СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
19 червня 2024 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги! Колеги, я вибачаюся, на засіданні присутні 16 народних депутатів.
Олександр Васильович, прошу, розпочинаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, колеги. Для розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання: інформація Міністерства економіки України про стан гуманітарного розмінування земель; про проекти законів про Державний аграрний реєстр, урядовий – реєстраційний номер 11063, депутатський – реєстраційний номер 11063-1 і доопрацьований комітетом, та "Різне".
Проект порядку денного вам було розіслано, пропоную його затвердити. Будь ласка, колеги, голосуємо. Хто за даний порядок денний?
Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу, голосуємо. Дякую. Хто – проти? Утримались? Одноголосно.
Артем. (Шум у залі)
Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, ще буде пропозиція додатковий порядок денний на сьогоднішнє засідання: пропозиції Президента до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв)". Це вето Президента, яке сьогодні повинно було голосуватися вже в залі, але була допущена помилка, треба буде переголосувати.
Тому, колеги, це як додаткове, прошу проголосувати за включення цього в порядок денний. І поставимо першим питанням, да, дякую.
Хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, голосуємо. (Загальна дискусія) Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді розпочнемо з внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв).
У кінцевій редакції законопроекту в таблиці помилково було запропоновано виключити зміни до частини третьої статті 128 Земельного кодексу України. Замість цього відповідно до пропозицій Президента пропонується доповнити законопроект змінами до частини п'ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель", якими виключити слова, цифри і знак "вартість земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд". Ці речі стосуються одного і того ж питання, виключення можливості викупування земельної ділянки державної і комунальної власності для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд за нормативною, а не… експертною грошовою оцінкою. З урахуванням цього пропонується залишити в кінцевій редакції законопроекту, запропонованої комітетом, прийнятої у другому читанні зміни до частини третьої статті 128 Земельного кодексу України, доповнити законопроект змінами до частини п'ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель", якими виключити слова, цифри і знак "вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд".
Колеги, прошу проголосувати за... Да, будь ласка. Так воно й буде звучати.
(Загальна дискусія)
Ні.
ГЕРАСИМОВ А.В. …(Не чути) Бо тексту багато, але можна людською мовою пояснити, про що там.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Георгійович.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Мова стосується того, що була у Президента пропозиція, яка стосувалася земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд. І цю пропозицію, так як вона була виділена окремим абзацом, помилково віднесли до статті 128 Земельного кодексу. Сьогодні зв'язавшись оперативно з працівниками Офісу Президента, визначили, що вони пропонували цю норму віднести в Закон "Про оцінку земель".
Пропонується із 11 пропозиції Президента цю норму перенести в 14 пропозицію Президента. Вона буде саме так в таблиці, просто знаходитись в іншому місці. Сергій Біленко може пояснити, він є у нас в Zoom.
ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути) І питання друге. … (Не чути) чи можна отримати додаткові пояснення відносно пропозиції 6, де виключають судові рішення і… (Не чути) відносно 6 пропозиції Президента. Ви можете пояснити, про що там мова? Чому судові рішення виключилися ...(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, Біленка. Сергій, будь ласка, поясніть цю... шостий пункт. Звук, включіть звук, будь ласка.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Не чутно його, це тут звуку немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій!
БІЛЕНКО С.Б. Я можу говорити, да, мене чутно? Виникла технічна...
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Не чутно вас зовсім.
БІЛЕНКО С.Б. В мене звук включений.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тебе чутно. Будь ласка.
БІЛЕНКО С.Б. Да, виникла технічна помилка. Справа в тому, що одні і ті ж слова присутні і в 128 статті Земельного кодексу України, і в статті 5 Закону України "Про оцінку земель". І при створенні порівняльної таблиці була технічна помилка допущена.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, ми з цим розібралися. Там питання було у пана Артура по 6 пункту, по 6 пропозиції, так.
ГЕРАСИМОВ А.В. Де прибрали судовий розгляд, замінили розглядом ...(Не чути)
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон включіть, мікрофон.
БІЛЕНКО С.Б. А можна озвучити питання, яке…
ГЕРАСИМОВ А.В. Питання… Пане Сергію, по-перше, радий вас бачити. Дивіться, в 6 пропозиції Президента, про що йдеться мова, от я хочу отримати пояснення, чому так сталося.
Зараз в нас, точніше, в попередній версії закону було написано, що заходи впливу, передбачені статтею 93 Закону України про адмінпроцедуру, спрямовані на виконання особами адмінактів у сфері земельних відносин застосовуються виключно за рішенням суду. Ну, зрозуміло, суд – це як такий запобіжник. У Президента написано: заходи впливу, передбачені статтею 93 Закону України про адмінпроцедуру, спрямовані на виконання особами адмінактів у сфері земельних відносин, застосовуються адміністративним органом, крім випадків, якщо виконання адмінакта здійснюється в примусовому порядку. Тобто чому прибрали судове рішення і поставили, грубо кажучи, рішення адміністративного органу? В чому тут, як то кажуть, заковика?
БІЛЕНКО С.Б. Ну, пропозицію Президента тут слід розглядати в комплексі. Президент виходить із того, що Закон України "Про адміністративну процедуру" має розповсюджуватись на всі сфери, в тому числі і на земельну сферу. Закон передбачає заходи впливу, їх здійснення, в тому числі за рішенням адміністративних органів, які прийняли відповідні адміністративні рішення. І Президент пропонує не робити виключень для земельних відносин. Це, в принципі, і у всіх інших пропозиціях. Це Президент вважає, що Закон про адмінпроцедуру в повній мірі має застосовуватись до тих рішень, які приймаються в сфері земельних відносин.
ГЕРАСИМОВ А.В. Пане Сергію, дуже важливе уточнення. Ви сказали, що по земельним відносинам в тому числі окрім судових буде застосована і рішення адміністративного органу. Але в тексті закону судових рішень немає взагалі в пропозиціях Президента, там вони виключені, як зараз є в рішенні комітету, і поставлено замість судових рішень рішення адміністративного органу. Тобто грубо кажучи, землю можна буде забирати направо, наліво, рішенням кого – військової цивільної адміністрації, чи кого?
