СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

20 серпня 2025 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будемо починати. З урахуванням того, що сьогодні вже декілька разів змінювався то початок засідання Верховної Ради, то закінчення, то ми декілька разів змінювали час початку нашого комітету, але всім дякую, що ми зустрілися. І я вважаю, що давайте проголосуємо ми той порядок денний, який був надісланий в зворотному порядку, так як міністр підійде все ж таки на 16:00. І ми вже почнемо розглядати, щоб не гаяти час, законопроекти і вже міністр буде третім на порядку денному.

Тому, колеги, я прошу затвердити порядок денний в наступному порядку. Перше питання: про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі" (друге читання) (реєстраційний номер 13202-1, від 07.05.2025 року).

Друге питання. Про проекти законів: про внесення змін до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" щодо офіційних об'єднань сільськогосподарських товаровиробників, поданий народними депутатами України Лабазюком, Молотком, Чайківським та іншими (реєстраційний номер 13390, від 20.06.2025 року), про внесення змін до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" щодо об'єднань сільськогосподарських товаровиробників, поданий народним депутатом України Кучером (реєстраційний номер 13390-1, від 04.07.2025 року) та третє представлене Міністром економіки, довкілля та сільського господарства України Олексієм Соболевим: Стратегії міністерства в аграрній сфері та команди заступників. Та "Різне".

Колеги, пропоную затвердити даний порядок денний. Голосуємо: хто – за?

Будь ласка, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу голосувати. Хто – за дану пропозицію? Дякую. Хто – проти? Утрималися?

Одноголосно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

То ж починаємо розгляд питань. Питання перше. Про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі (друге читання), (реєстраційний номер 13202-1, від 07.05.2025 року).

Даний законопроект був прийнятий 17 червня за основу зі скороченим строком підготовки його до другого читання. Підготовлена до другого читання порівняльна таблиця до законопроекту містить усі внесені та невідкликані пропозиції та поправки – 324.

До комітету для підготовки даного законопроекту до другого читання суб'єктами права законодавчої ініціативи внесено 316 поправок та пропозицій. За результатами проведення низки консультацій із зацікавленими сторонами вноситься пропозиція щодо внесення до порівняльної таблиці додаткових правок від комітету – 8, які пропонується підтримати на засіданні сьогоднішнього комітету відповідно до пункту 4 частини першої статті 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради України".

Зазначені пропозиції були надані для ознайомлення. Таким чином, до порівняльної таблиці всього внесено 324 поправки та пропозиції. За результатами розгляду на засіданні комітету пропонується: врахувати – 132, врахувати частково – 45, врахувати редакційно – 20 та відхилити – 127 пропозицій.

Я до слова запрошую голову підкомітету з питань економічної і фінансової політики в аграрному комплексі Чорноморова Артема Олеговича. Артем Олегович, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановні члени аграрного комітету! Дякую, пане голово, за надане слово. Як розумію, що в нас там вибір це один і перший, і другий закон, в якому є певні несхожості. Тому пропозиція – це розробити "дешку".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це Виплатна агенція.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Вибачте, готуюсь до міністра. Так, Виплатна агенція. Був підкомітет 16 числа. Ви ж сказали – з кінця. Виплатна агенція, що, в кінці? Все.

Виплатна агенція. Так, шановні члени аграрного комітету, шановні замміністри, дуже радий вас сьогодні бачити і те, що ми взагалі вас продовжуємо тут бачити, для нас це велика шана.

Що хотів сказати? На комітет, підкомітет не зібрав кворум, що для мене було особисто дивно, оскільки Виплатна агенція – це дуже історичний такий момент, це створення нового... ну, це не ЦОВВ, це бюджетна установа, яка буде входити до профільного міністерства на сьогоднішній день. В даному законопроекті вона... як би говориться про те, що це повинно взагалі бути Міністерство аграрної політики, оскільки завдяки нашому минулому міністру у нас не вдалося зберегти окреме міністерство, наразі це Міністерство економіки і природних ресурсів, якщо я не помиляюся, і аграрної політики. І дана бюджетна установа буде входити до її складу.

Про що говорить даний законопроект? Що це наша одна із основних вимог євроінтеграційна, а також Ukraine Facility, під яку нам будуть видаватися кошти. Бюджетна ця установа Виплатна агенція створюється з основною своєю функцією – це для того, щоб зробити прозорий, максимально швидкий інструмент і процес для агродотацій, в якому... ми так взагалі, предполагаєтся, що після того, як ми вступимо в Євросоюз, ми будемо входити в загальну економіку і в загальну взагалі стратегію щодо допомоги аграрному сектору. І Виплатна агенція є вимогою від всіх членів Євросоюзу, оскільки вони створили кожен таку саму... такий самий орган, який входить до Міністерства аграрної політики, у всіх по-різному, для того, щоб ті кошти, які ми будемо отримувати від Єврокомісії, якщо я не помиляюся, безпосередньо, то єсть від Брюсселю, щоб ці саме кошти розподілялися в рівній, правильній пропорції згідно певних правил системи, яка буде закладена, вже закладена в цьому законі, під певні правила та зміни, які будуть безпосередньо впливати на неї від Єврокомісії. І щоб до нас не виникало певних питань від європарламентарів, коли ми нарешті вже туди вступимо.

Основна... продовжуючи цю новелу, в законопроекті говориться про те, що це буде окрема строка в бюджеті України, для нам потребні ще зміни до Бюджетного кодексу, в якому кошти будуть від Єврокомісії потрапляти в бюджет України під окремим кодом. І наразі завдяки також системі ДАР – Державного аграрного реєстру, який буде перетягнуто, оскільки цей реєстр вже в собі має базу даних повністю всіх агровиробників, які мають ту чи іншу кількість землі, земельних ділянок або того чи іншого виробництво, яким займаються. Ці системи дві будуть працювати. Якщо не помиляюсь, там ще говориться про систему ІАСS, яка буде синхронізуватися разом з системою ДАР. І наші аграрії зможуть безперешкодно в прозорий спосіб з мінімальними, наголошую, з мінімальними людськими ризиками отримати дотації від Євросоюзу.

Тож, шановні члени аграрного комітету, законопроект, по-перше, ще раз нагадую, що це першочергово, це євроінтеграційний, який виконує максимальну більшість потреб Європи для того, щоб наш аграрний сектор став більш прозорим для них, і вони могли допомагати нам. А також це Ukraine Facility, під який підв'язані кошти, для допомоги Україні, в тому числі наших аграріїв.

Тому, шановні члени аграрного комітету, прошу максимально підтримати даний законопроект сьогодні на комітеті і найближчим часом також прошу його підтримати в залі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович, за представлення цього законопроекту.

Я до слова запрошую представника міністерства, заступника новоствореного міністерства Башлика Дениса Олександровича. Будь ласка.

 

БАШЛИК Д.О. Дуже дякую.

Шановні народні депутати, повністю підтримую все, що було сказано Артемом Олеговичем. Дійсно дуже важливий законопроект. У нього є дві основні складові. По-перше, це запровадження прозорої системи нової бюджетної установи по розподіленню субсидій, дотацій, які будуть розподілятись для нашого аграрного сектору.

По-друге. Це дуже простими словами, не буде Виплатної агенції – не буде європейських субсидій. Тобто це вимога для подальшого отримання допомоги від Європейської комісії.

Окрім того, що в законопроекті є складова по виплатній агенції, там є ще складова по Аjax, по системі запровадження моніторингу земель. По системі бухгалтерської звітності FSDN/FADN і по системі обміну знать AKIS. Тобто зазначеним законопроектом ми закриваємо як мінімум чотири напрямки євроінтеграції.

Тому Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства цілком підтримує зазначений законопроект і просимо також вас його підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Олександрович.

Колеги, будемо проговорювати цей законопроект. В кого є якісь, може, коментарі, запитання?

Будь ласка, Дмитро Костюк.

 

КОСТЮК Д.С. Шановні колеги, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж не в Верховній Раді. Тому, колеги, якщо нема зауважень, я ставлю на голосування… Так, будь ласка.

 

_______________. Трохи… Я тільки що, колеги, почитав ці правки і в мене є таке занепокоєння, але ми вже з'ясували з Тарасом Миколайовичем. Це по Виплатній агенції є такий термін "доброчесність отримувача підтримки". Саме доброчесність, щоб це не викликало, щоб для створення ще одного органу, який буде контролювати. Я б, може, ще добавити цей термін в законі, щоб він чітко виписаний, що це таке доброчесність, щоб ми не створювали якийсь додатковий орган.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Тобто в законі написано – доброчесність, термін такий є, а що він означає, незрозуміло. "Доброчесність отримувача підтримки". Давайте, може, до авторів правки або…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарас чи Денис Олександрович, чи ви можете?

 

_______________. Хто визначає доброчесність?

(Загальна дискусія)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Якщо можна, це не юридична категорія, Степан Миколайович. Це ж, знаєте, слово "доброчесність", воно може бути використано не тільки в економічних питаннях, це взагалі гуманітарна сфера: як порядність, як відповідальність і так далі.

 

_______________. Агенція може визначати, чи це доброчесний отримувач, чи недоброчесний, які категорії, критерії до цього?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут, якщо можна, декілька коментарів, шановні народні депутати. Тут була, ряд народних депутатів долучалися. Візит в травні проходив в Литві, так, і там якраз була зустріч Виплатної агенції їхньої, там це було по Нітратній директиві, але суть така ж сама. Тобто перше, дійсно, і тут в законі так само зазначено, що 5 відсотків, до 5 відсотків отримувачів перевіряються. Це питання більш моніторингу.

Друге. Є випадки, коли фактично подана заявка, вона формально може відповідати всім критеріям, але, ну умовно, як би сказати, неправдива інформація подана чи інше. І це з точки зору принципу, оце якраз відноситься до доброчесності, що перевіряється, але воно все рівно не буде розмитим. Фактично не інспектор, а працівник Виплатної агенції, він, перевіряючи, все рівно ніколи не може пройти на перевірку у вільному форматі. Тобто потім, крім того, що є порядки використання коштів, для них так само мають бути затверджені чек-листи. І фактично, приходячи, де написано, що треба сфотографувати, що зафіксувати, для тих 5 відсотків, що чек-листи – і ці всі речі перевіряються. Тому тут доброчесність як сам підхід, що він має бути дотриманий.

Самого визначення, що таке "доброчесність", в європейському цьому Регламенті також немає. І тут не написано, що доброчесність затверджується, порядок, Кабміном чи іншим, там же немає такого терміну, немає. Це просто один з принципів, да, тому це просто один з принципів, як є принцип захисту навколишнього середовища, балансу управління ресурсами. Багато таких принципів, які, ну, це більш як декларування філософії, як сказати, підходів, які використовуються. Але потім при перевірці чи при моніторингу все рівно там дуже жорсткі рамки, він не може за них виходити. Він просто перевіряє всі ці елементи, які, в тому числі, сприймаються як елемент доброчесності, не більше не менше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.

Артем...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хотів би зазначити шановним представникам Кабміну, що дійсно шановний Степан Миколайович дуже правильно зазначив одне питання, на яке ви зіслались на досвід, який ви отримали за кордоном. На превеликий жаль, останні часи, може, до теперішніх, Кабмін не завжди запрошував нас на міжнародні конференції, в яких би після цих у народних депутатів не виникало таких питань. І це ще один раз доводить, що міжнародна парламентська робота – це одна з ключових, щоб потім не було таких ситуацій.

Тому ви як представники Кабміну донесіть, будь ласка, думку і міністру, і Прем'єру, що бувають такі от курйозні ситуації. А так би почули, питань не було б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович. Молодець, виторгували собі поїздку, поїздки в міжурядових відрядженнях.

Колеги, ставлю на голосування пропозицію підтримати порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання проекту Закону (реєстраційний номер 13202-1) з пропозиціями комітету та редакційним уточненням її положень. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект у другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій комітетом, з необхідними техніко-юридичними доопрацюваннями. Колеги, прошу голосувати за дану пропозицію.

Іван Адамович. Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу, голосуємо. Хто – за? І того – 21 народний депутат. Хто – проти? Утрималися? (Шум у залі)

Артур. Утримався?

 

_______________. Я теж хотів утриматися, але мене Чернявський переконав.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Все. Дякую.

21 – за, 1 – утримався. Дякую. Проти – немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято.

Друге питання. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" щодо офіційних об'єднань сільськогосподарських товаровиробників, поданий народними депутатами України Лабазюком, Молотком, Чайківським та іншими (реєстраційний номер 13390, від 20.06.25 року) та альтернативний до нього.

Давайте почнемо з першого. На жаль, Сергій Петрович сьогодні відсутній. Іван Адамович, ви як третій автор.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добре, дякую.

