ЗВІТ про роботу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики за період роботи одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання

Опубліковано 06 вересня 2024, о 09:50

Затверджено рішенням Комітету

від 5 вересня 2024 року (протокол № 157)

ЗВІТ

про роботу Комітету Верховної Ради України

з питань аграрної та земельної політики за період роботи одинадцятої сесії

Верховної Ради України дев’ятого скликання

(лютий 2024 року-вересень 2024 року)

Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» діяльність Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики (далі – Комітет) протягом одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання була спрямована на здійснення законопроектної роботи, підготовку й попередній розгляд питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання організаційної та контрольної функцій Комітету.

Протягом одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання до Комітету надійшло 16 законопроектів, з опрацювання яких Комітет визначений головним, та 33 законопроекти, до яких Комітет має подати свої пропозиції.

На розгляді в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики за період роботи одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання знаходилося 107 законодавчих актів, щодо яких Комітет визначений головним, з них 4 євроінтеграційних галузевих законопроекта.

Законопроектна робота Комітету

Основні зусилля Комітету протягом одинадцятої сесії дев’ятого скликання були спрямовані на виконання законопроектної функції Комітету. За результатами розгляду Верховною Радою України за вказаний період прийнято в цілому 5 Законів України, з опрацювання яких Комітет визначено головним:

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України від 06.02.2024 № 3563-ІХ. Закон передбачає створення сприятливих умов для реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на відновлення економіки України під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій шляхом спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок.

2. Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні від 23.04.2024 № 3645-IX. Закон передбачає спрощення процедур ввезення та обігу на території України сортів бавовника та встановлення можливості на період воєнного стану та протягом двох років з дня його завершення або скасування:

- спрощеної процедури державної реєстрації сортів та державної реєстрації прав на сорти бавовника без проведення кваліфікаційної експертизи;

- ведення в обіг насіння сортів бавовника та його використання без проведення сертифікації насіннєвого матеріалу.

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту

інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин від 20.08.2024 № 3898-IX. Законом передбачено, зокрема:

- продовження строку оформлення невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, здійснення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок (з 2025 року до 2028 року);

- відновлення обов’язковості підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників (на сьогодні норма зупинена на час військового стану);

- продовження до 2026 року реалізації пілотного проекту із внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованими інженерами-землевпорядниками;

- надання можливості використання коштів, які надійшли до відповідних бюджетів в порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва на розроблення робочих проектів землеустрою та реалізацію заходів, які передбачені цими проектами;

- встановлення, що кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського призначення, які залишились у місцевих бюджетах до скасування інституту втрат сільськогосподарського виробництва, витрачаються на охорону земель.

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури від 21.08.2024 № 3913- IX. Законом пропонується, зокрема:

1) визначити особливості порядку надання земельних ділянок для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж із встановленням, що:

- розгляд клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, для зазначених цілей або надання мотивованої відмови у його наданні здійснюється відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах їх повноважень у двотижневий строк з дня отримання такого клопотання;

- не вимагається погодження із Кабінетом Міністрів України питання зміни цільового призначення земельних ділянок державної чи комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки площею 0.05 га виводяться із складу таких категорій для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж;

- укладення договору оренди земельної ділянки для зазначених цілей відбувається протягом двох тижнів з дати прийняття рішення відповідного органу про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду, якщо особою, заінтересованою в передачі земельної ділянки в користування, не заявлено більш пізній строк для укладення договору оренди.

2) визначити одним із видів земельного сервітуту право розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж. Передбачається, що вказаний сервітут може бути встановлений строком не менше ніж на 5 років ( у разі якщо сервітуарій не ініціює встановлення меншого строку), але не більшим за строк, на який земельна ділянка передана у користування.

При цьому у законі пропонується закріпити правило, за яким орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності, або землекористувач приймає рішення про надання згоди на встановлення зазначеного земельного сервітуту на сформованій земельній ділянці та забезпечує укладення договору про встановлення земельного сервітуту або надає мотивовану відмову у його встановленні протягом двох тижнів з дня подання клопотання заявником.

3) встановити, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок, передачі їх в оренду, встановлення земельного сервітуту, розроблення та затвердження документації із землеустрою, нормативної грошової оцінки земельних ділянок за клопотаннями осіб, заінтересованих у передачі земельної ділянки у користування для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж, скликається один раз на два тижні у разі наявності поданих до відповідної ради клопотань. При цьому строки повідомлення про рішення про скликання сесії ради депутатів і населення з цього питання населення скорочуються з 10 днів до 5 календарних днів до сесії.

4) встановити, що будівництво споруд для розгортання електронних комунікаційних мереж, особою якій належить право земельного сервітуту для вказаних потреб, може здійснюватися на земельних ділянках будь-якого цільового призначення;

5) передбачити, що не вимагається встановлення земельного сервітуту або отримання інших прав користування такою земельною ділянкою у випадку реконструкції ліній електронних комунікаційних мереж (ліній зв’язку) на відповідній земельній ділянці, що здійснюється відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;

6) встановити скорочений строк розгляду відповідними органами при наданні у користування земельної ділянки або встановлення земельного сервітуту поширюється на випадки розміщення лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

7) врегулювати порядок набуття у власність земельних ділянок державної, комунальної власності під рибогосподарськими технологічними водоймами;

8) законодавчо закріпити істотні умови договору про встановлення земельного сервітуту тощо;

Крім того, однією із новел, які пропонується актом, є процедура формування та державної реєстрації земельних ділянок на територіях проведення бойових дій та тимчасово окупованих територіях, зокрема визначається, що це відбувається без проведення землевпорядних робіт в натурі (на місцевості). При цьому встановлюється обов’язковість уточнення відомостей Державного земельного кадастру про такі земельні ділянки після припинення дії воєнного стану.

5. Про виноград, вино та продукти виноградарства від 22.08.2024 № 3928- IX. Законом врегульовано вимоги для виробництва і обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними зазначеннями, аналогічні до сучасних правил в країнах ЄС. Завдяки чому буде спрощено вихід української виноробної продукції на міжнародні ринки. Прийнятий акт:

-імплементує міжнародні енологічні (виноробні) практики; Це практики Міжнародної організації виноградарства та виноробства (OIV), застосовані у всіх виноробних країнах.

-передбачає створення єдиної державної інформаційної системи «Виноградарсько-виноробний реєстр», яка включатиме відомості про виробників винограду, виробників виноробної продукції, виноградні ділянки;

-встановлює простежуваність виноградно-виноробної продукції від лози до пляшки, аналогічне маркування з ЄС, а також цифровізує сферу;

-сприяє вирішенню проблеми з виробництвом та обігом вина із географічними зазначеннями аналогічно до сучасних правил в країнах ЄС.

Крім того, закон матиме позитивний вплив на підвищення якості виноробної продукції; захисту вітчизняного виробника; усунення чинників, що спотворюють конкуренцію та простежуваність виноградно-виноробної продукції від лози до пляшки.