БІЛЕНКО С.Б. Ні, ну, забирати не можна буде. Якщо право вже виникло, є право зареєстроване, тут виключно суд буде. Президент пропонує залишити процедуру відкликання адміністративним органом своїх власних актів, значить, визнання ним цих актів недійсними і нікчемними, і скасування протиправних своїх же рішень. Тобто ці права, як зараз передбачено Законом про адмінпроцедуру, залишити в повноваженнях самих адміністративних органів.
Цей закон діє. Це, в принципі, існуючі норми. Тієї редакції, яка голосувалась до другого читання, було передбачено, що все ж таки це має відбуватись за рішенням суду. Але Президент пропонує саме от зробити, щоб одна процедура була по всіх галузях, і по земельних в тому числі.
ГЕРАСИМОВ А.В. Дивіться, колеги, у мене є пропозиція. От пан Сергій нас слухає. Можна, Олександр Васильович, да, будь ласка. Земельні відносини це не просто якісь там відносини, ми розуміємо, що таке земля, що таке земельні акти, що таке судові рішення по землі – це дуже серйозна історія. Я розумію, що це пропозиції Президента, ми знаємо, що писав їх не Президент, але неважливо, це пропозиції Президента, які зайшли до Верховної Ради України.
Тому в мене пропозиція, чесно кажучи, зніміть їх завтра з порядку денного цю пропозицію, розберіться детально, розберіться. Тому що, ще раз вам кажу, от всі кажуть: окрім судового рішення буде ще рішення адміністративного органу. Немає цього в тексті, в тексті замість судового рішення рішення адміністративного органу. От розберіться, докажіть.
І, чесно кажучи, я звертаюся, тут вже всі розуміють, тут всі за п'ять років дуже серйозно, як то кажуть, ввійшли в тематику земельних відносин наших аграріїв. Мені здається, що тут щось нечисте, але я хочу отримати запевнення. Зараз, на жаль, я їх не отримав, тому що, ще раз, ніхто мені не пояснив, чому в тексті не було написано: або судовим рішенням, або рішенням… - тоді зрозуміло, чи якось інше. Тут написано просто: виключено слова "судових рішень" і вставлено "адміноргану".
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Артур.
_______________. Можна, я поясню, два слова?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
БІЛЕНКО С.Б. В Земельному кодексі і в Кодексі про адміністративне судочинство була і залишиться норма, згідно якої будь-яке рішення може бути оскаржене в судовому порядку. Право на судове оскарження визначене також Конституцією, тобто тут навіть при всьому нашому бажанні ми не зможемо змінити ці норми. Але у нас поряд з цим буде ще і відкликання рішень самими органами. Але право на судове оскарження було, є і буде, бо ці норми не чіпаються в інших нормах Земельного кодексу України.
ГЕРАСИМОВ А.В. Тоді, Сергію, в мене дуже великий момент. От ви знаєте цей закон досконально, можете тоді пояснити, чому, коли цей закон готувався до другого читання і був прийнятий в другому читанні, комітет прописав норму, це комітет прийняв рішення і підкомітет це підтвердив, що заходи впливу, передбачені статтею 93 Закону України про адмінпроцедуру, спрямовані, увага, на виконання особами адмінактів у сфері земельних відносин, застосовуються виключно за рішенням суду. Це ж була якась логіка комітету, якщо він прописував цю норму? А в чому логіка Офісу Президента прибрати судові рішення і залишити адміноргани? Мені здається, що це не просто так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович.
Ми зараз голосуємо за інше, а завтра в залі будемо визначатись.
ГЕРАСИМОВ А.В. Дивіться, в мене просто пропозиція поставити… Дивіться, яка пропозиція, от внести її зараз на розгляд комітету. Не виносити завтра цей законопроект в залу, розібратися з 6 пропозицією Президента. Я її не хочу відхиляти, не хочу її обговорювати, просто, ще раз, комітет заклав певну норму, розглядаючи цей момент, і я …(Не чути), тому що судове рішення – це завжди …(Не чути) неправомірних дій. Зараз судове рішення повністю виймається з процедури, і це буде …(Не чути) вирішувати. Хто більше заніс, той і отримав, чи як?
Я прошу поставити …(Не чути) рішення комітету пропонувати Верховній Раді завтра не розглядати ці пропозиції Президента, відкласти їх на наступне засідання. Без питань, ми їх приймемо, але за цей час ми розберемося і хоча б …(Не чути) до наступного засідання. І за цей час не зробимо помилку, тому що я боюся … (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарас Миколайович.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю. Тут, Артур Володимирович, фактично в редакції, в якій Верховна Рада підтримала до другого читання, в первинній, зробилося виключення, навпаки, адмінпроцедура виключилася з земельних відносин, і було записано, що замість адмінпроцедури тільки судове рішення. Тому тут це як виключення до адмінпроцедури, і це не скасовувало, в принципі, судове оскарження. Але оскільки в тому числі Закон про адмінпроцедуру, він передбачений в багатьох наших зобов'язаннях міжнародних і було звернення міжнародних партнерів, ми знаємо, бо це на рівні уряду обговорювалося, що недопустимо робити в будь-якій сфері виключення, тут я не говорю, яка думка, але було звернення міжнародних партнерів, що неможливо робити виключення в будь-якій сфері по адмінпроцедурі, тому така редакція. Це питання чи все-таки дозволяти робити виключення з адмінпроцедури в земельних, чи ні, а на судові рішення то не впливає, тут судові рішення були як альтернативна додаткова до існуючих і все.
ГЕРАСИМОВ А.В. Дивіться, пане Тарасе, з усією повагою, це офіційний порядок денний Верховної Ради на сьогодні, ось цей законопроект. Ви бачите тут флажок євроінтеграційний? Я щось не бачу. Повірте мені, я знаю як це робиться. Як тільки є мінімальна можливість поставити цей прапорець, вони його моментально ставлять, тому…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, він не євроінтеграційний, тому що він, в принципі, адмінпроцедуру не мав би зачіпати, але так сталося, що він зачепив адмінпроцедуру...