Шановні колеги, ще раз всіх вітаю. Отже, проект зрозумілий нам, – це інтеграція блоку об'єднань виробників, фактично легальних асоціацій, які в Європейському Союзі відіграють роль координаторів малих та середніх сільськогосподарських виробників. Через такі об'єднання приймаються рішення щодо узгодження певних практик, стандартів в тій чи іншій галузі сільського господарства. Друге – приймають рішення щодо консолідованої позиції виробників в частині середніх цін на певні види товарів та відстоюють їхні інтереси при закупівлі товарів переробниками або роздрібними продавцями, а також ряд дорадчих функцій. Але головне: такі об'єднання мають право отримувати підтримку з фондів аграрного розвитку Європейського Союзу і координувати її розподіл між виробниками.

В нас перша проба імплементації цього механізму була через законопроект 8149, але, на жаль, його редакція була незадовільна для європейських колег. Ми ж пропонуємо 13390 як основу, не робити окремий великий законопроект, а інтегрувати блок щодо різних типів об'єднань, згідно Регламенту Європейського Союзу за номером 1308, у чинний Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію", далі допрацюємо. Тому прошу продовжувати дискусію, вислухати Миколи Івановича законопроект і дальше прийняти відповідне рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Альтернативний проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" щодо об'єднань сільськогосподарських товаровиробників, поданий народним депутатом України Кучером Миколою Івановичем (реєстраційний номер 13390-1 від 04.07.2025 року). Микола Іванович, прошу вас до слова.

 

КУЧЕР М.І. Я хочу сказати, що альтернативний законопроект, ну, він концептуально не заперечує перший основний, а лише доповнює тим блоком правового регулювання щодо визначення офіційних міжгалузевих об'єднань сільськогосподарських товаровиробників виключно до Регламенту... до статті 157 Регламенту 1308 Європейського Парламенту і Ради Європи. Ми ж теж розуміємо, що цей Регламент в любому випадку ми повинні імплементувати. Тому я думаю, що комітету і Мінагрополітики потрібно більш детально відпрацювати ці проекти і зробити якусь комітетську доопрацьовану редакцію, щоб не було тих проблем, про які Іван Адамович говорив, 8149. І я думаю, що підтримувати не основний закон, і не мій альтернативний, а обговорити напрацювання… доопрацювати редакцію нашим комітетом. От і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович.

Позиція міністерства, Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович.

Шановні народні депутати, це, дійсно… перше, є Регламент 1308 і це один з базових принципів, то є фактично певні допомоги, які з запуском Виплатного агентства їх можна буде реалізовувати, але є ряд допомог, які без врегулювання питання організацій виробників неможливо буде. Тобто є певні, які націлені виключно по цьому принципу.

Друге: ми розуміємо, що в Україні це така є особливість, я б сказав би, що в нас дуже таке масштабне, дуже різноманітне коло різних асоціацій, об'єднань і тому подібне. Часто такого досвіду в європейських країн немає, там зазвичай один напрям – одна асоціація, обов'язкові платежі, збори, і так само в Сполучених Штатах Америки.

Тому якраз нам не так просто знайти цю модель, яка дозволить зберегти нашу таку ідентичність і це бажання до свободи, об'єднання, вільного вибору, і разом з тим європейські правила, що воно має бути систематизовано і рухатися тільки по певних вимогах. Тому якраз з точки зору пропозицій, щоби, дійсно, зараз таке відновити, тоді було, це був 2022 рік, коли була дискусія, пам'ятаєте, дуже активна, але дуже різні позиції в різних асоціацій, хтось був за, хтось категорично проти. І вона якраз зупинилася через те, що цю модель не вдалося знайти. Зараз вже трішки більше досвіду, в тому числі в профільних працівників міністерства, через проходження скринінгу, через уже отримання інформації від європейських партнерів, як в них це відбувається. Плюс буде зараз скринінг у вересні, в тому числі за участю народних депутатів. Тому тут ми ідею підготовки доопрацьованого підтримуємо. Також готові активно долучитися до робочої групи, чи на базі комітету, та/або створити спільну робочу групу. І провести після цього досвіду скринінгу серію ініціювати, круглих столів, обговорень, щоб зафіксувати спільні базові принципи. Бо тоді, вийшло, був законопроект, а потім обговорення принципів. Зафіксувати спільні базові принципи, тоді їх покласти в текст, знову ж його показати. І розуміючи, що хоча б більшість, там 80 відсотків, бо тут дуже буде складно, щоб 100 підтримало, але хоча б не 50 на 50, а 80 підтримувало, ну, і тоді пропонувати на розгляд депутатам уже цей текст як доопрацьований для потенційного внесення на розгляд за основу у Верховній Раді

В принципі, стосовно календаря, можна було би на кінець, там на другу половину жовтня вийти вже з проектами для таких серій круглих столів, обговорень спільних, щоб, активно працюючи, навіть на початок грудня вийти з такою редакцією на розгляд народних депутатів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович. Ну, наскільки я пам'ятаю, 8149, там основне зауваження було саме у Світового банку.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, там було зауваження до принципу відбору, тому що те саме, до речі, буде і... (Не чути) активно займається і інші колеги, в рибальстві. Там те ж саме, там спільна рибна політика теж передбачає організацію, і треба домовлятися, умовно, чи об'єднуватись виключно виробників коропа, чи, там, виключно виробників Кременчуцького водосховища, чи інше. Оці принципи. Тому що, якщо там закладати по принципу, що тільки один виробник продукції Х, – я не хочу навіть називати, бо зразу почнуть згадувати якісь асоціації, – продукції Х і все, а інші не мають права, то тоді воно так не спрацює. Тому я не виключаю, що можна буде... І це тоді також були проти, що, ну, не може бути, що хтось 15 відсотків, але інші вже не мають можливості. Тут треба на цьому погодитись, скажімо, що ми вважаємо цією базовою одиницею. Якщо її треба було б, дійсно, десь поділити, тому що от в нас таке багатогранне, що треба так дрібніше, тоді поділити, бо тут ще є така позиція, як асоціація організації виробників. Хай воно краще буде, не знаю, навіть там 25 регіонів, 25, можливо, асоціацій такої-то продукції такого-то регіону, якщо так покаже. А потім вони вже в асоціацію і міжгалузеве об'єднання. Тут от дуже важливо, щоб все сприймалося суспільством, щоб не було відчуття, що, умовно, хтось може, скажемо так, як би монополізувати чи, бо потім це будуть повноваження, це будуть повноваження. І дійсно буде потім певний розподіл коштів, щоб у них було найти модель. Мені здається, що, може, на першому етапі навіть йти регіональні. Окей, і обласні як критерії розподілили кошти між областями, там об'єднуються на рівні області по своїй часті. Ну, я не знаю, це як одна з цих, отут основне, оці базові принципи, щоб всі відчували, що вони зможуть долучитися по зрозумілих правилах гри. А там тоді такого не було. Там було більш прямолінійно. В кого сьогодні більшість, хоча вона не більшість, по 50 відсотків, але умовно, така більшість з точки зору кількості, – той фіксує, і всі інші або вступайте або не маєте права.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Це воно, щось типу не як про кооперацію швидше, а швидше про асоціації получається. Це не кооперація. Це зовсім інше.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, це не кооперація. Це не передбачає комерційні якісь співпраці. Кооперація передбачає комерційну взаємодію.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А .Комерційну, да.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут не передбачає комерційну. Це як асоціація про формування правил гри і впливу на формування цих… (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. На формування, так, на ринки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу відповідь і пояснення.

Колеги, я думаю, що ні в кого не буде заперечень, щоб ми доопрацювали ці два законопроекти і вже, скажемо так, так як всі про це говорили, зробили "дешку" і ці базові норми, які ми там пропишемо, з ними вже почали працювати в найближчі декілька місяців.

Тому ставлю на голосування пропозицію відповідно до частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради України доручити підкомітету з питань розвитку базових галузей в агропромисловому комплексі разом з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України секретарем комітету підготувати доопрацьований проект Закону України, враховуючи положення проектів законів про внесення змін до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" щодо офіційних об'єднань сільськогосподарських товаровиробників (реєстраційний номер 13390) та альтернативний до нього 13390-1.

Колеги, прошу голосувати за дану пропозицію.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. І також авторів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Колеги, я прошу голосувати за дану пропозицію, яку озвучив голова комітету, прошу.

Хто – за? 21. Хто – проти? Утрималися? 21 – за. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович. Будь ласка, наш міністр, хто знає, де він зараз?

 

_______________. 20 хвилин …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 хвилин. Тоді починаємо. Я пропоную…

 

_______________. Давайте з "Різного".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте з "Різного", да, давайте з "Різного" почнемо. З "Різного" почнемо. (Загальна дискусія)

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Пане голово, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Григорович, будь ласка.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Шановні колеги, нами неодноразово піднімалися питання щодо діяльності державного "Земельного банку" України, товариство, яке створено Фондом державного майна. Тому прошу вас підтримати звернення до аудиторської служби України щодо проведення перевірки у 2025 році з наступними питаннями: встановлення законності та ефективності використання фінансових ресурсів, виявлення можливих порушень у сфері фінансово-господарської діяльності, перевірки дотримання вимог щодо управління майном, що належить державі, ефективності використання земельних ресурсів.

Прошу підтримати дане звернення, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дане звернення ви бачили?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, воно відпрацьоване, є в групі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, в групі вже є. Вибачте, я упустив.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Перепрошую, я надіслав проект даного звернення всім групам. Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Хто за дану ініціативу, будь ласка, голосуємо. Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо. Хто – за? Дякую. Проти? Утрималися?

Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. У кого є пропозиції в "Різному"? (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, я дивлюся, всім краще зробити перерву на 5 хвилин, покурити, так?

 

СОЛОМЧУК Д.В. А можна, в "Різному", можна в "Різному"?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, давайте, в "Різному". Дмитро Вікторович.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Колеги, вітаю. У нас будуть комітетські слухання у місті Рівному в жовтні. Всіх дуже сильно запрошуємо, буде цікаво, ефективно, приємно і все. Але визначитись, чи ми можемо на початку жовтня там виходити з 30-го там по 3-є, чи там 14-го, там 15-16 між сесійними, як кому буде краще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми це в робочому режимі якось ці дати... (Шум у залі)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ну, підготуватись потрібно, бо якби за 3-4 дні важко буде підготуватись. Ще заодно треба процес якийсь…

(Загальна дискусія)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я думаю, що саме зручне буде, це середина.

 

СОЛОМЧУК Д.В. 14-15, десь так, у середині.

 

_______________. Покрова.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, Покрова…

 

СОЛОМЧУК Д.В. 1 жовтня Покрова. А ми і 1-го відсвяткуємо, і 14-го.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо десь... Головне, щоб міжсесійний цей був тиждень, тоді я думаю, що...

 

СОЛОМЧУК Д.В. Бо кінець жовтня вже може бути холодно просто трішки, а так все…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. По цьому це зрозуміло.

У нас, я так розумію, буде презентація, так?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, я б хотів ще таке оголошення. Шановні колеги, я б хотів ще оголошення зробити. 4 жовтня, 4 вересня, перепрошую, це в нас сесійний день, але на території Тернопільської області буде проведено Національний день ферми. Так що я всіх запрошую, хто має бажання взяти участь, має таку можливість бути. Там, я думаю, буде цікаво, при тому що сьогодні фактично це галузь, яка починає досить стрімко розвиватися. Я думаю, в неї є велике-ведике майбутнє, якщо ми разом правильно будемо працювати, і з міністерством, і з аграрним комітетом будемо підтримувати цей напрямок. Тому що запишіть собі в календарі, якщо буде така можливість, ласкаво просимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, в багатьох була можливість, якщо б не було сесії в цей день. Це якраз четвер – сесійний день, то...

 

_______________. Переносимо сесію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що поки є невеличка пауза з урахуванням того, що у нас у вересні починається вже розгляд трьох розділів саме, які стосуються Міністерства аграрної політики, взагалі аграрної політики, то, може, Тарас Миколайович і Денис Олександрович, я знаю, що у кожного свій розділ, вони ведуть ці розділи, може, є вже якесь напрацювання, з яким ми будемо саме їхати і спілкуватися з нашими європейськими колегами? Які, на вашу думку, там є застереження і що ми конкретно повинні відстоювати саме по кожному розділу?

Давайте почнемо, може, там з ХІ розділу?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, треба обговорювати.

 

БАШЛИК Д.О. Да, і... що на сьогодні робиться міністерством? На сьогодні ми проводимо два типи івентів. Перше – це секторальні зустрічі, тобто ми зустрічаємося з кожним сектором окремо. В мене задача: за ці два тижні максимально провести велику кількість зустрічей з усіма галузями, які є, для того, щоб: перше – показати ту презентацію, з якою ми їдемо, загально та секторально. Наприклад, сьогодні була дуже продуктивна зустріч з молочною галуззю, де дійсно нам трошки допомогли з цифрами, із статистикою, як правильно її показати, що саме показати. Але ж, звісно, дискусія основна буде – це по перехідних періодах, по імплементації регламентів ЄС. І тут вже починається, скажімо так, важливо почути сектор, поїхати на скринінг і вже почути сторону європейську для того, що, умовно кажучи, не виходити з тими позиціями, які набагато гірші для нас, ніж ті, що вони вже запропонують.