За поданням Комітету протягом звітної сесії Верховною Радою України прийнято у першому читанні:

- проект Закону про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів (реєстр. № 9545 від 31.07.2023). Законопроектом визначено основні правові, економічні та організаційні засади забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції виробленої з них, починаючи з етапу вилову риби та закінчуючи етапом реалізації кінцевому споживачу. Також проект спрямований на усунення бар'єрів для вільної торгівлі з Європейським Союзом. Впровадження сертифікатів походження, вилову, реекспорту водних біоресурсів та свідоцтва про переробку простежуваних водних біоресурсів та/або продукції з них, створить сприятливі умови для експорту та імпорту, сприяючи розширенню міжнародної співпраці і розвитку нових ринків;

- проект Закону про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства (реєстр. №8119 від 10.10.2022). Законопроектом передбачається створення нового інвестиційного законодавства задля розвитку рибної галузі, запровадження механізмів рівного доступу до ресурсу, одночасно залучивши на ринок додаткові кошти для розвитку не тільки галузі рибного господарства, а також й інших сфер економіки України. Зокрема, проект акту визначає правові та організаційні засади залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства, у тому числі аквакультури та марикультури в частинах рибогосподарських водних об'єктів, акваторіях внутрішніх морських вод, територіального моря, акваторіях виключної (морської) економічної зони України та прибережних захисних смуг. Також проектом Закону передбачено впровадження ефективного та раціонального використання водних біоресурсів у відповідних рибогосподарських водних об’єктах, збільшення їх рибопродуктивності, збереження навколишнього природного середовища, а також забезпечення прозорості, рівності та конкурентності;

- проект Закону про хміль та хмелепродукти (реєстр. № 9234-д від 09.02.2024). Цей законопроект спрямований на приведення у відповідність до стандартів Європейського Союзу основних принципів та вимог до вирощування, виробництва, переробки, маркування, сертифікації хмелю та хмелепродуктів, а також правових основ діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання та порядку державного контролю у цій галузі. Положеннями законопроекту визначаються:

загальні вимоги до сертифікації хмелю (хмелепродуктів);

вимоги до сертифікаційних центрів та порядок їх включення до Реєстру сертифікаційних центрів;

порядок здійснення компетентним органом контролю за діяльністю сертифікаційних центрів;

особливості маркування хмелю (хмелепродуктів) та порядок офіційного нагляду за цим процесом;

зміст сертифікатів хмелю та хмелепродуктів;

порядок та особливості підготовки, переробки та змішування хмелю;

вимоги до ввезення (пересилання) хмелю та хмелепродуктів.

Також проектом Закону визначено діяльність та основні повноваження об’єднання виробників хмелю та хмелепродуктів, а також врегульовано процедуру державного контролю та притягнення до відповідальності за порушення законодавства у галузі хмелю та хмелепродуктів.

Комітетом підготовлені і очікують розгляду Верховною Радою України наступні актуальні проекти законів:

- про інформаційно-комунікаційну систему "Державний аграрний реєстр" (реєстр. № 11063-д від 25.06.2024), метою якого є вдосконалення механізму надання державної підтримки, підтримки за рахунок коштів місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, грантів у сільському господарстві чи іншої допомоги, ведення та адміністрування Державного аграрного реєстру, а також приведення положень, які регулюють функціонування Державного аграрного реєстру у відповідність до вимог Закону України «Про публічні електронні реєстри»;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму забезпечення землями сил оборони (реєстр. № 11335 від 12.06.2024), метою якого є створення правової основи для спрощення процедури зміни цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Засідання Комітету

З метою реалізації поставлених завдань Комітетом з питань аграрної та земельної політики впродовж одинадцятої сесії дев’ятого скликання було організовано і проведено 16 засідань Комітету (з них 11 у режимі відеоконференції).

На цих засіданнях розглянуто і обговорено 43 питання, в тому числі 17 законопроектів, з підготовки і попереднього розгляду яких Комітет визначений головним, інші питання стосувалися організації роботи та контрольної функції Комітету.

Для забезпечення основних напрямів діяльності у Комітеті, організовано і проведено низку засідань підкомітетів, а саме:

- підкомітетом з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі проведено засідання: щодо опрацювання проекту Закону про Державний аграрний реєстр (реєстр. № 11063) та проекту Закону про Державний аграрний реєстр (реєстр. № 11063-1), щодо результатів фінансово-господарської діяльність акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у 2023-2024 рр.;

- підкомітетом з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції проведено низку засідань щодо опрацювання до другого читання євроінтеграційного проекту Закону України про виноград та продукти виноградарства (реєстр. № 9139).

- підкомітетом з питань інновацій та інфраструктури в сфері агропромислового комплексу проведено засідання щодо ефективності використання рухомого складу логістичних перевезень аграрної продукції.

В рамках реалізації організаційної та контрольної функції Комітетом було заслухано:

-інформацію Міністерства економіки України про стан гуманітарного розмінування земель;

-інформацію Міністра аграрної політики та продовольства України та заступника Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо ситуації, яка склалася на українсько-польському кордоні;

-інформацію Мінінфраструктури та АТ «Укрзалізниця» щодо ефективності використання рухомого складу логістичних перевезень аграрної продукції;

-інформацію Громадської ради при Державному агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм щодо окремих питань функціонування галузі рибного господарства за час дії воєнного стану;

-інформацію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо стану кредитування посівної компанії.

«Круглі столи», засідання робочих груп, робочі зустрічі, Парламентські та комітетські слухання, наради та інші заходи за участю Комітету

Комітетські слухання

8 лютого 2024 року відбулись виїзні комітетські слухання у приміщенні Яготинської міської ради Київської області на тему: «Молочна галузь України: стан, проблеми та шляхи їх вирішення».

В ході виступів було зазначено, що питання стану молочної галузі України є досить актуальним, як основної складової аграрного сектору, і відіграє важливу роль у забезпеченні населення молоком та молочною продукцією, а також має велике значення для продовольчої безпеки країни.

Голова Комітету Олександр Гайду зауважив, що воєнні дії на території України нагадали всьому світу, що таке продовольча безпека та яку важливу роль у ній відіграє Україна. Для вітчизняних виробників 2022 рік став точкою неповернення і різким поштовхом до зміни умов функціонування молочної галузі та перегляду стратегії управління виробництвом.

Учасники комітетських слухань обговорили основні проблеми молочної галузі, а саме: обмежені можливості експорту української молочної продукції через ЄС, збільшення собівартості виробництва, втрата виробничих потужностей на окупованих територіях, імпорт молочної продукції з ЄС, в першу чергу сирів, відсутність дієвого інструменту кредитування галузі тощо.

Також в рамках виїзних комітетських слухань народні депутати України - члени Комітету мали можливість оглянути ТОВ «Українська молочна компанія», яке спеціалізується на виробництві товарного молока, вирощуванні зернових культур, виготовленні кормів для ВРХ. На фермах товариства працюють виключно з племінними коровами голштинської породи.

Окрім цього, представники парламентського Комітету оглянули підприємство «Яготинський маслозавод», яке є одним із найбільших національних виробників молочної продукції. Кількість працівників на заводі становить понад 900 осіб, підприємством випускається 36 видів молочної продукції.

Учасниками слухань за підсумками обговорення було зазначено, що молочна галузь безумовно потребує прийняття кардинальних кроків та розробки стратегії її подальшого розвитку на рівні міністерств, установ, наукових аграрних установ, бізнесу, а також Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

Проект рекомендацій, підготовлений за результатами комітетських слухань, в установленому порядку був розглянутий та затверджений на засіданні Комітету.

6 березня 2024 року у м. Києві відбулись комітетські слухання на тему: «Державна підтримка аграрного сектору 2024. Державні та недержавні фонди і механізми».

В ході виступів було висвітлено питання державної підтримки аграрного сектору, яка є економічно необхідною для функціонування аграрного сектору та забезпечення продовольчої безпеки в умовах повномасштабної війни росії проти України.

Під час комітетських слухань було обговорено стан та необхідні фінансові інструменти для реалізації заходів державної підтримки на поточний рік.

Зокрема, Голова Комітету О. Гайду зазначив, що державна підтримка аграрного сектору є економічною необхідністю, що усвідомлена і здійснюється різними методами, формами та інструментами багатьма країнами світу. Це зумовлено низкою обставин, серед яких висока залежність галузі від природно-кліматичних умов, що викликають ризики різного характеру, які значною мірою впливають на результативність аграрного виробництва.