ГЕРАСИМО А.В. Я просто прошу поставити це на голосування комітету і прийняти рішення: рекомендувати Верховній Раді відкласти розгляд до наступного засідання, щоб розібратися … (Не чути) Крапка. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, голосуємо за пропозицію, яку я зачитав першу, стосовно помилки, яка була при перенесенні норм між 11 та 14 пунктами. Тому, будь ласка, голосуємо за цю пропозицію спочатку.
Хто – за дану пропозицію?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 22 народні депутати – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.
Що стосується про те, щоб виносити чи не виносити, це, в принципі, вирішує Погоджувальна рада, тому ви можете, ви в праві на Погоджувальній раді це питання підняти і проговорити з членами фракцій та груп.
ГЕРАСИМОВ А.В. Олександре Васильович, я можу сказати …(Не чути), що будь-який член комітету за Регламентом може поставити будь-яке питання на голосування …(Не чути) І вже рішення комітету, приймається рішення, не приймається, але поставити на голосування він має право. Це є суть і різниця, між іншим … (Не чути) Тому я прошу вас поставити на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді розгляд до наступного засідання для того, щоб розібратися … (Не чути) Ще раз, я не проти цієї пропозиції, але виглядає досить дивно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 6 пропозиція, правильно?
ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути) Ні, дивіться, я просто поясню логіку. … (Не чути) І тоді цей закон виноситься на голосування вже як закон. Але …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас є законопроект, це одна пропозиція стосовно одного пункту. Ще раз, ви зможете це проговорити на Погоджувальній раді, якщо буде така…
ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, колеги, тоді ставимо на голосування пропозицію, що не виносити… ще раз.
ГЕРАСИМОВ А.В. Рекомендувати Верховній Раді відкласти розгляд пропозицій Президента до наступного засідання для того, щоб розібратися з пропозицією номер 6 Президента України, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Хто за дану пропозицію?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто – проти? Хто – проти, колеги?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. (Не чути) – проти. І утрималися?
Решта всі – утрималися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Далі наступне питання: інформація Міністерства економіки України про стан гуманітарного розмінування земель. Присутній у нас заступник міністра економіки Безкаравайний Ігор Володимирович.
Будь ласка, ми вас слухаємо.
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Шановний пан голово, скажіть, скільки в мене є часу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже коротко, якщо можна.
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Дуже коротко. Тоді коротко не вийде, бо це на кілька годин розповідь. Я буду старатись швидко і таким чином зекономити час.
Перед тим, як буду розповідати про роль Мінекономіки в протимінній діяльності і в гуманітарному розмінуванні, загалом два слова про протимінну діяльність, що це таке? Це не тільки про розмінування, це починаючи від інформування населення про небезпеки, про ризики, які несуть вибухонебезпечні предмети, маркування територій і так далі, і так далі, закінчуючи знищенням на складах того, що не підпадає під конвенцію, – це все протимінна діяльність. Десь посередині маленький шматочок стосується гуманітарного розмінування.
Особливості України і чому ми трошечки унікальні в цьому контексті, порівнюючи зі світовим досвідом. Зазвичай гуманітарне розмінування здійснюють оператори протимінної діяльності, це такі компанії, які отримали дозвіл і починають працювати у цій сфері. В Україні насправді працюють, окрім операторів протимінної діяльності, ще сили ДСНС, сили Національної поліції, Міністерства оборони й інших урядових структур, залучених у цей процес. Це велика різниця, тому що оператори працюють за своїми стандартами міжнародними, а також ці стандарти у нас врегульовані в Україні; урядові структури працюють за внутрішніми директивами. Там є невеличка різниця в підходах. Але основна різниця це те, що урядові структури працюють швидше ніж міжнародні оператори, бо міжнародні оператори чітко дотримуються міжнародних стандартів, тому вони повільні.
Два слова...
_______________. А наші не дотримуються?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Наші дотримуються внутрішніх директив, які регулюються здоровим глуздом. Тобто міжнародний оператор має вилучити всі металеві предмети на полі вагою більше 8 грам. Якщо вони цього не зробили, значить контроль якості не пройшли, значить робота перероблюється заново. Урядові структури не дотримуються цієї норми, яка виписана в міжнародному праві, в міжнародних стандартах, в міжнародних угодах, проте вони роблять роботу правильно і ділянки після них безпечні.
Як розвивалась система протимінної діяльності в Україні? Було до 14-го року, це те, що ми працювали з залишками Першої і Другої світової війни. Після 14-го року система протимінної діяльності, яка є зараз, почала формуватись після вторгнення Росії і, власне, у 18-му році був прийнятий Закон про протимінну діяльність, потім почали приймати стандарти. І станом на 23-й рік в Україні було шість операторів протимінної діяльності, компанії, які здійснюють цю роботу. Станом на зараз їх 44, якщо я не помиляюсь. У нас було близько тисячі осіб особового складу залучених в ці процеси, зараз близько 5 тисяч осіб.
Головна різниця після 22-го року в тому, що з 14-го року система формувалась під маленьку проблематику на сході України, там, де було локалізовані осередки небезпеки. Робила система таким чином, щоб закрити цю проблематику. Станом на зараз масштаб дуже великий і тому ця система, яка є, потребує переосмислення. Не реформи, не знесення, не перебудова, а саме переосмислення хто з ким, як координується і як це буде працювати.
В цьому контексті в минулому році в цьому процесі з'явилось Міністерство економіки, Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економіки координуюча особа, яка здійснює поєднання всіх зусиль урядових, неурядових структур, міжнародних партнерів для того, щоб цей процес рухався трошечки швидше. І, власне, після того як було зрозуміло, як нам краще рухатись, було запроваджено програму підтримки аграріїв, тобто компенсація видатків на розмінування для аграріїв, які здійснили таке розмінування силами операторів протимінної діяльності. Це дуже важливо, тому що деяким аграріям здійснюють роботи: Державна служба надзвичайних ситуацій, Державна служба спеціального транспорту. На превеликий жаль, є випадки, коли це здійснюється нелегально, сірими, орними саперами, як можна завгодно це називати, але такі факти існують.