Тому на кінець серпня має бути фіналізована переговорна позиція, якою ми там зможемо поділитися. І якщо у когось є бажання долучитися до роботи секторальних груп, я надам розклад, коли вони там проводяться, тому долучайтеся, будемо дуже вдячні за коментарі та допомогу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секторальні групи - це мається на увазі, що по...

 

БАШЛИК Д.О. По напрямах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По напрямам.

 

БАШЛИК Д.О. По галузях, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, може, дійсно є якісь пропозиції саме в депутатів через те, що вони спілкуються на своїх округах з аграріями. Можливо, будуть якісь додаткові пропозиції?

 

БАШЛИК Д.О. Окрім того, вибачаюсь, у цей четвер, тобто завтра будуть проводитися регіональні слухання в Одесі, наступний четвер – Полтава. Таким чином, ми за рахунок трьох регіональних зустрічей накриваємо всі регіони для того, щоб поінформувати по нашій перемовній позиції, в принципі, з тим, що ми їдемо презентувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо по ХІІ розділу підхід той самий, то ми розуміємо, що безпосередньо під час скринінгу це представлення поточного стану, пояснення і потім також декларування графіку реалізації. Тому тут чому важлива участь народних депутатів? Тому що багато ініціатив, що їх можливо реалізувати виключно через законодавчі зміни, коли є фізична участь чи хоча б онлайн, є підтвердження профільного комітету, що погоджується з тим, що це важливо, що це буде спільна робота, що, ясно, там є речі на 28-й рік, на 29-й, навіть на 32-й, але ж в цілому є підтвердження, що це все-таки спільна державна позиція. Це також важливо, тому що вони оцінюють ймовірність: наскільки ймовірно, що ці задекларовані плани і графіки будуть дотримані і виконані.

По ХІІ розділу з таких самих напружених дискусій – це фактично декілька блоків, це знову ж блок пестицидів. У нас фактично треба буде зараз у зв'язку з відкликанням 11062 як урядового, і зараз таку запустити оновлену роботу експертну і потім у комітеті щодо самої редакції, оскільки принцип по пестицидах у Європейському Союзі зовсім інший. Ми, звісно, що не можемо допустити, щоб зразу зупинилось виробництво навіть на жодний короткий період, тому тут треба буде домовлятися про перехідні періоди. Є така амбітна ціль починати з 10 років як максимального, там далі дискутувати з точки зору запровадження європейської системи реєстрації, використання, обігу, потім продажу засобів захисту рослин і добрив, на добрива це також впливає.

Друге таке питання – це підходи до контролю. То фактично в Європі він трішки концептуально відрізняється, це Регламент 125. Тобто треба буде змінити фактично всю галузь контролю, реалізацію контролю на здійснення Держпродспоживслужби, але там є вісім сфер: безпечність харчових продуктів, здоров'я тварин, благополуччя тварин, побічні продукти тваринного походження, ГМО, органіка, географічне зазначення спиртних напоїв, географічне зазначення харчових напоїв. Тобто досить… кормові, корми. Дев'ять сфер. Її треба буде змінювати. То також будемо просити перехідний період хоча б до 2032 року, тому що як мінімум, треба до двох років на законодавство, на закон цей великий, потім до трьох років – на підзаконні акти. Потім імплементація і навчання. А також чітко зафіксувати, щоб наше насінництво було, скажемо так, інтегровано, збережені всі досягнення і інтегровано в межах вступу в ЄС, щоб всі ці види, які на сьогодні доступні і, в тому числі вітчизняного насіння, були доступні.

Потім із таких ще, ну, благополуччя тварин, його просто запроваджують з 1 січня 26-го року. Аналогічно, це у нас буде 15, 19 вересня ХІІ розділ. Потім наступного тижня ще 25, 26 вересня ХІІІ розділ, це рибальство та аквакультура. Також з точки зору впроваджень, і там застосування різних вимог в 12 (Не чути)… чи в інших, перш за все це впливи зонах, ми впевнені на те, що буде доступне Чорне море…(Не чути) точок зору, але там розподіл квот, це вже буде європейська система. Тому це треба дійсно досить уважно відпрацьовувати і зразу превентивно проговорювати ці речі. І знову ж в тому числі потім оновлювати законодавство.

Тому на кожному з розділів дуже важлива участь, представлення народних депутатів як підтвердження законодавчої гілки влади готовності працювати в даних напрямках. Тут фактично не будуть там озвучуватись конкретні тексти, але будуть переліки напрямів, і дедлайни їх впровадження однозначно мають озвучуватися і, більш того, вони потім в графік покладуться і буде моніторинг, і те ж саме аналіз виконання. І після, да, в ІV кварталі фіналізується вже кінцева перемовна позиція як офіційна позиція держави, яка надсилається всім країнам-членам Європейського Союзу, 27, для вивчення і тоді вже коло перемовин. І там ще буде більш важлива чи не менш важлива участь народних депутатів, вже коли будуть перемовини, відстоювання відповідних позицій з точки зору захисту наших інтересів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме складне в цьому, питання які самі складні, на думку міністерства, от сьогодні? Може, по кожному розділу, просто навіть коротко, просто, щоб розуміти, за що ми там боремося і на що треба звертати увагу і максимально відстоювати позицію України?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо почати в зворотному відліку з 13 розділу, то тут треба чітко розуміти, скажемо, європейське законодавство, воно не регулює внутрішню аквакультуру і рибальство. Тобто наше внутрішнє, вилов, наприклад, водосховища Дніпра, Дністра чи аквакультура – це воно не підпадає під загальноєвропейське.

Підпадають спільні водойми. Тобто в нашому випадку це Чорне море та Азовське море, в якому впевненість, що також буде нашим. Відповідно потім розподіл іде квот між країнами спочатку, в нас же ж, ми ж розуміємо, що Чорне море те ж саме, це як мінімум вже є Болгарія і Румунія, які члени Європейського Союзу і вже користуються. Туреччина не член Європейського Союзу, але ці дві є. І потім, де, як застосовуються правила, вимоги. Наприклад, на сьогодні українське законодавство поточне діє в 200-мильній зоні, а потім вже йде міжнародна. По європейських правилах говориться, що національне законодавство чи якісь виключення можуть діяти тільки в 12-мильній зоні, а далі загальноєвропейські правила.

Тут треба поєднати плюси і мінуси. З однієї сторони, якщо ми кажемо, що нам треба перехідний період, наприклад, 5 років, щоб в нас залишалася 200-мильна, тоді в нас не буде доступу до 200-мильної зони інших країн, тобто тієї самої Румунії і Болгарії в межах Чорного моря. Тоді ми, з однієї сторони у нас будуть наші правила гри, але ми не можемо використовувати можливості всього Європейського Союзу. Треба, ми так само рибалкам кажемо, щоб вони просто порахували, зважили.

Але з другої сторони, якщо ми запускаємо, ми розуміємо, що спільні… ми туди достаємо доступ, а вони сюди. Тобто це готовність до конкуренції, треба розуміти, чи ми готові сильніше і нам краще зразу весь ринок, і ми туди підемо, чи нам треба підготуватися ще, у мене немає відповіді. Але ми рибалкам це задаємо і кажемо, вони зараз аналізують і вже працюють, щоб як нам, як стати, по замовчуванню?

Європейські правила говорять, що у всіх є доступ до всіх, тільки 12-мильне обмеження, якщо нам треба виключення, то треба обґрунтовувати. Але перед тим треба розуміти, може, нам і не треба це виключення. Це нам треба розуміти до 25 вересня, зараз то... В тому числі, я думаю, не думаю, а знаю, що завтра це в Одесі буде підніматися, бо там теж у ХІІІ розділі є блок, там буде багато активних, щоб це проговорювати. Це таких зрозумілих прикладів, один з них, наприклад… (Не чути), бо по цих всіх інтродукованих чи як називається цих видах, вселених нових видах, там, в принципі, воно врегульовано. Але жодні наші види аквакультури під обмеження не попадають, можна було далі спокійно вирощувати те, що і зараз вирощується, цей аналіз зробили на всіх по видах риб.

Знову ж таки по ХІІ розділу, якщо брати, якщо фактично брати теж саме ГМО, у нас є… ви проголосували закон, а він передбачає створення власної системи реєстрації. Разом з тим, то її може бути дві моделі. То можна фактично просто визнавати європейські правила гри і просто розуміти, що якщо якийсь вид дозволений в ГМО у Європі, то він автоматично у нас дозволений. Наприклад, для вирощування немає загальноєвропейської, а для кормів є, соя для кормів використовується, певна. Або йти і так само там теоретично завтра дозволять якийсь вид в межах Європи інший, то він у нас автоматично використовується або забороняється. Тобто кожна країна має право робити більш жорсткі правила про ГМО, але немає права робити більш ліберальні, тобто по ГМО такий підхід.

З другої сторони, якщо ми хочемо, щоб ми також на Європейський Союз виходили з якимись пропозиціями по тих чи інших сортах, тоді нам треба запустити цю систему. В нас нічого на сьогодні нема. У нас просто Закон 2008 року про біотехнології, він так і не запрацював, нічого. Системи, лабораторії, закритого випробування, відкритого, іншого – їх всі створити і тоді тільки буде правило. Варто чи ні, ну, зарахують, ну, це, тобто таку всю модель створювати з урахуванням, що у нас і так підхід був досить консервативний: по кукурудзі ми прийняли рішення, що ми не ГМО... ГМО-вільна країна, по інших. Чи заради там одного потенційного якогось виду це робити – теж зараз рахується, думати треба, треба... ну, це будуть питати, так.

Тому що, якщо по насінню, зрозуміло, що нам треба свою систему, тому що, ну, скажімо, в нас є такі природно-кліматичні зони, яких, в принципі, аналогів в Європі немає, ну, їх просто немає. Свого часу як країна ці зони, яких з них просто немає, тобто тут точно треба створювати... ну, вона у нас вже є, існуючу систему випробування інтегровувати, дальше підтримувати, сто відсотків. А по ГМО, можливо, і необов'язково на це все іти. По пестицидах – також сильно не треба буде це робити. Тому оскільки в нас є специфічні природно-кліматичні зони і культури, відповідно для них треба мати відповідну систему реєстрації і випробувань, ну, маю на увазі, для доступу на ринок.

Тут, знову ж, тут навіть це не дискусійне питання, це просто питання, яке потребує величезного часу і ресурсу, щоб його реалізовувати, просто треба бути готовим до цього, щоб це зробити. І, наприклад, чи можна робити... таке питання, такі робити... тепер гібридний варіант, наприклад, дозволяти щоб там щось в нас застосовувалося, якийсь вид там пестицидів в Україні застосовувався, який заборонений в ЄС, але тоді ця продукція не має права доступу до Європейського Союзу. Тоді як? Тоді виходить, нам треба зберігати пункти пропуску і кордони. З однієї сторони – тут наче перевага, а з другої сторони – це, ну, в нас же ж основна ціль – доступ до вільного ринку, що немає пунктів пропуску і кордону, що є вільний доступ, відповідно це, знову ж треба порівнювати. Тобто чи ми хочемо якісь автономні для нас правила зберегти, вони можуть, будуть дозволяти десь бути ефективнішим, продуктивнішим, але тоді в нас не буде вільного доступу до ринків, тоді ми пункти пропуску, звісно, ризик – там штрафів, ну, блокувань інше, тоді їх треба побудувати.

Ви пам'ятаєте, цю історію, що Дмитро Вікторович постійно піднімає, мені здається, і Степан Миколайович: інспекційні пункти пропуску (ПІПи), яких у нас на сьогодні нема побудованих.

 

СОЛОМЧУК Д.В. З 11 листопада 2019 року... (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вірно, а тут...

 

СОЛОМЧУК Д.В. 100 мільйонів євро висять...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні-ні, 100 мільйонів євро не висять. Ні, вони в 2022 році, було погоджено, всі перейшли на воєнні цілі. Тоді вони мали бути як кредитні повернення, їх всіх перевели в квітні 2022 року. Тобто коштів зараз на це немає, але до 2022 року, вони, дійсно, були заморожені, це правда. Зараз вони вже витрачені на воєнні цілі. Але, знову ж, перше: там була модель, певна кількість цих пунктів пропуску. Чи є нам зараз зміст взагалі розглядати, планувати будування пунктів інспекційних пропусків з північними двома сусідами: Білорусь і агресор? Мабуть, відповідь – немає. Да? І просто треба зразу з Європою комунікувати, що ми це не розглядаємо, як майбутні члени Європейського Союзу, вибачте, ми не готові з ними торгувати, не готові, щоб через нас щось від них йшло, і відповідно ми їх там не ставимо. Тобто цей кордон недоступний.