Учасники комітетських слухань обговорили дієвість бюджетних програм, направлених зокрема на: підтримку сільгосптоваровиробників, які використовують меліоровані землі, а саме на компенсацію агропідприємцям закупівлі обладнання для зрошення, на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва, на надання грантів для створення або розвитку бізнесу, у тому числі для надання грантів на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства, а також тепличного господарства, для агропідприємств через державну програму «Доступні кредити 5-7-9%», підтримку фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції, на надання окремої бюджетної субсидії на 1 гектар оброблювальних угідь сільськогосподарського призначення для провадження сільськогосподарської діяльності на територіях, на яких завершені бойові дії та тимчасова окупація, часткову компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, компенсацію витрат за гуманітарне розмінування с/г земель тощо.

Учасники слухань обговорили окремі види підтримки, зокрема спільні проекти з міжнародними партнерами.

19 липня 2024 року в рамках Третього Меліоративного Форуму «Реформування та відновлення меліорації», Комітет з питань аграрної та земельної політики спільно з Програмою USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) провів виїзні комітетські слухання на тему: «Реформа гідротехнічної меліорації: перешкоди, досягнення, перспективи».

Учасниками було зазначено, що меліоративна реформа розпочалася в складний для України час – у 2022 році. В лютому того ж року був прийнятий Закон про Організації водокористувачів, який спрямований на вирішення питань з відновлення та модернізації меліоративних систем, залучення зовнішніх інвестицій та зміні підходів в управлінні меліоративними системами. З того часу аграрії активно користуються зазначеним законом. Вже створено 43 організацій водокористувачів. Черкащина є лідером – 15 ОВК зареєстровано, з них 2 на осушувальній системі. В той же час цей регіон є також і лідером по відмовам у питання передачі меліоративного майна до ОВК. Але ж, саме передача об’єктів меліоративних мереж є необхідною умовою для залучення коштів у розвиток меліоративного сектору, зокрема на деокупованих територіях. Голова Комітету О. Гайду зауважив, що до Комітету постійно надходять звернення від об’єднань водокористувачів щодо складної ситуації щодо передачі в управління меліоративного майна таким об’єднанням. Фактично лише одна ОВК змогла реалізувати це право. Значна частина меліоративного майна досі всупереч вимог закону, знаходиться на балансі Держводагентства, яке вже два роки зволікає із виконанням вимог закону. І це питання Комітет підіймав вже неодноразово і на минулому Другому Меліоративному Форумі на Одещині, на слуханнях і в зверненнях до Кабінету Міністрів України.

Також учасники слухань обговорили проблемні питання щодо необхідності безумовного виконання вимог Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», зокрема щодо передачі управлінських повноважень меліоративної інфраструктурою від Держводагентства до Держрибагентства та передачі меліоративних мереж у власність організацій водокористувачів, адже з кожним роком зволікання стан меліоративної інфраструктури погіршується і її відновлення потребуватиме більших інвестицій. Крім того, під час слухань було презентовано концепцію нового законопроекту, який на даний час розробляється Мінагрополітики спільно з експертами Програми USAID АГРО та Всеукраїнської аграрної ради.

«Круглі столи»

25 травня 2024 року Комітет з питань аграрної та земельної політики у Центрі культури вина SHABO провів виїзний круглий стіл на тему: «Актуальні питання законодавчого врегулювання виноградарства і виноробства в Україні в процесі євроінтеграції».

В ході виступів учасниками було зазначено, що у зв’язку із здобуттям статусу країни – кандидата у члени ЄС Україна на порозі як нових викликів так і нових можливостей, і це також стосується виноградарської та виноробної галузі.

На шляху євроінтеграції галузь зіткнулася із проблемами, які уповільнюють експорт виноробної продукції на світові ринки збуту, а саме:

-Україна не має реєстру виробників винограду та вина та кадастру виноградників;

-відсутні офіційні дані та статистика щодо кількості або розміру аграрних чи фермерських підприємств і домогосподарств, що виробляють виноград.

Зазначене унеможливлює здійснення простежуваності від виноградної лози до пляшки вина на полиці магазину, на що також вказала Єврокомісія в своєму останньому аналітичному звіті.

Крім того, учасники круглого столу звернули увагу на скорочення обсягів виробництва садивного матеріалу винограду; складнощі з отримання в довгострокову оренду земельних ділянок; низькі закупівельні ціни на виноград технічних сортів, а також на те, що частина площ виноградників опинилась в окупації.

Голова Комітету О. Гайду зауважив, що в галузі також існують проблеми превалювання імпортної виноробної продукції над вітчизняною на українському ринку вин; невиправдано низьких мінімальних роздрібних цін на вина та нерегульоване використання географічних зазначень на українському споживчому ринку. Особливо негативно позначається відсутність системного контролю за якістю та безпекою виноробної продукції на культурі споживання вин.

Також Голова Комітету звернув увагу учасників круглого столу на плідну роботу в Комітеті над проектом Закону про виноград та продукти виноградарства, реєстр. № 9139. Адже за час підготовки цього законопроекту до другого читання щодо подальшої долі українського вина, в Європейському Союзі вступив в силу новий Регламент 2024/1143 від 11 квітня 2024 року про географічні зазначення для вина, спиртних напоїв і сільськогосподарської продукції, а також гарантованих традиційних особливостей, що вносить зміни до трьох актів ЄС (№ 1308/2013, (ЄС) 2019/787 та (ЄС) 2019/1753) та скасовує один Регламенту № 1151/2012. Тому в Комітеті готуються відповідні зміни в цей проект, щоб він відповідав європейському законодавству.

Разом з тим, в рамках виїзного круглого столу народні депутати України - члени Комітету мали можливість оглянути виноградники та виробничі потужності виноградасько-виноробного підприємства SHABO де на площі понад 1200 га вирощується близько 4 млн елітної виноградної лози та понад 20 сортів винограду.

30 травня 2024 року у м. Одесі Програмою з аграрного та сільського розвитку (USAID-АГРО) проведено круглий стіл з організаціями водокористувачів.

Головними напрямками заходу було висвітлення питань щодо стимулювання організацій водокористувачів до підтримки реформи в сфері гідротехнічної меліорації та отримання у власність об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних мереж, інформування щодо подальшої підтримки організацій водокористувачів та аграріїв в розвитку та відновленні меліоративних мереж, поширення знань на прикладі кращих практик створення та діяльності організацій водокористувачів через семінари та тренінги, посилення комунікації між організаціями водокористувачів.

Голова Комітету О. Гайду зазначив, що ефективне використання наявних водних та земельних ресурсів для розвитку агровиробництва залежить від реформі гідротехнічної меліорації. Адже стабільність агровиробництва в Україні – вагомий чинник продовольчої безпеки світу. Меліоративна реформа розпочалася в складний для України час. В лютому 2022 року був прийнятий Закон про Організації водокористувачів, який спрямований на вирішення питань з відновлення та модернізації меліоративних систем, залучення зовнішніх інвестицій та зміни підходів в управлінні меліоративними системами. Зазначений Закон, як перший крок меліоративної реформи, був прийнятий назустріч аграрним товаровиробникам. Проте учасники заходу відмітили, що бюрократичні процедури з передачею майна у власність ОВК зрошувальних систем гальмують процес. Тому важливо забезпечити повне виконання Закону про ОВК всіма гілками влади, як на центральному так і на місцевому рівні, і сприяти передачі повноважень в управлінні меліоративними системами законодавчо визначеним органам влади та меліоративних мереж у власність організацій водокористувачів.

Зараз важливим кроком у реалізації меліоративної реформи є необхідність прийняття законопроекту «Про внесення змін до статті 133 Податкового кодексу України щодо особливостей неприбуткового статусу організацій водокористувачів» (реєстр. №5203), яким передбачено створення організацій водокористувачів як юридичних осіб з неприбутковим статусом.

