Комітет Верховної Ради України

Затверджено рішенням Комітету

від 10 січня 2024 року (протокол № 139)

ЗВІТ

про роботу Комітету Верховної Ради України

з питань аграрної та земельної політики за період роботи десятої сесії

Верховної Ради України дев’ятого скликання

(вересень 2023 року-січень 2024 року)

Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» діяльність Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики (далі – Комітет) протягом десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання була спрямована на здійснення законопроектної роботи, підготовку й попередній розгляд питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання організаційної та контрольної функцій Комітету.

Протягом десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання до Комітету надійшло 20 законопроектів, з опрацювання яких Комітет визначений головним, та 20 законопроектів, до яких Комітет має подати свої пропозиції.

На розгляді в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики за період роботи десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання знаходилося 104 законодавчий акт, щодо яких Комітет визначений головним, з них 3 євроінтеграційні галузеві законопроекти.

Законопроектна робота Комітету

Основні зусилля Комітету протягом десятої сесії дев’ятого скликання були спрямовані на виконання законопроектної функції Комітету. За результатами розгляду Верховною Радою України за період роботи десятої сесії дев’ятого скликання прийнято в цілому 1 Закон України, з опрацювання якого Комітет визначено головним:

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища (реєстр. № 10289), від 08.12.2023№ 3505-IX.

За поданням Комітету протягом звітної сесії Верховною Радою України прийнято у першому читанні:

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України (реєстр. № 9627 від 21.08.2023). Законопроект покликаний створити сприятливі умови для реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на відновлення економіки України під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій шляхом спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок.

Комітетом підготовлені і очікують розгляду Верховною Радою України наступні проекти законів:

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану (реєстр. № 8025 від 13.09.2022). Законопроект розроблено з метою запровадження спеціальних механізмів державної підтримки сільгоспвиробників, страхувальників та виробників техніки для максимально оперативного переналаштування аграрної галузі для роботи у воєнних умовах;

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України (реєстр. № 9627 від 21.08.2023). Законопроект покликаний створити сприятливі умови для реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на відновлення економіки України під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій шляхом спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок;

- проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з пестицидами і агрохімікатами в Україні (реєстр. № 10207 від 03.11.2023). Законопроектом передбачається удосконалення правового регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами, а саме, врегулювання на рівні закону функцій щодо затвердження форми та змісту етикеток пестицидів і агрохімікатів до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Готуються до розгляду на засіданні Комітету:

- проект Закону про внесення змін до статті 79 Земельного кодексу України щодо збереження права власності на багаторічні насадження (реєстр. № 9292 від 12.05.2023). Законопроектом передбачається, встановити, що перехід права власності на земельну ділянку, на якій знаходяться багаторічні насадження, здійснюється у передбаченому цим Кодексом порядку за згодою власника таких насаджень або за погодженням із особою, яка вирощує багаторічні насадження та використовує земельну ділянку для вирощування таких насаджень. У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку;

- проект Закону про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо відтермінування набуття юридичними особами права на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення (реєстр. № 9341 від 29.05.2023). Законопроект розроблений з метою недопущення погіршення становища власників земель сільськогосподарського призначення, недопущення зловживань під час здійснення операцій із землею, шляхом внесення відповідних змін до Земельного кодексу України – відтермінування на два роки з дня припинення або скасування воєнного стану на території України скасування обмежень щодо максимальної загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України в сто гектарів та заборони купівлі-продажі або відчуження в інший 3 спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності;

- проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України з метою реалізації Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (реєстр. № 9341-1 від 07.06.2023). Законопроектом пропонується подовжити строк діючого обмеження щодо максимальної концентрації загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України та заборони купівлі-продажу або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок сільськогосподарського призначення на чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану на території України;

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою створення умов для залучення коштів на агровиробництво (реєстр. № 9352 від 05.06.2023). Законопроект розроблено з метою врегулювання окремих питань надання державної підтримки в агросектор, а також створення умов для залучення додаткових коштів на агровиробництво (в тому числі банківського фінансування) шляхом підвищення привабливості аграрних розписок для потенційних кредиторів та посилення гарантій повернення кредитних ресурсів через механізм застави права оренди землі;

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких питань набрання чинності договору оренди землі (реєстр. № 9373 від 09.06.2023). Метою законопроекту є чітке врегулювання початку перебігу строку договору оренди землі на законодавчому рівні для уникнення зловживань у процесі визначення моменту передачі об’єкту оренди;

- проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фермерське господарство" щодо врегулювання права користування земельними ділянками фермерським господарством (реєстр. № 9392 від 16.06.2023). Метою законопроекту є врегулювання процедури переходу прав та обов’язків користувача земельною ділянкою від фізичної особи до створеного нею фермерського господарства;

- проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо спрощення зміни цільового призначення земельних ділянок за для швидкої реалізації проектів з будівництва житлових будинків, об’єктів промисловості та інфраструктури у період дії воєнного стану на території України (реєстр. № 9466 від 07.07.2023). Законопроект розроблений у зв’язку з необхідністю спрощення зміни цільового призначення сформованих земельних ділянок на вид цільового призначення в межах категорії земель житлової та громадської забудови або категорії земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення задля швидкої реалізації проектів з будівництва житлових будинків, об’єктів промисловості та інфраструктури;

- проект Закону про внесення зміни до підпункту 5 пункту 27 Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (реєстр. № 9539 від 28.07.2023). Законопроект з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців, захисту їх громадянських прав щодо безоплатного отримання земельних ділянок із земель Державної та комунальної власності в умовах воєнного стану;

- проект Закону про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів (реєстр. № 9545 від 31.07.2023). Законопроектом пропонується визначити основні правові, економічні та організаційні засади забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів, які перебувають в обігу на території України, а також, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї з метою забезпечення сталого управління водними біоресурсами, запобігання незаконному, непідзвітному, нерегульованому рибальству, сприяння збереженню, раціональному використанню і охороні водних біоресурсів, а також захисту прав та економічних інтересів суб’єктів господарювання;

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстр. № 9549 від 01.08.2023). Проект розроблено з метою спрощення процедури отримання постачальниками електронних комунікаційних послуг та/або мереж права на користування земельними ділянками для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та/або інфраструктури для забезпечення покриття населення України зв’язком четвертого покоління та мобільним високошвидкісним Інтернетом;

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку вольєрного господарства (реєстр. № 9553 від 02.08.2023). Законопроект розроблено з метою надання можливості скористатися державною підтримкою вольєрному господарству з розведення диких тварин, збільшення їх популяції, розвитку еко-туризму та задоволенню продовольчих потреб громадян;

