, то він все одно, я думаю, має право по закону продавати її просто з тими ж самими похідними правами оренди, які на цю земельну ділянку розповсюджуються.

Тобто ми не можемо ущемляти як-то кажуть нашого добросовісного користувача земельної ділянки, ми маємо захищати інтереси фермерів. Тому такі в мене пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто в даному  випадку ми просимо надати інформацію по таких випадках прокуратуру і Держгеокадастр.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Держгеокадастр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стосовно правки, то понятно, коли буде законодавча ініціатива, тобто в нас буде відповідний закон, то ми це просто… ти подаєш як суб’єкт законодавчої ініціативи в цей закон, ми підтримаємо, це не предмет зараз обговорення. Що ще? І нарада. Нарада – це теж, ми ж можемо…

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  Нарада – це якщо ми зараз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це просто ми робимо нараду.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Якщо у нас зараз не буде кворуму, ми не проголосуємо, ми можемо провести нараду додаткову, якщо вона, якщо є потреба така, щоб до наступного комітету, який в нас відбудеться у вівторок або в середу, щоб ми все ж таки ще раз повернулися до цього питання і проговорили його. Наразі я думаю, що, в принципі, було б логічно, але колеги підтримують чи ні, щоб звернутися все ж таки до прокуратури, щоб ці позови поставити на паузу або відізвати їх, або поставити на паузу, щоб ми… От я просто можу озвучити правку, яку ми напрацювали, для того, щоб зараз представники Офісу Генпрокурора могли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давай ти просто озвучиш пропозицію і ми її поставимо на голосування, бо ми там будемо, ми, в принципі, вже по третьому кругу ходимо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Артем Сергійович, я тобі зі свого досвіду хочу сказати стосовно норм і правок, які ми хочемо прийняти, щоб не було потім від деяких органів певного звернення до народних депутатів щодо її непідтримання. Тому я тебе прошу виключно як зі свого досвіду все ж таки цю правку залишити до… коли буде Закон, наприклад, про лібералізацію земельних відносин, щоб вона була…

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Офіційне подання її.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да. Будь ласка. Повірте, з мого досвіду, це буде найкраще. Я зараз сам знаходжусь в суді, виключно, як вільний слухач і теж по земельним відносинам.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Але вона дуже логічна, лаконічна і вона, в принципі, передбачає все те, про що ми тільки що проговорили, це три рядка. Тому, добре...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я тобі кажу, и таинство брака пусть останется таинством брака.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Давайте тоді зараз винесемо на голосування звернення до Держгеокадастру, до Офісу Генеральної прокуратури і, можливо, тоді розглянемо звернення, щоб на паузу це питання поставити до того моменту поки ми не врегулюємо це законодавчо питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Іван Адамович, колеги ставлю на голосування пропозицію Артема Сергійовича Нагаєвського по двом пунктам.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Голосуємо.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я – підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Мейдич Олег.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Рудик – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Мейдич Олег.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я – за, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іван Адамович. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Костюк Дмитро.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. Я – підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я – за. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

Соломчук Дмитро.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тарасов Олег.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я – за, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Артем Олегович, ви справжній патріот аграрного комітету навіть з зали суду ви включаєтесь. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Ітого: 17. Рішення прийнято. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іван Адамович.

 

ТАРАСОВ О.С. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артем Сергійович, ваші хвилювання були марними.

 

НАГАЄВСЬКИЙ  А.С.  Дякую, колеги. Ми дійсно робимо правильну справу, ми усуваємо цю колізію, і ми маємо це зробити. Дякую вам за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас останнє питання «Різне». Пропозиції якісь є? Тоді я всім дякую і бажаю гарного дня. До побачення. Комітет оголошую закритим.