О. Гайду зауважив, що реалізація реформи потребує й зміну управління державними меліоративними системами. Верховна Рада України схвалила в першому читання проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (реєстр. №7577), який передбачає створення державних некомерційних підприємств – Операторів. Необхідно в найближчий час завершити відокремлення функцій з управління водними ресурсами та управління меліоративними системами, як це передбачено в Стратегії зрошення та дренажу. Комітет продовжить здійснювати контроль за органами виконавчої влади в частині виконання закону про ОВК та дотриманні вимог щодо передачі об’єктів меліоративних мереж у власність організацій водокористувачів.

11 червня 2024 року Комітет з питань аграрної та земельної політики провів в режимі відеоконференції круглий стіл на тему: «Удосконалення порядку розроблення, погодження і затвердження документації із землеустрою».

Під час заходу обговорили питання щодо:

- запровадження уніфікованого переліку питань для встановлення відповідності або невідповідності чинному законодавству України положень документації із землеустрою (чек-лист);

- встановлення на законодавчому рівні обов’язковості розгляду документації із землеустрою в порядку черговості її надходження;

- удосконалення порядку розгляду документації із землеустрою, яка стосується особливо цінних земель;

- можливість перегляду положень статті 28 Закону України «Про землеустрій» щодо конфлікту інтересів в діяльності розробників документації із землеустрою.

Учасниками круглого столу було зазначено, що питання земельних відносин в Україні є дуже важливими, їх врегулювання має відповідати потребам сьогодення.

21 червня 2024 року Комітет з питань аграрної та земельної політики у с. Настасів Великоберезовицькій громаді Тернопільської області провів виїзний круглий стіл на тему: «Актуальні проблеми насінництва на шляху до євроінтеграції в умовах воєнного стану».

В ході виступів було зазначено, що у зв’язку із здобуттям статусу країни – кандидата у члени ЄС Україна на порозі як нових викликів так і нових можливостей і це також стосується галузі насінництва. Адже від того якої якості аграрії посіють хліб буде залежати майбутній врожай та продовольча безпека не тільки України, а й багатьох країн світу куди ми стабільно постачаємо своє зерно.

З ухваленням у листопаді 2022 року євроінтеграційного Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин та насінництва і розсадництва у відповідність із положеннями законодавства Європейського Союзу, Україна продовжила гармонізацію в українського законодавства до законодавства Європейського Союзу у сфері насінництва і розсадництва.

Така гармонізація вже надала можливість постачати насіння найновіших сортів українським аграріям одночасно з агровиробниками ЄС та США по стратегічно важливим для України культурам, зокрема кукурудзи, соняшника, сої, лохини. Також цим Законом запроваджено електронні сервіси отримання дозвільних документів для ввезення зразків насіння для дослідних цілей. Встановлено критерії для уповноваження органів сертифікації, зокрема, щодо наявності власної акредитованої лабораторії, а також надано можливість визначення посівних якостей насіння суб’єктами насінництва та розсадництва, які є безпосередніми його виробниками, за умови отримання уповноваження Мінагрополітики і, серед іншого, встановлено чіткі строки прийняття рішення щодо державної реєстрації прав на сорт, внесення сорту до реєстрів та видачі охоронних документів.

Інші заходи за участю Комітету

З 29 січня по 2 лютого 2024 року у Латвії за ініціативи Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України (ВГО НАСДСУ) і Латвійського центру сільських консультацій та освіти відбулась навчальна поїздка для представників Комітету з питань аграрної та земельної політики в рамках проєкту «Action Plan for the harmonization of legislation in the field of Rural Development in Ukraine, promoting the use of pre-accession EU aid instruments for rural development (IPARD) to increase the competitiveness and export capacity of small and medium-sized enterprises in Ukraine». Під час навчальної поїздки учасники мали змогу ознайомитись з різними аспектами досвіду Латвії та інших країн в частині підготовки до вступу в Європейський Союз. Також відвідали державні установи, які здійснюють планування, управління та нагляд за аграрним сектором та розвитком сільських територій: це, зокрема, Міністерство сільського господарства Латвійської Республіки, Парламент Латвійської Республіки, Служба підтримки села, Аграрна комісія з європейських справ, Латвійський сільський дорадчий та навчальний центр.

14 березня 2024 року у м. Кременчук Полтавської області Програмою USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) проведено практичний семінар з підтримки агровиробників Полтавщини та урочисте підписання протоколу про наміри щодо реалізації Програми міжнародної технічної допомоги між Програмою USAID АГРО та організацією об’єднань водокористувачів «КВІТУЧІ ЛАНИ».

Головними напрямками заходу було висвітлення питань щодо поширення інформації про реалізацію меліоративної реформи, стимулювання водокористувачів-агровиробників та інших агровиробників до участі в створенні організації водокористувачів та відновленні меліоративних мереж та інформування про субгрантові проекти Програми USAID АГРО.

Керівник секретаріату Комітету О. Старинець зазначив, що після катастрофи, яку спричинили російські війська на Каховській ГЕС, актуальність реалізації реформи меліорації для України зростає. Сьогодні важливо максимально ефективно використовувати наявні водні та земельні ресурси для забезпечення продовольчої безпеки через підтримку аграрного сектору та реформу гідротехнічної меліорації, яка, незважаючи на війну, триває. Адже стабільність агровиробництва в Україні – вагомий чинник продовольчої безпеки світу. Олександр Старинець акцентував увагу на важливості виконання Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації» всіма гілками влади, як на центральному так і на місцевому рівні. В Україні вже створені 33 організації водокористувачів, і лише одна меліоративна система передана у власність ОВК. Передача об’єктів меліоративних мереж є необхідною умовою для підвищення ефективності діяльності організацій водокористувачів та залучення коштів у розвиток меліоративного сектору, зокрема на деокупованих територіях. Він також зазначив, що наступним важливим кроком реалізації реформи гідротехнічної меліорації є зміна управління державними меліоративними системами. Верховна Рада України схвалила в першому читання проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності», реєстр. №7577, який передбачає створення державних некомерційних підприємств - Операторів. Необхідно в найближчий час завершити відокремлення функцій з управління водними ресурсами та управління меліоративними системами, як це передбачено в Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року.

В рамках проведення практичного семінару учасники мали можливість оглянути виробничі потужності ОВК «КВІТУЧІ ЛАНИ» та агропромислової групи «Арніка» у м. Глобине, отримати досвід розвитку органічного виробництва в умовах воєнного часу, зокрема: технічну ефективність органічного виробництва та органічної агротехнології, ознайомитись з роботою лабораторії з насінництва щодо селекції стійких сортів сої, придатних до органічної агротехнології, обговорити забезпечення простежуваності виробничо-збутового ланцюгу органічного виробництва й ознайомитись з технічними рішеннями та економічною ефективністю зрошення в органічному землеробстві.

10 квітня 2024 року Комітет з питань аграрної та земельної політики провів спільну нараду з Комітетом з питань екологічної політики та природокористування, на якій Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів були презентовано основні положення законопроекту про засоби захисту рослин і добривні засоби (реєстр. №11062 від 04.03.2024),

Голова Комітету О. Гайду відзначив, що Україна, взявши на себе зобов’язання по імплементації законодавства Європейського Союзу, має привести законодавство щодо засобів захисту рослин та добривних засобів у відповідність до правил та норм, діючих в Європейському Союзі.

Учасники наради зазначили, що це перший за майже 30 років комплексний перегляд галузевого законодавства у сфері добрив та засобів захисту рослин, метою якого є осучаснення методів контролю за обігом засобів захисту рослин та добрив в Україні, покращення простежуваності, зменшення ризиків для довкілля та наближення українського регулювання до європейського.

Однак, у зв’язку з великою кількістю зауважень до законопроекту, у тому числі щодо його відповідності праву Європейського Союзу, було прийнято рішення здійснити його подальше доопрацювання у робочій групі.