- проект Закону про внесення змін до статті 19 Закону України «Про оренду землі» щодо забезпечення права орендаря земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на збір врожаю» (реєстр. № 9603 від 11.08.2023). Проектом закону передбачається встановити, що у разі якщо строк дії договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства закінчився у період посіву, вирощування або збирання врожаю орендарем, орендодавець зобов’язаний надати право орендарю на збирання такого врожаю з виплатою орендної плати за період з дня закінчення строку дії договору оренди землі до дня закінчення збирання врожаю;

- проект Закону про внесення змін до статті 143 Земельного кодексу України щодо уточнення процедурних норм про примусове припинення прав на земельну ділянку (реєстр. № 9658 від 28.08.2023). Законопроект спрямований на забезпечення належної юридичної визначеності законодавчих норм, за допомогою яких сформульовано випадки, коли питання про примусове позбавлення прав на земельну ділянку повинно вирішуватись у судовому порядку;

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права учасників бойових дій та сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України при відведенні їм земельних ділянок за рахунок земель державної і комунальної власності (реєстр. № 10027 від 11.09.2023). Законопроект покликаний створити можливості для учасників бойових дій з числа осіб, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримати гарантовані державою земельні ділянки та захисту своїх прав на першочергове забезпечення під час воєнного стану;

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права учасників бойових дій та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України на відведенні їм земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності (реєстр. № 10027-1 від 20.09.2023). Проектом передбачається створення механізму для учасників бойових дій та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України для забезпечення їх правом на безоплатне отримання земельних ділянок за рахунок земель державної і комунальної власності;

- проект Закону про внесення змін до статті 140 Земельного кодексу України щодо конкретизації припинення права власності на земельні ділянки у зв’язку з використанням не за цільовим призначенням (реєстр. № 10052 від 15.09.2023). Законопроект спрямований на правове регулювання припинення права власності на земельну ділянку у разі використання її не за цільовим призначенням;

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження уніфікованого переліку питань (чек-лист) для встановлення відповідності або невідповідності положень документації із землеустрою, технічної документації з бонітування ґрунтів та технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (реєстр. № 10095 від 28.09.2023). Законопроектом пропонується визначити підстави для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою; вимоги до документів, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру; підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку; підстави для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів з попередження нецільового використання земель Каховського водосховища (реєстр. № 10135 від 09.10.2023). Законопроект розроблено з метою попередження нецільового використання земель Каховського водосховища шляхом недопущення їх надання для цілей, що несумісні із подальшим відновленням водосховища як штучної водойми, а також можуть призвести до порушення водоохоронних обмежень у використанні прилеглих земель тощо;

- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель, яке займало Каховське водосховище (реєстр. № 10135-1 від 25.10.2023). Законопроект є альтернативним законопроекту реєстр. № 10135 і повторює за суттю більшість його положень щодо регулювання одних і тих же суспільних відносин. Відмінністю альтернативного законопроекту від основного є те, що основний законопроект визначає єдиного виконавця розроблення проекту землеустрою, а саме – Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», що обмежує економічну конкуренцію та пропонує визначати виконавця робіт на конкурентних засадах. Також, на відміну від основного законопроекту, альтернативним законопроектом дозволяється формувати земельні ділянки, визначати та змінювати їх цільове призначення на території Каховського водосховища не лише для цілей його відновлення, але й для здійснення заходів з охорони земель, створення територій, об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

- проект Закону про внесення змін до Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" щодо розвитку сучасних геоінформаційних ресурсів у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності (реєстр. № 10155 від 16.10.2023). Законопроект розроблено з метою вдосконалення регулювання сфери топографо-геодезичної і картографічної діяльності, спрямоване на створення, розвиток та функціонування сучасних геоінформаційних ресурсів у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності для забезпечення інтеграції національної інфраструктури геопросторових даних у глобальну та європейську інфраструктури геопросторових даних;

- проект Закону про внесення змін до Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність” щодо розвитку сучасних геоінформаційних ресурсів у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності (реєстр. № 10155-1 від 01.11.2023). Законопроетом передбачено внесення змін до Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», що дозволить удосконалити облік, накопичення і збереження всіх видів геопросторової інформації в Україні, сприятиме створенню сучасних, якісних базових геопросторових даних, їх інтеграції та міжвідомчої інформаційної взаємодії, посилення можливостей для забезпечення Міністерства оборони України топографо-геодезичною і картографічною продукцією, а також забезпечать відхід України від радянських і перехід до європейських систем відліку, зокрема Європейської вертикальної системи (EVRS);

- проект Закону про внесення змін до підпункту 5 пункту 27 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо приватизації земельних ділянок під час дії воєнного стану громадянами України, які розпочали приватизацію ще до військової агресії російської федерації проти України, а саме до 24 лютого 2022 року (реєстр. № 10285 від 24.11.2023). Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України з метою надання можливості приватизувати земельні ділянки під час дії воєнного стану громадянам України, які розпочали свою приватизацію, ще до військової агресії російської федерації проти України, а саме до 24 лютого 2022 року;

- проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо усунення неузгодженостей у сферах законодавства про захист рослин та державний контроль (реєстр. № 10314 від 05.12.2023). Законопроектом пропонується комплексний перегляд окремих законів України у частині удосконалення повноважень органів державної влади та регламентації окремих процедур, передбачених законодавством у сферах захисту рослин, карантину рослин та державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, а також врегулювання окремих положень у цих сферах у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні;

- проект Закону про внесення змін до пункту 15 розділу X Земельного кодексу України щодо продовження дії перехідних положень, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 10366 від 21.12.2023). Законопроектом пропонується продовження дії перехідних положень, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення, для забезпечення більш оптимальної моделі ринку землі після повоєнної стабілізації економіки;

- проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо особливостей обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення в період воєнного стану (реєстр. № 10367 від 21.12.2023). Законопроект розроблено з метою продовження дії перехідних положень Земельного кодексу України, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення та обмеженням відкриття ринку землі для юридичних осіб на період воєнного стану та одного року після його припинення чи скасування, а також збереженням фонду земель сільськогосподарського призначення, що перебуває у державній та комунальній власності;

- проект Закону про внесення змін до пункту 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо обмеження площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності (реєстр. № 10369 від 22.12.2023). Законопроектом пропонується продовжити на період воєнного стану на території України та протягом двох років з дня його припинення або скасування, обмеження 100 гектарами загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України, юридичної особи.