Тепер друге. Мало бути ряд пунктів: три в Польщі, Угорщина, Словаччина, Румунія. Тобто знову ж ці вісім. Ну, якщо ми говоримо, що ми туди вступаємо, і Молдова спільно з нами, Молдова... (Не чути) іде, тоді її, мабуть, теж немає. Тоді, виходить, нам треба робити фокус над зовнішнім контуром, тобто це аеропорти, наприклад, "Бориспіль". Щось приходить, продукція, вона пройшла контроль, доступна для всього ЄС. Точно порти: Одеса, Чорноморськ, Дунайський, - тобто як зовнішній контур. Все з ними це погодити, і тоді це зовсім інше завдання з точки зору підходу і витрат, і їх вже треба починати. Тут ви праві, що ми цього не зробили, але вже нема куди затягувати. Як мінімум, в цих зовнішніх, те, що завжди буде зовнішнім кордоном Європейського Союзу з Україною як членом Європейського Союзу, там уже треба робити, а внутрішні вже тоді дальше дивитися.

Це теж з ними продискутувати, просто погодити, щоб вони тоді не наполягали, щоб ми будували зараз там ці ПІПи з Польщею, в контексті того, що ми стаємо членами Європейського Союзу, і в нас тоді кордону там нема, ну, не стає, його просто немає.

В принципі, з таких макро з точки зору цих, які піднімаються, і там є багато речей, де ми там визнаємо європейський реєстр, там ще дієтичні добавки, контактуючі чи інші. Та сама логіка, що, в принципі, якщо вже є там якась певна база, що вона вже в Європейському Союзі напрацьована історично, вона там найбільша, мабуть, логічно просто їх приймати і користуватися в себе як основа, ніж створювати окрему інфраструктуру.

Тому якщо так знову ж точки зору основних по ХІІ, ХІІІ розділах, то є. По ХІ розділу однозначно це буде завжди питання держпідтримки. Це, до речі, ну, таки дискусію закидають, що там великі/невеликі. Треба пам'ятати, що, в принципі, в Європейському Союзі на сьогодні є обмеження. Якщо не помиляюся, максимально обсяг підтримки 400 тисяч євро. У нас є дискусія, прийдуть великі, заберуть. Сьогодні в Європейському Союзі написано правило, яке непохитне, що не має права один суб'єкт і група пов'язаних осіб отримати більше ніж 400 тисяч євро. 400 тисяч євро умовно в перерахунку, хай там 200 євро беремо на гектар, не максимально середньо, це 2 тисячі гектар, ну, це ж невелике підприємство. Просто де ризик, що велике, якщо в Європейському Союзі записано: не більше ніж 400 тисяч євро. Самі правила Європейського Союзу уже говорять, що немає ризику, що там якісь великі підприємства прийдуть і заберуть підтримку, бо воно заборонено. І зараз іде дискусія, щоб їх ще зменшити, потенційно до 200 тисяч. Ну, це взагалі тисяча гектар – це більше мале навіть, ніж середнє.

Тобто тут у цій частині це просто треба чітко затвердити, щоб вони це погодили і далі не йти на ті пропозиції, що давайте ви вступите, але відмовляйтесь від підтримки. Що відмовлятися, як воно вже обмежено. Якщо ми говоримо, що і так всю підтримку отримає підприємство до тисячі гектарів, – це вже повна дискримінація. Тут важливо буде це відстояти, що ми маємо право на такі.. Да, треба створити Виплатне агентство, тільки через нього буде йти... всі погоджуються. Обов'язково треба... його не просто створити, його треба ще сертифікувати, вони мають акредитувати, Європейський Союз може дати підтвердження, да, вони перевірили все, вони вимагають, щоб ці кошти йшли. Але потім не обмежувати, не відмовляються в держпідтримці. Обмеження вже є. У нас сьогодні воно більше, у нас сьогодні обмеження 10 тисяч мінімальних заробітних плат, це 80 мільйонів гривень в законі. Це, умовно, 2 мільйони євро. Ну, менше. Півтора десь так. А у них воно ще менше. Тому це от просто, да, вступаючи, у нас ця планка має прирівняти це все. Але всі, хто в межах цих чому б… абсолютно так само користуватись і мати доступ до відповідного європейського бюджету і з усіма вимогами. Там же вимоги соціально-економічні і… (Не чути), і екологічні щоб отримати, але всі, хто отримають, всі, хто виконують, отримають, з моніторингом з іншим працює.

Тому, в принципі, це такі основні блоки, над якими ці, щоб потім відстояти, щоб в цій частині не було якогось дискримінаційного підходу в межах нашої інтеграції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми можемо користуватись цими грошима ще до вступу в Європейський Союз, правильно, я так розумію?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там є певні програми, які будуть доступні до вступу. Тобто є так, є фонди, які доступні для кандидатів. Наприклад, Туреччина користується певними фондами вже там 20 років, і є кандидатом вже 20 років, і користується цими фондами. (Не чути)… якщо я не помиляюся. Так само там Чорногорія чи Сербія, ну, ці Балканські країни. Але доступ до будь-яких фондів все рівно тільки через Виплатне агентство. Тобто, умовно, щоб користуватись фондами, будучи кандидатом, все рівно треба створити Виплатне агентство. Просто жодній іншій країні до цього не дали кандидатство без створення Виплатного агентства. Ми єдині, що так прискорено отримали кандидатство, і воно трошки не лягає політично. А інші країні не так, у них були завдання, в тому числі створити Виплатне агентство. Створили, отримали статус кандидатства, ось вам фонди, будь ласка, користуйтеся ними. А потім після вступу, це вже інші фонди. Зрозуміло, що фонди після вступу вони в рази, яккщо не помиляюся, там в п'ять чи вісім… Ну, вони значно більші. Вони значно більші. А фонди до кандидатства, вони також доступні. Але дійсно треба ці правила виконати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Доброго дня!

 

СОБОЛЕВ О.Д. Доброго!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте... Олексій Дмитрович – новий Міністр нового Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Ми вас чекали. Чуть раніше почали, тому ми вже всі питання пройшли, тепер на останнє питання – знайомство з вами. Ви також представите своїх замів і коротко про плани, ми б хотіли по нашому сектору. Будь ласка.

 

СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже.

Вибачте за затримку, повертався з Кабміну. Дякую.

Що хотів сказати? Заступників ви бачили, Тарас з нами, Висоцький лишається, Денис Башлик, також є Дарина Марчак, яка відповідає за загальну координацію в середині міністерства. Тут Олександр Циборт, так, є з нами, який відповідає за цифровізацію. І ще ми шукаємо заступника по там в першу чергу водній темі, яка дуже важлива для всіх, для меліорації. Складне питання, може, ви вже бачили якісь результати наших пошуків. І... але для нас це один пріоритетів, мені здається, що для аграрної сфери також.

Ще хотів би сказати, що загалом велике міністерство, є кілька наскрізних політик, які міністерство впроваджує через те, що воно велике. Головна ідея для того, щоб використати цей масштаб для зменшення бюрократії, да, і більш швидкого прийняття рішень, Президент просив зробити найменший уряд в історії України, зробили другий найменший, таким чином от це об'єднання трапилося. Ми вже знайшли якісь синергії, які існують, от в сфері води, наприклад, між різними міністерства, не тільки Мінекономіки і Мінагро чи Мінекономіки і Міндовкілля, а між Мінагро і довкіллям.

Одна велика тема, яка є по всіх міністерствах – це євроінтеграція. Ми відповідаємо за, можливо, 70 відсотків всіх актів, які будуть по євроінтеграції в зобов'язаннях України, і в довкіллі багато, і в сільському господарстві багато, 15 з 35 розділів теж у нас. Тому євроінтеграція – це дуже великий вектор.

Друге – це приватний сектор. І мені здається, тут розвиток приватного сектору, наприклад, приватизація, будемо пришвидшувати процеси приватизації. Але загалом нам важливо, щоб його ставало в країні більше, бо Україна зараз розподіляє десь половину ВВП через бюджет, і це дуже важко, і бізнесу важко дихати. Мені здається, як аграрний комітет і представники аграрної галузі, яка дуже потужна приватна сфера у нас в Україні, мають це підтримати.

Окремий напрям також – дерегуляція. Спрощення всього, що можна, десь централізація децентралізованих систем, об'єднання в одну, якщо це там кілька довідок чи дозволів видається, то можливо видати якийсь інтегральний дозвіл, мораторій на перевірки правоохоронними органами бізнесів, і перехід перевірок на ризик-орієнтовану систему. Тобто для того, щоб бізнеси, які платять податки і працюють у білому полі, не бачили взагалі перевіряючих для того, щоб ми свої ресурси фокусували на сірому ринку. Це теж наскрізна політика, яка в нас є. І ефективне, ощадливе використання ресурсів, – це, наприклад, про іригацію. Гнучкий ринок праці і зростання інвестицій, тобто різноманітні інвестиційні інструменти, якими вже аграрії користуються, і їх розширення, і залучення ще більшої кількості грошей за кордоном для того, щоб можна було інвестувати в Україну.

І наостанок сьомий такий наскрізний напрям – це активний експорт, інтеграція в глобальні ринки. У нас (мабуть, Тарас розповідав про наші завдання) так само є відкриття нових ринків для сільського господарства. І це просто наскрізна політика для інструментів і страхування, і розвитку Експортно-кредитного агентства для того, щоб можна було експортувати з України більше, загальна наша економічна політика.

Мабуть, по наскрізному – все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович нічого не розповідав, тому що ми ждали вас. Тому, може, ви щось добавите, щоб просто було... Наприклад, навіть по експорту, ну, це дуже цікаво, бо...

 

СОБОЛЕВ О.Д. Наступний слайд тоді. Це першочергові завдання зараз десь мають бути на слайді.

Завершення оновлення законодавства, необхідного для пришвидшення реформ меліорації і передачі меліоративних систем організаціям водокористувачів, і от зараз йде процес активно. Запуск програм державної підтримки тваринництва – це частина промислової політики, тобто ми збільшуємо переробку в країні для того, щоб можна було виробляти більше доданої вартості.

Також от по експорту – це відкриття доступу до п'яти нових ринків збуту аграрної продукції. Ми дуже щільно координуємось з Тарасом Качкою, який наш віцепрем'єр по євроатлантичній інтеграції, але також він лишився торговельним представником.

Запуск програми державної підтримки фермерів прифронтових територій. Минулого тижня Кабмін приймав відповідні акти.

Довгостроковий план розвитку сільських територій. Грантова програма підтримки будівництва овочесховищ – важлива політика не лише для аграрної сфери, а й загалом для зменшення інфляції в країні.

Реформа контролю, дерегуляція у сфері рибальства – це от теж сфера дерегуляції.

Біоенергетичний потенціал. Запускаємо раду, яка це координує, і пришвидшуємо ці процеси, і так само перемовини ведемо в ЄС для того, щоб експорт цей можна було полегшити.

Фонд розвитку зрошення: потрібно створити і запустити.

Виплатна агенція – це частина наших євроінтеграційних зобов'язань, думаю, дуже важливо для ринку. І створення державного фонду підтримки сільськогосподарських виробників.

Це з таких от, пріоритетних напрямів, які ми хотіли б підсвітити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, може, по пунктах хтось хотів питання задати? Прошу.

 

ЧАЙКІВСБКИЙ І.А. Якщо можна було б, конкретніше, що стосується підтримки, запуск програми державної підтримки тваринництва. Ви так, загально сказали, тобто запуск програми, але що вона собою передбачає? Яку підтримку, на що: на літр молока, на одну корову, на побудоване приміщення, на запуск якогось виробничого там переробного підприємства і так далі?

 

СОБОЛЕВ О.Д. Тарасе.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую. Дякую, Іван Адамович, за запитання.

В серпні була, 6 серпня, прийнята програма державної підтримки тваринництва. Перше, щоб ви розуміли, джерело коштів. Джерело коштів на сьогодні – це спецфонд, це кошти якраз, які надходять з оренди земель, які здає державний Земельний банк. Це не загальний фонд, в загальному фонді немає, тут може бути кінцева сума змінююча. Попередній розрахунок показує, що цього року десь буде в межах 220, може, до 250 мільйонів гривень.

Друге: відповідно є два напрямки. Оскільки кошти обмежені, на сьогоднішній день тільки йде мова про компенсацію вартості будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів виключно молочнотоварних ферм як найбільш довгострокову інвестицію. Там по постанові передбачено до 25 відсотків. Наприклад, ми первинно збирали, от якраз був і запит від вас, інформацію ще сьогодні першу в обід зріз, на сьогодні задекларували, що будують і вводять в експлуатацію попередньо на 440 мільйонів гривень – це вже вартість компенсації. Тобто, знову ж принцип закладений пропорційний, оскільки якби було в спецфонді 440, то отримали б всі до 25 відсотків, так тоді потенційно отримають до 12,5 відсотка.