16 квітня 2024 року Комітет з питань аграрної та земельної політики провів спільну нараду з Комітетом з питань екологічної політики та природокористування, на якій Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Т. Висоцький презентував проект Закону, який передбачає імплементацію положень Директиви Ради 91/676/ЄЕС від 12 грудня 1991 року стосовно охорони вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел.

Голова Комітету О. Гайду відзначив, що у питанні імплементації Нітратної Директиви має бути забезпечено баланс екологічних вимог та реалій роботи фермерів в Україні. Адже діяльність агросектору це завжди кошти до бюджету, робочі місця, розвиток.

Нітратна Директива ЄС необхідна для запобігання забрудненню водних ресурсів і стосується, зокрема і сільського господарства. Однак, важливо зважено підходити до всіх аспектів циклу аграрної діяльності, яку здійснюють фермери та сільгосптоваровиробники, адже визначення всієї України вразливою зоною до накопичення нітратів в умовах війни може призвести до блокування органічного виробництва та зменшення експортного потенціалу України.

Під час заходу було зазначено, що у межах цієї Директиви важливою частиною є налагодження моніторингу в Україні за станом водних ресурсів – як поверхневих, так і підземних з метою контролю динаміки забруднюючих речовин, в тому числі нітратів, а також навчання фермерів у підвищенні ефективності їх діяльності та зменшенню негативного впливу на довкілля.

Також учасниками заходу були обговорені питання щодо необхідності розробки планів управління річковим басейном, закріплення визначення вразливої зони – обмеженої територією річкового басейну, що розташована нижче масиву поверхневих/підземних вод.

3 травня 2024 року у Комітеті з питань аграрної та земельної політики було проведено робочу нараду з представниками Міністерства цифрової трансформації України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і операторів мобільного зв’язку щодо обговорення основних положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури, поданого Кабінетом Міністрів України (реєстр. №9549).

Учасниками наради було зазначено, що внаслідок військової агресії росії проти України новим викликом для держави та сфери електронних комунікацій стало збереження існуючих мереж Інтернету та відновлення зруйнованих.

Також, після деокупації населених пунктів руйнування мереж становило до 100%. Станом на 29 травня 2023 року на тимчасово окупованих територіях не працювали більше 2400 базових станцій, що знаходяться в межах населених пунктах.

Потреба постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг у відведенні нових земельних ділянок на деокупованих територіях полягає в тому, що деякі земельні ділянки непридатні для подальшого використання та багато базових станцій до окупації розміщувалися на територіях третіх осіб, з якими на сьогодні неможливо відновити правовідносин оренди/суборенди.

Тому, в ході робочої наради було акцентовано, що даний законопроект спрямований на спрощення процедури отримання постачальниками електронних комунікаційних послуг та/або мереж права на користування земельними ділянками для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та/або інфраструктури для забезпечення покриття населення України зв’язком четвертого покоління та мобільним високошвидкісним Інтернетом.

Учасники обговорили головні положення законопроекту, зокрема про:

внесення змін до деяких законодавчих актів, що регулюють земельні відносини щодо скорочення строків розгляду клопотань постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж щодо відведення земельних ділянок, передачі їх в оренду, розробки і затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок й прийняття рішень за результатами розгляду таких клопотань, а також скорочення строку оприлюднення проектів таких рішень;

запровадження механізму отримання земельних ділянок постачальниками електронних комунікаційних послуг та/або мереж на праві земельного сервітуту;

впровадження розмежування об’єктів будівництва електронних комунікаційних мереж і тимчасових технічних засобів та/або споруд інфраструктури електронних комунікаційних мереж з метою прискорення процесу розгортання і експлуатації електронних комунікаційних мереж та/або інфраструктури.

За результатами зустрічі домовились про подальшу співпрацю при опрацюванні даного законопроекту.

7 червня 2024 року народні депутати України – члени Комітету з питань аграрної та земельної політики взяли участь у заході, на якому Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проектом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) провели презентацію Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.

Голова Комітету О. Гайду зазначив, що в умовах воєнного часу та надскладний для нашої країни час аграрний сектор постійно доводить свою стійкість та можливість швидкого переналаштування на військові рейки. І це відбувалося в умовах повної зупинки експорту агропродукції внаслідок блокування морських портів, та постійних актів агресії росії - руйнування логістичних шляхів, мінування території, знищення інфраструктури, обстрілів.

Питання ухвалення Стратегії розвитку сільського господарства вже давно на часі, оскільки необхідно розуміти кроки подальшого розвитку аграрного сектору. Європейський Союз та країни-члени ЄС повинні знати стратегічний курс та наміри інтеграції України до ЄС у переговорах щодо вступу. Необхідно постійно доводити, що Україна надійний партнер в спільній аграрній політиці Європейського Союзу.

О. Гайду акцентував увагу, що досягнуті певні результати євроінтеграційної роботи. Лише тільки за період 9 скликання Верховної Ради було ухвалено 12 євроінтеграційних законів, з них 8 за період дії воєнного стану. Більшість законів у сфері аграрної політики, безпечності харчових продуктів, ветеринарної політики.

Зараз Комітет продовжує працювати над імплементацією норм ЄС у сфері фітосанітарної політики та сільського господарства. Одне із головних завдань це утворення Платіжного агентства, а також удосконалення роботи Державного аграрного реєстру. Відповідні законопроекти №№11063 та 11063-1 опрацьовуються в Комітеті та готуються до розгляду в першому читані. Не менш важлива сфера – це продовження впровадження земельної реформи.

Учасники заходу обговорили розвиток кожного напрямку діяльності профільного міністерства, стратегічні цілі та шляхи реалізації змін.

На шляху євроінтеграції вкрай важливим є визначення пріоритетних напрямків, завдань та ефективних шляхів створення сприятливих умов для розвитку конкурентоспроможного, стійкого та диверсифікованого аграрного сектору, що в свою чергу забезпечить довгострокову продовольчу безпеку Європи та світу, захист навколишнього середовища, включаючи біорізноманіття, пом’якшення наслідків зміни клімату, зміцнення соціально-економічної структури сільських територій.

Для забезпечення реалізації стратегії подальшого розвитку сільського господарства України важлива співпраця та порозуміння між урядом та парламентом та зворотній зв'язок з профільними організаціями, асоціаціями та фермерами. Адже зрештою саме аграрії є основними стейкхолдерами змін або ж навпаки тими особами, які нагадують нам, про захист національних виробників та необхідність віднайдення компромісу.

31 липня 2024 року в місті Одесі на базі Одеського національного технологічного університету за підтримки громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ» спільно з міжнародним проектом ІТС «Сприяння виходу малих та середніх підприємств плодоовочевого сектору на зовнішні ринки та включення їх у ланцюжки доданої вартості» відбувся науково-технічний семінар для виноробів та технологів виноробних підприємств.

Учасники заходу обговорили проблемні питання галузі виноградарства та виноробства на шляху вступу України до Європейського Союзу.

Зокрема, перед виноробами завжди стає питання виробництва якісного вина. Тому під час заходу провели дискусію про основні дефекти вина, причини виникнення небажаних змін у його властивостях, які впливають на якість, та методи запобігання.

Водночас, акцентувалась увага на тому, що галузь виноградарства та виноробства має відповідати правилам Європейського Союзу. Для цієї мети необхідно робити все для підтримки та стимулювання розвитку українських виноградарсько-виноробних підприємств.