Програма компенсацій яка адмініструється Міністерством економіки, в цьому році складає... об'єм цієї програми – це 3 мільярди гривень. За нашими попередніми розрахунками, ця програма, цей об'єм грошей дозволить розмінувати 75 тисяч квадратних... не квадратних кілометрів, 75 тисяч гектарів земель, які використовуються агровиробниками.
Ця програма складається з двох складових. Перша складова – це компенсація за контракти, які були реалізовані до квітня місяця цього року. Тобто якщо агровиробник найняв оператора протимінної діяльності, цей оператор протимінної діяльності в межах і в спосіб визначений розмінував територію, подав відповідні звіти, ми компенсуємо йому 80 відсотків вартості. Якщо після квітня 2024 року аграрій має бажання розмінувати свої території, він може подати заявку і таким чином йому буде компенсовано 80 відсотків вартості таких робіт.
Головний запит з нашої сторони на зараз, ми активно працюємо з місцевою владою, активно працюємо з асоціаціями – Всеукраїнська аграрна рада, Український клуб аграрного бізнесу – для того, щоб поширювати цю інформацію, поширювати цю інформацію про ці дві програми, які працюють. І, власне, задача – як можна більше територій охопити роботою цієї програми і більшій кількості аграріїв компенсувати ці видатки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А як подати заявку?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Подати заявку. В цій презентації останні два слайди. Це дуже спрощений алгоритм подачі заявки, прописаний, промальований на сайті Мінекономіки, це все розписано. Це заявка по старим контрактам, які були до квітня цього року, і наступний... Навпаки, да, навпаки. Вибачте. Оцей для того, щоб розмінувати території, які ще заміновані, останній слайд – це слайд про те, як отримати компенсацію на те, що вже було зроблено.
Намагався дуже швидко, може, трошки було сумбурно. Буду дуже радий відповідати на питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все більш-менш зрозуміло.
Колеги, будь ласка, у кого є запитання? Да, будь ласка.
_______________. Я чесно, трохи не розумію, яке відношення взагалі Міністерство економіки має до розмінування. От для мене знаєте, я останній час діяльність взагалі Кабміну розцінюю дуже критично. Наприклад, ті норми закону, які приймаються у Верховній Раді, де є чітка норма, де ви як Міністерство економіки повинно прийняти певний акт законодавчий… підзаконний, наприклад, мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої, ви просто саботуєте вже рік, просто рік ви це не робите.
Але де є якась тємка, я б сказав, Міністерство економіки з флагом перше біжить. Я пам'ятаю, як цим питанням опікувалось Міністерство аграрної політики, там було чітке розуміння того, що дійсно агросектор і дійсно фермери, і їхнє свято, до речі, сьогодні, ви могли б почати свою промову з поздоровлення, тут ми як би опікуємося фермерами.
І по суті зараз це локомотив економіки наш – це агропромисловий комплекс, і коли цим займалось Міністерство аграрної політики в тому чи іншому розрізі, це було якось логічно, ми це дійсно розуміли. На сьогоднішній день я розумію, що Міністерство економіки просто як ліцензіат ви даєте ліцензію на те, щоб той чи інший оператор міг заходити для тієї чи іншої діяльності. Я правильно розумію?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Можу відповідати?
_______________. Да.
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Ні, неправильно. Тому що дозвіл на роботи видають сертифікаційні центри, які працюють в мережі ДСНС, тобто Міністерства внутрішніх справ і Міністерства оборони.
_______________. А Міністерство економіки до чого тут?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Міністерство економіки дотичне до розмінування таким чином, що розмінування – це не тільки про вилучення небезпечних предметів із землі, це про відшкодування вартості аграріям для того, щоб перезапустити економіку. Абсолютно погоджуюсь з вами, те, що ви сказали. Друге.
_______________. Це Міністерство АПК могло робити.
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Так. Друге…
_______________. Тобто відшкодовує Міністерство фінансів.
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Так, саме так. Залучення виробників українського обладнання в сферу гуманітарного розмінування. Тому що переважна більшість всього, що зараз використовується на полях для розмінування, це імпорт. Третя складова стосується нестандартного підходу в Україні...
_______________. Нестандартний підхід, це у нас пан Федоров, там самі нестандартні підходи, давайте на цьому зупинимося.
Дивіться, а скажіть, будь ласка, який відсоток розмінування належить агропромисловому комплексу і який, наприклад, це там громади або… не землі с/г призначення, наприклад, це ж можуть бути будівлі. У вас є статистика відсотків розмінування безпосередньо АПК, те, що відноситься до АПК, і те, яке до громадськості відноситься, там будівлі?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Да, із задоволенням відповім на це питання. Саме тому я на початку сказав, що це може бути дуже-дуже довга розмова. Якщо казати про процес гуманітарного розмінування, він складається з кількох підпроцесів. Перший – це нетехнічне обстеження, обстеження території...
_______________. Ні-ні, який відсоток конкретно…
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Я відповідаю на ваше питання. Для того, щоб конкретно відповісти, мені треба зробити цю логічну лінію. Спочатку робиться нетехнічне обстеження території, і якщо там виявлена небезпека, то ця територія іде під розмінування. Після обстеження 30 тисяч квадратних кілометрів і виявлення небезпечних ділянок, 60 відсотків цих ділянок – це саме агропромисловий комплекс.
_______________. Я, в принципі, за те, щоб всі ті самі, так сказати, посередницькі відносини в цьому комплексі все ж таки відношення до Міністерства аграрної політики більше, ніж до Міністерства економіки.
Дякую вам, Ігор Володимирович, за дуже детальну і дуже розумну доповідь. Дякую.
Соломчук, будь ласка.