І плюс спецфонду, що це він перехідний, це не загальний фонд, що це запускається і наступного року може знов працювати. Тобто прийом документів до 20 жовтня, по об'єктах, введених в експлуатацію, по 30 вересня включно. Хто в ІV кварталі чи наступного року, чи через рік, вже розуміють, що це спецфонд, який постійно діючий, бо це ж землі здані на постійній основі в оренду, вони, платежі, вони щорічні. І воно так буде вже зрозумілий і чіткий довгостроковий сигнал, що воно так буде працювати.

Коли в певний момент, може, буде активніша здача більшої кількості земель, відповідно цей спецфонд може збільшуватись, тоді можна буде долучати і потенційно інші напрямки тваринництва. Тому ось об'єкти, до речі, будуються в більшості регіонів, і в тому числі на Харківщині, Чернігівщині, Сумщині, тобто без.. (Не чути) фермери залишаються незламними, інвестують і рухаються в тому числі в такі довгострокові напрямки, як молоко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Там у презентації є також овочесховища. Ми вже не один раз навіть на комітетських слуханнях проговорювали, що овочесховища – це дуже вузький напрям, і не всі там овочами займаються. А от холодильники – це, в принципі, можуть абсолютно всі займатися, всі, хто виробляють там ягоду, ті ж овочі і так далі, їм потрібні – навіть горіхи, наскільки я знаю – їм потрібне холодильне обладнання для того, щоб могли інвестувати і зберігати, тоді і ціна... По-перше, вони будуть постійно на ринку, не треба буде імпортувати в ті критичні моменти, коли не вистачає саме цієї продукції. І ми це говорили неодноразово з Ковалем, але він якось ігнорував ту історію. Як зараз ви думаєте про це?

 

СОБОЛЕВ О.Д. Дивіться, звідки овочесховища? Ми бачимо, наприклад, минулого року ціни на овочі якраз додали 1,1 відсотка додатково до інфляції. Коли ми почали розбиратися і теж дивилися і з Тарасом радилися, то вийшло, що дійсно врожай був достатній, просто в не сезон їх не було, імпортували. І це просто у вимірі країни додало 1 відсоток до інфляції. Це дуже відчутний поштовх. Тому от у цьому був фокус. В статистиці треба подивитися, але там прямо щоб ягід там не було, тому ми формулювали так проблему. Можна подивитися просто ширше через те, що там холодильне обладнання – це частина цих великих комплексів і, можливо, програма там для холодильного обладнання буде як би ефектом масштабу брати. Можливо, треба подивитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це стосується і також і риби, тому що рибна реформа говорить про те, що без такого обладнання ми не зможемо нормально розвивати, бо треба їх десь зберігати, а не продавати по бросовим цінам в сезон, а потім імпортувати фактично.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артеме.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Якщо можна, мені треба буде 5-10 хвилин, оскільки затронуті основні теми, в яких я п'ять років уже калабуцююсь, – це риба і вода.

Олексій Дмитрович, ви, судячи з вашого резюме, дуже авторитетна людина в CFA, ви всі три кластери здали з першого разу, в певних колах це дуже авторитетно вважається. Але політика, на превеликий жаль, – це трошки інше. І хотілося би, по-перше, повернутися до меліорації. Овочесховища, тими, якими хизувався попередній міністр – це дуже класно, але для них треба овочі спочатку, а для овочів треба вода.

 

СОБОЛЕВ О.Д. Так точно.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вивів вам на екран лише одну область, яка отримана мною ще водагентства в боротьбі, в якій я стою уже п'ять років. Я знаю, що... В нас зараз не політична дискусія, а чисто предметна економічна.

 

СОБОЛЕВ О.Д. Ми були там, да, три тижні тому, я це бачив, це жах.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я дякую, я дуже був вдячний за те, що ви приїхали.

Суть в чому? Що у весь південь України закладена інфраструктура меліорації, вона виключно була націлена лише на економічну точку зору і вже другочинник – це була екологічна і для потреб людей. Кожний потік, який іде води, забезпечував совхози і колхози, які безпосередньо і створювали кожен населений пункту, починаючи від маленького села, закінчую ПГТ, наприклад, да. І вже кінцевий етап, наприклад, цієї зрошувальної системи, яка зараз одна із уцілілих, вона повинна була опріснювати Березанське... Березанський лиман, в конечному щоб отримували воду в колодязях люди.

Суть в чому? Всі ці чутки, ми вже в цій боротьбі ще з Миколою Тарасовичем Сольським ще з 2022 року доносимо одну суть, що вся інфраструктура меліоративних – це комплекс же – зрошення і осушення, да, це поліпшення якості ґрунту, в принципі, – вона лежить на плечах аграріїв. Якщо не будуть забезпечені аграрії, які можуть за це платити, це дуже просто – не буде води і в населених пунктах.

Я з цього округу – Миколаївської області, де, якщо ви бачите, новоодеська система дуже мала, вона дуже коротка, вона була одна з найбільших. В 2008 році вона зруйнувалася тільки із-за того, що зруйнувалися до кінця совхози. Люди, місто не могло платити за воду. На сьогоднішній день Єланець – це ОТГ з населенням... 40 тисяч населення, це велике ОТГ, яке не має води з 2008 року. Туди підвозять воду машинами з 2008, взагалі нема води. Тільки із-за того, що зруйнувались основні фермерські господарства, які не могли платити за воду. Люди повикопували труби, ну, і причинно-следственная связь.

Коли мені минулий міністр екології доводив свою політику щодо водозабезпечення до населення, я їй доводив те, що її політика і політика Стрільця до цього призводить до того, що фермери уходять, перестаються платити гроші, перестається оплата, по суті, охорони цієї системи. Це ж труби, метал, воно просто-напросто вирізається, насосні станції вирізаються, і воно просто руйнується, і тоді вода взагалі пропадає.

Я не буду вам... Я хотів вам відео, але, я знаю, вже, мабуть, Тарас Миколайович говорив. Ви можете подивитися, як річка, яка була, вона на сьогоднішній день... А, ви бачили, річка Березань, вона повністю суха. Якщо секунда у вас є: це водосховища, а з іншої сторони – це ріка на сьогоднішній день. Видно дно шлюзу. І це вона йде до Березанського лиману.

Я хотів би зазначити, що у нас максимальна повага до всіх членів різних комітетів, і аграрний комітет завжди, в принципі, хоча має велику кількість – 31 член, по суті, говорячи нормальною мовою, ми захищаємо аграріїв. Для вас це цифри, це один з найбільших чинників ВВП на сьогоднішній день в Україні. І в залі ми єдині, і тут ми єдині. І ми хотіли б вам сказати, що дане питання, воно дійсно гостро стоїть. І з великими боями, з другої спроби ОВК ми тільки змогли протягнути. Наразі кінець цієї реформи щодо передачі, створення операторів каналів, які насправді... Мова йде за те, що інфраструктура, яка була створена ще в радянські часи як комплексна система, яка не повинна була відокремлюватись, на півдні України. У нас Степан Миколайович – це Одеська область, яка наразі... ми захищаємо каскад озер, які подають прісну воду і дають, якщо я не помиляюсь, 27 тисяч гектарів зрошення в Бессарабії і в Ізмаїльському взагалі районі. На сьогоднішній день Миколаїв: потенціал зрошення, якщо незважаючи на Інгулецьку систему, де 35 тисяч зрошення. Друга система – це Південно-Бузька, яку перейменували в Ковалівську тільки для того, щоб не передавати, – потенціал 42 тисячі. Вся система, я вам гарантую, ви це чули від авторитетних представників аграрного сектору, вона збережена, вона збережена за їхні кошти.

І я дякую, що ви просуваєте постанову. Я не розумію, чому не було змін в постанову щодо цієї системи. Але зобов'язання Водного кодексу говорять про те, що вони не повинні подавати воду, це зобов'язання безпосереднє. І тими маневрами, які зараз екологічний комітет намагається сказати, що це неможливо або, як мені особисто не сподобалося в чаті фракції, говорю відверто, коли сказали – корупційну рибу. Я вам підготував матеріали, які були зібрані мною за 2 роки разом з позаминулим міністром, в якому береться один приклад, канал не про Донбас, де була створена прокладка. Компанія називається "Євро полімер". По суті Дніпро-Донбас не дає дозвіл на водокористування, а лише прокладка за інвестиційним договором стає єдиним шляхом фермера для отримання, по суті, квоти на водокористування.

Це ми лише зробили по одному каналу, повністю я вам коротку справку підготував. Мені дзвонили їх адвокати і погрожували НАБУ, я був дуже щасливий. Коли Стрілець пішов, це все пішло нанівець, тому що і міністр новий, він не просував.

Нема жодної, жодної, в принципі, розумної, логічної якоїсь позиції від екологічного комітету. Тут не справа – воно наше або їх. Тут справа в тому, що ми, якщо не дамо воду на Півдні України, у нас овочесховища не потрібні будуть, бо там просто не можна буде вирощувати овочі.

Для статистики, у вас почнеться, –дай бог, щоб ви були ще міністром і далі або прем'єром, я не знаю, які у вас політичні плани, – але вже результат буде в тому, що в травні, коли почнеться міжсезоння, в наступному травні 2026 року, ви побачите, наскільки зросте імпорт овочів. Тому що, наприклад, у вересні минулого року не посіяли озиму і цибулю на Півдні України. І зараз, як ви знаєте, нема, ціла частина каскаду зрошення, просто люди не посіяли, тому що просто їм не дали воду, за яку вони готові платити. Це щодо цього.

Щодо риби. Екологічний комітет, це у відомстві екологічної, зама по екології, який у вас. Я не знаю, він присутній хтось з екології? Ні. Є реформа екоконтролю, я бачив її. Ми колись з комітетом вийшли в 2021 році, якщо пам'ятаєте, до трибуни, де ми сказали велику промову, що це, по суті, останній ржавий цвях в домовину рибного господарства, і що "нас мало, а ми в тільняшках і ми будемо стояти". По суті, якщо, я теж передам документи профільним замам, дай бог, він буде який буде в по рибі. Мною було створено і Олександр Васильович проводив комітет, в якому ми зібрали повністю всі підзаконні акти, закони і норми, в яких пересікається повноваження контролю не тільки над рибою, і в інших галузях. Але ми говоримо про рибну галузь, оскільки це біоресурс, який самовідновлений і в деяких країнах це окремі міністерства, як ви знаєте.

У нас потенціал просто неймовірний. У нас шельф Чорного моря, це єдиний добуток калкана, який в Турції вдвічі дорожчий ніж у нас. У нас, по суті, Дунай, Дністер і Південний Буг створює певний каскад озер, лиманів, де добувається риба, аборигенні форми риби, осетрові і тому інше. Я бачу у вас даже в презентації, я забув цю назву, це риби, які мігрують до солоної води, повертаються до прісної для того, щоб… Ви навіть це зазначили. Дуже вам вдячний за те, що присутні навіть якісь певні іхтіологічні факти.

Якщо екоконтроль, – і я звертаюсь і передасте профільному заму, створить дійсно законопроект, в якому забере повноваження, – це моя особиста думка і політика, оскільки я п'ять років в цьому, функції контролю в рибінспекції, в кадастрі навіть нехай, але забере на себе всі функції від погранслужби, водної поліції і створиться дійсно один контролюючий орган, який буде перевіряти, як там сказано. Я дав зауваження до програми дій уряду через фракцію, якщо це буде дійсно, і нехай він буде в профільному потім Міністерству екології, якщо воно відокремиться, то повірте, як-то кажуть, це буде мазаль тов, ми согласны. Тому що не може погранслужба зупиняти рибака і перевіряти його сітки. В нього що на борту метролог єсть? Він що, знає розмір вічка того чи іншого, як впливає на іхтіологію Дунаю? Ну, це ж маразм. Тому якщо буде певний... і щодо у вас сказано: мораторій на перевірки фіскальні, правоохоронні органи – питань нема, але ми аграрним комітетом, до нас мільярди звернень просто, ну, ми повинні запустити контроль землі, кадастр, ну, це просто необхідно. Ну, це і... я теж прошу вас, звертаюся до вас, якщо ви вже заберете в законі контроль земельних ресурсів до цієї екоінспекції або екоконтролю, то і заберіть повноваження тоді. І погодження було з позаминулим міністром: в сільських радах створювати сільгоспінспеції.

Там сидить пан Біленко – мій самий любимий експерт, який завжди мені протягом п'яти років казав, що він зруйнував найбільшу корупцію в країні – це кадастр, який розпоряджався землею і потім її контролював. Але створили 38 тисяч корупційних складових, коли землю передали ОТГ і ОТГ створює потім земельну комісію. Ну, так не можна!

Олександр Васильович – голова ОТГ, наприклад, у нього 18 тисяч гектарів, він до мене звертається, я – його кум, каже: Артем, возглавишь земельну комісію в мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якийсь невдалий приклад.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, я образно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мер міста, я думаю, тут.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, мер міста.