З метою підтримки тісної комунікації з міжнародними партнерами щодо забезпечення українських фермерських господарств за коштами міжнародної технічної допомоги, налагодження нових логістичних маршрутів, вдосконалення законодавчого забезпечення інтеграції вітчизняного агросектору у європейський та світовий простір Комітетом з питань аграрної та земельної політики проведено за звітній період ряд зустрічей з представниками європейських парламентів та міжнародних партнерів, а саме:

5 лютого 2024 року в рамках налагодження двосторонньої співпраці між комітетами народними депутатами України – членами Комітету з питань аграрної та земельної політики була проведена зустрічі в режимі відеоконференції з депутатами Комісії з питань сільського господарства, лісового господарства, харчової промисловості та специфічних послуг Палати депутатів Парламенту Румунії.

В ході зустрічі обговорили питання, які надважливі для забезпечення подальшого експорту аграрної продукції України та збереження темпів транзиту української сільськогосподарської продукції через Румунію для підтримки продовольчої безпеки у світі.

В цьому ракурсі Голова Комітету О. Гайду зазначив, що з 24 лютого 2022 року Румунія стала однією з ключових країн для транзиту української продукції – 11% вартості українського експорту припадає саме на цю країну. Автомобільними, залізничними та морськими шляхами через Румунію з України транспортується близько п’ятої частини сільгосппродукції.

Завдяки «коридорам солідарності» Україна продовжує експорт зерна на світові ринки, отримує надходження до бюджету та здійснює операції з імпорту необхідних товарів.

Також, під час зустрічі обговорили питання важливості морських та річкових шляхи експорту для України. Зокрема, головний порт Румунії Констанца, через який Україна у 2023 році експортувала приблизно 40% від загального обсягу перевалки зернових у порту за рік. Український вантажообіг через порти річки Дунай став рекордним у 2023 році та становив понад 29 мільйонів тонн, що майже в шість разів більше порівняно з довоєнним періодом.

Голова Комісії Адріан-Іонуц Чесною зазначив, що Румунія підтримує Україну з перших днів війни та вживає всіх необхідних заходів для безперервної роботи «шляхів солідарності» для забезпечення продовольчої безпеки.

Голова Комітету О. Гайду підкреслив, що взаєморозуміння та співпраця між комітетами парламентів важлива у подальшій розбудові логістичної інфраструктури та розширення шляхів експорту української аграрної продукції для забезпечення продовольчої безпеки в світі.

Народні депутати України – члени Комітету з питань аграрної та земельної політики висловили вдячність Парламенту Румунії за непохитну підтримку України та співпрацю у запобіганні продовольчої кризи в країнах Європи та світу.

5 березня 2024 року в рамках підготовчої роботи з оцінки заявки України на членство в ЄС голова та члени Комітету з питань аграрної та земельної політики зустрілися з керівником відділу з питань сільського господарства, сільського розвитку та безпечності харчових продуктів, відділ роботи з Україною Генерального Директорату з Розширення (DG NEAR) Європейської Комісії Філіпом Лехном, Аграрним Аташе Представництва Європейського Союзу в Україні Крістіаном Бен Хеллом та керівником проекту Європейського Союзу «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні» (SAPFI) Джоном Мілнзом.

В ході зустрічі було обговорено питання законодавчого процесу в частині наближення до норм Європейського Союзу та досягнення Комітету щодо земельної реформи, у сфері безпечності харчових продуктів, санітарного та фітосанітарного законодавства, розвитку сільських територій, а також важливі аспекти запровадження спільної аграрної політики Європейського Союзу.

Голова Комітету О. Гайду зазначив, що Угодою про асоціацію між Україною та ЄС від 27 червня 2014 року було передбачено декілька глав за напрямками роботи Комітету, а саме глава 4 «Санітарні та фітосанітарні заходи», глава 17 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» та частково Глава 18 «Політика у галузі рибальства та морська політика».

З моменту підписання Угоди про Асоціацію Парламентом було ухвалено важливі євроінтеграційні закони у сфері у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики. Що і було відповідно оцінено в Звіті Єврокомісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, а в подальшому і в Доповіді Єврокомісії щодо України у 2023 році.

Крім того, за останні два роки роботи Верховної Ради України 9 скликання євроінтеграційний процес в Україні істотно пришвидшився. Так, за період воєнного стану за поданням Комітету було ухвалено 8 законів, зокрема про: ветеринарну медицину, географічні зазначення спиртних напоїв, матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами приведення законодавства у відповідність до правил ЄС у сфері дитячого харчування, державне регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва. Також було переглянуто законодавство у сфері насінництва та розсадництва.

Водночас сторони обговорили плани подальшої законодавчої роботи.

Зокрема, О. Гайду поінформував, що наразі в Комітеті триває активна робота над 5 євроінтеграційними законопроектами щодо захисту рослин, про виноград та виноградне вино, про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників, про хміль, про простежуваність водних біоресурсів. Водночас, ряд важливих законодавчих ініціатив від Уряду очікують на реєстрацію у Верховній Раді України для їх подальшого опрацювання в Комітеті.

Представником Генерального Директорату з Розширення (DG NEAR) Європейської Комісії Філіпом Лехном було зазначено, що європейська сторона готова сприяти подальшій імплементації Україною норм європейського законодавства.

Також учасники зустрічі обговорили питання подальшої відповідності української аграрної політики Спільній аграрній політиці (САП) Європейського Союзу та щодо створення Платіжної агенції, як одного з надважливого інструменту підтримки фермерства та розвитку сільських територій в України.

4 квітня 2024 року у м. Брюссель у Представництві землі Нижня Саксонія в Європейському Союзі в рамках професійно-пізнавальної поїздки «Сталий розвиток аграрного сектору України в контексті сучасних євроінтеграційних викликів» за сприянням проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» відбувся професійний захід «Українське сільське господарство – потенціал сталого розвитку в контексті євроінтеграції».

Учасниками заходу були обговорені питання щодо сучасних викликів та стану інтеграційного процесу України до Європейського Союзу, приведення аграрної та торгової політики України до вимог Європейського Союзу, напрямів підтримки української євроінтеграції під час війни росії проти України, ролі та обов’язків професійних сільськогосподарських асоціацій в Європейському Союзі та в Україні тощо.

Також було констатовано, що європейська перспектива подальшого розвитку України сьогодні є одним з політичних пріоритетів країни. У цьому контексті подальший розвиток аграрної політики має бути орієнтований на європейські стандарти та вимоги.

З боку української делегації виступив керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики О. Старинець, який зазначив, що дотримання українськими аграріями європейських вимог, стосовно сільського господарства – це вищий рівень якості та безпеки для людей і навколишнього середовища та першочергове завдання на шляху вступу України до Європейського Союзу.

На сьогодні імплементація законодавства ЄС дає можливість багатьом українським компаніям, які працюють в аграрному секторі економіки, отримати її європейську сертифікацію.

Попри війну з моменту отримання Україною статусу країни-кандидата, Верховною Радою України було ухвалено 6 комплексних євроінтеграційних законів, підготовлених Комітетом з питань аграрної та земельної політики.

Зокрема, у сфері охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами, про географічні зазначення спиртних напоїв, поводження з пестицидами і агрохімікатами, продовольчої безпеки та розвитку тваринництва. Що і було відповідно оцінено в Звіті Єврокомісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, а в подальшому і в Доповіді Єврокомісії щодо України у 2023 році. Також він додав, що у Комітеті готуються до другого читання законопроекти щодо захисту рослин, продуктів виноградарства, а також опрацьовуються законопроекти про хміль та про простежуваність водних біоресурсів.

Разом з тим, О. Старинець зауважив, що найактуальнішим питанням залишається проблема логістики експорту та транзиту української аграрної продукції.

Також окрему увагу було приділено презентації директора Інституту Йоганна Генріха фон Тюнена (Федеральний науково-дослідний інститут сільських територій, лісів та рибальства) Мартіна Бансе щодо сучасних викликів аграрного бізнесу та торгівлі (результати моделювання аграрного ринку).