Засідання Комітету

З метою реалізації поставлених завдань Комітетом з питань аграрної та земельної політики впродовж десятої сесії дев’ятого скликання було організовано і проведено 10 засідань Комітету (з них 4 у режимі відеоконференції).

На цих засіданнях розглянуто і обговорено 41 питання, в тому числі законопроектів, з них: 9 законопроектів з підготовки і попереднього розгляду яких Комітет визначений головним, 1 законопроектів з підготовки яких Комітет визначено співвиконавцем, а також 9 питань стосувалося організації роботи Комітету, 6 питання – контрольної роботи Комітету.

Для забезпечення основних напрямів діяльності у Комітеті, організовано і проведено низку засідань підкомітетів:

- з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі;

- з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції;

- з питань земельних відносин;

- з питань інновацій та інфраструктури в сфері агропромислового комплексу.

12, 14, 19 та 27 вересня 2023 року підкомітетом з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції проведено низку засідань щодо опрацювання до другого читання євроінтеграційного проекту Закону України «Про державне регулювання сфери захисту рослин» (реєстр. № 8340).

25 вересняи 2023 року у режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення ZOOM відбулося засідання підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі щодо обговорення пропозицій Комітету до проекту Закону про Державний бюджет України на 2024 рік, поданого Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 10000 від 15.09.2023).

28 листопада та 01 грудня 2023 року відбулось засідання підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі, на якому розглянуто пропозиції до другого читання до проектів законів «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» (реєстр. № 10168-2) та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» (реєстр. № 10169-2).

Під час засідання підкомітету була обговорена ініціатива використання Державного аграрного реєстру з метою підтвердження походження агропродукції.

Також зазначалось, що в теперішніх умовах війни зернові та олійні культури є основними позиціями експорту, зокрема згідно з ініціативою щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів.

Тому надзвичайно важливо створити всі можливі запобіжники для унеможливлення зловживань у цій сфері та забезпечити надходження валютної виручки в Україну за результатами вивезення зерна, яка необхідна для підтримання економіки країни.

16 січня 2024 року відбулось засідання підкомітету з питань земельних відносин, на якому окремі положення законопроекту реєстр. № 9627.

16 січня 2024 року відбулось засідання підкомітету з питань інновацій та інфраструктури в сфері агропромислового комплексу, на якому розглянуто питання щодо ефективності використання рухомого складу логістичних перевезень аграрної продукції.

В рамках реалізації організаційної та контрольної функції Комітетом було заслухано:

- інформацію Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства економіки України про ситуацію, яка склалася на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною щодо заборони експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції даними країнами;

- інформацію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо реалізації експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану (Постанова КМУ від 31.10.2023 № 1132);

- інформація Міністра аграрної політики та продовольства України щодо стану виконання та дотримання вимог Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» від 4 листопада 2021 року № 1865-IX та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури» від 21 березня 2023 року № 2989-IX;

- інформацію Голови Фонду державного майна України щодо діяльності Фонду державного майна України зі здійснення державної політики у сфері управління сільськогосподарськими підприємствами державної власності в частині виконання основних фінансових показників в поточному році та планування діяльності в наступному році з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності» від 27.07.2023 № 3272-IX.

- інформацію Міністерства економіки України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо блокування експорту української аграрної продукції на кордоні з сусідніми країнами;

- інформацію Міністра аграрної політики та продовольства України щодо стану виконання та дотримання вимог Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» від 4 листопада 2021 року № 1865-IX та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури» від 21 березня 2023 року № 2989-IX;

- інформацію Мінінфраструктури та АТ «Укрзалізниця» щодо ефективності використання рухомого складу логістичних перевезень аграрної продукції.

«Круглі столи», засідання робочих груп, робочі зустрічі, Парламентські та комітетські слухання, наради

Комітетські слухання

29 вересня 2023 року під головуванням Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, проведено виїзні комітетські слухання на Житомирщині на тему: «Стан та перспективи розвитку вітчизняної галузі хмелярства».

У комітетських слуханнях взяли участь голова підкомітету з питань розвитку базових галузей в агропромисловому комплексі Маргарита Шол, голова підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Дмитро Костюк, народні депутати Тетяна Грищенко, Богдан Торохтій, Сергій Бунін, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, заступник Міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня, начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко, директор Інституту сільського господарства Полісся Сергій Рижук, ректор Поліського національного університету Олег Скидан, представники Житомирської обласної військової адміністрації, профільних асоціації хмелярів та виробників хмелю.

В ході виступів було висвітлено питання функціонування вітчизняної галузі хмелярства під час військової агресії росії та перспективи її розвитку на шляху євроінтеграції України. Також під час комітетських слухань було обговорено стан та необхідні кроки для сталого розвитку галузі хмелярства в Україні.

Зокрема, учасниками слухань було зазначено, що в умовах глобального впливу змін кліматичних чинників на всю планету та окремі регіони хмелярства, розвитку конкурентного ринкового середовища виробництва та збуту хмелепродуктів, хмелярство, як частина агропромислового комплексу України під час воєнного стану та післявоєнної відбудови потребує системних трансформацій, кінцевою метою яких має стати перехід до високотехнологічного, ресурсозберігаючого виробництва хмелю з відповідною результативністю, якістю і конкурентоздатністю.

В таких умовах існує лише один шлях збереження виробничого комплексу хмелярства в Україні - зміна державних підходів на законодавчому і виконавчому рівні для налагодження ринкових аспектів взаємодії між хмелярами та пивоварами.

Тому, на шляху інтеграції України до Європейського Союзу необхідно привести вітчизняне законодавство про хміль та продукти його переробки до норм та вимог регламентів ЄС та інших країн.

Учасників слухань було поінформовано, що Комітетом вже розглянуто на своєму засіданні законопроекти «Про хміль та хмелепродукти» (реєстр. №9234) та «Про особливості вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі» (реєстр. №9234-1), якими пропонується вдосконалити нормативно-правове регулювання у сфері вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, що використовуються в аграрному секторі; гармонізувати українське законодавство із європейським, створити прозорі правила ведення бізнесу та посилити державний контроль за вирощуванням (виробництвом) та переробкою рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі.

В рамках слухань народні депутати - члени Комітету мали можливість ознайомитися з насадженнями та технологією збирання, сушіння та зберігання хмелю на ТОВ «Вертокиївка-Хміль», яке є одним із лідерів галузі хмелярства Житомирської області. Основним видом діяльності підприємства є вирощування хмелю. Переважна більшість хмелепродукції господарства реалізовується за кордон у Чехію, Великобританію та Монголію. У 2022 році підприємство вирощувало хміль на площі 101,9 га. в тому числі плодоносні 73,9 га. При урожайності 7,3 ц/га, валовий збір склав 47,4 тонн. Підприємство забезпечує у вирощуванні хмелю робочими місцями 41 працівника.