Ми тут не про політику.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ще повноваження закінчаться.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, я просто про те, що, якщо ми вже забираємо, то у ОТГ теж треба забрати функцію еко... Вибачте, земельного контролю, тому що це, ну, це конфлікт інтересів. Вони розпоряджаються цією землею і вони її потім контролюють. Я думаю, зі мною всі будуть погоджені, бо ми, може, зруйнували один великий очаг корупції, но зато створили 38 тисяч маленьких, по яких не можемо пройтися і потушити їх.

Тому я вам даю особисто, що я готовий приходити на екологічний комітет, на всі погоджувальні і які у вас наради в уряді для того, щоб… перше питання – інфраструктура водагентства, яка, по суті, являється меліоративною, вона, по суті, повинна працювати на аграріїв, – це факт. Це просто закриваємо очі.

І про рибу, лише одне питання, це Закон по СТРГ. Ми будемо просити вашої підтримки, тому що наразі цей кластер він стоїть. Ми щойно обговорювали питання об'єднання, Тарас Миколайович по Закону по об'єднанню агровиробників, то у риби вже сформувалось. Це три, по суті, асоціації: це промисел, який внутрішні водойми річок, лиманів і морів, це СТРГ – це водойми комплексного призначення, це окремий вид діяльності, оскільки там використовується природний ресурс і за допомогою цих рибаків ще й відновлюється. Але немає контролю за рибою, оскільки риба – це мігруючий елемент, який може вийти з цих озер спокійно, тому що вони не закритого типу. І третє – це аквакультура. Вони вже сформовані, повірте, 3 роки роботи з ними, я їх об'єднав, вони в принципі мають розумні думки і не мають ніякої паніки.

Тобто ми говоримо про те, що рибу… просто їм треба правильну функцію контролю. Якщо ваша буде така ласка, політика і ви створите цей екоконтроль, просто заберете у прикордонників. Якщо водна поліція, окей, мазаль тов, нехай перевіряє, але перевіряє лише на плавзасіб, документи на плавзасіб, те, що вони і повинні робити. Що там за риба, є риба, документи на цю рибу, – це не їх повноваження. Що він відрізнятиме коропа від… Нехай тоді здають тест по іхтіології, без питань, це просто… Якщо ми вам точно, я точно, буду допомагати, якщо ми так домовимося. Зараз модно говорити you have a deal, ми готові з екологічним комітетом провести deal. Забирають екоконтролі, роблять одну службу, но нам передают инфраструктуру по воде.

Дякую.

 

СОБОЛЕВ О.Д. Дякую. Я коротенько прокоментую. По інфраструктурі по воді, мені здається, вже ніхто не оспорює особливо. Тому що альтернатива, ви бачите, просто поєднання двох органів в один ЦОВВ, що так само… Ми зараз проводимо взагалі аудит видатків і треба… і Президент сказав, треба утискатися і в міністерстві, і всюди, і в ЦОВВ, і оптимізація. Тому як би найпростіший шлях – це просто інфраструктуру зараз передати, тому сподіваємось, зараз дуже швидко це вирішиться. Але я хотів би сказати заздалегідь просто…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. (Не чути)…

 

СОБОЛЕВ О.Д. Дякую. Загально, що якщо раніше можна було воювати з кимось, правильно, там. От міністр Стрілець поганий, наш міністр гарний, тепер воювати ні з ким, бо от ми всі разом. І це моя задача отак це все збалансувати, щоб ми всередині ці всі проблеми вирішили, і щось зробили гарно для країни. Те, що всередині бюрократично ніколи от за чотири роки 30 мільйонів гривень і пів Миколаївської області, да, без води. Ну, тобто абсолютно жахливо.

Тому ми хочемо це виправити. Але я до того, що якщо ми не зможемо просто всередині разом навіть так з централізованим міністерством домовитись, то, мабуть, нам всім самим нічого і не допоможе. Тому ми відчуваємо там і велику силу, і велику відповідальність. Тому хотіли б так і працювати.

 

_______________. Їх там 16 членів, нас – 31…

 

СОБОЛЕВ О.Д. Дивіться, ми говорили про це з екологами, вони теж опасаються, що всю воду заберуть виключно аграрії і країна загине. І друге: що питання води на півдні, це не лише меліоративні системи, – це торф'яники, те, що чисто по комплексній екологічній системі.

Тому потрібно на це подивитися разом, якщо міністерство зараз разом, і разом її вирішити. Але не просте рішення, а зрозуміле рішення, яке давно назріло, перезріло, да, – це передача меліоративних систем всіх активів з водагентства в рибагентство і в ОВК, як би воно очевидне.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. (Не чути)… ОВК передаємо.

 

СОБОЛЕВ О.Д. Да, так в ОВК треба їх передавати. Ну, тут як би…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А поправка… (Не чути)?

 

СОБОЛЕВ О.Д. Поправка прийнята, але це ж Закон про сою, який зараз на підписі у Президента. І це теж велике політичне питання зараз як його підписати для того, щоб не нашкодити нашим відносинам зі Штатами. Ми говоримо чесно. Зараз дуже такий момент. Ми зустрічалися з ними, і далі зустрічаємось для того, щоб це все врегулювати.

Тепер по екоконтролю. Так само от централізація цих функцій, зрозуміло, хто за кого відповідає. І ризик-орієнтований підхід, тобто щоб вони і превентивно робили, і ходили туди в ті місця і до тих, хто порушує, да, а не до чесного бізнесу, така сама логіка. Мені здається, і екологічний комітет буде "за" для того, щоб ці функції туди передати, централізувати, і ви, і наша задача – ну, це налаштувати.

Закон земінспекції – не знаю. Про контроль земресурсів, можливо, Денисе, можеш додати?

 

БАШЛИК Д.О. Да.

 

_______________.(Не чути)

 

БАШЛИК Д.О. Да, насправді ми підтримуємо централізацію зазначених функцій, але також розглядаємо альтернативу, поки закон не прийнятий, відновлення земельних інспекцій, але за, умовно кажучи, не планових, а позапланових за заявницьким принципом, як це ми вже обговорювали з комітетами, і з вашими колегами. На сьогодні проект постанови, він готовий, будемо за наявності необхідності відновлювати його.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хотів додати ще, тут Артем Олегович говорив стосовно того, що політика – це зовсім інше, ніж нормальна робота в нормальних... да, в бізнесі, да. Ми всі тут, багато хто з бізнесу прийшов, тому тут в такому ж стані. Але хочу сказати, що всі ці круті слова: "лібералізація", там "дерегуляція" – вони визивають зразу приступ паніки у багатьох фракцій, які знаходяться в парламенті, і особливо все, що стосується земельних відносин чи там риби навіть. Тобто ми за весь цей час кожен закон просто там ледве-ледве можемо просувати саме в залі. І тому приклади, було багато прикладів, тому тут дійсно хочу налаштувати на такий бойовий дух, щоб ми разом змогли, міністерство і парламент разом іти для того, щоб ті речі здійснити, бо це дійсно дуже важко. Навіть сьогодні той закон, який стоїть у нас в порядку денному, по ньому є питання саме в тих контекстах дерегуляції. І не останню роль там відіграє Комітет екології, так, щоб теж було зрозуміло. Тобто ми робимо це для земельних відносин, а екологи, вони – проти і таким чином розхитують зал.

Тобто тут треба спільна така політика, яка буде налаштовувати депутатів не тільки аграрного комітету, але всіх депутатів, які підпорядковуються одному сьогодні міністерству, щоб вони, щоб ми могли чітко... (Не чути) У нас є одне міністерство, і я вважаю, що ви зможете там об'єднати різні думки. Тому що, правда, з 22-го року ми фактично находимося між комітетами і міністерствами в такій постійній якійсь боротьбі, а бізнес страждає від цього.

Колеги, Соломчук, а потім Торохтій. Да, і Адамовичу.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю, Олексій Дмитрович, з вашим призначенням, шановні заступники. Надіюсь, що не в теорії, а на практиці буде все направлено для підтримки сільського господарства в Україні та продовольства, тому що це пов'язані між собою теми і надважливі. Ттому що ким би не були, чи ви міністр, чи я депутат, чи токар, чи айтішник, ранок починається з холодильника, обід – також і увечері – також, і все там похідне від землі.

Сьогодні надважливо в першу чергу підтримати наших мужніх героїв, аграріїв постраждалих регіонів, які після деокупації повернулися, це Херсонщина і інші регіони. Розмінували, наприклад, власноруч у Херсонській області 300 тисяч гектарів землі, а в загальному вже всі деокуповані території власноруч розмінували більше мільйона гектарів землі, засівають, вже збирають там третій-четвертий врожай, як хто.

Їм, я скажу, пам'ятники при житті потрібно поставити. Цей рік був дуже складний, тому що посуха, сарана, обстріли. І на Херсонщині FPV-дронами росіяни спалили більше 3 тисяч гектарів пшениці. І, наприклад, ми подавали правку, я під номером 200 до змін до бюджету, але в бюджетному комітеті, на жаль, уряд її не відстояв. Хоча ми просто просили 240 мільйонів, які були зняти з МінАПК, розподілити між цими хлопцями, це було б хоча б 8 тисяч гривень на гектар. Тому що за декілька тижнів починається посівна, а сіяти нема за що, якщо... Реально, немає за що сіяти, тому що все, що планувалось, згоріло або чи від сонця, чи від російських вражень. І було б бажано чим скоріше подумати, як їм дати цю підтримку, тому що тисяча гривень, ну, це ніщо, це взагалі ніякої допомоги. Але вона багатьом і непотрібна. В кого був врожай хоча б 3, 4, 5 тонн, то ще можна жити. А в кого взагалі згоріло, хто від лінії фронту 30-40 кілометрів, де ефпевішки долітали, - тим в першу чергу.

І дуже вас би просив, щоб ці зміни подавати до Верховної Ради, пропозиції. Ми точно всіх переконаємо, щоб рішення пройшли найскоріше.

Також в президії було бурхливе обговорення овочесховищ. Я це питання піднімав з травня місяця 2022 року щоразу на комітеті, робочих нарадах, ефірах телебачення, разів сто, напевно. Потім прийшов новий тоді міністр, каже: "Що важливо?" Я кажу: "Овочесховища". Ну, він підхопив цю тему, любе інтерв'ю в фейсбук, тікток – овочесховища. Але, на жаль, рік пройшов – ні одного нового овочесховища не з'явилося. Це все було просто фейсбучно-тікточна тема. Я хочу, щоб була вона практична, через те, що це важливо.

І непотрібно розділяти овочесховища і холодильники, тому що овочесховища не буває без холодильника. Овочесховище – це і є холодильник, тому що морква зберігається при 0-2 градуси температури, якісь овочі – 2-3 градуси, якісь – на нулю. І це є холодильники, і саме холодильники там найбільше займають вартість. Не будівництво, підземне чи наземне, приміщення, а саме холодильники. І у вас в пріоритетах прописана грантова політика, і було б дуже чудово, щоб вона реально була. Тому що, коли росіяни наступали на початку повномасштабного вторгнення, найбільше овочесховищ було в Херсонській, Харківській областях. І вони були чи окуповані, чи повністю знищені, спалені. Вони там величезні були: по 20-25 тисяч тонн зберігання. Нам сьогодні потрібні так: в середньому 6-10 тисяч тонн зберігання, овочесховище, вартість такого будівництва, запуску коштує від 60 до 100 мільйонів гривень орієнтовно. І грантова політика Мінекономіки є і була до 8 мільйонів, вона дуже важлива, вона дуже сильно дала стрімкий розвиток бізнесу, але 8 мільйонів, ну в будівництво овочесховищ не вистачить. За моїми підрахунками, їх потрібно на сьогоднішній день в Україні до 120, щоб ми могли зберігати і наші овочі, і фрукти. Тому що, в принципі, там основа та сама, 120, рахуємо, на середню виводимо цифру у 80 мільйонів і думаємо, наскільки ми можемо підтримати. Через те, що овочесховища обіцянки були, рік не збудовані, зрозуміло, що українці на наступний рік, на жаль, з ситуації вже не вийдемо. Березень-квітень місяць знову у нас марафон, знову телебачення, цибуля там 70-80, по моркві теж будуть питання. Тому що ті регіони сіяли або її висушили, червоний буряк, а Західну затопило, тиждень були дощі. А якщо під дощем постоїть, то там картопля портиться на 8, 10 годину, морква втрачає свої властивості на 12, 14 годину, тому що не поступає кисень, а дощі заливали сім днів. І, на жаль, з цією проблемою ми стикнемося, але маємо дати старт.