Мартін Бансе, зокрема доповів про розвиток українського експорту з моменту підписання Угоди про асоціацію з поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі (DCFTA) між ЄС та Україною 2014 року, стан та можливі сценарії розвитку ринкових та торгівельних відносин України через війну росії проти України, про наближення національних стандартів до вимог і норм Європейського Союзу по галузям тощо.

5 квітня 2024 року у Сеймі Республіки Литва відбулась тристороння зустріч парламентарів Литви, України та Польщі. Український Парламент представляв Секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

Під час зустрічі обговорили проблемні питання експорту української аграрної продукції, можливі консенсусні рішення для врегулювання поточної ситуації, заходи подальшої підтримки України та продовольчої безпеки у світі.

Зокрема, за результатами плідної дискусії разом з парламентарями Литви та Польщі було напрацьовано декларацію, яка сприятиме реалізації безмитного та безквотного експорту агропродукції з України.

І. Чайківський зазначив, що даної декларацією передбачено три базові вимоги:

- впровадити законодавчу заборону на імпорт до ЄС агропродукції з росії та білорусі;

- заборонити транзит країнами ЄС агропродукцію російського та білоруського походження;

- здійснювати викуп надлишку агропродукції на ринку ЄС, якщо ціна на неї були критично низька та тим самим знімати тягар зайвого товару на ринок.

Водночас, сторони розраховують на підтримку такої ініціативи у стінах Парламенту Європейського Союзу.

15 квітня 2024 року в рамках налагодження двосторонньої співпраці між комітетами Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду провів онлайн зустріч з Головою Комісії у справах сільського господарства Рійгікогу Естонської Республіки Урмасом Круузе.

В ході зустрічі обговорили досвід Естонської Республіки щодо вступу до Європейського Союзу, впровадження Спільної аграрної політики Європейського Союзу та важливі корисні аспекти для проходження євроінтеграційного процесу Україною на шляху отримання статусу повноправного членства у Співтоваристві.

Голова Комітету О. Гайду зазначив, що починаючи з червня 2022 року, коли Україна отримала статус країни-кандидата, почався важливий етап відносин між Україною та Європейським Союзом, під час якого Україна має на всіх рівнях, зокрема на законодавчому, виконати свої зобов’язання відповідно до набутого статусу.

Попри військову агресію росії проти України Комітет працює безперервно. І в цей час головним пріоритетом роботи Комітету є імплементація європейських норм у сільському господарстві, санітарних і фітосанітарних заходах, а також удосконалення сфери захисту здоров’я та забезпечення благополуччя тварин, ветеринарної практики, врегулювання питання об’єднань сільськогосподарських товаровиробників в частині імплементації норм щодо спільних аграрних ринків, виробництва виноробної продукції, продовження земельної реформи.

Тому, для подальшої співпраці між парламентськими комітетами набуває важливості співпраця з естонськими колегами в ракурсі отримання та застосування досвіду країн-членів ЄС в процесі законодавчої євроінтеграції та підготовки до участі у спільній європейській аграрній політиці.

Голова Комісії Урмас Круузе зазначив, що процес євроінтеграції України має відбуватись злагоджено на всіх рівнях - дипломатичному, на рівні Уряду та законодавчому рівні. Він також зазначив, що дана зустріч заклала фундамент для подальшої законодавчої співпраці між комітетами в ракурсі експертних діалогів та консультацій по аграрним напрямкам, зокрема у сфері безпеченості харчових продуктів.

Під час зустрічі провели дискусію щодо Спільної аграрної політики Європейського Союзу, шляхи її реалізації, виклики та вплив на малих та середніх агровиробників Естонії.

Також Урмас Круузе розповів про досягнення молочного скотарства в Естонії, як одної з провідних галузей країни.

18 квітня 2024 року Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики О. Гайду провів робочу зустріч з представниками Американської торговельної палати в Україні.

Учасники обговорили необхідність ухвалення у першому читанні євроінтеграційного проекту Закону України «Про хміль та хмелепродукти» (реєстр. №9234-д), яким пропонується врегулювати діяльність галузі хмелярства згідно з планом заходів виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

Хмелярство є однією з найбільш трудомістких та матеріалоємних галузей аграрного сектору. Вирощування хмелю по праву вважається еталонною культурою високорозвиненого сільського господарства країни.

Якщо брати країни Європейського Союзу, то високий розвиток хмелярства спостерігається в найбільш високорозвинених країнах ЄС, таких як Німеччина, Чехія, Франція, Польща.

В Україні основна площа насаджень хмелю (74%) зосереджена у Житомирській області. Вона лідирує і за валовим збором, забезпечуючи 83% хмелепродукції. Інші хмелеплантації розташовані у Львівській, Хмельницькій та Рівненській областях.

Житомирщина здавна вирощувала понад 70 відсотків українського хмелю. Будучи високоприбутковою галуззю - хмелярство забезпечувало надходження до бюджету у вигляді податків, стабільні робочі місця в сільській місцевості, розвиток місцевої інфраструктури.

Вирощування хмелю в Україні завжди було орієнтоване на потреби не лише української галузі, а й для експорту, оскільки якість українських хмелепродуктів відповідає світовим стандартам. Нарощування виробництва хмелю та приведення виробництва до європейських стандартів дозволить забезпечити переробну та харчову галузь вітчизняною сировиною та можливість збільшити експорт даного виду продукції.

За результатами зустрічі домовились про подальшу співпрацю щодо опрацювання нагальних законодавчих ініціатив, які спрямовані на розвиток та підтримку економіки України у такий складний для країни час.

14 травня 2024 року у Верховній Раді України в межах альянсу «Люблінський трикутник» відбулась тристороння зустріч Голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду та народних депутатів України – членів Комітету, Голови Комітету з економіки Сейму Литовської Республіки Казіса Старкявічюса та представників Литовського Сейму і в режимі відеоконференції Голови Комітету з питань сільського господарства та розвитку села Сейму Республіки Польща Мирослава Малішевського та представників Польського Сейму.

Голова Комітету О. Гайду зазначив, що формат взаємодії між Україною, Литвою та Польщею в межах альянсу «Люблінський трикутник» з 2020 року заклав новий рівень міжнародної співпраці та став інструментом для налагодження більш тісніших контактів з Європейським Союзом та загальноєвропейськими структурами.

Основною метою тристоронньої співпраці України, Литви та Польщі, зокрема є зміцнення діалогу, підтримка інтеграції України в Європейський Союз та НАТО, і спільна протидія російській агресії в Україні.

Зокрема, дискусійними питаннями були подальші кроки політичної співпраці України, Литви та Польщі в рамках Люблінського трикутника, вступу України до Європейського Союзу та посилення спільної економічної протидії росії.

Під час зустрічі обговорили пропозиції, спрямовані на зменшення напруги на україно-польському кордоні та забезпечення безперешкодного транзиту через країни Європейського Союзу та експорту української агропродовольчої продукції до ЄС.

Особлива увага учасниками зустрічі була приділена дискусії щодо заборони транзиту та імпорту аграрної продукції з росії та білорусії до країн Європейського Союзу. В цьому ракурсі важливим є питання інтервенційних закупівель української агропродукції для стабілізації цін на ринку ЄС. Україна готова замінити усі позиції російських чи білоруських агропродовольчих товарів, маючи для цього відповідний потенціал та позитивні показники зростання переробки.

Під час зустрічі представниками трьох сторін були обговорені положення проекту спільної декларації, зокрема її подальше доопрацювання в частині блокування доступу росії до передових агротехнологій та технік.

Литовські та польські колеги запевнили у незмінній подальшій підтримці територіальної цілісності і суверенітету України та у підтримці в протидії російській агресії.

За результати зустрічі Голова Комітету з питань сільського господарства та розвитку села Сейму Республіки Польща Мирослав Малішевський висловив пропозицію провести наступну тристоронню зустріч голів комітетів у Польщі наприкінці червня цього року з метою підписання спільної декларації.