Також члени Комітету ознайомились з процесом грануляції та пакуванням продукції хмелю на ТОВ «Хміль України». Переважна більшість хмелепродукції цього господарства реалізовується на внутрішньому ринку, а також за кордон. У 2022 році підприємство вирощувало хміль на площі 35,5 га. в тому числі плодоносних насаджень 34,0 га. При урожайності 5,7 ц/га, валовий збір 19,4 тонн.

На прикладі цих підприємств члени Комітету відзначили, що галузь хмелярства, попри війну та економічні проблеми, працює та може давати стабільні прибутки.

18 жовтня 2023 року під головуванням Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, проведено комітетські слухання на тему: «Фінансова спроможність аграрних підприємств з окупованих та деокупованих територій, які працюють на підконтрольній Україні території: ключові проблеми».

У комітетських слуханнях взяли участь заступник Голови Комітету Степан Чернявський, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов, народні депутати України Марина Нікітіна, Дмитро Соломчук, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, заступник Міністра аграрної політики та продовольства Людмила Шемелинець, Перший заступник Голови Національного банку України Катерина Рожкова, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України - Уповноважений з питань внутрішньо переміщених осіб Олексій Бородай, заступник Міністра економіки Надія Бігун, депутат Херсонської обласної ради Сергій Рибалко, в.о. Голови Правління публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» Родіон Морозов, член Правління акціонерного товариства «Укрексімбанк» Михайло Медко, керівник департаменту андерайтингу і реструктуризації кредитів корпоративних клієнтів ГО АТ «Приватбанк» Юрій Александров, член правління АТ «Ощадбанк» Наталя Буткова-Вітвіцька, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Сергій Кубах, заступник Голови громадської спілки «Всеукраїнська Аграрна Рада» Дмитро Кохан, директор громадської організації «Агровиробники окупованих територій» Іван Самойдюк та представники аграрних підприємств.

В ході виступів було зазначено, що війна в Україні та її економічні наслідки завдали значних збитків виробництву та доходам малих фермерів, які становлять майже $4,0 млрд грн. У зв’язку з проведенням бойових дій та тимчасовою окупацією, 84% аграрних підприємств призупинили свою господарську та виробничу діяльність. Сьогодні 38% агропідприємств досі не працюють, а 45% відновили свою діяльність менше, ніж на половину.

Тому, якнайшвидшого вирішення потребують питання відновлення повноцінної діяльності сільськогосподарських товаровиробників на деокупованих територіях.

Під час комітетських слухань було обговорено стан господарської та виробничої діяльність сільгосптоваровиробників на деокупованих територіях, по яким війна завдала серйозних та незворотних наслідків. Найбільших збитків аграрному сектору війна нанесла в Луганській, Херсонській, Донецькій, Харківській та Запорізькій областях. Ці регіони є лідерами і за кількістю пошкоджених та зруйнованих об’єктів.

Окремим найболючішим питанням залишається розмінування звільнених територій. Через війну 30% територій - 174 тис. кв. км, які перебували в тимчасовій окупації або в зоні бойових дій забруднені вибухонебезпечними предметами.

Вирішення зазначених проблем потребуватиме значних часових, людських та фінансових ресурсів, яких критично не вистачає. Перш за все, це банківське кредитування, яке має велике значення для поповнення обігових коштів, придбання витратних матеріалів для продовження діяльності підприємства. Водночас, знищена та пошкоджена інфраструктура ускладнює залучення кредитних ресурсів, зокрема через державні програми підтримки.

Під час комітетських слухань було зазначено, що на даний час потужним інструментом державної підтримки залишається державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», якою передбачено спрощення доступу підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, зокрема, отримання кредитів за зниженою процентною ставкою.

Проте, програма практично не працює на деокупованих територіях. Фінансові установи, навіть під державні гарантії, не хочуть співпрацювати з аграріями на деокупованих територіях, оскільки бачать там великі ризики.

В ракурсі визначення головних пріоритетів діяльності для вирішення вище зазначених проблем учасниками слухань були виділені наступні кроки, а саме:

- забезпечення пільгового кредитування для аграріїв з деокупованих територій та вирішення проблемного питання заборгованості постраждалих агровиробників за кредитами, які були отримані ще до початку повномасштабного вторгнення росії, оскільки постраждалі агровиробники не мають можливості виплачувати кошти за такими кредитами, не можуть отримати нові кредити та потребують централізованих програм реструктуризації і відстрочення зобов’язань;

- підтримка підприємств, що втратили свої потужності в окупації, релокувалися та продовжують вести свою діяльність. Зокрема, запропоновано внести зміни до програми «Доступні кредити 5-7-9%» та поширити пільгове кредитування на такі категорії с/г виробників;

- надання пільгових кредитів для фінансування інвестиційного та оборотного капіталу, пролонгації кредитів, отриманих до введення воєнного стану, надання державних гарантій за кредитами;

- передбачити в державному бюджеті на 2024 рік державну дотацію на гектар земель в деокупованих регіонах на рівні орендної плати, а також кошти на державну підтримку розмінування сільськогосподарських земель;

- передбачити для агровиробників деокупованих територій та територій, де ведуться активні бойові дії, спрощені вимоги до бронювання на період дії мобілізації працівників таких підприємств.

Учасниками слухань було резюмовано, що реалізація таких заходів стане важливим кроком для підтримки сільськогосподарських товаровиробників, виробничі потужності яких опинилися в окупації, який пришвидчить відновлення господарської діяльності на новому місці, матиме позитивний вплив на створення нових робочих місць у відповідних регіонах та на забезпечення продовольчої безпеки держави.

За результатами проведених слухань, Комітетом в установленому законодавством порядку підготовлено відповідні Рекомендації, які схвалені рішеннями Комітету.

«Круглі столи»

27 вересня 2023 року, народні депутати України – члени Комітету взяли участь у засіданні круглого столу організованому Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО та Всеукраїнською аграрною радою, на тему «18 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи відновлення».

У круглому столі взяли участь представники Мінагрополітики, органи місцевого самоврядування, благодійні організації, делегації держав-партнерів та фермери з усіх куточків України.

Під час свого виступу, Головою Комітету Олександром Гайду було зазначено, що протягом повномасштабного вторгнення агросектор зазнав прямих збитків на суму 8,7 млрд доларів. До них відносяться втрати сільськогосподарської техніки, тваринництва, багаторічних культур, виробництв, готової продукції тощо. Існує й інша вагома проблема - знищення сільськогосподарської логістики та інфраструктури.