СОЛОМЧУК Д.В. Доброго дня. А скажіть, будь ласка, яка вартість гектара розмінування взагалі прописана?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Якщо дивитися методичні рекомендації, які розроблені Міністерством економіки, на основі яких будується компенсація, то вартість варіюється в залежності від типу забруднення, там є три типи забруднення. Найдешевший тип, якщо я не помиляюсь, зараз можу бути неточним в цифрах, близько 40 тисяч гривень. Середній рівень – це близько 50 тисяч гривень і найскладніший тип забруднення – це близько 60 тисяч гривень за гектар.
СОЛОМЧУК Д.В. Дякую за відповідь.
А скажіть, будь ласка, ось ці всі 40 з чимось компаній, які отримали уже, пройшли навчання, ліцензії, вони всі можуть приймати участь в програмі чи тільки визначені декілька компаній Міністерством економіки?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Міністерство економіки не приймає участь у визначенні компаній, які можуть, мають право подаватись. Якщо установчими документами цієї компанії передбачено отримання прибутку з цієї діяльності, вони можуть подати документи, подати свою заявку і отримати контракт.
СОЛОМЧУК Д.В. То єсть будь-яка компанія?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Будь-яка компанія. Різниця в тому, що серед цих операторів протимінної діяльності і благодійні фонди, неурядові організації і так далі, і так далі. Якщо компанія комерційна, її діяльність – отримання прибутку і вона виконала всі приписи, які має зробити, будь-яка компанія з такими умовами може податись.
СОЛОМЧУК Д.В. Дивіться, якщо там їхній колектив пройшов навчання там, грубо говоря, в Кам'янець-Подільському…
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Або Чернігів…
СОЛОМЧУК Д.В. Або Чернігів. Все там, вони автоматично мають всі документи, вони можуть приймати участь в програмі, ніяких там додаткових погоджень не потрібно?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Ні. Абсолютно.
СОЛОМЧУК Д.В. Потім ще таке питання. А якщо аграрії вже розмінувалися, їм потрібна довідка від компанії чи від військової цивільної адміністрації?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Їм потрібно передати Міністерству економіки… не Міністерству економіки, а Центру гуманітарного розмінування контракт, за яким здійснювались роботи, акт прийому-передачі цих робіт і платіжні документи, які були здійснені приблизно в той час, коли ці роботи були здані. Після цього ми звіряємо всю інформацію з Державною податковою службою, з центром протимінної діяльності, який контролює, які ділянки, коли і навіщо були розміновані. Якщо все по закону, то компенсації відбуваються протягом місяця.
СОЛОМЧУК Д.В. А скажіть, будь ласка, програма, якщо я не помиляюсь, діє вже десь два місяці, напевно, да?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. З квітня.
СОЛОМЧУК Д.В. Десь так. А скільки вже поступило заявок чи скільки вже в процесі хто вже розмінувався і подав заявки, чи хто вже розміновується, скільки компаній, скільки господарств?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Станом на зараз у нас є чотири заявки надіслані від агровиробників по контрактах, які були закриті до квітня місяця. Сумарно, якщо не помиляюсь, там близько 20 мільйонів гривень. Такий порядок цифр. Якщо казати про ділянки, які плануються до розмінування, на жаль, ще жодної немає. Тому мій запит до вас поширити цю інформацію в тих колах, які вам доступні.
СОЛОМЧУК Д.В. А ще питання. Оці, що подали, ну, хто розмінувався, це якого рівня агрокомпанії – маленькі фермерські господарства, середні, великі?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Це середнього рівня агровиробники.
СОЛОМЧУК Д.В. Це Харківська чи Херсонська?
БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Дві Херсон, дві Миколаїв.
СОЛОМЧУК Д.В. Дякую за відповіді.
Тепер я скажу свою думку. Чуть-чуть розбирався з розмінуванням, в принципі, об'їздили з командою всі села.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Пане Дмитро, можна я пропозицію надам зараз.
СОЛОМЧУК Д.В. Ні, не перебивай, будь ласка, Богдан, з усією повагою. Ця програма не запрацює ніколи. Знаєте, чому? Тому що аграрії, там, наприклад, якщо в минулому році Херсонська область власноруч руками розмінували, залучаючи там ДСНС, піротехніків і інших, ЗСУ, 50 тисяч гектарів, в цьому році вже ця цифра 280 тисяч гектарів. Вони вже там засіяли, вони вже зібрали врожай, ніяких документів у них на це немає, тому що доплачували готівкою там десеенеснику, спеціалісту якомусь, все робилося поспіхом.
Потім на сьогоднішній день там є ще замінованість, обстежують по-простому, бензином полили поле, підпалили, згоріло та й пішли обстежувати, так всі роблять. І документів на ці витрати ніяких нема, це все за готівку. Чому за готівку, тому що в минулому році вся Херсонська область свою продукцію реалізовувала тільки заготівку. Тому що якщо в Херсонській області, податкова якої сидить в Полтаві, хтось купляв зерно по безналу, його автоматично ставили в ризикові, тобто всі обороти були чисто готівкові. Тому що у них там сівалка, трактор благодійні на позабалансовому рахунку, насіння на позабалансовому, добрива на позабалансовому, там сховище на позабалансовому. І коли там в нього вийшла продукція, він її не може реалізувати, бо податкова каже, а де ти це зерно взяв, в тебе нічого не було. А в нього ж все, комбайни, все на позабалансовому, все гуманітарна допомога, в нього немає, він не купляв… гроші, йому нема за що купити. І через те у них немає документів, щоб вам щось показати.
Друге. Встановлюючи ці ціни, я не знаю, наскільки це правда, неправда, так по чутках фермерів, маю кожного телефон з кожного села, що там більшість перевага дається чотирьом-п'яти компаніям. Але ніхто заявок з фермерів не буде подавати, тому що вони мають заплатити 20 відсотків, а Мінекономіки 80 зі своєї сторони. Ну якщо взяти 20 відсотків, це фермер має оплатити 10 тисяч гривень своїх. На сьогодні фермер платить орієнтовно десеенесникам, тим, хто долучаються з ними бігають розміновують, приблизно 100 доларів гектар дають налічкою. Вони кажуть, нафіг нам платить у Мінекономіки 10 тисяч, як у мене тут бігають за 4. І в мене швидко йде розмінування, а там ще кучу документів оформляти і всього іншого.