22 травня 2024 року Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики О. Гайду провів робочу зустріч із Першим секретарем Посольства Федеративної Республіки Німеччина, радником з питань продовольства та сільського господарства Ансгаром Ашфальком.

Сторони обговорили питання співробітництва в аграрній галузі між Україною і Німеччиною, зокрема, вже надану Німеччиною підтримку аграрної сфери, підтримку інтеграції України до Європейського Союзу, розвитку органічного виробництва в Україні та допомогу у представленні позиції України у керівних органах Європейського Союзу.

О. Гайду наголосив, що Україна високо цінує співпрацю з німецькими колегами та подякував за підтримку, яку протягом останніх років Німеччина надавала Україні.

Зустріч відбулась за підтримки Німецько-українського проекту «Аграрно-політичний діалог».

12 червня 2024 року Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики О. Гайду провів робочу зустріч з представниками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН в Україні (ФАО).

Під час зустрічі увага була зосереджена на обговорені основних напрямках фінансової допомоги з боку Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) для підтримки та відновлення продовольчої безпеки в Україні.

Зокрема, першочерговим напрямком є відновлення спроможності домогосподарствам у сільській місцевості, які знаходяться уздовж лінії фронту, на прибережних та інших територіях, що зазнали значного впливу від війни, у дев’яти областях України.

Обсяг фінансування заходів цього напряму закладено на рівні 100 млн дол. США, які передбачені на забезпечення сільських домогосподарств критично важливими засобами виробництва продукції рослинництва (зокрема насінням, добривами, обладнанням) та тваринництва (кормами, приміщеннями для тварин, ветеринарними засобами тощо) у спосіб надання готівки, ваучерів і підтримки в натуральній формі.

Другий напрямок підтримки ФАО концентрує на відновленні сільськогосподарського виробництва та ланцюгів створення доданої вартості. Для реалізації заходів цього напряму ФАО планується залучити 90 млн дол. США.

В межах цього напрямку реалізуються програми щодо забезпечення насінням кукурудзи, ярої та озимої пшениці, інших культур, а також добривами (на площу не більше 10 га) зареєстрованих у Державному аграрному реєстрі малих та середніх сільськогосподарських виробників, котрі знаходяться на територіях, що зазнали втрат від війни.

Також зазначені заходи передбачають допомогу у наданні альтернативних джерел енергії малим та середнім сільськогосподарським виробникам сектору тваринництва, рибного господарства та пов’язаними з ними харчовій і переробній галузям, а також інвестуванні у відновлені джерела енергії та ефективні технології сушіння зерна.

Окрім цього, ФАО інвестуватиме стимулювання та розвиток короткого циклу ланцюгів доданої вартості, надаючи відповідні гранти й технічну підтримку.

Третій основний напрямок підтримки – це відновлення критично важливих для агропродовольчої системи послуг. Зусилля ФАО спрямовані на поліпшення і збереження якості зерна, вирішення технічних проблем, пов’язаних із наземним транспортуванням, сприяння експорту зерна до країн, які гостро потребують продовольства.

Поряд з цим, зміцнення системи безпеки здоров’я населення завдяки підтримці важливих ветеринарних послуг, зокрема через посилення спроможностей Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, інших відповідних урядових органів, сільгосптоваровиробників, трейдерів тощо.

Передбачається також налагодити співпрацю з відповідними агентствами та організаціями для сприяння знешкодженню вибухонебезпечних предметів на сільськогосподарських угіддях.

Учасники зустрічі домовились про продовження конструктивної співпраці та напрацювати можливі механізми підтримки України у цей важкий для країни час.

18 червня 2024 року в рамках налагодження двосторонньої співпраці між комітетами народні депутати України – члени Комітету з питань аграрної та земельної політики провели зустріч в режимі відеоконференції з депутатами Комітету Асамблеї Португалії з аграрних питань та риболовства.

В ході зустрічі обговорили питання, які надважливі для підтримки продовольчої безпеки у світі, зокрема забезпечення подальшого експорту аграрної продукції України та збереження темпів її транзиту.

Також, під час зустрічі обговорили питання щодо співпраці у процесі адаптації українського законодавства до норм Європейського Союзу, що надасть можливість отримати досвід Португалії у проходженні євроінтеграційного шляху та важливі інструменти для імплементації норм законодавства ЄС в аграрній сфері.

Президент Комітету Асамблеї Португалії Емілія Cеркейра зазначила, що Португалія підтримує Україну та український народ у боротьбі за цілісність, свободу та незалежність, а також у обраному курсі на вступ до Європейського Союзу та НАТО.

Голова Комітету О. Гайду підкреслив, що взаєморозуміння та співпраця між комітетами парламентів важлива на євроінтеграційному шляху України для виконання вимог та стандартів ЄС, а також у розширенні та налагоджені співпраці в аграрній сфері, розширенні логістичних ланцюгів експорту української аграрної продукції.

25 червня 2024 року в продовження роботи в межах ініціативи «Люблінський трикутник» у м. Варшава, Республіці Польща парламентарії України, Литви та Польщі провели зустріч з Міністром сільського господарства та розвитку села Чеславом Сєкєрським разом з аграрними асоціаціями Польщі, України та Литви.

В ході зустрічі обговорили підписану спільну декларацію та механізми її подальшої реалізації країнами-членами Європейського Союзу.

Відбулась також дискусія щодо аграрних секторів України, Литви і Польщі та шляхів інтеграції польського та литовського агропромислового комплексу у спільну аграрну політику Європейського Союзу та інших євроінтеграційних процесів.

За результатами зустрічі європейські колеги зазначили, що підтримують започаткований діалог і готові ділитися досвідом та допомагати.

28 червня 2024 року в продовження налагодження двосторонньої співпраці між комітетами у м. Лісабон, Португальської Республіки Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики О. Гайду зустрівся з Президентом Комітету Асамблеї Португальської Республіки з аграрних питань та риболовства Емілією Cеркейрою та депутатами цього Комітету.

В ході зустрічі обговорили питання, які надважливі для підтримки продовольчої безпеки у світі, зокрема проблеми експорту та логістики української агропродукції, шляхи налагодження зав’язків між Україною та Португалією для взаємовигідної торгівлі аграрною продукцією.

24 липня 2024 року Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики О. Гайду взяв участь в режимі відеоконференції у 4-й пленарній сесії Міжпарламентської Асамблеї Асоціації держав Південно-Східної Азії (МА АСЕАН) «AIPA-FAO-IISD 2nd Joint Event».

В рамках зазначеного заходу Олександр Гайду виступив на панельній дискусії «Посилення регіонального співробітництва: просування інклюзивного врядування для ефективної імплементації ASEAN RAI» (Резолюції 44-ї Генасамблеї МА АСЕАN про заохочення застосування Рекомендацій АСЕАN щодо відповідального інвестування у продовольчу сферу, сільське та лісове господарство.

Прийом громадян

Особистий прийом громадян народними депутатами України в адміністративних будинках Верховної Ради України на період дії воєнного стану призупинено.

Опрацювання вхідної кореспонденції

За період роботи одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання у Комітет надійшло і опрацьовано ___2236 листів, звернень, заяв, скарг та інших матеріалів від народних депутатів України, органів державної влади, громадських організацій та громадян.

За результатами розгляду та з метою реагування на порушення законності звернення, скарги, заяви і матеріали до них скеровувалися для відповідного реагування в межах, встановлених законами, органам державної влади та місцевого самоврядування.

Секретаріатом Комітету постійно здійснюється організаційно-інформаційне та консультативно-методичне забезпечення діяльності Комітету, проводиться робота з інформаційного наповнення веб-сайту Комітету з метою оприлюднення стенограм, протоколів та аудіозаписів усіх його засідань.