Головою Комітету було запропоновано, аби вже зараз мати можливість фіксувати завдану шкоду та в подальшому отримати за неї компенсацію, розробити механізм зернових репарацій спільно з Мінагрополітики, аграріями та міжнародними партнерами, оскільки підтримка потрібна аграріям зараз. Було наголошено на розмежуванні програм допомоги, адже проблеми у аграріїв різняться і вести власну діяльність на деокупованих територіях значно складніше, ніж підприємствам розташованим на підконтрольній території. Тому фермерам на деокупованих територіях потрібна окрема посилена фінансова або грантова підтримка, що надаватимуться виключно під їх потреби.

26 жовтня 2023 року під головуванням Голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду та Голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка проведеного спільне засідання круглого столу на тему: «Проблемні питання ветеринарно-санітарного благополуччя населення та захисту довкілля: утилізація трупів тварин, у тому числі загиблих внаслідок надзвичайної ситуації чи у разі спалаху інфекційних хвороб».

Активну участь в обговоренні взяли заступник Голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексій Соловйов, т.в.о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко, перший заступник Голови Фонду державного майна України Денис Шугалій, заступник Міністра охорони здоров’я - головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін, заступник Голови Державного агентства водних ресурсів України Ігор Гопчак, начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Центрального управління контролю якості Міністерства оборони України Олексій Артюшин, директор ДП «Укрветсанзавод» Сергій Заглоцький та Голова громадської ради при Держпродспоживслужбі Віталій Башинський.

Під час круглого столу було наголошено, що зараз Україна відчуває жахливі наслідки війни, які несуть негативний вплив на довкілля та системи життєзабезпечення населення. Особливо це стосується руйнування Каховської ГЕС, яке стало другою за масштабом техногенною катастрофою в історії України. Внаслідок руйнування Каховської ГЕС завдано непоправної шкоди сільському господарству регіону, в тому числі галузі тваринництва.

Поряд з цим, в деяких регіонах, зокрема в особистих селянських господарствах Київської області, було зареєстровано випадки захворювання на африканську чуму свиней.

Завдання щодо удосконалення системи державного контролю за утилізацією харчових відходів та відходів тваринного походження, вирішення зазначеної проблеми визначено одним із пунктів Указу Президента України №681/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 жовтня 2023 року «Про стан забезпечення продовольчої безпеки».

Учасники круглого столу акцентували увагу на тому, що утилізація відходів тваринного походження має здійснюватися відповідно до всіх правил та процедур, які відповідали б європейським стандартам.

Важливо здійснювати необхідні заходи щодо утилізація трупів тварин, у тому числі загиблих внаслідок надзвичайної ситуації чи у разі спалаху інфекційних хвороб. Оскільки це стосується не тільки екологічної, а й продовольчої безпеки, то необхідно вже зараз вирішувати цю проблему і забезпечити безпечне існування людини та довкілля.

Особливу увагу учасники звернули на повноваження Держпродспоживслужби при здійсненні державного ветеринарно-санітарного контролю за збором, утилізацією та знищенням загиблих тварин і відходів тваринного походження, а також роль та можливості ДП «Укрветсанзавод», яке на даний час знаходиться у сфері управління Фонду державного майна.

У цьому зв’язку народні депутати України з метою диверсифікації заходів з утилізації та видалення побічних продуктів та відновлення роботи потужностей (об’єктів) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження звернули увагу на необхідність збереження профілю державного підприємства «Укрветсанзавод» у разі прийняття Фондом державного майна рішення про його приватизацію.

12 жовтня 2023 року відбулась робоча нарада щодо обговорення положень проект Закону про хміль та хмелепродукти (реєстр. № 9234) та проекту Закону про особливості вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі (реєстр. № 9234-1).

13 жовтня 2023 року відбулась робоча зустріч щодо обговорення євроінтеграційного законопроекту «Про виноград та продукти виноградарства» реєстр. № 9139, який готується до другого читання.

В обговоренні взяли участь Голова Комітету Олександр Гайду, заступник Голови Комітету Степан Чернявський, голова підкомітету з питань євроінтеграції Марина Нікітіна, голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Андрій Богданець, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, керівник сектору сільського господарства Представництва Європейського Союзу в Україні Крістіан Бен Хелл, директор Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова» Ірина Ковальова, представники галузевих асоціацій виноградарської та виноробної галузі, ключових та крафтових виробників вина.

Під час обговорення законопроекту представник ЄС наголосив на необхідності існування в Україні ефективної законодавчої бази для виноградарства та виробництва винних виробів, яка відповідає нормам і стандартам ЄС. У зв’язку з отриманням статусу кандидата в члени Європейського Союзу виникає необхідність швидкого впровадження вимог ЄС у цій сфері, зокрема Регламентів ЄС 1308/2013 щодо вина та 251/2014 щодо ароматизованих вин.

Оскільки сільське господарство є однією з провідних галузей промисловості в Україні та опорою її економіки, то і надалі воно відіграватиме важливу роль у розвитку країни. Це також стосується виноградарства та виноробства для сталого існування якого необхідно створення еквівалентної правової бази. Під час заходу також обговорювалось питання надання українським виробникам вина певного перехідного періоду для адаптації до нових правил на ринку вина тощо.

Особливу увагу народні депутати України - члени Комітету приділили питанню щодо майбутнього вступу України до родини ЄС і наголосили, що кожен рік перехідного періоду в будь якій галузі сільського господарства спричинить для України відповідну затримку.

30 листопада 2023 року на базі підкомітету з питань земельних відносин у режимі відеоконференції (ZOOM) відбулась робоча нарада стосовно дискусійних положень проектів Законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів з попередження нецільового використання земель Каховського водосховища (реєстр. № 10135) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель, яке займало Каховське водосховище (реєстр. № 10135-1).

13 грудня 2023 року у Комітеті з питань аграрної та земельної політики відбулось засідання робочої групи щодо обговорення проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України (реєстр. № 9627).

08, 15 та 25 вересня 2023 року Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олекспндр Гайду, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Марина Нікітіна та голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов, народний депутат – член Комітету Богдан Торохтій, керівник секретаріату Олександр Старинець та представники секретаріату Комітету взяли участь у серії воркшопів «Україна та приєднання до Європейського Союзу: Сільське господарство та розвиток сільських територій» у КВЦ «Парковий».

Розглянуто наступні теми:

- Сільське господарство в Європейському Союзі: Acquis ЄС та Спільна сільськогосподарська політика (ССП) (Спільна політика у сфері рибальства).