Потім ще хочеться, щоб спільно з комітетом, з Верховною Радою всі програми приймались наперед. За що я кажу? От Степан Миколайович і ми з колегами, можна сказати, ініціювали лобіювали вирощення бавовника в Україні. Ідея хороша, відтестували на базі Одеського інституту чотири сорти, виростили 3,5 тонни на гектар. В цьому році аграрії хотіли засівати десятки тисяч гектарів, але казали: давайте якусь підтримку, співфінансування. Нова культура після 60-х років минулого сторіччя, тому що перенесли до Узбекистану. Рішення уряду було прийнято по дотації 10 тисяч гривень на гектар, але, якщо я не помиляюсь, десь кінець березня, квітень місяць. Аграрії ніхто… А, може, травень, я вже не пам'ятаю.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Травень.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Травень місяць, да. Степан Миколайович поправляє. Аграрії засіяли інші культури гіхто насіння бавовнику, нічого не завіс. А дивіться, якби Одещина, Миколаївщина 10 тисяч гектарів засіяла, то я скажу, ми б сили оборони порохом хоча б на стрілецьку зброю могли власним, якісним забезпечити на відсотків 30-35, а потім на 26-й рік більше і забезпечити повністю. Тому що вже відтестовані ті сорти сіяти... (Не чути) програми, потрібно приймати раніше їх, щоб аграрії готувались вже до сезону, відповідно земельні ділянки і це…

Не буду забирати багато часу. Важливо, що Міністерство було аграрної політики і продовольства, сьогодні там сільського господарства, без слова "продовольства", але наскільки я розумію, все рівно міністерство відповідальне за продовольство.

Продовольство – це більше 30 мільйонів українців і що потрібно уникати цих катаклізмів. Потрібно завжди врахувати, можливо, як поляки колись зробили, у нас трошки по-іншому має бути модель. У нас все-таки є 5 мільйонів домогосподарств, які засівають землю якимись овочами, зерновими, від 10 соток до 60 соток. В загальному це мільйони гектарів землі. І ми ніколи не знаємо, що вони вирощують, і фермер вирощує: або профіцит виходить, або дефіцит. Тому що господарства на самозабезпеченні, аграрії це посіяли і потім виходять ці постійні катаклізми, аграрії в мінусі чи в плюсі.

Потрібно зробити аналіз по домогосподарствах, кількості землі і, можливо, навіть надавати рекомендації по посівах, як є це в багатьох країнах світу. Тому що 5 мільйонів домогосподарств – це теж маленькі сімейні ферми. Можливо, їх навіть зареєструвати маленькими сімейними фермами на безкоштовній основі, без будь-яких податків, але щоб вони офіційно це, і ми знали, скільки вирощено кабачка, скільки помідорів, скільки самі будуть споживати, скільки можуть в мережу.

І у вас в пріоритеті не був наш комітетський законопроект, який частково регулює внутрішню торгівлю. Я б дуже хотів би, щоб його в пріоритетні поставили. Це щодо доступу наших виробників, наших крафтових виробників, локальних до мереж магазинів. Мінекономіки дає грант, люди ставлять обладнання, починають випускати будь-що – макарони, повидло, консерви, – вони потім хочуть зайти на полицю магазину, а їм кажуть: полиця 2 тисячі євро, маркетинг стільки-то, відтермінування платежу 90-120 днів. То скільки ж той виробник має мати "фінансову подушку", щоб 120 днів щодня постачати в магазин, а на 120-й день отримати перший платіж за перший день. І важливо, щоб він був пріоритетний, його прийняти і дати зелене світло для наших виробників. У ньому також прописано, що якийсь відсоток площ в супермаркетах, вони все ж таки українські, розміщені на українській землі, має бути виділено під крафтових локальних виробників, щоб скоротити так, як колись був вислів "від лану до столу", – шлях між виробником та споживачем. Забрати більш цю спекулятивну ланку.

Прошу вас лобіювати цей законопроект. Якщо дописати його, подати спільний, але він вже є готовий, можна правками. Це було б дуже важливо. Все, що потрібно, готовий долучатися, постійно працюю в полях з аграріями, не в кабінетах. Постійно з ними в різних регіонах, щоб підказати допомогти підготувати документи, долучити донорів, я не знаю, все, що для агросектору продовольства ми тільки "за", але за практику. Я впевнений, що так і буде з новим міністерством, з новим міністром, з новими-старими заступниками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Вікторович.

Може, коментар?

 

СОБОЛЕВ О.Д. Да, дякую.

Кілька коментарів стосовно розмінування. У нас зараз в бюджеті виділено більше грошей, ніж заявок є від аграріїв. Тобто ми зараз дивимося яким чином розширити, я не знаю, вимоги, спростити ще, тобто от заявок на розмінування можна більше. Тендери проходять, систему налаштовано, на це дійсно пішов якийсь час, але от такий існує зараз.

Стосовно грантів і підтримки в прифронтовій, дуже важливі для уряду пріоритет. Один з пріоритетів прем'єра. Минулого тижня було велике засідання, це там не перше, не останнє, тому політично воно підходить, проблема, звісно, буде в грошах. Тому що бюджет, я думаю, буде, може, найважчий за часи війни. Тому будемо разом всі працювати.

По овочесховищах. Я не певен, що у нас знайдеться знову ж таки стільки грошей на гранти, але це супер програма для європейських грошей, які роздаються через державні банки. У нас є і грантові гроші там, і гарантії від європейців на більше мільярда разом, які можуть піти і ми прямо можемо зробити там окрему програму під овочесховища, чи для сільськогосподарського сектору, і через державні банки видавати дуже пільгові кредити на це. Оце дуже практичний наступний крок, який ми можемо принести... Ну, якщо б до нас звернулися, ми б допомогли міністерству, можливо, раніше це провести.

Стосовно 10 тисяч гривень на бавовну, мені здається, це дуже важливо. У нас є пріоритети знову-таки Прем'єра, що половина озброєння має вироблятися в Україні, порохи дуже важливі. Потрібно, щоб ці 10 тисяч гривень на гектар лишилися в бюджеті на наступний рік. От над цим будемо разом працювати, щоб вони були в оборонній частині, а не в аграрній. І так, я думаю, пройдемо.

Стосовно системи аналізу для домогосподарств. У нас, якраз сьогодні ми дивилися, ми побудували таку систему для розмінування, дуже складну аналітичну, з партнерами. Ми можемо це використати, подивимось, чи потрібні якісь закони для того, щоб люди реєструвалися, де зібрати дані, чи які є. Але я думаю, що це реально впродовж наступного року в цьому просунутись.

Ну, і по внутрішній торгівлі. Ще інший комітет, економічний, в якому я був теж на посаді заступника Мінекономіки частиною цих дискусій. Політичне рішення було про те, що тримати статус-кво довоєнний, тому як би частина цієї проблеми так вирішується.

Стосовно крафтового, я бачив закон, але, да, глибоко не дивився. У нас є політика "Зроблено в Україні", воно туди може лягати, і це і прем'єрка теж дуже підтримала. Тому давайте подивимось, що можна зробити.

Дякую.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Да, я по економічному. Ми законопроект про внутрішню торгівлю, що стосується ритейла, тому що він був поданий, шосте, сьоме, восьме скликання не був прийнятий, лобі сильне. Ми підготували, подали 4 роки тому, але його відклали в саму глибоку шухляду. Але все-таки десятки тисяч виробників важливіші ніж два-три власники магазинів. Ну, мені здається, вони ж не безкоштовно розміщують, все одно в них є націнка і прибуток.

І от ще по розмінуванню, кошти, те, що для розмінування, є дуже позитивно. Але в чому проблема, в Херсонській області в іншому: аграрії в принципі після деокупації одразу стали розміновувати і розмінували 300 тисяч гектарів. Вони вже зібрали, хто як, третій, четвертий врожай. Але так, як є ситуація, актів не мають по розмінуванню, і вони не можуть офіційно як би користуватися багатьма програмами. І потрібно, ми, в принципі, вже на цю тему спілкувалися, що, якщо по статистиці у людини є вже третій чи четвертий, я не знаю, чи п'ятий врожай, то якось ці землі вже вводити, очищені, да, вони.

Тому що на Херсонщині реально розміновано 300 тисяч гектарів, більше засівається. Акти, я вам скажу, може, мають гектарів 50, 100. Все, інші ніхто не мають актів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ця ситуація в принципі, вона і так на поверхні, і всі про це знають, тому я думаю, що це дискусія.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так само банківська система, щоб якось, може, знову ті банки забрати, коли ситуація була, що вони почали кредитувати в прифронтовій ці території, тому що кредитів не дають. Може, ініціювати зустріч з керівниками банків?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Адамович і потім доповнення Сергій Ярославович. Іван Адамович, прошу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Дякую, колеги. Можна говорити, як кажуть, довго, але десь просив би поважати один одного все-таки, кожен хоче кілька слів сказати, а це в нас так монолог двох людей в комітеті. Комітет у нас незалежний, кожен має свою думку і, я думаю, хоче її висловити.

Я хочу повернутися до тваринництва і сказати декілька цифр буквально, не затримуючи колег. 220 мільйонів сьогодні, це є відповідна сума, я чітко розумію, що на сьогоднішній день держава у стані війни і фактично у нас немає коштів. І мені здається, десь заявляти там про те, що ми будемо підтримувати тваринництво і то, так досить потужно, треба, мабуть, добре зважити, чи у нас будуть такі можливості фактично на таку підтримку. Тому що все-таки сьогодні, якщо повернутись до ринку, одне місце на тваринницькому комплексі, воно вартує збудувати від 7 до 10 тисяч євро. Це, якщо ми візьмемо сьогодні 7 тисяч євро – це 350 тисяч гривень. Якщо 220 мільйонів розділити фактично на суму будівництво 350 – це получається 629 корів ми можемо збільшити за такі кошти в країні. Чи це є визначним для нас? При тому, що ми кожного року втрачаємо буквально там 7-8 процентів зменшення поголів'я корів, а це там 70, 80, 90 тисяч голів. Тобто це цифри величезні, фактично вони не корелюються фактично з тою підтримкою, яку ми декларуємо.

Але кошти нам треба шукати. І відверто кажучи, їх треба шукати в різному. Є досить добра думка про фактично кредитування. Можливо, аграріям сьогодні і непотрібно відшкодування, компенсація і так дальше. Можливо, якісь певні державні програми, скажемо, там з нульовою ставкою процентів именно на будівництво молочних товарних ферм там, або тих самих будівництва сховищ для зберігання овочів, за які сьогодні ми говоримо, які сьогодні вкрай потрібні в країні. Можливо, такі програми розглянути і воно би було великим плюсом.

Друге. Я б хотів десь зачепити тему, це приватизації. Ми коли їздимо по країні, ми бачимо сьогодні десятки, сотні, а то і тисячі різних державних підприємств, які так чи інакше або стоять як нерухоме майно сьогодні і його ще охороняємо, і держава витрачає величезні кошти на утримання даних підприємств. Так віддайте їх по гривні, продайте, віддайте, і будемо мати кошти на підтримку того сектору, який сьогодні потрібно, і держава не буде утримувати дані підприємства. Тому що це дуже важливо, ми вже це неодноразово піднімали на різних міністерствах. Я думаю, вже наступив той час, коли це потрібно кінець кінцем зробити. І це, як на мій погляд, буде абсолютно нормально.

Тому я бажаю, щоб у вас все склалося, у нас все склалося, і щоб ми знайшли ці інструменти для розвитку наших секторів економіки.

 

СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже.

Коротко прокоментую по тваринництву. Знову-таки західні гроші, можливо, тема аграрки, звісно, значно складніша для них ніж, мені здається, овочесховища можна буде чітко зрозуміти. Так, всі дуже напрягаються, конечно, в Європі давати гроші на українську аграрку, в той же час розповідають, що нам потрібна сильна Україна з сильною економікою. Це такий парадокс, в якому ми живемо.

Стосовно приватизації, повністю наша політика. Ми будемо раді за списки майна, де воно, у кого, тому що не все майно виглядає як там держкомпанії, наприклад, це іноді не профільне майно держкомпанії. Про щось ми знаємо, про щось вони мовчать. Тому ми дуже от радо з комітетом попрацюємо для того, щоб визначити цей перелік і його… є у нас політична воля про це згори донизу. Тому потрібно просто зробити тепер.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. ДПЗКУ – перше підприємство. Це сьогодні ми якраз говорили про мільярд коштів, які треба китайцям повертати і в бюджеті закладати.

 

СОБОЛЕВ О.Д. Так точно.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. А сьогодні фактично… от перше підприємство, давайте його на продаж і все, і буде питання вирішено там і зберігання…

 

СОБОЛЕВ О.Д. Просто Дельту, ми будемо винні китайцям через бюджет. Ми пропонували…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ми чи так, чи так винні…

 

СОБОЛЕВ О.Д. Ну, як, ми пропонували їм віддати це підприємство, якби воно в заставу, от і забирайте. Вони не дуже хочуть це робити, але це окрема ситуація просто складна з цим конкретно підприємством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по черзі. Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Колеги, в мене уточнююче запитання з приводу того, що говорив Дмитро Соломчук. Ти сказав фразу, яка мене застопорила, про те, що гроші на розмінування є. Нема грошей на розмінування. Підласа сьогодні коли виступала і доповідала проект бюджету в другому читанні, ввела зал в оману і, до речі, треба зробити запит, треба зробити запит. Вона ввела в оману зал, що комітет залишив цю правку, коментуючи правку номер 36, а правка номер 36 стосується державно-приватного партнерства і ніякого відношення не має до 2 мільярдів.