Так що тут, в принципі, якщо реально держава, Мінекономіки хоче підтримати фермерів, то просто візьміть список пострадавших фермерів, я вам можу дати список по областях, в МінАПК є списки, реально, у кого були заміновані, і дайте тим людям просто по 10 тисяч, 15 на гектар дотацій і вони хоч за ці гроші щось зроблять. Бо ця програма не запрацює, вона мертва. Я не знаю, хто її вигадував, як її писали, якщо в мене тут є 150 чи 200 відео, як там розміновується, можу вам показати...
_______________. А сколько она работает, уже два года?
СОЛОМЧУК Д.В. Два місяці, нуль заявок, ні однієї. За минулі розмінування. За минулі розмінування в кого є документи? Ні, є, але у великих агрокомпаній, їх вообще немає.
_______________. ... це приблизно 5 гектар розмінувань по ціні. Зате нам покажуть...
СОЛОМЧУК Д.В. Так, … (Не чути) Ви ж самі знаєте, що фермер чіпляє, бере там десять тракторів МТЗ чи Т-150, каток попереду – і вперед, і поїхали камікадзе розміновувати. Трактор взірвався, ціле щось залишилось – підремонтували, не ціле – на металолом. Вони там горами на металоломі тих тракторів лежить. Вони так розміновують, всі. Вони не можуть, у них сьогодні проблема, їх криміналять деяких, тому що вони збирають ракети від смерчів і в металолом, звозять на бригади, у них гори лежать цього гімна, на бригадах, кацапського, і вони не мають його зберігати, а в них ніхто не забирає цей металолом, і воно на сонце такими горами лежить.
_______________. Пане Дмитро, я гадаю, що ви мене підтримаєте у зв'язку...
СОЛОМЧУК Д.В. Змінюйте щось в програмі. Якщо вам підказати, то, в принципі, підкажу, пропишу вам, як воно реально запрацює. Бо це...
_______________. Будемо вдячні вам, якщо ви допоможете.
СОЛОМЧУК Д.В. Да, будь ласка.
_______________. Враховуючи нашу дискусію, що там програма в Мінекономіки не дуже працює, і все, що казав поважний заступник Міністерства економіки, і машинобудування, і таке належить до сфери агропромислового комплексу, я прошу вас написати лист на Прем'єр-міністра України щодо перегляду цієї програми, щоб її забрали в Міністерстві економіки як приклад, да, там і передали в МінАПК. Тому що це більш краще буде – забрати невластиві функції...
_______________. Тут якраз і керівництво МінАПК.
_______________. Да, вони більше працюють з аграріями, ми їм допоможемо там, і щоб ця програма запрацювала.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артур Герасимов.
ГЕРАСИМОВ А.В. Я дуже коротко. По-перше, всіх вітаю зі святом. Сьогодні ж День фермера, правильно? Да, да.
І, по-друге, колеги, просто для інформації. Ми ж цього тижня прийняли 11258 в першому читанні і 11259, це щодо звільнення від оподаткування податку на додану вартість, а також від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування.
Просто я до чого веду, що якщо зараз ми розглядаємо цю тематику і ви хочете підтримати національного виробника машин для розмінування, я звертаюся і до Міністерства економіки, і до народних депутатів, подавайте поправки в цей закон, це повністю відкрито, і будемо коригувати його під потреби тих, хто зараз нам це робить. Це просто в якості інформації.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Якщо нема питань, то, в принципі, прийняли інформацію до відома і будемо, скажімо так, рухатися далі.
Так, тоді друге питання: про проект Закону про Державний аграрний реєстр. Їх у нас три: урядовий, депутатський, доопрацьований комітетом. Тому я слово даю Тарасу Миколайовичу. Будь ласка, декілька слів про ваш.
_______________. Урядовий?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович.
Приєднуюся до ініціативи Артема Олеговича і Артура Володимировича щодо вітання всіх з Днем фермера. Дійсно, це нещодавно, це фактично Володимира Олександровича заслуга, тому що звернення були дуже давно, я пам'ятаю, і він саме той Президент, який видав відповідний указ і започаткував це свято три роки тому. В тому числі сьогодні була зустріч з фермерами, тому я вже про розмінування не буду, але Державний аграрний реєстр згадували.
По-перше, хотів би відзначити, що завдяки заслугам аграрного комітету, Артем Олегович був перший автор, це 3295, в принципі, Державний аграрний реєстр з'явився в нормативно-правовому полі як один з частин законопроекту про державну підтримку. Це був 2020 рік, десь листопад 2020 року. Фактично за ці 3,5 року Державний аграрний реєстр з такого одного з інструментів, одного блоку державної підтримки суттєво виріс, якщо можна так сказати про програмне рішення. Він дійсно запрацював, він дійсно тепер є платформою реалізації всіх програм підтримки, в тому числі міжнародних організацій. Фактично те, що згадував Дмитро Вікторович, що роздаються херсонським фермерам, іншим насіння, добрива, інші засоби, всі заявки приймаються через Державний аграрний реєстр. Там же 14 мільйонів гектарів відображається з 20 мільйонів посівних і там 140 тисяч, да, 160 тисяч користувачів, тому що одноосібники, фізичні особи також мають право, теж… використовуються.
Так коротко скажу, бо згадували прифронтові території, потенційну допомогу. Зібрано заявок уже на 796 мільйонів гривень для виплати малим фермерам до 120 гектарів, по 8 тисяч гривень на гектар. В принципі, теоретично, вони в тому числі їх можуть використовувати і на розмінування, на виробничі цілі, в тому числі ці потреби. Тому ця річ працює. Але у зв'язку з таким об'ємами і масштабами, фактично зараз є необхідність цей законопроект, фактично цей Державний аграрний реєстр виділити в окремий законопроект, наприклад, як є Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, який також ви голосували, як один з основних інструментів державної підтримки. Насправді вся майбутня європейська підтримка і поточна, яка вже виділяється, і майбутня, вона може виділятися тільки через Державний аграрний реєстр, це їхня основна вимога. І також через те оновлення законодавства і розширення передбачено Program Ukraine Facility, там по плану стоїть по DPL Світового банку до кінця вересня, Ukraine Facility – в IV кварталі прийняття.