- Спільна сільськогосподарська політика: Перший стовпчик (Pillar 1).

- Спільна сільськогосподарська політика: Другий стовпчик (Pillar 2.)

- IPARD (ІПАРД) та подібні програми.

- Закони, регуляції та директиви, процес прийняття правових рішень щодо аграрної політики та розвитку сільских територій.

- Функції відповідних дирекцій (DG Agri, DG Trade, DG Near, DG Environment, DG Mare) тощо.

- Установи та підходи (Агентство платежів/FADN тощо).

- Зелений курс та Від ферми до столу.

- Безпека харчових продуктів та сертифікація.

Захід проводиться в рамках проекту ЄС "Інституційна та політична реформа дрібного сільського господарства" (IPRSA) спільно з Всеукраїнською асоціацією громад за фінансової підтримки ЄС.

30 листопада 2023 року, за сприянням Київської школи економіки (KSE) та підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) відбулась публічна дискусія «Ринок земель в Україні: стан, ефективність, прозорість».

Участь у заході взяли Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов, Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, Директор Місії USAID в Україні Джеймс Хоуп, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик, перший заступник Міністра юстиції України Євгеній Горовець, в.о. Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитро Макаренко, заступник керівника управління мінімізації корупційних ризиків та антикорупційної експертизи НАЗК Інна Запоровська, директорка Департаменту фінансової стабільності Національного банку України Первін Дадашова, в.о. голови правління Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, віце-президент Нотаріальної палати України Інна Бернацька, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) Сергій Кубах, експерт із аграрної та земельної політики KSE Агроцентр Роман Нейтер, аграрії та експерти.

Програмою USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) було презентовано поточний стан та перспективи розвитку ринку земель в України. Зокрема, було зазначено, що земельний ринок в Україні попри умови воєнного часу демонструє високий потенціал, наповнює бюджет, забезпечує дохід власникам ділянок та сприяє залученню інвестицій.

Учасники заходу обговорили питання ефективності та прозорості ринку земель, питання його публічного моніторингу, пріоритетні кроки для повноцінного функціонування ринку землі та його вплив на економіку країни.

07 вересня 2023 року з нагоди 30-и річчя заснування молокопереробного підприємства ТОВ «Фірма «Фавор», Головою Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександром Гайду, керівником секретаріату Комітету Олександром Старинцем та представниками секретаріату Комітету проведено робочу зустріч з керівництвом Товариства.

Діяльність ТОВ «Фірма «Фавор» з першого дня його створення у 1993 році зорієнтована, на задоволення потреб споживачів молока і молочних продуктів. Основною метою є випуск якісної та безпечної продукції з коров’ячого незбираного молока у широкому асортименті та за доступними цінами. Фірма «Фавор» - це ефективне молокопереробне підприємство з сучасними технологічними лініями, яке реалізує свою продукцію до шкіл, дитячих садочків, санаторіїв та лікарень столиці.

Стратегічними питаннями для підприємства є збереження існуючих та освоєння нових ринків збуту продукції та впровадження інноваційних технологій якісної та безпечної продукції на основі європейських вимог.

28 вересня 2023 року відбулась робоча зустріч Голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду та керівника секретаріату Комітету Олександра Старинця з новопризначеним Генеральний директор УКАБ Олегом Хоменко. Під час зустрічі обговорено актуальні питання аграрного бізнесу, що потребують нагального вирішення під час війни.

З метою підтримки тісної комунікації з міжнародними партнерами щодо забезпечення українських фермерських господарств за коштами міжнародної технічної допомоги, налагодження нових логістичних маршрутів, вдосконалення законодавчого забезпечення інтеграції вітчизняного агросектору у європейський та світовий простір Комітетом з питань аграрної та земельної політики проведено за звітній період ряд зустрічей з представниками європейських парламентів та міжнародних партнерів, а саме:

25 жовтня 2023 року в рамках налагодження двосторонньої співпраці між комітетами Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики була проведена зустріч в режимі відеоконференції з депутатами Комітету Європейського парламенту з питань сільського господарства та сільського розвитку і координаторами AGRI.

У зустрічі взяли участь заступник Голови Комітету Сергій Рудик, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Марина Нікітіна, народні депутати України – члени Комітету Артур Герасимов, Сергій Бунін, Сергій Лабазюк, Дмитро Соломчук, Микола Кириченко, Богдан Торохтій, а також депутати Комітету Європейського парламенту Герберт Дорфман, Клара Агілера, Ульріке Мюллер, Мартін Хойслінг, Іван Давид, Вероніка Вречіонова, Люк Мін Фланаган.

З вітальним словом до учасників зустрічі звернулись Голова Комітету Європарламенту Норберт Лінс та Голова Комітету Олександр Гайду.

В ході зустрічі обговорили гострі питання, які надважливі для підтримки та забезпечення подальшого експорту аграрної продукції України, збереження темпів транзиту української сільськогосподарської продукції через держави-члени ЄС до третіх країн, збереження Україною статусу гаранта продовольчої безпеки світу.

Народними депутатами України-членами Комітету було зазначено, що з першого дня військової агресії рф проти України всі країни-члени Європейського Союзу показали свою солідарність у підтримці України. Завдяки цьому Україна в найскладніші часи отримала статус країни-кандидата в ЄС.

Тому зараз відбувається важливий етап відносин між Україною та Європейським Союзом, під час якого Україна має на всіх рівнях, зокрема на законодавчому, виконати свої зобов’язання відповідно до набутого статусу.

В цьому ракурсі Голова Комітету Олександр Гайду зазначив, що попри військову агресію росії проти України Комітет працює безперервно. І в цей час головним пріоритетом роботи Комітету є імплементація європейських норм у сільському господарстві, санітарних і фітосанітарних заходах, а також удосконалення сфери захисту здоров’я та забезпечення благополуччя тварин, ветеринарної практики, врегулювання питання об’єднань сільськогосподарських товаровиробників в частині імплементації норм щодо спільних аграрних ринків, виробництва виноробної продукції, продовження земельної реформи.

Також було зазначено, що завданням аграрної галузі, зокрема і Комітету на законодавчому рівні, вже другий рік поспіль залишається забезпечення продовольчої безпеки українців, підтримка аграріїв та збереження статусу гаранта продовольчої безпеки світу. Тому, аграрному сектору дуже важлива подальша підтримка Європейського Союзу, яка може гарантувати забезпечення продовольчої безпеки в світі.