Тобто я станом на цю хвилину розумію, що 2 мільярдів на спецфонді немає, а з мільярда, який був в загальному фонду, 700 мільйонів Мінекономіки перекинуло ще на початку літа і таким чином на розмінування гуманітарне сільськогосподарських земель є всього-на-всього 300 млн.

По-перше, ви уточніть, бо щось... вона вголос сказала, але...

 

СОБОЛЕВ О.Д. Оце по правці це щось нове, тому що ще два тижні позиція була комітету, навіть ми їх просили змінити цю суму, тому що ми не можемо їх вибрати. Вони казали, ні в яку, 2 мільярди там має бути і все.

 

РУДИК С.Я. Але це вона сказала на зал, коментуючи правку номер 36.

 

СОБОЛЕВ О.Д. Зрозуміло.

 

РУДИК С.Я. А потім коли представники "Європейської солідарності" пробували взяти слово і пояснити депутатам, що це не та правка, Стефанчук їх там закрив і вони нічого не сказали. Цілком можливо, що це стало спонукальним аргументом для того, що було в результаті за бюджет 229, а не 215, як прогнозувалося, ну, і дальше правові наслідки. Тобто як зараз Мінекономіки буде діяти в рамках того, що замість 3 мільярди є 300 мільйонів, враховуючи те, що в жовтні місяці ми плануємо і ініціювали як країна проведення відомої міжнародної конференції в Японії, де будемо на колінах стояти перед країнами Глобального Півдня: дайте гроші на гуманітарне розмінування.

От як зараз виходити із ситуації? Те, що Мінекономіки... ми це прекрасно розуміємо. Те, що ніхто не постраждав з працівників, які до цього причетні, ми теж розуміємо. І більше того, всі пішли на підвищення і ви в тому числі, і міністр економіки стала Прем'єр-міністром України тільки через те, що був неправильно, я так розумію, відпрацьований механізм розподілу цих коштів. Потреба неймовірна, у нас крихти, зібрали ці 3 мільярди. От зараз як бути? Дайте нам якось, ну... Я розумію, зараз на цю хвилину у вас цієї відповіді немає, але... А як нам зараз бути? От як ми підемо до них з протягнутою рукою, вони ж нам так само будемо затикати. Плюс ми підписали Конвенцію про вихід з Оттавської конвенції по протипіхотних мінах.

 

_______________. (Не чути)

 

РУДИК С.Я. Да, да, і уряд був ініціатором цього. Ми сьогодні прийняли законопроект авторства Гришиної, але він в цій частині абсолютно тотожний пропозиції, яку дав уряд. Тобто вони самі запропонували.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте, ми перевіримо. Бо зараз просто у вас дискусія...

 

РУДИК С.Я. Я вибачаюсь, я закінчую... Вона сказала в текстовій частині, що залишили, але коментуючи правку номер 36, де мова йде зовсім про інший пункт питання. Тобто, мені здається, що вона просто…

 

_______________. Не розібралися.

 

РУДИК С.Я.  Не розібралися, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов, коментар.

 

РУДИК С.Я. Я перепрошую, і в мене малесеньке уточнююче запитання до пана міністра. Скільки в результаті реорганізації шляхом ліквідації двох міністерств, створення одного чи трьох, створення одного-єдиного, буде звільнено держслужбовців по штату живих і що буде з приміщеннями цих міністерств?

 

СОБОЛЕВ О.Д. З приміщеннями міністерств нічого не відбувається. Тому що частина, до речі, Міністерство економіки було в Міністерстві агро, а Міндовкілля – в нього окрема будівля. Стосовно буде скорочення, переважно ці функції, які дублюються, це юристи, адмінперсонал і так далі. Тому що функціонально ми бачимо навантаження велике на всі міністерства на три і людей не вистачає. десь там 10, 20 відсотків ми намагаємося це зробити.

 

_______________. (Не чути)…

 

СОБОЛЕВ О.Д. Задача – мати 10, 20 відсотків скорочення. Подивимося де, але як в агро там дві людини на якусь велику політику, так само і в довкілля – там дві людини ведуть три величезні напрями. Тобто там не можна скоротити пів людини, одна людина – це 50 відсотків. Тобто там ужатись дійсно складно. Але є дуже багато ЦОВВ у нас і там є скорочення, об'єднання і так далі, передача функцій і ми зараз робимо цей аудит по всьому.

 

_______________. …(Не чути)

 

СОБОЛЕВ О.Д. На це потрібно пару місяців. Тому що ми дивимося зараз, якраз до кінця місяця ми почнемо пару перших і у нас буде план по найбільших, я не знаю, там 6 тисяч людей, там 7 тисяч людей, зрозуміти. І потім робимо вже там з командою, з технічною допомогою, з аналітичними центрами перегляд функцій, щоб зрозуміти що можна оптимізувати. Я думаю, там теж буде оптимізація.

 

_______________. …(Не чути)

 

СОБОЛЕВ О.Д. Я думаю, ми побачимося точно раніше, але давайте про це, да, через три місяці можна поговорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за відповідь.

Чорноморов, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я доречне запитання від Сергія Ярославовича. В водагентстві, два місяці назад я запит відправив, 12 тисяч співробітників, 12 тисяч. Я їх попросил в Николаев, каждый, чтоб трошки водички набрали всі 12 тисяч, і наповниться. 12 тисяч сотрудников. Что они делают?

Ладно. Олексій Дмитрович, таке запитання політичного характеру. Скажіть, будь ласка, а ви так, міністерство – не ви особисто, міністерство, відокремлюється, щоб у нас не було зайвих дурних запитань до вас і до ваших колег замів, від Земельного банку? Це фонд, пускай буде, правильно, тільки фонд? То єсть до нас не будуть потрапляти від геокадастру законопроекти, в яких будуть норми, в яких ми поліпшуємо життя Земельного банку, як це у нас було при минулому міністрі? Ну, наприклад, збільшення 100 відсотків, щоб залишалось в Земельному банку гарантійного внеску, а не на Prozorro. Ну, такі норми, робота там з геокадастром, наприклад, щоб кадастр там виконував певні функції для Земельного банку, вони ж все-таки звертаюся для розділення певних ділянок. Тому що наразі, ми запросимо Земельний банк, бо це, знаєте, така двоходовочка: брати у держави землю по 12 відсотків, а виставляють по аукціону, маржу собі. Ну, то єсть не сильно багато ума треба, щоб спекулювати державною землею. Тому просто ви ніякої відношення до цього не маєте, я правильно розумію?

 

СОБОЛЕВ О.Д. Наша задача: те, що можна і те, що не обробляється, а обробляється "втемну", передати в приватний сектор через, власне, в тому числі і Земельний банк, мені здається, це нормальний механізм. Просто немає сенсу йому собі заробляти якісь там свєрхприбутки, тому що це просто інструмент для того, щоб передати землю з державної власності в приватну через прозорий механізм найефективнішому власнику.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вам більше скажу. Земельний банк наразі має 100 тисяч гектарів, яких на аукціони виставляється тільки 50. Якщо ви приїдете в любе ОТГ, ви побачите, вони державне підприємство поділило 5 тисяч, поділили: 2 тисячі здають, а 3 – гарно обробляється. Просто я так розумію, що…

 

СОБОЛЕВ О.Д. Наша позиція – здати…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, а ви якось, ви координуєте діяльність?

 

СОБОЛЕВ О.Д. Фонд держмайна, ми скеровуємо, як би координуємо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Координуєте роботу?

 

СОБОЛЕВ О.Д. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто питання: вплив маєте на Земельний банк?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Хто профільний заступник буде, скажіть, будь ласка?

 

СОБОЛЕВ О.Д. Нам потрібно… Дарина Марчак.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дуже приємно познайомитися.

 

СОБОЛЕВ О.Д. Нам потрібно туди голова і, як би більш активна робота, щоб нічого у фонді не лишилося.

 

_______________. Це по профілю мого підкомітету

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова Фонду держмайна, правильно?

 

СОБОЛЕВ О.Д. Да.

 

_______________. (Не чути)…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто у нас питання…

 

СОЛОМЧУК Д.В. …(Не чути) не підписує це. Але в цей час вже заходить Вася якийсь…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто, коли по 40 тисяч, як говорить Дмитро Вікторович, за гектар оренди, то ніхто не хоче… це пугає просто. Люди не хочуть йти на аукціони, бо це нереальні цифри. А потім поки йде оплата, то, в принципі, вони не передають і воно сіється іншими особам. Тобто тут багато питань, які треба вирішувати.

То питання було Артема Олеговича, в принципі, хто контролює?

 

СОБОЛЕВ О.Д. Ми це також скеровуємо, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозуміло.

Будь ласка, коментар Степана Миколайовича.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я хотів би, Олексій Дмитрович, звернути увагу, ми багато говорити з комітетом, щоб ви теж звернули увагу, Іван Адамович сьогодні говорив, – це про розвиток тваринництва. Ми піднімали питання про зняття мита вивізного на велику рогату худобу. Колись, 10 років тому, хтось пролобіював законопроект і зараз вивезення сьогодні великої рогатої худоби, і дрібної оподатковується 10 відсотків мита. І через це думали, що фермер або там сільськогосподарське підприємство буде вирощувати далі і все. Але все лягло на плечі саме сільгоспвиробника і вони перестали цим займатися, бо для них все одно там трейдери або хтось покладає це мито саме, ціну, на них. І вони недополучають ті 10 відсотків. Тим самим за 10 років ми маємо зменшення поголів'я, по-моєму, там більше ніж на 50 відсотків. І це є одна із причин скорочення поголів'я великої рогатої худоби і дрібної рогатої худоби в країні. Зверніть, будь ласка, ви як міністр економіки, бо все одно ми думали, що будуть переробляти, буде додана вартість, як завжди це преподносится, але скорочення – це дуже велика, скажімо, така причина того, що це відбувається. Будь ласка, зверніть увагу на це, бо це ті 10 відсотків, вони не попадають до сільгоспвиробника, вони йдуть в загальний бюджет – і на цьому все закінчується.

Це про те, що говорив Іван Адамович, де шукати джерело: або їх залишити і направляти якісь під спецфонд, або їх скасувати. Оце рішення. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Якщо дозволите, я ще доповню Степана Миколайовича. Там воно, Степан Миколайович, це не 10 років. Це в 1996 році цей законопроект був підтриманий, тоді м'ясокомбінати пролобіювали перед Кучмою для того, щоб живу вагу не вивозили в Казахстан, в Росію, в Білорусь. Тоді масово вивозили, бо поголів'я в країні було дуже багато.

На сьогоднішній день цей законопроект, він фактично свою актуальність втратив, але при тому є проблема, що, коли експортують, є сьогодні в країні ділки, які занижують просто-напросто вагу поголів'я, і тим самим балансують. Практично країна від цього нічого не виграє, і воно, ну, рішається... такі, доволі смішні речі. Тому я думаю, що це треба зробити, але це треба зробити через законопроект.

 

СОБОЛЕВ О.Д. Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги... Олексій Дмитрович, дякую, що сьогодні представили план дій новоствореного міністерства, своїх замів. Дуже сподіваємося, що дуже скоро ми побачимо профільного зама по рибі і воді. І наш комітет відстояв дуже багато реформ, тяжко відстоював, ми пройшли такі вогонь і мідні труби…

 

_______________. І воду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, і воду, і воду. І тому переходимо до води, воду ми ще не пройшли, тому давайте з неї і почнемо. І так, тому тут можете розраховувати дійсно на нас. Ми це говорили практично всім міністрам, з якими ми починали цю реформу. І дуже хочемо, щоб все ж таки ми дотягнули цю реформу, і ви побачите такий ефект від аграрної галузі колосальний, який… можна буде цим пишатися. Тому вам сил, наснаги! Ми дійсно допоможемо вам у цьому і готові воювати зі всіма, з ким буде така необхідність. Але, так як ви сказали, що ви вже очолюєте всі три напрями, то думаю, що ця боротьба буде набагато легше, ніж ми собі уявляємо. І між нашими колегами з інших комітетів ми теж, я дуже сподіваюся, знайдемо спільну мову, тому що, так як ми бачимо, наші колеги починають шантажувати, то це точно не про сьогодення. І Артем привів дуже такий, дуже яркий приклад, що у нас все ж таки 31 людина в комітеті, а їх там 16. Тому що я думаю, що це нерівний бій буде стовідсотково.

Тому дуже вам дякую. І я оголошую комітет закритим. І вам в добрий шлях!

 

СОБОЛЕВ О.Д. Дякую, дякую вам.