Тому фактично це коротка передумова, чому треба масштабувати, скажемо, оновити законодавство, віднести відповідність з об'єктивним поточним масштабом застосування цього інструменту. А по основному інструменту, якщо не заперечуєте, вже по законопроекту тоді Денис Олександрович представить декілька блоків, які дійсно передбачені безпосередньо в ньому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Денис Олександрович.
БАШЛИК Д.О. Шановний голово, шановні колеги, шановні народні депутати, я буду дуже коротко. Як сказав уже Тарас Миколайович, у нас є дуже, як на мене, непоганий прогрес у запровадженні Державного аграрного реєстру, за що я дякую в тому числі народним депутатам аграрного комітету за в тому числі популяризацію. Тому що головною проблемою було, звісно ж, подолання недовіри до цього. Ми починали там з 10 тисяч фермерів, сьогодні в нас 160 тисяч фермерів. І сьогодні, коли піднімається питання щодо надання міжнародної допомоги, у наших поважних донорів, таких як Європейський Союз, USAID вже не виникає питання, а як розвивати, тому що ДАР став універсальним інструментом, за два роки майже роздали більше ніж на 5 мільярдів гривень допомоги. Через нього і питань до цього не було.
Але, як і будь-який інструмент, який користується попитом і, відверто кажучи, успіхом, ми трошки виросли з того законодавчого поля, яке на сьогодні у нас вже існує. Тому є пропозиція зазначені… я хочу сказати, я зараз трошки відійду від регламенту, я б сказав про всі три законопроекти, які сьогодні розглядаються. я там не буду говорити виключно за урядовий, тому що всі вони вирішують одне питання – це занадто вузьке законодавче регулювання існуючого Державного аграрного реєстру.
Перше. Нам потрібно розширити коло користувачів Державного аграрного реєстру. На сьогодні передбачено, що користувачами є виключно виробники аграрної продукції. Треба не забувати, що в свій час ДАР став дуже зручним для цілей в тому числі бронювання, для цілей зараз уже розмінування і всього іншого. Тому є пропозиція розширити, надати можливість користуватись ДАРом як і переробникам, як іншим суб'єктам агропромислового комплексу, так і організаціям водокористувачів, через які, на жаль, на сьогодні ми не можемо надавати підтримку і вона іноді йде в старій паперовій формі.
По-друге, це врегулювати правовий статус ДАРу та джерела його фінансування. На сьогодні передбачена можливість виключно бюджетного фінансування Державного аграрного реєстру, але у нас ця історія дуже-дуже популярна і підтримується європейцями і вони готові, щоб ми не витрачали бюджетні кошти на його адміністрування хоча б деякий час, фінансувати його утримання, за що ми їм дуже дякуємо. Вони вже закупили певне обладнання і продовжать нас в цьому випадку підтримувати. Але це потрібно законодавчо в тому числі врегулювати.
Третє – це визначення повноважень держателя, адміністратора та технічного адміністратора ДАРу. В чому тут суть? В тому, що у нас на сьогодні в законі написано, що держателем, адміністратором, технічним адміністратором є МінАПК. Давайте будемо відверті, яке технічне адміністрування і МінАПК – це зовсім непов'язані речі. Має бути державне підприємство, яке має технічну базу, яке має спеціалістів, яке може дозволити собі приділяти хоча б 80 відсотків свого часу технічному адмініструванню ДАРу. Це має бути точно не Мінагрополітики, а профільна "депешка".
По-четверте, це забезпечення можливості формування витягів з Державного аграрного реєстру. На сьогодні дуже багато фінансових установ, банків користуються сторонніми ресурсами, такими як Агроаналітика, які не є офіційними ресурсами, але вони формують свою думку про агровиробника, який подає, наприклад, заявку на кредит, спираючись на ці дані, YouControl та інші. Тобто можливість формування витягів з офіційного ресурсу, такого як ДАР, надасть, скажемо так, більш короткий шлях агровиробнику, фермеру до банківських установ.
І дуже коротко – це приведення положень, які регулюють функціонал ДАРу, до вимог Закону України "Про публічні електронні реєстри", тому що він приймався трошки раніше, потім прийняли профільне законодавство у сфері електронних послуг і потрібно привести у відповідність, тому що будь-яку підзаконку, яку ми сьогодні подаємо, нам Мін'юст завжди каже, вибачте, ви не відповідаєте профільному Закону про електронні реєстри.
Тому така концепція всіх трьох законопроектів. Я дуже дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Олександрович.
Будь ласка, Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О Дякую, Олександр Васильович.
Ми в понеділок провели підкомітет. На превеликий жаль, кворуму не було, тож наше рішення – це рішення тих членів комітету, які, по суті, були присутні і підтримали.
В свою чергу хотів би зазначити, що всі три законопроекти, більша частина положень з них збігається. Основна думка в тому, що треба, як зазначив вже Денис Олександрович, треба цю систему ДАР, її розмежувати по її користувачах. Тому більш доцільно, я як... на рішенні, яке проголосували ті члени комітету, які були присутні, було рішення щодо підтримати законопроект 11063-д доопрацьований, тому що він більш збалансований і він дає можливість системі ДАР далі розвиватися в тому руслі, в якому він вже почав, і, в принципі, не побоюся цього слова сказати, вже пережив свій стан як просто норма в іншому законі і потребує окремий закон. Тому що наші фермери, дуже символічно сьогодні, вони потребують власну систему, яка має аналог там, наприклад, для всіх громадян – Дія, таку ж саму – ДАР, тому що це стане єдиним вікном, як казав Денис Олександрович одного часу і також Тарас Миколайович, єдиним вікном спілкування аграріїв з державою. Тим самим ми зменшимо людський фактор впливу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.