Голова Комітету Норберт Лінс зазначив, що окрім підтримки України з боку Європейської спільноти, депутати Європарламенту готові скласти спільну «дорожню карту» подальшої законодавчої співпраці з Комітетом з питань аграрної та земельної політики, зокрема щодо імплементації та адаптації норм ЄС.

Народні депутати України – члени Комітету висловили вдячність колегам з Європейського парламенту за непохитну підтримку України та посилену співпрацю у запобіганні продовольчої кризи в країнах Європи та світу.

15 листопада 2023 року, у м. Ганновер, Німеччина в рамках виставки «Agritechnica 2023» за сприянням Німецько-українського агрополітичного діалогу у співпраці з Німецько-українською кооперацією з органічного сільського господарства відбувся круглий стіл на тему: «Перспективи розвитку сільського господарства. Як можна досягти успіху в інтеграції до ЄС та сталому відновленні?».

У круглому столі взяли участь Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олег Мейдич, керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, член наглядової ради Німецького сільськогосподарського товариства Мартiн Умхау, керівник Директорату з розвитку насінництва та охорони прав інтелектуальної власності на сорти рослин Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Микола Мельник, керівник проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог» Марія Ярошко, експерт з агроекології ГО «Екодія» Анна Даниляк, голова правління організації водокористувачів «Вода Життя» Михайлина Капаруліна, голова Євроінтеграційного комітету УКАБ Олександра Авраменко, керівник виробничого інжинірингу аграрної компанії ТОВ «УІФК-Агро» Олександр Цай, керівник ТОВ «РІТТЕР БІО АГРО» Мартін Ріттер.

Учасниками заходу було зазначено, що військова агресія рф проти України призвела до скорочення виробництва на 40% сільськогосподарських культур в Україні, значних матеріальних та фінансових збитків, порушень логістики, втрат врожаю, а також нанесла значної економічної шкоди виробництву та доходам малих фермерів. Всупереч цим обставинам Україна разом з міжнародними партнерами вживають всіх заходів для збереження продовольчої безпеки у світі.

Також було констатовано, що європейська перспектива подальшого розвитку України сьогодні є одним з політичних пріоритетів країни. У цьому контексті подальший розвиток аграрної політики має бути орієнтований на європейські стандарти та вимоги. Це стосується стандартів якості та безпеки сільськогосподарської продукції, охорони навколишнього середовища, простежуваності у виробництві продукції рослинного та тваринного походження та рибальства.

На сьогодні імплементація законодавства ЄС дає можливість багатьом українським компаніям, які працюють в аграрному секторі економіки, отримати її європейську сертифікацію. Це дає змогу працювати з Євросоюзом та багатьма іншими країнами без додаткової реєстрації та сертифікації. Більшість країн світу визнають ці сертифікати, видані в країнах ЄС.

Окрім цього актуальним залишається питання логістики експорту української агропродукції, оскільки закінчився термін дії зернового коридору і експортери переорієнтують логістику на дунайські порти та сухопутні маршрути через західні кордони.

16 листопада 2023 року, у м. Брюссель, Королівство Бельгія була проведена робоча зустріч в рамках налагодження двосторонньої співпраці між Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики та Комітетом Європейського парламенту з питань сільського господарства та сільського розвитку.

У зустрічі взяли участь Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Марина Нікітіна, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов, народний депутат України – член Комітету Сергій Лабазюк, Голова Комітету Європарламенту з питань сільського господарства та сільського розвитку Норберт Лінс, депутати – члени Комітету Жозе Мануель Фернандес, Юозас Олекас, Дачан Чолош, заступник Представника України при Європейському Союзі Сергій Терешко, перший секретар Представництва України при Європейському Союзі Віталіна Кицун.

Учасниками заходу були обговорені питання щодо посилення комунікації між парламентарями України та Європейського Союзу, налагодження галузевого діалогу та співпраці в частині транзиту та експорту української аграрної продукції, інвестиційних проектів в аграрний сектор економіки України, нових спільних проектів для відновлення та розвитку фермерства і сільських територій України, а також відкриття нових ринків збуту сільськогосподарської продукції.

19 грудня 2023 року, за ініциативи народного депутата України – члена Комітету Дмитра Соломчука, за сприянням благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Жнива Перемоги», у КВЦ «Парковий», представниками Комітету з питань аграрної та земельної політики взято участь у конференції VICTORY HARVEST.

У заході взяли участь Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов, голова підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Дмитро Костюк, член Комітету Володимир Тимофійчук, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури україни Юрій Васьков, голови Херсонської ОДА Олександр Прокудін та Харківської ОДА Олег Сінєгубов, т.в.о.голови ДСНС України Володимир Демчук, голова Правління АТ «Укрзалізниця» Євген Лященко, Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки Юлія Свириденко, віце-прем’єр-мінстр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, засновник The Howard G. Buffet Foundaiton Говард Баффет, посол США в Україні, представники міжнародних організацій USAID, WFP, HALO TRUST, Project Expedite Justice, MERCY CORPS та інші.

Прийом громадян

Особистий прийом громадян народними депутатами України в адміністративних будинках Верховної Ради України на період дії воєнного стану призупинено.

Опрацювання вхідної кореспонденції

За період роботи десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання у Комітет надійшло і опрацьовано 1273 листів, звернень, заяв, скарг та інших матеріалів від народних депутатів України, органів державної влади, громадських організацій та громадян.

За результатами розгляду та з метою реагування на порушення законності звернення, скарги, заяви і матеріали до них скеровувалися для відповідного реагування в межах, встановлених законами, органам державної влади та місцевого самоврядування.

Секретаріатом Комітету постійно здійснюється організаційно-інформаційне та консультативно-методичне забезпечення діяльності Комітету, проводиться робота з інформаційного наповнення веб-сайту Комітету з метою оприлюднення стенограм, протоколів та аудіозаписів усіх його засідань.

*У серпні поточного року Комітетом також проводилась активна робота, зокрема.

За поданням Комітету Верховною Радою України прийнято:

- в цілому євроінтеграційний Закон України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» (реєстр. № 5839), № 3339-ІХ від 23.08.2023;

- у першому читанні проект Закону про виноград та продукти виноградарства (реєстр. № 9139 від 22.03.2023). Законопроект є євроінтеграційним та розроблено з метою приведення у відповідність норм законодавства у галузі виноградарства та виноробства з вимогами міжнародних правил щодо ведення виноградарства та виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання і захисту географічних зазначень вин, ароматизованих винних продуктів, контролю у сфері виноградарства та виноробства, а також створення сприятливих умов щодо розвитку суб’єктів господарювання всіх форм власності та виробництва високоякісної продукції, зокрема, з особливими властивостями, що обумовлені природними умовами та людським фактором території походження.