Будь ласка, тільки коротко.
СОЛОМЧУК Д.В. Конечно, попробую.
Аграрії – це добре, підтримка, да, система працює і все. Але хто, скажіть мені, оце написав, що законопроектом пропонується встановити, що майнові права інтелектуальної власності на комп'ютерну програму, що забезпечує діяльність державного реєстру, та на програмно-технічний комплекс, що використовується для забезпечення функціонування комп'ютерних програм державного реєстру та Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції, належить її автору. А хто автор? То єсть чому не державі, а автору?
_______________. Я можу відповісти на це запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. ...(Не чути) захищено іншим, це авторські права захищені, я думаю...
_______________. Да, це авторські права безпосередньо тих... той, хто давав кошти на розробку цієї програми.
СОЛОМЧУК Д.В. Ні, кошти давали...
_______________. Міжнародний банк.
СОЛОМЧУК Д.В. Да.
_______________. Світовий банк.
СОЛОМЧУК Д.В. Але ж не автори. Автор (розробник) – це хто займався.
_______________. Автор є Світовий банк, у нього інтелектуальна власність.
(Шум у залі)
СОЛОМЧУК Д.В. То єсть вони хочуть законом це закріпити за собою, можна так сказати?
_______________. (Не чути)
СОЛОМЧУК Д.В. Так для чого законопроектом пропонується встановити? Для чого це писати тоді в законі? В законопроекті теж написано.
_______________. Дмитро Вікторович, тому що ми створюємо повноцінну систему, яка буде працювати, яка була розроблена за кошти Світового банку. То вони як основний донор, вони за собою закріплюють, як там уже написано, інтелектуальну власність, що забезпечує діяльність державного аграрного... належить державі за винятком виключних майнових прав інтелектуальної власності. Виключні інтелектуальні власності...
СОЛОМЧУК Д.В. Це комп'ютерні програми.
_______________. Іван Адамович, да.
СОЛОМЧУК Д.В. Програмно-технічний комплекс.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нагаєвський Артем.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Тобто пропонується закріпити інтелектуальне право власності за Світовим банком. Правильно я так розумію? Як за... Комп'ютерні програми. А сам реєстр, а самі сервери, це все обладнання?
_______________. А сам реєстр, у нас на сьогодні Законом "Про публічні електронні реєстри" вказано, зазначено, що всі реєстри, які належать державі, виключні майнові права мають належати державі. Тобто це апріорі.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Тобто реєстри і ключі від реєстрів – це все повністю належить державі в особі вас як органу управління, наприклад, як ЦОВВ.
_______________. Включно з виключними майновими правами.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Добре. А виключні майнові права, які належать автору (розробнику), що це мається на увазі і хто розробник?
_______________. Світовий банк та комп'ютерні програми.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Це розробнику, мається на увазі Світовому банку.
_______________. Так, у нього права.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Все, добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю на голосування пропозицію підтримати редакцію доопрацьованого у комітеті проекту Закону про інформаційно-комунікаційну систему "Державний аграрний реєстр", доручити народним депутатам України членам комітету відповідно до частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради України оформити та в установленому порядку зареєструвати цей проект і внести його на розгляд Верховної Ради України.
Рекомендувати Верховній Раді України проекти законів про Державний аграрний реєстр (номери 11063, 11063-1) і доопрацьований комітетом проект Закону про інформаційно-комунікаційну систему "Державний аграрний реєстр" включити до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.
Проект Закону про інформаційно-комунікаційну систему "Державний аграрний реєстр" за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" прийняти за основу зі скороченим терміном підготовки до другого читання.
Проект Закону про Державний аграрний реєстр, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 11063), відхилити.
Проект Закону про Державний аграрний реєстр, поданий народними депутатами України Грищенко та іншими (реєстраційний номер 11063-1), відхилити.
Прошу голосувати за дану пропозицію. Колеги, хто за дану пропозицію?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Голосуємо. 15 народних депутатів – за. Хто – утримався?... 16, да? Утримався? 1 – утримався. І проти? Немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 17 народних депутатів – за, 1 – утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.
"Різне", колеги.
ЧОРНОМОРОВ А.О. В "Різному" я хотів би просто не те, щоб давати пропозицію, а просто звернутись до своїх колег.
Дуже в багатьох дискусіях, на яких ми присутні були з представниками міністерства, піднімалось питання державної закупівельної компанії, ДПЗКУ. Я пропоную не те, щоб ставити це на голосування, я просто пропоную, хто підтримує, колеги, запросити ДПЗКУ і зрозуміти, в якому взагалі стані ця компанія, чим вона займається і взагалі які питання по валютному кредиту, які відносини з Китаєм, на підкомітет економіки і фінансового розвитку.
Тому, колеги, якщо підтримуєте цю пропозицію, я пропоную провести на наступному тижні в середу, якщо є бажання, о 2-й годині дня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді, Артем Олегович, я вам доручаю тоді провести свій підкомітет, визвати…
ЧОРНОМОРОВ А.О. В Zoom. Я думаю, це буде в Zoom доречно. Це буде перше ознайомче, після чого ми, якщо буде достатньо членів підкомітету, ми приймемо рішення для того, щоб… Да, вони в системі відання економіки і фінансового розвитку. Тому що до нас доносяться від преси дуже різні чутки, особливо відношення з Китаєм, реструктуризація боргу, а саме головне – використання майна під час воєнного стану.
Дякую.
_______________. Тоді давайте, може, об'єднаємо ще Укрзалізницю?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, це різні речі. Да, це треба один спочатку просто, потім…
_______________. Вони вже дали відповідь. Добре, давайте тоді наступного разу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги, за час.
Оголошую закритим наш комітет.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Зараз пропонується виїзд на об'єкт харчової промисловості – завод Carlsberg. У внутрішньому подвір'ї стоїть мікроавтобус номер АА 0045 КІ. Адреса: Пирогівський шлях, 137.