Проведено засідання підкомітетів, комітетські слухання, круглі столи та робочі наради, зокрема:

З 03 серпня 2023 року підкомітетом з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції проведено низку засідань (зокрема 3, 4, 8, 14-16, 22 серпня) щодо опрацювання до другого читання євроінтеграційного проекту Закону України «Про державне регулювання сфери захисту рослин» (реєстр. № 8340).

17 серпня 2023 року у режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення ZOOM відбулося засідання підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі щодо обговорення доопрацьованого до другого читання законопроекту реєстр. № 8025.

28 серпня 2023 року під головуванням Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду у Волинській області відбулись комітетські слухання на тему: «Логістичні шляхи експорту вітчизняної аграрної продукції суходолом в умовах воєнного стану».

У заході взяли участь: голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції Марина Нікітіна, голова підкомітету з питань розвитку базових галузей в агропромисловому комплексі Маргарита Шол, народні депутати України Тетяна Грищенко, Валерій Стернійчук, Дмитро Соломчук, Вячеслав Рубльов, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня, начальник Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, начальник управління агропромислового розвитку Волинської обласної військової адміністрації Юрій Юрченко, начальник Луцької районної військової адміністрації Анатолій Костик, в.о. начальника Головного управлінні Держпродспоживслужби у Волинській області Микола Слєсарєв, виконуючий обов’язки начальника Волинської митниці Держмитслужби Юрій Іваськів, представник Держслужби з безпеки на транспорті у Волинській області Вадим Бірук та представники агропромислової галузі Волинської області.

Учасниками заходу було відзначено, що у зв’язку зі зривом рф «Зернової ініціативи» виникла необхідність вивозити через кордони з країнами ЄС («Шляхами солідарності») на 1-1,5 млн тонн зерна більше щомісяця.

Це можливо шляхом вивезення зерна через порти країн Балтії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії та Словенії. Такі маршрути мало використовуються внаслідок складної та дорогої логістики у порівнянні з іншими маршрутами. Різниця у вартості перевезення до віддалених від України портів Німеччини, Хорватії, Словенії та країн Балтії у порівнянні з портами Румунії та Польщі складає від 17 до 53 доларів США/тонну.

З огляду на наведене, під час слухань обговорено запровадження «зеленого коридору» для української агропродукції до портів зазначених країн, в рамках якого проведення санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролів буде перенесено з прикордонних пунктів пропуску з Україною на територію країни призначення вантажу, що забезпечить значне збільшення об’ємів експорту.

Функціювання такого коридору потребуватиме субсидій зі сторони Європейської Комісії для компенсації додаткових логістичних витрат на перевезення в орієнтовному розмірі 30 євро/т. Запровадження цих заходів дозволить українським аграріям додатково вивозити за нормальною ціною 1-1,5 млн тонн агропродукції щомісяця транзитом через країни ЄС, таким чином уникаючи конфлікту із Польщею, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Болгарією.

Учасниками слухань, також було зазначено, що з метою сталого функціонування альтернативних суходільних транспортних шляхів на заході України, доцільно будувати сучасні мультимодальні логістичні центри з розвиненою інфраструктурою та обладнанням для тимчасового зберігання та перевалки зерна, що дозволяє власнику вантажу користуватися усіма перевагами морського порту на суші – «сухі порти».

Такі логістичні хаби вже функціонують на Рівненщині, Львівщині та Тернопільщині, а на Волині додатково будуються ще два «сухі порти», річною пропускною здатністю – 3 млн тонн. До повномасштабного вторгнення росії через Волинь транспортували в середньому 110-115 тисяч тонн зернових та технічних культур. Торік Волинь експортувала понад 1,5 мільйона тонн до моменту зупинки експорту. Експорт через ці два порти збільшить спроможність Волині у декілька разів.

29 серпня 2023 року у м. Луцьк відбувся круглий стіл Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на тему «Актуальні питання законодавчого забезпечення розвитку галузі хмелярства».

В роботі круглого столу взяли участь: Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, голови підкомітетів Комітету Марина Нікітіна та Маргарита Шол, члени Комітету Валерій Стернійчук, Тетяна Грищенко, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня, начальник Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, заступник Волинської обласної військової адміністрації Олександр Троханенко, керівники пивоварних підприємств та виробники хмелю.

Учасники круглого столу обговорили основні проблеми розвитку хмелярства в умовах воєнного стану та необхідність внесення змін до законодавчих та нормативно-правових актів з метою адаптації вимог Європейського Союзу в цій галузі.

Зокрема, учасники прийшли до висновку, що особливу увагу необхідно приділити збільшенню площ під насадженнями хмелю, адже за останні 30 років площі вирощування хмелю в Україні зменшилися з майже 7,5 тис. га (1990 р.) до 400 га (2022 р.), тобто у 18,5 разів. Цей обсяг площ забезпечує лише 20% потреби пивоварних компаній у хмелі, решта імпортується.

Під час круглого столу наголошувалось, що для галузі потрібно досягнути балансу у використанні вітчизняної хмелесировини та імпортної. Бо наразі лише регіональні пивоварні заводи та частина крафтових пивоварень використовують гранульований хміль вітчизняного виробництва. У результаті такої політики вітчизняні хмелевиробники практично витіснені з українського ринку.

Якість вітчизняної хмелепродукції не поступається іноземній і за своїми показниками відповідає і вітчизняним стандартам, і критеріям, які встановлені Регламентами ЄС.

Значний інтерес до продуктів переробки ароматичного хмелю спостерігається зі сторони крафтового пивоваріння, яке останнім часом інтенсивно розвивається у багатьох країнах і в Україні також.

За підсумками роботи круглого столу його учасники зазначили, що завдяки використанню в Україні нових високопродуктивних сортів, інноваційної технології ведення виробництва та кінцевої переробки продукції, забезпечення технікою, добривами, засобами захисту, що дозволить збільшити обсяги виробництва хмелю та валового збору альфа-кислот з одиниці площі і завдяки цьому зменшення втрат продукції, дадуть змогу вітчизняним хмелевиробникам на належному рівні конкурувати з продукцією іноземного виробництва.

За умови вирішення нагальних питань Україна матиме можливість поставляти на ринок хміль відмінної якості, що вона вже неодноразово доводила в минулому. Для цього ми повинні зробити ряд дієвих кроків для імплементації права Європейського Союзу до законодавства України у сфері хмелярства.

08 серпня 2023 року відбулась робоча нарада щодо обговорення положень проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України (реєстр. № 9627).